Skip to main content

Full text of "Пословицы, загадки, колдовство"

See other formats


ТРУДЫ 


Ц 0 РАЯѴ 

РЕАВООѴ ИЦБЕиМ 
дг.сЕіѵео 

1933 



въ 

ЗАПАДНО-РУССКІЙ КРАЙ 

СНАРЯЖЕННОЙ 

ішшогсшъ тшп годпфиишь общксгвонъ 


ЮГО-ЗАПАДНЫЙ ОТДѢЛЪ 

МАТЕРІАЛЫ и ИЗСЛѢДОВАНІЯ - 

СОБРАННЫ! *ттЦ0***~~' 

д. чд. П. П. ЧУБИНСКИМЪ 



ТОМЪ ПЕРВЫЙ 

ВЫПУСКЪ ВТОРЫЙ 

ПОСЛОВИЦЫ, ЗАГАДКИ, колдовство 

ИЗДАНЪ ПОДЪ НАБЛЮДЕНІЕМЪ 

д. чл. П. А. Гильтебрандт» 

-<ш>- 


I 


N 



ПЕТЕРБУРГЪ 

1877 


ОідіІЕесі Ьу 


Соодіе 






1 








ПОСЛОВИЦЫ И ЗАГАДКИ. 


.ОідШгесІ 


С • 


уСоо^Іе 



$ 

н 


I <■ 

х 


ПггТСЦ 

^ с ** А ''*' ^ 


т *' I а у 



/ 

/ ■»« ’ ' . 

СЦу>,Ь 

І 





Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



Послѣ изданія г. Полисомъ, замѣчательнаго по полнотѣ и об¬ 
работкѣ, сборника Малорусскихъ пословицъ и поговорокъ,—вся¬ 
кое другое собраніе представляется бѣднымъ- Таково и предла¬ 
гаемое нами собраніе пословицъ и поговорокъ. Многія изъ при¬ 
водимыхъ здѣсь пословицъ имѣются и въ сборникѣ Номиса; но мы 
все-таки нашли нужнымъ напечатать ихъ въ „Трудахъ Экспе¬ 
диціи*, по слѣдующимъ соображеніямъ: 1) пословицы и загадки 
уясняютъ міровоззрѣніе народа, а потому служатъ дополненіемъ 
къ матеріаламъ, напечатаннымъ въ 1 выпускѣ І-го тома; 2) всѣ 
пословицы и загадки, приводимыя нами, взяты изъ рукописныхъ 
источниковъ, а именно: или записанныхъ нами, или сообщенныхъ - 
намъ другими собирателями. Такъ, по Упшцкому уѣзду Подоль¬ 
ской губерніи, большая часть пословицъ сообщена намъ г. Ды- % 
минскимъ, по Черкасскому Кіевской губерніи —Г. М. С и м и- 
р ей комъ. Большая часть пословицъ записана въ западной 
части Подольской губерніи, а равно въ Подлясьѣ и Полѣсьѣ, 
откуда до сихъ поръ было наименѣе этнографическихъ матеріа¬ 
ловъ, и потому предлагаемыя пословицы и загадки представляютъ 
интересъ, свидѣтельствуя о степени распространенности однород¬ 
ныхъ пословицъ по территоріи Малорусскаго населенія. 3) Неза¬ 
висимо отъ этого, предлагаемое собраніе пословицъ и загадокъ 
служитъ матеріаломъ для изученія языка, представляя особенно¬ 
сти фонетическія, лексическія и грамматическія, характеризующія 
I, а. 16 * 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



или Подольское, или Полѣоское, или Украинское нарѣчія. 4) На¬ 
конецъ, мы расположили пословицы по предметамъ, или понятіямъ, 
ими характеризуемымъ; поэтому представляется извѣстное удобство 
пользованія ими, хотя, конечно, при этой группировкѣ, потребо¬ 
вавшей не мало времени и труда, неизбѣжны недостатки. Наприм., 
пословица иногда имѣетъ нѣсколько значеній; но мы, избѣгая 
повторенія, помѣщали ее одинъ разъ, по понятію или предмету, 
характеризуемому ею, или, въ случаѣ трудности подведенія подъ 
то или другое понятіе,—по предмету, въ пословицѣ упоминаемо¬ 
му. Но, не смотря на неизбѣжныя ошибки отъ такого или иного 
толкованія пословицы, мы смѣемъ думать, что принятый нами 
способъ группировки пословицъ и загадокъ—практичнѣйшій, по 
удобству пользованія матеріаломъ. 


Марта 12-го дня 1873 года. 
Городищенскій эаводъ. 


П. Чубкксв!*. 


пословицы. 


А. 


Ангелъ. 

Якъ днтина паде, то ангілъ подушку кладе; а якъ старий лижить, 
то чортъ камінь дѳржіть. [Уи. у.] 


Б. 


Баба {женщина, старуха , знахари Л). 

Якъ світъ світомъ—то не будѳ баба війтомъ. [Ч«р. у.] 
Бабине гріино—всіиъ людямъ дивно. 

Не будѳ баба дівкою. 

Гарна баба й беэъ едвабю [Уи. у.] 

Якъ би де въ гатинку, то стала би за дівку. [Уи. у.] 
Бабо, давай сало, аби за мое стало. 

Въ чинъ баба на торгъ, въ темъ зъ торгу. 

Хойла баба видри, та насилу сама видерлася. 
Изгадала баба дівѳра, що добрий бувъ. [Черв, у.] 
Сідай, бабо, иідвѳзу тя.— Нема часу: треба йти. 

Баба зъ воза—вонямъ леппѳ. 

Баба й чортъ—то все ідно: 

Дѳ чортъ не можѳ, то тамъ бабу пошло. 

Бабу й чортъ не змудруе. 

Баба й чорта звѳла. [Уш. у.] (См.Жшва). 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



— 230 — 


Багатотво, Заможність (богатство, богатый , зажиточность, зажиточ¬ 
ный ). 

Повнѳ пролитимъ не бувае. [Черв. у.] 

Багатство Богъ на вилахъ носить: кому схочѳ, тону й дасть. [Рад- у ] 
Хнба птичого молока вх нбго нема- 
Тілько пташѳчого молока нема. [Уш. у ] 

Багатство дмѳ, а нѳщастя вдвое гнѳ. 

Багатий бідного не знае. 

Хто іеть фляки, той думае, що кахдий таки. 

Багатий дивуеться, чинъ убогий харчуеться. [Уш. у.] 

Багатому щастя, а убогому дітн. 

Багатому чортъ дітн колншѳ. 

Багатому и дурнѳві мнедѳ дадуть. 

Хто багатъ, тому радъ. [Уш. у.] 

Багатий, якъ земля свята. [Уш. у ] 

Мухинъ багатий, а панъ кудлатий, то все ідно. 

Багачі ідять калачі, ало вони сплять въ день, а мало въ ночі. [Ур. у.] 
Багато задумае, а смерть за плѳчнма. [Уш. у.] 

Якъ е колб чбго тупать, то е що й хрупать. [Черв. у.] 

Тоді чоловікъ весело сшвае, якъ пятерикомъ погоняв. 

Хлібъ вбірае, хто бго мае. [Уш. у.] 

Я умію ворохить, ЯКЪ е ЩО ВЪ ротъ улохить. [Черв, у.] 

Добре дуріти, якъ приступае. 

Ситий Голодного не понімае. [Рад. у ] 

Бадѳристый (бодрый духомъ, бойкій, бравый). 

(См. ВесеіиА). 

Ага! вбоки взялася, аби ребро не боліло. [Черв, у.] 

Хлопъ біду по боку, коля докучае, трястя іі матѳрі, нехай мене 
8нае! [Черв, у.] 

Не говори, біда; мовчи, лихо! 

Помолися въ скалі, въ ліеі, та нічого не бійся. 

Дай, Бохѳ, якъ дававъ. [Уш. у ] 

Бажання, Молитва ( желаніе, пожеланіе). . 

(См. Проыенъ). 

Дай, Бохѳ, трое разомъ: щастя, здоровъя и душі спасения. [Черв, у.] 
Пошли, Господи, съ неба чого кому треба. [Черв, у.] 


ОідііііесІ Ьу ѵ^оодіе 




— 281 — 


Дай, Боже, стартъ очі, а молодимъ розумъ. [Черв, у.] 

Ой, Боже, батьку, дай грошей и въ прѳпілъ я въ шапку. [Черв, у.] 
Дай ему, Боже, въ зѳмлі легко лѳжатп. [Уш. у.] 

Борони, Боже, відъ пана Яна, козячого кожуха, соломъяного капе¬ 
люха, вербовать дровъ. [Уш. у.] 

Сідайте, най все добре сідае. [Уш. у.] 

Колибъ те можно бути черезъ зіму котомъ, черезъ літо пастухомъ, а 
па Вѳликдѳнь попомъ. [Уш. у.] 

И моя душа не зъ лика— того хочѳ, що й людьська. 

И моя душа не зъ лопуцька, того хочѳ, чого й людьська. [Берд, у.] 
Бодай васъ лихо минуло. 

Щобъ васъ пророкувбла добра година [Черв, у.] 

Най ёму легенько икнеться. [Уш. у.] 

Баваляръ ( бакалавръ ). 

Бакаляру, не дрімайте, бѳріть пѳрігъ та кусайте. [Уш. у.] 

Вадавдивий (словоохотливый). 

(Си. Лепетень). 

Більшѳ іжъ, а меньше говори. [Уш. у.] 

Баршиполѳцъ. 

Що пьяна жінка, що скаженна кішка, що зъ Боршиполя чоловікъ т~ 
всѳ одна. [Пои. губ.] 

Басаринва (выговоренный подарокъ, взятка). 

Дай нуку ВЪ руку. [Черв, у.] 
ч Треба ёму дати куку въ руку. 

Батьво (отецъ). 

(См. М&ти. Діти. Дочіа. Сенъ). 

Батьковѳ и намине благословіния я въ воді не тоне, м въ огні не 
горить. [Уш. у.] 

Якъ кажуть, то й батька вьяжуть. [Уш. у ] 

Одинъ тому часъ, що батько въ плахті, а мати що-дня, то й не ка¬ 
жутъ, ЩО брІДНЯ. [Черв, у.] 

Быгравъ батько справу: взявъ въ шкуру и до-дому пішовъ. [Уш. у.] 
Впавъ батьво зъ гори—чортъ бго бери. 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



— 282 - 


Байка (баснь, выдута). 

Не все то правда, що байка кажѳ. [Уш. у.] 

Бѳзгрішьѳ (безденежье). 

(См. Гроші Бідность. Б&гатст*о). 

Все купи, та купи—купила притупило. [Черв, у.] 

Віда (бѣдность, несчастіе). 

(См. Лихо. Недоля. Зхндні. Нешдстя). 

Нікону не хочѳться за горячий камень ухватиться. [Черв, у.] 

И муха на заваді. [Черв.у.], 

Міні (чи танъ ій, Сну і д.) и нуха на заваді. [Чер. у.] 

Одною поганяю, а другою слези втираю. [Черв, у.] 

Бону що, а нені якъ равъ підъ стежку. [Черв, у.] 

Аби тільки торбинка розвязалась, а танъ и мѳшечокъ. [Черв, у.) 
То тільки цвітокъ, а впѳреді ягідки. [Уш. у.] 

На около вода, а въ середині біда. [Уш. у.) 

Ідна біда не докучить, а десять. 

Ідна біда не докучить, мовлять старі люде, 

Во якъ ідна заверушить—то сотня прибуде. [Берд. у.] 

Зъ бідою, якъ зъ рідною намою. 

Ідь хутко—біду назвоненъ, ідь по волі— тебе нахѳнѳ. 

Не ходить біда по лісі, а по людяхъ. 

Бісъ біду перебуде,—ідна згине, друга будѳ. 

Біда біду породила, а біду чортъ. [Уш. у.] 

Вже иду, взявшися за біду. ІУш. у.] 

Булобъ краще, та нівуди—хочъ у боки, та навприсядки. [Черв, у.] 
Відъ біди поли вріжъ та втікай. [Уш. у.] ч 

Бідніо ть, Несдроможність, Убожество ( бѣдность , нищета). 

(См. Біда). 

Буди не обирни, то дзюравимъ на верхъ. [Уш. у.] 

Що потімъ, якъ борщъ НІ СЪ ЧИНЪ. [Уш. у.] 

Якъ нема статку, то й йена упадку. [Черв, у.) 

При злидняхъ, та ще й зъ перцемъ. [Черв, у.] 

Зъ пустоі стодолі пусті горобці. [Уш. у.] 

Кожухъ козиний, вербові дрова—то й смерть. [Черв, у.] 

На світі стількі латъ, скілько въ сѳлі хатъ. [Уш. у.] 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 


— 233 — 


Наша хата зъ Богомъ тріма: якъ на двОрі, то я у насъ тепло. 
Боля убогому жѳнитиея, то тоді нічь мала. 

Утікай голяй, бо ти обдерутъ. [Уш. у.] 

Зимно—то не димно. [Уш. у.] 

Вбіраяямъ еолосьямъ не напхаешъ рота. 

»Іхъ, куме, хлібъ, хочь позячений.* — ,Та мѳніжъ ёго не оддавати.* 

[Черн, у.] 

Такъ чисто въ хаті, що хоть ваши розкянь. [Черк. у.] 

Кудн пішовъ, то весь хвесь. [Черв. у.] 

Кому те добро вістанеться, що нема нічого — прнйдѳ голяй, заборе 
ВЪ Пазуху, Та Й ПОНеСѲ. [Черв, у.] , 

Вставъ, шдперезався, та й зовсімъ зобрався. [Уш. у.] 

Чи зискъ, чи страта—одна заплата. 

Бодай той іздурівъ, що мені виненъ. [Уш. у.] 

Чого въ багатимъ дворі нема,— хіба хліба та солі. [Черв, у.] 

Спать зъ панами, а істи зъ свинямя. [Черв, у ] 

Не скупость—така спроможність. [Зовот. у.] 

Якъ умрѳ богатиръ, то іде весь миръ; а якъ умрѳ біднякъ, то тількм 
піпъ та дякъ. [Уш. у.] 

Пийтѳ, діти, воду, бо вода свячена. [Уш. у.] 

Якъ въ стодолі не молотиться, то въ хаті не колотиться. [Уш. у.] 
Якъ я се добро мявъ, то я тоді кумовавъ, а якъ теперь підупавъ, 
ТО Я ВЖѲ не кумъ ставъ. [Каменец, у.] 

Де коротко, тамъ я рвѳться. [Уш. у.] 

Де тонко, тамъ ся рве. [Уш. у.] 

Який борщъ—такъ бго й морщъ. [Повт. губ.] 

Купивъ-би село, та грбшей голо. [Черв, у.] 

Прийшовъ нестатокъ, винивъ остатокъ. [Уш. у.] 

Меньше вкусу, меньше й трусу. [Черв, у.] 

Ото зібрався, якъ убогій на сісіль. [Уш. у.] 

(См. Біда. Лихо). 


Бідьжо. 

Більмо окові не яскодить, а тільво на него не бочять. [Уш. у.} 

Бідыпий (высшій по положенію ши средствамъ). 

(См. Старший.) 

Більшому білыпѳ й треба. 

Великому велика й яма. 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



— 284 - 


Бійва (битье, драка). 

(Си. Сварка. Кий). 

Палица хае два кінця. І 
Бъють такъ якъ Гахана Жидівського. 

Въ очахъ мяготить, а въ голові світиться. 

За битого двухъ нѳбитнхъ даютъ, та щѳ й не берутъ. 

Богъ. 

(См. Образъ. Набожнпй. Чортъ). 

Ідѳнъ Богъ безъ гріха. 

Такъ буде, якъ Богъ дастъ. [Уш. у.] 

Що Богъ дастъ, то будѳ. [Уш. у.] 

Хто зъ Богомъ—Богъ зъ нихъ. 

Якъ бувшя въ Бога годенъ, то не будетъ голоденъ. [Черк. у.] 

Кого Богъ засиутитъ, того й потішить. 

Боторий Богъ помочивъ, той и висушить. [Уш. у.] 

Кого Богъ судить, чоловікъ не розсудить. [Уш. у.] 

Якъ Богъ дае, то й вікномъ пхае. [Уш. у.] 

Якъ Богъ дастъ вікъ, то найдеться лікъ. [Уш. у.] 

Якъ Богъ нашъ, такъ ми бісові. [Уш. у.] 

Якъ Богъ не позволить, то й свиня не зъість. 

Якъ би Богъ слухавъ пастуха, то бъ вся череда виздихала. 

Якъ Богъ дастъ, батко хату продастъ, та собаку купитъ, то до хатя 
ні хто не пристипуть. 

Якъ бн пѳ Бігъ, хто бн намъ поиігъ. 

Якъ зачнутъ сіно косити, не треба Бога за дощъ просити. [Уш. у.] 
Якъ ни Богові, такъ нашъ Богъ. [Уш. у.] 

Чоловікъ мислить, а Богъ керуе. 

Божоі иоці ні хто не переможе. [Уш. у.] 

Богу помолйсь—зачинай, не бійоь. 

Богъ терпівъ и намъ казавъ. [Уш. у.] 

Богъ терпитъ до пори. [Рад. у.] 

Черезъ те чоловікъ и волънуе, що Богъ иилосѳрдний. [Черк. у.] 

Богъ не злізе зъ неба зъ кіемъ бнти, алѳ якъ накажѳ, то ажъ очі 
повилазятъ. [Уш. у.] 

Богъ не прийде батогомъ карати. [Рад. у.] 

Богові Святому дякуйте. [Уш. у.] 

Богъ мае білъшѳ, якъ роздавъ. [Уш* у-} 


\ 


Оідііііесі Ьу ѵ^оодіе 



— 23 & 


Богъ бачить, якъ сирота плаче. 

Богъ давъ, Богъ взявъ. [Уш. у.] 

Богъ-би за васъ говоривъ. 

Бога хвали, а чорта не гніви. [Рад. у.] 

Богъ 8нае хто хивий, а чортъ знае хто вире. [У», у.] 

Безъ Бога ні до порога, а зъ Богомъ ходъ и за море. [Рад. у.] 
Безъ Бохоі волі не згинѳшъ ніеоли. [бѣльск. у.] 

Хто Бога не боиться, той людей не соромиться. [Уш. у.] 

Передъ Ботомъ гріхъ, передъ людьми сміхъ. 

Бохѳпьеи, Боженьки! надъ вими вн богуватиматѳ, якъ насъ не 

буде? [Черя. у.] ^ * 

Набрався Богъ богатихъ да бідними росвидае. [Бменедк. у.] 

Бога не вчить, якъ хлібъ родить. [Ч. п.] 

Болото. 

Болото—золото. 

Борода. 

Борода— честь, а вуси и въ собаки есть. [Рад. г-1 

Бридкий, Нѳчипурний (безобразный, некрасивый, неряшливый, неоп¬ 
рятный). 

(См. Вдача. Лінощи). 

Бродила мати, та не облизала. 

Не дивись, що забродивсь, аби халявъ не повалявъ. [Гадяч. у.] 
Задріпалась, якъ Мельникова ворова. [Уш. у.] 

Тавий чистий, явъ хидівсьвий пантофѳль. 

Нечистаго и вода не обмое. .[Уш. у.] 

Іли, явъ пани, а валяли, явъ свині [Уш. у.] 

Масти мужика медомъ, а вінъ смердить гноёнъ. [Уш. у.] 

Брехня ( неправда, лооюъ, лгунъ). 

(См. Лепетень. Наговіръ. Поговіръ). 

За-що купила (або:, купивъ), за те й продаю. 

То така правда, явъ вотъ кашляв. 

Песъ брѳше, а вітѳръ нѳсѳ. 

Песъ би того не слухавъ. [Уш. у- 1 
Людяхъ брѳхні не перещевати. 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



Не все то правда, що на вѳсіллі плещутъ. 

Правда що раки: бо чѳрвона юШва. [Уш. у.] 

Якъ скажѳ сухо, то застрянѳ по ухо. [Уш. у.] 

Нехай брешутъ, абн нѳ вкусили. [Черв. у.] 

А хочешь що збрѳхати—язивъ прикуси. [Уш. у.) 

Брехнею світъ перейдешь, а назадъ не вернесся. [Уш. у.] 

Брехню люблять, а брихнівъ ні. • 

Хто брешѳ, той ся пробрѳше. [Уш. у.] 

По правді бреши, по правді очі вилізуть. [Каи. у.] 

Хто разъ збреше и другий разъ не вірятъ. 

Бреше, ажъ за никъ куриться. 

Бреше, якъ шоввомъ шие. 

Заклявсъ, ажъ сорочка полотномъ стала. 

Вітѳръ віе, собака бреше, а брехунъ говоре— то все ідно. [Рад. у.] 
Брехать не ціпомъ махать. [Черв, у.] 

Бу В алий (опытным, практичны й). 

(См. Зрістя. Розумний. Наука). 

Бувъ я на коні и шдъ конемъ. [Уш. у.] 

Знаю я дё возамъ роги втинають. 

Чоловівъ хочь не молочений, та по току волочений. [Черв, у.] 

Не питай вчѳного, а питай бувалого. [Черв, у.] 

Не питай старого, а бувалого. [Рад. у.] 

Еолибъ той разумъ на нѳреді, що на заді. [Уш. у.] 


В. 

ВартІСТЬ (стоимость). 

Не йдѳ о каштунокъ, але наідокъ. (Уш. у.] 

Худший —то золотий, которий хороший— то сорокъ грошей. [Уш. у.] 

Вдова, Вдовецъ. 

(См. Рідъ. Семья). 

Богъ за жінку, чоловівъ за дівку- 
Хто вдову мина, то щастя нема. [Черв, у.] 

Вдача (характеръ, природныя качества ). 

(Си. Кроса. Брндвіб). 

Така Парася нридалася. [Рад. у.} 

Явий вродився, такий и згинѳ. [Уш. у.] 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 





— 237 — 


Лисий вродився, лисий зтине. [Уш. у.] 

Ще ся той не Бродивъ, щоби всіжъ угодивъ. [Уш. у.] 
Пійнаешъ — поідѳшъ, а не пійиаешъ — пішки підемъ. [Уш. у.] 

Вѳсѳлість (веселый нравъ, веселое состояніе духа). 

(См. Бадёрнстиі). 

Ходъ біда, та годъ. [Уш. у.] 

Та нехай люде сиіються яеий я веселий. [Уш. у.] 

Весілля (свадьба). 

Гарне весілля на воротяхъ не висить. 

Поки ся весілля скоіть, то и рана 8агоіть. [Кал. у.] 
Явийсь то дідько жениться, та весілля нѳиа. [Кременец*. у.] 

Верба (ива). 

Сукъ не верба. 

Вѳрбичъ (вербная недѣля). 

Вербичъ! а на себе кожухъ тѳрбичъ. [Рая. у ] 

ВереДЛИВІСТЬ (капризъ). 

Ходъ гірший, аби инший. [Уш. у.] 

Зъ него и чортъ въ ступі не потрафить. [Уш. у.] 

ВИДЪ (лицо). 

На чолі не написано хто який. 


Вида.* 

Вила острі, а ідеиъ конецъ иають. 

Вина, Пена, Напасть (виновность, придирка, несправедливое обвиненіе). 

(См. Кара). * 

По нитці клубокъ СЯ 8найде. [Уш. у.] 

Ударъ стілъ—ножннці обівваться. 

Не бісъ батька нісъ—самъ улізъ. 

Святий та божий, свічки ноівъ, та пйночі сидівъ. [Чер. у.] 

Не богатий платить, а виноватий. 

Кіш. на чотирохъ ногахъ снотикаеться. [Уш. у.) 

Не жаль впасти, та каби въ добраго коня. [Уш. у.] 

Дядьно на тітку насівся: тітку, голубко, засиійся. [Черж. у.] 

На ноій Насті вчинилися напасті. [Уш. у.] 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



» 


— 238 — 

Чні родии, а наш уходили- [Уш. у.] 

Накривъ бго иокрнжъ рядномъ. 

На вімъ скрутиться, а старому 8мелеться. (Ушиц*, у.] 
Горобді просо зъіли, а синидя въ клітку впала. [У*, у.] 
Знав кшка ив сало въіла. [Уш. у.] 

Выродокъ (отродье). 

(См. Рідь). 

Рідъ не беэъ вирода. 

Витрѳбѳньки (затѣи). 

Спустився на внтребенькн. [уи. у.) 

Вихованнв (воспитаніе). 

(См. Наум. Пѳстувъ. Дітм). 

Гни тоді дерево, якъ воно молодо. 

На круто дерево крутого клина треба. 

Чпъ горнедь накишвъ, тинъ будѳ смѳрдіти. [Уш. у.] 

Де сімъ нянекъ, тамъ дитина бевъ очей. [Уш. у.) 

ВІВЦЯ (овца). 

Вівцю стрежуть, а друга дииться. 

Ідна паршива вівця все стадо варазнть. 

Въідлшвіоть ( надоѣдливость, придирчивость , навязчивость). 

Лізѳ въ очі, якъ слота. 

Причѳпився, якъ сліпий до затирки. [Уш. у.] 

Приліпився, якъ пьявка до тіла. 

Вчѳпився, якъ слилій плота. 

Мовъ репяхомъ взявся. 

Вегъ Гридя и вода не освятиться. [Нам. у.] 

Де не посішъ, то танъ вродится. 

Відплата (отмщеніе, воздаяніе). 

Якою мірою міряешъ, такою и тобі отдадутъ. [Уш. у.] 

Що посіявъ, то ся вродить. [Уш. у.] 

ВІ8Ъ (возъ). 

Машъ візъ и перевізъ. 


Оідііігесі Ьу ѵ^,оо5іе 



— 239 — 


ВІЛЪ (волъ). 

Працюе, якъ чорний вілъ. [Уш. у.] 

Силованииъ воловъ не доробшся. 

Безъ вола лата гола. (Уш. у.] 

Стариб вілъ борони не попсуе. [Уш. у.] 

Волові дай, ПОЛОЖИСЬ Н ХИНИ ПО ВОЛІ. [Уш- 7) 

Вірність (вѣрность). 

Разлучить рнскань та лопата. [Уш. у.] 

ВІСТІ (вѣши). 

Ш пісьиа, ні посла. [Уш. у.) 

Вітеръ (вѣтеръ). 

Вітеръ дощъ пропуднть. [Черн. у.] 

Війна (война). 

До завою, треба строю. [Уш. у.] 

Владика (владыка, архіерей). 

У владикі два лзики: однихъ Бога хвалить, другпъ людей дурить. 
Влаеніоть (собственность). 

(См. Свое. Корнетъ. Чухе.) 

Літпе своя латана, ніжъ нова хапана. [Уш. у.] 

Чужого не бери, а свого не попусти. [Черн. у.] 

Ваша хата, ваша й правда. [Уш. у.] 9 • 

Воввъ (волкъ). 

(См. Зіість.) 

Не ватрубить танъ песъ, якъ вовкъ. [Уш. у.] 

Воввъ не тавий нѳдобрий, якъ страшвнб. [Уш. у.] 

Вовка ноги годують. [Уш. у.] 

Вовча натура тягне до ліса. [Уш. у.) 

Вовка бояться, то н въ лісъ не йти. (Уш. у.) 

И ліченого воввъ. бѳре [Уш. у.] 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 




— 240 — 


Не поганий воввъ, що въ породню лізѳ вомору. [Чер*. у.] 

Носивъ воввъ вівці, понесли и ёго. [У®, у.] 

Одізвуться воввові воровьячи слёзи. 

О вовву помовва, а воввъ и есть. [Рад. у.] 

Кусь иене, вовче, ходъ зубівъ не иаешъ. 

Зъ воввами по-вовчи веб. [У®- у-] 

Вода. , 

Свільви води ни пий, а все пьянииъ не будетъ. 

Тиха вода береги ломить. [У®, у.] 

Всбго не перейметъ, що водою плане. [У®* у-] 

Вода въ ідного берѳ, другому дае. [У®- М 

Водохрищѳ ( канунъ Богоявленія). 

Чудо не водохрищи: цілий день пости, а въ вечері води напийсь. 

[У®, у ] 


Волоцюга (бродяга). 

Хто втівъ, той пропавъ. [У®, у ] 

ВОДЯ (свобода). 

Веяному СВОЯ ВОЛЯ. [Уи- у] 

Вольному воля, спасенному рай. [У®- у-] 

Горе тобі, воле, воли тебе ворова рогомъ воле. 

/ 

Ворогъ (врагъ). 

Дови не нагодуешь своіимъ хлібомъ, доги не будешь ворога мати. 

. • [У®- уО 

Ворога хлібомъ варай. [У®- у-1 

Ворожба. 

Баба ворохила: або вире, або буде жива. [У®, у.] 

Баба ворожила, та й головою наложила. 

Ворожила, дави въ піеовъ не вложила. 

вошь; 

Дѳржиться, явъ вотъ в(жуха. 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 241 — 

Вотидъ (стыдъ). 

(См. Соромъ). 

Такий встидъ, якъ тій кобилі, що вівъ пѳрѳверне. [Ув. у.] 

Г. 

Гадюка (змѣя). 

Дівчата не байте гадюки, бо не сппетѳ хліба норного. [Ч*р* у.і 

Гиря (шалопай). 

(См. Гуіьвіса). 

Захтіла гиря кісниківъ. {Поіт. туб.] 

Гладкий (жирный, толстый). 

(См. Здоровье.) 

Треба шестй, щоби авестй. 

Поки тлустий схудне, а худий эгине. [Ушш. у.] 

Глухий (иухой). 

(С*. Ухо.) 

Глухий не дочуе, то видумае. 

Мовчи, глуха, меншѳ гріха. [Уш. у.] 

ГОЛІННИЙ (отважный, смѣлый). 

(См. Швиджий). 

Або панъ, або пропавъ. [Уш. у.] 

Або эбуду, або дона не буду. 

Голодъ. 

(См. Біда. Бідность). 

Голодъ не панъ. [Уш- у-] 

Голодний кумі ХЛІбъ на' уні. [Уш. у.] 

Голодний 8ЪІСТЬ И ХОЛОДНО. (Уш. у.] 

Добро собаці й муха. [Уш. у.] 

Въ степу И хрущъ МЯСО. [Уш. у.] 

Не голодна корова, якъ въ стрісі солома в. [Чвр*. у.] 

Такъ ість—ахъ за вухами трещитъ. [Уш. у.] 

Зося, Ядоха, колибъ борщу ХОЧЬ трохи. [Уш- у-] 

За круля Собка—не зосталоеь на хаті снонка. [Ув. у.) 

I, *. 


\ 


ів 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



— 242 — 


Годова. 

(С*. Равуиъ. Здоровье). 

Що гоюва, то розумъ. [Уш. у.] 

Що ЗЪ ГОЛОВИ, ТО И ЗЪ ІНСЛІ. 

Голова велика, а розуму мало. 

Голова иісцл шувае. 

Сива голова—а дурна. [Уш. у.) 

На те Богъ давъ голову, щобъ поотороновъ не зсунувсл. 
Твоя голова не до позолоти. 

А дѳ-хъ бъешъ, якъ не въ голову. [Уш. у.] 

Голота (Нищета). 

(Си. Бідністъ. Старецъ). 

Голота вилізла зъ болота. 

Голому розбій не страшенъ. [Рад- у.] 

Голота не боіться ні грому, ні тучи. [Вѣпсв. у.] 

Голота не боіться ні дощу, ні болота. [Вѣі. у.] 

Горбатий. 

(См. В дача). 

Не приліпить горбатого ДО СТІНН. [Черв, у.) 

Горе. 

(Си. Лихо. Недоіл. Жаль. Біда). 

Ні, отъто горе—що вахво нести, а халъ покинута. [Черв, у.] 
Не въ думді печена редька. [Черв, у.] 

Горілва (водка). 

(Си. Пиття) 

Горілка не дівка, здорова злодійка. 

Гори (горы). 

Шануй гори, моста будуть ціли вості. [Уш. у.] 

Городлнѳ (і орожене). 

Роэумнійшѳ місвѳ теля, якъ сільсва дитина. 

/ Горобецъ (воробей). 

Горобедь маляй, та й то мое сѳрцѳ. [Уш. у.] 

» 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



— 243 — 


Господарство и Господарь {хозяйство, хозяинъ). 

(См. Хліборобство. Жінха. Чоловікъ). 

При готовой володці добро вогонь власти. [Уш. у.] 

Якъ не гарно, то не господарно. [Уш. у.] 

Хто вупуе садъ, то гроші вернутся назадъ, а хто вупуе млинъ, то 
Й гроші 8Ъ НИНЪ. [Чери. у.] 

До святого Мико ли—не сій гречки, не стрижи овечки. [Уш. у.] 

На жито ору, а гречки не маю. [Уш. у.] 

Меньше на дворі, лѳгшѳ въ голові. [Каи. у.] 

И вогутъ на своіиъ сиіті господаръ. [Уш. у.] 

Добра господина, воли повна свриня. [Уш. у.] 

Госнодиня! Сінъ городівъ одна ДИНЯ. [Уш. у.] 

Наварила, Луця-жѳ не будѳ істи цюця. 

За яершоі небожви, буди на жаслі пирожки; а за ціеі брндохн и 
но киселя трохи. [Уш. у.] 

За сісі Евдохи—волибъ борщу хоць трохи. [Уш. у.] 

. Де багацьво господинъ, танъ хата нѳиетѳна. 

Нішло ноле въ лісъ [Уш. у.] 

Гостюванне и Гіоть {ищете и хостъ). 

(Си. Щиряй. Рідъ.) 

Въ гостяхъ Добре, а въ дома ще лучше. [Уш. у.] 

Въ гостяхъ добре нити и істи, а въ дона спати. 

Де люблять—не вчащай, де не лпблять—не бувай. [Уш. у.] 

Тутъ мені ради, а тамъ иене ждутъ. [Черж. у.] 

Нершого дня гость—явъ золото, другого—якъ срібло, трѳтбго—якъ 
идъ: хотъ сідай, та до доку ідь. 

Гостъ, явъ невілънивъ, де посадятъ, таиъ и сидитъ. 

Гость увидитъ чого треба. [Уш- у.] 

Дай, Боже, гостя, то й наллюся. [Уш. у.) 

Яиі петь, така ему честь. [Уш. у.] 

На прошеного гостя багато треба. [Уш. у.] 

Грибъ. 

Сиди, грибе, пови тебе хто вдиблѳ. [Уш. у.] 

Обібрався грибовъ, то ЛІЗЪ ВЪ борщъ. [Уш. у.] 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



— 244 — 


Гріхъ. 

(См. рогъ. Чортъ. Раі. Пекхо.) 


Гріхъ не йде въ губу, аде въ губи. [Уш. у.] 

Все кинется, а гріхм зостанутся. [Уш. у.] 

Гріхъ 8Ъ губи хоіяву робить. [Черв. у.] 

Воли гріхъ, то сховай въ ніхъ. 

Що гріхъ, то въ иіхъ, а що спасибі—то въ торбу. [Черв. у.] 
Чоловікъ ие святий, щобъ не согрішиъ, а иѳ чортъ—щобъ та ио- 
каявся. 


Громада (міръ, общество). 

(С*. Гурт».) 

Гроиада—великий чоловікъ. 

Голосъ грокади—голосъ Божий. [Уш. у.] 

Міръ - великий чоловікъ, 8аножожѳ одного. [Чер*. у.] 

Що будѳ бабці, то будѳ и грожадді. 

Громннці. 

Ва гроиниці—напьется півень водиді. [Бѣло, у.] 

ГрОШІ (деньги). 

(Си. Богатство. БЦність). 

Въ грошей очей вежа. [Черв. у.] • 

Гроші-— та полова. [Уш. у-1 
Грошей, якъ въ жида вошѳй. [Уш. у.] 

Грошей багацько, а сцастя иена. 

На ві-що наиъ гроші, воли ни сани хороши. 

Хто иае гроші—воюди хороший. 

За свій грошъ, всю ди хорошъ. 

Все добре, якъ-би то гроші. 

Чого ва гроші не можна зробить — и Бога за гроші тажна купить. 

[Чери, у.] 

Аби побрѳньвачи, будутъ послухачи. 

Якъ підешъ безъ грошей въ городъ, то саиъ собі будешь ворогъ. 
Пропали иоі гроші, и собаки не брехали. [Черв, у.] 

Біда зъ грішни—біда и бевъ грошей. [Уш. у.] 

Охъ! Боже, Батьку! Дай мені грошей въ прнпілъ и въ охапку. [Черв, у.) 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 245 — 


Гуртъ (общество, компанія). 

(См. Громада.) 

Дѳ густо, такъ іѳ пусто. 

Гуртъ гробить, гуртъ и Зъість. 

Въ гурті істи, въ гурті робеть В треба. [Чвра. у.] 

Гудьвіоа (шалопай). 

(См. Гиря. Ледащо). * 

Гуляй, гиро,—три дш святъ. 

Дзюраваго иішва не насипишъ. 

За тобою сррізъ 80 лоті вѳрби ростуть. 

Гуска (іусъ). 

Штири гуски—дві подушки. 


д. 


Дания (отрава). 

Сѳ вхѳ такъ—въ дани* причина. [Черт. у.] 

Дбадість (заботливость). 

Зѳрѳндѳ до зерѳнця, то В б уде иірка. 

Піду ДО ГОСПОДИ, Щобъ не було ШКОДИ. [Черж. у.] 

Двлікатний (нѣжный). 

Дѳліватний, якъ ианьський хортъ. * 

День. 

Прибуло дня на курячу нъядь. [Уш. у.] 

Дівка. 

(См. Жін&а. Бохання. Любощи). 

Дівка, якъ верба, дѳ еі посадишь, танъ вона ириВиеться. [Уш. у.] 
Хоть крнвонісъ, аби Богъ принісъ. 

Неси, Бохѳ, патлатого', щобъ було ва-віщо скУбти [Черж. у.] 

На ногахъ не зігніешъ, та В дівкою не вирешъ [Чер*. у.] 
Солохъяний нарубокъ вівьнѳ золоту дівку. 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



— 246 — 


Скорійшѳ оженеться соложъяний парубокъ, ніжъ оддасться золота 
дівка. 

Такъ жене, жажко, хлопці дужѳ любятъ, що 8а куіакажж світа не 
бачу. [Каменец, у.] • 

Тівай до дідьва, бо жажка ся днвлять. [7л. у.] 

Тілько вжску, що въ писку. [7ш. у.] 

Тоді дівку віддавай за-міжъ, коли ся люде шлютъ. 

Треба чёпко ходите, будутъ хлопці любити. [7ш. у.] 

Хоць ряба и погана, та доля кохана. [Уш. у.] 

Якъ прийде перша Причиста—тоді лисиця чиста. [Черв. у. ] 

Объіхало двіръ білою конякою. [Черв. у.] 

До Диитра дівка хитра, а по Джітрі лавку витри. [7ш. у.] 

Кожу калачъ ПІВСЯ, а кому ДОВІВСЯ. [Черв, у.] 

Дідъ (і дѣдушка ). 

(См. Рідъ. Семья). 

Лучше соложъяний дідъ, ніжъ золотий СИНЪ. [Уш. у.] 

Наши діди зазвали біди. 

Дідыво (чортъ). 

(См. Чортъ). 

Дідька ЗЪІЖЪ не пѳчінку. [Уш. у.] 

Дідьво ся наплаче, якъ часто жрутъ. [Уш. у.] 

ДІЛО (дѣло). 

(См. Праца. Работа. Хііборобство). 

Шшло діло назадъ, що й дідьво не радъ. [Уш. у.] 

Не дивись на чоловіка, а на его діло. [Уш. у.] 

Не кажи: я гоцъ“, пови не перескочишь. [Уш. у.] 

ДІТИ (дѣти). 

. (См. Батько. Мати. Семья. Дочка. Синъ). 

Дастъ Богъ діти, дастъ Богъ и на діти. [Черв, у.] 

Мали діти—малий клопітъ, а підростуть—буде великий. [Уш. у.} 
Сбго пальца вріжъ—болитъ, и того вріжъ—болитъ. 

Пъять палыцвъ на руці, которого не обріжъ, то все болитъ. [Рад. у.] 
Ідноі иаии діти, та не цнови. [Уш. у.] 

И сова хвалитъ своі діти. 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 247 — 


Якъ би нѳ діти, то бу лобъ добро въ корчмі сѳдіти. 

Люби дитину якъ душу, а тряси, ЯКЪ грушу. [Уш. у.] 

Свого роэуму пробуе. 

Днтина кажѳ, що бита, ало нѳ кажѳ за-що. [Уш. у.] 

Дитина но плаче, мати не догадаеться. [Уш. у.] 

Виѳрла мала дитинка—хороша годинка. [Черв, у.] 

Така дитина, якъ опѳцовъ. [Уш. у.] 

Гуща ДІТѲЙ НО РОЗГОНИТЬ. [Кіевсв. у.] 

Натягни, Вожѳ, на кисіль шкурку, покн мати зъ цёркви прийдѳ. 
Дшпро (Днѣпръ). 

Роби, ЯКЪ Дніпѳръ робить. [Черв, у.] 

I Довгъ (долгъ денеоюный). 

Дай руками, а но виходишъ ногами. , 

Довгъ мутить, а голодъ крадѳ. [Уш. у.] 

| Добро, Добрий (добро, благотворительность , доброта). 

\ 

[ Кинь назадъ себе, знайдѳшъ породъ собою. [Уш. у.] 

Літпѳ зъ добримъ загубить, якъ зъ дурнимъ найти. [Уш. у.] 

Зъ добримъ найдешь, то й поділишъ. 

Доброму скрізь добро. [Рад. у.] 

Доброму—добра памъять. 

Такій, якъ хлібъ мъякий. [Чер. у.] 

Дола (і судьбина , счастье). 

(См. Щастя. Недоля). 

На щасливого долю. [Уш. у.] 

Лихоі долі но вгодаешъ. [Уш. у.] 

Дорідъ (урожай). 

(Ск. Хліборобство). 

Роди, Боже, на щастливого долю. [Уш. у.] 

Роди, Боже, на всякого долго. [Уш. у.] 

Такъ багато губъ, що й лісъ захряснѳ. [Чер. у.] 

Якъ нокрий Май, то жито—якъ гай. 

Нажато, якъ на довгій ниві. [Уш. у.] 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



— 248 — 


Дороге, 

Хто дорогу простуе, той дома НО ночуе. [Бѣлой у.] 

Хто колуе, то вдона ночуе. 

Подъ носовъ въеться, та въ руки не даетьсі. [Чер. у.] 
Гай, гай, та не дома. (Уш. у.] 

Дороге (дорогое). 

Тяжко брати, а важно кидатя. [Уш. у-] 

Тяжко нѳстн, а жаль покинуть. [Уш. у.] 

Достатокъ и Прйбутокъ (зажиточность, прибыль). 

(См. Багатнй). 

Отъ прибутву голова не болить. [Чер. у.] 

Боли стало на Юшку, стане и на Петрушку. [Уш- у-1 
Башу жяслоиъ иѳ зопсуешъ. 

Дочла (дочь). 

(См. Б&тько. Семья. Дітм. Дівчхва). 

Годуй дочки, хоць безъ сорочки. 

Дощъ (дождь). 

Ѣ 

Дай, Боже, погоду, и вверху воду. [Чер. у.] 

Знову дощъ—чи винъ навупнвся. 

За великою хнарою налий дощъ бувае. 

Дружба. 

Для милого друга и воли зъ плуга. 

Дуда (шишъ). 

Невелика штука—загни палѳць, та йворлюва. [Чер. у.] 

ДурѲЯЬ (дуракъ, глупецъ). 

(См. Недотѳпний). 

Що не скажѳ, то все півтора людьсьвого. [Чер. у.] 
Торохъ! діда въ вашу; слава Богу, що въ нашу. [Уш. у.] 
Пуць зъ неба! Ось и ни воли ваиъ треба. [Чер. у.] 

Таке иѳлѳ, що и купи не держаться. [Чер. у.] 

Великий до неба, а дурний якъ треба. [Чер. у.] 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 


— 249 — 


Великій, якъ світъ, а дурний, якъ сакъ. 

Високий, ажъ до неба» а дурний, якъ не треба. [Рад. у.] 
Вирісъ, а розуну не вивісъ. [Уш. у.] 

Пъяинця проспиться, а дурень ніколи. [Уш. у.] 

Не мае трѳтбі клепки въ голові. [Уш. у.] 

Дурна голова нічого не поиожѳ. [Уш. у.] 

Ва дурною головою, то и ногамъ біда. 

И въ ночі и въ день—завшѳ пень. 

Не знае нічого, якъ табака въ розі. [Уш. у ] 

Учений, та не дрюкований. 

Возиться, якъ деренъ зъ ступою. [Чер. у.] 

Рвѳться, якъ дурний до образа. [Уш. у.] 

Въ дурнниъ найдетъ, то й не подідисся. 

Въ дурнемъ зайди самъ дурнемъ будетъ. 

Вібралосл два Юриі, та обидва дурниі. [Уш. у.] 

Дурному первазія, а умѳршому ладанъ—то все ідно. 

Дурному вічная памъять. 

Дурному огню въ руки не давай. [Уш. у.] 

Дурний думкою богатіе. 

Дурний не спить, а дурному ся снять. [Уш. у.] 

Дурнівъ не сіють, сами оя родятъ. . 

На дурні— не оруть, не сіють, сами ся родятъ. 

Багатому и дурневі місде дадутъ. 

Н&, дурний, печеноі редьки— будетъ розумний. [К*м. у.] 

Ш въ пъять, ні въ десять. [Уш. у.] 

Ти бму говори лубки, а вінъ кажѳ, що образки. 

Ти тільки внаешь, що 8ъ миски та въ ротъ. [Уш. у.] 

У людей дурні мруть, а у насъ якъ зъ води йдуть. [Кам. у.) 
Пішли дурня по раки, а вінъ жабъ наловить. [Уш. у.] 

Ворона литае, а дурень голову задирае. 

Аяі івши, ані пивши,—скачи, дурню, ошалівши. [Уш. у.] 

Ані до сака, ані до бовта—вічний дурень. [Уш. у.] 

Ані шити, ані пороти. [Уш. у.] 

Плаче що нала галузка на шию внала. [Уш. у.] 

Поіхавъ вітра въ полі шукати. 

„Що дурню робишьі* Воду міряю. 

Ти бго въ воду, а вінъ проситься въ болото. 

Отакъ наши галки бъють. [Чер. у.] 

Я кажу: „образи*, а вінъ мині лубъя провадить. [Чер. у.] 


ОідііігесІ Ьу 


Соодіе 



— 250 — 


Вискочивъ, якъ козакъ зъ маку. 

Напитавъ сорокъ святить бевъ великого посту. 

Першъ розхвякай, а потокъ говори. 

Щѳ ТЮТЯ ЗЪ ПОЛИВЯНИЖЪ НОСОНЪ. [Уш. у.] 

Нѳначѳ й тапка люде! [Чер. у.] 

И Богъ ва дурнинъ. [Уш. у.] 

Дурниця (пустякъ). 

Не спускайся, Грицю, на дурнидю. [Уш. у.] 

Не вдавайся, Грицю, на дурницю. [К&н. у.] 

Вари воду, вода й будѳ, вкинь храну—юшка буде. [Уш. у.] 

Душа. 

Гарний на лиці, а поганий на душі. [Уш. у.і 
Шшла душа по рукамъ, та й чорту досталась. [Уш. у.] 
Радабъ душа до раю, да гріхи не пускають. 

Бідний той, —що душі не мае. [Уш. у.] 

Дака (благодарность). 

(См. Б ахания). 

Задзінкуе,—тато нами не цілуе. [Уш. у.] 

Цілую васъ въ закаблуки. [Уш. у.] 

Одна дяка за рибу, щѳ за рака. [Уш. у.] 

Дай вамъ, Боке, здоровья и вікъ. [Чер. у.] 

Дятелъ. 

Чортъ би дятла знавъ, колибъ на бго нісъ. [Уш. у.] 

Ж. 

Жаба (лягушка). 

Дмѳться, якъ хаба въ болоті. [Уш. у.] 

Пнеться, якъ хаба до гусяти. [Уш. у ] 

Жаль (сожалѣніе). 

(Си. Горе. Журба. Піанъ). 

Мати моя часто и густо плаче за мною. [Чѳр. у.] 

Жаль, та не духе; плакалабъ, та не хочѳться. [Чер. у.] 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



— 251 — 


Такъ плакали за нимъ батько и матн, що. трохи въ голову не по- 

ЗаХОДИЛИ. [Чер. у.] 

Жалько лива, халько й дива [Чер. у.] 

Богатому халько карабля, а вбогоиу кошеля. [Чер. у.] 

Жарти (шутки, заигрыванія). 

Въ хартівъ добра нема. [Уш. у .] 

Дай, Бохѳ, хартовати, аби не хорувати. [Уш. уО 
Жартъ—хартонъ, а хвістъ на бікъ. [Уш. у ] 

Життя (жизнь). 

(См. Здоровья). 

Живий—жива загадка. 

Нѳхай ируть, та дорогу труть, а ми сухарівъ насушимъ, та за ними 
рушимъ. [Чер. у.] 

Пишно не пшено, лишби затишно, [йа*. у-] 

Зъ кимъ хити, того йпізнавати. 

Що на світі прохилось, такъ якъ во сні здалось. [Уш. у.] 

Чортъ бери все коли хиття зле. [Уш. у.] 

Іму такъ хити, якъ въ Бога за дерни. [Уш. у.] 

Половина світа скачѳ, половина плаче. [Чер. у.] 

Поміхъ гіллямъ влучай. [Чер. у.] 

Треба хить, якънабіхить. [Уш. у.] 

Не такъ хий якъ хочеться, а такъ якъ яохѳться. [Уш. у.] 

Жий тихо, тихо, та нерушай лихо. [Уш. у.) 

Такъ хить, якъ набіхіть:—не такъ якъ хочеться, а такъ, якъ мо- 
хеться. [Чер. у.] 

Тимъ ся кошфмъ чисати, которимъ мохно достати. 

Живітъ (желудокъ, животъ). 

(См. Здоровья.) 

Лядащону хивотові и пирогі ВОДЯТЬ [Уш. у.] 

Слабому хивотові и перігъ зашкодить. 

Жидъ (еврей). 

Жидъ не сядѳ обідати, доки кого підманѳ. [Уш. у.] 

Жидівськѳ заразъ, а паньськѳ почекай. [Уш. у.] 

Жидъ брехнею хивѳ и все 8ъ носъ тягнѳ. 

Якъ біда, удавайся до хида. 

Рабинъ умеръ, а книжка осталась. [Уш. у.] 


ОідііііесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 262 — 


Де десять жндівъ,—талъ ярмарокъ. [У*, у.] 

Чваниться, якъ Берко въ колоді. [У®. у ] 

Горе иоій арѳнді въ паршивимъ жидомъ. [Ун. у.] 

Якъ киемъ набито хндівъ въ хаті. [Чер. у.] 

ЯИява (жена, женщина). 

(См. Чоховкъ. Одружжна. Баб»). 

Жінка перша —відъ Бога, друга—відъ людей, а трети—відъ чорта. 

[Уш. у.] 

Жінка въ чоловіка вкрадѳ и передъ бго поставить [Чер. у.] 

Воду вари—вода й будѳ; ідна жінка вмрѳ—друга будѳ. [У®, у ] 
Ровуина жона—якъ два міха пшона. [Уш. у.і 

Ровунна жона чоловіка въ біди вирятуе, а дурна щѳ втовкмачить 

* [Уш. у-] 

Дівкою— повна улиця, жінкою—повна пічъ [У®, у.] 

Ровуина жона якъ стуга пшона, а якъ яшоно въ увлі, то й ровуиъ 

ВЪ Г...І. [Чер. у.] 

Біда якъ жінка бліда, алѳ жъ лиха година, коли жінка — якъ ка¬ 
лина. [Чер. у.] 

Не гнівись жона, коли въ каиорі міхъ пшона. 

У баби волосъ довгий, а розумъ короткий. 

Волосся довгѳ, а розумъ короткий. [Уш. у.] 

Не віръ жінці дона, кобилі въ дорові. [Уш. у.] 

Нігдѳ жінці правди не кажи [Уш. у.] 

Зъ паномъ не братайсь, жіньці правди не кажи, а чужоі дитини га 
свою не бери. [Чер. у.] 

Хто жінці волю дае, той самъ себе нродае- [Уш. у-1 
Який дідько Хомка, така й бго жінка. 

Якъ чоловікъ жінки не бъе, то вона якъ колода гние. 

Чоловікъ, якъ ворона, а все жінці оборона. [Уш. у.] 

Не кажи бабці, а лишь всій громадці. [Уш. у.] 

Не хвалися въ сѳмого дня, а зъ сѳиого року. [Чер. у.] 

Колібъ було раншѳ прийшовъ, то бувъ би зъ хвостомъ зпайшовъ. 

Журба (кручина). 

(См. Жаль. Горе). 

Журба ссѳ 8а сѳрцѳ якъ жаба. [Рад. у.] 

Журба нічого не дастъ. [Рад. у.] 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 


— 253 — 

3 . 


Завада. 

Ему и пуха на заваді [Чер. 7.] 

8авць. 

(Си. Хорнй. Квороба). 

Вінъ такъ боіцця, якъ заець бубна. 

Волочиться, якъ заець зъ хвостомъ. [Уш. 7.] 

Буди куцому до вайця. 

Завдріоть, Завіхання (задноть и зависть). 

(См. Чуже. Користъ). 

Очима пиво випъешъ. 

есть въ глеку молоко, та голова не влазить. [Уш. у.] 

Риба въ воді, та істи іі ГОДІ. [Уш. 7.] 

Зазіхни гіршъ, щобъ було більшъ. [Чер. у.] 

Въ чужихъ рукахъ гавшѳ білыпий кавалокъ. 

Задеаснисть (зависимость). 

(См. Баг&тжй. Сида. Старший. На&митъ). 

На чиімъ возі ідѳшъ того и пісшо співай. [Уш. у]. 

Не ходятъ ясла за волами а воли за яслани. [Ун- у-] 

Якъ дудку настроишь, такъ вона грае. [Уш. у.] 

Запасъ. 

Запасъ біди не чинить. [Ра*, у.] 

Запонога (помощь). 

Протри мині смажні уста, а сахарин я самъ соби протру. [Чер. у.] 
Зарикання (зарокъ). 

Не зарикайся нічого робмтм, тілько ухо увусмтѵ. [Кади у.] 

Не варикайся бути въ старцяхъ. [Уш. у.] 

ЭаЙВИЙ (лишній). 

Пряший кобилі хвістъ. 

Збіапвя (хлѣбъ). 

Хлібъ моё ногя й руки. 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



— 2 5'4 — 


Звіръ (звѣрь). 

Нѳ виръ, бо эвіръ,—хоть не вкусить, то злякае. [Уш. у.] 

Звичай (приличія и обыкновенія). „■ а 

Я знаю кону день добрий, а кожу добрндѳнь. [Уш. у-1 
Яве добридѳнь, таке й помагай Боже. [Уш. у-1 
Въ гостяхъ всёго було, а припрохя ні трохи. [Чер. у.] 

Здоровья (здоровье). 

(См. Живітъ. Зубъ. Ліжн.) 

Глянь на лиде, та не питай о здоровья. [Уш. у-] 

Здорова, якъ вода. [Уш. у.] 

На добрий важенъ що насипъ, то зжелѳ. [Уш. у.] 

ЗДОРОВИЙ, ЯКЪ ПОЛІСЬСКІЙ 8Л0ДІЙ. [Чер. у.] 

Тавий слабий, якъ вчетверо жотузъ. [Уш. у.] 

Земля. 

Багатий, якъ зежля свята. [Уш. у.] 

На чорний зѳжлі хліба сіють. [Уш. у.] 

8іма. 

Зіжа на дитячий розужъ переводе. [Уш. у.] 

8лІСТЬ (злость и злостливость). 

(См. Вдача. Люде. Песъ. Чортъ.)'2 

Якъ нежа риби безъ вості, ч такъ чоловіва безъ злості. [Уш. у.] 
Тільво кости, а повно злости. [Уш. у.] 

Гривѳшъ жене, яка ржа заліво. [Уш. у.] 

Бігае въ явивожъ, якъ въ жечѳжъ. [Уш. у.] 

И жѳжъ капустою есть болото гнилыхъ вачанівъ. 

Сотворивъ Богъ три зла: чорта, бабу и козла. 

Добро довго пажятаѳться, а ело щѳ довшѳ. 

Не будутъ ся за нижи звони звонити. 

Здттдні (злосчастіе). 

(См. Бідвк&.) 

Просилися злидні на три дні, та й вигнать не жожна. [Чер. у.] 
Черезъ злидні світа не бачу. 

Чисті злидні, ажъ на три дні. [В&ж. у.] 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 




— 255 — 


Эдодій (воръ). 

(См. Вина. Крадіжъ. Кара. Чуже.) 

Злодія. на пшбѳнидю ведутъ а вінъ ще каже, що не правда. 
Злодібві—одна дорога. 

Зля замвн я доброго злодія зроблять. [Уш. у.] 

Хто порося вкравъ тому въ ушахъ пищитъ. 

На злодію шапка горитъ. [Бѣды*. у.] 

Доти, доки своею головою не наложивъ. 

Не винуватъ Гнатъ, а винувата хата, шо въ хату. [Чер. у.і 
Кортить, якъ того 8лодія красти. [Чер. у.] 

Обдирай цѳркву, а дввоницю латай. 

Знаёмість (знакомство)'. 

Знаються, якъ лисі коні. 

Знѳвага (неуваженіе). 

Тѳпѳръ яйці стали розуияіпгі, якъ курі. 

Золото. 

Дорогій товаръ зъ зѳили лізѳ. [Чер. у.] 

Золото и въ болоти світиться. 

1 Зодотоноша. 

Золотоноша! якажъ ти хороша. [Чер. у.] 

ЗрІСТЪ ( возрастъ, лѣта). 

(См. Мадоде. Старисть). 

Якій зрістъ—така й сила, які літа—такій рогуиъ. [Чер. у.] 
Я^і яіта—такій ровумъ. [Уш. у.] , 

Рісъ—якъ мокрого літа. 

Бувъ кінь добрий, та 8ЪІЗДИВСЯ. [Уш. у.] 

Пройшли жоі літа, якъ вітри округъ світа. [Уш. у.] 
і Мину лося мое время, не рвѳтъся, не плаче. [Чер. у.] 

Білыпъ я забръ, якъ ти знаешъ. 

Зуби. 

Аби зуби, то ХЛІбЪ_буде. [Рад. у.] 

| Баби зуби, а хлібъ будѳ. [Как. у.] 

Добрі вуби, ЩО Й КИСІЛЬ ІДЯТЬ. [Чер. у.] 

Щука вмрѳ, та зуби іі будутъ. 


Оідііігесі Ьу ѵ^оооіе 



— 266 — 


И 

Исвра. 

(См. Пожеж&). 

Вла искра все спалить и сана згнне. [Уш. у.] 

Въ иалоі искри великій вогонь бувае. 

I. 

Іава (пища, кутанье і). 

Колибъ не губка, то булабъ и шубка. [Уш. у.] 

Щоби не губка то була би шубка. 

Якъ есть що істи, добре на печи сісти. [Уш. у.] а 
• Стільки смаку, свильни гріху. [Чер. у.] 

Хоць нѳнасипчасто, аби накипчасто. [Уш. у.] 

Хлібъ та ваша, то іда наша. [Чер. у.] 

Хлібъ та вода, то ковача іда. [Чер. у.] 

Тоди іхъ, якъ істься; тоді пий, якъ пъеться. 

Густа ваша дитей не ро8гонить. [Уш. у.] 

Не стане кишка за начинку. [Уш. у.] 

Вазнащо (дрянь). 

Не буде зъ нѳі муки хліба. [Уш. у.] 

Камінь (камень). 

На однімъ місті й камень оброста. [Пол. губ.] 

Підъ лежачій камінь и вода не потічѳ. [Рад. у.] 

Пропавъ, якъ камінь въ воду. [Уш. у.] 

Що мохе зродить каміниа гора, воли въ ій води нема. (Чер. у.] 

Ваня (коршунъ). 

Виглядае, якъ ваія д<щу. [Уш. у.] 

Нѳхай воршавъ на ваші півкі насидеться. [Рад. у.] 

Кара (наказаніе). 

(См. Вша. Зіодій). 

Чия кривда, най того Богъ сварае. 

Зъ едного вола двохъ шкуръ не деруть. [Рад. у]. 

Хто підъ винъ яму копае, той въ нѳі самъ упадав. 

Гридь наваривъ, Гридь и поівъ. 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 






— 257 — 


ПрИЙДѲТЬСЯ бгЬ, ДО ёгб. [Чер. у.] 

Прийдѳться ниточка до клубочка. [Чер. у.] 

Звідки пришло, туди Й ПІШЛО. [Уш. у.] 

Нѳхай знае два крови назадъ. [Уш. у.] 

Бѳхай разбирав по суботахъ. [Уш. у.] 

Якесь наваривъ пива, такъ и випий бго. 

Еатюзі по васлугі. 

Кацапъ ( великоруса). 

Богъ сотворивъ цапа, а чортъ кацапа. [Чер. у.] 

Кашель. 

(См. Здоровья.) % 

Кашель безъ кольки—нічого нѳвартъ. [Чер. у.] 

Квасъ. 

• Тавій квасъ, якій въ насъ. [Уш. у.] 

Кій (полка). 

Хто хочѳ собаку вдарити, той кій виайдѳ. [Бѣпск. у.] 

Хто хочѳ пса вдарити, той зиайдѳ чинъ. [Уш. у.] 

Кінь и Кобида. 

• Коня купить— не бублики купить. [Чер. у.] 

Дай конѳві вівса та гони якъ пса. [Уш. у.] 

1 Киньсьву головку де здвбаешъ, загнуздай. 

Силуванииъ кбнѳиъ не наіздисся. [Чер. у.] 

Кітъ. 

• Перший кітъ за плітъ. [Уш. у.] 

ВдІЩИ {клещи). 

На те цигаиъ кліщи дѳржить, щобъ йго въ руки не пекло. 
Клопитъ (хлопоты). 

Не хала баба клопоту, та купила порося. 

Вдятьба (божба). 

Хрестъ иене —хрѳстивомъ далѳбі зашиоргохъ, воли неправда. [Чер.у.] 
I I) *• ^ 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 



Ковбаса. 


Не для пса ковбаса. 

Вова н Ковелъ. 

Не борони ко8І ліса—наб ноже. [Уш. у.] 

Зъ козла ві шерсти, ні молока. 

Бовть, якъ козелъ у воду. 

Вовахъ. 

• Козакъ, якъ голубъ, в уди не полетитъ, то наісться. [Чер. у.] 

Не пивъ води Дунайсьвоі, не івъ соли возацькоі. 

Боли ковавъ въ полі, тогди вінъ на волі. [Уш. у.] 

Колісникъ (колесникъ). 

Коліснивъ по пші въ тріскахъ, по коліно въ довгахъ. [Уш. у.] 
Комаръ. 

Бусае комаръ до пори. 

Компанія. 

Зли компаніи и доброго чоловіка запутаютъ. 

При компаніи и смерть добра. 

Корнетъ, Корнстдивість ( корыстолюбіе , личная польза). 

(См. Заэдрість. Чуже). 

Кождий за себе дбае. 

Рука ходъ крива, та собі горнить. 

Своя губа блнзчѳ. 

Своя рука владива. 

Близча сорочка тіла, якъ сукмана, або кожухъ. [Уш. у.] 

Самъ собі чоловікъ не ворогъ. [Рад. у.] 

Іжъ рибу, та рибалви не въіжъ. [Чер. у.] 

Буй залізо, якъ гаряче, а якъ вахолонѳ — тоді не вволупнѳшъ. [Чер. у.і 
И твое мое и мое твое, тільви мое не твое. [Чер. у.] 

То типъ, то сімъ, аби за мое стало. [Уш. у.] 

Риба пливе де глибче, а чоловікъ де луччѳ. 

Корова. 

Борова, що дуже реве, мало молока дае. 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 


— 259 — 


Ходивъ до коровъ к кожухъ роспоровъ. [Уи. у.] 

Ходить якъ корова за толямъ. 

Корчма (кабакъ). 

(См. Горііка. Питія). 

Хто корчму мивае, той щастя не мае. 

Кохання (любовь). 

(См. Любощи. Мияе. Краем). 

Ходъ на два дні, абн ладний. [Кам. у.] 

Любишь мене убрану, люби и неубрану. [Кан. у.] 

Ходъ въ одній лбли, абн до любові. [Чер. у.] 

Нехъ не будѳ чого іети, абн було эъ кімъ сісти. [Кам. у.] 

Що будѳмо робити, коли погана не хоча любим, —то ли будѳмо бита. 

[Чер. у.] 

Краса, Брода (красота). 

Що трубе, то й люба. [Уш. у.] 

Хорошій—чорту на гроші, поганий—Богу коханнй. [Уш. у.) 

Пребѳрн пень —то буде подобенъ. [Уш. у.] 

Одъ поганихъ не втікла, гарннхъ пѳ догнала. [Черх. у.] 

Не впувала на худобу, а впувала на уроду. [Черх. у.] 

Красоту на тарильці не врають. [Уш. у.] 

Чичко товаръ продав. [Уш. у.] 

На чорпому й хлібъ родить, а на білому—ср..ь ходятъ. [Чер. у.] 
Дала красу, та не дала долі. [Уш. у.] 

Кравецъ (портной). 

Такъ кравѳць крае, якъ матеріи стае. [Кам. у.) 

Крадіясъ (воровство). 

(См. Вина. ЗгодіВ). 

Взявъ чухе личко, віддай рѳиенець. 

Хто вміе вкрасти, той уміе и сховати. 

Не за те, що зле сховае. [Уш- у ] 

Сира врасти не можно, будѳ за зубами внати. 

Не стільво іди, скільво біди. [Уш. у-] 

Не шймавъ — не свубй. [Уш- у ] 

Прощай, ряба вобило, черевъ тебе зъ світа іду. 


ОідШіесІ Ьу Соодіе 



— 260 — 


Неиа луччѳ, якъ старому бреши, а богатому врасти. [Уш. у.] 
Хто вравъ, той тішився; а кто видивъ, той висівъ. [Уш. у.] 

Кривда (кривосудъ, неправда , несправедливость). 

(См. Лравда. Брехня. Лукавство). 

До неба високо, до Дара даяѳво. 

Неправда па столі, а правда на дворі. [Уш. у.] 

Чужа біда—ва дукоръ. 

Була колись правда, та заржавіла. [Чер. у.] 

Хто тягнѳ, того щѳ й підтинають. 

Чия эгуба, того гріха повна губа. [Каи. у.] 

Кровъ (кровь). 

Кровъ не вода—роэливати шкода. [Уш. у.] 

I 

Кувка (насѣкомое). 

Жѳби кувка не скакала, то би й ноги не 8ломала. [Уш. у.] 
Куликъ. 

Сидитъ куликъ на болоті. 

Кума. 

Такъ ходить, якъ нова вума. [Уш. у.] 

Купецъ. 

(См. Торгъ). 

Купецъ! щобъ тобі усохъ пупѳць. [Уш. у.] 

Курка (курица). 

Сліпий курці просъ сниться. 

Тралилось разъ на віку сліпий курці тпоно. 

Кухаръ (поваръ). 

Жаба до покою, а кухаръ зъ рожномъ и въ мукою. 

КуциЙ (безхвостый). 

Такий я добрий вуций, якъ ти зъ хвостомъ. 


ОідііігесІ Ьу ѵ^оодіе 


— 261 — 


Л. 


Ладъ (согласіе). 

Най будѳ бабці пихано, а дідові мелено. т-1 
Мова мовиться, а хлібъ ісьтьея. [Уш. у.] 

ЛІСОЩІ (лакомство). 

(См. Росвіші). 

На ласий шматбчокъ найдѳться куточокъ. [Черв, у.] 

Ласий, якъ кітъ на ковбасу. [Уш. у.] 

Якъ медъ, то й ложкою. 

Не будь-но ласий, якъ попівна закіжъ. 

Козавові Омѳлькові картопѳльки теплѳньвоі. [Черв, у.] 

За навалокъ кишки бігъ штирн милі пішки. [Уш. у.] 

Залізъ, якъ муха въ патоку. 

Ласкавий (ласковый). 

Ласвйвѳ тѳлятко дві матки ссѳ. 

Дайка ( ругань , ссора). 

(См. Сваржа. Бійка). 

Лайка—байка, а битва—молитва. [Уш. у.] 

Лайка—байка, а бить—купить. [Рад. у ] 

Нехай бісова віра лае, не пристав, якъ горохъ до стіни. [Черв, у.] 

Легка нажив а (леікое пріобрѣтеніе). 

Легко прийдѳ, легко пійдѳ. [Уш- у-] 

Лѳгке (лёгкое). 

Дуеться, якъ лѳгке въ горпшу. [Уш. у.] 

ЛѳдаіЦО (лѣнтяй, никуда негодный). 

(См. Лівощи. Нѳогіяднисть. Недотепність. Лежунъ). 

На ледачого и кий положи, то все едно. 

На лядаякого— вибий весь лісъ, то все ідѳнъ бісъ. [Уш. у.] 

Рання пташка носовъ чистить, а пізна очі протирае. 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



— 262 - 


Лѳдащому всюди еле. 

Дедащо ледащимъ и згине. 

Сюдіо, якъ та святбха. [Черв. у.] 

У слідъ—хоть тупицею. 

На, головка, щобъ ие спадала вірёвка. [Зоі. у.] 

Ледачаго мохна дослаться, а сонливого мохна добиться. [Черв. у.] 
Вінъ хочѳ лёханого хліба! [Черв. у.] 

Такъ пристав, якъ горохъ до стіни. [Уш. у.] 

Доброго далеко чути, а ледачого щѳ ділі. (Рад. у.] ' 

Шити,—білити,—взавтра Вѳликдѳнь. [Уш. у.] 

Якъ-би хотівъ робити, то-бъ робивъ и дома. 

Якъ піпіовъ по масло, то и въ пѳчі погасло. [У*- у.] 

Лѳэвунъ (лежебока). 

Лехунбві Богъ щастя дае. 

Лехить, лехить, а Богъ ему ддио дѳрх^ть. (Уш. у.] 

Лѳхить, якъ песъ на стерві. 

Лѳмѳкуватий ( неповоротливый ). 

Повбли, Грицю, бо на корито впадѳшъ. [Уш. у 1 
Мне, якъ вовну. [Черв. у.] 

Поки зберёсся, то бояре и медъ попъють. [Черв. у.] 

Ковавъ охота не вилізъ на коня безъ плота. [Уш. у.] 

Ото, ще говбрить!—рябоі кобили сонъ росказуе. [Черв. у.] 

Лѳпетѳнь (болтунъ, пустомеля). 

(См. Брехня. Бадакдивисть. Язикъ). 

Лбпѳтень лепбче, а дурень слухае. 

Литовский ціпъ—на обйдва ббви молотить. [Черв, у.] 

Говори, говори, а волись-ты договбриеся. 

Писовъ роспустивъ, якъ циганъ файду. 

Чувѳсь де дзвбнять, а не внаешъ въ вотрі церкві. 

Лепбче, якъ той пустий ілинъ. 

Сюди торбхъ, туди торбхъ, та Й вродиться горохъ. [Черв, у.] 

Меле язычкомъ, якъ песъ хвостомъ. [Уш. у.] 

Те-ХЪ, та другимъ бокомъ. [Черв, у.] 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



— 268 — 


Лих о (бѣдствіе). 

(См. Біда. Недоля). 

Не шукав лиха—само тебе знайдѳ. [Рад. 7.] 

Лихо нік&го не красить, [Чер*. 7.] 

Лихо въ горло влізло. 

Мовчи, Га макъ 'товчи; а сиди, грибе, нови тебе лихо здибле. [Чигир. у.] 
Біда лихомъ свище. [Уш. у.] 

Безъ лиха не бува добра. [Рад. у.] 

Лихо не згинѳ, ані нропадѳ. 

Лихе не забиться. ' 

Однако вйсіти, якъ за обі ноги, такъ и за ідну. [То. уі] 

Рости псу трава, воли мого коня нема. [Уш. у.] 

Рости нсу трава, воли кобила здохла. 

Разъ мати родила, разъ гинути. [Уш. у.] 

Хто потопае, той ся бритви ханае. [Уш. у.] 

Ввявъ чортъ корову, нѳхай берѳ и теля. [Уш. у.] 

Липа. 

Обдеръ, ЯКЪ линку. [Уш. у.] 

Лихо. 

Тоді лико дери, коли дерѳться. [Уш. у.] 

Немае чинъ смердіти, то ливами. 

Линъ. 

Ходе но світі, якъ той линъ по воді, до жадноі риби не дотор- 
каетьсл. [Уш. у.] 


Литвинъ. 

Богъ не дитина—слухати дурного Литвина. 

Леви (лѣченіе). 

Десять бабъ —десять родъ, сто бабъ —сто родъ. [Уш. у.] 
Привличъ сто бабъ, то свахуть сто лівъ. [Зод. у.] 

ЛІНОЩИ (лѣность). 

(Ледащо. Неомядність. БридвіВ). 

За спання нема коня, а въ лѳхи нема одѳжн. [Уш. у.] 
Еаби грушка въ писовъ впала. [Уш. у.] 


Оідііігесі Ьу 


Соодіе 



264 — 


Еолибъ хлібъ та одежа, івъ би чоловикъ лежа. [У®, у.] 

Облупи яечко, та дай. [Уш. у.] 

Дай 8му яечко, та ще й облупи. 

Рано встала, а мало напряла. [Чер. у.] 

Яеъ не стане —то батысо достане, якъ не буде—то матя добудѳ. [Чер. у.] 
РобиТЬ, ЯКЪ МОКре ГОриТЬ. [Чер. у.] 

Тень, тень, отъ прийшовъ день. [Чер. у.] 

Такъ ставъ лінуватись, що не робить, та й въ рукахъ захолоне. [Кан. у.] 
Посидь, сусідко, пока видко. [Чер. у], 

Трошки гречки, трошки проса, трошки взута, трошки боса. [Чер. у.] 
Радуйся, Касъянѳ, Савка цѳберъ нѳсѳ. [Чер. у.] 

Тпру! бо вже дома. [Чер. у]. 

Хто піано встае, у того хліба не мае. 

Ёго тілько по смерть посилати. [Уш. у.] 

Ідьмо, ноки пішки трапиться. [Каи. у.] 

И близько видать, та далеко дибать. [к&м. у.] 

Що хвилька-томилька, а епіткнѳться — то й дві. [Чер. у.] 

Бъ поле мене не бери и дома не лиши. [Уш. у.] 

Вчи лінивого не молотомъ, а ГОЛОДОМЪ. [Уш. у.] 

Літо. 

Літомъ качка прачка. [Рад. у.] 

Разъ літо родить. 

Доев. Духа не скидай кожуха, а по святимъ Дусі ужѳжъ у кожусі. [Уш. уД 
Сверху снятий та божій, а въ серѳдині на чорта похожій. [Ш«т. губ.) 

Лукавство (хитрость, коварство). 

(См. Вдача. Песъ. Кривда). 

Нате и мою мазничку на деготь, бо и моя голова паршива. [Уш. у.і 
Бъ вічі правда, а за очи брехня. [Черв. у.] 

Дурний говорить, якъ ворона, а хитріщий за чорта. [Черв, у.] 
Говорімо гоже, та Боже. [Черв, у.] 

СІМЪ ЗЪ ОКОМЪ И біеъ ЗЪ бокомъ [Черв, у.] 

Ангельский голосокъ, чортова думка. [Род. у.] 

Хитро, мудро, не великимъ коштомъ. 

Еума не безъ ума. [Уш. у.] 

Длобощи (любовь). 

(См. Кохання. Миіе). 

Еусокъ хліба зъ водою аби серцѳ зъ тобою. [Как. у.] 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 




— 265 — 


Близько да слизько, далеко да легко. [Уш. у.] 

Якъ дасть обняться, то дасть и пошлуваться. [Уш. у.] 
А не любипгь, не ділуй. [Уш. у.] 

Люде (люди). 

(См. Чоловікъ. Людьска натура. Вдача). 

Що Богъ —то Богъ, а що люде—то люде. [Чер*. у.] 
Світъ, якъ світъ, а люде, якъ баньки. [Уш- у ] 

Люди не татари—дадуть хліба и сметани. [Уш. у.] 

6 люде Й людища. [Рад. у.] 

Не СВЯТИЙ, щобъ не СОГрІШИВЪ. [Уш. у ] 

Кому біда, а людямъ еміхъ. душ. у.] 

Кому весілля/'а курці смерть. [Уш. у.] 

ЛЯХЪ (полякъ). 

(См. Шляхта. Панъ). 

Буде въ Ляха й курки. [Чер*. у.] 

Доти Ляхъ мутивъ, доки не наівся. [Уш. у.] 

Розумний Ляхъ но шкоді. 

Ляхъ якъ істи хочѳ, то свище. 

Страхи иа Ляхи. 

Сімъ тимъ да Ляха одурила. 


М. 

Махъ. 

Не родивъ макъ сімъ літъ, та голоду не було. [Уш. у.] 

Мана (обманчивый видъ). 

Не въ тімъ сила що кобила сива, а въ тімъ що не вѳзѳ. [Рад- т-1 
Не въ тімъ річь, що въ хаті пічь. [Уш. у.] 

Не все золото, що світить. 

Масниця (сырная недѣля). 

Почекайтѳ, вареники, прийдо на васъ масниця. [Уш. у.] 

Мати (матъ). 

(См. Батько). 

У кого мати ріднѳнька, у того сорочка білѳньва. [Уш. у.] 

Бсѳ есть купити, тілько нами нема. [Уш. у ] 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 266 


Маки ні купилъ, ні заслужишь. [Уш. у.] 

Нема того кражу, щобъ вупити маму. [Черв, у.] 

Цить, не плачь! мати принѳсѳ калачъ, медомъ помахе, тобі покажѳ, 
а сама зъість. [Черв, у.] 

Кайстеръ (мастеръ). 

Що майстеръ —то я ні явъ. [Уш. у.] 

Медвідь. і 

Реве медвідь, а не знае чого. 

Медвідь реве, бо нала гільяка на нбго впала. [Уш. у.] 

Медъ. 

Та то не медъ, щобъ істя лохкою. [Уш. у ] 

Ирець (мертвецъ). 

(См. Хвороба. Смерть). 

Умеръ! та й всего ся збувъ. 

Мертві зъ гробу не встаютъ. [Рад. у.] 

Мертвого зъ гробу не вѳртають. 

Такъ помагае, якъ умѳрлому кадило. [Уш. у.] 

Що ся відвоючѳ, то не втічѳ. [Уш. у.] 

Вони на правді, а ми на кривді. [Черв, у.] 

М ввода святий. 

Миколаю, я тебе не маю. 

Св. Мнволо, гораздъ зъ тобою. 

МИДѲ (дорогое). 

Хоць гнило— та МИЛО. [Уш. у ] 

Най буде кому явъ постілъ, а мѳні явъ совілъ. [Уш. у.] 

Милостива. 

Ялмухна НІКОГО НѲ зубохить. [Уш. у.] 

Мала нилостинва, та вартъ за .велику. [Черв, у.] 

Миръ. 

(См. Громада. Гурта). 

Зъ миру но нитці, то годоиу сорочва. [Рад. у.] 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 


— 267 — 


Мишъ. 

Мишъ за два чоловка валить на возі. [Уш. г] 

Мишво, Мишво! нѳйдн въ поле, бо тамъ тебе коза сколе. [Черг у.] 

Міра (мѣра). 

Все любить міру. [Рад- у ] 

Місаць. 

Аби жѳиі місяць світивъ, а зори якъ схотять. [Уш. у.] 

Аби хеш місяцъ світивъ, а звізди и коломъ побью. 

Місяць чернецъ—світові конецъ. [Уш. у.] 

Мішванне (жилище). 

Сякѳ таке плесканне, аби добре иішканне. [Уш. у-] 

Динъ не коробка— не розснплеться. [Уш. у.] 

Мова (рѣчь). 

(См. Ледетень. Бадаожвість.) 

Въ вола язикъ довгій, та говорить не виіе. [Уш. у.] 

Що ЗЪ ИОВИ, ТО 8Ъ кисли. 

Мовчадивість (молчаніе, неразговорчивость). 

(См. Мова). 

Хто иовчнть, то двохъ навчить. [Уш. у.] 

Мѳншѳ говори— бІЛЬШѲ вчуешъ. [Уш. у.] 

Отавъ собі СѲДИИО, ХОТЬ макъ СІЙ. [Черв, у.] 

Иода (мода). » 

Чортъ плаче, що ходи не настаче. [Черв, у.] 

МОЛОДО (молодость). 

(См. Зрістъ). 

Молодо— золоте. 

Жосваяь (солдатъ). 

(См. Кацапъ). 

Москаль добрий чоловікъ, але шѳнѳля бго злодій. 

Причѳпився, якъ Московска пеня. 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 268 — 


Отъ-то Московски пеня. I 

Одъ чорта одхристисся, а одъ Москаля ні. [Канев, у.] 

Дѳ вя буди, Москалі, що васъ куля не нянуіа, що васъ лнзень ее 

ЛИвНуВЪ. [Черв, у.] 

Крупа крупу гонитъ, а крупу и чортъ не догонитъ. [Уш. у.] 

Мудрація (мудренношъ). 

Не велика штучка—та мудра. [Уш. у.] 

МУЖИКЪ ( простолюдинъ ). 

Мужикъ хитрійшій відъ чорта. 

Мужикъ жінку бъе, коли хоче істи, а панъ свище. 

Мужикъ дурний, якъ ворона, а хитрий якъ чортъ. 

Не будѳ въ Ивана пана. 

Не дай Боже въ Ивана пана, а въ Марійки господинъ [Уш. у.] 

Му айва. 

Музика що ввтерликавъ, то и проливавъ. [Ув. у.] 

Або грай, або гроши віддай. 

. Муха. 

Чуе муха де струпъ. 

Чуе муха дѳ струпъ,—туди й летитъ. [Черв, у.] 

Мъясо. 

Тане МЪЯСО ПСИ ІДЯТЬ. [Уш. у.] 

„Ти дурний!"—.Дурний хлібъ бевъ мъяса“. [Черв, у.] 

в 

н. 

Набожний (набожный). 

(См. Богъ. Бажання.) 

Набожний, ЯКЪ СВ. Юръя ВІНЬ. [Уш. у.] 

Такий набожний, якъ жидъ подорожній. [Уш. у*] 

„Климе, а чому въ цѳрвві не буваешъ?“—„Якъ то! А мене разъ исі 
вагнали. “ [Уш. у.] 

Наговіръ (клевета). 

Баба виновата, що дівка черѳвата. 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 


— 269 — 

Надія ( надежда , ооюиданіе). 

(См. Богъ. Н&божниД.) 

Не журись, да Богу молись. [Радом, у.] 

Колись и въ иое вівно сонцѳ загляне. [Уш. у.] 

Колись и на ному підвірі будѳ болото. [Уш- у.] 

Гора 8Ъ горою не зійдется, а чоловікъ съ чоловікомъ зійдется. 
Стало на юшку— стане и на петрушку. [Уш. у.] 

Не що дня й бредня. [Чер*. у.] 

Зійде колись сонцѳ и передъ нашими ворітьми. ( 

Не вважай на урожай, сій жито—хлібъ будѳ. [Уш. у.] 

Хто сіе, той ся надіе. 

Не уважай на урожай—гречку сій. 

Де сподіессл нічъ ночувати, то тамъ дві будетъ. 

Настшкуватий (насмѣшливый). 

Хто сміеться, тому не МИНѲТЬСЯ. [Черв, у.] 

Натявання (намёкъ). 

Навдогадъ буряківъ,—а капуети дайте. [Уш. у.] 

НаВТЯКИ буряКН, ІЦОбъ КапуСТИ ДИЛИ. [Черв, у.] 

Барана стрижуть, а козлові на вишки дають. [Черв, у.] 

Наука (наука, знаніе). 

(См. Бувалий. Розумний. Дотепний.) 

За ідного вчѳного дають десять невченихъ. 

Добре все знати, а не все робити. [Уш. у.] 

Не святі горшки ліплять. 

Запознайтѳ світа, поки служить літа. [Уш. у.] 

Вікъ живи, вікъ учись. 

Чоловікъ до віку вчнться, а дурнемъ вмрѳ. [Черв, у.] 

Чоловікъ цілий вікъ розуму вчнться, а дурнемъ вмірае. [Уш. у.] 
Цілий рікъ, або вікъ вчись, а дурнемъ умрешъ. [Уш. у ] 

Девять убий, а десятого навчи. [Ра*, у.] 

Наймита (батракъ). 

(См. З&іежність). 

Якъ нанявсь, якъ продавсь. [Черк. у.] 

Не вжалуешъ тата въ наймахъ. [Уш. у.] 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



— 270 — 


И гроші дае, и шкуру дерѳ. [Уш. у.) 

Яка служба, така и плата. 

Не той добрий, що въ доброго внбудѳ, а той що въ злого. [Уи. у.) 
Дослужився—хоць въ одежу вбивел. [Км. у.] 

Біда и пшому безъ наймита. [Уш. у.] 

Хто служить, той иѳ тужить. 

НѳбІЙ (безстрашный). 

(См. Страхъ). 

И нёбоя ВОВКИ ІДЯТЬ. [Уш.у.] 

Я тебе такъ боюсь, якъ торішнёго снігу. 

Нѳбувалжй (неопытный, малосвѣдущій). 

Ти щѳ не бачивъ сиаляного вовка. 

Нѳвартіотъ Нѳгідність (неумѣнье). 

Не вартъ и печѳноі дибулі. 

Такъ потрібенъ, якъ двюра въ мості. [Ул. у.] 

Шкода псові білого хліба. 

Невмілость (неумѣнье). 

Втікайтѳ зъ хате, бо буду веретеномъ ми кати. 

Въ нѳвмілого руки не болять. [Черв. у.] 

Нѳвчѳний (неучъ). 

Якъ не коваль, то й губи не погань. 

Мовчи! коли піеьма не знасшъ. [Уш. у.] 

Що ти знаешь, въ ночи вродившись? [Уш. у.] 

Говорите було пѳ мало, та розуму не стало. 

Нѳгодитьоя (указываются поступки, которыхъ слѣдуетъ избѣгать). 

Не плюй въ воду, бо самому довѳдеться напиться. [Рад. у.] 

Не плюй въ кринидю, бо можѳ воли прийдѳться води напиться. 
Не копай по-підъ вимъ ями, бо самъ въ нѳі впадешь. 

Зъ вимъ жити— того не гнівити. [Уш. у.] 

Нѳдбадість (незаботливость, безпечность.) 

(См. Лінощк. Недотепність. Неогладшсть.) 

Нѳдбалиця гіршѳ пъяниці. 

На чужі галиці— вивидае палиці. [Черв, у.] 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 


— 271 — 


Дбаешъ за менѳ, якъ песъ за пяту ногу. (Уш. у.] 

Стоіть—ходъ дійницею підставь. [Уш. у.] 

По моій голові—хоць вовеъ траву іжъ. 

Недоглядъ ( недостатокъ вниманія или присмотра). 

Охъ! шкоди багато; того 0 конемъ не нагнать, що пропало безъ 
дбгляду. [Черв. у.] 

Нѳдоладу, Нѳдостаті (некстати, неподстать). 

(См. Дурний. Неоглядність). 

Найшовъ монастнръ Богу молиться! [Уш. у.] 

Коня кують, а жаба ногу нідставля. 

Не до тебе пьють, не кажи: дай Боже здоровья. [Уш. у.] 

Коли не піпъ, не суйся въ ризи. [Уш. у.] 

Коли не Кирило, то не пхай тамъ рило. [Уш. у.] 

Коли не перігъ—то не пирожися. [Уш. у.] 

Не твое діло, Самійло! [Черв. у.] 

Вінъ грае, якъ внае; а той танцюе, якъ уиіе. [Уш. у.] 

ПриСТаЛО,—ЯКЪ СВИНІ На рИТНИКИ. [Черв, у.] 

НѲДОДЯ, Нѳочастя (злая доля, несчастіе). 

(См. Доля. Щастя). 

Не було добра зъ-ранку не будѳ до останку. 

До нашого берега ш що добре не принливае: коли не гній, то тріока. 
Якъ лихо — той болячка вверху. [Черв, у.] 

Шивъ, пливъ, та при березі и - втопився, [Уш. у.] 

Штурхъ! Панька въ око! Бо Панько и такъ сліний. [Уш. у.] 
Важивай Ѳедьку—«то хрінъ, то редьку. [Уш. у.] 

Бувесь лісничимъ, а теперь шчимъ. 

Було— той нозбуло. [Уш. у.] 

У сусіда повна пічь дровъ— та гарять; а у иене едно— та не хоче. 
Пропавъ сватъ 8а три гроші. * 

Коли не википувъ, то винхавъ. [Уш. у.] 

Колись була сіиъ ділъ по переду, а тонеръ и трижъ таки, тудижъ- 
Таки. [Черв, у.] 

Покіль сонце зійде, то роса очи виість. Рад. у.] 

Недорідъ (неурожай). 

Такій баштанъ—що, прикупивши, и продать можно. [Черв, у.] 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



— 272 — 


Недотепнісгь (Неспособность). 

Ку ди тобі зъ паршивою головою, та въ духъ лізти. [Черк. у.] 

Нѳиа зъ нёго нічого,—якъ въ снісу марцбвого. [Уш. у.] 

Скорий— та босий. 

Нѳвдодніоть (не по силамъ). 

Не втие Абрагамъ Исаака. 

Не втнѳ, Панько, тіста бо ячмінне. 

Нѳдадъ (несогласіе). 

Ідѳнъ дивиться до ліса, а другий до біса. 

Ідно до ліса— друге до біса. 

НѳдюбЪ (нелюбимый). 

Любить ЯКЪ СІЛЬ ОЧИ. [Уш. у.] 

Не Надія (безнадежность). 

Тогді доробишъея, як;ь на юей долот волосся виростѳ. [Уш. у.] 
Якъ би на васъ чѳкавъ, то досі виѳръ-би. [Черк. у.] 

НѲОИТИЙ ( ненасытный , жадный). 

(См. Заздрість). 

Радъ, якъ би бго хто на сто воной посадивъ. 

Пігнався за зайцемъ,— та конѳві голову зломавъ. 1 Уш - у- 1 
Івъ би очима, та душа не приймае. 

Необачність, Неоглядність ( непредусмотрительность , неосторожность). 
(См. Нехотепшсть. Недбаіість). 

Не тогді, мати, лохи губи, якъ солодві, а тогді—якъ горкі. 
Прійдѳ коза до воза, та еіна не будѳ. [Черк. у.] 

Не тоді давати конбві вівса, якъ вінъ дивиться на пса. 

Не тоді коня сідлати, якъ треба ждати. 

Не тоді хорти годувати, воли на влови йти. [Уш. у.] 

Іхати на полевання, тоді пси вормити. 

Не продеретъ очі, продеретъ калитку. [Уш. у-1 
Де окомъ не доглядитъ, тамъ калиткою доплатитъ. 

Вѳршіть у стозі, бо нема на возі. [Черк. у.] 

Міияй бяки на волы, абн дома не були. [Уш. у-1 


ОідШгесІ Ьу 


Соодіе 


і 



— 278 — 


Суботнімъ штрихомъ на нѳдільный торгъ. [Уш. у.] 

Шкуру противъ,-а вовкъ у лісі. [Уш. у.] 

Нѳповинний. 

Нѳ іла душа часнику, не буде смердіти. [Уш. у.] 

Нѳправдивість ( несправедливость ). 

(См. Кривда. Лукавство). 

За мое хито—щѳ иене и набито. [Уш. у.] 

Людямъ калачъ купи, якъ не вгоденъ, — то самъ 8ъіси. [Черк. у.) 
Чухе видитъ підъ дісомъ. а свого підъ носомъ не видитъ. 

У людей бачишъ запороху въ оці, а въ себе и бѳрвена не бачишъ' 

[Черк. у ] 

МаЦЬКО ЗробиВЪ, МаЦЬКО ЗЪІВЪ. [Уш. у.] 

Нерівня (неравенство). 

Ти мѳні не Татьяна, а я тобі не Савка. [Уш. у.] 

Прийшла свння до коня, та шерсть не така. [Уш. у.] 

Рівнялась свння до коня, тількі шерсть не така. [Уш. у.] 

Рівняйся* кінь съ конемъ, а вілъ зъ воломъ. 

Кінь конбві нѳрівни. 

Нѳсвідомість (невѣдѣніе). 

Бі хто не відае, якъ хто обідае. [Уш. у.] 

Не знати, чи е въ Кузьми гроші. [Уш. у.] 

Нѳсправний (неисправный). 

Справной,—якъ вілъ до корита. [Уш. у.) 

Нѳсподіванѳ (неоокиданное). 

И въ голову не клавъ собі. 

Нѳтѳрплячка (нетерпѣніе). 

Нетерплячий Омѳлько въ' діхи рощину берѳ, на сковороді пере* 
печку пече. [Черк. у.] 

і Неудача. 

Куди не кинь,—а все клинъ. 

Хвативъ шиломъ патоки. (Уш. м 

I I, а 18 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



* г 


— 274 - 

Тоді будетъ бачивъ—якъ ракъ свиенѳ. * 

Въ вогню да въ положа. * 

Винінявъ жило на швайку. [Уш. у.] 

Напитавъ підрядъ, що ёжу и дідьво нерадъ. [Уш. у.] 

Идутъ наші—везутъ вваши. [Каменец. у.] 

Набравсь, якъ жай грушъ. [Уи. у.] 

По бороді тівло, а въ роті сухо. [Уш. у.] - 
Трафивъ добре! зъ дощу підъ ринву. [Уш. у.] 

По доброжъ обіді, зла вечера. [Уш. у.] 

Сподівався дідъ на жедъ, та й безъ вечери лігъ спати. 

Тифу дали оттаку! [Черв. у.] 

Підъ носоиъ въеться, та въ руки недаеться. [Черв. у.] 
Опарився, якъ окропожъ. 

Опарися на жолоці, то на зіиу воду дуе. [Уш. у.] 

Нѳймовірний ( недовѣрчивый). 

Хто не вірить, той нехай собі пережірить. [Черв. у.] 

Нівчемнѳ (никуда неюдное). 

Ні Богові свічка, ні чортові огарокъ. 

Зробивѳсь дядя—на себе глядя. 

Дю вербу не ножна и побить на віръ. [Черв, у.] 

Ні сѳ, ні тѳ (ми сё, ни то). 

Ні лій, ні наело. [Уш. у.} 

НІ лиха, НІ грушъ. [Уш. У-] 

Ні сѳ риба, ні ее жясо. [Уш. у.] 

У нашоі Параски ні гніва, ні ласки. [Кам. у.] 

Нісенітнеця (вздорь, пустяки). 

Якъ би не сѳе, тобъ було тее. [Уш. у.] ( 

Въ пустого въ порожне пѳреливати. 

Городить НІ СѲ, НІ те. [Черв, у.] 

Городитъ теревені. [Черв, у.] 

Що ти иѳлишъі—ні зіжу, ні ЛІТО. [Черв, у.] 

До пуття поговбрино не внать-що. [Черв, у.] 

Якъ нежа чого, то й се здасться. [Черв, у.] 

Ідного часу несли грушки зъ лясу. [Уш. у.р 

Ідноиу— вісіинадцять, другожу— 6§8Ъ двухъ двадцять. [Уш. у.] 




ОідііііесІ Ьу Ѵ,оо<ле 


— 275 — 


Ш своди, ш ту ди (неловкое положеніе). 

И сюди болячѳ, и туди горячѳ. [Уш. у.] 

Німѳць (нѣмецъ). 

По нікецькі нецкі, по руські КОриТО. [Уш. у.] 

Нгчь (ночь). 

ѣ 

Шчь свое право мае. 

Шчь—нати, все покрие. 

Хто по ночі ходить, той нѳмочі шукае. 

Ш. ночі — всі '-норови чорні. [Уш. у.] 

Нужда. 

(См. Біда. Бідний. Зіидні. Лихо). 

На безрибъі и ракъ риба, на безлюдъі и Хома чоловівъ. [Радом, у.] 
Кого не пришкас, той не посувае. [Уш. у.] 

Швчиться ворожити, якъ йена що въ ротъ вложити. [Уш. у.] 

Коза не хочѳ на торгъ —та видуть. 

Якъ не підешъ на иісто, то не буде чого істи. 


О. 


ОбравЪ (икона). 

(См. Богь)^ 

Якъ вжѳ ни Бога маеиъ, то вінъ вжѳ свячѳний. [Черк. у.] 

ОбІЦЯНВа (обѣщаніе). 

(См. Надія). 

Двінькуе, паночку, за теплее слово, а я вжѳ зіиу перѳзімовавъ. 

[Камеи, у.] 

Багацько офируе, та нічого не даруе. [Рад. у.] 

Мягка пистѳлюга—а твердо снатн. 

Обоподьність (взаимность). 

Рука руку мне, аби обидві біли були. 

Манко! хвали насъ,—ви йене, а я васъ. [Кам. у.] 

18 * 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



— 276 — 


Оглядність и Осторога (осмотрительность, предусмотрительность, осто¬ 
рожность, предосторожность). 

(Си. Розумннй. Прозірність). 

На все ввахай и на усъ собі мотай. 

Десять разъ одхіряй, а разъ одріхъ. 

* Лягай спать, та подумай якъ встать. (Рид. у.] 

Хто не вахять, той не мае. [Уш. у.] 

Треба світить очима по-за плѳчима/ [Черж. у.] 

Стѳрехенного а Богъ стерѳхе. 

Стѳрѳхе якъ ока въ голові. [Уш. у.] 

Дерхись берега—ряба бу де. [Чер. у.] 

Ціляй свій вікъ зъ торбою не зварися. 

Не всякому віръ. [Уш. у.] 

Не зъ всякимъ витайся, лучше людей распитайсл. [Уш. у.] 

Не спитавшлсь броду, не сунься въ воду. 

Напередъ невода не иди. 

Напередъ не виривайся, а въ ваду не мішайся. 

Чувъ-нечувъ, бачивъ-нѳбачявъ,—мовчм. [Уш. у.] 

Не клади пальця мехи двери. 

Не клади пальца въ ротъ, бо вкусишъ. 

Не кайся рано встати, молодимъ хенитись и пізно лягти. [Уш. у.] 

■ Хто рано хянився, хто рано вставъ — ніколи не похалкувавъ. 

[Чери, у.] 

Хто хлібъ носить, той істи не просить. [Уш. у.] 

Ввдихай тяхко—повезетъ легко. [Камеи. у.] 

Чеши, дядьку, зъ—рідка, щобъ не вадорнути. 

Не кашляйте, бо шляхъ близько. [Черк. у.] 

Зъ гори ноя мила, щобъ ти воза не побила. [Уш. у.] 

Де ідять—тамъ пхайся, де бьються—звідти втікай. [Уш. у.] 

Що пиши, а що лиши. 

Огонь 

Якъ мало дровъ, то и вогонь не хоче горіти. [Уш. у.] 

Одѳзка. 

Назадъ свитка—бо зъ узами. [Чер*. у.] 

Сукманка—не мамка, якъ ся істи хочѳ. [Уш. у.] 

Не П’зчо хорошо ходити., [Уш. у.] 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 


— 277 —. 


Одѳсъ. 

Одѳсъ—пѳсъ, пересиль —собака. [Чер*. у.] 

I 

Одру жижи (бракъ). 

(См. Жінва. Чоловікъ. Бохдння). 

Оженился—зажурился. ІУш. у.] 

Хто хоче крику, той нехай ожениться, або заміжъ лийде. [Чер*. у.] 
Ва гарного піди, гарне будѳ й лихо. [Уш. у.] 

Заміжъ хоче заразъ, а робить ні просить. [Черв, у.] 

За гарного підѳшъ—лиха нажиешъ. [Уш. у.] 

Не плачъ, нѳбого, що йдѳшъ за него; най плаче лінъ, що берѳ біду 

лъ ДІМЪ. [Уш. у.] 

Наілшися, напилпшся та й кглалтъ жѳнитися; а якъ зголоднію, то де 
жинку ПОДІЮ. [Чер*. у.] 

Онуки (внукъ—грядущія поколѣнья). 

Наші онуки зазнаютъ муки. , - 

ОПОЛОНИКЪ (розлиѳная ложксі). 

Якъ ополоникъ міжъ ложками. [Чер. у.] 

Осінь. 

Ложка лоди, цебѳръ болота. [Уш. у.] 

Прийшовъ Спасъ, держи руковиці про запасъ. [Уш. у.] 

Охота. 

Охота гіршъ нѳволі. 

Очи (глаза). 

Віръ своімъ очамъ, а не своімъ річамъ. [Уш. у.] 

Що очи не видять, того й не жаль. [Уш. у.т 

П. 

Панъ, паш И гатптя. (баринъ, барыня и барышня). 

(См. Ляхъ. Шати). 

Більшъ панілъ, ніжъ курей. [Уш. у.] 

Знати папа по халявахъ. 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



— 278 — 


Панъ въ чоботяхъ, а боси сліди знатн. 

Пани, съ чого сорочка—съ того пггани. 

Який панъ, такнй и кранъ. [Уш. у.) 

Обіщавъ панъ кожухъ, та тепло его слово. 

Паньска ласка на бнстронъ коні іздить. 

Паньска ласка до порога. 

Пани бъются, а мужикамъ чуприни трясутся. 

Пани бъются—Ивана чуприна болить. [Уш. у.] 

Паньске око коня тучить. 

Який вінъ панъ, коли хати не мае. [Уш. у.] 

Па нозі сапъянъ рипить, а въ горшку біда винить. [Уш. у.] 

Самъ папъ, самъ халаманъ. [Уш. у.] 

Мужикъ жинку бъе, коли хочѳ істи, а панъ— свище. 

Зъ панами не будь за панъ-братъ. 

Пишлабъ мама за пана, та папъ еі не хоче. [Уш. у.] 

Жаба на порігъ, а панъ за стілъ. 

Жаба свище, пана істи кличе. 

Не годишъ панамъ, а годишъ своему лихові. [Черк. у.] * 

Не оббирай мене до живого, видбороню тя відъ всего злого. [Уш. у. 
Бъ паньсвіиъ дворі брама широка, а вузько вийти. 

Якъ до пана идутъ, то два хваляться, а одъ пана—одинъ. [Чері. у.] 
Така пані — аби мухи не сідали. [Пои. губ.] 

Я паньского роду, не ходила боса зъ роду. [Черк. у.] 

Пекло (адъ). 

Товчѳться, якъ Марко ПО ПѲВЛІ. [Уш. у.] 

Туди дорога широка, звідти узька. [Уш. у.] 

Передавъ (испугъ). 

(См. Страхъ). 

Труситься ЯКЪ осичина. [Уш. у.] 

Битому й різву покажи, то вінъ боіться. 

Втівае, якъ варъятъ. [Уш. у.] 

Господи! прости—була на страсти! [Уш. у.] 

Утіканва не славна, алѳ дужѳ пожитѳчна. [Уш. у.] 

ПѳрІГЪ (пирогъ). 

(См. Іха). 

Пѳрігъ животові не шкодить. 

Чевайте, пироги, прийдѳ на васъ мясниця. 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



— 279 — 


Песъ. 

(См. Лукавство. Злість). 

Нѳ диво що кобила здохла, алѳ диво, хто давъ псамъ знати — що 
зъіли. 

Песъ пса ість, якъ нема барана. [Уш. у.] 

Не зъість песъ поки не поваляе. [Уш. у.] 

Песъ знае кого кусан. [Уш- у-] 

Не віръ собаці, бо вкусить. [Уш. у.] 

Не іденъ песъ—глнвко. [Уш. у.] 

Песъ и на Бога будѳ брѳхати. [Уш. у ] 

Скажѳна собака свого господаря кусан. [Уш. у.] 

Крутиться якъ несъ въ сливкахъ. [Уш. у.] 

Війско исовѳ и на Владику брехатиие. 

Не біжить собака відъ калача, алѳ відъ бича. [Уш. у.]. 

Не втікан песъ відъ колеса, тілько відъ бича. 

Вилян, якъ той песъ въ човні. 

Собака відъ хліба не утіче. [Уш. у.] 

Доти песъ не навчиться плавати, доки ёму ухами нальнться. [Уш. у.] 
Жиють якъ песъ съ котомъ. [Уш. у.] 

А бий же пса, най буде попомъ. [Уш. у.] 

Собачі голоса нейдуть по-підъ небеса. 

Богатий, якъ песъ кудлатий. [Уш. у.] 

Звикла собака за возомъ бігти—побіжить и за саньми. [Черк. у.] 
Висшъ такъ, якъ песъ коло ятки. 

Собаці собача й честь. [Рад. у ] 

Не радъ песъ, що вбито, та щѳ ногами дригас. 

Зсунувся, якъ песъ 8Ъ соломи. [Уш. у.] 

Зъ псячого хвоста сита не будѳ. [Уш. у.] 

Я тутъ, а пси горшки дома дѳруть. [Уш. у.] 

Пропавъ, якъ песъ въ ярмарокъ. 

Пусти пса підъ стілъ, то вінъ ноги на стілъ. [Уш. у.) 

Пестунъ (баловень).' 

Такий хлопецъ, що батькові штани короткі. [Черк. у.] 

Піблиза, ОбДѲСДИВИЙ (льстецъ, подлипала). 

Хто маститъ, тому візъ не скрипитъ. [Уш. у.] 

Підлазить, якъ чортъ підъ монастиръ. 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 280 — 


Підсліпий ( близорукій ). 

Очи якъ баньки, да нічого не бачать. [Рад. у.] 

ШДЪЯЧИЙ (подьячій). 

Нашъ підъячий любить хлібъ горячий, а якъ голодный — то ість і 

ХОЛОДНЕЙ. [Черв, у.] 

Дітгь, по над я и попівна (попъ, попадья и попоена). 

Нема нікому такъ добре на світі, якъ попові та котові: оба лежать, 
та хлібъ дурно ідять. [Уш. у.] 

Аби люде, то піпъ будѳ. [Уш. у.] 

Що не піпъ—то батько. 

Який піпъ, таке благословенство. [Уш. у.] 

Шпъ попові не рівня. [Уш. у.] ' 

Піпъ людей ховае, еховають и бго [Уш. у.] 

Піпъ свое, чортъ свое, а вітеръ свое. [Уш. у.] 

Такий світъ наставъ, що й піпъ засвиставъ. [Черв, у.] 

На те піпъ посвятився, щобъ по щѳркві крутився. 

Дурний ПІПЪ, дурна его Й молитва. [Черв, у.] 

Освятивъ піпъ паску— не стою его ласку. 

Не давъ піпъ дари, чортъ его бери. [Уш. у.] 

Піпъ живѳ зъ олтара, а писаръ зъ каламара. [Уш. у.] 

Піпъ-дѳрунъ дере и зъ живого и зъ мертвого. [Уш. у.] 

Піпъ и панъ—то одно. [Уш. у.] 

Попу отдай діжу въ тістомъ, то вінъ тісто вибире и очі тоби ві* 
дере. [Черв, у.] 

У попа здачи, якъ у шевця остачи. [Черв, у.] 

Нѳхай дзвонить—ёго нихто на панщину не гонить. [Черв, у.] 

Піпъ дзвонить за-для своеі користі, може чуе де хаптури поісти. 

[Черв, у.] 

Бий попа, тільки голову сховай, бо вона свячена. [Уш. у ] 

Останя въ попа жінка. [Черв, у.] 

Попові дзвонять, попадю въ села гонять. [Уш. у.] 

Хто любить попа, а я лопадмо. [Уш. у.] 

Хватаеться, якъ попівна 8аиіжъ. [Уш. у.] 

Свищи попоньку—дочка зъ москалями пішла. [Уш. у.] 

ПІСНЯ (пѣсня). 

Зъ пісні и казки слова не викидають. [Уш. у.] 

На що мині музики, коли въ насъ довги язики. [Уш. у.] 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 


— 281 — 


ШОТЪ (постъ). * 

Понеділокъ такъ помага, якъ старому палиця. [Черв. у.і 
Якъ поститимешъ, такъ виспѳшся. [Уш. у.] 

Пічъ (печь). 

И въ сиримъ веду чортъ валять. 

Пидьнування ( высматриванье , досматриванье, внимательность). 

Плльвуй себе, будѳ ЗЪ тебе. [Каменец, у.] ' 

Свого не бачивіъ відъ носомъ, а чухе нідъ лісомъ. [Уш. у.] 

Писание (письменность, акты письменные). 

ПІСЬМО 0ЧІ воле. [Радом, у.] 

Писаного сокірою не вирубаешъ. [Уш. у.] 

Що записано перомъ, того не вирубаешъ топоромъ. [БѢ»св. у.] 
Що записано перомъ— не витягнешъ и воломъ. [Уш. у.] 

Пиття и Пъянство (питье и пьянство). 

(См. Горііка. Корчма). 

Де ПЪЮТЬ, тамъ И ЛЬЮТЪ. [Уш. у.] 

Ее стільво пива, скількі дива. [Уш. у.] 

Напився,—скрутився. [Уш. у.] 

Пийтѳ жили—нови хиви, боякъ замрете, тоді чорта запъсте. [Уш. у.] 
Я німецьвого роду—пъю горілку, якъ воду. [Черв. у.] 

До ЗаГИНу ГОрІЛКу ПИТИМу. [Черк. у.] 

Прощай, резумѳ, взавтра побачимося. [Черн, у.] 

Хто пье до дна, тому не видать добра. 

* Не на те козакъ пье—що е; а на те —що будѳ. [Черв, у.] 

Руки 8олоті, та горло поганѳ. [Уш. у.] 

Лату на лату сади, а грішъ на горілку клади. 

Грішниву, покайся: покинь кварту, та возьиися до чланку. [Уш. у.] 
Добро ПЬЯНИЦІ Й КВарта. [Черв, у ] 

Наші неборачки, одинъ пішви, другой рачки. [Черв, у.] 

Збувся, тато, клопоту: хнто вмолотивъ, гроши пропивъ. 

Святий Царю, ані грошей, ні товару. [Уш. у.] 

Дувся, дувъ и эдоровья ся позбувъ. 

У пьяного на язиці, а у твердого на умі. 

Раки въ рота летятъ. 

Ёму світъ—якъ банька, а люде— якъ мухи. [Уш. у.] 


\ 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 




— 282 — 


Якъ пьянъ —то каштанъ, а якъ проспитьея — то и свині боіться. 

[Уш. у.] 

Та вінъ би маму свою пропивъ. 

Пъяному и Богъ зъ дороги звертас. [Радон, у.] 

Пъяному море по колина. [Уш. у.] 

Пъяяий—гГрше скаженого пса. 

Пъяний, такъ ЯКЪ дурний. [Радом, у.] 

Пъяний, якъ швець. 

Пъяпій свічки не'поставить. [Уш. у.] 

Пъяниця! пропивъ штаня, да щѳ й чваниться. [Рад. у.] 

Пъяниця — нѳдбалипй. [Уш. у.] 

Пъяниця пъе, а ему Богъ даѳ. [і'ш. у.] 

Духъ святий зъ нами — швець прийшовъ. [Черк. у.] 

Въ кого въ рукахъ, въ того въ устахъ. [Черк. у.] 

Гірко! колибъ ІЩѲ СТІЛЬКО. [Черк. у.] 

Пийтѳ білыпѳ—дурнімі будете. [Черк. у.] 

Випиймо ПО ПОВНІ, бо нашъ ВІКЪ не ДОВГІЙ. [Уш. у.] 

Хто не випъе до дна, той не мислѳ добра. [Чан. у ] 

На здоровья намъ, на безъголовья великимъ панамъ. 

Якъ цёму сволоку не розвиваться, такъ намъ не упиваться. [Черк. у.] 
Якъ до цего сволока чесну громаду збирали,* такъ щобъ насъ чесно 
за чубъ съ хати тягали. [Черк. у.] 

Випъемъ по-повні, вікъ же нашъ не довгій; не биймося, не лаймося - 
будьмо здерові. 

Безъ горілки— нема говірки. [Уш. у.] 

Будьмо здорові, якъ сірі корови, а я якъ бикъ ізъ чарки смикъ. 

[Черк. у.] 

На здоровье намъ, на злість ворогамъ, на безголовъе великимъ па 5 
намъ и тімъ бісовімъ синамъ, що завидуютъ намъ. [Черк. у.] 

Шинкарь пьяницю любить, та дочку эа нёго не видасть. [Уш. у.] 

Лиха (гордость, чванство, заносчивость). 

(См. Хвастлявість). 

Носиться, ЯКЪ СЪ писаною торбою. [Черк. у.] 

Носиться, якъ баба въ ступою. 

Хвальби повні торби, а въ тіхъ торбахъ пусто. [БѢіьск. у.] 

Родомъ—кури чубатя. [Уш. у.] 

Величается и куцій бикъ въ городі. [Уш. у.] 

Великого роду, а псбго ходу. 


ОідііііесІ Ьу 


Соодіе 


— 283 — 


Ми-то кислиді, зъ насъ то квасъ. [Черв. у.] 

На шиі штири хустки, а въ вѳшені самі пустки. 
е дѳ сісти, да нова чого зъісти. [Рад. у.] ■ 

Въ верха блищить, а въ сѳредині свищить. [Уш. уО 

ЩО ВЪ ТОМУ ТИТулІ, КОЛИ ПуСТО ВЪ ШКатуЛИ. [Чер. у.] 

Хочъ зъ чинами, та по по-підъ тинами. [Черв, у.] 

Високо літавъ, а низько сівъ. 

Хто високо літае, той низько сідае. [Уш. у.] 

Плата. 

(См. Ра ху по къ). 

Собъ! бицю до плота, яка заплата, така й работа. 

Плачъ. 

(См. Жаль). 

Такъ плаче, кричитъ: жива до Бога лізѳ. [Черв, у.] 

Сегодня такъ ридала, що до сліду приподала. [Черв, у.] 

ІІЛОХИЙ (скромный). 

На низькѳ дерево и коні скачутъ. [Черв, у.] 

Вудъ вивцѳю—вовкъ найдеться. 

Нахились—то й піша ворона будѳ бить. [Черв, у.] 

Повільність, Помірність ( умѣренность въ движеніяхъ и поступкахъ). 
Хлібъ, сіль да вода, нема голода. 

Не будь гіркий—бо тя приплюють, не будь солодкій—бо тя злижуть. 

[ ш. у.] 

Хто идѳ по волі, того голова не болі. [Уш. у.] 

Поганѳ (скверное, гадкое). 

Чортъ— не чортъ, а люде не такі. 

На криві узюрки криві палки. [Уш. у.] 

Поговіръ (дурная молва). 

Чи все то пириймати, що по воді пливѳ. [Уш. у.] 

Подаруновъ (подарокъ). 

Даровому конбві не .ваглядують въ зуби. [Уш. у.] 

На тоби, небоже, що мѳні не гоже. 

Чого не купити, того не жаловатн. [Уш. у.] 


ОідіНгесІ Ьу Соодіе 



— 284 — 


Позвеэва (пожаръ). 

Не внірай, кобило! похарі горятъ. [Черк. у.] 

Покірность (покорность). 

Покірне телятво дві матѳрі ссе. [Бѣш*. у.] 

ПокІЙ (і спокойствіе ). 

Святий спокою! гораздъ въ тобою. 

Повута (покаяніе). 

Де гріхъ, тамъ и покута. 

Попрівъ (упрекъ). 

Згодюсь я тобі не теперь, то въ чѳтвѳръ. 

Порада (совѣтъ). 

Що порада, то не зрада. [Чер*. у.] 

Послухай часомъ и дурня, то будешь розумнимъ. [Уш. у.] 

Посолъ и Посланецъ. 

Посла ні бъють, ні січуть. 

Посла ні січуть, ні рубаютъ. 

Ні посла, ні козла. 

Посміхъ (насмѣшка). 

Сміялася верша зъ сака, та й сама така. [Уш. у.] 

Потайний (скрытный). 

Наша хата зъ краю, я нічого не знаю. 

Потреба (необходимость). 

Аби біда—гроши найдуться. [Уш. у.] 

Похвальба (угроза). 

Жарти, жарти—а хвістъ на бікъ. [Чер. у.] 

Кому, кому —а куцому змелеться. 

Кому скрутиться, а куцому вмениться. [Уш. у.] 

Починовъ (пряжа). 

Починокъ безъ семи долинокъ. [Уш. у.] 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 


— 285 — 

Пошесть (эпидемія). 

Та дідьео ся наплачѳ, яеъ часто мруть. [Уш. у.] 

Правда. 

Правда въ моря вирѳнае. [Рахои, у.] 

Правда холодна, а брехня тепла. [Уш. у.] 

Давно торба полотномъ стала. [Уш. у.] 

Що правда, то не гріхъ. [Чер. у.] 

По правді роби, по правді й очи вилізуть. [Чер. у.] 

Люби, Боже, правду. [Чер. у.] 

По правді роби - доброго кіньця сподівайся. [Уш. у.] 

Чужого доброго не гудь, а свого лѳдачаго не хвалн. [Чер*. у.] 
Якъ умію — такъ і пію. [Чер. у.] 

Не СХОТІЛОСЬ у брѲХНІ ЯЗИКа ПОЛОМИТЬ. [Черн у.] 

Роби добре, добре Н будѳ. [Радон, у.] 

Говоритъ на вовка, алѳ и по-за вовка. [Уш. у.] 

Хочъ голъ, та справедливъ. [Чер. у.] 

Празнивъ. 

Не всякий день празникъ. [Уш. у.] 

Три дні работа—а день празнику. [Уш. у.] 

Праця и Працѳвитість (трудъ и трудолюбіе). 

(См. Лінощи. Робота. Діло). 

Хто зъ молоду працюе, той на старість пануе. [Уш. у.] 

Якъ робить, такъ и ходить. 

Якъ хочетъ богацько жита, то треба мало спати. 

Що хто робить, все собі. [Уш. у.] 

Якъ дбаешъ, такъ машъ. [Уш. у.] 

Безъ праці не будутъ калачі. [Уш. у.] 

Рано пташка росу оббнвае. 

Не відкладай на завтра, що ниньки будешь робити. 

Аби хтіли, можно найти муки на руки. [Уш. у.] 

Що робити, то робити, аби сидячого татары не взяли. [Уш. у.] 
Збувся тато лиха— все жито вмолотивъ. [Ушиц, у.] 

Роби, небоже, то и Богъ поможе. [Радой, у]. 

Роби воли можъ, іжъ воли ХОЧЪ. [Уш. у.] 

Робить—якъ чорнмй ВІЛЪ. [Уш. у.] 

Хто ВѲ8Ѳ, ТОГО ПОГОНЯТЬ не МОЖНО. [Черв, у.] 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



— 286 — 


Привитання (привѣтствіе). 

Ані слихомъ слихати, ані видомъ, видати. [Уш. у.] 

Приплодъ (приплодъ). 

ЧиІ биЧКН, а наші ТѲЛИЧКИ. [Уш. у.] 

Причина. 

Безъ причини смѳрті нема. 

Безъ підхоги дрова не горятъ. [Уш. у.} 

Прозірність (прозорливость). 

Еолибъ чоловібъ знавъ що впадѳ, тобъ соломи постеливъ. [Уш. у.] 
Щоби знаття, що въ кума пиття, то и діти забравъ. 
Перевѳдуться люде на Ицкову сучку. [Черк. у.] 

Пройденъ (проклятье). 

Нѳх&й коршакъ на ваши кури пасядиться. [Чер. у.] 

Щобъ тебе по*підъ лави. 

Пропажа (потеря). 

Пиніи що пропало. 

Прорва (обжора). 

Сирбта—а писокъ якъ ворота. 

Процѳсія (крестный ходъ). 

Хапай бики, бо процесія иде. [Уш. у.] 

Призвичаянне (привычка, навыкъ). 

Чого бикъ навивъ, того и въ иочі реве. 

Прививъ въ бідою—явъ риба зъ водою. (Уш. у.] 

Птица (пташка). 

Всява пташва свою пісьею ешвае. 

Всяка пташва свое гніздо знае. 

Рано пташва гаспівала, якъ би вішва не 8ъиа. 

Нема такого дерева, щобъ на нбго птидя не сідала. 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



— 287 — 


Р 

Ракъ. 

Змилувавсь Ботъ надъ ракомъ, -та давъ ёму очи не тамъ дѳ треба. 
Ракъ—неборакъ, де вщепнѳ, тамъ и знакъ. 

Разсудокъ (расчетъ, расплата). 

Прийдешъ, Юрку, по рахунву. 

Рай. 

Хто батька шануе, той собі рай готуе. [Уш. у.] 

Хочъ не въ раю, хочъ-би съ-краю. [Чер. у.] 

Ремѳство (ремесло). 

(См. Кравецъ. Швецъ. Кодіснтаъ. Ситніхъ. Різникъ). 

Більшѳ ремесла, більшѳ й злнднівъ. [Чер. у.] 

Було ремесло, та зільемъ поросло. 

Репьяхъ (репейникъ). 

Дѳржиться,—якъ репъяхъ кожуха. [Уш. у.] 

РІВНЯ (ровня). 

Братайся вілъ зъ воломъ, кінь зъ конемъ, а свиня объ тннъ, волн 
нема зъ кимъ. [Уш. у.] 

Якій іхавъ—таку здибавъ. [Чер. у.] 

Чортъ сімъ паръ постолівъ стоптавъ, поки іхъ до воны зобравъ. 

[Уш. у.] 

Сімъ паръ чортъ ходавівъ зноснвъ, нови іхъ до купи вложивъ. [Уш. у.] 
Якій чортъ, така ёго й жінва. [Чер. у.] 

Такий я добрий голий, якъ тн безъ сорочки. [Уш. у.] 

• 

РІДЪ (родъ, родство, родственники). 

(См. Семьа. Батько. Мати. Діти. Дідъ. Внукъ. Дочка. Сннъ. Сирота.) 

Доброго куща—добрий Й одростовъ. [Радом, у.] 

Не відвотиться яблучво відъ яблуньви. [Уш. у.] 

Явій рідъ, такий ПЛІДЪ. [Уш. у.] 

Ява яблуньва, таки яблува. [Уш. у.] 

Яве воріння, тавѳ насіння. [Уш. у.] 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



— 288 — 


Яка мама—таки дітки. [Уш. у.) 

Яка колода -такий клинъ, якій батько— такий синъ. 

Нашому роду—нема переводу. [Падт. губ.] 

Нема роду безъ вироду. [кап. у.] 

Поганому роду нема встиду. [Уш.,у.] 

Де своі ся пси кусаютъ, най чухі ся не мішають. [Уш. у.] 

Рідъ, рідъ! Якъ би загнавъ на лідъ, то такъ би й розчахнувся, 

[Черж. у.] 

Въяхи мене на всі чотири, тілько кинь мене мехъ своімі. [Чер. у.] 
Сорочка блихща—якъ свита. 

Біда не наші, та й біда зъ нашими. [Чер. у.] 

Свій ходъ не заплачѳ, то скривиться. 

СвШ коли не вкусить—то вщепнѳ. [Уш. у.] 

Сестра собі несла, а братъ собі бравъ. [Уш. у-] 

Братъ любить сестру богату, а чоловікъ хінку здорову. ч 
Зять любить взять, а тесть любить честь. ГУш. у]. 

Зять любить взять, а шуринъ очи хмурить, та не хочѳ дать. [Чер. у.] 
Якъ есть, то есть, а все-таки собака лучше, якъ тесть. [Чер. у.] 

РІЗНИКЪ (мясникъ). 

Теля щѳ дѳсь, а різникъ вхе зъ голкою забигае. [Уш. у.] 

Річва (рѣка). 

Де річки текли, тамъ и будутъ. [Уш. у.] 

Риба (рыба). 

есть риба, въ воді, та істи іі годі. [Уш. у.] 

Якъ таку рибу істи, то тілько хлібъ ровплёвувати. [Чер. у.] 

Риба шукае де глибшѳ, а чоловікъ де лішпѳ. [Уш. у.] 

Передъ неводомъ риби не лапай. [Уш. у.] 

Риньдя. 

Ходімъ, ринде, куди индѳ, де насъ люде нѳзнатимуть и риньдяш 
не зватимуть. [Поіт. губ.] 

Робота ( занятіе , трудъ). 

(См. Пр&ця. Дііо). 

Всему е кінѳць, тілько роботі нема кіньця. [Ра*, у.] 

Що зробити—то сегодня, а що зъісти - то вавтра. 

Аби руКИ, бІДа буДѲ. [Чері. у.] 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 


289 - 


Наіся ходакъ находить, німся чобітъ нагодить. [Уш. у.] 
Швндва робота—животу скорбота. [Уш. у ] 

Р 088 ЯВ& (ротозѣй). 

Въ Рнмі буш и пали не видаш. 

На коневі ідѳ и коня шукав. [Черж. у.] 

ЗЦось не доглядівъ, то допіатнвъ. [Уш- у ] 

Хто ПІЗНО приходить, ТОЙ самъ собі ШКОДИТЬ» [Каи. у.] 

РовМОВа (разговоръ). 

Люба розиова, якъ въ кобилою въ болоті. [Уш. у.] 

Ровумъ (умъ, разсудокъ). 

Розукъ бІЛЬШИЙ ЯКЪ сила. [Уш. у.] 

Кохна голова нас свій розуиъ. 

Мудрий голові ДОСИТЬ ДВІ слові. 

Людей питай, а свій розумъ май. [Уш. у.] 

Що знаешь—о тіжъ не питай, а свій розуиъ най. 

Якѣ скаже що, то такъ якъ въ око влілить.. [Черв, у.] 

Не зъ Микити киити, аде зъ нимъ поговорити. [Уш. у.] 

Слухае, та иа усъ мотае. 

Розсказуе, якъ съ писаного. [Уш. у.] 

И ВОВКЪ еитий, И КОЗИ ДІЛИ. [Уш. у.] 

Знае на чинъ світъ стоіть. [Уш. у.] 

Ви мене розберіть ио чисницямъ. ['іерк. у ] 

Роскіпгь (роскошь). 

> (См. Багатий). 

Плавае, якъ вареникъ въ маслі. 

Роспуста (развратъ, похотливость). 

(См. Вдача. Вина. Кара. Жінка.) 

До чого бикъ навивъ, до того й реве. [Черк. у.] 

Забувъ що оженився, та й пішовъ въ солому спати. [Уш. у.] 
Кумъ не кумъ, а въ горохъ не лізь. 

Хочъ свиняча...., аби гаряча. [Черж. у.] 

Не всялуешъ дівви, воли паробокъ не хоче. [Уш. у.] 

Граеся, якъ мишка зъ вотонъ. [Ка*. у.] 

1,2 » 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



- 290 — 


Сідина въ бороді, а чортъ въ я...хъ. [Кіевсв. у.] 

Мало посту бабиному хвосту. 

Зъ діда, зъ прадіда скачѳ въ бороэну. [У*, у.] 

Ой вийду я на майданъ, кому зхочу, тому и дамъ. [Рад. у.] 

То въ тебе, кумѳ, то у васъ, а до насъ въ солому спать. [Черв. у.] 
И псові въ одну діру наскучить лазитя. 

За трохи молока—талъ бити бока. [Уш. у:] 

Не за то бито, що ходила въ жито, ало за то, що но ночувала 
дома. [Уш. у.] 

Якъ бочились ВЪ горосі, ТО Й ДОСІ. [Чер. у.] 


с. 

Сакъ (рыболовный снарядъ). 

(С*. Ряба). 

Вибачайтѳ, сакомъ піймавъ риби. [Черв. у.] 

Сварка (сора). 

(Си. Лайва. Війка). 

Подѳрлися, якъ песъ съ котомъ. 

За онучу збнли бучу. 

Два бъються—третій не мішайсь. [Радом, у.] 

Безъ піджогу дрова не горять. [Черв, у.] 

СВЯТИЙ На СВЯТОГО КРИВИТЬСЯ. [Черв. у.] 

И меже святими бувае суперѳчка. [Уш. у.] 

Сварка на воротяхъ не вісить. 

Сваха. 

Достанѳться каждій свасці по ковбасці. 

СВІДОВЪ (свидѣтель).' 

У свідка ОЧИ ЯКЪ у дідька. [Черв, у.] 

Світъ (вселенная, міръ). 

Скільки СВІта, СТІЛЬКИ Й дива. [Черв, у.] 

Сей світъ, якъ маківъ цвітъ. [Уш. у.] 

Дей світъ, якъ маківъ цвітъ: днемъ дише, а въ ночі спаде. [Уш. у.] 
Не тілько світа що въ вікні. 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 


- 291 — 


Хиба тільки й світа, що въ вікні — за вікномъ більшѳ. [Чер*. у.] * ' 
Світъ широкий— и дурні МІСТЯТЬСЯ. [Уш. у.] 

СВИНЯ (свинья). 

(См. Зіість. Рівня. Нерівня). 

Понура свЕНЯ, глибоко корінь копае. [Уш. у.] 

Знай свиня стійло. [Черк. у.] 

Знае свиня—що норква. 

Свині зъ земли не підняти. 

Побраталась свиня съ пастухомъ. [Уш. у.] 

Якъ би свиня роги мала, тобъ всіхъ людей виколола. 

Добре Богъ зробивъ, що не давъ свині рогівъ. [Уш. у.] 

Не дай, Боже, свині роги, бо всі гори ноконас. [Как. у.] 

Нема надъ попову свиню. 

Свині не до поросятъ, коли іі смалять. [Уш. у.] 

Свое (свое). 

(См. Власть. Користь. Чуже). 

Своя сермяжка не тяжка. 

Братъ не братъ—а въ горохъ не лазь. 

Бодай и несъ свою хату мавъ. [Уш. у ] 

Село. 

Нема села — безъ мужика богатого, пса кудлатого и білоі кобили. 

[Уш. у.] 

Нема ліса безъ вовка, а села безъ сукиного еина. [Гад. у.] 


Семья. 

(См. Чоловикъ. Жінка. Рідъ. Батько. Мати. Дочка. Синъ. Дідъ. Вдова. Вдовецъ. Дітн). 

Своя хата повришка. 

Боявъбись я своеі сорочки. [Уш. у.] 

Мужъ и жона—ідна сатана. 

Чоловікъ и жіна—одна сатана. 

Чоловінъ любить жінку здорову, а тещу богату. [Уш. у.] 

Зъ синомъ сварися— за стілъ бериея, зъ зятемъ сварися—за двери 
берися. [Уш. у.] 


Сердитый (сердитый). 

(См. Зіість). 

Надувся, якъ сичъ на морозъ. 
Надувся, якъ вошъ на морозъ. [Уш. у.] 


19 * 

ОідШгесІ Ьу Соодіе 



- 292 - 


Сила. 

(См. Богатство. Старшій). 

Скачи, вражѳ, якъ панъ кажѳ. 

Зъ богатымъ не судися и зъ сильнымъ не борись. 
Сильного руку Богъ судить. [Уш. у.] 

Чия лата, того й правда. 

За тинъ, Боже, хто кого зможе. [Уш. у.] 

Поздоровъ, Боже—спину, а кулаки выдержать. [Черв, у.] 
ПобаЧИМО, ЧИЙ ЧОртЪ ДуЖЧИЙ. [Черв, у.] 

Кому, кому— а куцому змелиться. 

Діпшѳ поклонись голові, ніжъ хвостові. 


Синъ (сынъ). 

(См. Семья. Батыю). 

Хто мае синки, той готуй сумки. [Черв, у.] 
СИНИЦИ (синица). 

Пропадетъ, якъ снниця въ кузобі. [Черв, у.] 


Сирота. 

(С*. Идъ. Сенъя). 


Що сирота, то пустота. [Уш. у.) 

Світъ великий, а нема де дітись. 

Чужѳ добро - по-підъ очима мокро. [Уш. у.] 

За сиротою Богъ 8Ъ Калитою. [Уш. у.] 

Горе сироті и бородатому. [Уш. у.] 

Тоді въ сироти неділя, коли сорочка біла. [Черв, у.] 
Якъ сирота ожениться, то и нічъ мала. [Как. у.] 

Не ізъ ідного пеца хлібъ івъ. [Уш. у.] 

Сирітьскі. слези не пропадуть. [Уш. у.] 


Сиръ (творогъ). ' 

Сиръ тілько відкладний добрий/ [Уш. у.] 

СИТНИКЪ (дѣлающій сита). 

Не сватъ СИТНИКЪ коробѳйникові. [Черв, у.] 
Збново ситце на кілочку. [Уш. у.] 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 


- 293 — 


Сведений ( бѣшеный , сумасшедшій). 

(См. Дурень). 

Не поможѳ бабі кадило, якъ бабу сказнло. [Уш. у.] 

Скупив (скупой). 

(См. Богатство). 

Сидить песъ на сіні, самъ не ість и другому не дае. 

Лежитъ, якъ песъ на стѳрві, и самъ не ість, н другому не дае. 

[Уш. у.] 

оахтівъ ТИ у ЯЛОВОІ коровн молока! [Уш. у.] 

Ідного минувъ, а другому не давъ. [Уш. у.] 

Багацько два грибкн въ борщъ. 

Багато двухъ грибківъ въ борщъ, буде й одного. [Кам. у.] 

Давъ би на молебенъ— та собі потребенъ. [Уш. у.) 

Ні вамъ, НІ МѲНІ, НІ НОНОВІ, НІ наЙМИТОВІ. [Черн, у.] 

На що намъ люде въ насъ самихъ буде. [Черв, у.] 

Радъ би гостю—хліба шкода. [Кам. у.] 

ТІЛЬКО ДЛИ НИХЪ—ЩО ВЪ НИХЪ. [Кам. у.] 

Такоі ласки—можно достати и въ Параски. [Уш. у.] 

У нбго 8ІМОЮ лёду не випросишъ. [Уш. у.) 

Та вінъ зъ рідного батька злупить. 

Живъ такъ, якъ бісяка въ скалахъ. [Черв, у.] 

Скупий збірае, а чортъ калитку носить. 

Хто бугаями орѳ, а дйкомъ збірае, той нігди хліба не мае. [Уш. у.] 
Мале пожалуетъ, велике втераешъ. 

Якъ умрѲМО— НІЧОГО НѲ ЗаберѲМО. [Черв, у.] 

СдііШЙ (слѣпой). 

(См. Підсдоий), 

Небачить—якъ сліпа курка проса. 

Чогобъ хотівъ сліпий, якъ би бачивъ світъ. [Уш. у.] 

Слово. 

(См. Письмо. Мова). 

Добре слово лучше ЯКЪ ГОТОВІ гроши. [Уш. у.] 

Слово—не горобедь, назадъ не вѳриеться. 

Съ пісьма слова не викидають. 

Служба. 4 

За Богомъ молитва, ва Даремъ служба не заводиться. [Черв, у.] 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



— 294 — 


Смакъ (вкусъ, вкусное). 

Нема надъ рибу—лннину, надъ мясо— евнннну. 

Смаку- якъ въ печеному раку. [У*, у.] 

Иншнй любить попа, а иншяВ попадю. 

Добре 8ъ макомъ, добре й такъ. [Чер«. у.] 

Трошки— та чого доброго. 

Смерть. 

(См. Судхвне) 

Ідноі смѳрті ре минешъ, а двохъ пе буде. [Уя. у.] 

Хто жис, той умрѳ. [Уш. у.] 

Смерті не відпертн. [Уя. у.] 

Відъ смерті и въ склепу не заморуешъся. [Уш. у.] 

Умірать—не на візъ кластись. 

Самъ еобі смерті не придаси. Пере, у.] 

. Не шукай смерті— сама знайдѳ. [У я. у.] 

Яке життя — така смерть. [Уя. у.] 

Думка-за моремъ, а смерть—ва плечима. [Радом, у.] 

Думка наша за горами, а смерть за плечами. 

Не така страшна смерть, якъ намалёвана. [Уш. у.] 

Нехай мруть, та дорогу труть, а якъ ми сухарівъ насусимо, то й 
сами рушимо. [Чері. у.] 

СмІХЪ (смѣхъ). 

(См. Насмішковдтий). 

Засмійсь, Матвійку, дамъ копійку. [Чер*. у.] 

Зъ кого ся насмівають, зъ'того люди бувають. [Уш. у.] 

Смутовъ (хрустъ). 

Більше смутку—ніжъ радості. [Уш. у.] 

Сова. 

Знати сову по полёту. , 

Чи совою въ пень, чи совою въ дуба, а все сові дуба. [Уш. у.] 
Сонъ. 

Не буде лиха—коля спить. 

Спали, спали, въ курячу ногу заснули. [Чер*. у.] 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 295 — 


Дурнжця, КОЛЯ батько сниться! [Черв, у.) 

Якъ ЖИВвТЬСЯ, такъ И ПЛѲТѲТЬСЯ. [Черв, у.] 

Сорока. 

Заглядае, якъ сорока въ кістку. 

Що чула сорока, то дубові сказала. [Уш. у.] 

Сорока въ вола, а девять на іі місцѳ. 

Сорокъ (срамъ, стыдъ). 

Псові очи продавъ. [Уш. у.] 

Дайте биу СТИДЪ! [Черв, у.] 

Танъ тільви черезъ огонь пѳрѳсвочишъ, то й соромъ покинешь. 

[Черв, у.] 

Сшлва (товарищество, артель). 

Тамъ ся добре, діе, де два оре, третій сіе. [Уш. у.] 

Сшлва —чоловікъ та жінва. [Уш. у.] 

Старость (старость). 

(Си. Зрістъ. Краса). 

Старість не радість. 

ПОВИ ДІДа—ПОТИ Й ХЛІба. [Черв, у.] 

Де старий спотвнѳться, тамъ нѳхай молодей добре напнѳться. [Черв, у.] 
Старого коня не навчишъ [Черв; у.) 

Старий—якъ малий. [Рад. у.] 

Старо— якъ мало, що побачить, того й просить. [Рад. у.] 

Старий—а дурний. [Уш. у.] 

Явъ-би літа верну лися, то щебъ хлопді горну лися. [Черв, у.] 

Якъ була молода, то була и врода; а теперь на виду, то й въ дзер- 
калі не найду. [Зодот. у.] 

Не надовго старий сміется,. 

Старший (начальство, старшій по положенію или возрасту). 

Волій—голові кланяться, якъ хвостові. 

Безъ голове— війско гнне. [Уш. у.] 

Безъ порядку ВІЙСКО гнне. [Радой, у.] 

Куди голва—туди й нитка. 

Буди голова, туди й хвістъ. 

Старший Гряць—якъ Параска. [Камеи, у.] 


I 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



- 296 - 

Старецъ (нищій). 

(См. Бідвость). 

Якъ не назнвай, а хдіба дай. 

Хто мае хлібъ въ торбі, той не сядн на горбі. іУш.’ у.] 
А ну-тѳ, сліпці,—вбірайтееь до ворьцл! [Чер*. у.] 

Хто не мае, той не терне. [Ув. у.] 

Страхъ. 

(См. Передокъ. Небій). 

Страхъ мае очи великн. [Уш. у.] 

У страха очи велики. [Ув. у.] 

Де страхъ, тамъ и Богъ. [Радом, у.] 

Бояться вовка та въ лісъ нейти. [Уш. у-] 

Бояться нона, нейти въ вівтаръ. [Ув. у.] 

Стрілѳць. 

Стріледь стріляе, а Богъ кулі носить. [Уш. у.] 

Судъ. 

(См. Басарн&ка. Кривда. Панъ). 

Нехай буде, якъ скажутъ люде. [Уш. у.] 

Не помастишъ не поідишъ. [Уш. у.] 

Суд ЯБеНв (суженое). 

(См. Вдача. Доля. Недоля). 

Такъ буде, якъ Богъ дасть. [Ѵв. у.] 

Смерть и жона- отъ Бога назначона. 

СуженОГО КОНеМЪ НѲ объІДНШЪ. [Радом, у.} 

Сужѳнѳ не роспужене. 

Скорий самъ біжить, а на тихого Богъ нашле. [Уш. у.] 
Крути не верти, а треба вверти. 

Не шукай моря, и въ ковбані втопишъся. [У*, у.] 
Мруть люде , н намъ то буде. [У в. у.] 

На кого Богъ, на того й люде. 

Не всякому паномъ бути. [Уш. у.] 

Рубай дерево куди ХНЛИТЬСЯ. [Радом, у.] 


Оідііігесі Ьу 


Соодіе 



- 297 — 


Схожіе» (подобіе, сходство). 

(Си. Рівня). 

Чортъ чорта познавъ н на пиво позвавъ. [Уш. м 
Якій чортъ, така 0го й жінка. [Черж. у.] 

Лихий лихого зъ далека бачить. 

Крукъ крукові ока не виклюе. 

Який іхавъ, таку здибавъ. [Уш. у.] 

Трафила коса на капінь. 

Півнае свиня свое порося. [Уш. у.] 

Пізналися, ЯКЪ ЛИСИ КОНІ. [Уш. у.] 

т. 

Тавмніоть (тайма). 

Якъ бп въ серці двѳрці, то увесь світъ бн знавъ. [Чер. у.] 
Таланъ. 

(См. Дотепність. В дача. Доля). « 

Кону таланъ, тону й дуля* [Чѳр. у.] 

Хоть робп, проститься, якъ йена талану, то йена нічого. [Уш. у ] 
Танецъ (танецъ). 

Танецъ не робота, але зъ нбго яка гронота. [Уш. у.] 

Куди бідножу за грішъ танцавати. [Уш. уо 
Лѳдаякіі танѳчниці и фортухъ на заваді. [Уш. у.] 

ТѲЛЯ (теленокъ). ' 

(См. Корова. Дурень). 

Гарцюе, якъ теля на потузі. 

Скаче, якъ теля на нотузку. [Уш. у.] 

Дурному тѳляті не даватн чепеляти, бо іаріжѳтъся. [К«. у.] 

Тепло. 

Добра річъ, якъ въ хаті пічъ. 

Тѳрнлячха, Потернінна (терпѣніе). 

(См. Надія. Чеханвя). 4 

Эхе! терпи, —що терпѳць увірвався. [Чер. у.] 

За потерпіпня дастъ Богъ спасіння. [Р»д. у.] 


ОідШгесІ Ьу 


Соодіе 



298 — 


Пѳреиелеться—мука буде. [Уш. у.] 

Сиди тихо, най спить лихо. 

Терпи шило, чогось хтіло. [Уш. у.] 

ПѳрѲМНѲТЬСЯ, та Й талъ ЫНѲТЬСЯ. (Чер. у.] 

Сиди у нора та чѳкай погоди. [Уш. у ] 

Хто терпенъ, той спасенъ. [Уш. у.] 

Чѳкай, и на нашій улнці буде прагннвъ. [Уш. у.] 

Терпи душа, спасена будѳшъ. [Уш. у.] 

Тѳрпллчка ввірветьси. [Жшт. у.] 

ТѲРЛИЧЪ (растеніе). 

Болибъ не тѳрличъ, не бувъ би я твій паничъ. [Уш. у.] 

Тіонота (тѣснота). 

Густо, якъ въ горшку. 

Торгъ (торговля). 

» 

Отто набравъ грошей ва пѳрѳць. [Уш- у.] 

, Бачили очи, що куповали, теперь іхтэ, хоть повилавьтѳ. 

Не навчйть купча, а навчйть продажа. [Чер. у.] 

Пѳршого вунди не кидайся. [Уш. у.] 

Кулиги—не вупнти, а поторговати иохна. [Уш. у.] 

Заочного купца батогаии бъють. [Чер. у.] 

Тру ДІСТЬ (трудность). 

Трудно, якъ до Божого гробу. [Уш. у.] 

Туръ. 

Ми теперь, якъ тури въ горахъ. [Поі. *у<4 

\ і 

Тютюнъ (табакъ). 

Ну-тѳ, силки, —эа люльки, паска постоіть, а поросяти чортъ не візые. 

[Ч^р. у.] 

Покуриио люльки, та вабудииось дуики. [іер. у.] 

Табави понюхати,—ради послухати. [Уш. у.] 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 299 - 


У. 

УмІЛИЙ (умѣлый, умѣющій). 

(См. Дотепннй. Наука. БувыиА). 

У ВМІЛ0Г0 руки НѲ болять. [Чер. у.] 

Ухова (договоръ). 

I 

Взявся эа гужъ, то не кажи, що не дужъ. [Рад. у.] 

У партий (упрямый). 

Говори, чортѳ, за попомъ. [Уш. у.] 

У партий якъ цапъ. [Уш. у.) 

Ходъ биу клинъ на голові теши. [Уш. у.] 

Горбатого випряиить могила, а упрямого дубина. 

Ухо. 

Якъ не глухо, ДО ЩО скажи, то почуе. [Рад. у.] 

X. 

Хлібъ (хлѣбъ). 

(Си. Хліборобство. Іжа). 

Треба неба, треба й хліба. 

Лежачего хліба щгде нема. [Ра*, у.] 
бденъ хлібъ эавшѳ приісться. 

Кий на кий водить, а хлібъ на хлібъ ні. 

Возъ хліба 'не обідъ. [Черк. у.] 

Зъ хліба въідъ не будѳ. [Черк. у.) 

Дурне сало бевъ хліба. [Черк. у.] 

Хліборобство. 

(Сх. Хлібъ. Дорідъ. Господарство). 

Сякий, такий торгашъ, та все ість калачъ, а хліборобъ — хліба 
робкть, хлібъ и ІСТЬ. [Черк. у.] 

Виори МІЛКО, ПОСІЙ рІДБО, та и уродиться ДІДЬКО. [Уш. у.] 

Якъ посіешъ, такъ и зберешъ. 

Якъ посіе, такъ ся вродить. [Уш. у.] 

Збожже сій, та ся надій. [Уш. у.] 

Де орѳ сошка, танъ хліба трошка. 

Якъ будено робити, такъ буде и родити. [Черк. у.] * 

До Мико ли,—пѳиа добра ніколи, 

На св. Макара,—пізній овесъ, а раньше татара. 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



— зоо - 


Хворість, Хвороба (слабое здоровы, болѣзнь). 

(Си. Спертъ). 

Скрипливѳ дерево довго хиве. 

Скрипуче колесо довго хжвѳ. [Рад. у] 

Скрипшве колесо багащько іздить. 

Худнй, икъ еиерть. [Уш. у.] » 

День біжить, а три дні лихить. 

Кого болить кості, той не дуиае въ гості. 

Хвадьхо, Хвальба ( хвастунъ, хвастовство). 

(Си. Пихж. Брехня.) 

Поки хвалько нахвалиться, то будько набудѳться. [Черж. у.] 

Хвальба сорочки не дастъ. [Уш. у ] 

Щѳ не 8ловивъ, а вхе скубе. 

Дай ѵ Боже, нашоиу теляті вовка зъісти. (У*, у ] 

Не хвались въ сіиъ день, а въ сіиъ літъ. [Уп. у.] 

Не хвалися, а Богу нолися. 

За іднииъ нострилоиъ сорокъ сіиъ качокъ убивъ. [Уш. у.) 

Не такъ ся добре діе, якъ ся говорить. [Уш. у.] 

• Добре дуть, якъ дадутъ. [Черж. у.] 

ц 

Цариця и Царь. 

За цариці *) іли паляниці, а за царя **) йена й сухаря. [Черж. у! 
Даръ, якъ отецъ, візьиѳ корову, пришле но скопецъ. [Уш. у.] 

Циганъ. 

Лаконий якъ циганъ на сало. 

Уиіла готувати, та не виіла давати. [Черж. у.] 

Приставъ, якъ 'циганъ до точила. [Черж. у.] 

Крутить, якъ циганъ сонцеиъ. 

Казавъ циганъ: нѳиа правда въ світи—тільки въ Бога, та у иене 
трошки. [Уш. у ) 

Якъ біжить—то дріхить, якъ впаде—то лежитъ. [Уш. у.] 

Обійдѳться циганьськѳ весілле и безъ марципашвъ. [Вмеі. у.] 

Циганъ за коинанію дався повісить. 


*) Екатерины П-й. 
♦*) Павла І-го. 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— аоі - 




Цівавий ( любопытный ). 

Цікавий, то босий. [Уш. у.] 

Хто багацько. знае, той мало мае. 

Цілуванна (поцѣлуй). 

На здогіныд не націлуешся. 

Ч. 

Часъ {время). 

(См. Пр08ІрН0СТЬ. Зрістъ.) 

Часъ на часу не стоіть. [Уш. у.] 

Щѳ до того багацько води утіче. [Уш. у.] 

До св. Духа не кндай кожуха, а по святому Дусі—зновъ ходи въ 
кожусі. [Черв. у ] 

Ни разомъ Кравівъ збудовано. 

Зъ однимъ разомъ дерево не ввалиться. 

Часъ плаци, часъ траци. [Уш. у.] 

Въ злій часъ мовчати, а въ добрий говорити. [Уш. у ] 

Було добре, та давно,— будѳ гораздъ, та не заразъ. [Черв, у.] 

Минули ти ч&си, що літали ковбаси. 

Минули ті роки, що распірало боки. 

За старого Хмеля, якъ було людей жменя. [Черв. у.] 

Свята година була колись, а теперь перевелась. [Черв. у.] 

Се було за короля Горошка, якъ було людей трошка. ' 

Доти збанъ воду носить, доки ухо не урветься. [Уш. у.] 

До часу збанъ воду носить, допуви«ся ухо урве. 

Дочекався гречаноі паски. 

Чѳванне {ожиданіе). 

Ждала баба внукового вниша, та вилізла душа. [Чер. у ] 

Дощивъ сбгодня влався, клався та й ни 8Ібрався. [Чер. у.] 

Жденд, ждемб та й жд&нки ноіли. [Чер. у.] 

Два третйго не ждутъ. [Рад. у.] 

Чернецъ (монахъ). 

Найшовъ чернѳць клубовъ— не радовался, згубивъ—не смутился. [Уш. у.] 
Буде въ чѳнця яйця, а зъ жида курки. [Черв, у.] 

Манашецьва элоба до гроба. [Черв, у.] 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 



ЧираХЪ (чирей). 

(См. Хорій.) 

И чирякъ дарение не саде— хиба почешешь. 

Чирякъ великій, а гною н&ло. 

Чодовівъ ( человѣкъ , муокг). 

(См. Люде. Жинка. Одружяяи). 

Не иісцѳ красить чоловіка, а чоловікъ иісдѳ. 

Чоловікъ—всёжу порядокъ. [Уш. у ] 

Сякий, такій- аби бувъ, аби хдіба раэдобувъ. [Уш. у.] 

' Най буде якъ ворона, та всехъ хоті оборона. [ уи - у-1 

Чортъ. 

(См. Богъ. Пекло. Дідько. Баба). 

Бога хвали, а чорта не гніви. [Уш. у ] 

Богу иолись, а чорта не гудь. [Чер. у]. 

Богу ся ноли, а чорта не дражнн. [Уш. у.] 

Богъ знае кто живий, а чортъ внае хто вире. [Уш. у ] 

Бону служишь, а купону кланяйся. [Уш. у.] 

Ніиъ Богъ зиалюе, а чортъ въість. [Уш. у.] 

Давъ Богъ празникъ, а чортъ работу. [Рад. у.] 

Чорта христи,. а вінъ въ воду лізе. 

Чортъ и гораии перѳверне. 

Чортъ, чортѳ, н& грушъ, та тільки иене не рушъ. [Уш. у.] 

Чортъ на кривий нозі хиве. [Черв. у.] 

Шпъ ВЪ ДЗВІНЪ, а чортъ ВЪ КОЛОТИЛО. [Уш. у.] 

Шлъ въ дэвінъ, а чортъ въ колотило та й кажѳ, що голоснішѳ. 
Приступи дідько до нона. [&«. у.] 

Засівъ чортъ въ болоті. 

Закохався якъ чортъ въ сухнй вѳрбі. [Уш. у.] 

Де чортъ любить?—Въ болоті. [Уш. у.] 

Убрався якъ чортъ на утренню. 

Зъ чужого чортяти не доховаесся свойго дитяти. [Уш. у.] 

Не такий чортъ страшній, якъ бго иалюють. 

Чудеса. 

Чудеса въ решети: дірокъ багацько, та нікуди вилізти. [Чер. у.] 

Чуде (чужое). , 

(См. Ваздрість. Аористъ. Крадіжъ. ЗлодіЙ. Бина. Кара). 

Меже чухи щинці не клади свихъ пальцівъ. [Уш. у.] 

Не нашъ візъ, не нашъ и кінь. 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 303 — 


Въ чухе просо по пхай носа. [Уш. у.] 

Въ чухий вагороді не будѳ худоби. [Уш. у ] 

Въ чухого нова середъ дороги влізай. [Уш. у.} 

Въ чухого коня середъ дороги злівай. [Уш. у.і 
Хю чухе бѳрв, того Богъ побъе. 

Чухого возіешъ хнѳню, а свого датъ пригоршнею. [Уш. у.] 
Чухгаи руками тільки вогоиь загортать. [Уш. у.] 

Добре вою чухого вогню ноги грітй. [Уш. у.] 

На чухий воровай— очей не поривай. [Чер*. у.] 

На чухий воровай рувъ не протягай. [Вѣіьс*. у.] 

На чухий воровай рта не роззявай. 

На чухий трудъ ласий не будь. 

Де не оравъ, танъ не сій. 

ЧуЖИНа (чужбина). 

Танъ добре— дѳ насъ иена. 


Ш. 

Шати (убранство ). 

Наши лати переходятъ паньсви шати. 

Швецъ (сапожникъ). 

Вібрався, явъ шведъ на торгъ. 

Швецъ не наша віра, бо натягае шкуру. [Уш. у ] 


Швидкій (скорый). 

Швидкій, явъ йуха на окропі. 

Не хватайтесь духе, явъ нопівна заміхъ. [Чер. у.] 
Вінъ тільки за дугу, а ви вхе й на возі. ічер. у] 
Біхить, явъ но свячѳну воду. [Уш. у.] 

Не біхи но-нередъ батька въ пекло. [Чер. у.] 
Спрягнувъ явъ зъ лука. 


Шнбѳнвца (висѣлица). 

(С*. Кара). 

Шшлн наші въ гору, но два нашибѳнидю. 
Шило («мило). 

Шила въ нішву не утаішъ. [Уш. у.] 


ОідШіесІ Ьу 



- 304 — 


Шляхта. 

(Сх. Павъ). 

Шляхта не нашоі віри-въ середу солонину іла. [Уш. 7-] 

Щ 

Щаетя (счастье). 

(См. Дои). 

Щаетя луччѳ, якъ готові гроши. [У*, у.] 

Щаетя, якъ трясця—кого схочѳ, того нападе. [У®, у.] 

Прибудь щаетя, ровужъ- будѳ. [Уш. у.] 

Хто доброго чоловіка иинае, то! щаетя не нае. [Чер. у.] • 

Не родись хороша, а родись щастлива. [Чер. у.] 

Не родись красній, а родись щасній. [Ком. у.] 

Щѳдрий. 

На щедрого Богъ посилае гостя, на скупого злодія. [Чер. у.) 

Хто дае, той мае. [Уш. у ] 

Щирий (искренній, радушный). 

Чинъ хата богата, тижъ и рада. [Уш. у.] 

Іжте гості и жовчайтѳ, а за рѳшту вибачайтѳ. [У*- у ] 

Щука. 

Щука вжерла, а зуби не вжерли. [Черт 

Ю. 

Юра Св. (Св. Георгій). 

На Юра сховаеся въ хиті кура. [Уш. у.) 

Юриста (адвокатъ). 

(См. ПідъячіА). ч 

Дере ко8а лозу, а кову вовкъ, а вовка мужикъ, а мужика папа, а 
пана юриста, а юристу чортівъ триста, 

Я. 

Явивъ (язык»). 

(См. Мова. Мовчалвість). 

Мовчи, язичку, дажъ кашки. [Чер. у.і 
Язикъ на конець світа завѳдѳ. [Уш. у.] 

Тоді ій наврочить, якъ черезъ голку язикъ проволочить. [У*, у.і 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



ЗАГАДКИ. 


В. 

Барабанъ. Вверху кожа, внизу тоже, а въ середині пусто. 

Беамінъ. Тяжча голова одъ тіла. [Бѣлы*, у.] 

Біда. бетъ таке вілля, що и сліпи знаютъ. [Ушиц, у.] 

Б ложа, а) Чориѳнъке, иалѳньве—ходъ би яку гниду колоду то пере- 
вѳрнѳ. [Уш. у.] б) Стоіть панна на кганку, чухатся въ поганку. 

[УШИЦ, у.] 

Богъ, земля, вітѳръ, нічъ. Батько високий, кати низька, синъ вру¬ 
чений, дочка сліпа. [Уш. у.] 

Богъ, земля, очи. Що въ світі богатшѳ, що діпше, а що швидшѳ? 
Богъ, пічъ, вітеръ. Тато високо, иаиа сліпа, дочка крива. [Ушиц, у.] 
Борона, а) Чорна, верста все поле вкрила. [Ушиц, у.] б) Дирява верста 
все поле закрила. [Каменец, у.] в) Дирява радюжва все доле збігае. 
[Бѣльск. у.] г) Дирява плахта все поле закрила. [Бѣлы», у.] д) Попова 
ХОртИДЯ ПО ПОЛІ верТИТЬЦЯ. [Балтск. у.] 

Бочка. Стоіть дівва на дворі, на ій голи падюри. [Бѣльск. у.] 

Будякъ, а) Цвіткж ангольсвиі, а кіхті диявольськиі. б) Стоіть коли- 
хаетьдя, красною головою вѳличаетьця, лежачи бодаетьця. 

Буравъ. Сірий кілъ черезъ дерево прошовъ. 

Буракъ, а) Чѳрвоний когутъ по-підъ вемлю плюе. [Ушвд. у.] б) Кондратъ, 
■ій братъ, підъ вемлю пішовъ, грошей пайшовъ. [Ушиц, у.] в) Золений 
когутъ червоніе. [Ушиц.у.]г) Сидитъ півень у хліві, а косиці на дворі. 

д) Надъ водою стоіть когутъ зъ бородою. [Ушиц, у.] 

I, а. 20 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



- 306 - 


в. 

Варстатъ . На штирохъ ногахъ, на двохъ верхахъ, на двохъ кишкахъ' 

на ОДНИЙ ГОЛОВІ. [Ушиц, у.] 

Вѳдикдень. Сіиъ літъ мосту, на мості яблунька, на ній цвітъ - весело, 
на весь СВІТЪ. [Ушиц, у.] 

Відра. Два голуби летать— ЗЪ НИХЪ кровъ каптить. [Ушиц, у.] 

Вівно, пічъ, пошлъ у печи. Одно каже: „світай Боже“; друге 
кахѳ: , не дай Боже*; а трете каже: „мені все одно, що въ день- 

ЩО ВЪ НІЧЪ*. [Ушиц, у.] 

Вілъ. Штири тики, два патики, сёме замахайло. [Ушиц, у.] 

Вшивъ, а) Шатаетьсл, матаеться, но-підъ пічъ ховаеться. б) Скручений, 
звязаний— ПО хаті танцюе. [Ушиц, у.] 

Вітѳръ. а) Що безъ НІГЪ біжить 1 ? [Ушиц, у.] б) Меже діръ біжить кінь. 
[Уш. у.] в) Що рідше відъ води? [Ушиц, у.] г) Безъ рукъ, безъ НІГЪ— 
двери відчиняе. 

Вітравъ. На восьми ногахъ стоіть, а штирма очіма на вітѳръ глядитъ. 

{Бѣльск. у.] 

Воввъ, песъ, вівця. Прмйшла потата підъ моі ворота— питаетъел хе* 
пети,—чи въ домі понура. [Уш. у.], 

Воввъ, вова, собака, люди, воні. Прийшла шайда-байда, взяла 
стрики-брики; якъ почули мъяЬиники, та сказали житникамъ: „сі- 
дайтѳ на вівсяники, доганяйтѳ гаайду-байду, віднимайте штрики-брики. 
Вогонь. Червонѳ теля чорну корову ссе. 

Вода, болото, очеретъ. Ідно біжить, друге лежитъ,трете стоіть. [Уш. у.] 
Вода, а) Іду, іду—ні дороги, ні слідѵ. [Уш. у.] б) ! Въ чимъ дзюри не 
вивертишъ? [Уш. у ] 

Вода и очеретъ. Одно каже: „ходімъ*, а друге каже: „ поклонимся*. 
Воли и шпениця. Ишовъ дорогою, наймовъ добро въ добрі и добро 
добромъ вигяавъ. [Уш. у.] 

Восвъ. а) На вогні париться, а на вітрі сушиться, б) По воді ходить, 
по воді сохнить. ‘ : 

Вишня. Вишневий смакъ,—чого воно такъ? [Уш. у.] 


ОідШгесІ Ьу 


Соодіе 



— 307 


г. 

Гадюка. Круглепьке, довгеньке, на чолику лисеньке. [Уш. у.] 

Гадюка и шабдя а) Ишовъ дорогою, найшовъ зло и зло зломъ за¬ 
рубавъ. [Ѵш. у.] б) Середъ ліса навалокъ желіза. [Уш. у.] в) За лі- 
сомъ-перелісомъ жѳлізо лежит:.; піхто ёго не можѳ підняти. г) Посе- 
редъ села лежитъ залізо—ніякъ йго въ рукивзяти. [Уш.у. и БалтсЕ. у.] 
Гарбувъ. а) Безъ віконъ, безъ дверей -повна хата людей. [Уш. у.] б) Ма¬ 
ленькій погребецъ повенъ яець. в) Безъ рукъ, безънігъ на п.іітъ 
лізе. 

Гарбуэиня. Тяну лися старці черезъ плітъ за пальці. [Уш. у.] 

Годка, а) Жолізна свиня. мотузяний хвістѣ. [Радом, у.] б) Тоненька, то- 
непька—два пхас, а третій тримае. [іш. у.] 

Годова. Стоіть хапунъ, підъ хапуномъ сапунъ, підъ сапуномъ моргульці, 
підъ моргульцями поляна, підъ поляною лісъ. [Уш. у.] 

Голосъ, а) Не видати, не слихати,—тілько знати. [Уш.у.] б) Якъ Богъ 
дастъ, то й вікномъ подастъ. 

Горохъ. Еріпко стоіть, слабко вісить. самъ косматий, конецъ лисий. 

[Уш. у.] 

Горшокъ. Чернецъ-молодецъ по коліна въ золоті. б) Чорна овечка на 
огні горитъ. [Уш. у.] в) Де впавъ, тамъ пропавъ ,[Уш. у.] г) Живъ, 
живъ— не нажився,вмеръ -не похрвався. [Уш. у.] д) Чернецъ,-молодецъ 
горе-горувавъ, своіхъ дітокъ годувавъ, — впавъ на землю, ніхто зъ 
него костей не позбиравъ. е) Ідпу кобіту двое дітей ссуть. 
Гребень. Костяне, срост лне- черезъ гору свині жене. [Уш.у.] 

Грімъ. а) Заривівъ вілъ за сто миль, за сто гіръ. [Уш. у.], б) На тимъ 
світі буби рубаютъ—на цей світъ трискі летятъ, в) Шило-вило мо; 
товило по-підъ небесами ходило, съ панами говорило. [БѢдьсе. у.] г) Гур- 
котить, стукотить—сто коней летитъ. [Уш. у.] 

Груба. Насередъ села лежитъ телвця вбита, хто йдѳ, той руки до 
нѳі кладе. 

Груша. Віса виситъ, хода ходить, віса впала, хода зъіла. [БѢдьсе. у.] 
Грибъ. Стоіть при дорозі на одній нозі. 

Гуска. Стоіть пані на дорозі, кричитъ: ай—ахъ! [Уш. у.] 


2о* 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 308 - 


Д. 

День. Сірий вілъ всіхъ людей підвівъ. 

Дерево, сердце. У лісі росте, зъ лісомъ ривняеться, а въ світомъ не 
видаеться. 

Д8ВОНИ. а) Крикнувъ вілъ на сто гіръ, — зачалися вбігать до ідной 
хати. [Уш. у.] б) Въ тучи дрова рубаютъ—до насъ тріскн литають. 
[Уш. у.] в) 8а лісомъ, за лрилісомъ голоте теля реве. [Уш. у.] г) За 
лісомъ, за пролісомъ два вовки трублять. [Уш. у.] д) Сіриі воли до 
Бога ревли. е) Вийду я на містъ, потягну за хвістъ, а воно к гвалтъ 
кричитъ. [Радом, у.] х) Крикнула вутка, на морі чутко; збіглися дітки 
дб ідноі матки, з) Сидитъ кокгутъ на вербі, спустивъ коси до земля. 

[Каменец*. у.] 

Дорога. Лягла Кася— простяглася, якъ би встала—до неба достала. 

[Уш- уО 

Дрнвітня. есть у насъ баранъ, та ніхто не вгадае скілько на ему ранъ. 

Душа. Безъ носа, безъ зубівъ, безъ тіла,—а все ливе. [Уш. у] 

Динъ, а) Ще ея батъко не вродивъ, а синъ ухе ходивъ. [Уш. у.] б) Везъ 
рукъ, безъ НІГЪ на гору ЛІ8Ѳ. [Ушнце., Белтсе. ■ К&менецЕ. уу.] в) За- 
кімъ ся тато вродить, ТО* СИНЪ ся по світі находить. [Уш. у.] 

Дипша, парубокъ, старецъ. Зрану ходило на чотири нозі, иотбму 
на дві, а послі на три. [Уш. у ] 


«Ш» 

яи» 

Жаба. Ходитъ по городу великого роду,—ноги якъ лопати, а сліда не 
знати. [БѢдьсе. у.] 

Жорна. Стукотнть, грукотить, сімъ паръ коней летитъ; треба загадатн, 
ще Іиъ ІСТИ дати. [КаменецЕ. у.] 

Жорновий камень. Сивий кінь викідае съ-подъ себе білиі гний. 

[Бѣдьсм. у.] 

Жолудь. Два столп, два човни и шапочка. [Уш. у.] 

Жукъ. Летитъ—кричитъ, упаде на землю—землю рме. [БѢдьсе. у.] 


ОідііііесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 309 


3 . 

Завертка (въ дверяхъ). Круть-верть,—въ черепбчку смерть. 

Замокъ и ключъ. Бігъ біглѳць, задравъ конецъ; нагнавъ дівку, штурхъ 

у дірку- 

Засувъ. а) Дідъ бабі туркоче, бабі ся не хоче; дідъ бабу за тіло, - бабі 
ся схотіло. [Ушиц, у.] б) Пробивъ, прометѳливъ поповій телиці при 
самій сростиці. [Ушиц, у.] 

Заяцъ. Сивеньке, чорнѳньке— все подвіръя збігае. [Уш. у.] 

Звізди, небо, місяЦь. Череда не лічѳна. толока не міряна, пастухъ 
не найманий. [Ушиц, у ] 

верно макове. Чернѳць-молодець нішовъ въ землю, червону шапочку 
найшовъ и наверхъ вийшовъ. [Уш. у.] 

Зодьниця. Стоіть панна въ хаті, на ній листи въ латі. [Уш. у.] 

Зорн. Ишовъ Волохъ, розсинавъ горохъ, зачало світати, нема що зби- 
рати. [Уш. у.] 

8уби. а) За лісомъ, за прилісомъ дві жѳрдни білого плаття виситъ. 
[Радоивси. у.] б) Два шнури хустъ білихъ виситъ, а межъ ними чѳр- 
вона запаска. [Ушиц, у.] 


к. 

Кабакъ (тыква). Стоять коні на припоні, — ні пъють, ні ідять,— все 
гладки СТОЯТЬ. [Балтск. у.] 

Каганецъ, а) Червоний дзендзеликъ, чорна ниточка. [Уш. у.] б) Очи 
8Ъ Г ЛИНИ, а самъ 8Ъ НЛЯТИНИ. [Каненецк. у.] в) Чорна коробочка—зо- 
ЛОТИЙ ЧОПѲНЬ. [Уш. у.] 

Кагда (труба), а) Чорна курка чубкомъ. [Уш- У-1 б) Сівъ дідъ 

підъ кучою, заткнувъ дзюру онучою. [Уш. у.] в) Сидитъ нівень надъ 
кручею, эаткнувъ .... онучею г) Пришовъ чернецъ до черпиці,— 
ляпъ чераицю по потилиці. [•' ш. у.] 

Кадатадо. Помежъ двума дубками бъються Жидки лобками. [Ушиц, у.] 

Калина, а) Середъ ліса-ліса червоне плаття вісить. [Ушиц, у.] б) Стоцч 
дідъ надъ водою зъ червоною бородою. 

ХСажінь. Що росте безъ корінпя? [Уш. у.] 

Капуста. Була собі панна, мала на собі сто кожухівъ. [Уш. у.] 

Каша. Сѳдить панна на припічку, говоритъ пйціръ по-німецьку. [Уш. у.] 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 




310 — 


Кітъ и сало. Віса вісить, хода ходить; вона просить коби віса впала— 
на віеи пропала, [Уш. у.] 

Ключъ надъ колодцемъ. Дідъ надъ дзюрою плаче. [Бѣлье*, у.] 
Кобила. Двое слухае, четверо пляше, сто свище. [Вѣльс*. у.] 

Коваль. Прибігъ Харкіньскій, заржавъ по кіньські, вклякнувъ. стук¬ 
нувъ, та й далі побігъ. [Уш. у.] 

Колеса, а) Два брати старшихъ, два брати меньшихъ, старшиі зъ-заду, 
а молодшн попереду біжать. [Уш. у.] б) Гурготить, стукотить, — 
штири коні біжить. [Уш у.] в) Штири брати, -іденъ другого не до- 
гонить. [Уш. у.] г) Штири брати: двое не д§женѳ, двое не втѳче. 
[ у ш. у.] д) Братъ брата гонить, николи не догонитъ. [Бѣлье*, у.] 
Колодязь. а) Насередъ села стоіт;. бочка вина; съ тоі бочки воло- 
читьця кишечка. [Валтс*. уо б) У діда вісить, а у баби блнщить. 
КОМИНЪ. Мама ГрубуіЯ. :0ЧКа ГрубуЛЯ, а СИНЪ КучерЯВИЙ. [Ушиц, у.] 
Коноплі. Жиноцьке ремесло окбло обросло, посередині дірка. 

Корона. Що вишче Бога! [Ушиц, у.] 

Коцюба. Стоіть панна въ кутку въ червонимъ жупадку, въ червонимъ 
платку. [Уш. у.] 

Кидшпокъ. Чи въ дому, чи въ дорозі на ідний нозі, а хто ёго ска- 
ЛІЧИТЬ жденъ ІЬІс) дохторъ не ЗЛІЧИТЬ. [Ушиц, у.] 

Кудель. Мамине чересло наоколо обросло, [ішиц. у.] 

Кудьбака. Лізу, лізу ПО залізу на МЪЯСОВТ гору. [Ушиц- у.] 

Курва. Въ нашоі невісти сорочокъ двісті, вітеръ повівас - тіло видно. 
КНШКа. ІЖЪ, Не ІЖЪ, ТО ВСе ІДНО буде. [Ушиц, у.] 

Л. 

Лава, а) Дві ятровки склали до купи головки. [Ушиц, у.] б) Двое ягнятъ 
Ідну ВІВЦЮ ссуть. [Ушиц, у.] 

Ластівка. Шило-мотовило по-підъ небесами ходило, по-турецьки гово¬ 
рило, по-німецьки закидало. 

Лѳмішъ. Сивий селезень по-підъ землю лавить. 

ДІДЪ. а) СвІТЛИЙ ЯКЪ ДИЯМѲНТЪ, родюся ВІДЪ Мами, боюся ВОГНЮ. [Ушиц, у.] 
Дідъ на річці. Разъ въ годъ криеться бродъ. 

Лизкко. а) Штири ноги, а пе звіръ; есть піръя. а не пташка. [Бѣлье*, у] 
б) Въ лісі було, лиспе міло, - теперь тримае душу й тіло. [Бѣльс*. у.] 
Люди въ цѳркві н піпъ. Повенъ хлівець овець, а межъ ними одинъ 
баранець. [Бѣльс*. у.] 

Дёхъ. Игнатъ-багнатъ, при землі не знать. [Ушиц, у.] 


ОідііііесІ Ьу ѵ^оодіе 



1 


311 — 

■ л. 

Макъ, а) Тичка, на тячці надличка повда людей. [Ушиц, у.] б) Насѳре^Хр 
сѳла СТОІТЬ стріла, а ВЪ тий.стрілі СІЛСОТЪ И ДВІ. [Бадтск. у.^ в) Щдъ 
однимъ вовпавомъ сімсотъ .мужиківъ. г) Стоить наличка, на ніД 
канЛИЧКа; [Камеиецк. у.] 

Макогінъ- Батько деревяяий, иаиа зъ глини, а дг?и трискачи. [Ушиц, у.] * 

Макітра. а) Мана широка, тато узенькій, а діти щенята. [Ушиц, у.] б) 
Мамина нотичка, а татунівъ нотакъ. 

Мел никъ. Бігла щитка по-підъ воритка* вибігъ лечикъ, заклавъ мѳ- 
чикъ—щитка стала. [Уш. у.] 

Місхъ. Ношу тягіръ крепкій, изігучаю свали, : а вріпко стою. [Уш. у.} ' 1 

Місяць. а) Иде лісомъ не тріснѳ, иде водою не плюсне. [Уш. у.] б) Са¬ 
на на дворі, а сукня у хаті. в) Виросла верба посерідъ села, рос- 
пустила гілье на все підпілье. г) Лисий вілъ крізь ворота дивиться, 
д) Безъ рукъ, безъ нігъ, тілько зъ рогами, а ходить по-ггідъ не¬ 
бесами. [Радомисл. у.] о) Повна піцъ паляниць, а на серѳдинг книги; 

[Ушиц, у.у Г) 

Млинъ. а) Стукотить, грукотять, якъ сто коней бшить; треба, встати 
иогадати, треба конямъ трави дати. 1 [Бал тс*. у.] б) Стоять данъ нъ 
данахъ, на дванадцяти ногахъ. [Упшц.у.] в) 8а лісомъ, за нрилісома 
два вабани гуде. Вийшовъ Юрвисъ, стукнувъ бужвеъ’ — перестал* 
гудіти, зачало шуміти. [Уш. у.] • 

Молотъ. Самъ худий, а голова важитъ зъ пудъ. [Уш. у.] . 

Морква, а) Сидитъ пані въ коморі, роспустнла косы. [Ушиц, у.} б) Сама 
въ коморі,“-коси на дворі. [Уш. у.] в) Жоига куриця підъ тиомъ 
кублиться. [Ведомые. уД 

Мрака. Сива побила все поле облягла. [Уш. у.] 

Миска. Коло ями веі стоять зъ булаиамн. (Уши- у-1 

Мишъ, вокгутъ, жітъ. Бігла моргуля, питала кривуля: „чн е въ 
дома хану л л? “ [У*, у.] . .. :. 

, Н. 

Нагайка. Що то такое, що скручевѳе вдвое, зубівъ не мае, а добре 

кусае. [Бѣлье*, у.] 

Небо, земля, вода, ніыъ. а) Мама широка, тато высокій, синъ вру¬ 
чений, а невіетва сліпа. [Ушиц, у.] б) Два стоіть, два ходить— 

' шкоду робить. [У®»*- у-1 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 312 — 


Нгчъ и день, а) Чорна корова воіхъ людей поборола, а біла вобіла 
ВСІХЪ 8ВѲДѲ. [Ушжд. у.] б) Чорнѳ СуКИО ЛІ8Ѳ ВЪ ВІВНО. [Ушвд. у.] 

Шя въ. Тиснешь— лівѳ, не тиснешь— то стоить. [Уши*, у.] 

НоасяшЦ. Два кінді, два кольці, посѳредині цвяхъ. [Ушнд. у.] 

Нісъ. Стою пене двома світлаии, природа поя горбата, богати сои 
шоі вбірають, а б^днн на 8ѳилю кидаютъ. [Ушнд. у.] 


О. 

Обідъ. Боло хати. коло япі всі сидятъ зъ колами. [Каменец. у.] 

Облава. Толока ненірлна, череда не лічона, а пастухъ рогатий. [Ушнд. у.] 
Образи. а) Ставъ підъ стіною, підпѳрся палицею костяною. [Ушнд. у.] 
б) Стоитъ дерево середъ села, въ каждий хатці но шлячці, тілько 
въ коршмі нема. [Упшц. у.] 

Огірви. Підъ хворостомъ двое зъ хвостомъ. [Уш. у.] 

Огіровъ квашений, а) Встромивъ якъ рігъ, а винявъ якъ хлякъ, а 
зъ нвго вапъ-кавъ. [Ушнд. у-] б) Всунувъ якъ мъяло, винявъ 
да й ваяло. [Рахонвся.у]. в) Стоять колі иа припоні, — иѳ пьютъ, не 
ідять, а все повет стоятъ. [Ушнд. у.]» 

Огонь» а) Явь літо талъ виму чоловікъ безъ Ого не мохе бути. [Ушнд. у.] 

б) Прийшовъ хтось, уэявъ щось, — вийду я за нимъ, — ее знаю 
за кімъ. [Ушдщ. у.] 

Око. Голе въ середину ховаѳться, а мохнато въ мохнатимъ стуяяетьси. 
Оріхъ. а) Ріеъ, рісъ—не дорісъ, ему ся тіло залупило, вінъ надівчину 
полівъ. [Ушид. у.] б) Кругленьке, маленькѳ, на чолику лиееньке. 
[Ушнд. у.] 

в) Крепко стоіть, «яабко вісить; самъ коематій, корецъ лисий. (У*. у.] 
Очеретъ. Стоять дідъ надъ водою, тряоѳ бородою. [Умд.д Бѣлю*, у.] 

Очі. а) Два шнури до неба. [Бѣлы*, у.] б) Братъ зъ братомъ черезъ 

дорогу живутъ, а ідѳнъ другого не бачить. [БѢльсе. у.] в) Че¬ 
резъ межу братъ брата не бачить. г) Два ужики все підъ лісъ 
бігали. [Каденецк. у.] д) Людьска природа кругомъ обросла, прийде 
біда, потечѳ вода. [БѢльск. у.] 



ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 818 - 


П. 

Падва. Йі очей, ні ушей, а сліпцівъ водить. [Бѣлы». у.] 

Пальці (прядуть кужиль). а) Стоіть пять бративъ підъ стріхою, пять . 
на дворі, и ти, що на дворі, сухи, а ти, що підъ стріхою 
мокри. [Ушиц, у.] б) Десять возъ тягнуть на ноги роги. 

Патръ, а) Хоць зъ якоі высокоі гори впадѳ— не разібъеться, а впадѳ 
на воду—росплинеться. [Ушиц, у.] б) Поле біле, а чорнѳ насіння, 
хто не вміе, то не посіе. [Радоиысі. у.] 

Павутиня. Що есть въ хаті не тесано? [Уш. у.] 

Песъ. Штири стоіть, а пятий спали лягае. [Уш. у.] 

Перо. Зверха космате, знизу гострѳ, сунешъ сухо, выйнешъ мокре. [Ушиц, у.] 
Піть. а) Мати гладуха, дочка красуха, синъ кучерявий. [Уш. у.] б) 
Біла кобила весь лісъ пѳрѳіла. [бѣльсі. у.] в) (Шчъ съ хлібомъ). 
Седить медвідь на яйцяхъ. [Бѣльск. у.] г. Лата на латі, а нитокъ 
не знати. [БѢльси. у.] 

Плугъ, а) Стоіть на дорозі, росклавъ нозі; прийшовъ хлопъ—о землю 
нимъ—гопъ! Бігъ помагай! б) Мій братъ Кондратъ по-підъ землю 
ходить, червонці находить. [Ушяц. у] в) Червоне чересло все ноле 
занесло. [Ушиц, у.] 

Подушка, а) Корова лежитъ, а шкура до води біжить. [Ушиц, у.] б) Чо- 
ловікъ якъ ляже спати, не може заснути безъ нёго. [Ушиц, у.] 
Поеійниеъ. Бігунчики біжать, ревунчпки ревутъ, — сухѳ дерево 
несутъ. [Ушиц, у.] 

Помочи. Въ день якъ драбина, въ ночі якъ вужъ. [Ушиц, у.] 

Порооята. За лісомъ, за ирилісомъ вовви шкуру мнутъ. [Радоинм. у.] 
Порогъ. Въ наеъ есть такиі нахолни, що кахдий вобіті заглядають 

ИІДЪ ПОДОЛКИ. [Ушиц, у.] 

Постіль. Ше штири ноги, а же звіръ; мае піръя, а не птиця; мае 
ТІЛО, а не ЧОЛОВІКЪ. [Ушиц, у.] 

Правокъ. а) Загрива собака на воду брешѳ. [Ушиц, у.] б) Золоте теля 
на воду реве. [Кммнед. у.] в) Білмй песъ надъ водою бреше. (Ушиц,. у,] 
Птице. ' Два рази родиться, а разъ хреетиться. [Бѣлъ», у.] 

Пчола. а) Легка ХуДоба, вбіра корпеть я для овбе, и для Бога. [Б*«ьсь. у.) 
б) ВиЙду я на гірку, одчиию комірку; якъ би не гайдамаке, то 
зъілжбЪ собйки. [Рахвивсл. у,] в) Лотівъ птахъ черезъ Божій дахъ да й 
кажѳ: „тутъ мое діло огнемъ погоріло.* [Радоичм. у.] г) Ходить по 


Оідііііесі Ьу ѵ^оодіе 



городу великого роду, ц с.іідивъ не знати, [бѣіьск. у.] Д) Повний 
пень черешень,—ніякъ іхъ изъісти. е) Б овенъ пень чѳрешень, а 
въ серединѣ напхато. [Ушиц, у.] ж) На чѳреві тарвалокъ, а въ че- 
рѳві ярмарокъ. [Радомисл. у.] з) Стоять Покрова, въ ніЯ дірсчка го¬ 
това; летитъ Святъ-Духъ —у дірочку штурхъ! 

Пъявка. а) Чорне щеня безъ костей, безъ тіла. [Ушиц., у.] б) Безкбсте, 
безмозгло —все море спливае [Ушиц, у.] в) Чорний... безъ косточокъ 
нѳрепливае море й Дунай. 


Р. 

Ракъ, а) Руками внираеться, ногами лізе. [Ушиц, у.] (Ракъ варений.) б) 
Иде въ баню чорний. зъ бані йде чѳрвоний одною головою, пят- 
нацятю ногами, в) Иде рицаръ, при нимъ дві орудини на боді; 
ВПЛаВЪ ПЛИВе, а НОринатЬ не ВМІС. [Ушиц, у.] 

Редька. Баранъ у хліві, а хвістъ на дворі. [Радомысл. у.] 

Рікъ. а) Стоить стовпъ до неба, на німъ дванадцять гніздъ; въ как 
димъ гнізді по чотири яйця, въ каждимъ яйці по сімъ зародківъ. 
[Ушиц, у.] б) Триста шпакивъ, плтдѳсятъ кавокъ, дванадцять воронъ 
ЗЪ ІДНОГО ЯЙЦЯ ВИЛІЗЛ0. [Ушиц, у.] 

Рожество, Паска, Тройця Верхъ зелений, гилля золоте, листя 
мастке. [Ушиц, у.] 

Роса. Впередъ ишла—ключи найгала; міслць уздривъ, сонцѳ вкрало. 

[ Каменец, у.] 

Рукавиця. а) Не на томъ тя взявъ, щобнмъ съ тобою снавъ, а на то, 
що би свое тіло въ тебе ахавъ. (Ушиц. у.] б) Загорожу хлівець на 
пять овѳць. [Ушиц, у.] в) Мацу-мацу но лавці — надібала рогача, 
устремила голяча. [Ушиц, у ] г) Мащъ-мацъ во лавці —байтовъ *юх- 
навці. [Ушиц, у.] д) Червоне пхае въ черно [Уивд. у.) 

Рушйиця. Въ куточку на колонку нагла смерть вісить. [Вѣй** у.] 

Ряба, а) Шуварона дочка шуваромъ ишла, оімъ сорочокъ весла, та й 
ще змервла. [Ушиц, у.) б) Кину я цалицю, пійму нагалнцю: скубаю не 
піръя зъ неі, а мъяоо. [Ушиц, у-] в) Не тимъ я богачоиъ, щр по, де¬ 
сять сорочокъ. [Ушиц; у.] г) Безъ рукъ, безъ ногъ по воді плавав. 
[Уияц. у.] д) Очеретомъ — рогозою шярить,. сінсотъ сорочокъ на собі 

НОСИТЬ. [Ушиц, у ] I 

} 

і 

ОідШгесІ Ьу СоодУ 



— 315 — 


С. 

Самоваръ. У доброго МОЛОДЦЯ ТѲЧѲ 8Ъ КІНЦЯ. [Ушиц, у.] 

Сані. а) Идѳ по-підъ лісъ — задоръ тсъ. [Ушиц, у,] б) Два вовки біжать— 
обидва ВЪ небо ГЛЯДЯТЪ. [Ушиц, у.] 

Свѳрдѳлъ. а) ЛІЗѲ ЯКЪ вужъ ЗЪ ЯМИ, викидае трубами. [Ушиц, у.] б) Сѳ- 
дить на острішку, крутить лемішку. [Ушиц, у.] в) Чорний волищѳ че¬ 
резъ стіну дрищѳ. [Ушип. у.] 

Світъ. Чорне сукно 'ЛІЗѲ ВЪ ВІКНО. [Ушиц, у.] 

Сволокъ. • Десятеро поросятъ одну лёху ссуть. [Ушиц, у.] 

Свина. а) Що то таке: не' слабо, а все стогне? [Вѣльс*. у.] б) ПриЙ- 
шли Німці підъ бабини сінці, стукотять, а не вміють одчинити. 
Серпъ, а) Мусій горбатий—на все поле богатий. [Ушиц, у.] б) Кривѳнь- 
кій, маленькій— все поле збігавъ.' [Каменец, у.] в) Горбатѳ, зубатѳ— 
все поле збігае. [Ушиц, у.] г) Горбатий дідокъ все поле збігавъ. д) 
Кривеньке-маленьке усе поле оббігало, у коваля обідало. [Балтск. у.] 
Сідло. Чоловікъ може іхати, але безъ ёго дуже трудно бути. [Уш. у.] 
СІДЬ. Въ ВОДІ рості, ВОДИ боІТЬСЯ. [Ушиц, у.] 

Скрипка, а) Веселий нташокъ весело співае, кінь на барана хвос¬ 
томъ ківае. Ушиц, у.] б) Въ ліеі росло, до дому прийшло, на печи 
сохло, на рукахъ плаче, в) У ліеі вирубана, сокирою вытесана—на 
рукахъ- плаче. 

Слива. Сикель ВИНІИЬ, ТІЛО ЗЪІЖЪ. [Ушиц, у.] 

Сновалка а) Чотири коні на одний нозі, пята но сѳредлні, жене 

за НИМИ СВИНІ. [Ушиц у.] 

Снопи, СТИГЪ. Всі СИНКИ подвъязани,' батько — НІ. [Ушиц, у.] 

Сонъ н Сонцѳ. Що найкилійшѳ и ■ що найемачнійіпѳ? тУшиц. у.] 

Сонце. а) За ліеомъ, за проліеомъ волота діжа сходить. [Ушиц, у.] б) 
Въ день е, въ ночі нема. [Ушиц, у.] в) Що найбарзій въ солому 
влізе. якъ вона мокра. [Ушиц, у.] г) Напередъ ліса поляничка ся 
пѳче [Ушиц, у.д) Мету, мету—не вимету, несу, несу — не винѳсу, 
пора прийдѳ, само вийдѳ. е) За горами, за ліеомъ золотиіі кружокъ 
встае. ж) Въ вікно, въ двері не входить, а світло всюди. [Ушиц, у.] 
Сопли. Що богачъ ховае у кешеню, то бідний кидае на землю. [Ушиц, у.] 
Сопілка. За ліеомъ, за приліеомъ золоте теля реве. [Быте*, у.] 
Сорока, свиня и вовкъ. Скакля скачѳ, риндя рие, тікай, риндѳ — 
хорманъ іде. [Радомнсл. у.] 

Соха. СивенЬКИ КРОЛИКИ ПІДЪ Землею ХОДЯТЪ. [Битей, у.] 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 316 - 


Старость. Въ що чоловікъ вбираеться, якъ встав рано, [Ушиц. у.] 
Отела, а) Сімсотъ нѳвістокъ, ідна подушка. [Ушиц. у.] б) Дванадцятѳро 
лебедятъ на одний подушці сплять. [Ушиц. у.] 

Отѳрно. Кільки на небі зірочокъ, стілько ва зеилі дірочовъ. [Бѣды». у.] 
Стіни.. Стоятъ коні на врѳпоні, не пъють, не ідять, тільво кратче 

СТОЯТЬ. [Каменец. у.] 

Стілъ. а) Дубъ, на дубі лнна, на лнні конопля, на вопоплі глинянявъ. 

[Ушиц, у.] б) СІМСОТЪ СОКОЛЯТЪ на ІДНИЙ подушці СПИТЬ. [Ушид. у.] в) 
Штири поросята одну свиню ссуть. [Ушид. у.] г) Штири брата цідъ 

ОДНОЮ ГНЛЯКОЮ СТОЯТЬ. [Ушиц, у.] 

Ступа и чупіръ. а) Мамине ся роздявило, татине ся наставило. [Ушид. у.] 
б) Прийдудо нѳі, стану нѳі,—зжену охоту до самого поту. [Радомысд. у.] 
Сито» а) Въ лісі росло, на полю ся пасло, до дону прнйшло, бабами 
трясло. [Бѣдьск. у.] б) Въ лісі росте, въ стайні кохаеться, меже 
бабами хітаеться. [Ушид. у.] 


Т 

Терлица, а) Безъ черева сучка брешв. б) Меже двома дубами за- 
въязло теля зубами, в) Ва лісонъ, за прилісомъ, меже двома дубами 
січе баба зубами. [Ушид. у.] г) За лісонъ, за прилісомъ гаввае сучка 
безъ кишокъ. [Ушиц, у.] д) Стоить панна на дорозі, росвлала штири 

НОЗІ. [Ушид. у.] 

Тінь въ х&ті. См. Соицѳ (д). 

Тісто. а) Чимъ хлібъ у пічъ сажаютъ? [Радомысд. у.] б) Звечора загорілось. 

въ світу засандачилось. 

Туманъ. Сиви кабан и усе поле залягли. 


і 


X. 


Хрестъ. Везъ чого хрястмянмнъ не ноже бути. [Ушид. у.] 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



— 817 — 


ц 

Цвітъ. Безъ чого хлібъ не будеі [Ушиц, у.] 

Цервва. Стоіть дві труби, а въ тий трубі сорочві дві. [Ушиц, у.] 
Цужоръ. а) Що солодшѳ за медъі [Ушиц, у.] б) Білий ивъ снігъ, зу¬ 
бами мене Кусаютъ, або на воду пускаютъ. [Ушиц, у.] 

Цибуля, а) Червоне яйце но горі ся товчѳ. [Ушиц, у.] б) Приіхала 
панна зъ чужихъ сторонъ, в) Я изъ тихъ бочокъ, що по ві- 
сімъ сорочокъ. [Ушиц, у.] г) Бігла лялька коло ковалька въ трохъ 
кожухахъ та ще й зиерзла [Ушиц, у.] д) Вийшла баба зъ-ва-гіръ, 
на НІЙ дванадцять шкіръ. [Ушиц, у.] 


ч. 

Часи. Не ість и не пъе—ходить и бъе. [БѢ»с*. у.] 

Челюсти. Бъ напіоі ворови чорниі брови. [Ушиц, у.] 

Чорнило. Папіръ есть, перо есть, але писати безъ нбго не будѳ. [Ушиц, у.] 
Чобітъ. Маму-мацу по-підъ лавку, надибала щось тепле. [Ушиц, у.] 
Човѳнъ. а) Ногами сидитъ, руками робить и воно пливе. [Ушиц, у.] б) Візъ 
безъ восей, дорога безъ пісву, бичъ безъ трпіаску. 

Часнивъ. Голова наверху, а борода въ зѳмлі. [Ушиц, у.] 


Я. 

Яблуко и чоловікъ. Виса виситъ, хода ходить; виса впадѳ, хода 

ЗЪІСТЬ. [Баітск. у.] 

Явивъ. Лежитъ колода середъ болота— не сгние, не спорхніе. [Ушиц, у.] 
Яйце, а) Барилва безъ обручівъ, безъ дна, а въ німъ два сорти 
вина. [Ушиц, у.] б) Бпаде зъ гори бочка—розибъеться, нема такого 
майстѳра, щобъ іі направивъ. [Ушиц, у.] в) Безъ обручівъ, безъ дна 
повна бочка вина, г) Амінь, амінь — замуроваиий ваміяь. [Ушиц, у.] д) Въ 
ідній бочці два трунви—безъ чопа, безъ дюрви [Ушиц, у.] е) Варило, 
два трунки; ні чопа, ни двюрви. [Вѣіьсх. у.] 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 


# 


колдовство. 


(Изслѣдованіе профессора университета Св. Владиміра В. Б. Антоновича 
и документы, извлеченные имъ изъ Кіевскаго Центральнаго Архива). 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 


Нижеслѣдующее изслѣдованіе профессора В. Б. Антоновича и 
приложенные къ нему акты, извлеченные изъ книгъ гродскихъ 
и магистратскихъ судовъ Юго-Западнаго края, даютъ обильный ма¬ 
теріалъ для характеристики повѣрій и суевѣрій населенія здѣшняго 
края. Сближая данныя актовъ съ современными этнографическими 
данными о суевѣріяхъ, нельзя не замѣтить, что тѣ же вѣрованія въ 
таинственныя силы природы существуютъ и теперь; что народъ и те- 
* перь вѣритъ въ возможность принести пользу, или вредъ употре¬ 
бленіемъ извѣстныхъ предметовъ, тѣмъ или другимъ способомъ. 
Почти всѣ вѣрованія, заключающіяся въ процессахъ XVIII вѣка,— 

| тождественны съ современными. Такъ, вѣра въ вѣдьмъ, упырей, 
„лятавцевъ*—существуетъ и теперь. Тотъ же взглядъ на „за¬ 
витку* го ржи, тѣже воззрѣнія на обливаніе пути, тѣже и сред¬ 
ства колдовства или знахарства. Вообще, упомянутые процессы 
могутъ служить богатымъ матеріаломъ для характеристики народ- 
і еыхъ вѣрованій, предлагая, въ тоже время, матеріалъ историко- 
! юридическій, такъ какъ они выражаютъ отношеніе суда къ про¬ 
цессамъ о колдовствѣ, а также характеризируютъ судопроизвод¬ 
ство, въ особенности судебныя доказательства. Не можемъ не упо¬ 
мянуть и о томъ, что, какъ въ процессахъ прошлаго вѣка, такъ 
в въ современныхъ вѣрованіяхъ народа, колдовство обходится 
безъ чорта. Оно совершается посредствомъ предметовъ природы, 
иди дѣйствій, имѣющихъ таинственную силу. Ко всему этому чор. ь 
непричастенъ. Онъ, въ понятіяхъ народа, вообще предст.і го¬ 
няется скорѣе комическимъ, чѣмъ грознымъ существомъ. 

П. Чубннскій. 

Кіевъ. 

І-го мая 1874 года. 


21 

ОідШгесІ Ьу 


Соодіе 



и 


Оідііігесі Ьу 






При перѳскотрѣ актовыхъ книгъ Кіевскаго Центральнаго Архи¬ 
ва, нерѣдко попадались хнѣ документы, относящіеся къ процессамъ, воз¬ 
бужденнымъ по поводу подозрѣній разныхъ лицъ въ чародѣйствѣ. Пере- х 
читывал внимательно документы, я, помимо предвзятаго ожиданія, не на¬ 
шелъ въ нихъ ничего аналогическаго съ тѣми процессами, которые возни¬ 
кали въ Западной Европѣ до конца прошлаго столѣтія. Тотъ жестокій. 
характеръ, какой приняли на Западѣ процессы о колдовствѣ, предавшіе 
пламени тысячи невинныхъ, болѣзненныхъ или уиопомѣшанннхъ жертвъ, 
выработался вслѣдствіе распространившейся во всемъ обществѣ и пустив¬ 
шей глубокіе корни въ общественномъ сознаніи вѣры въ непосредственное 
участіе злого духа во всѣхъ, даже мельчайшихъ, отправленіяхъ человѣ¬ 
ческой жизни. Демонологія впродолженіѳ многихъ столѣтій занимала во- ѵ 
обряженіе людей и обогащалась самыми разнородными понятіями, почѳрп- 
нутнии и изъ старыхъ культовъ передне-Азіатсвихъ и классическихъ на¬ 
родовъ, и изъ младенческихъ вѣрованій и несложившихся еще миѳологиче¬ 
скихъ представленій полудикихъ народовъ, населявшихъ континентъ Европы. 
Понятіе о зломъ духѣ, основанное на старомъ Еврейскомъ преданіи, видоиз¬ 
мѣнялось постепенно подъ вліяніемъ сосѣднихъ культовъ и, главнымъ обра¬ 
зомъ, подъ вліяніемъ Зондскаго дуализма, проникавшаго въ христіанскій 
міръ путемъ ересей (въ родѣ Манихейства), возникавшихъ на восточной 
его окраинѣ. Персоналъ царства темной силы умножался до безконеч¬ 
ности зачисляемыми въ сониъ злыхъ духовъ божествами сломанныхъ хри¬ 
стіанствомъ языческихъ ниеологій, пока, наконецъ, подъ вліяніемъ средне¬ 
вѣковыхъ политическихъ понятій, онъ предсталъ встревоженному вообра¬ 
женію современниковъ въ видѣ грозной, правильно организованной по 
’ феодальному строю, расположенной по всѣмъ ступенямъ ленной іерархіи, 
незримой, но вездѣ сущей, адской монархіи. Опасность отъ нападеній 
подданныхъ этой монархіи и повседневная борьба съ нею — это главная 
[. забота средневѣковаго человѣка. Всякое проявленіе непонятное, необъ¬ 
яснимое, странное или рѣдко встрѣчаемое, хотя бы невинное, приписывается 

я* 

і 

В 

1 

А 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



324 - 


элому духу. При слабомъ развитіи реальныхъ познаній, чортъ состав¬ 
ляетъ гипотетическую причину всѣхъ явленій, необъяспешшхъ строгимъ 
изслѣдованіемъ и научною критикою. „Физическія неудачи, нравственныя і-' 
^ страданія, поврежденіе собственности, таинственныя излѣченія, перемѣни 
погоды и т. и. приписываются чорту “ *). Въ видахъ самосохраненія люди і 
^ стараются угадать средства, которыми дѣйствуетъ злой духъ, и разру¬ 
шить ихъ. Но злой духъ— незримый и ускользаетъ отъ изслѣдованія 
чувствъ человѣческихъ; потому вступить съ нимъ непосредственно въ борь- 
бу — невозможно; за то вполнѣ доступны его слуги, т. ѳ. тѣ лида, ко¬ 
торыя, по мнѣнію встревоженнаго общества, вошли въ сдѣлку съ злымъ 
духомъ, признали себя его вассалами, и при посредствѣ которыхъ прояв¬ 
ляется, главнымъ обравомъ, его сила на землѣ. Все общество стремится, 
въ видахъ сохраненія собственной безопасности, открыть признаки, по 
которымъ можно бы было опредѣлить слугъ 8лого духа, обличить ихъ 
-дѣйствія и истребить ихъ. Въ началѣ ХІП столѣтія начинается интен- 
зивное розысканіѳ и преслѣдованіе колдуновъ и чародѣевъ. Духовенство 
признаетъ своею прямою обязанностью руководство подобнаго рода уси¬ 
ліями и становится во главѣ всеобщаго стремленія,—начинается длинный 
рядъ многочисленныхъ** недоразумѣній, которыя постепенно слагаются въ I 
юридическія формы. Наконецъ, извѣстный фанатическимъ настроеніемъ 
папа Иннокентій VIII, буллою „Зшшше йевМегапіев* (5 декабря 1484) пред¬ 
писываетъ инквизиціи заняться истребленіемъ чародѣевъ и возводитъ въ 
обязательную дѣятельность членовъ всей церковной іерархіи преслѣдова¬ 
ніе колдуновъ. Въ буллѣ подробно перечислены всѣ опасности, которниъ 
подвергаются люди отъ дѣйствій злого духа и его клевретовъ, и указало 
на необходимость принять мѣры противъ возрастающей силы ада. Таки» 
образомъ, по остроумному замѣчанію Нѣмецкаго писателя, „Иннокентій 
VIII, гонитель Гусситовъ и Вальденсовъ, отецъ семи незаконнорожден¬ 
ныхъ дѣтей, былъ отцомъ и этого восьмого незаконнаго потомка, пере¬ 
жившаго, къ несчастію, на нѣсколько столѣтій своихъ братьевъ **). 

Вслѣдъ за изданіемъ папской буллы, въ 1487 г., предсѣдатель жнквм- 
зиціоннаго суда въ при-Рѳйнскихъ провинціяхъ, Яковъ Шпрѳнгеръ, свелъ 
въ одинъ кодексъ всѣ, до того времени разсѣянныя и бродившія въ вя- 


*) Сивіаѵ ВозкоГГ, „СевсЫсЫв Лев ТеиГеІв*, I. 

**) ЗоМап, „СевсЬісЬіе <1ег Неіепргосеввв*, стр. 213.—Дія характеристикн Иннокентія УШ, 
авторъ приводитъ современную каламбуръ-эпиграмму, представляющую слѣдующее 
двустишіе: 

Осіо Косеов риегов репиіі ІоШет руеііав: ’ 

Нипс тегііо роіегіі Пісеге Вота раігет. - I 


Оідііігесі Ьу 


Соодіе 


/ 




— 325 — 


дѣ спорадическихъ данныхъ, извѣстія какъ о признакахъ, по которниъ 
можно узнать чародѣевъ, такъ и о предполагавшихся ихъ дѣйствіяхъ, 
сношеніяхъ съ злымъ духомъ, обязательствахъ и т. д. Въ заключеніе 
Шпренгѳръ начертилъ весь ходъ юридическаго процесса, весь ритуалъ 
пріемовъ испытаній, разслѣдованій, пытокъ и казней, который долженъ 
былъ примѣняться къ лицамъ обвиненнымъ въ колдовствѣ. Сочиненіе 
Шпренгѳра,—знаменитый Маііеив гааіеіісагит сдѣлался подручною кни¬ 
гою инквизиціонныхъ судовъ: въ немъ были указаны и предполагаемыя, 
искомыя въ процессѣ, преступленія; съ малѣйшими подробностями пере¬ 
давались способы составленія „пакта", заключаемаго съ чортомъ, обста¬ 
новка празднества „саббата", условія сношеній съ инкубами и суккубами 
и т. д., и, вмѣстѣ съ тѣмъ, опредѣлялось вѣрное средство добиться при¬ 
знанія обвиненныхъ во всѣхъ взводимыхъ обвиненіяхъ,—пытка, и, нако¬ 
нецъ, помѣщенъ, былъ ритуалъ неминуемаго во всѣхъ почти процессахъ 
финала—аиіо-ба-іё. 

Костры запылали во всей Западной Европѣ, усердно раздуваемые 
фанатизмомъ инквизиторовъ и суевѣрною публикой, и пламя ихъ, нѣ¬ 
сколько . лишь ослабѣвшее подъ вліяніемъ реформаціи, потухло только въ 
исходѣ XVIII столѣтія, подъ давленіемъ широко развившагося на но¬ 
выхъ началахъ положительной критики европейскаго просвѣщенія. 

Но почти до исхода XVIII столѣтія, законоположенія, опредѣлявшія 
за колдовство смертную казнь черезъ сожженіе, были въ полной силѣ 
во всей Европѣ. Бъ уголовномъ кодексѣ, изданномъ Іосифомъ I для 
Чехіи, Моравіи и Силезіи въ 1707 году, нѣсколько параграфовъ по¬ 
священы опредѣленію сущности преступленія чародѣйства, а также мѣро¬ 
пріятіямъ, необходимымъ для его истребленія, костеръ указанъ, какъ 
необходимая казнь виновныхъ. 'Іостановленія эти отмѣнены были только 
Маріею Терезіею въ 1766 году. Во Франціи еще въ 1718 году парла¬ 
ментъ города Бордо приговорилъ къ сожженію лице, обвиненное въ чаро¬ 
дѣйствѣ. Въ Испаніи послѣднее сожженіе чаровницы происходило въ 
Севильѣ въ 1781 г., хотя процессы о колдовствѣ и аресты по поводу 
этого обвиненія встрѣчаются еще въ 1804 году. Послѣдній приговоръ 
о сожженіи чаровницы въ Швейцаріи подписанъ былъ въ Глярусѣ в 
1782 году. Наконецъ сожиганіѳ чаровницъ долѣе всего продолжалось въ 
Польшѣ: въ окрестности Познани, по приговору магистратскаго суда, 
сожжена была женщина, заиодозрѣнная въ колдовствѣ, въ 1793 году, 
*ь то уже время, когда Прусская коммиссія находилась въ Познани и 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оочіе 





— 326 — 


приникала во владѣніе эту область *). Около того же времени, въ 
окрестности Кракова, по приговору помѣщичьяго суда, сожжено било 14 
женщинъ, заподозрѣнныхъ помѣщикомъ въ причиненіи болѣзни его женѣ 
посредствомъ чародѣйства **). 

На основаніи вышеприведенныхъ фактовъ можно было бы полагать, 
что тоже отношеніе къ чародѣйству существовало въ Южной Руси, нахо¬ 
дившейся въ теченіи почти трехъ столѣтій подъ непосредственнымъ вліяніе» 
Польши и совершенно подчинившейся послѣдней въ отношеніи юридиче¬ 
скомъ, заимствовавшей изъ Польскаго государственнаго склада ж поря¬ 
докъ судопроизводства, и основныя юридическія понятія, и множество от¬ 
дѣльныхъ законоположеній, вошедшихъ въ обязательное законодательство 
края, какъ при передѣлкахъ редакцій Литовскаго статута и при допол¬ 
неніяхъ его сеймовыми постановленіями, такъ и при устройствѣ город- 
скаго распорядка, на основаніи перешедшаго черевъ Польскую редакцію 
Саксонскаго права. Между тѣмъ, надѣлѣ оказывается, что фанатическій 
взглядъ на чародѣйство и примѣненіе къ нему всѣхъ послѣдствій выра¬ 
ботаннаго инквизиціонными судами процесса не переходили этнографиче¬ 
ской границы, до которой простиралось католическое народонаселеніе 
Речи-Посполитой. Хотя существовавшая въ Польшѣ съ XIV вѣка «Свя¬ 
тая инквизиція* имѣла право суда и въ Русскихъ областяхъ Речи-Поспо- 
литой, по мѣрѣ присоединенія ихъ къ Польшѣ ***), примѣръ чему, -по 
отношенію къ чародѣйству, мы видимъ въ одномъ изъ приложенныхъ ак¬ 
товъ (см. ЛгД: 51, 53), хотя въ Магдебур геномъ правѣ, которымъ 
управлялись Южно-Русскіе города, и положены были строгія наказанія за 
чародѣйство ****); тѣмъ не менѣе, на практикѣ эти строгія законоположенія 
не находили почти примѣненія. 


*) ЗоЫап, стр. 467—478. 

**) Асігіап Кггугапочгвкі, «Эачгпа Роівка». 

***) Постановленіемъ 1555 года суду инквизиціи подчинены были только лица недво- 
рянскаго происхожденія (Могас 2 вигвкі, «Зіаго4уіпо$сі Роівкіе», I, стр. 407. 

****) Въ четвертой части юродскаго устава мы находимъ слѣдующую статью: „Рене¬ 
гатъ, отрекшійся отъ христіанской вѣры, долженъ быть сожженъ. Таже казнь 
чается и для чародѣевъ" („РогхэМбзсІотстіеіБкІсЬ", Кгпкоѵ, 1629, ч. IV, стр. 221—222). 
болѣе обстоятельныя законоположенія о чародѣйствѣ находимъ, въ дополненіяхъ, 
шедшихъ въ обязательный кодексъ Магдебургскаго права, заимствованныхъ йъ 
Карла V; въ дополненіяхъ этихъ мы находимъ слѣдующія постановленія о к^довст* 
Статья ХГѴ: „Если бы оказалось, что кто-либо училъ чародѣйству другое 
угрожалъ кому либо колдовствомъ, а потомъ приключилось бы дѣйствительно а' 
тому, противъ котораго была произнесена угроза, равно еслибы на кого либо 
дозрѣніе въ чародѣйствѣ, вслѣдствіе его словъ, обычаевъ, внѣшняго вида и др 
обстоятельствъ, свойственныхъ колдунамъ, то, въ силу установившейся молвы: 
лице должно быть обвинено передъ судомъ, и если признаки чародѣйства ок; 


ОідііііесІ Ьу 


Соодіе 




— 827 — 


Въ числѣ почти ста дѣлъ, встрѣчавшихся пнѣ среди актовъ ХѴІП 
столѣтія, нигдѣ не принѣняѳтся строгость взгляда Германскаго уложенія 
и инквизиторскихъ кодексовъ; среди всѣхъ дѣлъ, возбужденныхъ о ча¬ 
родѣйствѣ, никогда ни гродскіе, ни магистратскіе суды не помышляютъ о 
наказаніи виновныхъ сожженіемъ и, по большей части, не даютъ процес¬ 
самъ даже значенія уголовнаго иска. Обыкновенно уплатою штрафа въ 
пользу церкви, церковною эпитеміею, или очистительною присягою отдѣ¬ 
лываются обвиненные отъ взводимаго на нихъ подозрѣнія. Среди немного¬ 
численныхъ примѣровъ болѣе тяжелыхъ наказаній, почти всегда исключе¬ 
нія приходятся въ тѣхъ случаяхъ, когда истцомъ противъ чародѣя 
является лицо дворянскаго вванія. Помимо необходимости усилить на¬ 
казаніе, въ виду сохраненія гарантій безопасности привилегированнаго со¬ 
словія, въ этихъ случаяхъ дѣйствовала еще и другая причина—разница 
въ основномъ взглядѣ дворянъ и народа на причину чародѣйства. 


Причина относительной мягкости судебныхъ приговоровъ всѣхъ су¬ 
довъ, въ особенности магистратскихъ, лежала не столько въ гуманномъ на¬ 
строеніи судей, сколько въ отсутствіи тѣхъ демонологическихъ понятій, 
которыя вызвали на Западѣ жестокое преслѣдованіе колдуновъ. Допус¬ 
кая возможность чародѣйнаго, таинственнаго вліянія на бытовыя, повсе¬ 
дневныя обстоятельства жизни, народный взглядъ не искалъ начала 
этихъ вліяній въ сношеніяхъ со влымъ духомъ; демонологія не только 
не была развита, какъ сводъ стройно развитой системы представленій, 
ио, до самаго конца ХУ Ш столѣтія, на сколько можно судить по про¬ 
цессамъ, совсѣмъ не существовала въ народномъ воображеніи, даже въ 
видѣ неяснаго зародыша. Народный взглядъ на чародѣйство былъ не 
демонологическій, а исключительно пантеистическій. Допуская существо¬ 
ваніе въ природѣ силъ и законовъ, невѣдомыхъ массѣ людей, народъ 
полагалъ, что многіе изъ этихъ законовъ невѣстин личностямъ, тѣмъ или 
другимъ образомъ успѣвшимъ проникнуть, или узнать ихъ. Само по себѣ, 
обладаніе тайною природы не представлялось, такимъ образомъ, дѣломъ 
грѣховнымъ, противнымъ ученію религіи. Бели поднимался искъ, то 
судьи не преслѣдовали обвиняемаго за самый фактъ обладанія, или упо- 



немъ, оно должно подвергнуться пыткѣ “ (тамъ же, дополненія, стр. 19—20). Статья 
„Во время пытки чернокнижника и чародѣя, должно допрашпвать обо всѣхъ 
'оятельствахъ его преступленія: какія онъ употреблялъ средства, какимъ образомъ 
какое время, какія при этомъ онъ произносилъ слова, или совершалъ дѣйствія? 
іъ слѣдуетъ допросить у кого онъ учился чародѣйству, или какимъ образомъ 
его пріемы, сколько разъ прибѣгалъ къ нему, и какое бѣдствіе и кому прн- 
глъ?“ 


ОідШгесІ Ьу 


Соодіе 



- 828 - 


трѳбдѳнія таинственнаго средства, а старались опредѣлить, употреблено 
ли оно было въ пользу, иля во вредъ другому лицу? и только во вто¬ 
ромъ случаѣ, разсиатривая дѣло съ точки, зрѣнія гражданскаго иска, 
соразмѣряли наказаніе со степенью причиненнаго вреда. Западныя 
понятія объ отношеніи злого духа къ колдовству вовсе не проникали 
въ сознаніе народныхъ массъ Южно-Русскаго народа до самаго исхода 
XVIII столѣтія, и только въ рѣдкихъ случаяхъ заимствовались, путемъ 
книжнымъ, лицами, принадлежавшими къ болѣе просвѣщеннымъ сословіямъ: 
дворянами и духовными. Если такое лицо поднимало искъ о чародѣйствѣ, 
то только тогда строгость законовъ примѣнялась до извѣстной степени по 
настоянію истца, какъ это видно изъ нижеприведенныхъ процессовъ. 
Впрочемъ, такіе случаи бывали весьма рѣдки. Изъ ста почти документовъ, 
относящихся въ процессамъ о колдовствѣ, только въ пяти упомянуто 
имя „чорта и только въ одномъ случаѣ, гдѣ дѣйствующими лицами 


являются дворяне, вліянію злого духа приписывается довольно серьезное 
значеніе. Въ остальныхъ случаяхъ намеки на чорта являются скорѣе 
результатомъ пустословія и общимъ мѣстомъ, нѳимѣющимъ ни какого 
серьезнаго значенія и нѳобращавшимъ даже на себя вниманія суда. 

Вотъ перечень указанныхъ дѣлъ: Въ началѣ XVIII столѣтія въ Каме¬ 
нецкомъ магистратѣ разбиралось дѣло по жалобѣ ткацкаго цехиистра 
Петра Дерочѳвскаго, обвинившаго нѣсколько сосѣдокъ своихъ въ томъ, 
что онѣ распространили слухъ, будто его жена причинила болѣзнь мас¬ 


теру Когтю, наславъ на него чорта. Показанія свидѣтелей, собранныхъ 
по этому дѣлу, указываютъ на то, что оно возникло изъ пустыхъ сплетенъ 
и случайныхъ разговоровъ, но не представляютъ указаній на то, чтобы 
свидѣтели сами вѣрили въ возможность сношеній Дерочевской со злымъ 
духомъ (си. Приложен., Л» 1). 

Въ 1709 г. въ тотъ же магистратъ жаловалась мѣщанка Агнеса 
Шагиновая на сосѣдку свою Елецкую за клевету: Елецкая оговорила 
ее въ чародѣйствѣ и, между прочимъ, распространила слухъ, будто Ша¬ 
гиновая состоитъ въ связи съ „Лятавцемъ" *). На судѣ Елецкая ста¬ 
ралась оправдаться, отрицая распущенные ею же слухи: „О лятавцѣ 
я ничего не говорила, сказала она, и ничего объ этомъ предметѣ не 
8наю“ (см. № 9). 

Въ 1741 году, дьячѳкъ Григорій Комарницкій былъ обвиненъ въ 
Дубенскомъ магистратѣ въ обольщеніи дѣвицы Екатерины Сахнкжовоб. 1 
Онъ оправдался отъ вмѣняемаго ему преступленія, доказавъ аІіЬі, и, желая 

*) ЛцТавецъ—летучій зло! духъ,—одно изъ суевѣрныхъ объясненій падающихъ звѣздъ! 


ОідШгесІ Ьу 


Соодіе 


— 329 - 


объяснить, какое обстоятельство могло додать поводъ къ обвиненію, онъ 
высказалъ предположеніе, чго .можетъ быть, бѣсъ принялъ на себя мой 
видъ и въ моемъ лицѣ ходилъ къ СахнюковоВ совершать грѣхъ 8 . Судъ 
не обратилъ никакого вниманія на это заявленіе (смотри $ 47). 

Въ 1710 году въ Каменецкомъ магистратѣ разбиралась тяжба между 
уніатскимъ священникомъ Іоанномъ Ставицапнъ и мѣщаниномъ Григоріемъ 
Бабижѳнкомъ; священникъ жаловался на то, что Бабижѳнко распростра¬ 
нялъ оскорбительные слухи о немъ и о его женѣ н, между прочимъ, утвер¬ 
ждалъ: .что попъ этотъ имѣетъ въ своемъ распоряженіи чорта 8 . Обви¬ 
ненный признался въ произнесенія приведенныхъ словъ, утверждая, что 
священникъ самъ подалъ къ тому поводъ, угрожая Вабиженку, будто 
онъ можетъ вызвать злого духа. Магистратъ не обратилъ на это обсто¬ 
ятельство ни какого вниманія и покончилъ дѣло миромъ, предписавъ Ба- 
биженку извиниться передъ истцомъ (см. $№ 11 и 12). 

Единственное дѣло, въ которомъ ммя злого духа упоминается въ 
болѣе серьезномъ значеніи, записано въ книгахъ Виницкаго гродскаго 
суда; оно производилось по обвиненію дворянки Викторіи Рябчинской въ 
желаніи отравить своего мужа; задумавъ отъ него избавиться, Рябчинская 
наняла къ себѣ въ услуженіе дворянку Еостѳцкую и дала ей спеціаль¬ 
ное порученіе пріискивать средства для того, чтобы наслать чертей на 
мужа. Костецкад обращалась ко многимъ знахарямъ, но ни одинъ изъ 
нихъ не взялся за исполненіе порученія, не смотря на предлагаемую 
плату. Не желая, вѣроятно, ронять своей репутаціи признаніемъ въ этой 
некомпетентности, колдуны подъ разными предлогами уклонялись отъ 
сношенія съ чортомъ. Одна знахарка отвѣтила: ,Я не могу околдовать 
этого человѣка, ибо онъ владѣетъ чортомъ болѣе знатнымъ, чѣмъ мой. 8 
Другой знахарь сказалъ: .Я не хочу насылать чертей, ибо помню, что 
когда мать моя наслала чорта на одну дѣвку, то чортъ убилъ и дѣвку 
ж мать, потому я и боюсь прибѣгать къ этому средству 8 . Не будучи въ 
состояніи найти эксперта, который умѣлъ бы насылать чертей, Рябчин¬ 
ская была принуждена прибѣгнуть къ отравѣ, но Костецкая побоялась ис¬ 
полнить это порученіе и выдала свою госпожу, разсказавъ передъ судомъ 
весь ходъ дѣла (см. № 49). 

Во всѣхъ остальныхъ процессахъ имя чорта вовсе не упоминается, и 
дѣлй разсматриваются исключительно съ пантеистической точки зрѣнія, безъ 
всякаго участія демонологическихъ понятій. Въ подтвержденіе этой мысли 
мы изложимъ содержаніе встретившихся намъ процессовъ о чародѣйствѣ, 
причемъ сперва обратимъ внімшэ на цѣли, съ которыми колдовство- 

• 

\ 


Оідііігесі Ьу 



— 830 — 


производилось, а затѣмъ на средства, употреблявшіяся для достиженія 
этихъ цѣлей. Употребленіе чаровницами и чаровниками таинственныхъ 
силъ природн, имъ однимъ вѣдоинхъ, могло служить въ пользу, или во 
вредъ. Всѣ факты, имѣющіеся у насъ подъ рукою, располагаются па слѣ¬ 
дующія группы, въ томъ или другомъ направленіи: 

1) Самыя многочисленныя данныя свидѣтельствуютъ о посягательствѣ 
посредствомъ чародѣйствъ на жизнь, здоровье и разсудокъ, а также объ 
излѣченіи таинственными средствами различныхъ болѣзней. 

2) Другая группа фактовъ относится къ примѣненію колдовства съ 
цѣлью снискать, или предотвратить любовь. 

8) Далѣе слѣдуютъ указанія, касающіяся причиненія пользы или 
вреда въ хозяйствѣ, иди ремеслѣ. 

4) Затѣмъ слѣдуетъ группа фактовъ, свидѣтельствующая о прибѣга- 
ніл къ чарамъ при разнообразныхъ предпріятіяхъ. 

и 5) Наконецъ, пятая группа заключаетъ въ себѣ факты о колдов¬ 
ствѣ, которыми пользуются стброны при судебномъ процессѣ. 

Перейденъ къ разсмотрѣнію самыхъ фактовъ. 

Понятіе о томъ, что посредствомъ чародѣйства можно было лишить 
здоровья и самой жизни, было распространено во всѣхъ классахъ обще¬ 
ства, такъ, напримѣръ, въ концѣ ХѴП-го столѣтія въ Овручскій гродскій 
судъ поступила жалоба дворянъ Домашѳвскихъ на дворянъ Ходаков- 
скихъ о разныхъ обидахъ и оскорбленіяхъ, въ которой истцы, между 
прочимъ, говорили: „не удовлетворившись всѣмъ вышепоименованнымъ, 
Ходаковскіе съ обдуманнымъ ранѣе намѣреніемъ приготовили составъ, 
съ цѣлью лишить истцовъ здоровья и уморить ихъ. Для этого они на¬ 
учились докторству, неприличному шляхетскому званію, и выжидали 
удобнаго времени; и дѣйствительно, въ прошломъ, 1686 году, 1-го фе¬ 
враля, увидѣвъ, что истецъ идетъ изъ своего дрма въ гумно, приказали 
дочери своей, Еленѣ Ходаковской, приготовленнымъ на погибель истца 
составомъ облить путь около воротъ, по которому истецъ долженъ былъ 
проходить. Отъ дѣйствія этого яда собака, бѣжавшая впереди, опухла и 
околѣла" *). 

Въ 1716 году, въ магистратѣ города Выжвы (на Волыни) разбира¬ 
лось дѣло по обвиненію мѣщанки Ломазянки мѣщанами Супрунюками въ 
томъ, что она таинственнымъ образомъ причиняла смерть всѣмъ лицамъ, 
имѣвшимъ съ нею тяжбу въ судѣ, и, въ томъ числѣ, посягала на жизнь 


*) „Архивъ Юго-Западной Россіи*, часть IV, I, стр. 232. 


Оідііігесі Ьу 


Соодіе 



— 331 — 


матери Супрунюка. Лука Супрунювъ упрекалъ обвиняемую такъ: „Ты 
уже съѣла Токарика и Хильчука, а теперь принялась ѣсть мать нашу; 
погоди, чаровница, это даромъ не пройдетъ; хотя бы пришлось лишиться 
пары воловъ, мы вызовемъ палача, чтобы онъ тебя пыталъ".— Сама Су- 
пруниха прибавила на очной ставкѣ: „дѣйствительно ты свела со свѣта 
Токарика и Хильчука, утверждаю по истинѣ, г.г. судьи, принимая на 
себя отвѣтственность за свои слова, что если она съ кѣмъ нибудь пос¬ 
сорится, то даромъ это не пройдетъ: и Токаривъ, и Хильчувъ лишь 
только вавели съ ней тяжбу, немедленно померли,—въ подтвержденіе не- 
зачѣмъ свидѣтелей приводить, по истинѣ утверждаю— они умерли по ея 
винѣ* (См. № 21). 

Въ 1733 году, въ Овручсконъ гродсвомъ судѣ дворяне Ярмолинскіе обви¬ 
нялись въ томъ, что они похвалялись публично,—посредствомъ колдовства 
умертвить дворянъ Верповскихъ и искоренить ихъ родъ (См. № 40). 

Въ 1739 году, въ магистратѣ города Олнви разбиралось дѣло по 
обвиненію мѣщанки Райской въ томъ, что будто она чародѣйствомъ при¬ 
чинила смерть сыну мѣщанки Анны Шкопелихи (См. № 44) и т. п. 

Еще болѣе встрѣчаемъ примѣровъ, относящихся къ посягательству 
не на самую жизнь, а только на здоровье пострадавшихъ лицъ. Вслѣд¬ 
ствіе обще-распространеннаго мнѣнія о томъ, что болѣзни могутъ быть 
насланы колдовствомъ, народонаселеніе склонно было искать причины 
каждой болѣзни не въ естественныхъ и гигіеническихъ условіяхъ, а въ 
таинственномъ вліяніи враговъ, или сосѣдей. Всякое дѣйствіе, сколько- 
нибудь эксцентрическое и не ежечасно случавшееся, хотя бы самое не¬ 
винное и совершенно случайное, принималось 8а пріемъ чародѣйства, на¬ 
правленный ко вреду здоровья заболѣвшаго лица, или почиталось угро¬ 
зою кому-либо изъ свидѣтелей этого дѣйствія. Часто, пользуясь суще¬ 
ствованіемъ вѣрованія въ чародѣйство, стороны, состоявшія въ тяжбахъ, 
прибѣгали къ угрозамъ чародѣйствомъ, чтобы склонить своихъ противни¬ 
ковъ въ уступкамъ въ свою польэу. 

Вотъ перечень фактовъ въ подтвержденіе сказанныхъ замѣчаній: 

Въ 1700 году, въ Ковельскомъ магистратѣ разсматривалось дѣло по 
поводу жалобы мѣщанина Ѳеодора Андріевича на еврея Авраама Ершо¬ 
вича и на еврейку Пейсю о томъ, что послѣдняя поймала кота истца, 
занесла его въ домъ Иршовича и тамъ оскопила. Андріѳвичъ полагалъ, 
что это дѣйствіе можетъ причинить болѣзнь ему и его семейству. Иршо- 
вичъ-же объяснялся, что оскопленіе кота произведено было „не на какія- 
либо чары и не со злобы въ христіанамъ, а исключительно на лѣкар¬ 
ство". Ковальскій магистратъ, принявъ во вниманіе безупречное поводе- 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 882 — 


ніе Иршовича. освободилъ его отъ отвѣтственности, подъ условіемъ, что 
онъ, въ сопровожденіи двухъ другихъ осѣдлыхъ евреевъ, принесетъ въ 
синагогѣ слѣдующую присягу но еврейскому обычаю: „что онъ освошмъ 
нота не изъ злобы къ христіанамъ, но для облегченія собственной бо- 
лѣвнн, что онъ отрѣзанныхъ частей не мочилъ ни въ медѣ, ни вънѵвѣ, 
цн въ водкѣ, ни'въ водѣ и не поручалъ этого дѣлать ни женѣ, ни до¬ 
мочадцамъ своимъВмѣстѣ съ тѣмъ, еврейка Пойся приговорена бняа 
къ энитнміѣ: она должна была въ теченіи трехъ сабашѳвъ стоять въ 
притворѣ синагогн, отрѣзанныя же у кота части Иршовичъ долженъ был 
представить въ магистратъ *). 

Въ 1701 году, Каменецкій мѣщанинъ, почтарь Судецъ, жаловался 
на Гречанку Антоніеву о томъ, что она желала причинить ему болѣзнь, 
посыпая порогъ его дома какимъ-то порошкомъ. Магистратъ также осво¬ 
бодилъ обвиняемую отъ отвѣтственности, приказавъ ей принять очисти¬ 
тельную присягу (См. № 8). 

Въ 1705 году въ Каменецкій магистратъ жаловалась мѣщанка Мор¬ 
ская о томъ, что она находится въ опасности потерять здоровье отъ чаро¬ 
дѣйства сосѣдки ея, Зелинской, что она видѣла Зелинскую ночью ходя¬ 
щею по двору обвиняющей, со свѣчкой, въ одной рубашкѣ, „босую и 
простоволосую*, что затѣмъ, въ слѣдующую субботу, она, Зелинская, 
въ костелѣ Доминиканцевъ сломала свѣчу и „обратила ее внизъ*. Зе¬ 
линская пояснила, что она ходила ночью раздѣтая, отыскивая дочь 
свою, бѣжавшую изъ дому, что свѣчку опа поставила віівъ слѣдуетъ. 
Магистратъ не имѣлъ возможности дознаться, какъ была поставлена 
свѣча, но, на всякій случай, приговорилъ Зелинскую въ эпитиміи, состоя¬ 
щей въ томъ, что она должна была влеченіе двухъ обѣдень лежать 
„крижемъ“ въ томъ же костелѣ Доминиканцевъ. Между тѣмъ, узнавъ о 
ходѣ этого дѣла, Армянинъ Богданъ Лукашевичъ заявилъ магистрату, 
что онъ подозрѣваетъ, что свѣча была зажжена въ обратномъ положе¬ 
ніи во вредъ не Морской, а женѣ его, Лукашевича, которая въ этотъ 
именно день очень серьезно заболѣла, тѣмъ болѣе, что за нѣсколько 
дней передъ этимъ Зелинская произносила таинственныя утрозн его 
женѣ (у Лукашевича была тяжба съ Зелинскою за домъ), слѣдующими 
словами: „не могла съ тобою сладить пани Жаиновая, такъ я тебя 


*) См. книгу Коведьскаго магистрата X 1451, дастъ 233, н Л 1462, листъ 18 на 
оборотѣ. 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 


- 333 - 


упрячу,—не будетъ ты здоровая обитать въ этомъ домѣ"- Приговоръ' 
магистрата по жадобѣ Лукаш две ча не сохранился въ книгахъ *). 

1!ъ 17Сб году Ковѳльскій мѣщанинъ Трофимъ 1 ригорьевичъ жало¬ 
вался на еос.-.а своего, М их и а Максимовича, о томъ, что обвиняемый 
съ женою совершили .такое преступленіе, какого и высказать нельзя: 
очевидно посягая і:а здоровье истцепъ. они вылѣпили изъ тѣста что-то 
круглое, въ видѣ калача, и въ собственномъ саду истцовъ повѣсили на 
деревѣ". Истецъ сильно встревожился и опрашивалъ черезъ сосѣдей 
жену Максимовича, чтЬ означаетъ это дѣйствіе. Максимовичева отвѣтила 
со злостію: „это вамъ не повредитъ". По распоряженію магистрата, от¬ 
правленъ былъ присяжный лавипкъ освидѣтельствовать фактъ, и дѣйстви¬ 
тельно Интелъ на вербѣ кругло-вылѣпленный калачъ изъ ржаного тѣста. 
Максимовичъ не явился въ судъ къ отвѣту и былъ заочно приговоренъ 
къ уплатѣ штрафа и судебныхъ издержекъ **). 

Въ 1710 году въ Каменецкій магистратъ жаловался мѣщанинъ 
Ѳедоръ Яцевъ о томъ, что онъ, желая приготовить лѣкарство для 
больваго ребенка, варилъ въ печи какое-то зелье, между тѣмъ,' горшокъ 
съ лѣкарствомъ былъ похищенъ изъ печи его сосѣдомъ, Григоріемъ Ба- 
бичеякомъ, который вслѣдъ за тѣмъ распространилъ молву объ истцѣ, 
будто послѣдній занимается-чародѣйствомъ (См. № 13). 

Въ томъ же году в въ томъ же судѣ состоялся приговоръ, предпи¬ 
сывавшій мѣщанкѣ Дабижііхѣ принять очистительную присягу въ томъ, 
что составъ, который она варила ночью въ домѣ своемъ, былъ назна¬ 
ченъ для излѣченія ея ребенка, а не для чародѣйства ***). 

Въ 1716 году въ Каменецкомъ магистратѣ разбиралось дѣло по 
поводу . обвиненія мѣщанки Солтовской мѣщанкою Фурикѳвичѳвою въ томъ, 
что обвиняемая пыталась причинить вредъ здоровью обвинительницы, со¬ 
бирая на дворѣ послѣдней щепки и соръ. Обвинительница спаслась отъ 
послѣдствій чародѣйства только тѣмъ,. что немедленно окропила дворъ 
святою водою (Си. № 23). 

Въ 1718 году въ магистратѣ города Выжвы разбиралось дѣло, 
возникшее по жалобѣ жены бурмистра Потаповпча на мѣщанку Домини- 
чеву. Дѣло состояло въ слѣдующемъ: Потаповнчева предложила обви¬ 
няемой удѣлить ей сыворотки и отправилась въ свою „комору", чтобы 
отлить ея. Деминичѳвая заглянула въ двери и утверждала, будто уви- 


*) См. книгу Камецецъ-Подольскаго Магистрата, № 4440. листъ 08, 73 и 77. 

**) См. книгу Ковельскаго Ма псграта, № 145‘\ листъ 102 и 103. 

***) См. книгу Каменецъ-Подольскаго Магистрата, >& 4440, лисп» 518. 


ОідііііесІ Ьу ѵ^оодіе 



- 334 - 


дѣла, что Потаповичѳва, наливъ въ миску сыворотвн, обмываетъ ею 
свои половыя части. Встревожившись, Доминичева убѣжала к стала раз- 
сказывать сосѣдкамъ о видѣнномъ. Одна изъ сосѣдокъ вспомнила прі 
этомъ, что когда-то Потаповичѳва, въ разговорѣ съ нею, отрѣзала у 
нея кусовъ пояса, п что вслѣдъ 8а тѣмъ у ней пропало молоко въ 
груди. Въ городѣ установилось мнѣніе о томъ, что жена бурмистра—кол¬ 
дунья. Еогда до послѣдней дошли подобные слухи, она объяснилась 
публично съ Доминнчѳвою (при чемъ спорившія стороны нанесли другъ 
другу тяжкія оскорбленія) и затѣмъ пожаловалась въ магистратъ 8а 
клевету. Магистратъ приваэалъ тяжущимся помириться и, подъ угрозою 
штрафа, запретилъ имъ заводить разговоры о данномъ случаѣ (См. ЛБ 28). 

Въ 1729 году въ Ерѳиенѳцвожъ магистратѣ два брата: Степанъ і 
Юрко Охриичуви, спорившіе о наслѣдственномъ домѣ, обвинили взаимно 
своихъ женъ въ колдовствѣ и въ причиненіи другъ другу болѣзней по¬ 
средствомъ обливанія. Магистратъ оставилъ это обвиненіе безъ послѣд¬ 
ствій (См. Л» 32). 

Въ 1731 году, въ Ерѳжѳнцѣ-жѳ мѣщанинъ Лѳончикъ обвинилъ со¬ 
сѣдей своихъ ХилькевичеВнхъ въ томъ, что они, желая причинить ему 
болѣзнь, приказали малолѣтней дочери своей бросать соръ въ его 
усадьбу. Судъ нашелъ обвиненіе бѳздоказательнниъ, приказалъ тяжу¬ 
щимся помириться и „разгородить усадьбы ихъ плетнемъ 8 (См. № 36). 


Въ 1732 году Еремѳнѳдкій мѣщанинъ Адамъ Еткѳвичъ жаловался 
на мачиху своей жены, Анастасію Зеленскую, на то, что она, имѣя 
тяжбу съ истцомъ за спорный грунтъ, похвалялась, что она нѳдопуститъ 
истца и его жену до судебнаго разбирательства, лишивъ ихъ здоровы. 
Зеленская говорила слѣдующее, публично въ шинкѣ: „Еогда Аданъ по¬ 
далъ первый поэовъ въ судъ—онъ заболѣлъ, другой поэовъ подалъ— 
сломалъ руку, а когда я подамъ третій позовъ, то сломитъ шею,—жену 
же его будетъ болѣэнь вертѣть и ломать по всему тѣлу 8 . Магистратъ 
отказался отъ разбирательства этого дѣла и препроводилъ его на судъ дер- 
жавцы (См. № 37). 

Въ тонъ же году, въ Дубенскомъ магистратѣ разбиралось дѣло по 
жалобѣ солдата Степана Гембажѳвскаго на его сосѣдку, мѣщанку Дѳиб- 
скую, что она причинила истцу семинедѣльную болѣзнь тѣмъ, что 
разложила на его заборѣ какое-то истолченное 8ѳлье. Обвиненная от¬ 
меняла, что 8ѳльѳ это не имѣло значенія, приписываемаго истцомъ, что 
она только просушивала истолченную горчицу, приготовленную на лѣкар _ 
ство больнаго ребенка. Магистратъ опредѣлилъ, чтобы Денбская при-* 


ОідШгесІ Ьу 


Соодіе 


вяла очистительную присягу, а Гѳмбажѳвскій извинился въ неоснователь¬ 
номъ обвиненіи (Си. Л* 38). 

Въ 1738 году въ Каменецкій магистратъ поступила жалоба мѣ¬ 
щанки Екатерины Гломбовичѳвой на мѣщанку Елену Кузицкую о томъ, 
что Кузицкая имѣла въ виду выйти замужъ ва Гдомбовича. Когда же 
послѣдній женился на истицѣ, то Кузицкая проклинала его неоднократно 
и тѣмъ причинила еиу смертельную болѣзнь; въ настоящее же время 
утверждаетъ, что ей извѣстно,, будто Гломбовичъ скоро умретъ (См. № 41)« 

Въ 1746 году жаловался въ Крѳменецкій магистратъ дьячекъ Про¬ 
копъ Ѳедоровичъ на тестя своего, священника Матвѣя Подчешинскаго, 
между прочимъ и о томъ, что тесть научилъ крестьянку Ганку Рома- 
ниху подмѣшать ему въ борщъ какой-то вредный составъ и, кромѣ того, 
прибѣгалъ въ разнымъ другимъ подозрительнымъ средствамъ; въ доказа¬ 
тельство обвиненія онъ представилъ въ судъ захваченные имъ предметы, 
служившіе для чародѣйства, а именно: гнѣздо и шкуру ужа (См. Л: 58). 

Въ 1747 году состоялся приговоръ Овручскаго магистрата по жа¬ 
лобѣ мѣщанина Опанаса Мойсіевича, обвинившаго мѣщанку Омѳльчиху въ 
томъ, что она, желая причинить ему вредъ, вылила какой-то составъ 
подъ его хлѣвъ. Обвиняемая объяснялась, что она вылила „щелокъ* 
для того, чтобы тамъ не было грязи. Магистратъ опредѣлилъ, чтобы 
Омѳльчиха вмѣстѣ съ мужемъ приняла очистительную присягу и извини¬ 
лась передъ истцѳмъ, „а впередъ, если она осмѣлится выливать чтобы- 
то ни было, доброе или злое, въ чужую усадьбу, то безотлагательно 
будетъ наказана 50-ю ударами* (См. Л*Л* 62 и 63). 

Въ 1750 году въ Крѳмѳнѳцкомъ магистратѣ разбиралось дѣло по 
жалобѣ мѣщанина Грицька Марчѳнка на брата его, Павла. Павелъ Мар¬ 
ченко обвинилъ жену Грицька въ томъ, что она больна скверною болѣзнью 
и что распространяетъ зту болѣвнь, проливая на улицу ванны, которыя 
она принимаетъ. Жена Грицька Марчѳнка доказала, что она больна не 
скверною болѣзнью, а „гостценъ*. Судъ приказалъ Павлу Марчѳнку 
извиниться ва клевету, а женѣ Грицька предписалъ не выливать своихъ 
ваннъ въ такія мѣста, гдѣ могутъ проходить люди, или скотъ (См. № 68). 

Въ 1767 и 1768 годахъ въ Дубенскомъ магистратѣ тянулось дѣло 
по обвиненію въ чародѣйствѣ мѣщанина Тимка Середы. Свидѣтельскія 
показанія, собранныя по этому дѣлу, указываютъ, что Середа занимался 
постоянно чародѣйствомъ; такъ, онъ былъ приглашенъ солдатомъ Пашке¬ 
вичемъ приготовить такое средство, чтобы росли дѣти у Пашкевича. 


ОідііііесІ Ьу ѵ^оодіе 




— 336 — 


■Онъ сварилъ какіе-то два состава, указалъ ихъ употребленіе и часть 
■одного изъ нихъ унесъ съ собою для другой практики. Послѣ его ухода 
Дашкевичъ покавалъ оставленные составы какой-то бабѣ, которая признала 
одинъ изъ нихъ надлежащимъ, а о другоиъ оказала, что его не годятся и въ 
домѣ держать. Главное же обвиненіе противъ Середы состояло въ тожъ, что 
онъ сообщилъ мѣщанкѣ Духяпекой какой-то составъ, которымъ она облила 
жельиика Еарпа, когда тотъ въ совершенно пьяномъ видѣ лежалъ безъ 
чувствъ на дорогѣ, вслѣдствіе чего Карпъ, получилъ параличъ обѣяхъ 
ногъ. Свидѣтели показали, что санъ Середа похвалялся, что онъ произ¬ 
велъ болѣзнь Карпа. Онъ говорилъ иногииъ свидѣтелямъ: „заработалъ 

я въ этомъ *цѣлѣ 8 злотыхъ. Я, но просьбѣ Яцка Мельника, отнялъ 

ему ногя. Бѣсъ его не вогьмѳтъ, а до пояса отниметъ у него движе¬ 

ніе, потому-что меня Ядко Мельникъ просилъ, чтобы онъ пересталъ хо¬ 
дить.... Онъ, впрочемъ, ходить еще могъ-бы“.... и т. д. Приговоръ жа- 
гистратскій въ актовой книгѣ не записанъ (Сж. 69 и 70). 

Значительное количество цитированныхъ актовъ свидѣтельствуетъ, 
что существовало въ населеніи убѣжденіе, что болѣзни йогухъ быть при¬ 
чинены чародѣйствомъ; но, какъ уже было замѣчено, магистратскіе суда, 
члены которыхъ раздѣляли общія убѣжденія, тѣмъ не менѣе разсматри¬ 
вали жалобы на колдовство, какъ гражданскіе иски о вродѣ, не при¬ 
давая имъ рѳлнгіоздаго характера, ж, поэтому, не относились въ такнжъ 
дѣламъ фанатически. Въ рѣдкихъ только случаяхъ, когда мѣстность 
была поражена эпидемическою болѣзнью, настроеніе народонаселенія ста¬ 
новилось тревожнымъ, и паническій страхъ побуждалъ прибѣгать къ кру¬ 
тымъ мѣрамъ по отношенію къ мнимымъ чародѣямъ; примѣромъ этого 
жогутъ служить слѣдующіе три процесса. 

Въ 1720 году, въ южной Волыни распространилась норовая яэва; 
въ г. Красиловѣ иѣщанѳ совѣщались о томъ, какія мѣры слѣдуетъ при¬ 
нять для предотвращенія бѣдствія. Всѣ были убѣждены, что вараза 
происходитъ отъ чьего-то навождѳнія. Общее вниманіе обратила на себя 
жившая въ городѣ старуха, Проська Каплунка. Подозрѣнія пали на нес 
потону, что она дожила до рѣдко достигаемаго возраста (ей было 120 
лѣтъ). Въ видѣ предварительной мѣры, иѣщанѳ, съ вѣдома управлявшаго 
Красиловымъ дворянина Стеткевича, заключили КаплуПку подъ стражу, 
сами-же отправили депутацію, которой поручено было розыскать свѣду¬ 
щаго знахаря и вывѣдать отъ него, на сколько ихъ подозрѣнія спра¬ 
ведливы. Пока депутація р взыскивала знахаря, старуха пять сутокъ си- 


ОідііііесІ Ьу ѵ^оодіе 




— 387 — 


дѣла въ тюрьмѣ, гдѣ чуть не умерла отъ страха и лишеній. Дѣти ея» 
зятья а внуки обратились въ управляющему оъ просьбой выпустить ео 
на порувв. Ходатайство ихъ было удовлетворено, и принявшій ее 8ять 
Ѳедоръ Мельникъ немедленно, со всѣиъ семействомъ, выѣхалъ ивъ города» 
и укрылся въ лугахъ, на берегу рѣки Случи. Но въ это именно врѳия 
возвратились отправленные въ знахарю депутаты. Знахарь вполнѣ подтвѳр 
дилъ подозрѣнія мѣщанъ. Тогда кители Красилова собрались всею 
громадою на перекресткѣ двухъ дорогъ га городовъ и отправили четырехъ 
человѣкъ отыскивать мнимую колдунью. Убѣжище Мельника было най¬ 
дено; его, вмѣстѣ оъ тещею, повадили на возъ и прпвевлн на сборный 
пунктъ. Вотъ въ какихъ словахъ Ѳедоръ Мельникъ разсказывалъ впо¬ 
слѣдствіи ходъ народной расправа: ,мн застали у перекрестныхъ дорогъ 
множество собравшихся людей, ожидавшихъ нашего прихода, и много- 
приготовленнаго хворосту. Немедленно принялись рыть лиу. Затѣмъ, схва¬ 
тивши Баплунву, сняли ее съ воза и поволокли въ яиѣ, не спрашивая 
ее, дѣйствительно-ли зараза распространилась по ея винѣ, не оставляя 
ей вреиѳии для покаянія и не призвавъ священника для исповѣди. Они 
носаднлн ее въ яму по плечи, забросали землею, и эѳилю кругомъ ея плот¬ 
но утоптали бревнами, такъ-что изъ ввили видна была голова и плечи. 
Сверху набросали хворосту и важгли его. Въ это время десятникъ, Хвесьво 
Винникъ, обратился въ зятю покойной и, угрожая ему палкою, сталъ 
требовать съ ругательствами выдачи камня изъ его мельницы. Подъ 
конвоемъ пяти отряженныхъ человѣкъ, Мельникъ долженъ былъ отправиться 
въ свою мельницу, изъ нея вынутъ былъ жерновой камень, которымъ и 
было привалено то мѣсто, гдѣ сожгли покойницу* (см. 76 30). 

А вотъ случай, совершенно аналогическій, разсказанный еще съ 
большими подробностями: Въ 1738 году въ Цодоліи распространилась 
моровая язва. Желая предохранить свое село отъ заразы, жители села 
Гуменнѳцъ предприняли ночью крестный ходъ по своимъ полямъ; между 
тѣмъ, въ сосѣднемъ селѣ, Пржевратьн, у дворянина Михаила Матвовсваго 
пропали лошади. Матвовсвій ночыо-жѳ отправился на понсвн. Онъ на¬ 
ткнулся на крестный ходъ. Жители Гумѳннецъ сообразили, что неизвѣст¬ 
ный имъ человѣкъ, ходящій ночью по полямъ съ увдечвою, есть не что 
иное, какъ олицетвореніе моровой язвы; подозрѣвая, что онъ упырь, 
парубки бросились иа Матвовсваго, жестоко его избили, порвали на 
немъ одежду и полумертваго оставили на землѣ. Едва возвратился Мат- 
ковскій домой, какъ изъ Гуменнѳцъ прибѣжалъ посланный разузнать, живъ- 
ли онъ? Освѣдомившись о его возвратѣ, посланный побѣжалъ поспѣшно 
I, 2. 22 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 888 — 


назадъ. Затѣжъ, еще да воехода солнца, въ Пржевратье пришли воѣ 
Житѳлх Гумоиѳцъ, вооружению ружьями, пиками, косами, дѣвай, и 
окружили дожъ Матковскаго. Онн послали депутацію къ владѣльцу пѣ¬ 
ніе, Маковѳцвону, просить о выдачѣ иіъ Матковскаго, ивъ человѣка 
вреднаго для всей мѣстности. Маковецкій не далъ яснаго отвѣта. Прож¬ 
давъ до полудня, Гунѳнннцвая грошда нолучяла, какъ кажется, ложам 
извѣстіе отъ дворянки Бжозововаго, будто владѣлецъ выдаетъ нкъ Мая¬ 
ковскаго. Нѳжѳдлѳнно двери были разбиты, ж Маковскаго повели въ 
Гужѳнцн. Здѣсь, у дои дворянина Банковскаго, собрались всѣ жители 
села. Предварительно арѳетованвожу дали 50 ударовъ, допытываясь связи 
его съ норовою язвою. Несмотря и увѣреніе въ невинности, большин¬ 
ствомъ голосовъ рѣшили его сжечь. Нѣсколько лицъ заявило, впрочѳиъ, 
сомнѣніе о юридической правильности приговора. Нѣкто дворянинъ 
Выпршннскій протестовалъ, что дворянки нельзя жечь безъ приговора 
гродскаго суда. Тогда большинство потребовало отъ него, чтобы отъ 
далъ запись о тонъ, что онъ принимаетъ ва себя отвѣтственность за 
воѣ бѣдствія, могущія возникнуть вслѣдствіе оставленія въ живыхъ Мат- 
ковсваго. Отъ етого Выпршннскій уклонился, отговариваясь сначала от¬ 
сутствіемъ чѳрнильнйцы и,наконецъ, сказалъ: „иногда мнѣ писать—жгите*. 
Впрочемъ, громада пришла въ раздумье, боясь судебной отвѣтствен¬ 
ности. Но тутъ нашлись лица, выведшія ее изъ сопѣнія. Дворянинъ 
вкульскій йрисикалъ верхомъ на сборный пунктъ и крикнулъ: „жгите 
скорѣе, я готовъ унлатить сто злотыхъ, если за ото будетъ штрафъ". 
Затѣмъ явился священникъ и, исповѣдавъ Маковскаго, объявилъ: „жое 
дѣло заботиться о душѣ, а о тѣлѣ ваше; жгите скорѣй. “ Въ толѣ 
раздался крикъ: „нужно жечь*! нМатковскаго передали въ руки экспер. 
товъ. Таковыхъ явилось три: дворянинъ Лобуцеій вырѣзалъ поясъ изъ 
сыромятной кожи, окрутилъ имъ голову жертвы, заложивъ въ уши подъ 
повязку камушки, и, затѣмъ, вложивъ въ узелъ пояса палку, сталъ его 
сильно стягивать. Какой-то Войтѣхъ Днкій заказывалъ свѣжимъ навозомъ 
ротъ Матковскаго, а дьякъ, Андрей Софончукъ, намочивъ большую тряпку 
въ деготь, обвязалъ глаза Матковскаго. Послѣ этого устроили костеръ 
изъ сорока возовъ дровъ и двадцати возовъ солоны, втащили на него 
Матковскаго и сожгли. Наконецъ, послали въ доиъ Матковскаго за его- 
одеждою и ее также бросили въ огонь (си. № 55). 

Такая-жѳ участь постигла въ 1770 году какого-то захожаго изъ 
Турціи, Іосифа Маронята, въ и. Яриолинцахъ; Подольской губерніи, во 
время чумы, свирѣпствовавшей въ тонъ-же году. Подозрѣніе навлекъ на 



Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 


- 389 — 


веба Маронахъ тѣнь, что былъ иностранецъ и занимался лѣчѳніенъ въ 
теченія нѣсколькихъ лѣтъ,, впрочемъ, весьма удачно. Его сожгли, негру* 
вивъ предварительно въ бочку со смолой *). 

По общераспространенному взгляду, таинственныя силы природы могли 
служить какъ во вредъ здоровью, такъ и въ пользу; поэтому, мы отно¬ 
симъ къ этой-жѳ группѣ документовъ и такіе, въ которыхъ говорится 
объ употребленіи знахарями медицинскихъ средствъ. Дѣйствительно, при 
полномъ почти отсутствіи въ краѣ медиковъ, народонаселеніе по необхо¬ 
димости должно было прибѣгать въ помощи лицъ, которыя добросовѣстно, 
или лживо утверждали, что обладаютъ таинственными цѣлебными сред¬ 
ствами. Мы приведемъ нѣсколько свидѣтельствъ, относящихся въ меди* 
цннсвой практикѣ такихъ лицъ. Общая характеристика этой практики 
состоитъ въ томъ, что употребляются исключительно симпатическія сред¬ 
ства и свѣдѣнія о нихъ сохраняются въ тайнѣ. 

Въ 1699 году въ Ковѳльскомъ магистратѣ разбиралось дѣло о не¬ 
удачномъ лѣченіи мѣщанкою Вясилѳвичѳвою дворянки Стѳблевсвой. Мужъ 
Стеблѳвской жаловался, что Василѳвнчѳва неправильно опредѣлила бо- 
лѣзнь жены, назвавъ ее дворскою хворобою (сифилисъ), между-тѣмъ, какъ 
на дѣлѣ оказался гостецг; что употребляла для лѣченія какія-то незвы- 
чайныя лѣкарства и ухудшила состояніе больной, получивъ за лѣченіе 
38 злотыхъ и катонку. Василѳвичева объяснила, что она принялась за 
лѣченіе по просьбѣ родственниковъ больной, лѣченіе вела правильно, 
вѣдоиыии ей средствами и получила по уговору только 16 злотыхъ. 
Судъ вполнѣ ее оправдалъ **). 

Въ 1705 году, въ Каменецкомъ магистратѣ, Гапва Мѳльничва, об¬ 
виненная въ колдовствѣ, была оправдана, на основаніи данныхъ ею по¬ 
казаній. Она совналась, что дѣйствительно посовѣтовала кухаркѣ войта 
Гржибовскаго зарыть подъ порогомъ желѣзо отъ стараго плуга, но что 
средство это было ею присовѣтовано въ пользу хозяевъ; въ доказатель¬ 
ство она разсказала передъ судомъ употребленный ею заговоръ, состояв¬ 
шій въ слѣдующихъ словахъ: „ чтобы Господь давалъ имъ здоровье на 
многія лѣта, чтобы ничто не вредило имъ, какъ не вредитъ этому же¬ 
лѣзу; чтобы здоровы были, какъ это желѣзо, люди, которые черезъ него 
будутъ переступать" ***). 


*) См. Рггегдгіѳскі, „Р<и1оІв, \ѴоІуо, Штата в , т. II, стр. 35. 

**) См. книгу Ковехьскаго магистрата, № 1451, листъ 233. 

*♦*) См. книгу Каменецъ-Подольскаго магистрата, № 4440, листъ 267. 

22 * 


Оідііііесі Ьу ѵ^оодіе 



- 840 — 


Въ 1710 году, въ Бовѳльсвомъ магистратѣ обвиненъ былъ мѣщанниъ 
Григорій Козловскій въ неудачномъ лѣченіи посредствомъ чародѣйскихъ 
пріемовъ. Изъ показаній многихъ свидѣтелей, судебнаго осмотра доиоп 
и показаній самого подсудимаго оказалось, что онъ обладалъ секретомъ, 
сообщеннымъ ему отцемъ, для лѣченія болѣзней, сопряженныхъ съ безсон¬ 
ницей. Козловскій пользовался обширною практикой, хотя, но большей части, 
неудачно. Употреблялъ онъ постоянно одни и тѣже пріемы, состоявшіе 
въ слѣдующемъ довольно сложномъ процессѣ. Онъ толовъ вмѣстѣ: полын¬ 
ный корень, какую-то траву, названіе которой не свавалъ, вѣроятно 
наркотическую, и стружки изъ золотаго червонца. Составомъ этимъ онъ 
подкуривалъ больнаго, смазывалъ имъ веревки, которыми обвязывалъ 
больные члены. Затѣмъ обрѣзывалъ у больнаго ногти и четыре пряди 
волосъ и все это забивалъ осиновымъ колышкомъ въ дыру, которую 
высверливалъ въ вершинѣ дверныхъ лутокъ. Магистратъ, обративъ вни¬ 
маніе на частые примѣры безполезности этого средства, воспретилъ 
обвиняемому употреблять его, подъ угрозою штрафа въ 100 гривенъ, я, 
сверхъ того, приговорилъ его къ отдачѣ какъ въ костелъ, такъ и въ 
церковь довольно значительнаго количества воска и къ эпитиніи (лежа¬ 
нію крижехъ) въ теченіи трехъ обѣдѳнь въ костелѣ и трехъ обѣденъ 
въ церкви *). 

Въ 1718 году въ Каменцѣ арестована была Еврейка Хайка Шму- 
лнха въ то время, когда зарывала въ навозъ горшокъ съ какимъ-то 
составомъ. При разслѣдованіи оказалось, что она это сдѣлала по пору¬ 
ченію другой еврейки, Іосевой, дочь которой была больна. Приглашенная 
Іосевою, захожая знахарка приказала сварить множество съѣстныхъ 
припасовъ и, удаливъ свидѣтелей, что-то производила съ ними, а за 
тѣмъ приказала закрытый горшокъ спрятать въ такое мѣсто, гдѣ люди 
не ходятъ. Дѣло это судомъ было оставлено безъ послѣдствій (см. $ 27). 

Изъ показаній по постороннему дѣлу, разбиравшемуся въ 1720 году 
въ Дубнѣ, мы видимъ, что гнахарки считали весьма полезнымъ, прм не¬ 
нормальномъ теченіи беременности, опрокинуть больную вверхъ ногами н 
встряхивать еб, пока она не почувствуетъ движенія ребенка (см. № 31). 

Въ 1729 году Каменецкимъ магистратомъ приговорена была въ 100 
ударамъ канчуками крестьянка Хвѳська Чумачиха за то, что, по совѣту | 
неизвѣстной женщины, она употребляла подозрительное средство для 
излѣченія своего мужа отъ гнильца и болячекъ ■ Средство состояло въ I 


*) См. Книгу Ко вельскаго магистрата, ЛЬ 1753, л. 234—236. 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 


— 841 — 


токъ, что она обкакивала ножъ въ пжво и капала нгь но лѣстницѣ, при¬ 
говаривал таинственныя слова. Вѣроятно строгое опредѣленіе магистрата 
зависѣло отъ убѣжденія судов, что средство это клонилось болѣе во 
вреду, чѣііъ въ пользѣ мужа (ем. № 88). 

Въ 1746 году, въ магистратѣ города Олнви разсматривалось дѣло 
между мѣщанами Андріевичѳмъ и Остаповичемъ, возникшее по слѣдую¬ 
щему поводу: дитя Андріевича заболѣло отъ испуга; жена его, посовѣ¬ 
товавшись со свѣдущими людьми, рѣшилась вылить перелякь (испугъ). 
Совершивъ условленный пріемъ обливанія больнаго, она вынесла воду 
и поставила на углу своего дома, а за тѣмъ вылила ее на собаку въ 
усадьбѣ Остаповича. Послѣдній счелъ это дѣйствіе вреднымъ для себя 
и сталъ упревать Андріевнчѳву въ чародѣйствѣ я вовкулацтвѣ. Судъ, 
выслушавъ показанія сторонъ и свидѣтелей, опредѣлилъ, чтобы Андріѳ- 
внчи извинились передъ Остаповичемъ, а такъ-какъ они прибѣгали въ 
шептаніямъ и вѣрятъ въ предразсудки, чтб грѣшно передъ Богомъ, то 
должны уплатить штрафъ въ пользу магистрата и дать два фунта воска 
въ костелъ и по одному фунту въ каждую ивъ Ковальскихъ церквей (см. 
ЛЫ6 59 н 60). 

Въ 1747 году въ Дубеневій магистратъ прислана была изъ села 
Гурнивъ крестьянка Анастасія Иваниха, для выпытанія у нея показаній 
относительно чародѣйства, въ которомъ она была заподозрѣна. Подсуди¬ 
мая показала, что опа дѣйствительно занимается лѣченіемъ, которому 
выучилась у своей свекрови, превосходно знавшей свойства всѣхъ травъ; 
что она можетъ лѣчить головную боль, гостѳцъ, чахотку, колики, лихо¬ 
радку и нѣкоторыя другія болѣзни, но не знаетъ никакой травы, при¬ 
годной на дурныя дѣла или чародѣйство. Она не знаетъ средствъ, ко¬ 
торыми можно бнло-бы повредить, причинить смерть, или вообще нанести 
какое-бы то ни было зло (см. № 61). 

Въ 1741 году, въ Дубенскій магистратъ жаловался мѣщанинъ Иванъ 
Мнхайлювъ на солтыса Дѳмка Халичува за употребленіе вреднаго сред¬ 
ства для прекращенія бездѣтности жены истца, 30 лѣтъ бывшей заму¬ 
жемъ. Хадичукъ, я учинившись ворожбитомъ*, т. е. докторомъ, уговорилъ 
зту женщину принять какое-то средство, послѣ котораго явились при¬ 
знаки мнимой беременности, чѣмъ обвиненный сильно хвастался. Ми- 
х&йлюкъ, по просьбѣ жены, приготовился въ крестинамъ въ опредѣ¬ 
ленному сроку,-но родовъ не послѣдовало. Беременность продолжалась 
I 1 /* года; тогда мужъ обратился въ свѣдущимъ бабкамъ и, узнавъ отъ 
■ихъ, что беременность мнммая, отправилъ жену въ Острогъ въ доктору. 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 842 — 


Несмотря на это, жена его умерла. Тогда онъ попалъ къ суду ворозкбмга, 
требуя возврата издержекъ, затраченныхъ на лѣченіе жены, простирав¬ 
шихся, но его словамъ, до крупной сунна 600 слотахъ. Но Халмчукъ, 
не дожидаясь судебнаго разбирательства, бѣжалъ нзъ города. Привлечен¬ 
ная вмѣсто него жена объявила, что она не знаетъ, куда скрылся нужъ, 
что не въ состояніи пополнить претензія истца, и обратилась къ послѣд¬ 
нему съ просьбою, чтобы онъ оказалъ ей мклосердіе и не доводилъ до 
нищета ея дѣтей. На ото Михайлюкъ отвѣчалъ: „по истинѣ* у меня убыт¬ 
ковъ на 300 злотыхъ, но, не желая тебя обижать, я требую только 100 
злотыхъ, котораѳ обязываюсь отдать въ церковь на молитвы, какъ за 
дущу покойницы жены, такъ и за душу твою н твоего мужа; затѣмъ, вы¬ 
дамъ тѳбѣ квитанцію въ полномъ удовлетворенія, чтобы мужъ твой могъ 
возвратиться н заняться воспитаніемъ дѣтей.* Отвѣтчица согласилась 
на это требованіе, которое и было утверждено судомъ (см. Л 46). 

Бромѣ вліянія таинственныхъ средствъ на здоровье, общественное 
мнѣніе приписывало имъ могущественную силу относительно вліянія 
на сердечныя влеченія. Снискать любовь, или уничтожить ее можно было, 
какъ полагали, посредствомъ секретныхъ пріемовъ, извѣстныхъ знахарямъ 
н чародѣямъ. Факты такого рода рѣдко подавали поводъ въ исканъ, 
тѣмъ не менѣе, въ числѣ пересмотрѣнныхъ нами актъ оказалось нѣс¬ 
колько процессовъ подобнаго рода. Такъ, ваирниѣръ, въ 1702 году въ 
Каменецкомъ магистратѣ разбиралось дѣло между мѣщанами Хржанов- 
сними и Бахчинскою, возникшее но слѣдующему поводу: обѣ стороны 
заискивали выгоднаго жениха для своихъ дочерей, именно мѣщанина 
Бернацкаго. Онъ женился на дочери Бахчинской, съ дочѳрью-же Хржанов- 
скихъ съ горя случилась болѣзнь, похожая на умопомѣшательство. Тогда 
Хржановскіѳ приписали болѣзнь дочери чародѣйству Бахчинской и, въ 
свою очередь, принялись чаровать ея зятя. Они похвалялись передъ 
знакомыми, что могутъ поручиться, будто новобрачные не проживутъ 
вмѣстѣ долѣе 8 недѣль, н за тѣмъ пытались подсылать Бернацкому ка¬ 
кіе-то чародѣйственные пироги, которые, впрочемъ, не дошли по назна¬ 
ченію (см. № 4). 

Въ 1713 году, въ томъ-жѳ магистратѣ разбиралось дѣло между 
солдатомъ Матвѣемъ Рыковснямъ и мѣщанкою Мариною Дубеняцкою. 
Жена Быковскаго ревновала своего мужа въ Дубеняцвой и, подозрѣвая 
послѣднюю, будто она приворожила въ себѣ ея мужа, заставила послѣд¬ 
няго пожаловаться въ магистратъ. Судъ нашелъ обвиненіе бездоказа¬ 
тельнымъ, приказавъ Дубеняцвой принять очистительную присягу, м въ 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— Ш- 


рѣпюгіж своѳшь опредѣлилъ, что ѳвдм впредь «па будетъ замѣчена въ 
чародѣйствѣ, иіи въ любовяой связи съ Рыковсвимъ, то подвергается 
тѣлесному наказанію у позорнаго столба и будетъ ж&нама палачомъ азъ 
города. {Наказаніе ото обыкновенно полагалось за развратную хявщ>) 
(сж. Л 16). 

Въ 171Ѳ году въ Еаіѳнцѣ, въ доиі Армянскаго войта, арестовала 
была нищая Марина, при которой нашли какой-то подозрительннй узе¬ 
локъ- Въ вещь были врлзины: горсть пыли, кусая' костей . я человѣчес¬ 
кій зубъ, неизвѣстно почему признанный ѳа зубъ мертвеца. Додсуднмая 
яри допросѣ доказала, что она ночевала въ домѣ мѣщанина Павла Свя- 
тедича, гдѣ дѣвушка обратилась къ ней съ просьбою, употребить каков* 
«ибудь таинственное средство для того, чтобы она вышла вамухъ- Нищая, 
желая получить вознагражденіе, похвалилась, что ей такое средство 
извѣстно и, затѣмъ, завязавъ въ платовъ вниюуводнінѳ предметы, от¬ 
правилась въ домъ Армянскаго войта. Судъ магистратскій нашелъ дѣй¬ 
ствія подсудимой весьма іодозритель ними м постановилъ родвергнуть ее 
пыткѣ, для разушанія дѣйствительнаго значенія найденныхъ предметъ 
<см. Л 22). 

Въ 1781 году въ Барскомъ замкѣ разсматривалось дѣло, возникшее 
между дворянами Гольчиювжжъ и Новосельскимъ но слѣдующему поводу. 
Новосельскій похвалялся передъ сосѣдями, что, рсли-бы жена Гольчин- 
скаго жила въ одномъ селѣ съ нимъ, то онъ навѣрно ижѣлъ-бы съ нею 
любовную связь, а мужъ ничего-бы. не зналъ объ атомъ, потому-что Но¬ 
восельскій напоилъ-бы его отваромъ чемерицы (ѵегаігнт шдгшп) съ ка¬ 
кими-то, ему извѣстными, прннраваіи. Выпивъ этотъ составъ, мужъ те¬ 
ряетъ возможность слѣдить за поведеніемъ жены. Когда слова ати до¬ 
шли до Гольчннскаго, одъ лрн встрѣчѣ нанесъ саблею раны Новосель¬ 
скому. Судъ гамковый приговорилъ. Гольчннскаго къ излѣченію на свой 
счетъ противника, а Новосельскаго, за непристойную похвальбу, къ 
уплатѣ 15 гривенъ штрафа въ пользу ганка (см. № 35). 

Въ 1.749 году, въ Каменецкомъ гродскомъ еудѣ сняты были пока¬ 
занія съ парубка Андрея, обвиненнаго въ незаконной связи съ дворян¬ 
кою Ружвовсврю. Обвиненный показалъ, что онъ дѣйствительно состоялъ 
въ этой связи въ теченіи нѣсколькихъ лѣтъ, но постоянно пытался 
уклониться отъ нея, и разъ десять убѣгалъ изъ : дома Ружковской; до 
послѣдняя различными способами заставляла его возвращаться назадъ. Съ 
етою цѣлью ома, между прочимъ, послѣ каждаго, побѣга Андрея, прибѣ¬ 
гала въ чародѣйству; послѣднее исполжала, по прручеиію Ружковской, 


Оідііігесі Ьу 


Соодіе 




-844 — 


приближенная къ вей женщина, ива Ев доха. Пріемы ея состояли къ 
слѣдующемъ: она потрясала плетнемъ, затѣмъ енн&ла горячіе уголья ж 
совершенно нагая бѣгала кругомъ дома; послѣ «того перестала уголья 
на собственную рубашку н прикрывала ихъ горшкомъ. Если рубах» не 
загоралась, то это было предзнаменованіемъ возврата Андрея въ домъ. 
Послѣдній, во время одной нвъ своихъ отлучекъ, поплатился тяжелою 
болѣзнью за нежеланіе возвращаться въ домъ Ружковской (см. % 66). 

Въ 1746 году въ Кременецкомъ. магистратѣ разсматривалось дѣло 
между мѣщаниномъ Зинѳвичѳмъ и его женою, и тестемъ, Саввою Несте- 
рѳнкомъ. Изъ обстоятельствъ дѣла оказалось, что дочь Нестеренка бела 
матерью насильно выдана 8аиужъ ва Зиневича 10 лѣтъ отъ роду. Вы¬ 
росши, она желала равстаться съ мужемъ я> съ етою цѣлью, прибѣгла 
въ чародѣйству. Мужъ жаловался, что она настаетъ ему въ сапоги 
вавія-то любощи. Обвиненная не отрицала факта, объясняя, что ото былъ 
порошокъ безвредный, долженствовавшій только вселить мужу отвращеніе 
къ ней. Магистратъ нашелъ, что дѣло исполнено соблазна, отказался 
отъ постановленія рѣшенія и предписалъ сторонамъ хлопотать о разводѣ 
въ консисторскомъ судѣ (см. № 56). 

Такое-же полезное, или вредное вліяніе чародѣйству приписы¬ 
валось и на состояніе хозяйства и благосостоянія. Вслѣдствіе распростра¬ 
неннаго предразсудка, всякая неудача въ хозяйствѣ, неурожай хлѣба, 
продолжительная засуха, падежъ скота и т. п. приписывались таин¬ 
ственнымъ средствамъ, употребленнымъ съ злобною цѣлью врагами. Вотъ 
нѣсколько примѣровъ, свидѣтельствующихъ о распространенности этого 
предразсудка. 

Въ 1743 году, въ магистратѣ города Олыки разсматривалось дѣло 
по жалобѣ мѣщанина Ерѳмѣд Максимовича на президента города, Петра 
Шѳпѳльскаго. Обстоятельства дѣла состояли въ слѣдующемъ: Максимо¬ 
вичъ былъ прежде подмастерьемъ у Шѳпѳльскаго, но затѣмъ, сдѣлавшись 
мастеромъ, онъ женился и обзавелся собственнымъ хозяйствомъ. Вѣроятно, 
отъ конкурренціи по ремеслу, между нимъ и бывшимъ его хозяиномъ раз¬ 
вились нало-жнмалу враждебныя отношенія; Шѳпѳльокій перебивалъ 
работниковъ у Максимовича, наносилъ побои его слугамъ и подмастерьямъ 
и даже стрѣлялъ по нимъ. Максимовичъ также принималъ въ свой домъ 
слугъ и работниковъ, прогнанныхъ Шѳпѳльскииъ. Между прочимъ, онъ ввилъ 
къ себѣ въ услуженіе служанку Агриппину, подвергавшуюся наказанію и 
тюремному заключенію по настоянію Шѳпельскаго. Оъ итого времени Мак¬ 
симовичъ сталъ замѣчать постоянныя попытки къ тому, чтобы околдовать, 




ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



846 — 


какъ онъ полагалъ, его допъ. Подъ окна в на дворъ усадьбы кто-то 
подбрасывалъ подозрительные предметы: потухшія лампы, вѳльѳ, куски 
вывалившагося изъ печи камня, рогъ, наполненный углемъ и шерстью, м 
т. п. Максимовичъ ожидалъ съ каждымъ часомъ невиданнаго бѣдствія 
въ семьѣ, или хозяйствѣ; новая-же служанка поддерживала ото тревож¬ 
ное состояніе. Наконецъ, онъ рѣшился устроить вмѣстѣ еъ женою ночную 
засаду. Дѣйствительно, жена его поймала какую-то женщину, проходив¬ 
шую по улицѣ мимо дома. Пойманную втащили въ комнату,— это были 
слуга Шѳпѳльскаго, посланная хозяиномъ рознскнвать бѣжавшаго маль¬ 
чика; пока ее допрашивали и обыскивали, Шепельскіѳ узнали о задер¬ 
жанія своей слуги. Они вооружили свою челядь, ворвались въ домъ 
Максимовича, избили и поранили хозяина я его домочадцевъ и отняли 
задержанную служанку. Максимовичъ жаловался въ магистратскій судъ ва 
нападеніе ночью съ оружіемъ яа его домъ, за чтб, но Магдебургскому 
нраву, полагалась смертная казнь, и за продолжительное употребленіе 
колдовства во вредъ его дома. Магистратъ раздѣлялъ оба дѣла и, нри- 
виавъ себя компетентнымъ въ разбирательствѣ уголовнаго дѣла, пред¬ 
оставилъ обсужденіе вопросу о чародѣйетвѣ депутатамъ духовнаго суда, 
вызваннымъ до этому случаю изъ Олыкскаго капитула. Послѣдніе выслу¬ 
шали многихъ свидѣтелей и разсмотрѣли воѣ доказательства, подвергая 
каждое обстоятельство тщательному обсужденію. Противъ Шепѳльскихъ 
были слѣдующія показанія: служившая у нихъ Агриппина показала, что, 
въ ея присутствіи, ПІепельская варила какія-то травы и призывала ста¬ 
руху нашептывать таинственныя слова надъ отваромъ; что другими тра¬ 
вами она окуривала свой домъ; что, наконецъ, самой Агриппинѣ поручала 
выливать какой-то составъ на перекрестныхъ дорогахъ за городскими 
воротами. Судьи подвергли свидѣтельницу двойному допросу, .она сбилась 
въ показаніяхъ и накопѳцъ созналась, что все сказанное ею было выду¬ 
мано ивъ мести ва оскорбленіе, которое она испытала отъ Шепѳльскихъ. 
Судъ отстранялъ ея показанія. Затѣмъ, разсмотрѣвъ вещи, брошенныя 
разновременно въ усадьбу Максимовича, судьи хотя и признали, что онѣ 
были подвинуты съ злымъ умысломъ, но не нашли основанія приписать 
этотъ поступокъ Шѳпѳльсвому. Наконецъ, по настоянію Максимовича, 
произведенъ былъ обыскъ въ домѣ Шепѳльскихъ и на шеѣ у самой 
ШѳпельскоЙ найденъ былъ мѣшочекъ, въ которомъ заключалась сухая 
трава и какое-то вещество, похожее на кусокъ изсохшей земли. Шѳ- 
лельская показала, что трава эта привезена была ея мужемъ ивъ города 
Жолкви, гдѣ онъ получилъ ее, въ качествѣ святости, въ тамошнемъ 
Базильянскомъ монастырѣ, изъ гроба св. Іоанна Сочавсваго; что она, 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



846 — 


будучи беременно», носила эту траву на шеѣ, для предотвращенія внкн- 
дыжа. Суды разсмотрѣли эти травы и кашля, что это была трава „ма¬ 
терика* (бѳгріііит); находмвшШся-же въ срединѣ ихъ комокъ признанъ 
белъ случайно додавшею частицею почвы. На основаніи этого изслѣдо¬ 
ванія, духовные судьи признали обвиненіе въ чародѣйствѣ неоснователь¬ 
нымъ и возникшихъ исключительно изъ „бабьихъ сплетенъ я выдумокъ.“ 
Дли очнщѳнія-же Шепельокихъ отъ всякаго подозрѣніи н дурной молвы, 
предписано имъ было принять очистительную присягу съ пятью почетными 
свидѣтелями (см. 51, 52, 53 и 54). 

Въ 1714 году въ Летичѳвскомъ магистратѣ получено было пнсью 
отъ мельника Ивана Боровскаго, съ норученіѳмъ прочитать это письмо 
въ полномъ присутствіи магистрата. Боровскій требовалъ должной «му 
отъ города суммы, угрожая, въ случаѣ если его не удовлетворятъ, 
прибѣгнуть въ таинственнымъ средствамъ, ему одному вѣдожнмъ; онъ 
утверждалъ, что въ его власти уничтожить городскія плотины и мельницы; 
сверхъ того, похвалялся, что мѣщане Лотичевскіе должны молить Господа 
за него м приносить вклады въ церковь за то, что Боровскій, находясь 
въ городской мельницѣ, не прикоснулся рукою къ жернову, отчего 
могли-бн выйти весьма дурныя послѣдствія для города. Магистратъ до 
того былъ встревоженъ этимъ письмомъ, что нѳмѳдлеммо явилъ это пос¬ 
ланіе въ гродсвія книги (си. М 17). 

Въ случаѣ продолжительной эасухи, общественное мнѣніе приписывало 
это бѣдствіе злому умыслу женщинъ, занимающихся чародѣйствомъ. 
Обыкновенно въ такихъ случаяхъ разыскивали виновныхъ посредственъ 
такъ называемаго плаванія вѣдьмы. Какъ санъ предразсудокъ, такъ н 
способъ разыскиванія виновныхъ были происхожденія не мѣстнаго: въ 
современныхъ Французскихъ н Нѣмецкихъ процессахъ мы находимъ тоже 
вѣрованіе, съ тѣмъ-же ритуаломъ разслѣдованія, совпадающимъ съ нашими 
процессами въ мельчайшихъ подробностяхъ. Въ подтвержденіе заимство¬ 
ванія этого обычая съ Запада, мы укажемъ на то обстоятельство, что въ 
обоихъ встрѣтившихся процессахъ иниціатива плаванія принадлежитъ 
лицамъ дворянскаго сословія. 

Такъ, въ книгѣ Дубенскаго магистрата, подъ 1711 годомъ, мы наг 
ходимъ замѣтку о томъ, что управляющій этимъ имѣніемъ, дворянинъ 
Ѳедоръ Ковнацкій, ссылаясь на старые обычаи, потребовалъ отъ жа- 
гнстрата, чтобы онъ подвергъ испытанію водою мѣщанокъ, заподозрѣнныхт. 
Ковнацвинъ въ причиненіи засухи. Десять указанныхъ нмъ женщинъ-; 
были арестованы, такъ какъ онѣ не тонули во время плаванія, маги-:] 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 847 — 


стригъ, однако, освободилъ впослѣдствіи арестованныхъ на поруки, до 
просьбѣ ихъ мухей (си. % 15). 

Гораздо подробнѣе разсказано дѣло о плаваніи вѣдьма въ книгѣ 
гродокоі Каменецкой подъ 1709 годенъ. Во время засухи, бившей въ 
этомъ году въ Подоліи, владѣльца мелкопомѣстнаго села Подфилипья, 
дворяне: Друхвовскіе, Нагурскіе, Локучѳвокіе и Руцинсвіе совѣщались 
о томъ, какія мѣры слѣдуетъ принять для прекращенія бѣдствія. Друхг 
ковскій настаивалъ на тонъ, кто засуха произведена по злому умыслу 
чаровницъ. Въ видѣ перваго испытанія, приказано было всѣмъ крестьян¬ 
камъ носить ведрами воду изъ рѣки Збрума черезъ поля и поливать ею 
кроетъ, стоявшій у дороги на значительномъ разстояніи отъ рѣки. Такъ 
какъ всѣ крестьянки исполнили приказаніе, то подозрѣніе отъ нихъ 
было отклонено. Для совѣщавшихся стало ясно, что удерхиваетъ дохдь 
одна изъ дворянокъ. Сосѣдкѣ своей, дворянкѣ Яворской, Друхковскій 
долженъ былъ значительную сунну денегъ; ухе два года уклонялся онъ 
отъ уплаты ей долга и подвергался сильнымъ преслѣдованіямъ со сто¬ 
роны Яворской. Тѳоѳрь онъ убѣдимъ остальныхъ сосѣдей, что именно 
Яворская произвела засуху. Съ общаго совѣта устроили на берегу 
Збруча нухння приспособленія, созвали въ эхо мѣсто всѣхъ хителей села 
и пригласили Яворскую; когда она явилась, то крестьяне, но приказанію 
Друхковскаго, броснлись на нее, раздѣяи до нага, связали особенным* 
образомъ, установленнымъ для подобнаго рода испытаній (большой цаг 
ледъ правой руки привязывали къ большому пальцу лѣвой ноги и тоще 
дѣлалось на-креетъ). Затѣмъ, мехду связанными членами продѣта бцда 
веревка, п Яворскую принялись на блокахъ опускать въ рѣку и поды¬ 
мать вверхъ. Такъ какъ при этомъ она тонула, то признана была невин¬ 
ною *). 

Впрочемъ, удержаніе дохдя не было единственнымъ средствомъ по¬ 
вредить хлѣбнымъ посѣвамъ, посредствомъ чародѣйства. Не менѣе вах- 
ннй вредъ хлѣбу, по общему предразсудку, причиняли такъ называемые 
завитки (клочекъ рхи среди нивы, скрученный въ узелъ). Такъ, напри¬ 
мѣръ, въ 1728 году въ селѣ Мошкахъ, около Овруча, дворянки Люба и 
Анастасія Мошковскія заподозрѣны были своимъ односѳльцемъ, дворя¬ 
ниномъ Ильею Духовскинъ, въ томъ, что онѣ завянаются чародѣй- 


етвомъ и дѣлаютъ завитки. Когда хѳ завитка оказалась на нивѣ Ня- 
® іхона Мошковскаго, то Духовскій взялся отворохнть ( ее и, съ атою цѣ- 


Т *) См. книга гродская Каменемъ - Подольская, № 4021, листъ 311, и % 4022, 
ГІ‘ жистъ 3. 


ОідШгесІ Ьу 


Соодіе 



- 348 - ' 


лью, встрѣтивъ Любу Мошвовсвую, ударялъ ее въ грудь на-откашь тавъ 
сильно, что онровинулъ ее ударомъ на 8ѳжлю *). 

Въ 1718 году въ Овручевіі же гродсвіі судъ жаловались дворяне Нев- 
иержицвіѳ на своихъ сосѣдей, дворянъ Верновсвихъ и Лрнолянсвихъ, 
за то, что отвѣтчнви „очаровали н завяли яровую ншѳннцу истцовъ* **). 

Бронѣ хлѣба, вредъ чародѣйствомъ можно было принести м всѣмъ 
другимъ отраслямъ хозяйства. Тавъ, напримѣръ, подъ 1710 годомъ въ 
магнстратсвнхъ винтахъ города Внжвв записано дѣло, возникшее но 
обвиненію мѣщаниномъ Данилою Олефировичѳиъ жены мѣщанина Никита 
Вѳренейчива, будто бн она владѣетъ секретовъ задерживать ростъ ого¬ 
родныхъ овощей; такъ, Олѳфировичъ приписывалъ неурожай капусты на 
своемъ огородѣ тому обстоятельству, что мимо этого огорода часто про¬ 
ходила обвиняемая. Судъ пригналъ обвиненіе несправедливымъ м привя¬ 
залъ Олефировичу извиняться (См. % 10). 

Въ 1700 году въ гродскій Луцкій судъ поступила жалоба отъ дво¬ 
рянъ Порванецкихъ я другихъ лицъ на дворянъ Бѳревняцвнхъ н род¬ 
ственниковъ ихъ га иногія обиды и оскорбленія; между прочимъ Пор- 
ванецвіе жаловались, что Бѳрѳзницкіѳ очаровали стадо ихъ овецъ, при¬ 
вязывая конскія кости къ шеямъ животныхъ. Неудовлетворившись етимъ, 
Беревницвіе научили крѣпостную свою женщину Хвѳдониху, подозрѣвае¬ 
мую односѳльцани въ чародѣйствѣ, чтобы она причинила вредъ ист¬ 
цамъ. Хведоииха публично похвалялась, что причинятъ уронъ Порванец- 
вимъ, стала околдовывать ихъ какими-то узелками, обливала водою дорогу 
въ ихъ имѣніи и безъ спросу ходила въ ихъ пасѣку. Истцы замѣтили, 
что съ этого времени стали околѣвать у нихъ лошади, скотъ и другія 
животныя, и насѣка перестала приносить доходъ. Изъ нея они не полу¬ 
чали ни роевъ, ни меду (См. № 2). 

Въ 1711 году въ Каменецкій гродскій судъ жаловались дворяне 
Стѳблѳвсвіе на крестьянина Ивана Короваша о томъ, что, вслѣдствіе 
вавихъ-то произнесенныхъ имъ заклинаній, лошадь нстцѳвъ околѣла ***). 

Въ 170.8 году въ Каменецкомъ магистратѣ разбиралось дѣло, ио 
поводу обвиненія мѣщанина Александра Божвевича мѣщаниномъ Стефа¬ 
номъ Жульниченкомъ, будто обвиняемый имѣетъ таинственное средство, 
которымъ портитъ кожи. Молва эта о Божкѳвичѣ распространилась но 
только въ Баиенцѣ, но и въ сосѣднемъ городѣ Жванцѣ. Судъ на- 


*) См. мигу Овручскую гродскую, X 3227, листъ 556. 

**) „Архивъ Юго-Западной Россіи*, часть 4-я, т. I, стран. 388. 
***) Книга гродсвая Каменецкая, Л 4022, листъ 300. 


ОідШіесІ Ьу 


Соодіе 


I 



— 349 - 


гнстратскій нашелъ обвиненіе неосновательнымъ, приговорилъ Жульничен- 
ка къ уплатѣ штрафа н къ тюреиноиу ваключенію 8а клевету, прика¬ 
залъ ему публично извиниться и запретилъ всѣиъ вообще жителямъ го¬ 
рода повторять слухи о чародѣйствѣ Вожкѳвича, подъ опасеніемъ штрафа 
и тюремнаго заключенія *)„ 

Теперь приведенъ нѣсколько фактовъ объ употребленіи чародѣй¬ 
ственныхъ средствъ на пользу хозяйства. Въ зтоиъ отношеніи ин имѣемъ 
свидѣтельства, касающіяся употребленія колдовства ремесленниками, для 
расширенія своихъ доходовъ н пріобрѣтенія заказовъ. Такъ, въ 1704 
году въ Каменцѣ возникла тяжба между мастеромъ ткачѳмъ Иваномъ 
Затвардзяловичеиъ и его подмастерьемъ Василіемъ Фіалковскииъ, по по¬ 
воду неаккуратности въ рагсчѳтѣ. Во время судебныхъ преній подмастерье 
сталъ уличать своего хозяина въ употребленіи чародѣйства для расши¬ 
ренія практики. Мастеръ, въ свою очередь, обвинилъ Фіалковокаго въ 
томъ, что онъ ему подавалъ совѣты и доставлялъ средства для колдов¬ 
ства. Изъ показаній свидѣтелей выяснились обстоятельства даннаго дѣла, 
при чемъ оказалось, что почти всѣ мастера прибѣгали въ таинственнымъ 
средствамъ для усиленія своего заработка. Средства были весьма разно¬ 
образны. Между ними самое важное мѣсто занималъ отрѣзовъ отъ ве¬ 
ревки, которая служила для звона въ колокола на колокольняхъ. 
Бывши еще въ обученіи ткацкому ремеслу, Фіалвовсній замѣтилъ, что 
его хозяйка, добывъ такой отрѣзокъ, окуривала имъ станокъ съ 
какимъ-то шептаньемъ. Во время отсутствія работы у новаго хозяина, 
онъ присовѣтовалъ ему это средство и, по его просьбѣ, отрѣзалъ ку¬ 
сокъ веревки па колокольнѣ. Но словъ для нашептыванія онъ не зналъ, 
я потому средство это было признапо недостаточнымъ. Затвардзяловичъ 
употребилъ другое, состоявшее въ томъ, что онъ принесъ изъ церкви 
антидоръ, намочилъ -его въ святой водѣ и окропилъ ею становъ. Когда, 
яѳ смотря на это, заказовъ не поступало, онъ повбнвалъ въ щели станка 
пряди той же веревки, которая служила для окуриванія, и, наконецъ, 
призвалъ въ помощь славившуюся своимъ знаніемъ старуху Мивитяху. 
Послѣдняя снабдила его какимъ-то чернымъ порошкомъ и посовѣтовала 
насыпать его въ голенище, причемъ приговаривала: „нехай-ся до васъ 
всё добре привертае“. Увѣренный въ дѣйствительности этого средства, 
мастеръ похвалился товарищамъ своимъ. Одинъ изъ нихъ, Тѳлицвій, не¬ 
медленно побѣжалъ въ Мивитихѣ просить такого средства; другой, Жѳ- 
лиховсвій, сказалъ, что онъ въ немъ не нуждается, потому что онъ уже 


*) Книга Каменецкаго магистрата, № 4440, листъ 450 и 451. 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— ЗБО — 


имѣетъ средство, посовѣтоваявоѳ болѣе мекуоною, чѣмъ Мякмтнха, ста¬ 
рухою. Микнтіха на судѣ объявила, что она, дѣйствительно, даетъ ма- 
стерамъ извѣстный ей порошокъ, что отъ унотребленія его усиливаете» 
количество заказовъ, но вреда никакого произойти не можетъ. Судъ 
призналъ большинство обвиненій незаслуживающимн вниманія, но, осно¬ 
вываясь на сознаніи мастеровъ, въ наказаніе за то, что они прибѣгали 
къ и бабскимъ волдовствамъ* и занимались продразсудками, постановилъ: 
Затвардэяловича отрѣшить отъ должности цѳхнистѳра до слѣдующихъ 
выборовъ; Тѳлнцкоиу и Желиховскому занимать на цеховыхъ еходвахъ 
послѣднія мѣста и исполнять цеховыя порученія также до слѣдующихъ 
выборовъ. Всѣ три должны, сверхъ того, смотря по вѣроисповѣданію, 
пожертвовать въ костелъ, или церковь извѣстное количество воска (Си. 
Юб 5, 6 и 7). 

Въ 1707 году въ Каменецкій же магистратъ была принесена жало¬ 
ба братчинами церкви св. Николая на вдову Ганку изъ Острога о 
томъ, что она, заказавъ въ церкви обѣдню, во время ея приказала 
своему сыну отрѣзать на колокольнѣ нѣсколько кусковъ веревки. Маль¬ 
чикъ былъ пойманъ на мѣстѣ преступленія ученикомъ братской школы, и 
братство потребовало разъясненія дѣла (См. № 8). 

Въ 1717 году въ Каменцѣ возникла тяжба между двумя шинкарями: 
Маньковскимъ и Колецкнмъ, о томъ, что послѣдній распустилъ слухъ о 
женѣ Маньковскаго, будто она завлекаетъ въ свое заведеніе тѣмъ, что 
держитъ въ шинкѣ добытый ею у палача отрѣзокъ веревки, служившей 
для повѣшенія преступника. Она, будто бы, совѣтовала Маньковсвоиу 
употребить также это средство. Судъ призналъ этотъ слухъ клеветою, 
приговорилъ-Колецкаго къ тюремному заключенію и къ отдачѣ 12 фун¬ 
товъ воску въ магистратскую каплицу (См. 25 и 26). 

Кромѣ прибыли въ хозяйствѣ и ремеслѣ, чародѣйство могло причи¬ 
нить пользу и во всевозможныхъ предпріятіяхъ и снискать расположеніе 
лицъ, въ милости которыхъ нуждались прибѣгавшіе къ чарамъ. Не рѣдко 
слуги и крѣпостные прибѣгали къ чародѣйству для снисканія себѣ рас¬ 
положенія пановъ, но въ этомъ отношеніи разсчѳтъ ихъ оказывался не 
вѣренъ. Почти во всѣхъ процессахъ, цитированныхъ до настоящаго вре¬ 
мени, мы видимъ, что магистратскіе суды, разбиравшіе обвиненія въ чаг 
родѣйствѣ, относились въ подобнымъ обвиненіямъ мягко и снисходитель¬ 
но. Магистратскіе урядники старались иля покончить дѣло миромъ, илм, 
легкими штрафами и наказаніями, пресѣчь вредъ, могущій, по ихъ мнѣнію, 
возникнуть отъ чародѣйства. Но въ совершенно другое, исключительное 


Оідііігесі Ьу 


Соодіе 


і 


— 351 — 

положеніе поставлены они был въ тѣхъ случаяхъ, когда истцомъ явь 
млея дворянинъ, помѣщикъ. Шляхтичи, представители тогдашней интел¬ 
лигенцій, смотрѣли на чародѣйство не. какъ на простое примѣненіе зна¬ 
нія тайнъ природы, а приписывали ему болѣе серьезное, антирелигіозное 
значеніе. Опасаясь отъ чародѣйства весьма чувствительнаго вреда, они 
требовали, чтобы магистраты примѣняли къ обвиненнымъ ими лицамъ 
вею строгость Матдебургскаго кодекса, вмѣсто обычнаго права, осно¬ 
ваннаго на народномъ взглядѣ на колдовство. Вотъ образецъ процесса, 
происходившаго въ подобныхъ условіяхъ. 

Въ 1730 году помѣщикомъ Лукою Малинскимъ представлена была 
въ Ереиѳнѳцвій магистратъ его крѣпостная женщина, Мотруна Перистая, 
обвиненная имъ въ чародѣйствѣ, съ требованіемъ, чтобы съ нею по- 
ступлено было по всей строгости закона. Пять свидѣтелей односельцѳвъ 
показали, что Мотруна въ присутствія ихъ сказала слѣдующія слова: „я 
уже барыню прибрала къ рукамъ; если бы мнѣ удалось обевпѳчнть бла¬ 
госклонность самого барина, то я бы боялась тогда одного лишь Бога*. 
Сверхъ того, два свидѣтеля показали, что, въ спорѣ съ ними, обвиненная 
произносила слѣдующія угрозы: „тогда средства твоя поправятся и от¬ 
дашь замужъ дочерей своихъ, когда волосы внростутъ у тебя на ладоні. 
Ты будемъ нагъ н бѣденъ подобно тому, какъ нага ладонь твоя“. Обви¬ 
ненную допросили въ магистратѣ. Она «кавала на допросѣ: „уповаю на 
Господа Бога, на барина н на барыню; лишь бы луна свѣтила надо 
иною, а звѣзды коломъ побью. Сознаюсь я, или нѣтъ, все равно я должна 
погибнуть*, Судъ призналъ это показаніе неудовлетворительнымъ и, при¬ 
мѣняясь къ статьямъ Матдебургскаго закона, подвергнулъ обвиняемую 
пыткѣ. Три раза растягивали ей члены блоками к веревками; три раза 
прикладывали къ ней раскаленное желѣзо, она постоянно утверждала, 
что никакихъ чаръ не знаетъ, н что все обвиненіе возникло изъ спле¬ 
тенъ, распространенныхъ на ѳя счетъ ея сосѣдкою Еоряепхою. Судъ, 
разсмотрѣвъ показаніе, не смотря на отрицаніе обвиненной, основалъ 
свое рѣшеніе исключительно на показаніяхъ свидѣтелей и, примѣнивъ 
всю строгость Матдебургскаго кодекса, приговорилъ обвиценную къ 
смертной казни, главнымъ образомъ за угрозы, произнесенныя ею про¬ 
тивъ поиѣщиковъ (Си. № 34). 

Въ процессѣ, упомянутомъ уже выше, возникшемъ по поводу обви- 
ненія крестьянки Анастасіи Иваннхн въ колдовствѣ, между прочимъ, ее 
уличали въ слѣдующемъ: будто она присовѣтовала какому-то слугѣ Нѣмцу 
таинственныя средства, для снисканіи милости его господина. Обвинен- 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



852 — 


ная созналась въ токъ, что она, дѣйствительно, по просьбѣ Нѣіца, сна¬ 
бдила его тремя корешками травн, навываѳмой .ручки Пресвятой Бого¬ 
родицы* , съ совѣтомъ, чтобы онъ умывался атцмъ вольемъ, читая мо¬ 
литву въ Богородицѣ; нрн томъ она дала ему землю иаъ-подъ кори 
той же травы, приговаривая при втомъ слѣдующій заговоръ; .подобно 
тому, какъ всѣ мы любимъ дары Божіе, произрастающіе изъ этой земля, 
такъ пусть всѣ паны тебя любятъ и оказываютъ тѳбѣ милость”. При¬ 
говоръ суда по атому дѣлу не сохранился (См. % 61). 

Въ 1733 году каптуровый судъ Подольскаго воеводства приговорилъ 
8 человѣкъ крестьянъ въ смертной казни за разбой. При разбиратель¬ 
ствѣ дѣла оказалось, между прочимъ, что обвиненные, отправляясь на 
проиысѳлъ, пытались обезпечить успѣхъ своего предпріятія чародѣй¬ 
ствомъ. Въ числѣ приговоренныхъ было три брата: Семенъ, Иванъ і 
Микола, мать которыхъ, зная о предпринятомъ ими походѣ, предварм- 
тельно читала надъ ними какія-то таинственныя заклинанія, обезпечи¬ 
вавшія ихъ предпріятіе (См. № 39). 

Въ 1749 году въ Еаменецкомъ гродскомъ судѣ отобраны были пока¬ 
занія отъ семи крестьянъ и одного шляхтича, проживавшихъ въ еелѣ 
Пудловцахъ, обвинявшихся въ томъ, что они, бевъ вѣдома двора, отрыли 
кладъ на земляхъ, принадлежащихъ тому же селу. Ивъ показаній яв¬ 
ствуетъ, что обвиняемые клада не нашли, хотя очень усердно отыски¬ 
вали его въ теченіи 4-хъ недѣль. Желая обезпечить за собою успѣхъ 
предпріятія, они прибѣгали также къ колдовству; вотъ въ чемъ заклю¬ 
чался весь ходъ дѣла, который можно подробно возстановить изъ ото¬ 
бранныхъ показаній. Двое изъ крестьянъ, возвращаясь ночью изъ церк¬ 
ви, увидѣли падающій аэролитъ. Они заключили, что это горятъ деньги 
и, пригласивъ нѣсколькихъ сосѣдей, отправились отрывать кладъ. Прора¬ 
ботавъ нѣсколько ночей, они наткнулись на твердую поверхность, пока¬ 
завшуюся имъ каменною плитою, но. пока они расчистили эту плиту отъ 
грязи и освѣтили яму, плита исчезла. Тогда они рѣшились искать по¬ 
мощи и объясненія дѣла у ворожки. Одинъ изъ нихъ поѣхалъ въ со¬ 
сѣднее село Пораевку и обратился въ свѣдущей старухѣ. Вошедшх въ 
избу, онъ потребовалъ, чтобы Порожка узнала, по какому дѣлу онъ 
пріѣхалъ. Ворожка вылила воскъ и объявила, что у него случилось 
бѣдствіе въ хозяйствѣ. Крестьянинъ промолчалъ. Тогда ворожка сжутн- 
лась, вылила въ другой разъ воскъ и, разсмотрѣвъ его внимательно, 
объявила, что дѣло идетъ объ отыскиваніи клада; что, дѣйствительно, 
деньги варыты въ данноиъ мѣстѣ въ мѣдномъ котлѣ, но что находятся 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 


— 363 - 


на западъ отъ того кѣста, гдѣ вырыта яма; что слѣдуетъ продолжать 
работу; что, по опереди; въ землѣ окажутся большой камень, ватѣмъ мусоръ, 
затѣмъ черные чѳрѳпкм, м уже подъ ними деньги; что послѣднія слѣдуетъ 
добывать въ полнолуніе, ночью, послѣ того, какъ два раза запоютъ пѣ¬ 
тухи. Ободренные этими подробными сказаніями, искатели клада продол¬ 
жали рыть яму по ночамъ въ теченіи четырехъ недѣль, но, кромѣ обожжен¬ 
ныхъ кирпичей и обломковъ горшковъ, ничего не нашли. Огонь, который 
они высѣкали, сидя въ ямѣ, обратилъ на себя вниманіе сосѣдей, и, въ 
свою очередь, былъ Сочтенъ пламенемъ горящихъ денегъ. Независимо отъ 
первыхъ кладокопателей составилась другая компанія и, не вдалекѣ 
отъ нихъ, стала рыть другую яму. Наконецъ, экономія узнала объ этихъ 
предпріятіяхъ и арестовала обѣ компаніи. По показаніямъ старожиловъ 
окавалоеь, что на мѣстѣ, гдѣ происходили работы, существовалъ когда" 
то давно покинутый кирпичный заводъ; благодаря предубѣжденію и об¬ 
стоятельнымъ показаніямъ ворожеи, кладоискатели потратили иного труда 
и врѳиѳни и, въ заключеніе, попали подъ арестъ и слѣдствіе (Си. ЛгЛ* 
34 и 65). 

Не менѣе широкое, чѣмъ въ хозяйствѣ, примѣненіе чародѣйство нахо¬ 
дило и въ юридической практикѣ того времени. Еъ нему прибѣгали и 
для того, чтобы открыть виновника преступленія, н для того, чтобы 
скрыть преступленіе. Посредствомъ чародѣйства можно было, какъ по¬ 
лагали, заставить свидѣтеля дать желаемое показаніе на судѣ и пред¬ 
отвратить чувство боли во вреія пытки. Въ иныхъ случаяхъ судьн и 
исполнители приговоровъ должны были наблюдать, чтобы виновные и 
подсудимые не нарушили таинственными способами нормальнаго теченія 
юридическаго процесса. Если случалась кража и некого было заподозрить 
въ совершеніи ея, то прибѣгали къ колдовству для того, чтобы открыть 
виновнаго. Такъ, напримѣръ, изъ дѣла, возникшаго въ Еамѳнѳцкоиъ ма¬ 
гистратѣ въ 1710 году, мы узнаемъ слѣдующія подробности: у райцы 
магистрата, Станислава Свнтовича, пропалъ талеръ; онъ заподозрилъ въ 
кражѣ слугу свою, мѣщанку Еостѳцкую; послѣднія, желая очиститься 
отъ подозрѣнія, стала поститься до воскресеньямъ, въ полой увѣренности, 
что вслѣдствіе этого средства воръ откроется. Между тѣмъ заболѣла 
жена Святовича и умерла; тогда Святовпчъ обвинялъ передъ судомъ 
Еостѳцкую въ причиненіи смерти его женѣ, утверждая, что она, постив¬ 
шись по воскресеньямъ, вѣроятно, задувала на безюловье его женѣ *)• 


*) См. книгу Каменецкаго магистрата, Ле 4440, листъ 521. 

1 . 2 . 


23 


Оідііігесі Ьу 


Соодіе 



— 354 — 


Въ 1717 году, въ Каменецкомъ иагмстратѣ разбиралось дѣло о 
взаимныхъ оскорбленіяхъ между мѣщанками Фярановскою м Фурмнѳвмче- 
вою, между прочимъ, м о томъ, что Фарановскаи распространила невы¬ 
годные слухи о противницѣ послѣ того, какъ была призвана въ ем домъ 
для ворожбы. Она посредствомъ измѣренія воды должна была угадать, 
кто похитилъ платокъ Фурикевичевой, но, вмѣсто требуемаго указанія, 
она распространила молву, что въ домѣ Фурнкевмча происходитъ что-то 
недоброе, потому что во время измѣренія воды, послѣдняя вспыхивала 
пламенемъ (См. № 24). 

Въ 1788 году Барскій замковый судъ 'разсматривалъ жалобу дво¬ 
рянина Василевскаго на дворянина Скоржевскаго: Василевскій утвер¬ 
ждалъ, что пропавшая у пего лошадь была украдена Скоржѳвскимъ я въ 
доказательство представилъ свидѣтельство, выданное знахаремъ млн 
.ложнымъ пророкомъ*, какъ его называетъ документъ. Судъ оправдалъ 
Скоржевскаго, а съ Василевскаго взыскалъ 2% гривны штрафа за то, 
что онъ прибѣгалъ въ помощи знахаря и „поклонился кумирамъ* (См. 
№ 43). 

Въ 1740 году въ городѣ Олнвѣ случился пожаръ. Въ поджигатель¬ 
ствѣ обвинены были кувнецы по показаніямъ зиахаркм, и едва могли 
оправдаться. Изъ дѣла видно, что та же ворожка давала указанія на 
виновниковъ случившейся въ городѣ кражи (См. № 45). 

Въ томъ же городѣ, два года спустя, случилась крупная пропажа 
въ домѣ мѣщанина Павла Савоновмча. Для раскрытія виновниковъ онъ 
опять обратился въ ворожеѣ, мѣщанкѣ Казаннхѣ, которая указала, что 
кража совершена женою пострадавшаго и ея братомъ, Григоріемъ Чай¬ 
ковскимъ. Дѣло поступило въ магистратскій судъ, который оправдалъ 
оговоренныхъ, а Савоновича приговорилъ въ тюремному заключенію въ 
теченіи недѣли 8а то, что онъ прибѣгалъ въ чародѣйству. Ворожка за 
ложное показаніе приговорена была въ 50-тн ударамъ (См. № 48). 

Въ 1719 году Каменецкій магистратъ, подозрѣвая въ колдовствѣ 
попадью изъ села Устѳчва, приговорилъ ее въ пыткѣ, съ цѣлью пресѣчь 
постоянно случавшіеся въ той мѣстности воровство, разбои и чародѣй¬ 
ство (См. Л 29). 

Въ 1710 году въ Луцкій гродскій судъ подана была жалоба отъ 
имени Днмѳрсваго старосты Петра Лоска на слугу его, Франциска Ро- 
гозинскаго, о томъ, что послѣдній укралъ у Лоска 800 червонцевъ и 
потомъ прибѣгалъ въ чаровницамъ, желая скрыть свое преступленіе 
(См. Л» 14). 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 


— 365 — 


Въ 1736 году замковый Барскій судъ разсматривалъ дѣло по жа¬ 
лобѣ дворянина Самуила Галузннскаго, обвинившаго крестьянина Тро¬ 
фима Лукашѳнка въ покражѣ у него вола. Въ доказательство истецъ 
представилъ свидѣтеля, дворянина Андрея Сохацваго; но Сохацкій далъ 
противорѣчивыя показанія и, наконецъ, совнался передъ судомъ, .что 
Галу8инскій подкупилъ его, поставивъ въ свидѣтели. Тогда Галузинскій 
объявилъ суду, что обвиненный Лукашенко, вмѣстѣ съ тещею своею, окол¬ 
довали Сохацваго и заставили его, такимъ обравомъ, дать сбивчивыя 
и ложныя показанія во вредъ истцу. Судъ, разсмотрѣвъ дѣло, оправ¬ 
далъ Лукашѳнка, приговорилъ Галувинскаго къ штрафу ва ложное обви¬ 
неніе и предоставилъ ему право взыскать убытки съ Сохацваго (См. № 42). 

Въ 1724 году въ Каменецкій магистратъ представленъ былъ по¬ 
мѣщикомъ Вѳрѳщатынскимъ его крѣпостной человѣкъ, Василій Гуцулъ, 
съ требованіемъ подвергнуть его пыткѣ, по подозрѣнію въ воровствѣ ло¬ 
шадей и воловъ у помѣщика и въ сношеніяхъ съ разбойниками. Во 
время пытки, обвиненный ни при растягиваніи членовъ, нн при 
жженіи огнемъ не показалъ обыкновенныхъ признаковъ страданія. Онъ 
ни въ чемъ не сознался и, во время производства пытки, былъ спокоенъ, 
не стоналъ и не кричалъ. Судъ приговорилъ его, тѣмъ не менѣе, къ 
смертной кавни на томъ основаніи, что помѣщикъ съ 5-ю другими дво¬ 
рянами подтвердилъ присягою свое подозрѣніе. Отсутствіѳ-жѳ сознанія 
обвиненнаго магистратъ объяснилъ тѣмъ, что онъ несомнѣнно имѣлъ при 
себѣ чары и, вслѣдствіе этого, во время пытки „проявилъ эавзятіѳ и 
терпѣніе, необычное въ человѣческомъ тѣлѣ“ *). 

Если обратимъ вниманіе на предметы и самые пріемы чародѣйства, то 
замѣтимъ, что таинственная сила полагается или въ такихъ предметахъ или 
дѣйствіяхъ, которые поражали воображеніе странностью, рѣдкостью или 
уродливостью формы, нли-жѳ въ предметахъ и дѣйствіяхъ самыхъ обыкно¬ 
венныхъ, которые, какъ полагали, пріобрѣтали таинственную силу отъ 
сопоставленія съ другими прѳдиѳтаии и дѣйствіями, неестественными въ 
обыденной жизни, отъ употребленія для такихъ цѣлей, для которыхъ пред¬ 
меты, по своему назначенію, олужнть не могли, или, наконецъ, отъ испол¬ 
ненія надъ ними дѣйствій хотя обычныхъ, но въ обратномъ порядкѣ. При 
тонъ, всякій предметъ или дѣйствіе, котораго назначеніе или свойство 
не были вполнѣ понятны и невѣстин, подавали поводъ въ подозрѣнію въ 
таинственномъ ихъ значеніи. Чѣмъ менѣе было реальныхъ знаній, а, 


*) См. .Архивъ Юго-Западной Россіи*, ч. V, томъ 1, стр. 302. 


23* 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 356 - 


вмѣстѣ съ тѣмъ, чѣмъ мѳнѣѳ предметовъ обслѣдованныхъ, тѣаъ шире 
раскрывался кругъ для мистическихъ гипотезъ и подозрѣніе. Очевидно 
было для всѣхъ, что многія растенія мѣстной флоры обладаютъ цѣлитель¬ 
ными или вредными свойствами. Но изслѣдованіе этихъ свойствъ не 
подлежало критической разработкѣ. Узнавали ихъ только медленнымъ, 
случайнымъ, эмпирическимъ путемъ. Собравъ немного данныхъ въ этомъ 
отношеніи, предполагали область невѣдомаго гораздо обширнѣе, чѣмъ она 
. была на самомъ дѣлѣ, и потому травы составляли любимое поле, на 
которомъ знахари искали полезныхъ и вредныхъ средствъ для евоѳго 
искусства. Общество смотрѣло также на растительное царство, какъ на 
богатый запасъ сокровенныхъ средствъ, и всякое употребленіе травъ 
(зілля) считало весьма серьезнымъ цѣлительнымъ или враждебнымъ для 
себя средствомъ. 


Съ чародѣйственною цѣлью травы употреблялись во всевозможныхъ 
видахъ: свѣжія, толченыя, сушеныя, но чаще всего въ отварѣ. Отваръ 
предлагался въ питье, въ ванну, но чаще всего служилъ для таинствен¬ 
наго обливанія , подливанія и переливанія. Такъ-какъ облить кого-либо 
противъ его воли было невозможно и опасно, то для этого прибѣгали 
въ разнымъ хитростямъ: обливали данное лице во время сна, или въ 
безчувственно-пьяномъ состояніи, или, еще чаще, переливали ему путь, 
полагая, что средство произведетъ тоже дѣйствіе, если человѣкъ, или 
Даже животное, перейдутъ чрезъ то мѣсто, гдѣ былъ вылитъ составъ. 
Дѣйствительно узнанныя, или предполагаемыя свойства травъ составляли 
секретъ знахарей. Въ большинствѣ случаевъ они не называли той травы, 
которую употребляли. Они чаще отдѣлывались передъ судомъ общимъ 
терминомъ зілля , и только въ рѣдкихъ случаяхъ, находясь въ относительно 
трудномъ положеніи, высказывали болѣе точныя указанія. Въ числѣ актовъ, 
которыми мы пользовались, только четыре раза названы тѣ травы, которая 
употреблялись съ лѣчебною или чародѣйственною цѣлью. Такъ, истолчен¬ 
ная горчица признавалась средствомъ лѣчебнымъ; полынный корень, вмѣстѣ 
со многими другими, самыми странными веществами, употреблялся какъ 
средство противъ безсонницы; чемерица (ѵегаігит ш§гпт) славилась какъ 
средство, отнимающее сообразительность и предотвращающее супружескую 
ревность, п, наконецъ, ростки травы, называемой „ручки Пресвятой Бого¬ 
родицы", носились съ цѣлью снискать милость знатныхъ особъ (см. ЛЛ6 
38, 35 и 61). 


Но, кромѣ спеціальныхъ свойствъ травъ, мы встрѣчаемъ указаніе «ма 
то вѣрованіе, что, вообще, съ цвѣткомъ травы недугъ могъ переносить^ 


ОідШгесІ Ьу 


Соодіе 


1 


сть одного лица на другое, и потому считалось опаснымъ брать или да¬ 
вать цвѣты незнакомымъ лицамъ (си. № 67). 

Изъ числа животныхъ признавались годными для колдовства или 
такія, которыя обыкновенно вселяютъ отвращеніе наружнымъ видомъ, 
или такія, надъ которыми были произведены необычныя дѣйствія. Такъ, 
ожидали, что произойдетъ особенный вредъ, если подъ голову спящаго 
подложена будетъ жаба (лягушка) въ глиняной посудѣ; не менѣе вред¬ 
нымъ средствомъ считалась кожа эмѣи, сброшенная ею весною во время 
линянія. Смерть могла произойти отъ курицы, если она, по повелѣнію 
колдуньи, пѣла пѣтухомъ подъ окномъ чьего-либо дома; наконецъ оскоп¬ 
леніе кота угрожало здоровью его хозяина (См. ЛИб 18, 19, 58, 21). 

Отъ Домашнихъ животныхъ нѣкоторыя части служили также для 
чародѣйства, какъ, напримѣръ, рогъ служилъ вмѣстилищемъ для различ¬ 
ныхъ вредныхъ средствъ, которыя желали подбросить во дворъ сосѣда. 
Пометомъ домашняго скота замазывали ротъ упыря передъ его сожже¬ 
ніемъ, какъ это мы видимъ въ дѣлѣ о сожженіи Матковскаго (см. Л$Л» 
51, 53, 55). 

Особенная сила признавалась за нѣкоторыми металлами. Такъ, золото, 
вѣроятно, въ еилу своей цѣнности, входило въ составъ лѣкарственныхъ 
препаратовъ. Желѣзо считалось символомъ крѣпости и закапывалось 
подъ порогомъ дома, чтобы сообщить желѣзную крѣпость здоровью жиль¬ 
цовъ. При этомъ въ основаніи лежало тоже убѣжденіе, что и при пе¬ 
реливаніи пути. 

Вода имѣла самыя разнообразныя употребленія. При употребленіи 
извѣстныхъ заговоровъ, она служила для всѣхъ видовъ обливаній, подобно 
отварамъ изъ травъ. Но, сверхъ того, она имѣла и свое спеціальное 
примѣненіе. Водою лѣчили отъ переполоха , переливая эту болѣзнь вмѣстѣ 
съ водою на собаку. Особенными пріемами измѣренія воды узнавали ви¬ 
новника кражи. Наконецъ, вода служила единственнымъ средствомъ для 
прекращенія засухи. Съ этою цѣлью, водою изъ рѣки поливали кресты 
при дорогахъ и, наконецъ, въ ней-же заставляли плавать вѣдьмъ, какъ 
выше было указано (см. 59, 60, 15, 24). 

Самъ человѣкъ, члены его тѣла, пища, питье, одежда и всѣ пред¬ 
меты домашняго обихода представляли также богатый матеріалъ для 
колдовства. 

Обрѣзанные волосы и ногти могли служить какъ для излѣченія, 
такъ и для причиненія болѣзней. Мы вндѣли, что съ первою цѣлью боль¬ 
ному обрѣзывали ногти, отрѣзывали нѣсколько прядей волосъ и, вмѣстѣ 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 


— 358 — 


съ различными другими веществами, забивали въ дверныя лутки осиновыми 
гвоздями. Подбрасываніе отрѣганннхъ волосъ, особенно подъ подушку, 
считалось особенно вреднымъ для здоровья. Зубы м вообще кости мерт¬ 
веца употреблялись съ цѣлью ускорить. замужество (См. XX 19, 22). 

Земля, вынутая изъ-подъ слѣда человѣка, могла служить для тоЁ-хе 
цѣли, хотя могла также употребляться и для другихъ, гораздо болѣе вред¬ 
ныхъ назначеній. Наконецъ, всѣ члены человѣческаго тѣла подвергались, 
для излѣченія, особеннымъ мистическимъ пріемамъ, причемъ по больше! і 
части ихъ перевязывали красными нитками и тесёмками, съ особенными 
заговорами и нашептываніями. 

Всѣ почтя вещества, употребляемыя въ пищу или питье, служили 
предметами чародѣйства, хотя не сами по себѣ, а какъ лучшій способъ 
для того, чтобы заставить принять внутрь, подмѣшанное въ пищу нлі 
напитокъ, какое-нибудь болѣе дѣйствительное средство. Ивъ приведенныхъ 
актовъ мы видимъ, что чародѣйственныя снадобья подмѣшивались въ 
борщъ, въ пироги, въ муку, въ пшено, въ макъ, въ яйца и т. д. (см. 
XX 27, 58, 4). 

Но, сверхъ того, питательныя вещества иногда и сами по себѣ упо¬ 
треблялись для колдовства, но, въ такомъ случаѣ, употреблявшій ихъ не 
разсчитывалъ, что онѣ будутъ приняты внутрь, а, напротивъ того, 
давалъ ииъ самыя оригинальныя назначенія. Такъ, напримѣръ, калачъ, 
вылѣпленный изъ сыраго тѣста и повѣшенный на деревѣ, наводилъ страхъ 
на владѣльца сада, к члены магистрата считали нужнымъ лично его 
освидѣтельствовать. Не менѣе страшнымъ средствомъ считалось пиво, 
если его лили по каплѣ черезъ ножъ съ извѣстными заговорами. 

Изъ приведеннаго выше разсказа объ обмываніи частей своего тѣла 
въ сывороткѣ мы видимъ, на-сколько приписывали мистическую силу 
извращенному употребленію питательныхъ веществъ (си. XX 28, 33). 

Мы встрѣчаемъ менѣе указаній объ употребленіи частей одежды для 
колдовства. Во всякомъ случаѣ, оторваніѳ куска одежды считалось дѣломъ 
подозрительнымъ. Прн разслѣдованіи одного изъ дѣлъ о чародѣйствія, 
немаловажную улику противъ обвиненной личности составило показаніе 
свидѣтельницы о томъ, что подсудимая когда-то отрѣзала у ней кусокъ 
пояса (см. X 28). 

Ремесленники для поправленія своихъ дѣлъ сыпали пыль въ голе¬ 
нища (си. XX 5, 6, 7). 

Изъ числа предметовъ домашняго быта ны уже видѣли значеніе, ка¬ 
кое придавали ниткамъ при лѣченіи болѣзней. Въ связи съ ихъ зня- 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 359 — 


ченіѳмъ, находилось понятіе о чародѣйственномъ значеніи веретена. Такъ, 
въ 1742 году въ Дубенскомъ магистратѣ обвинена была въ чародѣй* 
ствѣ мѣщанка Параска Янушевская за то, что она явилась въ церковь 
въ Макавѳевъ день освящать, согласно съ обнчаенъ, равныя травы, 
ередн которыхъ она спрятала для освященія веретено, перевязанное 
красною лентою. Магистратъ потребовалъ отъ нея объясненій на счетъ 
значенія веретена, но Янушевская, опасаясь разслѣдованія, скрылась изъ 
города н не ногла быть представлена въ судъ (см. № 50). 

Большое значеніе, какъ средство для чародѣйства, имѣла веревка 
вообще, и особенно такая, которая прежде служила для какой-либо ис¬ 
ключительной цѣля. Мы уже видѣли, что ремесленники повсемѣстно 
считали весьма дѣйствительнымъ средствомъ для снисканія большаго ко¬ 
личества заказовъ забиваніе кусковъ веревки въ щели своихъ станковъ, 
причемъ пытались добывать веревку, или висѣвшую у колокола на ко¬ 
локольнѣ, или, еще болѣе, ту веревку, на которой былъ повѣшенъ пре¬ 
ступникъ (см. ЛУБ 5, б, 7, 8, 25, 26). 

Вообще, потряхиваніе веревкой считалось пріемомъ предосудительнымъ. 
Такъ, въ 1710 году, въ Каменецкій магистратъ жаловался священникъ 
Іоаннъ Ставицкій на жену священника Бабиженка о томъ, что послѣдняя 
угрожала женѣ перваго смертью, говоря: „попадья будетъ пухнуть, и ее 
раздуетъ, и она треснетъ*. Вслѣдъ 8а тѣмъ угрожавшая стала ходить 
у воротъ дома Ставицкаго, потряхивая постоянно веревкою, въ чемъ 
священникъ видѣлъ ясное чародѣйство (см. М 11). 

Многіе пріемы колдовства были связаны съ домашнимъ очагомъ. 
Утасвиваніе изъ печи уголья и печины (куски вывалившагося ивъ печи 
кирпича) считалось дѣйствіемъ весьма враждебнымъ и могущимъ на нести 
вредъ здоровью и хозяйству, равно какъ и перебрасываніе этихъ пред¬ 
метовъ изъ своего двора на чужой. Самъ огонь служилъ если не для 
холдованья, то для ворожбы. Посредствомъ огня старались открыть вора, 
раскаленными угольями ворожили о возвратѣ въ домъ любимаго человѣка 
(см. ЯЯ 51, 53, 24, 66). 

Еще болѣе дѣйствительнымъ средствомъ для ворожбы считался воскъ. 
Его раеплавливали, выливали на воду и, всматриваясь въ случайные 
изгибы его, старались вывести указаніе, к&къ поступать въ начатомъ 
дѣлѣ. Пріемъ этотъ особенно подробно разсказанъ въ выше приведен¬ 
номъ дѣлѣ объ отысканіи клада (см. № 64). 

Смола и деготь, вѣроятно вслѣдствіе замѣченныхъ дезинф екціонных ъ 
свойствъ этихъ веществъ, считались специфическими средствами, нѳобхо- 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



эм — 


димыми при сожнгавін упырей. Мы видѣли, что одвопу ивъ нихъ, передъ 
казнью, завязали глава тряпкою, замоченною. въ смолѣ, другого сожги 
въ бочкѣ, наполненной смолою (см. № 55). 

Наконецъ, нзъ предметовъ, встрѣчающихся въ домашнемъ быту, важ¬ 
ное значеніе приписывалось сору. Нерѣдко возникали процессы за вы¬ 
брасываніе сора въ чужую усадьбу, причемъ атому дѣйствію приписыва¬ 
лось постоянно мистическое значеніе, и виновнику его вмѣнялось намѣ¬ 
реніе очаровать сосѣда (см. ММ 23, 36). 

Даже исполненіе религіозныхъ обрядовъ могло, какъ полагали, обра¬ 
титься въ средство для колдовства, весьма вредное, если только обряды 
эти исполнялись въ ненормальныхъ условіяхъ. Такого рода чародѣйство 
считалось самымъ опаснымъ и, въ общественномъ мнѣніи, влекло за собою 
смерть того лида, на безюловье котораго было задумано. Бъ пріемамъ 
такимъ относились слѣдующія дѣйствія: если кто-нибудь ставилъ передъ 
образомъ въ церкви свѣчу, задумавъ на душу другого, то прилѣпливалъ 
ее пламенемъ внизъ, а не вверхъ. Точно такъ-жѳ можно было причинять 
вредъ врагу, рѣшившись поститься на его „бвзголовьѳ“; въ такомъ случаѣ 
постъ долженъ былъ соблюдаться въ скоромный день и, по преимуществу, 
въ воскресенье. Вообще смертоносную силу приписывали проклятью, осо¬ 
бенно, если оно настойчиво и часто повторялось (см. М 41). 

Наконецъ, всякое дѣйствіе, почему-либо казавшееся страннымъ, без¬ 
цѣльнымъ и обращавшимъ на себя вниманіе, хотя-бы по существу самое 
невинное, возбуждало подозрѣніе въ чародѣйствѣ, а иногда и совершенную 
въ немъ увѣренность. Таково, напримѣръ, было вѣрованіе въ зловредное 
значеніе для посѣвовъ завитокъ, въ чародѣйство женщинъ, если онѣ выходили 
ночью изъ дому раздѣтыя и даже если ночью встрѣчались на улицѣ и т. п- 

Разумѣется, всѣ перечисленные предметы и дѣйствія рѣдко могли 
окавать пользу или вредъ сами по себѣ. Для приданія имъ таинственно! 
силы, необходимо нужно было знать формулы особенныхъ заговоровъ, 
заклинаній (іпсапіасіопез) и шептаній, которыя способны были направить 
силу даннаго предмета или дѣйствія въ той цѣли, въ которой стремился 
употреблявшій. Конечно, формулы эти не высказывались на судѣ ихъ 
обладателями; впрочемъ, по нѣсколькимъ встрѣтившимся образцамъ, можемъ 
судить, что онѣ были і довольно несложны и лишены 'всякаго мистичѳско- 
рѳлитіовнаго характера. Заклинатели заявляютъ въ своихъ формулахъ 
желанія, чтобы средство дѣйствовало такъ, или иначе. Или употреблялі 
подобіе или сравненіе, какъ, напримѣръ, заклинаніе при варнтіи желѣза 
подъ порогомъ, или обращались съ молитвою къ Спасителю, въ Бого¬ 
родицѣ м Святымъ; или, наконецъ, произносили слова случайныя, нѳижѣв- 
шія даже связи другъ съ другомъ. 

В. Антоновичъ. 


Оідііігесі Ьу 


Соодіе 


/ 



ПРИЛОЖЕНІЕ 


(Документы о колдовствѣ, извлеченные изъ Кіевскаго Центральнаго 

Архива). 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 


1 . 


1700—1713. Показанія свидѣтелей по дѣлу о заподозрѣніи жены Каменецъ-По¬ 
дольскаго цехмистра Петра Дерочевскаго въ томъ, что она, при посредствѣ 
злого духа, причинила болѣзнь мѣщанину Ностю. 

Тезіез ех рагіе Реігі Бегосгеакіе^о: • 

Ргітиз іезііз, Кагітіегг йаЫо&зкі ѳіс гесодпоѵіі: іі іа, Ъ§й%с и Козііа \ѵ 
йоти, іот зіузгаі г изі КоЗсіоѵусЬ: „іі іа піе тат іеі сЬогоЬу пі о<1 ко&о, 
іуіо ой іопу Ріоігоѵеі". IV іут гагіе роѵіейіі Кобсіа йо сегкѵі. То іезгсге 
зіузгаіет, іе ХоЬойгійзка па ройзіепіи, рггейетпо і сесЬтізіггет тіойзгут, 
роѵіайаіа і тбѵііа Іе зіоѵа: „Ъойаі \ѵаз Вбд гаЪі! г сесЬтізіггет ѵазгут, 
ііе пазіаі па сгіотека сгагіа, ііе сігрі піеѵіппіе, іот зіузгаіа ѵ сегкѵі“. 
То гегпаі рой зитіепіет. 

Тезііз зесипПиз, ЗоЪезііап ЬисгуйзМ іак гегпаі: іі іа зіузгаіет Іо ой 
затеі КозіусЬі: <іі зі§ оѣегѵаі гіу Писк рггег те§о т§іа, кібгу гезіапу 
Іезі рггег сесЬтізІг 20 ѵ% пазг% Ріоіптгр. I іо іезгсге зіузгаіат ой іоіпігкі 
Магсіпоѵеі па иіісу Вотіпікайзкіеі, іі іаі іоіпігка роѵіейгіаіа, іе гіу Писк 
Іезі пазіапу ой сесЬтізіггоѵеі РіоігусЬі. 2егпа1 рой зитіепіет. 

Тезііз іегііиз, Ьаѵггупіес Рагітап іо гегпаі: іі ту, ій%с г койсіоіа, а іе 
ЬоЪойгійзка пат па иіісу ротейгіаіа, іі: <рапо\гіе! §йу зі§ піе іутіесіе о 
іут Койііи, і іо ѵат тгузікіт Ъ§йгіе, &йуі пазіаіа Ріоігоѵѵа сесЬтізігго\ѵа 
сгагіа па Койсіа, Ьо ѵ сегкѵі зі§ оЪгуѵа! і тбѵіі, іет іи рггузіапу ой 
скгуріту сесЬтізіггоѵеі Ріоіптеі». 

Тезііз уиагіиз, Кагітігг Вагапоѵгісг іак гегпаі: іі тіе рговіі Ріоіг, аЬут 
розгейі йо Койііа, аЬут ти тбчгіі: „сгети ийаіезг тіе і іопе тоіе, аЪу 
іопа тоіа пазіаіа сгагіа па піе&о“. Со іа тбѵі%с ікасгоѵгі К., оп ойротей- 
гіаі тіе: „іе пі ой кодо іо іа тат і сігріе іеп Ь61, іуіко ойіопу Ріоігоѵеі 
сесіітізігго'леі, іі дггеуе пгпіе гсегсщігг “. Со гегпаі рой зитіепіет. 

Ха со рагз сііаіа і зата гегпаіа: „іет іо і іа рггугпаіе іако іе йѵіайкі 
ро\ѵіейгіе1і і гегпаіі, со рорггузі§§1і*. 

Книга Каменецъ-Подольскаго магистрата, годъ 1700—1713, Л? 4437; 
листъ 426 на оборотѣ. 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 364 - 


2 . 

1700. Постановленіе Луцкаго гродснаго суда о производствѣ слѣдствія по дѣлу 
между дворянами Костюшкевичаии и Сенковскиии о взаимныхъ обидахъ к 

оскорбленіяхъ. 

Костюшкевичн, между проймъ, обвиняли Сѳнковскихъ въ томъ, что послѣдніе при* 
казали крестьянкѣ своей Хвѳдонихѣ, искусной въ чародѣйствѣ, околдовать хозяйство 
истцовъ, отчего у нихъ случился падежъ скота, убыль въ пасѣкѣ и т. п. 

Коки Іузі%С2пе&о зіейшзеіпе^о, тіезі%са Аргіііз згбзіе^о сіпіа. 

Иа госгкасЬ з^йо\ѵусЬ дгосІгкісЬ ЕискісЬ, 0(1 сіпіа овтпазіедо тіезцса 
Магса гоки Іегаг ій^се&о, щі па аксіе тіаштапе^о, рггурайІусЬ і здйотоіе 
ойргаѵѵоѵгас зі§ гасг^ІусЬ, рггей паті: ѴГо^сіесЬет 8іапіз1ачѵет Сгеппійзкіт, 
ройсгазгут ТѴоіѵйзкіт, ройзіагозсіт, Йегдут 8іаиіз1а\ѵет па МагкоѵѵісгасЬ 
Ни1е\ѵісгет, \ѵо]зкіт гіетзкіт АѴіойгітігзкіт, з§Й 2 % і ДѴаѵѵггуйсет Зіапі- 
зіаѵет г РерЬта РерЬжзкіт, чѵо]зкіт гіетзкіт Ьискіт, різаггет,—игг^й- 
пікаті зай степи ^гойгкіеші Еискіеті,—рггурайіа зргаѵѵа г ге^езіги з^йоѵе^о. 
га рггуѵгоіапіет ѵогпе^о кепегаіа—згіаскеіпе^о Айагаа \Ѵа1о\ѵзкіе^о, арра- 
гііога з^йоѵѵедо, ті§йгу іпзіідаіогет згр!о\ѵут і ^еро йеіаіогаті, игойгопеті 
ісЬ тоЗсіаті рапу: Вепейукіет і АроНопі$ Ропѵапіескіеріо, гойгісаті, Еііазгет 
і Атц 2оггеѵзкіер;о, зупет і зупотс^, Койсіизгкіеѵсісгаті СЬоЪиіІоѵѵзкіеті, 
таігопкаті, йгіейгісаті сг^Зсі речѵпусЬ \ѵзі Оіігаголѵа, сит аззізіепііа тагі- 
Іогит йеЪіІа зрга\ѵу зѵоуе^ акіогаті і рогтсапеті, а игойгопеті ісЬ тоЗсіаті 
рапу: ЗіапізЬпѵет і Апп% Корсгуйзкіедо, ргіті ѵоіі Іапом,^ Вегегпіск^, зесипйі 
ай ргаезепз ѵоіі 8§ко\ѵзкіеті, таігопкаті, гойгісаті, Іакге раппаті: Ашц, 
КаіЬаггуп% Вегегпіскіеті, і рапі% ХоЩ Вегегпіскіе^о ВигЬійзк^, ех ргіто 
ѵоіо зріойгопеті согкаті, Іийгіей рапет Ьиказгет Зекоѵгзкіт, зупет, піеш- 
піез Зуічѵезігет Корсгуйзкіт, Ьгаіет гойгопут уеу тойсі рапіе^ 8§колѵзкіеі, 
сит аззізіепііа, кІоггуЬу уеі роІггеЬо\ѵа1і, йе уиге йеЬіІа, а піероІггеЪіщсеті 
затеті рггег зіе, Іакіе злѵозе] зрга\ѵу рогѵапеті і акіогаті, га рогѵгаші 
дгойгкіеті кискіеті тиіио ой зігоп ро зіеЬіе ѵсуйапеші па Іегтіп з^йгепіа 
зі§ 8%йбѵ $гойгкісЬ ЬискісЬ і и з$йи птіе^зге^о ргойикоѵгапеті, кібге га ро- 
йпіезіепіет ой зігоп оЬосЬ Ъуіу сгуіапе, і ^езі ріепѵзгу Іепогіз зециепііз: 

АІЬапагу па Мцсгупіе Мцсгуйзкі, ройзкагЬі пайѵгогпу когоппу, ЬисЬ, 
Кггеріскі, Ьозіскі еіс. зіагозіа. Цгойгопут ісЬ тоЗсіот рапот: Зіапізіаѵоѵі і 
Аппіе Корсгуйзкіе^о, ргіті ѵоіі Йапоѵѵеі Вегегпіскіе^, зесипйі ай ргаезепз 
ѵоіі 3§коѵгзкіт, таійопкот, гойгісот, Іакіе раппот: Аппіе, КаіЬаггупіе Ве- 
гагпіскіт, і рапіеі 2оГіе^ Вегегпіскіедо ВигЪійзкіе,}, ех ргіто ѵоіо зріойгопут 
сбгкот, Іийгіеі рапи Ьиказгоѵгі 8§котезкіети, зупоѵѵі \ѵазгто§сібѵг, піетпіе) 
^е^о тойсі рапи Зуіѵезігоѵі Корсгуйзкіети, Ьгаіи гойгопети ѵѵазгтойсі, рапі 
8§ко\ѵзка, сит азвізіепііа, кІоггуЬу уеу роІггеЬочѵаІі, а піероІггеЬиі%сут затут 
рггег зі§, рогѵгапут,—г озоЬу і ге ѵгегузІкісЬ депегаіііег йбЬг ѵгазгтойсібѵ, 
ІейцсусЬ і гисЬотусЬ, гтеггсЬпоЗсі% зедо кгбіеѵѵзкіеу тойсі а то^% ѵгіайга 
зІагоЗсійзк% рггукаги^, аЬуЗсіе тѵазгтойС рггейе тп% затут, аІЬо игг^йеш 
тоіт дгойгкіт Ёискіт, па госгкасЬ дгойгкісЬ ЬискісЬ, кібге ѵѵ гоки Іегаг* 
піеізгут—Іузі%с зіейтзеіпут йпіа сгѵагіе^о ГеЬгиагіі рггурайп% і 5%йго1* 

ОідШгесІ Ьу і 


— 36$ — 


ѵеі ЬІ8 йіШсіепііЪиз іп аіііз зиЪзечиепііЪиз, заті оЫісгпіе і гатеісіе 
зіан^іі, па іпвіапіі% і ргатепе рорагсіе іпзіураіога з^йотееро і ^еро Йеіаіогдіг— 
игоёхопусЬ ісЬ тобсіоте рапбте: Вепейукіа і Ароііопіез Рогтеапіескіеро, тойгі- 
сбте, Еііавга і Аппу 2оггетезкіеро, зупа і зупотее,), Койсізгкіетеісгбте СЬоЪиІ- 
іотезкіеЬ, таікапкбте, йгіейгісбте сг§йсі ретепусЬ тезі ОИг&готеа, сит аззшіепііа 
тагііогит йеЬііа акіогбте, кібггу теазгтоксібте рогутеа^ о (о: ік теазятойС, 
рггеротпіатевгу ОДакпі Воке;}, ргатеа розроіііеро, іийгіек і здоейгкад рггуіа- 
кпі, &1е ѵ йсізіут вфзіейгітеіе 208 іаі%с, піе копіепіи,)$с ѳі§ йатепіе^згеті кггу- 
тесЫті, вгкойаті, орргѳзвуаті, іак акіогот ^ако роййапут опусЬ росгупіо- 
петі, йтіеіійсіе і теакуіійсіе зі§ гбкпуеЬ сгавбте огосот коёсі копзкіск па згузе 
гощгас ; га роййапеті г йоЪуЦ згаЫ% ропіС; ТгосЬіта роййаперо розіес; зіа- 
пок$С, оргойу і ргипіа акіогот паіек^се ойеЪгаС; гуЪ те зіатеіе іате^вгут 
Іотеіс піе йоризгегаС; роййаперо СЬагка теурпай; ргоза Беткотеі теурайС, гой- 
гісбте, іоіезі уейпусЬ г акіогбте, піегаг эіотеаті піерггувЩпеті і ивгсгуріітееті 
геікуб. О сгут ріегтезга ргоіезіаііа, ргосевв і йекѵеі ргаег гевгіеро іеро тойсі 
рапа Ёикавга Рогтеапіескіеро, йгіайа ^ейпусЬ г акіогбте, іосг%су ві§ згеггеі 
те воЬіе таде. Согаг іейу і йаізге теазгтойС сгупісіе ргерейіііе: оргбй, пагу- 
теадосу ві§ СЪагкотевкі, ріоіет оргойгопу, га йтеогет зтеоіт ѵіоіепіег ойеЪга* 
Іійсіе. Сопзечиепіег, гоки іузЦс вгейСзеі йгіетеі§йгіе8і%1 згбзіеро роййап% зтеоде 
СЬтеейопісЪф теазгтойС зиЪогйупотеатезгу, аЪу йапа Мозпотезкіеро, сЫбрса ас* 
іогіз, роЬіІа і рокгтеатеііа, кіога йо йтеога асіогіз рггурайзгу, іѵсЪйе акіогбте 
йуватіодс, Ърйцс гѵ свагаск * дизіаск ройедгвапа, риЫісе ргвескюаіаіа щ: 
,<оЬасвузв со ]а гост «ееупі§аІЬотет ой іедок свази копіе, Ъуйіо і йгоЫавкі 
дозройагзкіе тагпіе райпц і гйуокадд\ кайпедо го разіесе рокуіки, тіойи апі 
годи, асіогіз піе гпадд, і па вйгоюіи согав впасвпіе твсгегЪек скогщас ропо- 
32 а; Ыот іо Скгсейіипуска, зако іегаг де) дизіа рггев Іийві йоЬгве іедо гоіаг 
Допуск гюузагсщд, щ, ке дакшетіё щгеікагы шику, ропіечѵай і гоки іузіфс 
згейСзеі йгіеѵй§йгіезі%(: зібйте^о, па \ѴпіеЬоѵзЦріепіе Райзкіе, ѵейіид каіеп- 
йагга Кизкіедо, рггей гозскойет зіопса йгодіе гое гозі Оііваготе гсойц в зкореа 
ргвеіисаіа, к(бг% гоЬосгу СЬлУейко 8а»сгик, йгіейгісгпу роййапу тойсі 
рапа <ОДкото1пе$о, і йги^і рагоЬек па іті§ 8уйог, г посгіеди пафесЬаѵзгу, 
чійгіеіі і иротіпаіі, ѵг сгут опа, аЬу іерго пікоти піе ро’ѵгіайаіі і піе 
ргозііа. О сгут асіогез йоѵіейгіаѵзгу зі§ ргозііі Ьег рггуіасіоі, аЪу іо опеі 
грапіопо Ьуіо і вргаѵіейітойсі г тіапоѵапедо сЫорса исгупііі, іейу ѵазгтоЗС 
піе исгупііі, оѵвгет роЫакуІі, і іак ѵ іе пайгіѳ^е і йоі^й со гоки іакоѵек 
ргвеіегсапіе ѵЛісу г пісіаті рггерШапіа сгупі. гокиіу8І%с вгеЗСзеі йгіеѵі^йгіе- 
зі%і бзтут гоЬосге^о Наѵггуіа "Шеікгика, роййапе^о асіогіз, ѵоіу раз^се^о 
па роіи ай ргаезепв }е^о тойсі рапа ОДкоодкіе$о, піе ѵѵ кайпе^ згкойгіе, ват 
теазгтобС, рапіе 8§котезкі, гЬіІей і рокгтеатеііей; зіапок§сі сегкіетепе^ сг§6С 
піета!% воЬіе рггутеіазгсгуіей. Роіут, іе^ок гоки іак СЬтеейипісЬа г теукгге- 
сгопеті раппаті сбгкаті теазгтойсібте ро разіесе піеоротеіейпіе скойгііа. Терок 
гоки, г рггусЬойет тео^йка сийгогіетзкіеро, оскгапіаі^с гаіп§ саіеі тезі рой- 
йапут, зіасіе, гаіЬ^ і ирой§ га тезгузіко роройгіі, іейпак йисіа ргорогііопе 
[<1о рготайу роййапут зтеоіт теазгтойС рггуіокус зі§ гяЪгопіІі, рггег со теазг- 
юйс рапі б^котезка копіигу% теіеіка акіога піегаг пакагтііа. N8 озіаіек, гоки 


ОідШгесІ Ьу 


Соодіе 



іуві%с вгейбвеі бгіет§бгіе8ц,і бгіет%іеро рггег саіе Іаіо ѵавгтойС іггеЬці 
рі§сіого Ъег равіисЪа риЗсіѵзгу ро гЪоіи огітут і іагут, рав%су зі§ » гЪоіи 
акіогбѵ, шета1% вгкоб§ иегупііійсіе; бгор§ рггег гуіо і і§сгтіей ѵавгтойс 
итуйіпіе па 8гкоб§ акіогбчт сгупцс, иіогоѵаіійеіе; шіебгу рорггеогучгаб кага- 
Шсіе. Тероі Іаіа копіе акіогів га рбг% рггеггесгопето рапи Ьиказгочгі 8$коѵ- 
акіети щцЬ кагаѵвгу, рггег іггу <1пі ѵ сЫеше ріобѳт тогг%с, гаіебчгіе 
чтурийсііівсіе. бевгсге па іут піе таіо тадо, чѵазгтойб рапі 8§коѵзка чгуігге- 
сгоперо па гбготе асіогів рапа Зуіѵевіга Корсгуйзкіеро, гобгоперо вѵеро. 
зрптабгііай, кібгу, гіесЬатагу па роіе асіогів ѵгіазпут, Не рггу зІаЪойсі гбго- 
чгіа іеро парабвгу, гагбѵпо г сге1абгі% сшп агтіз, бпіа іггубгіе8Іеро ріепг- 
згеро Аиривіа токи іетагпіе^вгеро, і г копі рогвіабачтвгу, ѵегЬіа Іаезіѵіз соп- 
йібидос, ваш рап Корсгуйзкі акіога га ріегаі роптаѵзгу, ро гіеті ѵіосгуі 
Ьіі, а іеро тойЛ рап Оівгеѵзкі, кібгу гагбчгао г піт рггурабі, га Ъагкі іт- 
таі, а рбуЪу піе Іибгіе, ѵ роіи Ъ§б%се, рггуЪіервгу акіога піе ваіѵоѵаіі. 
реѵпіеЬу Ъуі згаЫ% гогсі%1 і о йтіегС рггургачгіі,—іебпак г біШбасу% риЫісг- 
п% па гбгочгіе акіога обіесЪаіа. Тероі бпіа іаб^серо акіога г роіа іеі ітуі- 
тіапотѵапе рашву сбгкі ѵавгтойсібѵ, ге бѵоги ѵурабзгу зѵѵеро, озоЪІічгіе раппа 
Апиа Вегегпіска, іак затеро акіога іако і таікі оперо зіотипі піерггувіоу- 
петі Ііуіі і вготосШ. кііка бпі роіут сгеіабпіка асіогів, игобгоперо бапа 
ЗгутаЛвкіеро, іаб^серо г Іави, рггеггесгопу уеро тойб рап Корсгуйвкі, г сге- 
1абгі% вѵоі% газідртовгу, таіо піе гаЪіі. іеііе пабгіеі чгавгтойб, рапіе %- 
кочѵвкі, ровЦрц]%с, сЫорсбѵ роббапусЬ асіогів гбіпіе рггейіабціевг і Ъуевг. 
а затеро акіога г геііріеі паургаѵазг ві§: іапбет бгіей \ѴпіеЫтгі§сіа Ка> 
йѵі^іагеі Раппу Магуеі, 8т§іа Вгутзкіеро, ѵ сегкѵгі Ъ§б%с, па копіигу% ак¬ 
іога, а Ьагбгіѳу ш*аг$ Воак%, кііа^коѵ^ гавіопк^ рггег акіога бап%, обггисіі 
кагачѵвгу, а зжу§ р!бсіепп%, ргегЬііега рггу гпасгпеі сопіигуеу, обггисіС кага- 
Іійсіе; а рбу акіог іаті% кііаікоѵ% газіопк% оЬгаг ОДйѵгі$івгеі Раппу гавіопк 
кагаі, Ъег изгаштапіа паЪоіейвіѵа сегкіеѵперо і оЯагу Вовкіеі, г кггуйет 
і Ъаіаяет, акіога вготосііей. Иа овіаіек, батто Ъ§б%с ѵіппі об ѵурІасопусЬ 
рбііогаяіа гЫусЪ ргоѵігуі рбібвта гіоіеро га рбЪгосга, оатак§ іуіа роіу- 
сгоперо—гіоіуск ріеіпайсіе, ^ако і гаіггутапусЬ тіагек разіисЪот итбѵгіопусЪ, 
^ако іеі ТгосЪіпнті, роббапети акіогбѵ, рбітасу іуіа НогосЪоѵвкіеі — ѵа- 
Іогіа гІоіусЪ згейСбгіеві^і, — оббаС і гаріасіс піе сксесіе; оѵвгет акіогбѵ 
риЫісіввіте бізЪопопцесіе, па гбгоѵіе оброшабасіе. Рггег сойсіе мгавгтойС 
ѵ тпу ргаѵпе рорабіі, бо згкоб піетаІусЬ рггурптабгііі, —па іегтіп ѵуі- 
огпасгопу рогуѵа^'%, па кібгут, ]ако па гаѵііут, аЪуйсіе ѵазгтойб зіапоигзгу, 
іак ргосевзот і бекгеіот ріепѵвгети ѵ гбіпусЪ ргеіепзуасЬ іегочтапети. 
со кібгеро зі§ асіогез рггусЪуІаі^с, ^ако і гбіпусЪ чгіоіепсіі, орргеввіі, рггег 
чѵавгтойсібѵг іибгіеі і рггег сгеіабі і роббапусЬ. озоЫтіе: СЬѵебипісЬе 
дшібгѵ гогпусН сеупіб Лоршгсгасіе, —бана Мозштзкіеро, сЫорса асіогів, 
роЪісіа, ѵ\ге бчтогге акіогочт, бШатоѵапіа, Наѵгуіа \Ѵіе1ісгка рокпѵатепі;-, 
роЪісіа,—рапа Корсгуйвкіеро, Ъгаіа вчгеро, па гбгоѵіе асіогбѵ зргоѵабгепіа, 
рггег кібгеро па акіога сит агтіз і г сге1абгі$ парабпіепіа, буЯаточтапіа, 
га ріегзі рогѵапіа, ро гіеті чгіосгепіа, Ъісіа, рггег рапа Оівгеѵвкіеро га Ъагкі 
іггутапіа, і таіо о йтіегС піе рггургатепіа, па гбгочгіе біШбоѵгапіа, рггег 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 367 — 

раппу па НгоНге газЦріепіа акіога, І4епіа, зготосепіа,—іІіНет рггег рапа 
Корсгуйзкіѳво, г сге1аНгі% отодо газЦртвгу, Згутайзкіе&о таіо піе гаЪісіа, 
—сЫорсбѵг гбіпе рггебІаНотшіа і Ьісіа,—г геііреі шцр-аѵапіа зі§,—ѵ сегкт г 
оЪгагбѵ ОДбѵізівгеі Раппу газіопкі кіЩкоѵге,), рггег акіога Нале.], оНггисепіа, 
рггуіут акіога зготосепіа:—Но рггузІисЬяпіа зі§ ш ргаѵтуск. А габ ѵг^Нет 
зіапо&§сі, о&гоНбѵг і дгипібѵ оНеЪгапіа, гуЬ ѵ віаѵіе Іоѵгіе піеНоризгсгепіа, 
роННапедо СЬагка ѵудпапіа, ргоза Беткоѵі ѵуразіепіа, о^гоНа СЬагкоѵзкі- 
е^о оНеЪгапіа, зіапо2§сі сегкіеѵпеі рггуѵгіазгсгепіа №етсот рптепібѵ рггу- 
іоіуС зі§ гаЬгопіепіа, рггег бггуЪі%1 рі§сіог§а ѵ гЪоіи огітут і іагут згкоНу 
пасгупіепіа, Нгодіе рггег іуіо десгтій асіогіз итубіпіе сгупіепіа, тіеНгу роргге- 
огуѵгапіа, копі га. дбго гаі^сіа, рггег Іггу Нпі тоггепіа, ргоѵігіеі оН зіа 
рі§сіиПгіезі%1 гіоІусЬ га рбі гоки і га озтакіе іуіа піегаріасепіа, тіагек 
разіисЬош итбѵіопусЬ, і ТгосЬітоѵі, роННапети асіогіз, рбітасу 2у1а тіагу 
НогосЫжзМеу —ѵаіогіз гіоІусЬ згебСНгіеэщІ піеоННапіа. А гаіую Но оННапіа 
г зоигі1обсі% Іедо ѵзгузікіедо і згкбН падгоНгепіа і ѵіпот ргаѵтут рггузіиска- 
піа ві§, і ѵге ѵзгузікіт, со сгави ргаѵра ргоропоѵапо і Некіагоѵгапо Ъ§Пгіе, 
з%Ноѵпіе оНроѵгіаНодс, зкиіесгпіе зі§ изргаѵгіеНІтіІі. Різап ѵ гатки Еискіт, 
гоки Іузцсгпедо зіеНтзеІпедо, тіезцса Иапиаги Нпіа іеПупазіедо. 

Бгиді габ рогеѵ іак зі§ ѵ зоЬіе та: АіЬапагу па Мщсгупіе Мцсгуйзкі, 
роНзкагЬі паНлѵогпу когоппу, Еискі, Кггеріскі, Ьозіскі еіс. зіаговіа. БгоНгопут 
ісЬ тобсіот рапот: Зіапізіаѵоѵі іАппіе КорсгуЛзкіедо, ргіті ѵоіі Вегегпіс- 
кіеу, зесипНі аН ргаезепз ѵоіі 8§коѵгзкіт, таііопкот, сит азвізіепііа тагііі, 
г озоЬ і ге ѵзгувІкісЬ депегаіііег НбЬг ѵазгтобсібѵг, 1еі%сусЬ і шсЬотусЬ, 
г«іеггсЬпобсі$ Іедо кгбіеѵзкіеі тобсі, а тоі% ѵІаНг% з1агобсійзк% рггукагці§, 
аЬубсіе ѵазгтобС ргг^Непиц затут, аІЬо игг§Нет тоіт дгоПгкіт Еискіт, 
па госгкаск дгоНгкісЬ ЬискісЬ, кібге \ѵ гоки Іегагпіеузгут—Іузцсгпут зіеНт- 
зеіпут, Ніе 4 ГеЬгиагіі рггураНп% і з^Нгопе Ъ§Н%, ѵеі Ьіз НібсіепІіЬиз іп 
аіііз зиЬзедиепІіЬиз, заті оЫісгпіе і гаѵісіе 8Іап§1і па іпз!апсі% і ргаѵпе 
рорагсіе іпзіудаіога згріоѵедо і іедо Неіаіогбѵг, игоНгопуск ісЬ тобсібѵ 
рапбѵг: ВепеНукІа і Ароііопіеу Рогѵапіескіедо, гоНгісбѵ, Еііазга і Аппу 2о- 
ггеѵѵзкіедо, зупа і зупоѵеі, Кобсіизгкіеѵісгбѵг СЬоЬо11о\ѵзкісЬ, таііопкбѵг, 
'НгіеНгісбѵ сг§зсі реѵпусЬ ѵзі Оіігапта, сит аззізіепііа тагііогит НеЬіІа 
акіогот, кібггу ѵазгтобсіоѵ Но зіаѵіепіа рггеН з$Н дгоНгкі Ьискі, рггеску- 
кц%с 8і§ Но зѵѵоіеі ргоіезіаііеі і рогѵги ргіпсіраіпедо, ѵг^1§Нет рггузіискапіа 
8 і§ ѵіп ргаѵтусЬ і згкбН па^гоНгепіа га исгупкі рггег пісЬ рореіпіопе, Іо 
уев!: рапа Иапа Оізгеѵгзкіедо, кібгу гагбѵпо г уе§о тобсі% рапет Корсгуй- 
зкйп па акіога сит агтіз параНзгу, Іат па гНгоѵіе пазЦріепіа, таіо о 
бтіегб піе рггургаѵіепіа, ІиНгіеі сгеІаНгі гбіпусЬ ѵѵазгтобсібдѵ гбгпусЬ ѵіо- 
Іепсуі, кгутіпаібѵ, згкбН сгупіепіа Норота§а^%сеті і гагбѵпо г ѵазгтобсіаті 
сгупі%сеті, \ѵ ріегѵгзгут рогтѵіе і іегтіпіе орізапеті, а «азгпюбсіот ро ітіо- 
пасЬ і рггегѵізкасЬ Іеріеу ѵгіаНотеті і гпа^отеті, озоЫітеіе СЬѵеНопіску, 
рггег к!бг% Дапа Мозпоѵзкіедо, сМорса асіогіз, роЬісіа, і акіогбѵ ѵе Нѵогге 
Ніватоѵапіа, Ь§Н^с ю сгагасЬ і дизіаск ро(1е}ггащ, 1ат2е риЫісе рггескѵга- 
Іапіа 8І§, рггег со копі, ЪуАІа і ЛгоЫагкбѵо гЛусЬапіа і разіекі піе{гикІі$ко- 
іоапіа, рггег пі$ ро разіесе піеюіасіотіе скоЛгтіа, —Но з!а\ѵіепіа, а ѵг піезіа- 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 868 — 

теіепіи— затут теазгтоЗсіот га пісЬ ойротеіайапіа, па іегтіп огпасгопу рогу- 
теа,і%; па кібгут, іако па гатеііут, аЬуЗсіе теавгтоЗС ѳіатевгу, роАіепкшусЪ, 
іо уезі: ^едо тоЗсі рапа Оівгетезкіедо, іийгіей сгеіайй і ройЙапусЬ; рггей 8%д 
зіатеііі, ѵ піезіатеіепіи заті га пісЬ ойротеіайаіі, і па тезгузіко, со сгази 
ргатеа ргоропотеапо і йекіаготеапо Ъ^йгіе, в^йотете оЙротеіайаі%с зкпіесгпіе 
зі§ изргатеіейіітеііі. Різап те гатки Ьпскіт, гокп іузі%сгпедо зіейтзеіпедо, 
тіезцса Йаппиагіі йпіа ^ейупавіедо. 

Тггесі рогете ой ісЬ тоЗсібте рапбте 8§котезкісЬ і ІппусЬ ро ісЬ тоЗсібте 
рапбте Козсіизгкіетеісгбте, таійопкбте, і іппусЬ, іеті уезі різапу зіотеу: АіЬа- 
пагу па МЦсгупіе, Масфотеіе і Риіауотеіе Мщсгуйзкі, ройзкагЬі пайтеогпу: 
Когоппу, Еискі, Кггеріскі, Ьозіскі зіагозіа. ІІгойгопут ісЬ тоЗсіот рапот, 
Аіехапйготеі Іаікотезкіети, ЕІіазготеі КоЗііизгкіетеісготеі СЬоЬиІіотезкіегаи- 
8 іерЬапотеі Ьайгіе, уейпе гтотее г зоЬ$ тадоут, і ротеойбте зрбіпіе орргі 
ши^сут, г озоЬу і г йбЬг теазгттоЗсібте депегаіііег тезгузШсЬ ротеад% ]едо 
кгбіетезкіе^ тоЗсі а теіайг^ игг§йи тедо зіагоЗсійзкіедо рггукагиу^, аЬуЗсіе 
теазгтоЗС рггейепщ затут аІЬо игг^йет шоіт дгойгкіт Ьискіт, па госг- 
касЬ дгойгкісЬ ЕискісЬ, гоки іегагпфзгедо іузі^сгпедо зіейтзеіпедо, тіе- 
зі%са Магііі оЗтпазіедо йпіа рггурайа^сусЬ, аІЬо іеЗІіЬу іе піе йозгіі — па 
іппусЬ паіЫійеі рггурайіусЬ і па^ріегтеіеу з^йг^сусЬ зі§, заті рггег ві§ оЫісг- 
піе і гатеісіе зіап^іі, па іпзіапіі% і ргатене рорагсіе іпзіудаіоЛ з^йотеедо і 
Іедо йеіаіогбте — игойгопусЬ ІсЬ тоЗсібте рапбте: Зіапізіатеа ЗЦркотезкіедо і 
«Гоаппу Корсгуіізкіедо, ріегтезгедо таійеАзітеа игойгопедо піедйу іедо тоЗсі 
рапа Вегегпіскіедо, ротеібгпедо іедо тоЗсі рапа Віапізіатеа З^котезкіедо таі- 
йопкі, сит аззізіепііа еі аиіЬогііаіе іедой іедо тоЗсі рапа 8§котезкіедо, 
таійопка і оріекипа зтеедо таійейзкіедо, кібггу, рггусЬу1аі%с зі§ Йо ргоіезіа- 
сіе]' зтеоісЬ рггесітеко теазгтоЗсіот те дгойгіе Ьискіт гапіезіопусЬ, рогутеадо о 
іо: ік теазгтоЗС, тоЗсірапіе Йа^котезкі, те йоЬгасЬ тезі Оіігаготеіе сг§ЗС реге¬ 
нт ргатеи йойутеоіпети ротеойкі деі тоЗсі рапіеі 8§котезкіеі, а ргатеи йгіе- 
йгісгпети игойгопусЬ рапі і рапіеп: КаіЬаггупу игойгопедо іедо тоЗсі рапа 
ЗіерЬапа ВогЬійзкіедо шаій^кі, Аппу і 2ойеі рапіеп ВегегпіскісЬ, г ріегзгут 
ротеойкі таійопкіет зрІойгопусЬ сбгек, —ройіедіе, ой піепаіейуіедо роззеззога, 
а гасгеі ргатеа теіазпедо і зіизгпедо іпіегсеріога, іггутаі%с, і гаігийпітезгу* 
гпаС ротеойбте і йгіаікі ісЬ те іеійе сг^Зсі тезі Оіігаготеа изіЬщс теусізп^С, 
йайпедо йпіа ргатеіе піе рггеризгсгазг, кібгедоЬуЗ сі§йкіеі і піегпоЗпеі ротео- 
йот піе гайатеаі кггутейу, кібге апіегіогез гаротпіатезгу, а гасгеі Рапи Води 
оййатезгу, те гоки рггезгіут—іузі%с згеЗСзеі йгіетеі^йгіезці йгіетеі^іут, йпіа 
йтеийгіезіедо бзтедо тіезцса йиііі, роййапедо ротеойбте ОЬгаготезкіедо СЬтеей- 
ка, рагоЪка йтеогзкіедо, па йоѣготеоіпеі йгойге тіапотеісіе теазгтоЗС, рапіе 
йаікотезкі, гЪііеЗ, зкаІесгуіеЗ! Ьетека рагоЬка те 1ете% г§к§ оЬисЬет те зіате, 
дйгіе зі§ коЗсі йо Іораікі зсЬойг$, ийеггуіез, йе г^кі ройпіеЗС і пі% гоЬіС 
Ьег рбігока піе тбді; ийеггуіеЗ гпотеи іедо рагоЪка те іутйе гоки, іузцс 
згеЗСзеі йгіетеі^йгіезі^і йгіетеіаіуш, йпіа іггупазіедо тіезі^са Аидизіа ро- 
теібтіе, оЬисЬет гѣііеЗ, зкгтеатеііез, йе йо іедо сгази теІайаС зоЪ% і гоЬіС 
піе тойе, йо озіаіпіеі гйготеіа гиту і зкаіісгепіа рггутеіойІеЗ; копіе і теоіу 
зтеоіе па теіосе і ройе йтеогет ротеойбте Іей^се^ те отеіез і те іпзге гЬойа га- 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



яапе па аіовс ѵрдДаааа, аЪоіа ігаіѵцеза, ѵуразава; ѵ гоки 1уя%с заейбзеі 
«Ыѳѵіфіаіеві^І Даіеш%4ут оѵза кор саІугуДаіейсі ѵѵуразіей, іе ро\ѵоДоѵіе і 
аеЬгаЛ до «И» теІМеі вразау піе тодіі; дДу ро\ѵоДка, ^ѳі тойб рапі 8§коѵзка, 
ѵоіу і копіе ѵазатойсі ѵ оѵзіе аозіаѵзау, щ%6 сЬсіаіа, теавгтойС аа,|тоѵаС 
піе Дорийсііей, Іей копіе і ѵоіу скІЬііеЗ, а зизріііе^, уакоЪу о іусЬ копіесЬ і 
ѵо&сЬ, ѵ оѵвіе роѵоДбѵ раз%сусЬ зі§, роѵоДот Даі таДотойС игоДаопу 
Віаіѳ^ ОзасаераІ8кі, саеІаДпік роѵоДбте; ѵазатойС Дпіа заезпазіедо тіезі^са 
Аидизіа, гапо ЪагДао, па затут йшіапіи, па Дчѵбг роѵгоДбѵ, іп аЬзепііа па 
іеп сааз роѵоДа, ^едо тойсі рапа 8§ко\ѵвкіедо, чѵ оЬоаіе Ъ§Д$седо, пазаеД- 
зау, Іедоі игоДаопедо Овасаераізкіедо, ѵѵе ДгашасЬ зіепі зіодаедо, аазіалѵзау 
па роДѵбгае шусі%дпо1ей, оЬисЬет аЪіІей, ѵ г§се Іеѵеу койС різасаеі ті§Дау 
гашіепіет ргаеІг%сі!ей і па г§кіе Леѵ% зкаіісауіей; роѵоДк§, тойС рапі% 
8 §коѵзк%, па іеп сааз па Ібаки зрі%с$, Іут іитиііет оЬиДаіІей, дДу чѵ Ьіа- 
Іут оДаіепіи ргаѵіе ѵузаіа і „саетиЬу саеІаДпіка Ьі1ей“Ѵ руіаіа, зіоѵѵу 
йеійуѵеті роіауаіей, розготосііей, „аей Ьіі і ^ез 2 С 2 еЫС Ь§Даіеза и —росЬ\ѵа1аіей 
зі§ і оДротмЫей; а дДу роѵоДка, ^е^ тойС рапі 8§ко\ѵзка, игоДаопедо іедо 
тойсі рапа Зуімгезіга Корсауйзкіедо, Ъгаіа зтеедо гоДаопедо, ргоза^с аЬуй 
ѵазатойб оД тоіепсіі, длѵаіібѵ зпрегзеДоѵаІей, розіаіа, а уедо тойС рап Кор- 
сауйзкі, Ьгаі гоДаопу роѵоДбѵг, Дпіа озіаіпіедо тіезі^са Аіідизіа іедоа гоки 
іуэі%с эаейбзеі Даіеѵі§Даіс Даіеш^іедо, До теазатойсі ргау^есЬаі, а 
ѵазатойб, тойсі рапіе Еііазаи Койсіивакіешсаи СЬоЬиЙоѵзкі, аазіаі і о ро- 
ргаезіапіе іускае тоіепсуі ргозіі,— 'пгазатойС піезіизапеті розтеагкаті і аагаи- 
іаті, игоДаепіи заІасЬескіети ргаестпеті, іедой іедо тойсі рапа Корсауй- 
зкіедо параДІійсіе, ѵргабД па роіи зіеС і г%ЬаС сЬсіеІійсіе, а зааЫаті, ргау- 
Ьгашау До зіеЬіе ^едо тойсі рапа ЕаДа а саеіаДаі% Ваутайзкіт і Наѵгуіет 
До затедо Дѵоги дпаіійсіе, па дѵай, ѵ сегкѵі ѵе Да-иоп Ьіс каааіізсіе піеро- 
ІеДпокгоС, „йе зі§ ро Іузі%си аіоіуск аіоауту а Корсауйзкіедо і З^кошкіедо 
ааЬуету" оДроѵіаДасіе і дгоаісіе, і іппе дтеаЛу і тоіепсуе, ѵѵ ргоіезіасуасЬ 
ѵугайопе, До кібгусЪ і іеп роаеѵ г^егоѵаС зі§ рочѵіиіеп, роѵоДот, ^ако 
ѵгазатойсіот па Іегтіпіе заегаеу аагаисопо і ДотеДаіопо Ь§Даіе, ааДаіесіе і 
саупісіе; ргаеа со ѵазатойС шпу ргатепе па зі§ аасцдпеіійсіе, ро\\оД6\ѵ До 
закбД піетаІусЬ ргауѵіеДІійсіе; До кібгусіі ѵпп па \ѵазатойсіас1і дѵзкааапіа, 
закбД падгоДаепіа, Іаху гаабѵ? ааріасепіа, йДеуиззога аа Ьезріесаейзілѵо аДготѵіа 
віа^ііі—роѵоДоше ѵазатойсібѵ па іегтіп щг оапасаопу роау^і),, па кіб- 
гут, уако па ааѵііут, аЬуйсіе ѵазатойС зіап^ѵзау, зкиіесапіе оДромгіаДау^с, 
изргаѵіеДІіѵіІі ві§. Різап ѵ аатки Еискіт, гоки Ракзкіедо Іузіасапедо зіеДт- 
веіпедо, тіезі^са Дапиагіі іеДупазІедо Дпіа. 

Ро кіогусЬ роДпіезіепіи і ргаесауіапіи роаѵбѵ, зігопу зрбіпіе и з$Ди рго- 
зііу і Допмтіаіу зі§, аЪу опут па врбіпе аскогаіі і геаіі зргаѵіепіе пакаааі; 
а роіут зігопу оЬіе, ісЬ тойС рапоѵгіе Койсіизакіеѵісаоѵіе, таІ4%котѵіе, акіо- 
го-ѵѵіе, рег тагііит регзопаШег, а уедо тойС рап Зіапізіаѵ 8§ко\ѵвкі, роа- 
ѵапу, вио еі, аііогит потіпе регзопаШег, и з%Ди піпіеузаедо зіаптѵііі зід, і, 
ѵ іусЪ зргаѵгасЬ гоаргаѵ§ ргаѵп% ті§Дау зоЬ% тау%с, копІгоѵегзо\ѵа1і. Кіб- 
гусЬ копІго\ѵегзуі з%Д піпіеузау дгоДакі Еискі До зіеЬіе ѵпіезіопусіі ѵузіи- 
сЬаѵзау і а опусЪ ДоЬгае ѵугоаитіаѵзау, ех дио вігопу оЬіе ргеіепзуе дгип- 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



-870- 


іоѵе, о о^ойу, &пшіа і о тгіоіепсуе, йо віеЬіе аЬ иігпиріе а11ерй%» со Ьег 
со^иШеі па дгипсіе гогз%(І 2 опе ЪуС піе тоіе (йіа іедо роіггеЪпо ЬуС игпаѵа 
оШсіі сопйезсепзіо і рггу^асіоі Іосаііо), і пакагіуе, аЬу зігопу оЬіе оггцй ві- 
піе^згу, аЬзепііа ипіцз ѵеі йиогит поп оЪзіапіе, осі акіи пш^зге^о га піей- 
гіеі йте па,]Ыі 2 в 2 е зрбіпут козгіет па §гипі зрготеайгііу і рггуэасібі ро іей- 
пети ѵузайгііу, §Й 2 Іе игг%й, іпктгусуе] па ѵіоіепсуе і зроіпе зігоп ргеіеп- 
зуе тгузіиска, зігопу г ісЬ тоЗсіаті рапу рггуіасіоіаті ех ге осоііз зиіуеси, 
гогз%Й 2 %,‘ ротіагкцщ, ех аедио еі .іизіо ротойепщ, заіМаксу%, коти Ъ§Й 2 Іе 
паіегаіа, пакаі%; кіоге^о акіи зігопу ітридпоѵаС піе Ъ§й%, оѵзгет йозус 
исгупі%, йаѵзгу 1иіі§ іггезЬ дггуѵгіеп рггег зігопе зігопіе, а з%йоѵі іуіей па- 
іусЬтіазі, со зігопу оЬіе гіёсіе рошппе рой ѵіп% Ьашсуеу, кібг% з%й ѵ піейо- 
зуСисгупіепіи па зігопіе зргесі\па]%се^ зі§ гагаг ѵзкагіце, а риЫікасіеі от 
икггуѵгйгопеі ргозекисуеі іегтіп па з%йасЬ дгойгкісЬ ЬисНсЬ ро зрггесіѵе- 
піи зі§ Ыігзгуск гаѵгііу гасЬошце саиза зіаіиіііопіз ай еипйет іегтіпит зиз- 
репйііигеі сопзегѵаіиг. Со ѵѵзгузіко йіа раті§сі йо хі%д піпіеузгусЬ дгойгкісЬ, 
уезі гарізапо. 

Книга гродская Луцкая, декретовая, годъ 1700 — 1706, Л? 3062] листъ 272. 


3 . 

1701, февраля 12. Рѣшеніе Каменецъ-Подольскаго магистрата, по которому онъ 
признаетъ бездоказательною жалобу мѣщанина Судца на гречанку Антоновую о 
томъ, что она посыпала порогъ въ домѣ истца какимъ-то порошкомъ. 

йийісіиш песеззагіит Ьапііпт Сатепесі іп Ройоііа, йіе ЗаЬЬаіЬо апіе 
іезіит запсіі Ѵаіепіі, йіе 12 ГеЬгиагіі, аппо Ботіпі тіііезіто верііпвепіе- 
віто ргіто. 

\Ѵ зргаше рапа росгіагга 8ийса, акіога, рггест ^гесгупкі Апіопитеу 
гаііопе зурапіа сеагбю уакісЬй, іо дезі ргосНи па ргоди зурапіа. 

8 %й іейу піпіе^згу Катіепіескі зиЬйеІедепізкі, г оЬозігоп рііпіе иѵагуѵзгу 
і йоЪгге ѵугогитіаѵзгу рагііит ргорозіііопез еі а11е&аііопез, і г іпкѵгасіеі 
ѵуѵіейгіопеі і бѵіайкоѵг ѵузІисЬапіа, ік піе рокагаіо зі§ йокитепіпіе г отб- 
ѵіопеі дгесгупкі, аЬу со еіедо зурапіа і сеаг Ьуіо, тѵі§с з%й пакагще, аЬу 
ротіепіопа дгесгупка рорггузі^діа ай ргохітит ^ийісіит ватоіггеС, іг піе 
ѵіе о іут піе і піе зураіа йайпе^о ргозгки, апі г паргаѵу сгу^е^ піе сгупііа 
іайпуск сгагбѵ ѵ йоти рапа 8ийса, росгіагга ]е&о кгбіешккд тобсі, і іут 
зі§ тт ѣусіи зѵут підйу піе Ьатгііа. 

Книга Каменецъ-Подольскаго магистрата, годъ 1700 — 1713, Л? 4437, лист 
39 на оборотѣ. 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 871 — 


4 . 

1702, февраля 24. Жалоба мѣщанки Маріанны Бахчинсной на мѣщанина Севе* 

рина Хржановскаго и жену его. 

Хржановскіе оклеветали Бахчинскую, будто бы она посредствомъ чародѣйства лиши¬ 
ла разсудка дочь Хржановскнхъ; между тѣмъ какъ сами они похвалялись разстроить 
колдовствомъ семейную жизнь дочери Бахчинской и пытались подсылать ея мужу 

какіе-то околдованные пироги. 

Асіит іп оШсіо абѵосаііаіі Сатепесепзі іп Робоііа, аппо 1702, біе 24 
ГеЬгиагіі. 

Юо иг 2 §би і акі шпіе^зтусЬ, щііоигзкісЪ, КатіепіескісЬ, огтейзкісЪ, 
рггузгебзгу регзопаіііег рапі Магіаппа ВасЬсгуйзка, ргоіезіоѵгаіа ві§ па рапа . 
Ве^егупа СЬггаштзкіе^о ѵ іеп піге] орізапу зепз і рипкіа. 

Ріегѵзгу рипкі: ів зіузгаіат ^акоЬу Ьуіа тоѵга рггу іе§о тоЗсі рапи Ъиг- 
дгаЬіт Катіепіескіт, йет-^а с6гк§ рапа СЬггапоѵгзкіе§о осгагоюаіат , і і 
згаіес тизі, а г окагіе^ іеі, геЪу рап Віегпаскі сбгк§ то,)§, Ѵгі%і. Иа со 
о бтабкбт? рапа СЬг 2 апо\ѵзкіедо . ргоз 2 §. 

Бт&і рипкі: уако ві§ сіезгуі і сітаііі рап СЬггапоѵзкі, тбѵгі^с, 4е ро 
ѵѵезеіи сбгИ рапі ВасЪсгуйзкі^ йус біи^о піе пиу%;’па со іезі атабЫет рап 
ОггуЬоѵзкі, рап Апазіаз, па со §оіот рорггузі%С. 

Тггесі рипкі: йе рггогЫ кагаіа позіс рапи Віегпаскіеши бо когбудагбу,"па 
со уезі бтабкіет йоіпіеггка гедітепіи ^айпіе теітойпе^о іе§о тобсі рапа 
ѵоіеѵобу Куоѵзкіе§о, кібга рггу ішріізШеі и )е§о тойсі рапа „‘Ъиг^гаЬіе§о 
гегпаіа іуіко, йе зі§ іедо шгуС піе бтіаіа і Ьгаіа зі§ позіс ти іе рігойкі. 

I іо рггу ргоіезіасф гарізи^ і тоту§ зоЬіе, аѣу ті пароіут па' бот ,тф 
і па бгіаікі пмуе сге§о исгупіС піе сЬсіаіа, Ьо уейеіі ті зі§ со^зіапіб, іо па- 
пі§ ѵгзгузікіе ѵіпе зкіабзб тизг§, Ъо зі§ па^айуіа па пму бот. О со 
ѵзгузіко ргоіевіиі%с зі§, гасЬошу^ зоЬіе, 'заіѵе ^ \ѵ іут {ргатаіе сгупіб. 

Сгтгагіу іакйѳ рипкі: іако ві§ згсгусііа рапі СЬггапоѵзка, ій паб піебгіеі 
іггу рап Віегпаскі г сбгк% пму% куб г зоЦ боѣгге піе Ъ§б%, ^акой зі§ іак 
зіаіо, па со і бтабс 2 § ві§. 

Книга Каменецъ - Подольскаго магистрата , годъ 1700 — 1713 , Л? 4439, 
листъ 38. 


5 . 

1704, іюля 7. Показанія свидѣтелей по дѣлу объ обвиненіи] цехмистра ’Яна 
Затвардзевича въ употребленіи чародѣйственныхъ средствъ для усиленія сво¬ 
ихъ заработковъ. 

Асіит Сатепесі іп Робоііа, ЗаЬЬаіЬо розі іезіит Уізііаііопіз Веаііззітаѳ 
Магіае Ѵіг^іпіз ргохіта, аппо 1704. 

Вагуіі Гіаікоѵзкі, акіог, яіс геіиііі: ій гоЪцс и рапа сгесЬтізігга бапа 
Яаіѵагбгіетуісга га \ѵагвгіаіеш, рггузгіа па іепсгав МікііусЬа, кібга рапи 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 372 


сгесЬтІ8Іг(ті Ааіа ргоски го ріаіки сеатут і іак тшИа: „посыпъ *) собі 
за холевы того проху, нсхай ся до васъ все добре привертае а . Рггузгейі 
ѵіесгог йо рапа сгесЬтібігга рал Реіісгкі; рап сгесЬтізІгг ггекі рапи 
Реіісгкіети: „прынісла міні тётя Микитыха пороху, подитъ й вы возміш 
собі и . Ж іут рап Реіісгкі ровгесіі гагаг йо йоти вѵедо і іат ѵгіоѵвгу т%й 
вгейі йо іуі (зіс) МікііусЬі, а уат паіепсгаз, ій%с г ѵой%, ггекі йо тпіе рап 
Реіісгкі: „хвала Богу, Василю, щось мене перешовъ зъ полнымъ, буде счасцл!„ 
А уат ггукі: „где идете, пане ойче?“—„Пійду до Микитихв просити, щобы 
міні такого пороху дала, якъ пану цехмистрови". 

Ійет 8іс геіиііі: ій Ь§й%с и рапа сгесЬгаівігга гагоѣііет и піедо гіоіу, а 
паіепегазг Ьуіет ѵіпіеп йо сгесЬу йті уейеп лтовки, нг іут рггузгейіет йо 
рапа сгесЬтівігга, иротіпа^ас 8І§ о гіоіу, рап сгесЬтізІгг іак ойро\ѵіейгіа1: 
„сой іу шпіеп йо сгесЬи ѵозки, іо іа га сіеЬіе гар1ас$“; ѵ іут рап сгесЬ- 
шівігг г Ьгас4, піе киртвгу ѵгозки йо койсіоіа, іуіко рііі, оп гіоіу рггерШ, 
па со уезі і саіа сгусЬа. 

Ех рагіе Вавіііі Ріаікотѵвкі, асіогів, іезіів йакиЬ Н%зігкоѵісг зіс геіиііі: 
ій, ров 2 \ѵаггу\ѵ 8 гу ві§ акіог г рапет сгесЬтівіггет тіойзгут, г вѵоіт 
та^вігет, росгеіі воЬіе па осгу теуіукаС, іако іо, акіог сгесЬтізігоѵі: „а 
щ ві§ Ьаѵѵісіе сгагаші*; \ѵ іут сгесЬтізІгг, ѵудпа\ѵзгу до г йоти, росгоі 
тбѵіс рггейетп^,: „оп тпіе сЬсе кіороі ѵргоѵайгіс, а оп ват йо іедо рос- 
г^ікіет, Ьо г сгегкюі згпига огещі*. Сот зіувгаі, іо гегпцде. 

МікііусЬа йепио зіс геіиііі: ійет йаіа гпо\ѵи іедо ргосЬи па іо, аіе йеЪу 
Іепо гоЬоіа Ьуіа. 

Ва8І1іиз Гіаікохѵзкі, асіог, віс геіиііі: ійет Ьуі патотопу ой сгесЬтізігга 
тіойвгедо, айеЬут Ьуі розгеАІ па ВогАгѵо па Агюоппщ і зепцга од Аеюопа 
иггщі, г кібгут вгпигет дйут рггупіозі, сгесЬтізІгг нггіоѵвгу оп згпиг го Агги- 
гу и гѵагзгШи рокіайі; іакйе вігопу йаги г сгегкш дйут рггупіозі ѵ г$се, оп 
ойетпіе ойеЬгатезгу іеп йаг, гоіо'гуі го го оде зт§соп§ і ощ рокгорИ. 

йийісіит ргаезепз йеііѣегаі ай ргохітит. 

Книга Каменецъ-Подольскаго магистрата , годъ 1700 — 1713 , № 4437 ; листъ 
231 на оборотѣ. 


6 . 

1704, іюля 14. Показанія подмастерья Василія Фіялновскаго объ употребленіи 
тремя мастерами ткацкаго цеха въ Каменцѣ чародѣйственныхъ средствъ для 

снисканія работы. 

. Асіит Сатепесі іп Ройоііа, ЗаЬЬаіЬо рові іезіит запсіае МагдагеіЬае 
тігдіпів ргохіте, аппо 1704. 

Іпіеггодаіогіа іііизігі Вазіііі Гіаікохѵзкі, акіогіз: 

Ійе кіейут Ьуі \ѵ Когоѵгіе и таузіго'ѵѵу ретіу, і гоЬоіу піе Ьуѵаіо, ѵіут 
іатіа таувіпша тоуа розіаіа вупа знгедо, аЬу иггпоі згпига оА Аггоопи. А 


*) Латинскую транскрипцію Южно-Русской рѣчи г: г* замѣнили Русскими буквами. 

В. Г. 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 



-878- 


Іат паіепсгазг (зіс) зраі. I тйгіаіет, йе іак рггупіові зуп пидзікту іеп згпиг, 
пифігоѵа, тсгіоѵзгу оп, киггуіа піт і сой рггутатаіа. Роіет, уакет рггу- 
уескаі Іи,Йо Катіейса, аіапоіет и рапа сгесЬтізігга тіойзгедо га сгеіайпіка, 
и кібге&о ?йут віигуі, гоЬоіу піе Ъуѵгаіо. Шут уа ти рггуротпіаі Когоѵ- 
кіе гоЪоіу зігопу іе§о згпига. Шут рап сгесЪтізігг росгоі тіе ргозіб, аЬут 
і ^а іе^о згпига иггщі, і тпіе, ройсгазг (зіс) іакісЬ тгогбѵ піепиу%сети зикіей, 
йаі зѵе^о рап сгесЪтізігг когисЬа, агеЬут розгейі і иггпоі. Со Йіа уе^о 
ргойЪу исгупіі. 2 кібгут згпигет оп піЪ піе гоЫІ, іуіко киггуі, аіе рггутбѵкі 
йайпеу піе Ьуѵаіо; іакге зігопу йаги, ій, уепо ѵіойуѵзгу ѵ ѵой§ йт§соп§, 
іут йагет кгорй. 

Ійет зіс геіиііі: ійет гаг зіейгіаі па ѵагзгіасіе, рггувгейі йо тпіе ѵ йот 
рапа сгесЬтізігга Гейог ЙеІісЬозкі, ггекі йо тпіе: „круто коло мене було; 
колыбы не вдна баба мене нодратовала, прошло бы се сгинути“. А уат па 
Іо ойротейгіаі: „а кібга }пі Іо ЬаЬа, сгу МікііусЪ%?“—Ой, не, ойрошейгіаі, 
не та Мнкитыха, але инша“. 

СгесЬтізігг тіойзгу зіс геіиііі: „ій ту о ѵгзгузікісЬ сгагасЬ г рапет Ту- 
Іісгкіт ѵіету і г Гейогет 2е1ісЪо\ѵзкіт“. 

Книга Каменецъ-Подольскаго магистрата, годъ 1700 — 1713, Л? 4437, листъ 
233 на оборотѣ. 


7. 


1704, іюля 21. Приговоръ Каменецкаго магистрата, опредѣляющій наказаніе 
тѣмъ мастерамъ, которые прибѣгали' къ употребленію чародѣйства для сниокат 

нія себѣ работы. 

Асіит Сатепесі іп Ройоііа, ЗаЪЪаіЬо апіе іезіит Ъеаіае Ма^йаіепае рго- 
хіта, ашю тіііезіто зерііп^епіезіто диагіо. 

ТѴ зргате ті§йгу Шзуіет Гіаікотекіт, ггетіозіа ікаскіе^о, акіогет 
піпіеузгут, а исгсгѵгеті: рапет Дапет 2аі\ѵагЙ2ІаЬтсгет, сесЬтізіггет йой- 
згут ггетіозіа ікаскіедо, Дапет Геііскіт і Гейогет ЙеІісЬоѵзкіт, тадізігаіі 
іе^ой ггетіозіа ікаскіе§о, рогѵапеті о гайапіе гаЬоЬопбѵ реѵтусЬ. Iй рог- 
ѵапі, рггег патоке зате^ог акіога, йіа ^эізгеу і изіатсгпеу гоЬоіу, гасі%§- 
пеіі ЬаЬе па изіивз гаЬоЬопп%, кібга з\ѵеті тасЫашЫизатг і скуігозсіагт 
ройѵіббзгу рогтгапусЬ па Іо рггутойіа, ій де, гайгі ЗІисЬаІі і, тгейіи^ зѳу 
патоку, зргатитаіі 8І§. 8%й шшеувгу ѵоііоѵгекі Катіепіескі, тадес іо гог- 
8%йки йіа йокитепібѵ, аЬу акіог йотгойгіі, гйаі па іпдиІ8Ш%, іпіегіт уако 
шеозіайіе^о акіога а уезгсге Ьиііауа, кагаі йо тй§гіепіа, г кібге§о аЬу йо- 
ѵойгіі. А йе іеп ЬиШу, гайа\ѵзгу і§ каіитпіа рог\ѵапут, г чѵі§гіепіа исіекі, 
йіа іедо з%й шшеузгу ѵоуіоѵзкі Катіепіескі, \ѵійгд.с, іі іо ріоікі уакіей ѵгпісіі 
акіог, ропіенгаѣ піе йозіатгаі зрГаѵу; а рггесіе, іе зі§ рогтѵапі йоЬгоѵоіпіѳ 
рггугпаіі, іі іусЬ §и8І6тг ЪаЬзкісЬ гаіутѵаіі, іакіе і папкі акіоготгеу ЗІисЬаІі 
і ройѵіейб зі§ йаіі, піе рггезігге@ці%с Во^а і зитіепіа, тгаіуіі зі§ гаЬоЬопаті 
гаЪаѵіаб,— рггукагиуе, аіеЬу тіойзгу сесЬтізігг игг$й з\ѵбі йеропаі ай йо 
еіексіеу; сі гай йѵау рогѵапі тадівіго^гіе роѵіппі па койси паіпійзгут га- 
зіайаб і твгеікц пвІид§ сесЬо\т% ойргатаб іакге ай йо еіексіеу; каййу гпісЬ 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 


— 874 — 


та йаб ѵозки ро блгіегсі катіепіа, Іо іезі сесЪтізігг тіойзгу г Йапега Теіі- 
скіт (Іо коЗсіоіоѵ Каіейгаіперо і Ггапсізгкайзкіе^о, СЬѵейог газ 2е1ісЬоѵ- 
зкі (Іо сегкѵіе Зѵгі§Ц) Тгб^су каіейгаіпе) Катіепіескіеі; па тіфси газ сесЬ- 
тізігга тіогізгеро лѵоіпо зоЬіе оЪгаС потіпаіа Йо иройоЪапіа ай Йо еіексіер 
зкготпоЗС іей угзгеіака гакагіце зі§, аЬу йайеп іут рогѵапут Йо иегспѵоЗсі 
г іеі окагіе.і піе рггутатаі, рой лѵіпаті катіепіа ѵозки і тфепіа СтетЬ 
гоки, рггукагіце; а)ейе1іЪу кіогукоВгіек іак г тафігбѵ ]ако і г тІойзгусЬ тіаі 
Ьаіаз исгупіб ѵ сузге, іакоѵу ройрайаС Ь^йгіе \ѵіпу тщ й орізапе,). 

Книга Каменецъ-Подольскаго магистрата, годъ 1700 — 1713, Л? 4437; листъ 
234 на оборотѣ. 


8 . 


1707, мая 19. Жалоба Свято-Никольснаго братства на мѣщанку Гапку изъ Ост¬ 
рога о томъ, что она приказала своему сыну, вѣроятно, съ цѣлью произвести 
колдовство, отрѣзать веревки отъ церковныхъ колоколовъ. 

Асіит Сатепесі іп Ройоііа, іегіа зесипйа розѣ Ботіпісат Ко&аііоіш 
ргохіта, аппо Ботіпі 1707. 

Ло игг§йи і акі піпіеізгусЬ КатіепіескісЬ гайгіескісЬ ѵепіепз регзопа- 
Іііег, зіаѵеіпі Ьгаізіѵо сегкѵі Зѵѵфе^о Ыіко^а Огеко-Кизкіе^о, сгупі^с 
зоіешц, ргоіезіаф парггестко г Озігода \ѵйо\ѵіе, кіога тіезгка и Вагуіеро 
Насгкеѵісга. I2 ротіепіопа Нарка, рггузгейзгу йо сегігт і йаѵзгу па зІпіЬе 
Вог%, а патоѵіѵзгу зупа зтгедо, аЬу гозіаі зі§ ѵ іфе сегкѵі Зчп§Щ, кібгу 
гозіаіту зі§, а ройсгаз еіеѵаііеу затеі рггуз 2 ейз 2 у рггей сегкіеѵ, дйгіе йгѵопу 
ѵіз2%, иггпоі ой йгсдсН йггсопою розігопЫгѵ па ]акіея сгагу. Ойхіе \ѵіЙ 2 %с, 
зіийепі ге згкоіу ЕеЬкіетсісг гіараі сЫорса па Іут, рйу ггпці, зупа ротіепіопе] 
Наркі, і ой)0І ой опе^о сЫорса пой і ка\ѵа!ек розігопка, а г йгидіт катгаі- 
кіет исіекі. Со сгупі^с зоіеппд, ргоіезіаіщ г оп$ ротіепіопе Ъгаізіѵо сегкчгі 
бул^іедо Иікоіаза, тіеС акф, па со, і (11а сгедо іо ггп%С кагаіа зупи зѵеппц 
па со, зоіеппііег ргоіезіищ зі§. 

Книга Каменецъ-Подольскаго магистрата , годъ 1700—1713, И? 4437; 
листъ 699 на оборотѣ . 

9 . 

1709, іюля 24. Жалоба мѣщанки Агнессы Шагйновой на мѣщанку Клецкую за 
клевету, будто Шагиновая занимается чародѣйствомъ и состоитъ въ связи еъ 
летавцемъ (перелетнымъ злымъ духомъ). 

Асіит Сатепесі іп Ройоііа, іегіа диагіа іп ѵі^іііа запсіі йасоЬі АрозіоШ 
ргохіта, аппо 1709. 

Адпеіа ЗгаЫшта —акіогка, Отгекрггоѵа Кіеска—сііаіа. 

Акіогка ргоропіі: 1) ій тіе піероіЗсіѵіе ийаіа рггей Іиййгаі рогугапа; 2) 
ій%с г угезоіа ой рапі \Ѵо,)сіес1ижеі роугіейгіаіа роглѵапа: „ій іат Іеіаипес 
уйесіа}“; 3) тбшіа і оЬпозі тіе рапі Сггедоггоуга, ій йа^е іакіеб когирсіе 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 


— 375 — 


рапот; 4) йоіедо орошасіа і юіе оЪпові і ийа^'е рапі рогѵѵапа, ііЪут и піеі 
козгиіе рогусгаіа іакей Ъгийпе). 

Рогѵапа ойротайа’ па рг'гтгу (зіс) рипкі: ійет піе ийа^аіа акіогке і піе тіш 
(віс) пі о сгут; 2) і іедот піе тбтгііа о Іаіажи і піе тт (зіс); 3) і іе§от 
піе тбчѵііа, аЬу уакіе когирсіе Йа\ѵа1а рапі акіогка; 4) ойроѵѵіайат: ііе и 
тпіе акіогка сЬсіаІа козгиіі Ьгийпе^ і згикаіа и тпіе, аіе піе ііт (зіс) па со. 

Баѣиг йііаііо зирег ^иізіііопет. 

Книга Каменецъ-Подольскаго магистрата, годъ 1700—1713, Л? 4457; листъ 
753 на оборотѣ. 


ю. 

1710, мая 27. Рѣшеніе магистратскаго суда города Выжвы, по которому опре¬ 
дѣлено, чтобы мѣщанинъ Данило Олифировичъ испросилъ прощеніе у мѣща¬ 
нина Никиты Вереиейчика въ томъ, что онъ голословно заподозрилъ его жену 
въ колдовствѣ, вслѣдствіе котораго будто капуста перестала рости въ огородѣ 

Олифировича. 

Асіит Йіе 27 пиуа. 

Ргхей паті: Наѵгуіо ОШігошсгет, 8етепет \Ѵб1сгкіет, Ъигтіяігаті, 
01ех% Тувгкіеѵісгет, 8уІ% Йѵапіикотсгет, рггузі§4петі, изкагйаі зі§ віа- 
\ѵеіпу Мікііа \Ѵегете,)С 2 ук па зіатсеіпе^о Бапй§ ОПйгочѵісга, іако т§га, а 
па йопе уедо, )ако ргупсураік§, о іо і іакоѵѵт зрозоЬет: „Ій, тоі іазкат 
рапоѵіе, гайа)е ті ѵг"1§йет гопу то)е) іакоЬу сой паквгіаіі сяагодгіфіюа, 
^акоЬу &йу гопа тоуа Ьуіа \ѵ о§гойгіе ісЬ ѵ йоЬгу зрозоЪ, піе тойгіЛа зі§ 
Тсаризіа, сгу ргаѵйа, сгу піе; рггег со іегаг пат гайа^е. Иргазгат ѵавгтой- 
сібѵѵ о иѵа&§ і йоѵойу, ^ейеіі та}% уакі йокитепі". 

Рог^апу Вапйо Оіійптісг іако\ѵ§ ойрошейі исгупй: „Іг, тоі іазкаѵгі рапо- 
тое, ргаѵйа, і,е ѵутбшіі ві§ г гопа то)а гезрекіет, ге гопа Мікііу \Ѵегеше)сгу- 
ка уак ро,)Й 2 Іе Ішу одгойа тедо зайгіС каризі§ йіа сбгкі вѵоуе.), гаѵзге ті 
піеішнЬга] каризіу віауе ві§. 2асгуш ѵі§се) піе ти і гопіе дедо піе гайауе*. 

8%й піпіеізгу, ѵузіисЬаѵзгу оЬой\ѵбсЬ зігоп копігоѵегвуе.), ропіеѵаг рогѵгапу 
Вапйо, зіа\ѵаіас ѵ» т ітіепіи йопу, роі^іегйга, скоб іак ротайа піе та гай- 
пе^о іпзге^о йокитепіи пакзгіаіі, тбш^с ро Кивки, „прыкрѣпу": каривіа 
піе гойгі зі§,—га іеп Ьег йоѵойи чѵузЦрек віотау пакагщету йекгеіет пі- 
піеувгут: аЬу га гпіетѵад^ і віолѵа гіе рггергозй г Іисйті ѵ? йоти, ѵукіай 
ргатгпу тѵгбеіі, гакіайада па ирагіедо—кіоѣу зі§ шгуі іог зато Ьег віизгпе^о 
йокитепіи гайаѵаС— шпу, іо іезі кор 2, іак па гѵгіеггсЬпойб гаткотг%, іако 
і па павг игг%й тіе^зкі \Ѵу&ечѵзкі; а уеііеіі рогѵапу та кггужі§ рггег акіога 
гаііоие рггеуйсіа,—ѵоіпе ваіѵе гасЬо\туету о іо Йо рогтѵапіа. ОЬіейте вігопу 
копіепсі йекгеіет пазгут. 

Книга магистрата города Выжвы, годъ 1710 — 1725, № 1294; листъ 264 
на оборотѣ. 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 876 — 



и. 

1710, іюня 25. Жалоба священника Ивана Ставицнаго на мѣщанина Григорія 
Бабиженко о нанесеніи ему различныхъ оскорбленій, между прочимъ, о томъ, 
что Бабиженко упрекалъ истца въ знакомствѣ со злымъ духомъ и подсылалъ 
свою тещу производить чародѣйства концомъ веревки противъ дома истца. 

Лсішп Сашепесі іп Ройоііа, іегіа циагіа іп сгазііпо Геаѣі вапсіі Йоаппіз 
Варіізіае ргохіта, аппо Сотіпі 1710. 

“ѴѴіеІеЬпу осіес Йап Зіаѵіскі—акіог, НгеЬогу ВаЪікепко—рогѵапу. ‘ 

Акіог ргоротце і изкагка ві§ па рогѵапе^о: ік . ріегбсіей икгайіа копа 
тоіа, іо гайаѵуаіа копа рог\запе§о і зезгсге йо Іе§о тбѵііа: „ік іак Ъ§<ізіе 
ІоЪіе, ]ако рора<1іе, і Ъ^ігіе&г ѳі§ ігеазкаіа , іако рорайіа, і оМиіа аі§, і 
орисМа, і Ь(Леіе рисМа и ] і кайаіа копіе гшуер „кеб Ьікаіа еа Аіакіет гроА- 
Іогтщ опедоі Ъуіа і е тогт т§&ет іоз сяупг!а и . I Йо 1е@о ват роглѵапу 
тбѵгі: я кѳ та Іей рор <УаЫа, і рорг/узі§дпіе, ік г піт пікі піе ѵвкига. 
В§й%с Іезгс/а ротіепіопе^о ро/игапе^о ѵ йоти г опут тіезгкадо і сЬойвдс 
роройіе ззгбі тоісЬ, тоіигкіет закітб сЬѵгіаІа і ѵіеіе сгагбѵѵ сгупщс. О со 
иргазгат, аЪу ті піе сгупй Іедо, і о з%й зргаѵгіейігѵзу иргазгат ззазгтоЗсібѵ 
рашт“. 

Рогѵапу ойротайа: о ріегйсій піе ѵгіет, апі /пат зі§, о копіе піе піе 
ззіет, сгуіі Іо гайаззаіа і орисМойсі піе гпат ві§, апі копа пиуа; о ройіок- 
піее токе (о і ЬуС, токе Іо і тбззііа копа ішуа копіе рапа акіога, і кип 
зіузгаі ой Ріоіга піеЬозгс/ука; о сЦаМа тбѵііет Іо і г тому Ьозройупа: 
я ік ровІамі§ рггей ІоЦ фаМа“; г зігопу Іезгс/у піе /пат ві§ і піе ш1егези)§ 
ві§ йо Іе§о. 

Бап йііаііо зігопіе акіогозгед йо йпіа .іиіггеіге^о. 

Книга Каменецъ-Подольскаго магистрата , И? 4437, годъ 1700 — 1713, литъ 

866 . 


12 . 

1710, іюня 28. Приговоръ радецкаго Каменецъ-Подольскаго суда по дѣлу между 
священникомъ Іоанномъ Ставицкимъ и мѣщаниномъ Григоріемъ Бабиженкомъ. 

Судъ призналъ Бабиженка виновнымъ въ клеветѣ н приказалъ ему публично изви¬ 
ниться; въ случаѣ-жѳ повторенія обиды, постановилъ подвергнуть его болѣе строгому 

наказанію. 

Асішп Сашепесі іп Ройоііа, ВаЪЪаІЬо іп ѵі#йіа запсіогшп Реіхі еі Рапіі 
Арозіоіогит ргохіта, аппо Ботіпі 1710. . 

8%й піпіеізгу Катіепіескі гайгіескі, мугогшшам8гу г іпцшгуііеі муміей- 
гіопеі і йекгеіи рггзгедо (віе) ті§й/у зігопаті имакопу і роіокопу, та ме мз/узі- 
кісЬ рипкІасЬ опе&о мукопаб, ]ако рггерізапу іезі йіе апіе іезіит ваисіат 
Наейѵідіз еіесіат ѵійиат ргохіта, а з% зігопу рипкібм ^езгеге ІегагпіеізгусЪ, 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 


- 877 . — 


ій ваш зі§ рогегпаі, і (о тбтеііа йена опекой, ій Ыкаіа еа Макіет ро Еаг- 
ѵазагасЬ. 

8%й, шгайуѵзгу, игпауе, аЬу исгупііа геѵокасі% риЫісе па гаіизги, і Ьопог 
Іако рапи акіоічті іак і таійопсе опедо рггугпаіа. Ѵайіит 8$й гакіайа іп- 
дпапіит Ьу зі§ рокагаіо ѵі§сеі па рогггапедо і йоп§ опедо, аЬу іак віоѵа 
агреіпе і каіитпіе, і рапа акіога і акіогк§ риЫікоѵаІа роті§йгу Іиййті, та 
гозі&ѵгаС і ЬуС рой зшчтут кагапіет риЫісгпут. Козгіа тада ротгосіс йесге- 
іів ргаезепііз ѵідоге. 

Книга Каменецъ-Подольскаго магистрата, Л? 4437, годъ 1700 — 1713, листъ 
867. 


13 . 

1710, іюля 20. Жалоба мѣщанина Григорія Бабиченна на мѣщанина Ѳедора Яцева 
о томъ, что онъ заподозрилъ его въ чародѣйствѣ и унесъ изъ его дома лѣкар¬ 
ство, назначенное для ребенка. 

Асіит Сатепесі іп Ройоііа, Гегіа зесипсіа апіе іезіит запсіае Магіае 
Мадйаіепае ргохіта, аппо Ботіпі 1710. 

НгуЬогу ВаЪісгепко—акіог, Гейог Йасечѵ—рогѵапу. 

Акіог изкагйа зі§ па рогѵапедо: ій ]а Діа йгіещсга згоедо скогедо еіеіе рггу- 
зіаті йо ріесв, а рогѵгапу—піе та, ^акіт зрозоЬет—\шо! іо гіеіе іий йпі 
кііка, і тоѵ?і, йе іо сгагу, Ъег Ъуіпойсі ішуеу і йопу. 

Рогѵапедо согка ойрошайа: ійет уа піе Ьгаіа іедо гіеіа, іуіо ѵгіѳіа Ъа- 
гуска Ьег ѵіайотойсі акіога і акіогкі. 

8%й Катіепіескі гайгіескі, мгугогитіачгзгу г ргорозіііеу зігоп, ойзуіа йо 
з%йи рапа ѵо,)іа. 

Книга Каменецъ-Подольскаго магистрата, годъ 1700 — 1713, Л? 4437, листъ 
789. 


14 . 


1710, ноября 16. Жалоба старосты Дыиирскаго, Петра Ласка, на слугу своего 
Франциска Рогозинскаго о томъ, что онъ, похитивъ у истца значительную сумму 
денегъ, старался утаить свой поступокъ посредствомъ чародѣйства и. потомъ, 
уличенный въ кражѣ, оклеветалъ Трипольскаго передъ судомъ. 

Коки іузцс зіейтзеіпедо йгіезціедо, тіе$і%са по^ѵетЬга вгевпазіедо йпіа. 

Ка игг^йгіе дгойгкіт, ѵ гатки уедо кгбіеѵзкіеу тойсі Ьискіт, рггейе тпо, 
Аіехапйгет па ВакоѵсасЬ Тотазгеѵзкіт, ройсгазгут Вгасіаѵіа Ьііетезкіедо, 
ЪигдгаЪіт дгойгкіт Ьискіт, регзопаіііег сотрагепз игойгопу іедо тойй рап 
Масіеі Тгуроізкі, іоѵтаггузг сЬог^дш рапсугпеу ѵіеітойпедо уедо тойсі 
рапа Ріоіга Базка Бітігзкіедо, потіпе іедой уедо тойсі зоіеппііег, 
рггесіѵко игойгопети уедо тойсі рапи 8іапіз1аѵот Раіизкіети, тіесг? 
пікотеі Йуіотігзкіети, ЬигдгаЪіети дгойгкіети Шойгітігзкіети, і па 
1,2. 24* 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 


378 - 


тіфси уедо тоЗсі рапи патіебпіко'т гоеЩусети, іакіе игойгопе- 
ти Ггапсізгкош Кодогійзкіети, рггейіут зіийге, ѵзротпіапедо ѵіеітоі- 
педо уедо гаойсі рапа зіагозіу Бутігзкіедо, гйгаусу, піевіизгпо ргоіевіасуу ро 
исіесгсе іаіоѵаі (зіс) рггей ротіепіопут игг^йет рггесіѵко теітоіпети 
уедо тоЗсі рапи віагойсіе Бутігзкіеши, рапи зѵети, ройауусети, зоіеппііег 
Йѵгіайсгу і ргвіезіиуе зі§ о іо: 

Іі ротіепіопу Ггапсізгек Кодогійзкі, Ъ§йус рггейіут па изіийге піедйу 
8ѵі§іеу раті^сі ѵгіеітойпеі уеу гаойсі рапі Магуаппу г Роіока, ргіто ѵоіо 
Еазкоѵеі, зіоіпікоѵеу Куоѵзкіеу, зесипйо Мапіескіеу, сЬогуйупу СгегпіесЬоѵ- 
вку, а роіут, розі Гаіа опе.), зіигус рггеггесгопети ѵпеітогпети зиі ргоіе- 
зіапііз гасіітізіггот, ройсгаз Іісгепіа зитш ріепфпусЬ, ро іеуйе теітогпеу 
уеу тойсі рапіеу Мапіескіеу, сЬогуйупу СгетіесЪотевкіеу, рогозіаіусЪ, ойт зеі 
сгепѵепусЪ гіоіусЪ гіойгіеузкіт зрозоЬет г зкгупі ѵггіоі і па вѵоуе оЪгосі! 
роіггеЪ§. Роіут о ѵѵзротпіопе ріепіуйге зіаіа гі§ тлѵезіідаііа г різапусЬ, 
дйгіеЪу зі§ тіеіі ройгіеС? Ех дио і тѵ йузрогусуі ротіепіопеЬу ріепіуйге, 
іайпеі піе йаі ехсиззуі апі ѵуѵгойа, іуіко іісііз гаііопіЪиз ехсизоѵаі зі§ іут, 
дйу шеітойпу уедо тоЗС рап зіагозіа Бітігзкі, зизрепза иііегіогі ѵезіідаііопе, 
ойуейй&уус йо йоЬг зѵоісіі Ьокасг, тсѵйротіепіопедо рапа Кодогійвкіедо 
гозіаті ѵ йоЬгасЬ ЯаггускісЬ. 2озіатопу, сЪсус зі§ ех йеіісіо зио іііісііо 
ѵуйіігпуб, (иі таіфсіа, до сгагоитіс гѵе ті МісМіпіе шіаі яіс, аггеріа роіут 
іида, сопзіііо гаіогуѵзгу воЬіе Іопдіиз ііег Йо Еокасг, йіа еІіЪептапіа зѵоісЬ 
ггесгу іат Ъ^йусусЬ зиргаргаеѵепііопіз \ѵіе1тогпедо уедо тойсі рапа зіагозіу 
апітаііз раззіЬиз йіѵегіепз. Ой зіид іѵіеітогпедо уедо гаойсі рапа зіагозіу ргге- 
ггесгопу исіекаС росгоі, Іесг роіут йодопіопу і ргоѵайгопу, а дйу рггу піт ш 
ЪбіасЬ па рі^ікасЪ паіе/іопо, гайпеу г<іедо ѵузгузікіедо піе йаі г зіеЬіе ехси- 
засуеу. \Ѵі§с га іак осгеѵгізіеті йотѵойаті і га Іісет йѵгбсЬзеі ріесйгіезіуі гіо- 
іусЬ РоІзкісЬ \ѵ зкггупі уедо ѵ? ЬокасгасЬ Ь§йусеу, а йѵбйгіезіи сгепѵопусЬ 
гіоіусіі, рггу піт гпаІегіопусЬ, і іипупгі Змйайесі\ѵу, зе(]иезіго^ѵапу гозіаі і 
йо дгойи іиіеізгедо оййапу Ьуі. Кібгедо дйу дгой піпіеу'згу йіа риЫісгпусЬ 
іпсигзіеу ай сагсегез рггуу^С піе сЬсіаІ, \ѵ тау^іпоЗсі рапа зіагозіу зиШсіеп- 
ііа ѵісіиз содпііа гаіггутапу, дйгіе рггег іеп сгаз ѵасапііѣиз уийісііз Ьуѵзгу, 
пезсіо чиа агіе еіарзиз, тіазіо іедо, аЬу тіаі згикаб іазкі і сіетепііеу іедоі 
шеітогпедо уедо тоЗсі рапа зіагозіу, ргоіезіасуе ѵ дгойгіе Шойгітігзкіт, 
йіе 1 БесетЬгіз аппо тіііезіто зерііпдепіезіто зехіо исгѵпіопе, тогіз сгі- 
тіпаііопіЬиз еі ітрозіигіз па ротіепіопедо, Ьопогѳт іпіатіпаіит сгийіззіте 
орізаі. А уедо тойб рап ЬигдгаЬіа Шойгітігзкі, сгуіі рггег зі§ затедо, сгуіі 
іей Іосі іепепіет, ротіепіопу 8тіа1 і ѵгайуі зіе йо акі рггуууб ргоіезіасуу, 
уако еі ітроззеззіопаіо еі поіаіо сгітіпе йігіі сгіоѵіека. Ваііопе іейу іак 
піезіизгпеу піепаіегусіе исгупіепіа і ротіепіопеу ргоіезіасуеу, ]ако іеі і піе- 
ргаѵ?піе йо акі иггуй "'іѴІойгітігзкі рггуі§сіе, ііегаііз тапііезіоѵаѵзгу зі§ і 
ргоіезіо'ѵѵаіѵзгу ѵісіЬиз, ойаічжаі рго раепіз Іедит уиге адеге ѵіеітойпедо 
уедо тоЗсі рапа зіагозіу піе гапіесЬаб, заіѵат гозіаѵіѵзгу іеу тапііезіасіеу 
теііогаііопет аидепйі ѵеі тіпиепйі, а іегагпіеузге], \?кгбісе парізапеу, тпіе, 
игг§йи, ргозіі, со і оіггутаі. 

Книга уродская Луцкая, поточная, И? 2591, ходъ 1709 ; листъ 750 на обо¬ 
ротѣ. 

Оідііігесі Ьу Соодіе 



— в79 — 

15 . 

1711, мая 29. Замѣтка изъ книгъ Дубенскаго магистрата о томъ, что, по настоя* 
нію управляющаго имѣніемъ, дворянина Ѳедора Ковнацкаго, заставляли плавать 
женщинъ, заподозрѣнныхъ въ произведеніи засухи, и послѣ испытанія ихъ, отпу* 

скали на поруки къ мужьямъ. 

Коки 1711 рапогсаіа зизга па іиіфгут догугопсіе рггег піейгіеі кііка 
аЬо кіікапаёсіе, ке гіетіа, ирга&піопа йезгсги, ргасоѵйіети §08ройагао\ѵі зІаЪд, 
о1исЬ§ ѵ оМііобсі рго^позіікотгаіа. А Іак г ’игоіі шеітокпедо ^е^о тоЗсі 
рапа Теойога Коѵпаскіе^о, екопота (16Ьг )аёпіе оё\тіесопе§о хі§сіа іе§о 
тоёсі, пат теісе тойсте^о рапа, и/ейіид йагспуск гюусгадого, тодс йо 
піегѵіазі зизрісщ, кагапо туск го гоойгіе карие, ргоЬи}%с опусЬ, ^екеіі кіога 
Ъ§йгіе ріуѵаіа. Ойгіе к%ра)і лѵіеіе піеуіазі ѵг ѵгойгіе, ті§йгу кіогеті ріулѵаіі 
ѣе, Іо уезі: ге ѵзі РоЬогіІес: 1) КгалѵсгусЬа, 2) ЛагозгусЬа, 3) МузгсгусЬа Маг- 
іосгука, 4) ЬиЫска, 5) КоѵаІепіаІусЬа, 6) ЛигсгусЬа, 7) МагцсгусЬа, 8) Виг- 
^асгусЬа, 9) На\ѵгу1ісЬя, кіога Ъуіа дозройупЦ \ѵе йтѵогге, 10) ЗизісЬа №ко- 
по\ѵа. Туск іейу гѵзгузікіек гѵгіеіо га гѵагіе «іо ЮиЬпа йо гатки. А ке пазЦ- 
рііа ргогЪа тугого ІусЬ піеѵіазі ротіепіопусЬ, мгуг^сга^с опусЬ і г ѵй§гіе- 
піа, 4ейу гтеггсЬпоёб па ргокЪ^ опусЬ кагаіі гѵуризсіс (Іо сгази; кібггу т§- 
котѵіе тауа гпоми опусЬ копек зѵіоіеіі йо зайи рггузіаіеіе, кгейу кащ. Со 
<і1а ратіесі )ез! гарізапо, йіе 29 Маі, аппо иі зирга. 

Книга Дубенскаго магистрата , Л' 1381, годъ 1703 — 1712; листъ 180. 


16 . 

1813 г. мая 18. Приговоръ Каменецкаго магистрата, по которому опредѣлено, 
чтобы мѣщанка Марина Дубеняцкая приняла очистительную присягу въ томъ, 
что она не занимается колдовствомъ. 

Асіит Сатепесі іп Ройоііа, Гегіа зесипсіа апіе іезіит Репіесозіез ргохіта’ 
аппо Ббтіш тіііезіто зерііп^епіезіто Іегііо. 

Акіог — МаІЬіаз Возкоткі, коіпіегг г рой гедітепіи іабпіешеЬпогпедо 
кгбіешега уе§о тоёсі, рггесіѵко рогѵгапе) Магупіе ВиЬіепіаскіеу. 

Акіог ргоропіі: ге копе тоіе піеисгсшеті зВтаті геікуіа і тпіе оЫесаіа 
осгагогсус, іако зіе рокаке г іікріізШеу, 

Сікаіа ойрошейа: ке ті МаШазгоуга гаѣгопііа г зоЬ% уесЬаС: „іак ті іа 
піе йоѣгедо роіейгіе г зоіо га текст, Іо ^а г піт піе Ьейе тіезгкаіа , а о 
сгагасЬ піе роегшѵат зі§, апі зі§ гпат йо пісЬ. 

8%й шпіе^згу гайгіескі, ѵугогитіачѵзгу г іпс[иізіііе) ёшайкбуг, ік рогѵапа 
аМогке гпіеууакуіа в1отгаті піеисгсшеші, рггеіо та Іггу ^ггуѵту йаб, і йѵа 
йпі зіейгіеС ѵі§гіепіе, і акіогке рггег Іийгі рггергозіб. Вігопу гаё сгагбѵ, 
аЬу тіаіа осгагоѵаб МаШазга, та зі§ ой іе§о ойрггузЦС, ропіеѵак г ёта- 
йескѵѵа піе рокагціе; ^екеІіЪу гаё тіаіо па піе со рокагаС пароіут га йоѵѵо- 
йет зіизгпут, аЬу зіе тіаіа сгагаті ЪаугіС і г МаІЬіазгет копчѵегзочѵаб, та 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 380 — 


ЬуС а рг§ді рг 2 в 2 шізігга сгчгісгопа і г тіакіа чгур^йгопа, і коягіа ргамте 
акіогоѵгі та оййаі — йекгеіет піпіеізгут пакагиуе. 

Книга Каменецъ-Подольскаго магистрата, годъ 1700 — 1713 , Л 4437; лист 
387 на оборотѣ. 


17 . 

1714 г. декабря 11. Письмо крестьянина Ивана Боровскаго къ мѣщанину Михаилу 

Трублаенку. 

Въ этомъ письмѣ БоровскіВ грозитъ разрушитъ танвственвшгь образомъ городскую 
мотиву и мельницу, въ случаѣ, если не уплатятъ слѣдующей ему отъ городъ 

сумме. 

Гегіа ѣегііа розі іезіиіп Іттасиіаіае Сопсерііопіз Веаііззітае Ѵігдіпіз 
Магіае ргохіта, ашю Ботіпі 1714. 

Ай оШсіит асіадие ргаезепііа, сазігепзіа, сарііапеаііа, Ьаіісоѵіепзіа регзо- 
паіііег ѵепіепз тіпізіегіаііз гедпі депегаііз, ргоѵійиз МаіЬіаз Р§к, ойісіі ргае- 
зепііз аррагііог, оМиІіі оШсіо ргаезепіі еі ай асіісапйит роггехіі ііііегаз ай 
Ьопогаіиіп МісЬауІо ТгиМаіепко, оррійапиш Ьаіісоѵіепзеіп, рег ІаЬогіозиш 
Йоаппет Вогоѵѵзкі, тоіепйіпаіогет Згсойгоѵіепзет зсгіріаз, чиогит Іепог 
ведиііиг еіизтойі: Мпіе уѵіеісе тойсі рапіе МісЬаІе, китіе тоі, г зегса ико- 
сЬапу! №хкі икіоп розуіат уѵазгтойСі лѵіеісе тети рапи зегйесгпети кито- 
ууі, і тііе рогйгауѵіат уѵезрбі г рапіц, таІ2опк$ \ѵайсіи%, а кит% тоі%. I Іо 
дойо 82 § ууазгтойсі, тети тойсір.іпи: кіогу уѵіпіеп диЬетаІог гіоІусЬ сгіег- 
йгіейсі га ргас§, сот гаутоууа! дгоЫ§, Іейу уа ргозг§ ууазгтойсі, тедо тойсі- 
рапа, аЬуЯ, уако кит і рггуіасіеі, кагі§ йаі рггесгуіаС, дйуі іа ѵіпіеп 
Мозіоууі Йіероти гіоІусЬ с/іегйгіейсі; піесЬге уедо тойС рап диЬегпаІог га 
тпіе гаріасі Мозіоууі, га тоі Йіид, аЬу оййаі Мозіоууі Йіерети тоуеі ргасу 
гіоІусЬ сгіегйгіейсі. ЙегеІіЬу піе сЬсіаі іедо шозС рап диЬетаІог, рап Сгагпо- 
Іиэкі, 0(к1аС ІусЬ гіоіусіі сгіегйгіейсі, Іо піесЬ зоЬіе піе гогиш», іеЪут (го 
піе тіаі росщдпоС Йо дгойи. Йеіеіі піе и\ѵаіа па дгой, иду піеск ии>ага, 
аЬу піеіуіко Вгсгодготка дгоЫа саіа Ъуіа, аіе і тісузка; Ъ§й§ 8І§ зіагаі о 
Іо га іедо піеиууад§; піеіуіко іа зат тіаіЪу зі§ зіагас, аіе і йгіаікі тоіе і 
апіесеззогоууіе тоіе Ъ@йо зі§ зіагас о Іо, аЬу па тоіт кауѵаіки сЫеЪа пікі 
піе иіуууаі, Ьо Іо іаі иуѵаді піе та. Йеіеіі сЬсе кіо игууѵаС сЫеѣа каугаіек 
тедо, Іейу піесЬ йа па сегкууіе Ьаіусгоуузкіе гіоІусЬ зіо, і піесЬ ти Рап 
Вод йа г Іедо сЫеЬ, іезгсге до Ъ§йе Модозіауѵй, іак ті зі§ рокіопі, а уеге- 
ІіЬу піе тіаі, па тоу§ ргоіЬ§ иѵаіаі^с, исгупіС, Іейу зшгоууо рггурізці? — 
піеск зі§ розігеедсца ѵое теузікіт. Тейу ргозге уѵазгтойсі, тедо тойсірапа 
кита косЬапедо, аЬу Іа кагіа Ьуіа рггесгѵіапа рггей уузгузШт игг§йеш 
тіеізкіт; ргозге, і роуѵіогпіе ргозге ѵазгтойсі кита, аЬу ѵгазгеС тети згѵа- 
дгоууі зіизаггоууі, рапи Мікоіаіоууі, аЬуйсіе Ьуіі рггу іут — уаМт зрозоЬет 
Йо тпіе Ь^й% різаіі, і ргозге уѵазгтойсіоуѵ тоісЬ рапоуу, рапа Мікоіаіа і уга- 
эгесі тедо кита, аЬубсіе ойрізаіі йо тпіе—сгуіі ііе, сгуіі йоЬгге. А тіеіпі- 
коуѵі Іак рггурізці^: піесЬ Рапа Вода ргозі га тедо гі§сіа і га зіозіг§ тоі$, 


Оідііігесі Ьу 


Соо^іе 



- 881 - 


?ёуй Ъуіет іат ѵе тіупіе, кет ти го катіеп піе еадіфіі г§се, гоіепсва « 
Ьу ті§ рогпаі. ёейеіі піе тгайа па т<У ёекгеі і па тоуе рггуягііапіе, піе 
ѵіет, сгу іети гаагкоёгі, сгу тпіе, ге ві§ оп ѵайуі па тоі§ ргас§. 'ѴУідсеі 
піе огпаітиі§, іут койсг§, йет уеаі йусгііѵу ёап Вогоѵзкі, тіеіпік Згсго- 
(Іготекі. Іпіііиіаііопіз ех аііега рагіе іепог 8е^иііи^ іаіів: Мети ѵгіеісе тоЗсі 
рапи МісЬаІоѵі ТгиМаіочгі, а тети коскапети китоѵі, ѵг Ьаіусгоѵіе «Іо 
г%к ѵІазпусЬ оёёаС паіейу. Рові іп&гоззаііопет ѵего огідіпаіе іёет овегепа 
аё ае гесеріі, еі ёе гесеріо оШсіит ргаеаепа диіеіаѵіі. 

Книга іродская , Летичевская, „запишем* и поточная, годъ 1714, Л 5253; 
листъ 264. 


18 . 

1715 г. сентября 28. Показанія, отобранныя въ Каменецкомъ магистратѣ отъ 
мѣщанки Регины Ронмщкой по дѣлу о попыткѣ мѣщанки Васинской околдо¬ 
вать мѣщанина Андрея Гродзицкаго. 

Асішп Сатепесі іп Роёоііа, ВаЪЪаіЬо апіе іезіит запсіі МіЬаеІів АгсЬап- 
&е1і ргохіта, аппо 1715. 

81а\ѵеіпу «Г§ёггеі Огоёгіскі — акіог, рггесіѵко рог\ѵапеі згупкагее рапа 
Аёата Зіираізкіедо. 

Акіог ргоротуе: „а ропіе'игай з%ё пакагаі, аЪуЗту рокагаіі ёокитепі іеі 
кіиіпі, \ѵі§с ргоаіту копіепиасу^ іеу зргаѵу і кіиіпі, кіог%Зту тіеіі г тоіе§о 
акіогаіи, \ѵі§с рогтеапа, а іако ^е8ѣ іи, іе§о зі§ піе рггесгу і іо ѵзгузіко 
ркугпаіе, ій іо іак Ьуіо, а піе іпасгеі.“ 

Рогѵапа оёротаёа і ёаіе іп аегірііа геаропаогіа парггесіѵко ргорозіііеі 
акіога, ргоаі, аЪу Ьуіо акіікоѵгапе, ёе іепоге іаіі: зіозиі%с зі§ іа аё ргорозі- 
ііопет іѵдо тоЗсі рапа^акіога еі ёеіепзога еіиаёет саиза, сгу іизіе, сгу піе 
Іизіе ргоёисепііз, іако зато ргаѵо рокагиіе ёеіепёеге еі іиёісаге аесипёит 
Іизііііат еі а^иііаіиіп кайёе^о Зѵі§іоЬ1пѵе§о з%ёи, аіе сгуіаіет іп „Зресиіо 
Захопісо* 1 : я пето сопёетпаіиг, пізі ]иге ѵісіиз“; гасгут ѵ? іут іегтіпіе 
іпіег рагіет асіогеат еі сііаіат газгеёі іегтіп еі диіёат зирга іиа циі 
іга^іі егітіпаііз раепаз, \ѵц>с іеёу, ехеизапёо кайёу іппосепііат аиат, роѵі- 
піеп тіеС ехеизаііопет піетппоЗсі зѵоуеу. Ропіе\ѵай іе$о тоЗС рап акіог 
ргоропіі геат еззе іп зиа ргороаіііопе, іа газ ёеёисо іппосепіет іей ротіе- 
піопе Ее^іп§, ій ргітагіо зіийуіа іай згупкагка и рапа з§ёгіса §гоёгкіе?о, 
зиЬёеІедаіа тіазіа Катіейса-Роёоізкіе^о, а роіут рапі Оггедоггоѵа "ѴѴізійзка 
еётаѵіаіа }ц, оё рапа ё^ёггеіа Огоёгіскіедо, ёау%с зрозоЬ, аЬу зіатЦё ро- 
згеёізгу піе ёо піеі аіе ёо зіезіггепіее, кіог% піе члеёг%с іай згупкагка, 
рёгіеЬу тіезгкаіа зіеаіггепіса, ігайіа ёо Зигтаскіе^о, і зіатЦё мггі§іа ѵ 
ёот рапа ё^ёггеіа Огоёгіскіе^о. Ро кі6г% аат рггусЬоёгіІ, роіут і% кагаС 
кагаі, тбѵі%с: я ё1а сгедоЗ іу оёетпіе розг1а?“ Оёрочѵіеёгіаіа, йе тпіе рапі 
ЛѴіаійзка оётотеііа, аЬу и рапа 1§ёггеіа піе гозіаѵаіа, іо ті ёекіапще, ій 
тіеізсе тааг и тпіе, піе \ѵагиі зі§ піко§о, іа іоЬіе рапі% Ъ§ё§ і со Ь§ёгіе 
паіейаіо гар!ас§ паіейусіе; о іо сі§ ргозг§, сЬсіеі іо исгупіе і роігайС, аЬуЗ Іу 
ёаЬ$ іс зякогиріе родіокуіа род рапзкіеті діогоаті род 8Іот§. Кіота оЬіесо- 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 882 — 


теаіа зройпіс§ і ві§де Ьодаіо. Со зіуэг^с, 2 І§кіат г зі§, соЬу 1» га 1а]ет- 
піса Ъуіа, і іедо піе сЪсіаіат исгупіс, апі зі§ зройпісу і зі§йге гайотеаС. Ро 
іут роЬісіи йо рапа А(іата 8іира1зкіедо зідгус розгіа, уак тпіе кагаі Ьк 
рап «Г§йггу Сггойгіскі. Т§ каг§ оіггушатезгу, іот теутотеііа: „рапіе, піетешпіеВ 
ті§ кагаі кагаі, аіе дйуЪуЗ іу теіейгіаі, со ІоЪіе рапі Оггедогготеа ту§1і, 
теіепсгаз Ьуй ті§ піетеіпп^ ЪуС игпаі*. То зі§ гапіескаіо рггег сгаз йіиді. Со 
зоЬіе ртротпіатезгу, рап <Г§йггу Огойгіекі, і сой ти Йо діотеу рггузгіо, рггу- 
сЬойгі йо рапа тедо, Айата Зіираівкіедо, іоііез диоііев ѵісіЬпз ргозг%с тпіе: 
„тода раппо, тіеіай ті сой оротеіейгіеі, іот зоЬіе іегаг рггуротпіаі, о ра- 
піеу Огіотезкіед*. Кіогети зі§ гЬгапіаіа, а піезпазкі ті§йгу піеті сгупіС піе 
сЬсіаІа, йотеойпіе Іо теіейг^с, дако тпіе тотеііа рапі Огіотезка. АѴі^с іейу 
изііпіе ргобіі ті§ рап Й§йггу Огойгіскі кііка гагу, аЬут ти Іо оротеіейгіаіа, 
сот ро роЬісіи піетеіппут тотеііа, гакііпада зі§ рап .Т^йггу ро кііка гагу: 
„ротеіейй ті, раппо, со іо уезі га Іипйатепі іеу ілѵоуеу тому, рорггузі§даго 
сі, &е іуіко Вод о іут теіейгіеі Ъ^йгіе, те іут сі§ оЬегресгат, апі кайпеу 
теіайотоёсі тіеС кіо о іут тоге, і те каййут іегтіпіе доіотеет сі§ йеіепйо- 
теаС, ЬгопіС і гаві^ротеаі". йако іо ргатейгітеіе тбтеі§, йозкопаіе рггу іеі то- 
теіе зтеодед гозіа^, і Іийгті йотеойгіі, уако ті§ тоіевіотеаі рап й^йггу Сго- 
йгіскі, кіогети іеп зекгеі тизіаіат теуйаі, кіогедо рггузі^дат, ропіетеак тпіе 
па іо теокотеапо, іо ргатейгітеіе ётеі^іоЫітеети з^йотеі теазгтоісіоте рапоте 
йопозг§. 

Акіог гаіет иргазга о йеіаф па ойротеіейг уако ргоіезіасіеу, іак і гез- 
ропзогіоте. 

8%й іейу піпіеізгу тео^отевкі Катіепіескі, теугогитіатезгу г зігоп копіго- 
теегзуі, а ропіетеай рап акіог иргазга о Йе1аіі$, теі^с йауе йе1аіі% ай ргохі- 
тит іегтіпит, аЬу біаіі г зіизгпеті типітепіаті. 

Книга Каменецъ-Подольскаго магистрата, Л? 4442, годъ 1712 — 17ЙЗ, листъ 
413 на оборотѣ. 

19. 


1715 г. сентября 30. Заявленіе мѣщанки Варвары Висинской о томъ, что пока¬ 
занія Регины Рожицкой, будто Висинская пыталась околдовать Гродзидкаго. — 

ложны и вымышленны. 

Асіит Сатепесі іп Ройоііа, іегіа зесипйа іп сгазііпо іезіі запсіі МісЪаеІіз 
АгсЬапдеІі ргохіта, аппо 1715. 

Бо игг§йи і акі пітедзгусЪ теоуіотезкісЬ КатіепіескісЬ рггузгейзгу регзо- 
паіііег иійсітеу рап бггедогг \Ѵізійзкі, тіезгсгапіп Катіепіескі, теезрбі г 
та1гопк§ зтед, ВагЬаг%, зоіеппііег гергоіезіидо зі§ парггесітеко ргоіезіасуед, 
исгупіопеі те з%йаск уедо тойсі рапа Ъигтізігга ой Кедіпу Когѵскіе^ раппу. 
а згупкагкі иіЗсітеедо рапа Айата 8іира1зкіедо, тіезгсгапіпа Катіепіескіедо, 
і іеу затеі, о іо: іі іа ргоіезіапіка, ийаіас те зтеодеу ргоіезіасуеі і орізидас 
і риЫікіодс піетеіппіе і піевіизгпіе рапіц, гергоіезіапік?, ігЬу оп§ тіаіа рго- 
теіеЗС Йо іакіеуё копіигуеі, іигЪасуед і тезіуйи і дакіедоЗ роЬісіа, Йо кіогедо 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



- 883 — 


рапі гергоіезіапіка апі зі§ те іут гпа, апі зі§ сг^е, і аЬу тіаіа пататеіаб 
ргоіезіапік§, (о уеэі Кога1і%, до ^акіе^ой исгупіепіа і йатеапіа ю згкогиріе а 
гсіогепіа гѵ зіапо гаЪ§ і гсіозу іакісз сгате, оЪіесіщс опе^ге зройпіс§, зі§&теі 
Ьо^аіе те (іагипки. \Ѵі§с піе сгці%с зі§ пі те сгут те іут рапі гергоіезіапіка 
иргазга, аЬу іе{*о тезгузікіедо йотеойгііа зіизгпеті йотеойаті і Іийіті дойпе- 
ті, Ш>у Іо тезгузіко Ьуіо рггег рапі% гергоіезіапіка, ^ако ийатеаіа і орізаіа 
те 8ѵе^ ргоіезіасіеі, і геѣу Іо Ьуіо тезгузіко г іМогтасуе^ і патотеу рапіе^ 
гергоіезіапікі зіатееіпети рапи й§йг 2 е.)'отеі Огойгіскіети, Іатепікотеі Катіе- 
піесМети, иіогепіе пай §Іотеаті те зіапо па дбгге. Бо іе%о2 Ьа рапі гергоіе¬ 
зіапіка гергоіезіще зі§, аЬу і§і тіаіа йгітек§ Когаіі^ ойтатеіаб ой теуйротіе- 
піопе§о рапа й§й^а Сггойгіскіе^о — аЬу, ойзіатезгу ой опенок, и рапіе^ ге¬ 
ргоіезіапікі зіикуіа. I іо ^езі піезіизгпе орізапіе те ргоіезіаііе^ зтееу исгу- 
піопе, Ьо іе§о піе роіггеЪотеаІа апі роіггеЪиіе. ^Ѵі§с ііегит аЦие ііегит 
зоіеппііег гергоіезіиі%с зі§ иргазга і ротеіогпіе, аЬу іе§о сокоітеіек те зтее^ 
ргоіезіаііеу тезгузікіедо, ]ако орізаіа, йотеойгііа. 

Книга Каменецъ - Подольскаго магистрата , № 4442, годъ 1712 — 1719, 
листъ 414. 

20 . 

1715, Октября 2. Мировая сдѣлка между мѣщанами: Гродзицкииъ, Высинскою и 

Рожицкою. 

Рожицкая признаетъ, что показанія ея о мнимомъ чародѣйствѣ ВысинскоЙ вымышлены; 

Высинская-же и Гродзицкій отказываются отъ преслѣдованія ея за клевету. 

Асіит Сатепесі іп Ройоііа, іегіа диагіа апіе іезіит запсіі Ггапсізсі Соп- 
іеззогіз ргохіта, аппо 1715. 

Бо иг 2 §йи і акі піпіе^згусЬ тео,]ІотезкісЬ КатіепіескісЬ рггузгейзгу регзо- 
паіііег зіатееіпу рап й§йггу Огойгіскі, іийгіег зіатееіпу рап Огге^огг ІіѴізійзкі 
2 -ВагЬаг%, таігопкотеіе, Ъ§й%с акіогаті рггесітеко тезіуйіітее^ раппіе Кедіпіе 
Кокускіеі о гайапіе рггег ротіепіоп% рапот акіогот, а озоЫітеіе рапи Огге- 
§оггоѵі і ВагЪагге таігопкот, ггесгу іакісЬй піеиіЗсітеусЬ, кібггу акіоготеіе, 
сЬс%с йосЬойгіС ротіепіопе] уийісіаіііег, Ь§й%с оЬуйгопеті па Ьопогге, кіогут 
гайатезгу іут ротіепіопут піе йотеіойіа, і іог ротіепіопа йо копііпиасіе) 
зргатеу ІусЬге рапоте акіогбте піе йорийсітезгу, тегі§іу Ьопог риЫісе рггу- 
тегосііа, і Не іе§о роіггеЬа Ъ§с1гіе рггутегбсіб Ъ§йгіе §оіотеа, іусЬіе 
зоіеппіе г ісЬтойсіаті гакопи Ботіпіка Зтеіеіе^о рггергозііа. Сгут зі§ 
копіепіиі^с, рапотеіе акіоготеіе, а теіесе] йіа тііойсі Возкіе^ іо сгупі%с, 
і§г: ротіепіоп§ Ке§іп§, гайпе^о зоЬіе ргатеа піе гасЬотеіщс і ой ргосеззбте 
зтеоісЬ ойзіери^с, ктеііищ. .Таког і ротіепіопа тезіуйіітеа раппа Ве§іпа, 
гпа^с зі§ ЬуС теіпп%, іак йе Ііііз ехрепзіз, ,;ако іпз 2 усЬ ргеіепзуі, 
ктеШуе, і г^каті зтееті теіазпеті ройрізиі%. 2аЗ ісЬ тоёб рапотеіе акіо- 
готеіе, уако і раппа рогтеапа, аііекіотеаіі о гаіогепіе зіизгпедо ѵайіит,—зейеІіЬу 
зі§ кіо тіаі іак г ротіепіопусЬ ьігоп, ,)ако і оѣсусЬ Мийгі, гтеуіротіепіопе 
гайатеапіе і каіитпіе геіпйикотеа^, па іакотеедо гакіайа зіе ^ггутеіеп сгтеого 
стіугпабсіе, гетеокасуа риЫісгпа теі§гіепіа іп іипйо СтеіегС гоки. ^иой асііз 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



- 884 - 


езк ішргеззшп. Апіггез ОгосЫскі, гоапи ргоргіа. Іако піеитіез%се різта, Ыаі- 
шетт гпакі кггука йѵі§кедо г§каті зѵгеті: Оггедогг ѴРізійзкі і - , ВагЬага ѴРі- 
зійзка I. Іако аззізкепз кезке зргаѵу іакиЪ Баіитоѵгісг, і ітіепіет опе]іе 
роірІ8П}§, а опа, зако піеитіез§кпа, кггуй 8ѵі§ку ккаіп§ Ваша Еоіуска 

Книга Каменецъ- Подольском магистрата , Л? 4443, год* 1713 — 1719\ лист * 
416 на оборотѣ. 


21 . 


1716, Іюля 2. Приговоръ магистрата города Выжвы, предписывающіе, чтобы мѣ- 
щанаа Супруниха и ея дѣти извинились передъ мѣщанкою Лаиазянкою въ томъ, 
что публично ее обвинили въ причиненіи смерти посредствомъ чародѣйства иѣ- 

скольнииъ лицамъ. 

Аскшп сііе 2 іпіа ДиШ, 1716. 

Рггеі паті: Даскіет Рокароѵісгет, Іапіѵозкет, іаскіега ІѴегетезсгук іет 
Махутет Разгкотсгет, Ъигтізкггаті, Зетепет Мегсгикіет, Іліказгет, Іаѵ- 
пікаті рггузцйп' ті, зкапоѵзгу Ьотагіапка ргокезкочѵаіа зі§, изкагіаз^с па 
Зиргопіикочг ѵг Іеп зрозоЬ і о іо: іі, тоі Іазкаш раштіе, оЬЫотеапі Зирго- 
піикоѵѵіе, гаѵшо\ѵзгу г іа\ѵпусІі сгазоѵ гапког і піеску рггесшко саіети 
іотоѵі пнуети, ѵшеІЫсЬ зрозоЬо» ѵупазіиз%, аЬу ті§ гдиЪіС тодіі. Даког 
па Іо изаігіѵѵзгу зі§ і іо ггесгу рггуѵоіг^с, сгази ретепедо рггураізгу, ріег- 
тез согка Зиргопіоѵез род скаіе то]а ріакас росгсіа, тот%с і пагхекаіас, 
іе пат Ьотагіапка еуадіа та(к§ па.чщ. Рокут рггурадзгу зуп Зиргопоѵез, 
Ьиказг, до окна тедо, росгок гпіетеайаС, згкаіотѵа^, сгагоизпісц паеуыас , ро- 
\ѵіаіаз%с: < гзаікей Токагука і СЫксгика, а кегаг пат гуадіез таік§; розкбз по 
сгагоѵпісо, піе изігіе Іо, гагах, Ьу раге \ѵо16\ѵ осіѵѵаіѵО, розгіету гагаг ро 
кака, "втеѣ ту сі§ зргоЬи|ету, піе пазуХас Ъуко кигу род сШ§ пазг§, аЬу 
кріехсаіа па вгкодр пазг§>. №е кѵіко, тоі іазкат рапоте, тпіе как ѵтпгеег 
оЬгасаІі, аіе согк§ тоз§ АЬарк§, зак зі§ іт ироіоЪако, згка1о\ѵа1і. 2асгут, 
тоі казкат рапоте, иргазгат ѵазгтойсіо\ѵ кез ргокевкасуез іо гогргатгу 
ргаѵпез іо хі$д гарізапіа і огаг Зтаікоѵѵ тгузкисЪапіа. 

Зѵіаікоѵіе, рагоѣсу райзсу гаткот, №коп і іагозг, гегпаіі роі зитіе 
піет ке зкочѵа рггеі рггузі^гпут Зетепет Мегсгикіет: „іі закейту згіі па 
ЗоЬоктзгсгугпе, аг Зиргопіикоѵіе па Ьотагіапк§ \п*гез 2 С 2 %, гпіеѵагаз%, сга- 
гоѵпісф пахутоіі, ге ку піе іоЬгедо как теіе Іиігі розаікай, зезгеге сЬсезг 
пат і такк§ как гзейС, зако Токагука, аЬо СЬіксгика, і кат \гі§сез со тодко 
іт іо д§Ъу рггузйС рггутатаіі, копкиіоѵтаіі." Со зезк іо хі%д соппокакит. 

Рггестпа зкгопа, зкапоѵзгу, какомг% оЬгопе ѵтозііа, ко зезк зата Зпрго- 
по\ѵа г зупет Заѵко: я іх, • тоі іазка^ѵі рапоте, закет за гетііаіа, іяесі 
тозе, рга\ѵіа, г гаіи паггекаіі па Ьоіпагіапк?, ге г кмтозез окагуез Токагук і 
СЬіІсгик г кедо ё\?іака гзгеік. Во ргаѵіа, тоі іазкаѵі рапоѵіе, за зата ро- 
ѵіаіат, піесЬ со сЬсе хе тпо сгупі; зак 8і§ г кйпкоіѵіек гептіе, гаѵзіе 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



йахгао піе.тіпіе, і Токагук г СЫІсгикіет }ак зі§ зіаіі г пі% рг^ччоччаС, г іеі 
рггусгупу роишіегаіі, па Іо піе іггеЬа йчѵіаёкбчч, ]‘ак тбччіІет іак і тбччі§— 
2 уеі окагуеі г йчгіаіа ровсЪойгіІі.* Роіут іай вігопа іпасгці ойроччіёйгіаіа: 
я іет уа, со віузгаіат ой Іийгі, Іо тбччііат, а шдЪагйяеу г зегса ччутбччіІаігі!“ 
Со ту ройаіету йо ичуаді. ' 

8%й шшеузгу, ччузІисЪаччзгу оЪойччбсЪ зігоп сопігоччегзуеі, рггускуіа^с зі§ 
йо ватеі зіизгпойсі ргачча розроіііедо, ропіеччай рогччапа зігопа ріепчіеі і 
вата рггей паті игг§йет гегпаччаіа, йе іака Ьотагіапка, йе г іеі окагуеу 
Іийгіе роитіегаіі, іо іезі СЪЙсгик і Токагук, а роіут іпасгеі па озіаіки ойро- 
чгіейгіаіа— „йе іо іа точѵііат г зегса а піе г ргаччйу®,— пакагц$ету шшеузгут 
йекгеіет пазгут: аЬу 8иргопочча г вупаті, ийуччзгу гаспусЬ Іийгі, чг йоти 
Ьотагіапк§ га іакочг% парабС і копіигу% рггергозііа і ччукіай ргачгау ччгбсііа; 
а га іакочг% ойѵад§, іе зЦ ччайуіа, уако роччіейгіаіа вата 8ирГопочга г зегса 
рггутачгіаС, йе іак зі§ г Ыт гегччіе, йагто зі§ піе ччучгіпіе, іако Токагуквччі 
і СЬіісгикоччі,—аЬу топу га іо па игг%й пазг кор йччіе ІліечгекісЬ, а йгидіе 
Йчгіе кор па гчгіеггсЬпойС гаткочч§ гаріасііа, а роіут чч гдойгіе тіезгкаіі; а 
тіаіаЪу кібга зігопа роччзіаС па кібг% гакіайату чипу іакйе ро кор йччіе Іл- 
іеччзкіск па игг%й і па гатек. Зігопу оЬіе копіепсі йекгеіет пазгут. 

Кита магистрата города Выжвы, годъ 1710—1725, И? 1294; листъ 156 
на оборотѣ. 


22 . 


1716, Іюля 23. Приговоръ Каменецкаго магистрата, которымъ опредѣлено под¬ 
вергнуть пыткѣ нищую Марину за попытку очаровать донъ войта Армянскаго— 

Павла Святовича. 


Асіит Сатепесі іп Ройоііа, іегіа диіпіа іп сгазііпо іевіі вапсіае Маше 
Мадйаіепае ргохіта, аппо 1716. 

ЙакиЬ Вайиточчісг, іако іпзіідаіог, рггесіччко Магіпіе, оЪччшопеу. 

Акіог ргоропіі: ій іа Ъіаіодіочча уезі ро^тапа, кібга и рапа ччо#а паііеу 
Огтіейзкіеі рггуэ/ейзгу е сгагаті, ю скизісе еагсщгапетг, зуроХа рой сікпа, 
к1бг%, гіараччзгу, йапо йо ччі^гіепіа. ТѴі§с ргозге з%йи зргаѵіейііччедо о бчгі§Ц 
вргачгіейііччойс па опе. 

Тапйет іиёісіит ргаезепз ай ІіЪегат сопГеззаіа рггузі^риуе. Магіапа іак 
гегпаіа: „ійет г Вгойочѵ гойг%с зі§, тіаіа т§йа па ітіе Магсіпа, г кібгут 
Магсіпет Ьгаіа вгІпЬ іатйе чч ВгойасЬ. М%й тбу ротагі рій 13 Іаі. йат ро 
бтіегсі т§йа розгіа іп па Ройоіе згикаС йгіейгіса. I іп рггузгейзгу Ьачѵііат 
8І§ і йуіат о сЫеЬіе ргозгопут." То рггугпаіа: „ій іа рггувгейвгу йо йотп 
рапа Рачѵіа бчѵіаіочѵісга, і іат йгіеччсгупа тіе роччіейгіаіа: я ій піе тод§ 
роуёс еа пщг, дйуЪуз ті со рогайгііа .“ Йат ггекіа: „іе іа іоЬіе исгупіе, йе 
рбійгіезг га т%й.* 1 розгіат, і сксіаіат зі§ икіайс зраС и рапа ѵго;іа Огтіей- 
зкіедо. I іат тіе гіарапо г іут ргосЬѳт. РгосЬи іедо паЬгаіат па йгойгс 
І сЬсіаіат опе йгіеччсгупе ойигеуб"згсоіті еаЪоЬопаті. и Сгагу з% ргегепіоѵа- 
пе — ргоск * щЪ е итагіедо. 

25 


Оідііігесі Ьу 


Соо^іе 


1 , 2 . 



— 386 - 


8%й іесіу піпіеузгу ЬигдгаЬзкі гашки тіазіа Катіепса Ройоізкіейо, ѵез- 
роі г з^йет чгоуіоѵзкіт іедоі тіазіа Катепса Ройоізкіе^о ѵугоги- 
тіаизгѵ зігоп копіптегзуе,), Іийгіеі г копіеззаі йоЬптоІпусЬ і рггугпапіа 
ві§ йоЬгоѵоІпедо, а ропіеѵгаі оЬшпіопа Магупа рггугпауе, іі, розгейзгу т» 
Йот рапоѵ Зтаіоѵгісгбѵ і гайгііа Йгтсе, ііЬу тіаіа рб]ЗС рг§йгеу га т%і, а 
дйу розгейзгу 2 ргосЬет, ѵ Шгі т ргозгки і коісі Ьуіу і щЪ сгіоміесгу, 
^ако і вата рггугпауе, іі г Іут гіарапо ѵ йоти райа ѵоуіа паіу Огтіей- 
зкіе),—чѵі§с уийісіит опе йоЬгге гігиіупотгаѵзгу, опе паіиге ѵуехатіпоѵаѵ- 
згу, пакагиуе, аЬу \ш§1а Ьуіа па коиіеззаіа когрогаіпе, і одпіст та Ъус ра- 
Іопа; па со ойзуіа ай ехесиііопет Йо з%йи тіфкіебо ѵоуіоѵзкіедо. Ехесиііа 
та ЬуС ш іпзіапіі; копіеззаі когрогаІпусЬ г зитріи сгорочѵедо па ехрепза. 

Книга Каменецъ-Подольскаго машетрата, Л? 4442, годъ 3712 — 1719\ 
лист» 522. 


23. 

1716, Ноября 15. Жалоба мѣщанки Солтовской на мѣщанку Фурикевичеву о томъ, 
что послѣдняя несправедливо оклеветала истицу въ чародѣйствѣ. 

Асішп Сатепесі Ройоііае, ЗаЬЪгДОю розі Іезіит запсіі Магііпі Ерізсорі 
ргохіта, аппо тіііезіто зерІіп§епІезіто йесіто вехіо. 

, Акіогка—рапі йапоѵа СгегпіесЬоѵзка, рогѵапа—рапі М&гсіпоѵа Рші- 
кіеѵісгоѵа. 

Акіогка ргорозиіі, зкагі%с зі§ піе па рапа Магсіпа, аіе па рапі% Магсі- 
пош%, о То: о вадапіе свагбю ргяев ргвудзсге уакоЬу акіогкі ѵ дот рогѵапеу 
і Іат тіаіа еЫегас зтіесіе і іггазЫ. Ойгіе розіггедзгу уакоЬу акіогка, рог- 
ѵаѵгзгу кгорШо ге зісцсопц иіосіц, кгорііа, рггезіггедсццс опут сгагот, па 
кІбгусЬ Ьу зі§ Іеріеу гпаіа, і роіут, риЫісе тазгейзгу ті§йгу Іийгіе, Іе зіомі 
ро\гіейгіа1а, „ге Ьуіа Іи и тпіе Зоііоѵзка, Іггазкі і Зтіесіе гЬіегаІа, уат, 
розіггедвгу, ѵой% Зш§соп% кгорііа/ со Іийіті оѣѵіеЗсіС доіомгат. 

Рогѵгапа ойроѵіейа, іет піе тйгіаіа рапі Зоііоѵзкіеу, апіт кгорііа, Іуіко 
йгіеѵѵка згіа ро тібй йо ріѵпісе, а ѵузгейзгу г ріѵпісе, ггекіа йо тпіе 
йгіетгка: „Іи Ьуіа рапі Зоііоѵзка/ I руіаіа зі§: „сге^о тѵазгеС згиказг? 5 
Опа ойроѵіейгіаіа, іе „кгатеса згикат Зіапізіаѵа, Ьуіа г зупет зѵоіт таіут. 4 
Бгіеѵка па Іо ойрошейгіаіа: „іе Іи рап Магсіп тіезгка, а піе кгаѵгіес.* 

8%Й піпіеузгу, ѵугогитіаѵзгу копіічтегзіе, роІггеЬпе игпауе ѵ? іеу зргате 
ті§йгу рапі% 8о11оѵзк$, ак1огк%, а рогѵап% Магсіпо\у% Гигікіешс 2 оѵ% вдш* 
зііі§, кІог% пагпасга па рггузгІусЬ 8%йасЬ ѵідоге ргаезепііз йесгеіі. 

Книга Каменецъ-Подольскаго магистрата, Я 4442 , годъ 1712 — 77Д 
листъ 576. 



ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 


— 387 — 


• Г . 24. 

1717, Іюля 5. Приговоръ Каменецкаго магистрата, предписывающія миромъ окон¬ 
чить тяжбу, возииншую по Ореоду обвиненія мѣщанкою Фурикевичовою мѣщанки 

Фарановсиой въ колдовствѣ. 

Асіит Сатецесі Ройоііае, Гегіа оиагіа розі Гезіиш Ѵізііаііопіз Веаіае Ма- 
гіае Ѵігдіпіз ргохіта, аппо 1717. 

Акіог — рал Рагаштвіа, рогѵапу—Магсід Гигукіетсг. 

Акіог, ргорошц%с о копігочгегеіе щі§йгу зігопаті, іке ге гіобсі ргзей 
8%йет піпіе^згут рапі рошапе^о копа ѵууашіа, гайц)%с дщіа тіегетіет 
изойу, іийгіек і о одпт шпіепіаіа, тѵток%с рггег акіога іх>щ о рШек едіпіо- 
пу Гигукіетегбиг, о кібгу зі§ акіогка ойрггуві§§1а ѵе йѵогге Шикескшц 
а іегаг, ій%с г 8%йи, копіе тоуеу тотейа: „тигѵа риЫісгпа, росгекау по." . 

Рогѵапа вігопа ойротейау%с ротейгіаіа: ікет гареитіе тіегеепівт юоЛу 
югогуіа акіога копіе, а о одіей ягіет, іке &оггаі па котіпки уе&о, аіѳ іѳдо 
піе тоѵі§, іке ЬисЬа! г ттойу; ѵгді^йеіп ікет тигезіѵа піе гайаѵаіат, аш 
Іауаіат рапі% акіогке. 

зргаѵіе піпіеувгеу ті^йгу бггге^оггет Гагапоѵгвкіт і та!копк% уѳдо, ак- 
Іогаті, а рогѵгапут Магсіпет Гигукіеѵісгет і таікопк% уе§о, 8%й сит та- 
іига йеІіЬегаІіопе вігоп сопігоѵегзіе] ѵузіисЬачѵзгу, игпа^е: ке ропіетсак педиуе 
ѵ ргорозіііеу акіога тгугакопе гайа\ѵапіа рогѵапа, гасгут, осгувгсгадес акіог- 
ке і акіога г піепаіекуіеу' гайаѵапіа ѵеху, та рогѵгапа па рггузгіе в%йу ой- 
рг 2 гузі%йк зі§ ѵ гоі§ пікеу орізап%, ^ако піе акіогее піе гайаѵаіа апі гайауе, 
ѵі^оге ргаезепіі йесгей пакагіуе 8І§. 

Книга Каменецъ-Подольскаго магистрата, Л? 4442, годъ 1712—1719; лист 
633 на оборотѣ. 


25. 


1717, Іюля 7. Показанія, отобранныя въ Каменецкомъ магистратѣ по дѣлу объ 
обвиненіи мѣщанки Маньковской солдаткою Колецкою въ томъ, что она успѣшно 
ведетъ торговлю въ питейномъ заведеніи вслѣдствіе колдовства. 

Асіит Сатепесі Ройоііае, іегіа оиагіа розі іезіит Ѵізіѣаѣіошэ Веаіае 
Магіае УІгдіпіз ргохіта, аппо 1717. 

Акіог— Айат Мапкоѵвкі^ сііаіиз—ЧѴоісіесЬ Коіескі. 

Акіог ргорозиіі: зіозці%с ві§ Йо йекгеіи, ікет мгуѵіойі Злѵіайколѵ, тѵуж>й- 
щс піетаппоЗС тоу§ ѵг гайапіи зоЪіе і копіе тоіеі шегпоЗп% каіитпіе рггег 
рапа рогѵгапедо, уако исгу тгукеу ргорогусіа; гасгут ргозге о бѵрі^ѣа зргате- 
Йітобб, аЬу Іегаг і пароіут іакотее тѵуѵоіуѵѵапіа і гайамгапіе іи зіе ту Ка- 
тіейси піе йгіаіу, г Іевід, Ьопош уеу тоЗсі рапіеу Ахепіотуісготуеу, и кіоге^ 
рггейіут акіога зупа зіпкуіа. 

Рогтоша зігопа ойротайа: віозиу'^с 8і§ Йо йекгеіи рггезгіедо, аіе піе Йо- 

рпзг егат рапц акіога, ак рокаке аЬзгеуі ой зІикЬу; а роіут, уако ке тіезгкат 

/ * 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 


— 388 — 


сгупвгоѵуш зрозоЪет ѵіеікіт ко 82 іет, дёгіе сгави реѵпедо зіеёгцс р&пі 
Аёатоѵа па рггувріе і г кусгііѵобсі зтоуе^ ѵгіёгцс каі копу пмуе^ (,ге сгуйвг 
ёгоді.озгупки піе тат каёпедо, ігапек кѵаЗпів]е“), па ео копіе пиуе^ акіога 
копа ггекіа, тбѵі^с віолѵа іакоѵе: „діиріа, вата Ъут Ьуіа згупки піе 
тіаіа, дёуЪут ой Міскаіка каіа розігопек піе тіаіа, Могу ой аіойгщспо го- 
вісуе зі§.“ Аіе ту іакіеті ггесгаті піе Ъа\п%с, гёаіібту зіе па іавк$ Рапа 
Вода. А ке ті гаёа^е акіог гІоёг^зіѵо, піесЬ ёокаке, іако ті ѵ ігЪіе тоуеі 
рошаёаіі, а ^а 2 коп% то^% доіоѵібту па зіоѵа і рггузі%ёк. Ка озіаіек і іе, 
ке тбѵгііа акіога копа („ргоб Зіапівіаѵа, іо сі іо исгупі, іуіко ^ак зі§ ируе, 
аЪу сіе піе ѵуёаГ), гёаде зі§ іек па бтаёка тіесгпіка, кібгедо рап акіог, 
ирггеёгітгзгу, ѵуѵіоёі ёо іпдиізіііе^. 

\Ѵ зргаѵіе піпіеузгеі ті^ёгу рапет Аёатет Мапкоѵзкіт, акіогет, 2 
^еёпеі, а г ёгидф ТѴоісіесЬет Коіескіт, рогѵапут, 8%ё штедвгу, ѵугоги- 
тіаѵзгу г ргоровіііе^ і ехсизаііе^ зігоп сопігоѵегзіеі, игпа^е: аЬу апіе отпіа 
рап акіог рггупіові иѵоіпіепіе оё віикЬу гедітепіоѵе,), аІЬо рогггоіепіе оё 
соттепёу; рогѵапу габ аЪу ёокитепіа Іерззе і ёозкоааіе ргоёикоѵаі і Зѵіаё- 
Ц ѵуѵоёгіі—рггу Ыт іо акіога копа роётатгіаіа рогѵапедо коп§' — пакагиуе 
зі§ роё дггуѵіеп сгіетайсіе оЪоп (зіс) зігопот і ъгі§гіепіет іегтіп гаѵііу, ѵі- 
доге ргаезепііз ёесгеіі аё ргохітит. 

Книга Каменецъ-Подольскаго магистрата, А? 4442, годъ 1712 — 1719, листъ 
633. 


26. 

1717, іюі|я 21. Приговоръ Каменецкаго магистрата, по которому назначены штрафъ 
и тюремное заключеніе въ наказаніе за бездоказательное обвиненіе въ кол¬ 
довствѣ. 

Асіит Сатепесі Роёоііае, ЗаЬЬаіЬо апіе іезіит запсіі ёасоЬі Арозіоі 
ргохіта, аппо 1717. 

Бекгеі ті§ёгу Аёатет Мапкоѵзкіт, акіогет, а рогтотут ^одсіескет 
Коіескіт. 

вргате депегаіпе] і бпаіпеі ті§ёгу рапет Аёатет Мапкоігзкіт і 
Огзгиіц, таікопкаті, акіогаті, зіаѵа]цсеті гогріга^%сеті зі§ г рапет Ѵо^- 
сіесЬет Коіескіт і Апп%, таікопкаті, рогтгапеті, — о гаёаціе піе: 
зіизгпе оё рогтгапусЬ акіогот о розігопек іакіз еіойеіе^зкі ёіа згупки: ^акоЪу 
акіога копа тіаіа рогдѵапедо коп§ исгуС, аЪу іггутаіа. А ке рег отпіа гогрі- 
пуцс зі§ рогѵапі акіогот піе ёоѵіеёіі іедо, і заті ІіЬеге сопіеззі согат уи- 
ёісіо тоёегпо, ік ѵгасату оге позіго ргоргіо рапот акіогот Ьопог, роісі- 
тгойб,— гасгут з$ё шпіе^згу сит таіига ёеііѣегаііопе гчгакутгзгу ёесегпіі: аЬу 
роёоЬпе іп іиіигит піе ёгіаіу аі§ гаёатгапіа піезіизгпе, раепіЬПет игпа^е 
рошапедо, пагпасга^с регреіиит іп Іиіигит вііепііит піе іуіко іпіег рагіез, 
аіе і кіо коітѵіек чгакуіЬу зіе іутке роёоЬпе тггпатпаС аксуе, Ъ§ё% роёраёаС 
ррё гудог катіепіа тгозки і гок т^гіепіе гаіизгпе; а іегаг та рогѵапу іп- 
зіапіі газі^ЗС ѵі^гіепіе гаіизгпе рбіу, рбкі тгозки піе оёёа Лшіоѵ ёодпа&сіе 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



-т- 


/ 


до г карЙСе гадіібскіеі; Шз ехрёпва акіогп аЬу рбгѵагіу оддйі рЛ*пе, іид- 
аёк слі до' козгіиуе аЪзгуі роІ<ѵ»е оЬдаі; роіут \г'дот акіота сит Ьопезйв- 
вііМз віаівз рггувгедзгу рогѵапу, зо1епп% дергесаіі% аЬу исгупііі— пакагпуе 
з иЪ гідоге еі ѵідоге раепае Ьашйошя еі іпіапнае соШ, ѵідоге ргаевѳпЙ 
десгеіі. 

, Книга Каменецъ-Подольскаго магистрата, Л 4442, годъ 1712 — 1719; листъ 
641 на оборотѣ. 


27. 

1718, іюня 17. Показанія, отобранныя въ Каменецкомъ магистратѣ отъ Евреекъ, 
заоодозрѣнныхъ въ колдовствѣ. 

Воки 1718, <1іе 17 «Гішіі, рггу гасЬодгіе зіойса, розіггеіопо іуд6ѵк§ іедп$’ 
па ішіе СЬаік^ 8гтці1ісЬ§, кібга датек агупіогвгу го дпбу гадщеЪаіа. I 
Шцк§ рггургоѵадгопо па игг%д, і руіапа Ъуіа, соЬу Іо Ъуі га дагпек? Опа 
гегпаіа: іе Іозйгоа даіа тпіе вгозіасгек, іеЪут іеп дагпек гапіозіа і гагги- 
сііа; а іа уако иЪода ѵшоіет вгозіасгек Д іот исгупііа, аіе піе ѵіет со ѵ 
іут дагки Ьуіо. А дду Ло8Іоѵг§ оѵ%, тигукапік§, рггургоѵгадгопо, руіапо, 
соЪу іо Ьуі га дагпек, кібгу ровіаіа гаггисіС?—Довита гегпаіа іо: іе од дпі 
кііка сод ві§ зіаіо сбгсе пнуеу, еіу гогаіг опероАюіепоІ, а іак па іѵаггу та 
гитіепгес Авгиту г і§$кпі зоЫе і піс уевС піе тоіе; діа сгедо гадгііат ві§ 
Іидгі, піетазі гбіпусЬ. А іак піешазіа іакад гасЬоіа рггуоЬіесаІа, іе іе од- 
сЬодгі іеу дгіѵгсе, кібга піетѵіазіа кагаіа ті падойтаС пгсг, уадес і теки, 
тфі, таки, задгеі. I іа, іо гдойтаѵгзгу, даіа; аіет піе тдгіаіа, со опа г 
іут гоЪііа; іуіко іе ѵг дагпек кагаіа, тгкіадзгу іо, одпіедС, ддгіе Іидгіе піе 
сЬодг%, ѵ теод§, аЬоІі ддгіе. 1 даіат іудбтгсе згозіасгек га іо. Иа іо уа ви- 
тіепіѳт гег^іаде і угоіпо сбгк§ тоу§ оЬасгуС. КібгусЬ іудбѵгек ротіепіопусЬ 
га тгагі§ роЬгапо до гатки. 

Книга Каменецъ-Подольскаго магистрата, годъ 1709 — 1739 , Л 1370, листъ 
81 на оборотѣ. 


28. 


1718, Коня 27. Обвиненіе мѣщанки Потаповичевой мѣщанкою Дѳменичовою въ 
попыткѣ принести ей вредъ, посредствомъ ненадлежащаго употребленія сыво¬ 
ротки. 


Асішп дів 27 Дипіі, 1718. 

Рггед паші: Тотазгѳш 2дапіпкіет, Іапітгоііет, Даскіет ѴУіегетеісгукіет, 
па тіеузси Ъиппізіптзкіт иргозгопут, Мікоіаіет \Ѵгетеісгукіет, Ьигтізі- 
ггаті, Отеііапет Овуукіет, Зетепет ТѴоісгкіет і Іѵапет Еоіадусгет, іатг- 
пікаті рггузі§іпуті, изкагіаі ві§ зіатгеіпу Даско Роіароагісг, Ьигтізігг, г 
іоп%, га гпіеѵгад§ і гаАапіа свагоАвйдзігса іепіе опедо, па Апп§ 8етешт% 
Бетепісгоѵд Ргасгоѵ§, ѵ іеп зрозоЬ і о іо: 12, тоі іазкаѵі рапоѵіе, ргозііа 
п копу іпЬуеі рогѵгапа Тгасгоѵа іопа зг/гісаікі’, тіаіа даС; а роіут піе тгіѳд- 


I 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



гіеб діа саедо піе Ьгаіа, кібга вугуаік§ зашійту гдоіоуаіі і цедіі. Опа Іеду, 
піе уіѳдгіес г сгедо, росгеіа озіауіас рггед Іидіті, роуіедаі%с, іе і&коЪу 
іона ода тіаіа, гакаваувгу ві§, рібкаб у вугуаісе. О сгут Іисігіе росгеіі 
згетггей, гозшод%с ро іеріе тоіад со тагедо. I іо ві$ уіекіо г іудгіей. 
Сгази іедпедо роіут, ^ак уувгіа іона то]а, изіузгаіа, іе гогтауіа роггуаоа 
гопа Тгасгоуа г Ьіаіодіоуаті, іе іакоЪуй Лгісіе ІерЯа г сіазіа. I п»6уі па іо 
іопа то^а: „іеві іо ріоікі, іак іо піе ^езі ргаѵѵда, іак о тпіе Аппивка Тга¬ 
сгоуа піезіиагпіе дада.“ Кібга гагаг роуіедгіаіа: „аЪоі піе ргауда? іат іо 
ваша уідгіаіа, сой гоЫ1а.“ 2а со іепіедооіеі іаі віаіо, даіа у д§Ъ§, ага іут 
Іезгсге кигу%, г!одгіеік% 8іеппіск% і Кгёрпіск% пагуаіа. О со іа, уідг%с іа- 
коіге гадапіе і гшеуадд, пргавгат зргауіеііауойсі. 

Рогуапа зігопа іакоу% одроуіедй исгупііа: іі, тоі Іавкауі рапоуіе, тіа- 
Іат уа роіггеЪ§ па узі Зіагеі \ѴуіУІе, ддгіе Ьутѵэгу роугбсііат до дота, 
Аі іопа Ьигтізігга даска па уодгіе сііизіу рібсге, і тбУі§: „піе Уіет ддгіе 
тоіё дгіесі і уіет, іе іиі піе тау% сгедо ]ейС,* Кібга, ргауда, оѣіесаіа ті 
діа дгіесі зугуаікі дас, а іа оЬіесаІат ігауу паі%С га іо. I гагаг розгіа до 
котогкі. Іа, піе уіедг^с пі о сгут, зрбіггаіат рггег ду1§, кібг§ду ті та ро- 
даС. Аі уідг§, іе іопа Ьигтізіггоуа, гсіедгіузгу г догкбу вугуаік§, гака- 
заузгу зі§, согаг гф§ оЪтосгутеу, тідйгу поді! Со іа розіггедзгу, гагаг 
роЪіедІат до ІЛіапу удоуу, зіозігу Ъигтізіггоуеі, і огпаітііат о 
іут, і гадгііат зі§, со тат сгупіС, іак ті да зугуаік§? Роуіедгіаіа: 
„Іеіеіі рггупіезіе, іо оддавг уіерггукоуі, а вата піе уедг.“ да ш6уі§: „тат 
Іа ЪгаС, а угіоузгу дагто тат ігау§ і%С! піе Ъ§д§ Ъгаіа.* I іакоі опа ті 
піе рггупозііа, а іа і оузгет іети Ьуіа гада. I іуіко іедо Ьуіо. Роіут піе- 
рг§дко, піе уіет од кодо, доуіедгіаіа зі§ іопа Ьигтізіггоуа і, рггузгедзгу 
род сЬаі§ до тпіе, ддгіе іак уіеіе Ъіаіудібу зіедгіаіо: парггбд дизкоуа Оіі- 
йгсгикоуа, дгида Гіііроуа, іггесіа Рауіоуа Зукийсоуа і "ѴѴтпісгка, а у Іут 
рггузгіа і СісЬозгусЬа; іат іеду гогтауіаіійту гбіпіе г зоЦ: гаг, іе зіувгеб 
ІакоЬу тіаі Кіібу гдоггее, дгиді гаг, іе іакоЬу тіаі кіой г сіазіа дгісіѳ 
гіеріб, і о Ьеукоуут гі§сіи. Одгіѳ, рггузгедзгу іопа Ьигтізіггоуа, даувгу 
„ротада В6д“, изіадіа рггу паз і тбуе: „піесЬ пав уі§сеі Ь^дйіе, аіе іо піе 
ргаѵда со Іадгіе Ьггезг%, іак па тпіе і іу, кито, тбтзг піезіизгпе ггесгу, 
іеЬут іа тіаіа іак сгупіС г зугугаікд,." Моу?і^ іа па іо: „аЬоі піе ргаѵда? 
Іа вата тдгіаіет." 2а со тіе гагаг уг д§Ь§ даіа гаг і дгиді, тбуі^с па 
тпіе: „іе іу, кигюо, іудбѵко, іуй га рапа Раікоѵзкіедо- га роіет со сЬсіаІа 
позііа і родіоіпісд, опедо Ьу1а.“ да г іаіи тбугйат:* п з<та іу кит» зев*ев 
Зіеппіска, Ьой га рапа КоІоЪоскіедо і мг іигтіе зіедгіаіа." 

Ка дож>д акіога зкагді йѵгіадек І-эгу СЬуейка Раѵірѵа Зукийсоуа іопа, 
ріегуіеі Ъ§д%с зитіепіет оЬоуцгапа, а роіут у іе віоуа гегпаіа: іі іа ід%с 
од ггекі до дота, аі зіедгі ГіІірісЬа род сЬаі% Зетепа Тгасга, а ваша 5е- 
шепісЬа рггег окпо раіггу. I іат іатіе, одро^гууаі%с, изіадіа іаті§ду; і 8е- 
тепісЬа, уувгедвгу г сЬаіу, ті§дгу паті изіадіа; і росгеіі гогтауіаб іо віго- 
пу Куоуа, іе гдоггаі, іо вігопу дгіесі^сіа, іе кіой гоЬі! г сіазіа. іут га- 
гіе, рггузгедзгу до паз іопа даска Ьигтізіггоуа, тбуі па іо узгувіко: „іо 
піе ргауда, со Іидгіѳ Ъггезг%, і іу та тпіе, кото, роуіадавг, іеЬут іа тіаіа 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 


— -391 — 


піезіизгпѳ ггесгу сгупіб." А Зетепіска, ттбіаѵзгу, шоѵі: „аЪбй пів ргаѵда? 
уащ ваша ѵкігіаіа, 2е іу зупсаікц пщйну подать, гаказаѵзгу зі§, туіа, і &о- 
іоѵат па Іо рггузідД" А іона Ъигпшігголѵа га Іо, рогѵаѵзгу зі§, рсЬпеІа, 
іе$о піѳ ѵідгіаіат—сгу идеггуіа, сгу пів. А ЗетепісЬа таует йо-таез зі§ 
рогѵаіа і пагуетаіа 2 Іодгіеук% 8іеппіск%. Теду га Іо, овѵіадсгушгу віе, даіа 
тпіе і Рііірізіе ро дгозгоѵі. Іат, дгозг роггисічгзгу па гіеті, ровгіат <1о 
дота. \Ѵ1§сеу Ши со Ъуіо—піе лѵіет. Ка долгой уезгеге іепйё Зѵгіадек рггу- 
ві§ее ѵукопаі. 

Бгиді бтадек—Мікііу ЧУіппіка йопа, ріегѵіеу род зиіпіепіет гегпаіа: ій 
уакеЗту віедгіеіі рой сЬаі% г йопкаті Зетепа Тгасга, §дгіе рдсгеіі гогта- 
ѵіаб, йе уакоЬу кіоЗ тіа! Іеріс дгіесіе г сіазіа, і іат йаіез гогтаѵгіаіізту г 
зоЪа, ай рггузгедзгу йопа йаска Ъиппізігга, тбтгі: „ѵтзгузіко іо піе ргаѵда, 
іак угІаЗпіе уак і іу тбѵгізг па йтіе піезІизгпе ггесгу. “ ЗетепісЬа тбт: 
„аЪой піе ргалгда? |ат Зата ѵідгіаіа, йе іу зупѵйік% ті§дгу по^аті ту1а.“ 
2а Іо йопа йаскота ѵ §§Ъ§ гагу дуга даіа і Іггесі гаг лѵ дІоу§. ЗетепісЬа, 
уак зі§ рогѵгаіа йо тер іеду іай йопа Ьигтізіггош ]‘ак рсЬпеІа, і поді 8е- 
тепісЬа гадагіа. А уа іутсгазет до ггекі до сЬизі' розгіа, і іат іак ві§ 
зтгаггур, піе ’иугайаіат іе§о і піе зіузгаіат угі^сеі піе. Иа дотеод Зѵіадесіѵа 
іеп бѵіадек рорггузі%д! рггед паті игг^деш. 

Тггесі Зѵіадек—Аппа Коіешакбттаа Ріііроѵа ЬеЬедіикоѵа, ѵрггбд утуко- 
па^’згу іигатепі, Хѵ іе 'зіоѵа гегпаіа: ій іакезту зіедгіеіі род сЬаі% Зётепа 
Тгасга і гогтаутіаіійту гбйпіе ті§дгу зоЬіе, і зротіпаіі, йе соЗ га егіоѵіек 
Іеріі г сіазіа дгіесіе,—ѵ іут гагіе рггузгедзгу Ьигтізіггоѵа щбѵі: „сгу іо 
\езгузіко ргаѵгда? аІЬо іак і іу, кито, роѵіадазг па тпіе піезІизгпе гзесгу." 
Мбт па іо ЗетепісЬа: „аІЬо піе ргаѵда? іа зата іо ѵідгіаіа, і ^оіоѵат 
рггузі§ё% роргаще, й® іу зупЩ% асіедгіуузгу ѵ,^гдек, г^§ оЬрюсгучту, 
ті^дгу подагаі іагіа гагу кі1ка.“ Мбѵі па іо Ъигтізіггоѵа: „іоЪіе піе дапа 
т%га, йудоѵзкі пагодгіе." А ЗетепісЬа шбтѵі: „сЬуЬа іаЬі&, йе іу уевіеЗ 
віеппіека і зіедгіаіай ѵг іигіпіе га зіапо." Вигашіггоѵа даіа гаяу йѵа ѵ 
е§Ъ§ і ѵ дЬт§ оЬіег^сг. А гаіут, уак зі§ зіаіі ѵадгіе, розгіат д.о доти. 
\Ѵі§сеу піе зіузгаіа. 

Сгѵагіу Зѵіадек—Лзкоѵа ОШігсгико^а йопа, ѵукопачѵзгу рггузі^д^, ѵг 
іе зіоѵа гегпаіа: ій, тоі Іазкаѵі раштіе, уакеЗту гезгіі зі§‘ до киру род 
сЬаі§ Зетепа Тгасга, Ьуіо іат паз кііка, і гогтаѵіаІіЗту г зоЬ% гбйпіе. Ай 
Ьигтізіггоѵа, рггузгедзгу, тбѵі: „^ѵзгузіко піе ргаѵда, іак лѵіайпіе уак іу, 
кито, рочѵіадазг па тпіе піезІизгпе ггесгу." Мбт ЗетепісЬа: в аЬой піе 
рга\ѵда? і Шаг роуѵіадат, йе іу зугѵ?аік§, ті^дгу по^аті туіа.^ Мбт Ьиг- 
тізіггоѵа: я а сой па іут? Іийгіе і діощ тууд, $юоіт ЛоЬгет. и I га іо, рог- 
ѵаѵзгу зі§ Ьигтізіггоѵа ѵ д§Ъ§ даіа гагу дѵа і уг §іоу?§. ЗетепісЬа рргѵа- 
1а ві§ Ьуіа до Ьигтізіггоугеі,—піе дориЗсіІа уеу, одерсЬпеІа од зіеЬіе, і уедпа 
дги^% гпіеѵайаіа, 1 пшу% пагуѵаіа, ЗетепісЬа Ъигтізігго^’— 8іёппіск§, а 
ЪштізіггоУга тбѵі: я а іу кигѵа ГаіЬо^вкіе^о." А даіеу одвгѳдіат од пісЬ. 

Йшадек од Зетепомгеу Тгасгоѵеі—Цііапа, рорггузі%§згу, гегпаіа: ій ^ак 
рггуЬіе§1а до тпіе ЗетепісЬа, роугіада: „йе Ьигтізіггоѵа оЬіесаІа ті даб 
вугѵуаікі і розгіа до котогу, ^а врбіггаіат, к§ду та ті родаС. Ай опа, гсіе- 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 392 — 


йгішгу ъ дагкбѵ тг вагаек вупгаік§, ройкававгвгу ві$, гфк§ оЬтосгуѵгвгу, 
Е§к$ тівйгу податі туіа; со шат сгупіС г іут?“ Мбѵід уа: ^еіѳіі рггуаіе- 
віе, іо ѵукз бтшот.“ I ргаѵйа, тоі іавкаѵі раштіе, гаги уейпедо тпіе 
газЦршвгу ѵ йоти ютоіш, роѵіейгіаіа: „івй іу ті рокагш ойеЬгаіа/ і рог- 
ѵ&ѵзгу рава ті каѵаіек иггпеіа. 

8%й шпіеузгу, ѵувіисЬаѵвгу оЪойѵбсЬ вігоп копігоѵѳгзуе^, рггусЬуІаде 
ві§ Йо вате] аіадгпобсі ргаѵа розроіііево, і огаг ѵувІисЬаѵвгу вжіайкбіг, йо 
кібгусЬ па^Ъаггіеі зіозидо ві§, ропіеѵай ліе рокагаіо зі§ г вѵіайесіѵа, «Ьу 
уаМ Ьуі віизгпу йокитепі гайапіа рогѵапеу вігопіе, іуіко згсге^біпіе вата 
уейпа зігопа акіогоѵа ітегй 2 %е і йоѵойг^с рогѵапеу вігоше гайф, піе тоде 
па іо Іийгі, кібггу іо ѵійхіеб тодіі,— гасгут ту, игг%й, гѵаіуязгу теге1к§ 
окоіісгповс ргаѵа ровроіііедо, кібге іак рівге: „іе каййу та ЬуС Ьег йоугойп 
зіизпедо рогтошу аІЪо гасгеу ѵ сгут коіѵгіек рокіерапу сгіотек ЬШггу Йо 
ойшойи,*— Йо кі6ге§о іѳпоги ргаѵа ві 08 и]%с ві§, пакагиіету: аЪу рогѵапа 
зігопа, ропіеугай ві§ піе росгпѵа чг гайапіи, затоѵібг рорггузі^а, іо уеві 
т%2 г йоп$, йпіа 3 ро йасіе йекгеіп пазгедо; ѵукіай гай ргаѵпу г оЬойѵбсЬ 
вігоп чгуіойопу шпат ві§; ро рггуві§Й 2 в ротппа вігопа іейпа йгид§ ргаерго- 
віс; ро рггергозгепіи тіаіа кібга вігопа со гайаѵаб, па іако*§ шп§ гакіа- 
йату па игг%й і па гѵпеггсЬпобС гаткоѵ% ро кор ІліеѵвкісЬ 5. Копіепсі 
оЫе вігопу. 

Книга магистрата города Выжви, годъ 1710 — 1735, И? 1294; листъ 209. 


1719, іарта 21. Распоряженіе Ьтароітиискато Наиенецкаго Суда, 

Этикъ распоряженіемъ подвергнута шикѣ поиадЬя Ёвфросинія, подозрѣваемая въ 

Вриткиенін цѣлой мѣстности различныхъ бѣдствій посредствомъ чародѣйства. 

Асіпт Сатепесі Ройоііае іп іийісіів Ьиг^гаЬіаІіЬиз сарііапеаііѣпв, йіе 
ЗаЬЬаіЬо апіе Боттісат Раітагпт, аппо Ботіпі тШезіто верііпеепіеато 
йесіто попо. 

Кібге ІіЬега соп&вваіа рггесгуіаѵгвгу і опе таіига йеІіЬегаііопе, этгаіуѵ* 
вгу, а ропіеѵаі іи и> пазгут кгсци ивіашісяпе йяіеущ щ яіойеіеззігоа,, гоя- 
Ъсуе, Іак іеі і сгагу, з%й габ зіагобсійзкі Катіепіескі Ройоівкі ропіетаѣ піе 
тойе 8і§ іпіогтаѵі, ротіепіопе Ргубке, рорайіе Шсіесгк%, согрогаіет щш* 
'віііопет игпауе ійдие іпвіапіі, аЪу рггег тівігга риЫісгпедо ѣуіа іигіигоѵапа 
рег отпев ігасіив еііат айтоіо ідпе еі рго ехесиііопѳ ай оШсіит сітііі ай- 
' ѵосаііаіе ойзуіа, со ехедиі роѵіппо виЬ раепа Ьапіііопів регреіиае витріо 
рагііѳ асіоге ае , йесгеіі ргаевепіі ѵі^оге. 

Книга Каменецъ-Подольскаго магистрата, годъ, 1719—1799, М4502, листъ 
174. 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 




- .ш — 


30. 

1720, марта 15. Показанія свидѣтелей, собранныя Дубенскимъ магистратомъ о 
сожженіи жителями мѣстечка Красилова стодвадцатилѣтней старухи Пресьни 
, Каплунки, заподозренной въ томъ, что она распространила моровую язву. 

Пока 1720, йпіа ріеіпазіедб Магса. Іпіпшусуа ууутейхіопа г Й 2 Іезі%Іпіка 
Кгавйоѵзкіедо, йпіепіёт Сітебка ѴГіппіка, г йги§іер:о—Сітейога Міеіпіка, 
2 І§сіа Каріипкі, о зраіепіе іе^е Ргозкі Каріипкі, тщіісеі Іаі зіо АгоаАгіеісіа, 
ротшіопед о иріегзігѵо, ой тіезхсхап КгазіІочѵзкісЬ. Кібге^ іпктгігусуед Іепог 
пазЦрціе Іакі: На хасхупапіи зіе лѵ тіейсіе Кгазііоте рогоіеігга, ]ак Ыйгіе 
росціі штегас, лга§іа ві§ гайа ті^йгу розроЫшет, ахеЪу зхик&іі япасЪога 
аііаз гогогЫіа, ой кІбгѳдоЪу зі§ йотейхіеіі ргхусхупу итіегапіа Іийгкіедо. О 
кібгут йотейхіаѵзгу зі§, тѵузіаіі г ті§йху зіеѣіе огйупоѵѵапусЬ. А ]ейпак 
исхупі\ѵзху дакіеЗ ройеугаепіе па Рго$к® Кар16пк§, оп§ ѵ векѵезіг Т2І§1і і 
роѵкіайаіі уеу кіойу па зху)§, г§се і по§і, і Іак ігхутаіі рой ѵагЦ 8\ѵо,і% йо 
роуідоо йпіа. <> сгут ѵіейгіаі • раіѵ айтіпізігаіог Іатфху Шж&іѳѵіох. А ро- 
Іут, 2 а ріасхет і изі1п% ргогЬа йгшсі, чтйсг%1 і гі^сібѵ, %<1гіе ^ейеп г піск 
сЬойгі! йо рапа айтіпізігаіога, пахѵізкіет Сітейог Міеіпік, ргозх^с, айеЪу 
Іц. кагаі йуриёсіе, йекіаічщс йоігхутапіе і зіаѵѵіепіе опе,]', ѵуризхсхопо ,)%, 
кѣог% йгіесі ргате га ѵрбіитагід, ой розроізітса г зекѵезіги ойеЬгаІі. Шут 
СЬѵѳйог Міеіпік, хі§С Карібпсхуп, чѵгіддузху 2оп$ йгіееі§ і Іфй-Карібп- 

к§ іез 2 С 2 § я»оі§, исіекіі г тіазіа пай 81исг йо Рир;и. Шут ^гоіпайа Кгазі- 
іоѵвка тгузШі йо ѵгбйЬііа «В'иуаіѵтвротто.пе^о СЬѵейка ШппІка і г йги§іт 
СЬѵмйкіет ШуШот. Кібггу 'розіапі, ротѵгбспѵзху ой 'ѵѵтбШіа, \»гЬийгШ роз- 
роізілго рггесшко КарМпсѳ. I Іак г§готаЙ 2 Іѵ?в 2 у зіеіийхі Ьагйго ѵіеіе, ѵгу- 
ѳіаіі йо Ріи^и ро Ці. Ыа1о#1о\ѵ§, огйупоѵаѵ?ѳгу г ті§йгу віеЬіе 1ий/і схіегесЬ. 
I Так сі огйупоѵапі, ^ѵаііотііѳ Карібпкд і гі$сіа уеу Міеіпіка ѵзайхітееу 
па рочѵоя, рой Кгазіібѵ ргвутеіегіі. Ѳйгіе, рой тпіазіо рггуіасЬамгзеу, рггу йго- 
дасЬ кгхухоѵуск хазЫі Іиійхі мгівіо гдшпайвопусіі, сгекауас па іусЬ рггурго- 
ѵайхепіе. А ѵіут уш§1і йоі гагах кбрас, і сЬгбзки доіоѵгобб Йо раіета 
ѵзаѳіка Ьуіа. К*6г% «о Каріопк?, г ѵоги гзайгіѵзгу, піе ру<:ау%с о пау- 
тпіеІ 82 % гаеаг —уеЫі в% іѳп ротогек а рггусгупу йгіаі, аІЬо піе, апі 
уеу йаѵзгу сиавп йо іаіотѵапіа за ^і-геску, апі рора йіа овіаіп^ йувро- 
гусуі рггургоѵайгіагзгу, — ргозіо ѵ? йоі ѵгеѵгіекіі Іатге ро вате гатіопа 
ѵвийВШ, а раіут гіешц. о&ура1і і пкияю. «окоіо піеі гіетір йг^діѳт оЪіІі, 
8Іоѵ;§ ЬуІко -2 1госЬ% гатіоп па айеггсЬи 202 *аштгв 2 ѵ; а \ѵ(.ут екгбвіет окоіо 
діоѵу і па «іегсск @іопу оЫогуІі, і оп сЬгозі гараіііі. Ройсгаз Шгедораіе- 
піа Карібпкі, Окѵѳско ѴГіппік, йгіеві^Спік, рггурайзгу йо СЬжейога Міві- 
піка, гі^еіа шеЬозгсгкі, кіітв окоіо піедо ^укѵ§одівс і гЬуіесгпіе 1ау%с, тгей- 
1т^ вэтедо цройоЬапіа, копіесгпіе паяірротсіі о катіей па СЬтгейога. Кібгу 
Іо тіеіпік рггущиаяопу вѵаііотгаіе, §Йуі рі%сіп Іийгі г піт ровіапо йо тіупа, 
тивіаі тгуу%С катіей тіуйзкі, і Іут катіепіет рггуотіегіопут іо зато тіеівсе, 
дйгіѳ зраіііі КарЬтк§, рггуѵаШі (ргиег 1 со і райека іпігаіа, хе тіупа паіе- 
7ЩС&, йо Седо схазп ѵаіпце).. Кібг^, Кар1ипк§ рву г рой кашіепіа, ііе зі§ тг 
’ дЦЪ тодіі йоЬуС, іейіі. 

1,2. 25* 


ОідШгесІ Ьу 


Соо^іе 



- 394 — 


Зресуйкасуа Іиёгі, роёапусЬ рггег. ёгіевцкпіка СЬѵеЗка УГіппіка, ккбггу 
Ьуіі окагу% йо враіепіа уггчтуктіаштапеі Каріипкі, как кучгусЬ уако і итаг- 
ІусЬ. Кедевкг і кегаг куі%сусЬ: (Йтеёог Кувепко, СЬѵгеёог Згропка, Апёггеу 
Бетіапепко, Ліазг Бгіексіагг, СЬагко Кгекпік, \Ѵазу1 ІисЬпоѵзкі, Бапііо 
Оѵайеб, Зетко Виіка, Апйггеу Вегегочтекі, Рекго Вегёпісгек, РгоСко Реѣгеп- 
ко, (Мор ЧѴапёуп, Бёсук Когасгек. Кедевкг ротагіуск Зкеіап Виіка, Мі- 
сЬаІо Когасгек ѵоук, Копйгак Кітусгик, Ргокор Кітусгик, ІсЬпак Ьувеп- 
ко, Іугап 2-узепко, Макѵіеі Апкопепко, Іѵабко ТѴаѵасгепко, СЬчгеЗко Баті- 
апепко. 

Та іпкчгігусуа г ріесг§сі% і ройрізаті игг§йоѵгусЬ чгуёап% уевк. 

Книга Дубенскаго магистрата , И? 1343, годъ 1719 — 1749\ лист* 11 на 
оборотѣ. 


81 . 

1720, мая 6. Показанія свидѣтелей по дѣлу о причиненіи выкидыша мѣщанкѣ 

Поповичевой. 

Между прочими обстоятельствами указано иа симпатическое лѣченіе ненормальной 

беременности. 

Іпкчѵігусуа ѵучгіеёгіопа 8© вігопу Іапа ЗкогоЪоЬакедо о параде, рокигЬо- 
угапіе піеугіавку Зкеіапоугеі Ророчйсгоѵеі, чч токи 1720 ёпіа 6 Мауа. 

Зугіаёек ріетвгу, Магуаппа БуёивяусЬа, угёоуга, іик вкага піеигіавка, чту- 
копаѵшу іигатепк, аегпаіа: кет іа вкаіа чг гулки гёаіѳка і чгіёгіаіат, ке 
Ічѵап ЗкогоЬоЬаку сод ёо піеѵгіааку Зкейточчеі копу тбчгіі, а опа 8° роі^іпіе 
Іаіаіа ріидаччеті віоччаті, зіеёг%с га т%ко кашке \ч гупка. А дйу (Надо 
гпіеччакаіа, кейу йгадап йо піеі ггисіі ві§, тбчгі%с: „а рбкік кедо Ъ§ёгіе?‘ 
I рггу8Ц,ртэгу уггі%1 оп§ піеугіавк§ га гатіе, тбчгі%с: „сЬоёк га ччагк§.“ Опа 
уеёпак віеёгіаіа а Іауаіа. А угкут ЗкогоЬоЬаку ггекі йо йгадапа: „ёау рокоі, 
ойск%р ві§ ой кеу парабпісу. * I как йгадап гагаг і ойак%рік, а опа, іак віе¬ 
йгіаіа пай т%ко, как і піе газгуіа ві§. Тат і% і ойезгіі ЗкогоЬоЬаку, а чгі^сеі 
кайпеі кигЬасуеу іеі піе Ъуіо. I ко тбчгііа как чгёотга БуйизгусЬа, ке опа 
тіаіа йекекк вчгоі рггей кут, о сгут ТигсгепісЬа куёбѵка рочгіе, Ъо Іері чгіе 
о куш. 

2 . Нарка БтікгусЬа ке зіочча, рорггувіэдвгу, гѳгпаіа: кет іа чгійгіаіа, 
кіейу Іччап ЗкогоЬоЬаку иротіпаі ві$ о роЬог п Зкекапоиге) Ророчгісгочгеі 
копу, ккбга росгеіа до Іауаб вкоуас рггу куёбччсе уг гулки. А дйу ко ровіу- 
ггаі йгадап, ке до ОДе, ггекі: „со га вгеЬпа, піе піе йаіе і 1а$е!“ Ка ко 
ггекі ЗкогоЬоЬаку: я ак, ччек і% га ччагк§.“ 1 как йгадап і% га гатіе куіко 
ччгіоі, таіо со і кггутаі, Ъо опа ггекіа: я ійк йо йота йо т§ка, а іа ки піе 
тат сі сгедо йаС.“ Теёу йгадап оп§ і орибсіі, і піе ѵй^ееі уеі піе сгупііі 
ѵкепегав. 

3. Вагуіі Коѵаівкі, коіпіегг, кеп ккбгу чѵгіоі Ьуі га пипіе к§ піечгіавЦ, 
рггуві%д паіекусіе і гегпаі ко: ік іа вгейіет г роЬогс% ЗкогоЬоЬакут рггег 
гупек і, оЪасгучгвгу ЗкогоЬоЬаку к§ піетавк§ 8ке&почг%, иротіпаі ві§ороЬог. 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— ш 


Опа до росгеіа гпіеѵакаб, Ъезгіаб Ъггудко. А Іак роЬогса ЗкогоЬоЪаіу кагаі 
ті: .іекеіі опа піс піе діце і іезгсге Іауе, ѵеі і% га \ѵагі§.“ Теду іа, ѵгіотиу 
І% га г§к§, росі%дпо1ет, тот%с: „сЬодк га ѵагі§.“ Со тдг%с кудбѵкі і дги- 
діе піетазіу росгеіі тбтб тпіег „ Да] іеі рокоу, Ьо іо піетазіа сі§кагпа.“ 
Иа со і роЬогса ггекі до тпіе: .да] іеі роко].“ А іак уа гагаг і орибсііет 
оп§ і одзЦрйет аі§. 

4. 8етеп ЗгІасЬіусг рггузі%д паіекусіе і гегпаі: ке, Ъуѵзгу ѵ доти и 
зіеЪіе, зіузгаі од з\ѵоіед котогпісу, ке тбтіа іе віоѵа: ,ік ]а віувгаіага од 
ЬаЬу ІѵапісЬу іе зіоѵа, ке іакоЪу ѵ піедгіеіе ріетзго ровіи ѵзЦршзгу па 
іут іудодпіи, рзгепіс§ сгуіі т%к§ тог$с ирадіа і дгіесіе шіеду ѵ зоЬіе гаі- 
Іикіа. “ А дду іа ІѵгапісЬа ЪаЬа рггузгіа г тоікаті ікаб ріиіпа до тсЬ, іеду 
зіе вкагкуіа ЗіеіапісЬе іеі ЬаЪіе, іе піе сгіуе ѵ зоЪіе дгіесі§сіа од ирадпіе- 
піа. Ка со опа ггекій: „а сгетиб піе кагаіа, кеЪу сіеЪіе гіггезіопо йо догу 
подсті, іоЪуі Дгіесіе го воЫе росги!а. и 

б. Шодгопа Магуаппа Зіалѵисіпа, ѵдоѵа, рорггузі^двгу, гегпаіа: кет іа 
зіузгаіа г изі ІѵапіоЬі Згигудкіеі, ке опа тбтіа шпіег „ік дагто ІигЪиі%.“ 
От> тюі гегпа за т а Гжатска, іа кібга те о жзгувікіт, і іа зіоі іегаг ѵг 
зіепіасЬ іи и жазгесібж, кібга тбтіа, ке го ріегтгу іуйгіеп герзогсаіа го 
зоЫе роіотка. 

6 . А іак зіапожзгу ІттісЬа Згтдка, рггузі^дзгу, гегпаіа іе зіожа: ік уа, 
таі%с тоікбж озшту па іггу ЬиЪкі, розгіат до Зіеіапа Роротсга, кеЪу тпіе 
жугоЪЦ. Одгіе, дду Ъужзгу, оддажзгу озпож§, одезгіат г доти. А ддут щ- 
згіа г сЬаІиру, жузгіа га тпо і копа ЗіеГапожа, кібга росгеіа зкагкуС зі§ ж 
зжоіт деГексіе, тбжі%с: „піезгсгфЗсіе тоіе, ке іа, жіог%с рзгепісе до тіупа, 
ирадіа сі§кко, ддгіе Ь§д%с Ъггетіепп% гервожаіат ж зоЬіе, і з1узг§, ке соз 
йгіъопедо гое тпіе Дгіеде зі§, ке іик і таіегуа піеюіезсіа оісНойгі ге тпіе 
рггег іе іак сі§ккіе ирадпіепіе; гтііиі зі§, таіко, гаіиу тпіе!“ Тедут гару- 
іаіа: ^ак дажпоб как ві§ гііцкіа? 1 * Одрожіѳдгіаіа: „ж ріегжзгу жвіэдту 
іудгіей іо ті зі$ зіаіо, ро гаризіасЬ па ріегжзгут іудодпіи." Тедут гвекіа 
па іо: „тоіа косЬапа, іггеЬа Ьуіо гароЬіедаС гажсгази іакіеіпи зрадкожі, і 
кеЪу сіеЪіе кіо Ьуі ргееюгбШ гоеДіид піегоіебсісЬ, врозоЪбю, а іегаг і уа 
іоЪіе гаду даб піе тод§.“ О со опа, зі§ка]%с, ѵезісЬпеІа, і одезгіібту 'од 
зіеЬіе. дедпак паут§сеу ТигсгупісЬа зіага о тезгуікіт те Іері, Ьо зі§ іо 
ікпеіо і до піеі ѵ? іут деіексіе. Со род зитіепіет гегпаіа. 

7. Дизкотеа копа, ріегѵзгедо таікейзіѵа ЗатціІісЬа, гегпаіа род рггузі§д%: 
кет іа дотедгіаіа ві§ о іут деіексіе ЗіерапісЬі од ЪаЬкі, кібга іат ЪаЪііа, 
со оиа па]1ері гегпа. 

Книга Дубенскаго магистрата, Л? 1343, годъ 1719 — 1749; листъ 14. 


* 


Оідііігесі Ьу 


Соо^іе 



396 — 


32. 

1729, ноябрь. Обвиненіе в> чародѣйствѣ черезъ обливаніе. 

Аппо Бошіпі 1729, тепзе МоѵетЬгі. 

Мі§йгу исгсімгеті! Зкеіапет, аккогет, а рогѵапут «Гигкіет, ОсЬгутсти- 
каті, таШ|,каті і Ьгасіо гойгопеті, зкаѵа^сеті зкгопаті Йо з%йи ттоііоѵ- 
зкіедо тауйеЪигзкіе^о, гакіопе как па]ріепѵеі ѵуйапіа зі§ о щкиггепіе * гсу- 
тіесепіе е Лоти, і сктаіепіе $і§ па Ъгаіа зкагзге&о, рогѵуапе^о, і гаюЛапіе 
$1оѵо сеагоЛгі^бкіск і іппусЬ уейеп «Ігидіети, іп ргаезепкіа Іийгі §ойпусЬ, 
рггесіѵпеі зкгопіе. 

8 %й іейу ѵоііотгзкі та,)йеЪіігзкі, зкгоп опусЪ копкгоѵегзуі ѵузІисЬаѵвху і 
опе йоЬгге ѵугогитіауѵзгу, а ропіеѵаг зат акког ѵуйа^е 继 ш кут, з%й 
Іейу уейпакіе піе товдс уѵгі%С Іипйатепки, піе тадс Зуѵіайкоте йокитепкаі- 
пусЬ, Іейу пакаяце: аЬу акког 8кеіав ойрггуві%#к зі§ гл і<щ і кеюод зжу§ 
г ^ойпут ѵгіагу сгкоѵѵіекіет, )ако йопа і кезгсга піе нпа)% яі§ йо сгаго- 
йгкдзкѵѵа, апі ко$о піе патаѵіаіі оЫігвас ротгапуоЬ, апі скагойясувкѵга 
йайпе^о піе сгупііі; со зкгопу тау% зіггутас і гайояуе исгуліс йгйа 11 еуияйет 
ргаезепкіз, іо уезк \ѵ ропіейгіаіек; а ро теукопапут уигатепсіе роаѵапу Ь§й- 

2 Іе ромгіпіеп аккога г^ойгіС г ІийЯті, йатегу.*), а ѵ піеѵутейгепш зі§ ке§о 

рой Цг мгіп% зказвоуѵаѵзгу теуккайу, —со пакагиуешу і зктѵіегЙгатѵ йекгеіет 
тшеувгут. йбгеС Маііпопгзкі. 

Книга Каменецъ-Подольскаго магистрата, годъ 1729 — 1734, И? 1968, стра¬ 
ница 13. 


33. 

1729, ноября 22. Приговоръ Каменецкаго иагистрата, присуждающій мѣщанку 
Феську Чумановую подвергнуть за чародѣйство тѣлесному наказанію ста ударам. 


Аскшп іп ргаекогіо сіѵііі Сатепесепзі Ройоііае іп ішіісііз ргосопзиіагіогшп 
сопзіііогит, Іегіа Іегкіа іп сгазііпо Резіі Ргаезепкакіопіз Веакіззітае Уіг^іпіз 
Магіае, аппй ГНипіпі 1729. 

Іп сопкіпиакіопе зркпѵу ті§Й7у зіаѵекпут Риказгет Разійзкіт, Ьейпаггет у 
тіезгсгапіпет Катіепіескіт, акіогет, а ргасоупЦ Ре§к% Апйггеіоѵ^ Сгтпа- 
котг% я ЕвзкісЬ Роіѵагкбуѵ, озкагіопа. Ропіеѵай Апйггеіоѵа Сгшпакста за- 
йоѵше рггугпаіа, іг, уѵгщѵзгу и аккога роідагса рта у пЬ'г, капйе ѵ зіепі 
пай зкіерет г іак$3 Ьіаіоуіоуѵа згеріу гоЪПа: по'г го ріѵоо тасеащс ро «йо* 
Ласк караіа у рггутакіаіа, ропйайаі%с, йе Іо оЛ дпііси у Ъоідсгек йіа 
зуѵедо, г гайд, ѵзротпіопеу ЪіаІО{?1о\ѵу, сгупііа. А кеу ЪіаІо^Іоуѵу йо 8%йи пі- 
піеузгедо (іако іеу йекгекет, уѵ кѵсЬіе з%йасЬ, заЪЬаІЬо іп сгазкіпо Іезкі 


*) Въ рукоииси не проставлено количество штрафа. 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 




— 397 — 


запей Магііпі ерівсорі, аіто ргаезепііз іегоѵапут, пакагапо) піе віаѵііа у 
оѵвгет гаіаііа, у 2е 1% піе піе тле —йгтііег ілѵіегйгі. 

Рггейо 8%й пішеузгу, Ъиппізіггоѵзкі, гайяіескі, Катіепіескі Ройоівкі, га- 
Ъіедаі%с іакоѵгут рггестко ргаѵа Возкіе§о у 1иЙ2кіе§о зяеріот, кіпп% рта- 
соѵпЦ Апйгяект% Сгитакоѵ% ЬуйЯ ѵупауйиіе, у, ІпЪо Ьу па іппе ѵі^квге 1 
габіойуіа кагу, іейпак, іе зігопа акіогоѵга поп игдеі, ргаеіо з%й піпіеузгу, 
ай тіііогез раепаз йезсепйепйо, игпаіе. аЬу іай Апйгяеіо’ѵга Свитакоѵа, га 
ротіепіопу зѵоу \гу8І§рек, р1а§ зіо капсгикаті паіусЪтіаві ойпіовіа, у ѵі§сеу ? 
рой зигоѵут кагапіеш, ройоЪйусЬ згерібѵг рорггевіаіа— 1 -пакагліе. 

Книга Каменецъ-Подольскаго магистрата , годъ 1729 — 1734 } Л 4454; листъ 
23 на оборотѣ. 


34. 

1730, іюня 10. Показанія свидѣтелей, уличающія крестьянку Марину Перистую 
въ томъ, что она, посредствомъ чародѣйства желала снискать себѣ расположе¬ 
ніе господъ двоихъ. 

Здѣсь также помѣщены: протокол» показаніе, отобранныхъ у обвиненной по этому 
дѣду подъ пыткою, и приговоръ йременецкаго магистрата, осуждающій Перистую на 

смертную, казнь. 

Ьгі&іо 8ц$ ѵ тіеЗсіѳ \ѴегЪу ѵіеітойпе^о ^е@о тойсі рапа Іткавга Йеіо 
Маіійнкіе^о 1780, ёіе 10 Липіі, рггей еіаѵеівуті: Ваауііт Рапіопіегещ, 
Іепіѵо^іет, Теоёогет Е'игакіеѵісгет, Ьигтізітгѳт, Копёгаіет ЙигкочгаЬіт; 
гаусо, рггузі^йпуті. 

Іпкѵігусуа, ѵуѵіесігіопа рггег вѵіайкоѵ п&е) ѵуга&опусЬ, рггесінгко оіті- 
піопеу гоЪосге^ Моігипіе содпотіпе Регузіер 

Йигаіпепіет роіѵіегйгімгегу, ргітиз іезііз—гоЬосгу Сітейко Воуко 8§ёгту 
гегпа): розѵѵагка зіаіа зі§ ті§йяу зупаті Щіе Моігипу а зупаті Іодо/ СЬѵеёка, 
і роѣііі зі§. О сгут рогуѵгадс ві§ г зоЬо, ге ёѵоги ой ѵіеітойпе] уе] шоЗсі 
йоЬгоёгіеукі ій%с г йайкіет і г Во^кіет і \Ѵазу1ет Ресеіет, па^апіа СЬ\ѵе- 
йогусЬа Магупа пае, ѵ йгіей ропіейгіаікоѵу, і руіа зі§: „гк%й ійгіесіе?“ 
КгекШту: „ге йѵоги.“ I нгуЬайидес зі§ пае: „сгуіійсіе зкойсгуіі ті§йгу зоЪ%?* 
ойроѵгіейгіеіі іеуйе Матупіе: „сгу іо іак зк^сгуС! 14 —„Роѵйайат чтат —роіей- 
ше со Ь^йгіе г Іе^о.“ Во ту ріог%с сЬизіа г СЬѵгейсяуеЬ^, роѵіайаіа пат, 
сіго&Цс зі§: „ітобС йоЪгоййеук§ тат го г§каск, дйуЬу ті уезгсяе еатедо 
Іедо тойсі искойеШ* N8 кіогѳ зіоѵа Ыуагуп ойѵіайсгуі зі§ паті, і тоѵі%с 
Магупіе: „йеЪуй піе гаіаііа ві^!“ Кгекіа: „піе гаіаде зі§ пі^ёу.* 

2 . СЬѵейка ѵйочга КотіусЬа геяпаіа: ріог^с сЬпзіа г Ці Магуп% оЬмй- 
піоп%, гегпаіа пат Іак ігіеіот сЬѵаІ^с зі§: „йе тат йоЬгоййіеік? \г г^псЬ 
з\ѵоіеЬ, §йуЬу тпіе іезгсяе ^е^отойеі затеей* 

3. КоЬосяу йабко Озійэкі, роргяуві^^згу, геяпаі: зіузгаіет віоѵга ой СЬѵей- 
сгусЬі, ѣе Моігипа оЬѵіпіопа роѵіайаіа, скѵаі^с зі§: „4е ітойС, йоЬгойгіеік? 
тат тг г§кас!і зугоісЬ, §йуЬу ті уезгсге ]еі»о тойсі зате^оі^ (іо уеві тгіеІтоЬ 
перо уе§о тойсі МаІіАакіе^о). 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 398 - 


, 4. СЬѵейог гоЬосгу гегпаі рггувіадагу: зіувг^ <мі іопу зтеоуѳу, а копа 

СЪѵѵейогоѵѵа зіузгаіа ой Моігипу Щія оЪѵѵіпіопеу ро кііка гагу: „уак ѵіозу 
Ъ§Й 2 Іезв шіаіа па йіопі, Іо іу ш іеа сгаа Ь$й*іезг 8І§ йоЬгге тіаіа і сбгкі 
зѵоуеу гогрог 2 %(І 2 Івг.“ I Іе зіоѵѵа о ігаоёсі осі КогпіусЬу, уако ваша зіузгаіа 
ой Моігипу: „іе шат ітоёй ѵ? дагбсі, дйуЬу уевгсге вашего уедотойсі!* 

5. Ресеіо \Ѵаву1 бшайек, Іакгѳ рггуві^дзгу, гегпаі: згейзгу гѳ йѵоги г 
Іутіі Іийгші іакѵѵігуіогаті ѵіесгогет, гегпаіа рггейегап%, уако сЬѵаШа ш§ 
Моігипа Регузіа: „іе }иі ітоЗС ѵѵ г§каск зѵѵоісЬ, дйуЬу ті уезгсге вашего 
уедотойсі, іоЬут іуіко затедо Рапа Вода ЬаІаЪут зі$ ц . А со патпіе сіта- 
Ыа зі§ зата МоігипісЬа: „уак доіа йіой і\ѵо]а, іак доіо і сгузіо Ъ§Й 2 Іезг 
8І§ тіаі“. I ро кііакгоб гагу сЬѵаІіІа зі§ па тпіе. 


Коп^еззаіа йоЪгого оіпа іедіе оЪхюіпіо пе} Моігипу: 

2егпа1а: „йиіат ѵѵ Рапи Води і ѵѵ у'едотобеі і ѵѵ ішоЗС, Ьуіе па тц тіе- 
зщс зіѵіссіі, а дѵотгіу коіет оЪкеп Іо Іут бѵѵіайкот тбѵѵііат: „розуіаіат 
вупа йо ОсЬтаІкоѵѵа, гЦй уезІеЗту, о Іийгі о ѵѵуѵѵой Іеп і гаѵѵйапіе Іе, і 
Ъоу§ зі§, геЪу Іат зупа піе гаіггутапо*. То іезгсге гегпаіа: „сЬоб зі§ рггу- 
гпат сЬоб зі§ пі гпат, уеЛпакоиЬ тпіе гдіщс и . 


А ропіеѵѵаі Іаг оЬѵѵіпіопа Моіпта Регузіа піс па йоЪгоѵѵоІпусЬ копіезза- 
ІасЬ піе гегпаіа, а йо\ѵойг%с Зѵѵіайкбѵѵ рі§сіи уигатепіет роіѵѵіегйгіѵѵзгу, і 
йоѵѵойг% віе а апкоги іайпедо, — рггѳіо з%й тауйеЬигуі Кггетіепіескіеу вка 
гц]е оп$ Моігипу па копіевзаіа когрогаіпе, йіа зкиіесгпобсі то^кзгеу, рггег 
тізігаа зягедо, Магсіпа Кггуіайакіедо, і гйаѵѵа. 

Копрез 8аіа когрогаіпе іедге Моігипу. 

2а ріепѵзгут росцдпіепіет піс піе гегпаіа, Іуіко Рапет Водіет бѵѵіай- 
сг%с зі§: „сгагогѵ каЛпуск піе гпат і піе тбѵѵііат о ітобсі, іуіко ріоікі іо 
ѵовгувіііо г КогпіусЬу". 2а йгидіт — Іог зато. 2а Іггесіт росіфдпіепіет Іог 
зато. 2а ріепѵзгут рггусіЗпіепіет одпіа: „піс а піс піе \ѵіет“. 2а йгидіт: 
„піе гпат іайпусЬ сгагблѵ гі ; і Іггесіт: „піс а піс йо сгагбѵѵ піе гпат зі§, 
сЬоб тіе гріесгсіе і геіпісіе — піе рггугпат зі§. 


В§й%с па копіеззаіасЬ когрогаіпусіі оЬѵѵіпіопа МаІѵѵіусЬа Моігип», Регузіа 
ргеегѵѵівкіет,. ѵѵйоѵѵа, роййапд ѵѵіеітойпедо уедо тобсі рапа Ёикавга ^е^о 
МаІіПвкіедо, сгеЗпіка ТѴізкіедо, зігопу сгагойгіеузіѵа, о кібгут зата гегпаіа 
рггсй Ьіаіодіоѵѵаті іак ѵіеіи, іако риег іпкѵігусу% рорггузі^оп^ сгіегеск 
дозройаггбѵ озіайІусЬ, в§йгіѵусЬ і дойПусЬ, а рі%4а ѵѵйоѵа СЬтѵейога Ког- 
піуска, СЬѵѵейко Воуко, йабко Озійзкі, гоЬосгу СЬѵейог, \Ѵаау1 Ресеіо, гда- 
йгаі%с 8І§ зіоѵѵо ѵ віоѵо ѵгейіид іпкѵѵігусуеу пііеу орізапеу, гѳгпаѵвгу Ш 
оЬшпіопа Моігипа: „іе тат 8\ѵоу§ ітоЗб йоЬгойгіеук§ ѵг г§касіі, уезгсге дйуЬу 
тпіе- затедо уедотобсі", а гѳгпаѵгзгу па йоЬгоѵѵоІпусЬ копіеззаІасЬ' рггей 
паті ихг$йега і са!% дготай%; „сЬоб зі§ рггугпат, скоб піе рггугпат, (о 
уейпакоѵо тпіе гдііцб а , — со ту з$й тауйѳЬагуі Кггетіешескіеі гпгаіуѵгзгу, 
ѵѵейіид оріпіеу Захопи МауйеЬигзкіедо і іпкѵѵігусуеу рорггузі^іопеу, рггеіо, *а 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 399 — 


Ц тгіп% і дгогвпіе па ттіеЬпойпусЬ ісЬ товеібтг аѵоіск рапбте до1й<одяе,|6іУ, 
вкаяцету дагдіет кагаб, Іо уезі тіесгет 8сі%б рггег тізігга зѵедо риЫісг- 
педо, Магсіпа КггуйаАвкіедо, дпіа іедупазіедо Іедой тіезі^са. 

Книга Крсмснецкаго машстрата , Л? 1968, годъ 1729—1734 , страница 56. 

35 . 

1731, февраля 28. Приговоръ Варенаго замковаго еуда о взаимныхъ оскорбле¬ 
ніяхъ между дворянами Галииноиимъ и Новосельскимъ. 

Новосельскій почалъ поводъ, къ враждѣ, похвал ядсь, что онъ ногъ би вступить въ 
любовную связь съ женою Гальчинск&го, причемъ съунѣлъ бы усыиить подозритель¬ 
ность нужа посредствомъ порошка чемерицы. 

Аппо 1731, діе 28 РеЬгиагіі. 

Мі§дгу рп. р. Вагуііт Кочуовіеівкіт, ромгодет, г іедпеі, а игодгопут 
Іт р. НгеЬогут НаІсгуЛвкіт, рог\ѵапут, г йтиді^ зігопу, вргаѵа до з%ди 
зттедо гавгіа о (о: ій рп. р. Наісгуйвкі, рогѵапѵ, вгаЪЦ тгусі^С д§Ъ§ рапн 
Коѵозіеізкіети, а Іо г Щ гасуі, йе рап Когговіеівкі ровцдаіі іощ рогѵапѳ- 
до, тб\п%с: „йе ддуЬу рапі Наісгуйзка іегагпіфга чѵ РороѵсасЬ тіезгкаіа, 
ретепіеЪут озгикаі уеу т§йа, і сгупііЪут г пі% Іо,, со ті зі§ родоЪа, а до іедо 
даІЬуш ши сгстіеггусу е рггургаѵсаті , 4еЬу оп о пісгут піе ѵіедгіаі*. Так 
ві§ Іеду доѵіедгіаі р. Наісгуйзкі, роѣу згикаі эрозоЬи до ротзіѵ, рбкі піе 
рог$Ъа1 рапа Коѵозіеізкіедо. 

8%д Іеду Іетавшфгу копігоѵагѳуі вігоп оЪудугбсЬ ігувіисЬахшу, уедо тюбе 
рапа Наіегуйвкіѳдо ѵіппут ЬуС иямуе, і га Ьакоѵу ніепаІейуЬу роэі^рек, га 
рогапіепіе рапа Ношзіеізкіедо, оесиііка газЦріС і идодліб роѵіпіеп, йеЪу 
р. Иоѵозіеізкі Ьуі гадо^опу; га росг піопе га8 ѵіоіепсуе і Ьаіазу піезіизгпе, 
уедо тойС рап НаІсгуАзкі па гатек, аііаз з$до\ѵі зчѵети, дггуѵѵіеп РоІЗкісЬ 
15 ро рггесгуіапут декгесіе гаріасіб ротѵтіеп, -тос$ піліеізгедо декгеіи. 

Книга замковаго Барскаго суда, № 5684, годъ 1731 — 1732 , листъ 36. 


36 . 


1731, апрѣля 30. Обвиненіе въ чародѣйствѣ мѣщанъ Хильневичей мѣщаниномъ 
Леончикомъ, утверждавшимъ, что Хилькевичи подбрасывали соръ на его дворъ, 
съ цѣлью причинить ему вредъ колдовствомъ. 

Бгіаіо ві§ па гаіішга шіаеіа уедо кгбіеѵезкіеу гаойсі Кггешіейса, 1731, діе 
20 Аргііів, рггед з&пеіпуті: Вагуііт Раѵіоѵісгет, Іепічѵоііет, Теодогет 
Іегогоіітсет, Ьогтівіггет, Зетіопет Такіеіехгіегет, Ъогтізіггет, Іапет 
Магсгепкіет, Ьеопіут, Мікііо — гаісаті, Магсіпет 2асЬагсгукіет, рггу- 
зі§йпут. 

IV аргаѵгіе аксуеу ті§дгу зіаигеіпуті: Іапет, Ьеопсгукіет, акіогагаі, таі- 
йопкаті рѳгоопаіііег, а рогтгапуті; исгЗсіѵг$ ТгоеуеЬд, СЬі1кіетсяот%, мгдожф, 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 


400 - 


іийгіей Бетіацет, зупет, регвопаіііег, а іо гаііопе рогяисепіа зтіесіа в Лоти 
СЫІкіетеісготе рггег сбгк§ те ІесіесЬ йтеапайсі; а йе йотеіѳйгіатезгу ві§ таіка 
ТгосусЬа, іейу и ітіесіе яаЬгаіа в. дгипіи і родшгка зІатееіпусЪ акіогте, 
те сгут зігопа рогтеапа зиЪтіііціе зі§ саіут йотет ойтеіеЗС ві§ уигатен- 
іет — уако г зтеутеоіі роггисопе Ьуіо бтіесіѳ, а піе кайпед патту а сваго- 
йгіедзігѵа каЛпедо. 

84А іейу тауйеЪигвкі, копіготеегауеі зігоп ѵувіисЬатезгу і опе йоЬгге теу- 
гогитіатезгу, гегтеаіа зігопіе рогтеапеу іигашепіеш ойтеіевб зі§ ро Рггетеойпеу 
-вівйхігіі тее вгой§,—уако піе х патотеу апі «Ца йсЙвусЬ йусЬ исгувкоѵ Ьуіо 
роггисопе; а га пасЬойгепіе Йо йопш Шпиава зіаѵеіпв^о акіовоте і га піе- 
исгвсітее розіікотеапіе іопу акіога, — іейу іегаг іпзіапіу рггергозіе і теукіайу 
ргатепе па^гойгіе акіоготеі; а йе зігопа оЬоуа піе та]%с рггедгойгопе^о ро- 
йтеогга, іейу ротеіппі ріоі розіапотеіе зоЬіе гоЬороІпіе. Со тезгузіко зігопу 
тау% исгупіС оЫуа, зрггесітеіепіи зі§ (Іекгеіи піпіеузге^о рой теіп% дггутеіеп 
сгіегесЬ па игг%й саіу тауйеЬигзкі, — тосо йекгеіи пакахиуешу і зітеіегйга- 
ту. Тейу зігопа рогтеапа, піе копіепіи^с зі§ Лекгеіет, а іо йе ше гатейа- 
теаіі іусЬ зіоте, ой кіогусЬ ушгашепіет іакйе скс%с ойтеіШ зі§, і ргозйа о 
арре11асу%, кіогут $%й іеі арреііасуі геятеоЫ йо іегтіпи пагвашше^о і хе- 
гтеаі*. Збжі Маііпотевкі, лѵоуі ййейгіегпу Кггетівпіескі. 

Книга Кременецкаю магистрата, Л? 1968, годъ 1729 — 1734, страница 103. 


37 . 


1732, Іюля 14. Жалоба мѣщанъ Етяевичовъ на мѣщанку Анастасію Залѣссиую 
о томъ, что она, состоя съ ними въ тяжбѣ, публично похвалялась, что можетъ 
посредствомъ чародѣйства лишить ихъ жизни и здоровья. 

Бгіаіо зі§ па гаіизги тіазіа уеесо кгоіетезкіеі тобсі Кгготіейса, 1732, йіе 
14 йиііі, рггей зіаѵеіпеші: Теойогеш Ригакіетеісгет Ьогтізіггеш, Теойогет, 
йегогоіітсет, йапет Магсгепкіет, Ьеопіут, Мікііо—гаусаті, Авйггеует Ра- 
теіотеіегет рггузі§йпут. 

8іапоѵзгу осгетеібсіе рггей игг^йезп і акіаті тадйеЬигзкіеті Кггетіе- 
піескіеті зіатееіпа Ьийтеіка Айатотеа йеікіетеіеготеа, пошіпе т§га зтее^о рго- 
іѳзіці%с 8І§ зоіеппііег парггесіѵко таоосЬі вттоуеу. гозЩ%сеу ѵйотеіе ро <дси 
зтеоіла гтагіут, Апазіагуеу 2а1езккд зесипйо ѵоіо, кібга, сІшаЦс зі® і уеагсда 
дгог%с, іакіго зрозоЬет: тіатезгу гаріз па ртипі ретепу ой о,)са зкге^о йѵі^іеу 
раюі§сі ѵ ровади, іейу іаг тасосЬа иріегаз^с зі§ те іеп ^гипі і рогутеаі^с 
йо йтеоги, те егут сіітеаіас зі§ риЫісе ргвей Іиййті па §овройгіе а 8то1а: 
в гет ріеггѵзгу йатезгу роге? Айагаотеі— гасЪог.огса ! , дгиді йатевгу — г@к$ гіа- 
таі , а уак іггесі йат рогеі, іейу іий згу)$ еіатіе 11 ; і піе ^%е ві§ оегечгй- 
сіе, уако зіѵзг^с исгйсітеу Аіехапйег Кіітсгик гехоаі, і рову!ч%е віаювіпево 
Апйггеуа Ратеіотеісга рігузіегперо йо Еіітсгика і гуйотекі ЗгоіісЬі івй зато 
гехпаі: „уезгеге залп§ Айатоте§ Ъ^йгіе кгдЫіо і Іатаіо и . Со ргоіевіапсі таі- 
йовкотеіе, рггезіг 2 евау%с гйготеіа еі иііегіогіз ѵііае зиае, ргоіевіотеаіі зі? ііе- 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 




г 


— 401 - 


гшп аЦие ііегит парг/ест тасосЬі зѵоуеі; со ]еаі гарізапо <і1а раті§сі і 
гдапіа йчѵогзкіе^о га дгіеггаѵгу теіеітокпедо тойсі рапа Апіопіе^о Кгги- 
скіедо, дгіегка\ѵсу Кггетіепіескіедо. 

Книга Кіеменецкаго магистрата, Л? 1968; годъ 1729—1734, страница 186. 


38 . 


1732, октября 1. Дѣло по обвиненію мѣщанки Анны Дембской солдатомъ Сте¬ 
паномъ Гембаржевскимъ въ томъ, что она причинила ему болѣзнь, развѣшивая 
на его заборѣ каное-то истертое зѣлье. 


Ріе 1 ОсІоЬгів, 1732 аппо. 


Ка иг 2 §йгіе таудекигуі РиЪіе&зкіеі, рггеде тп%, Ріоігет Апіопіш Рі%4- 
коѵгзкіт, тео^іет пиудеЬигуі, рггу ЪуЬпойсі рапа Гптсізгка Кгизгѵѵіскіейо, 
1ап(лгоу1а, ті§дгу Біеіапет С§Ъаггоѵэкіт, гедітепіц хаткоѵѵе^о коіпіеггет 
г іедпеу, а Аидггеует Р§тЪзкіт і коп% уедо Апп%, г рггедтіебсіа Зигтіскіе- 
р;о «Ъуѵаіеіаті, г дгиріеі зігопу, о ройедгеепіе і іптЫуиі§ осяагоюапіа Лоти 
ёіеіапа (1§Ьаггомг8кіе§о і рдо затедо рггег Апп§ Апдггеуа Р§Ьзкіе§о коп§ 
ягоіаті, адііоиѵаіа зі§ зргатеа іут зрозоЬет: ік уакоЪу, уик Чети піедгіеі 
кііка, таіка Апдггеіа РдЪзкіедо, а йѵіекгиска гопу уедо Аппу, ітіепіет 
Текіа, гаѵтоіаѵѵзгу рггег р4оѣ гопу Зіеіапа Ст^Ъаггоѵзкіево, іе ібгтаііа щ- 
ггекіа: „Нарко, піе ѵудау іпі§ г Іе§о зёкгеіи, пиуа зупоѵуа Аппа НиЫа гіеіе 
г па ріоі роЫаЛІа од Ітѵе^о доти, а піе кіадіа од коягаіоѵе^о*. Те зіояг 
Нарка копа О^Ьагготезкіе^о розіузгаѵзгу, т§кош зѵѵети ЗіеГаиоѵі (і^Ьаггоѵ- 
зкіети ороъіедгіаіа, кЬбгу теідг%с гіеіе ро ріосіе гогіокопе, Іидкті оЪтодІ, 
о$тгіадсгаі%с зі§ піеті, а роіут тдг%с зі§ зІаЬут па сіеіе, а рггег піедгіеі 
зіедт, уако роуіада, піе тодцс рггузс Ло зіеЫе , зизрікще па Апп§ Апдггеуа 
Р^Ъзкіедо коп§, іг г окагуі іе§о гіеіа па ріосіе од доти іе§о рок!адгіопе§о 
еЪопуе; ѵ сгут, га гіесепіет г\тіеггсЬпоЗсі гаткотееі, рггурогчѵаі Апп§ 
Апдггеіа Р§Ьзкіе§о коп§ \ѵугакопу ЙІѳГап О^Ьаггоѵзкі до з%ди та^деЬигуі 
РиЬіейзкіеі- 

8%д кеду тіеізкі РиЬіейзкі таудеЪигзй, рггу зіапоѵіепіи зі§ зігоп оЬо- 
дтгбсЬ, Іак Зкеіапа О^Ьаггоѵзкіе^о, аккогоѵеі, іако Апдггеіа Р§Ьзкіе§о і 
копу іе^о Аппу, оЬкаІоѵапеу, гѵака^с копкго\ѵегву§ гаі^дгу піеті, іпкѵігусуі 
г іидгі Зіеіапа С$Ъаггоѵзкіе§о, кіогеті оіжодгіі гіеіе ро ріосіе гогіокоре 
рггег коп§ Р§Ьзкіедо од доти іедо, тѵузіисііаі. Ро \ѵуз!исЬапеі г ѣусЬ Іидгі 
іпкягігусуі, піе то^с тіеС г піск докитепіоѵ? о зизрісуі сгаготепісіѵѵа па 
коп§ Апдггеуа 1)§Ьзкіе§о рггег Зіеіапа О^Ьаггоѵзкіе^о, коіпіегга, ѵгшезіо- 
пеу,—пакагаі зіатѵіс іак 5ѵіекгисЬ$ Аппу Апдггеуа Р§Ьзкіе§о копу, ітіепіет 
Тек1§, іако і коп§ 0§Ьаггоѵзкіе§о акіога, ітіепіет Нарк§. Рггу зіапотеіепіи 
зі§ Іуск оЬодѵгосЬ и 8і}ди, Нарка копа Зіеіапа ОеЬагго\ѵзкіе§о паосгпіе бѵіе- 
кгге копу Апдггеіа Р§Ьзкіер:о, ітіепіет Текіі, дотатеіаіа ІогтаІіЬиз: „ке 1у 
тпіе Іе зіоѵта тоѵііа: Нарко, тоуа зупоѵа роііикіа гіеіе, і піе роіокуіа па 
ріосіе од котѵаіа, іуіко осІ Ітееро доти па ріосіе гогіокуіа, йіс ѵѵудаі ті§*. 


1,2 


26 

Оідііігесі Ьу 


Соо^іе 



— 402 — 


Слеши 'Гекіа, вѵіекга Аппу, Апбгге^а В§Ьзкіе#о гопу, пе^ц)%с іо, шуггекіа: 
„іе іа піе тбмгііат іусЬ вібѵ, аіе іуіко іе іебупіе: іе пнуа вушта Ііикіа 
догсеусе йіа йгіесі^сіа зіѵедо скогедо “. Ко сгеро і Аппа Апбггеіа Б§Ьвкіе§о 
іопа ивіатгісгпіе рггеб 8%бет а11е#оѵаіа ві§ і ехкигонгаіа, іі догсгусе (На 
скогедо йеіещсіа роііиківгу, ге зигоюа Ьуіа, говіогуіат ро ріосіе (На ісу- 
зскпіепіа. Иа со догішіе роб витіепіет іак опа, іако і іеу т^іАпбгге^ Б^Ъ- 
8кі виЪтіііоѵаІі ві§. 

8%б іебу ѵ іеу зргаѵіе ѵгузіисЬаѵзгу копіічтегвуі і оп% боЪгге ѵугогп- 
тіатту, ропіеѵаі іабпе^о бокитепіи віивгпе^о Зіеіап О^Ьаггоѵвкі, акіог, 
ки визрісуі осгагоѵапіа іе§о вашего і боти ^едо парггесіѵ Аппіе іопіе 1>§Ь- 
вкіе^о, оЪіаіочѵапеі, апі г 1иб2і апі г іабпуск рггусгуп піе ргобикиуе, і 
ІиЬо Зѵіабкі віангіі, іебу сі іуіко іо рггугпаіі, ге ѵібгіеіі уакзей гіеіе роііи- 
сгопе а ро ріосіе гогіогопе, — іак бесубще: аЬу Аппа, Апбггеуа Б§Ьвкіе#о 
гопа, об виврісуі сгаго\ѵпісі\ѵа іигашепіет ві§ обшобіа нг і§ гоі§: іако піе 
іпвге гіеіе іуіко §огсгус§ 61а скогедо бгіесі§сіа ііикіа і піт втаптаіа; уако 
піе па іабпе сгагу і гіе ггесгу па ріосіе об боти Зіеіапа О^Ъаггоѵзкіедо 
гогкіабаіа, іуіко аЬу іа догсгуса ѵувсЫа. Тибгіеі, аЪу Текіа, йтеіекга Аппу 
Б^Ъвкіедо іопу обрггузі^діа \ѵ іеп вровбЬ: іако піе тбѵііа іусЪ вібѵ: іе ву¬ 
шта тода гіеіе ііикіа і піе кіабіа об боти к(та1отѵедо іуіко об іѵедо, 
піе ѵубаі ті§,—аіе іе згсгедбіпіе: іе зупста пнуа догсгус§ ііикіа 61а сігіе- 
сі^сіа вѵедо скогедо. Те іигатепіа з$б па бгіей іггесі ргаевепіів, іо уеві 
па рі$іек гасЬо\ѵще. А ро лѵукопапуск .іигатепіаск Аппа, іопа Б^кзкіе- 
§о, об виврісуі іаконуск ѵоіпа говіапіе г й\ѵіекг$ вѵо^% Тек1%; зігопа гав 
акіогоѵа, Віеіап О^Ьаггоѵзкі, га оіцексуд, іеу виврісуі Сгаічтпісіѵа Апп§ 
Апбгге]а Б^кзкіедо іоп§ і Апбгге^а Б§квкіедо ватедо рггерговіс роѵіппа 
Ь§бгіе, тос% бекгеіи. \Ѵебіид іедо бекгеіи вігопа рогѵапа доіоѵа Ьуіа до 
мгуреіпіепіа уигатепібѵ па огпасгопут іегтіпіе, аіе вігопа акіогоѵа іег уи- 
гатепіа копдопоѵаіа. 

Книга Дубенскаго магистрата, Л? 1343, годъ 1719 — 1749, листъ 74 


1733, января 25. Приговоръ каптуроваго суда Подольскаго воеводства, осуж¬ 
дающій 12 человѣкъ крестьянъ на смертную казнь и на крѣпостныя работы 

за разбой. 

Между прочимъ опредѣлено отдать подъ судъ мать троихъ изъ приговоренныхъ за то, 
что оиа оказала помощь предпріятію сыновей посредствомъ какихъ-то заклинаній. 

Асіиш іегіа 5 рові іезіит вапсіае Адпеііз ргохіта, аппо 1733. 

Іпіег тадпШсит 8іабпіскі еі віаіиепбов сотрагіііо иі вирга. бибісіит 
іеггевіге Робо1і*е, рові ебисіав ііадие іпдиівіііопев вирга іпсоггирііопет іев- 
ііит рег депегозит Апіопіит Рискаівкі сотргоЬаіав, аб Іесііопет еагипбеш 
сопбевсепбіі, диікив Іесііз еі рег отпев сігситвіапііав ехатіпаііз, диопіат 
іат ех сопіевваіів ІіЬеге беровііів Іисиіепіег ргоЬапіиг ІаЬогіові баско Тпуап- 
сгик ех оссавіопе абешрііопіз іипбогиш агаііііиш, аб сават рові поЬіІет 


ОідШіесІ Ьу клоодіе 



— 403 — 


Тегіескі йегеіісіогига, сит оііт ІаЬогіово Озіар, айѵосаіо Койусапепзі, сои 
Іепііопез й^иепіаззе, ІаЪогіозиз Рейог Тго^аи іпеагсегаіиз тейіаііопет ргае>- 
Іепв&т йііо зио шіегйіжіззе, іто звере заеріиз еійет Озіар, айѵосаіо, іпіег- 
{есііопет тшаязе; Гейог Коіоту^ес іпеагсегаіиз, Мікоіа РагоЬек, Ішп \Ѵай- 
ко, Шк<Яа депег равіогіз, еі Заѵка, ]ат йетогіииз, 8етеп, Й\ѵап еі Мікоіа 
Ігез ^еітапі, айЫЫіа диайат іпстіаііопе а таіге зиа, Йе Ъопіз Нгупйтсе, 
ашю іттейіаіе ргеіегііо 1732, Йіе попа Аргіііз, посіе ргоіппйа, сазат ІаЬо- 
гіозі Озіар, айѵосаіі Койусепзіз еі Апазіазіаѳ СгосМогоѵгаа сощи&ит іггиіззе, 
еозйеищие яесиге сиЬапІез тетогаіиз Рейог Коіотуіес ІаЬогіозит Озіара 
сизрійѳ рег ѵагіа согрогіз тетЬга сопіойіззѳ, сариі е]изйет рег герѳіііов 
ісіиз сгийѳіііег ашроіаззе, ресіиз, татШаз сопсизвіззе, ІаЬогіозае Апазіазіаѳ, 
еріайет сопзогііз, ѵегіісет саріііз сит ігасйопе оззіит сопсизвіззе, іп тейіо 
вріпае йогзі тіпиз іпЯіхіззе, Іаіиз іпіег созіаз сизрійіз аіщиоі ѵізіЬиз сопіо- 
йіззе, еі иітоздие шуи^ез сгийеііззіте е ѵіѵіз зизіиііззе, ай ехігетит сог- 
риз ехзапдие Апазіазіае Ѵ7<уІоѵа сіпеге еі сагЪопіЬиз сопзрѳгзіззе, розі ра- 
Ігаіипцие зсеіиз пеіапйит іп йото Рейога Тгоіапа сгетаіит роіаззе еі 
тапиз еойет сгетаіо Іаѵіззе, гез ѵагіаз іпіегсеріззе еі йерг&ейаззе, ІаЬогіо- 
308 Ьезко 8іайпік, Кика, МісЬа^о Тго^апсгик еі Йаско Тго^апсхик Ііееі іп 
рагіе зсітегіпі, сигі® поп йеіиііззе, іто іпіег зе сеіаззе. Ргоіпйе рипіЬіІез 
отпев еі уиійет: ІаЬогіозоз Рейога Тгоіапа сарііе ріесіепйит, Рейога Коіо-' 
тууса, Мікоі§ РагоЬка йе Ьопіз Койуста, \Ѵаёка, Шкоі§ депетт РазІисЬа 
Зетепа, Ыапа еі Шкоі§ Ігез дегтапоз ѵіѵоз йііапіапйоз, еі рег рагіез раііз 
аШ&епйоз, рег риЫіситупе тіпізігит ехеуиепйов, еі, иЬісипдие герегіѵі ро- 
Іегіпі, сарііѵапйоз йесіагаі, еі ай ^ийісіит сіѵііе рго аііепіапйіз ргаетівзіз 
гетііііі. йат ѵего Ьезка Зіайпіка, Рик^, Місііауіа еі Йаска Тпуапсхика ай 
риЫісоз сагсегез ехегсешіозуие ІаЬогез сігса Гогіаііііипг Сашепесепзіиш рег 
зраііит ипіиз аппі сопііпиапйоз аззі^паі, еі Іат сігса іпдгеззит, уиат е^гез- 
зит, сепіит йізШтз согат сапсеііагіа сазіі^апйо зепіепііаі. Оиопіат ѵего 
таісг Зетепа, Ігсапа еі Кікоіу іп Ъопіз Нгупіоіѵсе соттапепз, (аиіогаіит 
диосШат Шісііит /гіігз зиіз ргаеЪиіззе йесіисііиг, ргоіпйе, зизрепзіз еі соп- 
зегѵаііз ^иізіІіопіЪиз, йесегпіі, ^иа^епиз рагз асіогеа рго зіаіиіііопе тето- 
гаіае ѵеіиіае огйіпагіа .іигів ѵіа а§аі еі ргозециаіиг. 

Книга каптуровыхъ судовъ Подольскаго воеводства , И? 3645 , годъ 1724 — 
1737 , листъ 54 на оборотѣ. 

40 . 

1733, мая 7. Жадоба дворянъ: Стефана и Ѳеофилы Верповсаихъ на дворянъ 
Луку н Анастасію Ярмолинскихъ о томъ, что они причиняютъ истцамъ разныя 
обиды и, между прочимъ, похваляются причинить имъ смерть посредственъ 

чародѣйства. 

Воки 1узі%с зіейтзеі Іггуйгіезіедо іггесіедо, тіеві%са Ма^а зіойтедо йпіа. 

Ка игг^йгіе $ТосЫат ѵ хатки ^ецо кгоіеѵзкіе^ тоЗеі Оѵгискіт, рггейе 
тпц йапет Шететкгускт», ѵісезгедепіет і патіейпікіет ргоіипс дгосЫат 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 404 — 


бѵгискіт, і хі^даті піпіеізгеті, дгосШаеті Оѵгискіеті, сотрагеиз регата* 
Іііег игой/опу уедо тойС рап Зіеіап Яиз/сгепко АУегро^вкі, зігут і игойаоаеу 
уеу тойсі раш Теойіі Еокоѵакіедо \Ѵегроѵвкіе^, таікопкі етгеу, ішіешет, 
рггесіѵко игойгопут ісЬ тойсіот р&пот: Еиказ/олѵі і Лпавіагуі КоЪуІійвкіе- 
до Йагтоіійзкіш, таікопкот, зоіеппііег йѵгіайсгуі і ргоіезіоѵаі аі$ ѵ Ьеп 
пікеі орійапу врозбЪ і о іо.- ік ісЬ тойС оЬкаІоѵапі, озоЫіѵіе вата рапі йаг- 
тоізка, Ъ§й%с йо изІатгісгпусЬ кібіпі, піеѳпазек ті$йгу врокоупуш з^зіейг- 
іѵеш і ѵгіоіепсуі рггугѵѵусгаіопа, тау%с Іек роЫакапіе ойЬгасі вѵоісіі, рггей 
іуш пеіапйа зсеіега рореіпіа^суеЬ, шѳроуейпокгоС па чаей \Ѵегр§, йоту ісЬ 
тойсібѵг рапбѵ йагтоІвкісЬ і \Ѵегротгзкіс1і, сит ѵагіо агто^ит дѳпеге па ~ 
^екйка^оусіі, і йаіеу ѵг піе изЦ)%с гатшдіойсі, со гаг па йот сотра- 

гепЬез ѵіоівпіег паЪіеда, йгг\ѵі і окпа ѵ ігЬасЬ ѵуЬца, ргоіевіапібѵ віочгаті 
піерггузіоупеті, Ьопогоѵі згІасЬескіети «іеісе згкойгцсеті, Іа^е, Ьвзгіа, Ауі- 
іатиуе, гіойг^зіѵѵа (сгедо підйу йокагаС піе токе) гайгуе, со токе тіес ай 
па саЬ(. ѵѵіей кггусгу, гбкпе каіишпіе, парайсі теутузіа, рггей гбкпеті Ішікші 
Ьопог згсгуріе, свагоЛгщНхсет піегуи'іс і геукогяепіс ргяескгсаіа щ, піт гай 
(о пазЦріС токе, вата озоЦ внгоде і Ьгасі вѵусЬ, гаЬісіет дйгіекоЬгіек зро- 
Ікаѵзгу ойдгака, ож> гдоіа иіегпойпе, сгази ргаѵа іпктлгусу% йоѵіейгіопе, 
рореіпіа орргезвуе; пайіо ^ев/сге, зтшп іасіит іп аііоз геіогциепйо, Шісііе 
рггег ро/ѵу загоне ісіі той(- оЬкаіоѵѵапі ргоіевіапібѵ орівіод, рипкіа піергаіг- 
Йгіѵе йокіайа)%, йо згкбй і ков/ібѵ ргаѵпусЬ рггургоѵайгау^. О со ѵвгузіко, 
иі ргаетіззит езі, ійет іошрагепв зио еі потіпе циогит зирга ііегит ііе- 
гшіщие йѵіайсгцс і ргоіезіидес зі§, заіѵат гаеііогаііопет гозіаѵіі, і ргаѵгпіе 
о Іо сгупіб шегашесЬас йекіагочгаѵзгу 8І§, о рггуу^сіе уеу Йо акі рговіі, со 
і оіггутаі. і Зіеіап ІѴегроѵвкі. 

Книга іродсная Овруихии, зиписовая и поточная , Л? ЛѴШ, годъ 1733 — 
1734 , листъ 393. 

41 . 

1733, мая 17. Жалоба мѣщанки Екатерины Глоибовичевой на мѣщанку Елену 
Козицкую о томъ, что послѣдняя, въ досадѣ, что ея женихъ измѣнилъ ей и 
женился на Гломбовской, прокляла его и тѣмъ причинила ему смертельную бо¬ 
лѣзнь, похваляясь притомъ, что онъ скоро умретъ. 

Асіит Сатепесі Ройоііае іп ,)ийісіІ8 ргосопзиіагіогит сопзШогит, заЪЪаіЬо 
розі йотіиісаш Ехаийі ргохіщо, аппо Ботіпі 1733. 

Мі^йгу зіаѵеіпц КаІаггуп% ШотЪо\ѵіс 20 ѵ%, тіезгсгЦ КатіешесЦ, ѵ 
авзузіепсуі рапа МісЬаІа (іійіа, акіогка, озоЪійсіе, а зіаѵеІп% Не1еп% Куте¬ 
ку, ѵйоѵ$, тіез 2 С/к% Катіепіеск^, рогѵапц, Шйбт овоЪійсіе. Ргоропохгаіа 
акіогка, ік рогѵаиа /. т§кет ^е], уезгете уак Ьуі тіойгіапет, тді^с уаіщй 
рггуіакй сгуіі копкиггепсу%, ке піе аіе Іегагпіеузг^ ак!огк§ роді га шаЬ 
коик§, гага/ ро з/ІиЬіе рггей гбкпеті Іийкті таікопка акіогкі рггеШпаіа і 
іке піеЛіидо гус та оЛ1сагуюаІа\ іакок Іегаг гозіауе Іеуке акіогкі таікопек 
па йтіегіеіпут Іоки. Рогѵаиа ойроѵіайа, ік Іо ргаѵйа, ке до рггекіішйа, 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 406 — 


Ъо аЬѵа піе йоіггутаі, рггег кііка Іаі и\ѵойг%с і сЫеЪ іеі $ейг%с, іп- 
пусЬ копкиггепіоѵ г іедок окагуі ириЗеіІа, аіе зіакойсі іедо піе іеві кайп% 
окагу%. 

8%й піпіе]з 2 у ЬигтІ 8 іг 20 ѵ$кі, гайгіескі, К атіепіескі-РойоІзкі, аігоп еопіго- 
ѵегауі ѵузіискаѵагу, роіггеЪп% Ъуйк игпауе ^иігусу%, кібг% оЬіейѵіе зігопу 
пту% ѵургоѵѵайгіс па рггувгіе 8%йу, рой іегтіпет гаѵііут. 

Книги Каменецъ- Подольским магистрата, годъ 1729 — 1734 , Л? 4464, 
листъ 264. 


42 . 

1736, марта 2. Приговоръ Барскаго замковаго суда по дѣлу между дворвнамм 
Самуиломъ Галуэинснииъ и Иваномъ Кнышемъ-Лопатинскимъ о покражѣ вола и 

о чародѣйствѣ. 

/ 

Бгіаіо зі§ ч гашки Багзкіт, гоки Райзкіе^о 1736, тіезі%са Магса 
2 йпіа. 

Мі§йгу згІасЬеіпут йапет Кпузгет-йораіуПбкіт, акіогет, г іейпеі, ово- 
Ъібсіе, зѵоіт і йупбѵ зѵѵоісЬ ітіепіею, ргасоѵпіут ТгосЬітет Ршкавгепкет, 
Кпузготеут 2 І§сіет, ііійет акіогет, \ѵ йоЪгасіі НаІигійсасЬ тіезгкаі%сеті, а 
игойгопут іт, р. 8атпе1ет Мікоіауепкет Наіигійзкіт, йбЪг ѵгаі Наіигіпіес 
реъіпеі сг§йеі йгіейгіеет, рогѵѵапут, г йгидіеі зігопу, зргаѵа і аксуа йо з$йи 
риікотіікоѵзкіедо і екопотзкіедо огйупасуі Вагзкіеі, ті^йгу зігопаті гасЪо- 
Й 2 %с%, ч пііеу орізапу зрозоЬ і о Іо: ік зігопу оЪейѵіе, іак акіоготеа уако і 
рогѵѵапа, ѵггауегапе рогайа\ѵа1у зоЬіе каіишпіе. - 

2асгуш вай риікомгпікоѵзкі і екопотзкі, копігоѵогзуі ѳігоп оЬойиосЬ 
ѵувіискаѵзгу, пакагиуе зігопіе рогѵапеі, Іо уеві игойгопеши іт р. Затаеіо- 
ігі Мікоіауепкот Наіигійзкіети: аЬу Зѵіайкбѵг віагусЬ, Ушигу дойпусЬ, па 
ропіѳйгіаіек рггузгіу, іо іезі па йгіей 5 тіезі%са Магса ѵ гоки іегагпіеі- 
згут, 1736, рггурайау%су, о гайапіе Кпузгоѵі, копіе уе§о, зупот і гі§сіоѵ?і 
ТгосЬітоѵі Кпузга, і ріегѵтети па ітіе \Ѵазу1оѵгі НетЬоз гі§сйті, \ѵей!и§; 
орівапусЬ рипкіот йо з%йи гергойиктѵапусЬ, рой Ьапісу% \ѵіесгп$ і §ггуч- 
паті гаткоѵѵеті, йоѵойгіі сгагу йіа Іерз/еі іпіогтасуі 8%йи эѵе^о, тос% 
піпіеізге&о йекгеіи. А ке па іеппіпіе чуіеу ѵугакопут зігопу оЬейѵіе зіа- 
пеіі, і бѵіайкбчг рогѵапа зігопа, іо уезі игой/опу іт. р. 8атие1 МікоОДепко 
Наіигійзкі, рог\ѵапу, теейіид йекгеіи эіаѵіі, гасгут гайозуС уийісаіо исгупіі. 
Іе гай ротіепіопу игойгопу ут р. Затиеі Наіигійзкі, ѵейіи^ ѵтуйапедо рог- 
тга вѵе^о, па 8%йу риікоѵпікоѵзкіе огйупасуі Вагзкіеі, па іпвіапеуц. зѵод, 
игойгопут ісЬ тобсіот рапот: ’ѴѴоусіесЬо^ѵі ЗіесхуЛзкіети, йоЬг Наіигіпіес 
реъгпеу С2§бсі йгіейгіеоѵі, йапоиі ІѴазіиіуйзкіети, Затиеіоѵі йапепкот На- 
іигійзкіети, йбгеіотп ѴГоісіесЬо^зкіети, йе асіи еі йаіа опеі зегпапеу геіа- 
суі'\г гашки Вагвкіт, гоки 1736 тіевцеа Магса 5 йпіа, рггег ораілше§о 
ѵгокпе^о Вагуіе^о СЬосІайзкіе^о, акіоѵ піпіеівгусЬ аррагуіога, огайапесгагу 
йѵгапа Кпузга зіагецо копіе і зупотеі ісЬ, па ітіе Вотапоѵі, и йоЬгасЬ На- 
ІигійсасЬ шіезгка^сут, га дшЪегпіі паіепегаз угіеітокпедо іт. рапа Зкотогой- 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 406 - 


зкіедо, сгейпіка Зтоіейзкіедо, у&коѵусЬ йѵіабко» добпеу тгіагу зкаѵіі, ке 
пакепсгав Ъуіі і зіузхеіі о щігц&іепіи свагбѵо и зіагеу КпузгусЬі і аупа 
Котапа, і Ьісіе опедо кайсгикаті, тоебіид орізапусЬ рипккоѵ, рггег ^т. рапа 
Затиеіа Мікоіауепка Нліигійвкіедо робапусЬ, і г§к% уедо тг1азп$ робрізапусЬ, 
зрічтабгіі; па ккогут іегтіпіе, ке Каузг зѣагу — Лап Ьоракуйзкі, ъ зупаті 
зѵгеті і гі§сіет, па ітіе ТгосЬітѳю, ротіепіопусЬ Зѵіабкбѵ іп ассеввогіо 
ехсуроѵаіі і па опусЬ піе рогѵоіііі, бадо гасу%, ке сі йѵіабкоугіе йѵіабсгуі 
піе тод%, ропіеѵак і опі чгебіид орізапусЬ рипккоѵ, рггег уедо товсі рапа 
НаіигіЬзкіедо робапусЬ, таі% іакодѵой ргекепзу%. 

Рггеко з%б, поп іпкгапбо іп содпікіопет ѵ кеі зргаѵіе, заіѵат адепбі ѵіаш 
2 Лапет Кпузгет, і.ощ уедо, зупаті і гі^сіет ТгосЬітет бо гогз%бгеша зі§ 
ті§бгу воЬ% ѵ з%басЬ іиЬе^вгусЬ гаткп Вагзкіедо гозкаігиуе; іп ведокіо теге 
ргіпсіраіі, зкгопот гозріегаб зі§ пакагще; а ѵ гозріегапіи кепке заб риікоѵ- 
пікоѵзкі і екопотзкі, иѵѵака^с бе ИЬега таіигас^ие беііѣегакіопе зігоп оЪо- 
бѵбсЬ копкптегзуі, кибгіек/аракггуѵзгу зі§ па йѵіабескѵа бѵоуакіе Л^бггеуа 
ЗосЬаскіедо, ек доібет ріегетзгедо, бе аски ек бака опедо ѵ гаткп Вагзкіт 
бпіа 13 тіезі^са БесетЬгіз гоки 1735, /е ТгосЬіт па ітіе, Кпузгбѵ хі§С, 
тіаі икгайС ѵгоіи ѵіазпедо игобгопедо уедо тойсі рапа Затиеіа Наіигійзкіе 
до, роѵкбгпедо йѵіабескдѵа кедок Л§бгге]а ЗосЬаскіедо сит ргосіатакіопе, бе 
аски ек бака опедо, бпіа 30 тіезіцса Сггибпіа гоки 1735, ки, ш дгобгіе хат¬ 
ки Вагзкіт гегпапедо, і г$ко ѵгіазп% оЬебѵіе йѵйабескѵа гпакіет кггука 
йѵѵіекедо робрізапусЬ, геЫатида роѵкбгпуш йѵіабескдѵет, ке Ьуі зкогитро- 
мгапу об игобгопедо рп, рапа. Затиеіа Наіигійзкіедо; ке кебу бекгек риікоиг- 
пікочѵзкі огбупасуі Вагзкіе] ео погаіпе иазЦріі бе аски ек бака е$из «гаткп 
Вагзкіт, гоки 1736, тіезіцса Зкусгпіа *30 бпіа, гараіггутгзгу зі§ пайѵібескѵа 
Л§бггеу& ЗосЬаскіедо со гаг ко іпзге, і ротіепіопедо ЗосЬаскіедо па когро- 
гаіпе копіеззака бевкуштаі, акеЪу об ротіепіопедо бекгеки га піебгіеі бѵіе 
рггсг тізігга риЪНсгпедо Ьуі оддпюпу, 61а кедо, кеЬу гегпаі, ккбге уеак 
рга«бгі«е йѵіабескиго, 61а Іерзгед іпіогтасуі зцби, уекеіі Ьуі па ко когитро- 
ѵапу сгуіі піе; а ке г кедок Л^бггеіа ЗосЬаскіедо па когрогаІпусЬ копіезза- 
касЬ, рггу игг^бгіе тіадзкіт Вагзкіт, бе аски ек бака опусЬ біе 3 РеЪгиагіі 
1736 аппо, рокахаіо 8І& ке Ьуі пакогитроѵапу об ]едо тойсі рапа Затиеіа 
НаіигіПзкіедо, рго ик йшіиз ѵ зоЬіе оріѳ«адо копіеэзака, зкгопа гай рогтпа, 
габаѵвгу рипккаті зѵеті, ко іезк іедо гоойС рап НаіигіЛзкі, свату Кпувгоѵеі 
копіе, зупоѵѵі Котапот Кпузготѵети зупот (о со заіѵа уезк говкашопа) і иікга 
бо обрггуві§кепіа затокггеС рггеб з^бет аѵут гаЬіега зі§, баі%с гасу%, ке і (еп 
йтѵіабек тизіаі ЬуС всгагохѵту об Кпуахоѵе] копу, і копіейзак Лебггеуа Зо¬ 
сЬаскіедо аккепкоиѵаС піе сЬсіаі і рггу кут піе Ьуі, рго ик ео потіпе тапііезк 
бе аски ек бака опедо ѵ гаткп Вагзкіт гоки 1736 тіезцса Ьпкедо 10 бпіа 
рггег згІасЬекпедо Лапа Кпузга Боракуйзкіедо рггесіѵко игобгопети іш. рапа 
Затпеіот Мікоіауепкоѵі НаЬшйзкіети гакіопе сопкгаѵепкіопіопіз ротіепіо- 
пети бекгекоѵі, кибгіек піеаккепкоѵапіа копіеззак Л^бггеіа .ЗосЬаскіедо.. 

Рггеко з^б риікоѵпікоттзкі і екопотзкі пакаги]е: аЬу игобгопу ]т. р. 8а- 
тиеі Мікоіауепко Наіигійзкі, к1§кпоѵзгу па коіапа роб икггукоѵапут СЬгу- 
зкизет, затокггеС ѵ к§ гок§ рггузі^ді, ^ако Л^бггеуа ЗосЬаскіедо підбу рггеб 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 407 — 


йѵгіайесіѵет піе'гпаі, апі ріегѵѵзгѵ йо піедо гезрекіет згкойу зтдо паі* 
тпіеізге^о зіоѵа піе тбтеіі, іако опе^о піе когитролѵаі, піе патаѵіаі, піе 
8Г02І1, і і’ако пш піе йаб піе оЪіесуѵаі, йеЬу Зугіайсгуі па ТгосЬіта гі§сіа 
Кпуз 20 \ѵе§о о икгайгепіе ѵоіи, а іо паіусЬтіазі. А ропіе^аг згіасЬеіпу Киузг 
Ьораіуйзкі Йап осіес, г зупаті вѵеті і гі^сіет ТгосЫтет, гі§сіет зѵѵоіт, 
тойсі рапи Затиеіот МікоІа^епіотііНаіигійвківти рггуві§8§ іийісіаіііег 
йагочѵаіі, рггеіо з%й ѳкопотвкі огйупасуі ВатсЫеу гайозуб ѵг асгупіепіи йе- 
кгеіоѵі теоіпущ Ъуйг игпауе ^е§отойсі рапа Наіигійзкіе^о. 2е гай зкиіесгпіеі 
з%й іпібгто\ѵаС зі§ ѵ Ц) зргалѵіе ті§йгу зігопаті піе тоге, г гбкпусЬ каіе- 
р;огуі ті§йгу зігопаті ІиЬо гасЬойг^сусЬ, 1і рокагаіо зі§ г копіеззаі 
когрогаіпѵсЬ й^йггеуе ЗосЬаскіедо, ге \ѵ іе^ зргате Ьуі когитротеапу ой 
ут. рапа Затиеіа НаіигіПзкіе^о зргатеіе г Йапет Кпузгет і ТгосЫтет 
2 І§сіет ^е 80 ,— гасгут іепге з%й,. зіозидес зі§ Йо 6\ѵі§іе^ зрга\ѵіейіі\ѵойсі 
(ѵузіисЬаѵзгу зігоп оЬойтебсЬ копіготеегзуі), шіппе^о ЬуС ргасоѵііедо 
ТгосЬіта Кпузго^едо гі§сіа игпаіе, огаг пакагиуе, аѣу Йо игг^йи тіе,)- 
зкіе^о Вагзкіе$о Ьуі йіа іпйа^асуі па йоЬгоѵѵоІпе копіеззаіа ойезіапу, уехеіі 
мгоіи іт. рапа Затиеіа Мікоіауепка Наіигійзкіедо икгайі с/уіі піе, §йгіе зі§ 
паіепегаз Ъа\ѵіі, г кіт посо\ѵаі, дйгіе тіезгкаі і о кібгут сгазіе па та,ійап 
зіапоі йо гоЬоіу, і ,)ак йіидо іи па ішцйапіе Ьаѵіі, а іо паіусЬтіазі. А ро- 
піеѵаг ргасочѵііу ТгосЬіт Кпузгочѵ гі§С, ѵейіид йекгеіи щіе) лѵугаіопе^о 
огйупасуі Вагзкіе.), Ьуі па іегтіпіе йо зі|йи тіеузкіедо тто^ошМедо і Ьигті- 
зіггоѵѵзкіедо ойезіапу, і рггег итрі па йоЪготеоіпусЬ копіеззаіасЬ ѵузіисЬа- 
пу, Йе асіи еі йаіа іусЬ копіеззаі 1735 гоки йпіа 8 Магса, піе ѵѵі^сеу піе 
гегпаі, іуіко іо, іе уако пі&йу >ѵоіи тойсі рапа Наіигій8кіе§о піе кгайі, 
о піт піе ѵіе, кіо Ъу цо икгайй тіаі? — о іут апі зіѵзгаі, іуіко ой ймгіайка 
ЗосЬаскіедо, піезіизгпіе йчіайсг^се^о рггей з§,йет риікоѵѵпікотезкіт, іо зіу- 
згаі, і па когрогаіпе копГеззаіа гйаѵаі зі^, тбѵі%с: „ге сЬоі-Ьут Ьуі пауЬаг- 
йгіеі т§сгопу, \ѵі§сеу піе піе роѵіет, іуіко \ѵейіи'і йоЬгоѵоіпусЬ копіеззаі". 
Яасгут 8$й, г\ѵайау%с гбйпе ті§йгу зігопаті гасЬойг^се каіе&огіе, ті§йгу 
зоЬ% рггесіѵте, зіози^с зі§ уейпак йо йт^іеі зргаѵіейітойсі, гѵайуѵзгу г 
зігоп оѣойѵбсЬ Ьопігоѵегзуа, йо зкиіесгпе^о гогз^йгепіа зігоп оЪойѵбсЬ 
рггузЦріі, геЬу ѵ йаізга ргоіеііасу^ іа зргалѵа піе и^ойгііа, пакагще: аЪу 
игойгопу ут. р. Затиеі Мікоіауепко НаіигіЬзкі, ой акіи піпіеузгедо га піе- 
йгіеі йлѵіе, парггбй га ѵѵоІи гіоіусіі 48, га рга\ѵпе ехрепза рггег Кпузга і 
гі§сіа іе^о ТгосЬіта егоротеапе гіоіусЬ 54 — Кпузгоѵі рггег роіо\ѵ§ мггбеіі, 
рой Ьапісуа ѵіесгп% і ртуѵпаті гаткоѵеті па іегтіпіе риЫікоѵѵапа, оййаі 
і гаріасіі, іо уезі гіоіусЬ зіо й\ѵапайсіе; ро кібгУсЬ ѵуріасопусЬ ріепі§йгасЬ 
Кпузгоѵі, й^йггеу ЗосЬаскі рггег тізігга риЫісгпедо та Ъус кагапу ройрг§- 
реггет, іи \ѵ тіейсіе Вагге, ро гагу іггу, іо ]езі ройсгаз іггесЬ іагдбѵ, га 
іаізгуѵе йѵіайесіѵа опе^о, ро рІа# 50 со гаг іо іпакзге; а ро ѵуреіпіопеу 
кагге, іепге з%й риікоѵпіко\ѵзкі і екопотзкі й^йггеуа ЗосЬаскіеро игойгопе- 
ти уе&о тойсі рапи 8атиеіо\ѵі Мікоіаіепкоѵі Наіигійзкіети, уако кіиіпіка 
ті§йгу Іиййті, чтуйа^е,—тосо птіеузге^о йекгеіи. 

Книга Барскаго замка , И? 5686\ годъ 1735—1737, лить 36, 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 408 - 


43 . 


1738, марта 31. Рѣшеніе Барскаго замковаго суда по дѣлу о покражѣ лошади, 
возникшему между дворянами Скоржёвскимъ и Василевскимъ. 

Судъ приговорилъ Василевскаго въ штрафу за то, что онъ взвелъ обвиненіе на Свор- 
жевокаго, основываясь исключительно на показаніи ворожбнта. 

Ргіаіо зі§ ѵ затки Вагзкіт, гоки 1738, тіезі%са Магса 31 Дпіа. 

Мі^Лгу рапет Затиеіет Зкоггеггзкіт, акіогет, озоЪійсіе, г ^ейпеу, а ра- 
пет Дапет ѴГазіІеѵзкіт, рогѵапут, озоЪійсіе, г Лгидіеу зкопу, зргаэта і 
аксуа До з<рІи риікоѵпікоѵзкіедо гасЬоДг^са ѵ іеп пііеу орізапу зрозбЪ і о 
Іо: \і рап акіог ѵгуйапут іегтіпет зѵоіт ѵ хатки Вагзкіт гоки 1738 тіе- 
зі^са Магса 21 Дпіа, о рокахапіс кагіу ой (сЛягуюедо ргогока тіапеу, гаііопе 
икгаЛгепіа копіа рапа акіога. 8ігопа гай рогѵѵапа ойетоЛгі зі§: іе Діа Іедо 
копіа уедо гаріісопо, йе уеійгіі \ѵ Дгод§ Ла1ек$, До ТѴатаѵу, і Дапо ти га 
Лгод§. 

8%Л піпіеузху риікоѵпікоѵѵзкі, зігоп оЬуД\ѵ6сЬ копігоѵегзуі ѵуузІисЬаѵѵвгу 
і опе паіегусіе 2 \ѵахуѵзгу, оД ітреіусуі уедо тойсі рапа 8коггечгзкіедо уедо 
тойсі рапа \Ѵа8І1еѵзкіедо, рохѵѵапедо, теоіиут ЬуС игшуе; рапа ЛѴазіІеіигзкіе- 
до гай і г КогоЛгіеуоѵѵзЦ., іезгсгіу ]едо, ѵгіппуті игпауе о 10: іг зі§ шагуіі, 
рггесіюко рггуказапіи Возкісти і ргатеош койсіеіпут, Ьодогѵ сийвуск звикас 
і йо шо'гЫіш щ ийаша■с, з%<1 піпіеузгу пакагиуе, аЬу га Іеп ехсезз рап 
ІѴазіІеѵгзкі і іезгсга уедо Даіі ро роііггесі дггу\ѵпу з%Лоѵі змгети, піе чгу- 
сЬоДг%с г гашки; уегеІіЬу чѵі^сеу іакоѵге ехсезза пасЬоДгіІу зі§ па пісЪ, ІеДу 
риЫісгпіе каг§ оЛпіейС Ъ§Д$ роггіппі,—тос§, піп^згедо Лекгеіи. 

Книга Барскаго замка, И? 5685; годъ 1731 — 1743, листъ 89. 


44 . 


1739, мая 22. Приговоръ Олыкснаго магистратскаго суда, о наказаніи ста Та¬ 
рани мѣщанки Анны Шкопилихи за то, что она бездоказательно обвинила въ 
чародѣйствѣ иѣщанну Анну Райскую, утверждая, будто послѣдняя причинила 
" смерть ея сыну, наваривъ ему какого-то зѣлья. 


Гегіа зесипДа, Діе 2'’ Маіі, аппо 1739. 

N8 іутхе іегтіпіе, роѵзіаѵзгу г тіеузса вѵедо зіаѵеіпу рап АІехапДег 
Каузкі,, пуса, иргозгопу оД рапі Аппу г ВадоѵзкісЪ Каузкіад, згггадгожеу 
аііаз Ъгаіоѵеу, ріепіроіепі, гапозіі зкагд§ па Апщ> 8гкорШсЬ%, тіевгсгапк§ 
01уск%, о Іо: іг ѵѵзг§Лу акіогк§ озіаѵѵііа рггекііпадо, уакоѣу акіогка зупа 
уеу осгагогѵас тіаіа, у ргеззе г уе] рггусвупу итагі. АЬу іедо ДоѵоДяІа 
иргазгат. 

Гогагапа, зіапоѵзгу, оДро^іеДгіаІа: ге уа піе толѵііа; аіе уеДпедо сгази, 
дДут 8г1а До Доти, СтаЬгуеі Ьеткіеѵісг г гоп% зѵ% рггезіггедаі, тонгцс: 
„піесЬау зуп ітоу піе сЬоДгі До рапі Наувкіеу, Ьо Діа зупа іггедо свагу па- 
доіспѵаіа. 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 



409 - 


Рггурогчгапу о<1 вігоп СаЬгуеІ Ьеткіеѵѵісг г іощ, зіапоѵзгу паосгпіе ро- 
гѵапеу, ротеіадаіі, іе пщду іе§о піе то\ѵі1і, апі ѵіету, апі глашу. 

8%д, зігоп копігочтегзуе \ѵу8ІисЬачѵягу, кагаі изЦріе, соттипісаіо іпіег 
зе сопзіііо. Ропіеѵѵаг рггурогтеапу СаЪгуеІ Ьеткіетеісг па кіікакгоіпут игг§- 
доѵгут ехатіпіе, агеЬу зі§ піе іаіі, іегеіі рогѵапе^ г гоп% з\ѵо]^. піе тбші, 
^ако рогѵапа (Іопозі, іе о<і пісЬ зіузгаіа, і геЪу діа Ьо^а^пі Ішігкіе^, піе га- 
ѵодг%с зитіепіа, рггугпаі зі§, ]еге1і Ьу тіаі тотС. А ге изііпіе гаріегаі зі§, 
.Іако підду апі ѵг ротуЗІепіи піе тіеіі о іакісЬ ггесгасЬ тбѵѵіс апі дадаС, — 
а іак з%(1, зкіопшзгу ві§ <іо зіизгпе] ^едо ехкигу, пакагиіе іут декгеіет, 
аЬу рггузЦ§1 па Іут, ^ако оп зат, апі гопа р:го піе тотіа рогѵапеі ѵ 
зекгесіе і ^аѵпіе, йеЬу зуп піеЬозгсгук піе сЬодгі! до акіогкі. Ро ѵгукопапут 
.Іигатепсіе, рогѵѵапа, га піезіизгпе гадапіе акіогсе у дадате, огаг піезіизгпе 
росі%§апіе піеѵіппусЬ Іидгі, Йоге зі§ ^игатепіет одѵіедіі, та оіттаС гогед 
100. \Ѵ рггузгіут газ сгазіе, іп ^иат Ъу \ѵаЫа зі§ іако\г% ггесг гпоѵгіС ІиЪ 
рггед кіт §адаС, га зіизгпуга дочѵодет та ті$С род &апкіет ріар 200. Со 
ѵзгузіко гарізапо. 

Книга магистратская города Олыки, годъ 1739 — 1750, № 3354 , листъ 5 
на оборотѣ. 


45 . 

1740, іюля 9. Допросъ, снятый съ ворожеи членомъ Олыкскаго магистрата о 
причинахъ пожара, случившагося въ городѣ Олыкѣ. 

Асіит іп ргаеіогіо Оіусепзі, заЬЪаіЬо, діе 9 «Гиііі, 1740 ашнц. 

Согат іоіо оШсіо зіапо\ѵзгу з!а\ѵеіпу рап Л^дгге] Тгос1ііто\ѵісг, га^са, г 
Мікоіа^етсгет Бетіапет, Ь§д%с дериіоѵапу г рггудапіа игг§ди рапа Мі- 
коіаіа ШЬаукіетсга, 1епіѵо,)іа тіазіа Оіукі, па іпзіапсуа Ріоіпшеу Згеріеі- 
зкіе^, діа ѵузІисЬапіа іпдиігусуі ЬаЪу гѵогогісі, Коіоте Ь§д;^се], гаііопе 
ройраіепіа ой когоаіою. Кідгу гегпаі: ге §ду руіаі, сгу рггу^еідгаіа Ріоіпта 
руіаС, одроѵіедгіаіа, іе Ъуіа аіе чѵ іпзгут іпіегеззіе, і одротедгіаіа, іе 
зато еараШо зі§ е ізкгу. I ко допозіі, іе Ъуіо іи іггесЬ Іидгі г Оіукі, г 
кіогусЬ іуіко ^едеп ЗіеІтасЪ Ьагдго ті докцсгаі, руіа^с зі§ о сгепѵопу 
гіоіу, со гдіпоі и Ріоіптеі, кіо Ьу таіоі? Кібга рггевігге§аІа, аЬу зі§ тіеіі 
па озігоѣпоЗсі г одпіет ѵ? ропіедгіаіек, іо ]еві 11 «ГиШ, а со коѵаіе іо піе 
Ьуіі и тпіе. Тепіе рап <Г§дгге^ гегпаі, іг од Бетіапа коѵаіа зіузгаі ѵ 
зекгесіе, іе Ріоігоѵа рггу^егдіаіа до ѵогоікі руіаС, сгу піе коѵаіе гараіііі? 
Со уезі гарізапо. 

Книга магистратская города Олыки, годъ 1739 — 1750, И? 3354, литъ 60. 


1 , 2 . 


26* 


Оідііігесі Ьу 


Соо^іе 



- 410 — 


46 . 

1741, апрѣля 17. Рѣшеніе Дубенскаго магистрата по дѣлу между мѣщанами: 

Михайлюкомъ и Халичевою. 

Мужъ Халичевой обвинялся въ тонъ, что, похвалившись способствовать таинствен- 
ішин средствами беременности женн Михалюка, отравилъ ее, и затѣмъ бѣжалъ 
изъ города. Судъ приговорилъ его жеву къ уилатѣ 100 злотнхъ изъ его имущества на 

пополненіе расходовъ Михалюка. 

Ашю Ботіпі 1741, йіе 17 Аргіііз. 

N 0 игг^йгіе таійеѣигуі БиЪіейзкіеі, рггейе тп%, Ріоігет-Апіопіт Рі%ікод»- 
вкіт, ѵгоііет, рггу ЪуіпоЗсі зіадгеіпусЬ: НгеЬогедо 8когоЪоЬаіедо, Тутозга 
Бепузгсгика, Апйгеіа РагсЬотсгика і Копйгаіа Йагтоктісга, Ъигтізіггбмг, 
зіаштзгу осгеѵіЗсіе Йап МісЬаіІик, акіог, г Бетко\ѵ% СЬа1ісго\ѵ%, гарогѵгапа, 
адііо\ѵа!а зі§ зргаѵа ті§йгу Йапет МісЬарикіет, акіогет, г іейпеу, а Бет- 
комг% С1іа1іс20тѵ%, рогѵапк^, зоИузк%, г йгидіеі зігопу, чг іут і о іо: 

Ік Йап МісЬаіІик ^аШ зі§ і изкагкаі па Бешка СЬаІісгика, зоііуза, кібгу, 
исгупічгзгу 8І§ юогогЫіет сгуіі АоЫогет, гпіоззгу зі§ г коп% тоі% Огуп% 
кіога ге тп$ Іаі о<1 іггуйгіезіи пиезгкадо, а кайпедо роіотзічга піе тіаіа 
Зтіаі і чгакуі зі§ тоуе копе патаѵіаб: ге ]а іоЫе исеупіе, ге іу Ъеіігісзг 
тіаіа йгіесіе\ іакок і исгупіі, ке то]а гопа ліЬу Ьггетіепп% Ъ§й%с, ийаѵаі- 
сЫиЪі! зі§ ро тезі: „ке іа іо исгупіі Огупі, а копіе тоіеі"; кіога сЬойг%с 
піетаі Ьег роііога гоки чг сі§ку гтуЗІопеі, і па кггсіпу тпіе ргозііа, аЪут 
зі§ Ъуі рггудоіодтаі, точите, ке па Мікоіе аІЬо ро Мікоіе Ь§<Ые. Со іа 
гдгакучгзгу і г Іийкті ѵугогитіалѵзгу, ийаіет ві§ ііо ЛоЫога г ЪаЬ ЫедІусН, 
кібге рочйайаіу, ке піс г іедо піе Ь§йгіе, а тгіг^с, ке зі§ гіе та копа тоуа, 
розіаіет йо йокіога йо Озігода, і іат Ьуіа и піедо рггег йѵіе піейгіеіі г 
козгіет тоіт піетаіут, іако іек і ро ЪаЬасЬ іекйк%с, ргозг%с, піетаіот 
зігасіі, дйук тѵуйаіет па гіоіусЬ 500, і г ібгіипу гзіайіет, а йо иЬозіѵа 
рггузгейіет, і копу піе угукигоѵаіет, Ьо тизіаіа итггеб, а ѵзгузіко г окагуі 
Бетка СЬаІісгика зоііуза ѵгокЬіі§, г кібгедо зргачгіейІіѵоЗсі иргазгат. А 
ропіедѵак оп зат исіекі, аіе іедо сЬийоЬа іи зі§ гозіаіа, ргозге тпіе г сЬи- 
йоЪу іедо іо падгойгіС. 

Ш со зіоі%са Беткоѵа СЬаІісгодга зоііузка ойрочгіейгіаіа: „чгзгакке 
тевг, ке дйуЬут чйейгіаіа, іо Ьут до іоЬіе ѵуйаіа, аіе піе чгіет дйгіе зі? 
оЬгаса, аіе тіеі Ьасгепіе па тоіе зіегосіѵо, гк%й іа іоЬіе іак \гіе1к% зитт§ 

тод§ дтузіагсгуС? Ь%йк Іазкаѵѵ, \ѵзгак чгіезг, кет іа дгйо\г% га піедо згіа, а 

іегаг сЬуЬа йгіесі тшчесг оЬгбс§, Ьо па і§ зшпт§ піе чгузіагсг§. Иа кіог$ 
Веткой СЬаІісгочг% йап МісЬаіІик раігг^с і піесЬс^су іеі і йгіесі йо аіе- 
госічга рггурічтайгаб, тауус тііозіегйгіе, ггекі: „тат па іггузіа гіоіусЬ 
доіоѵусЬ згкойу, аіе іо йіа сіеѣіе сгупі§, ке йаі ті 100 гіоіусЬ, а іа іе 100 

гіоіусЬ оййат га йизг§ іеі, піесЬ Рап Вод оЬгосі сгу га іеі йизг§, сгу га 

ѵазге, а доіотгет сіеЪіе кдуііодгаб ге ѵзгузікіеі ргеіепзуі і ідгедо т§ка, піесЬ ае 
патгтбсі йо сіеЬіе і йгіесі тгазге". 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



- 411 -- 


8%д шаідеЪигуі, гтеаіутевгу і§ зргате§ і доЪгге гігиіупотеатезгу, ші§дгу 
дапет МісЬа^икіет, акіогеш, а Беткоте% СЬаІісготец зоВузк%, рогтеап%, ро 
піетеаг іа Беткотеа иіе зіатеііа т§ка Зтеедо (Іо изргатеіедіітеіепіа зі§, піе 
тод%с до гпаІеЗС, апі доруіаС зі§,— гасгут додг%с Лапа МісЬаДика га козгіа 
тезгузШе, кіоге Іоіуі коіо зіагапіа піеЪозгсгкі йопу зтео^еі Огупу, аѣу Ьуіа 
гдготеа, кі6г% гЪатеіі гдготеіа і іусіа Бетко, ротеіппа даС іаі Беткотеа дапо- 
теі МісЬа,)1икотеі гіоіусЬ 100 па 2іе1опе Зтеі%ікі рггувгіе, а дап МісЬа^ик 
ротеіпіеп ктеііотеаб г одеЪгапіа ріепі^дгу і ге тезгузікісЬ ргеіепвуі іак (Іо 
т§4а уеу-, зако і дгіесі тіапусЬ,—тос% пшіе^згедо декгеіи. 

Книга Дубенскаго магистрата , № 1343, годъ 1719 — 1749 , листъ 118 на 
оборотѣ.. 


47 . 


1741, іюля 24. Приговоръ Дубенскаго магистрата по дѣлу объ обвиненіи дьячка 
Григорія Комарницкаго въ томъ, что онъ соблазнилъ дѣвицу Екатерину Сахню- 
, новую. 

Комарннцкій доказалъ аІіЬі, высказавъ предположеніе, что преступленіе ногъ совер¬ 
шить злой духъ, принявъ па себя его образъ. Судъ призналъ обвиненіе несправедливымъ. 

Воки Райзкіедо іузіцс зіедтзеі с/іегдгіезіедо ріегтезгедо, тіезіцса Ілрс* 
дпіа дтеидгіезіедо сгтеагіедо. 

Ыа игг^ігіе таідеЬигуі БиЪіейзкіе,), рггеде тп%, Ріоігет Апіопіт Рі%ікоте- 
зкіт, тео,]іет, рггу ЪуіпоЗсі зіатееіпусЬ: Аіехапдга Котапотеісга, НгеЬогедо 
ЗкогоЪоЬаіедо, МісЬаІа дапкотезкіедо, Іеггедо Зупісу, Ьигтізігготе, адііотеаіа 
зі§ зргатеа ті^дгу НгеЬогут Засітіикіет і КаЗко, согко ^едо, акіогаті, оЬу- 
теаіеіаті Ріускіеті, г іедпер а НгеЬогут Еотагпіскіт, іпкагсеготеапут, те 
іут і о 1»: 

I і НгеЬогу Котатіскі, рггезЦрітезгу рггукагапіе Возкіе, Зтіаі і теаіуі 
зі§, рггузгедегу <1о Ріусгу гоки рггезгіедо те дгіей 6. Ріоіга Кизкіедо, до доти 
НгеЬогедо ЗасЬпіика, ддгіе піе газіатезгу затедо ‘одса, )епо іуіко КаЗк§, сог- 
к§ ^едо, апі таШ, ддуг зат Ъуі те ЛѴіппісу, а таіка те БиЬпіе, а рггузгеді- 
згу дгидіт гагет го посу , дду зраіа КаЗка, оітеоггуі зіей і ігЪ§ і, тезгедізгу, 
роіогуі $г§ па Іиіки е пщ і іат )е) е гогити шюсігіі патогоаті згоеті, г 
кіоге) палпогѵу г Дгіеюсяупа игойеііа зц. 2 кіогедо зади о зргатеіедІітеоЗС 
иргазгат. 

Иарггесітеко зіо^с НгеЬогу Котатіскі одротеіадаі: іг уа, ід%с г Озігода 
до Когэготеа рггег БиЪпо па Ріусг%, і па доЗсійси зроікаі зі§ г Нагазут- 
сгикіет, г кіогут рггутеііатезгу зі§ тезіаді до піедо па теог і до Ріусгу га^е- 
сЬаі; теіесгегг^ и іедо Нагазутсгика г^адізгу, розгеді од піедо ки тіазіи і 
сегктеі .Гиготеіскіе,); а ід^с тіто сЬаіире ЗасЬпіикоте^., а і, теідг§ Ведпагготее 
РасЬоІсгусЬе г согко ЗасЬпіика і іппе дгіетесг^іа зіо^^се рггед дотет. 
А оЬасгутезгу тпіе, росгеіу теііаС і ргозіс па тезі§р, со зі§ дгіаіо те 
дгіей 3. Ріоіга рггезгіедо гоки. кі. теіут ід^ іатіе^зі діасу і теіѣау% зі§ 
ге тп%, роіуш розгѳдіет до ігЬу, іат, 2 ^адз 2 у сЫеЬа катеаіек, родгі^ 


Оідііігесі Ьу 


Соодіе 


412 — 


котеаіет, і теіут теусЬодг§ о<1 ЗасЬпіисгкі, аг тбтеі <1о тпіе РаеЬоІсгусЪа: 
„рго 82 § теавгесі до зіеЪіе." Дат ві§ декіаготеаі, а роіут ровгедіет до датепеі 
§озроду зѵоіеі, ддгіе Ь§д%с га дгіака те Ріусгу те піе^ тіаіет тіезгкапіе, Іо 
Зеві. и АпіопісЬу. I гуадвгу теіесгегг% и АпіопісЬу, розгедіет до РасЬоІсгусЬу, 
кібга тліе ргозііа. А оЬасгутезгу, іе зі§ піе бтеіесі, іак уа Ьег окпо „доЪгу 
теіесгог“ даіет А опа тпіе одротеіедгіаіа тбтеі%с: „рггергазгат, іе раі 
зраС кіадгіету зі§.“ I розгедіет до зѵо^е^ зрас до Апіопіисгкі, кібга тпіе 
те котогге гаткпеіа і кіисг до зіеЬіе тегіеіа, а пагауиігг, рггузгедзгу, оітеог- 
гуіа ті і теуриЗсіІа. А ^а піе розіаіет и КаЗкі те доти ЗасЬпіикотеут, теі^с 
те посу апі ^еі §теа!іи піе сгупііет, апіт оітеіегаі до піе;), сЬуЪа Ыез го тоуед 
розіасі і озоЫе Ьуі и піе] і дггесЬ г пщ реІпИ, піе да. Ка со ^оіотеет ро- 
рггузі%дг. Аіе ,)а, уак га дгіака зіиіуіега те Ріусгу, Іо до тпіе до котогу 
Апіопіисгкі КаЗка ЗаЬпіисгкбтепа сЬодгіІа ті §огга!ке і позііа, кібг% ріуаШ- 
ту, а гадпе^о дггесЬи г пі% піе реіпііет. 

8^д пицдеѣигуі БиЬіейзкіе^; гтеаіутезгу і§ зргате§ ті§дгу НгеЬогут ЗасЪ- 
піисгкіет і КаЗко, Сбгко ^едо, акіогаті, а НгеЬогут Котагпіскіт, рогтеапут, 
піЬу о ^теаіі йогу шопу КаЗсе, согсе ЗасЬпіика, рггег НгеЬоге^о Котагпіскіедо, 
кібге§о дтеаііи апі доЬготеоІпе^о гегтеоіепіа зігопа акіоготеа іак Зтеіадкаті, 
Іако і Іидгті теіагу^одпуті піе теургоЪотеаІа, апі дотеіодіа НгеЬогети Котаг- 
піекіети, іуіко ргеззе, параЗсігу ід%с, гадатеаіа, уако іег і НгеЬогу Котатіскі, 
зіедг^с те теі§гіепіи, піе то<*і тіеС іадпедо Зтеіадка до осгузгсгепіа зі$ Іуі- 
ко Рапа Во&а лѵгу^га^^с па ротос, уако іеі і Іидгі піекібгусЬ тіаі гаіесепіе 
о .росгсітеут гасЬотеапіи і па изіи^асЬ сегкіетепусЬ те8іггеті§г1ітеоЗсі, іак те 
Ріусгу, уако і те Зшогдтеіе і ро іппусЬ тіеузсасіі, ге піе о піт гіе^о зІусЬаб 
піе Ьуіо апі уезі;— гасгут зад таудеЬигуі БиЬіейзкіез, гтеагутезгу тезгеікіе 
сугкитзіапсуе НгеЬогсро Котагпіскіе^о, пакагиуе ти, аЬу зі§, ѵесііид 
ргатеа Ма]деЬигзкіе§о, хі§§і ріегтезгеу агіукиіи оЗтпазіе@о, одрггузіа&і те іе 
пігеу зіотеа: ^ако Ь§д$с те Ріусгу родегаз 8. Ріоіга Кизкіедо, рггезгіедо гоки, 
и ЗасЬпіисгкі КаЗкі, г шд, коп\ѵегзо\?а! росгсіѵтіе рггу ІидгіасЬ, а роіут 
розгеді до Апіопіисгкі і іат посо\ѵаі те зрікіегги и шіу, кібга §о гаткпеіа 
кіисгет, і піе теусЬодгіІа, а і ти гпотеи ггапа оітеоггуіа, і піе Ьуі те посу 
те доти ЗасЬпіика і КаЗкі, піе посотеаі г пі% і дтеаііи ,]еу піе сгупіі, апі 
патотеу, апі доЬготеоІпе^о гегтеоіепіа ті§дгу піе Ьуіо па сіеіезпу дггесЬ, 
гк%д іа дгіетесгупа игодгііа зі§“. ' Ро кібгут ^игатепсіе теукопапут теоіпут 
НгеЬогу Котагпіскі од зргатеу гозіапіе ЗасЬпіика; а гаЗ КаЗка ЗасЬпіисгка 
ротеіппа одеЬгаС каг§ рі§сдгіезі%і ЬагЬаг га іо, іе ротеоіаіа параЗС па 
НгеЬогедо Котагпіскіе§о, а піе дотеіодіа ггоЬіепіа зоЬіе дгіетесгупу, а 
роіут зігопот оЬодтеот теіесгпе тііегепіе текіада зі§, тос% піпіе^зге^о де- 
кгеіи. 

Книга Дубенскаго магистрата, Л? 1343; годъ 1719 — 1749, листъ 124. 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 418 — 


48 . 

1742, апрѣля 16. Рѣшеніе Олыкскаго магистрата по дѣлу объ отъискиваніи 
мѣщаниномъ Павломъ Савоновичемъ виновника случившейся въ его домѣ по¬ 
кражи, посредствомъ колдовства. 

Асіит іп ргаеіогіо Оіусепзі, іегіа зесипйа, йіе 16 Аргіііз, 1742 аппо. 

НгуЬогу Сгаукоѵзкі. Раѵеі 8аѵопо\гісг. 

Ай сопііпиаііопет зргаѵу гасг^іеу іп ргохіте ргаеіегііо іегтіпо о гайа- 
піе гіойгіеузіѵга і рггеѵойпі, НгеЬогу Сгаукочѵзкі иргазгаі зргаѵіейітойсі. 

Сгеіайпік зіаѵіі Зшайка, НгуЬогедо 8а\ѵопо\ѵісга, кібгу гегпаі, іг зіу- 
згаі іо ой таікі з-ѵѵоіе^, іе КазапісЬа тбѵііа, 2е йтоце ісЬ, гопа уедо і 
Ьгаі уе.), іети рггусгупд,: опа ѵѵгіеіа, а оп рггеѵіойі; 2-йо'8аѵопісЬаіой зато 
гегпаіа. 

8%й, ро ѵузІисЬапусЬ копігоѵегзуасЬ і йѵіайесіте, кагаі зігопош па 
йекгеі изЦріб, соттипісаіо іпіег зе сопзіііо. Ропіеѵаі г й\уіайесіѵѵа рока- 
гаіо зі§, ге Рамѵеі 8а\ѵопо\ѵісг, тадс згкой§, ѵагуі зі§, піе ргозг%с Рапа 
Вода о шуз'аѵіепіе, исіагоас щ до зееріипкі, со і зат іѵіегйгі, кібга, рггу- 
згейзгу йот ЗаѵопісЬі, ороѵіейгіаіа &1згуѵ§ іп\ѵекіу\ѵ§, сі%&п%с па /оп§ 
і 82 \ѵа§га Раѵіе Заѵоштісга. Кіога рггей з%йет зіапочѵзгу, дйу па- 
осгпіе йтайсгуіі юогогЫзігоо, гаріегаіа зі§; а опі йо .іигатепіи гаЪіе- 
гаіі зі§. 

ТѴі§с з$й, піе га\ѵойг%с зитіеша, іак йесуй^е: РаѵеІ Заѵопоѵісг, 
ге зі§ \ѵагу1 гакуіѵас дизіогѵ, та \ѵузіейгіеС ѵіеіу гаіизгпеу іуйгіей. НгуСко 
га8, ге, изіузгаѵзгу ой таікі гегпапіе гѵогоккг, йтіаі огпаушіС сгеіайпікот, 
а сгеіайпік іп риЫісит теупіейС, іейу та акіога г Раѵіет, гзгейзгу ѵ йот 
г {гойпеті Іийіті, рггергозіс і ѵгукіайу ѵгбсіС; а іегаг, піе зсЬойі%с г гаіи- 
зга, та роІоіуС ѵіпу дггумгіеп іггу, сгеіайпік гай та оіггутаб ріад йѵа- 
йгіейсіе, а КазапісЬа, ге зі§ яѵагуіа Ывгутѵ§ іпѵекіуѵг§ гайаС підйу піе по- 
іотѵапут мг іакіт ехсеззіе озоЬот, га іо та \ѵгі%6 гогдаті р1а& рі§Сйгіезі%і; 
акіог гай г зіозіг%, ^ако пі^йу піе поіоѵгапу, та рггу хѵзгеікіед гозіаѵаС 
исгсіѵойсі. Со гарізапо. 

Книга магистратская города Олыки , годъ 1739 — 1750 , А? 3354, листъ 158. 


49 . 


1742, мая 28. Показанія дворянки Варвары Костецкой о томъ, какія мѣры она 
предпринимала по порученію дворянки Викторіи Рабчинской, для наведенія 
злыхъ духовъ на мужа послѣдней—Роха Рабчинскаго. 

Коки іузі%с зіейтзеі сгіегйгіезіе^о чѵібгедо, тіезі%са Ма^а йтгайгіезіедо 
бзтедо йпіа. 

Рггей игг§йет і акіаті піпіеузгеті, §гойгкіеті, \Ѵіппіскіеші, і рггейе- 
тп%, Апіопіт Міеггшйзкіга, патіейпікіет ЬигдгаЬзітеа і гедепсуі $гойгкіт 


ОідШіесІ Ьу 


Соодіе 



- 414 — 


ЧѴіппіскіт, сотрагепз регзопаіііег ораіггпу ЛакбЬ Макоѵзкі, шіау репегаі 
ѵоуетеодгіѵта Вгасіаѵзкіеро, Іе копіеззаіа рггег зіеЬіе ѵузІисЬапе рег оЫа- 
Іат родаі, Іепогіз зециепііз. 

КопГеззаІа доЬгоѵѵоІпе, рггег игодгоп% тойс рапЦ ВагЬаг§ Козіеска, 
ѵдо\ѵ§, и дтеоги ѵіеішойпеу л'еі тойсі рапі Теойіі Сгозпоѵзкіе.), сЬогагупу 
Віізкіе,), з1и2%сгу, а роіут рггег уеутоЗС рапііу ЛѴікІогу§ г СгозпоѵзЫсЬ, 
ргіто Моде1зк%, зесипсіо ѵоіо КаЬсгуйзка, па оігисіс ІиЪ есгагохѵапіе ЫЬо 
гіуск диском павіапіе до зіеЬіе рггетоміопа, іп ргаезепііа поЬШит, ті- 
деіісеі репегозогит: МісЬаёІіз Кіозоѵзкі, МісЬаёІіз Ле/.о\ѵзкі, ЛозерЫ Се- 
Іуз еі аііогит адзіапішп, Іит тіпізіегіаііз ргоѵіді ЛасоЬі Макоѵзкі, аппо 
тіііезіто зерііпрепіезіто риадгарезіто зесипдо, (Ііе десіта осіаѵа Маі 
гегпапе. Ргіто: гегпаіа, 4е, зіийгус и лел шоЗсі рапі Сгозштзкіеу сЬог%- 
йупу Віізкіе], таікі уе.) тобсі КаЬсгуйзкіеу, гозіаіа рггег 1§ уеу тоЗС 
рапігу КаЬсгуйзкгу одтбѵіопа до зіеЬіе па з1игЬ§; кібга рду, роіасЬаѵгзгу од 
дѵгоги уел тоЗсі рапі Сгозпоѵзкіеу, Ьалѵііа рггег піедгіеі д\ѵапаЗсіе и сіоікі 
зягоуеу, рапі Катійзкіеу, ѵе *зі Вегегоѵге]; а роіут кіеду сг§зІе до уеу рапі 
КаЬсгуйзкіеу пазігурііу па сг^зіе рггезіадуѵапіе до зіеЬіе патоку, «■ сгут 
аккотодіщс зі§ сбгсе рггузгіел з\ѵоуел рапі. рду гуасЬаІа, гогишіедо, йе па 
уакоѵе изіирі іппе Ьуіа Іепіоѵгапа, аЬу вргоіѵадгііа ІиЪ патоюііа коЫіе, г 
СгетіесЬоѵга, ЫогаЬу тодіа гігис аІЬо гсгагогѵас л’еро тоЗсі рапа КосЬа 
КаЬсгуйзкіеро, т§йа Іе|ге уе.і гаоЗсі. Кіога коЬіІа уиг Ьуіа патбѵіопа рггег 
рапі$ Кггузгкоѵзкіу, тіезгкау%с% па \ѵзі ]ел тоЗсі рапі Сгозпоѵзкіеу. бдгіе 
Леу тоЗС рапі Козіеска рол'асЬа^згу тегаг г уел тоЗсііу рапі% КаЬсгуйзка до 
СгегпіесЬоѵа ѵ посу до Іеу коЬіІу, і Іе сгагу сгуіі ігисігпе газіаіі роіотее. 
\Ѵ сгут рапі Козіеска, ѵідг%с піешпперо сгіотеіека, па гриЬ§ гусіа рггусЬо- 
дг^серо, зѵолеті зрозоЬаіпі зекгеіпеті \гу\ѵо1а\Узгу до зіепі і Іупіа уеу дате- 
згу, од гіеро исгупки одѵгбсііа. Кіога ЬаЬа, Ь§д%с одѵггбсопа регзѵ^гуа 
рапі Козіескіеу, даіа Іако\ѵа гасуа: „хе да до піс тодд вігис апі осгагоіеае, 
дйуг оп та и віеЫе віагвгедо діаЫа дак тод, кіогеп ти со пос ' пові еіетіс 
г дгапісу и . 8есипдо: §ду Іай Лел тоЗС рапі КаЬсгуйзка, роаііеготеаѵзгу зіе 
гаѵодет Іе^ коЬіІу, іпзгусЬ зрозоЬб» до г^иЬіепіа т§га з\ѵедо згикаС ро- 
сгеіа, і ргозііа, аЬу уел іпзг^. уакгу коЬіід аІЬо сгіека гпау%се§о зі§ до Іеро 
пагаііа. I Іак Іаг коЬіІа пагаііа ж ті ВоЬгушодасЬ сгіека Іакіеро, кібгеп 
Ьуі гсгагоѵапу, і кагаіа 3 І 5 ро руіаё, кіо що лѵуііесгуі г Іеро рагохугти?1о 
Іеп то4е роігайс ѵ Іо. I Іак рапі% Коз1еск% уеу тоЗС рапі КаЬсгуйзка ро- 
віаіа до БоЬгуѵод до Іеро сгіека, аЬу зі§ ѵуѵіедгіаіа, кіо ро г сгагбѵ 
ѵуііесгуі? Одгіе рггууасЬатѵзгу, роѵгіеіа од Іеро сгіека ге1асу%: „ге Іакоиу 
сгіек гпаідиіе зі§ ѵг ёѵѵіпіисЬасЬ, аіе Іеп тіе сгіек піе Ііесгуі, Іуіко таіка 
уеро, уедпак оп од таікі зѵоіеу ѵзгузіко итіе, кіога лий итагіа, а Іеп сгіо- 
ѵіек 20 \гіе ві§ Ьіекагсгик". Теіііо: гегпаіа Іаг рапі Козіеска, 4е уел рапі 
КаЬсгуйзка, піе таугус зиЫеІпіеузгаро зрбзоЬи иѵідгіес зі§ г Іут сгіекіеш, 
ѵутузіііа дгогк§ па шіеузсе Зѵгі^іе до Родкатіепіа, па Каузѵі§1зг% Раппе 
2іе1п%, Іузііус зіедшзеі сгіегдгіезіеро рісгтезгеро, і \ѵгі%\ѵзгу г зоЬ$ кот- 
рапі%, па одризі ідд,с, уеу тоьс рапп§ 2ой^ ЬиЬізгеѵз1;%, зіез1ггепіс§ з«гоу§ 
год гопе, уеу тоЗС рапп§ БоЬггайзк^,, Л§дгге,)очѵ8к§., з1иг%с% л'еу шоЗсі рапі 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



- 416 - 


Сговпоѵзкіеі, і рапі$ Козіеск%, дйгіе ишуйіпіе ігакі оЪгосШ па ЙтпіисЬу, і, 
рггузгейзгу Йо бѵіпіисЬ, зіапеіа вата уг кагсггаіе па ойросгпепіе, і рапі% 
Козіеска розіаіа йо іедо сгіека г іпіогтасуа іакоѵ%, іе ісіеіі іезі ѵ? йоти, 
Іо вата Йо піедо рбійгіе га йапіет гпаС, піЬу йа^ас гасуе, іе сгіека та 
гсгаготошедо, аЬу до ѵуіесгуі, а ѵ іут зі§ іпіегеззіе гогтбтС тіаіа. А 
кіейу рапі Козіеска, роуггбсітегу, исгупііа ге1асу%, іе іедо сгіека піетазг 
ѵ йоти, аіе розгейі йо Оіехійса, гасгут рапі КаЬсгуйзка гпоуги розгіа Йо 
Оіехійса йіа іедо іпіегеззи і ѵійгепіа зі§ г іут сгіекіет. Ойгіе Ъулѵзгу і 
іедо сгіека йо зіеЬіе гугаЬтзгу, ргозііа до, аЬу пазіаі гіусі» йисЬоѵ па т§іа 
^е^, оЬіесіщс ти га Іо йаС \ѵо1бѵ? раг§, гіоіусѣ йтоіеЗсіе і кгоѵ§. А іеп гав 
сгіек іут зі§ угуехкигоѵаі (тіаугзгу рггезігод? ой рапі Козіескіеі)'. „іе іа 
іедо сгупіб піе сЬсе, Ьо тоіа таіка, раті^іат, іе іейпеі йгіе\ѵсе іо Ьуіа^ 
исгупііа, іо і іе йгічѵке гіу Аиск гатогАоюаА, і тоі§таік§, іо і іа зі§ Ьоіе 
Ьо гаат іоп§ і йгіесі*. I іак, піе зкигатсзгу піе, ргозііа рапі Козіескіеі, аіе- 
Ьу па зроѵѵіайгі іедо рггей хіебгет піе роѵіайаіа, і, рггузгейзгу йо Ройка- 
тіепіа, ѵзгѵзсу зротеіайаіі і рапі Козіеска г іедо зі§ зрочѵіейаіа. Оиагіо: ге- 
гпаіа, іе іеу тоЗС рапі КаЬсгуйзка ѵургаугііа згІасЬсіса, рапа КаЬасге\ѵзкіе- 
до, йо «Гизко\ѵіес рой Іатроі, йоѵіайцідс зі§ о сіюгадѵі іедо тоЗсі рапа 
теоіеѵгойу Ка\ѵзкіедо, і дйгіе зірі. Кібгеп рап КаЬасгеѵзкі, роѵгбсшзгу, 
псгупіі геіасуа, іе піе газіаі пікодо ѵ ЛизкоугсасЪ \ѵе йуогге і піе ѵіе пікі 
дйгіе іа скогадну зіоі. Роіут гагаг па Зѵі§1§ ЛѴік1огу§ роіасЬаіа іеі тоЗС 
рапі КаЬсгуйзка Йо 2Ьагага па зроѵѵіейі, ро^ѵіасіа] а с, іе іат зі§ йоѵгіет о 
ѵзгувікіт ой ѵіеІеЬпедо іедо тоЗсі хі^йга Зігиіуйзкіедо, капопіка Еискіедо, 
ргоЬозгсга 2Ьагагкіедо. I іак, роѵгбсіѵзгу г 2Ъагага, гагаг розіаіа ѵгоіпісе 
йо Вегегоѵісу йо рапі Козіескіеі, орочтйадс, іе іа сіюгадіечѵ зіоі о тіі 
й\ѵіе га РоЬгеЪізгсгаті, і кагіесгк§ \ѵ іут іпіегеззіѳ розіаіа йо піеі, аіеЬу 
сгекаіа сгази \л’у.)аг(1и йо РоЬгеЪізгсг, дйгіе іа сЬогадіе\ѵ тіаіа зіе гпаійо- 
теаС, і роіут \ѵ сгазіе иреѵпіопут, аЬу іасЬаІа зігиС іедо тоЗсі рапа КаЬ- 
сгуйзкіедо, т$іа іеі тоЗсі. Кібга рапі Козіеска, тар^с оЬо\гцгек зитіепіа, 
зекгеіпіе рггесЬотси^с зі§ и сіоікі з\ѵо,)еі \ѵ Вегегочѵісу, ойдіоз йаіа, іе йо 
РоЬгеЬузгсг роіасЬаіа, іп зраііо іудойпіа ѵейіид ито\ѵу ороѵіейгіаіа іеі 
тоЗсі рапі КаЬсгуйзкіеі, іе Ьуіа ѵ РоЬгеЬузгсгасЬ, аіе сЬог%дѵі іеі іат піе 
газіяіа. Оиіпіо: гегпаіа, іе роіут \ѵ кііка піейгіеі рггузіаіа гпоѵи йо рапі 
Козіескіеі іеі тоЗС рапі КаЬсгуйзка г Ц ргорогусу%, іе зиі угіет йозкопаіе, 
дйгіе таг тбі зіоі г сЪогздугЦ, іезі гаре\ѵпіе ѵ \Ѵіппісу. I іак дйу роіа¬ 
сЬаіа іеі тоЗС рапі, га кіікакгоіпут розуіапіет, йо іеі шоЗсі рапі КаЬсгуй¬ 
зкіеі, іепіоѵапа Ьуіа ой піеі, іеЬѵ іедо тоЗсі рапа КаЪсгуйзкіедо копіесгпіѳ, 
роіасЬа\ѵзгу йо ЛѴіппісу, оігиіа. Кібга рапі] Козіеска, тѵійгіаѵзгу осге\ѵізіо 
піеугіппоЗС гдиЬ§ іусіа іедо тоЗсі рапа КаЬсгуйзкіедо, ройіеіа зі§ піЬу оігиС, 
і кіейу тбѵііа йо рапі ііозіескіеі іеі тоёс рапі КаЬсгуйзка: „сгут іе до 
оігиіезг?“,—іейу ойроѵгіейгіаіа рапі Козіеска, іе тат агзгепік, іе до гароіе- 
піепа оігиі§“. А роіут іеі тоЗС рапі КаЬсгуйзка ргозііа рапі Козіескіеі, іеЬу 
Іеі іе ігисігпе рокагаіа. Тейу рапі Козіеска, піе тіаѵзгу іайпедо агзгепіка 
апі ігисігпу, піе тодіа зі§ гайпут іппут зрозоЬет \ѵуехкиго\ѵаС, іуіко, ро- 
згейзгу, ѵгіеіа сЫеЬа ті^ікіедо і икгепсііа г піедо да!к§ йиі%, і, ігосЬе 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 


— 416 - 


рггузизгѵѵзгу, рггупіовіа до рапі ВаЪсгуйвкіеі, тбчгцс, іе іе даіке ігосЬе 
гогріезгсге, і паіейусіе цгувивге, а роіут иіге па ргозгек, і дат уедо тойеі 
рапи ВаЪсгуйвкіети ѵ ігипки ІиЪ ѵ1еу§ Чѵ роігаѵе. Иа со роѵіедгіаіа уеу 
рапі ВаЪсгуйзка: „іе уа сі рога<'г§ уакіт вровоЪет давг та і§ ігисігп§: уак 
рггууедгіевг до \Ѵіпшсу, згикау вровоЬи, йеЪуб тодіа ЬуС и іеі сЬог%диі, 
ддгіе т^г тбу та коттепд§, і гаЪіегг г піт гпауотойб, уегеіі сі§ Ъ§дгіе 
сг^віоцгаі доггаіко — Іо піе ру, ]еге1і гай тіодет — Іо роѵіедг, ге сЬуЬа г 
ітЪігет, а іеп рговгек тіеу доіоѵчу иіагіу; Іо іак йаЛщ тіоди г ітЬігет — 
ру до тедо т§га, а роіут, чгуртвгу, ѵвур г ітЬігет іеп ріасизгек иіагіу, 
іо оп Ъ§дгіе гогитіаі, ге іо ітЬіг, і \ѵуруе.“ 8ехіо: гегпаіа, ге ро іеу рога- 
дгіе, датезгу рапі ВаЪсгуйзка рапі Козіескіеу копі раге г ѵогет і сгіека, 
дпга сгегѵопе гіоіе па дгоде, сЫеЬа, отазіу і іппе ѵісіиаііа, чгургамгііа до 
\Ѵіппісу. Кібга, рггуіасЬаѵвгу, пауріепѵіеу о роЬпіІі од \Ѵіппісу вроікаіа зіе 
2 доЬовгет іеі сішгад'ѵі, і, гогтбчѵтвгу зі§ г піт па дгодге, ролѵіедгіаіа: 
„ге тат іпіѳгевз до у'едо тобсі рапа ВаЪсгуйвкіедо од Йопу уедо \у гіу вро- 
воѣ, геЬу до оігиС, аіе уа тага зитіепіе, піе сЬс§ іедо сгупіс“. Со уакейшу 
г иві павгусЬ доЪптоІпусЪ копіевзаіасЬ рапі Кпвіескіеу віувгеіі, іак г§каті 
паагеті родрівиуету. II іусЬ копіезваі, рег оЫаіат родапусЬ, рггу рггусій- 
піопусЬ ріес 2 §сіасЬ родріву г§кі іеті віоѵу: К. N. Мовгсгуйвкі; Апіопі ІѴа- 
вочгвкі, 8. В. тр. Згутоп-Апіопі Міеггшійвкі, N. В. і К. О. \Ѵ.; Ггапсізгек 
Кгорімгпіскі. Ьосив відіііі. 

Ііібгейе Ю копіеззаіа, га родапіет і рго2Ъ% родаѵа^седо, а га тоіт 
игг^доѵут рггу^сіет, ѵвгувікіе г росг%іки аг до койса до хі%д в% іпдгоз- 
зо-ѵѵапе. 

Книга гродская Винницкая, „запиеовая и и „ поточная И? 4627, годъ 1742, 
листъ 129 на оборотѣ. 


50 . 

1742, іюля 12. Приговоръ Дубенскаго магистрата. 

Этимъ приговоромъ постановлено подвергнуть судебной отвѣтственности, въ случаѣ 
поимки, мѣщанку Параску Янушевскую за то, что она пыталась освятить въ церкви, 
для чародѣйства, веретено, повязанное красною лентою. 

Аппо Ботіпі 1742, діе 19 .Тиііі. 

Ка игг§дгіе таудеЬигуі БиЬіей8кіеі, рггеде тп§, Ріоігет-Апіопіт Рці- 
коѵзкіт, ѵкуіет, рггу Ъуіпобсі вІаѵеіпусЬ: Аіехапдга Вогоапошсга, НгеЬо- 
гедо 8когоЬоЬаіедо, Вотапа Вііоива, Ьигтізіггбѵч, адііоѵаіа ві§ вргаѵа тіе- 
дгу исгсшут дапкіет Зіавгочгісгет, іпвіудаіогет в^доѵгут, і іедо деіаіо- 
гет, акіогаті, а зіацгеіпд, Одагк% МісЬа1оуг% Міе1піко\ч% і Рагавк% Дапи- 
вгечгек% ЪаЬку., рогѵапеті, чѵ іут і о іо: 

Іг уакоЪу рггурогтеапа Одагка [МісЬаІоѵа Міеіпікота, род сгав Ыігко 
рггевгіедо йт§іа, угедіид каіепдагга Вивкіедо, па Макаюе^а, ыесМид шву 
св а] и каваіа рг'гудоіоюапе озигідсіс гіеіе, тцйгу Могут гіеіет гпаудоѵаіо 
ві§ гоггесіопо, сгеггсощ зіагім оЪгѵщгапе. Кібге тчггесіопо ровіггедвгу Іидгіе 
па степіагги, іг гіеіаті діа робѵі^сепіа Ь^д^сеті, и Рагавкі дапивгетекИ 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 417 — 


ЬаЬкі, оЪшеёсШ іо игг^іи, іі Іа ЪаЬка йѵі§сі!а ші§ігу гіеіет ѵггесіопо 
піе па со іпзге§о іуіко па сгагу, рг 2 уіа^%с, іі іо Оіагка МісЬаІогга $\ѵі§сіб 
кагаТа. 

ТІГ 2 %і гай ѵ іут рипксіе, іезііпіщс .Тапка Зіазгогѵісга, іо гіеіе г игге- 
сіопет кагаі іо игг§іи рггупіейС, кіоге оЪасгуѵзгу, іі зі§ гпа,)іонгаІо \те- 
сіопо, сгегѵгоп§. нгзЦік% оЬт^гапе, кагаі рггурогтапут зіап^С па гаггиі 
сгагоѵ (11а оірошеігі. 

Так 02 , зіапоѵзгу осгеѵгійсіе Оіагка МісЬаІоѵѵа, іако^% іангаТа ехкиг§: 
,іі уа, ргаѵгіа, падоіо\ѵа!а хіеіа (Іо <$\ѵі§сепіа, аіе \ѵ піе іаіпе^о яѵггесіопа 
піе ИаіТа, апіт кіайС гогкагогѵаіа. Ропіетеаг іо гіеіе іезгсге піе Ьуіо сгази 
б\гі§сіб, гозіамгтзгу іоти, зата розгіат (Іо тіазіа (На зргаѵипки, осге- 
кі\ѵаріс уак ргеіко гаігнгопід, іо сегкѵі. А іак, гіуЬаѵзгу зіс г зѵѵоіеті 
з%зіаіаті і китаті, розгіійту па &озроі§. А іут сгазет Ьеге тпіе рггу- 
згеіізгу Рагазка ЬаЬка і ѵггіеіа іо гіеіе і розгіа г піет іо сегкші, аіе іедо 
піе ѵгіет, ііа сгедо опа ѵгггесіопо ті§ігу іе гіеіе \ѵ1оіуіа? Иа со ^оіотеа 
уезіет г саіуго іотет зитіепіет роргатС.“ 

8аі піпіеузгѵ, скс%с рогугі^С іозкопаізгеі таіотоЗсі, кагаі зіап%С Рагазсе 
ЬаЪсе: ііа сге&о ѵггесіопо тіеігу гіеіет йтеі§сіІа, і кіо ^ед іо гогкагаі? 
Ьесг опа, піе с/екаріе, па оірочгіеіі нг иггеігіе, пауріегѵѵіеЗ \ѵ тіейсіе зсЬго- 
пііа зіс, кіог% §іу кагапо згикаб, пагезгсіе і г тіазіа изгіа. 

8%і тауіеЬигуі ЮиЬіеЛзкіеі, ггѵаіутегу і§ зрга\ѵ§, ротіепіопд, Оіагк§ Мі- 
сЬаІочѵд, піетопп% ЬуС игпа^е, гѵеііи" йтаіесігѵа паіріепѵіе] іото’ѵѵусіі — іі 
\г іут гіеіи іаіпе піе гпауіогѵаіо зі§ ттесіопо, роіут г Іиігі \ѵіагу доіпусЬ: 
Ріоіга Вапііотсга, Магуаппу Гегепзогѵеі і іппусЬ, г кіогеті мг тіейсіе гаЪа- 
теііа зі§—іі Оіагка Місііаіота паіепсгаз ѵ іоти піе Ьѵіа, кіеіу іа Рагазка 
ЬаЬа іо гіеіе іо Зггі§сепіа тѵгіеіа,—\ѵідс ѵзротпіоп% МісЪаІогѵд, оі \ѵзге1кісЬ 
іузктгігусуі ргаѵпусЬ ѵо1п$ сгупі, діуі зі§ саіе піе рокагиуе, аіеЪу г ^еу 
іпзіупкіи аІЪо гогкаги іо нтгесіопо Ъуіо розтѵіесопе. А со зі§ гай іусге гЬіе- 
Рагазй Тапизгеѵѵзкіе], ЬаЪу, кібга іут нгуйсіет іаіа роіоЪіейзіѵо, іііо 
зата иСгупйа і іо нгггесіопо па уакіей дизіа Змгі^сПга тіеігу гіеіет, ш§с 
оп§ каііедо сгази іепіе заі пиуіеЪигуі БиЬіейзкіеі га акіиа1п% §из!агк§, 
ѵеііи^ ргаѵа тауіеЬигзкіе^о і агіуки!б\ѵ іе^о, з^ігіс іекіагиіе і пагпасга,— 
тос% піпіеузге^о іекгеіи. 

Книга Дубенскаго магистрата, Л? 1343, годъ 1719 — 1749', листъ 112 на 
оборотѣ. 

51 . 


1743, октября 30. Протоколъ засѣданія магистратскаго суда города Олыки съ 
участіемъ депутатовъ отъ духовнаго вѣдомства. 


Въ засѣданіи внсіушанн были взаимныя жалобы: мѣщанина Еремін Максимовича и 
президента города Олыки Петра Шепельскаго. Максимовичъ, между прочимъ, обви¬ 
нялъ Шепельскаго въ многократныхъ попыткахъ околдовать его домъ. 

Асіпт іп ргаеіогіо Оіусепзі, Тепа диагіа, ііе 30 ОсіоЬгіз, 1743 аппо. 
Согат оШсіо поЪіІів ас депегозі іотіпі Сопзіапііпі Апіопіі Ргокороигісг, 
1,2. 27 


Оідііігесі Ьу 


Соо^іе 



— 418 — 


айѵосаіі Оіусепвіз, поЬШип^ие йотіпогит: Аиіопіі Оотіпісі Каузкі, Магііпі 
Махутоѵісг, №со1аі ШЬаукіеѵгісг, ргаезійепііит, еі іатаіогит йотіпогит: 
ЗіерЬапі Аіехапйгоѵісг, Аіехашігі Каувкі, Апйгеае ТгосЪітоѵгісг, сопвиіит, 
пес поп Ьопезіогит: Магсі СгисЪеІетосг, №со1аі Ріікіетсг, Ргапсізсі 2аЫос- 
кі, ЗіерЬапі Ветаскі, всаЬіпогига уигаіогит, сіѵіит Оіусепзіит, іп аззізіепііа 
регіііизігіига ас геѵегепйіззітогит Йотіпогит: ЗеЬазііапі Когіоптзкі, сизіо- 
йів, «Гоаппів Сапііі Кауйапкоѵзкі, сапсеііагіі ргаеіаіогит іпзі&піз со11е§іаіае 
Оіусепвіз, иіі ай Ьипс асіит еі саизат ргаезепіет, а<1 оЫідаііопет сеізів- 
віті МісЬаеІіз Сазітігі Вайгітіі, йисів іп Оіука еі №е5теі, Вігіе, БиЪіпкі, 
Шеек, ваегі Вотапі ітрегіі ргіпсіріз, сотіііз іп Міг, Згуйіоѵсе, Кгоке еі 
Віаіа, Ъаегейііагіі йотіпі іп Йоікіеѵ, Яіосгоѵ еі Ротоггапу, сазіеііапі ѴД- 
пепвіз, сатрійисіогіз тадпі йисаіиз Іліѵапіае, СгіисЬоѵіепвіз, Кггусгеѵіепзіз, 
Сатепесепвів, Сгетепесепвіз, еіс. еіс. сарііапеі, сіотіпі позігі сіетепіівзіті, 
аЬ іііивігіввіто ас геѵегепйіззіто йотіпо Оеог^іо сотііе йе Ьавсагіз, Беі еі 
аровіоіісае вейів дгаііа ерізсоро 2епоро1ііапо, васгае соп^гедаііопіз іпйиі^еп- 
ііагит сопзиііоге, ргаеровііо іпМаіо іпзі&піз соііе^іаіае Оіусепвів, піі аЬ 
іііазігізвіто, ехееііепіівзіто ас геѵегепсііввіто йотіпо Ьсі огйіпагіо йеіедаіо, 
зиЪйе1е$аіогит ^йісит, сотрагепз регзопаіііег віаѵеіпу Йегетіавг Махуто- 
шс 2 , тіезгегапіп Оіускі, изкагіаі зі§ па згІасЬеіпедо рапа Ріоіга Згеріеі- 
вкіе&о, ргегусіепіа і оЬуѵаіеІа тіазіа Оіукі, і іощ ^е§о, о іо: іі, со тау%с 
рггег гойпу ехав йот $щу сгагогѵапу, іо уезі рггег ройіапіе, годоѵо г коііи- 
паті, Іатр дазгопуск, ріесеупу і гіоі ройггисепіе, <11а сге§о, віггерфс ві§ і 
оЬатадес, 2еЪу піе вгѵапко'етаі па гйптіи і іогіипіе, а сЬс%с ві§ йоѵіейгіеС 
гк%йЪу, ой ко^о і рггег ко§о іакоѵе ропозіі, со Ьу Ьуіо сит йеігітепіо 
гйгота і зиѣвіапсуі, регвекисуе, — па тезсЬойгіе шіезі%са, о кіогут сгавіе 
піегаг гпауйоѵгаіі ві§ іакотсе рггег ройіапіе йоти, ройггисепіе ріесгуп, аЪвиг- 
Йа, гавіайівгу, рііпоѵѵаіет г гоп%. Ойгіе піетаіу сгав пос гозіадо, ро- 
вгейіет ріе йо ігѣу, а іощ говіаѵііет. Кіога ѵ іут сгазіе, кисЬагк§ сгагп- 
йот то,), па ітіе Магупк§, гіараіа. I §йу Ьуіа (га исгупіепіет §»а!іи 
рггег 4оп§ тоде, піе товде іеі йоіггутаС, ай тизіаіет ват ѵгуЬіе/еС) Йо іхЬу 
ѵргоѵайгопа і руіапа, ой ко§о Ьу, ро со і г схут Ьуіа рггувіапа, — йоЬго- 
угоіпіе ойротейгіаіа і гегпаіа, іг ой змѵедо рапа і рапі, іо ]е8і Ріоіга і Ріо* 
іптеу, со кііка гагу іѵіегйгііа. А ѵ іут рипксіе вата рапі Ріоігоѵга г рггу- 
Ьгапеті іиййті пайЬіедвгу, окпа роѵуЪуаІі, йггѵі ѵ віепіасЬ і ѵ ігЬіе ѵу* 
Ьшвгу, г ііитет і Ьаіазет теікіт ѵрайзгу, тпіе, Ьощ, сгеіайг і Ьгаіа ЬШ 
і гакцаіі оЪисЬаті, кцаті і іпп% агтаіиг%, уако зі§ оЬзгегпіеу рокаіе ѵ 
іпктгусуасЬ, ^игійісе чтургоѵайгопусЬ, зиѣ асіи іегіа весипйа, йіе 16 8ер- 
іетЪгіз, аппо пипс сиггепіі. \Ѵ сгут ѵзгузікіт рагз асіогеа иргавгаіа врга- 
тейііѵойсі. 

Рогѵапа вігопа, рап Ріоіг Згѳреізкі, ргегуйепі тіавіа Оіукі, зіапоѵвгу 
герозиіі: іе ѵгіепегав сЬіоріес ті исіекі, о кіогут Іийгіе роугіейгіеіі, ке ^еві ѵ 
тіеЗсіе, кібгедо уа ѵіесгогет ровіаіет вгикаС кисЬагк§ Магупк§, кагаѵ- 
вгу 8І§ уеу рггевігоіС, іеЬу піе рогпапо. А іак згикау^с і піе паіагвгу, ^йгіеЗ 
о $оЙ 2 Іпіе бзтеу ѵ пос г сгеіай пікі ет тоіт йо йоти роѵгасаіа, кібг% вігопа 
акіогоѵа, па йоЪгоѵоІпеі йгойге рогѵаѵвгу і йо йоти вуге^о жц%шхш], 




ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— ш — 


гШа іако йшіиз еі сіагіиз оЪйисііо іѳвіаіиг, зиЬ асіи йіе 16 8 ерівтЬгів} 
еойет аппо, йсгупіопа. 

А гаіут Ьуіа руіапа асіогеа рагз, ^еіеіі Ъу зігопіе рогѵгапе^ тЫа сгагбѵ 
йотгойяС? ІпзіаЬаі согат зирга всгіріо оШсіо, іе сЬсе йоѵгойгіс. Сііаіа гл6 
рагв гаЬіегаІа зі§ па ойѵбй. А ропіеѵаі зігопа роѵойоѵа гаЬіегаІа зі§ па 
йо\ѵбй, а рогѵапа па ойурой, — гасгут з%й апіе отпіа песевзагіат ищиізіііо- 
пет йесгеѵіі иігщие рагіі, пагпасгадо сгаз, аЬу ге шге1к% $оіотгобсі$ 
йокитепібѵг па рггузг1% згой§, іо іезі рго йіе 6 NоѵетЬгІ8, Ъег рггурогѵбѵ 
зіаѵаіі. 

Книга магистратская юрода Олыкм, годъ 1739 — 1750 , № 3354, листъ 370 
на оборотѣ. 

52 . 

1743, ноября 6. Продолженіе дѣла нежду Олыкскнии мѣщанами: Максимови¬ 
чемъ и Шепельскимъ о взаимныхъ оскорбленіяхъ, въ томъ числѣ и о чаро¬ 
дѣйствѣ. 

Асішп іп ргаеіогіо Оіусепзі, іегіа диагіа, (ііе 6 КоѵетЪгів, 1743 аппо. 

Согат еойет оШсіо зирга потіпаіо еі зиМе1е§аііз, іп іегтіио ргаейхо, 
ройЬщ йекгеіи пакагапе^о еайет іп саиза, а<1 сопііпиаііопет опеу, зіашот* 
згу ой зігоп иргозгепі игойгепі ісЬ тоЗС рапотеіе ргосигаіогез ай Ьапс саи- 
зат, ѵтіеЗІі Шасуе іп еит іепогет: 

Мі§йгу зіаѵгеіпеті йагтоіет і Магуаппд, Махутоѵгісгаті, тайопкаті, 
іийгіеі зіаѵгеіпут Бетіапет Махутоѵісгет, роѵойаті осгеѵізіеті, тіезгсга- 
паті і оЬуѵаіеІаті Оіускіеті, а згіаскеіпеті Ріоігет і Апп% г 2агизгкіеѵі- 
схоѵ Згереізкіеті, таііопкаті, оЬуѵѵаіеІаті і ргегуйепіаті тіазіа Оіукі, ро- 
гтсшеті, регзопаіііег. Ропіе\ѵаі вігопу рож>йо\ѵе парггбй о дѵгаіі йотоѵгу 
іо уезі о па)9сіе посу і іатге ѵг йоти зѵоіт о ггапіепіе і роЬісіе зіеЬіе, 
акіогбѵ, і сгеіайг з\ѵоу§, уако іег о росгупіепіе згкойу, ай сопіепіа исгупіо- 
пеу оЬйиксуі ипа сит тапііезіаііопе рггестко зігопіе оЬіаІоѵапе^ ѵшозг% і 
йотаѵтщ зі§, а рггеіо з$йи рагз асіогеа розіиіаѵіі, аіеѣу іп іпзіапіі рагз 
рагіі іпіегго^аіогіа зрізапе коттипікоѵгаіа, і гедезіг бѵіайкбіѵ зрізаѵзгу, 
зігопа зігопіе оййаіа і зрізапусЬ зіатіа, і ѵ іеуіе зргаѵіе йігесіе гезропйеге 
зоіа іп саиза іасіі йотатгіаіа зі§. 

Сопсіизіо ех рагіе сііаіа: ропіеѵай зргаѵа о гаггиі сгагойгі еузіѵа піе 
іуіко акіогбѵ, аіе і затедо уабпіе оЗтгіесопедо хі§сіа уе§о тойсі йоЪгойгіеуа, 
ргге/ 8ігоп§ акіоготг^ зігопіе рогѵапе^ аііепіотгапа, йо з%йи зтге^о йесійепйа 
рггусЬойгі, ІиЬо зігопа акіогоѵа саизат іасіі оЬзапдиіпоІаііопіз еі іпѵазіопіз 
Йотиз, зе&гевапйо а саиза оіцесіі о сгагойгіеузіѵго, йесійепйат тгаозі; ^ейпак 
ропіелтай саиза оЪдесѣі о сгагойгіеузіѵо еі саиза іасіі іпѵазіопіз асзі йотиз, 
ех ипо іопіе ѵійепіиг етапаззе тоііѵіз еі тиіатепііз, апіесейепіег ой іаі 
кШт рггег зігоп§ акіопт% зігопіе рогѵгапеу ітргітоѵгапе Ьуіу і гайапе, уако 
іо: рггег ойтбтгіепіа сгеіайгі, рггег зіггеіапіа йо піекібгусіі, рггег гачіедю- 
ѵгапіа па йоЬгоѵгоІпеу йгойге сгеіайгі зігопу рогѵапеу, опусЬ Ьісіа і каіесге- 
піа, іако о іут саіу іпіепіоѵапу ргосезз іп зе епаггаі, кібга Ьег іпкѵѵігусуі 
оЬеуйС зі§ піе тоіе,—рггеіо з%й пазг, сотриіаіа аЯесіаіа ве^гедаііопе саизае 


Оідііігесі Ьу 


Соо^іе 



— 420 — 


Гасіі а саива оЪуесіі, песеззагіат евве іщиізіііопет зирег иігатдие саиват 
рег іезіев Ме йідпов, геі девіае Ъепе дпагов, іп ргосезвит поп іпігапіов, 
пес поіаіов, пес сопвапдиіпеов, уихіа сопіепіе ргоіевіаііопит еі оЪйисііо- 
пит, іпвіапіапее игпаі і пакагаі, іийгіей іпіеггодаіогіа і гедезіг ёѵіайкбіг 
врізаС еі ай іпѵісет воЬіе коттипікотеаС і рокагаС тушті. Бх рагіе асіогеа 
іп орровііит: ІиЬо вігопа рогѵапа айесіаі еі уийісіаіііег йотата зі§, аЬу 
іпіег рагіев иігавдие, іат гаііопе оЬуесіі сгагойгіеузітса, уако іеі гаііопе іасй 
еі тіоіепііагит ргосейаіиг, ^ейпакге, 4е саиза іптазіопів сапвагп оЬуесіі о 
сгагу регітеге піе роѵіппа, ^иой тахітит, ге о іпѵагуасіі ргаѵо МауйеЪиг- 
вкіе і Когоппе ргаевсгірвіі. аЬу іпѵѵагога, гапцседо дозройагга ѵ Лота, 
дагйіет кагапо, а га? оЬ^есіі гіосгуйзіѵа і сгагойгіеузіѵа ѵгі§квге ш ргаше 
(11а віеЪіе та кагу, ге зраіепіет ѵ о диіи, сцдтешет згсгерсаті, кг^сепіет 
ѵ коіо, Ьісіет и рг§діегга риЪІісе ѵ гупки воЬіе 41а мгіпотаусбѵ овіггедіо,— 
а гаіут, ге саива оЪіесіі чѵіеІкісЪ йотсойбте, сгави, тіеузса,о4 кодо і рггег 
кодо, кіейу і дйгіе, уакіт вровоЬет і 41а ]акісЬ рггусгуп, ѵгаг сит саиза 
ѵіоіепііагит еі іпѵавіопів 4есі4і піе роѵлппа, Іесг зтѵоіт ігакіет оЬветоѵа- 
пе, Йівііпсііт еі поп .іипсііт, йіѵівіт, рагв асіогеа з^йгепіа ехровіиіаі; віті- 
Іііег іп саива оЬуесіі о сгагу іаг вігопа акіогоѵа зио Іосо, рові йпііат саи- 
ват іасіі, йочѵойгіс сЬсе. 

Афипсіит ай сопсіизіопет рагііз сііаіае: ропіеѵай асіогі пиііа йаіиг ех- 
серііо уихіа тепіет Іедів, і оѵѵвгет, ѵіг Ьопае іатае іп ргіто іегтіпо етип- 
йо\тоб ві§ роѵіпіеп, рггеіо іак вргаѵу о гаггиі сгагойгіеувіуѵа, іийгіег исгуп- 
ко\ѵеі гаііопе оЬвеввае вігаіае риЫісае, піЬіІогатіив іпсагсегаііопів іпйеѣііае 
вігопу рогтеапеу, вгІасЬеіпусЬ ЗгереІзкісЬ, таііопкбѵ, ргегуйепібѵ тіазіа 
Оіукі, іако іег і зііщсеу Магупкі, Ьег рггеѵѵойи ргатспедо, і віиі^седо Оа- 
Ьгуеіа ІоѵсЪітоѵісга, тіевгсгапіпа Коѵѵеівкіедо, кібге вргаѵу, иіі ргаетіз- 
вит, Ьег іпкѵігусуі оЬеуВС ві§ піе тод%, ех ипо тоііѵо риііиіапіев, — рггеіо 
сігса ргаетівзат сопсіивіопет рагіет сііаіат сопвегѵагі иргавгаі. 

А іак в$й, соттипісаіо сопвіііо, віовиуас ві§ 4о йекгеіи, виЬ асіи іегіа 
диагіа, 4іе 30 ОсіоЬгів, аппо сиггепіі йегоѵапедо, ІиЬо асіогеа рагв ехрозіи- 
Іаі, агеЪу саива іасіі ріегѵіеу вцйгопа Ьуіа, а роіут саива оЬуесіі, сііаіа гаЛ 
иргавга, геЬу іивітиі іат іасіі яиат еі о^есіі, ге уейпак іе вргаѵу 8% соп- 
уипсіае і уейпа г йгидіеі риііиіаѵіі, -рггеіо в%й йесегщі, аЬу вігопу оЬіеЛѵгіе 
бѵпайкбвг рго вио рагіе іпйикоѵаіі, іпіеггодаіогіа еі гедевігит іевііит зіЬі 
соттипісепі, в%4 гаё вѵіайкбѵ г оЬуйѵѵбсЬ вігоп па оЬіейѵіе каіедогуе го- 
воЪпа ехатіооѵѵаС Ъ§йгіе. Ргоіезіаіиг рагв асіогеа ех гаііопе уипсііт, поп 
4І8ііпсііт, пакагапіа саиват рговеяиі, еі ваіѵат уив, иЬі 4е у иге ѵепегіі, 
саѵеі 41а віеЬіе іп ,)ийісіо. Еергоіевіаіиг сит рагіе сііаіа ,)ийісіит сопіга 
рагіет асіогеат, ех гаііопе ргаеіепзае йівііпсііт йівуийісапйае саивае оЪуесіі 
сит саива іасіі, ех іівйет тоііѵів риііиіапіів, іг іак г ргаѵа у зіизгпоёсі 
ЬуС ѵг Щ зргаиіе йесізит ггогитіаі. Сііаіа рагв ропіетеаг иргавгаі а йуіасуі 
па рггудоіоѵапіе зіе иа уиіго па дойгіие йгіет%Ц, \гі§с в%й, поп ргаесірі* 
іапйо саиват, рогѵаіа, виЬ гідоге сепіит тагсагит рго иіга^ие рагіе соп- 
ігаѵепіепіе. 

Книга магистратская города Олыки, годъ 1739 — 1750, №3354, листъ 272 
на оборотѣ. 



ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 421 — 


$Э. 

1743, ноября 22. Рѣшеніе духовнаго суда Олыкскаго капитула, по иоторону 
мѣщане Шепельскіе признаются невинными въ взводимыхъ на нихъ обвиненіяхъ 

въ чародѣйствѣ. 

Асішп іп ргаеіогіо Оіусепяі, Гегіа зехіа, йіе 22 ИоѵетЬгіз, 1743 атю. 

Согат еойет зиргапотіпаіо оШсіо еі йеіедаііз, іп Іегтіпо ргаейхо, апіе- 
гіиз зиргапотіпаіо, іегоѵѵапедо, іп саиза оЬ^есІі, іп ргаезепііа Іоііиз та@і- 
зігаіиз, ѵіеітогпі ісЬ тоЗС хі§га котіззагге, ^ако і ѵ зргате йисЬо\ѵпе^ йе 
ітриіаіо сгітіпе ѵепейсіі, заті йекгеі іегоѵаіі, иі зедиііиг: 

Іп саиза еі асііопе іпіег Іатаіоз Негетіат еі Магіаппат Махітотсго- 
ііе, сопуидез, сіѵез Оіусепзез, асіогез, ех ипа, еі поЬіІез Реігит еі Аппат 
Згереізкіе, ргаезійепіез сіѵііаііз ОІусепзіз, сііаіоз, рагМЪиз ех аііега, оссазі- 
опе о^есіі сгітіпіз ѵепейсіі еі іпсапіаііопіз, ас аііогит, іп ргоіезіаііопѳ 
огідіпаіі еі іп ргосеззи саизае Іизіиз зресійсаіогит еі іп уийісіит йейисіо- 
гит, Іісеѣ: диійет іатаіі ЬІахутотсгоѵіе, асіогез, ай ргоЬапйит таіейсіит, 
рег зе поЬШЬиз Згереізкіе ітриіаіит еі оЬ^есІит, іпйисеЬапІ Гаетіпат 
диапйат, потіпе Нгурат, Іатиіат зиат ай ргаезепз, іп апіе ѵего Іатиіат 
поЪіІіит Згереізкіе; диае диійега, .(ийісіаіііег іпіеггодаіа, гезропйіі, диой сит 
зегѵігеі поЬіІіЬиз Згереізкіе, аЬзепІе ірзо поЬШ Згереізкі, уизза Іиегіі ЬегЬаз 
диазйат іп ехііиз ѵіагит Іегге еі ехропеге, зе ѵего оЬ іітогет іп ѵіа ехогіа 
еазйет ЬегЬаз роз! рогіат сіѵііаііз, поп іп Іосо йезііпаіо, оЬуесіззе, еі іпйе 
пезсіге зе диій еѵепегіі, Ьопі аиі таіі; йеіпйе еайет Нгура йіхіі, еойет 
ѵезреге еі посіе йісіат йотіпат Згереізка ЬегЬаз диазйат сохіззе, еі апит 
диапйат, аЬ еа сопйисіат, ѵегЬа зесгеіа іпзизиггаззе, тейіа посіе ѵего, 
аііаз ЬегЬаз сгетапйо, йотшп зиат сит іито Іег сігсиіззе. <5иіа Іатеп 
йісіа Нгура, ай ргаезепз іатиіа асіогит, іп зиа геіаііопе ѵагіаі, ргіто епіт 
йіхіі, сит уизза еззеі іп ехііиз ѵіагит ЬегЬаз іегге, ргоіипс ірзит йотіпит 
Згереізкі іп Вгойу Іиіззе. йотіпат ѵего Згерѳізка еойет посіе еі йіе зиЬзе- 
диепіі іп агсе Оіусепзі йеіепіат; а<> йеіпйе геіиііі, еайет посіе йотіпат 
Згереізка ЬегЬаз сит апи сохіззе еі йотит зий'итідаззе, — иі сопзіаі ех 
іпдиізіііопе ойсіоза, йіе 24 ЗерІетЬгіз аппо сиггепіі йейисіа. Нет іпіегго- 
§аІа. дио Іетроге еі диоі регзопіз Ьаес пипсіаззеі, гезропйіі, зе поппізі зе- 
теі еі ипі регзопае Іипс’пипсіаззе, сит ѵегЬегаІа Іиіззеі а поЬіІіЬиз Зге- 
реізкіе, іп зегѵіііо ехізіепз, ійдие зе іиіззе ех сопйоііо еі гапсоге, сит Іа¬ 
теп еайет Нгура еііат аііегі йіхегіі, ій ірзит, ійдие аЬ іізйет Згереізкіе 
сит еззеі іпсагсегаіа іп ргаеіогіо, иіі йерозиіі Іезііз зехіиз рагііз асіогеае, 
ай 11;—ипйе еійет Нгурае, иіі ѵагіапіі еі іпвІаЪНі, еі диой ех сопйоііо еі 
гапсоге зе паггаззе еі геѵеіаззе аззегіі, еі диой зіі йе йото асіогіз, диойдие 
поп зіі сгейіЪіІе, сііаіоз Згереізкіе тиііегет, зіЬі ай Іетриз іатиіапіет, 
Іат дгапйіит зесгеіогит сопзсіат еззе ѵоіиіззе, ;ййет йагі поп роззе, сит 
зіі зіпдиіагіз, еі 1е$Ште Іезіагі поп роззіі еі пиііит сопіезіет ЬаЬеаІ, диіа 
Іісеі Іезіез зехіиз еі зеріітиз рагііз асіогеае, ай 11 еі ай 16, зе йе ііз 
аийіззе йерозиегипі, поп аЬ аііо, Іатеп пш аЬ еайет Нгура, сит іпсагсе- 


і 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 422 — 


гаіа езвеі, ех оссазіопе а поЬШЬия Згѳреізкіе, ргоіпйе ех шаіісіа зр&гзіззе 
Йісіит гитогет ргаезитііиг, Іісеі ѵего. ай ргаезепв іпіегго&аіа Мет азвегаі, 
зетрег іатеп ех гаііопіЬиз а11е§аііз сопіга ірзит таіісіае ег§а сііаіоз, аиі 
іаѵогіз егда асіогез, иі йотіпоз зиоз, зіаі ргаевитрііо. Шіегіиз йшйапйо 
виат іпіепііопет рагз асіогеа іпіиііі ]'ийісіо позіго: диой поЪіІез Згереізсу 
Магіаппат, іатиіат виат, сит ѵепейсііз іп (Іотшп асіогит вега посіе зиЪ- 
тізегипі, еатдие Магіаппат рагз асіогеа виЬ іепевігіз Йотиз зиае іп асіи 
ѵепейсіі йергеЬепйіззе еі сарііѵавзе зе аэзегиіі, рго иі Іизіиз тапіГезіаііо іп 
асііз ргаеіогіі Оіусепзів, <1іе 15 ЗеріетЪгіз аппо сиггепіі, ео потіпе Іасіа 
оЫодиііиг; диіа іатеп еайет рагз асіогеа поп ргоЬаі зе аіідиа зі&па таіе- 
йсіі репез еапйет Магіаппат, іатиіат поЬШит Згереізкіе, іпѵепіззе, апі 
асіит аЬдиет, ай ѵепейсіит йігесіе ѵеі іпйігесіе зресіапіет, ехегсоіззе; 
Іісеі іезііз іегііиз ай 14 йеропаі, диой зиЪ іепевігіз йісіа Магіаппа саріа 
зіі, поп сопзіаі іатеп, іат ех еойет іезіе, диат ех аШз, иігит йісіа Ма¬ 
гіаппа аіідиій деззегіі, диой ѵепейсіит агдиаі, ап роііш, ігапзеипйо рег 
ѵіат риЫісат, ай диат уасеі Йотиз асіохит, зіі йергеЬепза, ргаезегііт 
сит поп зоіа, вей сит йшшіо еогипйет поЬіІіит Згереізкіе зіі іпѵепіа; диой 
аиіет еайет тапііезіаііо, йе асіи еі йаіа иі зирга, іппиіі іпѵепіаз іп йото 
асіогит еі зиЬ іепезігіз сагЬопез зіѵе Іатрайез ехііпсіаз, сит поп сопзіеі 
диапйо, а дио еі іп диет йпет розііа зіпі, — пійіі сопіга сііаіоз ргоЬаге 
сепзепіиг. Іп виЬзійіит ргоЬаііопіз зиае сопіга сііаіов, рагз асіогеа гетоп, 
вігагі реіііі согпи диоййат, сгіпіЬиз, сагЬопіЬиз еі іегга айизіа геріеішп- 
диой іпѵепіит егаі зиЬ йото асіогит; диой диійет согпи, ііа иі ргаетіз, 
зит езі, ^ийісіо позіго гетопзігаіит, сгіпез, сагЬопез еі аііа ій &епиз соп- 
ііпеЬаі, зей а дио, диаийо еі іп диет йпет зиЬ йото асіогит розііит егаі 
пес ех іезііЬиз, пес ех аШз соіуесіигіз іпѵезіідагі роіиіі. Ай ехігетит, рагіе 
асіогеа іпзіапіе, ай геѵізіопет сііаіогит іийісіаіііег тадізігаіиз Оіусепзіз 
йезсепйіі, еі ЬегЪаз аіщиаз, сит іта§іпе іп Іатіпа йерісіа, іп зассиіо а соііо 
йотіпае Згереізка, сііаіае репйепіе іпѵепіі, диаз ЬегЪаз рагз асіогеа тепе- 
йсіаіез еззе іпіегеЪаі, ех еа ргаезегііт гаііопе, диой іпіег ЬегЬаз ргаейісіаз 
ігадтепіит таззае сщизйат аррагиіі, диат таззат йе зіегсоге Ъоѵіпо со- 
а$и1аіат еззе еайет рагз асіогеа ітадІпаЬаіиг; сит іатеп еазйет ЬегЬаз іп 
^ийісіо позіго іоііиз тадізігаіиз Оіусепзіз геѵійіззеі еі еат ай гет еііат 
агіів тейісае дпагшп ѵігит ргоЬит, ѵегит саіЬоІісит, айЬіЬиіззеі, сотрег- 
іит езі ЬегЬат еззе ипіиз зресіеі зсііісеі ЗегрШшп, ѵи!§о тасіеггапка йіс- 
іит, Іга^тепіит ѵего аиі ех ЙогіЬиз еі Іоіііз еуизйет ЬегЬае сопсгеішп, 
аиі, иіі ѵігі сопзиіагез ех тадізігаіи сепзеЬапі іп соШ^епйо ргаейісіат Ьег¬ 
Ьат, таззат йе іегга аиі йе аііа^таіегіа ай тіхіат еззе еі зітиі соііес- 
іат; ех сііаіа ѵего диезііопе ипйе ЬаЬегеі, аиі іп диет йпет рогіагеі сЬ 
іаіа ргаейісіат ЬегЬат, тагііиз е^из а геіідіозів раігіЬиз Вазіііапіз сопѵепіиз 
2о1коѵіепзіз, іЬійет іп 2оШете, іп іезіо запсіі «Гоаппіз аппо ргаезепіі, оЬ 
сопіасіит согрогіз ѵепегаЬіІіз Йоаппіз Згосгаѵгзкі, іп ессіезіа йісіогшп раіго- 
г пт Вазіііапогит уасепііз, асзі ѵігіиіе диайат ітЬиіат ргаейісіат ЬегЬат 
сит аіііз ййеЬЬиз йізігіЬиеіиг, зіЬі диодие йаіат еззе, еі іп е^из геі йоси- 
тепіит Мет іоііиз тіііііае сеізіззіті ргіпсіріз сатрійисіогіз та$пі йисаіиз 


Оідііігесі Ьу 


Соодіе 





— 428 


Ілітапіае, Іат ргаезійіі Йоікоѵіепзіз, диат фусепзіз, ргоіипс ЙоШегіат соп- 
йисіае, зе арреііеге гезропйіі, зедие зітііет ЬегЪат аЬ йзйет раІгіЪиз Ва- 
зШапіз еі іевіітопіит ргіогіз ЬегЪае зіЬі аЪ іі8<іет йаіае ргосигаіигит зиЪ- 
тізіі, ихогі уѳго зиае ргаедпапіі еапйет ЬегЪат йеіегепйат йейіззе, регвѵа- 
зит ЬаЬепз, диой аЬ аЪогІи ргаезегѵві. Іп сопігагіит уего, сит ех йісіів 
еі йерозіІіопіЪиз йиойесет Іезііит іигаіогит, ѵігогит Ьопезіогит еі рег 
рагіет асіогѳат айптзогит, сопзіеі еі йейисаіиг, поЬіІет Згерѳівка, сііа- 
Іат, Ьрпезіе паіат еі саІЬоІісе ейисаіат, ас розі іп таігітопіит поЪПі 
Згереізкі еіосаіат, иііга ѵідіпіі аппоз ІаийаЪіІет, зіпе поіа, ѵііат йихівзе, 
пес а диодиат зітіііа зіЬі оЬ^есІа іиіззе, сит еі ірве асіог арий еозйет 
поЪНез сііаіоз агіів зиае гийітепі&ѳ ехегсегеі, еі рег аіідиоі аппоз іп йото 
еогит тогагеіиг, пес Іатеп ипдиат аіідиій таіі йе іівйет сііаііз зизріса- 
гѳіиг, еі йеѵиідагеі, — сопзіаі, диой Іоіа Ііііит еі іпітісісіагит ас зизрісіо- 
пит оссазіо ех етиіаііопе иігіиз иігідие агііз еі ѳх апШЬцз пидіз еі ІаЪиІіз 
ргаезегііт йісіае Нгурае п апіесеззит поЬШЬиз Згереізкіе, іатиіапііз, еі 
сит іп^гаіііз йе йото еогит ехрейііае, рготапаѵіі. 

Ргоіпйе поз, іп&азсгіріі, ай саиваш ргаезепіет аЬ іііизігіззіто ас геуе- 
гепйіззіто йотіпо Оеогро, сотііе йе Ьазсагіз, Беі еі арозіоіісае зейіз $гаІіа 
ерізсоро 2епоро1іІапо, засгае сопдгедаііопіз іпйиідепііагит сопзиііоге, ргае- 
розііо іпіиіаіо іпзідпіз соііедіаіае Оіѵсепзіз, иіі аЬ іііизігіззіто ас геѵѳгепйіз- 
зіто йотіпо Іосі огйіпагіі йеіе^аіо зиЪйеІедаІі уийісѳа, ех ргаѳтівзіз еі аіііз 
гаІіопіЪиз, апітит позігит регтоѵепііѣив, йе таіейсіо рег рагіет асіогеат 
поЪіІіЪиз Згереізкіе, сііаііз, ітриіаіо еі оѣ^есіо, поп сопзіаге сопсіийітиз еі 
йесіагатиз: диіа Іатеп ех е^изтойі оѣ]есІіопіЬиз, ^ийісіаіііег уепіііаііз, Іісеі 
поп йейисііз еі поп ргоЬаІіз еі ех апіІіЪиз пидіз ас ГаЬиІіз ргаезегііт іп 
йеіісііз оссиіііз еі йійсіііз ргоЪаІіопіз зизрісіо ітриіаіі сгітіпіз огіаіиг еі 
гийіз ріеѣз диіпіто еі ргийепііогез ѵігі зсапйаіізепіиг, еііат ІаЬиІіз рагііт 
ѵегі, диапйодие іпеззе Ьитапо ѵіііо аізіитпапіез, иі іп сази ргаезепіі, пе 
, зизрісіопі йе поЪШЪиз Згереізкіе зіі Іосиз, ргаезегііт ех гаііопе іпѵепіагит 
ЬегЬагит, асзі засгагит, репез сііаіат йотіпат Згереізка, диіа ѵіг Ъопиз 
еііат зиврісіопе сагеге йеЬеІ, — ійео йесегпітив: диаіепиз йісіі поЬіІіз Зге¬ 
реізкіе, сііаіі, атЬо, сит диіпдие ІезІіЬиз ѵісітз, Ъопае Іатае еі сопуегза- 
Ііопіз, іп диоз пиііа сгітіпіз сщизѵіз сайаі поіа, іигатепіо ее риг^епі, сііаіі 
диійет атЪо, іп еит зепзит: диой оЪуѳсІі таіейсіі зіѵе ѵепейсіі поп випі 
зіЬі сопзсіі; диой (атиіаз виаз, Іат ргіогет Нгурат, іп ехііиз уіагит сит 
ЬегЪіз, иі ітриіаіиг, поп тівегіпі, пес тойетат Магіаппат іп йотит асіо- 
гит, Іатаіогит Махутоѵісгоѵ, сит таіейсііз, зсііісеі согпи, ЬегЬів, аиі аШв 
Ьціизтойі, йезііпауегіпі, аиі аііег еогит йезііпаѵегіі; диой пиШ, Іат сеізіз- 
зітогит ргіпсірит, йотіпогит зиогит, диат аііів регзопіз, сопсіѵіЬиз зиів, 
зіуе рег зе, віѵе рег зиЬогйіпаІаз регзопаз, поситепіит аіідиой іпіиіегіпі, 
аиі рег агіев таіейсаз іпіегге диаезіѵегіпі; диой ЬегЪае арий ее іпѵепіав 
ЬаЪеапІ а раІгіЬиз Вазіііапіз сопѵепіиз Йоікоѵіепвіз, ііііздие піЬіІ таіо йпе 
тізеиегіпі еі еав Іатдиат гез Ьепейісіаз, Ьопа ййе, зіпе айтіхііопе аіісщиз 
таіейсіі аиі зирегзііііопіз, Йеіегаі. Сопіеаіез уего аеи сотрит^аіогез іп еит 
зеодщп ;дгаЪодІ : дпай йісіоз сііаіоз поЬіІез Згереізкіе, яіі ѵісіпоз заоз, сге- 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 424 — 


йапі оЪуесіо гааіейсіо орегат поп йѳйівзе еі сгітіпі еуо8тойі поп еззе оЪпо- 
хіов; чиой уигатепіит еогит, Ьас йе гѳ ргаезіііит, віі ѵегит еі уивіит. 
РовЦиат ѵего поЫІез Згереізкіе, сит аиіз сотригдаіогіЪив, е^ивтоіі ,)ига- 
тепіит ргаезіііегіпі, еозйет аЪ оЪуесіо еі ітриіаіо таіейсіо, иіі іттипоб 
еі іппосиоз, ИЬегов ргопипсіатиз, асіиз диовѵіз Іаезіѵоз, Ьас іп саиза &сіоз 
еі зиЬзесиіоз, ех асііз ^иіЬиз ѵіз рег рагіет асіогеат еіітіпагі, піЬіЦие 
Ьопае іатае сііаіогит посеге йеЪеге йесіагатиз, еі регреіипт зііѳпііит іп 
сапва оЬ]есіі таіейсіі рагііЬпз иітвдие іпйісітив; Магіаппат, Гатиіат по- 
ЬШит Згереізкіе, иіі іппосиат, е сагсегіЪиз (іітіііі НЪегат ^ие аЬ ошпі ітре- 
ііііопе Гоге еі еззе тапйатив; саизат ѵего Гасіі еі ѵіоіепііагит, іпіег рагіез 
ргаейісіаз іп уийісіо тоіат еі ѵегіепіет йіз.)ийісапйат, іит дшмуие Нгурат, 
іатиіат Гатаіогит асіогит, еі аііаз тиііегев, пи&аз зраг^епіез, расет сіѵі- 
ит еі Ьопат Гатат Іаѳйепіев, рго зитепйіз раепіз ріадагит, рго яиаіііаіе 
(іеіісіі ипіиз сіциздие регзопае аШвепйагит, ай ^шіісіит тадйеЪигіепзе СИу- 
сепве гетіііітиз,—йесгеіо ргаезепіі, ай ргаетізва отпіа тейіапіе. Асіит еі 
йаіит іп ргаеіогіо сіѵііаііз Оіусепвіз, йіе 23 ЯоѵетЪгіз, 1743 аппо. ЗеЪаз- 
ііапиз Кохіоготузкі, іпзі&піз соііе^іаіае Оіусепзіз сизіоз, ай ргаетіззат сап- 
зат ^ийех зиЬйеІедаіиз, тапи ргоргіа. «Гоаппез Сапііиз Коуйапкоѵзкі, сап- 
сеііагіив іпзідшв соііедіаіае 01усепвІ8, ай ргаетізват саизат зиЬйеІедаіиз, 
тапи ргоргіа. 

Книга магистратская юрода Олыки, годъ 1739 — 1760 , №3354, листъ 275. 

54 . 

1743, ноября 22. Приговоръ Олыкснаго магистрата по тому же дѣлу. 

Этимъ приговоромъ мѣщанинъ ПТепельскій присужденъ къ уплатѣ штрафа и тюремно¬ 
му заключенію за обиды, нанесенныя мѣщанину Максимовичу. Притомъ приговорены 
къ тѣлесному наказанію женщины, подавшія поводъ распространеніемъ ложныхъ слу¬ 
ховъ къ обвиненію Шепельскаго въ чародѣйствѣ. 

Асіит іп ргаеіогіо Шусепві, Гегіа вехіа, йіе 22 1*оѵетЪгі8, 1743 аппо. 

Іп сопііпепіі, ро риЫікоѵгапут йекгесіе іп саива оЬуесіі, з%й паях тау- 
йеЪигзкі, іп ргаезепііа іусЪіе ѵіеІтоіпусЬ ісЬ тобсіоѵ хі§іу котівзагат, 
воіа іп саива Гасіі, ро ѵуритайгопусЬ г оЬи вігоп іпкѵгігусуасЪ у ро ѵгуэіи- 
сЬапусЬ копіптегзуасЬ, соттитсаіо іпіег зе сопзіііо, іак йесуйоѵаі: ІиЪоЬу 
зігопа рогѵгапа, га паубсіе йотоѵе, а гчгіавгсга поспе, у д\ѵаН псгупіопу, 
роѵгіппа ЬуС кагапа, іако зопаі іп „Зресиіо Захопо* ІіЬго 2, агіісиіо 64, уиге 
типісіраіі агіісиіо 36, 37 еі 38, діовза 22, а іе зіаі ві§ іитиіі г рор§<Ш- 
ѵгобсі Ъіаіодіоѵзкіеу, іитиіі г гасуі ѵш§іеу Магупу, зІиіеЪкі рогѵгапусЬ, г 
зизрісуі іакоЪу тіаіа рой йот акіогбѵ г сгагаті ройсЬойгіС, іейпак, іе піе 
гекѵгігоѵаіа зргалѵіейітобсі ѵггі§сіа опеу и 2айпе$о 8%йи у игг§йи, — ущс 
в%й, тіііиз рові§риі%с \ѵ іеу зргаѵгіе, рогѵеапеу зігопіѳ, тіапотсіе рапи Ріоі- 
гоѵі Згереізкіети, рго іпсопііпепііа ихогів, пагпасга віейгепіа ѵіеіу гаіизгпеу 
СѵгіегС гоки, а га пауйсіе йопмгое ргоГипйа посіе, сит іитиііи, та йаб ѵгіпу 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— т~ 


па гатек іайпіе обѵіесопе^о хі§сіа уе§о тоЗсі ЗоЪго(І 2 ГІе]а кор ІЛіеѵйкісЪ віо, 
па герагасу§ гаіизга кор ріеСДгіезі^і, з^сіохѵі і зігопіе кор іуіой рі§0Дгіеві%1; 
га гаДапіе гап іак затети акіогоѵі, іако і гЬісіе акіогкі, та г доДпеті 
ІиДгті і озіайіеті ѵ йот акіогбѵ ѵе,)3<і і Дергекасу% исгупіС, ѵукіайу па 
ргаѵо зрепДоѵале ѵгбсіС; га Ьоі акіогбѵ і зігаі§ сгази ѵ ггетіезіМе ісЬ, 
огаг і га пакіай па теДукбѵ 1есг%с зі§, га озоЫіѵут рокагапіет а іиг айі еР- 
іет котргоЪоѵапут па ге^езігге, ехрепзу і зігаіу зігопіе акіогоѵеу, зіке 
иПа Діііаііопе, ѵгбсіС та і роѵіппа Ъ§Дгіе іак зігопа рогѵапа. Нгура гад у 
іппе Ъіаіо^іоѵу, Іак ѵ іпкѵігусуі ѵуга2опе і Діа.іпібгтасуі До вайи ЭіаУУіопе, 
г кібгусЬ ріоікі зато рокагаіу зі§, і До кібіпі зігопу огаг і піетаіедо козгій 
рггургоѵаДгШ,—га со та ѵгі$С Нгура, уако ргупсур^іпа До гѵайу і оЪіексуі, 
гбг§аті риЫісгціе р1а§ зіо і со іпзіапіі г тіазіа роѵіппа Ь?Дгіе изЦріС; 
іппе гад —га кгаЦ ро ріад рі§Сйгіезі%і. Кібгеп іо Декгеі зігопот риЫікоѴаѴ- 
згу, роДІид огДупапзи райзкіедо уаЗпіе обѵіесопедо хі§сіа уедо тоЗсі, рапа І 
ДоЬгоДгіеуа, аД арргоЪапДит оДзуІа зі§. 2 кібгедо зігопа акіогоѵа арреііаѵіі 
іп іоіо, іат іп саиза іасіі диат еі іп саиза оѣуесіі, ех гаііопе, ге поп аД 
тепіет 1е§із еі іизііііае іегоѵапо, еі ргоіезіаіиг витто сит Доіоге йопігі 
еапДет рагіет, поЫІез Згереізкіе, еі аД іД пе§оііит ге^иіапіез. 8іті1ііег 
рагз сііаіа арреііаѵіі, ипа сит ргоіезіаііопе, иі іп соріа ДаЬііиг. Баіит іп 
сигіа Оіусепзі, 1743 аппо, Діе 22 ИоѵетЬгіз. 

Книяа магистратская юрода Олыки , годъ 1739 — 1750, Л? 3354; листъ 280 • 


55 . 


1746, апрѣля 10. Показанія свидѣтелей по дѣлу о сожженія дворянина Михаила 
Матковснаго жителями села Гуменецъ, полагавшими, что онъ есть упырь. 


Іпіеттодаіогіа ех рагіе асіогеа пітігит тадпіГісогит МакоѵіескісЬ, ріп- 
сетіДагит РоДоІіепзіит, еі поЬШз Маікоѵзка. геіісіае ѵіДиае, ех ѵі Десгеі- 
оШсіі ріепі сазігепзів, сарііапеаііз, Сатепесепзіз РоДоІіае, Ыс, іп савіго Оа- 
тепесепзі РоДоІіае, іегіа зесипДа апіе Іезіит 8апсіае СаіЬегіпае ѵггдішв 4* 
тагіугіз ргохіта, аппо еіарзо, 1745, сопіга ЬаегеДез еі роззеззогез Ъопагит 
Н шпій се еі іоіат соттипііаіет Нитіпесепзет, еопзсгіріа еі аД ішУ^аііопет 
роггесіа. 

Ргіто. Дако бѵіайек ѵі, ѵійгіаі, аІЬо зіузгаі, іі ѵ гоки 1738 піеЬозгсгу- 
коѵі МісЬаіоѵі Маікоѵзкіети копі Дѵа гдіпеіо. 


ВесипЛо. Дако вѵіаДек ѵі еіс. 12 рой' сгаз роѵіѳігга, ѵ іутке гоки дгат 
зиу%се8», ройсгаз сегетопіі ргосеззуаіпеу ЕизМеу, коіо ѵзі Нитіпіес сЬоДг%- 
сеу, дготайа Нитіпіеска, ѵ іе^ге ргосеззуі аззувііщса, шеЬозгсгука піе^Ду 
МісЬаІа Маікоѵзкіедо, г игДесгЦ копі зѵоісЬ ахикау%се^о, параДІа ^готаДа 
Н шпі епіеска у рагоЬсу іатесгпі, іе§о2 окгиіпіе ЫН, екпоаюШ, у ѵрб! итагіу 
па тіеузси гозіаѵіопу гозіаі. 

27* 


Оідііігесі Ьу 


Соодіе 



— 426 — 


Тегііо. Тако б\ѵіайек ѵуі еіс. 12 па йоЬга йгіейгісгпе ѵіеЗ Рггеѵгосіе ісЬ- 
тобб рапб\ѵ МакоѵіескісЬ, па зІапсу% піеЬозгсгука Маікоѵзкіедо поспут 
зрозоЬеш ртотайа Нишіпіеска г гбгпут ог^гфп, }&ко Іо: е зІггеІЪаті, зрізаті, 
козаті, сераті, Агсщаті йот Іедоі рапа Маікоѵѵзкіеро (Іо рогѵапіа зігге^іа, 
а пага^иігг ѵ роіийпіе Іедог: піеЬозгсгука рапа Маікошкіедо г йота іедо 
ѵіабпе^о §ѵаІІо\гпіе іоі роййайзіѵо Нитіепіескіе ѵуѵіекіо і йо Нитіепіес 
гаргоѵайгііо. 

иагіо . Лако бѵіайек \гі еіс. Ій г ропіейгіаікп па ѵіогек, ѵт гоки 1730, л 
Іуйгіей, ро з. МісЬаІе, г йоЬг Рггечѵгосіа йо йбЬг Нитіепіес, Іе^ой піе^йу 
рапа МісЬаІа Маікочгзкіебо Йо йоти Апйгизгка Заігапсгика, Аіака, и? АуЪаск 
і тщеапедо Іа 2 §готайа і згІасМа Нитіепіессу ртпіозіа. 21атЦй йо йѵо- 
т ітб рапа Касгко^зкіе^о, Іегагпіеізгеро ройѵріеѵюйгедо, Іаг ^готайа г 
рапот ЬоЬийгкіт і \Ѵоісіес1іет ге^епіет, Бгікіт паглѵапут, окгиіпіе роіо- 
йопедо ЪЦа. 

Оиіпіо. Лако бѵгіайек тсі еіс. Лй ро Іа к піешппіе гайапез кагге, Іепіе рап 
ЕоЬийгкі і \Ѵо)еіес1і БгіЩ, ге&епі пагѵапу, разілѵіае зі^ пай зілѵоггепіет 
Возкіт, шеЬозгсгукош піерііу ітб рапи Маікоѵѵзкіети катукі гс изгу рЫийі 
і оЪг§сг ггетіеипу па діоіѵс и'сізпеіі. Тенге раз ггетгеппу , па діоісге рапа 
Маікогозкіедо иістгіопу, кпуріаті кгусЛі і гбгпе тогйегзіѵа ѵугг%йга1і. 

Вехіо. Лако бшайек \ѵі еіс. Ій рап Зкиізку зіоіуск зіо ргепщАгу зігоісЬ 
рггукіайпут Ьуі, аЪу со рг$Агеу зраіопу Ьуі. 

ВерЫто. Лако бѵіайек т еіс. Іг рггей зтіегсі% піерйу ітсі рапа Маікоѵг- 
зкіедо ргасоѵііу Апйшзгко Згаігапсгик, Агіак, згтаЩ, го Агіедсіи сгуіі гѵ 
зтоіе июаіапа і итосеощ, Іетий ітсі рапи Маікотѵзкіети, піе ѵѵіейхіеС йіа 
Іакіеі гасуі. осгу гагсщгуиіаі. 

Осіаѵо. Лако бѵіайек ѵгі еіс. Іг іой розроізіѵо і роййайзіѵго Нитіепіескіе 
Ьег гайпеу гасуі, йокитепіи, йекгеіи і ргаѵа рггеѵіейгепіа, йуѵсет ітсі ра¬ 
па МаІко\ѵзкіеро па зіоз гозраіопу гѵггисШ г зраіііі. 

Жопо. Лако зѵііайек лѵі еіс. Іг ро зраіепіи піеЬозгсгука МаІкотгзкіе&о Ко- 
тапа, тіеіпікоѵе^о зупа, ро оАгіепіе піеЬозгсгука Маікоѵзкіедо рггузМі і 
1§ ойгіепіе па іутіе одпіи зраіііі. ^'ікіогуп Макотеіескі, т. р. Лако піе 
итіеі%са різаС, гпакіет кггуйа б\ѵі§Іе&о зѵіайсг^с, ройрізц}§ зі§ Каіаггупа 
Маікоѵака. 

Ьциізіііопез ех асіогаіи тарпіГісогит МакоѵіескісЬ, ріпсегпійагит Ройо- 
Ііепзіит, Іит поЬіІіз Саіагіпае Маікоѵѵзка, оііт поЬіІіз МісЬаеІіз Маікоч'зкі 
сопзогііз, йегеіісіае ѵійиае, таігіз, еі ЕирЬгозіпае МаІко\ѵзка, йііае, еі аіі* 
огит сопіга геаіит геіісіае еі зиссеззогит оііт та^пійсі Сопзіапіит Леіо- 
мгізкі, йарііегі Ріпзсепзіз, та^піі’ісі Егапсізсі Касгкоѵѵзкі, ѵісераіаііпі Ройо- 
Ііепзіз, еі Сопзіапііае Леіоѵіска соіци^ит, ѵі^оге йесгеіі сазігепзіз Сатепе- 
сепзіз і’ойоііае, іп .ішіісііз іегтіпогит Іасіоіит зиЬ сеІеЬгаІіопе Іегтіпогит 
^аае^е1а^ит, Іегіа зесишіа апіе іезіит запсіае СаіЬегіпае ѵіг§іпіз еі тагіугіз 
ргохіта, 1745 аппо, іпіег рагіез зирга зсгіріаз ргоіаіі, еі зиЬ сеІеЬгаІіопе 
Іегтіпогит диаегеіагит іегіа зесипйа розі йотіпісат сопйиеіиз РазсЬае, 
аппо Ботіпі 1746 ех ІезііЬиз іпігаз зсгірііз ейисіае. 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 427 - 


Ргітиз іезііз поЬШз Іоаппез Втогогозкі розі ргаевіііит уигашепіит ге- 
содпотаі. АЙ ргітит: \Ѵіет о іут, іе піеЪозгсгукот МаШгозЫети рага 
копі гдіп§1а. Ай зесипйит: ЗіусЬаІет ой йепйгизгка СЬуеіа, іе Маікоѵзкі 
шеЪозгсгук, згика^с копі коіо Нишіепіес, ѵгіепсгаз кіейу ргосеззіа сЬойгйа 
коіо ѵзі Натіепіес, рагоЬсу до 2 Нитіепіес парайіі і роЪШ. Ай іегіііш: 
\Уіет о Іут, іе дготайа г Нитіепіес Зѵііапіет Йо Рггет-осіа рггуЫедІа па 
йот рапа Маікоѵвкіедо, і сЬсіеІі до ѵгі%С; а роіѵт зі§ ісЬ за руіаі: „уекеК 
га рогігоіепіет йѵтгзкіт Іо \ѵу гоЬісіе?* Роѵіейгііі, іе пі. У розіаі іа йо 
ітсі. рапа Макотескіедо, і г ісЬ дготайу розгіо сгіегесЬ. А йіидо піетод%с 
зі§ ѵіайотоЗсі йосгекаС, ро)есЪа!ет зат і ороѵіейгіаіет, со зі§ Дгіеуе. А ітС 
рап Макоѵіескі роѵгіейгіі: „піе ѵегтіе пікі г 1 йбЬг тоісЬ.* А )а, }ак ві§ 
роѵгбсіі, зпі піе газіаіет: ѵгіеіа дготайа Нптіепіеска Маікошкіедо і гарго- 
ѵгайгііа йо Нитіепіес. Ай диагіит ідпогаі. Ай ^иіпіит: Зіузгаіет ой 6-ге- 
Іолтзкіедо, кібгу Іат Ъуі, іе )ак рггургоѵайгопо рапа Маікоѵзкіедо йо Ни¬ 
тіепіес, пазатрггбй гаргоѵайгііі йо Згаігапсгика, йіака, і іат зі§ руіаіі: 
„сой іу за сгіотек?" А оп ойротойгіаі, іе копі згакаі. А роіут го АуЪу до 
гаЫІі і гаргоѵайгііі йо йчѵоги ітсі рапа Касгкоѵзкіедо і іат го&пе щкі 
вайаихАі; а рап ВоЪискі оЪгесг па діоюе гѵсізкаі і щсяуі. АЙ зехіит: 81у- 
згаіеш ой ОгеІоѵзкіедЬ, іе рап Зкиізкі йекіагоѵаі йаб віоіуск зіо, геЬу рг§Ако 
зраІИі рапа Маікоѵзкіедо. Ай зеріітит ідпогаі. Ай осіаѵит: Зіузгаіет ой Іий- 
гі, іе рапа Маікотозкіедо роййайзіѵѵо г Нитіепіес Ьег іайпедо. йекгеіп па 
зіоз Агеѵо гогвисііо і зраШо. Ай попит: Зіузгаіет, іе ро зраіепіи рапа Маі- 
кочѵзкіедо розіаіі і ро оЛеіепіе ]едо йо йѵоги рапа Касгкоѵзкіедо, кіоге 
рггупіозвгу, зраіліі. ИоЬіІіз гесодпозсепз, ідпагиз Ііііегагит сгасет, розиіі 

Зесипйиз іезііз поЫІіз О-еогдіиз Котагпіскі ргаезіііо уигатепіо гесодпоті. 
Ай ргітит: Зіузгаіет, іе копі йѵгоуе гдіпеіо рапи Маікоѵзкіети, кіогусЬ 
згикаі Ыізко Нитіепіес, сЬойг^с г игйесгкаті ройсгаз ргбсеззуі ѵг ро^іеігге, 
; у кібга Ьуіа ут посу, а рагоЬкі, розіггедізгу до, гіараіі у роЬіІі. Ай зесипйит 
гесодпоѵіі іп ргіто рипсіо. Ай іегііит: \Ѵіет о іут, іе па затут Зѵгііапіи 
дготайа г Нитіепіес г козаті, сераті і зіггеІЬд, пазгіі па Рггеѵггосіе і оЪ- 
зкосгуіі Йот рапа Маікотезкіедо і сЬсіеІі лѵгіг^С. А туёту руіаіі: „га сгуіт’ 
гогкагет?" А іе зѵоі% \ѵо1% сЬсіеІі ЬгаС. Му піе сЬсіеІі лѵуйаС, і розгіо кііки ісЬ 
йо ітсі рапа Макоѵіескідо. У згІасЬсіс Вггогоѵзкі ро]‘есЬа! (па іеп сгаз 
тіезгкаі НитіейсасЬ, а іегаг тс Ьеіа^ іо), кіогу, ргейко ротсгбсітсзгу зі§, 
тбтсіі йо дготайу Нитіепіескіер „іегаг тасіе сгаз, Ьіеггсіе, уиі рогтсоііі 
рап Макотсіескі." У іак, сЬа!ир§ гогіататсзгу, тс зато роіийпіе тсгіеіі у тпіе, 
іет до Ьгапіі, роЬНі у гогкпѵатсііі. Ай чиагіит: Зіузгаіет, іе йо Нитіепіес 
уак рапа Маікоѵзкіедо рггурго\ѵайгі1і, гарго^айгііі йо й^оги ітсі рапа Касг- 
котѵзкіедо. У іат зіузгаіет, іе рап ЬоЪискі, згілсксіс, разет ггетіеппут 
діоиіе зсізкаЛ рапа Маікочѵзкіедо. Ай диіпіит: Зіузгаіет, іе ЬоЬискі, уак 
оЪгесг ггетіеппу ѵіоіуі па діоюе рапи Маіко^зкіети, іо катукі ройЫайаі 
і дпуріет гакгрсаі. АЙ зехіит ідпогаі. Ай зеріітит: Зіузгаіет, іе йіак 
Згаігапсгик згтаі, го йгіедсій егуіі зтоіе гтасгаіѵзгу, осгу гаѵощвуѵоаХ 
рапи Маікоѵзкіети. Ай осіаѵит: Зіузгаіет, іе, Ьег іайпедо йекгеіи, дгота¬ 
йа Нитіепіеска іуюсет па зіоз Агею юггисііа і зраШа рапа Маіко\ѵзкіедо. 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 





АД попит: Зіуззаіѳпа, іе ро зраіепіи Маіко^8кіёдо юллисііі на одіеЛ ввгАак , 
.Я36 « Ьиіу і враШі. Весодповсепз, ідпагия Ііііегагит, ссисет ровиіі 

Тлгііиз іезііз поЫІіз ТЬотаз Зиеапзкі ргаезіііо іигатѳпіо гесодаоѵіі. Ад 
ргітит: Зіузгаіет, іе, роАслаз роюіеігла, дгавзидеседо коіо Кашіерса, гдіпе- 
1о рага копі рапа Маікотокіети. Ад весипдит: Зіузгаіет од Іидгі, іе ран 
Маікожзкі вгикаі копі, а ргосеззуа коіо Нитіепіес скоАлііа у оЬасгуІі ре- 
гоЬсу рааа Маікоѵгзкіедо г игдесгк%, у гіараіі у гЬШ. Ад іегііит: Зіузгаіет, 
іе дготада г Нитіепіес до Рггеіггосіа рггуѳгіа рггедедпіет у, оЫедізгу 
окоіо Ьидупек рапа Маікоѵзкіѳдо, сгекаіі до роіидпіа, а * роіидпіе дѵаііет 
ѵгіеіі до Нитіепіес. Ад диагіит: Зіузгаіет од Іидгі, іе ^ак тоіеіі Маікоѵ- 
акіѳдо, гаргоѵадгііі до Нитіепіес до діяка Згайгапсгика у іат АуЪу па піедо 
і оіоіуіі, а роіет до дчгоги ітсі рапа Касгкотодиедо гарпгоадгііі. У іат рап 
ЬоЬискі, икгоіьвзлу риал зигоюси, па дІою$ юкіаАаі у дпуріет гакг§еа1. Ад 
фііпіит гесодпоѵіі га диагіо рипсіо. Ад вехіит: Зіузгаіет од Іидгі, іе рап 
Зкиійкі до Іидгі тбтей: „ раісіе до ргдАко, іа Аат зіо ліоіуск! та оп па» і 
Аліесі павлв родиЫс, ѵоііту ту зѳдо.“ Ад веріітит: Зіузгаіет, іе, ро вро- 
таедгі рггед йтіегсі%, діак Апдшвгко Зга&апсгик злтаіек ѵо Аліедсш лтаслаі 
у ослу лающлаі, у роіут ѵгіеіі до па ѵбг у гаѵіегіі до віоза дгеѵ у тот- 
сШ у зроМі. Ад осіаѵит: 'ѴѴіет о іут у згіузгаіет, іе Ьег іадпедо ргаѵа 
у дѳкгѳіи враШі рапа Маікоѵзкіедо. Ад попит: Зіузгаіет, іе і одяепіе 
Маікоѵвкіедо зраШі, уако іо: раз, сларЦ, звгАак і Ьиіу. Кесодпозсепз, ідпа- 
тоа Ііііегагит, сгисет розиіі +. 

Оиагіш іезііз поЫІіз Апіотиз ОгуІоюзЫ ргаеѵіо уигатепіо гесодпоѵіі. 
Ад ргітит: Зіузгаіет од ватедо піеЬозгсгука рапа Маікоѵзкіедо, уак до 
дщргоѵ#дгопо г Рггеѵггосіа до Нитіепіес, іе копі агикаі, іе тц Ьуіо дѵоуе 
гдіррір. Ад. зесипдиш: Зіувгаіет од іусЬ Іидгі, со Маікоѵзкіедо, гдуЬаѵзгу 
ѵ рріц, Ьііі, сі роѵіедаіі, іе Маікоѵгзкіедо од Рггеѵгоскіедо роіа роАслаз 
рощрігда у ргосвзвуі па роіи, па іеп слов скоАлдреу ро роіи, гдуЬаІі Маіколт- 
вкіедо. у, гіараѵзгу, гЬШ, гтогдоигаіі у па тіеузси роггисііі. У іа роіут 
щфгіаіщ, іе іедо Маікочтзкіедо роЪіІі. Ад іегііит: да Ъуіет па іепсгаз па 

5 рдзіагозіѵі|Е! и рапа Касгкоѵзкіедо ѵ НитіейсасЬ, у дготада Ьег ѵоіі 
теогзкіеу гтбѵпѵвгу, тащс роголитіепіе, ле Маікоісзкі иріег, розгіу тѵгаг, г 
сгут кіо тіа!, до Рггеѵгосіа у гіатЦд ѵгіеіі дѵаііет рапа Маікотокіедо у 
рггурптадгЩ до Нитіепіес, Ад диагіит: Шет о іут, іе ѵг зато роіидпіе 
п ропіедгіаіек, ѵ гоки 1738 рггургоѵадгііа дготада Маікоѵзкіедо г Ргге- 
ѵгосіа до Нитіепіес, у рггургоѵадгііі до рггед діака Апдгизгка Згаігапсгика, 
ддгіе АуЬу па поді лаЫѵозлу озікоюе, одргоѵадгііі до дѵоги ітсі рапа Касгкоѵ- 
зкіедо. іа ѵузгедіет г дшппа, тоѵііет: „со щ гоЪісіе?“ А опі піе зіискаіі, 
аіе гагаг роіоіуіі і Ьііі; Ааіі 50 аІЬо зіо ріад. ВШ ^едо: рап ЬоЬискі і ІѴоі- 
сіе.сЪ Бгікі, гедепі, а МісЬауІіпа сЫор іггутаі у іаупіакі ѵо д§Ъ§ ікаЛ. Ад 
диіпіцт: \Ѵіет о іут у тдгіаіет, іе рап Ьоѣискі раз л глетіепіа па діою§ 
Маікотезкіети ѵіоіуѵтзгу, катукі коіо излн лакІаАаІ у дпуріет кг§сіі г 
ТѴоісіесЬет гедепіет Бгікіт. Ад зехіига: л .Ѵіет о іут, іе рап Зкиізкі рггуз'е- 
сЬа! па копіи, ѵоіаі: „раісіе до сгут рг§дге^, )а дат зіо г1оіусЬ.“ А рап 
\Ѵурггуіткі роѵіедгіаі: „^ак іо раііс згІасЬсіса Ьег ргаѵа?“ У ^а тоѵііет: 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 439 - 


„ДадВе ѵазиеС ва в&Ы® сегодга-*.* Мбѵік „гаг ай да вмив каіатагг/ А 
роіут тбѵгй: я віе тага сгази ргеай, ра!сіе!“ ОготаДа ві§ гозіаіа у тоѵгііа; 
„раііс іггеЪа!“ У рор тоьоіі іюЬу раКс. М зеріітит: №е ігіет, кіо осгу га* 
ѵгі%гуѵа! ѵ іитиісіе, іуіко ѵткігіаіет, йе дакітб ѳгтасізкіет тіаі осгу га- 
тп^гаве, дак іий Ьуі ва Ш 2 роіойопу Маікоѵзкі. А<1 осіаѵит: \Ѵіет о іут, 
йе рор Нитіепіескі тоьоіі (Іо дготаДу: „піе Ъуі агезхі ой рапа Маікоьозкісдо?* 
ОДроѵіѳсЫеИ: „піе Ъуі. “ Роипейвіаі рор: ^а йо йизеу, а гоу йо сіаіа, раШе 
іак паугапіеу. и У зраіііі, па віов Дгеѵ игггистзгу, Ьег йаДпедо ргаѵа і Де- 
кгеіи. А До іедо раіѳпіа Ьуі тоіогет Беупека \ѴавѵІ, БоІЪу \Ѵазу1, Магиг 
Ш&ягко, \Ѵазу1 Бг§еісЬаіира у шзяузіка дготаДа. АД' осіаѵит: МГівт о іут, 
йе оДгіепіе Маікоткіедо гозіаіо ѵге Дѵогге ітсі рапа Касгкоѵзкіедо, а дак 
враІШ Маікоѵзкіедо, рггуѳіаііу ро оДгіепіе, у зраіііі зегДак пояу, Ьиіу, сгаркд 
у раз. Весодпозсепз, ідпагиз Ііііегапив, сагисет ровиіі |. 

Цыіпіыз ЬееЫз поЫШ Міскаеі Зигапзкі ргаеѵіо дигатепіо гѳсодпоѵіі. АД 
ргітит: \Ѵіет о іут, йе ройсваз ротеігеа и> гоки 1738, рапи МісЬаІоигі 
Маікотеківти копі Дѵоде гдіпеіо. АД зесипДит: \Ѵіет о іут, йе Маікоѵзкі 
піеЬозгсгук копі згикаі, а дготаДа до оЪасгуІа г Нитіепіес іг посу, Ьо па 
Іеп егоз ро роіи скойгШ, у рагоЬсу до гЬіІі у г§се ти роііиЫі у вегйак ты 
ргаесіеіі. Ыагадиігг ро роЬісіи рггузгеДІ АвДгизгко СЬус у руіаі зі§, сгу йуде 
Маікоѵзкі, со до рагоЪкі г Нитіепіес роЪіІі роД Нитіейсаті? А ДотеДгіаѵг- 
ягу зі§, йе гуде, пахаД До Нитіепіес розгѳДІ. АД іегііит: Зіугааіет оД рапа 
Вгяейовзкіедо Дапа, йе дготаДа па доДгіп§ рггеДе Дпіет г Нитіепіес рггу- 
вгіа у іий зіойсе роДезгІо Ьуіо ѵ дбге, дак зі$ да ДотеДгіаІ о іут. У да ро- 
вгеДІет До рапа Маікоѵвкіедо піеЬовгсгука, а рап Маіколѵвкі ргозіі: „Ьіе- 
дадоіе До рапа, піесЬ ті§ піе тѵуДа, Ъот піс піе ѵіпіеп.“ У ту г рапет Вгге- 
йотѵзкіт родеокаіі у исгупШЗту ге1аіі%. А дедо тозс ротеДгіак „піе тойе 
пікі ЬгаС Ьег тодед ѵо!і.“ Му роѵгбсііі, іий піе газйаЬЗту, Ьо іий дготаДа 
Нитіепіеска гЬгодпіе, г сгут кіо тіаі, ѵгіеіа у гврготгаДгіІа рапа Маікочг- 
вкіедо До Нитіепіес рггег дѵаіі. АД диагіит: Зіузгаіет оД ІиДгі, йе дгота¬ 
Да. До Діака Згаігайсгика рапа Маікоѵзкіедо гарптаДгіІа у іат до окгиіпіе 
ЪШ) а гЬііедо До Дѵоги ітсі рапа Касгколтзкіедо гарго\гаДгі1і. АД диіпіит: 
Зіуагаіет оД ІиДгі, йе іак гарюѵаДгіІі Маікоѵѵзкіедо До Дѵоги, іо рап Ьо- 
Ъискі ггетіѳппу раз ва діо№§ дѳдо ѵ/іогу! у катукі рой раз па діоьоіе гскіа - 
йаі у дпуріѳт кг§сі1. АД зехіит: Зіузгаіет оД ІиДгі, йе рап Зкиізкі пмтіі: 
„раісіе до, ада Дат зіо г!оіусЬ.“ АД зеріітит: Зіузгаіет оД ІиДгі, йе АпДпх- 
згко йіак осеу у дф§ ипммапц згтаіц и йгіедсш сгуіі зтоіе вагсщхумаі 
рапи Маікоѵзкіети. АД осіатит: Зіузгаіет оД ІиДгі, йе дготаДа Нитіпіеска 
па зіоз Дгеиг Ьэг гаДпедо Декгеіи рапа Маікоѵзкіедо зраіііа іуюсет. АД по¬ 
пит: Зіузгаіет, йе дготаДа Вотапа, тіеіпіка Нгупка зупа, розіаіа ро вик- 
піе Маікотгзкіедо До Дѵоги, у іе зикпіе Вотап іак рггуѵібгі, зраіііі. Весо- 
дпозсепз, ідпагиз Ііііегагит, сгисет розиіі 

Зехіиз іезііз роЪШз Іоаппез Вегеёпіскі ргаеѵіо дигатепіо гесодпоѵіі. АД 
ргітит: \Ѵіеш о іут, йе \ѵ гоки 173Ь копі рапа Маіко\гзкіедо гдіпеіу, кіо* 
гусЬ вгикаі. АД зесипДит: Зіузгаіет оД ІиДгі, ге рай Маікоѵгзкі, іак ти ко¬ 
піе гдіиеіу, згикаі, а ва іе» сгав ргосеззіа г Нитіепіес ьо посу скойгИарой- 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 480 — 


сгаз роюіеігга. у оЪасгуІі рагоЪсу г іеу ргосеззуі сгіека, іо іеві рапа Маікоте- 
зкіедо, кібгедо гіараіі у гЫИ. Ай іегііига: Зіузгаіет, іе роА сгаз роюіеігга 
рггѵзгіа у дтеаііет о затут роіийпіи тегівіа р. Маікотезкіедо Йо Нитіепіес. 
Ай чиагіит: Зіувгаіет ой Іийгі, йе, іак тегі§іо Маікотезкіедо, гарготеайгопо 
йо Нитіепіес пазатрггбй йо Згаігайсгика йіака. А роіут дготайа тегівіа до 
у гатеіегіа йо йтеоги ітсі рапа Касгкотевківдо у іат до Ьііа. Ай диіпіит: 
Зіувгаіет, ге тее йтеогге рапа Маікотезкіѳдо гапіезіопедо дготайа т§сгуіа, 
оЬг§С 2 ггетіеппу па діоте§ теіойутевгу, катукі коіо изги ройкіайаіі у дпуріет 
кг§сі1і. Ай зехіит: Зіузгаіет ой Іийгі, йе рап Зкиізкі тбтеіі: „зраісіѳ до, ;а 
га піедо зат йат зіо гіоіусЬ. “ Ай зѳрііщит: Зіузгаіет ой Іийгі, йе Зга&ап- 
сгик Йіак токг% сЬизЦ гатеі%гаі осгу Маікотезкіети рггей зтегод. Ай осіа- 
ѵшп: Зіузгаіет, йе Ьег з%йи у ргатеа дготайа Нитіепіеска рапа Маікоте- 
Зкіедо па зіозіе йгете зраШа. Ай попит: Зіузгаіет, йе у бйгіѳпіе рапа Маі¬ 
котезкіедо па одпіи іутйе зраіііі. - Весодпозсѳпз, ідпагиз Ііііегагит, сгасет 
ровиіі |. 

Зеріітиз іезііз поЫІіз Засепіу Мікіазгегеісг-Маікоюзкі ргаеѵіо уигатепіо 
гесодпоѵіі. Ай ргітит: ^Гіет о іут, йе рапи Маікотезкіети раг§ копі гді- 
пеіо у згикаі ісЬ. Ай весипйит: Зіузгаіет, йе Маікотевкі згикаі копі у рггу- 
згейі рой Нитіейсе, іак ргосеззуа теусЬойгііа роі сгаз роюіеігга ю гоки 1736, 
а роіут тегбсіі зі§ пагай; рагоЬсу оЬасгуІі, гогитіеіі, іе исіека, йодпаіі у 
гЬШ. ТѴійгіаіет зат раке роЬііе у зѳгйак рггесі§іу па Маікотезкіт. Айіег- 
ііпт: \Ѵіет о іут, йе затут зтеііет дготайа г Нитіепіес рггузгіа йо Ргге- 
тегосіа у сксіеіі тегі%С. Му піе сксіеіі йас, аіе ийаіійту зі§ йо ітсі рапа Ма- 
котеіескіедо. У Вегеготезкі, со те іеп 'сгаз те НитіейсасЬ тіезгкаі, а іегаг те 
Ьеіатеіе, роіесЬаі, гагаг зі§ ротегбсіі у тбтеіі: йе рап сгейпік рогтеоііі тегіаА 
„Ъіеггсіей, тасіѳ сга8 а ! У гагаг до тегіеіі, а ту, ротегбсітезгу, іийеЗту піе 
гавіаіі. Ай чиагіит ідпогаі. Ай диіпіит: Зіувгаіет ой Іийгі, со іат Ьуіі, йе 
\ѴоісіесЬ Бгікі гедепі і ЬоЬискі оЬг§сг ггетіеппу ггоЬНі, катіепі те иска 
пакіайіі у іеп оЬг§сг па діоте§ тесізпеіі рапи Маікотезкіети у, йгад гаіойуте- 
згу, кг$сШ. Ай зехіит: Зіузгаіет ой Іийгі, йе рап Зкиізкі тбтеіі йо дгота- 
йу: „ѵоіісіе до зраііс. пійеіі йуѵедо рибсіб, іа зат (уѳйеіі ргеууйгіе га піедо 
ріасіС) йат зіо гіоіусЬ, пійеіі пазге Агіесі у паз та іезс. и Ай зеріітшп: 
Зіузгаіет, йе йіак Згаігапсгик итасгаі те сой сЬизЦ рггей зат% йтіегсі% у 
осгу гатеі%гаі Маікотезкіети. Ай осіаѵит:. \Ѵіет о іут, йе, Ъег йайпедо з%йп, 
рггутеіогвгу ге 40 ( иг Агею у зіоту ге 20, у па 8іоз теггисііі рапа Маікоте- 
зкіедо у зраіііі. Ай попит: Зіузгаіет, йе дготайа кагаіа у іо зраіій, со рггу 
піт Ьуіо, у зраіііі. Весодпозсепз, ідпагиз Ііііегагит, сгисет розиіі |. 

Осіаѵиз Іезііз поЫІіз Раюіиз Вггогоюзкі ргаеѵіо іигатепіо гесод- 
поѵіі. АЙ ргітит: \Ѵіет о іут, йе рапи Маікотезкіети рой сгаз роюіеігіа 
гавгіі Ьуіі дйгіеб копіе, кіогусЬ, игйесгкд тегі^тезгу, згикаі. Ай зесипйит: ѴГіет 
о іут, ге ѵ зато роіийпіе дготайа г Нитіепіес тегіеіа Маікотезкіедо, 
па іеп сгав тіезгка^седо ѵ Рггеѵгосіи. А Ьуі па іеп сгаз ргупсураіеп 
Йо іедо ѵгі§сіа р. Вегегоѵзкі, со іегаг тіезгка те Ьеіатеіе, рой Зегийаті, 
кібгеп до кагаі ЬгаС. Ай' чиагіит: Зіузгаіет, йе ^ак до тегіеіі, гарго- 
теайгііі йо Нитіепіес йо Зга&апсгика, а ой Зга&апсгика йо - йтеоги 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 


- 481 — 


ітсі рапа Каегкоѵзкіѳдо. А<1 диіпішп: Зіузгаіет, йе ЕоЪискі у 'ѴѴоісіесЬ 
Бгікі гедепк оЪг§сг ггетіеппу ѵіойѵіі па §іоѵ§ Маккоѵакіѳдо у катукі ѵкіа- 
йаіі рой ггетіей у дпуріет кг§сі1і. Ай зехкит: Зіузгаіет ой Іийгі, йе рап 
Зкиізкі тбѵіі: „раісіе до, уа ват йат гіокуск зко, уейеіі рггуійгіе га піедо 
р1асіС.“ Ай зеркітит: Зіузгаіет, йе йіак Згаігапсгик згтаЦ ѵ йгіексіигта- 
сгаі у осгу гаѵідааі Маккоѵзкіети. Ай оскаѵит: "ѴѴіет о кут, ге Ъегйайпе- 
80 йекгЫи дготайа Нитіепіеска зраіііа рапа Маккошкіедо. Ай попшп: Зіу¬ 
згаіет, йе зегйак, рае, сгаркд у Ъику дготайа каг&іа враііс іий ро враіепіи 
, Маккоѵзкіедо. Кесодпозсепз, ідпагиз Нікегагиго, сгисет розиіі +. 

N 011 из іезііз поЫІіз Іоаппез Кгорхиіпіскі ргаеѵіо догатепко гесодпоѵіі. 
Ай ргітит ідпогак. Ай зесипйит ідпог&к. Ай кегкіит: Зіузгаіет, йе ѵ ро- 
Іийпіе зато г Рггеѵгосіа дготайа Нитіепіеска рапа МісЬаіа Маккоѵзкіедо 
ѵггіеіа Йо Нишіепіес. Ай дпагкшп ідпогак. Ай чиіпкит ідпогак. Ай зехкит 
ідпогак. Ай веркіятт ідпогак. Ай оскаѵит: \Ѵіет о кут, ге Ьег йекгеки вра- 
Іііі ѵ НитіейсасЬ рапа Маккоѵзкіедо дготайа. Ай попит ідпогак. Кесодпо- 
зсепз, ідпагиз Ііккегагит, сгисет розиік •)•. 

Весітиз іезііз поЫІіз МіскаІ ^тгзкі ргаеѵіо ,)игатепіо гесодпоѵік. Ай 
ргітит ідпогак. Ай зесипйит: Зіузгаіет, йе Маккоѵзкі га койті, сгуіі га 
сгут, схемой сЪойгі! коіо Нитіепіес. А іак ргосеззіа гоузгіа, зскоюаі зі§. 
РагоЬсу розкггедіі, гіараіі у гЬіІі у вегйак па піет рггесі§1і. Ай кегкіит: 
Зіузгаіет ой зіизгпусЬ Іийгі, ге дготайа Нитіепіеска рггузгіа Ьагйго гапо йо 
Рггеѵѵгосіа у, йггтеі теуЪіѵзгу, о роіийпіи Йо Нитіепіес ѵгі§1а дѵѵаікет. АЙ 
диагкит: Зіузгаіет ой Огектзкіедо, со кат Ъуі, йе, ѵ/щѵ/щ Маккоѵзкіедо 
г Рггеѵгосіа, гаргоѵайгііі йо Апйгизгка Згаігапсгика, а ой Згаігапсгика Йо 
йѵоги ітсі рапа Касгкоѵзкіедо. У кат РоЬискі до Ш, у Вегегоѵзкі, со кегаг 
ѵ Ьекаѵіе, Ьуі токегет. Ай диіпкит: Зіузгаіет, Йе ѵе Аѵогге ІіоЪискі у 
іппі раз ггетіеппу па діоѵіе рапи Маккоѵзкіети, ройіойуѵзгу катукі ѵ иска, 
гаѵгі%га1і у дпуріет кгдсііі. Ай зехкит: Зіузгаіет ой Іийгі, йе рап Зкиізкі 
йекіагоѵаі йаС гіокусЬ зко, йеЪу ЭДаккоѵвкіедо зраііс. АЬ зеркітит ідпогак. 
Ай оскаѵит: \Ѵіет йоЬгге, ге дготайа Нитіепіеска Ьег йайпедо йекгеки у 
з%йи зраіііа рапа Маккоѵзкіедо. Ай попит: Зіузгаіет, ге зегйак, Ьику, сгарк§ 
у раз ро йшіегсі іий зраіііі рапа Маккоѵзкіедо. Кесодпозсепз, ідпагиз Іікке¬ 
гагит, сгисет розиік I - . 

ЛпЛесітиз іезііз поЫІіз Імказг Уаиюгзкі ргаеѵіо ^игатепко гесодпоѵік. 
Ай ргітит. ТУіет о кут, ге рапа Маккоѵзкіедо рага копіей сяаз рохоіеігга 
гдіпеіа. Ай весипйиш: Зіузгаіет, ге рап МісЬаІ Маккоѵзкі сЬойгіі га коПті 
г игйесгк% коіо Нитіепіес, а па кепсгаз дготайа Нитіпіеска в ргосезвуц 
екойгііа у, оЪазгуѵзгу, рагоЬсу до йодопііі у роЬіІі. Ай кегкіит: \Ѵіет о кут, 
йе дготайа г Нитіепіес ге зкггеІЦ у йг$даті пазгіа па Рггеѵггосіе у, дѵаі- 
кет йггѵі ѵуЬіѵзгу, ѵгіеіі рапа Маккоѵзкіедо йо Нитіепіес. Ай диагкит 
ідпогак. Ай диіпкит: Зіузгаіет, йе ѵе йѵогге ітсі рапа Касгкоѵзкіедо І,о- 
Ьискі, УГоусіесЬ Бгікі гедепк оЬг§сг ггетіеппу па діоѵ§ рапа Маккоѵзкіедо 
ѵіойуіі г кстукбю рой геетгеп пакіайіі у дпуріет кг§сі1і. Ай зехкит: Зіу¬ 
згаіет ой Іийгі, йе рап Зкиізкі тоѵіі: „раісіе піт агезгк га^йгіе, а ^а йат па 
ко зко гіокуск. 1 * Ай зеркітит: Зіузгаіет, йе йіак Згаітапіик осгу згтак% га- 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



* 


— 483 — 

\гі%гаі рапи Маікоѵзкіеши рггей йшіегсЦ. Асі осіаѵиш: Зіузгаіет, ге Ьех 
йайпедо йекгеШ §готайа Нишіпіеска враШа рапа Маікоѵзкіѳ&о. Ай попят: 
Зіузгаіет, ге у викпіе рапа Маікоѵзкіедо зраіііі. йикавг Лажя-вкі. 

Ииодестиз Шііз поЫІіз МісНаі ІЫіскі ргаеѵіо ]игатепІо гесо^поѵіі. Ай 
ргіюит ідпогаі Ай зесипйит: Зіузгаіет, йе Маікоѵвкі сЬойеіі г игйесгкаті, 
вгикацс копі коіо Нитіепіес, а ргосеззуа паіепсгав зеіа, Маіколсзкі зід еее- 
доз исШаі. РагоЬсу розігге^іі, гіараіі у гЬіІі. Ай (еіііат: Зіузгаіет, ке §го- 
тайа Нитіепіеска паегіа па Рггеѵгосіе у #ѵаЙет ѵгіеіа рапа Маікоѵзкіезо 
Йо Нитіепіес. Ай ^иа^^шп ідиогаі. Ай ^иіп1ит: Зіузгаіет, йе ѵе йѵопе ран 
ЬоЬискі ггетіеппут разет §1рапа Маікотокіе&о гѵі%гаѵзгу у катуко» 
ѵ пзгу пакіайзгу, $пур1ет кг§сі1. Ай зехіит: Зіувгаіет, йе тіаі тбтеіс рап 
Зкпізкі: „раісіе Маікоигзкіедо рг§йко, ^айат гІоІусЬ 8Іо“. Ай зерйітит: Зіу¬ 
згаіет, йе скивіо га\ѵі%г&1і осгу рапи Маікоѵзкіети. Ай осіаѵит: МГіет, Йе 
Ьег йайпедо ргаѵга §готайа Нишіпіеска МаШтзкіедц па зкоз йгеѵ гограіопу 
лпггисііа у йупсет зраіііа. Ай попит: Зіузгаіет, йе вготайа рггуеіаіа йо 
йѵоги ро ойгіепіе Маікстзкіедо, кібге тіеіпікбѵ Котап ойеЬгаѵзгу, гапіѳзі, 
у іе ѵггисііі па одіеп і зраіііі. Кесоцпозсепз, ідпагиз Ііііегагит, сгисет розоіі +. 

АІЬегІив йе 2а1езіе Ноукоѵзкі сазігепзів сарііапеаііѳ Сатепесѳпзіз Ройо- 
Ііае виЬйеІедаІиз ^игаіиз, тапи ргоргіа. ЙегерЬиз Озіпжвкі, савігепвіз сарі- 
Іапеаііз Сатепесепвіз Ройоііае зиЬйеІедаІиз зигаіиз, тапи ргоргіа. 

Инквизиціи Каменецъ-Подольскаго гродскаю суда , Л? 4116, пакетъ Л? 1. 


56 . 


1746, августа 8. Приговоръ Кременецнаго магистратскаго суда по дѣлу между 
мѣщанами: Иваномъ Зеневичемъ и его тестомъ, Саввою Несторенкомъ. 

Изъ дѣла видно, что дочь Нестеренка была насильно выдана замужъ за Зеневича, и 
что потомъ, съ помощью матери, старалась ьозбудить отвращеніе къ себѣ въ мужѣ, 
насыпая ему въ сапоги какой-то порошокъ. Маги стратъ отказалъ судить дѣло и пере¬ 
далъ его въ консисторскій судъ. 

Асіит іп ргаеіогіо Сгетепесепзі, Гегіа весишіа, йіе 8 Аидизіі, 1746 ашю. 

А ропіе^ай виЬ асіи <1іе 5 Іиііі 1746 ашю, ѵ зрга^іе гасг$іеу і пака- 
гапут декгеіет иі$сіѵ?у Дап Ипіеѵісг, акіог, ъ Докитепіаті па одрочгіе<І2 
рггесгоко Заѵсе і іопіе іѳ#о ЭДевіогепкот, іезсгу вѵоіеі, ше 8іап$1, овоЫі- 
ше йпіа 29 Іиііі гоки іедо2 те іеугв зргатеіе па іегтіп зіапаі, іейпак Ьег 
гайпе^о Йокитепіи, а іе 8%й, піе юод%с півк^й тегі%6 г вігопу акіогвкіет 
іайпеу іпіогтасуі, іЛщА Ьу 8І§ 8%й йовіаіесгте тод! іпіогтоігаС,-^-пакамі 
йіе 5 Аи§и8іі аппі ргаезепііз, айеЪу ротіепіопу Затека N 681618^0 ват атеоі% 
овоЬ% га іоп$ втеоі§ іигатепі теукопаі, гаіюпе гадапіа піуаЫ& ІиЪо&сгу ов/ 
сяагоіѵ, о кіогусЬ Ьуі іак акіог, іако іей і іопа іпкѵігоігапа,—піе мпаіі 
иі$. А &е пакагаі, аіеЬу, росііид пакагапе^о зоЬіе йекгеіи, иі зирга врееШ- 
ко^апе^о, іигашепі ѵукопаі, кіогеп раіат, риЫіее, іп ргаввепііа з%4оѵ чиод* 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 




- 433 — 


іотезкісЪ 2 ЪуіпоЗсід, саіедо тадізігаіи, теу к па аксіе теугакопут, зіап^тезгу, 
к1§кп%1 Йо теукопапіа іигатепіи. Тейу іепке 8$й гдойпут діозет, пагайгітезгу 
зі§, зіаіі зитіепіе рогаіепіопедо акіога і копу іедо гбкпеті агіукиіаті гогта- 
теіаС. №е йориЗсіІа согка ротіепіопусЬ рогтеапусЪ оусгугйа зтеедо Йо іига¬ 
тепіи гиреіпедо, піе сЬс^с зитіепіа зтеедо апі йизгу іедо йаіеу гатеойгіб. 
8%й, з1озш%с зі§ йо рггугпапіа зі§ йо іакотеуск ІиЪозгсгу ѵеі сгагого у рой- 
зурапіа гѵ Ъоіу ргозгки рой идсіікі тека втеедо, руіаіі: іакітЬу зрозоЬет? 
Ойротеіейгіаіа: я аЪу іиг ге тщ таг піе тгезгкаі, у піесЬ ті йа рокбу, Ьот те 
ІесіесЬ 10 2 піт йІиЬ зііотеапу рггег таік§ Ѣга1а.“ А ге з$й, соттипісаіо 
іпіег ее сопзіііо, а ропіетеак ті§;1гу таікейзітеет іакотее гЪуіпе ггесгу гпау- 
йиі% зі§, оЬгака Рапа Вода, озоЫі\ѵіе піепатеіЁС таікі тідйгу йгіеСті сгу- 
піепіе, — з%й, гтеакутезгу па ргатео у агіукиіоте, те піт теугакопусЪ, ойзуіа 1§ 
$ргате§ йо з%йбте копзузіогзкісЪ. \Ѵ кібге] вргатеіе теоіпо опут Ь§йгіе Іак 
зоЬіе розЦріе, іак Ь^йгіе паіекаіо. йейпак іекеіі зд, іакіе ріепіасіге и Іийгі, 
8%й пакагаі, акеЪу Затека тезгузікіе роагезгіотеаі ак йо зкиіесгпеу ті§йгу 
таікейзітеет гогргатеу, у тезгузікіе гисЬотойсі, к(6ге зі§ гпауйотеаС тод%, — 
тос% 8%йи піпіеузгедо. 

Книга Кременецкаю магистрата, годъ 1746 — 1759, № 1970; листъ 9. 


57 . 

1746, сентября 5. Рѣшеніе Кременециаго магистратскаго суда, по которому 
мѣщанинъ Стефанъ Полторацкій приговоренъ нъ штрафу за распространеніе 
клеветы о солдатѣ Вержбицкомъ, будто жена послѣдняго занимается чародѣй¬ 
ствомъ. 

Асіиш іп ргаеіогіо Сгетепесепзі, іегіа зесипйа, йіе 5 ЗеріетЪгіз, 1746 
ашю. 

Ыа іутке іегтіпіе, те зргатеіе рапа \ѴіеггЪіскіедо, коіпіет пайтеогаедо, 
акіога, а Зіеіапет Рбііогаскіт, тіезгсгапіпет Кггетіепіескіт, зкагкуі акіог 
па рогтеапедо, ік піЬут до оЫаІ піеуакіетіз сгагаті, о сгут тезгузікіт ирга- 
згаі з%йи о зргатеіейІітеойС: „піесЬ ті іо йокаке, акеЬут до сгаготеаі, аІЬо 
оЫітеаІ. “ Рогтеапа зігопа, зіатезгу, ойротеіейгіаі: ік ротіепіопедо коіпіегга 
копа, теузгейзгу те посу, зіаіа рггей тегоіута, у теійгіаіа согка тоіа оп§ зіо- 
і%с%. 8дД, гтеакутезгу іакотее ті§йгу зігопаті кібіпіе, пакагаі: акеЬу акіог, 
чііаз ТѴіеггЪіскі, па іо іигатепі теукопаі, те рггузгіу іегтіп, те іе зіотеа: 
іако копа іедо пікодо піе сгаготеаіа, апі рогтеапедо піе роіПііѵаІа, апі кай- 
пусЪ гидеіакою піе родзуроюака, апі Ь^йгіе пікоти згкойгііо, апі згкойгіС 
Ь§йгіе, іак те рг/узгіе сгазу, іако іек у те іегагпіеузге сгазу. А ро теукопа- 
пут іпгатепсіе та ЪуС ой ітреіусуі теоіпут гозіатеаС. йейпак га піезіизгпе 
гайапіе та козгіа зігопіе акіогвкіеу ео іпзіапіі гаріасіб, зіате§, Ьопог рггу- 
тегбсіб; дггутеіеп паз%й теоуіотезкі та йас 15, теовки па сегктеі іггу іипібте 3, 
па койсіоі Ргапсізгкайзкі Гипі 1, у риЫісе па гаіизги рггергочС. 

Книга Кременецкаю магистрата, годъ 1746 — 1751, № 1970 , листъ 11, 

I, 2. 28 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 434 - 


58 . 

1746, сентября 18. Жалоба Прокопа Ѳедоровича на священника Матвѣя Подча- 
шинскаго о томъ, что, по его наущенію, крестьянка Гапка Роианиха приготов¬ 
ляла какой-то составъ во вредъ истцу. 

Асішп дотіпіса <1іе 18 ЗеріетЪгіз, аппо 1746. 

Рггеде тп%, МісЬаІет \Ѵізгпіоѵзкіш, патіейпікіет ѵоуіоѵзіѵга Кггешіе- 
піескіедо, іп ргаезепііа зіаѵѵеіпедо ‘ Місііаіа Лгкіеѵісга у коііедбѵ іедо, Ьиг- 
тізіггбѵ, сотрагепз регзопаЗііег иіЗстѵ Ргокор Гедоптісг, гі§С ѵіеІеЪпедо 
хі§дга Маіеизга Родсгазгуйзкіедо, рагосЬа Згрікиіоѵзкіедо, зоіеппіе зі§ та- 
пііезіоѵѵаі, ипа сит гетапііезіаііопе, рггесіѵко піегх^дбѵг ротіепіопусЬ годгі- 
соѵг іопу зѵеу, іидгіей рокагапіе сгагоіѵ рггег Котапісѣ% Аркіір кібга зизгу- 
Іа па ріеси, рггуяпаіа, 4е сгагу идоіогосНа па тдга згседо, у Ьагзгсг кагаіа 
идоіогѵас, іѵіко піе хе тогузікіт г ігисігщ 2 доіо\ѵапу Ъуі. дезгсхе па гоЛи- 
зги риЫісе рокагуісаі сгагу: Іедогѵізка г гѵ§іа у іппе іедо ріегга; «іо іедо 

пагуѵаіа хіодгіфт. еіс. со до д$Ъу парадіо. О со ііегит аЦие ііегшп 

тапііезіаіиг, теііогаііопет зоЬіе гасЬоѵищс па $ѵіадесі\?о. 

Книга Кремемецкахо магистрата, годъ 1746 — 1751 , И? 1970, листъ 11 уа 
оборотѣ. 


59 . 

1746, октября 14. Тяжба иежду Олыкскиии иѣщанаии: Андреевичеиъ и Остапо- 
вичеиъ о причиненіи вреда посредствоиъ пролитія жидкости на дворъ сосѣда. 

Асіит іп ргаеіогіо Оіусепзі, іегіа зехіа, діе 14 ОсіоЪгіз, 1746 аппо. 

Согат ойсіо поЬіІіит дотіпогит: Апіопіі Ботіпісі Каузкі, Магііпі Ма- 
хутоѵісх, ргаезідепііит, еі іатаіогит дотіпогит: ЗіерЪапі Аіехапдлтісг 
Аіехапдгі Каузкі, Апдгеае ТгосЪітотеісг, сопзиіит, пес поп Ьопезіогит: Ідпа- 
ііі ОЬаго’ѵгіес, Ггапсізсі 2аЫоскі, ЗіерЬапі Вегпаскі, ЗіерЬапі Ьеткіеѵісх, 
Ьаигепііі Вт§сісЪоѵзкі, зсаЬіпогит уигаіогит. 

Ка іут іо іегтіпіе зіапоіту регзопаіііег Отеііап Л^дггейтісг, тіезг сга 
піп Оіускі, изкагйаі зі§ па Бтііга Озіаротеісга, тіезгсгапіпа Оіускіедо, о іо: 
іі дду ігіесіе іедо гаскогокаіо, рггеіфгу зц, гадхііі Ы гѵуіас. Со іопа іедо 
исгупііа, у га гад^ Іидгі гоуіаіа па рза, Іеі^седо па дгипсіе сііаіі. Со у ро- 
гѵапедо іопа ѵгідгіаіа, а іедо ѵіепсгаз ѵ доти піе ѣуіо. А роіут рогѵгапу 
рггузгедзгу род окпа, росгоі розіропоѵаС, гадаі^с гіодгіеузіето, сгагоЛгіеузіѵо, 
юоікиіасііго еіс. ІІргазга ѵ іут зргатѵіедІіѵоЗсі. 

Рогѵапу, г і.ощ вѵоіц зіапоѵзгу, герозиегипі: ргітагіо сііаіа, іе ргаед 
ГггесгузЦ акіогка «ѵ «ѵіесгбг ѵузгедзгу род ігЬ§ зтоод, ѵупіозіа згк1апк§, у 
розіапоѵтзгу род «ѵ^діет, роіут оЬзгедзгу, рггупіозіа род дот пазг у ѵу- 
Іаіа. Кібгеу руіаіет зі§: „со іу гоЬізг?* Одроѵіедгіаіа, 4е „піе іо піе шко¬ 
дя.* А дду рггузгіа Зада, іат іо огпаутііа, Ьощс ві§ у дтгащс, а опа, 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 




— 435 


дотгіедгіаѵвгу ві§, парадіа па ті§. Рогѵапу гай одротеіедгіа): іг ддут рггу- 
згед) г <1го^і, йопа ті (о роѵіедзіаіа. А ддут рггузгед), сЬс%с зі§ зруіас, оп 
парад) па тпіе, пагуѵащс гадгура&сет. А іат одрошедгіа), гет іа гуЬу 
піе іара), іеЪут зі$ тіа) гадгураС. А оп копАшдоѵа), тотеі%с: „роЪгаіа) 
оі ріез Іейу, іо іѵбу Ъгаі.“ Мапііезіаіиг рагз асіогеа сопіга сііаіат о 
паютапіе па гаіизхи піесяузіут, ігапотаіут еіс. Кергоіезіаіиг сііаіа: ріида- 
тгут, піѳсгуяіупь Раге асіогеа рокіадаіа геІасу§ игг§доѵпіе ѵургоѵадгоп%. 
Е сопѵегзо ех рагіе сііаіа іезіів: Еидокіа ТагазісЬа гѳгпа)а, іе рггузгедзгу 
рогигапа до тпіе тбшіа, іі піе тгіет со ОтеІсгусЬа г згкіапкі род дот 
шоу ѵуіаіа, а пагауиігг, гоЪасгуетзгу зі§ ѵ тіевсіе, росг§)а ті тбѵіс ОтеІ¬ 
сгусЬа, іе рогѵапа і% оЬпоя. Кібгеу &дутросг§1а регзѵадоѵас, іе род си- 
дгу дот ѵуіаіа піеѵіедгіеС со, а опа одроѵіедгіаіа, 4е гѵіергг йеіесіе %>гге- 
зігазеуі, у іо рзат ѵоіаіа, сЬс%с Іак ѵуіаб. А дду піе розгед), іат ѵ осгу 
сЫизпеІа. А рогѵапа па іо, з)узг%с, роѵгіедгіаіа: раіггау, геЬу іо піе згко- 
дгі)о.“ Бгир Знгіадек піе зіапо), а рогшту иргазга) дуіасуі. 

А іак з$д, соттипісаіо сопзіііо, ропіеѵгаі рогѵгапу, гаЬіегаі%с зі§ іезгсге 
па\ті§сеу йтадкбѵ, кібггу іегаг до з%ди піе зіап§1і, иргавга дуіасуі, т§с 
з%д і§ зрга\т§ одкіада до рггузгіе^о іегтіпи, па кібгут зігопу оЬіедѵіе таі% 
зіаѵаС г докитепіаші, род ѵіп% з%доѵг%. Со іезі гарізапо. 

Книга магистратская юрода Олыки, годъ 1739 — 1750 , Л? 3354 , листъ 460 
на оборотѣ. 

60 . 

І746, октября 19. Приговоръ Олынскаго магистрата, присуждающій мѣщанина 
Остаповича иъ уплатѣ штрафа въ пользу церкви, за выливаніе жидкости на 

дворъ сосѣда. 

Асіит іп ргаеіогіо Оіусепзі, іегіа диагіа, діе 19 ОсіоЪгіз, 1746 аппо. 

Отеііап «Г^дггеіотсг. 0тііго Озіаротсг. 

8іапоѵ?8гу ад сопііпиаііопет зргаѵу, гасг§іеу іп ргаеіегііо іегтіпо, Оте¬ 
ііап Д^дггеіотгісг г Бтіігет Озіаротасгет, \ѵ кібгеу зргаѵіе зіатопу Зѵ?іа- 
дек, Орапав Моузіеіотсг, тіѳзгсгапіп Оіускі, гегпа): іг дду Еііопсгикоѵа 
іона зг)а г дяеСгаі до Бтііга, акіогка, род зѵоіт дотет зіедг%с, роѵіедгіа- 
1а: я піе ргоігаді іат дгіесі, Ьо іа іат ѵуіаіа." Со изіузгаѵзгу рогѵапа 
тгувгедзгу ротпедгіаіа: „аІЬоі піе ргаѵгда?" У отадгііі зі§ ад іпѵісет копіип- 
доіцс зі§. 

А іак з$д, соттипісаіо іпіег ее сопзіііо, ропіе\ті асіогез Ъепеѵоіе рггу- 
гпаі% зі$, іе розігге§аі%с гдпгоіа дгіесЦсіа зѵоіедо, га рогад% Іидгі Іак ѵу- 
Іаттагу, іако доповг%, іп весгеііз, піе па тіеізсе, ддгіе Іидгіе піе сЬо- 
дг%, іопа асіогіз ѵѵуіаіа, аіе па ртипсіе рогѵапусЬ, ехкигицс зі§, 4е іат 
ріез Іеіа) у па рза ѵуіаіа, аззекипіі%с зі§, 4е гдготгіи іак рогтшусЬ іако у 
кодо іпзгедо піе та згкодгіб, — то§с з%д пакагиіе, аЪу акіогез, г додпеті 
Іидіті тгзгедзгу ѵ дот рог^апусЬ, рггергозііі у пакіад ргаѵпу ѵгбсііі. А 4е 
сіі асіогез ѵаіуіі зі§ до згерібѵ идаѵтаС у гаЬоЪопот шеггуй, со зі$ дгіеіе 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



- 496' 


2 оѣгаг% Рапа Во§а, ргхеіо га тш§ таі% даС (іо гоіайса ЫауЗѵі^Іагеу Рашу 
Магуі чѵозки іипібѵг дѵа, а до сегкіе* оЪбсЬ ро йтіо\ѵі; з%дот габ зѵгети, 
піе зсЬодг^с г гаіизгя, ^ггуѵіеп згеЗС роіоѣус роМвпі. Ваііопе газ дуб&та- 
суі, ад іпѵісет іакоЪу зі§ тіеіі копіипдоѵчаб у піезіизгпе ггесгу іедеп дги- 
"іети хадатсае, роп'е\ѵай г іпкѵігусуі вѵіадкблт піс зі§ піе рокахаіо, рггеіо 
згуд ргху ’іѵзхеікіеу иегсіѵоЗсі зігопу гасЪотпііе. Бекгеі зігопот риЫікоѵапу, 
кібгу сііаіа рагз ассеріаѵіі, асіогез хаЗ арреііаѵегипі; кібгут з%дтгупіееіеша 
рохлѵаіа ад ігідиига. Со іезі гарізапо. 

Книга магистратская города О.тки, годъ 1739 — 1750 , Л? 3354, листъ 464. 


61 . 


1747, мая 28. Допросъ, снятый въ Дубенскомъ магистратѣ съ крестьянки Ана¬ 
стасіи Ивановой изъ села Гурникъ, обвиненной въ чародѣйствѣ. 

Обвиненная показала, что она дѣйствительно занимается лѣченіемъ и знаетъ свойства 
ранныхъ травъ; но чародѣйствомъ вовсе не занимается. Одинъ только разъ ей случи¬ 
лось посовѣтовать средство какому-то Нѣмцу, для снпсканіл расположенія его госпо¬ 
дина; но и это средство было основано не на чародѣйствѣ, а на религіозныхъ вѣро¬ 
ваніяхъ обвиненной. 

Аппо 1747, діе 28 Маіі. 

^ игг§дгіе гааудеЬигуі БиЬіейзкіеу, зіаштзху осгуѵпЗсіе, га гогкагет 
игг§до\ѵут, гоЬосга Апазіагуа Іѵапотча г Оигпік, <Яа гоургоЪогоата сгаго~ 
дгіеу&Ьѵоа, кібга іо Апазіагуа І\ѵапо\ѵа г Сигпік, іако\ч$ игг§доѵі сгупііа 
гер1ік§: іх Ь§д%с іа рг 2 у тоіеу зѵекгизіе, іих родезгіеу ѵг ІаіасЬ, кібга зі§ 
гпиЛа па гіеІасЬ, гогпуск, у Ъуѵаіо щ Іидхіе ргозха, кіеду кіо па Ьді діоюу 
сіюгу, аІЬо па доёоіес у іат.іппе сЬогоЬу, Іо іа і змгекгисЬа Ьуетаіо тпіе г 
зоЪ% Ьіегге корас гбіпе гіеіа діа Іидхі сЬогусЬ. У іак коріе, іо тпіе икаги- 
іе, 2е іо іе гіеіе од $іоѵ/у Ьоіепіа, а іе од доЗСси, а іе од зискоі, у па гбгпе 
сЬогоЬу рота^ацсе. У іак сх§8іо Ъуѵаіо іа г піа сЬодг§ кораб іакіе гіеіа, 
кібге іегаг тет. дак кіо сЬогиіе па па Шкі, па доЗсіес у іппе де- 

іекіа, іо іа іусЬ гіеі пакорі§ у даі§ сЬогут Іидгіот. Аіе іеЪут тіаіа чгіе- 
дгіеб гіеіа іакіе па гіе исгупкі, аІЬо сгагу, аІЬо 4еЬу кодо г іе^о зѵгі&іа 
г^Іадгіб, зіоѵет со гіе§о ггоЪіе, — до іе§о зі§ піѳ гпат, апі іо итіет, апі 
іег тет іакоѵѵу іо Ьу Ьуі зрозбЬ до схапжапіа; §оіотгат па іо зитіепіет 
роргатчіс. Ргатгда, хе іегаг ріепчзгу гаг ігайіо зі§, іі рггузгеді до тпіе№е- 
тіес тіоду, а піѳ іак до тпіе, іак до іедо №етса, кібгу зі§ и тпіе кшгиіе 
па §оЗсіес. У іак дадаі іо іо, іо отго. а роіут ггекі до тпіе: ,.тоіа 8іа- 
гизгко, іеЬуЗ іу ті рогадгііа со, іеЪу па тпіе хцйе іе^о тоЗС Ьуі іазк&мг у 
Угзгузсу іидгіе, Ьо тпіе іегаг одргатгііі у пікі па тпіе піе іезі іаакамг." да 
іеду розгіа чг Іаз у икораіа іггу гдгіеЬеіка гіеіа пагулѵаі^седо зі§ гисяЫ 
Рге&іѵіаіоу Вокогойусу, у даіат ти, у кагаіат ти, геЬу зі§ іут гіеіет итуІ, 
а роіут 2еЬу зі§ тодііі до РгеЗтаіоу ВоЬогодусу. Роіут даіат ти. гіеті г 
іе^о тіеузса, г кідгедот іе гіеіа кораіа, тбшас ти: ,.іак ту т^вгузсу г іеу 
гіеті ІиЬіету дат Богу, іак піесЬау сіеЬіе ѵзгузікіе райзі\ѵо ІиЪі у Ь§д% па 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 



сіеЪіе Іазкаѵі." У Ь$і гівтщ каганат пш ѵгаг г Іутіе гіеіет, айеЪу рггу 
зоЪіе позіі, а пікоти піе рокагуѵаі, у Йаі ті га (о іггу іупіу. ІІГ 2 %Й гай 
піпіеузгу іезгсге ш§сеу ргеіепйоѵ^.1 осі піеу, іеіеіі іезгсге коти піе йангаіа 
іакісЬ гібі па гбгпе ггесгу, іо іезі: аІЬо йіа Іазкі, аІЬо (11а вгсг^бсіа, аІЪо йіа 
овгикапіа іакіе^о? Иа іо ротіепіопа Апазіагуа педоѵаіа: „гет пікоти па 
гіе &айпе§о гіеіа піе йаѵаіа, згсге^оіпіе іуіко іети Метсоѵгі ріепгзгу гаг, 
іуіко со чѵіет па сЬогоЬу гбіпе гіеіа, кібге то&% ротойг сгазет, аІЪо ой 
іеЪгу, аІЬо ой $о36си у іат йаіеу, аіе со сгагойаіеузіѵа—іайпе§о піе ѵіет 
у піе итіет, апі зі§ іут Ъаугіф у йо&айпуск гіуск сгагойгіеузіѵ піе росги- 
тгат зі§. 

Книга Дубенскаго магистрата, годъ 1740—1750, Л? 1344, листъ 52. 


62 . 

1747, іюля 16. Жалоба и показанія свидѣтелей передъ магистратомъ города 
Олыки по дѣлу объ обвиненіи мѣщанки Омельчихи мѣщаниномъ Опанасоиъ Мо¬ 
исеевичемъ въ томъ, что она причинила болѣзнь его женѣ и ребенку, выливъ 
какую-то жидкость въ его дворъ. 

Асіит іп ргаеіогіо Оіусеизі, іегіа зесипйа, йіе 16 йиііі, 174Т аппо. 

Іп еойет іегтіпо, зіапотогу регзопаіііег Орапаз Моузіеіо\гісг, тіезгсга- 
піп Оіускі, изкаггаі зі§ па Оте1сгусЬ§, тіезгсгк§ 01уск%, о Іо: іг рогѵапа 
сов гоуШа па ісЬ ройѵогге, со га гіе тащс, рггетб\ѵі1і, йе піе дойгі зі§ па 
сийгу §гипі ѵуІечгаС, сгу гіе, сгу йоЬге. А опа, парайзгу таік§ у і.ощ тоі% 
ійуіа, копіцпйоѵаіа, рггѳкііпащс у піезіизгпе ггесгу гайаі%с. Ыа со рокіайаі%с 
іпктеігусу% игг§йо\у%, зиЬ асіи іегіа зехіа, йіе 30 йипіі, аппо пипс сиггепіі 
1747, иргазгаіі зргаѵіейііугобсі. 

Рогѵгапа, г т§гет зіапоѵзгу, гаЬіегаІі зі§ йо іигащепіи. па Іо: іако козгиіе 
ѵуіеМйаі%сати ѵ йго&§ Таіагоѵі ѵусЦйогуѵтзгу \ѵойгіе г туйіет у йѵа 
тоікі, ѵуіаіа па и1іс§ піе па сгагу йайпе. А опі га Іо, парайзгу, 1±у1і і сга- 
гойгіеузіѵо гайдѵаіі, іийгіег ігапсоѵаіеті у гагагопеті тіепі%с, Іийгіот сЬо- 
йгіс гакагці%. N 0 со ргоіезіоѵаіі зі§. 

Ех рагіе асіогеа зіаѵіопу бѵіайек, йап Згаѵаікіеѵісг,. гегпаі: йе $йу зі§ 
ѵгайгііі акіогохѵіе г рогѵапеті, руѣаіі ві§: „га со? ц , іийгіе роѵіейгіеіі, ге 
ОтеІсгусЬа ройіаіа; а йопа тоіа рошейгіаіа, ге іа рггег і§ ка!ий§ рггезгіа, 
у піешейгіеС сгу г іе($о, сгу піе г іе§о, ргузгсге озураіі ват% у йгіесі§. 

Ех рагіе сііаіа Еейог йазкіеѵіег, тіезгсгапіп Оіускі, гегпаі: ге о Іут 
піе тает у піе гпат, у іаі 30 тіезгкаЦс ѵ іейпеу иіісе, пг вісгут піе ро- 
зѣггедіет. 2) ТагазісЬа ѳіоѵго ѵ віоѵо гегпаі а іак Рейог 3 азкіетасг. 

А Іак 8%й, соттипісаіо сопзіііо, ропіеѵай зігопу оѣейтае гаѣіегаі% зі§ 
па та$кзге йокитепіа бтаайкб\ѵ, та§с йо рггузгіе^о Іегтіпи ойк!айаі%с 4§ 
зргаѵ§, пакагиіе: аЬу зігопу оѣейтгіе, па іутге рггузгіут іегтіпіе, ге 
угзгузШеті зіаѵаіі йокцтепіаті, ш іеу зргате зіий^сеті; а з%й ргоіипс, 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 488 - 


нбопшигатгегу аі§ бовіаіесгпіе, ровЦрі іак Ь$бяіе паІеЫо. Оо іѳві харі- 
запо. 

Книга Олыкскаю магистрата, годъ 1739 — 1760, Л? 3354, листъ 503 
па оборотѣ. 


63 . 

1747, іюля 18. 'Рѣшеніе магистратскаго суда горада Олыки по обвиненію кі> 
щанни Омельчихи,' мѣщаниномъ Моисеевичемъ въ нричмненім болѣзни ого со ю сй 
ству пролитіемъ жидкости въ его дворъ. 

Магистратъ признаетъ обвиненіе недоказаннымъ и освобождаетъ обвиненную отъ 
отвѣтственности, подъ угрозою наказанія ея 50 ударами, въ случаѣ если впредь она 
будетъ проливать что бы то ни было на дворъ истца. 

Асіит іп ргаеіогіо Оіусепві, іегіа диагіа, біе 18 «ГиШ, 1747 аппо. 

Согат оШсіо поЪШв ботіпі Апіопіі Ботіиісі Каузкі, ргаезібепііз, еііата- 
Іогит ботіпогит: ЗіерЪапі Аіехапбпжісг, Аіехапбгі Каузкі, Апбгеае ТгосЬі- 
тоѵісг, Магсі СгисЬеІеѵгісг, сопзиіит, пес поп Ьопевіогит: Тегепііі СгисЬе- 
Іеѵгісг, ВіерЬапі Вегпаскі, Ггапсізсі 2аЬ1оскі, Ьаигепііі 8ѵі§сісЬоѵзкі, зсаЪі- 
погит .іигаіогит, ѵ зргаѵіе гасг^іеу зиЬ асіи Гегіа зесипіа, біе 16 ргаевеп- 
ііз, аппо сиггепіі, ех асіогаіи Орапаза Моузіеіотсаа г Ошеікіет бепбггеіо- 
ѵісгет у йоп% іедо, о ройіапіе, Ъуіу зігопу руіапе, сгу тіеіі Ьу ѵі§сеу Зѵіаб- 
Ьбѵ. Керозиегипі, йе піе, у гбаѵаіі зі§ па ріеплзгусЬ Зѵіабкбѵ. 

А іак з%б, ро рггесгуіапіи іпкѵігусуі у Зѵіайкбте ѵузІисЬапіи, сотттй- 
саіо сопзШо, ропіеѵай зігопа роѵобоѵа бопозі, йе йопа рогѵапедо іакоЪу 
па сяагу ройіаіа рой сМсгс, сгедо йабпеті (іокатепіаті піе ргоЬиіе йе сгагу, 
а рогтеапа ехкигиіе зі§, йе піе сгагу йабпе, аіе гоіа об скизі, — жі§с 8%б 
пакагиіе, аЬу рогтша г т§йет па рггузгіут іегтіпіе рорггузі§д1а па іут: 
іако ѵуіаіа гоі§ піе па сгагу йабпе, аіе 61а іедо, іако бопозі, аЬу піе Ьуіо 
Моіа; а ро мгукопапеу рггузі§бге ѵоіпі гозіапіе об оЬіексіеу гаггисопеу; щ- 
кіабу оЬубѵбсЬ 8ігоп рггерабаі%; \г газгІусЬ гаЗ буЙРатасуасЬ аб іпѵісет, іе 
зігопу оЬебвгіе Ьег гектгусуі ѵѵайуіі зі§ зрбіпіе бШатоѵаС у гіойесгуС зоЬіе, 
га іо таі% едбот зѵети роіойус ро дггуѵпіе іебпеу; рохѵапу гаЗ Отеіко 
бепбггеіоѵісг, йе, піе зкойсгувгзгу зргаѵу, ѵайуі зі§ оуса асіогів копіппбо- 
уг&б, іако і зат піе педиіе, ѵі§с га іо та рггѳргозіс у чгукіаб ргатгоу чпгб- 
сіб; ѵг рггузгіу газ сгаз, ігщиапіит Ьу рогѵапа ѵайуіа зі§ іевгсге сгу боЬге, 
сгу гіе па сибгу дгипі ѵуіеѵас, іебу Ьег ѵзгеікіѳу беіаікі оіггута ріад 60; 
обі%б гаЗ зігопу оЬіебчпе ѵ гдобгіе тіезгкаС таі%; а іейеіі Ьу кібга зігопа 
бтд% зігопу чгайуіа зі§ розіропоѵаС у парабаС, іебу та гаріасіб ѵіпу па 
* гатек кор ІліеѵгзкісЬ 20, а па гаіизг 10, а ѵг піеѵузіаѵіепіи ѵіпу орізапеу 
та оіггутаС ріад гбгдаті 100. Бекгеі зігопот риЫікоѵапу; об вігоп ха 
ргаѵшу рггуі^іу. Со іезі гарізапо. 

Книга Олыкскаю магистрата, годъ 1739 — 1750, А? 3354, листъ 503 нм 
оборотѣ. 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 48:9 


64 . 

1749. Допросы, снятые съ двухъ крестьянъ изъ села Лудловецъ, обвиненныхъ 
въ томъ, что они тайно отрыли кладъ на помѣщичьей землѣ и, при отыскива¬ 
ніи его прибѣгали къ чародѣйству ворожкн. 

Рипсіа аЛ ехсіріепЛа сопіеззаіа ІіЬега ех шсаг<егаііз ІаЪогіозіз Ргоско еѣ 
МісЬаііо, зиЬЛіІіз РиЛІотіесепзіз. 

1. РоЛЛапі РиЛІоѵіессу Ргоско і МісЬаііо, рорггузі^різху г зоЬо, зато- 
сгѵагі ТсорсЛі гіетпіе па дгипсіе РиЛіоѵіескіт рггег піейгіеі Ыіка пощ, і па- 
Іееіі гЪап роіігсапу е сеегюопепгг гіоіеті, кібгу зііикізгу роЛггисШ ѵ іпзге 
уате г Іедо гЬапа зкогиру, а ріепі%Лге зоЬіе тш§1і. 

2. <ако ісЬ сЫорсу ѵіЛгіеІі г РиЛІоѵіес, кіесіу іеп гЬап ѵ?уітоѵа1і. 

Сопіеззаіа ІіЬега ех ІаЬогіозіз МісЬаііо еі Ргоско іпсагсегаііз асІогіЪпз 
еі аЛсіІаІіз, ѵі^оге Лесгеіі сазігепзіз Сатепесепзіз РоЛоІіае іп іиЛісііз Іегті- 
погит Іасіогит, зиЬ сеІеЬга^іібпе Іегтіпогит ^ие^е1а^ит оЯісіі еіизЛет, Гегіа 
зесипЛа ргіЛіе іезіі запсіае Магіае Ма§Ла1епае, аппо Ротіпі 1749, іпіег 
еозЛет іпсагсегаіоз еі ^епегозшп ВагІЬоІотаеит МГіІІе, агіііегіае ге^пі ргае- 
Іесішп, сііаіит еі асіогаіит, ех ѵегЬаІіЬиз ргорозіІіопіЬиз рагііит ргаеіаіі 
ехсегріа. 

1. ЬаЬогіозиз МісЬаііо іп Ьаес ѵегЪа гесо^поѵіі: Л а, МісЬаііо, роЛЛапу 
ге ѵзі РиЛІоѵгіес ѵіеІеЬпусЬ рапіеп Ботіпікапек, озкагёопу іакоЬу о \ѵуко- 
рапе па ^гипсіе РиЛіоѵѵіескіт ріепіаЛге, гегпаі§: іі гоки Іегагпіеізгут 
1749 па \Ѵіе1капос, ісЦс г сегкѵг РиЛ1о\ѵіескіе] ро іиіггпі рггеЛе Лпіет г 
Реігет Во)сипеш згѵа§гет Ргоскстут і ѴРазуІет, разігЬет тоіт, розігге- 
§1ійту па Іггу зіаіе оЛ сегкѵі ѵзуЪисЬадсусу одіеп пасі зкаіц га ѵзі% ті§Лгу 
кггакаті, кібгеп іггу гаву Лаі 8І§ угіЛгіеС: гаг пігко пасі гіепгщ Ыузпеіо і 
2§аз1о, Лгиді гаг ѵ рипксіе Ыузпеіо г ѵоущ ройпіезіо зг§, роіут г^азіо, 
Іггесі гаг уеягсге и тугед юуЬискпеіо зипаііо па Іутге затут тіеузси і гагаг 
г^азіо і »і§сеі № піе рокагутѵаіо зі^ѵ Кгекіійту ІеЛу пи§Лгу воЬ%, іе іо 
ріепщйге тизгц зі§ раііс. А 4е паіепсгаз Ьуі тгог, Іакейту щбѵііі ті§Лгу 
»оЬ§, іеЬу рбійС па Іатіо тіеувсе і раіггуб, уейеіі Іат оЛІаіаІо. I ѵургаѵі- 
ІіЗту Вазііа, разігЬа тедо. Кібгеп розгеЛІзгу Іат піе гпаіагі йаЛпеу рггу- 
гпакі, Іуіко іак Ьуі тгог, Іак іеЛпако ттзг§Лу Ьуіо, і роѵгбсіѵзгу Іак% 
пат иегупіі ге1асу%. Роіут. рггузгеЛі Ло тпіе Реіго Воіеип і шбкіі щі: 
яРбЛйпу па ѵо1% Во4%, кораігау. “ Кібгети іа гЬгашаіет ві§, оЬатейц^с аі§, 
і Іе та зіото тбѵіі: „іу, Ьгасіе, Іеѣкі, исЬоѵаі Во4е сгедо—исіесгеаг, а іа 
ѵ ЬіЛ§ \ѵраЛа§. “ I піе розгеЛІет паіепсгаз. Роіут $Лу Лгѵщі гаг Ло тпіе 
рггувгеЛІ і Ьаті ті§, аЬу ійб корай, Іе зіоѵа тбтгщс: „Шту па ѵо1% Во4%, 
Іеѣеіі гпдіЛгіету, Ь§Лгіе і Лѵог о іут ѵіеЛгіаІ, Ьо згуЬго, гіоіо піе иіаі ві§.“ 
I Іак розгіібту тг посу роЬгатевгу віекігу і гуЛІбѵ Лѵа. бЛгіе рггузгеЛзгу ѵ 
посу г%ЬаШту паіріегтеі зіекіегаті, Ьо гатаггіо Ьуіо, а роіут гуЛІаті ко- 
раіійту. Ро Іут корапіп гпоѵи Іак гіетіа птаггіа, і іа 41а ѵіеікіеі ргасу 
піе сЬсіаІет ійб кораб, а Іеп Реіго ггекі Іе зіоод: „ѵ/еітуі, коде г з%аіа- 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 440 — 


46» до шеЫе.“ I гаждаіібту Ргоска рггузі^таеро, тбѵі%с ті§дгу паті: ге 
іо сг}ек рггу8і§іпу, та рггузІ§р до дѵоги, уеіеіі да Рап Вор со паіеіс, ІоЬ 
пі,—Цдгіе та дала ѵіага ]ако рггуа^іпети.* I кора} г паті. I кораіізту 
кгуіото рггег піейгіеі сгіегу , зедпак піе со пост скодгШбту кораС. Роіут 
тоѵііібту г воЦ—іак Іо тату оЬгосіС, зеіеіі пат Рап Вор да. Ргоско Іеду 
рггѵві^іпу тоѵіі, ге ІггеЪа, аЬу дѵог о Іут ѵіедгіаі. I гродгііібту ѵггузсу 
па Іо. Запгі габ пщігу зоіщ рггузірдііёту, рейсе па кггуі зкіаЛауцс і гіетіе 
саігуцс, аЬу уедеп Ъег дгиріеро кгузото піе скодгіі кораС, іуіко аЬу ѵзхузсу 
ѵгаг. КораІіЗту (еду і роіут, аіебту піе піе паіеііі. Рокагаіа а§ Ьуіа род 
кггакіет (кіогеп ѵуг%Ьа1ібту і г коггепіет ѵукораіі) ріуіа і гдаѵаіа зі§ ѵ 
посу оЬзгугпа, аіе роіут піе ѵіедгіеС рдгіе зі§ родгіаіа. СЬодгШбту і ро 
оріей діа гогбѵіесепіа і вгикапіа іеу ріуіу, аіейту піе паіеііі. Роіут тггіе- 
Іійту гад§ ті^дгу зоЬ%, аЬу па тзг§ бѵі§1% даС, агаіі паз Рап Вор росіезгу. 
I (ІаШту гіоіу і дгозгу згезс па тзг§ 6ѵі§Ц до сегкѵі Ридіоѵіескіе,). А рду 
і роіут кородс піе паіейіійту, Ргоско рггузі§гпу тоѵіі: „«дсушу щ Ло го- 
гитпщзгусіі Іийгі, іо уезі до шбкЫібго I идаіібту зі§ до Ъіаіоріоѵу »е 
»зі Ъізкиріеу, Рога^о\ѵка пагчѵапе,], тіезгкадесез, кіога Ьіаіоріоѵа піе ѵгіет 
Іак зі? гоѵіе, до кіогеі Ргоско скодгіі і Іак% од піеі одеЬга! ѵіадотобС, ге 
іе ріепщйге гезипеіі зг§ ки тскойші зіогіса ; і родіир 4еу іпіогтаоуі кораііз- 
ту рггег пос іедп§, сгІегесЬ паз сЫороѵ: уа уесіеп, дгирі Реіго, Іггесі Ргоско 
рггуві^іпу, і Ьгаі рггузі§ 2 перо Іѵаб. Роіут разіизгкоѵіе, рду » дгіей розг- 
Іібту па Іатіо тйдзее, ѵудаіі паз, роѵіададо іебту соб Ъ1узгсг%серо па- 
Іеііі і 1 іакоЪу ѵ бсіапіе зсЬоѵаІі. N8 іутге затут тіе^зси, пііеу ІгосЬе, іппі 
сМорі, Іо уеві: Баггоогегоѵ гі§С Апдгуі і Райко зуп Багтогегоѵ і \Ѵо1апоѵ- 
зкі згІасЬсіс, ѵ Ридіоѵсаск тіезгкаі^су, кораіі і уакіеё ріуіу і сгегеру ропа- 
скодгііі, і па пае Іо рого/итіепіе—іакоЪу ту гпаіеііі ріепі%дге г гЬапет і 
ІакоЪу іе сгегеру г Іеро гЬапа тіеіі Ьуй, га со паз ѵгі§Іо, і іеро тобС рап 
ЛѴіІІе рогисгпік тѵгі^І паз Іи і род ѵагЦ Іи ѵ Катіейси озадгіі, рдгіе іиг 
піедгіеі зіедт віедгіету. 

2. ЬаЬогіовиз Ргоско рггузі^іпу, де ііздет Ьопів ѵіііае Ридіоѵсе зиЬді- 
Іиз, гесорпоѵіі іп Ъаес ѵегЬа: да, Ргоско, оакагкопу іакоЪу о ѵукорапе па 
ргипсіе Ридіочѵіескіт ріепі^дге, гегпаз§: іі, Реіго Воісип, згчтаріег шоу, рггу- 
вгеді до тпіе » ропіедгіаіек ѵіеікапоспу ро оЬіедгіе і газіаі ті§ брцсеро, 
рдгіе копа тоіа оЬидгіІа ті§ тб\ѵі%с, іі сі§ сгороб Реіго роІггеЬиуе. Бо 
кібгеро рду чгузгедіет до зіепі, руЫет ро, соЬу га роІггеЪ§ тіаі до тпіе. 
Оп іеду ибтіесЬпо! зі§ Іуіко і піе роѵіада ро со рггузгеді. А тпіе іпзга 
тубі рггузгіа — Іе рггед 8чгі§1аті ѵіеікапоспеті гріпоі »о! аг§дагго»і Іа- 
тесгпети, і гогитіаіет, сгу піе оп Іеро »о!& гаггпо} і рггусЬоѵаІ, Ьо 
ггекпіеіттѳт Ьачѵі 8і§, і сгу піе » Іут сксе эі§ гтгіеггуС. Роіут уа ват гге- 
кіет до піеро, ирггедга^^с ро, піт ті со ротѵіе, Іе 8Іо»а: „уеіеіі со доЬгеро 
рочеіезг ті, Іо Ъ§д§ зІисЬа}, а уеіеіі гаі со гіеро, Іо і ѵіедгіеС о Іут піе 
сЬс§-“ А оп па Іо одроѵіедгіаі ті: „піе 2Іе Ьу Іо Ьуіо, рдуЪу пат Рап Вбр 
дороторі, со сі роѵіет.“ I Іак за тбчѵііет: „роѵіедг, уейеіі со доЬгеро." А 
ѵіут оп росгоі роѵіадаС, іе дпіа тгегогаівгеро, <ю зеві па Шеікапос, ід%с г 
сегкѵі ро зиіггпі рггеде дпіет, ѵідгіеіібту г разігЬет МісЬазІоѵут ріепЦ- 


Оідііігесі Ьу 


Соо^іе 





— 441 — 


<1ге раЦсе зі§ га о^гойет МісЬауІотеут, ѵ сгаЬгасЬ, га \та, ой сЬаІару 
МісЬауЬтеу па йѵоуе зіаі. Лат ти па іо ойроѵіейгіаі: „піергат!§ роѵѵіа- 
йа 82 .“ А оп 8І§ гакіоі рггейе тп%. I дйут руіа!,уак 8І§ рокагуѵаіу, ро- 
лѵіейгіаі: „ке Ыузпеіо пай еіетщ і гогвгуггуіо 8І§ зак коіо і рггу^авіо, роіут 
йгиді гаг па іутке затут тіеузси Ыузпеіо зак дгоіаейа і го дог§ роІесШо 
ки піеЬи, а іггесі гаг іе^ог сгазп сЫоріес равіегЬ МісЬауІоѵ ровіг 2 е&і, ге 
Ыузпеіо; па іутке затут тіеузси ой Іаі іггесЬ Когасгек, роййапу Райіо* 
ѵіескі, ѵійгіаі райсуде зі§ ріепщйее, і ргоЬотсапо у'ик іат, ѣуіко піе шет кіо.“ 
Так ті іейу ротіепіопу Реіго роѵіайаі, ке і іегаг па іут тіеузси іо Ыузкапіе 
гѵійеіапе Ьуіо , і ѵгаЬі! т»§ Йо ротосу, ргозг^с о зекгеі. Те§ок йпіа ѵ ропіе- 
йгіаіек шеікопоспу Киакі рггей. ѵгіѳсгогет рггесЬайгаІет ро ройѵтогги и 
зіеЪіе, роёЦйодс па іо тіеузсѳ, дйгіѳ ті о ріепі%йгасЬ ра1%сусЬ ві§ роѵіа- 
йаі. Ойгіе розіггедізгу іе^ог Реіга г МісЬауІет, ротуйіііет аоЬіе, ге рговіі 
ті§ о зекгеі, а іи і йги^і г піт сЬойгі па іут тіеузси, і у иг итуйШет піе 
сЬойгіС г піт іат, ропіечѵак у иг іѳп векгеі йги&і ѵіе. Лейпак пагауиігг ро- 
згейіет йо іе§о Реіга, рйгіе газіачѵзгу йрі%седо, руіаіет: „дйгіе Реіго*, а гопа 
Реіга рочгіейгіаіа: „сЬойгШ ѵ посу па гйоЬусг, і іегаг йріе.“ Ш кібге акта 
рогѵгаі зі§ ге зпи г ріеса Реіго і росгоі па коп§ паггѳкаб: „со іу дайазг, 
па уак% гйоЬусг сЬойгіІет?* Роіут о сгут'іппут гасгеіійту тбѵіс. А ѵіут 
йгіеѵсгупа МісЬауІоѵа рггузгіа ро о&іей, і оу си ротейгіаіа, ке уа уезіет и 
Реіга, дйгіе і МісЬауІо рггувгейі, і іак ^айаіійту о гбкпусЬ ггесгасЬ. Роіут 
уа рггуіосгуіет тоѵ§ копу Реіптеу, ке ті роѵіайаіа, уакоЬу Реіго сЬойгі! 
іеу посу па гйоЬусг, і тбѵііет: „ейуЬу йоЬга гйоЬусг, іо Ьуйсіе і тпіе ийгіе- 
Ші“. А МісЬауІо ийтіесЬпо! 8І§ і ггекі: „і уа іат г піт ѵг киріе Ьуі.* I ро- 
ѵіайаіі рггейе тп% ке уик іат гасгеіі кораС. Ла іейу тотѵйет йо МісЪауІа, 
ке ті о іут Реіго роѵіайаі і ргозіі о зекгеі, аіе ѵійг§ і іу ѵіевг о іут зѳ- 
кгесіе. А МісЬауІо па іо ті ойроѵіейгіаі: „кет іо уа Реіга розіаі йо сіеЪіе, 
аЬу сі о іут роѵіейгіаі*. Лат ти гпотси па іо ггекі: „па сок іу йо тпіе 
розіаі? ѵзгак іу тазг оуса зѵе^о і Ьгасі зѵоісЬ, іо іоЬіе ройоЬпіу г зѵоуеті*. 
Ма іо ойротейгіаі ті МісЬауІо: „уикейту 8І§ гайгііі іи ті§йгу зоЦ—ко&оЬу 
ѵгі%С г 8оЬ%, і ѵгзгузікісЬ рггеггисіѵзгу, гйаіо пат зі§ пауіеріеу сіеЬіе ѵгі%с, 
Ьо тазг і Ъгаіа йо ротосу*. Ла рогѵгоіііет па іо, іуікот іо рошейгіаі, ке 
уа ѵ посу кораС піе сЬс§, аіе ро йпіи, кеЬу іо і йѵопжі Ьуіо \ѵіайото. Иа 
со МісЬауІо ойроѵіейгіаі, ке і ту іпасгеу піе сЬсету, іуіко кеЬу о іут і 
йѵгог шейгіаі, уак со Рап Вод йа, і йіа іе§о сіеЬіе зрбіпіе Ьіеггету г зоЪ% 
іуіко ке гай го посу а піе го йеіеп корас сксету, іо йіа Іедо аЬу роіут 
дйуЬузту го йеіеп кораіі а піе паіегіі, ІоЬузту зтіесН г зіеЫе егоЫІі, Ъо Іо 
тіедзсе па гоійоки соЛеу гозі, а йо іедо ІакісЪ геесеу ро йпіи підйу піе зеи- 
казц. I іак уа розіаіет г піеті рагоЬка, Ьгаіа вѵгедо гойгопедо Іѵапа, г ро- 
піейгіаіки па ѵіогек, г зіекіг| г^ЬаС гіеті§, Ьо Ьуіа итаггіа. Роіут па йгид% 
пос г чгіогка па йггой^ і уа г іутке рагоЬкіет Іѵапет, Ьгаіет тоіт, і іат- 
ІусЬ йѵбсЬ: Реіго і МісЬауІо — сЬойгіІійту і са!$ пос кораіійту. Теуке посу 
г%Ьау%с зіекіг% ро рой кггакіет ігаШійту па сой і^агйедо, ке ак зіекіга о^піа 
йаіа. I дйуйту аі§ рггураігумгаіі, соЪу іакіедо Ьуіо рой іут кггакіет, гйаіо 
пат зі§, ке катій; і тасаіійту іо, іігагйо Ьуіо; роіут ггисііійту ѵкоіо г зіе* 
1 , 2 . 28 * 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



- 442 — 

кііаті коіо іедо кггаки дтусіпаб г коггепіет; іакейту іеДу ѵуДоЪуІі г когге- 
піет іе п кггак, піе гпаіегіійту іаДпе^о катіепіа; іо іеДпак раті§іат: уакейту 
тасаіі рггеД дѵусі§сіет кггаки, іо тіфсаті гіешіа токга і Ыоіо Ъуіо. Роіуш 
дДуйту ро ѵѵдѵаіепіи іедо кггака г коггепіет корале і аіекігаті г%Ьау%с піе 
паіегіі, ггекіет <іо пісЬ: „роггиСту, оЪіеса! Рап Вбд, піета піс“. I розгіійту 
г тіеузса іатіе^о рггеД МісЬаІоѵе ѵгоіа. 2іатЦД гогсЬоДг%с зі§ (Іо Дотодг 
пазгусЬ, уа ггекіет (іо пісЬ: „рггузі^піту уеДеп рггеД Дги§іт, іеЬу гаДеп г 
паз іеДеп Ъег Дги&іе&о піе кораі. I рсЛее па рсЛес іеЛеп рггеЛ Лгидіт гіо- 
куьозгу рггущдШту і гакіеіійту зі§. Ро іут гак1§сіи іа тоѵііет До пісЬ: 
„уейеіізсіе ргаѵДгіѵіе ѵ іут тіеузси ѵуДадоу зі§ одіей л?іДгіе1і, іо піе 4а- 
1и)сіе іе§о, Ьо ѵат роѵіет: гіокту щ і Лаіту па тзщ па і§ іпіепсу%, геЬу 
паз Рап Вод росіезгуѴ. Ж со ѵзгузсу гегѵоіііі, і Даіійту: уа дгозгу 18, а 
МіскаДо Дгидіе 18 &гозгу, ЬовроДушті РиДІоѵіескіети гіоіу, а Діакоѵі &го- 
8гу згейС г іусЬіе затусЬ ріепі§Дгу. 1 іедоі Дпіа, іо уезі \ѵе сгѵагіек, кіб- 
г а 8° тега йѵі§іа Ъуіа, розгіійту па пос ѵвгузсу егіегеі кораС, і піе паіагзгу 
піе гпоѵи кораіійту \у рі%іек і зоЬоі^. А дДу піе то^іійту піе паіегс, ге- 
згіійту зі§ ѵ піеДгіе1§ РггеѵоДпід, и тпіе ѵ Доти і ѵгіеіійту гаД§, аЬу 
Іескас Ло ьогбгкі. Даког іа роіесііаіет До Рога^бѵкі (дѵзі), До Ьізкирзіѵа па- 
1е4%сеі, §Дгіе зі§ гпаіДиіе ІсоЫеіа югбгка, пагѵізкіет РораДіисгка. Юо кібгеі 
@Дут рггуіесЬаІ, піе дѵуіадѵіаіет іпіегеззи, ѵ іакодѵип До піеі рггуіесЬаІет, 
а і опа зата ггекіа, ѵрггбДу родизіігозгу юуіапіет юозки, іакоЬу па тоіт 
Дотозіѵіе гіе ті зі§ Дгіеіе. Роіут ^Дут іа піе па іо піе тбѵіі, гтіезгаіа 
зі§ і Дгиді гаг іпзгу ѵозк ѵгаеіа і теуіаіа, кібгеп роіоіуѵзгу па зіоіе оЬги- 
зет пакгуіа, роіут іак озесНІ юозк, ѵгіеіа до і ргеураігушаіа зі§ па піт, 
роіут рггураіггуѵзгу зі§ роѵіеДгіаІа ті, 4ей зігопу зкагЬи До тпіе рггузе- 
сЬаІ, з% ріепщЛге ьо коііе тіеЛгіапут , па кібгут г гоіеггски Лика геіагпа 
1е2у; аіе іе ріепі$Дге оД іедо тіеузса, дДгіе корасіе, па гасЬоД зіойса зЦ]% 
піе Даіеко, іуіко уак гаг зЦріС'роД д6г§. РоѵіеДгіаІа іе іат дезі і ргеуяпака, 
катіеп ѵ гіеті 1еі%су па роіиЛпіе, а г роіиЛпіа ки юіесгогоѵоі гит катіепі: 
і оД іедо гити па ^еДпо зЦріепіе зкогиру сгате г дагкоѵ. ОД^еЫка^^с оД 
піеу, руіаіет зі§, ьо уакоіѵуЬу сгаз ЬгаС зі§ До згикапіа. РочгіеДгіаІа ті, іе 
роЛ реіпщ, іак Лгидіе кигу еарщц, Ьо сЬосЬу со гіедо тіаіо ЬуД4 па ргге- 
згкоДгіе, іо ^иі паіепегаз згкоДгіС піе Ь§Дгіе. I іак ѵеДІид дез іпіогтасуі 
сгупііійту. \Ѵ1ек1о іо 8і§ рггег піетаіу сгаз згикадес ріепі^Дгу, іуіко піе 
ѵіеДгіеб лѵіеіе піеДгіеІ. Рггугпакі, кіоге ті ороѵіеДгіаІа, гпаІеіШту па 
іуск тіфсаск, іак роюіеЛгіаІа, а ріепі§Дгу піе паіегіі; сгегеру гай рггу раппіе 
рггеогузгу, іак зі§ о іут Допіевіо, роДІид іпіогтасуі ѵгбікі гпаіегіійту ѵ гіеті 
па Дѵа згіусЬу гуДІет ѵгіоѵзгу ѵ саіси; роіут і Даіеі рггу іеіге раппіе 
рггеогузгу кораіійту, і зюіЛгет гсіеікіт роіусгопут и іедо тойсі рапа 01§с- 
кіедо тегсіеШту гіетіе дѵ гб4пе тіеізса, аіейту піе піе паіегіі. Татке, 
Ьег пазгеі дѵіаДотойсі, піе Даіеко іе§о тіеізса, іппусЬ ІиДгі РиДІоѵіескісЬ 
ДѵбсЬ, іо іезі Райко Багтогего» зуп і \Ѵо1апотекі згІасЬсіс, іггесі г Вііа- 
пбдѵкі Д^Дггу гі^С Багтогегоѵ— кораіі і зюиігет Ліидіт гаг коіо гаги ісіег- 
сіеіі, До сге^о зі§ рггугпаіі, аіе піе гагаг, ^Дгіе ѵ/ ісЬ корапіи зкогиру ро- 
Іеѵѵапе паіегіі зі§. РггеД іут ^Дуйту г МісЬаііет » Дгіей розгіі па іо тіеу- 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 448 - 


эсе рггураігиу%с зі§, ѵуйоЬуша! МісЪауІо ро каѵаіки ресупу коіо іедо тіеузса 
^йгіейту кггак ѵусіеіі, і тбѵй ті, ге іо ѵіеікіе ройоЬіейвіж», — #йу пая 
равіпзгкоѵіе розіггеезгу озкаггуіі уакоЬуйту ріепі%йге паіейіі, кібге піЬу Ш- 
сЬауІо 2 в тп% ій%с піозі рггей зоЬ% (Іо йсіапкі. 2асойту ѵ зекѵезіг ѵгі§сі і 
іа рггег піейгіеі зіесіт зіейгіету рггег уе^о тойсі рапа ІѴііа рогп сгпіка 
овайгепі. 

Инквизиціи Каменецъ-Подолъскаю гродскспо суда , И? 4118, Л? пакета 1. 


65 . 


1749. Допросы, снятые съ шести другихъ жителей села Пудловецъ, обвинен¬ 
ныхъ въ тайномъ копаніи клада на помѣщичьей землѣ. 

Сопіеззаіа ИЬега ех поЬііі Апіопіо “ѴѴоІапоѵзкі, Іѵап Ргоскоѵ Ьгаі, ІѴазуІ 
разігѣ МісЬауІа, Райко Багтогегоѵ зуп, зиЬйіііз РийІоѵесепзіЬиз, Апйгеу Баг- 
тогегоѵ щЬ, виЬйііо йе ѵіііа Вііапочѵка, ѵі§оге йесгеіі сазігепзіз Сатепе- 
сепзіз Ройоііае іп уийісііз Іегтіпогит іасіогит, зиѣ сеіеѣгаііопе іегтіпогпт 
диегеіагат ойсіі еуизйет, Гегіа зесипйа ргійіе Реэіі запсіае Магіае Ма^йаіе- 
пае, аппо Ботіпі 1749, іпіег ІаЬогіозоз МісЬауІо еіРгоско рггузі§4пу, асіога- 
іоз еі айсііаіоз аЬ ипа, еі депегозит ВагіЬоІотаеит 'ѴѴіѣѣе, агіііегіае ге&пі 
ргаеіесіит, сііаіит еі асіогаіит рагіе аЬ аііега, ргаеіаіі йигапііЬиз іізйет 
уийісііз ехсегріа. 

1. ЬаЬогіозиз Іѵап Ргоскочѵ Ъгаі іп Ьаес ѵегЪа гесодпоѵіі: „ Йа Іѵап Ргоска 
рггузі^йпедо РийЬтіескіе^о Ьгаі, озкаггопу о ѵгукорапіе ріепі^йгу, гегпау§: 
піе Ьуіет рггу росг%іки, ,)ак Ргоско, то,] Ьгаі, г МісЬаіІет, аіатапоѵрут 
зупет, і Реігет Воусипет вігопу ріепі§йгу раЦсусЬ зі§ па дгипсіе Рийіо- 
шескіт гтбѵііі. А4 роіут рггузгейі Реіго йо Ъгаіа тедо, і тбу Ьгаі Ргоско, 
піе тет, сгуіі кораі, аІЬо пі, аіе сЪойгй па іо тіеузсе, рйгіе зі§ ріепі%йге 
раіііі. Роіут Ьгаі тбу Ргоско тбѵй йо тпіе: „сойЬут сі ротейгіаі, іуіко 
зі§ піе руіау со“. I ро ѵіесгеггу Ьгаі тбу гачѵоіаі ті§, геЬут г піт згейі. 
йа тЙ 2 %с ге Ьгаі піе піе Ьіегге, іуіко йігу% тггіоіет і розгейіет га Ьгаіет 
гйаіека. Вгаі тбі розгейі йо МісЬауіа, §йгіе і уа га Ьгаіет рггузгейіет. 
Вгаі тбу п МісЬауіа (дйгіе Ьуі паіепегаз і Реіго) зіайі па Іаѵіе па йгбй ігЪу, 
а уа зіайіет ѵ к%сіе. Опі о гбгпусЪ ггесгасЬ $айа1і йіи^о тг пос, а уа ки- 
ггуі ііиіип, а йаіеу росгоіет йггутаС, і тбтгііет: „гагѵгапійсіе (зіе) Ъізотгі 
сге§р уа тат сгекаб*? Реіго г МісЬауІет росгеіі Ьгаіи тбтгіб: „га со оп 
Іауе? сгуіі оп уезгеге піе те, чѵ уакіт іпіегезіе рггузгейі"? А Ьгаі тбу роѵіей- 
гіаі: „уезгеге піе ѵіе“. I йоріего тпіе о ра1%сусЬ зі§ ріепі%йгасЪ ротайаіі, 
і тпіе тбшіі, йеЬут г піеті згейі згокаб (іо зі§ йгіаіо гагаг ріепгзгедо 
іуйпіа ро і еікіеу посу). I уа г піеті розгейіет. Реіго і МісЬауІо ѵгіеіі 
гуйіе, а уа г Ьгаіет Ьег піегедо; розгіійту па іо тіеузсе ѵ кггакі га Мі- 
сЬауІоѵу одгой, па рбі ^опб^г пай зка!% Ь^й%се. Ойгіе рггузгейзгу Реіго г 
МісЬауІет кораіі, а ту зіаіі. А упі па іут тіеузсп ѵе йѵбсЬ тіеузсасЬ ро- 
корапе Ьуіу ро ігосЬи тіеувса. А іе піе гусЫо пос розгіійту кораб, тгі§сеу 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 444 — 


уак доігіп іууіе піе кораіібту, і розгіібту іо іоти, уак ігіей тіаі Ъуій. А 
рокут ѵ іоти гтбтуііійгау зі§ і сЬоігіІібту рггег кггу посе кораб і кораіібту, 
аіебту віс піе паіейіі. Ро кггесЬ посасЪ МісЪауіо роуесЬаі ро гЬойе, і уукеп- 
С 288 уий Ьгак тбу піе сЬоігіі кораб, куіко уа, Рекго і МісЬауіоуу разігЬ Мавуі; 
аіебту тгіайпіе уак піе піе кораіі, Ъо пат іузгег рггевгкоігіі і піе сЬсіаіо я§ 
пат. №т уезгеге МісЬауіо іесЬаі у? іг ро гЬойе, у е<іпе^ посу уакебту 
тузгузсу кораіі, гіаіо зі§ сой уак ріука роі кггакіѳт па кут тіеузси, дігіе- 
бту кораіі. Му кеп кггак гкораіі, а рокут піе піе паіейіібту. Вгак шоу ргге- 
йе^паі зі§, йе ріуку піета, кког% патасутуаіібту ріепуіеу і гузкаіет озкгота- 
ігуууаіібту, і Ьгак тбу тбтуіі: „скоійту іо іотбту пазгусЬ, піе пат Рап Вб§ 
оЬіесаі*. Розгеізгу г ке{?о тіеузса розгіібту рггеі МісЬауіа і кат рггеі Мі- 
сЬаукет рггузі§§1ібту уеіеп рггеі іги§іт, 4еЬу уеіеп Ъег іги$ре§о піе кораі. 
Іак габ МісЬауіо рггууесііаі, гагаг раппу іотуіеігіеіі зі§ о згикапіп ріепі^ігу, 
і МісЬаДа тѵгіеіі іо ітуога і кагаіі ю йуЪу гаЫс; а Ьгак уезгеге г раппаті 
па ко тіеузсе, дігіебгау кораіі, сЬоігіі, а рокут і Ьгака кагаіі раппу гаЪіб уг 
іуЪу і оЬуіѵбсЬ оіѵіейб іо Еатіейса. 

2. ХоЬШз Апкопіпз \Ѵо1апотувкі іп Ьаес ѵегЬа гесо^поѵік: уа, Апкопі УГо- 
Іапотѵзкі, озкагйопу о ууукорапіе ріепі§ігу, гегпау§: уа гіуЬаІет Райка Багто- 
гегоѵе^о зупа г Сіоікотѵіес уаі^седо, г ккбгут зкоу%с туіігіеіібту ітѵбсЬ йоі- 
піеггу ѵ ігіей раіазгаті ко1%с гіеті§ паі зкаі% тѵ кггакасЬ га МісЬауіотѵут 
о&гоіет. Іа рукаіет зі§ Райка, сге^о опі кат згикау%, а Райко роѵгіеігіаі: 
„аІЬо тѵазгес піе лтіе? око уа Ьуіеш па іоіе г гоіпіеггет, і ууіігіеіібту ріе- 
пщеіге раіцсе зі§ па кут тіеузси, і ііа ке@о сі йоіпіегге кат раіазгаті ріе- 
пі§ігу згикау%“. Ккбггу згикаіі а рокут іо Багтогега рггузгіі і иротіпаіі 
зі§ о ріепі%іге, тбтуі%с: „уугаг тѵіігіеіійту ріепі^іге раі%се зі§, а ууубсіе ріег- 
туіеу розгіі гіеті§ рокораіі і ріепі%іге туууеіі, оііаусіе ріепі%іге, сЬсіеусіе зі§ 
піеті г паті роігіеііс, Ьо уак зі§ піе роігіеіісіе, ко Ъ§ігіе о кут ітуог угіеі- 
2Іа1“. Райко зі§ ехкиготѵаі, йе піе кораі; уакой пі, Ьо ко Ргоско, МісЪауіо і 
Рекго ріегѵіеу кораіі, і ко тіеузсе рокорапе йоіпіегге паіейіі і па ійпіатепсіе 
кедо рокорапіа иротіпаіі зі§ и Райка о ріепі%іге. Рокут уа зі§ гіуЬаі г Рай- 
кіет і тбѵііет: „сЬоійту згикаб ріепі§ігу дігіеб ’ѵѵісігіаі раЦсе зі§“. А 
Райко піе сЬсіаІ, тб\ѵі%с: „ікак йоіпіегге кіаі% парабС, йет згикаі*. Іеіпак 
г зоЬоку па піеігіѳ1§ \ѵ куігіей ро УГіеІкіеупосу ровгіо паз кггесЬ згикайг уа, 
Райко і Багтогегоѵ гі§С, і опі кораіі піеіаіеко оі кеу уагау, &<Ые РгоСко, 
МісЬауІо, Рекго і Іѵ?ап РгоСкоуу Ьгак згикаіі; уат§ ууіе!к% ѵукораѵзгу, ресуп§ 
і катіепіе рочѵуггисалѵзгу; а Ыігко ке^о \ѵіе1кіедо корапіа сій заті ѵ іги^іт 
тіеузси Ьуіі паросгеіі, і ту ту кут тіеузси згикаіі; аіе уа куіко ракггуіет зі§ 
па пісЬ, уак кораіі гузкаіет; уа тіаіет бѵѵііег Ѵіеікі, ккбгу и тпіе оі ітубсЬ 
Іак уезк; пакепегаз тѵгіоіет ко і кут бтуіігет ѵіегсіеіібту; аіебту піе піе 
паіейіі, куіко тѵ^іе і дібтііе тѵ уеіпут тіеузси, а тѵ іги^іт ріук§ піеѵіе1к%, 
а роі рІуЦ піе Ьуіо піе. Ботѵіеігіатѵзгу зі§ раппа рггеогуага о корапіа і 
згикапіи ріепі§ігу, тіаіа вата рггууесЬаС. А піт рггууесЬаіа, уа га шаіо- 
тойсі% іууогзк% ге згІасЬЦ і Іиійті сЬоігіІібту па ко тіеузсе і ѵіігіеіібту 
ѵіе1к% уат§, дігіе Ргоб-ко, МісЬаііо, Рекго і Ітѵяп згикаіі. Іа зат гаргоѵаігі- 
іет іо кеу уату, дігіе ту згикаіі, і ту кеу уатіе уиг ту рогизгапеу гіеті га- 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 446 — 


кора} \Ѵоііек Вусгек іггу гагу і га іггесіт гагет, аіѳ ѵ рогизгапеі гіеті, 
ѵукораі згкогиру гіеіопе г ^акіе^оЗ гЪапка. А іе іедо сгаяи уевгсге раппа 
рггеогузга піе Ьуіа, іа іе зкогиру (Іо зіеЬіе ѵш%1ет і пагаіиігг оййаіет рап- 
піе рггѳогузгу. Раппа рггеогузга кагаіа РгоСка і МісЬаіІа гаѵоіаС, руіаіа зі§ 
ісЬ іегеіі кораіі; опі зі§ гаріегаіі. I Іак, іе зі§ піе сЬсіеІі рггугпаС, кагаіа 
МісЬаіІа ѵ йуЪу гаЬіС. А роіут МісЬаііо рггугпаі зі§, іе вгакаіі і кораіі, 
іуіко г Ъоіаіпі піе ргіугпаѵаіі ві§, іе сЫорсу па пісЬ ротайаіі, іакоЬу сов 
вшс%сево зі§ піевіі ой іеі іату ѵ'йгіей і кггакі гапіевіі, о со і іпкѵігусуа 
рггег уѳ^о товсі рапа Мііа Ьуіа ѵурічтайгопа. А піт іпкѵігусуа ѵургоѵа- 
йгопа Ьуіа, кагаіа раппа рггеогузга тпіе, МісЬаіІа і РгоСка гаргоѵѵайгіС йо 
Катіейса. Ро ѵувІисЬапеі гав іпЬшусуі тпіе ѵуризгсгопо, а РгоСко і Мі, 
сЬауІо зіейг% йо іусЬсгаз. 

3. ЬаЬогіозпз Реіго йе ѵіііа Рийіоѵсе іп Ьаес ѵегЬа гесодпоѵіі: Іа, Реіго 
Воісип, озкагіопу о ѵукорапіе ріепі§йгу па дгипсіе Рийіоѵіескіт рапіепБо- 
тіпікапек, гегпаі§, іе іа, ій%с г сегкѵі ро іиіггпі, іезгсге сіетпо Ьуіо, па 
Міеікапос зі§ іо йгіаіо, а згейіет г Мазуіет МкЬау1оч?ут і ѵійгіаіет, іе 
ѵ кггакасЬ пайезка!% Ыузпоі одіеп і гогзгуггуі зі§, а роіут ѵ §[6ге ки піеЬи 
дак зипса розеіо. Мазуі гав ротайаі, іе іггу гагу ѵійгіаі вѵіаііо, рокагиу^се 
зі§ па іут тіеізси; аіе іа іуіко гаг ѵійгіаіет. I гагаг МісЬаііо рггей тзг% 
ргаузіаі йо тпіе \Ѵазу1а аіеЪут розгейі згикаС рггугпакі. I іеп \Ѵазу1 ро- 
тайаі, іе іиі сЬойгіі згикаС рггугпакі, аіе піе паіагі, — і іа піе сЬойгйет. 
Роіут МісЬаііо рггувгейі йо тпіе і тбѵіі ті, іеЬувту розгіі згикаС, рота* 
йадо: „іе і іа тйгіаіет г ройѵтогга те^о, іе зі§ ріепщйяе раЫі и (Ьо уиі ой 
Іаі йѵбсЬ іепіе МісЬауіо згикаі іат ріепі§йгу г котогпікіет з’ѵгоіт Ьезкет 
йяайет). I ту іггесЬ, іа, МісЬаііо і \Ѵаву1, сЬойгіІівту кораС і паіеііівту 
Іак%в ріуі§, кібга пат дйгіев згсгегіа. Роіут МісЬаііо тбѵіі тпіе, іеЬут ро¬ 
згейі йо РгоСка і іети роѵіейгіаі о ріепі^йгасЬ, іе зі§ раШу, і іеЬу г паті 
вгикаі; йо кіоге^о іа сЬойгііет і оротейгіаіет тп, а РгоСко роѵіейгіаі 
„Ъуѵа іо Ьійа га іакіе ггесгу, сгуіі паійгіету, сгуіі пі, іо ѵ кіоросіе Ъ§йгіе- 
ту“. йейпак роу%і зі§ згикаС г паті, іуіко тот!, іеЬувту па піедо гасгекаіі 
і пагаіпігг рггузгейі йо тпіе, а роіут і МісЬаііо пайзгейі, і шпбтѵѵзгу зі§ 
роагіівту ѵ посу згикаС. вйгіѳ згикадес іиі г РгоСкіет і Ьгаіет іе^о Іѵа- 
пет, гагаг ріепгегеі посу паіеііівту ріуі§ рой кггакіет, кібгеп кггак гг%- 
Ьаѵзгу і ройкораѵвгу, іиіевту ріуіу піе паіеііі, іуіко ресуп§, і гогезгіівту 
щ. А роіут итбтіі ві§, іеЬу йаС па тзг%, і РгоСко г МісЬаііет йаіі, а іа 
піе йаіет, Ьот піе тіаі ріепі^йгу. Баѵзгу па тзг% ророѵі, піе згикау%с іиі 
роіесЬаі РгоСко йо Рогаібѵкі йо югогкг, кібгетп ротайаіа о рггугпакасЬ, о 
І&кіеівсіе ріусіе і іппусЬ рггугпакасЬ; уакоі піе йаіеко, уак ротайаіа, ой іе§о 
тіеізса паіеііівту ріуі§; згикаіівту іусЬ ріепі§йгу г роііогу піейгіеіі, аіевту 
піе паіеііі. Роіут раппа рггеогузга йотейгіаіа ві§, іе сЬіорсу ройраіггуЬ ѵ 
йгіеП РгоСка і МісЬаіІа, іе сЬойгіІі йо іеу іату, §йгіевту кораіі, і сов Ьіузг- 
сщсе^о зі§ рой роі% піевіі і йо кггакбѵг гапіевіі, — кагаіа ройзіаговсіети, 
іеЬу іийгі гѵоіаі і розгейі вгикаС рггугпакі, #йгіе корапо, і ройзіаговсі ге 
згІасЬЦ і г Іийіті сЬойгіі, дйгіе і уа Ьуіѳт, і угіепсгаз згкогиру гіеіопе па¬ 
іеііі, піе ѵ іеі І&тіе, дйгіе ту кораіі, аіе ^йгіе ѴГоІапоѵзкі г Райкіет і Юагто- 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 446 — 


геготеут гі^сіет кораіі. йейпакза ват ѵгійгіаіет, іе зиі піе ѵ саіси, аіе ѵ ги- 
вгапез гіеті Іе вгкогиру паіегіопе. I іа, вройхіетдос, іе зиі РгоСко і МісЬауІо 
паіеііі, ѵійг%с вгкогиру і зіѵзггус, іе сЫорсу па РгоСка і МісЬаДа ротгіайаіі, 
іе сой паіегіі,—сЬойгіІет (Іо пісіі, иротіпаз%с о ріепі%йге; аіе йивг§ і сіаіо 
кіеіі, іе иіе паіеііі. Рокут раппа рггеогувга кагаіа ѵггще, сіо йѵога МісЬазІа, 
Ргобка і ТРбІаттвкіедо, і МісЬау1а ѵ йуЬу гаЬіС кагаіа, а рокут кагаіа ѵу- 
рийсіб. Роѵкбгпіе габ гзесЬаІа і кагаіа пав ѵзгузккісЬ йо йѵоги роЬгаС; Мі- 
сЬазІа, РгоСка і \Ѵо1апоѵвкіедо (Іо Катіейса йо т§ 2 Іепіа оййапо, а пав рпзг- 
сгопо. Рокут \Ѵо1апоѵгвкіедо ѵгуривгсгопо, а РгоСко і МісЬауІо Йо кусЪсгав 
8 ІеЙ 2 %. 

4. ЬаЬогіовиз \Ѵазу1 МісЬазІа равігЬ іп Ьаес ѵегЬа гесодпоѵік: Йа, ^авуі 
овкагіопу о \ѵукорапіе ріепі^йгу па дгипеіе Рийіоѵіескіт, гегпаз§: уа па 
\Ѵіе1капос вгейіет г сегкчѵі ро .іикггпі і ѵійгіаіет, іе уг кггакасЬ, кат &йгіе 
кораіі, ріепщйее зіе раШу , вгугоко зіпо кггу гагу гараіііу ві§, а іе ѵ кепсгав 
Зезгсге Ъуіо гатаггіо — піе вгикаіійту; уак ві§ гогтаггіо, сЬойгі! РгоСко, 
МісЬауІо, Іѵ?ап РгоСкоѵ Ьгак і за згикаС ріепі^йгу; згикаіібту, аіейту піе 
паіеііі. 

б. ЬаЬогіовиз Райко Рагтогегоѵ вуп іп Ьаес ѵегЬа гесодпоѵік: Йа, Райко, 
овкагіопу о ѵгукорапіе ріепі^йгу па дгипсіе Рийіоѵіескіт, гегпаз§: з'а, вкоуас 
коіо одгойа рапа ЛѴоІапоѵѵвкіедо, дайаіет г піт о гбіпусЬ ггесгасЬ, дйгіе 
8коз%с оЬасгу! \Ѵо1апоѵзкі іоіпіегготѵ па рбгге ѵг сгасЬгасЬ пай вка!%, і ру¬ 
ка! ві§, со ко га Іийгіе. йат ти роѵіейгіаі, іе ко кат ріепі^йгу вгиказ%; а ко 
кат Ьуіо іоіпіеггбѵ йѵѵбсЬ, ккбггу вграйаті вгикаіі, г кеу гасуі, іе іоіпіегг 
зейеп, Апкопі Гаийавгко СетЪаІвкі, г рой кгбіоѵу гедітепки, ѵійгіаі, іе ві? 
ріепщЛге раШі, і тпіе о кут роѵіейгіаі. Аіе ко піе ріепЦйге зі§ раіііу, аіе 
,)ак вгикаіі РгоСко, МісЬауІо, І\ѵап і Рекго ріепі^йгу, Реіго кггезаі одіегі, а 
іети гоіпіеггогоі еііаіо зц, ге зіе ріепщЛге, раіа,. \Ѵ йгіей кепіе іоіпіегг ро- 
8гей! па ко тіеузсе і пайуЬа! зейп§ .іат§ \ѵіе!к%, а йгид$ куіко сгкегу гагу 
гувкаіет гакорапа. Со \ѵійгас, рггувгейі йо тпіе иротшау% о ріепі%йге, го- 
гитіе^с, іет за кораі і паіагі; а ко іплі, уакот роѵіейгіаі, вгикаіі. ТУ ѵіесгог 
гав рггувгейі йо тпіе рап ТѴоІапоѵзкі і ѵаЬі! тпіе, іеЬуйту розгіі згикаб 
ріепі^йгу, а за піе \ѵіейг%с уезгсге, іе ко кат одіеп Тсгеезапо йо ШЫ , ровгей- 
Іет г ДѴоІапоѵзкіпі і Апйгузет згѵаргет тоіт; ^йгіе рггувгейізгу, пайуЬа- 
Іійту Ллѵіе зату, зейп§ ѵ?іе1к%, а йги^о таіо со паросг^ко; вгикаіійту і ко¬ 
раіі кез зейпез посу, і піе піе паіеііі; куіко зейп§ піе\пе1к% уйук§, рой ккбг% 
р!ук% ѵіегсіеіібту й\ѵійгот рапа \Ѵо1апоѵзкіе^о, і ѵ гбіпусЬ тіезвсасЬ ѵіег- 
сіеіійту, аіейту піе паіеііі піе. 

6. ЬаЬогіовиз Апйгуз Рагтогегоѵ гі§С, йе ѵіііа Вііапбтѵка, овкагіопу о ѵу- 
корапіе ріепі^йгу па дгипсіе Рийіоѵіескіт, йо тгіеІеЬпусЬ рапіеп Ботіпіка- 
пек копѵепки Катіепіескіе^о па1еі%сут, гесодпоѵік іп Ьаес ѵегЬа: Йа, й§йггу 
Багтогегоѵ гі§С, гегпаз§ іі за, уай^с йо Макова па загтагк, тгвЦріІет йо 
Рийіоѵіес йо озса іопу тозез; дйгіе пайвгей! рап ІіѴоІапоѵвкі вгІасЬсіс і йіидо 
ѵ пос віейгіаі. Рокут Райко згѵа^іег тбу, вуп Багтогега, і рап ЧУоІапоѵгвкі 
(ѵаЬіІі тпіе г воЬір Йа піе ѵіей/гус дйгіе розгейіет г піеті і рукаіет ві§ ісЪ: 
я дйгіе ѵу тпіе «аЬісіе"? Роѵѵіейгіеіі тпіе: я сЪойі г паті, рб^йгіету ріе- 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 447 — 


пі$йгу згикаС, ЪоЗту теійгіеіі, 4е зі§ ріепі^йге раіііі". Йат тбтеіі: п а г сгут 
ійгіету, сгут Ь§йгіету згикас"? Рап ѴѴоІапотезкі ротеіейгіаР ф тат Зтеійег“, 
і тіаі до рой роіа, йіиді теІаЗпіе те раз, і гузкаі тіеіі. I ту розгіі, па1е2ІіЗту 
^иі: йоікі корапе, зейеп те рае д!§Ьокі, а йгиді таіо со гасг^ку, і те кут та- 
іут згикаіійту і коіо кедок лѵіегсіеіійту те гбгпусЬ тіфсасЬ і те ^ейпут 
тіѳ^зси пайуЪаІіЗту р!ук§ 1айп%, теі§кв 2 % ой зкоіка, ккбг% йоЬуІіЗту, аіе рой 
р!ук% піс піе Ьуіо. йгидіт тіеузси пайуЬаІіЗту діотепіе і теедііе те саіси, 
і кат піс піе Ьуіо; йаіе^ теіегсіеіізту рой рІуЦ ккбгобту теукораіі, аіе кай- 
пусЬ ріепі§йгу піе паіегіі, а пі ройоЬіейзктеа, Ьо ті§1ка гіетіа Ьуіа рой к% 
рІуЦ; згикаШту і рой кггакіет, аіе кат гіетіа ктеагйа Ьуіа; і рггезкаІіЗтѵ 
теіегсіеС і корас , розгШту гпотеи Йо уату, дйгіе ккоЗ кораі, Іа уата Ьуіа 
йи2а, те рае теукорапа, і те Ье] ,]атіе згикаіійту, аіейту піс піе паіейіі, те кеуйе 
|атіе Ьуіа ресупа. Иакепсгаз піе теіейгіаіет, кко кат ріепіейгу згикаі; аі зі§ 
рокут йаіо ті зі§ зІузгеС, іе МісЬауІо і РгоСко згикаіі, ккбггу зіейг% кегаг те 
Еатіейсп те теіегіепііі. Ккбгедо газ сгази ту сЬойгіІі г рапет \Ѵо1апотезкіт 
вгикаС ріепіейгу— піе раті§каш йоЬгге; аіе ті зі§ теійгі, ге ро \Ѵіе1кіе,)посу 
те кегагше^згут гоки. I ко зіузгаіет ОЙ п^е] кезгсгу, іе па іут тщзси, дйгіе 
згикаіі ріепіейгу, Ъугоаіа кіейуз седіеіпіа. 

Инквизиціи Каменецъ-Подольскаго гродекаю суда , № 4118, пакетъ Л? 2. 


66 . 


1749, іюля 21. Показанія, снятыя съ парубна Андрея, по поводу обвиненія его 
въ незаконной связи съ дворянкою Рошковскою. 

Андрей, разсказывая обстоятельства дѣла, перечисляетъ тѣ пріемы чародѣйства, къ 
которымъ Рошковская прибѣгала для того, чтобы снискать его любовь. 

Сопіеззака ІіЬега ех ІаЬогіозо йейггу рагоЪек, іпсагсегако зкакико ѵідоге 
йесгекі сазкгепзіз Сатепесепзіз Ройоііае іп ^ийісііз кегтіпогит каскогиго, зиЬ 
сеІеЬгакіопе кегтіпогит ^ие^е1а^ит оііісіі е,)и5Йет, іегіа зесипйа ргійіе іезкі 
запскае Магіае Мадйаіепае, аппо Ботіпі 1749, іпкег депегозшп Магкіпит 
СЬодескі аскогакит ек зиргазсгіркит іпсагсегакит зкакикит ргаеіакі йигапкі- 
Ьиз іізйет уийісііз ехсегрка. 

йа, й§йггу, гойгііет зі§ тее тезі Котеаіотесе коіо Коіотуі. Маіут ті§ теууеіі 
г оусет йо Вегеготеа Кігпедо; уедо тойС рап Згойкотезкі, йгіейгісгпу рап, 
теууоі ті§. Вегеготеу Ьуіет г оісет Іак кггу і ройсгаз йгидіедо гоки осіес 
розгейі йо Ітеапіа Ризкедо, Йо Ьізкирзктеа Катіепіескіедо паіекдседо. \Ѵ Ітеапіи 
уак осіес тбу тіезгкаі рггег Іак йтеапабсіе, ройсгаз кедо сгази разіет отесе 
Іак кггу. 2катк%й, уак пазЦріІа ріегтезга гетеоіисуа когаска, розгейіет г о,)сет 
йо Вогзгсгетеа пай Ртк, рой теіеітогпедо іедо тойсі рапа Сгозпотезкіедо 
зкагозк§ \ѴіеггЬотеіескіедо, і кат г оусет Ьуіет йтеа гокі: ріегтезгедо гоки 
сЫеЬа гагаЬіаІст г оусет, а йгидіедо гоки ]едо тойб рап Б^Ьотезкі, тагзга- 
Іек теіеітогпедо уедо тоЗсі рапа зкагозку ѴѴіеггЬотеіескіедо, тегіоі иіі§ йо 
копі; и ккбгедо Ьуіет теі§се^ іак рбігоки. Ой уедо тоЗсі рапа Б^Ьотезкіедо 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 448 


исіекіст До Іѵапіа Ризіедо, ѵ І\ѵапіи пауоіет ві§ га рагоЬка и \Ѵазу1а Раз- 
кагика, и кібгедо гок саіу зіиіуіет. \Ѵуз1иіуѵзгу гок, розгеДІет До Росга- 
ріпіес До Райка гаіеіпіка, тіуа тедо гоДгопедо, и кібгедо рггег Іаі Іггу исгу- 
Іѳт ві§ тіе1пісІ\ѵа. Дак Іеп тбу ѵ?іу итагі ѵ РосгарійсасЬ, розгеДІет До 
Бишуоѵіес, До кгеѵпедо тіеіпіка Нгуйка, и кібгедо Ьуіет рггег СѵіегС гоки. 
2 Бипауотес розгеДзгу Ьуіет уг Витапоѵіе рггу Іѵазіи тіеіпіка рггег роі- 
гоки. 2 Битапоѵа розгеДІет До оуса зѵедо До Кггучѵсгап, дДгіе Ьуіет оД 
\Ѵіе^кіе^посу До Рокгоѵу рггу оуси. Татіе уг КггуѵгсгапасЬ па Ъигди тіевг- 
каі уедо тойС рап Кизгкоѵзкі, До кібгедо оД Рокгоѵу рггузіаіет До уедо 
тойсі рапа Кизгкоѵгекіедо г патошу затеі рапі КивгкотДаеу, Ъо уезгсге 
рггеД Рокгоиг%, піт рггузіаіет, вдгвезвуіет іѵоа гагу сіеіезпут дгеуекет. 
РоДсгаз Іедо сгази уедо тобС рап Кизгкоѵзкі Ьуі Катіейси і Кггутесги і 
Ьаѵіі зі§ рггег Дѵіе піеДгіеІі, а рапі Визгкоѵзка Ъгаіа тедо, зіиі^седо а 
пісЬ, і кисЬагк§ ѵургаѵііа До Микагоѵа ге гЪоіет До таікі еѵео^е^, іеЪу 
пікодо піе Ьуіо ѵ Доти, і Іедо сгази рггувіаіа До оуса тедо, аЪу кагаі тпіе 
ІЗС ДодІаДаС сЬиДоЪу; і уа г гогкаги оусоѵзкіедо тизіаіет рбуйС; ораіггуѵзгу 
сЬиДоЪ§, рггузгеДІет До сЬаІиру і роіоіуіет зі§ зраС, рапі Кивгкоѵвка рггу- 
згіа До тпіе, росгеіа гоі§ патаѵіаб, аЬут тіаі вроіесгейзіѵо г пі%; у&т Ъеу 
посу исіекі ге Дшогки уедо тойсі рапа Кизгкоѵзкіедо До Доти піе х&гге- 
згуѵзгу,—Іо Ьуіо г зоЬоІу па піеДгіе1§. Тедот пікоти піе роѵіаДаІ, Ьот аі§ 
ѵвІуДгіІ. 2 піеДгіеІі гай па ропіеДгіаІек Іаі рапі Вивгкоѵзка рггузіаіа ро 
тпіе кисЬагк§, ро\гіаДау%с, іе ЬуДІо сой рогогдапіаіо г роДѵогга, а&еЪуга 
рггузгеДІ рогадапіас опе; уат піе сЬсіа! ій<\ а осіес тпіе рггузііоагаі, іеЬут 
вгеДІ. I розгеДІет па гогкаг оусотеекі. Дакет рггузгеДІ, ЬуДІо рогадапіаі, рапі 
Визгкотзка гачѵоіаіа ті§ До ігЬу і ЛаЛа ті рогсуд, догваІЫ і кагаіа ті ѵ 
ігЬіе зраС, іеЬут підДгіе піе згеДі. \Ѵ посу гай зата рггузгіа До тпіе, Іак 
росгеіа ті§ Іо іазкоіас , Іо зворогіас коіо тпіе, уа тІоДу Ь§Д$с ро піеу і&кіеу 
па Іаѵіе дДгіет зраі; Дгиді гаг гпо\ѵи Дгидіедо Дпіа * Дгіей уг ігЬіе. Роіут 
рггуіесЬаІ уедо тойС рап Кизгкоѵзкі і рггууоі тпіе па зІиіЪр, і зіиіуіет гок 
і піеДгіеІ ойтпайсіе. Рггег Іеп сгаз дггсзгуіет г пщ Іо Іггесі Дгіей, іо ѵ 
ІуДгіей, Іо \ѵе Длѵіе піеДгіеІі аІЬо і ч’іесе] піеДгіеІ. А уак розіггедіа Іо таіка 
піеЬозгсгука рапа Визгксѵѵзкіедо і рггууесЬа! рап Ратѵеі СЪоуескі, ороѵіеДгіаІа 
опети о Іут, і тіаі ті§ г Мігоштісгет, зіидд, райзкіт, гаЬіС. А тпіе 8о- 
гокоѵзкі сЫоріес райзкі рггезіггеді, і іат г Ьгаіет ге чѵзгузікіт (Ъо Ьгаі 
тіезгкаі ѵ ЙепізгкоѵсасЬ) исіекіет До Кггуѵсгап До оуса, і рггу оуси Ьуіет 
оД гаризі До Рокпту. ОД Рокгоѵу розгіет г Ьгаіет До АѴіеггЬоѵса па 
ргаіпік. Ро ргаіпіки розгіійту г Ьгаіет До Йепізгкоѵіес, До Ьгаіпіедо Іейсіа, 
і Іат рііійту рггег пос. \Ѵ Дгіей ^едо тойб рап Кизгкоѵзкі, ДолѵіеДгіаѵѵзгу я'§ 
о паз, рггузуіаі ро тпіе. Дат зі§ Ьаі рбйО, і піе сЬоДгіІет; а Ьгаі тб^ сЬо- 
Дгіі, і рап Кизгкошкі Ьгаіи тоѵіі: „піесЬ піе Ьоі 8І§, ш'есЬ рггуз'Дгіе, а ^а 
ти га рггезгіу і га Іеп гок гаріас§“; Ьо ті іезгсге Ьуі ѵіпіеп і га ріетзгу 
гок. Дат Іедо піе зІисЬаІ, і розгіійту пагаД До ЧѴіеггЪоѵса па роргаіпісге- 
піе. БоѵіеДгіа^тзѵу зі? о Іут рапі Кизгкоѵ?зка, іе ту розгіі До ТѴіеггЬоогса, 
розуіаіа га піт роѵіаДау^с, іе рап рггузіаі ро тпіе. I Іак ^а рі%1едо Дпіа 
г сгіекіет розгеДІ До Йепізгкоѵіес, і піе газіаіет уг Доти уедо тойсі 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



рапа ЁизгкоѴаІіе^о. Ойгіе рггуййеЛзгу іак зіага рапі Ёизгіоіѵгвкй, ш&іка, іакЬ 
іек і тіойа тбѵііі ті, кеЪут іг йота 8іаіепк§ розіачѵіі і ѵгагузіко розрогг^Й- 
гаі. То рап оЪіесаі, сі іак рггуіейгіе гаріасіе. Роіут іак рап рггуіесЪаі, іпк 
ті§ те рпЗсіІ. йат іейпак рггег іеп сказ, піт рап пай]'есЪаі, піе г&ггезгуіет 
2 пі%, і Ъуіет рігег гіт§ ѵ Йепізгко'етсасЪ, а ро УГіеІкіеіпосу гргоѵайгіі зі§ 
йо ВаЪіпіес і апогеи росгоіет дгеезгус е рапщ Кгізгкогѵзіщ, уак я§ ігаШо: Іо 
іггесіе§о йпіа, іо * іуйгіей, аІЪо і ѵѳ Йѵіе піейгіеіі, ]ак рапа піе Ъуіо; а 
Іак рап Ъуі, іо дггесЬи ті§йгу паті піе Ъуетаіо. Ж ВаЪійсасЪ Ъуіет ой "ѴѴіеѴ- 
кіеіпосу йо Ріоігбѵкі. Ро Ріоігбѵсе, оЪаѵіаі%с зі§, ке 2 пі$ дггезгуіет, исіек- 
Іет Йо Кггупсгап гпоѵт йо оіса. Ойгіе вата рапі Кизгкоѵзка рггуіесЪаіа 
ро тпіе і росгеіа рггей о]сет роѵіайаС, ке іа ѵіеіе ггесгу роігасіі, і зіга- 
згуіа оуса, ке іак піе роіейгіе, іо і іу Ъ§йгіезг га піе§о ойрошайаС. 1 осіес 
кагаі ті іЗй, тбѵі^с: „іак рігоа пагоЫХеі , іак до ру“ ■ I іа тизіаіѳт рб8С 
пагай йо ВаЬіпіес. I п йгойге, уайд,с г пі%, тбѵгііа ті: „сге^о зі§ іу оЪа- 
-тазг? рбЫ' іа куб Ь§й§, іо іоЬіе піе піе Ъ§йгіе, рап іоЪіе піе піе Ъ§йгіе тб- 
ті“. йакок Підйу ті піе піе тбугіі, і іа, ѵгіепегаз роѵгбеіѵзгу йо ВаЪіпіес, 
дпшуіет в пщ, &йгіе Ьуіет йѵа гокі. Аі іггесіе^о гоки исіекіет па \Ѵо- 
іоз 2 С 2 у 2 п§ йо Еаіевгсгук, йо тпца, и ттуа Ьуіет іггу йпі. Ро іггеск йпіасЬ 
йпіасЪ лѵиі тбі роѵіейгіаі ті, ке ѵ ЗегайПсасЬ коіо тіеіпіка зіагіо, і кагаі 
ті іЗб йо піеі; і розгейіет йо ѵйоѵу і зіапоіет а піеі па зіикЪ§ па Стегс 
гоки йо тіупа га сгеіайпіка. 1 Ьуіет и піеі піейгіеі йте, і розгейіет йо 
Зепкоѵа па ойризі. Тат рапі Кизгкотока г таік% зѵоі% Ьуіа, і гшти ті§ 
тіеіа йо ВаЪіпіес. йак ті§ рггутогіа, тггіоіет козго1§ і сгарк$, ѵ іут 
рапксіе гагаг розгейіет пагай йо Зегайпіес і гшжа тг ЗегаЙйсасЬ Ъуіет 
піейгіеі іггу. А іак зі§ йо#1ейгіаіа о тпіе рапі Визгко'отзка, розіаіа Йо тпіе 
г СЪойуіочпес йѵапа ^Гегезгсгака, кібгеп тбѵіі ті: „іекеіі піе рбійгіезг йо 
ВаЪіпіес, іо г сіеЪіе апі Води біеіеа, апг ддаЫи оіод піе Ъ§Лаіе. Зл іе§о піе 
зіасЬаіет і піе згейіет, аіет розгейі йо "ѴѴіПоЪгайа па райз 2 С 2 угп§ кагсгп4$ 
роЪуаС, дйгіе парпсМо ті§ соі іак /геЪга і еігдрИо ті§ па Лоі па іагсісе. 
Роіут йо ѵіесгога піе гоЪііет піе, аі йги^іе^о Йпіа коікі сіезаіет. I 1е%о% 
йпіа роіесЪаіет йо Зегайпіес, і йги^іе^о йпіа розгейіет йо ВаЪіпіес, дйгіѳ 
рггузвейізву те рокагуѵаіет зі§ рапі Квввкопгігіѳ), аіе розгейіет йоКтаулт- 
сга йо Зіеіапа йаіоѵе^і. А іак зі§ йоугіейгіаіа рапі Вазгковгзка, розіаіа ро 
йаіоѵеке, 4еЪу згѳйі йо рапа Казгкоѵзкіе^о. і патаѵіаіа йаіопе$§, іеЪу 
тбѵіі піеЬозгсгукот рапи, аЪу ті§ ргі»уі%і. Йаіоѵѵе^а тбѵіі г рапет, а рап 
роѵгіейгіаі: я со ві§ та п%1еіу, іо та гаріас§, а іиі ^о піе сЬс$, Ъо ѵзгузіко 
■сіека, піе зіиіу іак, уак зі§ паіейу.“ ДаЪоѵвяа роптбепгагу рояіѳййаі ті, 
ко іак рап пм сЬсе ті^ ітгутаб, і іак уа розгейіет г Ѵавуіет <зеі1% йо 
Вотогеша і зЬпѵіШту ѵг Вогегсгоепе йот рггег іуйгіей. Ж іуйгіей рггу- 
зіаіа рапі Казскоіѵзка рокегектка МукЙ§ КодЫпка піЪу ой рапа, і іеп роЪе- 
гекпік тот! ті: „рап зі§ пагайгіі і розіаі ті§, йеЪув згейі йозіи^оѵаб.* I 
Іа іедо йпіа ѵг угіесш розгейіет г роЪегекпікіет йо ВаЪіпіее і сЪсіаіет 
рбуйО йо раца, а роЬопвйпік тбѵгік ^те сЬоЙк іезпеге, Ъо рапі тбтіа, кеЪуй 
аі§ ріешіві ѵгійгіаі х татк^. “ Роіут рггузгіа татка і шбѵііа ті: „піѳ 
сЬойк іввяеяе, ак іако мм, Ъо ш§ рап дпіетеа, аіѳ Ьгаі затеу рапі Ъагйго 
I, 2. 29 


Оідііііесі Ьу 


Соо^іе 



450 — 


га ІоЬ% ргові, і уак рггергоа, (о уа ІрЪіе Лат гпаб.* Еагауиігг татка рггу- 
агіа і роѵіеЛгіаІа ті: я ліе Ьбд ві§, іегаг іЛі, уиі ві§ рап піе дпіетга.* I іа 
розгеЛІет, гавіаіет рапа уевгсге па Ібіки, і рап тбѵіі Ло тпіе: тгііауіе, 
вІоЪоЛгіапіе,* і тбѵгіі ті: „сгедо (у тгегувіко исіекавг?* Тат роигіеЛгіаі: 
„тгзгак тгіеітоіпу рап \ѵіе, іе іа Лаѵпо піе сЪс§ віиіуй. “ А рап роѵіеЛгіаЬ 
„іо ві§ рогасЪиуту ге тп%.“ I росгоі зід гасЬоѵаС. А уак рапі ровіггѳдіа, 
іе уа уиі піе сЬс§ віиіуб, росг§1а рапа пататгіаб і рггетбтіа рапа, Ьо рап 
ротеЛгіаІ: „кіеЛу піе сЬсевг віиіуе, іо іа іоЪіе оЛгіеіу піе Лат.* I уа гпотги 
рггувіаіет віиіуе і іуіко іггу Лпі Ъуіет, а іак ті§ рггевіггеді сгѳІаЛпік, іе 
рап тбтгіі — іак сокоітек уак% окагу% гпауЛгіе рап па сіеЪіе, іо сі§ гЬуе 
окгиіпіе. I іа ивіувгаѵвгу исіекіет Ло \ѴіеггЪоѵса Ло оуса. Бо 'ѴѴіеггЫтса 
гпоѵи рапі Визгкоѵвка рггувуіаіа Ло тпіе ^Ѵазуіа Сгорука, кібгеп Сгорук 
ротеЛгіаІ, іе райзіѵо кагаіо, іеЪуй рггусЬоЛгіІ; со іиі Ьуіо, іо Ъуіо, ауезг- 
сге рапі оЪіесаІа сі Лагоѵігпу вегЛак і сгарк§. Лакоі вегЛак Лаіа, уа ротпгб- 
сішгу Ло Сгорука гавгеЛІет, дЛгіе татка ЛашІосЬа рггузгіа і тбѵііа: „іЛі 
Ло рапі, піе Ъбі ві§.“ I іа ровгеЛІет і гавіаіет ѵ Ібіки райзіѵо, і рап ті 
тбѵіі: „кіеЛу іу віаікоѵаб Ь^Лгіеаг? іиі Лаіеі і віагу Ь§Лгіезг, а віаіки піе 
тавг.“ А ші§сеу ті піе піе тбѵіі, і уа віиіуіет і дггезгуіет в рапщ. Аіе 
ро йтіегсі райвкіеу іиі піе дггезгуіет, Ьот ѵ/ СЬгерІіуоте Ьуі. РггеЛіут 
ііе гагу исіекіет, гаѵвге іаі ЛатеЛосЬа татка в говкави рапі диЯііа: іо 
ріоіаті ігв§зіа, іо одіеЛ гаг рой ргод зураіа, іо говеЪгатву зі( доіа коіо 
Ъийупки Ыедаіа; і уак пазуріе 'ваги па ко&виЦ рой ргодіет і дагкіет ргву- 
іогу, іо козвиіа піе вдогваіа; і іо ѳоЬіе га югогЬ§ тіаіа: кіейу зі§ козгиіа 
піе ргвераіі , іо зі§ павой рои>г6с§, ѵ/ сгут паЛгіеу$ рапі сгупііа. О іут ро- 
ѵгіаЛаІі ті рагоЬсу, кібггу іо ѵіЛгіѳІі, і тт осгу іо татсе рггу тпіе ташаіі, 
іе іак гоѣііа. А уа уеу га іо Іауаіет і г віекіг% гаг га іо Ло піеі гогр§Лгі- 
Іет зі§, га со ті§ рапі иЛеггуІа. Вуіет іиі роіут аі Ло йтіегсі райзкіеу. 
Ро йтіѳгсі райзкіеу, кібгеп іи итагі Катіейси, рап диѣегпаіог КггутесМ 
парізаі Ло роЛзіагойсіедо Ло ВаЪіпіес, аЬу ті§ кагаі шгі%С. I іеп роЛзіагоЗ- 
сі, гѵі^гаѵвгу ті§, оЛевІа! ті§ Ло Кггутгега, агКггуѵсга рап Магсіп СЬо- 
уескі мггіоі ті§ і гаргоѵгаЛгі! іи Ло Катіейса, дЛгіе піеЛгіеІ віеЛт віеЛг$. 

Инквизиціи Каменвцъ-Подолъшио хродекахо суда, М 4118, № пакета 8. 


67 . 


1750, мая 2. Жадоба дворянам Анны Лущовстй на дворянина Поляаовснаго я 
крестьянина сада Пражова — Суслонка о томъ, что она истязали Лущевскую, 
заподозривъ ее въ чародѣйствѣ, вслѣдствіе того, что она передала своему 
ребенку цвѣтокъ, который взяла изъ рукъ ребенка Суелеииа. 

Воки іуві%с віеЛтвеі рЦЛгіевіціедо, тіезі§са Мауа Лгидіедо Лціа. 

Ыа иг 2 §Лгіе дгоЛгкіт, тг тіейсіе уедо кг. тойсі 2уіотіегги, рггеЛе тп%, 
Раѵіет 2уікіеѵісгет, патіейпікіет ргоіипс дгоЛгЫт депегаіи тгоуеттоЛяічга 
Еіуоѵвкіедо, у хі^даті піпіеузгеті дгоЛгкіѳті Едочтакіеті емпрагепв регво- 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 481 ' - 


паіііег игодгопа ]еу тобС рапі Аппа Ьизгсгеѵгзка, ѵдоѵа, тпдукіц%с піѳшп- 
пеу кггупду, іугайзкіедо гЪісіа і зкаіесгепіа, рггег пійеу ѵугаіопуск оЪіаІо- 
ѵавусЬ гадапедо, аоімтю парггесіѵке пМтойпети ]е§о тойсі раин Роіа- 
коѵзкіети, диѣѳгваіівгот Ргайояякіеят, тѳ-ншеу гоЪоежаи Зизіепкот і 
іппут Іидгіот до іеу піепаіейуіеу аксуі ргауЪгапут, та^по апіті сит доіоге 
каіі, вкатку у тапііезііце зі§ о іо: 

Ій іегагиіеувга котрагепіка, рггуЬуѵгвгу да одризі до Ргайоѵа, §дгі# 
віапсуі діа зросгупки по^от гдгойопут вгикадо, па піедувкгеіпе^о гоЪосгедо 
Зизіепка дотоѵзіпо паігайіа. Тат Ъег сгаз кгбікі Ъат%с ві§, Леівщсіита- 
іехпи, ъ воЪ% Ъ§д§сети, ктаіек хопотзеу и іяіеюееупу іедоі Зизіепка <Ша. 
Со оЪасгупвау гадшежшу дозродагг, гагаг Ыс коггепйіззіт в. котрагепік§ 
росщі, рсяек1ада]%с уеу рггед осяу, іе іо па сяагу ееутб тіаіа. \Ѵ сгут 
підду поіопапа піе Ьуіа, апі іедо г ^в§о тобсі оЪтпіопут дотод$. У іут 
каіісгеиіет піе копіепіидо ві§, до джиги до игодгопе§о Роіакоѵвкіѳдо оЬиі- 
піопу, г теікіт роіг%сапіет, вгаграшет, гаргоѵгадгі}. вдгіѳ ^е^о тойС оЬж- 
піопу, ітііа ЬаЬііа гаііопе, іпѵевіу^асуі йадпеу піе сгупі$с, Ыгаптзате гб »- 
даті у паЗщаті Ы6 гоікаті. Ад ехігѳтшп^ па ѵі§квг$ орргеѳву$ у щаЪ$ 
зігосій8к%, тдг%е родирад1% тапі/е8іавік§, йѳ йадпедо зроаоЪи до иротпіе- 
піа аі§ пгуяЫейб піе Шойе іак апасгпедо исіепгі$йета, скІорзіит руапети 
равіхеіб зі§ пайе кгѵгіц зёіоякесіщ бориёехі. Кібгеу коггепіізтле іак іеу тоЫ 
таві(евіапік$, дако » іеу Ляівоіе, ха ігвеск Іесівек ЬдЛасе, ЪШ, каіісгуіі іак 
даіѳсе, йе, ргаукужму до Йуіотюгга, а пШк% ігидпободг віапсуі до кап- 
свііагуі діа обпіадсиеша ві§ рггудС юо^іа. О со ііегит Непшщие тапііезііде 
зі§. Бі іп сопііпепіі, віапопзгу осгетдсіе ѵойпу $епега! ѵо^еѵодзіѵа Кі)от 
зкіе§о і іппусЬ, вгІасЬеіпу МісЬаі Вцаівкі, іп ѵіт аяае ѵегае ас йдвіів геіа- 
ііопіз, раіат, ри Псе Іііегедие гесо#попіі: Ій оп, токи іетагвіеувге^о, іуві%с 
зіедтвеі рі^дгіезціедо, діе зесцпда Маіі,.па аіГекіасу% і ргаті% гектгусу% 

тобсі рапі Аппу Бизгсге'ѵгвкіеу, та^%с рггу воЬіе зігоп§ згІасЬіу, Іидгі 
тагу додпусЬ, игодгопусЬ іск товсібѵ рапбчг: МісЬаІа Кцотокіе&о і МісЬаіа 
Згутайзкіе^о, оЬ тадиз іезіітопіит §ІЪ| адЬіЪііоз, Ъуі ѵ капсеііагуі ^годг- 
кіеу Кі^оѵзЫеу, ^дгіе Ъ§д%с, тдгіаі і игг^дотпе 0&1%да1, іак и игодгопеу 
айекіапікі іако і Дву д^іесі^сіа, па дгеЪіесіе гапу гЫіе, зрисМе, езіпіаіе, 
ріегзі иірисЫе, гзіпіаіе, осяу рородЬуапе, гоіозу г діоюу роюугумаж, и Лгіе- 
сі§сіа дадоЛу і г§се езіпіаіе. Со ѵгзгузіко іай айекіапіка тіепііа зоЪіе ЬуС 
гадапе іак рггег игодгопедо Роіакоѵзкіедо, ^ако Іей гоЪосгусЬ Зизіепкбѵ у 
іппусЬ Іидгі РгайепвкісЬ. I ргозіП—котрагепіка вж>і% тапі&8Іасу§, а мгок- 
пу—тѵіхуі геіасуе асііз соппоіагі; со і оіггутаіі. | Аша Бизгегетока, різаС 
піеиті€а%са. | ТѴойпу иі вирга, ідпагиз всгіЬепді. 

Бтга хродстя Кіевская п записовая и поточнаяходъ 1750, А? 60, лйотъ 
69% на оборот». 


* 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 469 — 


68 . 

1780, мая 18. Рѣшеніе Креиенецмаге магистрата м дѣлу между иѣщамамм: 

Вааломъ Марчамкеиъ н Адамамъ Сеидиевммиѵ 

ПервыВ обвинилъ дочь втор&го въ чародѣйствѣ: будто она распространяетъ болѣзнь, 
проливая жидкость на дорогѣ. Магистратъ призналъ обвиненіе неосновательнымъ, 
такъ какъ изъ разслѣдованія оказалось, что пролитая жидкость была изъ ванны, кото¬ 
рую обвиненная принимала для собственнаго излѣченія. 

Вока 1750, тіеяідса шауа 18 дща. 

8Цд тбу патіейгісіма моііомзіѵа Кггетіепівскіедо і евіа^о игарда тяу- 
двЬигакіедо, ро чгузІисЬаши вкагді віатгаіпвво Адата Зрдкіетгіега і гірсіа 
Нгуска Магегенка а сбгкі іе^ой Адата, а роиівмай как зар рокаеаіо, йе 
сбгка Адата, пщсус па зоЫв скогаЦ, іо зззі дошямсд, а как в рог аду Іпдг- 
кк^ роѵіѳдгіано, аЪу 8І§ ой Щ скагоЬу еіЛет пщщкіт оЬтуитіаі ѵірс йе 
зігооа роютапа, ко уваі Рачгѳі Магсгвпко і я йоо% зжд%, піе чгілдяцс, йе іа 
уеві сЬогѳЬа доесгста, гадаі іеу Ыаіу&іоѵіе, йе ^вві ргау шву скегаЬа яіо, 
а)ѳ іей піе доргоѵадгіі. 8дд, ро ѵувІаеЬапкі оЪоеЬ вігоп, а раміемай іа Ъмг 
Іодіоѵа, таздс па воЬіе ір сковеЪр довгсготр, піе роіпива іе^о егушй, аЬу 
оЪтуѵту яр, іе гіеіе тгуІіѵаС, аІЬо іей крріеі, кібгрду киігіе еЬоде% егуН 
іей Ъудіо; гад іеп, уейеН гадай іе піеяівдвве вНжа, йе уеаі ргау віѳі сЬогоЪа 
яіа, піедодгіъгіе гадаі;—іеду оЬудміе йтопу рочѵішіі ЬуС оЬиіаіоме і оёороі- 
піе ѵукіад 1 рггерговгепіе псгупк. А одЦд ромкшо Ъуб ъѣѳвгпе тіісявпів, 
]ако іеі зігопіе у іеу, уако гав трмсхуипот, Іако і Ьків^кенгоап. Дейеіі Ьу 
гав рокагаіо у гпоѵЙо вір, івду іа еігопа, кібга роог^ікіет июадкі Ърдае, 
ротгіппа даб дггутеп 30 па ѵіеітойнево іедо товоі рама ѵсг|іа, у па е%д 
гадгіескі дггутеп 16,—тос% в%ди піпіѳ,}вде 80 . 

Книга Кременецкаго магистрата, годъ 174В — 1751, Л 1970, листъ ІЮ. 


69 . 


1767. Дѣло объ обвиненіи мѣщанъ: Анны Духинсной и 1'ыики Середы въ тонъ, 
что они занимаются чародѣйствомъ и причиняютъ болѣзни посредствомъ изго¬ 
товляемыхъ ими составовъ. 

Ѵідиа РеігусЪа піѳтазіа гегпаіа іо: )ако тпдгіаіа п Аппу ШеЫйвйеу, 
зѵтекгисЬі зттоуеу, йюф ггеіа, уейпе ѵо ііазссе тосгопе, коіог сеепсопу, а йги~ 
діе ю рггузкгупки, ]ак ітЫсг; паозіаіек піе ртгегеу, іе точтііа, ій іут гіеіет 
тіаіа ройіас Кагра; аіе іедо піе ѵ?іе дозкопаіе і піе ѵідгіаіа, іуіко зіузгаіа, 
йе Іадгіе \ѵіе1е о іут д&даіі, йе зѵекгисЬа тіаіа исгагоюас Кагра; і діа Ъе%о 
оЬа\ѵіа1а ві§ киріб тіупа і Ъидотеаб зір па §гапісе, йеЬу і іе$ "іак піе Ьуів, 
ІиЬ ^е^ трйи. 

бтадек ОаЬгуеІ Згуѣипіа гегпаі: ^ако од вашего Вегеду зіузгаі іѳ зіоѵа, 
кібгеп гдуЪаѵзгу зір г Ыт і рггу ѵііаѵзгу, рговіі іаЬакі,—а іо па вгод тіазіа 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 45в 


ргиесітеко Рге^сіу. Рокут на доггаікф розгіі. I кевйе Зегейа, ]ак зі§ 2тбтеі1і о 
Кагра, ккогев рой кеп сгав Іейаі а 2акггетевкіедо па кигасуі, ротеіейгіаі.- 
„піе тгтіе до Ыв, іуѴсо йо роііощ раза поді ши ойедтіе, Ъо тіе о іо Іаско 
тн&піЪ рговМ, оку піе скойвіі, аіе ап Ъ$йеіе скойвіі. и N3 со рггуві%С докбте. 

Зтеіайек Йап Ьавакіетеісг, йоіпіѳгг, /егпаі: }ако Тутко Зегейа теіедосііа- 
Іиріе «а ісЬ орпшепіет, уак до врготеайгііі йо віеЪіе, аЬу рогайгіі, гсЪу 
йяіесі гоЯі , доіоиті йлсёде гіеіа, е іуск уейпедо г заш паріі зід, і йаі дети * 
божіе }едо і ргяугшекі , і» щ йеіесі скохеас Ъ§йц; гай йгидіедо гозкатеіізву іети, 
аііаа рггейае&тевву, гезаке г Яазгесгкет г зоЦ га рагисЬд гаЬгаІ, і ровгейі 
я Іут яіеіет, рогеіайаде, йе рговіі тіе іейеп сгіек, оЪіесаІет ти йаб. 81 и- 
й%еа хай ЪаЪа г Ркусгу ]ак рггузгіа йо сѣаіиру, і дйу ке гіѳіа йтеоуе гоЪа- 
сгеіа те ЯазгесгкаеЬ, ккбге вкаіо па рбіее, ротеіейгіаіа: йе дейпе віеіе тсеедо , 
аіе во кедо йгидіедо і те сѣаіиріе піе ігвутадсіе, Ьо ві§ піе дойгі какіедо 
гШа те Ъпйупки кггутай. I как ке гіеіе Ьавгкіетеісг тегіоізгу г Йавгесгк^, 
ийеггуі о уаЬіой і теуггисіі. 

Днта Дубенском машстрата , ходъ 1760—1779, Л 1359, листъ 6. 


70 . 

1768, ноября 28. Показанія свидѣтелей въ дѣлѣ по обвиненію мѣщанъ Тимка 
Середы и Анны Духинской въ чародѣйствѣ и изготовленіи составовъ, вредныхъ 

для здоровья. 

Іпктеігусуе те вргатеіе Кагра тіеіпіка, тіейгу ТасусЬ% Бгіе1ійвк$, теурго- 
ѵайгопѳ рой теукопапут іигатепкет, ройіид ргатеа і йтеі§кеі зргатеіейіітеойсі, 
йіе 28 поѵетЬгіз, 1768. 

1. Вагуіі Ріегойуйзкі, йоіпіегг, гегпаі ко: йе ЙасусЬа Ьуіа те йоти і рго- 
зііа о віеіе; уакотее, па со, і йіа сгедо — піе теіе, куіко ке віотеа віувгаі ой 
Зегейу, аЬу гіеіа йаі. 

2. йедо тойС рап йазкгг§Ъзкі, зіегйапк дагпігопп БиЪіейзкіедо: іако зіу- 
вгаі ой баѣгуеіа ЗгуЪипі, зупа зкагедо ВгуЪипі, оЬутеакеІа Зигтіскіедо, ій 
кепке па зкасуі іедо тойсі рапа ^8кгг§Ъзкіѳдо па ройтеогги ке зіотеа тбтеіі 
ій, рггузгейізгу йо йотп кедой ЗгуЪипі, Тутко Зегейа как тбтеіі: рбйй, 6а- 
Ьгуеіи, паруету зі§ рітеа ІиЪ тіойи, йаі ті Рап Вбд гіокусЬ 8, паруету зі§, 
то) па зъоедо Иска ргозіі .“ Ройкепсгаз гай Ь§й%су Кагр тіеіпік и іедотойсі 
рапа йавкг 2 §Ьвкіедо тбтеіі йо ЗгуЪипі: „сгу пе па тепе? и 2ай оп куіко па 
ке зіотеа куіко тгикп% тоте%: „шп, йаі рокбі.“ 2ай йопа іедо па йгиді йгіей 
ротеіайаіа, йе па Кагра кедо гіеіа (пробѣлъ въ подлинникѣ); йтеоіе гіеіе гай 
Ъуіо докоѵапе рггег 8егей§ а Еазгкіетеісга йоіпіегга, аіе піе теіе, па со і 
йіа кодо, куіко кепйе йоіпіегг к§ сгупіі геіасу^; г кусѣ гай гіоі іейпе йаі 
ріС каййетп, а йгидіе тегіоі г зоЪ%. 

3. Зтеіайек баѣгуеі ЗгуЬппіа, згтеіес, гегпаі, іако ой затедо Зегейу ке 
зіузгаі віотеа: я йе ві§ г кут сЬѵаІі! рггей піт Зегейа, ій гйуЪаІвгу зі§ гпіт 
па йгбй тіазка, рггесітеко Ргѳійкі, йо піедо тбтеіі: „ргатейа, іат та ко па 
рговгепіе йаска тіеіпіка: каЬу ти поді ос^еіет, рокут те сгавіѳ рбйпіеізгут.® 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 464 — 


4. СЬута ЗетепісЪа гегпаіа: уако уа4%с г Агкусхупа 41а кпріепіа рвае- 
иісу 2 уу4оуѵ% РеІгусЬ% піеугізіЦ Вгіеіійзкіеу, а г4а1ека гоЬасвуігоку 4уг6сЬ 
1и4гі, уа4%сусЬ па копіасЪ і шг ргго4ет, тпіетадес Чл Мовкаіѳ, па Ъок па 
роіа ки 8 а І°' ѵ і «Гѵайзкіети 41а всЬгопіепіа ві$ гЬосгуІі. I ]а4%с Ъокіет тб- 
ѵііа СЬутка 4о РеігусЬу: „ѵіігізг уакі (о сЫѳЪ, іеіртовг тіаізгу іо сі$кко 
га піе^о кирій, піе Іѳріеу іе тіаІЬу кіокоіугіек си4гу тіуп ІгеутаС, угоіеіі- 
Ъуйсіе лгу заті, ]ако 8ѵгоі.“ Ыа со піеупзіка Бгіеіійзкіеу о4роте4яаіа: ^а 
Ьут га4а, аіе з!§ Ьоу§, йеЬу тпіе іак піе осеагоюаіа вісекга, уак Кагра.* Та 
СЬутіе осіроугіебгіаіа: „еу, 4ау рокб], іо уе$о Рап Вор зат вкагаі га доо 
піеьіаіек і піезгапоѵѵапіе го4гісоѵ.“ РеігусЬа газ о4роігіе42Іаіа: ,ѵіет, Ьо 
опа, ^ак зге41 г Згегтісг рцапу Кагр, (о 8° ѵіепсгая у? посу росЯаІа віеіем, 
уе4по Ьуіо сгегѵопе у? Яазгесгсе, а 4гиріе ^ак ітЬіег, а со ігі$квга і ргае4- 
іут іезгсге піт зі§ роЪи4оѵа1і, Іо іеі зате зіоѵа уу сЬаІиріе ісЬ роупа4а!а, 
кіоге зіоууа і т%4 і 4гіесі уеу зіузгеіі, іе зі§ Ьоде Ьи4оугаС, Йеѣу тпіе іак 
піе Ьуіо, ]ак Кагромѵі.* 

Книга Дубенскаго магистрата, годъ 1760 — 1772, И? 1362; листъ 6 на 
оборотѣ. 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



ОГЛАВЛЕНІЕ. 


ПРИХОХЛНІ1. 

Документы: Стран. 

1. 1700—1713. Показанія свидѣтелей по дѣлу о заподозрѣніи жены Каменецъ- 

Подольскаго цехмпстра Петра Дерочевскаго въ томъ, что опа, при посред¬ 
ствѣ злато духа, причинила болѣзнь мѣщанину Костю . .. 363 

2. 1700. Постановленіе Луцкаго гродскаго суда о производствѣ слѣдствія по 

дѣлу между дворянами Костюшкевичами и Сеековскими о взаимныхъ 
обидахъ и оскорбленіяхъ. 364 


В. 1701, Февраля 12. Рѣшеніе Каменецъ-Подольскаго магистрата, по которому 


онъ лриэнаетъ бездоказательною жалобу мѣіцанива Судца на гречанку 
Антоновую о томъ, что она посыпала порогъ въ домѣ истца какимъ-то 
ворошкомъ. . 370 

4. 1702, Февраля 24. Жалоба мѣщанки Маріанны Бахчинской на мѣщанина 

Северина Хржанововаіо н мну его .*. 371 


& 1704, Іюля 7. Показанія свидѣтелей по дѣлу объ обвиненіи цехмнстра 
Яна Затвардзевпча въ употребленіи чародѣйственныхъ средствъ для уси¬ 
леніи своихъ заработковъ... 

6. 1704, Іюля 14. Показанія подмастерья Василія Фіялковскаго объ употре¬ 
бленіи тремя мастерами ткацкаго цеха въ Каменцѣ чародѣйственныхъ 


средствъ дли самскаиія работы.. , . . ,. 372 

7. 1704, іюля 21. Приговоръ Каменецкаго магистрата, опредѣляющій наказаніе 
тѣмъ мастерамъ, которые прибѣгали къ употребленію чародѣйства для 
снисканіи себѣ работы... 373 


& 1707, мая 19. Жалоба Свято-Никольскаго братства на мѣщанку Ганку изъ 
Острога о томъ, что она приказала своему сыну, вѣроятно, съ цѣлью 
произвести колдовство, отрѣзать веревки отъ церковныхъ колоколовъ. • 374 

$ 1709, іюли 24. Жалоба мѣщанки Агнессы Шагхновой на мѣщанку Клѳцкую 
за клевету, будто Шагвновая занимается чародѣйствомъ и состоитъ въ 
связи съ летавцемъ (перелетнымъ злымъ духомъ). — 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 











- 466 


Стран. 

10. 1710, мая 27. Рѣшеніе магистратскаго суда города Внжвн, по которому 

опредѣлено, чтобы мѣщанинъ Данию Олифнровичъ испросилъ прощеніе 
у мѣщанина Пикиты ВеремеПчнка въ томъ, что онъ голословно заподо¬ 
зрилъ его жену въ колдовствѣ, вслѣдствіе котораго будто капуста пе¬ 
рестала рости въ огородѣ Олифировича.. • 375 

11. 1710, іюня 25. Жалоба священника Ивана Ставнцваго на мѣщанина Гри¬ 

горія Бабижевка о нанесеніи ему различныхъ оскорбленій, между прочимъ, 
о томъ, что Бабиженко упрекалъ истца въ знакомствѣ со 8лымъ духомъ 
и подсылалъ свою тещу производить чародѣйства ковцомъ веревки про¬ 
тивъ дома истца.. 376 

12. 1710, іюня 2а Приговоръ радѳцкаго Каменецъ-Подольскаго суда по дѣлу 

между священникомъ Іоанномъ Стзвнцкимъ и мѣщаниномъ Григоріемъ 
Бабиженкомъ. — 

13. 1710, іюля 20. Жалоба мѣщанина Григорія Бабичѳвкана мѣщанина Ѳедора 

Яцева о томъ, что онъ заподозрилъ его въ чародѣйствѣ и унесъ изъ 
его дома лѣкарство, назначенное для ребенка. . 377 

14. 1710, ноября 16. Жалоба старосты Дымирскаго, Петра Ласка, на слугу 

своего Франциска Рогоз* нскаго о томъ, что онъ, похитивъ у истца зна¬ 
чительную сумму денегъ, старался утаить свой поступокъ посредствомъ 
чародѣйства и потомъ, уличенный въ кражѣ, оклеветалъ Тринольск&го 
передъ судомъ. — 

15. 1711, мая 29. Замѣтка ивъ кжигъ Дубенскаго магистрата о томъ, что, по 

настоянію управляющаго имѣніемъ, дворянина Ѳедора Ковнацкаго. застав¬ 
ляли плавать женщинъ, заподозрѣпонхъ въ произведеніи засухи, и послѣ 
испытанія ихъ, отпускали на поруки въ мужьямъ. 379 

16. 1813 г. мая 18. Приговоръ Каменецкаго магистрата, по которому опредѣ¬ 

лено, чтобы мѣщанка Марина Дубеняцкая приняла очистительную при¬ 
сягу въ томъ, что она не занимается колдовствомъ. — 


17. 1714 г. декабря 11» Письмо крестьянина Ивана Боровскаго въ мѣ ща нин у 

Михаилу Трублаевку. 380 

18. 1715 г. сентября 28. Показанія, отобранные въ Кмменецмемъ магистратѣ 

отъ мѣщанки Регины Рожицкой по дѣлу о попыткѣ мѣщанки Васинской 
околдовать мѣщанина Андрея Гродзицкаго. 381 

19. 1715 г. сентября 30. Заявленіе мѣщанки Варвары Бмсансвоі о томъ, что 

показанія Регины Рожицкой, будто Висянская пыталась околдовать 
Гродзицкаго,— ложны и вымышленны.. 382 

20. 1715, Октября 2, Мировая сдѣлка между мѣщанами: Гродзицквмъ, Вмоан- 

скою и Рожицкою.• . . 383 

21. 1716, Іюля 2. Приговоръ магистрата города Внжан, предписывающій, чтобы 

мѣщанка Супрувихаи ея дѣти извинились передъ мѣщанкою Дамазянкою 
въ томъ, что публично ее обвинили въ причиненіи смерти посредствомъ 
чародѣйства нѣсколькимъ лицамъ.. 384 

22. 1716, іюля 23. Приговоръ Каменецкаго магистрата, которымъ опредѣлено 

подвергнуть пыткѣ нищую Марину за попытку очаровать домъ войта 
Армянскаго— Павла Святовича ... 306 

23. 1716, Ноября 16. Жалоба мѣщанки Ооновской ва мѣщанку Фурикѳвнчѳву 


е томъ, что послѣдняя несправедливо оклеветала истицу въ чародѣйствѣ. 386 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 
















— 467 — 


Стран. 

24. 1717, іюля 5. Приговоръ Каменецкаго магистрата, предписывающій миромъ 

окончить тяжбу, воеаивщую но доводу обвиненія мѣщанкою Фурии евн- 
човою мѣщанки Фараиовской въ колдовствѣ. 387 

25. 1717, іюля 7. Показанія, отобранныя въ Каменецкомъ магистратѣ ио дѣлу 

объ обвменія мѣщанки Мааьмовсааі юідаішх Колецкою въ «омъ, что 
ома уооѣово ведетъ торговлю въ питейномъ аанедепи вслѣдствіе кол¬ 
довства. .— 

26. 1717, іюля 21. Приговоръ Каменецкаго магистрата, по которому вазначепн 

трафь и тюремное заключеніе въ навиваніе ва бездоказательное обви¬ 
неніе въ колдовствѣ. *. 388 

27. 1718, іюня 17. Показанія, отобранныя въ Каменецкомъ магистратѣ отъ 

Евреекъ, занодоерѣиныхъ въ колдовствѣ.. . ... . 389 

28. 1718, іюня 27. Обвиненіе мѣщанки Потаповичевой мѣщанкою Деменичо- 

вою въ попыткѣ принести ей вредъ, посредствомъ ненадлежащаго упот¬ 


ребленія сыворотки. — 

29ь 1719, марта 21. Распоряженіе отаростиисваго Каменецкаго суда..392 

30. 1720, марта 15. Ш&азааіл свидѣтелей, собранныя Дубенскимъ магистра¬ 

томъ о сожженіи жителями мѣстечка Красилова отодвадцатилѣтиѳй ста¬ 
рухи Просъви Каплунки, заподозрѣнвой въ томъ, что она распростра¬ 
нила моровую язву. 398 

31. 1720, мая 6. Показанія свидѣтелей по дѣлу о причиненіи выкидыша мѣ¬ 

щанкѣ Поповичевой.. . 394 

32. 1729, ноябрь. Обвиненіе въ чародѣйствѣ черезъ обливаніе. ...396 


33. 1729, ноябри 92. Приговоры Каменецкаго магистрата, присуждающій мѣ-. 

щенку Фесьяу Чумамовую подвергнуть ва чародѣйство тѣяесаону нака¬ 
занію ста ударами.... 

34. 1730, іюня 10. Показанія свидѣтелей, уличающія крестьянку Марину Пе¬ 

ристую въ томъ, что она, посредствомъ чародѣйства желала снискать 


себѣ расположеніе господъ свепъ.. 397 

35. 1731, февраля 28. Приговоръ Барскаго замковаго суда о взаимныхъ оскор¬ 
бленіяхъ между диа р идеж и Гады нежишь и Новосельскимъ,.. 399 


36. 1731, апрѣля 30. Обвиненіе въ чародѣйствѣ мѣщанъ Хилькевичѳй мѣща¬ 

ниномъ Деовчнкомъ, утверждавшимъ, что Хмлысевмчм подбра сыв али соръ 
ва его дворч, съ цѣлью причинить ему вредъ колдовствомъ.. — 

37. 1732, Іюля 14. Жалоба мѣщанъ Еткевичовъ ва мѣщанку Анастасію За- 

лѣсскую о томъ, что она, состоя съ ними въ тяжбѣ, публично похваля¬ 
лась. что можетъ аосрсдотъомъ чаредѣйстеа лишать ихъ жшм и здоровья. 400 


38. 1732, октября 1. Дѣло по обвиненію мѣщанки Айвы Деибской солдатомъ 

Степаномъ Гембаржевс к нмъ въ томъ, что ома причинила ему болѣзнь, 
р а ад ѣ д ще а у од его заборѣ одкое-то истертое зѣльр...401 

39. 1733, января 25. Приговоръ кантуроваго суда Подольскаго воеводства, 

осуждающій 12 человѣкъ крестьянъ на смертную казнь я на крѣпостныя 
работы еа рааДО « . .. *.. ч . 402 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 


















— 468 — 


Стран. 

40. 1788» мая 7. Жалоба дворянъ: Стефана и Ѳеофилы Борцовскихъ на дво¬ 

рянъ Луку и Анастасію Ярмолннсвнхъ о томъ, что они причиняютъ ист¬ 
цамъ разныя обиды и, между прочимъ, похваляются причинять имъ смерть 
посредствомъ чародѣйства .. 408 

41. 1788, мая 17. Жалоба мѣщанка Екатерины ГломбоаичевеА на мѣщанку 

Елену Козицкую о томъ, что послѣдняя, въ досадѣ, что ея женихъ измѣ¬ 
нилъ ей и женился на Гломбо вехой, прокляла его и тѣмъ причинила ему 
смертельную болѣзнь, похваляясь притомъ, что онъ скоро умретъ.. . . 404 

42. 1786, марта 2. Приговоръ Барскаго замковаго суда до дѣду между дворя¬ 

нами Самуиломъ Галузинскимъ и Иваномъ Кашвемъ-Лопатинскимъ о 
покражѣ вола н о чародѣйствѣ.•. 406 

43. 1738, марта 31. Рѣшеніе Барскаго замковаго суда но дѣлу о покражѣ ло¬ 

шади, возникшему между дворянами Скоржевскимъ и Василевскимъ . . 408 

44. 1739, мая 22. Приговоръ Олыкскаго магистратскаго суда, о наказаніи ста 

ударами мѣщанки Анны Шкопилихи за то, что она бездоказательно обви¬ 
нила въ чародѣйствѣ мѣщанку Анну Райскую, утверждая, будто послѣд¬ 
няя причинила смерть ея сыну, наваривъ ему какого-то зѣдья.. — 

46. 1740, іюля а Допросъ, снятый съ ворожеи членомъ Олякскаго магистрата 


о причинахъ пожара, случившагося въ городѣ Оливѣ. * .. 409 

46. 1741, апрѣля 17. Рѣшеніе Дубенскаго магистрата по дѣлу между мѣщанами: 

Михайлюкомъ и Халичевою . 410 

47. 1741, іюля 24. Приговоръ Дубенскаго магистрата по дѣлу объ обвиненіи 

дьячка Григорія Комарницкаго въ томъ, что онъ соблазнилъ дѣвицу Ека¬ 
терину Сахняшеаую . ...... 411 

48. 1742, апрѣля 16. Рѣшеніе Олыкокага магистрата по дѣлу объ отънскива- 

иіи мѣщаниномъ Павломъ (Завеновичемъ вжиовквка случившейся въ его 

домѣ покражи, посредствомъ колдовства.... .. 413 


49. 1742, мая 28. Показанія дворянки Варвары Костецдой о томъ, хагія мѣры 
она предпринимала по порученію дворянки Викторіи Рабчинсхой, для 
. наведеція элыхъ духовъ на мужа послѣдней—Роха Рабчнискага . , . . — 

60. 1742, іюля 12. Приговоръ Дубенскаго магистрата.. ,. 416 

51. ' 1743, октября 80. Протоколѣ ваеѣданія магистратскаго суда города Олыки 

съ участіемъ депутатовъ отъ духовнаго, вѣдомства^. . . .. 417 

52. 1748, ноября 6. Продолженіе Дѣла между Однкс&нЯі мѣщасгами: Макси¬ 

мовичемъ и Шепельскимъ о тинныхъ оскорбленіяхъ, въ томъ числѣ и 
о чародѣйствѣ.... 419 

53. .1748» ноября Ж Рѣшеніе духовнаго суда Одшскмо каштула, «о кото- 
і рому мѣщане Шеиельскіе дряанаюдоя меешнншрі въ ваеедямнкъ на нихъ 

обвиненіяхъ въ чародѣйствѣ.. 421 

в і . * г 

Г 64. Ц43, ноября 22. Приговоръ,Олыкскаго мадастрадо до тому до дѣлу.. • 424 

* '* 65.' 1746, апрѣля 10. * Показанія свидѣтелей гіодѣлу о сожівѳйік Дворянина Ми¬ 
хаила Матвовскаго жителями села Гуценедъ, полагавшими, что онъ есть 
.упырь.. .... ;:> .... 

66.- 1746, августа 8. Приговоръ Кременѳцваго магістратвКаМ «уда’ но дѣлу 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 















— 459 — 


Стран, 


между мѣщанами: ИваномъЗѳневичемъ и его тестемъ, Саввою Ыѳсторен- 
комъ.. 432 

57. 1746, сентября 5. Рѣшеніе Кремѳнедкаго магистратскаго суда, по которому 
мѣщанинъ Стефанъ Полторацкій приговоренъ къ штрафу 8а распростра¬ 
неніе клеветы о солдатѣ Вержбицкомъ, будто жена послѣдняго зани¬ 
мается чародѣйствомъ..433 


58. 1746, сентября 18. Жалоба Прокопа Ѳедоровича на священника Матвѣя 
Подчашинскаго о томъ, что, по его напущевію, крестьянка Галка Рома- 
ннха приготовляла какой-то составъ во вредъ истцу.434 

^ 59. 1746, октября 14. Тяжба между Олнкскими мѣщанами: Андреевичемъ н 
Остаповичемъ о причиненія вреда посредствомъ пролитія жидкости на 
дворъ сосѣда.. — 

60. 1746, октября 19. Приговоръ Олыкскаго магистрата, присуждающій мѣща¬ 

нина Остаповича къ уплатѣ штрафа въ пользу церкви, за выливаніе 
жидкости на дворъ сосѣда..435 

61. 1747, мая 28. Допросъ, снятый въ Дубенскомъ магистратѣ съ крестьянки 

Анастасіи Ивановой в въ села Гурникъ, обвиненной въ чародѣйствѣ.. . 436 

62. 1747, іюля 16. Жалоба и показанія свидѣтелей передъ магистратомъ города 


Олыки по дѣлу объ обвиненіи мѣщанки Омѳльчихи мѣщаниномъ Опана- 
сомъ Моисеевичемъ въ томъ, что она причинила болѣзнь его женѣ н 
ребенку, выливъ какую-то жидкость на его дворъ. 437 

63. 1747, іюля 18. Рѣшеніе магистратскаго суда города Олыки по обвиненію 
мѣщанки Омѳльчихи, мѣщаниномъ Моисеевичемъ въ причиненіи болѣзни 
его семейству пролитіемъ жидкости въ его дворъ.. 438 


64. 1749. Допросы, снятые съ двухъ крестьянъ иэъ села Пудіовецъ, обвинен¬ 

ныхъ въ томъ, что они тайно открыли кладъ на помѣщичьей землѣ н, 
при отыскиваніи его прибѣгали въ чародѣйству ворожкн.439 

65. 1749* Допросы, снятые съ шести другихъ жителей села Пудіовецъ, обви¬ 

ненныхъ въ тайномъ копаніи клада на помѣщичьей землѣ.443 

66. 1549, іюля 21. Показанія, снятыя съ парубка Андея, по поводу обвиненія 

его въ незаконной связи съ дворянкою Рошковскою. 447 

67. 1750, мая 2. Жалоба дворянки Анны Лущевской на дворянина Поляков- 

скаго и крестьянина села Пражова—Сусленка о томъ, что они истязали 
Лущевскую, заподозривъ ее въ чародѣйствѣ, вслѣдствіе того, что она 
передала своему ребенку цвѣтокъ, который взяла изъ рукъ ребенка 


Сусленка ... 450 

68. 1750, мая 18. Рѣшеніе Кремѳнѳцкаго магистрата по дѣлу между мѣщанами: 

Павломъ Марченкомъ и Адамомъ Сендкевичемъ. 452 


69. 1767. Дѣло объ обвиненіи мѣщанъ: Анны Духинской и Тымки Середы въ 

томъ, что они занимаются чародѣйствомъ и причиняютъ болѣзни посред¬ 
ствомъ изготовляемыхъ жми составовъ.. . . . . — 

70. 1768, ноября 28. Показанія свидѣтелей въ дѣлѣ по обвиненію мѣщанъ 

Тимка Середы и Анны Духинской въ чародѣйствѣ и изготовленіи соста¬ 
вовъ, вредныхъ для эдоровья. 455 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 














ч I 


Оідііігесі Ьу ѵ^оодіе 



УКАЗАТЕЛЬ 


ЛИЦА 


▲ 

Агриппина, служанка през:: :ята г. Охнет— Же- 
пельскаго, 844, 846. 

Андреевичъ, мѣщанинъ, 841, 484. 

Андрей, парубокъ, 848, 344. 

Андріевичъ, Ѳеодоръ, мѣщанинъ, 381. 

Андріевскій, учитель Бѣльскихъ педагогическихъ 
курсовъ Сѣдлецкой г., прислалъ сборникъ эт¬ 
нографическихъ матеріаловъ, записанныхъ уче¬ 
никами этихъ курсовъ, XVI. 

Антонова*, Гречанка, 382,870. 

Антоновичъ, В. Б., сдѣлалъ извлеченіе изъ про¬ 
цессовъ прошлаго вѣка о колдовствѣ, XV, 821. 

Артемьевъ, А. И., V. 


Б 

Бабиженке, Григорій, мѣщанинъ, 829, 333, 377, 
376. 

Бахчииск&а, Маріанна, мѣщанка, 371. 

Бахчиясніѳ, мѣщане, 842. 

Березиицміе, дворяне, 348. 

Бернацкій, мѣщанинъ, 342. 

БжоловскШ, дворянинъ, 388. 

Благочинный б-го благочинія Ушждкаго у., По¬ 
дольской г., доставилъ сборникъ повѣрій в 
суевѣрій^ хѵь 
ОДрмсаИ, П. О., V, ТО. 

Гіоивинті. Але ксанд ра мѣщанинъ, 348. 
Б^овскШ, Иванъ, крестьянинъ, 346, 380. 
Бутовскій, А. И., Ш. 
фоиъ-Бушеиъ, А. Б., IV, V. 

Бѣляевъ, Г. Н., мировой посредникъ 3-го уч. 
Луцкаго у., ХѴП. 

I, 2 


в 

Валуевъ, П. А., министръ внутреннихъ дѣлъ 
статсъ-секретарь, V. 

Васидовичева, мѣщанка, 339. 

Василевскій, дворянинъ, 854, 408. 

Веремейчикъ, Никита, мѣщанинъ 848, 875. 
ВерещатынскМ, помѣщикъ, 855. 

Вержбицкій, солдатъ, 438. 

Верпокская, Феофиля, дворянка, 403. 

Верповскіе, дворяне, 881, 848. 

Верпояскій, Стефанъ, дворянинъ, 408. 

Вненн ояая, мѣщанка, 881. 

Воронецкій, учитель Тывровскаго народнаго учи¬ 
лища, Винницкаго у., Подольской г., составилъ 
обширный сборникъ народныхъ вѣрованій, об¬ 
рядовъ и прочихъ этнографическихъ матеріа¬ 
ловъ, ХѴГ. 

Выврмшвнскій, дворянинъ, 888. 

г 

ГадуяинокШ, Самуилъ, дворянинъ, 855, 405. 
Гальчинсяій, дворянинъ. 848, 899. 

Гапяа, мѣщанка г. Острога, вдова, 350, 374. 
ГембаржевскШ, Степанъ, солдатъ, 884, 336, 401. 
Гидьтебраядтъ, П. А., VI, ѴИІ, IX. 
Гяльфердиягъ, А. Ѳ., ГѴ, V, IX. 

Гирсъ, А. К., Ш. 

Глов&чевскИ, В. Г., мировой посредникъ 2-го уч. 

Житомірскаго у., XVII. 

Гломбовичева, Екатерина, мѣщанка, 335, 404. 
Головнинъ, А. В., статсъ-секретарь, Ш. 
Грембергъ, О. И., мировой посредникъ 1-го уч, 
Литинскаго у., XVI, ХѴП. 

ГршнбовскМ, войтъ, 339. 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 462 


Григорьевичъ, Трофимъ, мѣщанинъ, 833. 
Григорьевъ, В. В., V. 

Гродзицкій, Андрей, мѣщанинъ, 381. 

Гуцулъ, Василій, крестьянинъ, 355. 

Д 

Дабижиха, мѣщанка, 333. 

Дембсиая, Анна, мѣщанка, 334, 401. 
Деиеничева, мѣщанка, 333, 334, 889. • 
Дерочѳвскаго, Петра, Каменецъ - Подольскаго 
цехмистра, жена, 328, 363. 

Дииій, Войтѣхъ, 338. 

Доиашевскіе; дворяне, 330. 
Доидуиовъ-Корсаковъ, князь Александръ Михай¬ 
ловичъ, Кіевскій, Подольскій и Волынскій 
генералъ-губернаторъ, XVII. 

Дружновсиіе, дворяне, 347. 

Дубенскій, Н. Я , УІ, УІІ. 

Дубеняцная, Марина, мѣщанка, 342, 379. 
Духинсная, мѣщанка, 336. 

Духовсній, Илья, дворянинъ, 347. 

Дыминсній, XV, XVI, 227. 

Б 

Ёедоха, мамка дворянки Ружковской, 344. 
Евфросинія, попадья, 392. 

Етиевичи, мѣщане, 400. 

Еткевичъ, Адамъ, мѣщанинъ, 834. 

•а* 

ль 

Ждановъ, И. С., студентъ университета Св. Вла¬ 
диміра, зашкалъ сватьбу, вмѣстѣ съ мотивами, 
положенными имь на ноты, н до ста обрядо¬ 
выхъ иѣсенъ, XVI. 

Жениховскій, мастеръ ткацкаго цеха, 349, 350. 
Жульни ч а ет , Стефанъ, мѣщаннжъ, 346. 

з 

Залюбовскій, сообщилъ сборникъ сказокъ, игръ 
и другихъ этнографическихъ матеріаловъ, XVI. 
Залѣсская, Анастасія, мѣщанка, 400. 
Затвардзевичъ, Янъ, цехѵистръ ткацкаго цеха, 
349, 350, 371. 

Зелинская, 332. 

Зеиевичъ, Иванъ, мѣщанинъ, 344, 482. 

и 

Иванова, Анастасія, крестьянка, 341, 351, 436. 
Ильницкій, Л. В., сообщилъ разные этнографи¬ 
ческіе 'матеріалы, ХѴП. 

Ильяшевичъ, В. И., XV. 

Иршовичъ, Авраамъ, еврей, 331, 332. 

Иршовичъ, Пейся, еврейка, 331, 332. 


і 

Іосева, еврейка, 340. 

Б 

Казаниха, мѣщанка, ворожея, 364. 

Наолуииа, Проська, стодвадцатмлѣтняя старуха, 

336, 393. 

Кардашъ, К. П., XV. 

Касьяненио, И. Н., житель с. Иванькова, Пе¬ 
реяславскаго у., Полтавской г., доставилъ вод- 
робные отвѣты по программѣ о говорахъ н нѣ¬ 
которыя повѣрья, относящіяся къ праздникамъ, 
ХѴП. 

Катавази, Михаилъ Константиновичъ, началь¬ 
никъ Кіевской г., ХѴП. 

Кауфманъ, К. П., генералъ-адъютантъ, главный 
начальникъ Сѣверо-Западнаго края, У. 
КачиовскМ, дворянинъ, 388. 

КистявовсяМ, А. Ф., разработалъ уголовныя рѣ¬ 
шенія волостныхъ судовъ ■ сообщилъ истори¬ 
ческій очеркъ этого суда, XV. 

Клѳцкая, мѣщанка, 828, 874. 

Киыигь-Допатинскій, Иванъ, дворянинъ, 406. 
Ковалеиковъ, Иванъ Ѳедосіевичъ, житель Шея- 
деровской Гуты, 69. 

КовнацкМ, Ѳедоръ, дворянинъ, 346, 379. 
Козицкая, Елена, мѣщанка, 335, 404. 

Козловскій, Григорій, мѣщанинъ, 340. 

Колецкая, солдатка, 387. 

КолецкШ, шинкарь, 350. 

Комариицкій, Григорій, дьячекъ, 328, 411. 
Короващъ, Иванъ, крестьянинъ, 348. 

Костецкая, Варвара, дворянка, 329, 413. 
Костецкая, мѣщанка, 353. 

Костомаровъ, Н. И., УІ, ѴІП, IX. 

Костюяневичи, дворяне, 364. 

Костя, мѣщанинъ, 328, 363. 

Кояловичъ, М. О., IV, У, УІ, IX. 

Кравцовъ, В. X., ХІУ, XV. 

Красиловъ, мѣстечко, 393. 

Кузнецовъ, Ю. П., ѴП. 

л 

Дамязянка, мѣщанка, 330, 384. 

Даманскій, В. И., УІ. 

Даманскій, Е. И., УІ. 

Даекъ, Петръ, Дымирскій староста, 854, 977. 
Дашкевичъ, солдатъ, 335, 336. 

Девшииъ, В. Д., ѴХ 

Леонтій, преосвященный Подольскій, XVII. 
Деончикъ, мѣщанинъ, 394, 399. 

Лисенко, Н. В., положилъ на ноты мотивы емміъ- 
бы и другихъ обрядовыхъ пѣсенъ м. Борще» 
поля, XV. 

Литке, К. Ѳ., графъ, VI. • ■ * 

ДобуцкМ, дворянинъ, 388. 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 463 — 


Локучевскіе, дворяне, 847. 

Лукашевичъ, Богданъ, армянинъ, 332, 333, 
Лукашенко, Трофимъ, крестьянинъ, 355. 

м 

■айиогь, Л. Н., VI, IX. 

Маковецкій* владѣлецъ села Пржевратья, 388. 
Максимовичъ, Еремія, мѣщанинъ, 344, 845, 417, 
419. 

Максимовичъ, Михаилъ, 383. 

Максимовичъ, М. А., ХП. 

Максимовъ, С. В., П. 

Малинскій, Лука, помѣщикъ, 351. 

Маиьновскак, мѣщанка, 350, 387. 

ИаныювскМ, шинкарь, 350. 

Марина, нищая, 343, 386. 

Мароиитъ, Іосифъ, эахожій изъ Турціи, 838,889. 
Марченко, Грицко, мѣщанинъ, 335. 

Марченко, Павелъ, мѣщанинъ, 335. 

Матковскій, Михаилъ, дворянинъ, 837, 838, 857, 
425. 

Мельникъ, Яцко, 336. 

Мельникъ, Ѳедоръ, 337. 

Мельничка, Ганка, 339. 

Мещерскій, кшюь Иванъ Васильевичъ, началь¬ 
никъ Подольской губ., ХУИ. 

Микитиха, старуха, 349, 350. 

Миллеръ, О. Ѳ., VI. 

Михаилъ, преосвященный, епископъ Холмской 
греко-уніатской епархіи, XVII. 

Михайлюкъ, мѣщанинъ, 341, 342, 410. 
Моисеевичъ, Опанасъ, мѣщанинъ, 335, 437, 438. 
Морская, мѣщанка, 832. 

Мошковская, Анастасія, дворянка, 347. 
Мошковсвая, Люба, дворянка, 847, 848. 

н 

Нагурскіе, дворяне, 347. 

Носторемо, Савва, мѣщанинъ, 344, 432. 

Новицкій, И. ГЦ XIII, XV. 

Новосельскій, дворянинъ, 343, 399. 

о 

Ол и фкровичъ, Данило, мѣщанинъ, 348, 375. 
Омельчиха, мѣщанка, 835, 437, 438. 

Остаповичъ, мѣщанинъ, 341, 484, 435. 
ОстаиѵСакеиъ, Ѳ. Р., баронъ, VI. 

Охримчуки, Степанъ и Юрко, братья, 834. 

п 

Пенсцій, К. М., секретарь Подольскаго статисти¬ 
ческаго комитета, XVII. 

Пористая, Марина, крестьянка, 351, 897. 

Петровъ, Н., профессоръ Кіевской духовной ака¬ 
деміи, доставилъ весьма обширный сборникъ 


повѣрій и обрядовъ, собранныхъ но его указа¬ 
нія} учениками Кремеиецкой семинаріи, XVI. 

ПодчашинскіЙ, Матвѣй, священникъ, 335, 484. 

Полей овскій, Мор дохай Іоніевнчъ, доставилъ об¬ 
ширное и весьма интересное собраніе этно¬ 
графическихъ матеріаловъ, касающееся обря¬ 
довъ, повѣрій, праздниковъ, занятій и юриди¬ 
ческаго быта Евреевъ, ХѴП. 

Полторацкій, Стефанъ, мѣщанинъ, 433. 

Поповичѳва, мѣщанка, 391. 

Порванѳцкіе, дворяне, 348. 

Потаповкчева, мѣщанка, 333, 334, 389. 

Поталовичъ, бурмистръ, 388. 

Пошилеино, О. И., мировой посредникъ 4-го у Ч. 
Лугскаго уѣзда, XVIII. 

Р 

Рабчинская, Викторія, дворянка, 329, 418. 

Рабчкнскій, Рохъ, дворянинъ, 329, 413. 

Раевскій, М. Н,, VI. ' 

РаеескНІ, П. И., XV. 

Райская, Анна, мѣщанка, 331, 408. 

Рогозинскій, Францискъ, слуга, 864, 377. 

Роашцкая, Регина, мѣщанка, 381. 

Романиха, Гапка, крестьянка, 335, 434. 

Ружковская, дворянка, 343, 344. 

Руцансиіе, дворяне, 347. 

Рыкоѳсній, Матвѣй, солдатъ, 342, 343. 

і. 

С 

Савоновичъ, Павелъ, мѣщанинъ, 413. 

Савченко, крестьянамъ Радомыслвскаве уѣвда, 
сообщилъ равные матеріалу, XVII. 

Сахкюковая, Екатерина, дѣвица, 82Ѳ, 329, 411. 

Святовичъ, Павелъ, армянскій войтъ, 343, 885. 

Святовичъ, Станиславъ, райца магистрата, 858. 

Свято-Никольское братство, 874. 

Семеновъ, П. П., Щ, VI, IX. 

Семерикъ, Бонифатъ Ѳедоровичъ, крестьянинъ 
мѣстечка Шендеровки, 69. 

Сенковскіе, дворяне, 364. 

Середа, Тимко, мѣщанинъ, 335. 

Симиреюіо, В. Ф., обогатилъ труды экспедиціи 
для изслѣдованія юго-западнаго края въ этно¬ 
графическомъ н статистическомъ отношеніяхъ 
альбомомъ фотографическихъ снимковъ типовъ 
и бытовой обстановки, XV. 

Симиренко, Г. М., 227. 

СкоржѳвскіЙ, дворянинъ, 854, 408. 

Солтовская, мѣщанка, 333, 886. 

Софоичукъ, Андрей, дьякъ, 838. 

СохацкИ, Андрей, дворянинъ, 355. 

Ставицкій, Иванъ, священникъ, 829, 859, 376. 

Стеблевская/ дворянка, 839/ - 

Стеблввскіе, дворяне, З4в. 

Столбимъ, учитель народнаго училища Липецкой 
слободы, Харьковской губ., доставилъ обстоя- ‘ 
тельные отвѣты по всѣмъ программамъ экспе- 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 464 - 


днціи для наслѣдованія юго-вападеаго края 
на этнографическомъ ■ статистическомъ отно¬ 
шеніяхъ , XVI» 

СтруциисяМ, о. Димитрій, священникъ с. Бран- 
лова, Ушицкаго уѣэда, Подольской губ», до¬ 
ставилъ весьма обширный сборникъ вѣрованій, 
суевѣрій и легендъ, XVI. 

Судецъ, мѣщанинъ, 332, 870. 

Сулруниха, мѣщанка, 384. 

Оупрумекъ, Хука, мѣщанинъ, 881. 

т 

ТелицкК, мастеръ ткацкаго цеха, 849, 850. 

Темнеико, Я. К., фотографъ, XV. 

Товарикъ, 381. 

Трубяаамю, Михаилъ, мѣщанинъ, 880. 

ф 

Фарановсни, мѣщанка, 864, 387. 

ФЬиаоасаМ, Васшій, ткацкій подмастерье, 849, 
872. 

Фурмампашц мѣщанка, 833, 364, 888, 387. 

Фуримичъ, мѣщанинъ, 864.. 

X 

Халите*, мѣщанка, 410. 

Халичукъ, Демка, солтнсъ, 841. 

Хведоииха, крестьянка, 848, 864. 

Хмльаѳеичи, мѣщане, 334, 399. 

Хилъчунъ, 331. 

Хедакевсааа, Елена, дворянка, 880. 

Ходаковеніе, дворяне, 880.; 

ХойивцвМ, профессоръ Кремеяецкой семинаріи, 

хѵп. 

ХржаиевеаЬ, мѣщане, 842. 

ХржаноеоаШ, Северовъ, мѣ щанин ъ, 871. 


М ѣ ( 

Батуринъ. 

Ключи, 102. Ложка и ножъ, 108. 

Боржсподье 

„Гостѣванье 8 , 88. Ложка и ножъ, 108. 

Воржж. 

Сова, 64 

Будаѳвна. 

Громъ и молнія, 28. Пмшм > 50, Мышь обык¬ 
новенная и летучая, 55. Ластивка (ласточка), 69. 
Сорокопудъ, 60. „Волове око а , 60. Аистъ (гайс- 
теръ, бусолъ, боцянъ, лелека, чорногузъ), 63. 


ч 

Чайковскій, Григорій, мѣщанинъ, 354 

Чередниченко, И. А., ХШ, ХГѴ. 

Чернецкій, о. Даміанъ, священникъ с. Якутинецъ, 
Винницкаго уѣзда, доставилъ весьма обстоя¬ 
тельный сборникъ вѣрованій и легендъ, XVI. 

Чубинскій, П. П., ѴП, ѴШ, IX, X. 

Чуиакеакя, Феська, мѣщанка, 840, 896. 

ш 

Шагииовак, Агнесса, мѣщанка, 828, 374 

ШелельскМ, Петръ, президентъ города О лыки, 
344, 345, 417, 419. 

Школилиха, Анна, мѣщанка, 831, 408. 

Шмулиха, Хайка, еврейка, 340. 

Шульгинъ, В. Я., редакторъ газеты „Кіевлянинъ 8 , 
ХѴП. 

Щ 

Щеякииъ, С. П., VI 

я 

Яворская, дворянка, 347. 

Янсонъ, ГО. Э., VI 

Яиутевснаа, Параска, мѣщанка, 359, 416. 

Ярмолинская, Анастасія, дворянка, 403. 

Ярмолинскіе, дворяне, 331, 348. 

Ярмолинскій, Хука, дворянинъ, 403. 

Яцевъ, Ѳедоръ, мѣщанинъ, 333, 377. 

ЯщинскИ, воспитанникъ Кременецкой семинаріи, 
записалъ свадьбу и игры въ м. Поло иномъ, 
Новоградволннскаго уѣзда, ХѴП. 

ѳ 

Ѳедореико, учитель въ м, Городкѣ, Грубешовскаго 
уѣзда, Хюблннской губ., доставилъ отвѣты на 
программу о вѣрованіяхъ, XVI. 

Ѳедоровичъ, Прокопъ, 335, 434 


Т А. 

Ужъ, 65. Осина, 76. „Усохло дерево 8 , 77. Про¬ 
со. 84 Ногти, 87. „Пьята 8 , 87. Умыванье 87. 
Закладины, 101. Порогъ, 102. Шапка, 107. 
Ложка н ножъ, 108. Молоко, 110. Кавунъ, 110. 
Ѣда до богослуженія, 110. ѣда въ шайкѣ, 110 

Бѣлорусская группа (изъ губерній: Витеб¬ 
ской, Могилевской и Минской), IV. 

В нндщвіі уѣздъ. 

Небо, 2. Солнце, 4. Луна, 8. Фазы луны, 9, 10. 
Перемѣна дня н ночи и временъ года, 13. Зат- 
мѣніл солнца и луны, 18. Звѣзды, 14. Млечный 
путь, 15. П а д ающія віѣады, 17. Кажет, 18* 
Громъ и молнія, 22. Роса, 26. Дождц 26. Ра- 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 



-465 - 


дуга, 27. Градъ, 29. Вѣтеръ, 83. Вихрь, 85. 
Земля, 87. Берій, 39. Гора, пропасти и курганы, 
40. Море, 40. Вода, 42. Маячегтня, 47. Гадюка 
(8иѣл), 05. „Суха верба*, 76. Бузина, 77. Па¬ 
поротникъ, 7Ѳ. Коровякъ, 80. Человѣкъ, 86. 
Владъ, 99. Неба, 100. Окно, 102. Земледѣльче¬ 
скія орудія, 107. Лѣченіе болѣзней, 111 „Завн- 
ннця а 114. Скат, 117. Лихорадка, 118. „Урока*, 
131. Душа, 148. Іисусъ Христосъ, 152,154. Овя- 
тнй Георгій, 171. Чортъ, 185. Наз ваше чертей, 
191. Домовой, 192. „Скарбникъ*, 198. Анти¬ 
христъ, 195. Моровъ, 196. Манія, 196. Вѣдьма, 
200, 203. „Чаровникъ*, 208. „Ворожбытъ*, 208. 
Знахарь, 210. Мясо гада, 210. Богатыри, 212. 
Баба-Яга, 216. Доля, 216. Смерть, 217. Хожде¬ 
ніе мертвецовъ, 219. Превращенія, 224. 

Віпя вяь ки (село Остерскаго уѣвда). 
Вовку лака, 206. 

ГрубвШОВОКІЙ уѣвдъ. 

Небо, 1. Солнце, 3. Луца, 7. Фана луна, 10. 
Затмѣнія солнца и луна, 18. Звѣзда, 14. Млеч¬ 
ный путь, 15. Падающія звѣзды, 16. Громъ и 
молнія, 20. Тучи, 24. Дождь, 26. Радуга, 27. 
Снѣгъ, 30. Вѣтеръ, 83. Вихрь, 84. Земля, 37, 
38. Барій, 88. Море, 40. Вода, 41. Огонь, 45. 
Паноротникъ, 78. Терлычъ и тоя, 80. Святояиь- 
ска голова, 84. Битье о закладъ, 91. Желтуха» 
(жовтянжщ), 118. Душа, 149. Чортъ, 184. Мара, 
196. Морьсжя люда, 211. Богатыри, 216. „Ве- 
лшви*, 216. 

Дударі. 

Домашнія животная, 50. Однобока раба, 67. 
Брови, 86. Руки, 87. Ноги, 87. Свист&нье, 88. 
Хлѣбъ, 109. 

Жжтожирскій уѣвдъ. 

Небо, 2. Луна, 8, 9. Фазы луна, 10, 11. Пе¬ 
ремѣна дня и ночи н временъ года, 12. Звѣзда, 
14. Комета, 18. Столбы н круги. 19. Громъ и 
маініл, 21, 28. Тучи, 25. Реса, 25. Дождь, 27. 
Градъ, 28. Имей, 82. Вѣтеръ, 38. Вихрь, 84. 
Земля, 86. Барій, 89. Горн, пропасти н курга¬ 
на, 89. Море, 40. Вода, 42. Огонь, 45. Огоньки, 
46. Лошадь, 49. Коѳа, 49. Домашнія животныя, 

60. Обезьяна, 50. Кіть (кошка), 54. Ласка, 55. 
Кукушка, 61. Сова, 68. Гадюка (змѣя), 65. Ужъ, 

66. Осина, 76. Человѣкъ, 86. Ношеніе палки, 
87. Проклятіе родителей, 89. Кладъ, 99. Богъ, 
161. Перехеетшшь, 198. 

Каневскій уѣвдъ. 

Фаза луна, 10. Перемѣна дня и ночи и вре¬ 
жет года, 12. Комета, 18. Громъ н молнія, 22, 
28. Тучи, 24, 25. Дождь, 26. Градъ, 29. Морозъ, 
31. Вихрь 35. Земля, 37, 88. Гора, пропасти и 
кургана, 39. Ластівка (ласточка), 59. Кукушка, 

61. Сова, 63. Ящурка (ящерица), 65. Жаба (ля¬ 
гушка), 65. Черепаха, 66. Саранча, 67. Червякъ, 

67. Осина, 76. Дубъ, 76. Береза, 76. Буэина, 77. 
„Горн-цвітъ*, 82. Бшъе о закладъ, 91- Любов¬ 
ная заклинанія, 91, 92. Заклинанія къ суду, 95. 
Порогъ, 102. Рубаха, 108. Иголка, 108. Ложка 
и ножъ, 108. Хлѣбъ, 109. Соль, 109. Недопитая 


рюмка, 110. „Бешыха* (рожа), 115. Лихорадка, 
118. Прыстрітъ, 184. Сотвореніе-человѣка, 145. 
Душа, 149. Іисусъ Христосъ, 151. Чортъ, 185. 
Вѣдьма, 199. Пъатнаця, 217. 

Кіевскій уѣвдъ. 

Огонь, 45. Заклинаніе, общее отъ всѣхъ бо¬ 
лѣзней, 111. Душа, 148. 

Ковѳдьскій уѣвдъ. 

Вѣдьма, 204. 

Константжноградскій уѣвдъ. 

Градъ, 29. Заклинаніе на урожай пшеницы, 
85. 

Корніѳвка. 

Домашнія животная, 50. 

Кременчугскій уѣвдъ. 

Собака» 53. 

Летжчѳвскій уѣвдъ. 

Укушеніе змѣи, 121. Волосъ, 124. Стыклызна, 
129. Підвій, 131. Прыстріть, 134. 

Лжткнскій уѣздъ. 

Солнце, 3. Луна, 8. Фаза луна, 10. Перемѣна 
дня и ночи и временъ года, 12. Звѣзды, 14. Ко¬ 
меты, 18. Громъ в молнія, 21. Тучи, 24, 25. 
Радуга, 27. Градъ, 28, 29. Вѣтеръ, 33. Вихрь, 
34. Земля, 87, 88. Горы, пропасти и курганы, 
39. Вода. 41, 43. Огонь, 44. Огоньки, 46. Волы 
и ослы, 48. Лошадь, 49. Коза, 49. Свинья, 49. 
Собака, 52. Ярчукъ 53. Зинъске щеня, 54. Кіть 
(кошка), 54. Заяцъ, 55. Павлинъ, 58. Ластівка 
(ласточка), 58. Воробей, 69. Кукушка, 61. Аистъ 
(гайстеръ, бусолъ, боцянъ, лелека, чорногузъ), 62. 
Ястребъ, 63. Гадюка (змѣя), 65. Жаба (лягушка), 
65. Осина, 76. Липа, 76. Бузина, 77. „Папорот¬ 
никъ, 77. Камапгь, 79. Ястеръ, 79. Тоя, 80. 
„Макъ-вадюкъ*, 82. Любистокъ, 81. „Братки*, 
82. „Нычуй-вітеръ*, 81. Пшеница и рожь, 84. 
Ячмень и горохъ, 84. Человѣкъ, 86. Проклятіе 
родителей, 89. Битье о закладъ, 91. Кладъ, 98. 
Изба, 100. Окно, 101. Столъ, 102. Вѣникъ, 102. 
Кочерга, 102. Помело, 103. Сарай, 104. Возъ, 106. 
Земледѣльческія орудія, 106. Водка, 109. Богъ, 151. 
Іисусъ Христосъ, 152. Ангела, 166. Святый 
Іоаннъ Воинъ, 172. Святый мученикъ Антипъ, 
172. Чортъ, 188. Происхожденіе чертей, 190. 
Лгаунь, 193. Вѣдьма, 196. „Вѣдьмакъ*, 205. 
„Вовкулака*, 206. Мавки, 206. „Чаровникъ", 
207. Знахарь 209. Грифъ, 210. Единорожецъ, 
211. „Морьски люда*, 211. „Лісова люда* 211. 
„Велвтні* 216. Смерть, 217. Рахманы, 220. Ли¬ 
хорадка, 221. Холера, 222. Чума, 222. Превра¬ 
щенія, 223. 

Литовская группа (изъ губерній: Виленской, 
Ковенской и Гродненской), IV. 

Дубенскій уѣздъ. 

Кладъ, 97. 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 



Луцкій уѣадъ. 


Прооѵуровокій уѣздъ. 


г 


Небо, 2. Солнце, 8. Луна, 7, 8. Фавн луны, 
10. Перемѣна дня н ночи и временъ года, 12. 
Звѣзды, 14. Млечный путь, 15. Падающія звѣзды, 
16, 17. Кометы, 18. Столбы и други, 19. Громъ 
и молнія 21, 22. Тучи, 24. Роса, 26. Дождь, 26. 
Радуга, 27. Снѣгъ, 80. Морозъ, 81. Вѣтеръ, 82. 
Вихрь, 84. Земля, 36, 38. Вырій,88. Горы, про¬ 
пасти и курганы, 89. Море, 40. Вода, 41, 42. 
Огонъ, 45, 46. Огоньки, 46, 47. Рогатый скотъ. 
48. Лошадь, 49. Волкъ, 52. Ярчукъ, 53. Мышь, 
обыкновенная и летучая, 55. Журавль и дикій 
гусь, 62. Папоротникъ, 73. Любистокъ, 81. Сор¬ 
ныя травы, 84. Ношеніе палки, 88. Битье о за¬ 
кладъ, 91. Сотвореніе человѣка, 145. Душа, 149. 
Іисусъ Христосъ, 152. Чортъ, 184. Мара, 196. 
Вѣдьмы, 199. „Упырь*, 205. „Чаровникъ*, 208. 
Знахарь, 209. Пигмеи, 212. „Велытні*, 216. 
Рахманы, 220. Превращенія, 223. 


Новоградъ-Волоыножій уѣздъ. 

Небо, 2. Солнце, 8. Луна, 9. Фазы луны, 10. 
Кометы, 18* Громъ и молнія, 28. Тучи, 25. Градъ, 
29. Морозъ,31. Новомосковскій уѣздъСвиньл, 
50. Курица, 58. Ластівка (ласточка), 59. Сорока, 
62. Орелъ, 64. Голубь, 64. 

Ожьгопольсжій уѣздъ. 

ВІДКИЛЬ СВІТЪ В8ЛВСЯ, 142. 

Остерскій уѣздъ. 

Битье о закладъ, 91. Лихорадка, 118. Русал¬ 
ки, 207. „Пъятныця*, 217. Рахманы, 220. 

Оосрожокій уѣадъ. 

Вѣдьмы, 199. 

Переяславскій уѣадъ. 

Солнце, 7. Морозъ, 31. Чайка, 62. „Нычуй- 
вітеръ*, 82. Биіье о закладъ, 91. Закладнны, 101. 
Окно, 102. Столъ, 102. Вѣникъ, 102. Кочерга, 
102. Погребъ, 104. Сапогъ, 108. Иголка, 108. 
Ложка и ножъ. 108. Холера, 118. Лихорадка, 118. 
Уравъ, 130. Боль головы, 130. „Звнхъ*. 130* 
Переллкъ и переполохъ, 131. Святый Іоаннъ 
воинъ, 172. Домовой, 192. „Боіотяныкъ*, 193І 
Адъ, 195. Русалки, 207. „Злыдні“, 211. „Пъят 
ныця и , 217. Смерть 219. 

Пкжскій уѣздъ. 

Укушеиіе змѣи, 121. 


Подольская губернія. 


Небо, 2. Солнце, 7. Фазы луны, 11. Затжѣшя 
солнца и луны, 18. Звѣзды, 15. Грамъ и молнія, 
28. Туманъ, 25. Дождь, 27. Вѣтеръ, 88. Горы, 
нропасти и кѵрганы, 40. Медвѣдь, 61. Зиньске 
щеня, 54. Кітъ (кошка), 54. Мышь обыкновен¬ 
ная и летучая, 55. Болѣзни коровьи: Потера мо¬ 
лока, 56. Желізныця, 67. Одутье, 57. О лѣченіи 
рогатаго скота вообще, 57. Болѣзни лошадей: 
Глисты, 57. Чекеръ, 57. Саде, 57. Парши, 67, 
Вши, 57. Бѣльмо на глазахъ, 57. Поврежденіе 
языка, 57. Сакъ, 57. Запоръ, 57. Задержаніе 
мочн, 67. Выпаденіе вадне-проходной кишки, 57. 
Курица, 58. Ластівка (ласточка), 59. Воробей, 60. 
і Кукушка, 61. Сорока, 62. Журавль и дикій гусь, 
62. Анетъ (гайстеръ, бусолъ, боцянъ, лелека, 
чорногувъ), 62. Сова, 64. Крукъ, (воронъ), 64 
Куропатка, 64. Голубь, 64. Соловей, 64. Ужъ, 65. 
Вошь, 68. Дубъ, 76. -Суха верба*, 76. Бузина, 
77. Папоротникъ, 79. Терлычъ и тоя, 80. Люби¬ 
стокъ, 81. „Ннчуй вЬеръ*, 82. Царскій ски¬ 
петръ, 82. Чернобыль, 82. Полынь, 88. „Лоин- 
ніеъ*, 88. „Чорно-вилля*, 88. „Сонъ-вилли*, 88. 
„Ласкавець*, 88. Бвряінокъ, 88. Купчлки, 83. 
Чориобривці, 88. -Рожа* и василекъ, 88. Тернъ, 
83. Нехворость, 88. Чеснокъ, 84. Дикая морковь, 84. 
Брови, 86. Руки, 87. Ногти, 87. Ноги, 87. Уши¬ 
ванье, 87. Чиханье, 88. Плеванье, 88, Благоже¬ 
ланія вообще, 89. Бравъ и проклятія, 89. Битье 
о закладъ, 91. Присяга, 91. Заклинанія: Любов¬ 
ныя, 93,94. Объ удачной охотѣ, 96. Относительно 
воровства, 96. Кладъ, 99. Закладиин, 101. По¬ 
рогъ, 102. Столъ, 102. Кочерга, 102. „Зольшщл*, 
103. Мотовило, 103. Веретено, 108. Грабли, 108. 
Кварта, 108. Каганецъ, 103. Ножницы, 104. 
Рубаха, 108. Штаны, 108. Ложка и ножъ, 108. 
Горшокъ, 109. Несплячкн, 112. Глисты, 112. 
Желтуха (яижглиыці), 113. Насморкъ, 114. „Ку- 
ряча сліпота*, 114. „Сояшниці*), П5.„Бешнха* 
(рожа) 117. Чорная болѣзнь, 117. Холера, 118. 
Лихорадка, 119. Укушеиіе змѣи, 121, 122. Су¬ 
хоты, 128. Чума, 128. Отыклызна, 129. Боль 
головы, 180. Передникъ и переполохъ, 131. За¬ 
клинанія отъ уроковъ, 184. „Госгець*, 136. „Дан¬ 
ия*, 136. „Подвіяньня* 187. „Шдпваньия*, 137. 
„Насланьня*, 187. Повътріе, 137. „Насердннця* 
137. Боль въ ручныхъ суставахъ, 137. Колики, 
188. Переломъ костей, 138. Боли желудка, 188. 
Мертвая кость, 138. Раны, 138. „Вогннкь*, 138. 
Опухоли, 188. Ракъ, 188. Короста, 188. Боль 
ушей, 188. Глухота, 189. Болѣзнь главъ, 139. 
Бѣльмо, 139. Жата, 140. Поносъ, 140. Маточ¬ 
ное кровотеченіе, 140. Чортъ, 189. „Одмінокъ*, 
194. Вѣдьмы, 205. „Уннрь*, 205,206. Мавкн, 206. 
„Внхованці*, 208. „Мемовннн*, 209. „Харах- 
теоннкъ*, 209. „Вішальникъ*, 209. Утопленники, 
209. 

Радожсжій уѣадъ. 

Вѣдьмы, 204. 


Небо, 1. Фазы луны, 11. Затмѣніе солнца и 
луны, 18. Млечный путь, 15. Падающія звѣвхи, 
16. Громъ и молнія. 24. Тучи. 25. Радуга, 27. 
Снѣгъ, 30. Морозъ, 32. Огонь, 46. Ластівка (ла¬ 
сточка), 59. 


Радожыежьехій уѣадъ. 

Небо, 2. Сотвореніе человѣка, 145. 
Ровно. 

Вѣдьмы, 205. 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 



— 467 - 


Рудьвовва. 

Волн и ослы, 48. Зубы, 86. Потягиванье, 88. 
Порогъ, 102. 

Сербкновха. 

Небо, 2. 

Со онжджі й уѣадъ. 

Солнце, 7. Луна, 9. Папоротникъ, 79. Іисусъ 
Христосъ, 151. Ангелы, 166. Чортъ, 189. Змѣй, 
210 . 

Старохожот&жтиновсхіД уѣадъ. 

Солнце, 8. Луна, 8. Громъ и молнія, 22. Тучи, 
25. Земля, 87» Горн, пропасти и курганы, 89. 
Вода, 43. 

Тараща. 

Громъ и молнія, 28. Морозъ, 82. Медвѣдь, 51. 
Волкъ, 52. Кітъ (кошка), 54. Мышь обыкновен¬ 
ная и летучая, 55. Ластіяка (ласточка), 59. Ку¬ 
кушка, 61. Сорока, 62. Аистъ (гайстеръ, бу солъ, 
боцянъ, лелека, чорногузъ), 63. Сова, 64. Лю¬ 
бистокъ, 82. Человѣкъ, 86. Зубы, 86. Утиранье, 
87. Рубаха, 106. Хлѣбъ, 109. Сало, 109. 

Укражжсв&я группа (изъ губерній: Кіевской, 
Волынской и Подольской), IV. 

Ушжцхій уѣадъ. 

Небо, 1. Солнце, 3. Луна, 7, 8. Фазы луны, 9. 
Перемѣна дня и ночи и временъ года, 11, 12. 
Звѣзды, 14. Млечный путь, 15. Падающія звѣз¬ 
ды, 17. Падающіе камни, 17. Кометы, 18. Стол¬ 
бы и круги, 18, 19. Громъ и молнія, 19. Тучи, 
24. Туманъ, 25. Роса, 26. Градъ, 28. Снѣгъ, 80. 
Морозъ, 30, 31. Иней, 32. Вѣтеръ, 32. Вихрь, 38. 
Земля. 36. Вырій, 38. Горн, пропасти и курга¬ 
ны, 89. Вода, 41, 42, 43. Огонь, 43. Огоньки, 46, 
47. Лошадь, 49. Домашнія животныя, 50. Мед¬ 
вѣдь, 50. Кітъ (кошка), 54. Мышь обыкновенная 
н летучая, 55. Кротъ, 56. О звѣряхъ вообще, 56. 
Курица, 58. Павлинъ, 58. Ластівка (ласточка), 58. 
Воробей, 59. Кукушка, 60, 61. Журавль и дикій 
гусь, 62. Аистъ (гайстеръ, бусолъ, боцянъ, леле¬ 
ка, чорногузъ) 62. Ястребъ, 63. Сова, 68. Орелъ, 
64. Черепаха, 66. Камбала, 67. Ива, 76. Бузи¬ 
на, 77. Осетръ, 81. Равныя растенія, 84. Ноше¬ 
ніе палки, 87. Благословеніе родителей, 89. Битье 
о закладъ, 91. Кладъ, 96. Изба, 100. Закладины, 
101. Мельница, 104. Возъ, 106» Земледѣльческія 
орудія, 107. Лѣченіе болѣзней, 110. Несплячкы, 
112 Глисты, 112. Жовин, 113. „Куряча опло¬ 
та", 114. „Бешнха" (рожа), 115. Стлавъ, 128., 
Сотвореніе человѣка, 145. Душа, 149. Богъ, 151 
Духъ Святый, 159. Святый Николай, 167. Про¬ 
исхожденіе чертей, 191. „Одмінокъ", 193. Рай, 


195. „Упнръ", 205. „Чаровникъ", 207. „Морьски 
люды", 211. „Лісовн люди", 211. „Сыроцы", 212» 
„Велнтні", 216. Смерть, 219. Рахманы, 220. 
Превращенія, 228. 

Харьховсхйй уѣздъ. 

Небо, 1» Перемѣни дня и ночи и временъ 
года, 18. Звѣзды, 14. Падающія звѣзды, 17. 
Кометы, 18. Громъ н молнія, 22. Вѣтеръ! 82. 
Вихрь, 84. Земля, 37. Вырій 39. Море, 40. Вода, 
42, 43. Огонь, 45. Лошадь, 49. „Двужильна ско¬ 
тина", 50. Волкъ, 51. Зииьске щеня, 54. Ужъ, 
65. Щука, 67. Ношеніе палки, 87. Проклятіе ро¬ 
дителей, 89. Кладъ, 97. Насморкъ, 113. Отъ 
перелоговъ, 115. Черная болѣзнь, 117. Лихорад¬ 
ка, 118, Волосъ, 124» Душа, 149. Іисусъ Хри¬ 
стосъ, 153. „Ворожбытъ", 208. 

Хварбована. 

Собака, 53. 

Холхсхая Русь. 

Небо, 1. Солнце, 3. Луна. 7, 8. Фазы луны, 10- 
Перемѣны дня и ночи и временъ года, 11. Звѣз¬ 
ды, 14. Млечный путь, 15. Падающія эвѣвды, 15» 
17. Комет, 18. Столбы и круги, 18. Громъ и 
молнія, 21. Тучи, 24. Туманъ, 25. Роса, 25. 
Дождь, 26. Морозъ, 30. Вѣтеръ, 32. Внхрь, 34. 
Земля, 37, 38. Вырій, 39. Горы, пропасти и кур¬ 
ганы, 89. Море, 40. Вода, 42. Огонь, 45. Огонь¬ 
ки, 46, 47. Медвѣдь, 51. Павлинъ, 58. Саранча, 
67. Сосна, 75. Осина, 76. Брина, 77. Чертопо¬ 
лохъ, 80. Любистокъ, 82. „Братки", 82. Прокля¬ 
тіе родителей, 89. Кладъ, 98. Корь, 112. „Бе- 
шыха" (рожа), 115. Боль эубовъ, 124. Богъ, 151. 
Происхожденіе чертей, 191. Вова, 193. Вѣдьмы, 
199. Превращенія, 223. 

ХолхскіА уѣ8дъ. 

Чортъ, 184. 

Ходжъ. 

Душа, 149. Названія чертей, 191. 

Хорово (село). 

Вѣдьмы, 199. „Вовкулажа", 206. 

Чѳрж&ссхій уѣвдъ. 

Заяцъ, 55. 

ШеждѳроИва (мѣстечко). 

Желтуха (жовтяныці), 118. „Сояшниці", 114. 
„Бешыха" (рожа), 115. 

Щасѵжівха. 

Цыбуля (лукъ), 84. 

Южная Русь. 

Луна, 8. Громъ и молнія, 24. Огоньки, 47. 
Лошадь, 49. Воробей, 60. 


Печатано по распоряженію Императогокаго Р)сскаго Географическаго Общества. 


Типографія В. Киршбаума, въ д. Министер. Финанс., на Дворц. площ. 


ОідШіесІ Ьу ѵ^оодіе 



Опѳчатни и поправки. 






Напечатано: 

Долоюно быть: 

Страница 231 строка 13 снизу; 

одна 

одно 

Я 

232 

99 

18 

я 

ваверушить 

ваворушить 

9 

— 

Я 

16 

я 

наженемъ 

нажеиешъ 

9 

233 

Я 

3 сверху 

ІИ 

тя 

* 

— 

Я 

8 снизу 

сісілъ 

кіеід 

9 

— 

9 

5 

я 

неводить 

шкодитъ 

9 

— 

9 

5 

я 

бочить 

бачить 

9 

234 

9 

12 

я 

нашъ 

налъ 

9 

235 

9 

10 сверху 

вини 

КИМЪ 

9 

236 

99 

7 

я 

брнхнівъ 

брихунівъ 

9 

— 

9 

10 сливу 

к&штунокъ 

кошту новъ 

9 

— 

9 

5 

я 

то 

той 

9 

— 

9 

3 

я 

кроса 

краса 

9 

237 

9 

2 

я 

тітку 

тітко 

9 

— 

9 

8 

я 

обізватьел 

обіавуться 

9 

242 

9 

1 

я 

мое 

мае 

9 

246 

Я 

2 

я 

ідноки 

ідиакж 

9 

249 

9» 

11 сверху 

деренъ 

дурень 

9 

250 

9 

9 снизу 

ва 

не 

9 

251 

9 

3 

я 

носъ 

насъ 

9 

— 

9 

8 

я 

водятъ 

вадять 

9 

— 

9 

19 

я 

дерни 

дверми 

9 

256 

9 

15 

я 

нѳі 

цеі 

9 

259 

9 

14 

я 

Чичко 

Личко 

9 

260 

99 

6 

я 

просъ 

просо 

9 

262 

99 

3 сверху 

сюдю 

сидю 

9 

— 

Я 

7 

я 

леж&яого 

лежачого 

9 

— 

Я 

15 

я 

домо 

долю 

9 

263 

9 

6 

я 

родъ—родъ 

радъ—радъ 

9 

— 

Я 

7 

я 

Лики 

Лікя 

9 

264 

Послѣдняя 

пословица подъ рубрикою 

„Літо* должна быть отнесена ниже, 



„Лукавству 

а. 



9 

272 

я 

7 

я 

ждати 

сідатЕ 

9 

274 

я 

3 сверху 

жило 

шило 

9 

276 

я 

12 

я 

вварися 

сварися 

9 

— 

я 

3 снизу 

узами 

усами 

9 

— 

я 

11 

я 

задорнути 

вдорнутк 

9 

277 

я 

2 сверху 

пересиль 

Перекопъ 

9 

290 

я 

10 

я 

бочились 

бачились 

9 

292 

я 

6 

я 

лата 

хата 

9 

294 

я 

1 

снизу 

ногу 

добу 

9 

— 

я 

14 

я 

насусимо 

насушимо 

91 

296 

я 

4 

сверху сяди 

седи 

91 

302 

я 

10 

я 

хоті 

хотъ 

9 

306 

я 

8 

я 

літъ 

моль 

99 

307 

я 

8 

я 

буби 

Дубн 

9 

308 

я 

6 

я 

приліеомъ 

проліеомъ 

9 

312 

я 

10 

я 

шлячці 

гилячці 

9 

315 

я 

4 снизу 

приліеомъ 

проліеомъ 

99 

— 

я 

25 

я 

рості 

росте 

9 

316 

я 

8н9 

я 

приліеомъ 

проліеомъ 


ОідШгесІ Ьу ѵ^оодіе 





•"♦игпей 


Выпускъ шестыд, 1864, подъ рѳд, Н. В. Ъ, а« .та в В, В. 
Стасова. Д. 2 р. 50 в. 

Наслѣдованія, описанія п матеріалы: Югозападная часть Томской губер¬ 
ніи. —Артели въ древней п нынѣшней Россіи. — Лѣсопромышленность по Унжѣ 
и строеніе гусянокъ.—Этнографія Европейской Турціи, съ картою.—Монголь¬ 
скія сказки—Великорусскія загадки—Сборникъ Олонецкихъ словъ.—Библіо¬ 
графическій указатель. 

Смѣсь: О скопцахъ. — Суевѣрные обряды при постройкѣ дома въ Подоль¬ 
ской губерніи.—Бѣломорскія преданія.—Черемисы Красно уфимскаго уѣзда. — 
Средне-Вплюйекій улусъ. 

Въ приложеніи: О собираніи предметовъ для Этнографическаго Музея Об¬ 
щества.— Программа для собиранія народныхъ юридическихъ обычаевъ. 

Записки Общества по Отдѣленію Этнографіи: 

Томъ первый, 1867, подъ рѳд. В. И. Даманскаго. Д. 2 р. 

Этнографическіе матеріалы по Средней Азіи и Оренбургскому краю. — Бѣ¬ 
лорусскія пословицы. — Скопческая секта въ Симбирской губерніи. — О скоп¬ 
цахъ Перемышльскаго и Лих вняснаго уѣздовъ,—О Лето-Славянскомъ языкѣ.— 
О матеріалахъ для объясненія народнаго юридическаго быта,—Что сдѣлано 
у насъ по обычному праву. — Ііамятнвкп Русской народной рѣчи и словесности. — 
Свадьба на Угорской Руси.—Преданія о кладахъ, съ замѣткою и чертежемъ. 

Томъ вторый, 1869, подъ ред. Л. И. Майкова. Д. 2 р. 50 в. 

Понятія крестьянъ Орловской губерніи о природѣ физической п духовной.— 
О Русскихъ жителяхъ береговъ рѣки Оят— О Ярилѣ. — Сербскія пословицы.— 
Галицкія и Угор кія пословицы и поговорки. — Бѣлорусскія пословицы и за¬ 
гадки,—Народныя увеселенія въ Иркутской губерніи.— Круговыя игры и пѣсня 
въ селѣ Ушаковскомъ, Шадрвнскаго уѣзда. — Великорусскія заклинанія. — 
Мурманскій п Терскій берега по Книгѣ Большаго Чертежа.—Народные юри¬ 
дическіе обычаи въ Малороссіи.—Географическія и этнографическія свѣдѣнія 
о древней Россіи изъ разсказовъ Итальянцевъ. 

Въ приложеніи: Указатель сочпнеиій о коренныхъ жителяхъ при- Балтій¬ 
скаго края. 

Томъ третій, 1873, подъ рѳд. Л. Н. Майкова. Д. 2 р. 50 е. 

Приданое по обычному нраву крестьянъ Архангельской губерніи. — О Ку- 
цо-Влахахъ. — Мѣстныя названія Славянскихъ предѣловъ Адріатики. — О 
племенномъ составѣ населенія въ княжествѣ Сербскомъ, съ картою.—Очерки 
частнаго быта Евреевъ. — Этнографическія наблюденія на Олонецкомъ юго- 
востокѣ,—Памятники Олонецкаго народпаго творчества. 

Томъ четвертый, 1871, подъ рѳд. А. И. Савельева. Д. 3 р. 50 в. 

Роспѣвцы секты людей Божівхъ. — Этнографическая карта прп-Вислянсвпхъ 
губерній, съ объяснительною къ ней запиской. — Остатки языка по-Лаб. ки\ъ 
Славянъ. — Деревня Княаіад Гора, Лугскаго уѣзда.—Курилы. — Юридическій 
бытъ Болгаръ. — Областная карта трехъ автокефальныхъ Славянскихъ церк¬ 
вей на Балканскомъ полуостровѣ, съ объясненіемъ къ ней. 







Тонъ пятый, 1873, подъ наблюд. О. Ѳ. Миллера и П. А. Гиль- 
тѳбрандта. Ц. 2 р. 50 в. 

Календарь по народнымъ преданіямъ въ Волохонскомъ приходѣ, Ошмян- 
скаго уѣзда. — Сборникъ Бѣлорусскихъ пѣсенъ И. Носовина. — Такій хе — 
П. Шейна. 

Труды Этнографическо-Статистической Экспедиціи въ Западно-Русскій 
край. Юго-Западный Отдѣлъ (П. П. Чубинсній): 



Тонъ первый (въ двухъ выпускахъ}, 1872, подъ наблюд. 


П. А. Гильтсбрандта. Ц. 2 р. 

Вѣрованія и суевѣрія. — Загадки и пословицы. — Колдовство (докумевтн, 
процессы н изслѣдованіе).—Указатель. 

Томъ третій, 1872, подъ наблюд. Н. И. Костомарова. Ц. 2 
50 в. 

Народный календарь или дневникъ, съ относя щпмися къ нему пѣсня 
взъ которыхъ значительная часть сопровождается котами. 

Томъ четвертый, 1877, подъ наблюд. Н. И. Костомарова. 

Пѣсни обрядовыя. 

Томъ пятый, 1873, подъ наблюд. Н. И. Костомарова. Ц. Зр. 
Пѣсни любовныя, семейныя, бытовыя и шуточныя. 

Томъ шѳстый, 1872, подъ наблюд. П. А. Гильтсбрандта. Ц. 2 р. 



Народные юридическіе обычаи по рѣшеніямъ волостныхъ судовъ: Очерке 
волостпаго суда и обычаевъ.—Систенатпческій сборникъ уголовныхъ рѣшеній 
волостныхъ судовъ. — Систематическій сборникъ гражданскихъ рѣшеній во¬ 
лостныхъ судовъ.—Указатель. 

\і Томъ сѳдьмый (въ двухъ выпускахъ, съ тремя картами), 
1872, подъ наблюд. П. А. Гидьтѳбрандта. Д. 3 р. 50 в. 

Евреи. — Поляки. — Племена не*Малорусскаго происхожденія.— Малоруссн 
(статистика, сельскій бытъ, языкъ).—Указатель. 


Печатаются: 


Записки по Этнографіи, томы шестый, седыиый, восьмый. , , 

Труды Этн.-Стат. Экспедиціи въ Западно-Русскій край. Юго-Запа*. * 


ный Отдѣлъ: 

Второй томъ (Сказки миѳическія и бытовыя). 




Соодіе