Skip to main content

Full text of "Svoboda-1992-201"

See other formats


$УОВ0М 

и К К А І N І А N САЛУ 




СВОБОДА 

УКРАЇНСЬКИЙ ЩОДЕННИК 



Пам’ятаймо ! 
про 

Україну! і 



УОІ. ХС!Х. N0.201. ЗЕВ5ЕУ СІТУ апсі МЕ\Л/ УОРК, ЮЕЦМЕЗОАУ, ОСТОВЕП 21, 1992. СЕМТ5 25 ЦЕНТІВ ДЖЕРЗІ СИТІ і НЮ ЙОРК, СЕРЕДА, 21-го ЖОВТНЯ 1992 Ч. 201. РІК ХСІХ. 



Г ВІННІПЕГУ ВІДБУВСЯ 

КОНГРЕС КУК 



Козацтво України обрало 

нового гетьмана 



Вінніпег, Ман. — 17-ий 
Конгрес Українців Канади 
проходив у Вінніпегу 8-го, 
9-го. 10-го і 11-го жовтня 
1992 року у присутності 500 
делегатів і гостей з цілої 
Канади. 

Офіційне відкриття конг- 
ресу відбулося у четвер вве- 
чері разом з прийняттям 
програми, правильників на- 
рад, протоколу 16-го Конг- 
ресу та виборами Президії 
та комісій 17-го Конгресу. 

Предсідником Конгресу 
був вибраний Ярослав Бі- 
лак, заступниками предсід- 
ника — Теодосій Буйняк та 
д-р Орест Рудзік, секретаря 
ми — д-р Юлія Войчишин і 
Остап Скрипник. У супрово 
ді чоловічого хору „Гуслі” з 
Вінніпегу під проводом Ва- 
силя Соломона учасники 
Конгресу заспівали держав- 
ні гімни Канади і України. З 
привітаннями до делегатів і 
гостей виступили Митропо- 
лит Української Католиць- 
кої Церкви Канади Максим 
Германкж, Митрополит Ук 
раїнської Православної Це- 
ркви Канади Василій Фе- 
дак, Дороті Доббі, член 
парляменту, представляю- 
чи федеральний уряд Кана- 
ди, Ллойд Аскворті, член 
парляменту, Браєн Палліс- 
тер, член законодавчої ра- 
ди, представляючи уряд Ма 
нітоби, Юрій Шимко, прези 
дент Світового Конгресу 
Вільних Українців, та Арт 
Мікі, віцепрезидент Канад- 
ської етнокультурної ради. 

Ділова частина конгресу 
почалася у п’ятницю вранці 
разом із трирічними звіта- 
ми президента КУК д-ра 
Дмитра Ціпивника та віце- 
президента Шевченківської 
Фундації д-ра Романа Пет- 
ришина. Звіт Контрольної 
комісії, представлений го- 
ловою комісії Іваном Іван- 
чуком, уділив абсолюторію 
попередній Президії КУК, а 
голова Верифікаційної комі 
сії д-р Роман Бучок повідо- 
мив конгрес, що делегати 
становили достатній кво- 
рум. Ранкові сесії закінчи- 
лися звітом голови Комісії 
століття українців Канади 
Наді Костишин-Бейлі про 
пророблену працю. 

Пленарна сесія у п’ятницю 
почалася ключовою промо- 
вою проф. Всеволода Ісаїва 
на тему „Нова дійсність — 
нове майбутнє: роля КУК у 
світлі нової дійсности на 



КРАЙОВА 



Україні і в Канаді”. За нею 
слідували звіти з паралель- 
них конференцій Комітету 
Українок Канади, Суспіль- 
ної Служби Українців Кана 
ди та Української Коопера- 
тивної Ради Канади. 

Делегатів і гостей на вече- 
рі привітав прем’єр Маніто- 
би Гері Філмон, який, в 
основному, говорив про 
близький всеканадський ре- 
ферендум. Сто видатних 
діячів української громади 
були нагороджені медаля- 
ми століття за їх вклад в 
історію, культуру і розви- 
ток Канади та українців 
Канади. Крайовий співго- 
лова Комісії століття д-р 
Петро Смильський підніс 
тост за вклад українських 
піонерів у історію Канади. 

У суботу вранці проходи- 
ли різноманітні сесії, що 
розглядали актуальні спра- 
ви українців Канади. Серед 
них були: фінансове пляну- 
вання Централі КУК. осві- 
та, допомога у іміграції, 
суспільна служба, канадсь- 
ка конституція, зв’язки між 
Україною і Канадою та пи- 
тання гуманітарного харак- 
теру. 

Після обіду з промовою 
до делегатів конгресу звер- 
нувся прем’єр-міністер Ка- 
нади Браєн Малруні, який 
підкреслив доцільність уго- 
ди „Шарлоттавн”. Після 
промови прем’єр-міністра 
відбувся форум кандидатів 
на президента КУК, де два 
кандидати Іван Григоро- 
вич з Торонто та Олег Рома 
чів з Вінніпегу, мали нагоду 
представити свої плятфор- 
ми та відповісти на питан- 
ня преси української грома- 
ди Канади, ЗСА і України. 

Субота закінчилася бен- 
кетом у честь 125-ліття ка- 
надської конфедерації та 
молодої незалежної україн- 
ської держави. До делегатів 
і гостей на бенкеті зверну- 
лися з промовами Джейк 
Епп, міністер енергетики, 
шахт та природних ресур- 
сів, та амбасадор України 
до Канади Левко Лук’янен- 
ко. Розважальна частина 
була підготована хором ім. 
О. Кошиця з Вінніпегу під 
керівництвом Володимира 
Климкова. Уступаючий пре 
зидент КУК д-р Д. Ціпив- 
ник офіційно закрив свят- 
кування століття поселення 

( Закінчення на стор. 3) 



КУК НА 1992-95 РОКИ 



Нововибрані члени Конгресу Українців Канади: 

В. Олег Романів — президент 

д-р Дмитро Ціпивник — колишній президент 

Ігор Бардин — перший заступник президента (ФУКПП) 

Григорій Дмитришин — другий заступник президента 

(БУК) 

Стефан Франко — третій заступник президента (СУС) 
Юрій Гвоздулич — четвертий заступник президента 
(УНО) 

Ігор Брода — п’ятий заступник президента (ЛВУ) 
Йосифина Климків — шостий заступник президента 
(Комітет Українок Канади) 

Леся Швалюк — генеральний секретар (ЛВУ) 

Сергій Радчук — координатор (ФУКПП) 

Анна Руснак — скарбник (БУК) 

Раїса Мороз — голова Комітету зв’язків інформації (СУС) 
Анна Вах — голова Організаційного комітету (УНО) 
Любомир Баняс — вільний член (Шевченківська Фунда- 
ція) 

Уіаркіян Шулякевич — вільний член (СУСК) 

Володимир Ільницький — вільний член ( ССУК) 

Софія Качор — вільний член (Пласт) 

Мирослава Підгірна — вільний член (СУМ) 

Іван Кравченко — вільний член (СУМК) 

Даріян Оброца — вільний член (МУНО) 

Іван Стасюк — вільний член (президент Провінційної Ради 
Бритійської Колюмбії) 

Лідія Шулякевич — вільний член (президент Провінційної 
Ради Альберти) 

Адріян Бойко — вільний член (президент Провінційної 
Ради Саскачевану) 

Богдан Максимець — вільний член (президент Провінцій- 
ної Ради Онтаріо) 

Ярослав Кульба — вільний член (президент Провінційної 
Ради Квебеку) 

Контрольна комісія: 

Ярослав Яременко — (СУС) 

Дмитро Яремчук — (УНО) 

Іван Іванчук — (ЛВУ) 

Іван Кухаришин — (БУК) 
д-р Орест Рудзік — (ФУКПП) 



Київ (У НІ АР). — Висту- 
паючи на Великій Раді Ук- 
раїнського Козацтва, яке 
нараховує вже 20,000 членів 
і відділи якого є в усіх об- 
ластях України і Криму, 
колишній козацький геть- 
ман В’ячеслав Чорновіл ко- 
ротко схарактеризував пер- 
ший рік розвою козацтва 
та його діяльність. Він поп- 
росив згоди скласти свої 
уповноваження через вели- 
ке навантаження праці у 
парламенті та в Русі. Вели- 
ку Раду Українського Ко- 
зацтва поблагословив Пат 
ріярх Київський і всієї Ук- 
раїни Мстислав. Новим ге- 
тьманом Українського Ко- 
зацтва обрано генерала Во- 
лодимира Муляву. 

Велика Рада закінчилася 
пресовою конференцією, у 
якій взяли участь новооб- 
раний гетьман ген. В. Му- 
лява, голова Вільного Ко- 
зацтва України Петренко та 
представник Вільного Ко- 
зацтва в Канаді Байда. Жур 
налістів поінформовао, що 



тепер Українське Козацтво 
нараховує близько 20,000 
козаків, 95.5 відсотків з 
яких належить до УАПЦ, 
решта до буддистів. Рун- 
віри та греко-католиків. 



ЗБОРИ 

ПРОФЕСІОНАЛІСТІВ 

Іст Гановер, Н.Дж. — 
Асоціація Українсько- Аме- 
риканських Професіоналіс- 
тів і Підприємців Ню Йор- 
ку та Ню Джерзі повідом- 
ляє, що Загальні збори Ассо 
сіяції, на яких буде вибрана 
нова Управа та відбудуться 
короткі ділові наради, від- 
будеться у суботу, 24-го 
жовтня, в Готелі „Рамада”. 
Гостем вечора буде голова 
Місії України до ООН Вік- 
тор Батюк, який виголо- 
сить доповідь на тему „Дер 
жавотворення і зовнішня 
політика України”. О год. 
7:30 вечора — коктейл, о 8- 
ій — збори, о 9-ій вечора — 
доповідь. Вступ — 10 дол., 
студенти — 5 дол. 



Заборонено діяльність УНСО 



Харків (У НІ АР). — Тут 
минулого тижня відбулася 
сесія Міської Ради тільки з 
одною справою на порядку 
денному — законність діяль- 
носте у місті відділу Укра- 
їнської Народної Самообо- 
рони (УНСО). 

Проти одного з членів 
УНСО Василя Козленка 
порушено кримінальну 
справу за те, що він облив 
фарбою пам’ятники Лені- 
нові. Свердлову та іншим 
діячам комуністичної епо- 
хи. На сесії вирішено „засу- 
дити нелегальні дії незакон- 
ної групи УНСО, управлін- 
ню внутрішніх справ міста 
у взаємодії з іншими право- 
охоронними органами за- 
безпечити дотримання за- 



кону, звернути увагу пред- 
ставника Президента Украї 
ни на діяльність у місті УН- 
СО”. Сесія рішила припини- 
ти діяльність УНСО, не 
зважаючи на листа, якого 
надіслали на адресу сесії 
активісти УНСО, з прохан- 
ням займатися своїми пер- 
шочерговими справами, а 
саме — слідкувати за вико- 
нанням законів. 

Крайова організація УН- 
СО оприлюднила заяву про 
тесту проти ув’язнення та 
порушення кримінальної 
справи проти члена УНСО 
В. Козленка. Інших активіс- 
тів УНСО, затриманих ра- 
зом з В. Козленком за ті ж 
дії, звільнено. 



Проф. Є. Гринів відвідав Канаду 



Вінніпег, Ман. (М.Г-ор). 
— На запрошення Світової 
Ліґи Українських Політич- 
них В’язнів відвідав Канаду 
в днях між 22-им вересня і 9- 
им жовтня голова Львівсь- 
кого „Меморіялу” проф. 
Євген Гринів. Свою подо- 
рож по українських осеред- 
ках він започаткував в 
Монтреалі й більших міс- 
цях сходу Канади. Він виго- 
лосив низку доповідей. Йо- 
го виступи спонзорувала 
Ліґа Визволення України та 
члени СЛУПВ. У Вінніпезі 
він виступив 2-го жовтня в 
домі Читальні „Просвіта”, 
як також виступав в пово- 
ротній дорозі з Едмонтону і 
Саскатуну. Цим разом 
проф. Гринів взяв участь у 
перших днях конгресу Укра 
їнців Канади. 

В своїх доповідях гість зі 
Львова, який є теж народ- 
ним депутатом Верховної 
Ради в Києві, поділився 
своїм досвідом та вражін- 
ням про події в Україні. 
Політична й економічна 
ситуація є важка, говорив 
він, але багато більш опти- 
містична, як в інших краї- 
нах колишнього СССР. 

Цікаві картини змальо- 
вував проф. Є. Гринів про 
початкову працю „Меморі- 
ялу” з часів її ініціятора 
Андрея Сахарова, з яким 
українці співпрацювали, а 
сам доповідач був з ним в 
зв’язку. Як відомо, праця 
„Меморіялу” дала основу 
до розвитку дальших полі- 
тичних подій та вела до 
світанку нової доби в СС- 
СР, зокрема в Україні. 
Львівський „Меморіял” роз 
винув також видавничу ді- 
яльність. Він перевидав збір 
ник Світової Літе Українсь- 
ких Політичних В’язнів „В 
боротьбі за українську дер- 
жаву”, „Співанник У ПА”, 
„Українські імена в світовій 



науці”, „Аксіоми для нащад 
ків” та інші. Зараз йде пра- 
ця над історією східньої 
діаспори, над шкільними 
підручниками. „Меморіял” 
брав участь в міжнародних 
з’їздах, як Вільнюс, Моск- 
ва, Прага. Він дав теж по- 
чаток і допомогу активнос- 
ті репресованих та політич- 
них в’язнів в перших роках 
їхнього організування. 
Львівський „Меморіял” по- 
ставив ряд пам’ятників, а 
тепер піднявся здійснювати 
започатковану акцію Світо- 
вої Літе Українських Полі- 
тичних В’язнів, щоб побуду- 
вати пам’ятник колишнім 
в’язням німецьких концент- 
раційних таборів в Ебензе. 

Тепер проф. Є. Гринів 
відвідує ЗСА. 



МЕДИЧНА ПОРАДНЯ 
В НЮ ЙОРКУ 

Ню Йорк. — Суспільна 
референтура при окружній 
Управі СУА в Ню Норку 
при співпраці з Лікарським 
Товариством відділів Ню 
Йорку та Ню Джерзі влаш- 
товують четверту зустріч 
лікарів-спеціялістів з гро- 
мадянством — „Медичну 
порадню”, яка відбудеться 
в суботу, 31-го жовтня о 
год. 11-ій ранку в домівці 
СУА в Ню Йорку, 108 Дру- 
га авеню. Доповідатимуть: 
д-р Адріян Баранецький, 
рентгенолог — про діагнос- 
тичну рентгенологію, д-р 
Нестор Близнак, хірург-ор- 
топед — про хірургічну до- 
помогу при захворюваннях 
костей, д-р Михайло Левко, 
ревматолог — про різні 
види артретизму. Модера- 
тор — д-р Ігор Маґун. Бра- 
тиме участь референтка Сус 
пільної Опіки окружної Уп- 
рави СУА в Ню Йорку Віра 
Кушнір. 



Б. Клінтон зміцнив своє 

лідерство у президентських 



Вашінґтон. — Тижневик 
„Нюсвік” тількищо провів 
опитування громадської 
думки, охопивши виборців 
з різних регіонів країни. 
Виявилося, що тиждень піс- 
ля початку президентських 
дебат губернатор стейту 
Аркенсо Билл Клінтон міц- 
но утримує лідерство у пре- 
зидентських перегонах, на- 
багато випереджуючи своїх 
конкурентів — президента 
Джорджа Буша і техасько- 
го більйонера Росса Перо. 

Це опитування, проведе- 
не перед третьою зустріччю 
кандидатів, яке заплянова- 
не на вечір понеділка, зас- 
відчило, що кандидатові від 
Демократичної партії Б. 
Клінтонові віддають пере- 
вагу 46 відс. опитаних. За 
Дж. Буша, кандидата від 
Республіканської партії, вис 
ловився 31 відс. опитаних. 
Кількість прихильників Р. 
Перо становила 14 відс. від 
загальної кількости опита- 
них. 

Таким чином, після двох 
телевізійних дебатів Б. Клін 
тон зміцнив своє лідерство. 



перегонах 

Згідно з першим опитуван- 
ням, яке провів журнал 
„Нюсвік” перед дебатами, 
на боці Клінтона було 44 
відс. опитаних, на боці Бу- 
ша — 35 і Перо — 12. Нове 
опитувана говорить про те, 
що Клінтон і Перо здобули 
нових прихильників, тоді як 
президент Буш втратив їх. 

Проведене опитування 
також показало, що атаки 
Буша і віцепрезидента Дена 
Квейла щодо особистих яко 
стей Клінтона і його патрі- 
отизму, практично не мали 
впливу на громадську дум- 
ку про цього кандидата на 
президентський пост. 58 
відс. опитаних відповіли, 
що вірять Клінтонові і що 
він досить чесний, щоб бути 
президентом ЗСА. 

Після завершення дебат 
Клінтон має намір нанести 
вирішальний удар на пози- 
ції республіканського кан- 
дидата: Клінтон зробить 
поїздку по стейтах Вайо- 
мінґ і Невада, які традицій- 
но підтримують кандидату- 
ру Республіканської партії. 



Відзначать В. Лндрушків 



Дітройт (В. Баран). — 
Клюб Українських Ґрадуан 
тів Дітройту та Віндзору, 
який вже від 53-ох років 
щорічно признає стипендії 
для студіюючої української 
молоді та надає почесне 
звання Українця Року, від- 
значить в неділю, 25-го жов 
тня цією почестю Віру Анд- 
рушків, яка викладає укра- 
їнську мову і літературу в 



університеті в Енн Арбор і у 
Вейнському університеті за 
її наполегливу і успішну 
працю для нав’язання спів- 
праці між Львівським і Вейн 
ським університетами. Ця 
праця позначилася кілька- 
тижневим перебуванням бі- 
ля 50 студентів Львівського 
Університету у Вейнському 
університеті. 



У СВІТІ 

НЕДАВНІЙ ТИМЧАСОВИЙ президент іслямської 
держави Афганістан Себгатулла Моджадеді закликав 
лідерів ворогуючих угрупувань муджагедінів забути про 
особисті амбіції і діяти спільно в ім’я миру. „Я звертаюся 
до всіх партій, племінних вождів і польових командирів не 
розпочинати нового противоборства. Священна війна 
проти просовєтського уряду закінчилася, настав час 
прощення”, — підкреслив Моджадеді. 

В НЕДІЛЮ, 18-ГО ЖОВТНЯ, в столиці Йорданії Аммані 
зустрічалися міністри закордонних справ арабських країн. 
У висліді голосування прийнято рішення продовжувати 
арабсько-ізраїльські переговори у Вашінґтоні. Відомо, що 
шоста їх рунда завершилася 23-го вересня без найменших 
ознак прогресу. Сьома рунда розпочинаєтьсяс в середу, 2 1 - 
го жовтня. 



ВІДБУЛИСЬ ОСТАННІ ДЕБАТИ 
КАНДИДАТІВ НА ПРЕЗИДЕНТА ЗСА 



Іст Ленсінґ, Мі. — У поне 
ділок, 19-го жовтня відбу- 
лись в місцевості Іст Лен- 
сінґ, Мішиген, останні де- 
бати кандидатів на Прези- 
дента З’єднаних Стейтів 
Америки з участю прези- 
дента Джорджа Буша, кан- 
дидата Республіканської 
партії на перевибір, губер- 
натора Аркансо Билла Клін 
тона, кандидата Демокра- 
тичної партії і Росса Перо, 
незалежного претендента 
на президентське крісло. 
Модератором дебат був 
відомий журналіст і комен- 
татор Джім Лерер, який у 
першій частині ставив пи- 
тання кандидатам і визначу 
вав їм час для відповіді і 
виміни думками між ними. 

У друій частині питання 
кандидатам ставили: Гелен 
Томас з „Юнайтед Пресе 
Інтернешенел”, Джім Ґіб- 
бонс, коментатор пресової 
агенції Ройтерса і Сузен Рук 
представниця телестанції 
Сі-Ен-Ен. У цій частині усі 
три кандидати зайняли обо- 
ронну поставу, зокрема пре 
зидент Дж. Буш, якого зга- 
дані коментатори засипали 
численними питаннями різ- 
ного характеру, від еконо- 
міки і фінансів починаючи і 
на війні на Близькому Схо- 
ді проти Саддама Гуссейна 
кінчаючи. 

Очевидно, були піднесені 
на повну ширину справи 
підвищеннкя податків, Но- 
рієґи. Ель Сальвадору, Ніка 
рагуа тощо. Р. Перо попро- 
сив Клінтона не хвалитися 
ситуацією в його чи ненай- 
меншім величиною стейті 
Аркансо, населення якого, 
правдоподібно не переви- 
щує міст Чикаго чи Лос 
Анджелесу; Дж. Буш прига- 
дав присутнім економічну 
ситуацію і державні безпо- 
рядки, які існували за демо- 
кратичних адміністрацій, 
зокрема останньої з прези- 
дентом Джиммі Картером 
на чолі; Клінтон закидав 
Бушеві, що очолюваний рес 
публіканцями Уряд взагалі 
не має ясної економічної 
стратегії і візії і тому „ми 
маємо часті рецесії”; Перо 
виступив проти закордон- 
них „лабі” в обидвох пала- 
тах Конгресу; Клінтон вит- 
рачав забагато часу на пояс- 
нення, як то він і його Уряд 
полагодять справу відчи- 



щення довкілля, хоч кож- 
ний знає, кажуть спостері- 
гачі, що це коштовна прог- 
рама і жодний з кандидатів 
не сказав звідки він візьме 
гроші для покриття витрат 
пов’язаних з цією програ- 
мою з якою, до речі, не 
могли дати собі ради попе- 
редні Уряди ЗСА. 

Виникла також під час 
дебат справа втечі Клінтона 
від побору до військової 
служби, бо він, мовляв, був 
„здецидованим противни- 
ком війни”, так, як ніби ті, 
які воювали у В’єтнамі були 
прихильниками воєнних 
конфліктів. Буш пригадав 
присутнім про його антиу- 
рядову і антиамериканську 
активність не тільки в ЗСА, 
але також за кордоном. Те- 
перішній Президент ЗСА 
перестерігав Р. Перо і про- 
сив слухачів берегти свого 
гаманця перед тими, які 
хочуть витратити „ваші 
гроші” на розширення соці- 
яльних програм”. 

Політичні коментатори й 
аналітики, крім так званих 
спеціялістів від оцінки „хто 
перший” погоджуються, що 
останні дебати кандидатів 
на Президента ЗСА були на 
високому рівні, не зважа- 
ючи на те, що демократич- 
ний кандидат Б. Клінтон 
шукав нагоди розправитись 
з Бушем. Деякі „дуелі” пе- 
реходили навіть норми при 
стойности і нагадували те- 
атральщину, — кажуть дея- 
кі спостерігачі і присутні на 
панелі особи. Наприклад, 
Р. Перо закидав Бушеві, що 
амбасадор ЗСА в Багдаді, 
Апріл С. Ґласпі, заохочу- 
вав Гуссейна до інвазії на 
Кувайт літом 1990 року. 
Президент Буш зареаґував 
дуже гостро на безпідстав- 
ні і правдоподібно неправ- 
диві твердження Перо. 

Клінтон натомість навіть 
похвалив Президента ЗСА 
за його поставу і рішення 
під час війни на Близькому 
Сході, але „він не має пра- 
ва використовувати це у 
виборчій кампанії"”. 

Тепер все залежить від 
рішення виборців, бо тільки 
вони, беручи масову участь 
у виборах, можуть перері- 
шити справу: хто буде чер- 
говим Президентом ЗСА, 
— кажуть коментатори. 



В РИМІ ПІДПИСАНО мирний договір між урядом 
Мозамбіку і опозиційним угрупуванням Мозамбіцький 
національний опір. Договір передбачає припинення 
бойових дій між ворогуючими сторонами і фактично 
свідчить про закінчення громадянської війни в країні, що 
тривала понад 16 років. Угоду і протоколи до неї підписав 
президент Мозамбіку Жоакім Чіссано і лідер Мозамбіць- 
кого національного опору Афонсу Алякама. 

В СТОЛИЦІ АЛБАНІЇ Тірані відбулися переговори 
асистента генерального секретаря Н АТО Джана Кіндлера 
і заступника міністра закордонних справ Албанії Аріяна 
Старови. „Ми зацікавлені в розвитку стосунків з НАТО і в 
надійній колективній безпеці в Европі”, — заявив А. 
Старова. Дж. Кіндлер запевнив, що керівництво НАТО 
готове до політичного, економічного і воєнного співробіт- 
ництва з Албанією. 

В ПЕРСЬКІЙ ЗАТОЦІ СТАВСЯ новий ірано-еміратський 
інцидент. Іранський воєнний човен захопив у міжнародних 
водах поблизу острова Великий Бомб два риболовецькі 
кораблі Об’єднаних Арабських Еміратів. Еміратських 
рибалок іранці піддали побоям, а зловлену рибу відібрали. 
Це вже другий випадок у жовтні. На початку місяця 
іранці поблизу острова Абу-Муса захопили чотири 
еміратські риболовецькі кораблі. 

ЧЕРГОВИЙ ЗЛОЧИН здійснили в неділю, 4-го жовтня, 
тамільські сепаратисти, що діють на північному сході Срі 
Лянки. Групи бойовиків з числа „Тигрів визволення 
Тамілу” раптово напали на три мусулманські села і, 
застосувавши вогнепальну зброю, вбили 92 мирних 
мешканців і 12 поліціянтів, що охороняли ті села. 
Минулого тижня „тигри” таку ж криваву розправу 
вчинили в провінції Баттікоала, вбивши 134 цивільних 
осіб, переважно мусулман. 

СПЕЦІЯЛІСТИ БРЮССЕЛЬСЬКОГО Центру економіч- 
ної політики стверджують, що країни Східньої Европи 
можуть стати повноправними членами Европейської 
спільноти. Однак для цього потрібні значні фонди. Щоб 
допомогти Польщі, Мадярщині і Чехо-Словаччині стати 
членами ЕС, треба видати 15 біл. дол. Якщо до цього 
списку долучити Румунію і Болгарію, то Західній Европі 
доведеться вишукувати додатково ще до 5 біл .дол. 



В АМЕРИЦІ 

В СЕРПНІ ТОРГОВЕЛЬНИЙ дефіцит ЗСА збільшився на 
9 біл. дол., хоч країна залишається одним з більших 
експортерів у світі. Це ствердження принесло чи не 
найбільший удар виборчій кампанії президента Буша. 
який, відкривши китайські, корейські та інші торговельні 
ринки надіявся на покращання ситуації. За останні три 
роки експорт в ЗСА відбувався кошцом внутрішнього 
ринку, однак це не причинилось до росту американської 
економіки і зменшення числа безробіття, що у свою чергу 
вдаряло повною силою по виборчій кампанії Буша. 

СЕНАТОР АЛФОНС Д’АМАТО, республіканець з Ню 
Йорку, виступаючи в суботу, 17-го жовтня, в телевізійних 
дебатах з претендентом на сенаторське місце Робертом 
Ейбрамсом, кандидатом Демократичної партії, який 
свого часу був генеральним прокуратором в нюйорксько- 
му стейті, вимагав від Ейбрамса, щоб він перепросив його 
за образу і назву „фашист”, але впертий демократ 
категорично відмовився від сугестії поки, мовляв, Д’Ама- 
то не відмовиться від негативної кампанії. Конфлікт між 
обидвома кандидатами виник не тільки з цієї причини. 
Проблем було більше: право жінок на аборти, медична 
обслуга і забезпечення тощо. В ході дебат Ейбрамс 
користувався приготовленим виборчою машиною Клінто 
на матеріалом, і був, як сказали після дебат коментатори, 
речником Клінтона. Натомість Д’Амато згадав тільки 
один раз прізвище президента Джорджа Буша, суперника 
Клінтона, але й то тільки тоді, коли він критикував його 
економічну політику. Чи це передвиборча тактика? Ні, 
кажуть спостерігачі, бо Д’Амато ніколи не був звелични- 
ком Буша, особливо критикував його ігнорування еконо- 
міки. 

НЕВІДОМІ ОСІБНЯКИ, інформує російське інформацій- 
не бюро ІТАР— ТАСС, вкрали у місті Волтем, стейті 
Массачусетс, 1,365 „еротичних” книг американської 
співачки Мадонни на загальну суму 68,000 дол. Представ- 
ник поліції згаданого міста капітан Ричард Шенон 
розповів під час інтерв’ю з кореспондентом газети 
„Бостон Ґлоб енд Мейл”, що злодії найбільш правдопо- 
дібно зламали замок від дверей автомобіля з книгами, 
витягли звідти 91 пачку з книжками і докладно замкнули 
двері таким же замком для того, щоб закрити крадіж. 
Тільки за два дні співробітники Мадонни відкрили брак 
пачок зі знімками, які можуть скомпромітувати Мадонну. 





2 . 



СВОБОДА, СЕРЕДА, 21-го ЖОВТНЯ 1992 



Ч. 201. 




РОШОЕО 1893 

ЗуоЬосіа (ІЗЗИ 0274-6964) із риЬІІзИей сіаііу ехсері Зипсіауз, 
МопРауз, апр ИоІІРауз Ьу Ще ІІкгаіпіап Маїіопаї Аззосіаііоп, 
Іпс. а( ЗО Мопідотегу Зігееі. Регзеу Сі(у, N З 07302. 
ЗурЬоРа: (201) 434-0237 УМА: (201) 451-2200 



ЗиЬзсгірііоп: 1 уваг — $40.00, 6 толІНз — $22.00, 3 топІРз — $12.00 
тетЬегз 1 уваг*— $15.00. СРапде о( арргезз — $1.00. Маке 
сРеск ог топеу огРег рауаЬІе 1о “ЗуоЬоРа". 



Розітазіег; 5епр арргезз сРапдез Іо: 

"ЗуоЬоРа", ЗО Мопідотегу Зігееі, Зегзеу Сіїу, МД. 07302 
ТеІ : (201) 434-0237, (201) 434-0807, (201) 434-3036 

ЗесопР СІазз Розіаде раіР аі Зегзеу Сіїу, N 3 

Передплата на рік $40.00. на півроку — $22 00, на 3 місяці — $12 00. 
Для членів УНСоюзу $15.00 річно. За кожну зміну адреси — $1.00. 
Чеки і “топеу ОгРегз" виставляти на “ЗуоЬоРа”. 



Р.О. Вох 346 



Зегзеу Сіїу, N.,1 07303 



Страйк студентів в Україні 

Страйки студентів, демонстрації і голодівки, 
— це відоме явище в різних країнах світу з різних 
нагод. Зправила — це менше вияв ідеологічного 
екстремізму, як радше молодечого темперамен- 
ту і притаманного молодечому вікові нахилу до 
яскравого виявлення себе, до бажання заімпо- 
нувати друзям і широкому суспільству відвагою 
та риском персональної жертви. У всесвітній та 
українській історії відомі факти, що молодь 
своїми драстичними виступами започатковува- 
ла велике діло, і так само відомі численні факти, 
що саможертвенний вияв патріотизму приносив 
батьківщині більше шкоди, як користи. Це 
аксіома, незаперечна правда, що в політиці 
треба керуватися розумом, а не почуванням. А 
незаперечною правдою є, що юнаки і дівчата у 
студентському віці керуються у своїх діях 
найперше — почуванням. Такий закон природи. 
Тому треба бути дуже обережними у підході до 
таких подій, як студентський страйк, бо тут 
ідеться про різні аспекти і рисковно згори 
аподиктично схвалювати чи таврувати. 

Наші відомості з Києва про тамошній страйк 
студентів скупі і загальникові. Не виключене, що 
він скінчиться поки ці рядки дійдуть до читача. 
Речники страйкуючих студентів проголосили 
три вимоги: 1) розпустити існуючу Верховну 
Раду й перевести всенародні вибори до нової, 2) 
змінити існуючий Уряд, 3) виступити із одинад- 
цятичленної Співдружности Незалежних Наро= 
дів (СНД). Кожна з цих вимог, на перший погляд, 
патріотична і корисна українській державі, але 
над ними треба глибоко застановитися, бс 
кожну з них буде дуже важко перевести в життя. 
Щодо розпуску Верховної Ради і нових виборів: 
Україна ще не має Конституції. 

Існуюча Верховна Рада, яка має за собою 
історичні заслуги у проголошенні спершу суве- 
ренносте згодом самостійности та всенарод- 
ного референдуму, який цю самостійність за- 
твердив більшістю голосів, що заімпонувало 
цілому світові, та Верховна Рада існує від часу, 
коли найпалкішим патріотам не снилося, що 1-го 
грудня 1991 року без проливу однієї краплини 
крови воскресне українська держава, яку впро- 
довж наступного півроку визнають понад 120 
країн світу. Обраний народом Президент Украї- 
ни не призначав цієї Верховної Ради і вона може 
закінчити своє існування тільки власним рішен- 
ням. Від найповажніших діячів Народного Руху, 
які відвідували Ню Йорк, чули ми, що це не часі 
на всенародні парляментарні вибори, бо 1) нема 
конституційно визначеного числа парляменту, 
2) такі вибори відвернуть увагу всього держав- 
ного апарату і всього народу від найбільш 
пекучих актуальних справ і створять „вакуум” у 
процесі творення держави і 3) страйкуючі 
студенти вимагають, щоб вибори переводити на 
„багатопартійній базі”. Чи 28 існуючих в Україні 
партій мають змагатися за парляментарні ман- 
дати? Нісенітниця, яка може штовхнути країну в 
хаос. 

Вимога змінити Уряд вже здійснюється. 
Відійшов на власне прохання непопулярний 
прем’єр, призначений уже новий. Схвалювання 
всіх окремих членів нового Уряду вимагає часу, 
бо кожного з них вибирає не Президент (як в 
Америці) чи прем’єр (як в Англії і Німеччині), а 
Верховна Рада у тайному голосуванні. Чи це 
добре — це окрема справа, але покищо так воно 
є. Врешті щодо виходу України із СНД, то ніхто 
не є захоплений цією Співдружністю і участю в 
ній України. Від самого початку створення її всі 
українці у світі сущі здавали собі справу, що це 
тимчасовий, переходовий засіб. Співдружність 
постала, коли в Україні стояла півмільйонова 
російська армія, коли ввесь державний апарат 
був російський, коли Україна належала ще до 
валюти рубля. Леонід Кравчук заявив недавно, 
що „покищо Співдружність потрібна Україні”. 
Невже страйкуючі студенти мудріші від нього? 
Невже вони краще знають, у чому ця Співдруж- 
ність корисна чи шкідлива Україні? 

Було б дуже сумно і для української держа- 
ви трагічно — без образи студентській молоді — 
якби державою керували студенти. 



ПРЕДСТАВНИКИ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО комітету, 
котрий готує „29-ий з’їдз КПСС”, заявили на пресовій 
конференції в Москві, що з’їзд відбудеться на початку 1993 
року. Всупереч офіційній забороні Компартії в Росії, вже 
розпочалася перереєстрація її членів. З’їзд „створить 
оновлену Кс містичну партію, яка буде союзом самостій 
них Компа) що діятимуть у республіках”. Комуністи, 
не бажаючи іти зі своєї жахливої сцени, звідки змела їх 
історія, плянують також відродити на своєму наступному 
з’їзді „ленінський комсомол”. 



М. Мельник 

З НАГОДИ ДВОХ РІЧНИЦЬ 



Ті великі події рік і два 
роки тому! І захоплення, і 
неспокій, бо ануж щось ще 
станеться і незалежність ви- 
ховзнеться з наших рук, 
ціла маса патріотів пован- 
друє за грати імперських 
тюрем та концтаборів, ук- 
раїнські часописи і журна- 
ли стануть знову україно- 
мовними засобами імперсь- 
кої пропаганди, українсь- 
кий народ знову довідаєть- 
ся про щасливе співжиття 
народів-братів та остаточ- 
ну розв’язку національного 
питання, українські поети 
знову почнуть діставати 
нагороди за композиції, в 
роді: 

Коли серця мільйонів злить 
в одно — 

Твоє серце буде, рідний 

Сталін! 

(Сосюра), 

або, 

Москва наша люба, 

Москва наша славна! 
Красою ти дужа, 
ділами преславна! 

(Тичина) 

а наші поборники злиття 
мов з Академії Наук забе- 
руть нам знову букву „ґ” і 
тріюмфально почнуть ла- 
яти „націоналістів” за їх- 
ні атаки на такі мовні ідіо- 
тизми, як „Карфаген”, „Афі 
ни”, „Аравія”, „Фіви”, чи 
„гуля” (тяжко повірити, що 



в дійсності значіння тих слів 
є Картаґіна, Атени, Арабія, 
Теби і ґуля, та що люди 
продовжують їх вживати, 
хоч і не мусять). 

Побоювання ті не вип- 
равдалися тому, що ніяка 
сила не могла уже затри- 
мати бажання людей до 
свободи. Усім теж стало 
ясно, що ріст економіки, 
спертої на всеохоплюючо- 
му плянуванні та політич- 
ній диктатурі, остаточно 
застряг та що єдина мож- 
ливість виходу з тої без- 
надійної ситуації — це пе- 
рехід до вільних ринків. 

Ситуація в імперії почала 
мінятись з приходом до 
влади Горбачова в берез- 
ні 1985 року. Ще в жовтні 
того року програма КП 
СССР складалась із стан- 
дартних кличів, включно з 
такими заголовками, як 
„Поступовий перехід до ко- 
мунізму”, „Формування со- 
ціально ^однорідного сус- 
пільства” та „Розквіт і збли 
ження соціялістичних на- 
цій”. Та за кілька місяців, 
тобто в лютому 1986 року, 
на XXVII З’їзді КП СССР 
Горбачов виступив з ідея- 
ми „гласности” і „перебу- 
дови”. Від того моменту 



почався монументальний 
та іпритому досить мир- 
ний переворот в СССР, 
який заторкнув не тільки 
Німеччину, Польщу, Ма- 
дярщину, Чехо-Словаччи- 
ну, Румунію, Болгарію, 
Югославію і Албанію, але й 
цілий світ, включно з ЗСА. 

Згадуючи ті події, треба 
завважити одне. Горбачов 
напевно розпочав той пере- 
ворот не під тиском з-за 
кордону чи під тиском на- 
селення СССР, а з власної 
ініціятиви. Ніяких розру- 
хів в СССР тоді не було, 
подавляюча більшість чле- 
нів і кандидатів тодішньо- 
го Політбюра як теж і Цен- 
трального Комітету (що 
включав головних путчис- 
тів Крючкова, Язова, Пав- 
лова і Пуґо) були проти 
того роду далекойдучих 
змін. Супроти цього є до- 
сить логічно припускати, 
що Горбачов прийшов на 
власну руку до переконан- 
ня, що ніякі „нові” програ- 
ми партії політичної в еко- 
номічної системи СССР не 
врятують і тому краще їх 
змінити в мирний спосіб те- 
пер, чим чекати на револю- 
цію. 

В грудні 1988 року Вер- 



ховна Рада СССР зробила 
зміни в конституції СССР, 
що передбачали створення 
З’їзду Народних Депутатів 
СССР та демократизацію 
виборів. В тому самому 
часі Верховна Рада СССР 
прийняла теж закон про 
вибори народних депутатів. 
Закон не тільки покінчив 
з монополією КП СССР на 
висування кандидатів, але й 
встановив повторне голосу- 
вання у випадках, де ніякий 
кандидат не дістав більшос- 
те голосів. 

Приблизно в тому само- 
му часі Верховна Рада УС- 
СР прийняла закон про ви- 
бори депутатів та зроби- 
ла відповідні зміни в кон- 
ституції. Тут варто прига- 
дати, що в Литві 20-го груд- 
ня 1988 року на з’їзді КП 
Литви у поіменному голо- 
суванні 855 проти 160 деле- 
гатів висловились за вихо- 
дом КП Литви з КП СССР. 

В Україні починається 
національне відродження. 
Воно починається з диску- 
сій про мову, історію і ку- 
льтуру. Зокрема часописи 
„Літературна Україна” і до 
певної міри „Культура і 
Життя” починають друку- 
вати статті, де національ- 
на точка зору іде в яскра- 
вий розріз з недавніми офі- 
ційними положеннями у 
тих ділянках. 

Продовження буде. 



Яр. Климовський 

РІДКІСНА КНИЖКОВА ПОЯВА 

„ Отець Митрат Зенон Злочовський, композитор 
української священної музики”, вийнятки з творів і 
статті, обкладинка Стефи Дяків, видання Комітету 
шанувальників творчости о. митр. 3. Злочовського, 
книжка альбомного формату, друкарня Видавництва 
„Поступ”, Вінніпег, Канада, 1991, 188 ст. 

І 



Початки мистецтва ви- 
водяться із „васгит”, з релі- 
гії, каже Б. Шеффер. Чи не 
найбільшою це мірою тор- 
кається музики, головним 
чином релігійної музики. 

Творчість знаходиться у 
центрі свідомого зацікав- 
лення людини, розвиваючи 
в собі її мислі та почуття. У 
зв’язку з цим інакший твор- 
чий процес письменника, 
маляра, архітекта, а ще інак 
ший музика. Зміст кожного 
роду мистецтва міститься в 
його силі. Творчу силу еві- 
дентно підносить натхнен- 
ня, на що звернув увагу вже 
Демокрит, вважаючи нат- 
хнення рушійною силою 
будь-якого творчого проце- 
су. На сферу почуттів найбі- 
льше впливає музика, що 
відображає дійсність у мис- 
тецьких звукових образах. 
Музичний твір є вислідом 
співдії музичних елементів 
як ритм, мелодія, гармо- 
нія, динаміка, артикуляція, 
барва звуку тощо. Розріз- 
няємо два роди музики — 
вокальну (що є найдавні- 
шою) та інструментальну, а 
ці два роди ділимо на со- 
льову й ансамблеву. 

Велике в кожному роді 
мистецтва немислиме без 
значного мистецького об- 
дарування. Обдарування, 
талант збільшує особиста 
культура, пам’ять, уявлен- 
ня, глибоке знання. Концеп- 
ція твору, це стільки, що в 
уяві зформовані обриси май 
бутнього твору. За Геґлем, 
твір є синтезою явища й 
ідеї, дійсносте і мислі, зміс- 
ту та форми. Хоча кожний 



твір мистецтва є індивіду- 
альним предметом, але як- 
що йдеться про компону- 
вання церковних творів, 
композитора зобов'язує ес- 
тетична традиція. В цього 
роду музики струми звуків 
висловлюють настрої та 
почуття, звернені до Все- 
вишнього. Композитор, що 
приступає до створення тво 
ру на хвалу Божу, прагне 
надати йому досконалість. 
У такій творчості найваж- 
ливіше, щоб творові запев- 
нити якнайдовше триван- 
ня, що зумовлює вартість і 
неповторність. Як бачимо 
музична композиція свя- 
щенного твору, це (йдучи за 
Вебера-Фехнера законом) 
психофізична діяльність лю 
дини з вродженими здібнос- 
тями музичного типу, що 
намагається створити вар- 
тісний і тривалий твір. 

Священна музика вели- 
кою мірою впливає (чого 
може ми часто несвідомі) на 
поведінку супроти інших та 
супроти самого себе. Музи- 
ка бож формує естетичні 
смаки та ідеали, розвиває 
емоційну чутливість, від- 
чуття прекрасного. Твір 



композитора, це втілення 
в музичних образах його 
ідейно-мистецького заду- 
му. Тут подаруємо собі ета- 
пи систем графічних зна- 
ків для запису музики, ска- 
жемо тільки, що сучасне 
нотне письмо визначає зву- 
ковисотне положення нот, 
їх метроритмічне співвідно- 
шення, дає змогу точно фік- 
сувати нотний текст. На 
кожний спосіб нотне пись- 
мо не є легкою справою. 
Коли йдеться про запис 
самої мелодії, це ще не про- 
блема, але коли йдеться про 
розписання якогось музич- 
ного твору на більше го- 
лосів, інколи й акомпань- 
яменту, часто-густо цілість 
згармонізувати відповідно 
до виконавського складу, 
тут уже таки треба бути 
фахівцем у такому склад- 
ному роді мистецтва, яким 
є музика. 

Автор книжки „Компо- 
зитор української священ- 
ної музики” 14-літнім чи- 
тав уже ноти, а 17-літнім 
уже простудіював початки 
гармонії. Два роки пізніше 
тобто на першому році тео- 



логічних студій у Перемиш- 
лі простудіював підручник 
гармонії Райса, після чого 
почав компонувати. Пер- 
шою його композицією бу- 
ла пісня на чоловічий квар- 
тет у супроводі струнного 
квартету. Цю композицію 
виконали питомці. На дру- 
гому курсі почав диригу- 
вати. Під свою музику під- 
кладав і власні слова. Гри 
на фортепіяні, необхідної 
композиторові, навчився 
вже після Другої світової 
війни, будучи священиком у 
Польщі. У тому часі — у 
Познані та Варшаві прой- 
шов вищі музичні студії, 
студіював вокал, пройшов 
усі основні дисципліни, що 
зобов’язують у високих му- 
зичних школах, зосереджу- 
ючи особливу увагу на ті 
дисципліни, що тісно зв’я- 
зані з композиторською 
творчістю. Не зважаючи на 
життєві умови, його музич- 
на творчість в області свя- 
щенної музики після прис- 
воєння різних знань, особ- 
ливо з композиції, помітно 
спотужніла, словом почав 
іти семимилевими кроками 
вперед, почуваючись наба- 
гато певнішим у своїй улюб 
леній творчості. „Світсь- 
ка або мирянська, концер- 
това музика, казав, явля- 
ється бесідою, тобто роз- 
мовою з людьми, нато- 
мість священна музика є 
для мене молитвою та роз- 
мовою з Богом. Писання 
священної музики, це пот- 
реба моєї душі”. 

Закінчення буде. 



Микола Бараболяк 

ДЕКІЛЬКА ЗАВВАГ 

ДО ПРОЕКТУ КОНСТИТУЦІЇ 
УКРАЇНИ 

її 

Інші акти Національних Зборів, які Проект називає 
„виключно законами” дискутується і над ними голосуєть- 
ся по Палатах окремо. Вони перелічені у статті 135 під 29- 
ти уступами, з тим додатком, що Національні Збори 
ухвалюють теж закони з інших питань”. Перелік цей 
включає справи, які нормально передають Конституції до 
відання законодавчим органам. їх розглядають — 
повторюю — обі Палати окремо і над ними роздільно теж 
голосують. Годі не звернути уваги, що там названо й такі, 
які у президентській системі належать до відання Прези- 
дента, як наприклад, постанова, що НЗ визначують 
принципи і напрямні зовнішнішньої політики, коли це 
нормально домена виконавчих органів, а парламентам 
залишається право критики? Коли є різниці у рішеннях 
Палат окремо, „для усунення розбіжностей... утворюється 
погоджувальні комісії (стаття 161—4). 

Творення в рамах Національних зборів чотирьох різних 
форм законодавчої діяльносте (Рада Депутатів і Рада 
Послів діють кожна окремо, обі Ради переводять спільно 
дискусії, але голосують окремо, врешті четвертий варіант 

— дискусія і голосування вкупі) може добрий спосіб не 
витрачати зайво часу. Т ому годі займати до такої інновації 
становище, як мені відомо, ніде не випробуваної. Але що 
такий законодавчий процес — це джерело літиґації перед 
Конституційним Судом на тлі „конституційности” закону 
під закидом, що його схвалив не той законодавчий орган 

— це для мене певне. Жниво для судів. 

Референдум 

Дивує мене ведення референдуму як обов’язкового 
способу для вирішення питання про входження України в 



державні союзи, військово-політичні об’єднання та зміни 
території держави (Стаття 117). Референдум допускає 
Проект теж на вимогу Національних Зборів або не 
менше 2 мільйонів виборців (стаття 139 — 7). Це остання 
постанова про референдуму прямо гумористична; наприк- 
лад, референдум мав би рішати про приєднання України 
до НАТО... Мабуть, цю недоречну постанову вміщено на 
вимогу кіл, які лякаються нині, що Президент Кравчук 
може „запродати” Україну якимсь упокорюючим догово- 
ром із Кремлем. Проект приймає в основі президентські 
принципи в організації виконавчої влади, а такою 
постановою її перекреслює. 

Постанови непотрібні, або які б містились у „конститу- 
ційних законах”. На глум хіба вміщено таке: „Не допус- 
кається референдум з питань ціноутворення (ціни на 
гадоґи теж?), витрат із державного бюджету, призначен- 
ня і звільнення посадових осіб, амнестії і подібне) стаття 
117 — 4); не допускається одночасне переведення виборів до 
національних Зборів і Президента (Чому?); не є самозро- 
зумілим, що держава має обов’язок забезпечити кожній 
людині свободу діяння, то навіщо те, що „держава 
забезпечує умови для безперешкодного та ефективного 
здійснення членами Національних Зборів своїх повнова- 
жень” (стаття 130 — 1? Не є самозрозумілим, непотрібним 
теж, що „члени Н 3 мають право виступу на засіданнях Н 
З з усіх питань”, хоч може повинна про те бути мова в 
реґуляміні засідань зборів. Або така постанова в статті 
133 — 1): „Повноваження членів НЗ та їхні права і 
свободи... припиняються в разі його смерти”. Міг би хто їх 
виконувати з другого світу, чи залишити у спадку дітям? 
Або що „Припиняються теж зі „складенням повноважень 
за особистою заявою (стаття 133 — 2). До виключних 
повноважень НЗІ Належить... тлумачення законів”. А де 
роля судів? Таких прикладів недолугих постанов можна б 
зацитувати більше. Ще такий курйоз: „Президент прочи- 
тує закон... і скріплює його підписом”. А коли б опубліку- 
вав не читаючи? 

Виконавча Влада 

Вступна зав у світі прийняті такі основні взори 



Олександра Ю. Копач 

Промінний ранок 



Чудовий промінний ра- 
нок після страшної бурі й 
зливи. Ми вже готові в до- 
рогу, не далеку, але дорогу 
на Пластову Січ, а тут знов 
телефон. 

Ну, ще цей і вже! А то 
вийти з хати не можна! 

— Лесю, дзвоню з Філа- 
дельфії. Остап Тарнавський 
помер. 

— Що ти кажеш, Рисю! 
Наш голова д-р Остап Тар- 
навський? 

— Сьогодні вночі. Тепер 
ось, телефонувала до мене 
Марта. Знайшла його рано 
при бюрку, бо ще звечора 
хотів щось писати. Знаєш, 
саме вчора я була в них на 
вечері, знаєш, Остап Плану- 
вав у жовтні приїхати до 
Торонто, знаєш, а я подума- 
ла, що наше „Слово” влаш- 
тує тоді гарний вечір. Але... 
Приїду за два дні, а тепер, 
знаєш, повідоми наших чле- 
нів, кого можеш. 

Ще кілька слів і клацнула 
слухавка. А я сиджу, не 
рухаюсь. Довкола злітають 
карти-спогади... оце VI З’їзд 
„Слова”... В залі Інституту 
св. Володимира письменни- 
ки, поети, члени „Слова” зі 
всіх країв цілого світу, зви- 
чайно, на той час крім У кра- 
їни, між ними д-р Остап 
Тарнавський, вибраний го- 
ловою „Слова” на всю діа- 
спору, елегантний мужчи- 
на, не високого росту, при- 
стійний, чорнявий, з усміш- 
кою приязні на обличчі, з 



І темна ТІНЬ 

СМфТИ 

іскоркою гумору в *чах, 
знаний поет, есеїст, перек- 
ладач, добрий організатор, 
а тепер... помер на серц. 

„Життя тут — квіт, ио 
впаде в забутту 
Лиш смерть — початок 
вічного буття”. 

Зринають у пам’яті його 
слова зі „Сотні сонетів”. 
Так, Остап Тарнавський 
відійшов до вічного буття, 
але квіт його життя зали- 
шиться назавжди в духово- 
му багатстві української 
нації. У своєму надбанні 
зібрав він великий скарб 
творів з різних ділянок літе- 
ратури, як з поезії „Сотня 
сонетів”, з прози „Камінні 
ступені”, з есеїв „Туга за 
мітом”, згадавши тільки 
дещо, а будучий історик 
літератури зробить широкі, 
докладні підсумки. Остап 
Тарнавський належить до 
тих творців слова й мислі, 
що вміють глянути поза 
відомий, людині доступ- 
ний, світ. Твори його глибо- 
кі змістом, філософічною 
думкою, чарують красою 
мистецького слова. Широкі 
обрії його есеїв охоплюють 
творців різних народів дав- 
ніх і сучасних. Це духовий 
світ, де Україна ясніє в кру- 
зі народів світу в часі й 
просторі. 

Низький поклін і щире 
спасибі Остапові Тарнавсь- 
кому за подаровану нам 
його „квітку життя”. 



З ЛИСТІВ ДО РЕДАКЦІЇ 

ПОДЯКА 



Високоповажний пане ре- 
дакторе! 

Звертаюся до вас зі сло- 
вами щирої вдячносте за те, 
що у вашій газеті „Свобо- 
да” ч. 108 з 9-го червня 
1992 року поміщено стат- 
тю нашої вчительки Люби 
Гриців про заклад для нез- 
рячих дітей у Львові. 

Завдяки вам і вашій га- 
зеті ми запізналися з ці- 
кавими людьми з Америки, 
українцями, які нам пи- 
шуть, телефонують. Пере- 
буваючи в Україні, у Льво- 
ві, нашу школу відвідали і 
дали пожертви на будівниц- 
тво спального приміщення 
— Юлія Вертипорох, На- 
дія Цегельська і Комітет 
Суспільної Опіки Клівлен- 
ду в особі Мирослави Ориш 
кевич. 

Першого вересня укра- 
їнці з Америки брали участь 
у святі „Першого дзвони- 
ка”. Особливо усіх учасни- 



ків цього свята зворушив 
концерт чоловічої капелі 
бандуристів „Карпати” то- 
вариства сліпих, під керів- 
ництвом Юліяна Вовка. Бі- 
льша частина членів капелі 

— це наші випускники. 

Прошу через вашу газе- 
ту подати інформацію ук- 
раїнцям в Америці, що по- 
жертви для нашої школи 
можна посилати в Комітет 
Суспільної Опіки Україн- 
ських Злучених Організа- 
цій в Клівленді, зокрема, до 
Мирослави Оришкевич, а 
також висловити щиру по- 
дяку нашим опікунам. Дат- 
ки слати на адресу: Зосіаі 
Бегуісез Соттіиее о( II пі- 
Іеб ІЛсгаіпіап Ог§апігаііот 
о£ Огеаіег Сіеуеіапб, 5905 
8іаіе Кб., Сіеуеіапб, ОЬіо 
44134. 

З повагою і щирою вдяч- 
ністю, — Віра Світлик, ди- 
ректор Львівської школи 

— Інтернату ч. 100 для нез- 
рячих дітей. 



БЕЗ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І КНИЖКИ 
— НЕ БУДЕ Й УКРАЇНСЬКОЇ ДИТИНИ! 



конституційних систем: парляментарна (найстаріша у 
світі, британська) і президентська (американська. Між 
ними французька (дегЬлівська) — така посередині між 
тими двома. В першій виконана влада уповні підзвітна 
парламентарній, у другій — баланс між ними, рівновага, в 
третій пів-на-пів є там два органи виконної влади — 
Президент і прем’єр-міністер. Вони мають свої окремі 
домени урядування. Президент у своїй — незалежний від 
парляменту на кшталт американського. Прем’єр у його 
функції підзвітний парляментові і він може кожночасно 
його відсунути від влади, подібно як британський. 
Виглядало б, що проєктотворці української Конституції 
зафасциновані всім, що американське — яка Америка 
сильна! — схилилися більше до президентської системи. 
Але, мабуть, маються теж сумніви і побоювання, щоб на 
українському терені Президент не став диктатором. 
Мусить урешті діяти і той фактор, що хоч Президент 
вибраний у всенародному голосуванні, то все ж члени 
парляменту яскравіше віддзеркалюють волю народу. 
Проект натякає на це вагання. Робить прем’єра-міністра і 
шістьох міністрів — про що згадано — відповідальними 
теж перед парламентом, коли решту міністрів дає під 
повну команду Президента. 

Теж український Проект можна склясифікувати таким, 
що попадає між американським (президентським) зразком 
державного устрою, а французьким. Важко давати опінію 
про щось невипробуване. Але мені видиться, що Україні 
відповідала б у нинішніх умовах система найкраще таки 
ближча французькій, яка дає майже повну владу Президен- 
тові у кризових ситуаціях, але не допускає до майже 
всевладдя чи то президента, чи парляменту. Президентсь- 
ка система далеко не ідеальна. Коли, як нині у ЗСА, 
Президент представник Республіканської партії, а демок- 
рати мають запевнену більшість у Конгресі, доходить до 
майже застою в державі. Виборець у ЗСА боїться повної 
переваги одної партії, бо це могло б заносити диктатурою 
партії, хоче, щоб влада „балансувалось”, як іце проповідує 
Конституція, але не все це „балансування” виходить на 
здоров’я народові. 

Продовження буде. 



Ч. 201. 



СВОБОДА, СЕРЕДА, 21-го ЖОВТНЯ 1992 



ВИСТУПИ „ЧЕРКАСЬКИХ 

КОЗАКІВ’ 



В неділю, 27-го вересня в 
Торонто відбувся великий 
концерт, присвячений 50-им 
роковинам Української Лов 
станської Армії. Керівник 
ансамблю Юрій Марштула 
розказує, що разом зі своїм 
братом Василем вони ство- 
рили цей колектив із хлоп- 
ців свого козацького посе- 
лення на Черкащині ще у 
1984 році. Головною ціллю 
організаторів є пробуджу- 
вати піснею національну 
свідомість і гордість свого 
козачого роду, який зазнав 
страшної русифікації за ча- 
сів панування попередньої і 
недавно знищеної, але по- 
декуди живої ще російської 
імперії. Можна сміло сказа- 
ти за виконавцями, що їхня 
мистецька діяльність — це 
пропаганда української му- 
зики і пісні, а останньо і 
танцю, репертуар добирав і 
оброблював Ю. Марштула 
та ведучий концертом Ана- 
толій Бузко. Хочу поґрату- 
лювати А. Бузко, який запо 
відає, а вірніше натяка: 
короткими, але влучнимі 
фразами про свої нові точ- 
ки у виконанні і віддає б«з 
зайвих довших пояснень 
слово пісні, яка повинна 
справитись над дальшою 
насолодою для публіки, іо 
чу також поґратулювгти 
торонтонських любителів 
української пісенної кулггу- 
ри, які так численно загов- 
нили залю на двох концер- 
тах. Однак багато поверну- 
лися додому з огляд’ на 
брак місця. Вони можуть 
оглянути концерт аж и по- 
ловині жовтня ц. р. 

Під впливом мистецько- 
го настрою „Черкаських 
козаків” мої думки якось 
повернулися до істлрії з 
півстоліття назад і пр {гада- 
лися мені, ЯК ТОДІ МіЛОМу 
хлопцеві, хоробрі українсь- 
кі повстанці, які та» жерт- 
венно боролися за волю 
українського народу Боро- 
лися і співали часто . в горю 
всіляких пісень, а о,обливо 
революційних, які артува- 
ли і запалювали де бороть- 
би. Пам’ятаю ті часи з про- 
токольною точніст о, пове- 
дінку і лиця соток говстан- 
ців, які закаменіли у моїй 
уяві назавжди, пам’я аю, як 
часто на одному плеп висів 
автомат, а на другому — 
гітара чи мандоліна, яка 
при кожному постої залива- 
лася мелодією. В більшості 
ці мелодії викликали шьо- 
зи, менше було тих радіс- 
них і веселих, на жаль, таке 
було їхнє тверде, але лад- 
звичайно чесне життя. Вп ці 
повстанці і їхні командори 
— це найцінніші з найцін- 
ніших, це істинно віддіні 



герої, які любов до України 
ставили вище не лише осо- 
бистих вигод, але і далеко 
вище від власного життя. 

Чужинці пишуть про нас: 
„пісенна Україна” або „спі- 
вучий український народ”. 
Співуча була УПА, яка на- 
лежить цілому народові, 
вона невіддільна від наро- 
ду, бо її рядові повстанці і 
командири походили з різ- 
них регіонів України, вони 
ходили до різних церков і 
належали до різних органі- 
зацій. їх історія бурхлива, 
часто драматична, а інколи 
і трагічна. Доба безупинних 
боїв з ворогами України, 
без достатньої харчової ба- 
зи і боєприпасів змушувала 
їх видирати від ворога не 
лише хліб, але частіше 
зброю. В тих умовах народ- 
жувалася їхня пісня і на світ 
родилася та велика любов 
до України, свідомість і той 
святий поклик, який затьма- 
рював особистий біль і сму- 
ток, і відроджував почуття 
відповідальности за долю 
свого народу. 

Я не соромлюся сліз сво- 
їх, коли пригадую тих чес- 
них героїв, які не мали у 
собі національного спусто- 
шення і виродження. Часто 
захоплені ворогом вмира- 
ли в страшних тортурах і 
тому всім тим, які не дожи- 
ли, і тим, які ще живуть, 
належиться від цілого наро- 
ду велика і доземна шана. 

Ансамбль „Черкаські ко- 
заки” подарував слухачам 
пісні, записані в народі про 
УПА. Цей репертуар фор- 
мувався під впливом внут- 
рішніх і зовнішніх подій. 
Вистачає, що відбувся бій, а 
вже за кілька днів йшли 
сотні і співали про ці події 
пісні. На розвиток пісенно- 
го репертуару складалися 
надбання минулих револю- 
ційних поколінь, пориви 
волі, душі, серця, думки й 
уяви, пережиття і змагання 
за краще майбутнє. Однак 
на зміст упівського репер- 
туару мали влив її освічені 
сучасники, які своєю твор- 
чістю, ідеями й чинами по- 
трясають, надають нового 
змісту й напрямку на фор- 
мування думок людей. 

Один з моїх знайомих 
сказав: „Не піду я на цей 
концерт, нехай вони про- 
буджують свідомість не 
тут, а там, в Україні, а вони 
під час референдуму, за- 
мість активізувати своїх 
земляків, в цей час гастро- 
лювали в Канаді і Амери- 
ці”. 



Можна до певної міри 
погодитися з моїм співбе- 
сідником, але треба додати, 
що моральні і культурні 
вартості деяких емігрантів 
на нашому континенті дуже 
убогі, вони не лише недо- 
оцінюють діяльности УПА, 
але часто у їхню сторону 
кидають каміння. Серед 
них знаходяться такі,які, не 
понюхавши пороху, мало 
не потопилися, залишаючи 
своїх батьків, яких УПА 
обороняло перед немину- 
чою смертю. Мого співбе- 
сідника діти вже давно не 
ходять на всякі українські 
імпрези, бо вони не зруси- 
фікувалися, але у вільній 
країні занглічилися і по 
просту ці імпрези для них 
незрозумілі. 

Особисто вважаю, що зав 
жди треба проводити куль- 
турно-освітню діяльність у 
певних пропорціях, щоб 
боронитися як перед руси- 
фікацією, так і перед по- 
льонізацією. Не менше тре- 
ба боронитися і перед ан- 
гліченням нашої молоді. 

Думаю, цей концерт 
„Черкаських козаків”, який, 
може, і не сколихнув повні- 
шим репертуаром УПА, 
був винятково вартісним 
доповненням до козачої піс- 
ні з минулого і все це разом 
унікальне, змістовне. Це епо 
пея, яка закріплює в серці 
словом пісні ці великі дари 
Божі, які нам зготовила 
історія. Концерт в Торонто, 
— це лябораторія нашого 
самозбереження і всі ми 
будуємо сьогодні свою дер- 
жаву, може не так за гасла- 
ми ідеології, як за інстинк- 
том самозбереженйя, і коли 
його немає, йому не помо- 
же ідеологія. 

Інший мій знайомий ска- 
зав, що не піде на концерт, 
бо не буде набивати кишені 
спекулянтам, яким не хо- 



У Вінніпегу... 

(Закінчення зі стор. 1 ) 

українців в Канаді і під- 
креслив основні події та 
акції святкувань. 

У неділю, 1 1-го жовтня, 
останній день праці конг- 
ресу, були представлені ре- 
золюції від різних паралель 
них сесій. Слід підкреслити, 
що делегати проголосували 
у підтримку того, щоб Ка- 
нада залишалася могут- 
ньою та об’єднаною краї- 
ною, про що свідчить текст 
резолюції: „Конгрес У країв, 
ців Канади підтримує прий- 



четься робити, а взялися за 
торгування національни- 
ми цінностями, так якби 
цього не могли робити наші 
організації, такі як КУК або 
СКВУ, які із зароблених 
грошей могли б щось пут- 
нього придбати для загаль- 
ноукраїнської справи. 

Так чи інакше, пересічний 
глядач не заглиблюється у 
глибини філософії, він по- 
просту йде, як кажуть, задо- 
вільнити свій смак або під- 
тримати своїх. 

Ансамбль „Черкаські ко- 
заки” має вже своє ім’я і 
свою популярність, всюди 
вони зустрічають заповнені 
залі і гаряче захоплення 
слухачів. Вони співають 
своїм стилем, природній 
спосіб ритму викликає у нас 
особливу симпатію. У шля- 
хетності їхнього звуку ле- 
жить щось, що манить сво- 
єю яскравістю, дзвінкістю, 
дихає українськістю, їх го- 
лоси близкі до закорінено- 
го народного співу в Укра- 
їні. Притаманна лише їм 
ритміка, добра інтонація і 
динаміка приносить цю ра- 
дість. Акордеон, скрипка, 
сопілка і гітара, а також 
перкусія та шість танцю- 
ристів на тлі природно гар- 
них голосів — це краса, і 
годі сказати, що більше 
подивляти, спів, повний тем- 
пераменту, чи виконавство 
на інструментах, танець чи 
барвистий їх одяг. Я не хочу 
порівнювати цей колектив з 
будь-яким іншим, але хочу 
сказати, що серед виконав- 
ців є такі, які можуть зовсім 
впевнено прикрашувати 
профісійні коликтиви. Це 
той колектив, який рівень 
нашої публіки вповні вміє 
задовільнити. Люди вихо- 
дять із залі задоволені, при- 
хильно, без нарікань комен- 
тують виступ. Можна кон- 
статувати, що свою місію 
„Черкаські козаки” здій- 
снюють. 



няття угоди „Шарлоттавн” і 
закликає уряд Канади і усі 
провінційні уряди внести 
поправку до Пункту про 
Канаду (Сапасіа Сіаше) для 
гарантії, що громадяни Ка- 
нади і їх уряди зобов’язу- 
ються виступати за расову і 
етнічну рівність”. 

Після закриття голосуван 
ня голова Всеукраїнської 
комісії д-р Р. Бучок виголо 
сив, що на президента Кон- 
гресу Українців Канади на 
каденцію 1992-1993 роки 
вибрано 48-річного адвока- 
та з Вінніпегу Олега Рома- 
ніва. Після цього він зачи- 
тав прізвища нововибраних 
членів Екзекутиви КУК, 
Президії та Контрольної 
комісії на наступну каден- 
цію. Цю пленарну сесію 
закрито словом новообра- 
ного президента КУК. 

На обіді подяки були на- 
городжені шевченківськи- 
ми медалями 35 визначних 
канадців українського по- 
ходження, а також відбула- 
ся інсталяція нововибрано- 
го проводу КУК. З промо- 
вою про відродження укра- 
їнського кооперативного 
руху в Україні виступила 
Ольга Заверуха. 17-ий Кон- 
грес Українців Канади був 
офіційно закритий гимнами 
Канади і України. 




Український Музичний Інститут Америки, Інк. 

відзначає своє 40-річчя 

Неділя, 25-го жовтня 1992 р., год. 1:45 по пол. 

КОНЦЕРТ 

УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ 

в пам’ять основника УМ І 
проф. РОМАНА САВИЦЬКОГО 

Виконавці учні УМІ: П. Андрушків, О. Гарасимчук, А. Гельбіґ, 3. Гельбіґ, Н. Гончаренко, 
Х.Ґерула, А. Добрянський, Д. Добрянський, А. Дурбак, X. Кошіль, В. Лойко, Д. Парада, 
X. Падковська, А. Тритяк, А. Тритяк, Р. Шевчук. 

Участь приймає вокальний ансамбль „ПРОМІНЬ” під кер. БОГДАННИ ВОЛИНСЬКОЇ 
УУеіІІ НаІІ аї Сагпедіе НаІІ, 154 ши 57Ж $»гееі, Меїлг Уогк, ІЧ.У. 
ВЕСЬ ДОХІД НА УКРАЇНСЬКИЙ МУЗЕЙ В НЮ ЙОРКУ 



Ярослав Стех 



Дирекція Української Федеральної 
Кредитової Кооперативи „Самопоміч” 

при 1729 СоНтап Ауепие у Філадельфії, Па. 19111 

повідомляє організації, членство і українських громадян 
міста Філадельфії та околиці, що 

31-го жовтня 1992 року 

будемо відзначати 




40-ЛІТНІЙ ЮВІЛЕЙ СВОГО 
ІСНУВАННЯ і ПРАЦІ 



В глибокому смутку повідомляємо, 
що в понеділок, 19-го жовтня 1992 року 
відійшла у вічність після довгої та важкої недуги 

бл. п. 



БЕНКЕТ відбудеться у приміщенні 

Українського Освітньо-Культурного Центру 

при 700 Сесіаг Воасі, у Абінґтоні, Па. 

Святочний вечір почнеться „коктейлем” о год. 6-ій веч., 
а о год. 7-ій ювілейна вечеря. 

Під час вечері програма, у якій візьмуть участь: 

— Солістка Львівського оперного театру та Львівської Фі- 
лармонії - ОКСАНА КРОВИЦЬКА, сопрано; 

— Соліст українського Радіо і Телебачення — 

ЯРОСЛАВ ГНАТЮК, баритон; 

— Соліст Київської Філгармонії, професор Київської Кон- 
серваторії, лавреат можнародкого конкурсу піяністів в 
Парижі - ВОЛОДИМИР ВИННИЦЬКИЙ, фортепіян 

Вступ на бенкет 20 долярів від особи. 

З уваги на певне обмеження місць, замовлення треба виси- 
лати не пізніше як до 23-го жовтня 1992 р. 

Квитки можна набувати у всіх бюрах Кредитівки особисто 
або телефонічно — 725-4430 



Ярослава з Шереметів 
КУЧМА 

нар. 17-го серпня 1913 р. в селі Орепчику, б. Сколього, 
дружина о. Антона Кучми, пароха УКЦ св. Родини 
у Вест Айсліп, Н. Й. 

ПАНАХИДА відбулася в середу, 21-го жовтня о год. 7:30 
вечора у похоронному заведенні Чапей, Монток Гайвей, 
1225, Вест Айсліп, Н. Й., а похоронні відправи у четвер, 22-го 
жовтня 1992 р. з УКЦ св. Родини у Вест Айсліп, Н. Й. о год. 
9:30 рано, а опісля на українському православному цвинтарі 
св. Андрія Первозванного в С. Бавнд Бруку, Н. Дж. 

Залишила у смутку: 

мужа — о. АНТОНА 

і ближчу та дальшу родину в ЗСА й Україні 



Замість квітів проситься складати датки на 
Товариство за Патріярхат в ЗСА. 



ЯК ЗАЯВИВ ОФІЦІЙНИЙ представник міністерства 
закордонних справ Південної Кореї, Росія має намір 
повернути собі комплекс будівель і територію колишньо; 
царської дипломатичної місії, котра була власністю 
російської імперії. Територія знаходиться в самому центрі 
Сеулю і займає площу 20,460 квадратових метрів. 




Ділимося сумною вісткою з родиною, приятелями і вірними, І 
що в п'ятницю 16-го жовтня 1992 року, з волі Всевишнього | 
відійшов у вічність наш найдорожчий брат і стрмйко 

св. п. почесний Крилошанин 

о. Володимир Гребець 

народжений 13-го липня 1906 року в Україні. Священичі І 
похоронні відправи відбулися в неділю, 19-го жовтня 1992 | 
року в соборі св. Йосафата в Пермі, о год. 7:30 вечором, а | 
похорон у понеділок о год. 10-ій рано на цвиитарі евв, | 
апостолів Петра і Павла в Пермі, Огайо. 

Вічна йому пам’ять! 

В глибокому смутку: 

Брат - РОМАН 
МИРОСЛАВА братова 
ВІРА І РОБЕРТ МОЛПС з родиною 
ЮРІЙ і ВІРА ГРАВЕЦЬ з родиною 
ОЛЕГ І БЕРНІС БОГУШ з родиною 
Ближча і дальша родина в Канаді, Україні і Польщі 




Ділимося сумною вісткою з родиною і приятелями, 
що в четвер, 15-го жовтня 1992 р. відійшла у вічність 
наша найдорожча 
МАМА. БАБЦЯ 

бл. п. 

Стефанія Тисельська- 

Галькович щ\ 

колишня членка 48-го Куреня Дмитра Вітовського 
у Підгайцях. 

ПАНАХИДА — неділя, 18-го жовтня 1992 р., год. 8 ЗО веч. 
в похоронному заведенні Когут в Бейон, Н. Дж. 

ПОХОРОН — понеділок, 19-го жовтня, год. 9-та ранку 
в церкві УспІння св. Богородиці і Бейоні. а опісля на україн- 
ський православний цвинтар св. Андоія в С Бавнл Круку. 

,Ню Джерзі. 

Залишені в смутку: 

син — ЗЕНОН з дружиною ОЛЕНОЮ і дітьми й 



УКРАЇНСЬКЕ СПОРТОВО-ВИХОВНЕ 
Т-во „ЧОРНОМОРСЬКА СІЧ” В НЮАРКУ 



з великим сумом повідомляє членів і прихильників т-ва 
та українське громадянство, 

що дня 10-го жовтня 1992 року по короткій недузі відійшов у 
вічність 



ПЕТРО 



бл. п. 

СЕМЕНЮК 



довголітній член т-ва, кол. провідник гокейово! дружини „Ч. 
Січі”, член імпрезової референтури, заступник голови госп. 
секції, директор Спортової Школи „Чорноморської Січі". 

Похоронні відправи відбулися в середу 14-го жовтня в 
похоронному заведенні Литвин і Литвин і церкві св. Івана 
Хрестителя в Нюарку а відтак на український православний 
цвинтар св. Андрія Первозванного в С. Бавнд Бруку, Н. Дж. 



Управа УСВТ „Чорноморська Січ” І 



„ЗГАДАЙ МЕНЕ ГОСПОДИ У ЦАРСТВІ ТВОЇМ" 



Помер о. д-р 

ПАВЛО БАБ’ЯК 

у ранні години 8-го жовтня 1992 р. після операції, залишивши 
у смутку дружину Марію, доню Віру і сина Ярослава з 
дружиною І внуками. 

Він був уродженцем Бережанщини, студіював науку 
богословії у Львові, пізніше у Пршберґу, Німеччина і 
закінчив у Кулемборґу, Голляндія у 1949 році. 

Працював у видавництві „Гомін України” в Торонто, 
Канада, у бібліотеці університетів Урбана, а згодом в 
Болдер, ЗСА, I душпастирюмв у парафії Преображення 
ГНІХ. 

У літературній спадщині о. д-р Павло залишив докумен- 
тальну працю — „Наукова Т ворчість Івана Франка, базована 
на старожидівському письменстві та біблійних мотивах”, ~ 
у мовах українській і англійській, його співавторство у 
розвідці охоплюючій дані про перших українських поселен- 
ців у Кольорадо 1890-их років, у „Віснику” про відтворення, 
розвиток і оживлення парафії та інші менші видання. Вік 
зорганізував І очолював ведення курсу української мови для 
чужинців у програмі життя університету в Болдер. 

Отець д-р Павло був працьовитим, жертвенним, згідли- 
вим і пам'ять про нього залишиться в народі на довгі роки. 

Вічна йому пам’ять і слава за позитивний вклад у 
скарбницю життя народу. 

РОДИНА 



І 



Ділимося сумною вісткою 
з родиною приятелями і знайомими, 
що в неділю 18-го жовтня 1992 р. після тяжкої і довгої недуги 1 
відійшов у вічність на 47-му році життя 

бл. П. 

ОЛЕГ БАК-БОЙЧУК 

ПАНАХИДА в четвер 22-го жовтня 1992 р. о год. 7:30 *еч. | 
в похоронному заведенні Насевичів при 109 Базі ТаЬог На | 
Філадельфія, Па., а Служба Божа в п’ятницю 23-го жовтня і 
о г од. 10-ій ранку в церкві Благовіщення Пречисто! Діви Марії І 
при 0!Ф Уогк Ч/аііеу НО. Мелровз Парк, Па. 

ПОХОРОН на українському католицькому цвинтар! >• І 
Факс Чейс, Па. 

О, вірте, всі мури I 

Земного падуть 

Як серце обернеш у сурму. 

Найвищій бо вежі 
духовости ждуть 
Твоєго шаленого штурму. 

Олег Кандиба-Ольж^ч | 

Замість квітів на могилу родина просить складати | 
пожертви на церкву Благовіщення у Філядельфії, Па. | 

Горем прибиті: 

Сини - ПЕТРО та 

ЮРІЙ з мамою ХРИСТИНОЮ 
мама - ЮЛІЯННА БАК-БОЙЧУК 
сестри - ОКСАНА 

МАРІЯ РАКОВСЬКА зі синами; 
мґр АДЕМАР та д-р АЛЕКСАНДЄР з | 
дружиною АЛЕКСАНДРОЮ та | 

донечкою СОФІЙКОЮ 

бр ати _ ІГОР з дружиною ЛЮБОМИРОЮ | 
та дітьми НАДІЄЮ, ГРИГОРІЄМ, | 

АНДРІЄМ та ЛЬОРЕЮ 

та ближча і дальша родина на Україні і ня чужині 1 

Вічна йому памяп>: £ 



ПОДЯКА 

іі Всевишнього відійшов від нас 24-го 
на вічний спочинок 
наш найдорожчий 
МУЖ, БАТЬКО і ДІДО 



бл. о. 



ВАСИЛЬ БАБІЙ 



Похорони відбулися в понеділок, 27-го квітня 1992 р. з 
церкві Покрови Пресвятої Богородиці в Бріджпорт, Конн. і 
на українськім католицькім цвинтарі св. Духа я 
Г емптонбурґу, Н. Й. 

Цією дорогою родина складає щиру подяку Веч. о. М. 

іундші Й Р. Ґ8ЯІМ6І, ДЯК8ІІ Я. Шрмгаді Й ІврИЄШ Зі 

урочисті похоронні відправи. Г либоку подяку складаємо 
Веч, о. М. Бундзеві за підкріплюючі слова до оплаканої сім’ї. 
Ріянож. складаємо щиру подяку Василеві Никифорукоаі, 
Василеві Пепещукові, Петрові Салякові І Миколі 
Макгим'охові за їхні теплі й пам’ятні прощальні слова Особ- 
ливу подяку складаємо приятелеві покійного з Г оподенки, 
Василеві Никифорукові за поминальний допис до Свободи 
, Він відійшов". Дякуємо друзям: В. Березовськсму 
П, Бойчукові, С. Тарасюкові, Л. Маркові, В. Макіймикові, Я. 
Чубатому, М. Максимюкові і М. івашкому, що несли 
домовину покійного на вічний спочинок. Щиро дякуємо 
Сестрицтву при парафії св. Покрови за підготовку сніданку 
перед від'їздом похоронної процесії на цвинтар. 

Наша безмежна подяка друзям і родині, які не 
звертаючи уваги на труд та далекі дороги, приїхали віддати 
покійному останню прислугу. Сердечна подяка всім, хто 
пожертвував на Богослужіння, вислав каіти та висловив 
родині співчуття особисто, телефонічно або листовно. Ве- 
лике спасибі й низький поклін всім, що так щедро 
жертвували на українські добродійні цілі, котрі були дорогі 
покійному. 

НА ЛІКАРНЮ БРАТСЬКОГО СОЮЗУ В КИЄВІ ДЛЯ ЖЕРТВ 
ЧОРНОБИЛЯ: 

По і 00 дол.: Стефанія Бабій, Ярема Бабій, Л. і о. Білоус, Л. і Е. 

Казеаич, В. І О. Тершаковець, Борис Галаган; 
по 50 дол.: М. І В. Тершаковець, М. І Н. Безерко, Петро Саляк, 
Ш. і В. Тавбер; 

по 26 дол. : Р. І П. Черепахи, М. і Т. СливінськІ, У. і Р, Рондяк, 
Н. і Л. Чубаті, М. Івашків, Б. Аиальт, П. ДеРовш, 8. 1 О. 
Никифоруки; 

по 20 дол.: П. Бойчук, В. Пелещук, М. Чубата, О. І Л. Марків, 
С, І В. Максимюки; 

по 15 дол.: К. Бландер. О. Папроцька, А. Фалько; 
по 10 дол.: Ю. і М. Бурий, Я. Шумигора, В. Макійчин, родина 
Ковач, С. І М. Максимюки, Д. Стахів, М. І Й, Ґерич, І. 
Тороні, 1. 1 1. Хомяк, А. Гуменюк, С. Тараскж, М. і 8. Во- 
локні, М. І Д. Стець, 73-ий Відділ СУА, Товариське Коло 
Сеньйорів в БриджпортІ. 

Разом — 1,355 долярів. 

НА БУДІВЕЛЬНИЙ ФОНД УКРАЇНСЬКОЇ ПОМІСНОЇ 
ЦЕРКВИ СВ. ТРОЙЦІ В СІЛВЕР СПРІНҐ, МД.: 

500 дол.: Л. і О. Білоус, - 

по 100 дол.: Стефанія Бабій, У. і І. Сось, О. і В. Лев, Н. і і. 

Ґ авдяк; 

по 50 дол.: С. і В. Надраґа, Н. і М. Білоус, Л. і Р. Г айда, В. Пили- 
пець, В. і О. Звадюк, Т. і К. Бень, Е. Кебало; 

ЗО дол.: М. І Р. Леґецкіс; 

по 25 дол.: Р. і І. Г айда, І. Ясінська, М. і О. Качмарський, С. і П. 
Круль, Б. і Я. Лелета, І. і М. Ставничий, Д. і А. Пилипець, 
Г. І С. Максимюк, А. Ґаадяк, о. Т. І Л. Лончина. 

Разом 1,530 долярів. 

НА БУДІВЕЛЬНИЙ ФОНД УКРАЇНСЬКОГО МУЗЕЮ 
в НЮ ЙОРКУ: 

500 дол.: Л. і О. Білоус; 

200 дол.: Стефанія Бабій; 

50 дол.: С. І Т. Геврик, Т. І Е. Федак, В. Шуст, М. Шуст, О. і Л. 
Крушельницький, В. І К. Ґалло, О. Данко, О. і Т. Леяиць- 
кий; 

по 25 дол.: М. Даниш, Д. Байко, Т. Тершаковець, X. Шох; 
по 20 дол.: І. Рожанковська, О, Тритяк, А. Г уменюк; 

15 дол.: Л. Дражевська. 

Разом 1,275 долярів. 

НА СУА ФОНД КНИЖКИ В УКРАЇНУ: 

По 250 дол. Стефанія Бабій, Л. О. Білоус; 

100 дол.; Т. і М. Гедак 
Разом: 600 долярів. 

НА СУА ФОНД ДОПОМОГИ ДІТЯМ І МОЛОДІ - 
ЖЕРТВ ЧОРНОБИЛЯ: 

50 дол.: 113-ий Відділ СУА; 
по 10 дол.: І. Галапаш, М. Світій. 

Разом 60 долярів. 

НА ПРЕСОВИЙ ФОНД ЖУРНАЛУ „НАШЕ ЖИТТЯ”: 

По 20 дол.: і. Ратич, М. Томоруґ; 

по 10 дол.: М. Савчак, Р. Полчій, І. Куровицька, М. Данилюк, 

Р. Шугай, І. Чабан, І. Чайківська. 

Разом 110 долярів. 

Разом пожертвувано 4,930 доларів. 

Ще раз складаємо нашу найсердечнішу подяку Нехай 
Всевишній Г осподь винагородить Вас блаженними ласками. 
Дружина - СТЕФАНІЯ 
Дочка — ЛІда БІЛОУС з родиною 
Син — ЯРЕМА 




4. 



СВОБОДА, СЕРЕДА, 21-го ЖОВТНЯ 1992 



Ч. 201, 



ЛІДЕР ІСЛЯМСЬКОЇ ПАРТІЇ Афганістану Гульбедцін 
Гекматіяр звинуватив Узбекістан і Таджикістан у наданні 
зброї афганським урядовим військам на чолі з генералом 
Абдулом Рашідом Достамом, афганським узбеком і 
керівником Руху за національний і ісламський Афганістан. 
Гекматіяр висловив погрозу на адресу двох колишніх 
совєтських республік, заявивши, що провчить їх так само 
жорстоко, як муджагедіни провчили Совєтський Союз. 
Тим часом вже після заяви Гекматіяра, урядові війська 
захопили велику воєнну-повітряну базу Шіндан, що 
служила найважливішим опорним пунктом Ісламської 
партії Афганістану. Становище Гекматіяра значно 
похитнулося, до того ж, кабульська адміністрація не 
виконує його вимоги щодо виведення зі столиці міліційних 
формувань генерала Достама. Однак ці останні події не 
наблизили країну до миру ні на крок. 



$1 РЧМГ) 



г0к шскаі№ 

ПРАЦЯ З НАРОДОМ ДЛЯ ДОБРА НАРОДУ 
Ваші датки просимо слати: 



ОоІІаг їог ІІкгаіпе 
2336 ВІоог Зі. VI. 
Р.О. Вох 84569 
Тогопіо, Опіагіо 
Сапзсіа М68 427 



йоііаг (ог ІІкгаіпе 
Р. 0. Вох 20462 
Зі. РеіегзЬигд, РІ_ 
І) З А 
33742 



ЧИ Я В ЛУЗІ НЕ КАЛИНА БУЛА 

Українські народні алегоричні пісні 
Упорядкував Танас Колотило 
Ілюстрації Олександер Кошель 
Редактор Світлана Гордіюк 

Київ, видавництво дитячої літератури „Веселка”, 1991, з 
друкарні Львівської книжної фабрики „Атлас”, стор. 190. 
Тверда оправа, ціна 9.00 дол. 

Збірка українських народних і алегоричних пісень, які 
сягаючи корінням у глибину віків мають велику владну силу 
та є такі безсмертні, як той народ, що їх створив. 

„Пісня” це голос душі народу, поетичний вияв його 
працелюбної і співучої вдачі, образне втілення його історії, 
моралі, мрій і прагнень” (А. Добрянський у вступнім слові до 
книжки). 

Можна набувати у книгарні „Свободи”. 

Мешканці стейту Ню Джерзі зобов’язані додати до ціни 
6% продажного податку. 



КОНТАКТ 



ТЕЛЕВІЗІЙНА ПРОГРАМА АКТУАЛЬНИХ 
ПОДІЙ З ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ 
Кожної суботи о год. 3-Ій по полудні 

Канал 31 (\Л/Г\ІУС) в Ню Йорку 

Інші каблеві компанії метрополії передають 
також цю програму. 



ПІДТРИМАЙТЕ УКРАЇНСЬКУ ПРОГРАМУ 

• Реклямуйте ваші підприємства 

• Ставайте спонзорами 

• Оголошуйте свої організації, як також товариські, 
розвагові чи особисті події — 5 рядків за 50 дол. 

• Відео тільки — $19.95. 

За ближчими інформаціями телефонувати: 

Стефан Ковалів — (914) 769-1318 
Володимир Артимишин — (914) 245-8128 



Дорогі слухачі! 



Конгреси Світової Феде- 
рації Українських Лікарсь- 
ких Товариств (СФУЛТ) 
уже мають свою історію і 
традиції. Перший відбувся 
у Мюнхені 1984 року, дру- 
гий — у Відні 1988, а третій 
у Києві та Львові 1990 
року. Цей останній дав 
змогу українським лікарям 
по цей і той бік океану вза- 
ємно пізнати себе та 
обмінятися медичними 
знаннями і клінічним досві- 
дом. Він збудив бажання се- 
ред українських медиків 
стати вільними членами 
світової лікарської громади. 
III Конгрес уторував шлях 
для інших організацій в 
діаспорі для спілкування з 
їхніми побратимами в 
Україні. 

IV Конгрес СФУЛТ 
пройшов у Харкові 9- 15-го 
серпня ц.р. В ньому взяли 
участь делегати лікарських 
товариств у ЗСА, Канаді, 
Австралії та багатьох 
європейських країн. Госпо- 
дарем IV Конгресу було 
Всеукраїнське Лікарське 
Товариство з осідком у 
Києві. Наукові засідання 
відбулися у залях Харківсь- 
кого оперного театру ім. 
Миколи Лисенка та 
харківських медичних уста- 
нов. 

Представники діаспори 
мали нагоду пізнати, що 
Харків — це великий індус- 
тріальний, культурний та 
науковий центр. У ньому 
жили і творили світочі укра- 
їнської науки і красного 
письменства, такі як: Гри- 
горій Сковорода, Павло 
Тичина, Володимир Сосюра, 
Олександер Довженко, 
Володимир Воробйов та 
десятки інших. Відомий на 
весь світ Харківський ме- 
дичний інститут існує вже 
майже 200 років. У кож- 
ному академічному році 
в ньому навчаються 5,000 
студентів, за час свого існу- 
вання він підготовив 50,000 
лікарів, які несли і несуть 
високоякісну медичну допо- 
могу населенню України. 

В такому великому місті і 
в такій творчій атмосфері 
пройшов IV Конгрес 
СФУЛТ. Його наукова 
програма охоплювала 
стралову медицину, при- 
ватну медичну практику, 
вишкіл сімейного лікаря, 
соціяльний захист медиків, 
комп’ютеризація в медици- 
ні, медичну освіту та новиз- 
ни в медицині. 

IV Конгрес СФУЛТ по- 
чався величавим концертом 
кращих мистців України 9- 
го серпня. Велика заля Хар- 



ВВАЖАЙТЕ, ЩОБ ЦЕ ЗНОВУ В ЦЬОМУ РОЦІ 
НЕ ПОВТОРИЛОСЯ! 



Тепер приходить час коли відновляється Ваше індивідуальне 
пенсійне конто (ІРА). Чи не є то вигода, що воно відновлюється 
автоматично, без яких небудь зусиль з Вашого боку? 

ЗУПИНІТЬСЯ! 

Зверніть увагу на ставку відсотків на яких пропонують Вам 
відновити конто. Порівняйте зі ставкою відсотків, які УНСоюз пропонує 
для нових або перенесених індивідуальних пенсійних конт (ІРА). 

УНСоюз ГАРАНТУЄ 6% НА ОДИН РІК! 

Як вже це порівнання зробите, то зрозумієте чому настав час, щоб 
звернутися до УНСоюзу і полагодити безподаткове перенесення 
теперішнього індивідуального пенсійного конта на ІНДИВІДУАЛЬНЕ 
ПЕНСІЙНЕ КОНТО (ІРА) УНСоюзу! 

Справа легка, треба тільки потелефонувати до УНСоюзу і засягнути 
інформацій у продавця індивідуального пенсійного конта, все решта 
полагодимо ми. 

Кожне індивідуальне пенсійне конто УНС є підтримане цілим 
майном цієї 98-літньої неприбуткової братської установи. 

Пропозиція ОЩАДНОСТЕВОГО КОНТА не відноситься до мешкан- 
ців Канади. 

Для отримання інформацій телефонуйте на число: 1 (201)451-2200 
у Ню Джерзі; 1 (215) 821-5800, Па., або безплатно з усіх стейтів окрім Ню 
Джерзі на число: 1 (800) 253-9862, або виповнити купон та переслати його 
на адресу: 



ІЖКАІМАМ МАТЮІЧАІ. А550СІАТЮІЧ 
Оігесіог оі Іпзогсшсе Орегаїіопз 
ЗО Мопідотегу Бігееї, .Іег$еу Сіїу, N..1. 07302 

ІЧАМЕ: 

БАТЕ ОГ ВІКТН: 

АООКЕ55: 

РНОІЧЕ: 

ВЕ5Т ТІМЕ ТО САН: 

РКООІІСТ / 5ЕКУІСЕ ОР ІИТЕКЕ5Т: 



У ХАРКОВІ ВІДБУВСЯ IV КОНГРЕС СФУЛТ 



ківського оперного театру 
була по береги заповнена 
делегатами громадських і 
наукових установ та 
представниками обласних і 
міських властей. Наукову 
програму Конгресу відкрив 
президент СФУЛТ д-р 
Ахіль Хрептовський. Він 
зробив короткий огляд 
діяльности СФУЛТ, пере- 
дусім спілкування українсь- 
ких лікарів зі своїми побра- 
тимами в діаспорі. Пред- 
ставник президента на 
Харківську область Олек- 
сандер Масельський 
прочитав привітання для 
учасників Конгресу від Пре- 
зидента України Леоніда 
Кравчука. Бажанням 
Президента молодої 
держави було, щоб медики 
світу об’єдналися навколо 
головної мети — охорони 




Перед відкриттям першого пленарного засідання 
IV Конгресу СФУЛТ. Стоять (зліва): проф. Любо мир 
Пиріг, д-р Ахіль Хрептовський, д-р Павло Джуль і 
проф. Олексій Корж. 




Урочисте відкриття IV Конгресу СФУЛТ. Промовляє д-р Ахіль Хрептовський; 
сидять (зліва) : д-р Олег Лозинський, Тетяна Бліхар, д-р Павло Джуль, Олександер 
Масельський, проф. Людмила Порожняк- Гановська, д-р Мирослав Коленський, 
ректор Михайло Павловський і проф. Любомир Пиріг. 



здоров’я населення України. 
Від національного органі- 
заційного комітету Конгре- 
су вітав присутніх голова 
ВУЛТ проф. Любомир 
Пиріг, а від харків’ян — 
проф. Людмила Порохняк- 
Гановська. 

Протягом чотирьох днів 
проходили наукові засідан- 
ня, на яких присутні, крім 
доповідей на головні теми 
(названі вище), мали також 
нагоду послухати реферати 
із циклу нове в медицині. 
Тут порушено такі актуаль- 
ні питання, як: радіонуклід- 
на діагностика, хірургія 
серця і периферичних судин, 
невідкладне лікування 
травматичних поранень, 
профілактика і лікування 
атеросклерози, пересадка 
органів, застосування авто- 
трансплянтатів у лікуванні 
опіків, інтенсивне лікування 
новонароджених і багато 
інших. На робочих конфе- 
ренціях при круглих столах 
обговорювано такі теми: 
проблеми судинної хірургії, 
природне харчування насе- 
лення, ліквідація наслідків 
Чорнобильської катастро- 



фи, нетрадиційні методи лі- 
кування і комп’ютерні 

технології в медицині. 

Кожного дня учасники 
Конгресу мали нагоду огля- 
дати медичні виставки, які 
зображували таку темати- 
ку, як: „Медицина — Чор- 
нобиль” і „Охорона здо- 
ров’я 1992”, а також експо- 
зиції фармакологічних пре- 
паратів та медично- 
технічного устаткування, 
влаштованих західньоевро- 
пейськими та американсь- 
кими фірмами. Українські 
лікарі цікавилися в першу 
чергу популярними на захо- 
ді оптикоелектронними 
хірургічними приладдями 
та лабораторним обладнан- 
ням для імуногістологіч- 
них досліджень. У фойє 
Харківського оперного 
театру була відкрита пос- 
тійна мистецька виставка 
„Харківські вернісажі”. 
Зарубіжні гості не тільки із 
великою цікавістю огляда- 
ли її, але також купували 
високоякісні експонати. 

У програмі Конгресу 
були також відвідання 
наукових та лікувальних 



закладів Харкова. Для 
гостей відкрили свої двері 

інститут кріобіолот-ії та 

кріомедицини, медичний 
інститут, фармацевтичний 
інститут, інститут удоско- 
налення лікарів, інститут 
медичної радіології та інші. 
Зарубіжні гості мали наго- 
ду переконатися, що україн- 
ські лікарі мають велике 
теоретичне знання і здіб- 
ність до винахідливости 
діагностичних і лікуваль- 
них приладів. Незважаючи 
на жалюгідний фізичний 
стан лікарень та брак хірур- 
гічних устаткувань, вони з 
великою посвятою лікують 
населення України і 
добиваються неабияких 
успіхів. 

У вечорі 10-го серпня за- 
рубіжні гості зустрілися з 
громадськими та культур- 
ними діячами Харкова. Ця 
зустріч швидко набрала 
характеру громадського 
віча, бо розвинулася над- 
звичайно жвава дискусія на 
актуальні теми молодої ук- 
раїнської держави. Най- 
більш пекучими були 
питання пробудження на- 



НАСТУПНІ ВІДПРАВЛЕННЯ ПАЧОК; 22 ЖОВТНЯ і З ЛИСТОПАДА 

ПАЧКИ ВІДПРАВЛЯЮТЬСЯ ЩО 10-15 ДНІВ! 

$1 .65 за фунт і дешевше - 5% знижка для організацій 
Швидка достава прямо в руки..Ваших рідних та знайомих на 
Україні. ГОВОРИМО ПО УКРАІНСЬКИ - дзвонити до Олени - 

201 .340. 1260 

ТрансУкраїна 

ТгапзІІкгаіпе ЗНірріпд Зєгуісєз 




Висилайте тепер для... достави на Різдво і Новий Рік 




Нова служба ....Вже працює! 

Пересилаємо пакунки і харчові пакунки для рідних і знайомих в Україні 

Закарпатської і Львівської областей 

Швидка і надійна служба пересилання пакунків додому або до церков 

Низькі ціни без обмеження* 

Адресат нічого не платить також пакунки з харчами 



ЕІЧСЕЬМАІУ Сгосегу 
Вого Рагк 
4503 161Ь Ауєішє 
Вгоокіуп, Г«ГУ 
718 436-9709 



ВІН Уікіоску Магк Еаііпвку Зієуєп Мияеу 

КАНЛУАУ Тгауе! МАЯК Гигпііиге 

35 Е. Міііоп §1 1105 Ілпсоїп 8і 390 СеІ55ІП£ег 8і 

КаЬи'ау, N1 Шіса, МУ МіІІУІНе, Мі 

908 381-8800 315 733-0719 609 825-7665 



ПОСИЛКИ МОЖНА ЗДАВАТИ У НАШИХ АГЕНТІВ 



ціональної свідомостн 
серед жителів Слобожан- 
щини та українізація дер- 
жавних установ і навчаль- 
них закладів. 

З усіх екскурсій незабут- 
ньою була поїздка 11-го 
серпня до Сковородинівки 
— місця народження укра- 
їнського філософа-гуманіс- 
та Григорія Сковороди. 
Крім оглядання хати- 
музею та цікавих експона- 
тів на гостей чекали ще кон- 
церт місцевих бандуристів, 
український обід та тради- 
ційний ярмарок. У вечорі 
цього дня учасники Конгре- 
су та гості мали привілей 
побачити в театрі „Бере- 
зіль” відому комедію 
Миколи Куліша „Мина 
Мазайло”. Присутні винес- 
ли враження, що сюжет 
вистави сьогодні так само 
актуальний для харків’ян, 
як і 60 років тому. 

Урочисте закриття IV 
Конгресу СФУЛТ відбуло- 
ся 13-го серпня в Харківсь- 
кому оперному театрі. 
Новообраний президент 
СФУЛТ д-р Павло Джуль 
подякував гостинним хар- 
ків’янам, що показали зару- 
біжним гостям красу їхньо- 
го міста та поділилися з 
ними їхніми радощами і 
смутками. Він також 
подякував усім доповіда- 
чам, учасникам та всім 
гостям доброї волі, що не 
погордили, але взяли 
участь у Конгресі, щоб 
працювати для розвитку 
медичних наук у вільній 
українській державі. При 
цьому президент СФУЛТ 
наділив почесними грамо- 
тами визначних медиків, які 
протягом останніх років 
працювали для добра укра- 
їнської лікарської спільно- 
ти на рідних землях і в діяс- 
порі. Почесні грамоти 
одержали: проф. Любомир 
Пиріг, ректор Михайло 
Павловський, проф. Борис 
Білинський, проф. Олексан- 
дер Кіцера, проф. Іван 
Солоненко і проф. Людми- 
ла Пороняк-Гановська. 
Урочистості закінчено кон- 
цертом харківських мист- 
ців „Слобожанська муза”. 

З вдячности за довголіт- 
нє і віддане керівництво 
СФУЛТ та виведення його 
престижу на міжнародний 
форум, делегати Конгресу 
нагородили д-ра Ахіля 
Хрептовського лавровим 
вінком. Загальні збори 
СФУЛТ надали йому 
звання Почесного президен- 
та. Піднесені на дусі невми- 
рущою українською музою, 
учасники склали вінки кві- 
тів перед пам’ятником 
Тарасові Шевченкові. 

Про успіх IV Конгресу 
СФУЛТ хай говорять 
наведені тут інформативні 
дані. На наукових засідан- 
нях виголошено 190 допові- 
дей. За даними анкетування 
в Конгресі прийняло участь 
620 делегатів з України, 1 1 з 
країн Європи, Австралії, 
Америки, Канади, а також з 
Білорусі, Литви та Росії. З 
так званої західньої діаспо- 
ри прибув 61 делегат, із 
східньої — 10, з України 549. 
У Конгресі взяло участь 236 
жінок та 384 чоловіки. Із 620 
делеґатів-учасників 275 або 
44.3 відсотка мали акаде- 
мічний ступінь, у тому числі 
120 докторів і 155 кандида- 
тів наук. Крім цього серед 
учасників було 93 професо- 
ри, 38 доцентів, академіків 
та членів-кореспондентів і 
22 делегати з почесними 
званнями: заслужений діяч 
науки України — 15, заслу- 
жений лікар України — 1, 
відмінник охорони здоров’я 
України — 2 і лавреат 
державної премії України 
— 4. 

Аналізуючи враження з 
IV Конгресу СФУЛТ, треба 
сказати, що він без сумніву 
причинився до продовжен- 
ня співпраці між українсь- 
кими лікарями по цей і той 
бік океану. Надіємося, що 
така кооперація приведе до 
підвищення рівня медичної 
освіти та поліпшення ме- 
дичної допомоги населен- 
ню молодої української 
держави. 

Наступний , V Конгрес 
СФУЛТ відбудеться у ве- 
ресні 1994 року в Дніпро- 
петровську. 



ЗАПРОШУЄМО НА 
ВІДКРИТТЯ 
ПАМ’ЯТНИКА 
Г. СКОВОРОДІ 

Закінчуються останні при 
готування до урочистого 
відкриття на американській 
землі пам’ятника Григоріє- 
ві Сковороді (1722—1794). 
Пам’ятник буде відкрито у 
Сільвер Спрінґу, Мери- 
ленд, у неділю, 29-го листо- 
пада, на площі біля україн- 
ської православної церкви 
св . Андрія (15100 Хе\у Натр 
зЬіге Аує). 

Ювілейний та пам’ятнико- 
вий комітет Г. Сковороди 
запрошує українські органі- 
зації та українську громаду 
взяти активну участь у від- 
критті пам’ятника геніаль- 
ному українському поетові, 
філософові та просвітителе- 
ві, 270 років з дня народжен- 
ня якого минає 3-го грудня 
цього року. 

За дальшими інформація- 
ии можна звертатися на 
число телефону: (ЗОЇ) 384- 
5192 (о. Григорій Подгу- 
рець) або (804) 355-5676 
(Григорій Приймак). 

Г. Приймак, 

секретар ювілейного 
та пам’ятникового 
комітету 




ЗАМОВЛЯТИ в АРЦІ. На складі 
книжіи ВСІХ видавництв. Одержи- 
те на слідуючий день після телефо- 
нічного замовлення. 



0 Р І З Н Е ф 



Мзлодий мужчина 

пошукує мале 

ПОМЕШКАННЯ 

або оену кімнату при родині. 
Тел. на число 
(201) 434-0237 



І ІНМЦП 



Пошукую ЖІНКУ 

до опіки двох дітей і легкої 
домашньої праці. Мешкання 
і харчі. 

201) 267-7166 

по 7-ій год. вечора 



ЗА Ї6 ДОЛЯРІВ ДЕННО 

помеикання, харчі і транспор- 
тація автом. Новий дім у гарній 
околиці Києва, у чесних та ін- 
телігентних людей. За умовою, 
власник возитиме на далеку 
віддаль по Україні. Прошу тел.: 
(216) 898-1712, Леон 



• КЕКУІГЕ • 



НЕАІ.ТН ІМ511КАМСЕ Іог 

■ ІЖКАІІЧІА^ УІЗШІЧб II 5 А 

■ ІІ5А ТОЦКІ5Т5 ІМ ІЖКАМЕ 
Сзпіасі: ІоЬп А. Кип, Адепі 

Р.О. Вох 3732, Кєїіоп, ЧЬ 22090 
(703) 620-0069 

ЯКЩО ВИ НА ПЕНСІЇ 

а5о маєте медикер, то ви мо- 
жете отримати будь-яке медич- 
не обладнання. 

Все безкоштовно! 
Телефонуйте за інформаціями 
(718) 891-1717 
КЕО^А МЕ0ІСАІ 
51ІРРІІЕ5, ІМС. 

2079 Е. 19»Н 5*тее1 
Вгоокіуп, И.У. 11229 



•ЕІЖЕКАЬ ШКЕСТОКК# 



ПЕТРО ЯРЕМА 

УКРАЇНСЬКИЙ 

ПОГРЕБНИК 

Займається похоронами 
в ВВОІЧХ, ВРЮОКі-УГМ, 
N£1/1/ УОЯК і ОКОЛИЦЯХ 

ЛУІС НАЙҐРО — директор 
Родина ДМИТРИК 

Реіег ^гета 

129 ЕА5Т 71Н 5ТКЕЕТ 
ІМЕУУ УОРК, N.7. 10009 
(212) 674-2568 



& ттк 

ІЖКАІІЧІАІЧ 
ЕІЛЧЕКАІ. 0ІКЕСТ0К5 
АІК СОИОІТКЖЕО 

Обслуга ЩИРА і ЧЕСНА. 
Оиг Зєгуісєз Аге АуаііаЬІе 
АпужЛеге іп №\* Зегзеу. 
Також займаємося похоро- 
нами на цвинтарі в Бавнд 
Бруку і перенесенням Тлін- 
них Останків з різних країн 
світу. 

ІІМОМ РІШЕНА!. НОМЕ 
1600 5(иууе$опі АУелце 
(согпег 5(апіеу Тегг.) 
ІІМІОЧ N..1. 07083 
(908) 964-4222 
(201) 375-5555 



Д-р Павло Джуль