Skip to main content

Full text of "Svoboda-1992-053"

See other formats


8У0В00А 

и К А І N І А N О А І 




Пам'ятаймо 

про 

Україну! 



УОІ. ХСІХ. N 0 . 53. ЗЕПЗЕУ СІТУ апсі МЕ\Л/ УОРК, ТНУРЗОАУ, МАНСН 19, 1992. СЕNТЗ 25 ЦЕНТІВ ДЖЕРЗІ СИТІ і НЮ ЙОРК, ЧЕТВЕР, 19-го БЕРЕЗНЯ 1992. Ч. 53. РІК ХСІХ. 



НРУ НЕ УНИКНЕ ЗМІН 



Джерзі Ситі, Н.Дж. — У 
Києві 7-9-го березня опри- 
люднили свої заяви з приво- 
ду рішень 3-го З’їзду Укра- 
їнського Народного Руху 
(НРУ) Українська Респуб- 
ліканська Партія (УРН) та 
Демократична Партія Ук- 
раїни (ДНУ). 

Українська Республікан- 
ська Партія, яка виросла з 
Української Гельсінкської 
Спілки, не лише входила до 
НРУ, але й була ініціато- 
ром цієї відкритої загально- 
народної громадсько-полі- 
тичної організації, а пізні- 
ше брала найактивнішу 
участь у створенні осеред- 
ків районових, міських то- 
що. Члени УГС-УРП ніко- 
ли не припиняли боротьби з 
тоталітарною комуністич- 
ною системою і послідовно 
виступали за розвиток НРУ 
відкритого для всіх, хто 
прагне побудови незалеж- 
ної української держави і 
демократії, сказано в заяві 
УРН. НРУ і надалі сприй- 
мається населенням як 
об’єднання всіх демокра- 
тичних сил. „На жаль, ре- 
зультати Третіх Зборів 
НРУ наочно засвідчили, що 
подальшу долю Руху відте- 
пер визначатимуть сили, які 
протягом останніх місяців 
активно відстоювали ідею 
однопартійности Руху, зві- 
льнення його від членів ін- 
ших партій і перетворення 
на політичну організацію 
партійного типу — фактич- 
но нову політичну партію”, 
— пишуть автори заяви. 

Далі вони пояснюють, шо 
члени політичних партій 
сьогодні позбавлені права 
брати активну участь в діяс- 
льності Руху. Вони не мо- 
жуть займати будь-які ви- 
борчі становища і впливати 
на його політику. Але най- 
більш небезпечним є те, що 
нова політична організація 
й надалі сприймається гро- 
мадянами як об’єднання 
усіх демократичних сил, ос- 
кільки вона привласнила 
собі назву „Народний Рух 
України”. 

УРП проголосила, що 
надалі не нестиме відпові- 
дальности за політику і ді- 
яльність нової політичної 
організації, котра присвої- 
ла собі спільну назву демо- 
кратичних сил. 

Президія Національної 
Ради Демократичної Партії 



України у свою чергу заяви- 
ла, що Народний Рух Ук- 
раїни виник як загально- 
суспільне об’єднання сил, 
які виступають за демокра- 
тію і державну незалеж- 
ність України. З утворен- 
ням нових партій, цілком 
логічно. Рух ставав фор- 
мою співробітництва між 
ними. Структурну основу 
НРУ практично складали 
ДНУ, УРП, Товариство 
Української Мови і поза- 
партійні активісти. Неза- 
довго до 3-го З’їзду НРУ 
ДНУ вирішила увійти до 
Руху на правах асоційова- 
ного члена. УРП вже рані- 
ше була асоційованим чле- 
ном НРУ. Таким чином 
розвивався об’єктивний про 
цес перетворення Руху на 
коаліцію організацій та сил 
національно-демократично 
го спрямування. Одначе, на 
перешкоді стала ідея депар- 
тизації НРУ, підтримана 
більшістю делегатів 3-го 
З’їзду Руху. Це привело до 
того, що НРУ перестає існу 
вати як об’єднання органі- 
зацій, форма консолідації 
політичних сил і перетворю 
ється фактично в партію. 
Автори заяви вважають, 
що далеко не всі усвідомили 
і продумано проголосували 
за департизацію Руху. Од- 
нак ідеться не лише про 
організаційні справи, пи- 
шуть далі автори заяви. 
Прихильники ,,безпартій- 
ности” Руху, тобто Руху- 
партії, мають окреме полі- 
тичне становище, яке суттє- 
во деформує саму ідею 
НРУ. Вони фактично сто- 
ять на позиції широкої і 
постійної конфронтації з 
Президентом, отже з кур- 
сом керівництва України 
на розбудову незалежної 
української держави. „Не 
випадково позицію ‘опози- 
ції’ активно підтримують і 
позаукраїнські імперські 
сили, і вчорашні агресивні 
публіцисти компартійної 
преси, які ще недавно воюва 
ли проти Руху”, — сказано у 
заяві ДНУ. „Ми не вважає- 
мо, що всі дії Президента 
заслуговують схвалення, 
одначе наша критика його 
дій не повинна бути ідеоло- 
гічно та політично уперед- 
женою. Криза президентсь- 
кої влади для України на 

(Закінчення на стор. 3) 



„Не фаворизуйте Росії серед 

країн членів СНД’ 



Ню Йорк. — Під таким 
спільним заголовком газе- 
та „Ню Йорк Тайме” поміс- 
тила два позитивні, добре 
скомпоновані листи-відпо- 
віді Дімітрієві Д. Сімесові, 
який у тій же газеті з 4-го 
березня помістив свою ав- 
торську статтю під заголов- 
ком „Будьте тверді у відно- 
шенні до України”. 

Листи, надіслані на адре- 
су редакції „Ню Йорк Тайм 
су” Евгеном Іванцівим, го- 
ловним радним УНС і ди- 
ректором Бюра УНС у Ва- 
шінгтоні, і Лорентом В. 
Русецкасом з Кеймбрид- 
жу, Масс., газета помістила 
у числі з 16-го березня. 

Е. Іванців пише, що Д. 
Сімес тенденційно намага- 
ється критикувати і засуди- 
ти пошкодованого за доко- 
нані злочини, які московсь- 
ка імперія застосовувала 



супроти українського и ін- 
ших поневолених народів 
на протязі понад 300 років, 
намагаючись знищти укра- 
їнську мову, культуру, істо- 
рію тільки за те, що україн- 
ці хочуть бути вільним на- 
родом у власній самостій- 
ній державі, знаючи, що 
Україна не може ніколи 
бути незалежною у наявнос 
ті розміщеної на її терито- 
рії окупаційної армії воро- 
жої держави. 

Автор листа відкидає та- 
кож критику Сімеса зверне- 
ну проти президента Украї- 
ни Леоніда Кравчука за обі- 
цянку розмістити на тери- 
торії України вигнаних ста- 
лінським режимом з їхніх 
земель татарів і німців, ка- 
жучи, що Крим цілком не 
належить Росії, як це нама- 

(Закінчення на стор. 3) 



Г. Колесса виступить 

з концертом в УІЛ 



Ню Йорк. — Тут в Україн- 
ському Інституті Америки в 
суботу, 21-го березня, відбу- 
деться сольовий концерт 
віолістки Галини Колесси. 

в концерті братимуть 
участь Роберт Маркгам 
(фортепіяно, Англія) та Во- 
лодимир Пантелеєв (віо- 
льончеля, київський квар- 
тет Леонтовича). В програ- 
мі — твори Й. Брамса, Дж. 
Енеску, А. Штогаренка-Д. 
Клебанова та М. Скорика. 
Початок о год. 7-ій вечора. 
Квитки в ціні 15 дол., сень- 
йори та студенти — 8 дол. 
Дохід з концерту призна- 
чений на Фонд Сліпих Ді- 
тей у Львові, Україна. 

Адреса У1А — 2 схід 79- 
та вул. в Ню Йорку. Теле- 
фон для інформацій (212) 
288-8660. 




Г. Колесса 



Відбудуться Загальні 

збори УСЦЛК 



Союзівка. — Тут в субо- 
ту, 11-го квітня, відбудуть- 
ся чергові Загальні збори 
Української Спортової 
Централі Америки і Кана-, 
ди. 

Провід УСЦАК прига- 
дує, що згідно з 4-ою стат- 
тею статуту, спортові това- 



Українське підприємство буде доставляти 

рільничі машини в Україну 



Джерзі Ситі, Н.Дж. (О. 
К.). — Здається ніщо не є 
так на часі для економічно- 
го піднесення України, як 
підготова до засіяння і збо- 
ру плодів землі, в першу 
чергу збіжжя. Від недалеко- 
го вже літа та осені зале- 
жить не лише прохарчуван- 
ня населення у наступній 
зимі, але також можливість 
торгівлі з іншими країнами. 

Тому треба з радістю 
прийняти задум українсько- 
го бизнесмена із ЗСА Бог- 
дана Крижанівського, який 
розпочав спільне підприєм- 
ство із Київським Політех- 
нічним Інститутом та фір- 
мою Авіякос в Україні, під 
назвою „САК”, як спільне 
підприємство зареєструва- 
ли у міністерстві закордон- 
них справ. 

Нове підприємство буде 
продавати малі трактори 
для приватних сільських 
господарств, що тепер по- 
стають в Україні на місці 
колгоспів. 

Фірма „САК” вже під- 
найняла відповідні примі- 
щення у Києві, Дніпропет- 
ровському та Одесі, куди в 
якнайшвидшому часі бу- 
дуть доставлені перші малі 
трактори, що їх кораблями 
привезуть із ЗСА. Вони для 
вжитку легкої індустрії — 
вісім до 20 кінських сил, 
коштом — 1,800 — 5,500 
дол. Це є перша фаза спіль- 




В Києві; Б. Крижанівський з дружиною Уляною (справа) 
підписує угоду спільного міжнародного підприємства 
,,САК” з ректором КПІ проф. П. Таланчуком (зліва) і 
проф. М. Згуровським. 



ного підприємства, а в дру- 
гій, що Б. Крижанівський 
надіється прийде скоро, бу- 
де він із ЗСА постачати 
частини до тракторів та 
інших малих господарсь- 
ких машин так потрібних в 
Україні. 

Б. Крижанівський підпи- 
сав угоду про спільне під- 
приємство 14-го лютого в 
Києві і там буде головна 
база з бюром та виставоч- 
ним приміщенням при вул. 
Панаса Мирного ч. 19. 

Достава тракторів та ін- 
ших машин і їх частин для 
Львівської області буде про 
ходити через підприємство 
„Дністер” у Дрогобичі, яке 
буде мати відповідний по- 
каз машин і їх продаж у 



Львові. 

В Івано-Франківському 
Б. Крижанівський підписав 
контракт з першою фір- 
мою, іцо вже виробляє трак 
тори та випустила перших 
100. Фірма, що її прова- 
дить Ілля Заграновський, 
має назву „Карпатогро- 
маш” і здається є першою, 
що вживає комп’ютерську 
систему. Тепер після підпи- 
сання договору з міжнарод- 
ним підприємством „САК” 
будуть там продавати трак- 
тори і т.зв. мотобльоки — 
малі трактори для малих 
господарств. 

Згідно з пляном нового 
підприємства, до двох - 

(Закінчення на стор. 3) 



риства, клюби і активні спо- 
ртові гуртки, секції при мо- 
лодечих організаціях, що є 
дійсними, платними члена- 
ми УСЦАК, висилають на 
Загальні збори по три деле- 
гати. 

В часі цих зборів, між 
іншим, буде присвячено ба- 
гато уваги дотеперішній і 
майбутній співпраці з міні- 
стерством спорту і молоді 
та НОК в Україні. Під час 
вечері відбудеться церемо- 
нія відзначень колишніх 
ланкових інж. Романа Ра- 
кового (теніс), д-ра Романа 
Слижа (плавання) і першо- 
го українця-олімпійця — 
футболіта ЗСА ред. Зенона 
Снилика. 

Бажаючі замовити при- 
міщення з харчуванням, 
повинні звертатися безпо- 
середньо до адміністрації 
Союзівки, покликуючись на 
УСЦАК, тел.: (914) 626- 
5641. 



ЗБОРИ „САМОПОМОЧІ ” 
В НЮАРКУ 

Ірвінґтон, Н.Дж. — Тут у 
суботу, 28-го березня, о год. 
6-ій вечора в залі Українсь- 
кого Народного Дому, 140 
Проспект авеню, Ірвінґтон, 
Н.Дж., відбудуться Річні 
загальні збори Федеральної 
Кредитової Кооперативи 
,, Самопоміч” у Нюарку, 
Н.Дж. 

О. МОРОЗ 

ДОПОВІДАТИМЕ В 
КЕРГОНКСОНІ 

Кергонксон, Н.Й. — Міс- 
цевий Народний Фонд До- 
помоги Україні запрошує 
на доповідь д-ра Осипа Мо- 
роза на тему: „Три місяці в 
Україні (організація шкіл 
на американський лад)”. 
Доповідь відбудеться у не- 
ділю, 29-го березня, о год. 

1 2-ій полудня в залі церкви 
Пресвятої Трійці. 



Консерватисти вимагають 

відновлення СССР 



Москва. — У вівторок, 
17-го березня, тут на Ма- 
нежній площі відбувся най- 
більший від часу серпнево- 
го путчу мітинг комуністів 
та інших прихильників від- 
новлення колишнього Со- 
вєтського Союзу. Як пові- 
домляє кореспондент АП 
Браян Брамлі, у мітингу 
взяло участь „понад 10,000 
осіб”. 

На мітинг зібралися пред 
ставники різних політичних 
сил — від ліберальних де- 
мократів Володимира Жи- 
риновського до „неокому- 
ністів” Віктора Ампілова, 
тобто всі, хто, за висловом 
ІТАР-ТАСС, „незадоволе- 
ний розпадом СССР, полі- 
тикою нинішнього російсь- 
кого керівництва і розпов- 
сюдженням капіталізації 
суспільства”. 

Коло телевізійного цент- 
ру в Останкіні відбувся мі- 
тинг, організований Спіл- 
кою комуністів. Його учас- 
ники вимагали від керів- 
ництва телебачення переда- 
вати повідомлення зі з’їзду 
народних депутатів СССР і 
„Народного віча” (тобто 
мітингу на Манежній пло- 
щі) на весь колишній Со- 
вєтський Союз. 

О год. 4:30 вечора на Ле- 
нінський проспект вийшло 
коло півтори тисячі активіс- 
тв „Трудової РосіГ, які на 
10 хвилин зупинили транс- 
порт перед пам’ятником 
Юрієві Ґаґарінові. Учасни- 
ки акції тримали плякати 
„СССР — твердиня миру і 
прогресу!”, „Всі на Манеж! 
17 березня — всенародне 
віче”. Як повідомляють га- 
зети, ця демонстрація була 
проведена під патронатом 



депутатів Московської мі- 
ської і Жовтневого районів 
Рад проти „антинародної 
політики столичної влади” 
— Попова і Лужкова, які 
„на 99 років продали під 
будівництво чужинецькому 
капіталові 60 гектарів землі 
від Калузької застави до 
кільцевої дороги”. Мова 
йде про те, що „реконструк 
ція частини Жовтневого 
району, за виконання якої 
взялася французька фірма, 
передбачає переселення в 
Бутово та інші місця Під- 
москов’я мешканців 925 бу- 
динків. 15,000 з них поста- 
вили свої підиписи під спіль 
ною заявою, вимагаючи 
припинити реалізацію цьо- 
го проекту мерії і московсь- 
кого уряду”. 

о 5-ій годині вечора коло 
музею Леніна почався мі- 
тинг Спілки сталіністів, уча 
сники якого виступали в 
підтримку надзвичайного 
з’їзду народних депутатів, 
що відбувся у вівторок, 17- 
го березня, у колгоспі під 
Подольськом, і народного 
віча на Манежі. У мітингу 
взяло участь коло ЗО осіб. 

Учасники „Народного ві- 
ча” несли плякати з написа- 
ми „Наша Батьківщина — 
Совєтський Союз!” і „Геть 
бизнес, побудований на на- 
родній крові і костях!” Зга- 
даний вже В. Ампілов, який 
очолює невелику Російську 
комуністичну робітничу па- 
ртію, заявив на мітингу, що 
він відбувається в першу 
річницю минулорічного ре- 
ферендумуі Шльшість учас- 
ників якого висловилася за 
збереження СОВЄТСІКОГО Со 
юзу. 



у СВІТІ 

КЕРІВНИК ПАЛЕСТИНСЬКОЇ делегації на мирних 
переговорах щодо Близького Сходу д-р Гайдар Абдул 
Шафі заявив, що перегляне своє становище, щоб зробити 
можливими подальші переговори, однак не поступиться 
основними правами свого народу. До цього часу палестин- 
ці наполягали на проведенні виборів до законодавчої 
асамблеї, яка б керувала окупованими територіями, і на 
поступовому виведенні ізраїльських військ. Ізраїльська 
сторона потрактувала ці пляни, як спробу створити 
державу, ворожо наставлену до Ізраїля, тому пропонувала 
таку форму самоуправління палестинців, при якій ізраїль- 
ські війська залишилися б на окупованих територіях. 



В ПОНЕДІЛОК, 16 -го БЕРЕЗНЯ, представник німець- 
кого канцлера Дітер Фоґель, заявив, що Німеччина не має 
наміру створювати власну ядерну зброю. Ця його заява є 
відповіддю на звіт Пентагону, в якому висловлюються 
протилежні припущення. Фоґель нагадав, що при підписан- 
ні угоди між ЗСА, СССР, Францією і Великобританією про 
об’єднання двох Німеччин в 1990 році Бонн зобов’язався не 
створювати ядерної зброї і тому будь-які підозри щодо 
„мілітарних плянів Німеччини є абсолютно необгрунто- 
ваними”. 



ВІДДІЛ ПРОПАГАНДИ Комуністичної партії Китаю 
розіслав в усі засоби масвої інформації директивний 
документ, який забороняє позитивно оцінювати хід 
економічних і політичних форм у колишніх совєтських 
республіках. Натомість інструкція вимагає більше уваги 
приділяти „нещасному становищу населення, яке змушене 
жити в умовах наступу капіталізму”. 



ЗАКЛИКОМ СІСТИ ЗА стіл переговорів для вироблення 
програми національного порятунку закінчився у понеді- 
лок, 16-го березня, з’їзд російської Консервативної партії. 
Він звернувся до всіх політичних партій і рухів з пропози- 
цією створити народний фронт, що був би здатний 
зформувати коаліційний уряд народного довір’я. На думку 
голови партії Лева У божка, такий уряд забезпечив би 
умови для успіху економічних реформ. Лідер консерватио 
тів є певний, що під цим зверненням підпишуться 
керівники зо російських політичних партій, зареєстрова- 
них у міністерстві юстиції республіки. 

КОРОЛЬ САВДІЙСЬКОЇ Арабії Фагд оголосив початок 
політичних реформ, котрі вперше за 50 років у якійсь мірі 
демократизують процес управління країною. Протягом 6 
місяців буде створено Консультативну раду, до якої ввійде 
60 призначених королем діячів. Рада буде брати участь в 
політичному процесі нарівні з урядом, однак останнє 
слово у державних справах буде за королем. 



АЛЬЖИР ПІДПИСАВ УГОДУ з Міжнародним агент- 
ством в питаннях атомової енергії про проведення 
інспекції ядерного комплексу за 200 кілометрів на південь 
від столиці. Ядерний реактор було збудовано при сприянні 
Китаю. Він є здатний виробляти 8 кілограмів плутонію на 
рік, що було б цілком досить для створення до 1998 року 
альжирської ядерної зброї. Однак Альжир заявив, що не 
має подібних намірів. Ще раніше альжирські власті 
дозволили перевірку реактора, збудованого з допомогою 
Аргентини. 



у МИШИҐЕНІ Й ІЛЛИНОЙ ПЕРЕМОГУ 
ЗДОБУЛИ дж. БУШ І Б. КЛІНТОН 



Чикаго, Ілл. — Засоби 
масової інформації повідом 
ляють, що перемогу у перед 
виборах у стейтах Мишиге- 
НІ Й ІЛЛИНОЙ здобули тепе- 
рішній президент ЗСА 
Джордж Буш, кандидат Рес 
публіканської партії і Билл 
Клінтон, губернатор з Ар- 
кансо, кандидат Демокра- 
тичної партії. Колишній 
губернатор Каліфорнії Ед- 
мунд Дж. Бравн, демократ, 
здобув друге місце, а третій 
демократичний кандидат, 
колишній сенатор з Масс- 
чуссетс Пол Е. Цонґас, зай- 
няв третє місце, але він не 
розчаровується і обіцяє далі 
вести передвиборчу кампа- 
нію, зокрема у великих стей 
тах Ню Йорк і Каліфорнії. 
Другий кандидат-республі- 
канець консерватист Пат- 
рик Б’ккенен в Мишиґені 
здобув тільки 25 відсотків 
голосів у' противагу до 67, 
які здобув Дж. Буж. В Ілли- 
ной Буїг здобув ще більше, 
бо аж 76 відсотків голосів, а 
Б’юкенен тільки 22 відсот- 
ки. 

По демократичній сторо- 
ні, Б. К. 1 ІНТОН здобув в ІЛ- 
ЛИНОЙ 51 відсотків, Цонґас 
26 і Браш тільки 1 5 відсот- 
ків голосів. У Мишиґені 
Клінтон отримав 48 відсот- 
ків, Бравн 28 і Цонґас 18 
ВІДСОТКІ1І голосів. 

В ІЛЛИНОЙ трапилася ще 
багатозначна подія льокаль 
ного характеру, яка може 
мати вплив на цілість перед 
виборчо! кампанії. Два ре- 
лятивно невідомі політичні 
діячі перемогли сенатора 
Аллана Дж. Діксона і кон- 
гресмена Ґаса Севеджа у 
демократичних передвибо- 
рах. Перемога у сенатсько- 
му змаг> Каролі Моселей 
Бравн вкі зує на те, що вона 
може бути першою чорною 
жінкою в Сенаті, якщо виг- 
рає вибори в листопаді. 



Очевидно, Дж. Буш здо- 
був вже достатню кількість 
делегатів, враховуючи та- 
кож 140 делегатів з Миши- 
ґену і ІЛЛИНОЙ, щоб бути 
номінованим на Конвенкції 
Республіканської партії. Згі 
дно з опінією політичних 
спостерігачів Буш розпо- 
ряджає вже 1,105 делегата- 
ми; Б’юкенен покищо має 
46 делегатів, але, як кажуть 
спостерігачі, він матиме 
якийсь вплив на програму 
Конвенції і на прийняття 
політичної плятформи. 

Клінтон здобув у двох 
стейтах додаткових 1 60 го- 
лосів і тепер розпоряджає 
973 голосами. Він, як вже 
було сказано, вірить, що 
більшість делегатів зі стей- 
ту Ню Йорк і багатьох ін- 
ших перейдуть в його табір. 
Щоб здобути номінацію на 
Конвенції йому потрібно 
здобути 2,145 делегатів. 

Не зважаючи на те, що 
Бравн і Цонґас обіцяють 
виборцям іти послідовно до 
кінця, політичні спостеріга- 
чі переконані, що котрийсь 
з них, з браку підтримки 
виборців і грошей, припи- 
нить передвиборчу кампа- 
нію. Виступаючи на пресо- 
вій конференції П. Цонґас 
заявив, що висліди виборів 
в Мишиґені й ІЛЛИНОЙ Клін- 
тон завдячує великому вкла 
дові гроша. 

П. Б’юкенен, не зважаю- 
чи на зменшений відсоток 
здобутих голосів заявляє, 
що ВІГІ стоятиме ,,в ряді” і 
змагатиметься аж до Кон- 
венції, хоч його помічники 
призналися, що номінацію 
Республіканської партії здо 
буде Дж. Буш. Сам Б’юке- 
нен заявив кореспондентам, 
що він, не зважаючи на вис- 
лід Конвенції, підтримува- 
тиме номіната Республікан- 
ської партії. 



В АМЕРИЦІ 



РЕЧНИК АМЕРИКАНСЬКОЇ прокуратури заявив, що 
Федеральні «ласті розпочали вгляд чи були можливості 
для криміналших переступлена у фінансових трансакціях 
відомого банкового скандалу Палати Репрезентантів. 
Марк Лідл, речник генерального прокуратора для Дист- 
рикту Колю^бії^Джей Стівенса підтвердив, що таку 
перевірку розшчато ще минулої осені зараз після того, як 
конгресові контролери перевірили працю банку та 
побачили, що 355 теперішніх і колишніх членів Палати 
Репрезентантів виписали 8,33 1 чеквідлипня 1989 до червня 
1990, на котрі не мали покриття. Одначе він відмовився 
назвати будь-кого поіменно. 



УРЯД ПРЕЗИДЕНТА ДЖОРДЖА Буша відкинув пропо- 
нований Конгресом компроміс у справі 10 біл. Гарантій на 
позичку дз.я Ізраїля. Державний секретар Джеймс Бейкер 
сказав у розмові з сенатором демократом із Вермонту 
Патрикои Легі, який є головою сенатської Комісії 
асигнування фондів, що конгресовий плян не дає жодних 
запевнень, що Ізраїль припинить розбудову житлових 
приміщень на окупованих землях. Перед засобами 
масової інформації у Вашінґтоні виступив міністер 
оборони Ізраїля Моше Аренс, заявляючи, що „Ізраїль не 
будес жебрати, ані плазувати перед Америкою” в заміну 
„за право жидів жити в Юдеї^а СамаріГ — біблійні назви 
західнього побережжя ріки Йордан. 

У БАГАТЬОХ СТЕЙТАХ ЗСА на публічні пенсійні фонди 
місцеві політики починають чимраз більше дивитися, як на 
потенціал, що його можна ужити для створення нових 
місць праці, а не тільки як прихід для тих, що пропрацю- 
вали ціле своє життя і пенсійні гроші є їхнім єдиним 
засобом до життя. Отож пенсійні фонди починають бути 
знаряддям місцевих виборчих політиків, які твердять, що, 
відповідно інвестовані, ці фонди можуть бути поштовхом 
до економічного розвитку^ забезпечення громадських 
потреб. Цієї тенденції дуже побоюються теперішні 
завідуючі тими фондами, бо уважають, що такі невідпові- 
дальні потягнення можуть стати подвійним лихом — 
втратою фондів і ограбленням зі засобів на життя тих, які 
на них надіються. 

У ПОНЕДІЛОК, 16-ГО березня, голова автомобільної 
фірми Крайслер,Лі Аякокка на пресовій конференції 
повідомив, що з відходом на пенсію його становище у 
фірмі перебере Роберт Ітон. Це повідомлення не було 
надто великою несподіванкою, бо вже від деякого часу 
кружляли чутки, що сам Л. Аякокка настоював на 
кандидатурі Р. Ітона, який впродовж 29 років працював у 
автомобільній фірмі Дженерал Моторе, а останньо був 
віцепрезидентом відповідальним за європейський ринок. 
Аналітики твердять, що Р. Ітонові не буде легко на новій 
посаді, бо він зайняв місце, на яке претендували інші, а 
зокрема теперішній президент фірми Крайелер, Роберт 
Лац. 













2. 



СВОБОДА. ЧЕТВЕР. 19-го БЕРЕЗНЯ 1992. 



Ч. 53. 




РОиМОЕО 1893 

ЗуоЬосІа (ІЗЗМ 0274-6964) І5 риЬІІзЬесІ баі\у ехсері Зипсіаув, 
Мопсіауз, апсі Иоіісіауз Ьу (Ріе ІІкгаіпіап Маїіопаї Аззосіаііоп, 

Іпс а1 ЗО Мопідотегу Зігееі, Зегзеу Сіїу, N 0 07302. 

ЗуоЬосІа: (20 1 ) 434 -0237 УМА: 1201 Г451-2200 

Бюро УНС у Вашінґтоні: (202) 347-^NА\Л/: (202) 347-8631 (факс.) 



Ро5(таз(ег ЗепсІ аОРгезз сРапдез 1о 

ЗуоЬоОа ЗО Мопідотегу ЗігееІ, Оегзеу Сііу. N 0 07302 
ТеІ (201) 434-0237. (201) 434-0807. (201) 434-3036 



Зесопр СІазз Розіаде ракі а1 Оегзеу Сііу. N,0 



Пеоепплата на оік $40 00. на півооку — $22 00. на З місяці — $12 00 
Для членів УНСоюзу $15.00 річно. За кожну зміну адреси — $1,00 
Чеки І "топеу огрегз " виставляти на "ЗуоЬосІа" 



Статті І дописи лідписані авторами, не мусять відповідати погля- 
дам Редакції Редакція застерігає собі право в потребі виправляти 
І скорочувати надіслані матеріяли. Незамовлені матеріяпи повер- 
тається ТІЛЬКИ тоді, копи автор собі це виразно застеріг, долучив- 
ши заадресовану коверту з відповідною поштовою оплатою — 
За ЗМІСТ оголошень Редакція не відповідає 



Р.О Вох 346 



Зегзеу Сіїу, N З 07303 



Чому стільки мови про Росію? 

у минулому тижні приїхав до Вашінґтону 
колишній президент Ричард Ніксон, мав довгу 
розмову з Джорджем Бушем. ми оглядали їх 
обох, як у вечірніх одягах ішли на якийсьбенкет, 
та розмовляв з різними сенаторами і конфесме- 
нами. Г ол овною ціллю його відвідин у Вешінґто- 
ні було — переконати Буша і Конгрес, шо треба 
помогти Росії не під кутом харитативної акції, а 
під кутом актуальної небезпеки, що у боротьбі за 
владу у Кремлі в атмосфері загального невдово- 
лення економічною реформою Боріса Єльцина 
може прийти там заламання демократії і пово- 
рот якоїсь диктатури. Американська преса з 
,,Ню Йорк Таймсом” включно все ще не може 
визволитися від ототожнювання цілого Сходу 
Европи з однією Росією. Відсутність предметів 
історії й географії в американських середніх 
школах і защеплення російськими істориками 
царської школи, які опанували були вс найпо- 
важніші американські університети, у грактиці 
зформували політику ЗСА у відношенні до Схо- 
ду Европи по лінії російського імперіялізму. І 
цього не можуть позбутися на сто відсотків 
американські засоби інформації й американські 
політичні діячі. 

Місія Ричарда Ніксона, який теж у кількох 
місцях своєї розмови з журналістами згадав про 
,, республіки” з ,,с” на кінці англійського слова, 
ото ж не тільки про одну Росію, та місія іройшла 
у дуже невідповідну пору. Вона невідповідна, бо 
це президентський виборчий рік і загал амери- 
канського суспільства страшенно не любить 
говорити про грошеву поміч закордонові та ще в 
епоху рецесії. Конгрес схвалив був уже півтора 
більйона доларів на ,,харитативну” допомогу 
Росії ,,й іншим республікам”, без уточнзння. Буш 
запропонував додаткових 645 мільйонів дол., 
але це суща дрібниця у порівнянні з 12-ти 
більйонами, про які заговорили демократичні 
конгресмени. Трудно визначити, скільки у тій 
пропозиції є прихильности супроги Росії ,,й 
інших республік” та скільки партійно-політичної 
тактики, щоб пошкодити кандидат/рі Джорджа 
Буша. Сам він заявив тільки, ще проблемою 
допомоги спадкоємцям Совєтського Союзу 
повинен зайнятися Міжнародний Фонд і він не 
знає, чи Росія й інші членські держави колиш- 
нього СССР приступили вже до Міжнародного 
Монетарного Фонду. 

Ми непотрібно хвилюємося цією справою. 
Психолонічно зрозуміле наше невдоволення, 
коли раз-у-раз говориться про ,, допомогу” Росії, 
але розумово акція Ричарда Ніксона, яка наз- 
верх виглядала як спонзорство Росії — йшла по 
лінії інтересів України. Це в інтересі України 
лежить зміцнення авторитету Боріса Єльцината 
демократичної системи правління в Росії. Нам не 
шкодить, що Єльцин призначивужесамогосебе, 
хоч і тимчасово, міністром оборони й верховним 
командантом всіх збройних сил Росії. Сутня річ у 
тому, що Єльцин признав уже, що з уваги на 
рішення України (й Казахстану та Білорусі) мати 
своє власне військо. Росія теж творитиме таку 
свою окремішню армію і відмовляється від своєї 
первісної концепції, щоб була одна армія для 
всієї Співдружности. На цьому місці була вже 
мова про те, що без уваги на наш сумний досвід з 
російською демократією, символом якої став 
після упадку царату Александер Керенський, 
завзятий неділимець, — Єльцин таки з власної 
волі, ніким не силуваний, Гратулював Леонідо- 
ві Кравчукові з обранням президентом України і 
в його особі вітав Україну з перемогою референ- 
думу 1-го грудня 1991 року. При всіх пакостях, 
що їх треба переживати від Росії, її парлямент 
таки визнав державну самостійність України і 
при всіх суперечках між Києвом і Москвою — 
Леонід Кравчук і Боріс Єльцин всі спр.ави 
лагодять мирно. Тому не псуймо собі нервів, 
коли приходиться нам аж надто часто читати і 
слухати про Росію і рідко коли почути про 
Україну. Коли Україна стане на твердших ногах, 
коли вона наладнає свій державний апарат і 
матиме власну валюту і власне військо та наші 
листи в Україну йтимуть безпосередньо туди, а 
не через Москву, — буде більше мови про 
Україну. Бо так було, є і буде, що світ цікавиться 
сильними, а не слабими, і шанує сильних та 
рахується тільки із сильними. Не завидуймФГа 
стараймося, щоб допомогти Україні стати силь- 
ною. А для такої цілі треба довшого часу.і 



„ОТАМАНШ” В НОВИХ ШАТАХ? 



у львівському щоденни- 
ку „За Вільну Україну” з 25- 
го лютого ц. р. опублікова- 
но ,, Заяву круглого столу” 
президента України та 13- 
ти політичних партій, гро- 
мадських об’єднань, това- 
риств і рухів. За підписом 
президента Леоніда Крав- 
чука і репрезентантів назва- 
них у Заяві партій і груп 
прийнято постанову, що 
,, завданням ‘круглого сто- 
лу’ є участь у виробленні по- 
літичної платформи і про- 
позицій щодо складу ‘уряду 
народної довіри’ з метою 
забезпечення ефективної 
роботи уряду, з тою метою 
створюється Консультатив 
ну раду при Президентові 
України та робочі групи по 
розробці необхідних доку- 
ментів”. Між 15-ти пред- 
ставниками груп є теж під- 
пис лідера партократів О. 
Мороза, що явище позитив- 
не; воно вказує, що ця гру- 
па, хоч має більшість у ни- 
нішній Верховній Раді, го- 
това йти на компроміси і 
співпрацювати при здійсню 
ванні завдань ,, круглого 
столу”. А в заяві сказано, 
що „круглий стіл” його ос- 
новники розуміють як „ме- 
ханізм вироблення конс- 
труктивних компромісних 
рішень, розв’язання склад- 
них питань політичного 
життя України, як постійно 
діючий орган суспільно- 
політичних сил”. 



Микола Бараболяк 



Бувши наставленим по- 
зитивно до цієї події, мож- 
на б прийняти, що цей „круг 
лий стіл” може стати до 
деякої міри сурогатом пар- 
ламенту, тереном, де бу- 
дуть узгіднюватися проек- 
ти законів, і загалом прин- 
ципи політики нинішньо- 
го Уряду України, які від- 
так будуть автоматично 
схвалюватися Верховною 
Радою в нинішньому не- 
репрезентативному його 
складі. Це було б корисне, 
тим паче, що все вказує на те, 
щбі в нових виборах недобит- 
ки партократії мали б все ж 
таки перевагу. 

Рішення „круглого сто- 
лу” прийнято на тиждень 
перед третім загальним з’їз- 
дом Руху. Ухвала того з’їз- 
ду, надрукована у „Свобо- 
ді” з 5-го березня, ,до деякої 
міри перекликається з тою 
Заявою „круглого столу”. 
Хочу підкреслити, що обі 
енунціяції приймають прин 
цип багато партійности, як 
політичну дійсність. 

В обох енунціяціях прий- 
мається існування багатьох 
партій і партійок як фено- 
мен нормальний, природ- 
ний, навіть може і побажа- 
ний для вияву аспірацій на- 
роду. Не береться до уваги. 



що вибуяле партійництво 
витрачає енері^ію народу на 
міжпартійне суперництво 
замість сконцентрувати її 
на досягнення нині істот- 
ного і найважливіщого — 
поборення вкорінених у на- 
роді залищків партократії. 
Для виявлення безсенсов- 
ности нашого партійниц- 
тва назвімо партії, які прий- 
няли засади „круглого сто- 
лу”, подаючи при тому іме- 
на їх лідерів: Об’єднана 
Соціял-демократична пар- 
тія — лідер В. Московка; 
Соціял-демократична пар- 
тія — О. Сугоняко; Демок- 
ратична партія України — 
Ю. Бадзьо; Партія демок- 
ратичного відродження Ук- 
раїни — Ю. Ємець; Укра- 
їнська селянсько-демокра- 
тична партія — С. Плачин- 
да. Яка може бути істот- 
на, ідейна і програмова різ- 
ниця між названими пар- 
тіями? Кожна демократич- 
на партія побудована нині 
на основних принципах со- 
ціалізму. Американська Де- 
мократична партія вклю- 
чає принципи велферизму, 
забезпечення від хвороби і 
безробіття, старечого за- 
безпечення — а це соціа- 
лізм. В Німеччині демокра- 
тію і соціалізм з’єднано у 



назві Соціял-демократич- 
на партія. У Великобрита- 
нії навіть закинено вжива- 
ти епітети ,,соціялістична”, 
чи ,, демократична”, і пар- 
тія, яка репрезентує ці заса- 
ди, зветься Партія праці. А 
прем’єр-міністер Етлі вплів 
у програму цієї партії у 1945 
році більше соціалізму, як 
хто деінде. 

Маючи на увазі вищеска- 
зане, треба зі задоволен- 
ням прийняти ідею ,, круг- 
лого столу” як засіб тиску 
на нині ще правлячу парто- 
кратію при здійснюванні 
державо-будівничих зав- 
дань. Парадоксом є, що 
участь у тому процесі бе- 
ре теж лідер партії парто- 
кратів під шильдом Соціа- 
лістична партія України, 
проти якої націлене ство- 
рення того „столу”. В та- 
кому складі той „стіл” міг 
би сповняти ролю голов- 
ної парляментарної комісії, 
де западали б законодат- 
ні рішення у принципі, а 
Верховна Рада лиш оформ- 
ляла б їх. 

Створення того ,, кругло- 
го столу” відбулось 21-го 
лютого, тобто ще перед 
вирішальним третім з’їз- 
дом Руху. Як відомо, збо- 
ри ці були дуже бурхливі, 
малощо не прийшло до роз- 
биття тої організації на дві 
окремі: однієї під прово- 

(Закінчення на стор. 3) 



Іван Лесько 

ДИПЛОМАТІЯ 

II 



Українська дипломатія 

В українській диплома- 
тії замітна емоційність з 
розрахунком на негайний 
хвилевий ефект, деяке хит- 
рування, — хоч видатнішим 
українським політикам ві- 
домі засади правильного 
дипломатичного поступу- 
вання і чимало з них їх 
притримувалися. Наприк- 
лад, князь Володимир Мо- 
номах, що мав славу одно- 
го з наймогутніших воло- 
дарів Европи, був добрим, 
практикуючим християни- 
ном й одночасно добрим 
політиком. Своїм синам він 
поручав дбати про добру 
славу своєї країни в широ- 
кому світі, добре обходити- 
ся з чужинцями, зокрема з 
послами, „бо вони потім 
розносять про чоловіка доб 
ру чи лиху славу по всіх 
землях”. 

Автор ,, Історії Русів”, 
послідовний ворог всякої 
неправди, визнавав тільки 
чесні ходи в міжнародних 
взаєминах. Хмельницький 
у нього вважає необхідним 
дотримуватися міжнарод- 
них договорів „усім наро- 
дам звичайних і за свя- 
тість шановних.” С. Петлю- 
ра вимагає від державних 
діячів фахового знання, орі- 
єнтаційного хисту, „почут- 
тя міри й такту”. Вони по- 
винні мати сталість, вит- 
римку й рівновагу в полі- 
тичних концепціях та вис- 
терігатися імпульсивности, 
необміркованости та док- 
тринерства. Він також осте- 
рігає перед згубними наслід 
ками ізоляції в міжнарод- 
ному житті. 



Політичний реаліст 1. 
Кедрин стоїть на станови- 
щі, що „політикою ПОВИНІН 
керувати розум, а не сан- 
тимент”, бо „багато укра- 
їнців хворіють на ту саму 
недугу (що й поляки), чер- 
паючи свою мудрість не з 
історичного досвіду та зе- 
ально-політичної оцінки ак- 
туальної дійсности, а з по- 
чувань, зформованих на 
підставі пережитого у бли- 
зькому чи давньому мину- 
лому”. 

Чимало подібних думок 
можна також знайти в спо- 
минах чи творах наших по- 
літичних діячів і диплома- 
тів — М. Драгоманова, В. 
Липинського, К. Левиць- 
кого, В. Кучабського, Е. 
Онацького та інших. 

Проте українська дійс- 
ність не завжди відповідає 
теорії. На практичні дії зви- 
чайно впливає дух доби, 
поточні події і, як згадано, 
характер окремих дипло- 
матів. 

Мабуть, найдавнішою по 
дією записаною про україн- 
ську дипломатію є місія 
антського посла Мезами- 
ра до аварської орди в по- 
ловині VI віку виручати 
полонених. „Як чоловік гор 
дий і сміливий, він не стер- 
пів аварському каганові йо- 
го хвалькуватих слів і від- 
повів сміло й різко”, — опо- 
відає тогочасний грецький 
автор; і це стало причиною 
його смерти з рук аварів та 



посилених аварських напа- 
дів на антські (українські) 
землі. 

Живі зовнішні зносини з 
усіми європейськими дер- 
жавами втримувала Київсь- 
ка Русь, одначе подробиць 
про характер тодішніх дип- 
ломатичних переговорів 
маємо небагато. Знаємо, 
що загальнопринятою заса- 
дою була недоторканість 
особи посла чи під час ми- 
ру, чи у війні. 

Інтенсивні дипломатичні 
зносини з європейськими 
урядами, зокрема з Поль- 
щею і Москвою втримува- 
ло козацтво, приймаючи 
чужі посольства і висила- 
ючи свої. Одначе, на думку 
істориків, козацька дипло- 
матія не дорівнювала їхній 
воєнній справності. Була 
вона доволі проста, емо- 
ційно забарвлена. У пере- 
говорах козацькі посли не 
завжди дотримувалися пра- 
вди, часто не дотримува- 
ли заключені умови (що, 
зрештою, в тодішніх часах 
широко практикувалося і в 
інших державах). Через те 
козаки виробили собі опі- 
нію людей нестійких, невір- 
них (каже Боплян), особ- 
ливо в очах найближчих су- 
сідів. Бували випадки, що 
за дипломатичні невдачі 
козацьких послів карано 
„на горло”. 

Одначе ті ж самі істори- 
ки признають, що козаць- 
ка чи гетьманська канце- 



лярія, яка завідувала зов- 
нішніми справами, працю- 
вала зразково. У ній слу- 
жили люди освічені й бува- 
лі (як, наприклад, Іван Ви- 
говський, Юрій Немирич). 
Посольські інструкції, ме- 
моріали, дипломатична ко- 
респонденція, що їх вони 
виготовляли стояла на рів- 
ні найкращої тогочасної 
європейської практики. 

Дуже широкі зносини з 
чужими державами мав ге- 
тьман Хмельницький. Про- 
те, на думку М. Грушевсь- 
кого, його дипломатичні 
досягнення були радше ілю 
зоричні: посольства до по- 
льського уряду чи сойму, 
нав’язування союзів, чи на- 
магання роз’єднувати во- 
рожі держави майже ніколи 
не мали сподіваних успіхів. 
Проф. І. Рибчин бачить при 
чину цього в надто частих 
змінюваннях партнерів, в 
ухиляннях від взятих на 
себе зобов’язань, стосуван- 
ні інтриг та легковаженні 
західньоевропейських по- 
зитивних політичних пра- 
вил. Грушевський уважає 
цього гетьмана вродженим 
вождем-правителем і полі- 
тиком-дипломатом, але з 
тих дипломатів, що розра- 
ховують на хвилеві, корот- 
котривалі успіхи, а не діють 
на довшу мету. А втім, Хме- 
льницький за вдачею був 
сином свого народу. Під 
час авдієнцій з чужими пос- 
лами він не скривав своїх 
емоцій — гніву чи ласка- 
вости, захоплення і розча- 
рування; погідний настрій і 
пригноблення мінялися у 
нього відповідно до зов- 

(Закінчення на стор. 3) 



Юліян Хименець 

ЗАКАРПАТТЯ - ЗЕМЛЯ 

УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 

III 

Тому коли большевицький уряд заснував в Ужгороді 
Державний університет, на Закарпатті була велика радість. 
Багато української молоді горнулося до школи. Абсоль- 
венти цієї школи були добрими спеціялістами в своєму 
фаху, але поганими патріотами свого народу, бо больше- 
вики викинули зі школи справжню історію. 

Я переконався про це з кінцем 1989 року, коли до нас 
приїхали брат моєї дружини зі сином. В розмові ми 
ствердили, що вони не знають нічого, що сталося на 
Закарпатті перед 50-ти роками. Коли я дав їм перечитати 
мою книжку ,,Мої спостереження зі Закарпаття”, вони не 
могли відірватися від неї поки не перечитали. Я зрозумів, 
що українська інтелігенція на Закарпатті є неповновартіс- 
на, бо їй бракує основна риса української духовости і 
знання своєї справжньої історії. 

Ми не один раз заздрили нашим приятелям,, які їхали у 
відвідини до своїх рідних, чи приятелів, в Україну. Нам цієї 
приємности відмовлено, бо в 1976 році вийшла в Ужгороді 
книжка колишнього чекіста Степана Бойка під назвою 
,, Народ не прощає”, в якій мене большевики облили 
болотом за мою працю на користь самобутности Закар- 
паття. 

Та ситуація в СССР почала змінюватися. З початком 
1990 року діячі Ужгородського державного університету в 
співпраці з українськими науковими діячами поза межами 
іУкраіни ріщдли, скликатщна^гкрву „Україн- 

ські Карпати, етнос, історія, куДьтура”. Конференція 
відбулася від 26 серпня до 1-го вересня 1991 року. Мене і 
мою дружину теж запрошено на цю конференцію. 



Конференція проходила цілий тиждень, як заплановано. 
У ній взяли участь учені із ЗСА, Канади, Австрії, 
Мадярщини, Югославії, Чехо-Словаччини і Швайцарії. 
Між присутними науковцями слід згадати таких: Василь 
Маркусь, Іван Фізер, Юліян Химинець, о. Севастіян С. 
Сабол і(Зореслав), Осип Данко, Юрій Бача, Микола 
Мушинка, Любов Бабота, Богдан Зілінський, Микола 
Штець, Юліян Тамаш, Симеон Сакач, Іштван Удворі 
(мадяр) й інші. 

Конференція розпочалася пленарним засіданням. Його 
відкрив голова оргкомітету професор Павло Чучка. ц 
хто тут зібрався, привітав ректор Ужгородського універ- 
ситету проф. Володимир Сливка. На цьому засіданні було 
прочитано шість програмових доповідей конференції. 

Наступного дня конференція продовжувала роботу у 
двох секціях: суспільнознавчій і філософічній. На обох 
секціях і пленарному засіданні виникло питання про 
шкідливий вплив „політичного русинізму”, спрямованого 
на роз’єднання України. Відомі вчені, Василь Маркусь, 
Іван Фізер, Іван Банат, Юліян Химинець, Олекса Миша- 
нич, Микола Штець, Павло Чучка і Василь Мельник 
підкреслювали, що русинізм сприяє денаціоналізації 
українського населення. 

У рамках конференції я виголосив в четвер, 29-го серпня 
доповідь на тему: „Закарпаття — жертвою фашистівської 
Німеччини”. В п’ятницю 30-го серпня моя дружина Марія 
виголосила доповідь: „Українські жінки Закарпаття дома 
й на чужині”. 

У четвер увечері чотири українські закордонні науковці і 
я дали інтерв’ю про перебіг конференції в ужгородській 
радіо-передачі. 

Під час конференції, а особливо після її закінчення, я 
зустрінувся з цілим рядом приятелів і співробітників до 
1939 року, з якими я від того часу не мав жадного контакту, 
наприклад з д-ром Миколою Бандусяком, Іваном Влади- 
кою, Іваном Черничком, Ганною Божук й іншими. До 
цих долучилися ще молодші активісти як проф. Павло 
Чучка, проф. Василь Мельник, народний депутат і голова 



Роман С. Голіят 

Альбом про минуле 

і сучасне України 

„ Цкгаіпе — и$ НШогу апсі ііх АгШ”, Ьу Реіет КатсіавН, тіИ 
/оге\уогсі Ьу Рго/. Міскаеі Ь. Ьауугтзку, риЬІівНесі Ьу 
„ГоПипа” Со., МеІЬоигпе, Ашігаїіа, ргіпіесі іп Ноп^ Коп^ 
Ьу 8ІІЄХ Епі. & РгіпЧпі Со., 1991, 271 ра^ев. 



Петро Кардаш, видавець, 
уродженець Підгаєччини, 
Західня Україна, після Дру- 
гої світової війни поселив- 
ся в Австралії. У 1989 році 
він видав імпозантний ан- 
гломовний альбом п. 3. „Ук 
раїна і українці”, а тепер — 
перед нами — його Другий 
англомовний альбом п. з. 
,, У країна — історія і її мис- 
тецтво”. Обидва видання 
він фінансував особисто. 

Проф. Михайло Л. Лав- 
рівський, заступник голо- 
ви і директор зв’язку Феде- 
рації українських організа- 
цій Австралії, у вступному 
слові до цієї публікації, по- 
дає коротку історію про 
Україну і українців. Він зга- 
дує, що Україна — ця сьо- 
ма світова економічна по- 
туга є членом ООН, має 
52-мільйони населення і пе- 
ред нею важливе завдання у 
будучності Европи і світу. 
Однак, — пише він, — Ук- 
раїна і українці, ще донедав- 
на, були для багатьох на За- 
ході ,,терра інко гніта” — 
зовсім незнана. В минулому 
— економічні, наукові, літе- 
ратурні й мистецькі досяг- 
нення України присвоюва- 
ла собі Москва. Він згадує, 
що навіть за так званої 
гласности Горбачова, Кар- 
дашеві робили перепони під 
час його останньої поїздки 
по Україні, де він фотогра- 
фував об’єкти, потрібні йо- 
му до згаданого вже Аль- 
бому. 

Автор подає короткий 
огляд історії України аж до 
наших днів. Він каже, що 
сьогодні українці знову під- 
водяться. немов Сфінкс, зі 
згарищ своєї батьківщини. 
Українці зазнали величез- 
ного знищення, але вони це 
витримали і це все пережи- 
ли. Колективізація забра- 
ла величезні людські жерт- 
ви, а урбанізація, знищи- 
ла багато міст У країни; ру- 
сифікаційна пресія Москви, 
спричинилася до цього, що 
ряд міських українців, час- 
тинно втратив ідентичність, 
цілком не присвоївши ін- 
шої. Без уваги на цей жор- 
стокий русифікаційний про- 
цес, збережено українську 
мову і сьогодні вона є дію- 
чою урядовою мовою Ук- 
раїни. 

Незважаючи на понад 70- 
річну комуністичну індо- 
ктринацію, зберігся дух при 
ватизації в Україні. Автор 
звертає увагу, що найбіль- 
ший вплив на відродження 
України мав Рух, про що 
згадує і Кардаш. Лаврів- 



ський сподівається, що нас- 
тупне видання Кардаша, 
буде присвячене незалеж- 
ній Україні, яка входить у 
нову добу добробуту для 
усіх її громадян — без різ- 
ниці на їхню расову прина- 
лежність, політичні переко- 
нання, віроісповідання і ет- 
нічне походження — прин- 
ципи, які на протязі віків 
переслідування, навчило ук- 
раїнців респектувати. 

Появу цього Альбому на 
книжковому ринку треба 
привітати, тим більше, ко- 
ли ця праця видана зраз- 
ково. Ця книга, великого 
формату, інформує англо- 
мовного читача, про мину- 
ле і сучасне українського 
народу. На фронтовій об- 
кладинці цього видання по- 
казано пам’ятник Шевчен- 
ка в Харкові, а на — остан- 
ній, монумент засновників 
Києва. На двох картах Ук- 
раїни зазначено географіч- 
не положення України, яка 
межує з цими чи іншими 
європейськими країнами, а 
на — другій, зазначені її 
кордони. Автор подає ста- 
тистичні дані про україн- 
ців діаспори в країнах їх- 
нього поселення. 

Сотні кольорових, по- 
мнете цьки виконаних зні- 
мок, дають нагоду англо- 
мовному читачеві побачити 
красу України й багатство 
її народу. Там подані воло- 
дарі України, портрети виз- 
начних особистостей ^ пре 
зиденти, князі наших. Цер- 
ков, письменники, історич- 
ні пам’ятки, замки, форте- 
ці, старинні церкви і іко- 
ни, будинки — шкіл і уні- 
верситетів, цвинтарі з наг- 
робними пам’ятниками, роз 
копані могили помордова- 
них еикяпедистами. краєви- 
! дй іКаридіТ, військові відзна- 
ки УНР, засідання Конгре- 
су Руху, масові демонстра- 
ції, з морем синьо-жовтих 
прапорів за вільну Україну 
в Києві, Львові і Івано- 
Франківському, а у мистець 
кій частині знімки банду- 
ристів, вишивок, килимар- 
ства, писанок і кераміки з 
вичерпними поясненнями 
до кожної тематики. 

У показнику імен знахо- 
диться відклик до кожної 
ілюстрації чи світлини. Ав- 
тор теж перелічує усі осо- 
би, що допомогли йому у 
виданні цієї публікації. Аль- 
бом цей видано на гарному 
папері й він може бути гар- 
ним подарунком на будь- 
яку оказію. 



НОВУ ПЛЯТФОРМУ ,, центризму”, заснованого на 
буддійському неприйнятті екстремізму, прийнято на XXI 
з’їзді Монгольської народно-революційної партії. На з’їзді 
вперше звернула на себе увагу молодіжна фракція „Нове 
покоління”, яка дістала 62 зі 147 місць у центральному 
комітеті партії. 



закарпатського Руху Віктор Бедь, редактор „Закарпатсь- 
кої Правди” Михайло Бабидорич, Василь Зілгалов, голова 
закарпатського „Меморіялу” й багато інших. 

Усі ці особи або вже читали мою книжку „Мої спостере- 
ження із Закарпаття”, або хотіли її купити. Щастя, що наша 
родина (дружина, я і два сини) принесли з собою на 
Закарпаття понад сорок книжок, що їх я роздав цим, які 
бажали її набути. А були й такі, які звернулися до мене з 
пропозицією перевидати мою книжку. В цих випадках я 
відрадив їм це робити з тої причини, що незабаром в 
Ужгороді має бути видана друга моя книжка, ,, Закарпат- 
тя — земля Української держави”. Нова книжка, крім 
подання в скороченій формі про події 1918 — 1939 років 
містить ще інформації з нашої старинної історії — 
мізинська культура, трипільська культура і інші часи, коли 
Закарпаття входило до складу української держави. 

їхати в Україну з Америки з порожніми руками якось не 
випадає. Два місяці перед нашим запланованим виїздом в 
Ужгород звернулися до нас представники Товариства 
української мови ім. Тараса Шевченка і народного Руху в 
Ужгороді, що апарат відеокамера дуже улегшила би їм 
роботу. Свідомі цього, я з дружиною взялися роздобути 
фонди для придбання відіо. Справа в цьому, що тут є не 
лише проблема як дістати фонди, але не менше важливим 
є, щоб якнайшвидше доставити апарат в руки, які 
найбільше можуть використати цей апарат для потреб 
народу. Тому, що ми особисто планували їхати в Ужго- 
род, думали забрати апарат зі собою. Після усилених 
труднощів ми роздобули фонди на закуплення відіо, який 
коштував 1,045 доларів. 

Три дні перед нашим від’їздом ми дістали листа від 
членів комітету для побудови пам’ятника українському 
генієві Тарасові Шевченк'^ві в Ужгороді. Нам пишуть, що 
підготовча праця вже зроблена, навіть місце для пам’ятни- 
ка вже придбане, лише бракує грошей, щоб розпочати 
роботу. 



Закінчення буде. 



Ч. 53. 



СВОБОДА, ЧЕТВЕР, 19-го БЕРЕЗНЯ 1992. 



З 



Дипломатія 

(Закінчення зі стор. 2) 

нішніх вражінь і подраз- 
нень. Це, як каже Рибчин, 
„динаміка афекту”, а не ра- 
ціональне дипломатичне 
мистецтво. 

Релігійно-емоційне за- 
барвлення мали відносини 
Хмельницького до Моск- 
ви, яка ставилася холод- 
но і з великою резервою до 
всіх його союзних заходів, 
залишала його напризво- 
ляще в найтрудніших ситу- 
аціях і, незважаючи на це 
втішалася його прихиль- 
ністю і респектом як „єди- 
новірна нація”. 

Щодо козацької дипло- 
матії в загальному, слід 
мати також на увазі, що не 
сприяли їй також зовнішні 
обставини: культурна відо- 
кремленість України, опі- 
нія деяких держав про коза- 
ків як збунтоване військо, 
а не державний суб’єкт то- 
що. 

Подібні атрибути і труд- 
нощі мала також диплома- 
тія відродженої української 
держави 1917 — 20 років. 

Емоційний підхід до по- 
літичних справ у тодішніх 
дипломатів осудив С. Пет- 
люра. (Як приклад він по- 
дав сантиментальне нарі- 
кання українських послів у 
Женеві на тяжке положен- 
ня українців під польською 
владою в Г аличині). Народ- 
ний Комітет Галичини вка- 
зував на безвиглядність по- 
кірливої тактики, яку стосу- 
вала Українська Парлямен- 
тарна Репрезентація у від- 
ношенні до Віденського уря 
ду в 1918 році, осуджуючи 
одночасно надмірне покла- 
дання надій на Австрію і 
Німеччину. 

Не повелося також то- 
дішгіі'ій’ українським дипло- 
матам запобігти згубній 
для молодої держави ізо- 
ляції через занедбання сво- 
єчасного контакту з Антан- 
тою. Виявила вона і цілий 
ряд ІНШИХ недотягнень: по- 
вільність делегатів УНР 

під чяс Мирової конферен- 
ції у Парижі, - неточність, 
егоїзм, розтратність дер- 
жавних грошей і т. ін. (За 
Директорії багато грошей 
витрачалося на закордонні 
дипломатичні місії, члени 
яких, під претекстом „під- 
тримування престижу Ди- 
ректоріГ’, жили в дорогих 
готелях, відвідували пер- 
шорядні ресторани, тощо. 
Наслідки цього були нас- 
крізь негативні — замість 
пошани, викликали сумнів у 
солідності цих місій. Це 
марнотратство погіршува- 
ло і без цього тяжкий стан 
Директорії, — пише Н. По- 
лонська-Василенко). 

Одначе і дипломатія УНР 
мала деяких достойних чле- 
нів і свої добрі сторони. До 
таких належить виступ мо- 
лодих віком українських 
дипломатів на мировій кон- 
ференції в Бересті 1918 ро- 
ку. Серед вийнятково тяж- 
ких обставин (воєнний стан, 
Київ загрожений наступом 
большевиків), маючи до ді- 
ла з фаховими, досвідче- 
ними державними мужами, 
наші делегати затримали 
незвичайну рівновагу ду- 
ху, твердість і справжній 
дипломатичний хист. Це 
мусіли їм признати і їхні 
контрагенти — ген. Г оф- 
ман, граф Чернін та інші, 
що в своїх споминах не жа- 
ліють їм похвал. 

Солідними дипломатами 
з академічною освітою та 
західньоевропейським під- 
ходом до справ виявилися 
також такі особистості як 
Ол. Шульгин, граф М. Тиш- 
кевич, Ол. Лотоцький, В. 
Липинський, А. Яковлів, І. 
Токаржевський-Карашевич 
та інші. 

Сьогодні горизонти для 
широкої дипломатичної ді- 
яльности незначні. Обме- 
жує її розвинена комуніка- 
ційна техніка, атомова 
зброя, система держав-над- 
потуг. Уряди великих дер- 
жав тримають усі важливі 
справи у своїх кабінетах 
і воліють полагоджувати їх 
у „зустрічах на вершинах”, 
ніж доручати їх своїм ам- 
басадорам чи послам. Про- 
те і в таких обставинах за- 
лишається чимало буден- 
них міждержавних справ і 
проблем, для яких необхід- 
ні і рядові професійні дип- 
ломати. 



Українське... 

(Закінчення зі стор. 1 ) 

трьох тижнів повинні відій- 
ти кораблями із ЗСА перші 
трактори ^для У країни на 
трасі Ню Йорк-Одесса-Ілія- 
чевськ. 

У відповідних оголошен- 
нях, що йдуть до нашого 
щоденника, підкреслюєть- 
ся, що всі машини для ма- 
лих господарств можна за- 
купити в ЗСА або Канаді за 
валюту з призначенням для 
родин чи знайомих в Украї- 
ні. 

Розуміється, спільне між- 
народне підприємство, яке 
очолюють українці з діас- 
пори і України, не думає 
обмежити свою діяльність 
лише до рільничих машин 
для малого сільського гос- 
подарства. Крім них плану- 
ється продаж генераторів, 
моторових помп, мотоцик- 
лів, тканини, бензопилів, 
холодільників та допомога 
у заложенні фабрик цемен- 
тових бльоків, акумулято- 
рів, цегли, а також машин 
для перерібки молочних і 
м’ясних продуктів. Рівно- 
часно Б. Крижанівський по- 
відомив зацікавлених в Ук- 
раїні, що має американсь- 
ких покупців на сірку, ко- 
бальт, ніобій і танталь. 

Коли усі ці торговельні 
задуми здійсняться — це 
буде великий крок вперед у 
економічному розвитку Ук- 
раїни. Головне, однак, під 
цю пору, це можливість 
дати сільським господар- 
ствам зібрати цього літа 
якнайбільшу кількість збіж- 
жя та інших земних плодів. 



„Отаманія”... 

(Закінчення зі стор. 2) 
дом Вячеслава Чорновола, 
другої — Івана Драча і Ми- 
хайла Гориня. Не прийня- 
лася засаднича ідея Чор- 
новола, що Рух мав би пе- 
ретворитись у всеоб’єдную- 
чу політичну партію. Рух 
залишався далі своєрідною 
,, мамою”, яка має нагляд 

над партіями-діточками. А 

народила їх У країна-нень- 
ка досить як на її спромож- 
ність погодити їх. Треба їй 
було їх стільки? 

Ідея Чорновола, що в 
нинішніх умовах Україні на 
потребу одна сконсолідова- 
на демократична партія — 
не втратила своєї ваги, хоч 
перепала. Та й ще, коли б 
це справжні, багаті член- 
ством і організаційними 
мережами організації. А то 
у деяких із них навіть не 
тисяча членства. Та й коли 
б їх програми були насправ- 
ді змістовними і суттєво 
різнились. А то там фрази і 
повторювання оклепаних 
постулятів. Між членами 
„круглого столу” є теж лі- 
дер Християнсько-демок- 
ратичної партії В. Січ- 
ко. Щастя, що не запроше- 
но туди відомого промо- 
тора йогізму Олеся Берд- 
ника, який теж претендує на 
політика, коли кандидував 
на президента... 

Не хотів би я нікого вра- 
зити, бо тямлю, як важко 
приходиться з тим держав- 
ним будівництвом на Укра- 
їні, коли нема ні досвіду, ні 
належно приготованих до 
державного будівництва, 
нема досвідчених архітек- 
тів. Та коли слідкуєш за 
розвитком політичних по- 
дій в Україні, не можеш 
позбутися деякого натяку 
на 1917 — 1920 роки... І то- 
ді було більше „чіфів”, як на 
потребу, партійних й ін- 
ших. Цілий той минулий 
процес схрещуємо негатив- 
ним терміном — отаманія! 
Теж нині у „вітчизняних” 
колах більше (як вказують 
останні події третього з’їз- 
ду Руху!) енергії витрача- 
ється на конфронтацію про- 
тивних сил у демократич- 
ному таборі, ніж на фрон- 
тальну атаку проти парто- 
кратів, у руках яких справ- 
жня влада в Україні. Тому 
як позитивно не розціню- 
вати б ролю Руху чи „круг- 
лого столу”, нині одне най- 
важливіше органічне питан- 
ня політичного процесу в 
Україні: як здійснити пос- 
тулят об’єднання всіх де- 
мократичних партій Укра- 
їни в одну. Це імператив 
моменту! Інакше насправ- 
ді історик може назвати 
цей процес отаманією, тіль- 
ки вже не на тачанках... 



„Великий патріотизм ви- 
словлюється великим мис- 
тецтвом”, сказав Улас Сам- 
чук. Тому що у нас немає ще 
таких книг, у яких були б 
закріплені мистецькі подви- 
ги визначних мистців сцени, 
дуже важко в одній статті 
сказати навіть найважливі- 
ше із співацької кар’єри 
Любомира Мацюка, од- 
ного із славних українських 
співаків, що проявив себе на 
концертних естрадах чи сце 
нах півсторіччя, прославив- 
ши не тільки себе, але й наш 
народ. Це прославлення 
проходило крім України в 
таких державах як Німеч- 
чина, Австрія, Бразилія, 
Аргентина, ЗСА, Канада й 
останнім часом у Польщі. 

Любомир Мацюк як сти- 
пендист Фонду ім. МишуГи, 
в другій половині тридця- 
тих років був студентом 
Львівського музичного інс- 
титуту ім. Лисенка, кляси 
вокалу Одарки Бандрівсь- 
кої (племінниці Соломії 
Крушельницької). у пер- 
шому конкурсі молодих 
співаків став лавреатом 
першої нагороди. Впро- 
довж вокальних студій виш- 
колив свій ліричного темб- 
ру голос до такого мистець- 
кого рівня, що на Мацюка 
за німецької окупації велику 
увагу звернув Володимир 
Блавацький, маючи його на 
увазі в якійсь із опер, що 
відповідала б голосові Ма- 
цюка, та хід воєнних подій 
перерішив долю оперного 
театру. 

Приневолений покинути 
рідну землю, Мацюк опи- 
нився у Берліні. Дуже вимо- 
гливий до себе та незадово- 
лений здобутим, ще студію- 
вав, докладніше вигладжу- 
вав свій голос у берлінсь- 
кій Музичній Академії. Зго- 
дом це саме робив у віден- 
ській консерваторії. 

Затих гул важкої зброї, 
кінець воєнних дій. Мацюк 
із своєю дружиною Ією, 
знаменитою співачкою, по- 
чинає концертувати. Почи- 
нають ІЗ 6=ої американської 
армії, а після цього ряд 
концертів у великих концер- 
тових і театральних залях у ' 
супроводі великих оркест- 
рів. Перед виїздом до Па- 
рижу в лютому 1947 року 
Мацюк виступав у Мюнхе- 
ні в репрезентативній Софі- 
єнзаль. На його концерт 
композитор О. Бобикевичу 
, , Християнському Г олосі” 
писав: „Співак з милозвуч- 
ним, палким голосом ліри- 
чної закраски виявив себе 
мистцем у виконанні укра- 
їнських пісень в прекрасній 
інтерпретації, витримуючи 
з великою легкістю та ніж- 
ністю усі піяно та піянісси- 
мо. В обох частинах кон- 
церту публіка захоплюва- 
лася виконанням пісень і 
нагороджувала співака ряс- 
ними оплесками, а при кінці 
примусила до численних 
наддатків...”. Це одна з ба- 
гатьох рецензій на виступ 
Мацюка, бо ще в Липську 
на його концерт, де німці 
були не дуже прихильні до 
ненімців, д-р Б-к писав: 
„Любо Мацюк, це, безпе- 
речно, культурний співак, 
який розуміє, що співає”. 
При цій нагоді з європейсь- 
ких виступів, докладніше 
одного з концертів у Відні, 
д-р Борис Кудрик писав: 
„Мацюк забренів у піснях 
наших композиторів та в 
італійських античних аріях. 
Нашого співака, крім шов- 
кового, вирівняного голосу, 
знаменує глибока музика- 
льність, залізна ритміка, 
висока культура голосу та 
здібність відчути і передати 
музичний стиль”. 

Коли настала хвиля пере- 
селень за океан, Мацюки 
вирішили виїхати до Бра- 
зилії, де прожили від 1Й7 
до 1956 року. У цій країні 



Пом’янім славного співака 



Любомир Мацюк разом з 
дружиною Ією та сам дали 
велику кількість концертів, 
які були їхнім співацьким 
тріюмфом. 

Виступав у великих міс- 
тах, часто при акомпанья- 
менті симфонічної оркест- 
ри, — в Ріо де Жанейро, 
Куритибі, Сан Павльо й 
інших місцевостях. У його 
репертуарі — Гайдн, Мо- 
царт, ІІІуберт, Вебер, Россі- 
ні, Мендельсон, Шуман, 
Ліст, Верді й ін. У своєму 
репертуарі не цурався укра- 
їнських творів. У Сан Пав- 
льо у „Фоля де Аманя” 6 
квітня 1949 року Рикарді, 
один із найвизначніших му- 
зичних критиків Бразилії, 
писав про виступ Мацюка 
та його дружини, що відбу- 
вся в оперному театрі: „Лю- 
бомир Мацюк, який висту- 
пав у цьому концерті пер- 
ший, має голос приємного 
тембру, добре поставлений, 
із солідним опертям у всіх 
регістрах, послідовно зас- 
тосовує мікст, як засіб вико- 
нання, і треба подивляти 
його такт у прекрасній по- 
будові фраз”. 

У нашому максимально 
сконденсованому тексті не 
можемо опускати, що місто 
Блюменав, центр німецької 
колонії в Бразилії у сторіччя 
свого існування вирішило 
поставити нову бразилій- 
ську оперу „Аніта Ґаріба- 
льді”. Композитор цієї опе- 
ри проф. Н. Ґойєр запросив 
Любомира Мацюка вико- 
нати ролю Ґарібальді, іта- 
лійського героя, що боров- 
ся з бразилійкою Анітою за 
волю Бразилії. Театр „Кар- 
льос Ґомез” поставив „Ані- 
ту Ґарібальді”, заангажува- 
вши відповідний склад опе- 
рних співаків. На прем’єру 
були запрошені високі дос- 
тойники уряду з президен- 
том на чолі. Уряд вислав 
спеціяльного кінорепорте- 
ра, щоб фільмувати цю пер- 
шу бразилійську оперу. 
Уряд висловив думку зро- 
бити мистецьке турне з опе- 
рою по Бразилії. Перед на- 
шим співаком розкрилися 
широкі перспективи, зміц- 
нені дуже добрими рецензі- 
ями про оперу та найбіль- 
ше про ролю ґарібальді у 
виконанні Любомира Ма- 
цюка. Всі рецензії зводи- 
лися до того, що з поміж 
усіх виконавців Мацюк вия- 
вився як співак із найбіль- 
шою рутиною і що його 
голос приємний і звучний, а 
дикція знаменита. Він почу- 
вається на сцені впевнено. 
Виходить, що не помилявся 
Блавацький, коли мав на 
увазі Мацюка в якійсь із 
чергових опер. 

Одним із особистих успі- 
хів Мацюка в Бразилії був 
його пост професора сольо- 
співу в новій консерваторії в 
Блюменав, що був культур- 
ним центром естада Санта 
Катаріна. 

Вертаючись до його вис- 
тупів у Бразилії. Про них 
можна писати дуже багато. 
Тут слід згадати про його 
виступ з дружиною в радіо 
й телевізії та награння бага- 
тьох платівок, що користу- 
валися великою популярні- 
стю. На одній із них є награ- 
на „Мама”, що була в його 
репертуарі. Музику до цієї 
пісні скомпонував Віхіо, а 
текст переклав Мацюк. 
Впродовж свого перебуван- 
ня в Бразилії, виступав на 
інавгураціях двох президен- 
тів — Жетуліо Варґаса та 
ген. Дутри. 

Мацюк із дружиною не 
забували про своїх земля- 
ків і часто виступали на 
українських сценах. 

У зв’язку з підготовою 
українських виступів ув 
урочистостях „Сторіччя ес- 
тада Парана” в 1953 році. 




МАЄМО НА СКЛАДІ 

ПРОПАМ’ЯТНУ КНИГУ 
з нагоди посв’ячення Українського 
Католицького Крайового Собору 
Пресвятої Родини у Вашінґтоні 

Редактор о. Йосиф Денищук, ЧНІ 

Вашінґтон, 1988, видання Пропам’ятного Комітету Пресвя- 
тої Родини, друком Украпрінт, Вудсток, Мд., стор. 176. 
Великий формат, ціна 10.00 дол. 

Можна набувати у книгарні Свободи. 

Мешканців стейту Ню Джерзі зобов’язує долучити до ціни 
7% продажного податку. 

У книзі описано історію церковного та громадського життя 
українців Вашінґтону й околиці та історію побудови храму 
Пресвятої Родини. 



Св. п. Л. Мацюк 

Мацюк упродовж семи мі- 
сяців інтенсивних репетицій 
вишколив український хор 
у Куритибі, допровадивши 
його до такого рівня, що він 
став найкращим хором у 
Бразилії. Недаром кожний 
його виступ був тріюмфом 
української пісні. Захоплен- 
ня та збудження ентузіязму 
було колосальне. Ті, що 
приїхали з Бразилії і були 
на виступі цього хору, роз- 
повідають, що Мацюк ім- 
понував як виглядом, так і 
диригентським хистом, ви- 
явленим у способі диригу- 
вання, що нагадувало дещо 
Котка, а ще більше Божика. 
Мацюк підніс рівень групо- 
вого співу в Бразилії на нові 
висоти, дійшов до блиску- 
чих мистецьких осягів, чим 
захоплювалися бразилійці, 
подивляючи хорову культу- 
ру українського народу. Як 
його виступи, так виступи з 
хором по бразилійській зе- 
млі, принесли славу не тіль- 
ки йому, але й нашому на- 
родові. Саме в цьому його 
велика заслуга. 

З Бразилії, в якій Мацю- 
ки прожили від 1947 до 1956 
року, переїхали до Буенос 
Айресу, Аргентина. В цій 
країні, концертуючи з не- 
меншим успіхом як у Бра- 
зилії, прожили нецілих два 
роки. Звідти у 1958 році 
переїхали до ЗСА і осіли у 
Чикаго. 

їхні виступи у ЗСА і Ка- 
наді — це чергова сторінка 
їхньої співацької кар’єри. 
З великої кількости рецен- 
зій, що їх писали Фоменко, 
Барвич, Савицький, Б. Ле- 
вицька, Добош, о. Хомин, 
А. Рудницький, ґординсь- 
ка-Каранович та інші, наве- 
демо тільки одну рецензію 
на виступ Мацюка пера 
Гординської - Каранович: 
„Вокальна гладкість, дина- 
мічне тінювання, м’яка еля- 
стичність субтельних нюан- 
сів — прикмети, що дають 
нашому співакові спромож- 
ність виявити спонтанність 
і теплоту музичного висло- 
ву”. 

Здавалося, що Мацюк, 
будучи директором Філії 

НРУ не уникне... 

(Закінчення зі стор. 1 ) 
сьогодні дуже небезпечна”. 

Партія „конструктивної 
опозиції” має право на існу- 
вання, але вона ні політич- 
но, ні юридично не може 
претендувати на єдине пра- 
вонаступництво Народного 
Руху України. 

ДПУ та УРП виступа- 
ють за збереження Руху з 
його первісною метою — 
консолідувати суспільство 
навколо ідеї демократії та 
державної незалежности Ук 
раїни. Виникла потреба ре- 
організувати НРУ на коалі- 
цію партій і громадських 
організацій. УРП і ДПУ 
мають намір стати учасни- 
ками такої коаліції, з гас- 
лом „За єдність народу, за 
порозуміння в ім’я незалеж- 
ности, демократії, добро- 
буту”. 

У заяві УРП про це 
сказано : „Ми готові до 
подальшої співпраці і пошу 
ку шляхів організаційного 
удосконалення нашого спі- 
льного НРУ і закликаємо 
політичних лідерів і всіх 
членів Руху політично виз- 
начитися. Наше ставлення 
до нової політичної партії, 
яка утворилася на Третіх 
Зборах Руху, визначатиме- 
ться її участю в державо- 
творчому процесі й утверд 
женні багатопартійности і 
демократії”. 



Музичного Інституту в Чи- 
каго, не вибиратиметься в 
якесь заморське турне, од- 
нак він прийняв ангажемент 
Міністерства культури Ба- 
ден-БюртенберГу виступи- 
ти з десятьма концертами. 
Після того його ангажують 
виступити в ШтутГарті та 
Карльсруе в операх „Чарів- 
на флейта” та,,Дон Джіова- 
нні”. У Баден — Бюртерберг 
надано йому почесне звання 
,,камерзінгер”. За весь час 
його концертування по ши- 
рокому світі різних подяк і 
всяких дипломів не злічити. 

Звичано тенори швидше 
сходять зі сцени, у випадку 
Мацюка виходить зовсім 
інше: він завзявся побити 
рекорд Беньяміно Джілі, 
вирішивши на сімдесятому 
році життя відвідати Поль- 
щу, щоб своїм співом, як 
сказав, дати сестрам і бра- 
там по крові ,, пригорщу 
радости”. Виступив у Кра- 
кові, Ґданську, Білому Бо- 
рі, Кошаліні, Ольштині. 
Виступав теж з „Журавля- 
ми”. Всюди вітали його з 
відкритим серцем. 

Із завершенням його тур- 
не скінчилося його плодо- 
творне життя. 17-го лютого 
1991 року в Щеціні несподі- 
вано відійшов у вічність. 

Яр. Климовський 



,Нє фаворизуйте.. 

(Закінчення зі стор. 1 ) 
гається сугерувати Сімес у 
своїй статті, бо область 
радше належить автохтон- 
ному населенню — татарам 
і німцям, яких окупаційний 
режим зумисно розкинув по 
території цілої імперії, щоб 
заселити Крим росіянами. 
Українці, на думку Іванці- 
ва, намагаються тільки до- 
помогти цим покривдже- 
ним національним групам. 

З’єднані Стейти Америки 
можуть багато допомогти 
новопосталим на руїнах 
комуно-московської імперії 
країнам, якщо б вони не 
фаворизували Росії і росіян, 
виходячи із засади, що всі 
колишні республіки СССР 
дали свій вклад у розбудо- 
ву імперії і їм з цього також 
щось належиться. Нато- 
мість, нерухоме і рухоме 
майно, без згоди інших чле- 
нів СНД, загарбала Російсь- 
ка дедерація, — каже Іван- 
ців, викликавши слушне не- 
вдоволення. Він, поклика- 
ється на двох визначних 
американських політиків, 
ґенрі Кіссінджера і Збіг- 
нєва Бжезінского, які свого 
часу також перестерігали 
Уряд ЗСА й інші демократи 
ЧНІ держави перед всякими 
формами російського імпе- 
ріалізму в майбутньому. 
„Вже найвищий час, щоб 
ЗСА трактували усіх 10 кра- 
їн Коммонвелту на рівні з 
іншими незалежними дер- 
жавами, бо вони не є коло- 
ніями Росії”, — пише Е. 
Іванців. 

Автор другог листа оспо- 
рює право Сімеса вплива- 
ти на хід історії на просторі 
колишнього СССР і вмішу- 
ватись у спір У країни з Росі- 
єю у справі Чорноморської 
фльоти. Такого самого пра- 
ва не має жодна інша дер- 
жава, включно із ЗСА. Кор- 
дони держав Коммонвелгу 
є розумно вирішені до;ю- 
вором зацікавлених сторін, 
а легітимність чи нелігітим- 
ність російських претенсій 
до Криму не повинна навіть 
бути предметом обговорен- 
ня. Зміна цієї настанови 
щодо зміни кордонів — це 
спричинення конфліктів 
між народами, а російські 
претенсії до Криму можуть 
поглибити кризу в цілій 
СНД. 

Політична сепарація між 
Росією і Україною є неми- 
нучою, — каже Л. В. Русец- 
кас. Цей процес проходить 
покищо в релятивно спо- 
кійній атмосфері і тому вмі- 
шування Сімеса є каригід- 
ним. ЗСА також не повинні 
вмішуватись односторон- 
ньо у ці справи. Натомість 
вони можуть констуктивно 
впливати на перехід еконо- 
міки у систему вільного 
ринку і співпрацю між зга- 
даними двома великими 
країнами. Це буде найкра- 
щий спосіб для довгоречен- 
цевої політики і стабільнос- 
ти в цій частині світу, — 
каже автор листа. 



В ПОНЕДІЛОК, 16-ГО БЕРЕЗНЯ, вірменські збройні 
формування обстріляли з гармат декілька азербайджансь- 
ких міст і сіл. Загинуло понад ЗО осіб. Тим часом у Теграні 
міністри закордонних справ Вірменії, Азербайджану та 
Ірану підписали проект угоди про нормалізацію стосунків 
між ворогуючими сторонами. У випадку його схвалення 
вірменським і азербайджанським урядами очікується 
припинення вогню. 

УРЯД АЛЬЖИРУ, ЯКИЙ ДОСІ представляв диплома- 
тичні інтереси Ірану в ЗСА звернувся до Ірану, щоби 
підшукали собі іншого посередника у Вашінґтоні тому, що 
Іран вмішується у внутрішні справи Альжиру. Минулого 
тижня Пакістан погодився перейняти заступство ірансь- 
ких справ і звернувся до Державного департаменту за 
схваленням цієї зміни. Іран не має своєї амбасади у 
Вашінґтоні з 1979 року від часу як його релігійні фанатики 
силою зайняли американську амбасаду у Теграні та 
зробили закладниками всіх її працівників.. 



Св. п. 

ОЛЬГА СОХАН, 

мама довголітнього головного секретаря Воло- 
димира Сохана упокоїлася в Бозі 4-го березня 
1992 року в Джерзі Ситі, Ню Джерзі. 

В П світлу пам’ять Головна Екзекутива УНСою- 
зу, працівники Головної Канцелярії, адміністра- 
ції і редакції „Свободи” та “ТІїе икгаіпіап \Л/еекІу” 
зложили 540 дол. на Фонд Відродження України 
УНСоюзу. Головному секретареві Володими- 
рові Соханові, гол. ред. Ромі Сохан-Гадзевич 
та родині висловлюємо сердечні співчуття. 





у СОРОКОВИЙ ДЕНЬ СМЕРТИ 

6л. п. проф. д-ра 



Олександра Оглоблина 



першого викладача на катедрі української історії 
в Гарвардському Університеті 

ПАНАХИДУ 

відправить о. архимандрит Андрій Партикевич, 

У Еівторок, 24-го березня 1992 р., о год. 9-ій ранку 
в УАПЦеркві св. Андрія в Бостоні, Масо. 
Просимо про молитви за вічний спокій і радість 
душі покійного. 

ВІЧНА ЙОМУ ПАМ’ЯТЬ! 

Дирекція Українського Наукового інституту 
Гарвардського Університету (УНІГУ) 

Г оловна Екзекутива 
Фонду Кйтедр Уігряїмотімяпства ((ЬІГУ) 



В СОРОКОВИЙ ДЕНЬ СМЕРТИ 
нашої найдорожчої і невіджалуваної 
МАМИ, БРАТОВОЇ і ТЕТИ 

бл. п. 

ЛІДІЇ КУЧЕРСЬКОЇ 

(з САНОЦЬКИХ) 

будуть відправлені 

ЗАУПОКІЙНІ СЛУЖБИ БОЖІ 
з ПАНАХИДАМИ 

в соборі Успеиня Пресвятої Богородиці 
в Місісауґва, Онт. 2-го квітня 1992 р., 
год. 7:30 веч.; 

в церкві св. Духа в Бруклині, Н. Й. 

1- го квітня 1992 р., в год. 6-ій веч.; 

в церкві св. Тройці в Сілвер Спрінґс, Мд., 

2- го квітня 1992 р., в год. 7:30 веч. 

Просимо про молитви за душу покійної. 

РОДИНА 



+ 

РЕТКУ$НУN МІСНОІА5 

оі іегіеу СіГу 4ІЄСІ оп Мопсіау, МагсН 16, 1992. 
ВеІоуесІ НизЬапсі ої Магіа. Іоуіпд ІІпсІе ої ВізЬор Возії Іозіеп 
оі $їатїогсІ, Сопп. АІзо зцгуіуєсі Ьу 5 піесез & 5 перЬеу/$. 
РчпегоІ їгот КіоНо РопегоІ Ноте, 3205 Кеппесіу ВІусІ. (согпег 
$(одд 5і.), іегзеу Сі!у, N.1., оп $о(иг<1ау, МагсН 21, 1992 ої 
8 о.т. Оіуіпе иічгду $$ Реіег & РооІ ІІкгоіліоп СоїНоІіс СНигсН 
о1 9 о.т. ІпІегтепІ Ноіу Сгозз Сешеїегу. 

Уізіїіпд Ргісіоу опіу 2-4, 7-9 р.т. Рогозіоз Ргісіау еуепіпд о1 
8 р.т. 

Іп Ііеи ої ЇІоугег (Іопоііолз (о $$ Реіег & РоиІ икгаіпіап 
СаіНоІіс СЬчгсН, 30 ВепІІеу Аує., іегзеу Сіїу, N.1. 07304 



Регіональний Комітет КОМАРНА 
та околиці 

ділиться сумною вісткою зі своїми земляками 
тут на чужині й в Комарні, 
що дня 11-го березня 1992 р. після тяжкої недуги 
відійшов у вічність на 85-му році життя 
голова цього Комітету 




бл. п. адвокат маґістер прав 

МИКОЛА РАДОВИЧ 

уроджений в Комарні в 1906 році. 

Родині покійного висловлюємо наші щирі співчуття. 
ВІЧНА ЙОМУ ПАМ'ЯТЬІ 




СВОБОДА, ЧЕТВЕР, 19-го БЕРЕЗНЯ 1992. 



УВАГА! НОВИНА! 

ФІРМА ..КОБЗА’ 



тепер пропонує: 

СТАНДАРТНІ РОДИННІ ПАЧКИ З НАЙНЕОБХІД- 
НІШИМИ ХАРЧАМИ, ЯКИХ ТЕПЕР ДУЖЕ БРА- 
КУЄ В УКРАЇНІ: 



РОДИННА ХАРЧОВА 



РОДИННА ХАРЧОСА 
ПАЧКА ч. 2 



Горіхове масло 


750 гр 


Мука 

Кетчап — томатна 
приправа 


2.5 кг 
1 л 


Смалець 


1.36 кг 


Смалець 


1.36 кг 


Гречка 


370 гр 


Олія 


3 л 


Веґета — супова 




Риж 


5 кг 


приправа 


500 гр 


Цукор 


2 кг 


Мука 


2.5 кг 


Чай 


227 гр 


Кетчап — томатна 




СлаГетті 


1.8 кг 


приправа 


1 л 


М’ясна консерва 


1.02 кг 


Мак 


170 гр 


Рибна консерва 


400 гр 


Риж 


2 кг 


Жувальна ґума 


4 пакети 


Кава 


200 гр 


Загальна вага 


20 кг 


Чай 


227 гр 


Ціна: $69.99 


(44 ІЬз) 


Шокопядне молоко 


1 кг 




Олія 


3 л 


РОДИННА ХАРЧОВА ПАЧКА 


Г орох 


540 мл 


Мука 


8 кг 


Рибна консерва 


800 гр 


Цукор 


4 кг 


Шинка 


454 гр 


Риж 


10 кг 



Родзинки 
Жувальна ґума 
Аспирина 
Шампунь 
Загальна вага: 



Ціна: $9в.00 



750 гр 
4 пакети 
100 шт 

450 мл 

20 кг 
(44 ІЬа) 



Олія 
Смалець 
СлаГетті 
Кава 
Г речка 

Г оріхове масло 
Аспірина 



Загальна вага 34 кг (75 фунтів) 
Ціна $99.00 

Пачка зроблена в Канаді 
Достава включає ціну 

Длй замовпанна заернітьса до представника „Кобзи” у аа 
шій місцевості або вишліть своє замовлення І чек на адресу: 

КОВ2А ІМТЕКМАТЮМАІ СОКРОКАТІОМ 

3253 ІокезЬоге Віусі. VI., Тогопіо, ОпУагіо М8У 1 МЗ 
Те!.: (416) 253-9314 ■ Рак: (416) 253-9515 



П’ЯТЬ ПРИЧИН ЧОМУ НАМ 
ПОТРІБНО ПІДТРИМУВАТИ 
ІВАНА ДЕМ’ЯНЮКА 

1. „Мушу сказати, щоя переконаний, що вирок суддів 
в Ізраїлі був несправедливий...” 

— Лорд Томас Деннінг 

2. ,,Мені не відома ніяка інша судова справа в якій по- 
топтано так багато процедур загально прийнятих 
міжнародними чинниками”. 

Професор Віллєм Ваґєнар, автор книжки „Роз- 
пізнаючи Івана: Наукова праця з легальної пси- 
хології”, Вид. Гарвардського Університету. 

3. ,,Якщо Іван Дем’янюк, в невинності якого я повніс- 
тю переконаний, буде повішений на шибениці 
Айхмана, то прийде день коли держава Ізраїль 
буде сидіти на лаві підсудного”. 

— Патрик Бюкенан. 

4. ,,На мою думку ця справа смердить... Прошу роз- 
глянути справу американського громадянина Івана 
Дем’янука і поведінку Відділу спеціальних інвести- 
ґацій (ОСІ) в нашій країні”. 

— Конгресмен Джеймс Трафікант (демократ, 
Огайо), ,, Конгресовий рекорд” з 20-го червня 1989 | 

5. ,,Вірю, що історія не забуде справи Дем’янюка, так 
як не забула справи Дрейфуса”. 

— Г раф Ніколай Топстой 

Після дванадцяти років наполегливих і невтомних зу- 
силь ми осягнули багато. За свою подивогідну відва- 
гу та витривалість Іван Дем’янюк — невинна жертва — 
заслужив на гідну оборону перед ізраїльським Вер- 
ховним судом. Без Вашої негайної фінансової допо- 
моги така оборона не буде можливою. Просимо допо- 
могти нам успішно завершити останній етап цього 
страхіття-примари, яка триває вже понад дванадцять 

піт. 

Просимо висилати пожертви на: 

^оI^п Оет]ап]ик Оеїепзе Рипсі 

Р.О. Вох 92819 
•СІеуеІапб, ОНІо 44192 



Українсько-американське підприємство 

„САК” 

МІжнародня фірма СЕПКОРП/Авіякос/ Київський Політехнічний інститут 

повідомляє 

про продаж і складання виконуваних в ЗСА малих тракторів 
і малого знаряддя для фармерів в Україні 



Принимається вже замовлеі-іня зі ЗСА і Канади для достави 
машин та знаряддя членам родини чи знайомим в Україні. 



ТурІсаІ Ргосіиоіе: ^ 

ТОВО • Нога» Оагсіап Тгасіога & АПасИтета $ ОО0О 
12 НР, в араасі Тгасіог опіу - аіагіїпд а1 * ^ 




* ^^іИюиІ 
тоV^'іп^ (Іоск 
-к 



ВОІЕН8 ■ ЗиЬигЬап ТгасЮга & А«асИтвп1а ^2696 * 

12 НР, Нусіговіаііс Огіуа, Тгасіог опІу • аіагіїпд аі . . . ^ 

\ \ ВОІЕН8® ТПОУ-ВІІТ® ТІІІагв/СиІІІуаІога $ ОЛО 

4 НР ^ипIог, аіагіїпд а1 

НОМЕІІТЕ СЬаІп 8аш & Яаіаіасі СиКІпд Едиір. $ ^ рр 
8ираг 2 СНаІп 8ауу - 16" Ьаг, аїаПІпд аі ■ 

ВОІЕН8®ТВОУ-ВІЕТ®Стрраг/ЗИг§асІ§г $ оре 

*’* ОіНаг Мосіаіе А\/аПаЬІа; ІпсІисІІпд ^а\Ат Моилвгб, КоАі/ег Епдіпов, МорвсГв, 
ОелегаГогв, И^аГвг Ритра апр ОагР&п ро\л/ог іооїв. 

УСІ ЦІНИ ВКЛЮЧАЮТЬ ЗАПЕВНЕНУ ДОСТАВУ І СЛУЖБУ ІЗ НАШИХ КРАМНИЦЬ 
В КИЄВІ, ЛЬВОВІ, ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ, ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ й ОДЕСІ. 

Замовлення за ціну нижчу як 600 дол. мусять бути відібрані в крамницях. 

За ближчими Інформаціями і формами замовлення слід звертатися телефонічно на 

ЧИСЛО 1-800-354-3136 безкоштовно 

або на число (914) 226-8596 так із ЗСА як і Канади. 

ЛШІЩШ Писати можна на адресу: 

Богдан Крижанівський — президент 

8ЕРСОЯР іпіетаііопаї, !пс. 



25 Моипіаіп Разз НоасІ, НореууеІІ ^ипс^іоп, НУ 12533 УЗА 

Кіеч Маіп ОИісе/ЗЬоигоот: ЦКЙАШЄ 252011, Кіеу-11, Рапаза Мугпоію. 19 • ТеІ. (044) 290-43-46. РАХ (044) 290-43-08, ТЄІЕХ 131478 Р8ЮМ 



Заходами місцевого УЗО 
в середу, 5-го лютого о год. 
7:30 вечора в залі імені Мит- 
рополита Шептицького у 
Пармі відбулася цікава зуст 
річ громадянства з проф. д- 
ром Володимиром Мокрим 
з Польщі. Голова УЗО мГр. 
Василь Ліщинецький від- 
крив офіційно імпрезу, при- 
вітавши шановного допові- 
дача та присутніх на залі 
священиків і слухачів. В 
коротких словах накреслив 
сильветку прелегента. Проф. 
Мокрий € науковцем, дека- 
ном і професором філоло- 
гічного факультету на Яге- 
лонському Університеті в 
Кракові, основником і ди- 
ректором Українського Ку- 
льтурного Центру, публі- 
цистом-письменником і по- 
літичним діячем. Він є мо- 
лода людина, бо йому тіль- 
ки 42 роки, але висліди його 
праці для України є дуже 
вагомі плідні. Він був також 
послом до польського Сей- 
му, єдиний з українців, і там 
твердо обстоював справу 
Незалежности України. 
Проф. Мокрий — це здібна 
та працьовита людина. Ми- 
мо невідрадних обставин 
польського шовінізму і во- 
рожого наставлення до ук- 
раїнців, він зберіг свою ук- 
раїнську ідентичність та 
проявляє в тім напрямі ду- 
же конструктивну працю. 
Його великою заслугою є 
те, що Польща одна з пер- 
ших визнала самостійність 
України. 

Д-р Мокрий говорив про 
життя українців в Польщі. 
На початку подякував на- 
шій діаспорі за велику мо- 
ральну і матеріальну поміч 
Україні і українцям у Поль- 



Проф. д-р В. Мокрий у Пармі 




щі. Зокрема дякував мґр. 
Ліщинецькому за труди і 
старання для його зустрічі з 
громадою у Пармі. Він не 
має докладної статистики 
українського населення в 
Польщі, але приблизно є їх 
400,000. Очевидно не всі 
почуваються правдивими 
українцями. Багато міша- 
них подруж. Д-р Мокрий 
вірить у велику силу науки. 
На його думку, час воєн нале 
жить вже до минувшини і 
тепер настала доба еволю- 
ційних і парламентарних 
зусиль та пертрактацій. Від- 
носини між поляками і ук- 
раїнцями значно поправи- 
лися. Таких книжок, як на- 
приклад „Полумя в Бескі- 
дах” Гергарта і книжка 
проф. Пруса, в яких прини- 
жено українців, УПА і Мит- 
рополита Шептицького, сьо- 
годні вже немає в книгар- 
нях і бібліотеках. І багато 
поляків сьогодні встилаю- 
ться жорстокої акції „Віс- 
ла” проти українців. Деякі 
поляки висувають думку, 
що без самостійної України 
не буде і Польщі , і тому 
треба жити дружно з потен- 
ціальним і економічно ба- 
гатим сусідом. Балтійське і 
Чорне моря можуть бути в 
майбутньому тим транзит- 
ним, торговельним лучни- 
ком між двома народами. 

Пару літ тому проф. Мок- 
рий заснував Центр Україн- 
ської Культури імені св. Во- 
лодимира в Кракові. Вда- 
лося закупити великий бу- 
динок з 36 кімнатами, в 
яких будуть міститися архів, 
бібліотека, друкарня і т. д. 




ПРОЛОГ 
в ІД ЕО 

ПРОПОНУЄ: 

УКРАЇНСЬКИЙ РУХ 

ДОКУМЕНТАЛЬНІ КАДРИ ЯКІ ЖИВО І 
ЯСКРАВО ПОКАЗУЮТЬ МОНУМЕНТАЛЬНІ 
ПОДІЇ ІЗ СУЧАСНОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ 

ДОДАТОК: - "ДОКУМЕНТИ РУХУ ^ 

- "СУЧАСНІСТЬ" --УКРАЇНА 1990 І 
ДВІ ГОЛОВНІ І НЕОБХІДНІ ПУБЛІКАЦі! ДО СПРАВ РУХУ І 



Знижена Ціна $30.® 

Плюс кошти пересилки 



Замовляйте безкоштовним телефоном 
ІЗ США і Канади (■нві 

1-800-458-0288 

Також у місцевих українських крамницях 

РгоІод УІбео 744 Вгоаб 8(гее( 8иІ(е 1115 
Нетагк, N4 071 02-3892 08А 



^05ІЄ*СОГ^ 



ЗРУЧНО ТА ВИГІДНО 

для ЖИТЕЛІВ ФІЛЯДЕЛЬФІЇ: 

ПАЧКИ ДО УКРАЇНИ 
приймаються 

В УКРАЇНСЬКОМУ ЦЕНТРІ ! 

700 СЕПАК КОАП, РНІЕАПЕЬРНІА, РА 19111 
ТЕЬ: (215) 663-1166 







ПАЧКИ на УКРАЇНУ 

Повна обслуга для висилки пачок: 

з новою і вживаною одежею 
з харчами 

з продуктами домашнього вжитку 
Багато з цих речей можна набути на місці 
в крамниці. 

— ПАЧКИ БЕЗ МИТА ДО ХАТИ 
— НЕ ОБМЕЖЕНА ВАГА 
— НЕ ОБМЕЖЕНА КІЛЬКІСТЬ 



Електронічне приладдя ПО знижених 
цінах 

КАСЕТНІ РАДІО - ВЩЕОМАГНІТОФОНИ 
— ВІДЕОКАМЕРИ — 

ХУСТИНИ - СВЕТЕРИ - ХАРЧОВІ ПАЧКИ 

Замовляти пачки на Україну можна з кожної міс- 
цевості ЗСА і Канади телефонічно або листовно 
на адресу: 

иККАІМІАМ СІРТ $НОР 

11758 МіІсЬеІІ 
Натігатск, МІ 48212 
(313) 892-6563 



Вже проводиться реставра- 
ція будинку. Проф. Мокрий 
має в плані цей Центр роз- 
будувати до європейського 
і навіть світового маштабу. 
Польський уряд прихильно 
поставився до цього проек- 
ту і асигнував дотацію в 
сумі 75,000 дол. Проф. Мок- 
рий одержав від польсько- 
го уряду спеціяльне відзна- 
чення, грошову винагороду 
за його виїмкову культурну 
працю і ці кошти він цілком 
пожертвував на розбудову 
центру. Очевидно, видатки 
на заснування і утримання є 
дуже великі і проф. Мокрий 
сподівається на допомогу 
української діаспори. Зага- 
льне зацікавлення в украї- 
ністиці є велике, так що на 
100 кандидатів прийнято 
тільки 40. Навіть польські 
професори співпрацюють з 
проф. Мокрим в розбудові 
Центру і філологічного фа- 
культету в Кракові. Ще є 
мала групка українців, які 
працюють в різних універ- 
ситетах в Польщі — у Кра- 
кові, Варшаві, Люблині, 
Ольштині, Данціґу і Ярос- 
лаві. Це професори Тома- 
шек. Козак, Голинська, На- 
зарук, Гнатюк та інші. Мок- 
рий влаштовує наукові сим- 
позіюми з участю визнач- 
них науковців Польщі, Ук- 
раїни, Росії й інших держав. 
Недавно почала працюва- 
ти і польсько-українська 
Торговельна Палата. Спра- 
ви економії наладнуються, 
хоч є ще великі труднощі в 
переході на вільний ринок 
та демократичні рейки. Ко- 
мунізм десятками літ руй- 
нував людські душі, тому 
тепр людям бракує ініція- 
тиви і продуктивності в пра- 
ці. Не вистачає відповідних 
законів, тому є надужиття, 
спекуляції та чорний ринок. 
Щоб хоч би частинно запо- 
бігти цьому, всі транзитні 
пограничні пункти підляга- 
ють прикордонній контро- 
лі пасажирів і багажу. Ще 
дуже багато є до зроблення 
і поліпшення. 

Мокрий закликав слуха- 
чі до співпраці, до ініціяти- 
ви, особливо у висвітленні 
різних таємниць та писанні 
власних споминів, наприк- 
лад, про УПА. Ще не відшу- 
кано цінної колекції покій- 
ного Владики Чеховича, а 
також клейноти Данила, які 
в своїй мітрі носив ісповід- 
ник віри Владика Коцилов- 



ВИПРАВЛЕННЯ 

ПОМИЛКИ 

В ч. 51 „Свободи” з 17-го 
березня п’ятий рядок згори 
в першій колонці статті „Ук> 
ЛІН тобі, срібна земле” тре- 
ба читати: „хоч би це: в 1848 
році". — Ред. 






НА ПРОДАЖ 



НА ПРОДАЖ 

2 поверховий ТОVVNН0^8Е 
у північнім центрі міста Фінікс, 
АрТзона. 1-ий поверх кухня, 
їдальня і вітальня. 2-ий поверх 
4 спальні, одна повна пазничка 
та душ і вмивалька, електричне 
огрівання та центральне холо- 
дження. Ціна $65,000. Готівка. 
Писати на адресу: 

А. Еілеуусії 
1668 УУезІ СатрЬеІІ 
РІюепіх, Агігола 85015 



ПРАЦЯ 



МОЛОДА ЖІНКА 

з України пошукує яку- 
небудь працю. Прошу 
телефонувати 

(908) 754-0228 



• РОЗШУКИ • 



КАПУЩАКА ІВАНА 
ОСТАПОВИЧА, 

нар. 1915 р. в селі Ляхівці, Ста- 
ніславської області, пошукує 
син Мартинюк Іван Іванович. 
Моя адреса: 

284002 Україна 
м. Івано-Франківськ 
вул. Надвірнянська 32 кв. 37 
Мартинюк Іван 



ський. Відтак їх було захо- 
вано і замуровано в підзе- 
меллях нашої Катедри в 
Перемишлі. На горбку в 
Перемишлі пишалася мала 
церковця св. Володара з 
чудовою античною мозаї- 
кою. В Польщі церква є 
законом відділена від дер- 
жави. Проф. Мокрий з приК 
рістю згадує жорстокі об- 
ставини життя українців у 
Польщі в недалекому мину- 
лому. Родичі були такі сте- 
роризовані, що навіть не 
говорили власним дітям 
про своє походження. А 
поляки хотіли відгородити 
дітей, аби якнайскорше їх 
засимілювати та скомуні- 
зувати. Нормально держа- 
ва забезпечує фінансово на- 
уку в школах, але багато 
студентів є змушені працю- 
вати додатково по ночах, 
бо їм не вистачає. Статут 
Українського Культурного 
Центру передбачає допомо- 
гу для українських студен- 
тів фінансово. Але не має на 
це фондів. 

Дозрів час, аби відкрити 
всі польські поліційні архі- 
ви. Проф. Мокрий судив 
Пруса за образу і наклепи, і 
справу виграв. Справа рега- 
білітації маєтків в Польщі 
ще не є правно полагодже- 
на. Проф. Мокрий розповів 
про проф. Длужного в Кра- 
кові, як про визначного спів 
працівника в польсько- ук- 
раїнських відносинах. Че- 
рез 16 років проф. Мокрий 
працював інтенсивно вод- 
ночас у 4 різних комісіях в 
Соймі. В часі президентури 
Валенси, колишнього ліде- 
ра „Солідарности”, ситуа- 
ція українців в Польщі змі- 
нилася на краще. Владика 
Мартиняк в Перемишлі бо- 
реться з труднощами в різ- 
них аспектах. Проф. Мок- 
рий редагує також цікавий 
журнал ,,Між сусідами”. 
Останній симпозіюм в Кра- 
кові, за ініціятивою Мокро- 
го, тривав 4 дні з великою 
кількістю науковців — де- 
легатів з різних країн. Не- 
забаром у Кракові буде від-: 
значено 30-ліття смерти пи- 
сьменника і вченого Богда- 
на Лепкого. 

По доповіді вив’язалася 
цікава дискусія. Проф. Мок- 
рий радо відповідав на пи- 
тання. Ми бажаємо проф. 
Мокрому зі щирого серця 
багато успіхів і здоров’я в 
його продуктивній праці 
для добра нашої церкви і 
народу. Щасти Боже! 

Д-р Володимир Боднар 



ШКІРНІ 

НЕДУГИ 
РАК ШКІРИ 

ВЕНЕРИЧНІ 

ХВОРОБИ 

ЗАБІГИ ПРОТИ ВТРАТИ 

ВОЛОССЯ 

ЗАСТРИКИ СОЕІАСЗЕМ 
ЛІКУВАННЯ ЗМОРЩОК 

лм 

ВАКАІ, М.О. 

ЛІЦЕНЗІЙОВАНИЙ 

ДЕРМАТОЛОГ 

Центр американської 
дерматології 

(212) 247-1700 

210 СепїгаІ Рагк $ои(Н 
N6^ Уогк, N.V. 

(Ьеї. В’жау & 7\Ь Аує.) 
Месіісаге приймається. 
Пацієнтів приймається тільки 
за домовленням. 



Можете знайти нас скоро 
в МУМЕХ УеІІому Радез. 






іаьітміиг ітачі 

26 РІГ8І Ауепие< 
Мєу^ Уогк, N.V. 10009 
ТеІ.: (212) 473-3550 
СВЕТРИ, ВОВНЯНІ ХУСТКИ, виши- 
вані ЖІНОЧІ бпюзочки, виш. обруси, 
подушки, і т. п., кераміка, різьба в 
Арці - ДЕШЕВО. 



•ГЕЛ’ЕКАЬ ОІЕЕСТОКЯ* 



Брат Григорій Мельник з села 
Болотня шукає 
КАТЕРИНУ ГЛІНСЬКУ 
з дому ПУГАРСЬКА 

нар. 1926 р. у с. Болотня, Львів- 
ської обл.. Була в Німеччині, а 
після війни жила у Вашіні тоні, 
Д. К. Хто знав би про неї або во- 
на сама прошу писати 
на адресу: 

IVАN К^ЗНNIЯ 
3100 ОеуолзЬіге, Арі. 303 
СІвУвІапсІ, ОЛіо 44109 



ПЕТРС ЯРЕМА 

УКРАЇНСЬКИЙ 

ПОГРЕБНИК 

Займається похоронами, 
в ВВОNX, ВНООКІУМ, 
МЕ\Л/ УОйК і ОКОЛИЦЯХ 

ПУІС НАЙҐРО — директор 
Родина ДМИТРИК 

Реіег ^а^ета 

129 ЕА8Т 71И 5ТКЕЕТ 
НЕУЇ УОРК, М.У. 10009 
(212) 674-2568