Skip to main content

Full text of "Svoboda-2003-44"

See other formats


Пам’ятаймо 

про 

Україну! 



Видає Український Народний Союз - 5УОВООА - РиЬІіаІіесІ Ьу №е ІІкгаіпіап Маїіопаї Аззосіаііоп 

ЦІНА $1.00 РАЗ НА ТИЖДЕНЬ СЖ'СЕ А УУЕЕК РПІСЕ$1.00 



РІК СХ П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ ЧИСЛО 44 УОІ_. сх 



РВЮАУ, ОСТОВЕВ 31, 2003 Мо. 44 



Неочікувана інтенсивність Українські прикордонники 
нападів у Багдаді не залишають Тузли 



ПАРСИПАНІ, Н. Дж. - На пре- 
совій конференції 28 жовтня Пре- 
зидент Джордж Буш поклав вину 
за вчиненні останніми днями ра- 
кетні вибухи у Багдаді не тільки на 
залишки прихильників режиму 
Садама Гусейна, але також і на 
„закордонних терористів 44 , які діс- 
таються до Іраку з Сирії та Ірану. 
27 жовтня Президент зустрічався 
у Вашінґтоні з Полом Бремером 
III, головним цивільним адміні- 
стратором в Іраку, для обговорен- 
ня ситуації, й того ж дня у Багдаді 
сталися самозгубні вибухи. В 
основному Президент Дж. Буш 
уважає, що США і коаліційні сили 
чим раз краще опановують ситуа- 
цію та безпеку в Іраку. Він назвав 
ці терористичні вибухи ознакою 
розпачу. „Чим успішнішими у від- 
будові Іраку будуть наші заходи, 
тим більше ці вбивці реагувати- 
муть 44 , - сказав Президент. Ірак- 
ські та американські офіційні чин- 
ники у Багдаді приписують ці акції 
окремим клітинам прихильників 
режиму Садама Гусейна. 

Натомість 23 жовтня секретар 
Департаменту оборони Доналд 
Рамсфелд, який повернився з 
кількаденної поїздки до Іраку, дав 
дещо іншу оцінку стану того, що 
досягнула американська влада в 



Іраку для перемоги у ґльобальній 
війні з тероризмом. З цього приво- 
ду Д. Рамсфелд у доповідній за- 
писці, оприлюдненій 22 жовтня в 
американській пресі, каже, що у 
цій боротьбі у США є як перемоги, 
так і поразки. Глава Пентагону 
звертається до високопосадових 
працівників свого департаменту з 
проханням обговорити результати 
діяльности антитерористичних ко- 
аліцій в Афганістані та в Іраку. 

У центрі Багдаду 27 жовтня про- 
лунали п’ять потужних вибухів, 
що струсонули місто у перший 
день священного для мусульман 
місяця Рамадан. Внаслідок вибу- 
хів загинули щонайменше 35 осіб, 
а поранено понад 230. Більшість 
загиблих і поранених - іракці. 

Перший вибух пролунав біля 
будівлі Міжнародного Червоного 
Хреста, де вибухнув автомобіль 
іракської швидкої допомоги. Ще 
один самозгубний бомбовий напад 
було вчинено на одну з дільниць 
поліції. Також пролунали вибухи 
біля іракського міністерства 
зв’язку і ще кількох поліційних 
дільниць. Загинули четверо полі- 
цейських, серед поранених - 10 
американських вояків. 

Ранкові напади у різних райо- 
нах Багдаду було здійснено май- 
же одночасно, коли люди поспі- 

(Закінчення на стор. 3) 



ПАРСИПАНІ, Н. Дж. - Україн- 
ські прикордонники 29 жовтня і 
надалі залишалися на острові Туз- 
ла у Керченській протоці і продо- 
вжували вартувати кордон Украї- 
ни у посиленому режимі. 24 жов- 
тня Кабінет міністрів України ви- 
ділив значні кошти для укріплен- 
ня прикордонного посту на Тузлі. 
Російські урядові джерела заяви- 
ли, що це сталося всупереч до- 
мовленостям між головами уря- 
дів обох країн - В. Януковичем та 
М. Касьяновим - про виведення 
українських прикордонників з ост- 
рова. Українські урядові джерела 
факту такої домовлености не під- 
твердили. Зокрема речник МЗС 
України Маркіян Лубківський ска- 
зав, що це було тільки побажан- 
ням російської сторони, і питання 
виведення українських прикордон- 
ників зараз розглядається. 

25 жовтня на Таманському пів- 
острові росіяни провели акцію 
підтримки дій російського уряду у 
справі конфлікту з Україною на- 
вколо острова Тузла. У протесті 
взяли участь козаки російського 
Кубанського козачого війська, а 
також члени комітету Державної 
думи Росії з міжнародних справ. 
Росіяни призупинили будівництво 
дамби, але продовжують її укрі- 
плювати. Голова комітету з між- 
народних справ Державної Думи 
Д. Роґозін, який перебуває на 



косі, заявив, що зупинка будівель- 
них робіт на косі тимчасова. Тим- 
часово припинити будівництво 
греблі в Керченській протоці на 
час переговорів між Росією і 
Україною вирішила адміністрація 
Краснодарського краю. 

30 жовтня, коли це число „Сво- 
боди 44 вже вийде з друкарні, у Ки- 
єві відбудуться переговори 
міністрів закордонних справ Росії 
та України з проблем Азовсько- 
Керченської акваторії. 

22 жовтня відбулася телефонна 
розмова президентів В. Путіна і Л. 
Кучми, які домовилися, що 
прем’єр-міністри двох країн 24 
жовтня розглянуть комплекс пи- 
тань, що стосуються Азовського 
моря і Керченської протоки, потім 
обговорення буде продовжене 30 
жовтня в Києві на зустрічі міністрів 
закордонних справ двох країн. 

Губернатор Краснодарського 
краю О. Ткачов заявив, що Тузла є 
частиною Росії. Він сказав, що зем- 
ля, полита кров’ю кубанських ко- 
заків, є для них священною і вони 
відстоюватимуть інтереси краю. 

Верховна Рада України 23 жов- 
тня доручила голові парляменту 
В. Литвинові просити керівництво 
Парляментської Асамблеї Органі- 
зації з безпеки та співпраці в Евро- 
пі прислати спостерігачів у район 

(Закінчення на стор. 3) 



Проф. фон Гаґен: „Дюранте був 
ганьбою для Ню-Йорк Тайме" 



ПАРСИПАНІ, Н. Дж. - У чет- 
вер, 23 жовтня, газета „Ню-Йорк 
Тайме 44 опублікувала статтю під 
назвою „ 4 Ню-Йорк Тайме’ пови- 
нен відмовитися від нагороди Пу- 
ліцера з 30-их років - каже дорад- 
ник газети 44 . В статті підкреслено, 
що Марк фон Гаґен, професор іс- 
торії Колюмбійського університе- 
ту, рекомендує скасувати нагоро- 
ду Пуліцера, яку отримав в 1932 
році кореспондент газети в Москві 
Волтер Дюранте, - з причини 
„відсутності балянсу 44 в репорта- 
жах Дюранте про СССР і уряд 
Сталіна. А в неділю, 26 жовтня, 
„Ню-Йорк Тайме 44 опубікував де- 
кілька уривків з репортажів Дю- 
ранте, включно з його славним 
висловлюванням про завершення 
насильницької колективізації: 
„Але - кажучи брутально, - писав 
Дюранте 31 березня 1933 року, - 
ви не можете зробити омлету без 
того, щоб розбити яйця 44 . 



В липні „Ню-Йорк Тайме 44 звер- 
нувся до професора фон Гаґена, 
наукова спеціяльність якого вклю- 
чає історію Росії раннього XX сто- 
ліття, з проханням перевірити ре- 
портажі Дюранте з Москви. „Ню- 
Йорк Тайме 44 стверджує, що газета 
отримала листовне прохання від 
Ради нагород Пуліцера на початку 
липня із проханням провести таку 
перевірку. (Агентство Асошієйтед 
Прес 22 жовтня повідомило, що 
Рада нагород Пуліцера отримала 
приблизно 15 тисяч поштових кар- 
ток і електронних листів від укра- 
їнців з цілого світу з вимогою ска- 
сування нагороди для Дюранте). 

У своєму 8-сторінковому звіті, 
поданому до газети „Ню-Йорк 
Тайме 44 професор фон Гаґен пише: 
„Брак балянсу і некритичне 
сприймання совєтських самови- 
правдань за їхній жорстокий і ни- 
щівний режим було недоброю по- 
слугою для американських чита- 



чів „Ню-Йорк Тайме 44 і далі „Дю- 
ранте не був унікальним серед ре- 
портерів... поділяючи ці незба- 
лянсовані... погляди російської іс- 
торії і совєтських людей. ... Де- 
кілька чужоземних кореспонден- 
тів потрапило під вплив Сталіна... 
що очевидно сталося і з Дюран- 
те... На нещастя, ... такі погляди 
не вирізнили його репортажі як 
надзвичайні і проникливі... його 
репортажі не витримали навіть 
мінімальний іспит часу... 44 . Про- 
фесор фюн Гаґен також підкрес- 
лив, що В. Дюранте „часто писав 
ентузіястично пропагандистською 
мовою своїх джерел в СССР... без 
будь-якої іронічної відстані чи 
критичих коментарів 44 . 

Професор фон Гаґен у своєму 
звіті не рекомендує прямо, як 
саме мають діяти Рада нагород 
Пуліцера чи „Ню-Йорк Тайме 44 . 
Але в недавно опублікованих ко- 
ментарях у декількох газетах, він 
підкреслив, що його думка поля- 
гає в тому, що нагорода повинна 
бути скасована. Для „Ню-Йорк 
Тайме 44 він заявив: „Вони (Рада на- 
город Пуліцера) повинні відібрати 



нагороду і зробити це в ім’я чести 
і слави „Ню-Йорк Тайме 44 . ... Він 
(Дюранті) насправді був ганьбою в 
історії „Ню-Йорк Тайме 44 . 

Згідно з „Ню-Йорк Тайме 44 , у ре- 
дакційому листі до Ради нагород 
Пуліцера, надісланому разом зі 
звітом фон Гаґена, видавець „Ню- 
Иорк Тайме 44 Артур Сольцберґер- 
мол. писав, що газета фізично не 
має нагороди Дюранте (правдопо- 
дібно, вона є власністю родини), 
тому неможливо її „повернути 44 . 
А. Сольцберґер підкреслив, що га- 
зета дотримається будь-якого рі- 
шення Ради. Незважаючи на все 
це, в цинічному порівнянні до так- 
тик, вживаних совєтами, А. Соль- 
цберґер попереджає, що скасуван- 
ня нагороди може відновити „ста- 
лінську практику ліквідування 
імен переслідуваних осіб зі списків 
і з історії 44 і „Рада буде подавати 
прецедент для ревізії своїх рішень 
впродовж багатьох десятиріч 44 . 

Рада нагород Пуліцера збираєть- 
ся на свої засідання двічі на рік. 
Наступна зустріч відбудеться 21 
листопада. 

І. Яросевич 






2 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



N0. 44 



УКРАЇНА ЗА ТИЖДЕНЬ 



Вибори мають бути чесними 

КИЇВ. - США закликають Україну провести 
чесні і прозорі президентські вибори у 2004 році. 
Про це заявив Посол США Джон Гербст 28 жов- 
тня увечорі в радіопрограмі „Громадського ра- 
діо". „Ми зацікавлені, щоб українці самі визнача- 
ли своє майбутнє, щоб ніхто за них не вирішував, 
хто буде наступним президентом", - заявив По- 
сол. Він зазначив, що США зацікавлені в тому, 
щоб кандидати не мали штучних обмежень під 
час проведення виборчої кампанії. На його думку, 
дуже важливо, щоб місцева влада не змушувала 
людей голосувати за того чи іншого кандидата. 
Дж. Гербст зазначив, що США уважно спостері- 
гатимуть за ходом виборчої кампанії і, якщо бу- 
дуть порушення принципів вільних виборів, США 
говоритимуть про це привселюдно. 

В Іраку поранено сімох українців 

КИЇВ. - Сімох українських миротворців було 
поранено в Іраку коли вони несли варту у місті ес- 
Сувейра увечорі 28 жовтня. За даними україн- 
ського міністерства оборони, варта у складі 14 
військовослужбовців на двох бронемашинах по- 
трапила у засідку. Під бронемашинами було піді- 
рвано 3 фугаси, а особовий склад потрапив під 
обстріл з гранатометів і стрілецької зброї. 
П’ятьох поранених українців було евакуйовано 
вертолетом до базової лікарні у Багдаді, решта 
дістали медичну допомогу на місці. Ушкодження 
усіх поранених не є небезпечними для життя. За 
час перебування українського контингенту в Іраку 
один миротворець загинув і ще кілька дістали по- 
ранення внаслідок низки дорожніх пригод. 

Україна може за 5 місяців увійти до СОТ 

КИЇВ. - Приєднання України до Світової орга- 
нізації торгівлі може відбутися до кінця березня 
наступного року. Як повідомив депутат Верхо- 
вної Ради Сергій Касьянов, учасник засідання 
міжнародної робочої групи, на переговорах у Же- 
неві 28 жовтня Україна отримала позитивну оцін- 
ку підготувального процесу вступу до СОТ. Від 
членства у Світовій організації торгівлі Україну 
відділяють щонайбільше п’ять місяців. За слова- 
ми С. Касьянова, який бере участь у переговорах 
від комітету Верховної Ради з евроінтеґрації, 
дату наступного вирішального засідання пред- 
ставник Канади запропонував призначити на пер- 
ший квартал наступного року. Саме тоді слухати- 
меться звіт робочої групи, затвердження якого 
фактично означатиме приєднання України до 
СОТ. На думку С. Касьянова, найбільш імовірним 
є позитивний результат, оскільки члени СОТ 
схвально оцінили пройдений Україною шлях до 
торговельної організації. Відкритими залишають- 
ся, питання захисту інтелектуальної власности, 
пільг сільському господарству та змін митних та- 
рифів. Вони перейдуть у площину зобов’язань, які 
потрібно буде виконати протягом відведеного часу. 

Політичні опоненти хочуть 
фізичної ліквідації В. Ющенка 

ХАРКІВ. - Провідник бльоку „Наша Україна" 
Віктор Ющенко на прес-конференції у Харкові 26 
жовтня підтвердив, що знає про заходи для його 
фізичної ліквідації. За його словами, „була істо- 
рія, яка зачепила обставини, до яких були залуче- 
ні різні інституції, у тому числі і в Україні. Я во- 
лодію інформацією, яка говорить про те, що „по 
мою душу в Україну приїжджала людина". В. 
Ющенко вперше повідомив про спроби його фі- 
зичної ліквідації 24 жовтня під час міжнародно- 
го семінару „Ширша Европа - політика добросу- 
сідства", який відбувався у Києві. Виступаючи на 
Форумі демократичних сил Харківщини, В. 
Ющенко сказав, що перед його вилетом з Києва 
до Харкова надійшло повідомлення про те, що лі- 
так замінований. Він назвав це спробою зірвати 
проведення форуму в Харкові. Політик гостро 
критикував бльокування владою заходів опозиції, 
зауваживши, що Україна „скочується до методів 
політичної діяльности, яка характерна для країн 
Латинської Америки 1930-1940 років". 



Нова хв^ля тиску на українські ЗМІ 

КИЇВ. - Комісія з журналістської етики 27 
жовтня заявила про початок чергової кампанії 
влади проти засобів масової інформації в Україні. 
Президент Академії української преси Валерій 
Іванов пов’язав нову хвилю тиску із загострен- 
ням політичної ситуації та наближенням виборів. 
Політичні новини на більшості телеканалів вихо- 
дять із спільними акцентами, добірками тих са- 
мих подій і навіть з однаковими формулювання- 
ми. Про це свідчать попередні результати дослі- 
дження новинного телепростору, яке завершує 
проводити Академія української преси спільно з 
Інститутом соціології. Одноманітність поданих ін- 
формацій на конкуруючих каналах, за словами 
Валерія Іванова, свідчить, що всі керуються єди- 
ними вказівками, які надходять з Адміністрації 
Президента та інших владних установ. Попри те, 
що тему „темників" обговорювали навіть у Раді 
Европи, вони продовжують формувати політику 
каналів. На думку В. Іванова, „знущанням над 
принципом дотримання закону" відреаґувала Ге- 
неральна прокуратура і на випадок в Кабінеті мі- 
ністрів, коли журналістів не допустили до зустрі- 
чі з міністрами і зачинили двері прес-центру. Про- 
куратура ж скерувала запит Академії української 
преси у Кабінет міністрів. 

Відбувся симпозіюм „Україна-НАТО“ 

КИЇВ. - 27 жовтня мав початок дводенний сим- 
позіюм „Україна-НАТО" у форматі Ради євроат- 
лантичного партнерства „Економічні аспекти єв- 
роатлантичної інтеграції". Під час дводенної нара- 
ди представники уряду України, апарату НАТО, 
вчені і фахівці в галузі міжнародних взаємин об- 
говорили економічні аспекти євроатлантичної 
інтеграції. У Міністерстві економіки та з питань 
європейської інтеграції України зазначили, що за- 
сідання проводиться з метою здійснення держав- 
ної політики, спрямованої на створення переду- 
мов для вступу України до Організації Північно- 
атлантичного договору. 

„Зоряні" домовленості 
Президента Л. Кучми в Бразилії 

КИЇВ. - Космодром Алкантара міститься най- 
ближче до екватора. Під час візити до Бразилії 
Президента України Леоніда Кучми підписано низ- 
ку двосторонніх документів, серед яких - дого- 
вір про співробітництво в космічній галузі. 
Йдеться про перший договір такого характеру, 
який підписала Бразилія. Він дозволить здійсню- 
вати запуски української ракети „Циклон - 4“ з 
бразильського космодрому Алкантара. Його роз- 
ташування поблизу екватора вважається майже 
ідеальним для пусків космічних ракет. Як твер- 
дить Міністерство науки та технології Бразилії, 
ракети, які стартують з Алкантари, використову- 
ють на 13 відсотків менше пального, ніж ті, що 
рушають з мису Канаверал в США, та на 31 від- 
соток менше, ніж ракети, пуск яких здійснюється 
з космодрому Байконур в Казахстані. Впродовж 
наступних трьох років обидві країни інвестують 
по 50 мільйонів долярів для розбудови космодро- 
му Алкантара. Україна вкладатиме гроші у ви- 
робництво ракет, які виводять на космічну орбіту 
метереологічні та спостережні супутники, а та- 
кож супутники зв’язку. 




Софія Лорен у Києві 



Італійська кінозірка Софі Лорен в Києві, на 
відкритті фестивалю „ Молодість де її наго- 
родили орденом Княгині Ольги. Фото УНІАН 

КИЇВ. - 25 жовтня відкрився тридцять тре- 
тій Міжнародний кінофестиваль „Молодість”, 
котрий триватиме до 2 листопада. Церемонію 
відкриття у Палаці культури „Україна” провела 
зірка світового кіно, легендарна Софія Лорен. 
69-річна італійська актриса С. Лорен погоди- 
лась приїхати до Києва на відкриття міжнарод- 
ного кінофестивалю „Молодість", тому що це 
місто викликає в неї приємні спогади. Вона до- 
бре пам’ятає свої зйомки у фільмі „Соняхи", 
які проходили у 1969 році в Полтавській облас- 
ті. Її приємні спогади посилюються тим, що тоді 
з нею в Україні був її син, який також знімався 
у „Соняхах". С. Лорен також зазначила, що зна- 
чною мірою вплинуло на її згоду приїхати до Киє- 
ва і те, що її „просив про це італієць.” (В організа- 
ції візити С. Лорен брав участь директор Італій- 
ського культурного центру в Україні Франко Бо- 
лоні ). Символом цьогорічної „Молодості” став 
„Пегас” відомої української художниці Марії 
Примаченко: у київському будинку кіно працюва- 
тиме виставка її найяскравіших творів. 



У справі Г. Гонгадзе 
арештовано офіцера міліції 



КИЇВ. - Як повідомив 24 жовтня заступник 
Генерального прокурора Віктор Шокін, заарешто- 
вано колишнього начальника управління розвідки 
Олексія Пукача. При арешті у нього було вилуче- 
но дійсне посвідчення начальника департаменту 
розвідки МВС. О. Пукач на початкових етапах 
очолював слідство МВС у справі загибелі журна- 
ліста Г. Гонґадзе. Прокуратура розслідує звину- 
вачення у причетності до убивства Г. Гонґадзе 
злочинної групи міліціонерів. У серпні під час за- 
тримання в міліції помер Ігор Гончаров, офіцер 
міліції, який раніше займав високу посаду. І. Гон- 
чарова було заарештовано в ході розслідування 
цих звинувачень. Його самого звинувачували в 
тому, що він очолював злочинну групу міліціоне- 
рів, яка здійснила кілька викрадень і вбивств. 



Закінчився театральний фестиваль 



Прем’єра фільму про фрески 
Бруно Шульца в Україні 



КИЇВ. - 26 жовтня завершився ХІ-ий Міжна- 
родний театральний фестиваль „Мистецьке бере- 
зілля”, який відбувався у рамках Року культури 
в Україні. Пролог фестивалю відбувся ще у бе- 
резні. Організатори зазначають, що його духо- 
вним патроном є видатний український режисер 
Лесь Курбас. Цьогорічний фестиваль присвячу- 
вався пам’яті талановитого українського сцено- 
графа Данила Лідера. Упродовж двох осінніх мі- 
сяців на театральних сценах України глядачі поба- 
чили близько 40 постановок. Завершився фести- 
валь виставою Національного драматичного теа- 
тру імені Івана Франка „Тев’є-Тевель” за твором 
Шолом-Алейхема. 



КИЇВ. - У рамках міжнародного кінофестива- 
лю „Молодість", який розпочався 25 жовтня в 
столиці України, відбулася українська прем’єра 
документальної стрічки „Знайдені картини" ні- 
мецького режисера Беньяміна Ґайслера. Фільм 
присвячений знайденим 2001 року в Дрогобичі 
фрескам єврейсько-польського письменника й ху- 
дожника Бруно Шульца. Режисер Б. Ґайслер наго- 
лосив, що пов’язує з прем’єрою свого фільму в 
Україні особливі очікування. Стрічка „Знайдені 
картини" вже дістала визнання глядацького зага- 
лу в США, Канаді, Німеччині, Польщі й Чехії. 

За повідомленнями інформаційних агентств 





N0. 44 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



З 




Українські... 



(Закінчення зі стор. 1) 

керченського конфлікту. Якщо цей конфлікт 
не буде врегульований у рамках двосторонніх 
переговорів, парлямент вимагає привести в дію 
механізми, передбачені Будапештським мемо- 
рандумом про гарантії безпеки України у 
зв’язку з її приєднанням до договору про непо- 
ширення ядерної зброї, за яким у 1994 році 
США, Франція, Великобританія, Китай і Росія 



„Чи далеко росіяни від українського кордону? 
на острові Тузла Головнокомандувач Збройних 
Леонід Кучма. 



ности і суверенітету у зв язку з її відмовою від 
ядерної зброї. Верховна Рада створила також 
тимчасову спеціяльну комісію із забезпечення 
парляментської контролі за режимом держав- 
ного кордону України в районі Тузли. Очолив 
комісію Ігор Осташ. 

23 жовтня Л. Кучма прибув на острів Туз- 
лу, щоб ознайомитися з розташуванням і по- 
бутовими умовами прикордонників. Україн- 
ські прикордонники виставили впоперек руху 
російських будівельників два ліхтери - спе — 
тіістгтчЛ тпопрплпфпі металеві конструкції за- 
вдовжки 38 і заввиш- 
ки 35 метрів, які не 
дозволять росіянам 
перетнути державний 
кордон України. 

Посол Канади в 
Україні Ендрю Робін- 
сон заявив, що за ни- 
нішньої ситуації, по- 
в’язаної з островом 
Тузлою, Україна може 
звернутися до міжна- 
родних організацій і в 
разі потреби їй по- 
сприяє Канада. Канад- 
ський дипломат ска- 
зав: „Канада першою 
із західніх держав ви- 
знала незалежну 
Україну в існуючих на 
той час кордонах“. 



- це питання з ясовує 
сил, Президент України 
Фото УНІАН 



За матеріялами ЗМІ 




Прикордонні укріплення на острові Тузла - до 
дамби, яку зводять російські будівники, залиша- 
ється 100 м. Фото УНІАН 



Закликаємо українців до протесту! 



Зі Звернення СКУдо 
світового українства 

Наміри агресії зі сторони Росій- 
ської Федерації супроти України у 
Керченський протоці ще раз дово- 
дять, що попри розвал СССР та 
великі світові переміни, Росія, 
хоча й проголошує свою „демо- 
кратичність”, фактично залиши- 
лась такою, якою завжди вона 
була. Політика потурання демо- 
кратичним Заходом новітньому 
російському імперіялізмові нага- 
дує потурання тим же Заходом 
агресії гітлерівської Німеччини, 
що завершилась світовою війною. 

Світовий Конгрес Українців го- 
стро засуджує наміри Росії 
порушити державний кордон Украї- 
ни; підтримує заходи України з вирі- 
шення конфлікту в дипломатичній 
площині зі застосуванням всіх мож- 
ливих заходів оборони кордонів, су- 
веренітету і територіяльної ціліс- 
ности Української держави; закли- 
кає владу України терміново звер- 
нутися до світового співтовариства 
за допомогою у захисті сувереніте- 

Неочікувана... 

(Закінчення зі стор. 1) 

шали до праці. 25 жовтня на го- 
тель „Аль-Рашид“, один з об’єктів 
міста з найпотужнішим рівнем 
охорони, в якому проживають аме- 
риканські військові, було спрямо- 
вано вісім ракет. Загинув один аме- 
риканський військовий, поранено 
15 осіб. Будівлі було завдано зна- 
чної шкоди. Там на той час перебу- 
вав заступник секретаря Департа- 
менту оборони США Пол Вулфо- 
віц, який не постраждав. 

Міністер закордонних справ 
Великої Британії Джек Стро, ко- 
ментуючи напад на приміщення 
Міжнародного Червоного Хреста 
в Багдаді, підкреслив: „Той факт, 
що терористи знову поцілили не в 
американські чи британські вій- 
ська, а в міжнародну організацію, 



ту і територіяльної цілісности від 
імперіялістичних зазіхань Росії; за- 
кликає українство, яке чи ненайкра- 
ще розуміє суть російського імпері- 
ялізму, зад емонстру вати Росії, що 
російська агресія знайде належну 
відсіч і що світ далі не терпітиме 
поновного шовінізму і агресії Мо- 
скви. Закликаємо світове україн- 
ство впливати на держави свого по- 
селення, щоб вони засудили цей акт 
агресії. 

Аскольд Лозинський, 

президент 
Віктор Педенко, 

генеральний секретар 
24 жовтня 2003 р. 

Зі Звернення УККА 
до української громади 

...Незважаючи на угоди, що іс- 
нують між Україною та Росією, 
незважаючи на співпрацю двох 
держав і тісні економічні зв’язки, 
Росія знову вирішила приєднати до 
себе нашу Батьківщину і перетво- 
рити її в колонію. Попри всі про- 
тести Верховної Ради України та ін- 

яка у тій країні лише намагається 
надати гуманітарну допомогу, по- 
казує всю глибину бездуховности, 
до якої вони скотилися. А ще - 
те, що вони не представляють 
жодного високого ідеалу, а є про- 
сто найгіршими з решток Садамо- 
вого режиму. Однак я хочу чітко 
вказати, що подібні вияви люті 
проти гуманітарних організацій не 
стримають коаліційні сили, разом 
з іракським народом, від будівни- 
цтва кращого Іраку". 

США здивовані такою інтенсив- 
ністю нападів в Іраку. Колін Па- 
вел, секретар Державного депар- 
таменту, засудив останній випадок, 
стверджуючи, що цей напад пляну- 
вався кілька місяців. Напад стався 
невдовзі після того, як в іракській 
столиці у зв’язку з настанням свя- 
щенного для мусульман місяця Ра- 
мадан було знято нічну комендант- 
ську годину. 

Х.В.-Ф. 



ших представників влади в Україні, 
керівництво Російської Федерації 
продовжує агресивно будувати гре- 
блю (дамбу), щоб приєднати укра- 
їнський острів Тузла до свого Та- 
манського півострова... 

Український Конгресовий Комі- 
тет Америки (УККА), як найстар- 
ша та найбільша українська амери- 
канська централя, категорично за- 
суджує дії Російської Федерації і 
виступає за негайне припинення бу- 
дівельних робіт, щоб запобігти 
збройному конфліктові... УККА 
активно підтримує заходи, які 
спрямовані на вирішення цього 
конфлікту та запобігання збройній 
конфронтації, а також активне під- 
готування до захисту суверенітету 
та територіяльної цілісности Укра- 
їни всіма потрібними способами. 

...Ми повинні раз і назавжди 
довести Росії та її урядові, що 
Україна не є вассальною держа- 
вою Росії, і не толеруватиме жод- 
них замахів на свою незалеж- 
ність. Закликаємо громаду вийти 



на демонстрації перед диплома- 
тичними місіями Росії, підтрима- 
ти кампанію УККА, адресовану 
Урядові США та міжнародни ор- 
ганізаціям, з вимогою швидкої та 
гострої реакції на загарбницькі 
спроби Росії. Громада в США 
має великий досвід активного 
спротиву російським агресорам, і 
зараз нам потрібно знову його 
вжити. Не дамо Москві знову ста- 
ти над Києвом і пригнічувати 
його волелюбний нарід! 

За Крайову Екзекутиву УККА: 

Михайло Савків, мол., 
президент 
Марійка Дупляк, 

екзекутивний секретар 
27 жовтня 2003 р. 

Звернення Конгресу українців 
Канади до громади з приводу подій у 
Керченській протоці також 
надіслав до „ Свободи “ Остап 
Скрипник, екзекутивний директор 
КУК-у. 



Нюйоркське „Новоє Русское 
Слово" - в нових руках 

ПАРСИПАНІ, Н. Дж. - Під цим сенсаційним заголовком - „Украї- 
на скуповує Америку" - київська російськомовна газета „Столічние 
новості' 4 , котрою володіє міжнародна компанія „Мссііа Іпіегпаїіопаї : 
Сгроир" (МІС), повідомляє, що МІС стала власником відомої в ро- 
сійськомовному середовищі Америки видавничої групи „Новоє Рус- 
скоє Слово 41 , до якої входить однойменна щоденна газета і нюйорк- 
ське Радіо „Народная волна 44 . 

Повідомляючи про це, „Столічниє новості 44 подають коментар свого 
| головного редактора Володимира Кацмана, який вважає, що в Америці 
„люди формують свою думку про сьогоднішню Україну, практично не 
маючи реальних джерел інформації. „Новоє Русскоє Слово 44 через де- 
кілька років відзначатиме своє сторіччя. І ми впевнені що наша група ра- і! 
зом з американськими журналістами зробить газету справді НОВОЮ. ;; 
Від 2 січня 2004 року зміниться не лише концепція газети, але й страте- 
гія її розвитку. В будь-якому випадку, це престижно як для нашої медія- 
групи, так і для України як частини міжнародного інформаційного про- 
стору. Що стосується нашої авдиторії в Україні- вона матиме можли- 
вість оперативніше одержувати інформацію про події в США - великому 
міжнародному інформаційному центрі. А українські радіослухачі змо- 
жуть в живому етері чути думку і тих, кого прийнято називати діяспо- ;; 
рою, і американських політиків та журналістів... 4 *. Як газета „Новоє 
Русскоє Слово 44 , так і Радіо „Народная волна 44 - російськомовні. 





4 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



N0. 44 



АМЕРИКА І СВІТ 



Катастрофічні пожежі 
в Каліфорнії 

САН-БЕРНАРДІНО, Каліф. - До 
кількох тисяч каліфорнійських по- 
жежників приєдналися їхні колеги з 
Невади і Арізони, які намагаються 
загасити десять потужних пожеж, 
що палають на території від мекси- 
канського міста Енсінада до перед- 
мість Лос-Анджелесу. Обраний гу- 
бернатором Каліфорнії Арнольд 
Шварценеґер полетів до Вашінґтону 
домагатися швидкого надання гро- 
шей на допомогу штатові. Понад 
50,000 каліфорнійців змушені поки- 
нути домівки на півдні штату, яким 
поширюються пожежі. У Сан-Бер- 
нардіно, на схід від Лос-Анджелесу, 
вогонь поширюється зі швидкістю 
чотири кілометри на годину, підтри- 
муваний потужними вітрами і висо- 
кою температурою повітря. Вигорі- 
ли 240 тисяч гектарів землі. Загину- 
ли 18 осіб. Пожежники ведуть бо- 
ротьбу з вогнем на околицях Сан-Ді- 
єго та Лос-Анджелесу. У південній 
частині Каліфорнії запроваджений 
надзвичайний стан. Губернатор Ґрей 
Девіс оголосив надзвичайний стан і 
зажадав виділення грошей з феде- 
рального бюджету для фінансуван- 
ня термінових заходів протидії сти- 
хійному лихові. За даними на 29 
жовтня пожежі знищили понад 2000 
будинків. Синоптики передбачають, 
що температура повітря зростатиме. 
Речники аварійних служб поперед- 
жають, що для того, щоб взяти во- 
гонь під контролю, може знадобити- 
ся ще декілька днів. 

США стурбовані арештом 
У. Ходорковського 

МОСКВА. - Американський по- 
сол у Москві Александер Вершбоу 
висловив стурбованість США фак- 
том арешту 24 жовтня одного з най- 
заможніших росіян - Михайла Хо- 
дорковського, голову компанії 
„Юкос“. Він заявив, що цей арешт 
посилить сумніви західніх інвесторів 
щодо доцільности займатися підпри- 
ємництвом в Росії. М. Ходорков- 
ського звинувачують в ухилянні від 



сплати податків та привласненні дер- 
жавних коштів на суму в понад мі- 
льярд долярів. Речник „Юкосу" на- 
звав звинувачення безпідставними. 
Аналітики в Москві кажуть, що М. 
Ходорковський залишатиметься за 
ґратами два місяці, поки сторона 
звинувачення збиратиме свідчення 
проти нього. Багато аналітиків в Мо- 
скві вважають арешт політично 
вмотивованим, оскільки М. Ходор- 
ковський був відомий підтримкою 
опозиційних політиків. Сам М. Хо- 
дорковський називає свій арешт та- 
кож політично вмотивованим Під 
слідством вже перебуває один з 
ключових акціонерів „Юкосу“ - 
Платон Лебедєв. 

Померла мадам Чан Кай-шек 

НЮ-ЙОРК. - Смерть однієї з най- 
більш впливових фігур у китайській 
історії - удови тайванського військо- 
вого провідника Чан Кай-шека - 
змусила переглянути питання вза- 
ємин Китаю й Тайвану, причому Ки- 
тай вважає вдову адвокатом об’єд- 
нання двох сторін. Перша Лейді до- 
комуністичного Китаю, Мадам Чан, 
уроджена Сун Майлі, народилася 
1898 року, померла у віці 106 років 
24 жовтня у своєму будинку в Ман- 
гетені, де жила від 1991 року. 25 
жовтня віце-президент Тайвану Ане- 
та Лу заявила, що із закінченням 
династії Чан „розпочинається нова 
ера взаємин на мирній основі" між 
островом та Китаєм. „Любов і нена- 
висть між династією Чан та Китаєм 
разом із негараздами та конфронта- 
цією між двома боками Тайванської 
протоки мають закінчиться", — по- 
відомила віце-президент на вічі не- 
залежносте у провінції Каосюн, що 
зібрало понад сто тисяч осіб. Пекін 
наполягає на тому, що острів Тайван 
належить Китаєві з того часу, як 
Чан Кай-шек, голова націоналістич- 
ної партії „Квомінтанг", змушений 
був втекти на острів у 1949 році, піс- 
ля перемоги китайських комуністів 
у громадянській війні. Китай погро- 
жував захопленням Тайвану у ви- 
падку, якщо уряд острова заявить 
про свою незалежність. 



Напишіть до сенатора Р. Ауґара 

ПАРСИПАНІ, Н. Дж. - 20 жовтня Палата Представників Конгресу 
США схвалила резолюцію ч. 356, котра вшановує пам’ять жертв з наго- 
ди 70-ої річниці голодомору в Україні. Одначе подібна резолюція була 
зупинена в Сенаті. Цим разом ми просимо наших читачів прямо контак- 
туватися з бюром сенатора Ричарда Луґара, голови Комітету закордон- 
них взаємин, та заохотити його Комітет схвалити згадану резолюцію. 
Нижче подаємо взірець листа: 

Зепаіог ПісОагб О. Б идаг 

СОаіггпап 

і/3 Зепаїе Рогеідп Пеіаііопз Соттіііее 

ШазОіпдІоп, ОС 20510 

йеаг Зепаіог Б идаг : 

/ шгіїе Іо игде уоиг соттіііее Іо тоVе іогшагб оп Зепаїе 
Пезоіиііоп 202, соттетогаїіпд Оіе 7010 аппіуегзагу оі Юе Ратіпе- 
Оепосібе іп іікгаіпе. Аііег бесабез оі бепіаі, іі із Ііте 10 а I Юе 
могіб кпеш Юе ІгиЮ: тіїііопз оі ІІкгаіпіапз іл/еге ригрозеіиііу 
зіагуеб Іо беаЮ аз рагі оі Зіаііп’з роїііісаі ріапз. ТОе Ратіпе- 
Оепосібе и /аз ріаппеб іеггог адаіпзі а беіепзеїезз рориіаііоп. Аіб 
шаз бепіеб , реоріе шеге поі аііошеб Іо ііее, согрзез шеге Іеіі Іо гої 
іог бауз апб \л/еекз. ТОе Ратіпе-Оепосібе берориіаіеб епііге 
гедіопз оі ІІкгаіпе. ТОеге тизі Ье по ИІизіопз Іеіі аЬоиі Юе сгиеііу 
оі Юе Зоуієі зузіет - апб оп Юе 7010 аппіуегзагу оі Юіз Іеггог - іі 
тизі Ье сопбетбеб іог аІІ Оізіогу. 

Зіпсегеїу - 

( Уоиг пате апб аббгезз) 

Будь ласка, вишліть свого листа на вище подану адресу, а факсом ви- 
силайте його на : (202) 224-0836 або телефонуйте на ч. (202) 224-4651 



Росія відкрила авіобазу 
в Киргизстані 

МОСКВА. - Росія відкрила пер- 
шу свою військову базу за кордо- 
ном від моменту розвалу Радян- 
ського Союзу. На базі постійно зна- 
ходитимуться 10-15 винищувачів. 
Президент Владімір Путін заявив, 
що авіобаза, відкрита у центрально- 
азійському Киргизстані, посилить 
стабільність та допоможе контр- 
олювати тероризм й екстремізм у 
цьому важливому стратегічному 
регіоні. За вкритими снігом горами, 
що оточують нову базу, розташова- 
но Китай, Пакистан та Афганістан. 
Виступаючи на церемонії відкриття 
23 жовтня, В. Путін відкинув при- 
пущення, що Росія намагається 
протистояти дедалі більшому впли- 
вові США у центральній Азії. Аме- 
риканські ВПС вже мають базу в 
регіоні, розташовану лише у трид- 
цяти кілометрах від нової росій- 
ської. В. Путін сказав: „Американ- 
ську базу, - або ж, якщо бути точ- 
ним, базу міжнародної коаліції, - 
було створено з однією конкретною 
метою: боротися з тероризмом у 
Афганістані, і вона існуватиме, 
поки триватиме ця операція". 

Північна Корея розгляне 
пропозицію Джорджа Буша 

ПХЕНЯН, Північна Корея. - Мі- 
ністер закордонних справ Північної 
Кореї озвучив 25 жовтня наміри сво- 
го уряду розглянути пропозицію 
Президента Джорджа Буша надати 
письмові гарантії безпеки на перего- 
ворах із розв’язання ядерної кризи у 
комуністичній Кореї, повідомляє 
„Ргапсе Рге8$“. „Ми готові розгляну- 
ти зауваження Дж. Буша з приводу 
надання письмових гарантій безпеки 
за умови, що в основі договору буде 
мирне співіснування із Народно- Де- 
мократичною Республікою Корея", 
— повідомив міністер закордонних 
справ. Дж. Буш минулого тижня аб- 
солютно виключив можливість дво- 
сторонньої домовлености між США 
та Північною Кореєю про надання 
Гарантій безпеки. Пізніше глава Бі- 
лого Дому запропонував письмову 
угоду про гарантії безпеки, де гаран- 
тами є Японія, Китай, Росія, Півден- 



на Корея та США. 

Б. Клінтон домовився про ліки 
від СНІДу для бідних країн 

НЮ-ЙОРК. - Нові засоби від 
СНІДу продовжують тривалість 
життя заражених, але здебільшого 
недоступні для бідних пацієнтів у 
розвиткових країнах. Колишній 
американський президент Бил 
Клінтон посприяв укладенню уго- 
ди, що суттєво зменшить вартість 
ліків від СНІДу для бідних країн. 
Згідно з угодою, чотири фармацев- 
тичні компанії - одна в Південній 
Африці і три в Індії - надаватимуть 
деякі курси лікування за ціну, що 
становить менше третини ціни па- 
тентних версій цих ліків. Бил Клін- 
тон заявив, що тепер можна буде 
почати лікувати хворих на СНІД 
там, де досі практично не було ані 
ліків, ані надії.Він висловив споді- 
вання, що до 2008 року дешевими 
ліками від СНІДу скористаються 2 
мільйони людей. Зменшити ціну лі- 
ків вдалося по тому, як експерти з 
Фундації Клінтона надали фарма- 
цевтичним компаніям консультації 
з приводу шляхів зменшення вар- 
тосте засобів від СНІДу. 

„Конкорд“ відіслали 
на пенсію 

НЮ-ЙОРК. - 24 жовтня відбувся 
останній політ єдиного в світі над- 
звукового літака „Конкорд". Літак 
доставив сотню пасажирів із Ню- 
Йорку до Лондону і приземлився на 
летовищі Гітро. На борту було бага- 
то знаменитостей, а також перемож- 
ців спеці яльного конкурсу. За всю 
історію існування літака було побу- 
довано всього шістнадцять „Конкор- 
дів". Літак тридцять років служив 
Британським авіолініям та компанії 
„Ейр Франс", проте він став надто 
дорогим в обслуговуванні, коли впа- 
ли прибутки. Як каже керівник Бри- 
танських авіоліній Род Едінґтон, „рі- 
шення про відіслання „Конкорду" на 
пенсію було нелегким. Проте ми 
прийняли це рішення, виходячи із 
економічних міркувань. Кінець по- 
льотів „Конкорду" - це, звісно, віха 
в історії британської авіяції. Цей лі- 
так був символом, але настав і його 
час". 

За матеріялами ЗМІ 



Календар подій на відзначення 
70-річчя Великого голоду в Україні 

НЮ-ЙОРК - Постійне представництво України в ООН, з участю 
численних спонзорів і співорганізаторів, проводить в листопаді 
низку заходів на відзначення 70-річчя Великого голоду в Україні 
(1932-33 рр.). 

10 листопада - Міжнародна конференція „Штучно організований 
Фолод в Укарїні 1932-33 рр. - Голодомор" в СоїипіЬіа ЗсЬооІ оГ | 
Іпіегпаїіопаї апсі РиЬІіс АїГаігч, 429 \Уечі 118іН Зі., (сотег оі Атчіегбат 
Аує.,), Коот 1501 ІАВ. Від 9:15 до 5:00. Вхід вільний. 

10 листопада - виставка матеріялів про Великий голод в Україні в 
Ііпііесі Хаііопч Уічіїогч БоЬЬу, РиЬІіс Епігапсе, 46іЬ Зі., апб Іяі Аує. Від- 
криття о 6:00 вечора. 

12 листопада - показ документального фільму „Жнива розпачу" в 
ІІтіеб №ііопч Оа£ Наттагчідоіб БіЬгагу АисШогіит. РиЬІіс Епігапсе, 
46іЬ Зі., апб 1 зі Аує. Початок о 5:00 вечора. 

14 листопада - пропам’ятний концерт на честь 70-річчя Великого 
голоду в Україні - Опііеб №ііопч (МогіЬеа.чі согпег оі' Уічіїогч ЕоЬЬу), 
РиЬІіс Епігапсе, 46іЬ Зі., апб 1 51 Аує. Початок о 6:45 вечора. 

15 листопада Жалобна Панахида в пам’ять жертв Великого голо- 
ду в Україні. Заіпі Раігіск’ч СаіЬебгаІ, 51чі Зі. апб 5іН А\е. 

Початок о 2:00 по полудні. 

: 

Постійне представництво України в ООН 






N0. 44 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



5 



м а ■ ■■ Конференція закінчилася кру- 

Гарвардська конференція про Голодомор глим столом з участю двох перших 

* 1 1 ■ ■ ш доповідачів і д-ра Романа Шпорлю- 

КЕМБРИДЖ, Мас. - На конфе- посередню причетність цих осіб до Голодомору, цебто як він вплинув ка, професора української історії ка- 
ренції про український Голодомор Голодомору в Україні. В центрі ува- на дальшу історію України і Совєт- тедри ім. М. Грушевського у Гар- 
1932-33 років, що відбулася у Гар- ги є Сталін. У цих матеріалах, пере- ського Союзу. Як він вплинув на вардському університеті і директора 
вардському університеті 20 жовтня важно з 1929-1932 років, Сталін ви- подальші взаємини між містом і се- Українського наукового інституту 
ц. р. вчені з Італії, Голяндїї, Франції словлює велике недовір’я до укра- лом, на поведінку населення, яке Гарвардського університету, д-ра 
і також з Гарварду оприлюднили ви- їнців, покликаючись на таємні звіти зазнало ще більші травми від масо- Олександра Бабьонишева, співробіт- 
сновки своїх нових досліджень, ба- безпеки про численні сільські бунти вих арештів, Другої світової війни, ника Центру ім. Дейвіса російських і 
гато з яких базувалися на раніше за- проти колективізації. Цитуючи з голоду 1946-47 років, як Голодомор євразійських студій Гарвардського 
секречених архівних матеріалах з листів Сталіна, д-р Мартин пока- вплинув на поведінку майбутньої університету, який раніше працював 
Совєтського Союзу. Ці нові студії зав, як вороже наставлення Сталіна української комуністичної еліти у Канадському інституті україн- 
виразно пов’язують український Го- до українців зростало внаслідок ба- (наприклад, на М. Хрущова, М. ських студій в Едмонтоні над моно- 
лодомор з намаганням Сталіна гатьох раніших подій, між ними: Підгорного, П. Шелеста та їн.), на графією про демографічні втрати 

встановити повну контролю над спір про визначення національних проблему „компенсації” України України в 1930-их роках, і д-р Джу- 
Україною. Конференцію з таким кордонів на Кубані і Донбасі у (передання Криму у 1954 році), на ліети Кадіо, співробітника Україн- 
міжнародним складом учасників 1924-25 роках (в якому український долю селян-колгоспників, які опи- ського наукового інституту, яка не- 
спонзорував Український науковий уряд виступав проти керівників при- нилися у „другій кріпаччині” та в давно завершила аспірантуру при 
інститут Гарвардського університе- кордонних російських областей), лабетах пашпортної контролі. Саме Школі досліджень суспільних наук у 
ту. Її організував і провів д-р Любо- справа Шумського 1926 року (Шум- такі наслідки, уважає проф. Ґраціо- Парижі і в Інституті Европейського 
мир Гайда, заступник директора ський критикував Кагановича за зі, роблять український Голодомор університету у Фльоренцїї. Вона на- 
Українського наукового інституту. сповільнення українізації), зазіхай- важливою подією в історії Европи. писала докторську працю про орга- 
У вступному слові д-р Гайда подав ня Польщі на Совєтську Україну у Далі виступали молодші науковці, а нізацію і переведення переписів насе- 
огляд гарвардського Проекту дослі- 1927 році після приходу до влади саме Нікколо П’янчоля (Неаполь), лення в Російській імперії і Совєт- 
дження голоду, який реалізувався в Пілсудського і можливої в цьому який пише докторську працю під ке- ському Союзі. Дискусія заторкала 
1982-1986 роках за сприянням жерт- ролі Західньої України і, остаточно, рівництвом проф. Ґраціозі, і д-р Гайс проблему оцінок людських втрат за 
водавців Фонду катедр українознав- безперервні бунти в Україні проти Кесслер (дослідник при Міжнародно- умов непевних, часто зфальсифіко- 
ства і з підтримкою Українського розкуркулення і колективізації у му інституті суспільної історії в Ам- ваних переписів населення, наслідків 
Народного Союзу. Саме в Гарварді 1929-1931 роках - і не лише бунти стердамі, Голяндія), який вчився у Голодомору для культури, особливо 
тоді було підготовлено низку науко- селян, а нечувані в той час резигна- Фльоренцїї, коли там викладав проф. художньої літератури, підготування 
вих і популярних видань про Голодо- ції нижчих партійних керівників в Граціозі. Перший подав нову інформа- українського перекладу дуже цінних 
мор: поширене видання О. Воропая Україні на знак протесту проти за- цію про Голодомор у Казахстані італійських дипломатичних матерія- 
„В дев’ятому колі” (1983), спогади високих реквізицій зерна. 1931-1932 років, де 38 відс. населення л ів з 1930-их років з Харкова про Го- 

М. Долота „Страта Голодом” (1985 Влітку 1932 року Сталін скар- казахів, себто майже півтора мільйона лодомор, які не досить відомі в 
- перша книжка спогадів про Голо- житься Молотову, що Чубар і Пе- осіб, згинуло або виїхало з рідних зе- Україні. Український науковий інсти- 
домор, яка появилася в американ- тровський, які очолювали більшо- мель. Другий подав огляд ситуації піс- тут Гарвардського університету пля- 
ському комерційному видавництві), вицький уряд у Харкові, керують ля голоду в ін ш их теренах Совєтсько- нує помістити матеріяли конферен- 
каталог О. Процик та ін. з виставки Україною незгідно з цілями Москви, го Союзу, як, наприклад, на Уралі. Ця ції у черговому випуску міжнарод- 
матеріялів про Голодомор, яка від- І саме під кінець серпня Сталін інформація дає підставу для порів- ного наукового журналу „Гарвард- 
булася у головній бібліотеці Гар- остаточно пов’язує проблему укра- няльних студій і вказівки про можливі ські студії українознавства”, що ви- 
вардського університету (1986), і ві- їнського національного питання з нові методологічні підходи для дослі- йде на початку 2004 року, 
дома монографія Р. Конквеста голодом. Дальші накази Сталіна дження українського Голодомору. ФКУ 

„Жнива розпачу” (1986). В Гарварді підтверджують цей висновок. Ідеть- 



досліджував Голодомор співробіт- ся про рішення Політбюра скасува- 
ник Українського наукового інститу- ти українізацію в Російській Феде- 
ту д-р Дж. Мейс. Після того він ке- рації, намагання влади продовжити 
рував працею американської конґре- безглузде вивезення зерна з України 
сової Комісії, яка зібрала три томи і Кубані, наказ Сталіна закрити кор- 
свідчень очевидців про Голодомор, дон, щоб голодуючі не рятувалися у 
Все це відкрило очі англомовному сусідніх регіонах і не „деморалізу- 
світові на український Голодомор і вали” ширше населення і т. д. 
значно посприяло організації і спря- Проф. Ґраціозі зауважив, що по- 
муванню подальших наукових дослі- ява книжки Р. Конквеста спонукала 
джень Голодомору. Про це зокрема істориків на Заході до переоцінки 
говорили учасники конференції. значення Голодомору і подій 1932-33 

Першими виступили два відомі іс- років. Проф. Ґраціозі сказав, що іс- 
торики совєтської доби першої по- торики мають велике моральне зо- 
ловини XX ст.: д-р Террі Мартин бов’язання вивчати і писати про цю 
(Гарвардський університет) і д-р Ан- страшну трагедію, яка була правди- 
дреа Ґраціозі (Університет ім. Феде- вим переломом в історії цілої Евро- 
ріка II в Неаполі, Італія). Обидва пи. В совєтській ідеології „велика 
вони є авторами нових студій з істо- брехня” комуністів спиралася на іде- 
рїї Совєтського Союзу і раніше бра- алізації революції робітничого кля- 
ли участь у підготуванні видань до- су і т. д., але після Голодомору ніх- 
кументів вищих совєтських арганів, то вже не міг вірити комуністам і в 
які були зняті з спецохорони у їхній ідеальний суспільний лад, який 
19991-1993 роках. мав би постати з масової гори трупів 

Д-р Т. Мартин, який працював у - людей, які згинули з голоду. Зна- 
недавно розсекречених архівних чення і роля цього поширеного в 
збірках в Москві, розповідав про суспільстві переконання ще не до- 
документи, які він знайшов в осо- сить оцінені в історіографії, 
бистих архівах Сталіна, Молотова і На думку вченого, цілком недо- 
Каґановича, і які свідчать про без- слідженими залишилися наслідки 



Міжнародна конференція в Ню-Йорку 

КЕМБРИДЖ, Мас. - 10 листопа- ніх 12 років після розпаду Совєт- 
да в Колюмбійському університеті ського Союзу. Доповідачами будуть, 
в Ню-Йорку проходитиме міжна- передовсім, фахівці архівної справи 
родна наукова конференція про високої кваліфікації, що вперше 
український Голодомор 1932-33 ро- приїжджають до Америки: В. Ло- 
ків. Її організують Українська Про- зицький (директор Центрального 
грама Колюмбійського університе- Державного архіву громадських 
ту в Інституті ім. Гарімана спільно об’єднань України, це колишній ар- 
з науковим Товариством ім. Шев- хів ЦК компартії України) і В. Дани- 
ченка і Українською Вільною Аж а- ленко (директор Державного архіву 
демією Наук, а співспонзорами Київської области). Також висту- 
конференції є Постійне Представив- плять два історики: д-р Ю. Шаповал 
цтво України при ООН і Україн- (Київ) і д-р Л. Лещук (Вашінґтон). 
ський Конгресовий Комітет Амери- Останні є авторами низки важливих 
ки. Це вперше, що до відзначень Го- книжок. Перший - про розвідку, ор- 
лодомору в Ню-Йорку приєднуєть- гани безпеки і репресивний апарат 
ся американський університет зі Совєтського Союзу, а другий - про 
своїм якісним науковим вкладом. американську розвідку і американ- 

Конференцію о 9 год. 15 хв. ранку ські розвідчі акції в стосунку до Со- 
відкриє д-р Марк фон Гаґен, профе- вєтського Союзу, 
сор історії Колюмбійського універ- Остання частина конференції по- 
ситету. Професор фон Гаґен очолює чнеться о год. 2:45 год. по обіді і 
українську програму у Колюмбії. буде присвячена темі Голодомору в 
Він також є президентом Міжнарод- народній пам’яті і в мистецтві. Висту- 
ної асоціації україністів. Обсяг Укра- патимуть: д-р Л. Онишкевич (голова 
їнської Програми Колюмбійського НТШ-А), д-р Дж. Мейс (з Києва), Р. 
університету цього року значно по- Круцик (голова товариства „Меморі- 




В президії конференції (зліва): Террі Мартин, 
Любомир Гайда, Андреа Ґраціозі 



ширився завдяки збірковій кампанії ял” у Києві) і професор В. Кейс 
Фонду катедр українознавства і ще- (Ратґерський університет, Нюарк). 
дрій фінансовій підтримці україн- Вступ на конференцію вільний і 
ської громади й установ. відкритий для усіх. Колюмбійський 

Перша частина програми буде університет просить зголосити 
присвячена проблемі визнання Голо- свою участь заздалегідь телефоніч- 
домору на державному і міжнарод- но на число (212) 854-9713, щоб в 
йому рівнях в Україні і в ООН. З до- залі можна було приготовити відпо- 
повідями виступлять: В. Кучинський відну кількість місць. Конференція 
(Постійний представник України в відбудеться у приміщенні Школи 
ООН), А. Зленко (колишній міністер міжнародних і громадських справ 
закордонних справ України), К. Гри- Колюмбії при 420 V/ 118 81., 15-ий 
щенко (міністер закордонних справ поверх. Конференції фінансово по- 
України) і д-р Дж. Мейс (раніше се- сприяли Колюмбійський універси- 
кретар Комісії Конгресу США з пи- тет, американське підприємство 
тань українського Голодомору). „Ґейл Груп”, яке заанґажоване у мі- 

О 1-ій год. по обіді почнеться дру- крофільмуванні архівних колекцій 
га частина конференції, присвячена в Україні, і Фонд катедр україноз- 
розглядові архівних джерел про Го- навства. 
лодомор, які стали відомі за остан- 



ФКУ 




6 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



N0. 44 



Змова мовчання 

І 

У нинішньому році ми відзначаємо 70-річчя трагедії, що 
вразила Україну в 1932-33 роках, коли Сталін вирішив голо- 
дом приборкати опір українського селянства, яке чинило опір 
насильницькій колективізації, не бажало позбуватися землі і 
засобів самостійного господарювання. Водночас влада вирі- 
шила здобути якомога більше зерна для продажу його за 
кордоном. Жорстокі репресії, масове вилучення усіх харчо- 
вих ресурсів викликали неминучий голод на селі, мільйонні 
жертви якого досі неможливо полічити. Уряд СССР ретельно 
дбав про те, щоб жодна вістка про масовий голод не просо- 
чилася за межі країни. Для свого населення було подано 
брехливу інформацію про неврожай і саботаж українських 
селян, котрих виставляли ворогами усього народу. 

Чимало кореспондентів закордонних засобів масової ін- 
формації, котрі перебували тоді в СССР, прийняли за прав- 
ду позицію комуністичного уряду і почали у своїх повідо- 
мленнях ширити відомості про неврожай в Україні. Але ряд 
західніх газет усе ж збирали свідчення з листів і оповідей 
( людей, які самі зазнали голоду або бачили його в Україні. ] 
Докладно аналізувалися офіційні повідомлення з Москви, | 

| між рядками яких просочувалися факти масового голоду в | 

| Україні. Почали бити на сполох українські громадські органі- ( 

| І зації за межами України, серед яких особливо активним ви- [ 

1 1 явилося українське жіноцтво в Европі і Америці. Зразки та- 1 
|! ких публікацій подаються в цьому числі „Свободи". 

Але в урядових колах багатьох західніх держав ніби не чули | 
тривоги. Західні діячі не хотіли псувати взаємини з Москвою. || 
N їх наслідували благодійні організації і церкви, котрі теж на | 

| і прохання українців в діаспорі допомогти голодуючим відмов- 1 
П лялися тим, що вже мають кому допомагати, а уряд СССР не \ \ 
\ \ просить допомоги. Москва не тільки не просила, а й заборона- ! 

| і ла ввозити харчову допомогу від мешканців західньої України. 

Змова мовчання посилила трагедію України. Мільйони! 

І | жертв голоду пізніше були забуті не тільки в СССР, а й на За- і 
| ході. Марно звучали заклики української діяспори бодай че- Н 
М рез десятиліття визнати злочином Великий голод 1932-33 ро- !] 
і І ків. Тільки на початку 90-их років, коли комуністична „імперія п 
зла" почала хилитися до розвалу, українцям США вдалося || 
N привернути увагу Конгресу до цієї трагедії. Але в той же час П 
І | в Україні вона усе ще залишалася державною таємницею, за ! { 
і | розголошення якої жорстоко карали. 

Тепер настали інші часи. Пам’ять жертв Великого голоду 
вшановують в Україні і за її кордонами, хоча і тут, і там зали- N 
шаються противники. І знову в політичних колах виявилася || 
тенденція замовчування справжніх розмірів і причин цього 
лиха. Чиниться стійкий опір вимогам визнати Голодомор гено- 1 
цидом, тобто сплянованим винищенням народу. Причини цьо- 1 
і го нетяжко побачити: поперше, уряд України, її парламент не | 
виказують належної наполегливости у цьому, подруге (і це го- і 
ловне) уряд Росії протистоїть такому визначенню, а багато хто І 
у світі, як і 70 років тому, намагається не зіпсувати взаємини з [ 
Москвою, котра має і нафту, і зброю, і „п’яту колону" у світі. 

Патріотам України вже йдеться не про фізичне покарання ; 
організаторів голоду, яких переважно вже немає серед живих, і 
але про моральний осуд дій, коли в ім’я політичних цілей були 
принесені в жертву діти, жінки, старші люди, увесь народ. І те- 
пер замовчування або викривлене подання причин трагедії І 
сприймається як змова, що межує з потуранням злочинові. 




СВОБОДА 



Пам’ятаймо 

про 

Україну! 



Видає Український Народний Союз 



РиЬІізНеєІ Ьу Иіе икгаіпіап МопаІ Аааосіаііоп 



РОІІШЕЄ 1893 

ЗуоЬосІа (І55ІЧ 0274-6964) із рцЬІізКес! ууеекіу оп Ргісіауз 
Ьу їке Іікгаіпіап МаїіопаІ Аззосіаїіоп, Іпс. 
аї 2200 Коїіїе 10, Р О. Вох 280, Рагзіррапу, N1 07054 

ЗуоЬосІа: (973) 292-9800; Рах: (973) 644-9510, ША Рах: (973) 292-0900 
Е-таіІ: зуоЬосІа@аїї.пеї У/еЬ-зіїе: уууууу. зуоЬосІа -пеууз.сот 



Розїтазїег, зепсі асісігезз скапдез їо: ЗуоЬосІа, Р О. Вох 280, 
2200 Коцїе 10, Рагзіррапу, N1 07054 



Регіосіісаіз розпаде раісі аї Рагзіррапу, N1 07054 апсі асісііїіопаї таіііпд оїїісез. 



Передплата на рік $55.00, на півроку - $35.00. Для членів УНСоюзу 
$45.00 річно, на півроку - $30.00. За кожну зміну адреси - $1.00. 
Чеки і грошові перекази виставляти на “ЗуоЬосІа”. 



Головний редактор — Ірена Яросевич 
Редактори: Ольга Кузьмович, Христина Ференцевич, 
Левко Хмельковський, Петро Часто. 



страціі Свободи" 




стратор Володимир Гончарик 

Керівник ід ділу' оголошень 


( 97 ; .. ояпп (лпл зг>4і) 


Марійка Осціславська 


(973) 292 9800 (дод. 3040) 


Пере/ плата - Марійка Пенджола 


292-9800 (дод. 3042) 



ПРО ЦЕ / ТЕ 

Про вісімдесят п’ятий раз 



Чи справді в цьому році минає 
вже 85 -та річниця славного Лис- 
топадового Зриву? Чи справді 
вже нас дуже небагато - таких, 
що пам’ятають розповіді співу- 
часників та очевидців тих зво- 
рушливих і незабутніх листопа- 
дових днів 1918 року? І чи справді 
Листопадовий Зрив для сьогод- 
нішнього поко- 
ління - це по- 
рожній звук, 
або тільки сто- 
рінка з підруч- 
ника історії? 85 
років минуло 
від славних 
днів, і щораз 
рідше про них 
згадується, що- 
раз рідше від- 
значаються річ- 
ниці особливи- 
ми святами чи 
Богослужбами. 

Листопадо- 
вий Зрив при- 
темнили дні 
незалежности 
України, сумні річниці Великого 
Голоду, виселення, акції „Ві- 
сла”, Чорнобиля та інші, на які 
історія українського народу ніяк 
не є скупою. То ж як тут, маю- 
чи стільки роковин кожного 
року, пригадувати щоразу ще і 
цей зрив на західніх землях 
України, що дав її українським 
мешканцям стільки радости, 
стільки надії на утримання неза- 
лежних західніх земель. 

„Колись”, впродовж довгих 
років польської займанщини на 
цих наших землях, 1 Листопада 
було справжнім святом, яке усі 
без винятку відзначали. Пригаду- 
ється, як ми усі спішили до церк- 
ви, щоб помолитися за тих, що 
впали у боротьбі за незалежність 
західніх земель України, прига- 
дується зворушливі академії, по- 
ходи вулицями Львова і піднесе- 
ний настрій, що панував серед 
українського населення, особли- 



во серед молоді. Тут перед вели 
пластуни, ніколи не забуваючи 
відзначити Листопада святочним 
Апелем, Богослужбою і участю 
у місцевих святкуваннях. Та ж 
серед учасників Листопадового 
Зриву 1918 року були саме плас- 
туни і про цих своїх друзів не 
можна було забувати. І пам’ять 
про те, що саме 
молоді військо- 
ві сили були 
подвижниками 
повстання, 
жила постійно 
у серцях усіх 
пластунів, мо- 
лоді Західньої 
України. Хто 
ж, як не ці мо- 
лоді військови- 
ки проголоси- 
ли створення 
Української 
держави на за- 
хідніх україн- 
ських землях, 
хто ж як не 
вони були орга- 
нізаторами Української Націо- 
нальної Ради? 

І тому молодь західніх укра- 
їнських земель довгі роки не за- 
бувала про Листопадовий Зрив 
та уміла його належно відзнача- 
ти. І тому саме молодий плас- 
тун в десяті роковини великого 
свята Західньої України - Юрій 
Старосольський 1928 року вночі 
вивісив на львівській ратуші си- 
ньо-жовтий прапор. 

Усе це згадується сьогодні, як 
гарний сон, усе це пересувається 
перед екраном пам’яті саме те- 
пер, коли приходить 85-ті рокови- 
ни Листопадового Зриву, який 
щораз сильніше іде в забуття, а 
численні земляки, особливо із 
молодшого покоління, питають: 
„Перше Листопада - що це таке 
було? Чому маємо тепер цей день 
відзначати?”. 

О-КА 



Листопад 

Під шепіт листопадових вітрів 
Дрімав спокійно княжий Львів 
Із ясних візій давнини 
Йому приснились славні сни. 
Дрижала темна ніч - і враз 
Десь таємничий впав наказ 
Побігли з крісамн бій а і 
1 розбудили вулиці. 

Ось стріл пронизнв вітру свист 
' Десь кров окрасила жовтий лист 
І на порозі славних днів 
Під рідним прапором 

збудився Львів! 

( юст ) 1963 р. 



УКРАЇНСЬКА ПРОГРАМА КОЛЮМБІЙСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ 
в ІНСТИТУТІ ім. ГАРІМАННА 
НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ім. ШЕВЧЕНКА 
і УКРАЇНСЬКА ВІЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК 
зі співспонсорами: 

ПОСТІЙНИМ ПРЕДСТАВНИЦТВОМ УКАЇНИ до ООН 
і УКРАЇНСЬКИМ КОНГРЕСОВИМ КОМІТЕТОМ АМЕРИКИ 

запрошують громадянство на 

МІЖНАРОДНУ НАУКОВУ 
КОНФЕРЕНЦІЮ ПРО УКРАЇНСЬКИЙ 
ГОЛОДОМОР 1932-33 рр. 

у понеділок, 10 листопада 2003 р., від 9:15 ранку до 4:30 по пол. 

у Школі Міжнародних і Громадських Справ Колюмбійського Університету 
(при 420 У\І. 118 Зі. , 1 5-ий поверх) 

Вступ вільний. Просимо зголосити свою участь телефонічно 

(212) 854-9713 

щоб в залі можна було приготовити відповідну кількість місць. 



Конференції фінансово посприяли Колюмбійський Університет, 
американське підприємство Ґейл Груп, яке заангажоване у 
мікрофільмуванні архівних колекцій в Україні і 
Фонд Катедр Українознавства. 








7 



N0. 44 СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



З РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ 



„Українська Церква” 
не єретична назва 



У статті о. д-ра Андрія Чиров- 
ського „Назва нашої Церкви”, помі- 
щеній у „Свободі”, ч. 40, 3 жовтня, 
подано багато не дуже переконливих 
аргументів про потребу зміни офі- 
ційної назви нашої УГКЦ - на таку 
назву, яка б підкреслювала „київ- 
ськість” цієї Церкви, а промовчува- 
ла - її „українськість". Кульмінацій- 
ною точкою цілої аргументації було 
ось таке твердження: „Одна справа є 
певна. Ми не можемо далі офіційно 
називати себе Українською Церк- 
вою, тому що це єретична назва”. 

Тяжко уявити собі, як можна 
було назву цієї Церкви Мучеників 
та Ісповідників назвати „єретич- 
ною”. Адже ця Церква трудилася в 
першій мірі для українського наро- 
ду, працювала для нашого вічного 
спасіння і дочасного добра; вона 
ввійшла в нашу історію, менталь- 
ність, в наші народні традиції, стала 
невід’ємною частиною нашого ро- 
динного і суспільного, культурно- 
мистецького і громадсько-націо- 
нального життя, стала справді Укра- 
їнською. Існування національних 
Церков - це нормальне явище на 
Християнському Сході, і ми не є тут 
вийнятком. Є Церква Болгарська, 



З приводу опублікованої в „Сво- 
боді” статті шанованої О-КИ „Про 
порожні місця” (ч.41) вважаю, що 
описане не є аж таке трагічне. Прав- 
дою є те, що наша повоєнна емігра- 
ція викінчується, але все ж таки по- 
важна частина молодшого поколін- 
ня включилась в громадську пра- 
цю. Добрий приклад - працівники 
„Свободи” і Головної канцелярії 
УНСоюзу, що на знімці, в день 110- 
річчя тижневика. Крім того, ми ма- 
ємо такі сильні українські молодечі 
організації, як Пласт, СУМ, ОДУМ, 
спортові товариства та поважне 
число професійних. Ми всі повинні 
бути горді за них. Коли йдеться про 
молодечі організації, то вони є пе- 
реобтяжені працею в даній організа- 
ції, де вони сьогодні гартуються, а 
завтра багато з них включаться в 
громадську працю. 

Чому наше молодше покоління 
мало цікавиться нашими імпрезами? 
Вони говорять, що не зносять до- 
вгих, нецікавих промов. Приклад: 
виходить ведучий програмою на сце- 
ну. Він представляє головного допо- 
відача і це перетворюється на малий 
реферат. Коли ж почне мову голо- 
вний доповідач, то він взагалі не має 
співчуття до публіки. Нашим допо- 
відачам треба брати приклад з аме- 
риканських, котрі говорять коротко, 
конкретно та ділово. 

Коли йде мова про послаблені ор- 
ганізації, то це нормальне явище. 
Організації гублять членство, а мо- 
лодше покоління ними не дуже ціка- 
виться. Наприклад, Друга світова ві- 



Сербська, Румунська, Російська, 
Грецька. Також і Православні Церк- 
ви в Україні називають себе Україн- 
ськими. Навіть Церква Московсько- 
го Патріярхату - це УПЦ МП. Чому 
ж ми тоді маємо прийняти якусь 
іншу назву, як, наприклад „Київ- 
ська Католицька Церква”? Чи тому, 
щоб сподобатись Ватиканові і нашим 
римо-католицьким сусідам? Бо ця 
назва не виявляє задовільно ані на- 
шої національної, ані східньо-хрис- 
тиянської ідентичности. Київське 
християнство поширилось теж на 
Московщині і Білорусі. А слово „ка- 
толицький” означає в загальному те 
саме, що „римо-католицький”. 

Наша Церква є відкритою для 
всіх християн, що бажають присто- 
суватися до умов нашого церковно- 
го життя, до наших ідеологічних і 
церковно-політичних позицій. Ду- 
маю, що найвідповіднішими назвами 
для нашої Церкви є ось такі: Україн- 
ська Греко-Католицька Церква, 
Українська Православно-Католиць- 
ка Церква, Українська Церква Київ- 
ської Традиції. 

Євген Іванків, 

Чикаго, Іл. 



йна закінчилась більш як пів століт- 
тя тому, маємо самостійну Україну, 
а деякі повоєнні організації далі іс- 
нують. Фактично - животіють. 
Може, коли б було менше неактив- 
них організацій, то краще б спілку- 
вались між собою, разом тягнули б 
той громадський віз. Було згадано, 
що на загальних зборах нема з кого 
вибрати нової управи, вибирають тих 
самих. Це є правдою, тому що не ма- 
ють членства, але буває і так, що осо- 
би старшого віку не хочуть здавати 
їхні позиції, нікому не довіряють. 

Коли мова про „четверту хви- 
лю”, то в першу чергу треба ви- 
знати, що „третя хвиля” не при- 
йняла їх із відкритими раменами. 
„Четверту хвилю” можна до пев- 
ної міри порівняти до першої пе- 
редвоєнної хвилі. І одні, і другі ви- 
їхали на еміграцію через великі 
злидні. Вони плянували заробити 
грошей і повернутись, але час і 
життя міняється. Багато з них ні- 
коли не вернулись і не вернуться 
до рідної хати. 

Щодо молодих науковців з України, 
то правда, що між ними трапляються 
великі патріоти, але багато з них при- 
їжджають, виголошують те, що ми 
хочемо чути, назбирають грошей і 
більше не показуються. Написано, 
що заповнились церкви - точно так 
було з нашою еміграцією. Шукали 
один одного, розпитували за працею, 
тягнулися до наших організацій. 




Як повідомляють газети, росій- 
ське посольство у Вашінґтоні висту- 
пило проти прийняття резолюції у 
Сенаті США, яка б визнала Великий 
голод в Україні 1932-1933 років ге- 
ноцидом проти українського народу. 
Це означає, що росіяни й сьогодні 
схвалюють сталінсько-комуністич- 
но-енкаведистський терор, голодо- 
мор і геноцид в Україні 1921-22; 
1932-33; 1946-47 роках? Чи не бажа- 
ють подумати і відповісти: чому? 

Чому в Україні після 1654 року 
були роки голоду - вже в часи геть- 
мана Хмельницького і в період Руї- 
ни? Чому в Україні був великий го- 
лод в 1686 році і після 1709 року, в 
часи царя Петра І? Чому Україною 
керували чужі правителі? Ще істо- 
рик Ніколай Маркевич писав в „Істо- 
рії Малороссії” (1842 рік): „Зная 
сєбє цену, імєя благородную гор- 
дость, геній Малоросії Гетман 
Хмєльніцкій, отдав Русскому царю 



В 1914 році в с. Купин Городоцько- 
го району Хмельницької области 
проживало подружжя Гнапінських - 
Андрій та Юлія. Батько Андрій, 
взявши зі собою старших дітей Ав- 
густа та Аделю, подався до Америки 
на заробітки. Август одружився в 
Америці і щасливо жив з Мері Ав- 
густ. Аделя вийшла заміж за україн- 
ця Миколу Московського і вони теж, 
як писали, проживали щасливо. 

На Україні все відбувалося значно 
драматичніше. Із шести їхніх дітей за- 
лишилися живими тільки дві дочки - 
Віра та Валя. Радянська влада забрала 
дім, об’явивши родину „куркулями". 
Віра Андріївна (моя бабуся) вийшла 
заміж за Захара Перетятка, народила 
від нього трьох дочок - Олену, Ольгу, 
Євгенію (моя мати). В 1937 році Заха- 
ра Перетятка розстріляли комуністи. 
Віра залишилася сама із трьома ма- 
ленькими дітьми. Змусили її відмови- 
тися від прізвища чоловіка, і тому 
вона знову стала Гнапінською. Я най- 
молодший внук Віри Андріївни, і на- 
звали мене в честь діда - Андрієм. 

Ми отримували листи з Америки 
від Августа та Аделі, маємо дуже 
багато фотографій, але під пильним 
оком КҐБ боялися підтримувати 




Украйну і народ Малороссійскій, нє 
мог нє счітать сєбя пєрвим Вєльмо- 
жою Царства і благодєтєлєм общєго 
отєчєства”. Замініть словосполучен- 
ня „Гетьман Богдан Хмельницький” 
на „Президент Леонід Кучма”. Істо- 
рія повторюється? Невже знову ще 
350-400 років в чужинецькому 
ярмі? Чи вже звикла шия до ярма? 

Кожний повинен робити так, щоб 
наші діти, онуки були незалежними, а 
іміґранти, щоб мали змогу поверну- 
тися відбудовувати Україну. 

Я зробив декілька творів про го- 
лодомор і геноцид в Україні. Віді- 
слав фоторепродукції разом з лис- 
тами до сенаторів від Ню-Йорку, 
щоб в Сенаті підтримали резолю- 
цію, яка Великий голод 1932-33 
років визнає геноцидом проти 
українського народу. 

Василь Барабані, 

Ню-Йорк 



зв’язки, знищили всі конверти і лис- 
ти з Америки. В нас залишився один 
конверт від листа, який написав нам 
Август Гнапінський. Там є адреса: 
„А Опаріп§кі, 70 Ра§8аіс 81., Ра§8аіс, 
N1 07055“, та ще одна адреса: 
„Аи£іі8І Опаріпзкі, 149 МісИапсІ Аує., 
Оагїїеісі, N1“. За фотографіями ми 
знаємо, що в нього є чотири внуки, 
їхніх імен ми точно не знаємо (при- 
близно: Дебе, Алес, Варба, Крісті), 
двоє з них - близнюки. На жаль, 
адреси Аделі Московської в нас не- 
має. Зате знаємо, що в неї є син Аль- 
дор Московський, внуки: Миколай і 
Едвард. Я хочу відновити втрачений 
з нашої вини зв’язок з родиною. Не 
шукаю ніякої матеріальної вигоди. 

Коротко про себе: Андрій Савчен- 
ко, 1968 р.н., інженер за освітою. 
Моя мати - Євгенія Савченко, 1936 
р. н., пенсіонерка. 

Адреса: 32000, Україна, вул. Гро- 
мова-Сельського, 16, кв. 23, м. Горо- 
док, Хмельницької обл. Домашній 
телефон: 011 (380) (03851) 30967. Е- 
таіі: 8аусЬепко@§г.кт.иа. Просимо 
будь-якої інформації. 

Андрій Савченко, 

м. Городок, Хмельницької обл. 



Користуйтесь неб-саитам и „СВОБОДИ" 
у\гиг\лг.5УоЬос1а-пеуу5.сот 
„УКРАЇНСЬКОГО ТИЖНЕВИКА" 
\м\лллгикг\меекІу.сот 
УНСОЮЗУ 
м/умам. ипатетЬег.сот 



Стефан Палнлнк, 

Ґлен-Спей, Н. Й. 




ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКО-АМЕРИКАНСЬКИХ 
ПРОФЕСІОНАЛІСТІВ І ПІДПРИЄМЦІВ 
Ню-Йорк і Ню Джерзі 
ууут.Ьгата.сот/иарЬа-пу-пи/- 



ІАВД 



щиро запрошує громадянство на зустріч з 



МАВ6АВЕТ ЗІВЮБ СОНЕТ 

яка читатиме уривки зі своєї книжки 

ОАКЕТН ,ЮМЕ5 

а МапсЬикио Іпсісіепі 

у суботу, 8 листопада 2003 р., о год. 7-ій веч. 

в Ратасіа Іпп, 130 Пїе 10 \Л/ 

Базі Напоуег, N3 



Маргарет Коллей автор недавно виданої біографії її вуйка 
Ґарет Джовнс, першого західнього журналіста, який виявив 
жахіття ГОЛОДОМОРУ тоді, як Волтер Ду ранті 
з Ню-Йорк Тайме і інші Подавали брехливі інформації 
про смерть мільйонів українських селян. ч 



// ^ //і ст /с трсі о 



Розшукую Г напінських і Носовських 






8 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



N0. 44 




СТОРІНКА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО СОЮЗУ 



Нові члени УНСоюзу 



п» 

а* 



Стефан Петро Ґой, син д-ра 



Марта Касіян, донечка Оксани 



Юрія і Шерил Скаціо Гоїв, став і о. Андрія Касіянів, стала новим 



новим членом 194 Відділу УНСо- 
юзу. Свого внука вписала бабуся 
Леся Ґой. 



членом 360 Відділу УНСоюзу . 
Свою доню в УНСоюзі забезпечи- 



ли оатьки. 



Радимо проводити весілля на Союзівці 



Недавно ми мали нагоду побувати 
на Союзівці і бути гостями на весіл- 
лі доньки наших приятелів Пастер- 
наків. Як і минулому, управа Со- 
юзівки доклала всіх старань, щоб 
торжество вийшло якнайкраще. На- 
віть погода сприяла - було соняшно 
і тепло. І знову постає запитання: 
чому більшість людей йде до чужих 
готелів і віддає величезні гроші лю- 



дям, які нічого спільного з нашою 
громадою не мають? Рекомендуємо 
проводити весільні прийняття на Со- 
юзівці. В цей спосіб допоможемо 
УНСоюзові втримати Союзівку і 
для майбутніх поколінь, бо якщо ми 
втратимо таку чудову оселю, це 
буде вина цілої нашої громади. 

Богдан Боднарук, 

Веніс, Фльорида 



СОЮЗНИКА - календар подій 



31 ЖОВТНЯ-2 ЛИСТОПАДА 



„НаІІочл/ееп \А/еекепсІ “ 

П’ятниця вечір - музика оркестри 
„МісіпідМ Віди5“ Субота - Костюмівка 
‘страшна хата’ (йаипїесі Ьоизе), 
збирання та вирізьблювання гарбузів, 
„зІитЬег рагїу“ для дітей, та маска- 
радова забава для всіх до звуків 
оркестри „Ворони“. 

1 ЛИСТОПАДА 

3-тя по пол. - 3-милевий біг - збірка 
фондів на відновлення майданчика 
для дитячих ігор. Організує пласто- 
вий курінь „Спартанки 11 . 

1-2 ЛИСТОПАДА 

Ігри „РаіпїЬаІГ на ново-прочищеній 
площі Союзівки. 

ЗО дол. за 1 гру. 

7-9 ЛИСТОПАДА 

Пласт - Орликіяда. 



15-16 ЛИСТОП 



УАКРада. 

21-23 ЛИСТОПАДА 

Наради Головного Уряду УНСоюзу. 

27-30 ЛИСТОПАДА 

Традиційний обід з нагоди Дня 
Подяки. Нічліг за домоленням. 



Різдвяна вечірка для працівників УНС 

24-28 ГРУДНЯ 

Різдвяний тиждень - традиційна 
Свята Вечеря за домовленням. 

Нічліг. 

31 ГРУДНЯ 

Навечір’я Нового Року - Святковий 
обід та забава до звуків оркестри 
„Темпо“ 

6 СІЧНЯ 2004 р. 

Українська Свята Вечеря, традицій- 
них 12 страв. Нічліг за домовленням. 



СОЮЗІВКА • ЗОУСИУКА 

ІІкгаіпіап МаііопаІ А$$осіаііоп Е$1а1е 

Роогсітоге Всю сі, Кегіюпкзоп, Мєуу Уогк 12446 
ТеІ.: (845) 626-5641 • Рах: (845) 626-4638 
утуулоуигіука.сот • е-таіі: $д$$@аоІ.сот 



Український Народний Союз пошукує осіб, зацікавлених про- 
давати життєве забезпечення (страховку). Вимагаємо знання 
англійської мови та професійного вишколу (ліцензії). Пла- 
тимо комісове на рівні з американськими установами, та да- 
ємо списки проспектів. Зацікавлених просимо звертатися 
на тел. : 

(973) 292-9800 додатковий 3018 





Запрошуємо на 

ДЕНЬ ПОДЯКИ 

в Шаванганк 
горах! 

Святкування та нічліг 27 листопада 2003 р. 

130-140 дол. від одної особи в кімнаті 
190-200 дол. від двох осіб в кімнаті 
включає: святочний обід від 1 до 4 по пол., 
перекуска вечором, сніданок, податки і чайові. 

Тільки за святочний обід 

від 1 до 4 по пол. за замовленням 
27.50 дол. від особи; 13.75 дол. - діти від 5 до 12 років. 

Додатково за цілого індика - 25 дол. 

включає: великий вибір салатів, зупа, обід, 
великий вибір солодкого, кава, податки та чайові. 

У справі замовлень 
просимо телефонувати: 

( 845 ) 626-5641 



216 Роогсітоге Воасі, Р.О.Вох 529, КегИопкзоп, МУ 12446 • (845) 626-5641 • уууууу.Зоуиг^ка.сот 









N0. 44 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



9 



Слово вчителя про учня 



Олександер Капітоненко 

СИМФЕРОПОЛЬ. - 4 листопада 
виповнюється 80 років від дня наро- 
дження відомого вченого славіста і 
педагога, колишнього професора 
слов’янського відділу Сиракузько- 
го університету, Н. Й., д-ра Якова 
Гурського (1923-1995), життєвий 
шлях та творчий доробок якого до- 
сліджує наша Фундація. В її архіві 
зберігається чимало матеріялів про 
життя та науково-педагогічну ді- 
яльність нашого земляка - у вигля- 
ді спогадів про нього колеґ-науков- 
ців, учнів, близьких родичів та то- 
варишів, публікацій про визначного 
мовознавця у українській та діяс- 
порній пресі, які були передані на 
зберігання Фундації дружиною Я. 
Гурського - Валентиною Гурською. 

У 1998 році за ініціятивою на- 
шої громадської культурно-про- 
світницької організації на Сумщи- 
ні - малій вітчизні д-ра Я. Гур- 
ського, - була здійснена низка 
ювілейних заходів з відзначення 
75-річчя від його дня народження. 

Цього року 80-ліття від дня 
народження вченого-педагога 
буде відзначено на базі навчаль- 
но-виховного комплексу „Укра- 
їнська школа-гімназія” у Сим- 
ферополі, де створено і ось уже 
кілька років активно працює На- 
уково-творче українознавче то- 
вариство ім. Я. Гурського. 

До речі, симферопольську 
Українську школу-гімназію нещо- 
давно відвідав Президент України 
Л. Кучма, який заклав наріжний 
камінь у підвалини нового примі- 



щення цього навчального закладу 
- кузню українського шкільни- 
цтва у зросійщеному Криму. 

Ювілейні заходи до 80-річчя від 
дня народження вченого-славіста 
будуть також проводитися у Сира- 
кузькому університеті, де ще 1991 
році була започаткована стипендія 
ім. Якова та Валентини Гурських, 
завдяки якій навчання в США ста- 
ло доступним студентам з України, 
котрі вивчають лінгвістику у цій 
престижній американській вищій 
школі. Відомо, що Я. Гурський був 
учнем всесвітньо знаного славіста, 
блискучого мовознавця, історика 
літератури та літературного крити- 
ка Юрія Шевельова. В архіві нашої 
Фундації зберігається копія листа 
Ю. Шевельова до Я. Гурського від 
5 жовтня 1989 року, написаного з 
нагоди виходу Якова Гурського на 
пенсію, текст якого подаємо нижче: 

„Дорогий пане Якове! 

Я хотів виконати бажання ор- 
ганізаторів Вашого вшанування і 
написати щось напівофіційне, але 
бачу, що не встигну. Завтра маю 
вже їхати, а ще досі не спакова- 
ний і маю тисячу інших справ. Та 
може воно і краще без офіційщи- 
ни. Дозвольте ж мені нагадати 
Вам те, що Ви й так знаєте. Зна- 
єте, як високо я ціню Вашу відда- 
ність нашій науці, Ваше відчуття 
відповідальности перед нею і пе- 
ред нашим народом. Не менше 
ціню я Вашу приязнь зі мною, що 
триває вже багато років і ніколи 
не була затьмарена нічим низь- 
ким і негідним. 

За час нашого знайомства й 



приязні багато з’явилося метео- 
рів, що наче виблискують, а 
справді дуже скоро згасають. Ні- 
чого подібного не було ні в Вашій 
діяльності, ні в наших стосунках. 

Стиль Вашого життя й праці 
завжди був спрямований на 
справжні вартості, далеко від 
усякої ярмарковости й кричу - 
щости. Хочу вірити, що саме 
такий стиль забезпечує шану й 
тривалість. 

Останнім часом спостерігаю з 
подивом і глибокою пошаною 
Ваше змагання з хворобами. І 
тут Ваша позитивна вдача ви- 
явилася в повній силі. 

Тож дозвольте це скромне й - 
на жаль - похапцем складене при- 
вітання закінчити бажанням 
остаточної перемоги над злигод- 
нями життя й дальшого несхибно 
чесного й принципового служіння 
нашій спільній науці. Бажаю Вам 
витривалости й перемоги, бажаю 
нашій культурі, щоб Ви й надалі їй 
незмінно і так чесно служили. 

Обіймаю Вас і тисну руку, Ваш 
Ю. Шевельов” . 

Ось таким було слово вчителя 
про його учня - Якова Гурського. 

* * * 

Статтю-спомин про Якова Гур- 
ського надіслав до „Свободи” Сер- 
гій Козак з Києва. 

У статті він пише: „У творчому 
доробкові Я. Гурського - англомов- 
на „Енциклопедія українознавства”, 
де йому належить редакція всіх мо- 
вознавчих статтіей, він автор єдино- 
го на сьогоднішній день „Македон- 




Д-р Яків Гурський 



сько-українського словника”. За- 
вдяки йому українська мова впро- 
довж десятиліть викладалася в 
Сиракузькому університеті, де 
впродовж 33 років він читав також 
болгаристику, керував катедрою 
слов’янознавства. Окрім цього, був 
віце-президентом Української Віль- 
ної Академії Наук у США та очо- 
лював лінгвістичну секцію Науко- 
вого Товариства ім. Т. Шевченка. З 
усіх мовознавчих дисциплін Якову 
Гурському найбільше до серця була 
ономастика, наука про власні назви 
та імена. Варто згадати його праці 
„До питання наголосу в українських 
патронімічних прізвищах”, „Твірні 
основи українських прізвищ серед- 
ини XVII ст.” - на матеріялі реє- 
стрів Запорозького війська Богдана 
Хмельницького, складених після 
угоди 1649 року та інші". 




/7© ©ТЛ Г І/Д Д /-/ А-/ О 

і Іг О а П П гк 



31 грудня 2003 р 



Святкування та нічліг: 225 дол. від одної особи в кімнаті 

300 дол. від двох осіб у кімнаті 

включає: 

святочний бенкет із „Ореп Соскіаіі Ноиг“; 
танці до звуків оркестри „ТЕМПО“; 
шампанське задармо цілу ніч; 
новорічний сніданок або переїзд автобусом до 
лещетарських ліфтів. 

Додатковий нічліг тільки 50 дол. Переночуйте 3 ночі, 
а 4-та буде задармо! Діти від 6 до 12 років - 47.50 дол. 

Додаткова доросла особа - 85 дол. 

Ціни включають податки і чайові. 

Святочний обід і забава - 85 дол. від особи 

37.50 дол. - діти від 6 до 12 років 

Просимо робити замовлення з передплатою 
за 2 тижні наперед. 

Забава - 20 дол. від особи. 



216 Роогсітоге Роасі, Р.О.Вох 529, КегИопкзоп, МУ 12446 • (845) 626-5641 • шшш.ВоуигІУка.сот 






10 СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ N0.44 




Музиканти групи „Брати блюзу 



Катерина Гол ов ата 

„Бил Клінтон на саксофоні у 
Києві не грав, за нього це зробили 
музиканти групи „Брати блюзу”, - 
жартує мистецький керівник гур- 
ту Мирослав Левицький, згадую- 
чи той пам’ятний концерт на Ми- 
хайлівській площі Києва, з нагоди 
приїзду Президента США Била 
Клінтона в Україну, у червні 2000 
року. Це був другий виступ перед 
Президентом СІЛА у творчій біо- 
графії „Братів блюзу”. 12 травня 
1995 року вони теж грали у кон- 



церті, присвяченому зустрічі Била 
Клінтона зі студентами Київсько- 
го університету. Мабуть, після 
цих виступів, саме Боже провиді- 
ння простелило „Братам блюзу” 
дорогу з концертним турне до 
Америки. Першою візитівкою був 
успішний виступ цього літа на 
Українському фестивалі на „Вер- 
ховині”. А сьогодні „Брати блю- 
зу” запрошують усіх прихильни- 
ків сучасної музики на свій кон- 
церт, який відбудеться 9 листопа- 
да в Українському народному 
домі в Ню-Йорку, о 2:30 по обіді. 



Отож знайомтеся: Андрій Вінцер- 
ський - ударні інструменти і пер- 
кусія, Олег Левицький - саксо- 
фон, Андрій Мельник - бас-ґіта- 
ра, Стефан Кузів - гітара, Мирос- 
лав Левицький - клавіші та кей- 
борд, Мирослав Голодинський - 
скрипка, Маріянна Винницька - 
вокал. Подаємо короткі розмови з 
кожним із музикантів. 

- В якому жанрі працює ваш 
гурт і чому ви назвали свою гру- 
пу „Брати блюзу”? 

Мирослав Левицький - хрес- 
ний батько „Братів блюзу” та ху- 
дожній керівник гурту, закінчив 
Івано-Франківський педагогічний 
інститут в клясі фортепіяну: 

- Наша група має унікальне, 
неповторне обличчя, яке різнить 
її від інших українських модерних 
музичних колективів, бо стиль 
нашої музики - це поєднання, 
синтез рок-музики з джазом, 
„фолк” з блюзом, „ню-ейч” за 
арт-роком. А щодо назви, то це 
така собі гра слів, по-українськи 
це звучить, як „брати блюзу”, 
мовби просимо одягнути блюзу і 
слухати нашу музику. 

- Як усе починалося, які най- 
пам’ятніші сторінки вашої 
творчої біографії? 

- „Брати блюзу” народилися у 
1992 році на фестивалі „Зірки При- 
карпаття”, де ми отримали „Гран- 
прі”. Потім був фестиваль україн- 
ської популярної музики у Доне- 



цьку „Червона рута”, і знову ми 
стали лавреатами „Гран-прі”, та 
концертне турне по Угорщині, Сло- 
ваччині, Німеччині, Франції. У Па- 
рижі, в штаб-квартирі ЮНЕСКО, 
ми відкривали концерт. А у 1995 
році на фестивалі „Україна, Весна, 
Славутич” ми мали спільну кон- 
цертну програму з популярною 
французькою естрадною співачкою 
Патрісією Каас. Знаменним для 
„Братів блюзу” був 1998 рік. Ми 
мали честь виступати на великій 
сцені Будапешту ,,Рер 8 І- 82 І§еї” з 
такими популярними виконавцями, 
як Голді, Рамштайн, Трансглоба- 
ландеґраунд, Терапі, Наташа Ат- 
лас, Петі Сміт. Також у 2001-му 
нас запросили до Австрії на 
„ІіпгїезГ’. Це був спільний концерт 
міжнародного проекту з голянд- 
ською групою „Рейс ньюленд” та 
канадською „Лайонел лодж”. 
„Брати блюзу” у своєму творчому 
доробку мають три СД. У 2000 
році на студії „Комора-ВМО ми за- 
писали СД разом з популярною 
українською співачкою Ані Лорак. 
У 2001 році в Українському домі в 
Києві відбулася презентація СД 
Сінгла „Уіеппа ^УоосЕ”. А в 2002- 
му у Мюнхені, Німеччина, ми за- 
писали наше третє СД-„Дощ”. 

- Пане Мирославе, ви є ав- 
тором майже усіх рокових ко- 
позицій, які звучатимуть у 
листопадовому концерті. Що 
ви представите своїм шану- 
вальникам ? 

(Закінчення на стор. 16) 



Різдвяні картки висипатимуться 
військовикам американцям -українцям 




УНСоюз висилатиме різдвяні привітання американцям-українцям 
військовикам, які в теперішній час служать своїй державі у багатьох 
частинах світу. 

УНС звертається до Вас з проханням подати нам імена і адреси 
українців, які Вам відомі, що служать у збройних силах США, в армії, 
морській фльоті, повітряних силах, морській піхоті, резервістами та в 
частинах охорони побережжя (Соазї СиагсІ). 

Просимо допомогти нам здійснити цей проект. Ми хочемо нав’язати 
контакт з усіма нашими військовиками. З Вашою допомогою ми це 
осягнемо! 

Різдвяні і Новорічні привітання висипатимуться усім військовикам 
біля 13-го грудня 2003 р. Ім’я, військовий ступінь та адресу просимо 
надсилати до 1 грудня 2003 р. на адресу: 



ІІкгаіпіап ІЧаііопаІ Аззосіаііоп, Іпс., 
СГігізітаз Саг сі з іо ІІкгаіпіап зеп/ісе реоріе. 
Ргаіегпаі Асітііез СоогсііпаІог - О. Тгуііак 
2200 Воиіе 10, Р О. Вох 280 
Рагзіррапу, N3 07054 

За дальшими інформаціями 

просимо телефонувати на число: 1 (973) 292-9800 X 3071 





„Юрчику, не турбуйся! 

У нашому віці 
забезпечення є дешеве!" 
„Так, Наталочко, я знаю, 
іе чи знають про це мої батьки? 
УНСоюз допоможе 
зменшити Ваші турботи. 

За докладними інформаціями 
просимо телефонувати 














N0. 44 



11 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



Свята і будні українців на березі Тихого океану 



З цим числом „ Свободи “ в коло наших постійних авторів при- 
ходить цікава творча постать - Володимир Мигович, який живе в 
Сієтлі, штат Вашінґтон. В США він уже понад п’ять років, приїхав 
з родиною з Івано-Франківська, де працював фото-кореспонден- 
том Радіо-телеграфного агентства України. Нижче вміщена добір- 
ка текстів і фотографій засвідчує вправну руку і оригінальний 
погляд на різні події, дає підстави сподіватися, що відтепер ми 
будемо ширше і послідовніше інформувати про все, чим живе 
українська громада штату Вашінгтон. 



„Самопоміч” дійшла до західного берега 




Ідемо до кредшпівки! 



За останнє десятиріччя на За- 
хід Америки прибули з України 
десятки тисяч нових емігрантів. 
Проте українське життя в цих 
краях ще не набуло ні такої ор- 
ганізованеє™, ні такої активнос- 
те, як на берегах Атлантики. То 
ж кожен прояв діяльности в 
громадському чи церковному 
житті треба вітати. 

Довгожданною подією було 
відкриття першого на Північному 
Заході української кредитівки - в 
місті Кент, штат Вашінґтон. З цієї 
нагоди важливо згадати про лю- 
дину, причетну до багатьох корис- 
них справ в українській Америці - 
Володимира Сохана, колишнього 
Головного секретаря УНСоюзу. 
Управитель нової кредитівки, ві- 
домий й штаті діяч УНСоюзу Ми- 
рон Пилип’як вважає, що саме 
зустрічі, задушевні розмови про 
українські справи та щирі поради 
В. Сохана спричинилися до появи 
кредитової спілки „Самопоміч” 
на Північному Заході. 

В. Сохан особисто дзвонив до 
Централі українських кредитівок 
у Чикаго, зокрема до Дмитра Гри- 
горчука, щодо користи кредитівки 
для нової громади. З того часу аж 



до її відкриття Д. Григорчук ціка- 
вився справами, сприяв професій- 
ному вишколові управи-теля. 

М. Пилип’якові на все життя 
запам’яталась поїздка до Чикаго 
на навчання до українського бан- 
ку. Не маючи якоїсь спеціяльної 
кредитово-фінансової освіти, він 
багато навчився. Повернувся до 
Сієтлу з добрим настроєм. Поча- 
лась нелегка праця. Сьогодні Ми- 
рон Пилип’як підкреслює: 

- До нас приходять, як до по- 
радників, щиро розповідають про 
свої проблеми, а ми радо консуль- 
туємо. Разом з людьми ростемо, 
набираємось досвіду. Основна 
частина вкладників - молодь до 
тридцяти років. Загалом, потен- 
ційних вкладників на Заході чима- 
ло. Діяльність „Самопомочі” 
тільки розгортається. Але вже є 
рух. Одні приносять гроші, другі 
відходять з грошима, треті захо- 
дять розпитати про умови член- 
ства, щоб прийняти рішення, ще 
інші відчиняють двері лише з ці- 
кавосте, а що ж то там за виві- 
скою „8еИте1іапсе”? 

Двері кредитівки відкриті для 
всіх і кожного зустрічають одна- 
ково: „Ласкаво просимо! 



Зазвучав український брес-бенд 




Керівник Віталій Маркович з оркестрантами 



Щопонеділка з гро- 
мадської залі україн- 
ської церкви міста Фе- 
дерал-Вей у штаті Ва- 
шінґтон линуть звуки 
музики. Марші, пісні, 
величаві гимни. Це 
проводить свої проби 
духова оркестра. Сюди 
приходять діти, мо- 
лодь, навіть старші, які 
люблять духову музи- 
ку - ті, що вже грали 
або хочуть навчитись. 

Почалось все тоді, 
коли Григорій Савлюк 
вчитель англійської 
мови, привіз з України 
комплект духових ін- 
струментів. Виник пер- 
ший український брес-бенд Вели- 
кого Сієтлу. 

Зібрав музикантів і організував 
репетиції Віталій Маркович - вете- 
ринарний лікар за професією, пал- 
кий любитель музики і співу. 

На допомогу Віталієві прийшов 
Павло Марчук, який приїхав з 
Житомирщини. Завдяки його 
оригінальному оранжуванню му- 
зичних творів оркестра стала ви- 
ступати з солістами і хором. Пого- 



лос про оркестру швидко поши- 
рився. Особливо задоволені бать- 
ки. Діти освоюють нотну грамоту, 
вчаться грати на музичному ін- 
струменті і вести свою партію в 
оркестрі. І все це безкоштовно. 

Музиканти вже заявили про 
себе. На творчому конті оркестри 
- виступи на нараді соціяльних 
працівників у Сієтлі, на відкритті 
коледжу в другому за величиною 
місті Такома, на фестивалях. 



Співає маленька Аня Удуд 




Аня Удуд 

„Я - господня овечка” - так на- 
зивається в’язанка пісень, яку ви- 
конує Аня Удуд зі штату Ва- 
шінґтон на церковних та громад- 
ських імпрезах. Це прості, але ме- 
лодійні твори дитячого і духовно- 
го змісту. Слухачі емоційно 
сприймають їх. Ось деякі з них - 
„Тиха ніч”, „Молитва за Украї- 



ну”, „Принцеса”, „Ластівка”, 
„Прийди до Ісуса” та інші. Не в 
одного дорослого виступають на 
очах сльози, коли почують, як 
мале дівча ніжним голоском за- 
кликає людей прийти до Ісуса... 

Потяг до співу не з’явився сти- 
хійно, в результаті тимчасового 
сплеску дитячого захоплення чи 
наполегливости батьків. До пере- 
їзду в Америку дівчинка вчилась 
у Львівській музичній школі іме- 
ні Соломії Крушельницької для 
обдарованих дітей. Засвоїла 
сольфеджіо, тепер вчиться грати 
на піяніно і співає в церковному 
хорі, словом, серйозно займаєть- 
ся музикою. Батьки-музиканти 
мріють, щоб їхня дитина стала 
християнською співачкою. 

Любов до природи допомагає 
Ані в музиці і співах. Вона дуже 
любить море і яхти, яких чимало 
в океанському Сієтлі. Особливо 
романтичні вітрильники. На ві- 
трильнику, за висловом маленької 
співачки, їй „хочеться плисти і 
плисти далеко, де синє море і чис- 
те небо і завжди музика”. 

Побажаймо їй щасливого пла- 
вання у той омріяний світ. 



Субота 
21 лютого 2004 р. 

КОКТЕЙЛЬ -6-та веч. 
БЕНКЕТ -7-ма веч. 
ВАЛЬ - 9-та веч. 

Оркестра „ ТЕМ ПО “ 

'ГНе Огапсі ВаІІгоот ої і Не 
Рагк НуаН НоіеІ аі іНе ВеІІеуие 
Вгоасі апсі \А/аіпиГ8ігееІз 
РНіІасІеІрНіа, РА 

Загальні інформації, 
справи , запрошення, 
зміна адреси 

д-р ЛАРИСА ЗАЇКА 

40. Доїте Всі. СИеІіепИат, РА 19444 

(215)635-2134 



ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКИХ ІНЖЕНЕРІВ АМЕРИКИ 

ВІДДІЛ У ФІЛЯДЕЛЬФІЇ 



вл а ш то вує 




з презентацією дебютанток 

21-го ЛЮТОГО 2004 РОКУ 



ЗГОЛОШЕННЯ 
ДЕБЮТАНТОК 
ПРИЙМАЄ ДО 

24 ГРУДНЯ 2003 Р 

М ґз . МІ аг і а 
СуНап 

315 Месі деадоосі Ог. 
Роіїзіомп, РА 19465 

( 610 ) 469-6471 





12 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



N0. 44 



З’їзд Об’єднання 
колишніх вояків УПА 

ТОРОНТО. - 18 жовтня в примі- 
щенні ресторану „Львів” відбувся 
19-ий з’їзд ветеранської організації 
Об’єднання колишніх вояків УПА 
США і Канади. У з’їзді взяли 
участь делегати станиць з Торон- 
то, Вінніпегу, Рочестеру, Ню-Иор- 
ку-Пасейку та Дітройту. Письмові 
вітання надійшли від Товариства 
колишніх вояків УПА в Канаді, 
станиць Чикаго, Дітройту, Вінні- 
пегу, голови видавничого коміте- 
ту „Літопису УПА” д-ра Модеста 
Ріпецького та Наталки Осмакз 
Києва, дочки колишнього прези- 
дента УГВР Кирила Осьмака. 

Предметом нарад були питання 
дальшого видавання „Літопису 
УПА”, допомоги ветеранам УПА 
та їхнім родинам, питання визна- 
ння владними структурами Украї- 
ни дій УПА й збройного підпілля 
боротьбою за незалежність Украї- 
ни, інші аспекти існування і діяль- 
ности об’єднання. 

За діяльність Головної управи 
звітували голова Іван Лико, секре- 
тар Катерина Лялюк, представник 
об’єднання в СКУ Михайло Бохно 
та голова Контрольної комісії Ми- 
хайло Мігус. Подано також звіти 
від станиць об’єднання. Новообра- 
ний склад управи очолив Іван 
Лико. 

Увечорі відбулося прийняття 
для делегатів і гостей, під час яко- 
го проф. Петро Й. Потічний виго- 
лосив доповідь, темою якої був 
VIII конгрес СКУ в Києві. 



Катерина Лялюк 



300 Рагкег Ауєгшє, Маріежооб, N3 07040 
ТеГ: (973) 763-8778 



*У нас можна замовити авіаквитки 
будь-яких авіакомпаній до більшості 
європейських країн. ,,, Д 

• Візові послуги в Україну (без защ 

• Зустрічаємо І відвозимо на летовим» 

• Паспортні послуги. Обмінюємо 
старі паспорти на нові українські. 




Кохоїапа Тгауеі - 



ПАКУНКИ ДО УКРАЇНИ: 



МОРЕМ «АВІА 

Вага від 1 0 до 1 50 фунтів* 



НАЙНИЖЩІ 

• Пересилайте пакунки до нас через ІІР8 ЦІНІ 
•Додаткова знижка для організацій. 

•Користуючись нашими АН5 наліпками. 

•Для замовлення наліпок, для підбору пакунків 
телефонуй ге безкоштовно. 1 -888-725-8665 

• Пакунки до Росії, Латвії, Литви, Естонії, Білорусії, Молдови, 

Казакстану, Грузії, Вірменії, Польщі, Чехії І Словаччини. 

• Готові продуктові пакунки з каталогу. 

• Медикаменти на замовлення 

до України, 




похошл 

ІпІетаІІопаІТгасіе, ІЛТ). 

е-ґпаіі: гохоіагш<Ш@гохо!апа.сот 
лдеЬ: 




ілтшилшлина 

В Україну: ПЕРЕСИЛАЄМО ГРОШІ 

(100- II $500- $28 $000 - $45 

$200- $12 $800- $30 $1000- $90 

$300- $14 $700- $95 $1500- $75 

$400- $20 $000- $40 $2000- $100 

Маємо ліцензію на ~| мові 
зів. | І ■ 




ІІсШ.ЬШіШ 

“ТО Д НІН ник ■ 

ВШсг пмуту: борошно - 20 фунтів, гречка - 10 фунтів, 
олія - і галон, тушонка - 3 фунт, салим/ - 3 фунти, 

■і родзинки - 3 фунти, дріжджі - 1 фунт, кава в зернах - 2 фунта, 
шоколад - 2 плюш Ціна $99 аю 51 фунт 
Даднткшм оплата за доствау - 
І $10 - Західне V ' - -Східна Україна 

Виристе цей купон і принесіть або пришліть в головний офіс. 
Купон дійсний тільки з головному офісі. 




гшшш 

$0.10/ЬВ ОРР 

НА РЕЧОВІ ПАЧКИ В УКРАЇНУ 

купон дЩсш» до і січня 2004% Ні *тщт шш* щпнлг? 9\0/С01*АА]А 




ОЮнорааошшЛ купон. 

Телефонуйте безкоштовно: 

1 -8а8-РАКШОК(1 -888-726-8665) 



Д-р Роман Смик на службі України 

ний до видань „Казки мойого 
життя” Богдана Лепкого, моногра- 
фії В. Лева „Богдан Лепкий. Життя 
і творчість”. 1972-1991” (1976), „На- 
рису української літератури” Б. Леп- 
кого (1991), власним коштом пере- 
видав „Азбуку і Абецадло” М. 
Шашкевича, яка упродовж п’яти по- 
колінь належала родині Лепких. По- 
ряд з цим понад два десятиліття Ро- 
ман Смик ретельно збирав матері я- 
ли і документи про життя Патріярха 
Йосифа Сліпого, з яких було 
оформлено унікальну виставку ви- 
дань на честь цього визначного ді- 
яча УГКЦ. Всі експонати виставки 
передав упорядник у власність Бого- 
словської академії у Львові, в музеї 
України, У серпні 1990 року Роман 
д— д Роман С^ітс, Ріадія Волинське, Іван ^-^зюба, Святослава і оіл-Стромі Смик повернувся на батьківіцину 

Живе поблизу Чикаго людина, циклопедїї українознавства”, збірни- знайшов відданих українській ідеї лю- 
ім’я якої добре відоме українству в ка „Пам’яті Зенона Кузелі”, істори- дей, які почали наново орати переліг 
США і в Україні. Це д-р Роман Смик ко-мемуарного видання „Бережан- піввікового історичного безпам’ят- 
- лікар за професією, а за покликан- ська земля”, а взявши під опіку ар- ства на ниві національної культури. За 
ням - великий подвижник духовнос- хів, не тільки прихистив цей безцін- 12 літ незалежности на їх рахунку 36 
ти. У жовтні він зустрів свою 85-ту ний скарб, а дав йому нове життя, нових видань Б. Лепкого і книг про 
осінь. Роман Смик є племінником Разом з дружиною Лідою вони орга- нього. Серед них - академічні праці, 
Богдана Лепкого, а з 1965 року (піс- нізували пересувну виставку про дослідження літературознавців Вар- 
ля смерти сина письменника) став життя і творчість автора славнозвіс- шави, Києва, Львова, 
опікуном архіву видатного поета, них „Журавлів”. Її з цікавістю огля- Завдяки ініціятиві та підтримці Р. 
Вболіваючи за долю України, він ще дали українці Канади і США. Як Смика у Бережанах вже 8-ий рік діє 
у 60-их роках став фундатором „Ен- дійсний член НТШ, він був причет- меморіяльний музей, є один із най- 

багатших серед меморіяльних музе- 

рь . . /%«/■ ■ їв України, організовано рідкісний 

Відзначили річницю створвння ОУН м УЗЄ й репресованої це РК в И , СТ во Р е- 

Гї Т* ; Гг но музейні кімнати Богдана Лепкого 

ФІЛЯДЕЛЬФІЯ. - 4 жовтня го- Українському католицькому собо- у галицькому селі Жукові, в Кре- 
лова Відділу ООЧСУ Михайло рі Непорочного Зачаття Пречистої гульці, де проживала родина Леп- 
Майчук відкрив сходини організа- Діви Марії відправлено соборну ких, у тернопільській школі, яка но- 
цій Державницького фронту міста Службу Божу за український на- сить ім’я письменника, в Жовчеві 
і околиць на відзначення 75-ої річ- род, із Панахидою за упокій Степа- Івано-Франківської области. Поваж- 
ниці створення ОУН і 44-ої річниці на Бандери і полеглих членів ОУН, ний резонанс мала науково-теоре- 
від дня загибелі Степана Бандери, воїнів УПА і всіх воїнів україн- тична конференція до 120-річчя від 
провідника ОУН. Сходини вїдбу- ських армій, що полягли за волю дня народження Б. Лепкого. Числен- 
лись в залі СУМ в Українському України. Службу Божу відслужи- ні науковці прибули до Тернополя з 
освітньо-культурному центрі. Ми- ли оо. Павло Волянський і Василь різних регіонів України, з Польщі, 
хайло Майчук коротко з’ясував Сівінський. У проповіді о. Волян- Школярі молодої держави мають 
ціль сходин і попросив до слова го- ський згадав про боротьбу ОУН і змогу читати твори Богдана Лепко- 
ловного редактора часопису „Аме- Степана Бандери. го. Тисячі випускників всіх шкіл, в 

рика” Осипа Рожку, який у своїй У Службі Божій взяли чисельну усіх куточках України, у 2001 році 
доповіді „ОУН та стежки Бандери участь, з прапорами, члени колиш- на головному державному іспиті з 
в діяльності організації” відтворив ніх бойових з’єднань у Другій сві- української мови писали твір з теми 
діяльність Євгена Коновальця, товій війні: ветерани УПА, Першої „Бережанська гімназія” за відомою 
Юліяна Головінського, Михайла дивізії УНА, Українсько-американ- повістю Богдана Лепкого. За цими 
Колодзінського, Романа Шухеви- ські ветерани. Також були прапори звершеннями стоїть громадська пра- 
ча, Степана Бандери та інших. СУМу, ООЧСУ, УПА і ОУН. ця Романа Смика. 

5 жовтня відбулось молитовне Святослава Ґой-Стром, 

відзначення цих великих подій. В Богдан Тодорів Ґ лен £ пей ^ ц 




Український Народний Союз, Інк. 

2200 Воиіе 10, Рагзіррапу, № 07054 




** Тільки 1/3 американців заощаджує гроші на їхні пенсійні потреби. 

Будьте приготовані і захистіть свою майбутність. Дозвольте, щоб УНСоюз допоміг 
Вам затримати ваш рівень життя у пенсійному віці. 

** Щоб задержати теперішній стиль життя у пенсійному віці, на думку знавців, Ви 
потребуєте 65-85% Вашого сучасного доходу. 

Ваша доля у Ваших руках! 

У справі докладних інформацій телефонуйте сьогодні: 800-253-9862 



3-РІЧНІ 

4%- річна ставка 

Відсотки підпадають змінам 



КОРОТКОТЕРМІНОВІ 
ПЕНСІ Й Н І ГРАМОТИ 



2-РІЧНІ 

3.5%- річна ставка 

Відсотки підпадають змінам 



Податки є відкладені на пізніший час/ не мають оплати на випадок відмови 

Братські послуги -10% вільний щорічний вибір грошей. 

Короткотермінові пенсійні грамоти звільнені від оплат на випадок відмови. 



Е-таіІ: ШЧА@ІШАМЕМВЕП.СОМ 







N0. 44 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



13 



Маруся Бек отримала нагороду СКУ 



хто на Середньому Заході", „Хто 
є хто серед американського жі- 




Маруся Бек 

ПАРСИПАНІ, Н. Дж. - У серпні 
цього року 95-річна Маруся Бек 
подорожувала літаком в Україну, 
де на VIII з’їзді Світового 
Конгресу Українців у Києві її наго- 
роджено мед алею св. Володимира. 

Грамоту і медалю отримала М. 
Бек за свою довголітню працю і 
осяги в громадсько-політичному 
житті української та американ- 
ської громад в СІЛА. 

М. Бек народилася в СІЛА в ро- 
дині українських поселенців, які 
іміґрували в 1895 році. У 1921 році 
13-річну М. Бек батьки послали до 
гімназії в Україну, де вона вчилася 
до 1925 року. Україну вона також 
відвідувала в 1960 році, одначе, 
згідно з її словами, цьогорічні від- 
відини були для неї особливими - 
бо вперше стала на вільну землю 
України. Шкодувала М. Бек , що її 
перебування в Україні тривло всьо- 
го один тиждень, рада була б зали- 
шитися довше, але вік, занепалий 
слух і лікування серця не дозволи- 
ли. Все ж таки, за свою промову 
після отримання нагороди М. Бек 
від делегатів і гостей СКУ отрима- 
ла признання - постання з місць і 
довготривалі оплески. 

М. Бек мала багату політично- 
громадську кар’єру. Вона була 
першою жінкою, обраною до 
Міської ради Дітройту, де працю- 



вала від 1949 до 1970 року. Впро- 
довж 19 років була членом зако- 
нодавчого тіла повіту Вейн. 

Ступінь бакалавреату з мисте- 
цтва і права, а також докторат з 
права здобула в Пітсбурґзькому 
університеті. Видавала і 
редагувала пітсбурґзький „Жіно- 
чий Світ" англійсько-українське 
видання, була редактором англо- 
мовної секції ДІкгаіпіап 8іаг“ в 
Дітройті та заснувала „Україн- 



ську жіночу літературну нагоро- 
ду" з української літератури. 

М. Бек заслужила звання 
„Українки року", „Дітройця 
року", „Жінки року" та отрима- 
ла проклямації від колишнього 
посадника Дітройту Романа Ґріп- 
са, колишнього посадника Дір- 
борну Орвіла Габарда та колиш- 
нього посадника Ворену Теда 
Бейтса. Про М. Бек можна зна- 
йти довідку в довідниках „Хто є 



ноцтва" та в „Українській Енци- 
клопедії". 

Впродовж своєї кар’єри М. Бек 
виступала з промовами по Аме- 
риці в Канаді, Мехіко, Европі та 
Австралії. 

М. Бек не хотіла розголошува- 
ти про свою нагороду, але опісля 
погодилась, кажучи, що „багато 
людей можуть навіть не знати, 
що я ще жива". 

Н. Н. 





ПАРМА, Огайо. - 28 вересня багатолюдна громада парафіян Української православної катедри св. Воло- 
димира, на чолі з Митрополитом Константином, зібралась на освячення нововідновленого Культурного 
осередку. Процесія духовенства, вівтарних прислужників, дітей недільної школи і вірних з хоругвами супрово- 
дили Митрополита до катедрального храму. Голова парафіяльної управи Джефрі Ґрінлиф привітав Влади- 
ку традиційним хлібом і сіллю. Від катедрального духовенства його вітали настоятель о. Іван Наконечний 
і сотрудник о. Іван Міронко. Літургію сослужили оо. ігумен Іван Генрі, Володимир Іванов, Михайло Страпко 
і диякон Ігор Махлай. Прислужували двадцять три вівтарних прислужників. Дириґент Маркіян Комічак ке- 
рував об’ єднаним церковним хором під час відправ двомовної Літургії. Митрополит Константин говорив 
проповіді українською і англійською мовами. Після Літургії відбулось освячення нововідновленого Культур- 
ного осередку і бенкет. У програмі брали участь декан Огайського деканату і настоятель церкви св. Мико- 
лая в Лейквуді, Огайо, о. Денис Кристоф і духовенство Української католицької катедри св. Йосафата в 
Пармі. Під час програми представники парафіяльних організацій зложили пожертви на покриття віднов- 
лення осередку в сумі 500 тисяч дол. Доброзичлива „Група вареників” подарувала 100 тисяч дол. 

На фото: Митрополит Константин освячує нововідновлений Культурний осередок 

Іван Норка 



КОНКУР С 

Українська католицька церква Пресвятої Трійці 
у Сілвер Спрінґ, Мериленд 

бажає придбати 

ІКОНОСТАС 

Церква побудована з дерева в гуцульському стилі. 

Мистці/різб’ярі, котрі бажають взяти участь у конкурсі, щоб отримати 
замовлення на виготовлення іконостасу, повинні 

до кінця січня 2004 року 

представити ескіз/креслення свого проекту. 

За детальною інформацією просимо звертатися 

до члена церковного комітету НЕСТОРА ПИЛИПЦЯ: 

Мезіог Руїурес, 4825 Запдатоге Всі., Веібезсіа ІУЮ 20816 

Тел.:(301)229-5138 
е-таіі: МруІурес@аоІ.сот 



Різдвяні вітання 2003! 

Привітайте Ваших рідних, друзів та приятелів 
з РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ і НОВИМ РОКОМ І 

„Свобода" радо передасть Ваші побажання 
в усі куточки світу! 

Дати святочних видань тижневиків: 

Новій етил* Старий етил» 

Свобода 19 грудня 2 січня 

ТНс ІЖгаІліап \Усск1у 21 1 рудня 4 січня 

Приймаємо оголошення до 5 грудня 2003 р. 

О іеці ильні піни на поздоровлення 



1/16 стор. 


35 


ДОЛ. 


1/8 стор. 


50 


дол. 


1/4 стор. 


100 


дол. 


1/2 стор. 


200 


дол. 


ціла стор. 


400 


дол. 




Марійки Осціславської, тел.: (973) 292-9800, ехГ 3040 
Рах: (973) 644-9510 • Е-таіІ: &УоЬос1а<@аП.пе1 

Чеки виписувати на адресу. ^оЬоОа* ог „ТПе Цкгаіпіап УУевкіу*. 
2200 Ноиіе 10, Р.О. Вох 280, Рагзіррапу, Ш 07054 







СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



N0. 44 



УКРАЇНА І СВІТ 



Відбудовано церкву, пов’язану з пам’яттю Т. Шевченка 



КИЇВ. - На Подолі відбудовано 
церкву Різдва Христового, збудова- 
ну в 1810-14 роках і знищену в 1935 
році. З трьох ампірних (неоклясич- 
них) церков, які збудував Андрій 
Меленський (усі зруйновані у 1930- 
их роках) церква Різдва Христового 
мала особливе значення: саме в цій 
церкві стояла труна з тілом Тараса 
Шевченка від 6 до 8 травня 1861 
року, дорогою до останнього місця 
спочинку поета біля Канева. Церква 
на розі Олександрійської вулиці (те- 
пер Жукова) і Поштової площі по- 



значала початок Подолу. Всередині 
був золочений дерев’яний іконостас, 
ікони в срібних рамах і низьке по- 
руччя з жовтої міді перед вівтарем. 
Церкву кияни називали Шевченків- 
ською. Архітектурно-плянувальне 
управління при міській раді в 1935 
році намагалося врятувати церкву 
від знищення. Генеральний плян ре- 
конструкції Києва у варіянті, пропо- 
нованому управлінням, мав її в чис- 
лі тих пам’яток, які пропоновано 
зберегти. Проте у Москві відкинули 
більшу частину історичних пам’я- 



ток, які Київ пропонував зберегти. 
Останніми місяцями 1935 року, в 
той час, як закінчували генеральний 
плян реконструкції Києва, було ого- 
лошено обмежений конкурс проек- 
тів розбудови річкового вокзалу. До 
цього конкурсу було запрошено чо- 
тири архітектурні бригади з Києва 
та дві з Москви. Реконструкція По- 
штової площі ніколи не була здій- 
снена, а річковий вокзал збудовано 
тільки наприкінці 1950-их років. Ор- 
гани радянської влади не дозволили 
дослідити будівлю церкви перед її 
руйнуванням. Спочатку було кон- 



фісковано всі цінні речі, золото й 
срібні рами з іконостасу та ікон, 
різьблений дерев’яний іконостас 
спалили, а ікони продали за кордон. 

У тому ж кварталі, що й церква 
Різдва, поруч з нею, стоїть старий 
одноповерховий будинок поштової 
станції (для кінної пошти), закла- 
дений у 1854 році. Хоча й виразно 
застаріла для свого цивільного 
вжитку, ця будівля не була зруй- 
нована в 1930-их роках, а 1963 
року її було вписано до україн- 
ського республіканського реєстру 
архітектурних пам’яток. 

Фелікс Хмельковський 




Церква Різдва Христового на Подолі (світлина з архіву ) 



Презентація збірки, яка спростовує 
„Переяславську легенду* 

КИЇВ. - Збірку статей „Переяс- ла Грушевського, Вячеслава Ли- 
лавська рада 1654 року: (історіо- пинського, Ростислава Лащенка, 
графія та дослідження)”, яка ви- Андрія Яковлева та Олександра 
йшла у видавництві „Смолоскип” Оглоблина, що, хоч стали вже кля- 
як видання Інституту української сичними, але й досі зберігають зло- 
археографії та джерелознавства боденність, найкраще розкривають 
ім. М. Грушевського НАН Украї- історико-правничий зміст Переяс- 
ни, Наукового товариства ім. їїїев- лавської ради. На особливу увагу 
ченка в Америці та Канадського заслуговують маловідомі публікації 
інституту українських студій 16 машинописів Михайла Брайчевсько- 
жовтня презентовано в УНІАН. го з його домашнього архіву - кон- 

Академік НАН України, дирек- спект обговорення у 1974 р. в Інсти- 
тор інституту літератури ім.Т.ПІев- туті історії АН УРСР його відомої 
ченка НАН України Микола Жу- книжки „Приєднання чи возз’єднан- 
линський повідомив, що презента- ня?” і відповіді історика на це обго- 
ція збірки відбувається в рамках ворення, які за своїм обсягом пере- 
проведення наукових конференцій в вищують саму друковану брошуру. 
Україні про Переяславську раду, М. Жулинський повідомив, що в 
які мають зламати „ряд ідеологем, рамках проведення конференцій 
які панують в свідомості народу „Переяславська рада 1654 р.“ відбу- 
щодо переяславських подій”. Він є дуться презентації цієї збірки, з 
головою оргкомітету конференцій яких найважливішими є дві - 24 
„Переяславська рада 1654 року”. жовтня у Львові, в Дзеркальній залі 

„Головна мета збірки, - наголо- Львівського національного універси- 
сив вчений, - привернути увагу до- тету ім. І. Франка, і 1 грудня у Києві 
слідників і широкого загалу до тих - в приміщенні Будинку вчителя. Ця 
аргументів, які доводять безпід- акція готує суспільну думку сучас- 
ставність „Переяславської леґен- ної України до головної події - на- 
ди“, а також утвердити сучасний укової конференції „Переяславська 
стан вивчення цієї проблематики на рада 1654 року”, проведення якої 
основі української історіографічної запляно-вано на 14-16 січня 2004 р. 
традиції, основи якої були закладе- в Києві та Переяславі, 
ні М. Грушевським“. Згадана збірка покликана утвер- 

Головний редактор видання П. дити на сучасному етапі український 
Сохань поінформував, що у збірці погляд на Переяславську раду, що 
представлено дослідження та істо- ґрунтується на неспростовних науко- 
ріографію цієї проблеми. У виданні вих аргументах, 
вміщенні маловідомі праці Михай- УНІАН 




Сучасний вигляд храму. 



зт> 



' зсоре їшое Б ігх: 

1605 Зргіпдїіеісі Аує., МарІе\люосі Ш 07040 

973 378-8998 ог 800 242-7267 ог РАХ 973 378-7903; 



е-таїїз: 5соре@тусотсазі.сот 

уізії \ллллл/.5соре1гауеІ.сот 




М.іпік.і М.кітск.і ІИЬіц 



2004 ТОІІК5 ТО ІІККАШЕ апсі СЕМТНАІ- ЕШЮРЕ 




Тоиг пате 


Оеоагіе. 


# 


Іііпегагу 


Сові 


Зргіпд Тоиг 


26 Арг 


11 


Уіеппа апсі Цуіу (Орііопаї: 2 сіау Каграіу Тоиг) 


$1790 


і_уіу Мизіс Резііуаі 


14 Мау 


12 


і_уіу, Куіу 


$1500 


Киззіа ріиз Неїзіпкі 


27 Мау 


10 


Мозссллє 81. РеІегзЬигд, Неїзіпкі 


$2500 


АІІ о! Укгаіпе 1 


13 Зип 


15 


і_уіу, йпірго Сгиіве (Осіеза, Зеуазіорої, КИегзоп, 
Опіргореігоузк, Куіу), Висіарезі 


$2355 


Везі ої ІІкгаіпе 1 


18 Зип 


12 


Цуіу, УаІІа (Сгітеа), Куіу 


$2270 


\Л/езІет Укгаіпе 1 


25 Зип 


15 


Куіу, іл/іу, Уагетсїіе, Катіапеїз Росііізкуі, Висіарезі 


$2300 


Укгаіпе оіиз 1 


14 ДиІ 


12 


Куіу, Ьуіу, «такому, Висіарезі 


Т.В.А 


Зіисіепі Тоиг 


28 ДиІ 


22 


Куіу, йпірго Сгиіве (2арогігїііа, Осіеза, Зеуазіорої), і_уіу, 
УагетсНе, Висіарезі 


$2680 


УУезіегп Укгаіпе II 


30 ЛіІ 


15 


Куіу, і.уіу, Уагетсїіе, Катіапеїз Росііізку], Висіарезі 


$2300 


АІІ ої Укгаіпе II 


1 1 Аид 


16 


1_уіу, Опірго Сгиіве (Осіеза, Зеуазіорої, КИегзоп, 
Опіргореігоузк, Куіу), Висіарезі 


$2405 


Еазіегп Укгаіпе 


18 Аид 


10 


Куіу, РоІІауа, ЗогосЬупзкуі Роїк Резііуаі 


$1980 


Везі ої Укгаіпе II 


20 Аид 


12 


Цуіу, УаІІа (Сгітеа), Куіу 


$2270 


Укгаіпе ріиз II 


08 Зер 


12 


Куіу, 1 _уІу, Кгако\лг, Висіарезі 


Т.В.А 


Куіу Мизіс Резііуаі 


17 Зер 


8 


Куіу 


Т.В.А 



ЮУУЕЗТ АІКРАКЕ ТО УККАІМЕ 

& СЕМТКАЕ ЕУКОРЕ 





5ТІЮЕМТ ТОІІК 

“Кігіпа Мапсігіука” 
28 Лиі-18 Аид, 2004 

Куіу (3), Цпірго Сгиізе (7), 
Зітіегорої (1), і_уіу (4), 
УагетсЬе (2), Висіарезі (3) 



Еагіу Кедізїгаїіоп ВОМІІЗ - $100 

Оерозіі тизі Ье іп Ьу ОесетЬвг 1, 2003 



Рог сіеіаііз оп аІІ 2004 Іоигз уізіі оиг печу кУеЬзіїе 

иллги/. зсореігауеі.сот 














N0. 44 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



15 



Пригадали Івана Керницького 




Село Відники недалеко Львова, 
у Бібрецькому районі, відоме за- 
вдяки незабутньому Івасеві Кер- 
ницькому, що не один раз писав 
про це своє рідне село. Але й село 
не забуло свого славного земляка. 
17 серпня відбулося скромне свято 
його пам’яті, з відкриттям про- 



лам’ ятної таблиці на 
будинку місцевої 
школи. Про це свято 
розповів в Ню-Йор- 
ку відомий мистець 
Михайло Барабаш. 
Він походить з цього 
села, що й Іван Кер- 
ницький - ІКЕР. Він 
побував на відкритті. 

На зустрічі з М. 
Барабашем ми слу- 
хали розповіді, огля- 
дали світлини та чи- 
тали репортажі в 
пресі, написані Воло- 
димиром Саквуром і 
Богданом Керниць- 
ким, радіючи разом 
із організаторами, 
що таке свято відбулося в пам’ять 
довголітнього друга і автора, на 
місці якого у „Свободі” довелося 
тепер мені писати щотижневі фей- 
летони. 

На святі зворушливо говорив 
брат Івася, - Богдан Керницький, 
який, на жаль, тільки недовго у 



Ще про симпозіюм з іконографії 

У „Свободі” (ч. 42) було подано статтю Світлани Остапи про Міжна- 
родний симпозіюм з іконографії, що відбувся в Києві 29 вересня - З 
жовтня. Тим часом надійшов лист від д-ра Якова Креховецького, який 
був учасником симпозіюму і теж написав про нього. З його листа по- 
даємо ті відомості, яких не було в попередній публікації. 



Ініціатором з’їзду було Міністер- 
ство культури і мистецтв України, за 
підтримкою Міністерства закордон- 
них справ, державного комітету у 
справах релігій, Київського міського 
центру дозвілля, Київського націо- 
нального економічного університету 
та Товариства „Україна-світ”. Всі ко- 
шти учасників в Києві покрили ці 
міністерства та організації. 

У наукових засіданнях брало 47 
делегатів, на деяких імпрезах разом 
з гостями було до 200 осіб. Це був 
многогранний діялог між трьома 
поколіннями іконописців, іконознав- 
ців, реставраторів, колекціонерів та 
шанувальників української ікони. 

Серед трьох виставок ікон най- 
більш відрадною була виставка мо- 
лодого покоління іконописців з Киє- 
ва, Львова та Хмельницького. В цих 
трьох школах є близько сто моло- 
дих іконописців на різних етапах на- 
вчання, а деякі з них вже виходять 
на рівень професіоналів. 

Делегати також мали нагоду від- 
відувати музеї та історичні пам’ятки, 
брати участь на концертах та їздити 
на екскурсії у Києві та до Канева. Зо- 
крема слід відзначити високий рівень 
театральної вистави „Ісповідник віри” 
про Патріярха Йосифа Сліпого, ав- 



торства Анатолія Нечая, який у був в 
ролі Йосифа Сліпого. Народний театр 

- студія „Рампа” з Тернополя захопив 
численну публіку. 

Незабутнім для всіх учасників 
був концерт літургічного співу в Зо- 
лотоверхому Михайлівському собо- 
рі „Хорові антифони”, де виступали 
хори „Київ”, „Паванна”, „Хреща- 
тик” та Державна капеля ім. Ре- 
вуцького. Більшість співаків у цих 
хорах - молоде покоління. Містич- 
ний літургічний спів дві години ча- 
рував авдиторію. 

Багато людей в Києві співпрацю- 
вали, щоб симпозіюм увінчався 
успіхом, особливо Юрій Богуцький 

- міністер культури і мистецтв Укра- 
їни, Тимофій Кохан - заступник мі- 
ністра, Зоя Попова - начальник 
управління діяспори, Валентин Дуд- 
ка - заступник начальника, проф. 
Дмитро Степовик - головний кон- 
сультант, та Світлана Малюк - ко- 
ординатор імпрез. 

Два роки тому те саме міністер- 
ство організувало успішний симпозі- 
юм про український театр в діаспо- 
рі, а ось уже це вже другий з черги - 
про ікону з діяспори. 

Д-р Яків Креховецький 




Виставка ікон в Києво-Печерській Лаврі 



зрілому віці міг спілкуватися з 
Івасем. Промовляв також голова 
сільської ради Богдан Закалик, 
життєпис письменника представив 
Роман Горак, а місцевий священик 
о. Р. Процюк освятив меморіальну 
таблицю. Вона виконана за проек- 
том скульптора Юзькова, а уфун- 
дували її голова сільської ради Б. 
Закалик і підприємець Л. Галиши- 
нець. Промовляв також до числен- 
но зібраних в цей день мешканців 
села мистець Михайло Барабаш. 

Усі учасники свята мали нагоду 
оглянути шкільний музей Івана 



Керницького, яким завідує учи- 
телька Н. Матвіїв, побувати на 
концерті в будинку „Просвіти”, де 
артисти самодіяльного народного 
театру показали комедію І. Кер- 
ницького „Мітинг”, а потім послу- 
хати літературно-музичний кон- 
церт, виконаний місцевими силами 
під назвою „Я вернувся до тебе, 
Вітчизно моя”, присвячений жит- 
тю і творчості І. Керницького, 
який справді на цей вечір немов 
повернувся додому. 

О-КА 




Співає місцевий хор на концерті в пам’ять І. Керницького 



Свідки стверджують, що серед 
розстріляних були українці 



ПАРСИПАНІ, Н. ДЖ. - Польська 
газета „Нови дзєннік“ в Ню-Йорку 
опублікувала 17 жовтня великі статті 
„Вбивство за катинським способом" і 
„Смерть з буханцем хліба" - про 
страту 17 січня 1945 року групи поло- 
нених. захоплених Червоною армією 
на летовищі в Балицях поблизу Кра- 
кова. Це були охоронці летовища, які 
при наближенні 13-ої танкової брига- 
ди 59-ої армії здалися в полон. Свід- 
ки вважають, що серед страчених 
були українці. Очевидці з села Крис- 
пінова, де сталася трагедія, вважа- 
ють, що безправний розстріл близько 
сотні полонених скоїли не радянські 
танкісти, а військо НКВД. У цьому 
переконує метода страти. Полонених 
(серед них не було старших ЗО років) 
роздягнули до білизни, роззули, ви- 
шикували в ряди по чотири і коло- 
ною повели за село. 

Січневий мороз сковував напівго- 
лих і босих людей, а хліб в руках 
вселяв оманливу надію. За селом 
полоненим наказали йти ланцюжка- 
ми по десять осіб. До них підійшли 
добре одягнені конвоїри, дістали ко- 
роткоствольну зброю і впритул за- 
стрелили в’язнів - десяток за десят- 
ком, усіх... Кілька днів закостенілі 



трупи лежали вздовж шляху, потім 
селяни їх поховали. У селі не можна 
було про цей випадок говорити. Те- 
пер вже немає тих, хто закопував за- 
стрелених, і їхню могилу треба шу- 
кати зі застосуванням спеціяльних 
приладів. Але люди розповідають, 
що кілька років тому пси розкопали 
людські кості в лісі між Криспіно- 
вим і Холежином. 

Прокурор краківського відділу Ін- 
ституту національної пам’яті Кши- 
штоф Урбаняк розпочав розсліду- 
вання цього злочину. Він розповідає, 
що вбивство було скоєне навіть без 
імітації якогось суду. Серед полоне- 
них були зовсім голі. Кати стріляли 
під час руху, тому не вбили всіх від- 
разу, тяжко поранені ще довго вми- 
рали у рові вздовж шляху. Розстріл 
почався за сигналом. Про те, що 
кати були з НКВД, свідчить їх добрі 
уніформи і взуття. Так були одягне- 
ні офіцери НКВД, які арештовували 
дезертира з Червоної армії в хаті 
свідка розстрілу Станіслава Крука. 
Слідство триває. 

Німецька фундація „Пам’ять" 
виділила кошти на ексгумацію за- 
гиблих. 

Л. Хм„ 



& к сг'і к с е> к а. Сі. О-Ісг рз о 3 м.с€ Сі Союз 



Икгаіпіап №ііопаі А$$осіаііоп, іпс 



Потелефонуйте сьогодні! 

( 800 ) 283-0862 дод. 3036 










16 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



N0. 44 



„Брати блюзу"... 

(Закінчення зі стор. 10) 

- Програма нашого концерту 
складена з музичних творів деся- 
тирічної давности, а також з нових 
композицій. Це „Інтерлюдія” „Ав- 
тентік лайф”, „Тосі-босі”, 15-16- 
17-18”, „Шалений дощ”, „Неділя”, 
„19:25”, „Лист”, „Зачекайте хви- 
лину”. Тут, на американському 
континенті, народилася наша твор- 
ча дружба з талановитою співач- 
кою Маріянною Винницькою, яку 
ми запросили взяти участь у нашо- 
му спільному музичному проекті. 
Маріянна є автором музики та слів 
власних пісень, які прозвучать у 
цьому концерті. Але нехай вона 
сама про себе розаже. 

Маріянна Винницька: 

- Співати я почала, відколи себе 
пам’ятаю - майже з колиски, мій 
тато, лікар і тенор, працював в Ки- 
ївському оперному театрі, тому 
моє дитинство минуло за лаштун- 
ками сцени, де я вслухалася в 
оперні арії. Потім було десять ро- 
ків музики у спеціяльній школі 
для обдарованих дітей імені Т. 
Шевченка у Києві, яку я закінчила 
в клясі фортепіяну. У Київській 
консерваторії імені П. Чайковсько- 



го я теж навчалася на фортепіян- 
ному факультеті і паралельно сту- 
діювала вокальну майстерність. 
По закінченні консерваторії працю- 
вала солісткою Київського мюзик- 
голу з відомою співачкою Таїсією 
Повалій. Ми виступали на великій 
сцені столичного палацу „Украї- 
на”, також гастролювали по Евро- 
пі і колишньому Союзу. Уже тут, в 
Ню-Йорку, народилася ідея ство- 
рити творче тріо. Геніяльний укра- 
їнський композитор Мирослав 
Скорик разом з моїм чоловіком, 
піяністом Володимиром Винниць- 
ким створили дует в чотири руки. 
Вони грали свої джазові компози- 
ції, а я з радістю погодилася співа- 
ти їм сольо. Це був дуже цікавий 
спільний проект. Ми мали успішні 
концерти по українській Америці. 
Мирослав Скорик написав для 
мене музику, і я записала власне 
СД зі своїми піснями. Ця творча 
дружба дала мені велике надхнен- 
ня. Я почала писати музику до сво- 
їх пісень і слова. Мої перші проби 
пера почалися якось раптово і про- 
заїчно, по дорозі додому, у ню- 
йоркській підземці. Залежно від 
погоди, настрою, довкілля, усмі- 
шок пасажирів, у моєму єстві на- 
роджувалася відповідна мелодія, а 
далі у блокноті записувалась по- 



езія, і так за два роки у мене на- 
збиралось понад тридцять пісень. 
Ці пісні не були пов’язані з моїм 
приватним життям, це радше був 
стан душі, мовби усмішка дитини, 
чи сніг ранньою весною, чи сльози 
радости. Пісні, які я виконуватиму 
у теперішньому концерті, написані 
в осінніх барвах. На суд слухачів я 
представлю п’ять своїх нових пі- 
сень. Мої пісні ніколи б не з’явили- 
ся на світ, якби не мій чоловік, мій 
однодумець - Володимир Винниць- 
кий. Усі аранжування зроблені 
ним, усі цікаві ідеї, гармонії приду- 
мані ним. Я дуже вдячна йому за 
творчу співпрацю. Також я радію, 
що зустріла „Братів блюзу” і я 
зможу себе творчо реалізувати у 
■спільному проекті. З ними мені 
дуже легко працюється. Це тала- 
новитий музичний гурт, який не 
може пройти непоміченим. Хочу 
побажати їм надхнення й щасливо- 
го майбутнього. 

Андрій Вінцерський - ударні ін- 
струменти, закінчив Чернівецьке 
музичне училище. Автор пісень: 
для Ані Лорак - „Манекенниця” та 
для Олександра Понамарьова - 
„Голоси”: 

- Барабани йдуть паралельно з 
моїм життям, ще з самого почат- 
ку, ще з дитинства я починав 



бити по всьому, що потрапляло 
під руки - по тарілках, кастру- 
лях, ложках. Батько у мене му- 
зикант, я був з ним усюди, де він 
грав. Мої очі завжди прикипали 
тільки до ударних інструментів, і 
я усе це хотів від них перейняти. 
Мої барабани для мене, як моя 
кохана дружина. 

Олег Левицький - саксофоніст, 
закінчив Калуське культурно- 
освітнє училище, разом зі своїм 
братом - Мирославом Левицьким 
створював гурт від першоджерел: 

- Саксофон - то моє життя, я 
люблю імпровізувати, шукати нові 
шляхи у музичних композиціях. 
Рок-музика, яку ми виконуємо, 
несе великий інформативний за- 
ряд, бо вона створена на автентич- 
ний основі, на народній українській 
мелодиці. 

Стефан Кузів - гітарист, закін- 
чив Івано-Франківське музичне 
училище імені Д. Січинського, 
кляс віолончелі: 

- Коли мені було років шість я 
почув, як у селі мій дідусь грав ко- 
ломийки, і мене тоді мовби стру- 
мом пройняло, я теж так захотів 
водити смичком. Мені було так ці- 
каво, як то з такої маленької скри- 
почки народжуються такі диво- 
вижні неповторні звуки, де їх поча- 
ток? Напевно, саме тоді у мене ви- 
никла свята до музики любов. Гі- 
тара і скрипка для мене є найсексу- 
альнішими інструментами, недар- 
ма ними так віруозно володів гені- 
яльний Паґаніні. 

Андрій Мельник грає на бас- 
ґітарі, був одним із засновників 
гурту „Брати блюзу”: 

- Про гітару я мріяв з дванадця- 
ти років. Мені навіть снилася вона 
у дитинстві: я у своїй кімнаті, а на 
фотелі лежить гітара, але, на 
жаль, це був тільки сон, якому 
було суджено збутися аж через 15 
років. Гітара тоді, у колишньому 
Совєтському Союзі, коштувала ве- 
ликі гроші, і мої статки не дозво- 
ляли її придбати, і от через стільки 
років моя мрія, мій дитячий сон 
збулися. Мені з Ню-Йорку привез- 
ли омріяну гітару. Вона - мій най- 
кращий приятель, і я її кохаю так, 
як кохаю музику, яку грають 
„Брати блюзу”. 

З роси й води вам „Брати блюзу” 
на американській землі! 

Нова, потрібна 
Україні книга 

КИЇВ. - Благодійний фонд 
„Українська культура: відроджен- 
ня та перспективи” та видавництво 
„Аконіт” урочисто передали мініс- 
терству освіти України 500 примір- 
ників книги професора психології 
Ратґерського університету Івана 
Головінського. Міністерство ви- 
словило глибоку подяку авторові. 
Праця Івана Головінського отрима- 
ла позитивні відгуки викладачів і 
студентів, котрі вивчають психо- 
логію. 

Книга Івана Головінського ви- 
явилася потрібного Україні. На 
жаль, тираж її - усього 1000 при- 
мірників. І весь він розійшовся в 
Україні. А ще так багато навчаль- 
них закладів і приватних осіб хо- 
чуть мати цю книгу. Сподіваємо- 
ся, що буде і наступний наклад цієї 
дуже потрібної для української 
освіти книги. 





Тільки АероСііт 
Українські Авіалінії 
пропонують безпосадкові 
рейси літаками Воеіпд 767 
Нью-Йорк - Київ, 

Київ - Нью-Йорк 


ЛєроСвіт - 

, __ __ „ _ Дніпропетровськ 

<Л ш\§ ш'і щ Львів 

Ж Ж Івано-Франківськ 

ВОРОТА ЙУ"* 

В УКРАЇНУ “ 

Софію 


Великі знижки 
з 17 серпня! 


1.888.661.1620 

1.212.661.1620 

5аІе8@аего5иіі.и5 

або звертайтесь у Вашу агенцію 




Вантажні перевезення 

1.718.376.1023 

ехрге5$@аего£Уіісагдо.сот 


ж ’ _ ~ 


• А 


ЛЄРОСВІТ ЛГ'АСЯОаУІТ 

2Х&ЛШЄ±ХІ ЛШІЛЯІМИ ШОкЛШіЛ» ЛІШІ.ШШШ 


шитії 


и.а@гоб¥І1 я сопга 



Оксана Сліпушко 




N0. 44 



17 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



Пам’ять про Великий голод в Україні буде вічною 




Большевики 
хочуть закрити 
голод перед світом 

МОСКВА (СССР). - Всі чужи- 
нецькі кореспонденти одержали по- 
відомлення від Чека, що вони не 
можуть виїздити з Москви на про- 
вінцію без спеціяльного дозволу. 
Американський кореспондент Газе- 
ти „Кріщен Саєнс Монітор” Чем- 
берлейн хотів відвідати Україну і 
північний Кавказ, але большевиць- 
ка влада його туди не пустила. Ко- 
муністична преса в передовицях і 
спеціяльних дописах пише про 
успіх жнив, але у дрібних замітках 
трапляються відомости, які пока- 
зують, що влада зі жнивами не 
може справитися. Разом з тим ко- 
муністична преса старається запе- 
речити всі відомості, які з’явля- 
ються в пресі про голод у Росії. 

(„Свобода”, 22 серпня 1933року) 



З совітського пекла 

Редакція львівського „Нового Часу” одержала знову письмо одного 
галицького Українця, писане до родини з совітського пекла. Ось воно: 
„Дня 13 квітня 1933 р. ... У мене цей рік дуже бідні свята будуть, бо 
ще не більше як на два тижні маю продуктів. Не знаю, чи прийдеться 
цей рік пережити, а з Вами побачитися не маю надії, бо додому не пус- 
кають. Тепер у нас люди дуже мруть з голоду. Така пошесть, що день 
два полежить чоловік і вмирає. По 10 до 20 осіб умирають денно в 
селі. Я певний, що того не пережию. Нераз згадую, що ліпше було на 
війні умерти враз зі своїми товаришами, як тепер з голоду. Дітей з 
хати не можна пускати, бо можуть порізати; батьки вже свої діти рі- 
жуть і їдять. Хотів би я прийти до дому і вмерти у своїй стороні, бо 
тут люди по тижневи лежать по хатах і по полях”. 

(„Свобода”, 7 липня 1933 року) 

Москва забирає для себе 
все збіже з України 

ЛЬВІВ (Західня Україна). - 3 радянської України повернувся до 
Галичини проф. Остап Менда, який перебував там три роки, як 
професор математики в університетах. Бував він у великих містах 
і часто перебував теж у селах, тому добре придивився життю насе- 
лення на радянській Україні. Проф. О. Менда привіз з собою зраз- 
ки „хліба”, яким там годують населення, а один кільоґрам якого 
коштує 70 рублів. Такого хліба певно нема в ніякому краю: стоко- 
лоса, кукіль та ще якась домішка. Проф. Менда підтвердив прав- 
дивість інформацій української національної преси про відносини 
на Україні, як також те, що тепер там почався московський терор 
проти всього українського та проти Українців. (...) 

Тифи й голод винищують цілі округи, бо Москва забирає все збіже з 
України для себе. Біля двох міліонів українських селян загинули з го- 
лоду від початку біжучого року. Божевільні з голоду родичі ріжуть та 
їдять своїх дітей. Здається, що в людей загинули всякі людські почу- 
вання й люди стали дикими звірями. Багато українських сіл населення 
цілком залишило, бо частина селян вибралася десь шукати собі їсти, а 
друга частина згинула з голоду, або Москва вислала її десь на каторж- 
ні роботи на далеку московську північ та на Сибір. На вулицях сіл та 
по шляхах валяється багато трупів умерлих з голоду людей. Вони гни- 
ють, бо нема кому їх поховати, й заражають повітря. 

(„Свобода”, 24 серпня 1933 року ) 

За шість місяців у Радянщині вмерли 
десять міліонів людей з голоду 

БЕРЛІН (Німеччина). - Сюди прибув з Росії професор 
шікаґовського університету Ричард Саліт, який пробув довший час 
у Радянщині та придивився добре до життя большевицьких піддан- 
ців. Проф. Саліт каже, що найбільше голод лютує на Україні, на 
південному Кавказі (Кубань) та Поволжу. Він числить, що за 
останні 6 місяців у Радянщині вмерло з голоду не менше 
10,000,000 людей. Проф. Саліт хоче якнайскорше вернутись до 
Америки, щоби пропагувати організацію допомоги. 

(„Свобода”, 12 липня 1933 року) 



Го/чод чи геноцид? 



Питання „геноциду” в наших 
часах не однаково визначають 
суспільні науковці, хоча в Кон- 
венції ООН таке визначення зро- 
блено ще 11 грудня 1946 року 
(стаття II). Франк Чалк і Курт 
Джанасон вперше вичерпно пред- 
ставили історію і соціологію ге- 
ноциду. Згідно з їхнім визначен- 
ням „геноцид - це форма одно- 
стороннього масового вбивства, 
яке застосовує держава-злочи- 
нець, чи якась інша влада, щоб 
знищити певну групу населення”. 

Для переведення геноциду зло- 
чинна держава може застосувати 
один або більше способів чи зна- 
рядь. Найбільш жорстокий із усіх 
можливих - голодомор. 

Правник Давид Маркус з Ню- 
Йорку твердить, що не менше 
п’яти мільйонів українців по- 
мерли з голоду - тоді, коли го- 
лоду в Росії не було. Совєтський 
уряд накинув на Україну ката- 
строфічні зернові квоти, екс- 
портував збіжжя за границю, 
щоб осягнути „революційні 
цілі”, внаслідок чого довів до 
того, що його власні громадяни 
дослівно гинули по вулицях. 

Д. Маркус в своїй статті під- 
креслює, що масове вимордуван- 
ня голодом в Україні, Етіопії і в 
Північній Кореї є найвищим сту- 
пенем кримінальносте Д. Мар- 
кус твердить, що природні ката- 
строфи не спричинюють голодо- 
морів. Згідно з цим автором, до 
загальновідомих кримінальників 
XX століття належить Й. Сталін, 
а український голод, якого не 
часто зустрічається в списках 
злочинів, є найбрутальнішим 
злочином століття. Міжнародна 
спільнота не була спроможна (чи 
не хотіла) бачити злочин у голо- 
ді, який був застосований в Украї- 
ні в тридцятих роках, не була го- 
това судити державних офіціяліс- 
тів, які скоїли цей кримінальний 
вчинок - голодомор. 

Д. Маркус пише, що міжна- 
родне кримінальне право осу- 
джує як злочинну ту державну 
діяльність, яка практикує або 
сприяє застосуванню голоду. 

З аналітичної точки зору, спе- 
ціялісти в цій ділянці вирізняють 
чотири ступені причетности дер- 
жав до голоду. Четвертий сту- 
пінь характеризується мінімаль- 
ною умисністю, третий ступінь 
позначається байдужістю влади 
до голоду в державі, другий сту- 
пінь включає кримінальний на- 
мір держави, і нарешті, перший 
ступінь характерний тим, що дер- 
жава свідомо і доцільно застосо- 
вує голод, щоб терміново знищи- 
ти небажану групу населення. 

Український голод 1932-33 ро- 
ків, пише автор, судячи з того, 
якого, протягом короткого часу, 
він завдав масового знищення 
українського населення, був без- 
прецедентною катастрофою не 
лише в Україні, але й в площині 
європейських людських прав 
першої половини XX ст. Протя- 
гом одного року від п’яти до 
одинадцяти мільйонів українців 
померли від голоду чи недуг, 



зв’язаних із голодом, навмисно 
вжитим російсько-совєтським 
урядом, щоб закріпити владу 
нової російської імперії. 

В 1932 р. Україна вже дванад- 
цять літ героїчно відбивала 
тиск Росії. Щоб Україну знову 
позбавити національної ідентич- 
ности, щоб її закріпачити, Ста- 
лін форсував „чистий” кому- 
нізм шляхом знищення україн- 
ської середньої кляси. 

Колективізація і „розкуркулен- 
ня” - це вістря зброї Російської 
комуністичної партії (більшови- 
ків), а головно п’ятнадцяти тисяч 
політруків, російських терорис- 
тів-„постишевців”, які вчинили 
напад на українську інтелігенцію, 
релігійних і політичних провідни- 
ків України. Спеціяльно накидаю- 
чи високу квоту здачі збіжжя 
державі, яку не могли селяни ви- 
конати, російські агенти в Україні 
- 25-тисячники, 15-тисячники, 
бригади і загони ҐПУ, тисячні ка- 
дри комсомолу, ВКП (б), окупа- 
ційні війська Червоної армії, ро- 
сійські колоністи і місцеві 
ренегати нав’язували вмираючо- 
му з голоду населенню звинува- 
чення у саботажі, контрреволю- 
ції. Що більше - видаючи закон 
про криміналізацію опору голодо- 
морній державній системі та „за- 
кон про непорушність соціяліс- 
тичної власності”, який передба- 
чав кару смерти за „крадення” чи 
ушкодження власности Совєт- 
ського Союзу, позбували кожного 
українця особистого права на пло- 
ди своєї праці, навіть права боро- 
тися проти голодової смерти. 

Росія, яка була забезпечена від 
голоду, не дозволяла українцям 
переходити її кордон, щоб шукати 
там за харчами. Вона навіть забо- 
ронила гуманітарну доставу хар- 
чів іззовні в Україну. 

Д. Маркус стверджує, що є 
„докази на те, що високопостав- 
лені совєтські офіціяли були сві- 
домі того, що колективізація до- 
веде до голодної катастрофи в 
Україні”. Відповідь Сталіна і Мо- 
лотова була: „Ми, більшовики, 
не можемо собі дозволити, щоб 
потреби держави, потреби, які 
були визначені резолюціями пар- 
тії, трактувалися не як пріори- 
тетні, а як другорядні”. Це приве- 
ло Роберта Конквеста, як каже 
Д, Маркус, до ствердження, що 
совєтські офіціяли були свідомі 
існування організованого голоду 
в Україні і його підсилювали. 

Авторитети в галузі міжнарод- 
ного права стверджують, що ро- 
сійсько-совєтська держава в 1932- 
1933 років свідомо заплянувала і 
переводила в життя перший сту- 
пінь кримінальної фаміногенетич- 
ної політики як знаряддя вигу- 
блення населення. Шеф ҐПУ в 
Україні Баліцький назвав 8-9 
мільйонів жертв, М. Скрипник 
перед своїм самогубством подав 
американському комуністові Ада- 
мові Тавдудові цифру 8 мільйо- 
нів. Шкода, що про це все ще й 
досі треба нагадувати світові. 

Д-р Іван Гвозда, 

Сиракюзи, Н. Й. 







18 



СВОБОДА/П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



N0. 44 



Приречені на голодну смерть 



Ніби тяжкий сон - 
мільйони невинних душ. . . 



Гортаючи сторінки записок моєї 
мами Євгенії Боженко (Гольник- 
Васильківської), знайшов запис- 
ки, які відтворюють долі бага- 
тьох українців в СССР. Подаю 
окремі події скорочено. 

Мій батько - Борис Боженко, вче- 
ний агроном-ентомолог, працював в 
Києві із захисту рослин та над по- 
шуками нових інсекто- і фунгици- 
дів. В 1928 році без жодних причин 
його звільнили з праці, а в 1929 році 
позбавили громадянських прав та 
заслали на п’ять років в Ашгабад, в 
Туркменістан. Це нанесло нашій ро- 
дині страшний удар та душевне 
спустошення. Ми тоді не могли 
уявити, що вже був готовий плян 
фізичного та інтелектуального ни- 
щення народу України. Влада вибра- 
ла голод, як знаряддя зламання 
волі та впровадження на людських 
кістках колективізації. 

В Ташкенті ми чекали на даль- 
ший потяг майже добу. Вже стояли 
морози, а ми були легко одягнені. 
Загинули б на пероні, коли б узбек 
не впустив нас до себе в чайхану. 
Мені тоді сповнилось п’ять місяців. 
До самого Самарканду вагони були 
переповнені. Горішні багажні 
полиці захопили безпритульні, які 
мандрували на південь. В Ашгабаді 
і ми не могли знайти, де жити, му- 
сульманський мулла прийняв нас. 
Дуже скоро він знайшов нам примі- 
щення у туркменів, в їхній дільниці 
міста. Збентежила нас давно забута 
нами їхня відвертість. В Києві під 
страхом „стукачів” ніхто б собі та- 
кого не дозволив. Становище нашої 
родини було жалюгідне. Серед за- 
сланців батько зустрів кількох на- 
уковців, яких знав ще зі студент- 
ської лави в Київському політехніч- 
ному інституті. Був між ними са- 
мітний технік, який не витримав на- 
руги і покінчив з собою. В 1930 році 
налетіла з Ірану на Туркменістан 
сарана і з’їла все, що зелене. Буває 
так, що нещастя допоможе. ГПУ 
мобілізувало батька як спеціяліста- 
ентомолога та відновило його у 
громадянських правах. Він очолив 
експедицію і організував в Туркме- 
ністані боротьбу з сараною. Об’їз- 
див країну у всіх закутках під 
контролею ГПУ. Коли більшовики 
захопили Туркменістан, то для 
контролі та асиміляції населення 
змінили арабське письмо на латин- 
ку. Серед туркменів мало хто гово- 
рив російською мовою. Серед них 
жили іранці, курди та емуди. Без 
перекладачів не можна було обі- 
йтись. В ті роки проти совєтської 
влади боролись повстанці. Бувало, 
що розбирали залізничну колію, 
відрізаючи Ашгабад від постачання. 
Нас надзвичайно вразив контраст 
між Києвом та Ашгабадом в тім, 
що тут продукти харчування прода- 
вались без обмежень, а про картки і 
не чули. Голоду в Туркменістані не 
було. Нашого печеного хліба турк- 
мени не їли, годували ним верблю- 
дів. Для себе вони пекли лаваш. 

Від Ашгабаду до Ірану було щось 
10 км., але кордон щільно охоро- 
нявся. У 1932—33 роках арештували 
муллу. Його та родину з дітьми у 
нижній білизні гнали на показ вули- 
цями міста. Вели їх на смерть. 

В 1934 році ми повертались до 
Києва через Красноводськ та Баку. 
Дорогою до Красноводська, близь- 
ко гір Копет-Дагу, потяг раптом зу- 
пинився. Повстанці розібрали колію 
і, поки її направляли, потяг просто- 
яв півтори доби на спеці без води. У 
Києві на двірці підійшов до батька 



якийсь суб’єкт, тикнув папірець і 
сказав: „Чаво вернулея?”. Він почав 
нещадно розгрібати наш багаж, роз- 
кидаючи речі на брудному пероні. 
Нічого не знайшов і, не кажучи й 
слова, повернувся та пішов. Все це 
вважалось тоді нормальним. Ми 
зупинились у родичів і від них дові- 
дались про жах голоду. Мама запи- 
тала: „Чому ви не писали? Ми б 
прислали харчі”. Вони думали, що 
всюди голод. Правдоподібно, боялись 
писати, бо листи контролювалися і за 
поширення „ворожих чуток” карали. 
Саме ж влада тримала голод у глибо- 
кій державній таємниці. 

В 1932 році стався зловісний вчи- 
нок юного піонера Павлика Моро- 
зова, який доніс на батька, котрого 
розстріляли. Влада стала настирли- 
во заохочувати дітей на доноси. 
Батьки боялись розмовляти при ді- 
тях. Від родичів дізнались, що в 
1930 році мого хресного батька, 
вченого агронома Івана Ільїна роз- 
стріляли. Все конфіскували, в 
квартиру вселили партійців. Дру- 
жину Ольгу та восьмирічну доню 
Галю вигнали, дозволивши узяти 
лише білизну. Більше ми їх ніколи 
не бачили. В 1934 році після голоду 
почав діяти в Києві „Торгсін” (тор- 
гівля з іноземцями), в якому за за- 
лото або доларові купони продава- 
ли харчі. У нас не було ні того, ні 
другого. Також з’явились крамниці, 
де продавався комерційний хліб без 
карток. Коштував він 3.5 карбован- 
ця за кілограм, що було в 4 рази до- 
рожче від звичайного. Голодні 
люди стояли в черзі, а діставши 
хліб, відразу з’їдали і знову става- 
ли в чергу. Скоро вони падали та 
вмирали в корчах. 

Батька, як ентомолога, послали в 
Шанраївку, Остерського району, де 
була цукроварня. В одному селі на 
власні очі він побачив, до якого 
жахливого стану воно доведене. 
Хати стояли з відчиненими двери- 
ма, все позаростало бадиллям і не 
було чути собак. Зустрів лише одну 
стару жінку. Може, вона була мо- 
лодою та з голоду виглядала ста- 
рою і чорною. Все, що бачив, ти- 
хенько він переповів мамі. Батько, 
працюючи за фахом, діставав плат- 
ню, але як репресованого його ще- 
дро обкладали так званими „добро- 
вільними датками на інтернаціо- 
нальні справи”. Положення родини 
стало скрутним. Мама шукала пра- 
цю. Давній знайомий батька доктор 
Герсон влаштував її в поліклініці. 
Мама їздила трамваєм з пересад- 
кою на Подолі, на розі Олександрів- 
ської вулиці та Почтової площі. На 
тім же розі, навскоси від фунікуле- 
ру, стояла церква Різдва Богороди- 
ці. Вона була збудована за новітніми 
ідеями. Вхід до церкви був з коло- 
нами у греко-римському стилі. В 
травні 1861 року до церкви Різдва 
Богородиці приходили кияни вос- 
таннє поклонитися великому Тара- 
сові Шевченкові, домовина якого 
стояла в храмі. 

А в 1934 році біля церкви лежав 
молодий чоловік та просив милос- 
тиню. За ніжку до нього була 
прив’язана дівчина-повзунок. Люди 
самі були голодні, то щось відщеп- 
нуть і дитина смокче, але для до- 
рослого це вже інакше. Коли знову 
мама проходила там, чоловік ле- 
жав вже мертвим, а дитину хтось 
забрав. Це була незабутня трагічна 
дійсність. А в 1935 році влада зруй- 
нувала церкву Різдва Богородиці. 

Святослав Боженко, 
Сан-Франциско, Каліфорнія 



15 листопада українська грома- 
да міста і околиці жалібним похо- 
дом прибуде до „Ветеран парку“ 
на соборну Панахиду із засвічени- 
ми свічками. Після Панахиди в 
залі Осередку ім. св. Андрія буде 
висвітлення фільму „Жнива роз- 
пачу". Продовження „Дня Скор- 
боти“ відбудеться 16 листопада 
відправою в українських церквах, 
а по полудні будуть „Жалібні 
сходини" з відповідною програ- 
мою у залі української католиць- 
кої церкви Входу в Храм Пресвя- 
тої Богородиці. Головою комітету 
з відзначення Голодомору є Ма- 
рія Наваринська. 

Як сон проходить життя і ка- 
дри життєвого фільму, ніби чор- 
ний привід, стоять перед очима... 
Незабутній 1932-1933 роки. З на- 
казу Кремля штучно створений 
голод, котрий мав зламати волю 
українського селянина-хліборо- 
ба. Нечуваний в світі експери- 
мент: повним позбавленням хар- 
чів фізично знищити народ і його 
культурні надбання. 

Спеціяльні бригади збирають 
мертвих, а часом ще і живих, ви- 
возять в поле, скидають до однієї 
ями, засипають вапном, або обли- 
вають бензиною і палять ... 
Страшний сопух розходиться кру- 
гом... Так виглядала дійсність 30- 
их років у першій в світі країні 
соціалізму. Як наслідок: в 1920 
році Україну населювало 31.2 
мільйона жителів, а у 1939 році 
число населення становило лише 
28.1 мільйона осіб, в той час як 
населення Радянського Союзу 
збільшилось на 16 відсотків. 

Якраз цього і хотів досягти 
Сталін, коли ще у 1928 році на- 
креслював плян 1-ої п’ятирічки, 
що включав цілковиту колекти- 
візацію, русифікацію неросій- 
ських народів, винищення укра- 
їнського селянства. Колективі- 
зація відбувалась в усьому Ра- 
дянському Союзі, але лише 
Україна, Кубань і околиці Дону 
зазнали страхіть нищівного го- 
лоду. Пляни здачі зерна державі 
українські селяни були неспро- 



можні виконати. Примара голо- 
дової смерти своїм чорним кри- 
лом покривала безборонних, 
споконвіку чесних хліборобів, а 
радіорупори на всіх перехрестях 
вулиць кричали, що „жити стало 
краще, жити стало веселіше!" 
Всі радянські газети заперечува- 
ли чутки про страшний голод, 
про те, що цілі села вимирали, 
про випадки людоїдства. 

Кореспондент „Ню-Йорк Тайм- 
су“ В. Дюранті категорично запе- 
речував вістки про голод в 
Україні на сторінках цієї газети. 
Хто пережив те велике нещастя, 
боявся згадувати про нього. По- 
над пів століття голодомор 30-их 
років було оточено тотальною 
змовою мовчань. Всі архіви були 
суворо засекречені. 

Лише після розпаду Радянсько- 
го Союзу група українських вче- 
них, очолювана спеціялістом з 
розслідування голоду 30-их років 
проф. Джеймс Мейсом, маючи до- 
ступ до засекречених совєтською 
владою документів, ствердила, що 
Голод 1932-1933 років являється 
відвертим актом геноциду україн- 
ського народу, наслідком чого зни- 
кло з лиця землі 7-10 мільйонів 
душ. Це була спеціально запрогра- 
мована „кампанія" для повного 
переродження українського грома- 
дянина-хлібороба на людину-авто- 
мат, на „совєтського человєка". 

Американська Конгресова ко- 
місія, досліджуючи Голод 1932- 
33 рр. в Україні, ще у 1986 році 
зробила ці ж самі висновки. 
Тому 70-та річниця нелюдської 
трагедії, котру пережив україн- 
ський народ, хай стане маніфес- 
тацією вільного людства проти 
терору і насильства в світі! 

Метою вільної України і її дітей, 
по всім світі розкиданих, є донести 
до Об’єднаних Націй про геноцид 
українського народу, без наймен- 
шої вини заподіяний радянсько- 
большевицьким урядом в Україні 
в 1932- 1933-іх роках. 

Галина Король, 

Норт Порт, Фльорида 



Україна вмирає з голоду 

ЛЬВІВ (Західня Україна). - Краєва українська преса подає, що кож- 
ного дня приходять з Радянщини відомости про жахливі картини голо- 
ду в цілій Україні по тім боці ризького кордону. Листи кревних, края- 
нів і знайомих з радянської України подають такі жахливі відомости 
про голод, що в кожного, хто їх читає аж мороз іде поза шкірою. 

(„Свобода”, 31 липня 1933 року ) 

Український Греко-Катодицький 
Епископат кличе ратувати Україну 

від голоду 

ЛЬВІВ (Західня Україна). - Український Греко-Католицький Епископат 
Галицької Церковної Провінції на чолі з митрополитом А. Шептицьким 
оголосив відозву з закликом допомогти братам Українцям, котрі кона- 
ють з голоду під большевицькою окупацією. У відозві говориться, що 
населення на Великій Україні конає в передсмертних судорогах від го- 
лоду, який впровадила там влада, побудована на несправедливости, об- 
мані, безбожництві, зледащілости й т. д. Людоїдна система державно- 
го капіталізму, створена тією владою, довела недавно багатий край до 
повної руїни, а нарід до нечуваного голоду й вимирання. 

(„Свобода”, 8 серпня 1933 року ) 





N0. 44 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



19 



Очевидці розповідають 
про страхіття голоду на Україні 

БЕРЛІН (Німеччина). - Німецька преса останніми часами багато 
пише про великий голод у Радянщині, а особливо на Україні та на пів- 
нічному Кавказі, себто в районах, що мали би бути найбагатшими на 
збіже. Газети разом з тим подають ві домости про те, що врожай цьо- 
го року не направить харчової справи багато на ліпше, бо населення 
не має сили, ні бажання збирати його. Назагал очевидці кажуть, що 
теперішній голод у Радянщині безперечно дорівнюється страшному 
голодови з 1921 року, коли не перебільшує його. На запрошення ні- 
мецького євангелицького пресового союза кілька осіб, які щойно по- 
вернулися з Радянщини, розповіли про свої вражіння. Вони всі одно- 
голосно кажуть, що відомости про смерть з голоду чотирьох міліонів 
населення на півдні Радянщини скорше зменшені, ніж перебільшені. 
Серед промовців були два Німці та один Американець, Волтер Бече- 
рер, з першого вісконсінського національного банку в Мілвокі. Як 
свідки великої біди й нещастя, вони годилися в однім спостереженню, 
а саме, що теперішнє становище в Радянщині, яке большевики назива- 
ють недостачею поживи, перевищує голодову катастрофу, яку Радян- 
щина пережила дванадцять років тому. Він знає багато випадків лю- 
доїдства, коли судили матерей за те, що вони їли своїх дітей. Одна 
жінка з’їла троє дітей і лише на четвертому піймалася й попала під 
большевицький суд. На суді вона виправдовувалася тим, що її діти 
всеодно повмиралиб з голоду в страшних муках. Бечерер також під- 
твердив те, що на Україні багато німецьких кольоній остаточно знище- 
ні голодом, висилкою на Сибір та втечею мешканців у світ за очі, шу- 
кати рятунку від голоду. Всі очевидці говорять, що цифрових відо- 
мостей не можна добути, бо ніхто не реєструє вмерлих з голоду. 

Вся Радянщина знаходиться тепер у стані воєнної облоги й скрізь 
стрічаються відділи червоної армії та спеціяльних військ Чека, які 
пильнують, щоб населення не повстало проти радянської влади. Над 
селами й полями ввесь час літають воєнні літаки, які стежать за тим, 
щоб не було ніде більшого скупчення людей, бо в Радянщині заборо- 
нено ріжні збори через те, щоби нарід не повстав. Тепер чужинців не 
пускають в Радянщині на провінцію й дуже пильно стережуть, щоб у 
містах вони бачили лише те, що покажуть. Особливо старанно боль- 
шевики обмежують можливість журналістам бачити те, що діється в 
дійсности в Радянщині. 

(„Свобода”, 26 серпня, 1933 року ) 



Реквієм жертвам Голодомору 



Алла Охріменко народилася 14 лютого 1986 року в Бурині Сумської 
области, вірші почала писати з дитинства. Тепер Алла навчається на 
першому курсі гуманітарного факультету Сумського державного уні- 
верситету. Досліджує причини та наслідки Голодомору 1932-33 років 
в Україні. Подаємо її вірш, присвячений жертвам Великого голоду. 



На землю укотре спадає весна, 
Косичиться хвилею поле. 

Якихось ще сімдесят років тому 
Прослалося пусткою соле. 
Зернини життя не зродились тоді, 
Зогнивши в партійних засіках, 
Утоплені в крові людській незмивній 
У крові розбурханих ріках. 

У душах невинно загублених жертв 
У енкаведистських катівнях, 

В сльозах незнищенних 

нескорених вдів 
У зчорнених комлюдобійнях. 

А горло охоплює стражденних крик, 
Замучених щастя вигнанців, 
Збирачів останніх відібраних крихт 
З гіркого надії окрайця. 

Ось тихо підкравшись, 

з колосся встають, 

З налитого сонцем колосся, 
Примари змордованих 
мором століть 
Крізь тиші німе безголосся. 

Ось мати трима на руках немовля - 



З колисок дітей викидали. 

Тихенько шепоче стражденна земля: 
„Заховане збіжжя шукали”. 

Ось босий хлопчина до рота підніс 
Сушений окраєць фатальний, 

Із неба вітрець гірку звістку приніс: 

„ То був полуденок останній ”, 

А вчора поночі ловили собак, 

Зі власних литок дерли шкіру, 
Лишали надію. А зараз самих 
Зловили в лихую годину. 

- О привиди! Згляньтесь! 

Полиште на мить. 

- Е ні! Вам спокою не буде, 

Допоки останній каратель не зна 
Страшного земного суду! 

За ночі пекельні, отруєні 
Гіркою з трави баландою. 

Допоки останньої жертви ім’я 
Не назване, ждіть неспокою. 

До серця вкрадається розпачу шал, 
І смутку не зрушити гору, 

Бо вся Україна - то меморіял 
Застиглого голодомору. 



Українське збіже вивозять до Москви, 
а на Україні нема хліба 

РОСТОВ НАД ДОНОМ (СССР). - Кореспондент нюйоркської Газети 
„Тайме”, Дюранті, відомий зі своїх телеграм, прихильних радянському 
урядові, подає, що місцеве населення хліба не має, скрізь здовж заліз- 
ниці на стаціях знаходяться великі склади зерна, яке призначене до ви- 
возу з України. На Україні він бачив багато піль, де збіже й досі не ско- 
шене, або лежить у копицях на дощі. В другій телеграмі Дюранті по- 
дає, що большевики остаточно зломили опір населення й своїми жор- 
стокими мірами привели його до покори. Тому мовляв, тепер больше- 
вики мають спокій на Україні та на північному Кавказі, а населення 
признає їх владу. 

(„Свобода”, 12 вересня 1933 року) 



УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ 
: АМЕРИКИ. 






ОРРІСІАЬ ОДСАИ 










Ж„ вівторок, 12 вересня 1933. 




УОЬ. Хіі. Но. 211. Легвеу Сі 



ВІД ОБЄДНАННЯ УКРАЇНСЬК ИХ ОР ГАНІЗАЦІЙ В АМ ЕРИЦІ. 




Чужинець, д-р Евальд Аммендеі генеральний секретар Европейського 
Конгресу Національностей, проголосив! звіт про голодову катастрофу на У- 
країні. Отой звіт про вимирання населення радянської України з голоду закін- 
чив він запитом до цивілізованого' світі: чи він ще й далі глядітиме, як уми- 
рають на Україні міліони людей з голоді, чи може захоче таки прийти з помі- 
чю нещасним жертвам і скинути з себе'тим чином закид безсердечнрсти і 
ганьби. 

Оте благородне слово чужинця дійшло до нас, Українців в Америці, в 
хвилі, коли ми беремося ще раз потрясти сумлінням світа, коли ми хочемо 
знайти доступ до американського уряду і до серця американського народу, 
щоби дістати від. них поміч для наших безборонних братів на рідній землі, 
для націої вигибаючої з голоду України. 

Звідки взявся голод на Україні? І то холод на землі, відомій від віків з 
того, що була майбагатшою і найурожайнішою з усіх земель Европи, про 
яку ще в старині писали, що це земля медом і молоком текуча? 

Світ, коли говорйть про цей голод, то кладе найбільшу $6агу на те, 
що голод у совітськім союзі це ознака, що там збанкротувала совітська аг- 
рарна політика, що недописала колективізація. Це правда, але не цілковита. 
Особливо, коли мова про /Україну. Голодують люди і на землях, заселених 
Москалями. Та всежтаки не вимирають з голоду в московських губерніях, з 
неврожайною землею, в таких великих розмірах, як вимирають на Україні, де 
на землі, з природи врожайній, гинуть люди з голоду міліонами. 

Діється це тому, що голод на Україні є викликаний не тільки крахом 
совітської колективізації. Він є такий страшний особливо тому, що його ви- 
кликує і піддержує Москва з розмислом, щоби в той спосіб вилюднити Ук- 
раїну. Голод це тільки один зі способів боротьби Московщини з Україною, 
яка змагає до відірвання від Москви. Це є найбільш варварська ставка Мос- 
кви, що прямує до знищення українського національного самостійного ру- 
ху на Україні. 

Отой момент зрозуміли добре самі українські комуністи на Україні. 1 
тому саме доходить тепер до того, що відбирають собі життя ті, що з ві- 
рщ> в побіду комуністичної ідеї вірно служили Москві в надії, що коли об- 
єднаються московські й українські робітники, то на Україні настане краще 
життя. 

Смерть Хвильового чи Скрипника це розпучливий крок тих, котрі ві- 
рили, що Москва хоче допомогти Україні економічно, культурно й політично. 
Це трагічний крок тих, котрі мовчали, коли Москва нищила на У країні контр- 
революцію, себто коли розстрілювала тисячі свідомих Українців, які боролися 
за самостійність України. Це крок розпуки тих, котрі висилали на прйказ 
Москви тисячами вірних синів України на північ, на канал ьські роботи, де во- 
ни погибали, як колись гинуло наше козацтво при будові Петербурга. 



Фрагмент статті Екзекутивного комітету Об’єднання українських 
організацій в „ Свободі “ від 13 вересня 1933 року з закликом допомогти 
голод аючій Україні 



Москва заперечує голод на Україні 

ПАРИЖ, Франція. - В той час, як большевицька московська 
преса заперечує голод у Росії взагалі та на Україні зокрема й осо- 
бливо нападає на відчит секретаря конгресу національних меншос- 
тей, д-ра Амменде, за його повідомлення про страшний голод у Ра- 
дянщині, кореспонденти француських газет подають з Москви нові 
дані про велику голодову катастрофу в Росії. Так, наприклад, ко- 
респондент газети „Тан”, Берлін, котрий довші роки мешкає в Мо- 
скві, подає до своєї газети телеграму, процензуровану большевика- 
ми, в якій він потверджує все, сказане д-ром Амменде. 

„Берлін кінчить своє повідомлення такими словами: „В 1920 
році большевицька влада признала голод і уряд поставив на денний 
порядок боротьбу з голодом. Повстали окремі комісії, щоби боро- 
тися з катастрофою, й большрвики зверталися за міжнародньою 
допомогою. Така наявність видається нині неможлива. Признатися, 
значить - підсунути питання: „Як дійшло до такого стану?” Уряд 
опинився в сліпій вулиці. 

Другий московський кореспондент, Газети „Пті Парізієн”, Люсія- 
ні, телеграфує з Москви, що годі тепер говорити про харчові труд- 
нощі, а треба говорити вже про страшний голод. Большевицький 
уряд усіми способами старається закрити перед світом правду про 
страшну голодову катастрофу, але голод уже досягає таких розмі- 
рів, що годі його заховати. На Україні й на північному Кавказі 
люди вмирають з голоду масами. 

(„Свобода”, 12 серпня 1933 року) 








20 СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



N 0 . 44 



Сенатор пропонує підтримку 



Я зробила так, як було оголоше- 
но в газеті про Голодомор в Украї- 
ні, і написала до нашого сенатора 
Ґордона Г. Сміта, який 2 жовтня 
листом подякував за повідомлення 
про Великий голод в Україні 
1932-1933 років і запропонував 
звертатися до нього, якщо буде по- 
трібна допомога з цього питання. 

Мої родичі померли з голоду 
(мамині батьки). Моя родина - 



батько, мама і троє нас, дітей, ви- 
жили завдяки тому, що мама ходи- 
ла до ресторанів, де їли партійці, 
та зі смітників вибирала лушпиння 
з картоплі і все, що можна було 
з’їсти. Готувала і годувала нас, 
сама була вже опухла, ноги були 
такі, що шкіра полопала і виходи- 
ла вода. Було страшно дивитись. 

Я була написала тому 15 років 
свою історію, звичайно, згадала 



про Голод. Моя помічниця-амери- 
канка послала цю історію до Ню- 
Йорку, знайомим в редакцію. Але 
скоро мені повернули мою істо- 
рію і написали, що все, що було 
написано, не є правдою. Тепер я 
бачу, що українці в Ню-Йорку 
зробили багато в цьому напрямку 
і більше американців знають 



Жертвам Голоду -33 

Вони умирали. Згасали поволі. 
Жорстока смерть косила вас усіх. 
Великий світ вам не поміг в недолі, 
А ворог мав для вас погорди сміх. 
Ви умирали. І в очах запалих, 

Лиш страх і біль 

жевріли ще життям, 

А в тілі пухлому 

і на вустах зів’ялих, 

Смерть позначилась 
вже своїм знам’ям. 

Ви умирали. Зголоджені й кволі, 
Старі і діти в розквіті віку... 

А хоронили Вас поза селом, 
у полі, 

Ніби худобу, без хреста й без знаку. 
Ви умирали без крику й нарікання, 
Дехто з вас тихо молитву шептав. 
Вселюдське право вам - 
на існування, 

Скажений ворог силою забрав. 
Умерли ви, та пам’ять не пропала, 

І житиме для дальших поколінь. 
Пам’ять про вас 

увесь наш люд з’єднала, 

Вона жива по всі часи. Амінь. 

Володимир Фіцалович, 

Канада 



правду про Великий голод. 

Марія Тимощук, 
Ореґон 

Населення України криваво бореться за врожай 

БЕРЛІН (Німеччина). - Кореспондент газети „Фо- терористичний акт населення, щоб не допустити 
сіше Цайтунґ” подає з Москви, що новий урожай мав большевиків до вивозу збіжа з України. Больше- 
би вже поліпшити трохи стан голодного населення вицька влада зорґанізовала спеціяльні карні відділи 
Радянщини, але ще й тепер в усіх містах, на залізнич- з чекістів, які нишпорять по селах України, вишуку- 
них стаціях, у селах і т. п. голодових районів України ють „ворогів радянської влади” й переводять на міс- 
та північного Кавказу стрічаються масами селяни, ці свій суд та розправу. Тому на Україні тепер ідуть 
виснажені голодом, з опухлими ногами й руками з скрізь масові розстріли селянства й арешти „теро- 
запалим обличами, які чекають покірно смерти. Це ристів та саботажників”. Всі в’язниці на Україні пе- 
ті селяни, яких комуністична влада вигнала з влас- реповнені арештованими хліборобами, яких влада 
них хат, виключивши їх реєстрів „продуктивних” ро- запідозріла в участи „конрреволюційних” орґаніза- 
бітників, які мають право користати з врожаю. цій. Наприклад у Києві арештованих розміщено те- 

3 Києва повідомляють, що на Україні почалися по- пер навіть по школах, бо вже всі в’язниці й ріжні 
жежі складів зібраного нового врожаю. Ці пожежі вязничні будинки переповнені до неможливости. 
набрали організованого характеру на Київщині та в 

інших районах. Вражіння таке, що це зорганізований („ Свобода ”, 8 вересня 1933 року ) 



правду про Великий голод 



Боротьба за 

Мілена Рудницька 

Вселюдська солідарність... 

Питання про моральну відпові- 
дальність людства за жертви го- 
лодової катастрофи поставив 
ясно англійський журналіст і ко- 
мерсант Вайтінґ Вільямс у стат- 
ті, надрукованій в лютому 1934 
року в лондонському тижневику 
„Ансерс”. Вільямс належав до 
тих чужинців, що бачили власни- 
ми очима спустошення, доконані 
Великим голодом на Україні. 
„Для людини XX сторіччя, - 
пише Вільямс, - моральний на- 
каз „не дай людині померти з го- 
лоду!” так само безумовний, як 
заповідь Божа „Не вбивай!”. Ре- 
акція на голод ближнього - це 
найкраща проба, чи існує все- 
людська солідарність і чи бра- 
терство людей є живою дійсніс- 
тю, чи порожньою фразою. Це є 
найправдивіший інтернаціоналізм 
на землі, вписаний у серця всіх 
чоловіків і жінок, що самі ма- 
ють дітей і не можуть перенести 
думки, що в якийсь частині світу 
діти вмирають з голоду. Тому, 
коли де-небудь, наприклад, на 
Далекому Сході, скажімо, в Ки- 
таї, якийсь лікар чи місіонер по- 
шепки промовить „люди голоду- 
ють”, то цей шепіт моментально 
перетворюється в крик, відгомін 
якого розноситься по всьому сві- 
ту. І зараз через океани пливуть 
кораблі, що везуть голодним 
кулі збіжжя та риж...”. 



Як же було з цією вселюдською 
солідарністю у відношенні до 
українського народу? 

Печать мовчання 

Ми не знаємо, в чиїй голові зро- 
дилася ідея затаїти Великий голод 
від світу, і коли та на якому зборі 
большевицьких верховодів схвале- 
но постанову, що відомості про Го- 
лод не сміють просмикнутись за 
кордон. Тоді, як відомим фактом, 
ствердженим численними свідка- 
ми й доказами, є те, що батьком 
диявольського пляну присмирити 
Україну голодом був сам Сталін, 
автор ідеї засекречення цього зло- 
чину досі не виявлений. Проте, 
нема сумніву, що десь на больше- 
вицькій верхівці таке рішення при- 
йнято і що воно переводилося з 
усією послідовністю та суворістю. 

Чому совєтський уряд хотів за 
всяку ціну приховати від світу го- 
лодову катастрофу, це окрема 
проблема, про яку ще буде мова. В 
першу чергу, рішено замкнути 
уста тим, професійним обов’язком 
яких було інформувати світ про 
події в СССР, себто кореспонден- 
там закордонної преси. Нашим 
землякам, які в ці прокляті роки 
були в Україні чи взагалі в Совєт- 
ському Союзі, відомі розпоря- 
дження, що їх для затаєння ката- 
строфічної ситуації на Україні ви- 
дала влада по лінії внутрішньої по- 
літики. В жодній совєтській газеті 
не вільно було навіть найменшим 
натяком згадувати про Голод. Не 



вільно було говорити про нього в 
прилюдних виступах, - само слово 
„голод” стало табу, якого небез- 
печно було вживати. Лікарям за- 
боронено подавати голод як причи- 
ну хвороби і смерти. Совєтський 
уряд припинив оголошувати ста- 
тистику населення; якщо він мав 
цифрові дані про спричинену голо- 
дом смертність, то тримав їх під 
ключем. Взагалі, демографічну й 
господарську статистику періоду 
1932-33 засекречено. 

Усі ці директиви переводилося з 
думкою про закордон, бо ж перед 
мешканцями СССР зайва річ було 
промовчувати факт, що на Україні 
люди голодують і з голоду вмира- 
ють: всі і так це знали. Але офіці- 
яльно жадного голоду не було! 
Обман був розрахований на закор- 
дон. Річ у тому, що чужинецьким 
кореспондентам вільно було без 
окремого дозволу цензури подава- 
ти за кордон усе, що було в совєт- 
ській пресі; вільно їм було також 
передруковувати всілякі урядові со- 
вєтські оголошення, як статистичні 
цифри тощо. То ж треба було забо- 
ронити вміщувати ці відомості в со- 
вєтській пресі, щоб вони не попада- 
ли з неї в закордонну. 

Менше відомі нашому грома- 
дянству засоби безпосереднього й 
посереднього натиску на акредито- 
ваних у Москві закордонних жур- 
налістів, що їх в той час вживала 
большевицька влада. Загострено 
до крайніх меж цензуру пресових 
телеграм. За словами Ю. Лайонса, 
який, як довголітній московський 
кореспондент „Юнайтед Прес”, 
знав ці справи наскрізь, був це пе- 
ріод „найсуворішої цензури в усій 
історії совєтської Росії”. Фран- 
цузький журналіст П’єр Берлян, 
писав: „Офіціяльна цензура калі- 
чить без милосердя депеші закор- 
донних кореспондентів, пропуска- 
ючи тільки такі невинні вислови, 
як „труднощі в прохарчуванні”. Це 
є вислови, які може дещо промов- 
ляють тим, хто знає обставини в 
Совєтському Союзі, але які є 
лише евфемізмом, коли взяти до 
уваги фактичне становище”. 

З початку 1933 року виходить 
розпорядження, яким забороня- 



ється закордонним кореспонден- 
там покидати Москву. Подорожу- 
вати можна було тільки за окре- 
мим дозволом Комісарі яту закор- 
донних справ, і тільки за затвер- 
дженим заздалегідь докладним 
маршрутом. Це розпорядження 
було без прецеденту в тогочасній 
большевицькій практиці. Констан- 
тан Уманський, тодішній шеф пре- 
сового департаменту Комісаріяту 
закордонних справ, викликав по- 
одинці всіх чужинецьких журна- 
лістів і перестерігав їх, щоб не на- 
важувалися їхати куди-небудь без 
його відома. Одночасно вся тери- 
торія України була проголошена 
недоступною для кореспондентів, 
щоб не дати їм можливости збира- 
ти автентичні інформації про ситу- 
ацію на підставі автопсії. Така ізо- 
ляція України тривала аж до ве- 
ресня 1933 року. 

На поміч умираючим братам 

Уже протягом цілого 1932 року 
ходили у Львові вперті чутки, що на 
підсовєтській Україні - голод. Але 
ніхто, мабуть, тоді ще не оевідом- 
лював, наскільки ситуація серйозна 
й загрозлива. Щойно вістка про са- 
могубство Скрипника стала для 
всіх доказом, що за Збручем тво- 
риться щось несамовите, і власне ця 
вістка спонукала до активного ви- 
ступу українську поцейбічну сус- 
пільність в обороні загроженого 
життя українського народу. В се- 
редині липня 1933 року на україн- 
ському заході і на еміграції відбува- 
ються наради представників україн- 
ського організованого громадянства 
над трагічним становищем, в якому 
опинився народ в УССР, і творяться 
комітети помочі Україні. 

У Львові за почином Української 
Парляментарної Репрезентації, 
себто українських депутатів до 
варшавського сейму й сенату, від- 
булася 16 липня 1933 року вступна 
нарада представників центральних 
установ і організацій у справі подій 
на Україні. На цій нараді рішено 
створити громадський комітет і 
вибрано комісію, яка мала підго- 
товити цю справу. Коли комісія 
перевела підготовчу роботу, пре- 
зидія Української парляментарної 

(Закінчення на стор. 21) 



16 листопада: дні скорботи 
у Філадельфії 

Громадський комітет з вшанування жертв штучного голоду 1932- 
1933 років в Україні відзначить 70-ліття трагедії 16 листопада 2003 
року, о 3-ій годині по полудні, в Українській католицькій катедрі Непо- 
рочного Зачаття концертом з програмою: камерне тріо під мистець- 
ким керівництвом Томи Гринькова; чоловічий хор „ГІрометей”; хор 
Першої Української євангельсько-баптистської церкви у Філадельфії; 
Богдан Чаплинський - тенор; учні Нашої Української Рідної Школи”, 
Пласту і СУМ-у. Виступатимуть свідки Голодомору. Додаткові інфор- 
мації можна одержати телефоном (215) 663-1166. 

Методій Борецький 





N0. 44 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



21 



Населення на Україні тікає 
від голоду в світ за очі 

БЕРЛІН, Німеччина. - Люди, що тепер прибули з Радянщини, розпо- 
відають про страшний голод на Україні. Українське населення, щоб 
урятуватися від голодової смерти, старається втекти на північ, або вза- 
галі в Московщину, де населення не так обідране владою. До Москов- 
щини щастить перебратися тим, що їдуть туди возами або йдуть пішки, 
бо на залізницях установлено кордон між Україною та Росією й нікого 
з України не пускають через той кордон, коли людина не має дозволу, 
або наказу влади їхати до Росії. Навіть на найменших стадіях завжди 
знаходиться від 1,000 до 2,000 людей, які стараються кудись вибрати- 
ся для шукання харчів. Зрештою ніхто з них не знає, куди й чого їде. 
Люди мруть десятками навіть у найменших селах. 

(„Свобода”, 21 липня 1933 року ) 



Калінін признає голод на Україні 

МОСКВА (СССР). - Кореспондент лондонської Газети „Де Обзер- 
вер” подає в спеціяльній телеграмі до своєї Газети, що президент ра- 
дянщини М. Калінін, признав те, що на Україні й на Кубані панує голод. 
Він у місті Ґоркий (Нижній Новгород) заявив на зборах околичних се- 
лян, що на Україні й на Кубані є багато колективних господарств, де 
нема збіжа в потрібній скількости для виживлення самих членів ко- 
лективних господарств. Він пояснює цю недостачу збіжа тим, що се- 
лянство не дооцінює значіння колективних господарств і ставиться до 
них негативно, а тому працює в цих господарствах недбало й мляво. 
Закінчив Калінін своє признання тим, що члени колективних госпо- 
дарств та селянство взагалі тепер мають дуже добру научку. Хоч та 
научка й жорстока, але вона навчить, мовляв, селянство як треба пра- 
цювати в колективних господарствах. 

(„Свобода”, 13 липня 1933 року ) 



Люди мруть десятками 

БЕРЛІН, Німеччина. - Люди, що тепер прибули з Радянщини, розпо- 
відають про страшний голод на Україні. Українське населення, щоб 
урятуватися від голодової смерти, старється втекти на північ, або вза- 
галі в Московщину, де населення н етак обідране владою. До Москов- 
щини щастить перебратися тим, що їдуть туди возами або йдуть пішки, 
бо на залізницях установлено кордон між Україною та Росією й нікого 
з України н впускають через той кордон, коли людина не має дозволу, 
або наказу влади їхати до Росії. Навіть на найменших стаціях завжди 
знаходиться від 1,000 до 2,000 людей, які стараються кудись вибратися 
для шукання харчів. Зрештою ніхто з них не знає, куди й чого їде. 
Люди мруть десятками навіть у найменших селах. 

(„Свобода”, 21 липня 1933 року) 



Москва робить дітей конфідентами 

МОСКВА (СССР). - Большевики створили „легкі кавалерійські 
бригади”, що складаються з дітей до 16 років. Бригади ці мають слідкува- 
ти за тим, щоб селяни виконували точно завдання та прикази радянської 
влади й здавали державі збіже, якого від них вимагають більшовики. 
Найбільше таких бригад зорганізовано на Кавказі та Україні, звідки боль- 
шевики вивозять хліб до Московщини. 

Большевицька преса з похвалою пише, що є багато дітей, які доносять 
навіть на своїх батьків, що не здають державі в скількости, якої від них 
вимагається. Таких дітей-конфідентів радянська влада нагороджує новим 
убранням, або книжками. Діти старанно вишукують „кулаків”, які „захо- 
вують” від влади своє збіже, чого в дійсності нема. 

(„Свобода”, 23 серпня 1933) 

Організують допомогу 
голодуючій радянській Україні 

ЛЬВІВ (Західня Україна). - Відомости про страхіття голоду на радян- 
ській Україні та заєдно зростаючий терор Москви проти всього україн- 
ського потрясли все українське населення Західньої України й усю україн- 
ську еміграцію в Европі. В Чехословаччині створено тимчасовий Комітет 
Допомоги Голодним на Україні, який на зборах представників 32 україн- 
ських організацій перетворився в постійний комітет на чолі з О. Бочков- 
ським. Цей комітет уже видав відозву до українського загалу з закликом 
допомоги голодним на Великій Україні. Крім того, він робить заходи, щоб 
дістати допомогу від ріжних чужоземних організацій.!...) В додатку до до- 
помогової акції, що розгортається з кожним днем у Галичині, почалася 
протестаційна акція проти московського терору на Великій Україні. Першу 
протестаційну резолюцію ухвалено в Угнові, де посол В. Кохан у яскравих 
фарбах змалював події на Великій Україні. Рішено скликати всенародне 
повітове протестаційне віче, щоби звернути увагу цілого світа на те, що 
робиться на Великій Україні. Інші місцевости також приготовляється до 
масових протестаційних віч. 

(„Свобода”, 21 липня 1933 року) 



Чужинці організовують допомогу 

ВІДЕНЬ (Австрія). - Столиця Австрії стане мабуть осередком чу- 
жинецької допомогової акції для голодних на Великій Україні. На ві- 
дозву Українського Греко-Католицького Епископату про жахливий го- 
лод на Україні звернула увагу місцева преса й широко про цей голод за- 
говорила. Іде також підготовча робота до організації комітету допомо- 
ги голодним на Радянщині. Комітет буде зпочатку зложений з пред- 
ставників усіх конфесій. На чолі цього комітету має стати популярний 
у цілій Европі кардинал Деніцер, який зокрема дуже прихильно ста- 
виться до Українців. Австрійський Червоний Хрест уже зголосився до 
участи в допомоговій акції. 

(„Свобода”, 19 серпня 1933 року) 



Боротьба... 

(Закінчення зі стор. 20) 

репрезентації скликала другу нара- 
ду на 25 липня 1933 року. В цій на- 
раді взяли участь представники 44 
політичних, наукових, культурно- 
освітніх, економічних та інших го- 
ловних установ і товариств. Нарада 
вирішила почати негайно працю в 
обороні загроженого існування ши- 
роких мас українського населення 
в УССР. Для цього створено Україн- 
ський громадський комітет рятунку 
України, який став немов централею 
для всієї політичної й харитативної 
акції в зв’язку з Голодом. Комітет 
очолював д-р Дмитро Левицький, 
голова УНДО і Української Парля- 
ментарної репрезентації. Практична 
робота спочивала в руках Ділового 
комітету під керівництвом Василя 
Мудрого, як голови, Мілени Руд- 
ницької і Володимира Дорошенка, 
заступників голови, Зиновія Пелен- 
ського, як секретаря. 

Згідно з інструкціями Ділового 
комітету і під його керуванням, по- 
стала в Галичині мережа повітових 
і місцевих комітетів рятунку Укра- 
їни. Також комітети, що організу- 
вались поза Галичиною, визнали 
здебільшого львівський комітет за 
керівний орган і координували з 
ним свою діяльність. Навіть у 
Гельсінках, в далекій Фінляндії, 
українська колонія, що складалася 



з утікачів із соловецької каторги, 
відбувши збори в справі голоду на 
Україні, схвалила резолюції, яки- 
ми приєдналася до акції Україн- 
ського громадського комітету у 
Львові. До Громадського комітету 
не приступили галицькі радикали і 
соціял-демократи; вони заснували 
самостійний комітет під назвою 
Спільний Комітет УСРП і УСДП. 

Першим актом діяльности 
львівського Громадського коміте- 
ту було видати відозву до україн- 
ського народу, яку підписали 44 
головні крайові організації Галичи- 
ни, що об’єднували фактично за- 
гал свідомого й активного галиць- 
кого громадянства. 

Ще перед появою в пресі відозви 
Громадського комітету Митропо- 
лит Шептицький, з усім єпископа- 
том Галицької церковної провінції, 
видав звернення „До всіх людей 
доброї волі - в справі подій на Ве- 
ликій Україні”, в якому просив 
„усіх християн усього світу, всіх 
віруючих в Бога, прилучитися до 
цього голосу протесту та болю і 
розповсюднити його в якнайдальш- 
ий країни світу”. Виступ Українсько- 
го єпископату викликав голосний 
відгук за кордоном: чужинна преса 
передрукувала його або передала 
його зміст, а віденський Архиєпис- 
коп, кардинал д-р Теодор Інніцер, під 
впливом цього виступу, звернувся з 
закликом до культурного світу, „пе- 
редусім до тих світових організацій. 



що працюють на службі гуманности 
й справедливости, щоб, заки ще не 
пізно, започаткувати діло помочі 
для мільйонів людей”. 

Львівський Діловий комітет видав 
низку обіжників і комунікатів з ін- 
струкціями, як творити повітові гро- 
мадські комітети, як переводити 
протестаційну акцію, як збирати й 
надсилати до львівської централі 
листи з підсовєтської України, як 
списувати протоколи з утікачами, як 
переводити збірку грошей, збіжжя і 
одягу, як збирати літературу про Го- 
лод і всі матеріяли з діяльности ко- 
мітетів, наприклад, брошури, ле- 
тючки, резолюції зборів тощо. 

День 29 жовтня 1933 року був 
проголошений днем всенаціональ- 
ної жалоби й протесту. Програма 
цього жалобного дня була така: 
вранці Богослужби в усіх україн- 
ських церквах в наміренні україн- 
ського народу, потім публічні віча 
і збори в усіх громадських устано- 
вах. День національної жалоби був 
також днем посту і жертвенности 
на організацію акції допомоги на 
ту саму допомогу. 

Громадський комітет видав дві 
брошури: Василя Мудрого „Лихо- 
ліття України”, в якій змальована 
національна й господарська політи- 
ка Москви, що привела до голодо- 
вої катастрофи України, та Андрія 
Жука „Рятункова акція для Вели- 
кої України”, з оглядом діяльности 
комітетів рятунку України. 



Слід ще згадати, що протеста- 
ційна акція на західньо-україн- 
ських землях мала також одну 
льокальну політичну ціль, а саме - 
вона провадилася під гаслом лікві- 
дації так званого радянофільства, 
себто тих політичних течій і орга- 
нізацій, що орієнтувалися на УССР 
як на форму української держав- 
ности. На зборах схвалювано резо- 
люції з вимогою „цілковитої лікві- 
дації роботи” московсько-больше- 
вицьких прислужників”. 

І справді, літо 1933 року було 
поворотним пунктом у політич- 
них настроях тої частини захід- 
ньо-українського громадянства, 
серед якої мали досі впливи ко- 
муністичні партії „Сель-Роб”- 
правиця та „Сель-Роб”-лівиця і 
комунізуюча Партія праці. Під 
впливом подій на підсовєтській 
Україні деякі політичні діячі зі- 
рвали з названими партіями, про 
що повідомляли громадянство 
прилюдними заявами. Був навіть 
випадок самогубства: Микола 
Стронський, колишній член УСС, 
урядовець совєтського консуляту 
у Львові, застрелився 3 серпня 
1933 р. на знак протесту. 

„Свобода”, 1958 рік, чч. 134-152 
Збережено мову ориґіналу 

Автор статті - відома 
українська журналістка і одна зі 
засновниць Союзу Українок. 







22 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



N0. 44 



НОВИНИ ЛІТЕРАТУРИ І МИСТЕЦТВА 



Михайло Кривень - співець України 

ПАРСИПАНІ, Н. Дж. - В США здійснює концертну подорож Народний артист України Ми- 
хайло Кривень з ансамблем „Рапсодія 11 . Артист народився в селі Липівці на Рогатинщині, за- 
кінчив Львівську консерваторію, працював солістом філармонії в Івано-Франківську, в Гу- 
цульському ансамблі пісні і танцю, лавреат Міжнародного конкурсу „Золоті трембіти “, наго- 
род ім. В. Стефаника, М. Ірчана. Тепер - професор Інституту культури і мистецтва Прикарпат- 



ського університету ім. В. Стефаника. Розмову 

- Ваша творча діяльність почалася в ра- 
дянські часи, коли вибір репертуару був обме- 
жений цензурними вимогами. Як ви перейшли 
до української пісні? 

- Я народився у 1954 році і мав співати пісні того 
часу. Багато з них були написані талановитими по- 
етами і композиторами, тож попри зміст їх вико- 
нання теж приносило задоволення. Тим більше, що 
не обов’язково було співати тільки про партію і Ле- 
ніна. Але мої батьки (мій тато народився 1912 року 
ще за Австро-Угорщини) виховали дітей в україн- 



Літературний вечір В. Біляєва 

ВАШІШТОН. - 9 жовтня в Посольстві України 
в США відбувся літературний вечір члена Націо- 
нальної спілки письменників України Володимира 
Біляєва, з презентацією його нової книги спогадів 
про літераторів західньої діяспори „На неокрая- 
нім крилі...”. Книга була видана в 2003 році на 
батьківщині автора у Донецьку, видавництвом 
„Східній видавничий дім”. В. Біляєва представив 
відомий журналіст, довголітній керівник Україн- 
ського відділу „Голосу Америки” Микола Фран- 
цуженко. На літературному вечорі були присутні 
колеги В. Біляєва з українського відділу „Голосу 
Америки”, представники дипломатичного корпусу 
та української громади. 

Володимир Біляєв передав частину власних ар- 
хівів до відділу рукописів Національної Академії 
Наук України. 

Посольство України в США 



з артистом мав Левко Хмельковськии. 

ському дусі. В селі всі знали, що нас силою забра- 
ли в СССР в 1939 році. Я цього не міг бачити, але 
завжди відчував національний дух моєї Рогатинщи- 
ни. Під час навчання в училищі культури, під час 
праці в ансамблі пісні і танцю Прикарпатського вій- 
ськового округу, в консерваторії у Львові я вчився 
на клясичних канонах співу. Моїм вчителем був 
видатний оперовий співак Павло Кармелюк, На- 
родний артист СССР. Це були твори Лисенка, Мо- 
царта, Верді... Велике піднесення викликав 1990 
рік, коли люди відчули, що ось-ось вже буде укра- 
їнська держава. Тисячні віча у Львові, Тернополі, 
Івано-Франківську... Я працював у філармонії, від 
1989 року мав звання Заслуженого артиста Украї- 
ни. І пішов серед людей з січовими, з визвольними 
піснями. Вони дуже збуджували людей. 

- Де ви навчилися цих пісень? 

- Я їх знав з дитинства, їх співали батьки, 
співали мої односельці, але ніхто на них не до- 
носив владі. 

- Чи ваша творча діяльність була тільки 
концертною? 

- Після закінчення консерваторії я дістав ди- 
плом з спеціяльности - оперовий і камерний 
співак, викладач. Державний іспит я складав у 
Львівській опері, співаючи партію Фігаро в 
„Севільському цирульникові" Росіні. Була 
можливість співати в Київській опері, але ви- 
никли буденні проблеми - помешкання не 
було, столичної прописки, а ми вже мали пер- 
шого сина... Зайнявся концертами. Звання На- 
родного артиста України мені було присвоєно 
до 5-ої річниці Незалежности у 1996 рдці. 




Народний артист України Михайло Кривень 

- Як давно ви в Америці? 

- Ми прилетіли ансамблем 3 серпня, дали ряд 
концертів, але я вже готуюся повернутися додо- 
му, тому що чекають на мене студенти, лекції. 
Співали на фестивалях, святкових імпрезах. Були 
сольні концерти. Зі мною приїхав ансамбль „Рап- 
содія". В його складі мій син Володимир Кри- 
вень, Володимир Шотурма, Любомир Некорак. 

- Хто на вас чекає в Україні? 

- У нас є ще один син Юрій, йому 21 рік, він 
закінчив політологію в Києво-Могилянській 
академії, тепер вчиться на журналіста. Також 
вчить право у Прикарпатському університеті. 
Дружина Леся закінчила Київський інститут 
культури. 






НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ім. ШЕВЧЕНКА 



запрошує своїх членів та українську громаду на 



0 



СИМПОЗІЮМ 

присвячений 70-літтю Голодомору в Україні 1932-1933 рр. 

Програму веде проф. ТАРАС ГУНЧАК 

Перша частина 

Яг. ЗАМЕЗ МАСЕ (Куіу) 

„\МНУ УУА5 ІТ <ЗЕІЧОСЮЕ?“ 

От. МАНвАНЕТ 5ІНЮІ- СОИЕУ (Епдіапф 

„ОАВЕТН ЗОМЕ5: 

А УОІСЕ СВУШС Ш ТНЕ №ІІ_ОЕВМЕ55“ 



НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ім. ШЕВЧЕНКА 

запросило на 

СИМПОЗІЮМ ПРО ГОЛОДОМОР 1932-1933 рр. 





Друга частина 

НА ТАЛЯ ДЗЮБЕНКО (Київ) 

я ГОЛОДОМОР: СВІДЧЕННЯ ОЧЕВИДЦІВ ‘ 

ВОЛОДИМИР ЛОЗИЦЬКИЙ (Київ) та 
ВОЛОДИМИР ДАНИЛЕНКО (Київ) 

які доповідатимуть про архівні матеріали 
пов’язані з Голодомором 

Симпозіюм відбудеться 

в суботу, 8 листопада 2003 р. 
о 4-ій год. по пол. 

в будинку НТШ: 63 РоигІП Ауепие (між 9-ою і 10-ою) Ием Уогк, ІЧУ 

тел.: (212) 254-5130 



Д-ра ДЖЕЙМСА МЕЙСА 

Професора Національного Університету „Києво-Могилянська Академія ' 
заступника головного редактора журналу „Політична думка", 
Голову Комісії США з вивчення Голодомору. 

Д-р МАРҐАРЕТ СІРІОЛ КОЛЛІ 

авторку книжки „Сагеіґі йопез: А Мапсґіикио іпсібепі “ (2002). 

У цій книжці йдеться про англійського журналіста Ґерета Джонса, 
який ризикував своїм життям, щоби розповісти правду про Голодомор. 

НАТАЛЮ ДЗЮБЕНКО 

письменницю 

ВОЛОДИМИРА ДАНИЛЕНКА 

Директора Державного Архіву Київської области 

ВОЛОДИМИРА лозицького 

Директора Центрального Державного Архіву 
Громадських Організацій 





N0. 44 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



23 



Промені віри і любови 



Славнозвісний французький 
письменник та знавець музики 
Ромен Ролан, торкаючись на- 
родної пісні, писав: „Скоро хоче- 
те ви зрозуміти музичну індиві- 
дуальність будь-якого народу, 
уявити собі те, що в ньому най- 
таємнішого, то ось вам найкра- 
щий засіб - простудіюйте його 
народні пісні”. В цих словах гли- 
бока правда. Ніщо так не малює 
українського народу, його вдачі, 




темпераменту, всієї його істоти, 
як пісня. В супроводі пісні про- 
ходить усе життя українця, 
вона, як у дзеркалі, відбиває 
зміни в його існуванні протягом 
віків. 

Саме 11 жовтня церква Входу 
в Храм Пресвятої Богородиці ві- 
тала на теренах Фльориди (N 01*1 
РогІ) український жіночий ан- 
самбль „Суцвіття” - під патро- 
натом Стейтової Управи Союз 
Українок Н.П.В. Австралії. „По- 
дорож по Україні” - концертна 
програма, складена з двох час- 
тин. Керівник жіночого ансамб- 
лю Оксана Рогатин-Василик 
розпочала концерт з молитви - 
„Промінь Віри” на слова і музи- 
ку Т. Петриненка. Після вико- 



нання сольо О. Рогатин-Василик 
солістки дарували публіці пісні, 
які начебто зливались з кожним 
життям особисто, і вона не лу- 
нала, а говорила-промовляла 
словами, і кожне слово цієї 
яскравої промови пронизувало 
душу. 

У монтажі - „Дорогами до 
Иезалежности” лунали пере- 
важно пісні УПА: „Тужно грала 
чудовая скрипка”, стрілецька 
пісня: „Ішов стрілець” та пісні 
на слова Т. Г. Шевченка. У дру- 
гій частині - „Подорож по Укра- 
їні” кожний міг здійснити подо- 
рож по Україні від Криму аж до 
Карпат. 

Вітали українську громаду 
дует Анастазії і Адріяни Васи- 
лик, які виконали народний та- 
нець. 

Закінчилась програма тепли- 





5 жовтня на концерті ансмблю „Суцвіття^ в Ню-Йорку. Зліва вгорі: ведуча. Галя Сімановська. 
Праворуч - ансамбль „Сувіття“ на сцені. Вгорі: голова СУ Австралії Христина Сивенька-Бейлі з 
союзянаками Ню-Йорку. Фото: Я. Кулинич 



ми оплесками і гимном України. 

Фортепіяновий супровід - На- 
талка Зінченко, супровід на 
акордіоні - Ігор Клайберт, ав- 
тор монтажу „Подорож по 
Україні” і „Дорогами до Неза- 
лежности Оля Мисик-Рогатин. 

Висловлюємо щиру подяку 
управі 56-го Відділу СУА ім. 
Мілени Рудницької в Норт-Пор- 
ті, Фльорида, Христині Лазор, 
Марійці Білинській, Марії Нава- 
ринській, а також усім союзни- 
кам, які спричинилися до мож- 
ливосте проведення концерту у 
Норт-Порті. 

Як писав М. Гоголь, „всі вони 
(українські пісні) милозвучні, 
пахучі, різноманітні надзвичай- 
но. Скрізь нові кольори, скрізь 
простота і невимовна ніжність 
почуттів”. 



Галина Ковалишин 



Зустріч з поетом 

ЧИКАГО. - Заходами Україн- 
ського інституту модерного мис- 
тецтва і Товариства української 
мови ім. Шевченка українська 
громада мала приємність 27 ве- 
ресня приймати поета Василя 
Махна з Ню-Йорку, який є та- 
кож літературознавцем, пере- 
кладачем і есеїстом. 

Про творчий шлях Василя 
Махна розповів присутнім д-р 
Богдан Рубчак - професор порів- 
няльної літератури в Ілиной- 
ському університеті в Чикаго. 

Поезія Василя Махна, яку він 
читав на вечорі, - це найновіші 
його враження з життя і побуту 
в Ню-Йорку. 

Василь Махно народився в 
Чорткові в 1965 році, жив у Тер- 
нополі, викладав літературу у 
Тернопільському університеті, а 
згодом в Яґелонському у Крако- 
ві. З 2000 року проживає в Ню- 
Йорку і працює в НТШ-А. Він 
автор п’яти збірок поезій. Його 
дисертація про Богдана Ігора Ан- 
тонича вийшла книжкою. Також 
вийшла книжка перекладів 
польського поета Збіґнєва Гер- 
берта. Він перекладав Чеслава 
Мілоша, німецьких, сербських, 
румунських та американських 
поетів. Його поезії були пере- 
кладені на польську, сербську 
та інші мови. Він уклав антоло- 
гію своїх ровесників під назвою 
„Дев’ятдесятники”. Часто дру- 
кується, бере участь у міжна- 
родних фестивалях поетів різ- 
них країн. 

На вечорі були показані твори 
мистців з України Василя Бажая 
та Володимири Ганкевич. 

Віра Водна рук 





„ ГОЛОСИ ПРЕДКІВ 

Записи фольклору Закарпаття 
із архіву Івана Панькевича ( 1929, 1935) 

Автор - МИКОЛА МУШИНКА 

256 стр. Ціна 20.00 дол. 



Замовлення висилати до: 

Ог. Мікиіаз Мизіпка, 080 01 Ргєзоу, ОогкеИо 21, ЗІоуакіа 



/У 




ГУРТ „ГАЛИЧАНИ 



Граємо: 

концерти 

забави, 

весілля. 



Забезпечуємо 

озвучення 

фестивальних 

концертів. 



Звертатись в студію „НАСГ ЗОУМО” до Віктора Сидіра (718) 996-0777 (917) 327-8098 



24 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



N0. 44 



З історії українського німого кіна 



Київський театральний інститут 
ім. І. Карпенка-Карого випустив 
1990-92-их роках у світ дві відео- 
касети, присвячені українському 
німому кіно. Першу з них названо 
„Народження”, а другу - „Станов- 
лення і розквіт”. Перша відео-ка- 
сета не залишає по собі особливо- 
го враження, за винятком того, що 
молоде покоління може побачити 
відомого актора Амвросія Бучму 
у фільмі „Тарас Шевченко” в го- 
ловній ролі, а також найбільшого 
режисера українського модерного 
театру Леся Курбаса, з часів його 
праці над фільмом „Вендета”. 

Основне зацікавлення становить 
друга відео-касета, що містить ка- 
дри з 20 фільмів, і хоч найкращі 
кадри, а також кращі фільми дея- 
ких режисерів оминено, загалом 



складається досить яскрава пано- 
рама українського німого кіна до 
1931 року. Цілком слушно, що 
найбільше представлений Олексан- 
дер Довженко - кадрами від його 
ранніх фільмів: „Ягідка кохання” 
(1926) та „Сумка дипкур’єра” 
(1927) до повнометражних: „Зве- 
нигора” (1923), де історичні події в 
Україні (період Хмельницького, 
Гайдамаччина, Перша світова ві- 
йна) об’єднані символічною по- 
статтю діда, носія національних 
традицій українського села; фільм 
„Арсенал” (1929), що представляє 
події українського національного 
руху на тлі світових подій в часах 
Першої світової війни; і нарешті, 
„Земля” (1930), виняткове мис- 
тецьке полотно, що показує став- 
лення людини до землі у вічному 



рухові життя (вмирає дід - наро- 
джується дитина). 

Поруч з кадрами фільмів О. До- 
вженка показано в другій відео-ка- 
сеті кадри з фільму „Василина” 
(1923) режисера Фавста Лопатин- 
ського (пізніше розстріляного) - 
ідеальний фрагмент з побуту села 
на початку XX століття; „Нічний 
візник” (1929) режисера Георгія 
Тасіна - трагедія „маленької люди- 
ни” на тлі діяльности українського 
комуністичного підпілля в часи 
громадянської війни; „Два дні” 
(1927) Георгія Стабового - психо- 
логічна драма в особі старого дво- 
рецького в часи революції; два 
фільми Дзиги Вертова - „Одинад- 
цятий” (1928) та „Людина з апара- 
том” (1929), з яких другий вражає 
своєю динамічною дією в чітко ви- 



триманому ритмі; „Джальма” 
(1928) та „Вітер з порогів” (1930) 
представляють у відео-касеті 
фільми режисера Арнольда Кор- 
дюма - перший відображає часи 
громадянської війни на Кавказі, 
другий - життя родини останнього 
лоцмана перед будівництвом Дні- 
прогесу з фільмів Івана Кавалері- 
дзе подано „Переколи” (1930) та 
„Штурмовими ночами” (1931) - 
перший з часів громадянської ві- 
йни, а другий з будівництва Дні- 
прогесу. Шкода, що до відео-касе- 
ти не потрапив експериментальний 
фільм Кавалерідзе „Злива” (1929) 
з часів Гайдамаччини; фільми 
„Чортополох” (1927) Павла Доли- 
ни та „Хліб” (1930) Михайла 
Шпитковського відтворюють бо- 
ротьбу на селі, зокрема другий по- 
рушує тему утворення сільсько- 
господарських артілей у 20-их ро- 
ках і фільм „Квартали передміс- 
та” (1930) Григорія Гричера-Чери- 
ковера - побут околиці, зі значною 
дозою детективної драми. Все ж 
чи не найбільша цінність відео-ка- 
сет Українського німого кіна для 
сучасного глядача полягає в показі 
мистецтва таких визначних акто- 
рів, як А. Бучма, І. Замичковський 
чи М. Садовський. Адже Бучма за- 
служено дістав назву „великого 
німого”. Майстерність цього, без 
сумніву, найвизначнішого україн- 
ського актора XX століття, зна- 
йшла своє найповніше втілення 
таки в німому кіно. Коли мені по- 
щастило побачити А. Бучму в зву- 
ковому фільмі С. Ейзенштейна 
„Іван Грозний” в ролі Басманова, 
то такого враження, як в німому 
фільмі, не склалося. В показаних 
фільмах на відео-касеті є епізод з 
фільму О. Довженка „Арсенал”, 
де А. Бучма - в ролі німецького 
вояка, отруєного газами. Тут ше- 
девром є лише виняткова міміка 
А. Бучми. Найбільшим досягнен- 
ням його є роля Гордія Ярощука в 
„Нічному візникові”, де промов- 
ляє і його міміка, і його жести, і 
його хода, і почуття. 

Іван Замиковський в фільмі 
„Два дні” створив глибоко психо- 
логічний образ старого дворецько- 
го. На обличчі актора ніби були 
„написані” і його глибокі страж- 
дання від самотности, і якась за- 
тверділа покірність, і зворушливі 
почуття до сина. Закордонна кри- 
тика прирівнювала його гру в цьо- 
му фільмі до гри німецького кіно- 
актора Еміля Янінґса. Мені ж зда- 
ється, що в своєму мистецтві він 
був ближчий до психологічного 
реалізму Павля Веґенера. 

Нарешті, Микола Садовський. 
Це єдина можливість побачити 
мистецтво корифея української 
сцени, що склалося ще в XIX сто- 
літті. Він грає ролю старого лоц- 
мана в фільмі „Вітер з порогів”. 
Впевнена велична хода, безмежний 
„океан” почуттів (і це на 74-му 
році життя). Це виняткова нагода 
сьогодні - побачити мистецтво од- 
ного з основоположників україн- 
ської професійної сцени... 

Крізь найбільшу кількість пока- 
заних на відео-касеті фільмів про- 
лягає тема боротьби між тради- 
ційним і новим укладом життя. 
Ще сильно показані національні 
традиції, ще існують контакти з 
Заходом, ще живе віра в краще 
майбутнє. Ще не прийшли жахливі 
30-тІ роки, коли і традиції, і кон- 
такти, і віра зникли... 

Валеріян Ревуцький 






УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ СОЮЗ, ІНК. 



ЯКИМ СПОСОБОМ МОЖНА ЗБІЛЬШИТИ 
СУМУ МОЄЇ ІСНУЮЧОЇ ГРАМОТИ в 
УНСОЮЗІ? 

ПРИДБАЙТЕ ДОДАТКОВЕ ДОМОВЛЕННЯ 



ВІК 0 - 90** ОТРИМАЄТЕ 4 % ЗНИЖКУ **ГАРАНТІЯ ВИДАННЯ 
Згідно з попитом бажаючих знижка продовжується до 31 грудня 2003 р. 



І55.1ІЄ Аде 


Рег $1,000 


Іззие Аде 


Рег $1,000 






40 


**230.40 


60 


443.52 


* Придбайте додаткове забезпечення до Ваших 


41 


239.04 


61 


456.00 


існуючих грамот, а це на забезпеченнях на ціле життя 










(\Л/ІтоІе иїе), забезпеченнях з вкладками платними 


42 


247.68 


62 


469.44 


впродовж 20 років (Р20) або забезпеченнях з вкладками 


43 


256.32 


63 


483.84 


платними до 65-го року життя (Р65) 


44 


264.96 


64 


497.28 




Приєднайтеся до тисячів 


45 


274.56 


65 


511.68 




задоволених членів УНСоюзу. 


46 


284.16 


66 


525.12 




Ми не відкинемо Ваше додаткове 


47 


293.76 


67 


539.52 




забезпечення! 


48 


303.36 


68 


552.96 


Збільшіть Вашу номінальну суму існуючого забезпечення 


49 


313.92 


69 


567.36 




1 ,000 дол. - 5,000 дол. 


50 


324.48 


70 


581.76 
















Просимо виповнити запитник поданий 


51 


335.04 


71 


597.12 




внизу і вислати до Г оловної Канцелярії УНСоюзу. 


52 


346.56 


72 


611.52 














чЗ цієї пропозиції не можуть користати власники 


53 


358.08 


73 


625.92 


грамот термінових, вивінувальних і Універсального 










забезпечення. 


54 


369.60 


74 


640.32 






55 


381.12 


75 


654.72 




Мате 


56 


392.64 


76 


668.16 




Асісігезз 


57 


405.12 


77 


681.60 






58 


417.60 


78 


695.04 






59 


430.08 


79 


708.48 




Рбопе 


В СПРАВІ ІНШИХ РОКІВ ПРОСИМО ТЕЛЕФОНУВАТИ ДО УНС 


Е-МаіІ 



ІЖНАІМІАИ МАТЮМАІ. АЗЗИ. ІИС. 
2200 Воиіе 10, Р.О. Вох 280 




Роіісу № Сиггепі Аае 


Рагзіррапу, N0 07054 




33 № 


Ріюпе (800) 253-9862 

Рах (973) 292-0900 

Е-МаіІ: ІІМА@ІІМАМЕМВЕРГ. СОМ 




Атоипі арріуіпд їог $ 




Атоипі епсіозесі і/уііїї арріісаііоп $ 




N0. 44 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



25 



НОВІ ВИДАННЯ 

Тонке мереживо поезії 
Тамари Ганенко 



Мереживо метафор, витонче- 
ність образів, занурення в світ вну- 
трішніх почуттів - усе це прита- 
манне жіночій поезії, яка викликає 
подив і захоплення іншосвітом жі- 
ночого сприйняття такого буденно- 
го, такого звичного світу. Звісно, і 
серед поетес є авторки, вірші яких 
лунають вибухами в провінційній 
тиші, кличуть до дії, збуджують 
вир емоцій, але Тамара Ганенко усе 
ж належить саме до майстринь 
тонкого візерунку жіночої поезії в 
стилі бароко. 

Щойно у Білій Церкві на Київ- 
щині альманах „Біла Церква 44 ви- 
пустив її книжку „Із тернами в 
серці 44 , до якої увійшли також ві- 
рші для дітей і прозові зразки. 

Тамара Ганенко народилася у 
1961 році в селі поблизу Сквири, у 
1991 році видрукувала у видавни- 
цтві „Український письменник 44 
першу збірку поезій „Тече Растави- 
ця 44 , яка стала визнанням її поетич- 
ного дару. Від 1996 року Тамара 
Ганенко живе у СІЛА. 

Нова збірка починається з по- 
езій, які мають яскраве громадян- 
ське звучання. Причому з відстані, з 
Америки, сьогодення України автор- 
ка бачить з болючою виразністю. 

Тернами в її серці стало відкрит- 
тя правди про боротьбу і жертви 
недавніх часів: 

Вродливі, натхненні, далекі... 

розстріляні... 

Ідуть крізь шляхи, крізь тополі, 
крізь втомлений шерхіт століть. 

Минають роки життя за океа- 
ном, а Україна не відпускає поете- 
су, живе в душі, вабить до себе: 

Засипало, завіяло, снігами зане- 
сло 

Далеке, недосяжне, 

перемріяне село... 

І далі: 



Які привітні там світанки, 

Яка малинова зоря! 

А білі птахи відлітають 
В далекі далі, за моря... 

Отак і Тамара Ганенко відлетіла 
білою птахою, щоб жити відві- 
чним чеканням кохання і щастя да- 
леко від милих київських гаїв. 

Летять роки, червоні коні, 

З копит - хвилинки срібнодзвонні... 

Метафоричність ї'ї творів від- 
криває чутливу до життя, вразли- 
ву до краси душу. Прийшла весна, 
розтали візерунки на вікнах: 

А в шибках розпрозорених 
Скрізь носики малі: 

Не сплять вже діти-проліски, 
Найкращі на землі... 

Такі поетичні знахідки є в кож- 
ному з віршів: „хвилі річки, пахо- 
щі землі, і один на двох великий 
ліс 44 , „останні хвилі літа, океан об- 
лизав мене як гостинний пес 44 , 
„опускає лапаті вуха щастя 44 , „са- 
мота завиває, як тиха пороша, сні- 
гові кучугури в душі намело 44 , 
„весна із руки прозорої очі твої на- 
пуває 44 , „у темну ніч вогневі краплі 
свіч, як жовтий дощ у павутинні 
доль 44 , „ой котився місяць, котив- 
ся, за тополю місяць зачепився 44 , 
„я на шматочки спогад рву, щоби 
не смів про ту хвилину... 44 , „утекло 
наполохане літо, на піску сохне 
шлюпка пуста 44 . Сузір’ям влучних 
метафор, за кожною з яких - об- 
раз, подія, почуття, збірка вабить і 
не відпускає читача. 

І, як вже згадано, чисто жіноче 
серед буденної закоеанської праці 
прагнення неземного, високого ко- 
хання: 

Прийду до тебе, 

втомлена й змарніла, 
Впаду я ниць, потрощена ущент, 
і проростуть твої зап’ястя білі, 
й забєшся ти між болісних прощень. 



Незабгненна таємниця любові 
проростає у вірш: 

Жагучих пестощів збуяле лихо. 
Червоні губи, чорні-чорні очі... 

Ці ночі - згуби. 

Ти почуй це, любий, - 
Я їх не хочу! 

Я їх палко хочу! 

Дальша доля поетеси великою 
мірою залежить від сприйнятти 
громади. Тож хочеться вірити, що 
її книжку прочитають і тепло 
сприймуть не тільки в Україні, а й 
за її межами. 

Книжку „Із тернами в серці 44 
можна придбати за 10 долярів в 
агенції „Роксоляна 44 : 300 Рагкег 
Аує., Маріешооф N1 07040. Тел.: 
(973) 763-8778. 

Левко Хмельковський 



Край любові - Україна 

За білим-білим небом 

За океаном, небом знов 
Є край, що не пуски від себе. 

Що вічно в серці, як любов. 
Його річок прозорі плеса 

Дають наснаги незглибінь, 

І вишили його адресу 

Волошки в житі голубі. 
Медово липи пахнуть в літі, 

У височіні птах кружля. 

Там чорноземи монолітні 
І люди справжні, як земля. 

І може треба геть відбути. 
Зайти у далечі югу. 

Щоб на всю душу осягнути 
Його безвимірну вагу. 

14 липня 1999 р. 

Різдво 

Дощ на дворі хлюстшпь, 
як із відра, 

Розкішно пахне хвоя 
оксамитна. 

Звучить затерта пісенька 
стара, 

І тихо сходить у душі 
молитва. 




Я лечу по білосніжжю. 

По критому роздоллю, 

А зима кидає сніжки 
Розшалілою рукою, 

Сніг вривається за комір. 

Сніг заплутується в косах. 

1 несуться білі коні. 

Аж сніги рятунку просять. 

Вітер десь позаду свище. 

Не завдасть уже мороки. 

До опівночі все ближче, 

З новим щастям, 
з Новим роком! 

Марія 

(уривок) 

Моя душа живе тепер в пустелі, 
У хижі, випаленій дочорни. 
Смугасті рядна 

стертих буднів стелить. 

Не в силах слово пісні простогнать. 
По головешках, попелі, вугіллі 
Ступає у ніколи і в ніде... 

За нею мовчки в підвечірку смуглім 
Тінь спогаду останнього бреде, 

І тиша непорушністю жахає, - 
По ній аж кола, наче по воді!.. 
Несуть вітри жагучими шляхахш 
Бліді квітки розтрачених надій. 



Тамара Ганенко 



Вийшла „Географія України 44 





П 0. Міси* 



ГЕОГРАФІЯ 

УКРАЇНИ 



-їж. 



І 









Петро О. Масляк, „Географія 
України, ” Ню-Йорк, Шкільна Рада, 
2003, 196 стор. 



В останніх роках Шкільна рада 
видала декілька підручників, 
щоб усучаснити програму на- 
вчання в Школах українознав- 
ства в США. Вийшла „Хрестома- 



тія XX століття” - Є. Федорен- 
ка, „Граматика української 
мови” - Н. Кулакової та Є. Федо- 
ренка, „Найновіша історія Украї- 
ни. 1945-2002” Ю. Гаєцького. На 
черзі - підручник географії, 
який приготовив професор кате- 
дри географії України Київського 
університету Петро О. Масляк. 

Підручник поділений на сім 
розділів: вступ, природа, україн- 
ський народ, господарство, еко- 
номічні райони, екологія та укра- 
їнці у світі. Характерно, що еко- 
номічна географія, якої все бра- 
кувало в попередніх підручни- 
ках, займає майже половину 
книжки (ст. 93-178). Кожний 
розділ та підрозділ має вправи 
для учнів і навіть географічні 
гри та хрестівки. 

Багато ілюстрацій робить під- 
ручник цікавим для учнів. Автор 
подав також дані про географію 
українських прізвищ та внесок 
українців у світову цивілізацію. 
Цікавим є розділ „Українці в сві- 
ті”. Тут є і оригінальні фото про 
скульптора Архипенка в дорозі 
до Америки з 1923 року та фото 
Української православної церкви 
в Москві з XVII ст. 

З підручника довідуємося, що в 



Україні є 490 районів, 454 міст, 
904 сіл міського типу та 10,210 
сіл. Щорічно там можна видобу- 
вати 130 мільйонів вугілля, вдвічі 
більше ніж тепер. Але потрібно 
збудувати модерні шахти. Також в 
Україні є великі резерви природ- 
нього Газу та нафти на Лівобе- 
режжі, але на це потрібно інвес- 
тицій, щоб їх використати. Дуже 
слабо розвинений в Україні ту- 
ризм та розваго-відпочинкове 
господарство. Автор бачить вели- 
ку перспективу у його розбудові. 

В книжці є словник, який по- 
яснює деякі слова українською 
та англійською мовами. 

У підручнику мало матеріялу для 
історичної географії чи навіть адмі- 
ністративного поділу України. Немає 



мап, тільки ілюстрація мали Бопля- 
на з XVII ст. Отже, потрібно вжива- 
ти підручник з історичним атласом 
та географічними картами. До ново- 
го видання бажано вживати бодай 
5-6 мап, які б вказували, де лежать 
екологічні райони, шахти, річки, міс- 
та, гори, тощо. Новий підручник до- 
поможе в навчанні географії України 
всім учням та людям, які цікавлять- 
ся географією України. 

Книжка коштує 15 дол. (плюс 
кошти на пересилання), її можна 
придбати у Шкільній раді за 
адресою: ІІкгаіпіап Ебисаііопаї 
Соппсії - ІЕС.С.А. Р.О.Вох 391 - 
Соорег 8іа1іоп., Хеш Уогк, ХУ 
10276-0391. 

Юрій Гаєцький 



-* , 




Тп-Соипіу ОЬ-Оуп Аззосіаіез, РА. 


| Д-р АНД 


РІЙ в. гной 


(ЗупесоІоду, ОЬзїеїгісз апсі Іпіегіііііу 


64 Зіеіїоп Воаб 


328 (ЗгеепЬгоок ВоасІ 


Різсаїа\л/ау, N4 08854 


(Згееп Вгоок, N3 08812 


(732) 968-4444 


(732) 805-9997 


Рах (732) 968-1675 


Рах (732) 805-5655 


Лікар приймає за попереднім домовленням 





26 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



N0. 44 



Книжка, створена любов’ю до Львова 




„Не раз доводиться 
жити далеченько від 
Львова, але де б ти не 
був, завжди живеш зі 
Львовом, аби запалюва- 
ти серце дивною, незбаг- 
ненною радістю від яко- 
гось магічного контакту 
з ним - інакше душа 
швидко спустошується і 
відчуваєш гіркоту своєї 
духовної загублености 
навіть серед краси і роз- 
коші Західнього світу“. 

Ось таким ствер- 
дженням розпочинає 
свою вийняткову 
книжку Юрій Николи- 
шин. І це „мотто“ 
оправдується на кожній 
сторінці елегій Львова, 
як і назвав свій альбом 
автор. Численні світли- 
ни усіх закутків міста, 
кожна із відповідним 
поясненням - це немов 
символічний травелог 
про Львів, створений 
автором, з допомогою 



інших фотографій, здатний захо- 
пити кожного теперішнього чи 
давнішого львів’янина. Як пише 
автор, „перед читачами - емоцій- 
на оповідь про вулиці й будівлі, 
про церкви і пам’ятники, про ар- 
хітектуру та історію чудового 
міста - Львова. Книга призначе- 
на для всіх, хто любить Львів і 
цікавиться його історією". 

І цей неповторний Львів про- 
мовляє до нас з кожної сторінки 
своїми світлинами, що показу- 
ють його красу, його історичні 
надбання, його неповторність. 

Книжка полонить і захопить 
кожного, хто коли-небудь був у 
Львові, тим паче кожного його 
довголітнього мешканця. Ця ка- 
мінна квітка від першої до остан- 
ньої сторінки, але також відпо- 
відно діє промовистий, теплий 
текст. Навіть той, хто ніколи не 
був у Львові, неодмінно полю- 
бить це особливе місто, що знало 
стільки історичних подій, випро- 
бувань, а таки залишилося прива- 
бливим і дорогим. А місто... „як 
жінка, потребує любові й казки" 




Ідеальна якість 
Надійний сервіс 
Низькі ціни 

Ніяких прихованих 
оплат 

Інтернет всього 
за $8.99 



А 






Росія 


20.00 


9.90 


Москва 


15.00 


4.90 


Україна 


27.00 


14.90 


Ізраїль 


12.00 


6.90 


Польща 


20.00 


6.90 


Місячна оплата 


$3.95 


$2.95 



6.90 

2.90 
13.90 

5.90 
5.90 

НІ 



8.90 


15.90 


4.90 


6.90 


14.90 


18.90 


7.90 


8.90 


6.90 


8.50 


НІ 


НІ 



АІІ гайте яиоіесі агв (ог сіігесі (ІіаІ звп/ісе апсі ага іп еїїесі аз ої 9/29/03. Раїез тау сйапде мГІтоиі пойсе 

ОИіег гаїев тау Ье ауаіІаЬІв виЬ|ес[ Іо уагіоиз Ьез агкі гезігісйопв. АІІ Іопд йівіапсе саііз аге виЬіесГ Ш іахез апсі гвдиіаіогу (есте. 

Вибір зрозумілий! 

1. 888. 6060. \ЛЮТ 

(9 3 8 ) 

Україномовні оператори 









ишт 



\лгакш різсоішт тєиєсоммииісАТЮ№ 



- пише в передньому слові Я. Де- 
рега. І ми, читачі, знаходимо в 
ній і одне, й інше. 

„Елегії Львова" можна замови- 
ти за ціну 35 дол. у Михайла Бара- 
баша: 40-60 ЕІЬегЩоп 81. Арі. 4Ь, 
Еітйигзі, ОТ 11373. Тел.: 1(718) 
335-8357. 

О в їж* 



Історія села 




Літом 2003 року у Львові вийшла 
книжка „Історія села Переволочна" 
Миколи Андрусяка та Григорія Сір- 
ського. Книжка в м’якій обкладинці 
має 180 сторінок і кілька десятків 
знімок з життя-буття селян. 

Книжка коштує 10 дол. включно 
з пересилкою, її можна придбати за 
адресою: Реіго ЬаЬоІа, 2224 

НаггІ8 Кб., Вгоабуіе\у НІ8., ОН 44147. 
Тел.: (440) 838-1016 

Петро Лагола 



Книжки для молоді 




ЛЬВІВ. - Католицьке видавни- 
цтво „Свічадо" випустило дві книж- 
ки, призначені підліткам. У першій 
з них „Дрібні справи" Марії Бравн- 
Ґалковської розглядаються пробле- 
ми облаштування своєї кімнати, 
чесноти християнської моралі - по- 
служливість, тактовність, співчут- 
тя. сором’язливість, лагідність, ві- 
рність, патріотизм та інші, доклад- 
но розповідається про учинки мило- 
сердя - голодних нагодувати, спра- 
глих напоїти, заблуканих наверну- 
ти, подорожнього в домі прийняти, 
сумного потішити, важких за вда- 
чею терпіти, образи прощати та ін. 

Друга книжка, „Мандруючи до 
зрілости", за редакцією Терези 
Круль написана для дітей віком 11- 
13 років і розглядає проблеми ін- 
тимного життя, про які не часто ве- 
дуть мову в сім’ї і в школі. Про 
зміст книжки інформують назви її 
розділів - „Бути в сім’ї", „Дозріван- 
ня", „Передавання життя", „Інтим- 
ність", „Мистецтво вибирати". 

З питань придбання книжок мож- 
на звертатися до видавництва „Сві- 
чадо" на адресу: вул. Винниченка, 
22, а/с 808, Львів, 79008 ІГкгаіпе. 
Телефон-факс (380)(322) 97-16-33. 
Електронна пошта: ро8І@8УІсЬа- 
бо.сот 



Л. Хм. 




































N0. 44 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



27 



НА ДОЗВІЛЛІ 



Марки і наліпки на честь українського війська 







Випуск з нагоди 60 -річчя Дивізії „Галичина" 



Військова тематика (зображення 
військ і фльоти, полководців чи 
військових діячів, воєнних укрі- 
плень, битв, їхніх річниць, військо- 
вих дій, зброї від середньовіччя по 
сьогодні) трапляється на держав- 
них поштових марках України, і 
недержавних, тобто непоштових, 
приватно виданих марках, старан- 
нями ветеранів колишніх україн- 
ських військових з’єднань. Але не 
тільки їх. До перемін таких видань 
належать ще й державні й недер- 
жавні пропам’ятні бльоки, марко- 
вані й немарковані пропам’ятні 
конверти й листівки, формуляри 
польових пошт і пошт військовопо- 
лонених, спеціяльні штемпелі 
(спецпогашення), як і інші роди 
штемпелів, як от ідентифіційні й 
календарні штемпелі військових 
з’єднань, військової цензури, на- 
ліпки такої цензури тощо. 

Державні поштові марки України 
видано в 1920 році у Відні - три мар- 
ки (з серії, що не потрапили вже в 



поштовий обіг), і в Ки- 
єві в рр. 1992-2003 - 
52 марки. Крім того. 
Українська Повстан- 
ська Армія видала для 
кур’єрського зв’язку в 
1944-47 рр., в районі 
Любачівщина-Холм- 
щина одну марку. 

Недержавних 
українських тематич- 
но військових марок 
дуже багато. Україн- 
ська радикальна пар- 
тія видала в 1912 році 
у Львові три марки; 
бойова управа Укра- 
їнських січових стрільців у 1915 
році у Відні - 60 марок, ветерани 
цього військового з’єднання в 1934 
році у Львові - одну марку, в 1949 
році в Мюнхені - три марки, ра- 
зом - 64 марки; філія Товариства 
охорони воєнних могил в Рогатині 
в 1925-30 рр. там же - одну марку; 
ОУН у 1941 р. в Празі - п’ять ма- 
рок; Український допомоговий ко- 
мітет в Холмі в 1941 і 1942 рр. - 
10 марок; невідома організація в 
1941 р. у Львові - одну марку; 
ОУН (с) в 1943 р. в невідомій міс- 
цевості - три марки, в 1952 р. в 
Парижі - шість марок, в 1953 р. в 
невідомій місцевості у СІЛА - три 
марки, разом - 12 марок; військо- 
ва управа дивізії „Галичина 44 в 
1944 р. у Львові - дві марки, ін- 
терновані в Ріміні вояки цієї Диві- 
зії в 1946-47 рр. - 16 марок, вете- 
рани Дивізії в 1954 і 1957 рр. в 
Мюнхені - вісім марок і в 1974 і 
1980 рр. в Чикаго - 20 марок, ра- 
зом - 46 марок; Закордонний по- 



штовий відділ підпільної пошти 
України в 1949-1983 рр. спершу в 
Мюнхені, згодом в Чикаго - 379 
марок; Українська національна 
рада в 1950 р. в Мюнхені - чотири 
марки; Союз українських філате- 
лістів в 1954 р. в Ню-Йорку - дві 
марки; Організація оборони чоти- 
рьох свобід в Україні в 1954 р. в 
Чикаго - чотири марки; Україн- 
ський національний музей в Онта- 
ріо в Каліфорнії в 1956 р. - три 
марки; Український музей в Клів- 
ленді в 1958 р. - дві марки, в 1959 
р. - п’ять марок, разом - сім ма- 
рок; Український воєнно-історич- 
ний інститут в Торонто в 1961 р. - 
вісім марок; Товариство приятелів 
капелі бандуристів в 1963, 1966, 
1968-70, 1972, 1974-77, 1989, 1990, 
1993 і 1994 рр. в Дітройті - 15 ма- 
рок; Організація державного від- 
родження України в 1964 р. в 
Чикаго - 16 марок; Регіональне 
об’єднання „Ярославщина та окра- 
їни Засяння 44 в 1966 р. в Клівленді 
- три марки; ветерани Української 
Повстанської Армії в 1967 р. в 
Ню-Йорку - вісім марок; Україн- 
ський музей-архів в Денвері в 
1969 р. - шість марок; Перемиське 
земляцтво в Великобританії в 

1971 р. в Лондоні - чотири марки; і 
Союз українців у Великобританії в 

1972 р. в Лондоні - три марки. Ра- 
зом 22 видавці видало в 1912-94 
рр. 604 приватні українські тема- 
тичні військові марки. Також у 
ранніх 1990-их рр. появилися ще в 
Україні непоштові, але приватно 
видані марки, а саме: „Гуляйпіль- 
ська республіка 44 в невідомій міс- 
цевості - сім марок, „Козацька 



пошта 44 в невідомій місцевості - 
три марки, „Українські батальйо- 
ни 44 Об’єднаних Націй у невідомій 
місцевості - шість марок, в Запо- 
ріжжі - 17 марок, в Києві - 14 ма- 
рок, в Криму - шість марок, і в 
Хмельницьку - 105 марок. 

Цьогорічна марка з нагоди 60- 
річчя утворення Дивізії „Галичи- 
на 44 і проектована на 2004-ий рік 
марка для відмічення 60-ліття 
битви цієї Дивізії під Бродами сим- 
волізують українські визвольні 
змагання, боротьбу за незалеж- 
ність України і надію, що державне 
видавництво „Марка України 44 
включить визвольні змагання 
українського народу у свою тема- 
тику. Поштова оплата за лист чи 
листівку по Канаді - 48 центів, до 
СІЛА - 65 центів, до інших країн - 
1.25 дол. Дохід з продажу призна- 
чений для хворих дивізійників і 
юнаків в Україні. Разом з маркою, 
що складається з наліпки з нагоди 
60-ліття утворення Дивізія „Гали- 
чина 44 й 48-центової марки-рамки 
Канади, на якій поміщується ця на- 
ліпка, Головна управа братства ви- 
дала також пролам ’ятний конверт 
і пропам’ятну листівку, офранко- 
вані вищезгаданою маркою, дій- 
сною для поштового обігу в Кана- 
ді й з доплатою закордон, погашені 
як першоднівки. Комплект цього 
ювілейного видання (1 конверт, 1 
листівка, 2 марки на них, погашені 
як першоднівки) можна замовляти 
в Мирона Головатого за ціну 6 ка- 
надських або 5 американських до- 
лярів (з доданням на пересилання). 

Адреса: Мугоп Ноіоуаіу, 29 
Сгепбоп Пг., ЕіоЬісоке, ОХ, М9С 
306, Сапаба. 

Олександер Малицький 





ПРЕСОВИЙ ФОНД 


„СВОБОДИ 44 , 


вересень 2003 р. 


100 


дол. Дейчаківський Юрій 


Норт Потомак, Мд. 


10 дол. 


Стеткевич Ярослав 


Ворен, Миш. 




5 дол. Филипович Нестор 


Чикаго, Іл. 


55 


Клебович Володимир 


Ню Бриттан, Кон. 




Беш Іван 


Янґставн, Аріз. 




Галабурда Ростислав 


Клифтон, Н. Дж. 


50 


Крупська Наталія в пам’ять 




Бурдин Лев 


Мідл Вілидж, Н.Й., 




Гришко Василь 


Голивуд, Фла. 




Корнеля Крупського 


Денвер, Коло. 




Хромовська Марія 


Амстердам, Н.Й. 




Гуцал Маркіян 


Мейпл Гров, Мін. 


40 


Ґалонзка Дмитро 


Рослиндейл, Мас. 




Довбня Вікторія 


Елентавн, Н. Дж. 




Яремчук Юрій 


Істон, Па. 


35 


Федун Базилій 


Чардон, Огайо 




Филипович Роман 


Савт Голанд, Іл. 




Яворський Михайло 


Алгамбра, Каліф 


зо 


Орловська Тамара 


Норвел, Мас. 




Гамрат Михайло 


Монреаль, Квеб. Канада 


Кавка Володимира 


Дрексел Гіл, Па. 




Закревський Андрій 


Мідл Вилидж, Н.Й. 




Гнатюк М. 


Лівонія, Миш. 




Коваль Захарій 


Севіклей, Па. 


25 


Андрусяк Марія 


Ворен, Миш. 




Гурський Петро 


Челтенгем, Па. 




Кравчук Микола 


Менвил, Н.Дж. 




Болонка Василь 


Бутвин, Па. 




Якубяк Ольга 


Чикаго, Іл. 




Кульчак Параскевія 


Омага, Неб. 




Чорненький Володимир 


Фінікс, Аріз. 




Коверко Олег 


Чикаго, Іл. 




Ладанай Степан 


Ґлен Спей, Н.Й. 




Храплива Марія 


Матаван, Н. Дж. 




Кривуцький Іван 


Коледж Парк, Мед. 




Леськів Микола 


Філядельфія, Па. 




Федуняк Василь 


Голисвуд, Н.Й. 




Кульматицький Володимир 


Сідер Нолс, Н.Дж. 




Левицький Семен 


Етобіко, Онт. Канада 




Гавриш Степан 


Ерденгайм, Па. 




Квітковська Марта 


Ворен, Миш. 




Максимчук Степан 


Джерзі Ситі, Н.Дж. 




Пундій Павло 


Чикаго, Іл. 




Лонишин Юрко 


Самерсет, Н.Дж. 




Мудрий Василь 


Вудсайд, Н.Й. 




Захарків Ірина 


Ворен, Миш. 




Лужняки Ольга і Микола 


Чикаго, Іл. 




Мусик Павло 


Дітройт, Миш. 


20 


Ліщина Л. 


Ізлінґтон, Он. Канада 




Литвинишин Йосиф 


Гінсдейл, Іл. 




Лутчин Надія 


Україна 




Андрусь Ірина 


Флашинґ, Н.Й. 




Марушка Микола 


Чикаго, Іл. 




Неілко Марія 


Еленвіл, Н.Й. 




Бартків Петро 


Вілмінґтон, Дел. 




Осудар Дмитро 


Говмвуд, Іл. 




Новак Григорій 


Норт Лейк, Іл. 




Борачок Олег 


Медисон, Віск. 




Пільгуй Дмитро 


Філядельфія, Па. 




Олійник Анна 


Філядельфія, Па. 




Бурбело Ґ. 


Вестерлі, Р. Ай. 




Прокопович Іриней 


Калабасас, Каліф. 




Оріховська Дарія 


Вестгемптон, Н. Дж. 




Іваськів Аркадій 


Коламбія, Мд. 




Руднк Михайло 


Лонґ Айленд Ситі, Н.Й. 


Паращук Михайло 


Колчестер, Кон. 




Качай Ярослав 


Челтенгам, Па. 




Смолинський Богдан 


Шрузбурі, Мас. 




Патрило Петро 


Френчтавн, Н.Дж. 




Лаґола Петро 


Бродв’ю Гтс. Огайо, 




Стеців Богдан 


Спрінґ Гіл, Фла. 




Пилипчук Василь 


Ютика, Н.Й. 




Маркевич Олег 


Розел, Н.Дж. 




Тарасенко Василь 


Чикаго, Іл. 




Росинський Віктор 


Ювінґ Тавншип, Н.Дж. 




Рожанковський Ярослав 


Джамейка Плейн, Мас. 




Трощук Віра 


Чикаго, Іл. 




Сахно Йосиф 


Лукавт Мавнтн, Джа. 




Задерей Андрій 


Савт Бенд, Інд. 




Білинська-Фірстнер Віра 


Трентон, Н.Дж. 




Семущак Степанія 


Вудсайд, Н.Й. 


15 


Іваницька Катерина 


Релай, Н.Кар, 




Заяць Роман 


Чикаго, Іл. 




Шейфер Наталія 


Віліямставн, Н.Дж. 




Беца Павло 


Лорейн, Огайо 




Заяць Анна 


Ворен, Миш. 




Слободинський Михайло 


Періш, Фла. 




Ханас Петро 


Овк Лон, Іл. 




Зварич Михайло 


Йонкерс, Н, Й. 




Слота Степан 


Коледж Парк, Мд. 




Феленчак Степан 


Ню Берн, Н. Кар. 


5 


Омельченко Андрі 


Фінікс. Аріз. 




Сиґіда М. 


Іст Гановер, Н.Дж. 




Гафткович Іван 


Трентон, Н.Дж. 




Баран Іван 


Рочестер, Н.Й. 




Уздейчук Володимир 


Йонкерс, Н.Й. 




Ганас Юрій 


Гамілтон, Онт., Канада 




Богданик Йосиф 


Чикаго, Іл. 




Вольчанський Михайло 


Палм Гарбор, Фла. 




Яримович Ярослав 


Челтенгем, Па. 




Бойцун Михайло 


Трентон , Н. Д. 




Вирста Володимир 


Філядельфія, Па. 




Калинич Любомир 


Ірвінґтон, Н.Дж. 




Бойко Василь 


Менвіл, Н.Дж. 




Зайло Еміль 


Кісімі, Фла. 




Кутак Йосиф 


Розлиндейл, Мас. 




Бучинська Катерина 


Камберленд, Р. Ай. 




3 Гнатів Ірина 


Йонкерс, Н.Й. 




Мелені Ярослава і 






Хархаліс Любомир 


Рочестер, Н.Й. 










Михайло 


Монреал, Квеб. Канада 




Цибрівський Ілько 


Луївіл, Кент. 




Разом 


1,514.00 дол. 




Олійник Степан 


Вашінґтон, Д.К. 




Дацків Анна 


Філядельфія, Па. 










Петрик Федор 


Левітавн, Па. 




Дейчаківський Орест 


Белтсвил, Мд. 




Щиро дякуємо всім за фінансову підтримку 




Почтар Людмила 


Скоч Плейнс, Н.Дж. 




Дубровський М. 


Силвер Спрінг, Мд. 




„ Свободи “ - найстаршої української газети 


11 


Скібіцький Олександер 


Вебстер, Н.Й. 




Фолтин Оксана 


Снелвил, Дж. 




в світі. 




10 


Барон, Дарія 


Керґонксон, Н.Й. 


















28 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



N0. 44 



ПОДОРОЖІ 

Волинський світильник науки 



Перебуваючи в Україні з кінцем літа, я поста- 
новила відвідати Волинь. Земля ця особливо 
дорога мені, там минули мої найважчі роки у 
визвольно-підпільній боротьбі після Другої сві- 
тової війни. Поїхала туди в товаристві Наталі 
Дани лейко і завдяки їй. Вона заздалегідь скла- 
ла плян, де і в яких навчальних закладах я по- 
винна виступити і, як живий свідок, розповісти 
студентам про наші визвольні змагання. 

Відвідини всюди були хвилюючі. Однак осо- 
бливе враження на мене зробив університет 
„Острозька академія” - як зовнішнім вигля- 



дом, так і атмосферою, яка панує в авдиторіях 
та в університетському містечку. 

Тільки в’їхати на територію академії - від- 
разу впадає в око порядок і охайність. Крізь 
зелень дерев проглядають чисті, світло по- 
фарбовані будинки, впорядковані доріжки 
через невеличкий парк, велика спортова пло- 
ща, їдальня, а дещо збоку - житлові будинки 
для викладачів і їхніх родин. Все - в найкра- 
щому порядку і в квітах. 

Як в академії, так і в цілому містечку панує 
українська мова. Уживання рідної мови на лек- 



ціях і в щоденному побуті - одна з умов на- 
вчання в академії. Та не тільки на мову - тут 
пильну увагу звертають і на українську істо- 
рію, літературу. Все це - заслуга ректора проф. 
Ігоря Пасічника. Він надає тону і вимогливо пе- 
ревіряє виконання навчальних програм. 

Я залишала гостинні стіни академії з надій- 
ним почуттям, що ця історична наукова устано- 
ва буде дарувати українському народові висо- 
кокваліфіковану патріотичну еліту, яка зуміє 
виплекати „свою мудрість”. Але у цьому ділі 
їм треба нашої фінансової помочі. Допомога 
Острозькій академії, а також іншим науковим ін- 
ституціям - це найефективніша форма допомоги 
Україні, яку може дати діаспора, щоб запевнити 
виховання національно свідомої молоді. 

Марія Пискір 



Аітньої пори на Хрещатику 



Уже багато років я живу на святій 
землі, поблизу Єрусалиму. Але 
коли довго не буваю в Україні, на 
вулицях рідного Києва, не вдихаю 
пахощів бузку, конвалій, не плету 
вінки з волошок, не стою під дідо- 
вою грушею (все, що лишилося від 
дворища мого дитинства), притулив- 
шись до старезного стовбура, ніби 
до дідової неголеної щоки, не слу- 
хаю тихий голос моєї матінки - по- 
чинає тужити душа. Тоді беру кви- 
ток і їду... додому. Після 5-річної 
перерви я знову відвідала Київ, коли 
квітли каштани, акація, сідав на во- 
лосся тополиний пух. Тополі теж по- 
дорослішали. В підземних переходах 
столичного метро продаються 
останні конвалії і перші ромашки, 
юні українки - такі красиві, прива- 
бливі, що навіть ділові молоді люди 
не можуть утриматися від спокуси 
посміхнутися красуням. 

Хрещатик - головна вулиця дер- 
жави, улюблене місце киян і гостей - 
як завжди, красивий, жвавий, древ- 
ній і молодий, з оновленими вітрина- 
ми нових і старих крамниць, кав’я- 
рень, які розмістилися просто на хід- 
никах. Тут спритні молодики полів- 
іють на безпечних гостей столиці: 
„Вас зфотографували безплатно. Да- 
вайте вашу адресу, за кілька днів 
одержите красиву світлину". Фото- 




граф записав мою адресу і сказав: „З 
вас 20 гривнів". Що тут вдієш? 

Під майданом Незалежности та 
площею Лева Толстого „виросли" 
справжні підземні міста з місцями 
для відпочинку, фонтанами, доро- 
гими і модними крамницями, фір- 
мовими українськими ресторанами. 
Все - відповідно до європейського 
рівня. Тут є кондиціонери, є радни- 
ки, які допоможуть вам зорієнтува- 
тися в розмаїтті товарів та послуг. 
Зазначу - недешевих. Тому кияни 
середнього достатку сюди прихо- 
дять хібащо ховатися від спеки та 
дивитися на красиві, але недоступні 
речі. Купують одяг - на базарах, 
яких тепер розвелося багато у міс- 
тах і селах. Але найбільше мене 
вразила виставка-продаж товарів 
легкої та текстильної промисловос- 
те Харківщини, що розмістилася у 
передній залі Київської державної 
консерваторії, колиски українських 
талантів. При вході - крамнички з 
взуттям, одягом, швейними додат- 
ками місцевого виробництва. 

Я хотіла купити в Києві кілька 
дисків клясичної української му- 
зики та народних пісень у виконан- 
ні хорових колективів та відомих 
співаків. На жаль, це мені не вда- 
лося. Професор Київської держав- 
ної філармонії, який очолює єди- 



ний у світі ансамбль балалаєчни- 
ків - Володимир Іляшкевич - по- 
скаржився, що зали філармонії 
напівпорожні, молодь не хоче хо- 
дити на концерти клясичної музи- 
ки, тому адміністрації все частіше 
доводиться здавати в оренду залі і 
приміщення філярмонії, на жаль, 
не для клясичних концертів. 

У „Метрограді" я зазирнула в 
книгарню „Буквоїд". Український 
відділ міститься в куточку, де є 
видання Т. Шевченка, Василя Си- 
моненка, збірочки поезій, видані 
на газетному папері. Вони тулили- 
ся до розкішних російських книг. 
Директор магазину пояснив, що на 
російськомовні видання в Україні 
немає податків, а на українські 
вони сягають 20 відсотків. 

Взагалі, з державною мовою в 
державі негаразд. Про це я говори- 
ла з журналістами, з представника- 
ми науки, учителями шкіл і просто 
перехожими. Всі мої співрозмовни- 
ки вважали, що мова - це основа 
державносте, але купити україно- 
мовні газети - неможливо. Про це 
мені хотілося поговорити з міні- 
стром науки та освіти України Васи- 
лем Кременем, але чемна прес-се- 
кретар Долганова протягом тижня 
вибачалася за міністра, який немає 
кількох хвилин, щоб відповісти на 




Дошка оголошень порожня - немає концертів в столичній консерваторії, 
а у передній залі - діє виставка-продаж промислових товарів 



мої запитання. Звісно, був кінець 
навчального року. Мені довелося 
бути на останньому дзвінку в двох 
школах - Київській середній ч. 63 
та сільській на Черкащині. Вразила 
зібраність та серйозність юнаків і 
дівчат, що вступали в доросле 
життя, гордість, з якою вони гово- 
рили про свою землю, наміри, пла- 
ни. Потенціал є в Україні, але не за- 
вжди підтримують його чиновники. 

Час поїздки випав на гарячу пору 
городів. Усі працездатні - від ма- 
леньких до стареньких - обгортали 
картоплю, пололи кукурудзу, виса- 
джували помідори, капусту, огіроч- 
ки. Пізно, після десятої вечора, ми 
спілкувалися з моїми давніми дру- 
зями - Ніною та Глібом Бондаренка- 
ми. У них і город до ладу, і теплиця 
для розсади, і кавунів - поле. Мене 
частували першою суницею і череш- 
нею. Не онукові, а мені віддали пер- 
ші духм’яні ягоди. Кажуть, діти ж 
тут живуть, то ще скуштують. Горо- 
дина рятує людей взимку, бо пенсій 
ледве вистачає на хліб і ліки. Най- 
гірше - стареньким, хворим і одино- 
ким. Але діти, як не скрутно бать- 
кам усе ж гарненько одягнені, наго- 
довані, веселенькі. А це щастя, коли 
посміхається дитина. 

Так швидко лине час в Україні, 
так хороше з друзями! На пам’ять 
про рідну землю сплела вінок з во- 
лошок. 

Світлана Глаз 




Безробітні музики грають 
в підземних переходах 




N0. 44 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



29 




Обслуга: 



ТНЕ ШОКЮ, СІ.05ЕК ТО НОМЕ 



Починайте користуватися нашими послугами відразу, це значне 
заощаджування. Ваше запитання? Телефонуйте: 1-888-279-8666 
або відвідайте нас на Інтернеті: уууууу.1010719.сот 



• Ті самі низькі ціни, 24 години на добу 

• Нема щомісячних оплат 

• Оплата за розмови буде включена у Ваш телефонічний рахунок 

• Немає потреби реєструватися 

• Ваш телефон працює відразу 



Це дуже просто! 

США і КАНАДА: 10-10-719 + код міста + номер телефону 

Для дзвінків за кордон: 10-10-719 + 011 +код країни + код міста + номер телефону 



Немає потреби реєструватися! 

Просто набирайте! 



УКРАЇНА 



шшш 



Г..І 

* V*-* Т 
' V 



УКРАЇНА 14.9с 

РОСІЯ 9.9с 

- МОСКВА 4.9с 

- С. ПЕТЕРБУРГ 4.9с 

ІЗРАЇЛЬ 7.9с 

КАНАДА 4.9с 

США 4.9с 



Дотеперішні клієнти повинні телефонувати, щоб отримати ті низькі ціни. Невелика плата за з'єднання - 
ЗО ц. Ціни по США дійсні для всіх штатів за вийнятком Аляски і Гаваїв. Стягується Федеральний податок. 
Дзвінки за кордон з мобільних телефонів можуть бути іншими. 




СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



N 0 . 44 



коснезтек ішіт українська кредитова 

ЕЕОЕКАІ СВЕШТ ІІМ СПІЛКА В РОЧЕСТЕРІ 



У В АГА! 

НОВЕ ПРИМІЩЕННЯ, НОВІ ПОСЛУГИ 

Федеральної Кредитової Кооперативи СУМА 




Г - -■ " 4 ГЗ ^ ЧТГТ - ■ 

ПККА^ІА^ 

^ икшплопхщ 



к® Додаткові години урядування 

в® Урядування по понеділках, обслуга в ранні і вечірні години 


Вікно Каса (Огіує ТИги, Согр. Віусі), 


125 Согрогаіе Віусі. ЗОЇ Раїізасіе Аує. 


Понеділок: 8:30 ранку - 3:00 по пол. 
Вівторок: 8:30 ранку - 3:00 по пол. 
Середа: 8:30 ранку - 3:00 по пол. 
Четвер: 8:30 ранку - 3:00 по пол. 
П’ятниця: 8:30 ранку - 8:00 веч. 
Субота: - 


9:00 ранку - 3:00 по пол. 

9:00 ранку - 3:00 по пол. 3:00 по пол. - 8:00 веч. 

9:00 ранку - 3:00 по пол. 3:00 по пол. - 8:00 веч. 

9:00 ранку - 3:00 по пол. 3:00 по пол. - 8:00 веч. 

9:00 ранку - 8:00 веч. 

9:30 ранку - 12:30 по пол. 






ОиІ о! Зіаіе, СаІІ ТоН Ргее 1-877-988-7828 - Аисіш Яе$роп$е Іте: 585-338-2980 



ч® 3 АТМ машина 24 години, 7 днів (при Согрогаіе В І усі.) 
в® 3 Вікно Каса (бгіуе - \Ьги Іеііег міпсіом) 
в® Зберігальні скриньки (заіе сіерозіі Ьохез) 

Нові позики: 

в® 3 Позики на землю (уасапі Іапсі іоапз) 
г® Позики на будову (сопзігисііоп Іоапз) 

ЧИ ВИ Є ЧЛЕНОМ ФЕДЕРАЛЬНОЇ КРЕДИТОВОЇ КООПЕРАТИВИ СУМА 
В ЙОНКЕРСІ ЧИ У НАШИХ ФІЛІЯХ? ЯКЩО НІ, ТО ЗРОБІТЬ ЦЕ ЗАРАЗ! 
КОРИСТАЙТЕЗ НАЙКРАЩИХ УМОВ І 




Головне Бюро у Йонкерсі: 

125 Согрогаіе ВоиІеуагсІ, 
Уопкегз, МУ 10701-6841 
РНрпе: (914) 220-4900 
Рах: (914) 220-4090 ^ 



1-888-644-3 II М А 

Е-таіІ: 8итауопІси@А01_.сот 



Філія у Йонкерсі: 

ЗОЇ Раїізасіе Ауепие, 
Уопкегз, МУ 10703 
РІіОпе: (914) 965-8560 
Рах: (914) 965-1936 



ошрко со. 

В наших крамницях можна придбати авіаквитки в Україну 
та з України, зробити візи до України. 

До вибору 99 взірців хусток! 

Телефонні картки: 100 хв. розмови із Україною за $10. 



ІІкгаіпіап ВезеагсИ Сепіег 
39 СІоуеІІу ВоасІ, Зіатіогсі, СТ 06902 
Рґіопе/Рах: (203) 969-0498 
Тиезсіау, Месіпезсіау, Ргісіау: 

4 Р.М. -8 Р.М. 



33 Реіег & РаиІ Тікг. СаІІюІіс СЬигсґі 
41 СоІІіпз Ауепие, Зргіпд УаІІеу, МУ 10977 
РРопе/Рах: (845) 425-2749 
Тиезсіау, Рг і сіау: 

5:30 Р.М. - 8:30 Р.М. 



МЕЮАРК, № 

688 Запіогсі Аує 
Т ел.: (973) 373-8783 
(888) 336-4776 



сиртом, ми 

565 СІіНоп Аує 
Т е І.: (973) 916-1543 



РНІЬАйЕЬРНІА 
1801 Соіітап Аує 
Т еІ.: (215) 728-6040 



ЗОМА (Уопкегз) РСіі оііегз уои Іііе Ьезі гаіез оп зауіпдз апсі Іоапз, 
шііїї сопуепіепі Іюигз апсі їгіепсНу зетсе. 

Дирекція Федеральної Кредитової Кооперативи СУМА в Йонкерсі 

ВоігФоТО^ 

ЗІІМА (Уопкегз) РесіегаІ СгесШ ІІпіоп 



Ні в одній Фінансовій установі 

% ВІДСОТКИ 

на оиіапностях та сертифікатах не є такі високі 

ЯКУ 

Федеральній Кредитовій Кооперативі 

САМОПОМІЧ НЬЮ ЙОРК 




сил» 




108 8ЄСОІИІ Ауепие №\у Уогк, М¥ 10ОД І!й|: 012) 473-7310 Гах: (212) 473-3251 
ВИГІДНО РОЗТАШОВ АНІ ФІЛІАЛИ: 

€325 Копіє 209 КегЬопкзоп, ІЧ¥ 12446 ТеІ: (845) 626-2938 Рах: (845) 626-8636 

226 Ипіошіаіе Ауепие ипіотМе, М¥ 11553 ТеІ: (516) 565-2393 Рах: (516) 565-2ІШ 
32-01 31 Ауепие Ааіогі*»- М¥ 111(16 ТеІ: (718) 626-0506 Рах: (718) 626-0458 

Е-пошта: 8ЮІ¥РСЧ/(л?аоІ.сош Відвідайте нас на інтернеті: чу\у\у.$е1ГгеНапселу.ог£ 




Користуйтесь нашим 



РКЕЬ (1-888-735-3735) 









N0. 44 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



31 




Вестерн Юніон*: 

Ціни - нижчі, 
друзі й рідні - ближчі! 

Ціни Вестерн Юніон на грошові перекази понад $500 
в Україну та Росію стали ще доступнішім^ ніж коли-небудь 1 .. 

Дивіться самі: 

Нові розцінки Вестерн Юніон 
на грошові перекази понад $500 Попередні розунки 

(дійсні з 5-го березня 2003 року) Вестерн Юнюн 

$500.01-5600.00 лише $28 $50 

$600.01-52,500.00 лише 5% $56-$ 125 

$2,500.01 і більше лише 4% $ 1 3 5 і більше ЛЛк 



МГЕ8ТЕКМ 

имюм 



ГРОШОВІ 

ПЕРЕКАЗИ 



Найшвидший спосіб переказати гроші по всьому світу. ' 

( 1 ) Нові розцінки дійсні на грошові перекази понад 3500, відправлені в Україну та Росію з пунктів Вестерн ЮнюжЛ) у районі Великого Нью-Йорку Нижчі її 
розцінки базуються на порівнянні зі звичайними попередніми розцінками Вестерн Юнюн на грошові перекази в Україну та Росію Знижені розцінки не е 
поширюються на грошові перекази Вестерн Юнюн, відправлені телефоном або через Інтсрнст з адресою \ллллл/л\іс5ісгпипюл сот. Розцінки можуть ь 
бути змінені без попередження. Розцінки чинні лише обмежений період часу в тих пунктах, які беруть участь у цій кампанії 



(2) В залежності від розкладу роботи пунктів виплати грошових переказів. 



Ф 2003 УУсбісгп Упюп Ноісіїпдз, Іпс Усі права застережені. І. 



Скористайтеся з нечуваних знижок на ціни 
Вестерн Юніон і перекажіть гроші вже сьогаднІІ 



За докладнішою інформацією дзвоніть: 

1-800-799-6882 українською мовою і 
1-800-327-0000 російською мовою 



Значне заощадження та безпечне і надійне 
обслуговування. Ваші гроші можна отримати залічені 
хвилини в доларах С11ІА в понад 5000 пунктах в Україні 
та Росіі 5 . Привітливі оператори нашого Центру 
обслуговування розмовляють Вашою рідною мовою. 





Зголошення присилати до: 
8 VоЬос]а/ТІ 1 е Икгаіпіап У7еекІу 
Р.О.Вох 280, Раг 5 Іррапу, N3 07054 



Зголошення присилати до 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



ІМо. 44 



НОВА АДРЕСА: 



їм я і прізвище 
Адреса 



На зміну адреси проситься долучити $1.00 
ПЕРЕВЕДЕННЯ ЗМІНИ АДРЕСИ ТРИВАЄ 1-2 ТИЖНІ 



< ЗМІНА АДРЕСИ > 

□ „Свобода" □ „ТНе ІІкгаіпіап №еекІу“ 

СТАРА АДРЕСА: 

Число Відділу (якщо член УНС) 

Ім'я і прізвище 

Адреса 



АДВОКАТ л 

ЯРОСЛАВ Д 
КУЗЕМЧАК і 

КОМПЕНСАЦІЇ І ВИМОГИ 
В НАСЛІДОК АВАРІЙ 

✓ на роботі 

✓ автомобільних 

✓ в публічних місцях 

✓ лікарських помилок 



Перша консультація безплатна 

Оплату беремо лише після виграші процесу 
про відшкодування 



А ТАКОЖ: 



• ВОДІННЯ під впливом алькоголю 

• КУПІВЛЯ І ПРОДАЖ нерухомостей 

• ПРОЦЕСИ цивільні і кримінальні 

• ШТРАФИ 

• РОЗВОДИ 

• ЗАГАЛЬНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ 

ШШШ & ОАУЮ 

1373 ВгоасІ Зі., СІіПоп, N3 07013 

(973) 773-9800 



ВИБИРАЮЧИ ІЮ&ЛРУНОЬ 
РІДНИМ І ЗНАЙОМИМ - 
ВИБЕРІТЬ ' СВОБОДУ 7 

НАЙСТАРІШИЙ І НАЙБІАЬШ 
ШАНОВАНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ 
ЧАСОПИС В ДІЯСПОРІ 

Передплата на рік лише >> дол. 



йигшоосііє ТгауеІ Вигеаи Псі. 
800-550-4334 914-969-4200 

771-АУопкегз Аує., Уопкеге, ИУ 10704 
Рах: 914-969-2108 
е-таіі: сіит«оосіІУі@аоІ.сот 



АероСвіт Авіядшії (з Ню-Йорку) 



І ПО 



Львів Москва 
(і міст* і Варшава 
■ Україні) 



9/1-10/31 $510 $600 $510 

11/1-12/11 $450 $520 $450 

Маємо великий вибірна інші авіалінії з усіх 
міст США в Україну, різнож з усі частини світу. 
Круїзи, відпочинкові курорти на карибійських 
островах, Гаваях, Мексико. 

Користайте з низьких цін. Полагоджуємо візи. 



КУП о н 

Знижка важна на круїзи, вакації. 
Не важне на летунські квитки. 

Купон важний до 30-го жовтня 2003 р- 

Друкарня 

сомрі/торкіет согр. 

ЕзіаЬІізИесІ 1972 

С1ІЙ0П, Легзеу 






• книжки (в твердій і м’якій оправах) 

• журнали (з експедицією, або без) 

• канцелярійні друки 

• весільні запрошення (в укр. і анг. мовах) 

Ваші замовлення виконуємо 
сумлінно, скоро і на час та 
з 30-літнім досвідом! 

973-574-880(1 

Рах: 973-574-8887 
е-шаіі: сот ри(орг@аоІ.сот 






а 



и 



ч! 



2. 



< 






О 



СУ и 






ЕНЦИКЛОПЕДІЯ УКРАЇНИ 

універсальне джерело знань про Україну! 

Це унікальне видання англійською мовою збагатить будь-яку 
бібліотеку, як приватну, так і публічну. 

Том 1 75 00 А° л (було 95 дол.) за два ТОМИ - 130.00 дол. 

Том 2 75.00 дол. (було 95 дол.) 

Ціни включають пересилку. Замовлення разом з чеком або 
грошевим переказом надсилати на адресу: 

ЦКРАІЯІАН ШЛСШАІ. А550СІАТКЖ ШС 
Р.О.Вох 280, 2200 Вои(е 10, Рагзіррапу, N3 07054 

Мешканці Нью- Джерзі підлягають 6% -му податкові. 



ДОРОГІ ЗЕМЛЯКИ! ХОЧЕТЕ МАТИ СПОКІЙНУ ТА 
ЗАБЕЗПЕЧЕНУ СТАРІСТЬ - ВСТУПІТЬ В ЧЛЕНИ 
УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО СОЮЗУ! 



шг 

Ціни від 1 листопада 
до Ю грудня 2003 р. 



ЛЬВОВА 

Г РИГИ 
ВІЛЬНЮСА 



• Квитки на місцеві і міжнародні літаки; 

• вакації в Мексику, на Караібах і Гаваях; 

; подорожі на . жсусових кораблях. 

• і.^^зсилку і шеи через „УУЕЗТЕРІЧ ІІЖОМ“ 

• квитки на л..~ки з НЬЮ-ЙОРКУ до: 



540 дол . 
370 дол. 
450 дол, 
325 дол. 



податок 

податок 

податок 

податок 



(в обидві сторони) 
(в одну сторону) 

(в обидві сторони) 
(в одну сторону) 



МІНСЬКА, СОФІЇ, ТАЛІНА, ВІЛЬНА, КИЄВА, СТ ПЕТЕРБУРГУ, МОСКВИ 
500 ДОЛ. + ПОДаТОК(в обидві сторони) 

350 ДОЛ. + податок (в одну сторону) 

Пропонуємо низькі ціни на 

„ ШМА'ІГГ, „ЦУРТНАИЗА „АЕВОЗУІТ“ і „АБВОРЬОТ" 

; 74 №з5аи Аує., Вгоокіуп, МУ 11222 = 

ТеІ : (718) 383-7211 • (718) 383-0083 
с ах: (718) 349-1767 • "гееіеі.: 1-800-603-7973 



ЬНр://уууууу.аІЬаігауеІ.сот 



е-таіІ:аІЬа!гаУеІ @аоІ сот 



КАТАЛОГ КНИЖОК 



ІИПРОДАЖ 



Автор і назва 



мія Наук України. Інститут Економіки. Економіка Укра їни: 
минуле, сучасне і майбутнє. Матерія - .' Першого конгресу Мі ірод- 
ної української економічної асоціації ^українською і англійською мова- 
ми) ;иїв, Наукова думка, 1993, стор. 356. 



Ващик, Петро. Воїн армії Ісуса. Публіцистично-документальна повість. 
Видавництво Каліфорнія, Сакраменто, 2001 р. М. обкл., стор. 116. 

Ващик, Петро. Зоряні вітрила. Поезії. 

Рівне-Коннектикат, 2001р. Укр.-англ. мова. М. обкл , стор. 72. 

Винниченко, Ігор. „Україна 1920- 1980- их“. Депортації, заслання, вислання. 

Київ, видавництво „Рада", 1994 р., стор. 125. 

Гол од, Марія-Анна. „Янгол у наймах". Старосвітські легенди. Київ, 
видавництво „Рада", 1995 р., стор. 77. 

Горлач, Степан. „Хрестин - нРм»»« иЛ Аті^ 

Київ, видавництво „Рада", 1994 р., стор. 190. 

Горохович, Антоніна. „Батьки і діти 1 . 

Вінніпег-Торонто, 1990 р. Світова Координаційна Виховно-Освітня 
Рада, стор. 176. 

Знаки. 155 стародавніх українських вишиво к Видавництво 
„Соняшник", Київ, 1992 р. Великий формат М. обкл 
Стор. 72. 

Кацавець Г і Паламар Л. „Мова д і лових п аперів ". Навчальний посібник 
,,ля студентів. Київ, „Либідь", І994 р., стор. 208. 

Касетка: Козацькі пісні у виконанні Петра Мамая. Благослови нас, 
мати Україно! 



Ціна в долярах 



Сверсткж. Євген. Блудні сини України. Літературно-критичні статті і вис- 
тупи автора, присвячених відродженню духовности й морально-естетич- 
ним проблемам. Київ, 1993 р. Тв. обкл. Стор. 255. 

Слабошпйцький Ми хайло. Українець, який відмовився бути бідним. 

Київ, видавництво .Рада", 1994 р. М. обкл. Стор. 174. 

Словник укра їнської мов и в малюн ках. Загадки, прислів'я, скоромовки, 
фразеологія. Кольорові ілюстрації. Побільшений форм; Київ, ..Освіта", 

1995 р. Тв. обкл., стор, 415. 

Ч — °"""' !)имир. Реальна власність. Усмішки. Гумор, сатира, сарказм 
висвітлює сучасне життя в Україні і спонукає читача до роздумів. 

Черкаси „Відлуння-плюс", 2000 р. М. обкл. Стор. 56. 

Ціни подані з пересилкою. Мешканці Нью- Джерзі 
повинні заплатити 6% стейтового податку. 



Адреса: 

ЗУОВОРА, ВООКЗТОВЕ 
2200 Воиіе 10 Мезі, Р.О. Вох 280, 
Рагзіррапу, № 07054 












N0. 44 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



33 





Самопоміч 



УІ5А ОеЬІХ картка* 

доступ до конта з майже кожної АТМ 
(може бути за додатковим коштом) 
оплата закупів прямо з чекового конта 



0 Провірте своє УІ5А конта по Інтернет* 

програма ^ЕХСагсІІпїо" 

провірте сальдо свого УІ5А конта - сплатіть місячну заборгованість 



$еІігеІіапсе.Сот 



В околиці ЧІкаго 



2332 УУ. СНіса§о Аує. 
5000 N. СитЬегіапсІ Аує. 
300 Е. Агту ТгаіІ Ксі. 

761 5. Вепіоп 5ї. 

841 0\У. 131 5151 
8624 УУЬіїе Оак 51. 



773-328-7500 
773-589-0077 
630-307-0079 
847-359-591 1 
708-923-1912 
219-838-5300 



«■V дпі і>|і ні «додам* 

Іепзеу СІІу* 558 Зиттії; Аує. 201-795-4061 ГТТ71 

Меотагк* 734 5апсіїогсІ Аує. 973-373-7839 наЦопоі СгаОІ ІМоп 

Рагзіррапу* 2200 Віє 1 0УУ 973-451-0200 

* ГиІІ ЗеїУІсе <Жісе§ Лдшт у 

* І снують певні обмеження. Потрібно внести аплікації і подання 
на ці послуги І бути кваліфікованим. Процентну ставку знижено 
на А/І5А СоМ" і *У15А Ріаііпит Каіе" Тільки для наших членів! 



Наближаються свята 

нехай VI 5А картки Кредиті вки 
"Самопоміч"допоможуть Вам 
збагатити свої святкування 



Процентну 

ставку 

знижено* 



УІ5Д Сгесііі картка* 

виберіть одну з шести різних видів: 

- УІ5А СІавзіс & УІ5А Скаввіс ЗесигесІ 

- УІБАСоУ 

- УІ5А Ріаііпит (3 види) 

25 денний *§гасе регіосГ 



різного 7/ 2005 

^54 3456 409 3^ 







СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



N0. 44 



& 



ЧІІІг 



Ділимося сумною вісткою, що у середу, 22 жовтня 2003 р. відійшла 
у вічність на 91-му році життя наша найдорожча 
МАМА, СЕСТРА, БАБУСЯ і ПРАБАБУСЯ 

6л. п. 

ОЛЬГА КЛИМ 

з дому КОЗАК 

нар. 25 січня 1913 р. в с. Рахиня на Долинщині. 

ПОХОРОН відбувся 27 жовтня 2003 р. із катедрального храму 
св. о. Миколая на парафіяльний цвинтар у Чикаго. 

У глибокому смутку залишилися дочка МАРІЙКА з родиною, внуки, 
правнуки та числення дальша родина в Україні. 

Вічна пам’ять Покійній! 



-Л1_ 

ііг 



Ділимося сумною вісткою з ріднею і приятелями, 
що в суботу, 4 жовтня 2003 р. відійшла у вічність 
на 92-му році життя наша дорога 
МАМА, БАБЦЯ і СЕСТРА 

бл. п. 

[ВАННА ПЕТИК 



У глибокому смутку повідомляємо українську громаду, 

І» що 28 жовтня 2003 р. у Беверли, Масс. відійшла у вічність 

бл. п. 

МАРІЯ ВОЛОДИМИРА 
МАКАРУШКА 

з дому РОГОЖА 

народжена 27 травня 1911 р. у Верещиці, Західня Україна 

Залишені у глибокому смутку: 

син - ІГОР МАКАРУШКА з дружиною ДАСИ 

доньки - ХРИСТИНА АЛМОН з мужем КЛИНТОНОМ 
- ОКСАНА МАКАРУШКА 

брат - РОМАН РОГОЖА з дружиною МІ ЛЕЮ 

внуки - ХРИСТИНА МАКАРУШКА-НАП з мужем 

ДАВИДОМ, МАРТА МАКАРУШКА, ДАМ’ЯН 
МАКАРУШКА з дружиною ШЕРИЛ, ЛІЯ АЛМОН, 
ЛЮБОМИР ВОРОХ з дружиною ЛИНДОЮ, 
ХРИСТИНА ХОМУТ, МАРКО ХОМУТ 
правнуки - ВОКЕР МкДОВЕЛ, ЕМЕТ МАКАРУШКА, ЛУКА 
МАКАРУШКА-НАП, ІЛКА АЛМОН 
племінники - АНДРІЙ РОГОЖА, АННА РОГОЖА 



Відвідини відбудуться в п’ятницю, 31 жовтня 2003 р. від 5 до 9 веч. 
в похоронному заведенні Петра Яреми, 129 Е . 7‘ ь 31., Мето Уогк, МУ. 

ПОХОРОННІ ВІДПРАВИ відбудуться в суботу, 1 листопада 2003 р. 
о год. 9:30 ранку в українській католицькій церкві св. Юра в Ню-Йорку, 
а опісля на цвинтарі св. Андрія Первозваного в С. Бавнд Бруку, Н. Дж. 

Вічна їй пам’ять! 



нар. в м. Калуш, Україна. 

ПОХОРОННІ ВІДПРАВИ відбулися в суботу, 11 жовтня 2003 р. в україн- 
ській католицькій церкві св. Архистратига Михаїла в Дженкінтавні, Па. 

Залишені у глибокому смутку: 

сини - ІГОР, МСТИСЛАВ і РОМАН з родинами 
внуки - СТЕФАН, СИНТІЯ, ДЖЕЙСОН, НАТАЛІЯ і 
ЛЕСЯ 

сестра - АННА з родиною (на рідних землях) 
та ближча і дальша родина в Америці, Канаді і Україні. 




У 40-ий ДЕНЬ СМЕРТИ 

в четвер, 13 листопада 2003 р., о год. 7-ій веч. 
відбудеться 

СЛУЖБА БОЖА з ПАНАХИДОЮ 

в церкві св. Архистратига Михаїла, 1013 Гох СИазе Ясі., Зепкіпіошп, РА 

і 

в церкві Пресвятої Богородиці, Калуш, Україна. 

Вічна їй пам’ять! 



Повідомляємо з глибоким смутком, що 19 жовтня 2003 р. після довгої і тяжкої 
недуги відійшла у вічність наша найдорожча ДРУЖИНА, МАМА і БАБЦЯ 

бл. п. 

СОФІЯ ГАВРИЛЯК 

з дому ГНАТ 

нар. 6 грудня 1922 р. у селі Костарівці, повіт Сянок, Лемківщина. 

ПОХОРОННІ ВІДПРАВИ відбулися 25 жовтня 2003 р. в українській католицькій 
церкві св. Юра в Ню-Йорку, а відтак на цвинтарі св. Духа в Гемптонбургу, Н.Й. 

Залишені у глибокому смутку: 
чоловік - ЙОСИФ 

донька - ЛЕСЯ СОЛУК з мужем ЛЮБОМИРОМ 

внуки - ТАНЯ, РЕНЯ і АНДРІЙКО 

брат - ЮРІЙ ГНАТ з родиною 

сваха -ІВАНКА СОЛУК 

сестрінок - РОДЖЕР ПАТРОНІК з родиною 

та ближча і дальша родина. 

Вічна Її пам’ять! 



ПЕТРО ЯРЕМА 

УКРАЇНСЬКИЙ 

ПОГРЕБНИК 

Займається похоронами 
в ВКСЖХ, ВКООКЬУІМ, 
Ж\У УОКК і ОКОЛИЦЯХ 

ЛУІС НАЙҐРО - директор 
Родина ДМИТРИК 



129 ЕА8Т 71Ь 8ТКЕЕТ 
Ж\У¥ОКК, N.¥10009 
(212) 674-2568 



ІУТОТУМ & ІУЛ/УУМ 

ІЖВАШІАМ РІШЕПАІ. 0ШЕСТ0П8 

ТЬеойоге М. ЬуІууп,Мапа£ег 
Щ Ус. N 0 . 3212 

АІН С0І№ІТІ0№0 

Обслуга ЩИРА і ЧЕСНА. 

Оиг Зеп/ісез Аге АуаііаЬІе 
АпужНеге іп Яеш Зегзеу. 
Також займаємося похоронами 
на цвинтарі в Бавнд Бруку і 
перенесенням Тлінних Останків 
з різних країн світу. 

ІШОЯ РІЖЕЯАІ. НОМЕ 
1600 Віи^езапі Ауепие 
(согпег Зіапіеу Тегг.) 

ІШОЯ, N.3. 07083 
(908) 964-4222 
(973) 375-5555 




ОЬІазІ Метогіаіз 

845-469-4247 Е-таіІ: оЬІа5І@орІопІіпе.пе! 



ОБСЛУГОВУЄ УКРАЇНСЬКУ ГРОМАДУ В ИУ/Ш/СТ/РА 

З ВИРОБОМ ЗНАМЕНИТИХ 

~ ПАМ’ЯТНИКІВ ~ МАВЗОЛЕЇВ 

НА ВАШЕ БАЖАННЯ МОЖЕМО ЗУСТРІТИСЯ З ВАМИ 
У ВАШОМУ ДОМІ, ЩОБ ОБГОВОРИТИ ВАШ ПРОЄКТ. 










Мо. 44 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



З глибоким смутком повідомляємо, що 
8 вересня 2003 р. відійшла у вічність 
дорога ДРУЖИНА, МАМА і БАБУСЯ 

бл. п. 



після довгої боротьби з недугою. 

ПОХОРОН відбувся в суботу, 13 вересня ц.р. в українській православній церкві 
свв. Мнхаїла і Юрія в Міннеаполісі, Мінн. Похована в НіІІзШе Сетеїегу в Міннеа- 
полісі. 

Покійна народилася 19 липня 1936 р. в Римні, Карпівський Хутір на Полтавщи- 
ні. Жила вона в Україні до 1942 р., коли німці вивезли цілу родину до чорно-робо- 
чого табору в Німеччині. Родина приїхала до Америки - Міннесоти в 1951 р., де 
бл. п. Людмила (Люся) кінчила середню школу і одружилася з Петром Каркоцем. 

Покійна разом із чоловіком була дуже активна в українському суспільстві. 
Брали участь в МУН, ОДУМ, Золотому Хресті при парафії св. Михаїла в Міннеа- 
полісі і всяких культурних імпрезах. В 1968-му р. купили ресторацію в Вірджінії, 
Мінн. і брали активну участь в місцевому політичному житті. Помагали політикам, 
таким як віце-президент Мондейл, сенатор Гамфрі, губернатор Перпич, конгрес- 
мен Оберстар, головний прокурор Гамфрі і т.п. Як подяку віце-президент Мондейл 
запросив їх на присягу (Іпадигаїіоп) президента Картера у Вашінґтоні. Через їхні 
політичні зв’язки, мали нагоду допомогти іншим підприємствам в Північній Мінне- 
соті на суму 9 мільйонів доларів у 1984-му р., коли економіка занепала. 

У сімдесятих роках, у північній Міннесоті, на т.зв. І гоп Вапде, збудували „Центр 
Пояснень" (Ігоп Шогіб), де хотіли публіку запізнати з історією імігрантів, які 
заснували і працювали у копальнях залізної руди. Бл. п. Людмила відразу почала 
робити заходи щоб не забути про українських імігрантів, які там працювали від 
1890-их років. Покійна там працювала понад 10 років, писала писанки, поясню- 
вала українські традиції, історію й культуру. Вона також показувала писання 
писанок по цілій північній Міннесоті всяким організаціям, на телевізії і писали 
про неї різні газети. ЗтіІИзопіап ІпзШиїе вибрав її в 1976-му р. як представника 
на Фестин Культури у Вашінгтоні, який тривав два тижні. 

Перекладала вона совєтським лещетарям, які були учасниками лещетарсьских 
змагань на СіапГз Пісіде в Оиіиїіі, МИ від 1976-80-их років. Своєю ввічливою 
приязною поведінкою вона їх роззброїла з їхньої „офіційної шкіри", й навіть 
вгощала їх у своїй хаті. 

В сусідньому містечку СНізНоіт була горстка українських дітей, де Покійна 
створила танцювальну групу, яка брала участь у фестинах та різних інших імпре- 
зах. Кілька разів виграли Золоту Медалю за їхні танці. 

Покійна залишила у глибокому смутку: чоловіка Петра; дочку Світлану 
Каркоць-Вилямсон із чоловіком Тимом і дочкою Брияною; сина Марка із 
дружиною Кері; сина Володимира із дітьми Стефаном, Вікторією і Іваном. 

Панахида на 40-ий день смерті відбулася 17 жовтня ц.р. в українській правос- 
лавній церкві свв. Михаїла і Юрія о 6-ій год. вечора. 

Вічна Її пам’ять! 



КОМІТЕТ ЗЕМЛЯКІВ СТАНИСЛАВІВЩИНИ 
(Івано-Франківськ) 

З глибоким сумом і жалем прощаємо з 
відходом у вічність нашого визначного земляка 

св. п. 



д-ра МИКОЛУ КЛИМИШИНА 

редактора II тому „Альманаха Станиславівської Землі", довголітнього 
члена управи, учасника земляцьких З’їздів, довголітнього політв’язня 
польських і німецьких тюрем та концтаборів, провідного члена Української 
Військової Організації, Організації Українських Націоналістів, безкомпро- 
місного учасника польських політичних процесів, автора спогадів „В по- 
ході до волі", людини незламного характеру і відданості українській 
нації. 

Вічна Пам’ять! 

РОДИНІ і ДОЧЦІ висловлюємо глибокі співчуття. 

УПРАВА КОМІТЕТУ 



ЛІ- 

1ІГ 



Ділимося сумною вісткою, що 9 вересня 2003 р. відійшла 
від нас у Божу вічність наша найдорожча 
МАМА і БАБЦЯ 




бл. п. 

АННА ПІДГАЙНА 

з дому ПАВЛЯК 

Залишилися у глибокому смутку: 

дочка - ЛЯРИСА ПІДГАЙНА ПРИШЛЯК 
зять - МАТЕЙ ПРИШЛЯК 

внуки - ЛУКА ПРИШЛЯК 

- Б’ЯНКА ПРИШЛЯК 

Родина висловлює сердечну подяку приятелям і громаді 
за квіти, пожертви, вислови співчуття та підтримку в цей сумний час. 

Вічна їй пам’ять! 




Ділимося сумною вісткою, що 11 жовтня 2003 р. 
на 85-му році житія відійшла у вічність наша 
МАМА і БАБУСЯ 

бл. п. 

КАТЕРИНА КЕЙС 

з дому МОРОЗ 

Народилася 10 травня 1918 р. на Полтавщині, Україна. Дочка Анни Бершак Мороз 
і Семена Мороза. Вдова по Іванові Кейс, який помер 9 січня 1997 р. 

Покійна була членкою української автокефальної православної церкви св. Тройці в 
Ню-Йорку і єпископальної церкви Христа у Вестерлі, Ровд Айленд, де вона про- 
живала свої останні роки. 

Залишила вона трьох дітей: Раю, Юрія і Олексія. Дочка Ліліяна Клименко помер- 
ла в 1995 р. Бл. п. Катерина також залишила шість внуків і чотирьох правнуків та 
велику родину в Америці, Україні, Росії, Болгарії і Казахстані. 

Покійна Катерина залишиться в пам’яті за її велике серце і за її добру і щиру ду- 
шу. Вона мала багато приятелів у всіх частинах світу, з якими вона підтримувала 
зв’язки. 

ПОХОРОННІ ВІДПРАВИ відбулися у вівторок, 14 жовтня 2003 р. в церкві св. Ан- 
дрія Первозваного в С. Бавнд Бруку, Н. Дж., а відтак на церковному цвинтарі. 

Вічна їй пам’ять! 



її 


и 




% 


№ 

ш 


й 


Р 

Щ 


% 




& 



вошо ввоок момимЕнт со. не 



УКРАЇНСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО 

ДАРКО ВОЙТОВИЧ , власник 
(908) 647-7221 • (732) 356-1209 

СТАВИМО ПАМ’ЯТНИКИ, МАВЗОЛЕЇ, СТАТУЇ 
З РІЗНИХ ГРАНІТІВ, БРОНЗИ НА ПРАВОСЛАВНОМУ 
ЦВИНТАРІ СВ. АНДРІЯ В С. БАВНД БРУКУ, 

СВ. ДУХА в ГЕМПТОНБУРҐУ ТА ІНШИХ. 



У СОРОКОВИЙ ДЕНЬ 

після смерті бл. п. Катерини Кейс буде відслужена 
ПАНАХИДА в неділю, 16 листопада 2003 р. в українській автокефальній 
православній церкві св. Тройці в Ню-Йорку по СЛУЖБІ БОЖІЙ. 

Просимо рідних, приятелів і знайомих про молитви і участь в Панахиді. 
Після Панахиди - обід в церковній залі. 



За мову і зміст посмертних 

оголошень 

і подяк редакція не відповідає 









РЕКЛЯМА • ОГОЛОШЕННЯ • ПОВІДОМЛЕННЯ • Марійка Осціславська 973-292-9800 #3040 



ВСІ ВИДИ МІГРАЦІЙНИХ СПРАВ 

Оформлення Заяв на Лотерію 
Зеленої Картки за Новими Вимогами 



їеі./їах: 732 583-4537 
Маіа\л/ап 9@орїопІіпе.пе1 



ІД!» 






,АПОН“ ВЩЕО-КАСЕТИ 

КОМПАКТ-ДИСКИ з України 



Щирий сервіс, НИЗЬКІ ціни! 
:то ще краще гро Вас дбає'? 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 31 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ 



Український {міграційний центр 

РАЬЬАОА ІпіегпаНопаІ 



С 0 МРІ.ЕТЕ МОВТСАСЕ 5 ЕВУІСЕ 



^ ЕВГЕН ОСЦІСЛАВСЬКИЙ 

ї і Професійний продавець 
забезпечення УНС 

■ ЕІЮЕИЕ 05СІ5ЬА\іУ5КІ 

□сепзесі Адепі 

ІІкгаіпіап МаїіопаІ Азз’п, Іпс. 



ЧИ КУПИТИ ХАТУ? 



На приватні [мрС- 

ДОМИ ІМІУ 

і комерційні будівлі 



Зверніться до 



98 Зссоїкі А%«яшс, 2пі1 РІоог. Уогк. НУ ІОКХТТ 
Тс!.. і-\\'о. 42, ЗК7-НКЧ.1 • іліу і2!ч.. 22Я-М'У) 



ВАСИЛЯ КАВАЦЮКА 



Нерухомість - 
найкраща 
ощадність! 



Поліна Калушнер 
президент 



(908) 265-7618 

Ехії Кеаііу 



ПРОГРАМА ДЛЯ ТИХ \ 
ХТО КУПУЄ ДІМ ВПЕРШЕ У 



2ЕМ0М В. МА5ІЩ Е80 

Від 1983 



• 100 % фінансування для тих, хто 
працює за готівку; 

• можете взяти позичку під вартість дому 
і купити інший; 

• якщо ви не маєте кредиту або маєте 
поганий кредит! 

• уділяємо „Ьіпе оі сгебіГ під 4 %; 

• якщо Ви проголосили банкротство, ми 
Вам допоможемо. 

Тел.: (215) 396-7277 
1-866-896-7277 
У бізнесі ми понад 10 років. 

Аргоуесі Ьу РА Оерагітепі ої Вапкіпд. 



Серйозні персональні пошкодження 

Купно, продаж нерухомостей 

(ВеаІ Е$1аІе апР соор сіозіпдз) 

Репрезентування комерційної 

діяльности 

Зесигіїіез агЬіІгаІіоп 

Розводи 

Заповіти-офіціяльні завірення 



Нитки, тканина до вишивання, 
писанкові прибори, касети, відео- 
касети, С0, шкільні книжки, хустки, 
кераміка, різьба. 

26 Рігзі Ауепие, №и/ Уогк, 10003 

ТеІ.: (212) 473-3550 



УКРАЇНСЬКА КНИГАРНЯ 

Найбільший вибір українських книжок 
Замовляйте каталог: 



угоот.икгаіпіапЬоокзІоге.сот 



К02АК СОН8ТЯАСТІОН, Со. 

Ремонтуємо і переробляємо хати, помеш- 
кання, пивниці, паркети, кафлі, шідрак, 
шпахлювання, малювання. 



(212) 477-3002 

(Тільки за попереднім домовленням) 



ФІРМА ЄВШАН 

пропонує касети, компакт диски, 
відео, шкільні книжки, комп’ютерні 
програми, писанки та різні подарунки. 
Замовляйте новий каталог на 2003 рік! 



250 Юе5І 570і 51.#1211 РЬопе: (212) 541-5707 
Нею Уогк, ІЧУ 10107 Рах. (212) 262-3220 

ЕСОМОМУ АІВРАПЕЗ 

Львів/Одеса 

567 ДОЛ. +,ах (гоипсі ігір) 

385 ДОЛ. +,ах (опе \л/ау) 

Київ 

399 ДОЛ. + ,ах (гоипсі ігір) 

325 ДОЛ. +1ах (опе \уау) 

Нєзігісііопз Арріу 



ВЖЕ МОЖНА НАБУТИ 
12-та РІЧНИЦЯ НЕЗАЛЕЖНОСТИ УКРАЇНИ 
„КОНЦЕРТ" №.2004 
Ціна ЗО дол. 

АРОМ УІОЕО СОМРАМУ, ШС. Р.О. Вох 3082, 
1.опд ІзІапсІ Сіїу, МУ 11103 • ТеІ.: (718) 721-5599 



ОРКЕСТРА „ЛУНА“ 

Музика на весілля, забави, фестивалі 
Святкування роковин. 

ОЛЕСЬ КУЗИШИН 

Тел./факс: (732) 636-5406 
е-таіІ:сіитатизе@аоІ.сот 



Ж0Р05Т 



Доставляємо до рук 
адресата в Україну, 
країни СНД та Східної 
Європи амермсанські 
доляри 

ПЕРЕСИЛКА 
ПАЧОК 



НА ВСІ АВІАЛІНІТ І 

СВІТУІ 

Запрошення до У 

Канади та США / Медичне 

у забезпечення 

, до у^и7 для 

» Польщі / у 

та Росії ВІДПОЧИНОК 

на 

відомих курортах 



Достава 
тракторів, 
автомобілів, 
побутової техніки 
та електроніки 



ХАРЧОВИХ ПАЧОК 

З КАТАЛОГУ 



Телефонуйте до нас, 
щоб оформити замовлення 
та за детальнішою інформацією 



На всі замовлення Ви отримаєте 
поквітовання від Ваших близьких 



121 Виппутесіе ВоасІ 
Тогопіо, Опіапо, 
Сапасіа М65 2У4 



Е-таїІ: оавтсгу^ФаоІсот 
уулллу.каграїу.оп.са 



ГРОШОВІ Г 


1ЕРЕКАЗИ 

протягом 


НАЙКРАЩІ ціни 
НА КВИТКИ 




2-7 дні|^ ^ 






Добре знана у Канаді 

Та в Америці відома ^ . 


ЬеетоАг, 


Фірма наша вже віддавна