Skip to main content

Full text of "Svoboda-2005-07"

See other formats


Видає Український Народний Союз — 5УОВООА — 

ЦІНА $1 .00 РАЗ НА ТИЖДЕНЬ 



РиЬІізІїесІ Ьу !1іе Іікгаіпіап НаііопаІ Аазосіаііоп 

ОНСЕ А УУЕЕК 



РВІСЕ $1.00 



РІКСХ1І П’ЯТНИЦЯ, 18 лютого 2005 РОКУ ЧИСЛО 7 VО^. СХИ РПЮАУ, РЕВВЦАВУ 18, 2005 



N0.7 



Віктор Ющенка - на заході і сході України 



Від Вашінґтону до Києва 



Американські законодавців в Україні 

■ 




КИЇВ. - Прем ’єр-міністер України Юлія Тим- 
ошенко і сенатор СІЛА Гиларі Клінтон (зліва) 
11 лютого 2005 р. Фото УШАН 



КИЇВ - У п’ятницю, 11 лютого, в Україні пе- 
ребувала делегація Конгресу СІЛА на чолі з се- 
натором-республіканцем Джоном МекКейном. 
До складу делегації входили сенатори Джозеф 
Ліберман ( Д, Конектикат ), ^колишня П^ша 
Лейді Гиларі Клінтон (Д, Ню-Йорк), Лінді Грем 
(Р, Південна Каролайна) і члени Палати пред- 
ставників Говард Берман (Д, Каліфорнія), Джейн 
Гарман (Д, Каліфорнія), Елен Таушер (Д, Калі- 
форнія), Джон Ларсон (Д, Конектикат), Майк 
Юдал (Р, Юта) і Джон Шварц (Р, МишиГен). 

Вони зустрілися з вищим державним 
керівництвом України, як також зі своїми 
колегами-депутатами. Це була перша така 
представницька візита делегації США після 
обрання Віктора Ющенка президентом. В 
делегації були представники двох правлячих 
партій - Республіканської та Демократичної. 
Вони зустрічалися протягом дня з Президен- 
том України Віктором Ющенком, Юлією Тим- 
ошенко та Володимиром Литвином. 

Джон МакКейн та Гиларі Клінтон минулого 
місяця висунули Віктора Ющенка та Міхаїла 
Саакашвілі на Нобелівську нагороду миру. У 
поданні сенатори написали, що Президент Ві- 
ктор Ющенко та його грузинський колега Ми- 
хаїл Саакашвілі здобули народну підтримку за- 
гальнолюдських цінностей демократії, особис- 
тих свобод і громадянських прав. 

Крім того, сенатор СПІД Гиларі Клінтон на- 
звала цю свою візиту в Україну найщасливі- 
шою, заявила вона 11 лютого одразу по завер- 
шенні обіду з прем ’ єр-міністром України Юлі- 
єю Тимошенко. „Я висловлюю своє захоплен- 
ня цією візитою. Це вже третя моя поїздка до 
України, і вона найщасливіша“, - сказала Г. 
Клінтон. Вона підкреслила, що побачила ре- 
зультат боротьби українського народу за де- 
мократію. „Я бажаю успіхів Президентові Ві- 

(Закінчення на стор. 3) 



ПАРСИПАШ, Н.Дж.. - 16 лютого літак з Пре- 
зидентом України Віктором Ющенком на борту 
приземлився у Львові. На В. Ющенка перед бу- 
динком обласної державної адміністрації (ОДА) 
чекали близько трьох тисяч прихильників. 

На зборах активу области Президент Укра- 
їни представив львів’янам новопризначеного 
голову обласної державної адміністрації Пе- 
тра Олійника. В. Ющенко охарактеризував 
його як „людину слова, яка довела, що здат- 
на об’єднати львівську громаду". 

Говорячи про принципи формування нової 
владної команди. Президент наголосив на важ- 
ливості нових імен серед керівників усіх рівнів. 
„Люди, які стояли на майданах, хотіли зміни 
влади, тож давайте її змінювати", - сказав він. 
За його словами, у новій команді не повинно 
бути людей з протилежного політичного табо- 
ру. „Це не форма ігнорування - нам потрібно 
провести принцип, за яким ми змінюємо вла- 
ду", - наголосив В. Ющенко ; 

Звертаючись до журналістів. Президент за- 
значив, що „без вільної преси не може бути 
вільної країни", і що нова влада „розвиватиме 
публічні й партнерські взаємини зі ЗМІ". 

Також він звернув особливу увагу на важ- 
ливість розкриття справи вбивства Георгія 
ҐонГадзе, чия мати була серед присутніх на 
засіданні в ОДА. „Це черговий моральний 
виклик, на який ми маємо відповісти достой- 
но", - сказав Президент. 

Найближчими днями Україна має намір 
змінити порядок видання віз громадянам ев- 



ПАРСИПАНІ, Н. Дж. - Перемогу на вибо- 
рах зо січня здобули шиїти, які 
представляють більшість населення, але не 
були представлені у владі під час панування 
режиму Садама Гусейна. За повідомленнями 
з Іраку, в голосуванні взяло участь 8.5 млн. 
населення тобто 58 відсотків. 

„Об’єднаний іракський альянс”, який 
представляє шиїтів і який набрав найбіль- 
ше голосів на загальних виборах , 140 
місць у 275 членній Асамблеї, на два місця 
більше, як потрібно, щоб бути більшістю, 
обговорює кандидатуру прем’єр-міністра. 
Коаліція двох курдських партій, яка посіла 
друге місце, і здобула 75 місць, запропо- 
нувала одного зі своїх провідників, Джала- 
ла Талабані, на посаду президента Іраку. 
Партія під керівництвом Аяда Алаві - 
світського шіїта, теперішнього тимчасово- 
го прем’єр-міністра, здобула 40 місць. 

П’ять місць отримав Шейк Ґазі-ал-Явар, 
один із небагатьох провідників сунітів і те- 
перішній тимчасовий президент, і єдиний 
суніт, який здобув місце в Асамблеї. Зали- 
шених 15 місць будуть розпорошені по ві- 
сьмох інших партіях - три з них отримає 
Моктада аль-Садр, відомий зі своєї опози- 
ції до американських військ, інші три міс- 
ця - Туркменська партія, по два місця при- 
пали іракській Комуністичній партії і двом 
Іслямським партіям, курдській та іншій 
шиїтській, а ще три місця здобули три по- 
літичні особистості. 



ропейських країн, щоб спростити перетин 
ними українського кордону, заявив на зустрічі 
з активом Львівщини В. Ющенко. „Я не хотів 
би ставити завдання зараз, як заробляти на ві- 
зах - зараз потрібно поставити завдання, як 
відкрити країну для німців, поляків, францу- 
зів. Ніхто не чекатиме тижнями на оформ- 
лення цих віз", - зазначив Президент. 

Українська влада розпочала переговори з 
воїнами Радянської армії і представниками 
ОУН-УПА щодо історичного примирення, 
сказав Президент України. Він зазначив, що 
зробить усе від нього залежне для примирен- 
ня воїнів Радянської армії і ОУН-УПА. 

Водночас Президент підкреслив, що в цьо- 
му процесі не все залежить від нього. На 
його думку, до цього діялогу в Україні поки- 
що готові не всі, але таке примирення вкрай 
потрібне сучасній Україні. В. Ющенко нага- 
дав, що подібне примирення було досягнуто 
свого часу в Еспанії. 

Тиждень раніше, 1 0 лютого. Президент Укра- 
їни Віктор Юшенко перебував у Донецьку, 
його супроводжали Олександер Зінченко та мі- 
ністер внутрішніх справ Юрій Луценко. Офі- 
ційною метою візити було представлення ново - 
го губернатора Донецької области Вадима Чу- 
пруна. Оглядачі зазначають, шо крім прото- 
кольної церемонії В. Ющенко намагався збіль- 
шити свою популярність в реґіоні, де під час 
виборів він набрав лише 4 відсотки голосів. 



Чільний представник шиїтської громади 
закликав до національної єдности у побу- 
дові нової держави. Адель Абдель-Махді, 
який є головним кандидатом на посаду 
прем’єр-міністра, сказав , що Ірак „стікає 
кров’ю", і у цій ситуації всі повинні працю- 
вати разом. 

Велика кількість мусульман -сунітів не бра- 
ла участи у виборах, і в Багдаді шиїти мусять 
доконче вирішити, скільки дійсної влади їм 
надати. Хоча це була справа вибору, а не те, 
що їх хтось примусив утримуватися. Однак, 
тепер треба залучити сунітів до процесу напи- 
сання нової конституції. 

В Іраку тривають політичні консультації 
щодо формування нового уряду. Для затвер- 
дження президента і двох віце-президентів, 
які пізніше запропонують кандидатуру пре- 
м’єр-міністра, необхідні дві третини голосів, 
крім того, покищо незрозуміло, яку ролю в 
уряді відіграватимуть суніти, які, фактично, 
бойкотували вибори. 

Тим часом США і Британія привітали ре- 
зультати виборів в Іраку. Президент Джордж 
Буш сказав, що США і партнери з коаліції ма- 
ють пишатися своєю ролею, яка дозволила 
зробити ці вибори можливими. 

Туреччина, натомість, скритикувала вибо- 
ри, оскільки, за словами турецької влади, 
іракським виборам бракувало чесної репре- 
зентативности всіх сунітів. 

X. В -Ф. 



(Закінчення на стор. 3) 



Проголошені результати виборів 
В Іраку - шиїти закликають до єдности 



2 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



N0.7 



УКРАЇНА ЗА ТИЖДЕНЬ 



У в. Ющенка, крім Секретаріяту, 
буде ще й Кабінет 

КИЇВ. - президент України Віктор Ющенко 
своїм розпорядженням затвердив положення 
про Кабінет Президента України. Згідно з по- 
ложенням, Кабінет Президента України є 
структурним підрозділом Секретаріяту Пре- 
зидента України, основним завданням якого є 
забезпечення щоденної діяльности Президен- 
та, повідомила 15 лютого його прес-служба. 
До Кабінету входять: група помічників, кон- 
сультантів та ре(|)ерентів Президента України, 
його канцелярія , приймальня, Служба дер- 
жавного протоколу та церемоніялу , Служба 
забезпечення заходів. Очолює Кабінет пер- 
щий помічник Президента України (тепер 
Олександер Третяков), якого призначає на по- 
саду та звільняє з посади Президент України. 

Б. Нємцов радитиме В. Ющенкові 

київ. - Відомий російський ліберал, коли ш ній 
провідник партії „Союз правих сил” Борис Нєм- 
цов призначений радником Президента України 
Віктора Ющенка. Говорячи 14 лютого про це 
призначення, речниця Президента України Ірина 
Геращенко відзначила, що „Віктор Ющенко за- 
вжди виступав за активізацію і поглиблення 
стосунків з Росією на всіх рівнях - міжпартій- 
них, міжполітичних та в гуманітарних сферах”. 
Б. Нємцов підтвердив, що тепер він допомагати- 
ме новій українській владі працювати з росій- 
ським підприємництвом, консультуватиме її у 
питаннях змін законодавства та пропонуватиме 
шляхи співробітництва у міждержавних проек- 
тах. Він каже, що це - праця на громадських за- 



Пень Валентина ~ в Україні 




в італійській провінції Терні, у 175 році, наро- 
дився майбутній християнський єпископ Вален- 
тин, який став відомий в часі свого служіння 
благодійністю і любов’ю до оточення. Його 
слава вийшла за межі Римської імперії і він був 
запрошений до імператора. Але в Римі єпископ 
Валентин відмовився принести жертву рим- 
ським богам, за що був ув’ язнений і страчений. 
Але слава його залишилась і охопила всю зем- 
лю. У Католицькій Церкві він проголошений 
святим. Люди вірять, що св. Валентин допо- 
магає закоханим, полагоджує чвари, дає добрі 
ради, сприяє шлюбам. Свято Валентина 14 
лютого відзначалося і в Україні. Фоторепор- 
тери УНІАН зробили багато світлин в містах 
і селах країни, на яких відтворили численні про- 
яви любови. Одну з цих світлин подаємо в га- 
зетті. Фото: УНІАН 



садах, і вона не потребує великих змін у житті, 
однак, додає, що тепер частіще приїжджатиме 
до Києва. Б. Нємцов був одним з небагатьох ро- 
сійських політиків, які з самого початку під- 
тримали „помаранчеву революцію”, і його до- 
сить часто можна було побачити на трибуні ки- 
ївського Майдану. „Союз правих сил” - партія, 
яку Б. Нємцов очолював до поразки на парля- 
ментських виборах, - вже кілька років співпра- 
цює з „Нашою Україною” В. Ющенка. Б. Нєм- 
цов, який в останній час працює у російському 
нафтовому підприємництві, вважає, що зможе 
допомогти залученню російських інвестицій в 
українську економіку. Саме це він вважає сво- 
їм головним завданням на новій праці. 

Вшанували пам’ять полеглих 
українських воїнів в Афганістані 

КИЇВ. - Президент України Віктор Ющенко і 
голова Верховної Ради України Володимир Лит- 
вин 15 лютого взяли участь у церемонії покла- 
дання вінків до Памятника українським воїнам, 
полеглим в Афганістані. У церемонії також 
взяли участь голова Ради національної безпеки 
і оборони України Петро Порошенко, віце- 
прем’єр-міністер України з гуманітарних питань 
Микола Томенко, міністри внутрішніх справ, 
оборони, закордонних справ, праці та соціяльної 
політики, а також посадник Києва Олександер 
Омельченко та інші. Вони також відвідали 
церкву Воскресіння Христового, яку ще назива- 
ють „Афганською церквою“. 

Уряд плямує використати гранти 
для оснащення державного кордону 

київ. - Для технічного переоснащення влас- 
них кордонів та митниць український уряд пля- 
нує залучити гранти, надані чужоземними краї- 
нами, повідомила 14 лютого після закінчення 
наради з питань запобігання контрабанді Пре- 
м’єр-міністер України Юлія Тимошенко. „Сьо- 
годні всі силові відомства отримали доручення 
розробити технічні пропозиції щодо облашту- 
вання кордонів. Ми найближчим часом зверне- 
мося до країн, які пропонували нам гранти, з 
погодженням таких проєктів“, - зазначила 
вона. Ю. Тимошенко зауважила, що тепер тех- 
нічне облаштування українських кордонів є не- 
якісним. Саме через це, за її словами, досить 
багато країн світу для безпеки власних кордо- 
нів пропонували Україні гранти, які обраховува- 
лися сотнями мільйонів долярів СІЛА. „Багато 
років ми відмовлялися від грантів, бо практич- 
но контрабанда була методою заробітчанства 
для всієї вертикалі влади“, - наголосила пре- 
м’єр-міністер України. 

Президент призначив 
Ірину Геращенко своїм прес-секретарем 

КИЇВ. - президент України Віктор Ющенко 
своїм розпорядженням призначив Ірину Гера- 
щенко прес-секретарем Президента України, по- 
відомила 12 лютого прес-служба Президента 
України. Крім того, своїм Указом Президент 
України призначив Володимира Гришка своїм 
радником. 11 лютого 1. Геращенко повідомила, 
що Президент В. Ющенко плянує організовува- 
ти зустрічі з пресою раз на 1-2 місяці. Раз на мі- 
сяць з журналістами в режимі прес-конферен- 
цій плянує спілкуватися держсекретар Олексан- 
дер Зінченко. Перший помічник президента 
Олександер Третяков буде проводити в будинку 
секретаріяту регулярні інструктивні засідання. 
Прес-секретар також повідомила, що найближ- 
чим часом буде оголошено конкурс на заміщен- 
ня вакантних посад у прес-службі. 

Виступ Руслани у Швеції викликав 
бурю оплесків 

СТОКГОЛЬМ, Швеція. - Переможниця „Евро- 
бачення-2004“, українська співачка Руслана 
взяла участь у відкритті щорічного національ- 
ного фестивалю пісні у Швеції. Для шведів, 
які охрестили українську співачку „королевою 
шляґеру“, вона стала своєрідним символом 
України. Фестиваль, що почався 12 лютого в Ґе- 



теборзі, визнано найпрестижнішим конкурсом 
популярних виконавців у Швеції і є мініатюрною 
копією конкурсу „Евробачення”“ Руслана вико- 
нала „Дикі танці“, після чого їй довелося затри- 
матися на сцені, оскільки багатотисячна заля не 
припиняла бурхливих оплесків. 

Уряд України позбувається „надваги“ 

КИЇВ. - На позачерговому засіданні 12 лютого 
український уряд запропонував Президентові 
скоротити 14 державних комітетів та інших ві- 
домств. Уряд підготував проекти указів Прези- 
дента, згідно з якими комітети і відомства уві- 
йдуть до складу міністерств. За даними Кабі- 
нету міністрів, тепер в Україні діють 17 мініс- 
терств і 45 інших органів державного управ- 
ління. За словами Ю. Тимошенко, ще 12 орга- 
нів влади буде реформовано і, швидше за все, 
вони також увійдуть до складу мінстерств. Об- 
говорення зменшення відомств відбувалося у 
рамках проекту реформування системи управ- 
ління країною. Мету цих дій Ю. Тимошенко 
окреслила так: „Закінчимо ми це реформуван- 
ня тим, що буде повністю реформовано, від- 
новлено систему керування країною, кожен 
сектор буде знаходитися під чітким виконав- 
чим наглядом, буде повністю прибрано всю ко- 
мерцію з виконавчих структур влади. Я ду- 
маю, що система влади після реформування 
буде виглядати зрозумілою, чіткою і керова- 
ною“. На засіданні 12 лютого урядовці також 
затвердили проект Пляну дій Україна-ЕС. Кабі- 
нет Міністрів України також ухвалив рішення, 
яке Ю. Тимошенко назвала „екзотичним“. Те- 
пер працю міністрів обмежено від 9-00 до 22- 
00, а неділя є обов’язковим вихідним. До тако- 
го рішення прийшли по тому, як з’ясувалося, 
що міністри і їхні секретаріяти працюють від 
раннього ранку до глибокої ночі щодня. Через 
це, як сказала прем ’ єр-міністер , „ми стурбова- 
ні тим, що вже фізичний стан не дуже добрий. 
Міністри просто самознищують себе“. 

В. Ющенко у Женеві 

КИЇВ. - Президент України Віктор Ющенко 11 
лютого прибув до Швайцарії. У Женеві він 
отримав медичні консультації в одній з дерма- 
тологічних клінік. У неділю, 13 лютого, він по- 
вернувся до Києва. В. Ющенка до Швайцарії 
супроводжав Генеральний прокурор Святослав 
Піскун. Він поспілкувався з лікарями, щоб з’я- 
сувати деякі деталі у справі розслідування 
отруєння Президента. 

На Лондонській біржі 
вперше - українські акції 

ЛОНДОН. - На Лондонській біржі зареєстрова- 
но першу українську компанію. Представники 
компанії „Укрпродукт“, яка торгує продуктами 
харчування кажуть, що, розмістивши свої ак- 
ції, вони залучили майже 10 мільйонів долярів, 
які плянують вкласти в розширення своїх по- 
тужностей. представники Лондонської біржі 
назвали подію позитивним сигналом для захід- 
ніх інвесторів і українських виробників, які хо- 
чуть вийти на світовий ринок. (Ціни на акції 
української компанії зросли більш ніж уп’ятеро 
порівняно з номіналом.) 

„Масандра" смакує без Сталіна 

ВІНІПЕҐ, Ман. - В канадській провінції Мані- 
тоба з полиць крамниць зняли пляшки зі зобра- 
женням И. Сталіна - після численних скарг з 
боку місцевої громади українців. На етикетках 
пляшок вина „Масандра“, яке постачається в 
Канаду з України, зображено Й. Сталіна разом 
з колишнім американським президентом Френ- 
кліном Рузвельтом і колишнім британським 
прем’єром Вінстоном Черчилем. Етикетка зга- 
дує Ялтинську конференцію, яка відбулась 60 
років тому. Представники української громади 
в провінції Манітоба кажуть, що їхній протест 
пов’язаний з переконанням, що Й. Сталін був 
масовим вбивцею. 

За повідомленнями інформаційних агентств 






N0. 7 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



З 



США сприятимуть новому урядові України 




ДОНЕЦЬК. - Президент України В. Ющенко 10 лютого зустрівся з 
мешканцями міста. Фото УНІАН 



ВАШШҐТОН. Після „помаранче- 
вої революції" урядові та позауря- 
дові чинники Сполучених Штатів не 
один раз заявляли, що перемога де- 
мократичних сил в Україні відкрила 
нові можливості для співпраці між 
обома країнами. Серед першочерго- 
вих напрямків американський уряд 
називає підтримку інтеграції Украї- 
ни до евроантлантичних структур, 
припинення щодо України дії поправ- 
ки Джексона-Веніка, підтримку 
вступу України до Світової організа- 
ції торгівлі. Уряд та Конгрес США 
уже підвищили рівень фінансової 
допомоги Україні і тепер розгляда- 
ється можливість додаткового 
збільшення допомоги згідно з „Ак- 
том підтримки Свободи". 10 лютого 
про це розповідали колишні посли 
Америки в Україні Вілям Ґрін Мі- 
лер і Стівен Пайфер та Джон 
Тефт, помічник Державного секре- 
таря США з питань Европи та Евра- 
зії, у вашінґтонському Центрі імені 
Вудро Вілсона під час круглого сто- 
лу, присвяченого Україні. 

Політика Сполучених Штатів 
щодо України після виборів, заявив 
Джон Тефт, спрямована на те, щоб 
допомогти новому президентові і 
його урядові виконати свої зо- 
бов’язання. Американський високо- 
посад овець відзначив, що Президент 
Ющенко визначив своїм 
пріоритетом близьку співпрацю та 
можливе членство України в Евро- 
пейському союзі. Втім, водночас він 
остеріг: „Але можливе членство в 
Евросоюзі та НАТО залежатиме від 
готовности України запровадити 
складні політичні, економічні та 
військові реформи. І ми готові спри- 
яти започаткованим Україною ре- 
формам". 

Джон Тефт докладно зупинився 
на окремих напрямках співпраці 



КИЇВ. - Генеральна прокуратура 
України порушила справу за фактом 
незаконного продажу державною 
компанією „Укрспецекспорт” 18 кри- 
латих ракет за кордон. 

Генеральний прокурор України 
Святослав Піскун на зустрічі з по- 
слом Японії ЇСіщіро Амае 15 лютого, 
яка відбулася на прохання японсько- 
го посла, торкнувся питання прода- 
жу колишнім керівництвом „Укрспе- 
цекспорту” через Росію в треті краї- 
ни крилатих ракет і повідомив, що за 
цим фактом в Україні порушено кри- 
мінальну справу і проведено розслі- 
дування. Відповідний запит направив 
на початку лютого заступник голови 
комітету Верховної Ради з питань 
боротьби з організованою злочин- 
ністю і корупцією Григорій Омель- 
ченко (див. „Свобода“, ч. 6). Він, зо- 
крема, вимагав порушення кримі- 
нальної справи й узяття під варту ге- 
нерального директора „Укрспецек- 
спорту” Валерія Шмарова й інших 
посадових осіб, які здійснювали не- 
законний продаж зброї і військової 
техніки за кордон, що завдало зна- 
чної шкоди національним інтересам 
України. 

За інформацією Г. Омельченка, 
Україна продавала крилаті ракети, 
здатні нести ядерний заряд, Іранові і 
Китаєві в обхід міжнародних угод. 

Мова йде про продаж ракет Х-55 і 
Х-55С радянського виробництва, які 



між США та Україною: „Сполучені 
Штати готуються зробити додатковий 
внесок у десятки мільйонів долярів 
для побудови нового захисного сар- 
кофагу для повного покриття старо- 
го саркофагу над Чорнобильською 
АЕС. Ми переконуємо наших колег з 
Великої сімки зробити те саме". 

ІЦе одним пріоритетом співпраці 
Джон Теффт назвав допомогу Укра- 
їні вступити до Світової Організації 
торгівлі: „Сполучені Штати цілко- 
вито підтримують вступ, але Украї- 
на повинна зробити поступ у деяких 
напрямках економічних реформ і 
ухвалити декілька законодавчих ак- 
тів перед тим, як вони зможуть це 
зробити. Ми плануємо зустрітись з 
українськими урядовцями і новим 
урядом, щоб обговорити ці питання 
і знайти спосіб запропонувати Украї- 
ні додаткову технічну допомогу у 
питаннях СОТ". 

Стівен Пайфер, попередник Джо- 
на Тефта на його посаді та колишній 
посол США в Україні, в своїй допо- 
віді в основному зупинився на труд- 
нощах, які очікують Віктора 
Ющенка та уряд України на шляху 
реформ. Нова українська влада, 
підкреслив С. Пайфер, повинна ви- 
брати пріоритети і показати швидкі 
результати, аби переконати суспіль- 
ство та світ у своїй ефективності". 

Віліям Ґрін Мілер докладно опи- 
сав новопризначених членів україн- 
ського уряду, оскільки на Заході 
про них знають мало. 

Для того, щоб обговорити ці пи- 
тання, Президент Джордж Буш за- 
просив Віктора Ющенка відвідати 
США з офіційною візитою. За попе- 
редніми даними, ця візита має відбу- 
тися у квітні. 



ховали на військових складах Мінін- 
стерства оборони. Міністром оборо- 
ни в той час був Олександр Кузьмук, 
якого Леонід Кучма повернув на цю 
посаду незадовго до президентських 
виборів 2004 року. 

Г. Омельченко повідомив, що з 
1999 по 2001 рік незаконно було про- 
дано 12 ракет Х-55: усі вони нібито 
призначалися для вивозу в Росію, 
однак були направлені в Іран і Ки- 
тай. Через злочинну змову з України 
намагалися вивезти 20 ракет, заявив 
депутат. 

Крилаті ракети Х-55 відомі на За- 
ході як А8-І5. їхня дальність лету 
становить до З тис. км; вони можуть 
нести ядерний заряд потужністю до 
200 кілотонн. Ракети спочатку ство- 
рювалися для устаткування страте- 
гічних радянських бомбардувальни- 
ків, створених у конструкторському 
бюро А. Туполєва. Іран не має та- 
ких літаків, однак експерти ствер- 
джують, що Х-55 повністю підхо- 
дить для устаткування іншого ра- 
дянського літака - Су-24. 

США і деякі їхні союзники нео- 
дноразово обвинувачували Іран у 
розробці ядерних озброєнь. Тегран 
відкидає подібні звинувачення, під- 
креслюючи, що його вчені займа- 
ються ядерними дослідженнями ви- 
нятково в мирних цілях. 

„ Кореспон дент“ 



Віктор Ющенка... 

(Закінчення зі стор. 1) 

у Донецьку напередодні візити 
В. Ющенка перед будинком об- 
лдержадміністрації відбулися дві 
маніфестації - одна під помаранче- 
вими прапорами, іншу, кількістю 
близько ста осіб, ініціювали пред- 
ставники Прогресивної соціяліс- 
тичної партії. Вони вигукували 
„Ющенко - самозванець!", трима- 
ли гасла „Навіки з Росією" та пор- 
трети Наталії Вітренко. Президент 
В. Ющенко, виступаючи на Донеч- 



ПАРСИПАНІ, Н. Дж. - Два мі- 
сяці тривало приймання заявок на 
участь у візовій льотерії НУ-2006, 
яка дає можливість дістати дозвіл 
уряду США на постійне прожива- 
нян в країні. Пресовий референт 
Державного департаменту Анже- 
ла Аґелер, яка відповідає за ін- 
формування в цій галузі, повідо- 
мила засоби масової інформації, 
що на участь в льотерії надійшло 
6.3 млн. заявок, на З млн. менше, 
ніж рік тому. Українці надіслали 
342 тисячі заявок. Жеребкування 
льотерії відбудеться в березні, а в 
квітні і травні відібрані до даль- 
шої участи дістануть відповідні 
повідомлення. 

За числом надісланих заявок 
Україна посіла четверте місце в 



Від Вашінґтону... 

(Закінчення зі стор, 1) 

кторові Ющенкові і прем’єр-міні- 
строві Ю.Тимошенко", - сказала 
вона. Г. Клінтон підкреслила, що 
США залишаються партнером 
України. „Нехай Бог боронить 
Україну", - сказала вона. 

Американські законодавці, які 
приїхали до Києва, у своїх вислов- 
люваннях підкреслювали, що почав- 
ся новий етап у стосунках двох дер- 
жав - України та США - і слід очіку- 
вати як економічних кроків для під- 
тримки України, так і політичних. 

Українських законодавців у роз- 
мовах з американськими колегами 
турбувало перш за все питання 
скасування поправки Джексона-Ве- 
ніка, яка обмежує доступ україн- 
ських товарів до ринків США. 
Американські законодавці запевни- 



чині, назвав проблемами номер 
один у цьому регіоні монополізм і 
клановість регіональної економі- 
ки. Дві третини економіки области 
є в тіні, через що інвестори боять- 
ся Донбасу. 

В. Ющенко сказав, що якщо на- 
половину зменшити тінізацію еко- 
номіки в області, можна вдвічі 
збільшити державний бюджет. 
Промовляючи а Донецьку, В. 
Ющенко додав, що люди, які по- 
ширювали сепаратистські настрої, 
мають стати перед судом. 



десятці країн, у .яких льотерія є 
популярною. З Европи в числі цих 
десяти є також Польща (165 тис., 
десяте місце). Перше місце посіла 
Нігерія (914 тис.), далі - Бангла- 
деш (943) і Етіопія (437). Сумнів- 
но, чи маємо радіти такій актив- 
ності мешканців України, оскільки 
вона засвідчила бажаная її грома- 
дян покинути свою землю нарівні 
з мешканцями африканських та 
півдненно-американських країн, де 
життя особливо нестерпне. Але 
заявки з України були подані до 
„помаранчевої революції" і є на- 
дія, що тепер стане менше грома- 
дян України, які прагнуть наза- 
вжди виїхати за кордон. 



ли, що як тільки вони повернуться 
на батьківщину, це питання буде 
порушено і в Конгресі, і ця поправ- 
ка буде обов’язково скасована. За- 
конодавці зазначили, що також є 
повне розуміння з урядом Джор- 
джа Буша щодо цього. 

Порушувався під час перегово- 
рів і реченець української присут- 
ности в Іраку. Про нього говорили 
під час зустрічі з В. Ющенком, 
який підтвердив, що громадська 
думка в Україні негативно сприй- 
має перебування українських вій- 
ськових в Іраку, і він поступово 
виведе український контингент, 
але зазначив, що відбудеться це 
поступово, так щоб не зашкодити 
безпеці і самого Іраку та партне- 
рам коаліції. Безпосередньо про це 
питання Дж. Буш і В. Ющенко ма- 
тимуть можливість поговорити 22 
лютого у Брюселі, де плянується 
їхня зустріч. 

ЗМІ 



За матеріялами 
Радіо „Голос Америки^ 



Генеральна прокуратура України 
порушила кримінальну справу за 
фактом продажу 1 8 крилатих ракет 



За повідомленнями ЗМІ 



Українці і візова льотерія ОУ-2006 



Л. Хм. 





4 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



N0.7 



АМЕРИКА І СВІТ 



Призначено нового секретаря 
Департаменту внутрішньої 
безпеки 

ВАШІНҐТОН. - У вівторок, 15 лю- 
того, кандидатуру федерального 
судді з Ню-Джерзі Майкла Черто- 
фа було схвалено Сенатом СІЛА на 
посаду голови Департаменту вну- 
трішньої безпеки СПІА (НотеІапсІ 
8есигіїу). Відповідаючи на запитан- 
ня Сенатської комісії, він, зокрема, 
наголосив на необхідності дотриму- 
ватись громадянських свобод під 
час кампанії боротьби з терориз- 
мом. М. Чертофа Президент 
Джордж Буш обрав як спадкоємця 
Тома Ріджа. М. Чертоф - другий 
керівник Департаменту внутрішньої 
безпеки, створеного після терактів 
11 вересня 2001 року. Як повідо- 
млялося раніше. Том Рідж подав у 
відставку наприкінці листопада 
2004 року. У минулому губернатор 
штату Пенсильванія, Т. Рідж очо- 
лив Департамент внутрішньої без- 
пеки СІЛА в січні 2003 року. До 
цього відомства входять служба 
контролі за охороною кордонів, 
еміграційна і митна служби. У під- 
порядкуванні Департаменту перебу- 
ває 18 тисяч співробітників. 

США ведуть розвідку 
за Іраном з літаків 

ТЕГРАН, Іран. - Голова розвідки 
Ірану Алі Юнесі стверджує, що 
СІЛА обстежують іранську терито- 
рію за допомогою безпілотних роз- 
відувальних літаків. У неділю, 13 
лютого, у часописі „Вашінґтон 
Пост“ йшлося про те, що впродовж 
минулого року такі літаки надсила- 
лися до Ірану з Іраку, і на них були 
встановлені спеціяльні повітряні 
фільтри, які збирають дані про 
ядерну діяльність. Керівник розвід- 
ки сказав 16 лютого, що більшість 
блискучих об’єктів, які спостеріга- 
ються над іранським повітряним 
простором, - це безпілотні амери- 
канські розвідувальні літаки, які 
мають за мету слідкувати за іран- 
ськими ядерними і військовими 
об’єктами. За словами А. Юнесі, 
ядерна діяльність Ірану відкрита і 
дуже прозора, а всі військові дії ро- 
бляться у правовому полі. Однак мі- 
ністер розвідки попередив, що коли 
ці розвідувальні літаки будуть літа- 
ти занадто низько, Іран застосує про- 
ти НИХ протиповітряний вогонь, аби 
їх збити. Тим часом з Ірану повідо- 
мляють про вибух неподалік міста 
Дай лам одного з ядерних об’єктів у 
провінції Бушер на півдні країни. По- 
відомлення іранських ЗМІ говорять 
про те, що цей вибух міг бути спри- 
чинений ударом ракети з невідомого 
літака, інші, - що вибухнув збірник 
з оливою. Однак, покищо немає 
будь-яких підтверджень. 

Дж. Сорос не хоче бачити 
Росію у „Великій вісімці" 

НЮ-ЙОРК. - У Росії більше немає 
демократії, незалежних засобів ма- 
сової інформації і політичної опози- 
ції, а юстиція знаходиться в залеж- 
ності від влади. Про це 14 лютого 
заявив американський мільярдер 
Джордж Сорос. На його думку, Ро- 
сія зробила крок назад. Він вважає, 
що на це повинні реагувати не лише 
американці, а й європейці. „Вони по- 
винні взяти це до уваги. Передумо- 
вою для членства у „Великій вісім- 
ці'”’ є демократія. Тому Росія більше 



не повинна бути членом „Великої ві- 
сімки", - каже Дж. Сорос. Однак, за 
його словами, Европа залежить від 
постачання енергоносіїв з Москви, 
тому вона воліє не бачити негатив- 
них політичних змін в Росії. 

ВІСІМ нагород „Ґремі“ - 
Рею Чарлсу 

ЛОС АНДЖЕЛЕС. - Рей Чарлс по- 
смертно отримав вісім нагород. Це- 
ремонія нагородження престижною 
премією Гремі, яка відбулась 13 
лютого у Лос-Андежелесі, віддала 
належне легенді блюзу Р. Чарлсу. 
Його альбом „Сепіиз Еоуєз 
Сотрапу”, який він записав в 
останні місяці свого життя, отри- 
мав 8 нагород, поміж якими - 
„Найкращий запис року" і „Найкра- 
щий альбом року". Альбом 
„Атегісап Міоі" гурту „Сгееп Оау" 
визнано найкращим рок-альбомом 
року. Крім цього, по три нагороди 
отримали „П2”, ритм-енд-блюзовий 
співак Ашер, Нора Джовнс і Кейні 
Вест. Свої перші премії „Гремі" та- 
кож отримали Брітні Спірс і вете- 
ран британського року Род Стюарт. 

В столиці Лівану убитий 
колишній прем’єр-міністер 
країни Р. Гарірі 

БЕЙРУТ, Ліван. - У середу, 16 лю- 
того, відбулося поховання колиш- 
нього ливанського прем’єр-міністра 
Рафіка Гарірі, який загинув у Бей- 
руті в результаті влаштованого ви- 
буху 14 лютого. Його родина відмо- 
вилася від запропонованого держав- 
ного похорону і натомість закликала 
до вияву підтримки ліванського на- 
роду. Тисячі людей приєдналися до 
похоронної церемонії. Серед міжна- 
родних посланців на похороні при- 
сутні від США Віліям Барнс та голо- 
ва Арабської ліги Амр Муса. Р. Гарі- 
рі загинув під час руху автоколони, 
від вибуху замінованого авта. Убиті 
принаймні ще 9 осіб, серед них два 
колишніх міністри. Понад 100 людей 
поранені. Знищено 20 авт, пошко- 
джено кілька будинків. Р. Гарірі по- 
вертався додому з парляменту. На 
місці вибуху залишилася велика ви- 
рва. Вибух стався у комерційному 
районі, де багато крамниць і банків, 
у такий час, коли на вулицях повно 
людей. Арабський телеканал „Аль- 
Джазіра" показав відео, на якому 
досі невідоме іслямістське угрупо- 
вання, що називає себе „Перемога і 
Джигад у Лівані", бере на себе від- 
повідальність за вбивство Р. Гарірі. 
Причиною вбивства названо його 
підприємницькі зв’язки з урядом 
Савдійської АрабГі. У відео сказано, 
що напад здійснив самогубець. Р. Га- 
рірі керував країною після грома- 
дянської війни. Він пішов з посади у 
жовтні, через суперечки з просирій- 
ським президентом Еміле Лахудом. 
Поміж іншим, він підтримував за- 
клики опозиції вивести з Лівану си- 
рійські війська. Президент Сирії Ба- 
шир Асад назвав вбивство жахли- 
вим злочином, а міністер інформації 
Сирії Махді Дахлалах засудив напад 
і заперечив причетність до нього Си- 
рії. В Лівані оголошено три дні жа- 
лоби після загибелі колишнього 
прем’єр-міністра Рафіка Гарірі. 

Центральний парк розцвів 
помаранчевими кольорами 

НЮ-ЙОРК. - у суботу, 12 лютого, 
на втіху і здивування нюйоркчан, у 



Центральному парку відкрито пре- 
цікаву виставку, створену відомими 
мистцями Крісто та його дружиною 
Жон Клод, під назвою „Ворота". 
Виставку о год. 8:31 відкрив посад- 
ник міста Майкл Р. Блумберг. Вона 
споруджена на тлі сіро-бронзового 
паркового краєвиду і складається з 
7,500 воріт 16 стіп висоти, з верхньої 
поперечки кожних спадає помаран- 
чевого кольору тканина, котрої для 
всієї виставки ужито 1089 мільйонів 
ярдів. Виставка споруджена на 23 
милях паркових доріжок. Кошторис 
виставки - 21 млн. доларів, їх запла- 
тили мистці Крісто та Жон Клод. 
Творці вважають, що їхня терпели- 
вість на цей раз увінчалася успіхом 
- після відмови в 1981 році. Крісто і 
Жон Клод відомі з виконання своїх 
інших проектів упродовж 1980 - 
1990 років - обмотуванням паризь- 
кого Понт Нуф тканиною та мотуз- 
ками, насадженням впродовж 12 
миль голубих парасоль в Японії і 
жовтих на просторі 24 миль у Калі- 
форнії та обвиненням срібною тка- 
ниною і яскраво синім шнуром Райх- 
стагу в Берліні. Цвістиме Централь- 
ний парк в Ню-Йорку помаранчевим 
кольором 16 днів - до 27 лютого. 

Папа Римський 
повернувся до Вати кану 

РИМ. - Папа Римський Іван Павло II 
повернувся 10 лютого до Ватикану - 
по тому, як він провів 9 днів у лікар- 
ні з сильним захворюванням ди- 
хальних шляхів . Останній лікар- 
ський бюлетень було оприлюднено в 
той час як Папа, якому виповнилось 
84 роки, полишав приміщення лікар- 
ні. В ньому запевнялося, що Іван 
Павло II видужує добре. До Ватика- 
ну він повернувся у так званому па- 
памобілі, вітаючи навтовп поблизу 
лікарні та перехожих. Подорож у 
відкритому папамобілі очевидно 
була розрахована на те, щоб проде- 
монструвати видимий доказ виду- 
жання Папи. Однак перебування лі- 
карні знову посилило занепокоєння з 
приводу здатности Івана Павла II ке- 
рувати Католицькою Церквою. 13 
лютого Папа Іван Павло II з вікна 
свого кабінету, що виходить на пло- 
щу Святого Йетра у Римі, привітав 
натовпи прочан перед тим, як інший 
священослужитель зачитав молит- 
ву. Це перша привселюдна поява 
Папи після його повернення з лікар- 
ні, куди він потрапив через трудноші 
з диханням. Папа Іван Павло II виго- 
лосив своє традиційне благословіння 
слабким, але чітким голосом. 

Загроза мирному процесові 
на Близькому Сході 

ҐАЗА. - Палестинський провідник 
Махмуд Абас 11 лютого звільнив з 
посади трьох керівників служб без- 
пеки після низки нападів на єврей-, 
ські поселення, що відбулись 9 лю- 
того в смузі Ґаза. Палестинський мі- 
ністер закордонних справ Набіл 
Шаат сказав, що йдеться про символ 
мирних зобов’язань палестинців: 
-„Я думаю, що це сиґнал від влади 
та президента про те, що по тому, як 
ми висловили своє зобов’язання у 
договорі, ми мусимо його виконува- 
ти. Таким чином ми можемо вимага- 
ти від Ізраїля також виконувати до- 
мовленість". Войовниче угрупуван- 
ня „Гамас" взяло на себе відпові- 
дальність за напади та повідомило, 
що їх було здійснено як помсту за 
смерть палестинця, якого було об- 



стріляно з поселень в смузі ґаза. Із- 
раїль попередив, що у випадку, коли 
Махмуд Абас не зможе припинити 
напади, ізраїльські підрозділи бу- 
дуть вдаватись до відповідних захо- 
дів проти бойовиків, попри домовле- 
ність про припинення вогню. Амери- 
канські представники сказали, що 
звільнення керівників служб безпе- 
ки засвідчило рішучість М. Абаса 
припинити насильство. 

Г. Клінтон випереджує 

НЮ-ЙОРК.- Університет „^иіппі- 
ріас" в Ню-Йорку провів в лютому 
опитування щодо популярности ві- 
домих політиків міста і штату. Ви- 
явилося, що на виборах до Сенату, 
якби вони відбулися тепер, сенатор 
Ги л арі Клінтон виграла б в змаган- 
ні з губернатором Дж. Патакі у від- 
ношенні 61 до зо ВІДС-, а з Р. Джу- 
ліяні - 50 до 44. У північній частині 
штату Ню-Йорк, де переважають 
республіканці, перевага Г. Клінтон 
над Патакі становила б 57 до 35 
відс., а над Джуліяні - 50 до 45 
відс. Подібне опитування провела в 
США також телемережа Сі-Ен-Ен і 
виявила, що Гиларі Клінтон випе- 
реджує інших можливих демокра- 
тичних кандидатів на президентські 
вибори 2008 року. Вона здобула пе- 
ревагу серед опитаних на 40 відсо- 
тків над Джаном Кері і 17 відс. над 
Джаном Едвардсом. Серед респу- 
бліканців переміг би Джуліяні, за 
якого висловилися 34 відс. опита- 
них., за ним йдуть Джан МекКейн 
(29 відс.) і Джеб Буш (12 відс.). 

Принц Чарльс 
одружується з Камілою 

ЛОНДОН. - 10 лютого офіційно ого- 
лошено про одруження 56-річного 
Принца Вейлсу Чарлса з 57-річною Ка- 
мілою Паркер-Бовле, з якою він вже 
багато років має близькі стосунки. За 
офіційним повідомленням, весілля 
відбудеться восьмого квітня у Він- 
дзорському палаці. К. Паркер-Бовле 
не матиме титулу Принцеси Вейлсу, бо 
цей титул належить покійній дружині 
Чарлса Діяні. Натомість К. Паркер- 
Бовле буде знаною як її величність 
герцогиня Корнвалу. Вона також ніко- 
ли не зможе бути коронована короле- 
вою, а буде принцесою-дружиною. 
Принц Чарлс був знайомий з Камілою 
ще до одруження з принцесою Діяною 
в 1981 році, і за відомим висловом 
принцеси, у її шлюбі завжди було 
троє. Принцеса Діяна загинула в авто- 
катастрофі 1997 року. К. Паркер- 
Бовле розлучилась зі своїм чоловіком 
в 1995 році. Королева Єлизавета II 
дала згоду на одруження сина. 

Неймовірне відкриття 
астрономів 

ЛОНДОН. - Астрономи в США ка- 
жуть, що вони вперше виявили зір- 
ку, яка полишила нашу галактику. 
На думку вчених, зірку було ви- 
штовхнуто з Чумацького Шляху піс- 
ля близької зустрічі з потужним 
Гравітаційним полем Чорної діри. 
Вони також додають, що тепер зірка 
рухається в напрямку порожнини 
міжгалактичного простору зі швид- 
кістю два мільйони кілометрів на 
годину. Астрономи кажуть, що рані- 
ше вони ніколи не бачили зірки, яка 
б рухалась досить швидко для того, 
щоб вийти за межі галактики. 

За матеріялами ЗМІ 





N0. 7 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



5 



Короткі біографії провідників нового 



Прем’єр-міністер 
Юлія Тимошенко: 

44 роки, народилася 27 листопа- 
да 1960 року у Дніпропетровську. 
Закінчила економічний факультет 
Дніпропетровського державного 
університету. Одружена, хоча з чо- 
ловіком не живе вже більше 10 
років. Має доньку Євгенію, яка в 
2002 році' закінчила Лондонську 
школу економіки (тема дисертації 
приватизація української 
енергетики). Ю. Тимошенко меш- 
кає у Кончі -Озерній. Після закін- 
чення університету протягом п’яти 
років працювала інженером-еконо- 
містом на Дніпропетровському ма- 
шинобудівному заводі ім. Леніна. 

Підприємництво почала з про- 
кату відеокасет, потім заснувала 
кооператив з надання послуг насе- 
ленню і молодіжний центр „Тер- 
мінал“. Пізніше створює корпора- 
цію „Український бензин“, яка 
згодом стає монополістом у за- 
безпеченні агропромислового 
комплексу Дніпропетровщини на- 
фтопродуктами. Паралельно був 
утворений міжнародний концерн 
„Сіаль“, який спеціялізувався на 
видобутку природнього каменю. 
У середині 1990-их Ю. Тимошенко 
створила разом з Віктором Пінчу- 
ком корпорацію „Співдружність“, 
яка займалася Газом. У 1995 ви- 
никли „Єдині енергетичні системи 
України” (ЄЕЄУ), які очолила 36- 
річна Ю. Тимошенко. У 1995 році 
проти Ю. Тимошенко в Україні 
було порушено кримінальну спра- 
ву за фактом контрабанди 26 ти- 
сяч долярів, які були знайдені у 



Р.Л. Хомяк 

КИЇВ. - Міняються старі поряд- 
ки, посту паючись перед новими но- 
вим“ - так писав в половині XIX 
століття англійський поет Аль- 
фред Тенісон. А мені цей рядок 
безупинно кружляв в голові на по- 
чатку XXI століття, коли я спосте- 
рігав прекрасний політичний спек- 
такль і слухав цікаву лекцію з по- 
літосвіти, у Верховній Раді України 
4 лютого 2005 року. 

Події в Україні зазвичай драма- 
тичні, а протягом останнього пів 
року - це суцільний драматичний 
серіял. Не бракувало драми і в 
першому тижні лютого. 

Після того, як Президент Віктор 
Ющенко несподівано-сподівано, 
але зненацька призначив Юлію 
Тимошенко прем’єр-міністром (в 
першу ж добу після своєї інавгура- 
ції), всі чекали З лютого, коли це 
призначення мав затвердити пар ля - 
мент (або - не затвердити). 

Того дня, о 10-ій ранку, сесійна 
заля повна. 1 в будинку Ради, і по 
всій країні точаться розмови про 
те, скільки голосів дістане 
„Юля“ (як мінімум їй потрібно 
226). А через кілька хвилин пові- 
домлення голови Ради: голосу- 
вання переноситься на 12-ту годи- 
ну, бо Президент хоче бути при- 
сутній ПІД час голосування. О 12- 
ій переносять справу на 4-ту по 
полудні. А о 4-тій? За президій- 
ним столом сидить тільки заступ- 
ник голови Верховної Ради, львів- 
ський комуніст Адам Мартинюк. 
Немає голови ВР Володимира 
Литвина; нема все ще заступника. 



неї на запорізькому летовищі. 
Аналогічну справу порушили в 
Росії - митники знайшли у речах 
Тимошенків 200 тисяч долярів. 
Єправу закрили у 2001 році. 

До початку 1997 року компанія 
контролювала 25 відс. україн- 
ської економіки. Основним напря- 
мом діяльности ЄЕЄУ у 1996- 
1997 роках було постачання Газу в 
Донецьку, Дніпропетровську, 
Черкаську, Єумську, Полтавську, 
Кіровоградську та Миколаївську 
області, а також співпраця з ак- 
ційними товариставами „Газп- 
ром" і „Укргазпром" у питаннях 
взаєморозрахунків за транспорту- 
вання газу чужоземним спожива- 
чам через територію України. У 
грудні 1996 року Ю. Тимошенко 
дообирається до парляменту. 

У квітні 1997 року Ю. Тимошен- 
ко приїздить до ЄША, де виступає 
у Школі міжнародних взаємин при 
Університеті Джонса Гопкінса. У 
1997 у немилість до Л. Кучми по- 
трапив увесь „дніпропетровський 
клан": П. Лазаренка звільнили з 
посади прем’єра, ЄЕЄУ „виштов- 
хали" з Газового ринку, податкова 
служба висунула проти компанії 
позов на 1.4 млрд. грн. Посередни- 
ком у справі примирення Юлії 
Тимошенко з Л. Кучмою став відо- 
мий політолог Дмитро Видрін. Ю. 
Тимошенко розірвала взаємини з 
„Громадою" П. Лазаренка і ство- 
рила свою партію і фракцію 
„Батьківщина". В грудні 1999 року 
новопризначений прем’єр-міністер 
Віктор Ющенко запропонував 
Юлії Тимошенко посаду віце- 
прем’єра з паливно-енергетичних 



але вже немає й державного се- 
кретаря Олександра Зінченка. 

З неприхованою радістю, майже 
потираючи руки, Адам Мартинюк 
повідомляє, що в таборі президен- 
та все ще тривають бурхливі дис- 
кусії і переговори, так що питання 
прем’єрства переноситься на за- 
втра. І закрив вечірню сесію. 

Констернація? Так! Критика на 
адресу „нерішучого" Ющенка? 
Так! Здогади про труднощі у пере- 
можній коаліції „Сила народу"? 
Так! Загальне незадоволення? 
Так! Передбачення, що завтра за 
Ю. Тимошенко не проголосують 
деякі депутати, які нині налашто- 
вані голосувати? Так! Того вечора 
засоби масової інформації повідо- 
мляють, що Олександер Мороз, 
голова Єоціялістичної партії, впи- 
рається, бльокує бажання Віктора 
Ющенка, якого він почав підтри- 
мувати щойно після першої тури 
президентських виборів , бо до 
того - сам боровся за першу поса- 
ду в Україні. Та й у бльоці Віктора 
Ющенка „Наша Україна" з’явля- 
ються тріщини. Сам Роман Бес- 
мертний, один з інженерів перемо- 
ги В. Ющенка, публічно виступив 
проти призначення Юлії Тимошен- 
ко. І він не єдиний. 

П’ятниця, 4 лютого, 10-та ран- 
ку. Єесійня зала знову повна. Го- 
лова В. Литвин відкриває сесію і, 
як щодня, оголошує імена депута- 
тів, які вийшли з окремих фракцій 
і перейшли в інші. (Ряди старих 
провладних партій рідшають. В 
українській політиці КВВ - куди 

(Закінчення на стор. 15) 



уряду України 

питань. Почалася боротьба Ю. 
Тимошенко з корупцією на 
енергоринку, яка отримала назву 
„Чиста енергія". У січні 2000 р. фі- 
нансово-промислові кола з оточен- 
ня президента домагалися її від- 
ставки. Секретар РНБО Є. Марчук 
у доповідній записці до Л. Кучми 
заявив, ніби перебування Ю. Тим- 
ошенко на посаді віце-прем’єра 
шкодить національним інтересам 
України. У листопаді Генеральна 
прокуратура порушила справу про- 
ти Ю. Тимошенко. За тверджен- 
ням слідства, керівництво ЄЕЄУ 
давало великі хабарі представни- 
кам міністерства оборони Росії, що 
дозволило компанії здійснити низ- 
ку фінансових операцій з відми- 
вання більше 400 мільйонів доля- 
рів. Слідство тривало 4 роки. 13 
лютого 2001 року Ю. Тимошенко 
була арештована за звинувачення- 
ми Генеральної прокуратури. На- 
весні 2001 року Ю. Тимошенко ви- 
ступила ініціятором проведення 
всенародного референдуму про не- 
довіру президенту. 

22 грудня 2001 року з’явився на 
світ БЮТ. У березні 2002 року Ю. 
Тимошенко та її бльок пройшли до 
парляменту. 2 липня 2004 року 
Юлія Тимошенко і Віктор Ющен- 
ко підписали угоду про створення 
коаліції „Сила народу”, згідно з 
якою вона отримала посаду 
прем’єра. 

Перший віце-прем’єр 
Анатолій Кінах; 

50 років, народився 4 серпня 
1954 року в Молдові, в стародав- 
ньому українському селі Братуша- 
ни, заснованому кілька століть 
тому козаками Богдана Хмель- 
ницького. Вищу освіту Анатолій 
Кінах здобув у Ленінградському 
кораблебудівному інституті, який 
закінчив 1978 року. Одружений. 
Дружина Марина колись була його 
прес-секретарем. Доньці Єофійці 
три роки. Окрім того, А. Кінах має 
двох доньок від іншого шлюбу - 
Наталку і Зою. Мешкає Анатолій 
Кінах в Києві, на Подолі. 

Почав трудовий шлях на Тал- 
ліннському суднобудівному заводі, 
у 1981 році переїхав до Миколаєва, 
де працював на заводі „Океан”. У 
1992 році став представником Пре- 
зидента Л. Кравчука на Миколаїв- 
щині, в 1995 році - віце-прем’єр 
України з питань промислової по- 
літики. 29 травня 2001 року обра- 
ний прем’єр-міністром України. На 
цій посаді він змінив В. Ющенка. 
16 листопада 2002 року Л. Кучма 
відіслав уряд А. Кінаха у відстав- 
ку і подав до Верховної Ради про- 
позицію про призначення прем’єр- 
міністром В. Януковича. 

А. Кінах став першим політиком 
не з команди В. Юшенка, який 
сказав, що людина з кримінальним 
минулим не може стати президен- 
том України. 

Віце-гірем’єр з питань 
європейської інтеграції 
Олег Рибачук: 

46 років, народився 22 квітня 
1958 року. Одружений, має 5 дітей. 

Закінчив факультет романо- 
германської філології Київського 
університету та Інститут народно- 
го господарства, після чого п’ять 
років працював у Індії за контрак- 
том. Після повернення працював 
у „Київбіржбанку". З В. Ющен- 
ком О. Рибачука познайомив у 



1992 році тодішній голова НБУ 
Вадим Гетьман. Вже при голові 
Нацбанку В. Ющенкові О. Риба- 
чук вісім місяців стажувався у 
ЄША та Британії за програмою 
Джорджтавнського університету. 
В період прем’єрства В. Ющенка 
очолював елужбу прем’єра. Піе- 
ля відставки уряду О. Рибачук 
отримав запрошення на три роки в 
Єалоніки (Греція) від Чорномор- 
ського банку торгівлі та розвитку 
на посаду віце-президента. Отри- 
мував у Чорноморському банку 
100 тисяч долярів на рік. Після 
обрання в парлямент спочатку 
очолив групу „Разом” фракції 
„Наша Україна”, де зібралися спо- 
нзори однойменного виборчого 
бльоку, потім став керівником 
бюра В. Ющенка. Живе у влас- 
ному будинку в Плютах, ще одну 
квартиру має у Києві. Ще у 2002 
році він домовився з В. Ющен- 
ком, що у майбутньому уряді від- 
повідатиме за евроінтеґрацію. 

Віце-прем’єр з питань 
адміністративної реформи 
Роман Безсмертний; 

39 років, народився 15 листопа- 
да 1965 року в селі Мотижин, Ма- 
карівського району. Київської об- 
ласть. У 1990 році закінчив Київ- 
ський педагогічний інститут, вчи- 
тель історії. Одружений, донці 
Лілі 16 років. Починав вчителем 
історії Бородянської школи на Ки- 
ївщині. У 1994 висуванцем від УРП 
виграв вибори, активно проявив 
себе під час роботи над конститу- 
ційним договором, після чого впав 
в око президентові Л. Кучмі, у 
грудні 1996 року Л. Кучма нагоро- 
див Р. Безсмертного орденом „За 
заслуги" III ступеня. З січня 1997 
року по квітень 2002 року - по- 
стійний представник президента Л. 
Кучми у парляменті. На виборах 
1998 року пройшов до парляменту. 
У 1999 році був серед активістів 
НДП, які висували Л. Кучму на 
другий строк. В 2001 році перей- 
шов до В. Ющенка. 

Віце-прем’єр з гуманітарних 
питань Микола Томенко; 

41 рік, народився у селі Канівці 
Чорнобаївського району Черкась- 
кої области. Одружений, має п’ят- 
надцятирічного сина Павла. Закін- 
чив історичний факультет Київ- 
ського університету. З 1983 по 
1985 рік служив в Афганістані. З 
1992 року завідував катедрою по- 
літичних наук Інституту держав- 
ного управління і самоврядування 
при Кабінеті міністрів України. По- 
єднував цю працю з посадою за- 
ступника начальника інформацій- 
но-аналітичного управління Мініс- 
терства України у справах націо- 
нальностей і міграції, а також був 
віце-президентом Асоціяції моло- 
дих українських політологів і по- 
літиків. З травня 1998 року М. То- 
менко очолює Інститут політики. 

З лютого 2000 року по березень 

2001 року М. Томенко був началь- 
ником головного управління преси 
та інформації Київської міської 
державної адміністрації. У травні 

2002 року був обраний до Верхо- 
вної Ради за виборчим списком 
бльоку „Наша Україна”. Під час 
кампанії він був стратегом, ідеоло- 
гом та політичним аналітиком „На- 
шої України”. Під час виборчої кам- 
панії 2004 року був довіреною осо- 
бою В. Ющенка, стратегом та ана- 
літиком його виборчої кампанії. 

„Українська правда“ 



„Міняються старі порядки... 





6 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



N0. 7 












І 



Яка буде опозиція в Україні? 

Деякі європейські політики ще в минулому столітті за- 
уважували, що жоден уряд не може бути довго в безпеці 
без опозиції. Опозиція - це запобіжник, че^^ез який вихо- 
дить надлишок народної енергії та сили. Його не можна 
тримати замкненим, не наражаючись на небезпеку вибу- 
ху. Якщо уряд - вітрило, народ - вітер, держава - кора- 
бель, час - море, то виникає питання, як сьогодні це ві- 
трило уряду наповнює народ отим вітром, котрий так 
необхідний для руху в державі. 

Нещодавно опозицією до уряду України був бльок Віктора 
Ющенка, який переміг на виборах. Тепер ситуація змінюєть- 
ся. Нинішній уряд вже має опозицію не тільки серед тих, хто 
голосував проти В. Ющенка, а й серед тих політичних сил, 
які його підтримали. Провідники окремих політичних партій 
незадоволені деякими призначеннями на посади в уряді. За- 
ступником міністра внутрішніх справ призначений Олексан- 
дер Савченко, який розганяв демонстрації в 2000 році. Не 
розуміють люди й того, що в галузі народної освіти керівни- 
ки, які давали вказівки студентам і вчителям, проти кого слід 
голосувати, сьогодні керуватимуть внутрішньою політикою. 

Тепер в Україні триває боротьба за владу. І не тільки тому, 
що вона є наслідком певної революції, де завжди намага- 
ються змінити всю вертикаль влади на відданих для себе, 
але й тому, що влада розглядається, як нагорода за перемо- 
гу. Від влади усувається значне число професійних людей, 
які так чи інакше були пов’язані з режимом Л. Кучми. Так, 
сьогодні є багато людей, які себе дискредитували в минуло- 
му. Вони не повинні займати професійні місця у владі. Але є 
також немало людей, які сумлінно виконували свою місію. 
Концептуальна теза Президента В. Ющенка про некорумпо- 
ваність, про компетентність має бути дотримана всіма. По- 
кищо професіоналізм, компетентність підмінена поняттями 
відданости - ідеологічної, особистої, родинної. 

Корумпованість в державі зароджувалася не за ці 14 
років, а десятиліттями, вона має настільки глибокі і 
складні рудименти минулого, що, не змінивши економіч- 
ний і соціальний статус життя в цій державі, не провівши 
нові програми, не запропонувавши нові виходи із ситуа- 
ції, Україна буде мати дуже складні наслідки і може знову 
опинитися у сірій зоні лиха. 

Політична опозиція виховується роками - це традиції 
демократії. Опозиція не є групою людей, які просто 
незадоволені владою або хочуть отримати „щось для 
себе“. Опозиція є механізмом контролі над владою, щоб 
зберігати загальне добро і забезпечувати розвиток усього 
суспільства. Наявність різних думок і позицій є 
необхідною для існування і розвитку будь-якої держави. 
Україна не становить винятку і теж повинна мати свою 
опозицію, яка діятиме не для відстоювання якихось своїх 
інтересів чи прагнення влади, але в інтересах усього 
українського народу, хто б не стояв у його проводі. 




СВОБОДА 



Пам’ятаймо 

про 

Україну! 



Видає Український Народний Союз _ 8УОВООА - РиЬІІзНесІ Ьу (Не ІІкгаіпіап Наїіопаї А$$осіа1іоп 



РОиМОЕО 1893 

5VоЬос^а (І55М 0274-6964) із риЬІізКесІ \л/еекІу оп Ргісіауз 
Ьу кКе икгаіпіап МакіопаІ АззосіаКоп, Іпс. 

2200 Коике 10, Р О. Вох 280, Рагзіррапу, N1 07054 

БуоЬосІа: (973) 292-9800; Рах: (973) 644-9510, иМА Рах: (973) 292-0900 

Е-таіІ: зуоЬос)а@’а1'1'.пе1' \Л/еЬ-5И'е: \лиу\г\лк.5УоЬосІа-пе\лкз.сот 



Розітпазі^ег, зепсі асісігезз сЬапдез ко: 5уоЬос(а, Р О. Вох 280, 

2200 Коике 10, Рагзіррапу, N^ 07054 

Регіосіісаіз розкаде раісі ак Рагзіррапу, N^ 07054 апсі ас1с1і1-іопа1 таіііпд оЯісез. 

Передплата на рік $55.00, на півроку - $35.00. Для членів УНСоюзу 
$45.00 річно, на півроку - $30.00. За кожну зміну адреси - $1.00. 
Чеки і грошові перекази виставляти на “БуоЬосІа’'. 



Головний редактор — Ірена Яросевич 
Редактори: Ольга Кузьмович, Христина Ференцевич, 
Левко Хмельковський, Петро Часто. 



Адміністрація „Свободи” 
Адміністратор Володимир Гончарик 


(973) 292-9800 (дод. 3041 ) 


Керівник відділу оголошень 
Марійка Осціславська 


(973) 292-9800 (дод. 3040) 


Передплата - Марійка Пенджола 


(973) 292-9800 (дод. 3042) 



ПРО ЦЕ / ТЕ 



Про те, що залишається після нас 



Здавалося б, що у вирі щоденно- 
го життя, у вирі таких цікавих і 
позитивних подій в нащій Україні 
нам усім залищається дуже мало 
часу, щоб роздумувати над влас- 
ним життям і його подіями. А тим 
часом життя іде, не йде, а біжить і 
щораз частіще пригадує про те, що 
воно не безконечне і що скоріше 
чи пізніше мусить закінчитися. 

Навіть коли ми не хочемо дума- 
ти над тим, що мусить прийти - 
постійно пригадують нам про це 
численні оповістки в чорному об- 
рамуванні на останніх сторінках 
нашої „Свободи”. Скільки знайо- 
мих, скільки однолітків, а то й мо- 
лодших за нас знаходимо серед 
них. А після цих сумних оповісток 
приходить за якийсь час їхнє не- 
мов продовження - із списком ро- 
дини та друзів, що з приводу цієї 
сумної події зложили певну суму 
грошей на одну чи іншу громад- 
ську або наукову українську уста- 
нову. Це вже давно призначений 
спосіб вшанування тих, котрі віді- 
йшли, а з тим - фінансова під- 
тримка для різних наших громад- 
ських чи наукових організацій. 

Ніде правди діти, завдяки тим 
сумним нагодам не одна з наших 
громадських чи наукових установ 
може продовжувати свою працю 
та своє існування. Але цей добрий 
звичай вшанування померлих на- 
суває нам думки і про подібний 
звичай, який можуть добре вико- 
ристати наші українські мешканці 
американської чи канадської зем- 
лі, розпоряджаючись перед своїм 
неминучим відходом майном, що 



залишається. 

На жаль, знаємо з розповідей та 
праці наших наукових та громад- 
ських установ, що трапляється те- 
пер щораз частіше непорозуміння 
поміж залишеними членами роди- 
ни і нашими установами, коли 
спадкоємці не є згідні з останньою 
волею своїх батьків чи дідів та 
уважають, що записане майно ви- 
браній померлим установі нале- 
жить таки родині. Знаємо, що з 
цього приводу вже відбувся не 
один судовий процес. 

Трапляється також, що поодино- 
кі особи старшого віку, які силою 
обставин мусять спиратися на опіку 
„пань з України” з вдячности їм за- 
писують те, що залишиться. Слу- 
хаючи постійних розповідей на 
тему залишення майна, що раз-у- 
раз виринають у розмовах наших 
старших громадян - хотілося б 
спитати їх, чи не було б краще ско- 
ро, тепер поки вони ще знають, що 
роблять, передати частину свого 
майна одній чи іншій нашій науковій 
чи громадській установі, щоб мог- 
ти ще у повній свідомості та у по- 
вному розумінні вчинку підтрима- 
ти добру ціль в певній ділянці укра- 
їнського життя? А в тому зали- 
шиться назавжди ім’я даруючого. 

Подумаймо про це і при най- 
ближчій нагоді запропонуймо таку 
можливу розв’язку тим знайомим 
одноліткам, які саме тепер вже 
роздумують, як правильно поділи- 
ти те, що залишиться в „Самопо- 
мочі” після їхнього відходу. 

О-КА 



ф 



фффффффффффффффффффффффффффффф 

П ри В ітай 



І 

Ф 

Ваших рідних, друзів Ф 

і приятелів Т 

на сторінках „ Свободи “ ф 

Ф 
Ф 
Ф 
Ф 



березня 2005 р. - новий стиль 
22 КВІТНЯ 2005 р. - старий стиль 

Спеціяльні ціни на поздоровлення ф 





І 

т 



т 

ф 

ф 

ф 

& 

ф 

ф 

ф 

ф 

ф 

А 

ф 

А 

ф 

ф 

ф 

Ф 



1/16 сторінки 
1/8 сторінки 



35 дол. 
50 



1/4 сторінки 
1/2 сторінки 

400 дол. 



100 

200 



дол. 



Ф 
Ф 
Ф 
Ф 
Ф 
Ф 
Ф 
Ф 
Ф 
Ф 
Ф 
Ф 
Ф 
Ф 
Ф 

Фффффффффффффффффффффффффффффф 



Ціла сторінка 

Оголошення приймаємю 

до 11 березня 2005 р. - новий стиль 
до 15 квітня 2005 р. - старий стиль 

Зголошення святочних побажань, РАЗОМ з ОПЛАТОЮ, надсилати до: 
„ЗVоЬос^а”, Р.О. Вох 280, 2200 Воиіе 10, Рагзіррапу, N4 07054 

АНп. Асіуегїізіпд Оерагігпепї 

Марійка Осціславська, тел.: 973 292-9800 дод. 3040 
Володимир Гончарик, тел.: 973 292-9800 дод. 3041 

Факс: 973 644-9510 

Е-таіІ; ЗVоЬосIа@аи.пе1: 






N0. 7 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



7 



З РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ 



Чи присягають тільки заради церемоніялу? 



Закінчилася ера правління Пре- 
зидента Л. Кучми та його набли- 
жених в Україні. Чорною сторін- 
кою в історію України увійде тер- 
мін його президентства. Всі гілки 
влади, всі структури служили в 
угоду Л. Кучмі і його оточенню. 
Кого хотів, звільняв з посади. 



ЧИТАЧІ - ПРО „ СВОБОДУ" 

Стаття за статтею - 
прецікаві! 

Приємною несподіванкою було 
число „Свободи” від -28 січня. 
Стаття за статтею - прецікаві, про- 
сто не знаєш, від якої починати. 
Звичайно, почав з промови нового 
Президента України В. Ющенка. 
Дай Боже йому сил провести все в 
життя. Прочитав, що Т. Чорновіл у 
штабі В. Януковича сам себе запи- 
тував: невже ж це син покійного В. 
Чорновола? Жмут світла кинув на 
Тарасову психіку О. Зінкевич в 
„Смолоскипі”, але нарешті, М. 
Горба.ль розкрив складну душу 
сина непохитного, покійного В. 
Чорновола. Дуже цікавий допис І. 
Гвозди перекладений з англійсько- 
го часопису, де А. Аслунд описує 
свої спостереження з України. А 
допис Р. Хомяка залишив на кі- 
нець, бо знаю, що читаючи його 
статтю, треба думати, бо це не 
тільки звідомлення подій. Тепер 
чекаю листів з України з надією, 
що хтось наклеїть марки з 
інавгурації замість постійної по- 
штової марки „є” 

Леонід Царик, 
Фрідонія, Н. Й. 

Вже півстоліття 
читаю «Свободу" 

Часопис „Свобода” приходить у 
мою хату вже майже пів століття. 
Продовжуйте й далі свою дуже ко- 
рисну працю. Так багато цінного й 
корисного у газеті! І такі небуденні 
часи і в Україні, і по цілому світі. Є 
про що писати і друкувати. Я 
пам’ятаю головну редакторку, як 
малим дівчатком приходила до 
церкви св. Константина в Мінеапо- 
лісі, Мн. 

Катря Гуцал, 

Мінеаполіс, Мн. 

Про колядку 
«Нова радість” 

7 січня в „Свободі" була вміщена 
колядка „Нова радість", яку я 
створила, крім однієї стрічки. 
Хтось дописав і вставив рядки про 
Путіна і вислав в Інтернет без мого 
підпису. Але хай буде, як сталося. 
Добре, що ця колядка потрапила 
на сторінки „Свободи", як вияв на- 
родної творчости про „помаранче- 
ву революцію". Отже, слава Укрш- 
ні! ВЗщенкові слава! І „Свободі 
слава за те, що нас інформує про 
усе, що діється в Україні і діяспорі! 

Стефанія Гурко, 

Канада 



кого хотів - призначав. Це був ти- 
повий чиновник комуно-радян- 
ських часів. І як тільки народ 
України міг вибрати його прези- 
дентом на другий термін? Відпо- 
відь має бути, мабуть, така: за 
допомогою зловживань, фальси- 
фікацій, залякувань, підкупів і 
тому подібних маніпуляцій. 

Закінчувався другий термін 
президентства Л. Кучми. Він не 
хотів втратити владу. Знайшовся 
претендент з кримінальним мину- 
лим, на якого розраховувала така 
ж кримінальна влада Л. Кучми. І 
знову пішли в діло: фальсифіка- 
ція, брехня, залякування, пере- 
слідування опозиції, підкупи і 
тому подібне. Оскільки таким чи- 
ном уже вдалося обдурити весь 
народ, всю Україну, то тепер вла- 
да, маючи такий досвід, не сумні- 
валася в своїй перемозі. 



Як адміністратор парафії Преоб- 
раження Господа та голова моло- 
діжної комісії Донецько-Харків- 
ського екзархату я вже працюю в 
Донецьку сьомий рік. Розвиток 
нашої церкви та свідомість молоді 
щодо української держави на Дон- 
басі ще дуже низькі. Ми мали ве- 
лику проблему з тим, що на наше 
прохання про виділення земельної 
ділянки під будівництво храму 



Коли, як видається, увесь світ очі- 
кує, який це спосіб буде уживати 
Президент США Дж. Буш, щоб по- 
ширити демократію якомога далі, 
виявляється, що він і його найближ- 
чі співробітники „присвоюють” собі 
„помаранчеву революцію”. У висту- 
пі по телебаченню в неділю, 23 січ- 
ня, у день інавгурації В. Ющенка, 
сенатор з Арізони МекКейн поставив 
Афганістан, Ірак, Грузію з її „рево- 
люцією троянд”, а з нею „помаран- 
чеву революцію”, як приклади того, 
що Президент США думав, говорячи 
про свій ідеал поширення свободи. 

На своїй пресовій конференції в 
середу, 26 січня, Дж. Буш був ще 
менш обережним і не тільки один 
раз, але вже двічі „всадив” „пома- 
ранчеву революцію” між Афганіс- 
таном та Іраком, як доказ своєї 
блискучої міжнародної політики. 
Однак, він не міг правильно вимови- 
ти прізвище В. Ющенка і говорив 
про Україну з додатком „іЬе”. Прав- 
доподібно, „солодка” радниця Конді 
була надто зайнята, щоб розповісти 
своєму керівнику про далеку Украї- 
ну та її нового провідника. 

Як Президент вияснить своєму 
„доброму товаришеві Володі” - В. 
Путіну добре відоме припущення, 
що Україні було так погано під „опі- 
кою” його країни, як Афганістанові 



Уточнюємо адресу 

Цим уточнюємо подану в дописі о. 
Ярослава Костика „З вірою збуду- 
ємо новий храм" („Свобода" з 28 
січня, ч. 4) інтернет-адресу парафії 
св. Андрія Первозваного в Камбел 
Гал, Н. И.: 

\у\у^.ЬоІу8рігіІ-8аіпІапйге\у.ог§ 

Ред. 



Але сталося непередбачене. Пе- 
ремогла „помаранчева революція” 
на чолі з В. Ющенком. При при- 
йнятті присяги Президента В. 
Ющенком моя думка вернулася на 
роки назад. Справа в тому, що 
текст присяги при інавгурації Пре- 
зидента, що її промовляв В. Ющен- 
ко, ідентичні з присягою Л. Кучми. 
Л. Кучма теж, покладавши руку чи 
на Конституцію України, чи на Бі- 
блію (я напевно не знаю) присягав 
вірно служити Україні і її народові, 
обіцяв піклуватися долею народу і 
зробити її кращою. Але все це була 
брехня. Л. Кучма двічі приймав 
присягу і двічі збрехав. Він і не ду- 
мав піклуватися долею народу. Він 
скористався президентством для 
свого особистого збагачення, своєї 
рідні, своїх наближених типу мед- 
ведчуків, суркісів, волкових, пінчу- 
ків і їм подібних. 



нам відмовляли. Нещодавно спра- 
ву вирішено, нам надали земельну 
ділянку в непоганому місці, але 
голова району поставила умову, 
що треба негайно почати будівни- 
цтво, бо інакше цю ділянку відда- 
дуть під забудову іншим. 

Покищо у військовій частині 
нам вдалося випросити маленьку 
кімнатку, де ми відправляємо всі 
церковні Богослуження для на- 



під „опікою” Талібану, а Іракові - 
під Саддамом, це вже його справа. 
Але нашою справою, і то важливою, 
зокрема для українців у діяспорі, в 
США, припинити використовування 
перемоги укршнського народу для 
цілей, далеких від його прагнень. Ці- 
каве, що одинокий Колін Павел вмів 
звернутися до українців правильно, 
підкреслюючи їхню перемогу, але 
він вже у відставці. 

Здається, настав час запитати і за- 
жадати, щоб Білий Дім вияснив точ- 
но, як саме він „спричинився” до 
„помаранчевої революції”. 

Богдан Рубчак, 

Чикаго 



Результат його президентства 
красномовно свідчить сам за себе: 
знедолена Україна, масове зубо- 
жіння населення, розвал економі- 
ки, розквіт корупції і крадіжни- 
цтва, поширення злочинности, за- 
непад моралі, переслідування 
представників опозиції, зловжи- 
вання своїм становищем високих 
посадових осіб, хабарництво, ті- 
ньова економіка і т. д. Ось до чого 
довів. Л. Кучма. Він просто таки 
наглумився і насміявся над Украї- 
ною і її народом, який довірив 
йому свою долю і долю країни. 
Невже він не буде притягнутий до 
відповідальности за все заподіяне? 

Так що ж таке клятва чи прися- 
га при інавгурації? Це що - ширма, 
декорація при церемонії, порожні 
слова, які необхідно вимовити як 
елемент ритуалу посвячення Пре- 
зидента? 

Анатолій Іващенко, 
Вашінґтон, 
Спокейн 



ших парафіян. Щотижня я маю 
зустрічі з молоддю, проводимо 
духовні бесіди та різні заходи, 
які дають можливість молоді ду- 
ховно розвиватися. Кожного ві- 
втірка маю зустрічі з студентами 
вищих шкіл та зустрічі по сту- 
дентських гуртожитках. 

Наша Церква на сході України ще 
терпить, але я вірю у розвиток на- 
шої Церкви, а з розвитком христи- 
янства виросте і держава. Виготов- 
лення документів, пов’язаних з ку- 
півлею площі під будову церкви і 
молодіжного центру коштує 6-8 ти- 
сяч долярів. Ми не маємо цих ко- 
штів. Тому звертаюся з проханням 
фінансової допомоги на будівни- 
цтво. На це вже пожертвували по 
200 дол. Комітет допомоги Україні 
Центрального Ню- Джерзі і Любо- 
мира Циган, по 100 дол. - Іванка 
Бемко, Роман Циган, Дам’ян Ґеча і 
Іларіон Хейлик. Дальші пожертви 
на будову Української греко-като- 
лицької церкви і молодіжного цен- 
тру в Донецьку прошу висилати на 
адресу: „СоттіПее Іог Аій Іо 
Нкгаіпе, Сепігаї Іег8еу ВгапсЬ”, 
Р. О. Вох 31, 8оиіЬ Воипб Вгоок, N1 
08880. За пожертви заздалегідь 
щиро дякуємо. 

о. Ростислав Муховський, 

Донецьк 



Випишіть ^СВОБО/ІУІ 

Ціни за передплату (в американських долярах): 

Рік Півроку 

Член УНСоюзу 45.00 30.00 

Не член УНСоюзу 55.00 35.00 

□ Передплата включена □ Прошу надіслати мені рахунок 

Прошу вислати „Свободу" на адресу: 

(Ргіпі іп Епдіізґі): 

Мате 

Асісігезз: ^ 

СПу: 8іа1е: 

Соипігу: 2ір себе: 

Теї.: ( ) 

□ Член УНСоюзу, Відділ 

ВІАДІл передплати: (973) 292-9800, додатковий 3042 



Потрібна допомога в будові храму 



Україна - не Афганістан 







8 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



N0. 7 



СТОРІНКА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО СОЮЗУ 




Анна-Александра-Віра Сале- доня Ліди Полець і Роберта синок Каті та Юрія Депута- Наталія Скиба, доня Лілії та 
вич, доня Ксені та Александра Інґрасїї з Ст. Пол, Мін., - нова тів з Лонґмонту, Кольорадо, Андрія Скибів з Гарвуд Гайте, 
Салевичів з Кліфтону, Н. Дж., членка 34-го Відділу УНСоюзу. - новий член 360-го Відділу 1л., - нова членка 399-го Відділу 
- нова членка 134-го Відділу Свою внучку забезпечили Українського Народного Сою- УНСоюзу. Свою доню забезпе- 
УНСоюзу. Свою доню забезпе- дідусь і бабуся Олександер і Свого сина забезпечили чили батьки. Андрій Скиба є 
чили батьки. Валентина Полеці. батьки. радним УНСоюзу 




Обід-буфет на Союзівці 15 дол 



Спеціяльні ціни на нічліг на Союзівці 60 дол./ніч 






• Квитки на фестиваль можна замовляти на веб-сторінці 
лл/\л/\л/.Іарпе\л/уогк.согл або по телефону: 1-800-Нип1егМіп . Ціна 35 дол. 
заздалегідь, 39 дол. при дверях. 

• Ціна вступу включає їжу та напиток, пам’яткова склянка та змога 
покуштувати більше 100 різних пив. 

• Надзвичайна подія, коли можна знайти різні Нюйоркські браварні під 

одним дахом. ^ 



зі ^ Л0ЇХ Л'* хд » » у У * 



§ Автобус від'їде Із Союзівки точно о год. 10-ій ранку 






Телефонуйте тепер та зарезервуйте собі місце: (845) 626-5641 дод. 140 або пишіть на 

зоуи 2 іУка@аоІ.сот 









N0.7 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



9 



Чи потрібна в Україні люстрація? 

Подаємо уривок з передачі Радіо „ Свобода “ від 9 лютого. 
Ведуча програми Ірина Халупа. 



Спершу я хочу роз’яснити слуха- 
чам, що слово „люстрація” має ла- 
тинське коріння і означає „очищен- 
ня”. Були свого часу певні звичаї, 
якими приміщення і люди очищува- 
лися від поганих духів, від погано- 
го оточення і тому подібне. Це сло- 
во увійшло у вжиток у посткому- 
ністичних країнах, зокрема в таких, 
як Чехія, Німеччина і Польща. 
Воно пояснює, як суспільство трак- 
тує колишніх співробітників спец- 
служб і високопоставлених поса- 
довців комуністичної партії. 

Депутат Верховної Ради від фрак- 
ції бльоку Юлії Тимошенко Левко 
Лук’яненко пропонує парляментові 
заборонити займати керівні посади 
особам, які перебували на чільних 
посадах у Комуністичній партії 
есер й співпрацювали з колишнім 
КҐБ або чужоземними спецелужба- 
ми до 1991 року. Про це йдеться в 
законопроекті „Про певні обмежен- 
ня при обійманні посад у державних 
органах влади України”, згідно з 
яким таке обмеження має діяти 
протягом п’яти років і стосуватися 
органів законодавчої, судової вла- 
ди, а також ЗМІ. Законопроект та- 
кож передбачає звільнення з посад 
осіб, які підпадають під ці умови. 
На думку авторів, прийняття зако- 
нопроекту прискорить очищення 
суспільства від партійної номенкля- 
тури КПСе, виведе економіку з 
тіні, сприятиме боротьбі з корупці- 
єю й очищенню системи влади від 
посадових осіб, які співпрацювали з 
оперативними працівниками КҐБ. 

Раніше депутати Василь Черво- 
ній, Андрій Шкіль і Сергій Олексі- 
юк запропонували Верховній Раді 
заборонити займати керівні дер- 
жавні посади особам, причетним 
до порушення виборчого законо- 
давства під час виборів президента 
наприкінці 2004 року. 

Отже, чи потрібна Україні лю- 
страція? 

Міністер юстиції Роман Зварич 
вважає, що вона не потрібна: „Така 
концепція відверто суперечить 
Конституції, в якій записане дуже 
просте, для всіх зрозуміле правило: 
всі рівні перед законом. Отже, будь- 
які закони, які передбачають дис- 
кримінаційні норми або на користь 
якоїсь верстви населення, не можна 
тлумачити в концепції конституцій- 
ної рівности, конституційного прин- 
ципу рівности. є й другий аргумент, 
не менш вагомий. У випадку при- 
йняття такого закону прогресивне 
демократичне людство нас не зро- 
зуміє на тлі помаранчевої револю- 
ції. Тому робити ці речі я не бачу ні 
моральних, ні політичних, ні, тим 
більше, юридичних підстав“. 

Андрій Шкіль, - народний депутат 
(БЮТ, Комітет з питань законодав- 
чого забезпечення правоохоронної 
діяльності) говорить: „Звичайно, я 
виступаю за люстрацію, і не тільки 
тому, що я є одним з авторів законо- 
проекту, є ще два співавтори. Я ви- 
ступаю з простої причини, бо ця лю- 
страція потрібна не стільки тим, 
хто, умовно кажучи, буде люстру- 
вати, а вона, в першу чергу, потріб- 
на тим, кого будуть люструвати. 

Бо люстрація знімає з них постій- 
ний тиск, під котрим вони можуть 
перебувати у зв’язку з тим, що вони 
працюють на тих самих посадах, на 
яких вони працювали. Це відсіван- 
ня, скажемо, наклепів від реальної 
правди. Тому що все одно є кримі- 



нальна відповідальність за скоєні 
злочини, а є й моральна відпові- 
дальність. 1 людина, яка не має кри- 
мінальних, бо це так, як вирішить 
суд і слідство, а лишається мораль- 
ний певний слід. Чи я співпрацював, 
чи я там був, чи я там перебував, і 
десь хтось може про це знає. Запо- 
внюється люстраційна 'анкета, да- 
ються чесні відповіді на запитання, 
і вже люстраційний комітет визна- 
чає чітко і однозначно, чи повинен 
він відповідати за свої діяння хоча б 
посадою своєю, чи ні. 

Якщо повинен, то позбавляється 
посади, але може спокійно займати- 
ся приватним підприємництвом чи 
іншим. Люстраційний комітет визна- 
чає, що ні, цей громадянин не при- 
четний до зловживання цієї влади, 
якщо він працював в КҐБ, але він 
виявився людиною, яка виконувала 
певні функції, але не катувала ін- 
ших, не виконувала замовні завдан- 
ня, які ставило перед нею началь- 
ство. 1 все, заповнена анкета, і люди- 
на собі спокійно працює на тій поса- 
ді, на якій вона працювала, або за- 
ймає ту посаду, на котру вона пре- 
тендувала. Це нормальне явище. І 
Чехія, і Польща пройшла через це. 

Міністер юстиції має на увазі стат- 
тю Конституції, котра говорить про 
те, що всі мають право посідати ті 
чи інші посади: провідники громад- 
ської організації, політичних партій і 
так далі, що це рівність права перед 
Конституцією. В даній ситуації ми не 
позбавляємо їх того права, ми каже- 
мо тільки, що “ви пройдете люстра- 
цію”. Якщо ви позбавляєтесь певно- 
го морального права, то, в принципі, 
ніхто не може заборонити тій чи ін- 
шій громадській організації вас об- 
рати головою, але принаймні вся ре- 
шта спільноти України буде знати, 
що ця людина не пройшла люстра- 
цію, що ця людина, згідно з люстра- 
ційним законом, не має права пред- 
ставляти ті чи інші посади. Так само, 
як і в приватних виданнях, приват- 
них ЗМІ жодна люстрація не може 
мати впливу, але певний моральний 
буде мати завжди. 1 те ж саме з дер- 
жавними службовцями. А чому, на- 
приклад, не є порушенням Конститу- 
ції, що державних службовців за по- 
рушення присяги звільняють з робо- 
ти, хоча ні в Конституції, ні в жодно- 
му трудовому законодавстві цього 
не записано. Це записано тільки в за- 
коні про державну службу. 

То таким самим законом „Про 
люстрацію” зобов’яжемо держав- 
них службовців заповнити анкету, 
і це нормально. 

Степан Гавриш - народний депутат 
України (група „Демократичні ініція- 
тиви”. Комітет з питань паливно- 
енерґетичного комплексу, ядерної 
політики та ядерної безпеки): „Я 
цілком підтримую позицію міністра 
юстиції Романа Зварича. Вона 
близька для мене як для демократа. 

Політична люстрація - це до- 
сить гострий інструмент, скаль- 
пель політичної санації, усунення 
від активної діяльности опонентів. 

В тому контексті, який запропоно- 
ваний у законі, автором якого є мій 
колега Андрій Шкіль, це спроба по- 
збавитися політичних опонентів і пе- 
рейти до тенденції авторитарного 
суспільства, коли функцію усунення 
лише однополюсного світу будуть 
виконувати самі громадяни, як пра- 
вило, екстримально налаштовані, бо 

(Закінчення на стор. 19) 



Ворог ОТЯМИВСЯ 

Володимир Криловський 

Новообраний Президент України 
проголосив прихід нової ери, і я 
знаю людей, які, слухаючи його 
інавгураційну промову, плакали. 
Але боротьба триває. Ворог отя- 
мився від поразки, зализав рани та, 
підтягуючи таємні резерви, вже го- 
тує нляни майбутнього реваншу. 
Реванш цей, в разі успіху, буде ни- 
щівним. Погляньте-но на Росію! 
Адже там теж були півмільйонні 
віча у 1990 році! Евфорія від цілко- 
витої перемоги на президентських 
виборах! І що? Чи є певність, що з 
Україною буде інакше? 

Ні, я не маю на увазі зустрічний 
синьо-білий рух тих, хто, підтриму- 
ючи В. Януковича, теж ставив на- 
мети на площах українських міст. 
Ці люди стали жертвами про- 
паганди. Це не ворог, а супротив- 
ник. Відчуваєте різницю? Я ж веду 
мову про інші сили, про тих, хто 
вдався до всього, аж до отруєння 
В. Ющенка (це ж найтяжча карна 
стаття!), аби тільки В. Янукович 
прийшов до влади - з усіма наслід- 
ками, що з цього випливають для 
України... Я кажу про тих, хто за- 
мовляв і приховував фальсифіка- 
цію результатів другої тури голосу- 
вання... Про тих, хто таємно запро- 
сив до країни російських „радни- 
ків” і „консультантів” у цивільно- 
му та запевнив їм можливість ро- 
бити все, що вони хотіли, на чужій 
території. Всі ці сили нікуди не по- 
ділися, вони - частина суспільства, 
ідеологізовані, цілеспрямовані, на- 
лаштовані на успіх! 

Українські партії, громадські 
та державні організації, включно 
з виконавчими та законодавчими 
владними структурами, інфіль- 
тровані агентами українських 
спецелужб, у тому числі агента- 
ми („стукачами"), які працювали 
ще на КҐБ. їх - тисячі! Є серед 
них агенти впливу, які беруть ак- 
тивну участь у громадському та 
політичному житті. За необхід- 
ности вони можуть, як було у Ро- 
сії, розколювати громадські рухи 
і політичні партії, зіштовхувати 
між собою політичних діячів (по- 
діляй та пануй!) впливати на пра- 
цю уряду і парляменту, маніпу- 
лювати, удаючи з себе лібералів, 
суспільною думкою, іноді з най- 
нагальніших питань... 

Усередині СБУ є угруповання, які 
зберегли свої зв’язки з старими 
московськими господарями. 

Реванш не матиме форми зако- 
лоту. Буде тиха, розтягнена на 
роки, повзуча контрреволюція, ін- 
спірована з Москви, яка не дозво- 
лить Україні вступити до Европей- 
ського союзу. Я вже не кажу про 
НАТО! Це було б для Кремля 
смертельно. І не тільки тому, що 
Росія дуже зацікавлена в єдиному з 
Україною економічному просторі. 
Головне - тому, що поява під бо- 
ком у Москви демократичної Укра- 
їни дасть потужний імпульс до пе- 



Про автора: Володимир Кри- 
ловський належить до поколін- 
ня шістдеся тників, за освітою - 
режисер і сценарист докумен- 
тального кіно; член „Меморіалу” 
(членський квиток підписаний 
Андрієм Сахаровим), член спіл- 
ки незалежних журналістів. У 
США - з 1992 року, займається 
журналістикою, спеціалізую- 
чись у правозахисній тематиці. 
Живе в Ню-Йорку. 



від поразки 

ребудови правлячих режимів на 
всьому пострадянському просторі. 

Сьогоденні виступи літніх лю- 
дей у Росії, які умить втратили 
всі зароблені за життя пільги, є 
надхнені прикладом „помаранче- 
вої революції". 

Майстер політтехнологій Глєб 
Павловський, який спеціялізуєть- 
ся здебільшого на „політпідло- 
тах”, сказав на одній прес-конфе- 
ренції: „Ми зробимо все можли- 
ве, аби не допустити в Росії „по- 
маранчевої революції". 

Як зробити „помаранчевий про- 
рив" до демократії невідворотним? 
Перше, - прийняти Закон про лю- 
страцію, тобто обмежити доступ 
колишньої радянської та партійної 
номенклятури на певні державні 
посади і виборні органи. Без цього 
будь-які реальні демократичні або 
ринкові зрушення вмить можуть 
відкотитись назад. Підросла мо- 
лодь, яка зформувалася вже у по- 
страдянський час. 

Треба розпустити СБУ. Не про- 
сто реорганізувати її та призначити 
іншого директора та інших началь- 
ників управлінь (таке, нібито, очі- 
кується), але саме розпустити та 
зформувати наново, набравши ціл- 
ком інший контингент! 

Треба віддати належне СБУ, яка 
восени 2004 року підтримала за ла- 
штунками опозицію, надавши їй чи- 
мало неоціненних послуг. А 28 лис- 
топада, коли до Києва вже просу- 
валися війська МВД, керівництво 
СБУ зробило все можливе, щоб не 
допустити кровопролиття, яке мо- 
гло привести до громадянської ві- 
йни. Так, вони зробили свій вибір, 
проте з якої мотивації? З лю6оь« 
до українського народу? Справа в 
тому, що нинішній контингент СБУ 
несе внаслідувану відповідальність 
за вбивства Алли Горської, Олексія 
Тихого, Василя Стуса, Валерія 
Марченка, Юрія Литвина, Ростис- 
лава Палецького; за загибель Васи- 
ля Симоненка, Івана Світличного, 
Володимира Іванишина... За зла- 
мані життя сотень інших україн- 
ських борців з радянським режи- 
мом... Про це якось забули... А в 
СБУ ще дуже багато працівників 
брежнєвсько-андропівського гарту. 

А у новітні часи? Вбивство Геор- 
гія Гонгадзе, донецького тележур- 
наліста Ігоря Алєксандрова, голо- 
ви Руху В’ячеслава Чорновола... 
Усе це не доведене? А що можна 
довести, коли розслідування цих 
злочинів з першого ж дня контр- 
олюється цією ж СБУ? 

А недавнє отруєння кандидата у 
президенти Росії Івана Рибкіна, на 
якого вчинили замах з тією ж ме- 
тою, що й на В. Ющенка: змусити 
його зійти з перегонів у грудні 2003 
року. І. Рибкін, колишній голова 
Ради безпеки Росії, мав два гріхи з 
точки зору нинішніх господарів 
Кремля: зв’язки з опальним Б. Бе- 
резовським та виступи за мирні пе- 
реговори з чеченцями. Його отруї- 
ли у Києві, серці України, і це ще 
раз підтверджує спільність СБУ з 
путінськими спецелужбами. А 
зв’язки СБУ з організованою зло- 
чинністю? А позазаконна торгівля 
зброєю? А продаж Іраку радіоло- 
каційних систем „Кольчуга” поза 
міжнародною забороною? Так, у 
СБУ, як і в кожній організації, є 
різні люди, і мастити всіх чорною 
фарбою було б несправедливо. Од- 
нак, не все так просто. Крім колек- 
тивної відповідальности за перелі- 

(Закінченнл на стор. 19 ) 




10 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



N0.7 



ЖИТТЯ ГРОМАДИ 



МІЖ Конгресом США та Верховною Радою України 



Телеконференція 

ВАШІНҐТОН, Д.К. - 12 січня 
відбулася телеконференція між 
представниками Конгресового 
Українського Кокусу та пред- 
ставниками групи співпраці 
„Україна - США” Верховної 
Ради України. У двогодинній 
розмові взяли участь члени 
Конгресу Марсі Каптур (Дем., 
Огайо), Адам Шиф (Дем., Калі- 
форнія) та співголова АсоціяцГї 
колишніх членів Конгресу США 
Джим Слетері. З українського 
боку у телеконференції взяли 
участь народні депутати Сергій 
Осика (фракція „Єдина Украї- 
на”, голова групи співпраці 
„Україна - США”), Сергій Бич- 
ков (заступник голови групи 
„Центр”), Юрій Павленко 
(фракція „Наша Україна”, за- 
ступник голови групи співпраці 
„Україна - США”), Володимир 
Макеєнко (фракція „Регіони 
України”, секретар групи співп- 
раці „Україна - США”), Валерій 
Акопян (Народна аграрна пар- 
тія), Олексій Малиновський 
(фракція „Єдина Україна”), Бог- 
дан Губський (фракція „Єдина 
Україна”) та Андрій Шкіль 
(Бльок Юлії Тимошенко). 

У розмові також взяли 
участь Посол України в ЄША 
Михайло Резнік та Посол ЄША 
в Україні Джон Гербст. З боку 
УККА у телеконференції взяли 
участь президент УККА Ми- 



Не те ім’я 

В дописі, який появився 31 груд- 
ня 2004 р., в 53-му числі „Свобо- 
ди”, на тему презентації англомов- 
ного журналу перекладів україн- 
ської літератури, підпис до фото- 
графії і в одному місці тексту 
мало бути подане як Максим Тар- 
навський. 

Редакція 



хайло Савків та директор 
конгресових взаємин УНІС Сер- 
гій Жихарев, який перекладав 
розмову законодавців. 

Основною темою розмови 
були вибори президента України 
та перспективи розвитку дво- 
сторонніх взаємин між Украї- 
ною та США в контексті їх ви- 
слідів. С. Осика у вступному 
слові сказав: „Вибори президен- 
та і в Україні, і в США можна 
порівняти з весіллям, але саме 
після їх завершення настає „по- 
дружнє життя”, коли евфорія 
спадає і починається щоденна 
праця для того, щоб виконати 
обіцянки, дані народові під час 
передвиборної кампанії". Він 
також зазначив, що вибори в 
Україні мали історичне значення 
для її розвитку і тому праця но- 
вого уряду буде нелегкою і по- 
винна початися з об’єднання та 
примирення опозиційних сторін. 
Тим не менше, в таких умовах, 
як зараз, взаємини між Украї- 
ною та США виходять на якісно 
інший рівень співпраці і їх по- 
трібно інтенсивно розвивати, 
щоб допомогти Україні увійти у 
Евро-Атлантичну спільноту 
згідно з бажанням, твердо ви- 
словленим її народом. 

М. Каптур привітала україн- 
ський народ та його представни- 
ків у парляменті з перемогою 
демократії та волі народу і в 
свою чергу зазначила, що Украї- 
на зараз знаходиться в унікаль- 
ному становищі для швидкого 
введення реформ та перегляду 
двосторонніх взаємин з США. 
„Радикальні політичні зміни да- 
ють Україні унікальну можли- 
вість ввести кардинальні еконо- 
мічні та політичні реформи, які 
допоможуть їй утвердити облич- 
чя демократичної держави, за- 
снованої на ринковій економіці. 



Таким чином, Україна зробить 
величезний крок в бік інтеграції 
в Европу та Евро-Атлантичні 
структури і покращить стосунки 
зі своїми міжнародними партне- 
рами", - зазначила вона. 

Далі розмова перейшла на до- 
даток Джексона-Веніка до Тор- 
гового акту 1974 року, який об- 
межує торгівлю США з Украї- 
ною, і який, разом з невизна- 
нням Америкою України держа- 
вою з ринковою економікою, пе- 
решкоджає її вступові у Світову 
Організацію Торгівлі (СОТ). 

Народний депутат Ю. Павлен- 
ко, якого підтримали всі україн- 
ські учасники розмови, висловив 
надію, що „після виконання 
останньої умови США, якою Ад- 
міністрація Дж. Буша мотивува- 
ла відмову скасувати це законо- 
давство щодо України попри ви- 
конання усіх економічних умов, 
проведення вільних і демокра- 
тичних виборів Президента 
України, США швидко виклю- 
чить Україну зі списку країн, на 
які поширюється його дія без 
створення нових умов". 

з черги, такі дії ЄША причи- 
нилися б до визнання України 
країною з ринковою економікою 
і дозволили б їй вступити у СОТ 
і дали можливість працювати 
над вступом в НАТО, ЕС та інші 
організації. З іншого боку, роз- 
виток економічних взаємин між 
Україною та США відкриє для 
України американські ринки і на- 
впаки, дозволить США експор- 
тувати свої товари в Україну, як 
також і інвестувати в українські 
підприємства. 

А. Шиф зауважив, що перемо- 
га демократії в Україні повинна 
бути прикладом та надхненням 
для всіх країн регіону та світу. 
На його думку, в цей час Україна 
повинна сконцентруватися на 



встановленні верховенства зако- 
ну. „Залежно від того, наскільки 
українські підприємці дотриму- 
ватимуться законодавства у сво- 
їй праці і наскільки жорстко дер- 
жава забезпечуватиме його до- 
тримання, чужоземні інвестори 
почуватимуться безпечно, вкла- 
даючи фінанси в Україну і поши- 
рюючи обсяги інвестицій", - ска- 
зав А. Шиф. Він позитивно оці- 
нив орієнтацію нового уряду 
України на інтеграцію в європей- 
ську спільноту, прагнення член- 
ства в ЕС та НАТО. А. Шиф за- 
явив, що радо співпрацюватиме з 
українськими колегами для роз- 
витку українсько- американських 
відносин і якнайскорішого введе- 
ня реформ в Україні. 

Серед інших питань, які обго- 
ворювали законодавці обох дер- 
жав, були співпраця України з 
НАТО і потенційний вступ в 
альянс; підвищення закордонної 
допомоги США Україні, щоб 
прискорити реформи всередині 
держави та уможливити її скорі- 
ший вступ у міжнародні органі- 
зації; зменшення енергетичної 
залежности України від Росії; 
способи підвищення довір’я 
українських громадян, як і чу- 
жоземних інвесторів, у банковій 
системі України. 

Назагал, розмова відбулася у 
теплій, конструктивній атмосфе- 
рі. Учасники дискусії домовили- 
ся скласти формальні пропози- 
ції до пляну співпраці і обміня- 
тися ними до наступної конфе- 
ренції. Учасники зауважили, що 
їхнє бачення перспектив розви- 
тку українсько-американських 
взаємин принципово тотожні, і 
погодилися, що після інавгурації 
обох президентів їхня співпраця 
буде більш активною, 

УНІС 



ФЕДЕРАЛЬНА КРЕДИТОВА 
КООПЕРАТИВА СУМА - 
ЙОНКЕРС, Н.Й. 



повідомляє своїх членів, що 

І ЗВИЧАЙНІ РІЧНІ 

І ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ | 

І ФЕДЕРАЛЬНОЇ КРЕДИТОВОЇ | 
КООПЕРАТИВИ СУМА | 

відбудуться І 

в суботу, 12 березня 2005 р. | 

О год. 7-ІЙ веч. 

в залі Дому СУМА 

ЗОЇ Раїізасіе Аує, Уопкегз, NV 10703 і 




Окружний Комітет Відділів УНСоюзу в Чикаго, Іл 

повідомляє, що 

РІЧНІ ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ 

— відбудуться — 

в суботу, 5 березня 2005 р., о год. 11-ій ранку 

в Українському Культурному Центрі 
2247 ЇЛ/. Сґіісадо Аує., СІїісадо, II 

У загальних зборах зобов’язані взяти участь з рішаючим правом голосу: 
члени управи Окружного комітету, конвенційні делегати та по два делегати 
наступних відділів: 

17, 22, 114, 125, 131, 139, 176, 220, 221, 259, 379, 399, 423, 452, 472 

Гостей, членів Українського Народного Союзу радо вітаємо. 

У нарадах візьмуть участь: 

Михайло Куропась - радний УНСоюзу 

Андрій Скиба - радний УНСоюзу 

Д-р Миром Куропась - Почесний член Головного Уряду 

За управу Округи: 

Стефко Куропась - голова, Андрій Скиба - секретар, 

Богдан Кукуруза - касир 








N0. 7 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



11 



Для організаторів виборів співав гурт „Єдина родина 



З вітальним словом виступив 
Сергій Носань 

НЮ-ЙОРК. - 10 лютого в Гене- 
ральному консульстві України 
відбулась зустріч дипломатів з 
членами виборчої комісії і спосте- 
рігачами на закордонній дільниці, 
яка діяла в садибі консульства під 
час недавніх виборів президента 
України. До гостей звернувся зі 
словом подяки за допомогу в про- 



веденні виборів Генеральний кон- 
сул Сергій Погорельцев. Вражен- 
нями від участи у виборах поділи- 
лися голова виборчої комісії 
Олексій Зінченко, учасники про- 
ведення виборів Любомир Шев- 
чук, Валентина Медін, Марта Ко- 
кольська, Володимир Денисюк. 

Консул Андрій Наджос предста- 
вив гостей з Шевченкового краю, з 
Черкащини - відомого письменни- 
ка Сергія Носаня і гурт „Єдина ро- 
дина“ в складі Заслуженої артист- 
ки України Євгенії Крикун, братів 
Василя і Юрія Марштупів. 

Редактор газети „Свобода" 
Левко Хмельковський розповів 
про кожного з гостей. Сергій Но- 
сань - автор ряду повістей і рома- 
нів - належить до числа літерато- 
рів, які першими почали нелегку 
працю національного пробуджен- 
ня народу після багатолітнього 
панування комуністичного режи- 
му. Євгенія Крикун під час „по- 
маранчевої революції" дала в 
містах і селах України 61 концерт 
на підтримку Віктора Ющенка. 
Юрій і Василь Марштупи ще на 
зорі незалежности заснували гурт 
„Черкаські козаки", з яким зна- 



йомі також любителі українсько- 
го співу в Америці. Тепер Сергій 
Носань і Василь Марштупа зніма- 
ють в США телефільм про життя 
закордонних українців. 

В програмі концерту були укра- 
їнські народні пісні, твори сучас- 
них авторів. Виступ „Єдиної роди- 
ни" в консульстві полонив при- 
сутніх і перетворився на родинний 
вечір, в кінці якого гості оточили 
Юрка Марштупу з його баяном і 
разом співали улюблені пісні з 
великої України. 

Того ж дня, перед відвіданням 
Генерального консульства, гості з 
України відвідали Головну канце- 
лярію Українського Народного 
Союзу і редакції його видань, де 
теж співали Д.ЧЯ працівників. Від- 
булась зустріч з головою СУА Іри- 
ною Куровицькою, в супроводі 
якої гості оглянули і зафільмува- 
ли старий і новий музеї (пояснення 
давала Дарія Байко), зняли на 
плівку телеінтерв’ю з Президен- 
том УНСоюзу Стефаном Качара- 
єм, Генеральним консулом Украї- 
ни Сергієм Погорельцевим, голо- 
вою Товариства „Броди- Лев" Юрі- 
єм Ференцевичем, провідником 



Культурно-інформаційного центру 
„Українська світлиця" Оксаною 
Лиховид, іншими особами. 

Гості знімали сюжети майбут- 
нього фільму також у Вашінґтоні, 
на Фльориді, в Дітройті, інших 
містах, де є українські громади. 

Л. Хм. 



Промовляє Любомир Шевчук 













ЛЮДЕЙ РОКУ - 2004 

О 

ВІТАЛІЯ ТА ВОЛОДИМИРА КЛИЧКІВ 




Український Інститут Америки вшановує братів Клинків за виняткові спортивні досягнення, 
за невтомну працю задм піднесення міжнародного престижу України 
та участь у боротьбі за українську демократію. 

СВ’ЯТКОВИЙ БЕНКЕТ У ГРАНД ЗАЛІ 
NЕ^5^^УОЖНI^ТОN 
1335 Ауепие о£ Віє Атегісаз 
N 0 ^^ Аогк Сір^ 

ВІВТОРОК, 8 БЕРЕЗНЯ 2005 РОКУ, О ГОД. 6:30 ВЕЧОРА 

Вступ тільки за попередньо купленими квитками: 

Індивідуальний: $250 
Стіл для 10 гостей: $2,000 

Щоб придбати квиток, просимо заповнити та надіслати нам Ваше замовлення. 

Д/\я інформації як стати спонсором або іцоб розмістити привітання у Вшановувальном}^ ж^фналі, 
просимо відвідати напц^ інтернет-сторінку \щ\цушкгаіпіапіп8ІіШ1:е.ог§ 



ТЬе ІІкгаіпіап Іпзііїиіе о£ Атегіса, Іпс. 

Регвоп о£ іііе Уеаг 2004 А\уаг(1 
. УііаИ апсі \У1ас1ітії КІІізсЬко 
2 Базі 79і;Ь 5иееі;, Уогк, МУ 10021 
Теї 212-288-8660 Рах 212-288-2918 



Просилто замов,\яти квитки до 21 лютого 



Так, Я хочу купити 

Ім’я 

Адреса: 

Місто: 

Телефон; 

Надсилаю чек на суму $ 



, квиток (кви'ші), ціною |250 від особи. 



Штат: Індекс; 

Ел, пошта; 

. з оплатою до ТЬе Нкгаіпіап ІпзйШіе о£ Атегіса 



Хочу зап.'ишш кредитною карткою; 

Атєх Уіза МазіегСагб Візсоуєг. 

Число картки; 

Ім’я, так як вказано на кредитній картці 



. Дійсна до: , 



іжщу. 











N0. 7 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



13 



86-ий Відділ СУА відзначив своє 40-ліття 



ІСТ-ГАНОВЕР, Н. Дж. - 86-ий Відділ ім. 
Олени Теліги Союзу Українок Америки ЗО січ- 
ня в ресторані готелю „Рамада” відзначив 
своє 40-ліття. На свято прибули також членки 
інших відділів СУА в Ню- Джерзі - 11 відділів, 
Головної управи СУА з Ню-Иорку і гості. Ра- 
зом було понад 70 осіб. 

На початку свята присутні заспівали гимн 
СУА і хвилиною мовчання вшанували пам’ять 
членок, які відійшли у вічність - Віри Мицьо, 
Ірини Сигалів, Софії Темницької і Лідії Ве- 
личковської. Свято відкрила голова відділу 
Іванна Мартинець, яка сказала, ш,о „тепер є 
час, коли увесь український народ не лише в 
Ук:раїні, але в усьому світі стає творцем своєї 
долі, коли відродився славний козацький дух 
українського народу, ш,об утвердити себе в 
сім’ї вільних народів світу”. 

Іванна Мартинець представила Владику 
Михайла Кучм’ яка, Анну Кравчук - почесну 
голову СУА і Головного командира Україн- 
сько-американських ветеранів, Ірину Куро- 
вицьку - голову СУА, Марію Томоруґ - пер- 
шу заступницю голови СУА, Ірену Чабан - го- 
ловного редактора „Нашого життя”, Ольгу 
Тритяк - почесну членку СУА і рефе^ентку 
архівів при головній управі СУА в Ню-Иорку, 
Катерину Воловодюк - голову Округи СУА 
штату Ню-Джерзі, Ольгу Гнатейко - голову 
Українського музею в Ню-Йорку і Оксану 
Стеранку - ведучу програмою. Були представ- 
лені 14 засновниць 86-го Відділу СУА: Ната- 
лія Змій, Таїса Турянська, Дарія Зєлик, Окса- 
на Стеранка, Ірена Яворська, Ярослава Сни- 
лик, Ольга Івасечко, Марта Каздоба, Анна 
Твардовська, Анна Кравчук, Дарія Шпон, Со- 
фія Темницька, Леся Стебельська, Марія По- 
лянська. Потім Іванна Мартинець привітала і 



голів 86-го Відділу, які по черзі очолювали 
відділ протягом 40 років. Представлення за- 
кінчилося співом „Многая літа” і врученням 
квітів всім присутнім засновницям і головам. 

Ведуча Оксана Стеранка надала слово пер- 
шій голові Наталії Змій, яка з гумором розпо- 
віла, як 14 засновниць зустрічалися по хатах 
членок, як в приємній і веселій атмосфері по- 
чинали і вчилися організовано працювати під 
проводом Головної управи. 

Після молитви Владики М. Кучм’ яка О. Сте- 
ранка зачитала привіти, які надійшли від голів 
інших відділів і віддалених членок. З привітами 
надійшли пожертви на діяльність відділу. 

Наступне слово виголосила почесна голова 
СУА Анна Кравчук, яка розповіла про нові по- 
коління, до котрих перейшов провід СУА і гро- 
мадських організацій від нинішніх бабунь і ма- 
терів, пригадала, що під час 80 років існування 
СУА було створено ланцюг єднання з Україною. 
СУА виплекав багато визначних осіб, які були 
його стипендіятами і тепер включилися до на- 
ціональної і громадської праці. Серед них - 
Оксана Комарницька, дочка голови СУА Ірини 
Куровицької, яка кандидувала на політичну по- 
зицію в Арізоні. 

В наступній доповіді Ірина Куровицька роз- 
повіла, як вона з Софією Геврик і Іреною Ча- 
бан їздили до Києва на Майдан Незалежности 
підтримати Віктора Ющенка і „помаранчеву 
революцію” та передати гроші, які пожертву- 
вали членки СУА на підтримку демонструю- 
чої молоді, також розповіла про свою участь 
у інавгураційних святкуваннях. І. Куровицька 
пригадала, що наближається 80-ліття СУА і 
конвенція, подякувала 86-му Відділові за пер- 
ше місце у підтримці стипендійної акції СУА і 
Анні Кравчук, яка провадила цю акцію 12 ро- 



ків, подякувала Марії Полянській за прова- 
дження стипендійної акції під теперішню 
пору. Ірина Куровицька і Марія Томоруґ вру- 
чили голові відділу Іванці Мартинець грамо- 
ту за знамениту працю. Було піднесено тост за 
Президента України Віктора Ющенка і заспі- 
вано йому „Многая літа”. 

Наступну грамоту вручила 86-му Відділо- 
ві голова Округи Ню-Джерзі Катерина Воло- 
водюк за великий вклад в діяльність СУА. 
Вручення нагород продовжила Іванна Марти- 
нець. Були відзначені Володимира Васічко, 
яка подарувала 21 картину, продаж яких 
увінчалася збіркою грошей на стипендії, си- 
ротам і бабусям, Меланія Банах - за пожерт- 
ву поважної суми грошей на фонд СУА сти- 
пендій в пам’ять її покійного чоловіка д-ра 
Стефана Банаха, і покійної мами, Оля Гна- 
тейко - за головування в Українському му- 
зеї, під час якого завершилася будова нової 
будівлі. Наступне слово виголосила голова 
Українського музею Ольга Гнатейко, яка по- 
дякувала 86-му Відділові за постійну і під- 
тримку УМ в Ню-Йорку. 

В мистецькій частині виступила Наталія Бу- 
няк, яка прочитала власну віршовану гумо- 
реску про СУА. На вечорі виступали тріо - 
Богданна Волинська (ґітара), Марія Волин- 
ська і Ольга Стащишин (бандура). Марія Дац- 
ко, яка недавно прибула з України і є єдиною 
членкою 86-го Відділу з „четвертої хвилі”, 
прочитала свій вірш. 

На закінчення свята голова Іванна Марти- 
нець подякувала всім присутнім, учасницям і 
виконавцям. „С.павне майбутнє України буде 
тим джерелом, з якою ми черпатимемо силу і 
наснагу до дальшої праці для добра нашого 
народу, нашої незалежної вільної України”, - 
сказала вона. 

Божена Ольшанівська 




Учасниці свята (зліва): Анна Кравчук, Катерина Воловодюк, 
Іванна Мартинець, Ірина Куровицька, Оксана Стеранка. 



Виступає тріо (зліва): Богданна Волянська, 
Марія Волянська, Ольга Стащишин. 



Свято Круг поєднали з перемогою 
„помаранчевої революції” 



ЧИКАГО. - Кожного року мо- 
лодечі організації ОДУМ, Пласт та 
СУМ спільно з Школами україноз- 
навства влаштовують вшанування 
пам’яті Героїв Крут. Цього року 
господарем вшанування була 
ОДУМ, до якої приєдналася Шко- 
ла українознавства св. Володими- 



Виправлення 

у першому повідомленні про 
смерть Марусі Бек, яке появилося 
в „Свободі” 11 лютого, ч. 6, не- 
точно подано дату її смерти; мало 
бути ЗО січня. В 2003 році покійна 
отримала нагороду від Світового 
Конгресу Українців св. Володими- 
ра Великого. - Ред. 



ра, в якій навчається більшість 
членів ОДУМ-у. В Чикаго Школи 
українознавства є при парафії св. 
Володимира, св. Миколая, св. Йо- 
сипа та при парафії в Палатайні. 

В залі стояла на підвищенні тру- 
на, а з двох боків - півтори сотні 
учнів усіх кляс та в уніформах - 
молодь ОДУМ-у з прапорами, 
представники Пласту та СУМ-у, 
вчителі, батьки та гості. 

Голова ОДУМ-у Тарас Коновал 
привітав присутніх на відзначенні 
87-ої річниці бою під Крутами й 
пов’язав ті події з подіями, що від- 
булися в Києві, та інавгурацією но- 
вого Президента України Віктора 
Ющенка. „Ця інавгурація стала 
можливою, - говорив він, - через 
„помаранчеву революцію”, в якій 



ми, молодь та учні шкіл, брали ак- 
тивну участь, коли носили пома- 
ранчеві стрічки, шалики, шапки та 
одяг, брали участь в маніфеста- 
ціях в Чикаго на підтримку лю- 
дей, в більшості молоді, на Май- 
дані Незалежности в Києві. Ми 
стояли в наших церквах і моли- 
лися, щоб все вийшло мирно, 
чесно й спокійно”. 

Так як 87 років тому молодь зі 
зброєю в руках пішла боронити 
Українську державу, так і тепер мо- 
лодь з гаслом „Разом нас багато, 
нас не подолати!” вийшла на Май- 
дан Незалежности, щоб масово ра- 
зом боронити Українську державу. 

В процесі відзначення річниці 
бою під Крутами було показано на 
великому екрані світлини з від’їзду 
молоді в напрямі Крут, перепохо- 
вання полеглих студентів на Ас- 
кольдовій могилі та слова першого 
Президента України Михайла Гру- 



шевського, який сказав: „Стримай- 
те ваші сльози, які котяться. Ці 
юнаки поклали свої голови за ви- 
зволення Вітчизни. Вітчизна збе- 
реже про них вдячну пам’ять на 
віки вічні”. Також показано багато 
моментів з подій на Майдані Неза- 
лежности в Києві. 

Учні старших кляс продекля- 
мували ряд віршів, присвячених 
тим подіям, були проголошені 
імена та прізвища студентів, по- 
хованих на Аскольдовій могилі, 
вшановано їх однохвилинною 
мовчанкою та побіч труни по- 
ставлено жалібний вінок, підне- 
сений молоддю, відспівано аме- 
риканський та український гим- 
ни, а директор Школи україноз- 
навства Таня Барановська прочи- 
тала відозву Президента України, 
присвячену подіям під Крутами. 

Ол. Сергієнко 







14 



СВОБОДА. П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



N0, 7 





Фото: Андрій Вовк 

мийку і всі колишні учні Роми При- 
йми- Богачевської з великим запа- 
лом танцюють знані їм кроки. 

Вертаючись до програми вечор- 
ниць, голова комітету привітав по- 
чесних гостей - Посла України до 



Вечорниці „Червоної Калини" - свято дебютанток 



СІКОКУС, Н. Дж. - Цьогорічний 
карнаваловий сезон почався вечор- 
ницями „Червоної Калини”, які від- 
булися 29 січня в „БЬегаІоп 
Меасіо\УІап(І8 Ноіеі”. Вісім моло- 
деньких дебютанток перший раз ви- 
ступили перед громадою і під звуки 
оркестр „Темно” та „Луна” офіційно 
почали своє товариське життя в колі 
приятелів, знайомих та родин. Цей 
вечір був також особливий тим, що 
все відбувалось під враженням подій 
в Україні, „помаранчевої революції” 
та успішного вибору демократичного 
Президента Віктора Ющенка. 

Заступник голови ділового комі- 
тету забави Ярко Ставничий пред- 
ставив голову комітету Ігоря Соха- 
на, який привітав гостей і зокрема 
спостерігачів під час виборів, які 
недавно повернулись з України. Він 
згадав, що ми всі переживаємо над- 
звичайно радісний час, бо наш на- 
род, на чолі з Президентом В. 
Ющенком, виборов на Майдані Не- 
залежности повну свободу, за яку 
ми боролись довгі століття. На 
знак з’єднання з народом України 
прозвучав національний гимн, який 
заспівала уся заля в супроводі ор- 
кестр. Відчувалося велике підне- 
сення, радість і гордість! 

Вже двадцять років Марта та 
Орест Кебали переводять представ- 
лення дебютанток, але цього разу 
воно було спеціяльним. Вони приві- 
тали всіх „з новою Україною, не 
тільки зі синьо-жовтою, але з пома- 
ранчевою, яка ще навіть не цілий 
тиждень гордиться новим Президен- 
том. Україна своїм мирним дисиден- 
тством виборола і на кінець вибрала 
його демократичним процесом! 

Подружжя Кебали також згада- 
ли, що баль „Червоної Калини” був 
започаткований у Львові 1921 року 
і став своєрідним способом збере- 
ження пам’яті про Українських Сі- 
чових Стрільців. Також не забули 
згадати річницю Крут, коли 29 січ- 
ня 1918 року 300 молодих патріотів 
згинули в кривавому бою. „Та сама 
ідейна молодь та молоді духом ви- 
йщли захищати українські права, і 
їм також загрожувала, як ми дові- 
далися, жорстока небезпека. Ми 
горді за українців на батьківщині, 
що не відступили від своїх прав, а 



Вісім молоденьких дебютанток 

ми, українці по цілому світі, від- 
гукнувшись їм до помочі, відчули 
себе членами одного, зрілого, по- 
вноправного, шляхетного народу. 
Наш новий Президент запевнив нас, 
що Україна вже не ділиться на схід 
та захід, а радше на тих, що лицем 
звернені до минулого, та тих, що 
стоять лицем до майбутнього!”. 

На другий рік мине 50 років від 
першого в Америці дебюту, який від- 
бувся 1956 року в Ню-Йорку, в На- 
родному домі. Цьогорічні вечорниці 
для подружжя Кебалів були ще й 
тому спеціяльні, бо їхня молодша 
доня Оленка була між дебютантками. 

Нарешті прийшов момент, коли 
дебютантки з їхніми ескортами всту- 
пили на залю - Христина Артими- 
шин (ескорт Микола Мостович), На- 
таля Гузій (ескорт Ярослав Винниць- 
кий), Меляся-Александра Гурин (ес- 
корт Зорян Ласовський), Христина- 
Марія Дробенко (ескорт Данило 
Паславський), Олена-Миколая Кеба- 
ло (ескорт Григорій Гомик), Лариса- 
Патриція Крамарчук (ескорт Михась 
Колодій), Емілія Анна Куземка (ес- 
корт Петро Дробенко), Лара-Анна 
Челак (ескорт Христик Чолган). 

Після презентації Ігор Сохан подя- 
кував всім членам комітету за співп- 
рацю, а Марті Кебало, Ані Богачев- 
ській-Лонкевич, Олі Ставничій та 
Марічці Сохан-Тимець, разом з Яр- 
ком Ставничим вручив китиці квітів 
за працю у підготуванні вечорниць. 
Треба додати, що так, як кожного 
року, Аня Богачевська-Лонкевич 
підготовила презентацію дебютан- 
ток, Оля Ставнича подбала про кві- 
ти для дебютанток і на столи. Ма- 
річка Сохан-Тимець виготовила таб- 
льо і чудові помаранчеві програмки. 
Остання сторінка програмки була 
присвячена незабутній Ромі Приймі- 
Богачевській, яка багато років підго- 
товляла дебютанток до виступу на 
вечорницях, та за її великий вклад у 
виховання молодих поколінь. Кож- 
ного року багато дебютанток гор- 
диться тим, що вони - учениці шко- 
ли мистецького танку Роми Прийми- 
Богачевської. Вона вміла вщепити 
молодим учням любов до рідного 
танцю, і це так яскраво можна поба- 
чити і відчути, коли на кінець забави 
оркестри грають улюблену коло- 



Організації Об’єднаних Націй Віта- 
лія Кучинського з дружиною Ал- 
лою, Генерального консула Украї- 
ни в Ню-Йорку Сергія Погорельце- 
ва з дружиною Світланою, прези- 
дента СКУ д-ра Аскольда Лозин- 
ського з дружиною Роксоляною. 
Д-р А. Лозинський у своєму корот- 
кому слові підкреслив важливість 
молодечих організацій у вихованні 
молоді, а також ролю таких неза- 
ступимих мисткинь як Рома При- 
йма-Богачевська та Лідія Кру- 
щельницька, які у своїх улюбле- 
них ділянках виховали покоління 
свідомої української молоді. Цей 
виховний ланцюг також виявився в 
тім, що найбільше спстерігачів під 
час виборів в Україні було з Аме- 
рики (близько 2600 осіб), а під час 
„помаранчевої революції” молодь 
в Україні довела нам всім, що „нас 
є багато і нас не подолати!”. 

Перед вечерею о. ігумен Бернард 
Панчук, парох церкви св. Юра в 
Ню-Йорку, провів молитву, а та- 
кож згадав про те, що ці вечорниці 
„Червоної Калини”, які перебрав 
пластовий загін „Червона Калина”, 
продовжують ті традиції, які були 
започатковані в Україні. Отаман за- 
гону Ігор Декайло висловив своє 
признання голові ділового коміте- 
ту Ігореві Соханові, який вже довгі 
роки з великою посвятою працює 
для успіху вечорниць, в радісній 
атмосфері присутні забавлялись і 
раділи останніми подіями в Україні, 
до яких ми дочекались і всі разом, 
з цілою Україною, переживаємо 
тут, далеко на чужині. 

Оксана Кузишин 



Діти святкують Богоявлення Господнє 



ПАРМА, Огайо. - 15 січня діти Школи українознавства ім. Т. Шевченка 
Українського православного собору св. Володимира взяли участь у 
традиційному освяченні 2.5-метрового крижаного хреста, що був зве- 
дений чоловіками парафії перед собором. На фото: Священики собору й 
діти під час освячення крижаного хреста Богоявлення. 

В. Боднар 






Мо. 7 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



15 



„Міняються... 

(Закінчення зі стор. 5) 

вітер віє - потужний елемент). 

А коли ж голосування за голову 
уряду? О 12-ій годині, пояснює Во- 
лодимир Литвин. На загальну ре- 
акцію незадоволення в залі він за- 
питує з усміхом: „То давайте про- 
голосуємо зараз, ха-ха-ха“. А далі 
перейшов до порядку денного Вер- 
ховної Ради, виступів окремих де- 
путатів в різних справах і обгово- 
реннзі законопроектів: пільги для 
науковців, екологічні справи. Рути- 
на. А всі очікують спектаклю. 

За 15 хвилин до полудня до залі 
внесли президентський штандарт: 
темносиній квадрат з золотим три- 
зубом - той, котрий вперше пові- 
вав зі щогли Блейр-гавзу у Ва- 
шінґтоні вісім років тому, коли 
президент Леонід Кучма там пере- 
бував під час офіційної візити. 
Штандарт поставили біля прези- 
дентського крісла, праворуч від 



стола президії. А о 12: ІО до залі 
увійшов Президент - і почалося 
вже знайоме скандування: „Ю- 
щен-ко, Ю-щен-ко 

Нарешті повне табло: за прези- 
дійним столом, зліва направо: 
Адам Мартинюк, Володимир Лит- 
вин, Олександер Зінченко, а далі 
праворуч - президент. Таким чи- 
ном голова секретаріяту президен- 
та О. Зінченко опинився поруч з 
президентом, хоч все ще як заступ- 
ник голови Верховної Ради. 

Виступаючи, Президент України 
В. Ющенко заявив, що це „дуже 
великий день для України“. І за- 
певнив: „Мій уряд не буде красти!” 
Що уряд прагне подати руку під- 
приємництву, що тиск податківців 
на підприємців припиниться. Він 
представив Юлію Тимошенко як 
свого політичного партнера, зга- 
дав, як працював з нею в уряді 
2000 року і заявив: „Я довіряю їй“ 
і додав, що довіряє так, як їй дові- 
ряють мільйони людей. Тоді звер- 
нувся до законодавців: „Прошу ва- 



шої згоди затвердити Юлію Тим- 
ошенко прем’єр-міністром“. 

Ось тут - міняються старі по- 
рядки. Це зовсім інший підхід. Ані 
чільний партійний діяч Леонід 
Кравчук, ані директор „держави в 
державі” „Південмашу“ Л. Кучма 
так поставити справу просто не мо- 
гли. Не знали такого підходу. Вони - 
„старі порядки“. В. Ющенко і його 
команда - нові. У 1961 році новий 
американський Президент Джон Ке- 
неді оголосив, що смолоскип пере- 
дано в руки нового покоління, в 
Україні нове покоління взяло смо- 
лоскип на початку 2005 року. Як 
реагувала Рада на таку просьбу 
Президента? Віддала рекордне чис- 
ло голосів „за“ - 375! (Для порів- 
няння - 300 голосів вистачить на 
конституційні питання). І тут, як на 
Майдані і майданах, почалось скан- 
дування: „Ю-ля! Ю-ля!...“. 

Презентації президента і 
прем’єр-міністра відрізнялись від 
виступів усіх їхніх попередників і 
стилем, і змістом і, як кажуть в 



Україні, відбувалися „без папір- 
ців". Вони мали записки, але зде- 
більшого з’ясовували свої пляни, 
свою філософію, свої сподівання, 
дивлячись - як любить говорити 
в. Ющенко - у мільйони пар очей. 
Вони знали, що хотіли сказати, бо 
роздумували над тим не один рік. 

Тоді прийшла черга прем’єр-мі- 
ністрові запропонувати президен- 
тові склад її уряду. Тут знову но- 
вий порядок: Ю. Тимошенко по 
черзі називала міністрів і говори- 
ла дещо про них, В. Ющенко під- 
писував укази, і нові керівники ві- 
домств сідали в льожу уряду. Що 
тут вражало, це, по-перше, молоді 
і молодші обиччя. Такі, як Юрій 
Павленко, якому ще нема 30, очо- 
лює міністерство сім’ї і молоді, 
активний прихильник Пласту в 
Україні; В’ячеслав Кириленко, 
йому аж 36, міністер праці; Мико- 
ла Томенко, 50 років, віце-прем’єр 
від гуманітарних справ. А ще й 
такі драматичні несподіванки: 
Юрій Луценко, якому 50 років, - 
міністер внутрішних справ. (Це 
той Ю. Луценко, якого міліціоне- 
ри з ніг збивали під час демон- 
страцій 3-4 роки тому. Нині він їх- 
ній шеф). Або (це вже призначення 
самого президента) Олександер 
Турчинов, вірний помічник Юлії 
Тимошенко в тяжкі і добрі часи: 
голова СБУ, так. Служби Безпеки 
України! Йому - 41 рік. 

А як же не згадати „нашого" 
нюйоркчанина Романа Зварича, 
міністра юстиції, який „не сло- 
вом, а ділом" переїхав в Україну, 
у 1995 році став її громадянином і 
увійшов в політику. Врешті ” ще 
одна несподіванка: прем’єр на са- 
мому кінці свого списку оголоси- 
ла ім’я віце-прем’єра у справах 
адміністративної й територіальної 
реформи - того самого Романа 
Безсмертного, який публічно ви- 
словлював своє незадоволення з її 
призначення. Безсмертному 39 ро- 
ків. В нього немалий політичний 
досвід. За званням він історик. 
Прихильники мислення Дмитра 
Донцова будуть задоволені тим, 
що тема його дисертації - концеп- 
ція Д. Донцова для суспільно-по- 
літичного устрою. 

„Міняються старі порядки...". І 
як любить говорити президент, 
„тандем Ющенко-Тимошенко" по- 
казав, що вміє впоратись з важким 
завданням, в даному випадку обду- 
маного роздання портфелів для 
нової України - нехай і після бага- 
тьох недоспаних ночей переговорів 
і взаємних переконувань. 

Біда тільки, що В. Ющенко і 
Ю. Тимошенко насправді „спусто- 
шили" Верховну Раду, бо переваж- 
на більшість призначень - це вчо- 
рашні депутати. А урядові дуже 
буде потрібна солідна і мудра під- 
тримка законодавців! 

Україна стала новою країною 
внаслідок „помаранчевої револю- 
ції". В лютому 2005 року нові по- 
рядки стали на порозі. 

А для тих, хто не впізнав слів 
Лорда Тенісона з мого аматорсько- 
го перекладу, подаю їх в оригіналі, 
і ще додам два рядки, які також 
підходять до ситуації в Україні, - з 
поеми про смерть Короля Артура: 

ТНе оШ огсіег скащеік, 

уіеШіщ ріасе (о пем’; 

Апсі Со(і^и^^ї^5 кігп5ЄІ/ 
іп тапу ууауз, 

Ье5і опе §оо(і сиз(от зкоиШ 
соггирі іке м^огШ. 




Тільки Аеросвіт Українські Авіалінії пропонує 
безпосадкові рейси літаками Воеіпд 767 

НЬЮ-ЙОРК - КИЇВ, КИЇВ - НЬЮ-ЙОРК 



А також через Київ: Львів, Івано-Франківськ, Одеса, 
Сім(|)ерополь. Донецьк, Дніпропетровськ, Харків, 

Запоріжжя, Луганськ, Чернівці, Ужгород, Москва, 
Санкт-Петербург, Мінськ, Кишинів, Рига, Баку, Ташкент, 

Алма-Ата, Ашхабад, Тбілісі, Делі, Тель-Авів, Пекін, 

Дубаї, Афіни. Софія. Белград. Бангкок. Каїр, Стамбул 

АєроСвїт ^Леко&уіт 

УКРАІИеЬКІ АВІАЛІНІЇ ^ ВКНАІНІАН АІВиїНВВ 

1 . 888 . 661 . 1620 , 1 . 212 . 661.1620 
5аІе5@аего5УІ1.и5 

або звертайтесь у Вашу агенцію 
Вантажні перевезення 

1 . 718 . 376.1023 

ехрге55@аего5УІ1сагдо.сот 

Новиниа! Тепер у Вас є можливість замовити 
і оформити білет но нашій веб-сторінці 

жжж.аегозуіі.сот 




16 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ,1 8 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



N0. 7 



УКРАЇНА І СВІТ 



Ялта-1945: тріумф свободи чи перемога зла? 

У числах 5 і 6 „ Свобода “ інфомувала читачів про урочистості в Ялті з нагоди 60-річчя Кримської конфе- 
ренції провідників союзних держав у 1945 році. Подаємо публіцистичну статтю з цього приводу Сергія 
Грабовського, заступника головного редактора журналу „ Сучасність ”, та Ігоря Лосева, доцента Націо- 
нального університету „ Києво-Могилянська академія”. 



60 років тому, з 4 по 11 лютого 
1945 року, у Лівадії під Ялтою від- 
булося те, що змінило світ. І зміни- 
ло його не на краще. Так звана „ве- 
лика трійка” - Рузвельт, Сталін та 
Черчіль - поділила між собою Евро- 
пу і заклала основи поділу Азії між 
світовими імперіями, а також домо- 
вилася про створення механізмів 
спільної контролі за всім світом. Так 
говорять у ці дні про Ялтинську 
(Кримську) конференцію великих 
держав у ЗМІ тих посткомуністич- 
них країн Европи, які зараз уже є 
членами НАТО та Евросоюзу. Ялта 
є символом величних перемог росій- 
ської дипломатії, яка забезпечила 
державі одне з домінуючих місць у 
світі, і навіть жалюгідні репітки Ял- 
тинської системи не дають сучасній 
Росії впасти до рівня другорядного 
суб‘єкта геополітики, - таке прозву- 
чало на Радіо „Маяк“ 4 лютого в 
програмі оглядача цієї популярної 
радіостанції Єгора Холмогорова. 

Що ж насправді відбулося у цьому 
місті? Чим є ця подія для україн- 
ської історії? 60 років тому кожна зі 
сторін переслідувала на Ялтинській 
конференції власні цілі. Власне, 
було б дивно, якби діялося інакше. 
Але надто різними були ці цілі і над- 
то відмінними стали долі Західньої і 
Східньої Европи внаслідок створен- 
ня Ялтинської системи, щоб говори- 
ти про давні події в обтічній тональ- 
ності. Британія намагалася зберегти 
бодай рештки минулої могутности, і 
задля цього готова була йти на сер- 
йозні поступки своїм союзникам. 
Сполучені Штати прагнули закріпити 
свою нову ролю одного із світових 
провідників, але після двох десяти- 
літь ізоляціонізму почувалися не 
дуже впевнено. СССР же провадив 



свою традиційну лінію на світове па- 
нування і докладав усіх зусиль, щоб 
„нагнути” партнерів, але так, щоб 
вони до часу слухняно постачали 
Червону армію зброєю, боєприпаса- 
ми, транспортом і харчуванням. А 
заодно Сталін мав намір „протягну- 
ти” право на вступ до створюваної 
ООН усіх союзних республік, щоб 
мати там не один, а 17 голосів. 

Ідея провести конференцію на ра- 
дянській території належала Сталі- 
ну; мовляв, хід воєнних дій „не до- 
зволяє йому відлучитися за межі 
СССР”. Насправді мотиви були ін- 
шими: нашпигувати приміщення, 
призначені для британської й амери- 
канської делегацій, цристроями для 
підслуховування, щоб знати кожен 
заплянований крок „друзів-ворогів”. 
На попередній зустрічі „великої трій- 
ки” у Теграні подібний фокус вдало- 
ся здійснити тільки з американською 
делегацією, тепер же Сталін хотів 
знати про пляни Рузвельта і Черчіл- 
ля все: надто великими були ставки 
у геополітичній грі, де Кремль від- 
верто блефував, не маючи ані еко- 
номічних, ані військових сил для гри 
на рівних з демократичним Заходом. 
І це Сталіну вдалося, хоча зараз ро- 
сійські ЗМІ намагаються заперечити 
таку, м‘яко кажучи, нетолерантну 
поведінку „кремлівського горця” 
щодо своїх союзників, посилаючись 
при цьому на тих учасників подій з 
числа працівників МҐБ, хто дожив 
до наших днів. Очевидно; ще хтось 
вірить старим чекістам, як вірив 
свого часу Сталіну й Андропову. 

Ми не будемо переповідати пере- 
біг конференції. Зазначимо тільки її 
основні результати. Була підписана 
угода про поділ Німеччини (яка на 
той момент ще вела напружені обо- 



ронні бої) на зони окупації: СССР 
отримував зону на захід від річки 
Одер, Великобританія - Північно-За- 
хідню Німеччину, США - Південно- 
Західню Німеччину, Франція - два 
територіальні фрагменти поряд з 
британською та американською зо- 
нами. За угодою про контрольний 
механізм режиму окупації, верховна 
влада у Німеччині мала здійснюва- 
тися головнокомандуючими Зброй- 
них сил СССР, США і Великобрита- 
нії - кожним у своїй зоні. Сторони 
досягнули принципової домовленос- 
ти про репарації, які мали включати 
вилучення промислового обладнан- 
ня та товарів на користь перемож- 
ців. Західні держави фактично пого- 
дилися на урядування радянських 
ставлеників у Польщі, навзамін 
СССР обіцяв доцустити в уряд неко- 
муністів і провести в цій країні „де- 
мократичні вибори”. І хоча Черчіль 
протестував проти радянського 
втручання у внутрішні справи Поль- 
щі, тиск з боку певної групи лівих 
інтелектуалів з оточення Рузвельта 
на президента призвів до того, що 
США, бодай позірно, висловили 
свою довіру „демократичним інтен- 
ціям” кремлівського диктатора. 
Аякже - СССР підписав „Декляра- 
цію про звільнену Европу”, яка пе- 
редбачала проведення вільних вибо- 
рів і формування демократичних 
урядів у всіх країнах Східньої Евро- 
пи, де стояла Червона армія! Ця де- 
клярація мала стати, зокрема, і 
Гарантом розв'язання польської про- 
блеми. Але тільки дуже наївна лю- 
дина (яких на той час вистачало на 
Заході) могла повірити у щирість по- 
дібних деклярацій Сталіна, котрий 
визнавав тільки свій варіянт „віль- 
них виборів”. З іншого боку, Сталі- 
нові не вдалося „протиснути” член- 
ство в ООН для всіх союзних респу- 
блік, але він забезпечив це для 
УССР та БССР (не тільки для додат- 
кових голосів для себе, а й для га- 
мування настроїв на користь більшої 
самостійности цих республік серед 
місцевої номенклятури). 

А ще Сталін домігся значних по- 
ступок від США і Британії, розіграв- 
ши цілу комедію навколо питання 
щодо вступу СССР у війну проти 
Японії. Справа в тому, що така війна 
була потрібна Кремлю і плянувала- 
ся ним. Адже йшлося не тільки про 
встановлення контролі за рядом те- 
риторій, які Сталін називав „давніми 
російськими” (Курильські острови. 
Південний Сахалін, Порт-Артур), а й 
про поширення радянського впливу 
на Китай. Але все було обставлено 
так, наче СССР знехотя дає згоду на 
вступ у війну проти Японії, відтак 
західні держави мають чимось іс- 
тотним заплатити за цей встуц. І за- 
платили. Не тільки Польщею, а й, 
фактично, Східньою Европою. 

Тому, видається, прибалтійські і 
польські видання мають рацію, на- 
зиваючи зараз Ялтинську конферен- 
цію таким собі Мюнхеном-2. Згадає- 
мо: якщо у Мюнхені Англія і Фран- 
ція, намагаючись „умиротворити” 
апетити Гітлера і домогтися від ньо- 
го миролюбної політики, віддали 
йому на поталу єдину в той час де- 
мократичну державу Східньої Евро- 
пи, Чехословаччину, то на Ялтин- 
ській конференції провідники захід- 
ніх демократій погодились визнати 
Центральну і Східню Европу зоною 



впливу СССР, що закінчилося вста- 
новленням тоталітарних комуніс- 
тичних режимів, демонтажем демо- 
кратичних інститутів, масовими ре- 
пресіями. Саме Ялта легітимізувала 
розкол Европи і залізну завісу на 45 
років між її Заходом та Сходом. 

Власне, Ялта стала чимось маш- 
табнішим за Мюнхен. Якщо остан- 
ній знаменував собою цинічний об- 
мін Британією і Францією чеської 
території з населенням у три міль- 
йони осіб, переважно судетських 
німців, на Гітлерову обіцянку не за- 
чіпати ці країни, то у Ялті Британія 
та США погодилися віддати Сталі- 
нові близько 100 мільйонів євро- 
пейців у повне розпорядження за 
його підтримку західніх держав у 
війні з Японією та за неукладання 
сепаратного миру з Гітлером (бо ж 
реально саме СССР упродовж Дру- 
гої світової війни спершу пішов на 
угоду з нацистами, а потім намагав- 
ся у 1941-42 році досягнути зами- 
рення з Німеччиною). Що ж стосу- 
ється України, то Ялта для неї об‘- 
єктивно була і лишилася символом 
відходу провідників Заходу від сво- 
їх же демократичних принципів. 
Справді, завдяки рішенням цієї кон- 
ференції, УССР одержала місце се- 
ред співзасновників ООН, але при 
тому залишилася колонією Кремля 
й об‘єктом сталінського геноциду. 

Отож не випадково таке обурення 
серед української громадськости ви- 
кликала ідея кримських комуністів і 
їхнього представника в уряді АРК 
віце-прем‘єра Казаріна спорудити на 
честь 60-ліття Ялтинської конфе- 
ренції монумент „великій трійці” (а 
фактично - Сталіну). Мовляв, мав 
місце такий історичний факт - Ял- 
тинська конференція, де одним з го- 
ловних фігурантів виступив Сталін, 
це ж наша вітчизняна історія, та й 
туристів пам'ятник зацікавить. 
Власне, це є універсальне гасло і ви- 
правдання, яким користуються полі- 
тичні сили певного ґатунку у спро- 
бах регенерації комуністичних мітів 
на теренах України: „Це ж наша істо- 
рія”. Проте чомусь організатори 
реабілітації комунізму не згаду- 
ють, що далеко не кожний факт іс- 
торії гідний популяризації. Хто, 
приміром, стане заперечувати, що 
Гітлер - це явище німецької історії, 
і, на жаль, не лише німецької істо- 
рії, як і Мусоліні - історії італій- 
ської. Однак там чомусь нікому, 
крім політичних покидьків, не спа- 
дає на думку встановлювати па- 
м’ятники на честь цих діячів. 

З і нш ого боку, чому товариш Ка- 
зарін і його однодумці-комуністи ка- 
тегорично заперечують власне гасло 
„Це наша історія”, коли йдеться про 
увічнення пам’яті своїх політичних 
супротивників, наприклад, Симона 
Петлюри, Степана Бандери, Євгена 
Коновальця, Романа Шухевича? 

Таким чином. Ялтинська система 
для громадян України і для сотень 
мільйонів європейців - символ не пе- 
ремоги над нацизмом, а зовсім іншо- 
го. Придушення національно-ви- 
звольного руху українців, литовців, 
естонців, латишів, криваві розгроми 
польського опору, берлінського по- 
встання 1953 року та угорської рево- 
люції 1956 року, радянські танки у 
Празі в 1968 році - все це наслідки 
Ялти, подолані після вступу біль- 
шости посткомуністичних країн Ев- 
ропи до НАТО та ЕС. Тому чи варто 
у будь-якій формі славити Ялтин- 
ську конференцію і її фактичного 
переможця - Сталіна? І з іншого 
боку, чи не час українським електро- 
нним ЗМІ спробувати дати всебічну 
оцінку цій події та її наслідкам? 



1 КзАендар подій 2005р. 


1 18 лютого 


РогтаІ Ваприеі. І 


1 Кегіїопкзоп/Ассогсі йгзі: Аісі Зриасі 
1 Вап^ие1:. 


15- 17 КВІТНЯ і 


18 - 21 ЛЮТОГО 


Велика Рада Пластового Куреня І 


і Родинний зимовий „вікенд" та прогулька 


„Чортополохи". і 


І на лещатах. Три ночі - 125 дол. від 


16 КВІТНЯ 


і особи, якщо дві особи в кімнаті. 


Восітезіег Ріге Сотрапу Ваприеі. 


І 26 ЛЮТОГО 


20 - 22 КВІТНЯ 


: NарапосI^ Ріге Сотрапу Вапдиеі. 


зиму а1 Ме№ РаІІг, Мідгапі Есіисаііоп 


1 5-6 БЕРЕЗНЯ 


Ргодгат & Веігеаі. 


Пласт, Курінь „Хмельниченки", 
Річні зимові наради. 


23 КВІТНЯ 


27 БЕРЕЗНЯ 


„ТАР" Нюйоркський фестиваль пива у 
Гантері, переїзд автобусом із Союзівки. І 


Традиційний український Великодній 


60 дол./ніч. 


сніданок, початок о год. 1 1 :30 ранку. 

1 - 2 КВІТНЯ 


1 ТРАВНЯ 

Т радиційний український Великодній сні- 


УНС - Річні наради Округ, 


данок. Початок - год. 1 1 :30 ранку. 


секретарські курси. 

8-10 КВІТНЯ 


20 ТРАВНЯ 

ЕіІепуіІІе НідМ ЗсМооІ Ргот. 


І Огасе ЕрізсораІ СМигсМ, МаРізоп, N3 - 
І Меп’з Пеігеаі. 


27 - ЗО ТРАВНЯ 


І ВоасІ Ваііу \Л/еекепс1 ап Ерісигєап, тоїог- 


Вікенд 3 нагоди Дня Пам’яті - ВВО та 


І І 2 ЄСІ зсауепдег Ітипі. 


забава. 


9 КВІТНЯ 


Вікенд призначений батькам, що уси- 
новили дітей 3 України - спонзори Ук- 


З^NУ Ме№ РаІІ 2 АІріїа Карра Рбі Зогогіїу 


раїнське посольство і УНС. 


^ ІЬГ М 5Є050т 


То Ьоок а гоот ог єуєпі саіі: (845) 626-5641, ехі. 141 
216 Гоогсітоге Ноасі * Р. О. Вох 529 
КегПопккоіі, NV 12446 
Е-таі): Зауи 2 Іука@аоІ.сош 
’Н'еЬвіІе: \у^^.8оуигіука.сога 






N0. 7 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



17 



ДО ІіиРІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО СОЮЗУ 

Миром Б. Куропась: ^Українсько-американська твердиня" 



Народження Руського 
Народного Союзу 



Вони обговорили справу утворення 
нової русинської організації. Денис 
Голод, який випадково зайшов до 
о. Грушки і натрапив на цю групу, 
розповідає про нараду у своїх спо- 
гадах; „Я поздоровив усіх свяще- 
ників по-християнськи, поцілував 
у руку, а потім кажу до о. Груш- 
ки; „Я прийшов з коректою, отче, 
але бачу, що ви маєте тут церковні 
наради, то я прийду колись інде”. 

На це о. Констанкевич каже; 
„Пане Голод (він знав мене уже 
особисто), то не є церковні збори. 
Ми зібралися, щоб заложити 
братство для наших галицьких 
русинів, і ми хочемо, щоб і ви 
були на цих нарадах. А як будете 
хотіти щось сказати, то можете й 
слово забрати. Сідайте”. 



В понадсторічній історії української громади в Америці є річниці, 
які заслуговують на відзначення навіть коли не йдеться про круглу 
дату. До них безсумнівно належить день 22 лютого. Сто одинадцять 
років тому в цей день, на який також припадає й день народження 
Джорджа Вашінґтона, був заснований Український Народний Союз 
- масова організація українців, яка, поряд з функцією взаємодопо- 
моги, була і залишається нині активним чинником збереження на- 
шої національної ідентичности. Про здобутки УНСоюзу в різні пері- 
оди його діяльности „Свобода" розповідала в численних матері я- 
лах, починаючи від 22 лютого 2004 року, кола вся наша громада від- 
значала 110-річчя УНСоюзу. Зокрема ми вміщували уривки з цінно- 
го дослідження пера відомого союзового діяча д-ра Мирона Куро- 
пася „Українсько-Американська твердиня. Перші сто років Україн- 
ського Народного Союзу". Сьогоднішньою публікацією розділу з 
цієї книги ми ще раз звертаємо увагу наших читачів на великі за- 
слуги УНСоюзу перед нашою громадою. 



Найбільшим вкладом Шамокі- 
ну в українську американську іс- 
торію було те, що він став міс- 
цем народження Руського Народ- 
ного Союзу (РНС) - русинської 
братської забезпеченевої компа- 
нії, що через 20 років змінила на- 
зву на Український Народний 
Союз. Почалося все з того, що 
група русинів розчарувалася в 
„Соєдінєнії”. Ось що розповідає 
Теодосій Талпаш про події, які 
привели до виходу із „Соєдінє- 
нія”; „Коли зорганізувалося до- 
помогове товариство „Соєдінє- 
ніє”, я приступив до нього і був 
вибраний на його конвенції каси- 
ром. Дав мені предсідник п. Зін- 
чак-Смит торбу на гроші та ка- 
зав, що я маю записувати прихо- 
ди й розходи. До „Соєдінєнія” на- 
леж;али й галицькі, й „угорські” 
товариства. Воно обіцяло по- 
смертне в сумі 400 долярів. 

Як касир я відразу попав у су- 
перечки з угорськими греко-ка- 
толицькими священиками, що 
правили тоді „Соєдінєнієм”. Як 
тільки я дістав яку десятку від 
котрогось відділу, то зараз у 
мене з’являвся священик, один 
або другий, і брав ті гроші на 
свої потреби. Одному треба було 
щось справити до церкви, іншому 
жінку з краю спровадити і т. д. 

Кажу я тоді ЗІнчакові-Смитові; 
„Пане председа, так бути не може. 
Що скажуть на це люди? Який звіт 
я дам на конвенції? Адже вони не 
тільки беруть гроші, але й ніяких 
мені ресітів не дають”. 

Зінчак покивав головою, гей би 
хотів сказати, що так не повинно 
бути, але знову лишив справу на 
мене, а самий нічого не робив. Пі- 
шов я до нього ще раз, віддав 
йому касирську торбу, передав 50 
долярів готівки та зложив на 
його руки свій уряд. 

Говорив я про це потім своєму 
парохові о. Констанкевичеві. Отець 
Констанкевич сказав; „Треба це 
прослідити”. За якийсь час сказав 
мені, що він розпитував і розслі- 
джував та переконався, що в „Со- 
єдінєнії” правлять попи. „Це не 
для нас організація, - сказав він. - 
Нам треба народної організації”. 

На конвенції у Скрентоні о. 
Констанкевич критикував уряд 
„Соєдінєнія” за касові непорядки. 
„Як це ви ґаздуєте, - говорив він, 
- що збираєте гроші й збираєте, а 
в касі нічого не маєте?”. 

На це йому відповів один угор- 
ський священик; „Ви, отче, ще 
„ґрінор” і тому не розумієте. Ли- 
шіть це нам, бо ми довше в Амери- 
ці і цю справу добре знаємо”. 

У відповідь на це о. Констанке- 
вич показав рукою крізь вікно і 
сказав; „Бачите цей стовп телефо- 
нічний? Він іще довше в Америці, 
ніж ви, а що він знає? Ви говорите 
до мене як до дурня, що в Америці 
потребує вчитися, а я приїхав до 
Америки вже з освітою...”. 

Та це проводирів „Соєдінєнія” не 
переконувало, а їх упертість тіль- 
ки переконувала галичан в немож- 
ливості сидіти далі в „Соєдінєнії”. 

У жовтні 1893 року в парафіяль- 
ному домі о. Грушки зібралися на 
нараду о. Констанкевич, о. Теофан 
Обушкевич з Олифанту й о. Амб- 
росій Полянський з Пітсбурґу. 



Я сів, потім о. Констанкевич го- 
ворив далі; „Отці, я скажу вам, 
чому нам треба заложити товари- 
ство для наших галицьких руси- 
нів. Я був минулого року на кон- 
венції „Соєдінєнія” у Скрентоні. 
Не як священик, але як делегат 
від свого товариства. Як я прий- 
шов на конвенцію, то чув, що кон- 
венційний голова говорив до збо- 
рів по-словацьки. Багато 
делегатів собі говорили по-сло- 
вацьки, а наші священики з Угор- 
щини говорили між собою по-ма- 
дярськи. Я слухав ще довго, а по- 
тім попросив слова. Як мені дали 
слово, я зачав говорити по-нашо- 
му; „Стид і ганьба вам, пане го- 
лово, - кажу я, - що ви говорите 
по-словацьки! А ще більший стид 
вам, панове отці духовні, що ви 
говорите по-мадярськи! Руський 
хліб їсте, а по-мадярськи говори- 
те!”. Я скінчив і сів. Ніхто мені не 
відбирав слова, і ніхто мені не пе- 
ребивав, і я все сказав, що мав 
сказати. Ніхто проти мене не го- 
ворив. До кінця конвенції я вже 
сидів і нічого не говорив, я виїхав 
з конвенції з думкою, що наші 
люди там не можуть більше ли- 
шитися. Я зараз повідомив своє 
братство в Шамокіні, щоб до „Со- 
єдінєнія” грошей більше не поси- 
лало. Я повідомив ще три інші 
наші братства, що належали до 
„Соєдінєнія”, щоб вони грошей 
туди не посилали. І всі ці чотири 
братства грошей не посилають. 
Вони приступлять до нашої орга- 
нізації, як ми її заложимо. Від нас 
тепер залежить, чи нам треба 
таку організацію будувати, і яка 
вона має бути?”. 

Всі погодилися на те, що треба 
будувати організацію. Тоді о. 
Констанкевич питається; „Якої 
організації нам треба? Церковної 
чи народної?”. 

Отець Обушкевич встав і каже, 
що краще буде церковної. На це о. 



Грушка, що весь час ходив по хаті 
(він був чоловік низького росту, 
але гарячий, рухливий і дуже від- 
вертий...), каже; „А я кажу, що на- 
родної! Я вже навіть організацію 
охрестив! Я вже маю для неї на- 
зву; Руський Народний Союз! Чи 
добре я її охрестив?”. 

Потім порадилися про місце, де 
відбуватимуться установчі збори. 
З огляду на те, що чотири братства 
з Шамокіна виявили бажання 
вступити до РНС, а з Джерзі-Ситі 
лише одне, вирішили, що збори 
відбудуться у Шамокіні в лютому 
(1894 р.), бо на цей місяць припадає 
два свята - дні народження прези- 
дентів Лінкольна і Вашінґтона. Як 
розповідає Голод, вибрали день на- 
родження Дж. Вашингтона, тому 



що перший президент Америки був 
більш відомий, ніж Лінкольн. 

Отцеві Полянському доручили 
написати статтю до „Свободи” про 
потребу створення нової русин- 
ської організації. Під час написання 
і редагування статті отці Полян- 
ський і Обушкевич, як пізніше пи- 
сав про це о. Дмитрів, домагалися 
слово „руський” писати з подвій- 
ним „с”, щоб це відповідало назві 
організації англійською мовою; 
„ТЬе К.и88Іп Nа1;іопа1 Ппіоп“. 
Отець Грушка категорично відмо- 
вився вставити дру ге „с”. Стаття 
була надрукована у такому вигля- 
ді; „Якь єсть потреба для рибьі 
вода, якь для птаха крьіла, якь 
жаждущому води, якь голодному 
хл"5ба, якь наконець кождому сь 
нась повітря, такь само для нась 
ту розсьяньїхь Русиновь треба на- 
родной организаціи, т. е. такого 
братства, такого всенародного об- 
щества, до котрого кождіи русинь, 
дебь небувь, дебь далеко живь, 
повинень до сего братства, до сей 
великой руской родиньї, фамиліи 
належати. Одень чолов^^кь не єсть 
в стан"5 поднести тяжкій камень, 
але наколи возьмуть ся до него 
трохь або чотири мужа, камень 
двигнеся скоро. Так само тяжко 
одному откинути оть себе нужду, 
б"5ду, але сли возмутся пару лю- 
дей, то порадять нещасливому...". 

Найбільшу ролю у підготовці ша- 
мокінської русинської громади до 
перших історичних зборів Руського 
Народного Союзу відіграли о. Кон- 
станкевич і д-р Володимир Сімено- 
вич, який переніс свою практику з 
Шенандоа до Шамокіна. Першого 
березня „Свобода” надрукувала 
сповнене ентузіазму повідомлення 
під заголовком „Совершишася”, що 
починається цитатою із поеми Тара- 
са Шевченка, в якому на весь світ 
проголосила, що „Дня 22 Фебруара 
1894 року, того самого дня, в 
котромь ц^ла Америка обходила 




рочницю уродинь славного Ва- 
шингтона, неустрашимого борця за 
волю і права челов^^чества, о девя- 
той годин"5 з рана зойшлись руски 
священики, делегати рускихь 
братствь и патріоти Русини зь 
вс'^хь сторонь до руской церкви в 
Шамокін"5, Па., благати Господа 
Бога, щобь допомогь щасливо нача- 
ти такь важне ді^ло основаня „Рус- 
кого народного Союза”. 

Торжественну Літургію, призива- 
ючи помочі Святого Духа, відправив 
отець Теофан Обишкевич, руский 
священик з Олифанту, - сказано у 
повідомленні, - подь чась котрой чу- 
десно спЛвавь шамоцкій рускій хорь 
подь проводомь доктора Сіменови- 
ча, неутомимого труженика для бла- 
га американьской Руси”. Описуючи 
цю зворушливу подію, „Свобода” 
продовжує; „Не одному слеза радос- 
ти покотилась зь очей на звукь дупіз^ 
прошибаючого пЛния. Ктобь могь 
сподіватись, що пару літь тому 
назадь, що утекшій русинь зь обятія 
бід и нуждьі, з невольничого гнету 
- розвине такь скоро віками 
пртлумленну силу руского духа? 
Кробь погадавь, же подь полатаною 
сірачиною або гунькою крьіесь бла- 
городна душа, способна до всего до- 
брого, хорошого и полезного, наколи 
вольна зь оковь, гнету и рабства?! 

„И, о диво - трупи встали 

И очи розкрьіли! 

И на вольной з'^мл'^ 

руска гармінійна п^снь лунає 

на славу во вьішнихь Богу!”. 

Теодозій Талпаш із Шамокіну 
був вибраний головним предсідни- 
ком нової організації, а Михайло 
Євчак з Вілкс-Беррі - заступником 
головного предсідника. Головним 
секретарем вибрано о. Констанке- 
вича, скарбником Івана Ґлову з 
Екселзіору. До контрольної комісії 
увійшли священики; о. Грушка, о. 
Обушкевич, о. Олексій Товт з 
Вілкс-Беррі та о. Гавриїл Гулович з 
Фріленду. Цікаво, що з цих чоти- 
рьох контролерів РНС ні один не 
підтримував евентуальну україні- 
зацію організації, яку вони допо- 
могли заснувати. Отець Гулович 
міцно тримався угро-русинського 
табору. Отець Грушка став пізніше 
російським православним свяще- 
ником і приєднався до о. Товта в 
поширюванні російського право- 
слав’я серед русинів. Отець Обуш- 
кевич, русофіл у душі, залишився 
активним членом „Соєдінєнія” і, 
нарешті, вибув із членства в РНС. 
Щоб доповнити картину, о. Полян- 
ський, також русофіл, залишив 
свою парафію в Пітсбурзі і вийшов 
з РНС протягом наступного року. 

До головного уряду вибрано де- 
сятьох радних; Якова Даньков- 

(Закінчення на стор. 21) 






18 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



Мо. 7 



Газети Майдану - свідки нової Історії 



Українська „помаранчева революція" ще довго буде невичерпним 
джерелом матеріялудля науки. Соціологи досліджуватимуть настрої 
ще вчора пасивного електорату, а сьогодні - вже майже вільних гро- 
мадян. Міліціонери вивчатимуть стратегію і тактику дій великих мас 
народу у печерсько-старокиївських лябіринтах вулиць і провулків. 
Педагоги захищатимуть дисертації на кшталт „Вплив популярної му- 
зики початку 90-их років XX століття на зростання громадянської ак- 
тивности українців (на прикладі пісні „Ми йдемо!” Марії Вурмаки)”. Я 
ж, як багатолітній колекціонер преси, офіційної та неформально- 
самвидавної, з ентузіазмом першопрохідника нишпорив Майданом, 
вишукуючи все нові й нові зразки „помаранчевої” періодики. Дякую- 
чи власним зусиллям і допомозі друзів вдалося зібрати десь з трид- 
цять різних видань, народжених у дні Великої листопадово-грудневої 
антиянучарської революції. Все це заслуговує серйозного дослі- 
дження. А поки що - начерк історії майданної журналістики. 



Навіть „Зелена планета 
стала помаранчевою 



Але перед тим, як мова піде про 
новітній самвидав, народжений 
людьми Майдану, згадаймо і фено- 
мен „помаранчевіння” вже існую- 
чої преси. Скажімо, першою озна- 
кою сезонної „політичної моди” (у 
доброму значенні слова) став жов- 
то-гарячий колір логотипів відо- 
мих газет. Таким чином заманіфес- 
тували себе на боці „народу”, а не 
„влади” і газета Київради „Вечірній 
Київ”, і письменницька „Літера- 
турна Україна”, і близьке до мель- 
никівської ОУН „Українське слово”, 
і нашоукраїнська „Без цензури”, і 
тижневик МАУП „Персонал Плюс” 
і навіть газета приватних комерцій- 
них оголошень „Ауіго Ріиа”. А з 
огляду на співучасть у гучній теле- 
візійній революції проти медведчу- 
ківської цензури і васильєвських 
темників - прикрасила себе оран- 
жевою обкладинкою і „Телекрити- 
ка”, точніше - принт -версія спеція- 
лізованого журналістського сайту. 

Ще варто згадати й активну до- 
помогу львівських журналістів. 
Наче гарячі пиріжки, майданні ре- 
волюціонери розмітали спецвипус- 
ки газет „Експрес”, „Високий за- 
мок” , „Поступ” і „Каменяр” 
(остання - газета Національного 
університету ім. Франка). 

Продовжував виходити - щоправ- 
да, уже в чорно-білому виконанні, 
листок „Так!”, що його видавав штаб 
Віктора Ющенка. Вдалося зберегти 
для історії спецвипуск-летючку 
„Народне слово” (орган Української 
народної партії). А газета Народного 
Руху України додала до звичного ло- 
готипу лише одне слово - і стало ще 
краще; „ Час руху опору”. 



Дорогий глянцевий журнал „Кор- 
респондент”, який видає громадя- 
нин Сполучених Штатів Америки 
Джед Санден, презентував у ці дні 
економ-версію - 50-тисячний випуск 
на газетному папері під назвою 
„Корреспондент-Екстра” . 

Отже, Янукович і його команда ма- 
ють рацію: західній „помаранчевий 
слід” у тих подіях, ніде правди діти, 
зафіксувати вдалося. Та ще й принай- 
мні дві впливові польські газети ви- 
пустили „українські” випуски. Про 
розповсюджену на Хрещатику та Май- 
дані ліберальну „Газету виборчу” до 
мене дійшов лише переказ, іншими 
словами, багатотисячний наклад кия- 
ни у лічені хвилини розібрали на суве- 
ніри, зате в колекції маю спеціяльну 
вкладку до католицького „Тигодника 
повшехнеґо”. Назва додатку промов- 
ляє краще за будь-які коментарі - 
„Україна: нови кольор вольносьці”. 

Найкумедніше у цьому ряду ви- 
глядала науково-популярна газета 
„Зелена плянета Наталі Земної”, 
як зрозуміло вже з назви, виходить 
під соковито-зеленою „шапкою”, - 
але в ці дні вирішила не бути відсто- 
роненою і заохочувала читати себе 
помаранчевими літерами... 

На Майдані буяла роками стисне- 
на пружина народної енергії та фан- 
тазії. Кожен міг писати - на ватмані, 
пінопласті, папері і навіть стовпах 
центрального столичного поштамту 
- що хотів. Без цензури. Виходило, 
здебільшого, дуже дотепно і влучно. 

Тільки встигла перша донецька леді 
налякати-насмішити народ своїм гітом 
про „менінгіт” - наметове містечко 
враз відгукнулося гаслами і листівка- 
ми: „Тут проводиться обмін американ- 
ських валянок на наколоті апельсини”. 
Всі нарешті переконалися, що голий не 
тільки король, але й його королева... 



[І У КРАМНИЦІ „МОЛОДЕ ЖИТТЯ“ В НЮ-ЙОРКУ 

І можна набути нижче названі книжки, за адресою: 

|і Моїосіе 2уїіа 308 Базі 9 Зігееі, Мет Уогк, NУ 10003 або Моїосіе 2у1іа, 
Р.О. Вох 364, Соорег 81а. Уогк, МУ 10276 

І 

Р 

І 1-А. Камінський: „Основи міжнародних відносин", 10 дол. 

І 2. А. Камінський; „Василь Охримович", 10 дол. 

І 3. А. Камінський: „Від насильної до мирної революції", 1 0 дол. 

4. А. Камінський: „Край, еміграція і міжнародні „закуліси", 10 дол. 

5. А. Камінський: „На перехідному етапі", „Гласність", „Перебудова" 

і „Демократизація" в Україні, 10 дол. 

6. О. Панченко: „Микола Лебедь", 10 дол. 

і 7. О. Панченко: „Мирослав Прокоп", 10 дол. 

^ 8. О. Панченко: „УГВР" (415 стор.), 20 дол. 

' 9. О. Панченко: „Держава, право і революція у визвольній концепції 

, Анатоля Камінського", 10 дол. 

І 10. Дарія Ребет: „На перехрестях визвольних змагань", 10 дол. 

11. Лев Ребет: „Нація, держава, демократія і право", 10 дол. 

12. Євген Стахів: „Крізь тюрми, підпілля й кордони", 15 дол. 

13. Євген Стахів: „Останній молодогвардієць", 20 дол. 

] До поданої ціни слід додати 2 дол. за пересилку. 



Звичайно, дистанція від мовлено- 
го слова до газети - хоч би й самви- 
давної - більша, ніж від напису на 
паркані до журналістики. Але в ці 
дні все робилося швидко. Дякуючи 
„найкращому другові революціоне- 
рів всіх країн і народів”, тобто Інтер- 
нетові, „5-му каналові”, „Гала-Ра- 
діо” та всім-всім-всім, які мали на 
Хрещатику свої „революційні” кор- 
пункти, новини Майдану відразу ле- 
тіли в етер. І Москва з Вашінґтоном 
могли на власні очі переконатися, 
що „нас багато і нас не подолати”. 
Інша справа - хто і які робив з того 
висновки... 

Чи може „їжак" не бути 
оранжистом? 

А тепер, власне, про самвидав, 
народжений революцією. Точної 
чисел ьности видань, які побачили 
світ у ті чудові й насичені подіями 
дні, не знає ніхто. І ніколи не ді- 
знається. Газетки випускали всі, 
кому не ліньки. Від студентів до 
віруючих євангелістів. 

Все ж найактивнішими, мабуть, 
були новинарі з агентства УНІАН. 
Вони у рамках Об’єднаного неза- 
лежного інформаційного центру 
разом з Міжнародним фондом 
„Відродження”, Громадською коа- 
ліцією „Новий вибір-2004” та Ме- 
діа-центром „Кандидат” дали жит- 
тя понад 120 випускам бюлетеня 
„Гарячий вісник”. Наклад листка, 
що виходив кожні півгодини, був 
усього 950 примірників, але за- 
клик „Прочитай і передай далі”, 
думається, суттєво збільшував чи- 
тацьку авдиторію. 

Залишила свій слід в історії і 
журналістська ініціятива „Правда 
переможе” , організована Євгеном 
Соболевим і Геником Глібовицьким, 
тодішнім і нинішнім керівниками 
Київської незалежної медіа-проф- 
спілки, „тусовка” - видала 56 чисел 
однойменного бюлетеня. 

Вир революційних подій захопив і 
майбутніх журналістів. Студенти 
Києво-Могилянської академії випус- 
кали „Життя Майдану”, Київсько- 
го Міжнародного університету - та- 
боровий листок „Помаранчик” (їм 
сприяла у цьому „Молода Просві- 
та”), а їхні колеги з Інституту жур- 
налістики університету ім. Шевчен- 
ка - самвидавного „їжака”. 

Відомі щонайменше два релігій- 
них видання з революційним спря- 
муванням. Листівка ч. 1 „Воззвание 
к сердцу” запрошувала у „Центр мо- 
литви” в одному з наметів посеред 
Хрещатика. Знайти „редакцію” було 
просто - за орієнтир слугував вели- 
кий дерев’яний хрест. 



Харизматична церква пастора. Сан- 
дея Аделаджі, за якою видніється екс- 
кандидат у президенти Леонід Черно- 
вецький, заполонила столицю своєю 
газетою „Посольство Боже”. Хлопці 
з Громадського радіо потішили Май- 
дан газетою... „Майдан”. Соціял-наці- 
оналісти Олега Тягнибока закликали 
боротися за „Твою свободу”. Грома- 
дянська ініціятива українських журна- 
лістів і Фонд „Рідна оселя” виявилися 
прибічниками „революції”. На жаль, 
не зовсім зрозуміло, хто стоїть за ори- 
гінальної форми дайджестом „Галак- 
тичний коледж” - зі свіжими перекла- 
дами статтей закордонних ЗМІ про 
українські події. 

Бажання сприяти свободі слова 
творило нову пресу не тільки в Киє- 
ві. Так, у Миколаєві здійснено інтер- 
нет-розсилку бюлетеня „Оранжевое 
настроение” . Звідти жарт; після 
першої тури президентських виборів 
на адресу ЦВК прийшла телеграма 
від Дейвида Коперфілда: „Дорогі 
колеги, вітаю вас з чудовим атракці- 
оном! Пропоную містеру Сергієві 
Ківалову взяти участь у спільному 
світовому турне”. 

Журналіст Андрій Лубенський за 
сприяння інформаційного аґентства 
„Контекст-Черкаси” здійснив 
оригінальний проєкт під назвою 
„Оранжист”. Вихід щоденної газети 
наметового містечка черкаської 
опозиції не залишився поза увагою 
„тих, кому це треба”. По-перше, ес- 
деківська місцева влада відразу ж 
зробила „попередження” редакторо- 
ві „незареєстрованого видання”. По- 
друге, в поштових скриньках з’явив- 
ся псевдо- „Оранжист” (чорно-білі 
листівки брутального змісту, які об- 
ражали ветеранів). І нарешті, ввече- 
рі 15 грудня якісь бандюки жорсто- 
ко побили співробітника самвидав- 
ної газети Ігоря Гоцева. За його сло- 
вами, четверо чи п’ятеро нападників 
пояснили: „Це тобі за „Оранжист”. 

* * Ф 

Вже після того, як було оголошено 
результати третьої тури, „Газета по- 
киевски” реалізувала дві непогані ідеї. 
Вона видала журнального типу спец- 
випуск з найкращими знімками тих 17 
днів, які приємно здивували світ, а та- 
кож настінний календар з видами по- 
маранчевого Хрещатика, де спеціяль- 
но залишено місце для власного фото 
- мовляв, „і я там був”. Хотілося б, 
щоб українці, вклеюючи світлини на 
пам’ять, не забули те, заради чого, 
власне, і зійшлися люди на Майдан. 
Не заради слави, а за свободу. 

Вахтанг Кіпіані, 

Київ 



Бсюреїкаїдеигзс 



800 242-7267 §соре@тусотса8і.сот 

973 378-8998 ^ут.8соре1гауеІсош 




МАОШО, ВАГгСЕІОМА, АМООНВА, 

шиггоЕЗ, шввоно 

ЕзсогіесІ Мау 18- 29, 2005 Мемуагк Оерагіиге 

РваШгез: Аіг у\а ТАР, РігбІ-сІазз Ноіеіз, Оеіихе Ьиз Ігапзроііаііоп 
ІЬгоидЬоиІ іііпегагу, І\л/о теаіз сіаііу, ехіепзіуе зідШзееіпд іпсіисіез; 
Ргасіо Мизеит, Оаисіі агсЬіІесШге, Рісаззо Мизеит, Апсіогга їгее 
зЬорріпд 20ПЄ апсі РІатепсо ЗЬо\л/ іп МасІгісІ. 





N0. 7 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



19 



Відбулась презентація книги 
„Церква і соціальна кому ні к ац ія” 



ЛЬВІВ. - 7 лютого, на четвер- 
тий день перебування в Україні, 
Архиєпископ Джон Патрік Фолі, 
президент Папської ради у справах 
соціяльної комунікації, відвідав 
видавництво релігійної літератури 
„Свічадо”, де відзначив високий 
рівень його розвитку і якості полі- 
графічної продукції. Дж. Фолі 
відвідав також Український като- 
лицький університет, де виголо- 
сив доповідь на тему „Комуніка- 
ція як спосіб життя”. У рамках 
цієї зустрічі відбулася презентація 
книги Церква і соціяльна комуні- 
кація”. Це переклад з англійсько- 
го видання, в яке увійшли осново- 
положні документи Католицької 
Церкви в ділянці засобів масової 
інформації від 1936 до 2003 року. 

Видання представив його упо- 
рядник Михайло Перун. Відтак до 
учасників зустрічі звернувся Па- 
тріярх Любомир. Він подякував 



Чи потрібна... 

{Закінчення зі стор. 9) 

за люсграцією потягнеться „стука- 
чєство”, донесення і таке інше. 

Я можу сказати, що з люстраці- 
єю у цьому відношенні дуже сер- 
йозно запізнилися, треба робити це 
було ІЗ років тому, коли ми дійсно 
здійснили перехід від тоталітарної 
системи до демократичної. Я, ма- 
буть, ще підтримав би і, напевне, 
підтримаю люстрацію в тій части- 
ні, яка стосується співпраці зі спец- 
службами, і не тільки до 1991 року, 
але і теля 1991 року. Я вважаю, 
що люди, які були завербовані, які 
не тільки доносили, які фактично 
знищували українську націонал-па- 
тріотичну еліту, вони зараз є серед 
нас, в тому числі і, можливо, на- 
віть близько нас, вони не мають 
права займати жодної посади у дер- 
жавній владі, оскільки завжди бу- 
дуть сидіти на „гачку” цих спец- 
служб, в тому числі і сучасних. 

В цьому відношенні люстрація за- 
вжди є необхідним фактором не 
тільки очищення, але і моралізації 
життя самого суспільства. 

У всьому іншому... Завтра при- 
йде нова політична еліта і проводи- 
тиме люстрацію проти вчорашніх 
люстраторів. Ми лише розколемо і 
без того ще надто кволе в демокра- 
тичному розумінні з точки зору де- 
мократичних імунітетів, українське 
суспільство. Справді, багато країн 
молодої демократії знають люстра- 
ційні процеси, але вони ще й побу- 
довані на традиціях в суспільстві, 
які в Україні ще не виховані, коли 
„полювання на відьом” не є щоден- 
ною, з ранку до ночі, звичкою са- 
мих українців. Зараз ми вже маємо 
ситуацію, коли у влади не буде по- 
літичної опозиції найближчим ча- 
сом, .як мінімум до 2006 року. А це 
означатиме одне, що не буде зма- 
гальности, не буде дискусії, не буде 
сторожа демократії, якою є завжди 
опозиція". Володимир Павлів, ко- 
респондент радіо „Свобода” у 
Польщі; „Польща ухвалила свій за- 
кон про люстрацію теж не напри- 
кінці 1980-их років, а в 1997 році. 
Отже, цей закон діє вже майже ві- 
сім років. В Польщі відбувається 
те, що можна назвати другим підхо- 
дом до люстрації. Спрощено кажу- 
чи, причиною цього є те, що перший 
підхід до люстрації був невдалим, 
як вважають люди, які кажуть, що 



Владиці Джонові за його присут- 
ність у ці дні серед нас, а через 
його особу - Папській раді у спра- 
вах соціяльної комунікації за до- 
звіл перекласти і видати цю книж- 
ку. Після цього він звернув увагу 
присутніх на висловлену Архиєпис- 
копом Фолі у його доповіді думку 
про значення комунікації у житті 
людини. „Коли ми звеличуємо 
роль комунікації, - сказав Патрі- 
ярх Любомир, - то маємо захо- 
плюватися не сучасними техноло- 
гіями, а звертати свій погляд на 
себе і своє довкілля... Ми є людь- 
ми тому, що до нас говорять, і ми 
у відповідь вступаємо у діялог з 
Богом і світом. У такий спосіб ми 
обмінюємося своїми дарами. Ми 
радіємо, що відтепер маємо цю 
книгу, яка нам пригадує ці основні 
принципи”. 

о. Ігор Яців 

прес-секретар Ілави УГКЦ 



зараз треба провести другий етап. 
Треба нагадати, що в Польщі лю- 
страція мала іншу основу, ніж в Ні- 
меччині чи в Чехії. В Польщі не 
було декомунізацїї. Тут була тільки 
люстрація, тобто закон про лю- 
страцію передбачає тільки виявлен- 
ня людей, які працювали зі спец- 
службами. Звідки взялася необхід- 
ність другого підходу до люстрації? 
Впродовж дії люстраційного закону 
все-таки виникло кілька дуже го- 
лосних корупційних скандалів, в 
основі яких було шантажування ко- 
лишніми комуністичними спец- 
службами своїх агентів. Тому сьо- 
годні прихильники розширення лю- 
страції в Польщі говорять про те, 
що закон про люстрацію в Польщі 
діє дуже повільно і дуже складна 
процедура, в результаті якої дуже 
важко виявити і притягнути до від- 
повідальности хоча б одного аґента. 
Натомість інші агенти, які залиша- 
ються поза цією люстрацією, ак- 
тивно шантажують цими особовими 
справами багатьох людей, і на цьо- 
му базується основна на сьогодніш- 
ній день в Польщі корупція. Чи є 
якась користь з того всього для 
польської демократії, для поль- 
ського суспільства? Так. Перш за 
все це те, що в суспільстві ставить- 
ся питання, від якого не можна 
втекти. Зараз проводяться різні 
опитування: потрібна полякам лю- 
страція чи не потрібна? Цікавим є 
така відповідь, що більше половини 
поляків вважають, що люстрація є 
необхідною, щоб вибити цим ко- 
лишній спецелужбовцям головний 
аргумент з рук, щоб вони не шанта- 
жували людей, які є нині при владі. 

Але з другого боку, така ж кіль- 
кість поляків боїться, що через це по- 
гіршиться атмосфера у суспільстві. 

Отже, перед польським суспіль- 
ством сьогодні стоїть величезне пи- 
тання, що для них є більшою небез- 
пекою: чи те, що погіршиться атмос- 
фера в суспільстві, можливо, посва- 
ряться якісь люди, можливо, розлу- 
чаться якісь сім’ї, чи важливішим є 
все-таки очистити владу від цього 
шантажу колишніх спецелужб. Від- 
повідь на це питання може мати 
ключове значення для подальшого 
розвитку польської демократії". 

ПІД час обговорення цього питання 
в радіопрограмі 128 слухачів подзво- 
нили до студії і висловились за лю- 
страцію, а 6 - проти. 

Отже, більшість вважає, що Укра- 
їні потрібна люстрація. 



Ворог отямився.... 

(Закінчення зі стор. 9) 

чені вище злочини (визначати пер- 
сональну відповідальність - справа 
прокуратури), над всіма працівни- 
ками СБУ тяжіє одна безумовна 
закономірність. Перебування лю- 
дини роками у лавах організації, 
де все - з ніг на голову, все - у 
кривих люстерках, все - за подвій- 
ними стандартами, з подвійним 
дном, - не може не накласти від- 
битка на структуру її особистости 
(психологи це добре знають). 

Все це стосується й тих стар- 
шин СБУ, які підтримали „пома- 
ранчеву революцію". їм треба 
подякувати і ніколи не забувати 
надану ними послугу. 

Закон про люстрацію струсонув 
би українське суспільство, надав би 
„помаранчевій революції" другого 
подиху! Це б стало рішучим кроком 
до цілковитого розриву з радян- 
ським минулим - остаточна офіцій- 
на відмова від радянської менталь- 
ности! На роки було б пущено меха- 
нізм повільного, але тепер вже пев- 
ного морального очищення! 

Необхідно сказати ще про одну річ. 
Тижнів зо три тому в „Новинах 
КТУІ” (Ню-Йорк) я почув, як один з 
депутатів російської Державної думи 
сказав: „Нам ще треба буде поруши- 
ти питання про професіоналізм на- 
ших „професіоналів!” Вони ж не 
того, кого треба було, „грибами” на- 
годували! У першу чергу Юлію Тим- 
ошенко потрібно було пригостити!”. 

Треба сказати, що В. Ющенкові не- 
бачено поталанило. За плинами за- 
мовників замаху, він мав би перетво- 
ритися на глибокого інваліда, неспро- 
можного далі вести передвиборну 
кампанію, а можливо, взагалі вже не 
повернутися до праці. Можливо, 
отруйники помилилися у дозуванні. 

Радянські чекісти, коли брали 



кого-небудь у серйозну розробку, 
намагалися видобути його істо- 
рію захворювань, щоб виявити, у 
яких точках здоров’я він най- 
більш нестійкий і як по ньому 
вдарити найефективніше, а голо- 
вне, не даючи підстав для будь- 
яких підозр. Ну, загострилися 
раптом в людини старі хвороби. 
Що тут дивного? Буває... 

Після отруєння В. Ющенка від- 
разу ж поповзли чутки Києвом, 
що це, мовляв, раптом одізвалося 
його старе захворювання. Не тре- 
ба, вважаю, пояснювати, хто пус- 
тив ці чутки. Служба особистої 
безпеки впливових осіб у новій 
українській владі повинна бути 
укомплектована не тими, які стрі- 
ляють від бедра, а фахівцями з 
боротьби проти отруєнь, симптоми 
яких важко розпізнати: уповільне- 
ної дії, іноді розтягненими аж на 
кілька місяців; „трагічними ви- 
падками”; дивними” медичними 
„помилками”, „дорожньо-тран- 
спортними випадками”... Отруєн- 
ня В. Ющенка свідчить, що ні він 
сам, ні його найближчі соратники 
до кінця не розуміють, з ким ма- 
ють справу. І мені здається, що за- 
раз він може піддатися спокусі та, 
повторивши помилку Б. Єльцина, 
спертися у своїй роботі на існуюче 
СБУ, хай і реорганізоване. 

Якщо нинішній „радянсько-куч- 
мівський КҐБ” не буде розпущено і 
наново зформовано з цілком інших 
людей, не пов’язаних жодним чи- 
ном ні з радянським КҐБ, ні з по- 
страдняською СБУ, то неминуче 
настане день, коли українці (поді- 
бно до росіян!) зненацька збагнуть, 
що живуть вже деякий час у іншій 
державі. Не у тій, у якій вони б хо- 
тіли жити. 

Ось тоді учасники „помаранчевої 
революції" знову розпочнуть бо- 
ротьбу, але вже в інших умовах - у 
значно тяжчих, ніж зараз. 



концерт -ЗУСТРІЧ 



Пріїсвячеиіїй 

Пвмараичевій Ревваюиіа в Україні 

^ Мирослав Скорий 
композитор і пі 
Олег Чл\ир 

ЕЛрИТОН 



Нелісія 
20-го (ІЮТОГО 
2005 р. 
3-тя гоа. поп. 




тне ОРЄКЛ М 05 ЄЗ 



СОМС^КТ 

гпввТ +Ьв С 0 ГТІР 09 ЄГ 



Оа^каШІо Іііе 
Огапде К^VО^а^іоп іп СІкгаіпа 

М\тозІлг 5 ког\'к| 

сотро&єг & рілпізґ 

ОІеЬ ОЬт\т 

Ьлгіґопє 



Зсіїкіау 
реЬгиагу 20 
2005 
3:00 т 



На кокиврті буауть виконані 
арії з опери, показаний віаео рнв опери, 
та прозвучать інші твори М. Скорика 



РегГогтапсе шіИ іпсіийе 
аііаз Цот №е ореіа, уійео ехсегріз 
апй о№ег сотрозіиопі Ьу М. $когук 



2200 іЦооіе 10 іп Иіе Яігіот, Рагхіррапу, Щ 

Вступ: $1 5 від особи - передплатники; 
або $20 при дверях 

За ініціативою /іпіІіаІеЛ Ьу - ОЬСО ІХТЕКМАТЮХАЬ 

Звертатись ЗА тел. - 973 - 993 - 8050 - Тес еор жкете амо інеошатюм 




... , Саіиоіиіііям 

Ьівмтіе. РтЧррагу 



* ІІІігаіпіап ^аІі€паІ М$ссіаіі€п 
тУщіашсіїКий Иаіюдмий Ссіез 
22 СС Кеніє І Є >Уе *1 

Кагїірралу, N 3 С 7 С 54 



Спонсори / Зр0П50Г5 




У^аїнський Конгресовий Комітет Америки 

у повіті Морріс, Н.Дж. І М Щ 

Цкгаіпіап Соп§ге88 Соттійее оґ Атегіса, Іпс. || лі| 
Молів Сотіу, ШВттсЬ 






20 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



N0. 7 



Людина людині... 

Як українська сім’я врятувала єврейську 
сім’ю в роки Другої світової війни 




Дора Ельберт (друга зліва), Ніна Крук ( четверта зліва) та сусіди, які 
допомагали рятувати єврейську родину. Фото 1982 року. 



З жінкою, про яку далі поведу 
мову, я познайомився випадково. 
На початку 1996 року я, у складі 
американської делегації, брав 
участь у Міжнародному конгресі 
журналістів в Єрусалимі. Якось 
випадково я пошкодив свої оку- 
ляри, а без них не міг ні читати, 
ні писати. 

Біля готелю була автобусна зу- 
пинка, і я підійшов до людей, щоб 
довідатися, де найближча майстер- 
ня окуліста. Запитував по-англій- 
ськи, та мене не розуміли. Підій- 
шов до іншої групи людей, показав 
розбиті окуляри. Відповідали на 
івриті, яким я не володію. 

Й от старша жінка, яка сиділа 
поруч на лавочці і спостерігала, як 
я бідкаюсь, звернулась до мене; 

- Якщо розмовляєте україн- 
ською. то зможу вам допомогти. 

З радістю подякувавши, я по- 
яснив суть справи. 

- Навряд, чи самі знайдете по- 
трібну майстерню. Я поїду з вами. 

За кілька хвилин підійшов ав- 
тобус ч. 18. Тільки-но він рушив, 
як жінка запитала мене: 

- Не боїтеся їхати цим марш- 
рутом? 

- А чим він відрізняється від 
інших? 

- Тим, що у 18-му автобусі ста- 
лися два вибухи, загинули неви- 
нні люди. 

Супутниця подивилися на мене 
сумними очима. 

- Хіба знаєш, де біду стрінеш? 
Будемо сподіватися, що цього 
разу нічого не трапиться, - ска- 
зав я і запропонував. - Краще по- 
говорімо про щось веселе. 

- Шкода, пане, але в моєму жит- 
ті, на жаль, веселого мало, лише 
болючі спогади та почуття сердеч- 
ної подяки людям, яким зо- 
бов’язана тим, що маю можли- 
вість зараз сидіти поруч з вами. 

- Якщо це не секрет, розкажіть 
про себе, - попросив я. Аж тут 
треба було сходити. Десь хвилин за 
15 майстер полагодив мої окуляри 
і, почувши, що ми розмовляємо 
українською мовою, відмовився 
взяти гроші за працю; 

- Нехай це буде моїм малень- 
ким подарунком землякові, адже 
я теж з України, - сказав він на 
прощання. 

Ми вийшли з майстерні і попря- 
мували на зупинку. Я дуже поспі- 
шав, бо незабаром повинна була 
початися зустріч прем’єр-міністра 
країни з учасниками конгресу. 
Тому попросив жінку прийти уве- 
чері до готелю. 

Керівник уряду, якого делегати 
тепло зустріли, повідомив, що до- 
повіді робити не буде, а має намір 
лише відповісти на запитання жур- 
налістів. Відразу біля мікро(|)Онів, 
які були встановлені в залі, ви- 
струнчилася черга. Скориставшись 



нагодою, я сказав Шимонові Пере- 
сові, шо приїхав з Чикаго, міста, в 
якому проживає численна україн- 
ська громада. її цікавить, як скла- 
датимуться взаємини між Украї- 
ною та Ізраїлем? 

Прем’єр-міністер відповів, що 
з великою повагою ставиться до 
України, зацікавлений у зміцнен- 
ні контактів з молодою незалеж- 
ною державою. 

А увечорі прийшла гостя. Я по- 
частував її кавою, але вона відсуну- 
ла горнятко убік і почала розповідь: 

- Мене звати Дора Ельберт, все 
життя минуло в Україні, мешкала 
на Буковині, в Чернівцях... Більш 
як півстоліття минуло з того сум- 
ного червневого дня, коли фашис- 
ти ступили на нашу землю. Увірва- 
лися вони в місто, як скажені зві- 
рі. В перший же день почали свою 
криваву оргію, у гітлерівську ка- 
тівню потрапили мої сестри, яких 
я більше не бачила... А потім фа- 
шисти змусили всіх євреїв зібрати- 
ся на міській площі і погнали нас 
на схід. В багатотисячній колоні 
ішли я, мій чоловік і його дуже 
хвора стара мати, яка не могла хо- 
дити, і тому доводилося нам її не- 
сти. Йшли пішки, з кожним днем 
ставало все тяжче, пекло сонце... 
Тих, хто відставав, розстрілювали 
на місці або віддавали на розправу 
псам, які були спеціяльно для цьо- 
го натреновані. 

Ніхто не знав, куди йдемо, літа- 
ли різні чутки. Одні казали, ніби 
нас ведуть до місця праці, інші - 
що з першої залізничної станції, на 
яку прийдемо, поселять нас у спе- 
ціяльні табори. А тим часом діста- 
лися до Могилів-Подільського. 
Тут нам дозволили помитися в річ- 
ці, напитися води і відразу погнали 
далі. Сили покидали нас, все часті- 
ше і частіше лунали постріли, це 
гітлерівці добивали нещасних... 

Затамувавши подих, я слухав ті 
страшні спогади. Жінка раз-у-раз 
замовкала, щоб витерти сльози. 
Так вона довела розповідь до гетто 
в Копайгороді на Вінничині. 

- Як вам жилося в гетто? 

- То було не життя, а мука. 
Уявіть собі невелику кімнату, в 
якій містилося 20-30 осіб, спати 
можна було лише в черзі. Ні по- 
митися, ні зварити. Щодня треба 
було шукати щось з’їсти, адже 
пійло, яке нам видавали, не мож- 
на було вживати, люди хворіли і 
вмирали від шлункових захворю- 
вань. Залишитися живими моїй 
родині, як і багатьом іншим, до- 
помогли місцеві українці, які, ри- 
зикуючи своїм життям, всіляко 
підтримували нас. 

Вночі гетто охороняли німецькі 
жандарми, а в денний час їх за- 
ступали місцеві поліцаї. Було й 
серед них чимало порядних лю- 
дей. З вдячністю згадую Арсена. 



Саме він дозволяв мені виходити 
на короткий час, щоб дістати їжу 
або якусь одежину, адже все, що 
вдалося взяти з собою, перетво- 
рилося в шмаття... 

Одного разу, коли Арсен дозво- 
лив вийти за браму гетто, до мене 
підійшла місцева жінка середніх 
літ і запросила до себе додому. 
Коли я переступила поріг хати, то 
ледве стримала сльози радости, 
адже минуло кілька місяців, як не 
сиділа на справжньому стільці, не 
говорячи про те, що не їла такого 
смачного борщу, яким мене приго- 
щала Ніна Крук - так звали цю 
жінку, яка стала рятівницею нашої 
родини. Вона поцікавилася, де я 
народилася, що робила до війни, з 
ким перебуваю тут. Ніна Антонів- 
на запропонувала, аби вся моя ро- 
дина перейшла жити до неї. Подя- 
кувавши за запрошення, я сказала, 
що не можу його прийняти через 
те, що мати мого чоловіка зараз 
тяжко хворіє на дизентерію... 

Після знайомства з Ніною Крук 
її чоловік Олександер Петрович 
все підготував, щоб нас прийняти. 
Він також впросив поліцая, щоб 
той дозволив родині Ельберт непо- 
мітно вийти з гетто. Ми посели- 
лись в літній кухні, поруч з дрівни- 
ком. у випадку необхідности, мали 
змогу перебратися до нього і там 
залишитися непомітними. 

Незважаючи на всі зусилля Кру- 
ків, їм не вдалося врятувати матір 
чоловіка Дори, вона померла, похо- 
вання її виявилося непростою спра- 
вою. Ніна Крук довідалася, що непо- 
далік знаходиться старе єврейське 
кладовище і почала шукати людей, 
які взялися б у той морозний день 
викопати яму. Напередодні спекла 
кілька хлібин, роздобула самогону, 
завдяки чому покійницю поховали за 
всіма правилами. 

Час від часу родина Ельбертів 
мусила з’являтися в гетто, щоб за- 
спокоїти поліцаїв. І також для 
того, щоб родина Круків менше ри- 
зикувала, бо якраз тоді німецький 
військовий комендант Копайгорода 
оголосив наказ, що місцеві жителі, 
які переховують євреїв, будуть роз- 
стріляні. Коли про це стало відомо 
Ельбертам, вони сказали Ніні Анто- 
нівні, що повертаються в гетто бо 
не хочуть наражати її та Олександра 
Петровича на небезпеку. 

- Ні, рішуче заявили вони. - Ви 
нікуди не підете, за нас не бійтеся. 
Сини наші знають, як відповідати, 
якщо німці прийдуть до нас. 



Чекати на непрошених гостей 
довго не довелося. Німці запита- 
ли хлопчика, хто та жінка, вка- 
зуючи на Дору. 

- То наша рідна тітка, хіба ви її 
не знаєте? - Малюк підбіг до жін- 
ки, обняв її і поцілував. Гітлерівці 
повірили дитині й пішли з хати. 

- Іншим разом, - продовжувала 
пані Дора, - сусід Ніни попередив 
її, що німецькі жандарми шукають 
євреїв, яких переховують україн- 
ські сім’ї. Мене і мого чоловіка 
господарі сховали в скирді сіна на 
подвір’ї. Десь за годину біля хати 
зупинилася німецька вантажівка і 
жандарми кинулися нишпорити по 
всіх кімнатах, оглянули льох та го- 
рище. А потім перевірили, чи не 
ховається хтось в копиці сіна. Ста- 
ли штрикати в сіно багнетами. Тіль- 
ки Бог відвів ті леза від мене і мого 
чоловіка... Ось так були врятовані 
не тільки ми, але і родина Круків, 
яку фашисти могли на місці роз- 
стріляти. А коли повернулися до 
хати, то наша господиня сказала; 

- Запам’ятайте, якщо вас зна- 
йдуть і поведуть на розстріл, то я 
піду з вами. 

Сусіди Ніни і Олександра своєчас- 
но попереджали про акцЇЇ, які готу- 
валися проти євреїв. Це Палжка 
Мазій, Іван Коцюбинський, Степан 
Астишевський. Те, що вони зробили 
для нас, я ніколи не забуду і до кін- 
ця днів своїх буду їм вдячна. 

Пані Дора дістала пачку пожов- 
клих від часу фотографій і роз- 
клала їх на столі. 

- Якщо будете писати до газети 
про нашу зустріч, то використайте 
цей знімок. Люди, зображені на 
них, цього заслуговують. 

- А як склалося ваше життя піс- 
ля війни? - запитав я. 

- Поїхала додому, сподівалась 
знайти рідню, але даремно, всіх 
німці розстріляли. Коли Ніна Ан- 
тонівна довідалась про це, вона 
приїхала до мене і стала умовляти, 
перебратися до неї. 

Щороку я гостювала у своєї ря- 
тівниці, яка називала мене се- 
строю. Це були незабутні зустрічі. 
Перед еміграцією до Ізраїлю в 1992 
році я приїхала попрощатися з Ні- 
ною Антонівною та Олександром 
Петровичем. На жаль, його вже не 
було в живих.... Вона радила нікуди 
не їхати, а жити разом з нею... 
Справді немов рідна сестра... 

Анатолій Гороховський 
Чикаго 



ЗинизЕ 

А8515ТЕО ЕІУІНС* 

ОГ РЬЛІНй 



Праця на неповний час, або на „вікенди ? 

Чи хочете працювати у підприємстві, де Ваші послуги 
принесуть користь іншим, а Вам чудові умови праці 
та можливість авансування? „Випгізе АззізіесІ і_іуіпд“ 
є таким підприємством. Ми є однією з найшвидше 
зростаючих фірм у США в галузі постачання допомоги старшим немічним. 
Пропонуємо чудову платню, гнучкий час праці, медичне, стоматологічне та 
оптичне забезпечення, „401 К“ пенсійний плян. Прилучіться до нашого 
колективу, просимо зголошуватися особисто. 



Зипгіве Аггівіесі Ціуіпд ої Моггіг РІаіпв, 
209 ГіШеІоп РсІ., Моггіз РІаіпз, Ми 07950. 
ТеІ.: (973) 538-7878 ЕОЕ, М/Р/ОА/ 




N0.7 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



21 



НОВІ ВИДАННЯ 

М. Грушевський - про великі задуми 
Богдана Хмельницького 



Жоден період в історії геть- 
манства Богдана Хмельниць- 
кого не відрізнявся таким ба- 
гатством династичних та між- 
народних плянів, як 1650-1653 
рр. Після Зборівської угоди 
1649 р., коли гетьман вирішив 
назавжди відокремитися від 
польсько-литовської держави, 
він почав готувати диплома- 
тичні та військові заходи для 
досягнення цієї мети. 

Від Венеції до Москви дале- 
коглядний гетьман розкинув 
сіті своїх військових та дипло- 
матичних ініціятив. Шукаючи 
союзників і творячи систему 
міжнародних відносин, яка за- 
безпечила б подальше існування 
Гетьманщини, Богдан Хмель- 
ницький, у першу чергу, зосе- 
редив свою увагу на Османській 
імперії та її дунайських васаль- 
них державах. Поєднуючи ін- 
тереси нової держави з інтер- 
есами власної родини, він заду- 
мав заснувати нову правлячу 
династію, одруживши свого 
сина з донькою Молдавського 
воєводи. У час, коли гетьман 
працював над досягненням цих 
цілей і плянів, перемоги та по- 
разки козацького війська на по- 
лях битв формували обличчя й 
долю нової України. 

Цей буремний і драматичний 
період української історії ви- 
світлюється у першій книзі IX 



тому „Історії України-Руси“ 
Михайла Грушевського. Завер- 
шивши редакційну працю над 
цим томом, працівники Центру 
досліджень історії України ім. 
Петра Яцика при Канадському 
інституті українських студій 
(КІУС) передали текст книги 
видавництву КІУС для друку. 
Перекладачем тому на англій- 
ську мову був св. п. д-р Богдан 
Струмінський, редакцію здій- 
снили д-р Франк Сисин, д-р 
Сергій Плохій та Уляна Пасіч- 
ник. Підготування тексту було 
здійснене завдяки щедрій по- 
жертві Софії Войтини з Га- 
мі льтону (Онтаріо) у пам’ять 
Василя Білаша, Михайла Чар- 
ківського та Михайла Войтини. 

Книга має з’явитися друком 
на початку 2005 року. Ціна її 
буде 119.95 дол. Поза межами 
Канади ціни є в долярах США. 

Книгу можна замовити, вжи- 
ваючи кредитну картку через 
захищену лінію Інтернету за 
адресою: \¥\¥\¥.ЩогопІо.са/ст8, 
електронною поштою за адре- 
сою: сш8@иа1Ьег1а.са, телефо- 
ном (780) 492-2973^ факсом 
(780) 492-4967, або поштою за 
адресою: СШ8 Рге88, 450 
Аі1іаЬа8са Наїї, Ппіуег8ІІу ої 
АІЬеПа, Ебтопіоп, АВ, Сапаба 
Т6С 2Е8). 

Богдан Клід 



До шановних читачів 
і дописувачів „Свободи^^ 

Пригадуємо, що наша газета 
не вміщує рецензій чи 
дописів про книжки та їхніх авторів 
без отримання примірника книжки. 

Редакція 



ОКРУЖНИЙ КОМІТЕТ ВІДДІЛІВ УНСОЮЗУ в ДІТРОЙТІ, Миш. 

повідомляє, що 

РІЧНІ ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ 

- відбудуться - 

в неділю, 13 березня 2005 р., о год. 1-ій по пол. 

в Українському Культурному Центрі, 

26601 Вуап ВоасІ, \Л/аггеп, МІ 48091 

У загальних зборах зобов’язані взяти участь з рішаючим правом голосу: 
члени управи Окружного комітету, конвенційні делегати, та по два делегати 
наступних відділів: 

20, 82, 94, 146, 165, 174, 175, 292, 303, 309, 341 

Гостей, членів Українського Народного Союзу радо вітаємо. 

У нарадах візьмуть участь: 

д-р Олександер Серафин - контролер УНС 
Анатолій Дорошенко - Почесний член Головного Уряду УНС 

ЗА УПРАВУ ОКРУГИ: 

д-р Олександер Серафин - голова Округи 
Роман Лазарчук - секретар 
Олександра Лаврин - касир 



Мирон Б. Куропась... 

(Закінчення зі стор. 17) 

ського з Джерзі-Ситі, Михайла 
Гальковича, Онуфрія Мурдзу і 
Михайла Адзиму з Мт. Кармел, 
Івана Гордишинського та Олексія 
Шлянту з Мейфілду, Юрка Хиля- 
ка і Семена Федоровського (ко- 
лишнього секретаря „Соєдінєнія”) 
з Олифанту, Михайла Ослицького 
з Пітсбурґу і Дмитра Зинов’яка з 
Сентралїї (Пенси льванія). 

Збори ухвалили, що всі уря- 
довці РНС виконуватимуть свої 
обов’язки до першої конвенції 
РНС, яка відбудеться у Шамокіні 
ЗО травня 1894 року. 

Першими чотирма братствами, 
що вийшли з „Соєдінєнія” і при- 
єдналися до РНС, були: братство 
св. Миколая, засноване 18 січня 
1885 року в Шенандоа, братство 
св. Кирила і Мефодія, засноване у 
1887 році в Шамокіні, братство 
св. Івана Хрестителя, засноване у 
жовтні 1886 року в Олифанті, та 
братство св. Миколая, засноване 
у Пітсбурзі 1888 року. 

Однією з перших делегати обго- 
ворили резолюцію, що зобов’язу- 
вала всі відділи РНС створити чи- 
тальню. Як повідомила „Свобо- 
да”, „о. Товт з правдивою русь- 
кою щедрістю зобов’язався спро- 
вадити за свій кошт дві тисячі 
книжок для читалень, а о. Груш- 
ка прирік відправляти безкоштов- 
но „Свободу” до кожної читальні 
в Америці. Славно!”. 

Стаття про установчі збори РНС, 
після подяки о. Полянському за вмі- 
ле головування на зборах, закінчу- 
ється таким закликом: „А теперь, 
дороги братя, наколи зобралось нась 
уже дуже велике число и заложено 
„Союзь”, вступайте до него громад- 
ко, бо се йде только о Ваше добро и 
о Вашу користь. Вьі, котрьіхь до 
теперь Русь мати оплаковала яко 
загибшихь, дайте позватись св^Бтови, 
що Вьі живи и що туть в Америц'Б 
руске народне житія біє живою стру- 
ею. Важньїй крокь вже зд'Блано: 
„Рускій Народньїй Союзь” заложено, 
рускій народь воскресь изь 
мертвьіхь вь Америці^... 

Отець Грушка, який був також 
поетом, написав вірш, присвятив- 
ши його народженню Руського На- 
родного Союзу: 

„Веселися Руси Мати, 

Д'і^ти не пропали! 

В Америц'^ познались. 

Наче зь гробу встали. 

Обняли ся твои д'^ти, 

„Союзь” заложили, 



Братня любовь, вспольна 
помочь 

НавТ}ть ихь скріпили! 

Теперь, братя дорогій, 

Скоренько сп^шДть ся 
І громадно до „Союза” 

Вс'іб разом впишуть ся. 

Дайте св'^ту познати ся, 

Що ви Русинами, 

Що ви люд^, а не рабьі, 

Що Богь межи нами! 

Тасєятаго за нась грТ]шнихь 
Словь святихь тримайлюсь, 

Всі якь братя обним^мь ся, 

Вь „СоюзЩ єднаймось! . 

Хоч „Свобода” і надалі залиши- 
лася власністю о. Грушкп, але з 
часу створення РНС вона стала 
офіційним органом Руського На- 
родного Союзу. 

Пояснюючи своє становище, 
„Свобода” надрукувала 20 квітня 
1894 року десять своїх заповідей: 
„єсмь” „Свобода”, що стараєсь 
вьіпровадити американських 
Русиновь зь тьмьі невіБжества и 
душевного рабьства. 

1. Не будешь читати жодньїхь 
газеть, туть видаваньїхь рускими 
буквами, а не руского духа, кром^Б 
„Свободьі”. 

2. Не називай ся надаремно 
Русиномь, сли байдужно глядишь 
на руску народну справу вь 

Америц'Б- 

3. Пам’ятай вписатись до „Со- 
ююза” та належати до читальн"Б и 
записати соб'Б „Свободу”. 

4. Шануй, чти и слухай щирьіх 
Русиновь, що тя напроваджують 
на добру дорогу - а будешь щасли- 
во живь вь Америц^Б. 

5. Не убивай себе самого на ц"Бл"Б 
и на души та на здоровлю и на 
килен^Б оіяньством и розпустою. 

6. Не тримай жадньїх 
любовнихь зносинь зь мадярскою 
клікою, противною народному рус- 
кому д"Блу. 

7. Даром „Свободи” не читай, 
но за ню передмови заплати. 

8. Не св'Бдчи фальшиво проти 
„Союза” и „Свободи”, но переко- 
най ся, де правда. 

9. Не пожадай бути 
подорожньїмь одь „Віестшіка”, бо 
тя де наб’ють. 

10. Не пожадай бахташки 
превелебннхь, - она порожна; бо 
люде мають розумь и кводровь не 
дають, ан"Б ихь фаресейськой по- 
божности, ан"Б лисячой хитрости, 
бо то все ихь власность”. 

Відтоді „Свобода” стала не лише 
культурно-інтелектуальним і етно- 
національним провідником русин- 
сько-української громадськости, а 
й її моральною совістю. 




УКРАЇНСЬКИЙ МУЗИЧНИЙ ІНСТИТУТ 
АМЕРИКИ, Інк., ВІДДІЛ в НЮАРКУ 

запрошує на 

ІНСЦЕНІЗАЦІЮ КАЗКИ 
МАРЮНА ЖАВА“ 

опісля МАСКАРАДА ДЛЯ ДІТЕЙ 

яка відбудеться 

В неділю, 6 березня 2005 р., о год. 3:30 по пол. 

в залі Українського Народного Дому 
140 Ргозресі АVепие, I^VІпд1оп, N4 



Казку підготовляє Таїса Богданська 





22 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



N0.7 



Книги Івана Смолія були сповнені любови до України 

До 90-річчя від дня народження визначного письменника та громадського діяча 



Іван Смолій, 1915 року народжен- 
ня, відомий в Україні зі своїх ранніх 
поезій і оповідань, однак основна 
частина його творчости припадає на 
Америку, де письменник з родиною 
прожив більшу частину свого жит- 
тя. Його творчість сповнена великої 
любови до українських національ- 
них здобутків, традицій, багатства 
культурної спадщини. Він дебюту- 
вав ще в 1937 році, 20-літнім студен- 
том, - оповіданням „Зустріч”. Опіс- 
ля появляється оповідання 
„Кар’єра будівничого”, а безпосе- 
редньо перед війною вийшла п’єса 
„Життя на вазі”. Здана до друку в 
1939 році повість „Гранатові історії” 
не появилась через війну, рукопис 
загубився у видавництві „Батьків- 
щина”, розгромленому більшовика- 
ми. Під час війни письменник не мав 
можливости друкуватися. Однак пе- 
режиті події воєнної грози, людські 
страждання, фрагменти жорстокос- 
тей двох окупантів (більшовиків і 
німців), збройні змагання УПА гли- 
боко запали у душу і свідомість 
письменника. Ці події опісля він від- 
творив у оповіданнях, повістях і ро- 
мані. Вже на еміграції, в 1947 році, в 
Німеччині виходить збірка опові- 
дань „Дівчина з Вінниці”. 

Після приїзду до СІЛА, в 1951 
році, у Видавництві Івана Тиктора 
(Вініпеґ, Канада) появляється по- 



□ від 26 червня до З липня 2005 р. 
Величина таборової сорочинки дитини; 

и Залучую чек на суму $ 



вість „Кордони падуть”, в якій автор 
з фотографічною точністю, об’єк- 
тивно відтворив дні воєнної хуртови- 
ни у Львові восени 1939 року. Про- 
відною думкою повісти є любов до 
української людини, яка не знає кор- 
донів. Даремними були намагання 
російського окупанта виховати бажа- 
ний йому тип українця-ренеґата. Зо- 
крема молодь, незалежно, з-під якої 
займанщини походила, скоро зна- 
йшла між собою „спільну мову”. 
Влучним моттом до цієї повісті був 
вірш Богдана Лепкого; 

А я кажу вам: день іде, 

Іде така година, 

Коли ні тут, ні там, ніде, 
Кордонів жодних не буде. 

Лиш даль безмежна, синя. 

В 1954 році, на конкурсі ЗУАДК, 
відзначено Смолієву п’єсу „Ніч 
над пшеничною землею”. А у ви- 
давництві Миколи ДеняСюка в 
Аргентині, в 1956 році, виходить 
чергова збірка оповідань „Манеке- 
ни”, яку відзначено на літератур- 
ному конкурсі в Чикаго. Новеля 
„Останній бій” з цієї збірки дістала 
першу нагороду на конкурсі Спіл- 
ки науковців-літераторів і мистців 
в Аргентині. 

У видавництві Юліяна Серед- 
яка, в Буенос-Айресі, в 1959 році 
виходить чергова збірка оповідань 



□ 6-8, □ 10-12, □ 14-16. 



„Зрада”. В слові до читача подано: 
„В оповіданнях І. Смолія доля і 
недоля дієвих осіб нам не байдужа, 
ми йдемо з ними, переживаємо їх 
радощі та смуток, і водночас по- 
дивляємо автора, що не піддався 
зматеріялізованій добі, ні важким 
життєвим обставинам, але йде 
між українських читачів зі своїм 
мистецьким словом”. 

Черговий твір І. Смолія - по- 
вість „у зеленому підгір’ї”, що по- 
явилась у видавництві „Свобода” в 
1960 р. Відомий літературознавець 
Григорій Костюк подає; „В повісті 
„У зеленому підгір’ї” автор дав 
розлогу картину тривожного і на- 
пруженого життя гірського бойків- 
ського села під радянською вла- 
дою. У досить складній ситуації 
відвертої і схованої боротьби двох 
ворожих сил (напливовий росій- 
сько-імперський елемент і місце- 
вий свободолюбний український) 
авторові пощастило створити хви- 
люючі пейзажі українських Кар- 
пат, побутові сценки з життя міс- 
цевого населення і живі образи об- 
дурених, упокорених і невгнутих, 
свободолюбних”. 

Автор вірив в незнищимість 
української нації, і тому така 
уважність, любов і пієтизм до на- 
ших історичних традицій, духо- 
вних надбань культурної спадщи- 
ни. Іван Смолій вірив, що народ 
переживе лихоліття поневолення, 
збереже українську ідентичність, 
не втратить духовного змісту сво- 
єї національної суті. Тому він до- 
рожить бандурою, трибанною 
церквою, народною піснею, мис- 
тецтвом, народною мовою, багат- 
ством історичних надбань. Віра 
письменника в українську люди- 
ну, висловлена в його творах 
тому десятки років була віщим 
словом, що знайшло своє віддзер- 
калення в творчості шістдесятни- 
ків, а останньо завершилось в по- 
станні самостійної держави. 

В 1965 році 1 . Смолій обдарував 
дітей казковим оповіданням „Сон- 
цебори”, що вийшло у видавництві 
Центральної управи СУМ в 
Бельгії. Талановита малярка Гали- 
на Мазепа збагатила оповідання 
гарними ілюстраціями. „Сонцебо- 
ри” нагороджено на літературному 
конкурсі Об’єднання письменників 
діточої літератури. 

В 1982 році, у видавництві „Су- 
часність”, виходить останній твір 
в житті письменника, роман „Не- 
спокійна осінь”. Описані події 
відбуваються в 1943 році в захід- 
ній частині України, коли під час 
воєнної хуртовини тисячі моло- 
дих людей, українських патріотів 
взяли в руки зброю. Коли ожили 
ліси присутністю хоробрих вої- 
нів. Коли завзяті боєві месники, 
що боролись проти німців, біль- 
шовиків і поляків - вписали вог- 
нем і кров’ю славну боєву сто- 
рінку в історії визвольних зма- 
гань українського народу. Об’єк- 
тивно можна сказати, що завзя- 
тість, посвята і геройство лица- 
рів Української Повстанської Ар- 
мії не має паралелі у визвольній 
боротьбі інших народів. Автор 
роману підкреслює непересічну 
жертвенність, боєздатність та ор- 
ганізованість лицарів УПА. 

Творам Івана Смолія притаман- 
на цікава фабула, мистецька коор- 
динація, реальність епізодів. 




Іван Смолій 



Влучна характеристика персона- 
жів змушує читача із зворушен- 
ням переживати їхні трагедії, ра- 
діти їх успіхами. Легкий стиль, 
переконливі епізоди, естетичне 
представлення складних життєвих 
ситуацій залишають у читача на 
довший час приємний спогад з 
прочитаного. Твори Смолія наси- 
чені щирим гуманізмом, в них не- 
має злоби і ненависти, є правдиве, 
об’єктивне, реальне ствердження 
дій, трагічних наслідків війни, під- 
ступність і безоглядність ворогів 
українського народу. Завдяки та- 
ким прикметам письменника, в 
читача зроджується до нього до- 
вір’я і вдячність. Опис чудових 
краєвидів його улюбленого Під- 
карпаття - це немов фільмова 
стрічка, на якій багатство світлих 
кольорів, що проходять на екрані 
нашої уяви. Мистецькими описами 
гірської природи автор пробуджує 
в читача приспані, мрячні спомини 
про рідний край. Влучні метафо- 
ри, багатство кольорів занесених 
на широке полотно складних епі- 
зодів короткими мистецькими 
мазками, створюють величну і не- 
повторну картину прекрасних 
Карпатських краєвидів. Від них 
тяжко відірвати зір, і тому хо- 
четься ще і ще раз перечитувати 
сторінки, в яких описана їх краса. 

До окремої теми належить жур- 
налістична діяльність Івана Смо- 
лія. Будучи довгі роки головним 
редактором тижневика „Народна 
воля”, він докладав великих зу- 
силь, щоб газета була на високому 
рівні, щоб зміст її був різноманіт- 
ний, щоб задовольнити різні заці- 
кавлення читачів. 

До всіх гарних прикмет вдачі 
Івана Смо.пія треба ще додати його 
вийняткову обов’язковість і не- 
втомну працьовитість. Складаючи 
кожного тижня газету та підготов- 
ляючи надуману чергову повість, 
він знаходив час для громадської 
праці, зокрема в Спілці україн- 
ських письменників „Слово”. 

Будучи управителем видавни- 
цтва „Народна воля” в Скренто- 
ні, я мав щастя і приємність час- 
то зустрічатися з Іваном Смолі- 
єм: талановитим письменником, 
здібним журналістом і гарною 
людиною. Тож нехай ті скупі сло- 
ва про його творчість будуть 
вдячністю за роки (1974-1984) 
спільної праці і дружби. 

Визначний письменник, поет, жур- 
наліст, громадський діяч Іван Смо- 
лій помер в лютому 1984 року. 

Роман Ричок, 

Мейплвуд, Н. Дж. 



□ Резервую кімнату на Союзівці 



Ім’я і прізвище матері (подати дівоче прізвище) 



Завваги. 



Підпис батька або матері 




ПЛЕМ’Я ПЛАСТУНОК „ПЕРШІ СТЕЖІ“ 

— влаштовує — 

ДЕННИЙ ТАБІР 
„ПТАШАТ ПРИ ПЛАСТІ ' 

ДЛЯ дітей від 4 до 6 років, які володіють (розуміють і говорять) українською мовою. 

• Дитина мусить мати закінчених 4 роки життя до 31-го серпня 2005 р. Вийнятків немає. 
® Дитина мусить мати усі приписані щеплення. 

• Дитина, яка склала Заяву Вступу до новацтва, не може брати участи в таборах для пташат. 



Табір відбудеться на СОЮЗІВЦІ у двох групах: 
від 26 червня до З липня 2005 р., та від З до 10 липня 2005 р. 

У справі кімнат просимо порозуміватися прямо з Адміністрацією Союзівки. 

зоуи^іУКА 

Ккгаіпіап N3110031 Аєзосізііоп Евізіе 
Р.О. Вох 529, КегИопк50П, МУ 12446 • (845) 626-5641 

• Таборова оплата: — $90.00 і $5.00 реєстраційне (незворотнеУ оплата за два 

тижні 185.00 дол. 

• Зголошення і таборову оплату (чек виписаний на РІазІ — Регбіїі БіегИі) надсилати до: 

Мгз. Огезіа РеЦупіак, 2626 \М. \Л/аІ1оп Аує., Сіїісадо, ІЬ 60622 
ТеІ.: (773) 486-0394 (8:00 до 10:00 ранку) 

• Реченець зголошень: Перша група; 29 березня 2005 р. 

Друга група: 5 квітня 2005 р. 

• Число учасників обмежене. 

КАРТА ЗГОЛОШЕННЯ НА ТАБІР ПТАШАТ- 2005 

Ім’я і прізвище дитини 

по-українськи і по-англійськи 

Дата народження 

Адреса 

Телефон ' 

□ від з до 10 липня 2005 р. 







N0.7 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



23 



НА ДОЗВІЛЛІ 



„Свобода" писала про „Авіатора" 



В Америці з упіхом демонструється фільм „ Авіатор'*, який в лр 
дожній формі розповідає про життєві пригоди мільйонера Говарда 
Гюза, одним з провідних захоплень якого були літаки. Він у ІВШ 
році побудував швидкісний літак і встановив на ньому особистий 
світовий рекорд швидкости, у 1938 році здійснив рекордний переліт 
довкола світу, у 1948 році побудував і підняв у повітря найбільший 
у світі гідролітак вагою 180 тонн. 

Кінофільм виявився вдалим і його висунуто на здобуття нагоро- 
ди „Оскарж, яку Американська кіноакадемія видаватиме у різних 
категоріях 27 лютого. За кількістю номінацій стрічка „Авіатор " йде 
першою - 11 номінацій, що є гарною нагодою для кінорежисера 
Мартіна Скорсезе дістати нарешті „Оскара“, якого він не отримував 
жодного разу. У січні „Авіатор'* отримав нагороду „Золотий глобус" 
у категорії кращого фільму. На „Оскара** також претендують Лео- 
нардо Ді Капріо та Кейт Бланшет, які грали головні ролі у фільмі 
„Авіатор 

1 Філателістична фірма „Кенмор" теж скористалася нагодою і ви- 
ставила на продаж за 3,995 долярів поштовий конверт, на якому Г. 
Гюз наклеїв марки і поставив штемпелі у Франції та Росії, де зу- 
пинявся його літак, а також залишив свій автограф. На конверті є 
спеціяльний штемпель з маршрутою лету. 

У 1938 році „Свобода** щодня інфомувала своїх читачів про лет 
довкола світу. Ці публікації, зі збереженням мови того часу, подає- 
мо нижче, а також світлину, вміщену 1938 року в газеті. 



Черговий лет через океан 

НЮ-ЙОРК. - Минулої неділі вечо- 
ром молодий американський міль- 
йонер і вправлений летун Говард 
Гюз, вибрався враз зі своїми чо- 
тирма товаришами літаком через 
океан до Европи. Першою їх зупин- 
кою буде Париж. Звідтам вони за- 
раз виїдуть до Швайцарії, а потім 
до Чехословаччини, Росії, Японії і 
через Тихий океан назад до Амери- 
ки. Вони хочуть приблизно в п’яти 
днях об’їхати довкруги світу і вер- 
нутись назад до Ню-Йорку. їх лі- 
так має назву „Світова вистава в 
1939”, а завданням їх лету є роз- 
пропагувати нюйоркську виставу 
перед цілим світом. 

12 липня 1938 р. 

Щасливо летить довкола світу 

ПАРИЖ. - Американський міль- 
йонер і славний летун Говард Гюз 
перелетів Атлянтійський океан у 
такому скорому часі, що мало 
хто надіявся на летунськім полі 
біля Парижу, щоб це було мож- 
ливо побачити там Г. Гюза за 
яких 16 годин, як він вилетів з 
Ню-Йорку. Але те, чого ніхто не 
надіявся, здійснилося. Г. Гюз від- 
був цей лет зі своїми чотирма то- 
варишами за 16,5 години, себто 
перелетів цей простір у часі мен- 
шім на половину від того, якого 
треба було до перелету Чарлзові 
Линдберґові тому 11 років. Г. 
Гюз заявив, що перелет був зви- 



чайною подією, бо все було точно 
обчислене й оперте на науці. По 
дорозі був деякий клопіт з радіо- 
апаратом і з компасом. Простір з 
Ню-Йорку до Парижу виносить 
3,641 милю. З Парижу полетів 
Гюз до Москви, звідтам полетить 
до Красноярська і Якутська, а по- 
тім до Фербенкс на АлясцГ Звід- 
там повернеться до Ню-Йорку. 
Ось це є задумана Г. Гюзом 
маршрута довкола світу. 

ІЗ липня 1938 р. 

Говард Гюз облетів світ 
і вернувся до Америки 

ФЕРБЕНКС (Аляска). - Г. Гюз, 
американський летун, який кілька 
днів тому враз зі своїми чотирма 
товаришами вибрався довкола сві- 
ту у великому двомоторовому лі- 
таку, вже вернувся другим боком 
до Америки. Він наперед перелетів 
Атлянтик і спочив кілька годин у 
Парижі. Потім поїхав до Москви. 
З Москви через Сибір до Аляски. 
На Сибіру він зупинився коротко в 
Якутську. Тепер він зближається 
знову до Ню-Йорку. Об’їхав до- 
вкруги світу впродовж чотирьох 
днів, в той спосіб на половину вко- 
ротив час, який забрав іншому ле- 
тунові, В. Постові, об’їхати світ. 
Посадник Ля Гвардія і президент 
виставової корпорації Гвейлен, 
якій Г. Гюз робив у часі лету ре- 
кляму, вийдуть Г. Гюза і його то- 
варишів зустрічати. 

15 липня 1938 р. 




Літак Г. Г’юза починає лет довкола світу. 




Поштовий конверт Г. Г’юза тепер коштує 3,995 долярів. 



Говарда Гюза вітали десятки 
тисяч людей 

НЮ-ЙОРК. - Коли Г. Гюз враз зі 
своїми чотирма товариша^ приле- 
тіли літаком назад до Ню-Йорку, об- 
летівши світ в трьох днях і 19 годи- 
нах, їх зустріли на летунськім майда- 
ні Бенета в Бруклині десятки тисяч 
людей. Сирени, автомобільні трубки 
і крик дееятків тиеяч людей привіта- 
ли п’ятьох змучених та з зарослими 
бородами чоловіків. Г. Гюз говорив, 
що їх лет був цілковито вдалий і без 
ніяких неприємних випадків. Після 
офіційного приняття Г. Гюз подався 
до дому фільмової артистки Катери- 
ни Гепбурн. Та, заетавши перед її до- 
мом кількох репортерів, він еказав 
шоферові таксівки ікати далі. Вкінці 
сховався в однім нюйоркськім готелі 
і наказав рішуче нікого до нього не 
впускати, бо він дуже змучений і 
хоче спати. Подібне зробили інші 
члени цього історичного лету. 

Г. Гюз виеловлював велику похвалу 
вже покійному летунові Вилйемові 
Постові, як ий сам один облетів світ у 
семи днях. в. Пост вибрав був трохи 
довшу дорогу. Літак В. Поста робив 
приблизно 125 миль на годину, а Г. 
Гюза-208. Г. Гюз, котрий до свого 
лету підготовлявея з науковою до- 
кладніетю, обчислюючи все доклад- 
но та добираючи до цього відповід- 
них помічників, сказав, що лет В. 
Поста це „впрост неймовірний летун- 
ський досяг”. На своєму літаку Г. 
Гюз мав спеціяльний апарат, винай- 
дений Мекеоном, при помочі якого 
можна дуже добре орієнтуватиея в 
повітрі щодо напрямку. Цей апарат 



має в своїм посіданні американське 
воєнне летунство, та воно випозичи- 
ло його Гюзові. Цей апарат у часі 
лету Г. Гюза працював знаменито. Г. 
Гюз зі своїм літаком не відбився зі 
шляху ні трошки. 

16 липня 1938 р. 

Велика нарада Г. Гюзові 
і товаришам 

НЮ-ЙОРК. - Вулицями Ню-Йорку 
відбулася нарада в честь Г. Гюза і 
його товаришів, які недавно доверши- 
ли історичного лету довкола світу. 
Біля півмільйона людей взяло безпо- 
середню участь у тій параді, а який 
мільйон осіб придивлялися з вікон, 
обсипуючи летунів пошматованими 
папірцями та вжрикуючи на їх честь 
різні оклики. Всі люди шукали очи- 
ма самого Г. Гюза й хотіли, щоб його 
відрізнити з-поміж інших летунів. Та 
Г. Гюз не лише не погодився на це, 
щоб їхати окремо вщ інших, але до- 
бився того, щоб в парадній валці ра- 
зом з ним їхали два тузини різних 
техніків і радіооператорів, які цілком 
не брали участи в леті, лише враз з Г. 
Гюзом обчислювали всі можливості 
цього лету, а потім із землі пильно 
стежили за розвитком лету й давали 
через радіо різні інформації. Тим Г. 
Гюз хотів підкреслити, що цей лет - 
це не лише його заслуга, але вислід 
солідної праці багатьох осіб. Вш та- 
кож заявив, що фактично в тім леті 
нема нічого надзвичайного і кожний 
летун, якш хотів би собі завдати тру- 
ду добре підготуватися, міг би цього 
довершити. 

18 липня 1938 р. 



Український монастир віднесли 
до російської церкви 



З далекого православного 
монастиря на острові Коне- 
вець серед Ладозького озера 
в Росії, багато ченців і по- 
слушників якого мають укра- 
їнське походження, до „Сво- 
боди“ прийшов лист з мар- 
кою, на якому зображено Ки- 
єво-Печерську Лавру. Напис 
на марці російською мовою - 
„Свято- і^пенська Києво-Пе- ; 
черська Лавра (Україна), за- ' 
снована в 1051 р.“. Це, звісно, ' 
добре, що засобами філателії 
у світі поширюються відо- 
мості про український монас- ' 
тир, коли б не те, що марку випуще- 
но в серії „Монастирі Російської 
Православної Церкви“ (художник Л. 
Зайцев). Спроба віднести Києво-Пе- 
черську Лавру до числа російських 
монастирів не пасує до існування в 
Києві Української Православної 
церкви на чолі з Митрополитом Во- 




лодимиром Сабоданом. Церква, ві- 
домо, залежить від Московського 
патріярхату, проте називає себе 
українською, то чому ж її осідок 
має бути російським монастирем? 
Мабуть, Владика Володимир Сабо- 
дан не погодив цього з Партріярхом 
Алексієм II. 



Сторінку підготував ред. Л. Хмельковський 






СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 






- І * 
"'ГІ - "ї 



IIМ^ЕРЕN^ЕNСЕ ТОУК5; 



УКРАЇНА 

^ NЕVV! 





УУЕЗТЕКМ иКРАІМЕ апсі РОЕАМО 

у/а Схесії Аігііпез (гот NеVVа^к 

15 Оау Аіг/ІапсІ аІІ Іпсіизіуе Тоиг $2950 1\л/ 

КУІУ (3), БУІУ (3), УАКЕМСНЕ (2), БУІУ (2), 
КРїАКОVV (3) 

ріиз: Іуапо Ргапкіузк, Кобаїуп, Уогокбіа, КоІоту)а, 
2агуапу1сіа апб УУІеІісгка 8а11 Міпез 

□еоагіигеє: Зип 24, ЗиІ 29 апсі Аид 12 




І 

у 


ВЕ8Т ОР иККАІМЕ 

у/а Аегозуіі Аігііпез (гот Меш Уогк 

13 Оау Аіг/ІапсІ аіі іпсіизіуе Тоиг Ігот $2500 

ООЕЗА (2), КУІУ (3), БУІУ (2), УАБТА (4) 

ріиз: ВаксИузагау, Зеуазіорої апсі СИегзопезиз. 

Оеоагіигез: Зип 09. ЗиІ 21 апсі Зео 15 




иККАІМЕ, РОГАМО апсі НиМСАРУ 

у/а Маіеу Аігііпез (гот Меш Уогк 

12 Оау АІІ Іпсіизіуе Тоиг 1\л/ Ігот $2350 

КУІУ (3), БУІУ (3), КРгАКОVV (2), 

ВиОАРЕЗТ (2) 

ріиз: У\/еІіс 2 ка ЗаІІ Міпез апсі Згепіапсіге Уіііаде 

Оеоаііигез; Мау 25. ЗиІ 13 апсі Зео 07 




иКРАІМЕ, ї^иаЗІА апсі РІМЬАМО 

у/а СгесН Аігііпез (гот Метагк 

12 Оау АІІ Іпсіизіуе Тоиг 1VV Ігот $3290 

КУІУ (2), МОЗСОІЛ/ (2), ЗТ. РЕТЕРЗВУКО (3), 
НЕБЗІМКІ (2) ріиз: РеІегбоЛ 
*УУНІТЕ NI^НТ8 іп Зі РеІегзЬигд + Езсогіесі Ьу От. \/\/аІ{ег 
КагріпісЬ. Оеоагіигез: Мау 20*, Аид 12 апсі Зер 23 



Аид 12 -26... $2695 ^V СРІМЕА (6), ^VIV (3). КУ IV (4) 

Аид 17 -26 ... $1990 Лу ^VIV (4), Каграіу Ехсигзіоп, КУIV (4) 



иккАїмЕ - виосЕт тоикз 

Vіа Сгесґі Аігііпез (гот Метагк 
10 Оау: Аіг, Ноіеі апсі РТ Ігапзіегз $1490 і\N 
ЬУІУ (5) апсі КУІУ (4) 

Сгеаі 1"ог уізіїіпд їгіепсіз апсі геїаііуез] 

Ехріоге Цкгаіпе оп уоиг о\л/п! 

Рераііигез: Мау 20 апсі Зер 23 




^1 

МЕ\Л/! ; 







Vіа СгесЬ Аігііпез (гот Ме\л/агк 

15 Оау АІІ Іпсіизіуе Тоиг $2695 ЇVV 

УАЕТА (6), ІУІУ (3), КУІУ (4) ріиз; АІизИїа, 
Ваксіїузага], СИегзопезиз, Зіті’егорої, ЗеуазіороІ. 

Огіїу опе сіерагіиге : Аид 12 




МІМІ иККАШЕ ріиз ВУСАРЕЗТ 

Vіа МаIеV Аігііпез (гот Ме\л/ Уогк 

10 Оау АІІ Іпсіизіуе Тоиг ^VV Тгот $1990 

ООЕЗА (3), КУІУ (3), ВиОАРЕЗТ (2) ріиз; 
ВІІІ 10 ГОСІ Опізігоузкі апб Згепіапсіге УІІІаде 




Рераііигез: Зип 12, Зер 18 



ТАК - УОиТН тоик (Аде: 20-35) 

Vіа Сгесґі Аігііпез (гот Мемгагк 

19 Оау АІІ Іпсіизіуе Тоиг 1VV $ 2990 

□ОМЕТЗК (3), 2АРОт22НІА (2), КУІУ (3), 

ЕУІУ (4), КАКРАТУ(2), ККАКОУУ (3) ріиз 
ТгауеІ \л/. МУРОМ РЕРІЯАТ апсі Иіз тизісіапз 



Зіпд апсі регТогт іп ОкгаїпеІ! 

Опіу опе сіерагіиге: Зипе 13- Зиіу 01 



800 242 7267 ипллл/.зсореігауеі.сот 973 378 8998 

РМІРДО НІУЕЕ СКЩ5ЕЗ; І^іу, 



УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА ФІРМА 



1 . Більше ніж 25 років будівельної практики. 

2. Говоримо по-англійськи і по-українськи. 

3. Забезпечені повністю страхівкою. 

4. Будуємо на нашій або на Вашій плоіді. 

5. Високо квалісріковані працівники. 

Будуємо в МогіМ Рогі, Уепісе, Зоиіґі Уепісе, ЕпдІе\УООСІ. 



ІГОР ГРОНЬ, 

президент 

(941) 270-2413 



ЛЮБОМИР ЛУЖНЯК, 

заст. президента 

(941)270-2411 



ТВЮЕМТ ^ЕVЕ^ОРМЕNТ СОВРОВАТІОМ 



< ЗМІНА АДРЕСИ > 

□ „Свобода" □ „ТИе ІІкгаіпіап \/Уеек!у“ 

СТАРА АДРЕСА: 

Число Відділу (якщо член УНС) 

Ім’я і прізвище 

Адреса 



НОВА АДРЕСА: 



їм я І прізвище 
Адреса 






Зголошення присилати до: 
8 VоЬосIаГП 1 е ІІкгаіпіап УУвекІу 
Р.О.Вох 280, Рагаїррапу, N^ 07054 



На зміну адреси проситься долучити $1.00 
ПЕРЕВЕДЕННЯ ЗМІНИ АДРЕСИ ТРИВАЄ 1-2 ТИЖНІ 



а 



^ 81 ІМА (Уопкегз) 

РЕВЕКАЬ СЯЕШТ ^NIОN 

ФЕДЕРАЛЬНА КРЕДИТОВА 

і МІТдаа ^ коопЕРАтивА сума 

40 УеагБ о/ Зегуісе (о Оиг МетЬегз ап4 ІІкгаіпіап Соттипііу 
40 Років на службі членству і громаді 

• Додаткові години урядування 
• Обслуговуємо від 8:30 ранку до 8 год. веч. 

• Вікно- каса (Вгіуе ТЬги) при головному бюрі 

• АТМ 24 години, 7 днів (при головному бюрі) 

• Зберігальні скриньки (§ауе йеровіі Ьохе») 

*. УІ8а кредитна картка лише 9% 

• Нові позички 

• Позички на землю (Уасапі Ьапй Ьоапв) 

• Позички на будову (Сопзігисііоп Ьоапз) 

Високопрофесійні працівники нашої кредитівки радо допоможуть 
полагодити Ваші фінансові справи. Ставайте членами Кредитівки 
СУМА і скористайте із наших найкращих умов. 

Головне бюро 
Маіп ОШсе 

125 Согрогаіе Віусі 

Уопкег8, NV 10701-6841 

• Теї: (914) 220-4900 Гах: (914) 220-4090 

о Е-таі1 асііге88: 8^МА¥ОNРС^@АО^.сот 
• 1-888-644-8ГМА 



Філія в Йонкерсі 

V опкег8 ВгапсЬ 

ЗОЇ Ра1І8айе Аує 
Уопкег8, N¥ 10703 
Теї: 914-220-4900 



Філія в Спрінг Валі 
8 ргіпе Уаііеу ВгапсЬ 

16 Тлуіп Аує 

Зргіпд Уаііеу, N¥ 10977 

Теї: 845-356-0087 



Філія в Стемфорді 
8іат1огД ВгапсЬ 

39 Сіоуеііу КоаО 
8іатГогй, СТ 06902 
Теї: 203-696-0498 












СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



,Г-1 ' ' ' “-уі *^**!І* Ч 




• • - * » 

•* *'іі * .' 

*' Ід ^ ■ ж ^ ^ І . 



*, П^*-^ Ш ^ 4 ' < ^ ' 



1Л^ЕЗТЕКN 
^NIОN 

МОNЕV ТНАМ 8 РЕЯ 



Ми у \/\/е5Іегп ипіоп знаємо, що ви довіряєте нам щось набагато більше, 
ніж гроші. Тому ми робимо процес надсилання грошей якомога 
безпечнішим і зручнішим. 

• Більш ніж 6 000 відділень в Україні і більш ніж 20 000 у Східній Європі. 

• Не потрібно мати банківській рахунок. 

• Г арантовані* виплати. 

Зателефонуйте до \Л/езІегп Нпіоп - в компанію, яка знає ваші потреби. 



Ми розмовляємо 
українською мовою 

1-800-799-6882 



\^Є8І:е г п и п іо п . со т 



АДРЕСИ ДЕЯКИХ ВІДДІЛЕНЬ УУЕЗТЕЯМ УМІОМ 



^КВАIN1АN 

овтнооох рси 

1678Е17ТНЗТ 
ввоога, N¥11229 
(718) 376-5057 



^КВАINIАN 
ОВТНОООХ РСО 

35 МАІМ 8ТВЕЕТ 
801ІТН В0^N^ВВ00К, 
N3 08880 
(732) 469-9085 



ОКВАІМІАН 
ОВТНОООХ РСО 

215 8ЕСОN^АVЕ 
МЕ\Л/ УОВК, N¥10003 
(212) 533-2980 



^КВАNIАI\I 
ОВТНОООХ РСО 

265 VVА8НІN^ТОN АУЕ 
САВТЕВЕТ, N3 07008 
(732) 802-0480 



РОІАВ08 

389 VV. ВООТЕ 59 
8РВIN^ ¥АЕЕЕ¥, N¥ 10977 
(845) 426-7375 



РОІАВОЗ АеЕNСУ 

711 ВООТЕ 17М 
МОМВОЕ, N¥ 10950 
(845) 781-0188 



* УУеєІегп Упіоп гарантує, що ваш грошовий переказ через УУевІегп Упіоп буде готовий для виплати або відшкодований вам. Дивіться подробиці на бланку грошового переказу "Надсилання грошей". 

© 2004 \Л/ез1:егп Упіоп Ноібіпдз, Іпс. Всі права зарезервовані. Назва УУезіегп Упіоп, його логотип, торгові і сервісні марки є відповідною власністю УУезІегп Упіоп Ноібіпдз, Іпс. Вони зареєстровані і/абс 
вживаються у США та багатьох іноземних країнах. 










^)л/)л/.топеудгат.сот 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



N0. 7 



ГРОШІ ПРИБУВАЮТЬ ЗА 10 ХВИЛИН^ 

Безпечний, ШВИДКИЙ спосіб переказати гроші по всьому с^ту 



в додаток до оппаї лереказ . конвертування я локальну валюту буде здмсмене за курсом МолсуСгаїл або агентів гхшпаніТ. Роацінюі за пер»аа тільки а 
ояремих ретхзнах . ” Оплати важні з МеукУогк Сіїу, Іхн Ап^Іе». $ап Ргагкіко, 5асгатеп1о-5^кіол-Мос1е$іо. іС<бспутовуааиня здіАскюсться у часи роботи ягвнт«а. 
Мопеу Огат ліцензовано надавати послуги переказу грошей Вапкіпд Оврагіпют о! (іш 8Іаіе о* Меж Ускк. 



МопеуСгат 



Міжнародний переказ грошей 



- СГ"- І і- у . АЧ ігу^І 



ЧОМУЯеЧАІНОМ 

ФЄМ£РШШХРґ/І/ТГ080/Л(00/ТП>/ІГИ8^Т 

САМОПОМІЧ НЬЮ ЙОРК? 

ТОМУШ. 

• ВІДСОТКИ НА отдностях-НАЙВИІШ! 

• ВІДСОТКИ НА позичках-НАЙНИЖЧИ 

•ПЕРСОНАЛЬНА ТА КОНФІДЕНЦІЙНА ОЬСАТГА, 



ЗАВЖДИ РАДО ВПАСМО ВСІХ ЧШІВ 

ТА ЗАПРОШУЄМО ВСТУПИТИ В ЧАВНСТВО 

НОВОПРИБУЛИХ КРАЯН ! 



І08ХЕС0МВА¥Е 
МЕРІ ТОВК, НУ 10003 
ТЕІ: 212 473-7310 
¥АХ: 212 473-3251 



ФІЛІЯ В КЕРГОНКСОНІ: 
6325 НОШ 209 
КШ0ЯК50Н, МУ 12446 
ТШ^ 845-626-2938 
РАХ: 845 626-8636 



ФІЛІЯ В ЮНЮНДВИА 
226 иМІОМВАІЕ АРЕ, 
иМІОНВАІЕ, МУ 11553 
ТЕІ: 516 565-2393 
¥АХ: 516 565-2097 



ФШЯ В АСТОРІІ: 
32-01 ЗШАУЕ 
АЛтіА МУ 1 1 106 
ТЕІ: 718 626-0506 
РАХ: 718 626-0458 



ЕЛЕЮРОННА ПОШТА , 
хкнутси @Аоі.сом 



ІНТЕРНЕТ: ПОЗА НЬЮ ЙОРКОМ ДЗВОНІТЬ 

тт.тиіеиАкс€МУ.опб изкоиповно: і-888-ттс 






З деяких міст США 



Країна 



Сума переказу МопеуСгат Розцінюг 



$о-$іоо 



Україна 



$10 



$ 8.00 



$ 200.01 - $300 



$3 











N0.7 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



27 




Уоиг зауіпдз ^есіегаїїу іпзигесі іо 

$100,000 



МаІіопаІ СгесШ ІІпіоп Ас1тіпІ8(га(іоп 
а У. 5. Соуегптепі Адепсу 



Вже Пора 
стати членом 

Каси 



Кредитова 



Якщо ВИ отримуєте Оігесі ОероБІІ 
на свій рахунок у Кредитівці. 



, 1 -ший квартал 2005р 

АппиаІ Регселіаде УіеМ 

Тільки $5 мінімальний баланс! мшм 



В околиції ЧІкаго і Іко ДжираІ 

Ноте Ойісс -'312 УУ. СЬісав*^^ Луі*. 



'Аппилі регсепіа^с уіек] (орибуток у річному піднгішемічіо). "АРУ" актулиіне лля Шер Комта ,і 1-го січня до '1-і)го бе|К.‘іня 
2005р.Чаї отримання сертифікату обиежегшй і може бути імінений без повідомлення. Мінім.ітмгий пк.'Ш ІІ/лЮ, м.м«лмагіі»ний 
на «м@іа. Запчасний-вибір підлягас »»бмежениям г^гбутку. де біпрл кіигдитівки «а дикладииа вс«*т«еннчч. 









СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 






ПРАЦЯ 



РІЗНЕ 



ттлмл 



Іпіегпаїіопаї Тгасіе, ЬТО 

е-таіІ;гохоІапаІіс1@гохоІапа.сот 

№еЬ;«\л/№.гохоІапа.сот 




І ПАКУНКИ ДО УК^НИі 



МОРЕМ • АВІА 

Вага від 10 до 1 50 фунтів * 

• Пересилайте пакунки до нас через УРЗ 

• Додаткова знижка для організацій- 

• Користуючись нашими АНЗ наліпками. 

• Для замовлення наліпок, для підбору пакунків 
телесронуйте безкоштовно: 1-888-725-8665 

• Пакунки до Росії, Латвії, Литви, Естонії, 
Білорусі, Молдови, Казахстану, Грузії, 
Вірменії, Польщі, Чехії і Словаччини. 

• Готові продуктові пакунки з каталогу. 

• Медикаменти на замовлення до України. 

‘ Додаткова оплата за поставу 
Існують певні обмеження. 



• У нас можна замовити авіаквитки будь-яких 
авіакомпаній до більшості європейських 
країн. 

• Візові послуги в Україну (без запрошення). 

• Зустрічаємо і відвозимо на летовище. 

• Пашпортні послуги. Обмінюємо старі 
пашпорти на нові українські. 



1 і?оу(>/і(гітаіМіо^5бстісбіІ 



8 Україну: 


ПЕРЕСИЛАЄМО ГРОШІ 


$ 100 • $8 


$ 300 - $23 


$000 - $45 


: $200 • $14 


$« 00 - $30 


$ 1000 - $30 


$300 - $18 


$ 700 - $33 


$ 1500 - $75 


; $400 ■ $20 


$ 800 - $40 


$ 3000 - $100 


Маємо ліцензію на пересилку доларів. 


Також пересилаємо в інші країни 


• Достава $10 за кожне 


замовлення 



[ащовляйтЕ: І 



Харчовий пакунок 
„Родинний" з каталогу 
вміст пакунку: борошно - 20 ф., 

гречка - 10 ф., олія - 1 галон, тушонка - З ф., 
салямі - З ф., родзинки - З ф., дріжджі - 1 ф., 
кава в зернах - 2 ф., шоколад - 2 плитки. 
Ціна $ 99 за 51 ф. 



Додаткова оплата за доста ву - $10 - Західна Україна; $15 - Східна Україна 
Телефонуйте безкоштовно: 

1 -888- РАКи N О К ( 1 -888-725-8665) 




ЬУІУ ЕХРКЕ 88 

РАКСЕЬ 8 ЕКУІСЕ 8 



1111 Еа»і БІігаЬеШ Аує. /ПАОЧ (\ПЛ П 

Ьіпйеп, Nе\V 1ег8еу 07036 / Г / 

РА СКАС.К8 ТО ТІКК АЇТЧК 

ВЕЬОКи88ІА • КЕ88ІА • РО^АN^ • Е8ТОNIА • ЕАТУІА • ЬІТНЕАМА • 8ЬОУАКІА 



1М[ОГ*ЕМ ІЛІТАКОМ ДОЛЯЕИ ЕЛЕКТРОНІКА 






15 років в бізнесі чесної і добросовісної праці. 
Відправляємо і полагоджуємо митні справи. 

У зв’язку з розширенням компанія пошукує агентів до співпраці. 
Доставляємо пачки до України, Білорусі, Росії, Польщі, 
Естонії, Литви, Латвії, Словакїї. 

Підбираємо пачки з дому безкоштовно. 

Пересилка пачок через ПР8 для клієнтів з інших штатів. 

Саіі Таїї Ггее 1-800-965-7262 



БУттм & ьуттм 

иКВАІМІАМ РиМЕЙАІ 0ІВЕСТ0В8 

ТНеогіоге М. ЬуІтуп,Мапа§ег 
адЬісАо. 3212 

АІВ СОМОІТІОМЕО 

Обслуга ЩИРА і ЧЕСНА. 

Оиг Зегуісез Аге АуаіІаЬІе 
Апуууііеге іп Ме№ иег8еу. 
Також займаємося похоронами 
на цвинтарі в Бавнд Бруку і 
перенесенням Тлінних Останків 
з різних країн світу. 

УМІОМ РиМЕВАІ НОМЕ 
1600 Зіиууезапі Ауепие 
(согпег Зіапіеу Тегг.) 
иМІОМ, М.Т 07083 
(908) 964-4222 
(973) 375-5555 



ПЕТРО ЯРЕМА 

УКРАЇНСЬКИЙ 

ПОГРЕБНИК 

Займається похоронами 
в ВКОNX, ВКООК^VN, 
NЕ\V УОКК і ОКОЛИЦЯХ 

ЛУІС НАЙҐРО - директор 

Родина ДМИТРИК 

Реіег Іагета 

129 ЕА8Т 71Ь 8ТКЕЕТ 
NЕ^У УОКК, N.¥.10009 
(212) 674-2568 



еоино евоок монумент со. еес 



УКРАЇНСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО 

ДАРКО ВОЙТОВИЧ , власник 
(908) 647-7221 • (732) 356-1209 

СТАВИМО ПАМ’ЯТНИКИ, МАВЗОЛЕЇ, СТАТУЇ 
З РІЗНИХ ГРАНІТІВ, БРОНЗИ НА ПРАВОСЛАВНОМУ 
ЦВИНТАРІ СВ. АНДРІЯ В С. БАВНД БРУКУ, 

СВ. ДУХА в ГЕМПТОНБУРГУ ТА ІНШИХ. 





1 


р 


і 


іІ 






0 




м 



Шукаємо жінку-українку до праці 
на повний час по догляду за старшим 
мужчиною в Зіегііпд, Уігдіпіа. 
Платня за домовлєнням. 

Тел.: (703) 430-5952 
0!да Соііеу. 



Потрібна жінка до праці в кухні 
з досвідом або можемо навчити. 
Вимагається розуміння польської мови. 
Телефонувати від год. 12-ої пол. 



Куплю (для себе) приватний будинок 
або апартамент в МУ або ми, в будь- 
якому стані. Можу заплатити „сазІі“. 

Те!.: 1(718) 670-3609 

залишити повідомлення. 



4 НА ПРОДАЖ 4 

смереки в ціні 
10 - 20 дол. 

Просимо телефонувати на число: 




Пакунки, авіяквитки, доляри, харчі, бандеролі, візи з Америки і Канади до: 
України, Росії, Білорусі, Молдови, Балтії, Польщі, Середньої Азії та Кавказу 



• Запрошення до Америки, візи в Україну, в Америці 

• Відвозимо і зустрічаємо на летовищах Львова. Києва, Москви, Торонто і Нью-Йорку 
; • Допомагаємо полагодити еміграційні спради з „Сгеел Сагс1“ 

• Відправляємо пакунки з України до Америки і Канади 



Відбираємо пакунки з кожного дому в Америці 
Відеотрансфер РАІ/ЗЕСАМ - МТЗС 
Дзвінки в Україну 140 за хвилину • Москва 40 за хвилину 

4166 Цпіоп но., Сїіеекіоіл^ада, НУ 14225 

(716) 630-0130 • Рах: (716) 630-0133 

Е-таіІ; Уигііп1ег@Ііо1таіІ.сот 
\Л/еЬ-ЗіІе: \ллл/\л/.уигііпіег.сот 



ПАЧКИ В 
УКРАЇНУ 



ОМІРВО СО. 



790 

за фунт 



в наших крамницях можна придбати авіяквитки в Україну 
та з України, зробити візи до України. 

До вибору 99 взірців хусток! 

Телефонні картки: 100 хв. розмови із Україною за $10. 



МЕУУАНК, N^ 

688 ЗапїогсІ АVе 
Тел.: (973) 373*8783 
(888) 336-4776 



СЕІРТОМ, N3 
565 СІіІІоп Аує 
Т е!.: (973) 916-1543 



РНІІАОЕЕРНІА 
1801 СоІІтап Аує 
ТєІ.: (215) 728-6040 



: 58 о 

и 



ЕНЦИКЛОПЕДІЯ УКРАЇНИ 

універсальне джерело знань про Україну! 

Цф унікальне видання англійською моаою абагатнгг. будь-яку 
бібпюттку, нк приватну, так / публічну. 

Том 1 75.00 ДОЛ. (було 95 дол ) Д^д томи - ІЗО 00 доп 

Том 2 75 00 дол. (було 95 дол ) 

Ціни млюнають перасилку Замовлений разом » чеком або 
грошевим переказом надсилати на адресу; 

иКНАІНІАН НАТІОНАЕ АБ80СІАТІОН, ІНС 
Р О.Вох 280. 2200 Ноіііе Ю, Рагяіррапу, N^ 07054 
Машкониі Имо Джерг) підпяпип» 6%-му поовлвої 




ОЬІазІ Метогіаіз 

845-469-4247 Е-таіГ. оЬІазШорІопГше.пеІ 



ОБСЛУГОВУЄ УКРАЇНСЬКУ ГРОМАДУ в НУ/Ш/СТ/РА 

з ВИРОБОМ ЗНАМЕНИТИХ 

~ ПАМ’ЯТНИКІВ ~ МАВЗОЛЕЇВ 

НА ВАШЕ БАЖАННЯ МОЖЕМО ЗУСТРІТИСЯ З ВАМИ 
У ВАШОМУ ДОМІ, ЩОБ ОБГОВОРИТИ ВАШ ПРОЄКТ 

























N0. 7 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



29 



Любомир Калинич - архітектор, 
співак і музика 

(1925-2005 р.) 




Св. п. Любомир Калинич 



Некрологи пишуться по-різному. 
Іноді цифри і деталі ніби закрива- 
ють самого небіжчика, його персо- 
нальність, душу. Покійний Любо- 
мир Калинич лишився в пам’яті 
друзів і знайомих як товариський, 
щирий, добрий Любко, з яким за- 
вжди було приємно бути разом. 

З лютого, знаючи, що Любко є в 
шпиталі по операції, ми втрьох - я з 
дружиною та її приятелька Люба Гу- 
ралечко, що останні роки, регулярно 
приїжджаючи, опікувалась Любком, 
поїхали до шпиталю. В авті дружина 
Ія розповідала Любі про молоді роки 
Любка в Мінеаполісї, де вона жила, 
а Любко вчився, про його батька - о. 
каноніка Теофіля Калинича, і при 
цих ностальгійних спогадах ми і в 
думці не мали, що він зараз при нас 
помре. А сталось власне так, лищив- 
щи болючий спогад. 

Зайшовши в шДитальну кімнату, ми 
побачили, що Любко вже був у перед- 
смертній аґонії, гарне його лице пере- 
крите кисневою маскою, очі мають 
скляний погляд. Ми говорили до ньо- 
го (може, він нас і чув), але десь за го- 
дину він затих, покликали лікаря, 
який обстежив його детально і сказав 
нам: „Боже, благослови його душу”. 
Так відійшов з цього світу Любомир 
Калинич, архітектор за фахом і співак 
та музика за покликанням. 

Любомир народився 28 квітня 
1925 року в Перемишлі, в родині о. 
каноніка Теофіля та Іванни з роду 
Яросевичів. Після початкової освіти 
в с. Тарнавці, де батько Любка був 
парохом, він розпочав гімназійну на- 
уку в Перемишлі, але одержав атес- 
тат зрілости в українській гімназії в 
Ярославі 1944 року. В тому ж році, 
разом з тисячами національно свідо- 
мої молоді, Любомир пішов у 1-шу 
Дивізію „Галичина”, де був аж до 
закінчення Другої світової війни. 
Потім, в 1946-1949 роках, студіював 
архітектуру в м. Граці, Австрія, а 
переїхавши з батьками до Америки, 



продовжував навчання в Університе- 
ті Міннесоти, де в 1956 році одержав 
диплом бакалавра архітектури. 

Переїхавши після смерти батька з 
матір’ю в Ірвінґтон, Любомир працю- 
вав в архітектурних фірмах Ню-Йор- 
ку. За його проектами збудовано бага- 
то споруд, зокрема похоронне заведен- 
ня „Литвин і Литвин” в Юніоні, Дім 
культури в Бавнд-Бруку, спортову 
залю при церкві св. Івана, залю Укра- 
їнського народного дому в Ірвінґтоні - 
усе в Ню-Джерзі, а в штаті Ню-Йорк - 
будинок СУМА в Еленвілі, залю 
Українського Визвольного Фронту в 
Ню-Йорку, в Пенсильванії - в Піт- 
сбурському університеті - Українська 
національна кімната, ряд житлових 
будинків, пам’ятників. 

Ім’я архітектора Любомира Кали- 
нича було в професійних виданнях 
„'\¥1іо І8 \У1іо іп іЬе Базі”, М/^йо із 
\¥Ьо іп Тес1то1о§у”, „Меп оґ 
АсйіеуетеЩ” (Англія), „Оігесїогу оі 
Оізііпциізіїесі Атегісапз” та інших. 

Але архітектурні здібності в твор- 
чій натурі Любомира Калинича пе- 
реплелись з музичними. Він був 
членом відомого в свій час вокаль- 
ного квартету „Каравана” як співак, 
автор текстів пісень та ведучий кон- 
цертів. Про архітектурний та музич- 
ний матеріал покійного Любка я до- 
відався, монтуючи для похоронних 
відправ стенди з численних фото- 
графій. З усіх знімок на мене дивив- 
ся пристійний, повний енергії Люб- 
ко, чи то з гітарою, чи біля мікро- 
фону, чи при креслярському столі, 
чи на сцені з „Караваною”. Видно 
було, що це повна енергії і творчос- 
ти молода людина. Крім того Люб- 
ко був активний в українських гро- 
мадських організаціях, як голова 
Асоціяції діячів української культу- 
ри, голова Нюйоркського відділу 
Товариства українських інженерів, в 
товаристві „Ярославщина”, „Йере- 
мищина”, товаристві ім. Шевченка, 
квартеті „Каравана”, Мистців укра- 
їнської сцени. Станиці дивізійників, 
журналі „Патріархат”, як також був 
автором ряду статтей. Як сказав на 
Панахиді редактор Микола Галів, 
„Любомир писав книгу свого життя 
добрими ділами”. Також на Панахи- 
ді змістовно промовляли інж. Осип 
Голинський, інж. Дамян Ґеча, інж. 
Евген Змий, а Марія Дацко попро- 
щалась з покійним власним віршем 
на Панахиді та тризні. 

Дуже емоційним було прощання ди- 
візійників із своїм колегою. Під схилені 
прапори вони віддавали останню честь 
Любомирові в труні, де над ним сумно 
стояла його шапка Першої Української 
дивізії. Чомусь згадався Василь Огефа- 
ник, як він говорить в новелі „Моє сло- 
во”: „А тепер на очі смерть долоню по- 
клала. А я шукаю щастя під небом і па- 
даю...”. Вічна йому пам’ять! 

Ростислав Василенко 




Дім культури в Бавнд-Бруку, Н. Дж. ( 1980 р.) 
Архітектор Л. Калинич 



Дмитро Яременко 
був прикладом життєвої сили 



Минулої неділі, 7 лютого, рідні і 
приятелі св. п. Дмитра Яременка на 
цвинтарі в Бавнд-Бруку, Н. Дж., 
вшанували його пам’ять на сороко- 
вини відходу у вічність, з Д. Яре- 
менком мене звели редакційні тур- 
боти: він звернувся до „Своб6ди“ з 
листовним проханням порадити, як 
можна встановити обставини страти 
у 1937 році тестя - вчителя-німця 
Адольфа Кльоса. Того року за 
кілька місяців були розстріляні со- 
тні тисяч громадян України чужин- 
ського походження - поляків, нім- 
ців, чехів, словаків та інших, бо 
Сталін перед заплянованою ним ві- 
йною з Німеччиною намагався наці- 
онально „очистити" запілля. Масо- 
ве знищення українців провадилося 
за іншими „категоріями". 

У Сомервілі я побачив перед гар- 
ним будинком такого ж гарного, до- 
брого і веселого чоловіка. Життє- 
вий шлях Д. Яременка був дуже ці- 
кавим: зі запорізького села Тома- 
ківки його в 1938 році узяли до вій- 
ська, де навчили професії кіномеха- 
ніка. Крутячи кіна по різних устано- 
вах, він запримітив бідну дівчину, 
яка вибирала з викинутого попелу 
незгоріле вугілля. Це була дочка 
розстріляного вчителя Даґмара, 
яка стала дружиною Дмитра. Війна 
не оминула і цю родину. Дальший їх 
шлях проліг у Австрію, Бразилію, 
Америку, і скрізь Дмитро швидко 
знаходив своє місце як годиннико- 
вий майстер і ювелір. 

Я заохотив Д. Яременка написати 
книжку про його життєві пригоди, і 
невдовзі книжка „З Томаківки до 
Америки" побачила світ спершу 
українською, а потім і англійською 
мовою. Продавати свою книжку Д. 
Яременко не хотів, зате розсилав її 
до шкіл і бібліотек в Україні, до 
американських бібліотек. Звідусіль 
йому дякували і ці листи-подяки 
збагатили зібрання таких же подяк 
від численних посадовців і музеїв, 
до яких потрапили унікальні вироби 
Д. Яременка, котрий за віком пере- 
дав своє ювелірно-годинникове під- 
приємство дітям, а сам зайнявся мо- 
делюванням старовинних кінних во- 
зів і карет, прядок та інших речей з 
слонової кістки, золота, срібла, ко- 
штовного каміння. Він зібрав також 
багату колекцію старовинних годин- 
ників. Любив грати на акордеоні, 
мандоліні. До моделювання його за- 
охотила стара світлина возів-тача- 
нок, котрі виробляв на замовлення 
його батько, життя якого передчас- 
но обірвала більшовицька навала. 

Дмитро Яременко прожив 87 ро- 
ків і помер 29 грудня 2004 року. До 
останнього дня він клопотався 
слабким здоров’ям Даґмари, не зна- 
ючи, що їй випаде поховати свого 
чоловіка. Ще раніше, в 1993 році, 
помер їхній син-первісток. 

Сороковини відходу Д. Яременка 
вшанували його вдова Даґмара, дві 




Одна з останніх світлин: Дмитро 
Яременко з правнуком Кевіном - 
струнна оркестра 



дочки - Реліса і Сільвія з чоловіка- 
ми Петром і Кевіном, син Дмитро з 
дружиною Маршею, 10 внуків і вну- 
чок, 5 правнуків і правнучок. Його 
пом’янули добрим словом численні 
родичі в Україні, Америці, Бразилії. 

Сільвія Кемсон, дочка Д. Яремен- 
ка, написала в листі до мене: „Наша 
сім’я чи не найбільше цінує те, що 
тато залишив нам історію свого жит- 
тя - книжку „З Томаківки до Амери- 
ки". Це була велика люб’язність з 
його боку. Це просто чудово, що ми 
маємо історію його життя як при- 
клад для наших дітей і внуків". 

Для мене життя Дмитра Яремен- 
ка теж залишиться незабутнім при- 
кладом таланту і витривалости 
українського селянина, який за 
будь-яких обставин, в будь-якій 
країні може бути не тільки господа- 
рем своєї долі, а й благодійником, 
душею товариства, надійним при- 
ятелем. Свою книжку Д. Яременко 
закінчив звертанням: „Нехай кожен 
теж напише свої спогади, бо кожен 
має велику історію, бачив велику 
біду, пережив багато. Ніхто у світі 
не зазнав такого горя, як ми, укра- 
їнці. Американці й гадки не мають 
про такий голодомор, дискриміна- 
цію, заслання на Сибір, нещастя. 
Пригадуйте і пишіть! Це треба знати 
новим поколінням". І він подав до- 
брий приклад у цьому. 

Вічна Йому пам’ять! 

Левко Хмельковський 



Д-р Галина Кливак - 
моя незабутня подруга 



Надійшла сумна вістка з нашо- 
го рідного Львова, що 1 грудня 
2004 року у Львові померла д-р 
Галина Кливак, професор медич- 
ної школи і ветеринар. Галина 
під час воєнної хуртовини студі- 
ювала ветеринарію, яку закінчи- 
ла 1944 року. Уся родина зали- 
шилась у Львові. Галині вдалось 
закінчити медичну школу і стати 
професором рентгенології у 
Львівській медичній школі. 

Довгі роки проминули, тяжко 
було нав’язати з нею кореспон- 
денцію. Аж у вільній Україні від- 
шукала я Галину. Ми листували- 



ся і замало нам було слів і папе- 
ру. Я телефонувала до неї. Вона 
була все доброї думки. їздила по 
наших чудових горах, бо вже 
була на пенсії. Турбувалась се- 
строю, з якою не могла нав’яза- 
ти контакту. Під час другого го- 
лосування на виборах президента 
України я говорила з Галиною. 
Вона журилась інфекцією на 
нозі. А 1 грудня перестало бити- 
ся її серце. 

Згадаймо Галину добрим словом! 

Мирослава Тершаковець, 

приятелька молодих літ 






СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 






Ділимося сумною вісткою, ІДО 2 лютого 2005 р. на 95-му 
році життя відійшла у вічність у Розсое, МУ наша найдорожча 
МАМА, БАБЦЯ та ПРАБАБЦЯ 

бл. п. 

ЮЛІЯ НАВРОЦЬКА 

з дому БАКУН 

нар. у Байоні, Н. Дж., дочка Пилипа та Марії Бакунів, вдова по Володимирові 
Навроцькому, з котрим прожила 40 літ та котрий помер у 1977 р. 

Юлія ще малою дитиною виїхала до України і замешкала в с. Лущин, Львівська 
обл. У 1931 р. повернулася до США. Стала парафіянкою церкви св. Юра в Ню-Йор- 
ку. Від 1968 р. проживала у Віаіеп Ізіапсі, МУ, де належала до парафії при україн- 
ській католицькій церкві св. Тройці. 

Бл. п. Навроцька довгі роки працювала у Мангатані, та була членом профспілки 
„ІосаІ 32ВЗ“. 

Покійна була доброю дружиною, мамою та бабцею, мала знамените почуття гу- 
мору, любила працювати в городі, малювати, варити та ходити до парку. 

Залишені у смутку; 

син - МИКОЛ АС 

внуки - СТІВЕН МЕДВІДЬ 

- КИРК НАВРОЦЬКИЙ 

- ДАЙЕН МЕДВІДЬ 

- НЕНСІ МЕДВІДЬ 

- ШЕЙНА НАВРОЦЬКА 
правнук - МАРК МЕДВІДЬ 

ПОХОРОННІ ВІДПРАВИ відбулися в суботу, 5 лютого в українській католицькій 
церкві св. Тройці Віаіеп ІвІапсІ, МУ, а відтак на цвинтарі св. Петра в Віаіеп Івіагкі, 
МУ. 



Вічна її пам’ять! 




Ділимося сумною вісткою, що 13 лютого 2005 р. відійшов у вічність 
на 94-му році життя наш дорогий БАТЬКО, ДІДО і ПРАДІДО 

бл. п. 






був чоловіком бл. п. Павліни Скірки, батьком бл. п. Ліди Ласовської. 

Адвокат, діяч Просвіти і Українського Кооперативного Руху в Україні і Америці. 
Довголітній пластун (Чорноморець, член КПС, ГПБ), адміністратор пластових табо- 
рів на Новому Соколі і Вовчій Тропі, колишній працівник Українського Народного 
Союзу, редактор католицького тижневика „Шлях". Лицар ордену св. Григорія 

ПАРАСТАС відбудеться в п’ятницю, 18 лютого 2005 р., о год. 8-ій веч. в похорон- 
ному заведенні М. Насевича при вулиці Френклін. 

ПОХОРОННІ ВІДПРАВИ відбудуться в суботу, 19 лютого 2005 р., о год. 1-ій по 
пол. в катедрі Непорочного Зачаття у Філядельфії, а відтак на цвинтарі св. Марії 
на Факс Чейсі. 

У смутку залишилися; 

дочки - ЕЛЕГІЯ ТАЛЯ СКОЧИЛЯС 

- РОМА з чоловіком ЯОВЕЯТ ООСКНОЯМ 

зять - ЯРОПОЛК ЛАСОВСЬКИЙ з родиною 

внуки - ОКСАНА ЛАСОВСЬКА з чоловіком 

БОЯНОМ ОНИШКЕВИЧЕМ 

- ДАРІЯ з чоловіком БОГДАНОМ НЕБЕШОМ 

- КАРЛ ІВАН ДОКГОРН з дружиною ЗЕ88ІЕ ТАМ 

- ЮЛІЛЯН ДОКГОРН 

- МИХАЙЛО ДОКГОРН 

правнуки - ЛУКАШ, РУСЛАМ, РОМАН ОНИШКЕВИЧІ 

- СОЛОМІЯ, ДМИТРО, НІНА НЕБЕШІ 
ширша родина і друзі в Україні, Америці і Канаді. 

Вічна Йому пам’ять! 



Родина просить в пам’ять Покійного складати пожертви на католицьку 
семінарію у Львові (с/о ІІСЕР, 2247 УУезІ Сїіісадо Ауепие, Сїіісадо, ІЕ 60622), 
на церкву св. Тройці (Ноіу Тгіпііу РаПісиІаг Ккг. СаШоІіс Сіїигсії, 16631 Мето 
Натрзїііге Ауегше, 8іІУег 8ргіпд, МО 20905-3919). 




Ділимося сумною вісткою, що 29 грудня 2004 р. 
відійшов у ВІЧНІСТЬ у Міннеаполісі, Мінн. 

6л. п. 



з глибоким смутком повідомляємо родину, приятелів 
знайомих, що з лютого 2005 р. відійшов від нас у вічність 
на 84-му році життя наш найдорожчий і незабутній 
МУЖ, ТАТО, ДІДУСЬ і ПРАДІДУСЬ 




бл. п. 

доктор хемії 



вдовець по св. п. Ользі з дому Гайва, 
нар. 7 квітня 1922 р. у Станиславові, Україна. 

ПОХОРОННІ ВІДПРАВИ у супроводі о. Евгена Кумки відбулися в 
понеділок, З січня 2005 р. в українській православній церкі св. Михаїла і 
св. Юра в Міннеаполісі, Мінн., а відтак на цвинтарі „Зипзеї МетогіаІ 
Рагк“ у Міннеаполісі. 

Залишилися у смутку; 

син - Д. ІГОР 

доньки - ХРИСТИНА з мужем МИХАЙЛОМ ТАЩУКОМ 
- ОЛЕНКА з мужем ПЕТРОМ БЛИЩАКОМ 
внуки - ЛІЛЯ з мужем ДЖОРДЖ ДЖОНСОН 

МАРК ТАЩУК, СОФІЯ і СТЕФАНІЯ АМБРОЗЯК, 
ВОЛОДИМИР БЛИЩАК 
та дальша родина в Міннеаполісі та Укараїні. 

Вічна Йому пам’ять! 



У 40-ий ДЕНЬ ВІДХОДУ У ВІЧНІСТЬ 
бл. п. МАКСИМА АМБРОЗЯКА 
була відправлена ПАНАХИДА в неділю, 6 лютого 2005 р. 
в українській правосланій церкві 
св. Михаїла і св. Юра в Міннеаполісі, Мінн. 



Товариства ім. Шевченка 

д-р МИХАЙЛО ДИМІЦЬКИЙ 

нар. 1 жовтня 1920 р. в селі Синевидсько Вижне, Стрийський повіт. 

ПАРАСТАС ВІДБУВСЯ в понеділок, 7 лютого 2005 р. в похоронному за- 
веденні Насевичів, Тейбор ровд у Філядельфії, Па. 

СЛУЖБА БОЖА та ПОХОРОННІ ВІДПРАВИ відбулися в церкві Царя 
Христа, а опісля тлінні останки спочили на українському католицькому 
цвинтарі Пречистої Діви Марії на Факс Чейсі, Па. 

У глибокому смутку залишилися; 
дружина - ОЛЬГА 

дочки - ЛІДА з мужем БЕНДЖАМИНО(М ПАКУЛА 

- ОКСАНА МАТЛА 

внуки - СИМОН і ДАМЯН ПАКУЛА 

- РАМОНА з мужем ШАН КИЙН 

- АЛЕКСАНДРА з мужем КЛАВД^ІУі ЗАМПЕТТІ 

- НАТАЛКА і АНДРЕЙКА МАТЛА 
правнуки - МАЯ і ЛУКА ЗАМПЕТТІ 

- ГАВРИЛКО І ЮЛІЯН КИЙН. 

Вічна Йому пам’ять! 







СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА В АМЕРИЦІ [уГІ" 1 

ІпМ 

ПОВІДОМЛЯЄ своїх членів та громаду, ІШлШІ 
що з лютого 2005 р. відійшов з цього світу 



6л . п . 
архітект 

ЛЮБОМИР КАЛИНИЧ 

член НТШ-А 

Рідним складаємо найщиріші співчуття. 

УПРАВА НТШ в АМЕРИЦІ 



ПІ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА В АМЕРИЦІ і— і 

-Ли_ ІІЩ 

повідомляє своїх членів та громаду, ШШ 

І що З лютого 2005 р. відійшов із цього світу , 

бл. п. 

д-р МИХАЙЛО ДИМІЦЬКИЙ 

хемік, професор у Стейтовому університеті 
в Куцтавні, Па., дослідник-хемік у науковому 
Державному Відділі Агрикультури, 
дійсний член НТШ-А 



Рідним складаємо найщиріші співчуття. 



УПРАВА НТШ в АМЕРИЦІ 




Ділимося сумною вісткою, що 10 січня 2005 р. після 
короткої і несподіваної недуги упокоївся в Бозі на 92-му 
році життя найдорожчий і незабутній 
МУЖ, ТАТО і ДІДУСЬ 



в 40-ий ДЕНЬ ВІД ДНЯ ВІДХОДУ У ВІЧНІСТЬ 



св. п. 






БЕК 



(29 лютого 1908 р. - ЗО січня 2005 р.) 

Почесної членки Союзу Українок Америки 
та Почесної членки СФУЖО, 

найбільш визначної та надзвичайної українки в США XX 
століття, пластунки в Коломиї в юних літах, першої жінки- 
юриста українського походження в Америці (1932 р ), першої 
жінки обраної президентом Міської Ради Дітройту, (Мишиген, 
1958 р.), невтомної працівниці та активістки на українській 
та американській громадській і політичній ниві, 
яка залишила по собі шляхетну спадщину і 
приклад працелюбного життя та служіння громаді. 

БОГОС ЛУЖЕННЯ та ПАНАХИДА будуть відправлені 
в неділю, 13 березня 2005 року, о годині 10:45 ранку 
в українській католицькій церкві Непорочного Зачаття 
у Гілсайд, Н. Дж. 

Іттасиїаіе Сопсерііоп икгаіпіап Саі/юііс СМигсН, 
иЬегіу АVепие апсі ВІоу 8ІГЄЄІ, НШзШе, Ме^л/ иегзеу 07205 
СНигсМ рМопе: (908) 354-0472. 

АННА КРАВЧУК, Почесна голова СУА 



В ДЕСЯТУ БОЛЮЧУ РІЧНИЦЮ СМЕРТИ 
нашої найдорожчої і незабутньої 
МАМИ, БАБУНІ і ПРАБАБУ НІ 

сл. п. 



піі п ким 



буде відслужена 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ з ПАНАХИДОЮ 

в церкві Непорочного Зачаття в Гемтремку 

в суботу, 5 березня 2005 р. о год. 9-ій ранку. 

Про молитви за душу Покійної просять 
діти, внуки і правнуки 



СВ. п. 






нар. 25 вересня 1913 р. в місті Підгайці, Україна. 

ПАРАСТАС відбудеться в п’ятницю, 18 лютого 2005 р. о год. 7-ій веч. в 
похоронному заведенні родини Насевичів при ТаЬог Ясі., у Філадельфії. 

ПОХОРОННІ ВІДПРАВИ відбудуться в суботу, 19 лютого в парафії 
Христа Царя при Сауида 81., о год. 11-ій ранку, а опісля на цвинтарі св. 
Марії у Рох Сіїазе, РА. 

Залишені у глибокому смутку: 

дружина - ІВАННА 



дружина - ІВАННА 

син - ТАРАС з дружиною ЛЕСЕЮ 

внучки - ВІРУСЯ і МАРТУСЯ 

сестрі нка - ІЗЯ в Польщі 

кузинка - ОЛЕНКА ЦИГЕЛЬНИЦЬКА в Канаді 

швагерка - СТЕФА ДЕМЯНЧУК в Україні 

свати - д-р ОРЕСТ РУДИЙ з дружиною НАТАЛЕЮ 

найближча родина - ЕВГЕН, ЛІДА і ҐЕНЬО МАРКІВИ, ХРИСТЯ 

і АНДРІЙ СТУСИКИ 

та вся ближча і дальша родина в Америці, Канаді, Польщі 
і в Україні. 

Вічна Йому пам’ять! 




Ділимося сумною вісткою, що 9 лютого 2005 р. відійшла від нас 
у Божу вічність на 76-му році життя улюблена 
ЖІНКА і МАМА 

бл. п. 

ДОРОГА ШКАФАРОВСЬКА 

нар. 11 травня 1928 р. 

З великим болем і смутком залишилися: 

муж - ПАВЛО 
син - МИРОСЛАВ 
дочка - МАРТА 

ближча і дальша родина в Америці, Канаді і Литві 



Вічна її пам’ять! 











СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 18 ЛЮТОГО 2005 РОКУ 



РЕКЛЯМА • ОГОЛОШЕННЯ • ПОВІДОМЛЕННЯ • Марійка Осціславська 973-292-9800 Ш40 



, ОСИП ГАВРИЛЮК 

І Професійний продавець 
І забезпечення УНС 

^08ЕРН НАУ^ПУШК 

исепзеО Адепі 

икгаіпіап МаііопаІ Азз’п, Іпс. 



79 ЗоиІИгісІде Огіує 
\Л/ЄЗІ Зепеса, МУ 14224-4442 
ІТеІ.; 716 674-5185 • Рах: 716 675-2238 



ІА\А/ ОРРІСЕЗ ОР 



2 ЕN 0 N В. МА 8 NУ^, Е 80 . 

Від 1983 

» Серйозні персональні пошкодження 

• Купно, продаж нерухомостей 
(РеаІ Езіаіе апсі соор-сіозіпдз) 

• Репрезентування комерційної 
діяльности 

• ЗесигШез агЬіігаІіоп 

• Розводи 

• Заповіти-офіціяльні завірення 

157 8ЕСОМОА7ЕМиЕ 
NЕVV УОВК, N¥10003 
(212) 477-3002 

(Тільки за попереднім домовленням) 




АПОН ВІДЕО - 2008 

МОЖНА НАБУТИ НОВЕ ВІДЕО 

АРОМ VI ОЕО - 2008 



Присяга та промова 
Президента Віктора Ющенка у 
Верховній Раді та на Майдані у Києві. 



ІШЖуіХз •мші 



Ціна з пересилкою: $35 
Ароп Несогсі Со. Іпс., Р.О. Вох 3082, 
Іопд Ізіапсі Сіїу, МУ И103 • Те!,: (718) 721-5599 




Е. Киїупусії Сіпетаїіс Ехре- 
Жк"* гіепсе 8 ресіаІі 2 іпд іп Ріітіпд 
икгаіпіап \А/есісііпдз апсі 
Зрєсіаі Еиєпів 

\Л/еЬ . : \ллл/уу.ЦкгаіпіапУУесісііпаз.сот 

ТеІ.: 1 (917) 848-8437 



АДВОКАТ 

ЯРОСЛАВ 



КОМПЕНСАЦІЇ І ВИМОГИ 
В НАСЛІДОК АВАРІЙ 

✓ на роботі 

✓ автомобільних 

✓ в публічних місцях 

✓ лікарських помилок 



Перша консультація безплатна 

Оплату беремо лише після виграші процесу 
про відшкодуоаннн 



АТАКОЖ: 

• ВОДІННЯ під впливом алькоголю 

• КУПІВЛЯ І ПРОДАЖ нерухомостей 

• ПРОЦЕСИ цивільні і кримінальні 

• ШТРАФИ 

• РОЗВОДИ 

• ЗАГАЛЬНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ 

VVЕ^Т & ^АV80 

1373 ВгоасІ 31., СІіПоп, N3 07013 

( 973 ) 773-9800 






Нитки, тканина до вишивання, 
писанкові прибори, касети, відео- 
касети. СО, шкільні книжки, хустки, 
кераміка, різьба. 

26 РІГ8І Ауепие, N6^^/ Уогк, І^іУ 10009 

ТеІ.; (212) 473-3550 



РАТА МОВОАМА 

Музика для всіх: весілля, забави, концер- 
ти, фестивалі і приватні прийняття. 
Тел. до Олексія: (609) 747- 1382 або 
е-таіі ок1 ЬапсІ@уаІюо.сот 
шеЬзИе:ипт/\/. Таіа-тогдапа-Ьапсі. сот 



УКРАЇНСЬКИЙ ІМІГРАЦІЙНИЙ ЦЕНТР 

РАЬЬАОА Іпіегпаїіопаї 



ВСІ види ІМІГРАЦІЙНИХ СПРАВ 



98 5«х)П(1 Луепие. 2піі Ріоог, і\с\у Усхк, Ї'ГУ 10003 
ТеІ,: (212) 387-8683 • Рах: (212) 228-3029 



ґ УКРАЇНСЬКА КНИГАРНЯ 

Найбільший вибір українських книжок. 
Замовляйте каталог: 

1-866-422-4255 

V уітут.цкгаіпіапЬоокзІоге.сот У 



К 02 АК сомзтнистіом. Со. 



Ремонтуємо і переробляємо хати, помеш- 
кання, пивниці, паркети, кафлі, шідрак, 
шпаклювання, малювання. 

Тел.: (201) 437-3227 • (646) 279-1910 





ВоагсІ СегШіесІ: Са^с1іоVа8си1а^ Оізеазе, 
ІпіегуепїіопаІ, NисIеа^ Сагсііоіоду 
апсі Іпіегпаї МеОісіпе. 

Єдиний україномовний „ІпіегуепііопаГ 
кардіолог в НУ і Ш. 



гг і] -І а ї шш»] і цпіііі^ііа^ 



Всі основні обстеження проводяться в 
двох зручно розміщених сучасних офісах 

776 Е. ТИігсІ Аує. 1432 Нуіап ВІVСІ. ” 
ВозеІІе, N4 07203 Зіаіеп ІвІапсІ, N¥10305 




Музика на весілля, забави, фестивалі. 
Святкування роковин. 

ОЛЕСЬ КУЗИШИН 

Тел./факс; (732) 636-5406 
е-таіІ:сіитати8е@аоІ.сот 



ЯГ’^В ЕК1.ЄІ. ТИД¥ЕІ. $ІКУІСІ, ІКС. 



250 УІГезІ 57іИ З1.#1211 РНопе: (212) 541-5707 
Неж Уогк, МУ 10107 Рах: (212) 262-3220 

ЕСОNОМV АІНЕАВЕЗ 
Львів/Одеса 

450 дол."'“’‘ (гоипсі Ігір) 

320 дол."'“* (опе у/ау) 

Київ 

549 ДОЛ.^'*”' (гоипсі Ігір) 

375 ДОЛ (опе даау) 

РЧвзТг ісііопв Ар>р>1у 




ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ 
ПРОДУКТОВІ НАБОРИ 
ЛИСТИ ТА ДОКУМЕНТИ 



121 ВиппутесІе Роасі, 
Тогопіо, Опіагіо Сапасіа М68 2У4 



надійно і швидко до рук адресата 

в Укоашу. Попьшу та інші пвожави 























а 












ПОДОРОЖНІ 

ПОСЛУГИ 

ВІЗИ • АВІАКВИТКИ 
ЗАПРОШЕННЯ до Канади і США 




НАЙДЕШЕВШІ МІЖНАРОДНІ 
ТЕЛЕФОННІ РОЗМОВИ 



Пам’ятайте - як посилати, літати, чи телесронувати - то тільки через КАРПАТИ!