Skip to main content

Full text of "Svoboda-1992-164"

See other formats


$УОВ(ША 

(У К Я А І N І А /V О А / 1 V 




СВОБОДА 

УКРАЇНСЬКИЙ ЩОДЕННИК 



Пам’ятаймо 

про 

Україну! 



VО^. ХСІХ. N0.164. ЗЕЯ5ЕУ СІТУ апсі МЕ\/У УОВК, ТНІІВЗОАУ, АІЮУЗТ 27, 1992. СЕМТЗ 25 ЦЕНТІВ ДЖЕРЗІ СИТІ і НЮ ЙОРК, ЧЕТВЕР, 27-го СЕРПНЯ 1992. Ч. 164. РІК ХСІХ. 



ЗНЯЛИ АНАТЕМУ З ГЕТЬМАНА 

І. МАЗЕПИ 



В. ЧОРНОВІЛ КРИТИКУЄ УРЯД 

УКРАЇНИ 



Г рузія готується ДО ВІЙНИ З 

кавказькими народами 



НІМЕЦЬКІ НЕО-НАЦИСТИ АКТИВНО 
ВИСТУПИЛИ ПРОТИ ЕМІГРАНТІВ 



Київ. — Віталій Портни- 
ков, кореспондент російсь- 
кої газети „Ізвєстія”, інфор- 
муючи читачів про відзна- 
чення в столиці України 
першої річниці проголо- 
шення незалежности 24-го 
серпня, говорить і про те, 
що у своїй довшій політич- 
ній промові Президент Ук- 
раїни Леонід Кравчук пос- 
тавив поруч Богдана Хмель 
ницького і Тараса Шевчен- 
ка також гетьмана Івана 
Мазепу, виділивши його 
заслуги для батьківщини, 
підкреслюючи, що він був 
взірцем патріота-самостій- 
ника, на ділах якого повин- 
ні взоруватись теперішні 
покоління. Українська Ав- 
токифальна Православна 
Церква — Київський Пат- 
ріархат, у присутності за- 
ступника голови Верховної 
Ради України Володимира 
Г риніва, президента Секре- 
таріату Конгресу Вільних 
українців (СКВУ) Юрія 
Шимка і представника Пре- 
зидента в Києві Івана Салія, 
відбула святочну церемо- 
нію під час якої було знято з 
св. п. гетьмана І. Мазепи 
накладену на нього російсь- 
кими царськими імперіаліс- 
тами анатему понад 200 літ 
тому. 

У своїй промові на фору- 
мі Л. Кравчук ще й ще раз 
закликав усіх до єдности, бо 
якими б ідеалами не руко- 
водились поодинокі лідери, 
та чи інша політична партія, 
якщо їхня дія загрожує не- 
залежності України, не мо- 
же бути для таких ні оправ- 
дання, ні прощення. 

„Сьогодні єдиним нашим 
критерієм, — заявив Прези- 
дент Кравчук, — є оборона 
наших пріорітетів, тобто 
розбудови і закріплення 
незалежної держави. Влас- 
тиво ідея державности по- 
винна об’єднувати нас усіх”. 
Він просив не повторяти 
помилок минулого, особли- 
во помилок З-перед 70-их 
років, коли „ми мали усі 
шанси здобути незалежну 
державу, але з причини про- 
тиріч, роз’єднання, супере- 
чок, поборювання один од- 
ного, Українська Народна 
Республіка потерпіла крах. 



а нарід знову попав під 
контролю метрополії. Ми 
не маємо права іти й тепер 
тим самим шляхом”. 

Заторкуючи економічні 
реформи. Президент Украї- 
ни підкреслив, що зупиня- 
тися тепер на шляху ро рин- 
ку, тобто до ринкової систе- 
ми, ми не можемо. Він обі- 
цяв в найближчому майбут- 
ньому приватизацію, демо- 
політизацію, перебудову 
Уряду і переведення демок- 
ратичних реформ. 

Зупиняючись на внутріш- 
ній політиці України, Л. 
Кравчук заявив, що „ми 
сказали цілому світові, що 
хочемо бути без’ядерною 
державою, але ми готові 
обороняти свої кордони, і 
кордони ці ми будемо виз- 
начувати, а не визначувати- 
муть їх нам сусідні країни”. 
Він кількакратно повторив, 
що в Україні ніколи не буде 
расових проблем, навіть з 
російською меншістю. 

Наголошування права 
російської меншости, яке, 
мовляв, вже має забезпече- 
ні свої права на різних рів- 
нях, викликало серед вели- 
кої авдиторії незадоволен- 
ня, бо ці права були росія- 
нам забезпечені коштом 
українців, тобто автохтон- 
ного населення. 

Після виступу інших, між 
ними президента УНР в 
екзилі Миколи Плав’юка і 
президента СКВУ Ю. Шим- 
ка, письменник Іван Драч 
прочитав маніфест підписа- 
ний ним, Вячеславом Чор- 
новолом (тобто Рухом) та 
лідерами Конгресу Націо- 
нал-Демократичних Сил, 
між ними Михайлом Гори- 
нем і Дмитром Павличком, 
у якому вони домагаються 
негайно вводити в дію не 
тільки економічні реформи, 
але також на ділі закріплю- 
вати демократичну держав- 
ність України. Цей доку- 
мент має об’єднуючу силу і 
Уряд, хоче чи ні, мусить 
рахуватися з волею великої 
більшосте українського на- 
роду, бо, як заявили деякі 
промовці, „дотеперішніми 
темпами ми можемо хіба 
втратити те, що вже було 
здобуте дотепер”. 



Київ, (У НІ АР).— Тут 19 
-го серпня у приміщенні Сек- 
ретаря Руху відбулася пре- 
сова конференція співголо- 
ви Руху Вячеслава Чорно- 
вола. 

У вступному слові В. Чор 
новіл сказав, що на його 
думку святкування 24-го 
серпня, коли комуністична 
більшість заради самозбе- 
реження проголосувала за 
незалежність України, є не- 
доречним. Доречнішим бу- 
ло б відзначення 1-го груд- 
ня, річниці референдуму. 
„Сьогодні ми не бачимо 
незалежної демократичної 
України, зі своїми кордона- 
ми, армією, економічною 



безпекою, зі своїми гріш- 
ми , — сказав співголова 
Руху. — Маємо ту саму 
номенклатуру, авторита- 
ризм”. Він підкреслив, що 
підтримка закону про пред- 
ставників Президента бу- 
ла великою помилкою де- 
мократів. 

Торкаючися теми резиґ- 
нації Уряду Фокіна, В. Чор- 
новіл зауважив, що беручи 
до уваги теперішній склад 
ВР, не можна розраховува- 
ти на кращий Кабінет Мі- 
ністрів, тому слід домага- 
тися розпущення самої ВР. 
Відповідаючи на запитання 

(Закінчення настор. 3) 



На Союзівці звучатиме клясична 

музика 



Союзівка, — Тут у субо- 
ту, 29-го серпня, о год. 8:30 
вечора розпочнеться кон- 
церт клясичної музики. Ви- 



першим в незалежній Ук- 
раїні отримав звання На- 
родного Артиста У краї- 
ни, яке надав йому Прези- 



конавці — київський співак дент Леонід Кравчук. Після 
Микола Шопша, бас, та закінчення Київської кон- 



віолістка Галина Колесса; 
партія фортепіяно — Аделі- 
на Кривошеїна. Програма 
включатиме твори різних 
стилів та епох із скарбниці 
західньоевропейської та ук- 
раїнської музики. 

Відвідувачі концертів вже 
не раз мали нагоду чути гру 
Г. Колесси та А. Кривошеї- 
ної, але небагатьом прий- 
шлося слухати співу М. 
Шопші, бо мистець прибув 
до ЗСА зовсім недавно. 
Провідний соліст Київ- 
ської опери М. Шопша 



Студенти з України вивчають англійську мову 



Джерзі Ситі, Н. Дж. (О. 
Кузьмович). — Ще минуло- 
го року ми писали про смі- 
ливий задум енергійних 
українок з швнічної частини 
стейту Ню Йорку спровади- 
ти тут на інтенсивні курси 
навчання англійської мови 
студентів з України. 

І ось цей задум здійснив- 
ся в липні цього року. До 
Сієна коледжу в стейті Ню 
Йорку, де професором є 



Лідія Тарнавська, завдяки її 
помочі та активності укра- 
їнської громади згуртова- 
ної в організації Американ- 
ці за Демократичну Украї- 
ну, яка зібрала на ту ціль 
32,000 дол., приїхало 10 
студентів університетів в 
Україні і троє вчителів. 

Про цілу цю так корисну 
акцію розповідає нам проф. 
Л. Тарнавська телефонічно, 
бо час не дозволяє її приїха- 



ти з учнями до нашої редак- 
ції. Вона саме закінчила з 
ними тритижневий курс і є в 
дорозі, щоб показати гос- 
тям Америку перед їхнім 
від’їздом домів. Від неї до- 
відуємося, що цей курс має 
три різні фази, першу з яких 
студенти саме покінчили. 
Навчання було дуже інтен- 
сивне, кожного дня від 9-ої 

(Закінчення на стор. 3) 



серваторії в клясі М. Конд- 
ратюка мистець став соліс- 
том Київської опери, де 
протягом кільканадцяти 
років співає ведучі партії. 
Лавреат міжнародних кон- 
курсів, М. Шопша концер- 
тував по багатьох країнах 
Східньої та Західньої Евро- 
пи. Південної та Північної 
Америки. 

Віолістка Г. Колесса — 
ґрадуантка Московської 
консерваторії та Джуллі- 
ярдської музичної школи в 
Ню Йорку. Концертувала 
по Україні та інших респуб- 
ліках колишнього СССР, 
виступаючи з сольовими 
концертами та в складах 
камерних ансамблів; протя- 
гом кількох років була кон- 
цертмайстром оркестри 
Московської консерваторії. 
Американський сольо-дебют 
Г. Колесси відбувся в за- 
лі Джялліярд в Ню Йор- 
ку; віолістка брала участь в 
концертах в Лінкольн Цент- 
рі в Ню Йорку, виступала з 
симфонічною оркестрою 
Ютики, Н. Й„ її сольові 
концерти також відбулися і 
в інших стейтах ЗСА. Тепер 
Г. Колесса навчається в 
школі Джулліярд у видат- 
ного віоліста Пола Нюба- 
уера. 

Творча біографія Аделі- 
ни Кривошеїної теж багата. 
В її творчому доробку — 
сольове виконавство, участь 
в численних камерних ан- 
самблях; мисткиня відома 
як високомайстерний аком- 
паньятор. Приїхавши до 
Америки кілька років тому, 
піаністка відразу включила- 
ся в концертову діяльність, 
виступаючи в багатьох міс- 
тах ЗСА з українськими та 
американськими виконав- 
цями. 

Програма концерту на 
Союзівці складатиметься з 
творів малої форми, серед 
яких — композиції Брамса, 
Россіні, Шумана, Верді, Ли- 
сенка, Стеценка, Гулака- 
Артемовського, Скорика, 
Глієра та інших. Концерт 
завершиться виконанням 
твору „Пробудження” фран 
цузького композитора Ґаб- 
рієля Форе у виконанні тріо 
— М. Шопші, Г. Колесси та 
А. Кривошеїної. 




М. Шопша 




Група студентів і учительок з України в Сієна коледжі: перший ряд згори (зліва): А. 
Демчук (Львів), О. Цегельник (Запоріжжя), В. Бастрига (Запоріжжя), Я. Старумов 
(Харків), Н. Юрченко (Донецьке), О. Ґодун (Київ); середній ряд (зліва): А. Савченко 
(Одесса), Л. Пасінник (Харків), Ю. Муремцева (Харків), М. Джус (Львів), М. Мельник 
(Запоріжжя); сидять: Р. Шиян (Запоріжжя), О. Шопша (Київ); бракує Н. Вальчик зі 
Львова. 



Тбілісі. — В неділю, 23-го 
серпня, Грузія оголосила 
про часткову мобілізацію у 
відповідь на рішення Кон- 
федерації народів Північно- 
го Кавказу післати озброє- 
них добровольців в Абха- 
зію. Того ж дня Державна 
рада Грузії, яку очолює 
Едуард Шеварднадзе, зміц- 
нила безпеку на стратегіч- 
них об’єктах республіки. 
Спостерігачі відзначають, 
що рішення про часткову 
мобілізацію лише закріп- 
лює „де юре” дії грузинсь- 
кого уряду десятиденної 
давности, коли в Сухумі, 
столицю Абхазії, було вве- 
дено 3,000 національних 
Гвардійців Грузії і приведе- 
но в бойову готовність всі 
формування грузинської ар- 
мії на території колишньої 
Абхазької автономної рес- 
публіки. 



Е. Шеварднадзе не вик- 
лючив можливосте запро- 
вадження комендантської 
години в Тбілісі й інших 
великих містах Грузії. Тен- 
ґіз Сігуа, який тепер вико- 
нує обов’язки прем’єр-мі- 
ністра Грузії, підкреслив, 
що його країна, населення 
якої не доходить до 5 міл 
осіб, спроможеться змобі- 
лізувати мільонову армію. 

Абхазька криза, як її 
трактує Державна рада Г ру 
зії, пов’язана з підривною 
діяльністю колишнього 
президента Звіяда Ґамза- 
хурдії, який тепер перебу- 
ває в Грозному. Парламент 
Абхазії, проголосивши в 
липні цього року відокрем- 
лення від Г рузії і приєднан- 
ня до Росії, вважає, що гру- 
зини просто не хочуть втра- 
тити цей багатий приморсь- 
кий край. 



Відновилися переговори в питаннях 
Близького Сходу 



Вашінґтон. — В понеді- 
лок, 24-го серпня, тут роз- 
повілася чергова, шоста 
рунда мирних переговорів 
між Ізраїлем і арабськими 
державами. В загальному 
вони тривають уже 10 міся- 
ців, їх мета — врегулювати 
близькосхідній конфлікт, 
замирити Ізраїль з сусіда- 
ми. 

В понеділок відбулася 
окрема зустріч між пред- 
ставниками Ізраїля і Сирії. 
Інтереси жидівської держа- 
ви на цих переговорах ре- 
презентує група дипломатів 
на чолі з Ітамаром Рабіно- 
вічем, сирійську групу очо- 
лює Муваффік аль-Алляф. 

Переговори, як і раніше, 
відбуваються в приміщенні 
Державного департаменту 
ЗСА. Спостерігачі відзна- 
чають, що нова зустріч не- 
се з собою більш певну на- 
дію на нормалізацію близь- 
косхідньої ситуації, що по- 
в’язується з приходом до 



влади в Ізраїлі уряду їцака 
Рабіна. 

Вже на самому початку 
зустрічі сирійський пред- 
ставник повторив претенсії 
своєї країни до Ізраїля — 
вимогу, щоб жиди пішли з 
Голянських пагорбів, за- 
хоплених ними під час Шес- 
тиденної війни 1967 року. 
Як відомо, Ізраїль контро- 
лює цю територію, щоб не 
дати використати її мусул- 
манським терористом для 
нападу на мирні жидівські 
поселення, що багато разів 
траплялося до Шестиденної 
війни. 

Ізраїль покищо не відпо- 
вів на вимогу Сирії. І. Рабі- 
новіч збувся фразою: „Ми 
сподіваємося бути свідками 
прогресу на переговорах. В 
Ізраїлі новий уряд. Ми 
приїхали сюди з доброю 
волею, з великими надіями”. 

Водночас розпочалися 
переговори між Ізраїлем і 
представниками Ливану. 



Листи не доходять до адресатів 



Джерзі Ситі, Н. Дж. — Бі- 
ля одного з поштових від- 
ділів Росії на смітнику знай- 
дено пластикові торбинки, 
у яких виявлено близько 
10,000 листів з-за кордону, 
адресованих в різні міста і 
країни колишньої совєтсь- 
кої імперії. Майже 90 від- 
сотків листів розірвані. 

Представники відділу 
міжнародного поштового 
зв’язку на запитання корес- 
пондентів відповіли, що це 
давно стало звичним. Міш- 
ки з міжнародною летунсь- 
кою поштою викрадають 
робітники летовищ та пра- 



цівники поштових відділів. 
У листах вони вишукують 
валюту, бо родини за кор- 
доном часто вкладають у 
листи гроші. Якщо в люто- 
му цього року пропало 246 
мішків з листами, то в бе- 
резні вже — 400, а в квітні — 
600. 

Працівники вантажної 
поштової служби катего- 
рично заперечують свою 
причетність до злочинів, 
однак сотні тисяч листів з 
усіх країн земної кулі щод- 
ня потрапляють на смітни- 
ки. 



У СВІТІ 

ТАДЕУШ МАЗОВЄЦЬКИЙ, колишній польський пре- 
м’єр, який тепер очолює комісію ООН, створену для 
докладного ознайомлення зі становищем боснійських 
в’язнів у сербських таборах, повідомив, що власті табору 
поблизу міста Бан-Люк відмовилися впустити його на 
територію табору. У той самий час Бонн висловив протест 
з приводу інциденту з двома німецькими журналістами в 
Сербії. Вони збирали інформації про порушення економіч- 
ного амбарґо ООН, запровадженого проти Югославії. 
Поліція вислала з Сербії репортера Кристофера Фредера, 
а його колегу Германа Вольберга заарештувала. 

В ПОНЕДІЛОК, 24-ГО СЕРПНЯ, в столиці Афганістану 
закрилися амбасади Франції, Італії і Болгарії. Дипломати 
залишили Кабуль, що перебуває під безпереривним 
обстрілом бойовиків Іслямської партії Афганістану. Ці 
амбасади вже вдруге припиняють свою діяльність у 
Кабулі. Перший раз це сталося в лютому 1989 року, за 
декілька тижнів до виведення з території Афганістану 
совєтських окупаційних військ. 

В ПОНЕДІ ЛОК, 24-ГО СЕРПНЯ, в центрі Душанбе 
серед білого дня терористи застрілили генерального 
прокурора Таджикістану Нурулла Гувайдулаєва. Ніхто 
тут не сумнівається, що це політичне вбивство, оскільки 
Гувайдулаєв особисто вів кримінальну справу колишньо- 
го посадника Душанбе, лідера опозиції Максуда Ікрамова, 
звинуваченого декілька місяців тому в корупції і зловжи- 
ванні владою, позбавленого депутатської недоторканости 
і заарештованого просто в залі засідань Верховної ради 
Таджикістану. 



Росток, Німеччина. — 
Агентство Ассошієйтед 
Пресе й інші засоби масо- 
вої інформації повідомля- 
ють, що молоді німецькі 
нео-нацисти, ненависники 
інших національностевих 
груп, активно виступили 
проти емігрантів, які в біль- 
шості прибули до Німеччи- 
ни недавно з країн Східньої 
Европи, Азії та інших кон- 
тинентів, а зокрема з Юго- 
славії. 

Портове місто Росток 
над Балтійським морем ста- 
ло першою жертвою нео- 
нацистів, які в останньому 
часі стали дуже активними 
завдяки підсиленню при- 
хильників цієї партії зі схід- 
ньої частини Німеччини, 
яка, як відомо, була недав- 
но з’єднана зі західньою, 
але цим фактом, як тепер 
виявляється, не всі, головно 
молоді німці, були задово- 
лені. 

Три дні в цьому місті 
відбувалися зудари моло- 
дих нео-нацистів з поліці- 
єю, але перед тим вони зу- 
міли підпалити готель у 
якому уряд примістив ТИ№- 
часом емігрантів зі Сходу 
Тільки на третьому дні, 
коли до Ростоку прибуле 
додаткових 800 поліціянтів, 
озброєних машиновими 
крісами, сльозоточивим га- 
зом та іншими приладдями 
потрібними для боротьби з 
хуліганами, демонстранта- 
ми і, також, з нео-нациста- 
ми. Операція здавлення 
бунту, який проявлявся у 
підпалювані будинків, ав- 
томобілів тощо, очолив сам 
міністер внутрішних справ 
Німеччини Рудольф Зей- 
терс. 

Згідно з інформаціями 
поліції, ніхто не постраж- 
дав поважно з емігрантів. 
Навпаки кільканадцять бун 
тівників й ненависників 
„авелєндерів” були поране- 
ні в боротьбі з поліцією і їх 
треба було примістити у 
шпиталях. Понад 200 бун- 
тівників-нацистів поліція 
тимчасом арештувала і пе- 
редала їхні протоколи на 
руки генерального прокура- 
тора. 

Уряд канцлера Гельмута 
Коля опублікував спеціаль- 



не звернення до народу у 
якому говориться, що Ні- 
меччина була і запишеться 
країною приязною для еміг- 
рантів, які шукають захис- 
ту чи політичного азилю. 
Керівник канцелярії Коля, 
Гельмут Шефер підкреслив, 
що сутички в Ростоку мо- 
жуть стати причиною забо- 
рони діяльносте нео-на- 
цистівської партії і майбут- 
ню таку діяльність суди 
кваліфікуватимуть як бунт 
проти політики уряду. 

Очевидно, що ситуація в 
Ростоку залишається на- 
пруженою з причини вели- 
кого напливу емігрантів до 
Німеччини. Тільки поліції 
вдалося притишити нео-на- 
цистів, як до Ростока при- 
була велика група циган, які 
також шукають захисту. 
Спостерігачі не виключа- 
ють нових зударів і висту- 
пів проти емігрантів, цим 
разом з підтримкою насе- 
лення міста. 

В місті Росток перебуває 
понад 500,000 емігрантів в 
більшості з країн так звано- 
го Третього світу і Схід- 
ньої Европи. Жодна інша 
європейська країна не прий- 
няла навіть половини тієї 
кількосте емігрантів, — 
заявляють німецькі против- 
ники такої неконтрольова- 
ної еміграційної політики. З 
другої сторони урядові чин- 
ники заявляють, що прояви 
ненависти до чужинців в 
теперішній ситуації „шкід- 
ливі для нашої країни”, - 
говориться в офіційних по- 
відомленнях. 



СВЯТО В ДЖЕРЗІ СИТІ 

Джерзі Ситі, Н. Дж. — 
Громадський Комітет при 
місцевому Українському 
Народному Домі влашто- 
вуй відзначення першої річ- 
ниці проголошення неза- 
лежности України, яке від- 
будеться у неділю, 30-го 
о рпня, о год. 3-ій по полуд- 
гї в УНДомі, Фліт вулиця. 
1і імпрезі братимуть участь 
іредставники Постійної 
Місії України до ООН. В 
мистецькі частині вис- 
тупить жіночий ансамбль хо- 
ру „Думка” під керівниц- 
твом Михайла Лева. 



В АМЕРИЦІ 



АМЕРИКАНСЬКА АМБАСАДА в Києві повідомила 
пресу, що амбасадор ЗСА в Україні Роман Попадюк та 
виконуючий обов’язки директора Американської міжна- 
родної спілки здоров’я Джан Смит спільно оголосили 
початок першого проекту партнерства у галузі охорони 
здоров’я в нових незалежних державах. Проект буде 
фінансувати Агенція міжнародного розвитку ЗСА на 
основі сумісної угоди. „Розвиток та підтримка програми 
співробітництва між лікарнями та обмін досвідом між 
колегами із ЗСА та України є головною ознакою американ 
Ської урядової програми довготривалої технічної допомо- 
ги Україні. Програма передбачає обмін візитами поміж 
адмі.ністрацієми та медичним персоналом лікарень, 
випрацювання медичних матеріалів для використання 
українськими партнерами при навчанні персоналу ліка- 
рень, створення та відповідне обладнання бібліотеки 
медичних засобів при партнерських установах в Україні, 
утотожнення необхідного медичного устаткування і 
постачання та пов’язаних а ними служб підтримки та 
використання. Визначна роля у розвитку та провадженні в 
життя програм належитиме міністерству здоров’я Украї- 
ни”. 

ПІВНІЧНА КАЛІФОРНІЯ в околицях Сан Андерс 
останніми днями є в загрозі від лісових пожеж до тої міри, 
що місцеві власті видали наказ евакувати мешканців цих 
околиць. Виглядає, що вогонь, який вже знищив понад 
10,000 акрів лісу, загрожує також житловим будинкам 
приблизно 14,000 осіб. Вже п’ятий день шаліє небезпечна 
пожежа і досі коло 3,000 осіб були змушені покинути свої 
доми. Офіційні чинники каліфорнійського Департаменту 
лісництва заявили, що досі їм вдалося тільки на 25 
відсотків стримати пожар. 

ДО ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА ЗСА залишилось всього 10 
тижнів, тому й не диво, що Джеймс Бейкер, вже у неділю, 
23-го серпня, перейняв посаду шефа штабу Білого Дому і 
негайно приступив до праці. Вже о год. 6:30 вечора він 
звільнив з посади президентського дорадника Самюела 
Скіннера, ледве кілька хвилин після повернення Президен- 
та до Вашінгтону з післяконвенційних виступів. Прибічни- 
ки та спостерігачі твердять, що виборча кампанія в цих 
останніх 72 днях найбільший наголос буде покладати на 
представлення президента Дж. Буша, як людини, що має 
вміння і кращу заправу в усіх ділянках. Крім того 
працюватимуть також над тим, щоби його представити 
виборцям, як більш ділову та гідну довір’я особистість, як 
його конкурент губернатор Билл Клінтон. 




2 



СВОБОДА, ЧЕТВЕР, 27-го СЕРПНЯ 1992. 



Ч. 164. 




РОІ^ОЄО 1893 

ЗуоЬосІа (І35М 0274-6964) із риЬІІзбеО Оаііу ехсері ЗипОауз, 
Мопсіауз, апс) боїідауз Ьу іііе ІІкгаіпіап МаііопаІ Аззосіаііоп, 

Іпс аі ЗО Мопідотегу Зігееі, Цегзеу Сі(у, N 3 07302 

ЗуоЬойа: (201) 434-0237 ІІИА: (201)' 451-2200 

Бюро УНС у Вашінґтоні: (202) 347-1)М\У; (202) 347-8631 (факс.) 



Розітазіег ЗепсІ аОсІгезз сЬапдез Ю: 

"ЗуоЬосіа ". ЗО Мопідотегу Зігееі. Зегзеу Сіїу. N 3 07302 
ТеІ : (201) 434-0237. (201) 434-0807. (201) 434-3036 



ЗесопО СІазз Розіаде раїгі аі Зегзеу Сіїу. N З 



Пеоепппата на рік $40 00. на півроку — $22 00. на 3 місяці — $ 1 2.00 
Для членів УНСоюзу $15.00 річно. За кожну зміну адреси — $1.00. 
Чеки і "топеу огОегз" виставляти на "ЗуоЬойа" 



Статті і дописи підписані авторами, не мусять відповідати погля- 
дам Редакції. Редакція застерігає собі право в потребі виправляти 
і скорочувати надіслані матеріали. Незамовлені матеріали повер- 
тається тільки тоді, колиавтор собі це виразно застеріг, долучив- 
ши заадресовану коверту з відповідною поштовою оплатою. — 
За зміст оголошень Редакція не відповідає. 







Р.О Вох 346 


Зегзеу Сіїу, N.,1. 07303 



Роковини путчу сталіністів 

Здається, наче це було ген-ген колись, а 
минув тільки один рік. 19-го серпня 1991 року 
здивувала і трохи налякала світ вістка з Москви, 
що стався державний переворот і до влади 
прийшли найправіші сталіністи. Вістка була 
неповна й передчасна: це була щойно спроба, 
яка тривала всього три дні, скомпромітува- 
ла Комуністичну партію СССР і стала безпосе- 
реднім поштовхом до розвалу совєтської імпе- 
рії. Було кілька причин тієї невдачі. Президент 
Росії Боріс Єльцин, який перебував у забарика- 
дованому будинку парламенту, телефонічна 
переконував членів змсви, щоб не робили 
авантюри, і декого переконав. Дисципліна у 
совєтській армії впала настільки, що військо 
московського Гарнізону не квапилося присту- 
пом брати парламент з перспективою людських 
втрат по обох сторонах. Цла змова була зоргані- 
зована по-партацьки, до тої міри, що президент 
Буш міг розмовляти телефонічно з Єльцином, бо 
лінія не була перервана. 

Кількасот запеклих комуністів відзначали ті 
перші роковини окремим мітингом, на якому 
оплескували дочку арештованого колишнього 
голови зліпленого Горбачовим парламенту 
Анатолія Лук’янова. Єлєна Лук’янова палко 
боронить своф.батьке і всіх членів тієї змови, 
схвалюючи той путч, як правильну спробу ряту- 
вати Совєтський Союз від розвалу, що його ніби 
: підготовила політика Ґ орбачова. Єлєна Лук’я- 
нова, професор права, рішуче заперечує, ніби її 
батько і всі інші члени того путчу були злочин- 
цями, бо вони, на її думку, діяли правильно, і 
несправедливо є вжз рік „політичними в’язня- 
ми”. 

„Ню Йорк Тайме’ з 21-го серпня ц. р. помі- 
шує велику світлину 32-річноїЄлєни Лук’янової і 
наче співчуває їй, днвуючися, чому тодішній 
путч не вдався. 

Усіх членів змови заарештовано, деякі 
воліли скінчити життя самогубством. Вже рік 
ведеться слідство і не видно йому кінця, бо ніби 
все ще не пов’язано всіх ниток. Палким против- 
ником такої публічної судової розправи є Міхаїл 
Горбачов, бо хоч змовники наклали на нього у 
Форосі в Криму домашній арешт, проте' та судо- 
ва розправа скомпромітує його, як головного 

- винуватця, бо всі без ренти змовники були його 
: особистими приятелями, призначені ним на всі 
> найвищі партійно-державні становища. Але, 

мабуть, не квапиться робити той суд Боріс 
; Єльцин, який має у парламенті сильну опози- 
: цію від комуністів і чорносотенців. Вони можуть 
: погоджуватися з аргументом оборони, що змов- 
ники були патріотами і мудрішими політиками, 
ніж Горбачов, бо хотіли рятувати Совєтський 
Союз від його розвалу. 

У понад 8-мільйоновій Москві, в усіх колиш- 
ніх комуністичних країнах, включно з Україною, 
є люди, які відреклися комунізму, але тужать за 
часом, коли не потребували думати, журитися, 
/ боротися за хліб насущний, бо думала за них 
і давала їм прожиток — одним мізерний, іншим 
багатий — партія і марксистська економічна 
система державної контролі та розподілу. 

Але вказівки на історичному годиннику не 
можна завернути назад. І Єльцин казав правду 
під час своєї останньої візити у ВашінГтон, що 
комунізм більше не вернеться. Звеличники 
комунізму, як і наслідувачі царської чорної сотні, 
це анахроністи. Одні і другі можуть ще накоїти 
лиха, але вони — разом із Горбачовим — перей- 
шли до історії. Немудрими були міркування, що 
було б, якби путч у серпні минулого року у 
Москві вдався. Медитації на тему „щоби було, 
якби було” — це неповажна забава і ми нею не 

- займаймося. 



> ЗГІДНО З ПІДРАХУНКАМИ Департаменту торгівлі, 
ч торговельний дефіцит ЗСА зменшився в червні до 6.59 біл. 
У: дол. завдяки дуже помітному зростові в експортуванні та 
; імпортуванні товарів. Уряд президента Джорджа Буша з 
У; великим задоволенням сприйняв ці вістки, як познаку 
економічного оновлення. А Барбара Франклін, секретар 
Департаменту Торгівлі, у своїй заяві з цього приводу 
у підкреслила, що в цьому заслуга президента Дж. Буша, бо 
• саме він є тим, який пропагує американське виробництво 
поза кордонами країни. Одначе демократи почали доказу- 
_ : вати, що не так все є, як його представляють республіканці, 
-бо до економічного звороту ще далеко. 



О. Т. 

ДЕРЖАВНЕ СВЯТО УКРАЇНИ 

< і 



НА МИСТЕЦЬКІ ТЕМИ 

Богдан Марків 

Піяніст М. Сук у Мюзік Мавнтені 



День 24-го серпня 1991 
року — це великий день в 
історії України. Цього дня 
Верховна Рада України — 
український парламент, виб 
раний у вільних виборах, 
проголосила Україну са- 
мостійною державою. Щоб 
це не була тільки ухвала 
Верховної Ради, було вирі- 
шено, що цю постанову по- 
дасться на референдум, щоб 
весь народ висловив свою 
думку на цю важливу дію. І 
ось 1-го грудня того ж року 
народ України переважною 
більшістю голосів, понад 90 
відсотків, прийняв цю пос- 
танову як закон й історич- 
не вирішення самостійнос- 
те України. Тож цей вели- 
кий день, що його річницю 
відзначають усі українці і в 
Україні, і в діаспорі, — це 
справді велике свято, бо 
відзначає перші роковини 
України як держави, що її 
вже не вдасться приборкати 
чи поневолити. Роковини 
української держави вка- 
зують на великі успіхи цієї 



Багато про ті злочини 
було відомо зовнішньому 
світові, але тільки недав- 
но вони стали відомі і всім 
жителям колишнього СС 
СР, котрі були виховані у 
великому страху перед пар- 
тією протягом багатьох 
років її абсолютивного во- 
лодіння. І чим більше гро- 
мадян Російської федерації 
дізнаються про ті злочини, 
тим є менше правдоподіб- 
ним, що той, хто виявляє 
симпатію до Комуністич- 
ної партії, здобуде народ- 
ну підтримку. 

37 прокомуністичних за- 
конодавців доказують, що 
хоч партія і поповнила дея- 
кі злочини в минулому, але 
це була реформаторська 
партія, яку заборонив Єль- 
цин. Комуністи відомі з 
„дару” ошукування самих 
себе в їхній вірі, що вони є 
„люблені” серед народу, 
навіть тоді, коли їхнє захоп- 
лювання влади відбуваєть- 
ся за допомогою жорсто- 
кої сили. Вони навіть мо- 
жуть вмовити в себе, що 
Комуністична партія є ре- 
форматорською, тобто, що 
вона вже не є така жорсто- 
ка, як була колись, але їм не 
буде легко про це переко- 
нати населення Росії. 

Адвокат С. Шахрай до- 
казує, що партія не тільки 
нечесно привласнює (тоб- 
то захоплює) державну влас 
ність, але також державну 
владу, видаючи накази мі- 
льйонам громадян, зовсім 
не числячись з тим, чи це 
згідне з конституційними 
приписами. Одним словом, 
партія вкрала державу. Зас- 
ліплені визнавці сталініз- 
му і наступних режимів ні- 
коли не сумнівалися, що 
Сталін був легітимним 
володарем совєтської ім- 
перії. Він не турбувався 
тим, чи це було легально, 
що партійний апарат кон- 
тролював державну бюро- 
кратію, військові об'єднан- 



ішої вимріяної і виспіва- 
ної поетами, заповідженої 
нашим Великим Кобзарем, 
вже у першому році свого 
існування, хоч і є ще багато 
до зроблення, щоб ця наша 
держава стала вповні неза- 
лежною і вже з уваги на 
свою велику територію і ба- 
гатомільйонне населення — 
могутньою. 

Таке порівняння добре 
зробити на попередньому 
досягненні незалежности 
української держави перед 
75 роками. Проголошення 
Центральною Радою 22-го 
січня 1918 року Українсь- 
кої Народної Республіки 
„ні від кого незалежною, 
вільною, суверенною Дер- 
жавою Українського Наро- 
ду” сталося в інших обста- 
винах. Україна була в бо- 
ротьбі, вона змушена була 



ня, тайну поліцію, суди і всі 
інші державні інституції. 
Міхаїл Ґорбачов дав цій 
системі підкладку нібиго 
леґітимности (правовости), 
проголосивши себе голо- 
вою держави і уряду, але 
партія і далі контролюва- 
ла державою за старою ио- ; 
дою до самого кінця, аж ця 
дивовижна будівля завали- 
лася. 

І тут виринає великий і ' 
дуже комічний дивогляд,! 
що партія, котра десятиліт- 
тями ігнорувала леґпим- 
ність, тепер висуває гарні, 
легальні пункти, щоб дока-! ) 
зате легальність свого неле-, 
ґального існування. Страв- . 
ді, це є одним з найбіль-, 
ших в історії виявів гіпо- 
критії, лицемірства! 

І хоч тут виявляється при 
клад величезної облуди в 
цій грі молізаторства, але 
рівночасно тут є і велика гра 
політичної сили. Всі 13 суд- 
дів — це колишні члени пар- 
тії, в іншому випадку вони не 
стали б у колишній системі 
суддями. Якщо вони вине- 
суть рішення, правдоподіб- 
но за кілька тижнів, то зроб- 
лять це з поглядом на по- 
літику, як рівно ж і на пра- 
вовість. Дехто припускає, 
що вони можуть відважити- 
ся і проголосять заборо-* 
ну Єльцина нелегальною, 1 
що дуже послабило б його 
владу і зміцнило б пова- 
гу суду. Але демократиза- 
ція в Росії вже поступила 
значно вперед, так що суд- 
ді не будуть того легкова- 
жити, як це робив суд за по- 
передньої системи, беручи 
до уваги реакцію народу на 
те, що вони вирішать. 

На Заході дехто називає 



зорганізувати українське 
військо, яке стануло в обо- 
роні української незалеж- 
ности. У першому році іс- 
нування Української На- 
родної Республіки наша 
держава мусіла збройно 
оборонятися від ворогів, які 
насунули на Україну з усіх 
сторін, російських больше- 
вицьких загонів і армій ро- 
сійських генералів, від ру- 
мунів, які посягали по Баса- 
рабію, від поляків, ба на- 
віть берегтись від францу- 
зького детанту, який загро- 
жував Україні у порті в 
Одесі. Не зважаючи на ці 
великі труднощі, молода 
держава зуміла упорядку- 
вати свої державні справи, 
підписала мир у Бересті, де 
учасником був і представ- 
ник большевицького уряду 
Троцький, замінити гене- 



цю подію Нюрнберґським 
судом Комуністичної партії 
Совєтського Союзу. Ціка- 
во, що Міхаїл Ґорбачов не 
прийняв запрошення очо- 
лити 37-ох оборонців, вик- 
ручуючись тим, що він зре- 
зиґнував з головства партії 
перед там, як вона була за- 
боронена. Таке рішення лю- 
дини, котра займала най- 
вище становище в партії, 
коли вона була при владі, 
може бути вказівкою, яким 
буде вислід того суду. 

Для українців цей суд над 
КПСС у Москві виявив не- 
приємний, більше того, при 
нижуючий парадокс-диво- 
вижу: наші українці відігра- 
ють у ньому дуже визнач- 
ну, але при тому й дуже га- 
небну ролю, взявши до ува- 
ги їхню національну під- 
лість. З боку позовників, 
членів КПСС, виступає наш 
„землячок”, вірний кому- 
ніст Володимир Івашко. Він 
очолює позовників звирод- 
нілої КПСС і її злочинів. Це 
той Івашко, котрий займав 
найвищий пост Комуніс- 
тичної партії України (КПУ). 
Він мав можливість після 
розвалу СССР очолити від- 
новлену українську незалеж 
ну державу і стати її пер- 
шим президентом. Але йо- 
му чомусь запахли російсь- 
кі лапті, він зрадив Украї- 
ну і пішов на поклик Міха- 
їла Ґорбачова, ставши зас- 
тупником генерального сек- 
ретаря ЦККПСС. На місце 
першого секретаря КПУ 
прийшов Леонід Кравчук і 
сьогодні він займає найви- 
ще і найпочесніше стано- 
вище — президента у від- 
новленій незалежній україн- 
ській державі. (Тут насу- 



ральний секретаріат на дію- 
чу Раду народних міністрів, 
видати і пустити в обіг свої 
власні гроші, що вирішува- 
ли про власну економіку, 
нав’язати зв’язки з різни- 
ми державами, в яких уста- 
лено посольства. Та най- 
більшим успіхом Українсь- 
кої Народної Республіки 
був акт злуки українських 
земель в сам день роковин 
державносте України, 22-го 
січня 1919 року, урочисто 
проголошений на Софійсь- 
кій площі у Києві, доказую- 
чи, що Україна одна і непо- 
дільна створила свою не- 
залежну державу. 

Суверенність і самостій- 
ність теперішньої України 
не прийшла у висліді війсь- 
кового зриву, а відбулася 
без пролиття крови, в наслі- 
док розпаду СССР. Тож 
виглядає, що історія відда- 
ла нам нашу виборювану у 
великій визвольній війні, 
державу, як присуд, спра- 
ведливий присуд історії. 



вається думка, що, може, й 
добре сталося, що Івашко 
повіявся до Москви, бо ко- 
ли б був залишився в Ук- 
раїні як секретар КПУ, то 
напевно, втративши свою 
українську національну сві- 
домість і бувши совєтсь- 
ким патріотом, як і його 
„покровитель” Міхаїл Ґор- 
бачов, був бинедопустивдо 
проголошення незалежнос- 
ти України. 

З другого боку, в оборо- 
ні Єльцина виступає також 
наш „прєзрєнний земля- 
чок” Сергій Шахрай. Він є, 
мабуть, сином або внуком 
Василя Шахрая, що був у 
першому уряді т. зв. Со- 
вєтської України, в якому 
займав становище секрета- 
ря-міністра оборони і ра- 
зом з Сергієм Мазлахом і 
Володимиром Волобуєвим, 
котрі, як перші націонал- 
комуністи, були за незалеж- 
ність Совєтської України і 
виступали проти економіч- 
ного використовування Ук- 
раїни Росією. 

От так наші землячки- 
відступники, відрікшисясво 
го роду й народу (а таких 
є, на наше превелике не- 
щастя, дуже а дуже багато в 
Україні) пішли служити ро- 
сіянам: один з них, Іваш- 
ко, боронить жорстоку Ко- 
муністичну партію, яка го- 
лодомором, розстрілами і 
засланнями вигубила міль- 
йони українців, а другий, 
Сергій Шахрай, боронить 
російського нібито „демок- 
рата” Єльцина, який також 
намагається, хоч покищо не 
війною, а всякими хитро- 
щами, наново приєднати 
Україну до Російської ім- 
перії. 

Про таких як Івашко, 
Шахрай, Собчак, Гуренко, 
Мороз і „їм же ність чис- 
ла” можна сказати за Т. 
Шевченком: „Не за Украї- 
ну вони борються.а за її 
ката”. 



У неділю, 9-го серпня, 
в Мюзік Мавнтені в Кон- 
нектикат в рамках престиж- 
ного музичного фестивалю 
відбувся концерт квартету 
„Колорадо” з участю піа- 
ніста Миколи Сука. У пер- 
шій частині програми аме- 
риканський ансамбль вико- 
нав квартети Моцарта й 
Мендельсона. Друга части- 
на програми була присвя- 
чена фортепіяновому квін- 
тетові, твору композитора- 
аванґардиста з Москви Аль 
фреда Шнітке (річник 1934). 
Твір постав у 1972 — 1976 
рр„ а його виконання в Мю- 
зік Мавнтені було, мабуть, 
його американською пре- 
м’єрою. Визначна роля у ви- 
конанні твору припала пія- 
ністові Миколі Сукові, який 
разом зі скрипалем Оле- 
гом Крисою, належить до 
тих мистців, що старають- 
ся ознайомити музично за- 
цікавлений світ на Заході з 
творчістю Шнітке. 

Квінтет Шнітке має п’ять 
частин; він виконується без 
перерви і триває приблиз- 
но тридцять хвилин. Між 
постанням першої частини і 
дальшими є відносно вели- 
ка часова віддаль. Варто 
згадати, що він має деяке 
біографічне підложжя — 



Внизу відповідаємо на 
рецензію д-ра Юліяна Мов- 
чана „Роля української на- 
уки в історії медицини” 
(„Свобода” з 5-го та 6-го 
серпня). 

„Коротка історія меди- 
цини („Лікарський Вісник” 
1991; 38/3:1-159) була дій- 
сно написана в протоколь- 
ному стилі як джерело до 
дальших дослідів для іс- 
ториків медицини та як до- 
відник для україномовних 
чи англомовних лікарів. В 
цій монографії українську 
медицину включено в світо- 
ву. Д-р Мов чан закидає ав- 
торам, що вони не утотож- 
нили українських вчених- 
медиків та „...що автори іс- 
торії чомусь зовсім не зга- 
дали ім’я нашого земляка з 
Грималова (Галичина) — 
Івана Пулюя”. 

Відносно першого заки- 
ду, слід звернути увагу на 
примітки під текстом „Ко- 
роткої історії медицини” на 
стор. 5 (українська версія) 
та стор. 79 (англійська вер- 
сія), які стверджують що 
„Тут і далі прізвища, поз- 
начені зіркою належать осо 
бам, народженим, живучим 
чи пов’язаним з Україною”. 
В українській частині є 125 
приміток, які ідентифіку- 
ють українських вчених. 



смерть матері композито- 
ра. Цей момент знаходить 
вислів у творі, хоч трохи 
незвичайний. Вистарчить 
пригадати, що композитор 
широко застосовує мікро- 
тонові зудари, переважно у 
струнних інструментах, ося 
гаючи тим незвичні й див- 
ні ефекти. 

Партія фортепіяну, яку 
виконував Сук, вимагає від 
виконавця великої концен- 
трації на те, щоб втрима- 
ти лінію наростання чи зав- 
мирання звуку тої самої но- 
ти. Трапляються у квінтеті 
дуже гарні мелодії, наприк- 
лад, мелодія на тему му- 
зичного значення літер пріз 
вища Баха (Б-А-С-Н), яка в 
процесі фраґментується. Це 
притягає увагу слухача 
своєю простотою візерунку 
і силою вислову. 

Микола Сук виявився іде 
альним виконавцем твору 
Шнітке своїм експресивним 
піанізмом, втримуючи ба- 
ланс діялогу з квартетом. 
Вони спільно зробили твір 
одухотвореним та приєм- 
ним для слухача. Правда, 
від слухача, що хоче сприй- 
няти таку делікатну музич- 
ну тканину, вимагається 
неподільної уваги. 



Додатково в підрозділі 
„Слов’яни в медицині” на 
стор. 70 — 74 (українська 
частина) вміщено 68 подіб- 
них приміток. Така ж кіль- 
кість приміток, які утотож- 
нюють українських вчених, 
знаходиться в англійській 
частині. 

Відносно другого заки- 
ду, який торкається україн- 
ського фізика Івана Пулюя, 
слід звернути увагу, що ми 
його згадали двічі в україн- 
ській частині (стор.28 і 71) та 
двічі в англійській частині 
(стор. 101 і 142). 

Відносно І. Пулюя, про- 
понуємо, щоб Світова Фе- 
дерація Українських Лікар- 
ських Товариств підібрала 
відповідного фізика і ра- 
діолога із ЗСА чи Канади, 
українського походження, з 
метою дослідження пріо- 
ритету у винаході пулюїв- 
ського (1882) протирентґе- 
нівського (1895) випромі- 
нювання, включаючи наве- 
дені д-ром Мовчаном праці 
Рафаела Гуала (1962) та 
Юрія Гривняка (1971). 

Якщо вони науково дока- 
жуть, що катодні проміння 
(х-гаук) були вперше від- 
криті І. Пулюєму 1882 році, 
тоді ми радимо: 

(Закінчення на стор. 3) 



Закінчення буде. 



Степан Женецький 

СУД НАД 

КОМУНІСТИЧНОЮ ПАРТІЄЮ 
II 



З ЛИСТІВ ДО РЕДАКЦІЇ 

ВІДПОВІДЬ НА РЕЦЕНЗІЮ 



Ірина Дибко-Филипчак 

„СВЯЩЕННЕ ВІДЧУТТЯ” 

Г. ЧЕРІНЬ 

Ганна Черінь, ,, Квіти добра і зла”, обкладинка Темісток- 
ля Вирсти, Видавництво „Комп’ютопринт” у Клифто- 
ні, Н. Дж., стор. 238. 

І 

У нашого народу є прислів’я: „Не суди книжки по 
обкладинці”. Прислів’я перекликається з алегоріями, 
мислителів і у переважаючій більшості життєвих подій 
навіть себе оправдує і стає заключенням. Але також 
кажуть, що у всяких заключеннях бувають відхилення і 
протиставлення. Влучним прикладом цього є книжка 
поезій Ганни Черінь „Квіти добра і зла”. Обкладинка 
книжки у виконанні маляра Темістокля Вирсти вже 
малюнком і назвою підказує зміст книжки — стає 
увертюрою до слів поезій, що своєю глибиною думки і 
милозвучністю краси висловів приверне увагу любителів 
саме такої поезії, бо знайдуть співзвучність своїм думкам і : 
заключенням. Знайдуть „нюанси й півтони”, які наголо- , 
шує поетеса у вірші „Айсберг”. Адже льодових гір, що 1 
криються під плесом нашого моря-життя, немало... 
Значить, квітчає нас добро і зло. Значить, з протистав- 
лень зроблене життя. До речі, наша Земля, повертаючися 
на двох протилежних полюсах, зготовила нам день і ніч. Є ; 
права і ліва сторона у всьому. Таким чином, є місце на > 
протиставлення і взаємодію добра і зла. Ось такого роду ! 
прикмети життя чутливістю своєї душі й бистроумністю 
сприймання відчуває й передає у своїй творчості Ганна ; 
Черінь. Та цим разом зупинимося над змістом поезій вже ! 
двадцять першої з черги книжки — „Квіти добра і зла”. 

На початку збірки поетеса пояснює у „Слові автора”, 
чому саме звертають її увагу такі події життя, що ; 
зумовлені протиставленнями: „Єдність добра і зла, їх 
взаємопротилежність і взаємодія завжди захоплювали і 
мучили мене”. Отже все, що , .захоплювало і мучило” стало : 



спільним знаменником змісту поезій збірки „Квіти добра і 
зла”. Чому саме квіти? Чому назвала поетеса квітами 
взаємопротилежність? На мою Думку, це дуже влучна 
назва, бо так як квіти привертають нашу увагу чи то 
красою пелюсток, чи пахощами, так і добро і, на жаль, зло. 
Знаємо, що й деякі квіти можуть зготувати кінець життя... 
До речі, якби не було зла, не знали б ми й належно не 
оцінили б добра. І навпаки. Мої здогади оправдують слова 
Ганни Черінь: „Мабуть зі злом нерозлучне добро”. А далі 
пояснює: 

Пісні моєї кредо: 

Квіти добра і зла 
В’ єднані в наші гени, 

Травмою геєни. 

Без прикрас романтизму бачить поетеса дійсність 
дощодення людей, особливо у взаємовідносинах, коли під 
покривалом дружби дихає зло: 

У нас багато ворогів 
Ще гірші — друзі — гіпокрити. 

У вірші „Бережіть друзів” поетеса ставить питання: 

Ворогів і друзів, як пізнати? 
їм не однакова ціна! 

Тільки краще ворогів вже мати, 

Ніж зрадливих друзів, як мана. 

Бувають „друзі” і в національному розумінні, що своєю 
„дружбою” пронизали землю України в Чорнобилі, а те 
Ганна Черінь пояснює: 

Нас долають левкоцити 
І недокрів’я і війна. 

Що стронцій нам несе нітрити 
Пістряк новітній сатана. 

Бачить поетеса нищівнісТь і турботно перевижає, але 
протиставить їй перемогу законом життя, який пронизав 
своїм відродженням незламність українського народу: 



Хоч бовваніють чорні хмари 
Страшні пожарища війни, 

Та сходять зерна щовесни. 

А далі каже: „І навіть квітне цвіт кохання”. У гамі 
протилежностей життєвих подій є і багатогранний зміст 
поезій Ганни Черінь: від благородно-ніжних слів, що 
передають красу й хвилюють душу, до гострих слів 
картання і обурення, особливо, коли питання правди 
оскорблене: 

Кривду де б не стрів на трактах, 

Правдою коли. 

Доведи ослам на фактах, 

Що вони — осли. 

Вказуй, і не раз, а двічі 
На свинство свині. 

Може, слова Ганни Черінь у її картанні декому й не під 
слух, але домінуючою прикметою поетеси є називати все, 
що бачить і відчуває, поіменно. І добре, що саме у той 
спосіб висказує себе. Слова Ганни Черінь стають інколи й 
пересторогою і поясненням „хто є хто”... Ось у вірші 
„Відповідь”, написаному ще в 1960 р. канадським 
„прогресистам”, — скільки то ще актуальносте і нині: 

Не шкребіть свою голову продану, 

Повторяйте совєтську шарманку, 

Прославляйте „осяяну родіну" 

Та складайте доляри до банку. 

Спокушайте дурних тими клішами, 

Де усмішки щасливі, аж п’яні. 

А далі пояснює тим, що захлинаються „ура” на 
мітингах, що є в Україні наші: 

...і друзі, рідні. 

Там нам щастя своє віднайти! 

Хай ми зараз знедолені й бідні, 

Все ж ми люди, а ви — наймити! 

Закінчення буде. 




Ч. 164. 



СВОБОДА, ЧЕТВЕР, 27-го СЕРПНЯ 1992. 



3. 




УКРАЇНА БАГАТА, АЛЕ ЗАНЕДБАНА. ДОПОМОЖІТЬ ЇЙ СТАТИ НА ВЛАСНІ НОГИ. 
ПЕРЕШЛІТЬ ВАШУ ДИВІДЕНДУ І ПОЖЕРТВУ НА ФОНД ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНИ — УНС! 



З піснею у світ 



Заснований з-перед соро- 
ка років український хор 
„Думка” у Ню Йорку є од- 
ним з незліченних свідчень 
постійного розвитку укра- 
їнського хорового співу, 
виведення української пісні 
на всесвітні сцени. І хоч 
самих засновників уже не- 
багато лишилося на цьому 
світі, товариство рішило, як 
святий обов’язок, продов- 
жувати діяльність хору та 
плекати хорове мистецтво. 
Своїми виступами в мину- 
лому думкарське товарис- 
тво має підставу для почут- 
тя гордості. Хор виступав 
на таких престижевих сце- 
нах, як Тавн Голл, Карнеґі 
Г олл, Катедра св. Патрика, 
Лінколн-Центр. 

У сусідньому стейті Ню 
Джерзі хор кількаразово 
виступав у Ратґерському 
університеті, Ґарден Стейт- 
центрі, Кін-коледжі, — тут 
вичисляємо тільки більш ві- 
домі цього стейту. Відда- 
ляючись від місця осідку, 
згадаємо часті виступи у 
Філадельфії, Дітройті, Чи- 
каго, Клівелянді, Рочестері. 
У Вашінґтоні в 1983 і 1984 
роках при заповнених залях 
центру для показу мистецтв 
імені Джана Кеннеді з спів- 
участю Української капелі 
бандуристів ім. Тараса Шев 
ченка з Дітройту та знаме- 
нитої симфонічної оркест- 
ри „Фейрфакс” під прово- 
дом її диригента маєстра 
Вілліяма Гадсона. Не можна 
тут проминути концертні вис 
тупи в Канаді — Монтре- 
алі, Торонто, Гамілтоні. 

Заморський крок „Дум- 
ка” ступила в 1985 році — до 
рідної Европи. Через тодіш- 
ні обставини на рідних зем- 
лях ми змушені були обме- 
житися Західньою Евро- 
пою. Багато допоміг у цьо- 
му наш довголітний спів- 
працівник, відомий банду- 
рист-соліст, славний маес- 
тро Володимир Луців. Він 
зорганізував концертні вис- 
тупи по Англії, Франції, 
Німеччині та Австрії. В Ан- 
глії вони відбулись в Ман- 
честер, Бредфорд, в Лондо- 
ні. . 

Українська спільнота Ан- 
глії по приятельськи вітала 
нас, а по концертах влашту- 
вала „королівські” прий- 
няття. Думкарське веселе 
товариство — завжди з піс- 
нею та дотепами на устах. 
Нам усе — „море по колі- 
на”. Запам’ятались тодішні, 
наскоро придумані коло- 
мийки: 

Дорогий маестро Луців 

Хай здоров буває 

Та ,.гіп -гіп гурей” 

усім нам 

Ще сто літ співає. 



У поясненні до цієї коло- 
мийки треба згадати, що 
після кожного успішного 
концерту, на прийнятті, за 
англійською традицією, на 
славу хорові, маестро Лу- 
ців ставав на крісло з три- 
кратним окликом „Гіп-гіп, 
гурей!” Або: 

Усі члени СУБУ в Англії 

Нас щиро гостили, 

В вині, пиві і коньяку 

Мало не втопили. 

(СУБ — Союз Українок 
Британії.) 

Надзвичайною гордістю 
для нас було офіційне прий- 
няття хору посадником міс- 
та Бредфорду. Цю шану 
завдячуємо теж старанням 
маєстра Луціва. 

Переїхавши з Англії до 
Німеччини, пригадали ми 
часи наших таборів для 
воєнних втікачів. Віднай- 
шлись давні знайомі, кот- 
рим не усміхалось віддаля- 
тись від рідних земель та 
шукати кращого життя на 
Західній Півкулі. Вони 
влаштувались в Німеччині, 
а тепер щиро нас вітали. 
Німеччина пригадала євро- 
пейський, культурний спо- 
сіб життя. Українські ліка- 
рі та спільнота Мюнхена 
запросила нас до знаного на 
ввесь світ Гофбрав-дім на 
славні ковбаски і пиво. 

Концерт в Мюнхені, при 
великій участі слухачів ні- 
мецької публіки, був високо 
оцінений в дописах місце- 
вих часописів. 

В Австрії нас привітно 
прийняло чарівне місто 
Зальцбург. Концерт від- 
бувсь в славній на ввесь світ 
залі — Моцартеум. Після 
концерту — королівське 
прийняття в готелі власни- 
ка, проф. Жили, з участю 
американського консула в 
Австрії. 

Через південну частину 
Німеччини переїхали авто- 
бусами до Штрасбургу у 
Франції. У цій частині ко- 
лишньої Німеччини ще й 
сьогодні живуть з давніми 
німецькими звичаями. Хто 
ще памятав німецьку мову, 
легко нам було розмови- 
тись, оскільки більша час- 
тина населення — двомов- 
на. 

Вечірний концерт відбув- 
ся в заповненому соборі 
міста Саверн біля Штрас- 
бурґу. Деякі французькі гро 
мадяни українського поход 
ження приїхали аж з півден- 
ної частини країни, щоб 
бути присутніми на нашо- 
му концерті. Цікаво було 
послухати їхню українську 
мову з французькою вимо- 



вою та наголосами. Другий 
концерт відбувся в Штрас- 
бурґу, при співпраці нашо- 
го дорогого приятеля отця 
Когута^ в околиці його па- 
рохії. Його гостинність ви- 
казалась після концерту 
особливим прийняттям-ве- 
черею, приготованою жін- 
ками цієї парохії. З цього 
також вийшли відповідні 
коломийки: 

Отець Когут у 

Штрасбургу 
Хай здоров буває, 

За Думкарську він родину 
Та й не забуває. 

Його гарні парохіянки 
Щиро нас вгощали 
Всіх хористів на 

прощання 
Міцно цілували , 

Закінчились успішні кон- 
церти. Автобусами з Фран- 
ції через Німеччину до 
Швайцарії, де в Цюріху че- 
кав літак швайцарської лі- 
нії. В літаку заспівали стю- . 
ардесам кілька українських 
пісень та й решта пасажи- 
рів із задоволенням слуха- 
ли. Вже тоді на літаку то- 
дішня управа хору почала 
плянувати програми до 
1000-ліття Хрищення Укра- 
їни з концертом в Англії, 
сороколіття існування хору 
та нову поїздку з концерта- 
ми в Україну. Це вже окре- 
мий розділ історії хору, про 
який писатиметься в май- 
бутньому. В сьогоднішних 
плянах хору — виступи по 
Америці з найкращим хо- 
ром України — київською 
„Думкою”, а тоді повторен- 
ня спільних виступів по міс- 
тах України. Хоч наші пла- 
ни звернені головно на Ук- 
раїну, шукаємо можливос- 
ти виступів з концертом 
українських колядок в Мек- 
сіко — з порозуміння мек- 
сіканського міністерства 
культури і освіти. Теп’еріш- 
ня управа також старається 
не забувати про велику кіль- 
кість українців, розкинених 
по всій Південній Америці, 
людей, котрі з великим за- 
хопленням вітають виступи 
мистецьких одиниць, раді- 
ють з нагоди почути україн- 
ську пісню. 

Те, що колись було мрі- 
ою, переходить в дійсність. 
Мистецькі групи з-поза меж 
України все частіше прак- 
тикують спільні виступи з 
мистцями України, брата- 
ються, зливаються в одну 
мистецьку родину. Початий 
крок засновників хору, дов- 
голітня посвята рідній куль- 
турі не пішли намарне. 
Наш нарід в Україні пере- 
конався, що ми, покинувши 
рідні землі, зберегли висо- 
кий естетичний рівень хоро- 
вого мистецтва. 

Нова управа хору моло- 
дого покоління „Думка” 
має перед собою велике 
завдання — продовжувати 
хорове мистецтво для доб- 
ра української спільноти, як 
поза межами України, так і 
на вільних рідних землях. 



Студенти... 

( Закінчення зі стор. 1) 
ранку до 5-ої по полудні — 
разом 120 годин. Коледж 
Сієна, як інформує проф. Л. 
Тарнавська, має унікальну 
програму з комп’ютерами, 
звукозаписувачами і відео- 
магнетофонами і це допо- 
могло гостям з України у 
опануванні англійської мо- 
ви. Перший тиждень вони 
перебували в українських 
родинах, а відтак в амери- 
канських — професорів ко- 
леджу, і тим самим могли 
вести постійно розмови ан- 
глійською мовою. 

У другій фазі навчання ці 
студенти мають зимою від- 
бути на науці два до три 
тижні у Львові, після чого 
будуть здавати приготова- 
ний для них іспит, а окрема 
комісія, підсумовуючи вис- 
лід іспитів, вибере двоє най- 
кращих, що дістануть річну 
стипендію після свого заці- 
кавлення на американський 
університет. Наша співроз- 
мовниця та ініціяторка ці- 
лого задуму підкреслює, 
що усі учасники програми є 
заавансовані у студіях чи 
званні, а не початківці, та 
також знали вже із студій 
англійську мову. Програму 
для них уложено на підста- 
ві американської методики, 
тому в них після тут прий- 
нятої системи відбуваються 
по кожній фазі іспити. 
Проф. Л. Тарнавська захоп- 
лена вислідами навчання. 
Вона уважає, що усі учні 
феноменально скористали 
за ці три тижні, не пропус- 
каючи ані години навчання. 

Питаємо в який спосіб 
вибрано саме цих десятеро 
студентів та троє учителів,' 
та яке завдання було цих 
останніх. 

Наша співрозмовниця по 
яснює, що студентів вибра- 
“ но на підставі есеїв, що їх 
кандидати писали, всіх кан- 
дидатів було 45, а також 
комісія в ЗСА контактува- 
лася із професорами студен- 
тів. Коли йдеться про учи- , 
телів то їх також вибрано, а 
завдання їхнє було навчи- 
тися американської методи- 
ки навчання в середніх шко- 
лах і тому вони відвідували 
тут американські такі 
школи впродовж цілих 
трьох тижнів. Вдоволення 
цим курсом і навчанням 
було двобічне, бо скориста- 
ли з нього студенти і учите- 
лі, а провід коледжу Сієна 
був так вдоволений вислі- 
дом цього експерименту, 
що тепер, як розповідає 
проф. Л. Тарнавська, за- 
становляються чи не увести 
такі курси на щорічній базі 
та їх фінансувати з універ- 
ситету. Цим разом цілу фі- 
нансову відповідальність, 
як знаємо, перебрала укра- 
їнська жертвенна громада. 

Як завважуємо, ініціятор- 
ка курсу є вислідом його 
беззастережно вдоволена, 
але дає нам нагоду погово- 
рити також із деякими сту- 
дентами та двома учитель- 
ками, щоб ми могли безпо- 



середньо почути враження 
гостей з України. 

Перший мій співрозмов- 
ник Олег Ґ одун з Києва вже 
чотири роки студіює в Київ- 
ському університеті еколо- 
гію і його враження із пере- 
бування на американському 
університеті беззастережно 
корисні та каже, що багато 
вивчив і побачив. 

Олександер Цегельник із 
Запоріжжя, де студіює ук- 
раїнську мову і літературу на 
третьому курсі, уважає пе- 
ребування на такому виш- 
колі в ЗСА, як і цілий задум, 
історичною подією. Але 
крім науки мови він підкрес- 
лює не, що вони могли по- 
бачити куди більше, як зви- 
чайні туристи, через те, що 
жили в американських ро- 
динах. Тепер, він каже, його 
погляд на ЗСА більше кри- 
тичний і він бачить ті вади, 
яких досі через субєктивні 
інформації не знав. 

Подібно думає Леся Па- 
сінник з Харкова, що студі- 
ює українську мову і літера- 
туру. Із навчання вона ско- 
ристала, але побачила при 
тому, що не в усіх питаннях 
можна сліпо йти за Амери- 
кою. 

Марта Джус зі Львова, 
що є на п’ятому курсі Ме- 
дичного Інституту у Львові 
побачила тут крім навчан- 
ня іншу настанову до жит- 
тя, а саме, як дійсно треба 
працювати, щоб щось побу- 
дувати. На її думку рівень 
медичних наук ту куди виж- 
чий і тому вона хоче усіми 
силами старатися приїхати 
щераз, щоб набрати профе- 
сійного знання. 

Дві учительки — Наталя 
Юрченко, що навчає іно- 
земних мов в Донецькому, і 
Ніна Вальчик зі Львова ду- 
же вдоволені з того, що тут 
побачили та навчилися. Обі 
вони є заступниками дирек- 
тора у своїх школах та нав- 
чають англійську мову. Во- 
ни захоплені методою на- 
вчання в американських се- 
редніх школах, де вони ма- 
ли нагоду приглядатися і 
взяли собі матеріали, які 
використають у своїх шко- 
лах. Н. Юрчинко стверд- 
жує, що населення в Укра- 
їні ніяк не розуміє скільки 
допомоги дає українська 
громада в діаспорі, але під- 
креслює, що „не той това- 
риш, що дає рибу, але цей, 
що навчить її ловити”. І 
хоча запевняє, що не бажає 
нічого просити, апелює до 
нас, щоб може в якийсь 
спосіб вплинути на байду- 
жість наших провідників в 
Україні до справ шкільниц- 
тва та дітвори. У неї в Доне- 
цькому замкнули для пер- 
ших 10 кляс гуртожиток, а 
дітям надто далеко прихо- 
дити чи приїздити до шко- 
ли. Вони зверталися у цій 
справі до Верховної Ради, 
але дістали відповідь, що не 
на те працює Верховна Ра- 
да, щоб займатися такими 
малими справами, а тимча- 
сом, каже Н. Юрченко, нав- 
чання це підстава майбут- 
нього. 

Вкінці нам вдалося поро- 
зумітися телефонічно з од- 
ним з професорів Сієна ко- 
леджу, у якого перебував 
три тижні Олег Ґ одун. 

Проф. Мек Дейвид з ве- 
ликим захопленням розпо- 
відав про свого гостя, який 
за цей час подружився із 



Відповідь... 

(Закінчення зі стор. 2) 

1. Вмістити працю про 
відкриття (1882) І. Пулюя в 
„Науковому американці” 
(Бсіепіійс Атегісап”); 

2. Звернутись до Акаде- 
мії Наук України, міністер- 
ства освіти України та мі- 
ністерства охорони здоро- 
в’я України з проханням 
відзначити ім’я І. Пулюя, як 
винахідника катодних про- 
менів, у всіх виданнях, що 
відносяться до фізики, та 
змінити назви рентгенівсь- 
ких відділів інститутів чи лі- 
карень на радіологічні або 
пулюївські. 

Д-р Андрій Олеарчик 
Мгр Рената Олеарчик 
Черрі Гилл, Н. Дж. 



РОЗПОРЯДЖЕННЯ ЧЛЕНА англійського уряду Патрі- 
ка Мейґю, до компетенції якого входять справи Північної 
Ірландії, заборонено Оборонну асоціацію Олстеру. Ця 
воєнізована організація протестантської громади виникла 
в 1 97 1 році і налічує від 5;000 до 20,000 бойовиків. На конті 
асоціації — чимало кривавих терористичних акцій проти 
католицької меншини. 



Г оловний Екзекутивний Комітет 
Українського Народного Союзу 

повідомляє, що 

ОРГАНІЗАЦІЙНІ 
НАРАДИ ОКРУГ 

Бостон — Ню Г ейвен — 
Трой/Олбані — Вунсакет 

відбудуться 

в суботу, 12-го вересня 1992 р. 
о год. 1:30 по пол. 
на СОЮЗІВЦІ 
$ОУІІ2ІУКА — ІІИА Е5ТАТЕ 
Роог4тоге Носкі, КвгЬопкюп, И.У. 

В нарадах повинні взяти участь секретарі, організатори, чле- 
ни Управ Окружних Комітетів та відділові урядовці. 

ГОЛОВИ ОКРУГ: 

Бостон — Володимир Гетьманський (617) 323-2382 
Ню Гейвен — Володимир Василенко (203) 644-2729 
Трой/Олбані — Павло Шевчук (518) 785-6793 

Вунсакет — Пеон Гардінк (401) 658-1957 

Секретарі Відділів отримають листовне повідомлення та 
інформації про умови участи в нарадах. З огляду на замов- 
лення нічлігів на Союзівці, зголошення треба прислати до 
Г оловної Канцелярії УНС перед 7-вересня 1992 р. За додат- 
ковими інформаціями проситься звертатися до Голови Ва- 
шої Округи, або до Організаційного Відділу УНСоюзу: 
(800) 253-9862 



Едвард Кухар 



Професійно зроблений документальний фільм 
про визвольні змагання українського народу, 
(англійською мовою, 62 хв. УН5, кольоровий) 



Автор і продюсер 

Люба Дмитрик 




1Г ІР ІЕ 1Г II Й ШІ ЛІ Я XV 

ДО НЕЗАЛЕЖНОСТИ 

Придбайте копію тих зворушливих, 
історичних моментів національного і 
політичного відродження України! 

$35.00 (плюс порто $4.50) 
Замовлення в ЗСА безкоштовним телефоном: 

1 - 800 - 383-9100 

В Канаді: (416) 960-3424 (в день ) (416) 626-5649 (веч.) 
2еІепКІеп Р.О. 636 Запіа Мопіса, СА 90406-0636 (310)289-3262 



його сином та з цілою роди- 
ною і став немов членом 
родини. Вони старалися 
своєму гостеві показати як- 
найбільше, а в заміну укра- 
їнські студенти запросили 
їх на прощальний українсь- 
кий вечір, на який самі під- 
готовили страви та співали 
українських пісень. Проф. 
М. Дейвид уважає, що д-р 
Л. Тарнавська зробила ве- 
личезну роботу спроваджен 
ням цих молодих українсь- 
ких людей, і що коледж 
повинен доконче таку акцію 
продовжувати. А крім того 
на його думку, Олег як еко- 
логіст повинен доконче по- 
вернутися, ще сюди — „Це 
прекрасний молодий чоло- 
вік”, закінчує ромову аме- 
риканський професор.. 

Вміжчасі наші гості з Ук- 
раїни вже закінчили тижне- 
ві оглядини і повернулися в 
Україну повні різних та 
цікавих вражень. 



В. Чорновіл... 

( Закінчення зі стор. 1 ) 
про стан українсько-росій- 
ських взаємин, В. Чорновіл 
висловив думку, що безпо- 
середньої загрози Україні з 
боку Росії нема, небезпека 
російського імперіалізму є 
перебільшена, однак, наз- 
вав кроки Леоніда Кравчу- 
ка на ялтинських перегово- 
рах з Борісом Єльциним 
„поспішними”. В. Чорновіл 
відкинув звинувачення у 
пропаганді „федералізму” і 
пояснив, що мав на увазі 
широке місцеве самовряду- 
вання. Через те, що тепер 
цей термін вживають сепа- 
ратисти, він знятий з про- 
грами і Рух у цьому питанні 
„тримає невтралітет”. 

Щодо економічних проб- 
лем, на думку Чорновола 
Україна, на відміну від Росії 
навіть не намагається ре- 
формувати економіку і за 
кілька місяців Україна буде 
відставати від Росії, а це — 
через низьку національну 
свідомість більшости укра- 
їнців — „вб’є українську 
державність”. Співголова 
Руху дав позитивну оцінку 
економічній програмі об’єд 
нання „Нова Україна”, але 
відзначив, що його політич- 
не обличчя потребує додат- 
кового вивчення. Стосовно 
армійських проблем, висо- 
ко оцінюючи заходи ВР і 
Президента у побудові ук- 
раїнського війська, В. Чор- 
новіл водночас скритику- 
вав кадрову політику, в нас- 
лідок якої більшість генера- 
літету, за його словами, 
„позичена в сусідів”. Він 
засудив також занадто пос- 
пішне вивезення ракетної 
ядерної зброї під тиском 
Заходу, однак висловився 
за без’ядерний статус Укра- 
їни в майбутньому. На дум- 
ку Чорновола, Рух не пови- 
нен перетворитися на пар- 
тію, а залишитися громад- 
сько-політичною організа- 
цією „партійного типу”. 



ПОДЯКА 

Ректорат Університету „Києво-Могилянська Акаде- 
мія” висловлює щиру подяку Дослідній Фундації ім. О. 
Ольжича та „Приятелям УКМА” — гроф. Іванові 
Фізерові, д-р Ларисі Онишкевич, інж. Ромаюві Городись- 
кому, як теж тим, хто допомогли і допомагають їм у 
збиранні фондів для нашого університету, зокрема інж. 
Володимирові Безсоніву, проф. Якові Бурському, інж. 
Іванові Даниленкові, інж. Демянові Ґечі, д-р Зенонові 
Городинському, проф. Євгенові Лащикові, лроф. Дарії 
Маркусь, інж. Юрієві Міщенкові, проф. Михайлові 
Папові, та Марії Фізер за зразкове адміністоування та 
книговедення зібраними фондами. 

Ця допомога фактично і символічно бо єднає 
материк з діаспорою) прискорює відродженні першого 
міжнародного вищого учбового закладу в Україні і 
встановляє можливості для високоякісної університетсь- 
кої освіти. 

Всім добродіям, які зрозуміли важливість відроджен- 
ня УКМА і внесли свої пожертви у його фонд, Рпсторат, 
Адміністрація, викладачі і студенти сердечно джують і 
сподіваються, що ставши членами Братства <иєво- 
Могилянської Академії продовжать підтримувати цей 
перший незалежний університет у незалежній Україні 
матеріально і морально. 

Вячеслав С. Брюховецчкий 

Регтор 




Ділимося іолючою вісткою, 
що 11-го серпня, 1992 р.Б., 
після довго та важкої недуги, 
при молитві та спізах „Воскресної Утрені” 
народила» у вічне життя, 

би. п. 

МАРІЯ ВОЙТЕЧКО 

з дому Сташко 

ПАНАХИДА відбулася в п’.тнимк», 14-го еорпмп, 1002 Р . 
в приміщеннях Зоіап РипегаІ Коте, НаттопсІ, Іпсііапа. Чин 
Похорону відслужено 15-го серпня, в українській католиць- 
кій церкві св. Йосафата в Мипзіт, Іпсііапа. Покійну перевезе- 
но до Зука Рипегаі Ноте, АтЬгііде, Реппзуіуапіа.де відбула- 
ся Панахида 16-го серпня. Від іак, 17-го серпня, після святої 
Божественної Літургії в українській католицькій церкві свв. 
Петра і Павла в АтЬгісіде, РешзуІУапіа, покійну поховано на 
парафіяльному цвинтарі. 

Покійна Марія народилася 26-го березня, 1919 р.Б., в 

^гзеу Сіїу, ^гзеу, а одружилася в АтЬгісіде, РеппзуІ- 
уапіа, в 1955 р.Б. 

До ІІІіпоіз прибула 1969 а.Б. Вона була активною член- 
кинею 102-го відділу СоюзуУкраїнок Америки, а також спі- 
вала в парафіяльному хорі спочатку в церкві свв. Петра й 
Павла, а тоді в церкві Непорочного Зачаття в Раїаііпе, ІІІіпоіз, 
а відтак у церкві св. Йосарата, де також була членкинею 
сестрицтва. 

Вона рівнож належалядо Української Народної Помочі. 

Залишені в глибокій надії на вічне життя: 
муж — ОМЕЛЯН 

дочка — МАРІЙКА з мужем о. ІВАНОМ 
ЧИРОВСЬКИМ 
син - ОМЕЛЯН 

сестра - ГАЛИНА ЗРАТАРОЯЕ, з дітьми й 
внусом 

теща - ІМАРІЯ ВОЙТЕЧКО 

братова -АННА ПАЛІЧАТ з дітьми й внучкою і 

як також ближча та дальша родина і друзіІІ 



Замість квітів на свіжу могилу, просимо складати добро- 
вільні датки на “Меігороіііап Апсігеу Зїіеріуізку Іпзіііиіе п 
Еазіегп СЬгізІіап Зіисііез РоипРаІіоп”, на конто в банку 
Зеїїгеїіапсе Іікгаіпіап РесІегаІ Сгесіїї ІІпіоп, 2351 
УУезІ СНісадо Аує., СНІсадо, III., 60622, або на 
„Атегісап Сапсег Зосіеіу”, ІІІіпоіз СЬарІег. 



♦ 

Ділимося болючою і сумною вісткою з 
родиною, приятелями і знайомими, що з Волі Всевишнього 
відійшла у вічність в Чикаго, Ілл., в понеділок 3-го серпня 1992 р. 
по довгій недузі на 82-му році життя 
наша найдорожча МАМА, БАБУНЯ і ПРАБАБУНЯ 

бл.п. 

МЕЛАНЖ СЕМКІВ 

уроджена Чемериз 

ПОХОРОН відбувся в четвер 6-го серпня 1992 р. з похоронного заведення 
Музики до катедри св. о. Миколая в Чикаго, Ілл., а опісля 
на парафіяльний цвинтар 
Залишилися у глибокому смутку: 

дочки — НАДІЯ ЗАЛІПСЬКА з чоловіком 
ЯРОСЛАВОМ 
ЛЮБА ШВЕЦЬ 

сестра — ЮСТИНА з родиною в Україні 
внуки - УЛЯНА І ІГОР ЗАЛІПСЬКІ 

АРЕТА КІАПІНІ з чоловіком ДЖАНОМ 
ХРИСТИНА і АДРІЯН ШВЕЦЬ 
правнуки — ХРИСТОФЕР, МИХАЙЛО, ДАНИЛО і 
ПЕТРО КІАПІНІ 

ближча і дальша родина в Америці й Україні 
Просимо про молитви за спокій душі Покійної 





СВОБОДА, ЧЕТВЕР, 27-го СЕРПНЯ 1992. 



Ч. 164. 



ПРИЙМЕМО на ПРАЦЮ 

до 

АДМІНІСТРАЦІЇ „СВОБОДИ” 

особу із знанням української і англійської мов. 

Медичне забезпечення, пенсійний плян і інші 
бенефіти. Платня після умови. 

Проситься висилати резюме до: 

"5УОВООА" 

ЗО Мопідотегу 5ігее» ■ .Іегзеу Сі»у, N-1. 07302 
ТеІ.: (201) 434-0237, 



МАЛЯЙЗІЯ СТАЛА ПЕРШОЮ країною, що розірвала 
дипломатичні стосунки з Беоґрадом. Цей крок має своєю 
метою змусити власті Сербії відмовитися підтримувати 
сербських бойовиків, які намагаються взяти під свою 
контролю Боснію і Герцеговину. 

ОПОЗИЦІЙНА АНТИЄЛЬЦИНСЬКА група, яку очо- 
лювали народний депутат Росії Дмітрій Стєпанов і , 
депутат Московської ради Віталій Новіков, визнала, що їй 
не вдалося зібрати мільйон підписів за референдум щодо 
резиґнації президента Росії Боріса Єльцина. 

НА 93-МУ РОЦІ ЖИТТЯ помер в іракському місті Ель- 
Куфа духовний лідер всіх мусулман-шіїтів аятолла Абуль 
Касем аль-Гаї. Наприкінці липня він перейшов серцеву 
операцію і хоч вона була успішною, здоров’я до аятолли 
вже не повернулося. 



На це запитання західня ■ 
діаспора як органічна час- 
тина України повинна дати 
відповідь. У своїх виступах 
голова Товариства „Украї- 
на” і співголова Народного 
Руху Іван Драч, уживаючи 
алегорії, порівняв Україну 
до літака. Середна частина 
— це материк, а ліве і праве 
крила — це східня і західня 
діяспора. Найменше недо- 
тягнення в тих чистинах 
завдає шкоди цілості літа- 
ка. Подібне діється з Укра- 
їною, мусить бути повна 



Чи світ знає про Україну? 



СОЮЗІЄКА 



ЗОУУ2І\/КА 



МИСТЕЦЬКІ ПРОГРАМИ 
на СОЮЗІВЦІ 1992 



П’ятниця, 28-го серпня 

9:30 веч. — ЗАБАВА, оріестра: „ЗВУКИ СОЮЗІВКИ” 

^ Субота, 29-го серпня 

8:30 веч. — КОНЦЕРТ: МИКОЛА ШОПША, бас; 

ГАЛИНА КОЛЕССА, віолістка; АДЕЛЇНА КРИВОШЕЇНА, піяністка 
10-та веч. — ЗАБАВА, зркестра: „ВОДОГРАЙ” 

СВЯТКУВАННЯ З НАГОДИ ДНЯ 

Неділя, 30-го серпня — 

2:30 по полудні — КОНЦЕРТ 

НАДІЯ ПЕТРЕНЮ-МАТВІЙЧУК, сопрано 
ГАЛИНА КОЛЕС2А, віоля 
МИКОЛА ШОПЦіА, бас 
АДЕЛІНА КРИВОШЕЇНА, фортепіяно 

Середа, 2-го вересня 

8:30 веч. — КОНЦЕПТ, вокально-інструментальний ансамбль зі Львова 
„ОБЕРЕГИ” 

10-та веч. — ЗАБАЗА, оркестре „ЗВУКИ СОЮЗІВКИ” 

Четвер, 3-го вересня 
6- та веч. - КОКТ-ЙЛ 

6:30 веч. - ТРАДИЦІЙНИЙ ГУЦУЛЬСЬКИЙ ВЕЧІР, гостинний виступ 
вокально-інструментального ансамблю зі Львова „ОБЕРЕГИ” 

10-та веч. — ТОВАРИСЬКА ЗУСТРІЧ у барі „Трембіта” 



П’ятниця, 4-го вересня 

8:30 веч. — висвітлення документального фільму про Чорнобиль 

Доповідь д-ра ОЛЕКСАНДРА КІРІЧЕНКА (Київський Інститут Радіології) 
10-та веч. — ЗАБАВА, ТРІО ОЛЕСЯ КУЗИШИНА 

Субота, 5-го вересня 

8- ма веч. — КОНЦЕР- в залі „Веселки” — 

Фолк-театр ОСТАПА СТАХОВА зі Львова 

9- та веч. — КОНЦЕРТ під відкритим небом 

Вокально-інструментальний ансамбль зі Львова „ВІКА” 
Вокально-інструмечтальний ансамбль з Києва „ФАТА МОРҐАНА” 
РОМАН ВАСИЛИК, гуморист 

10- та веч. — ЗАБАВА, оркестре „ТЕМПО”, ансамбль „ФАТА МОРҐАНА” 

з Києва 

Неділя, 6-го вересня 

Першуни „Вечора Пісчі і Танку” на ЮМПЗ-92 
2:15 по пол. — КОНЦЕРТ під відкритим небом, 

вокально-інструментальний ансамбль з Києва „ФАТА МОРҐАНА” 
ЛЕВКО ДУРКО, член ансамблю „ВІКА” зі Львова 
8:30 - КОНЦЕРТ 

Танцювальний ансамбль „СИЗОКРИЛІ ”, 
хореограф — РОМА ПРИЙМА-БОГАЧЕВСЬКА 
ВОЛОДИМИР ГОРБАТЮК — бандурист з Києва 
ОЛЯ ХОДОБА-ФРИЗ — співачка 
ЮРІЙ СТАСІВ - Гітара 
АНДРІЙ СТАСІВ - фортепіяно 
10-та веч. — ЗАБАВА, оркестре „ТЕМПО”, 

ансамбль з Києва „ФАТА МОРҐАНА” 



ЦІНИ ВСТУПУ: 



п’ятниця 4-го вересня 
субота 5-го вересня 



неділя 6-го вересня 
понеділок 7-го вересня 



$5.00 від особи 

• дорослі: 10.00 
•13-18 років: $5.00 

• діти (12 і нижче): вступ вільний 



Конферансьє: МАРІЯНКА ГАВРИЛЮК 
Оркестре: „ЗВУКИ СОЮЗІВКИ” — ГРИЦЬ ГРИНОВЕЦЬ, СТЕПАН БЕНЬ 
Керівник мистецьких програм: АНЯ ДИДИК-ПЕТРЕНКО 

ІЛ ТЧЯІПІсЯП [\|я£ юпєаі /-\?£осісіі:іоп і— -У'Ьа'Ье 
оо гч^тоте КеЛ, опі^гоп, Ие* УоА 12446 

р!4-б2б-5б4і 



ФІРМА "МЕ55ЕМСЕК" 

пропонує журнали з України: 

• “УКРАЇНА” 

• “УКРАЇНСЬКИЙ СВІТ” 

• “ЖІНКА” 

• “НОВА ГЕНЕРАЦІЯ” 

Передплата кожного журналу на рік 49 дол. 
Увага! Замовлення слати з чеком до 1-го 
листопада 1992 р. на адресу: 

"МЕЗбЕІЧОЕК" 

Р.О.Вох 501 1 Вгісідерогі СТ. 06610 



ЗАКЛИК 

Шановна українська громадо! 

Як відомо із світової преси, нові докази катего- 
рично свідчать про велику несправедливість амери- 
канського департаменту юстиції (ОСІ) у фальшиво- 
му оскарженні Івана Дем’янюка. Вже у 19.78 р. ОСІ мав 
конкретні дані, що І. Дем’янюк не був катом в Треб- 
лінці, але все таки започаткував і вперто продовжу- 
вав судовий процес проти нього. 

Два тижні тому федеральний апеляційний суд 
6-ої округи у Синсиннаті, Огайо, із своєї власної іні- 
ціативи наново відкрив справу видачі І. Дем’янюка 
до Ізраіля. Такий крок без прецеденту в історії аме- 
риканського права. У своєму розпорядженні феде- 
ральший суд зазначив, що зробив це рішення, бо 
„зайшли серйозні питання щодо поведінки амери- 
канських прокураторів”. Цей суд має право уневаж- 
нити видачу Дем’янюка і-тоді Ізраїль, згідно з умо- 
вами договору з ЗСА, буде змушений відіслати під- 
судного до Америки. Оборона — себто родина Де- 
м’янюка — має тільки до 11-го серпня 1992 року, щоб 
представити свої докази уа правні аргументи. 

Справа Дем’янюка вже тягнеться 15 років, емо- 
ційно і фінансово вичерпуючи його родину, котра 
наполегливо працює в йо'го обороні. Українська дія- 
спора жертвенно підтримувала цю працю. На жаль, 
знайшлись особи, котрі, без жадної фахової підста- 
ви критикували професійну оборону і своїми на- 
клепами довели до повного краху фонду оборони. 

Нарешті прийшла велика нагода закінчити цю 
несправедливість проти І.- Дем’янюка. Було б ще 
більш несправедливим, якщо в моменті коли цілий 
світ, включно із Ню Йорк Таймсом, закликає до онов- 
леного повного розгляду цієї справи, родина Де- 
м’янюків не мала фондів щоб нарешті захистити сво- 
го батька. їм треба негайної щедрої фінансової до- 
помоги. Просимо висилати ваші датки безпосередно 
на нижче подану адресу і- це є єдиний фонд допо- 
моги оборони Дем’янюка: ,ІоНп Оетіапщк Оеїепзе 
Рипб, Р.О. Вох 92819, СІеуеІапсі, ОПіо 44192. 

Едвард Нишник, голова, Фонд Оборони 
Дем’янюка 

Адв. Андрій Филипович 

Адв. Михайло Варис, мол. 

співголови Комітету оборони при 

Українсько-Американському Товаристві 
Адвокатів 



співпраця і координація цих 
трьох чинників, про які го- 
ворить І. Драч, в наших 
змаганнях для закріплення 
державної незалежности. 
Ми радіємо нашими успіха- 
ми в цих змаганнях, але 
всякі невдачі нас журять і 
турбують. 

Україну визнало понад 
120 держав світу а тільки 1 1 
амбасад України є в процесі 
завершення. На жаль, на 
сьогодні світ ще мало знає 
про Україну. І тут завдан- 
ням наших амбасад є шири- 
ти правду про Україну та 
боронити її перед наклепа- 
ми російської закордонної 
політики. 

Наші амбасади — це не- 
мовби „віконця” у світ Ук- 
раїни. З проголошенням 
незалежности вони мусять 



ОЩАДНОСТЕВЕ КОНТО 
УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО СОЮЗУ 

Гарантує 6.5 відсотків* 

Візьміть під увагу властивості ощадностевого конта УНС: 

• Теперішня ставка 6.5% Гарантована на один рік 

• Відрочене оподаткування відсотків аж до часу витягування грошей 

• В крайній потребі можна дістати позичку, згідно з умовами Вашого 
ощадностевого конта 

• Ваше ощадностеве конто є вповні гарантоване цілим майном УНСою- 
зу, цієї 98-літньої неприбуткової братської установи 

Передчасне витягування грошей з такого конта підлягає поважним карам. 

Пропозиція ОЩАДНОСТЕВОГО КОНТА не відноситься до мешканців Канади. 

• Відсоткова стопа від 1-го серпня 1992. 

Для дальших інформацій проситься телефонувати до відділу ощаднос- 
тевих конт на число 1 (201) 451-2200, безплатно з усіх стейтів окрім Ню 
Джерзі на число 1 (800) 253-9862 або виповнити купон та переслати його 
на адресу: 



ІІККАІІЧІАМ МАТЮМАІ. А550СІАТЮМ 

Дігесіог о( Іпзигопсе Орегаііолє 

30 Мопідотегу 5»гееІ, Іелеу Сіїу, N.3. 07302 



дати світові повні інформа- 
ції про наші державні пот- 
реби, про діяльність нашо- 
го Уряду, президента, нав’я- 
зувати економічні, політич- 
ні і культурні зв’язки з 
іншими державами. 

Тому на рекомендацію 
ККДУ створено спеціяльну 
Фундацію, яка займається 
збиранням фондів на допо- 
могу українським амбаса- 
дам. 

Народний Фонд Допомо- 
ги Україні на центральне 
Ню Джерзі переводить збі- 
рку на цю Фундацію, і на 
заклик наших парохів о. 
Лабінського і о. Дубицько- 
го парафії централь- 
ного Ню Джерзі на Фун- 
дацію ПДПУ дотепер зло- 
жили суму 12,085 дол. Зно- 
ву мала парафія Ню Бранз- 



вик і околиця, яка може 
бути прикладом для інших 
громадян, дала 6,4700 дол., 
парафія Менвіл і околиця 
— 2,070 дол., парафія Перт 
Амбой і околиця — 835 дол. 
і парафія Савт Бавнд Брук і 
околиця — 1,210 дол. На- 
родний Фонд Допомоги 
Україні на центральне Ню 
Джерзі — 1,500 дол. А де 
інші громади? Такі як Джер- 
зі Ситі, Байон, Пассейк, 
Клифтон, Нюарк, Мейпл- 
вуд, Картерет, Трентон? 
Відгукніться, дайте про себе 
знати! 

Коли ми виходили на 
сцену виголошували про- 
мови за соборну незалежну 
Україну, а інші нам плеска- 
ли в долоні, це нас не кош- 
тувало багато, але сьогодні 
прийшов час, щоб Україну 
любити хоч би до частинної 
глибини нашої кишені. 

Дамян Теча 



26 Рігзі Ауепие 
Иєуу Уогк, ІМ.У. 10009 
ТеІ.: (212) 473-3550 

НА СВЯТА: ВЕЛИКИЙ ВИБІР 
ДАРУНКІВ - кераміка, різьба, 
вишивки, карточкн. 



Рог 5аІе. 

НОІІ5Е & ІИСОМЕ 

З Ьсігт Ьоте ж / 8 ипії МоїеІ & Кеп- 
ІаІ СоМаде оп та|ог Ьмку, 20 
тіп. Ьот N ¥5 ТНгшжау, Ехі! 19 . 

ІЧеаг ІііЬіпд, хісііпд & тоге. 
$ 185 . 000 . 0 «кпег ( 914 ) 657-2002 



• РОЗШУКИ • 



Шарлапай Галина Іванівна, 

Тернопільська обл. с. Мику- 
линці вул. Хрущовського, по- 
шукує рідного в Канаді: 
ГАРМАТА НИКОЛАЯ 
з села Людвинувка, Трембо- 
вельського р-ну, Тернопільсь- 
кої обл. Хто знає про нього або 
він сам прошу писати: 

8ат Вгапсіез 153-24 ВоІН Зі. 
Ножагсі ВеасН, ИУ 11414 

•ГІШЕКАЬ ОІКЕСТОК8* 



ПЕТРО ЯРЕМА 

УКРАЇНСЬКИЙ 

ПОГРЕБНИК 

Займається похоронами 
в ВЯОІЧХ, ВЯООКІ.УМ, 
ИЕУУ УОРК і ОКОЛИЦЯХ 

ЛУІС НАЙҐРО — директор 
Родина ДМИТРИК 

Реіег ^гета 

129 ЕА5Т 71И 5ТКЕЕТ 
ІЧЕЮ УОРК, N.¥.10009 
(212) 674-2568 






ГамаліЯ ^ 

ПОДОРОЖНЕ БЮРО 

Маі1іп£ Ас1с1ге$з: 43 &. Магк'з Ріасе, Зиііс 6Е, Уогк, \с«Уогк 1000? 

ПОДОРОЖ ПРЯМО НА УКРАЇНУ 

УІА АІК ІЖКАШЕ 

ПП н ° и№тнір 

ДО ЗОго ЖОВТНЯ Ц 7 У У* І/ ТАХЕ 5 ІНСШ 0 Е 0 

(рівнож забезпечуємо лет іншими авіакомпаніями ) 

х Для РЕЗЕРВАЦІЇ ТА ІНФОРМАЦІЇ ПРОСИМО ^ 

1 ДЗВОНИТИ НА ТЕЛЕФОН: , — 

=3 212 473 0839 і т- 



ЕСОІЧОМУ АІК РАКЕ$ ТО ІЖКАІМЕ: 

Мєуу Уогк/Кіеу ог іуіу $355 (опе \лгау) 
$729 (гоцпс! Ігір) 

РКЕСАТА ТКАУЕІ. 

250 УУез» 57іЬ Бігееі, 5ш!е 1211 
Ивук Уогк, И.У. 10107 
ТеІ.: (212) 541-5707 



Ігор Капинець: 

НЕВОЛЬНИЧА МУЗА 

Вірші 1973-1981 років 

Вступна стаття: Данило Г узар-Струк 

Українське видавництво „Смолоскип” ім. В. Симоненка, 
Балтимор-Торонто, 1991, стор. 452. Тверда оправа, ціна 
20.00 дол. 

Мешканці стейту Ню Джерзі зобов’язані долучити 
до ціни 6% продажного податку. 



ПОВІДОМЛЕННЯ 
Адміністрації „Свободи” 

ПОВІДОМЛЯЄМО ВСІ ОРГАНІЗАЦІЇ 
І ПООДИНОКІ ОСОБИ, 

ЩО АДМІНІСТРАЦІЯ 
НЕ БУДЕ ПОМІЩУВАТИ ЖАДНИХ 
ОГОЛОШЕНЬ 

якщо попередні рахунки 

НЕ БУДУТЬ ВИРІВНЯНІ 

Окремих листів у тій справі не будеться 
відписувати. 

ВСІ РАХУНКИ МУСЯТЬ БУТИ ЗАПЛАЧЕНІ 
ДО 15 ДНІВ ВІД ДНЯ ПОЯВИ. 



ВЕ5Т ТІМЕ ТО САН: ; 

РКООІІСТ/ЗЕКУІСЕ ОР ІИТЕКЕ5Т: 



Англійське видання 

ЕНЦИКЛОПЕДІЇ УКРАЇНИ 

за редакцією ВОЛОДИМИРА КУБІЙОВИЧА, 

діючий редактор: ДАНИЛО ГУЗАР-СТРУК 

1-ий і 2-ий з циклів п’ятьох томів, які мають вийти до 1992 р. 

А-Р — 119.50 дол. — 968 стор. 
Є-К — 125.00 дол. — 737 стор. 

Альфабетична Енциклопедія України, базована на 25 
роках праці, комппетне зревідоване і доповнене видання 
Енциклопедії Українознавства, вповні ілюстроване кольо- 
ровими і чорно-білими фотографіями і численними мапами, 
першорядний покажчик життя і культури українців в Україні 
і діаспорі. 

Видання ІІпіуегзіїу ої Тогопіо Ргезз, накладом Канад- 
ського Інституту Українських Студій, Наукового Товариства 
їм Шевченка і Канадської Фундації Українських Студій. 
Набувати можна у книгарні Свободи. 

ЗУОВСЮА ВООК ЗТОЯЕ 
ЗО Мопідотегу Зігееі, .Іегзеу Сіїу, ІЧ.Ц. 07302 
Мешканців стейту Ню Джерзі обов’язує додати до ціни 



ОТ# чтгка Топпаї !!! УВАГА * 5ирЕК МОиСТІОЯ • УВАГА 

V-# тД оСирс: СкиС/СгІ ІГ2С НЕЮ - і.еа$т ехреюіуе ©иоіл* то ту - шкест ои сіесн аікш 



1605 ЗргіпдТіеІсІ Аує., Маріеїлгоосі, N.1 07040 ІЛЛУЕХРШ 

(201) 378-8998 ТоІІ Ргее (800) 242-726 7 1 1 «Іау» 

Рах (201) 378-7903 



- ОМІ5ТЕ8 НП СЮ ЕКАИКІУЗКЕ — КОХОиША НТІ Ш ТЕРОРИ. — ТЕРОРИ. НП 

ОСТ 09—19 РКАЄЦЕ ОСТ 10 — 11 

С2ЕСН АІК ІЛЯ V (9 сіауі) ОСТ 1 1 — 1 9 

Вгеакїахі Базі* 0№УН 

$1299.00 (ТЕРОРИ ог РКАКІКІУБКЕ тау Ье «оЬзІІЮІесї Тог МУ жіЙі ап 

150.00 асісііііопаї $50.00 їог Ігапзїег* Іо сіїу ої уоиг сЬоісе)