Skip to main content

Full text of "Svoboda-1992-073"

See other formats


5У0В0БА 

І) К Я А / N І А /V О А І і V 





УКРАЇНСЬКИЙ ЩОДЕННИК 



Пам’ятаймо 

про 

Україну! 



УОІ_. ХСІХ. N 0 . 73. ЗЕРЗЕУ СІТУ апб УОЯК, ТНУПЗОАУ, АРЯП. 16, 1992. СЕNТЗ 25 ЦЕНТІВ ДЖЕРЗІ СИТІ і НЮ ЙОРК, ЧЕТВЕР, 16-го КВІТНЯ 1992 Ч. 73. РІК ХСІХ. 



ВЕРХОВНА РАДА ПІДТВЕРДИЛА 
БЕЗ’ЯДЕРНИЙ СТАТУС УКРАЇНИ 



У ФІЛЯДЕЛЬФІЇ ВИСВЯЧЕНО 

ЄПИСКОПА В. ПАСКУ 



Бельгія вислала російських 

шпигунів 



КАБІНЕТ Б. ЄЛЬЦИНА ВІДКЛИКАВ 

СВОЇ ПОГРОЗИ 





Київ (УНІАР). — Тут 10- 
го квітня Верховна Рада 
України ухвалила постано- 
ву про додаткові заходи 
щодо забезпечення набуття 
Україною без’ядерного 
статусу. Згідно з цією пос- 
тановою Україна домагати- 
меться гарантії, що вивезе- 
на з території України в 
Росію ядерна зброя буде 
знищена і що компоненти її 
не будуть використані для 
повторного створення зброї 
масового знищення. 

Верховна Рада підтвер- 
дила взятий Україною курс 
на мирне співробітництво з 
усіма світовими співтова- 
риствами, позабльоковість, 
невтральність та дотриман- 
ня в майбутньому трьох 
неядерних принципів. Так- 
тичну ядерну зброю поста- 
новили вивезти з території 
України тільки під умовою 
запровадження і введення в 
дію механізму міжнародної 
контролі за її знищенням з 
участю України. 

Президентові України 
Леонідові Кравчукові ре- 
комендовано якомога швид 
ше розпочати переговори з 
керівниками ядерних дер- 
жав світу щодо комплексно- 
го розв’язання проблем, 
пов’язаних з ліквідацією 
ядерної зброї. Уряд Украї- 



ни, включивши фахівців та 
закордонних експертів, має 
подбати про Гарантію безпе- 
ки та зовнішньо-політичних 
інтересів України, в тому 
числі й економічні сторони, 
зокрема, використання ком 
понентів знищеної зброї в 
мирних цілях. Угоди про 
заходи щодо ядерної зброї 
мають бути ратифіковані 
Верховною Радою Украї- 
ни. 

Міністерству оборони 
України доручено укомп- 
лектувати стратегічні сили, 
розташовані в Україні, вій- 
ськовослужбовцями зброй- 
них сил України. 

У Брюсселі на зустрічі 
Ради північно-атлантійсь- 
кого співробітництва пред- 
ставники країн Заходу вис- 
ловили занепокоєність при- 
пиненням Україною виве- 
зення нуклеарної зброї. Як 
зауважує агентство Рой- 
терс, на території України 
розміщувалося більш, ніж 
половина тактичної нукле- 
арної зброї колишнього 
СССР, тому 8-го квітня на 
засіданні НАТО учасники 
наради вимагали від Украї- 
ни і Росії забезпечити виве- 
зення ядерної зброї з Укра- 
їни до 1-го липня, як про це 
було домовлено в Алма- 
Аті. 



Папа назначив нунція в Україні 



Ватикан. — Папа Іван 
Павло II номінував монс. 
Антонія Франка, службов- 
ря у державному секрета- 
ріяті Ватикану, апостольсь- 
ким нунцієм в Україну. 

Нунцій, спеціальністю 
якого в секретаріаті була 
Східна Европа і колишній 
СССР, буде висвячений пе- 
ред виїздом до Києва на 
Архиєпископа. 

Папське повідомлення з 
28-го березня наспіло чоти- 
ри дні після того, як Архиє- 
пископ-номінат закінчив 55 
років життя. Він народився 
у Пулянелльо, і був висвя- 
чений на священика у 1960 
році. Ватикан проголосив 8- 
го лютого, що він встанов- 
ляє дипломатичні відноси- 
ни з наново самостійною 



У країною. Зразу після пові- 
домлення монс. Франко по- 
їхав у Київ і Львів. 

Згідно з заявою ватикан- 
ського пресового б’юра, 
вже раніше в історії у 1 9 1 9~- 
20 роках Ватикан і незалеж- 
на Україна погодилися на 
встановлення дипломатич- 
них відносин. Назначено 
Апостольського візитато- 
ра, однак він дальше Вар- 
шави не дійшов, тому що 
російська армія посувалася 
на Захід. 

Архиєпископ-номінат 
Франко ступив на ватикан- 
ську дипломатичну службу 
у 1972 році і працював у 
Болівії, Ірані, Франції і в 
ООН в Ню Йорку. Він пра- 
цював у Секретаріаті для 
зв’язків з ЗСА від 1988 року. 



Владика В. Паска під час хіротонії 



Філядельфія. (І. Скочи- 
ляс). — У четвер, 19-го бе- 
резня, о 2-ій год. по полудні 
почалася тут Архиєрейська 
Божественна Літургія. Під 
час Богослуження Митро- 
полит Стефан Сулик, як 
головний святитель, пок- 
лав свої святительські руки 
на голову Владики-номіна- 
та о. прелата Володимира 
Паски. Також поклали свої 
руки Владики Василь Л ос- 
тей та Іннокентій Лотоць- 



кій ЧСВВ, як співсвятитилі. 

Архидияконом був о. 
проф. Атанасій Пекар, ЧС- 
ВВ, духовник у богословсь- 
кій семінарії у Вашінґтоні. 
Він привів Владику-номіна- 
та перед святителем та ви- 
голосив, що „з Божого по- 
веління і з благословення 
Апостольського престолу” 
Владика-номінат прихо- 
дить і просить висвятити 

(Закінчення на сюр. 3) 



Журнал „Україна’ 



Джерзі Ситі, Н. Дж. — 
Ілюстрований журнал „Ук- 
раїна” з березня 1992 року 
посвятив частину числа ві- 
домому мистцеві, поетові 
та мистецтвознавцеві Свя- 
тославові Гординському. 

Прикрашена на обкладин 
ці знаменитою світлиною 
С. Гординського роботи 



Письменники були і будуть з народом 



Джерзі Ситі, Н. Дж. (П. 
Часто). — Ми вже й звикли 
до цього: зустрінемо укра- 
їнського письменника — чу- 
ємо не про літературу, а про 
політику. І як же бути нам 
— тішитися чи жаліти з 
цього приводу? За нормаль- 
них суспільних умов рома- 
ністам належалося б писа- 
ти свої романи, а поетам — 
вірші і поеми, однак хто 
може з певністю сказати, 
коли ті умови прийдуть, 
нарешті, до жаданої норми? 
Не відважується на таку 
прогнозу й шановний гість 
редакції „Свободи”, голова 
Ради Спілки Письменників 
України, відомий українсь- 
кий прозаїк Юрій Мушке- 
тик. З його неквапливої, 
розважливої, ясної мови 
постає історична доля укра- 
їнської літаратури, її особ- 
лива місія в житті нашої 
нації, її кровний зв’язок з 
відродженням і утверджен- 
ням української державнос- 
те. 

„Вихід літератури за ме- 
жі чистої естетики почався 
задовго до перебудови. 
Власне, це давня традиція 
красного письменства в Ук- 
раїні — протистояння злу, 
що прагне запанувати в сві- 
ті. Вже не кажу про Шевчен- 
ка з його закликом „порва- 
ти кайдани і вражою злою 
кров’ю волю окропити”, 
але всі значні наші поети 
добровільно відмовлялися 
від лаврів ліриків і одно- 
писців, бо, як писав Павло 



Юрій Мушкетик під час відвідин редакції „Свободи’ 



Грабовський, „де плачуть, 
там немає вже краси”. 

Відомо, що в совєтські 
часи тиск на українську лі- 
тературу був особливо бру- 
тальним і фатальним, бо де 
є комплекс „старшого бра- 
та”, володаря, там немину- 
че з’являється комплекс ра- 
ба, плодиться пристосуван- 
ство, конформізм. Чи ж 
давно, наприклад, поет, та й 
не безталанний, Борис Олій 
ник клявся в любові до 
компартії і допомагав Ґ ор- 
бачову тримати над Украї- 



ною імперського кулака? 

„Так, все було. Був кон- 
формізм, була громадянсь- 
ка зрада, була й найтяжча зі 
зрад — зрада самого себе, 
коли письменник не встою- 
вав перед спокусою здобу- 
ти „святий” спокій само- 
вбивчою належністю до ме- 
тоди „соціялістичного реа- 
лізму”, і потім мусив, про- 
ти власного розуму і сум- 
ління, служити маніякаль- 
ній сталінській настанові, 

(Закінчення на стор. 4) 



пише про 
С. Гординського 

мистецького фотографа Ва- 
силя Пилип’юка, „Україна” 
містить ряд кольорових реп 
родукцій із художньої скарб 
ниці поета і мистця, в тому 
декілька його давніх шар- 
жів-карикатур відомих ук- 
раїнських постатей пись- 
менників і журналістів, і 
фрагменти фресків із собо- 
ру св. Софії в Римі, який 
мистець розмальовував. 

У текстах поміщена дов- 
га стаття — рефлексії із 
першої після Другої світо- 
вої війни подорожі мистця в 
Україну, а зокрема його 
враження із перебування в 
Києві і Львові. 

С. Гординський перебу- 
вав в Україні влітку 1991 
року, де в кожному місці 
вітали його особливо сер- 
дечно та тепло. Його вра- 
ження із цієї подорожі пе- 
реплітані спогадами про 
відомих українських мист- 
ців і літераторів, які були 
його друзями пера, чи пенд- 
зля. Стаття має назву „...І 
ніколи не мав часу” та на її 
вступі вміщені два листи: 
перший С. Гординського до 
Р. Лубківського, а другий Р. 
Лубківського до мистця. 

Враження С. Г ординсько- 
го із цих перших після пів- 
сторіччя відвідин України 
позитивні та повні ентузіаз- 
му так питоменного для 
нього. Стаття враз із репро- 
дукціями, листами та двома 
цитатами мистця дають чи- 
тачам добрий образ цьо- 
го многогранного передо- 
вого члена української ку- 
льтурної еліти. Біля його 
світлини на обкладинці йо- 
го рукою написано: „Що 
може бути приємніше для 
поета чи мистця, як знаття, 
що і його цеглина вкладена 
до синтези храму українсь- 
кої духовости, до якої зма- 
гає тепер народ України”,У 
цих словах виявляється ці- 
лий оптимізм С. Гординсь- 
кого, яким сповнене його 
ціле життя. 



Брюссель, Бельгія. — Бе- 
льгійський уряд вислав 
двох дипломатів і двох спів- 
робітників торговельного 
представництва Росії за дія- 
льність, несумісну з їх ста- 
тусом. Всі четверо замішані 
у шпигунстві. Минулої су- 
бота вони залишили Бель- 
гію. Керуючись власними 
міркуваннями, міністер- 
ство закордонних справ Бе- 
льгії вирішило не називати 
прізвищ російських шпигу- 
нів. 

Вранці у п’ятницю, 10-го 
квітня, співробітники бель- 
гійських органів безпеки 
заарештували членів шпи- 
гунської мережі, після чого 
російським громадянам за- 
пропонували залишити кра- 
їну до п’ятої години вечора 
того ж дня. Серед заареш- 
тованих громадян Бельгії 
— троє промисловців, жур- 
наліст і працівник служби 
соціяльної допомоги. Ще 
дев’ять осіб були затримані, 
але після допитів звільнені. 

Міністер закордонних 
справ Бельгії Віллі Кляс 
заявив, що посольство його 
країни у Москві передало 
урядові Росії ноту протесту, 
в якій розцінює це шпигун- 
ство як подію, що ставить 



під загрозу не лише двосто- 
ронні відносини, але й зв’яз- 
ки між Росією і Европей- 
ською спільнотою. ,,І це 
відбувається в той час, коли 
Росія чекає (від Заходу) 
допомоги на більйони фран 
ків , — сказав В. Кляс. — 
Не можу приховати свого 
розчарування... Я був не 
єдиним з тих, хто вірив, що 
з падінням Берлінської сті- 
ни і з розпадом Совєтсько- 
го Союзу покладено кінець 
такій діяльності”, — додав 
міністер. 

За словами Кляса, уряд 
Росії виділяє величезні суми 
на шпигунську діяльність 
проти Заходу, що може пос- 
тавити серйозні бар’єри на 
шляху надання допомоги 
цій країні. Громадян захід- 
ніх країн буде нелегко пере- 
конати в тому, що Росія 
перебуває в тяжкому еконо- 
мічному становищі, якщо 
відомо, що вона щедро фі- 
нансує шпигунство. 

Бельгійське пресове агент- 
ство повідомило, що вияв- 
лена шпигунська група за- 
безпечувала Москву таємно 
військово-технічними ін- 
формаціями приблизно від 
1967 року. 



Б. Єльцин не зустрівся з Н. Бренді 



Москва. — У дводенну 
програму візити секретаря 
скарбу ЗСА Ніколаса Брей- 
ді в Москву входили зустрі- 
чі з лідерами Росії, в тому 
числі і з президентом Борі- 
сом Єльцином. Однак ця 
зустріч не відбулася, бо 
тепер для Б. Єльцина важ- 
нішим є виясняти відноси- 
ни з міністрами свого кабі- 
нету. 

Н. Брейді зустрівся з пер- 
шим віцепрем’єром Росії 
Є Тором Ґайдаром і, як по- 
дає агентство ІТАР-ТАСС, 
„висловив стурбованість, 
яка існує серед країн вели- 
кої 'сімки’ віднсно можли- 
восте втрати фінансової 
стабільности і загальної 
фінансової дестабілізації в 
Росії”. 

Кореспондент агентства 
АП Клинтон О’Браєн пере- 
дав з Москви, що після 80- 
хвилинної розмови з Ґайда- 
рем Брейді провів пресову 
конференцію, на якій зая- 



вив: „Упевненість світової 
громадськости в можливос- 
ті здійснення реформ в Росії 
— дуже важлива умова для 
фінансової допомоги цій 
країні... Говорячи про це, 
ми зовсім не намагаємось 
нав’язувати Росії своє уяв- 
лення про реформи і не має- 
мо наміру вмішуватися в її 
внутрішні справи”. 

Як підкреслив Брейді, 
країни „великої сімки” (Ан- 
глія, Німеччина, Італія, Ка- 
нада, ЗСА, Франція і Япо- 
нія) впевнені, що Росії вдас- 
ться вирішити проблеми, 
які дозволять дати їй обі- 
цяну допомогу — 24 біл. 
дол., які Захід виділив на 
здійснення економічних ре- 
форм в країнах колишнього 
СССР. 

На зустрічі Брейді з Ґай- 
дерем з американської сто- 
рони були присутні амбаса- 
дор ЗСА у Москві Роберт 
Стравс і асистент секретаря 
скарбу Дейвид Мелфорд. 



У СВІТІ 

ТУРЕЦЬКІ ІНЖЕНЕРИ закінчили встановлення назем- 
них ретрансляційних станцій в Азербайджані, Туркменіс- 
тані, Таджикістані, Узбекістані, Казахстані і Киргизстані, 
через які ці республіки Середньої Азії 89 годин на тиждень 
прийматимуть телевізійні розважальні і інформаційні 
програми з турецького сателіта Інтелсат. Керівник 
проекту Седат Орсела заявив, що „програми турецької 
телевізії стануть для жителів ісламських республік 
колишього Совєтського Союзу вікном на Захід”. 

У ЗВ’ЯЗКУ З ОСТАННІМИ подіями в Боснії і Герцегови- 
ні генеральний секретар ООН Бутрос Галі повідомив, що 
має намір цього тижня відіслати в республіку до 100 
спостерігачів, які докладуть усіх зусиль для замирення 
сторін. В Югославію знову повернеться спеціальний 
післанець ООН колишній державний секретар ЗСА Сайрус 
Венс. Тим часом серби продовжують практику погромів в 
районах мешкання хорватів і слов’ян-мусулман, змушую- 
чи їх втікати. Загальна кількість втікачів з Боснії і 
Герцоґовини досягла 800.000 осіб. 

НА ДРУГИЙ ДЕНЬ перебування міністра закордонних 
справ Німеччини Ганса-Дітріха Ґеншера у Грузії відбула- 
ся урочиста церемонія підписання документів про встанов- 
лення дипломатичних стосунків між Німеччиною і 
Грузією. Першим західнім амбасадором в Грузії став 
Ґюнтер Дальґофф. „Німеччина зробить все, щоб Грузія 
приєдналася до світової спільноти”, — заявив Ґеншер. 
Німецький міністер закордонних справ мав зустріч з 
представниками грузинської інтелігенції, відвідав цвинтар 
німецьких військовополонених, а також зустрівся з 
керівником Грузинської Церкви Патріярхом Ілією II. 

В ІНТЕРВ’Ю ГАЗЕТИ „Московскіє Новості” президент 
Вірменії Девон Тер-Петросян відкинув політичну прогно- 
зу, згідно з якою для Вірменії нібито вигідно орієнтувати- 
ся на якусь одну з цих країн — Росію, Туреччину чи Іран. 
Щодо ворожнечі в Нагорному Карабаху, то Тер-Петросян 
заперечив погляд на цей конфлікт як на протистояння між 
іслямом і християнством. Вірменський президент назвав 
це „спекулятивною спробою перевести проблему з 
правничої площини в конфесійну”. 



Москва. — Засоби масо- 
вої інформації повідомля- 
ють, що кабінет президента 
Росії Боріса Єльцина, який 
погрожував резиґнацією у 
випадку, якщо З’їзд народ- 
них депутатів не затвердить 
тепершньої економічної 
програми, або якщо прого- 
лосує за поверненням гос- 
подарської системи на „ста- 
рі рейки” комуністичного 
централізму, відкликав 
свою погрозу. На рішення 
поділала західня запові- 
джена допомога для Росії й 
інших країн, членів Спів- 
дружносте Незалежних Дер 
жав. 

У вівторок, 14-го квітня, 
на ранішній сесії З’їзду, де- 
путати злагіднили своє ста- 
новище до ліберальної еко- 
номічної програми Єльци- 
на, погодились на її експе- 
риментальне продовження і 
там самим врятували Ро- 
сію від небезпечного експе- 
рименту резиґнації першо- 
го демократичного уряду, 
— кажуть політичні спосте- 
рігачі. 

Без сумніву, що вплив на 
зміну рішення парляменту 
мали два чинники: заповід- 
жена 24-більйонова допо- 
мога для стабілізації карбо- 
ванця і перебудови та пере- 
ведення російської економі- 
ки у систему вільного рин- 
ку, а також присутність в 
Москві Ніколаса Брейді, 
секретаря Департаменту 
скарбу ЗСА. Беручи це все 
до уваги, більшість депута- 
тів парляменту прийняли „у 
принципі” деклярацію під- 
тримки для переведення 
економічних реформ і тим 
самим злагіднили існуючий 
між парляментом і урядом 
конфлікт. 

Єґор Т. Ґайдар, головний 
архітект радикальних ре- 
форм в Росії, який у понеді- 
лок, 13-го квітня погрожу- 
вав резиґнацією уряду, а 
рішення депутатів З’їзду 



порівнював до „хаосу й 
катастрофи”, відкликав по- 
грозу, резиґнації. Інший 
член уряду Ґеннадій Бурбу- 
ліс заявив на сесії, що нема 
тепер причини до резиґна- 
ції. 

Не зважаючи на прийнят- 
тя нової „декларації”, яка 
носить тимчасовий харак- 
тер, боротьба за владу, а в 
першу чергу за ліквідацію 
демократичної системи в 
Росії триває далі. Наприк- 
лад, частина народних де- 
путатів намагалася привер- 
нути Санкт Петерсбурґові 
давню назву Ленінград і 
над цією справою парля- 
ментариста голосували три 
рази, аж поки депутати із 
Санкт Петерсбурґа, під ке- 
рівництвом російського шо 
вініста Анатолія Собчака не 
піднялись на ноги і не заяви- 
ли, що покинуть З’їзд, якщо 
парлямент не затвердить 
нової назви. 

Подібні бої між прихиль- 
никами політики Б. Єльци- 
на і депутатами інших скрай 
ніх політичних партій, від- 
буваються дослівно над 
кожною справою. Доказом 
політичного хаосу в Росії 
була також багаточисельна 
демонстрація на Красній 
площі в Москві. Одні вима- 
хували російськими прапо- 
рами, інші давніми кому- 
ністичними червоними із 
серпом і молотом, ще інші 
чорними, а всі вони разом 
домагалися резиґнації Б. 
Єльцина і його уряду та 
повернення Росії (вони ду- 
мали про імперію) на давні 
„добрі шляхи”. 

Чимало західніх спосте- 
рігачів, економістів іі ана- 
літиків кажуть, що мульті- 
більйонова допомога для 
Росії тепер ситуації не змі- 
нить, а може ще й погір- 
шить, збільшуючи злочини, 
крадіж західніх „подачок”, 
зріст чорного ринку у якій 
заанґажовані урядові особи 
і каґебісти. 



В АМЕРИЦІ 



ОДИН З НАЙБІЛЬШИХ американських банків, Кемікал 
Бенкінґ Корпорейшен, обнизив свою позичкову стопу на 
одну четверту відсотка до 6 1/4, беручи собі за приклад 
таке ж потягнення Федеральної ради резерв минулого 
тижня, що в результаті дало найнижчу стопу від 1976 року. 
Не зважаючи на це, ні один з інших великих банків не 
пішов слідами Кемікал , а на питання кореспондентів 
відмовлялися від будь-яких коментарів, пояснюючи, що 
справа зменшення позичкових стіп є під розглядом. 
Одначе аналітики твердять, що коли інші банки хочуть 
конкурувати з Кемікал, то мусять винести негайно 
рішення в цій справі, бо в іншому випадку залишаться 
далеко позаду, бо Кемікал вже веде перед коли йдеться про 
комерційну діяльність малих і середніх підприємств в 
околицях Ню Йорку. 

СПОСТЕРІГАЧІ ПОЛІТИЧНИХ подій у Вашінґтоні 
твердять, що відповідальні за передвиборчу кампанію 
президента Джорджа Буша, вдалися до нової стратегії, 
якою стараються представити його, як відповідального 
мужа в домашній політиці. Для цього публікують цілий 
ряд виступів Президента з відомими постаттями мистець- 
кого світу при підписуванні зовсім не важливих законів чи 
наказів, як це було в понеділок, 13-го квітня, коли 
Президент в присутності актора Чарлтона Гестона 
підписав наказ про посилене введення в життя закону з 
1988 року, яким Верховний Суд ЗСА забороняє профспіл- 
кам вживати вкладки нечленів для політичної діяльносте. 

ВИСТУПАЮЧИ ПЕРЕД Економічним клюбом в Дітрой- 
ті, Роберт Ґейтс, директор Сі-Ай-Ей заявив, що Уряд 
президента Джорджа Буша видав директиву, що від тепер 
майже 40 відсотків праці розвідних агенцій країни буде 
спрямовано на міжнародну економіку. Він також підкрес- 
лив, що вищезгадану директиву базовано на дослідах 14 
розвідних агенцій, які представили свій плян до 2005 року. 
Аналітики твердять, що це дуже відрадне явище, коли 
відповідальні керівники країни здають собі з того справу, 
що майбутнє належатиме економічно-технологічним 
змаганням. 

УРЯД ПРЕЗИДЕНТА Джорджа Буша, гостро скритику- 
вав акції президента Перу Альберта К. Фуджіморі за 
його антидемократичні потягнення для наведення 
порядку в країні. Одначе ЗСА покищо не почали будь-яких 
конкретних дій проти нього, хоча державний секретар 
Джеймс Бейкер на спеціальному засіданні Організації 
американських держав заявив, що „не можна нищити 
демократію для її збереження”. Він уважає, що поступо- 
вання президента А. Гуджіморі є неправильним, бо він 
втратить якраз все те, що могло б допомогти йому 
поставити Перу на ноги та зліквідувати підривні акції 
прокомуністичних партизанів. 
















Ч. 73. 



СВОБОДА, ЧЕТВЕР, 16-го КВІТНЯ 1992 



З 



Окружний з’їзд відділів 
СУА Округи Ню Йорк від- 
бувся в домівці СУА в Ню 
Йорку в неділю, 15-го бере- 
зня. 

З’їзд відкрила голова Ок- 
руги Надя Савчук, молит- 
вою та однохвилинною мо- 
вчанкою вшановано па 
м’ять членок, котрі відій- 
шли у вічність. Вона під- 
креслила, що це вперше 
з’їзд Округи відбувається в 
той час, коли наша мрія про 
незалежну українську дер- 
жаву стала дійсністю. Як 
предсідниця, з’їздом прово- 
дила Марія Томоруґ, член- 
ка 3-го Відділу. Секретарю- 
вала Галина Білик, членка 
83-го Відділу. Г олова Надя 
Савчук попросила до прези- 
дії представницю Головної 
Управи СУА Ірену Чайків- 
ську. Перша частина з’їзду 
була присвячена звітам ус- 
тупаючої управи і референ- 
ток Округи, дискусії над 
звітами і їх прийняттю, а 
також представленню голів 
Відділів і їх делегаток. 

Усі звіти були дуже ви- 
черпні. Вони дали уяву про 
велику і багатогранну пра- 
цю, яку проявили Відділи 
Округи. 

Найбільш пекучою вия- 
вилася справа придбання 



Окружний з’їзд Нюйоркської 



фондів на будову Українсь- 
кого Музею і збільшення 
запасного фонду для жур- 
налу СУА „Наше Життя”, 
який в 1993 році буде відзна- 
чати своє 50-ліття. У другій 
частині з’їзду виступила 
представниця Головної Уп- 
рави СУА Ірена Чайківська. 
Вона передала привіт від 
Головної Управи СУА для 
з’їзду і признання для Відді- 
лів Округи за їх жертвенну 
працю, поручала координу- 
вати працю суспільної опі- 
ки з референткою суспіль- 
ної опіки Головної Управи 
СУА, піддала думку, щоб 
відділи спонсорували одну 
сторінку за 250 доларів у 
журналі „Наше Життя”, бо 
це дуже зміцнило б фонди 
журналу. Також повідоми- 
ла про 23-тю конференцію 
СУА, що відбудеться у 1993 
році на Союзівці. У з’їзді 
взяли участь, крім гостей і 
членів Головної Управи 
СУА, 15 голів відділів, 41 де- 
легатка і 15 членок Округи. 

Комісія ухвал відчитала 
опрацьовані резолюції, які 
прийнято одноголосно. Від- 
так Емілія Ройовська, член- 



Округи СУА 

ка 21-го Відділу в заступстві 
голови номінаційної комісії 
Ірени Мокрівської, членки 
83-го Відділу, подала до 
відома листу нової управи і 
контрольної комісії на 1992 
рік. Листу прийнято одного- 
лосно в такому складі: го- 
лова — Надія Савчук, зас- 
тупниця голови — Рома 
Шугай, заступниця і рефе- 
рентка зовнішніх зв’язків — 
Ольга Літепло, протоколя- 
рна секретарка — Ольга 
Руденська, кореспонденцій- 
на секретарка — Євгенія 
Івашків, скарбничка — Лі- 
дія Закревська, організацій- 
на — Анна Байляк, культур- 
но-освітня — Стефанія Ко- 
сович і комісія: Михайлина 
Баран, Ірина Стецьків і Оля 
Гірна, суспільна опіка — 
Віра Кушнір, стипендійна 

— Уляна Ганущак, виховна 

— Ольга Женецька, пресова 

— Іванна Мачай, мистецька 
і музею — Люба Фірчук, гос- 
подарська — Г аля Оберишин 



А ми таки... 

(Закінчення зі стор. 2) 



МИНУЛОГО ПОНЕДІЛКА, 13-го квітня, військово- 
морське судно американської прибережної сторожі 
підібрало з бурхливого океану 168 гаїтян, які на чотирьох 
переповнених риболовських човнах віддалялися від 
рідних берегів. Зі стихійних морських хвиль врятувала 
нещасників на міжнародних водах американська прибе- 
режна сторожа та перевезла їх на військово-морську базу 
ЗСА Ґ вантанамо Бей в Кубі, де їх переслухають урядники 
американської іміґраційної служби. 



ку нового сторіччя заісну- 
ють З’єднані Стейти Евро- 
пи. Але останньо насува- 
ються сумніви і щодо того. 
Відживають національна 
ексклюзивність і нетерпи- 
мість до несвоїх. У Фран- 
ції протести проти арабсь- 
ких поселенців, головно 
з Альжирії і Марокко, в Ні- 



ЗБУДУЙМО ПАМ’ЯТНИК ТАРАСОВІ 
ШЕВЧЕНКОВІ У ЛЬВОВІ 
ЯК НЕ ТЕПЕР — ТО КОЛИ??? 




Макета статуї Т. Шевченка до ком- 
плексу пам’ятника поетові у Льво- 
ві, автори — Андрій і Володимир 
Сухорські, львівяни. 



Торонто-Ню Йорк, в березні 1992 р. 



ДОПОМОЖІТЬ І ВИ ВАШОЮ ЩЕДРОЮ ПО- 
ЖЕРТВОЮ ПОКРИТИ КОШТИ ЙОГО БУДОВИ, 
якого СВЯТОЧНЕ ВІДКРИТТЯ відбудеться і ще 
цього року, в ПЕРШУ РІЧНИЦЮ відновлення ДЕР- 
ЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТИ УКРАЇНИ. 

Всі ЖЕРТВОДАВЦІ від 25 дол. в гору одержать 
ПОСВІДКИ для податкових цілей, а кромі цього на 
постумемті пам'ятника будуть прикріплені ПРОПА- 
М'ЯТНІ ТАБЛИЦІ з їхніми іменами і прізвищами в 
такому порядку: 

ПОЧЕСНІ ФУНДАТОРИ: $2,000; МЕЦЕНАТИ: 
$1,000; ПАТРОНИ: $500; ДОБРОДІЇ: $250; СПОНЗО- 
РИ: $100; ЖЕРТВОДАВЦІ $1,000 і більше одержать 
крім цього даром мініятуру статуї поета, відлиту 
по мистецьки в бронзі. 

ЖЕРТВОДАВЦІ $10.000 і більше одержать до- 
датково безплатно квиток на літак до Львова і на- 
зад та побут в готелі і будуть включені до ПОЧЕС- 
НОЇ ПРЕЗИДІЇ відкриття пам’ятника. 

ВАШУ ПОЖЕРТВУ просимо прислати нам на 
наступну адресу: 

ЦКРАІИІАМ СОММІТТЕЕ 
РОЯ ТАВА5 ЗНЕУСНЕКІКО МОМЦМЕІЧТ 
ІИ ІЛ/ІУ 

2150 ВІоог ЗІ. \ЛЛ, Зиііе 96-А 
Тогопіо, Опіагіо, Сапаба М63 1М8 

Телефон Комітету: (416) 239-4407 і (416) 255-8604 
На вашому чеку просимо зазначити: 

Т. ЗНЕУСНЕКІКО МОКШМЕМТ ІІчІ ІЛ/ІУ 

ЩИРО ДЯКУЄМО ВАМ НАПЕРЕД за вашу щед- 
ру пожертву, якою і ви причинитеся до побудови 
цього монументального пам’ятника ТАРАСОВІ 
ШЕВЧЕНКОВІ у Львові, столиці Західньої України, 
якого СВЯТОЧНЕ ВІДКРИТТЯ стане великою ВСЕ- 
УКРАЇНСЬКОЮ МАНІФЕСТАЦІЄЮ єдности нашо- 
го народу на рідних землях і української діяспори. 



ЗА УКРАЇНСЬКИЙ ГРОМАДСЬКИЙ КОМІТЕТ 
БУДОВИ ПАМ’ЯТНИКА ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКОВІ у ЛЬВОВІ 
з доручення Львівської Міської Ради Народних Депутатів: 



Д-р Василь Іваницький, голова Роман Грицина, скарбник 

о. Василь Цимбалістий, ЧСВВ, секретар Валентина Родак, секретар 



і Анна Натина, хорунжі — 
Анна Куснірчук і Віра Шуль. 
Контрольна Комісія: голо- 
ва — Леся Гой, члени — 
Анна Рак, Олександра Кру- 
мшин, Христя Навроцька, 
Леся Юзенів. 

Новообрана голова Надя 
Савчук подякувала присут- 
нім за довір’я і перевибір її 
на голову. У своєму слові 
згадала, щоб всякі збірки з 
різних нагод переводити 
через Організацію СУА, 
зміцнити ряди СУА новими 
членками і дати допомогу 
новозаснованим Відділам. 
Скарбничка Лідія Закревсь- 
ка подала проект бюджету 
на 1992 рік, а також пропо- 
зицію, щоб з нагоди з’їзду 
Округи призначити 250 до- 
ларів на репрезентацію і 100 
доларів на фонд журналу 
СУА „Наше Життя”, що 
з’їзд прийняв одноголосно. 
Відтак голова Надя Савчук 
подала дату наступних схо- 
дин на 14-го квітня. Відспі- 
ванням національного гим- 
ну закрито з’їзд Округи. 

Іванна Мачай 



меччині проти емігрантів зі 
Сходу, у Великобританії 
проти поселенців із Індії. 
Протести проти „меншин”. 
А ці меншини внаслідок 
минулого колоніалізму — 
усюди. Україна дуже толе- 
рантна супроти її „мен- 
шин”, хоч це свідки коло- 
нізаторської опресії. При- 
чини зрозумілі. Парадок- 
сальне явище в Европі: бу- 
вало колоніяльні держави 
загарбували індустріально 
нерозвинені, а багаті у при- 
родні ресурси країни. Нині 
тренд обернувся. Колиш- 
ні підколоніяльні народи 
пхаються на території ко- 
лишніх колонізаторів і на- 
магаються колонізувати 
землі колонізаторів: мехі- 
канці інші південні амери- 
канці заливають ЗСА, бан- 
ґладешівці Англію і т. д. 
Вийняток Росія — українці 
не рвуться на північ. Чи не 
єдина сьогодні Росія далі 
проявляє колонізаторські 
тенденції, коли взяти хоч би 
до уваги її претенсії на 
Крим, Донеччину, Транс- 
дністрію. 

Націоналізм „Майн Кам- 
пфів” проминув безповорот 
но. І він не оживе, бо скомп- 
ромітував себе на віки-віч- 
ні. Ожив націоналізм Фіх- 
те, Мацціні, Шевченка. Обо 
ронний націоналізм. Не по- 
сягати по чуже, як Гітле- 
рівський, (чи Домбського- 
Грабовського, польський, 
якщо мова про наші захід- 
|ні землі), а завершивши кон- 
тролю над своїм — борони- 
ти те своє. Не прийняв і ще 
до свідомости такого виду 
націоналізму, наш північ- 
ний сусід. Але намагаймось 
вірити, що він теж урешті 
урозумиться. Наш націона- 
лізм репрезентує нині Лео- 
нід Кравчук. Розумний, здо 
ровий, морально і політич- 
но. Тож не переймаймось, 
коли хтось говорить про ук- 
раїнський „націоналізм”. 
Тільки упереджена особа 
може закидати нам нині 
якісь тоталітарні, чи навіть 
авторитарні настанови. 



Ж 

ж 

>>8 

>>8 

Ш 

Ш 

Ш 

м 

н 

ш 

& 

ш 

>«? 

Ж 

38 

8 

ЗІ 

Ш 

& 

& 

& 

Е>8 

38 

38 
м 



N >!*!«»!•% г!5% *!♦!« р!5!і г!5!« 



»>:« »ж і »>•< >>;«»>;« »;< »:< »>: « >>:« 




УКРАЇНСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ 

ЦЕРКВИ СВ. ЮРА в НЮ ЙОРКУ 



іг>:< »:« »:« »:< »ч* 
*!5!« 

38 

38 

ш 

щ 

ш 

ш 

ш 

ш 

м 



№ 

& 

38 

38 

ш 

я 

38 

38 

38 

ш 



7-ма вулиця 



15, 16, 17-го травня 1992 р. 

ЗАПРОШУЄМО УСІХ НА ФЕСТИВАЛЬ! 



ЗІ 

38 

Ш 









У Філядельфії... 

(Закінчення зі стор. 1 ) 

його у єпископи. Владика- 
номінат стає на так званий 
„орелець” — малий килим, 
на якому зображено город- 
місто, в якому повірено 
архиєреєві „дбайливість, 
піклування та духовну опіку 
над вірними”. Над карти- 
ною, що зображує місто з 
розпростертими крилами є 
зображення орла з сяйвом 
навколо його голови. Сяй- 
во навколо голови орла 
вказує на високе знання 
богословської науки. „Оре- 
лець” є символом високого 
архиєрейського уряду, бист- 
роти думки і глибокого зна- 
ня архиєрея. На орелець 
нікому, крім єпископа, ста- 
вати не вільно. Єпископ- 
номінат стає на згаданому 
килимі і виголошує припи- 
сане віровизнання. Це він 
робить тричі, кожного разу 
відчитує інший приписаний 
текст і за кожним відчитан- 
ням визнання віри робить 
один крок вперед. Орелець 
вживали вже в перших ві- 
ках християнства. А коли 
ще не було тканих килимів з 
орельцями, то малювали 
кола на підлозі і вказували, 
де має стояти номінат чи 
архиєрей. 



О год. 2-ій митрополичий 
собор непорочного зачаття 
вже був заповнений вірни- 
ми. Попереду — коло 80 
священиків, багато сестер- 
монахинь, представники 
різних установ. Процесія 
складалась з 26-ох Архиє- 
реїв, включаючи чотирьох 
Владик Філадельфійської 
Митрополії, п’ятьох з Піт- 
тсбурзької на чолі з Митро- 
политом Коцішком, Мит- 
рополит Максим Герма- 
нюк з Вінніпегу та Владика 
Ізидор Борецький з Торон- 
то, Владика Єронім Хиній. 
ЧСВВ, з Вестмінстеру, Вла- 
дика Михайло Кучмяк, 
ЧНІ, з Англії, та Владика 
Михаїл Гринчишин, ЧНІ, з 
Франції, десять римо-като- 
лицьких єпископів на чолі з 
Архиєпископом Філядель- 
фії, Кардиналом Ентоні 
Бевіляква, Єпископ мєл- 
хітів Самбра з Епархії 
Нютон і Владика Всево- 
лод з Української Правос- 
лавної Церкви, що в моли- 
товному з’єднанні з Кон- 
стантинопольським Патрі- 
архом. 

Після Богослуження від- 
бувся бенкет. Проповіді, 
промови та світлини, описи 
архиєрейських риз та гербу 
нового Владики подамо в 
наступному числі нашого 
часопису. 



„Персональна...’ 

(Закінчення зі стор. 2) 

1981 року. Це видання було 
даром Тисячоліттю Хри- 
щення України. В цій книзі 
М. Бойко бажав не тільки 
відзначити роковини Свя- 
того Письма, але також по- 
казати віру в Бога не тільки 
серед українців, але й серед 
усіх тодішніх слов’ян. В 
цьому виданні показані 
шрифти, застави, мистецькі 
ініціяли та внутрішні прик- 
раси — гравіровані й від- 
ливні. 

І хоч більшість бібліог- 
рафічних праць, які напи- 
сав Максим Бойко, стосу- 
ється його рідної Волині, 
проте діапазон його праці 
не обмежувався однією Во- 
линню. Наприклад, 1992 року 
було видано його 170-сто- 
рінкову хронологічну сту- 
дію — „Репертуар українсь- 
кої бібліографії”, в якій по- 
дано чимало свіжого, ново- 
го та цінного матеріалу і 
яка підводить підсумки рід- 
номовної бібліографії. Рік 
перед тим також вийшла з 
друку його 129-сторінкова 
праця — „Істотні основи ук- 
раїнської бібліографії”, у 
якій подано історичні осно- 
ви української бібліогра- 



фії. Пару років пізніше, 
1984 року, виходить у світ 
151-сторінкова книжка — 
„Показник до записок Нау- 
кового Т-ва ім. Т. Шевчен- 
ка — 1892—1982 р.” (до- 
відник до записок бібліоте- 
ки університету Індіяни). І 
т. д. Не раз дивуєшся — як 
людина, працюючи на „хліб 
насущний і т. д. може знахо- 
дити час для такої плідної 
наукової праці? 

На щастя, бібліографіч- 
но-публіцистична праця д- 
ра Максима Бойка не прой- 
шла поза увагою українсь- 
кої преси в діаспорі — в тому 
числі нашої „Свободи”. Про 
неї часто писали особи, які 
цінять українську книжку та 
її авторів. Зокрема, дуже 
позитивно про працю нашо 
го автора відгукувалися у 
нашій пресі такі відомі осо- 
би нашої спільноти, як пи- 
сьменник Степан Радіон, д- 
р Кость Церкевич, д-р Ро- 
мані Верес, Василь Михаль- 
чук (псевд. Іван Канонен- 
ко, д-р Олександер Соколи- 
шин, д-р Петро Стерно та 
інші. 

Сподіваємось, що д-р 
М. Бойко, не кладучи сво- 
го пера на відпочинок і далі 
працюватиме в його улюб- 
леній ділянці для добра Ук- 
раїнського народу. 



В ШОСТУ СУМНУ І БОЛЮЧУ РІЧНИЦЮ СМЕРТИ 
ніколи незабутнього нашого найдорожчого 
МУЖА, БАТЬКА і ДІДУСЯ 

бл. п. 

Андрія Ройовського 

буде відправлена 

ЗАУПОКІЙНА СЛУЖБА БОЖА 

в суботу, 18-го квітня 1992 р. о год. 8:30 ранку 
в українській католицькій церкві св. Духа 
в Бруклині, Н. Й. 

при 161 N. 516 Зігееі 

Про молитви за спокій душі покійного просять 

дружина ЕМІЛІЯ І родина 




Ділимося болючою вісткою 
з ріднею, приятелями І знайомими, 
що дня 23-го березня 1992 р. відійшов у вічність 
на 79-му році життя в РочестерІ, Н. Й. 

наш найдорожчий 

МУЖ, ШВАҐЕР, СТРИЙКО І ПЛЕМІННИК 

бл. п. 

АНДРІЙ ФАЛАТ 

уроджений в селі Вислік Великий на ЛемкІвщинІ 
ПОХОРОННІ ВІДПРАВИ відбулися в четвер,, 26-го бе- 
резня, з церкви Богоявлення, а відтак на цвинтар „Голі Се- 
пульхер”, де похоронено покійного в родинному гробі. 
Покійний залишив у глибокому смутку: 
дружину — МАРІЮ 

братову - МАРІЮ ФАЛАТ (ТЕОДОРОВУ) 
братанка — МИХАЙЛА ФАЛАТА з дружиною 
ШЕРЕН І дітьми: АЛЄКСАНДЕР, 
НИКОЛА І ХРИСТИНА 
братанниця — ІРЕНА ФАЛАТ 
родина в Україні І Польщі 



Замість квітів, проситься складати пожертви на допомогу 
Ламківщини. 



ЩЕ ДО ПРИЙНЯТТЯ Міжнародним Судом остаточно- 
го рішення щодо позову Лібії проти ЗСА і Великобританії 
стало відомо, що лівійський диктатор Муамар Кадцафі 
погодився на певних умовах видати двох терористів 
Лондонові або Вашінґтонові. Однак резолюція Ради 
Безпеки ООН вимагає, щоб Кадцафі, крім того, офіційно 
відмовився від політики міжнародного тероризму і сприяв 
Парижу в розстерженні обставин загибелі французького 
літака зі 170 пасажирами в 1989 році, оскільки у його 
знищенні сильна підозра падає також на лібійців. 



У СВІТЛУ ЛАМ’ 

У світлу пам’ять померлих дорогих осіб на українські 
студії в Г арвардському університеті пожертвували: 

Параскевія ПІкас-Витвицька — $1,000 в пам’ять мужа бл. 
п. ІВАНА ВИТВИЦЬКОГО. 

Д-р Богдан і Ольга ФецовичІ — $1,000 в пам’ять батьків 
бл. п. СЕМЕНА І ІРИНИ ФЕЦОВИЧІВ. 

Е. Держко — 1,000 в пам’ять дружини бл. п. ОРИСІ-ІРЕ- 
НИ ДЕРЖКО, з дому БИКАЛОВИЧ. 

Г аля і Василь Тхір — $1,000 замість квітів на могилу св. 
п. ІВАНА ПОТОЦЬКОГО. 

Іван Павлюк — $1,000 в пам’ять двоюрідного брата бл. п. 
ВАСИЛЯ МАЗУРИКА і його дружини МАРІЇ. 

Богдан Олійник — $500 згідно з волею брата бл. л. РО- 
МАНА ОЛІЙНИКА в світлу Його пам'ять. 

Д-р Олег І д-р Іванна Ратичі — $500 та порівнювальний 
даток працедавця, в пам’ять доньки бл. п. ЮЛІЯНИ РАТИЧ, 
на фонд Літньої Школи Українознавства в Гарварді. 

Євгенія Окрушко — $500 в пам’ять чоловіка бл. п. 
АНДРІЯ ОКРУШКА. 

Інж. Ярослав Цюк — $500 та дорівнювальний даток 
працедавця, замість квітів на могилу бл. п. ВОЛОДИМИРИ 
САВЧИНСЬКОЇ І бл. п. ОКСАНИ ГУМЕНЮК. 

Апександра Волошин — $200 в пам’ять мужа бл. л. 
ПЕТРА ВОЛОШИНА в десяту річницю смерти. 

Марія Каплиста — $100 в дванадцяту річницю смерти 
мужабл. п. проф. Інж. МАКАРА КАПЛИСТОГО в світлу Його 
пам’ять. 

Д-р Ярослав К. Рожанковський — $100 у пам’ять бл. п. 
Д-ра РОМАНА МИКОЛАЄВИЧА. 

Сільвина Іваницька — $100 в пам’ять мужа бл. п. МИКО- 
ЛИ ІВАНИЦЬКОГО в десяту річницю смерти, на видання 
Історії України М. Гру шевського. 

Герта Соколик — $100 в пам’ять чоловіка б. п. д-ра ВА- 
СИЛЯ СОКОЛИКА. 

Дружина Лідія Бульба, доні — Таня Витвицька з чоло- 
віком Андрієм, Іванка Олесницька з чоловіком адв. Несто- 
ром - пз $100; Софія Олесницька, Марія і Роман Павлишини 
— по $30; Ярослава і Микола Г ординські — 10 в пам’ять бл. п. 
МИКОЛИ БУЛЬБИ. 

Луна і Марфа Кудрик — $50 замість квітів на могилу бл. 
п. МИХАЙЛА КУДРИКА. 

Микола і Діоніза Ненедкевичі — $50 вшановуючи па- 
м’ять батька бл. п. о. ОЛЕКСІЯ НЕНАДКЕВИЧА в 45-ту річ- 
ницю смерти. 

Юрій Олесницький — $50 в пам’ять брата бл. п. д-ра 
БОГДАНА ОПЕСНИЦЬКОГО, у вісімнадцяту річницю 
смерти. 

ЄвгеИя Сітницька — $50 замість квітів на могилу бл. п. 
адв. МИКОЛИ РАДОВИЧА, колишнього голови УККА в Ню 
Брітан, Кснн. 

Васіде: Епдіпеегз Іпс., Оисіїеу й.В. ЗатоіІоіІ, КаїбагіпеУУ. 
ЗоппепЬегз — по $50; Сбагіез N. Оеапе, Магіє Ргискпіскі, Ог. 
Ргапсіз \Л7 Зеппоіі, ІЛ/іІІІат О. апсі ^ап А. Зоттегз — по $25 в 

пам’ять бл. п. ІВАНА МАКАРЦЯ. 

Миртел Марусин — $50: Українсько-Американський На- 
родний Дім у Клеймонт, Делавер — $30; Марія Дорожин- 
ська, Ольга Сем Літепло — по $25 в пам’ять бл. п. д-ра ВО- 
ЛОДИМИРА ЮЗИЧА. 

Д-р Іларіон Калиневич - $30 замість квітів на могилу 6л. 
п. д-ра ЮРІЯ СТАРОСОЛЬСЬКОГО. 

Інж. Ярослав І Ольга Дужі — $25 у пам’ять бл. п. МАРІЇ 
ЛАЗАРЧУК 

Інж. Ярослав і Ольга Дужі — $25; Володимир і Оксана 
Баран, Юрій і Зірка Дужі, Зіна Козак і Орест Захарій, Оксана 
Кордуба-Качинська, Михайло й Ольга НіновськІ — по $10 в 
пам’ять бг. п. д-ра РОМАНА БЛЮЯ. 

Дякуючи жертводавцям за пожертви линемо до Г оспо- 
да з молитовним проханням, щоб дарив Померших вічним 
спокоєм і радістю./ 

ГОЛОВНА ЕКЗЕКУТИВА 

ФОНДУ КАТЕДР УКРАЇНОЗНАВСТВА 



Братство кол. Вояків 1-ої Української 
Дивізії УНА 

Станиця у Філядельфії, Па. 

Ділимося сумною вісткою з побратимами 
й українською Громадою, що 3-го квітня 1992 р. 
відійшов у вічність 

* 

сл. п. д-р 

Олексій Ґардецький 

колишній підстаршина 1-ої УД УНА, учасник боїв під Бро- 
дами та довголітній член Станиці й української громади. 

ПОХОРОННІ ВІДПРАВИ відбулися в понеділок, 6-го 
квітня 1992 р. в церкві Благовіщення Пречистої Діви Марії, 
а відтак на кладовище св. Марії у Факс Чейс, Па. 



Дружині Евгеніі І всій родині висловлюємо щире співчуття. 

УПРАВА СТАНИЦІ 



Ділимося сумною і болючою вісткою 
з родиною і приятелями, що 24-го березня 1992 р. 
несподівано відійшов у вічність, в Оттаві, Канада 
наш найдорожчий 
МУЖ, БАТЬКО і ДІДО 

бл. п. інж. 

СТЕПАН СИМКО 

Залишені в глибокому смутку: 
дружина — ЮЛІЯ 
сини — 

д-р ОРЕСТ з дружиною ІВАННОЮ 
з дочками — СОФІЄЮ, МАРТОЮ 
інж. ЯРЕМА з дочкою ХРЙСТИНОЮ 
д-р ЯРОСЛАВ 
дочка — піяністка ВІРА 

ПОХОРОННА ВІДПРАВА відбулася 27-го березня в 
церкві св. Івана Хрестителя, СВЯТУ ЛІТУРГІЮ з ПАНАХИ- 
ДОЮ відправляли: Преос. Митрополит Максим Грерманюк з 
о. Володимиром Шевчуком. Прощальну дуже цінну промо- 
ву виголосив Преос. Митрополит Максим Германюк. 

ВІЧНА ЙОМУ ПАМ’ЯТЬ! 











4 



СВОБОДА, ЧЕТВЕР, 16-го КВІТНЯ 1992 



Ч. 73. 



В ПОНЕДІЛОК, 13-ГО КВІТНЯ, Москву з незаплянова- 
ною візитою відвідав міністер фінансів ЗСА Ніколас 
Брейді. Перед тим він був у Будапешті, взявши участь у 
засіданні ради керівників Европейського банку рекон- 
струкції і розвитку. 



Для вигоди читачів, які бажають писати листи 
до Білого Дому, чи до Державного департаменту 
ЗСА, подаємо адреси: 



ТЬе Ргезісіепі 
ТЬе \Л/ЬіІе Ноизе 
\А/азМіпдІоп, Л.С. 20500 



Лерагітепі ої Зіаіе 
Мг. Затез Вакег, Зесг. 
2201 С Зі. І\І.\Л/. 
МазЬіпдІоп, О.С. 20520 



МАЄМО НА СКЛАДІ 

УКРАЇНСЬКО-АНГЛІЙСЬКИЙ 
СЛОВНИК 
С. Г. Андрусишина 

Накладом Цпіуегзіїу о і Тогопіо Ргезз, четвертий передрук 
1990 року, стор. 1163. Півтверда оправа, ціна 35.00 доп. 
Можна набувати у книгарні Свободи. 

Мешканці стейту Ню Джерзі зобов'язані додати до ціни 
7% продажного податку. 



СопГігїепГаІ Уепіиге Тгасііпд, Іпс. 

6333 N. МіІжацкее Аує., $иі)в 105, СЬісадо, III. 60646, Ц.5.А. 
?•!.: (312) 763-6944, (312) 774-1919, (708) 823-2349 
ХАРЧЕВІ ПАЧКИ В УКРАЇНУ та БІЛОРУСІЮ 
Достааа до 4 тижнів 
ПАЧКА 1 



10 ІЬ. — Шинка 
З ІЬ. — М'ясо канапкове 

3 ІЬ 12 07. — Салямі 

4 ІЬ. — Молоко в порошку 
З ІЬ — Жир, Кріско 

96 Я. 07. — Олія 
8 ІЬ — Макарони 
2 ІЬ. — Шоколяда 
Вага без упакування 69 ІЬ. 



8 ІЬ. - Риж 

5 ІЬ. — Мука 

10 ІЬ. — Крупа гречана 

8 07. — Кава розчинна 

2 ІЬ. — Какао 

2 ІЬ. — Горошок зелений 

200 пак. — Чай 



Ціна з доставок) $20000 

ПАЧКА 2 

Включає товарі з пачки 1 плюс сигарети "ИУіпзІоп" або "Ма ІЬого” ЗО. 
Вага без опакування 71 ІЬ пачок. Ціна з доставсю $242.00 

ПАЧКА з 

1.6 ІЬ. -- Шоколядовий сироп 
З ІЬ. — Молоко конденсоване 
.5 ІЬ. — Ґіерець 

3 ІЬ. — Яблучний джем 
2 ІЬ. — Персики в сиропі 

4 ІЬ. — Манка „Фарина" 

4 кус. — Мило купальне 
2 ІЬ. 2 02. — Вівсяна крупа 

Ціна з доставок) $150.00 



10 ІЬ. — Цукор 
10 ІЬ. — Мука 
З ІЬ. — Марґарина 
З ІЬ. — Родзинки 
З ІЬ. — Мак 
З ІЬ. — Печиво 
2 ІЬ. — Халва 
2 ІЬ. — Майонез 
Вага без упакування 53 ІЬ. 



ПАЧКА 4 

Включає товарі з пачки 3 плюс Сигарети ‘'\Л/іпзІоп'’ або 'МагІЬого" 60 
пачок. 

Вага без упаковання 57 ІЬ. Ціна з доставок) $230.00 

Нові авта, мебпі, пересилка грошей; нові та вживані речі$1.60зафунт, 
достава гарантована за 6 тижнів. 

Пачки та замовлення принимаємо на адресу. 

5509 N. МепагсІ, СЬісадо, III. 60630. Тої.: (312) 763-6944 



П’ЯТЬ ПРИЧИН ЧОМУ НАМ 
ПОТРІБНО ПІДТРИМУВАТИ 
ІВАНА ДЕМ’ЯНЮКА 



і. 



.Мушу сказати, що я переконаний, щовирок суддів 
в Ізраїлі був несправедливий...” 

— Лорд Томас Деннінг 

2. „Мені не відома ніяка інша судова справа в якій по- 
топтано так багато процедур загально прийнятих 
міжнародними чинниками”. 

Професор Віллєм Ваґенар, автор книжки „Роз- 
пізнаючи Івана; Наукова праця з легальної пси- 
хології”, Вид. Г арвардського Університету. 

3. „Якщо Іван Дем'янюк, в невинності якого я повніс- 
тю переконаний, буде повішений на шибениці 
Айхмана, то прийде день коли держава Ізраїль 
буде сидіти на пкві Підсудного”. 

Патрик Бюкенан. 

4. „На мою думку ця справа смердить... Прошу роз- 
глянути справу американського громадянина Івана 
Дем’янука і поведінку Відділу спеціяльних інвести- 
ґацій (ОСІ) в нашій країні”. 

— Конгресмен Джеймс Трафікант (демократ, 
Огайо), „Конгресовий рекорд" з 20-го червня 1989 р 
Вірю, що історія не забуде справи Дем'янюка, так 
як не забула справи Дрейфуса”. 

— Граф Ніколай Толстой 

Після дванадцяти років наполегливих і невтомних зу- 
силь ми осягнули багато. За свою подивогідну відва- 
гу та витривалість Іван Дем’янюк — невинна жертва — 
заслужив на гідну оборону перед ізраїльським Вер- 
ховним судом. Без Вашої негайної фінансової допо- 
моги така оборона не буде можливою. Просимо допо- 
могти нам успішно завершити останній етап цього 
страхіття-примари, яка триває вже понад дванадцять 

літ. 

Просимо висилати пожертви на: 

Ооііп Оегтї]'ап]ик йеїепзе Рипсі 
Р.О Вох 92819 
СІеуеІапсІ, ОНіо 44192 



5. 



Письменники ... 

(Закінчення зі стор. 1) 

згідно З ЯКОЮ В СОЦІЯЛІСТИЧ- 
ному суспільстві і, отже, в 
літературі, є тільки один 
конфлікт; добре бореться зі 
ще кращим. 

І все ж я стверджую, що 
українська література не 
розділилася в собі, не втра- 
тила землі під собою, ні 
неба над собою, утримую- 
чи на своїх плечах найдо- 
рожчий скарб народу — 
його мову. І в царські часи, і 
в комуністичні, письменни- 
цька громада в Україні не 
один раз залишалася остан- 
нім вогнищем національної 
свідомости і національної 
боротьби. Мабуть, сама 
наша мова є дивним даром 
Божим, магічним перснем 
Полікрата. Здавалося, геть 
усе задушено, все знищено 
— і раптом з’являється Со- 
сюрове „Дубіть Україну”, 
Манишкове „Україно моя”. 

І навіть коли не з’являлося 
друком нічого, всі все одно 
знали, що той же зацькова- 
ний, заляканий Павло Ти- 
чина — він ніжно любить 
Україну. Всі знали, переду- 
сім молоді письменники, як 
люблять Україну Микола 
Бажан, Олесь Г ончар — і це 
живило народ”. 

Чого вдалося досягнути 
українській літературі в ро- 
ки так званої „хрущовської 
відлиги”? 

„Вона була занадто ко- 
ротка. Мені припало тоді 
очолювати редакцію моло- 
діжного літературно-гро- 
мадського журналу „Дніп- 
ро”. Серед авторів були 
Ліна Костенко, Іван Драч, 
Дмитро Павличко, Василь 
Стус, Іван Дзюба, Іван Світ 
личний, Євген Гуцало, тоб- 
то вся молода генерація. 
Ми зазнавали шаленого тис 
ку з боку партійної номенк- 
латури, часто забороняли- 
ся вже видруковані числа. 
Пам’ятаю, як одного разу 
ми всім складом редакції 
змушені були ножицями 
вирізувати з готового мі- 
сячника „крамольну” стат- 
тю Івана Дзюби. Після цьо- 
го редакцою було розігна- 
но, а мене звільнено спеціа- 
льною постановою”. 

Тут, у З’єднаних Стейтах, 
українці знають, що Спілка 
письменників України була 
безпосередньо причетна до 
пробудження національно- 
го політичного руху. В якій 
мірі це є правдою? 

„Як і в усіх інших істо- 
ричних випадках, на цей раз 
загальнонародний спротив 
також започаткували пись- 
менники. Вернімося до 1987 
року. Ми готували Пленум 
Спілки, єдиною темою яко- 
го було становище україн- 
ської мови. ЦК партії, від- 
чуваючи, чим пахне, нама- 
гався нам перешкодити, але 
ми встояли. На тому Пле- 
нумі вперше на весь голос 
Дмитро Павличко й Іван 
Драч сказали про трагічне 
становище української мо- 
ви в Україні. Ми створили 
Комісію для зв’язків з нав- 
чальними установами, нев- 
довзі вона переросла у То- 
вариство української мови 
імені Шевченка. Екологіч- 
ний рух „зелених” і Народ- 
ний Рух також виникли у 

» РОЗШУКИ » 

Ольга Кузьменко 

пошукує брата 
ВАСИЛЯ КУЗЬМЕНКА. 

Хто знав би про нього або він 
сам прошу писати на: 

Р.О. Вох 524 
Иел Уогк, N.7. 10021 




Українська фірма "Оксана" 

радо послужить всім, хто бажає допомогти рідним 
в Україні американськими харчовими продуктами. 



Кісе 


20 


ЄЬ 


Масагопі 


6 


єь 


Огу Міік 


4 


ьь 


Оак Наш 


3 


єн 


Огу Сгеат 


2 


єь 


ЬипсЬеоп Меаі 


4 


ьь 


Саппеб 5аг<1іпех 


3 


ьь 


\Уеі 8 Ьі ВКІЛТО 


47 


ьь 


$ 95.00 







СЬіскеп Мооєііе 5оир 24 рсх 


ВІаск Рерре. 


1 ІД» 


СЬіскеп РІауог 


13 Ог 


Сгіхсо 


6 ЄЬ 


Кісе 


6 и. 


Масагопі 


5 ьь 


СЬіскеп Заиха^ех 


14 сапх 


Сосоа 


10 О/. 


\Уеі 8 Ні ВКІЛТО 


33.5 ЄЬ 


$ 82.00 





ЬипсЬеоп Меаі 


5 


і.ь 


СаппесІ 5аг<3іпех 


8 


єь 


ОіІ 


1 Саі 


Масагопі 


10 


ьь 


Саппегі Реах 


2 


єь 


Сосоа 


1 


ьь 


Теа 


1 


єь 


М/еі в Ьс ВКІЛТО 35 


ьь 


$ 85.00 







Ви платите американські доляри -родина отримує 
продукти з Америки ! 

Безкоштовно висилаємо б рошу ри з переліком всіх різновидностей наших пачок. 

Тел: (908) 925-0717 ОК5АИА І піегпаїіопаї Т гаде, Іпс. 

1111 Е. ЕІігаЬеЙі Аує., Ьішіеп N3 07036. Моп-Ргі, 9-6, 5а( 10-3. 



сплічанських надрах. Пер- 
шим, нехай читачі „Свобо- 
ди” це знають, слова „На- 
родний Рух” вимовив на 
наших зборах старий пись- 
менник-генерал Фока Бур- 
лачук. Осередок Руху міс- 
тився таки у нас, в Спілці, в 
наших же стінах діяло й 
Товариство української мо- 
ви. Щодня до нас приходи- 
ли і приїжджали сотні лю- 
дей. Партійні функціонери 
дуже боялися цього, пробу- 
вали звести ролю Руху до 
чисто літературних зав- 
дань, однак це їм не вдало- 
ся — хвиля вже котилася по 
всій Україні. Десятки пись- 
менників принесли свій лі- 
тературний талант на олтар 
боротьби за незалежність, 
проте я назву тут тільки 
чотири перші заслужені в 
Русі імена: Іван Драч, Дмит 
ро Павличко, Володимир 
Яворівський і Віктор Те- 
рен”. 

Все ж таки до чого вдава- 
лися партійні власті? 

„Ну ось викликали мене в 
ЦК і вимагали: Припини, 
закрий, введи у Спілці пере- 
пустки. Я стискав зуби і 
казав „ні”. Мушу зізнатися, 
що викликав мене на „пере- 
виховання” й тодішній за- 
відуючий ідеологічним від- 
ділом ЦК Леонід Кравчук, 
та хоч він і виступав проти 
Руху, треба віддати йому 
належне. Коли ми заснову- 
вали Товариство Українсь- 
кої Мови, негайно склика- 
лося Політбюро ЦК, запро- 
сили мене і Валентина Шев- 
ченко відразу почала з лай- 
ки, мовляв, українські пись- 
менники „каламутять во- 
ДУ” Дійшовши до питання 
заснування нашого това- 
риства, В. Щербицький від- 
махнувся: „Нащо нам це? 
Не треба!” Тоді встає Л. 
Кравчук та й каже: „Чому ж 
не треба? В Росії подібне 
Товариство давно існує”. 
Цей аргумент був для Щер- 
бицького безвідмовним: як- 
що є в Росії, то вже нехай і 
в нас. А коли партійні чинов 
ники отямилися, було вже 
пізно: джин вилетів з пляш- 
ки”. 

Які погляди панують в 
СПУ щодо ставлення до 
уряду? 

„Я певен, що сьогодні 
треба підтримати уряд. Ми 
не маємо сильної, масової 
партії, котра могла б пре- 
тендувати на ролю парла- 
ментарної. Але сильна вла- 
да нам потрібна не за раху- 
нок ущемлення демокра- 
тичних прав і свобод. Існує 
небезпека виникнення авто- 
ритарної, тоталітарної вла- 
ди, тому мусимо бути пиль- 
ні. Сильна влада потрібна 
виключно для відвернення 
економічного занепаду”. 

Ситуація є така, що зму- 
шує українських письмен- 
ників братися не тільки за 
політику, але й за економі- 
ку? 

„Письменники істотно 
можуть прислужитися спра- 
ві, вивчаючи досвід інших 
країн. Наприклад, я вивчав 
досвід Малайзії. Це абсо- 
лютний аналог для Украї- 
ни. Спочатку португальсь- 
ка колонія, потім англійсь- 
ка. Все з землі забрано, все у 
запустінні, як у нас. А з 1975 
року ця країна зробила гі- 
гантський крок вперед, хоч 
малайзійців тут, нагадую, 
лише у 54 відсотки. Все було 
китайським: школи, універ- 
ситети. А нині дитячі садки, 
коледжі, університети — все 
малайзійське. І найголовні- 
ше — малайзійський уряд. 
Ось із землею ми собі не 
можемо ради дати, а малай- 
зійці зробили так: хочеш 
мати землю навічно — ви- 
купи. І відтоді люди почали 
її цінувати. Нині Україна 
веснує. Якщо ми добре зо- 
ремо, засіємо і зберемо 
хліб, то вистоїмо”. 

Що він вважає другим 
вирішальним чинником піс- 
ля хліба? 

„Треба створити сильну 
українську армію. Прези- 
дент Кравчук це робить, але 
не досить наполегливо і 
динамічно”. 

Чи є підстави говорити 
про вплив української пись- 
менників на міжнародну 
політику України? 

„Тисяча підстав. Досить 
згадати, що постійну парла- 
ментську комісію в закор- 
донних справах очолює 
Дмитро Павличко. Вся на- 
ша література у великій мірі 
є представником України у 



світі. Кожен з нас зіставляє 
життя рідної землі з жит- 
тям світу, усі ми в цьому 
пильні і безкомпромісові, 
особливо коли йдеться про 
таємні і відверті антиукра- 
їнські акції. Наприклад, я 
вам зараз просто з пам’яті 
майже дослівно зацитую 
ганебний антиукраїнський 
вислів з „Ню Иорк Тайм- 
су”. Ось, прошу: „Треба 
дати зрозуміти президенто- 
ві Кравчукові, що його без- 
церемонне ставлення до Ро- 
сії не принесе йому слави в 
Америці... Адміністрація 
Буша повинна докласти 
більше зусиль як на словах, 
так і на ділі, щоб показати 
російському народові, що 
Америка на його боці”. Нас 
ці провокації не лякають, не 
боїмося ми неслави від не- 
славних, наш Поет і сьогод- 
ні сказав би про нас усіх, що 
ми „просто йдем, у нас нема 
зерна неправди за собою”. 
А щодо Росії, то вона ніко- 
ли не зможе відмитися від 
того історичного факту, що 
протягом віків формувала- 
ся, економічно і психоло- 
гічно, як агресивна держа- 
ва. Українські письменники 
підтримали президента 
Кравчука, коли він припи- 
нив передання атомових 
ракет з України до Росії, бо 
ми не є певні, а тим більше 
певною не може бути Аме- 
рика, що ці ракети Росія не 
націлюватиме на нас”. 

В такому разі як письмен- 
ники оцінюють перспекти- 
ву існування Співдружнос- 
те Незалежних Держав? 

„Ми не маємо жодних 
ілюзій щодо СНД. Україна 
повинна звідти вийти”. 

Хоч сьогодні політичні 
теми є визначальні, читачі 
„Свободи” напевно хочуть 
дізнатися про власне літе- 
ратурне життя в Україні. 

„Повірте, я свідомо об- 
ходив це питання. Воно ду- 
же болюче. Ми сподівали- 
ся великого розвою видав- 
ничої справи, а маємо 
страшний спад. Подумати 
тільки: навіть у видавництві 
„Дніпро”, яке досі було 
одним з п’яти найбільших 
видавництв світу, за останні 
три місяці не вийшло жод- 
ної книжки. Нема паперу, 
нема друкарень. Всі книж- 
ки, всі літературні журнали 



є збиткові. Збитковою ста- 
ла популярна газета „Літе- 
ратурна Україна”, і якби не 
пожертви діяспори, її б уже 
не існувало. Я глибоко пе- 
реконаний, що „Літератур- 
на Україна” заслуговує, 
щоб врятувати її — це газе- 
та нової України, несхитна 
трибуна національної сві- 
домости. Проблема поля- 
гає ще й у тому, що ми не 
можемо піти на продуку- 
вання так званих „вигід- 
них” книжок, не можемо 
опуститися до бульварщи- 
ни, сексу, дешевих детекти- 
вів. Колись американський 
культуролог Джордж Сан- 
таяна писав з цього приво- 
ду: „Якщо культура стане 
масовою, то зійде нанівець, 
якщо ж вона хоче залиши- 
тися собою, мусить бути 
елітарною”. Я теж так ду- 
маю. Тут йдеться не про 
формальне належання до 
еліти — мова про культи- 
вування глибоких духовних 
істин, без яких і культура, 
і зрештою народ, виродять- 
ся. Ось чому ми, в нужді і 
злиднях, все ж і сьогодні 
даємо дорогу великим тво- 
рам невмирущого українсь- 
кого духу — книжкам з істо- 
рії України, віршам і рома- 
нам репресованих письмен- 
ників, творчості незламних 
українських письменників у 
діяспорі”. 

Нехай це й буде останнім 
запитанням: що наш висо- 
кий гість хоче сказати ук- 
раїнцям Америки? 

„Колись Шевченко поса- 
див на далекому Аралі вер- 
бу, а тепер ми їздимо туди, 
ріжемо з тієї верби галузки і 
садимо в рідну українську 
землю. Щось подібне мож- 
на сказати про ролю україн- 
ської діяспори. Коли Укра- 
їна була закута в кайдани, 
коли національне життя 
там майже згасло, тут, у 
діяспорі, воно жило, горіло 
і світило нам. Це вічний 
подвиг — зберегти мову, 
традиції, передати любов 
до України наступним по- 
колінням. Слава Богу, сьо- 
годні нас уже ніщо не 
роз’єднує, і завдання маємо 
спільне — збудувати велику 
і щасливу Україну. Забудь- 
мо усі партійні непорозу- 
міння. Ми члени єдиної пар- 
тії — України”. 



В ПОНЕДІЛОК, ЧЕРЕЗ ЧОТИРИ дні після поразки 
лейбористської партії на парляментарних виборах у 
Великобританії, її лідер Ніл Кіннок зрезиґнував. Очолив- 
ши партію в 1983 році, він обіцяв повернути країну на шлях 
соціялізму, однак реальне життя перекреслило ці пляни. 

)ШШІПННІНННШНМІІІІІПІІІІІІЛІІІІІПІІІІІІІІІІШІІНІІНІІІШНІІІІПШ(ІІітИІІШНіКІІІІНІІІ| 

Маємо на складі новий мистецький альбом 

ВЕЛИКОДНІЙ ПЕРЕДЗВІН 

Писанки і поезії Оксани Лятуринської 
Переклад Ганни Мазуренко 

Видання Організації Українок Канади ім Ольги Басараб — 
Відділ Торонто, В-во „Новий Шлях”, Торонто, 1986, стор. 83. 
Тверда обкладинка, ціна 20.00 долярів. 

Замовляти 

ЗуоЬосіа Воок Зіоге 

ЗО Мопідотегу Зігееі, Дегзеу Сії). N.3. 07302 
Мешканців стейту Ню Джерзі зобпв’язує7% продажного податку 

ІінііпшіїщшііттштіїтішіїїііііінііііііінііішіііііііііііиіііішшішшніашніиііІ 



Найкращий дарунок 

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ — 

НЕОБХІДНА КНИЖКА ДОМА І В ШКОЛІ! 

ПОДБАЙТЕ. 

щоби в кожній публічній бібліотеці була 
повна і стисла двотомова 

Енциклопедія України 

В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ 



ККАІМЕ 

А СОМСІ5Е 
1 МСУСЮРАДІА 



І [ККАІИЕ 

Ч-Л -А ССЖСІ 5 Е 
ЕІЧСУСЮРтАОІА 



и М І V 1 РЬ! ТУ ог 
ТОКОМ ТО РКР5Ч 



ЦІНА: 

Том І $95.00 

Том II $95.00 

Хто замовить ОБА ТОМИ платить $170.00 

включно з пересилкою 



Замовлення і належність ТІЛЬКИ ЧЕКАМИ або ПОШТОВИМ! 
ПЕРЕКАЗАМИ (М О ) слати 




ШКІРНІ 

НЕДУГИ 
РАК ШКІРИ 

ВЕНЕРИЧНІ 

ХВОРОБИ 

ЗАБІГИ ПРОТИ ВТРАТИ 

ВОЛОССЯ 

ЗАСТРИКИ СОИ-АСЗЕІМ 
ЛІКУВАННЯ ЗМОРЩОК 

лм 

ВАРАЦ М.О. 

ЛІЦЕНЗІЙОВАНИЙ 

ДЕРМАТОЛОГ 

Центр американської 
дерматології 

(212) 247-1700 

210 СепігаІ Рагк 5оиЙі 
N 6 ) 1 » Уогк, КУ. 

(ЬеІ. В'жау & 7(Ь А»е.) 

Мейісаге приймається. 
Пацієнтів приймається тільки 
за домовленням. 

Можете знайти нас скоро 
в ЬІУМЕХ Уєііоуу Радез. 



ІСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО 

$0. ВоїШСІ Вгоок 
Мопитепі Со. 

45 Моипіаіп Ауепие. І/Уаггеп, N.1. 07059 
РАІСА ХЕЙЛИК, власник 

(908) 647-7221 ■ (908) 647-3492 

ПРИЙМАЄМО ЗАМОВЛЕННЯ 
І СТАВИМО ПАМ'ЯТНИКИ. МАВЗОЛЕЇ. 
СТАТУЇ З РІЗНИХ ГРАНІТІВ. МАРМОРІВ 
І БРОНЗИ НА ПРАВОСЛАВНОМУ 
ЦВИНТАРІ О В. АНДРІЯ 
В С. БАВНД БРУКУ, Н. ДЖ. 
ТА ІНШИХ ЦВИНТАРЯХ В ЗСА 



ВІДІЙШЛИ ВІД НАС 





ІТеїІ 

26 Рігзі Ауепие 
№уу Уогк, ІЧУ. 10009 
ТеІ.: (212) 473-3550 

НА ВЕЛИКДЕНЬ! Вже маємо: 
чудові писанки, святочні карт- 
ки, прибори для писання писа- 
нок, і інше. 

• РШЕРАІ. ОІРЕСТОПЗ • 



ПЕТРО ЯРЕМА 

УКРАЇНСЬКИЙ 

ПОГРЕБНИК 

Займається похоронами 
в ВВОМХ, ВВООКЬУМ, 
ІЧЕ\/У УОВК і ОКОЛИЦЯХ 

ЛУІС НАЙҐРО — директор 
Родина ДМИТРИК 

Реіег іагета 

129 ЕАЗТ 7ІЬ 5ТКЕЕТ 
ІЧЕ№ УОРК, N 7. 10009 
(212) 674-2568 



ЕВА ЛАСАЙКО член УНС ВІДД. 
123-го Т-ва ім. св. Марії в Скрен- 
тоні, Па. померла на 88-му році 
життя. Нар. 1903 року в Скрен- 
тоні, Па. Членом УНС стала 
1947 року. Залишила у смутку 
сина Григорія, дві дочки МерІ- 
лаи Пекар та Марґарату Ґарбо- 
цьку; дві сестри Катерину Свін- 
ціцьку І Марію Полярчик; п'ять 
анукія і трьох правнуків та бли- 
жчу І дальшу родину. Похорон 
відбувся 3-го січня 1992 року на 
укр. православному цвинтарі 
св. Михаїла в СкрентонІ, Па. 

Вічна Йому Пам'ятьІ 

Секретар 



ЮЛІЯ ФЕСЕНКО член УНС 
ВІдд. 31-го Т-ва їм. свв. Кирила І 
Методія я Ст. Клар, Па. померла 
15-го лютого 1992 року на 73-му 
році життя. Нар. 19-го травня 
1919 року. Членом УНС стала 
1937 року. Залишила у смутку 
братів Дмитра і Пеона; шість 
сестер: Еву, Гелену, Елизабет, 
Катерину, НенсІ і Серу; племін- 
ників І племінниць. Похорон 
відбувся 8-го лютого 1992 року 
на укр. кат. цвинтарі Святої 
Тройці в Ст. Клер, Па. 

Вічна їй Пам’ять! 

Михайло Сток, секр. 



ТЕОДОР САВЯК член УНС Від- 
ділу 390-го Т-ва їм. Івана Фран- 
ка в Брістолі, Кт. помер 16-го 
січня 1992 року на 74-му році 
життя. Нар. 1-го череня 1917 
року а ТарновІ, Польща. Чле- 
ном УНС став 1933 року. Зали- 
шив у смутку дружину Дороті, 
сина Едмунда, дочки Віру СІм- 
сон І Дженет ВІллІямс. Похорон 
відбувся на місцевому цвинтарі 
в Брістолі, Кт. 

Вічна Йому Пам'ятьІ 

Петро Буґрин, секр. 



ТОМА ТОМПСОН член УНС 
ВІдд. 192-го Т-ва „Запорозька 
Січ” в Геркімер, Н.Й. помер 30- 
го січня 1992 року на 75-му році 
життя. Нер. 25-го квітня 1916 
року в Геркімер, Н.Й. Членом 
УНС став 1935 року. Залишив у 
смутку дружину Анну, синів: 
Тому з дружиною Леннон.ВІлІ- 
яма з дружиною ЛІлІян І Робер- 
та х дружиною ЛІзою; шість 
внуків І дальшу родину. Похо- 
рон відбувся 1-го лютого 1992 
року на цвинтарі свв. Петра І 
Павла а Тонааанда, Па. 

Вічна Йому Пам’ятьІ 

Управа Відділу. 



ПАВЛО КОНЦЕВИЧ член УНС 
ВІдд. 137-го Т-ва ім. Богдана 
Хмельницького в Вест Істон, 
Па. помер 12-го лютого 1992 
року на 66-му році життя. Нар. 
8-го жовтня 1925 року у Фейвет 
КавнтІ, Па. Членом УНС став 
1949 року. Залишив у смут- 
ку дружину Еленор; сестер — 
Ольгу Арнольд і Гелен Рот, 
Племінників і племінниць. По- 
хорон відбувся 17-го лютого 
1992 року на цвинтарі Меморіял 
Шрайн а Істон, Па. 

Вічна Йому Пам'ятьІ 

Стафан Колодруб, секр. 



ТЕОДОР БАСЮК член УНС 
ВІдд. 371-го Т-аа „Запорозька 
Січ” а Нюарку, Н.Дж. помер 26- 
го листопада 1991 року на 80-му 
році життя. Нар. 1911 року а 
Середпільцях, поаіт Радеяіа, 
Україна. Членом УНС став 1972 
року. Залишив у смутку сестрі- 
нка Василя Гнатіаа. Похорон 
відбувся 29-го листопада 1991 
року на цвинтарі св. Андрія в 
Бавнд Бруку, Н.Дж. 

Вічна Йому Пам’ять) 

М. Дереш, секр. 



Д-р БОГДАН МАСИК чнен УНС 
ВІдд. 165-го Т-ва ім. Тараса 
Шевченка а Толідо, Огайо по- 
мер 27-го листопада 1991 року 
на 70-му році життя. Нар. 24-го 
листопада 1921 року в Стрелко- 
ві, Польща. Членом УНС став 
1967 року. Залишив у смутку 
дружину Надію, сина д-ра Тара- 
са, дочки — д-р Тамару, д-р Те- 
тяну, Таїсу, Тіну І Тессу з родина- 
нами; маму Марію і 6 внуків. По- 
хорон відбувся 7-го грудня 1991 
року на цвинтарі ТоІеЛо Мето- 
гіаі Рагк а Сильванії, Огайо. 

Вічна Йому Пам’ятьІ 

Марія К. Пелехата, секр. 



ВАСИЛЬ ЦВИК член УНС ВІдд. 
156-го Т-еа їм. Т. Шевченка в 
Брукгееен, Па. помер 12-го лю- 
того 1992 року на 74-му році 
життя. Нар. 5-го січня 1918 року 
в Дерксел Гілл, Па. Членом УНС 
став 1951 року. Залишив у смут- 
ку дружину Гелен; синів ВІллі- 
яма і Ґері; дві дочки Патрисю 
Шанко і Дороті Ендрюс; брата 
Александра, сестри Ірену Рей- 
нолдс І ЛІліян ДІк; 6 внуків і 
одного правнука. Похорон від- 
бувся 15-го лютого 1992 року на 
цвинтарі Лови Крофт в Повар 
Чайчестер, Па. 

Вічна Йому Пам’ять) 

Михайло Новак, секр. 



МИХАЙЛО РОМАНКО член 
УНС ВІдд. 230 -го Т-аа ім. са. 
Івана Хрестителя в ЯнґставнІ, 
Огайо помер 17-го грудня 1991 
року на 70-му році життя. Нар. 
16-го жовтня 1921 року в ЯнГс- 
тавні, Огайо. Членом УНС став 
1938 року. Залишив у смутку 
дружину Катерину, дві дочки 
Моніку КІфер І Бонні, троє вну- 
ків І двох братів Йосифа і Дмит- 
ра. Похорон відбувся 21-го гру- 
дня 1991 року на цвинтарі Каль- 
варія в ЯнґставнІ, Огайо. 

Вічна Йому Пам'ятьІ 

А. Бороаицька, секр. 



ІРЕНА ЩАВІНСЬКА член УНС 
ВІдд. 127-го Т-ва їм. св. Мико- 
лая в Баффало, Н.Й. померла 4- 
го грудня 1991 року на 67-му 
році життя. Нар. 11-го листопа- 
да 1924 року в Україні. Членом 
УНС стала 1974 року. Залишила 
у смутку сина Петра, дочки — 
Анну Свенсон, Мері Фелтон І 
БеннІ Щавінську, вісім внуків, 
сестру І брата. Похорон відбув^ 
ся 7-го грудня 1991 року на 
цвинтарі са. Матая у Вест Сене- 
ка, Н.Й. 

Вічна їй Пам’ятьІ 

П. Гарааус, секр.