Skip to main content

Full text of "Svoboda-1988-209"

See other formats


ХУОВОБА 

и К Я А І N І А /V О Д/[ V 




СВОБОДА 

УКРАЇНСЬКИЙ ЩОДЕННИК 



УОІ_. ХСУ. N0.209. ЗЕР5ЕУ СіТУ апо N8)6/ УООК. VVЕ^NЕЗ^АV. ИОУЕМВЕЯ 2, 1988 €£N13 25 ЦЕНТІВ ДЖЕРЗІ СИТІ . НЮ ЙОРК СЕРЕДА, 2-го ЛИСТОПАДА 1988 



Пам'ятай ге 
про 

Україну! 



Ч. 209. РІК ХСУ 






Канадська фундація доповняє 

стипендії дослідникам 

що внвчас всесвітню проб- 
лему втікачів та історію 
української еміграції до Ка- 
нади після Другої світової 
війни. Він був післядоктор- 
ським стипендіятом ім. 
Нспораних в 1984-85 роках; 
то стипендію уділяс Канал 
ська Фундація Українських 
Студій. Кандидатуру д-ра 
Луцюка висунув Квінський 
університет у Кінгстоні (Он 
таріо). КФУС також допо- 
може д-рові Луцюкові з ті- 
єю частиною його стипендії, 
що походить від приватно- 
го сектора, щорічною сти- 
пендією протягом наступ- 
них трьох років. 



Вінніпег. Ман. — Канад- 
ська фундація Українських 
Студій зобов'язалася випла 
чувати щорічно 10,000 дол. 
протягом наступних трьох 
років, щоб підтримувати 
канадські дослідні стипендії 
що їх д-ри Стелла Г ринюк 
та Л юбомир Л унюк отрима 
ли від Дослідної ради сус- 
пільних та гуманітарних 
наук. 

За ці стипендії є жвава 
конкуренція. їх виплачуєть- 
ся протягом трьох років у 
сумі 39,000 дол. річно. Кан- 
дидатів іменують універси- 
тети. Цього року уділено 
тільки 57 таких дотацій по 
цілій Канаді. Кандидати 
також мусять придбати на 
кожний рік ц І9,500 дол. з 
приватних джерел. Фунда- 
ція допомагає обидвом кан- 
дидатам. виплачуючи кож- 
ному стипсндіятові 5,000 
дол. річно протягом трьох 
років. 

Д-р Грннюк іменував Ма 
нітобський університет; во- 
на — історик, що написала 
підставові праці про суспіль 
ні умовини в українській 
Галичині XIX столітя і їх 
видасть Канадський Інсти- 
тут Українських Студій. 
Канадська Фундація У країн 
ських Студій платитимс 
щорічно 5,000 дол. протя- 
гом наступних трьох років, 
як свій вклад у ту частину 
стипендії, що мас походи- 
ти з приватного сектора. 

Д-р Луцюк — географ. 



ДВІ ДОПОВІДІ 
Д-РА ЯРА СЛАВУТИЧА 

Ню Йорк. — Філологіч- 
на секція ЙТШ в Ню Йорку 
влаштовує конференцію у 
справі перевидання право- 
писного словника Голоске- 
вича. на якій доповідатиме 
л-р Яр Славутич, професор- 
емерит Едмонтонського уні 
верситсту. Доповідь відбу- 
деться в п'ятницю, 4-го лис- 
топада ц.р., о год. 2-ій по 
полудні в Домі НТШ, 63 
Четверта авеню. Того ж 
самого дня о год. 6-ій вечо- 
ра і в цьому ж самому при- 
міщенні д-р Яр Славутич 
доповідатиме про Боглана- 
Ігоря Антонича. 



Помер співак М. Мінський 

Дітройт. — Управа Капе- 



лі Бандуристів ім. Т. Шсв- 
і повідомила, що в Гол 
ІІЇ ще 9-го жовтня 1988 
року помер після тяжкої 
недуги, на 70-му ропі жит- 
тя са.П. Михайло Мінський, 
спішг-баритон. довголіт- 
ній найвизначніший соліст 
капелі. 

М. Мінський приїхав до 
ЗСА з великою хвилею ук- 
раїнської еміграції в 1949 
році і почав свою співаць- 
ку кар'єру в Капелі Бан- 
дуристів. в Українському 
оперному ансамблі. Дебю- 
тував в ..Аїді" (Верді) у 
філадельфійській ..Скалі", 
наспівав низку українських 
платівок. До кращих зраз- 
ків його вокальних досяг- 
нень належить арія Довбу- 
ша з опери ..Довбуш" та 
„Любіть Україну"; висту- 
пав з концертами, індиві- 
дуальними і з капелею по 
багатьох країнах вільно- 
го світу. 

Покійний вже компози- 
тор і музнколог. автор книж 
ки „У краінська музика" Ан- 
тін Рулницький писав свого 
часу про М. Мінського: 
„Він своїм виконавчим та- 
лантом і великим реперту- 



Ж 



М. Мінський 

аром сучасних українських 
сольоспівів і оперових арій 
обув собі належне місце, 
ого інтерпретації повні 
чуття, запалу і своєрідно- 
го темпераменту, що разом 
з його музикальністю і до- 
волі добрим голосом скла- 
дається в сумі на справжню 
мистецьку індивідуаль- 
ність". 



ЛЯСАЛЛ ВШАНУВАВ ПАТРІЯРХА 

М. ЛЮБАЧІВСЬКОГО 
ПОЧЕСНИМ ДОКТОРАТОМ 



Вручення докторської грамоти (зліва): П. Е-іліс. 
Владика М. Любачівський і проф. М. Лабунька. 



Філядельфія (Л. Рудниць- 
кий). — У неділю, 23-го 
жовтня ц.р., універеситет 
ЛяСалл у Філадельфії вша- 
нував почесним докторатом 
Блаженнішого Патріарха і 
Кардинала Мирослава Іва- 
на Любачівського. 

В осінній академічній кон- 
вокаціі, що відбувається кож 
ного року для відзначення 
визначних студентів, нада- 
но почесні докторати двом 
кандидатам; М. Лібачівсь- 
кому і проф. Рене Факс з 
Пенсильванійського універ- 
ситету. Цьогорічна конво- 
кація проходила вповні під 
знаком Тисячоліття Хрище- 
ння У країни. Т оржество від- 
крив о. Реймонд Ф. Таллі- 
ген, професор біблійних 
студій ЛяСалл Універси- 
тету, читанням уривків „Мо 
литви до Бога від усієї зем- 
лі нашоГ Митрополита їла 
ріона. зазначуючи, Щ<І~ЧП :Г 
тає цю молитву з нагоди 
святкування Тисячоліття 
Християнства в Україні. 

Відтак президент універси- 
тету Патрик Елліс, член чину 
Християнських Братів ім. 
св. Івана де ЛяСалл, приві- 
тав присутніх професорів, 
студентів, їхніх батьків і 
гостей, між якими були виз- 
начні представники україн- 
ської громади включно із 
Митрополитом Стефаном 
Суликом та головою НТШ 
проф. д-ром Ярославом Па 
дохом, коротким, змістов- 
ним словом. У цьому приві- 
ті він відмітне факт свят- 
кування Тисячоліття україн 



цями. Після вшанування 
визначних студентів відбу- 
лася' церемонія надання док 
торатів. 

У своїй короткій реко- 
мендації до президента, 
проф. Мирослав Лабунька, 
офіційний спонзор Патрі- 
арха, вичислив заслуги кан- 
дидата для науки і Церкви і 
підкреслив факт, що Пат- 
ріарх Любачівський є „спад 
коємцем духовної спадщи- 
ни двох великих церковних 
мужів нашого часу: Слуги 
Божого Митирополита Ан- 
дрея Шептнцького й Ісповід 
ннка Віри Йоснфа Сліпого". 
Крім того, проф. Лабунька 
відмітив особисту християн 
ську скромність та любов 
ближнього Блаженнішого 
Любачівського, та згадав 
як приклад його жест прос- 
тягнутої руки прощення в 
сторон у польського й росій 
ського народів з нагоди 
Тисячоліття. Очевидно 
проф. Лабунька згадав про 
те, що Блаженніший є голо- 
вою УКЦ найбільшої Церк- 
ви східнього обряду у злуці 
з Апостольською Столи- 
цею. Ця Церква зазнає під 
цю пору переслідувань в 
Україні. 

Присутні українці були 
особливо зворушені слова- 
ми президента Елліса. який, 
надаючи докторат Патріар- 
хові. сказав: „Ваша Емінеи 
ціс! Впродовж .свого 1 25- 
літнього існування ЛяСалл 
вшанував багато осіб, що 
на це заслуговували. Сьо- 

I Закінчення на сюр. 3) 



Й. Тереля виступить в Бостоні 



Бостон. — Сюди в п'ятни- 
цтю, 25-го листопада ц.р., 
прибуде Йосиф Тереля. 

В п'ятницю — в год. 7-ій 
вечора відбудеться Моле- 
бень в церкві Христа Царя, 
а після Молебня зустріч з 
Й. Терелею в парафіяльнім 
домі. 



3. Голубець влаштовує виставку рельєфів 

Джерзі Ситі. Н. Дж. (ХВ 
Ф). — Серед численних від- 
відувачів нашої редакції у 
нас недавно побував широ- 
ковідомий мистець Зенон 
Голубець, який повідомив 
нас про тс. що в неділю. 6 - 
го листопада ц.р.. у примі- 
щеннях гатерії Об’єднання 
Мистців Українців Амери- 
ки. 136 Друга авеню в Ню 
Йорку. о год. 1-ій по полуд- 
ні відвідувачі матиумть змо 
гу побачити біля 40 його 
її рань 

Мистець Зенон Голубець 
належить до того поколін- 
ня, що народилося в Украї- 
ні, але свою мистецьку осві- 
ту здобуло вже на чужині, у 
його випадку в Інсбрунько- 
му університеті від 1946 до 
1949 року. Прибувши до 
ЗСА в ранніх 1950-их роках 
продовжує навчання в Мис- 
тецькому інституті Чикаго 
в 1954-1958 роках, спеціаль- 
но в ділянках скульптури, 
малярства та внутрішьої 
архітектури. Він. зокрема, 
цікавиться композиційною 
лінією, яку висловлює у 
своїх' працях — рельєф в 
дереві, що тепер переважає 
у його творчості. Він уні- 
кальний у своїй техніці і 
підході. Пояснюючи свою 
творчість, мистець каже, 
що „тінь, яку кидає рельєф, 



В суботу, 26-го листопада 
в гоц. 3-ій по полудні буде 
висвітлення прозірок з Ук- 
раїни зі збірки Й. Терелі. 

В неділю, 27-го листопа- 
да. після Богослужень в 
годині 12-ій вполудне від- 
будеться прийняття в пара- 
фіяльній залі, де промовля- 
тиме Й. Тереля про стан 
Української Католицької 
Церкви в Україні. • 
Церковний Комітет паро 
хії Христа Царя висилає 
всім запрошення, однак, 
якщо хтось з будь-яких при 
І чин запрошення не дістане. 
’’ тоді слід телефонувати до 
голови комітету д-ра Івана 
Дідюка, на число 325-7200 



Мистець Зенон Голубець демонструє свій твір — рельєф в 
дереві ..Дівчина і птицею". 



є дуже важливою частиною 
композиції, а його темати- 
ка не обмежується до одно- 
го напрямку”. Про себе ка- 
же. шо він радше „мистець 
настрою, звідки й черпає 
теми для своєї творчості". 



Не диво ж. бо природа, се- 
ред якої живе — ліс. гори, 
озеро, дуже впливає на його 
настрої. 

Зенон Голубець мас за 

(Закінчення на стор. 3) 



СПІЛЬНИЙ 

ПОЛУДЕНОК 

СЕНЬЙОРІВ 

Ню Йорк. — Товариство 
Українських Сеньйорів, сек 
ція відділу Об’єднання Аме- 
риканських Українців „Са- 
мопоміч" в Ню Йорку влаш 
товує тут спільний полуде- 
нок для сеньйорів в залі 
Українського Народного 
Дому, 140 Друга авеню, в 
неділю, 27-го листопада 
ц.р., о год. 1:30 по полудні 
Зголошуватись на полуде- 
нок сеньйорів який цього 
року’рплачує кредитівка 
„Самопоміч” для членів, 
можна в домівці „Самопо- 
міч", 98 Друга авеню у вівз о 
рок і п'ятницю під часгоднн 
урядування від год. 10:30 
вранці до 1:30 по полудні 
При зголошенні на полуде- 
нок можна вплатити члснсь 
кий даток 3 дол. на рік 
Зголошуватись на полуде- 
нок можна до вівтірка, 22- 
го листопада ц.р. 



У МОСКВІ ВІДБУЛАСЯ 
КОНФЕРЕНЦІЯ АНТИСТАЛІНІСТІВ 



Москва. — Як повідом- 
ляє пресове агентство Рой- 
герс. у неділю. 30-го жов- 
тня. тут відбулася конфе- 
ренція діячів і правозахис- 
ників. „600 делегатів кон- 
ференції. — пише кореспон- 
дент Ройтерс, — представ-ч 
ляди широкий засяг совєт- 
ської громадськосте дія- 
чів мистецтва, культури і 
науки — членів партії і без- 
партійних". 

Основу делегатів стано- 
вили члени товариства „Па- 
м'ять". яке поставило пе- 
ред собою завдання доби- 
тися спорудження пам’ят- 
ника в пам'ять про жертви 
сталінського режиму. По- 
чесним членом президії кон 
фсреішії був академік Ан- 
дрей Сахаров. 

Практично конференція 
одноголосно прийняла дві 
резолюції: про висунення А. 
Сарахова кандидатом у де- 
путати Верховної Ради СС- 
СР і про повернення совєт- 
ського громадянства лав- 
реатові Нобелівської премії 
з літератури Алєксандрові 
Солжсніцинові. 

У прийнятій резолюції, 
зокрема, говориться: „(Са- 
хлров) самовіддано боров- 
ся за права людини в нашій 
країні. Він заслужив право 
представляти наш народ у 
вищому органі влади... А 
Солжсніцин. висланий у 
1974 році як зрадник, пови- 
нен бути відновлений у со- 
вєтському громадянстві...” 

Ройтсрс повідомляє, що 
керівництво „Пам'яті" про- 
веде у грудні дводенну кон- 
ференцію, на якій остаточ- 
но буде визначений статус 



цієї громадської організа- 
ції і її функції, які вихо- 
дять далеко за рамки спо- 
рудження монументів і му- 
зеїв. Скоріше всього нова 
група оформиться організа- 
ційно як аналог ‘національ- 
них фронтів', які вже функ- 
ціонують у прибалтійських 
республіках. 

Діяльність „Пам'яті" в 
загальному дістала схвале- 
ння вищого партійного ке- 
рівництва. однак за слова- 
ми деяких делегатів, місце- 
ві власті в областях і рес- 
публіках розглядають ор- 
ганізацію як чужорідну і 
навіть протизаконну. 

Делегат з Мінська пові- 
домив. що в туж неділю 
мирна демонстрація членів 
„Пам’яті" в білоруській сто 
лиці була розігнана. Мілі- 
ція вжила водомети, а прис- 
лані дружинники були оз- 
броєні гумовими палиця- 
ми. 

Академік А. Сахаров. 
який виступив на конферен- 
ції. закликав делегатів до 
більш „широкого", як він 
висловився, розуміння по- 
дій. що відбуваються в СС- 
СР. На думку Сахарова. 
члени „Пам'яті" не повинні 
обмежуватися викриттям 
злочинів, здійснених лише в 
сталінську епоху, але й звер 
нути увагу на тс, що твори- 
-лося за Хрущова і Брежнє- 
ва. „Розуміється, порушен- 
ня законности за Хрущова і 
Брежнєва не носили такого 
маштабного характеру (як 
за Сталіна). — сказав Са- 
харов. — але ми не повин- 
ні забувати про жертви ре- 
пресій в ті часи". 



усвіті 

ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР СІМОНА Візенталя. відомого 
„ловця нацистів", який у своїй праці спирається майже 
виключно на документи КҐБ. совєтську пропагандивну 
кампанію і напади на колишніх емігрантів з поневолених 
комуно-московською імперією країн, відзначив президен- 
та З’с;6іаних Стсйтів Америки Роналда Рсгена за його 
прихильне ставлення до справи голокосту і його „історич 
ннй вклад для завершення миру у світі". Крім того він 
активно підтримував побудову центру для зберігання 
музейної вартости документів про голокост. що його 
доконав гітлерівський режим підчас Другої світової війни. 
Президент ЗСА заявив, що він також підтримує постанову 
ООН про заборону всяких голокостів Плякату за 
гуманітарну працю Р. Регена вручили Президентові 
представники центру у Вашінгтоні. 

КЕРІВНИК ПАЛЕСТИНСЬКОЇ Визвольної Організації 
Ясір Арафат підтвердив в інтерв’ю, яке було опубліковане 
30-го жовтня ц.р., що він мас намір взяти участь у 
міжнародній конференції для справ Близького Сходу, 
спільно з представництвом Йорданії. Ізраїлю й багатьох 
інших держав світу. Американський журнал „Тайм” 
опублікував інтерв'ю з Я. Арафатом, у якому він підтвер- 
див, що очолювана ним організація готова вести перего- 
вори на базі раніше ухвалених .резолюцій Організації 
Об’єднаних Націй чч. 242 і 338. які вимагають визнання 
Ізраїля усіма арабськими державами і підпільними й 
півлегальними групами, а також звільнення окупованих 
свого часу Ізраїлем арабських земель. „Я вже раніше 
кілька разів повторяв, шо визнаю згадані резолюції, разом 
з іншими ухвалами ООН", — заявив Арафат кореспонден- 
тові „Тайм". 

СИТУАЦІЯ ВБУЕМІ почина заспокоюватись. Військова 
хунта, яка покищо керує цією державок?, погодилася на 
деякі концесії для політичних партій і господарських 
організацій, які хочуть л першу чергу піднести економіку, 
на вищий рівень і поправити життєвий рівень населення* 
Керівництво державою заохочує населення повертатися 
до приватного господарського сектору після того, як 
соціалістичні експеримент в минулому не дали бажаних 
успіхів і країна, замість багатіти, стала ще більше вбогою. 
Хунта однак дала до зрозуміння, що військові частини 
будуть активно наглядати за перебігом виборів і життя 
взагалі, щоб не допустити соціалістів і комуністів знову до 
влади, які готові зруйнувати, дорештн існуючі 'основи 
державної системи. Військова хунта перехопила владу в 
Бурмі І8-го вересня цього року .після кривавих завору-. 
шень. 

МІЖНАРОДНА АМНЕСТ1Я опублікувала чергове 
звідомлення про порушення прав людини в багатьох 
країнах світу. У звідомленні говориться, що не зважаючи 
на те, що більше, як 80 держав, членів Організації 
Об'єднаних Націй, принаймні у якійсь мірі стараються не 
порушувати прав людини, все одно в багатьох країнах, на 
Сході і на Заході, створилось коло тисячі різних правоза- 
хисник організацій, значиУь, не так воно добре виглядає з 
правами людини у світі, коли творяться громадські групи 
для їхньої оборони. Невелике число країн мусіли прийня- 
ти спеціальні постанови на захист прав людини. У звіті 
говориться, що Совєтський Союз звільнив досі приблизно 
259 в'язнів, в більшості в'язнів совісті, але на -думку 
Міжнародної Амнестії в СССР все ще перебувають 300 
політичних в'язнів в концтаборах, тюрмах і психіятрич- 
ннх заведеннях. 

ІТАЛІЙСЬКІ ВЧЕНІ вдарили на сполох у справі забруд- 
нених вод. Із 495 озер та водоймищ північної частини 
країни, лише 88 мають чисту воду, яку можна споживати, 
перепустивши її через відповідні фільтри. Всі інші 
забруднені до такої міри, шо їх не тільки не можна вживати, 
а навіть купатися, але загрозливі для здоров'я людей. 
Якщо справи підуть так далі, кажуть вчені, то воду до 
Італії треба буде імпортувати із закордону. 

А. 

І 



ПОЛЬЩА НАМАГАЄТЬСЯ 

ЗЛІКВІДУВАТИ ЛЕНІНСЬКІ 

ДОКИ В ҐДАНСЬКУ 



Ґданськ. Польща. — Но- 
вий польський уряд пре- 
м’єр-міністра Мсчислава 
Раковського проголосив 
3 1-го жовтня ц.р.. що з ог- 
ляду на нерентабельність 
портових доків ім. В. Ле- 
ніна в Ґданську, існує плян 
їхнього закриття і перене- 
сення великої частини ро- 
бітників на інші подібні 
праці. 

Як відомо. Ґданськ, а 
злялно згадані доки, були 
місцем зародку і дальшої 
праці робітничої вільної 
профспільки „Солідарність" 
яку у вислілі довгорічних 
страйків робітників у ці-' 
лій Польщі, проголошення 
вийняткового стану в груд- 
ні 1981 року, арештів і пе- 
реслідувань. уряд поставив 
поза законом і окремим 
зарядженням заборонив 
її діяльність. Це однак не 
зупинило активности проф- 
спілки. а її керівник від са- 
мого початку. Лєх Валснса. 
продовжує виступати реч- 
ником не тільки робітни- 
ків на гданських доках, але 
фактично у цілій країні. 

У зв’язку з плином лікві- 
дації. профспілкові діячі 
„Солідарности" заявили, 
шо ліквідація не є еконо- 
мічним. але суто політич- 
ним потягненням з мстою 
підірвати основи ..Солідар- 
ности". яка все ще корис- 
тується великою популяр- 
ністю серед робітництва у 
цілій Польщі і серед інших 
верст населення, включно із 
студентами, викладачами 
університетів, селянами, 
письменниками і поетами 
та людьми інших професій { 

Л. Валснса засудив рішен ! 
ня уряду і назвав його про- 
вокацією підкресливши, шо 
у випадку реалізації цього 
лляну. „Солідарність" про- ' 
голосить черговий страйк { 
робітників тимбільше. що 
уряд ше й досі не додержав І 
слова про започаткування І 
переговорів, метою яких } 
мали бути справи економі- 
ки і принаймні частинного 
визнання профспілки і на- 
дання її легального харак- 
тсту. „Таким потягненням. 

- заявив Всленса. — пре- 
м’єр М. Раковський дореш- 
ти зруйнує підставу спів- 
праці між робітництвом і 
урядом, яка мала на меті 
поправити не тільки самі 
відносини, але життєвий 
рівень населення і еконо- 
міку взагалі. Без цих пере- 
думов його уряд, тобто 
уряд Раковсьього довго не 
втримається при владі. 



особливо коли проти ньо- 
го організовано виступлять 
робітники'". - заявив Л. 
Валгнса. 

Політичні сппстерначі і 
дипломати переконані, шо 
плян уряду викличе нову 
конфронтацію між у рядом і 
робітниками, але. якщо ур- 
яд м4є в плині повести чер- 
говий ііаііуц на підпільну 
„Солідарність" і зірвані з 
нею всякі зв'язки, чого тре- 
ба сподіватися від старого 
сталінісга Раковського. го 
якраз цей плян. нлйн лікві- 
дації корабельних доків, є 
добрим початком нової 
„драки" між комуністами і 
антикомуністами. між ла- 
кеями Москви і вільним 
робітний гвом. яке настроє- 
не радше націоналістично і 
діг в напрямі збільшення 
свободи для Польщі. 

Закриття корабельних до 
ків планується на 1-го груд- 
ня ц.р.. але. чи чей плян буде 
здійснений тяжко ще сьо- 
годні передбачити, бо „Со- 
лідарність" вже почала під- 
готовлятись до всскрайово- 
го страйку робітників і* в 
залежності від розвитку цієї 
підготовки правдоподібно 
буде залежати остаточне 
рішення уряду. 



ЗУСТРІЧ з 

КОМПОЗИТОРАМИ 

Ню Йорк. — Тут в субо- 
ту. 5-го листопада ц.р.. о 
год. 7-ій вечора заходами 
Українського Інституту 
Америки і Українського 
Музичного Товариства від- 
будеться зустріч з компози- 
торами з України: Євгеном 
Станковичем. Олегом Ки- 
вою і Володимиром Загор- 
цевнм. Протягом поперед- 
нього тижня їхні твори були 
вперше виконані на амери- 
канському континенті. Сує- 
та з опери „Цвіт Папороті" 
Євгена Станковича. камер- 
на соната ч. З Олега Ки- 
ви до слів Павла Ти- 
чини будуть виконані на 
концерті Тисячоліття у Він- 
ніпегу 30-го жовтня ц.р., під 
диригентурою Вірка Балея 
та при співучасті солістки 
Ніни Матвісико, а фортепі- 
янова соната ч. 2 Володями 
ра Загорцева буде впер- 
ше виконана Єлісою Стате 
на концерті 3-го листопада 
щр.. в Меркін Голл в Ню 
Йорку. На зустрічі компо- 
зитори розкажуть про свої 
твори і гратимуть свої ком- 
позиції записані на стрічці. 



В АМЕРИЦІ 

МАЙ К Л ДУКАКІС, КАНДИДАТ на президента від 
Демократичної партії, признався у Каліфорнії, і тим 
самим визнав закиди республіканців, що він ліберал, але 
він сам визначив свій лібералізм заявою, шо він є 
лібералом у понятті Френкліна Рузвелта. Геррі Трумсна і 
Джана Кеннеді. При тій нагоді він (Дукакіс), ігноруючи 
всякі опити і однотижневий час. який залишився до 
президентських виборів, стосував тиск на віцепрезндента 
Джорджа Буша. що він повинен погодитися на те одну 
публічну дебату. Виборчий комітет Дж. Буша зараз таки 
після виступу Дукакіса категорично відкинув його 
пропозицію про дебату перед виборами. 

СЕНАТОР ДЕЙВИД Л. БОРЕН. демократ з Оклагоми, 
голова сенатської Комісії для справ розвідки, запропону- 
вав Адміністрації президента Роналда Регена. щоб 
офіційні чиннйки перевірили справу хто і як передав 
засекречені документи представникам засобів масової 
інформації про плановану програму допомоги Уряду ЗСА 
для камбоджських антйкомуністів. закидаючи деяким 
представникам Уряду перекупство. У статті, надрукованій 
в газеті „Вашінгтон Пост", говориться, що старшиниармії 
й інші особи в Таїланді вкрали з допомоГової програми СІ- 
Ай-Ей приблизно 3.5 міл. доларів призначених для 
камбоджців. 

НАЙБІЛЬШУ ДОСІ СУМУ на стейтовій льотерії, 60,8 
міг доларів, виграли три продані (витки, що їх купили до 
спілки робітники Фоллбрук шпиталю, витративши на 
закуп квитків 600 доларів. Усі добровільно погодилися по 
рівній частині поділити виграшу, у якій були заангажовані 
13 медичних сестер, техніки шпиталю й інші працівники, 
склавшись по 40 дол. на спільну гру. Кожний виграний 
квиток вартує сьогодні 20, 296, 175 доларів. 

ПРЕДСТАВНИКИ ПЕНТАГОНУ висловили подяку і 
признання медичному персоналрві і спеціальній рятунко- 
вій частині військового відділу, стаціонованого в Рамш- 
тайн. Західна Німеччина, за те, що вони дуже скоро і’дуже 
фахово відгукнулись на заклик рятувати людей і майно 
після летунської катастрофи і зудару трбох італійських 
джетових літаків під час показу летунства у згаданій 
місцевості. Як відомо, один з літаків впав у гущу 
зацікавлених глядачів. Тоді загинуло на місці 169 осіб, а 
десятки були поранені. 270 осіб були евакуоаані на протязі 
одної години. 



І 



1 








2 



СВОБОДА, СЕРЕДА. 2-го ЛИСТОПАДА 1988 



Ч. 209. 



СВОБОДА £Ь$У0В(Ш 

І цОдіммиі и І » І * • І « в • 



* ИМОЕО Ій9 * 



5»ОГ)Оі1.І ч . » . • »•■!* ♦ . * їЦП.МуЧ і 

Мопоауч л« *•: * . і>, їм* и*м«пм? п.і» А** 

І'*у— І* .Н '/ * ; . ‘ * і*. * •*, N ^ ОПО/ 

| &У0Ь0<$В / І2()І| 4.4» І.М7 УМА (201)4512200 



8и/>^смрі«г»п і $40 00 6 гноти* $?? 00 Зтоп|гі$ - $12 00 

ІІМА тргг»мег5 і ,**аг $16 00 Смагде оі абаге$$ — $1 00 МаКс 

смійсь с«. топеу о г(і»>г рауаЬіс Ю $усг>о<зл 



• * ’ * гнт»»а ,іік?гс^ смаоці- 3 ю 

ом «0 Мопідошсгу м»«ч?і Оегі«?у С-И, N0 0 /ДО* 
т..| ,,»гу* 4.14 0?37 <«>01. 414 Г)Є07 (СОН 4 ‘.І ДОИ, 



мЧ'.лО Г.І4Ч5 р 0^10ас РЙ' 2 



Сгамі < дог ис и п*ііписам< авторами »•»* му< • и .. • ь ...і* 

лам Р«*панин іЧ*лл*іі»« застеркас со^і прав' 1 о го?р»»С. ии'н авг»»*и 

• «.••ОрОчуваП» мил 1 » <■>.*»•) м.ітирімг и вП£»іі МіИі'р'ПМи п* в»-і 

»пс»ь( я ипьои ». і: * актор ♦ оОі це виразко зл< терк г,опу..«іі 
ш»« з*іалре«;оііи»«, * >сімр?у л ц.апові;і*«о»о пошт опок.' о'тч’о» 

4а їм ■ т « »'іі'оші.*иь Реламря нр оілпсівті.и ' 



П#»г» цмпа* и *м їм* $40 1*0 млтиооку $1*? 00 »«а 3 місни* $і?0о І 
Дсм чпрмії» умСотзу $15 00 річно За кожну зміну адреси $і 0< ? • 
ч« * .• і м - су омег* виставляти ми ЗьоЬосІа ; 

Р О Ооя 34р .Іе»$оу С»Іу N ^ 07303 I 



Пояснили слово „сталінізм” 

• 

У київській газетці ..Вісті з України ". а і; 
англомовному виданні, ч. 38 1988 року, є нареш- і 
ті правильне визначення слова „сталінізм" — | 
дефініція, яка завжди давалася цьому зловіщо- 
му слову серед українців у вільному світі, але яка 
не була цілком прийнята тут, серед американців 
хоча б ліберального напрямку, для яких Сталін 
все ще був майже „добрим старим дядьком 
Джо”. Тепер нарешті перед нами підсовєтське 
визначення цього слова і воно вносить ясність у 
ситуацію і там і тут. У газеті читаємо дослівно: 
„Слово сталінізм давно відоме на Заході для 
західніх читачів, але воно відносно недавнього 
виробу — неологізм у совєтській пресі. Отже, що 
властиво криється під цим терміном: Сталінізм 
— це не лише „культ особи" — нешкідлива віра в 
чиюсь божеськість. Наспрааді це слово значить 
узурпацію влади — зверхности над партією і над ; 
народом, замаскованої викривленою пропаган- 
дою ленінських ідей, революції та соціалізму; 
воно значить деформацію партії до непізнання. 
Сталінізм — це терор великих розмірів, ьоибсізо 
мільйонів невинних жертв і знецінення людсько- 
го життя. Це є адміністративно-командна систе- ; 
ма, змайстрована правителем і нікому не підчи- 
нена. тільки його власній владі, і ця влада 
■розповзлася на все суспільство: це є ексклюзив- 
на влада бюрократії, корупції, і влада кліки 
мафійного типу в адміністрації, в торгівлі, науці 
тощо. Сталінізм — це наруга над основними 
принципами демократії, вміло замаскована під 
ельоквен тною реторикою про людські права; це 
е відсутність легальної правної системи, крайня 
нетерпимість по всіх інакодумаючих, перекру- • 
чення ленінськоі національної політики, деспо- 
тичне ставлення до релігії, Церкви і віруючих. 

Сталінізм — це вивласнення працюючих 
людей, позбавлення їх власности і плодів їхньої 
праці; це примусова праця в каторжних таборах 
мільйонів людей, оперта на найпримітивнішій 
телнолої ії, це марнування й привласнювання 
національних ресурсів країни. Сталінізм — це 
соціяльний паразитизм і несправедливість з 
причини „уравніловки" в заробітних платнях у 
суміш із привілеями, даними „еибранцям" — 
частині населення. Це є всезростаюче духове 
закріпачення люпини, підкорення її самоволі 
диктатора; це плекання параноїчної підозріли- 
вости, недовір’я, підлоти, вислужництва, облуди 
та потоптання людської гідности; це є відчужен- 
ня слова від діла на найдальшу можливо від- 
стань; це є злодійство і алькоголізм. 

Сталінізм — це обман на державному рівні; 
фабрикування „ворогів народу"; це шахрування 
результатів колективізації, „досягнень" лляну 
Першої п’ятирічки й вислідів всесоюзних пере- 
писів населення; фальсифікація історії партії й 
історії світу. 

Сталінізм ~ це похід нездарности, переслі- 
дування інтелігенції; це є напівписьменні, догма- 
тично закаптурені прибічники „вождя”; це 
бездарне вдирання „вождя" — „світла всіх наук і 
всіх народів" у численні галузі науки, через що ці 
науки були приречені на застій на наступні 
багато-багато років; це прірва поміж політикою, 
наукою й мораллю... 

Сталінізм — паразитував безугавно на 
соціалізмі й здискредитував його та ідею кому- 
нізму. Проте, в заслугу партії і наооду слід 
поставити те, що вони дали відсіч сталінізмові 
усіх Гатунків Ми є свідками відродження лені- 
нізму в революційній перебудові і в постановах 
ХХУІІ З’їзду га 19-ої Всесоюзної конференції 
Комуністичної партії Совєтського Союзу". — 

Оце точний переклад статті з „Вістей з 
України" і вона, здається, не вимагає нашого, у 
вільному світі, тлумачення, або, як кажеться — 
коментарі зайві,- самозрозуміло — крім прикін- 
цевого покликання на „ленінську" політику і 
„ленінські ідеї" Лп-. „о нч. 1 відразу Прийшла 
черга тепер на Сталіна і Кагановича дійде ; 
ниточка до кпубочка ще и у відношенні до 
Леніна: „не за горами кари час", — як сказав в 
„Г айдамаках" Тарас Шевченко. 



Автори книжок і видавництва, які бажають, шоб про 
їхні книжкові видання були в щоденнику поміщені 
бібліографічні нотатки, вістки й огляди, повгимні при- 
силати до редакції Гвободі- рячгіи і , пяі.-і.іа п* 
никами даної о тор» ладне у. де ти . ■,* , > 

цін мскна набути. ід н цін у 



Н. Осока 

НАЙБЛИЖЧИЙ СОРАТНИК 

СТАЛІНА І ГЛАСНІСТЬ 



НА МИСТЕЦЬКІ ТЕМИ 

Теодор Терен-Юськів 

Балет „ Україна ” і Капеля 

Бандуристів із 1000-літтям у 

Вашінгтоні 



Теперішні кремлівські ке- 
рівники, пропаразитуаав- 
шн на всіх народах совстсь- 
коі імперії понад 70 років, 
нарешті похопилися, що 
повсихали гілки дерева, на 
якому вони жирували. Та н 
саме дерево іеть підгнило і 
може впасти від першого 
вітру. Імперія наблизилась 
до економічного краху. Та 
рятувати від голоду народ 
партійні лідери не поспіша- 
ють. Кремлівська верхівка 
гарячково шукає рятунку 
для самих себе. Відчувши, 
що народ ось-ось запитає, 
як і чому все це сталося, хто 
* відповіла.-» ним. керівна- 
мі комуиіспншп нарііі ви- 
Р-іш.:н пожер купа і і: дея- 
кими старими, або й покій- 
ними ділерами і шали ги 
всю провину на них. Але 
чремлівпяч не і руки самим 
засуджувати ветеранів ке- 
рівництва комуністичної 
партії ліпдіс. коли цс 
зробить народ, а партійні 
ідеологи лише підказувати- 
муть кого крн гнкувати, зви- 
нувачувати й засуджувати і 
таким чином відвернуть 
увагу від себе Для ній мети 
запровадили . і.іасність”, 
яга дозволяє ниступапі 
ир.чі* іи\ і’.,ірнйних ліде- 
рів коїрим уже ніщо не 
заіроч.уг. бо вони надто 
старі, або вже покійні, та ше 
проти тих. кого сьогодніш- 
ній уряд хоче виштовхнути 
ті своїх рядів Л щоб народ, 
бува, не повірив у справж- 
ню гласність, створено спе- 
ціальні військові частини, 
де вояків навчають розправ 
лятнея з власними батька- 
ми. братами, сестрами, як- 
що вони зберуться на мі- 
тинг бо. на думку властей, 
це виходить за межі „глас- 
ності!" 

Проте навіть така обме- 
жена „гласність" дає змогу 
новим поколінням зрозумі- 



Лфсра із оскарженням 
членів. Ради Американських 
Націоналістів, які співпра- 
цювали із виборчим коміте- 
нті Буша. у нацизмі; анти- 
семіт імі і г. п. , шо довело 
до відсунення деяких про- 
відних членів ради і До ре- 
зиі нації кількох інших, мо- 
же вийти нам на велику 
користь. 

Відсунення визначних 
членів ради передвиборчим 
комітетом Буша дає нагоду 
нам Н іншим протикомуніс- 
тичним етнічним групам 
1СА. які входять чи входи- 
ли до ради, усвідомити собі 
нашу малу вагу, нашу без- 
силість на арені американ- 
ської політики. Аналтза тієї 
справи повинна усвідомити 
нам теж головну причину 
нашої малої ваги в амери- 
канській політиці,, зокрема 
у виборчих кампаніях, імен- 
но — наш малий політич- 
ний активізм поза межами 
нашого гетто. 

Ми можемо похвалитися 
добрими, деколи блискучи- 
ми, осягамн (із виїмком 
нашої партійної „політи- 
ки”) в різних ділянках на- 
шого громадського, куль- 
турного, виховного, науко- 
вого життя у нашому гетто, 
але поза нашим гетто нас 
майже не видко і не чути. 

Йдеться про те, що доте- 
пер ми обмежували наші по- 
літичні зацікавлення і наш 
політичний активізм майже 
виключно до наших виут- 



ти жахливу підступність 
комуністичної верхівки. 

Стомахін-Ґольлснберг- 
Кошерович-Каганович Ла- 
зар Мойссйович — ось під 
скількома прізвищами пра- 
цював колишній член політ- 
бюро ЦК ВКГІ (б), про яко- 
го л<ні можна було прочи- 
тати п совітських джерелах 
інформації тільки іе. що вш 
був „нила 'іній, неприми- 
ренний Гюр,;|. •■•аріііз тро- 
ііьк.імом, правою оіюзнці- 
сю іа іншими аіігипарзій- 
нимн угрупованнями. Роз- 
крився як політичний ліяч, 
як один і» керівників партії 
під безпосереднім керівниц- 
твом т. Сталіна". (36-й том 
Великої Радянської Енци- 
клопедії. 193,7 Р )• Том 19-й 
другого видання тієї ж ен- 
циклопедії повторює: „Один 
з найвидатнішнх діячів Ко- 
муністичної партії..., сорат- 
ник Сталіна..." і т д. З ін- 
формації в совстських ен- 
циклопедіях небагато дові- 
даймось про діяльність цієї 
особи, окрім того, шо вона 
була- нила і на. 

Іепср деякі більш дета- 
льні відомості про „видат- 
ну" діяльність Каганояича 
модаї совєтська преса. На- 
приклад. з 4-ю числа жур- 
налу „Вітчизна" (1988 р.) 
довідуємося, що Каї ановнч 
почав і завершив цькуван- 
ня Миколи Хвильового, ого 
лоенвшн його „зрадником 
українського народу", що 
спричинилося до самогуб- 
ства письменника. В ч 7 
газети „Літературна Украї- 
на", (1988 р.) знаходимо в 
доповіді члена СПУ Му- 
сіснка, шо, в результаті під- 
ступної діяльності!- Кагано- 



рішшх справ (наприклад, 
до безконечних, біля пів 
століття старих, партійних 
непорозумінь), а дуже мало 
зацікавлення, зрозуміння і 
зусиль ми виявляли на полі- 
тичному полі поза нашим 
гетто, зокрема у справах 
виборів. 

Наприклад, посьогодні 
ми ще базуємо зусилля по- 
могти нашому народові на 
апелюванні до доброї волі, 
політичного розуму, справед 
лнвости, милосердя чи сум 
ління конгресменів, сенато- 
рів чи президента і не роби- 
мо зусиль, щоби могти вжи- 
вати найсильніший політич- 
ний аргумент,— виборчі 
голоси. 

На тому місці слід зіада- 
ти, як дуже цінний виїмок, 
малі гурти ідейних одиниць 
молодших поколінь, які с 
активні уже багато років в 
американському політич- 
ному житті, включно з ак- 
тивною участю у передви- 
борчих кампаніях. Вони 
деколи добиваються гідної 
уваги успіхів та ці виїмки не 
заперечують прикрої дій 
сности. що ми, як етнічна 
група у цілому, не беремо у 
політичному житті країни 
належної активної участи. 



иича. загинув комісар осві- 
іи України Микола Скрип- 
ник і що Каї ановнч особли- 
во полював на комуністич- 
ну партію Західньої Украї- 
ни, оголосивши п „зграєю 
пілсудеькнх шпигунів". 

В 36-му числі журналу 
„Україна" (1988 р.) опублі- 
ковано сгапю Г. Іващенка 
під іаі олонком „Антиге- 
роіГ. і якої довідуємось, що 
цей вірний і найближчий 
соратник Гі. Сталіна а також 
Сжоиа. Бсрії. Вороишлова, 
брав активну участь у бага- 
тьох злочинах проти гро- 
мадян СССР. Перебуваючи 
на керівних посадах. Кага- 
нович у 20-гі. 30-ті та 40-ві 
роки послідовно проводив у 
життя сталінську націона- 
льну політику. Він робив цс 
з адміністраторським запа- 
лом та озлоблснністю про- 
ти „націоналізму". З 1925 
року, посівши посаду пер- 
шого секретаря ЦК КП(б) 
V. керував здійсненням ста- 
лінської полі гики „індустрі- 
яіізації сільського госпо- 
гарства. рчігромом опор- 
туністів та буржуазних на- 
ціоналісі ів" (ВРЕ). 

Автор і.пначае, що один 
нолянг Кагановичсві зара- 
ховано. гак би мовити, аван 
сом. бо в 1925-28 -их роках 
про колективізацію ще не 
йшлося, але він уже почав 
здійснювати її в сталінсь- 
кому варіанті, тому в 1928 
році був відкликаний з Ук- 
раїни „за серйозні помил- 
ки". В 1933 році очолив 
відділ ЦК в справах сільсь- 
кого госпо.чарства і почав 
виїжджати у справах колек- 
тивізації та заготівлі збіж- 
жя на Північний Кавказ. 



Якщо прикра історія із 
Радою Американських На- 
ціональностей спонукає нас 
звернути більше нашої ува- 
ги на нашу активну оарти- 
ципацію у політичному жит 
ті Америки, зокрема у вибо- 
рі Конгресу Сенату, прези- 
дента тошо, і на потребу 
наших планових і впертих 
з)силь вийти вкінці із нашої 
політичної ізоляції, то цс 
буде 4Ужс великою, поба- 
жаною і луже корисною 
зворотною точкою політич 
ного життя нашої спільно- 
ти. 

Політична коаліція 

Хочу ще звернути увагу 
на коаліцію про такому ніс- 
тичних груп Америки, як на 
концепт, що міг би відкрити 
перед нами величезні мож- 
ливості. Рада Національ- 
ностей Америки цс був луже 
надійний початок, це був 
перший крок у правильно- 
му напрямку, але ми були 
недостатньо зорганізовані. 

КолЗт говоримо про коа- 
ліцію протикомуністичних 
груп Америки, то йдеться 
тут у першу чергу про етніч- 
ні групи Америки, що їх 
країни с поневолені кому- 
ністичними режимами у 
Східній. Середній і Півден- 
ній Европі. у Прибалти- 



У країну, Воронеж. Скрізь 
він посилював боротьбу 
проти куркулів, тобто роз- 
силав спеціальні банди, кот- 
рі відбирали в селяй зерно, а 
господарів цілими родина- 
ми відправляли у Заполяр'я, 
на Колиму, ло Сибіру і Ка- 
захстану. Мільйони хлібо- 
робів гинули з голоду у 
власних домівках, інші за- 
мерзали, або вмирали від 
хворіб і голоду на дорогах 
Сибіру. 

Того ж таки 1933 року 
Каганович очолював комі- 
сію перевірки партійних 
рядів, тобто керував чист- 
кою партії, а з грудня 1934 
року займався справами 
щодо вбивства Кірова. В 
той час були прийняті над- 
звичайні кримінальні зако- 
ни, які дозволяли знищува- 
ти чесних людей. Кагано- 
вич посилав у ЦК партії 
брехливі повідомлення про 
„аитирадянські організа- 
ції" і, таким чином, дома- 
гався арешту багатьох пар- 
тійних діячів. Збереглися 
документи, які свідчать, що 
пропозицію про створення 
надзвичайних законів вніс 
Каганович. Є в архіві й 
проект документу, написа- 
ний його рукою. Про це 
доповідав на XXII з'їзді 
Шелспін, який ознайомив 
делегатів з’їзду іще з одним 
документом — з листом 
Якіра до Сталіна, на якому 
рукою Сталіна написано 
„Падлюка і проститутка", а 
рукою Кагановича припи- 
сано: „Зрадникові, сволоті 
і... (далі образливе нецен- 
зурне слово) одна кара — 
смерть". Шслєпін також 
доповідав, що Каганович, 
ще до закінчення судових 
засідань особйсто редагу- 
вав проекти вироків і дові- 
льно вносив до них вигідні 
йому зміни, мотивуючи це 

(Закінчення на стор. 4) 



ці. в Азії, Африці, Півден- 
ній Америці, на Кубі і т. п. 

Варта було б прослідити 
теж можливості політичної 
коаліції з протнкомуніс піч- 
ними групами американців 
австрійського, італійсько- 
го, німецького, арабського 
походження з американсь- 
кими протикомуністнчни- 
і(ій групами, що їх очолю' 
ють такі американські пат- 
ріоти. як ген. Сікорт, Олі- 
вер Норт й інші. 

Здасться, що у них вибо- 
рах ми мусимо голосувати 
на республіканського кан- 
дидата на президента ЗСА. 
Але коли йдеться про канди- 
датів ло Конгресу і Сенату, 
ми повинні голосувати на 
цій кандидатів, які виявили 
зрозуміння і добру волю 
для справ поневоленої Ук- 
раїни. без огляду на їхню 
партійну приналежність. 

Від тепер ло ііасіуиних 
виборів ми повніші офор- 
мити вищезгадану коалі- 
цію. опрацювати політичну 
плятформу такої коаліції, 
зорганізувати сильний і 
тривкий апарат у терені. 

Організація коаліції про- 
тикомуністичннх груп Аме- 
рики не с легкою справою і 
вимагатиме найбільших зу- 
силь наших найкращих лю- 
дей. Але заснування коалі- 
ції може відкрити перед 
нами нові величезні полі- 
тичні можливості. 



Одним із найбільш ваго- 
мих і вдалих наших імпрез 
у 1000-ліття християнства в 
Україні, були три різнорідні 
концерти у столиці ЗСА. 
Тхнім організатором був 
Крайовий Комітет. Розгля- 
немо тут перший і третій 
концерт. А саме виступ мо- 
лодіжного балету з Чикаго 
„Україна" під проводом Е. 
Літвінова 7-го і Капелі Бан- 
дуристів із Дітройту, під 
керівництвом В. Колосни- 
ка, 9-го жовтня ц. р„ в залі 
Констітушин Голл. Пові- 
домлення і опісля додатні 
відгуки на ці концерти поя- 
вились і в американській 
пресі, ось хоч би в важли- 
вій „Вашінгтон Пост" чи 
„Вашінгтон Тайме”, чи 
„Ню Йорк Тайме" тощо. 
Наприклад, критик „Вашін- 
гтоіі Пост" в оцінці під заго- 
ловком „Жвавість україн- 
ців", називає наших моло- 
дих танцюристів, що скла- 
даються переважно з сумів- 
ської молоді, „аматорами 
найкращої якости” („бест 
сорт"). Він ставить вище 
жіночих представниць тан- 
цю, як чоловічих. Йому 
особливо подобався танець 
„На Івана Купала". Цінною 
є згадка про символічну 
сцену „хрищення українсь- 
кої націГ 988 року. 

Вже хоч би ота американ- 
ська критика доказує, що це 
був подвиг нашого молоде- 
чого успіху в столиці Аме- 
рики. 55 юних танцюристів 
потвердили, що українсь- 
кий народ потрапить захват 
но танцювати і пропагувати 
оце чудове мистецтво на 
світовій арені. 

Займаючись програмою 
треба ствердити з нашого 
боку, що, як то звичайно 
буває не всі танці були на 
однаковому мистецькому 
рівні. Перша точка, в сцені 
„Лист до султана", за сла- 
ветною картиною І. Репіна, 
тільки з чоловічими танцю- 
ристами, відзначалось ма- 
льовничість образу, однак 
не зовсім переконувала тан- 
цювально. І запорожці свет 
рів не носили (було їх два). 
Дрібничка, що разила. Ко- 
зак із кровавою перев’яз- 
кою на чолі, навряд чн міг 
би так шпарко танцювати. 
Похвальний був оригіналь- 
ний задум. Кращі були „Ве- 
чорниці" всуміш із дівочим 
ансамблем. До музики і 
пісень із платівок пішли 
ходором танці гуцулів і 
бойків. Панорамну картину 
створили святоіванські ігри 
та танців. Тут був включе- 
ний і розмаїтиш, карко- 
ломний „Гопак", де індиві- 
дуально пописувались най- 
кращі з ансамблю. Все таки 
треба вистерігатися танців 
на руках. Найважливішим 
досвідченням із цього вечо- 
ра було ствердження моло- 
дечої. життєдайної насоло- 
ди і величезної радости. яку 
знаходить оця наша мо- 
лодь не тільки в самому 
виконанні танцю, але і до 
глибини душі переживаючи 
його. Це засвідчували яс- 
краво іскрометні погляди, 
повні свободи рухи і спов- 



нені захоплення обличчя. І 
ці юні пережиття уділялись 
глядачам та зворушували 
їх. 

Рясні, щиросердечні оп- 
лески були винагородою 
для молодих танцюристів 
та заохотою до дальшої 
праці для прославн україн- 
ського імсни. 

Ансамбль „Намисто", 
що виступив, буцім то. ви- 
повняючи перерви, концер- 
ту, не спромігся, на жаль, 
захопити слухачів. Техніч- 
но ці дівчата співають доб- 
ре. їм нсдостае належно і 
успішно опрацьованих пі- 
сень. Л • Круль міг би і даль- 
ше керувати ними, однак 
він мусить знайти собі ко- 
гось, хто потрапить профе- 
сійно чн талановито аран- 
жувати пісні для ансамблю. 
Щоб і американська газета 
(той же „Вашінгтон Пост") 
не писала, що всі пісні „На- 
миста" звучали, якби були 
написані одною і тою са- 
мою людиною, тобто мо- 
нотонно і нецікаво. Бож 
тим пісням бракувало тіл- 
ки кращого опрацювання. 
А потреба с. шоб „Намис- 
то" існувало дальше. 

• • 

• 

Перед приступленням до 
обговорення виступу Капе- 
лі Бандуристів, мусимо 
звернути увагу на прикрий і 
недопустимий випадок, а 
саме, що Крайовий Комітет 
не зумів якось подбати про 
український текст програ- 
мок. Звичайно, що брошур- 
ка на три концерти з пояс- 
ненням мусить бути об'с- 
миста. І коли вже там усе 
по-англійськи, то бодай са- 
мі заголовки і автори вико- 
паних творів мусіли б бути 
видруковані по-українськи. 
Цс ж унікальне 1000-ліття, 
цс ж столиця Америки, це ж 
одноразовий документ. Оку 
пант на Україні забороняє 
послугуватнсь рідною мо- 
вою. тут перепон немає. На 
батьківщину англійської 
програмки не пішлете. І де 
тут національний обов'я- 
зок? 

Самий виступ капелі роз- 
пічнемо від життєдайного і 
побажаного парадоксу на- 
шого життя. Коли минуло- 
го сезону, перед концертом 
у Ню Йорку, вгадував я. по 
по відході Кнтастого, поя- 
виться на сисні яких 20, 
може ЗО представників ан- 
самблю. Яка ж то була ра- 
дість коли на кону зарспре- 
зентувалось понад 40-івка 
членів капелі. Несподіван- 
ка була знову захоплююча, 
бо ма сцені у Вашінгтоні 
появилась 50-ка виконав- 
ців. Отже тоді, коли наше 
життя у ЗСА спроквола кор- 
читься. Капеля Бандурис- 
тів скріплюється і кращає. 
Особливо перші тенори 
дзвеніли, як святкові дзво- 
ни. І в цілому, я не знаю чи 
капеля колинебудь співала 
краще. В перерві я сказав 
диригентові В. Колеснико- 
ві, що своїм темперамент- 
ним і розмашним дирнгу- 

(Закінчення на стор. 4) 



Ярослав Татомир 

КОРИСТЬ ВІД шкоди 



м іи а и 1 1 1 н 1 1 1 і ; : 

Андрій Капор 

ЗМАГ ЗА ЛЮДИНУ З ІДЕЙНО- 
НАЦІОНАЛЬНИМ ХРЕБТОМ 

(З приводу 40-річчя Пласту в Канаді і ЗСА) 

п. 

І козак хрестився... І щойно, після такого іспиту, 
кошовий отаман видавав своє рішення: йди і записуйся в 
який сам знаєш курінь, нашого славного війська запоро- 
зького. Так колись приймали козаків до вогнища україн- 
ської державносте до Січі Запорізької... 

Був точно окреслений тогочасний паїїіона імпій ідеал, 
за який треба було боротися ло останньою віддиху свою 
жиі ія І>\ і.і присяга, яка коюсь до чогось юбов'язуиала... 
А як, тепер у мас? У нашій українськім громаді, а в тому і 
в пластовій організації?... 

• • ^ 

• і 

Коли поглянемо довкола себе відкритими очима, то 
побачимо, що не всі ми віримо, як колись козаки, в Ісуса 
Христа. в Святу Трійцю і в нашу святу українську Церкву. 
Правда, багато з-поміж нас вірить ще в Христа-Бога. 

вірим, ше і в спою Церкву, до якої холи і ь щонеділі на 

•••..! ділі і Бои-_д\ «синя, але не всі вірять у свій нарід. \ 
ипю українська кліьіуру, а тисячолітню історію України, 
и соборну українську державу, не вірять у свої власні 
національні сили... 

Багато с між нами таких, шо вірить у соборну 
українську державу, вірить навіть у силу українського 
народу, але ця віра випливає з позиції тої, чи іншої 
політичної партії, або такого, чи іншого групового, або 
релігійного загумінка. Це не є люди згармонізовані 
національно і патріотично, що бачать, або хочуть бачити 
піду українську проблему в усіх її аспектах. А коли лп 
чь'.і’о додати, що і і там. то не віряп. ні в Бога, ні в Його 
«а новілі, ні в Церкві і.і церковні іаповідт. хоч назовні 
декламують „Ьог і У край»", то стає ясним, що такі люди 



не можуть виховати нам нових молодих провідників, бо 
вони не вміють і не хочуть цього робити. 

Ці й інші є у нашій громаді, в наших організаціях, 
вони втискаються і до Пласту, а навіть до центральних 
установ і ло Церкви. Вони часто підносять питання 
„реформи” нашого громадського життя, хоч самі не 
зуміли ще себе „зреформувати", тобто стати твердо на 
грунт нашого внутрішнього українського правопорядку. 
Це є люди, які не вміють, або не хочуть (таких, мабуть, 
найбільше) шанувати, ані Божий, ані людський закон, 
тобто в поведінці з іншими дотримуваннями засад 
християнської моралі і етики і в тому дусі виховувати своїх 
дітей. Навпаки, вони своїм „розхрістаним" поступован- 
ням „ломлять хребет" своїх власних дітей, бож діти — 
не розумні істоти, які скоро завважують поступоаання 
своїх батьків і починають їх наслідувати, тобто переста’- 
ють респсктувати основні засади християнського і суспіль- 
но-! романського співжиття, перестають шанувати стар- 
ших. Самозрозуміло, що діти батьків, приступивши до 
Пласту, не можуть також шанувати і пластовий закон, не 
будуть відтак і шанувати будь-який статут нашої громад- 
ської організації вони бо виростали в середовищі постійної 
негації всяких основних людських і Божих правд. 

І тут приходимо до проблеми, яку треба окремо 
насвітлити і в практичній громадській прані тому якось 
зарадити. 

• # 

На основі вищесказаного, без соціяльно-мсихологіч- 
ної, чи соціяльно-скономічної студії, можемо ствердити, 
що ііС’і’ піків у кожній людській спільноті, а тим самим і в 
нашій, все були, і є, дві пороли людей, які відповідно до 
своєї породи мали, і мають, свій стиль життя. Були, є і 
будуть люди і люди: сильні і слабі, багаті і бідні, відважні і 
боязкі, добрі і злі, тверді і м’які, розумні і дурні, 
великодушні й слабодухи, а між ними усіма були, і є 
сьогодні, люди характерні і... безхарактерні. 

І кожний з тих людей, відповідно до своєї породи, 
інакше дивиться на світ, інакше його сприймає, інакше в 
ньому ліс. або коротко кажучи мас інший світогляд, або 
живе без ніякого світогляду. 

У сучасному зматеріялізованому і здеморалізовану 
світі маємо дуже багато „порожніх” людей, людей типу 



„злодійської ворони", які шукають тільки т. зв. „ґут 
тайму", розваг, забав, а дуже мало тих, що шукають 
позитивної праці для себе, для родини, громади, для 
народу. 

Ця хвороба „громадського лінивства" поширюється 
також серед нашої громади, в наших організаціях, вона є 
замітною і в товариствах молоді, які мають виховувати 
нову активну громадську людину. 

Проблема не так у самій дійсності, яку ми всі 
стверджуємо, як у тому, що ми цю дійсність приймаємо, 
виправдуємо і... приймаємо як „конечне зло". 

Пласт, якеамовиховна організація молоді від зарання 
свого існування, поставив собі завдання виховати людину 
на свідомого українського патріота з ідейно-національним 
хребтом. І тут приходимо до головної проблеми цієї 
статті, а саме: що таке людина з хребтом і... без хребта. 

Людина з хребтом, у моїй опінії — це людина, що 
живе, працює і діє в громаді згідно з певним, 
тисячолітнім виправданим досвідом і засадами, що їх 
одні називають християнською етикою і мораллю, інші 
„моральними засадами людства", інші „кодексом чести", 
а ще інші „засадами упорядкованого людського життя”. 

Людина з хребтом вміє бути словна і ніколи не буде 
обіцювати того, чого відтак не зможе виконати. У 
виконанні своїх обов'язків така людина с совісною і не 
потребує над собою „формана". Вона сама себе перевірки: 
і намагається бути точною у виконанні кожної праці. В 
оцінці інших осіб така людина пробує бути об’єктивно 
справедливою, а коли бачить гріхи і промахи цих інших, 
вона вміє знайти форму і спосіб це показати кому треба. 

Коротко кажучи, людина з хребтом — цс характерна 
і добре вихована людина, яка живе добре з кожною, добре 
вихованою людиною. В англійській мові маємо дуже 
гарне слово на означення такої людини: джентелмен. У нас 
такого слова нема. 

Культурні і розумні люди-джетелмени змагають все 
до високих цілей, до якогось ідеалу, і до своїх ідей 
приєднують інших, але не силою, підступом, інтригами, 
клеветою, але достойним і культурним словом, розумним 
аргументом та шляхетним прикладом власного життя. 

Людина з хребтгім — джентелмен — навіть у боротьбі з 

(Закінчення на стор. 4) 




Ч. 209. 



ВИПРАВЛЕННЯ 

ПОМИЛОК 

У статті Теодора Терена- вдячніс 
Юськова п.з. „Цікаві імпрс- днмирг 
зи в Українському Інститу- цр 0 прі 
ті Америки" („Свобода", з ЗСА на 
25-го жовтня ц.р.) мас бути: да"з27 

„Про ювілей 40-ліття ін- д.р а В< 
ституту і про початки праці вильно 
промовив В. Баранецький, дар. — 
згадуючи з пошаною та 



СВОБОДА, СЕРЕДА. 2-го ЛИСТОПАДА 1988 



вдячністю ім'я сл.п. Воло- 
димира Джуса". У новинці 
про приїзд Олесі Берези до 
ЗСА на лікування („Свобо- 
да" з 27-го жовтня ц.р.), ім’я 
д-ра Вороха подано непра- 
вильно. Його ім’я с — Бог- 
дар. — Ред. 



Ля Сап п... 

(Закінчення зі стор. 1 ) 



Перед виборами 



Українська Вільна Академія Наук у США 
І Східньоеаропейський Дослідний Інститут 
їм. В. К. Лилинського 

мають шану запросити Українське Громадянство на 

НАУКОВУ КОНФЕРЕНЦІЮ 

на тему: 

,, Сучасний стан 
в Україні” 

Конференція відбудеться 

12 та 13 листопада 1988 р. 
в приміщеннях УВАН 

ПРОГРАМА: 

Субота, 12-го листопада 

І, 4-6 год. по поп.: 

1. Відкриття Проспав Біпінський 

Президент УВАН 

2. КРУГЛИЙ СТІЛ ПРО СУЧАСНІ ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ 
В УКРАЇНІ 

Участь беруть: 

Проспав Біпінський (головує): 

Михайло Воскобійник, проф.-емерит Центрального Стей- 
тового Університету Кониектикат; 

Проспав Пепенський. професор Університету Айова: 
Опександер Мотиль, проф.-асистент Копюмбійського 
Університету. 

II. 6:30-6:00 веч.: 

Головує Проспав Пепенський, Президент Східньоевро- 
пейського Інституту їм. В. К. Лилинського 
Доповідь Г ригорія Г рабоаича, професора Катедри Літе- 
ратури їм Дмитра Чижевського при Г арвардському Уні- 
верситеті. на тему: „УКРАЇНА, ДІЯСПОРА Й УКРАЇНСЬКА 
НАУКА" 

III. Неділя, 13 листопада 
1:00-3:00 по поп.: 

Голову е Михайло Борецький. Третій Віцелрезидент УВАН 
Доповіді: 

Опександер Вороннк, професор Католицького Універси- 
тету Америки: 

ДЕМОГРАФІЧНІ ЗМІНИ В УКРАЇНІ ЗА ЧАС СОВЄТ- 
СЬКОІ ВЛАДИ" 

Михайло Борецький, професор Католицького Універси- 
тету Америки: 

^ЕКОНОМІЧНА ПЕРЕБУДОВА В УКРАЇНІ: ПРИЧИНИ, 
ВИМОГИ Й ПЕРСПЕКТИВИ" 

Пев Мельник, професор Університету Сінсінаті: 

„ЗМІНИ В СИСТЕМІ ПІДПРИЄМСТВ І БЮДЖЕТОВІ ПО- 
В'ЯЗАННЯ" 

IV. 3 30-5 30 по пол.: 

КРУГЛИЙ СТІЛ ПРО СУЧАСНУ ЛІТЕРАТУРУ В УКРАЇНІ 
участь беруть: 

Пків Г урський. Науковий Секретар УВАН (головує): 
Микола Руденко, 

Остап Тарнааський, 

Богдан Бойчук 

V. Закриття Прослав Пепенський, 

Президент Східньоевропейського Інституту 
ім. В. К. Лилинського 

Перекуска 

Адреса УВАН: 20в Захід 100 аул., Ню йорк, Н. й. 

Твл.: (212) 222-1866 



89-ий Відділ Союзу Українок Америки 
в Кергонксоні, Н. Й. 

запрошує Шановне Г ромадянство на 

„ТРАДИЦІЙНУ ВЕЧЕРЮ 
І ЗАБАВУ” 

то відбудеться 

у суботу. 19-го листопада ц. р. 
в залі „Веселка” на Союзівці 
Вечеря 6-та год. веч. 

Г рає оркестра Н. Гірняка 



ІІККАІШАМ $АУШЄ$ & ЮАМ 
А$$0СІАТІ(Ш 

8100 Коомувіі ВоиІеуапІ. РЬІІабеІрНіа, Ра. 19152 

УКРАЇНСЬКА ЩАДНИЦЯ 
у ФІЛЯДЕЛЬФІЇ 

•у 

повідомляє, що 

70-РІЧНІ 

ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ 

— відбудуться — 

я понеділок, 28-го листопада 1988 року 
в домі Українського Культурного Центру 
700 Сеєіаг Коаб, АЬіпцІоп, Ра. 19111 
Початок о год. 7-Ій веч. 

Головним промовцем буде п. Ігор Шуст, 

шстопрезидент ПНБ-банку 

Дирекція Української Щадниці просить ВШановних членів 
про участь і принесення ошадностевих книжечок 

За Екзекутиву Дирекційноі Ради 

ІВАН СКІРА. секретар 



годні ми с вшановані тим, 
що можемо брати участь 
особливим способом у свят 
куваннях Тисячоліття Хри 
стиянства в Україні та від- 
міченням вашого особисто- 
го ювілею — 50-ліття служ- 
би у Христовому виноград- 
нику. Ваші численні осяги у 
вашому свяшеничому житті 
й науковій праці є промо- 
вистим свідченням про ус- 
піх вашої місіГ. 

У відповідь президентові 
Еллісові Патріарх Люба- 
чівський сказав наступні 
слова: „З глибини мого сер- 
ця я бажаю висловити вам 
вдячність за цю почесть 
якою ви мене вшанували. 
Надаючи мені цей титул, ви 
вшанували Церкву, яку я 
очолюю і яка цього Року 
Божого 1988, святкує . Тися 
чоліття християнства в Ук- 
раїні. Дозвольте мені при 
цьому висловити моє особи 
сте глибоке задоволення і 
радість. Для мене священи- 
ка, що служив громаді мит- 
роиолітальної Філадельфії 
через багато років, це неп- 
равду є поворот домів .Для 
мене бути знову у Філядель 
фії, одержати почесний док- 
торат із відомого католиць- 
кого університету, зустріти 
давніх приятелів і товари- 
шів с направду великою 
приємністю і я тим більше 
вдячний професорському 
зборові й зарядові універси- 
тету ЛяСалл, що уможливи 
ли це все. Як колишньому 
професорові, хай буде мені 
вільно нагадати тут присут- 
ність визначним студентам. 



шо їх імена є на листі дека- 
нів, що студіюючи в універ- 
ситеті ЛяСалл ви масте мо- 
жливість користати з доб- 
рої виховної системи, яка 
має багату академічну тра- 
дицію. Чин Християнських 
Братів відомий у цілому 
світі за свою велику вихов- 
ну працю, а ви є ці, що 
користаєте з їхнього досві- 
ду та їхньої мудрости. Ці- 
нуйте ті вартості, що їх 
вони прищіплюють вам, бо 
вони є наріжним каменем 
виховання, що послужить 
вам на життя. Прийміть мої 
найщиріші побажання за 
ваші осяги. А вас, шановні 
пані й панове, що зійшлися 
тут, щоб вшанувати мене з 
цієї особливої нагоди, сми- 
ренно прохаю молитись за 
вірних в Україні, яким ше 
й досі відмовляється еле- 
ментарних прав славити 
Бога так, як робили їхні 
предки. Хай Бог благосло- 
вить вас усіх!" 

Слід теж відмітити, що 
проф. Рейс Фокс, у своєму 
слові подяки, нав'язала до 
ювілею українського Тися- 
чоліття та підкреслила еку- 
менічний характер цих ака- 
демічних торжеств. Вона 
особливо звернула увагу 
на факт, що університет 
вшанував почесними докто- 
ратами в той самий час 
українського кардйнала і 
професорку-жидівку. 

Після урочистойтсй від- 
булося прийняття для всіх 
учасників, а після цього, в 
інтимній атмосфері, вечір в 
честь почесних докторантів 
та їх гостей. 



3 . Г опубець... 

(Закінчення зі стор. 1 ) 

собою ряд індивідуальних року та надзвичайно успіш 
виставок: Мистецький інсти ну виставку, влаштовану 
тут в Чикаго (1958 р.) в Українською Спілкою 06- 
Українському Інституті разотворчих Мистиів у То- 



Амернки в Ню Йорку(І98І 
р.) та в галерії Об’єднання 
Мистців-Українців Амери- 
ки (1984 рік). У Вашінгтоні 
його виставку влаштувало 
Об’єднання Українців Ва- 
шінггону в домі св. Софії 
1984 року, в Норт Порті на 
Фльориді — в Культурному 



роито в приміщеннях Інс- 
титуту св. Володимира 1988 
року. Про цю останню вис- 
тавку та творчість 3. Голуб- 
ця широко писали В. Барка, 
М. Левицький, Б. Стсбсль- 
ський та інші. 

Наша коротка зустріч до- 
бігає 40 кінця й на гірощан- 



Оссрсдку св. Андрія (1986 ня?. Голубець твердить. Що* 
р ), у пансіоні ,,Ксеня" в ,,'тількн український мйс- 
Гантері, Н. Й. (1984 і 1986 тець може творити і повніс- 
роки), у Глей Спей, Н. И. в тю передати надбання укра 
залі української католиць- їнської культури у своїй 
кої церкви св. Володимира творчості — інтуїтивно, від 
(1984 р.) на Союзівці 1988 душі". 



ОМУА 

Об’єднання Мистців Українців е Америці 
запрошують Вас на 

ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ 
СКУЛЬПТУРИ-БАРЕЛЬЄФІВ 

ЗЕНОНА ГОЛУБЦЯ 

е неділю, 6-го листопада 1988 р. о год. 1-ій по 
пол а Галері! ОМУА, 136 2-гаАвенювНюЙорку. 

Виставка буде відкрита в будні від год. 6-8-ОІ та 
суботи і неділі від 1-8-оі до 13. листопада 1988 р. 



Увага Читачі! 

УКРАЇНСЬКИЙ .НАРОДНИЙ СОЮЗ 

ВИСИЛАЄ 

РІЗДВЯНІ ПОБАЖАННЯ КОЖНОМУ 
УКРАЇНЦЕВІ чи УКРАЇНЦІ 
ПРИ ВІЙСЬКОВІЙ СЛУЖБІ 
В АМЕРИЦІ ТА КАНАДІ 

коли одержить від читачів їх Ім’я І прізвище. 

Приймаємо зголошені імена і прізвища до 5-го грудня 1967 р. 
Просимо виповнити анкету і вислати П на нижче 
подану адресу 



Ім'я і прізвище 

Адреса військової частини 




Для американських ук- 
раїнців прийшов тепер кри- 
тичний час. в якому вони 
мусять розглянути ще раз 
свої цілі і свої стрсмлін- 
ня так у приватному, як і 
політичному житті. Бо ми 
мусимо бути певні, що лю- 
дина. яку ми виберемо пре- 
зидентом ЗСА мас справді 
виїмковий провідницький 
хист і вповні відповідає за 
добрий, стійкий провід краї 
ни. 

Республіканська партія 
одноголчено обрала своїм 
кандидатом на президента 
теперішнього віцспрсзидсн- 
та Джорджа Буціа тому, що 
він до цього мас найкращі 
кваліфікації, навіть як взя- 
ти до уваги понад 200-літню 
історію Америки. Він зас- 
луговує на голоси і увагу . 
усіх американців, бо він 
доказав вже свою чесність, 
своє блискуче виконуван- 
ня завдань і свій провід- 
ницький хист. Це людина 
виїмкової енергії, відваги і 
досягнень. Буш також ус- 
пішний промисловець, від- 
значений летун. колишній 
амбасадор до Об’єднаних 
Націй, директор Сі-Ай-Ей, 
представник до комуністич- 
ного Китаю, голова Крайо- 
вого комітету Республікан- 
ської партії, а тепер він є 
заступником президента 
ЗСА. Це людина компетен- 
тна. гідна довір’я, рішучий 
провідник, який буде про- 
довжати республіканську 
програму Адміністрації Рс- 
гсна, шо дала у висліді здо- 
рову економіку, сильну на- 
ціональну оборону і втри- 
мала під контролею інфля- 
цію. 

Джордж Буш снтузіястич 
но підтримує консерватив- 
ну республіканську плят- 
форму 1988 року, яка звер- 
тає особливу увагу на мир, 
добробут і дальший ріст 
країни. Від буде продов- 
жати сильну.оборонну стра- 
тегію, він не піднесе феде- 
ральних податків, він за- 
певняє високий стандарт 
шкільництва, охорону дов- 
кілля, він обороняє життя і 
родину, він проголошує вій- 
ну проти наркотиків, проти 
злочинців і дає надію на 
високу фінансову стабіль- 
ність. Він хоче відбудува- 
тй.фійансовУ суцільність' 
сбціяльного забезпечення, 
поправити програму охо- 
рони здоров'я і забезпечи- 
ти дохід старших грома- 
дян. Він є прихильником 
дальшої допомоги для про- 
тиком)4пстичних борців у 
Нікарагуа, контролі зброї в 
ЗСА і свободи та самовиз- 
начення усіх народів, зокре- 
ма тепер поневолених. Рес- 
публіканська плятформа, 
як далекойдучий дорого- 
вказ для американців прий- 
няла на своїй конвенції 15- 
го серпня 1988 року такс 
рішення: „Ми підтримуємо 
стремління до свободи і са- 
мовизначення всіх понево- 
лених народів. Ми підтри- 
муємо стремління до свобо- 
ди естонців, латишів, литов 
дів. українців, кавказьких 




ЦККАІМ^ ІЧАТІ0МІ. А550СІАТІ0М, Іпс. 
РгаїегпаІ Ас(іуі(іє$ Сооггіілаїог 

ЗО Мопідотегу Зігееі. >г*еу СИу. N4. 07302 



і .г пиіі ичігРОУ*КУ 

я є і в гн ПЛОВСЬКИИ 



ЯКІВ 

ГНІЗДОВСЬКИЙ 

11-13 листопада 1988 
Український Осеїтиьо- 
Культуриий Центр, 
у Фіппдельфії. Пенсильванія 

Відкриття виставки 
11 листопада 1988 р.. 

8 00 год веч 

Виставка відкрита 
в суботу і неділю 
від Ю 00 - 5 00 веч 

Виставку влаштовує 
67-ий Відділ Союзу Українок 
Америки у Філадельфії 



народів та інших народів, 
що уярмлені в СССР". 

Заступник президента 
Джордж Буш є досвідче- 
ним політиком, який по- 
дбає, щоб життьовий стан- 
дарт мешканців ЗСА був 
затриманий на відповідно- 
му рівні і залишився таким 
високим і да наступні ро- 
ки. Тому ми повинні на 
нього голосувати! 

Губернатор Майкл Дука- 
кіс не повинен бути обра- 
ний президентом тому, шо 
він є кандидатом лівих лі- 
бералів з Демократичної 
партії, яка пропагує ізоля- 
ціонізм. протекціоналізм та 
нехтує безпекою країнн.Ду- 
какіс прийняв погляди сен. 
Едварда Ксинеді. прихиль- 
ні дсмократам-соціялістам. 
які бачать соціальний по- 
рядок опертий на контролі 
продукції сирівців, еконо- 
мічному планування, рівно- 
му розподілові дібр. фемі- 
нізмі, расовій рівності і на 
понятті, що американська 
військова сила повинна бу- 
ти підпорядкована міжна- 
родним договорам. Дукакіс 
хоче затримати допомогу 
антисандіністам в Нікара- 
гуа, буде підтримувати під- 
вишку податків, щоб змен- 
шити державний недобір, є 
за абортами, але проти ка- 
ри смерти, підтримує кон- 
тролю зброї і заморожен- 
ня нуклеарної зброї, хоче 
підпорядкувати мілітарну 
силу собі і буде мати „м’яке 
серце" для вимог Третього 
світу під тиском Джсссі 
Джексона. 

Дукакіс, як член Амери- 
канської спілки громадсь- 
ких свобід, пропагує такі 
лівацькі вимоги, якевобідні 
„вікенди" для засуджених 
на тюрму убивців, аборги 
на вимогу жінок, контролю 
зброї, офіційну легальність 
гомосексуальних подруж. 
скасування звільнення віл 
податків усіх Церков, усу- 
нення вислову „з Богом" и 
присяги вірности і легаліза- 
цію порнографії. Дукакіс 
хоче усунути з американсь- 
ких публічних шкіл кожний 
вияв патріотизму че релі- 
гійности, включно із прися- 
гою вірности. проти якої він 
голосував, щоб в цей спо- 
сіб охоронити кар’єру тих 
учителів, які не вір’ять. шо 
ЗСА є одною нацією, під 
опікою Бога, з однаковою 
свободою та справедливіс- 
тю для всіх. 

Губернатор Дукакіс не 
показав досі на своєму пос- 
ті в Массачуссттс нічого 
іншого, як брак ефектив- 
ності!. Він дозволив на най- 
більшу розтратність в іс- 
торії того стейту. Від 1983 
року стейтовий бюджет зріс 
на більше як 659с. або 40 ( 7 
понад рівень інфляції, тоб- 
то в чотири рази більше, як 
зріст федерального бюдже- 
ту в тому самому часі. Сьо- 
годнішний дефіцит стейту 
становить 5. 10 біл. дол..ав 
1989 році передбачується, 
шо він зросте до 10.2 біл. 
дол. Зріст у видатках стейту 
і помилки у зборі податків 
дали в ньому ропі недобір 
400 міл. дол. Дукакіс ство- 
рив більше довгів. як усі 
дотеперішні губернатори 
Массачуссттс разом, і цей 
стейт є сьогодні четвертим, 
коли йдеться про висоту 
податків в ЗСА. Якщо Ду- 
какіс хоче ..зробити для 
нар'оду, шо зробив для сво- 
го стейту" (його слова), він 
полвоіть бюджет і збанкру- 
тує. 

„Українці розгромили 
Кітті. за скандал з голокос- 
том" — стояло у заголов- 
ках газети „Бостон Ґловб" 
з 23-го квітня 1986 року, 
подаючи слова Кітті Ду- 
какіс. яка є, як відомо, жи- 
дівського походження: ..Бу- 
ло би невластивим включу- 
вати українців у стсйтове 
відзначення 9-го травня, в 
якому згадуватимуть жерт- 
ви жидівського, вірменсь- 
кого і камбоджського гено- 
циду". А під знімкою Кітті 
Дукакіс стояв напис: „Ук- 
раїнці небажані". 

Журнал „Моряк", шо 
виходить в Норвелл, Масо., 
з 7-го травня 1986 року, по- 
містив статтю під таким 
заголовком „коаліція Дука- 
кіса: українці не мусять зго- 
лошуватися!" „Пані Дука- 
кіс рішила, що участь ук- 



раїнців у відзначуванні го- 
локосту не буде на місці, бо 
жиди з околиці Бостону 
уважають їхню прнсутнсіть 
образливою тому, шо вони 
переконані, шо багато ук- 
раїнців коляборувало з на- 
цистами". В цей спосіб Кіт- 
ті кинула наклеп на цілий 
нарід і вона тим показала 
свій расизм і погану оцінку 
ситуації. 

(Звальна кімната Білого 
Дому не є шкільною кім- 
натою для експериментів 
для внутрішньої чи зовніш- 
ньої політики. Важливії’ є 
лосвід, але найважливі • им 
є правильна оцінка ситу- 
ації. Саме такий добрий 
розсудок має Джордж Буш і 
відповідний досвід, щоб 
продовжувати політику Ре- 
гена. політику миру з пози- 
ції сили. Джордж Буш буде 
продовжувати будувати яс- 
краве майбутнє для всіх 
американців, пристосовую- 
чи випробувані вже напрям- 
ні Регсна і Республікан- 
ської партії, які себе так 
добре виправдали в остан- 
ніх восьми роках. Показу- 
сі ьея, шо Реген поступав 
правильно, зміцнюючи 
Америку так. шо вона була 
і огова показати свою силу 



в неспокійних місцях, а рів- 
ночасно ширити там мир і 
добробут, як ось у Грена- 
ді. Афганістані. Перській 
затоці, Камбоджі, а зокре- 
ма внутрі Китаю і СССР. 

Буш запевняє світ, шо 
ЗСА є найсильнішою наці- 
єю у світі і провідником 
вільних паролів та буде далі 
стояти на сторожі тих за- 
садничих ідей волі, коли 
будь-хто звернеться » про- 
ханням о поміч. Його ме- 
тою є тримати добре вит- 
ну ванни арсенал, відкриті 
морські шляхи, лопомагати 
борцям за волю, нищиш 
терористів, бути скептич- 
ним відносно гласиости. ви- 
магати потвердження всіх 
договорів щодо зброошн і 
гордо стояти за Америкою 
І в тому лежить майбутні 
для американського наро- 
ду і для цілого вільної п 
світу. 

Голосуймо отже і чис- 
тою совістю за Джор і . 
Бушом. який дає свої ній 
ня і професійну здібній., 
усім громадянам ЗСА. щоб 
затримати і зміцнити най- 
важливіші основи життя 
для всіх людей. 

Андрій КенГііла 



У ПЕРШУ БОЛІОЧУ РІЧНИЦЮ СМЕРТИ 
моєї Дорогої ДРУЖИНИ 

бл. п. 

Валі Калин-Магмет 

будуть відправлені 

ПОМИНАЛЬНІ БОГОСЛУЖЕННЯ 

2-го листопада 1988 року 
а церкві св. Духа, Істон, Пенсильванія; 
в церкві св. Йосафата, монастир оо. Василівн, 
Ґлей Ков, Н. й. 

5-го листопада 1988 року 
в церкві св. Івана Хрестителя, Виппаиі, Н. Дж. 

Про молитви за спокій душі Покійної просить 

чоловік — СТЕПАН І рідня 



У глибокому смутку повідомляємо 
РІдию, Приятелів та Знайомих, 
що ■ неділю. 30-го жовтня 1988 р. з волі Всевишнього 
відійшов у Вічність по довгій І тяжкій недузі 
наш Найдорожчий 
БАТЬКО. БРАТ І ВУЙКО 

бл. п. 

ПЕТРО ЯРІШ 

учасник Визвольних Змвгвнь, 
нар. 2-го серпня 1901 р. в селі Острів, Щирецького району 
біля Львова. 

ПАНАХИДА І ПАРАСТАС у середу, 2-го листопада 1968 
року о год. 7 ЗО веч. ■ похоронному заведенні Павла Геріса 
при 570 Кіпдз Н^ау, ЯосНезІег. М.У 

ПОХОРОННІ ВІДПРАВИ а четвер, 3-го листопада 1968 
року о год. 9-Ій ряжом до церкви св. Богояаленмя при Сагтег 
81 . а відтак на католицький цвинтар Ноіу ЗериісЛге 

Горем прмбнті: 

син — АНДРІЙ 
родини — 

МИХАЙЛО І ОЛЬГА МАЛИНІВСЬКІ 
ІВАН І НАТАЛКА ОЛЕКСИН 
ТОМА І ХРИСТИНА ОЛЕКСИН-РУФЛИН 
ІГОР І ХРИСТИНА ОЛЕКСИН 
брат — МИХАЙЛО ЯРІШ з Ріднею в Україні 
светра - РОЗАЛІЯ ЛУХОВЕЦЬКА з Ріднею 

в Україні 

ВІЧНА ЙОМУ ПАМ’ЯТЬІ 
• 

Замість квітів просимо складати пожертви на Патріярший 
Фонд або Інші добродійні цілі. 



КАПЕЛЯ БАНДУРИСТІВ 
ім. Тараса Шевченка в Дітройті 

ділиться з громадянством сумною вісткою, що один 
з найвизначніших колишніх солістів Каналі 




бл. п. 



Михайло Мінський 

і Г олляндІІ, ліспа тяжкої недуги, в дні 9-го жовтня 1988 р. 
70- їм році ЖИТТЯ ВІДІЙШОВ у ВІЧНІСТЬ. 



Хай буде Йому легкою нерідна земля І вічна пам'ять серед 
нас за Його великий вклад праці а ділянці плекання 
української пісні. 



Субота, 21-го січня 1989 року 

Коктейл — 6 веч., Банкет — 7 веч., Баль — 9 веч. 

Оркестре — „Червона Калина” 

ТЬе <5 галсі ВаІІгоот 
УІУулсІНат Ргапкііп РІага Ноіеі 

Т*о ГгапМІп Рим. РІііІвсІеІрЬІ», Ре. 19103 

Загальні інформації, зміна адреси, справи запрошення: 

ІИЖ. ОСИП НІМИЛОВИЧ 

9885 ВгкЯе Яоаб. РЬІМафЬіа. Ра. 19115. (215) 464- 1677 



Товариство Українських Інженерів Америки 
Відділ у Філадельфії 

— влаштовує — 

БАЛЬ ІНЖЕНЕРІВ 

З ПРЕЗЕНТАЦІЄЮ ДЕБЮТАНТОК 

21-го січ:Ш 1989 року 



Зголошення Дебютанток приймає 
до 3-го грудня 1988 року 
п-ні Стефаиія Зиблікевич 
11 ОІгі Соіопу Гала. МагПоп. N.1. 08053 
(609) 983-0621 



І 



V 









4 



СВОБОДА, СЕРЕДА. 2-го ЛИСТОПАДА 1988 



Ч. 209. 



Підтримаймо кандидатуру 



молодого українця 



Цей вілважннй молодий 
чоловік — не Дмитро Ро- 
ман Кульчицькнй. Але його 
дійсні прикмети включа- 
ють шс щось: уроджену 
інтелігенцію та повні фахо- 
ві кваліфікації. Це сни свідо- 
мої української родини, 
батько інж. Богдан, мати 
Христина і дому Лужннць- 
кнх . 

Молодий хлопець вирос- 
тав в атмосфері родини. яка 
жила життям української 
громади. Дискусії, які си- 
лою факту включали основ- 
ні піпания нашого життя в 
американському середови- 
щі. живили уяву та інте- 
лект молодої людини, шо 
довело до глибокого запі- 
кавлеііня справами чужого і 
свого середовища. В наслі- 
док нього, він посвятився 
економічним .і політичним 
с і \ тіям. І так через рік сту- 
дій в Фрайбургу. Швейца- 
рія. і дальші роки науки в 
університеті Джорлжтавн 
кристалізується думка від- 
дати свог знання та силу на 
службу суспільства в за- 
гальному. а українському в 
першій мірі. 

Доповняючи своє набуте 
наукове знання практичним 
досвідом, здобутим працею 
у поодиноких конгресме- 
нів. в різних комісіях, на- 
віть як асистент культурно- 
го італійського аташе, він 
усвідомив собі свою ролю в 
такому середовищі, він здав 
собі справу з того, яке зна- 
чення та які наслідки не 
лише для нього, але також 
для нашої суспільності! мо- 
же мати постійна присут- 
ність українця в такому 
місці, де творяться закони, 
де с гурт людей, які ухвалю- 
ють або відкривають поста- 
нови великого загального 
значення. 

Свідомий того, що жален 
українець не с членом зако- 
нодавчих установ, він. з 
молодечою енергією, свідо- 
мий свого повного приготу- 
вання. висунув свою канди- 
іатуру до лсгіслятури стей- 
т> Мншиген. 

в оооооооооооож 




Д. Р. Ку.іьчицький 

Цього рола крок вимагає 
не тільки сміливої постано- 
ви для початкуючого полі- 
тика. але й беззастережно- 
го попертя рідного середо- 
вища. яке мусить виявитисн 
по-перше в фінансовій по- 
мочі та в самому акті голо- 
сування. 

Якщо ходить о фінансову 
поміч. її ніколи немає за- 
багато. Виборча кампанія 
вимагає дуже великих фі- 
нансових засобів. Можна 
заризикуватн твердження, 
шо гріш виграє вибори. Ми 
хотілиб звернути нашій гро 
малі увагу, шо успішна ви- 
борча кампанія Романа 
Кульчицького — цс не тіль- 
ки справа українців стсйту 
Мишнген чи мешканців йо- 
го виборчого листрикту. 
Його успіх може мати да- 
лекосяжні позитивні наслід- 
ки. Це може стати поштов- 
шом дзя інших молодих 
українців шукати успіхів на 
цьому полі, як також за- 
певнити в деяких випадках 
корисні для нас всіх поста- 
нови. 

Тому постараймося за- 
певнити йому достаточні 
фінансові засоби, шоби 
брак їх не став причиною 
його невдачі, а в день вибо- 
рів голосуймо на нього. 

Пам'ятаймо, шо голосу- 
ючи на нього, ми голосуємо 
на себе. 

Володимир Баран 



Балет „ Україна ”... 

І Закінчення зі стор. 2) 



ванням він і каміння заста- 
вив би співати. 

Як ..Блажен муж" Гнати- 
шина. так і незрівняне „Бла- 
гослофі душе моя Г оспода" 
Стеценка, прозвучали на 
початку концерту, як справ- 
жні релігійні гимни. Бас П. 
Пахолюк і дальше на висо- 
чині. Опісля попливли відо- 
ма „Херувимська" Бортнян 
ського та „Через поле ши- 
роке" Гончарова. Обі речі 
були виведені блискучо; 
проте твір Гончарова вар- 
то би облишити, мистецької 
бо вартості! в ньому об- 
маль. „Кант про почаївсь- 
ку Божу Матір” чи ,,Ой 
зійшла зоря" в геніальній 
обробці Леонтовича. з гар- 
ним баритоновим сольо Ці- 
сарука. був оригінально ін- 
терпретований Колосни- 
ком. Цс були релігійні спі- 
ви. 

На закінчення першої час 
тини програми зарокотіли 
струни бандур звіщаючи 
козацьку, героїчну пісню 
про „Байду" — по новому. 
Кажуть, що знайдено ори- 
гінальне опрацювання цієї 
пісні на хор і бандури Гна- 
та Хоткевнча і тут ми його 
почули вперше. Багата і 
квітиста гра бандур майже 
конкурує з партією голосів. 
З одвертістю треба заяви- 
ти. шо так ритмічно, прсци- 
зно і досконало бандури в 
капелі ще ніколи не загра- 
ли. Отут саме виявився 
вповні талант справжньо- 
го диригента. Хтось каже, 
що Колссник занед бує бан- 



дури? - 

В другій частині концер- 
ту знайшлись досить відо- 
мі, часом навіть завідомі 
пісні. Буйно прозвучала хва 
цька пісня Г. Китастого 
„Грай кобзарю" (слова Шев 
ченка). З давнішого реперт 
туару капелі виконано 
..Встає хмара" в обр. В. 
Ємия, „Вилітали орли" Стс 
ценка та народну „Ой ішли 
наші" в обр. Лисенка. „Зас- 
вистали" чи „Засвіт встали 
козаченьки" вставлено в 
програму хіба тільки через 
її сучасну мовну актуаль- 
ність. Хто писав щонебудь 
на цю тему, забув навести 
найвагоміший аргумент.' 
Великий Лисснко записав і 
написав пісню, як „Засвис- 
тали козаченьки" (опера 
„Тарас Бульба"), то так і 
остати мусить. „Закувала" 
Нііцинського й улюблена 
молитва із ..Запорожця" 
Артемовського закінчували 
цей пам'ятний концерт. В 
першій, бездоганним соліс- 
том був драматичний тенор 
В. Шсвслі; ліричний тенор 
Ю. Оришкевнч прикрасив 
своїм співом молитву з опе- 
ри. 

Серед довготривалих оп- 
лесків одушевлення, підне- 
сено і квіти диригентові, і 
капелі. Ще й кількома над- 
датками („Реве та стогне" 
тощо) обдарувала капеля 
одушевлену і не втихаючу 
публіку. Враження із кон- 
церту не могло бути кра- 
щим. 



теро- 



буцім то готувалися 
ристичні акти. 

На совісті Кагановича 
сотні репресованих і роз- 
стріляних керівних праців- 
ників залізничного тран- 
спорту. з якими він роз- 
правлявся тоді, коли в 1935 
році очолював народний 
комісаріат шляхів сполуче- 
ння. 

У 1947 році Каганович 
вдруге став першим сскре- 






У ПЛЯНУВАННІ РІЗНИХ ЗІБРАНЬ, 
ЗАСІДАНЬ чи СВЯТКУВАНЬ 
майте на увазі 

С О Ю З І В К У 

Будете захоплюватись чудовим видом оселі 
Українського Народного Союзу на гори Кетскіл. 
Наші приміщення є пристосовані для з’їздів, 
весіль, зустрічей, родинних ювілеїв 
та вечер при свічках і теплому ватрані 

ВЕЛИКИЙ ВИБІР РІЗНОМАНІТНИХ СТРАВ 

За інформаціями проситься телефонувати на ч.: 

(914) 626-5641 



аооооовоооооодооооосеї 



Ргетепііщ» іНе Оу/ісіоі Сошшешогаііуе Соіп 

оГ (Не Маїіопаї СоштіКее Іо Соттетогаїе (Ье МіІІеппІит оГ СНгі$1іапі(у 

іп ІІкгаіпе 

Саріигеєі іп уоиг сНоісе оГ 14 кі. цоШ, хііуєг от Ьгоп/е. 



Найближчий... 

(Закінчення зі стор. 2) 

тим. що проти його особи тарем ЦК партії України і 

почав люто громити й теро- 
ризувати патріотів Украї- 
ни. -Особливо любив знуща- 
тися з інтелігенції, прини- 
жуючи людську гідність та 
погрожуючи арештами й 
розстрілами. Водночас він 
зображував з себе вождя 
українського народу, зму- 
шував друкувати статті, що 
славили його діяльність у 
1920-их роках. 

Каганович винен у зни- 
щенні великої кількости 
творчої інтелігенції жидів- 
ського походження. З його 
ініціятиви було розстріляно 
найвидатніших жидівських 
письменників Бсргельсона, 
Фефера, Гофштейна, Квіт- 
ко та багатьох інших. Вели- 
кий майстер інтриги. Кага- 
нович добивався скликання 

Пленуму ЦК партії, де го- 
ловним питанням була „бо- 
ротьба проти націоналіз- 
му, як головної небезпеки в 
КП(б) України". І це тоді, 
коли така небезпека взага- 
лі не існувала. 

Пленум ЦК КПРС в черв 
ні 1957 року діяльність гру- 
пи Малснкова, Кагановича, 
Молотова, назвав несуміс- 
ною з ленінськими принци- 
пами. їх виключено з партії, 
а населені пункти, що нази- 
валися „Кагановнчі", „Ка- 
гановичеськ", „Каганови- 
чебад" і багато інших були 
переіменовані. Після того 
Каганович деякий час пра- 
цював директором калійно- 
го Комбінату на Уралі. Він 
живе й досі, мас 95 років, як 
про це повідомлялося в жур 
налі „Юность" ч. І, 1988 р.. 
та в журналі „Огоньок” ч. 
18. 1988 р. 



• Рп«( Спт 

• ІХжіМс Чтхк 

• НілО РоіііЬсЦ 

• І. тлілі Шіікчі 

• СоНесіотЧ Ііст 

• ЬиІІь Утйп) алО ітпигої 

• ГЬс ММІ Сиагатсг 

• ГпраггПсісО сгж(і\тал\Ьф 

• Іпгмтк »аіиг 

• Нпіічк іт^ижтвхг 

• СгаґтлІ Ь> оос п І іЧ віяЦ і 
« типі гпргсілі пить 

ЕльН ичл и гпсариіІіюЗ щ а ьіедг рп* 

МОїч ріа«к (ч»Ь61с м.сцтрялю] Ь> а 
С еліГкЛс >•! АціЬстИхііі мі акт т 
*п екуалс Мис »еІ*еі Ьи арргіфгідіг 
Ьи рП 

>ігчс І Чіп її* Мечів 1 1». Ап ( . чгфвл» ІІвпГжіг» 
Ртгчмкпіїві Ігзии^ицІ ЧєчЬЬ гНс І*».,* і 





об «гги (Ьгя<1<> 
Уоіобутуг ІНе Огеаі 
Володимир Великий 



■"«ЧчІКиї іи< 

Г іяіі’і, 



, і-ЧИЛГІ 

.1 І( ІА 



Нгуєгчг (іаіім 

ТНе Тгігіепі 

(Ьс іиіюшії ч>шЬоІ о( іНс 
Гкгаїпип рсоріс 

Тризуб 

нашональний символ 
українського народу 



* І. аІні( р; • »К>. 1 1 НфЛ гс1«с< лМ >члиі- ігк >.н1іп| | | 
<Гц- МєчівІ» • * Ч» нчь» егО . 1 ІцЬімД.*** 



Вручаємо Офіційну Пам’яткову Монету 
Крайового Комітету Тисячоліття Християнства в Україні 



( <«и 


(^МЛІІИ ІІГПІ 


1*ТКК 


МІ 


іігціе Игоптс С«ял 


езоо 


ч: 


— - Чігцк І4ІЗТТ Сіло 


ІЮ 00 




1 ггоу 04 Ггпг 


М99 рите 


ч» 


— $4П*ІЄ Оо*6 Сою 


УПЗ 00 


44 


МшпЬгтаі Е4яшп 
14 Ь ЮР 1 2 от 

2 Сом 5а 

СоИА 5іЬ« 


Г50 00 
(А 125 икіпр») 



ЛЕЮ ІЗ 00 рст сош <16 00 (от 2 сил «сі • 

км ьК>рріп|. Ьапй1іп|. алеї шаигаасс 
Соппссьпя ггикяи які 74% Іак» Таї 
N3 ггкжігя» шОд 6% 5вк» Теж 
С аплЗіал ггчкЗглп шЬй 16 00 ргг сош 
(112 00 (аг 2 сош ШУ І) $ боїідп ОМУ 
Рісвас аііож арр 12 «тскі (от ікіїтсг) 

Ь'5 4 СаоаОьвя оебстш іНфрехІ па Ь'Р5 

Огшей ТоиІ І. 



5У9 | 



'ІКЬиІ о І Раутгпі 



/»Г 



ТТТ ТТТ ТІ II 1 І І І II і 



Кір Ікне 



Чіутшиїс 






•«'1*4 - і ч ’л». 



■ ТІїе чпіу пил аиіішп/оі Ь> |ЬЄ МаїикиІ СмтшИїее ні Сіиптспхігаїс іііс МіІІеппшт Пігічі. .чи ш І Іглпс 
[ Пг*» 1»4г: А ппаІІІ ЛІ чЛсч Ь ЬЛп, рак! І» ММІ <и іЬе Ч.ІккиІ < ипЛШІ'Т ІЧХК ММІ /МІ ІІцЬіч ГСХЧЧЧІ 

| Ріасе ІШо ептеїоре вмі • ев4 (о:ММІ.44 Ваувг4 ».,БиІІе 202. Хем Впимиіск, N3 00901 



Змаг за людину... 

(Закінчення зі стор. 2) 

ворогом не забуває про засади чесної гри і про Божі та 
людські заповіді, які все були стимулом до поступу і 
культурного розвитку людства. 

Людина з хребтом мас свій світогляд і не буде зміняти 
своїх поглядів під впливом такої чи іншої „коньюктури" і 
не буде „все тримати” з тими, що „при владі", чи з тими, 
„шо мають в тій хвилині силу і гроші", не зважаючи на їхній 
морально-етичний стан. 

Цілком інша справа з т. зв. безхребетними людьми. 
Нони назовні відзначаються не раз навіть великою 
огладою, ввічливістю та знанням. Вони дуже чемні, коли 
мають до діла з сильнішими і розумнішими від себе, або 
яких потребують, щоб осягнути свою власну егоїстичну 
мсту. Такі люди часто облудно облесні, все люблять 
сильнішим піддобрюватися, підхліблюватися, наче 
справжні приятелі. І такі облесники короткозорим і 
невлумчнвим людям видаються часто навіть ідейними 
патріотами. Цікаво, що ті самі безхребетні люди не 
вміють бут.и ввічливими та культурними в поведінці до 
слабших і бідніших від себе. 

Людина без хребта вважає, що не конче в житті треба 
бути (як передбачає пластовий закон): словним, точним, 
справедливим, чемним, братерсько-приятельським, 
громадсько-здисцйплінованим, все доброї думки про 
інших. Для безхребетної людини ці засади тепер надто 
консервативні, прості і в сучасному забріханому світі дуже 
відсталі, немодерні, а навіть деколи шкідливі... 

Одначе, не зважаючи на догідне „підсоння" для 
безхребетних — грубий матеріалізм, моральна розпуста 
та безмежне царство брехні в комуністичному світі, з 
великим впливом у вільному демократичному світі — то 
симпатії здорової громадської опініі. здорового суспіль- 
ства були, є. і мабуть залишаться в дальшому житті 
людства, по стороні людей з хребтом, бо цей тип людини, 
своїми морально-етичними впливами, дуже часто дезин- 
фікує всі прояви гнилі та розкладу в кожному суспільстві. 
Він діє і в нашій громаді. 

1 саме пластова організація молоді, від початків свого 
існування на рідних землях, а тепер 40 років у вільному 
світі.змагасться з великими перешкодами, зовнішнього і 
внутрішнього порядку, щоб виховати таку повновартісну 
людину з ідейно-національним хребтом, бо таких людей 
потребує український народ у вільному світі, які допомог- 
ли б реальною конструктивною і об’єднаною працею 
українському народові на рідних землях осягнути його 
найвищу мету; українську самостійну державу. 

І тому пластові провідники та батьки пластової 
молоді, тепер і в майбутньому, мусять докладати всіх 
зусиль, щоб Пласт із своєю довголітньою дуже позитив- 
ною виховною діяльністю, борони Боже, не став органі- 
зацією, або клюбом „безхребетних пристосрванців". 

„У Пласті росте новий люд", співають пластуни і 
пластунки”. З приводу 40-річчя пригляньмося ближче 
праці Пласту і допоможім йому морально і матеріально 
цю працю з нашою молодю продовжувати до 50-річчя, 
75-річчя і 100-річчя, чого напевно українська громада в 
діаспорі, такому ювілятові. як Пласт, щиро бажає! 



Інститут мистецтва в Кентоні 

відзначає наше Тисячоліття 



Протягом цілого жовтня 
невелика громада місцевих 
українців та багато амери- 
канців мали змогу оглядати 
цікаву виставку. Цю вистав- 
ку, присвячену Тисячоліттю 
хрі&тиянства в Україні за- 
початкувала Лариса Му- 
зиЧк?. а влаштувати її допо- 
магали Галя Мартинюк і 
Наталка М’ягка з Акрону. 

У просторих приміщен- 
нях Інституту мистецтва 
серед експонатів можна бу- 
ло побачити чимало непе- 
ресічних зразків кераміки, 
різьби, писанок і вишивок. 
Були теж цінні релігійні 
речі, наприклад, чудова 
репліка дерев'яної церкви — 
Катсдри св. Тройці у Ново- 
селиці. Україна, роботи Ва- 
силя Ільчншина з Клівлен- 
ду. В поясненні про церкву 
між іншим написано, шо 
вона збудована в 1773-1779 
роках у стилі традиційної 
народної культури Слобо- 
жанщини. а майстром - 
будівником був Яким По- 
грібняк. Годиться згадати 
ще про декілька кращих 
зразків іконописання робо- 
ти мистців Малая. Венгри- 
новн'іа. Микитюк. Кульчи- 
цької, Волянюка та інших. 

Всі згадані експонати, а 
також старі книги (псал- 



Окружний Комітет Відділів УНСоюзу 
ПАССЕЙК, Н. Дж. 

ПОВІДОМЛЯЄ. ЩО 

ОРГАНІЗАЦІЙНІ 
НАРАДИ ОКРУГИ 

— відбудуться — 

■ неділю, 13. листопада 1988 р., год. 3-тя по пол. 
я залі Української Централі 
240 Норе Аувпііе. Равваіс. N.3. 07055 

В нарадах зобов'язані взяти участь члени Управи Окружного 
Комітету, відділові урядовці та делегати 31 -оі Конвенції 
наступних Відділів: 

42. 134, 182, 394 

Г остей, членів Українського Народного Союзу радо вітаємо 
НА ПОРЯДКУ НАРАД 

1 Відкриття 

2 Відчитання і прийняття протоколу з попередніх Зборів 

3 Перегляд організаційної праці Округи у 1988 році 

4. Доповідь головного касира УНСоюзу УЛЯНИ М. ДЯЧУК 

5 Обговорення загальних союзоеих справ 

6 Схвалення лляну організаційної праці на останні місяці 
біжучого року 

7 Внески, запити 

8 Закриття нарад 

У нарадах візьме участь 

Уляна М. ДЯЧуК, головний квсир УНС 

ЗА УПРАВУ ОКРУГИ: 

Іван Ховано, голова 

Весяль Мвруїцвк, секретар ЮпШ Копер, кесир 



тир), напрестольний анти- 
мінс і прегарно вишитий 
фелон звертали на себе ува- 
гу багатьох глядачів. Треба 
сказати, шо дбайливе роз- 
міщення окремих експона- 
тів у великій мірі причини- 
лося до естетичного офор- 
млення цілої виставки. Ще 
на окремих столах були 
розложені книжки та допи- 
си англійською мовою з 
інформаціями про 1000-літ- 
тя. 

В суботу. 15-го жовтня, 
вілбуласіі в рамках вистав- 
ки окрема зустріч з грома- 
дянством Кснтону. Прибу- 
ло чимало зацікавлених на- 
шим мистецтвом і нашою 
історією американців. Дея- 
кі з них навіть виявили ве- 
лике зацікавлення недавні- 
ми подіями в Україні. 

Директор Інституту пан 
Альбассті у своєму слові до 
зібраних висловив задово- 
лення та щире захоплення 
виставкою. Він з радістю 
ствердив, шо саме Інститут 
мистецтва в Кентоні мав 
можливість і нагоду відсту- 
пити свої приміщення для 
виставки в той час. коли 
українці по цілому світі так 
величаво відзначають юві- 
лей 1000-ліття Християнс- 
тва. Директор інституту 
подякував паням, які труди- 
лися над влаштуванням ви- 
ставки. а зокрема Л. Му- 
зичці за те. що вона від 
початку тісно співпрацюва- 
ла з Інститутом над здій- 
сненням цілого проекту. 
Опісля д-р Христина Гір- 
няк-Раковська. професор 
Каягога комюніти коле- 
джу. поінформувала при- 
сутніх про обставини прий- 
няття св. Володимиром 
Христової віри та про вплив 
цієї знаменної події на різні 
аспекти в житті громадян 
Руси-У країни та їх сусідів. 
Думки, які висловила пре- 
легентка. присутні прослу- 
хали з особливою увагою. 

Бандуристки Ірена й Лю- 
ба Завалівські з Клівленду 
розважили присутніх грою 
на бандурі та милозвучно 
проспівали кілька пісень зі 
свого репертуару. Ще перед 
тим вони детально позна- 
йомили слухачів з їх інстру- 
ментом. 

Потім учасники зустрічі, 
при смачному солодкому та 
„панч-і", шо їх спільно з 
персоналом Інституту при- 
готували наші пані, мали 
змогу обмінятися думками 
про виставку та засягнути 
додаткових інформацій у 
прелсгснтки д-р Хрисгини 
Гірняк-Раковськоі. 

В цілому і виставка, і 
зустріч залишили у присут- 
ніх наскрізь Іюзнтнаие вра- 
ження. Всім, хто вклав свій 




Редагує Омелан Твардовськнй 



Відбулася ювілейна зустріч 
УСК Ню Йорк 

В суботу. 22-го жовтня 
ц.р. у великій відновленій 
залі Українського Народ- 
ного Дому відбулася юві- 
лейна зустріч цього заслу- 
женого для нашого органі- 
зованого спорту і громади. 
Українського Спортового 
Клюбу Ню Йорку. Прибли- 
зно 300 осіб, членів, симпа- 
тиків і гостей, а також пред- 
ставників братніх організа- 
цій. прибули на це свято, 
щоб вшанувати діячів УСК. 
які жертвенно й солідно про 
тягом чотирьох десятків 
років плекали здорові дух і 
тіло нашої молоді й внесли 
вклад у популяризацію до- 
брого українського імени в 
ЗСА. Доказом цьогоєдесят 
ки інших трофеїв і між ними 
трофеї за здобуття чемпіо- 
натів Америки та Українсь- 
кої Спортової Централі 
Америки і Канали. 

Святкову програму від- 
крив і нею з певною дозою 
гумову проводив Олексан- 
дер Редько. Після молитви, 
що П провів о. прот. Іван 
Ткачук — настоятель УП- 
Цсркви Всіх Святих в Ню 
Йорку. зі словом віл Ювіля- 
та виступив урадуючий го- 
лова УСК д-р Іван Сєрант 
який проілюстрував корот- 
ко усі етапи діяльності! клю 
бу. починаючи від його за- 
снування. Прслсгснт осо- 
бливо відзначив велику й 
жертвенну працю, засновни 
ків, піонерів, а далі відда- 
них справі провідників і 
тренерів дружини, осіб, шо 
в 1958 році причинилася до 
набуття власного спорто- 
вого майдану, який,на жаль, 
в пізніших роках УСК був 
змушений продати містові. 
Все таки за солідний фінан- 
совий прибуток за цей май- 
дан УСК Набув власний 
Дім. що нині служить теж 
місцевій українській грома- 
ді. На закінчення свого сло- 
ва голова представив госіям 
присутніх, найвидатніших в 
історії УСК голів, діячів і 
спортовців: дир. Володими- 
ра Бараиецького (перший 
голова). М. Гаврилюка. Я. 
Томоруга. С. Атамаичука. 
В. Аидрейка. д-ра Я. Ляше- 
вича. О. Ляшевич. І. Винни- 
ка. Я. Куровицького. І. 
Сохана. В. Сохана. Б. 
Прудиуса. В. Шмотло- 
ху. Очевидно на залі було 
набагато більше заслуже- 
них для УСК-у особисто- 
стей. які в минулому 40-літ- 
ті вклали багато труду для 
його добра. 

В дальшому ході святко- 
вої програми тостмайстср 
представив надзвичайну гос 
тю. колишню Олімпійську 
чемпіонку з гімнастики Оль 
гу Корбут. Ця славна, але 
скромна гімнастка з брат- 
ньої Білорусії перебуває на 
відвідинах в ЗСА і прибула 
на цю ювілейну зустріч ра- 
зом з виконавцем розваго- 
вої точки Богданом Андру- 
сишииом. Запрошеній Оль- 
зі до головного подіому вру 
чили китицю рож і відзнаку 
УСК. а присутні прийняли 
гостю бурею оплесків. У 
свою чергу зворушена чем- 
піонка щиро подякувала за 
такс сердешне й дружне 
прийняття, а також переда- 
ла привіт українським спор- 
товцям у ЗСА. 

Чергові привіти для юві- 
лята виголосили: О. Твар- 
довський від УСЦАК-Схід. 
мгр О. Труш — від УСВТ 
„Чорноморська Січ" Ню- 
арк (він теж вручив для 
УСК пропам’ятну пля- 
ксту), інж. Б. Сірий від УСО 
„Тризуб" Філадельфія (який 
теж передав ювілейну пля- 
кету). Р. Глушко від СК 
СУМ „Крилаті" Йоиксрс, І. 
Раковський від хору „Дум- 
ка". 

Письмові привіти переда- 
ли присутні представники 
УНСоюзу — В. Сохам (го- 
ловний секретар), І. Сохаи 
(від КПС) та ряд інших 
організацій і осіб. 

У розваговій точці висту- 
пив уже згаданий співак 
Богдан Анлрусншин. який 
на початку сам. а пізніше із 
своїм партнером під звуки 



труд для влаштування ви- 
ставки та позичив для 
неї експонати належить при 
знання і щира поляка. Зокре 
ма треба нам належно оціни 
ти підтримку та зрозумін- 
ня. що їх виявила дирекція 
Інституту мистецтва в Кен- 
тои. Огайо. 



гітари виконали в'язанку 
українських пісень і додат- 
ково одну білоруську для 
надзвичайної гості Ольги 
Корбут. Перед офіційним 
закінченням програми ви- 
ступив із заключним сло- 
вом голова УСК. який поля 
кував гостям, що прибули 
на цс небуденне свято, за 
привіти і особливо голові 
Комітету ювілейної зустрі- 
чі Федорові Щссиюкові. шо 
вклав найбільше труду, а далі 
Мнронові Гірнякові. Іванові 
Крілеві та Іванові Ковалеві. 
По закінченні офіційної про 
грами гості продовжували 
забавлятися при звуках ор- 
кестри „Темно". 

З нагоди 40-ліття УСК 
видав чергову серію, ем- 
блему клюбу. яку одержали 
усі гості тієї ювілейної зус- 
трічі.- 

О. Твардовськнй 



Зі!ГннТ!гііііі 

26 Рігя Ауєпііє 
N6* Уогк. N V 10009 
Те! .: (212) 473-3550 

УКРАЇНСЬКІ МАШИНИ еля пнсяимі 
(портативні) мім. продуяцІІ ..Олім- 
пія" яисмласмо чяр«) Юнайтяд 

Парсел. 




РОЗШУКИ 



ЙОСИФИНУ ЙОРМАН 
МИСЛКОВСЬКУ, 
що мешкала є Ню Йорку на Схід 
416 вулиці, пошукує 
Марія Тройська Кінаш. 
якої адреса: СССР, місто ЛьаЬ, 
вул. Ваиеціяноеа 15/29. 

Хто знав би. де вона тепер пе- 
ребуває. прошу дати вістку на 
подану адресу. 



• ЧККУІСЕ • 

А ,10В (Наї РАУ5 
• $8-$ 10 РЕВ Н0ЦР 

Нот* СІмпіпі $«гуіс» інИ іпгііуі- 
Фіаіі «гііо $рмк ЕіціііЬ (о йо [«пмаї 
Ьоимкмріпі Йиіієз (йизіілі. тор- 
ріп|. ї«сиишіп|. еіс.) Сопуєліілі Я 4. 
ІосЯіопі. Но ргіог ир пес. 0»л Іпм- 
роПаКол і рів». Сен 24 Ни. АлйгеавС 
(201) 746-2331 






Заснована фірма 
е Порт Амбой. Н. Дж 

БУДИНОК 

9 кімнатне мешкання, баре, кух- 
ня І *вля на 150 осіб. 

Том моя вин — 1-800-338-2702 



Р І З II к 



ПрмсутмМ 



ПАМ'ЯТНИКИ 

і римиї гранте ставимо на 
і*ииіаряі са Андрія а Баанд 
Бруку са Дука а Гсмл'оибур- 
гу та іишия 
ВІДОМА СОЛІДНА 
ФІРМА 

СурГЄ55 НІІІ5 
МОПШПЄПІ5 

Власник — українець 
ВОЛОДИМИР 
БІЛЯНСЬКИЙ. 

К М КАРДОВИЧ І 
О ЛОБАЧЕВСЬКА 
800 .Іатаїєа Ауапие 
Вгоокіул. N V 11208 
ТсІ (718) 277 2332 
Відкрито кожного дня а субо- 
ту анлаомно від 9 і по пол в 
наділю від Ю 4 по пол 
На бажання і для вигоди япіси- 
па радо >аід*мо до Вашого 
дому > проектами и порадами 



•ГІЖЕКЛЬ ОШЕСТОККЯ 



ПЕТРО ЯРЕМА 

УКРАЇНСЬКИЙ 

ПОГРЕБНИК 

Займається похоронами 
в ВВОбІХ. ВЯООКІУМ. 
N6)4 УОЯК І ОКОЛИЦЯХ 

ЛУІС НАЙҐРО - директор 
Родина ДМИТРИК 

Реіег Загета 

129 ЕА5Т 7(И 5ТКЕЕТ 
ІЧЕЖ У0КК. N.¥.10009 
(212) 674-2568 



ІУПА^ & 

ЦКЯАІМАМ 
РІШЕЯАІ. БШЕСТОЙб 
ДІЯ СОИОІТІОНЕО 

Обслуга ЩИРА » ЧЕСНА 
Оиг Зегуїсез Аге АуаііаЬіе 
АпуууЛеге іп Нєуу Зег$еу 
Також займаємося похоро- 
нами на цвинтарі а Баенд 
Бруку і перенесенням Тлін- 
них Останків з різних країн 
Світу 

ШЛОИ ПШЕКАІ НОМЕ 

1600 ЗіиукавапІ А»#поа 
(согпег Зіапіеу Тегг) 
ЦМОК N У 07083 
(201) 964-4222