Skip to main content

Full text of "Svoboda-1927-097"

See other formats


ГРИ ЦЕНТИ. 



Ч. 97. Джерзи СИТІ, Н. Дж., четвер, 28. квітня, 1927. 



МЕКСИКО ВДОВОЛЕНЕ ЗІ ЗАЯВИ 



КАЄС ПОХВАЛЮЄ АМЕРИКУ ЗА її „ЩИРЕ И СЕРДЕЧНЕ" 
В1ДНОШЕЦНЄ. 
МЕКСИКО, 26. квітня. — Хоча заява президента Кулнджа 
про загрпннчну політику Злучених Держав, виголошена на 
бенкеті преси в Ню Иорку, викликала вже немало критики зі 
сторона американських політиків, зате в Мексику вона найшла 
лишень загальне прнзнанне. 

Нагіїь самий президент мексиканської републнкн Каес 
виступив з публнчним прнзнаннем для сеї заяви, зазначуючн 
вдоволенню Мексика з того, що Америка заннмае таке сгано- 



На думку Каеса, президент Кулндж доказав Мексикови, 
що Америка хоче полагодити своє непорозумінне з Мекснком 
мнрноіо дорогою. 

ПРЕДСТАВЛЯЮТЬ ПОКІЙНОГО ПРЕЗИДЕНТА ГАРДИНҐА 
ІМПЕРШЛІСТОМ 

ХОТІВ ОПАНУВАТИ ЦЕНТРАЛЬНУ АМЕРИКУ. 

ВАШИНГТОН, 26. квітня. — Промова президента Кулнджа 
в Ню Норку про заграніїчну політику теперішньої адміністра- 
ції викликала оживлену дискусію про цілн американської по- 
літики в середній Америці. 

Немало поважних републиканців виступає тепер з при- 
гадкою політики пок'йного президента Гардинга, котрий мав 
зовсім не критися з тим, що він уважає головною ціллю аме- 
риканського уряду розвести панованиє Злучених Держав на 
цілу латинську Америку. 

Прихильники сеї Імперіялістнчної політики Гардинга те- 
пер виступають проти Кулнджа, бо не бачуть у його промові 
ні одної признаки агресивності! проти других держав. 

ЕВАКУАЦІЯ ОКОЛИЦЬ, ЗАГРОЖЕНИХ ПОВІННЮ РІКИ МІС1СІЛІ. 

МАЮТЬ ПРОРИВАТИ БЕРЕЖНІ ТАМИ В ЛУ13ІЯЖ. 

НЮ ОРЛ1НС, 26. квітни. — Уряд постановив прорвати бе- 
режну таму („лесаі") на ріці Місісіпі в стейті Луізіяні, щоби 
в г»й дгіуМ'ї рр>^ тм іцппи на ширший простір та обннжитн 
стан води я долішнім бігу ріки, де вік загрожує містам, голов- 
но містови Ню Орлінс. 

З цілої околиці, яка буде заллята водою в наслідок прори- 
ву тами, уряд приказав евакуватн все населенню Залляти ма- 
ють кодо 100,000 акрів землі. Природно, проти такого заря- 
дження виступили фармері, які мають вибиратися зі своїх 
фарм, я декотрі навіть постановили боронити тами з оружем 
у руці. Уряд, однак, сподіється, що до сього не дійде, коли 
прийде до проривання гати, яке визначене на слідуючу пятнн- 
1 цю. Уряд викликав жовнірів. 

СМЕРТЬ НАЙЛІПШИХ ЛЕТУ Н І В АМЕРИКИ. 

ДЕЙВИС І ВУСТЕР ЗГИНУЛИ ПІДЧАС ПРОБНОГО ЛЕТУ. 
ГЕМПТОН, Верджінія, 26. квітня. — Великий аероплян, на 
якому найліпші американські летуни, сотники Дейвис I Вустер 
вибиралися незадовго в безпереривиу дорогу почерез^тлян- 
тійський океан, впав тут нині підчав пробного лету Й розбився. 
Оба лечунп найшли смерть підчас катастрофи. 

Літак був обтяженнй до вершка своєї енлн та мав на собі 
17,000 фунтів ваги. Дослідувачі катастрофи кажуть, що се бу- 
ло за богато та що се було причиною нещастя. Літак ледви ви- 
летів увозтух так він зараз скрутився та Полетів передом у діл, 
забиваючися носом у болото. Летуни не могли добутися зі 
своїх сплжень, І еони згинули від газів і води. 
НОВИЙ НАПАД МЕКСИКАНСЬКИХ БАНДИТІВ НА ПОЇЗД 
ВІДБИТИЙ. 

МЕКСИКО, 26. квітня. — Мексиканські федеральні війска 
відбили напад бандитів На поїзд, їдучий з Хвяреса до Мексика. 

Банлнтн, видно, хотіли повторити напад, зроблений недав- 
но на поїзд в ґвалаляхарі, але се їм не вдалося через осторож- 
ність уряду, який уставив на поїзді великий відділ війска, яке 
й відбило напад. Урядники кажуть, що й сим нападом прово- 
дили католицькі священики, побалаиучені своїми єпископами. 

На приказ федерального уряду депортовано нині з міста 
Мерідн, столиці стейту Юкатану, архнепнекопа Юкатану. Його 
всаджено на корабель, шо пливе до Куби. 
ВИЗНАЧНІ ПРАВНИКИ ДОБИВАЮТЬСЯ РЕВІЗІЇ ПРОЦЕСУ 
САКА И ВАНЦЕТТІ. 
БОСТОН, Месечузетс, 26. квітня. — Стейтовий губер- 
натор Фулер дістав знова ряд нових протестів проти засуду 
смертн на Сака н Ванцетті. Межи инчим прийшов протест від 
визначних правників, що учать права на Гарвардськім, ун(в«о- 
ентеті: межи підписами є й підпис декана виділу права, м |( , 

МІСЯЧНИК ЛИГАЄТЬСЯ КУЛИДЖА, ЧИ ВІН ДУМАЄ КАН- 
, ДИДУВАТИ В ТРЕТЕ. 
НЮ ИОРКуЗб. квітня. — Генрі Ґодард Ліч, редактор пб- 
важного американського місячника ^Форум" післаа презяден- 
товн Кул> джояи листа зі запитом, чи він думає яандидувати на 
уряд президента в трете підчас виборів в 1В28 році. Автор про- 
сить о лубличну відповідь і то внайноротшіи часі. 



ЧИМИ ЯЙЦЯМИ. 

БУДАПЕШТ, 25. квітня. — 
Мадярські фашисти хотіли не 
допустити до зборіи, які скли- 
кували мадярська пацифіс- 
тнчна Група з князем Карлом 
Гогелльоге в цілн заложеннн в 
Будапешті Паневропеїіської 
ЛІгн. Фашисти зборів не ро- 
збили, але вдалося їм обкида 
ти гнилими ЯЙШШН предсідате 
ля князя Гогенльогс. 

ЗАПРОШУЮТЬ СЕНАТОРА 
БОРУ ДО АНГЛІЇ. ' 

ЛОНДОН, 25. квітня. — Лорд 
Дерби, відомий з того, їло в 
дипльоматичннн спосіб міг на- 
ладнати відносини між Франці- 
єю а Англією, запросив сена- 
тора Бору ДО Себе в гості, що- 
би дати сенаторовн змогу за- 
пізнатися б.інщс з моложсинєм 
в Англії. Дерби каже, шо не 
знає особисто сенатора Борн, 
іроголоиіує се публнчне 
запрошенне, щоби в той спосіб 
дати сенаторовн Борі нагоду 
переконатися, що англійський 
иарід не є таким егоїстом, як цс 
Борі видається. 



Під Неаполем в Італії вилеті- 
..і у воздух велика фабрика 
істрільна й пороху. Причина ви- 
| буху невідома. Фашисти дума- 
ють, що вибух, .спричинили їх 
вороги і тому арештували 1000 




ОБКИДАЛИ кНЯЗЯ СМЕРДЯ- ЗВІРЯТА-ШКІДНИКИ НА ПРИ- БУДУВАННЯ КіНО-ФАБ*»ИКИ 

ними ппилиіі і ■ , г.г і . і. -і і 'і . , 



МОСКВА ЧИ ЛЕНІНГРАД? 

Совітська влада обмірковує 
тепер питання, чн не перенести 
столиці з Москви до Ленінгра- 
ду. За тим проектом промов- 
ляє* багато річей, між иншимн 
щораз гостріша мешканева 
кріза в Москві і внднмни упа- 
док Ленінграду, його еконо- 
мічного та політичного значін- 
ня з тої причини, шо всі дер- 
жавні установи містяться тепер 
у Москві. 

ГОЛОДІВКА ПОЛІТИЧНИХ 
ВЯЗНІВ. 

'міжпартійииії комітет бо- 
ротьби за амнестію для полі- 
тичних вязнів повідомляє, шо 
місті Бропкі політичні виз- 
щ ь кількостн 84 осіб розпоча- 
ли 2. березня голодіику, дома- 
гаючись зміни нечуваного рс- 
жіму. Всі політичні вязні чу- 
ються цілковито вичорненими 
на силах, а деякі находяться 
вже близько смертн. 

АРЕШТУВАННЯ. 

В Тернополі арештовано 17- 
лІтню дівчину Е. Сасівну на їй- 
редодні жіночого віча. Сасівна 
брала участь н організуванню 
того віча. Арештовану відстав, 
лено до суду, де ведеться слід 
ство в напрямку головної зра- 
диі ЇЙ закилують. шо вона хо- 
тіла відірвати Західну Україну 
від Польщі. 

ПАПІР З СОЛОМИ. 
Берлінеиь Ляйет найшов спо- 
сіб виробляти папір та папе 
рову масу з соломи. Такий ви 
нахіа може зробити переворот 
V дневіїикарстві, яке зїдає мілі- 
'оии тон паперу щоденно. 



КАРПАТСЬКІЙ УКРАЇНІ, 

В прикарпатських верховин 
ських селах розмножилися бу- 
ли під зиму і зимою звірята- 
шкідники, як ніколи досі. Тому, 
шо була лагідна зима, не згин; 
ли навіть миші, яких нншими 
роками сильний мороз бодай 
вчасти вигублював, Ті звірятка 
заподіяли великі шкоди в засі 
янім збіжу. Бараболя потерпі- 
ла були під зиму богато від 
диких кабанів, фасолн від зай- 
ців, кукурудза від оленів. Бо 
гато шкід заподіяли тічні -вов- 
ків також на поли, які затовкли 
болотом ріжні господарські 
ростнни. так .що вже не могли 
рости. Крім того нападали і на 
села, де заподіяли великі шко- 
ди серед худоби. В самім од- 
нім селі Полонина Руна роз- 
арпали І иожерлн 25 коней і 
стількиж рогатої худоби. 1 ли- 
си навідувалися на села та за- 
брали богато дробу. 

МОТИЛІ — ВЕЛИКА МОДА. 

Мода уставляти 6 мешканні 
для прикраси законсервовані 
мотилі дуже поширилась за о- 
станні місяці у Франції й Ан- 
глії. Лови на мотилів у піреней- 
ських горах (в Еспанії й Фран- 
ції) і в захіинх Альпах пере- 
мінилися в справжній нромисл. 
Та найбільше попнтують за 
пестрнми бразильськими мо- 
тилями. Вже минулого року 
(себто практично за останні мі 
сяці) вивезли не менше як 80 
міл іонів законсервованих мо- 
тилів. 

МАСОВІ ЗБОРИ ПРОТИ АДМІ- 
НІСТРАЦ1ИНОЇ РЕФОРМИ НА 
ЗАКАРПАТТЮ. 

За ініцінтивою комуністичної 
партії Закарпатської України в 
низці сіл і міст Закарпаття від- 
булися збори-иротести проти 
адміністраційної реформи, 'то 
мала передати кран до чеських 
рук. В селі Ясень зібралося по- 
над 6.000 чол. селян з ОКОЛИШ- 
НІХ сіл та хуторів. Селяни ухва- 
лили протестувати проти ко- 
льок іза цінної політики чеської 
буржуазії, та тих партій (бур- 
жуазних) закарпатських, шо 
допомагають їй у тому. У Вели 
ких Вичках мітинг відвідало 
понад 5,000 селян, в Севлюшах 
біля 2.500 чол. Великі збори 
відбулися також в Узі, Касспі і 
_ ннших селах. Ухвалено також, 
резолюції протесту проти біло- 
го терору на Чехах і за кордо 
ном. 

МОРОЗИ ВИНИЩИЛИ ХУ- 
ДОБУ. 

Морози і снігові завії вини- 
щили 50 відсотків худоби і 
Дагестані (провінція ЗакаВказ 
зя над Каспійським морем) 
Побоюються, шо наслідком тих 
морозів вигинуть усі вівці в цій 
околиці, які були головною 
основою господарства місцево 
го населешія. 

„ВЕЛИКИЙ ЛЬВІВ". 

Польський „Днеьник зако- 
нів" оголошує розпорядження 
про поширення границь міста 
Львова. На підставі .розпоря 
дження будуть прилучені до 
Львова тереірЧ відтяті від гро- 
мади Кульпарків залізннчою 
'лінією Львіа-Станнславів. 



В КИШ І. 



Підготовча робота на тому 
участку, де має бути кіно-фаб- 
рнка, почалися ще питого бе 
резня. 21. березня почалися тау 
земляні роботи, і не пізніше як 
за три тижні буде вже заклада- 
тися фундамент фабрики. Бу- 
дування фабрики доручено бу- 
дівельні конторі „І нд устрої!", 
Усі витрати на будування 
кіно-фабрики внноентимуть 
понад 2.500ДХЮ карб. Цього ро- 
ку буде переведено роботи на 
1,600.000 або міліон вісімсот 
тисяч карб., а решту майбут- 
нього року. Всі основні корпу- 
си, дономічні підприємства та 
павільон-ателіє, будуть оста- 
точно закінчені ще цього ро- 
ку, щоби з 1. січни 1928 р. на 
фабриці вже можна було ро- 
бити знимки. Індустрой всі ро- 
боти першої черги на кіно-фа- 
брнці цього року має закінчити 
до 1. листопада. Кредитами та 
коштами будівництво цілком 
забезпечено. В травні робота 
вже вимагатиме робочої сили 
понад 500 чол. 

Тепер остаточно, деталізу- 
ються роботи щодо опалення 
та вентиляції .всіх приміщень 
кіно-фабрнкн. ЦІ роботи наи- 
б.іищимн днями здаватимуться 
для виконання спеціяльннм ор- 
ганізаціям. Провадяться також 
переговори з державним елек- 
тричним трестом в справі елєк- 
тростатк\ваннн. як усієї кіно- 
фабрики, так і елєктроііідста- 

ції, По буде на фабриЗї- 

Загальна площа основних 
споруджень фабрики доходить 
14 тисяч квадратових метрів, 
загальна кубатура понад 140 
тис. куб. метрів. 

НОВИЙ ІНДІЙСЬКИЙ 
„МЕСІЯ". 

Річ іде про індійського „ме- 
сію", про якого в нас уже не- 
раз писалося, а саме про Кріш- 
ігамурті. Він називає себе 
скромно „чоловіком, що шу- 
кає правди". В останніх часах 
він видав книжку про мир І єд- 
ність народів світу. В тій книж- 
ці він поборює модний тепер 
проект союзу народів, що го- 
ворять по англійськії. Такий 
союз — каже Крінпіамурті — 
протиставивби білій расі наро- 
ди Азії й Африки, що саме те- 
пер пробуджуються. Цс викли- 
калоб нову завзяту боротьбу 
між Сходом і Заходом. 

ПРО НАПНКУ НА УКРАЇНЦІВ 
У БУКОВИНІ. 

Українські добровільні аве- 
ресКанцІ змушені, щоби хоча 
трохи виправдати довіри Ьуко 
вини, інтерпелювати в україн- 
ській справі. Лукашсвнч наво- 
дить низку фактів заборони те- 
атральних вистав на українсь- 
кій мові. Не зважаючи на тс, 
що всі пєси завчасу перегляну- 
ла І дозволила навіть румунсь- 
ка сигуранца та цензура, гра- 
ти їх ні в якому разі не дозво- 
лено було, — мовляв, антипат- 
ріотично впливають на гляда- 
чів. За Лукашсвичем посол 
Кракалія пОдав' інтерпеляцію, 
в якій наводить факти, що вчи- 
телі й професори українці ма- 
ють пенсію розміром 1000- - 
2000 лей, тнмчасом, як румун- 
ські пенсібністи одерЖуюїгь до 
8000 лей. 



АТАКУЮТЬ АМЕРИКАНСЬКІ КОРАБЛІ 



ШАНГАИ, 26. квітня. — Кілька американських воєнних ко- 
раблів, шб плили рікою Яйце були обсипані градом куль з по- 
береже В однім випадку стріляли кантонські жовніри, а в дру- 
гім жовніри з армії північної. Залога була змушена відбивати- 
ся при допомозі иашииовнх крісів І далекОсяглнх гармат. З 
приводу неї стрілянини було богато американських моряків 
ранених, а деяких треба було відіслати до шпнталя. 

МІСТО, ЩО ВИДЕРЖЖАЛО СТО ГУРАГАНіа 
. ПАРИЖ, 26. квітня. — Порт Таматаве на острові Мадага- 
скар видержав за послідне стОлітте 100 великих гурагаИів, 
стративши при тім богато в людях і маєтках. Не видержав од- 
наче послідного. Буря знищила місто до тої міри, шо вже Його 
тепер не будуть відбудовувати, а порт Побудують у другій мі- 
сцевості;. 

СУБМАРИНОЮ В 50 ГОДИН З ЕВРОПИ ДО АМЕРИКИ. 
РИМ, 26. квітня. — Преміер Муссоліні прнняв на авдіеніїії 
Італійського Інжннера БугаттІ, який будує в ЛьотарингІЇ в 
Франції підводну лодку, якою хоче переїхати океан з Европн 
до Америки в 50 годинах. БугаттІ хотів зацікавити Муссолінія 
в тій справі, а ходило йому головно о те, шОбн в Італії відчи- 
нити фабрику, якаб будувала того рода субмарини. Муссоліні 
мав на те згодитися. 

Субмарина буде находитися до половини у воді, а друга 
половина буде над водою. Буде на 82 стопи довга, а 10 широ- 
ка. Місі йти буде в людей. Буде плисти зі скоростю 62 милі на 
годину. 

ЧУЖИНЕЦЬКІ ПОСЛИ НЕ МОЖУТЬ ПОГОДИТИСЯ. 

ПЕКИН, 26. квітня. — Чужинецькі днпльомати не мають 
ясного і згідного погляду на події в Китаю. Вони навіть не 
здають собі справи з поділу кантонської партії, бо не годні 
предбячнти консеквенцій з того факту. До того напитали собі 
біди, даючи дозвіл на ревізію в, російській амбасаді. Ту амба- 
саду соиїтський представник покинув а дипльоматнчний кор- 
пус рішив дати ЇЙ свою охорону. Та до охорони зголосився 
націоналістичний уряд заявляючи, що він одинокий тепер до 
цього компетентний. З того вийшло такс, шо жовніри націо- 
налістичної армЦ вважають тепер своїм правом- квінти на екс- - - 
територіальну територію, бо треба їм хоронити опушену ам- 
басаду. З того інциденту можуть вийти дуже нетіркемні для 
чужиненької дільниці коисеквенції. І з тим фактом не знають 
днпльомати, що робити. 

СОВІТИ ДАВАЛИ КАНТОНЦЯМ ДОПОМОГУ В ГРОШАХ 
І ЛЮДЯХ. 

ПЕКИН, 26. квітня. — 3 сконфіскованих в совітськім кой- > 
зуляті документів виходить, що совітський уряд видав $10,- ^ 
000.000 на допогу кантонському рухови та^протинужинецькій 
акції. Всі гроші, видавав війсковнй совітський аташе при со- 
вітській амбасаді в Пекині. Це видно з рахункових книжок. 

КромІ того знайдено докази щодо посилки вгйскавйх лю- 
дей, особлив офіцнрів, що їх прилучено з раменн Москви до 
кантонської армії. Один рахунок виказує квіт на лІв міліона 
долярів виплачених совітами гене'ралови Фенговн, а $400.000 
генералови Куо Сун Лін. 

АМЕРИКАНСЬКА ПАЛАТА ТОРГОВЛІ В ШАНГАЮ ПРОТИ 
АМЕРИКАНСЬКОГО ТИЖНЕВИКА. 

ШАНГАИ, 26. квітня. — На річнім засіданню американсь- 
кої Палати ТорговлІ повзято резолюцію, в якій палата дома- 
гається від американського періодичного журналу Чайна ВІклІ 
Ревю, щоби він перестав бути членом Палати. Резолюція пов- 
зята на тій підставі, що ия одинока американська газета висту- 
пає проти цего, шобн Америка висилала війско до Китак),я* 
І рівкож не погоджується з нншими кроками, які потрібні для 
забезпечення життя і маєтку американських горожан. 

Редактор Ревю Дж. Повел з Ганнібал, Мр., заявив, що Він 
дійсно противний висилці американських воєнних сил до Ки- 
таю 1 барикадам та дротяним ровам в Шангаю, бо вони нищать 
цілковито Оизнес, провокують Китайців I приводять до ще 
більшого замішання. Китайці, заявив редактор, мають таке 
саме право на самостійне життя І на свою власну олінію як І 
другі народи. Того він не може їм відмовити І не відмовить, ■ 
як довго буде редактором. 

25^ЛІТНА КАРІ6РА БРІЯНА. 
ПАРИЖ, 26. квітня.- — Французький міністер заграннчних 
справ Бріян буде святкувати завтра 25-лІтннй вступ до парла- 
менту- Ввійшов він до ларлямент-у як „дикий соціаліст" і всі 
побоювалися Його дикої марки. Але дуже розчарувалися сей- 
час по перших його виступах, які були помірковані 1 дуже 
тактовні. Половину свого побуту в парламенті пересидів він на 
Міністерській лавці, а через 9 разів був иреміером, займаю- 
чи це Місце загально беручи через більше як. 6 літ. Був пре- 
міером в найтяжшнх часах, коли вибух генеральний за.-Ізни- 
чий страйк І коли Німці підчас світової війни обстрілювали 
Париж і Верден. Бріяна вважають дуже сносібною людиною І 
знаменитим бесідником. Кажуть, шо він містик. На те запримі- 
тив раз теперішний преміер Поанкаре так: Можливо, що він 
дійсно містик, але Він так Інтелігентний, що все знає, коли тре- 
ба сказати собі: СТІЙ І дальше не йди. 



СВОБОДА/ЧЕТВЕР, 28.ГО КВІТНЯ, 19 



нїУОВООА*» (ІІВЕЛТТ) 

ГОЦКйЕО 1*93 
«ірірсг риЬІІіЬеі) <1і!1у ехеері Зипалуї »<) аоііЛуї 
іі 83 Ситі Зігееі, Легку СНу, N. і. 

^ ОіГМОу*Ь,е икгіїлііп N«(10011 Аішкітов, 1нс. 

" ЕіШей Ьу ЕШІоНіІ СогатШее. 

иипй и Зесоой С\т Ш\ Мдііег її ІЬе РоМ ОГНсе оі Нпсу СИу, N. -і. 
О^МиА ЗО, 1911, ипОег Іпе Асі оі МігсЬ 8. 1879. 



< НАТЕ 5; 
Ткгм сїоіі х сору. 
Ом у«іг % 7.00 

за аопікі $ з.75 

Ткім щдйікі # 2.оо 

Рог«і|о 1ДЙ Зепсу Сіїу Каїеі: 

Ом їм. *, ■ *ю 

Мж мопііи . ,. • $ 

Тяго» шооік) І З 



ПЕРЕДПЛАТА: 



МІЖНАЦІОНАЛЬНІ НЕПОРОЗУМІННЯ А КОРИСТЬ 
З ВОРОЖОЇ НЕОСВІДОМЛЕНОСТИ 

(Оригінальна доппсь до „Свободи"). 



Кілько то на світі повстає 6і- 
дн,, нещастя з непорозуміння, 
з тіго, що оа«і -і *е розумі- 
нь піо Р окУї. , .ї,ї::г":::»:"і 375 ють др угнх. непорозуміння, « 

Натри місяці 2.00 брак' знання поміж двома сто- 

В Джерзи Ситі І Заграиицею: | ропами, котрі мають зі собою 

На рік .............. *КМ>0шотІь до діла. Не пором уміння 

Нз піо року ....-» о.ОО 

На ірн місяці * 2.75 



За кожду зміну І 



і 10 пентів. 



За оголошення редакція не відповідає. 



іефон „Свобидн": 49Н Моніст 



. Тед. У. Н. Сокпл: ІЯчн [ 



З Канаді належить виймати гроші І 



. Рогєііп Мопсу Опіег. 



Адреса: "5УОВООА", Р. О. ВОХ 346, ЛН5ЕУ СГТЇ, N. і. 




ЖІНКА В БОРОТЬБІ СВОЄ ПРАВО 

АігглІАськнЙ преміер Болдвин заповів, що вже тої осени 
правит-льство предложнть проект закона, яким признасть ви- 
борче право жінкам на рівні з чоловіками. Цей проект, що 
признає англійській жіниі право голосовання з 21-роком жит- 
тя, має вже запевнену більшість в парляменті І нема сумніву, 
що стане неї осенн законом. 

В той спосіб закінчиться довка і тяжка боротьба апґлій- ■ 
ських жінок за своє політичне рівноуправненне. Боротьба та 
'•довгих десятків літ була ведена всіми можливими 
Ведено її не тільки дорогою письменної чи устної 
але й дорогою демонстрацій, підчас яких вибн- 
. палено доми та нищено навіть ґалєрії образів, 
одної такої демонстрації виведені з рівноваги жінки 
ям в національній ґалєрії образ, що вартував $250.000. 
Жінки терпіли, бо попадали дуже часто в тюрми, але й там 
зносили-мужно свою кару, а своєю голодівкою звертали на 
себе увагу не тільки цілої Англії, але й цілого світа. їх мужиа 
постава заохочувала рівнож і жінки других народів до такої 
самої боротьби, а тим самим приносила велику користь жіно-, 
чому пйтаиню взагалі. 

Тепер ми свідками того, що боротьба таки принесла ба- 
жаний успіх. Не видержав боротьби навіть сильний англійсь- 
кий консерватизм ні тс загальне упередженнє, що коли ан- 
глійські жінки стануть рішаючим чинником, готова завалити- 
ся брнтійська Імперія, бо якжеж зможуть знести англійські ко- 
дьонії а Індіях і Африці, щоби ними рядила жінка, та сама, яку 
вважають там ще й досі рабинею. І ото та рабиня має тепер 
можність рядити навіть Індіямн. Можливе й те, бо жінки в Ан- 
глії будуть становити тепер більшість. Жіночих голосів буде 
о яких 2,000.000 більше від чоловічих. Жінки отже матн-муть 
нагоду мати жіночу більшість в парляменті і рядити цілою 
бритійською Імперією. Не спинив отже жіночої побідн навіть 
страх о будучність брнтійської Імперії. Ця подія так важна, 
що її не повинна пропустити біля вуха і українська жінка. Ті 
десятки літ важкої боротьби о свої права, які вела англійська 
жінка, повинні освідомити 1 українську жінку та заохотити її 
до більшого зацікавлення себе політичним 1 суспільним жит- 
тєм. З такого зацікавлення вийде тільки користь для самої 
української жінки 1 для українського народа. Бо зі свідомою 
своїх пгав і обовизків українською жінкою ввійде новий здо- 
ровий чинник, який оживить ціле наше жнтте та поширить бо- 
ротьбу о наше національне внзволенне. А жінка, яка не має 
амбіції боротися іа свої власні права, не буде боротися і за І 



сс власне і е брак знання по о 
бох сторонах, або у одної : 
інх. 

Такс бачимо вже в приватнім 
ниттю, що непорозуміння 
ііж двоїма людьми ловоднті 
ісраз до великого лиха, хотя 
коли би вони — як каже пісня 
„сказали собі всю правду", то 
зі бн поміж ними прийшло до 
повної згоди, уступнлабн 
рожнеча — і коли бн вже 
взялись до спільної праці 
спільну користь, то бодай бн 
не школили собі взпїмно, і не 
зуиннювалн себе в своїй робо 



■і і нарізно 
: більше ш 
непороау. 
на народи 



виконуваній. 
щаСТЯ повсту 



лиши, коли 
спорить зі со- 
бою, а часто один не знає 
навіть свого власного інтересу, 
не знає стремлінь і властивих 
замірів противника, не знає 



викликує дальші пролиття 
крони І так ідуть цілі століття 
рахунки між обома наро- 
дами' стоять не полагоджені, а- 
ле викликують дальші спори і 
кроваві сутички, що роблять о- 
конечне порозуміння між дани- 
ми народами: прямо неможли- 
вим! 

Десь єще з кінцем сімнайцн 
того століття забрав францу' 
ський король Людвик XIV. 
Німцям дві провінції: Ельзас 
ЛьотарингІю. Що сс були чисто 

імецькі краї, видно вжі 
би з географічної мапн і з ма- 
німецькнх Імен на означеннє 
поодиноких місцевостей. Возь- 
мім ось хочби великий і слав- 
ний город Штрасбурґ: чи може 
місцевість, котра так чисто по 
німецьки зветься, бути фран- 
цузькою? 

Ллє тоді, коли Людвик XIV. 
ті краї зрабував — була Фран- 
ція вже сильно з централ ізова- 
ною, а Німеччина — хотя І зва- 
лася цісарством І Мала свого 



ного" ворога Німеччину ни 
землю і Ельзас та Льотарннгїю 
— назад відобрали. 

І тепер повинна би властиво 
розпочатись музика* наново: 
тепер Німеччина повинна би, 
перепитися духом „реванжу" і 
готовитись до Відобрання прн 
відповідній нагоді 'тих двох 
країв, котрі тс у ХУІІ-му сто- 
літтю були без сумніву німець- 
кими. 

Що собі властиво Німці тс 



пер 11 
ють - 

сказати, бо вони взагалі мають 
тепер єще ннші, важнійші бо- 
лі. Ось І доси частина їх Над- 
рснії є обсаджена — ■ хотя тим- 
часово — Французами; ось ві- 
лорвапо від них важний над- 
морський город Данціґ та так 
рваний „коритар", що лучнть 
територіально Німеччину зі 
Східною Прусією; ось живе ще 
шість міліонів Німців-Австрія- 
ків єще не прилучених до Ні- 
меччини; ось єще три І ПІВ мілі- 
она Німців наражених є на чс- 



думка начальника генерального 
штабу Мольткого Над думкою 
великого державного мужа 
Бісмарка, котрий не хотів- за- 
надто понижати Франції, але 
•полишити єще якусь можли- 
вість мирового полагодження 
довговічного спору ПОМІЖ обО- 
ма народами. 

Бісмарк чудоВо зробив се 
пять літ перед тим, коли Пру- 
саки -побили під Кенігрецом 
Г (І866) АвстрІяків. Але він рі 



до тих провінцій дума- шуно спротивився був тоді за- 
се не легко чужннцевн бранню хотя би лиш частини 
Австрії .і через то зробив мож 
ливнм не лиш наближеннє, але 
таки й тісний союз межи Авст 
рією а Німеччиною, що повс- 
тала зі злуки всіх німецьких 
держав і державок ешс' підчас 
фраішусько-німсцької війни 
(18 січня 1871 р.). 

Отже в 1866 році побіднла 
думка державника Бісмарка 
сс вийшло Прусам і цілій НІ' 
меччині на здоровля; в р. 1871. 
побілила думка генерала 
Мольткого — і се, враз з само 
словацькій рс- убійчою політикою ВІльгельма 
Іі-го, котрий не лиш усунув 
що Німці Бісмарка — але що найважнін- 
кам в Ель- шс: зірвав з його розумною 
Бачите на-' (в заграннчннх справах) полі 



публиці. 

Маємо вражіпші, 
сказали своїм земл: 
ласі і Льотарииг 



,, римського цісаря пі 



ецької 



шу біду! Помагайте собі самі!",тикою-~ приготовило о ста 
| І так таки В 



виходить: не- точний логром Німеччини 



навіть 
свої в. 
дістані 



юго сил, 



перецінює франц 



— а потім, 
□ловці, так і нарі- 
кає: „Ех! Кобн я був знав!" 

А тнмчасом помилок вже на- 
роблено цілу масу, а що біль- 
ше і кров нже полилася, а про- 
литої крови так легко не забу- 
вається — хотя правду сказа- 
ти, є І такі рабські народи, що 
забувають скоро навіть і на 
свою власну кров ворогом 
пролиту, а діставщн від нього 
у одну ланиту підставляють 
охоче єще І другу під удар. 

Та се вже якісь цілком не- 
нормальні винятки, а впро- 
чім і у народи з такою рабсь 



була фактично розбита лнш німці в тих обох „виз- 
орок держав І дер- воленнх" краях, а.ті і тамошні 
і відпору сильного французи цілком не одушевля- 
огла. Були ються новими, вже чисто фран- 
цузькими державними поряд- 
ками. У них перева: 
одна провідна думка: 



права нації. 



• точно на тс, що пролита кров - 



отже ріжні війни і спори межи 
обома тими народами через 
два цілі століття, але остаточ- 
но Французи сильно офранцу- 
зили ті краї — більше ніж По- 
ляки „Червону Русь" — а коли 
н р. 1871 програли війну з Ні- 
меччиною і обі провінції втра- 
тили, то уважали се за страшну 
зневагу І за страшну національ- 
ну втрату. Сорок і три роки 
ждали вони Н „реваиж" (від- 
плату), а сотки і 
жили через того майже пів 
століття лише бажаинєм - до- 
чекатися врешті тої хвилі, ко 
.ти буде можна вбити Ні 
,,заб- 



1918 р. 

І доперва тепер зачинають 
Німці набирати розуму і ба- 
чать, що у відносинах поміж 
ними і Францією заходило ве 
тепер'.тике непорозуміннє: властиво 
автоно-[треба було полишити самим 
мія"! Значить — щось так по- Ельзасові! і Льотрингії змогу 
лібпого як з Македонією, до 'порішити про свою долю. До 
котрої доходить права і Серби сего треба бн було однак зго 
і Болгари, хотя хвилево сей'ди також і Франції, щоби отже 
нещасний край знаходиться ' і вона згодилася на таке миро 
під безоглядним терором Сер-Івс полагодженнє справи, 
бів. Але Македонці не хотять) Але і по сім боці заходило 
ані одних ані других, щоби непорозуміннє, а Франція, за- 
панували над ними. Вони хо-] кукурічнншнея, на гадці „рс 



однться меччині меч у груди, 
все те таки люлн, котрі всена- 
родною пониження байдужно 
перенести не можуть, але ста- 
раються розбудити у своїх 
земляків почуття власної наро- 
дної ганьби і бажання змити 
ганьбу сильним, могучнм 
ділом! 

Отже все таки вийде оста 



людий тять — „автономіГ'І | ванжу", не так легко згодила 

І Щось подібне діетьсея тепер бисн була на плебісцит у „заб 
І в Ельзасі та ЛьотарннгІІ і ранйх провінціях", 
треба дуже сумніватися, чи Ні- 1 І шож остаточно знекала че- 
імеччнші схоче єще коли за них рез се? Кілька міліонів небіщн- 
' провадити війну. І ту посліднуіків та зруннованне свого наці- 
' викликали остаточно так звані опального господарства та дві 
| військові чинники, котрі н*187'і І провінції цілком нсодушевлсіїі 
.році настояли на тім і пере- своїм прнлученнем до Франції 
' перли свою думку, що „зі стра-| і бажаючі передовсім: „автоио- 
тегічних зглядів" треба безу- 



рані провінції" назад відоб 
рати. 

Через глупу монархічну по- 
літику німецького цісаря ВІль- 
гельма II. надійшов нарешті 

той бажаний французькими мовно задержати обі провінції, 
патріотами час — і вони заклю-'хоч вже тоді одна з них (ма- 
чившн стислий союз з кілько- буть ЛьотрінґІя) мала пере- 
ма могучнми державами — кн^пажно французький характер. 

л словом — перевалила 



добре знають. Очпвндиа річ, 
що Німці що до того стоять 
далеко вище, бо раз -» виз- 
начна часть німецької інтелі- 
генції — а обрвязково внеші 
офіцнри — володіють фран- 
цузькою мовою — а по друге 
веьо, що важнійте у фран- 
цуському письменстві, є перек- 
ладене на німецьку мову. 
Французи впрівді дуже заро- 
зумілі на ссбе ; .ї на свою : куль- 
туру та з правила чужих і<ов 
не знають — але Ьсеж такн і 
тут офіцнри учкться' обрвйзк'о- 
во німецької' мовн. Провідники 
нації уже просто з самолюбних 
згляїдів, щоби знати, що „во- 
рог" робить та задумує, мусить 
звертати увагу на німецьку 
культуру а передовсім на ні- 
мецьку пресу (газети). 

Одним словом, оба народи не 
стоять зглядом себе так чужі, 
якби то, поверховіш тлядачи— 
видавалося, а всьо, що краше 
в обох народах — старається 
пізнати ;,духа" другої народ- 
ності і наближитн оба народи 
до себе. Коли Французи забе- 
руться остаточно з тої исвели- 
Иої німецької території, котру 
ще доси своїм військом окупу- 
ють — настане тоді *вщп6віл- 
ниЛ пенхольогічнин настрій — 
до еще більшого наближення 
обох- народів, а по' можностн 
— І до вигоєння давннх ран. 

І справді на широкому світу, 
в боротьбі о нові кольонії у 
другнх частих світа, о задер- 
жаннє старих, та о „впливи" на 
азійські та африканські наро- 
ди — більше є небезпечна 
Франції Англія як Німеччина'. 1 
тому є дуже можливий — на- 
віть може вже в недалекій 
будуччниі — союз поміж обо- 
ма тими, донедавна так воро- 
жими державами, - 

Так далека однак не забі- 
гаймо вперед — але зисуймо 
собі ту велику правду, що чнм- 
більшс усувається поміж дво- 
ма народами непорозуміннє, 
чим більше на місце незнання 
вступає знанне, тнмбільше усу- 
ваються між двома , народами 
злишні тертя, а стаєТься мож- 
ливим не лиш добре сусідство, 
але навіть і дружба та союз! 

Іван Наконечний. 



пули нарешті свого „віковіч- ! Оді 



Коли брати на увагу німець- 
ко- французький спір, то треба 
зауважити, що хотя мовн обох 
народів є собі цілком чужі, то 



В КОЖДІЛ УКРАЇНСЬКІЙ 
ХАТІ ПОВИННА НАХОДИ- 
ТИСЬ ЧАСОПИСЬ „СВОБО- 



преці оба народи себе досить, ЦА' 



— 



Антін Чехо». 



ГОЛОВНА ВИГРАНА. 



Іван Дмитрович, нижчий уря- 
довець, заробляв місячно сто 
- карбованців. З жінкою жив зо- 
всім щасливо. Піс.тн скромної 
печері сидів па шкіряній кана- 
пі і-чійтзй вечірну газету. 

— Серце, — сказала жінка і 
потрясла білявим коротко втя- 
тим волоссям — ПОГЛЯНЬ 110, 
чи нема вже в газеті лісти тяг- 
нешш державної льотерії. 

Так, — відповів чоловік 
— . лІста є вже в газеті. Але 
твій льрс є в заставннчім домі 
д ти ще пе викупила його. 

— - То нічого, — сказала жін- 
ки — останній реченець при- 
падає на кінець місяця. Наш 
льос має серію 9499, число 20. 
Поглянь по! 

— Добре, - відповів чоло- 
вік-усміха,ючцсь поглянемо. 
Отже, серія 9499, число 26! 

Івал Дмитрович не вірив у 
щастя- па льотерії й іншим* рг 
зом навіть ні 
сту. На том 



Пли, поглянь за ЧИ- 

'сміхнуосн наче дитина.' 
якій показують іграшку. Жінка] _ Щс л „ шс хви . 1І!1Ю чку 
також усміхнулася. 11с ВіТІМ г _ х11 , в 110 кімнаті сюди й у. ін іі 



Чоловік пристану в, глянув на пилось Йому зі.-'млпнд женим. — 
жінку: | Не надіється грошей зовсім", 

- Я поїхав би за границю. , тому така скупа. Як виграла, 
До південної Франції або до то дасть мені сто карбованців, 
Італії І а решту замкне під ключ. 

- Я також хотіла бн поїха- Уже не глядів на жінку з у- 
ти за границю, — запримітила сміхом, лише з ненавистю. Але 



пі-рі-л" поем, махіивльно пере- 
сував ІпіЛЬЦЛ*ЗТОрН На ДІЛ; І 
нараз впала йому в очі в пер- 
шім рядку серія 9499. Він не" ди- 
вився за числом льосу, поклав 
часопис, на коліна і сказав нер- 
вово: 

— Марійко, серію 9499 ви- 
льосовано! 

Жінка поблідла, зі страху о- 
пустнла скатерть. 

— Дійсно? 9499... А число 
серії? — спитала схвильовано. 

»- Пожди, дитинко... числа 
Пізніше. Зачекай 



відразу почути числа серії. Мо 
же вони дійсно виграли. 

■'Паша серія виграла, 
сказав чоловік після ДОВШОЇ 
мовчанки -о- можливо, що мі 
виграли. 

- Так погляньже у лісту, — 
сказала жінка. 

- Пожди. Ще маємо час роз- 
чаровуватися. В отсій стрічці 
може бути головна виграна, 
713.000 карбованців. То капітал. 
Ко.тнб я тепер поглянув у лі- 
сту і побачив число 26, то ми 
виграли. Дитинко, що робити- 
мемо, коли нам дійсь о прнна- 

І головна виграна? 
Чоловік І жінка засміялися 
голосно, а потім одно па одно- 
глянули мовчкил Можли- 
вість щастя збентежила їх. Во- 
іув би на лі- ни навіть не важилися мріяти, 
що часопис мав то то вони понакуповують за 



думав: 3 жінкою їхати за 
границю-' Подорожувати при 
ємно самому або в товаристві 
жінок, які жнють безжури 
дня на день... а не з жінкок 
ка нічно зітхає, думає про ді- 
тей іі дріжить над кожднм ша- 
гом. Він глянув па жінку: само- 
собою, то її льос, але навіщо 
їй подоружувати?Що вона там 
бачитиме? Вона чипітимс в го- 
телевііі кімнаті, не лишить ме- 
не ні на хвилиночку самого. 

Він ще раз глянув на жінку й 
переконався, що - иона трохи 
перецвіла і збілована, а він іще 
молодий, чепурний мужчина... 

Певно — то все дурниці! 
думав він — але чи вона повин- 
на їхати за границю? Що вона 
розуміється на заграинці? Го- 
луба печера па Капрі певно не 
зробила би на неї вражіння... 
Вона лише перепинятиме мені, 
залежатиму від її примх. Я пе- 
вен, що як вона дістане гроші. 



Марійка гляділа на чоловіка 
нспанпспо. Вона мала свої вла- 
сні плннн, знала, про що мріє 
її чоловік. Знала, шо він вигра- 
ні гроші сховав би до кишені. 

— Не дочекаєш того! — по- 
думала нона. 



ріпку газети, а потім сказав сета, його сні 
спровола: 'оґрафа, РІмл: 

— Серія 9499, число 46, а ні 



ненависть ро.івія- 



I Талія І 
ЛИСЬ нараз і воші зараз поб: 
чилн, що їх кімнати нсве.тичі 
і темні, шо вечеря, яку вони з' 
ли, не була добра, що вечір 
довгий і'скучннй. 

Чоловік бурмотів щось 
вийшов Із хати. Жінка сіла 
куті й мріяла, як тб.Гарио бул 
би, колнб так замісць числа 4( 
витягнено було 26..'. 

(Переклав М. X.) . 



ЩЕ ОДНА ТАЙНА БРАЗИШИ- 

І Та останньому засіданні Ґе 
огрлфічиого Товариства і 
Лондоні обговорювано справу 
англійської нзучної експедиції, 
шо в грудні 1925 р. вибралася в 
бразнлійську пущу, щоби роз- 
слідитн незнані щс дикі краї 
нн. На чолі експедиції стояв 
полковник Фосст, який був 
того переконання, що колиски 
людськостн треба шукати в ди- 
ких лісах Бразилії. 

В перших місяцях подорожі 
пересилав Фосст комунікати* 
до Европн і описував дуже ці- 



х 75.000 карбованців. Чоло- 
вік похожав з часописом сю- 
ди Й туди, а ик всиокоївся тро- 
хи, сказав: 

— Це нове життя буде для 
нас катастрофою. Самособою, 
льос є твій... але колнб він був 
мій, то я купив би за 25 тисяч 
малу земельну посілість, нову 
обстановку, подорожував би 
трохи, поплатив бн дрвґи, а 

реМ-гу Ійв би до банку. ніщо, то очорнять тебе, назвуть' одержав від полковника ніякої 

~ Посілість — то було би лихкй. вістки і досі не. знати, що' ста- 

тарно, — запримітила жінка! — ЗВолоч! — подумав він. [лося з учасниками експедиції, 
зітхаючи. І В тій хвилі жінчине лице зда- 1 що не дали ніякого знаку інит- 



замкне їх добре на два спусти... 1 каві переходи своєї подорожі, 
буде помагати своїй родині. Також і знайомі діставали від 
1 він пригадав собі родину. І учасників експедиції що я- 
Всі ті брати, сестри, вуйки, тіт- ; кийсь час відомости, в яких о 
ки, сестрінкн, сестрінці по- біцювалося писати дальші лис- 
сходяться, прнмнлюватнмуть- ( тн з найближчого місця пос- 
ся, лицемірити. Дай їм раз, то тою. Тимчасон, почавши від 
прийдуть другий раз... 'а не дай травня місяця м. р. інститут не 



тя. Від хвилини, коли Фосет 
знайшовся на порозі дівичих 
лісів, загинув по нім всякий 
слід і є мала надія на те, щоби 
учасники експедиції ще жили 

Голова Т-ва внсказаВ думку, 
що правдоподібно всі члени 
експедиції згинули, бо в про- 
тивному разі бодай один з них 
давбн вістку про дальшу долю 
експедиції. Останній лист, який 
полковник вислав до Европн, 
був означений датою 20.,трал г , 
ня 1926 р. Тоді. експедиція щ- 
ходилася коло Матто Гроссо, 
місцевости, що лежить на краю 
вслнканських лісів. В цьому 
листі внеказує полковник Фо- 
сст надію, що найдальше за 
кілька місяців могтиме 1 здиву- 
вати світ незвичайними науч- 
ннми відкриттями. Тнмчасом 
не можна було дочекатися за- 
ітрвіджених дальших комуніка- 

тів і минали місяці, аж . вкінці го племенн. І були б певпо згн 
загинув всякий слух по славнім нулн, колиб зовсім иесподіва- 
подорожнику та Його товари-'но не аявилася військова пат- 
шах. - • г І руля, яка увільнила пів-жирнх 

•Експедиція складалася 3 | °» аш і ів з важкого положення, 
трьох членів: полковника Фо-І — О- 



і молодого ге 
Вони мали ма- 
лий панцирний автомобіль, 
скоростріл і велику КІЛЬКІСТЬ 
дуже сильних рефлекторів, до 
яких полковник прнвязував ці- 
лику вагу. Він уважав, що ц 
ліхтарні — цс найпевнішс о- 
ружжа проти всяких небезпек, 
що могли загрожувати учасни- 
кам експедиції з боку місцевих 
диких племен. Дикуни, що за- 
селюють північну окраїну 
джунглів, належать до най 
більш небезпечних ворогів, що 
вимордували сотки Европей- 
ців, які брали участь у великих 
і добре зоружених експедиці- 
ях. Ці племена ведуть кочовпн- 
чс життя і нічим майже не ріж- 
няться від тих, що заселювали 
ці сторони перед тисячу рока- 
ми. ; 

Фосст був того переконан- 
ня, що дикуни налякаються ос- 
ліплюючого блеску рефлекто- 
рів і уважатимуть білих гостей 
якісь надземські істоти. 
Тимчасои він, як видно, пере- 
рахувався. 

Одному приятелеві заявив 
фо$ет перед виїздом, що ко- 
либн він до ЗО. травня 1927 р. 
не дав, про себе знаку життя, 
то значить, що шкода його 
навіть шукати. Всетакн прияте- 
лі полковника зорганізували 
рятункову експедицію з інжи- 
ніром Моррісом па чолі. Він ра- 
зом з. трьома товаришами Дій- 
шов аж до місцевости Кварахи, 
де-всілонн впали в рунн дико- 




Зловив в лісі пес зайчика І 
почав дерти. На сс надбіг го- 
лодний лис і почав Думати, як- 
би то відбити того зайчика для 
себе. І каже лнс До пса: 

— Дай Боже здоровля! 

— Подай Господи, — від- 
повів пес. — А ""'ііііД'. і "■{.'].'""" 
бачив? 

Та бачив я такс, що якби 
ти знав, то давно вже тут тебе 
не булоб. 

— Що таке? — запитав пес. 

— А те: Іду я коло твоєї за- 
городи і бачу, а твоя господи- 
ня викинула дві великі кістки з 
мясои. Я до ннх, а вона каже: 
„Лиши, бо сс для нашого Ряб- 

V . . - , '■-"* 
Пес гадав, що лнс правду го- 
ворить, тому оставив зайчика і 
■чнмекорше побіг до дому. 

Лис тоді до зайчика, гарно 
пообідав, пішов до річки, на- 
пився води і ляг в лозах спати. 

Прибігає пес до дому^всю- 
да шукає, нюхає, але кісток з 
мясои ніде не знайшов. . Аж то- 
ді Він доміркувався, що-лисиЧк 
Гд фбманув Вертає віті до лісе. 

«Мку лнш шкіра Ті вуха оста- 
лись. І прийшлосяяиіму -голод- 
ному домів вертати: З.ссго па- 
уклг ■ 

— Хто за двома заяцяин го- 
нить, той і одного не спіймає! 

М нсак, 



ПШШТЕ НА РІДНИЙ ІРДЙІ 

Жи™ штиль от м имю 



■Я 1" 



СВОБОДА, ЧЕТВЕР, *25-го КВІТНЯ. 1927.' 



переїсте» Г0Л0СИ ЧИТ д Ч |В 



Стефан __ 
Адреса: Центробанк, Львів* Ри- 
нок ч. 10, 1. пов., на щадничу 
книжечку ч. 7!#0. 

д-о К-нй, Фнладелфія. — У 

Вашій дописі нема нічого, ще 
не булобн вже скаане перед 
тим другими долисувчтелдкі), 
Другі ьжс писали про те, ,щО 
треба Українцям ніслати деле- 
гацію, коли другі народи виси- 
дали. Другі вже писали про те, 
кого делегація м'оглабіі 
тупати та про що. По що ще раз 
писати тс все, що вже було ска 
заїм? Исвжсж нема нового ар 
гунеяту за сею делегацією? О 
дцнркс нове, що в Вашій доті' 
СН, то хиба те, що Ви радите 
НаШйМ людям не дати дурити- 
ся ніяким „докторам" про ра 
двнську Україну; исвжсж Ви ні' 
Чого не маєте проти того, що- 
би наші люди далися дурити 
педокторам? 

Петро Лобур. ДІтронт, Миш. 

- Редакція не то що не гпіва- 
етьєя за ніякий внтннок, при- 
сланий читачем, але Й вона йо- 
му все дуже. вдячна, хочби на- 
віть витипик [іредставляв якусь 
емлетню на Україну, чи щось 
подібного. Прецінь наш читач 



СИЗИФОВА ПРАЦЯ. 

(Причинок до шкільної 
дискусії). 

Тнжко працював мітнчнин 
Сизнф у грецькому Гадесі за 
гріхи свої: Що дня котив вели 
чезну скалу під високу гору, а 
коли вже був на її вершку, вона 
виривалась йому І летіла з гу- 
ком на діл. І знова — так віри- 
ли старинні Греки — підіймав 
Сизиф каменюку, і знова підса- 
джував своє плече, і знова ка 
мінь летів у діл і так з дня ш 
день... А все за гріхи свої. 

Школа! Ах школа! Ой школа 
Школи! Школа! Пропадаємо 
Школа!! 

На ріжніх народніх зїздах 
були реферати про школу. 
Делегати з радости навіть де 
батувоти не хотіли, лише одно- 
голосно резолюцію иринимали 
і на тім свою роботу кінчили. А 
школа сама від себе не росла. 
Аж тепер пишуть і говорять 
псі про школу. Так дійсно, 
школа, школа, і, ще раз школа! 

Але не нарікайте, Ьраття, на 
нікого. Вдармося в груди 
тім камінюку на подобу Снзи- 
фа, доки її не викотимо на сам 



не відповідає за появу такої верх і там примостимо її, як що 



еллетні в газеті, а присилаю- 
чи навіть такс, читач помагає 
редакції, 

Л-о Г-ко, Ню Иорк. — Місісі- 
іп вважається найбільшою рі- 
ьпю а Америці по довжині. Во- 
на має сама від жерел до гир- 
л.і 1',48б миль, але її притока 
Мезуре має від жерел аж до 
ші.інву в Місісіпі 2,945 миль, 
так що рахувавши від жерел 
Мезуре до гирла Місісіпі, ді- 
станеться найдовшу ріку- не ли- 
шень Америки, але й цілої зе- 
млі. Щодо маси води, то її пе- 
ревнешає півдсино-американ- 
ська ріка Амазонка, котра має 
довжини всего 3,900 миль, але 
відн має богато більше. Ріка 
Місісіпі починається в озері 
Ітаска, в північній части стей- 
ту Минесотн. Мсзурс випливає 
и Скалистнх горах, у південно- 
західній части стейту Монтани. 

Ілля Ляниця, Фол Ривер, Ме- 

сечузетс. — Вашого письма ре- 
дакція залагодити не може, і 
відсилає його до Церковного 
Комітету в Филадслфії. 

^ Александер Д-а, Фнладелфія. 

— Редакція. иомістилабн Вашу 
донись про надужиття, про ко- 
трі Ви пишете, наколнб Ви по- 
дали імена й прізвища дітий, 
дати подій знущання, та пред- 
ЛОЖІІліі від них запевнення, то 
цмин готові те саме потвердити 
навіть перед судом. Інакше годі 
і.ідпнматн такі поважні закиди 
Внтннкн з газет надіслали 
далі: гр. С. Стефанків, Елмяуд 
Парк, И.тинойс;.гр. Лев По- 
саиький, Ню Иорк. Спаснбіг. 



РОЗЛУКА. 



(З китайських имлій). 
Сінна* ожс. Я мушу полишиш, 
ІЬдр\то люба, шо для мене всім. 
Иизволь. хаП рад ше мідяную ля-іку 
Вгору зніму, твої шов оченята 
1 кіс красу усю я шс побачив. 
Ще раї. миленька, губок язи мені, 
І ВІДІЙДУ, бо чую я пес гонг 
Іілпііпішка. шо вже до пратії зве, 
А хішь прнслміу раннє ллється світло. 

Прощай, миленька, я рало ЇДУ 
Ло праці. Псяка праця все 
По вечора веде, а знои вечір 
И тої рамена, шо хаП день \рссь 
Мені кшілють, як наннрлша плота, 
Яку колннебудь дістав коханок. 
Прощай, прощай, я вже тікаю а хатн, 
Гляди, як на грядках бляшать роси 
І першу пкгіїю дзвонить ' 
М,і дереві там кіс 
Прощай, ож.гсиь 
ікрек 



і Я- Вільв. 



РОКОВИНИ" АКТУ 14. БЕРЕЗ- 
НЯ НА ЗАХІДНІЙ УКРАПИ. 

Роковини акту 14. березнв 
.іройшли спокійно, роліцінні 
крупі внравді завзяте приго- 
товлялися на випадок українсь- 
ких демонстрацій, але не мали 
нагоди виступити акгивнр. Ук- 
раїнські інституції були сильно 
обсаджені полідійнимн агента- 
ми, а біля деяких були приго- 
товані бі 



взагалі вона вдасться прикрі 
питн. 

Як бувший секретар Рідної 
Школи, організатор її фондів і 
лькома наворотамн практич- 
ній учитель в українських шко- 
в Америці хочу рівнож за- 
брати прилюдний голос у спра- 
ві школи. 

Чи ми здвигнемо свою шко- 
лу в Америці — не звісно. Але 
хоч пробуймо, бо се обовязок 
живучого народу: Щоби наші 
внуки не перевертали наших 
струпішілих костнії в спокій- 
них гробах за занедбанне важ- 
ного обовязку. 

Дві річи потрібні до здвиг- 
нення своєї школи: Зігнати ді- 
тей до шкільного будинку — се 
одно, а держати їх там — сс 
друге. 

Хто". їх зжене? Лише батьки, 
ііхто більше. А батьків, в ра- 
потребн, може підогнати 
преса, публична нагінка. І самі 
батьки мають стояти на сторо- 
щоби дитина не втікла зі 
школи. Метода [^угорського 
про котру згадує наш Шев- 
ченко — відповідна лише для 
батьків, не для учителів. 
А хто придержить дітей у 
колі? — Лише учитель, і ніх- 
то другий. Лише не Ьугорсь- 
:ин, пробі, ні! Мусить бути у- 
итсль, учитель, учитель Псе 
одно, з яким нідготізваинєм, 
але учитель. Учитель з 
серцем, ідеєю і терпели 
вістю, а передівсім зі со 
вістю. І нехай не боїться учи 
тель комітетів, шкільних трос 
тісів і ннших наставників, коли 
робить совісно свою роботу. 
На тс іі є учитель, щоби тернів. 
А трапиться акт насильства над 
учителем за його совісну, пра- 
цю, нехай не боїться подати до 
прилюдного відома. Ще хоч о- 
дна газета знайдеться, що по- 
містить. Чсйже не всі ми ско- 
руПновані і зледащілі. Ще 
хтось стане в обороні правди. 
А тепер до Вас, учителі, пи- 
ганпє: Як Ви думаєте при- 
держати американську ди- 
тину українського роду в ук- 
раїнській школі, удержуваній 
українською громадою, чи хоч 
би одною групою? 

Бо припустім батьки дітей 
стоять на сторожі і не пустять 
дитини зі школи. Коли однак 
дитина має заїздитися, 
смерть в українській школі, То 
нона волить втечи з дому^ Ки- 
нути сторожу, батьків, коби ли- 
позб>тися страху перед мо- 
ральною Ліертю. 

Виходжу зі стацовиша, що 
учитель є совісним учителем і 
ломить собі голову над тим, 
що він має сказати тій україн- 
ській дитині, як він витолкуе їй 
потребу такої української шко- 
ли; яка серед наших відносин 
істнуе, і чим він притягне аме- 
риканську дитину українського 
роду до українського народу. 
Бо буде байко* Для дитини 
У.-* 



______ , < ; 

ну і про великий сорок мілІо-І [ЩЗІРІ 
новий нарід без держави. Неї , 1ЛІІІІІІ 

запалите маленьку дитину де 
мучеництва Ваших батьків ] 
Старому Краю. Ви мусите по 
казати їй наочно хоч частину 
українського життя туткн 
Америці, вказати на українські 
здобутки, на українські інсти- 
туції, на українські організацї 
і все пише, чим може в гору 
людський дух підняться, 
і 1 совісно мусите застанови 
тися над тим, щоійожіїа з гани 
ти чи скрикувати, а що треба 
піднести перед очамй дитини 
для при конання її до „свого 
рідного" на прибраній землі. 
Від сього власне зависнть ус- 
іх школи. 

А які можливі наслідки Ва- 
шої праці? 

Йду я нераз улицями велико- 
го фидаделфійського передмі- 
стя, Френкфорду. І чую майже 
сюди: Американські діти 
польського роду говорять на 
нулиці і на забавових площах 
межи собою по польськії. 

І мені стає зависно. Амери- 
канські діти українського роду 
говорять в українській школі, 
и присутності! учителя, ИНШОН 
мовою, ніж |ою, якої учить їх 1 
учитель і задля якої вони при- 
ходять до української школи. 

Пробуймо ми всі, що займає- 1 
мося тепер шкільним пнтапнєм.І 
розвязатн теоретично сю 
гадку. 

Др. Семеи Демидчук, 

Ню Пори, Н. Рї. 



ДЖЕРЗИ СИТІ, Н. 0.і І ОКОЛИЦЯ! 1ЮЗІР! 



Подається до відома всім каш им українським землякам, шо 
СПІЛЬНИМИ СТАРАННЯМИ ВСІХ УКРАЇНСЬКИХ ТОВА- 
РИСТВ, БРАТСТВ І СЕСТРИЦТВ І ПРИ СЛІВУНАСТИ 
ХОРУ ІМ. ЛИСЕНКА В ДЖЕРЗИ СИТІ, Н. ДЖ. 



устроюеться ■ 



відома всім кас 
СТАРАННЯМИ 
АТСТВ І СЕСТІ 
М. ЛИСЕНКА В 

— — устро 

Святочний Концерт 

для вшановання памятн в 66-ті роковини смерти незабутнього 
ґенія-поета ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА 

В НЕДІЛЮ, ДНЯ 1-го МАЯ 1927 Р 
в N0. 16 РиЬІіс ЬсїюоІ Аисіі-Огіит 

Ша5ІііпдІоп & 5и$$ех 5*5., )?г_еу Сіїу, N. І 

ПОЧАТрІСЧ) ГОД. 7-мій ВЕЧЕРОМ. - ВСТУП ВІЛЬНИЙ, 
Обооязком 'членів і членнць Товариств, Братств 1 Ссстрнцтв громадно 
прибути на цс свято не лише самі, але також запросити I иншнх гостия, які 
до місцевих організацій не належать. Проситься всіх Громадян з Джерзи 
СнтІ 1 околиці до численої участи в сім святочнім Концерті. 

СПІЛЬНИЙ КОМІТЕТ. 



УВАГА! НЮДРК. Н. ДЖ. УВДГД! 

СТАРАННЄМ 
ТОВ. БУДУЧНІСТЬ В НЮАРКУ 
при співучастн артиста одеського те- 
атру ПЕТРА РУРСЬКОГО і ліпших 
сил в Нюарку, буде по- 
.__ прнчуд гарна I доволі 
смішна зі співами І танцями, в тро/ 
діях, комедія 



ПРИГОДИ ВЧАТЬ 



В СУБОТУ, ЗО. КВІТНЯ 1927 Р. 

В УКРАЇНСЬКІЙ РОБ. ГАЛИ. 
57-59 ВЕАССЖ 5Т-, МЕ^АКК, N. X 
Початок о годині 7:30 вечером. 

ВСТУП 50 ЦНТ. 
По виставі БАЛЬ до пізно! ночі. 
Шановна Українська Громадо! 

Комедія та першії!! р;із іімш-с* и 
Инізрі;\ , .і що поїм іьі мричуд смішнії 
і весела, тп сподіємося, ніч і.іля 6\хс 
переповнена цікавими. Тож лієгіі.ісм" 
V Н .1 1 у всім, хто лиш хоче СПЛІНІ. Н.ІН 
ініеред Убезпечиться в тікет. шоб за- 



мели 
діть с 
97-8 



ж нсоминіть нагоди. Прим 
і переказуйте другим. 

Комітет. 



П03ІР-! ЗЗГ №ИШ І ОКОЛИЦЯ! -=Ш ПОЗІР! 

МАЙ 1-ий 1917 РІК. МАЙ 1-ий 1927 РІК. 

ШВИЛЕЙ ТОВАРИСТВА ЗАПОРОЖА . 

УКРАЇНСЬКЕ Ц. П. ТОВ. ЗАІ10РОЖЕВ НЮАРКУ, Н. ДЖ- 

святкуватн-мс - — ■ 

ДЕСЯТЬ-ЛІТНУ РІЧНИЦЮ СВОГО ЗАСНОВАНИЙ 

В СУБОТУ, ДНЯ 30-ГО КВІТНЯ 1927 РОКУ ■ 

В ЧЕСЬКІЙ ГАЛИ „ТНЕ ЗОНЕМ1АМ АШ1ТОКШМ", 
ІВІЬ АУЕГШБ & 17іЬ 5ТКЕЕТ. НЕЖАЯК, N. і. 

Початок о. годині 6:30 пополудни. — Вступ 50 і 75 центів. 

Топ. Запороже запраШМ Вас на цсіі ювнлеП до як иайчи- 
слеішійшої участи. Хто прийде, не пожалує. Грати-мс банда, . т< 

хор відспіває горні кусники, зяких почуєте народні гагікли, дс-'шень концерт у честь Тараса Й_тщ5и!і___^Ойїї 
клямації, про«ов>т, а на останку баль і танці. , Шевченка не вдався. їм здава- о-г.и 

Комітет Запорожа. |лося, що гетьманат віднесе 
велику побіду 



на довго кождому учасииковн 
в паняти як гарний спомин, 
Будуть ;им у памяти не лишень 
слова Тараса Шевченка', на які 
нам нагадав бесідник, не 'ли- 
шень гарні співи Л музика Ук- 
раїни, на нку нам нагадали хо- 
ри і співаки й-співачкн, але А 
буде нам у памяти 
нку українська 
імени' свідомість віднесла І 




З УКРАЇНСЬКОГО 
ЖИТТЯ В АМЕРИЦІ. 

ГЕМТРЕМК. МИШИҐЕН. 

Концерт Шевченка 

кимн перешкодами, 

Заходом Товариства 
( Ів"ана [Котляревського .відбувся 
в -ідо дня ;?7, марта концерт у 
Честь , 4>н№Цбутного - нашого 
батькц України,' Тараса Шев- 
ченка? 

Святкувати рішила громада 
сс свято сього року, як кождо- 
го попередного року, але сьо- 
го року зайшли проти концер- 
ту великі перешкоди. Переш- 
коди ставили наші гетьманці. 
Видно, їм так уже нащіпили 
добре всякі целібати, конкор- 
дати, одновластя, царат, мо- 
нархізм і такі инчі недуги, 
шо вони навіть віддай- 
не традиційної честн най- 
більшому постови. Українці в ГДЛ | гупЕР КУП ЕР 
вважають виступом проти гл-ав е. 22 П _ 5Т-, ВАУОгтЕ, N. ,з. 
цоваги „Тіайяснійшого мо- 1 Почвтои точно о год. 7-ій вечцНЖІ 
иарха України", хоть ніхто ще! Вступ И центі*, 

не чував, 
пап гетьман уже 



і-віА'-'л». і в підпсі..іи и. ід . 

які зфя своєї дйібндї,» _ 
хістичиої примхи гтровувіИн 1т 
валити «ашї традм_Й'деііс*р1і- 

тії та наші традиції < 
ти память великих 'і 
шого народе. 



ПОЗІР! БАИОН, Н, ДЖ,! 

ЗАХОДОМ УКР. НАУК. МУЗ. 
ТОВАРИСТВА 

устроюеться великій 

КОНЦЕРТ І БАЛЬ 

З СУШУ, ЗО, КВІТНЯ 1927 Р. 



став висше пкилиці. Сііііілш.кнЯ кружок 
иіевченка в поезіях. Які "рк- , "№ М иг Ї"стЇЇЇЙ5і^^ 
чини навели наших монархіє-, лувся як шйкраще. Хто був ил 
тіп иигт^гпти ппоти \ипяїіігі, "аилснню, то був вдоволи"—- 

тів виступати проти украшеь- . „ сопует | ть | ЦЇГ0 КО ішерту, 

КОЇ традиції, НС ЗііаТИ, ДОСИТЬ, асу бо програма 6г — 

що паші гетьхаїші пробували ^ТііиІ^Л 
горн перевертати, щоби ли- На концерті будуть " 



розібіоть 

ПОЗІР! НЮ ЙОРК І ОКОЛИЦЯ! ПОЗІР!]— ГЛ™,,Г 

ЗАХОДОМ УКРАЇНСЬКОГО ТОВ. ПРОСВІТА В НЮ ТЮРКУ 

— — відограе -« — \ 
ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКИХ АРТИСТІВ 

драму н 5-ох діях, зі співами і танцями, А. Козич-Уманської 

піматд жидівки^ 

В НЕДІЛЮ, ДНЯ 1-ГО МАЙ 1927 РОКУ 

В ЖРАЇНСЬКШ НАРОДНІМ ДОМІ, 
217-219 ЕАЗТ 6(Ь 5ТКЕЕТ ^№ ¥ОКК, Н.І. 

По представленню БАЛЬ до пізної ночі. 
Початок о годині 7-ій вечером. - Вступ $1.00 1 75 центів. 



Дорогі Родимці! Українське топ;ірнстно Просвіта буде притім; 
них членні до Т-нл ..Проспііа" беї исімшоп» її лемі, іірс.иттілсші 
користаїїіс і іміоди і іишіиіться до Т-ил ..Просвіта* 1 . Т-во „Просвіт, 
тип. своїм ч.ісіс.іч (1 дилнікі. :іі,кііоііч Г^нсфігу и ран еллйосги. а В|рал смер^ 
тн ч.ісіп внплаппь Т-во „Просина Ж долярів посмертною. 
У7-В 



На кілька днів перед концер- 
том п. И. Крупка, провідник 
місцевих гетьманців, ходив і а- 
гітуаав, щоби на концерт не 
йти. Він працював горячково 
для української справи, відмо- 
вляючи людий від участи в 
концерті. Гетьманцям заказали 
виступати в хорі. Батьки-геть- 
манці забороняли дітям іти на 
концерт почути українського 
співу або української промови ' ш відома, в 
' про найбільшого генія України. 1 Тов-а ,Ді 




УВАГА! НЮ ЙОРК, Н. Й. УВАГА! 

УКРАЇНСЬКЕ ТОВ. ДН|СТЕр 
під. 361 У. N. Сою- в Ню Норку 
устроюе перший рлл в сім снопі.'*' 

ВЕЛИЧАВИЙ БАЛЬ 

В СУБОТУ, ЗО. КВІТНЯ ЩЦ 

В УКР. НАР. ДОМІг-' і 
217-19 Е. віЬ ЗТ, N1^ УОМС, N. ї. 

По-іок о годині в-ІЯ печ«Т»5_Г Г 
Музика ткрворяднв. — Вступ 90 цнт. 

Рівночасно для інтсресцочогарі іро- 
імадянствл в місті Ню Норку г 



ія*І Прийшов день концерту 



. Н. Союі* так 
прнннмлетьсй і 



Комітет. 



ПОЗІР! ПОЗІР! 

АЛЕНТАВН, ПА. 1 ОКОЛИЦЯ! 

СТАРАННЯМ ХОРУ 
при Укр. Гр.-Кат. Церкві 
в Алсіїтавн, Па. 
устроюеться 

СВЯТОЧНИЙ КОНЦЕРТ 

о'66-ті роковини смерти неза- 
бутнього генія-поета 
ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 

І НЕДІЛЮ. 1. МАЯ 1297 РОКУ 

В УКРАЇНСЬКІЙ ГАЛИ, 
803 N. гаОИТ ЗТ^АЬ-ЕІЧТОИ/гі. РА. 
Початок о год. 7. вечером. 

Обявялком усіх Українців з Ллсп- 
ви Н околиці прибути на цс свято 
і звеличати ттпмятЬ поста не ХЛНІІ 
ПШМ словом. 9'*8 
Ліріїсні Гр. Пипюк. 



ВЖЕ ВИЙШЛА НАЙН0В1ЙША РЕКОРДА КОЛЮМБІЇ 

„ДО ПОЧАЄВА НА ВІДПУСТ". 

12-ЦАЛЕВІ РЕКОРДЛ ПО $1^5- 

70004 (Хрестини. Ч. І і II. — Орхеетрл Гуменюкл. 
70001 ІХиісгос ві*_рг~ « Соїласно. — М. .іляузяк. 

70001 (Вірмч і Гігк-іі.ші. — М. ;іліуляк, барітои. 
Т0ООО (ІІог прслві'іпиіі. Ч. І. і II. — М. Зазуляк. 

70002 (Весілля, Ч. !. і II. — Орхсстра Гумснюка. 
ІО-ЦЛЛЕВІ РЕКОРДИ ПО 75 ішг. 

СПИС РЕКОРДІВ ЖУКОВСЬКОГО. СПИС РЕКОРДІВ ГУМЕНЮКЛ. 
.70371" (Чоловік в спідниці . 27049Р ( _Б ігм - Ба и ( полька) 



ПОЗІР! БАИОН, Н, ДЖ.1 ПОЗІР! 



УВАГА! ЙОНКЕРС, Н. й, УВАГА! 

УКРАЇНСЬКЕ ТОВ. „Б О Я Н" 
,В¥ОГ4КЕК5, N. V. 

уряджує 

ВЕЛИЧАВИЙ КОНЦЕРТ 

в честь Т. ШЕВЧЕНКА 

В НЕДІЛЮ, 1. МАЙ 1297 РОКУ 

В НОІХУ ТКІЧГГУ АШІТОКІІІМ 
Гі іяЇЩ- *«Іпи( 5І-, їопЬвг., N. 

Початок отод. 4. пополудни 

Концепт буде получений 3 Сі 
іями, дуетами, скрипковим с< 
льом і при участи діточрто яо- 
[№ Дірігент обох хорів'М. Фа- 
— По концерті БАЛЬ до шв 
ігочи; на бали буде пригравати 
музика „КОТЛІ. НУНСОРЛТОКБ" - 
Ню Йорк>'. 

На сей Концерт Тов. „Ьоян" 
занроціуе всіх Українців місце- 
вих І з околиці до численної 
участи. — Комітет. ^8 



(Галичанка' (колоннії ка) 
Т (Мар\-ся ,. н 
(ОП ішов я раз в ночі 
27-411» (Жінку не цілуй 

(0(1 чи ТЯ, чи не тн запаску 
згубила 
27М2Г (Премулрнй Соломок 

(Катерина моя 
27М7Р (Молода на відході 

(Віват, папі евзхн 
27М8Г (В хаті свекрухи 



(Кова 
27053Р (ОП поїхав дід 
(ОП дрнг-дрнґ 
27057Р (Соколи, соколі 



(Від кутика до кутика 



27071 Чабан І Гуцулка 
27070 Поправний (на 2 сторони) 

27078 (Танець під вербами 
" (Грай, або гроші віддаА 

27079 (Придане 
(Пересувний 



та них чдріїів без вступного. Хто бажав- 
У.Р.І.ПП громада видала Н^^^^ Щ 
суд для ссі агітації. Гетьманці до Кіш |„ тї т .„ ,д„|„ ( р-. 
старалися до концерту не до- д численної учаак запрошується 
пустити, а концерт не тими •«\Х7?™ІЇ"ІЇІЇ РУ_ГТ 
відбувся, але А відбувся вели.- 07 . в Комітет; 
чаво. ПзрохІяльний уряд до'- 
ложнв старань, щоби концерт 
відбувся . Галя була перепов- 
нена. Всі точки програми вда- 
лися незвичайно гарно. Хор ча- 
рував нублику кожднм своїм 
виступом. Сольові співаки, як 
барІтон И. Бойко, сопран пані 
М. Топорівська, співали так, 
що справді гріхом булобн не 
згадати їх співу. П. й. Бойка за 
Його спів публика надгородила 
не оплесками, але бурею оплес- 



нцим 



:, енну 



МІЙ МііленькиІІ 



о добре 



270591= (Коза д 
(Велика 
27065Р Гюршик 

27072 (Старіс' 
(Не же 
27080 (Снягні 
(Ой поі 
.27082 (Лист з кр; 
27083 (Шо грубе, 
(Зрадниця. 
27086 (Ой не шуми/ луже. 
(Чориі очи як терен 
Д. Медові тенор- 
27043 : Р (Яід рудий, баба руда 

(Ерцем-перцем, три дочки. 
27044-Р (Ой, продала дівчина курку 

(Солоха 
27056-Р (Ой не ходи. Грицю 
(У сусіда хата біла 
27<Й1-Р (Дівка в сінях стояла 

(І шумить І гуде 
27066 (ОП не світн місяченьку 
(Ой Іду. ой ІДУ . 
Михайло Залу ляк. баритон. 
27036-Р (Туман яром котиться 

(Тихо, тихо Дуп*Ц водУ иесе 
27034-Р (Зелена рута, жовтий цвіт 

(Пропала надія 
27062-Р (Шс не вмерла Україна 
(Марсслеза 



27085 (Ой піду я зіхер віхер 
(Український „ту-степ' 1 

27087 (На весілю піл хатою, Орх. 
ІОй там за лісом, Хор і Орх. 

270$ (Хотіла мене мати, Лігілка 
(Гусар Гуси зганяє 

Українська Орхестра. 
27040-Р (Серед цвітім, вальс 
(Француськл полька 
2'045-Р (Сільські дівчата, полька 
(Щаслива жінка, полька 
(Українсь) 
(Український тої 
27046-Р (Дідунь, полька 

(Х-топцІ, не зівайте, полька 
27063-Р {Як ся маєш, Маршгко, полька 

(Україїіська мазурка 
270*5^ і (Вся родиш па весіллю 
(Тішцюйте, молодички 

,| КОНЦЕРТОВІ СЩВИ. , 
1 Ой Дніррс мій,. Дніпре 
Ой піду а лугом 
Реве та стогне. 
Баламути 

Стоїть гора високая 
Не і 



Гарну промову про діяль- 
ність Тараса Шевченка виголо- 
сив о. Крупа з Росфорд, О- 
гайо. Вій теж відспівав „По- 
марніла наша доля" та „Дніп- 
ре, мій, Дніпре", а на домаган 
не вдоволеної публнкн ще Г 
другі пісні. 

Словом, концерт ЛИШИТЬСЯ |9М02Л 



відділ 281 Укр-.. Нар. Союза 
уряджуе пе^ш?й , - • 

ВЕЛИКИЙ БАЛЬ 

В СУБОТУ, 7. ММ 1927 РОКУ 

в гали носити соогая 

94.98 Е. 22ПІ 5Т.. ВАїОККЕ. N. 1. 

Початок о год. 4-ІЙ попол. ' 

■ ... .•и г ~. 
На сей баль запрош^т^я 
всіх громадян як місцсвиї^ак.і 
позамісцевих прибути як. най- 
чнеленнійше. За добру забаву і 
чесну обслугу ручить - 

Комітет. 



В КОЖД1И УКРАЇНСЬКІЙ 
ХАТІ ПОВИННА НАХОДИ. 
ТИСЬ МАСОПИСЬ „СВОБО- 



Луии мої, і ниші 

Для вигони посилаємо С. О. О. Пришліть нумери ре- 
кордів, шо бажаєте. За рекорди сплатите, як почтар при- 
несе до мій. 

Маємо СЛОВА до рекордів: Весілля. [Іоправиті. Чабан, 
і Гуцулка. Ціна 10 ц. Хто в нас купує рекорди даємо даром.! 

Всі зшиовлїнл» на рекорди та шині для Вас 
потрібні річн, посилайте на таку адресу: 

ШвИ ВА2АВ, 34 Е. 7№ 81., ШШ 




ВІДОЗВА! 

Видавництво „Нова українська школа у Львові потреоуе 
для виконання ілюстрацій до читанок ріжнородних знимок з 
Америки, а саме: Фотографій українських церков, рлсіл, на- 
родніх домів, фарм, картин, які би представляли фермерів 
і робітників при ріжних заняттях і в ріжних порах року, карток 
з видами американських міст і краєвидів. 

Видавництво просить сею дорогою Земляків, які моглиби 
допомогти зібрати такий матеріял. надсилати Його під адре^ 
сою: зуовооа, вз скАШ> 5ТКЕЕТ, Л-К№Г сгпг 3 заміткою ЯЛЩ 
Видавництва М. Матвійчука, подаючи при кождін фотографП 
місцевість, провінцію, а також блище означенне краєвиду, за 
ідо з гори складаємо щиру подяку. 




СВОБОДА, ЧЕТВЕР, 28-го КВІТНЯ - , "1927- 



4797. 



ФАРМИ! 



ФДРМА 160 акрілі чорної ріпної і без 
инішш землі, о стсйті Ке» Уогк, бу- 
динки 5 ліг як збудовані, діл па 9 кім 
мат, вода і сад. сиоя ріка і рнба, гру- 
бий діє, 8 корои, 2 кипі, бої ато дробу, 
"і, ріжна машинерія, миля до міст 
Я дорозі; а тій 
тих фврмерії 
К.О00. Сн фа| 



ОКОЛИЦІІ ЖНВС 6, 

Вс« за $6,000, 



рм се, що жінка розлучилася з му. 
жом. Голосиїмся до: Н7-9І 

р. киту^кі. 

432 Но*« А Уепи «, Р.м.іс, N. ^. 

ВЕСНА ВЖЕ ПОЧАЛАСЬ, 

а в Першій Українській Кольо- 
нії в МІлвІл, Н. Дж., котру зор- 
ганізував тому н> літ В. Мато- 
лнч, як в улію. 



моєї», бо цс пан пригадує 

аг-' 



т апелянті. 



. . се дінься в 
і то и;і передмістю фабрнч- 

а. А і земельні сяекудтги не 

сплять, бо зараз і.і їкрцїнськом ко- 
льонікю, п. ірііи. іншії і. існ.іі н-і лічи іа 
продають їх і їо дорого. Та і місто 
впровлдп.т" •*« г.нктрпк\ і,і задуму* 

впровадити всі нинноиінші V і існия. 

а в околиці пестять дороги і ир„ іірн- 
Ючн сим' він ляд української ко- 



і наш Оідшій робітник кут 
, за нею дорон 
котрого жадною не має доходу, 
противно, мусить зі своєї праці до 
го докладати, то о скільки ліпше 
зробить, коли пушіть сербі за сі і іншії 
в УКРАЇНІ' І КІП К( і. ІІ-иНП м МІЛ- 
ВІЛ, КЖ, іарний ДІМ, зараз такі 
нрп місті, з електричним освіт денне» 
та ВСІНИ вигодами, з кусником землі 
де крім красною помешкання, юду. 
КИМ кури, буде мані і гарні доходи. 

А у нас і дуже гарні і загосподаро- 
ВЯН* фарми, котрі йЯДаЮТЬМ так ПІД 
і курнії, як і їй МНЧМНС газ- 



ай.* ' 

І чому не викоркетати ■. 



. я кутШа, поїхати та запізн; 
жііттем наших ко.іьопістів. бо 
подібної и не мали Ви плоди ще оа 
чтігн ? 

Хтоби однак хотів, щоби ми Кому 
землі показали та зі всім заПІзп.і 
ТОЙ мусить з нами перед приїздом її 
розумітись, коли се можна зробім . 
бо тепер зі всіх закутків Америки 
аізджаюіьсй люде в цілі 
там земель, отже в невідповіднії!) 
моглнбнсьмо бути заняті. 

А мною те итереснШіимх річей до 



ВАСИЛЬ МАТОЛИЧ. 
, Сог. 71Ь 4 Сгмп іігегії, 
РНІІЛОсХРНІА. РА. 



НОВА ДРАЧКА, 

Ми вже писали, що польська 
Рада міністрів ухвалила розпо- 
рядок про примусове фізичне 
виховання цивільного населен- 
Виконавчого розпорядку в 
ті її справі ще нема, але „мало- 
польскі" старости иа власну 
руку поепішилисн вже з нака- 
зами до громад. І так, львівсь- 
нй староста розіслав до гро- 
адських комісарів обіжник, в 
кому наказу*' призначити 2- 
4 МОрҐН луки длн потреб фі- 
зичного виховання. В тій спра- 
ві навіть польські посли внес- 
ли в соймі інтерпеляцію та до 
магалиси иотяпіеннн львівсь- 
кого старости до відповідаль- 
ності!, бо такого наказу він не 
мав права видавити. Але наказ- 
ні комісарі, ПОСЛУШЦІ слуги п. 
старости, вже почали перево- 
дити в життя старостинські на- 
кази. Ось наказний війт в РІСЦІ 
Руській (нон. Львів) скликав 
свій байрат і ухвалив відсту- 
пити на фізичне виховання 2 
морги найкращої гром., луки. 

зол. вставив на ту ціль до 
бюджету, а крім того призна- 
чив на це ще дім, побудоваї 

ерекціональнім полі длн 
священика, а в якому тепер м 
стнтьсн Читальня Просвіти, 
Луг і Каса. Громада супроти 
таких ухвал безсильна і зверта- 
ється до українських послів, 
щоби вони цею справою заня- 
лися. 

В останніх днях львівське 
староство накладає примусово 
на всі театральні вистави по се- 
лах по 5 зол. податку на „фі- 
зичне виховання". Змова старо- 
ста в Перемншлянах виступає 
приватно, "як „презес ПОВЯТОВС- 
ГО комітету фізичнего пшнепо- 
собеня" і як презес звернувся 
він до читалень Просвіти І ама- 
торських гуртків з „прось- 
бою", щоби всі вистави вони 
оподаткували в хосен .цього 
ком ітету. Що означає така 
просьба ми знаємо. Якщо не 
виконаєш „просьби" її. нрезе- 
са-старости, то староста-уряд- 
ник не дасть на виставу дозво- 



ЗІ СПИРТУ. 



ЧВЕРТЬ АКР* ЗД $350. 

х услшях. о коло Писі 
•нж. 52 мінутн від Ню 



Порву. 

ЛОТИ в Валей Стрим, Лонг- 
Айленд, 23 иінут від Ню Ріорку, де* 
всю. иа виплат. №-102 

N І С НО 1. А5 УОЬСАР 
225 «Умі 34Ні 5іґ«, Коот 1201, 
N£4* ТОЯК СІ ТУ. 



МАИНЕР, МАЙЖЕ ВМЕРАЮЧИП. 

ПІЙшов до праці другого дна. 
Цікавий випадок стппея нелплек< 
Кгіанінг Ьалей з Ф. Гсрником, майне 
*. котрий за послід шгх два поки буї 
* дорий, цю не міг ходити, а не тс 
"--з родину піддержу М- 
- 'и не заробляв пі- 

3 дня на день пін 

підупадав, що раз гірше так, то мож- 
на було чути скрипінне його костнй. 

Жадне лікарс — 
чи доктор не І 
мотали і він вже 




ГАРКАВЕНКО ПОКАЗУЄ 
СВОЮ СИЛУ ПЕРЕД СИТИ 
ГОЛ В СИРАКЮЗ 

Перед Сити ГОЛ в Снракюз, 
Н. й., зібралося кілька тисяч 
народа, щоби .на власні очі пе- 
реконатися, чи це правда, що 
виписують часописи про ка- 
зочну силу Алексаидра Гарна- 
венка. І переконалися, ню це 
все дійсна правда, про що- пи- 
шуть гааети. І'вркетаеико дер- 
жав на карку залізну величез- 
ну шину, яку гнуло кількаде- 
сять людей. Образи з того мо- 
менту поміщені тепер в бога- 
тьох американських часопи- 
сах. 

ІДЕНС ВИТАЮТЬ 
РКАВЕНКА. 

Українська колі.оиін вгПрО- 
внденс, Р. Ай. зготовила Гарка- 
венковн несподіване щире при- 
внтаннє та гостила його в до- 
мі гром. О. Рекрута, члена кон- 
трольної комісії V. Н; Союза 

ДАЛЬШІ ПОБІДИ ГАРКА- 
ВЕНКА. 

В ЯЙШЗАС" СЙТИ положив 
Гар^ївснко в 16 мінутах Го- 
ляндця Макдугала. 

В ПРОВИДЕНС Поляка Ма 
карською в 9 мінутах. 

В ТУЛСА, ОКЛ., Американця 
Тома Оделла однії раз в 24 мі- 
нутах, а другий раз у б мінутах. 

В БОСТОНІ, Американця 
Гарри Стивенса в 24 мінутах. 




ШИФКАРТИ Д0 КАЦ 

ОДИНОКА УКР. КОРІ 
АГЕНЦІЯ V СХІДНІЙ КАНАДІ. 

ГРНГОРІ МЕХ. маетиталк 

Спроваджуємо Родини з) старого 
Краю і виробляємо для них всякі по. 
трібні пгізш.леиня Наопікуещоея ними 
сіар.іипо підчас подорожі, так само 
т\ ; па місті. Коли жадаєте, щоби Наші 
Рідні чи зпаконі приїхали до Кянлдн 
тп не мали жадної перешкоди, так удайтесь до нас, а ми спровадимо їх як 
слід. Ми нарвемося сими о пошткакне прані для приїхавших іак. що вам 
зи ними Нічим не требу журитися. Нпшп Агенція існує днайцять років, за 
вашу родину гарант ус по. противно, гроші звернемо ішрд. .м всякими по- 
радами пниіііь або ррнходіть до: 72— ■ 

Ш-ШШАп ЗТЕАМЗНІР ТІСКЕТ А6ЕХСУ, 

.243 СНАІС ЗТКЕЕТ *ЕТ,- . МОГГгаЄА[_ ОШ.. САЯАРА. 



НОВІСТЬ! в^ФШАДЕЛФІЩІ! ^ НОВІСТЬ! 

НАНОВО СТВОРЕНИЙ СКЛАД МЕБЛІВ. 




домових ПІД ЧИСЛОМ 421В Ссгп»п(о«гп Аув., Мсвіомт, і 

На складі в урядження І умебльований цілих домів і и 
Річи найнбаійшої моди, а Ціни приступні. 



Всі ці накази старости не 
пираються покищо на ніяких 
правних основах. Бо громади 
розпоряджають своїм майном 
самостійно і накази адиіністра 
ційкої влади їх не обходять. 
Щодо оподаткований вистав, 

на це старости рівнож не ма- 
ють права. В цих справах внесе 
на першому засіданні сейму ін- 
терпеляцію пос. Хруцький 
то в. 



(едафон: Сгашігсг заві. 

Др. К. Д. БІЛИК 
УКРАЇНСЬКИЙ ЛІКАР І ХІРУРГ. 

171ЄКТРИЧНІ І1РИРЯДИ. 
Урядові години: від 12. до 1-ої, 
від 6. до 8-ої і після умови. 
■11 Е. 18(Ь 5Т., гЧЕШ ЇОКК С1ТУ, 



Люди, 



часами ва 
з 105 ( 



і, побачивши 

Тому велике бу- 
ло з ач удовин не 
їх, коли побачили 
Ного одного дня Йдучого до праці і 
працюючого цілії II день. Здавалося, 
шо се якесь чудо сталося. Однак се 
не було жадне чудо зовсім. Чоловік 
був хорий, сс факт, однак він ніколи 
не лічився правильно. Ною лічено иа 
канцер. загрердженне, сухоти то що, 
підчас коли він мав солітера. Вкіїщи 
він вжив медецкну па солітера, котра 
поставила Йою на ноги в двох годи- 
над. Лнесь він здоров люаа і не має 
' ніаслі» іншої о чоловік, відколи вики- 
нув з себе хробака 46 фітів довгого. 
Тисячі мушки, женішш і дітий терпла- 
чид лічиться безуспішно на ріжні дру- 



і. Певними познака- 
ми цего е відходячі части того шіра- 
аітж. Другі симптоми е брзк апетиту в 
виїмковим лаиімством, обложений а- 
інк, аага, болі в крижах, членах І в 
ноги, заворот голови, бідь голови, 
млости як порожшгй жолудок, нидін- 
ня, підкови попід очн. Жолудок ота- 
жілнй, надутий, часами дається відчу- 
вати дивне буркотіння від- жолудка сі , 
до анутрениостнй. Зиова чується якби 
шось підсувалося назад до горла. Па- 
цієнт має жовту шкіру, тратить на ва- 
зі, має немилий віддих, спльовує що\ 
пилини, попадає в апатію, знеохота 
До праці, завсігли лінивий. Є відомо, 
шо епілептичні напади спричиняє пей 
Вв&ЦРа котрий часто доростає понад 
50 стіп. Коли досягне до гортаний мо- 
же удуентя свою жертву. Позбудьтг .-я 
цего потвора сейчас, заки підкопає 
ише здоровля безповоротно. Вишліть 
110.46 за дозу Ь » х і » п, коли хо- 
чете позбутися цего страшного пара. 



Пригоди ШаляТТІна. 

часописі „Сурір" оповідає 
Мішель-Жорж-Мішель кілька 
врсєлііх пригод із життя слав- 
нозвісного співака Шаляніиа. 

Раз вечером проходжувався 
Шаляпін улнцямн Шикаґо й 
пристанув перед різницькою 
крамницею. Цілі воли й телята 
висіли у виставовому вікні. Чу- 
ти було запах свіжої печені. 
Шаляпін дістав апетит, пійшов 
до крамниці й спитав: 

„Чи можу дістати кусень пе- 
чені? 
„Певно, пане". 

Мясо смакувало так співако- 
ві, що щодня приходив, а з ним 
ціла громада приятелів. Різник 
довідався, хто це той новий 
його гість і просив Шаляпіна, 
доби позволив йому покласти 
іа кождий бефстик його фото- 
рафію. Шаляпін згодився. 
„Три роки пізніше - опові 
дав Шаляпін — в Парижі я- 
кийсь чоловік підбіг до пенс, 
обняв мене, цілував і не хотів 
пустити. То був мій різник Із 
Шикаґо. Завдяки Шалянінсь- 
ким бефстнхаМ він зЗбогатів 
і жив дуже по панськи, а я; то- 
му, що їв багато м яса, набрав 
і (гостець). Я, казав 
йому, хай іде сс 



ПРАКТИКУЮЧО- 
ГО 27 ЛІТ У ВАШИХ НІ- ДУГАХ. 

Без ріжниці, як .застаріла Ваша 
■слуга, я. Вам поцоїку. 

Хронічні недуги мусони І же така 
лічу успішно модерними методами. 
* ДАЮ СКОРІ РЕЗУЛЬТАТИ у всіх 
недугах нервових, шкірних, кров- 
ні, ниркових, моченні, ревнатич- 
шо, гемороїдн та недугах ■■аюа. 
З егзамінуйте вашу кров. 

Мої оплати уміркооані", включа- 
ючи особисті оглядини прч ковслій 
візиП Х-РЕИ і хемічна аналізе. 
ПОРАДИ І ОГЛЯДИНИ ДАРОМ. 

аОДВ 

аюп 4іЬ Ат*. І Егті>|(ов П. 
Годинні Дептю 9. раио до 8 вечер; 
в неділі від 9 рано до 4 оогюлуляк. 



„ЦАРИКА" 



■ ОЛЬГА КОБИЛЯНСМ. 



,3 V О В О О А" 

чз Сг.пі 5і.. їм, сііт. 



ВАРШАВСЬКОЇ ТОРГОВЦІ МЕБЛІВ 

4218 СЕПМАМО^ А'/Е., РНІІЛОНХРІИА, РА. 

ІВАН ПЕЛЕНСЬКИЛ. 



ПАНОВЕ СЕКРЕТАРІ І УРЯДНИКИ 
ТОВАРИСТВ І БРАТСТВ! 

ВАМ ВІДОМО. ЩО НАША ФІРМА ВИРОБЛЯЄ 
ВСЯКІ РІЧИ БЕЗ ЯКИХ ВАШІ БРАТСТВА ЧИ 

ТОВАРИСТВА НЕ МОЖУТЬ ОБІЙТИСЬ. 
Коди Ваше Братство чн Товариство потребув 
народного або американського прапора, церков- 
них хоругов, лент, відзнак, шапок аб*> ннпінх рі- 
чнії, то зверніться до нас з за мов ден нам. 
МИ Є САМІ ФАБРИКАН- 
ТАМИ І ТОМУ У НАС 
ДІСТАНЕТЕ ДОБРУ РО- 
БОТУ, А МАТЕРІАЛ ЛІ- 
ІШІИРІ І В ДЕШЕВШІЙ 
ЦІНІ ЯК ДНІНДЕ. 

ЦІНИ НАШИХ ПРАПОРІВ: 
й прапор: 

4х Діо' п *%* 

рбом на обІ с 

ю пу 

и І прогульнн, виступити з своїми пра 
лентамн в шапках.— Просимо шнро всіх Українців 
> І красу 





52Л0 $4.00 
Український прапор з г 
2x3 стіп 3x5 стіп 
$355 96.00 



чнй Мк уділимо 

льог 

на адресу: 



- До кас а 

повним аовірем. бо ми ручимо за тревалість І красу замовлених у нас Ж 
- " і удинмо Вам всяких Іиформацій і вишлемо Вам сейчас наш ката- 
взірцямн І подамо Вам докладну ціну. Не відкладайте але пишіть 



ЕАС1Е КЕСАІЛА СОМРАМУ 
1 1 5 №$5аи 8(., Не* Уогк. N. У 



ЧИТАЙТЕ УКРАЇНСЬКІ КНИЖКИ І ГАЗЕТИ БО 
ЧАСТЕ ЧИТАННЄ ВЕДЕ ДО ПРОСВІТИ. А ПРОСВІТА 
" — ПИШІТЬ ПО НАЙН0ВІЙШИИ ЦІННИК 



— СЕ СИЛА 
КНИЖОК. 



НАЙБІЛЬША ДЕШЕВІСТЬ В ІСТОРІЇ. 



НЕ ПРИСИЛАЙТЕ ГРОІЦ. 
ДНЕСЬ А МИ ВИШЛЕМО 
ЛЯЄ ВАРТІСТЬ 



орта" 



КАЛЕНДАР У.Н. СОЮЗА 

НА 1&27 РІК. 

нехай сейчас замЬііуіяє 

Маємо до розпродажі вс 
150 примірників. Ціна 50 ц. 
Замовлення слати до: 




Сей Сет складається з __ 

ти брнтпп з гарною блксочкок 
1 камера, шгииа .1» иідбнр; 



Цінних 1 Пожиточних Кавалків Для Кождого: Прочитайте і Осудіть; 'І) Добра сейф 
. 2) Прзвлнви імиорювана онерші.і або полена льорнстка м гарнім пудєлкї 3) Іст- 
ини фотографій 2%хЗ'/і келнчщуі. 4) Один мужесьюій кешінковий гояиніпік З првч- 

. - - г ;— - » осерелком, пер-А-ить доларе час і гарантований на 35 літ. 5) Один ланцушок 6) 

комбінація кеіншк.жнл іп.жнк і і.гііиа-і .ш цигар. 7) .1 доброго матеріалу до стриження ножички з острнмн вістря- 
ми. 8) Лв го мзтнчпс ло шиття шило, можете самі поправити ваші черевики і т. п. 9) 6-к а о,ілкін сет до чищення пат- 
иогтів. для жсігі 1.5) «енський хпкькіїй щасливіш перстень. 16) Автомлтнчн.ш запальник папіросів- 17) Ля" золо- 
чені шишки д,. ма ;г ніепп 19) Дві. фронтові і задні пшінки до сорочки. 21) Гарний 24 надів, на нив, інк 22) Гарна 

камсо .ф«.шк.. 2.1) І «рн.: ■мнор. .„.. шп ар кп. 24) Золочений мужеський перстіпь з вашим м зіюграмом 25) 

НОВ....П.НСШ Н ключ А) .і.>.н».еи» шпилька ло Мнгкого ковнірця. 27) Золочена защіпка ло краватки 28) Па- 
ра гярних к.льчнкчі 29) Пранлипий ніж для хлопця -ск.пна :Ш) !Ь..оопатентонаннй обтшмч ні.тін 31) чСжеськШ 
Касок. .12) І.ірн., тк.іеш.ч-р.бтена пай, росин ня. ;«) Гарне кишенькове зерка.іьие з іребеием 34) Добгюї якосгн 
пог££Г« пайб'їл ,аи жХшш' ЙлІ^хай "* р °* в " 1 аагоа "' ^«ований а форміюмгп."- йттзтШ п^д™»™ 
іувийте* снорнстатн з сеі дешевоста Зашліть сей купон сейчас. Він значить найменьї 
. ІЯТАИТЕ, щ „ скмькісті, сих знамстпітих сетів, По спеціальній низькій німі е ограї!.. 
можете купити більше як один сет по сій зниженій цій) без купона. Танз- ділпйте скоро ВітшлНл 
ДАР-ОМ! КУПОН М 10 

ВАКСА1Н МОУЬХТТ СО.. 747 N. НО\^Е АУЕ.. О.рі. 16, СН1САСО ЦХ 

Панове: В зллучепню посилаю 35 ц. марками па пересилку зі 
повнсіщй ілккіраціі. Зложу почтаревн вашу цілу $9.95 коли одержу 
пробі, зварну вам сет а єн звернете мої гроші. 



ДАРОМ! 

пі вишліть мені ваш .4 кавалків ест як на 

Коли не буду вдоволений ніш по 1 0- лчеоій 



І До(ірі, сердечні відносини 
ж Америкою і Польщею да- 
туютвся не ні л її 1 1 я і і не від ча- 
сів Падеревського та Вільсо- 
нової. Приязнь сягає дуже-ду- 
же давннх часів, коли то По- 
ляк, Ян з Кольна, відкрив Аме- 
рику і Американців (версія: 
про Колюмба показалася іви» 
чаПпою німецькою Інтригою'.) 

ВНяв цієї принзнн не дав на 
себе)' довго ждати. Як тільки 
Польща знайшлася в дещо не- 
завиднім фінансовім положен- 
ні - Америка прийшло їй в по 
міч. Не якоюсь там-міліярдово 
позичкою ЧИ ПІДМОГОЮ 
але фінансовим дорадником - 
нроф. Ксммерером. Позичка ч^ 
підмога може не вернутися, а 
Ксммерер, хлоп здоровий, ні- 
ого йому не станеться і верне 
евно назад. 

І Кеммерер приїхав. Перший 
місяць ходив по сніданнях^ 
п'двечІрках, обідах і тим по- 
дібних конференціях, сам ба- 
чив І иншнм казав, що фінанси 
Польщі не так зле стоять. 
Потім казав собі дати бога- 
>. лалеру І почав. Мучився, 
душився, пітнів і йрешті виро- 
бив плин поправи фінансових 
відносин. 

На саму чутку про внроблен 
ия такого пляїіу все, мале і ве 
лике, праве і ліве, попало в не 
описаний захват. Ксммерер ді 
став два міліони долярів за 
труд, а на відїздшМ зроблено 
йому кольосалі.ну овацію. Бу- 
ла навіть чутка, що „Патріо- 
тичне ПоготІвЛя" випрягло з 
потягу машину і власпобіжно 
відвезло його до границі. 

Плин Ксммерера, повних три 
томи' лнеанннн, сховано в най 
глибшу скрипку найглибіпої 
скритки. 

Минуло з Того часу - три 
четвертині року, саме тільки 
скільки треба, і плян уже ось- 
ось мав побачити денне світло 
З тієї нагоди певно видано 
величавий банкет, а після ньо- 
го рушЯ.іи скарГяіики по книги 
фінансової мудріостн. 

Весь. край тремтів від радіс- 
ногодожидання. Емерити, уряд- 
ники, інвалїци, робітники' і т. 
п. обивателі ждали того 'лляну 
як змилування божого. Аж те- 
пер настане гНаіі, аж тепер пер- 
ша половина місяця буде ча- 
сом радости, а друга половина 
не буде часом голоду. Буде ра- 
дісно, весело, соняшно... . ) 

Аж тут — грім з ясного неба 
(і то ніе зимового): „Плгін 
проф. Кеммерера хтось украв!" 

І пішло ло всьому краю, з 
хати до хати, з уст до уст: 
„Хто, коли і назцо?'" 

Ріжні ріжио про це бала 
ють. 

Одні кажуть, шо це вкрали 
Німці. Вони хочуть той ллян 
подарувати Франції за ціну 
зміни своїх східних границь, зі 
Шлеськом і ПомЬряи включно. 

Другі кажуть, що це Жиди. 
Вони приводять у Польщі свій 
власний фінансовий плян і не 
хочуть допустити нншого. 

Треті впевняють, ЩО ЦЕ 
Українці. Вони знову готують- 
ся до самостійності! І хочуть 
мати готовий- плян господар- 
ки. 

Четверті шепчуть, що плян 
вкрали большевики. Не пола- 
годжуючйсь на „Дніпрель- 
стан", хочуть Рад-Україну за- 
мнцькатн Камиерерои, на до- 
каз, Що вона самостійна і може 
кожної хвилі відірватися. 

Мені ні одно з цього не тра 
гіляє до переконання. 

На мою думку, лляну Кеимс 
рера не можна буяо вкрасти^ 
ОЙ.*', "він «е ісгнував. Вчений 
професор попросту нічого НІ 
написав, бо нічого не міг пора 



Иагнети 

Скора поміч від бодп. 



:ідц.жу« вва 



"ТЬіпо-ртав 



ОДИНОКА 
, БЕЗПОСЕРЕДНА 
"ДОРОГА ... 

ГДАНСЬКА 

БЕЗ ПЕРЕСІДАННЯ. 
Слідуючі відіздн: 



ЛІТУЛНІЯ 


Май 3. 


ЕСТОНІЯ 


Май 24. 


ЛІТУАНІЯ 


. Червень 14. 



По дальші інформації го- 
лоси іЧіся до місцевих аген- 
тів, або пишіть до: 

В. А. 

а вкюск 5т., те* товк, н. т. 



ДРІБНІ ОГОЛОШЕННЯ 

НА ПРОДАЖ 23 акрів доброї фар- 
4 при стейтовШ дорозі, близько мі- 
сточка, добрі будинки, земля імаме'- 
пита. кінь, корова, кури, фермерські 
зкарядн І т. п. ІЦіи »Л00, ГОТгВкОКі 
ЯзЗОО. Іо.тоснснся до;- 9Я-7 

І. ІСХЯЗТНЕК. 
27 Вгомгп Ві„ ПешілЦоп, N. .1. 



НА ПРОДАЖ КЕНДІІ ШТОР 
в добрім поаашешио. бнінес внробле. 
іній; продається з причини виїзд\ ди 
Крим. І'олосіпкся до 97,9 Ш 

КЕНДИ ШТОР, 
В53 Магіпгі Зі.. !Ч г «і,-к. N. і. 



НА ПРО,1АЖ РЕСТАВРАНТ, 

добре вироблений бизнес, рент $35.00. 
продам дешево через дрмнй бнзнес 
Голоситися до; 97-102 

РЕСТАВРАНТ, 
363 Н яп гі«гюп 81., Ітлу СИу. N. 1. 

НА ПРОДАЖ ГРОСЕРНЯ І ЙУЧЕРНЯ 

трема_к!мнатями до мешкання, рсні 



193 ОіяпА Вь-мі, 



97-10: 



. N. і. 



ПОТРЕБА У ВІЛЬНИХ ХВИЛЯХ 
РОБІТНИКІВ, ЗНАННЯ НЕПОТРІБНЕ. 

Велика кипіла для охочих зароби:.: 
гроші у вільних ачзилях, працюючи 
2 або 3 години вечерамн. По інформа- 
ції вдавайтесь до: 

ргоЕіггу ци*о * ви>с СОВР.. 

З Ввітоп! Аіалая, кімната 2М-5, 
І^а^агк, N. ^. 
Питайте за Соту, межи 5-8 
Р. М. В неділі від 1-5 Р. М. 

Ч іИііиі^'" 76в4, ■ 



ОН. М. 8 М І Т Н 

!• ВАвТ ТА ЗТКЕЕТ, І 

Таї Ог СИЛ '6073 

Г овогяг гь по українс 

чічіггь успішно недуги мущми, з 
„ . шин І адтяй. 

иавмодеріїшші електричні апарятн 




ДЕВЯТЬ КНИЖОК ЗА ДОЛНРй! 

Хто прпшле одного до.тяра, дістане 
«.їлатно в рекомендованій посилці '.і 
книжок В. Будзішовського: 

І) Іюлн діди »а нукн. 2) Історія У- 
країни (княжий вік), 3) Історія У- 
кгиїтнн М. (ліітовсько-полкський вік). 
«, 3 живого недведя <иомелія). от- 
Відання: 5) До віри батьків, 6) Мілин 
'ерлп, ,) Небіжчик ходить, В) Воли 
бпи козачкою, Є) іиастун. ' 80_ 

Ло.іяра внсіматн в рек 

<иіісЙ, РоЬМ, Еагор,. 



ШОМЛІ1І 



Б. ПЕЛЕХОВИЧ 

ЕЗОО №В5Т СНІСАОО АУЕгШЕ, 
СНІСАСО, ІЦ. 



1 про- 
спадкові 
"фавн, полагоджуа староіграеві, 
патеятмі І тфочі справи. 191- 



ялексдндер ит 

УКРАИІСЬКИИ АДВОКАТ 
Ін щші| чесно 



Справа з криїже'ю, це тіяь- ' 
к« звичайні дипльоматичні и.. 
хитрощі. 

Гад.ктіон чіпка. 



ИЗ МОЛОКА*, НЕ» ЇОЯІ!. Я...Ї. 
^УооІ^опЬ ВМ,., Коош 1526: 
т '1- *Т.іі.Ь.1І «980. 

Вечграии, »ід гад. 7 до 9 під і. 
340 СД8Т 17іь ЗТИЕЕТ. 
(•■У ГОИС N. У. 

Тгі.ї ^яцців, 2183. 



ПРИЯТЕЛЬ РОБІТНИКА 

-РАШЧЕХРЕШЕВ 

Злучених Держав Л 



ПЕТРО ЯРЕМА 
«РАШсмтя погрЕЕнт 



ютозичде керичі і