Skip to main content

Full text of "Svoboda-1992-133"

See other formats


!$УОВООА 

и К й А І N І А N ОА/ІУ 




Пам'ятаймо 

про 

Україну! 



УОІ. ХСІХ. N0,133. ЗЕРЗЕУ СІТУ апсі NЕVV УОПК, \Л/Е^NЕ5^АУ, ЛІІУ 15, 1992. СЕNТЗ 25 ЦЕНТІВ ДЖЕРЗІ СИТІ і НЮ ЙОРК, СЕРЕДА, 15-го ЛИПНЯ 1992. Ч. 133, РІК ХС1Х. 



ЗВІЛЬНЕНО ОФІЦЕРІВ 



Севастопіль (УШАР). — 
Як повідомила 9-го липня 
пресова служба міністер- 
ства оборони України, мі- 
ністер оборони генерал-пол 
ковник Костянтин Моро- 
зов наказав звільнити зі 
служби командира дивізії 
дальньої авіяції збройних 
сил України генерал-майо- 
ра Якунова і начальника 
штабу, заступника коман- 
дира дивізії полковника Па- 
чіна Усунені з посад також 
підполковника Шкіря, Кус- 
тенков, майор Любченко. 
Матеріяли про них переда- 
но генеральному прокуро- 
рові України. 

Офіцерів звинувачують в 
неодноразовій організації 
та відправці військовим 
авіятра ортом за межі 
Україні дукру, будівельних 
матеріалів та інших това- 
рів, заборонених для виво- 
зу. Згаданих офіцерів зви- 
нувачують також у марну- 
ванні військового майна. 

Виявлено чимало по- 
рушень і в цивільних галу- 
зях господарства. Служба 



захисту економіки Закар- 
паття виявила в обігу бли- 
зько 32,000 фальшивих ку- 
понів в соткових банкно- 
тах. Служба безпеки заяви- 
ла, що виготовлені вони на 
кольоровій копіювальній 
машині в Росії. 

Колгосп ім. Мічуріна на 
Січеславщині (Дніпропет- 
ровська область) має ще 
одну назву: об’єднання 

„Кільчинські зорі”. Це дає 
широкі можливості для йо- 
го керівника Пантелеймона 
Бута. До управи крайового 
Руху звернувся з заявою 
голова осередку Руху сели- 
ща Спаське Новомосковсь- 
кого району Микола Со- 
хань і повідомив, що з кол- 
госпу ім. Мічуріна навесні 
вивезено 10 тонн цукру і 
закуплену для господар- 
ства картоплю. Селянам, 
які бажають господарюва- 
ти самостійно, не надають 
жодної допомоги і також 
земельних наділів. Місяць 
тому М. С охань докладно 
розповів про це представни- 
кові Президента, але цей 
зігнорував справу. 



О. Кровіцька і Р. Цимбала 

виступають на Союзівці 




Оксана Кровіцька 



Роман Цимбала 



СЕНЬЙОРИ З ФЛЬОРИДИ 

ПОЖЕРТВУВАЛИ 250,000 ДОЛ. 



Флорган Парк, Н. Дж. — 
Як повідомляє канцелярія 
Координаційного Комітету 
Допомоги України, Фонд 
Допомоги Видання Підруч- 
ників для Шкіл України от- 
римав княжий дар у сумі 
250,000 ДОЛ. від Українсь- 
ко-Американської Асоція- 
ції Сеньйорів Маямі, Фльо- 
рида. 

Вище-згадане товариство 
було засноване в 1964 році 
групою старших віком жи- 
телів цієї околиці, а його 
першим головою був Іван 
Томяк. За останніх 13 років 
головою товариства є під- 
приємець і громадський 
діяч Микола Ракуш. За час 
своєї каденції М. Ракуш 
зумів розбудувати това- 
риство до величини понад 
80 членів та потроїти його 
майно. Завданням товарис- 
тва, крім товариського жит- 



тя, була побудова дому для 
людей старшого віку. 

„Сьогодні ,- як інформує 
фінансовий секретар това- 
риства Богдан Мак, - наше 
товариство стоїть облич- 
чям до воскреслої України і 
всі зусилля скеровані для 
добра нашого народу. Мо- 
лодь України — наш пріо- 
ритет”. Крім поданих осіб, 
в Управі товариства є вісім 
добре знані — Михайло 
Ковальчук, заст. голови і 
проф. Микола Чировський, 
секретар. 

Подружжя Микола і Іри- 
на Ракуші прислали чека на 
суму 5,000 ДОЛ. на видання 
книжок. Тут треба зазначи- 
ти, ЩО Ракуші є мецената- 
ми багатьох українських 
установ, жертвуючи на їх 
підтримку приблизно 350, 
000 ДОЛ. 



Забракло хліба 



Новомосковське, Дніп- 
ропетровська область (УНІ 
АР). — Тут 11-го липня 
відбувся бунт через недбаль 
ство місцевої влади, з вини 
якої не було завезене борош 
но, що спричинило перерву 
у забезпеченні населення 
хлібом. 

Донецький міський вико- 
навчий комітет звинуватив 
агентство „Харків-новини”, 
в тому, що воно 7-го липня 
подало московським корес- 
пондентам інформацію, що 
буцімто на Донеччині не 
вистачає хліба і з 8-го липня 
його продаватимуть на кар- 



тки. Ця фальщива інформа- 
ція, на думку Донецького 
міськвиконкому, може спро 
вокувти конфлікти. Донець- 
кий міськвиконком скеру- 
вав листа до агентства „Хар 
ків-новини”, у якому вима- 
гає від журналістів грошо- 
вої компенсації за наклеп в 
сумі 150 міл. карбованців. 

Президент концерну „Ук 
рцукор” Борис Криницький 
повідомив, що цього року 
Україна змушена була пози 
ЧИТИ цукор для своїх потреб 
в іноземних фірм. Борг по- 
вертатиметься готовою про 
дукцією з нового врожаю. 



Г оловна Рада НТШ засідатиме у 

Львові 



Союзівка (Г. Колесса). — 
Швидко минають тиждень за 
тижнем і цьогорічне літо, 
приємне своєю прохоло- 
дою, приближається до се- 
редини. Ще недавно була 
одна субота, а ось її наздо- 
ганяє наступна. Кожного 
вікенду Союзівка дарує сво- 
їм гостям зустрічі з мис- 
тецтвом. у суботу, 18- 
го липня, в залі „Веселки” 
виступлять співочі сили Ук- 
раїни --солістка Львівської 
філгармснії Оксана Кро- 
віцька, сопрано, та соліст 
Львівської опери Роман 
Цимбала, тенор. У програмі 
концерту — твори українсь- 
кого та світового клясично- 



Джерзі Ситі, Н.Дж. (О. 
Кузьмович). — Ще так не- 
давно, бо в лютому цього 
року, ми писали на тому 
самому місці про проект 
стипендій для студентів з 
України, а ось сьогодні во- 
ни вже сидять перед нами і 
розповідають про себе та 
свої перші враження із ЗСА. 

Свій приїзд на курси ук- 
раїнознавства у Гарвардсь- 
кому університеті вони зав- 
дячують Фондові Розвитку 
Освіти, що створився при 
Товаристві Українських 
Бизнесменів і Професіона- 
лістів в Ню Джерзі, під 
головуванням д-ра Богдара 
Вороха. 

Цей Фонд поставив собі 
за завдання зібрати гроші 
на приїзд чотирьох до деся- 
ти студентів з університетів 
України на курси україно- 
знавства в Гарвардському 
університеті та при тому на 
поліпшення англійської мо- 
ви та запізнання з амери- 
канською системою навчай 
ня, що так різниться від тієї, 
яка все ще панівна в Украї- 
ні. 

У висліді наполегливої 
праці ентузіястів того про- 
екту д-ра Б. Вороха, Окса- 
ни Тритяк і д-ра Богдана 
Витвицького, ми можемо 
вітати чотирьох молодих 



го репертуару і народні піс- 
ні. 

З дитинства життя О. Кро- 
віцької було пов’язане з 
музикою. Слухаючи співу 
найближчих членів родини, 
вона з трирічного віку мрія- 
ла стати співачкою. Проте 
навчання у Львівській спе- 
ціяльній музичній школі ім, 
Соломії Крушельницької 
почалося з кляси фортепіа- 
но. З 16-ти років Оксана 
почала серйозно займатися 
співом у свого вуйка, Нес- 
тора Горницького — видат- 
ного педагога, мистця, який 
свого часу був солістом 
театру Стадника. 



українців, що є першими 
вибранцями цієї корисної 
акції. Знайомимося з ними, і 
довідуємося, що це Тарас 
Кознарський зі Львова, 
Олександер Пивоварський, 
Гліб Ничаїв і АркадійТорі- 
цин з Києва. Усі чотири — 
це студенти університетів, а 
Тарас і Гліб вже аспіранти, 
а Олександер та Аркаді й 
закінчили університети. Ко 



Ню Йорк. В суботу, 13-го 
червня, відбулося тут у до- 
мівці НТШ засідання У пра- 
ви тієї найстаршої і довгий 
час єдиної української на- 
укової установи. Головував 
голова Леонід Рудницький, 
секретарювали спершу Зна- 
єнко, а згодом Василь Ка- 
линович. 

Фінансовий діловод Во- 
лодимир Рак склав деталь- 
ний звіт з своєї діяльности 
від 1-го січня ц. р,, при чому 
заторкнув конечність пере- 
ведення деякого ремонту 
будинку. Доповнив звіт ди- 
ректор канцелярії Микола 
Галів. Олекса Біланюк ін- 
формував про свою участь в 
нарадах Управи НТШ у 



жний із них вибрав інше 
знання; Тарас теорію літе- 
ратури, Олександер істо- 
рію, Гліб економію, а Арка- 
дій педагогічні студії. Вони, 
як бачимо, ще, здається, не 
очуняли із радости та пере- 
живань останніх тижнів. 
Тих чотирьох перших кан- 
дидатів Фонду вибрано із 

(Закінчення на стор. 4 ) 



Львові, які стосувалися пе- 
редбаченого на 24-го серпня 
ц. р. засідання Головної 
Ради НТШ. З уваги на мож- 
ливість, що у тому дні від- 
будеться святкування пер- 
ших роковин проголошен- 
ня самостійности України, 
точна дата засідання Го- 
ловної Ради у Львові може 
бути пересунена. На засі- 
данні Управи НТШ у Льво- 
ві виринула проблема узгід- 
нення структури НТШ в 
діяспорі та Україні, бо в 
НТШ у Львові нема секцій, 
а є комісії. Передбачено 
таке узгіднення, що мусить 
бути затверджене Г олов- 
ною Радою. У тому засідан- 
ні у Львові вперше візьмуть 
участь представники ново- 
заснованих крайових НТШ 
у Польщі і Словаччині. 

Василь Маркусь звітував 
як редактор Енциклопедії 
Діаспори , науковий секре- 
тар Л. Онишкевич, як також 
голова Видавничої комісії, 
звітувала про запляновані 
нові видання у Львові та- 
мошнім НТШ, які вимага- 
ють грошової підтримки 
від НТШ в Америці. Рішено 
підтримати фінансове дру- 
ге видання „Нарису історії 
української культури” Ми- 
рослава Сенчишина, твір 
якого добре підходить для 
середніх шкіл в Україні, — 
„Правописного словника”. 
Голоскевича й технічно- 
термінологічного словника 
Анатолія Вовка, як матеріа- 
лів до українського мово- 
знавства. НТШ в Америці 
має різні фонди, створені 
жертвенними членами-доб- 
родіями НТШ. Управа 
НТШ-А рахується з бажан- 
нями авторів таких фондів, 
але вони входять в загаль- 
ний актив фінансів НТШ-А, 
якими орудує Управа. 

Після короткої обідньої 
перерви другу частину за- 
сідання присвячено виключ- 
но згаданій справі засідан- 
ня Г оловної Ради у Львові. 
За статутом, у засіданнях 
Г оловної Ради беруть 
участь її голова, секретар, 

(Закінчення на стор. 4 ) 



(Закінчення на стор. 4) 



СТИПЕНДІЯНТИ З УКРА ЇНИ ПРИЇХАЛИ ДО ЗСА 




Під час відвідин у редакції ,, Свободи", сидять (зліва): О. 
Тритяк, д-р Б. Ворох, стоять (зліва): Т. Кознарський, А. 
Торіцин, О. Пивоварський і Г. Ничаїв. 



В Сараєво нема електрики 



Сараєво, Боснія. — В не- 
ділю, 12-го липня, тимчасо- 
во припинено 7 1-денну бльо 
каду Добриві, передмістя 
боснійської столиці. Цей 
район перебував під силь- 
ним артилерійським обстрі- 
лом сербів. Ті, кому пощас- 
тило видістатися з Добрині, 
розповідали, що багато її 
мешканців вмирало від го- 
лоду і ран, оскільки місце- 
вість була повністю відріза- 
на від зовнішнього світу. 
Передмістя щільно межує з 
сараєвським летовищем і це 
було головною причиною 
бльокади. Згідно зі свідчен- 
нями канадських вояків з 
мироносних сил ООН, меш- 
канців Добрині, а всіх їх є 
там разом з дітьми до 30, 
000, вони засталих вкрай 
виснаженими. 

У понеділок, 1 3-го липня, 
серби здинамітували чоти- 
ри головні електричні каблі, 
позбавляючи місто світла 
та значно сповільнюючи 
працю водяних помп. 

Услід за броневиками 
ООН на вулицях Добрині 
з’явилися вантажні авта з 
харчами і медикаментами. 
Це стало можливим після 
того, як серби погодилися 
на шестигодинне припинен- 



ня вогню, в той час, як у 
Добрині запанувало корот- 
ке затишшя, в інших райо- 
нах республіки бої не стиха- 
ють. Сербські літаки скида- 
ють бомби на місто Горазде 
за 50 кілометрів на південь 
від Сараєва. В місті палають 
пожежі, на вулицях і пло- 
щах лежать десятки мерт- 
вих тіл. 

Не зважаючи на обіцянки 
лідера боснійських сербів 
стримати підлеглі йому 
збройні формування, юго- 
славське агентство новин 
ТАНЮҐ повідомило про 
нові наступальні операції 
сербів. Зокрема вони знову 
захопили стратегічну висо- 
ту над столицею Герцого- 
вини містом Мостаром. Це 
вже сталося після того, як у 
висліді об’єднаних зусиль 
боснійських мусулман і хор- 
ватів серби змущені були 
відступити. Очевидці роз- 
повідають, що з району 
Мостару знову масово вті- 
кають його мешканці. 

Боснійський президент 
Алія Ісетбеговіч в черговий 
раз закликав західні держа- 
ви надати його республіці 
збройну допомогу, однак 
відповіді на цей заклик він 
покищо не дістав. 



У СВІТІ 

УКРАЇНУ ОБРАНО до адміністративної ради Евровізії. 
Це сталося на генеральній асамблеї Европейського союзу 
телерадіовисилання в столиці Норвегії Осльо. За кількістю 
отриманих голосів Україна зрівнялася з Польщею, 
телевізійні програми якої вже давно йдуть у європейсько- 
му просторі. Московської телевізійної компанії „Остан- 
кіно” не було прийнято навіть до Евровізії. Україна 
одержала також ряд пільг для вдосконалення національної 
телевізії, невдовзі вона матиме свій потужний приймач 
сателітних програм і право самостійного їх використання. 

ХРЕСТИ, ЩО СИМВОЛІЗУЮТЬ єдність українських 
’ земель, з’явилися вздовж траси від кордону з Польщею до 
Львова. Встановили їх канадські мандрівники Степан 
Горлач і Петро Скиба. Свій маршрут вони розпочали 
місяць тому від білоруського кордону і дісталися до 
! Одеси. А тепер вирушили із заходу через Львів, Рівне, 
Київ, Полтаву, Харків до російського кордону на межі 
Луганськоїі Курської областей. Всі дві з половиною тисячі 
кілометрів плянують пройти за 6 місяців. 72-річний Степан 
Горлач — православний, 68-річний Петро Скиба — греко- 
католик. Своїм походом вони хочуть не тільки привернути 
увагу світової громадськости до молодої української 
держави, але й особистим прикладом закликають до 
єднання людей різних віроісповідань. 

ВИДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ діаспори, невідомі для 
масового читача в Україні, тепер стануть доступними для 
мешканців Львова. Тут відкрито бібліотеку художньої, 
історичної, технічної та науково-популярної літератури, а 
також періодики, що побачили світ поза Україною. 
Заснував бібліотеку Клюб У країно ької Г реко-Католицької 
Інтелігенції. Вона міститься у Крайовій раді Руху. 

З ПЕРЕДОВИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ використання 
атомових станцій Франції, Німеччини, Чехо-Словаччини 
ознайомилися директори атомових електростанцій 
України під час міжнародного семінару, що відбувся на 
Рівенській АЕС. Закордонні спеціялісти розповіли про 
досвід створення сухих сховищ відпрацьованого ядерного 
палива, організації протипожежного захисту, контролі за 
корпусом реактора, поділилися методикою управління 
АЕС після аварій. Президент концерну „Укратоменерго- 
пром” Михайло Уманець заявив, що вимушений морато- 
рій на спорудження нових бльоків АЕС стримав розвиток 
атомової енергетики в республіці, тому треба, спираючись 
на західній досвід, перейти до створення наднадійних 
структурних систем АЕС — лише під цією умовою 
атомові електростанції в Україні матимуть право на 
існування. 



ЛІДЕР АФРИКАНСЬКОГО Нащонального Конгресу 
Нельсон Мандела прибув до Ню Йорку, щоб виступити 
15-го липня на засіданні Ради Безпеки і викласти свої 
погляди щодо конфлікту з урядом ПАР. Крім того, 
Мандела візьме участь у з’їзді Демократичної партії як 
гість. 



В СУБОТУ, 11-ГО ЛИПНЯ, порушено перемир’я між 
молдавською поліцією і придністровськими гвардійцями. 
Як відомо, минулого тижня парлямент Молдови проголо- 
сував за введення мироносних сил з Росії, України, 
Білорусі, Болгарії і Румунії в зону конфлікту. Цим 
рішенням парлямент відгукнувся на пропозицію Европей 
ської спільноти. Тим часом Білорусь і Болгарія відкинули 
саму ідею участи своїх військ у замиренні молдавського 
конфлікту, а парлямент Румунії покищо не прийняв 
остаточного рішення. 

В АЛЬЖИРІ РОЗПОЧАВСЯ суд над лідерами ісламсь- 
ких фундаменталістів. Семеро з них були притягнуті до 
кримінальної відповідальности як співучасники вбивства 
керівника нового альжирського уряду Мохаммеда Будія- 
фа. Підсудні висунули вимогу, щоб на суді були присутні 
представники міжнародних правозахисних організацій, 
однак воєнний прокурор Альжиру відхилив цю вимогу. 
Він сказав, що судовий процес є „виключно внутрішньою 
. справою краши”. 



ДЕМОКРАТИ ВІРЯТЬ В ПЕРЕМОГУ 



Ню Йорк. — О 5-ій годині 
по полудні у понеділок, 1 3- 
го липня, тут у Медісон 
Сквер Ґ арден відкрилася 
41-ша крайова конвенція 
Демократичної партії, на 
якій будуть офіційно схва- 
лені кандидатури Билла 
Клінтона на президента і 
Алберта Ґ ора на віцепрези- 
дента. 

Конвенція відкрилася, за 
традицією, виконанням на- 
ціонального гимну ЗСА. 
Потім перед 4,3 19 делегата- 
ми виступив голова Крайо- 
вого комітету Демократич- 
ної партії Роналд Бравн. 
Він привітав делегатів і гос- 
тей, і висловив надію на 
перемогу в листопаді. 

О 7-ій годині вечора на 
трибуну піднялася губерна- 
тор стейту Тексас Енн Ри- 
чардс, яка запам’яталася 
демократам з минулої кон- 
венції в Атланті, коли вона 
виголосила різку антибу- 
шівську промову. В її ни- 
нішній промові було ще 
більше критики на адресу 
Буша і його Адміністрації. 

О 9-ій годині вечора деле- 
гатів вітав посадник Ню 
Йорку Дейвид Дінкінс. Се- 
натор з Мериленду Барбара 
Мікульська — одна з двох 
жінок-сенаторів — предста- 
вила делегатам конвенції 
п’ять жінок, які беруть 
участь у боротьбі за місце в 
Сенаті. Вона висловила 
впевненість, що жінки, які 
беруть участь у боротьбі, 
доб’ються перемоги. 



Від 10-ої до 10:55 трибуна 
належала трьом ораторам, 
які виступили з „основопо- 
ложними” промовами. Вис- 
тупали сенатор з Ню Джер- 
зі Билл Бредлі, губернатор 
стейту Джорджія Зелл Міл- 
лер і колишній член Пала- 
ти Репрезентантів Барбара 
Джордан з Тексасу. Кож- 
ний з них виклав завдання, 
що стоять тред Демокра- 
тичною пар ією. Кожний 
висловив впевненість, що 
демократи зхожуть поліп- 
шити економічний стан кра- 
їни, добитися розквіту міст, 
ліквідувати прірву, що роз- 
діляє різні верітви населен- 
ня. 

Оптимізмові демократів, 
безумовно, спріяли резуль- 
тати громадськії думки, які 
опублікувала в день від- 
криття конвеніії газета 
„Ню Йорк Тайм ”. Згідно з 
цими прогнозамг, у поєдин- 
ку двох кандидаїів — пре- 
зидента Буша і гуіернатора 
Клінтона — переіюжця не- 
ма, бо за Буша ви;тупають 
43 відс. виборців, за Клін- 
тона — 43 відс., ‘ відс. не 
знають, кому віддгти пере- 
вагу, а 5 відс. не мають 
наміру голосувати взагалі. 
Якщо до Буша і Кіінтона 
приєднається Перо, о Пре- 
зидент випередить і (ДНОГО, 
і другого: Буш діевне 33 
відс., Клінтон — ЗО, Г еро 25 
відс., 10 відс. не визіачили 
своєї думки і 2 відс. небажа- 
ють голосувати. 



О АМСРИЦІ 

КОЛИШНІЙ ПАНАМСЬКИЙ диктатор МануельНорі- 
єга засуджений на 40 років тюремного ув’язнення Таке 
рішення прийняв судця окружного відділу федераіьного 
суду в Маямі Вілліям Говелер. М. Норієга звершвея до 
суду зі своєю останньою промовою, яка тривала пснад дві 
години і в якій він критикував президента ЗСА Д:сорджа 
Буша за скинення режиму самого Норієги. Зачітуючи 
присуд федерального суду, суддя В. Говелер катеюрично 
відкинув твердження адвокатів, що скинутий панімський 
диктатор не може бути засуджений за законами ЗСА на тій 
підставі, що він є військовополоненим і захеплений 
американським військом. Говелер крім того скізав, що 
його рішення базусться виключно наданих, одерианих під 
час семимісячного судового процесу і ніяк не є 'л’язане з 
іншими обставинами з життя колишнього панімського 
президента. „Політика не мала нічого спільного з даною 
справою”, — сказав Говелер. 

ЯК ПОВІДОМИЛО пресове агентство Ассзшієйтед 
Пресе, конвенція Демократичної партії, яка ві,гкрилася у 
понеділок, 13-го липня, в Ню Йорку, обійдеться місту 20.8 
міл. дол. Хід конвенції насвітлюватимуть 1,50С журналіс- 
тів, на ній присутні коло 500 відомих політичних і 
громадських діячів з багатьох країн світу. 

ЛАВА ПРИСЯЖНИХ окружного суду в Бруклині, Н. 
Й., визнала компанію „Пан Амерікен” виннню у байду- 
жості, що дало змогу терористам встановите вибуховий 
пристрій на покладі літака, який розбився у 1988 році над 
шотландським містечком Локербі. Переслухг.ння тривало 
в окружному суді Бруклину II тижнів. Лава присяжних 
винесла вердикт на третій день нарад. Рідні жертв трагедії 
над Локербі сприйняли рішення як свою перемогу. В 
загальному сума позову може становити понад 300 міл. 
дол. Цю компенсацію повинні виплатити забезпеченеві 
компанії, хоч сама компанія припинила своє існування. 
Згідно з міжнародною угодою, розмір компенсації 
окремій особі, якщо не доказаний злочинний намір, не 
повинен перевищувати 75,000 дол. 

ВИСТУПАЮЧИ В МІСТІ Лансінг, Миш., перед 5,000 
прихильників, тексаський більйонер Росс Перо, який має 
намір кинути виклик президентові Бушеві і губернаторові 
Аркенсо Клінтонові, заявив, що його рішення висунути 
свою кандидатуру на президента ЗСА викликало паніку в 
рядах Республіканської і Демократичної партій. „Це ви 
викликали паніку! — заявив Перо прихильникам. — І це 
здорове для країни явище. У Вашінґгоні тепер настроєні 
так, ніби коло воріт міта стоять варвари”. 

В ІНДІЯНОПОЛІСІ відбулася демонстрація з вимогою 
провести новий судовий процес над Майклом Тайсоном — 
колишнім чемпіоном з боксу, якого засудили за гвалтуван- 
ня на шість років в’язниці. Менаджер М. Тайсона Дон Кінг 
назвав суд, що відбувався кілька місяців тому, „знущан- 
ням над правосуддям”. Тайсон відбуває ув’язнення в одній 
з в’язниць стейту Індіяна. 

ОПИТУВАННЯ ІНСТИТУТУ Геллапа, проведене ні 
замовлення журналу „Ю-Ес-Ей Тудей” і телевізійнвї 
компанії Сі-Ен-Ен показало, що Джорджа Буша підтри- 
мують 35 відсотків виборців, Росса Перо — ЗО і Бидла 
Клінтона — 28 відс. Звертають на себе увагу два факти. За 
останні два тижні різко впала популярність Р. Перо і 
зросло негативне ставлення виборців до нього. Подруге, у 
зовнішній політиці Клінтонові і Перо довіряють лише по 
14 відс. виборців, а Бушеві — 63 відс. Ні в одній іншій 
ділянці нема такого величезного розриву між трьома 
суперниками. 











2 . 



СВОБОДА, СЕРЕДА. 15-го ЛИПНЯ 1992. 



Ч. 133. 



СВОБОДА і^$УОВООА 

г«»/«/мс»»иЛ щожі нннш и » »■ і І н І > » е • І І > 

ГОиМОЕО 1893 

ЗуоЬосіа (I88N 0274-6964) із риЬІІзИесі баііу ехсері Зипсіауз, 
Мопдауз, апс) (іоіісіауз Ьу Юе Окгаїпіап N3(10031 Аззосіа(іоп, 
ІПС аі ЗО Моп(дотегу 31гее(. Зегзеу Сі(у, N 3. 07302. 
ЗуоЬосІа: (201) 434-0237 ^NА: (201) 451-2200 

ЗиЬзсгірІіоп: 1 уваг — $40.00, 6 топІОз — $22.00, З топКіз — $12.00. 
^NА тетЬегз 1 уеаг*— $15.00. СІіапде о( асісігезз — $1.00. Маке 
с(іеск ог топеу огйег рауаЬІе (о “ЗуоЬосІа". 



Розітазіег: ЗепР асІРгезз сОапдез 1о; 

"ЗуоЬосіа", ЗО Мопідотегу 3(гее(, Зегзеу Сі(у, N.3. 07302 
ТеІ.: (201) 434-0237, (201) 434-0807. (201) 434-3036 

8ЄСОПСІ СІазз Розіаде раїд аі Зегзеу СКу, N 3 

Передплата на оік $40.00. на півроку — $22.00, на З місяці — $12.00. 
Для членів УНСоюзу $15.00 річно. За кожну зміну адреси — $1.00. 
Чеки і "гтюпеу огрегз” виставляти на "ЗУОЬосІа". 



Р О Вох 346 Зегзеу Сіїу. N 3 07303 



Змінливі виборчі настрої 

в Америці 

Недавно президент Джордж Буш виголосив 
в Дітройті, центрі американського автомобіль- 
ного промислу, фортеці РеслубліканськоїлартіТ. 
промову до гурту жертводавців на його вибор- 
чий фонд. Президент жалівся, що американське 
суспільство не признає йому заслуги у покра- 
щанні еко^омічної ситуації, у перемозі у війні 
проти Іраку та у підписанні договору з Борісом 
Єльцинол/, який ліквідує загрозу від російських 
далекосяілих ракет. Як виходить з обширної 
статті на цю тему у „Ню Йорк Таймсі” з 1-го 
липня ц. І». — у Дітройті відбулася під проводом 
Президента нарада про ситуацію на цьогорічно- 
му виборчому фронті. Автор цієї статті Ендрю 
РОЗЄНТ01, радше консерватист, як ліберал, 
колишній голова бюра ,,Ню Йорк Таймсу’’ у 
Москві, першорядний знавець проблематики 
Сходу Вроли і приятель українців, — навів різні 
висліди допитів. На цьому місці вже була мова, 
що цьогорічні президентські вибори в Америці 
надзвичайно ускладнилися, коли неслодівано 
третім кандидатом став більйонер з Тексасу 
Росс Геро. 

Псява Перо на виборчому овиді спершу 
захопила американців, які розчарувалися в обох 
політичних партіях і Конгресі та наївно вважали, 
що лк'дина, яка своїм хистом доробилася біль- 
йонів ■— зможе привернути Америці її колишній 
великий добробут. Але, як це буває у кожних 
виборах, „Вашінґтон Пост" приніс ревеляцію, 
що Пе)о найняв був приватних детективів, які 
вишукали би в минулому і приватному житті 
Буша і його дітей, щось, що могло би скомпромі- 
тувати його. Це обурило людей і хоча Перо 
заперечив цій вістці, загал повірив радше „Ваші- 
нґтон Пзстові” як Перо. Появилися теж у пресі 
запити чким-то чудом-дивом Перо добився 
більйоне. Усе воно кинуло тінь на характер 
Перо, Який почав боронитися, замість виявляти 
своє сановище до різних актуальних справ 
внутрішньої і закордонної політики. Останні 
опити виявили, що Перо злетів з першого місця 
на друге, — після демократичного кандидата 
Била Клінтона. На третьому місці стоїть Джордж 
Буш. 

Розектал правильно стверджує, що опити, 
що їх переводять різні газети йтепевізійні станції 
— не мають вирішного значення, але мають 
психологічне значення: вллив на громадську 
думку. Шанси Клинтона зросли, коли Перо 
виявився як правий консерватист і тому нестра- 
вний для чорних, які компактною масою замеш- 
кують у південних стейтах Америки. Ці стейти 
голосували три роки тому за Бушем — тепер^ 
демократам вдалося скинути вину за ,,бунт 
чорних у Лсс Анджелесі на Буша, який ніби довів 
чорних над безодню нужди і посередньо став 
винуватцем катастрофи в Лос Анджелесі. Це 
крайня демагогія, але широкі прошарки амери- 
канського суспільства дуже примітивні і наївні, 
та особливо такими є чорні. 

Президентові Бушеві порадили були, щоб 
він легковажно ставився до обох сулерників і 
промовляв з висоти президентського станови- 
ща. Ця тактика виявилася невдалою. Тепер ніби 
він має змінити тактику: не називати по імені ні 
одного кандидата, не атакувати його особисто, 
але заявляти й обороняти своє становище у 
внутрішній і зовнішній політиці Америки, дока- 
зуючи нелравильність становища Клинтона і 
Перо. 

Своїм досвідом і своїм знанням Буш стоїть 
куди вище Клинтона і Перо без уваги на грубі 
помилки, які робив. Користуючися величезною 
популярністю — він сам загирив її зламанням 
обітниці, що не підноситиме податків, — спарта- 
ченням перемоги у війні проти Іраку зі залишен- 
ням при владі Саддама Гуссейна та довгим 
легковажним ставленням до економічної ситуа- 
ції. 

З погляду інтересів України — найкращим є 
Цжордж Буш, бо він знає Схід Европи й головні 
проблеми України. За президентури Буша ми 
знайшли дорогу до Білого Дому й Державного 
департаменту, в Уряді Буша маємо кількох 
приятелів з секретарем оборони Ричардом 
Чейні у проводі. Зате сумнівно чи Клинтон і Перо 
взагалі знають про існування України. Клинтон є 
членом цієї ліберальноїлівиці, яка від президен- 
тів Віпсона та Рузвелта принесла нещастя 
Україні, а Перо є ізоляціоністом, якого не 
цікавить зовнішній світ. До листопада ще дале- 
ко, все ще може змінитися. 



РОСІЯ - як ЦЕНТРАЛЬНА 
КОНСТАНТА УКРАЇНСЬКОЇ 
ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ 

Іі 



Звідси й походить це, що 
Павло Мілюков назвав 
„примусовою національ- 
ною потребою” Росії, яка, 
мовляв, „призвела до ство- 
рення всесильної держави 
на мізерній матеріальній 
базі і ця нужденність при- 
мушувала державу витяга- 
ти всі сили з населення — і 
щоб мати повну контролю 
над ними, — мусіла стати 
всесильною...” У висліді — 
у всіх трьох головних ета- 
пах російської історії — Суз 
далі — Москви, Петербурга 
і Москви — „символами” 
російського „сусідства” що- 
до України стали Андрій 
Боголюбський із зруйну- 
ванням Києва, Петро 1-ий з 
його меншиковими і Бату- 
рином та Ленін з муравйо- 
вими і станінами... 

Одне слово: державна іде 
ологія і зовнішньо-політич- 
на доктрина російських 
владних еліт ставила пос- 
тійно знак „мінус” перед 
політичним КОН(Ц)ІЦІЄНТОМ 
чи то у випадку, коли Росія 
розпоряджала ще „мізер- 
ною матеріальною базою” 
чи й тоді, коли ця база пе- 
реставала бути мізерною. 
До речі, так складалося, що 
якраз вміру того як зрос- 
ла матеріяльна база, тобто 
матеріальний потенціал Ро- 
сії, її заміри супроти Ук- 
раїни ставали щораз-то жор 
стокіші і геноцидально-не- 
безпечніші, а не навпаки. А 
в загальному, якщо Украї- 



Анатоль Камінський 



на стреміла до нормальних, 
доброзичливих відносин з 
Росією, то Росія змагала до 
підкорення України і її пов- 
ної інтеграції в російську ім- 
перію, як свою провінцію, 
точніше колоніальну про- 
вінцію. 

Приймаючи загальнові- 
домий труїзм, що зовнішня 
політика є (|)ункцією внут- 
рішньої, виникає самозро- 
зуміле питання чи і наскіль- 
ки нова внутрішня ситуа- 
ція в Росії змінила російсь- 
кий політикум і його думан- 
ня в загальному, і у відно- 
шенні до України в окремо- 
му. Росія, як знаємо, про- 
ходить зараз процес демо- 
кратизації, російська демо- 
кратія під керівництвом 
Єльцина провалила путч 
старих партійних консер- 
вативних тоталітарних сил. 
Але незважаючи на це, про- 
імперські великодержавні 
настрої і стремління є ще 
дуже сильні і то не тільки у 
російських шовіністичних 
колах таких як т. зв. „лі- 
берально-демократична пар 
тія” Жириновського, „Па- 
м’ять”, ,,Російскоє єдін- 



ство” й інші, айв демо- 
кратичних і ліберальних ко- 
лах. 

Уже після серпневого пут 
чу, у своєму виступі на над- 
звичайній сесії Верховної 
Ради СССР 28-го серпня 
1991 року Горбачов заявив 
був виразно, що „сьогодні 
рано я стрічався з товари- 
шами Єльциним, Акаєвим, 
Назарбаєвим, Яковлевим... 
Ми домовились повідоми- 
ти вже про нашу спільну 
позицію. А вона полягає в 
тому, що СССР повинен 
бути збережений як Союз 
суверенних держав. Усі вис- 
ловились за те, щоб була 
єдина оборона, єдині зброй- 
ні сили, що не значить, як 
сказав Борис Миколаєвич 
(Єльцин) під час виміни 
думок, що в цій же Росії не 
може бути національної 
Гвардії, тобто З — 4 тисячі 
чоловік, які потрібні ось в 
таких ситуаціях, коли гро- 
зить небезпека парлямен- 
тові, або ще там десь. Це — 
інше питання, але в прин- 
ципі, єдиний Союз, єдині 
збройні сили і спільний еко- 
номічний простір...” Щож- 



до України окремо, то про- 
голошення незалежности 
України Верховною Радою 
України він аж ніяк не роз- 
глядав, що „вони вже пос- 
тавили хрестик на Союз- 
ному договорі і на Союз”. 

З такою ж генеральною 
настановою їхав і сам Єль- 
цин до Мінська, точніше до 
Біловезької пущі, про що 
нещодавно розповів Леонід 
Кравчук кореспондентові 
,,Собеседника” (ч. 6/15/ 
1992 р.). Єльцин заявив був 
виразно Кравчукові, що він 
має до нього три питання 
щодо Союзного договору і 
додав „не від себе, а від 
Горбачова” і тільки, коли 
Кравчук відповів на всі три 
питання щодо створення 
Союзу суверенних держав 
негативно, Єльцин заявив, 
що „я не бачу Союзу без Ук- 
раїни”. Встановлення СНД і 
її завдання та суть оба по- 
літики також розуміли по- 
різному; якщо Кравчук ба- 
чив у ній це, що він нази- 
ває „цивілізований спосіб” 
виходу з імперії і унезалеж- 
нення України від гегемо- 
нії Росії, то Єльцин роз- 
глядав СНД як примусово- 
мінімалістичний варіант за- 
безпечення гегемонії Росії 
на території колишнього 
Союзу і передусім у відно- 
шенні до України на сучас- 
ному історичному етапі. 

Продовження буде. 



Володимир Жила 

СПОДІВАННЯ ПОВНІСТЮ 

ВИПРАВДАНІ 

Ганна Черінь, їдьмо зі мною знов! Збірка тревелогів. 
Об’єднання українських письменників „Слово", 1990, 
стор. 353 



„От і мені, — продовжує 
Г. Черінь, — прийшло на 
думку: якби ми також були 
певні, що наш Бог — украї- 
нець, то й Він би узяв соки- 
ру, відрубав би нас від Ро- 
сії й Польщі, зробив би нас 
островом, і ми були б неза- 
лежні, як Англія” (стор. 
85 — 86). Це приклад блиску- 
чої асоціяції, що так підхо- 
дить під наш час, коли ми 
прагнемо закріпити нашу 
незалежність. 

Письменниця призаду- 
мується також над понят- 
тям „приятельство”. Воно, 
на її думку, в житті „ціну- 
ється і культивується”, „у 
нас, українців, не вміють 
приятельство культивува- 
ти. Думають тільки, — а чи 
не можна з того щось зиска- 
ти?! Бразилійці (тим часом) 
добрі до приятелів, але й до 
себе вимагають любови” 
(стор. 108). 

Велике признання висло- 
вила письменниця українсь- 
кій Парані в Бразилії. Вона 
пише: „В силу історичних і 
природних умов, у Парані 
українська справа мабуть, 
що найповніша, — бо мо- 
лодь іще... тримається сво- 
го. В Північній Америці 
молодь американізується, в 
Україні підкоряється мос- 
калям, то виходить — вся 
надія на Бразилію. Як пра- 
вило, бідність помагає на- 
ціональній свідомості” 
(стор. 116). 

Влучно висловилися Г. 
Черінь і про японців: „На 
, вулиці в джінсах, у себе 
вдома — в кімоно. Назовні 
американізуються, внутрі 
лишаються незмінно япон- 
цями” (стор. 163). 

Характеризуючи україн- 
ську громаду Сіднею. пись- 
менниця торкнулася також і 



питання нашої релігійної 
нетерпимости: „українські 
батьки радше видадуть доч- 
ку за чужинця — протестан- 
та або жида, аніж за укра- 
їнця не свого віросповідан- 
ня. Ви подумайте, — сказав 
один побожний українець з 
приводу соборного одру- 
ження; „православна коро- 
ва забрала нашого като- 
лицького бика!— (стор. 325). 

У деяких розділах кн иж- 
ки багаті, геограс})ічні, полі- 
тичні, суспільні й релігійні 
екскурси, у них видно, що 
письменниця, плануючи по- 
дорож всесторонньо вивча- 
ла країни, куди мала поїха- 
ти, а під час подорожі уваж- 
но з бльокнотом у руці при- 
слухалася до гідів. Вона 
ними захоплена. Вони„на її 
думку: „Це спеціяльна поро- 
да людей: ерудити, лінгвісти 
й актори в одній особі, до то- 
го ж інше й адміністратори 
та організатори” (стор. 42). 
Г. Черінь по своїй природі 
дуже спостережлива люди- 
на з даром гострого пера. 
Вона вміє підглянути навіть 
незначні дрібниці і події 
життя, повз які звичайно 
людина проходить мовчки, 
часто не добачаючи їх. Лю- 
бить вона і дещо покрити- 
кувати: ,,Я завжди була 
проти пересади в мистецтві, 
та й узагалі в житті, і вва- 
жаю, що й у Сикстинській 



II 

Ікаплиці надто багато наг- 
ромадження. Може, в старі 
часи, коли не було кіна й 
.телевізора, та й книг не 
',дуже, малюнки на стінах 
'були свого роду енциклопе- 
дією... Але й тепер нові 
церкви українці розцяцьки- 
.вують так, що й муха не 
знайшла б місця сісти” 
«(стор. 56). 

’ Її окремі розділи, як „Чо- 
тири столиці”, ,,Маньяна”, 
,, Гостинність Червоного 
Дракона”, „Вздовж і впо- 
перек Перу”, ,, Соняшник 
під евкаліптами” та „В по- 
шуках раю на Землі” — це 
справжні шедеври, в яких 
письменниця підняла гли- 
бинні пласти життя різних 
народів. Краса і правда ле- 
жать в основі цих розді- 
лів. Окрім значної естетич- 
ної наснаги, ці розділи ма- 
ють значну виховну силу. 
Мова книжки в основному 
— запашна, а(})ористична. 
Значна частина реплік зву- 
чить, як народні прислів’я 
та приказки. 

Видання в цілому вказує, 
що наш літературний ре- 
портаж стає кращим і кра- 
щим. Це видно вже в порів- 
нянні цих двох вищезгада- 
них книг авторки. В репор- 
тажах Г. Черінь збереже- 
на насамперед правдивість і 
документальність, що вка- 
зує на справжні (^акти і події 



по-мистецьки оформлені. 

Рецензована книга прой- 
нята здоровим оптимізмом 
і кипучою життєлюбністю. 
Письменниця справді ро- 
зуміє життя, цінує його різ- 
номанітність, зокрема при- 
годи-несподіванки. Причо- 
му все вона тут переживає, 
над усім замислюється та 
підбиває підсумки харак- 
терні виключно для неї. 

У книзі є деякі друкарсь- 
кі огріхи, але вони ледве 
замітні, коли швидко про- 
бігати І очима текст. Та- 
також і чимало гарних знім- 
ків авторки, які, до речі, доб 
ре ілюструють текст. 06- 

клоднпка д ра Ярослопо 

Г рабовича оригінальна, а 
яскраві кольори різко виріз- 
няють її. 

Підсумовуючи, хочемо 
сказати, що ,, їдьмо зі 
мною знов”! у цілому вип- 
равдує сподівання читача. 
Тут Ганна Черінь на все 
дивиться його очима, зби- 
рає інформації і новини для 
нього, „часто жертвуючи 
своїм комфортом і наража- 
ючись на прикрі ситуації. 
Ходити з бльокнотом, заг- 
лядати в усі закутки, йти на 
небезпечні екскурсії — не 
для кожного приємність”, у 
книзі народний погляд на 
життя й діяння людини пов- 
ністю себе виправдав і став 
основою естетичного кри- 
терію письменниці та єди- 
ноправильним мірилом 
добра і зла. 

Загалом же книга Ганни 
Черінь — це цінне видан- 
ня, що дає правильне уяв- 
лення про багато країн на- 
шого навколишнього світу. 
У ній кожний читач знай- 
де для себе чимало корис- 
ного. 



Осип Зінкевич 

ВДРУГЕ В ЗАБОРОНЕНІЙ 

ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ ЗОНІ 

II 

Начальник на самому початку нашої розмови повідо- 
мив мене, що заступник міністра, з яким ми домовилися 
відбути ділову розмову, до Чорнобиля не прибуде, він, 
мовляв, перешкоджений. Після короткої розмови ми 
поїхали в село Іллінці. І знову їхали здовж тієї навіки 
мертвої десятикілометрової зони. На відміну від поперед- 
ньої поїздки 5-го травня, цим разом по дорозі, по селах, які 
ми переїздили, нікого і нічого живого ми не побачили. Де- 
не-де видно, що десь, у якійсь хатчині, хтось живе, але 
людей, отих „самоселів” ми так і не побачили. Ми в’їхали в 
Іллінці, підїхали яких сто метрів до садиби Ступаків, 
зупинили машину і я вирішив сам піти на розмову. 

Віктор був на подвір’ї і зразу зауважив нас. Він вийшов 
мені на зустріч, зразу впізнав мене і ми привіталися, як 
старі добрі друзі. Ми сіли на лавочці, помальованій на 
синьо, під хатою і почали розмову. 

Я йому писав листа, але він його не отримав. Від 
Віктора я довідався, що в Іллінцях живе більше дітей — 
дев’ятеро. Життя дуже важке. Два-три рази в тиждень 
приїжджає машина і привозить хліб, молоко, найважливі- 
ші продукти. Він захворів на ногу і деякий час не працює. 

Переконувати Віктора, щоб вони виїхали з зони не 
було потреби. Але як це зробити? Куди їхати, як знайти 
кватиру, де влаштуватися на роботу з чого жити? 

Вийшла його дружина Дуся, усміхнена, але з якоюсь 
життєвою гіркістю на обличчі. Попросили до хати на 



перекуску. Я покликав Валентина, приніс з „Чайки” масло, 
свіжі помідори, черешні, які вспів захопити в Києві на 
базарі.. Дуся подала зелений борщ, нашвидкоруч підгото- 
вила холодну перекуску. 

На ліжку лежав тримісячний вже Артем і спокійно 
дивився на нас своїми сумними чорнобильськими очима. 

Віктор наляв за тутешнім звичаєм по чарці і дивився 
на нас двох якимись дивними, сумними, безперспективни- 
ми очима: 

— Сьогодні здається свято, — сказав він, — це, 
здається, Стрітення, зустрічається весна з літом, так і ми, 
якось так дивно зустрінулися. Давайте вип’ємо за цю нашу 
зустріч... — Він тримав чарку в руках, але не пив, дивився 
на нас без усмішки, якось дивно і безпорадно. 

Почали ми конкретну і ділову розмову: як їм звідти, з 
цього зачарованого кола, з цієї довколишньої байдужости, 
вирватися? 

Життя в Іллінцях, і взагалі в зоні, де живуть самосели” 
(а їх вже 845) стає, дослівно, нестерпне. Зона перемінилася 
немов в людський зоологічний город: з’являються якісь 
люди з фотоапаратами, відеокамерами, заглядають в 
шпарини загороди, фотографують, добираються до 
середини... Кожний хоче побачити щось незвичайне, немов 
заражених чумою диких людей. .. і їхніх дітей. Для преси — 
це сенсація: у забороненій радіаційній зоні живуть люди, 
живуть діти, їм там дозволяють жити!.. Живуть за 
колючими дротами, немов у новітньому концтаборі. 
Вирватись звідти не можна, а увірватися у середину зони, 
почерез пільні доріжки і стежки таки можна... А як 
Вікторові звідти вирватися, з дружиною і тримісячним 
сином? Куди йти, де жити, з чого жити? 

я пропоную їм таку розв’язку: нехай Чорнобильське 
міністерство і влада знайдуть для них квартиру, нехай 
допоможуть влаштуватися на роботу, а українська 



Віталій Мельнйчук 
Валерій Косенко 

Житомир 

Основні дані про Чорнобиль 



Чорнобильська атомна 
електростанція (ЧАЕС) роз 
ташована в гирлі ріки При- 
п’ять, притока Дніпра, за 
95 кілометрів на північ від 
Києва. Станція має чотири 
атомні реактори типу РБ 
МК-1000 виробництва ко- 
лишнього СССР. Нині діє 
два реактори. Рішенням 
Верховної Ради України 
ЧАЕС має бути повністю 
закрита 1993 року 

26-го квітня 1986 року о 1 
год. 23 хвилини стався ви- 
бух на четвертому реакто- 
рі ЧАЕС, у результаті яко- 
го було зруйновано актив- 
ну зону реактора. 

До 1991 року основні циф 
ри, що характеризують 
маштаби наслідків аварії, 
були засекречені. 

Маштаби аварії. Загаль- 
на сумарна активність ви- 
кидів — 50 мільйонів кю- 
рі. У навколишнє середо- 
вище викинуто 6,5 тонн 
ядерного палива (3,5 відс.), 
8 тонн радіоактивних ізо- 
топів інертних газів (100 
відс.), радіоактивні ізото- 
пи йоду, цезію, стронцію, 
плутонію та ін. Викиди три- 
вали 10 днів. 

Площа забруднення те- 
риторії України цезієм — 
137 із щільністю від 1 кюрі 
на кв. км і вище становить 5 
мільйонів гектарів і охоп- 
лює 74 адміністративні ра- 
йони в 11 областях Украї- 
ни з усіх 25 областей. 

У забрудненій зоні розта- 
шовано 4,5 14 населених пун 
кти (міст, сіл, селищ), де 
мешкає 6,1 15.000 чоловік, у 
тому числі 1,492,000 дітей 
віком до 14 років. 

Із щільністю більш як 1 
кюрі на кв. км забруднено 
60,000 кв. км водозбірної 
площі рік Дніпра і Прип’я- 
ті, котрі дають воду 32-ом 
мільйонам мешканців Ук- 
раїни. Існує загроза пот- 
рапляння радіонуклідів у 
Дніпро, а відтак у Чорне й 
Середземне моря. 

Загинули в перші години 
і дні аварії 32 чоловіки, 
захворіли на променеву хво 
робу 243 чоловіки. До пос- 
траждалих внаслідок ава- 
рії на ЧАЕС належить: 

— 118,000 евакуованих 
осіб; 

— 160,000 осіб, що зазна- 
ли радіяційного ураження 
щитовидної залози; 

— 130,000 учасників лік- 
відації аварії, що одержа- 
ли високі дози опромінен- 
ня, із 365,000, котрі прожи- 
вають в Україні; 

— 6 міл. чоловік, що меш- 
кають на радіяційно заб- 
руднених територіях. 

Дані про захворюваність 
людей, котрі постраждали 
від аварії: 

1) в кожного четвертого 
вражена імунна система; 

2) у 2.5 — 5 разів (залеж- 
но від рівня забруднености 
території) зросла кількість 
захворювань крові та орга- 
нів кровотворення; 

3) у 2 — 6 разів зросла кіль- 
кість ендокринних захво- 
рювань, зокрема щитовид- 
ної залози; 

4) у З — 5 разів зросла кі- 
лькість статевих розладів; 



5) у 2 — З рази (дані по уча- 
сниках ліквідації аварії) зро- 
сла кількість онкологічних 
захворювань; 

6) у 7.7 — З рази збільши- 
лось випадків . передчас- 
ної перерви вагітности, мер 
твонарожуваности, урод- 
жених вад та аномалій роз- 
витку дітей; 

7) у 6 — 15 разів зросла кі- 
лькість порушень функціо- 
нування спадкової системи 
людини (генотип); 

8 у дітей, що мешкають 
на уражених територіях, 
прискорено формується ге- 
нетичний комплекс перед- 
часного старіння. 

1991 року 695718 чоло- 
вік отримали сумарне раді- 
яційне навантаження від 01 
до 0.5 бера; 79,500 чоловік 

— від 0,5 бера за рік і вище 
(бер — біологічний еквіва- 
лент рентгена, гет). 

Переселення людей із заб- 
рудненої зони 1986 року 
повністю евакуовано насе- 
лення із 76 населених пунк- 
тів, де мешкало 91 ,000 чоло- 
вік. У 1987 — 1991 роках за 
державною програмою пе- 
реселено ще 13,000 чоло- 
вік. Самостійно за цей час 
переселилося 59,000 чоло- 
вік. Всього із забрудненої 
зони переселено у 1986 — 1991 
роках 163,000 чоловік. 

' У 1992— 1993 роках необ- 
хідно переселити щонай- 
менше 85,000 чоловік. Це 
35,000 чоловік, котрі меш- 
кають у так званій „зоні 
обов’язкового відселення” 
(рівень забруднення цезієм 

— 137 вищий від 15 кюрі на 
кв, км), а також 50,000 чоло- 
вік, котрі мешкають у зоні 
із забрудненістю від 5 до 15 
кюрі на кв. км і виявили ба- 
жання переселитися негай- 
но. 

1986 — 1991 роках сума ви- 
трат на переселення стано- 
вила 4,5 мільярда дол ЗСА 
(в середньому 43,300 дол. 
на одного переселеного). 

На реалізацію програми 
перенесення в 1992 — 1993 
роках необхідно 3.7 мільяр- 
да дол. ЗСА (43.300 дол. х 
85,500 чол.). 

Основні проблеми Чорно- 
биля: 

1) відселення людей із 
забруднених територій; 

2) медична допомога пос- 
траждалим; 

3) технологічне забезпе- 
чення радіяційної безпеки 
об’єкту ,, Укриття” (четвер- 
тий бльок) ЧАЕС, де міс- 
титься 173 тонни ядерного 
палива); 

4 ) дезактивація території і 
технологія поховання раді- 
оактивних відходів (сумар- 
на активність відходів в 
зоні Чорнобильської стан- 
ції дорівнює 3,8x10 5 кюрі); 

5) захист водних джерел; 

6) технологія виробниц- 
тва абсорбентів, що виво- 
дять радіонукліди з орга- 
нізму людини. 

Підготовлено 5-го червня 
1992 року на основі даних 
Міністерства України у 
справах захисту населення 
від наслідків аварії на Чор- 
нобильській АЕС та Пос- 
тійної комісії Верховної 
Ради України з питань чор- 
нобильської катастрофи. 



діаспора і4рантуватиме їм однорічну платню за Чорно- 
бильськими ставками. Це допоможе їм влаштуватися, бо 
з зони їм не можна буде нічого вивезти. Ціле життя треба 
починати наново, з нічого. 

І Віктор і Дуся дивляться на мене недовірливими 
очима і напевно думають: от приїхав фантаст, поверта- 
ється в Америку і хотів ще раз нас побачити, для розваги 
напевно... Поїдете і забудете і все кінчиться на гарних 
обіцянках. Це норма, це тут так буває... Я, немов відчув їх 
думки, переконую, що так не буде, що українська діаспора 
про них вже знає. Українці Америки напевно допоможуть 
їм розпочати їхнє нове житя. Це їх задовольняє. 

Ми вийшли на подвіїУк, Дуся взяла Артема, а Віктор 
дивиться кругом і розказує: 

— Ось бачите яка тут краса... Ми з Дусею тут 
народилися, тут у цьому селі виростали, разом бавилися, 
ходили в школу. Тут і зійіплися наші долі... Після аварії нас 
виселили. Батьки вшхали, а ми опинилися у безвихідній 
ситуації — ані квартири, ані роботи, нічого. Тоді й рішили 
повернутися сюди, в садибу моїх батьків. 

Вони звикли до сільського життя. їх тягне до рідної 
землі, до тих садків, парканів, колодязів... а в хаті піч, 
залишки старих і незвичних українських традицій. Вони 
хотіли б переселитися у Білу Церкву, Боярку, Макарів або 
в Бровари. 

Наша розмова затягнулася і ми нерадо прощалися. 
Я запросив їх у гостину, як тільки повернуся в Київ, в надії і 
переконанні, щодо мого повернення вони вже будуть жити 
поза зоною. 

Продовження буде. 




Ч. 133. 



СВОБОДА, СЕРЕДА, 15-го ЛИПНЯ 1992. 



З 



31-го травня від 11 до 
5 год. в Українському Музеї 
в Ню Йорку відбувся семі- 
нар на тему „Сторінки ук- 
раїнського малярства”. До- 
повідачем був Володимир 
Овсійчук, доктор мистец- 
твознавства, професор Льві 
вського Інституту Приклад 
ного та Декоративного Ми- 
стецтва. 

Володимир Овсійчук при 
їхав до ЗСА на запрошення 
Михайла та Ірини Моро- 
зів. Музей використав цю 
виняткову нагоду і органі- 
зував семінар. 

Перша частина семінару 
стосувалася проблем історії 
реставрації Олеського зам- 
ку, а також його фондових 
збірок. Оскільки В. Овсій- 
чук керував реставрацією 
творів станкового та мону- 
ментального малярства, а 
також скульптури, які зі- 
брані по різних церквах і 
костелах і зберігаються в 
цій давній пам’ятці архітек- 
тури XIII — XVIII ст., то 
розповідь його була не ли- 
ше теоретичною, але й мала 
характер практичних, кон- 
кретних знань, накопичен- 
ня яких за довгі роки спо- 
нукують до теоретичних 
розробок. 

у 1961 році реставрацію 
Олеського замку розпочали 
Львівські міжобласні ре- 
ставраційні майстерні, а від 
1969 року цей комплекс на- 
лежить Львівській картин- 
ній ґалерії. І з цього часу ви- 
рішення усіх питань рекон- 
струкцій й пристосування 
приміщення під музей взя- 
ли працівники Львівської 
картинної ґалерії. Замкові 
повернули вигляд, який він 
мав у ХУІІІ ст. Реконстру- 
ювалася паркова система 
замку. Надбанням експо- 
зиції стали художні твори, 
які знаходилися по „закри- 
тих”, себто знищених і по- 
рожніх костелах, церквах, і 
які збирали наукові експе- 
диції, що їх очолював Бо- 
рис Возницький, директор 
ґалерії, та Володимир 
Овсійчук. Після цього тво- 
ри науково опрацьовували- 
ся, реставрувалися під ке- 
рівництвом В. Овсійчука. 

В експозиції музею пред- 
ставлені експонати XI — 
XIX ст., починаючи з архе- 
ологічних знахідок княжої 
доби: енколпіони, браслети, 
металева іконка, вироби з 
кості та рогу, — все це із 
розкопок Галича, Звениго- 
рода, Пліснеська. Є залі, у 
яких відтворено інтер’єри 
XVI — XVII століть: меблі, 
шпалери, гобелени. Є залі, 
у яких представлені ікони 
галицько-волинської шко- 
ли малярства та скульптури 
XV — XVI століть. Пер- 
линою цієї експозиції є 
один з кращих образів 
Богородиці в українському 
малярстві — ,, Богоматір 
Елеуса” (XV ст.) із села До- 
росині, що на Волині. Во- 
линський майстер проявив 
себе і глибоким психоло- 
гом, і тонким кольористом. 
Образ Параскеви — П’ятни 
ці (XV ст.) с. Кульчиці, 
,,Юрій — Змієборець” 
(XVI ст.), „Страшний суд” 
(XVI ст.), с. Мала Горожан- 
ка, скульптура ,, Портрет 
Ганни СенявськоГ’ (1574 р.) 
із Бережан, — усі ці ше- 
деври яскраво засвідчу- 



Науковий семінар з українського 

образотворчого мистецтва 



ють наявність професійних 
малярських шкіл, високий 
рівень мистецтва, а також 
існування ренесансу на Ук- 
раїні. 

Портретна ґалерія пред- 
ставлена рядом портретів, 
починаючи з найдавніших, 
— XVI століття, — Іоанна 
Гербурта та Стефана Ба- 
торія. Олеська збірка ук- 
раїнського портрета — уні- 
кальна як за кількістю тво- 
рів, так і хронологічною 
широтою. Портрети XVII 
століття — „Портрет Софії 
Мстиславської” та „Івана 
Даниловича” (1620 р.) — 
тодішнього власника зам- 
ку, — говорять про те, що 
жанр портрета цілком зфор 
мований, своєрідний у сти- 
лістичному трактуванні від- 
носно еропейського портре- 
та. Є припущення, що пор- 
трет Даниловича виконував 
відомий майстер того часу 
Федір Сенькович, автор ві- 
домого іконостасу Успен- 
ської церкви у Львові, який 
тепер у селі Грибовичах. 

Іконопис XVII — XVIII 
століть представлено рядом 
малярських осередків: Су- 
дової Вишні, Білого Каме- 
ня, Жовкви. Особливо ви- 
ділялися у другій половині 
XVII ст. Жовківська ма- 
лярська школа з такими 
видатними мистцями як 
Йов Кондзелевич, Іван Рут- 
кович, Юрій Семигіновсь- 
кий, Василь Петранович та 
Мартино Альтомонте, ба 
тальна картина якого „Би- 
тва під Віднем” експонуєть- 
ся в Замку. Праця над цим 
твором завершилася в 1692 
році. Було створено 224 ри- 
сунки й чимало етюдів. 
Учень Джованні Батіста 
Гаулі та Карло Маратті, — 
М. Альтомонте виконав 
замовлення в дусі монумен- 
тального барокко. Словом, 
працюючи над створенням 
експозиції Олеського Зам- 
ку, переглядаючи, рестав- 
руючи та кваліфікуючи 
знайдений матеріял, витя- 
гуючи його з руїн, Овсійчук 
дійшов висновку, що до 
сторінки українського ми- 
стецтва необхідно віднести 
твори усіх мистецьких осе- 
редків того часу, які були на 
Україні, а відповідно і тво- 
ри усіх мистців, які працю- 
вали у цих осередках, неза- 
лежно від того, якої вони на 
ціональности. 

Друга частина доповіді 
стосувалася розвитку рене- 
сансу та барокко в Україні, 
новим знахідкам та їх трак- 
туванню. Здебільшого до- 
повідач на основі одного 
міста Жовкви, що поблизу 
Львова, висвітлив розвиток 
ренесансу та барокко в ма- 
лярстві. Він проводив дум- 
ку, що Жовківський осе- 
редок створила ренесансна 
творча думка. Жовква як 
місто було продуктом мі- 
стобудівних ідей ренесансу. 
Пам’ятки, створені в кінці 

XVI — першій половині 

XVII століття належить до 
видатних творів ренесансу. 
Як місто — фортеця Жов- 
ква за типом подібна до 
створених в той час ряду 
магнацьких резиденцій — 
Броди, Бережани, Терно- 






ЗОМЕТНІМС 6000 
1$ НАРРЕМІМ6 
їм иККАГМЕ 

Реїег апсі ТЬеІта 
УагисЬук 



у/Но Ьоує Нас! 20 уеагз ех- 
регіепсе іп сЬигсЬ ріапйпд, 
гасііо тіпІ5»гу апсі Іатіїу 
соипзеіііпд Науе Ьееп іпуйес! 

Ьу $уЖо ЕуапЬеІіа, Іо- 
саіеб іп Кіупе, икгаіпе, Іо 
соте Ьеір іп іЬезе зате 
тіпізігіез. 



ТЬе УАКиСНУКЗ 
іп икгаіпе 




ТЬеІта 

Апсігеа 



Реіег 

Апсігеу 



Му икгаіпіап: — ТНе пеесі із дгеаґ апсі *Не сіоогз 

аге >уісІе ореп Іо таке а Іазйпд ітрасі оп оиг Нотеіапс!. 
Рог іп(огта(іоп апсі уои сап Неір, сопіасі іНе 

УогисЬукі а! СепзвгуаНуе Вар(ів( ^гвідп Мімівпз, 

Р. О. Вох 5, УУЬмНоп, ІІІіпоіз 60189-0005. 




Виступає д-р В. Овсійчук. 

піль. Мистецьке життя Жов 
кви особливо пожвавилося 
в часи коронування Яна 
Собєського. Місто стає цен- 
тром, де виробляється усе, 
що потрібно для престиж- 
ного і мистецького оточен- 
ня. Тут працюють місцеві і 
запрошені майстри з євро- 
пейською славою: Андрій 
Шлютер, Стефан Шванер, 
Мартіно Альтомонте, Ан- 
дріяс Стех. На основі нових 
досліджень ознайомив з 
творчістю Юрія Шимоно- 
вича та Мартіно Альтомон- 
те, вихованців Римської 
Академії св. Луки. Розповів 
про нові дані у спадщині Іва 
на Рудковича та Йова Кон- 
дзелевича. Активному про- 
цесові їх вивчення сприяли 
експедиції по Львівщині та 
Волині. Вперше для нас від- 
крив творчість Василя Пе- 
трановича. Володимир Овсій 
чук підкреслив, що твор- 
чість Ю. Шимоновича та М. 
Альтомонте принесла но- 
вий стиль і завдяки їх діяль- 
ності барокко інтенсивніше 
проникло в пластику та ми- 
стецькі ремесла Жовківсь- 
кбгб бсередку та українсь- 
кого мистецтва в цілому. 

Ю. Шимонович народив- 
ся близько 1660 року у 
Львові, в родині мистця, 
який виконував замовлен- 
ня Яна ПІ. Якстипендіят ко 
роля, їде вчитися до Шри- 
жу, потім до Риму, його 
рисунки на тему побудови 
Вавілонської Вежі були оці- 
нені першою нагородою і за 
них йому присвоєно звання 
академіка. У Римі Шимоно- 
вича зацікавив пляфонний 
живопис. У Жовкві Шимо- 
нович створює чотири пля- 
фони на тему пори року. 
Широкий діапазон його 
знань позначився і в архі- 
тектурі, але найбільше в 



малярстві: мітологічні та 
релігійні картини, портрети 
родини Собєських, гравю- 
ри. 

Мартіно Альтомонте 
(1659 — 1745), баталіст, 
німець за походженням, 
народився в Неаполі, ми- 
стецьку освіту здобув у Рим 
ській Академії св. Луки. В 
1684 році їде на запрошен- 
ня Яна III Собєського до 
Жовкви. Створює тут сім 
батальних картин та ряд 
портретів. Володимир Ов- 
сійчук детально аналізує 
,, Битву під Віднем” та 
„Битву під Парканами”. 

Іван Руткович — майстер 
із Жовкви, виконавець відо- 
мого іконостасу церкви 
Різдва Христового у Жов- 
кві та цілого ряду релігій- 
ного малярства. На твор- 
чості Рутковича позначи- 
лись голландські впливи. 

Йов Кондзелевич наро- 
дився у Жовкві, у 19 років 
постригся у ченці. Перебу- 
вав у Білостоцькому мона- 
стирі біля Луцька, автор 
відомого Богородчансько- 
го іконостасу. 

Василь Петранович (1680 
— 1759) малярську освіту 
здобув у Жовкві, виконував 
традиційний релігійний жи- 
вопис та портрет. В. Овсій- 
чук познайомив нас із та- 
кими його творами на діа- 
позитивах як ,,Вотивний 
портрет Ференца II Ракоці 
та Ілони Зріні”, „Портрет 
королевича Якуба Собєсь- 
кого”, з портретом невідо- 
мого ,, Селянина з книж- 
кою” та рядом ікон. 

Семінар мав не лише опи- 
совий та ознайомлюючий 
характер з нововідкритими 
творами малярства, а та- 
кож доповідач на основі 
історичної платформи того 
часу та детальної характе- 
ристики одного лиш.; 
мистецького осередку ро 
бить ширшим поняття ук- 
раїнського мистецтва, вклю 
чаючи твори тих мистців, 
які працювали на території 
України, збагативши місце- 
ві осередки європейськими 
впливами. Хоч автор спра-; 
ведливо підкреслює, що із 
завмиранням місцевих ма- 
лярських шкіл відбувається 
занепад розвитку українсь- 
кого малярства, який позна' 
чається особливо на іконо- 
писі. 

Організація таких семі- 
нарів у музеї — це не лише 
можливість глибше озна- 
йомитись з українською 
культурою та мистецтвом, 
але й можливість обміну 
думок... На семінарі були 
присутні мистецтвознавці 
українського походження з 
околиць Ню йорку та Філя- 
дельфії, 

Н. Н. 



Блискавкою пролетіла в 
Монтреалі сумна вістка, що 
несподівано на розрив сер- 
ця відійшов у вічність піз- 
нім вечором у неділю, 31-го 
травня 1992 р., св. п. мґр 
економії Євген Ярослав 
Орищук. Ця вістка огорну- 
ла серця всіх безмежним 
болем, бо втрачено одного 
з провідних діячів українсь- 
кої громади. 

Покійний народився 1914 
р. в колишньому Станисла- 
вові, а^епер Івано-Франків- 
ську. його батько Іван був 
залізничим службовцем за 
Австро-У горської монар- 
хії. В часі визвольної бо- 
ротьби на західньоукраїн- 
ських землях у 1918 — 1921 
роках брав у ній активну 
участь, тому поляки, прий- 
шовши до влади, звільнили 
його з праці. Незважаючи 
на матеріяльні труднощі, 
батьки дали всім п’ятьом 
дітям належну освіту і вихо- 
вали їх у національному й 
релігійному дусі. Один з 
братів Омелян став свяще- 
ником чину ОО. Редемпто- 
ристів. За большевицької 
окупації був репресований, 
а після повороту з заслання 
працював робітником, ви- 
конуючи підпільно свої мі- 
сіонерські обов’язки до кін- 
ця свого життя. Другий 
брат загинув воїном у ла- 
вах У ПА. Дві сестрі з тру- 
дом одержали учительські 
посади в глухих закутках 
корінної Польщі. З їхньою 
допомогою Євген закінчив 
університетські студії на 
Вищій школі торгівлі загра- 
ничної у Львові в 1939 р. 
дипломом магістра. 

За першої большевецької 
окупації працював книгово- 
дом, а за німецької — служ- 
бовцем Торговельної Пала- 
ти в Єтаниславові. З прихо- 
дом більшовиків у 1 944 році 
! покидає рідні землі і зупи- 
няється в Австрії. Знаючи 
французьку мову з універ- 
ситетських студій, влашто- 
вується на працю директо- 
ром бюра Суспільної служ- 
би для біженців у французь- 
кій окупаційній зоні з осід- 
ком у Брегенці. Там живе 
від 1945—1949 року, в тому 
часі одружується. 

До Канади приїхав з ро- 
диною у 1950році і поселив- 
ся в Монтреалі. Спочатку 
працював фізично на різних 
роботах, а вечорами допов- 
нював студії економічних 
наук в коледжі сера Джорд- 
жа Вілліямса, де одержав 



В пам’ять св. п. мгра 

Євгена Орищука 



диплом магістра економі- 
ки. З переходом на легшу 
працю, як фаховий книго- 
вод, розгорнув широку сус- 
пільно-громадську, куль- 
турну і політичну діяль- 
ність. 

у день Преображення 
Господнього в 1954 р. він 
започаткував при франко- 
мовній радіовисильні Се- 
Же-Ем-Ес українські радіо- 
передачі під назвою „Гово- 
рить Монтреаль” і керував 
ними до 1969 року. Переда- 
чі відбувались чотири рази 
на тиждень і обіймали май- 
же всі проблеми нашого 
громадського, культурно- 
го, політичного, мистецько- 
г^) та релігійного життя, 
його дружина Марія вела 
окрему півгодинну програ- 
му п. н. „Квіти України”, 
яка охоплювала літератур- 
ний і жіночий аспекти. 

Він — основних і голова в 
1952 році Спортивного То- 
вариства „Україна”. Член 
керівних органів місцевог о 
відділу Конгресу Україн- 
ців Канади, член Управи 
ЛВУ, долова Комітету 
1000-ліття хрищення Укра- 
їни, голова АБИ, голова 
контрольної комісії Україн- 
ської Суспільної Опіки, го- 
лова Шкільної Ради при 
КУК-у, ініціятор і керівник 
зустрічей із міністром Мар- 
ком Ляльондо.м, одним п 
дорадників теперішнього 
українського уряду в Києві. 

На особливе відзначенгя 
заслуговує його діяльність 
на зовнішньо-політичному 
відтинкові. Він голова у:<- 
раїнськсї секції Ліберальної 
партії Квебеку, член Упра- 
ви Ліберальної партії окру- 
ги Розмснт, від 1 988 до 19Я 
року, член Дорадчої ради 
міністерзтва культурних, 
справ і іміграції Квебеку. 
Часто виступав від україн- 
ців у радіо - і телевізійни.с 
програмат, знаючи добре 
обидві канадські мови. Бур 
також запщсяженим судо- 
вим .перекладачем. Мініст- . 
ри' Квебецького уряду д*р 
Тій Рівард і Люїс Робік 
передали на домовину по- 
кійного вінки з квіттям і 
прислали листи з вислова- 
ми щирого співчуття. 

Похоронний обряд по- 
чався Панахидою (при наяв 
ності прапора ЛВУ) Гі о і 2- 



ІІІІІІНІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІИІІІІІІІІІНІІІІІІПНІІІІІІІІІІІІМІІІІІІІІПІІ1ІІІІІІІІІПІІНІІІИ 
МІНІСТЕР ЗАКОРДОННИХ справ Чіле Енріке Сільва 
повідомив, що колишній комуністичний диктатор Схід- 
ньої Німеччини Еріх Гонекер „дуже скоро” залишить стіни 
амбасади Чіле в Москві. Він підкреслив, що Німеччина і 
Росія дійшли до згоди щодо дальшої долі Г онекера. Йому 
буде надано можливість офіційно звернутися до російсь- 
ких судових властей з проханням не видавати його 
Німеччині. Як виглядає, Гонекер дістане в Росії політич- 
ний азиль. 



31-го травня 1992 року 
родина Марківих улашту- 
вала урочисте святкування 
Ювілею 100-ліття своїй ма- 
тері Марії, в Нюгейвені, 
Конн., Приїхала родина, 
приятелі та знайомі до це- 
ркви Св. Михаїла, де від- 
булася Благодарна Служба 
Божа в її наміренні. Бого- 
службу вірпавив о. Осип Ґ о- 
щуляк з Торонто, Онт., ра- 
зом з місцевим парохом. 
Хор з гарними голосами під 
дириґентурою Богдана 
Марківа відспівав цілу 
Службу Божу. Церква була 
повна вірних, котрих хви- 
лювала небуденна подія. 
Солєнізантка гарно вигля- 



Марії-Галі Марків — 100 років 



дала: в спокійному настрої, 
повна вдоволення вистояла 
в лавці цілу Богослужбу. 
Присутні подивляли її ви- 
тривалість. О. Ґошуляк, 
підійшовши до солєнізант- 
ки, запричащав її. По служ- 
бі Божій о. Ґошуляк поба- 
жав їй Многих Літ та висло- 
вив заслуги за довгі роки 
життя. З церкви поїхали 
гості до Вудбрідж, Конн., 
до дому наймолодшого си- 
на Богдана, де було принят- 
тя в чудовій околиці: хата 
мов хутір між зеленню, де- 



ревами та квітами. Тому що 
падав зливний дощ, всі гос- 
ті примістилися в кімнатах, 
прикрашених килимами, 
картинами, лямпйонами та 
букетами запашних квітів. 
Столи вгинались під наїд- 
ками і напоями. 

Почалося приняття. Ха- 
та була повна гамору, смі- 
ху та приємної розмови. 
Відтак гості зібрались у 
вітальні, де жіночий квар- 
тет з Канади співав чудові 
пісні при акомпаніяменті 
гітари. Син Богдана Маркі- 



ва, Віктор, заграв на фор- 
тепіяні клясичні твори слав- 
них композиторів. Декілька 
промовців відчитала солє- 
нізантці спомини про її ми- 
нувшину та великі материн- 
ські труди. Гості складали 
солєнізантці презенти, щирі 
ґратуляції та заспівали 
,,Многая Літа”. Треба по- 
дивляти солєнізантку, що в 
сотих роках є рухливою, 
має добру пам’ять, зір і 
слух, пише сама змістовні 
листи та цікавиться подія- 
ми в Україні. Святкування 
залишило нам гарні споми 
ни. 

Галина Волинська 



КАРАБАХСЬКЕ АГЕНТСТВО новин повідомило, що в 
четвер, 9-го липня, Азербайджан порушив угоду про 
припинення вогню в Нагорному Карабаху і застосував 
широкомаштабний наступ в Мардакертському районі. 
Азербайджанські збройні з’єднання, підтримані танками, 
атакували села Ваґуас, Мегмана, Погосамег. 



Прагнете з автором перенестися в просякнуте ідеаліз- 
мом, кипуче, гомінке студентське життя у Львові в часах 
польської окупації Г аличини? 

Хочете спільно пережити студентські дерзання, трудно- 
щі, турботи, але й радощі та веселощі? 

Придбайте книжку 

Володимира Барагури 

ЯК я СТАВ ЖУРНАЛІСТОМ — 
СПОГАДИ ЗІ СТУДЕНТСЬКИХ 
1923 1934 РОКІВ 

з численними знімками довоєнного Львова 

та приманливою обкладинкою ІВАНА БРИКОВИЧА 
Книжку замовляти в книгарні „Свобода" 

ЗО Молідотегу 81., ^в^8ву Сіїу, N.4. 07302 
Ціна 10 амер. долярів 

Мешканці! стейту Ню Джерзі обоа’азуе 7% продажного податку. 




ДІЛИМОСЯ сумною вісткою з родиною, друзями 
і знайомими, що в понеділок 29-го червня 1992 року, 
по тяжкій недузі, відійшла у вічність наша найдорожча: 
ДРУЖИНА, МАМА і БАБУСЯ 

бл. п. 

НАДІЯ ОМЕЛЬЧЕНКО 

народжена 14-го жовтня 1925 року на Полтавшині. 

ПОХОРОННІ відправи-Панахиди відбулися в похоронному 
заведенні в місті Фінікс, Арізона і в похоронному заведенні 
в місті Сандієґо, Каліфорнія. 

Тіло покійної було поховане на цвинтарі ,,Сгееп УУоосі 

МетогіаІ Рагк апб Могіиагу” в Сандієґо Каліфорнія. 

Г орем прибиті: 
муж ~ АНДРІЙ 

дочка — НІНА з мужем БРАЄНОМ і двома 
синами ДАНИЛОМ і АДАМОМ 
син — ВІКТОР з дружиною КАРОЛІН 
і донечкою ЛОРЕН 
син — МАРКО з дружиною МАРЄН. 



10 червня 1992 р. у похорон- 
ному заведенні А. Далєра, 
яку відправив о. митрат Я. 
Гайманович, виголосивши 
короткі духовні поучення. 
Парастас відслужив о. мит- 
рат І. Гаврилюк 3-го червня 
в церкві Успення Божої Ма- 
тері. Він попрощав покій- 
ного від імени деканату 
УКЦ і мирян, членів пара- 
фії. Тіло покійного залише- 
но на цвинтарі Кот-де-Неж, 
де спочине навіки в могилі 
після закінчення страйку 
грабарів. 

На похоронній відправі 
відбулася у „Домі Україн- 
ської Молоді” тризна, гос- 
подарем якої був мґр Гр. 
(Зщипко. Під час тризни 
прощали покійного: Я. 

ііришляк, близький друг, 
технічний організатор по- 
хоронів і від імени УНКа- 
си, сотн. Я. Кульба, голова, 
від і.мени Управи КУК-у, 
іяж. Я. Чолій — голова 



Управи ЛВУ, проф. д-р Я. 
Рудницький, колишній го- 
лова екзильного уряду у НР, 
ред о. Павлів, близький 
друг і журналіст, п-і Евста- 
хія Андрухів від імени ОЖ 
ЛВУ, Методій Кінах від 
Осередку СУМ-у і о. мит- 
рат Я. Гайманович, як ду- 
ховний батько. 

На закінчення короткий і 
зворушливий спогад про 
Покійного, зокрема про йо- 
го візиту в Україні, прочи- 
тав син сестрінки Володи- 
мир Кантимир і від імени 
родини подякував присут- 
нім за участь у похороні. 

Розрадою у горі для ро- 
дини й громади в Монтре- 
алі хай залишиться свідо- 
мість, що покійний був не- 
буденною людиною, серце 
якого горіло постійно по- 
лум’ям любови й незламної 
вірности до рідної Церкви і 
свого народу, і що він щас- 
ливо діждався здійснення 
своїх мрій — воскресення 
України. 

Я. Пришляк 




У ЧОТИРНАДЦЯТУ 
ДУЖЕ БОЛЮЧУ 
РІЧНИЦЮ 

ТРАГІЧНОЇ СМЕРТИ 
НАШОГО ЛЮБОГО 
ОДИНОКОГО СИНА 



п. 



МАРКА ЛЮБОМИРА 
Г Е В Р И К А 

в четвер, 19-го липня 1992 р., о год. 8-ій рано 
в катедрі свв. Володимира й Ольги у Вінніпеґу 
буде відслужена 

СЛУЖБА БОЖА з ПАНАХИДОЮ 

Проситься Приятелів й Знайомих помолитися за Марко- 
ву душу. 

ТАТО, МАМА 

сестри — 

мжгуоп в 

ЛІДІЯ З чоловіком МАТЕЄМ 
і дочкою ВІКТОРІЄЮ 

(..! . сестрінки — МАРКО і ХРИСТИНА 




Після довгої недуги відійшов на вічність 

бл. п. 

ВАСИЛЬ ЯЦЕЙКО 

народжений 1925 року на Україні. 

ПаРАСТАС — вівторок 14-го липня 1992 року о год. 7:30 веч. 
в охоронному заведенні Гакеї/іеїлі при 371 Гакеуіему Аме., 
СИіоп, N. 4. 

ПЗХОРОН в середу 15-го липня о год. 9-ій ранку з 
уіраїнської православної церкви св. Покрови в СІіІІоп, N.4., 
а опісля на український православний цвинтар св. Андрія 
« С. Бавнд Брук, Н. Дж. 

Г орем прибиті: 

Родина на Україні 




Ділимося сумною вісткою з родиною, приятелями 
та знайомими, що в четвер, 2-го липня 1992 року 
відійшла у вічність на 83-му році- трудолюбивого життя, 
по двогій і затяжній недузі наша найдорожча 
ДРУЖИНА, МАТИ й БАБЦЯ 

бл. п. 

СТЕПАНІЯ МАРІЯ 
НАДРАҐА 

з дому МИХАЙЛЮК, 

родом з Печеніжина, колишня учителька народних шкіл 
в Станиславівщині, Україна. 

ПАНАХИДУ відправлено в неділю, 5-го липня 1992 року 
в похоронному заведенні Ніпез-Яіпаїбі, 11800 N6^ НатрзИіге 
АVе., Зі^ег Зргіпд, Мб. 20904, а тіло Покійної похоронено 
в крипті Мавзолею на цвинтарі Себаг НіІІ Сетеїегу, 4111 
Реппзуїуапіа Аує., ЗиіІІапб, Мб. 

Залишені в глибокому смутку: 

чоловік — ВАСИЛЬ НАДРАҐА 

дочка — УЛЯНА з чоловіком ІВАНОМ СОСЬ 

внуки - РЕНАТА СОСЬ 

ЯРЕМА СОСЬ з дружиною ЛІДОЮ 
КАТРЯ СОСЬ з чоловіком 
РОМАНОМ ГАЙДА 
родина в Україні 

На нев'янучий вінок на могилу покійної родина склала на 
будову Української Помісної Католицької Церкви в Силвер 
Спрінґ; 

по 1,000 дол. — Василь Надраґа, Уляна й Іван Сось; 
по 500 дол. — Рената Сось, Ярема й ЛІда Сось, Катря 
й Роман Г айда. 

(Ноіу Тгіпііу Рагіісиїаг Цкгаіпіап СаІІюІіс Сішгсії, 16631 Нєуу 
Н артзРіге Ауепие, Зііуєг Зргіпд, Магуїапб 20905). 






4 



ч. 133. 



СВОБОДА, СЕРЕДА, 15-го ЛИПНЯ 1992. 



ГамаліЯ 

Подорожнє Бюро 



Маіііпе А(1 Фє 55: 43 5і. Магк'5 Ріасе, 5иііе 6Е, Не\у Уогк, Х’еууУогк 10003 

ПОДОРОЖ 
ПРЯМО ж УКРАЇНУ 

кожної НЕДІЛІ 

УіА АШ ІІККАШЕ 

$ 729.00 

коште ТКІР/ТЛХЕ5 1КСІ.иОР.О 

За мінімальний кошт 4ля наших відвідувачів забезпечуємо оформлення віз, реіервафю 
готелів/вразі нсяреби/і також перевезення з летовин|а в Києві на залізниі)ю та 
забезпечення квитків для проіізду у спальному вагоні до Ваііюго бажсного міста в Україні 

З задоволенням забезпечемо послуг для подорожий в Україну 
в будь-який бажаниий для Вас час, 

(рівно* забезпечуємо лет іншими авіакомпаніями ) 

Для Резервації та інформації просимо дзвонити 
Телефон: 212 473 0839 



Відвідайте Україну 

м. Львів 

Найкращі послуги, найменші 
витрати: 

• Проживання в приватному 
мешканні (З кімнати) в будинку 
,,люкс” в затишному зеленому 

районі в центрі міста. 

• їда домашнього приготування 

на місці. 

• Щоденна опіка, при потребі 

поїздки автом. 

(212) 677-4344 вечором. 



ВИСЛІД ЗМАГАНЬ — 0:0 

У підписі під фотографі- 
єю, поміщеною у „Свободі” 
8-го липня на стор. З під 
заголовком „Спортова дру- 
жина України здобула мо- 
ральну перемогу”, слід чи- 
тати; „Українська дружина 
копаного м’яча, яка на Рат- 
ґерському стадіоні в Ню 
Джерзі розіграла змагання 
із збірною ЗСА з ремісом 
0:0...” — Ред. 



СОЮЗІВКА 

воуугіУКА 



ЛІТНІ 

МИСТЕЦЬКІ ПРОГРАМИ 
на СОЮЗІВЦІ 1992 

П’ятниця, 17-го липня 

9:30 веч. — ЗАБАВА, оркестре: „ЗВУКИ СОЮЗІВКИ” 



Субота, 18-го липня 

8:30 веч. — ОКСАНА КРОВІЦЬКА, сопрано; РОМАН ЦИМБАЛА, тенор; 
МАРІЯ ЦИМБАЛА, піяністка 

10-та веч. — ЗАБАВА, оркестра: „ЗВУКИ СОЮЗІВКИ” 

П’ятниця, 24-го липня 

9:30 веч. — ЗАБАВА, оркестра: „ЗВУКИ СОЮЗІВКИ” 

Субота, 25-го липня — 8:30 веч. — КОНЦЕРТ: вокально-Иструментальниіі 
ансамбль „ЧЕРВОНА РУТА", Торонто, Канада 

10-та веч. — ЗАБАВА, оркестра: „ТЕМПО” 

П’ятниця, 31-го липня 

9:30 веч. — ЗАБАВА, оркестра: „ЗВУКИ СОЮЗІВКИ” 

Субота, 1-го серпня 

8:30 веч. — КОНЦЕРТ: хор „ДУМКА” з Ню Йоркг 
10-та веч. — ЗАБАВА, оркестра: „ВОДОГРАЙ” 

Неділя, 2-го серпня — ДЕНЬ СОЮЗНИКИ 

П’ятниця, 7-го серпня 

9:30 веч. — ЗАБАВА , оркестра: „ЗВУКИ СОЮЗІВКИ” 

Субота, 8-го серпня 

8:30 веч. — КОНЦЕРТ: АНДРІЙ ДОБРЯНСЬКИЙ, бас-баритон 
ТОМА ГРИНЬКІВ, піяніст; 

НЕСТОР ЦИБРІВСЬКИЙ, челліст 
10-та веч. — ЗАБАВА, оркестра АЛІКА ХУДОЛП 

П’ятниця, 14-го серпня 

9:30 веч. — ЗАБАВА, оркестра: „ЗВУКИ СОЮЗІВКИ” 

Субота, 15-го серпня 

8.30 веч. — КОНЦЕРТ; ЛІДА ГАВРИЛЮК, вокаліс'ка 
Тріо ОЛЕСЯ КУЗИШИНА 

10-та веч. — ЗАБАВА, оркестра; Тріо ОЛЕСЯ КУЗК1ІІИНА 
11:30 веч. — Вибір „МІС СОЮЗІВКИ” 

П’ятниця, 21-го серпня 

8:30 веч. — КОНЦЕРТ: виступ учасників курсів на Соозівці українських 
народних танків. Балетмайстер: РОМА ПРИЙМА-зОГАЧЕВСЬКА 
10-та веч. -ЗАБАВА, оркестра: „ЗВУКИ СОЮЗІВКИ” 

Субота, 22-го серпня — ВІДЗНАЧЕННЯ РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТИ УКРАЇНИ 

8:30 веч. — КОНЦЕРТ; УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ХОР 
(Філадельфія, Балтимор, Вашінґтон) 

Мистецький керівник: МИХАЙЛО ДЛЯБОГА 
Гостинний виступ ОКСАНИ КРОВИЦЬКОЇ 
10-та веч. — ЗАБАВА, оркестра: ОДНОЧАСНІСТЬ 
з Торонто 

П'ятниця, 28-го серпня 

9:30 веч. — ЗАБАВА, оркестра: „ЗВУКИ СОЮЗІВКИ” 

Субота, 29-го серпня 

8:30 веч. — КОНЦЕРТ: МИКОЛА ШОПША, бас; 

ГАЛИНА КОЛЕССА, віолістка; АДЕЛЇНА КРИВОШЕЇНА, піяністка 

10-та веч. — ЗАБАВА, оркестра: „ВОДОГРАЙ” 

Конферансьє: МАРІЯНКА ГАВРИЛЮК 
Оркестра: „ЗВУКИ СОЮЗІВКИ” — ГРИЦЬ ГРИНОВЕЦЬ, СТЕПАН БЕНЬ 
Керівник мистецьких програм: АНЯ ДИДИК-ПЕТРЕНКО 

икт>сііпієйп М^^'ОПСІІ А??осієйі1оп 
Гоогсіто^е Кегкопкєоп. Nе^. УоА 12^46 

9і4-6?6-5б4і 



Д-р М. Дем’янів — (|)ундатор 

української науки і культури 



,, Літературна Україна” 
з 16-го квітня ц.р. принесла 
приємну вістку, що украї- 
нський лікар-стоматолог в 
Німеччині д-р Михайло Де- 
м’янів започаткував одно- 
мільйонову (у німецьких 
марках) фундацію на по- 
треби науки і культури в 
Україні. За відсотки з цієї 
суми встановлено 10 премій 
в Україні: три у галузі 

науки, три — культури, дві 
— літератури і дві — полі- 
тики. Кожна премія буде 
виносити по 4,000 дол. і на- 
даватиметься щороку 1-го 
грудня. 

Створено президію фон- 
ду, до якого входять М. 
Дем’янів — як голова, ака- 
демік АН України В. Ку- 
хар — заступник голови, та 
члени Президії — академік 
М. Жулинський, Ляриса 
Хоролець і Ю. Мушкетик, 
які будуть розглядати про- 
позиції на уділення премій 
до 1-го листопада кожного 
року. 

Слід згадати, що д-р Ми- 
хайло Дем’янів, з нагоди 
тисячоліття хрещення Руси- 
У країни, передав 50,000 



Головна... 

(Закінчений зі стор. 1 ) 
голови крайових товариств 
і делегати Загальних зборів, 
крайових товариств і дирек- 
тори секцій — всі обов’язко- 
во дійсні члени НТШ. За 
традицією головою Голов- 
ної Ради був завжди кожно- 
часний голова НТШ в Аме- 
риці. Як буде в майбутньо- 
му — залежатиме від засі- 
дання у Львові. НТШ в Аме- 
риці готове перейняти го- 
ловство Головної Ради на 
найближчу трирічну каден- 
цію, якщо погодиться на це 
засідання Головної Ради у 
Львові. Обрано делегатів 
НТШ-А на те засідання у 
Львові, згідно із статутом: 
Ярослав Падох (дотеперіш- 
ній голова Г оловної Ради), 
Василь Ленцик (секретар) 
— обидва зголосили своє 
зречення на майбутнє, Л. 
Рудницький голова НТШ- 
А, Іван Головінський (пе- 
решкоджений), Мирослав 
Прокоп (обидва обрані ос- 
танніми Загальними збора- 
ми), В. Маркусь, директор 
історично- філософічної сек 
ції, і О. Біланюк, директор 
фізично-хемічної секції. 

На засіданні поладнано 
деякі справи в зв’язку і спів- 
праці з американським нау- 
ковим світом. Управа НТШ 
в Америці висловила подя- 
ку і признання голові Л. 
Рудницькому за його ініція- 
тиву і переведення надання 
почесного докторату уні- 
верситету Ля Сала у Філя- 
дельфії Президентові Лео- 
нідові Кравчукові. Вислов- 
лено подяку також Миро- 
славові Лабунці, професо- 
рові того ж університету за 
його активну участь у гідно- 
му привітанні Л. Кравчука у 
Філядельфії. 




Д-р Михайло Дем’янів 



нім. марок на наукові по- 
треби медицини в Україні, в 
в 1991 р. запросив 25 чорно- 
бильських дітей і 5 їхніх 
опікунів з України до Ні- 
меччини та забезпечив їх 
медичне обстеження й ліку- 
вання у своїй клініці. Під 
час своїх відвідин України 
він подарував п’ять тисяч 
нім. марок для закупівлі 
паперу „Літературній Ук- 
раїні”. 

При цій нагоді подамо 
коротко життєвий шлях д- 
ра М. Дем’яніва. Народився 
він 15-го листопада 1924 
року в с. Грабівці Калушсь- 
кого повіту, Західня Украї- 
на, в патріотичній родині, з 
якої брат і шваґер загинули 
в УПА, а матір і дві сестри 



О. Кровіцька... 

(Закінчення зі стор. 1 ) 

Зайняття співом О. Кро- 
віцька продовжила у Київ- 
ській консерваторії. На сце- 
ні оперової студії вищеназ- 
ваної консерваторії вона 
виконувала партії Наталки 
в опері „Наталка Полтав- 
ка” Лисенка, Парасі в „Со- 
рочинському ярмарку” Му- 
сорґського, Тетяни в опері 
„Євгеній Онєґін” Чайков- 
ського та Маргарити у „Фа- 
усті” Ґуно. 

Повернувшись після за- 
кінчення консерваторії до 
Львова, О. Кровіцька стала 
солісткою Львівської філ- 
гармонії і почала концерто- 
ву діяльність. Відбулися її 
гастрольні поїздки до Поль- 
щі, Канади, ЗСА. Виступа- 
ла з симфонічною та камер- 
ною оркестрою, у супрово- 
ді різних ансамблів. Отри- 
мала звання лавреата рес- 



були вивезені в 1947 року на 
Сибір. Гімназію закінчив у 
Львові, де ще школярем 
брав участь у діяльності 
ОУН. 

у кінці Другої світової 
війни був змушений виїхати 
на Захід, спочатку до Пра- 
ги, потім до Відня, а вкінці 
до Німеччини, де в 1949 році 
закінчив дантистику в Тю- 
бінґенському університеті. 

Після промоції на докто- 
ра медицини працював де- 
який час лікарем-асистен- 
том в університетській клі- 
ніці. В 1953 році переїхав до 
міста Пфорцгайму, в Захід- 
ній Німеччині, де відкрив 
свою власну зубно-лікар- 
ську ординацію. 

Протягом своєї довго- 
літньої практики доповнив і 
поширив свої знання майже 
у всіх ділянках стомато- 
логії, а його практика роз- 
рослася у велику приватну 
клініку, яка стала славною 
та до якої приїздять лікува- 
тися не лише з усієї Німеч- 
чини, а й з Швеції, Італії, 
Франції та інших країн. 

Д-р М. Дем’янів є членом 
багатьох стоматологічних 
товариств та автором низки 
наукових праць, які хоче 
перевидати українською 
мовою. 

Складаємо шановному 
колезі наші щирі гратуляції 
та побажання доброго здо- 
ров’я і сил для дальшої 
діяльности на добро украї- 
нської науки і культури. 



публіканського конкурсу 
радіо та телебачення п. н. 
„Нові імена”. 

Під час виступів у ЗСА 
мисткинею зацікавилася ме- 
неджер Теа Диспекер, з 
якою Оксана підписала кон- 
тракт. Мисткиня стараєть- 
ся дістатися до оперових 
театрів ЗСА та виступає для 
української громади. 

Тенор Р. Пцмбала після за- 
кінчення Львівського музич- 
ного училишд по кля- 
сі хорового диригуван- 
ня працював у вокально- 
інструментальному ансамб 
лі „Ватра” Львівської філ- 
гармонії. Професійні зай- 
няття співом розпочав у 
Львівській консерваторії, 
де його викладачем був 
Олександер Врабель. Після 
закінчення консерваторії в 
1985 році Р. Цимбала став 
солістом Львівського Теат 
ру Опери, де виступив з 
провідними партіями в опе- 
рах „Ріґолєтто” і „Травіята” 
Верді, „Сивільський цируль- 
ник” Россіні, „Запорожець 
за Дунаєм” Г улака-Арте- 
мовського, „Наталка Пол- 
тавка” Лисенка, ,, Князь 
Ігор” Бородіна, „Царева 
наречена” Римського-Кор- 
сакова. 

Виступи мистця відбули- 
ся у Києві, Чехо-Словач- 
чині, Польщі, Франції, Ес- 
панії, Німеччині і Норвегії. 

Після приїзду до ЗСА 
співак підписав контракт з 
американською музичною 
агенцією і вже виступив з 
партією Дука в опері Ріґо- 
лєтто. Цього літа Р. Цимба- 
ла отримав запрошення вис- 
тупити як соліст у виконан- 
ні Дев’ятої симфонії Бетго- 
вена на музичному фестива- 
лі в Аспен, Кольорадо. 

У концерті на Союзівці 
партію фортепіано для оби- 
двох солістів виконає Ма- 
рія Цимбала, випускниця та 
концертмайстер Львівської 
консерваторії. 

Початок концерту о год. 
8:30 вечора. 



ВИПРАВЛЕННЯ 

ПОМИЛКИ 

У „Свободі” ч. 121 з 20-го 
червня у списку жертводав- 
ців на збірку, що її перевів 
Є. Голюка.слід виправити 
прізвище на Роман Підго- 
рецький. — І.С. 




віггз 

РОЯ 
НОМЕ 



иго. 



Служіть потребам України 

Замовте ще сьогодня найкращі продуктові посил- 
ки для Ваших рідних в Україні. 

„Оійв Гог Ноте, ПО.” (Подарки для Дому) запев- 
няє задоволення з високої якости поживних продуктів 
та великого вибору для Ваших рідних. 

На складі маємо великий вибір 
м’яса, сиру, сухі овочі, високоякісні 
горішки, родзинки, чоколяда, 
домішки до зупи, смачна кава, 
цукорки та багато інших солодощів. 

До вибору маємо три 
посилки з якісними продуктами 
які є дбайливо опановані 
в середині з українськими 
надписами та рецептами. 

Вишліть сьогодня найкращий 
дарунок Вашим рідним 
телефонуючи до: 

ОІЕТ8 РОК НОМЕ, ЬТВ. 

1-312-733-1230 

1-800-ОІЕТ-121 (Оиівібе ІШпоія) 

і ми радо вам також 
вишлемо каталог 




Д-р Павло Пундій 

іііііііііііішиїїішішіїїііііііііііііііііііиіііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііітіііи 

АРАБСЬКІ КРАЇНИ ГОТОВІ відновити мирний діялог з 
нозим урядом Ізраїля, зформованим з представників 
Робітничої партії. Про це заявив Осама ель-Баз, політич- 
йий дорадник президента Єгипту Госні Мубарака. У цей 
же час в Олександрії відбувалася зустріч між президентом 
Гйсні Мубараком і головою виконкому Палестинської 
Візвольноі Організації Ясіром Арафатом. Вони обгово- 
^вали спільне становище арабських держав на наступній 
рунді близькосхідніх переговорів. Сам Єгипет участи 
з них не бере, бо ще в 1979 році підписав мирний договір з 
Ізращем, 



Стипендіянти. . . 

(Закінчення зі стор. 1 ) 

семи, що їх конкурсом виб- 
рав Фонд „Відродження” в 
Україні. Усі кандидати мусі 
ли виконати певні усні та 
письмові іспити та виказа- 
тися знанням англійської 
мови. Остаточний вибір зро 
била екзекутива Фонду в 
Ню Джерзі. 

Коли питаємо наших мо- 
лодих гостей, як і коли вони 
довідалися про вибір їх на 
перших стипендіянтів, то 
вони відразу відповідають: 
26-го травня, а Гліб Ничаїв 
ще і додає, що він цієї дати 
ніяк не забуде. До ЗСА при- 
летіли вони у вівторок, 23- 
го червня і після трьох днів 
перебування в Ню Норку та 
околиці ідуть до Гарварду, 
де будуть жити в гуртожит- 
ку та навчатися на курсах. 
Для них цікаво все: і нові 
знайомства, що вони іх там 
зроблять, і навчання в од- 
ній із найбільше славних та 
престижевих шкіл, і можли- 
вість пізнати українознавчі 
предмети, особливо прав- 
диву історію України, яку 
вони зовсім не знають. Те- 
пер вони є гостями у д-ра Б. 
Витвицького, та мають на- 
году познайомитися трохи 
з Ню Йорком, але після 
закінчення курсів, при кінці 
серпня будуть мати нагоду 
побувати в нашій метропо- 
лії. 

Ми вже заповідаємо, що 
хочемо їх ще раз зустріти в 
нашій редакції, щоб послу- 
хати, які їхні враження і 
переживання в цій першій 
зустрічі з академічним жит- 
тям на Заході. 

Наші молоді студенти 
(які, до речі .виглядають ще 
молодше як вказує їхній вік) 
просять доконче, щоб ми не 
забули від них подякувати 
усім тим, хто допоміг їм 
осягнути їхню мрію та при- 
їхати сюди. Зокрема дяку- 
ють вони організаторам 
цієї стипендійної акції із 
Фонду Розвитку Освіти, але 
також із Фонду „Відроджен 
ня” в Києві, особливо Бо- і 
рисові Баланові, без допо- 
моги якого вони не зуміли б 
на час полагодити усі спра- 
ви виїзду. Вони підкреслю- 
ють також, як приємно ім 
тут познайомитися з україн 
ськими родинами, які, як і 
їхні діти, почуваються не- 
зважаючи на життя в ЗСА, 
українцями та живуть укра- 
їнським життям. 

Приємно спостерігати 
щире захоплення наших 
молодих земляків, а їхні 
опікуни Оксана Тритяк і д-р 
Б. Ворох, що прийшли з 
ними до редакції усміха- 
ються вдоволені. Вони ін- 
формують нас ще додатко- 
во, що знайшли вже нових 
ентузіястів своєї акції допо- 
моги у вишколі молодих 
українських студентів в гу- 
манітарних науках. До Фон 
ду приступив молодий ад- 
вокат Андрій Рак, який вже 
відомий із інших культур- 
них українських акцій в дія- 
спорі. 

Однак, як звичайно в та- 
ких випадках заплянований 
бюджет через непередбаче- 
ні видатки перейшов споді- 
вання, і організатори Фонду 
мусять ще призбирати де- 
що грошей, щоб покрити 
усі видатки, зв’язані із при- 
їздом тих чотирьох студен- 
тів. Хто має охоту в тому 
допомогти може вислати 
свій даток на адресу: О. Тгу- 
Ііак, 25 Волусіоіп 81., Мар- 
Іелуоосі, N.3. 07040. 

А кожний, навіть скром- 
ний дар, є вартий того, коли 
бачите цих молодих людей, 
їхнє захоплення і їхнє горін- 
ня навчитися тут якнайбіль- 
ше та відтак передати свій 
досвід у праці для молодої 
української держави. 



ШШІ ПРІЗВИЩА 

В інформації п. 3. „УНС 
відсвяткував День Батька 
на Союзівці”, поміщеній у 
,, Свободі” з 7-го липня, 
неправильно подано два 
прізвища. Має бути „Бог- 
дан Захаряченко”, а в іншо- 
му місці повинно бути: „В 
каплиці св. Володимира, 
отці Василь Бучик” і далі як 
в тексті. — Ред. 



ВСІ УКРАЇНСЬКІ 
ДІТИ ДО 

УКРАЇНСЬКИХ ШКІЛ! 



?6 Рігзі Ауепие 
Теї (?12) 473-3550 
N 0 ^ Уогк, ГУ.У Т0009 

МАЄМО БАНДУРИ 
НА ПРОДАЖ 



• КЕКУІГЕ • 



ЯКЩО ви НА ПЕНСІЇ 

або маєте медикер, то ви мо- 
жете отримати будь-яке медич- 
не обладнання. 

Все безкоштовно! 
Телефонуйте за інформаціями 

(718) 252-5936 
к^:с;^:NА мкоїс аі. 

81 РРІ.ІЕ8, 1NС. 

1670 Разі 55іЬ 8ігее( 
Вгоокіуп. N.V. 112.34 



• ПРАЦЯ 



,, Молодий мужчина 

ПОШУКУЄ ПРАЦЮ 

у Філядельфії або околицях”, 

Тел.; (215) 752-5364 



• РОЗШУКИ • 



РОЗШУКУЮ 

дочку моєї покійної сестри 
ГАЛИНИ ДОЦЕНКО, 
яка померла приблизно в 
1947 р. в Німеччині. (Є чутка, 
що дочка в Бостоні). 
Телефонувати на число: 
(201) 332-7452. 



ПОШУКУЮ 

батька 




КОСТЕНКА АНТОНА 
ГРИГОРОВИЧА 

народженого 1913 року се- 
ло Брижиха, Полтавська 
область. Хто знає про нього, 
або він сам прошу писати 
на адресу: 

Україна, 

Полтавська область, 
м. Полтава 314013 
С. Яківці 

вул. Молодогвардійська 14 
Костенко Петро Антонович 



• Е^^ЕКАЕ ШКЕСТОК^» 



ПЕТРО ЯРЕМА 

УКРАЇНСЬКИЙ 

ПОГРЄБНИК 

Займається похоронами 
в ВРОМХ, ВРООК^УN, 
МЕУУ УОРК І ОКОЛИЦЯХ 

ПУІС НАЙҐРО — директор 
Родина ДМИТРИК 

Реіег ^а^ета 

129 ЕА$Т 71И 5ТРЕЕТ 
N£1^/ УОРК.М.У. 10009 
(212) 674-2568 



ІУШУМ & ІУШУМ 

^КЯАINIАN 
РЦМЕЯАІ 0ІКЕСТ0К8 
АІК СОМОІТІОРЕО 

Обслуга ЩИРА і ЧЕСНА. 
Оиг Зегуісее Аге АуаіІаЬІе 

АпуVV^1е^е ІП NеVV ЗЄГ5Єу. 
Також займаємося похоро- 
нами ча цвинтарі в Бавнд 
Бруку і перенесенням Тлін- 
них Останків з різних країн 
світу. 

иніон римЕКАї номе 

1600 $*иууе$ап1 Ауепие 
(согпег 5(опІеу Тегг.) 
^NЮN, N.3. 07083 
(908) 964-4222 
(201) 375-5555 



ПАМ'ЯТНИКИ 

з різни* гранітів, ставимо на 
цвинтарях св Андрія в Бавнд 
Бруку. Сі Духа в Гемптоибур- 
ґу, та інших 
ВІДОМА СОЛІДНА 
ФІРМА 

Сургевз НІІІ5 
Мопитепів 

Власник — українець 
ВОЛОДИМИР 
БІЛЯНСЬКИЙ, 
ОКСАНА ЛОБАЧЕВСЬКА 
К. М. КАРДОВИМ 
800 Іатаіса Ауепие 
Вгоокіуп, М У 11208 
■ ТеІ (718) 277 2332 
Відкрито кожного дня. в субо- 
ту включно ВІД 9 5 по поп.. в 

неділю ВІД 10 4 по поп 
На бажання і для вигоди кпіен- 
тів радо заідемо до Вашого 
дому з проектами й порадами.