Skip to main content

Full text of "Svoboda-1927-050"

See other formats


1 




Тне шв< 



УКРАШСЬКИИ-ДНГ.ВНИК 



і ; 



урядовий орган злпомоговоі організації український народний 
союз в злучених державах америки. 










иккліміліч оаіьу 



ОЦІЄЮ ОПСАК ОТ ТНЕ ЦККЛШАІЧ клтюлсАІ. Л550С1АТ10П. Ьс. 



УСЯ. XXXV. 



N0. БО. ІЮІїг Сіїу, N. X, ТЬцгн!.?, МигсЬ 3. 1927. 



ТНКЕЕ СЕКТ, 



МЕКСИКА 



НОТУ до 



ДЕПАРТАМЕНТ СТЕИТУ ВИСИЛАЄ ЩЕ ОДНУ НОТУ, 
АЛЕ ДЕРЖИТЬ її В СТРОГІЙ ТАЙНІ. 

ВАШИНГТОН, і. марта. — Департамент стейту заявив, що 
пін вислав до мексиканського уряду нову ноту. Департамент 
стеііту не подає змісту сеї ноти, ні навіть на нього не натякуе; 
дас однак до зрозуміння, що нота ся незвичайно важна. 

Рівночасно діються другі важні події. Телєс, мексикан- 
п.кніі амбасадор, котрий недавно вернув до Мексика, тепер 
чим скорше вертає до Вашингтону^ 

Ціла столиця шумить здогадами про зміст ноти. Припу- 
скають навіть, що нота не відноситься до нафтових законів. 



НОВГ ЗАВОРУШЕННЯ 
В МЕКСИКУ. 

МЕКСИКО, 28. лютого. - 
Коли Гвадаляхарн починають, 
ся наново рухати банди пов- 
станців. Вчера одна така банда 
напала на одну фарму коло А 
йо дсль Чіко та вбила фармера. 
Відтак ті самі люди напали 
американську фафрму коло Ля 
Барка та зрабували ЗО конші. 

НАЙБІЛЬШИЙ ДІЗЕЛЬОВИЙ 
МОТОР. 



ОБСТРУКЦІЯ В СЕНАТІ. 



РІД З ПЕНСИЛВЕНІЇ ВЕДЕ ОПОЗИЦІЮ ПРОТИ СЛІДСТВ 
НАД ВИБОРАМИ. 

ВАШИНГТОН, 1. марта. — В сенаті велася нині добре 
зорганізована обструкція, на чолі котрої стоїть сенатор Рід 
з Пенсилвенії. Обструкціоністи хочуть добитися того, щоби 
сенат перестав розсліджуватн видатки партій на вибори. 

Слідство в сій справі веде тепер спеціяльний комітет, на 
чолі котрого стоїть знова сенатор Рід з Мезуре. 

Суперечка за се пнтанне заповідається дуже завзята. Се- 
натори побоюються, що вона забере сенатови богато доро- 
гого часу. 

НАВІТЬ ПРЕЗИДЕНТ КУЛИДЖ СУМНІВАЄТЬСЯ В ДОСПІХ 
РОЗОРУЖНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ. 
ВАШИНГТОН, 1. марта. — Президент Кулидж ще не зрік- 
ся дальших заходів до доведення розоружної конференції ве- 
ликих морських держав, але він самий має поважні сумніви, 
чи варта сі заходи далі провадити. Як він висказався перед 
провідниками палат конгресу, конференція не має великих 
' шансів на успіх, коли до участи в ній не зголосилися ні Фрак- 
ція ні Італія. 

Колиб конференція навіть відбулася, то вона, як здається, 
муеїлабн обмежитися самою дискусією, а ухвал ніяких не пе- 
реводити. 

КЕРЕНСЬКИЙ ПРИЇЗДЖАЄ ДО АМЕРИКИ. 

НЮ ЙОРК, І. марта. — На англійськім. кораблн.Олим пику 
проїзджае завтра в Америку Алексанлер Федорович Керен- 
ськнй, що був премієром тимчасового російського уряду аж 
до приходу большевиків у жовтнн 1917. року. 

По жовтневій революції Керенський утік з Росії за гра- 
ницю, де займався пропагандою проти большевиків. З Олим- 
пнка видав вік заяву, що до Америки пнрїзджае „в інтересах 
дійсної волі" для народа в Росії. Він заявляє свою опозицію 
проти большевиків І монархістів. 

Російські монархісти уже попередили його приїзд, пред- 
ставляючи його за слабого політичного провідника, який пе- 
редовсім завинив в тому, що большевнки захопили уряд. 

МОСКОВСЬКИЙ ШЖИНЄР БУДУЄ ЛІТАКИ ДЛЯ 
ПОДОРОЖИ ПОНАД ОКЕАН. 
ҐАРДЕН СИТІ, Лонг Айленд, 1. марта. — Російський 1н- 
жинер Сінорськнй таки не покидає своїх намірів виставити 
літак, здібний до перелету понад Атлянтійський океан. Він ви- 
будував тепер уже два літаки системи Фока, на яких він не- 
задовго має знова пробувати свого Подвигу. 

ВСІ попередні проби в тому напрямі кінчилися нещасливо. 
Послідне зусилля покінчило ся дня І. липня 1926. дуже трагічно, 
бо літак тоді займився та згорів, гіри чому погоріли два лс- 
• тунн. ■ ■" ■ ' [ '" 

ЧИСЛО СМЕРТЕЛЬНИХ ВИПАДКІВ ВІД АВТ1В РОСТЕ. 
ТРЕНТОН, Ню Джерзі, 1. марта. — Стейтовий комишенер 
моторового руху подає до публичного відома вислід своїх 
розрахунків про стан нещасних випадків від автомобілів на 
дорогах сього стейту. Показується з розрахунку, що число 
випадків постійно зростає. В році 19£6. згинуло в стейті Ню 
Джерзі від автів 856 осіб, а за 9 лослідних літ разом 5,555 осіб. 

Велике число випадків комишенер приписує пнянству шо- 
ферів. Через пиятику досі відобрано 2,147 лайсеисів. Коми- 
шинер радить завести спеціяльні суди для судження ріжних 
злочинів, получених з їздою автомобілем. 
ЩІЗЇШШ РОБІТНИКИ СВІДЧАТЬ ПРО СВОЄ ВБОЖЕСТВО. 
НЮ ЙОРК, І. марта. — Перед федеральною арбітрацій- 
. ною радою відбувалося тут нині переслуханне в справі дома- 
гання робітників залізниці Ню Иорк Сентрел піднести їх ро- 
бітничу заплату о 12 процентів. На переслуханню стануло бо- 
гато свідків, вк1 іізішішл и про тяжке положенне сих робітників, 
доказуючи, що робітнича заплата, яку вони дістають від зеліз- 
ннці, не вистарчає на відповідний прожиток родини з 5 осіб. 
БОРОНИВСЯ ПЕРЕД НАПАДОМ, ПОСТРІЛЯВ НЕВИННИХ. 

НЮ ЙОРК, 1. Шрп. *і- Тре* зоружених муїдин напало на 
одну фабрику шлнів, коли в нІй 'бул(* кромі властителя 125 
робітників, з котрих половина дівчата. Розбишаки забрали 
всю готівку осумі 3,300 долярів та дороґоцінностнй на суму 
5900 та вибігли на вулицю. Один з властителів пірвав револьг* 
вер та пустився за ними в погоню. Діставшися на вулицю, став і діжок 
стріляти до -втікаючи* Злодії втекли, а властитель поцілив | скарбу. 



ЛЮДСЬКИЙ ЗВІРИНЕЦЬ. 

У місті Арнштадт (Німеччи 
на) шлюсар Іїок убив потайки 
різника, порізав ного на кусні 
і вкинув до ставу. Щойно зго- 
дом злочин внививця; Бок мав 
зносини з жінкою вбитого. — 
Два 16-лІтпі шлюсарські челяд- 
ники у Бидгощі. Лайтгебер і 
Рисєцький, убили лікаря, касі- 
єра лікарського союзу, щоби 
за 1о,000 ограблених золотих 
купити собі мотоцикль. Одного 
зисуднлн на 15 літ, другого по 
10. — Президент Масарик по- 
лував від кари смерти на до- 
смертну вязннцю трох злочин- 
ців, які підчас Війни вбили кіль- 
ка осіб і- мясо їх продавали, О- 
дин з них, Посиф Фейта, при- 



, ЖЕНЕВА, 28. лютого. - В 
Триєсті покінчено будову най 1 
більшого і найснльнійшого ді- 
зельового мотору. Є він на 12 
метрів високий, а на 14 широ- 
кий і має силу 20,000 коней. няв цю звістку зовсім байдуже гарну промову про розвій Ч. X. 
Збудовано його для нового ко- ' "'Длисав протокол. Зете дру- між Українцями в Альберті. 

/*Г, ї ЧІ. 11111/ Пп ЛПіІіпі. 



ВЕЛИКА БУРЯ У СХІДНІЙ 
КАНАДІ. 



раблі Сатурнія, який бум кур. г " п його спільник, Дворачек, 
сувати між Европого а Амери- зашив, що вміє щибснишо. 

Його спільничка жінка не хоті, 
ла підписати протоколу, тому, 

*і>сг-тиі,пі>л ,,г, т 11,0 поажае ссбс |,пдалі невин-І Від суботи, 19.' лютого, пану- 

хки.гтшнл ллі адка али ною ЯсіІОі щ ці ;„ прогкти „ е ють в сЛітаріо такі бурі і заме- 
ДИПЛЬОМАПВ. Імають юридичного значіння. тілі, яких не тямить Історія тієї 

Німецький уряд і англійські' провінції. Дороги так позаси- 

диияьомати мають малий кло- ПОСОЛ ЛУЧКОВИМ В НАЩО- пало, що ніхто не може пере 
піт. Не так з політикою, як з' НАЛЬНІМ ІОВИЛЕПНІМ і їхати і бизнеси по містах та мі- 
формою чемности. У Берліні 1 КОМІТЕТІ. |стрчках зовсім станули. Упало 

призначений новий англійський Сего року буде Канада обхо- ' 
амбасадор Ліндссй. Згідно з д „ т „ 60-літнлй ювилей конфе- 
традиційною звичкою такого дерації, до переведення котро- 
нового амбасадора представ- го парлямент назначив осібну 
ляє нншим амбасадораи т. зв. комісію. ПремІєр Кінг, предкла- 
і днпльоматичного кор- даЮ ци .тісту членів кбміеії. влу- 
пусу" у данім місті. Тимчасом ЧН в до неї і нашого посла п. 
| ним „деканом"' у Берліні є иред- м. Лучковича, про котрого ска- 
ставннк радянського уряду „то- ззв таку замітку: „Я позволю 
варіщ" Крсстінський. Аііглій- собі сказати, то п. Лучкович е 
ському аМбасадорові не в смак днил. з перших послів, рспрс- 
іти під сальонову опіку такого зентуючнй велике число горо- 
з чужих країв, котрі зіста- 
іатуралізовлішми Канадій- 
цямн, І я думаю, що ііого Імя 
в комітеті заапелює до богпто 
наших натуралізованих горо- 



ВЕЛИКА МАЙНЕРСЬКА КАТАСТРОФА 

ЛОНДОН, 1. марта. — В однім часі, але в двох місцевостях 
вибухлн дві катастрофі, одна наслідком екелльозії, а друга 1 
через залиття водою. Обе нещастя случилнея у вуглевнх ко- 
пальнях 1 потягнули за собою 65 жертв в людях. Є ще біль- 
ше засипаних землею, яких пробуюдь ратуватн. 

В обох місцевостях приходило до трагічних сиен, коли 
виносили нещасні жертви, на які ждала родина. Алберт Бут- 
тон, 22-літннй иайнер, вийшовши з майни побачив, що нема йо- 
го брата. Він вернув назад на місце катастрофи, щоби шукати і 
за братом. Пішов, але вже не вернув, 

ШАНТАН ГОТОВ ДО ОБОРОНИ. 

ШАНГАЙ, 1; марта. — Англія має в місті 7.000 готового 
війска. Поміч з кожднм днем збільшується одначе далі. Фран- 
ція має 1000 моряків. Разом чужинецька армія виносить около 
10.000 жовнірів. Самі китайські знатоки кажуть, що це доста- 
тачна сила, щоби оборонити Шангай, який окопаний і хороне- 
ний дротами. Другі кажуть, що І0>000 здисцнплінованоюармі- 
ею можна підбити цілнй Китай. Бо ті армії, якнин оперують 
ріжні генерали, не мають вишколених офіцнрів ні воєнного ма- 
тері ял у, а до того вони не держаться купи. Армії переходять 
від одного, генерала до другого. Можна їх купити за гроші 
враз з генералами. 

Мимо сего Шангай прибрав воєнний вигляд. Англійське 
провінції. Дороги так позасн-і війско відбуває кождого дня параду з музикою пс(м)сті. А Кн- 
- пало, що ніхто не може пепе-' тайиі приглядаються тому всему. Ніхто не годен предбачнтн 
того, як розвяжуться події. Бо Китайці нарід необчислнмий. 
Раз він витає чужинців І їм служить, щоби позбутися 4 своїх"" ' 
диктаторів, які Його обдирають, а другим разом готов датися 
пірвати комуністичним {'національним агітаторам І виступити 
громалио проти чужинців як головних виновників хінського 
убожества. Така агітація може знайти прихильників, коли тіль- 
ки голод збільшиться. А агітатори дають масі богачів враз з їх 
маєтками і склепами на грабіж. Може розігратися тут страшна 
трагедія і різня. Але Чи до иего прийде, ніхто не знає. 



КОНВЕНЦІЯ КАНАДСЬКО- 
ГО ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА. 

Перед двома тижнями відбу- 
лася в Едмоптопі в готслн Мек- 
Доналд конвенція Канадійсько- 
го Червоного Хреста а'льбер 
тійскої дивізії, в якій взяло у- 
часть поважне число дедєґатіе 
з провінції, а між тим І кількох 
крашськнх, з котрих були 
і-ні М. Зварич з Всгревіль, п-ні 
К. ЯхнІцька з Мондер, п. О.-Ку 
зик з Чіпмен, п. Дм. Мотика з 
ЧІнмен, н. Підручний з Весре- 
віль, п-ні Рараговська, л-ні П. 
Будник, п. Плавнж і п. Остриж- 
нюк Н. з Едмонтону. 

П. Плавюк, організатор і по- 
дорожуючий інструктор Ч. X., 
виголосив на конвенції дуже 



орога етиксти. І тсміср усі ма- 
ють „хрестикову загадку". 



правнтельство 
сіх бандитів, 
рабують паселеї 
Росії так поши| 
ииі найбільшо: 



БАНДИТИЗМ У РОСІЇ. 

Помимо того, що совітське 
карає смертю 



трі 



ародньою 



Недавно в Рязаню, коло Мо- 
кви, бандити в цілії зрабован- 
ія й0 рублів замордували нко- 
ось Тсодора Купіііа, його жін- 
:у і пятеро дітнй. В Таганрозі 
група професіональних збуїа у- 
била і обрабувала до 150 се- 

ЛНІ(. КІЛЬКОХ 3 бЛНДН ЗЛОВ.1ЄПО 

і: на слідстві . показалося, що 
„товариші" з міста, обрабував- 
ши і убивши „товариша" селя- 
нина, привязували його до ко- 
ни або воза І, виволікши в по- 
ля, лишали иа добнчу диким 
звірам і птахам. 



АМНЕСПЯ В РАД. СОЮЗІ? 

По звідомленням польських 
часописів, правнтельство Ра 
дявського Союзу приготовляє 
амиестійннй декрет для еміг- 
рації. Цей декрет обійме три 
категорії емігрантів: 1) пред- 
ставників вільних професій; 2) 
всіх безпартійних; 3) меншевн- 
ків. 



КРАДУТЬ, ЗАКИ ЩЕ Є ЩО. 



ВЕЛИКА ВАРТІСТЬ СОЛОМИ. 

Спосіб виробу наперу з со- 
ломи піднесе вже не мало її вар- 
тість, але коли досліди учено- 
го хеміка ГаррІсопа з Ню Нор- 
ку будуть удосконалені, то то- 
пшеничної соломи або вів- 
сяної буде варта $250. Після 
його найновіших дослідів з со- 
ломи буде можна продукувати 
Газоліну для автомобілів, Чру- 
тнну на мухи і иасікомІ, фарбу 
па дахи будинків і те дечпго 
більше. 



ПОСТИВ ЧЕРЕЗ 35 ДНІВ. 

В Лос Анджслес, Каліфорнія, 
замкнено до вязннці якогось 
Робінсона, що розкидав літера- 
- ру проти мілітаризму. Щоби 
звернути увагу, що його неза- 
конно замкнули, Робінсон за- 
ав голодовнй страйк, не прий- 
маючи жадної поживи через 35 
днів. Власти звільнили Його від 
кари, а коли він вийшов, ва- 
жив 41 фунтів менше, як в днп 
арештовання. 

ЛРЕДСКАЗУЮТЬ ШИРОКУ 
ЕМІГРАЦІЮ. 



16 цалів свіжого снігу, котрий 
зігнало в рови і вивози цілими 
горами. 

НЕ ПОПЛАЧУЄТЬСЯ ПОКИ- 
ДАТИ ЧОЛОВІКА. 

Головний суддя Саймонс (в 
Едмонтоні, Канада) видав 
рок, котрий дав Костсви <Т>сдо' 
рукови з Тю ГіЛДС, 60-літному 
фармспови, судову сепарацію 
від його жінки Марії, признав 
7-ро дітий та признав ма- 
єток чоловіковн. Піеля прото- 
колу виказано, що жінка поки- 
дала його кілька разів та по* 
слідний раз покинула його 1921 
року. Фсдорукн були жонаті .30 
літ. 

.АКТУАЛЬНА" ЛІТЕРАТУРА. 

З чужинських часописів ви- 
читуємо звістку, щб кількох 
визначних письменників пише 
тепер повісти на дуже актуаль- 
ну тему спіритизму. До них на- 
лежить англійський письмен- 
ник Велс, який саме скінчив ве- 
суспільно-фільософічну 
повість, і еспанський Бляско 1. 
банес. Майже одночасно зачу- 
ваємо, що з наших галицьких 
авторів Антін Крушельницький 
лише повість „Єретик", а Осип 
Турянськпй комедію „Раби". 

ЗА МАРНЕ ЯЙЦЕ ЗАБИВ ЧО- 
ЛОВІКА, 

В однім селі в Бучаччнні за- 
мордував селянин Василь Дми- 
трух свого швагра, 12*літного 
Севсрка Микуляка за те, що 
той любив потягнути собі яєч- 
ко па папіроси. 

ЯКОЮ СИЛОЮ Є В ДІЙСНО* 
СТИ ПАЛЕСТИНА У 

Це бачимо хрчбн по числі 
населення цього краю. 1 так, 
після останньої конскрипції 
має Палестина 887.800 душ, а з 
тогоЖіідів ( їЬ0,5^ : душ-.' 7Г5 ' ■ 



НОВИЙ КУРАТОР У ЛЬВОВІ. 

Бувший ■•крак^веькп'й 



В. наслідок непевних часів і- 
міграційні офіси в Англії обля* 
' ' В Бродах арештовано виїло- гає день-денно ціла армія мо- 
го' урядника 'спіртовОгО' моііо- лодих людий, що хочуть ви- 
полю '— Поляка Ґурецкого за їхати за море, головно до Ка- 

.те, іцо Допустився грубих кра- нади. Пред9казують, що Каня-Тор Рімер, Іменований львівсь 1 - 

; шкоду, державного да побачить сего року таку ве- ким куратором нв 4 місце Собіб^ ти ередством для держави, бо людина, поминаючи Бога 
Сума сумарум вкрав лику Іміграцію з Англії, якої^ського, обіймає вже цими дня- найвнеше єство, е-найвисшнм сотворіннея иа землі І нічого 



ПАРИЖ БЕЗ ГОДИННИКІВ. 
-ПАРИЖ, І. марта., — Перший март застап І 
офіціяльних годинників, які можна добачити в Парижі иа всіх 
вулицях І публичннх будинках. Сталося цс тому, шо скінчився 
контракт міста з фірмою, яна удержувала І регулювала годин- 
ники. Місто хоче завести модерну електричну систему того ро- 
ла, шо годинники будуть- регульовані Національною Обсерва- 
торією, Це потревае одначе кілька тижнів. До того часу Па- 
риж буде без"офТціяЛЬНої контролі годинників. Тішаться з 
того клерки, бо буде можна спізнятися. 

ПЛЯМИ НА- СОНЦІ ПРИЧИНОЮ СМЕРТИ. 
ПАРИЖ, 1. марта. — Д-р Морис Фор повідомив Медичну 
Академію, шо плями на сонці викликують не тільки завору- 
шення в природі, викликуючи величезні бурі, але рівнож діла- 
ють погано і на людський організм. Статистика виказує, шо в 
тім часі, коли видні плями сонця, смертність серед людей дво- 
їться. 

ФАШИСТИ ВИСТУПАЮТЬ ПРОТИ СЛАВНОГО ІСТОРИКА 
ФЕРРЕРО. 

РИМ, І. марта. — < Поп*ольо д'італія» персональний оргвн 
МуссолІнІя, який виходить в Медіоляні, виступив з дуже ост- 
рою критикою славного Історика Феррера, який старався діста- 
ти пашпорт на виїзд до Америки. Часопис оправдує уряд за те, 
шо Феррері відмовлено пашпорт \ , бо він є ворогом фашизму 
а тим самим І Італійського народа. Всі Його писання це тільки 
калюмнії, кипені на Італійський нарід І його минувшину. І ко- 
ли Ферреро тішиться світовою славою, то це тільки завдяки 
цим калюмніям, які він кинув на Італійський нарід. Орган Мус- 
солІнІя каже далі, що Ферреро не є ні фашистом ні ІтадІйцем. 
Він хоче виїхати до Америки за масонські гроші, щоби там 
вести пропаганду проти фашизму. Та фашисти не такі дурні. 
Щоби на тім не пізналися, 

ФРАНЦІЯ ЗБІЛЬШАЄ ФЛЬОТУ. - 
ПАРИЖ, І. марта. — В найблизшім часі міністер мари нар- 
у у предложить парляментови проект будови трох нових круж- 
лякіе після пляну розбудови француської фльотк, який був 
прннятнй тому три роки 1 який повинен бути виконаний, ко- 
ли Франція має бути забезпечена перед воєнними несподіван- 
ками. Цей новий видаток буде виносити 7,000,000,000 франків, 
які будуть розділені на кілька літ. 

■ ПАПА ЗНОВА КРИТИКУЄ ФАШИЗМ. ■ : , 
РИМ, 1. марта. — Мимо близьких зносин Ватикану з уря- 
дом фашистів, папа вже дерма, наворотамн критикує фашист- 
ські засади поняття держави. .Т^йм разом не назвав, він виразно 
Імекн фашистів, одначе всі знають, що цс відноситься до фа- ' 
шнетїв. Папа говорив до іі|іопонілн".;!п, які призначені до про- 
повідей підчас посту. В промові підніс, що чоловік не може 6у- 



двох невинних прохожих. 



Ґурецкі 100,000 і 



(ми своє урядований. 



не може скинути його з тої позиції. 



СВОБОДА, ЧЕТВЕР, 3-го МАРТА, 1927. 



Ч..50. 



гаиіюв> «пі 



«чч м о. иітііщ.п мтоці ліккиа». '.. 



'гал 



■ л )ии> ( 

а і, ііч 



:ьд"оЖГЖцтй! чаг- 



ІЦЮСИІГПОН КАТ13 



І ПЕРЕДПЛАТА 
і Пооджно» шсю трі 

■а* »мі * 7.00 і На рік ™— . 

Ні шиІЬі І ї.75 На вів року 

Тагм щваІЬ» .. ... . $ 1 оо ' Ня гри місап' 



„МАЛОРОСІЙСЬКАЯ 
АВТОНОМІЯ". 



Ведучий перед в московськім всеж послабленого 
україножерствІ_ В. Шульгін російськими 
всеж таки договорився до то- 
го, що щось признає й за ук 



признає, 



«іи.ии Нд рік ... 
. % і. 00 11а Мів цок} 



Тцц»о"я „біободж": 498 МопГ К от»у Тед. У. Н Союз- 



ГРІЗЬБА РЕГІСТРАМ ЩЕ НЕ МИНУЛА 



і. 



Деякі американські конгресмени й сенатори ще не заки- 
нули безглуздного пляну завести в сьому краю свободи прав- 
диво царський плян регістрації всіх негорожан. 

Про наміри сі тепер в американській пресі тихо. Від кіль- 
кох уже місяців про справу не пишеться і не говориться, але 
в конгресі прнказано конгресовій друкарні видрукувати про- 
ект такого, закона, поданий його прихильниками, а таке дру- 
кованій: означає, що його будуть поважно трактувати. 

За якийсь час, можна зовсім певно сподіватися, сей проект 
прийде під розвагу конгресу. Можливо, що над ним буде 
розведена ширша дискусія, бо хоча сей проект має деяких 
загорілих прихильників, має він рівночасно й немало завзятих 
ворогів, які Його не перепустять без боротьби. Власне сі за- 
конодавці будуть підчас такої дискусії потребувати піддерж- 
ки зі сторони тих кругів населення, що противляться того рода 
поліційиим, справді царським, иовостям. 

Через те, як лишень у конгресі вирине проект закона про 
регістраиію чужинців, рушитися повинні всі, які розуміють 
небезпеку з такого закона. В першім ряді покликані тут будуть 
промовити американські гдрожанські клюбн, зложені з нату- 
ралізованих (мігрантів. Такі люди, що самі вийшли з поліцій- 
нкх країв, як з Австро-Угорщини, Польщі, Румунії, якраз мо- 
жуть своїм досвідом додати немало причинків до практич ко- 
сти поліційної системи. 

До того ще й не виключеним е, що з проектом^дро реє- 
страцію чужиншв може случнтися таке саме, що сталося ко- 
лись з прогнбіцїею. Загорільці будуть Його пачкуватн, а го- 
рожанн, яких воно буде безпосередно дотикати, будуть диви- 
тися на се байдужно, думаючи, що він певно законом ніколи 
не стане. 

Щоби історія з прогнбіцїею не повторилася, горожанн 
мусять проявити рішучу діяльність. їм треба зацікавитися 
справою, добиватися від горожанськнх клюбів поставити сю 
справу під публччну дискусію, винести відповідні резолюції 
та вислати їх на руки конгресмена та сенатора даного окру- 
га. Як звичайно в таких справах, не треба спускатися на других. 
Коада орган і зли! я повинна підняти протест, а не спихати обо- 
вязок на другу. 

Коли се буде зроблено, коли з усіх закутнії піднесуться 
протести проти царшення сього краю свободи, тоді й иай- 



*кцл що „ідея Переяславської ради 
'* Щ та головної її дієвої особи Бог- 
дана Хмельницького, виникне з 

— прекрасного краю, розноложе- 
пого навкола Кніва, як своєї 
столиці". 

Заява ся по собі незвичайно 
замітка. Звичайно. Шульгін бі- 
долаха не може вимовити сло- 
ва „Україна". На сс йому ма 
буть „язик прильпє к гортані", 
як пристало на справдішногр 
російського чорносотенця, або 
взагалі русо центриста. 

Поминаючи його нічого не 
варті „докази", „наукові дово- 
проти- України. зви- 
чайні для російського імперіа- 
ліста, всеж дещо є й цікаве і 
міркуваннях Шульгіна. Особ- 
ливо воно цікаве тому, що йо- 
го не можна віднести до кате- 
горії тих людей, що пишуть те, 
що їм хочеться бачити. Такі 
люде часто впадають в помил- 
ки й після своїх 'ідей освітлю- 
ють факти. Міжтим Шульгіну 
на основі фактів і знашія Росії 
доводиться писати про таку 
майбутню можливість, проти 
якої протестує вся його істота. 
Тому його признання набірае 
неабп якої ваги. 



никне ціла низка осередків 
культури й світла на місцях", і 
Таке признання з уст, тих 
що засліплено бачили лише о- 
дну можливість істнування „є 
діной" централістичної держа- 
ви Росії, заслуговує особливої 
уваги, як покажчик тих глибо, 
ких процесів, що творяться в 
бувшій Росії. ; Коли вж£ сліпі 



забезпечені Переяславським 
трактатом. Кровю й зелізом, на 
живому українському тілі, ви- 
пікала Московщина' сотками 
років всі сліди того трактату. 
Навіть до сього часу ніхто не 
знає повного його тексту, а де- 
хто з істориків гадає, що трак- 
тат той Московщиною знище- 
ний. Коли говорять про Перея. 
славськИЙ трактат, то спіра- 
ються на тих домагаїшях, які 
робили українські гетьмани пе- 
ред московським царем 'за прн 
вернений тих, чи інших 
забезпечених у ~ 
незаконно віді " 
вою. г '' 11 " 
Крім того деякі старі закони, 

безоглядному «Я** митаі П ДРУГІ СПР8ВИ 



побачили, щи """'•"•«"«^ дають можливість більш-менш 
російському централізмові! ВИЯВИТ(І 
прийшов кінець, то це в найлі- 1 



Шульгін схиляє свою голову 
перед російським імперіяліз 
мом та централізмом та приз- 
нає їх абсолютно потрібними 
для Росії та основою 
величі. Він жалкує, 
прийшов кінець тій енсте 



[ішим ствердженням того, що 
,,єдіиоії і неделімой" більше не 
воскресати. 

Щодо України, то Шульгін 
рахує, що для неї може бути 
тепер актуальною програма 
„малоррсійской автономії" на 
засадах Переяславського трак- 
тату. Шульгін кидає) думку, що 
російські патріоти самі від себе 
повинні проводити цю ідею, 
пюбн не довести до остаточно- 
го відпаду України від Росії. 
Пули часи, коли деякі українсь- 
кі політичні діячі мріяли про 
привернення Україні прав, зас- 
тережених їй Переяславським 
трактатом. Ллє це були ті "ча- 
си, коли останні відблиски геть- 
манської доби догоряли на Ук- 
раїні. Нова доба поставила но- 
ві домагання, н ті домагання 
поволі росли від культурної ав- 
тономії до областної автоно- 
мії, від областної автономії де 
тернторіяльної автономії, від 
сеї до федерації, а нарешті до 
самостійності!. Самостійність 
не так ще давно була не тільки 
гаслом боротьби, але й істну 
що вона 



мі, та 
прийде 



ЩО 



тепер, ючим фактом. Тому 

-втрачена, то знову залишилася 
тим гаслом, білі 



ова си- 
стема, система децентралізму. 
Він з сумом говорить, що тон 
„просвєщешіїїй" централізм та 
абсолютизм, що могутною ру- 
кою буцімто сіяв цивілізацію з 
центра на всю Росію, тепер вже 
більше не аоахресне. В майбут- 
иому Росі» буде мати „замісць 



Україна, 

ПО.ТІТИЧі 

каші ті р 
говорил 



лісту 
тою в 



одного центру, царюющого годи сам . Шу.іьі 



якого обєдну- 
свідома національна 
Зсз ріжннці 
їх переконань. Колись 
діди лише пошеп 
Переяславськ 
юпасти в 
ів" з маршру 
лекнй Сибір. Колись з, 
Переяі 



і бо ЯЛ II 



.Ма. 



ігаді 



іаиської 



власними 



ГОрячіЙШІ прихильники поліціііпої системи а Америці остиг- ! над весю Росією, ламісиь одно- 'руками ноа'іспвби того, хто по. 
нуть у СВОЇЙ запалі. ^ то ліхтаря великої сили, але смівбн пригадати про права, 



Розхід в лютім, 1927 . 



характер договору 
Богдана Хмельницького з мос 
ковськнм царем. За характер 
Переяславського трактату ще й 
ведеться спір: чи було то 
підданство України Московщи- 
і, ч*н може лише падотекторат, 
и юнія. Більшість істориків та 
знавців права, а в тім числі н 
російський професор барон Б. 
Нольдс, гадають, що то була 
персональна (особиста) юнія' 
України з Московщиною. 

У всякому разі одне є певне, 
що й після Переяславської у 
годи' Україна залишалася ок 
ремою державою, яка правила- 
ся своїми власними законами, 
мала навіть митниці з Москов- 
щиною, а також мала права дн- 
пльоматнчннх зносин з иншн. 
ми державами, що характери- 
зує суверенну державу. 

Але Московщина безпере- 
рнвиимн підступами та хитро- 
щами й насильством поволі ті 

права зменшувала, поки не ^ самостіин0 ст„ і 

довела до остаточного знищен- ^ 0б0рв0сти , Переяславський 



КАСОВИЙ ЗВІТ ОББДНАННЯ 

(За місяць лоти» 1927 р.) ■ 

• І. ПРИХІД:' ' 

1) 3 переносу з. попередиого місяця » 221.40 

2) Прихід- в місяцю лютім • • • ■ 3,240.53 

Загальний прихід $3,461.93 
П. РОЗХІД: 
а) ВИСИЛКА ДО КРАЮ: 

1) Рідна Школа .'. »І,ЯЦЧ!0 

' 2) Інваліди 

3) „Просвіта" у Львові . Л ..... ЗШЮ;. 

4) Політичні ВЯЗНІ . і 1 . ... . 

■ ' : - 5) Збірка для село Митинева. гтР^** тмзії 

' 6) Українська 'преса . 125.00 йжп'Н 

7) Революційний Фонд' >..,••„« И»ЛР . '-..ІП 

8) Сироти ...-!' гІОР+9 .,, 

9) На оборону С.Петлюри 100.00 . 

10) Письменникам . . .' .- 60.00 

11) Вдові по пок. Вітовськім 30.00 

12) Виселенцям на Кубі 30.00 

13) Кошта писем' і висилок^ 34.25 



$3,169.25 
30.00 
20.00 



Разом розхід $3,219.25 

' III. ЗІСТАВЛЕННЄ. / 
ПРИХІД в лютім, 1927 $3,461.93 



3,219.25 



Остае в касі Обедаашя з кінцем лютого $242.«8 
Обеднянне Укр: ОрУанІзаді;), § Аікриці/ 

І."' -і. 



і ви, що пресу т-у читамс, . 
Цо правду пишс? ) раз.ураз,'' 
щ«'.бЧротис,ь помагаєте, 
ЦоВлихознінілозпоміж нас: 
Чи знаєте. 



■ падського, -Позтавцева та мо- 
же кого гце й иншого, їцоби 
відновити „переяславську умо- 
ву" в останній московській ре. 
дакції. Та ці зусн.іій : даремні. 
Коли вже самі обруситслі при- 
знають нестримний роспад Ро- 
сії, то ліпше радилнб на тим, 
як улаштувати на далі своє мо- 
сковське царство. 
Для Українців, що кровю Нехай ви будете „демагоги", 

кращих синів напсиали на своїх Нехай вас хтось як_хоме-зВЄ> 

Ви знаєте, хто такі вн? 




ня всіх прав українського на. трактат мм з„ ачіяне ЦІШІ0Ї іс . 

ро *>'-, „, торичної пригадай, що від Мо. 

Коли Шульпн каже, що.„ма- ^ іж п0 „, та . ,„,«. б0 
лоросиська актуальна „рог- обдур , 1ть , обкрмі й о6езч( . с . 
рама сьогоднішнього дня му- т „ ть 3а|ИЛТО „ у . 
сить бути поворот до Переяс- ;ни оСІ11шовся переяславський 
лаоського трактату, то се хиба тпактаТі ; 1щоб вона иогла коли- 
зиачить поворот до самост.й. т6 заб ,„ а ^ „„ у яку 
ноі української держави, хоч і ві( , їґ| дав 
звязані особою монарха з ^^^^^^^^^ я ^ ттттшт 
Москвою. Тому, що нема суб- 
єктів персональної юнії (па Ук- Степан Мусійчук. : , 
раїні нема гетьмана, на Москов- тнг і. „™„..„. 

щнні _ царя), то й Переслав- ПРАВДИВІ ДІТИ ВІТЧИМИ. , 
ськнй трактат, помимо всього | ,„. , . 

иншого, тепер вже не може ма.' . - , „ ,. 
ти значіння. Може тому росій- ^ЙЖ^ЙЗК 
ські монархісти Й підтримують сильний нарід свіїї, 

ріжне "гетьманство" Скоро- ~ 



„Правдиві діти Віт- 
[чиниГ. 

Шикаго, Ілл., 26. лютого, 1927. 



Гр. ВозіїЖ. 



ІСТОРІЯ 



ПІРАМІДИ. 



них «кась дівчина і ■— » 
даючись - зникда п паї 
чоку домі. У правій руї 



Даєте сили П труд усей:- 

Чи знаєте, хто ви такі? 
— „Хаотикн!" 



(і, коли коти не хо- XIV. І па королеву Єгипту. Так 

, вона мусить внхо- отже Кемаль 1 мусів привітати Ви> що Р^ннП свій край коха 



Ці с історія піраміді) фа;іао- о:і ждав истерп.-пче, а;:; Неф- 
на Мснефта XIV. і йото самого, рлт знову підвів голову, щоби 
КОли Менефт, після смортн ни.т,упо глядіти йому в очп. 
> поисредпнка, пстуипіі ка| .Та ідойїіе після кільклкрат- 



ліхтарі;;, 
іі Мсисіі: 



ЄПІПСТСЬКІНІ ИрССТО.Ті ТО V МО' 

лодости .своїй думас про гоп. 
ду і пс.т.ічапу будучину, яка 
завдяки йому станеться тепері 
шністю. А станеться сг-ио тому, 
інобі^ будучим поколінням да- 
ти свідоцтво Його могучости. 
.Але щоби створити вічниА 
'символ своєї могучостн, ТО ВІ' 
сім днів після того я;; вступив 
на престол, велів будувати пі- 
раміди. Радів уже тією хвилею, 
коли то в пишноті і пелнчі зло- 
жать його в тій піраміді па ві- 
чний спочинок і воскресення. 

• Хоч як цороль вірив у свою 
велику будучину, всетакн хотів 
іще, щоби жрець-звіздар пот- 
вердив йому те, в що він вірнв. 
Бо він думав, що небесні світи- 
ла лише тому кружляють свої- 
ми вічними шляхами, щоби він 
міг казати відчитати собі з них 
с*0)К> будуччнну. 

-.Тому ОД|СОЇ погідної ночі 
іфиклнкав на вежу своєї пала. 
т>і мудрия Нефрнта, щоби спн- 
тігги його про свою будучи- 
ну. Була !.евнс::азапо чудова 
ніч. Воздух був чистий і ясний, 
тисячу мрій було в ньому, наче 
привіти будучини. На далеко- 
му овнді зорі вияснювали фа- 
раонову Долю. Ніль плив тихо; 
могутній І загадочннй наче 
тайна життя. 



його прпказу рішився жрець 
відкрити, що він прочитав із 
зір. 

— На небі стоїть лише одно 
— сказав він, - і все тесаме. 
Тобі, пане, не судилось колись 
спочатн в піраміді в королів 
ських почестях, вижидаючі 
воскресення. 

Ці слова дуже розсердили 
Менсфта і він слідуючого ран- 
ку приказав відрубати» голову 
звіздареви. Але цим, "самосо- 
бою, не усунено ще зі світа 
пророцтва. Воно пригнітало 
фараонову душу. Ба, фараон 
у своїй люті й упертости велів 
взяти до будови піраміди 
ще тисячу робітників. Чудова 
будівля помало піднімалася 
високо до неба. Як Менефт 
бачив усю цю красу^в якій ко- 
лись мало спочати його тіло, 
то в ньому зроджувалося почу- 
вання тріюмфу, начеб уже по- 
бідив судьбу. Тай ще справля- 
ло Йому велику приємність гля- 
діти на зорі гордо-згірдливо. 



і. Пр 
т побі 

добре, яке та гарне й свіже бу 
ДО личко в тої дІпчшш. Нін к: 
стій хотів іти за нею у хату, а 
де його дорадник здержав йо> 
го. НапІмиув його, пригадую' 
чи йому його королівську баг' 
ряннцю. 

— Пане, — сказав він — по. 
думай лише, хто ти та що ти в 
святочному одязі! 

— Що ти кажеж? — спитав 
Менефт, стараючись вирвати в 
Кемаля свій плащ, який він іще 
кріпше держав. 

— Корона і багряниця лише 
залякали би цю дівчинку, — 
відповів Кемаль — і 
причини пошани не відчувала 
би иншнх почувань для тебе. 

Фараон подумав хвильку, 
потім сказав Кемалеві, щоби 
обмінявся з ним одягом. І 
раз переодягнений у темний 
Кемалів одяг, увійшов у хату, 
якої двері не були зачинені. 

Кемаль, у ; королівській .баг- 
ряниці похожав помало вули- 
цею сюди Й туди І кождий раз 
радів, як міг відповісти ласка- 
во на покірний привіт прохо. 
жого. А тимчасои Менефт сто- 
яв у хатині, , освіченій ліхтар- 



дмтп з ними на подвіря. Але н наче король, щоби одружи 
і в лі- все мусить добре вважати. Са- тнеп з нею і жити з нею я'і^ із Де Р°ДИ-™сь вн і зросли; 
лі ліх- ме тепер принесла одного кота жінкою, аж до повороту його Ви ' що ' 33 Р ід "«х памятает 
зовсім до хати, ккій був утік їй. іволодаря. , и шлете їм поміч з чужини 

Таке оповідала дівчина. , А 1 Молода дівчина на привітай- 1 Чк ЗНа€те ' хто вн такі ? 

була вона така гарна, що фара- ия відхилила трохи ■ серпанок, 1 

он забув і про смерть і пірамі. який досі закривав -ЇЇ" лице. Ви. що ціните мову рідную/ ' ' ; і 
ду і воскресення. Так сильно .Кров Кемаля. що вже й так був Рідні звичаї і пісні; ' " 
" ! розгорячився вином, заграла -І За Україну, за свобіднуто, 
мнимий фараон упав мертвий Готові вмерти у війні 



Нераз у вену, погідну *іч із 

своїм дорадником Кемалем'нею, повній котів. Посеред ко 
(що виховувався змалечку ра. тів стояла ця гарна дівчина, 
зон із ним) виходив на Вона доглядала котів і бавила- 
вулиці Тер у багряни- ся з ними. 

короні й зі скипт- . Вона зачервонілася П'збен- 
рои, щобн зоряній ночі пока- тежилася,- як незнакоиий заго- 
затися в своїй повній величі. А ворнв до неї. Але небаром ос- 
той Кемаль був такий дуже по- мілилася і говорила сміло й ус- 
Звіздар довго досліджував. 1 дібний до фараона, начеб був міхалася. Вона називається 
Потім похилився низько й|його рідним братом. Раз у та-Прас, а її батько , цдекав і святі 
:::!! [;г;.;д фараоном. Фара- к-у ніч пройшла попри обох'кощ для святині", богині Гу. 



заволоділо ним життя. Біле мі- 
сячне світло кидало на темінь 
ночі сяйвом паче срібним ве- 
сільним серпанком, а повітря 
було Ууж'Лїїй о -беззвучне/ Коти 
витягалися^ лестнлися до дів- 
чини. А вона кращала кождої 
хвилини. 

Пригода з тої ночі повтори- 
лася ще нераз. Кожен раз фа- 
раон підкрадався в темному 
плащі до хатини; а його дорад- 
ник у короні і зі скнптром 
приймав привіти прохожих: 

Аж раз сказав до нього фа- 
раон: 

— Бачиш, ти знаменито вмі- 
єш відгравати ролю володаря. 
Тому відграватимеш цю ролю 
цілі три місяці, аж поки 
вернуся. 

, кемаль був. душе- 
ний з ЦЬОГО. І СИДІВ ВІН у КОрСК 

ні; зі скнптром у руці на фара- 
онському престолі, так начеб 
нічого иншого й не робив за 
ціле своє життя. 

В тихі, довгі ночі усміхалися 
зорі, сміялись глядючи на до- 
лю фараона. Бачили, як в раме- 
нах Ірас забував увесь світ. А 
тинчасом тисячі робітників 
викінчували Його піраміду. Та 
прийшла хвиля, що судьба 
пробудилася зі сну-вижндання. 

Тоді то до міста сто воріт 
Приїхала аейрї" 
Зисока 
-ілла її 



землю наслідком удару 
серця. 

Після його смерти весь Єги- 
пет покрився глибокою жало, 
бою. піднялось ве.іике голосін- 
ня. Похоронили його з коро- 
лівськими почестями ЯК'МС' 
нефта в нангарнійшій, найве 
ліічавійшій піраміді. 

Молодший фараонів брат 
вступив на єгипетський прес- 
тол і вже на другий день одру- 
жився 3 аСНрІЙСЬКОЮ КНЯЖНОЮ; 

А справжЕи'Й, Менефт жив не- 
знаний з дружиною Ірас у ма 
лій хатині. Не завидував ан. 
братові державного Престбла,' 
ані мертвому Кемалеві велича- 
вої гробниці. А як у тихі; Зі*-' 
ряні ночі ' мерехтіла піраміда, 
то-в-тихому зворушенні згаду- 
вав пророцтво і тогб'мудрця- 
звіздаря/'.-^ іоьі ^уол-- 

Отсе е історія піраиЦи" 
раоиа Менефтн XIV.;' піраміди, 
яка таки Тге 'була' його гробни- 
цею. 



ДАРИ. А" 



.5»ОВО»Л- 
:С-^ 



ЧН знаєте, хто ви такі? 

— Вн: „горлач: 

Ви, що монархам не кланяєтесь, 
МоЛьби не шлете до Павла; 
Ви, що з ляхами не братаєтесь 
За власні боретесь права: 

Чи знаєте, хто ви такі? 

— „Киринники!" 

Ви. що зрадників усіх гоните, 
Що вас в Варшаву хотять вс- 
істи, 

Церкви рідної нам бороните, 
В найми не даєтесь завести: 

Чи знаєте, хто ви такі? 

— - „Безбожники!" 
Ви, що народа не цураєтесь, ' 
Своїх традицій держитесь; 
Ви. Щ6 „викл'яття" гіе лякає- 1 

• '>* [тесь; 

До' світ.та •гліайд н ідМе: 

Чи знаєте, хто ви^акі'? 1 

— „Руїнники 1 !/' ' ; " " 
Ви, що Гстдарію рідну знаєте, 
Прадідів славу гЧмгосну; 
Франка, Шевченка все читаєте, 
Біблію нашу пресвяту: 

Чи знаєте, хто Ви такі? 

— Вн: „темнякиГ 
Ви, що пишете і голосите 
Свому народу правду Все, ! 
В Римі Й в „біскупів" вн не 

[проекте 
Благословення на сесе: 

Чи знаєте, хто ви такі? 



СПРАВ* АРЕШТОВАНИХ ПОСЛІВ. 

Справа арештованих біло- 
руських послів не сходить з 
денного рорядку всіх політич- 
них нарад і дискусій у Варша- 
ві. Найактуальніша справа те- 
пер , г - г .,квестія,аидачі арешто- 
ваних послів. У, Цій справі ра^ 
лила, що лиш. .комісія посоль- 
ськоі недоторкано,?™ і конвент 
сеніодів,, 

На засіданні ^рмісії посоль- 
ської недоторканостн прийшло 
богато послів з усіх партій, а 
також марш, сойму Ратай, мін. 
Мейштович з вищими урядов- 
цями, підпрокуратор апеляцій- 
ного суду у Бильні Пшидускі 
і прокуратор окружного суду у 
Варшаві Трудніцкі. Перший за- 
брав едово марш. Ратай, зазна- 
чуючи, що він просив голову 
комісії скликати засідання не- 



лів, в арешті 



І' 



Ш ненбрмаль- 
ну, з якої треба.дк наїїскорше 
вийти. Одначе якби .хтонсбудь 
протестував/ то .марніалок ~- 
феруе цілу енріву іщ плеї 
сойму, який перекаже ІҐ'КО! 
сй. Такий протест' зало: 
посол Яреиич (Білоруський. 
Клюб). Голова комісії Попель 
старався переконати пос^іа Ярс- 
мгіча, що він повинен узяти на- 
зад свій ПрОТеСТ ПрОТН РОЗГЛЯ- 
ДУ справи на комісії, одначе цс 
на ніщо не здалося, тому засі- 
дання комісії замкнено. 

З черги раджено над тою са- 
мою справою на конвенті сс- 
ніорів. Постаїїовлено, що віді- 
слання сойиом «несення до ко- 
місії не мати-йе'ирактеру пір. 
шото читання ЙкоНу, тому ДІІ- 
с!*йя 'рег>ямін6»о е Недопу- 
стима, а ціла справа обмежить- 
ся д*«ді.йШ»Л< 1 ІІ5бткого ко- 
мугплату'ггро відісланий урядо- 
вого внесенцяЛІрщн того про- 
тестували Білорусинн й Україн- 

Білоруський 
Клюби мають намір зголосити 
внесення- на поставлення уряду 
в стан обвинувачення перед 
Державним Трибуналом за зло- 
мання ст. 21 конституції, а та- 
кож внесення на заяву недовіри 
для марш. Ратая. Перше з тих 
внесень на основі ст. 69 .консти- 
туції мусіло Ви здобути біль- 
шість три питих голосів прн 
прнсутяостн х 



СВОБОДА, ЧЕТВЕР, 3-го МАРТА,. 1927. 



ГОЛОСИ ЧИТАЧІВ 



ДО ВІДОЗВИ ЗБАРАЖЧАН. 

Дня 11-го лютого 1927. по 
явилась в „Свободі" ще одна з 
многих відозв до Збаражчан 
Америці. 

Будучи одним з тих, 'що в 
самім початку сповнив свій о- 
ґіовязок зглядом свого повіта, 
мене разить 'байдужне відно- 
шений ЗбарЖЧан в Америці 
до справи помочи в будові У- 
країиського'Народиого Дому в 
Збаражи.- у' 

Що з ннміІ сталося? Ті Зба- 
ражчани, що колись в часі трі- 
скуч'ого морозу, сніговиці (і ин- 
шнх невигод йшли громадно 
на політичні віча по дві милі, 
ті, то перші пробудилися зі 
сну, будили ннших до бороть- 
(ж-постулу і богато тих, що 

КОЛИСЬ були ЧИННИМИ ПОМІЧИИ' 

ками ,, ковалів" . Збаражчнни, 
п.огодня сидять безпечно в А- 
мериці глухі, СЛІПІ Й НІМІ Щ 
всякі зазивн до помочи тій ро 
"боті, котру вони зачали, а ї* 
брати в краю стараються про- 
довжати Д уліошатн. . , — . 

Цс вірю, щоби^і колишні ро- 
ли так вели конва г н , я к нотр^д 
культурного осередка, котрим 
1Ш стати Український 1 Народ- 
ний Дім' в Збиражи. ^Іи упили- 
сіі зарбзумілбст'й,' чи мояіе 
партійні' табори й дещо зміне- 
ні переконання здержують ЇХ 
від так пекучої і на часі спра- 
ви? Зарозумілість тут пуста, а 
партійність не мзе рішучо 0- 
правдаиої підстави, бо чи не 
всі ми ходили до однакової 
школи, на одні і ті самі віча, до 
однакових читалень і т. д., але 
се все не відбилося на нас в 
формі одної думки, одних і тих 
самих поглядів політичних? 
Щ$/№* УкраінЄШй и ' : Мар , бд:- 
нкА, Дім в ..Збдражи, вигнане 
"своє- іійтПЙІіга «оростаючІЙ пі> 
колінню і підготовить його до 
боротьби на всіх шляхах ділан- 

Збаражчани, котрі давали 
свій доказ розуміння й солідар- 
ності! будучи в краю, повинні 
зложити це саме свідоцтвб'й 
й тут в Америці складанням 
своїх датків па скінчення Укра- 
їнського Народного Долу в 
Збаражи. Тим вони дадуть прії- 
мір другим. Нас новин*!' загрі- 
ти примір розуміння справи н 
солідарність поселенців з 
Тисьмениці, котрі на перших 
зборах в невеличкім числі, бо 
ледвн 45 осіб, зложили суму 
1460 долярів. 

Український Народний Дім в 
Збаражи має своє значіннє для 
всего українського народа. 
Прецінь зорганізованість у- 
критського народа на цілім 



про 



ДУ НІ 

Думай чоловіче, що робиш 

Не треба засипляти, потіша-' ві д б у ВСЯ в Ню Иорку 
ючи себе, що все буде добре. К0Т р И й я вичитав новинку в 
Памятаймо, що може поверну- Свободі. 

ти сам Богачевський, або може| На сей ЗЇЗ д прибуло коло 
прийти другий такий, як він. Т р„ И цять священиків. Правда, 
Або врешті можуть справу роз- се малс Чі1СЛ0 в лорівнанню з 
тягати на літа — якесь, пі жнй, чиелом громад, які вислали 
гииь, поки теперішнє п.око- своїх представників ііа'зїзд, а- 



ліннє не минеться, Всяке може 



Богачевський може не верну- 
ти, а може і вернути. Се зале- 
жить від того, що в Римі цому 
скажуть. А дехто може забуті 
запитати себе одно: чи Бога 
чевськнй робив на власну руку 
чи по. наказу згори? Коли на 
власну руку, тоді одно, а колії 
по наказу, тоді пригадується! 
такдиаша поезійка, де опвіда-і 
ється о,сь яка пршгода: 

Була річка. І, риба в лій була. 
А над річкою рибалка жив і ри- 
бу в .річці ловив. Та от впали 
дощі. Тиха річка заревла. Гу- 
де, шумить, клекоче, все з со- 
бою забирає. І ятір бідного ри- 
балки вона забрала і понесла. 

Взяли рибалку і жаль і до- 
сада. Подумав він, пожурився, 
погомонів з жінкою, а там і 
пійшов свою малу річку до ве- 
ликої ріки позивати. Яким пра-І»ац: 
вом моше вона його добро за-іенх 



пастирі можуть заганяти, куди Я радуюся, що священичий 
їм хочеться,- тоді чорний інтер- зїзд у Ню 
націонал пустив у рух широку 



туда не день, не 
два, не три, поки туда дійшов. 
Та ось вже та велика бажана 
річка перед ним. 

Біжить він, прибігає, аж о- 
стовпів... чЛо тій великій ріці 
хати, л.їіівці. сїіжкп, у 
сяке людське добро. Л між усім 
тим побачив він і свій птір, що 
мала річка його до великої за- 
несла.. . ц ,л " ' -ч І 



машину, щоби своїх вірних за- 
голюкати. Кричав єпископсь- 
кий редактор, лускали з батога 
єпископські дорадники, крило- 
шани й шамбелянн. Та се все 
нічого не помагало. Люде не 
хотіли бути чередо», Люди за 
явили, що вони люди,... не ху 
доба"..,.. ... . и 5( а" . * , 

Чимбільше, завзатих слоср- 
бів уживав чорний штериаціо. 
пал, тим завзятійший Ставав 
род і г ті|м більше люднії пе- 
рекопувалося, *ща справа по 
стороні народа. Дійшло до то- 
го, що коли громади ло.стаио- 
іили зробити нараду, щоби по- 
вести на будуче акцію проти 
чорного Інтернаціоналу не роз- 
битими, але злученими силами, 
сей з'їзд прибуло 84 гро 
мадн, себто подавляюча біль 
сть парохій. Чорний інтер. 
іал пробував відбити не- 
провідників, які нарід собі 



. . . .додав До га- 
зети імена священиків, що ста- 
нули за народом проті 
го інтернаціоналізму.. 
спосіб табори різко ■ від себе 
відрізуються. Від нині народ 
буде знати, котрі свяще- 
ники стоять за народом, ко. 
трі проти нього, котрі 
КНШЛИ . свій жереб за на- 
родом, а котрі далі думають о- 
пиратися проти народа на єн- 
лу єпископа, Риму, чи Варша- 
ви. 

Василь Дроботій. 



КУДИ ЗАВЕЛА НАС ГЕТЬ- 
МАНСЬКА СІЧ. 



биратн! вибрав на зізді, від народ; 

Пшов він туда не день, не сей спосіб, що їх „вик.і! 

сен проклон не відобрав про 
відннкам громад довіря серед 
еірннх. Противно, від прок. 
громадяни побачили, що про- 
відники громад справді добре 
обороняють їх добро. 

Сей виступ народа, ма і 
днодушниЯ; був першим важ 
Ким кроком до створення 
виразного табора, що має 
не кажучи нікому нічого, 1 боротися проти чорного іи 
чоловік мовчки до дому повер- і тернацІоналізму, що Нас хо 
В У** м:е вести, куди йому подоба 

Байка воно, але велику прав- | ЕТ ься, хочби до Варшави. Дру 
розкриває. Вона каже: г „'м важним кроком на тій са 
І мій дорозі, був зїзд, котрий 



давшій шлях. 

надим; в. мдртд ти 

вже гетьманський Лідер в „Про- 1 в сеймам ьцтНЕГ^ НАШ 
видінню", а не. стане його, не КООЗБУЕьТ АУЕ.. САКТЕКЕТ N і 

стане і Скоропадщини » Лме-І п , . • 

риці, бо не буде кому навіть! П ° ЧаТ0К Г0ДИНІ 
дописен до Канади і краю нн-' пополуднн. - 

сати. Бо дітройтські гетьман- Вступ: для дорослих 50 центів, 
ські лідери П. Крупка чи Шере- для дітий 

мета таки не дадуть самії ради 

треба буде Скоропадщнну 
ліквідувати. 

І'коби то скорше тільки на- 



де я думаю, що на загал воно 



бути. .. і . і і гарне число. Не один не сподї- 

I. тому, по моїй думці,, і, ви- вався, що серед священиків 
браний комітет і народ не, по- найдеться одна третина, яка не 
справи засипляти. Про подивиться на всякі заказн, 
справу- треба-' дялвше— дуатати , заборони, кари, як паш нарід 
справу треба обговорювати. ! К аже тепер, канони, але зро- 
Треба памятатп, Що еі.. ,: Бо- гінть тс, що їй честь каже ро. 
гачевйь*ий.іі*іи, ^тімляїсто-'с,^,, ; сов ість, і любов до сво- 
ронМіароІ' № стропа дру-! го нзр0 да. 
га. Вони дбають про себе, а на- Треба знати, що на свшцени- 
род повинен про. себе дбати. , | к і в ^уа згЬрн натиск більший, 
Може бути, що : тсперішішн лк ,, а гр0 мади. Священика, що 
иступ народу в обороні своїх сто ї ть 3 народом, чорний ін'тер- 
прав, се лише початок до то- | націоналізм може легко знищн- 
го, що має прийти дальше. Ву- ти, тоді як простого вірного 
ги може, що доперва дальша 1іеркв! | МО же лишені 



просторі буде тодї'переведеіІа, 1 

одиноких місцевостях і пові- 
тах. Кождип повіт України сс 
одна цеголка в будові України. 
Чим сйльиїйша така цеголка, 
тнм : 'с'ильнійша вся будова. На- 
ша акція *муіінть відбитися на 
других повітах. Чий краще ді 
ло" ми "виставимо в Збаражи, 
тим кращий примір поставимо 
другим повітам. 

Тому я лишу про повітову 
справу, забираю на неї місце, 
яке моглоби придатися безпо- 
середно на загально українську 
справу. Я пишу се, щоби Зба- 
ражчанн знали, що на них див- 
ляться очн решти України. Чей- 
же сс збудить зі сну всіх Зба- 
ражчан та .зробить ..тиждень 
Збаражчан в .Америці, Л°трии 
почався. 27. лютого, великим, у,- 
спіхом. віІ І і0 мин і лми' 
У.Д-р Аидрей Борак, 

&РПт< 



народна акція докаже, що сп. 
Богачевський помилився, зву- 
чи український народ рутена- 
ми. 

Бачу, що в Голосах Читачів в 
.Свободі" живої думки стає 
щораз менше. Знак, що народ 
заснппяє. Та хиба вже нема ні- 
чого потрібнрго до обговорю- 



та проклонамн страшити 
або а церкви викинута, що не- 
одиому така кара, як тому ци- 
гановії, котрого господар за 
пліт викинув. Тому, як серед 
українських священиків найш 
лося трийцять, які станули : 
народом, то справа й серед 
священиків стоїть добре. Що- 



і? А' саме: тримаймося, не б(| всі йшли за П р ав дою, того 
даймося... ще ніякої творчої | годі було сподіватися, бо пре- 
думки не виявляє, анідругому цінь і серед самих 12 апостолів 
думки не дасть, ані нової думки х Р иста найшовся один, що не 



розбудить. Мені Злучені 
Держави за далеко, щоби я міг 
подрібно входити в тамошні 
справи, але місцеві Українці 
повинні мати більше живого 
матеріалу до писання. 

Василь Буряних, 
Губбарл, Саск., Канада. 



ЧИ ВЖЕ ДОБЩА, ЧИ ЩЕ НІ? 

Коли я писав свої дописи-до 



ДВА ТАБОРИ. 



Уже рік минає від часу, як 
українські католики в Америці 
стали розходитися зі своїм е- 
іископом. Як щирий представ- 
ник чорного Інтернаціоналу е- 
пископ уважав своїх вірних за 
ні її ні, а себе за пастира. Вівці, 

! -А? уігппКі илілтк ЙУ- 



З УКРДЇНСЬГПГО 

ХиіТТГі Е АМЕРИЦІ. 

ГЕМТРАМК, МИШИГЕН. 
Смерть Іша 



МІТИНГИ ВІДДІЛІВ У. Н. СОЮЗІ 

ЛЖЬІ>ЗИ СИТІ, Н. ЛЖ. То». Укра- 
їнський Клюб Моєї уповий, під. 70. пії- 
иіломляе своїх члепіи, шо міспішН 
мііінг відбудеться в суботу, дня 5-г< 
марта, о год. 6- іИ печерам, в гали пі; 
ч. 72 Меріє ул. Обовяіком какдогг 
'і.ісма с П]шйугп н і ч.іс. ..іплашін свої 
по їлки, бо о годині 7.ГЧЗ -мііінг буде 
замкнений. — Л. Отсик, секр. 

КАРТЕРЕТ, Н.ДЖ. Вр. св. Арк. Ми- 
хама. під. 2!Ю. поиідомляе всіх гцоТх 
членів, що нітінг міс.ічі;ііЛ цідбудсії.- 



ся лий б. мартп, п. неділю, о псршШ 
годніи Пічіолудин. ІІ|иічні,ся всіх час 
ній явіпнся на сей мігіііг. бо е пажм. 

КотриП члсі 



Кому тільки попаде до рук 
часопис „Січ", цеіі вже орієн- 
тується, куди завів Січ тепе- 
рішнин провід Січової Органі- 
зації. Нема в Січи тої лагідно- 
стн, впічливостн і привітливо- 1 ■'^■^■■■^■■■і 
сти, які повівали з неї через | ЛОЗІРЇ КАРТЕРЕТ 
довгі літа і притягали до себе 
серця нашої іміграції. Там тіль- 
ки тепер політика и то та лай- 
лива і .іпкенська.'-Тому радо 
витають Січовики той про- 
блиск, який нам засвитав від 
ніоЙорського січового зїзду, 



Найвнсша пора, щоби геть- 
манська старшина віддала вже 

провід Січової ррґаннящї в 

ЛГуЧ Г.! г-.- ? -і ■*•/}, 

еіі чого вона дішноа №1 три р-к. 
Свого урядований: ото розбила 
Січ цілковито. Тепер другі бу- 
дуть направляти тс, що вона 
попсувала. 

О. Рубаха, 

Ґамтрак:;. Унш: ) Дня 19. лютого 1927. помер 
ЗуЛ довголітніпі член УкраШь* 
кого Народного Союза. Нале- 
жав він до Товариства імени 
Маркіянз Шашкевича, від. 94. 
У. Н. Союза. Мав він прн 
смерти 45 літ. Полишив же- 
ну й 3 діточок, які ВСІ 
вписав у ряди Українського 
Народного Союза. 

Покійний родився в селі 
Сторонна. дрогобицького пов., 
в Галичині. До Америки приї- 
хав 1906 року, а до Українсь- 
кого Народного Союза всту- 
пив 2. січня 1915 року. II 1920 
році був предсідателем в Това 
рнстві і через рік провадив 
взірцево свою роботу. 'Помер 
вимучений хоробою кількох 
місяців. Покійний жив з кож- 
лим знакомим у згоді. Належав 
вікдо-нілого ряду Юргапіза'цІЙ, 
як до СічИ, Українського ГОро: 
жанського клітор парозіІГ,- тої 
що-. ВіИ-усе'.й-ваодн ШрИІСЦ 
помчітати'Л'кг'аІвсьІЛіГґ'еправі та 
гШ10'Спіші»-з Ч0Иі«(чю ніГ'гтйі- 
мндянсь*і -заклики: Товаристві» 

тиле Н ' Покійну ШЩ 1 
більше діяльних чден|в. 

Похорони покійника відбу- 
ЛИМ дня 22. лютого о 10. годи, 
ні рано. На похорони -зявилисн 
великі маси народа. Члени То- 
вариства ім. МарХІЯНЯ Шанікс- 
До численної участи запро- ' аича н Січи зяснлися Греміяль- 
шуе всіх. 5о но. Похоронний похід, "в якому 

Комітет. | Січовики Модерували \ карною 
■■ніяінжм^вініаіннмі лавою, з українськими й" аме- 

ступім: &іщщшщл мновер, к) позірі 

іиїлрасше знаємо, ;Цо цс .геть-, (НАНТ1КОК) І ОКОЛИЦЯ! цйм к2іНйММЙ?НЕ 
»/аг(щіша, бо гетьмаїишша на- ЧЛЕ ни укр. ГР.-КДТ. церкозінм'» "ЬгЖЙ аПЛ 



ОМЦЯ! 



ЗАХОДОМ СПІВАЦЬКОГО 
ТОВАРИСТВА БОЯН 



уряджується 



який рішив ратувати Січову, 
ОрСашзацію і по 8ср П ут„ Г, „а 
давшії, шлях.' «У ' 



КОНЦЕРТ 



ЗІ МШУ. 

ГАРКАВЕНКО ПОБЩИВ В : - 
НЮАРКУ. 

Борба устроена Жак І Іфефс- 
ром в чМарюку стягла богатс 
публикм на галю борбн. Ли- 
шень ГаркавеиКо появився на 
плятформу публиха иривнтала 
його грімкими оплесками. [ї, 
першій парі боровся індієць 
Вінго і побілив Тамсоня в 15 
хвилинах поляк Стасяк побі-. 
див двох борціи .першого в 
12 а другого в 15 хвилях. Гар- 
кавенко мав тяжшу роботу ба 
зж по 25 хвилях, коли підняв 
поляка Сікорської о в воздух і 
покрутив. Його млинком, поло- 
жив його на лопатки. Другий 
раз забрало йому лишень 15 
хзнль Положити поляка на ло- 
патки. 



ГАРКАВЕНКО БОРЕТЬСЯ 
В РОЧ ЕСТЕР, Н. И. 

Наконець УкраиЩі в РочСс- 
тер будуть мати нагоду бачн- 
ій боротьбу Гаркавенка в пкт- 
ьн'шо, 1 1. марта в великій Кой- 
есіїшсн Гали: ' " 

В го.'сашп парі буде Сс'рс н- 
ся Гаркзііснко до 'гіобідн. ( Та- 
І-оік 'будуп. нііСту ї'іатк ".^ті 
бо^ці. 'Пріїї-ід _ аі'лнкрїо'укрп- 
іііС:,^!-^ 'і-'ітча'д'и ' РочОстср 
■ і ні іч і -и ''^ц 

Щфлійиіі а околичних місцево- 
Лніі прибути і подивитись на 
силу Гаркавенка. 

ГАРКАВЕНКО 
Т11СЯ В БОФА 



це куманнє з Ляхами, це 
відверненнє уваги ііаіиого на- 
рода від визвольної боротьби і 
поступу, а завертаїінє до бо- 
ротьби за календар. В тих двох 
пунктах прг-—- -■- 
ність 




Та я думаю, що що було, тс 
минулося. НаПвисша пора, що- 
би й останки, недобитки геть- 
манських Січей побачили, ще 
вони на лихій дорозі. Вже на- 
віть ними самими сировадже 
Ний прелєгепт атаман В. Чер 
ськіїн скрптпкував тут в пуб- 
лнчпнх відчитах Скоропадсь- 
кого так, що гетьманцям аж со- 
ромно було слухати. 



ХОРУ 

підог рають ^ 

дуже займаючу драну в 3. діях 
зі співами 1 іаняяин ч 

В ЧАДУ КОХАННЯ 

(ВИХРЕСТ) 

В НЕДІЛЮ, 6. МАРТА 1927 Р.^™ 



дому, сні 

глядавсн ПОХОДОВІ!. 

НеЗгІдЛивбКІ'Ддто'ю на н'охо-' 
ропі 'була/на жаль; 'нрбіцалі.ііа 
промова о. К. Ку'рїілла, уодінГі 
хотів використати ішхороц ,ут 
зведення сію'х п^фтііііііі.ч ііори. 



Па просьбу американського 
спортового клюбу Гаркавснко 
буде боротися в Бофало, Н. И. 
£ к^стрц щ "^країніу,. .^у- 
д>т>,мнтііі ..„нагрду ■побачити 
ссго-с-шшірго <ЛЧЧН4( гОголо- 
шепни появляться, у всіх., чаяа- 
писаХ. , ,ін»г» иі 



'НКіпУ Г^дч'а'с'''гіращальЛого. 
.-лова став він' "говорити про 
В ГАЛИ ЦЕРКОВНІЙ, | СІЧі що д хтось онлюгаплює, 
Г*' натякав на ворогів, що проти 
неї борються. П'сей спосіб ВІН 
І хотів підперти валпчийся мо- 
нархізм, для якого проиа- 
Пр«сйвжяві яул'іе гапди він навіть церковної 
ікорації, до&фішії \.ч> у іфоповіда.іьннці вживає в дс- 
гурть сеякькі музики. В представ- г ~ _- , _ ' 

,;-,(,<и ішсімі.іє 25 осіб. Жидівське вс- мократнчнш реиублиш. Та но- 
сіхлн. Члени іору с.ці.ік.:,.^ » п с....( Г[} слова зробили якраз про- 

ні.гчір.іті: і.ін-шс «.шиї лг-лг.. !и.іо:і ґ . 

: задоволити. Ссрдсчнп тивне вражшпє, ЯК ВІН СПОДІ. 



зт., 

Початок точно о годині 7-ій 
вечером. 
Вступ 50 центів. 

Отснм запрашукь Українців місис- 

арпе. Нові л 



50 



Комітет. 



ов за правдою. 
Конгрес громад з одного бо- 
ку, а з другого боку зїзд свя- 
щеників виразно розділює на- 
ше церковне громадянство на 
два виразні табори. З одного 
боку стоїть вісімдесять громад 
га трийцять священиків. З дру- 
гого боку стоїть десять громад 
шісїгьдесять священиків. 
Перший табор стоїть за тим. 
що нарід не худоба, яку „па- 
стирі" мають право вести туди, 
куди їм подобається: у Рим і 
Варшаву. Що нарід має право 
заряджувати своїм, церковним 
. майном та .стерегтися перед 
чорним інтернаціоналізмом чс 



ДО ЗБАРАЖЧАН В ФИЛАДЕЛФІЇ І ОКОЛИЦІ! 

Проситься всіх Збаражчан прибути на збори, які відбу- 
дуться в неділю, дня 6-го марта 1927 р. о годині 4-ій пополуднії 
в домі Тов. Американсько Українських Горожан під ч. 847 
Н. Френклин ул., Филаделфія, Па. * 10 

На порядку буде справа Народного Дому в Збаражи. 
Петро Кнрилюк, Стефан'Штогрнн, .Стсфан Слободзяп, Аіггін 
Пащук, Семен Рутецький. 



вався. Уч; 
иращальні 
рилла. 
похоронах 



Всі 



не 



и не похвалити 
■громовії о. Ку 
чули, що н: 
місце пропа. 



Люди 



має 



як звичайно худоба, мають бу : 
ги покірні, слухати, сліпо пасту- 
ха та Його собак.. Батіг, пали- 
ця, бук, собачі зуби се 'добрі 
способи на овець. Вівці мають 



Другий табор уважає, те- 
ріряі с$ вівці, які мають, іти 
сліпо , туди, КУДИ ; їх. женуть. 

т- ,.а ... і.т. йоти иі.їНІ 



„Свободи" перед украшським ітя без спротиву, смирно, ПО- 
греко-католицькии конгресом, кірію, 



туди куди їх пастух гоиитЬ: Громади не мають мати в.яких 
Хотьби на заріз, вони мають прав, лишень платити, платити 



Іф; рейтн амвоу і околицні •щіїі позірі 

СТАРАННЄМ КОМІТЕТУ У. ТОВ. СУСПІЛЬНОЇ ПОМОЧІ СЕЛА ЧЕРЧП 
І ЗАХОДОМ УЧЕНИКІВ З ВЬООМПЕІД). N. і 

відограється першну раз представленпє під нагол.: 

В ЧАСІ РЕВОЛЮЦІЇ НА УКРАЇНІ 

Спеяа 1. Комедія за Ідею. 2. Вулиця в Полтаві. 3. Спіни Лірішкл. 

В НЕДІЛЮ, ДНЯ 6-ГО МАРТА 1927 РОКУ 

В УКРАЇНСЬКІЙ ГАЛИ, 76Є ЗТАТЕ 5ТИЕЕТ, РЕНТИ АМВОУ, N. і. 
Початок о год. 7-ій вечером. — Вступ $1.00, 75 1 50 цнт. 
Чистий дохід призначений на Рідну Школу в Галичини 

На Се пр^дставленне запрошує всіх до як ,І йаЙ^ислеинІЙ-;. 
шої участи ■ ' - ' 1 №1У л ШУб~- 

Щ 



гувати монар? 
ші розуміють, 
ворогів, але ворогами Січи 
народ признає власне тих, що 
нищать демократичний устрій 
Січи. Січ розбивають, ті, що на- 
саджують їй чужий нашому на- 
довн та всьому краєви монар- 
хізм. Та Січи вони не розібють. 
Нарід повстане та вратує свою 
організацію перед рдобива- 
чамн.- • і 

Так розважав народ, вертаю, 
чи з похоронів дорогого нам 
Покійного горожапина Івана 
Пиляка, 

Учасник. 



УВАГА1 увага: 

ЛРОВІДЕНС, Р. ЇЙ., І ОКОЛИЦІ! 

.Вгалудои наші бажання, ваші спіль- 
Н ішбавм 1 осселостн, бо 



рез вгілнванне на вибір свяще- 

~ . ЗАХОДОМ СІЧИИ В НЮ ИОРКУ іі» м «"■•■ 
вІдбуАтье» ■ йн^іг йн іфіогі ви 

ОСТАННІЙ В СІМ СЕЗОгії' 

№Ш0Ш БА Л Ь '^Ш 

В НЕДІЛЮ, ДНЯ 6-ГО МАРТА 1927 РОКУ 

В УКРАЇНСЬКІМ НАРОДНІМ ДОМІ, 

ся. І «му я пригадував, шо тре- , „амоналу привик мати ди д.- іа^ к « ^Г^^-^Г 217-219 ЕАЗТ віЬ ЗТЦЕЕТ 1ЧЕ\У ТОКК, N. У. _ 

ба споаву брвти- основно, а не ла зі слухняними чередами й бо межи двома таоораии зіи початок о год 7.30 вечеоон - Встоті БО центів 'гміов*. а якож аакуски.і холодні га* 

оа справу уи*' ' обуоило коли по- да неможлива. Побідити тут: ІІОчаток Г °Д- вечерои. — иступ &» центів. т , в иеспвдіванов. 

тільки по верхах. ^ його дуже °°УР н л°, ' коли п д ' «ж . Музика першорядна пи упр. Січовика то* Крилнии Миколи. . То „ у просіімо «іх ттх Українців 

НИНІ сп БогачеВСЬКИЙ, ШО|баЧИВ ЩОСЬ інакшого, ЯК ВІН иуСИТЬ одна , РОДИМЦІ! Послідк. іагода ля& вктнсь весе»о п кружку Січової мо- 'з Пропілени і окол.юі не опустіли пі 

; л «тл може ПИНВИК бачити В Пбльщі. Як ЗалагОДа тут неможлива, оо дадіжи перед Великим Постом. Прич.дгть всі як один, старі і молоді. ХвЯ , иаюли. а пріїйш всі як однії, щоби 
правда, заррався І дехто може а , амі|ЛИ тут ... хоякіь за оЮоОи, але за старому сії» ра» кроа а його жидах опам І'ярклим собі свої Молоді я,,* ^спільно заб штпсь. бо так скоро ба- 

вже 'за богато тішиться. Та ще українські католики заявили, тут не .жури»,» *«а*« » 5 моаодому., то пввврне всижліїна місцн п гдаиуаши ш хороші і звиниі..лів вже ве оул л-усаугу 1 порядок 

■'к Иь і» Чіігже потішати, що вони не є ніяка череда, яку засаду, ^із . •' - ' 1 1 ' СІчоаичмі' — комітет. 48,50,2 ручні ь — комітет. 



й платити, і слухати, слухати 
їй слухати. 



ам прнгапу^тьсгі наш рІдкИЯ ьрап, п 
котрім, будучи мояолимч .иоаись.-пс» 
е.'мілмі'ь таМЦЯИНі а толовно у веш- 
Я иуисіп«, бо се буяв мавпі йослідва 
абава даред, иоотои,, : „, -,іі, 

1 гїА САВТ ПРОВІДЕНЦ 



ГЛРКАВЕНКОї БОР£ТЬСа 
І І В ч>ИЛЛДЄЛФП."< • ■'І' 1 ' 1 

Щ .просьбу української, к'р- 
..Ь'льї ц Флладелфії, мснаджер 
'Ж'і'.к Пбїфср устроюе борбу 
н середу, !). марта в великій га- 
іи Олнмпіи Лтлє'тік Клоб, ріг 
іругої і КрІстіяп улиці. В го- 
юнніЛ рарі буде боротися Гар- 
швеНКо. В другій парі полик 
Стасяк та ще другі борці. За- 
дується еоіо українську 



Ш! ТРОЙ, Н. Й.! ПОЗІРІ 

ЗАХОДОМ АМАТОРІВ 
УКРАЇНСЬКО! ГРОМАДИ 

В ТРОЙ, н. и. 

виограстьс. ■ 

ВЕЛИКЕ ДРАМАТИЧНЕ 
ПРЕДСТАВЛЕННЯ. 

БЕЗТАЛАННА 

ОНЕДІЛИ, 6. МАРТА 1927 Р. 

В ГАЛІ УКР. ПРАВ. ЦЕРКВИ, 
на розі 3-тої 1 Монро улнць, 
Трой, Н. ГІ. 
Ціна тікетів: 75 І 50 центів, 
для дітий 15 шіітів. 
Початок о годині 7-ій вечерои. 

Проситься ВСІХ Українців мі- 
сцевих і -3 околиці о- численну 
часть, : і - • .їв 

Комітет. 



, ...В .Е Л И(К И И АБО 

ЗАПУСТНИЙ БАЛЬ 

В СУБОТУ, 5. МАРТА 1927 Р, 

о ГОДИНІ 7-ІЙ вечером 
В ІІМТТ НЛІЛ, 
РІГ ОСЕАИ і РОТТЕК АУЕИЦЕЗ 



і.ддинокл ^ 

БЕЗПОЄЕРВДНАп 
ДОРОГА'" 



ЧАЇ* 

БЕЗ ПЕРЕСІДАННЯ. 
Слідуючі 



ЛІТУАНІЯ .... Мареш. 22. 

ЕСТОНІЯ Квітня 12. 

ЛІТУАНІЯ Май 3. 



Ло дальші інформації го< 
лоситнеядо-місцевих аген- 
тів, або пишіть до: 

В. А. 1_, 
8 ВНЮСЕ 5Т-. НЕШ ТОІИС, N. Г. 



СВОБОДА, Ч£ТЙЕР,"3-г'о МаРТА, (927. 



УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЙ- 
НОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ. 

' По 
зву: 

До молоді Західної України! 

Вставайте! Кайдани порвіте 
. ,1 вражою, Ияцькою кровю 
І Волю окрогате!- 
І Західно Українська Націо- 
ігалміо- Революційна Органі 
ці» звертається то Тебе, укрі.... 
Ськп молоді, в той важний час| 
^кличс до Тебе словами иашо-|Своеі 



гідне нащадків славного укра-1 
їнського народу,' який колисьі 
був осередком культури схід- 
Европн' і тепер іде мав всі 
дані бути одним, з перших між 
культурними народами світа. 
Але культура без волі, це аб- 
сурд і неможливість, так само, 
як иеможливостю е жити по- 
рядному чоловіковії з розби- 
шакою в одній хаті. Читали ви 
бодай побіжно всесвітну ктс* 
рію, то знаєте, що аиі один по- 
неволений нарід не може роз- 
винути власної національної 
культури, доки не зорганізує 
власної держави. Начало 



ПРОДАЖ і купна АБО ЗАМІНУ ДОМІВ, ЯОЩ ФІШ 

І ИНШШИХ РЕАЛЬНИХ ДіБР. 

Продаж 1 купно ріжиородішх бизнесів, як: стендів, рестлврантів. готеліп, 
с'алунів, робітень, торгоисль (сторін), гараджін, фабрик і т. п, підприємств. 
Вироблскнв позичок табулярннх (иоргелжів) на грунти, донн, ґараджі 
і інші будівлі. 

Адміністрацію домів, збнраігне ренту, вішаєм мешкань і т, п. 
Перебудову старт І нових донів при помочи совісних і досвідчених Фа- 
хових людий. 

Внробленна будівельного кредиту для тих, шо будують доки ял* власного 



рішуча, непримирима, безо- 
глядна боротьба з ворогом на 
кождім кроці, на кождому мі- 
сці і в кождій хвилі, отеє го- 
ловне ■ завдання української 
молоді. Іїо українська молодь 
не має ішшої можлнвости і [ін- 
шого виходу, бо знеможем і 
батьки, зневажані матерн І се. 
стри чекають, чи повстане Ш 
стник з їх кости і «рови. 

Тому. негайно братися до рс- 
іолюційного дїло.' Ціла Захтд- 
18 Україна мусить зароїтися ти- 
сячами гіідпольних . революцій- 
іих гуртків, які негайно мусять 
ізятися до діла, бо ворог не 
спить; він з кождим днем за- 
кріплюється, використовуючи 



>с пал їсть 



байдужність 



Великого, Революціонера І національної революції, це аі 
Тараса Шевченка: вставайте, дивний почин до державного 
кайдани порвіте і вражою, будівництва. Національна рс 
ляцькою кровю волю окропіте! 1 волюція, це угольиий камінь 
Сім літ минуло від стоашно- національної культури. Тільки 
го дня, коли галицька армія пе- 
рейшла Збруч, уступаючи пе- 
ред ляцькпми ордами, узброє- 
ними французькими танками і 
гарматами. Лях-звІрюка спи- 
нився над Збручем, бо пощо 
йому пертися дальше, коли мо- 
жна було погуляти ь безборон- 
ній країні Романа і Данила, на 
нашій нещасній Західній Украї- 
ні „батьками орати, матерями 
волочити" — як каже наша 
стрілецька пісня. 

Сім літ з горою треває цс 
страшне пекло, яке зробили 
Ляхи з нашої землі. Тисяч? — 
ба й** десятки тисяч скатова- 
них жертв погинуло в лнцькнх 
тюрмах, в таборах смертн, — в 
по.ііційних арештах. Тисячі у- 
крзїиських селян, інтелігентів, 
робітників і молоді ■ мучиться 
ще Й досі в польських казама- 
та.ч. — Л що діється на так зна- 
ній волі? Що твориться по се- 
лах, по містах і місточках За- 
хідної України? Де ділися ті 
здорові, веселі парубки і дів- 
чата, бадьоре студепство, мі- 
щанство та здорове робітниц- 
тво, — де ті вишневі садочки 
і првні обори, чистенькі хати, 
обсіяні поля, набиті читальні 
замаєні січові майдани? А де 
та українська молодь, що 
скрізь по селах робила мурав- 
лину освідомлюючу роботу се- 1 
ред трудових народніх мас? 
Нема її, щезла мов камфора!. 
Заголюкана, збентежена, роз-| 
бита, незорґанізована... Що з і 
Тобою, українська молоді - 
цвіте народу, одинокі наша на 
діє? Чому з рядів твоїх не пов 
стали ще местннки за ляцьк 
знущання й катування, за по 
жари і руїну? Чи замісць кроні 
вода пливе в Твоїх жилах? 41 
замісць серця, каменюка впро 
сла в твоїх грудях? Гей, схамс 
ніться — опамятайтеся! Звер- 
ніть з блудної дороги! Довол 
ходити з заложеннми руками, 
або смирненько прнучуватнел 
до служби у Ляхів! Ставайте в 
рядн національної революції 
1 Це одиноке ваше завдання, о 
динока ваша ціль життя! Доки 
ляцьке насильство не буде зло- 
нане, доки західно-українські 
землі не проженуть ляцького 
паїздннка, українська молодь 
не має права годитися з судь- 
- бою, ладнатися до якоїсь там 
ніби „реальної роботи"! Це 
прямо безглуздя — а що гір- 
те, злочинне замодурство, не-' 



або н 



«Слів, автомобілів иядон предметів ви огню і шш 



Юезлсчеині 

(Щасливих иііпадків; 
'міщений капіталів в МООГеджах на добрий процент, 
інроблеит контрактів І іитабуляціііймх паперів (дід) і інших правиих до- 
ґМсіітів, а також' поміч при остаточній" передачі проданих предметів (с~ " 




лоситнсь до.: 1 



ЗЕКУІСЕ С0„ 

1 Очового Базару) 

НЕЖ УОКК СІ 

ВАСИЛЬ ЗАГАЄВИЧ, Презнді 



48— 




ДОНКІХОТИ. 

ЗІЗД. „РУССК-ОГО НАРОЩІ. 
ОБЕДИНЕНІЯ", 



Була у нас колись сильна ру- 
софільська ігартія, котра голо- 
сила, що Українці є тільки 
племенем одного ..русекого' 
цебто російського народу; Ця 
партія була 1 колись о много 
сильніша ніж одинока тоді „ук 
раїігофільська 11 партія „яаро 
довці", що стояла на станови 
щі' національні окремішності 
Українців іга цілім їх етногра- 
фічнім просторі від верхівя Ви- 
слока по Кавказ. Нині .галиць- 
кий Українець може не пові 



■ївсковської коаліції .проти ук 
рейнського "націоналізму. 

Цей зворот в політиці наших 
„русеких" скріпив штучно їх 
політичне значіння, але ' одно- 
часно в нутро партії кинув бак. 
циля'гнилі і розкладу. Москво, 
філи старої дати не погоджу- 
валися з польонофільством 
проводу. Це була вода на укра- 
їнський: млин. Утворення самос- 
тійііої. української держави на 
ПолЕііііродіб і її'дерускфіклш'н 
зробила рбЙЙсВКу національну 
думку безпредметовою'. Ноі 
лише тоді", могла, би матії, як і 
рацію, то бодай вигляди на у 
піх, коли би була надія зруси- 
фікувати Подніпровя і до пос- 
удного накорінка викорчувати 
рить, бо не зрозуміє, як думка там українську національну 
національної єдности з Моска- Д у ИК у. Наслідки розвалу цар- 
лямн могла мати . у нас біль- СЬКО ( р сії знаціоналізувалн 
шість. Але фактом є, що так у кра ї„у бувшої Росії і тимса 
було. Світської інтелігенції ми мнм зр б Н д„ безпредметовою 
мали тільки малу жміику. На. російську національну думку в 
тою інтелігенцією було духо- Галичині. Хто нині силкується 
всіїство, а десять десятих, цього цсн ру СИЦ „ зм воскресити, хто 



НЛЯНОВШШГ ЗВИЧКИ НА пяно. 

іідшр.ші на 4 руки, написані іфмф. 



вілограиі на 4 рі ки, 

М. Пійноронськіш. 

4.1 ГЛНДЗН. :.і сливами ....«.(Я 

І і Ш'Л'ХА, .іі слонами 1.0.1 

45 ГРЕЧАНИКИ, зі словами .... 1 .00 
Попередні: 

39 ГАЛИЧАНКА зі словами . ,~. і.оо 

40 ОРІ ВИДНО СЕЛО, аі мовами 100 
ЗІСНОЧУЇ ВА2АН 

34 Г-.і 7іЬ 5іг М », N,1» Уогк, N. V. 



МУШИНИ з д'освідої* в продавай-' 
ціп або- беж* можуть яараб**пт-$!№ і 
іі»ііи:вм ґ лаціті. акЛічнс лаинг- 



АГЕНТИ! Поїм річ. погрібші л 

КОЖДОГО, ВІД ДИТИНИ ДО Сїарош; н 

віть на помершнх можете робити г*р 
ші. Можете дісташ в кождій паї) 
мовленн*. Заробите $250.00 тшинеї 
вйо бі.іьшс. Легке І приємне занят 
Варти переконатись, нема нидагку. 
тУак. 5тхс Се., 1217 N. Раиііп*. 5 
К. 34, СЬісово. Ні 48,50 



Фнладелфії І околниі, то пишкеаний 
ВСЬКУ СПІЛКУ МЕБЛІВ І 

Псі гпиіп(о ж п Аїє., ІЧісоІоип, РЬіІа, І'л. 



Отсим повідомляться Укрнїнніг. 
«шупив та наново отвори» ВАРШАВСЬКУ СПІЛКУ МЕБЛІВ І уряджень 
домових під числом 421 Р 
І 

Рїчн 



На складі е урядження І умебльований цілих домів і 
а ціни приступні. 



ховенства визнавали нацю- 
лізм ,,русскій". Наше 'селян- 
ство, о скілько було „націо- 
ьно свідоме",. було ПІД впли- 
вом і проводом свого духо- 
венства, значить, творило ,,рус- 
ску" партію. КонсеквенціЕю яа- 1 
ціональної орієнтації були та- 
<ож правнодержавні стремлін- 
ія. РусскІе Галичани, котрі на- 
зивали себе „твердими Русина- 
ач", котрих „українофіли" 



■голоді. Ляхи вкрадаються мов 
ювки в отару овець, перетяга- 
оть на свою сторону сотки сла- і 
"іодухів, формують ч нашої мо-І 
тоді яничарські кадри. Так не 
міе дальше' бути! 
Українська молодь мусить 
інмести сміття зі своїх хат І 
•творити один, національний 
Чронт проти ляцького грабіж- 
іика. ні . 

Сільське парубоцтво, міщан- 
ська і -робітнича молодь та сту- 
тенство має станути одною ла- 

Усн західно-українська мо- 
юдь нехай стає в національно- 
ісволюційні боєві ряди. Сірак 
ж полотнянка, сукмана- або ро- 
бітнича чи студентська блюза, 
ЦЄ другорядна справа, а ГОЛ 08г 
іа — Велика, Обеднуюча, Свя- 
-а Ідея, це визволення Західно- 
українських земель з ляць- 
;ої неволі шляхом активної, 
безпощадної, революційної бо- 
ютьби аж до побіли. 
У Львові в< грудні 1926. 
ЗахІдно-Українська Національ- 
но-РеволюціЙна Організація. 



. конів, ковд 
цират, лінолеум, всякого родл швф. а 

ВАРШАВСЬКОЇ ТОРГОВЦІ МЕБЛІВ 



4218 СЕЯМАКТО*Н А\'Е , 



РШЬАОЕи>НІА, РА. 
ІВАН ПЕЛЕНСЬКИП. 



І^БАНКИТИР УМЕР др8 

комедія з сільського життя на три дП. 
•нс-гу па*, в сій штуШ' 14. осій. — Ціна 35 центі*. 

Замовлення слати до книгарні „СвоОодн" 

"І V ОІ О В і" ІЗ СЯАМО ЗТЯЕЕТ іг.в ч XV ■ іт» ■ і 



ВЕТНІЕНЕМ, РА. 

ЧИТАЛЬНЯ ПРОСВІТИ 
подав до відома усій членам згаданої 
читальні, що збори відбудуться дня 
6. парта, !927. точно о 1-ій годиігг по- 
полуднії. Отже уряд Читальні просить 
усіх членів явитися І привести хоч по 
одному новому члоновн. 

50 



Іван лилкцькнА, тіезр. 



ОН. И. 5 Н І Т Н 

ІС ЕАЗТ 7ІЬ 5ТЯЕЕТ, ГЛЖ УОЯК 
Тві ОгсЬігіі 6073 
Говорить по унронісьин 
Лгчить уепіпп» недуги иушин, **м 

віки І дітий. 
Нкямолериійші електричні апарати 



НАИноаїиші українські рекорди . 

КОЛЮМБІЯ 



бзрітон 

(Ой поїхав ній миленький 
270811' (Стоїть гора високая 
(Пусти мене, мамо 
Павло Гуменюк вносить Україну 
у ваш дій. 

27079 (Прнлани 

ІТГер«сувігня 
ПХЮ4І* Хрестини в 2, чвстях 

(Грай, або гроші видай 

(танець під вербами 

•УКРАІНСЬ... 

В#Г Натуру. — 'Евгек Жукосвьинй. Барітон 27068Е 

Борщик з грибами. — Евген Жуковський, Барітон 270651* 

ь — Таиеиь. — Орхестра П Гуменюка і — 

в світі молодиця. — Володимир Ділов, Бас 

ҐеЙ. Січ Іде, красний мак центе. — Михайло Зазуляк, Барі: 
Ш&ЯІЛ. — Танець. — Орхестра IX Гуменюк 
№ женися, сину. — Евген Жуковський, Баріте 

Жадайте повного катальога українських і російських ре- 
кордів. Пишіть або приходіть до нас. Пришліть спис рекордів, 
котрі хочете, а ми сейчас вишлемо їх вам за посхіплатою (С. 
О. 6.). Всі замовлення виконуємо скоро І ретельно. 2* 

[ЛІПШІМ ШШШ КЕШІ СО., 

С0В.5 га ШЕТ, НЕУУ ЇОИК ВІТУ 



Жуковський 1 Красновська, дует 
27077? (ПіПшла мати па границю 

(Сійся, родися. їй щастя... 
12048Г (Веселая вдова, вальс 

(Кармеп Сильвін, вальс 



::.п; 



. 27.073Р 
. 27073 Р 
. 2707 ІР 

Барітон 27072Р 




ПАНОВЕ СЕКРЕТАР1 1 УРЯДНИКИ 
ТОВАРИСТВ І БРАТСТВ! 

ВАМ ВІДОМО, ЩО НАША ФІІ'МА ВИРОБЛЯЄ 
ВСЯКІ РІЧН БЕЗ- ВКИХ І1ЛЦН БРАТСТВА ЧИ 

ТОВАРИСТВА НЕ МОЖУТЬ, ОВІЯТИСЬ. 
Коди, Ваше Братство чи Товариство гіотребув 
ивродіюго або американського прапора, церков- 
ник хоругов, лект, відзнак, шапок або нпших рі- 
чий, то авернтгься до нас з замовлеинкм,. 
МИ Є САМІ ФАБРИКАН- 
ТАМИ І ТОМУ У НАС 
ДІСТАНЕТЕ ДОБРУ РО- 
БОТУ, а матеріял лі- 
пший І В ДЕШЕВШІЙ 
ЦІН] ЯК ДИІНДЕ. 

ЦІНИ НАШИХ ПРАПОРІВ: 




2x3 стіп 3x5 стіп 4x6 стіп 5x7 стіп 
$2.50 Я.00 $5-00 «7.00 

Український прапор з гербом на обІ сторони: 
2x3 стіп 3x5 стіп 4x8 стіп 5x7 стіп 

№5 $6.00 $7-00 ЗІОЛО 

н Братство потребує все до публнчних виступів, як 
паради, пікніки І прогулькн, виступити з своїми прапорами, відзнаками І 
лентами в шайках. -Просимо щиро всіх Українців удаватись до кас : 
повним довірем, бо мн ручнмо за тревалість У краху замовлених у нас рі 
чий Мн уділимо Вам всяннх Інформацій і вишлемо Вам сейчас наш ката- 
льог з взірцями 1 подамо Ван докладну ціну. Не відкладайте але пишіть 
на адресу: 

ЄАСІ.Е КЕСАКА СОМРЇШ 
1 1 5 N88380 би N601 Уогк. N. У 



ОКУЛЯРИ ДО ЧИТАННЯ 



Гюго пропагує і організує, тон 
грає смішну ролю Дон Кіхота. 
На такий доккіхотизм пуска- 
ються деякі недобитки галиць. 
кнх ,. русеких". Надіються, що 
стануть нч) ноги, коли на місце 
ііі.ііі.шціш шдннх маси Галичан 
причалпть до них венкі царські 
чорносотенці, які з українськи- 
ми ЗЄМЛЯМП. буВШОЇ РОСІЇ ПрИіІ' 

шли під Польщу. ТІ Дон Кіхо- 
тн надіються також, що діста 



лежить на адресу: 
Л. [ЧомЛи. МГ«. Сс. И7 Е«І ІОН, 
>(, УоА Сі*у. 5*1 



ПОШУКУЄТЬСЯ солідного спільнн- 
;і або сііільничкн л невеликим капіта- 
ли в цілії розширення інтересу. До- 
оОзнакомитіїс» н інтересі 



( буті 



, від. 20 

. мусить б>ти чесна і зіід- 
1 г «її" ' »*■■' 
РВЕО КОЕУВА, 

■ " " в Зі., ІЬІГОІІ, МісЬ. 



. Ширші, ко- 
гЬгіоті НеІ^ІЦч. . 
1ВЖНУ ДО ИСГО 



О, КеШ 
справу, Хлоб про наг 
пер перебуває, або і 



ПУССКІІХ" З РОСІЙСЬКИЙ Д>™°><"»< ,РУССКНМ ПОСЛОМ В 
оч Кіичі про „культур- польськім соймі, Ссрсбряніко- »си «ч»». її,» 
шість з Росіянами були вом. Хто тямить давні „кацап- 

рий. Голос йти ся 

і фіговим листком, ирнк- сью зізди, - :> території о ■ , «т-< 

, л , .... ілп і 




НЕ ПРИСИЛАЙТЕ ГРОШИЙ 

Е 

У." 



і робу мої подивляючі окуаярн, позо- 
лочувані. 2уІо иуиїлепі рамці, великі 
іаглублені шкла. Ними Ви повинні до- 
бре читати, робити та внипшата 
Попробуйте^ Ті через де 



К Е. СоГЇ.. ОрНсжІ Се., 

Отр\. і7в, Во> єо7, носк і.и«а, гл. 



Коли 



№1 для 



верніть. Тх, назад і на сім кінець. 

Коли покажуться спосібні для Вас, 
задержіть Ті, а мені пришліть $4.65 
мою гуртовну ціну. Для осіб иніше 40 
літ не ансіиаеся окулярів. Висилаю їх 
:щл,ічсііо гіочюн) и іаріпм пуделочку. 
Се? еПріїїикяі .і:іілубявні шкла- і -ініо- 



ми шкданя, в гарнім пуделочку. 
*»гЯИ. ■- 



звали ..москвофілами" або „ка. нуть поміч Польщі, якій укра- 
цапами'*, стреміли до прилу- : нський націоналізм не по иут 
чення Ґалнчнин до Росії. Суп- ру ц я на д; я ,, с є ма рно. 
роти того, що пропагувати цю 

Ют не позволяли дуже стро- 1 Пробою відбудови ..русеко.' 
гі постанови австрійського «артії між галичанами був зїзд 
карного законе, партія пропа. „Русскюго Народ-ного Обє- 
Гувада тільки язикову і взага- ДИИенія", скликаний на день 
лі , культурну єдність" австрін- ' 2 ' Г0 - 1ІОТОГО «■ Р- до Львова о- 
ськнх „русеких" з російським динокнм „русеким" послом 
народом, 
єдні 

Кіто и и ЯиММйШ ппміг. СЬІ 

риваючнм російський держав- пилоанну мешпої ніж наша ни. 
ний іредентизм „москвофілів". , "і'»™ етнографічна територія, 
. І тон мусите, признати, що пос- 
Українофілн голосили ,наш- 1ІДН]1] : Ш, ^ іфОТ е Г ований 
опальну" єдність Галичан з на- 1 правитсльетв0Мі КОТ ре берсть- 
селечням Подніпровя, яке тоді ся ; іІіб „ вати ^-„г був дужс> 
називано у нас російською Ук- МІЗС р НІ ,й. Хоч зїхалнея 
раїною. З тої „національної , М|1жс всі 
єдности розвинувся фіговий 
листок, яким українські націо- 
нали закривали український 
державний іредентизм. 

В своїм пераопочиїїіі ,,моск- 
вофільство" було у нас протн- 
иольське. Польську супрема. 
тію в Галичині воно поборю- 
вало завзятіше і послідовніше 
ніж ^українофіли", зпосеред 
котрих час до часу виринали 
політики і політичні групи, які 
пускалися на угодові проби з 
Поляками. Для прнміру згада 
ємо тільки Качалу, Лаврівсько 
Барвінського. Між москво. 
філамн було таке пемислние і 
саме непримиримість гнала се- 
лянство в рамена москвофіль- 
ських партійних організацій. 
Селянин звав цю партію „твер- 
дою", себто партією, якої По. 
ляк ио'зігне і не зломить. 

Такий стан змінявся в міру, 
як гору брав український наці 
опалізм. Розвелася сильна на- 
ціональна українська інтеліген- 
ція, за нею пішли маси народу. 
Провідники останків москво 
фільства бачили ясно, що іщ 
пару літ, а з російської націо- 
нальної думки в Галичині і слід 
щезне. Знищення, а бодай під- 
різання українського націона- 
лізму стало питанням життя 
російської національної думки. 
Провідники галицьких „рус- 
еких" додумалися" до того, що 
всіо енергію партії треба тепер 
звернути проти українського 



Р. О. Воз 



НА ПРОДАЖ ■10-акроііа фарш, до- 
брі будинки, (і коров, 2 коні, кури, ися 
МЛШИМрЬг. Ніна ІІ.500. юііикн 51,500. 
решти на легкі сплати. Ферма 60 акрін 
чорної землі, повиті мурилаїній дім на 
вкш кімнат і дрда оотрібні будинки.' 
іокнчІЬОО. 



легкі сплати. 
К. 2, ЗипгіЬЬ 



.$500. решта па 

до: ЛоЬп Виїсй. 

МісЬ і в*іі, _^іи^ - 



НА ПРОДАЖ фарам ц Дслсвср. де- 
- зрого покупця. 139 акрін. 
рнй може заплатити за 
милі від сіянії, нині 
добр. и, годівлі «у- 

5ТОІ.МАВ. 
140 »о.Л.*п А»... ^г.., Сії,. N. X 



АЛЕКСАНДЕР ХИ Л Я К 

УКРАЇНСЬКИЙ АДВОКАТ 



мпжс всі „русекі > священики І 
маііже вся інтелігенція „рус- 
еких" Дон )К;іхотів, зібралося 
всего-навсего до' 200 осіб. Го- 
ловою збору був бувший посол 
до російської думи Лелпвськиіі , 
заступннками.др. Сохацькиі'г з 
Турки, купець з Іїродів' Полі- 
щук, студ. Луцнк і інж. Браєр- 
ськ^ий. На зїзді говорилося бо- 
гато про справи православної 
церкви, причім, очевидно, по- 
борювано її українізацію. По. 
сол Ссребряніков зводив ласка- 
во заявити, що „русекіє" не е 
ворогами Українців, ні Білору- 
синів. На чолі нової управи ор- 
ганізації (РНО) поставлено 
Короля, лікаря з Берестя. Зїзд 
закінчився піснею „Пора 
Русь". — („Рада").. 



233 ВКОАІ>*ЛУ, ІЧЕ17 УОМС, К Т. 
\№ооіу/ог[Ь В\іж., Квот І&2С. 
ТсІ. «ГЬІІ Є Ь.ІІ 6930. 

Вечерами від год. 7 до 9 під ч. 

340 ЕАЗТ . І7(Ь ЗТКЕЕТ, 

г » тя/ УОЙК. N. V. 
2? — , Те!.: и>іп(іоп 2193. 



АДВОКАТ 

Б.ПЕЛЕХОВИЧ 

2300 ШЕ5Т СНІСАСО АУЕМШ, 

снісасо, іьи 

Притакує у всіх судах; займа- 
ться переглядай неп абстрлктів; 
виготовляв ионтракти купна І про- 
дажі; перепроваджує спадкові 
справи; полагоджув старо краєві, 
патентові і прочт етгршн. . 191—; 



націоналізму. Значить, що аж. 
до хвилі знищення українства 
треба всеросійський політич- 
ииЙ іредентизм і 'боротьбу 
проти Поляків завісити на кі- 
лок, Колиж уже це-треба б*ло 
зробити, політична рація вЛіЬ- 
гала зединцтися з дотелеріщ- 
ним своїм ворогом і спільно з 
ним' вдарити на спільного во- 
рога: українського націонала, 
Ось дорога, якою провідники 
галицького москвофільства з 
Дуднкевиче?М"на чолі зайшли 
пануючої тоді польської 
партії — „краківської" під про- 1 
нодом тодішного намісника 




■строк*? 

КОНЦЕРТ 

попис своїх УЧНІВ 
В НЕДІЛЮ, 6-го МАРТА 1927. 
о 3-ій годині пополудні 
В САЛІ НАРОДНОГО ДОМУ 
217-2ІВ Е. 6(Ь ЗІ., Не* Уогк N. V. 
ітн-муть учні проф. О. Назаре- 
Л. Поппер. Р. Прндаткевича 
та Дм. Рудновського. 



КНИГА ТАЄМНИЦЬ чор- 
ної иагії. аво польський 
чорнокнижник, або на- 
ука відкриття спосоОу 
злуджування після слав- 
ного .шгукапв. Штуки механічні 1 про- 
дукті, фучні штуки, штуки з грішми, 
гинуча срібна монета в руках і богаю 
ннгіш.ч цінашія штук; з пересилкою 25 
ДО: Еигормп Виок 5иррІ* 
IV п:_:.:_ е. п . .. . 



УКРАЇНСЬКА КОНСЕРВАТОРІЯ 

(НИША МУЗИЧНА 
ШКОЛА) 

їй Г ти. СТ м V <" 11111|| < ть ЯО: Є.игор*»п Воок Нирріу 



Тиефші: Сг.шагс. 5881. 

Др. К. Д. Б1ЛИК 

український лікар 

елєктричні приря;іи. 

Ур««<яІ голиш,: її, 12. до Ьоі, 



311 Е. 1Н,Ь 'СТ., 



ПОЗІР1 П031Р1 

МАЄМО КРАЙОВУ БРИНДЗЮ 

Проадвио 5 кільо, то я Ц фунтів за 
$125; 25 кільо, абсг'48 фунтів за І22М. 
Шторникам 20% Опуст. 

5а .д5V"'"""" ,, " """""" 

СЕО. МУСНША, 
І Намрог^ А»»., МагіЬашрІор, Р». 



„ДОСПЕШЯЛІСТИ 
И ПРАКТИКУЮЧО- 
ГО П ЛІТ V ВАШИХ НР.ДУГАХ 
Бел роинипі. яи іастаріаа Ваша 
н*яугя. а Вам- аоному. 

Хронічні недуги мущин І женщин 
лічу успішно модерюпш МСТОШкШ. 

ДАЮ СКОРІ РЕЗ У Л ЬТ А 1 И у в с І* 
недугах нервових, шкірних, кров- 
них, ниркових, иочевні. ревнатт- 
«их, геЬороІдд та недугах ииюи. 
З епамінуйтс вашу кров. 

Мої ощяжтн уміркотіак:, пютюча- 
ючи особисті огладинн яра ко«дія 
візиті, Х-РЕП І хемічна ..н.-лЬа 
ПОРАДИ" І ОГЛШИНИ ДАРОМ. 

4*Ь*Ая«. І !г»ів(1чт П 



ДЕВЯТЬ КНИЖОК ЗА Д0ЛЯРА1 

Ато пришле одного дилар*, лістис 
оплато и рсиомепдовлиїв посидш Я 
книжок В. Бухліиовсьасии 

1) .Ішли< діди ш иуки, 2) Ісгирш а 
ВДЯ і Ш*Л вік), і) істсри У 
кращії П. Сактовсько-родьськия лік) 

І ерая, 7) Невіжчнк ходить В> Н„л 
вути коичкою. 9) Пластуй пч 
Лоляра висилати в рлоиемловинів 
■лресуг ». і«і^ в „ ікї 
І4«0іЬ«гх. Е»г 



«І. СЬі .... . 

с«іі«и. р в и«^. Еігвв»' 



ЮЛІЯ ЯРЕМА 
УКРАЇНСЬКИЙ ІЇОГРЕБННК 

ВИПОЗИЧАЄ КЕРИЧІ. НА 
ВЕСІ ЛЯ, ХРЕСТИНИ І ВСЯКІ 
ДРЯТЗАИвК . 

:сгт>