Skip to main content

Full text of "Svoboda-1992-242"

See other formats


$УОВ(ША 

(/КЯА/М/АЛ/ О А / [ V 




СВОБОДА 

УКРАЇНСЬКИЙ ЩОДЕННИК 



Пам’ятаймо 

про 

Україну! 



\Ю\-. ХСІХ. N 0 . 242 ЗЕПЗЕУ СІТУ апсі 1ЧЕ\Л/ УОРК, ТІІЕЗЦАУ, РЕСЕМВЕР 22, 1992. СЕМТЗ 25 ЦЕНТІВ ДЖЕРЗІ СИТІ і НЮ ЙОРК, ВІВТОРОК, 22 ГРУДНЯ 1992. Ч. 242. РІК ХСІХ. 



ПРЕЗИДІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ 
УКРАЇНИ ВІДКИДАЄ 

РІШЕННЯ МОСКВИ 

Київ (У НІ АР). — Прези- Згадане рішення є непри- 
дія Верховної Ради України хованим втручанням у внут 
оприлюднила заяву, в якій рішні справи України і спря 
сказано: „5-го грудня цього моване проти традиційних 
року У II З’їзд народних відносин дружби, взаємної 
депутатів Російської феде- поваги, добросусідства між 
рації на своєму засіданні українським і російським 
схвалив рішення, якими до- народами, проти розбудови 
ручив Верховній Раді Росій- міждержавних відносин 
ської федерації розглянути між Україною та Росією на 
питання про статус міста засадах рівноправного спів- 
Севастополя. робітництва та партнерст- 

Це рішення не можна роз- ва. 
глядати інакше, як чергову У цьому зв’язку Президія 
відверту спробу висунення Верховної Ради України 
територіальних претенсій заявляє, що будь-які зазі- 
до України, грубе порушен- хання на територіальну ці- 
ня духа і букви ратифікова- лісність і суверенітет Укра- 
них Верховної радою Росії їни розглядитимуться в Ук- 
угод, зокрема, догоюру раїні як грубе порушення 
між Україною та Росйсь- існуючого статусу кво в 
кою Радянською Федера- Европі, статуту ООН, прин- 
тивню СоціялістичноюРес- ципів НБСЕ та інших за- 
публікою (РРФСР) з 9-го гальновизнаних принципів і 
листопада 1990 року, ірин- норм міжнародного права, 
ципів угоди про створгння Президія Верховної Ради 
Співдружности Незапеж- рішуче відкидає намагання 
них Держав (СНД) з 8-го штучно створити ще одну 
грудня 1991 року, в яких проблему в міждержавних 
відзначається, що Україна і відносинах обох країн. Міс- 
Російська Федерація шзна- то Севастопіль є невід’єм- 
ють і поважають терито- ною частиною України і 
ріяльну цілісність одча од- тому йото статус може виз- 
ноі'та недоторканістьісную начити лише Україна, а не 
чих кордонів. інша держава”. 

Відбудеться Міжнародний конгрес 
з українською участю 

Оттава (ОУПС). — Як тичні теми („Про системи 
повідомляє Президія Ка- власних імен і внутрішні 
надського вазвознавчого контрадикції 4 ”), канадські 
товариства, 18-ий Міжна- науковці включили в свої 
родний конгрес ономастич- доповіді українську темати- 
них наук відбудеться 12-17- ку. І так д-р Апонюк гово- 
го квітня 1993 року в уні- ритиме про „Назви в україн 
верситеті Трір у Німеччині, сько-канадській літерату- 
Основна тема конгресу — рі”, а проф. Рудницький 
антропонімія з окремою про „Українське прізвище 
увагою на походження пріз- Котермак”, даючи вперше в 
виїц. науці етимологію прізвища 

Як і попередніми рсками, відомого українського вче- 
у цьому конгресі візьмуть ного з XV століття Юрія 
участь учені з Европи.Аме- Дрогобича, що в роках 1481 
рики, Азії, Африки йАзстра -82 був ректором Больон- 
лії. Між доповіла чами,яких ського університету в Італії, 
уже затвердив Міжнгрод- Як член Міжнародного ко- 
ний комітет назвознактва мітету назвознавців у Лю- 
(ІКОС), є і українські вчені: вені, проф Рудницький, 

три з України — проф Ю. крім доповіді, братиме 
Карпенко , Л. Мойсієнсо й участь у статутовому зібран 
Олекса Скляренко з Одеси, ні цього комітету для дис- 
двоє з Канади — проф. На- кусії над новим проектом 
таля Апонюк з Віннітґу і конституції, яка передбачає 
проф. Ярослав Рудницікий зміни і в складі самого комі- 
з Монтреалю. Тоді голи тету і у скликанні міжнарод- 
одеські учасники говорити- них конгресів у майбутньо- 
муть на загально-ономас- му. 



ВІДКРИТО ПРЕДСТАВНИЦТВО 

ООН В УКРАЇНІ 



Київ (УНІАР). — У пре- Україною. Представник 
совому центрі Міністерства ООН в Україні Стівен Бра- 
Закордонних Справ Украї- вн повідомив, що одними із 
ни відбулася презентація головних завдань представ- 
постійного представництва ництва буде надання допо- 
Організації Об’єднаних На- моги Україні у ліквідації 
цій (ООН) в Україні, яке наслідків чорнобильської 
створено відповідно до уго- катастрофи. С. Бравн заува- 
ди, підписаної у Ню Йорку жив, що Україні, як одному 
міністром закордонних з засновників ООН , довело 
справ України Анатолі- ся чекати 45 років доки вона 
єм Зленком та генераль- змогла заявити на повний 
ним секретарем ООН Бут- голос про своє існування, 
росом Бутросом Галі. Представництво ООН у 

Представництво буде під Києві буде мати кілька фон- 
тримувати тісні зв’язки з дів, з яких будуть аси гнува- 
У рядом України і дасть ти гроші спільно з Урядом 
змогу світовій громадськос України на фінансування 
ті підтримувати зв’язок з конкретних проектів. 



Г. УДОВЕНКО ПРИБУВ 

ДО ВАРШАВИ 

Варшава (УНІАР). — У Амбасадор Г. Удовенко 
середу, 16-го грудня, пер- також передав йому приві- 
ший амбасадор України тання від Президента Ук- 
Геннадій Удовенко вручив раїни Леоніда Кравчука та 
у Бельведері вірчі грамоти підтвердив його запрошен- 
президентові Польщі Лєх о- ня відвідати Україну з офі- 
ві Валенсі. ційною візитою. 



РАДЯТЬ НАД СПРАВАМИ МОЛОДІ 

Полтава (УНІАР). — 3 Водночас, за вийнятком Ко 
ініціятиви Комітету облас- зацького Братства, не існує 
ної державної адміністрації молодечих організацій на- 
для справ молоді відбулася ціонально-демократичного 
нарада молодечих органі- спрямування. Узгідненопи- 
зацій областе. тання про фінансування ад- 

Як завважувалося на на- міністрацією ряду дитячих і 
раді, на Полтавщині сьогод молодечих програм Руху і 
ні є 40,000 піонерська орга- товариства „Просвіта”, зок 
нізаціля і майже 5,000 орга- рема різдвяного відпочинку 
нізація Спілки Молодіжних полтавських школярів на 
Організацій України (СМ- Тернопільщині та оргніза- 
ОУ), колишній комсомол. Ції літніх таборів Пласту. 

І. Плющ насвітлює 

відносини з Росією 

Київ (УНІАР). — У ку- Україною та Росією ще рів- 
льтурно-просвітницькому ноправних здорових відно- 
центрі „Український Дім” С ин не було. Росія, на дум- 
відбулася зустріч голови ку голови ВР, постійно по- 
Верховної Ради України рушує угоди, підписані з 
Івана Плюща з громадсь- Україною, зокрема, про не- 
кістю міста. Коментуючи порушність кордонів. У 
останню заяву міністра за- травні Верховна рада Росії 
кордонних справ Росії, І. переглядала. законність 
Плющ зазначив, що між акту 1 954 року про пере дан- 



У КРАЇНА НА ВІРНОМУ ШЛЯХУ 

Чикаго (А. Горохозсь- 
кий). — Генеральний 
консул України в Чикаго 
Анатолій Олійник, який не- 
давно приступив до вико- 
нання своїх обов’язків, гав 
перше інтерв’ю газеті „Сео- 
бода”. 

Питання: Як вам відомо, 
українська громада Амери- 
ки з радістю зустріла домов 
лення, досягнуте між Уряда 
ми України та ЗСА, про 
відкриття у Чикаго гене- 
рального консульства Ук- 
раїни. Відтоді минуло не- 
багато часу, а українська 
консульська установа вже 
приступила до праці. Поз- 
доровляючи Вас, з цією 
знаменною подією, просив 
би визначити коло питань, 
якими займатиметься гене- 
ральне консульство? 

Відповідь: Щиро дякую 
за поздоровлення і дозволь- 
те мені, користуючись цією 
нагодою, висловити через 
газету сердечну подяку ук- Консул А. Олійник у своєму бюрі. 

раїнській громаді Чикаго за 

ту велику допомогу, яку організацій, служителів ку- прийняття, виявлене йому 
вона надала у справі від- льту, усіх тих, хто взяв на під час перебування у місті, 
криття консульства. Треба себе великий тягар підготов Що стосується питань, 
було б поіменно назвати чих робіт. якими займається генераль- 

усіх активних помічників, 3 нагоди початку праці не консульство, то я б наго- 
але це практично неможли- консульства міністер закор- лосив на двох головних 
во. З великою пошаною і донних справ України Ана- напрямках його діяльнос- 
теплотою називаю ім’я толій Зленко надіслав лист- ти: виконання суто консуль- 
проф. Василя Маркуся та подяку українській громаді ських функцій для захисту 
його дружини Дарки, адво- Чикаго за допомогу, нада- інтересів України, її грома 
к«та і банкіра Юліяна Куля- ну у відкритті консульства, 

са, керівників громадських а також за виняткове тепле (Закінчення на сгор. 3) 




ня Криму Україні, недавно 
з’їзд російських депутатів 
обговорював статус україн- 
ського міста Севастополя, 
отже, і заява міністра за- 
кордонних справ Росії є 
прямим продовженням по- 
дібної російської політи- 
ки”. 

Щодо ядерного роззбро- 
єння, голова ВР України 
вважає, що після того, як 
Україна позбулася тактич- 
ної ядерної зброї, цей про- 
цес проходить не на об’єк- 
тивній базі, оскільки супе- 
рдержави, ЗСА і Росія, до- 
мовляються фактично за 
спиною України. Україна 
була змушена приєднатися 
до договору про обмежен- 
ня стратегічних озброєнь, 
але зі своїми поправками. 
„Бо якщо ми перші ‘роз- 
дягнемося’, то будемо без 
захисту”, — сказав Іван 
Плющ. 



ЗУСТРІЧ нового 
РОКУ В УІА 

Ню Йорк. — Український 
Інститут Америки влашто- 
вує зустріч Нового року 31- 
го грудня о год. 9-ій вечора 
у власному приміщенні, 2 
Схід 79-та вул. Гостям бу- 
дуть представлені мистець- 
ка програма Зенона Голуб- 
ця, гарячий буфет, десерт і 
напої. Звучатиме музика. 
Датки — 75 дол. від особи. 
У справі замовлень слід 
телефонувати на число (2 1 2) 
288-8660. 



ПОЧАЛАСЯ НОВА РУНДА 

ПЕРЕГОВОРІВ МІЖ ЗСА 

І СПІЛЬНИМ РИНКОМ 

Вашінґтон. — В кінці ми- сові протести проти догово- 
нулого тижня сюди прибу- РУ відбулися в Бельгії, Ес- 
ли прем’єр-міністер Англії панії, Португалії, особливо 
Джан Мейджор і голова ж у Франтії. А тому, що на 
Европейської комісії Жак весну у Франції призначено 
Делор, щоб спробувати на муніципальні вибори, то 
переговорах з президентом французький уряд не міг 
Дж. Бушем подолати незго- ризикувати і позбуватися 
ди між ЗСА і країнами Ев- підтримки своїх фармерів 
ропи, що стосуються дого- заради американських. Тим 
вору про митні тарифи і часом Францію до твердос- 
торгівлю. Як відомо, в лис- ти заохочує вже й Німеччи- 
топаді цей договір у Вашій» на. Спроби Англії вмовити 
гтоні вже було підписано, своїх партнерів ні до чого не 
однак Франція була катего- привели. Залишається чека- 
рично наставлена проти ньо ти, яким вислідом закін- 
го і заявила, що накладе на читься повторна вашінґтон 
нього вето. Згідно з догово- ська рунда. 
ром, європейські країни ма- Крім торговельного аме- 
ли зменшити державні суб- рикансько - європейського 
сидії для сільсько-господар протистояння, на перегово- 
ських виробників, бо через рах буде йти мова і про 
ті субсидії американські міжнародне становище, зо- 
фармери втрачають щоро- крема про боснійську і со- 
ку до більйона доларів. Ма- малійську проблеми. 

Відхилено прохання 

про помилування 

Харків (УНІАР). — Ад- мав академіка Андрія Саха- 
міністрація Президента Ук- рова до політичного страй- 
раїни відхилила прохання ку. А. Матвієнко відбуває 
про помилування христия- покарання по сфабрикова- 
! нина Анатолія Матвієнка, ній справі. Останнійа рік 
який восьмий рік перебуває засуджений перебуває в та- 
в ув’язненні. борі ЮЄ 312/77 міста Гор- 

- А. Матвієнко — інвалід лівки за відмову підкорити- 
третьої групи. Він єдиний ся вимогам адміністрації — 
в’язень в Україні, який в ст. 183 Карного кодексу 
1989 році публічно підтри- України. 

Починають думати про жінок 

Київ (УНІАР). — Необ- лентина Єщенко. 
хідно змінити державну по- Очолювана нею комісія, 
літику та громадське від- ставить на меті піднесення 
ношення до становища жін- соціального статусу жінки, 
ки в Україні, — такою була намагається сприяти роз- 
головна думка пресової кон витку її особистости у будь- 
ференції, яку дала голова якій сфері життя. Комісія 
Постійної комісії Верховної підготовила низку законо- 
Ради України для справ проектів, які забезпечують 
жінок, охорони сім’ї, мате- захист жінки, дитини та 
ринства та дитинства Ва- сім’ї. 

В АМЕРИЦІ 

ВИПУСКНИК УНІВЕРСИТЕТУ Джанс Гопкінс в Бал- 
тиморі подарував, специфічно для відділу мистецтва і 
науки цього університету, 50 міл. дол. Зенвил Кріґер, який 
закінчив Дж. Гопкінс університет в 1928 році, заявив, що 
його дар зумисне призначений для того відділу тому, що 
інші меценати даюрь радше на інші науки. 

В ДІТРОЙТІ ПІСЛЯ переслухання начальник поліції 
звільнив чотирьох поліціянтів, які були замішані у 
смертельне побиття водія авта, у наслідок гарячої виміни 
слів. Оборонець чотирьох оскаржених про побиття 
поліціянтів зложив протест, уважаючи, що оскарження 
належалося спершу право всеціло вислухати їхніх оправ- 
дань та свідків, що свідчили на їхню користь. 

ПІСЛЯ ПОДАННЯ ДО ВІДОМА аналізи лікарів про 
смерть деяких пацієнтів із-за великої дози радіяції при 
їхньому лікуванні, голова Комісії перевірки кількосте 
радіяції, заповідає зміни у правилах щодо дози радіяції. 
Вістка про смерть пацієнтів у наслідок сильної радіяції 
появилася в щоденнику „Плейн Ділер” в Огайо, де подано, 
що на підставі медичних звітів від 1975 року померло 
понад 40 осіб із-за приписаної лікарями сильної радіяції, в 
тому 28 в лікарні Колюмбус в Огайо. 

ЗНАВЦІ БУДОВ ДОМІВ ствердили, що віднова знищеної 
гураґаном околиці Дейд на Фльориді не відповідає 
потрібним будівельним стандартам і це може від’ємно 
подіяти в чергових гураґанах. У справі цих дуже поганих 
віднов вийшло рішення місцевого суду, для якого зробле- 
но окремий звіт про ці нові, дуже неправильно зроблені 
мешканеві дільниці. 

ОКРЕМА КОМІСІЯ Палати Репрезентантів і Сенату 
почала широкі доходження чи управа найбільшої асеку- 
раційної компанії Блу Кросе і Блу Шілд не зробила в Ню 
Йорку великих надужить тому, що в останніх двох роках 
ця компанія мала непропорційно високі втрати. Ці 
доходження прийшли для компанії у невластивий час, бо 
саме рішено з новим роком піднести асекураційну оплату 
для поодиноких осіб і малих груп. 

ВИСОТА ВТРАТ З ПРИВОДУ бурі, що недавно навісти- 
ла Ню Йорк і околиці, зростає з кожним днем і вже 
виносить 234 міл. дол. Виглядає, що ця сума ще помітно 
зросте і тому місцева адміністрація чекає, щоб Білий Дім 
проголосив цілу Ню Йорк і Ню Джерзі околицею 
стихійного лиха. 

ДИРЕКТОР ОДНІЄЇ зк найбільш висунених на небезпе- 
ку довкілля шкіл у Бруклині, Н. Й., впав жертвою 
перехресного вогню револьверових пострілів у четвер, 17- 
го грудня, і від них загинув. Це сталося коли він шукав за 
своїм учнем, що втік із школи після бійки з іншими учнями. 



БІЛИЙ ДІМ СПРОСТУВАВ 

ЗАЯВУ БОРІСА ЄЛЬЦИНА 

Вашінгтон. — Американ- Дому Марлін Фіцвотер вис- 
ська адміністрація спросту- тупив з однозначним спро. 
вала пекінську заяву росій- стуванням. „Ми рухаємося 
ського президента Боріса в доброму напрямі. — ска- 
Єльцина про те, що договір зав він. — і ми сподіваємо- 
стосовно обмеження стра- ся на успіх переговорів, од- 
тегічних озброєнь нібито нак говорити про щось біль 
вже готовий до підписання, ше нема ніякої підстави”. 
От що сказав Єльцин:, .Щоб Міністер закордонних 

прийти до угоди про змеН' справ Російської федерації 
шення стратегічних сил Андрєй Козирєв, намагаю- 
ЗСА і колишнього Совєтсь- чись дещо підправити пос- 
кого Союзу, потрібні були пішність Єльцина, пояснив 
п’ятнадцятирічні перегово- справу в тому сенсі, нібито 
ри. Нам же, щоб домови- досягнуто політичне рішен- 
тися про зменшення на дві ня. а сам договір може бути 
третини, вистачило до року підписаний у січні. На це 
часу”. Відтак Єльцин додав, Фіцвотер відповів: „Неп- 
що його зустріч з прези- равда. У договорі є прин- 
дентом Дж. Бушем відбу- ципові пункти, щодо яких 
деться на Алясці. ще треба дійти до згоди”. 

Ознайомившись зі зміс- Фіцвотер сказав також, що 
том заяви президента Росії, нічого не знає про зустріч на 
пресовий секретар Білого Алясці. 

Міністерство отримало 

нові приміщення 

Київ (УНІАР). — Напре- коли на час проголошення 
совій конференції, що відбу- суверенітету України там 
лася в державній адмініст- працювало 63 дипломати, 
рації столиці, заступник то сьогодні їх понад 400. 
посадника Києва і голова Департамент зовнішньоеко 
Департаменту зовнішньое- номічних зв’язків має зав- 
кономічних зв’язків Олек- дання від Президента і Кабі 
сандер Тараненко повідо- нету Міністрів забезпечити 
мив українських і закордон- амбасади закордонних 
них журналістів про домов- держав приміщеннями. Сьо 
лення міської влади і Кабі- годні в Києві мають бюра 
нету Міністрів про переда- для представництв 36 амба- 
чу нового приміщення для сад. але 900 працівників 
Міністерства Закордонних закордонних представни- 
Справ України на Хрещата- цтв хочуть отримати по- 
ку ч. 36. мешкання. На думку пред- 

Колишня Міська Рада ставника державної адміні- 
Києва загальною площею страції, ця проблема вирі- 
11,000 кв. м. стане держав- шиться найближчим часом 
ною власністю, де розташу- з відкриттям 24-поверхово- 
ються нові бюра міністерст го будинку на вулиці Старо- 
ва. наводницькій в одному з 

Міністерство Закордон- найбільш престижевих квар 
них Справ кількісно зросло талів міста. 



У СВІТІ 



З ГОЛОВНОГО БЮРА НАТО в Брюсселі повідомлено, 
що представники країн-членів вирішили продовжити 
термін повноважень генерального секретаря організації 
Манфреда Вернера на наступні три роки. Відомо, що він 
виступає проти зменшення видатків на НАТО, хоч цього 
активно домагаються європейські країни-учасниці, 
особливо після занепаду комунізму в Східній Европі. У 
своїй доповіді на нараді міністрів оборони країн НАТО 
Вернер заявив, що „майбутнє Европи і Північної Америки 
залежить від того, наскільки стабільною буде ситуація на 
європейському континенті і в західньому світі”. 

В ІНТЕРВ’Ю ДЛЯ ЯПОНСЬКОГО інформаційного 
агентства Кіодо Цусін президент російського Союзу 
промисловців Аркадій Вольський сказав, які конкретні 
зміни відбудуться в уряді Росії. Як майбутнього міністра 
закордонних справ він назвав Юрія Яременка, віцепре- 
м’єром — Ніколая Травкіна, Євгеній Сабуров буде 
відповідати за формування економічної політики. Таким 
чином, японці, а з ними і цілий світ, дізналися, що 
колишній партійний апаратник Вольський має більший 
вплив на російське життя, ніж президент Боріс Єльцин. 
Щодо нового прем’єр-міністра, то Вольський сказав, що 
Віктор Черномирдін „не є сильний в питаннях економічної 
теорії”. 

КИТАЙСЬКЕ КЕРІВНИЦТВО почало масове звільнення 
з армії старшин. Його мета — „відновити вояцький дух і 
зміцнити вірність марксистсько-ленінським принципам”. 
Як повідомила ґонґ-конґська газета „Вен Вей По”, чистку 
в китайській армії схвалив патріярх китайських комуністів 
Ден Сяопін. Серед звільнених є генерал Ян Бейбінь, який 
нібито готував змову з наміром захопити владу після 
смерти Ден Сяопіна. 

ГАЗЕТА „ВЄЧЄРНЯЯ МОСКВА”, коментуючи висліди 
7-го З’їзду народних депутатів Росії підкреслює: „На очах 
у всіх спікер /голова російського парламенту Руслян 
Газбулатов/ повалив кабінет, всупереч волі керівника 
виконавчої влаДи”. Економіст Євгеній Ясін пише в 
„Ізвєстіях”, що „новий уряд у спробі змінити курс 
підштовхне країну до гіперінфляції”. 

ЗА „РОЗУМНУ КОНФЕДЕРАЦІЮ” з Росією висло- 
вився перший віцепрем’єр Чечні Яраґі Мамодаєв. Він 
сказав, що чеченський уряд є готовий передати російським 
властям частину повноважень у таких ділянках, як 
оборона, науково-технчні дослідження, банківська систе- 
ма. Я. Мамодаєв закликав російські власті до скасування 
„бльокади Чечні”. Він підкреслив, що понад 200,000 
росіян також терплять від бльокади. 

ПЛЯСТИКОВУ БОМБУ вкинули невідомі особи у вікно 
мешканця члена литовського сейму Алєксандраса Бендін- 
скаса, який входить у фракцію Демократичної партії праці 
Литви. За щасливою випадковістю, відсильного вибуху в 
мешканні ніхто не постраждав. 





2 



Ч. 242» 



СВОБОДА, ВІВТОРОК, 22 ГРУДНЯ 1992. 




РОШРЕй 1893 

ЗуоЬосіа (ІЗЗИ 0274-6964) із риЬІІзИесі сіаііу ехсері ЗипОауз. 
Мопсіауз. апсі РіоІІОауз Ьу їИе ІІкгаіпіагі №ііопаІ Аззосіаііоп. 

Іпс а( ЗО Мопідоглегу ЗІгееІ. Зегзеу Сіїу. N.3. 07302 
ЗVоЬосIа: (201) 434-0237 ІША: (201) 451-2200 



ЗиЬзспрІюп 1 уваг — $40 00. 6 топібз — $22 00. З топіЬз — $12.00 
І^А тетЬегз 1 уваг — $15.00. СНапде оі аОсігезз — $1.00. Маке 
сИеск ог топеу огсіег рауаЬІе 1о "ЗуоЬосіа". 



Розітазіег: Зепсі асІОгезз сИапдез іо 
"ЗуоЬосіа''. 30 Молідотегу ЗІгееІ. Зегзеу Сіїу. N 3. 07302 
Т є І (201) 434-0237. (201) 434-0807. (201) 434-3036 



ЗесопЗ СІазз Розіаде раїгі аі Зегзеу Сіїу, N З 

Передплата на рік $40.00. на півроку — $22.00. на 3 місяці — $12 00 
Для членів УРІСоюзу $15.00 річно. За кожну зміну адреси — $1,00. 
Чеки і "топеу огсіегз" виставляти на "ЗуоЬосіа". 



РО Вох 346 Зегзеу Сіїу. N. З 07303 



Економічна конференція — 

на показ 

Губернатор стейту Аркенсо Билл Клінтон 
виграв президентські вибори, бо у передвибор- 
чій кампанії говорив виключно про економіку та 
обіцював її всебічну поправу. Будучи послідов- 
ним і переконавшись, що ніяка інша справа не 
цікавить так широкий американський загал як 
справа шлунка — Клінтон скликав у минулому 
тижні* до столиці свого рідного стейту Літл Рок 
велику економічну конференцію для виготов- 
лення остаточного найкращого пляну, який 
створив би саме цю „нову Америку’’, що її він 
обіцяв народові. Клінтон запросив найкращих в 
Америці дипломованих економістів, фахівців 
банківництва, представників світу бизнесу і 
робітничих спілок, разом понад 300 осіб. Кожний 
мав висловити свій погляд на теперішню еконо- 
мічну ситуацію в Америці, які на його думку, 
найбільші недоліки і як їх лікувати. Конференція 
у величезній залі була доступна для широкої 
публіки і присутні мали право ставити отим 
фахівцям запити. 

Кожний сяк так активний у громадсько- 
політичному житті знає, що ніякого конкретного 
пляну у будь-якій справі, ніякої постанови й 
резолюції не може зформулювати колектив, та 
ще й 300 осіб, бо робить це тільки одна людина, 
порадившись раніше з гуртом знавців справи. 
Ніякого законопроекту не виготовляє у державі 
колектив, тільки зголошений урядом проект іде 
на розгляд даної конгресової Комісії. Речники 
Билла Клінтона висловлювалися надзвичайно 
похвально про саму ідею такої конференції і про 
її успіх, яким було море більш або менш мудрих 
слів. Деякі телевізійні коментатори не проявля- 
ли ніякого ентузіязму. Покійний проф. Михайло 
Ветухів залюбки характеризував такі імпрези 
словом — „показуха”. Це була типова „показу- 
ха” для заманіфестування глибокого й поважно- 
го зацікавлення новообраного президента еко- 
номічним станом країни. На диво, нічого не 
згадується про той економічний плян, що його — 
за кількакратним твердженням Клінтона — коло 
80 представників бизнесу схвалили у Чикаго. 

Будучи губернатором маленького стейту і 
не маючи досвіду у різних ділянках життя такої 
великодержави як Америка, Клінтон мусить 
послугуватися дорадниками. Нема в цьому 
нічого злого. Під час довгої передвиборчої 
кампанії він мав добрих дорадників, кращих, як 
їх мав президент Джордж Буш. У переходовому 
часі між 3-ім листопадом 1992 роком та 20-им 
січня 1993 року. Клінтон поводиться обережно, 
не спішиться із призначення усіх членів свого 
уряду й інших високих урядовців, вистерігається 
сказати одне критичне слово на адресу прези- 
дента Буша, хвалив його за співпрацю у процесі 
переходу влади, схвалив рішення Буша щодо 
харитативної виправи до Сомалії. На дводенній 
конференції у Літл Року напевне почув, що 
легше обіцяти — важче дотримати і що деякі 
його обіцянки просто нездійсненні. 

Нас, українців, найбільше цікавить, кого він 
призначить на керівників тих ресортів, які 
причетні до проблематики Сходу Европи,утому 
числі — України. Всі діячі, яких Клінтон досі 
призначив — чужі нам прізвища, з вийнятком 
хіба сенатора з Тексасу Ллойда Бентсона, 
демократа, призначеного на міністра скарбу, — 
він поважний діяч. Американська ліберальна 
преса, з „Ню Йорк Таймсом” включно,далі 
Планово прославляє Клінтона, але преса Захід- 
ні ьої Европи стурбована. Час біжить, 20-те січня 
уже... за порогом і тоді закінчиться пропаганда, а 
Двіт стежитиме за ділами Клінтона. Зарисовува- 
тиметься тоді його справжній державний фор- 
мат. 



Дописи з життя громад, установ, організацій, 
інституцій чи осіб, включно з посмертними згадками- 
некрологами, мають бути не довші за три сторінки 
машинопису, писані через два інтервали на друкар- 
ській машинці і лише на одному боці листка паперу. 
Якщо допис писаний рукою, слід також дотримува- 
тися великих відступів поміж рядками і писати роз- 
бірливо (дехто розуміє цю вимогу як писання вели- 
кими літерами, насправді літери мають бути малі, але 
великі проміжки поміж рядками, щоб було де попра- 
вити речення, якщо зайде потреба). Дописи слід над- 
силати до редакції до десяти днів після описаної по- 
дії. Редакція застерігає за собою право скорочувати 
дописи і правити мову. Просимо дописувачів пода- 
вати поь імена і прізвища у своїх матеріалах, не ско- 
рочуючи х. У випадку англійських назв чи прізвищ 
слід подати їх і по-англійському і по-українському. — 
Редакція. 



Олександер Серафин 

ЕКОНОМІЧНІ 

СПОСТЕРЕЖЕННЯ - В 
УКРАЇНІ І СХІДНІЙ ЕВРОПІ 



Хор ,, Думка” з Києва в Дітройті 



Всесвітній валютний 
фонд двічі в рік перегля- 
дає світовий економічний 
розвиток і опубліковує епос 
тереження. Ось перегляд 
короткотермінового еконо- 
мічного розвитку, що був 
опублікований в жовтні 
1992 року. Із 179 сторінок 
цієї публікації, крім загаль- 
ного вступу, подаю лише 
це, що стосується до Схід- 
ньої Европи, України та її 
сусідів. 

Світова економічна дія- 
льність, після 1990 — 91 ро- 
ків застою, почала активі- 
зуватися в першій половині 

1992 року. Протягом нас- 
тупного року ця активність 
поміркованим кроком по- 
винна продовжуватися. Все 
світня продукція має під- 
нестися на один відсоток 
в 1992 році і три відсотки в 

1993 році, що рівнятиметь- 
ся середньому ростові ос- 
танніх двох десятиріч. За- 
гальна торгівля піднесеть- 
ся з два і одна-четверту 
відсотка в 1991 році до 
шість і три-четверті відс. в 
1993 році. 

Дотеперішні успіхи в кон- 
тролі над інфляцією прав- 
доподібно продовжувати- 
муться у багатьох країнах 
світу. Потреба контролю- 
вати інфляцію залишаєть- 
ся гальмуючим чинником в 
економічній політиці. 

У деяких державах Схід- 
ньої Европи різкі скорочен- 
ня у продуктивності кінча- 
ються, а економічні рефор- 
ми починають приносити 
успіхи, але ситуація проте 
далі залишається захита- 



Під таким заголовком 
появилася у „Форейн Аф- 
фейрс” за четвертий квар- 
тал ц. р., аналіза Волтера 
Лакера голови Інтернаціо- 
нально-дослідчої ради при 
Центрі для стратегічних і 
інтернаціональних студій. 
Стаття дає глибоку й ви- 
черпну студію російського 
націоналізму сьогодні і в 
майбутньому, беручи до 
уваги два варіянти російсь- 
кого націоналізму, які вия- 
вили себе після упадку Гор- 
бачова. Цими варіантами є 
націоналізм ліберального і 
екстремного напрямку. 

Автор стверджує, що лі- 
беральний напрямок, про- 
відником якого є академік 
Дімітрі Ліхачов реперезен- 
тує більшість інтелігенції і 
технократів. Цей сектор 
ліберального крила можна 
порівняти до радикальних 
демократів Заходу. Вони 
стремлять до цього, щоб 
здемократизувати систему, 
навіть у дещо відмінному 
формулюванні, як це ми ро- 
зуміємо на Заході, і закрі- 
пити її в Росії, будучи сві- 
домі цього, що в іншому 
випадку не буде змін, а по- 
вернення до старих структур 
державного апарату, який 
привів Росію до політично- 
економічного краху. Сам 
автор приходить до вис- 
новку, що повернення до 
старих форм сталінізму без 
різниці — чи переможе лі- 
беральний чи екстремний 
напрямок націоналізму вже 
перевершений в напрямі 
демократизації, так, що 



ною. В країнах, які постали 
на руїнах СССР, в яких 
економічна трансформація 
щойно почалася, продук- 
тивність далі падатиме, 
— 18,2 відс. в 1992 році і 6,5 
відс. в 1993 році, а інфля- 
ція 1,292.6 відс. і 134,5 відс. 

Початки економічного 
перетворення у Східній Ев- 
ропі були пов’язані зі знач- 
ним занепадом продуктив- 
носте в 1990 і 1991 роках, — 
7,1 і 13,7 відс. Цей занепад 
продовжуватиметься в 1992 
році, — 9,7 відс. Є докази 
думати, одначе, що скоро- 
чення в продуктивності в 
деяких країнах закінчиться. 
Найбільша причина до цьо- 
го великого занепаду у про- 
дуктивності дає нелад у 
торгівлі між колишніми 
членами Ради спільної еко- 
номічної допомоги (РСЕД), 
застаріла більшість фабрич 
ного устаткування, непо- 
рядки на фінансовому рин- 
ку та ринку праці і зменшен- 
ня інвестицій. 

У Східній Европі уряди 
рішили досить швидко знес 
ти контроль цін і відкрити 
свої ринки чужим покуп- 
цям. Сучасний досвід вка- 
зав на обмежений процес 
цих змін і критичний зв’я- 
зок між структурними ре- 
формами і фінансовою ста- 
більністю. Багато праці ще 



ідея командної економії і 
суворого режимного устрою 
є доконаним історичним 
фактом, і що теперішній 
напрямок на більш демок- 
ратичну плятформу зали- 
шається незмінним. Стара 
номенклатура немає уже 
великих шансів повернути 
колесо історії, щоб закрі- 
пити старий режим. Очевид 
но, як стверджує автор, Ро- 
сія не бажає собі насліду- 
вати демократичні ідеї За- 
ходу, але , однак, з дру- 
гого боку не має в себе істо- 
ричного дороговказу, який 
був би вказівкою на май- 
бутнє. 

У цій площині домінує 
тенденція повернення до 
історії царської Росії, тра- 
дицій, релігії, і якщо ввес- 
ти принцип двопартійної 
політичної системи. Сьо- 
годні під тим оглядом існує 
вакуум, адже тяжко у від- 
сутності будь-якого досві- 
ду з демократичною сис- 
темою творити нові фор- 
ми державного правління, 
але беручи традицію авто- 
кратичного уряду протягом 
своєї історії, обидва крила 
націоналізму погоджують- 
ся із дійсністю, що у цій 
ситуації треба створити та- 
ку систему, яка була б мен- 
ше автократична з певною 
дозою демократичних ідей. 

Далі автор зупиняється 



треба буде, щоб заснувати 
інституції і створити рин- 
кову економіку. Право 
власносте, брак ефектив- 
ної фінансової системи, 
брак кваліфікованих осіб і 
фінансових вправностей є 
головними перешкодами 
до економічного покращан- 
ня. Ці проблеми ускладни- 
лися більше, як було перед- 
бачено, фіскальною нестій- 
кістю і відсутністю задові- 
льного монетарного кон- 
тролю. Майбутнє віднов- 
лення залежатиме від успі- 
хів, із якими ці проблеми 
буде можна розв’язати. 

Розмір і тривалість ско- 
рочення виробництва біль- 
ші ніж передбачувано на 
початку реформ. У наслід- 
ку цього, в деяких східньо- 
европейських країнах і май- 
же у всіх нових країнах 
майбутність — непевна і 
важко передбачити, коли 
настане тривалий, норма- 
льний життєвий рівень. Мак 
роекономічна стабілізація 
повинна бути заснована як- 
найшвидше, щоб запобігти 
прискоренню інфляції, яка 
може унеможливити рефор- 
ми. 

В Україні та в інших ко- 
лишніх республіках, зане- 
пад 1990-91 роках спричи- 
нили політичні події, які 
довели до розвалу імперії. 



над проблемою громадсь- 
кої свободи, так, як ми її 
розуміємо в західньому сві- 
ті, стверджуючи таку ано- 
малію, що серед провідних 
осіб демократичного нап- 
рямку домінує думка, що 
свобода, яка прийшла заш- 
видко для росіян була при- 
чиною розвалу совєтської 
імперії на самостійні дер- 
жави. Особливо вони не мо- 
жуть стравити втрати Ук- 
раїни, Білорусії, Криму і 
Північного Кавказу. На їх- 
ню думку, причиною цього 
було забагато свободи і 
непрощеною помилкою 
цього феномену було те, що 
совєтська імперія впала 
жертвою балканізації, а впа 
рі з цим процесом поважна 
частина росіян опинилася 
поза межами теперішньої 
Росії, як етнічні меншини у 
самостійних державах. Так 
оцінюють упадок імперії 
таки самі росіяни і твер- 
дять, що причиною цього 
явища було забагато свобо- 
ди, коли перестала існува- 
ти адміністрація Горбачо- 
ва. 

Не бракує тепер обвину- 
вачень і шукання причин; 
чому прийшов кінець імпе- 
рії. Ті й інші добачують 
причини різного характеру, 
але одну істину таки мусіли 
признати, що не було на- 
лежного зрозуміння націо- 



У цих країнах центральне 
планування створило фаль- 
шиві побудники і нагрома- 
дило багато спотворень. Ці 
викривлення були виявлені, 
коли центральне плануван- 
ня було занехано і ринки 
були відкриті до світової 
конкуренції. 

Насправді, не має досто- 
вірної статистики щодо еко- 
номічного скорочення. Во- 
но є може навіть перебіль- 
шене, бо властиво не має 
даних про приватні фор- 
мальні і неформальні почи- 
ни, як також були перебі- 
льшені статистичні дані пе- 
ред реформами. 

У нових країнах, зане- 
пад в продуктивності спри- 
чинив розв’язання РСЕД, 
як також його підсилила 
перерва торгівлі між колиш 
німи сателітними країна- 
ми, браком фінансів на ім- 
порти та високими цінами 
на ґаз, бензину і оливу. Не 
є теж ясно чи швидкість і 
послідовність економічних 
реформ не причинилися до 
провалу виробництва. 

Країни, які постали після 
розвалу СССР, ще є у по- 
чаткових стадіях реформ. 
Росія започаткувала важли- 
ві структурні реформи з 
початком 1992 року. Ці ре- 
форми складалися зі звіль- 
нення контролю цін і уні- 
фікації та лібералізації ва- 
лютного ринку. Незважаю- 
чи на ці заходи, Росія ще не 
зуміла втримати контролю 
над бюджетом, затримати 
експансію кредиту дефіцит- 

(Закінчення на стор. 3) 



нальних аспірацій понево- 
лених народів, а в першу 
чергу України. Більш лібе- 
ральна політика супроти 
України й інших народів 
імперії могла б притупити 
національні прагнення і зат- 
римати їх в в орбіті імпе- 
рії. А вже ніяк не можуть 
збагнути й пережити, як 
твердить сам автор, втрати 
України і її столиці Києва, 
що на їхню думку, є колис- 
кою їх держави та культу- 
ри. І тому екстремне крило 
російського націоналізму 
уважає, що травма упадку 
імперії, економічні непоряд 
ки й безвладдя є водою на 
їхній млин. І що час працює 
для них. 

Безумовно, що для нас ця 
аналіза майбутніх проце- 
сів, які будуть проходити в 
Росії не маловажна. Вже на 
самому початку треба під- 
креслити, що голос чужин- 
ця, який проаналізовує ці 
процеси, повинен нам слу- 
жити як пересторога, що 
Україна, а особливо її май- 
бутнє існування як самос- 
тійної держави ми повинні 
мати постійно на увазі. 

Крім цього не можна лег- 
коважити заходів генера- 
льного штабу російських 
збройних сил у переоргані- 
зації армії, — з метою, щоб 
її приготовити до блиска- 
вичної війни і захисту ро- 
сійських меншин. А це таки 
заставляє нас до застанови 
— і то без різниці, яка з 
фракцій російського націо- 
налізму здобуде владу. 



НА МИСТЕЦЬКІ ТЕМИ 

Володимир Баран 



І чому ви казали нам так 
довго на вас чекати? Чи 
вам було жаль ті жемчу- 
ги щирого, рідного, співо- 
чого мистецтва розсипати 
перед нашими спраглими 
душами? Однак вже нате- 
пер наша спрага заспокоє- 
на, за що ми вам безмеж- 
но вдячні. І відплатитися 
можемо вам лише радіс- 
ним приспішеним биттям 
наших сердець і принагід- 
ною теплою сльозою, яку, 
ми даремно старались пов- 
стримати. 

Ми заздрісні за Нюарк, 
який перший почув компо- 
зицію „Воскресла” дири- 
гента хору Євгена Савчу- 
ка. Злиття настрою змісту 
поеми О. Олеся і настрою 
музики, піднесли цю ком- 
позицію до форми лакува- 
льного, могутнього хора- 
лу. Як перша, так і друга 
композиція „Многоліття” 
Д. Бортнянського виразно 
виявляли, що нам очікувати 
від цього хору. 

Вибираючись в кілька- 
тижневе турне, хор не може 
уникнути змін репертуару, 
що, однак, для публіки це 
дещо клопітливе, яка воліла 
б почути те, що на прог- 
рамці. 

Хор „Думка” з Києва 
привізши зі собою кілька 
оперових співаків, відспі- 
вав у першій частині ряд 
оперових вийнятків, — де- 
яких з участю хору, деякі 
виконані самими соліста- 
ми. Припускаємо, що це 
було подумане з ціллю про- 
демонструвати ширину та 
різноманітність хорового 
репертуару. Хтось,однак. 
міг би піднести питання чи 
потрібно професійному хо- 
рові такої високої кляси 
анґанжувати доривочно со- 
лістів, щоб виявити його 
можливості. З другого бо- 
ку, це дало нам нагоду по- 
чути „наживо” такі арії з ук- 
раїнських опер як „Моно- 
лог Богдана” К. Даньке- 
вича у виконанні Ігоря Куш 
плера та „Дует Соломії та 
Богуна” цього самого ком- 
позитора у виконанні Н. 
Козятинської і В. Гришка, 
які в наших обставинах ми 
можемо почути лише на 
технічних записах. 

Заворожила нас друга час 
тина, де ми почули могут- 



3 ЛИСТІВ ДО РЕДАКЦІЇ 



Президент України Лео- 
нід Кравчук склав таку за- 
яву: „З великою приємністю 
прилучаємося до однієї з най- 
більших компаній тютюну в 
світі і ми глядимо в майбутнє 
на довгі і квітучі відносини, які 
принесуть численні користі 
народові України”. 

Прочитавши це, я вислав 
нашому Президентові тако- 
го листа: 

„Як лікар з великим зди- 
вуванням і стурбованням ” 
прочитав я Вашу привіталь- 
ну заяву для американської 



ню кантату „Б’ють Поро- 
ги”, що і текстом Т. Шев- 
ченка та музикою М. Ли- 
сенка запевнила собі без- 
смертя. Найбільше публіку 
полонили „Купальські піс- 
ні” і „Весільні пісні”, в яких 
— українське питоме, етніч- 
не коріння. Під вдалою ін- 
терпретацією диригента та 
повним зрозумінням хору 
його інтенції, ці пісні виво- 
дять на світ щось неповтор- 
не, щось, що глибоко зако- 
доване в нашій підсвідо- 
мості, і тільки такий хор 
як „Думка” з Києва є здіб- 
ний вичарувати це на по- 
верхню повної свідомости. 
Слухаючи „Весільні пісні”, 
ми були здивовані та очаро- 
вані, що Євген Савчук ра- 
зом з хором вмів з них 
видобути. Пісню „Думи 
мої, думи мої”, він подав 
нам у таких прекрасних 
ніжних шатах, так збага- 
тив неймовірними ГІІЯНІССІ- 
мами, що почуття захоп- 
лення нас прямо ошолом- 
лквало. Арія Андрія із „За- 
порожця за Дунаєм” мала 
таюж в собі невимовне на- 
сшення благального нас- 
трою. Це була правдива 
щцж молитва зі зворуш- 
лишм сольо В. Гришка. 
Гоюрячи про цей хор та 
його диригента, ми мусимо 
ужівати самі суперлативи. 

Ідеальне зрівноваження 
усіх голосів, зіспіваність, 
втрімання змінливих дина- 
мічшх насилень та пере- 
ході! в естетичних межах та 
нечутної ніжности піяніссі- 
ма свідчать прямо про не- 
переіершену клясу дири- 
гента та хору. Професій- 
ні солісти, а зокрема хоро- 
ві — це співаки солідної 
техніки і приємних голо- 
сів. їх вітали і дякували 
китицями квітів та промо- 
вами. 

Як звичайно, коли органі- 
зацією займається Народ- 
ний Союз, усе іде вправно і 
гладко Так і цим разом 
його Окружний Комітет під 
головсгвом д-ра Олексан- 
дра Серафина запевнив і 
відпоіідну пропаганду і від- 
повіде їм перебування, хо- 
ча дуке коротке в нашому 
місті 

Кснцерт відбувся у п’ят- 
ницю, 11-го грудня 1992 
року 



тютюнової компанії. Які ж 
то численні користі принесе 
курення тютюну народові 
України? В Америці веде- 
ться із здоровних причин 
поіажна акція проти курен- 
ня іапіросів і тим зменшує- 
ться попит на них. 

Чи до чорнобильського 
лиіа треба українському 
народові добавляти ще од- 
ною визначного ворога 
здоров’я? 

З глибокою пошаною 
д-р Микола Грушкевич 
Клівленд, Огайо 



Осип Труш 

РОСІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМ 



ЧИ ТРЕБА ЩЕ ОДНОГО ЛИХА? 



Володимир Жила 

„ПЕЧЕ МОЯ ГІРКА СЛЬОЗА” 

Атена Пашко, „На вістрі свічки”. Українське Незалежне 
Видавництво „Смолоскип” ім. В. Симоненка. Балтимор- 
Львів-Торонто, 1991. Стор. 76. 

І 

Збірка „На вістрі свічки” зробила сильне враження на 
мене своїм характером, спрямованістю і манерою 
розповіді. Вона складається з трьох частин: вірші, фотогра- 
фії і статті, які поміж собою текстуально не зв’язані, але 
стоять у досить тісному духовому' зв’язку. Не без значення 
тут і оригінальна обкладинка з заголовком „На вістрі 
свічки”, який змальований білою фарбою на чорному тлі. 
У центрі обкладинки горіюча свічка, а навколо її полум’я 
літають метелики. Чи не прихована тут символіка, що 
торкається нашого народу, який прагнув до світла, до волі 
й на шляху до них мучився, страждав, а то й гинув? 

Змалюванням цих трагічних моментів і почала поетка 
свою збірку. Вона пише: 

Плачу 

пече моя гірка 



Онуки мої плачте 
над тими 
що вмирали 

на пшеничній землі 
забувши смак хліба. 



Читаючи ці тривожні рядки, людина мимоволі умива- 
ється гіркими сльозами, що приводять її до розпуки. Це ж 
ніщо інше, як ремінісценції злопам’ятних 1932 — 1933 років, 
коли тривожний неспокій і турботи про хліб кожному 
роздирали душу. Коли напівживі кістяки, обтягнені 
восковою шкірою сиділи, чи лежали в своїх хатах, а то і 
блукали по селах. Невимовне горе, безконечне принизливе 
поневіряння та смерть стояли над розлогими просторами 
України. Страхіття страшного нещастя-голоду огортало 
довкілля та створювало неймовірний вигляд: 

Повалені 

розхристані хрести 
на розритих 

перехрестях 
Розбиті святині 
В святотатстві 

захлинувся світ 
мій світ. 

Сильно звучить і вірш „Борисові Антоненку-Давидо- 
вичу”: 

В кайданах державного 

сміття, 

На зламі щербатих мечів, 

На грані нового 

століття 

Родила Вкраїна синів. 

І кожен з них — смертник 
в зачатті — 

Складав на жертовник 

прозріння 
Народу свойого прокляття 
І долю свого покоління. 



Склалося, що життя Бориса Антоненка-Давидовича 
не було утішним. Цього „незламного правдолюба і 
оптиміста” вражала і московська мова в Україні, і ті 
обивателі свої і чужі, що ставляться і сьогодні вороже до 
української мови. А він її любив і вважав найдорожчим 
скарбом і найнадійнішою зброєю, якою він усе життя вів 
святу боротьбу за „прозріння” свого упокореного народу. 
Так, це правда, що сини України були смертниками „в 
зачатті”, але своєю працею, терпінням, муками, а то і 
смертю дали чимало своєму поколінню. Цей вклад Атена 
Пашко високо цінує. 

Вірш „Перед фотографією Алли Горської” — це 
великий вияв уваги і пошани для мудрої і талановитої 
жінки, що: 

...була плоттю. 

Гострим розумом, 

Вогнистим серцем 
Жрицею 

Найсвятішого Храму. 

І саме цьому Храму свого народу, вона віддавала свою 
працю, свої найшляхетніші почування, а вкінці віддала і 
своє життя. Руки її були сильні і чудотворні і ними вона 
вспівала виціджувати з землі і глини, що їй приносили 

важкі краплі крови 

і освячували нею, 
і ставила на жертовник — 
життя. 



Закінчення буде. 





Ч. 242. 



СВОБОДА, ВІВТОРОК, 22 ГРУДНЯ 1992. 



З 



Святкування 50-ліття УПА у 

Дітройті 



Незабутній 1992 рік добі- 
гає кінця. Після 1991 року, в 
якому з пітьми забуття вос- 
кресла наша чудесна Украї- 
на, народ став відзначати 
свою самостійність. Вся 
Україна об’єдналась в ра- 
дісному торжестві. До того 
торжества в краю приєдна- 
лися скитальці по цілому 
світі, в тому числі й воїни 
УПА. Вийшли в Краю на 
світло денне й ті, кого деся- 
тиліттям переслідувала 
большевицька влада — пат- 
ріоти ОУН, УПА. Вийшли 
на свято матері з малими 
дітьми, які синьо-жовтими 
прапорцями вітали стріч- 
них повстанців УПА, співа- 
ли їм пісень. Святкувала вся 
Україна, святкувала діяспо- 
ра. 

До того святкування до- 
лучилась і українська гро- 
мада міста Дітройту та око- 
лиці. При співпраці комба- 
тантських, політичних, гро- 
мадських та молодіжних 
організацій, 29 го листопа- 
да 1992 році відбулось свят- 
кування 50-ліття УПА у залі 
української католицької 
церкви у Воррен. Після 
відспівання шерикансько- 
го та українського гимнів, 
голова Г ромадського комі- 
тету д-р Бо дан Крук-Ме- 
лодія, стариина УПА, від- 
крив свято Він ствердив, 
що наш шрід в Другій 
світовій війні правильно 
збагнув принцип власних 
збройних сил, який виправ- 
дав себе в перспективі часу 
та обсташн. Тепер треба 
жити майбутнім, бо нова 
ера, післ5 розвалу більшо- 
вицької імперії, диктує нові 
форми дї. Опісля Б. Крук і 
голова Станиці Українсько- 
Американських Ветеранів у 
Дітройті Мирослав Прий- 
ма, вручили пропам’ятні 
відзнаки, видані Громадсь- 
ким Комітетом в ЗСА, з 
народі 50-ліття створення 
УПА. Нагороджених при- 
сутні привітали встанням з 
місць Ними були: Бігун 
Осип, Гнатюк Петро, Рибак 
Володі мир, Трицєцький 
Любомчр, Щавник Михай- 
ло, Андіушків Петро, Каль- 
ба Миртслав, Каськів Во- 
лодимир, Костюк Г риго- 
рій, Круї Богдан. 

В дальшому програмою 
провадив М. Прийма. Він 
представте доповідача, 
д-ра Мирослава Прокопа, 
історика, іровідного члена 
ОУН, спЬзасновника УГ- 
ВР. Прелігент насвітлив 
політичний аспект бороть- 
би Україні, починаючи від 
Першої сві ової війни, далі 
ролю ОУН в міжнародний 
час, в часі другої світової 
війни і після неї. ОУН — це 
була база, іа якій створи- 
лась Українська Повстансь- 
ка Армія. Н,і початку пов- 
станська, а огісля підпільна 
боротьба УПА була всена- 
ціональною, понадпартій- 
ногю. Україїа ніколи не 
підпала під вплив тоталі- 
тарних систем — ні ко- 
муністичних, ні нацист- 
ських держав. Тоталітарні 
режими є чужі українеькій 
духовності. Межовою по- 
дією був липень 1944 року, 
створення Української Го- 
ловної Визвольної Ради, що 
було виявом політичного 
плюралізму. 

Поручник УПА Лев Фу- 
тала, нагороджений поста- 
новою УГВР в 1946 році 
золотим хрестом бойової 
заслуги 1-ої кляси, у своєму 
слові зупинився на воєнній 
стратегії УПА. Згадав ві 



про повстанську боротьбу 
зараз після Першої світової 
війни, про Братство Укра- 
їнських Державників, СВУ, 
СУМ, УВО, ОУН. Протя- 
гом всієї діяльности ОУН в 
центрі своєї праці ставила 
підготовку до збройного 
повстання, організувала 
старшинські та підстаршин- 
ські школи, випускники 
яких були першими органі- 
заторами УПА. Без ОУН не 
було б УПА. Доповідач 
назвав форми і завдання 
більших і менших військо- 
вих фромацій, вказав і на 
психологічну тактику, на 
конспірацію, на всенарод- 
ний характер армії. Бороть- 
ба УПА ніколи не була про- 
грана. З неї зродились нові 
борці за права України, а у 
висліді прийшов Акт про- 
голошення Незалежности 
24-го серпня 1991 року та 
підтвердження його рефе- 
рендумом 1-го грудня 1991 
року. 

В мистецькій програмі 
виступив улюблений діт- 
ройтчанами баритон, Яре- 
ма Цісарук, який, при аком- 
паніяменті піяністки Ліди 
Цісарук, відспівав, крім аме 
риканського гимну на по- 
чатку свята, пісню „Засу- 
муй, трембіто”, слова і му- 
зика Романа Купчинського, 
та бойову, захоплюючу піс- 
ню „Під бурю і громи”, 
слова Ю. Кирчи, музика Я. 
Кокорудзи. 

Чоловічий ансамбль 
„Ватра”, в якому виступили 
і комбатанти Український 
військових формацій і ко- 
лишні політичні в’язні ні- 
мецьких концтаборів, вра- 
дували і захопили слухачів 
своїм виступом. Вони вико- 
нали пісню УПА „Там під 
лісом”, народну пісню „По- 
віяв вітер степовий” з гар- 
ним заспівом баритона Пет- 
ра Пахолюка та тенора 
Ярослава Дужого, а на кі- 
нець пісню „Слава Геро- 
ям”, музика Б. Сметани, 
аранжовка Андрія Гнати- 
шина. Хором досконало 
диригував Володимир Ще- 
сюк, акомпаніювала піяніст 
ка проф. Люба Щесюк. Дов- 
гими оплесками слухачі дя- 
кували хористам і дириген- 
тові та акомпаніаторці за 
хвилину духовної насоло- 
ди, пригадку бойового ду- 
ха, яким жили воїни УПА. 
Донечка Щесюків, Марічка, 
із молодечим запалом про- 
декламувала вірша „Гене- 
рал Чупринка”. 

Мирослав Прийма відчи- 
тав привіти від Братства 1- 
ої Дивізії УНА та від Ук- 
раїнсько- Американських 
Ветеранів Станиці 101-ої. 
Голова Комітету Б. Крук, 
екзекутивний заступник 
інж. Мирослава Кальба, 
секретар Михайло Березов- 
ський, голова комісій Ми- 
кола Кавка, Петро Г натюк, 
Зенон Василькевич та мґр 
Борис Потапенко, разом з 
іншими членами Комітету, 
своєю працею спричини- 
лись до гідного відзначення 
50-літтям УПА. Мистецьке 
оформлення сцени виконав 
Теодор Токарчук. Молитву 
перед вечерею прочитав о. 
д-р Севастіян Сабол, після 
вечері — Владика Олексан- 
дер Биковець. Оба вони, 
враз з численними присут- 
німи, молились в наміренні 
воїнів УПА, живих і тих, які 
своє життя поклали за свій 
нарід, які своєю мужністю і 
посвятою прискорили День 
Воскресіння України. 

М. Ласовська-Крук 



г 



НОВЕ ВИДАННЯ 

Микола Щербак: 



„ЧЕБРЕЦЬ” 

Вибрані поезії та поеми 

З друкарні Компютопрінт Корпорейшен, Кліфтон, 1991, 
стор. 272. Полотняна оправа, ілюстрації, ціна 15.00 дол. 
Гостям з України, які побажають придбати цю книжку — 
безплатно, як дарунок від автора. 

Книжку можна замовляти у книгарні Свободи. 
Мешканців стейту Ню Джерзі зобов'язує долучити до ціни 
7% продажного податку. 



ЩЕДРО ЖЕРТВУЙМО НА УКРАЇНСЬКІ АМБАСАДИ! 

Фундація Піддержки 
Дипломатичних Представництв України 

просить 

висилати чеки на Фонд Українських Амбасад до існуючих вже льокальних громадських Комітетів, 
або до бюра головного скарбника на нижчеподану адресу: 

Роипсіаііоп іп ЗирроП оЮіріотаііс Міззіопз оі ІІкгаіпе, Іпс. 

209 В Огапсі Аує. 

ПиИіегїогф N. Т 07070 

ТеІ.: (201) 939-6305, Чеки виписувати: „ІІкгаіпіап ЕтЬаззу Рипсі”. Рах: (201) 301-0068 

В Ню Йорку до кредитівки „Самопоміч” при Другій Авеню під контом ч: 17861-00.. 



Україна... 

(Закінчення зі стор. 1 ) 
дян та юридичних осіб і, 
що сьогодні особливо акту- 
альне, сприяння розвиткові 
економічних, торговельних 
і науково-технічних зв’язків 
між Україною і ЗСА. 

До основних функцій кон 
сульства входить легаліза- 
ція документів, посвідчення 
підписів, довіреностей, ДОБІ 
док та інших документів, 
необхідних для особистих 
потреб, а також, наприклад, 
для розпочатку бизнесу в 
Україні, створення спіль- 
них підприємств тощо. 

Багато часу забирає та- 
кож видача віз. З кожним 
днем зростає кількість гро- 
мадян, які хочуть відвідати 
Україну — подивитися на її 
красу, вирішити приватні 
справи. До речі, візи за но- 
мером один та два отрима- 
ли Ігор та Марія Білецькі, 
які зібралися відвідати сво- 
їх родичів у Києві, Тернопо- 
лі та Львові. Вони також 
увійшли до кола друзів кон- 
сульства — стали членами 
„Клюбу 500”. 

В генеральному консуль- 
стві можна отримати кон- 
сультації у різних справах, 
як записів актів громадян- 
ського стану, так і власнос- 
ті, соціяльного стану та 
забезпечення тощо. 

В умовах, коли політичні 
процеси в Україні набува- 
ють незмінних темпів, впев- 
нено йде здобуття незалеж- 
ности, залишається склад- 
ною економічна ситуація. 
Без вирішення цієї пробле- 
ми тяжко сподіватися успі- 
ху у розбудові нашої держа- 
ви. 

Однією із складових час- 
тин усього комплексу захо- 
дів покращання економіч- 
ної ситуації є розвиток вза- 
ємовигідних відносин з за- 
рубіжними країнами. Тому 
значна увага в нашій праці 
надається сприянню розвит 
кові економічних та торго- 
вельних зв’язків між Украї- 
ною та ЗСА. Але це потре- 
бує ретельної наполегливої 
праці у призбиранні інфор- 
мацій, створенню банку да- 



них, встановленні особис- 
тих зв’язків та стосунків з 
американськими бизнесови 
ми колами. Таку працю вже 
розпочато. Крім того, аме- 
риканські підприємці, розу- 
міючи великі потенційні 
можливості зв’язків з Укра- 
їною, самі приходять до 
генерального консульства, 
надсилають листи з пропо- 
зиціями або запитами про 
можливості встановлення 
відносин як в індустріяль- 
ній сфері, так і в галузі 
сільського господарства. 
Багато є можливостей спів- 
робітництва і наше завдан- 
ня — сприяти цьому. 

П.: На вивісці, що висить 
на фасаді будинку, написа- 
но „Генеральне консульст- 
во України у Чикаго”. То чи 
означає це, що ця консуль- 
ська установа обслуговує 
лише мешканців цього міс- 
та? 

В.: Ні, це не так. До нас 
можуть звертатися грома- 
дяни, що мешкають у деся- 
ти стейтах Америки, а саме: 
Айова, Вискансин, Іллиной, 
Індіяна, Кензас, Міннесота, 
Мишиген, Небраска Півден 
на та Північна Дакоти. Усі 
названі вище стейти і скла- 
дають нашу консульську 
округу. 

Для зручності читачів га- 
зети, вважаю за доцільне 
повідомити і наші коорди- 
нати. Адреса консульства: 
22 1 7 \¥е8І СЬісаяо Аує. , СЬі- 
са§о, 111. 60622; телефон: 
(312) 384-6632. Приймаєть- 
ся громадян щоденно, крім 
суботи та неділі, від 9-ої до 
12:30 год. 

П.: Гадаю, що читачі га- 
зети вже мають певну уяву 
про те, чим займатиметься 
консульство. Та на цьому 
ставити крапки не можна. 
Вони хочуть знати, хто є 
перший генеральний консул 
України у Чикаго? Прошу 
задовольнити їх зацікавлен 
ня. 

В.: Взагалі, то я не дуже 
люблю про себе розповіда- 
ти, але, як кажуть, воля 
народу, маю на увазі чита- 
чів , воля Божа, тому де- 
кілька слів про себе. 

Народився я в Україні, у 



СИЦИЛІЙСЬКА ПОЛІЦІЯ арештувала 17 осіб, причет- 
них до перевезення в Італію півтори тонни наркотиків. Ті ж 
контрабандисти доставляли на Сицилію зброю для 
місцевих гангстерів. 



Д-р ЄВГЕН ОЛЕНКО 

внутрішні хвороби 

приймає у Квінсі і виїжджає на виклики домів 

Дентист ОЛЬГА ОЛЕНКО 

Профілактика хворіб ясен і зубів. Лікування І протезування. Косме- 
тична стоматологія. Приймається тільки за попереднім домовпенмям 

Адреса у Мангеттені Адреса у Квінсі 

НОСКЕГЕІХЕК СЕМЕН 105-37 641Н Ауепие 



ПОДЯКА 

Не маючи фізичної змоги подякувати окремим пис- 
том всім науковим, пітературним, купьтурно-суспіпь- 
ним установам та організаціям, репігійним, вищим і 
середнім навчальним закладам, періодичним пресо- 
вим органам, колегам праці, друзям, знайомим і не- 
знайомим, в Україні і діаспорі, що привітали мене 

з нагоди 90-річчя мого життя, — 

я цим шляхом висловлюю мою глибоку подяку. 



Григорій Костюк 



місті Вінниця в 1950 році в 
сім’ї залізничника. Після 
отримання середньої освіти 
працював і в 1968 році мене 
забрали до армії. Мене ці- 
кавили питання міжнарод- 
ного життя, зокрема міжна- 
родної колізії законів, як 
різні народи з різними полі- 
тичними системами і звичая 
ми можуть налагоджувати 
зв’язки і вирішувати проб- 
леми. Дізнався, що в Київсь 
кому У ніверситеті відкрито 
факультет міжнародних від 
носин і міжнародного пра- 
ва. Вирішив спробувати 
вступити до цього факуль- 
тету. Для цього приїхав до 
Києва, працював на різних 
підприємствах міста і в 1 976 
році нарешті став студен- 
том вимріяного факульте- 
ту. Після успішного закін- 
чення навчання в 1981 році 
був призначений на працю 
до Міністерства Закордон- 
них Справ. В 1989 році був 
відряджений на працю до 
Постійного Представницт- 
ва України при Органзації 
Об’єднаних Націй, де зай- 
мався соціяльними питан- 
нями та питаннями захисту 
прав людини. У зв’язку з 
відкриттям генерального 
консульства України у Чи- 
каго був призначений керів- 
ником цієї установи і з 1-го 
листопада цього року прис- 
тупив до виконання обов’яз 
ків. 

Два слова про мою сім’ю. 
Дружина Зоя, за фахом ін- 
женер, закінчила політех- 
нічний інститут. Маємо 
двоє дітей: донька Ірина — 
навчається в університеті, 
мріє стати лікарем, сину 
Тимошу 8 років — він шко- 
ляр. 

П.: На закінчення нашої 
бесіди дозвольте задати ще 
одне питання. Ви, як мені 
видається, постійно трима- 
єте руку на пульсі життя 
України. То розкажіть, 
будь ласка, чим живе Укра- 
їна сьогодні? 

В.: Питання, як Ви самі 
розумієте, не просте і тут 
кількома словами не обій- 
дешся, та всеж спробую на 
нього відповісти. Найго- 
ловніше завдання, яке вирі- 
шує зараз держава, це — 



впровадження ринкових 
економічних реформ. Ще 
влітку минулого року поча- 
лися підготовчі заходи до 
реформи, розроблювано 
шляхи її здійснення. Але 
період здійснення наміче- 
них заходів з різних причин 
затягнувся і тому тепер не- 
обхідно надолужити час, 
потроїти зусилля на подо- 
лання спаду виробництва. 

Як відомо, прем’єр-мініс- 
тер України Леонід Кучма 
представив Верховній Раді 
концепцію антикризових 
заходів. Після розгляду цих 
питань в парляменті, Уряд 
отримав великий аванс до- 
вір’я і підтримку з боку усіх 
ланок державної влади та 
широких верств населення. 

Важливим кроком у здій- 
сненні антикризових захо- 
дів стало проведення ре- 
форми грошової системи 
— виходу України із руб- 
льової зони у відповідності 
до указу Президента Леоні 
да Кравчука. Це, на мій 
погляд, відродить довір’я 
до національних грошей, 
буде сприяти набуттю Ук- 
раїною статусу держави, 
яка повністю контролює 
свою економіку, а також 
стане передостаннім орга- 
нізаційно-фінансовим кро- 
ком перед введенням грив- 
ни. Цей етап конче необ- 
хідний також для того, щоб 
навчитися здійснювати биз- 
несові зв’язки на підставі 
своїх грошей, випрацювати 
відповідний банківський ме 
ханізм і відповідні банкові 
структури. 

Вважаю, що перехід до 
ринкових відносин в У краї- 
ні здійснюється цілеспрямо 
вано, поступово, без різких 
коливань і „шокової тера- 
пії”. В цьому наші підходи 
відрізняються від інших 
країн, які з’явилися після 
розпаду колишнього СС- 
СР. 

1, завершуючи бесіду, хо- 
тів би підкреслити, що Ук- 
раїна, як велика європейсь- 
ка держава, та її працелюб- 
ний народ мають прекрасне 
майбутнє. Для наближення 
цієї мети свій вагомий вне- 
сок зробить українська дип- 
ломатія. 




Ділимося сумною ВІСТКОЮ, 
що в суботу, 12-го грудня 1992 р. по довгій недузі 
відійшла у вічність в Ню Йорку, на 86-му році життя 
наша найдорожча 
МАМА, БАБЦЯ і СЕСТРА 

бл. п. 

Володимира з Чабанів 
Хабурська 

Залишились у смутку: 

донька - РОКСОЛЯНА МІТРІНҐА 
внуки — ДАНИЛО, СВЯТОСЛАВ і МОТРЯ 
зять — ОЛЕГ 
сестри — 

СТЕФАНІЯ НАГІРНА 
ЯРОСЛАВА НЄЗВЄЦКА 
сестрінка — ОКСАНА КУЗИШИН з родиною 
сестрінок — СЕРГІЙ МИРОНОВИЧ з родиною 
ближча і дальша родина в Америці, Канаді 
й Україні 

ПОХОРОННІ ВІДПРАВИ відбулися 15-го грудня 1992 р. 
в українській католицькій церкві св. Юра. Похована на укра- 
їнському православному цвинтарі св. Андрія в С. Бавнд 
Бруку, Н. Дж. 



ПОВІДОМЛЕННЯ 



Українського Громадського Комітету Філядельфії 
про диспозицію фондів, що остали з бенкету в честь 
Президента України Леоніда Кравчука, який відбувся 10- 
го травня 1992 року у Філядельфії. 

1. Під час громадських зборів 26-го травня 1992 року 
Український Громадський Комітет подав до відома 
української громади Філядельфії прелімінарний фінансо- 
вий вислід повищого бенкету, який на той день становив 
приблизно 40,000 дол. готівки. 

У результаті довгих дискусій рішено було дати з тої 
суми 20,000 дол. на кошти вдержання студентів з України, 
що студіюють на університеті Ля Сала, а решту затрима- 
ти до остаточного розподілу пізніше. При цьому вислов- 
лено цілий ряд думок і пропозицій як найкраще використа- 
ти цей фонд для допомоги Україні. 

2. Згідно з повищим рішенням Український Громад- 
ський Комітет передав 20,000 дол. університетові Ля Сал 
на покриття коштів мешкання й харчу студентів з України 
(кошти навчання покривають стипендії, які дав унівеситет 
Ля Сала). На сьогодні троє студентів з України (Віктор 
Церковнюк, Олена Ганцяк-Влад та Ірина Олійник з міст 
Чернівець, Києва і Тернополя) мають заплачені мешкання 
й прохарчування з рахунку тих 20,000 дол. 

3. На своєму засіданні 21-го жовтня 1992 року Діловий 
Український Громадський Комітет разом із фінансовою 
комісією Українського Громадського Комітету ще раз 
обговорив справу розподілу 21,000 дол., які ще є у віданні 
комітету. Пропозиції кому цю суму призначити були різні. 
Після довшої дискусії комітет постановив передати 2 1 ,000 
дол. амбасаді України у Вашінґтоні з проханням призна- 
чити її за такими пріоритетами, які, на думку амбасади 
України, є зараз наійбільш потрібні й доцільні. 

4. Всім жертводавцям, які склали окремі датки 
комітетові та всім тим, які в будь-якій формі допомогли 
комітетові, наша щира подяка. 

5. Тому, що Діловий Український Громадський 
Комітет закінчив свою працю, з днем 21-го жовтня 1992 
року він припинив свою діяльність і розв’язався. 

Христина Кульчицька Юліян Крижановський 

голова секретар 



У ПЕРШУ БОЛЮЧУ РІЧНИЦЮ СМЕРТИ 
нашої незабутньої 
МАТЕРІ, БАБЦІ і СВАХИ 

бл. п. мґр 

Ірини Г ородиловської 

будуть відправлені 

СВЯТІ ЛІТУРГІЇ з ПАНАХИДАМИ 

в четвер, 31-го грудня 1992 р. 

в церкві св. о. Миколая, Пассейк, Н. Дж. 
(год. 6-та веч.) 
і в суботу, 2-го січня 1993 р. 

в церкві свв. Володимира й Ольги, 

Чикаго, Ілл. (год. 9-та рано) 

Сердечно просимо друзів і знайомих помолитися за спокій 
душі нашої найдорожчої мами. 

ЗІРКА СМОРОДСЬКА 
МАРТА КОЗИЦЬКА 

з родинами 



У ВІСІМНАДЦЯТУ СУМНУ І БОЛЮЧУ РІЧНИЦЮ 
як з волі Божої відійшов у вічність 
мій дорогий і незабутній 
ЧОЛОВІК 

бл. п. 

ЮРІЙ КОНОНІВ 

буде відправлена 

ПАНАХИДА 

за спокій душі покійного 

в неділю, 27-го грудня ц. р. о год. 11-ій ранку 
в українській православній церкві 

св. Трійці в Ірвінґтоні, Н. Дж. 

ЗАУПОКІЙНА СВЯТА ЛІТУРГІЯ 

буде відправлена 

в понеділок, 28-го грудня, ц. р. о год. 8-ій рано 
в церкві св. Юрія Переможця в Ошаві, Канада 

Про молитви за спокій душі покійного 

просить ДРУЖИНА 



+ 

Ділимося сумною вісткою 
з родиною, приятелями і знайомими, 
що в середу, 16-го грудня 1992 р. на удар серця помер 

бл. п. 

Василь Дворський 

народжений 11-го листопада 1924 р. в Пазорівці, лов. Бучач, 
член парафії св. Йосафата у Філядельфії, Па. 
ПАРАСТАС відправиться у вівторок, 22-го грудня 1992 
р. о год. 7-ій веч. в похоронному заведенні Насевичів при 
109 Е. ТаЬог Псі., РЬІІаОеіріїіа, Ра. 

ПОХОРОН відбудеться в середу, 23-го грудня о год. 9-ій 
рано з того ж похоронного заведення до церкви св. Йоса- 
фата у Філядельфії, Па., і на місцевий цвинтар Пречистої 
Діви Марії на Факс Чейс, Па. 

Залишив у глибокому смутку: 

племінницю — АННУ ДВОРСЬКУ з родиною 
в Україні 

вірних парафіян церкви св. Йосафата 
у Філядельфії, Па. 

ВІЧНА ЙОМУ ПАМ’ЯТЬ! 



$ 

У Субота, 16-го січня 1993 р. о год. 9-ій веч. 

V Запя Українського Народного Дому 

140 Друга авеню, Ню Йорк, Н. Й. 

V 

V Добірний буфет. 



УКРАЇНСЬКИЙ СПОРТОВИЙ КЛЮБ та ХОР „ДУМКА” 



влаштовують 



МАЛАНЧИН ВЕЧІР 



І 

Столики замовляти Л 

в М. Кулинича — теп. (718) 672-9344 у 

або кожної п’ятниці по пробі хору в домівці УСК-у ф 

у 



Грає оркестра „ТЕМПО” 



Вступ $25.00 








4. 



СВОБОДА, ВІВТОРОК, 22 ГРУДНЯ 1992. 



Ч. 242. 




ДЕРЖАВНІСТЬ УКРАЇНИ ЗАКРІПЛЮЄТЬСЯ! ДОПОМОЖІТЬ 
ЇЙ ВКЛАДОМ ВАШОЇ ДИВІДЕНДИ У ФОНД ВІДРОДЖЕННЯ 

УКРАЇНИ — УНС! 




В ЧЕТВЕР, 17-ГО ГРУДНЯ, ЗСА та їх союзники в НАТО 
визнали доцільним втручання у боснійський конфлікт. 
Тепер справа за відповідною резолюцією Ради безпеки 
ООН. А тим часом сербське воєнне летунство продовжує 
лети над Боснією, боснійські серби чинять, як і перше, 
перешкоди в доставі харчів і медикаментів мешканцям 
зруйнованого Сараєва. 

ЛІДЕР БОСНІЙСЬКИХ сербів Радован Караджіч надіс- 
лав генеральному секретареві ООН Бутросу Бу тросу Гал і і 
англійському прем’єр-міністрові Джанові Мейджорові 
листи, в яких міститься відверта погроза: якощо миронос- 
ні сили ООН зважаться на застосування зброї щодо 
боснійських сербів, то ті сили уважатимуться ворожими”. 
Спостерігачі оцінюють ці листи, як відповідь на заклик 
державного секретаря ЗСА Лоренса Іґлбиргера притягну- 
ти ряд сербських керівників у Боснії, в тому числі 
Караджіча, до міжнародного трибуналу за воєнні злочини 
проти мирного населення в Хорватії і Боснії. 



допоможіть 

ІВАНОВІ ДЕМ’ЯНЮКОВІ 
ДОКАЗАТИ ЙОГО НЕВИННІСТЬ! 

• Прокуратура в Ізраїлі не могла доказати, що 
І. Дем’янюк є „Іваном Грозним” з Треблінки; 

• Апеляційний суд в Огайо відкрив справу ви- 
дачі І. Дем’янюка до Ізраїля. 

Просимо висилати пожертви на: 

іоНп Оет|ап]ик Оеіепзе Рипс! 

Р.О. Вох 92819, СІеуеІапсІ, ОЬіо 44192 



ВЕЛЬМИШАНОВНІ ЧИТАЧІ 

„СВОБОДИ”! 

Звертаємося до вас з великим проханням 
допомогти нам скомплетувати Альманахи УН- 
Союзу. Це найстарший український альманах, 
що виходив і виходить в Америці. 

Нам бракують такі роки: 1897, 1901, 1902, 
1903, 1904, 1906, 1921, 1924, 1925. 

Якщо хтось з читачів мав би такі числа, про- 
симо ласкаво надіслати нам, а ми готові за них 
заплатити бажану ціну, або дозволити нам зро- 
бити копії з них. 

Редакція „СВОБОДИ” 



УКРАЇНСЬКА ФІРМА 

КОБЗА 

• Перевезення комерційних і приватних ванта- 
жів між Україною і Канадою 

• Друкування книжок у власній друкарні в Києві 

• Пересилка на Україну пачок, грошей, авт і т. д. 

• Поспішайте вислати пачки, щоб родина одер- 
жала їх на Різдво! 

• Представники КОБЗИ є в усіх центрах посе- 
лення українців у ЗСА й Канаді 

3253 1.аке$Ноге Віусі. IV., Тогопіо, Опіагіо, Сапала 
ТеІ.: (416) 253-9314 



Засобами Незалежного Видавництва 
ім. Василя Симоненка „СМОЛОСКИП” 

з нагоди 80 -ти піття автора 

Петра Балея 

вийшла його нова книжка під наголовком 

БЕЗ ІДЕОЛОГІЧНОГО 
САМОДУРСТВА 

Вибрані з понад 40-літнього письменницького дорібку стат- 
ті й есеї на суспільно-політичні теми, студії з історії, пере- 
клади іноземних авторів — з додатком авторства Богдана 
Цимбалістого „Тавро бездержавности”, разом 765 стор. 
В твердих палітурках, ціна з пересилкою 45 дол. 
Замовляти можна у: 

№сІіа Огапзку, 1304 \Л/ез1 Воскіапб, РЬіІасІерІїіа, Ра. 19141 
ТеІ.: (215) 324-6631 

Р. Ваіеу, 44015 ЗІтасІ 31., Ьапсазіег, СаІІЇ. 93536 
ТеІ.: (805) 949-6374 ______ 




Порожні українські крамниці 

Не страшать нас, ми маємо гарант. 
Родина наша, в Америці, 

З "ОКСАНИ" вислала "Ґіґаит" ! 





йак Наш 


6 х і и> 


Оііуєх 


1 ЬЬ 




НагсІ 5а 1 а ті 


зьь 


КеісЬир 


2 ЬЬ 


. 


ЬипсНеоп Меа) 


3 х 1 ЬЬ 


СЬіскеп Ріауог 


13 Ог 


а 


СЬІсксп $ои$а£Є5 


1 ЬЬ 


Огу Міік 


4 ЬЬ 


О 


Саппссі Загсііпез 


3x1 ЬЬ 


СЬосоїаіе 5угир 


1.5 ЬЬ 


X 


СЬіскеп 5оир 


4.5 ЬЬ 


КаКіпя 


2 ЬЬ 




Масагопі 


5 ЬЬ 


СоГГее 


2.5 ЬЬ 




ОіІ 


1 СаІ 


Сосоа 


2.5 ЬЬ 




СгІ5СО 


6ЬЬ 


Теа 


1 ЬЬ 




Сгееп Реа5 


4 х 1 ЬЬ 


Рожіегегі 5и£аг 


2 ЬЬ 




ВІаск Реррег 


.1 ЬЬ 


Реали) ВиИег 


2.5 ЬЬ 


X 


Кісе 


20 ЬЬ 


ВиЬЬІс Сит 


1 ЬЬ 




Михіапі 


15 ЬЬ 


ЛагшЬ Соокісх 


3 ЬЬ 



Вага - 105 ф. Ціна з пересилкою -$ 225.00 
Всі продукти американського походження. 

Окзапа І пі' І Тгайе, Іпс. 
ТЕЕ (908) 925-0717 

1111 Е. ЕІігаЬеіЬ Аує., Ьішіеп N.1 07036. 




Бібліотека „Чортополохів” стає 
загально-громадською установою 



Філядельфійська україн- 
ська бібліотека, що її засну- 
вали ще 1958 року пластун- 
ки племени „Чортополо- 
хи”, від першого дня свого 
існування була відкрита не 
тільки для пластунів, але і 
для всієї української грома- 
ди. Досі, одначе, відпові- 
дальність за її діяльність 
несли виключно курені стар 
ших пластунок і сеніорок 
„Чортополохи”: Велика Ра- 
да „Чортополохів”, що від- 
бувається кожних два роки, 
вибирала управу бібліоте- 
ки, заслуховувала звіти і 
перевіряла діяльність біб- 
ліотеки. І хоч вона перетво- 
рилася з часом із скромної 
книгозбірні при пластовій 
станиці в активну Бібліоте- 
ку Пласту і Рідної Школи, 
що мала своє приміщення 
вже не у пластовому домі, а 
в парафіяльному будинку 
при вул. Каюґа, а згодом в 
Українському Освітньо- 
Культурному Центрі, і що 
завдяки фінансовій підтрим 
ці Рідної Школи мала змогу 
рости і поповнюватися но- 
вими книжками та активно 
обслуговувати учнів школи 
та всю українську громаду, 
та структура її далі залиша- 
лася незмінною і керівниц- 
тво бібліотекою перебува- 
ло в руках „Чортополохів”. 

Тепер наступила історич- 
на зміна. Велика Рада „Чор 
тополохів”, що відбулася в 
квітні 1989 року, вирішила 
взяти до уваги пропозиції, 
які вийшли від управи Ук- 
раїнського Освітньо-Куль- 
турного Центру, і формаль- 
но оформити бібліотеку на 
загально-громадських за- 
садах. В тій цілі Велика 
Рада „Чортополохи” виб- 
рала окрему комісію з пл. 
сен. Надією Оранською у 
проводі, що мала в порозу- 
мінні з управами Рідної 
Школи та Українського Ос- 
вітньо-Культурного Цент- 
ру довести до реорганіза- 
ції бібліотеки. Після триріч- 
них переговорів усталено 
нарешті і підписано статут, 
і ось установа, що існує у 
Філядельфії вже 34 роки і 
що її досі читачі знали як 
„Бібліотеку при Пластовій 
Станиці”, а згодом, як „Біб- 
ліотеку Пласту і Рідної 
Школи”, починає діяти під 
новою назвою „Українська 
Бібліотека”, як статутово 
оформлена програма Укра- 
їнського Освітньо-Культур- 
ного Центру, з Радою Біб- 
ліотеки у проводі. Ціль і 
завдання бібліотеки зали- 
шаються незмінними: ком- 
плектувати книжки, журна- 
ли та інші матеріяли укра- 
їнською мовою та чужомов- 
ні матеріяли про Україну, 
служити читацьким і інфор- 
маційним потребам всієї 
української громади, а зок- 
рема учням українських 
шкіл, студентам і сеніорам. 
Раду Бібліотеки покликає і 
затверджує Рада Директо- 
рів УОКЦентру. Адмініст- 
рація У ОКЦентру дає біб- 
ліотеці постійне приміщен- 
ня і на рекомендацію Ради 
Бібліотеки назначує керів- 
ника бібліотеки та підписує 
з ним трудовий контракт. 
Керівник бібліотеки веде 
діяльність бібліотеки в рам- 
цях, визначених Радою Біб- 
ліотеки, керує працею доб- 
ровільних допоміжних пра- 
цівників і відповідає за що- 
денну діяльність перед Ра- 
дою Бібліотеки і перед ад- 
міністрацією Центру. В Ра- 
ді Бібліотеки репрезентова- 
ні всі організації, які досі 
були активними партнера- 
ми у веденні бібліотеки, 



тобто „Чортополохи”, Рід- 
на Школа і УОКЦентр. Ра- 
да Бібліотеки має обов’язок 
плянувати діяльність біб- 
ліотеки, здобути потрібну 
бібліотеці фінансову під- 
тримку і наглядати за її 
діяльністю. Одна третина 
членства Ради Бібліотеки 
поповнюється кожного ро- 
ку, що має за ціль забезпе- 
чити стабільність і тяглість 
установи і доплив свіжих 
сил. Щоб започаткувати цю 
ротацію, перша Рада Біб- 
ліотеки складається із де- 
в’яти осіб, що служитимуть 
неоднакові каденції, а саме 
Софія Геврик (1 рік), Тет’я- 
на Данилів ( рік), Борис 
Захарчук (2 роки), Альберт 
Кіпа (3 роки), Лев Кушнір (З 
роки), Анна Максимович (2 
роки), Зор’яна Мисько (1 
рік), Марта Тарнавська 
(З роки) і Людмила Чайків- 
ська (2 роки). Перше засі- 
дання Ради Бібліотеки від- 
булося 5-го грудня 1992 
року. Вибрано голову, за- 
ступника, секретаря і фінан- 
сового референта Ради Біб- 
ліотеки (Марта Тарнавсь- 
ка, Лев Кушнір, Анна Мак- 
симович і Людмила Чайків- 
ська), заслухано повідом- 
лення діючого керівника 
бібліотеки д-ра Володими- 
ра Хромиша, вирішено за- 
провадити виказки для чле- 
нів бібліотеки та встанови- 
ти нові членські внески: 
1) десять дол. на календар- 
ний рік для звичайних чле- 
нів; 2) п’ять дол. для сеніо- 
рів, дітей до 1 8-го року жит- 
тя і студентів з університет- 
ською виказкою. 3). Учні і 
вчителі Рідної Школи та 
новоприбулі іміґранти, що 
є курсантами англійської 
мови в УОКЦентрі (в про- 
грамі, „Еп§1ісЬ аз а Бесопсі 
Ьап§иа§е”) мають право 
користуватися бібліотекою 
безкоштовно. Українська 
Бібліотека приміщена в ок- 
ремій привітній залі Укра- 
їнського Освітньо-Культур- 
ного Центру при 700 Седар 
Ровд у Філядельфії. Вона 
має під цю пору у своїх 
фондах понад 12,000 томів 
книжок і журналів, а також 
поважні колекції слайдів і 
магнітофонних та відео- 
касет. В читальні бібліоте- 
ки можна переглянути нові 
українські газети. Запро- 
шуємо читачів відвідати 
Українську Бібліотеку. Во- 
на відкрита у вівтірки, се- 
реди і четверги — від 9-ої 
вранці до 4-ої по полудні, 
п’ятниці — від 1-ої по полуд 
ні до 8-ої години вечора в 
суботи — від 9-ої вранці до 
4-ої по полудні. В неділі і 
понеділки бібліотека закри- 
та. Українська Бібліотека, 
як і кожна в світі бібліотека, 
потребує багатьох рук до 
праці. Потрібно добровіль- 
них працівників для допо- 
моги при обслуговуванні 
читачів, каталогізації кни- 
жок тощо. Рада Бібліотеки 
сподівається, що віддані 
добровільці, що їм завдя- 
чує бібліотека свою доте- 
перішню діяльність, будуть 
і надалі працювати з та- 
кою ж відданістю і послі- 
довністю. Запрошуємо й 
інших читачів і прихильни- 
ків, яким залежить на справ 
ній дії, ростові і розбудові 
Української Бібліотеки, 
включитися в її працю, зго- 
лоситися на добровільних 
допоміжних працівників до 
керівника Української Біб- 
ліотеки, д-ра Володимира 
Хромиша, особисто або те- 
лефонічно: (215) 663-8572. 

мрт — Г. 



УАСТ „Львів” — Гунгаріян 
Гантерс 3 — 1 

Клівленд, 8-го листопа- 
да. Ці останні футбольні 
змагання осіннього сезону 
УАСТ „Львів” розіграв в 
себе вдома проти цьогоріч- 
ного першуна футбольної 
ліги „Лейк Ірі” Гунгаріян 
Гантерс. Незважаючи на 
відсутність двох чолових 
змагунів і тренера, УАСТ 
„Львів” розпочав цю зуст- 
річ досить упевнено і вже в 
перших хвилинах переніс 
гру на половину гостей. 
Одначе це не тривало довго, 
бо противник зорієнтував- 
ся, що на розмоклому гри- 
щі треба грати довгими 
подачами — провів декіль- 
ка швидких атак — їм од- 
нак зреванжувались львів’я- 
ни кількакратно загрожу- 
ючи їхнім воротам, але без 
успіху! Дальша гра прохо- 
дила із змінним щастям і 
так при стані 0 — 0 закінчено 
першу половину. 

Після відпочинку львів’я- 
ни вибігли на площу в дещо 
зміненому складі — замі- 
нивши лінію нападу швид- 
кими гравцями, і на успіх не 
довелося довго чекати. Вже 
в перших хвилинах „терно- 
пілець” Олег Рабосюк, вико 
риставши довгу подачу з 



Економічні... 

(Закінчення зі стор. 2) 
ним підприємствам і вста- 
новити ефективні валют- 
ні угоди в зоні рубля. Для 
утвердження стабілізації 
треба ввести конечні змі- 
ни в індустрії, комерцій- 
ну відповідальність і стро- 
гі бюджетові обмеження у 
державних підприємствах і 
приспішити приватизацію 
та інші структурні зміни. 

Україна і інші нові країни 
переживають подібні проб- 
леми вчасної лібералізації 
цін. Видобуток реагує дуже 
повільно на ринкові обста- 
вини і багато інших при- 
чин створює перешкоду в 
торгівлі між колишніми ре- 
спубліками. Постійна від- 
сутність стабільносте в зоні 
рубля віддзеркалює надмі- 
рну експансію кредиту в тих 
деяких державах. Деякі з 
них, щоб осягнути більшу 
монетарну незалежність є в 
процесі введення своїх гро- 
шей. 

Країни, які залишають 
зону рубля, мусять наперед 
встановити систему розра- 
хунку, щоб уникнути неба- 
жаних перешкод у торгівлі з 
країнами, які залишилися в 
зоні рубля. 

Щоб зменшити кошти і 
риск трансформації і мож- 
ливі затримки — конечні 
три роди допомоги всесвіт- 
ньої спільноти: плянова і 
технічна допомога у тво- 
ренні ринкових інституцій; 
більша фінансова допомо- 
га, щоб уможливити ство- 
рення резерв і фінансування 
важливих проектів та капі- 
таловкладень; відкриття 
своїх ринків без дискримі- 
націй на експорти з всебіч- 
ної торговельної системи, 
яка підсилює дію усіх рин- 
кових економій. 

Володимир Барагура 

МЕЧ і КНИГА 

Історичні оповідання 
для молоді. 

Ілюстрації П. Андрусева 
і М. Михалевича 

Ціна 7.00 дол. з портом 
Мешканців стейту Ню Джерзі зобо- 
в’язує 6% стейтового податку. 

ЗУОВСЮА ВООК ЗТОПЕ 

ЗО Мопідотегу Зігееі 

Цегзеу Сііу, N.4. 07302 



НАСТУПНІ ВІДПРАВЛЕННЯ ПАЧОК: 23 ГРУДНЯ і 12 СІЧНЯ 

ШВИДКА ДОСТАВА ПРЯМО В РУКИ ОДЕРЖУВАЧА НА УКРАЇНІ! 

$1 .65 за фунт і дешевше - 5% знижка для організацій 
ГОВОРИМО ПО УКРАІНСЬКИ - дзвонити до Олени: 

201 .340. 1260 

ТрансУкраїна 

ТгапзІІкгаіпе ЗЬірріпд Зєгуісєз 





Редагує Омелян Твардовський 



середполя, обіграв оборон- 
ця гостей і гарним стрілом 
відкрив ведення 1-0. 

Підбадьорені цим ґолем 
львів’яни частіше підходи- 
ли під ворота противника, з 
чого скористав ,динамі- 
вець” Кость Стариков — 
сильним низьким стрілом 
підвищив вислід. При стані 
2-0 в користь львів’ян, про- 
тивник не обмежився до 
оборони, при кожній нагоді 
проводив швидкі контра- 
атаки, посилаючи сильні 
далекі стріли на ворота гос- 
подарів, які успішно лікві- 
дував воротар Михайло Ше 
парович. Треба признати, 
що на розмоклому грищі 
львів’яни доклали богато 
зусиль і завзяття, щораз 
частіше підходили під воро- 
та гостей, змушуючи їх до 
дефензиви. Твердо оборо- 
няючись, гості спричини- 
лися до вільного копу, з 
якого Стефан Губач силь- 
ним стрілом в правий ріг 
воріт гостей підвищив вис- 
лід 3-0 в користь львів’ян. З 
того часу хід гри набрав 
зовсім іншого характеру. 
Гра перестала бути атрак- 
тивною, бо гості застосува- 
ли брутальність, до якої 
певною мірою причинився 
судця, дивлячись поблаж- 
ливо на попередні „фавлі” 
гостей. Рятуючи ситуацію, 
він почав „обдаровувати” 
футболістів жовтими і чер- 
воними картками, викинув- 
ши двох змагунів гостей та 
трьох львів’ян (незаслуже- 
но). Здесяткована дружина 
„Львова”, граючи у вісьмох, 
стягнулася до оборони і в 
одній з підворотній ситуа- 
ції створила „одинадцятку”, 
з якої гості стрілили свого 
одинокого ґоля, бо до кінця 
гри вже не залишилось ба- 
гато часу. При стані 3-1 в 
користь „Львова” закінчено 
ці останні змагання, після 
яких УАСТ „Львів” зайняв 
перше місце в найвищій лізі 
„Лейк Ірі” стейту Огайо. 
Склад УАСТ „Львова” — 
активні змагуни сезону: Бур. 
дяк Богдан, Василів Мико- 
ла, Губач Михайло, Губач 
Стефан, Данко Ігор, Дежа- 
но Олесь, Дзюба Джімі, 
Лішнянський Богдан, Нагір- 
няк Володимир, Рабсюк 
Олег, Стариков Кость, Се- 
реда Віктор, Шепарович 
Михайло, Фаріон Марко, 
Ґроссі Палмер, Нанчов 
Джордж і Люі, Луксик 
Джан, Лавеллі Енда. 

Іван Росул 



УСВТ „Ч. Січ” - 
Польський 3. А. — 1:1 

Ця зустріч за чемпіонат 
вищої дивізії Ґарден Стейт 
Ліги відбулася в неділю, 15- 
го листопада ц. р., на площі 
польського клюбу в м. Іст 
Брансвік. На протязі цих 
змагань весь час пролітали 
перші сніжинки, хвилинами 
густими смугами, покрива- 
ючи площу білою „пери- 



ною”. Та не зважаючи на ці 
несприятливі атмосферичні 
умови звітова зустріч прой- 
шла на задовільному тех- 
нічному рівні, обидві дру- 
жини виявили теж багато 
завзяття, особливо при ста- 
ні 1:1. 

Конто голів відкрили по- 
льські футболісти вже на 
початку гри, які несподіва- 
но пробилися через дефен- 
зиву гостей і вмістили м’яч в 
сітку „Ч. Січі”. Цим ґолем 
суперники значно підсили- 
ли запал і завзяття „Січови- 
ків”, які накинули швидше 
темпо гри і разом з ним 
перейняли ініціятиву. Рути- 
новані, колишні польські 
професіонали намагалися 
надолужити технічними за- 
граннями, але меткі гості 
влучно розбивали їх заду- 
ми. В 20-ий напад „Ч. Січі” 
провів свою чергову акцію в 
напрямі воріт господарів, її 
закінчив влучним стрілом 
вихованець Спортової Шко- 
ли „Ч. Січі” Гриць Сергіїв, 
м’яч відбив воротар, але 
ним заволодів Борецький, 
який у свою чергу вмістив 
його в сітку поляків — 
1:1. Після цього ґоля „Січо- 
вики” мали ще кілька доб- 
рих можливостей збільши- 
ти рахунок, одначе не допи- 
сали наші чолові стрільці. В 
другій половині слабше за- 
грав напад, окремі футбо- 
лісти якого зловживали 
сольовими рейдами, що їх 
успішно ліквідували досвід- 
чені оборонці господарів. І 
все таки здобуток, хоч і 
єдиної точки на традиційно 
важкому терені для наших 
футболістів, треба уважати 
за успіх. 

Склад ,,Ч. Січі” в цих 
змаганнях: Т. Науменко, П. 
Паливода, М. Десфорзіс, Р. 
Кохановський, М. Торій, Я. 
Твардовський, П. Борець- 
кий, М. Ласота, Г. Сергіїв, 
В. Науменко, М. Мигало, 
М. Хамуляк. Провідник і 
тренер Михайло Паливода. 

Успішно розпочала сезон 

жіноча відбиванкова 
дружина „Ч. Січі”. 

В неділю, 15-го листопа- 
да ц. р„ жіноча відбиванко- 
ва дружина „Ч. Січі” відбу- 
ла поїздку до м. Ню Бранс- 
вік, де взяла участь в „А”- 
клясовому турнірі, що про- 
йшов в спортових залях 
місцевого університету Рат- 
ґерс. „Ч. Січ” змагалася в 
групі п’яти чолових жіно- 
чих клюбів відбиванкового 
району „Ґарден-Емпаєр”, в 
якій здобули такі висліди: 
„Ч. Січ” — Спорт Секшин” 
В. К. — 16:14, 15:6, „Ч. Січ” 

— БерґенВ. К. — 17:15, 
11:15, Ч. Січ” — Гайтставн 
В. К. — 7:15, 13:15, „Ч. Січ” 
— Парсиппанів В. К. —9:15, 
15:9. 

Згідно з цими вислідами 
перші три місця зайняли: 1 . 
Парсиппані В. К„ 2. УСВТ 
„Ч. Січ”, 3. Гайтставн В. К, 

Під сучасну пору „Ч. Січ” 

— єдина українська дружи- 
на, що репрезентує україн- 



ську жіночу відбиванку в 
офіційних розгривках Від- 
биванкової асоціяції Аме- 
рики. Склад „Ч. Січі”: Аня 
Тершаківець-Томко — про- 
відниця, Зеся Тершаківець 
— Завадівська, Христина 
Стасюк, Елизабета Андер- 
сон, Ібанка Іваськів, Тереса 
Андерсон, Стефанія Лопа- 
товська, Тереса Куріца, С. 
Флек. 

(от) 

УСК Ню Йорк - 

„Польонія” С. К. — 1:1 

Врешті наша дружина 
проломала „лід”! Після се- 
рії поразок в іграх за чем- 
піонат ІІ-ої дивізії Космо- 
політальної Ліґи в неділю, 
15-го листопада ц. р., фут 
болісти У СК-у здобули пер- 
шу точку з кдюбом „Польо- 
нія”, ремісушвши цим ра- 
зом — 1:1. Обидві Голі су- 
перники здобули в першій 
половині, при чому ремісу- 
ючого ґоля дш УСК-у стрі- 
лив „дрогобидшин” Роман 
Плісак з подай Сільви. 

В другій половині обидві 
дружини доклали багато 
зусиль і завзятосте до здо- 
буття переможного ґоля, 
одначе завдяки енергійній 
грі оборонців і воротарів 
цей вислід залишився не- 
змінним. 

В передзмагу резерва 
У СК-у перемогла резервіс- 
тів „Польонії” мінімаль- 
ним вислідом — 1 0. Склад 
першої дружини УСК-у — 
Обрі, Лин, В. Коїаленко, 
Панків, Чікіньо, С. Кова- 
ленко Ґреб, Саба.іьякас, 
Мареіо, Волдовіно, Плісак, 
Адольфо, Андерсон. Про- 
відник і тренер Степан Ко- 
валенко. 

С. К. 



• НА ПРОДАЖ • 





ІЧєуу Уогк, ЬІ.У, 10009 
ТеІ.: (212) 473-3550 

НА РІЗДВЯНІ СВЯТА: КУТЯ. 
МАК, ГРИБИ, СВЯТОЧНІ КАР- 
ТОНКИ, КОЛЯДИ (касетки - 
платівки). ВИСИЛАЄМО 
ПОШТОЮ. 



• РІЗ Н І • 



“І/УМООУУ СІ_ЕАІ\Ш(3 — 
РЮ11ТЕ” 

Ьопд езіаЬіізІзесі АІІ зіогез. 
N 0 ЬеІІ, по Іеасіеплгогк. 1/ррег 
Мапііаііап, 6І.У. Ьоокіпд іо 
геїіге. 

ТеІ.: 1 (212) 601-4510 



• ЕІЖЕКАЕ ПІКЕСТОКК* 



ПЕТРО ЯРЕМ/ 

УКРАЇНСЬКИЙ 

ПОГРЕБНИК 

Займається похоронтми 
вВЯОМХ. ВВООКІ_''М, 
ГЧЕІЛ/ УОВК і ОКОЛИЦЯХ 

ЛУІС НАЙҐРО — директор 
Родина ДМИТРІ4К 

Реіег ^гета 

129 ЕА5Т 71Н ЗТКЕЕТ 
МЕУУ У0КК.ІЧ.У. 10009 
(212) 674-2568 



ПОШУКУЄТЬСЯ 

РЕДАКТОРА-РЕПОРТЕРА 

Щоденник „Свобода” прийме на працю 
редактора-репортера, який писатиме новинки 
і редакційні статті про сучасне політичне і 
культурне життя України на підставі матеріялів 
пресових агентств і незалежних джерел в Ук- 
раїні, та братиме участь в редакційних нарадах 
щодо коментарів редакції. 

Кваліфікації: два роки досвіду, диплом 
з журналістики, знання літературної української 
і російської мов, контакти в Україні, легальне 
право на працю в ЗСА. 

Пон. — п’ятниця год. 8:30 до 4:30. 

Платня 20,100 дол. на рік. 

Посилайте резюме і копію до: 

Визіпезз апсі УУогкег Оеуеіортепі, ОУО60492Ю2, 
СN 053, Тгепіоп N3 08625. 

N 0 їее сїіагдесі.