Skip to main content

Full text of "Етноґрафічний збірник. Т. 10. Галицько-руські народнї приповідки. Вип. I (А-Відати)"

See other formats




ВИДАЄ 


ЕТНОГРАФІЧНА КОМІСИЯ 


ГАЛИЦЬКО РУСЬКІ НАРОДНІ ПРИПОВІДКИ 


[, у^пордді;уЕцв і цояеііітп 


Вип. І. (А-Відати) 


^СЛЕ5'П£(і-\ 
ВІВИОТИЕСА І 
иИІУ£Р5іТАТ15| 

иороі-іь^'/ 


у ЛЬВОВІ, 1901 


Накладом Товариства. 

З друкарні Наукового Товариства іиевп Шевченка 

ПІД зарядом К, Б ед царського. 

















































8 ргіс 1 іїог{ег §а1і2і8с1іег Киїїіепеп 

^еяапііпеи, ^еогсіпеї ип(і егіііиіегі 

лоп Г)г. Б"КА.]^ГК;0. 

ВапсІ І, Не^І І. 

Ое^еп\уагІі^е 8атт1ип^' епИіаІІ аііез, \уа8 ЬізЬег ап ^аііхізсії-гиіііепіясіїеп 
8ргі(1пуогІега ^есігискі ^уигсіе, (іосії іяі; (Іая ^^есігискіе Маїегіаі иш еіп УіеІГасЬез 
гіигсії пеие баштіип^еп аііз (Ієні Уоікзіішпсіе зоууоЬІ уош Кесіасіеиг зеІЬяІ, аІ8 
аисії уоп уегяс1ііе(1епеп апйегеп Регяопеп уегшеЬгІ луогсіеп. Веі ^есіег N-^ іяі сііе 
ОИяеІіай, осіег луо ез зісЬ иіп аііеге йаіптіип^еп ЬагкіеІІ, (іег Запшіїег ап^е^еЬеп. 
Лаз Ліаіекі ізі луото^ІісЬ зог^ГііІІі^^ Ье\уа1иі, Уагіапіеп еіп ип(3 (іеззеІЬеп 8ргіс1і- 
хуогіез Ьеізаштеп уегеіпі^Ь ипіі тії АЬкйггип^еп ^з^есігискі. ^есIе К-г \уіг(і заеІіІісЬ 
\УО езі аоИі Шиї;, аисії зргасІїИсІї егкіагі;; Ьеі (Зеп Егкійгип^еп ^уі^{1 аиі" Лаг- 
зіеііип^ ііег УоІкзапзсЬаиип^еп, СелуоЬпІіеііеп, ОеЬпіисІїе ипсі ЕггаЬІип^еп, луеісііе 
хиг Лікіип^ (Іез ЬвІгеГіепсІеп 8рпсІі\уоі1е8 сіеп Апіазз ^^еЬоІеп ЬаЬеп, Ьезопііегез 
Оелуісіїі ^еіеді. Веі (Іі^п теізіеп 8ргіс1і\У()гІегп іуєгсієп Апаїо^іеп аиз (ієні 8ргіс1і- 
лубгіегзсіїаіге апсіегег Nа^іопеп ап^е^еЬеп. паійгіісії шіі; сЗеш УогЬеЬаІІ, (Іазз сіег 
Веііасіеиг аиГ (Ііе УоПзІатІі^^кеіі (іег ЬеііеіГепсіеп Еіііегаїиг кеіпеп Апзргисії егЬе- 
Ьеп капп. Nи^ поШдуепсІі^зіе Еіп^егхеі^^е Гііг ^уеі^е^е 8іи(ііеп луіИ ег Іііетії ^е^^е- 
Ьеп ІіаЬеп. 

Ліе дап 2 е 8атт1іт» \уіг(1 З—і Ваїкіе, ]Є(іег іт ПтГап^е уоп З зоІсЬеп НеПеп 
\уіе сіаз де"еп\уаг1і^'е, аізо хизатіпеп 0—И НеГІе итГаззеп ипсі зоИ гиш 8с1і1и58е 
аиззег сіег поШепсії^еп Іпсіісез аисії еіпе АЬЬатПип^ йЬег (іаз Зргісіїїуогі;, (іеззеп 
Ве(іеиІиіі^ Шг сііе 8ргас1і- ипсі Уоікзкипсіе ипй зрехіеіі ііЬег икгаіпізсіїе 8ргіс1і- 
\уогІ:ег ипсі сіегеп ЬізЬег ^^е 8аіпт1ип^еп епіііаііеп. 


1п сіег ВисІіІіап(]Іипд с!ег Неусепко-СезеІІзсИаП (Іег УІ/іззепзсІїаІ'- 
Іеп іп ^етЬе^д (Сгагпескі-Саззе 26) зіпсі посИ Іоідепсіе, аиС (Ііе икга- 
іпізсНе УоІкзкип(Іе Вегид ІіаЬеп(Іе Уїегке ги Ьекоттеп:. 

ВАВМ("Ш8КІ АЬЕХ. СІїгезЬогааіЬіе сіеп икг. Уоікзііііегаїиг . . . 3*60 Кг. 

“ СЬгезІопіаІІііе (іег аііеп икг. Еіііегаїиг Ьіз гшп Еп(іе 

(іез ХУІ11 ^аЬ^ 11 ип(іе 1 І 8 . 2*10 „ 

СЕЬЕУЇС ЛІЕ. Лаз КаиЬепуезеп іп сіег КаграШеп іт ХУ1ІІ ^а 11 ^ 11 . (аисії 
Уо1к8Ііе(іег .ип(і Тга(1іІ,іопеп тії еіпЬего^еп — В.и11і. Нізіог. ВіЬІіо- 

Шек Всі. XIX). 3-60 „ 

СЕОІІ8ТОХ, Уоікзтагсіїеп ипсі Апексіоіеп, іііге \Уап(іегип^еп ипсі Уеі ^уап- 
(ііип^еп, аиз сіет Еп^ІізсЬеп ііЬегзеІгІ ипіі еічуеііегі уоп А. Кгут- 
зку,і и. Іуап Егапко , . . , ... . . • » 

СЕВІVАV8К¥^ ІНІХАНСН, Ліе ВеегЬип^ іт икг. (^е^уо1ш^1еі^8^ес11^: • «^0 я 

ЛВА(іО ИАХОУ М. АЬІіаїкІІип^еп гиг икг. Уоікзкипсіе ипсі Еіііегаїиг^е- 

зсІїісЬіе, 2 Всіє.в-— 

ЛУКЛНІУ М., ДУеіІшасЬІзГезІ; апі КиЬап (зіеііе Еіпо^г. 8аттеЬуегк Всі. 1) 

„ Уоікзапексіоіеп аиз сієш КиЬап^еЬіеіе (ЕШп. 8атте1. Всі. 11) 

„ Уоізк^егисіїіе аиз Апіазз (іег Сгаїепкпшип^ (ЕШп. 8аттеЬу. Всі. У) 

„ Рго^гаїпт 2иг8атш1ип^ (іег Маїегіаііеп йЬег Вііпсіе ипсі Уегзатт- 

1ип§:еп сіег Лог1)и^епіі (Маїег. 2 иґ икг. ЕНіпоІ. Всі. ІП) • ” 


Аби. І. Аби по при мене, аби не в мене! (Наг.) 

8сі1. ударити, трасі^ити. Коли чоловік відсторонює ся від якоїсь справи. 

2. Аби там не знати що! (Спят.) 

Доповн.: то того не зроблю. 

Або—або. 1. Або ГОЙ, або йоГі. (Наг.) 

Себто: або радість, або плач. Пор. коломийку: 

Як я ішов до ДІВЧИНИ, то-м співав, то-м гойкав, 

А як ішов від ДІВЧИНИ, то-м плакав, то-м йойкав. (Наг.) 

2. Або так, або сяк. (Ільк.) 

Зазпачеиє альтернативи в загальній формі. 

3. Або ти, або Я, або дівка моя. (Наг.) 

Війшла в приповідку звичайна поговірка одного чоловіка, що всюди, чи 
треба чи не треба, любив приплутати в розмові свою дочку. 

4. Або то Я ЩО таке? (Наг.) 

В значіню : хибаш я ніщо не значу? 

5. Або ЩО, або куди. (Наг.) 

Характеризує цілковиту непевність у якійсь трудній ситуациї. Виразнїйше 
в старохорв. Ниє га ни куд ни камо. (Гильф. 1754.) 

Абшит. 1. Абшит дістав. (Наг.) 

Нім. АЬзсІїіесІ — відставка від військової служби. Поговірка уживає ся 
і в ширшім значіню: відлучений, відправлений, прогнаний із якогось стано¬ 
вища. Пор. польське Лозіаі а1)82у(1 піетіескі. (Асіаіі). Хіетіес, 6.) 

Абшитований. 1. Він уже від того абіїштований. (Наг.). 

Значить: відставлений, відлучений. Абшитований жовнїр — вислужений. 

Авраам. 1. Не втнеш Аврааме Ісаака! (Зав.) 

Оповідають, що в якійсь церкві була намальована „жертва Авраамова“: Ісаак 
клячить звязаний, Авраам замахнув ся на него мечем, а за його плечима ангел 
ухопив за меч рукою і з його уст виходять слова: „не втпеш“... Нор. Ном. 
5156 і т. д. Та се мотив не наш, а вандрівний, пор \Уап (1 ег, 1,14 (АЬгаІіат 4). 
1. Агі на тя, пропав бис! (Климець.) 

^^йківськс прокляте, на Підгірю вживане часто як пародия на Бойків. 

Адам. 1. А дам як перший раз бву побачив, то встав тай облизав сї, 
^ потім поцїлював тай обіймав сї. (Ден.) 

Подають як зразок проповідї давніх попів, що любили розмальовувати 
біблійні історії льокальним кольоритом і апокріфічпимй, инколи дуже натура¬ 
лістичними деталями. 

Кткоґр. Збірник т. X. 


1 





Аби—Аз 


Ч. 1—24. 


2. Адам з неба надав: як летів, то п—дїв, як упав, то сї вс—в. (Завад.) 

Прозивають і дразнять хлопця, що зве ся і\.да>г. / 

3. Було СЯ не облизувати, Адаме! (Гпїдк.) 

Очевидний натяк па приповідку Адам уживаєть ся жартуючи, коли чоловік 
потерпить через жіночу спокусу. Пор. \Уап(1ег, І, 26, (Асіат 1, 2, 4). 

4. ВІД Адама-бви починає. (Наг.) / 

Коли хто широко балакав про непотрібні і загально звісні річи і захо¬ 
дить дун{е з далека. Пор. АіІаІЬ. Абат, 12; 2а1иг. 262; ІУапбег 1, 27 
(Абат^ 29). 

Адвокат. 1. Адукат готовому дивит си. (Жабє) 

Се б то адвокат дивить ся лише па готові гроші, які дає йому клївпт, 
не дбаючи, чи справа добра, чи пї. 

2. Адукат, то такий пап, що помагає брехати. (Кути) 

Адвокатське ремесло загалом не користуеть ся симпатиею в народі; про 
се сьвідчать такі епітети, як „брехунець^, „лупій“ і т. и. 

3. Наймити адуката. (Жовк.) 

Звичапйий вислов замісь: віддати якусь справу адвокатови. 

4. Найму я сп адуката, він ще й не так потрафит брехати. (Кол.) 

Пор. увагу до Адвокат, 2. 

5. Не оббирай сї менї за адуката! (Наг.) 

Коли хтось попрошений і до того ще незручно бере ся боронити другого. 

6. Тебе хто тут за адуката приставив? (Наг.) 

Коди хто мішає ся не в своє діло, або боронить когось без потреби. 

Адикой; 1. Борухате Адипой: штпри Жиди, єден ґон. (Наг.) 

Початок жидівської молитви: Вогисії аііі Або^поз (Господи помилуй нас), 
повернений у насьміх над Жидами, що чотири йдуть на одного християнина 
і ще просять Божої помочи. Та сама жидівська фраза в иньшім звязку у Бі¬ 
лорусів: Борухатудунаю, кобилки не маю (Пос. 263). Носович поясняє: „гово¬ 
рять вть насміішку дремлющему“ — пояснене якесь несуразне, бож текст 
сам ясний. 

Аз. 1. Аз, буки, віде — В золотї їде. (Коб.) 

Висловлено думку, що наука доводить до панованн. „Аз, буки, віде“ — 
перші букви кирильської азбуки, перший початок науки. До тих букв иньша 
приказка див. Номис, 6066—6068. У старор. „азг да буки‘‘ в значіню вмі- 
лости читаня, а далі загалом у значіню мудрости, в припов. „Аат» да буки 
избавитт, ли отт> муки?^ (Сим. 21) — очевидно подіктованій аскетичним по¬ 
глядом, ворожим СЬВІТОВІЙ мудрости. В ИПЬШІЙ, московській приповідці „Азії, 
буки, в'Ьди страшит что медв'Ьди‘‘ (Сим. 71) висловлений той страх ^>ред 
шкільною наукою, про який згадує вже перша руська лїтопись. Думка про те, 
що наука доводить до богацтва подібно як у нашій приповідці висловлювалась 
'уже старими вгиптяпами, див. Егшапп, Ае^^уріеп ипб ае^урІізсЬез ЬеЬеп 
іш АІІегІЬит 721. 

2. Аз — до комори вляз; букн — набрав міх муки; віде — із комори 
їде. (Івавик.) 

Давні школярі-бурсаки дуже часто змушені бували голодоя до крадіжки 
віктуалів. Мусїло бути якесь оповідане, з якого повстала отся поговірка- 

— 2 — 


Ч. 25- 31. 


школярі в шкоді твердять азбуку, а пошкодований рівночасно виводить свої 
жалі перед учителем. 

Азбука. 1. Бийте, бийте по азбуцї 1 (Наг.) 

Жартобливо, коли хтось замазує сліди свого лихого вчипка. Ся приповідка 
мала повстати ось із якої нагоди. Один богач купив зедїзний плуг, та боячи 
■ ся, щоб йому не вкрали його, велів ковалеви па леміші вибити азбуку. По 
кількох днях сам коваль украв той леміш, щоб зробити з него сокиру. Він 
зараз усадив його в оговь. Тілько що зелїзо розпекло ся і коваль иок.тав 
його па ковало, аж тут іде богач-вдастивець шукаючи своєї згуби. Коваль 
хапає молот і кричить своїм челядникам: „Бийте, бийте по азбуцї!^ щоб за¬ 
терти знак на краденім леміші. 

2. Ііриложп СЯ ДО азбуки, будут повні кишепї і руки. (Коб.) 

Наука доводить до достатку, пор. Аз. 1. 

АЙ -вай. 1. Ай вай, борухай, моє дочки пе рухай! Моє дочки Катеричкп, 
біле лички, чорпе п—ки. (Наг.) 

Ай вай — з німецько-жидівського жарїону: аи \уеь' болить) — зви¬ 
чайний жидівський окрик. Приказки уживають і в иньшях випадках, нрим. 
сими словами насьміваєть ся парубок з дївки, коли вона зачеплена починає 
кричати або лаятись. 

2. АЙ вай мір, богато жовпїр: горівкп пют, грошпй не дают! (Луч.) 

Наріканє якогось Жида-коршмаря. Уживає ся і в загальнїйшім значіню, 
жартливо, прим, коли в хату йде богато гостий. 

Але. 1. Але — ззїдж г— 6 мале! (Наг.) 

Ся поговірка належить до ряду тзв. „мудровань“, яких приміри див. у по¬ 
казнику під словом „мудроваия“. „Вмудрувати кого*‘ значить сказати якесь 
речене, звичайно цинічного характеру, але конечно до риму з остатнім словом, 
на якому перший скінчив свою бесіду. Дуже часто піддає ся несьвідущому таке 
слово, на яке має ся вже готове „мудрованє^, прим „скажи: мотика**. Хто не 
знає, до чого воно йдеть ся, каже: „мотика", — а на се перший зараз додає: 
„Мати ти велика". Інодї ставить ся питане таке, що так чи сяк на него б 
повинна бути відповідь така, що падає ся до „змудрованя", прим. „Чи вму¬ 
друю я тебе?" Чи запитаний відповість: „вмудруєш", чи „не змудруеш" — усе 
одно він почує „до прикладу": „Пса в г— ю поціолюєш“. Розуміеть ся, що ся 
гра дотепу може забавляти тілько дїтей 5—10 літвїх. Я чував такі „мудро- 
ваня" тілько в двох сусїднїх селах Нагуєвичах і Ясепицї Сільпій дрого¬ 
бицького пов. і там записана й моя коллєкцийка. Приклади таких самих 
язикових штучок знаходимо також у Номиса 14144, 14158 —4, 14159—60, 
14163. 

2. Нема нікого без „але“ свого. (Гнїдк.) ...без „а.іе“. (Негр.) ...нічого 
без... (Мінч.) 

Знач, нема нікого без хиби. Пор. Ном. 2447; АбаІЬ. Аіе; 241иг XII, 646; 
^\^ап(іег І, 10 (АЬег 33). 

Альмужна. 1. Яка альмужна, такий і „отченаш‘^. (Наг.) 

Який дар, така подяка. Альмужна, з нїм. Аішозеп, а се з грецького 
И^^оаьгг] — милосерде. Пор. старохорв. За малу задушбину мало и оченаша. 
(Гидьф. 583). V. 


д збу 


— З — 






Амерпка—Андрій сьв. 


Ч* 32-^41. 


Америка. 1. Гамерпка па циганстві стоїт, (Зйараж) 

Таїїнй погляд ЙИСДОВЛНВ однії аиіґрант, що був у Бразилії і кідтам нерпун 
їнебраішш. 

Амінь. 1. Амінь, Духу сьIі^цтий! (НагЛ 

Смии словами, що формально беручи не мають ніякого анаиінн, характери- 
вуєть са еитуадия, коли всі способи випробувані і ніщо не мріке иологги. 
Значить г усьому конець, усе нронадо. Слова виглядають як вирвана фраза 
з якоїсь молитви, В вірші Устияііовича „Пещена дитина’' ся поговірка ушита 
в троха відмшвій формі; 

Розступіїсь земле. Духу сьвяткй амінь ; 

Щезла дитина, як у воді камінь 
2, Та ще ТИ не амінь, (їїаіч) 

Знач, ще не конець, ще не гинеш, Пор. АсІаіЬ, Ашеп і\ 2йиі\Х11,Ш. 

3< Як амІпь у їіацьирі, так ті тото ае кине. (Ннг,) 

„Пацьир'* — із латинського „раїег'' ^ перше слово молитви Раїег позіег, 
нка кінчить сц словом „амінь". ГГриионЦного висловлено неминучість якогось 
наслідка, бо з молитви так само яв із нісіїї, слова но викидають, І хто го¬ 
ворить сю молитву, мусить сказати Й амінь. Пор, АсіаІЬ. Агіїеп 2; Шаийег 
1, 68 (Атеа 2). 

Ангел. 1. Вув би апгеЛу кобп ие роги. (Комар.) 

Роги “ атрибут чорта. Приповідка про людей на вид добрих та чесних, 
а в їруптї зо псованих і підлих, Пор, польське „апіоі г гоьшті“. АйаІЬ. 
Апіоі 2; 24Ьиг. УЛІ, 685. 

V Ангельський. 1. Ангельським гояосом гоиорит. (Стрий) 

Промовляє до серця, лагідно, щиро. 

Андрей. 1. Андрею, пе будьте свинею, коли пас люде величають. (Ідьк.) 
Довгий ряд прикладок прнвнзаиих до шгйпопулярвїйшях у нас і неп хрееіінх 
Ч^див. ноказчвк під „Імена") характеризує те аамнлуванв до складиого, дотею 
ного слова, яийм внзпачає сн наш народ. У тих прикладках декуди видно їдку 
сатиру (як ось зараз у отеШ нерпіій), декуди більше невинішй жарт, та нераз 
не видно нічого крім Паміру — посьмішити веселу компанію ісоштом чийогось 
ІМС 1 Ш. Пор. Номис, 28В7. 

2, Куме Андрею, не будьте свтшю. (Наг.) 

Коротша і загальаїйше уживана форма іюцередньоІ □рнкладкн. Ідсіїт, 
Номне, 2887. 

8. От^іе Андрею, бери кирею, йдп прав нараетас! (Явор.) 

Підхоплено мабуть венавмиспо сказану прикладну якоїсь старосьвітської цо* 
садї, що командувала своїм мужем. В якім заачішо уживаеть ся поговірка 
тепер — не знаю. 

Андрій сьв. 1. Андрію, Андрію, на тобі колонні' сїю! Дай аи Боже 
здати, з ким буду сьлюб брати. (Наг.) 

ГІа еьватого Андрій (д. ЗО падол.) ворожать дівчата між шіьшим також 
сіючи коїшплї і промовляючи отею формулу, Днв Номіїс, 262; Петру- 
шевич, 81; Етцоґр. Збірн. V, 203. Сьв. Лтідрій дав дївчйяї побачити в ночи 
її любчика, дай. Вагіоа, 7. До слова „колопнї" завважу, що се пародньо- 
етимольоТічна форма вам. коноплі, з латинського еиоаЬів, первісно з навило и* 

^ 4 -- 


Ч. 42—64, 


Аіи-аю 


ського кюоьЬи — як бачимо, одна з найстарших культуртшх ростив (діш* 
Ц. ЙИіскеп, Авігаїїиуіііеп. І, 5 ). ^ ^ 

о дпдріїо, ден на тя сію: дай ми Боже знати, з ким тя буду брати. (Мшаїї.-) 

Закінчене мабуть хибне: тя зам. го, то б то лші. Див. М. Зубрї>Цький, 
Пародиїй калепдарь (Матер. до р.-у.^о^^їїОдГГТҐЇ, 51)\С’шна льііу яіуййосіб ирц- 
верожптіі жениха, щоб явив ся у сіії. див. Еп^^еіІер-ЬаІіог'ІЗО. 

Андрух. 1- Аидіїух — болаіі опух! (Крех.) 

Здаеть сд, говорять без наміру проклягн, а так тіл]^ко. як мудроваііе. 

2. Аидру^> ііампуї, налннаи-кишкя, як еуиь тав^уиь ішрогп з мноки. 
(Воробл.) 

Поговірка па якогось Апдруха ненажеру. 

3, ВІйшлй СЯ два Андруїн , 

.„елшіш., (Дрог.) 


иііч^і 


елеіі теміпш, другніК глухий. (Гнїдк.) 


Приоовідка перекладена а польського, що вкаауа невідповідний руській мові 
акцепт остатнього глова ,яГЛ^хий^. Уживає ся, коли два нездари беруть ся 
разом до якогось дїля. Пор, АсіаІЬ. Апсіггеі 3. 


Андрушко, 1. Аидрушку, будеш їв юшку, а я мяеце, бо штв дитина ссе,(Ільк.) 

Говорила якась жіака чоловікову даючи йому їсти гірше, а собі ліпше. 
Пор, Но мис, 12,000.' 

2. Грів Бог Апдрушка і без того кожушки, (Гоїлк.) 

ВиаЧн і без того іів пропаду, як не пропав доси^ ремопстраїців, коли хтось 
дав другому пізіїатії, що робить йому велику ласку. Бар, Но мис, 5289. 

3. З нашого Аидрушка ні іииьисо н'ї юшка, (Наг.) 

Зпйч, він пе здалий иї до чого. 

4. Обійде СЯ Андрушка беа того окрушка. (Ітьк,) 

Відміна орииов. Андрушш 2, зиачівв те саме. Пор Ном, 52ЬУ- 

Анї-анї (Нї-нї). 1. Апї бе, анї яіе не знає. (Ільк.) ..,аиї ме. (Потр.) 
Ні би, иї м«. (Дев.) 

Чи „бе“ значить другу букву .іатиньского абецадла, а „ме" одну з дальших, 
чи може одпо овечий, а Друге козячий голос, нкііх хтось ие вміє розріжнити, 
в усякіт разі поговірка характеризуй труптовиого тупіщю. Див, Ном, 6054. 
Но с. ст, Ш1 поясняв сю саму при нові дку як характеристику крайньої бідностн, 
мовляв, ие має або ве ,!іишив по собі анї вівцї ішї корови. Пор, етарохорв. 
Не умиє аи бу 5 ші му (Гнльф ІУіО), 

2. Аиї дзень, анї кукуріку, (Ільк.) 

Не добудеш із него иїякого словаг ніякого звука; чоловік I 1 Сговір 1 оШ^ або 
гаївсий та сердитий, або глупий. 

3. Аиї мру-круї (Гїіїдк.) Аиї пур«лур! (Наг.) 

Наказ мовчати, бути зовсім тихо. Чи те ^мур-мур" не пішло з латинського 
іпигпшгагЄ| воркотіти? 

4. Аиї наш^ аиї ваш. (Іньк.) Нї.,. иї... (Иетр.) 

Чоловік байдужний, ііеріиіучийі що цїколи не знав, куди пристати. Нньше 
ионснеий до тої самої приповідка вживачої у Білорусів дав Нос. 88і. 

О, Ані наши:іІ 5 ^ійї вашим. (Наг.) 

Всії пе буде корнети з нкоісь річи, бо вона дістала ся в третї руки; 
пор, Нос, ст, В8І, 





V 


С. Апї пари з рота.пе пустив, (Наг.) 

Здач* ш обізвав са анї (Азовом* - - ^ 

7* З ТОГО іШ вари ни пари, (Лімпа), 

Знач, иінвого хісиа, 

8. Най т буде нї тобі ні мІш, (ііаг,) 

Про злого, аавидіощого чоловіва^ що волить зкнщити якусь річ, яіж аби ииь- 
‘ шпй мав користатя з неї 

9. Нї взни МІ, ПІ пае—у тп. (Наг,) 

ЗсіІ. не скаже, Еолп хтось угцїває ся на другого і не витає ся з ним. 

10. Нї відсп НЇ ВІДТИ. (Кол,) 

Говорять про несшдївану появу, про яку не аоати, відки прийшла або якої 
мотиви тяжко зрозуміти, прим, нї відсп пі відти п в скочив на мене, Пор, Н о с. 38'І. 

11. Нї за ШШ, пї перед ппм. (Дучак.) 

Про неробу, що за Еиуі не видно сліду праці, а перед ним не видно ні- 
якої метщ яку б він поклав собі. 

12. Нї за СВОЄ, нї за тото. (Лоя.) 

Знач, за дармо,, без причини, пор, Нос. В8В. 

13. Нї аа-що, нї ігро ща. (Наг,). 

Без причини, прим, побили, поганьбімн, Пор. Нос. 383. 

14 . Нї арід,ло, иї згусло. (Гяїдк.) Нї зрідив, нї згусіге, (Наг,) 

Зсії від того иепї..., се б ТО; се пе змінило мога ноложеїш, не зашкодило, 
але й не помогло. 

15. Нї нам, нї вавг. (Наг.) 

Говорять про щось нсздале, попсоване. Пор. Ном, 3008^ 11 ос. ст. 383. 

16. Нї на ЦІМ, Тії веред павг, (Наг.) 

Коли хтось їсть, а при тім вигляднз лихо, так що апї на иїм^ то б то на 
Його тїлї не видно понрави, ні перед ним не видно тої страви, яку він з’їдає, 

17. Нї се^ вї те. (Ільк,) Нї сьо, иї то. (Лев.) 

Згірдно. в зішчіню; ледащо, безхарактершїй, маловартиЙ чоловік або непо¬ 
трібна річ. Пор, Ном. 6378. 7653. 

18. Нї соб^ нї цабе, (Наг,) 

Себ'То: ні в право, нї в ліво. Соб кличе ся тілько па води; значить „до 
се6є“, себто на ліво, до погонича, який веде правою рукою за воловід „аід- 
ручяош“ вола. Чи ^цабе" (чув я також форми: „цабі“ (відси „цабаиііти"), 
„цоб^** і „цебй“) буде скорачене „від себе", як звичайно толкують^ — пе 
сьмію твердити. Значінз приповідки: з ним пе порадиш, його не ооверпеїн 
нї ь право нї в ЛІВО, бо впертий і непоелунший. 

19* Нї СЯК, ої так. (Іяьк.) 

Значіно двояке: 1) Із двох альтернатив аиї одна пе підходить, пор. нїм. \уес1єг 
50 НОСІЇ зо, і 2) альтернативи нема, а тілько загалом характеривує с« невдачу. 
Пор. Ном. 7657; Стефаннк, Дорога, втор. 39. Пішла мол Настя пї енк нї так. 

20. Нї шд, нї туд, (Іяьк.) Нї сюди, пї туди, (Наг*) Нї суда. цї туда. (Сият,) 
Положєеіє безвихідне, клопіт. Пор. Ном, ЯП5 (Нї в сюд, нї в туд, а все 
прибудь) і 7655; білор. у Нос. ст. 385 і його відміиііе пояснене про иєпО' 
датливий характер, якого годі повернути, або про дівку, яку обминають 
сватачі. 


Ацостоя 


Ч. 70 -- 8 І* 


Нї цюр, нї кап. (Лучак.) 

Говорять про скупого або про бідного, який не то що ве да'їть щедро, але 
не любить або не може дати й дрібки. 

Днна. 1. Аппа — не велика обрадоваава. (Наг.) 

Знач, не велика потіха. „Об радо вапна" взяте зі звісної молитви до Бото- 
родіщї, але вжите як іменник тут і в ипьших приповідках. 

2. Паїніа Аица орґанїста еїла па пса: гатьта, вісьта. (Дрог.) 

Доти 11 ок зложений на якусь дочку ортнїста, первісно по п їльськи. Б Дро* 
гобичи сьпІвали цілий куплет руська-польською мовою; 

Раппа Аппа ог^апізіа^ 

8і1а па р5!а: ЬаГІа-іУІйІа. 

№е то^іа паро^VІеб 2 Іс, 

ІаЬ Іо па р^^іе сіоЬгхє 1 ей(І 2 Іг\ 

Антипко. 1* Аїіпшко в оїм сТдит (Наг.) 

Аіітинко — в зтіачіпю влого духа. Яким способом грецке імя часто 

вживапе як імя хресне від перших віків християнства, зробило ев у нас сино- 
нЬшм злого духа — не зпаїо 

2. Якого Ацтпііка кричиш? (Наг.) 

Кричати кого або чого — еліптичний вислов: кричати домагакічнсь чогось, 
домагати ся, забагати. 

Антін. 1. Антін вер—В сї як кінь. (Наг.) 

Одна з тих прикладок, у яких годі добачити якогось сатиричного наміру, 
а тілько один папір — цосьмішити циііїчпви дотепом, змудрувати, 

Антонї сьв. 1. Лнтонї^ а де мої коїтї? (Наг.) 

СьБятий Аптоиїй Пндваяськїій належить до тзв. 14 сьвятих ромічників 
і Еьажйо єн патроном від загублених або вкрадених річей. Повисша пріло- 
відка пішла з того, що у якогось Жида вкрадено коні Хтось намовив Жида, 
щоб „дав иа мшу" до сьв. Аіітовїя, то копі віднайдуть ся. Ксьондз іш ишу 
взяв, відправив як слід, їі.іє день за днем минав, а коней не було. Тоді Жид 
у неділю пішов сам до иоетела і ставши перед образом сьв. Ацтопїя, голосно 
з докором криЕііув: „АнгоіГЇ, а де мої копї?“ Недалеко стояв справжяїй злодій, 
що припадково звався також Антонї. Думаючи, що Жид знав про його крадіж, 
він перелякав ся, взяв Жида за руку і виводячи його з костела шепнув: „Та 
цить, йіошку, не кричи! Віддам тобі ковї, лиш не кажи нікому, що то я вкрав". 
Таким способом через Ацтопїя Лінд соравді одержав назад свої нонї. Пор. 
АбаІЬ. ЛпІОЕІ 4 (без пояспеня). 

Антошко, 1, Аитошку, ЇДЖ до трошку, не В’ЇГІС ложку! (Вік.) 

Приговорюють, коли хто їсть занадто захлаппо. 

2. Антоіііку, яьпгай на дошку, дІ станеш папську аад.іату, (Цеиїв) 

Таку заядату а аз в вали також „папською готівкою", бо пан за панщпзішних 
часів завше був готов падїдяти пеш де самих тілько АцтошиІв, 

Анцпхрист. 1, Адцнхрист го адіїе. (Наг.) 

Згірдно, сердито замісь: й це знаю. 

Апостол. 1. ї меже дваїїацїтьма апостолами ігайшов сї єдеп ІОда. (Наг*) 

Загальне здачіпв; в більшій кошагіїї все знайде ся якийсь зрадпцк та ве- 
гідііик. Пор. Абаїїі. Іисіа^г 2; ЇУапбег І, ИО (Аройїеі, 2); Бід зі і, 63. 

■ Не вдавай ся з апостолалїй за стів. (Міпч.) ..,за стіл. (Ільк.) 

— 7 — 





Аіітикарь—Арешт 


Ч* 82—97 


Т^гг ^апостолій“ яіПїто через пепорозуїнігїє; властиве зЕїачшв мав праш). 
н>дка» КОЛІЇ замісь апостолів покластп „постоли^: ие лізь з постолами, себто 
в будетіій, лихій одежі за стіл між ііразипіЕових гостей. Зрештою може вжито 
тут „апостолів^ гуморист ичво в апачідю високо поставлепих, шішртіх людей, 
8 авими вбогому простакови не слід рівняти ея. Див. Иои, 28Ж 

Аптикарь. 1. Не з дуриш аитпкдрасерваоероіи, (Вжоз*'^ *.,шїілаба стром. (Колом.) 

Себ-то не вдурдщ зііавцв. Приповідка повстала певно на оспові опонідаин 
про якийсь спєіцшльниЙ випадок, але оповідаве затратилось. Серьасер — 
8сЬеісІе\¥а5йЄґ; віалабастер — алябастер. 

Арап (Гарап). 1. Білдй як Арап; чориий як гусЕ». (Ільк.) 

Іроіучпо. Пор. Нпмис, В528. 

2. Чориіій як Гарап, (Наг.) 

Порівпане з чорним Гаравол прпклада^і ск звнчаГшо до річей, що поввшіі 
бути білими, прим, коли хто довше не ипе ся, то каже: „Ходжу чорний як 
Г/ Або сорочка непрапа „чорна як Г/ 

Арґани, 1. Арґапи ми в вухах грают. {Нлг.) 

Значить: безладний, докучливий крик, верес ї оглушує мене, або: голова 
болить, у голові шумить так іцо нїчого пе чую. 

Ар ЄН д а» Ь Всьо в арелд'ц брехня не в арендї, (Ільк,) 

Знач, брехати вільно скілько хочеш. 

Арешт. 1. Арешти еобов внтпратн, (Ваг.) 

Знач, поневіряти ся в арешті. 

2, А[іешт, ТО ДІМ плачу, (Льв,) 

Говорять сторожі арештаптам, що пробують скорочувати спбі час сьпівом, 

3, Бодай з того арешту не вийшов ніколи 1 (Наг.) 

Кляла жінка чоловіка^ що за крадіж попав у арешт. 

4. В арешті як у клїтаї. (Льв.) 

„Неволя: їсти, Ецти дають, а вийти не відьео“ — говорять арештанти. 

5. До арешту брама широка^ а з арешту фірто вуаевька* (Льв.) 

Се б ТО: дістати ся туди легко, але видобути сй тї>удпо, 

6- До арешту го взьили. (Наг.) ...дали. .. посадили. (Наг.) 

Увязнили, 

7. До арешту мі це засадиш. (Наг*) 

Се б то: ае присилуєш мене те а те зробити, 

8. За ТОГО арешту нема, (Наг.) 

Се діло не іфоти,їаЕопнй, дозволепе. 

9. І В арешті не одна неаипіпі душьи покутує. (Наг.) 

!ІЄ кождий, хто в тюрмі, вже Й винуватий. 

10. Ми тут у арешті мусимо голоі^но кричати до Пана Бога^ щоби иас 
почув. (Дьв.) 

Таїї говорили Зі1иди-арептта:іти сторожаїї, коли тІ забороняли ім па судний 
день падч'О при зливо молити сн, 

11. На арешт го засудилл. (Наг.) 

Засудили сидіти в арешті. 


— 8 


Ч. 98-113. 


^Iр 0 Ш' г— Афтапас _ 

Хто в арешті, той злодій* (Льв.) 

Звичайний погляд буцїи то паскрівь леґальпих людей^ над яким іроцїзуїоть 
ареттавти. 

іЗ, Що па мнї арешт не вкент. (Цен.) 

Ще мепї ц'іщо страшне не грозить, примусу нема. 

Арештант. 1, Над бідним арештантом кождиіі сї збиткує. (Наг.) 

Себ то Еожднй із тйх^ що їївють над вии догляд і па яких він не може 
и'ІЕО^їу жалуватись. 

Аріднин. 1. Арідпцк ГО знає. (Довгоп.) 

Арідкйк у Гуцулів у знач, злого духа, те саме, що у воронїжських Вели¬ 
корусів Арйд або Арйди^ див. Дик. 173. 

Аркан. 1. Аби-сте внї аркаибя тьигли, то не піду* (Наг.) 

Аркан в зпачіпю шпура, пор. старом. „Арканті іш таракат>; кошт» зу- 
бов-ь ігЬгь, а шею Фсї-ь"* (Сим, 70). 

2 , Аркана тадцюватя. (Снят.) 

Аркан — танець, улюблений на Покутю і па Буковинї. 

3, Арканом би го звідти це витьиг. (Наг*) 

Коли хто десь засидів ся. прим, у коршиї і не хоче вертати до дону. 

4, На аркані го не вдержиш. (Наг,) 

Жалувала сн мати, що сип парубок ке вочуя дома, а бігав за дівчатами, 

АртиіУї, 1 , ВІдважлий Артпм іде еьміяо гей в дим, (Комар.) 

Не звати на певно, чи се загальна характеристика відважного чоловіка, чи 
ірошчке мудроваае. 

Аршак. 1 * Аршакбм ідут. (Войн.) 

З польського „оґзгак'* — купа, товариство, громада^ почт. Лінде виводить 
ее слово в мад. огзга^ — край (ЛІ, 582], та мабуть безпідставно, 

Аршинкик, 1 . Якого ти аршйинпку дам? (Наг,) 

Слово „аршвішня“ по правилу людової етимольоїії утворене а арсеяіку па 
ввір аршина. Арсенік — трутизна звісна й простому вародови. Поговірка 
вживаєть ся в сердитім, згірдпім зпачінго; що тобі дам їсти? 

Атаман* 1, Атамаиом турма кріпка, (Гнїдк.) 

Знач, навіть купа овець робить ся силою, коли в пій єсть порядок і провід, 
Турма — отара овець. 

Два атамапи, а бден підданий, (Наг.) 

Говорить ся, коди де більше людей бере ся до роаказуваня, вїж до вико- 
паня розказів. Пор, далі дід сл. Пап, а надто ІУапіієг, і, 124 (АгЬеІІег 9). 

Атлас, 1 * Купив пан атяас, та все з пас. (Дуч,) 

Пап з мужиків богатїе і роскошуе. Пор. білор. юГето, мужик, атласі” „Ат 
пас, папочек, ат нас І” (Нос. 282), де очеаидпо вся сіль в тім, що шужиковн 
я слові „атлас” причувая ся зрозуміле для него „ат нас'*. Пор. дальшу від 
сеі формою польську припов. АсІаІЬ. Сіііор, 88. 

УШ. К Ауш, яетріб би тї еп]йрпв4 (Наг*^ 

Окрак^ якам іфогонюіоть курей і прокляте, щоб їх поїв яструб. 

Фтаиас, 1 , Афтанас батько паш. (Бар.) 

Якийсь відривок, чи не варіявт поговірки уиіщепоі далі під „Отче паш” ? 

еоірацк Т. X. 2 








Ддїба— Баба 


Ч. 114—124. 


Ацїба. 1. Лцїба від хліба! Засі.и від Іваовкі (Явор.) 

Окриком або „цїба* прогоіішшть пеа, Со слово мб* споріднене а чеська>і 

биЬа (пес). Поговірки вживають, кола хтось виявлне ан надто великі орете не ні. 

2. Ацїба, аасьпі (Наг.) 

Виглядає їїн скорочено попереднього, Звачіне таке саме. „Засьи % також „аасє“ 

) „аась^, ів польського „ка — їш^д себе. 

3. Ацїба, кожух І (Наг.) ...кожушіїиіі ! (Голоб.) 

Насьиіж, коли хто оерелякае ся пса і кричить. Поговірка взята з оповів 
даня про Жида, що прийшовши до господаря і заставши його на подеірю по- 
перед усего запитав його: „А ци дома ваш пес?“ Господарь відповіа, що пса 
нема, “ А щощ то опде ка приспі? — Та то кожух. “ Жид убезпечив ся^ 
та коли пес кинув са на него, вій почав кричати: — Анїба, кожух! (Пор. 
Етп, 36, УГ, 493). 

Б. 

Баба. 1. Або я баба, аба мііії хто розказував? (Солех.) 

Значить, бабі можва розказупатщ а ну жовн иї, 

2. Баба, а десїтьои рада. (Кольб.) 

Хоч стара, але любить забавити си. Пор, словацьке; 'Іака (яка віата ЬаЬп, 
каїІ іа Ьойка, (о іе тасіа (2а(иі'. VII, 279). 

3. Баба а чорт, то собі рідпя (Ільк.) ...рІдиі. (їіетр.) ...рівні. (Залїсб.) 

Згірдвий, иепависпиЙ погляд а а жінку як иа еиарнд злого духа значно 
старший ВІД християнського аскетизму, але вим розвинений у всіх консеквеа* 
циях, уведений навіть у канонічне право, В Балабановізі Требнику в р. 1600 
читаємо: „ибо діавол-ь сь женами брань творитті киихомь н святндгь**. Те 
саме і незначні вар, див* Но мис 9073; Чуб. і, у Чехів: ВаЬа а йеіі 
г Іаїшя річЬигепеІіуа (Сеіак* 309); йор. \Уапсіег V, 385 (\УеіЬ, 151); 
у Поляків: ВаЬа ]ак (1^аЬе! (АіІаІЬ, ВаЬа 121), 

4. Баба Богу се молила, а горівку любшіа, (Короп.) 

Див. Етя. 36* Уір ч. 136. Загальне значіїш: і фарисеї молять ся; молитва не 
чинить іще моральним чоловіком, 

5 . Баба впповата, що дівка черевата, (Мінч, Ільк. Иетр.) 

Очевидно іронія, мовляв: баба в тому винна^ хоч того й не зробила. Те 
саме Ном. 4Ш1. 

С. Баба я воза» копяк яекше, (Ільк.) „.кобилі,,, (Лев.) ,.,коньоі,„ (Пбтр.) 

Коли хтось поз буде ся зайвого помічника, тягару; завади. Пор, АЦаїЬ. 
ВаЬа 12; ІУапчІег 166 0¥оіЬ 8), і старомоск. Сим. 1216 і^Кума шла 
ЕІІШО, лехче*“ 

7, Баба з воаа, лекше кілкам, (Лев,) ,„на колеса, (Наг.) 

„Кілкам" — польопїам, від *,к61Ьо“^ колесо; приповідка записана Левяцьким 
мабуть у Склї, або в Перемишлі, Значіне те саме, що й попередньої. 

Но мис 5505 вар, б; АеІаІЬ. ВаЬа 12; 2й1иґ. ХНІ, 2І6 (возоеш лекше); 
білор. Баба с кальос, кальосам легчи (Нос. 258)* 

З, Баба а пекла радож, (Ільк.) 

Сєб-то лиха, люта* Те саме (з Гльк,) у Ноииса 2іВ; Коп. 4: Баба теплілі 
родом з самого пекла; Л8а1Ь. ВаЬа 80; Ов та ЬаЬ^ г ріеШ го9еш. Еразї^ 

— Ш — 


Ч. 125—134, 




10 . 

їй 



12 , 


18 , 


14 , 

15 , 
10 , 
17 , 

їв. 


виводять початок сеї і подібних п]>иповідок у ріжаих народів від єресі Севе- 
рівнів і Архонтиііів^ пкі вчили, що жііша ^ твір Сатан щ а хто женить ся, 
вступає до чорта в службу (Е* Ко ї* 263)* 

Ііабії з печі, чорт па піч. (Дар.) 

Знач і п Є може бути двояке. Або: баба така лиха, що й чорт разом 8 нею ме 
може вдержати ся на печи, абож: поки була баба на печи^ то там було тихо 
і снокШно, а як адїзла, то діти почали битіі ся та галасувати, мов би чорт 
ускочив між них. 

Баба в чортом, як пес з хортом. (Гпїдк.) 

Себ-то: однакові, близькі свояки. 

Баба кага.та: „Перобула-м січень і мічень, а па марець виставлю 
палець. “ Тай у аартї замерзла. (Бібрка) 

Коли хтось легковажить собі трудности якогось діла* Вислов. „сїчеііь-мІчеиь" 
палезшть до те в* паристих римованих слів, Із яких одно має самостійне зна¬ 
чиш, а друге доком ноноване до пего не має значінн, а тілько надає головпому 
певний відтінок, нрим, шуря-буря, шасть-прасть, кренту-певопту, гала-драла 
(Гала = Аллах) і т, д* Пор. Мирза Джафарті, Обт, искусствеипомч» обра¬ 
ні; 'вованіи парнихч» словтї {Кеігтубгіег;*^ поміщ, в дЮбплейньїй Сборнигь в-ь 
честь Бе. 0. Миліера“, Иоскаа, 1900* стор. 310—813* 

Баба си нагадала, коли зїлє па голову клала. (Гпїдк.) 

Одші Із чнслеипих догшіків на бажанє старших жІпок доказувати себе молод¬ 
шими. Квітчати голову — прівілеїія молодих дівчат* 

Баба чорта 8ве.іа. (Мшан.) 

Про ,, бабський** розум приповідки говорять не так згірдпо, як про иньші при¬ 
кмет н старих жінок. Зрештою нагода, при якій ужито сего афоризму (Етд* З б* 
У1, ЗОЙ), но стІлько показує у баби розум, скілько у чорта дурпоту. Та нсеж 
намір приповідки — схарактеризувати здібність баби до злого, ІІор. Ком. 9 
(Баба Й чорта переможе) і Ь і Ь 1, ст, 44: ВаЬа ]е5Ь ігікгаї Ьогзі лей сегі. 

Баба як бє чоловіка, то кп знає коли годі, (Пужн.) 

Див. Ети. 36. VI, 48, Жіноча лютість не знає міри. Се вже висловив Нївепаль 
пишучи: 8ІС соПі^е, с[ио(1 УІпЯісіа пешо ша^із ^ашЗеІ, гщапі Геїніпа — знай, 
що віхто більше пе тішить ся пімстою, як жінка (Е, По І* 258). 

Баба як гармата, (Наг.) 

Себ-то зажив ні, сильна. 

Баба як тур. (Іжьк,) 

Себ-то висока, росла, кремезна. 

Баба як фаса, (Дрог,) 

,*Фаса** 8 цім* Еа&&, бочка; знач : огрядяа, груба. 

Бабп читают, як коло божого гробу. (Кояом*) 

„Читати'* тут у зпачіпю: монотошіо і жалібно рецитувати, голосити. У лади у - 
шт „божих гробів** у велику іштницто но церквах і костелах належить у нас 
но містах до традидийпих звичаїв і у латинян і в унїятів* Такни „бояшй 
гріб'* _ СНЙЦИЙЛЬНО па ту ї;їль зроблена рухома капличка декорує ся 
в вутрі їік найбогатшє, там складає ся плащеішця, а обік ставить ся сторожа, 
єка від пйтнпцї мусить стонти (розуміеть ся, чергуючись) аж до педШ, Перед 
там божим гробом читаєть ся й сьдіваєть ся уставом приписані відправп. 

- 11 - 




Баба 


ч. 136-и в 


19. Бабі пе вірь, баба [[іяльвір. (Гиїдк.) 

і^Шильвір* 8 ПОЛЬСЬКОГО „іїга1Ьіегг“, пор. нїн. йа1Ьа<]ег — ошуканєць^ шар, 
латаїь У Словаків: Не уеГ свгіи апі з(:аіе ЬаЬб УП, 157); пор. 

\Уапс1ег 11, 182 (СІаиЬеп Іі). Упіашепа давке, пор. грецьке Гтшіхї яїат^щ 
^іг] £1г (шінці не вІрц хоч і Елре), основане па оповідапю, що во. 

перша мачуха ще й у гробі вбила свого пасерба, що толи в ся на П могплї 
і зшб від намогильного стовпа, який упав на нього, див, Е. В. о І» 252; пор, 
Зітг, 11.342, 43. 

20. „Бабо, сии ти а дуба впав." — „Коби в добру годину!“ (Гш'дк.) 

Насьміх над бабською добродушністю, а може й пад вірою в добрі і вді години. 

21 . Вилїала баба на граба, а дїд на ялицю, тай стріїкв бабі в г - цю. (Наг.) 

Старші, якам уже відхотіло ся слухати байок, переривають ипколя сеіо поіовір- 
.коїо оповідача, коли сей зачне традицийною фразою; „Був собі дїд тай баба". 

22* Гоца-кеца коло пеца, треба бабі скнчкп, (Наг*) 

Коди баба пускає ся тавдювати, тай загалом коли хтось бере ся до діла не 
відповідпого його літам або Його станови. Що до паристо рииовавих слів 
года-кеца див, увагу до Баба 11. 

23, Дай нам 'Боже добрий час, би ся баби ґзпли: то по штирц то по 
иять на купі лежьплн. (Кобил,) 

Коломийковий склад вовазує, що се властиво сьніеавка — насьміх над бабами, 
що поривають ся битись ніж собою, їзити ся, досл. бігати (відси Гедз), гратись. 

24> Добра баба до поради. (Дрог.) 

Жіноча ремоястрация супроти чо.їовічого: йди геть, що ти мені поможеш І 
Зовсім иньше зііачіне має споріднена з ссю нрішовідка у Поляків (ЛбаІЬ. 
ВаЬа 93); Ро габ^ ЬаЬу, а рггег пії^ йо сгагЬа, себ-то; хиба чорт може 
дати гіршу раду, як баба. Пор. нїяецьаі, чеські, датські і т. н. нриповідкіц 
Шашіег 1,1Ш, Егаиепгаїїї, а також З і шг. 11.254: їп Ьбзеп ШЦІїеп М 
ІУеіЬ без Маппез МавпІп. 

25. До єдїїої баби дееьить чортів не хон^нть еї, (Комар.) 

Себ-то: не дадуть їй ради, Мусїла баба добре заімпонувати розумом чи хи¬ 
трістю тому, хто зложив сю приповідку, 

26. Дочекаїа СЯ баба гречаної паски. (Луч.) 

Коли хтось ждав добра^ а дождав ся ще більшого лиха. Паска традицийно 
мусить бути пшенична, 

27 За ТО баба вінувала, що дівка черево шала, (Луч,) 

Гумористичний погляд на віно як на премію за те, що нарубок узяв дївку н® 
зовсім нетвкану. Такий погляд побачимо ще й далі, див. „Дівка^. 

28. Захотіла стара баба молодою бути, (Наг,) 

Се перший рядок коломийки, але вживає ся також як приповідка, в звачішо 
докору або пасьиіху. 

29* З бабон би і біда кінця не урвала. (Мшаа.) 

^ „Біда" в зііачІню чорта; „кінця урвати" — дійти до ладу. Див. Етм* 36. V^л 
296, У Поляків яросгїйше: ^ ЬаЬ^ сгагі пІе рогабгі (ЛбаІЬ. ВаЬа 37). 

ЗО. З бабою І ДІДЬКО справу пріграв. (Ільк.) 

Оповідавя про тс, як чорт на спілку з бабою раз сіяв мак, а раз садив моркоп 
і оба рази був обдурений, див. Етн. Збір. VI, 206. Та сама прип. у Н ом* 

_ 12 ^ 


Ч, 147-^159* 


ЗЬ 

32. 

33. 


. 9 (З бабою і чорт іш виграє) і беїак. 809 З ЬаЬои І согі зоиб 

І * ] До оповіданн про чорта обдуреного при сівбі і абираню, див. пара- 
лєлї Огііїітп, МуіЬоІо^іе II, 981; Р. БіеЬгесЬі, Оегшапіа, ХХУТ, Г2Я. 

і чорт не годен вийти на копець. (Мшни.) 

ЗиНти на коаедь — дійти до згоди, поставпти па своїм. Див* Етн. Збір, VI, 206, 
З бабою НІКОЛИ не трафиш до кінця* (Луч.) 

Трафятп до кішін — дійти до ладу, полагодити дїяо па обопільне вдоколеііє. 

З чиш бабя на торг, з тим і з торгу. (Луч.) У_, 

Може мати двояке значінє. Або се баба бідна, ищ йшла на торг без пїч^ї^ 
і вертає так само ; абож вона ходила на торг із таким товаром, якого від 
продажі не поменшало. 

‘Ц Клади лнбу на бабу^ а баба каже: „фажабу 1 “ (Наг.) 

Старша жінка рада, коли П хто зачепить як колоду. Отся приповідка — ско¬ 
рочена форма жартливої піеепьки; 

Я на бабу кладу лабу, 

Баба каже: „Хвала Богуі" 

Я на бабу кладу другу, 

Баба родит зелепугу. (Наг.) 

За. Колисала баба дїда від поранку до обіда, (Наг.) 

Властиво початок жартливої дитячої піоєнькв; як приказка вшивай сн до ви- 
сьміяпя непотрібпої, безцільної роботи. Те саме по польськи А(1аіь* БаЬа 61, 
без пояс пеня, і *61. 

36 * Красна баба без елваба. (Гнїлк.) 

Бїовкова сукня не додасть їй краси. 

37 . Кукуріку! баба в ріну, а діл в каши бабу страшит. (Дрог,) 

Дитяча приказочка; якогось глубшого зпачіпн я не міг допитати ся. Дуже по¬ 
дібне у Білорусія: КукурТку, баба в-ь рйпу^ а дз-Ьдії за ею ет> кочергою 
(Пос. Ш5) — по думці Носоаича „шуточнан ноговорка при міінія п-ьтуха". 

38. Ладна баба без єдваба, (Мідч, Иетр.) 

Пор, висше ч, 86. Ладний в вначіїїю гарний. 

39 . Локяа баба хлїба, чекаючи на дї.іа. (Креі.) 

Локла, пор. польське Іакпас. Подібно в старор : Ждала баба <їб'Ьда, да ііс 
б'йгалц Д'Вда, див. Сии. 888. 

40. Лун дуя бабу в пуп. (Вікно) 

Бьаіють ся з такого, що без причини впадай в злість і кидав ся бити не роз¬ 
бираючи, кого й куди. 

Маєш бабо редути 1 (Дрог*) 

І^едути —. масні івий баль. Оііовідапя, яке далі» очевидпп почин тій иришшідцї, 
йро нещасні пригоди баби на масковім балі, я не чув. Приітвідка, первісно 
‘^'^'Дьська, вживав ся, коли кому несподівано трафить ся якась при ярість або 
®®решк<іда. АбаІЬ, ВаЬа 68: ІУІавг ЬаЬо ге<1иІ^! “ також не пояснено. 

баба Васняьи, Василь дуріїнй як теяьн. (Наг.) 

лЬябиіі син“, ееп-то хлопець вихований без батьківською» проводу, не має 
V нашого карода доброї слави і стрічає ся з частияи насьиіхами в роді отсет<ї, 
баба сина таГі му нортки кшила: на ііередї тїсно, а на задї 
(Наг,) 

ся, коли хтось робить пе до ладу, не вміюче гаразд, 

-- 18 


41 


42, 


4Н 





Ч. 171- 181. 


Баба 


Ч. 160—170, 


44* Нагадала собі бабка, як дівкою була. (Тльк.) 

Коли хтось споминає давно минуле та ще й ща,іув за пии. Пор. Л сІа ІЬ. ВаЬа ^^71 

45* На ДВОЄ баба ворожила: або вмрЄз або буде жила* (Іаьк*), ^кааала, (Наг.) 

Насьіїіх пад бабською ворожбою, Б дальшім раді пасьміх над кождіш, хти і]^ 
хоче, чи це в>ііе вислпвити своєї думки ясно і рІигучо, але говорить дьо, 
значно. Те саме днв* По мис 5616; ЛсІаІЬ* Ва Ьа 7^І (наведеію також руський 
текст 13 А. Всіїпеіііег, Епеукіоресіуа йо к^а^ 0211 аїVз^\Vа ОаІісуі II, 5)^ 
2йіиг, XIV, 177 (друга половина: або буде дощ. або слота); Я ос. З&Я 

46* Най буде бабі алескано* (Ільи) 

Коли хто упираґ^ ея при своїй думцї. На який специдльїшй факт натякає при*) 
повідка, не вмію сказати. 

47* Най нОу чия баба буде війтом? (Кольб*) 

Насьміх, коли хтось ікітїшае себе марною наді з ю. У її ом* 4даі їролїчнаі 
Буде баба війтом І У Чехів (ЬіЬІ* 4І!): К<1е ^е ко 2 ЄІ гаЬга<1пікет, зіага ЬаЬа 
ротепікеш, Іаш Ьу Ьуі ссіі зкіііеЬпікет — висловлено в иііьнціі комбінаїшіі 
думку про нездатність баби до проводу в мужському дїлї, 

48* Не знати, чи будут наші бабуня в небі* (Збар*) 

Коли хтось подав сумнівну річ за певну* 


49 


50 


і} і 


58, 


59. 


Не іала баба 

в ввік, (ІЛВК*) 


клопоту^ купила еи порося; баба в крик, иорогяі 


порося* (ІІетр*) *,*таи порося сн купила. (Лев*) 

Коли хтось самохіть иаіштнв собі клопіт* Варіанти див. По мис, 1056; 
Л^ІаіЬ. ВаЬа 80; Нос, ВбО; те саме в старохорв. Не имала баба б Пса, тер-ь] 
купила іірасе, іГил ьф. 15І8), 

50. Не поможе бабі кадило, коли бабу сказпло* (Городеи.) ***як бабу.*. (Заиїс^)] 

Злої вдачі не наїїравипї лагідднмп снособамв. Те саме И о м* 5667, 

51. Не пхай бабі палця в рот. (Дар.) 

Значить : не вірь бабі, непачеб-то: хоч беззуба, а все таки може вкусити* ІІр<і 
жіночий звичай кусати в сварці бу,^ вже латинська приповідка, див, Е* 

624: гаоїчіез Іапчпат тиііегез* 

52. Не сїло, пе пало: дай бабо еаіо. (Лев. ІІетр.) Нї ... пї... подай бабо; оі 
па піч... (Зазул.) 

Знач*: без причини, де приготований бери ся щось робити. Сїсти і вдаст) 
в такім сшїлучепю, значить прилетїти, прибути, іюр, весільну пісню: 

Ой ізленули два япгєлопьеи з неба, 

Ой еїли-впали у Йвасенька па оборі. 

Те саме в польськім: N1 ьіаЛо, пі раїіїо, (іа) ЬаЬозасїІої (АйаП),, ВаЬа б4і 

53. Ніщо бабі ДО єдвабі* (Іяьк* ІІетр*) 

Сєб'то не поможуть їй дорогі строї. ІТор* ВИСПІЄ ч. 36, 38, 

54. Носнт СЯ, ЯК баба з тодором, (МІич.) *.*з тйжборьом (Лої,) 
ступов* (Наг*) 

Утворено мабуть по апальоШ: носить ся, як дурень зо стуїшт, нриповідкі 
исновашй па звіснім оіювідапіо про дурня, що одержавши іш'батькони ступУЬ 
не ХОТІВ ррзстати ся З нею і ночуючи в лїсї па дереві витяг і її туди, ігор. V 

Збіри. УІІІ, ч. 34, 35. 6 також оповідане про дурну бабу, що витигши двері ПЧ V 
дерево пустила їх відси па розбійників, див. дамську казку у МОІІег, Еоікеї і 

14 — 


о І 

л 

[ 64,^- 

11 

пА 1 ^' 




наь'Щ італїяііську і ішіииі вказат в КгИіІег, КЬіпеге ВсЬгіЙеп 1 , 71, 337 , 341* 
Слова „тижоїр** у ІКелех* нема; воно зпачитьг стуїшрь, ступериак, товкач 
від стунн. 

Поїхала баба в ліс без підтоки, без колїе; як запзила в сухий пень, 
ТО стояла дїлии допь* (Наг*) 

Коли хто бере ся до роботи, не маючи до неї нї сили, вї вправи. їхати в лїс 
ш> дрова — діло мужчшіеьке, а пе жіноцьке. Підтока (у Желех* її, 651 
хибно підтоки, ріиг* Іапі,) ^ лівиеречвий дрючок у возї, що з обох боків 
кінчить ся осями, отїке: передня і задня підтока* 

Потрібне, ЯК бабі лихо. (Дар.) 

Про зовеш непотрібне; бабі вже досить того лпха, що стара. 

Роди бабо дитину, а баба ялова. (Дар*) 

Коли хтось приходить до другого а дикою, иеоправданою протепзиею. 

Роди бабо дїтииуі — Чекай пане годину. (Бжоз.) 

Папській самоволі годї спротивити ся навіть у таких річах, що пемождвві 
в природи* Але иа такий розказ в один спосіб — проволокти його виконане* 

Роди бабо, коли бабі з літ вийшло* (Тереб*) „*а бабі сто літ, (Наг.) 
Те саме в польськім: АбаІЬ. ВаЬа 110. Войцїцкий (Рггуй. ПІ, 181) а за ним 
і Вурцбах {РоГп* ЗргісЬіу, 55) прніїладзлн сю ириновідву до снещшльного ви¬ 
пад ка* женячіш ново вибраного короля Степана Баторія з Анною Ягайлонкою, 
тсідї вже ЗВІ 1 Ш аО-літньоіо. ІІо шлюбі панн бажали королевій мати мужсського 
нптомка, та деикі нпшком кшілн собі з тйх бажань, що^ мовляв, куди вже такій 
старій бабі родити дитину ! Та се пояснене мало правдоподібне, бо вже в ХУІЇ в* 
знаходимо в Дубровнику хорв. іірипов* Роди баба дЬте, откуд^ь ти оча СТОб 
_ (Ги,іьф* 2456). 

„Сер бабо па етул!“ — „Стидаю ся, иаие.“ (Комар,) 

Оповідають, що до бабн-Руеніши прийшли на постій воакн, правдонодібдо ще 
но.їьсїііїі (на се вказує польська перша фраза) і ве;і'аи їй дати собі сира, а вічіа 
зрозумівши їх не так аборопяла ся поганити собі стіл, поки вкінці уступаючи 
погрозам не згодила сн — на ще більше обурене голодних вояків* Оповідапе 
я чув у Наг, 

Стара баба розуму пе кала: голова боліла* с—ку завивала. (Комар*) 

Насьміх, коли хтось уживає способів зовсім невідповідних до задуманої мети. 

Стара баба с—ла, травп ся тримала; трава ся урвала, баба в г—о 
впала. (Комар) 

ІГасьміх пад бабою, без загальиїйшого значіпя. 

Сторгувала баба бич, та не дала могорич* (Явор*) ^ 

Могорич ІШТЬ тілько при явімось значнїйшім торзі, шли купують КОПІ, ІЮЛЩ 
то-що. Якась бідна баба, купивши для свого чоловіка батіг, ііеренраіііала про¬ 
давця, що не ставить могоричу, і відси пішла приказка* коли хтось у дрібних 
справах поводить ся так, як коли б ходило о великі* 

Так виїжджає, як баба во ступою. (Луяак.) 

Коди хтось вирве ся („виїде’“) з ниии недоладним словом. Натяк на дурну 
бабу і її пригоду зо ступою* див* Баба ч* 54. 

Тир, тир, тир, дай бабо енр! (Дар.) 

Коли хто у-одно, вперто торочить якесь пеоправдапе жадаїш* „Тир-твр-тир*^ — 

— 15 - 









г 


Баба 


Ч. 182-1 95 


опоиатоїсоетичве з]иальоЕа[і€^ як якісь паїїасішкя, може в<шки-поотояльцї 'Гер* 
мосять дверми, дометаючи ся їди, 

ОС* То баба з вухаип* (Наїч) 

Здявть са, що первісно було „з вусанп“, сєО-то баба з мутссьяии характере 
по аольськії „Негоіі ЬаЬа“, ііор* Лі.1аіЬ, НегасІ* 

07, То баба сім мнль з за пекла, (Кал*) 

Зпач, люта, сварлива і напаслива. Пор* висшс Баба 8, і Л<Іа1Ь. ВаЬа 125. 

^8* То стара баба, ве чоловік. (Наг,) 

Мужчина вважай се лайкою, коли його назвати бабою; з тни проавягцси внжй 
ся розуніпй про брак сильної волї, рішучости, відваги. 

Сі>. То така йаба, що десятьом рада. (Печей.) 

Пор. ВИСПІЄ Баба, 1* 

70. То така баба, що п дїдька пе треба* (Наґ*) 

Себ-то: зла, хятра, підступна. Пор. виспіє Баба 8* Дии, також \Уап(1еі% V, 318 
(\УеіЬ, и); беїак* 309; пор. пїм. Шг еіп ЬГікєй \УеіІі Паї, Ьгаисіїї кетосц! 
'Геиіеі (Вітг* 11*330 а). 

71. Три бабі, три жабі, тай буде ярмарок. (Збар.) 

Баби говірливі, крикливі. Дуже близькі вар. див. Ним 90вЗ—8В| Оеіак. Збо;, 
Шанбег V, Ш (№еіЬ 12); Зітг. 11.308; ^іеЬгес11^ у ЛаІігЬисІї ГОг го- 
тапізеїіе ипб ев^іізсіїе ЬіНегаІиг IV, 120; Двд ь. 1,438,3; АОаІЬ,, ВаЬа 4о; 
середпьовїкові приповідки див. ВеЬ. 109 і 464, йор. латинський двостпхг 
Иапае І:ге&, еі апиз Іоііїіеш, Ігеа іпзпрег аисае 
Роззипі цптепзит уосе герієге Іогиш. 

72. У баби довгий волос, а короткий розум, (Наг.) 

Дуже давня і загально розповсюджена обссрвацви, див, Ном, 9051, БгізскЬ. 
Рг. 8рг, І, 378, ч* 3999; \Уаіі(1ег V. 130 (\УеіЬ (і); староруська „Волоси 
долги, даумт» коротокі>“ (Сим* 415) і „У бабьі.**^^ (таліже 2361); Віпіг. ІІ.Я59; 
купу старошмецьаих приказок па сю тему наводять 2іп^ег1е, стор* 35 і Су* 
ріпїар до ВеЬ. ч. Ш (стор. 5? і 304-306); Даль, Г, 437; Нос, 4І6; ту¬ 
рецька Озт. Врг* 327* 

73* У бабїї ЛИШ єдво добре купати. (Гдїдк.) 

Очевидно слово „баба*^ має тут пшрше зпачіне^^ жінка загалом. 

74, У бабїї чориі жаби, (Наг*) 

Бо ходить боса по болотіі. 

75 * У бабїї язик, як у чорта хвіст довгий. (Корч.) 

Знач, сварлива, обмівна. Троха подібне вслинор. Волось долоп>, а язьїігь 
ддинп'Вй (Даль. ї, 488). 

7 Сі, Уздріла баба жуда, а ие виднт дуба. (Коїьб*) 

Бачать мале, а пе бачить великого* 

77 . Хто яерший раз до міста приходит, мусят стару бабу цюлюватіі. (Наг, 1 

Так говорять дїтдмз що напирають ся їхати аі старяіимя до міста. 

78. „Ци віддавала бя-с ся, бабо?“ — „Ба, а хтож мене, яаиочку, зоаі.ме?'' 
(Шкво) 

Не скаже баба; нї, а тілько: а хтож мене візьме. Охота була б у неї. 

79 . НІтурк бабу в яйі;ЇІ (Дрог,) 

Коли хтось починаючи роботу зараз іа самого початку зробить щось не до ладу 

]б — 


196—205. 


Ваба^^Бабив - 

Ще баба дївков була, як сї тото стало. (Наг.) 

Знач, дуже давно, нора вже про се Й забути, нподї навіть: се якась байка, 
того ніхто не затямив. 

0 І, Що бабі, то ц громаді. (Завул.) 

Не все воно так, радше вав паки, див. Громада* Так як тут, див, А ^ а 1 ]:>. 
БаЬа 38: Со ЬаЬсє, іо і ^готайсе, 

52* єдвабі? (Луч*) 

Не потрібно старому строїв, пор. висше Баба ч, 36, 38; майже так само 
у Поляків, див, Айаіі). ВаЬа 35, 

88 * Щ® волйш, бабонько; ця ласку божу, ца ивску круп? (Наг*) | 

Такий питаиєм відповів один парубок друїчіму, коли той запитав Його: ци 
волиш у літі хорувати, ци в креміналї сїдіти? Приповідка взята зі звісної і 
дитячої казки про діда і бабу, що по бобі вилізли до неба і там пан Віг по 
бабиному вибору дав їм миску круп, через які потому дід убив бабу* 

84. Як бв баба вуса мала, то бя була дїдоя. (Цев.) І 

Гумористична відповідь па чиїсь сьмілі принущ^яя та паоправдакі падії, пор, 
вірменське: Коли б моя бабудя була мала бороду, -го була би моїм дідусем 
(\71І5і. Ш). 

85, Як би сім баб до пего дромовпяо* (Ільк*) 

В тій формі приповідка пе ясна, Маб, повиипо бути; Яз би сім баб йому при« 
иовидо, апальоїічно до Ном. 4462: „Як би сїм баб пошептало*“ Сім баб узято 
в звяаку з традициЙНЕШ числом „сім пеиочей^ чи апокріфічних „сім трн- 
С8виць“^ пор. Ном, 421; Ефим. Мре. Закл, ч. 33, .86 {77 трясовиць), ч. бІІ 
(сїм колодаць); М, СоколовМатеріальї я замітки 1—V, 

80* Як сьвіт сьвітом, не була й де буде баба війтом. (Тереб.) ^ 

Коли хтось покладав яадїю на жіночий розум або па жіночий розказ. Та сама 
думка див* Нон. 5481; оріпнальне мотивовапе дав. Етяоїр, Збірп* УІ, ч. ЇЗЗ. 

У Греків була приповідка: ГVVоиx^ 4ї4йіог*ї' і) сру<ґід — природа 

ве дав жііщї верховодити (Е* Ко^ 692). Значінв, як бачимо, те гаме, що 
і в нашій црЕПОВІдцї. Иаьше вначіве має подібна до нашої приповідка 
у Ком. 8: Доки сонця сьвіта^ не буде з баби дїда, себ'То не заступить жінка 
мужчини в господарстві. 

Бабин. 1 . Бабина гривна всім людем дивна, (Петр.) 

Те, що у кождого звичайна річ, у баби (гезр, у самохвальва) дивпе та ие- 
звичайие. У Білорусів зашдьнїйше: Моя гривна усимч» даивна (Ное. 345) — 
коли комусь завидують* 

2 , Бабина дівка тогди хату мете, коли старости йдут. (Гшдк.) і 

Знач, лівива, непріївикла до порядку* Пор, коломайку: 

Ой надийшли сватаченьки по під бережепькн, | 

Я гадала, що до мене, та вмила ноженьки, ' 

А як стали сватаченьки обору минати, 

А я ноги у болото, а сама до хати. (Лол,) | 

3, Бабина донька, а економа кінь вое гладенькі* (Міич*) | 

Баба пестячи доньку годув її добре, в робити пе велить. Так са.що економів і 
кінь не Йде до тяжкої праці, бо вживав ся тілько до верхової їзди. Подібне 

З І 


Етаоїр. Збірник т* X, 


— 17 — 









Бабип- Бажати Ч. 206— 

У Поляків^ дор. Л<За1Ь* ВйЬа гЗй; Вггоя. Баба І (ВаЬшіиа тонсака^ Iц^^, 
паг^ка втдегка, екоцот^кі коп). 

4, Бабина допька, иоїшва і'омодиня^ а екопомів кіпь завше гіадопькї. (Иетр^^ 

Очевидно приповідка польського походячепп і ісве на думці ґосподипю у лнгіїц 
ськош ксьоЕдза^ яка ш потребуй журити сп сїмеїо і моязе дбати тілько 
свою вигоду. Лтіі в А даль б,, апї у Бжоз. такого варіанта спї приповідки ііем^ ' 

5* Бабиній дївіи все педогода. (Гиїдк,) 

Бо розпещена; привикла, щоб їй було все готове, 

6. ВабЕн СИНОК, (Наг,) 

Зніач. Пестій, нездар», виховапиІІ без батьківського проводу^ пор. старохорц^^ 
ї'довичко д'Ьте (Гильф, 3268). 

7, Бабин смик. (Стоян.) 

Говорять про парубка, що для маєтку женить ся зо старіпою жІвкою. 

8р з бабиного сина а дочки пїчого людяного ие буде. (Іяьк.) 

Тому, що пе привикли до праці і до порядку. Теж у Иом. 931^6, 

9 . ІЦо бабіше, 10 все пе таке, як людське. (Ільк.) 

Баба без мужа пе вмів нічого довести як слід до ладу. Див. іГом/9388. 

Бабрати. 1, А то го збабрав! (Льн,) 

Зганьбив, спаскудив, скомпромітував дрилюдио. 

2. Бабрає сї в ТІМ; як свиньи в болоті, (Иаг,) 

Оповідав якусь нецікаву або обридливу рІч залн>бки, з детилями- 

3. Та не розбабрун паскудства! (Наг,) 

Не ровпоеи спльоток, не розмазуй поганої, немило і справи, 

4. Яквй там В тебе дідько бабрає? (Наг.) 

Кричала сердита баба внукови, що раз-у-раз ізлякав іі; бабо І бабо! 

Бабський. 1, Бабське літо. (Наг*) 

Так иазивніоть ся остатні теплі осіяні дш\ а також павутада, що тоді стелить 
ся скрізь по полю і літає в повітрі, Шм. АІЬ^ейЬегяоттєг, пор, Днк. ЗВЗ^і 
білор, Иос. 258; АНаІЬ, ВаЬІе ІаІо; 2йіиг, XIV, 68—9. 

2, Бабські забабони, (Наг.) 

Слово „забабопи^, а давнійшШ церковщті і дбабоупьі", походить мабуть від 
і. СТИКІВ Богомилїв, яких у Сербії звали Бабунами і яках аіруваня, осуджені 
церквою, зробили ся традпцийийм віруванвм, забобоном иайтем^Іішах верств, 
а особливо жіноцтва. Див. Нам, 258, Зрештою приповідка про^абські байки “ 
та безукн] віруваня звісна була вже сгаринішм Грекам та Римлянам, динн 
ВеЬ. ч. 657 (ст. 148 і 570], 

3. Те вже на бабський розуш иерейшон, (Наг.) 

Знач, одурів, отуманів. Про бабський розум іронічно говорить і Подяк, див- 
АіІаІЬ. ВаЬа 128 і поясаепє. 

Бабруна. 1, Бабруп-бабруд-бабрупочко^ покажи ми дорожечку : цн в гору, 
ди в до,іїіпу 5 цп в середцу кватирину? (Наг.) 

Впору пою називав св комашка, звана де ипде „сонечкоабо „божа коровка* 
(соссіаеііа). Діти кладуть її на руку і прпсьпівувдть або прнговорюготь виснім 
цаведену формулу, ворожачи а тогі), в який бік попа по.іетить, усякі цікаві 
для пих річи: коли полетить на право — буде те, а на ліво се, а і[росто. 
то онте. Лпальогічпі укр, прішівки див, Ном, 337. 

— 18 — 


Байка 


Ч. 220—236, 


йУК. 1. Забагає кипдибаяів та стріхопадІв, (Дрог.) 

зеая чого; слова „кнндпбали“ і „стріхопзди“ не мають ніякого 
виразного впачіня, бодай я не міс пїчого допитати ся, 

, Забаїае му ся леду в Петрівку. (Задїсє) 

неможливого, 

Забагае му ся печеного леду, (Ільк, Кобр,) 

' * Так само як попередня характеризуй безглузде, фаптастичне бажане. 

І Забагаб троякого, а ту нема ніякого, (Іваник,) 

Коли хтось ставить до другого вимоги по над його силу, 

^ Забагло ся клопоту на вдорову голову, (Луч,) 

Коли хтось самохіть, без потреби вскочить у біду. Здорова голова — символ 
безжурного, словійпого етапу, див. далі під „Голова“, 

Най СЯ тобі не бажцт печепого рака. (Ільк,) 

Коли хтось владо великий натиск на дрібпиці, без яких легко ^іожна обійт'п св, 

7 ^ Най СЯ хобі не бажпт печеного хліба, (Гнїдк.) 

Іропічпо: старай ся сібійтись без иайконечпШшого, щоб догодити скупому, 
аелюднпоігу господареви. 

8, Най СЯ того не бажнть, ідо ся хатп не держать, (Ільк, Оге^,) Неп пе 
бажпт ся, що хати не держат ся, (Зазул.) 

Бажане повинно вс вибігати поза межі того, що практично можна осягнути. 
Афоризм очевидно харавтеризуе старечий розум; м^лодіж усе против него. 

7. Сая не знає, чого му ся забагає, (Дун.) 

Говорять про знудженого, нічно певдОБОЛеНОГО чоловіка. 

Бай. 1. ІІочкай баю, вдохкеш в каю. (Дрог.) 

Прозваще „бай“ в значіїш „пан** у пас не авпчайне, в болгарськім уживав ся 
в значіпю „брат“, „старший чоловік*. Приказка оперта на оповІдаїїю про пан», 
що бояв ся вмерти а мартї, а якому слуга по скіпченю марта иаппсав отес 
з.тобне вІщувапв. Див. Кгноґр. Збір, Уї, 129, 

Байбарзо. 1. Він мя нає за байбарзо, а я си байдуже. (Гиїдк.) 

Знач, віп мене легковажить, помітуе мною, Байбарзо = б» 4“ ^ "Ь (ДУ^^^)' 

2 . Має МІ за байбарзо, (Наг.) 

Див. попередню прйпов. Те саме у Поляків, див. АйаІЬ. Ва^Ьаг^іго 1. 

Байда. !• Байда хліба як клебук, (Наг,) 

Байда “ шмат; клебук — колода, обрубок дерев». 

^^дуте, 1, ВІН собі байдуже, (Ільк.) 

Не дбав про щось, спокійний. 

^^йна. 1, Байка плаватн, але як би назалп пуро дати! (Гриб.) 

Поговірка основана ось на нібм оцовідашо: Покликали цапи Жида до покою 
і веліли йому плавати. Коли потім Його питали товариші, як він то робив, 
він відповів; Байка планатм І т. д. 

Байка сї бає, а хліб сї дає. (Ко.тьб.) ...рубає. (Кояьб.) ...крає. (Цен.) 

Себ-то: слова говорити легко, але діла йдуть зовсім шьшою чергою, кошту¬ 
ють труду. 

Казав чоловік байки, аакпм пе курив фаіікп, (Ур.) 

Курене люльки дало Йому розривну, тав що відхотіло си їсазок. 

— 19 — 




Байка—Баки 


Ч. 337—245. 


4, Ладна байка: битва й по литва. (ЗалїСЕ) 

Заачінє сеї приповідки ^^ля мене кеяспе. Або „лпдпа байка" треба розуиітії 

іроїїїчіш^ мовляв: се а о всім не пусте діло, де бплй 1 треба було просити ся, 
абож говорить ся про прикмети справжньоі назви ^ щоб була ладна, требв^ щоб 
у аШ оповідало ся про бйтвн і про побояіаі діла. Пор* Ном. 3807 ЛаЙва—байка і т* 

5* Ня«а баикп без правди: (Кольб.) 

в вождім, хоч і як неправдоподібпїм оповіданю заховано верно правди, 
абож: пайпустїііша, найменьше правдоподібна поговірка або чутна про когось 
мав в собі хоч троха правди. Подібно у Поляків: Ш Ьа]ее Ьу\та роїо’^уа 
р^а\V^іу. (АбаІЬ. Ва|ка 5, пар, також 8.) 

В. ПовІЕ вам байку : курив ггес файку, курив, курив, тай очи важиуркв, (Наг,) 
Жартлива вазка, яку говорять старші, коли д'іти докучають їй, щоб „говО' 
рили байки^. 

7. Слухайте байку: Курив пес файку на довгім цибуху, заяажив еи за 
вухо, (Бібр,) 

Див. увагу до попереднього числа, 

8. То бапкд! (Наг.) 

Знач, то яеправда або: то дрібниця, сим нема що журити ся. Пор. \¥апі1ег 
ЛІ, 465 (МагсПел 4); тамяе Ро$5Є 10; А<іа1Ь. Иаіка 2, 

9. То стара байка. (Льв.) 

Знач, се давня новияа, річ, яку всі давно знають (по конче пештвдива). 

Баки, І. Баки коду забити. (Гвїдк.) 

Збаламутити кого, отуманити. Дословпо : вдарити кого в лице так, щоб яс 
тямив, що а аим діє ся. У Желех. 1, 10 хибно акцентовано „зй,бити“. Диь. 
дальше ч. 2. Те саме у воронїжськпх Великорусів, див, Дик. 363. 

2 . Баки сьвітнти, (Гнідк.) 

Знач, покавувати кому приязний вид, підхл'іблятд ся. Баки з пїи. Васке ^ 
вилиця^ щока. Зрештою польські вчені перечать ся про впачіне сєто с.іова. 
В ПОЛЬСЬКІМ ся приповідка (^тесії^ Ьакі або Ьак^) уживав сн від XVIII в. 
Одні пояснюють „Ьакі^^ назвою звісного [іо.тьського віршописця XVII в. вау 
іта Баки, другі виводять від дїи. Ваке, що на балтийськім поморю значить 
згорськйй сиїпал, маяк. Кардовим (Киї^, \¥агнг- 1887, ч. 299 а) виводить поль¬ 
ську приповідку від украінсьноі, а слово ,^баки“ від дбачпти*', анальоїічпо до 
польських „раїгу**, „в1исЬу“. дЬакі з^тіІіЬу** гїіасгу бо/*ошпіе 

ко^о осгу, лу осгу котиз раїгкес г сЬ^сІ^ зІпйеша па ' как( 1 е вкІшепіе, 
а \у сіаізге^ рггепо:^пі 2 аі^ 1 ир\Vас вЦ, росїіІеЬіас." На жаль, се толковапв 
аовсїи силуване і самовільне. Одно те, що і,баки“ в зпачінш очей в укр. мові 
пе вживає ся; друге то, що в такім разі сьвітити комусь баки значило би 
„сьвітнти комусь очи“ “ очевидний абсурд; а трете те, що й етииояьоїічоо 
баки а бачеїшм не має нічого спільного. Здавть си, що най простій те пояснене 
баки — Васке найшвидше доведе нас до діли. Баки сьвітити — роа'ііспювати 
лице, любенько всьм їхати ся перед вии. На таке саме' ровуміна наводить і вс 
іикор. Аддулен свайнми баками (Дик. 52 ), знач, заплатив своїм лицем, за довг 
чи за провину набрав ноднчникІв. У росийськіи баки — бокобороди, з пїм. 
ВаекепЬйгІе. 

3, Забили му баки, що пп ровуміе й гретої, (Кольб.) 

Не розумів третої, пор. яїмецьке: Каоп пісіїї Ьш Пгеі гаїїіеп. 


Баїїалюки 


Ч; 246—257. 


1 , Ми з собов па бакир стоїмо. (Наг.) 

в гпів^, посварили ся. Бйпир (відсн бакйрити, перебакйритн) пішло мабуть 
із пїм Вакогі або ПакЬогб — лівий бік корабля. Отже: шапка на бакир — 
їн. насунена на лівий бік. В перепоспіи аначіпю^ в приповідках із сим евя- 
яапо ті ідеї, ЩО в віруванях звичайно вяжуть ся з попятвм „лівий отже 
чогось злого, неприхильного, ворожого. Пор, АсІаІЬ. Вуб 15 ; ЬіеЬгесЬІ, 
2 нг Уоікйкішбе 339 . 


ПІШЛО «у ш бакир, (Дрог.) 

Дівиав страт, вибив ся з воли, змарнував ся, Звів сн пї на що, Пор. А 4 а 1Ь. 


Ш 46 . 

Балакати, і. Набалакав три віхи правди. (Наг.) 

В одній казці царь завдав слузі між иньзпиии тяжкими завданями також: 
сказати три міхи правда. Слуга сиовняв се таким сцосойом^ що оповідав про 
три внпадкн, в яких царь, хоч і неребравий, грав дуже нєночесву ролю. За 
КОЖД 1 Ш разом, коли оповідане доходить до делікатного місця, царь кричить: 
Пу, годі, годі, вже міх повний, завязуй! Значіїїв приказки : наговорив трубо- 
стеіІ. Пор. білор, Лавераіі семії коробові. (Н о с. 349). 

2. Набалакали сє шиого, а нама пїчо з того. (Пужн,) 

Пор, Етн, 36, VI, 293, про пусті розговори, 

Баланда. І. Пішов на Баланду тай графив иа банду. (Куй.) 

Баланда — безлюдна місцевість між селами Окварязою Й Глиньскои, жовк, 
нов. Одинока коршма серед еїножати зваблювала колись по іїєділям людей 
музикою. Та „банда*' має тут і иньше, іронічне значіив: бійка, бо а коршмі 
часто приходило до кровавих біятик. Пор. співапку: 

Ой летіли сірі гуси, впали на Ба,іапду; 

Ие ходнла-м і не піду па жидівську бавду. (Сквар.) 


Балу-балу, 1. Я тут балу-балу, а тісто біжит по столу. (Дрог.) 

Балу-балу, опоматопоетично вам. балакати. Коли хтось покине пильну роботу 
задля пустої балачки. 


Балувати. 1 . Він тим балує, (Наг,) 

Займав ся, практикув^ він у тім досьвідшіЙ. 
2. Хто ЧИМ балує, від того й типе. (Наг.) 


Інакше: хто а чого жив, хто чим займає ся, хто в чім кохав сн, від того 
й і'ипе. Коди зіставити зі старор. „Хто чВмі. играсть^ тогь гНмті н ваши- 
бетця” (Сим. 2397), то виходилоб „балувати" — „грати ся“, а в такім разі 
можна би се слово вивести від пізао-латипського та італіяпського 1>а11аге — 
скакати, грати сн, 

Валь, 1 , От ТО буде крутий баль! (Льв.) 

Крутий баль, дословно: крутий тапець, переносно: бійка- 

2* Сиравш д ти баяь! (Наг.) 

Буду бити так^ аж будеш відскакувати з Гю.тю. Пор. А 4 а 1Ь. Паї, 4. 

Баналюки. Т. Бажалюки-небилице «ховай сї в тим до г- дї, (Дрог.) 

Баналюки в зквчіню: дурвицІ, небилиці взято з йольського, а власне з вір- 
шованоі фаптастичаоі повісти Єропїма Морттина „Ншіогуа иеіей 2 па о гаспе^ 
кгоіетгпіе Вапіаіисе", вид. у Кракові 1650 р. Днв, А гі а 1Ь. Вапїаіика, 

2. Що ти иіиї банелюки илетеш? (Наг.) 


Пор. висще. 


— 21 - 






Бантр омій^Барая 



^.БатаГіїя 


Ч, 260—280. 


Щ 


БантроіУіін. 1. Падтромій везе гній* (Наг.) 

Імн Баптроиій — Бартоломей, властиво патровїїіікоа Бар^Тшьмай, сип Толі.і 
(їфо імн див, \УіакІег, ОейсЬШе Ьтеїв іп ЕішеШагйІеПипдеп П 
Прикладка для рииу^ мудронаввн Бока Еходать і в досить циііїчиу 
мийку, якої перший рядок авучить: „Баптромій везе шій па старих 
щох® (Наг*). Можливо арештою, що маємо тут відгук якоїсь господарсі.ії^ 
ради, щоб на сьв. Ваптромія розпочипатн вожено тиою. Що до руського 
лендард, но якому сьв. Бантромія при надає на І1 червня, се мало правдоц^! 
дібне, але дуже можливе до латвпського, по якому сей сьвятий припадає ца 
20 серпня- від того дня давно в Польщі розпочинали господарський рік ^ 
звісно, поженем гною* Пор. Л<іаи>. ВаШотіе] й^V. 6, 

Баня. 1* Поїхав яа Баню тай заїхав у калабапю, (Наг.) 

Баня КотІЕська, село дрогоб. иов* сумежпе в Бориславом* Приказка _ одеі^ 

в тих їдких стріл, які селнне одного села люблять пускати при нагоді на своі^ 
сусідів. Се називає ся „приліпити їм латку*, Найчастїйше се діять ся в формі 
коротенької пісш, часом і в формі приповідки. Отся прикладка про погеші. 
баньсьйі дороги (вони зрештою не були мопоподеи того села) війшла тако^ 
у пісню про вандрівну Біди, пор. Ліито і Слово IV, 

Банюс. 1. Банюск — збуї. (Дрог.) 

Жителів Банї згірдно називають Бввюсаин (нормальво вони Баньйне). За дда) 
близького сусідства з Бориславом там бувала великі піятики і кроваві бійіти,| 

Бараболя. І. Як є бараболя а капусти, то вже половина хлїбз. {Луч.)| 
Приповідка адожеиа очевидно не вчаснїйше тз*. ,тїсішх ровів" {18І6—61),| 
від коли барабола завила видає, декуди головне лісце в буджетї поживи 
шого иарода. Про тїсаі роки див. М. Зубрицький у Зал. Наук. Тов. 

Шевченка, т. ХХУі. 

Баран. 1. Барак-баран, дуц ! (Наг.) 

Приговорюють діти до мялнх баранчиків учачи їх туцкатись чолом 
Но м. 9282. 

2. Баран 0 , не Еутя воду вовковн! (І:іьк,) 

Натяк на звісну Езопову байку, оброблену й у нас Глїбовим пв. Вовк та 
ягня. Літературну історію сеі байка див. Оезіегіеу, \УегпЗіішггииі V, 31 
Знач і не приповідки іронічне; слабий, не роби крнвдн сильпому. Очевидно 
еістре вимІрене против снльного, що шукав собі еачіїїіт. Пор* меньше виразну 
польську дрипов. Вагапіе, піе тас ^ускіу! (А(ЗаІЬ. Вагап 3), а також 
^УапДег, Башт 45, \УМ(1ег 369^ Сеіак* 2(5. 

3. Бараа — іше, а лис — иес. (Кобил.) 

Звачіне не непе; треба розуміти {в звнаку з білор. „На кожусИ простуй ба- 
ранч., да сама» собі дань"., див* Н о с. 352) про баранячий кожух і лисичу шубу. 
Знач.: той що в баранячім кожусі, себ то заможний селшшн^тш, незалежвті^ 
НІ від чвйої ласки, а той, що в лисячій шубі ^ підпанок, звичайно служать, 
отже залежить від .іаски більшого пава, так як пес від ласки хозяіна. 

4. В:їячішіі як барак. {Геїдк,) 

Мабуть іронїя; баран штовхав й того, хто дао Йому їсти, пор. польське 
(з икьііши вістрвм): І таїу Ьагап сгдвіо сгаїюпа \ууЬогігІе (А <ї а 1Ь, Ваі-ап 11)- 
Варто завважитн, що Лдальберґ поясняв; „сгаЬап — ^аіипек іуі^ксгусЬ Ьа- 
гітблу"*, хоч у словпшеу Ліпде міг знайти (1, 344) властиве пояспшш: великий 
віл, або пастух-воларь. 


на- 

ім.і 


Пор.і 


8 . 


9. 


Па бзраіій ходиш. (Гііїдк,) ■ 

"значіпє не ясне. По польськн: ау2Іїіі; па Ьагапу значить: узяти іга коркоші 
1 55). Може ,бараи^ тут значить те-ж, що таран (йор. Ьіікіе ї,53); 
ходити па барани — ходити на пролом, бути впертим і саиовільїшм. 

Цоволит сї, як печеніш баран. (Наг.) 

Мова про лІпнЕОто. Поводити СЕ знач, рушати ся. 

Співає, як баран підрізаний. (Наг.) 

Коли хтось еьпівае шгскливіш, або хрипливим голосом. 

Такий як баран. (Гш'дк.) 

Иезвіспо, па яку баранову прикмету патякає сс порівнаав. 

Харчит, як недорізаний баран, (Наг.) 

Коли хто дуже голосно І пепривмно хропить у СНІ. 

Баряшівне. 1. А міиї барашівибго? (Наг.) 

Коли ХТОСЬ досередішчив у якійсь сираві, а нотім домагає ся подяки чи зя' 
плати {звісно, жартом), це паче поміг добити торгу. 

Барашіеник. 1. ІЗарашівиїїк цпгаЕетвол жиє. (Наг.) 

Барашівиик — ііосерсдЕіик при куїшї, особливо копеЙ та волів. Розуміє ся, 
щоб заробити умовіепу плату, від захвалює товар, пе щадячи брехні та божби* 

Бариш. 1. Вариш дзт^пояу товарній. (Ільк-) 

Зяа^ч. дурний нераа заскуо в торговлї. 

Барна. и Догаият барпа бараї, а оба в яряі. (Лія.) 

Барна “ темносїрий віл^ доганяти — давати' догану; доіюряти, Іасіеіп, уег- 
зроііеп. Коли люде в однаковій біді, а ще сварять сн між собою або сьміють 
ся один з одного. Пор. нїм, Еіп Езеї ЬеІйзЬ ііов апсіегеп Ьаскігіі^ег (Ргяпск, 
1, 83) і латинський середвьовіповий вірш: 

Езі шітш Ьєііиш, ^іюіі азеїіиз еиіраї авеїіит; 

Ролбега зассогипі пат рогіаі ^иі1іЬеі Іюгит. (ВеЬ* 135, 538), 

Барон. 1. ЕЗ чук, бараичук, продав коау за капчуа. (Ваг.) 

Насьміх на якимсь бароном, іропічао переміненим па „барана^, мабуть Вір- 
меншом, яких пераз дразнять продавапаи або різапом кіз. Прим, авісне ре¬ 
чене, що стояло па початку давнїйпіих латинських вправ: Агтепогпт депз 
Ьеііісоза церемідено: Лгтєпогиш ^епз ЬіИ когу. 

Бас. 1, Вас гудцт^ дудка грає, Гдат ковчит, хоть всьо анае* (Міпд*) 

Говорять про такого, що не мішає ся до загальної розмови, держить сн осто- 
рінь або робить вид, немов він здав ліпше те, про що вони говорять. 

2. Басом СЇ ла мене дйвет. (Наг.) 

Неприязно, сердито. 

3. На бас брата кого* (Льв.) 

Дурити. щднимЯти на сьміх* 

Басувати* 1. А то му басує! (Наг*) ...підбасовує* 

Знач, нотакув, підхлїбляв ся, 

Баталїя. 1. Тамто батаїїя була! (Наг.) 

їта.ііяпське слово Ьаііаз^ііа -- битва. Шр. нісаю: 

Пане брате товаришу, буде баталія: 

Або моя або твоя дівчина Марія. (Наг.) 

— 23 — 


(Ден.) 


— 22 — 








Батіг— Батько 


Ч. 294—307. 


Ч. 281- 




-Баяти 




Ром 
чиаег^ 


тві! 

8оІц 


Батіг, 1 . Батога а піску не уплетеш. (Ільк.) 

Нсвідаовідгшии скособаин діла не зробиш. Тс сане по иольоькиг Вісга ^ 
оіе икг§сіз 2 (АііаІЬ. Вісг, 4 ). 

Батько. 1 . Батько збирав лижною, а дїти їли варишкою, (Луч.) 
їов* (Луч;) 

Батько був скупий, дїти ідедрз, або; батько бідував вбираючи^ а діти 
кошували. Иор. середньовіковий латинський вірш: ^иоб рагси^ 
еІЇшійеІ рґосіі^иа Ііаегез^ а також ншоцький; 

(Зег йск’н® зрагЬ \уіе еіп НнгкІ, 
бег ЕгЬе іазсЬ «Знгсії бел Мипіі. (ВеЬ. 44$) 

2 . Батько складав, спаок роздав, (Кобил.) 

Говорять про марнотратного сина, Пор. капіубське: зкпег, бгесб 

ггеїие (А сі а ІЬ. О^сіес 2 Я) і нїм. Шаз сіег Уаіег егйраіі, уєККиі (Іег 
(Біті-. 10.807), 

3. Викрутив ся батько, беа чуприни до дому пішов* (Дар*) 

Гумор сеї приповідки лежить у подвійній значіикі слова „викрутив ся“. Звв^ 
чайно воно значить; вийшов без шяоди а якогось клопоту, та тут ужите в букааі^ 
ній ЗЕїачіаю: його вхопили ва чуба і він нота крутив ся, поки Й чуба ас позбуЙ 
СЯ- Отже й зиачінв приповідка: з бідою вирвав ся в пригоди, потерпів у пїЙІ 

4. Впав батько з горн, дїдько го бери, (Кол.) | 

Характсривуе невдячність дітей, їх байдужиість до батьківського горя, ііор.| 
Чуб! Батько поенШніе у Білорусів: У^иав-ь бацьва 8 Ь горьії — Лихо ш} 
бериї — Еобьша здохла. “ Ой, бідаї (Ио с. 449,) 

5* Збув СЯ батько лика: збув ся грошей з міка, (Ільк.) 

Знов гумористично иазваао гроші лихом, а їх утрату — увільненам від лихі.! 
Апальоґічпі гумористичні звороти стрічають ся в деяких иовслях, црим. >,обо4 
роинв єїоаостя від вовків^ — знач.: украв попови вовчу шубу і т, н,, дяв. 
Ети, Зб. VI, 242, ] 

0 , І па рідного батька можна правду сказати, (Луч.) 

Очевидно ся 55 Іїрввда“ буде якась некористна для батька- 

7, МІН батько і його батько коло одної печи гріли ся* (Ільк.) 

Нвсьміх, коли хтось шдншвае ся другому під свояцтво без шакої підставй|| 
аор. Ном. 9В47. 

8. Не паю батька, патери, щоби сї ааступи-чи за мене. (Голг.) 

Батько й мати — натуральні захистннни й оборонцї дітей. Та тут иае й іропї^®* 

япачінв: не вмію собі сви помогти анї порадити, мушу сам упімпути ся за £ 06081 - 

9, Не ТОЙ батько, що сплоднт, а той, що до ровуау доводит* (Комар-) 

Так говорить звичайно вітчим пасербам, домагаючись у ішх для себе пошлН**^ 
Те саие у Поляків АПаІЬ, Оісіес 16. 

10 . По етаршинї батька в лоб. (Грнбов,) „.в чоло* (Пужя;) 

Гумористично: старшому насамперед належить ев привіт, почеспа. Оповід^®^ 
ІДО послужило жере-том сеї приповідки, див, Ети, Збір. VI, 21. 

11 . Пропав батько з дурнкяц синами, (Ільк.) 

ЗамІсь помочи мав через них тілько шкоду й сором. 

12 , Який батько, такий син : видовбали з дїжки сир* (Лев.) 

(ІЛЬК;) .„видрапалд... (Петр.) ...вдаосилНн., (Наг.) 

— 24 — 


-Г' 


!■ 


'і 


Говорить ся з доганою: син плохий, та й батько не лїішшй. Загвльнїйшс ту 
саїну вясловлкв середньовічна латинська припов. ^иа1і^^ раїег, Іаіі^ Шінь 

. .(услепні її варіянтн. див. ВеЬ. ч. 176 (стор. 51 і ^90); АПаІЬ, 0|с[ес Іу; 
5ІП1Г, 16.795. 

Як че дістане. (Дар.) 

^ * Дїтн все надїють ся на батькову працю і старанність. ПовнїЙше у Білорусів: 
Хл'Ьба не стане дь, бацька до ста нень (Н о с. 452}* 

14 Як Я була у батенька, ходила я чубатенька. (Сор.) 

Десл, високо яачесана, пишна; в ширшім аначіию: гарно вбрана, безжурна. 

Бачйнська гора. 1. А здудо би тї, як Вачинську гору! (Наг.) 

Бачинська гора — в с. Бачиш, саиб. пов,, висока і крута, авіспа всім, що 
Ідуть до Самбора з правого берега Дністра, бо через неї йде гостинець і а її 
верха круто сходить до ріки. 

2 . Як почав їстя на Бачинській горі, то перестав аж у Самборі, (Лім,) 

Хараіїтеризуе пеиажеру, бо з Бачинськоі гори до Самбора досить далеко. 

Бачити. 1. А бач: сиди тихо, не скач! (Кол.) 

Осторога непосидючому або надто гордому* 

2, Бачиян мк таких! (Наг.) 

Кола хтось надто виносить св та пишае св або дав пізнати ииьшиїг, що має 
їх за дурвїв* Те саме Н о м. 4245. 

3, Мк ще й же таких бачили* (Наг,) 

Себ-то: і ми не остатні, не дурні. 

4, Не бачила ковалиха цьночка* (Нез.) 

Коди хто без потреби дивує ся якійсь звичайній річи, 

5, Сая бачу, що трачу, (Наг.) 

Характеризує ся безпомічність, ііепорадіїість або слаба воля чоловіка. Пор. пісню і 
Ой бач у ж я, бачу, 

Що худобу трачу, 

А як прийду до домоньку, 

Тяженько заплачу. (Наг,) 

ї'* Сїи іїт го ие бачив єя, бодай ем го був аїкди не бачив. (Ільк.) 

Дїт“ симболїчіш аам. довгий час. 

То, бачу, не туди йде. (Наг.) 

.Бачу** тут і дуже часто в анальотічвих зворотах ужито в яначіню „здаеть 
у си“, „мабуть"'. 

(и ие бачили ви Василя, пішло па весїдя па друге селя? (Дрог.) 
Передрааиюіоть Німців кольонїстів, що снлвуючи ся говорити по руськи на- 
9 Я “ову таким способом. 

^ /гї аобачу^ то тї урачу, (Цеп.) 

рачити —* погостити, в двоякім значіггю; або справді почастувати, або побити, 

^ вибай, (Зазул.) 

речена форма приповідки поміщеної далі під ч. 2, Знач.: снлетіїї, байки 
^ якогось чоловіка доводить виколи до того, що той чоловік справді 

У ить ся вчшіка, який аакндувано йому а ргіогї. 

^<їірйпк т. X. 4 


— 25 — 





Баяти “Беріг 


Ч, 308 — 318. 


2. ІІДо люде бают, то впбают. ГГаїДК. Залшв). 

Див. уцагу до попереднього ч, Ойсервнцп^* вагальію людська, нкої психольоґЇісі 
ямплюііав їшпанський поет Хоае Кчеґнрєй у своїй драмі 5 ^Ста 1 еоио“, Апальо- 
Тїчїїі гфиіігівідки дпв. \¥а п б е г ПІ, 448 

Безголове, і. А безголов^ц па тебе! (П;іг*) 

Звичайне іірокжятй, Оловб ^^беаголовв^, властиво еаріІІБ бішіїїаїїо, уживають 
ся аагальЕіо в ильшіи, далеіїо ас кровавім зиачіпю: вепорвдпість, илопіт, 

2* На безголойб тобі! (Ивор.) 

Так кляла госиодипя курку, іцо заііінла. І тут слово „безголове'* мало первісіїо 
те знач і в 0 , ІДО такій курді втинали голову, вбачав^чи в її шяіікі злу ворожб у^ 
див. Ктп. 36. V, 82 і 249 ч, 32. Та проііллто вживає сн й загальіш^ в Зїга- 
чдню: іцоб ти пропав. 

БезуїУїний. 1. б.ша безумний верже камінь у море, а ого розумних не 
вийме його, (Гнідк.) 

Форма отсеї приповідки, здайть ся, підроблена трохи збирачем для догоди 
рГраіиатиіи“* Злач. нашкодити кождий може, але направити Шїїоду буває 
дуже трудно. 

Беля, К І 10 ти Вейло ішнцй! (Наг.) 

Польський віршопис Осип Вадовсїїий у ішвждї „Оапіеі ргогок" вид. 1699 р. пнгеіє : 
Веіа боЦсі памуівко ііаіеш рІ^ико\V ^5 
Кібге рггебіупі еіп^уіо рано пі І кгп1о\Уї — 
знак, що вже в ХУЦ в, Поляки виводили сю приказку від угорського короля 
Белі, правдоподібно Белі ГІ, званого Сліпим, звісного в сво'ім часі пяниці. 
Адальб. (п. сл. СрІб е:і§ 8) уважай такий родовід хибним і ідентифікує слово 
„Ьеіа** в „Ьеїек**, колода. Наші приповідки, де я „белк^* зроблено „Бейла**, по¬ 
казують неможливість такого толкованя і примушують пас бачити в тій при- 
ііовідхи якусь історичну реиінїецеііцню. 

2* Оішв ся як Бела (Бейла\ (Ільк.) 

Форма „спив ся“ в руськім рідко вживана, правдоподібпо взята з польського, 
див, АбаІЬ. Пріє 8, вар. Ь.; Ном. 11.699 ^пояспепе також, як внеше ч* 1.) 
Береза. І. БІЛОЇ берааи плакати. (Наг.) 

Правдоподібно еліптичний вислов, вам. па подобу білої (плакучої) берези. 
Можливо зрештою, що первіспо вживано сеї поговірки, говорячи жартом про 
школярн, що плакав побитий березовою різкою. 

2. ОЙ береза дуба везла, троха вирі і а, троха зтерзля. (їїаг.) 

Тут і Б ивьшій поговірці (див. Дуб) береза ідевтнфІкуєть''ся з жінкон», а дуб 
.4 мужем. Зпачіне отсеї поговірки : жіпкя беручись заступати місце мужа в го¬ 
сподарстві, зазнає всяких пенриемностей, мусить иераз і ннрітп сії]>іт тяжкій 
нрацї) і змерзнути, себ то Тремтіти зо страху. 

Березовий. 1. Березової кнші дати. (Гпїдк.) 

Школярське вирашеЕіє, зам. побити, висікти різкою. 

2. Уже не ЇСТЬ берсаоиої каші. (Гіїїдк.) 

Знач, уже виріс із нїіїільішх літ. шіруббчить ся. 

Беріг. І. До мого берега все при» шве як ни г -о, то бодай (пробачте) 
ус на тріску. (Кольб.) 

Знач, мені ніколи ніащ добре не трапить ся. 

— 26 — 


До мого берега пїчо не приплине, хиба тріска або г-о, (Ільк.) 
...хиба заиорчеяе яйце. (Доброс.) 

Пчі’. попереднє ч., а також білор. К-ь нашому берегу ііичого добрбго не при- 
стапець. (ГІос. ЗЯв). Запгірченс яйце, ввичайнїйше айішрток. 

3 . Чпіі беріг, того й вода. (Наг.) 

Звичайний нранний погляд ееднп, шо рішав прим, і про прано риболонстна. 

Бесіда- 1. Ьє) голи, беі Їлїба худая бесіди. (Мінч, ІІетр. ілі.к.) 

„Беііїдй“ нав подвійне зііачіне; розмова і гоогина. Ватнїйша розмова, торг, 
загода і т. и. у наших селян пїколи пе відбував ся без гостини. „Хлїб-сіль“ 
симболічпо значить гостину, страву й напій. Те саме у Великорусів, Дик. 
500. Подібне, хоч 8 еротичною закраскоіо, у Німців: ОІше \Уеіп ипб Вгоі 
Іеісїеі Уепиз Хоііі {Бішг, 10,817;. 

з, Ьесїди богато, а розуму мало. (Ільк.) . 

Говорять про балакучого чоловіка. 

3, Де МИОГО бесіди, там сї бея Іфіху 1!Є обий Ш. (Яс. С,) 

Знач, конче дійде до сварки, до обліови або брехеїіь. ГХор. еїім. \Уег уієі гебеї, 
Ііі^І уіеі (Вїтг. 825Н;. ^ 

4, Дурнн ТВОЯ бесща. (Наг.) 

Коли хтось пристає до другого з якоюсь песу раз ното просьбою або радою. 

5, Затягає в себе бесіду* (Косе,) 

Знач, говорить та пе договорює, силкув ся не сказати в сеї правди, 

6, Ие чуніа бесіда, совість ваша сама вас шгямит* (Гпїдк*) 

Так умовляють не зважати на людський поговір, 

7, Пуста ТІ сї бесіда йлола* (Наг ) 

ЇІОчнв говорити не до річи, непотрібне. 

8* Ти вже щось міниш бесіду* (Косо.) 

Знач, говориш нещиро, брешеш або змінив свій даннїіїший погляд. 

Бесідувати, 1* Вже-м тілько вабесїд)'вада, що вам ся в голові крутнт. (Ліяна) 

Говорила балакуча жінка збираючи ся до відходу. 

Бескиди* 1, Піди за Бескиди, ие збудеш ся бідо. (Ільк* ІІетр*) 

Від біди за горами еіє втечеш. 

Бесткя, 1. А ТО бестия собаиа ! (Наг.) 

Плеонастична лайка, бо й собака теж бестия. В тім роді її ппьщі лайливі ре- 
ченп, як „дїдьку чортівськиЕІ“ і т, и, 

Бик. 1, Бик в]ижн СЇ ВОЛОВОДОМ, Я ЧОЛОВІК СЛОВОМ. (Кольб.) 

Дане СЛОВО няже людські поступки, змушує чоловіка робити й таке, чого б 
не хотїв. Воловід — мотуз, якого кінець завязує ся волови за роги* Те саме 
у Турків! Уздою вьвіря (вяжуть), словом чоловіка. (Ойпі, 8рг. 25.) 

До ЧОГО бпк павдк, того і волом схоче. (Луч*) 

До чого чоловік привик за молоду, того хоче й нізнїйше. Пор. Ном. 9565 а* 

Забуде бик литу, як ся дочокає трави. (Луч.) 

Перебувши біду чоловік швидко забуває про неї. 

Зійшли биіи иа кицї^ (Гпїдк.) 

ХозяЙство ЗЕїело ся пї па що, сказати б, із волів їза котів. В тім самім зна- 
чІЕЕю у Білорусів: ІІєребиваець бьїки на бараньї. (Нос, ст. 398), 

— 27 ^ 







Бик — Битва 


Ч. 336—348. 


Ч. 349—361. 


5. Ва Ш.0 бик звик, на тото пальшве. (Петр.) ...па то 2 п.члїгае. (Ільк.) 
...а тик і аги ке. (Петр.) 

До ЯКОІІ роботи у до якого поводжени хто при ви її, від того не може відетати. 
Говорять часто про чоловіка кепсько внховаиого, що привик до бійки та гру- 
біяпствв. в потім і Б лїншах обставинах заковуь' давпї иривичкн. Те саме 
11 о и- 1)565 б» 

(ї* Нїі ЩО бик звик, ва іим все рикає. (Городен.) 

Хто до чого привик, того й бажав, того й шалу в. Пор, Но м, 9565; А а 11), Нук 5, 

7. На ЩО бик навик, то й волозі рик. (Гнідк.) 

До чого іфивЕК змалку, сего прагне й дорослим. Пор. Но м. 9565. 

8. Нї бик, пї телнЕЯ, нї дівка, нї йояоднця. (Залїсе) 

Говорять про покритку. 

0. Сам бик землю борнкає і на себе кидає. (Ільк. Кобр.) ...сам на себе... (Заяїсє) 

Напасливий чоловік зачінао ипьіпого і сам на себе паводать сором. Те саме 
Ном. 9742. Ще у старих Греків говорило ся: Вощ іііVти} хоупітш^ (бик 
сам на себе пил підяїмая) в заачіїїю диЬі ерзіз ай зипт ірзіиз шаіиш уоієпй 
І иЬепйцие сІисіЬг" (Е. ЯоГ Ш). Зрештою Яразм поясняє се не аовеїм вірпо 
тим, що біша легко дають ся запряіити до ярма, тимчасом коли грецька при¬ 
повідка так само нк і ваша взята в обеервадш звісної кождову пастуховн, що 
бики визпваючи Одна одного до борнї уперед коплють ратицями зезі.ію і ки¬ 
дають їі самі на себе, Пор. далі Віл, а також \Vап(^ег ЇП, 1096 (ОсЬз ^9). 

9. Соб'бицю коло плота! Яка плата, така й робота. (Мінч.) ...заплата... (Петр.) 

Поговірка нвнщизпяних с&лян, що роблячи задармо, сил ку вид я ся як пай менше 
мучити себе Й худобу працею. Має й загальнїйше значінв, ішр. польське: Іакя 
ріаса, Іака ргаса (А<ІаІЬ. Ріаса 1). 

10- Хапай за бпкп, бо яродесия йде! (Луч,) 

Себ'То ввертай з дороги. Перед важнїйшою справою мусять буденні ваянтя 
і інтереси уступати на бік, ии баки перед процесияш, Пор. Ном. 12Л94. 

І І, Чш бик павик, УЇТЙ і реве. (Ільк, Кобр.) за. тим і дома реве. (Дар.) 
Значіая те саме, що попереду ч. 2, 5, 6, 7. Цікава тут незвичайна коїт- 
струйция реченя: Чим... навик — мабуть треба доповнити якесь дієслово, 

Бил0. 1. З бпля робити копйля. (Гиїдк.) 

Пустити на когось ногапу поговірку, злу славу без пїякої нричипи- троха 
подібне, нк „з мухи слона“, тілько в відтїпком злослиаости,.. Коїшля — (іан 
Ва$1аг<1кіоі;]. 

Билина, Ь Сталам ся підпоептн, як тота билинка, (Збар.) 

Билина — сама в полі, столочена — часто вживає ся в піснях нк симб(їль 
сироти, опущеної, зрадженої, самітної жінки, вдони і т. и. Нор, Ном. 10.678. 

Бинда. 1. Вже МІНІ биндв обридли, а чіпця ся хоче. (Луч.) 

Говорить дівчина, якій навкучидо ся дівувати, а хоче ся вийти заміж. 

Бистрий. Ь Бистра як зелїзпий птах. (Наг.) 

Знач, лінива, неповорушна. Пор. Шапііег І, 1537 (бгеїепк). Та сама думки 
троха инакше висловлена в кашубськім: Шбп Ьік і1гге\№]апі га]с 

(А^ЗаІЬ. Віес 20). 

Битва, 1. Битва — нго;іигва. (Комар.) 

^ЕСоли кого нобшть за ировину, то так, як би сІ иомолив*^ — додає вбирач 
їшясненє зависане к уст народи. 

— 28 — 


Бити 


5 йТИ. А тобов до землї! (Наг,) 

ІІро«.іят«. натіш иа стрйшау хоробу, енід«і.сиіо, про яку кажуть, що бо чоло- 
ш«-ш Л« зеилї. В Нагуевичах ооовідав однії нарубок, що вже в парубочій 
ВІЦІ поаав був у сю слабість, як дістав перщий напад її в цочи. .Вже всі 
в хаті си^ш, лиш я сая Іще клячав па иряпічку і г.,воряв молитву. Нараз 
отвирае сі вшовце від воду {в давніх куриих хатах були такі віконця в стелї 
над иостідіо. куди виходнв дим із хати) і крізь вікопце спускає еї ііапич у чер- 
вшшх ТІСНИХ штанах. Зіскочив на постіль і нриходит до мене. Я сї хрещу 
а ВІН сї всьиїхав тай каже; Ану поборім сі! Я кажу: я не хочу А він як 
МІ хопив, як міюв верг серед хати, то я вже не знаю, а»о сї зо иішв далі 
СТЯЛО. І ВІД тоґдн цаю тоту слабість.“ 

2. Або бийио сї, айо купуй горівки. (Наг.) 

Кепкують собі з людей скорих до бійки і до пінтикн. Пор. старояольське- 
А!і 5іе іупеї а1і г воЬа рці} (АйаіЬ. Віс 1,). 

3. Або бий ти леве, або нї, то я тебе буду. (Наг.) 

„Бувают такі люде, що в вяпім стані самі напрошуют сі яа бійку Коли 
иаскочят такий чоловік на плохо.., то нже збиткує сї над ш.м іш 
зле частШще натрафит на такого, що не дав собі два рази сказати, аабє на¬ 
пасника 1 зараз успокоіт його". (Нар. пояснена.) 

4. А то го вбили, вгапаиувалп! (Наг.) 

Натяк на біблійне оповіданн про Гамана, жидівського ворога, що погяб через 
те. Зрештою Жиді, в Галичвві по місточках на свій вразник наймають бід..^ 
христнннина. перебирають його за Гамана і з радісними криками біоть Його 
ераз так сильїю, що бідолаха тяжко се відхоруе. Про сс перед кількаїїа- 
дятьма рїшялія були звістки в руських ґазетх. 

5. Ба та в с - у бш ? А як би там у тім місци око було ? (Ііаг.) 

Лгартлина ремопстрация. коли один ударить другого на жарт, 
о. Ьє, аж іскри скачут. (Наг.) 

Образ узятий із ковальства. Пор. ЛУапіІег Н, 389 (Напеп 20). 

'• Ьє ся ва масляні вишкварки. (Ільк.) 

З масла не лишає ся вишкварюй. Знач, бе ся аа-нї-за-що. 

. Ьє, та ще ц сам кричить: „Ратуите, бо калічить!" (Тереб) 

НаЙчастШшс говорять про Жидів. ^ і’ 

Й. Бєш? Бодай тя па еоа било! (Луч.) 

„На соп бити* — себ-то: не давати спати, беитежпти соп 

ІО. Ьив би СЇ ДО вс— ОЇ тріски. (Наг.) 

^ не значить „за., тріску, але: до остатнього подиху, до крайньої можности, 

зсіі. дови би хоч тріска лишила ся я його руках. 

И, Бив ГО на два опади. (Наг.) 

За двома шяоротами, два рази. 

12, Бив мя, бпв мя кулаком, а потому патиком: як на траснув до до- 

рога, аж єм носом запорола- (Замуя.) 

ЇІТП" ™“ -““п. .ср- 

13. Бпв Цкгац Цигааку аа пісну стираііку, (Наг.) 

Говорять, коли хтось иобя кого яовеїм яевишо. Цдгіі.ш воров ве держить 

— 29 ^ 







Бити 


Ч. 3(і2—377. 


Ч. 378—394. 


дрібні КЛЮСКІТ. 


14. 

15 . 

16 . 

17 . 

18 . 
1У. 
20 . 

21 . 

22 . 

23. 

24. 

25. 
20 . 

27. 

28. 

29. 


значить, Циганці нївідки бу.40 ввнтн молока. Стиі>аііка 
З приповідки перероблено також сьііінанну: 

ОЙ бив Дитан Циіанку, 

Що вирила стираи«у: 

Я я і вдаряв кудакші, 

Аж СІ всц—аа молоком, (Наг.) 

Биіі, аби аж пазьдьирьи летіло! (Наг.) 

Павдїрв - цурпалки від конопель, що відпадають при тріпю (щпв- пиадеро^, 

Бин, аби внав, по чому локоть. (Яо. С ) 

Про давпїВ руський звичай, закрівдятв бптпп (переважно у шлодпшк) впаиа 
якоїсь важкої річп. отже прим, місця, доки сягає межа або границя сільсько, 
"її або я пашім випадку ціни (бо такс очевидно первісне звачцш сс, при¬ 
повідки), див. ьауеіеуе, ьа ртортіеіе ртішіїіте розд. II. 

Биґі, аж буде душьи пити просити. (Наг.) 

Іронічно: пити просить тіло. Знач бий. доки душа в ньому. 

Бпй бпй, вдарило би тобов у горьачку! (Наг.) 

Звичайно: вкинуло би тебе; тут „ударило" павязув безпосередно до поперед- 
иього бий“ — ассопияция дуже часта при проклятих. 

Бий 6 ДН0Г0 за другим, аби жадному кривди пе було. (Наг.) 

Гумористично, коли хтось видає ся до бійки з кількома протияникаин пара.,. 

Бий. забивай ся, а до миски пхай ся. (Заяул.) 

Так навчав батько сипа віддаючи йото па службу до бохача иш численну челяд.. 

Ппп-забпГі па него, {Ільк,} 

Бий так, пдоб забити їй на когось нападають, не конче з ^ Т/"; 

вами, з лайкою в ріжпих боків. Див. ІІом. 3948: бглор Би. забп (Нос. 260). 
водь. Ві] гаЬі) па пгаіе (Вггои. Віб 2). 

Бий, КІЛЬКО Бптримаб! (Наг.) 

Знач, без .чилоеердн, тілько оглядаючись на те, щоб пе вбити. 

Бий, куди видиш 1 (Наг.) 

Знач, не питаючи, чи в голову, чи^в очи, чи куди. 

Бпй, лише за пліт не кидав. (Гнїдк.) 

Приповідка, жартлива, взата ві звісного оновідапн 
дарі, зловив у своїй садї, пор. Етіі.^Зб. VI, або. 

Бий, ЛИШ через ПЛІТ не шпурьий. (Кольб.) 

Пояснене дия. висше ч 23. • /п \ 

Бий — пе витримав, свари — ие розуміє. (Наг.) 

Про малу дитину, з вкою пе можна дати собі ради. 

, Бий, най знає, як то смакує! (Иаг,) , - 

5СІІ. такого, що сам любить бити паьпшх. а дося не був порядно битий. 

Бий, ие патай І (Наг.) 

„Питати" в заачіню „вважати", „щадити". 

Бпй, пане, а не страш. (Лучак.) 

ір^иїчно, ва такого, що раз у раз грозить, а не важить єн вдаряти, або а 
гальнїйше на такого, що нахваляєть ся щось зробити а не може або не вміє 

Бий та духу слухай. (Дар.) ...пари ^ , 

Себ-то слухай, чи ще живий. Те саме у Поляків; АЗаІЬ. Вш 4. 

— ЗО — 


$0, 


иро Цсгапа^ наого госпо- 


,.ивма ІДО... (Наг.) 


Бий ТЄЙ 0 коцюба 1 (Дар.) 

ІКартливо, коли хтось а привичкн розігнав сн, щоб заклясти, та в тій хвилї 
схам^еть ся і по верне на невинне* 

ЗІ. Бий тебе сала божа! (Знлїсє) ...тя... (Ільк.) 

Проклятн, первісна ({юрма попереднього. Пор. ІУапбет ПІ, Ш5 (ПоП 100). 

3 ^. Бийте верхяого. аби аж слідннй дочув. (Наг.) 

Коле дна борють ся і один одного повалить і приляже, то ЙНЬШІ таким окри¬ 
ком розбороняють їж, змушунічн верхнього швидко встати. 

33 . Бийте пі і еїчіт, лише за пліт не мечіт! (Наг.) 

Дня. пояснеїш висше при ч. за Пор. УУапбес У, 194 {Шетіеп 10). 

34 , Бий, що сї влізе! (Наг.) 

Бите норівішно з иякладанєм у посудину або з насипуванєїі у ніх. 

Зу. Бпй, як маєш бити, бо міиї сї квапно діє, най з тобов чьясу по 
трачу. (Наг.) 

Коли два сварять ся, а жаден яе наважує сн перший ударити. 

ЗС. Бий ЯК пса! (Наг.) 

Себ-то: чи є ва що чи нї за що. Пор. Дик. 481. 

37. Бпй як у міх! (Наг.) .„як кота в місі 1 ([(ев.) 

Поговірка взята а негуманпого звичаю — завнзуввтн в міх кота, що паробня 
шкоди 1 ТОДІ бити його. Пор. польське 2Ьі1 ео іак коїа № гтогге (ЛгІаІЬ 
Віс 42); Пом. 4030. 

38. Били, аж драйте летіло. (Ком.) 

Образово: били, аж подерли одежу. Пор. Ц'апЗєг, Наиеп 58, 

39. Били, а розуму не навчи.іи. (Наг.) 

Т.^" ^ ЛУР*'”’’ ™ і звязаве з нею нерозлучно бите розуму не дасть. 

40. Били як Жиди Гамана, (Наг.) 

Натяк на біблійне оповідане, ішр, висше ч. 4. Див, Нои. 3956; Чуб. Війка 2. 

41. Вити — купити. (МІ 1 ІЧ. Ільк.) 

Себ-то, до бійки не всякий пірве ся; нераз сусіди побюіь ся аж попивши ся, 
ТО б 'ТО купившій горілки* ’ 

42. Бати — не купити. (Потр.) 

За бійку не треба платити; хто ипьщнх зачіпає, дістане сього добра Н за дарио. 

43. Бодай тобоз било до зевлї, аби з тї дух вибило І (Наг.) 

Проклята 8 бажнпвм, щоб дотичний умер від корчів, епілеясиї. 

'*'4. Буду бив, аж буду па вітер підносив. (Наг.) 

Чіш стіецаяльно страшне підношене па вітер, я не міг допитати сн. Чи не 
розуміти тут щось подібне до црактикованого в иосяовоьких бурсах бити на 
воздуспх"? (Див. Ііомяловскій, Очорки буреьі). 

45. Буду бив, як буре просо, (.йьв.) 

Вуре просо тяжке нв молочена, значить, треба бити дувше, ніж вньше вбіжа. 
49. Буду бив ЯК В околіт. (Угн.) 

Порівнаїїа не зовсім доладне, бо околіт — вимолочений, значить. Ного вже 
нема потреби бати. Процедура молоченн в Паг. така: поклавши сяопн па тоці 
рядом бють спершу на колоею і се навиває ся колосувати; потім бють по 
сішнйх з усїх боків, обертаючи, і се навиває єн колотити, об колоти ти; 

— 31 — 










г 


Бнтп 


Ч. 395—407 


47. 


V 48. 

49. 

50. 

51. 

52. 

53. 


54. 




50. 


57, 


58 


59 


польське; 2пас;, йе сЦ 


обколочені оиоігя ііааивамтн ся прйколотки; вкінці остатня фаза: прикд. 
лотки розвивують і МОЛОТИТЬ мервлвчи солому, крій жита, з якого солому під. 
тривають, а просту, довгу складають до купи і вижуть у околоти, якіц 
уживають головно на роблене китиць задля поіігиваня стріхи, до постелі і т. д, 

Вготь І плакати не дають. (Іяьк, Гол.) 

Приповідка без сумніву отарпіа від пар. опоаіданя, до яііого прнложепа в Етп. Зб. 
VI, 169 і характеризує ааталои положене чоловіка, якого кривдять і якому годі 
навіть пожалувати ся. Те саме Н о м. іОИ; у Поляків ;А(іа1Ь.ВібЗ,у Білору і..ів; 
И дзеруць к бьюць и плвкаць ве даіоць (Нос. 316); троха відмшіїо в старо, 
хорв. Нне толико зло, ви га убаю, коляко над му не дііду плакат (І’ил ьф. 1597}, 

Вибило би З тебе дучиу! (Наг.) 

Прокляте, коли хто кого вдарить або грозить бійкою. 

Вибило ТІ З иав)пта? (Наг.) 

Сердито до забудька: чи ти забув уже? 

Вибю, аж ти буде с—а горіти. (Наг.) 

Грозять валим, збиточним дітям. 

Вабю, !Ц 0 на ню не еьидеш. (Наг.) 

^сїї. вадлн баликів. 

Видно, за мало тї бияп. (Наг.) 

Не вигнали в тебе вдих норовів та- приви*їок. Пор 
піе 4оЬгге Ьііо (Вггог. Віс, 11). 

Ґвавт, вабєте невивпого 1 (Коб.) 

Гумористично, кола два бшть сп тай нехотпчи штуркнуть стороннього. 

Де ЄЯ бют — утікай, де ЇДЯТ — там ся пхай ! ^гердї) 

Прімітинний вислов дуже модерної опортуністичної !ІОЛІТИКЙ, Пор 
Сіізіе Ьщ, Іо исіекас; ^(Ігіе (Іа);;,, Іо Ьгаб (АбаІЬ. Віс 16), 

ЕЙ, бийте МІ, добрі люде, бо мі тато валим не бив. (Наг.) 

Бате — символічно в вначіпю: виховаие, наука. Хто а «алву не навчив сЯ 
ЖИТИ З людьми, караать ся потому все жвте. Тут сп думка висловлена в форя| 
гуторйстичвого покаяня. 

Збив го на бодото. (Наг.) ...на камр. (Наг.) 

Сильно збив, не вовче на смерть, а тілько; іюкровавив, наробив синців 
Каи^в (на кйиув, як у Желех. І, 332) не значить кіегае Зіиске, як пояоіЯ' 
Желех., а радше Вгеі, КоШ. 

Збив ГО па квасне ябко. (Наг.) 

Квасні або цедозрілі яблока утовкуіоть наперед так. щоб змякли і пустили со| 
і тілько тоді їдять. На сю процедуру натякав отоя поговірка, характериауц"^ 
сильне побита. Те саме у Поляків, див. АбаПі. Пій 43 і старохорв 
у тиквицу (Гнльф. 444). 

„Набив віп СІ мене, набив, але бо й я сі йому пакльнв: 

”чув?“ — „Е, та де чув1‘‘ (Ден.) 

Гумористична характеристика хоробрости слабосилого супроти снльнійіпо 
або високо поставленого» 

НабїїЛй ГО, т СЯ влїіїяо. (Норка) 

Тоб'ТОГ скіляко саиі хотїля, пор» висше ч. М. 

— ЯЗ — 


польське І 

теж Дик. 15'24| 


Збігі‘ 


— -А Ві 


^ _ Ч. 408-4ЙО. 

дабвля, ще й плакати не казали. (Тереб.) / 

Пир. вояонепе до ч. 46 в також польське: иЬіи-згу піе 4ас1га зіе паріакаїі 
Віє 40). 

Най бе, ааки жиєї Як умре, то бити не буде. (Наг.) 

Говорила жінка про чо.іовіка, що часто побивав її. Деякі жінки вважають 
бите за такий невідлучний атрібут чоловічої влести, що не поважають чоло- 
віда, який не бв щіняи. 

На ТО бют^ аби бояш, (Наг.) 

Іропїяпа ВІДПОВІДЬ на крик битого: „Чого бето?“ Пор. А(іа11> Вій ,42' 
2йІиг. 11, 168. ' ' ^ 

На піо того бити, з ким жити? (Махи») 

Говорить добродушний чоловік про жінку» Пор. укр, з ким жити, того но 
ГНІВИТИ (Ном» 9025); блазше до нашого у Словаків: ,,Весіа Іоію Мс, я купі 
шипіте ік (2аиг» VII, 553)» 

Не бий мене по с—цї^ то не твого тата праці» (Явор») 

Жартливий протест против битя. 

Не бийте тату маяв, бо не буде спати з вами, а як яяасе, то ея 
скулит, с—у випне, п—у стулит. (Горб») 

Жартливе упйшеїїЯ протяв бійки, в форші спіпанкн. 

Не бита діда, не їсти хлїба. (Цеп») 

Толкують, що ее якийсь ровбоея ВІДНЯВ у жебрака торбу в хлібом і так вислов^ 
дював свою радість. 1 загалом жартливо висловлена радість, коли якась це 
80 ВСЇМ гарна Історія (варубодькі збитки] кінчить ся добре, гостиною і в.інтикою. 
Не батя кума, де пити а ітш дива, (Іяьк. Петр») 

Як би не було сварки, не було би згоди і при вгодї почесного» ДвВр Нои» 5168, 

Не буду Я тебе бїїтн, най тя лиіа година бе. (Луя*) 

Говорить сердитий чоловік, що не хоче або не сьмін вдарити того, хто Його 
розсердив. Пор» Ном. Я868* 

Не де Й бещ^ ЯК ие т ГОЛОВІ, (Ільк.) 

Говорять до такого, що би на бслїгі, не питаючи або добре бв, трапляв, 

70» Не ва тото бито, що ходила в жито, тілько що дома не ночувала» 
(ііетр») ...але за то„* (Іяьк.) 

Дївчяпа прогулявши а парубками всю оіч, покарана батьком чи матїрю, жа¬ 
лувала ті „Та жен пішла в жито..* та же иі побили.»» та же роблю, не дар¬ 
мую. “ (Наг») Приповідка вживав ся^ коли хтось тол куючись обминав есеїщиовальиі 
номентії справи, а зупиняє ся на самих побічних, що по яийспюють діла, але 
ставлять Його в фальшивім сьвхтлї. Див. Нон. 72:-Ш» В польськім то саме, але 
пе повне: N16 га іо іа ЬіЬо, іш сііоигіїа иг гуіо (АбаІЬ» Біб 35), поннїйше 
Вг 2 02 . Вій 9 .»»а1е йе сіоша піе яуріаіа. 

Не конзе той бє, хто в жиеаю плює. (.(Іуч.) 

Сехнне мають звичай перед йошдога тяжшою працею спльовувати в жменю, 
отже й перед бійкою. Ширше еначіня гіряповідки: не кожда погрова веде ва 
собою Сїбївненв 

^2. Нбябю, верба бе: від иннїаатиждеиь Великдень, (Наг.)... шутка бе,..(Льв.) 

Пригиворюють у цьвітну (шуткозу) неділю вернувши з церква і бючи до- 

Кти<іф. Збірник т. X» 5 

33 — 


(іО. 


61 - 


б2* 


63. 


64. 


65. 


06. 


67. 


68 


69, 









Бити 


г 


Ч. 421- 435. 


машвіх, особливо малих дітей, сьвячеиою „шутвою“^ себ-то вербовоіо гилькои^ 
покритою молояими тутками. Про бита пк підмогу намити див. внсіие, Бити 
15, Та сама прнмівка у Білорусів, див, Н о с, стор. 380, 

73, Ни ЙДИ, аяе вперед поховай тоти, шо-с побив. (Кольб.) 

Насвміх над таким, хто при всякій вагпдт грозить бійкою, хоч його Й пе 
боять сй. 

74, Нп бий, за живого білше буде. (Кольб.) 

Жартом, коли чоловік у алости бо скотину* 

75, ІІобвй тебе Боже на гладкі дорозі! (Наг,) ...жене.,. 

Олова взяті а пісні, вживають ея яв прокляте, або коли чоловік клине ся 
■ в правді своїх слів* 

76, При мпї КОГО ие бий, (Ільк,) 

Мабуть відгомін старого родового ввязку, який наказував членам роду беао- 
глядву солїдарніеть супроти людей з япьшях родів, ,;Мого* має тут зішчіче 
свояка, хоч би й не з одного дому. 

77, Та віш не били^ лиш так пострашили. (Наг.) 

Потїяіають дітей, нкнх побив батько, 

78, Так било, що аж иитя цросив., (Луч.) 

Спостережена фізиольоїічао вірпе і тяжко побитого, у кого витече бо рито кровн, 
дуже мучить спрага. Образово, зам. дуже били, 

78. Так буду бити, аж буде драйте летіти. (Лучак.) 

Пор. пояснена до ч, 38 а також АбаіЬ. Біс 4;х 

80. Так го вбив, що н цілого місдья не лишив. (Наг.) 

Знач, повно сивиків або ран па тїді. 

81. То НІЧОГО, ЩО будуть бити, аби хоть за пліт не кидали. (Луч.) 

Жартливий натяк на оповідане наведене в понспепю дсї ч. 23. Пор. Ном, 3920. 

82. Тула бий, а туда потече. (Ільк.) 

Дивував ся якийсь, що вдарив другого жі за вуха, а тому носом кров потекла. 

83. Хто бе, ТОЙ не жартує. (Наг.) 

Коли з шартів прийде до бійки. 

84. Хто бе, той ііробє. (Луч.) 

Хто при всякій нагоді хапав ся до бійки, доведе до того, що або иньшим не 
стане терпцю і побють його, або сам він ска-иїчить когось і наскочить па 
тяжку кару. „ТІробятйсь“ в Русній Правді значить; зруйнуватись процесові 
за побите, Пор. Б ом. 3813, 

85. Ци било, па ае бвяо, а та тьигпи кобило. (Дрог.) 

Слово „било“ має тут мабуть апачіпв „було^*; форма „6біло“ узяпиає ея деколи 
в Дрогобиччині поряд з дбуло**; цікаво^ що старші люде радше ижикають 
старшої форми, а молодші „було^* В такім разі приповідка значила би: чи 
було що їсти, чи не було... в дальшім ровуміпю: чи дбають про тебе^ чи цї, 
чи дякукіть, чи нї, а ти працюй. Та можливе також значіїш бити — яеіііпї^еп, 
знач.: чи під примусом, чи доброві.іьпо, а робити мусиш, 

86. Що Я ЙОГО буду бити? Най го Вог пібє! (Наг.) 

Пор, поясне ие до ч. 68. 

87. Я ие Йду там де бют, лиш там, де їсти дают. (Дрог.) 

Пор пояснене до ч. 5І* 


— 34 ^ 


_—_ ч. 4 3С -451. 

риїИЙ- 1- Битий то пес. (Гпїдк.) 

Здач, розумний, учений, праїгіи кований* „Пес“ про чоловіка н згірдпІм зішчіню, 

2 Битий, ЯК жпдіпеькип Гамап. (ІІечеп.) 

Пор, пояснене до Бити ч. 40, а також Нои. 3950, 

З, За [одного] битого два небитих дають, та ще й не беруть. (Ільк.) 

( казано в тім припущепю, що битий — учений, справний, а небитий — нео¬ 
теса, пев^їілнй. Те саме Н о м. 3897. Пор. старомос, На битомті два побитюхт, 
даютії (Сим. 1767); польське Л^аІЬ. ВДу 6;. білор. За бйтвга одного двух-ь 
пебитмх'ь даюць, да пс беруць (Бос. 304), поясненою , по я вала тому, хто був 
пі д о стрим доглядом і пав чан в ; яїм, а п сі е г, Всїііа^еа 389. 

4^ Не битнй не кричи, а битви іїє мовчи, (Наг.) 

Коли не маєш кривди, то не жалуй ся, але коди скринджений, то не мовчи, 
бо сам будеш: винен, що ніхто за тобою ме впімне он. Білор, Не битому яе- 
чего плакаць {Нос. 360) поясняє Нос. так, що плачем не докажеш свовї пє* 
випностп; понсненє дужа натягне не. 

5, Я В ТІМ не битий. (Наг.) 

Знач, не вчений, недосьвідпий. 

Біб. 1- Біб — иоиора х.лїбовп. (Дрог.) ., иолоиппа х,іїба. (Наг.) 

Біб займає важне місце в чис,п аввдобів селнпськоі живеіостп. 

2. Біб — роаиу ЧИ-черево. (Дрог.) 

Із оповідавя про стрічу риби з бобом, див. Риба. 

3. Біб треба СІЯТИ в пісний день, то в нїм не буде мух. (Наг.) ,,.в по- 
дедїлок.,. (Коя,) 

Лссоцпяіщя ідей нсна — біб обік борщу пайважаїйша пісна страва седяпшіа, 
вначить, удав Ся також тоді, коле його сїяпо в пісний день. До пісних дпїв 
у більшости сільської .їюдпоети, особливо нцііоцтва, належить також понеділок. 

4. Всипали му як бобу, (Наг.) 

Набили^ про бійку симболїаовапу сипаяєм у посудину див. Бити ч, 34. 

5. Коли цвите біб, то тяжко за хлїб, а як как, то не так, (ІІетр.) 

Широко розповсюджена господарська примІвяа. Біб зачинав двисти в початку 
червня, знач, у самий найтяжший иередповок, а мак у другій половияї лішіш, 

С. Лущити як біб. (Наг.) 

Знач, бити па.тицею, щоб ляск іпгов. Лущити має двояке зпачІЕіє: теребити, 
обтрощувати тверду луску, і бити „з луском гучно, 

7. Ото му дав бобу І (Луч.) 

Об разово, зам. набив. Пор. виспіє ч, 4 і Ном. 3633, 

Бігати. 1. Ану вибігаймо сї! (Наг.) 

Знач, біжім па їіерегоїш, персноспо: апу, хто з пас дужішпі, більше знаючий, 

2. Бігає, як би му в задпицю шияо встромив. (Дрог.) 

Про неспокійного, непосидючого чоловіка. 

3. Бігає ЯК КІТ вагорений. (І.іьк,) 

Про непріїтамаиного, нетямущого, що кидає ся сюди Й туди без дункн і п,іїту. 
Те саме у Поляків: Віе^а Іако кої оиогзаіу (А (1 а ІЬ. Віес 3). 

4. Бігає, як кіт з розщіпом на фостї. (Наг.) 

Поганий звичай — мучити кота, начіплюючи йому на хвіст ровщіп (полїво 
або скипку розколену в одного кінця, так що в розколину встромляє ся хвіст 







Бігати— Бігти 


Ч. 452-- 


Ч. 467 - 483- 



І гі{>тіи гіуска(4 ся звірину Йїгатп) дав почин отсїй поговірці про чолоніц^ 
кидав ся сюди-туди, вритиснепий якоюсь потребою і просить собі ПОНОчн, 
5. Бігає яе навіджеаий. (Наг.) 




Иавідяеііий “ божевільний, опанований злим духон. В основі сего « 
лежить „відь* в значіню злого духа" в такій вначіню се слово й уживає 
на Підгірю, див. дал і Відь* Із сего с!Дова утворено твіїОЖ вїдь ма, при чім 
зовсїм де те саме, що корінь вВІд“ у відатщ вість, від-від-ати і т, д. 

(і. Бігай, куди тї ноги ііесут, (Наг.) 

Коли хтось утікав і де хоче сгрічаому сказати, куди і за чим біжить, 
ншєцьтїє Шапсіег, ЬапГеп 150, В скороговірд!: біяй або бьяй, 

7. Бігай ва едні нозі! (НагЛ 

Знач, бігай і вертай швидко. Образ узятий із того, що простояти па пдділ 
возї можна тілько пєдовго. Ще Горнний писав прсі Люцілія, будїм то сєЦ 
поет писав свої віріїїг рЗІаце рєбе іп ипо“, стоячи па одній позі, знач. 
спішно, недбало. 


8, Бігай па зломану годову! (Наг.) 

Інтересна конструкция, зам.: бігай, рщб голову аломав. Пор. польське; Біеіу^ Ьу 
тіаі аїопаіс {АйаІЬ. Віес 7} і велнкор. Бгйжнгь сломя голову (Дак, Ш). 

9. Бігай і^ай вогн на плечі бери! (Гнїдк.) 

Жартливо: біжи і шануй ноги, пемов би ніс іх па плечах, щоб міг ііишдіш| 
дійти до ціди. 


, Бігматн ся. 1. Ану забігмай сїі (Наг.) 

Бігиати ся — сказати дбігие“, ипакше забошитії ся. 


2. Забігмаю сї сто раз не раз. (Наг.) 

Сто раз не раз — стсреотиповий зворот іш озивчеве повпої оеріоаности ска¬ 
заного перед тим, дпв. далі Сто. 

Бігме. 1, Біґме! Вігйе-ж-то-ну! (Наг.) ііігше Боже! (Яс, С,) 

Звичайна формула божби. „Бігме^ иаб. скорочена формула присяги: Біг 
покарай, або Біг мені сьвідок. Пор. німецьке ВеІ Ооіі, сербське Боїв мїі 

2. Біг-не-б6же І (Наг.) 

Перекручене попереднього, коли хтось збрехан і хоче ііїбв вабоянтн ся, аа® ’ 
ве серіозно. 

БІГТИ. 1. БІЖИ, біжи, а на вгісцц яежя. (Бібраа) і 

Насьміх над ліпивим, що раз у раз говорить: а побіжу там, а потій [юбіяУ/ 
там і там, — а сам ані з місця. 

2. БІЖИ, куди ті НОГИ иееуті (Наг.) 

Тікай, куди бачиш, нуди можеш пройти. Подібне, в апачіню безцільного 
дженя, старохорв, Идем-ь гдн ие ноги носе (Гильф. ВІЗ). 

3. Біжн, не обаирай ЄЇ 1 (Наг.) 

Мав також ширше значіпв; роби на вагаючись і ке збочуючи від мети. 

4. БІЖИ тай під ноги дивїі еї. (Наг*) 

Роби обережно, з увагою аа можливі пєреииїш. 

5. Біжит^ аж я»ик вивалив. (Наг.) 

Знач, ледво дишучи, ощ сили. 

6. Біжят^ землі не дотикає чїї. (Наг*) 

Про коня, що чвалав що духу. 


аг.) 

.чтось ходить пе оглядаючись, занятпй виплючіш чимсіі одним. Пор. 
иодьсьіієі Віегу іак о.ітгі (А(іа1Ь. Віес 1); нїм. \Уапі1ег, ЬаиГеп 168. 
[їіжіїт ЯК на солонец. (Кольб.) 

’ Солоне» — “5спе де внплинак солоне яерело, лрнвабліов до себе всю звірину. 
Говорй'ї'ь ся, коли хтось поспішав десь на лвсу гостину або ва яким де- 
іурріїм зиском. 

[)ІЖІ!Т ЯК яес ПІШКИ до млина. (Добрівл.) 

Себ-то : не дбаючи про невигоду поспішав туди, де можна здобути якусь користь. 
10. БІЖИТЬ, ЯК швець в чобітьми на торг* (Іяьк.) 

Щоб попередити иііьпіих* Те саме у Поляків, АбаІЬ. Віес 16. Пор. иїи. 
ІУапїІег, ЬаиГеп 173. 

ц. ВЄ.1ГЇІКІ річн, що не можу бічи! Он та стара, тай то не могла* (Тереб.) 

Жартливо, коли хтось щось повинен був зробити, а но зробив. 

12. День біжит, день лежпт* (Лучак.) 

про циганську кобилу, що привикла перекочовувати з місця па місце з дов- 
шшін перестзнкаки. Також про чоловіка пенривпчпого до затяжної, система’ 
тичної прадї. 

13. День біікит, три дин лежпт. (Наг.) Три дай... а день... (Печей.) 

Про хоровитого, слабосилого чоловіка, що трожа поробить, а потім мусить 
се вІдхорувати. 


ГТЛР 


14. бдеи біжнт, другий лежит, (Наг.) Єдно... друге... (Наг.) 

Про аедібрапу пару або спілку, де одіго роботяще, друге л'іїшве. 

15. Забіг у безвіотц, (Наг.) 

Еола хто біжать беа огляду на дорогу або на мету; пропав. 

16. Не забігай на перед! (Наг.) 

Кола хтось у оаовіданю або при нкіИ роботі лапав са поперед иньшнх, об- 
вшшв якісь вянші деталі і поспішав до кіпця. 

Перебіг бим го на гладкім, (Наг.) 

Знач, перегнав би ва рівнім, а в ширшім зііачіию: перевиошив би при 
рівгшд шансах. 


' вітра здогавьїїтй. (Наг.) 

її) й^овваченої, неможливої иетя, взяв ся до беахосегшого діла, 

ре сї аабігатйз цовбідати. (Наг,) 

^ треба патомитц са, поки здобути якусь користь. 

*Хт^' дорога^ а ігогопцеви десять. (Гиїдк.) 

утік сдною дорогою, а хто гонить за пим, а не знав, куди він 

Б|д^ богато доріг і ае звіспо, на яку йти, 

виергй* (Кояом.) 

Ви- умирає вабідувавши ся; вїчяв жита це миііав без біди* 

и!™,,“ »«««■ (Н--) 

Біта ^ ^їіачіню; клоиїт, сварка, бійка, Пор. моск. Бить іШ%. 

аж боком лїае. (Ншг.) 

яадено бі1V т> ■■ 

% г\у в виді списа або загалом якоїсь болячкії. Пор* Ном. ШШ 


— 37 ^ 


— 36 — 





Біда 


Ч. 4В4-^и 


Ч. 498—513. 


4 


Біда без дожджу росте. (Карл.) І , . Тс С#*с “ латиіїськім Коп ІінЬїІапІ ипа рийог еі Гатеа (Оиіпііііапи*, Ое- 

Доащж потрібний дли росту вбіжи; коли нема дождиу, то абіже не росте, іі ' середньо вікове: Ех уеісгі тоге раирег сагеї ессе ршіоге, 

Загяльп'ійше: дли вросту біц^| Д“*- ВеЬ. 20о; 8ітг. 7533, 


В ліру того збільшує ся хліборобсьяа нужда. 


не треб» користоих обставин» вона при всяких виросте, 

5. Біда би тї вкрили! (Наг.) 

Прокляте. „Біда* тут уявлена як якийсь слемевт (маб. ик иода), що вакриваді ^ 


їй- 


19. 


Коли лихо не може вчепити СІ 


ж 

24. \ 


чоловіка в толовою, 

6, Біда бідї кумою. (Ур.) 

Одно лихо звичайно вяжс ся в другиаг. 

7, Біда бідї на сяободї. (Ільн,) 

Біда нездалому, неробучому, нещаслиноліу навіть на слободї» тоб-то нїіві^ 
у такім положепю, де ипьші дораблявдть ся, вглядіш дтзиають усяких полегкостсІ| 

Див. Иом. 2216', нор. укр. Нема слободи без біди, (Ком* 65), 

8л Біда біду мучнт, як нема ідо, (Комар,) 

„Біду“ в значіню бідного або злого чоловіка, 
доброго» то чіпляє ся подібного до себе. 

Біда біду перебуде; една яике, двоїть буде. (Наг.) 

Перше „біда“ тут ужите загально в вначіпю вшіереченя: ніхто біди не пер 
буде, пор. да^ії ч, 18, Див. Ном, 2165. Те саме у Білорусів: Человїгь оді 
б^ду перебудвець, а дзєеяць их-ь ярибудзець (Нос, стор, Ш), 

Біда біду підґаиьїїє, (НагО 

Ще одно лихо не минуло, а вже друге настигає. ЇТор. Ном. 2166; польсьі^г 
Віе<іа ^опІ (А<ЗаіЬ. Віеба 94); словацьке Віеба Ьіеіііі паїїапа (24іигГ7 

ХИ, 107); великор. Дик. 435. 

Біда біду породи.да, а 

Та сама думка про причиновий знизок злого висловлена в нривичній дли 
родньої уяви тенеальо:ґІчній формі, Пор, Чуб. Біда 16; Ном. 2159; оольськв| 

ВІеба ЬіеіЗ^ рогоїЗгіІа, а ЬїеіЦ сгагі (А б а 1Ь, ВІеііа 2). 

12, Біда біду породила, а біди і чорт не возьме. (Ільк.) 

Говорить СН про бевпероривпість клопотів у людськім ЛЕИТЮ : одно лихо родя'іу 
друге; нове вастае, а старе не гине- 
Біда біду тримає* (Ільк.) 

Одно зло держить ся другим. Див. Нон. 2163; пор, 
іі&^а (241иг. ХИ, 107), 

Біда бід? тьигне (Ваг.) т г " „ '"'ч 

Одш> зло тягає за собою друге. Пор. Нои, 2160 і отзрохоря Єдно зло дрУ«1 ' 1 В Депь не епит. (Дуч.) 

ІЯІ г /,0-4 ^ ® НОЧИ И СОГОТ1И. Янгмі. ИіІІМ ( 

потеже (Гильф. ЬоО). 

Біда, бодай моди пе вала! (Наг.) 

Звичайна прияівка, коли згадує ея біду — очевидяо персоніфіковану в подоЧ 
злого деиоііа, «кий при згадці про вего може причепити ся до чоловіка. 

Біда все бідою. (Нужи.) 


9. 


10 . 


11 . 


Біда го носит. (Наг.) 

Знач ходить у нещасливу пору, приходить туди, де його пеиотрібио, Пор. 
польське; Віеба ^о шяг^Зу позіїа (Вггог. Віеба 2). 

Біда ГО та» анає! (Наг.) 

Сердито, зам. ніхто не зпае. 

Біда глу пости еусїд. (Гвїдк.) 

Через дурний розум чоловік звичайно впадав в біду. Те само у Словаків Віеба 
ЬІіірозіІ зйзеба (2а1иг. X, 93) і у Великор, Дик. 437. 

Біда гроші родит (Гиїдк.) 

В нещастю чоловік мусить десь-відкись роздобути потрібні гроші. 

Біда жертіе не анає. (Наг.) 

Те саме висловляе Німець МоїЬ кеппі Ьеіпеп Враз?, див. \Уапаеі- III Ш(Ю 
(НоІЬ 350». ’ ’ 

Біда аа бідою холвт. (Гиїдк.) 

• Зиачінв двояке. Або: за одним лихом набігав друге, абож: на бідного чоловіка 
ще Л вона біда валить ся. Пор. польське: Віеба га Ьіеба №Іее 7 Є (Л (1 а 1 її. 
Віейа 17). 

Біда з бідов, а без біли ш;е гірше. (Наг.) ...з бідою, без... (Лій.) 
Говорить ся про лихого иаймнта, недобру жінку або загалом челядину; лихо 

З нею, а без неї ще гіршеє Пор, 


ІЗ. 


14. 


15. 


польське: Віеба г Ьіеба, а Ьіеііа і Ьег ЬІебх 
(АбаІЬ. Віеба 103). ^ 

біда — чортова мати. (ІІетр.) ...біду... (Ільк.;і 25. Біда з бідов: аї висіяне, вї виопалане. (Наг.) 

Про сварливого, незгідливого чоловіка, що любить усе говорити та робити 

па перекір. 

20. Біда 8 бідов побере сї тай нужду сдлодет. (Наг.) 

Коли бідний побере єн з бідною, то діти звичайно сходять на нужду. Подібно 
у Турків: Двоє голодаих плодять жебрака (Озт. Зрг 9). 

Біда 8 бідов та І ;іїїуо, (Кольб,) 

Зітхано чоловіка, якому докучила яедобра жінка або челядина* 

Біда з бідою ходить. (Ідьк.) 

Лихо не приходить ніколи само одно, але в ипьшйчи в купі. Пор, чеське 
Меііосіу Мсіет сКоіІіуаД (Сеіак. 155 }ь 


слив* Весіа Ьб<іб гик 


^ в НОЧИ й поготів. Знач, доли будь наскочить на чоловіка. 
• Біда І дарські пороги не минає. (Гбїдк,) 


Від біди НІХТО пе забезпечений. Пороги — симболь дому, житла, див. далі Поріг. 
1>іда красит, як киияток рака. (Гвїдк.) 

10. Біда все бідою. (Нужи.) Іроиічпо. Варений рак хиба тям красний, що червоний; чолопік у бідї хиба 

Заачіна двояке: 1) лихе, погане все лишить ся лихим; 2) яещаств хоч і ?- тим, що з плачу почервоніють очи. Загальпійше Чуб. Лихо 2: Лихо іпиого 

невелике, всеж допікав чоловікоаи. Пор. оповідавв аа сю тему Етн. Зб. VI, И ие красить і Пом, 2102: Біда... 

17. Біда встиду не знав. (Наг.) . ' иаи, біда не май, (Гнідк.) 

В илій пригоді чоловік мусить робити таке, чого б у ииьшім разі етидав мусить давати, іпіатити, боронлти свого майна; а хто ае мав, мусять 

Ту саму думку висловлюв німецька приповідка, Шапіег І, 139 (АгшиШ турбувати си шматком хліба. ’ 

— 38 — 


— 39 — 







Біда 


Ч. 514—529. 


Біда 


530—538. 


33. 

34. 

35. 

36. 

37. 

38. 


39. 

40. 

41. 

42. 

43. 

44. 

45. 

46. 

47. 


Біда явне дайшла. (Лїбух.) 

Про біду ик про особу говорить ся дуже часто, в зеівчіню грецького яаходаї^ог. 

Біда шоя над бідами. (Цей.) 

Для КОІКДОГО Його горе найтяжше, найбільше дошкульне ніж усїяя — чужіти. 

Біда яа гладкі дорозі надиб.де, (Городен.) 

Чоловік наскочить ва лихо таи, де його иайиемьше надія ся. 

Біда на црвотолї, коли нема нічого в студо.чї. (Ільк.) 

Престіл — синболь високої почестя. Сані почеств без матеріяльного достатку 
не забевнечують чоловіка від турботи і горя. 

Біда на сьвітї як в зимі, так в літі. (Закул.) 

Злі приіодя не привязані до пори року, йдуть тнгон. 

Біда не дуда, куди йде, то реве. (Ііетр.) 

Дуда — музикальний інструмент, отже зроблений для забави і веоелоотяі біда 
навпаки заставляє ревти, плакати та кричати. Те сане порівнане, але а ияьшіи 
ввявку, в укр. Біда не дуда: як стане дуть, то аж сльози йдуть (Иом. 2193) 

1 поль.; Віесіа піе йисЗа, різгсгу и піе) і егаіек {А 4а 11), ВІеіІа 9); ще ияьше 
в старомоск. Беда не дуда; играть не уиьеть, а покинуть не си'Вегі. іС и и. ЗбЬ), 

Біда не жерт. (Наг.) ...не жертуе (Наг.) ,..ие на жерти. (Наг.) 

Заачіае двояке: а) лихо — річ серіознв, жартами Його не збудеш си; б) отеє 
ЛИХО (в снецияльнім вйпадву) не иаіе, його не слід легковажити* 

Біда не згниє* (Бар.) 

Кожде цоноліао ит і буде мати свою біду. 

Біда не знає прнказу. (Іяьк.) 

Лихо ае піддасть сн людській волі Див. Ном. 2204-. Майже дпсіовно з ні¬ 
мецького : КоїЬ кеші! кеіп йеЬоІ (З і ш г. 755Й}. 

Біда не каже по все „йоа^* (Гнїдк.) 

Себ-то вастввляє чоловіка не танцювати, а стогоати та сумувати* 

Біда не питає диїа* (Яс» О,) 

Себ-то не зважає ва лихі, прикрі обставини, аиушуе чоловіка бороти ся а ними. 

Біда П 0 радість* (Цен.) 

Звісно, рн того, кого вона постигла. 

Біда не еішт* (Мінч* Ііетр*) 

Не ецоаивав; нема перерви в лихих пригодах, рав на сего находять, то аііоа! 
на ииьшого* Пор* старохорв. Іуда не сщі {Гильф. 736) — Іуда в знач. дихої'Ощ 
демона! 

Біда не СПИТЬ, але до людех ходить, (Ільк.) 


40 . 


5ГК 


51 


колись конед 


Влизше специфікована та сама думка, що і в попередній. Див. Ном 2152* 

Біда пе ходить по лїсїх, але ио людьох, (ільк.) .„по лїеї,. (Міич.) 

Народне дуиане — антроішцентричне ^ ми впаемо, що „ 
аа істноване — одно в ооношінх явищ у всій орґанїчній 
у Поляків: Віесіа ро ІінІгіасЬ сЬосІгі, піе ро Іаваеіі (Вггог. Віесіа 4*}; у староК^ 
Бедьі ходагь по людемь, а не по л-йсу (Сим. 5214); білор, Иос* 263 


обставин Пор* польсько ВіеЗа ггаОко ваша ^еїіпа рігусішсїгі (Вггок. Віесіа 5)^ 
великор. Дик, 434, і ііїмецьке Шапсіег І, Ш (АЬепІеиег 1) і 111, Ш46 
(НоІЬ 52і- Зрештою думка дуже давпк; у Еврїпїда читавио (Тгоаз дія 111): 
Ш 4' аіуісі Х5ГГШ. (А горе лежить коло горя, Е, В о І, 385); латинське 

Nи1Iа саіапіііан воіа і схожі в іши иш, та ивьші див. ВеЬ* 372; старохорв. 
1Г едао з^го само не додвв (Гильф* 16!)1); повогрецькі і пньші див. КгиіпЬ* Ш* 

Біда сака не ходнт, але десять за собою подит. (Вратк.) 

Та світа думка, що а понередпїм, зо сиецифіьадивю па когівепциоиадьніи числі 
десять. Пор, французьке Сп гааі аШгє і' аиіге (Е* ИоЬ 385); К ги пі її. 123; 
Дик. 77 і далі ч. 102, 103 і 159; хорв. З^ака Ііі^а йатоіігц^а (беїак* 155)* 
IV а п її о г VI, 1441 (ІІп^Шск 85, 18Н). 

Біда старша, як роскіш* (Явор.) 

Роскіиі рідко бував, а біда дуже часто; стариіа значить тут „соріотог'^, а пе 
„йепіо^^ Чи мав сй приповідка деколи й часове значіпе, себ-то, що бідність, 
пвзьке, пригноблене положепв — се їіервіспий етап чоловіка, з якиго ній 
тг.іько звільна добивав сн до ліншого — не можу сказати. 

Біда, та що робптії! Треба біду тішити^ чепь і біді 
буде* (Колом*) 

„ Біду тішити" обравово, аамісь: іштїшати себе в бідї, не тратити доброго ва* 
строю* Що до аакінчевн, то пор польське: КШщ біеНгІе копіес рггу]0гіе 
(АсІаІЬ* ВіеОа 108); \УапіІ. IV, 1450 (Пп^іііск 295)* 

Біда тобов темдює. (Наг*) 

Темлювати (у Желех. нема) ^ кидати, шибати. Говорять, коли хтось лїз десь 
на випіку і впав, або загалом ходяча необережно звалив ся а ніг, ударив ся 
або вдарив иньшого, і ще загальнійщо, коли хтось без потреби мішає сн 
в несвон діло, являє сн в місцях, де його ЗОВСІМ пе треба* 

53* Біда учит розум а* (Гпїдк*) 

Біда тут у звачіню; досьвід, гіркий досьвІд. Те сане у Поляків А й а 1 Ь* Віесіа 1 ^ та 
сама думка у Верїілїя (Оеоге^іеа І, 146): МиІІа Посеї іДигія игігеп^ Іп геЬиє е^е- 
зкй (В важких пригодах богато навчає прикрий недостаток)* Наїпому „біда'* 
ВІДПОВІДНІ тут: бідність; в тім самім зпачігш середньовікові й пізшйіпі латин¬ 
ські й пімецьиІ приказки див. ВеЬ* 207 (етор. 59 і 314)* Шиаше до нашого ту¬ 
рецьке: що біда, то порада (0$т* Врп 189) і нїм, \УатІ* ІУ, Ш9 (Оп^Шек 43)* 
Іїіда учить хліба* (Ільк*) 

Елїптичіїо зам* добувати хліба. Троха шіакше, жартливо у Поляків* Щисгу 
Ьїесіа ріего^бш іейс (АііаІЬ. Віеба 112] і нїц. НоіЬ ІеЬгІ РґаппкисЬеп т 
див. \УапсІег III, 1055 {№Ш 241)* ' 

Віда чоловіка і па печа найде. (Коагар.) .**І в іатї,., (Карлів) 

Бід злої пригоди нема ніде забезпеки. 


52 



54 




48. 


. ^ пайзахистнїйще, пай- 

біда", себ-то бороть „ ^^еплійшо місце в хаті* Те саме у Поляків, див* Вггог. Віеба 1, 

іій ариродї* Те сам4 ' Ьіда чоловіка найдо, хоч і еопце зайде. (Іяьк.) 

Себ-то* і без сонйшиого сьвітла* Знач, школи не вважай себе зовсім вабезпе 
чеїшм перед лихом. Пор* словацьке ВіеЗа еіоуека паріє, еішс аі еіцпко гШі 
І^йіиг* XII, 107); \Уап(3. ІУ, 1Ш (ІЧІиск 280). 

Біда школи сама не ходит. (Городен.) 

Думка про звязок найріжнійщих обставин у кождім сцецияіьнім факті: те. 
видавало сн одним лихом, при близшім огляді пказув ся цідим рядом , лв^*^ 


пе по лїсу, а по людзшіь ход*зйць); велйкор. Дик. 489. і394* ^ 

‘ ^ ЯК булка на столі (Борти.) 

І" ї'отова, очевидна, безсуцнТвва. Пор. \Уааа. IV, 1448 (Ш^ійск 246). 

Етішф, вйірпцк Т* X. 0 


^ 40 — 



— 41 






Біда 


Ч. 539—551. 


58 Біда як дуда: куда йде, то реве* (1льк,) 

С 0 б*то: дйє лаіі» про себе а пати. В иііьшім виачіню цорІиііаш; біди а дудою дик^ 
ч. ЗВ а 'Також білор. Бі^да нйь дуда: стапешь дуцк, слеш самії йдуць (Нос. 26В}. 
59* БІДИ і ґрїм не забе. (Іяьк*) 

Може лати двоіке апачіие: а) Лихо (ш аЬзігаеІо) не згине від грому; б) злого 
чоловіка грім но забв 

(іО, Біди не велика річ напитати. (Луч.) ...не тьийско**. (Наг.) 

Напитати не «ао тут зиачіня сь від омо-дінльного. бож умисно біди піхто собі 
не шукав. Треба розуміти се так, що в кождіЙ людській дїнльностй не трудно 
дійти до неложаданош лихого наслїдка. Пор^ Шапб, ІУ, 1457 (Оо^ІіісЬ 249), 
01. БІДИ не купити, (Гиїдк,) 

Знач, і за дармо приходить, легкії нзбігае, Пор. нїм. Оп^Иіск: 151 \УОІҐеі1, \Уап 6. 
ІУ, 1448 {Шкійск 249). 

02. БІДИ не иож ся збути. (Гаїдк.) 

Годї від яеї увільнити СЇ1. Пор. словацьке: Со кЯе ІшііеІ, Ьіесіу пікЯе ве 
розішіїе» (2а1ііг. X, 140). 

03. БІДИ ие розповісти, (ІІужи*) 

Себ-то: всіх лихих пригод, що звичайно твгфнть канву індІвідуальної історії 
чоловіка. Норі Етн, 36, VI. 174 ^ Ном, 3948; пор. кашубське ^Уоп щ \у6 
йVV6і] Ьіе(Іге пітбке па^айас (АбаІЬ. Віеба 89). 

С4. БІДИ П 0 треба шукати, бо сама прийде до іати. (Замуя*) 

Навіть на такого чоловіка, що „ве шукав 6 їДй“, знач, не напасний, не свар¬ 
ливий, не кривдить киьших, находить зла пригода Пор. етарохорв. Не зови зла, 
ер и само доходи (Гильф, 1940); ІгУапй, IV, 1446 (Ппі^ійск 191); Сеіак. 156. 
Б5* БІДИ вї продати, анї проніиятп. (Ільк.) 

Що на кого впаде, мусить сам перетерпіти і сам своєю силою перебороти. 

СіС* Іііди сп на м«ї шукаєш? (Наг*) 

Режонстрацнн напасникови і заразом погроза, що ^у мене знайдещ собі не 
користь, а біду**. Пор, \УапЯеґ 1, 806 (Еіепгі 20), 

С7. Біло-ж МОЯ пещківва 1 (Наг.) 

Зітхаїш — плеонастичне, бо щасливої біди ще піхто не вазнав. Перейшло 
і в еьпіванку: 

Бідко-ж мон нещаслива, бідко-ж моя, бідко: 

Думав ; буду олій їсти, — ішй же го їсть дідько ї (Лол.) 

68* Бідонька якась меле сї вчепоа. (Наг,) 

Про горе, що невідступно мучить чоловіка. Пор. висше ч. 33, 

69. Біду-м собі купай аа евої гроші. (Наг,) 

Коли чоловік власною працею, власним коштом придбав щось таке, що йому 
причинки; клопоту, прим, невдалу скотину або що. Пор. пісню, де жінка жалує 
см на та, що власним посагом придбала собі нелюбого чоловіка: 

Біду-м собі купила та за свої гроші: 

ІСажут біду любити, біда пе хороший. (Голо в. ПВічіії П, 40Я.) 

У Білорусів: Хворобу соб-Ь купинь за своє гроши (Нос. 452), нояспепо на 
біль голови після переного. 

70. Біду иа голову там иайдеш, а не поміч, (Наг.) 

Згірдно: не найдеш нічого, дарма шукати. У Білор, Взявті кабалу на свою 
голову (Нос. ст, 270). 


— Ш — 


Н. 552—566, 



71 , Біду сварп^ біду гапьбп і бий і па біду весь ліс ви томи, то біда 
все бідов* (Иужн,) 

„Біда" в значіню непокірної, злої, лінивої людини. Пор. Ет. Зб. VI, 33. 

Більше біди, як лободи, (Пост.) 

Чи не було тут первісно дСлобі>ди^*7 Та і в тій фсірмі нрпішвідка мак добре 
ЗНЗЧІН0. Нераз із за марннцї приходить до сварки І клопоту. 

73 , Бодай сї тобов біда вдавила! (Иаг.) 

Прокляте: щоб ти пр9паЕ 1 Біда уявлена в формі якоїсь нрочвари. 

74 , Бодай та біда була! (Наг.) 

Прокляте: бодай тобі лихо було! 

75 , Бодай ті біда ваьцла за старий довгі (Наг,) 

Дуже інтересна персоніфікация біди в формі старого лихваря. 

76, Бодай тя біда вчяяа! (Лол,) 

Проііляте, пор. ч. 75, 

77, Буде бідї копець, як нас не стане, (Лучак,'| 

Буде добро, але ми його не дождемо. 

78, В бідї пізвавай вриятмя, (8бар.) 

Зага.тьно розповсюджена приказка, пор. старор. Другі» в'Врєн'ь вті нипастехт» 
поанаваетея (Сим. 72); нїи. Шапсїег ІП, 1047 (МоШ 76); 1, 143 (АгпшІЬ 66); 
IV, 1445 (Оа^Зіїск 162і; лат. у Ениія: Атісш сегіиз Іп ге іпсегіа оешіїиг 
і нокрєвні з сим див. IV а її І 1, ст. 68; НаІІег П, ст. 1,4. 

79, Вези біду а до Кракова, буде біда однакова. (Гяїдк*) 

Значіне двояке: а) іди й до ЇСракова (загалом у якусь да.5еку чужину), то й там 
знайдеш таку саму біду, нк дома і б) вези злого, нездарного чоловіка в ипьший 
край, у велике місто, він усе буде однаковий. Пор. АсІаІЬ. Хгако;у 2; 
Нос. 454. 

80, Вже иу. ВИДНО, йшло па біду, (Наг.) 

Сказано про екотипу, що дуже гарно росла й годувала ся., а потім'звелась 
нї на що; те саме про гарну, роаумпу дитину, що вмерла ма,іою, 

81, Виимнв го з бідн, (Иаг.) 

Знач, допоміг йому, шратував Його. Пор. Шавсіег ПІ, 1060 (N0111 360). 

82, ВіЕлабудав сї з бі;ш. (Наг.) 

Видобув ся з тяжким трудом іа лихого положени. Пор. ШапЗ, ІУ, 1458 
(Ііпегійск 493), 

83, Вилізь бідо з біди! (Сор.) 

Двояке значіне: а) пародия екзорцизму, отже щось подібне до саапгсльського: 
„поваї'Ьваю ти, душе печистьій, ииьіди ив'ь нея“, або б) жартлива апострофа 
до йкогось бідолахи, щоб рятував ся зі свого нещастя, В першім разї „бідо** 
впачило би стількОр що „чорте" (в тім заачігію се слово ужива<=і єн дуже часто, 
див. виспів чЛІ) 15), а в другім впачило би бідного чоловіка або загалом чо¬ 
ловіка, до якого обертають оя з певним слівчуті^гч аміщаним із маловаженсм. 

84, ВІД біди не втечеш. (Наг.) 

Злої пригоди не вбережеш сн. Пор- моск. Ат бидьі пи уйдьош. (Дня. 213); 
Шапб, IV, ІШ (Пп^Шек Г>і, 215). 

Відбивай біду на бік на якийсь час! (Дндв*) 

Себ-то: пе турбуй ся, забувай про клопоти, 

— 43 ™ 






Біда 


Ч, 567—581. 


86. Від чого біда? (Гш’дк.) 

Зиа^ійть стільконт, що: на те й лихо, памитай Гїро цотребу боротьби з еши . 

87. ВІН бідй не звае. (Наг.) 

Говорить про гордого, иед^одявою, твердосердого чоловша. Пор. ігїи» \У а оНег 

ПІ, 1060 (КоОі В66), 

88. Віп є иа біаї, на великій. (Лім.) 

Себ'То; він тепер у тяйгкій пригоді, в горю, Аиальоїічну пїи. поговірку див^ 
\\^ап(1ег 111, 1060 {N0111 372), 

80. Впав у біду, як курка в борщ. (Ільк.) 

Не^іга йому виходу, горе вовсізі перемогло, алонало його. Див, Ном, 2222. 

00. Всюди біда, .ЛИШ талі добре, де нас нема. (Ільк.) 

Звісне етоцентричне розуміїїе сьвіта: те тілько лихо, що мені долнгае, анач. 
де мене нема, там і лиха нема. 

01, ГодЕ біді, ЯК самій собі, (Береа.) 

Значіве двовке залежне від знач, слова біда: а) догаджаЙ нкійсь дедобрій, не¬ 
спокійній лшдипї; 6) в нещасливім випадку мусить чоловік задля того днхн 
робити, дбати, пильнувати тав, не би нараз не робив для себе, длн своєї 
прини нести. 

92. Дай Боже біди^ а гроші будут. (Лев. І:іьк.) ...біду... (Залїсє) 

В біді чоловік мусить добути гроші, хоч нерва і з такими жертвіоти, нкнх бп 
не поніс у нормальних обставинах. ГІор. висше ч. 21, 

93. Де-сь, бідо, була? — їебе-м шукала. (Доброс.) 

Знач!не подвійне 1 або чоловік промовляє добродушво-зкартлкво чи сердито до 
якоїсь близької людини, з ЯКОЕО довго не міг здибати сн, або образово представ¬ 
лено момент, коли чоловік попадає в пещасте, якого пе надіяв ся, та яке 
з давна грозило йому. Пор. новогрецьке; „Бідо, де йдеш? — До дому артисти.“ 
ШапЗ, ІУ, 14Г>0 (Піій:1іісЬ 296) 

94. Десь с'і всьи біда ва мене злїзяа, (Наг.) 

Говорить у розпуці ЧОЛОВІК, якого постигає лихо з ріікоцх боків. Пор- апб. 
IV, 1457 {Ш^ІйсЬ 462), 

05, До біди доріг богато, а від біди й стежка нема, (Корч.) 

Лайріжпїйші ванятя і діда можуть довести до нещастя, з якого вихід дуже 
трудний, 

96. До біди цайде ся все й ярабідок. (Луч,) 

До одного лиха приторочить ся й друге, хоч би й иеаьшс. 

97. До біди не далеко. (Наг,) 

Знач. їі все можна падїяти ся. Див. Нон, 2183; \Уаіі(1. І\\ 1447 (Ііпдійск 209) ■ 

98. До біди обизвн сї, то скаже: ,,11неок маєш^, а мовчи, то скаже: 
,,Цн вже а говорита не вмієш (Наг,) 

До біди, знач, до напасливогоз пеатідливого чоловіка; такому все недогода. 
„Писок маяш^ — еліптично, всії. великий рот маєш, ти балакучий^ сварливий. 

99. Довів го до біди. (Наг.) 

Себто; до бідіїости, до нещастя, пор. Шатиіег Пї, 1660 (МоШ 362). 

100. Дочекаеш еї біди на голову. (Баг.) 

Коли хтось віісдовлюя надЇЕо на якусь непевну поміч. 

— 44 - 


юі. Е’'» 

^ Сердйтв відповідь на пита не: Як там у вас, чи гаразд? 

бдії^ дасть ся в аяакії, аж як ся десять до купи алїзе, (Луч.) 

Русин так привик до лиха, що одно само йому немов і байдуже. Пор. беїак. 165. 

.рз, Сдиа біда не докушт, аж ся десять а.тучит. (і’яїдк.) 

Двв. попереднє. Пор. По». 2191; Ком. 60; ІУапіі. IV, 1441 (ПпеШек 85). 

104 . За бідою яе шукав, сажа прийшла. (Доброс.) 

Лихо приходить ненадійно, сам чоловік не знав, відки. 

105 . Зайди си є бідон, біди сї ие збудеш. (Наг.) 

Себ*то: зчіпи ся, втоваришуй ся з поганим чоловіком, то й не поабудеш ся 
клопоту. Пор, ДУап(], IV, 1445 {ІТп^Ійск 168), 

[Об, Зачепив біду. (Наг,) 

Почав розмову або що з лихим, сердитим чоловіком 1 набрав св від нєго 
лайки або побоїв. 

107, Зачепи си біду, то в нев яе дійдеш ладу. (Колом.) 

Пор, висше ч. 105 і 106. 

108, З біди не вятре, з роскоши жити ие буде. (Явор.) 

Знач, і біда і роскіш у жштю минають, перебувають сн, не творіЕть основи жити. 

109, З бідою найдеш^ а не поділиш ся, (Заиїсє) 

З лихим, завидющим чоловіком і користь не на користь виходить, 

110, Здїїбле чоловіка біда на гладкій дорозі, (Лучак,) 

Несподівано попадає чоловік у пещастє, Пор. висше ч, 35. 

111, З єдпов бідов, як з рідвов сестров, (Наг.) 

8сі1, можна жити, погодити ся. Та авичайїїО чолоаікови докучають ріж ні лиха, 

112, ЗІЙШОВ на біду. (Наг,) 

Знач, збіднів, звів ся ні на що. Пор. \¥аїїсІег Пі, 1059 (N 061 372). 

ИЗ, З СБВІТНОЮ бідою, (Гнїдк.) 

Значінє не зовсім непе. Олова „сьвітниЙ" у Желех. нема. По значіню його 
треба виводити від „сьвіт“, пор, всесьвїтЕШЙ, — отже: з бідою з усего сьвіта, 
привселюдною, загальною. 

114. З тьижков бідов. (Наг.) 

БдїІІТЯЧЯО, ДОД. зробив або пішло се з великими ТРУДВОСТЯМИ, Вії силу, Пор. 
Шапаег Ш, ЮРО (КоШ 374). 

115. Іди до біди, ДО тьижкої! (Наг.) 

Відчепися, згірдао. Пор. нїм. Вззк Шс)і біе зсІііуєгє Коііі! ІУапіІег НІ, 105 
{Моїй 357). 

^16. Іди, ЙДИ, не шукай си біди! (Наг.) 

Не зачіпай, бо буде біда, Пор, білоруське: Не піукай біідм, бФдц сама дебе 
найдзець (Нос. ст, 386); пор, Ном, 2180, 

7, Коби біда, а гроші будут. (,їуч,) 

Пор, висше ч. 92. 

її8, Коби так о що, як о біду. (Наг.) 

8сіІ. трудно. Всяке добро здобуває ся тяжко, а біда легко. 

ІІ9, Коби хрестїнйЕ сван) біду заав^ то би в ній нікоіи ие бував. (Наг,) 
«.•ТО би ї на сто мпдь обминав, (Наг,) 

— 46 — 




Біда 


Ч. С13 — Ш. 


Ч. 601- 


120 . 

121 . 

122 . 

123. 

124. 

125. 


ІЗЗ- 

]34- 

1.35- 

136. 

137. 

138. 



Стеріг СП 6 ІшбЛИЗПТІІСЬ до того ИІСІІП. Говорять, коли когось у ІІЄСІІОДЇВ»)|;|^| 
МІСЦІ (прим, у гостшії, на лряарку) спіткає якесь лихо. 

Еобп ЧОЛОВІК СВОЮ біду нвав, то би їй зарав очії вобрав. (Наг.) 

Знач запобіг би учішнв би її еієіпіеідливош. 

Кого СЯ біда вчепить з равку, того держить ся аж до останку. (Ідьіс|| 
Кому пощастить ся а иолоду, той і до смерти ие ватпає добра. Пор. польську. 
Коти ЬіеіЗа г гаБки, Іо і (1о їізіаикц (АсіаІЬ. ВІеіІа ІІО); ШапіІ. НЩ 
(Шеіиск 343). 

Кого ся біда вчепить, того ся тримає і руками і ногами. (Іяьк.) і 

Хто раз поааде в нещастя^ тому вже тйжпо позбутп сп його паслїдкіе. Див^ 
Нок. 2170. Пор, польське: Лак зі^ Ьіесіа її екері, І о ^е^ і І;і]ет піе 0(1р§с37.І!^^| 
(АааІЬ, Віейа 42). 

Кождий свою біду зиає. (Наг.) 

Відповідають на влазливі пнтанн: а що вцш таке, чото нажурились? Те сішЛ 
нїм. \^апаег ІГ, Ьт {Сп^Шск 177 ь ^ 

Кождому своя біда в голові, (Наг,) І 

Кождий своїм лихом турбує ся. Те саме у Поляків: КаМеши Ьіе4а] 

^1о\¥Іе {АЗаІЬ. Віє (З а 109), ДУапіІ. І\Г, 1441 (Ш^ійск 75). 

Коли бііа най більша^ то поміч Божа иайблизша. (Терпоп.) 

Загально розповсюджена думка, пор. нїм. Шетт Піе НоШ ат ^говйіеп, Щ 
ОоПез НІІҐе ат пйсЬеІеп, Л¥ а п (1 е г ПІ, 105Ь (N 011 ) 317), або: ^е вгйзі^сг 
N 011], ]е паЬег Уои (Зітг. 7585); в запільнїйіпій формі у Словакш: Кі 1$| 
ЬІеіІа уеГкй, Іат ротос ЬИгкй. (2а1иг. IX, 103); бливше до нашото чеськеє 
КПуй ]е поиге па)уеІ§ї, Ь^у 4 рошос ЬокІ па]Ь1іШ ґКІЬІ. 58)* 

Коли біда, ве йди до Жида^ але до сусіда, (Петр* Кобр*) 

Сусід — аайбливший, так сказати, природний поратівпик у бід'ї. Пор. по.ть-і 
ське; Кіе(3у ЬіеОа, сіо зазіаПа (АПаІЬ. ВіеПа 55 і дословпо схожий 8 нашиті 
варіант у дод. па стор. 066); Сеіак 41І. 

Коли біда, то її плач не поможе. (Ільк, Петр.) 

Поможе тілько подвовна еперіія, діяльність та зарадиість. Те саме в польськім, 
див. АПаІЬ. ВІеПа 107. 

Кому біда, а людям сьіиіх* (Тереб.) 

Не всяка ала пригода збуджує загальне співчутв; буває й так, іцо збудить іШ'| 
сьміхи та кгшни. Дав. Ном. 2350. Подібне білор. Чужая б^дя людземт» си’ЬХ'ї’ 
(Нос. 467); те саме у Поляків, див. АбаІЬ. Віеба 27^ Вк 

Котроп біду зпае, то той не фіґлює. (Крех,) ь 

Себ-то: не піднииаа па сьміх иньшого, що впан у біду. Пор. ШапПег Ш) 
1059 (МоІЬ 343): ІУег зеІЬег \уаг іа N(> 111 , геісЬі сієш Нип^^п^еп Вп>Ь 
Куди діду^ то все біду знайду. (Замуя.) 

Говорить про себе тав. Ресіїуо^еі, якому і паййористпїйіш обставини вихоЧ ^ 
дать на зле. 

Ляда біда чоловіка удре. (Ііьк*) 

Звичейпо говорить про дрібних урядників, возних, писарів 1 т. и., що корй' , 

■44 


139* 


120 * 


127* 


128. 


12а 


130. 


131- 


142, 


стуючись прикрим положенам або потребоні селянина бажають видусити ві4| 
иего якусь дачку для себе. „Біда** агірдпо: неїшчесдай, невашиий чоловік. 

— 46 — 


Малу біду сховає і за пазуху, а великої пе вихає і в мік, (Мяіаяець) 

Здач, мале лихо перебуде чоловік і пе говорячи про него пїяояу, а велика 
доходить до відома всеї I'р(>МЗ^^Я. 

Лй вже НІ дав у бідї до віка будемо мешкав. (Крех,) 

Вислов безяадїйпастн бідного чоловіка, що пе бачить можности ліпшої будущипи. 

На бідї будеш^ на великій. (Ліміїа) 

Таким п іетупуванем дійдеш до великого лиха. Пор. висше ч. 88. 

На біду-м ЄЇ вродив, (Наг.) 

Говорить бідний. Пор. IV а Пік ІУ, 1458 (Опе-ІПск 481). 

На біду не бог ато треба. (Яс* С.) 

8сіІ. заходу, етараня; пайігеяьша нагода може її спровадити. 

На біду не цїпом молотити, (Наг.) 

Себ-то: не треба тнжко працювати, навпаки, чим лекше собі поводиш ся, тим 
аевпїйше вона прийде. 

На біду ЯК па гору кладе ся. (Гнїдк,) 

Значіна пе ясве мені. Зеячайпо на гору не треба ще й класти, бо вона Й без 
того висока. Фраза „кладе ся на біду“ значить те саме, що „Гіде па біду®* 
(пор. ч 80), щось призначене на пєіцастє. Виходило би (в порівяаїш з ч, 80) 
значінк: коли чоловік має впасти в біду, то перед тин йому щастить ся, так 
немов би «ідгтмав ся па гору, щоб потім тям глубше і тяжше впасти. Пор. 
укр. Коли б так ва гору, «к па біду (Н о м, 2189). 

На-В-IIІ В З бідов то зробив. (Наг*) 

Знач, ледво не ледве, аеолітпо, иавпів прасилуваний. 

Най тї біда овьме! (Наг,) 

Прокляте, пор. 1\'ап(3ег 1У, 1060 (N0111 В57). 

Напитав собі біди, (Наг.) 

Власним я заходами надбав собі лихщ самохіть ускочив у біду. Пор. висше ч. 60, 

Научить біда ЕорожйтИз коли нема що в губу в.тожптд. (Ідьк,) 
Бідність учить промищлнти. Оповідане про те, як бідна баба стала ворожкою, 
див. Жате і Слово 11, 359. У воронїжських Великорусів подібно: Бьіть варажмть, 
када вбчьїва в рот палашьіть (Д ик. 718); тс саме у Полаків (АйаіЬ. Віесіа 75). 

Научит біда попити, коли ся лема чого вхопити. (Петр,) Навчит 
.як нема що,„ (Тереб) .„як сї пеага чого,,* (Наг,) 

Натяк на бідний стан давніх попів, що жили з ласки громади. Значінв: біда 
примушує чоловіка промишляти про себе, даватв собі раду, щоб не терпіти 
голоду. Те саме Нон. 2199. Дословпо з руського перекладепо у Поляків: 
Папсиу Ьієба роріе, кіебу піета сге^о сііоріб (АбаІЬ. Віеба 74). Думка, що 
бідність учителька всяких хитрощів, часто висловлювалась ще в старовину, 
пор. Г[іецьке: і7оЛАші^ о уігетаї ^і4ііохссіо^ {Бідність учитель усякої 

Есячипи), або, як каже Теокріт; гтегҐа^ 4іо<рссгтє, рбги тк? 

'(бідність сака збуджує всякі штуки, див. ВеЬ. 206, стор. 58 і 312); пор. серед- 
вьовічішй вірш: Ат4є 8 аЦие боїипі Іепиіз уе8І1^аі е^евіає {Типпіе. 90); 
пор. вїм. ПоіЬ ІеЬгІ еіпеп Вйгеп Іяпгоп і амальоїічпі Зітг. 7567—7571;, 
\Уап(1ег т, 1054 (КоШ 22Я—245). 

На чиюсь біду я там прийду. (Кол.) 

Погроз:!, Говорив чоловік, коли йому донесли, що в коршиі бють його свояка. 

— 47 - 





Біда 


Ч. 043-035. 


Г 


Ч. 626—648., 


145. 

140. 

147. 

148. 

149. 

130. 

151. 

152. 

153. 

154. 

155. 

156. 

157. 

158. 

159. 

160. 
101 . 


На що ти біди на здорову голову? (Наг.) 

Пощо шувати вайаого? І 

Не вийдеш а біди, як каїінь а води, (Гпїдк,) І 

Знов образи „біда" і „вода" переплітають ея; вийти з біди, увільїштв ся 
лиха, уявлено яв виринути з води, Пор, Нон. 2І57, 

Не дай Боже помалу иа біду сходяти! (Луч,) 

Жартливо, зовеш не з тою ду.чяою, що ліаше від разу впасти в вещасте. 

Не забагай біди! (Луч,) 

Коди хто захочуе чогось такого, що грозить небезпекого або втратою. ^ 

Не заапавіїш біди ве буде добра, (1льк.) 


Віе^а 10); 241иг, XII, 110; ведикор, Адпо горе — ви горе, кая бьі з два 
ВЄ'бьіда и к, 07). 

ОЙ біда, ие гараад, як бідї не иодаст, (Пост,) 

Себ-то> коли бідного не аоратують, 

ОЙ біда тай годї. (Ільк.) 

Вислов знеохоти, огірчеїш, Днв. Ном, 22^4, 

^^ 4 , Лек ти, бідо, оссниа ти І (Наг,) 

Найзагалмийша форма лайни: пропадай І Значіїш слів і „оссшій" 

(у Жедсх. осива) темне; в „пек“ без сумніву лежать о номато по етичний вираз 
идшваїш, те, що в в їм, ріиі. 



Хто зазнав біди, вмій шанувати добро, значить, не зааиавпін лиха пе зулів| 105, ПІДВІВ ГО ЛІД біду, (Наг,) 
вдержати добра, Пор, пїм. ^ег пісЬІ ^езіескі ш N0111, 'теізі пісіді, \УІе зсЬшег1;| 

(Іег Вог^еп Бгої, див. \Уапііег 105і1 (КоІІі ВЗВ), і 

Не зачіпай біди, лай біда ідеаая. (Луч,) 

Говорять про сварливого, папасливого чоловіка, з яким пе добре входиті 
в діло, яві навіть у розмову, Пор. ^Vап^1. , 1445 (^Опк^цск 151), 

Не В біди му сї дїе. (Наг,) 

Ніщо йому не долагае, то й може гордувати та коверзувати 

Нема більшої біди над лихі сусїдн, (Гшдк,) 

Як добрий сусід — велике добро, так навпаки злий — велике лихо, пор. 
вивше ч, 125, а також Сусід, 

Не могла біда па нашу хижу еїсти, та сїла на сусідову, — Цитті 
дїтїї, датте, чеи уна ще на вашу сяде, (Мшан,) 

Гумор лежить у ріжнороднім значіпю слова „біда", Прикяака взята з ооовідаяі 
про те, як у гірське село ззлетїв бузько (там воли рідкість) і еїв па одд 
хату, а сусідські діти почали плакати, чому не сїв па їхню, див, Етн, 36, ТІ, 7! 

Не могла кя біда мняутії. (Гнідк.) 

„Не могла*" не в впачіню „мусїла", а в значіню жалю; чому не минула? 

Не тьижко 8 бідов у біду впасти, (ааг,) 

з поганим чоловіком легко прийти до сварки, бійки або иньшого лиха. 

Не тьїїжко на біду зійти, (Наг,) „.до бійди прийти, (Наг,) 

Знач, збідніти, ввестись вїпащо, або впасти в нещасте дуже легіо. 

Ніхто пе знає, пе го біда спіткає, (Наг.) .„чекає, (Цеп,) 

Нїде чоловік не забезпечений від лихої пригоди. Пор. висіле ч, 119, 

Шхто чужої біди не знає, (Наг.) 

Себ*то: пе може відчути чужого лиха так як своє. 

О біду не трудно, (Іяьк, Петр,) ,.,не тяжко. (Залїсе) 

Конструкция мб, польська. Див. Ном. 2186, 

Одна біда чоловікова пе докучит, (Заяїсє) 6два.., (Ільк. Петр,) 

Див. висше ч. 103, У Поляків те саме: 1е<1па МеНа піе Нокисгу (А (1 а1 Ь. Віесіа 4б| 

Одиа біда як рідна сестра, але як сто бід, то тогди будь мудрії 
і вітримай! (Гвозд.) 

Значіпе такеж, як і ч, 160, Пор, білор. Одна бйдв п,е біда, а коли дзвЬ, іР] 
разомії, то &Вда. (Нос. ст. 390); польське ,.,а1е НгіезІ^б гагеш, (Вгг^ 

— 48 — 


Про хитрого, злобного чоловіяв, ЕЩ втягнув иньшого в якесь погаає або не- 
безнечне діло. 

1С6. Ціанати біду і серед болота, (Кояьб,) 

Гумор і тут у двоякім шшчівю слова ,біда«: а) пізнати енного такого (не 
конче злого) і в болоті, коли обта.та[ЕШ ся і б) в'їхавши або знстрнгщц в бо¬ 
лото пізнаєш біду. 

167. Пішла біда до Восир тай виїла в бочки сир ; а як пішла до Цигаи, 
таи їй став ся еаксагая. (Зазул.) ’ 

Приказка зложеаа в форві строфи звісної пісвї про мапдрівку Біда по ріжаих 
селах, при чім у кзшдім двостиху иодаегі, ои до риму а назвою даного села 
якусь пригоду чи увагу тої (перооиїфіяоваїїої) Біди, звичайао з пратикоа до 
характеру людей або влаетивости місця, а часто іі без притику, аби до риму. 
Босири і Циіавй — села Борщівського ііов. Текст піснї «ро Біду і збірку 
аваяьоіічиих строф про ріжиі галицькі місцевости див. Жате і Слово IV, 
27—31. Саксагап — капут, сиері'ь, ііор. Ном. 1 408і. ' 

1С8. Пішло яу на біду. (Наг.) 

Дізііав страт у господарстві або лиха в домашнім зкитю. руйнує ся і не може 

ПІДНЯТИ ся- 

ІС9. Присіла го вся біда: вже дї окріи, иї вода. (Гаїдк.) 

З біди зробив ся байдужним, внатичним. 

170. Саиохіть в біду лізе. (Наг.) 

Коли хтось не слухає осторог анї увімаень і не перестає робити лихо. Пор. 

Шап8, ІУ'^ 1458 (Бп^ійск 484). 

^71. Сам СВОЇЙ білі випеи. (Наг.) 

Про чоловіка, що попив у лихо З власної провини. Пор. IV 1458 

(Бп^ІПск 480). ‘ ' 

Сім бід па єдвя обід, (Наг,) 

Говорять про скупого богача, що не'любить нічого дати або зробити не ви- 
лаявшись, Здаєть ся, що се псрекручеаа стара приповідка; Сім бід, один одвіт 
(Ном. 4277;, себ-то: чи за один злочин, чи за більше, все Одмакова кара. 
Таке вначІЕі має ся приповідка у Поляків, де кажеть сні біеЦт Ьіеа, аіейеп 
ОіЗVVе^ (А8а1Ь, Віеііа 79), де слово оіЬуе^ відповідав руському одвіт = 
оіЗро\¥Іебгіаідойс:, 

1їтііо/р. Збірляк т, X, ^ 



— 49 — 











Ч. 654—668. 


Біда 


173. Старша біда як гаразд. (Луч.) ....як роскіш. (Пужк) 

Пор. вііеше ч. 50. 

174. Та вже аби на біду не було! (Наг.) 

Зиач. було б давно, як би ве було, або: на біду иусать бути. 

175. Та вже би крайна біда була, як би того не зробив. (Наг.) 

Було би погано, зовсілг иєсуразно, як бн ие зробив. 

170* Така біда^ що й не тра лшшої, отсеї доокть. (Ключів) 

Гумористично, коли хтось у великій клопоті і свлкує ся хоч їкартами рлек- 
шити свою душу. 

177, Така біда, їда цема муїш ока запорашііти. (Луч.) 

Недостаток живности, се пайчаетїйша форма нещастя, що достигав наш народ, 
а особливо на хлібороднім Поділю, 

178. Та як би ни було біди, то би но знали, шо то гаразд. (Кольб.) 

Гаразд мав цїяу тілько як контраст з лихим положевви, пор. виеше ч. 14а. 


179. Ти бідо якась! (Наг.) 

Промовляють звичайно до малих дКтеЙ, навіть пестливо. В основі такого ти- 
туловавя люблених дітей „бідою“, „марою», „иомаиоіо», „маиївю» і т. и. 
лежить прастаре вірувапв, що алі демони чіпають са дітей з гарними іменами, 
а оминають таких, що їх кличуть погано. Про се див. мої „Студиі над Карпа- 
торусьяим письменством 1“ (Записки И. Тов. ім. Шсвч. СХЬ, стор. 46. 

180. Те бідою журиш ся, а в неї донька росте. (Корч.) 

Се6-то: ти турбуєш ся одним лихом, а з иего вше наростав тобі иііьше. її 
саму думку, але мляво висловлює Поляк: О Ьіе(і^ кіороіи пі^ціу піегоа, »о| 
піе 28 ШІЄ {АбаІЬ, ВіеЗаНЗ); нїм. Еіп ПоеШск ЕеЬ:егІ йаз апііеге і покревш 
див. \Уап<і. IV, 1441 (ШнШск 79, 81). , 

181. То ще пів біди. (Наг.) ...пів біди біда. (Кол.) ...нів біди лиха. (Строи)І 

Зам. се не велика біда. Пор. польське: Левгсге Іо р61 ЬісЗу (АбаІЬ. Піеба 50). 


182. Уступи ся бідї з очей, (Закул.) 

„Біді" тут у зпачіню лихому чоловікови. 

183. Хоть біда, то гоц! (ІІетр.) 

Говорять про веселого, легвомиспого чоловіка, що байдужий до свого горя їм 
перестав жартувати, гуляти та забавляти ся. Те саме у Поляків, Див. а | 
Віеба 24 і у Білорусів (Нос. ст. 454). 


184. 


185, 


18С. 


187 , 


Хоть куди біда. (Корч.) • 

Зпач. біда ва всі боки, ве аби нка. Дат. Маге таїогат і покревиі ШапЛ- 

IV, 1458 (ІГпвіаск 497, 8). 

Хто біди ие зазнав, той ве вміє добра шьинувати. (Наг) 

Та сама думка в яодібвій формі висловлена виеше ч. 149, 174 Пор. IV а п 
II (Оаі, 217); IV, 1455 (Іімвійск 422, 451). 

Хто біди не зазнав, той о ній гадати ие може. (Явор.) 

Коди хтось у добрі, теоретично говорить про «У’У 

Кіо зат (Іогааі Ьіебу, Іеп іппусії 1)іс(І§ ггогптіе (АіІаІЬ. Віеііаб?); ІУал 

IV, 1455 (Ш^Шек 421). Гадати — місцевий нольопівм, зал. говорити. 

Хто біди не знає, най ся мене снитае. (Ільк.) 

Говорить про себе чоловік, що зазнав яв своїм віці богато лиха. Див. Ном. 2^1' 



— 50 — 


Ч. 069- 681. 



(88. Хто біду мне, той богато знає; хто гарав.д иае, той мало знає, (Ільк.) 

Лйхі пригод І і і боротьба а шіии дають людському жвтю далеко богатшнй 
зміст, НІЖодпостаЙЕШй добробат, який звичайпоотуплюєй увагу. Див. Ном,ШІ, 

Хто В бідц біду стерпит, — а хто в гаразді^ щоб пїколд біди ве 
зпав. (Ільк.) 

С.іОва бідного чоловіка] ідо сам привик бороти сн а лнхом^ але знаючи всю 
важність ссї боротьби не бшкав сего нїіюму иньшоку. Те ж Иом. 2І53. 

190* Хто В бідї даВ] два рази дав. (Ільк.) 

Характерна модифікация латинської при по в. ВЬ ііаі, дці ейо йиі 

191* Хто вііає, до ті чоловіка біда чекає! (Наг*) 

Та сама думка троха в иньїлІЙ формі висловлена виеше ч. 119, 

192* Цп далеко тут до біди? (Наг.) 

Говорить чоловік, коли мало-мало, через якусь дрібну обставнїіу здужав 
у йти нещастя. 

193. Цк то пипї о біду тьпжко? (Наг.) 

Не тілько „иинї“, але й усе чоловік іїнражепнй яа лихі пригоди. 

194. Ци хочеш МІ Б біду ввалдтн? (Иаг.) 

Говорить чоловік до то вари ша^ що радить йому брати си до якогось пебеЗ' 
нечного діла, або й сьвідомо накликав па него небезпеку, 

195* Чере^т бід*: ве тьпжко в біду впасти, (Наг.) 

Через лихого чоловіка в нещаств Пор. словацьке Ргізгеї 2 Ьіе<3у і1о пе\'ОІе 
{Хйімт, ХП, 201). 

196* Чоловік найбільше на біду робпт, (Наг*) 

Наші селїше роауміїоть пераз широко. Отже податки і венкі дачки 

та драчки будуть для них так само бідою, як випита горівка, судові кари, 
винадка сиерти або хороби в домі, загал ом усе, що пожирає більшу часть їх 
доходів і не справляв їм приеашости. 

197. Чужа біда за сахар, а своя за їріи, (Дар.) 

Знач, чужій бідї нераз нищком і порадуєш ся, а своа гірко смакує, ще й сльози 
витискав. Пор. Ном. 2341 і пор. їіїм, Ргепкіе^ Пп^Шек ізі йіізй і вод, 

1У, НШ (ІТп^Шск 346). 

198. Щезни бідо в безвісти І (Наг.) 

Н Прокляте; „бідо*^ може відносити ся і до певної особи і загадок до непривмної 
И ситуациї, в якій находить сл чоловік, 

199. Ще не дІле-мере біда. (Гор ) 

Н Знач, се ще не велика, не пастояща біда. М^ре, пор, лат. тего — чисто, 
" дійсно. Пор. \Гапбег III, 1060 (МоНі 358), 

^90. Що за біда, иєть ся вода! (Дар.) 

ЖартлявО] коли хтось давуеть ся якійсь еовсїм простій і природній річв. 

1 Приповідка взята з дар. оповіданя про жіішу, що тайком перед чоловіком ку- 

1 . пила ковбасу, з’їла половину, а другу сховала під подушку^ а потім раз у раз 

' попивала воду та приговорювала як виеше. Див. Етн. З б. VI, 11 ; те саме Ном, 

І 523В; подібне у Білорусів: То не б-Вда, што пьецца вода (Нос, ст, 443), та 

1 мабуть там забулось оповідане, що дало початок приповідці. ІЦе меньше непе 

виачіпє в другій бІлор, приповідцї: Б^Ьда, што не пьецца вода (Нос. ст. 268); 
і — 51 — 







Кіда—Бідап^тво 


Ч. 097—707. 


Ч. 682-090. 


Носович пояснює: „жартлйво говорять, коли хто турбунть ся мадоваїйпгіи^ 
прикрістю^ — але се пояснене якесь натягнене, 

201. Що г»у біда зробат? (Наїч) , 

Себ-то: він пе подасть ся, не злякає єн, їіеретривав лиху годину, він сильшіЕі^ 
богатий або має протекцию. 

202. Що робити з біди? Тра в голову заходити (Ільк.) .„зайти. (Міич,) 

Б голову заходити — журити ся, та тут значить; подулнтії, номіркуеата. 
Два. Ном. 6507 , 

205. Я бідою зріс. (Комар.) 

Себто: в бідішх обставиаа;с^ серед недостатку. 

204. Я З бідою, як з рідною мамою. (Сор.) 

Зжив ся з лихом, привик до бідяости. 

205. Яка біда їродн.іась^ така і з типе. (Лев, Ільк.) 

Знач, який недобрий. дурпиЙ, пустий уродив єн, такий І згиие. Те саме {з по¬ 
милкою „Як“) у Нозі. 2168 , 

206. Як бйм був біду знав, був бим її не чіпав. (Замул.) 

Подібна думка в трохи ииьшій формі висловдеїш висіле, див. ч, 1 Ш. 

207. Як бїі тп мою біду знав, то б ти й свою показав. (Тереб.) 

Слово дбіда^ мав тут двояке яначіве: а) лихо, горе — знач, горе Одного чо* 
ловіка спонукує другого до спІвчутн, до виявлена свого іт)рн ^ б) полові ор¬ 
гани, пор. далі під Старий. 

208. Як би чоловік свою біду зиав, то би в еї ніколи ке бував. (Наг.) 

Пор. ввсше ч. 119 і \\^апб, ЇТ, 1440 (Ш^ійск 66 ), 

209. Як біда Йде, то пе тра ц аідгонити. (Колом.) 

— знач, валить си на чоловіка, ішоїкнть си. 

210. Як біда, то до й'Іида, а як вііие біда, най лїдько бере Жида. (Ільк.) 

Жид у селі звичайпо — тинкарь, у якого .іюде .заливають своє горе горівкою. 
Ровуміеть ся, що коди мине потреба такого хвилевого забутя, звичайний чо¬ 
ло вік до коршми не йде тай супроти Жида яе почуває ся до ніякої вдячности. 
Пор, Шлор, Яігь бііда, иьі до Жида {Нос, 479 ), Бдизша до натої польська 
припов. Кіейу Ьіесіа, Іо (Зо Йуііа, а ро Ьіеагіе га аггп-і Йуіігіе ! (Л(За 1 Ь. 
ІЗіеба 57 і, хоча тут очевидно характеризує ся положене і настрій подьськогс 
пава, що в біді позичає від Жида гроші, а потім впов повіїдить с« з Жидом 
як із собакою. Пор, цім. \\^апс 1 ег 111 , 1059 (МоШ 324 ). 

211. Як 6 біда, ТО є й прибІ.юк, (Наг.) 

При більшій бідї й мепміха, пор. висшс ч, 97 * ' 

212. Якої біди в мене хочеш? (Наг.) 

Сердито, але пе конче в злім епачіню, вам. чого від мене хочеш*? 

213. Як ся кому на біду кладе, то як масло в дїжку. (Гиїдк.) 

Про зворот „кладе ся на біду“ див. висше ч 136 . Значінв: чоловік мабирає ся 
добра, адоровлн, краси, а иараа біда все те ваііївечить. 

214. Я ще а тобой до біди праііду, до тьижкої. (Наг.) 

У сварці; мовляв: не дразап мене, а то вдарю, скалічу або вбю. 

Бідацтво. 1. Довше моє бідацтво, нїж його богацтво. (Луч.) 

Богацтво мине швидко^ а бідному його бідпости не відбере кїхто. Те саме 
у Кашубів: N3326 Ьіебе пніге (Ь< 2 гМе) біейі Іак Іеііо рапйі^а. (АЗаіЬ* 

— 52 ~ 



укр. Довші мої ЗЛИДНІ, пїж твоє 


ПіеЛз 73 ]5 віршову форму попсовано і 

богатстіш (Ком. 81}. 

бідний. 1- то бідиому жити не треба У (Ї-Іас.) 

Цолн хтось кривдить або аанодбув бідпосо, Пор. ДУапбат І, 1УН (д™ 57). 

Г,і,іа бідному і без пяйвитн. (Ільк.) 

іронічно. Богач яалув ся, що має біду з наймнтвии, а бідний каже, що йому 
а без найиита лихо, Ту саму думку, але без зазпачонп сощіяльпого иоптравту 
ви(Уіои.ію8 Полякг ВіесЗа іііебпегіш гуй ^V й№Іесіе аатепш. (А(!а1Ь. Віебіїу !2)' 
пор. кім. ДУашІег II, ІШ (КсесЬІ 11). 

■і. Бідний аби п^ки не кав, а богач очий у голові! (Цешв) 

Біднота бодай не плодила ся, а босая щоб не міг бачити свойого богадтва. 

і, Бідапй ем: утїк мевї розум в хати. (Карліві 

Тоді ЧОЛОВІК найбіднїйший, коли розуму не отав. Та сама думяа в Талмуді- 
„Той ТІЛЬКО бідний, кому не отав доброго розумунодібде у Греків: "/■інгі 
яеіа'а иVI>I вагр^ц, тс! гц/ої /і^ (Се справді сама бід¬ 

ність лати те, чого треба, а не вміти кориотувати сн сам — у Ксено- 
фонта), див. ІУаІіІ І, стор. 165; пор. Ном. 1569. 

5. Бідний муснт їств ішрогц, як не чиру. (Лік.) 

І уиориотично; аиа.іьоїІчна німецька поговірка про одну нисоконоотавлену даму 
що ішчувиїи про бідіїн.ч людей, що мерли з голоду без хліба, оирикпула: ,Ах 
бідні люде, чомуж вони пе їдять булок?" Пор. \Уап.1ег 1, 145 (АгтіїІІі 195). 
Гой сам гумор і в польській; Каїїсгу Ьіесіа ріего^гбіт )езй (Аііаііі. Віеба 112). 
Іор. цім. Іп сіег 2еІІ (Іег Коі.Іі Іззі іиап Разівіетішіеп зШІ Игої (8 і гаг. 7590). 
{). Біднрй робнт і танниу і дорогітіїю. (Наг.) 

Бідних нонупцїв, авісно, на предмети необхідні для жити, найбільше, значить 
1 ЦІНИ йдуть у гору або в низ відповідно до їх ПИШІту. 

Бідного бесіда — богатому покута. (Гиїдк.) 

Зпачійв двояке; а) бідний своїми просьбами надоїдав богачевн, так .що сей 
сердить сн слухаючи його, і б) богач завидлнвнй рад би, щоб громада тілько 
його слухала і .іютить ся, коли й бідний скаже розумне словп. Днальоїічйі 
німецькі приповідки (8ітг. 514-518) мають те заачінв, що в очах богатого 
промова бідного не мав ніякого значінн: Агшет Ьеиіе \УІІг (Ке(1е) еііі цісШ. 
• Бідного все В зубах ііоеьит. (Комар.) 

^ бідного пайлевше пустити поговір, підозріне та неславу. 

■ Бідного пїхто пе знає. (Наг.) 

Соб-то ніхто не приенае он до него, щоб бідний пе нросив у пего підмоги. Те 

адае в вік АгтеЬеиІс кеппІ N№1030^ (Зітг. 494); одов, К^шз’ Ьіебпу. пікіо 
10 1 ..^^ 8і6); \Уа1і1 І, отер. 38. 

‘іД'ІДНОВу все вітер у О'ГЦ вій. (Коб.) 

Беї обставини йому пе сприяють, усе виходить йому па шкоду. Те саме у По- 
ляків; Віеііпепщ 2аітяге ітіаіі- іу оезу (Асі а II,. БІесіпу і); пор, іГім, \Уап(іег 
1] (МепзсЬ 51) і у, 258 (\УІпб 289). 

■ Бідпову всюди біда. (Ільк.) ...неюда... (Мінч.) 

Сама зміна місця ще не запоможе його біднооти. Дцв. Ном. 1567 Те саме 
е польськім: НІеЗпепш ідгвг^сіу Ьіейа (Лйаіі,. ВіеЗпу 14) і в старор.: Ввд- 
яому вевді бїдпо (Спи. 250), 


— 53 — 






Бідний 


Ч. 722--740. 


Ч, 708^ 7^1 


12, БІднозіу на весїлй і піч ла коратки. (і'ор.) 

Те, іцо длк аііьгїіих бувак радістю, бідіиніу анміреііе скупо. То саме в подц, 
ськіїт: ВіеПпеїіш, іо і \УЄ5е1їіа ішс кгоіка (і\і1аІЬ, Віе<іпу Н), 

13* Бідному нарство небесне. (Наг,) 

Тут на землі йому ио вааііцти добра і він мусить потїїнати себе пад^ород^^,^ 
в будуайи їкитіо* Нийчастїйоїе гонорнть се а іронічній зкачіню* мовінк; бідп^ 
усе ні 8 чим лишає сн, йому обіашють гькі\ чого й дати не можуть. І1(,рГ 
Шаайег І, 134 (Агт 60). 

14. Все іш бідного дригота, (Ільк*) 

Не досить, 1 ЦО бідний, а іце й мусить дрия^ати зписяо, пе маючи в що тсті^ 

ОДНГҐЯ Сїї. 

15. В ЧІМ бідний брьикує, в тім пан смакує. (Наі\) 

Говорять сєлние,^ коли зайде розмова іірю гі;іисьЕІ страви, особливо про тнв^ 
ияих прості люде не Їдііть,.іїк ось ріжіїі салати, жаби, устриці і т* и, 

ІС. Коби бідігий «ав іцістьц, то би го не било иенИсгии. (Нас.) 

Загально розповсюдшеннй серед наїиого нарада фаталістичний догляд, щ 
добрий або злий оборот у людському жигю залежить від якоїсь висшоі сил| 
чи радше від боротьби двох иротиннвх сил — влоі й доброї, Щаств і н> 
щаста часто персоніфікують сн і в казках, див. Етв. 36. 

17. Ко.ти-сь бідний, пе шм гн й брат рідний. (Гиїдк.) 

Бідного відуцуруать ся й рїдіш. Пор. у Енріпідовій Медеі обОї Шґгіта <рігуі 
зтєір гк (рікод (від бІДЯОїті тікав що духу кождий приятель) І іта 

лїянськег І тївеї'о е аерагаїо ііаі зио іпіішо дтісо (бідний розлучає ся з 
своїм пайблиашим црнйтелем), пор. \Уа1і1 1, 38. 

18. Надаріт бідного! (Котуа.) 

Формулка, з якою жебраки, відмовивши молитву, обертають ся до селян. 

19. Не на бідного трафило, (Наг.) 

Коди заможному чоловікоеи стане ся якась шкода або нрийде ся вробиіі 
якийсь иадзвичайанй видаток. 

20. Такий єм бідний, як мак па четверо, (Нт\) 

Макове зерно^ роздроблеае на четверо — символ дуже малесенької вартосте 

21. Такой бідному пїколи нічого не матп. (Ільк.) 

Бідного не держить ся маєток; пор. євангельське: „у неимущего я еже 
міштея ин'Ьти отнимется“. ' 

22. у бідного біда скаче, а дїтпна їсти п.таче. (Комар.) ’ 

дЕзда**, себ‘То злий демов, тішить ся людському бідуваню. 

23. У бідного де ііозичьои, а бридкої дівки не цілуй, бо ціле жате бу.''' 

хвалити сї. (Сор.) і 

Для бідного се незвичайне діло, щоб у нето хтось зичив, так само як 
бридкої дівки, щоб її хтось цілував — то й розговорить се иньшим. 

24. У бідного приятелі мрут, (Льв.) 

Чим більше чоловік бідніє, тин иеньше має принтелів^ його відцурують '■ 
так як би мерли для пього. ГЕор. висите ч. 17. 

25. у^то бідиому дасть, тому Бог віддасть, (Коя.) ...той не збідніє. (Нп 

Упімиенв до милосердя над бідяимп, Оріїіпал його — гебрейськпй (Притчі 
ломоиові ХХУІП, 27): Г^иі (Іаі раирегі, поа ІпИІиеЬіі, у пас у Остр, 

^ 54 — 



Ижі длі’ї’ь когніи*ь, м£ оскйдНїітті^ спорідіїогіі з сєю приказки иімедькї, аи- 
їлійські, французькі та італїяпські див. ШаЬі, І, ст. Фі; Зітг. 485. 

2 ( 5 . Чия ся бі;ший розболат, іам ся й гойит. (Ком.) 

Від иедоотатку зипедуїкае тай л'ічить ся дябтою, бо гіелая за що покяавати лїкаря. 

Яв де буде білапй лаидати, то буде голодати. (Наг.) 

Муеить ходити сюди-тудп, щоб ирядбатн поживи. 

20 , Яв СЯ бідапіі женит, тогдн й піч мала. (Кобял.) 

Що добус, то бідному того мало, пор. внеше ч.12; надто Шапб. І, 136 (бет 
Дгше 12^, ]3і| Иїі)) А(1а1Ь. Віебпу 3. 

6 ІДНЇВСТВ 0 . 1 . З бІднїветва пристав, (Спят.) 

чипу’^сїа^ю^”"'*'^™ ‘ аереНшов жити в жіл- 

Бідувати. 1 . Бідїє, як ся на щадив. (Гаїдк.) 

ВІД коли вродив ся, 

2, треба бідувати до гробової дошки, (Гнїдк.) 

про вислов „гробова доіика“ див. сттю Карловича „ОгоЬо\уа ііезка^ (Л, Ка- 
ііпа, Еиб Г, 16), Те саме Нои, 2436. 

Бійка. 1, Бере ся до бійки. (Маг.) 

Говорять яро меиьшого, слабшого^ що цорявае ся бити ся зо старшим або 
сильиїйшин, ^ 

2. Йоліу й біпка не поможе, не то добре слово. (Цеп,) 

Говорять про упертого та аавзнтого. 

3. Ту сї без бійки не обійде. (Наг.) 

Еоли ссляїіе пяні починають сварити ся. 

БІК. 1 . Аж боки зрнва.тп зо сьміку, (Льв.) 

Знач, аж тріскали, пор, Ьітіе І, Ш; Цос. ст. 263. 

2. Боками робити. (Наг.) 

Важко дихати, мучити сн, пор. І.іп<1е І, Іі-і. 

3. Боки иу впяатав, (Наг.) 

Набив Його, Пор. польське; Іг^уктагоіуаІ пш ІюкІ (АЗаіЬ. Вок 4). 

Боки иу сї злапают. (Наг.) 

_ Такий голодний, худий, Пор. польське: Вок 1>окц яі^еа (ЛааІЬ. Вок 2). 

='■ Боком сї держит від меае. (Наг.) 

Сторонвть, сердить ся. 

Боком ти то вилізе. (Наг.) 

Тяжко відпокутувш, пожалуєш того, Пор. Ном. 4107. 

'•Бій анї в той бік. (Наг.) 

8сі!. не гляне, яе звертає уваги, не слухав упімиеаь, пе дбав. 

“ За під боки взьнв сї. (Наг.) 

Взяти ся руками за боки на знак веселого аастрою (як до тапцю), ішр. піеаю- 
лк побачу Петруся, 

* По під бшт беру сн. 

1^3 боку го заїхав. (Наг.) 

И Підійшов його хитро, вавдав йолу ііесіїодіваве питане. 

*,0. На бік там! (Наг.) 

““ Окрик, щоб уступати а дороги. 

— 55 — 








Бік—Білпти 


Ч. 741 -75 й 


Ч. 757-771. 





^Віс 


11. На другий бік впдужьив, (Наг.) І 

ІЦе гірше заведужан, умер. І 

12. На другий бік сї поправив. (Наг.) | 

Знач, погіршив ся, попсував ся. 

ЇВ. Не З ТОГО боку заходи [ (^Наг.) 

Коли хтось хотїв другого ПІДІЙТИ хитроіцами, а сей зрозумів його яаиір. 

14. Не тпаї боком бери сї ! (Наг.) 

Коли хтось починав ппесь діло певідаовідно або незручно. 

15. Я ЄЇ все З боку держу. (Наг.) 

Не мішаю ся до того діла, пе вириваю ся па перед. 

БІЛИЙ. І. А бідо? біло. А чорно? чорно* (Ільк.) 

Характеризують чодовіпа, іцо без власної думки притаиув всьому, що чув від 
шіьпіих. Те само у Поляків (ЛПаІЬ. Иіаіо 1 ). Рей понсппе (та мабуть не іяс 
приказку, хоч АдальберТ приточує сюди його пояспеце): Со ша Ьус ЬіаЦ 
піееііа^йе Цбкіе ЬіаІОї а со та Ьуб ЬшПао, піесіїаі Ь^Пгіе ЬгікІпо, а 7 Ле^ 
піучіу піе сіі^аііс, а Поіл е^о піе ^піс. Се пояснене належить радше до далі, 
шого ч. 4 . або до якоїсь подібної іірнповідкй. Таке саме значізе, яи наші 
пршіовідка, має й словацька: Лк пІе Ьіеіе, еіегпе; ак піе оієгпе, ЬІск 
( 2 ;йІиг, V*, 63 І); пор, ДУатІ. V, 147 (Шеізз 4 ). 

2. Сілий як гуека (Наг.) ...як лебідь (Лул.) -як сшг. (Наг.) 

Звичайні порівпапя, див. прим, пісню: Ой н того дівча любю, що біле яі 
гуся. ІІор. Ном. 13 147 ^ Абаїїі. Віаіу З, 10 і 2 й 1 цг. VI, II о І. ІЇ 11 ], 297 , 

3. Білцй як ішщнр. (Наг.) 

ЗвичаШіе ііорівванє, особливо коли мова про полото. 

4, З білого легко чорне зробити, аже з чорного біле тьпжко. (Наі\) 

Легко зон су вати (морально), але тяжко понравитп. Про брехуна кажуть С.ші 
вакп: 2 тій Ьіеіе гоЬі'^ й еіегпеїю { 2 й 1 иг. V, 213 ). 

5, Такніі білий, як цигани;кий тато. (Кольб*) 

Ірокїчіш: Цигани чорні. 

С* Що біле, ТО це чорне, (Наг.) 

Говорять брехудовн, крутїеви, ЩО СНЛКуЄТЬ св вмовити ииьшим, ВЩ Щ'»!' 
таке, а не сяке, хоч ті знають, що вів бреше. Дор. \^ап 4 ег V, 147 (Шеівв 

7. Як бя сам був білий^ то би не чорна а другого. (Луч.) І 

Увага про характер чоловіка, що любує ся в осуджуванвд та чорненю иньши-Ч 

БІЛИТИ. 1. На що тото білити, що й так біле? (Наг*) 

Знач, робити зайве діло, в роді: лити воду до ріки. 

2 . Не біли аі і ке чорпц а і ! (Наг.) 

Говорять до облесного чоловіка, що в очи хвалить, а по за очи осуджує і 
обмовляє. ІІор. иольське N 1 Іо Ьіеіі, пі Іо сгегпі (АйаІЬ. Віеііс 3 ), хоча т) 
зпачінв ипьше. 

Білїтк. 1. Збілів ЯК стіна. (Наг.) 

Коли хтось варячі поблідне наслїдко.м наглого перестраху або якоїсь ііедоГ>|*'' 
вісти. Пор. Ноіл. 4332 ; \УапіІ V, Ш (\УеІ 5 я 31 ). 

2. Нобілів як Сіїїґ. (Наг.) ...як молоко. (Дрог.) 

Звичайно про волосе у старця, пор. ЛУапсІег V, 148 (ЛУеізз 38 , 41 ). 


]. БІЛЬ болющіЕн, але забудущии, (Дрог.) 

Болить, але потім забуде ся; звичайно про жінку, що мучить ся при родах. 
ІІор вїм. Е® 151 кеш ЗсЬшегг во д:го55, <Ііе 2еіі ІіпОегІ ііш і под. \Уап 0. IV, 
267 (ЗсЬтегг 0). 

Болї нападають. (Наг.) 

Говорять про муїш породіль ниць. 

Давити в собі біль. (Наг.) 

Перем агати біль, пе крикнути з болю. 

4 ^ Наш бп-с СЇ болю тьяжкого 1 (Наг.) ^ 

Прокляте, воли хто домагає ся їди, а пема що або пе заробив. 

5 , Стримай СЯ з болями І (Льв.) 

ЩЩ Жартливо, коли хтось раптом жадає чогось такого, що пе може бути зараз готове. 

П Пор, польське: Росгека^ 2 Ьбіаті, аі йокібг рггу^біііе (А(ІаЗІ>. Пбі 45). 

більмо. 1- А більмом би ТИ очц зайшли! (Наг.) (/ 

Прокляте: щоб ти ОСЛІП! 

2* БІЛЬМО бковп не шкодит^ лише що на нього па внднт. (Наг.) 

Коли хтось потіїпав чоловіка в лихій пригоді дешевими фравами в роді: 
якось то буде, то нічого не шкодить^ то сей відповідав: „Тав, тав, більмо" 
і т, д. Див. Чуб. Більмо 1. 

Біс. 1. Біс а дїдько едеи едіїакпй. (Вереж.) 

Про двох кедобрпх людей, їв яких нї одии пе лїпшнії. Пер. польсько ^е^еп 
•ІІаЬеІ ію<ЗоЬпу (іо (Іги^іеео (АбаІЬ, ^^аІ 1 е 1 і8); 24иіг. ІГ, 386. 

2. БІС біду перебуде: една згине, десять буде. (Кол.) 

,Бк“ стоїть тут зам. ніхто в людей, загалон нїхто; біде не мав кіпця, Пор, 
польське: Вісз біесі^ рггеЬщбгіе, ]Є(Іпа гпіпіе, сігиеа Ь^бгіе (А її а і Ь, Віоїк 20); 
пер, ще тамже 28: ОдаЬеІ Ьіеііу рогЬесШе...; Иом. 2183, 

3. Біее, де летиш? — Болото иалятп. — Алеж бісе, но буде горіти. — 

То бодай людям иакіеть зробити. (Валїее) 

Сею поговіркою характеризують збиточних, злосливих людей, що люблять ро¬ 
бити прикрість ивьшни без пїнкої користи для себе. Пор, ІІом. 3120. 

Біси не пяачут, коли черці скачут. (Гнїдк.) 

Павпави, тішать си, як і всяким, еідступством від зложепого ©біту. Нім. Оег 
ТеиГеІ ^уєіпі пІсЬе, іуепп №оппеіі Іапгеп, див, \VапОегIV, 1073 (ТеиГеІ ЯЗЧ). 
5. Біс пе Правда, (Гяїдк.) 

Значіпє двояке: а) загальне теоретичне — диявол, зваїшй і в ПиеьмІ сьвптім 
батьком дожі, пе може бути правдомовішм; б) сердитий огфнк про певний 
даний випадок, якого оєправдивість констатує ся, отже в зиачІшо: де там со 
правда! Се брехня. 

БІСОМ сї па непе дввот. (Ваг.) 

Знач, дивить ся як біс> злим оком, рад би зашкодити меігї, 

БІС сї піш цатїшив. (Наг.) 

Пропав, а також про якусь згублену річ. 

Біс Сї ігїїм удавив. (Наг.) 

Злач, провав, згипув марно. Пор, пїм. Ваг ТеиГеІ !ш1 іііп ^еГгея 5 ЄП, Шаші, 
IV, 1П4 (ТеиГеІ 1296). 

Ктиоф. ЯСірішгк: т. X, з 


- 57 — 





Віє 


772—784. 


г 


І^існпи 


й — Благословити 


Ч. 785—798. 


9. Біс ся ним закосичив. (Лол.) 

Згірдію: пропав, пор. коломийку: 

Ой тече вода, тече, тече вода клубком; 

Десь ся бісок закосичив моїм давним любком. (Лол.) 

„Закосичити сн“ в місцевім говорі те-ж, що заквітчати ся, замаїти ся, не лише 
про дївчат, а й про парубків, які мають звичай носити на капелюсї квітку 
або перо. 

10. Біс тї там знає! (Цен.) 

Згірдио: не розумію, чого тобі треба. Пор. нїм. Оа.ч ууєі^з (Іег ТеиГеІ і под. 
\У а псі. IV, 1108 (ТеиГеІ 1Ш). 

11. Взяв біс КОНЯ, най і уздечку бере. (Ільк.) 

Пропало щось цїппе, то нехай пропадав й дрібне. Говорить ся в досадї. В поль¬ 
ськім те саме значіпє мав: \\^2Іа1е^ копіа, \УЄ2іпд і игііесгк^ (АііаІЬ. Коїї 256). 
Згідне з нашим нїм. УУапсіег IV, 1081 (ТеиГеІ 571, 577)^ 2й1иг. ХП, 231. 

12. Довго ХОДИВ біс, НЇМ до купи зніс. (Гнїдк.) 

Говорить ся про пару людей, товаришів або мужа й жінку, що обов однаково 
злі, скупі, марнотратні, сварливі і т. и. Пор. \Уап(І. IV, 1107 (ТеиГеІ 1101). 

13. бден біс. (Наг.) 

Згірдио: се все одно, властиво: однаково не добре і сей те. Пор. 2й1иг. П,286,297. 

14. ІДИ ДО СТО бісів! (Наг.) 

Сердито: іди геть, уступи ся з очей! Пор. лат. Леї іпГегоз ргоіісізсі і нїм. 
IVап(Іег IV, 1123 (ТеиГеІ 1549); 24іиг. XVI, 311. 

15. Мутить, як у греблї біс. (Ільк.) 

Ассоцияция ідей, що приводить у звязок біса з греблею (таких приповідок 
буде ще кілька далі), для мене не зовеїм ясна. Може се відгук давнього по¬ 
гляду на те, що мельник — чортівський спільник і що чорт пробував в млині, 
який звичайно стоїть коло греблї або на греблї? Можливо також, що маємо 
тут иньшу ассоцияцию: під греблею вода спадав, творить впри і глубокі 
прірви, а в вирах народне віруванб також поміщув демонів (чорториї). Му¬ 
тить — вередує, робить збитки та пакости. Пор. Ном. 2766. 

10. На біса вірубаіі і пів ліса, то біс бісоя, а ліс лісом. (Кольб.) 

Злу дитину, злого чоловіка бий скільки хочеш, то його не поправиш. Закіп- 
ченв принов. „а ліс лїсом“ якесь зайве. Пор. Ном. 4876. 

17. На біса ми сї то здало. (Наг.) 

Сердито; нїпащо не здало ся, або ще й пошкодило. Пор. 241иг. VI, 113. 

18. Нї бісе, иї чорте. (Наг.) 

8сі1. не скаже. І'оворять про мовчазливого, понурого чоловіка, або про серди¬ 
того, що не говорить нічого там, де би треба, не скаже нї зле нї добре (вла¬ 
стиво альтернатива тут: нї зле, пї ще гірше). 

19. Сказав би ми хоць бісе, хоць чорте, а він анї иари-пйски. (Иаг.) 

Н иньшій ({іормі висловлена та сама думка, що в ііонередпїм ч. 

20. Та ЯКОГО сї біса бо]пііі ? (Иаг.) 

Сердито: нема чого лякати ся. 

21. Уродпт СЯ біс і там, де го не посієш. (Гнїдк.) 

1) Лихо спадає на чоловіка нераз і без його вини^ 2) непосидючий, злий чо 
ловік нераз понвить ся там, де його ніхто й не надїяв ся. 

— 58 — 




Погляд, що божевілв - оііаііовапв чоловіка бісом, висловлений у отеїй пою- 
в.р.и, - тепер у нашого народа починає переходити в сферу культурних пс- 
режиткш. Ьожевмьний не мая застанови; та приповідка Гав ^ загіиійше 
значінк: дуріюму або пристрасиоиу „с слід давати пагоди ані змоги шкодити 
ішьгіши чи й самому собі. Пор. АсІаІЬ. Згаїопу 1. шьодити 

Бісноватий. 1. Ожеиіів сі бісиоватий тай взьив дуріювату. (Наг.') 

Знач, добрали ся обоє дурні. Пор. коломийку: 

Оженив сі бісноватий тай взьив дуріювату, 

Та не мали що робити, запалили хату. (Наг.) 

2. То ЯКИЙСЬ бісноватий. (Наг.) 

Говорять про чоловіка, що при всякій нагоді попадав в надмірну лютість 
загалом про чоловіка хиткої, песпокійвоі вдачі. ‘ ’ 

Благовісник, і. Благовісвик старший від Великоднє. (Наг.) 

„Благовісмк“ - СЬВЙТО Благовіщеяє, але якось персоніфіковане. Оповідають 
що коли Благовіщене трапить ся в той сам день, що Великдень то на сам 
перед треба відіїравити службу „сьвятому Благовісникови", а тілько тоді 
-ожва „очинати Воскресеию. Раз трапило ея десь так, що забули сез робат. 
відправили резурекцню», відчиняють хрестом церковні двері, чекають на схід 
сонця, щоб зачинати воскресну утреню, а тут сонце не сходить. Чекають че- 

собТ шоТб “Є «оД-ть. Тілько тоді пригадали 

сооі, що забули відправити що слід сьвятому Благовісникови; відпрашіли - 
І зараз розвидішло ся. (Чув у Наг., пор. Етн. 36. V, 203.) ^ 

Благовіщене. 1. До Благовіщіия зими не клени. (Гнідк.) 

Зима персоніфікована; знач, може розсердити ся за ішпи.и™ ч 
9 ся за прокляте тай ще вепнути 

2 . До Ьлаговіїціня камяна зима. (Гнїдк.) ^ ^ 

Камяна — тверда, тривка. 

3. До Благовіщеия лежача зима. (Доброс.) 

иаДЇя™ ся снігу, що впаде й буде ще лежати. 

Иа Ь.таговщіня Бог землю благословит. (Мшаи) 

5 н/р ся першим' ночатком весни 

иа Благовіщіия гадь вилазпт із зем.лї. (Мшаи.) 

ІЦезаве гадюк у осени і їх вилаженв з зимових криївок обсноване в народній 

уяві р,«ними мітичнимиїлегендовимивіруваняма; дещо дав. Етн. Зб. V 80 172 

Яке Благовіщіньи, такий Великдень. (Наг.) ’ 

Звичайна Господарська ворожба, що оба ті сьвята мають однакову погоду Пор 

^^агословенний. І. А тв веблагоеловевна лїтиііо! (Наг.) 

^ Говорять пустій, збиточній дитині. ІІор. \Уапі1. IV, 501 (йеспеп 261 

ДО б.іагословениа земльи, (Наг.) ' 

^ Знач, родюча. 

^®гословити. 1. Благословив а не перехрестив. (Наг.) 

2 ^ ^^артливо: набив. 

1*лагословн владико дерти з бідного лико. (Туст.) 

Коли на бідного наложено якусь оплату або його грабують за незаплачений 

— 59 — 








Бдагословпта— Іїлїдпутп 


пидаток. Иіічатов узятий із авісині дерк()ВПої формули, «кою «очиїїач «« 
борна служба божа. 

3. Благословив кіт виш тай оаи ие їв. (Наг.) 

Знач грав са з нею, поки замучив, а потім покинув. Говорнт*. жартливо 
такого, що надбав, наготовив добра, а сам ае воиів аокористуі*..атисі, ним. 

4. Поблагословив, аж сницї поробив, (Наг.) 

Знач, побив. Щм. Ег ІЬт 4еп Зеееп, (Іава ег Ле Кпіе гит Маці 
див. №апіЗ. 1Г, о(К1 {Звдпсп, 20). '> 

5. Там то мі буде благословити! (Наг.) 

Іроиїчио^ проклинати. 

Блазень. І. Бпстрихиув го па блазва. (Ільк.) 

Зробив з него дурки, здурив, ще Й оськшв. Те саме (юдь. ААаІЬ. В1агев27 

2. За блазпьи инї маєш? (Наг.) 

Сердито, коди хтось кпить собі з чоловіка або говорить таке, іц,ч<і не йде до річі,^ 

3. Кождий блазви своїм строиои. (Ільк.) 

Кождяй чоловік «ае в собі дозу дурноти. Взято а подь. А(іаІ Ь, ВІагеа'ІЗ. 

4. Ти блазню еден ходиш ! (Наг.) 

Сердито, лають звичанво старші молодших. 

5. Ти ще блазень супроти мене. (Коя.) 

Ти иолодший. Говорять у дружній розмові, без здобного від^г^нка. 

(і. То пе леда блазень. (Наг.) ' 

Значіне двояке; а) се не який пебудь дурень, або иолокосо*, се чоловік 
важний і розумний; б) се не аби-нкпй дурень, се повний, крух-лий дурень. ^ 

7. Я не твій блазень. (Наг.) 

Знач, не сьмій іоворнти мені дурниць, нідішмам мене на ськіх. 

Блиск. 1. ЕГі уважьий, бо буде иа перед блїск, а потім г-ріск! (Дв“-) 

Гумористично, зам. дам но ниці. Натяк ва звісне жидівське <ововідан0 про 
як роблять стрільбу, Мовдяв; беруть діру, обівють зелїзои, іі,ріістав.шть 
насиплють порох; як нотвгнеш за курок, то буде насамнеріед блїск, ію 
тріск, а потому тебе дідько вхопить. ('Іув у Кол.) 

Блискати. 1. Блискає иа погоду. (Наг.) 

Гов(ітять, коли літнім вечєром блискає при безхиароиу небі.. 

2 . Нлисии Боже, блисни ! Біте, ідо таку ти сьвіцу дам, як я сам. 

Говорив Циган обраваючії чужі грушки в ішчи нідчас бурі 
568). Приппвідають вартуючи, коди кто ііри здій дїді ироскзть Ьо 

3, Лиш блиснув, таіі уже го нема. (Шг.) 

Лише показав с)і ца хвильку. Пор. ніспіп; 

Через хату крії&уляв. 

Через сїци дибуляв, 

Вийішів на двір, висвиенун^ 

Сів на копя — лиш блиснув (Наг,) 

Блідий. 1. Блідий як стіна. (Наг.) .і, 

Про чо.говіка хорого, слабосилого. Те саме но.іьско АцаЗ ). 
пааькб 2а1иг. 511. 

Бліднути. 1. 36.ТЇД як тота сорочка, що на пїм. (Наг.) 

Про порелакааосо. 



Ч. 815--829д 


ЗВІВ 

ап Л, 


як крейда (Дрог.) ...як полотио. (Наг.) ...як труп. (Наг.) 
^цкпііого або пєдужлго. Те саме у Поляків, див. ЛіІаІЬ, Віаіу 8; 
> Про сер ^ Шапсіег V, Ш 81). 

бодай ес неиутані блохи пасти гоиив! (Цеп.) ' ■ 

нстіНїМс проігляті^ зам, щоб твоя робота була безплодиа або щоб ти 
їа ИР'* путав ї? б лох пор, ніа. Оіе РІоЬе ап Ке Неп 1е|^еп, Шг 
;;і076 (РІоЬ 54 
гюха як кінь. (Наг.) 

'■ про велику блоху, 3 гумористичною пересадою. 

Леїії СЯ, ЯК блоха кожуха. (Коб.) 

З- ^ Б чоловіка, що держить ся на однім місці (становищі) або не попускає ся 
ЯКОЇСЬ дрявички. Блоха н кожусі пор. Шап(3. І, 107(> {РіоЬ 45). 

Махай 8 блохами спати! (Наг.) 

^ Знач, ва свою звичайпу постіль, де блохи виводять сїі. Говорять днтлбї або 
авталой такому, що напирай ся десь Будись їхати або Йти під оіч. 

5 Тот бп блиху за їрейцар Дб Львова піав* (Сеиеч*) 

Говорять про скупого, захланїюго чоловіка, що за молу плату готов узяти сн 
д,» невідпо ВІДНІ ^ го , сьм І ш в о Гіі діда. 

6. Чт іенча блоха, ічім дужше вкусит. (Наг,) 

Блоха також перевоепо про малу дитину, що докучає, або про якусь шал о важну 
дюдппу, що зробила акусь шкоду або пустила злобпий поговір, Пор. АбаІЬ. 
РсЬк у Німців голодна.., ЛУаїнІ. І, 1075 (Ріоіі 31, 32, 38). 

Блуд. 1* Б.туд мі еї е^ієпив. (Наг,) 

Народпа вірувапе персоніфікує „6луд“, який сидить у дїсї тілько па ііеапнх 
іпсцлх і там певидимо чіпав са прохожих і водить їх довкола, пе даючи знайти 
вдхідїюі стежки. Пер, Етп. Зб, V, 93, 210. 

2. Вл^д мя допитав ся. (Ііьк.) 

В загальнім вначіпю: клопіт, баламутство, нсневність або ошуканство, 

3. Блудом пішов. (Наг.) ...ходит. (Наг.) 

про чоловіка, що не любить ендіта дома і тяинеть ск по службах або по за- 
^ робітках або й так без діла. 

якийсь блуд водїїт, (Наг.) 

мішщ, де по нар. віруваню „держить ся блуд*^, знач, де всякий (при до- 
статочній необережпости або в пяпім стані) моїке заблудити. Пор. Етн, Зб. V, 20. 

^'4Д пустила свою вроду, (Лол.) 

ДІвчииу або жінку, що збила сн з чеепоі дороги. Пор. весільпу пісню: 

Ой як буде милий добрий, 

То я красу н личку вношу ^ 

Л як буде милий сунрит, 

Цц .. То и красу у блуд нущу, (О* Нов^ікіе\уісй, Г. \уєй.) 

С,ї/* (0»Р'> 

НкнГг ВДрів, не апавш, що говориш? 

■ЗоаГм! 

їіа м ■ де забарив ся так довго? а 'також: які дурниці говорпш? 


а. 



блуд иаиаде, то серед села дороги не найде, (Наг.) 

Р^лзиснеш закінчив один селинип своє оішвідаио про те, н« вів ще 
^ 61 — 


— 60 — 










Блудити—Блювати 


Ч. 8В0- 




а один» кумом у аииі| ве]>таіочи іїа підпитку з сєда на сусідню слободу, 

* ніч проблудив на невеличкін гро^гадськіл Нгісовиску між купками всохлих 

Блудити. 1, Блуджу по місті, І 1 К по лїсї- (Ваг.) 

Мовив селянин^ що перший раз прибув до Львова. Пор. нольснке: ВЬїкд^ 

]ак вгбіі Ьоги (АїІаІЬ. Віакаб 3). 

2 . Блуднт очима по кишкцї. (Ваг,) 

Говорять про такого, що ііс виіз читати, 

3. Заблудив до чужої кішенї. (Наі\) 

Про КИШІНКОВОГО ЗЛОДІЯ, 

4, Заблудив до кума в комору, (Цеп.) 

Іронічно про близького сусіду зловленого на крадіжці, 

5, Заб,тудитй па вишку до сала* (Гиїдк,) 

Їронїчпо про злодія, 

С. Заблудйт меже трома смереками, (Уриче) 

Жартливо про чоловіка, що не вмів зпайти стежки в лісі, Пор. Суацоа^ 
Разьіск, 15, 

7, Коби тут де поблудити де в чім! (Ваг,) 

Себ-та: коби яс схибити, не попсувати діла, не образити кого, 

8, Куди блуди, то блуди, все сї десь приблудиш. (Наг.) 

Потішає себе чоловік, що заблудив у лісі. 

9, Маю блудити, волю вердута, (Цеп,) 

На жаль, се звичайно неможливе, бо хто зблудить, топ пе знає, відка приб; 
і куди йти далі, Загальнійше у Поляків: Геріе^ йіе гугосіс, пік баїеі Ькй 
(ЛІіаІЬ, ВЦсІ 7а) і у Німців: Беєасг итксЬгеп, сіепо ГеІіІ цеЬеп (Вітг, 

10* Сам блудить, а других судить, (Ільк.) 

Сам не без гріха, а дііьіних осуджує та картав. Те саме у Поляків АааІЬ.) 



Ч. 847—802. 


-,юіі та бороду масти. (Лучак.) 

І\іВ(ірить пяпому, або про якусь иесиачну, іібридливу страву. 


ВІЯ4І2ІС 4, 

11, Три дип блуди, а дурня дороги не питай, (ЇІс, О,) 

Дурний не покаже доброі дороги, а справить іще ва гіршу. 

Блудний. Ь Влудндіи дорогами пішов, (Наг,) 

Схибив, здеморалШував ся. 

2. Ой, ти, небоже, на блудній дороаї! (Наг.) 

Се6-то: погадуепі сл чогось ііс вірно, не того що було на ділі, або намірііб4^' А бодай 

зробити такс, чого не слід, 

3, То якась бяудиа вівцьк, (Наг.) ^ 

Чоловік без ііриетаяІвку, без певного заяктя, волоцюга. Пор, АіІаіЬ, ВІякясйіеШ 
Блукати СЯ, 1* Хто ея в сьвітї не блукав, той чуда й дива не видачі 
(Лучан.) ^ 

Хто бував між людьми, видав усякі дивні пригоди. 

Блювати. 1. Аж блювати сї хоче. (Наг.) 


■{блЮВіІВ (ії, як не боже сотворінє. (Льв.) 

'ї' ' роворят^' з обриджепвм про пніюго. 

с юзнути- 1- Блюанув му в очп. (Наг.) 

Сказав йому якесь зухвале, образливе слово, 

БОВДУР- (Наг.) 

Окрив трівиги при виді пожежі або при навислій хнарі. Бовдурі тут у аначіню 
густі клуби диму, густі хмари. Жартливо також, коли до хати йде купа якихсь 
небажамих гостей, прим, громадської старшинЖидів, то-що. 

2 Ти бов.туре обчуджегшґі! (Борис.) 

Дри пбідраіпіго, обталапапііго, а при тім тумаповзтого чпловіка. ОбчудженяН 
.ВІД чудо, в згІрднІм зпачіагог такий поганий, що люде чудують ся. 

3 . Чо'-с став як бовдур? (Наг.) 

Себ-то: як веаотрібна завада. 

Бовт. 1 Та бовте дурнані (Наг.) 

Бішт ^ дрючин з їулею па кіпці, для полошепя риби. Та тут мб, від бовтати 
— балакати дурішцї. Пор. далі Сак. 

^ Бовтати, и Бовтає, як свнаьи в иомняі, (Наг.) 

Кіїлн хтксь піворпть дурниці або нарікає ва щось без підстави. 

2* Бовтнуло бв тобов у безодню! (Наг.) 

Прокляте, КОЛІЇ хтось робить збитки, сполучепі з голосним шумом, калатацям, 
або каламутить Віїду перед прачками чи там, де другий хоче пити. 

Бог. Ь Аби Бог здоров тип я по прд нього! (Дрог,) 

вапевиепе чоловіка, що чує себе в сіілї побороти якісь некористпІ обставини. 


.тряскав, (Гяьк.) ...буде 


Аби Бог ласкав^ а батіг тряскав. (Иетр,) 
й батіг тряскав. (Ііустом.) 

^ртдиво, коли хтось говорить про пепєвнє будуїце і яарііЗом хоче висловити, 
що не боїть сїі протігвїіостей, Н о м. 1276. 

Лбвс го Богом звав, то не послухає. (Наг,) 

Знач, хоч би ти унижав ся перед просив Його яаґшоюрнїйше. 

вас Бог мав! (Наг,) 

Загальний вираз прихильнос-гя або лодяюп б) репліка на чввсь тверджеие^ 
^^3 новляв, маєте такі Й сякі достатки, то чогож вам іще треба? 

^ Ьоад дій мжлоетпвїїй! (Няг.) 

^крінї зпєтсряливлегш, досади. 

Наи Біг дптппа слугати дурного Ліітвкда? (Стопи.) 

''жартлива відповідь па проклятя. Лптвиїш (Білоруси) в деяких сторонах* 

^ КОаііяііїїї : _ __ _ _ __ ■ .. .. .. і 7 


Або 


ІІІ ‘ ліоскалїв вистуцамті. як типові дурні в роді ніЧіецьянх 

Говорять прп виді чогось обридливого, Ііле також кола хтось говорить дуріШі'.^ ^«геєг, грецьких Абдерітів і т. и. Див, Сумцов'ь Разьіск. 0—18 

див. Плести. ^ \ а ШО'С купила? — Та Бога, — Та бо якп-с криво 

пай го чорт бере, аби па стїяї впеїв, (Наг,) 
асьміх над Бойками. „Бог^ тут очевидно в зпачіню образа. 


2, Блювати — з рота с—ку робити. (Наг,) 

Бо з’їдене та випите вертав назад туди, куди в і йшло. 


кривопоспії, — 


— ба — 
















'І. 001—912 


Вйг 



33. Бога всюди найдеш. (Наг.) 

а) Під Бога вїдс не схова?:іи ся; б) відповідаютї> люди, що це , 

церкви, коли їм шіьші говорять, що се гріх; мовляв: помолюсь І 
^Уапсіег II, 39 (Сїоіі 870). 

Бога не гііїва, а чорта ае дразпи. (Іяьк, Петр,) 

ІІсф. висше (Бог я. Щ. Пернісне розуміїш дотикає персонального чорт^. 



34 


Його дравпенє і пакости., нкі він робив за те дотичним людям, у 


35. 


ЗІ]. 


37. 


роди живуть ріагнІ оиовідамя. Ужяваеть ся й загальпіише н зтшчіню 
раж у вати ся пі одній з ворожих між собою сторін. Пор. II о с. ст. 202, 

Бога не здуріїш. (Наг*) .„ошукаєш. (Кол.) 

Говорять ніахраевіт, крутїєви, що одуривши когось ще і! хвалить ся свої|і 
поступком, Пор. ВИСПІЄ ч. 10, польське: По^а піе о^шкадк (А <1 я 1Ь. 
ЛУапіІег П, зо {Бої! 794, 871); гйіиг. І, 79, 

Бога нема дома, виїїав до Кулнкова, (Льв.) 

Ципїчна відповідь львівського вуличника на питане г чн віриш в Бога? 
хоч Бог і В, а,іе мною не опікун ея, Лгшльогічие польське речепя; Рап 1Ц 
лууіесіїаі 4о Вті16\\' чув я також у Львові 
Бога не тра зчптк; (Наг.) 




38 


8сі1. як нве 8Л0Г0 карати, або як иав рядити сьвітол. Пор. Ном. 35; № а о Леї 
К, 103 (ОоИ 2495); 2і11иг. І, 66. 

Бога хвали, а чорта не гяїви. (Код.) 

Жпй побожно, але не провокуючи алого. Пор. виегае ч. 28 і 34 а там 
Чуб, Бог 31 і Чорт 1 — 3; польське: Во^и їіиі, а іІіаЬЬі піе цпіеп’я) (ЛбаІІ 
В6^ 26, ?0а); білор. Иоо. ст. 315 і 262; \Уапбег І. 341 (ІМеп 12); II 
(ОоИ 7а). 

39. Бог батько! (Наг.) ...а ия його дїтп. (Цей.) ^ 

Си.«и словами чоловік додав собі падТІ в ііротивностях, иовляв: Щ* 

пропало, що Бот дбав за мене. Пор. Ііом, 59; \Уаи(1ег Пт -П ( 

40. 'Бог би вам здоровая дав! (Наг.) 

Загальпа формуДЕі подяки, коли кому щось дають. 

41. Бог би вас мав у щіетю та в здоровлю! (Наг.) 


Жебракова подяка, коли йому дають милостиню з словами, „юа- і ^ 
або „Вибачайте, д’ідупю, бо більше не маємо* або взага.!І з фраі*®^' 
ходить слово „мати". Також загально формула прощани на відхіДЮ ■ 




42. Вог би го на цуд видав та на прислів]и 1 (Наг.) 

Прокляте. „Цуд“ і „приелівє» мають тут значіпє страшної при^о ї 
люди чудували ся і щоб про неї говорили з острахом. 

43. Бог би а тебе говорив! (Наг.) ...з тьн... (Яс. С.) ^ чуб-®*' 

Коли хтось скаже другому якусь прикину, радісну повішу. Пор. 

ІУапбег II, 99 (ОоИ 2417). 

44. Бог бн тя то витрутив па здоровю! (Наг.) ..ги 

ІІрОЕЛЯТК, коли хтось потручув другому несправедливо з II д-*"' Ц 

Чїт яароблвпої. 


бії ТІ 


тьвжеяько покарав аа мою кривду ! (Наг.) 


т «оіфннджепого. 

'гя сазяими шустками! (Колом.) 

47* ЛИ 0 С пр<^ь-ляте. „ІПусткою** пазнва.ііа ся срібна иопста вартости ІІІ край- 

щустйош*^ (в польсьного згбкіка) або шісткою її яаявшго тоді, коли 
коннеіщийпої валіотя яаведепо анстрийську і коли 6 яр. кешв. в. 
стільйО, що 10 йр. а в. Ті жшвєіщийпі 6 -ярайцарові шшіети ще довго 




їіьлн й'урй в вартости 10 кр, а. в., череа що потім і І 0 -яраі 1 царівкн а* в* 


4У 


&0 


дврода йахОБали назву шісток. 

Ко/вас обиислвт. (Наг.) 

^,л,і,мп словам в відправляють із хати жебрака, якому не мають що дати. 
Ііор польське Ран Во^ іуаз ораіггу. (Льв.) 
бог ввбачит. (Наг.) 

Говорить ЧОЛОВІ її, КОЛИ мусить переступити якусь запон І дь, вріш. затесати 
кілок у неділю або оскоромити сл в пісний день. 

Бог вяднт і знає, але нікому не скаже, (Гнозд*) 

Коли вроблено якийсь злочии, а спраеця годі дошукати ся. Пор. Ном. 52; 
Дяк. 5В1; ЇУІі&І ст. 1ВИ; Иііиг. І, 89. 

Бог високо, цар далеко (Мінч. Ільк. Иотр.) 

Говорить чоловік покривджений якимсь урядникам, несправедливо аасуджеїшй 
і позбавлсЕшй МОЖНОСТІ! дійти сього права. Пор. Ном. 8076; Нос, от. ШІ; 
трошка відміїшо в старор. Вьісоко Вогь, далеко дарь. (Сим. 4б7); ШалОег 
П, 33 (Сої! 727, 1188) ; 24иг. І, 80, 98; ГІН, 1157, 1164. 

52* Бог відай аа непе забув. (Дрог.) 

Значіпв двояке: а) говорить старий чоловік, що жт довгі літа в біді і рад 
би вперти; б) говорить ЧОЛОВІК у рОЗІїуЦЇ, ЩО ГОТОВ пвложитп па себе руки, 
бачучн ВИХОДУ зі свого положеіія. Пор. ^Уапсїег II, 107 (ОоЦ 2626). 

* Ьог віддає — іоть не скоро^ та споро. (Залісє) 


51 


Беяке але чн добре дїло дожде ся відплати хоч не скоро, але в достаточній мірі, 
ловаківї біт аевкоґте, Іуш І'аййіє Вбк ігєйсє (Тїаіиг, 1 , 91). 


54. Бог 


ГОЕО 


го лазначнв. (Наг.) 


'рять цро каліку або загалом про чоловіка з незвичайною будовою тіла 


„ іч 


/ іг' — наиу при чуловіка з пезвичаи] 

55. ЇЬР. 5Уат1. II, 102 (Єо11 2481). 

СЬВЯТІІЙ... (ОіІЯТ.) 

^ Дяк.” Вох адни знайить (Див. 559), та пояснене 

'''“Яик' Го”'” '^'^ьяо про будущиігу, исиі видаеть ся занадто 

(5 натиск у пас па слоні Бої; коли так само і в великор., то 

як і у дає; коли ж там головний натиск на ппдне“, то 
Ког Дикаріп. Пор. \Уапі1. II, Ш (БоН 2421). 

С,:.®” (‘“«о 

® вїапг,г„г. Р<=зяг»аД“і і піддана себе божій воді. Приповідка взята 

Див. 


^7 




45. Бог би тї побив! (Косе.) 

Звичайне проклнто, без сиецияльпої ассодияциі з битєм. 
їг'апсіег II, Ш (ПоН 950). 

— 66 — 






к 


"■ ббо ’н ' ЛіІаІЬ. Вбе 7ІІ; 

Дад І- ІУапбег II, 12 (ПоН 250, 49.8); 11, 538 (Пеїт 88). 

'''яяо, що чоловік одержав з радістю, а втратив 


го„ ■' “РИВ ‘ .. - •- ™Утку, 

ХУ ' '' вродила ся — радість, з потім із неї вийшло для батька 
г- '^ааЦег II, 26 («оИ 548). 


— 67 — 








Бог 


58. 


чому не вживають 


Поляків: Ріег\уе] Рап 


59. 

00. 



Ч. 927—941. 


61. 


62. 


63. 

64. 


65. 


66. 


67. 


Бог дав палці як виделці. (Колом.) 

Говорять селяие, жартливо звиняючи ся, 

Троха відмінно висловлено сю думку у 
раїсе, ПІ 2 луісіеісе (АсІаІЬ. Раїес 15). 

Бог дає, як сам знає. (Наг.) 

Божі присуди недовідомі, пор. \\^ап(1ег II, 25 (ОоИ 535); 2аІщ*. 

Бог да прости! (Кол.) 

Подяка жебрака по одержаню милостині. Фраза ніби церковна, але 
як усюди в жебрацькій церковщинї, перекручена зовсім несуразно. 

Бог добрий таи ласкавий, і сироті дитину зробит. (Цеп.) 

Поговірка зложена мабуть на основі якогось специяльпого випадна, 
сирота зробила ся покриткою; та оповідане тепер забуло ся, а прицозА 
вживають жартливо, коли хтось жалує ся на те, що він одинокий у сьв^ 
і нема йому нї відки помочи. 

Бог ДОВГО чекає, але свого пе дарує. (Наг.) 

Знач, чекав людської поправи, а не дарує відплати за злочини, очевидно в ду^і 
старозавітного „мн-Ь отмщеіііе", пор. \Уаікіег П, 4:9 (БоИ ІІ23); 2а1иг. І,У 5 

Бог до ПОМОЧИ скорий. (Наг.) 

Потішають себе люде в біді. Пор. \Уапаеґ II, ЗО (ОоИ 651); 2а1иг. 11,40. 

Бог жартів пе любит. (Кол.) 

Справа 8 Богом, з власним сумлїнем завсїгди поважна, на жарт її брати ні 
можна. Пор. \Уап(1ег II, 43 (СтоН 970)^ 2а1иг. І, 93 
Бог знає, ЧИМ чоловіка карати має. (Гол.) 

Пераз чоловікови зробить ся карою те, що по його думці мусїло б його вробі 
щасливим, чого він сам найдужше добиває ся. Знач, не треба завидуватй щасл| 
иньшого, бо може те, що нам видає ся його щастєм, є як раз божою карою иа иб--* 

Бог знає, що дїяає. (Ільк.) ...робит. (Наг.) 

Чоловік часто не розуміє значіня фактів, може судити їх тілько-з наслді^^ 
тілько той, хто знає наперед будуще, може розуміти 
Пор. Ном. 33 і польське: \Уіе со сгупі (АсІаІЬ. Вбп 375)- ^ 

П, 50 (ОоИ 1139). 

Бог З тобов! (Наг.) ...тай я при тобі. (Цей.) якийсь 

Говорять, коли хтось або перелякав ся нагло, або здивує другого 
скоком своєї думки, прим, що хоче собі відібрати жите або загало 
щось незвичайне. 


,Є 0 Є вбий! (Шоіс.) 

^ ч а форму**®» якою клене ся чоловік у правдї своїх слів. У основі по- 

К'"' "“е*^зпГчіне. що й вісше Бог ч. 70. 

,:;Г;пе брат. (Наг.) 

хтось .забожив ся, а 


другий ще сумнівав ся; знач. Бог не моя рівна, 


я надяр^^ кликав його імя. Троха в иньшій формі висловлено ту саму 


в старохорв. бда ти се сь Богомті побратимио? (Гильф. 750). 


М..ІІОК. (Наг.) 

У евяеив, що оповідач справді щось бачив або чув. Пор. польське зууіасіек 
(АсІаІЬ.'вб^ 62 і Вг 202 . 15); \Уап(іег II, 32 (БоН 693); 2а1иг. ХУІ, 67. 


68. Боги би тя побили! (Лол.) ...вбили! (Лол.) 


як я® 


бач» 


69. 


Множне число пе конче треба вважати відгуком політеізму. бо богами, 
висше, звуть Бойки загалом ікони сьвятих, яким пришісуеть ся також 

Бог кождому догодит. (Наг.) 


Пор. 


70. 

71. 


Себ-то: пошле кождому те, що для него найвідіювіднійшс 
44 (Стоіі 997). 

Бог ласкав. (Наг.) Ще... (Наг.) 

Потїшае себе чоловік у тяжкій пригоді, мовляв: перебуду се 

Бог людїїй не бракує. (Ільк.) 

Знач, не перебирає, перед Богом усі рівні. Те саме у Поля 
піе Ьгакіде (АПаІЬ. В6^ 48). 


Иоб 




70 . Бог надія наша. (Наг.) 

Говорять седане про річп, яких осягнене можливе, та залежне від елементарних 
обставин, прим, про будучі жнива, погоду і т. и. 

77 . Бог найстарший. (Наг.) 

Зиачіпе двояке: а) такими словами закінчують суперечку, коли люде перечать 
ся, хто старший чи то віком чи урядом; б) загальне значівє: Бог у всьому 
перший, пор. латинське А 4оуе іпіііит. 

78. Бог на нім цудо показав. (Наг.) 

Коли хтось умер страшною смертю або занедужав страшною хоробою, а був 
перед тим нелюбий, ненависний людям. 

79. Бог на нього допуст допустив. (Наг.) 

Коли терпить невинний чоловік. 

зо. Бог на поміч ! (Збар.) 

Формула витаня, коли проходить ся по при чоловіка занятого працею; див 
А7ап(Іег II, 488 (НеІГеп 152). 

Ьог не без милости, козак не беа долі. (Цеп.) 

Отішає себе чоловік у лихій приходї. Пор. велпкор. Бох пи бизт, миласьти, 
89 п добрих людей. (Дик. 583). 

‘ «Є бреше. (Цеп.) 

Оожою богом призначено, то його не мине; б) який учинок загрожений 

покараний, — божий закон невідмінний; пор. 


866);‘'2йІиг. іГш. 


: 


85. 


Бор. слухатп дурного Литвина. (Ільк.) 

^^І’ Не ** 6, а також Ном. 4123. 

прутом. (Мінч. ІЛЬК. ГІетр.) 

треба розуміти конкретно, по людськи, доразно; вона 
Л формах. Див. Ном. 53: Чуб. Бог 24; \Уапаег 

Црийгіп пе БаЬй 2 а уіазу (2й1иг. IX, 136). 

Себ-п 


Ся 


>'То: 




Вог 


не 


буком бити, але трутит. (Берез.) 


яз-рає так як чоловік, а.іс попхне чоловіка в таке, що стане 




Вс. |л ЙОГО до ^будить у його нутрі такі пристрасти й бажапя, що дове- 


ООг 


Не 


^иха. Пор. \Уапаег II, 43 (ОоИ 979). 


І 

4 . 


^**^'*‘ ско^^ ’ лучен. (ІІетр. ІЛЬК.) 

^ яідплачув за всяке діло, але нехибно. Пор. Ном. 47 і польське: 


69 


— 68 — 








Бог 


87. 


88 . 


Вбь' піе росіїіфпу, аіе ІгнГпу, (АОаІІ». Виц Ь1); Ноо, ст. 
12 (Ооіі 25І); 2й{иг. І, 97. 

Бог ве сппт. (Наг.) ...це ваеиит. (Цей.) 

Бог усе дбаа про людей, бачить і в иочи есике зле діло. 
48 (Бон 87Г)). 

Бог ііе трубить, кзди чоловіка губить, (Ільк,) 

Знач* пє упереджує чоловіка, асилае аагиПіль иесподІБамч» 



Ч. 957-072. 


\Vапо 


«м 


Сій 




'■^ЙГІМ 


89. 


аворот „Бог ве трубить^ чл не відгомін евіеноі притчі про смері-ц^, ^ 
оповіданої в старохристинцсьвій повісти про Варлаама і Йоасофа і 
пуллриій у пас особливо від XVII в»? Див* 11 о и, 54. 

Бог пп карав яясков, але ласков. (Кольб.) 

Перепите з польського, .— так твердить Кольбер(, але в польських айіг 


ріЗ. 

)(іі' 


1-0 всьо порахує. (Наг.) 

'ЧОЛОВІК, вичисли виш всі свої кривди і просьби 1 упнжсвв, 

^'Ггмиг. п, 163. 

,Г ТОГ’® 

• овідь на погрозу або на проклята, 

БІГУ ДУ‘“У 

^ ^ ^мео. Пор. великор. Див, 540, 

Зііач. 


Цїіи 


90. 


01 


92 


03 


се'з припов, я пе зустрічав, 

Ііог пїкояя пе дрімав, (Цей.) 

Пор, висшс ч. 87, а також іщо ^УяпДег II, 48 іОок 1102). 

Богом сї сьвідчу* (Наг.) 

Пор, ВИСПІЄ Бог ч, 75, а також ^Уапбег II, 105 {Ооіі 25іі0, 2Ш2) 

Богом са сьвідчить^ а чортойп душу запродав, (Ільк.) 

Про чоловіка, 1 ЦО фальшиво божить еч або ярнно нряснгав, Пор, Нои. ід 

Ізог ііамнЕіИтуїдий, (Наг,) 

Себ-то: не забуде, хто що зробив влото або доброго Пор, польське: Ран Ш| 
діє гусІїІЬїу, аіе раші^ОІ^уу (ЛйаІЬ, ЗІУ)^ Хбіиг І, 97. 

94, Бог ііорівиав кождого, (Берез,) 

Говорили в часі бурі, мовлин: кожднй однаково боіть св. Пор. <^а1иг, 1, Іій 

95. Бог правду любит, (Цей.) 

Коли хтось зробив другому якийсь справедливий докір, а сеГі піїваа ся за 
то їіерший оігравдуа ся сєго приказкою. 

90. Бог предвічний^ — Яць Вар ічпий еїдит над водов, дріще яобо.тов, (№ 
прикладка зложена до Яця (Якова) Буцика в Наг,, що жин за ріткою 
того був прозваний Зарічним. Ос був чоловік старий і до того скупий та^0^ 
чайно від[іравляв колядників з оід вікна. За те колядники й зробили 
збитва і залісь авішої колядки ,.Бог предвічвий народив сїі“ засьніваїа 
під вікйом оте 10 строфу, яка потім і лишила сн в памяти. 

Бог СЇ впімке МОЄЇ Кривдй, (Наг.) 

Знач, пе дарує П, відплатить тобі за неї. 

Бог СЇ па пас загшаав. (Наг.) .„па мир,,. (Наг.) 

Говорять в часі загального нещастя: повені, посухи, поморуі 

Бог СЇ пе яомилнт, (Наг.) 

Говорять про чо,^овіка, що в бідї нарікає па пссправсдлйвісгь 

висше ч. В2 і \У^апсІ. Пі 26 (ііоіі 554) 

Бог сьвітепькип всьикому тертіт. (Красппіяя) , 

церкони 


97 


98 




99 


(їй 


100 . 


101 , 


Знач, не карає яараз, позволнк робити, хто хоче, Пор. 
долготерп’Ьлнвті; польське: В6^ сіеф1ІVVу (АіІаІЬ. В6^'4 )- 

Бог ти ТОГО пе відіїуетит, (Наг,) ,.ле забуде. (Иаг.) 

Говорить тяжко поярявдиений чоловік свойому КрЕВДЩІКОВН, 

- 70 — 


Ногу ДУ*» 

^ч^Р„рдті> про чоловіка спокійного, невинуватого в якомусь ділі або й загалом 
нездібного до такого діла. Те саме у Поляшв, див ЛіІаІЬ, Оизга 2. 




Нбі'У дьвкупатн! (Наг.) 


107 


Завчасна фраза по скінчепіо якогось діла. 

Ііогу і1 людьон иплий. (Наг.) 


І08 


Ш9, 


Говорять про доброго, прніїзішго чоловіка, чаотійше ироднтаїїг. Пор. \УапіІ, 
11, 102 (БоН 2478); 24(11 г. II, 110. 

Богу пояолп ся, вачиная, ие бій ся. (Дмнт.) 

Коли хто вібираючкоь до якогось трудного діла вагаеті. ся і пе знав, чи бра¬ 
тись до пего, чи иї. Див, Чуб. Бог 20. 

Богу СЇ не ецротпвиш. (Наг.) 

Знач, що Бог дає, мусиш прий.чати, Пор. Нп«. 37; польське; Водо ві? ргге- 
еіжкЧгибпо (АіІйІЬ. Вид 25); 24(ііг. І, 21. 

110. Бог у Троїщц ііребнває. (Залїее). 

Говорять жартливо, коли хочете оя зробити щось три рааи, випити третю чарку. 

Богу хвала, що ся душа напхала. (МІцп. Ільк.) Честь Богу хвала... 
(Наг.) 

Жартливії говоряті. усг.іючв від ситого обіду. 


И1 


І12. Бог 


Зиач, 


ЧОЛОВІКОВІЇ ке брат, аби з ніш жартувати. (Цен.) 


ИЗ. 


їй, 

ІІІ). 


Чіі. 

’І7. 


ие рівия. Говорить ЧО.ТОВІК запевнюючи, що не зобовив ся иадирио апї 
^ егводушіт; пор. вивше ч. 74. 

^бдай го Бог на покаяіше впдав! (Наг.) 

ка^*^**^ ' якийсь злочин зроблеищ а винуватого не можна зиайти, ГТо- 
«іїе в апачіню прилюдної покути і скандалу, 

^Дац за тебе Бог аабуа! (Паг,) 

ц ®абудькоиц. Пор, висше Бог ч, 5^. 

Тасьмі ^ ДО відав! (Наі\) 

стрічають чиюсь погрозу або загадом ішхвіаківапе, ідо, мовляв, 
дОйідуц ^ Щ до чого в ігего нема сили. Слід давнього пог,тяду, що Бог 

землі, через посередників, через слухи, пор, 
(дійшло до божих вух) і ножшепй Е, Поі. 73І, 

ііростнн. (За лісе) скарав 1 (Наг.) 


1 ^' 


ро»л ‘'® простив. (Залїсе) 

Бодці. ^ '‘'"’РЧИДІІіеГІОГО В)Ш!(ДІ!НКЄВИ. 

^Ртлі/” ^^“41 Біг ічав у чужій коморі! (Ільк.) 

""Даио,.,!'' бажане, щоб чоловік зійшов 
під ч. 4. 


на ЗЛОДІЯ} народи я бажань в роді 


— 71 -- 






- і ^ 




ч. 


118. Бодай тя Пав Біг скарав, але я ти не впчу. (Кобил.) 

Ліартлане прокляте, псиов чоловік в пертій хвилині, в гніві ісдене^ 
яригадуе собі^ то клясти гріх, і друпін речеїшн касує свій иерлтй\їіе^Л 

1 іа. Боже, Боже, да«ш тому, що не може! А я би міг, ие дає Біг. 

...дав ес... та міні не дав... (Туст.) 

Жартливе вітхаиа при виді! неиічвоіо або хорого богача або заіалои чвд„ 
що мав якесь добро, а ве ввів іши корвстувати ся, прим, старцю чо 4 о]!'^І 
що має иолоду аівку. 

120. Боже борони та відверни! (Наг.) 

Говорять чуючи Цро якусь страшну врягоду. Пор. \Уапі1. II, 99 {«оц 

121. Боже вам помагай! (Наг.) 

Звичайна фориула привитаня, коли хтось пряходнчи застає другого при 
Пар. ^Уап(]ег 1Г^ Ї05 (ОоИ 2585). 

122. Боже вам ударуй ласку свою еьв)вту! (Наг.) 

Жебрацька подяка при одержавю иилостяиї. 

123. Боже вас борони на кожііи поетуні, де сї поступите! (Наг.) 

ЛСебрацька молитва; типове тут повтореіій того самого пня: поступ і іюБту 

124. Боже дай добре, та не довго ждати. (Іяьк.) 

Жартлива молитва, а також відповідь, коли хтось потініаб пііьншго: .Де йЦ 
ся, все то ще добре буде/ ДнЕ. Но у. 154. 

125. Боже, за що миє караєш ? Ції я в коршмі нп буваю ? Ци я пер 
ли нипаю? Цп я ііп вкраду, як ми ни до ладу? (Пужи.) • 

МСартлнва харавтеристика злодійкуватого пяницї. Див Етії. 36. VI, 27, Щ 

Драг. ст. В9 ч. 48. 

12С, Боже, вмияуй сїі (Наг.) 

Згірдітй викрик, коли хтось поводять ся погано або зробив щось не до 
або перехвалюй ся без підставн. Пор. пїм. зісії ПоИ егіїаґш ! 

ще \¥апііег И, 99 (СгоН 52415). 

127. Боже мцлосерний, ти видиш мою кривду. Спусти поііїшіїої дня 

на яего оляї'у тяжку, (Лол.) 

Прокляте. Пляїа з латинського рк^а — удар ріаяош, тут загильПО 
чіию: кара, нещаете, ^ ^ 

128. Боже паш, Боже ваш, Боже руський, Боже пруський, штири 

Жартливий пвсьміх над таким, що раз у рав любить зітхати та пр" 

вати: Боже, Божеї 

129. Боже ваш, тату жидівський! (Верезів) 

Жартлива поговірка, з натяком иа біблійну історію і на запевиїонлн 
що воля а Бога вибраний народ. 

130. Боже ііоивлуй нас грішних і вас горішиихі (Наг.) ^ 

Б підгірських селах^ що тятіїуть ся евичайпо одним шнуром 
істпують деякі аптаґоиїзми між горітиии і долїпшнм кінцем ^ 

під Горішпяне)^ між пянп йдуть насьиіхя, передразіповаїїн, які 
нирав у піснях та поговірках. (їдиою з таких погонірощ звісно, Д5 
внпаою, е й отся, де 5 ,горіішиш“ у жартливому вітхапю до 
(іепаче по за числом „нас грііиішх“, тоб-то всіх людей, як 
другорядне. 


N0. 

МІ, 



, ПОМОЖИ, а ти небоже не лежи. (Ільк.) 

1‘ ярЯ'ПІ; жнтя не вистарчає сама побожність і поклики до божої 

уіочік Ном. 70; Дик. 548. Та сама думка нодібио висловлена в стП' 
помозїі, н Бої^ тн це помоцьп. (Гильф. 2768). Блнзше до 
бідор. Помагай Боже, да й ти це л'Ьаись, небоже. {Нос. ст.40бЛС:Л- 
И, Ш (Сон 441). 

Боже руський, впберй польському очд ! (Наг.) 

^ ^{артливий вислов русько-польськога аптаґопїзму. 

Боже тї ратуні (Наг.) 

Окрян, коли когось бачуть у біді, якій пе могкіїа помогти, або згірдшій, коли 
хтось веде себе погано в товаристві (прим, ингіий) або ааіалом робить’ щось 
не до ЛЄДУ‘ 

Боже тя скарай! (Залїсе) 

Прокднтя в аагальїіій ірормі, ипр. Ііггог. 41. 

, Воронь Боже від скаженої ипшц. (Кольб.) ...вошп. (Кил.) 

Згігдію, коли говорить про пакість зроблену кимсь слябосилим або *урния. 

. Брупь Боже ! (Наг.) Вруи... (Дрог.) 

Шредразпеи^: польського „Вгоії Во2е“. 

, Бог би ЄЇ гпївав. (Наг.) 

Говорить чоловік, коли сам собі або ипьіцому відраявун «кось лихе діло. 

В Бога бідп не купити. (Корч.) 

Остерігямгь гордого і зарову.чілогг), ионлив: лихо пе за горами. 

В Бога вір, тілько Воговії по вір. (Дар.) 

мСг” =" "а божу поміч і ласку, але працюй ти дбай сам 

м себе. Тс саме у Поляків: Ріща Нова ^уіегд, аіе Р.гпи Ново піе ,V1еI•г 

(А ^ з і Ь. Вов 387) і В г 2 о г. Вбв 79. в п,с іуіеі г 

Ьоіа день краде, (Наг.) Дарио... чьис... (Цеп.) 

виражав певність і безжурність чолоніка, що мав овій 

Ч' 0 аЙ 7 ІРіГ‘’‘У ‘.‘'® <=« ™ людську поміч. Пор. польське; 

Віл Г/ч '^*‘‘**’ (АчІаІЬ. Вбв 49 і 371). 

ае'та^° "яиацю, марнотратника, загалом чоловіка, що робить зло шпі- 
(Пов, зід, " “^Роинім людям, як Йому самому Й його сїм^. Те саме у Вілор. 
про ж™ ’^**“*“ «онсисне, буиїи то приповідка ' йде го- 

Кпгє» старого чоловіка з молодою дїв'чшгоіо, 

<*) (Наг.) 

^'"'аитм оГГ людської долї; б) чоловік иї в якім місці пе може 

Н; \\*я ж божої ояіки ані від божого неєзігаші 

!^ога ьГ ■ 

- «^1 ае сховаєш. (Наг.) 

^^^ГОВІК не втече від своєї долі; б) епецияльио про злочин, який^ 

10 


Пор. вели в о р. Дпв, 


сховаєш 

-я, 


— 72 — 


- 73 — 







Вог 


хоч он Й як тгоховав кінці в ВОДУ^ ніколи не може бути СПОЦзЙкий 
Божого правосудв» Пор ч, 14-3 і Н о >г. 4В, 49. 


145* Вілїіустії Божо гріка, коле пригода лиха І (Ільк.) 

Лиха пригода вмушуя чоловіка до гріхуз та в другого боку гріх 1 

під прииусом, під тиокои алої пригоди, по такий важкий, як сиовгіє/ 
по добрій воді. 

140. Відпустн Боже, коли тра борше, (Ільк.) / 

Думка близька до попередньої^ тілько тут з иатіїком па якусь спсцащ^д 
году, про яку оповідане аатратилось. ^ ^1% 

147. Всадив Бог душу, як в дуплаву грушу. Гпїдк.) 

Говорять про певродливого, хоровитого чоловіка, каліку ' пор. АіІаІЬ 

148. Беї ПІД Бого« ходимо. (Збар.) 



Ч. 1013-1027. 


Знач, усім нам може трапити ся така Й така приш.іар Пор. П о м. 8 * \ і 
Вб^ЗВД; Сеіакр 5; 2^1иг. Б Я7. — ^ ^ а1ь,| 


в неевпв діло. 


ІІОД 


149. Встїби мене, Боже, де мя іш потреба. (Ільк.) 

Говорять іропічіїо прп цікавого чоловіка, що мішав сн 
Ноти. 2689, 

150. Годї Богу навкучати. (Кобил.) 

Коли хто занадто довго молить ся, особлино в роб у чий депь. 

151. Господь Бог старий господарь. (Гнїдк.) Пай Ніг,,. (Ільк.) 

Так потішають себе хлібороби^ коли прим, випаде слота в жнива, посуп) 
занісь дощу або заго.іои коли щось діє ся протни людської полі. Пор. Них. з$: 
2йІиГр XI, 324 

152. Дав бн то Біг еьБ]атиГі! (НагД 

Побожне бажане, висловлюване особливо в афеїстї, коли комусь бажав ся 
ТЕ безшловя. 

153. Дав Пог зуби, дасть і па зуби (Кол.) ...і хліб до губи. (Терд.) ^ 

Почуте потреби доводить чоловіка до при думами способів для її йаспокімія 
Пор. ній. \Ует Поіі 2ІІІШО ііет ^іеЬі ег аисїі т ЬеІ5.чеіі, див. ^Vап 

II, 10 (Сой 219)' II, 77 (СоП 1872 і 2086); 2а1ііг, ї, 62. 

154. Дав Бог х:ії5, як вубів не стало, (Наг.) 

Тоді чоловії? дійшов до достатку або до ставовища, коли з пеіо не 
ристатн, Пор. вїм. ОоИ Вгеі, і^епп іііе 2а1т' еп^г\Vеі і под* 

21 (СоН 450). 

155. Дав їй Бог долю» як фапдолю. (Ільк,) ...баддолю, (Наг.) 

Вґірдно, зам. лиху долю. Фандоля побічна форма від фаіідй бітіґі 
(у Желех. гіе пояснено), . 

150, Дай Боже, абим тут нагле вмер, як неправду кйщ І (Иаь; 
ми тут зара^ смерть була.,. ...амінь було.., (Наг.) 

Клене ся чоловік, яиого підозрівають у брехні. Нагла смерть унвї*ї^і^ Із ^ 
великим нещаствм; навіть у звкнІН церковній шені {принесеній 
ського) просить Бога хоронити дВІд іоіглоі і несподіваної смертн . /(зоїі ^ 
кляте: Бої і деЬе, бакч ег 9ей ійЬеп То{1еїі'‘&ІегЬе! \¥апі1ег П. 

Дай Боже в добрий час речи, а в лихий не погадати. ( ** 

Віра в добрі і лихі хвилі, що кладуть, так сказати, свою печать 

— 74 — 




157 


10 


ІііО. 


^ діє сн, належить до найстарших вірувань людськости, див. И. Л п0 гбе, 
* ^ ІіШоЬе РагаІІеІІеп илб Уег('1еісЬе 1, ЗіцП^ягІ 1В78, глава І, стор. і—17 
'"вїїе видихати! (Наг.) 


Д«іі устаючи а за обіду, або відповідав госноднрь гостеви, що дякує за обід. 

‘ьЛ'»*'* вітр““^тв! (Коя.) 


Дай коли хтось на ннтанв: чи гаразд си масте? відповідає; гаразд. 

їїГвоже все добре! (Наг.) 

.ляіоють подаючи один одному повну чарку. Пор. ній. Бої! иіеЬІ аііез 

ч. 21 («0111..І). 


ІаГвода годину добру І (Гнідк.) ...чає добрий! (Гнїдк.) 
а айпгі иримівка, коли ровпочинав ся якесь діло, входить ся в хату і т. и. 
ппр. до 

ііай Боже добрий иочі.итбк1 (Наг.) 

Говорять чоловік починаючи якусь важну роботу. Добрий початок уважає ся 
йїщовансм, пемов запорукою успішного переведеня всього ді.іа. 

Дай Боже дочекати ! (Наг.) 

Додаюі'ь говорячи про будуще, прин. уііовляючисі. тоді а тоді зднбати.ь, Пор. 

\Vап^і. И (ОоИ 2654), 

Дай Боже здоровий! (Наг.) 

Звичайна формула привитанн входячи в хату або стрічаючи когось, а також 
при чихаїїн» та іірн питю пірівки, Пор, \¥ап<І. II, 105 (Ооіі 2565). 

Дай Боже здорова сходити^ з па друге заробити. (Ільк.) 

Говорять вадїваючи нову одежину. 

Дай Боже каліці біду. (Гнїдк.) 

Жартливо, КОЛИ на бідного чоловіка спадав ще якесь нове нещасте. 

Дай Боже лїишву а й а того, що є, не винимайї (Стрільб.) 

Говорять внаИомі витаючись І відповідаючи на шітанв; як ввіїі поводить ся? 
Пор. лат. Віі теїіога Гегапі [ВеуЬоІб 1і6), 

Дай Боже наперед більше. (Ільк.) 

Говорять рибаки зловивши за першим разом акусь рибку, або загалом коли 
Х'гсїсь розпочавши діло одержав першу користь. 

Боже на щіетьи, иа здоровий з тим повна роком, аби-ете до- 
чекали той рік опровадитн, другою дочекати. з року на рік, поки 
Бог дарує вік! (Наг.) .,.з тими сьв]итаійи, . (Наг.) 

^йннайнс витанв^ коли хтось на новий рік або на різдвяні сьвята входить до 
ЧЇ50І хати. 

Боже Щістьи! (Наг.) 

озорить Ї 10 авичайнім цривдтааю. війшобшй в хату або мзнаючи в полі 


161. 


163. 


163. 


164. 


165. 


166. 


І67. 


168 . 


!б8. Дац 


И І І67, 


ІЮдсі^ 


^Віштих роботою, а ті відповідають: Дай Соже! Дьикуемо за слово 


*Ї0. 


І 


Боже Й вам! Пор. нІм. Соіі ііЬГя СгШек. П, 86 (ОоП 546). 

^ііа* Боже здорове ДІДЬКО знає доки! (Сият,) 

привитаня чи прощав я. 

^бже здорове на паші груди! (Каря.) 

характеризуючи шанолюбного чоловіка, що навіть нонторяючи зви- 
'^®мні фризи бажає добра тілько собі самому, 

— 76 — 





Бог 


Ч. 1042 - 1055. 


172* Дай 






Дай май Боже лад^ аби мам вішай цїліш зад* (Дрог-) 

ІКартлиие бажане кравця, коли прощав ся зі своія з^іказ'їикоіі 
випаде аад (задіш насть одежі иодрсть сл)^ то кравець буде гіціти ^ 

Дай му Боже вічішіі урокій* (Наг.) 

Говорять згадуючи про иоріїїііика. Пор, пій* БоН Іаам’ ііш 
II, І05 (БоН 2571)* Б розуяїіію давніх людей порушаїю кісток у , 
волинця лихом також длн душі покійника. ' 

Дай му Боже душеньщ легко! (Наг.) 

Говорить згадуючи про дорогого покійника* І тут н оспиві лежить 
земля може страигецио давити чоловіка, а через тс мусить терцр/^^ 
душа* ГІор* латі Вії еі Іегга 1еVІ5. ^ Йп». 

Дац му Боже знаає і оііамятіііш 1 (Дрог*)* 

Говорить про дурного, а ще частійше про злою, марііот|)атпого чо 
Пор. пїм. ОоИ ІВЙ8Є (ІІеІі т Уегяіапії кошшвпі \¥ааі1. 105 

Дай на» Боже, що нам треба, а по смертп гоп. до пеба! (Коб?^^ 

іКартливо, звичайно при чарці* Пор. Ш а п сі* II, І04 (ПоН У4Гі0)* ' 

Дай паї Боже, що тноя ласка! (Шг*) 

Приговорюють у добродушнім ішстроіо, звичайісо частуючи себе нзаїмзо 
кою; пор* 11Ш* Ооіі деЬ* ипк ПеіП \УаП(1* II, 19 (СоЦ ііі). 

Дасть БІГ* (Косе.) 

Гуцули не люблять ушивати звороту ,псма“ і волять в такім разі ігшо 
„дасть Біг“. 

Дасть Біг і від квасу окрасу, (Ільк*) 

Часом і па квасній, пісній страві, себ то в бідпости та іюпевірці ьпр 
чоловік уродливий, здоровий, розумпий* 

Дасть Бог дптї, дасть і на діти, (Наг*) 

Потішають себе бідні людо, іцо мають богато дітей, пор. \^апбег її, і І 
(СоП 224, Ш7). 

Де Біг церкву ставить, там дідько коршаїу, (Іяьк*) 

Приповідка освовапа на дійсній обсервациі; церква і коршма, до педавва оДД* 
покі цубличпі будинки в селі, стоять звичайно на середпя'і села, отже 
самим близько одціг одного. В переяосмім впачіпю: спокуса, аопсуто звичаЯя^ | 
йде слідом за чеснотою, немов чигав па неї. Пор. пїм, йег ІїеЬе 
\^оЬпІ, Ьаі ацеЬ сїег ТшіГеІ зеіп N0^1 (ГгІзсІїЬ* II, ІіЛб) з поясиси®**! 
церкву і коршму; близше до нашого Шапйег И, 96 (ОоИ ^2944). 

132* Десь Бог від тебе мньцру аагубив* (Наг.) 

Говорять про чоловіка иадзвичайпо високого* 

183. Десь таїм уже Пан Біг аа мене аабув, що ми смерти не 
**,що мпї іш бере з того сьвіта* (Наг*) 

Говорять про себе старі люде, яким ^^адоіло жате* 

184* До Бога високо, до суду далеко* (Сор.) 

Безпомічне полешепе покривджепою чоловіка, що не .чав змоШ 
своєї кривди. 

185. До Бога з просьбою. (Ільк.) 

Говорять чоловіковії, що кадар.мо шукав помочи у людей. Ном- 

— 76 — 



173. 

174. 

175. 

176. 

177. 

178. 

170. 

180. 

181. 


1іі7- 


18У- 


1У0. 


192. 



Вог жнтьи подовжит. (Наг.) ...жити ііоаводцт. (Дрог.) 

ПОКИ цуц, \Уап(1ег 11, 107 (ОоЦ абІЗ); Но іапце пііґ ОоИ бач 

-очку тато'іку, дай погоду, то відробю. (Лол.) 

0 ить у недокладпій складні речена: пемов чоловік хоче відробити за 

руиор ^ також пасї..чїх над недбалим чоловіком, що затягнувши 

рогі'АІ' дідпобок заслоиюе Сй непогодою, при якій буцім то яе моше ВІД- 

Еог дає аж за мііого, а другому Гі аовеїм пїчого. (Стрий) 
бдїїО і ^ ся яерівпіеть маєткова або социядьна між людьми. 
Хв^ктери^^г бдроннв від іішинидького бука, від миїЦЇвського вока, 
бистрявського вразника, від ґалївської вохоти, віт площань- 
еГкого дякувана. (Мшаа.) 

II Ібних воСіоалих баваль із еатнричіїми вістрйм на ріжін міспевости стрі- 
”*о 181 » ще більше. Отею прибавку цояспюють так: »Давно били ся вай- 
^"”шс в'пшиїщи (Мпіапець, Старосавбірсьтіго шш.', в Михііівци крали дуже: 
"о ввидїв, то взяв; в Бистрін хто пішов па ііраяііик, то був битий; а їалівпи 
даде ціваві, полохкі, а ІІлощапи таку мають поведінку, що як весїлв або и«а 
коміпіш!, то дувс дякують твердо, низько клапяють св" (Етв. 36. VI, 362), 

За Бога-смо забули. (Наг.) 

Знач, стали ми вемялооерні, незгідливі та похопи! до людської кривди. Гоно- 
ркть старші в приступі моралізаторського гюстрою. 

За Богом молитва, за царем служба не пропаде. (Гнїдк.) 

Ніхто Богу не мо*іить ся а цареня не служить падармо, за все бував надгорода; 
йор. Ном* 140; Дик. 19В0* 

Яа все Богу дьйкуватп* (Наг.) 

За добро й за зло^ так потішають чоло піка в лихій пригоді \ пор. бідор. За 
вег хвалиць Бога (Но о* ст. Ж)5); \Уапб* II, 61 (ОоЦ 1467). 

За КИМ БІГ, ва тим І люде* (їльк.) 

На його Бог ласкав, до того Й люде горнуть си, тому допоможуть. 

^■1 Тіш Боже, ІТО кого переможе. (ІЛЬК.) *,*вможе, (Гіїїдк*) 

І'оворнть жартливо, коли хтось у бійці бере ся помагати дужшому. 

^ Вогом ДО бійки пе стаиеш. (Цеп*) 

^илою Богу (божому присудовя, орим* сперти, хоробі] не спротивиш сн* Пор. 

^ії* 38; пїм. Міі Бої! кгіе^еп ізі ЬОе, див. Шап4ег П, 63 (Боїі 1520). 

_ Богом до права ие підеш* (Наг.) 

Бог дасть, треба приймати, суперечка иеможлйва. П^р, Нпи. 41; білор* 
Богомт, пе бицьца (Нос. ЯІЗ); ШапНег II, Ш (БоИ 1522). 

^ оі'Ойї па биструю воду ! (Ільк*) 

_ ^'оли хтось напирав ся на якесь небезпечне діло* Те саме у Віло- 

иіои. 436), 

^ 3 ^®'''*") Пярасю, коли ТІ люде просьит, (Наг.) 

З Б ^ формула, коли кого виправляють у дорогу, аам. іди, забирай ся 

ї’рап! (Наг.) *.*нп жартуй. (ІІужЕі.) 

Р ^аюіь Чоловіка^ що легко м ясно б ожить ся або загалом маловажпть собі 

— 77 — 








ІіОГ 


Ч. 1056— 


6о*і ааиоііи. ІІор. Иом. 89; Нос. 313; ііїя. ОоИ кеІіі Ваіег, ег Ііи^і 


-ївшиїїлі І--Р-ї — ^ — І - ^ .,і^| 

пісКІ яроііеп (ВеЬ. 501); \Уап8еі- 11, {ОоИ 17і'; II, 63 (ОоИ 
1521, 1525). 



Ч. 1008-1079. 


200 . 

201 , 

202 . 


Ьф. Ї9іі); 


йМ. 

зН' 


203. 


215. 


204. 


2ІС. 


205. 


218. 


206. 


607. 


608. 


209. 

210 . 
211 . 


З 1ЇОГОМ 110 за ііаи-брат. (Наг.) 

Бог ЧОЛОВІКОВІЇ ие рівня. Пор, старокорв. Не чини се Богу брать (1 ялі. 

З Зогом оставайте! (Наг.) 

Говорять прощаючись той, що Йде геть іа хати. Нор. УУаіиіег II, 103 (БоН 35і0| і 
З Богом сьв^ 11 їия обідайте, пай Бог благословит! (Наг.) ...веч|.] 
рійте... (Наг.) 

Приговорюють увіЙиіпііши до хати і ваставши домашніх при обіді або 
вечері і відповідаючи на їх авичабіїе; „Просимо до обіду,* Пор. ІУапД^, 

П, 105 (ЄоН 2576). 

З Богом цуцику не грают. (Гііїдк.) 

Думка та сама, ЩО в ч. 199, тілько тут иряиерчеаа иорівнанем легкодущноч| 

чоловіка з цуцикои, икнй для іграшки зачіпав! великого і сильного, ] 

Згулвв Бога ! Згулив Бога ! (ІІужіг ) 

Іронічно на хитрого злочшщй, що дунав схов іти ся зі своіад злим ділом і ні 
раа попав ся в руди. Окрик узятиіі із анекдота про Цигагщ, що лізучи щ 
дерево красти нід просив Бога помочи і обіцював Богу сьвічку, я цаПравіщІ 
меду і л ізучи з дерева не хотів додершіти обіїшпки 1 іїохвнллв сн : йЗ^'ріії] 

Бога І** та тут же і впав на землю. Див* Етії Зб. УЦ о68, 

Здаб жу ЩО Бога аа йоги ихопнв, (Наг,) 

Про гордого чоловіка, якому все веде ся і який задля того не хоче р 08 уміи|> 
нещасливих думаючи, що воно все так мусять бути. Подібно в староіор», 
бда си ухитио. Бога за браду? {І’ильф. 761); бливше до вашого иидівсьи 

Ег Ьаі иБзегп Наї^еі Ьеі сіє Ешв (ТєпіІІзи 685), 

Зйидував ея Біг иа рака, дав му з заду очі. (Ілі.к.1 ...очв там де 
4 і — а. (Петр.) ...іізд раком та му дав очи в г — ци. (Наг.) 

Насьміх, коли хтось другому з ласки дас такий дарунок, із якого обдароваїшяї 
нема пожитку або з яким він пе знав, що почати. Приказка основана на и» 
глядї, що у рака голова там, куди вів пливе, себ-то в хвості. Пор далі Ря*.; 

Зиае БІГ з неба, іцо кому треба. (Ільк.) Видат... (Гаїдк.) 1 

Значінв двояке: а) боже Гіровидїви дбав про кождого чоловіка; б) в йсіц»^ 
сливнх випадках чоловік не повйиен попадати в зневіру, потішаючи ся той] 
думкою, що Бог наслав на него се лихо для його-я добра. Пор. Нои. /• - 
АіІаІЬ. Вбе 372; \7апбег П, 49 (боИ 1127, 1130). 

З Паном Богом у задні двері! (Наг) 

Відправляють або виштовхують якогось немилого і вспочссного гостя, вяааД 
ного жебрака і т. и. ^22. 

З Паном Богом у .чихіїй чьнс! (Наг.) 

Говорять комусь иаприкреіюму, виправляючи його з хати. і 

І Бога не гвїви, і чорта пе дразни. (Гнїдк.) 

Знач, жий з усіли в згоді, не ііараяуй ся нікому. Пор. висше ч. 28, 34. 

І ЙОМУ ЩОСЬ Пан Біг держит. (Лімна) ' 

1 його' чекая якась доля, якесь добро. Говорять яро бідвого, упослідженого- 

ісадїку І т, в. 


т. 




І тобі колись Господь Бог тичкою відзначит, (Гнїдк.) 

^еб-то відплатить^ обиежіггь твою самоволю. Говорять гордону, саиошльноку 
і^а бевсовіспому чоловіконш Патик на звичнії розиіршватії що року сїно- 
вати і оааачувати межі тичками. 

Іще-сь Бога за ноги не ^ймив, (Гиідк,) ...ие вхоипв, (Наг.) 

ХЦе нема ПЄЙПОСТИ, що тобі псе буде добре вести ея. Пор. висше ч, 205. 

Казав Ніг дати^ але ще треба ждати. (Красноіля) Обіцяв... (Цеп.) 

Знач, буде добро, але пе зараз. Коиструяция першої половини сеї приповідки 
неправильна; „Казаа Біг дати“ не значить „Боїі ЬеГаІіІ ги й’єЬєц", але: 
^кааав Бог, що дастьааальоґічпо до лат. Лхії зе сіаіигшп. Див. Нои. 157. 
Пор, франщ ГІіеи соа^епі, тпаів поп раз Ьоиіоиг (Бог дає, але не що дня), 
йор, Шапі], І, 21 (аоП Ш). 

Каяеїіьом до Бога ие докинеш, (Деаїв) 

Знач, против божого пішсуду пе запротестуєш, пе збувтуйш сп; що Бог дає, 
мусиш приймати. 

Карає Біг старі кости ;іа гріхи в молодости. (Іяьк.) 

Говорить звичайно про роздуспих людей, що ші старість мусить відхоровуватй 
гріхи молодости. 

Коби го Бог уже ран із того еьвіта зібрав 1 (Наг.) 

Говорить аро певадШно хорого чо,іовіка, що не жио, а мучить си. Пор, 
\Уапбег П, 103 {ОоП 2656). 

Коби сї Бога бояв, а людиІі устидав. (Наг,) 

Говорять про безпутного чоловіка, злодійку або пянашо. Загальпїйше старор, 
Ето Бога боит сн^ тогь и людей етуднт ся (Сим. 1349), 

Кого Бог карати має^ тому розум відбирає. (Наг.) 

Загально звісна і давня приповідка про розумове затеипене, ослаблені розу¬ 
мових сил у злочЕлцїв Пор. латинське ()иет Пеи8 регбеге упії, ОегпеаІаЦ 
старохорв. Еад'ь Бопі ходе йога педепсатт,^ уаме му паметті. (Гильф. 1039) ■ 
Нос, 325; \¥апбег И, 67, 78, 88 (ЙоИ 1630, 1904, ЙШ6). 

Кого Бог яюбит^ того павпджаз (Мінч*) ...аавіджає. (Нетр.) ..ла- 
вйдит. (Залїсє) 

Себ-то посилає йому свої вааки — пещастяі якими випробовує і гартує його харак¬ 
тер; пор, Ном, 42. ПриповІдіт взята з Біблїі (Притчі Солом. III, 12): у церковпо- 
слав. (Острожська Біблїн): Ві-^ жі лі^кат'Ь Нг’ь, 'г«'Г 0 и млкллй^т'к ; та апальоїІчне 
1 в Сепекп: Оепз ^иоз ргоЬаІ, іріое апіаЕ, Іпсіигаї, госортоясії, ехегсеї (8е- 
песа, Бе біуіпа ргоуШепІт 4і. Дин. ЇУаІіІ І, ст. 27; Сим. 810; ВеЬ. 481, 

Кого Бог любит^ того де вагубпт. (Кол.) 

Зіра в те^ що чесний, добрий чоловік не пропаде, Пор, \Уап 6 ег П, 77 (ПоЦ 1878). 

Кого Бог любпт, тоїу хрестики гіосндає. (Дрог.) 

^лачіїїе також, як і в ч. 220. ,^Хрестйкн“ симболїчно заи. терсіїгя, кари. 
^ Білор. ...тому и церп-Ьние даснь (Нос. Я^о); нїм, Шеи ПоП іп беп Ніштеї 
ІЩЬеп гуіІІ, Оет всЬіскеі ег бея Кгеигев уіеі, див, \Уапбег II, 77 (ПоП 
ІВ87); ішр. чеське Коїю ВГіК шііще, кгігет Ію паУзІегш]е (СІеІак. ст. 7). 

І^ого Бог назначив, того стережи сї. (Яаг.) 

всіх ив;одІв звичайна відраза до кадїк з уроджевя, пор, польське: 2уг, Іуз 
^ ^иіегпо^а ]ак зІ^ боЬгге ігай, \УІеІкі сиб об Во^а (чув я в Наг., пор, А б а 1 Ь, 

— 79 — 


^ 78 — 













Бог 


224. 


225. 

22Єи 

227. 


228. 


229. 


230, 


231, 

232- 


Ч. 1080-Іо ^і 


Хуг 1)1 ішр. жидівське: \Уеп Ооіі гешеїтпеї Ьої, Vа^ ііет аоИ гаег вісН 
(Тепсіїаи 911); пор. \Уапїіег II, 77 (Ооі;і Ш:ї). Г 

Кого Бог сотаорит, того т увгорпт. (Мінч.) 

Віра в боже Провидїш, яке буціи то дбав про тс, щоб уснкип твір дій:іігз^ 
до іірйзиачеїшї йому ічетн. Ноді. 74. Пор. \Уапс1ег И, 69 (СтОІІ 1680). 

Кого Бог укаратп хоче, тому й розуи відбере. (Ільк.) 

Пор. вйсше ч. 219. 

Кождіїй під Богом ходит. (Гиїдк.) 

Пор. ВИСПІЄ ч. 148 і Но її. В. 

Кола Біг годить, то іі ого її ь горить, (Ільк.) Коку... тому,.. (Ільк.) 
,„то а мокре... (Ьіаг.) 

Коди Бог дає їдаств, досювао: дав погоду. Іронічію^ пожежі букаготь пайча^ 
стїйшо під добру погоду, в часі посухи; пор. Ним 11, 15, 

З, ТО ІІ вікна І Діїе|й 
ТО й двері відчиняй 



233, 

234- 


235. 


23С 


Коли 1>ог дає, то й діїюрами ахає, а як 
па стежір відчиняє, (Збараж) Нк... відбирає 


(Тереб.) 

Прибуток приходить звільна, а воли ипчшше ся пещасте, то вже йде на нсі| 


заставки 


Кому І5ІГ поможе, той все переможе, (ільк,) 

Говорить чоловік, що без своя! вини поиав у нещасте і падіє сн при боїв 
ішнїїчи вийти а иего; вагалом — при божій помочи ніщо чоловіковн і 
страпіие. Ноти, II; пор. середньовіковий латинський вірпі; N 111^111 Гогті^ 
сцї гоЬиг Оехіта Веі сіа[ ^Наїїеґ П, 12); Шаіиіег II, 76 (СоН 1849), 

Кому Біг розуму не дав, тому й коваль не укує. (Ільк.) 

Говорять про глупих а гордих богачів або панів, що внтрачутоть ся на інйоіі 
на цодорожі, буцїм то щоб набрати ся розуму. Розум тут очевидно в значіїгі 


на цодорожі, буцїзї то щоб набрати ся розуму. Розум тут 
вроджено і зд і б пости. 

Кону Бог дає, то ва дурао, (Цей.) 

Так скавак п кийок чоловік, коли його иаи иевииио велів пабвти. 

Кому Бог дасть, то й на плечі завдасть. (Наг.) 

Бог щедрий; евЕчаііво іронічно: щедрий на біду, на іісіішстп, яких дай чоіі 
вікови иерае повад його силу. Пор. висше ІЗ, 22 

Котрий БІГ засмутив, той і ііотїшнт. (Гпїда.) 

І сиуток і потіха на чоловіка нриходять від Бога; пор. ІІои. 

Котрий БІГ ЗМОЧИВ, той і висушит. (Гнїдк.) 

Говорять, ко.їи в часі полевих робіт піде дощ і аночить с'іио або збіжя. - 
Пом. 78; ній. \Уеп йоИ павз шасіїі, беп тасІїГ егаисЬ Ігоскеа, див, 
іі, 71 (ЙоИ І7.=І2). 

Куди вас Пай Біг иоситі (Иаг.) ^ 

Значіке двояке: а) Куди ви ходили або куди зайшли 1 (нор, великор. Гдс ^ 
Бох посил! Дик. ІіШЗ) і б) що ви задували, здалека заходите до власт# 
річи, відбігли від вравди. 

„Куме, ба та ии чули-сте, що старий Бог умер?“ — „Ой, ой» 
а хто» теиер Богом буде?“ — „А, когось там виберут." — »» 

— 80 - 


ІМ 


Ч. 1093—1106. 


23 ? 


238 

339 


240 . 

341 . 

342. 


343 


244 


345 , 


34?. 


348 . 

349 . 


1 


не знати кого? Може сьв)итого Николая або Юрія.® - Агу 

тебе яв виберут, а когось із його фІ 

мели". (Наг.) ^ 

Са. роанову вкладають в уста Бойкаи, характарнауочи їх паіввість. 

Має Іюга на язжи, а дїлька в зубах. (Ден.) 

Про оолодаоиоваого, облесного а злого чоловіка. Пор поіьське МпгНі 

Лу . .(.м. .. (л.,.,ь. М.ШЙ ,і, 5,Г і»Г,о ;1™' .Г. 

Єоіі »пГ 2пп«е, ипа ііт ТеиМ Іт Иетв, ,і,8. \Уапі. п, и (о„ц „о, 
Май же Бога в оерди! (Наг.) Має... (Кол.) ' 

Покли^( до вроддепоі чоловікова доброти, до суилїая. 

Мііґан, Божейку, мпґай, я ся з тобов яодїлюї (Мшап.) 

36. УІ, 067. Уживають оеі приказки й заг.ьлом для характернетаки чоловіка 
що 31 стар.ниии поводить са за пан-брат (розуміеть ся, з ду^и) 

Мпгпи, Боже, дам ти грушку! (Наг.) 

Значіпй те саме, що в попереднім ч. 239. 

. Мп нових богів не потребуємо, ми старого Бога любимо. (Дрог.) 

е -то. не хочемо нових порядків, а волцио по старому 
. ЛІуеит нам Бог дати. (Дар.) 

^Сьпш ‘ ««оипти в себе 

1 в иньшах, що воно так і етапе сїі„ 

. На Бога вас лишяю. (Уриче) 

«З" Ї7“;;“ 7,’7 -™і «„р. ооііь.мі.пі 

їапИеі II, 103 (ОоИ 2о16); словац. ВоЬи рогцйіі. (2й1цг. І, 115 ] 

На Бога падїя тав ва кума Матїя. (Верез.) 

^ 

На Бога сї здаю, (Наг.) 
в Бозї покладаю вадїю, пор, у піонї: 

З тобов розстаїо ся„ 

Ия, Бога здаю ся. (Голоа. Писпн І, 353) 

.по.і“(3°б'а;Г (П«Р') -оіно 

пешіі ««есь велике пещаста, то Бог перед там посилав 

іевш зваки, мов Віщушв будучого; чоловік прочувае, що щось ставе оя Да 
вати па-вішки, див. Ном, 3905. г г . ч щось ставе оя Да- 

Нац Бог помагає на все добре. (Кол.) 

Фсір.«ула ватаяя, коли когоеь зустрічають запитого працею. 

■пан Бог простиг, коли кортит. (Кольб.) 

шГбІшТ вьТГ"”""" “'"“™ пр..... ™ 

пай оуде ц Ьіг, кобп я взьвти міг. (ІІужя.) 

Хараятеравугать захлавного адирцю, адодїя лпхиапи і і. г. р- « 

і».., ..р, в™, з«р, VI, Ж Г.р™ , Є 8 ' ‘ '• "■ ї "™"“ 

Етйоф, Збірил^ т. X. 


11 


~ 81 — 










Бог 



251. 

252. 

253. 

254. 

255. 
25С. 

257. 

258. 

259. 

260. 
261. 
262. 

2СЗ, 

264, 

265, 


боже'* 


^51]. 


і»йіі 


Най буде Богу невнпівио! (Наг.) 

Говорить чоловік зробивши якесь /іобре ДІ'ІО або давши „ІІІк ииже- і 
споиннати про се, щоб „вііпомииаіочи“ пе розсердити Бога. У Білор 
ворпо Босу (Нос. 374); у Олов. Кероповво Воїш (241иг. І, 124). 

Най вам Бог етокротне надгородит! (Наг.) І 

Говорить жебрак одержавши иилостшію. У Шиців: ОоИ Ьекаїїі и 
кеп(1та1! - \Уап6ег П, 17 (ОоИ 3-іО). 

Най вас Бог благословит! (Наг.) 

Звичайна формула благословеветва, нріім. молодих, як ідуть до шлюбу, 
дїтий, яках батько вмирає; пор. Шапсіег И, ІОо (ОоИ, 2576, 7). 

Най вас Бог боронит від збаразького права і від ска.ладького Со, 
лота! (Скал.) 

Пор. внеше ч. 189. в Збаража колись сиділи дуже Острі пани, що аащов^д 
остро карали, а скадацьве болото ще до недавна мало славу. 

Най вас Пан Біг провадцт! (Наг.) 

Говорить прощаючись до відходячого ті^ що лишають ся в хаті» 

Най го Ваг судиті (Наг/) 

Говорить чоловік, що но хоче правувати ся в ниьшййі або пе хоче іоворпц^ | 
про вето 8лє^ зда[ 0 чн осуд на Бога^ подібне у Великорусів: Бох йипу суди! 
(Дню 576); ШапЛег II, 99 (ОоИ ШВ). 

НіШ Господь Бог перескочпт і ходачка замочит 1 (Коб.) 

Жартлива відиовідь, йоли кого запрошують до обіду. Треба розуміти : най ие* 
р вскочить через повну ииску і таким роб ом бдатословнть іі. 

Най Йому Бог того ае тьимит. (Борисл,) 

Формула прощеня: мовляв, я прощаю і прошу Бога, щоб йому той гри 
тако^ забув; пор, иїм, бої! зоїі ез іЬш пісій ^еЦепкеп. 

Най мене Бог дібєі (Наг.) ...убєі (Цен.) 

Звичайне заклято, яким чоловік потверджу*;^' правду своїх слів 
тпіеЬ! \Уап(іег II, 103 {Боіі ї!498). 

Най МІ Бог ДІЄ де хоче. (Наг.) 

Жартливо: пехай по сиертн робить зо мною, що хоче, а тут я ве можу 

Най му Пап Біг секундуєі (Дрог.) ...еухендуєі (Дрог.) ^ 

Секуадуватн — з дат. зесиїкіаге — допомагати. Другий вар. жартливо. 

Най ті Вог ваверпе на ліси та на дебрі! (Наг.) 

Говорять злому^ напастливому чолові зови. Формула ви дата з 
бурі та граду, пор. Бти. 36. V, 68, 

Най ТІ Бог ратує! (Наг.) . з 

Зпачіио двояке: а) серіозне, коли чоловік бачить иньшого в 
не може його внратувати; б) згірдие, про недитеїшого чоловіка і ^ 

і п найбільше болото ішсадпт, (Явор-І 


1Ґ 

Щ ^ 


Ч. 1122-1135. 


Пор. нїв- 


бон 


. 1 


ааклятй | 


Най тя Бог Їіровадит 

ДБартливе прощапа з непожадавим гостем. 

На КОГО Біг, па того п люде. (Ільк.) 

Зеіі. гнївачть ся^ того іі люде цурають ся; пор. дослонпо 
білор (Нос. 852) і пій. \Уепп БоН гОгпеі, зо гйшеїі аііе 
ЛУаіиІег И, 86 (Бои №0); II, 63 (СоН 1503); Даль. 1, 7, * * 
схоже а нашим Л.0а1Ь. Вб^ 267. 

- 82 - 


І 

Ці'- 

2(і8- 

^6Я. 

279. 

271. 

272. 
27,3. 

274. 

27о. 

276. 

277. 


а' тобі, Боже, ЩО міпї не гоже. (Наг.) 

- .ип коли хтось даруй вньшому «бо дав на загальну ціль щось імаловартлс 





що йому самому ііеаотрібие; пор. нім, \Уав ЗІе Шеіі пісіїї 
г І пшії ОоИ, див. Шапсіег V, І75 (ШеІі 465); згідне а машвж АЗаіЬ. 
07Н- Вг^ог. Вод 27. . 

Ицт''Бік паше г-о. (Коя.) 

т (1 захланного чоловіка, що не рад уступити иньшому а пі в найменшій 
■ҐнвШ- При повідна основана на звісній анекдоті про Жидів, яких збиточний 
н повістю про бійку Бога руського з жидівським; пор Етнотр. Збір, 

{Гз- V, (ГоІЬІоге СІЄ Г БкгаІїїе 181-182). 

На щось і мп Пану Богу потрібні, що нас на сьвітї держцт. (Наг.) 

Ґоворпть бідні ^|юде^ особливо коли хто лає їх нєпотрібами. 

На ЩО ти Другого Бога взиваєш, коли свого маєш? (Іяьк.) 

Коли хто йде до ворожбита, якого на Підгірю іронічно аазіївають ,богом**. 
Блязьке до вашого польське АбаІЬ, Ббд 334. 

На ЩО ТІ Бог сотворив? - На біду та иа нужду. (Наг.) 

Се мала бути така катехізапвя. Сьвященішк питав дівчину, що прнйніла да¬ 
вати на зало від н, молитов — не зваЯї питав десять заповідей — ае звав; запитав 
як внешє і одержав відповідь як висше. Оповідають жартом характервзуючя 
сумну долю селявина. 

Не всїяі Бог рівно дає. (Наг.) 

І природа І жвтвві обстаниіш витворюють нерівність між людьми. Дав. Н с» и, 
8І: Нос. 368; ІУапбег П, 24 (СоН (510), 

Не дав мп Бог на шкоду. (Наг.) 

Коли хтось згубив щось або стратив, а воно потім віднайшлось* 

Нн дай Боже, а.те позволь Боже! (Каря.) 

Жартливії поправляють таииго, хто говорить „дай то Боже**, себ-то: ве потребун 
ИЄ 11 І Пап Біг давати готового, а кобн тілько позволив, то я й сам собі зроблю. 

Не дай ТОГО Боже ! (Наг.) . .то... (Наг.) 

^впчайна відповідь па чиясь лихе віщуаапе або прокляте. Пор. \Уап(1ег І і, 
ІОО (бон 2428); Тійіиг. І, 122. 

Не кождоіу Бог еі^нако дає. (Наг.) 

Не йсш однакова доля, однакове щастя, див. висше ч. 271, Так само у Поляків 
^ Бод 285; Вггог, Вод 53. 

ман бй Бог 0^0 робктн, та тебе слухати. (Наг.) 

^ якими збувають проклятя розсердженого, особливо пяного або напа- 
воіг) чоловіка. Пор, нїн. Па ІіДЦе ОоЦ уіеі ги Шип, іуєпц ег аИез зо деааи 
НеГ Д^їв. 1¥апа. II, 5 (Соіі 91). 

мєйв Бог забуде^ як я тебе забуду! (Корч.) 

пистро^ ®а^ихапі або добрі приятелі, звичайно при чарці, в чутливім 

людьом. (Наг.) 

пениліій. Пор, старо хор в. II и Богу ші людем-ь не вал я, не 
1761}; згідно з нашим АбаІЬ, Вод 274. 

^Ьйійка, їй дїдькови огарок. (Кол.) 

Ди чого, при непутящого чоловіка, Пор. білор. Ни Богу свічка, на 
- 83 — 










Бог 


Ч. 1151—1165. 


''■іІМгИбо: Г р,, 


чорту дуда (Нос, 361); навпаки І ВоЬи нуіски ї сегіи оЬагек (бвіак- 2В6)* 
дословйо схоже з паши» иольсько АЗаПх 275; ШадЗ. 1Е, 108 {боН 2ііщ 

280, Ш до Бога, вї до людей. (Ільк.) 

Не адалий пї ноіитн ся або бути оопои, ані забавляти ся, працювати з лшдьча 
У Білорб Ни к-ь Богу, ни о* людаїїиі» (Нос, 383); АсІаІЬ. В6^ 27а 
28К Шкто того де наверне, від кого ся Бог відверне. (Заяїсє) [ 

Говорять про затверділого^ з природи злого чоловша: від якого „Бог відварпуц,) 
ся^, себ-то па кого Бог ие ласкав, той ве паверве ся до добра. і 

282* Віїто як Бог* (Ваг,) 

Знач і іі а двояке: а) ніхто так не поможе, не поратуе, як Бог; б) ніхто немоче:! 
зрівняти ся з Богом. Те саме у Білорусів (Нос ст. 386), 

283. Оберап сї Болсевьку ласков свойов сьв]атов на иир христояв. ^ 
ський! (Наг.) 

Молитва, коли в церкві сьвніцевиик оберте ся зІ сьв. дарами до людей. 

284. Обіцяв Бог дата, та казав заждати, (Коя*) 

Говорять іровїчЕО, коли чоловік у біді та надів ся добра. Див. висше ч, 214; 
Ном. 157; АсїаІЬ, В6^ 438. 

285. ОЙ Боже, Боже, бодай ти не дочекав богу вата! (Наг*) 

Так говорила одна жінка звертаючись до цеба, коли Ті постигло велике неіцасте. 

286* ОЙ Боже, Боже, ци »ав ти коли гос/і? (Дрог.) 

Так мав сказати один господарь, до якого приїхали гості і елотою та повіїїю 
змушені були жити у яего довший час, Чоловікови вже самому нічого істи, 
а тут приймай гостей, бо на деорІ ллє як із дівки. От від вийшов на дощ, 
розхрєстнн руки і обертаючи ся лицем до неба промовив я. в. 

287. Ой Боже, Боже! — Чого ти, небоже? — Варила ионадьи нироги 
тип йіяї пб дала. (Туст,) 

Жартливо, насьміх над неоправданими вретензвнми. 

288. Ой Боже мій чорнобривий! (Будил*) 

Зітхане дівчини, що в деркві устами молила ся, в очвма насла за чорпобрвввя 
парубком, яким зааяті були всі П думки. 

289. Най Біг високо, кому схоче, тому на голову нас— е, (Рогат.) 

Жартливий вислов Божої всемогучости та при тім тої злосливостд людської 
долі, що нераз неепсідівано ніш скидав чоловікови на голову всяке лихо. 

290. Пан Біг го не хоче, а чортови не треба* (Крех.) 

Говорять про нездару, лінивого, тупоумаого, не конче й злого, Пор, Вггок 
Бон 5а 

291. Пан БІГ дає богачеви ипого стіжків, а бідному дїтків* (Зазуд.) 

Звичайне жвтзве спостережене, що бідні люде більше плодючі від богатих ; 
пор. \¥ап4, III, 1616 (їіег КеіеЬе 97, 98). 

292. Пан БІГ не дитина, абн слухав дурного Клима. (Мінч.) 

ЛІартлива відповідь аа проклцтя або погрози. Пор. висше ч, 6, 25, Ш. 

293. Пан Біг по небі кожані везе. (Наг.) 

ЛСарТДЙБО пояснюють дітям гуркіт грому, 

294* Пан Біг сї і в трицїть років уноминає* (Наг.) 

В ослабленій формі старогєбрейсьва думка, що Бог за гріхи батьків мстить ся 
на дітях і внуках до се мого по колі нн, 

— 84 — 


395 . 

299 . 

297 - 

298 . 


299. 

300. 
ЗОЇ. 

302. 

303. 

304. 

305. 

306. 

307. 

308. 
ЗОО. 


Лай Біг старий ґосподар. (Наг.) 

Потішають себе хлібороби, коли не допише погода або загалом у господарстві 
щось підв не тащ як чоловік собі міркував. Див. АЦаІЬ. Вб^ 3^?^- 
Цап Біг усьому токяа* (ДІмпа) 

Токма мадярське іокта — згода, тут у ширшім значіню; вирівнвнв ріж* 
ниць, повдпане суперечностей. 

Дай БІГ ЩО Ліпше собі забирає. (Наг.) 

Няй.:ращї, аайздібнійші діти звичайно вмирають. Кажуть і загалом про до¬ 
брого, чесного чоловіка, що вмер у поло дім віці. Пор. иїм. Шаз боіі ат 
ІІеЬз1:еа Ьаі, бая ШЬгІ ег іипк І^іп, Шапй. II, 68 (Ооіі 1657). 

Пане Боже — лац-цап! Пане Боже — лап-цані (Грнбов.) 

Жартливо, коли хтось хапаючись у якійсь річн помиляєть св або робить не 
до ладу. Приповідка повстала з сіиовідапя нро жебрака, що в Шш о в до хати 
в хвилі, коли господиня шїіімала в печи горячу кулешу. Жебрак попросив 
у неї „тепленького** і вона дала йому ложку кулеші в пригорщі, а жебрак 
дякуючи почав перекидати горячу кулешу з долоні в долоню, поки не пере¬ 
плутав подяку і не нішув кулеші на землю. 

Перед Богои гріх, перед .шдьна сьпіх. (Наг.) 

Говорять про шшвцю* Тс саме у Поляків АсїаІЬ, 942. 

Перед Бої'озі нічого не втаїш. (Код.) 

Бог всевідущай. Пор. Ном. 48; Даль. І, 5; 241 иг. І, 104. 

ІИбє тебе Най Біг квасним іо;іоком. (Колом.) 

Жартливо; Бог карає часом чоловіка тим, що йому наймйлїйше. Квасне мо¬ 
локо, особливо літом, у селян великий драсмак. 

Підеш ДО Пана Бога на скаргу, (Кобид,) 

Ксілн хтось тукав собі зачіпки, а другий каже; вступи ся, бо іюбю і тоді 
пропало, навіть Пап Біг не відніме тобі того, що дістанеш. 

Шд милий Біг просатн. (Наг.) 

Стросьвідька (може старо польська 7) форма, зам. просив імям м. Бога. 

ІІобІй СЇ Бога, не роби того! (Колом.) 

УпІмаеве до сумліня, до застанови, яка ііовяіша зуішішти чоловіка перед 
злим д'їлом, пор. Даль, І, 6. 

Ножаль ся Боже! (Збар.) Жаль ся*.* (Кол,) 

Вислов жалю, ии.юсердя або погорди на чимсь або кимсь слабим, болющим, 
нещасливим або пегідпим. 

Понагай Біг вапІ (Кая.) 

Формула витаня. Пор. Вгкои. Во^ 67, а також пі сто; 

Помагай Біг вам, 

Ци раді ни нам? 

Ой ци раді, ци не раді, 

Помагай Біг вам! 

Ириеяй Богу! і^Збар.) 

Формула боженя, те-ж, що „бігмеж то пу“. 

Ирнеясто Боже! (Креї.) 

Формула боженя, пор. попередив. 

Причини нам Боже віку! (Наг.) 

По дика, коли хтось дао або причиняє кому понад те, що йому належало ся* 

— Й5 — 








Бог 


Ч. 1179—1193. 


Ч. 1160—1 




310. Прости Біг вам — прости Біг вам — а най вас дідько візьме! (11,ен.^ 

Насьміх над недоладніш дякувансм, оснований на оповідаию про жебрака, 
діставши в пригорщі горячої кулеші дякував, дякував господині, а в кііц^^ 

* як його припекло, кинув кулешу на зе.млю і з проклятєи пішов із хати. Ц^р 
висше ч. 297. 

311. Сьвіитпй Боже, сьБ^итий кріпксп! Нема хліба анї дрібки. (Наг.) 

Приповідка в формі вірші. Коли недостаток, біда, то чоловік зіимо волі 
чинав згадувати Боже імя. 

312. Сьв^итпІI Боже не поможе. (Наг.) І сьвятий... (Стан.) 

Дословно: не поможе навіть молитва, загалом ніщо. Те саме у Поляків^ 
АсІаІЬ. В6^ 147. 

313. Сьвятий Боже, сьвятий кріпкпй, а ти дяче відки? (Лол.) 

Насьміх над дяком, який пераз у селах, як одинокий письменний між ве- 
письменними і як близький до сьвященпика, зіав прстензию до якогось висIIIого^ 
становища, пошани і першепства. Ти відки — згірдно, буцім то: я тебе це 
знаю, доси не бачив. 

314. Сьвятий Боже, сьвятий кріїїкий І Я з Бомбовця, а ти з відки? — 1 
Зі Слобідки. (Тереб.) 

Жартлива поговірка при стрічі близьких сусідів. 

315. Скарай мене Боже на гладкій дорозі! (Наг.) 

Звичайне закляте чоловіка, що йде в дорогу і обіцює ся сповнити щось. 

ЗІ (і. Скариж то мі Боже! (Яс. (С.) Скар мне... (Вггог.) 

Форма божби, в розуміню селян сильнїйша від звичайного „бігме“. Се остатнє 
називає ся „забожити ся“, а коли хто забожить ся, тоді для ще більшого; 
скріпленя кажуть йому: „Ану заскари сїі* Див. Пг 202 . Вод 88 

317. Сохрапь Боже! (Наг.) 

Окрик запереченя, особливо коли чоловік хоче щось сильно заперечити 
Ти зробив се? — Сохрапь Боже! Знач, іії, анї не подумав. Пор, 

ЬеЬйІе іпісії сіауог! дпв. \Уапсі. II, 14 (ОоИ 289 ИСі); 2й1иг. 1, 124, 125.^ 

318. Стій, Боже, Я ся помилив! (Лучак.) 

Жартливо, коли хтось побажав собі чогось у Бога або закляв комусь, а поті* 
бачить, що справа не так стоїть, як він думав. Мовляв: пе сповняй Бо*®] 
мойого бажаїїя, бо я помилив ся. 

319. Та би сї хоць Бога бояв. — Е, ще Бога як Бога, але аби сі ходь 
людий устидав. (Люб.) 

Так резонували два селяие, що бачили шшим свого сусіду, який недавпо первД 
тим присяг був па повну тверезість. 

320. Та бо ти Боже ии жартуєш 1 (ІІужи.) 

Говорив Циган упавши з дерева зараз після того, як йому вдалось, по Йоі^ 
думцї, здурити Бога. Пор. Ети. 36. УІ, 259 і висше ч. 204. 

321. Так буде, як Бог дасть. (Тереб.) 

Таким реченєм кінчать селяпе звичайно свої розмови про всякі сподїванки 
побоювапя на будуще. 

322. Так МІНІ Боже допоможи! (Льв.) 

Звичайна формула присяги. Пор. \Уап(1. II, 107 (Стоіі 2644). 

— 86 — 


ати. Прим.:| 
р. нїм. (тОІЦ 


324 - 

уіЬ- 

32б- 

32". 

328 . 


329. 

330. 

331. 

332. 

333. 

334. 

^35. 

’^Зс. 

^37 


Та чеііь Иап Біг не буде в верха палицев бив. (Наг.) 

ЯСартливо, коли комусь приходить ся сповнити якийсь невеличкий переступ, 
прим затесати щось у недїлю. 

То все ВІД Бога! (Наг.) 

Так звичайно кінчать розмову про ріжні пригоди в житю. Пор. нїм. Ея кошті 
аііея уоп СоН, \Уапб. II, 9 (СоН 178). 

То тобі Боже, а то міні Боже ! (Наг.) 

Подають яко дуже давлю форму молитви: буцїм то так приговорював якийсь 
лїсовий чоловік скачучи через пеньок. Оповідане див. Жите і Слово ІГ, 349—350. 

У Бога всего мііого. (Ільк.) 

Знач, і добра і зла, всего чоловік може ііадїяти ся. Пор. старор. «’і: Кга ксїго 
лшого, а ксї клнеко (Сим. 2370); дословно згідне з нашим білор. Нос. ст. 446. 

У Бога всего повно, е шо давати. (Кольб.) 

Антропоморфний погляд на Бога як на богатого Господаря, якого богацтво 
лежить у засїках, пор. висше ч. 295. 

У Бога все мога. (Ільк.) 

Бог всемогущий. Говорять, коли хтось оповідав якийсь пеправдоіюдібпий 
страшний випадок, або говорить про нкісь дивні, невидані твори природи. Див! 
Ном. 21; Даль. І, 1; 2й1иг 1, 35. Приповідка євангельська, див. Лук. І .37* 
Матв. XIX, 26; Марк. X, 27 ; пор. II, ст. ЗО; І, ст. 96—97* \Уап(1 

И, 48 (ОоИ З, 53, 57). 

У Бога ВСІ рівпі. (Наг.) 

Основа взята в ввавгелия: всі люде - божі діти. Пор. пїм. Уог СоН зіпб 
Гйгзіеп ип(1 ВеШег ^ІеісЬ і ііод. \Уап(]. II, 67 (1617, 1619); 2й1цг. 1, 105. 
л Бога ВСЬОГО мііога, а в бідака трудно й аа шелюга. (Комар.) 
Бідний жалує ся на допущену Богом соиияльїіу иерішіість. Пор. Ном. 56. 
Хіба би Бога над нами не було. (Наг.) 

8сі1. коли б се (таке злочинство) могло стати ся. Пор. польське- І іу Возе 
те ^ггтізг? а також АсІаІЬ В6^ 155. 

Хіба би Бог не ласкав. (Наг.) ...аби батіг не траскав. (Цен.) 

8сі1. щоб ми сего не зробили. Пор. висше. ч. 1. ^ 

Хоть Богом передо мнов клади сї, то ти не віру. (Наг) 

^асти ся Богом перед ким знач, удавати сьвятого та праведпого*. 

Хоць би-с го Богом звав, то не послухає. (Явор.) 

Богом звати кого - молити ся, упокорювати ся перед ким Пор. висше ч. 3. 

у Німців Ешеп зиш ОоИ тасЬеп у значіию найвисіпої почести для одного 
1 найбільшого унижепя Д. 1 Я другого, див.\Уапб. II, 102 (ОоИ 2462), пор. фрапц. 

1 Є 1 ^ие1^и ип ріиз (ще Віеи (просити когось більше ніж Бога) 

Хто Бога забуде, того Бог забуде. (Наг) 

,Г»‘,сш “• 

Хто Бога не боїт ся, той і людей не сором ит ся. (Дмитр.) 

асто у людей сором перед громадою важпїйший, ніж страх перед Божою карою, 
хто внае ще, чи й коли й яка буде. Пор. висше ч. 299, 318; Чуб. Бог 35 
^ о В Нога в)цруе, пай сї змилуе! (Наг.) 
агальпий поклик до милосердя, до ратупку (в часі пожежі, повепі іти) 

— 87 - 








Бог 


Ч. 1194- 


Ч. І2І0—1221. 


338. 


339. 


340. 


.341. 


342. 

343. 

344. 

345. 

340. 

347. 

348. 

349. 

350. 

351. 

352. 

353. 


Хто 8 Богом, 8 тим Біг. (ІЛЬК.) ...Бог 8 пии. (Ііетр.) 

Вог не двіїїав своїх вірних у піітребі. Див. Иои. 91; пор. стярохорв. 
е с-ь оііияе, иой отой шиі«е {Гильф. 212); А(1а1Ь. Вб^ 246 ; 2л1пг. II, ^ 

Вггог. В6^ 44. 

Хто против Бога, то Бог против ііего. (Міпч., їльк,) 

Грішний, безбожний ке шй що числити на Шжу ласку або гоблажлпвість 
ЗОВСІМ антрішоиорфие розуиіііе Бога, Див. Ноіг, 92, 

Хто ЯК Бог! (НаГи) 

Біблійне речеаб. що церейшло в назву паймогутнїйшош ангела (Мі-сііа-^і) 

ікф, ній, \Уап 4 ], II, Ш (Ооіі 2244). 

Чеяь Бог П 08 В 0 ЛВТ, що й Іішеняцї вродвт. (Наг.) 

Урожай і погода — вайважнїйші річи у хлібороба, вважають ся безпосер^ 
піни і весумдївввми виввавй божої волі, божої ласки або гвіву. В жарт.ік^ 
вомбіиациї ужито в пісвї, яву сьвівають прп піятииї, випиваючи .мвогая літ*»; 
ЛітВі літа, літа, посіяв я иита^ 

Як Господь позволит, шііевицї еї вродит. (Ваг.) 

Чевь ще вас Пап Біг 1 з сего вінесе. (Цеяїв.) ^ 

Говорять люде в тяшкій пригоді. 

Чим будь Бога задурити, аби душу закропити. (Наг.) 

Пор. внсшй ч. 204. Душу закропити — образово: дати тілу щось нлиннод 
поживного (в паїнін оповіданю меду), щоб душа в тТлі держшта ся. Да 
далі Душа, 

Шьїїнз^ючії Бога тай вас яко ґречднї* (Наг.) 

Формула перепросин, коли чоловій ори „чесній комнакТі* мая скааатн тібй* 
неподобне слово. Те сане у Білорусів дав. Ное. ст, 469. 

Ще Бог вад памп! (Наг.) 

Ще ми не пропащі; ще о кому впіинути сн за пашу кривду, ще зло ниЯ^ 
на верх. Те саме Вггог. В6^ 36; АсІаіЬ. В6^ 177. 

Ще Бог ВИ все роздав, ідо иав, (Кольб.) 

Божа щедрість невичерпана. Пор. виспіє ч. 31, 

Ще й но»у Бог вп відповів. (Ко.ііьб.) 

Знач, ще Й він може чогось падіята ся, над ним ще пе було остаточного прмсї 

Ще Ґі ми в Бога не остатнк (Наг.) 

Знач, пе вайгірїш, ае упосліджені. 

Щоби вам Бог иаспорив, наповнив! (Доброс.) 

Із жебрацької молитви, бвжапе достатку. 

Щоби ТИ Бог пе звидїв! (Залїсе) 

Щоб не полїчпа тобі якогось учипка, не взяв його за гріх, простив його- 
Що БІГ дасть, то будеш кати. (Наг.) ...то буде. (Наг.) 

Доробиш ся, зловиш (прим, ідучи па лови). Див. Чуб Бог 3; Сим. 26. ■ 
Що БІГ дасть, то не напасть. (Ільк. Нетр.) 

Те, що йому суджено, мусить ЧОЛОВІК приймати як натуральну річ, без ■ 
каня. Див. Нои- 60. 

Що Бог дав, мусиш приймати. (Наг.) 

Супроти СВОВЇ ДОЛЇ ЧО.10ВІК безсильний. 

— 88 — 


454 . ® їо й до хати пронесе. (Комар.) 

Фаталістичний погляд ва неиикуість певних пригод у лк.дському жвтю. Те 
«аме у Поляків АсІаІЬ. 83. 

335 . ^ робит? Драшіїу: одних підсаджує в гору, а других 

^ у долииу. (Дрог.) 

Образовс уявлене нерівяости кіл людьми і иевастанвої иереиівя в їх долі. 
Мевью антропоморфно в староюрв. Ова е свегь ст-ьрмеиигь: тко по ввмч. 
слази, а тко узлази (Гильф, 214); подібно у Вірмек: Сьвіт, се драбина, по 
якій один Лізе в верх, а другий, „„я. (Шіізі. ет. 181); ще дальше від ва¬ 
шого вїх. \Уап(1ег П, 5 (ОоЦ 00); V, 165 (Шеіі 200); АіІаіЬ. Вок 321. 

35 6. П1,о від Бога суджено, то ві( людей не роз.чучево. (Лучак.) 

Варіант євангельської думки: в» Богь совокупи, челов-Ьь-ь ,да не разлучаеть 
(Иатв. XIX, 6^. Іоаорить ся врожілоду пару, яку люде силуються розлучити 
обмовами або ваборцраия. Пор. ;уб. Бог 8; \Уап<1. II, 72 (СоН І7оЗ). 

357. иі|б для Бога, то для Бога, д що Жидове, то віддай. (Терп.) 
Характерний варіяит «вангельсьвго реченя: Дадите иесарева кесарю, а божія 
Богови. Пав Біг зі сиоввенем реїгійпих обовяввів потерпать чоловікови, але 
Жид пе потерпать з довгом; »р . стовацьке; бо ВоЬи, Воїш, а бо буєіп, 
зуеіи (241 аг, II, 1064); часть мрша АіІаІЬ. Вб^ 75. 

358. Що кому в Бога запвсаио. (Наї) ...суджено. (Цей.) ...Бог судвв. (Крех.) 

^ 8с)1. то його не мине, то буде. Ьр. вїм. ЇУепв ез ОоИ кіЬі. Цег Іюі’з итзопзі 

І вод. \Уап(1. II, 74 (ЙоИ 1802, 1 803 - 8); 241иг. І, 18, 27. 

359. Що ми Бог дав, то маю. (Нг.) 

Говіі| ить чоловік заставляючи с. і „ротив пасьміхів (прим, над його улои- 
вістю) і против зависти (на йогі щастБ, богацтво), пор. \У а п8, II (СоЦ 1 782), 

300. Що Пан БІГ дав, за все Бгу дьикувати, а туек ід собі не пу¬ 
скати. (Цепів) 

Говорять люди в тяжкій нрвгодї;Богу дякувати тут ве конче дословно, а радше 

так, мя у дат. ае^иат йегуаге шпіет, 

®6І. Що сї будеш Богу панрикрьтн? (Наг.) 

Говорять до такого, що любить адто довго молити ся, 

362. Що ти Бог дав, то держи сі. (Наг.) 

Термін дБог дав* розуміють доить широко, прим, вода нринесла, найшов 

Гроші а^коаині, 

363. я в тій як стою так стою, ай сї хиба Бога бою. (Наг.) 

Характеристика неподатливого чоовіка, що нерекоїшпий про праведність свого 

Діла* Пор* Лютерове: Иіег зІеЬе сїі ипа капп піеМ апсіегз, 

' 4, Я а Богом на раді де був* Наг*) 

іінач, де знаю таємного, будущої і не можу доручитись за те, чого на зняю, 
Оор* нш* Мап тшз ПоІЬ пісЬі іі зеіпе КаІазІиЬе зіеідеп, днв* Шашіег Л 
62 (бон 1476). 

Як би Бог пасгуха слухав, и би весь товар виздихав, (Кол.) 

І оворнть про марність проклять. Пастух увесь день клене, а про те тоав- 
рови ее не шкодить. Пор. Ііом. Л24; Чуб. Бог 13; Шапіі. II, 67 (СоИ 1628). 

їїтийф. А(іГрііик ї* К 12 


3{І5 


-89 — 









Вог __ _ Ч, 1222— І 

360. Як би з Богом говорив. (Ільк.) 

Ннсьміх над чоловікоза, їда вдає дуже мудрого^ ніби зааа всякі тайни. 

307. Як би не Біг, хто би нам поміг. (Коя.) 

Усяка поміч від Бога. Те саме у Велекор. Даль. І, 2, 

308- Як би Я Богом був, то бим ие так запорьндив. (Наг.) 

Жартлива, уговкують чоловіка, що нарікав на свою долю. 

309. Як БІГ но схоче, то хоть бнсь десять голо» мав, нічого не зробиш^ 
(Ільк.) 

Мати десять голов — копіфетно зам. мати равуи за десять людей. Див. Ном. 

370. Як Бог вділяє, то і вікном пхає, а як відбирає, то й дверей 
запирає. (Пост.) 

Доробити си добра тяжко, але стратити легко. ГІор. висше ч. 228 і Ч у б. Бог 

371. Як Бог дає, то де продає. (Наг.) 

Знач, дає не скупи, а щедро, Пор. нїм. Сгоіі ^іЬІ тії уоііеп Нйпііеп, \Уяй(і. 

И, 24 (СіоИ 513). 

372. Як Бог дасть, так буде. (Наг.) 

Чоловік укладає собі всяко, але здобуток звичайно пе валеткить від його 
Пор. нїм. Еє Ііе^І ш Соіієй НапсІ, діш. \Уап<]. ГІ, 9 (ОоИ 1В1), — іірнио-^ 
відка дуже давня, пор. Гомерове НіІрш (НіІіг іг уоюч^^і хіітси (усе лежить;^ 
на божи^ колінах)! АчІаІЬ. В6^ 152. 

373. Як Бог дасть, то і в вікно подасть. (Наг,). 

Фаталістичний погляд на щасте; воно приходить пера» до такого, що Його; 
вовсїи не шукає. Пор- виешс ч. 354; Ном. ІЯ^ нїм. \Уеп'і Соїі ’іуоЬІ \уііЇ|| 
ііет дуігГі еґ Є8 2ШТ1 Гепяіег Іііпеіп, див. \УапсІ. 11, 76 (Соїі 1863). 

374. Як Бог яа небії (Дрог.) 

Зеіі. так се правда. Формула заклйтя. Те саме ЛгїаІЬ. В6^ 155, 

375. Який же ти Божбі Аиї рав жарту не апаєші (Наг.) 

Жалував ся Циган удавши з дерева, пор. висіне ч, 199, 204. Насьміх яаі| 
чоловіком, що з власної вини попав у біду, та ще й жалує ся. 

370. Як МИ Бог МИЛИЙ. (Дрог.) ^ І 

Формула яаклятп, бошби, мабуть узята з польського, див, АсІаІЬ, В6^ 162. 

377. Як ми Богу, так Бог дам. (Оор.) 

Зсії. даємо, жертвуємо. Пор. Чуб. Бог 17; Нос. ст. 480; Л(1аіЬ. Во|^ 161. 

378- Як МИ ДО Бога, так Бог до нас. (Колом.) 

йсії, ставимо себе. Людське жито в аначній мірі виплив тих стичних оснОв^ 
на яких жиє чоловік. Тс саме А її а ІЬ. Вб^; 164 , 

379. Як нема, то й Бог не дасть. (Наг.) І 

Загальна думка про людську безсвіьшсть супроти недостатку. Пор. нїм. ^ , 
пісіїїз ізі, ік Ьаі бег Каійег веіп гесКІ уєііогєщ пор. \УапсІ ПІ, 
(N101115, 84, 92). 

380. Як не ТИ, Боже, хто нам поможе? (Терноп.) 

Бог найліпша, каГшевнїЙіпа підмога в нещастю. Те саме у Поляків (А<3з 
179). _ і 

381. Якого-с ня, Боже, сотворив, такого ня маєш, (Тоиіяьн.) ^ 

Висловлена детермшїстичпа думка, що чоловік не вповнї одвічальїшй яа 

^ 90 — 


^.^г- Богатий _ _ Ч. 1238—1250. 

вчинки, бо вони в значній мірі задежать від його вроджених вдібностей, со- 

дияльиого стану, иісдевости і т, и. обставнп, яких він сам собі не вибрав. 

Пор. нїн. Ез І5І еш іебег, ^УІе іЬп БоП ^еясіїаіїеп ЬаЦ ацсіі оіі посії йг^ег. 

\Уаіі8. 11, 8 (БоП 170); згідне з наїпим АПаІЬ. Вб^ 159. 
дд2. Як Пан Біг дає, той окалубинами пхає, а як відбирає, то й двері 
не аамнкае, (Неааб.) 

Добра приходить иомалу, з трудом, а лихо від разу; пар. висше 282, а також 
польське Вггог. Вор^ 35; АйаІЬ, Воь^ 167. 
двЗ. Як СИ В Бога ІДІСТЬН зичу. (Дрог.) 

Формула, нкою яашщпар; ся чоловік, що щось зробить або що його слова 
правдиві, 

304 , я П 0 Дай Біг, наперед не апаш, (Наг.) 

Коли хтось питая другого, що й як буде^ Буду ще зиая тілько один Бог. 

385. Я собі це не віскавав, так вінї Бог дав. (Цевїв.) 

Знв'ь ае власновільпо, не з іграшки се роздобув (прим, хоробу, уломакть, 
але також вроджений розум, богатстео). 

Богатий. 1. А як ти богатий, то тобі вільно в церкві свистати? (Ден.) 

Насьміх вад гордощами богатого а дурного чоловіка. Поговірка взята зі звісної 
анекдоти про глухого і губатого, днв. Етн. 36. ТІ, 232. 

2. Богатий бідвого й знати не хоче. (Наг.) .,.пе ііізиаі-!. (Голоб.) 

Уішкая з ним коипаиїї, а зустрівши удає, що Його не бачить; пар. И о и. 1607. 

3. Богатий до бідного літом, а бідиаи до богатого в зимі: кліпне ва- 

шещ. (Няі%) 

Б лїтї богатий потребує робітника^ а в зимі бідний прожитку та заробітку. 
Елінис вашецї — формула покірної просьби, уживана тілько в деремонїдх, 
прим, при запросинах на вееїде. 

і. Богатий ЄН, лише ї'рейаарьи школи ве внджу. (Наг.) 

Іронічно говорить бідний чоловік; „не ваджу" в значіню „ае маю", ве 
внджу у себе. 

5* Богатий робнт як хоче^ а бідний як може. (Голоб.) 

Жартливо, бо ж і один і другий зробить тілько те, що може. Те саме Сям. 
184; пор. АйаІЬ. ВодаЬу 27; \7ап(1 Ш, 1616 (Оег НеісЬе 91). 

6. БогатйН 5 що богато дечого вежа, (Дар.) 

^ Гумористична відповідь на питане, чи сей або той богатий. Див. Нон. 1487. 

Богатий як Жад. (Ко«.) 

Д Жиди звичайно займають ся грошевими ділами, от тим та в народнім розу- 
] міню вони все богаті. Пор* нїм. КеісЬ туіе еІп ЛшЗе, \Уап8. Ш, 1611 
І (Веісіг 184). 

8. Богатий як Жяд пархами. (Наг.) 

Згірдво про богача. Обридливу слабість іГархів (корост, свербличкиї адавпа 
у нас ирйвязують до Жидів звісних зі свого нехлюйства. Те саме у Поляків: 
Во^аіу ^ак гуіі рагсЬу (помилкою надрук. разсіїу), див. КоІЬ. Ш. 197; 
АбаІЬ. Во^аіу 26; пор. Нои. 1845. 

Богатий, як чорт лабатий. (Нас.) ...рогатий. (Кол.) 

І Згірдпо або зі злобою про богача. В дусі] давпїх вскетизіщ^шлядів чорт 

" 









Вогатдй 


уважаотк оя паном І володарєи аеини^ богацти. Те саме Ном 1488^ А^Ь т 
Но^аіу 20; пор. Даль. І, 68, 6У, ^ ^ 

10* Боґатого а їяастливия не розпізиавш. (Іяьк.) 

Один і другий любить хвалити ся ; дігв. Н о м* 2о72. 

11. Багатого і серп голить, а вбогого і бритва не хоче. (їльк.) 

Себ то богатоиу і нсвористні обставини пераз виходять на добре, а 
може сворнстатй і з даЗкористніїІшвх. Див. Иои, 1600; Сим. 2876. 

12, Богатого покута, убогого бесіда* (Ільк,) 

Бідний иая хоч ту сатисфайпию, що може наговорити єн иро нещасту, 
постигло богача. Дословно те саме Ном. 1608 і в старопольськім Кпар^ 
пор. Д8а1Ь. БорЬу 4 ^ 

13. Богатому все вві де. (Наг.) 

Він викрутить сн навіть іа такого, де би бідний нропяв; у него нема сорому 
Так само в цім. Оет НеісЬеп ^еЬі аііей Ьіп, див. \Уапс1ег ІЦ, І6І2 Ґ^ег 
ВеісЬе 23). 

14, Богатому дїдько докосит, (Наг.) ...додає. (Цен.) 

Віра в нечисте иоходжена богацтва, лор. укр, пісню про Куперяааї 
Хто богатпй, хто хороший, 

Кому носить з річки гроший. 

Див. Ном. 1422; згідне в нашим польське АбаІЬ. Боріу 51; Даль, І. бЗ. 

15, Богатому до серцьи не промаввш, (Наг.) 

Віп твердосердий, привик на все дивити ся прантичио, холодно; йор. дат. 
Оїуєн ег^а іпореа вигсіив, Геггеа согба ^егії і нїм. ^Уаліі. III, 1616 (йег 
НеісЬе 1091. 

16, Богатому і в пеклі добре* (Наг*) 

Ірой’їчяо: заслужив аа тяжшу кару, то кипить у смолі* а бідні носить дрова 
та підкладають. Так часто малюють пекольний порядок у ішр, оповіданню. 
Та сама приказка у Поляків, А(іа1Ь, Во^аіу 9. 

17. Багатому йпо красти. (Наг.) 

Бо па него ніхто пе погадає; пор. Нои, 1424; Дик. 345; Нос. ст. 262. 

18. Богатому ц чорт дїтп колнпіе. (Лев. 1льк*) 

Те, що кому иньшому шкодить, богачевн виходять па добро. Те саме Чуб. 
Богатство 10; Ном, 1420; у Поляків Реіг. 174, пор. АбаІЬ, Во^аЬу 7; 
Дик. 347; Нос. ст. 262; ^Уап(1 П!, 1612 (ііег НеісЬе 18); Даль, Г, 66. 

19* Богатому пе зич, бо забуде. (Голоб.) 

Тілько бідвиЦ звик лаиятати добро, яке йому хто зробив. Пар. польське Бо- 
^іети піе рогусгаі і піе 6ошет^ {А(іа1Ь. Во^аіу 11). 

20. Богатому чорт дїтії колише, а бідиому і дяпька не хоче. (Дар.) 

Еоіитому навіть зло виходить на добро, а бідному па віть із доброго год* 
діждати ся добра. Див. Нон. 1420. 

21. Борше багатий аапотребує бідцого, иїж бідний богатого, (Наг.) 

Говорить бідні в ЛІТІ, коли богатому треба робітника;.пор внсше З- \Уапс1- 
ПІ, 1613 (Пег Векіїе 34, 36}. 

22. Будь богатий, як аеіля сьвята. (Збар.) 

Формула благословепства^ коли куми приймають дитину з хресту. Земля -- 


ґ 

І 


-Богато 


Ч 1264—1275. 


йЗ. 


ідерело Еснкото богацтва. Пор. Чуб. Богатство ІЗ; польське Бо^іу ^ак гіешіа 
(Д НаїЬ, Во^аіу 2*8). 

Р богатого приятелів того, а в бідного яї одного. (Ойя?,) 

До богатого всї горнуть ся, а до бідного ніхто. Пор. \УаасЗ, ІП, 1615 (бег 
гї Я?і ІлГіІ- я її 1 Г . 47 . 


Н Вибрав сї, дк богатому по смерть* (Наг.) Пішов... (Наг.) 

^ ' Говорять, коли хтось пішов кудись недалеко і барить ся дуже довго. Те саме 
в пїиедькім перекладі і з хибним пояснепем \Уап6. НІ, 1622 (4ег Веісіїе 220). 


0. Добре богатому красти, а старому бромати. (Іяьк.) 

Бо на богатого не впаде иі доз ріпо, а старому повірять. Див, висше 16; 
Ном. 1424; беї а к, 167; Шаїкі. ЛІ, 1614 (бег Некіїе 65). 

0 , Коли -Є богатий, прошу ті до хати, (Туст.) 

дПе бій сї, бідного пе вапросьцт, а ще псами затрощит^ — додав бідний 
у пояснене до сеІ приповідки. 


27 ^ Тогдп ВІВ буде богатнм^ як пес рогатим. (Ільк.) 

Говорять про лінивого, педотеппого, иарвотратпого чоловіка. Див. Ном. 1481; 
та саме у Поляків А 6 а 1Ь. Во^аіу 1. 

28. У богатого богато грошнй, а в бідного дїтш. (Підвоя,) ...вошпи. 
(Збар.) 

Широко ровповсюдшениЙ погляд про більшу плодючість бідних, ішр. Чуб. 1, 
Богатство 9; Ном. 1620 і висше Бог 291. 


29. Умер богатдй: ходїм ховати! Умер убогий: шкода дороги* (ііетр,) 

Богатому навіть по емерти віддають ліпшу честь^ ніж бідному. Див. И о м, 
1604, Наша приповідка докладио передає середвьовікову латинську віршу: 

8і шогіШг 6І¥Є5, сопсиггапі ио^іппе сіуез; 

8і шогіїиг раирег, уепіеі: уіх иоиз еі аіієг, 

Пор. Х¥ап6. ї, Ш (бег Агше Ш); 111, І605 (Неісії оВ); ще близша до ла- 
тшісьвоі українська Ном. 1608. 


Зі}, Хто богатий, той пе любит дати. (Наг.) .„той скупий. (Цеп.) 

Що богацтво йде в парі зІ скнарістю, се загальне спостережене, див. Даль, І, 
69; АбаІЬ, Во^аіу 86. 

31. Чпм богаті, тим рад^ (Наг.) 

Говорять гостям, себ'То: що маємо, тим раді вас принити, Пор. Сим. 2589. 

32. Як би не був свиїїоватіїй, то би пе був богатий. (Лучак.) 

Вислов тої думки, що богацтво звичайно здобував ся не падто чесними спо¬ 
собами. а власне людською кривдою, скуцарством та екпарістю; ті прикмети 
й характеризують ся словом „свиноватий**. Бор, польське Кіо сЬсе ггоЬіс 
Ьоріут, И 111 ЙІ вЦ па іакін егаз гшЬіб йіуїпіа (А8а1Ь. Во^іу 42). 

Богато, 1* Богато видїти, а пе мати аа що купувати, не треба й хору- 
ватп. (Гиїдк,) 

Говорить бідний чоловік ходяча по ярмарку. Пор. польське а піе 

ги^уб, іо шеіка оЬгаба (А 8 а 1Ь. Шк^ііес 19). 

2, Богато говорити, а ма,то що слухати. (Терп*) „.нема піо... (Наг.) 

Коди прйходять ся оповідати якусь прикру, а запутану історію, Пор. АйаІЬ. 
Бшіас 53. 


— дй — 


— 98 — 








ІїОгатй—Богаиький 


Ч. 1200-1302. 


Ч. 127Г>~^ 

3, Богата сї огкеппв: узьпв дїлку її троє дїгий* (Нап) 

Іронічію їіро ТаКОГОр що ВЗЇІ 0 покритку. 

4, 6 богато — аішо ся, а є аало — обійде ся» (Ііетр.) 6 много,»* (Наг\ 

Як богато,,, а як мало.,, (Город.) 

У сільському господарстві првкодить ся нераа редукувати буджет видат^]^ 
нкиіі яереа тс буває дугке перівпай, відповідно до засобів, Пор, ній. УІеІ 
тап ЬаЬео, шіі \¥вшегеп ЬеЬПҐІ тішп нісЬ аисії, Л¥ап<3. IV, 1Ш4 (Уіеі 4^^ 

5, Не богато, Яїіш трозса яного^ а більше нічого. (Наг,) 

Жартлива відповідь чолові ка, що прийшов до сусіди повичати хліба і Гіоі^ 
аіііштали, чи богато йому треба. Мовляв, здалось би й богато, та вже 
хоч троха. 

6, Хто богато має, топ ще жадає. (Кобил*) 

Звичайне спостережене, що охота до ощадностпі аапопвдлйвість та захіапність 
родить ся і збі.іьшуеть ся там, де вже єсть зібрані засоби. Пор. фрзвпузьзе 
Ь’ арріЧіІ уіепі еп тап^еапі; АсІаіЬ. Міес ІО; \Уагібег ЇТ, 1633 [Уіеі 
20. 56, 60, 80). 

7, Хто богато проент, пїчо не дістане. (Кол,) 

З саго іде не випливав, що хто мало просить^ той усе тс й дістане. Те сане 
«їм. Шапіі. IV, 1635 (Уіеі 71). 

Богацтво. І* Богацтво пушит, а бідацтво суши?. (Цей.) 

БогатпЙ товстіє, а бідпий сохне. Лор* укр. Богацтво дме, а вещастн гає 
{Нои. 15і>2)ї Чуб, Багатство 5; пор. Даль, І, б5. 

2* Богацтво ся тине, мудрість нї згорять, нї втоне* (Гкідк.) 

Приповідка мабуть кпивїволї доходжевп; пор. УУапб. ПІ, 1628 (Всісіііїшт 114). 

Зр Богацтво — ^ хробацтво, набє сї — іин© сї* (Комар.) 

Думка водібна нв і в попереднім, та іут влслошіена илнстичіш; богацтво по¬ 
рівняно немов із сиром, який про запас вабивая ся в діжку* 

4. Богацтво як яіпа па водї. (Наг.) 

Боно минуще, любить переходити з рук до рукї пор. Шапб* III, 1630 
(НеісЬЦщщ 127). 

5. Велике богацтво — великий клопіт. (Ден.) 

Турбота нерозривно звязапа з богацтвон; пор* аш. Ого^ьег ВеісЬШит, зс^ 1 VVеге 
Бог^е, і подібні III, 1625 (ВеісЬБіиш 27, 87). 

6* Де богацтво, таї і дайдадтзо. (Льв.) 

Погляд бідного чоловіка, няпй від бо гач і в дієвая па одної кривдну пор. Шапб. 
III, 1627 (Неісїііішт 71, 72, 95). 

7, Ніпії богацтво^ завтра жебрацтво. (Кол.) 

Пристара думна про наглу зміну людської фортуни, пор. Обіднів вірш і Іг«5 
Єііі: шЬііо, їіиі пюсіо Сгоевиз егаї (Ір — звісний жебрак у Гомеровій Одисеєї): 



Богацький. 1. Богацька дівка працює від суботи до попедївка, (Цеп.) 

„у суботу строї ладнт, у неділю танцуе, а в понеділок зачинає епочивати^ ^ 
пояснив еехіпшн. 

2. Богацька пшеяпда для мишей, жебрацька для людей. (Кобил.) 

рогачі держать свою пшєннцю довгі літа в скиртах або засіках, де її з'їдають 

— 94 ^ 


ішіия, мусить свою вираз облолот^гти й □ро)^атл і вона на вожнток 

дюдми, хоч звісно, аайиевьше бону самому. 

Богадьке, а жидівське ніколи це пропаде. (Лучак.) 

Богач і Жид мають амогу добити ся свого, вннравувати свої претепсиї- бідний 
дуже часто мусить па своє махнути рукою, пускати кривду плазом. 

Богацьке все велняпе. (Лучак.) 

Богач уміє вождий свій учинок, вотду свою річ показати иньшпи у припадпій 
формі, щоб його хвалили- йор. Ном, 1429* 

^оґзиьно. 1. Хто має богацько^ той бурчить, а хто мало, той мовчить. 

(Ільк.) 

Значіпй двояке відповідно до Бііачіпн слова бурчить: а} хто має богато, той 
вередує, тому все ве до ладу, б) — той ппшапть ся, помІтує бідними; Н о м. 1593* 

Богач. 1. Богача за кума бере, а в бідпого гроші. (Явор.) 

Говорять про сільського лихваря, іцо наздвравши з бідних грошей братан ся 
і кумае ся з богачами; пор. Шапб, ІП, 1612 ((Зег НеісЬе Щ. 

З, Богачаї за гроші і гроби хороші. (Лучак.) 

Бідного «оховають нк будь і хреста на гробі пе поставлять за дармо, а бога- 
тому й тут нарада. 

3. Вогач а свввя — ПО смерти скотциа* (Ільк.) 

Стародавня думка, що по смертв людське тїл<і нічим не ліпше від звірячого, 
тут висловлена з злобним еідтілком ; порівнапє зо свинею не до одгг<я гі богач а 
підходить і за жити. Те саме Ном. ТШ; АбаІЬ. 2. 

4. Богач бід ПНІ СЇ грожошьиє. (Явор.) 

Знач, гордує^ иомітуе. 

5. Богач би ОКО виймпв за кавалок хліба. (Наг.) 

Такий захланний та немилосерний. ІПб. натяк на оповідаїїє про двох подо- 
рожннх, із яких один другому за шматок хліба виймав око, див. Етд. 36. І, 
ст. 6?—76; ПІ, 36 і цодава па ст. 233 — 234 література. 

6. Богач богачьп питає. (Наг,) 

Богач шукав коинзеїТі, кумівства, сватівства з богатими. 

Богач гроші складає, а дїдько мошонку шпе. (Лучак.) ..*чорт калитку.*. 
(Наг.) 

Скупий богач складає добро, яке по його смерти нєраз наслїдника розтратять 
марно; сю думку висловлена тут у мітольоїічиій формі, немов по багачевій 
сперти чорт забирав його добро. Пор. Ном. Ш9; у Шмцїв: Шав пйШ 4ет 
НеісЬеп веіп Оеіб, ^уєпп (Іег ТеиГеІ ден ЙсІїШ^зеІ ІюІїШ — апд ІИ 1621 
(бег Неісіїе 180), ' ' 

' Богач двома плугами оре. (Наг,) 

Звичайна в давніх часах характеристика боїича, відповідає категорії „двопа- 
^ ^ рового^ Господаря в старих пашцввнянвх іпвсдтаріях; пор. Ном 1365. 

‘ Вогачевп вибери очи, а вій задом дивпг ея. (Лучак.) 

Одно яке будь нещастя, що може «огубитв бідпого, ие доконає богача, бо віп 
знайде спосіб, чим бн зрівноважити свою втрату. Диалеае задом у пародіїьому 
. ^погляді ^ «рккмета рака, 

• Богачеви Вітер гроші несе, а бідному половою очп засипає. (Иечен.) 

Те, що богачевн нераз виходить па користь, бідпому верав ііриио<їйть страту, 

— 96 — 







Богач 


Ч. 1316 — 1330. 


ч, 1303 — і аігі 


Іїредставлеио в образі тсіка, на якому аерно-золото випадав на долю Гкіг^ц| 
а іі<ідова*вощаств па долю бідного. ^ 

1 Ь Богачеви все дурпидч трафит ся. (Дучак.) ^ 

Дешевша иуниті» чи в дарунку дістане; нім. НеісЬе Іішіеп, див. Шапсі, 

1619 (бог НеісЬе І58). 

12. Багачевн яїдько дитину заколише, а бідно «у іде збудЕт. (Сор.) 

Думна та сама, що висіие БогатнИ 18, 20. 

13. Богачевп дїдько дитину колише, а бідному їді нас. (Кояьб.) 

Те, що в бої-ача бував засіюковном якоїсь потреби, бідному робить ще більщ^ 
клопоту, пор. понереднв; Ном. 14г20. 

Богачеви і чорт дитину заколише. (Гнїдк.) 

ВарІявт приповідки поданої під БогатиЙ ч. 18. Та сама приповідка і в ніц 
О еш НеісЬеп \уіе^£ бег ТепГеІ біе Кіїніег, але в впачінвм, що богадькі ді^, | 
рі дно вдатні, див. \У а а 8. ЛІ, 1612 (8ег НеісЬе 18). 

Богачеви можна іі чорта заїсти, а бідному еасі. (З а лісе) 

Чорта заїсти — образово вам. зробити щось неможливе або неподобне, Іро* 
вічно, ЙОЛИ богач зробить якусь дурницш або погань і се йому перед людьнв 
уходить. 

Богачеви сї веде, бо богачеви когут сї иесе. (Город,) 

Мав надзвичайне іцаств. Фігуральне речене „когут несе ся« длн характери (■тни] 
щастя у всякім дШ, див. ІУапсіег 11, 272 (НаЬп 261); бог^^дьке щастя 
рвйтеризув Німець авальоїічяою приповідкош, що богачеви і віл отелиті> сй. 
див, Шапіі. НІ, 16 і2, 1619 (бег НекЬе 12. 170). 

Богач за ґрейцар три рази вмирав. (Ваг.) 

Характеризують вахлак вість богача ; натяк па в віск у анекдоту про те, йт і 
богач позичивши у бідного врайцар, не хотів йому віддати його і тричі вдавав 
мертвого, дав. Етв. 36. VI, 124, 125. 

Богач З бід його жак. (Наг.) ^ ; 

В паівній формі впсловлепа думка, яку науково мотивує социялістичпа теорї^І 
Пор- VVа п8. І, 134 (сіег Агте 57), 

Богачі їдят колачі, але епят у день, а мало в ночі, (Дмит,) 

Іронічно, вам. йн.тнть хиба в день, бо в ночи мало; так само Ч у б. Богатстй9| 
15’ у Ном. 14В7 : . .не сплять у день, а мело і в ночі, або не сплять ні в Д^І 
пі в ночі; пор, \Уапй. І, 1476 (Лгт 135). 

Богач ЇСТЬ крлач, а бідний і іліба ие має. (Ільк.) 

Заі'альпо роаповсюдженаприповІдке, пор.Но м. 1595’, нім. Оег НеісЬе кави 
еззео, луєпп бег Агте кеіп Вгої Ьаі, і подібні Шаа8 НІ, 1614 (ііег НеісЬе Ь 

Богач — його сусіда чотирма волами оре. іГшдк.) 

їронїчпо про голодранця, що вдав богача. 

Богач крає дрібно. (Ільк.) 

Знач, скупий; пор. Ном. 1451. Та сама думка в ипьшій формі у ріянн.^ , 
родів, пор. чеське БоЬаІес Ьу\А гжі йЬарес (Сеіак. 166); \Уап8. 111, Г 
(НекЬ 59). 

Богач ие відає, вю бідний обідає, (Наг.) 

Знач, не дбає про бідного, не турбує ся його пуждою. Пор, нім. Оег 
^уеіа® пісЬї., \уіе £Іег Агте нісії пйЬгІ, \Уап(1. ІЦ, 1614 (6еґ ВеісЬе 
Дик. 344. 

— 96 - 



14 


15 


10 


17 


18 


19 


20 - 


21 


22 , 


23. 




6Й 


Богач ие апає, їдо бідному дольпгає- (Иаг.) 

Не вміє поставити себе в його положене, відчути йот потреби. Пор. Шапсі, 
ПГ, 1614 ((Іег ЇІеісЬе 68). 

0 . Богач — цема му пари в селі. (Наг,) 

Знап. яема другого такого. 

^ 6 . Бога 40 ВИ все ял о сї. (Наг.) 

Злнч. що нядіве, то ВСІ при.тішють, що гарне, що йому до лиця, а що зро¬ 
бить, то скажуть, що добре. Пор. пїм. Сет ВеІсЬеп 1е|^1 тап аііе Сіп^е 
ігоЬІ аия і пояснене, \¥ап(І. ПІ, 1612 (їіег ВеісЬе 14). 

27 ^ Богач — певно іоваїщьи має. (Наг.) 

Ховаїїєць — злий дух вихований із курячою яйця; про иего вірять, що до¬ 
старчає Гюгадтва томуі хто запише йому свою душу. ІДо богач віддає за бо- 
гацтво душу чортови, се думка досить розповсюджена, пор. її. І\\ 1613 

(сїег ВеісЬе 37, 93, 115). 

Богач — повний зад волося. (Гйїдк,) 

Насьміх бідного, іео.ти хто вважав Його за богача. 

Богач раїуе гроші, а бідний воші. (Збар.) 

Гумористично змальований контраст між богатим І бідним, пор. Еогатнй ч. 28. 

Богач рідко в гараадї жне. (Ільк.) 

Ьогацтво само ще не дає вдоволенл, пявпаки. тягне за собою богато клопоту. 
Дин. Ном. 1433; Шап<1. НІ, 1613 (йет НеісЬе 42). 

31- Богач сї тріее над ґрейцаром. (Наі\) 

Скупий, не видасть аайвого край дари, 

Богач СЯ дивує, чим ся вбогий годує. (Петр,) 

Богач не розуміє нужди, то й дивує ся тому, хто вмів з нею бороти ся. Днй. 
Даль. 1, 87; Нос. ст. 375; беїак. 168; пор. ІУапЗ. 1П, 1614 Мег НеісЬе 
59, 68, 69). 

Богач СЯ дїївує, чим убогий діти годує. (Ільк.) 

Мабуть тому дивує ся, що у бідного діти ведуть СЯ, а у пего, хоч у до¬ 
статку, гинуть. 

Богач СЯ дивує, що бідний обідуе- (Гльк.) 

^ Звачіне такеж. як висше ч. 32; форма ,обідув“ їшзвнчайпа, мабуть повячена 
з польського. Див, Даль. І, 83, 84. 

^5, Вогач — хлїба плач* (ІЇвор.) 

І Іронїчпа відповідь селянина, коли йому хтось скаже, що віп богач. ^ 

Богачьи не наситиш. (Наг*) 

Чим богатшнй, тям більше бажав. 

Богачьи хіба аемльи сьв]ита нагодуй* (Наг.) 

Знач, хиба вмре і піде гнати в землю. „їсти землю" в значіню вмерти див. 
далі „їстп“ і „Земля", 

Вибери богачовц о чи, він сн ямками дивпт. (Пост,) „ задом по¬ 
дії ви т* (Ком*) 

І іГпа^більшім нещастю богач дасть собі раду, знайде вихід. Пор. виспіє 
ч. 9. Анальотічна думка в німецькім; \^епп ііег НеісЬе ГаІІеп и?і1і, ш ІіеІГеп 
іЬт іеіае і^геОпіІе аиГ, див. IV а псі. ПІ, 1 021 (Оег НеісЬе 194). 

Кітшґр. Збірилк X. І я 

— 97 — 


38. 

Зі). 

ЗО. 


33. 


33 


34 


38. 










Богач 


Ч. 1331 


пдоіія Божий 


Ч. 1344-1357. 


•- 1^5 






ЗО. в богачьи воли дурні, а в бідного дїги. (Кольб.) 

Воли дурні з роду, а бідттго діти „дуриі**, тоб то ПезрадиІ з голоду й 

40, Де Є такий богач, ідо би не хотів більше як меіє? (Маг.) 

Когач неїшсятгіий, ніколи не вдоволений тин, що мав. Та сама думка \у 
т, 161В (ііег Иеісіїе Ш), 

41, Заміг богач на сироту, (Кольб.) 

Знач, переміг сироту, скривдив Ті. „Замагати" в такім аначіпю див, пішцо 
Івана та Марьнну: 

Я взяли Сїі пру бувати, 

Я взяв Турчив замйгати. (Жйтє і Слово III, 369), 

42, МІЙ тато такий був богач, що его сусід плугои орав, (Иужн,) 

Гумсфистнчиа ларактеристиеа бідпостм. їїор, вивше Богач, ч, ЗІ, а гакоц! 
Етп. 36, VI, 647, І 

43, Не тре богачевп а бідного кучму шати. (Лучак.) ( 

Бідний знає, що богач мусить його внаиснатв, але протестує тілько проти над, 
мірного здирана та звущаиа. ІЦоб пошити кучму, треба з барана здерте^ 
шкіру. Навпаки у Німців: Оеа Кеісіїеп бнй Ьесіег кІеЬІеп ипіі ііеш Лгше^ 
ВсїшНе Оа¥оп тасЬещ див, ЛУапб, 111, 1622 (сіег НеісЬе 31Й). 

44, Пішов, як богячеви по смерть, (Ільк.) 

Пішов помалу, барять ся довго* ІЬр, висще Багатий ч 34; Дяк 4653. 

45, Такий богач, що сї в с^оїя богацтві не знає, (Наг.) 

Знач, не звав ліку і цїви свойому богацтву, 

40, У ботача богато дров, таї горят, а в меде одно полїно, тай то ш 
хоче, (Зазул.) ,.,иовна піч дров горит,,, (Берез,) І 

Гумористичне парікапв па те, що ботатому веде ея, а бідному пІ; ровумієть] 
ся, веде ся при відиовідіїнх засобах, яких у бідного пема. Одно поліію і:иііо:| 
не горіти ме, а тільки купа, 

47. У богача каша горяча, (Стеж.) 

ОбразоЕо: все готове до вжитку, а у бідного нема такої вигоди. 

48, У богачьц пес з костев не втїче, (Комар.) 

Знач, і пес привик до того, що йому дають добре їсти і пе тїнае з кістю, бо 
знад, що йому не відберуть, 

45, Ци богач, цїї бідвий, иїчо з еобов на тамтой сьвіт не забере, (Наґ-) 
По смерти пщзають усї социяльпі ріжнйцї; пор. \УапП, 111, 1619 
Веісіїе 166), 

50. ІЦо богачеви біда зробпт? Йому очп вибери^ а вій еї ср-он диіїйі* 

(Наг,) 

Богач у біді дасть собі раду, Пор, висше ч, 9, В8. Дивитя ся задом — давн^ 
і широко розповсюджене обрашове речене про оберешного, хитрого чоловіВВр 
пор, лат, А Іегй^о оспІяШй і под. Е. По І. 789, апальоґічні пїмецькі \¥ав^' 
1, 182 (Лиде 356-367). 

51. Що богач, то свиня, а що бідний, то дуринь, (Цужн.) 

Говорить бідний нислоаліоючя свою пенависть до богача та рівпочаспо 
візуючи над сабош самим; див. Етн. 36, VI, 48. 

- 98 - 



Чресьвята Богородиця ризу шила і того дня положили 

^ (Мшап,) 

Так мотивують сьввтковавє дня Положена риви Богородиці, д. 2 липш*. Див. 
М, Зубрицкий, Народній календар (Мат, до укр. ствол, 1И, 48), 

Б ^ бо дай, бодай! (Наг,) 

Вислов роачароваїїя, досади, коли чоловікови немов збирає ся иа те, щоб за¬ 
клясти, та афект не пастілько Сильний і він може стримати себе, 

Д бодай же вас, бодай і (Наг,) 

Добродушний докір^ мовляв : чом ви не сказали мені се або те, коли з того 
не вийшла вправді жадна шкода, але минула чоловіка якась невеличка приємність, 
Ііодаіі^ бодай! ІЦо-с уяьпв, то віддай 1 (Наг,) 

Іронічно відповідають чоловішви посуджено ну о якусь крадіжку, коди він 
почне клясти ся: а бодай мепї ссі а бодай мені те! Знач, не клени ся, 
тілько віддай, 

І Бодаіі тебе, бодай яеие, бодай иас обоє! (Наг.) 

Ніби прокляте з Ііедоговорои, може значити добродуиінкй докір, жаль (що 
двоє любила ся а не побрали ся), любовняй жарт, або й справді цроклнте- 

пор. дісаі 1 ' 

1) Бодай тебе^ бодай мене, бодай нас обоє, 

Г Яке в тебе» таке в мене личко руивное. 

2) Бодай тебе» бодай меие» бодай нас обоє, 

Бодай тебе ио при мене скулило у двоє. (Наг.) 

5. Бодай тя остатіїьйк буві (Наг*) 1 

Прокляте. Остатцьик — остатній день. ^ 

6. Бодай ти фоц було! (Наг.) V 

Прокляте неозначеного вмісту: щоб ти занидів, щев, пропав! 

Божий, 1. Аби по божому тай по людеьки! (Наг*) 

Заохочують до згоди, супокою та спрааедднвости* 

2* Без бОЖО] БОЛ І І ВОЯОО З ГОЛОВИ пе З паде, (Ільк, ІІетр.) 

Реміиїецендня євангельських елів. Те саме Нон. 27; АбаИї Вбіг ■ 
И» 65 (Оои 1566), ' е 

Нодай тї сила божа поразила І (Наг.) 

Прокляте; „сила божа^ уявляє ся тут очевидно нк перуп. 

Божа ВОЛІ коньи ззїла. (Наг,) 

Гумористична поговірка про недбалого, який привик здавати са иа божу волю 
і при тім усе тратить. Оповідають про конюха» що пасучи коні в вони за* 
бажав десь кудись відійти і лишив коні „іш бошу волю* на толоці. Приходить 
рано, а вовки коїш з'їли. „Отто, - каже, ^ я лишив конї на божу волю 
■ а божа воля ковя а'ііа**. ^ 

'''• Боже 01:0 це дрімає. (Наг.) 

^ Бог усе бячить; йор. нїи. СоЦек Дике веШіІіг пісЬі, Шап^. II, 5“2 (йоИ 12011). 

Боже тай моє. (Наг,) 

Говорить батько або лати, во.ш їх питають про дитину: чиє се? 

' Б божий чьно! (Наг.) 

Говорить внправднючи когось Іа хати, або в дороіу або насаджуючи його ва 
якусь роботу. 


— 99 — 












Божий 


Ч. 1358— 


П 


12 


8. Він би божу лабу провив. (Наг.) 

Про безтямного няницю. Яке значінв мав незвичайанВ виелов „бода 
її н© міг допитати ся, 

0* Вііі IIїї божій дорозі. (Нзі’.) 

Знач, ладять сн вмирати, дуже хорув, коиае вже. 

10. Воля божа, а суд царів. (Залісе) 

Вислов резиїяацй-і; мовляв: чоловік мусить тдлнтата божій волі й царському 
судовн. Говорить також чоловік, якому аакидають якесь але діло, в вІа за. 
цевияв про свою аевипність. Те саме Сеіак. 320. 

Всі НН В божпї руках. (Наг.) 

Тав потішають чоловіка в горю; значать: що тобі трапило сн, може тращтй 
ся кошдому 8 вас. Загально розповсюджена прнцовідка, див. З і т г. над?;! 

\УапЗ. II, 9 (СоИ 181, І8І). 

Всі ми на божі воли. (Голоб.) 

Всі аалежимо від Бога; що Бог захоче, може зробити з нами; вор. ній. Ь 
зіеМ Ьеі ОоЦ, ІУапб. II, 9 (СоІЬ 185). 

13. Дав би.ч на боже, кобл тї чорт ухопин. (Наг.) 

Дати на боже, знач, на службу божу, на церковну відправу „за всяков сроніснів", 

14. За боже пошите го вхопив. (Дрог.) • 

За волосе, немов стріху дану чоловіковії Богом. В ивьніІв значінні „бом 
цодшицце“ у Білорусів, пор, Нос. 304. 

15. З божого доиусту таке на мене впало. (Ваг.) 

Говорить чоловік про якесь тяжке лихо, головно про хоробу, каліцтво. 

16. з божої нолї продав штани, купив солі. (Кол.) 

Гумористично: божа волн тут значить убожество допущене Богом на чолові»,! 

17. Міць би тї божа поразила! (Наг.) 

Пор. висше ч. 2* 

18. На божу волю го лишив. (Наг.) ...пустив. (Наг.) 

Динівв без догляду, пустив самопас, прим, сжотипу, хорого чоловіка, 

19* На все божа волї, (Наг.) 

* Тав потішають себе в часах великих нещасть, ііошести, їшвен’і і т .и*. монійВг 

від Бога залежить, чи жити наш, чи гинути, чоловік тут нічого но змінить^ 
Подібно у Шмц'ів ЛІІез пасії Поііез иІІІеп, ^Уаїкі. 11, (Соіі 16). 

20* Надаражьие сї боживі даром, (Наг*) 

З докором, коли комусь дають хліба, а він не хоче брати. Див. далі Хлїбл 

21, На то божа нолї була, (Наг,) 

Знач. Бог хотів, що так стало сн; потішають себе по икїмсь нещастю. 

і/ 22. При божій помочи беазуба кулешу заїла. (Верез.) 

Жартують, колп хтось роблячп якусь роботу все нарікає і стогне, що сда' 
не має сили, а про те робить. 

23, Сйяа божа би ті побила та би тї поразила! (Ііаг*) 

Проклято, пор, внсше ч 2, 16. 

24. Суд божий ба ца тебе впав І (Наг,) 

Прокляте на нечесного, кривдпика, здарцю, з яшм чоловік не може 
свого права, 

— 100 — 



—Боая 


ч, 1375—1389* 




Хо божа дїтіїиїї* (Наїч) 

Значінв двояке: а) добра, розумна дитина, б) зпайденя, безбатченко. 

То всьо боже, ие наше. (Залїсє) 

Потішав себе чоловік, колп Його добро пропадав через якийсь елвмептарпай 
припадок, прим, через пожежу або повінь. 

То Щб ПО божояу, (Наг.) 

Знач, то н^е сяк так, не зовсїм погано пішло; пор. словаіщке То )е еаіе іа 
^ ВоЬот. {2й1їіг. ї, 129). 

ІЦ<5 боже, ТО Богу. (Наг.) 

Ремінїсценцпя ввангельського: віддайте кесарева кесареве, а боже Богова. 
Те-ж у Словаків ^йіпг. II, 38. 

ІЦо боже, ТО чоловіковн на добро ие вийде. (Наг.) 

тут у здачіпю церковне* призначене для нона, па офіру. Наші ееляне 
вважають гріхом задержати собі таку річ (прим, екотипу) шлюбовапу „на 
божс“ в хвилях нещастя, хоробп і т. и. і вірять, що з.тошанв такого о біту 
може принести ще більше пещаств. 

ЗО. Що ТО божа волє : раз ударив, а два зіпікиї (ІІужн.) 

Жартливо про побитого. Натяк на оповідане про злодія, якого в чужім садї 
підчас бурі вдарив го сподар ь вилами, а віп думав, що то в грім і потій зди¬ 
вував ся" знайшовши два синяки. Див. Етн. Зб. І, НІимч. ст. 9; VI, 259. 

йшити СЯ. 1. Божит СЇ, аж страпто слухати. (Наг.) 

Коли хтось для стверджеїш своєї правдомовпости бажає собі всяких страшних 
нещасть і хороб, 

2. іЗабожіїк бїім сї пе раз, а сто раз, (Наг.) 

ПорівнаЙ ВИСПІЄ Бігмати ся ч, 2. 

3. Не божи ся, бо кров з носа потече, (Явор*) 

Говорять брех.іінвошу, що бояйть ся в правді своїх слів; мовляв: не вірю, 
а іце й по шіцї пабю. 

і- Не божи ся, ие клеии са, вдар ся в груди, досить буде. (Коб.) 

Вдарити ся в груди — сиііболічниЙ знак призиавя до виші і покаяпя- Зиач, 
не божи ся, що ти неааііеи, а краще признай ся. 

я да то цобожу й сьвілкаии дояожу. (Лїбуї.) 

Скизати б по юридичному: оубвктивпий і обвктивпнЯ доказ правди. 

^ОЖка. І. Божка тото вбила. (Няг.) 

Говорять Цигааи про здохлятину, яку й їдять, Пор. Даль. І, 32. 

“Ніон. 1. Божку МІЙ, дай Иііїї серце в Бога! (Комар.) 

ГуиорисгичЕіо про Цишла, який молив ся до ціснця (місяць — іщпшський 
^ б^ожої:, див. далі Місяць), щоб вробив так, щоб Бог був ласкав на.нього. 

• Кй божок, шарші рааок, иай мішок найду, тогдп піду. (Нужн.) 

Молив ся Цигаа до блискавки, згубивши в саду міх з пакрЕідевамп яблокамв 

ітп Ь'.т.п Ял ^ 


пор. Ети. Зб. VI, 269 
1. Цьом бозю в хвостик! (Добр.) 

Гуиористл.шо, «оди хтось іде за порадою або з □опловом до злом чоловіка 
«о зКида або взаг.щі когось не!!авионого в селі. Погоні їжа пішла з том що 
в нкі.ісь церкві, де в притворі був намальовавиЯ страшний суд а ведичезни.ч, 

— 101 — 










Бо-й е — Бойко 


Ч. 


1390- 



! 


хвостатим Сатаною н ішзу^, баби мали авнчаЛ цілувати ту Іиоііу, а 
вавшн сьвнтях цілували таноя Сатану в хвіст і підиосили до песо Тгіко^З 
малих дітей приговорюючи нк висше. Таку і кому, де хвіст Сатани був 
луваїїнй майже до знаку, бачив н в церкві в Арлаиівській Волі, іюк* І 
бромидьського. 

Бо-й-0, 1, ВІН бо-їьй тото зробив. (Лол.) 


Бо-Й е — справді, дійсно* 

2. Та бо й бб-я-є. (Иаг.) 

фраза Еисловлюо потверджень, аиальотічиа до ній. ^а ГгеіІІсЬ! 5ЄІЬзІУЄГ5ШпйІі(,‘|^^ 

Бонно. І. Б6ЙІШ, Ш .0 роблять мало, а ходять по легойки. (Іяьк*) 

Бойки — скотарі, до ТНЖКОЇ хліборобської роботи ие звикли; ходить легдо, 
бо легко обуті (в постоли) і привикли ходити по горах. 

2. Войко в волоцї волосе иие, а в маелї сорочку варит. (Туст.) ' 

Насьїііх над бойківським молочним господарством і иад бойківською чист[)тпі^;| 
Бойки лосагь довге волось, а йдучи літом у полоиипу з вівцвмн надІЕчпотьІ 
(раз иа все літо) сорочку виварену в маслі, щоб не плг>далаеь нужа. ^ 

3. Бойко череватий: заїв мпеку борщу, таіі ще каже дата. (Льв.) і 

Рояуміеть ся, що від миски голого борщу він не ситий, * 

4. Виваляв очи, як Бойко на сьв]нтого. (Иаг.) 

Насьміх над чоловіком, що ауішинть са перед чимось у німім п- диві, Бчйіо 
^—► гіривк прийшов у-перве до міста і зайшовши до лат. костола побачив там 
різьблених сьвятих і припавши іх за живих аерелягав ся та піядів, чя пе 
лосиадають із вівтаря. | 

5. Дурний Бойко, не видів огірків таіі каже, що то гарбуаьііта, (Наг.) 

Ані огірки ані гарбузи в го|шх не ростуть. Але поговірка м усіла бути зло¬ 
жена досить давші, бо тепер Бойки консумують богато квашених огірків. 

6. Іде Войко а ґір! (Дрог*) 

Говорять про грубіяна, чоловіка простакуватого та пеобізианого з товз* 
риськими звичаями. 

7. їде Бойко З празннку. (Наг.) і 

Говорят^ жартливо, коли кому відригав ся ио обіді, Ьойко іде звнчайз^ 
волами, щиро-дерев.типнм иємазаним возом, так що здалека чути п]п»тявч 
ний скрип. І 

8. Кокотать, ЯК Бойко жовточеревий. (Іяьк.) 

Зв&ЧІНК неясне. Бойко жовточеревий, бо у него колір шкіри теивійшиґі, ЦІ* 
у нньших Русинів, 

0. Ой ти Бойку цесолениІі! (Наг.) 

в карпатських горах солшшх жерел нема, хоча па ПідгІрю їх богато, вг 
села в горах дуже ішрозкидапі і комуиїкацвЯ) особливо в зимі, дуже З 
иева, то Бойкам дуже часто, а надто даьвїйше приходило ся довший час | 
ходити ся без соли. їх .звичайний .хліб — вівсяний ищипок — прісний і 
ео.іепт1- їш один Бойкої заходячи на доли на роботу, не може иашть І 
аикнути до йвасиого і соленого хліба. Відси й пішло те, що Бойків | 
несоленими. 


10. Питали сї Бойка, ідо старше, ди пак, ди року. (Дрог.) 

Сьміють ся з архаіегичаих останків у бойківській мові, забутих уже на Д^ 




— 102 ~ 


^^ 0 -Боліти _ Ч. 1402-1413. 

Оіювілпюіг ДП. 1 Ї. що на іщтаи« відповів; „Старше реву, бо як не реву, 

ти й накати^ не буду", ееб то поли не попрошу тютюну, то й курити ие буду! 
І[_ ііиііілн сї Ьбйкії; як ліпше кожух носиш, іці вовіїов на верха, ци 
до середини? (Наг.) 

Насьміх над явичавм ВоЙкІв носити кожух (особливо лїток) вовпого на верха. 
На се питане — оповідають далі - відповів Войко; .Ліпше вошюв іта верха 
бо як би до середини ліпше, то був би ііап БІг вівци дав вовну до серсднші”! 

1 2 . Такий довгий, як Бойків сьвіт. (Бібр.) 

Бойко, що в горах аввеїтди бачить тїсао обмежений обрій, зійшовши иа доли 
дйзув^іЦ ся, що сьвіт такий довгий. Гумористично, коли ГОВ(»рЯТЬ про щось 
довше над звичайну міру. 

13. Ти Ііоіі^у здіїечеїтй! (Ваг.) 

Зашічеїшй тут у значіню; вагартованнй^ нечутливий, по трохи тумавоватий 

та стуоідний. 

14 . Тихо, Бойку, бо то мш;і! (Наг.) 

Ліартливе ушIIпене, ко.іи хтось ие вик поводити сн в товаристві, голосно 
іОБорить дурниці. Початок ііопівфкн даю оповідлий про Бойка, що у-перве 
зайшовши до костела і почувши органи дуиав, що се авичанна музика і почав 
танцювати. Його уговкують: „Тихо, Бойку, бо то аіиа“, в він каже: „Е, ца 
вен, ця ие вся, я втяв гопки тай пііпов“. 

15 . Тікай Баііку^ бо иа тебе гойкиу, (Наг.) 

Л^артдпво гукають здибавіїш Бойка. Взято мабуть із піощ; 

Ой ти Бойку, ой ти Бойку, я па тебе гойкЕїу ^ 

А ти Бойку догадай еї, за двері сжавай сі. (Наг.) 

Пі. Умер БоїІко, умер Бойко, Водковн звонили; як еї Бойко а лави 
СХОІШВ^ ледйо зюгоішли. (Нцг.) 

Жартливо говорять иобачивщи аиайокого Бойка, з яким пе видали сл довгі 
роки. Первісно се співанка, жартливе змальоване креіікої та живучої бой¬ 
ківської вдачі. Подібний епособои у Поликів схарактеризовано танцюристу вдачу 
Мазура; Отаг Маеіек, ипіаг і Іегу па (іезсе, 

„ СсІуЬу пш га^гаїї, робвкоеу^ Ьу іезсе. (А, Еаііпа, Бий І, 171. 

БОНОВИЙ. 1, Бокова сестра* (Наг*) 

Знач, жінка, чаетійше ааложниця, яку дехто при чужих видає за свою сестру. 

'““кувати. 1. Бокує чогось від пене. (Наг.) 

Сторопить, еердятий, цепринзинй. 

^лезний. 1. Не болезне, ТО й не любезне. (Наг.) 

■ “І’® ■'5'®''^ >іов.інв: я їх яе родила з болннн, то й не 

ь. ЛЮи.ТКі ЇХ. 

^'лїти. 1. Іїолйть горло співати дурно. (Ільк.) 

л ,, ^^‘ячовідають такому, що жадаа якоїсь послуги за дармо. 

'йЛйт тай нереболит, аагріпт сї — вс[іоко]ит сї. (Наг.) 

Потїшаготь чоловіка, що плаче або стогне з' болю задля ввоїсь не тяжкої 
рани або ке дуже великої причини. ІІор. висше Біль 1; ЇУап а.І^,267 (ЗсІітег21). 
“ раз;' болнт, а потому евербит. (Ло.т,) 

Що з початку видає си пеприешіиді, болючим, те потій коптить. Говорять 
Жартливо про молоду жінку по шлюбі; пор. аїи, АиГ Шео’ ипб Асії Гакі 
ІТеїиіе паеіі, ЇУ.чпб. IV, 1861 (\Уе1іе 2). 

І- — Ш.Ч — 











Болїтв—Болото 


Ч. 1414- 


Кого IIII боліїт,. тот ни охкає. (Кольб.) 

Кому не до^нгав лихо, той не реагує на долегливіоть. Зовсїи подібне 
Кота ми боли, не тужн (Гильф. 1017); ній. ІУеіп Є8 пісіїї іуеиеІЬщ^ 
]аттегІ пісіїї, ІУапб. IV, 1863 (ІУеІіеІІгап 10); мор. польське Кодо 1ю6 
зЦка (Аі1а11і..Во1ее 121, 



Ч. 1430—1443. 


рол(о ® болото веречіі, нїж иетрудпому дати. (Иаг.) 

амарнуватя^ акївєчитя нкуса річ, ніж дати дшнвому та нед^шлому. 


б. Меде сесе НІ болпт, нї спербит. (Гнїдк.) 

Мені се байдуже, я зоаоіи сею справою пе цікавлю ся; ЛііяІЬ. Воіее 

6. Най тебе не болвт голова иоГюв г—цев! (Наг.) ( 

Дословно; иехай тебе не болить голова від того, що я набрав по заду, 
зово^ не турбуй ся моєю бідою, 0 Є спочувай там, де в тебе не просить 

7. Ни так болит; як торит. (Кольб.) т 

Горить тут у аначіпю „конче потрібно, швидко потрібно." Відповідь на 
тане; чого крнчвні? чи болить щоУ 

8. Тепер болпт, а колись і заевербпт. (Наг.) 

Потіїнають побитого, раненого, мовлнв: вагоіть ея, то й свербіти буде. І зд,, 
гадьиїйшеї всяка прикрість мине ся а часом і може вийти на ирнємність, 

9. Ци болїєцг, цч хирі(іШ, іі.и лише дурієш? (Наг,) І 

Говорять сердито до такого, що лежить ведужіїЙ, прим їв перепою, або вдає недужо^ 

10. Що болїїт^ не щдуе. ( Гнїдк. ) 

Що біль, то не роскіпі, знач, у болю, в бідї чоловік ипавше поводить ся, яг 
у росвоши. 

11. Що болпт, ТО відложн па неділю, бо тепер робота. (Наг.) 

ЗКартливо приговорюють, коли кому підчас пильної роботи впаде порошіі 
в ово, застрягне ска-тка або тертша в ногу і він задля сєго зупинить ся в нраїй 

12. Що болпт, то не лоптнт, (Наг.) ...то не добре. (Терйон.) 

Біль не приємпість, не жарт. ТТор, внеше ч, Ш 

Болото. 1. Болото аж сї розкисло. (Наг.) 

Рідке болото. ЗгІрдЕіо говорять про ледачого, плакса ного чоловіка без енеріи 

2. Болото ПО вуха, (Наг.) 

Глубоке, невилазне болото. 

9, В болото влїйтп легко, а назад хоть волд випрягай, (Льв.) 

Легко встряггп в якесь нечисте ДІЛО, а видобути ся з него і зо стратою 
Пор. польське: Шіагі Ьіоіо, \уу1єйс пІе шпіе (ЛйаІЬ. Віоіо 18), 

4. Витьїїгнн біду З болота, а в'їіа тобі на голові сьиде: (Наг.) 

ВератуЙ лихого чоловіка з бідщ а він тобі біди наробить. Див. подібне 
терове речене \Уа пб. Т, 686 (Огеск 6^^). 

5. Відчепи ся від мене та лїзь у болото. (Луяак.) 

Говорять чіапастлввому чоловіковії, Лїзь у болото зам. іди до чорта. 

С. ВІЯ І не вп,тазит з болота. (Наг.) 

Знач, не моше відстати від поганих привичок, а також: не може вадойу'і'^^ 
з бідности, з довгів^ з клопотів. В тім самім аначінго у Чехів і 
Ууіаішиї зе г Ьіаіа (беїак. 617; 2й.1иг. ХІЇ, М7); у Нїмціів: Оег 
іп сіеп Огеск Ьшеіп{5Є5ей8еп, \УаіиІ- 1^ 677 (Огеск 99^ 130 — 141). 

7. ВлЇ8 у болото та» качає ея як ссипн. (Кобр.) ^ 

Говорить про пяницю, або загалом про чоловіка, що не може покинуї^ї ^ 
поганої прявячвв; пор. \¥аігб. її, 1557 (Коїіг 35). 

— ІОі — 


го на болото. (Иаг.). 

Збив до повного апесиленн, до бЄчЧтяміи 

З болота в калужу. (Наг.) 

З одного лиха попасти ще в гірше^ у Шмдїв: Аиз ііет КоІЬ іп йеа Огеск 
т11еПі \¥ ап6. П, 1557 (Коїіі 44), 

З болота го внтьиг. (Наг.) 

Вндобун його з біди, з занедбапн, з зінсутого ощіушеня, ішр. пій. Еіпеа аиз 
йвт Огеск 2 ІЄІІЄП, Шаші. 1, 688 (Огеск 110). 

^ 2 ^ З болота паски не едечеш. (Наг.) 

Глупими, педоладіїимп способами або зовеїм без пїиких засобів порядного діла 
не зробиш. 

^ 3 ^ Злдішьпв ГО рівно З болотом. (Наг-) Змішати в (Гнїдк,) 

Знач, зганьбив, вилаяв, доказав прилюдно погані вчинки. І у Поляків 2 ІЛо- 
Іеш 2ШІ^57.аГ“ коио значить те саме, дав А8а1Ь, Віоіо 17; у Словаків: Біаіо 
ІіаіІіЕе ро пош (241іи\ V, 466) виач. говорить про нього погані річи, лає 
його; пор. НІМ. ЕІпеп шіі Бгєск ЬезсІШІІеп, \Уапсі. І, 688 (Огеск 116). 

14. Кобд болото^ а чорти будут, (Збар.) / 

Коби пагода до алого, то вже найдуть ся такі, що з неі захочуть користатп. 
Пор. А5а1Ь Віоіо 1; Дик. 674 

15. Кому болото, а кому злото, (Наг.) 

■ Одна й та сама річ моше бути одному погапа і обридлива, а идьшому мила 
^ й дорога. 

Ш. Лелво'М СЇ отріс І8 ТОГО болота, (Наг.) 

Знач, нозбув сн поганої компавП або загалом иємидих обставин. В такім самі м 
вначІию кажуть Словаки: Ш зше V Ьіаіе (2й1иг. XII, 495): 

Нам бо.іїото, а панам злото. (Бор.) 

Говорять селяне бачу чи, як коштом їх важкої праці иц^ші иааошать ся. Го^ 
порив бориелавський робітник оповідаючи, як тамошні робітники, самі шнвучи 
в бруді та смороді, збогачують капіталістів, 

^8. Роабабрав болото. (Наг.) 

ВИЕОЛЇН погану справу, так що про неї учинило сн богато бесіди. В нім. Веп 
Огеск аиараігсіїеп, \Уапб. 1, 687 [Огеск 94), пор. лат. Соепиш аиііаге 
(Е. Ко(. 311), 

Іам таке болото, щ,о як яаліееш; то чобіт треба за хольиву витьк- 
гатн. (Щіірець) 

Говорить про ногаяу, болотяну дорогу. 

Та не МІСИ бо.їотгі! (Наг.) „.не розбабруя... (Наг*) 

Пе розмазуй поганої справи, не розноси снльоток та брехень, У Німців: АНеп 
йі аиГгйІігещ див. \¥ап6. 1* 68^1 Щгеск 1). 

1Ц0 В болоті еїдит, (Наг.) ...що болотом трясе. (Кол.) 

Образоао зам. чорта. Вїруване в те» що чорт сидить у бодотї, ноастоло мабуть 
відти, що вад болотами аічю показують ся блудні огнї, нкі вважають сн по¬ 
явою злого духа. 

Ктио^р. Вбіраа. т. X. 


— 105 - 









Болото—Болячка 


Ч. 1459 - 1409 . 


Ч. 1444 



22 . У таке-и болото що аж аіи саяому встцдио. (Наг.) 

анаю, як іа нього й вилізти; (Наг,) 

Говорить чоловік, що аалїв у великі довгин або иовав у погану коипвпін) 
якої ие ложе відпекатп ся. 

23 . Хто В болото лїзе^ того ще й ні пхнуть. (Ільк.) 

Хто сакгохітв пхав сп до лихого дїла, до ілтгіетвв, врадівош і т, все 
охочих, що ваохотать його бристи далі, 

24 . Хто в болото лїзе, гот єн ііокажвє. (Ільк.) 

Хто вдав ся в компапїю зі зопсовавими людьми, той 1 сам адобудє 

славу, попсув ся. Так само у Поляків (ЛіЗаІЬ, Віоіо 11)^ у Словаків 
УШ, 4М); Шапа. І, бйб (Огеск 00). 

25 - Що болото, ТО не злото, (Наг.) 

Погапа, нечесна людина не те саме, не буде така люба, ак гарна та лшдці 

26 . Як у болото вврг, (Наг.) 

Пропало без пожитку. Так само у Иолаків (АгІаІЬ. Віоіо 4]> 


Боляк. 1. Больок ЯК кулак. (Наг.1 

Говорять про великий нарив, опухлйву, 

2. Вивергло би тн боїьик иа саяій с--цїІ (Дрог.) 

ЛСартливе прокляте, волв хтось сяде на столі. Віру пане в те, п^о хто саде! 
па столі, де кладе ея хліб „сьеятяй", тому зад обкидає прищами, див. Е-га.^ 
36 , Т, 194 % 34. ^ 

3. Обяетаяо го больиказги. (Наг,) 

Говорять про чоловіка, па якому богато прищів, ран, ґуль. 


Боляче. 1 , В саме больпче мі вразив. (Наг.) 

Знач, двояке; а) вразив рану і відновив біль: б) пршадав щось нажке^^ 
непривице. 

2. І тут боляче І там горяче. (Збар.) 

Везвихідие положене; і тан зле і сип не добре. 


Болячка. 1- Больичка — цек'бп їй бу.то! (Берез.) І 

Згадуючи про якусь погану рану, нарив, то-що, ванеітди додаЕОть формулу спльО- , 
вувани, мовляв: щоб не врпчеии.іа ся. Про давиість і значінв тої фор 1 П’^{|] 
диви Огішт. ПМ, 1056; 20ма XXXI, 261. ^ 

2 , Больичка ти під бік! (Наг.) 

Прокляте. Загальне віруваив, що проклятими можна ипьшому п ричи пити хо- і 
робу, а епециальао навести аа вето нрищІ та погані нариви, виавдав ся і 
в коиструкдпї таких речень, як „обішиуло йото боляками^^^ „обсипало мрй' ( 
щами“, „вивергло дяг^“ і т. и. ' 

3 . Больв*чку-м СП струтав, (Наг.) 

Говорить чоловік подвигавшись або перепрацювавши ся так, що почувак бі^^ 
у нутрі. 

4, Най тебе мої больпчкл де бо.іьит! (Наг.) 

Знач, не турбуй ся моїм лихом. Відповідає з досадою чоловік такому, І 
з фарисейським сиівчутем або з касьміхом допигуа ся про його лиху иригодУ- 

5 . Порушив єа бо.іьичку. (Наг.) 

Наші люде вірять, що „болячка“ в якийсь саединльаиЙ орґаи у тШ 1 

— 106 — 



^воі рПасма“ у всіх сустанах. Порушити Гюлвчку чн то нкидгсь опецияльиям 
удяром, чи двигоєибм надсильного тягару, то вже вона „не дасть спокою*' 
І їЮЯЧе сирнчйішть чоловіКОЙИ якусь хоробу. 




1. Бомка люяе пусти;! II аа вас. (Наг.) 


Зпач, пустили чутяу, поговір. 

Б(о ТИ МИ ИуПЦіИеШ бомкй І (Яг. С.) 

Зпач. брешеш, туманиш, викручуєш ся. 


рди/ікати. 1- Щось таж яюде базі кают. (Гол об.) 

Знач, балакають таке, що не дуже подібне до правди. 

бонЮХ. 1- Літав, літав бонюі, поки не вітав у г— нюх. (Наг.) ...таи 
вшів... (Наг.) 

Говорять про такоїчі, що носив сн з широкими цлянаии, похваляв ся зробити 
щось велике, а зупинив сй па якійсь дрібниці. Бонюх (у Жедех. гіема) — 
гнойовий жук. 

І. Борі" узіер, зачекай не жне: хто ие має грошей, пай не пє. (Іяьк.) 
Відповідь шпакаря, коли хто хоче брати горінку на довг або на вачекаііе. 
Така персошфікация діпслів, як тут „борґ“ та „зачекай**, стрічаеть ся у нас 
досить часто. Пор. АбаІЬ. Вог^' Хаіиг. X, 1040, 

Борис. 1і На Бориса і Ґяїба бери ся до хліба. (Ільк.) 

Страсть сьв. мучеиикіа Бориса і Глїба д. 24 лнпия, йора жнив. Те саме 
в трохи иньшій формі Ном. 451, 

Борислав. 1. в Бораславіи панське їдїне, кіньоька робота» а евдиськв 
скапе. (Я. С.) 

Борислав, дрогобицького иов., копальні нафти й земното воску. Говорять 
робітники, що тут їдять у трактирах, енлять у погацих норах, і тяжко 
роблять. 

5 о|)иславськнй. 1 . Бориеяавську піитку дістав. (Наг.) ...прилїиили. (Дрог.) 

ЇТоплнмилн, поталапали, споиевірндщ вилаяли, Бііриславські -Жиди нафтарі 
робили селянам, що приїжджали до Борислава на торг, ріжяі збитки. Най¬ 
більше дали ся в тям їси бориславськІ пятки. Прим, иривсізить чоловік па торг 
дрова, цибулю чи що ицьше. Ріпішк бачить, що на чоловіцї повий кожух, 
чиста полотніпша або біла свита» приступав до пего і починає торгувати: 
„Що хочете за дрова?* Чоловік каже: „Рипського** чн „Два рішські*, а сей: 
„Дурний хлопе, що так малої Я тобі ітятку дам Чоловік видивить ся на 
него, а той устромить руку в „кипичіїу“ тай талан Йому цілою долонею тю 
одежині десь па ііайвиднійшім місці, па серед плечей, тай регоче ся: „Ну, їдь, 
їдь, то за дармо, я за то такси не жадаю.** 

^Орзо, 1 , Борзо йди - біду найдеш, помалу йди — біда тебе найде. (Наг.) 
Кону іфизяачеае лихо, той нвткнеть сн на вето, чи буде йти швидко, чн 
шшалу. Те саме у Поляків АІаІЬ. Віетіа 68; у Чехів Сеїак. 260; у Німців 
Шип а. 1У, 604 (ЗеІшеИІ 9). 

Борзо сї справкз» як у пальці тріс, (Наг.) 

Говорять, ЙОЛИ хтось ііадзвичайпо ііівидко зробить якесь діло. 

Хто борше всипле, ТОЙ борше змеде* (Наг.) 

Хто швидше зачне, той швидше зробить. 

107 — 







Бо р80— Борода 


Ч. 1470- 


І 


4 Хто борте їсть, той борше робит. (Наг.) 

Нагурильна обсер&ацикі егієрґїчпиіі чоловік прФівлнй свою евертію і в 
ботї і й їдї. 

5. Хто борте прийде, той борте сьпде. (Наг.) ...сиічпе. (Яс. С.) 

Швидше дійде до аїлй, швидше спочике* 

6. Чим борте, тим іїігше. (Наг.) 

8сіІ щось зробиш. Те саме у Подяків АсІаІЬ. Рг^сіко нїм; Ваііі 
І5І \Vо1і1 ^еіііап, ЛУапб. І, (ВаІіЗ -і). 


Борода, Ь В'їла бородо, курячі яогк, не абнтись ба най з дороги. 
дїеє) ...козячі... (Лучак.) 

Якась мітольоГічла реиІшсиевціїя, мабуть поклик до псрсонїі^іковвіїопі Г>дуду 
чи 4ікогось лісовото Фавна. 

2. Борода велика, а розуму мало. (Ільк.) 

Про старого, що говорить не до ладу, 

3. Борода виросла, а розуму не винесла. (Гаїдк.) 

ЙСІ1. ие винесла з ікитввого досьвїду, Значінб як і в попередиш; пор. польша 
Вгоба гпабгоесї піе боба (АбаІЬ, Вгосіа 4); та сама думка у Білорурій; 
Голова вилізла, а в ума не вьшесла. (Нос, 284); Дик. 386, 

4. Борода не робить мудрим чоловіка, (Ільк.) 

Давни і широко розповсюдїкена думка. Див. Иом, 7!ііб5; АбаІЬ. Вгоба 5^6; 
г^їиг, III, М; у Плютарха ВагЬа поп іксії рІіІІодорЬит, (Е, По І. 790); 
Шапб. І, 23? (Вагі 4). 

5. Борода чесна, зле облесна, (Тернои.) 

Говорить про старого, але нещирого, облесного чоловіка- 

Б. Борода яв мітла. (Наг.) 

Насьміх над бородатий чоловіком, пор. аісню; 

Б дгда борода — сьвітдоньку замітати; 

В меде личенько — лишень би цілувати. (Наг.) 

7. Борода як у владики, а сумлїнє як у шибеника. (Ільк.) 

Борода додає чоловікови поваїкнош вигляду; давиХ владики (єпископи) ье 
тілько нравославні, а й уліятські ходи.іи з бородами. Говорять про злогс# 
зраддиного чо.іовіка а поваїкішм виглядом, Див, Ном. 18В; АбаІЬ. Вгоба 
близше до польського, аінЕ до нашого у Словаків Хй-Іиг, УПІ, 496, 496. 

8. Борода як у Жида, (Наг.) 

Наші селянє тілько виємково носять довгі бороди (прим, жебраки, знахорі)^ 
бородатих видають найбільше Жидів; пор. польське Вгобаїу )ак Йуб (АбаїЬр 
Вгобаїу 4). 

9. Борода ЯК у старого, а розуму иїт і за малого. (Ільк.) 

Говорять про дорослого або аагалом старшого шуло віка, що робить дурниці- 

10. ВІН уже ПО бороді плює, то певне довго не ноасвє, (Наг.) 

Плює но бороді “ знав, що не має вже й па етілько сили, щоб плюау'**®' 
дальше. В польській Ріще 8Є бо Ьгобу в апачіпюі се йому не вдало ся, 

С і і'иі, 31 ; АіІаІЬ, ВгосІа 14; у Шицїв і у Французів; Ніхто не плшк 
собі в бороду, в злачіню: пе робить" сам собі скандалу, див. Шапс!, І, | 

(Вагі 35), пс може через бороду плюнути — в зпач, пяпий, див. \УапіІ 
Ш (Вагі 78), 


^^ .^^Борона __ Ч. 1483—1495. 

ц КОГО біла борода, тому й жьибкц шкода. (Кольб,) 

Ціїсьміхаеть си дївчипа над старим женихом; тс саме і в піснї: 

В кого чорний вусок, 

Тому рибки кусок; 

В кого біла борода, 

Тому й жьибкК шкода. (Цеп.); пор. Ном. 8789. 


' , 2 . Задер бороду. (Наг.) 

> Вмер. Мерців „наражають^, себ-то кладуть випростуваних горілиць, отже 
а піднятою в тору бородою, на .таві або на столі. 


І за сивою бородою не все розум ЯрПїОДИТ. (Гиї.ІК.) 

Не есе хто старший, той і розуиігїйшвй. Реп.їіка молодших на претепзні 
старих, щоб їх усі слухали. 


ІЗ за великої бороди як із за корча брехати сьміло. (Гнїдк.) 

Велика борода додає чоловікова нова ги, а поважному чоловікови лекше нові- 
рать навіть коли вбреще. Тут ще й гра слів; брехати знач, ііі^єп І Ьеііеа; 
воеажного брехуна порівняно в собакою, що бреше з за корча, закритий, 
їїор. німецьке: Еіпе ^ціе ЇЛ§е ^еЬі бигсЬ беп Ійп^йіеп Вагі, Шапб. Ні, 
255 (Ьй^'с 60), 

^16, На бороду бери І (Наг.) 

^ Жартливо вам, на борї, у позику. Те саме у Словаків: Вегет па Ьгаби 
(2зІиг. X, 1085) 

16. Не все іїри старій бороді старий розум, (Гяїдк.) 

Старий розум — досьвідний, добрий розум, який пе все буває прикметою 
бородатого; пор. аисше ч. З, 9, 13, 

17. По бороді потекло, а в рот ся пе дістало. (Гпїдк,) ...ие попало. (Ільк.) 

Говорять, коли комусь усьміхвла ея якась надія, дуже близька була якась 
іорнегі>, але все те не сиовпнло ся. 

По бородї текло, а в ротї сухо було. (Наг.) 

Зпачіне такеж, як і в попереднім, а також насьміх над чоловіком, що хва¬ 
лить ся своїми колишиїми достатками або пишного гостиною у когось, а тепер 
виглядає па бідолаху. 

Щоба иав бороду по еав нас, то иу по віру. (Вібр.) 

В основі погляд, ц^о чоловік 8 великою бородою — правдомовний. 


і. ьудеш ти у мене в оорозді ходити, (Наг,) 

Віл або кінь, іцо ходить у борозді підчас орапяр йде все иизше і через те має 
йа собі більший тягар, мусить тяжще орацювати І його гірше бють. Б при- 
Поженю до чоловіка ся приказка значить: будеш ти у мене покірний, зазнаєш 
^ лиха, мусиш тяжко робити. Говорять до пенокірного, лїпивого, 

І “Ноздити. 1. Борозднтя кому що. (Гпїдк.) 

Робити на перекір, ваваджати, 

**®зний. І. Борбзпого бай, а ііідручвий і так почує. (Наг.) 

В паровій упряжи борозний навивав ся правий, а підручний лівий. Погонич 
(При волах) те від упряжі іш ліво, так що лівого вола иав „під рукою». 

іа. 1. Борона' гусиіі, качок, курий. (Гпїдк.) 

І Ворона тут у значіню стада, юрби. 

І _ 109 — 


— 108 - 








Ііорова—Борщ 


Ч. 1508-1521 


Ч. 1490 


■^50' 


2. Боропу затьигати за кип. (Наї'.) 

Колії водочачь^ тсі одяя іде з заду зл борояою і затягай іі, щоб ае 
в борозду (розумієть ся, се потрібне тая, де вузкі загони, як на . 

Образовп говорять, коли хтось иідхвіиюв шіьшого, иідлещуй ся йому д 
ийсь еїоістйчиіши намірами* 

3. Як еї за бороно в курнт, то сї ґоснодар не журит, (Наг.) 

Хліборобська прикмета: коли еїйш у сухе, буде вровгаи. Те саме у 
див. А б а 1 Ь* Вгопа З, і. 

Боронити* 1* ВоронЕ Господи! (Наг,) 

Оврик запереченя, пор. висше Бог ІЯ6. 

2. Борони СЇ, ЯК можеш, (Наг*) Боронпт сї чоловік як може, (Наг,) 

Жартливо, коли когось спіймають на брехні, якою викручуй ся зі зроп,теао(5 
йому закиду* Пор* ЛсІаІЬ, Вгопіс 

3. Боронйт еї руками й ногами. (Наг,) 

Дпсювво: відбивай ся лежачи, боронить сн всєю силою, не хоче чогес^,. 
У Німців: Ег ^уєіпі зісіі \¥Іе еіпе Каїге, ше єіп Оасіїз і т, н. \Уап(]. IV, 
1865 (\Уе1ігеп 8В, Н6). 

4. Оборонив го, як еґомоецви від вовків. (Наг.) і 

ІСоли хтось бажаючи оборонити иньшого або допомогти Йому, чи то з дурної^, 
чи зо злоі волі ще гірше нашкодить. Натяк на оповіданб про злодія, ще 
вкравши в попа вовчу пі} бу на сновіди признав сн, що згрішив тим, що „обм 
роїша^ і т. д, і за се від недогадливого попа дістав ще похвалу. Пор. Етв.) 

36* VI, 2а. ^ ; 

Бороти ся. 1. У дужчий бороти ся — сиерть ви плечика. (Іль.) З ду¬ 
жим... (Сяціц.) 

Хто вачеовть ся в сиіьиїйшии, легко васвочнть на те, що буде побитті. 

2. З дужчим не борись, З богатим не судись. (Ільк.) 

Бо дужчай тебе иобе, а богатий оправу виграє, хоч би й нідкуаон. Те.оаШ 
в отарор. С сиіьньїн'ь ве борвсі., а з богатимі. не тнжись. (Сим, 2121). 

3. Хто СЯ боре, тому не горе. (Гпїдк.) 

Значить, має ще силу, засоби, відвагу і охоту до боротьби, ще вс зове , 
прйгвоблений* 

Борщ. 1. Або ви кумо їдждте борщ, а я буду миьисо, а нї, то я буїї 


. Би« 


^ Цци, ЖІНКО, ціле еипе н борщ! Най ная знає, як хлоп уживає. гЦаг) 
Борщ відбитий Щ.,нм яйцем уаажав бідний чоловік за великі ласощі. Гумо- 
рисгіічіі .1 приказка для характеристики бідноти, взята з оповідана про те що 
одному пану вкрадено вола; пан підозрівав свойого бідного сусіду і пішов до 
неге в пору, коло господиня варила обід. Госводарь, що таки вкрав був вола 
бачуш папа, сказав до яінки як в., і снм розоруиив панське нідозрінн. 

5 'БорВД оез СОЛІ та без долї та без третього здоров.ія. (Яяр.) 

.Характеристика иещаевого стану бідного та ще й хорого чоловіка 

й, Борщ густий як квап. (Наг.) 

Квап — рідка лемішка, рідке тісто (у Же 
докладно]. 


ьелех. І, 339 понеирцд зовеш 


мньисо, а ви борщ. (Наг.) ^ 

Жартлива альтернатива, де корвстн'іще все виходить для того, хто гоіЩр 

2. АЙ то борщик добрий! Такий моя небіжка бабуиї вари;іа. (Наг.) ^ 

■Жартливо, коли хтось пооаішаючись хлисне юрячого борщу тай пояе'їст* 
Оповідають, що раз па помипках вооадівали старців за стіл тай востаніч*^ 
у мисці дуже горячий борщ. Ось один сербіїув тай попік ся так, що аЖ 
в очах стали. Вів ложку положив тай утираеть си. „А ти чого?" щіт»^ ' 
його иііьші. „Ай то борщик' — каже він- ик висше. Всі заохочепі в.чоч0^**І 
собі ж по ложці і так само поаекли ся. Пор. Ном, 12В10, 4і)87. 

3. Бавх котьи в борщ! (Наг.) 

ЛСпртлаво, коди комусь трапнть ся нкйсь несподівано^ але ііевовсім 
щаств, прим, прийде в гостиау якась далека рідші в пору, коди у 
нема ащ їсти. Котя вправді також мясо, а.іе до борщу воно по ирішра'*^ 

— ПО — 


І Борщ з іджмо, за кашу иоцюлуймо ся. (Залїее) 

Жартливо, коли побрали сп бідні і в«е швидко по шлюбі не мають що істи 

а. Борщ І капуста - хата це пуста. (Петр. Ільк.) Як є борщ /Іуп і 

Ь.фщ . капуста - звичайна страва ваших селян, особливо в часі переднівку^ 
аЛ'и,. Гвашьїб. Цї^ховитого голоду. Пор. 

а. Борщ папцтарши страва. (Наг.) 

інГм.“’і2т’ ® 

Ш. Борщ пустий як ііідчьдс. (Наг.) 

І^оживш^тіГ"'"* ^ ®і^Гсііадого ласгн, переднівкоза страва без смаку і без 

111. Борщ рідкий, лиш най голову лити. (Наг.) 

Селяне миють голову лугом, вивареним із попелу. 

Борщ такий густий, що би но цїм Бойко в ходаках перейшов. (Наг.) 

Ойки дуже рідко носять чоботи, а ходять веренажно в ткіряшіх постолах 
Коли господиня подасть занадто густий борщ, то жартують, що би ио цім 

ц Ьу кої ро піт зисЬа пощі 

.ргге:52Є(Л (А сі а І Ь. Вагнгсг 2]. ^ ^ 

ДаГг гоянїї борщ, а ^ола не морщ* (Лучак*) 

Годуй скупо І погаво, але не сердь ся, ие свара. „1’оліій« борщ, пе відбитий 

Двоє 


14 


ЛІ 

о;іі8)і*а 


ІЗ. 


ІІІ. 


рідких, третий борщ. (.Чінч. Ільк.) 

Йіііртдиво або докірливо про худий, скупий обід. Те саме Ном 12367- 

^«аІЬ* Вашег і* ^ ’ 

янжку борщу три иилї гощу. (Наг.) 

Докірливо про скупу гоотаву, або коли чоловік добивав ся чогось з великим 
трудом І кловоч-ами, а одержав дуже малу користь. 1'вщу _ Цу в гостину. 

А* борщ з гриба ми, держи язик за зубами. (Залїсє) 

^ ІОворять до балакучого чоловіка, що не 

^Дяіте борщ, добрий борщ; 

Дістав, (Наг.) 

^адьміх над господинею, що дай гостям або слугаи недобру або аонсо 
“«пу страву. 

— И1 — 


вміа зновпати де треба, 

три дип під лавов стояв, ш'м 


./ 


СІ МІЙ]. 












Борт—Бочити ся 


Ч. 1522 - 


18 


свіїкя впала, курка вц 


‘^«ИЦиіі 


19 


20 


21 


22 


23 


24. 


25, 


20 . 




то Й па оуде переГїпрати, ни добряй^ Ч| 


їдже, ДІТИ, борщ, дужо добрий борщ 
і корова підосаяяа. (Наг*) ...маяа варила, кзфка сі вс-ла 

сї втопила. (Снят.) 

Жартливо і аллеїоріїчно про добрий борщ, у ніснй положеви пшатої 
який ДІдбйТО яйцем і молоком. 

їжте, дітоньки, наварнлам борщику, даваяая исови та» 
їсти. (ЯворО . 

Насьміх над господинею, що не вміє аваритя добре навіть орщу. 

їжте, кумо^ борщ підбитий, давала м ису, не хотів иитп; сука 
хотіла, кума вес іазїла. (Снят.) 

Насьміх ііщ принрошуванєк перед їдою і над шшарлнвістю деяких 
пор. АбаІЬ. Ваше?, 14. 

,Мамо, недобрий борщІ“ - прийде тато в панщина, то и „д. 

доброго з’їсть.(До^рО 

Мовляв, наробить ся і вголоднЧ 
недобрий. 

Набрав, як борщу па шило. (Збар ) 

Не дістав НІМОГО, пішов нї з ним. 

На голім борща годї дїпом товчп. (Голоб.) 

Хто тияко робить, потребує доброїт» і СИТІ) з'їсти 

Наїв ся шплом борщу. (Сор.) 

Звач. голодний, па їв нїчсто, в пореиосши впачіию; бідний, покривдж.м^ 
У Поляків 8гус11ет Ьатеги пІе іеіігїі. (АНаІЬ. Вагягск 11). 

Тапо ЯК борщу. (Сор.) 

Борщ дешевий, бо сеж тілько вода настояна на бурнках. 

Хто не з’їсть борщу, топ і каші їсти не буде, (.’іучак.) 

Ворщ у селянськім меню - перша страва 
значить: хто не хоче зазнати чогось меньше прнннного 
ємшйшото. 

Босий. Ь Босий вів. (Наг.) Босі ковї. (Ваг.) 

Знач, нековаиі. 

Босяк ЯК пан пес. (Ваг,) 

НІвртливо говорить про себе чоловік, що не мав н що Обути ся. 

Босого пе Треба впзувати. (Наг.) ^ 

Хто нїчого не мав, тому вїчого не відбереш. 

Босини. 1. Що ТИ боевни відіірвв)пеш ? (Дрог.) 

Говорять до босого. Босини — жидівський звича~. --- 

но похороні вся оїмя мусить сім день нробунати дома босо молячись в 
душу, див. в. Лпіігее, гнг Уоікзкищіе бег ІиДеп. В.еІеГеМ шій І' ^ 

ІШі стор. 166. іи л 

Бочити ся. 1. Бочит сї на непе, як бии му маму зарізав. (Наг.) 
бугай. (Ваг.) 

Сердить ся, гнівав ся, стороішть від мене. 

^ 112 — 



Воятп СЙ 


Ч. 1536—1550. 


і- 


,3' 


5. 


2 . 


3. 


1. Або то я бочка, аби ти непе вабивав? (Сор,) 

даартлива відповідь, коли хтось ішгрошуа ся, що „пабіо тебе". Набивати бочну 

^ набивати па неї обручі 

дїраву бочку кілько іоч палпваи, то все витече. (Наг.) 

Лллвїоричяо: недбалому, марнотратному давай окілько хочеш, він усе змарнув, 

З ппьшої бочки зачав. (Терпоп.) 

(■" Звів бесіду на иньшу тему, пор. ЛсіаІЬ. Весака Є; Шаші. І, 934 (Гаяв 130). 
Цорожпа бочка гучить, а повна довчить. (Ільк.) Норожная... новная... 
(Петр.) 

Дурний, заровумі.їий чоловік хвалить себе, величав ся, а розумний, отаточний 
мовчить. Пор. №апс1. І, 331 (Газ-ч, 47-53, 68); ЛЗаІІі. Весйка 4, 

То бочка без дна! (Наг.) 

^ Неситий, марнотратний чоловік; данай і давай, та Йому ніколи не досить або 
не мїШ а чого НІЯКОЇ корнети, 

боягуз. 1. Боягуз сї в‘.шишічу яяку ховає. (Наг.) 

Еасьміх над боязливим чодовікои. 

2, ОЙ ти боягуле! Своєї тїцн бо)]гш сї! (Наг,) 

Докір боязливому, що лякав сп икоїсь марної або нидумаиої річи, Пор. А б а І їх 

В:ій щ 27 . 

Бояти ся. І. Бій ся .їїевку, коли пса бюгь. (Ільк.) 

Первісно мб. Левку, знач, пса бють, а львони дають до нізнаия, що й Йому 

може се стати ся або що й йому се належить сй. Та задлн тотойшости назви 
се саме знач! не могло перенести ся на чоловіка Лев на, 

1 Бо)ог Сї Н 0 ие як Жид сояоидцн. (Наг.) науко... (Ур.) 

Лівртляяо^ боїть ся без причини або вадля якоїсь фіктивної, пезрозуцілої яри- 
чишк в польськім меньше гумористично/]ак 2уі1 кагаЬіаа (Аііаіі), Вас Ш). 
)Х Бо]ит сї мене як огню. (Наг,) \ 

Знач, береже ощ старав ся пе попасти сгі непі в руки. Пор. ЛдаіЬ. Ваг віє 
12; 2й1иг. IV, 214, ( 

Бо)ит сї СВОЄЇ тїип. (Наг,) 

Знач, чогось аовеїм не страшпого або якоїсь видуманої небезпеки. Пор. 2 а 1 її г. 
IV, 214; '\¥ап<3, І, 1279 (РіігсМеп 74, 8В), 

Бо^д? еї, як ДІДЬКО ладану* (Наг.) 

Жартливо; рагв рго іоіо, за.ч. церковної відправи, при якій уживають кадила. 
Пор, старор. Ладану біігает-ь дьяволт,, а дуракт, доброва слова (Оям. 1400)* 
Во]ит сї, ЯК нес палнш* (Наг.) 

Згірдно, про трусливого чоловіка. Пор, Асіаїк Бас 15; \УапсІ. І, 1280 
^ (Р'іігсіїїеп 01); тамже II, 827 (ИипО 192), 

Босини — жидівський звичай Ї коли хто в домі * КоїТЬ СЯ, ЩОби Ну ЗаЯЦЬ ДОрОГЦ не НЄребІГ, (ІЛЬК,) 

Про лінивого, що пе може рушити ся а дому. Коли зшіць перебіжить дорогу, 
то се вважає ся поганою ворожбою, див, Етп. Зб* У, І74. Більше гумори¬ 
стично каже Словак: Воіі іга, ае Ьо гаіас ^іе (241 иг, IV, 214). 

ГНОЇТЬ СЯ, ЯК чорт свяченої ВОДИ* (ІЛЬК.) 

Загальне віруваня, основане зрештою на церновній паудї і па обрядах тав, 

Етігоф, Збірпкк т. X. 15 

ЦЯ — 


за якою йдуть ивьші. Прикавв* 
той не аавнае й іір‘‘7 












Боятн ся 


Ч, 1551 



екдордиеиів, їцр ігри помочи сьвячеїшХ води вонїиа прогнати влого 

саме Ном. 4372; АііаІЬ. Вас вщВ; 2аіиг. IV, 214; Шапа^ І. і280 (Ргч4^ 

89); йор* лат. МаІиз Іисеш Ґи^іЬ ці ааегаоп спісет* (ВеЬ 389). ^ 

О, Болти ся вовка та в яїс не ііти. (Негр, Іяьк.) Бояаши ек*. (На|і 
Задля боязни перед якоюсь можливого небезпекою пе слід занедбувати 
Пор. \¥апі1 1, 1Ш (ГОгсМеа 43). 

10. Вою еї, аж зубами цокочу. (Наг,) „хїчу. (Яс, С,) „дввоню. 

Звичайний фізіольоїНпий обпв при сильнім перестраху. 

11. Бою сї, аж мп водоеьи на голові в гбру лізе, (Наг.) „дуба стає, 

Фівіольогічний обяв в разі наглого переляку. 

12. Бою сї, аж на мпї сорочка нолотном стала, (Наг,) 

Жартливо, мабуть передразаюючи ноговірву: цополотиїа зо страху, збілік щ 
полотно. Пор. Н о м. 4392; А З а 1Ь. Вас зі§ 39, 

13. і)ОЮ сї, аж тремчу. (Наг.) ...аж сї телепаю. (Наг.) 

Тремтїне належить також до звичайних обявіа перестраху. 

14. Бою СЇ, аж у мнї душі дома. (Наг.) 

Аж помертвів, стратив притомність. 

15. ВІН СЇ навіть мишн бо]нт. (Наг.) 

Первісно про ледачого пса, а також про надто боязливого чоловіка. 

10, Вбояв СЇ, аж помертвів, (Наг,) 

Ікір. н-р 14, а також Ном, 4394, і 

17. Кого сї пе боят, того по шьинуют. (Наг.) | 

Стародавня ровуиіия авторітету, впсловлеісе ще в Езоповііі байці про жабяїопі 
короля, див. Р її а е :1г і ГаЬиІае І, 25, пор. Е, Ьетбчио, Еєй Гаїїіев еяоііщи*І 
СІЄ ВаЬпоз, Рагів 1891>з стор, 251—2. 

18, Коли СЇ боіиш, не страш. (Наг.) 

Не чияи того иньшим, чого сам не любиш, Пор. Нам, 4402^ а також мсв0*| 
грецьке; хкі хйі ірореріре (І боіть ся і страшить), див. К г и т 1>. 86 (ст,207). 

И), Має бон. (Коя.) д 

Обраапвий вислов зам, боіть ся. Імеяянк бій ^ страх див, також у словацьі 
прядОБІдці: Ве2 Ьо^а пІеі тіі^агзіта (2ійІИґ, ЇХ, 66), 

20. Най СЇ ТОЙ бо)ят, кому страшно. (Наг.) „дто сї в чімось влім 

чувае. (Наг.) 

Потішають чоловіка, що лякає ся наслідків якогось діла, 

21. Не бій Сї, він тї не ззїсть, (Наг.) , 

Говорять такому, що боіть ся Йти до пана або зага,70м до когось стяриш І 
та впливового. Пор, \Уапі1, II, 1163 (Ргеккеп 84), 

22. Не бій Сї, ВОЛОС ТИ з голови не спаде. (Наг.) , 

Додають духа чоловікови, що йде па якусь небезпеку, „Волос спаде з гол о в 
свмболічно зам, не потерпиш ніякої шкоди апї ущербу, вислов овангельсіл^ 
Подібна до нашої німецька приповідка ДУапсі. 1. 1“І77 (ГйгсЬІеп 11). 

23. Не бій СЇ, гадки пе май! (Наг.) 

Ссб-то: не дбай, не думай, щоб тобі могло стати сп якесь лихо. 

24. Нгі бій сї, ДЇДІ.КО тї ве вховит. (Наг.) 

Жартливо або сердито, зан. не пропадеш. 

— 114 


___Ч-_ 5^. 

, Де бій сї, Дух сьп,іптий з тобов 1 (Наг.) 

‘ ^ Підбадьорюють когось, особливо дитину, шли чого яерелнка^ ся. 

Це бій СЯ чорта, але злого чоловіка, (Гпїдк.) 

^ Злйй чоловік — лихо коякротне, близьке, а чорт — абстракт, фікцин, 

лу Не бо]ит СЇ жокріш дожджу. (Наг,) 

Той, що вже в біді, ее злякає ся біди* Пор. Шаасі, 111, 965 {Nаї^я 8); 
Вггог, Мокгу 1, 

^ 2 ^ Не мав бні чого боатл сї, та тебе. (Наг.) 

Відповідь, КОЛИ хтось потішаб другого або кличе його до себе: яТа пе бій 
ся! Ходи сюди1“ 

Не так Я СЇ бою, ЯК сї тобі здає, (Лучак.) 

Відповідь, коди хтось закидав другому (в сварці): „Ага, боїш ся мсяс!* По 
дібпа думка в польськім: \Уі§сеі щ Ьаіі, пІ2 VV1с12Іе|і (Вігог. Нас 9). 

30, Не так Я СЇ тебе бою, як ти мене. (Наг.) * .як ти сї сам бо]нш. (Яс. С.) 

Закид трусливости зчизіеїшй одним другому, сей другий звертав на першого* 

31 , Ріц боїт СЇ мокрий шіови, а голий розбою. (Кольб.) 

Речене цитонапс і в піснях. Плбва — повінь. Пор. впсше ч. 27. 

І Нї Бога сї ие бо)іп', нї людпй сі ие ветвдае. (Наг.) 

Про бевсоромпогОї ледачого чолопіка. Пор. аасше Бог 319* 

33. Тнк сї бою, ледво стою. (Наг.) 

Зііачіиа двонке: 1) мало пе впаду зо страху; 2) іровїчао ; ледво можу вдср- 

£ жати св, щоб і[е кинути ся ва того, хто грозить або страшить. Див. А :ї а 1Ь. 

ї Вас кІ^ 34. 

34. Так СЇ бою, ЯК ГОЛИЙ розбою. (Наг.) 

} Бо в вьогО нема що взяти. Та сама думка у Бац.і. Потоцяого : Ьріе'^уа ^оіу па 

1 ВіезгегейгІе і в вашій співавцї: Не боїт оі мокрий дощу, а голий розбою 

[ (Берез.) ; пор, \Уап4. II, 2з9 (ИаЬеп 207). 

35. Так СЇ ЙОГО бою, як иес яою. (Ковар.) 

Насьміх, знач, пе бою ся, а ще Й бажаю дістати його в свої руки, Апальо- 
гічне польське; Воі зі^, їак ЬаЬа ріеггуау (АЛаІЬ Вас 6), 

Зі;. Так СЯ тебе бою, ЯК торічного свїгу. (Ільк.) 

Вважаю тебе зовсім пестрашним, вікчемнии, пе вартим уваги. Пор. АіІаІЬ, 
Вас 8І^ 21; Нос. 481; 241иг. XVI, 372. 

37. Хто сї боїт, ТОЙ СЇ не рушит; хто сї відважит, той віз аідважит. 
(Ковар.) 

Страх обезсилюе чоловіка, відвага додає сили. Ситуацня тут очсввдво така, 
що якісь люди заїхали по мочи в болото або в рів, а в додатку ще й пере- 

ЛЯК£ЬДІТ СЯ ЧОГОСЬ, може Б ОВНІ в. 

38. я його еї не бою не то жявого, але й уиер.лого. (Кол.) 

Жартлива перехвалка; умерлнй вевьпіе може пошкодити як живий. Та мож 
ливо, що первісне зяачіяв було серйозне: умерлого якд/духаз упиря, страхо- 
вища боїілй ся гіріцЄ| ніж живого. 

|39. Я СЇ тебе так бою, як заяць бубЕїа, (Сор.) 

Г Жартливо, хоча заяць певно боіть ся бубна. Пор, Иои. '4373: АЗаІЬ. Ваб 

[ яі? 17. Суріпгар до ВеЬ. 355 зібрав цілу купу прніювідок, де говорить ся, 

І _ 115 _ 








Брага—Брат 


Ч. 1582 




що аайцй бубном тіс ловлять і бливше до ааіиого нїм.; Ег ІіШІ аив^ 

Наве ЬеІ £Іег Тготшеї, див. Шапсі І, 191 (Лцйііаііеп В), де аизиаііеїі і,, 
рить ся іронічно, знач, у тіпав, 

Брага. 1. А браги би-с еї цапіів горьичоїі (Наг.) 

Иронлдтб ^ брага —^ розчнщ із янош виварюють горівку. 

2. Не може сї наситити тов брагов. (їїаг*) 

Говорять про аявицю. Брага атірдіш зам. горіаки. 

Брак. 1. Сам брак ми япшпли. (Наїч) 

Лишили неребравши для себе що ліпше. Говорить понрнвдїпеїгий. 

Бракувати. 1. бден бракує, другнй пакує. (Наг.) 

Що один відкидає, те другий забирав запопадливо. 

2* І браковане і ще й пораховане. (Лол.) 

Браковане — решта, якої ве забрали иііьші, отже якась річ не великої на|ї. 
тости, не стоїть того, щоб її давати ще ,,під рахунком^, моя щось цінної 

3. ТІЛЬКО бн МИ Ж бракувало до обіду, що перцю! (Наг.) 

Без перцю легко обійти ся. 

4'. Чого вам бракує, то си доку піт. (Льп.) 

Жартливе праБи.іо мудрости, з рівночасним зазначенел, що за дармо не ді, 
станете нічого. 

Бране. 1. Ерапьом не збіднієш, (Наг,) Беручи,,. (Коя.) 

Жартливо заохочують такого, що боїть са або соромить сн брати, що йому^^ 
дають, Ііор. ЛУапеї. Иї, У82 (N611*11011 33, 52). 1 

2. Солодше браоьи^ як даваньи. (Наг.) ) 

Звичайний погляд легкодушних штур; пераз буває Й навпаки. Пор. \Уап(Зр 
ІИ, 082 (N61110811 32, 36). 

3. Ще ВІД браня НІХТО не збідиїв, але не єдея спітнів. (Ур.) 

Спітнів, обілляв ея потом, коли брав квї. 

Брат. 1. Брат брата вродив. (Турка) 



,Брати 


Ч, 1597--1611. 


ар. 

Ті 


ріщТ брата йде. (Замул.) ...пастуигіє, (Териоп.) 

Знач, брат з братом ворогує, Сею фразою морпіїсти (а воші Є Й між про- 
селішазги) .іюбліїть хвраь-терйзуаатн „сучасне^ зінсута. 

Брат собі рад, сестра собі яесла, (Лев. Петр.) ...не зла. (Сор.) Кождкй 
брат... (МінчО 

Здаєть сй, що кінцеве ,пе зла^, записане в одшй-одвїській місцєвости, передає 
ПЕ^Йлінше нервісішй текст сеї приповідки, хоча менше влучне „несла" вити- 
сууло сей первісний текст, приповідка характеризує той загальяо-людеький 
еїОІЗМ, що ще Б більшій мірі від альтруїзму творить основу суспіль но сти. Пор, 
По а. Ш95, 6; А СІ а ІЬ. Вгаї 8, 
с Бін Є НИМ ва пщ брат, (Наг.) 

о дііан брат^® — звичайна титулятура польських шлнхтичів між собонз. Тут 
значить: поводить ся а ним, як рівний з рівнин. Пор, АПаІЬ. Вгаі 24, 

Любит брат сестру багату, а жінку ядорову. (Дар.) 

Бо від богатої сестри все щось дістане, а здорова яїінкз і до роботи і до за¬ 
бави добра. Пор, Ном. 8092; Дик. 612. 

Ш. Любімо ся як братя, а рахуймо ся як Жиди. Цльн.) ...браті... (Петр.) 

Думка та сама, що висше Брат ч. 2. Жиди імнопують нашому селянинови не 
тілько своїМЕ рахунковими здібностями, але також евоШ врактичним умом. 
Те саме Ном. 9712; пор. Шапб. І, 486 (Іігшіег 2, 39). 

И. Мої браті це богаті: нема норток, саме латьп. (Наг.) 

, Жартлива хараьтернстика незаможних свояків, від вких годі ждати підмоги. 

12. Нема брата, коли страта, (Залїсє) 

В лихім припадку брат до чоловіка не прязпав сіі. Пор. АПаІЬ. Вгаі 21* 

^13, Ні брат, вї сват. (Лев.) 

Знач, аиї рідпв^ ані близький знайомий. Те саме Иом, 7617; АПаіЬ* Втаї 26, 

14. Ци ТИ МІНІ брат, ци сват? (Наг,) 

Знач, ми собі по свояки анї не близькі. Пор. висше ч. 13, 

15, Хоть МИ собі брати, але паші кишені ие сестри, (1льк.) 


Обравово про збіже, що плохо зародило, зерно на зерпо^ так що досіявши 
корець зібрано два, Пор. АсІаІЬ, Вгаі 5 (без поясїгенн). 

2. Брат братом, а бриндзя аа гроші, (Колом,) 

Знач, лишаючи на боці почута свояцтва берімо реальпі річи реально. Пор* 
Нон, 9710; Дик. 611; Даль. П, 3. 

3. Братіє, пе деріт шматіе, а беріт нитки І вашнвайте дьіфки! (Дрог.) 

ІЗ гумористичного з^апостола". Між с'гарими дяками ходило в устній иередачі 
ботато таких пародий уложепнх церковною мовою. Дещо з них буде надр?" 
коване в додатку до збірки нар, лєтепд д. В, Гнатюка. 

4. Братіє, не ходїт в короткім іиаіатіє! В короткім у бо іинатію ик ху^У* 

т\ духу, пц жадної теплоти, (Туркльче) 

Ія гумористичного „апостола чтенІє", насьміщка старих днків над новомодввмЯї 
що вбирали ся по містовому. 

5* Брат, доби бу.то що брати, (Наг.) 

Гра слів, утворена па основі подібних звуків у словах „брат^^ і ,,брат 0 “, пр^* 
тій іронія па таких, що признають си до братерства, свонптва або вага-іо*і 
підлещують ся до такого, від кого вадїють ся одержати дещо, Пор, Н о и. 2925^ 

— 116 — 


Протест проти семейнош комувізпу, а радше проти визиску ваші одного чоло¬ 
віка другим на тій підставі, що се його брат* Те саме Ном. 9717; пор, 
и'аіі9* 1, 486 (Йгцбеґ 5): Вїцбег віті Ргеиші^ ешапбег, аЬег уоп Ііігеп 
Вбгзеп кеші! кеіпе пісіїї сііе апбег. 

батати ся. і. Вчора братали сї, нині розста-іи сї. (Наг.) 

Говорять про ветрЕвку приязнь непостійних, безхарактерних людей, 

Збратав сї а таким як сам. (Наг.) 

Звичайно говорять зтІрдно, доаірдішо про лиху компанію. 

Не братай ея, з ким єсь телят ие нас* (Явор.) ,..єс свиїшй... (Наг,) 

Себ-то: не заходи в спілку з таким, що тобі иерівішй чи то віком, чи станом. 

®Рати. 1. А брав би с? Не руш! 

Окрик, коли хтось нагнав ся взяти чужу річ^ а ипьший з боку спиняв його. 
Також жартливо, коли комусь показують пнусь річ, до якої вів покладає себе 
у- в праві, а теперішній посідач хоче подрочити сп з ним. 

Пере го за чівву. (Наг.) ...аа чуаер. (Косе.) ...за чуприну. (Терион.) 

В переноснім значіпю: бере над ним верх, старшує, звсважаз. 









Ііратн 


Ч. І(И2 


Ч. 1С30—1640. 


3. Бере го иа гонка. (Иаг.) 

ДосліШіїп: брати когось нк дручок «ои на конн і поти оїдкидуначи, [|^ 
ішсно; робить йояу збитки, докучав йолу, станить си до їіего остро. 

4. Бере ГО сї дур ГОЛОВИ, (Наі\) 

Приходить йому шалені, розпучливі думки. 

5 . Бере го сї твоє баяаоїіе, як сухої ср — и попіл. (Город.) 

Він собі ііе робить іГічош а твоїх слів, маловажить їх собі^ не слухачі. 

С> Бере ДанклОї ходь му не мняо. (Яс. С,) 

про чоловіка, що з резнїііациею зносить иеириеммости жити. 

7, Бере, де не положив. (Няг.) 

Про злодій або екзекутора. Пор. АПаїЬ. Вгас 2; 2а1иг. X, ІВіЗІ ; Шавч] 
їй, 985 (NеЬтеп 111). ' 

8 , Бере з живого і вмерлого. (Наг.) 

Гонорать Про попа. Нінці кажуть (мб, тгро злодій): бере від живога, бо від 
умерлого не дістане. \Уаїі<І. і Пі 985 (Nє 1 і^]^еп И 9 ). 


' ЛІ. 


]3ерп пара! (Гяїлк.) \і 

^ ' Вислон знеохоти. КОЛИ якусь річ уважаеио црапащого. 

і;еріі на борояу. (Наг.) 

Жартливо, заи. па борт, 

Бери на КОТИ тай коти яалї. (Наг,) 

Гря слів, основана па подвійнім значіню слова коти (Каїхеп і ВоПзШЬе), 

Бери собі синку п сванку, аби тобі мила була. (Сор.) 

Говорить добродушна мати, коли її сіш напирав сн сватати сш а ііс ипьшу 
дїнчиїіу; може мати й іроді чиє зішчіїїв, коли та дівчина не до вподоби м втер а. 

0 , Берн того, ЩО'С ПІД іглотом ЛИШИВ, а не до мене сї будеш брати І ([Іаг,) 

Відповіла доросла дівка па рубко ви педолїтковн, що пробував зачепити її. 

2 (). Берн, порте, Груш, а мене не руш ! (Дар.) 

Переносне речене; лихому^ ішиаслввоиу чоловікови треба Іноді дати відчіц- 
ЙОГО, щоб иозбути ся більшого клопоту. 


[). Бере Лесько, ЇОЧ не легко (Ільк.) 

Себто: піддав єн своїй долї, улягав конечпосгя. 

10. Бере 113 зелений овес. (Гнїдк.) 

Л Елїотичпо : бере па борг, позичає під застав ще (іе вижатого вівса ; персносвої 

' зндовжув ся не маючи відповідного покрити для довгу. 

П, Бере СЇ ДО мене бити, (Наг.) і 

Говорять згірдіш про слабшого, молодшого, що ввступао проти сильнііішого. 
або о’арніого. 

12. Бере ЯК ВІЛ на роги. (Іпьк.) Набрав.., (Кол.) 

Набирав па себе праці, аобовязапь попад свої сили. Псрзіспо аапрпгили йолів і) 
за роги, значить, віл брав на роги тяжку роботу. Те саме у Шмцш: Ег пішші|: 
уіеі аиГ яеІпє Ибгаег, днв, ШашГ II, 78і (Нош 50). 

13. Бере як не СВОЇМИ руками. (Наг.) 

' Про нездару, що пшіяво бере ся до роботи, або про песьмілого. що незручно 

бере щось даровапе йому. 

14. Бери вороги пі.т ногн! (Кот.) 

Взяти когось під аоги — симболІчпо : одержати над ним перевагу, зпсх'ї'У^ | 
вати Його, ' 

16 ш Бери, Гавриле, щоб другі не з'їли. (Залїсє) 

Берн тут у зпачіню: бери страву з миски, 

16. Вери^ галки не май! (ІІаг .1 

Коли хтось вагаеть сй, чи брати якусь річ, що до якої почуває певні сумнтвї*- 

17. Берн ГО З горні (Наг.) 


27. Берн чорте, що твоє! (Нпг.) 

Говорять, К 0 . 1 И пропало щось непотрібне або згибла чи як будь пропала йкась 
потпа, нездарна людина, 

28. Бери, ЩО дают, (Наг.) 

8сіІ. а то ие дадуть і того. Пор, \7апі1. І, 95 (ЛшеЬтеп 1). 

29. Бери, що можеш! (Нвг.) 

Роауміеть са там, де ігі)жпа взяти що ііебудь. Німець каже: N 111101 , \уеі1 сій 
каппйі, Шапб. Ш, 982 (NеЇ 1 шет 1 41), \^єіі у значіню: доки, 

30. Беріг і иа мене ся дпвіт. (Бамул.) 

Хтось заохочуй иньших, щоб ішли за його прикладом. 

31. Беріг ЙОГО на тачки, неаїт його в бодачкп. (Наг.) 

Приспівують діти возячи ся па тачках. Віршик вирваний іа жартлиішї ко¬ 
ли дкв про якогось Предйічпоі'о, сільського збиточника, пор. Чуб. Трудш 
ПІ, 425-а 

32. Беру то яа себе (Наг,) 

Себ-то: приймаю се па свій рахунок, беру па себе одвічальпість за се дїло, 

33. Брати на кого. (Гнїдк,) 

Зпачімо пеяспе; ноже брати = затягати довг Еіа чий рахунок, а може: церк. 
брати — бороти, воювати^ ремству вати ка кого. 

Вже би Я брав, кобн яиш хто дав. (Ваг.) 

Відповідь бідака на питану чя брав би се або те. 

Вс О бери, а мене лиши, (Ільк.) 


Не дай ся, виступай проти него остро, погрози Йому або й побий. 

18. Бери, де можна брати; бреши, аби за брехню платили. (За.чїсє) 

Іршїїчпе правило мудросіи, яке зрештою мпогі виконують аж надто буквально* 

19. Бери, коли даютІЇНаг.) 

Заохота несьмілому або нерішучому, Пор, ЛсІаіЬ. Вгас 5. 

20. Бери людське в вуби І (Наг.) 

в жартливій формі висловлена серіозпа думка: бери собі приклад и дкіДв**» 
переймай уживані іиіж людьми товариські форин. 


Так харакі'еризують нездарпопі, тупоумного, заскорузлого чоловіка, якому все 
байдуже, крім власного и в паЙтїснїЙшІм значіню. 

Веьо бим брав, кобі! лиш не буки. (Наг.) 

Брати буіш, себ-то побої. Жартлива засторога, якою обиежакїть привмпість брапя. 
Лекше брати, як віддавати. (Наг.) 

Бере чоловік зкичкйпо весело, з надією па ліпший час, а віддає первв ало- 
маїшй клопотами. Пор. АіІаИі. Вгас 16, 19, 21- 7Ліи\\ X, 1147; Л¥аи8, 
ПІ, 982 (Неіііпеп 35). 


- 118 -- 


— 119 ~ 


І 












Іірати 


Ч. 1647- 


38. Любпв би брати, а не любіп»тн. (Наг.) Любиш... дюби й... 

Про скупого, захланного. 

ЗО. Набервиг, аж де аможепі несш- (Наг.) 

Знач. їшборет Шіііти або загад її* і^^береш са лиха, 

40* На<)ереш такого, іцо піхто відберіч (Наг.) 

Заач. їіабють, 

41. Ніібрав ся богатих, та убогвіидае. (Ільк.) Набрав дідько... 

Говорить бідпий чоловік, воли ви, зашиотав ся, немов т<і се чорт ки^у^ 

ііого, не хотЯ'ш бр^іти з собою, досить богачів, 

42* Набрав як дід у торбу* 

Яіаргливо: набрав сл бійки абсь^тухав єн лайки тай пішов* 

43* Набрав як дурний опуч* (КЛ 

Набрав пеіштрібішх, шловартшіїясй, драптн ^замісь чогось вартпїйнюгп. 

44. Не бери на ПІД силу, абис і^;рваа хруді тай ишлу* (Комар*) 

На-під силу тут у зпачіїио: по !«силу; хругц = хрящ у хребстїііаі стовпі, 

45. Не берут тебе^ Тацю, тільвтою працю* (Стояк*) .**тебе берут„* 

іііо.*. (Папір.) 

Говорять, Кіїли виходить заагізк певродлива дівка з богатнм приданвк* 

40* Не па то він брав, аби (Наг*) 

Говорять про влодїя, КОЛІЇ дсхт>»слоилше надію, що він нокаб св й нідкніш, | 

47, Не штука брати, штука віддіі^ (Кол,) Г 

Остерігають перед іегкомнсним ляапеа довгій, яких сплата инодї буваб не- і 
можливою. Пор* йіНиг* X, ІОіС 

48* Нї бере, пї кладе. (Лучак*) 

Говорять про неробу, лінивого и недбалого, 

49. Ш бери го, ш лиши го. (Ша 

Такий ііапастливий. псвстрійлиїДі^ неносидїочнії, — звичайно нрі> лалу дя- 
тину* Пор. Гільф* 112. 

5(1- Поберія еї, иебого: ти «збимо, а я й того. (Городок) ...в тебе 
мало, Б мене по миого. (Ніі 

}Картливо, поли женять ся вбот. 

51. Так го ся то бере, як еухш^рох до твердої стїии. (Корч.) 

Так він про те дбає, так того пор* писше ч. 5* 

52. Тебе анї з собов пи бери, аінома ип лиши. (Кодьб.) 

Первісио про непосидючу, плакоїцитиву ; переаосію загалом про напасливої'^ 

або ьередлпвого чоловіка, можна догодити. 

53. У еддого бере, другому дас ш.) 

Говорять пай частій піе про воду'^сом про злодія. Пор. АбаїЬ. Вгас Г'- 
XV а ті. 111, 988 (ХеЬшеп 78) 

54. Хапайте, беріт ся, бо не хуі^'траігііт ея! (Дар*) 

Ліартливо, коли закохана пара вяіао на родичів, щоб швидко справляли 

55* Хто бере, руки й коги дає. іїіїдк*) 

Хто затягає довг, віддає віритщі^ свою свободу^ псмов би накладав па ссб^ 
нута, бо від тепер мусить дбацліоб иозбути ся своїх зобоаязапь. Зрештої^^ 

^Й0 — 



,|[^Врехатн 


Ч. 1665—1678. 


‘ І 


іїе всі так глубоко беруть собі до серця тІ вобовязапн, див. далі Позика Пор, 
^ цім. \Уог ПІШП 1 І, уегрГаїгііеІ вісії, \У апб, ПІ, 983 (НеЬтш 63). 

бере, СВОЮ матірь проклинає; як віддає, мою споминає* (Гнїдк.) 


уїк позичає, то парікао на тяжкі відносини, иадькає: „Ой моя матінко, на що 
ти мене породила на таку біду 1“ А як віддає, то коли не голосно, то в дусі 
илине вірителя : „Щоб тобі чорти матїрь мордували" чи як там. Душе топка 
псйхольогічна обсервадяя з пессімістичпим відтінком* Пор. А<іа1Ь, Вгас ^9. 


Хто не бере^ тому лекше, (ІЛЬК.) 

Себ-то: хто може обійти ся без затнганн довгу або яких будь аобовязань* 

РраТОва. І. Братова, трп дци хату ае мела, мого брата ізвела. (Наг.) 

Насьміх зо виді над недбалою, негосподарною братовою. 

^еха. 1- А брвхо, брехо! (Наг.) 

З докором, обертаючись до чоловіка, якого обличали в брехні, в шповню спльоток. 

Бреха бреіов^ мїїтка митков* (Наг.) 

Згірдпо про чоловіка, якого вже знають як брехливого, коли виявилась якась 
нова його брс.хкя. 

Брехати* 1, А брехав бнс зарівно з псаин, коли міш старшому брехню 
завдаєш 1 (Берез.) 

Докоряє старий молодому, коли сей повашить сн де в чім заперечити Його словам* 
2. ^Дву збреши ЯК СТОЇШ, не нагадуючи ся І (Наг.) 

Жартливо, говорять до відомого в селі брехуна, розуміють ся, коло його со- 
іщіїльце становище иозволяа говорити з ппи тая без церемонТі* 

З* Ану починай брехати, (Наг.) 

Іронічно, коли хтось говорячи вже почав забріхуватись, 

і А ТО бреше, ЯК З кішжкд читає. (Сор,) 

Знач, бреше гладко і складно. Пор, нім. Ег \уіе десІгискі, Шапй* 1П, 
271 (Ец^еп 167); Даль* 1, 233. 

0 * Брехали твого батька сини^ тай тп з ними, (Явор,) 

Коли в сварці один одному скаже: Брешеш 1 то сей другий тав відїіовідав 
йому, мовляв: тн сам брехун і твоя рідня. 

б* Брехати не моє ремесло, (Гнїдк,) 

Ремесло тут у знач і цю постійного занятя, привички* Брехаве як ремесло див 
також АйаІЬ. КІатса 6* 

Брехати — не шііом иахати, (Ільк.) 

Знач, пе тяжка робота, що витіїагае аиачиого аасобу сили. Те сапе Чуб. І, 
236; Иом. 6815; Шапб. III, 266 (Швеп 45, 46); Даль. 1, 235. 

Бреше, аж му ся з під носа курнт. (Гиїдк.) ...з очей... (Лучан.) 

Ассоціядия ідей, що висловилась у тій поговірці, мені не ясна, хоч поговірка 
розповсюдшепа скрізь* В Украівії Бреше, аж за ним курить ся (Чуб* 1,2^6) 
ї пор. АсІаІЬ. КІатас 5, Б^ас 11, 12; ній. Ег ііазн Шга <ІЄґ ОашрГ гит 
\ Маиіе Ііегаиз^еЬІ, див, ДУапй. ПІ, "ЮЗ (Ьн^еп 201, 203, 205). 

^‘іБрешеш як пес* (Бар.) 

( Поговірка повстала в подвійного зпачіпя слова брехати: Ьеііеп і Пор. 

^ АсІаІЬ. Кіапіас 10, Бі^ас 23; 2й1иг. V, 199. 

І ТЗтио^її. Ябірігяк т. X. 15 

( - 121 — 






Брахатіг 


Ч. 16У1—170 В. 



10, Бреше, як кадендар. (Явор.) 

Календарі, себ-то поміщуваиі в польських календарях від ХУГИ в. еаиоьці 
слоти і цошди, основані на якихсь припадкових вдогвдах та ворощб&х^ 
надто часто оказувалнсь брехливиии; відси пішла й отся ноічівірка і 
анекдоти, пор* дал’і Еалепдарк Те саме у Поляків АііаІЬ. Ь^с 18; ІУап,] 
III, 271 (Ьй^т 161, 2Щ; Дик. 1081. 

11, Бреше ЯК пес иа місяць, (Збар.) 

Знач, без причини, в заяисти або безсильної злости. Пор. лат. Пі сішів 
Іішат іаігаз (В еЬ, 1-4о); Шанб. І, 309 (Веііеп 4). 

12, Бреши здоров! (Наґ.) І 

Такою фразою неребввають бесіду чоловіка, який оповідав щось нейиовірц і 
або відповідають чуючи якусь несподівану новину. Пар. Даль. І, 232, [ 

13, Бреши, Йване, як стоїш! (Луяак.) | 

Як стоіш або як стіЙ знач, зараз, без приготовапя, ех Ієтроге, ІІор, висщ| | 

' 4 , 2 . Пор, пбіїьське: Ха посіге &Іо|ас <кіе&і^с гаку зкіаіпае (АйаІьД 

Кіатаб 17); пор, \У ап(1. ІП, 27^ (Ьй^еп 172). 

14, Бреши та не забркуй сї, (Наг.) 

Іронічно: бреши, але так, щоб не від разу півнати брехню. Пор. роеийськщ: 
Ври да знай м'Вру (Даль. 230, 235); Чуб, ї, 236; 0.^[П, 8рг. 488* 

15, Бреши, ЩО СЇ влїаеі (Наг.) 

Жартлива ваохота до бреханя, Пор. АбаІЬ. Кіатаб 7. 

16, Брешіт, брешіт, будете книші їсти. (Бар*) 

Так передравнював дяк питоицїв духовної семінараї, чуючи як вони вчили сд 
„гебраіки“ і читаючи Пнсьмо сьв. завше починали словом дберешіт“* нкии 
начинае ся верша гл. книги Бнтія. Анекдоту див. Ваг^сг, Ва,ікі 41. 

17, Брешіт поки сьвіта тай сонця, а я вже більше не буду. (Пужи,) ^ 

Дякував чоловік сусїдови, що йото брехнею увільшів з арешту, куди він попав | 
за невдалу брехню, пор* Бта, 36. VI, 329, ,^Поки сьвіта-сонцязвичайна ( 
формула па означене пеобмежедо довгого часу, в роді церковного „во піки і 
Біков“. \ 

18, Брешут вороги як пси. (Сор*) 

Говорить дівчина, нро ялу пустили якусь неславу* Пор. висше ч. 9. 

19* В ЖИВІ ОЧЕ береше, (Ідьк.) 

Знач, бреше в присутпости того, хто апае дїЙсау правду, бачив, як було діД^- 
„В живі очи“ — давній юридичний термін, пор, АбаІЬ. Кіатас 20. 

20. 1 збрехати добре не кождна потрафит, (Шг.) 

Тупоумний, просторі кий чоловік не потрафить збрехатті; таких ссллие не 
поважають- навпаки, нераз люблять і шанують таких, що вміють склзд^^ 
збрехати в потребі, пор. закінчене шсвї: 

Як Гандзуїію не любити. 

Кой ся вміє вимовити? 

Як Гандзуяю не кохати, 

Кой ся вміє вибрехати? (Паг.) 

Німець каже: ГЯе ^игГ ^еіеіігіег, біе \Уа1ігЬеіІ еіпГпІІі^ег Ьеііі, 

\Уапа. 111, 253 (Ьй^е 19). 

21* І під СТОЛОМ не вибрешеш ся* (Ільк.) * 

На яку казку, що вияснювала б сю поговірку, натякав Ількевич, сього 

^ 122 — 


епабмо. Патоігісь аж надто звіспий був і у пас звичай польських паній, яа- 
ставляти брсхуяа, клеветника відбрехати під столом пущену брсхнзз собачим 
толосои. У ХУДІ 8. бувало й так, що заставляли возних відбріхувати немилі 
понови урядові документи, позви і т. и. Те саме Ном. 6797. 

Йому так абрехати, як хліба з маслом ізаїств, (Наг*) 

Знач, легко, з охотою бреше. Загальнїйше в шм. Бй^еп ппіі Ві'Оієбйєп 5Іпсі 
^ етеіпє Вш^е, див. \Уапб. ПІ, 266 (ЬПк^п 56); Нос. 452; Даль. І, Ші. 

23 , Маєш брехати, ліпше німим остати. (Комар.) 

Поговірка якогось строгого мораліста* 

24 . МІЙ батько не брехав і мені пе казан. (Явор*) 

Відповідає веселий чоловік ва закид; брешеш. 

^ 25 , На ВСІ заставки брехати. (Гнїдк*) 

Порівванє узяте з мельницкої практика: па всі заставки пускає воду исльниКі 
щоб усі колеса обертали ся, Пор. Даль* І, 232* 

20. Не бреши, песику, не бреши 1 Твій пап старший, тай не бреше. (Яаг.) 
Первісно справді до пса, звісно, жартом; та пер епоси о до панських слуг. 
Сильяїйша ірояія в нїх, Беи^ пісіїї^ агтег Мапп, ез зіеЬеІ Пеггеп ап^ 

див. ІУапб. Ш, 265 (Ьй^еп 15, 16). 

27. Не бреши, ЯК не вмієш* (Ііужя.) 

1 брехати треба вміючи, пор* висше ч* 20*, а також Етн. 36, VI, 329* 

28. Нїбп то брехати — цїдод махати ? (Орел.) 

Бреханє не тяжка робота, пор* висше ч. 7. 

\29. Оббрехали мІ вороги від ніг до голови* (Наг.) 

Коїікретпе розуміна брехні мов якогось болота, що цим можна обкидати чоловіка. 

30. Старому лишень брехати, а богачеви красти. (Туглуків) 

Бо богач як украде, то до него піхто не піде трясти, а старий як вбрешс, то 
кождий дкаже; „Та такий старий, тай аби ще брехав!" (Пояеяенє оповідача). 

31. Так агу любо брехати, як меду яолизати. (Наг.) 

Говорять про такого, що привик брехати навіть там, де того аовсім пе треба. 

32. Тамтоіі брехав, а та підбріхуєш. Х^учак.) 

Говорять такому, хто недотепно бреше і поклииаєть ся иа сьвідодтво когось 
неприсутдого. Пор. АсІаІЬ* Вгесіїас 2. 

33. То не ЯК будь дабрехано* (Кол.) 

Се брехня хитро сплетена, яку не легко розплутати. 

34. То якийсь ие брехав, але правду казав. (Наг.) 

Поговірка, якою попереджають аацй'їч>ваяв якоїсь приповідка в роемові. 

Уо. Хто бреше, тону лекше; хто пьп, той свидьи. (Стан*) 

Хто пе вміє брехати, часто стягає на себе закид печемности. 

Зо. Хто бреше, тому лекіпе, а іто правдою жиє, тому днхатя пе дає. (Беяел.) 

Дуже часта житєва обсервация, що брехливий чоловік дає собі декше раду 
від безумовно чесного і правдомовного. 

37. Хто бреше, тому декше, а хто правдуе, тот бідує. (Кодкб.) ...того 

а дує. (Нечеп.) 

Говорене правди без огляду па обставйші часто доводить чоловіка, особливо 
бідпого, до біди. Подібне і у Німців: Шег Іи^еи ипй ЬеІгЦиеп капп, бег ізі 

123 





Бреіати—Ерехия 


Ч. 1707* 


ПОСІ 1 оП Дсг Ьеяіе Мапп, пор. \Уап(І. III, 2(>9 (Ьйееп126); ,(1ег Ье!$Іо І 

треба розуміти очевидно іронїчіш, в дусі тих, жому та брехші ирнеид^^ 
кори очна. 

38* Хто ВМІ6 брехати, той вііе і краєте, (Міпч.) „♦уміє й,,. (Петр,) 

Брехливість — прикмета віпеовзяого характеру і слабкого сумлїма- 
зіодїйиуватости дуже недалеко. Те саме Ном, 6813; ЛУапіІ. ИІ, 256 / 

87); таиже 265 (Ьйдеп 11, 61, 111); беїак, 67; Даль, І, 236. 

39, Хто збреше, той понесе, а хто правду повість, той і не попоїсц^ ] 

(Стрільб,) ’ 

Осповапо на оповіданю про киихсь подорозкпіх, із нжих одиеі зручним нідбр^ л 
хуванем здобув собі ласку господаря і не тільки погостив ся, а ще й одер^^^З 
дарунки, а другий за говорене голої і нешілої правди не дістав нічого. 
оповідане про гостину вовка й диеа у мални в середиьовіковій поемі ,,Ноглад 
їіе Вепаі1“ та яВеіпеке Гисіїй', див. мою перерібку „Лис Микита, 2 
І увагу до сого епізоду* Пор. росийське; Что солйеєш'ь, то и поживеш'ь (Даль 
І, 227). 

40. Хто раз збрехав, тому й правді не в^йрьцт, (Наг.) ^ 

Спостережено даино, нараз висловлювана в оповіданих, байках і приповідітах.] 
Пор* АдаїЬ, Шашас И; КІатса 3; Шапсі. ІП, 260 (Ьй^е ЇМ); тамже 268 
(Ьіі^вп Ш); Даль. ї, 226. 

4Ь Хто раз збреше, тому пе вірят. (Городен,) 

Пор. попереднє ч., а також Н о м. 6801; \Уа п 6. Ш, 268 (Ьи^'ен 106); б е 1 а к. 60. 

42. Що ДНЇЕЄ, то брехне. (Наг.) Що дхне — брехне, (Ггіїдк.) | 

Говорять про брехуна, загадом про чоловіка, якому нї в чім не мошва шітн 1 
віри. Пор. польське: Со БІогчго, іо кіатзі^о (А8а1Ь. К1аш5^дVо 13}^ пїм.і Ег 
Шиї 2ЄІІЄП Ьіі^еп ІП еіпет АІЬет, див. \Уааб. III, 262 (Ьпде таиже^ 

270 (ЬО^еп 153); хорв. Ьаке каб £Іпе (беїак, 538): Даль. І, 232. 

43. Як би не збрехав, то би му язик кідком став. (Наг.) 

Іроаїчпо про брехупа, який не ноже обійтись без того, щоб не збрехати. 

44. Я ніколи не брешу, хиба часом неправду скажу. (Доброс.) 

Жартливе очищена від аакиду брехлпвостя, з натяком на подвійне значінь 
слова брехати: Ш^еп і Ьеііеп, отже тут: ІсЬ Ьеііе піе, копНегп вще таПСІН 
та]5 еіпе ШтеаІігЬеіІ. Не меиьше жартливо та більше злобно у Иїмців: МзВ 
йпїіеі кеіпе Ьй^е ІП неіпет Мпгкіе, апькепоштеп №епн ег нргісіїї, ^Уянлі. 
ПІ, 263 (Ьй^е 262); Даль. І, 230. 

Брехливий* 1* Брехливому ДО смерти язик шилами колют, (Дрог.) 

Взято з якогось оповіданн про пари, які по смерти ждуть грішників, у дальшій 
ЛІНІЇ з якогось гшсапого жер&іа в родї популярного у пас лХожденія БогорО' 
дніщі по «укаиь**. 

2. Брехливому йсу хліба дают, (Ваг.) 

Іронічно, коди брехливий чоловік ОДЄ])Жав якусь користь із своєї брехні. 

3. Брехливу собаку дальше чути. (Ільк.) ^ 

Слід доповнити: тав І брехливий чоловік цуская далеко фальїнині ноголоскИ* 
Те саме Нои. 6818. 

Брехня. 1* Брехиев увесь сьвіт перейдеш, а назад яе вернеш. (Наг.) 

Бо брехпї раз вірять, а другий раз уже пе хочуть. Пор, Чуб. І, 236; II 

— 124 - 


««пїня— Врпдпти ся 


Ч. 1718-1731. 


який задля своїх брехень не почував вї 


гостять; 


8 


ІО 


11 


12 


РІ 


2 


і 6801-; А її а 11). Кіатаиуо 2; ІУапсІ. НІ, ‘і58 іИіце 160, І61| 101); IV а її І 
|І, 27; Нос. 33!.. 

іїрехиею ЯВ відбрешеш ся. (Явор.) 

Значіве не зовеїи ясве, або в тексті пропущено, від чого ие відбрешоїіі сн, 
нрим. від сяерти, від хоробв, від нещастя то-що, Пор. Ном. 671)6. 

Ііреїиею цїлііц сьвіт перейдеіи, а цравдою аіії до порога, (Тереб.) 

1 Пеосімістичний погляд на силу брехні а беаоильпіогь правди в. людських від¬ 
носинах. Ш«. Оіе Иїевп коїшпеп тії Ьгпттеп Кйявеп бигсЬ баз еапге Ьапб, 

' див. ^Уапб. Ш, 25І (Шде І2); таияе 267 (ЬОвеп 81). 

Брехпьи иу па здоровів вп^одат. (Наг.) 

] Говорять про брехливого чоловіка, 

І сорому нї докорів сумлїпя 

Брехвя лиш раз їсть колач. (Орел.) 

Коли перший раз її чують, то вона їм подобаєть ся, П шанують 
за другим разом, навчені досьвідом, уже не дають ій чешт. 

Брехня правди не любпт, (Замул.) 

Антропомсффно-дуалїстичне розуиіне суперечности між брехнею і правдою, 
Пор. ЛбаїЬ, ЮатзЬто 1. 

Брехню на мене пустили. (Наг.) 

Тут брехня уввлявть сй в виді якихсь собак, що гонять за чоловіком. 

Вовн там меже собов бріхиі трут, (Коес,) 

На ЯКІЙ ассодйяіщї ідей полягав зворот „терти бріхнї“, для мене неясно. Пор. 
пїмецьжс Еіпе Ей^е неІітіе8еп і под. \Уап8. ПІ, 26 І (Гй^е 22В) і Бииеїі 
ПігЬеп, таиже ^62 (Ьііие 259). 

брехні пе шрут, та вже більше віри де йиут. (Лев* Ільк.) 

Значіве двояке: 1) оббрехані або ті, що нірвдн брехням, не вмирають від 
чужої брехнї, але другий раз не вірять уже і 2) ті що брешуть, пе вмирають 
від того, тілько що їм потім люде не вірять. Те саме Ном, 6805, пор. 

ПІ, 258 (Ьй^е 4): Лп ііег егаїеп Ьй^е іеі посЬ піеташі ^езІогЬеп, де значіве 
зблишене до нашого 2); беїак. 66; Сим. 2151; Нос 813; Даль. І, 236. 

На брехні сьвіт не стоїт* (Гнїдк*) 

Знач, о ще й правда в сьвітї. 

Не «а брехні сьвіт стоїть. (Ільк.) 

Брехня річ круха і минуща; значить „сьвіт“, сей-то людське товариське жата 
мусить стояти на чімсь твврдшін, тривкійщіи, на правді В справ едливоств. 1е 
саме Ном. 6806. 

я за людськов брехнев від хати до хата не піду. (Наг.) 

Знач, пе буду перед кошдим тол кувати сн і простувати того, 
на мене, 

'РИДИТИ ся. 1. Брвдвт сї, як пес солоиипов. (Наг.) ^ 

Жартливо про пажпрливого, захлаїшого. Пор. АбаІЬ. Втгубгіс ї*'? -• 

Збридив си кумиааїю. (Наг.) * 

Знач, віддурав ся товариства. 

Тиа еї бриджу, що коло бридкого сиджу. (Н,еа.) 

НецрпвинвЙ, влизлиниіі суоїд иояіе вбридити чолові кови цілу гостину. 

— 125 — 


ї 

Я.'З 


що вабрехаио 









Еридкиц—Брпсти 


Ч. Т752- 17Є6. 


Ч. 1732- 


Бридкий. 1. Бридкий, аж блювати сї хоче. (Иаг.) 

Сядьпті вислов дочута обриджсия, 

2. Бридкий, як здохлий иес. (Наг,) 

Усяка адохлятппа в нар. роїуиіню — нечисть і погань. Мор. Л(1 а 11». Мегуїц^. 

.3. Бридкий як ніч. (Наг.) ' 

В двроддвому рову міню день — сьвітло, драса^ а піч — темнота, 

Пор. АїІаІЬ Вггуйкі З* 

Бридко. 1. Бридко ип сї на нього й нодивати. (Наг.) 

ЗвінаЙпйЙ вислов дочута обрвджешї або нехіть 

Бриднути. 1. Збридла ии власна хата. (Наг.) 

Говорив чолові я, що мав сварливу жіаку, 

Бридь. 1. Таи така бріїдь, ідо й плюнути ие варто. іНаг.) 

Згірдпо, дро фізичну або й моральну погадь* 

2. Там ТО брвдь, пай Бог боропит! (Наг.) 

Сильний вислов обрвджевя. 

Бризнути. Ь Бризнув му в Ж 1 ВІ 040. (Наг.) 

Бриздув, знач, сказав якесь прикре, нравдиве або зухвале слово. 

Брикати. 1, Брикає в шм обрік. (Наг.) ...вівенк. (Не. С.) 

Говорять дро коня годованого вівсіш, коли він бігає та рветь ся в упрнжі^| 

2. Брикає па чужім хлібі. (Наг.) ' ] 

Говорять про дариоіда, що ночивав собі з горда або загалом удав веливоги паїїак | 

)ГЗ. Брикає ЯК тельи иа мотузку. (Наг.) ...як поросьи па орчику. (Наг.) і 

НасьмІх над таким, що гороїжить ся не маючи дО того нінної підстави. 

4. Збрпкаля СЇ копї. (Наг.) 

Знач, сиолоідилй ся, розбігали си. Жартливо до дитиня^ воли бізквть і ппа|б*| 

5. Не будеш брикати, як прийде сї хлїбедь з торбп смикати, (Не. С.) І 

Знач, коли зійдеш на жебрака, то перестанеш горо і жити ся та вдоволяї#! 
всякі свої забаги. 

Бриндзя, 1. Бє брвидзю в дзюраву бербеїшц». (Луч.) Бий ... дїжку І (Міяч.) 

Знач, бідув, вадармо силкуо ся звявати кінці з кінцями. 

2. Брнвдзю бити. (Гпїдк.) 

Бідувати. На основі икої ассоцинциі ідей повстала ся поговірка і покревйі; 
а нею, не вмію сказати. Пор. Нос. 264 . 

3. Там у НЬОГО в хатї брнидзя така, що крніі Боже! (Льв.) 

Бриндзя — властиво овечий сир, тут біда, недостаток. 

Бринькач. 1. Де брпиькачі» там і слухачі. (Тереб.) Коби... будут... 

Брвпькачї — гроші. Знач, богахого вс'ї радо слухають. Пор, ЛіІаІЬ. Вгзнкасї ^ 

Бристи. 1. Брив, брив, а при березі впав. (Кривор.) 

Говорять иро чоловіка, якого постипо лихо в хвилі, коли надіяв ся 
поправи своєї долі. 

2. Вбряв емп В пешьнстьп. (Крнвор.) 

Нещаств уявлено тут пн якась ріка або калюжа. 

3. Шо тобі набрияо па голову ? (Кривор.) 

Яка дуива зародилась у тебе в «їлові? Народив уява представляв всяку 

— І2Є — 






а— Бувати 


думну, що зароджує ся и людській голові, не як внутрішнїіі, орїаиічпйй ннтвір 
самого чо.товіка^ але як щось наслане, нанесеве з боку, посторонньою силою, 

^[ритва. І. Бритву ии до горла прикладаєш! (Наг.) 

Еоли хтось змушуй чоловіка зробити щось такс, що сей чоловік прнзлав для 
себе шнідливим, пагуби ІТИ. 

^ірцч. Ь Ще я тебе щербатим бріїчоя виголю! (Кол.) 

Знач, дам ся тобі в знаки, зумію тобі докучити. Брнч — бритва. 

ррід. 1. Не спитавши перше броду ие лїзь прямцем у воду. (Ільк.) Не 
спитавши броду не сунь ся... (Гпїдк.) ...ие ихай сї... (Наг.) ...тай 
шусть у... (Кол.) 

Осторога яеобереишому чоловівовн, що аочияав роботу ве обчисливша ся 
З силами і обставанамл. Пер, старор. Сяй* ІЗВВ і Ное. .866. 

5рІДНЯ. 1. Не ІДО дня брідвя. (Ільк.) 

ЗяачІїгй прииовідки пезрозуиіле ,>іия меяе; нб, ве що дии дуріліик (польське 
Ьгеїіпіа) трапить ея. 

Бровар. 1. Броваром го чути. (Дрог.) 

Знач, пншій, чутЕ від пего гсфівку чи ниво. Бровар, з яїм* Вганїїаиз, 

іродити. І. Ііже Я тобі відброджу СВОЮ чьистку, (Ваг.) 

Дам, що тобі належить ся; з догрозоші віддячусь тобі за свою кривду, 

Бродський. І. Бродеька хустка — вндїла Вроди так як я, (Наг.) 

1 Правдипі бродсьні хустки, тоб-то довожені до Бродів зі сходу, ма,ш колись 
славу серед нашого народа, ноки їх не витиснули нїиецькі лихі фабрикати, 
що ішсдїдували кольор і рисунок прандивня, 

2. ОЙ ти бродська холеро! (Льв.) 

В р. 1ВЯІ прийшла холера до Галичини з нівночи, через граничне місто 
Броди, Відсн пішло у іцо поганого, ненависного чоловіка називають брод- 
ськош холкрою* 

Брость. 1. Коби Я сї па еьвіжу броеть вилабудав! (Наг.) 

Знач* коби мені' перебути зиму, дождати весни І — говорить бІдгшЙ чоловік, 
якому докучав зима. Броеть — иолоді пїлькя. 

Бу. ), Бу на бу, иу па лу. (Гиїдк.) 

дБу“ — наслїдуваїш голосу бугая, а дМу'* — голосу корови; перше симбо- 
лїчно означає бутну, горду вдачу, а друге покірну, ингку. Знач, против гор- 
I дого, зухвалого і я потрафлю бути таки.м самим^ а з добрим і я добрий, 

%6а. 1. Бубу зробити. (Наг.) 

Буба в дитячім жзрїоиі боляче місце, б о ляк, отже буду зробити — вдарити, побити.. 

Ба малу бубу дав пай шубу. (Ден.) 

Говорить сїльська дівчина, що за страчений вінок одержала від пана богатнЙ 

Ь дарунок. 

УВалий. 1. Бувалий чоловік: бував за столом і під столом. (Наг.) 

ЛСартливії про чоловіка, що любпть хоаляти сд своїми пригодами і аоайомо- 
сгяви. Б укр. Бував ва кош і під конем (Чуб. І, 236; Нбм. 5776). 
бувати. 1. Бував меже людьми. (Наг.) 

Говорять про чоловіка, що внав звичай, порядок. Пор. 1П [Ьеиіе 107). 

Бував по дворах* бо до хати ве пускали. (їерноп.) 

-- 127 -- 


І 









Бувати—Бувьок 


Ч. 1767- 


Насьмізс инд такни, що хвалить ся зиайоиістю з ріжними панами або ти^ 




був у тій дворі і в другім дворі і т, д. Дотеп полягає па подвійнім 
слова двір і РаїазЬ і НоГ. 

уз. Бував у Бувалвчох, (Ільк*) ^ 

Куваличі — фантастична иісиевість для озвачсіш ріжних пригод, які ''’ра^ілнюї^ | 
Сії ЧОЛОВІКОВІЇ, Те-ж Бон, 5775^ АііаіЬ. Гїу\уаИее. л 

4. Бував я в Буваличах і вадав Бидадвчі, (Дар,) ? 

Ввдаличі — всякі незвичайні сцени і лихі пригоди, < 

5, Шгде ие бувала, нїчо не видала! (Дуя.) З 

Говорять про сільську дівчину, що соромить ся чого будь, не вміє держат^з 
себе в товаристві, 

6- Так ЯК бн ВЇЇД 0 школи межв людьми яе бував, (Наг,) 

Говорить про чоловіка неотесаного, що не впав звичаю, пв вмів держати 
в товаристві. 

7. Що не бувало, то тепер настало, (Луч,) 

Говорять старі люде, ішпії тяжко зрозуміти, що еьвіт раз у раз змІняоть сц. 

8, Як то бувало давво влавпо, як стояли сади по під столи! (Наг.) 

Передразнюють старих людей, що хвалять старовину. Сади по під стола 
пасьміх зам, столи по під сади. ^ г 

Буддепь, 1. В буддень ПО старецькЕ, а в неділю по панськн. (Ільк.) 

НасьмІх вад чваньковатими людьмщ що хоч бідують гірко, раді хоч у неділю,' 
знач, про людське око вдавати зяможніх, 

2. На буднії дцн з недїлї коли будь. (Кол.) 

7Еартлив€ означепе зовсім иеоаначеного часу, в якому буїіім то щось стане ск. 

Будувати. І. Будуєш на піску. (Дрог.) 

Знач, марна твоя надія або даремпа твоя робота. 

2, Будуй хату хоць із лободо, а в комірне де йди, (Яс, С,) 

Власна хата хоч погана, краща від чужої, пор. пісню: 

Будуй, будуй з лободи, 

До чужої т веди! (’^асК 7. О і. 

3, Набудував як сорока, (Гнїдк.) 

Жартливо про маленьку хату, мовляв, як сорочаче гніздо. 

4, Хто сї будує, правує а лїчит, того всяка біда дьвічнт, (Дрог.) 

Приповідка мабуть узята з польського, пор. АбаІЬ, В1I(.1оVVао ІО. 

5, Хто СЇ будує, ТОЙ бідує. (Дрог,) 

Бо має богато видатків. Пор. АбаІЬ. Виїіошае 11. 

Бузьок. 1. Був собі бусьок і бусьяпха, увила собі гшздеии;е з сїиіц>и " 
ци зачинати віє в кінцьи? (Наг.) 

Докучлива казка, коли комусь не хоче ся оповідати казки, а ипьпіі палягаюті' 
на него. 

2, Бувьку-яаноЕку, розбий тую хмаройку ! (Явор,) 

Кричать діти, бач у чи бузька в часі дожджу. 

3. Бузьок пап, каштежян, має шило і правило і жупан, (Явор.) 

Кричать діти, у-перве на весні побачивши бузька, 

— 128 — 




;—БуПДВЙК 


Ч. 1783—1796. 


уузьок пан, каштелян, украв шило і жупап, (Явор.) 

Кричать за бузькозг бачучн, як він ходить по болоті. 

СуН- Б Буком ТОГО, ХТО не боронит свого, (Борис,) ...це пильнує... (Тердоп.) 

^ Хто ве дбає про свою власність або про своє право, той у народньому по¬ 
гляді заслуїуе це на співчуте, а па погорду або на кару. 

До ЦЬОГО без бука й па приступай 1 (Наг.) 

^ Знач, такий сердитий, зарозумілий. Пор. Вггог. Ку 10 ї АбаІЬ, Кі^ 22. 

Коло бука велика мука. (Ільк,) 

Значіїш нсаспе для мене: чи ходить тут о рубане бука в лісі, чи о бите, яке 
чоловік мусить витерпіти? 

Букарт. 1. А ти букарте едвн! (Наг.) 

Зрірдно або сердито до дитини, не конче до дійсного „буяарта" (байстрюка). 

Булка. 1. Булка в цоеї свище. (Кол.) Від булок... (Луч.) 

Себ-то, хто ість булки, той пан, вадиряб поса в тору, 

їдж булку^ КОЛИ хліба де маєш! (Терноп.) 

НасьмІх пад богачем, що радить бідному не розуміючи Його положеня. Опові¬ 
дають, що цісарева Марія Тереса довідавши ся, що в Галичині ліоде мруть 
без хліба, сказала; „Бідні люде І 1 чому-ж вони не їдять булок, коли нема 
хліба І “ 

Бульба. 1- Відобрали го до бульби. (Наг.) 

Поговірка має мабуть ввязок з тим, що дав пійте рекрутам обстригали голову 
гладко, як бульба. Тепер говорять жартливо про парубка низького росту або 
загалом нездару, що ставав уже до бранки і якого приз папо нездібним до вШ- 
сьнової служби; мовляв, він здав ся 6 у війську хиба ка те, щоб шкрябати 
картофлю. 

2. На камеш! бп еї радп.ла ота бульбицї сьв]ита1 (Наг.) 

Примовляють бідні люде, яких картоп.ін ратуе від голодовакя, 

3. Тепла пульпи^ кфасне модош, то топре ма шпвіт, (Явор,) 

Сьмішть ся з Німця, що при роботі жалував ся на біль у животі, а коли її а 
полуденок дали теплу бараболю і ввасве молоко, заїдав в апетитом твердячи, 
що се добре на живіт. 

Булька. Ь Аж бульки па воді стают. (Наг,) 

Ео.іи дощ починає падати грубими каплями, так що на воді стають бульки^ 
то се знак, що зацосить ся па довгий дощ. Поговірки уживають жартливо 
і в вньиіих звязках, прик. кричить, сварить сн або сердить ся, аж бульки на 
водї стають, себ-то пе дає собі сказати слова, дуже за гніваний, 

2. Бульки му з поса йдут. (Наг,) 

НасьмІх шд недолітком, що хоче вдавати парубка, зачіпає дівчат або мішав 
ся до розмови старших. 

Будькотати. 1, Забу,тькотав щось як той ендек. (Наг.) 

Про такого, що говорить швидко і невиразно або незрозумілою мовою. 

Бундзин. 1. Відобрали го до буадзиків, (Дрог.) 

Давнійше, в початку 10 в, парубкам відіГіраним до війська обстригали волосі 
при самій голові, для того рекрутів драанили бундзиками. Оор, виспіє Бульба 1. 


Етіїоїр. ЗбІрпіпЕ -г, X* 


17 


— 129 - 








Буняк—Еута, 


Ч. 1812 — 182-Іч 


Ч. 1797. 


'ЇМ 


Буняк, 1 , Ти Буяьяку соиплаввй [ (Наг.) 

Лають що нб оПтирагї собі носа. Сс остатня^ псяспа вате 

історичного, а далі казочаого Буннка, аор. Драгон. Розвідки II, 9,5 ; д^***®^ 

Буран. 1 . І бурак це дурак, на доровї не виросте. (Дар.) 

1) Не слід нехтувати пінкою дрібааисго; 2) і дрібної річд чоловік по цг- 
бс8 заходу й праці, 

2 . На догад буранів, а капусти дайте. (Залїсе) 

Жартують із такою, хто пе висловлюв своєї думки просто і ясно, але го 
рить пшсхівцяїш або не те, що думає, 

Бурий, 1 , 1>)фий ЯК ВОВК, (Наг,) 

Бурий иае двояке еиачіаб: Ьгаиа — і сердитий, ваб у ре ний. Пор, АсІаІЬ. Вцгу ^ 

Буришна, Ь Дві річц Бог для бідвих сотворив: бурпшку тай вербу, (Кривор) 

Бо бурЕшка, сєб-то картофля, годув бідцих людей, а верба росте де будь і дад 
їм тояливо, див, далі Верба, 


Бурка, 1. Бурку закльнли пояп^ як заклинаяи горівку, бо горівка вся 
в май дибу рки, тай від тогди схне, (Берез,) 

Бурка (картофля) — головпий матеріял для фабрпвациі горілки, НеероніаЙ 
карто фл і Бойки та Гуцули при пасували аїітацяі за отвережеяям народа^ що 
почалась там була в половипі 70^их років 19-го в. Пор, Сьвіт 188% ет, ІШ, 

Бурлак. 1 , Буряак еьвічки до церква не всуче, (1льк.) 

в тій форші значіде неясне; чи тому не всуче, що сьогодяї вІїї тут, а завтра 
де иіїдє, чи може бурлак = ешеліця? Пор* Пяяий, 

Бурса. І, бдпа то бурса. (Іяьк.) 

Говорить ся про двох або більше людей одпакої вдачі, одаакнх (злих, зби¬ 
точних) по рові в. Те саме АбаІЬ, Вигйа 1, 

Бурсак, 1 , Що бурсак^ то нустак. (Льв,). 

Бурсаки давніГіше робили рщні збитки міщанам, крали що могли з огородів 
1 садів і війшли в приповідку задля своєї збиточности. 

Бурчати, 1 , бдед бурчит, другий иовццт, (Ваг.) 

Значіяє двояке: І) оба пояурі, сероамівш; 2) оба не одпакої вдачі, один веред¬ 
ливий, а другий тихий. 

% Нема ЧІМ бурчати, то жїцше мовчатя, (Луя,) 

Коди годі вередувати або нема при чім грати ролю папа, то лїпше бути тихо* 

Бусовищі. 1, Пішов ДО Бусовїїід бога шукати, (Наг,) 

Бусовищі — село самбірського пов., славить ся зпахорями та ворожбитамн, 
які в аародньому говорі напів з пошаною а панів згірдш» називають ся богани. 
Бута, 1 , Вута хоче прута, (Наг,) 

Бутний, зухвалий сам пакликає па себе кару, Пор. Шапсі* II, 718 (Ной'агі 
ЇВ, 65). 

2 , З бути добра не буває. (Наг,) 

Остерігають бутпого, що його по воджено мусить скіпчктн ся лихом. Поп^ 
Шапіі. 11, 712 (Ноіїагі 6, 104), 

3, З бути легко до біди прійтії. (Наг.) 

Заачіяе таке, як і попереднього, пор* ще \Уаііи, II, 726 (НоІТагІ 81, 82). 

— ІЗО «- 



І* 


о* 


^ бути му сї діє, (Наг.) 

Знач* зробив се з бути, з зарозумілости. 

5 (уба нп гнала з кута* (Мшап.) 

Вислов адивовапя, коли хтось без достаточної причини, отже з якоїсь примхи, 
покинув свій оеїдок і своє становище і пішов шукати нового хліба. 

Що ва бута сї тебе хапле ? (Наг.) 

1 йпов приклад, як певний впутрішпїй психічно-морадьинй етап чоловіка уяв¬ 
лено як якусь постороивю силу, якогось демона, що „хапай сн“, посїдав чоловіка. 


сутати. 1 . Бутае як тельн на мотузку. (Иаг.) 

Насьиішдиво, коли хтось гордить ся та бришкав, пе ііаючн для сього ніякої 


підстави. 

0 ,Шоби не бутав, то би погп не адомав. (Наг.) 

- Коли б не папошив ся, пе коверзував, то пе поігав би в цещасте* Пор. поль- 
ськи : ОсІуЬу кбгка іііе зкакаїа, Іо Ьу пбШ піе йктаїа (ЛіІаІЬ* Кока 45.) 

Бути. 1< А най та» буде, ідо хоче ! (Наг,) 

Вислов рішучості! або рсзиїнациї Тїі знеохоти. 

З, Буде З те! (Комі) тебе. (Наг,) ...з тьн**., (Ііаг.) 


Знач* досить тобі, задоволяй ся тил, що мавпі. 


3 . Буде на всї вигади. (Наг.) 

Знач* досить на заспоковяй всяішх бажаяь, оїм. Стопи^ шиї иЬег^^етзи і под,, 
див* і, 1664 (Оепи^ 56), 

4. Буде на ВСЇ статки. (Наг.) 

Досить на заспоаоеав потреби* 

6 . „Буде тобі, буде 1 “ — „Що міпї будеї" — „Маєш кожух, то ти тепло 
буде." (Бібр.) 

Жартлива поговірка, якою стрічають попурі віщуааня, що, мовляв, із сего 
буде се Й те лихо. Для пояспеня поговірки оповідають анекдоту: Прийшов по- 
дорожпші до коршми; була зима, віп промерз, а тут грошей нема, зголоднів. 
Тії за що з'їсти анї випити. Сів він у яуточь^, винив чарку горілки та й гріє 
Сії, Жидівка не звертав на нього уваги, вона запита розмовою з кількома се¬ 
лянами, яким живо толкуй щось півголосом* По якімсь часі селян© вийшла 
лвшивиш у иеї новий кожух* Жидівка сховала кожух і зирнула якось боязко 
па подороїкаого, а сей насупив чоло тай буркнув під досом: „Буде тобі, 
буде“. Жидівка, у авоі сумлїне мабу^гь було нечисте, підхоявть до него* „Ну, 
що мені буде?** А ііодорожднй знов похитв головою тай зпов говорять сумо¬ 
вито; „Буде тобі, буде." Перелякана Жидівка налила Йому чарку горілки, дала 
добру закуску, та все допитує: „ІДож мені буде?" Л чоловік їсть і дє і робить 
ся чим раз більше понурий. Аж коли наситив сн, бере шапку Й палцщо і вя- 
I ходячи з корпши шепче Жидівці до вуха ; „Маєш кожух, то ти тепло буде." 

(і. Буде, ТО буде, а пе буде, то як собі сіоче. (Дрог.) 

Говорить чоловік, що иадїй ся якоїсь річи, але не дуже вірить у її сповнене 
і пе дуже турбуй ся, коли вона ш сповнить ся. Пор. ІУапсІ. II, 1469 
(Коттеп 94)). 

7, Буде, ЩО Бог дасть. (Ваг.) 

Знач* люди сього не знають і пе мають на се ніякого впливу. Пор* АсІаіЬ. Вус 4, 

8 . Буде, що буде, а по твойому не буде. (Наг.) 







Ч. 1839—1856. 


Бути 


Ч. 1825 


Тая хараитеривують упертого, перекірливого чоловіка^ що волить і са^г 
тати, нїж допустити, аби другий іиав нвусь радість або користь. 

Буде, ІДО яиє бути (Наг,) 

Вислов резиґвациї або й фаталїаиу. 

Будь собі ЧИЙ ХОЧ, а дої трави не волоч І (Наг.) 



У справах орактячпої користи або шкоди люди пе зважаи>ть па сеоацтво 
давнійшу знайомість, а кермують ся егоїзмом. Ситуацию, з якої виплила от 
иоговіряа, треба собі уявити так, що яквйсь парубок чи слуга йде по чуіві^ 
траві і хоза'іп трави сварить на аего, а він звиивать ся ; я, мовляв, вашого 
близького приятеля чи свояка сип або слуга, 

10. Будь ТИ собі Селене й без мене ї (Ден,) 

Знач, відчепи ся, не еупь ся до меве з завваии пріштедьства чи братапя, 

11. Була бн ііо йш, (Наг.) 

Звичайний зворот у зпачіпю: був би я нронав або вмер. 

12. Де будь бути, аби що добути. {Колові.) 

Хараь'тераетика не дуже скрупулятного чоловіка, якому особиста користь ниж- 
нШша від СТІЧНИХ чи ипьших високих иріпдіпін, пор, лат. БЬі Ьеііе, ІЬі |>аіг1а 
(В і ПСІ, 1781), 

13. Де бути, там бути, аби сї набути. (Голоб.) 

Зпачіяє та ке ж, як і попер. Набути ся в знач, пажити ся в росіюши та достатку, 

14. 1 будь же ту та розбувай еї! (Наг.) 

Окрик чоловіка, що знайшов ся в поганім ноложеню там, де падїяв ся зиаят 
поправу своєї долі, прим, па повім господарстві або ожсм напій ся, „Розбувати 
сїі*^ апальогічао до розвивати ся, розростати ся і т. и., знач, вісі і аиіі ІсІ Деп, 
ЗІОІІ шш Ьеяяегеп йшіатіе ешроггіпд^еп. 

15. „Коли ТО було?“ — „Ще як ЛІД ДО баби в свати ходив.“ (Явора) 

Жартливо зам. се давно було, вже й забули про со, 

16. Колу буде, буде, а куцому буде. (Кольб.) 

Зпачіпа не зовсім ясне. Під „ куцим “ треба тут роеуміти мб не заяця, як 6а 
зразу здавала ся, але пса, якого бють за власну Й за чужу провину. 

17. Най буде ЯК бувало. (Бжоз.) 

Характеристика копсервативного погляду, а в дальшій лінії старечої заско* 
р у злости та іпдолєнциї. 

18. Най-ао, най, якос то буде. (Кольб.) 

Характеризує ся легкомиспий та байдужний догляд на буду ще, властиво яа 
наслідки всякого діла та бездїля, 

19; Най ми буде що хоче ї (Наг.) 

ОчайдушпиЙ Окрик чоловіка, що рішив ся па якесь небезпечно діло, хоч зка^і 
що йому з него може виплисти велика іпкода. Пор. жидівське \Уяг копі, 
кот, IV а пі]. її, 1471 (Коштеп 132). 

20. Най ТО буде межо нами! (Наг.) 

Знач, не говорім сего нікому, держімо в тайні. 

21. Не буде нас, будут йііьші яо нас. (Наг.) 

Відповідь на очайдушне балакане, що слід уживати жити, пики живемо; тут 
указують ся па потомпість, яка буда судити наші діда, кориіп'атн з добрив 
а докоряти за злі. 


рутп -Ьучіїо _ 

22 . Ие буде нас по нас. (Лев. Ільк.) 

Зпач. ми повинні користуватися житям; инодї в очайдушнім зпачініо подібитм 
до французького А\уг^в поия 1е сіеіице. Пор. ЛііаІЬ. Пуа 57. 

дЗ. Ого, вже тепер буде по пїм. (Наг.) 

Знач, тепер він оропаде, буде йому копець, дівшш великої страти, пор. 
вясше ч. 11. 

^4. Тогди те буде^ ЯК на моїй долоїш вояосє виросте. (Наг.) 

Знач, пе буде того иіколи. Пор, А<іаіЬ. Вус 5. 

^ 5 , Тогян ТО буде, як своє вухо забачиш. (Сор.) 

Знач сього ве буде ніколи; говорить сн сердито, розбиваючи чиїсь неоправ^ 
дані надії або претепзиї. 

То ТОГДИ буде^ як рак свисие. (Наг.) 

Рак не свище, знач, і сього по буде ніколи. Пор. А ЛяІЬ, Вуб 7. 

^7. То тогдЕ буде, ЯК СЯ ДВІ педш разом зійде. (Коаі.) 

Значіпк таке саме, як і НішередйьоІ приповідки. 

38. То ще тогди було, як баба дївков бу.та. (Наг.) 

Знач. Бог з на коли тО було, давнопредавип: пор. ттеше ч. 5. 

29. То ще ТОГДИ було, як моя мати мала мене мати, (Явор.) 

Знач, я сього не тяіилю, не бачив піноди, 

30. Б (о буде, то буде; шибеицця пе буде, (Льв.) 

Знач. ДІЛО хоч важке, всеж таки не таке псбезнечпе, щоб не можна було зва¬ 
житись на нього. Те саме Лі^ІаІЬ. Вус 21. 

31. Що було І не було, ВСЬО СЯ перебуло. (Ільк) 

^ Себ то те, що тямимо і чого не тямимо, якось перебуло ся. 

[: 32* ДІ,о було, най сї иа тім стане. (Наг.) 

І Б зпачіпю; те ліі.хо, яке було, нехай буде остання, пехай до пьо.чу пе над- 

хіїдить друге або ще гірше, 

33. Що було, то було, а що минуло, то травою поросло. (Залїо.) 

Приповідають при перепросинах, намовляючи противїшків забувати давні 
урази. Пар. Гільф. 3480. 

34. Що було, ТО СЇ перебуло, а що ще буде, то не зиают люде. (Наг.) 

Упімнєнє, щоб не турбувати ся будущнм лихом, а вдоволяти ся тич, що пе- 

І ребуло ся пе одно в мішувшшїі, Пор, ІУапгІ. П, 1471 (Кошіпеп 138), 

35. 111,0 було, то ся минуло, а що буде, то меао впдїтк. (Косе.) 

Значіпе такеж, як і попереднього. 

Зо. 111,0 має бути, того не минути. (Наг.) 

Знач, пеиа чого турбувати ся будущим, а радше аібрати ся в силою, щоб 
стрітйти його як слід. Пор. Д¥апс1. 11, 1471 (Коттеп 137); ЛЗаІЬ. Вус 24 
37. Який був, такни був, аби хлїба ройдобув. (Кобя.) Який такий абв 
був,,. (Мої) 

4 Говорить жінка нро пс дуже взірцевого, а то Й ледачого мужа, 

1 38. Якось ТО буде! 

І Вислов псозіїачеяої надП або фаталістичної резиїнациї. Пор. Ас! а Пі. Вус 50, 

і 39. Як ТО було давно славно: стояли столи іїо підсади; їли^ види, гли' 
^ голїли ї ІІО бородї текло, а в ротї сухо було. (Наг.) 

— 133 - 


— 132 ^ 










Буидо—Ваі* 


Ч. 1850^1 


Кпйпгї з тих, що хвалять дааіії часи, коли, иовлав, лєкше було жити; 
висше Бувати 8 




Бутний. Ь На буТЕїого найде сї ще бутаїйшай. (Наг.) 

Себ-то такий, щм зу&іїе укоськати, присмирити його. 

Бучно. 1. Бучно, гучно, а в пати зниво. (Збар.) 

Насьиіх над фальшивою пихою, що вверхвїм виглядом удав богацтво, ц 
дїлї терпить недостаток. Цім. Но£ГаґІ каиП йсЬГшеІп, аиеіі 

шсЬій 211 Є85ЄП ЬаІ, див. \Уапб. її, 714 (ИоІГагІ; 62) 

2, Бучно, гучно, зап]цтків нїт, як у шяяггн з вербовими і^удзпкамп. (Город,) 

Значіне такеж, йк і в попоредпїм; шляхта з вербовими Гудзиками —’ загооові 
або ходачковІ іплнхтпчі, п^о ь лиху погоду загортають ся веретками, вкі 
шиєю запинають дерєвляниші протичками. 


Вабити. 1. Бабкт го як воробцьи на полову. (Наг.) . 

Знач, вабить па аіарпу річ, хоче одурити* Про пеможвість зловити воробца І 
па полову див* А Паї її* ДV^61|е1 7* 

2* Не авабнш го й колачом до хатп, (Наг*) 

Говорять про такого, що пустив сй па волоцюгу або загпівав си чогось па 
свою рідвю і упнкая И* 

Вавцьир* !• ОЙ ТИ вавцьяру поганшії (Наг*) 

Гов орать про якогось вбиточпого аьвіра, прим, кощ, але також псрспоспо про 
лихого, збиточного чоловіка* 

Вага. 1. Бея вага в тім* (Збар*) 

Се пайваншїйшс, ЗвичаЯпдй зворот, нкпя підпоенть важність якоїсь річи. 

2. З вагон еемо їздп.ін* (Наг*) 

Знач* з тяжко паваптажешіми возами, з набором. 

3. Не ВКІ6Ш ваго ндержьнтя. (Маг*) 

Ваги тут у звачіню рівноваги — фізичної, прим* на ховзкім або похилім 
чісцї, а також духової, прии, у гпїві або перєсєрдіо. 

4. То нсьо під вагов та під рахунком. (Наг.) 

Знач* усе зважене Й почислене. 

5. Ще будут на вагу з лїса дрова продавати* (Наг.) 

Так ворожать селкпе дивлячи ся на теперіший ішщеііе лїсів і дорожпоту дерева* 

Ваґ* 1. Обув ся як Ваґ* (Мшан*) 

Баї — якась анекдотична фіґура, типовий сьиіхуп у місцевій традициї (пе- 
зніспій з ипьших околиць нашого краю), щось в родї німецького Тіля ЛйлвеЕ' 
шпіґелн або польського Сошзжада. Яке специпльпе зпачіие .має отеє иорівпап^ 
— ш вцаїо* Див. М* ЗубрпцькиЙ, Иародйїй калєіїдар* (Етпол. мат* Ш, б7)- 

2. Піїиоа як Ваґ за дріжджами, (Мшаи.) ..*як рак**. (Наг*) 

Отея приповідка виявляй звязь ВаТа з СовІзжалом і Тілам Айлшіпшіїелап. Пр^ 
Оовізжала говорить ся (анекдоту м чув у Дрогобичі), що його мати в велиїїУ 
нятиицш піелала по дріжджі, щоб вочером розчипкти паску* От вів як піціОВ, 

^ Ш — 


- Вандри 


Ч. 1869—1834, 


Р ТО вернув аж через рік вечером у велику пптницю, тай то переступаюча поріг 
Р упав і розбив фЕдншку в дріжджами і крикнув: Со ііа^іе, іо ро біаЬіе! ЇИ- 

Ь кецькнй Тт Еиіеперіе^еі (8ішґоск X) сеГі анекдоти де маа Припускаю, що 

І в сторонах, де пе знали назви Ваг, у приповідці пок*іали „рак^ див* далі Рак. 

[ ВаДЯ' *• кусейі. окирка з заду. (Дрог.) 

|і^ Жартують, БОЛИ хтось захвалює якусь нєзвичайпо вродливу людину. 

■вадити. 1. Бодай так но вадило як не поможе І (Дар.) 

В Говорить про бабські дїка, які, иоалзв, можуть пошкодити, а що пе помояуть, 
Н се вже пєвво. 

\ 2 . Що їо иіиї вадит, що баба провадит, (Код.) 

^ Знач, байдуже мені до бабського балакапя, до бабських спльоток* 

вважити. 1. Аби*с ми еї не важив то робити! (Ііаі.) 

Ушмневє: не сьмій! 

Важїїт ми на жвтьїї* (Наг*) 

Напосідай ся на моє житі, хоче мене вбити* 

3. Важу ово^иш житьом. (Наг*) 

Ризикую, наражаю сн на смерть. 

4 , Заважив за муху* (Наг.) 

Говорять прОї худого, малогО' чоловіка. Пор* АйаІЬ, \\а 2 ус 6. 

5* Хто це важить, той не має* (Іяьк* Петр.) 

Хто це ризикує, хто не наражає са па небезпеку або па страту, той пе здо- 

І \щ буде й зиску. Пор. АйаіЬ* \¥акус 1. 

|> Вайкіт. 1* Байкіт, як у жидівські школі. (Наг.) 

Г Жиди кричать: а) \уаі, з нїіг* еі \¥еКї вІдси вайкіт — крик болю, трікоти, 

а далі загалом безладний ирик, гамір* 

2* Наробили вав коту, як би сї жидівська школа валила* (Дрог*) 

Знач* паробилп крику за пусту річ* Коли жидівська школа валить ся, то для 
християн се байдуже. 

Валило. 1. Тп валило погане! (Дрог.) 

н Лайка на невтороияого, незручного, пеотесапого чоловіка. 

Шалити. 1. Валнт да меде всю внву. (Кол.) 

В Вина уявлена як якась будова або яюійеь тягар, іцо звалеяйй іта чоловіка 
нригдїтай його. Пор* АсІаІЬ. \¥а1іб 1* 

■2. Балдт сї з ніг від самого вітру. (Наг.) 

Говорять про хорого, слабосилого чоловіка, ігор, пісню: 

Лк пе виджу Петруся, 

І То від вітру валю ся* 

3. Валнт еї на меде всіляка біда. (Наг.) 

Біда уяв.тена в виді якоїсь будівлі або чогось такого, що паде з гори яа чо¬ 
ловіка* Пор* ввеше Біда 5, 70, 94, 100, 109* 

Валів. 1. Ацю до валова! (Наг.) 

Первісно яокрик па свиней, щоб ішли їсти й корита. Перепосіш також агірдпе 
упімненв до зарозумілого, влазливого чоловіка, щоб вє мішав ся в несвоє 
дїло, а пильнував свого заиатн, ІІор* 2й.1гіг* X, 57*і, 

Вандри. 1. На вандри сї пустив* (Наг*) 

Пішов блудом від хати до хати, ое хотячв робити або но маючи що їсти дома* 

— 135 — 








Вандрівка—Барвардги 


Ч. 18ВС^ і^ 

Вандрівка. 1. Вандрівка тп пахпе! (Наг.) 

Говорить з докором непосидючому чолові ЕГОВИ, Їікого тягне з дому геть, П| 
па далекі варобіткй. Пор, пісню: ' 

Надійшла весна всім людьом іфасна^ 

Ой із от рік вода капле* 

А коло иеие молоденького 
Вже вандріеочка пажпе. (Няг.) 

Вандрівник. 1. Вандрівлік — ваваидрував в пояовпйк. (Наг,) 

Жартують Ї8 алодїя, якою зловлять у коморі або в етайні. Тіоловешк ^ ста 
епла, де гпмою стоять телята або вівці 

Вандровний. І. Ваігдрбаций чоловік: усе ваидруе то в печи «а двіп 
с— ти, то з двору па піч спатп. (Цеп.) 

Насїімгж гшд лїііивяи, неробою та дармоїдом. 

Вандрувати, Ь Вавдрував тра дпц вБвандрував здндпї. (Кол.) 

Знач, у дорозі постигла чоловіка якась біда. Троха відмінно в нісаїг 
Вапдрую рочок, вандрую другий, 

Той ваядрую ще й три дні, 

Зававдрував я в чужу сторону, 

Мене іїобили зляднї, (Наг.) 

2. Оавандрував штпрп милі за пщ. (Нібр.) 

Насьміх над .іїнивам чоловіком, що не любить рушити ся з дому. Пор. А^ІаіЬ. 
\У^(Зг£і\¥ае 2. 

3, Хто ваіідрує, той дома ве ночує. (Кол.) Хто кочує.. (Крцвор.) 

Знач, знпсить ріжні певигодп. Пор. АііаїЬ, \¥^<іго\¥ас 1. 

Вантюх. 1. Тц яиіи аби свій ваптгох напакував І (Наг.) 

Згірдно про иеяажеру, що дба^: тілько про те, щоб наїсти ся, а робити як 
шіймепьпіе, тай не днннть ся* чи иньші маюгі. що їсти, чи яї. Вантюх^ полі.ське 
іуаіНисЬ, з ЦІМ. ЬеіпіїшЬ, нсрвіспо полотняний міх, далі плкупок, а в кІіііії 
живіт, нітро (і. і ОСІЄ* V, 217). 

Вара. 1, Вара від мене І (Дрог.) 

Знач, геть від мене, забирай ся, з погрозою. 

2. Тут иї вари, аї нари. (Наг.) 

Знач, пе тілько що нїчого не варить ся, але навіть пара не йде, вода 
не тріо ся. 

Варвара. 1. Кому Варвара^ а міні лоб нарвали. (Дар.) 

в селі на Варвари був нрязник, а явийсь бідолаха попав ся в бійку і потерпів* 
Приповідкою характеризують певдачника, що здобував прикрости або шкоди 
там, де иньпіІ веселять ся або користаюгь, 

2. ПІШОВ до Варварки, надибав шкварки, (Замул.) 

ЛІартують ЇВ нарубка, що женить ся з старшою дїяяою, мопляя, замісь солп-^ 
ВИШІ бере самі впшкпаріш. 

Варварити. 1. Як 6п «е варварпла і не савплз, то би по велиц,їдии 
кросен не ставпла. (Мшан.) 

Сьв. Варвари [д. і грудня) і сьв. Сави (д. 5 грудви) — малі, церковні сьвнт». 

В які ЖїЖНа робити, особливо гірясти, Лїнизи господиіш, що не пряде в 
Й подібпі сьвята, не витче свого полотна в великім иостї і мусить ткати вес' 
ного, ЙОЛИ настигая огородова робота. 

— 136 ^ 


Ч, 1898->1611. 



Варити 


І^рґа. 1. Закоти варґя, пе іштаІі шарГи. (Наг.) 

Насьміхають ся з губатого чоловіка, у «кого губи (варти — польське 
закочені, неиов би жртїв ішмя заслонити лице від вітру і слоти (іпарш —* 
польське вгаг^а — шаруї^). 

рарґуля. 1, Честь Вегу хвала, а сьв]итї Барґули на офіру. (Наг.) 

Приповідають ваииваючи чарку. Сьвята Варїуля — фантастачиа сьвнта, утво¬ 
рена від слова варЩ = губа, себ то : на офіру своїм власним уетам, 
Вареники. 1* Вареіїшн мученики в окропі кіиіяп. в масяї шкварчали, 
в зубах тріщали. (Бік.) 

Із гумористичного дяківського „Осмогласийка“. 

2 * Бо чекайте, вареники, прийде в а вас касаиця І (Дар.) 

Знач, тодї я вас попоїм. І обравово: чекайте, прийде й вам відплата. 

арениця. І. Яка варенйіи, така палеинцї. (Луч.) 

Бареницн — варений пляцок із прісного тїсТй, а палешщя — печений оляїщк 
і такого® тїста. Знач, ні один нї другий не заступить хлїба, не мас відпо¬ 
відного смаку. 

арило. 1, Саме варило бабу постарило. (Тереб.) 

Жінка найбільше старів ся і внпе від того, що день у день мусять вештати 
ся коло печи і парвтя страву. 

іарити. 1, А.К ЄЇ В іцї варит, (ІІаг.) 

Інакше: аж у инї кипить, так серджу сл, така меде злість бере. 

2. Вари волу — вода буде, всип крупи — каша буде* (Луч.) 

Обраяово, коли хтось хоче збути другого гарними розиоваин та обіцянками. 
Мовляв: з пустого балаяаня не буде нічого, £иіе заплати або зроби щось ^ 
то буде діло. Див. далї Вода', Нос. 272; Дякар. 6В6. 

З* Варив пені, а ввів саі. (Кояьб.) 

Говорять з пасьмішкою про скупого, що годує ся поганою стравою, яку б у по¬ 
рядного господаря хиба псам дали. Подібне у Шмцїв: Ргі^чі 'пе Нищ], І'гіззІ. 
Мапп (не з’їсть пес, то з’їсть чоловік), див. \Уаїіс), П, 14Ш .Коеііеи II). 

4, Бари, ЖІНКО, швидко їсти, бо іінї вже нроаесця іш череві ходнт. (їваник*) 

Знач, зтолодіпа чоловій, у животі йому бурчить. 

5, Варила горох у трох. (Наг.) 

Сьміють ся в ГОСПОДИНІ, що варила тілько одну страву, а подав її я кількох 
мисках. Пор. 2їа1иг. X, 960. 

6, Варйла-пекяа для пана Петра, а тп Гриць не дістанеш нач, (Цея.) 

Говорять молодшому, бідпїйшому або еоцияльео пивше поставленому, нолв вів 
хоче бути на рівпї зі старшими, богатшиии та більше иоважаними. Припо¬ 
відка зложева мабуть іїа основі звісного куплєта пісяї: 

Наварила, напекла, 

А для кого? — ДІЯ Петра; 

Нема Петра, тілько Гриць, 

Шкода моїх вареяиць. 

7, Де ДВОМ варят, там ся третий поживит. (Коб.) 

Говорять орипрошуючи несподїюаноґо гостя до обіду. Пор А<1аІЬ. Ооїо^уае 2. 

За ТОЙ чьис би вварив і кой ви а копитами. (Наг.) 

Коли щось трівав дуже довго* а чоловік нете рили вить ся. 

Ні-ісоП^^ '^Сіриіпе т. X. 18 

— ІВ7 — 


з 






Ввриїи—В а рстах 


Ч. 1020—1У43. 


Ч. 1912^1 


9. Зварила пїчо тай заїла без хлїба. (Орел,) 

Жартують про таких, що де обідали або не вечеряли, 

I, 0. Йому аби варене и нечепе було! (Наг,) Коби му все.*, (Яс, с ) 

Говорять про неробу, дариоїда, [Іор. А<1аІЬ, іУаггопу 2; 2й1иг. УЦі 

II, Ш ТО вареце, иї печене, (Дрог,) ' 

Говорять про педобре приготовану страву або про хліб їв ввкальцеаь 
ицьше апачіпв має польське: Лпї шггопу, апі ріесгопу (АіїаІК Жчггопу^і^ 
агідпо З напшм у Словаків (2а1иг. V, 088 )ї \Уапі1. II, 1Ш (Косіїеп Щ 

12ш Тіжькїї варила^ що хлїб пекла, (Дар.) 

Знач, не варила ііїчого, 

13, Уміла варити^ а не вміла давати, (Лім.) 

Приповідка освована на звіснШ анекдоті про цигана косаря, якого і-^ишодарь 
по роботі вгодував борщем і вашою тав, що бідолаха не міг їсти пирогі^^ - 
йор, Етв. 36, VI, 552- Шапб, II, 1450 (КосЬеп 21), ) 

14, Що нп варити^ то і в горнец ли класти. (Кольб,) 

Знач, що ие належить до річщ про се пема що й згадувати, З иньшим апа- 
чіпем у Шлаків: Сге§^о аіе таггус, іе^о вгкойа і 2 аг^Ьо\уас (АсІаІЬ. Шііггус ^)* 

15, Що-с даварЕЛа, то иоїж. (Кольб,) 

Загально: За всяке дїло, особливо аа лихе, мусиш попести одаічальнїсть. Пер, 
А8а1Ь. Ооіошаб 1; Шап а, П, 1450 {Косішп 20), 

ІС, Яке зваримо, таке з’їмо, (Кол,) 

Загально; що зробимо, тим і покористунмо ся; яка робота, такий з неї й по¬ 
житок. Пор, Шапіі, 11, 1451 (Косіїеп 36), 

Вариш ка, 1, Барншков меду не їдьит. (їїаг,) 

На всьо своя міра; що добре, того треба заживатн ио троха, 

Варівно. 1, Варівяо а ним! (Крпеор,) 

Осторога; стережіть ся його, бо то злодій, або хоче вас бити, 

2, То варівде місце, (Наг,) 

Небезпечне місце, таке, по якому йдучи або їдучи треба берегти ся, 

Варівт. 1. БарІят з мокрою чівкою, (Крех.) ,„з мокрим лобом, (Льв,) 

Божевільпий. у шпиталях головний лік на божевільних — вода, яку ллшть 
їм на голову, 

2. Ие грай варіятаї (Льв,) 

Не чини ся дурним, ве удавай, буцім то не розуміещ сього, 

3. То ЯКІСЬ варіяти, де конї. (Наг,) 

Говорять про коней> що леда чого люблять полошитись або загалом не хочуть 
стояти па місці або йти в упряжи. 

4. Ци ти сї від варіягів вирвав? (Наг.) 

Чв ти здурів? 

Варіюватий, 1, На, варіюватнй, паї (Орт.) 

Перед раз шоють крик тзв, гррщкодраїв, ссб-то дротарів, що ходить по 
направляти горшки і кричать даючи знати про себе: ^.Гсіршкн дротукати, 
Варіюватий — Сожеві льгшй, 

Варстат. 1. То добрий варстаті (Наг.) 

Жартливо яро гарну, а особливо сильпо ровншіену, рослу жінку, 

— 13В — 



Є-- 


3 - 


і}. 


1. Варт ЄД 0 Ц другого. (Наг,) 

Знач, який один, такий другий^ звичайно вгірдно: оба недобрі, В такім зішчіню 
Й польське; Шагі раїас Раса, а Рас раїаса (АЛаІІк Рас 2). 

З^іп не варт сухої гал узи, аби го иа пї завісити. (Дод.) 

Про підлого, безхарактєрпого чоловіка. Пор. \¥аііі1. У, 203 і\Уегиі 21), 

;їа таке варто би му пе так дати, (Наг,) * 

8сіЬ ва якесь зле діло, за збитки або напасть він зас.іугуЄ па титкпіу кару- 

^ Ііе варт, аби го земяьи еьв]пта па собі носила, (Наг.) 

Говорять про тяжкого злочинця, про сина, що бе матірь і т, и. Тс саме 
у Німцш ДУаїкІ. V, Ш (\УегіЬ 34); у Чехів (Сеіак. 528); у Поляків 
АіІаІЬ. Шагі 21 

Не варт доброго слова, (Наг.) 

Зан. не варт нічого; добре слово — дуже дешева річ. Те саме АдаіЬ, Шагі 7. 

Не варт доброму дороги перейти. (Збар.) 

5сі1. бо се була би зла ворожба, такий він недобрий та пещирші. Пор. \Уаііб. 
V, Ш (ІУегІІ) 24, т). 

7 , Не варт еСд аби иа тебе плюнути. (Наг.) 

Згірдио про поганого, підлого чоловіка, ІЦе снльшіїше у Шмцїв \У апс1. У, 
203 (ШегІІі 20, 31); подібне до нашого і^адгубське, А8а1Ь. \¥агІ 20. 

8, Не варт єс мене в с—у поцюлювати. (Наг.) 

Посварили ся два селяпе і в кінці один почув ся ображеним отсею лайкою 
і заекаржпв противника до суду, Суднк почав уноминати того, що лаяв і велів 
йому відкликати лайку. ,Ну, добре, — каже той, — то пай буде Й так, що вія 
варт мене" і т, д. Пор. анальогІчне оповідане Д¥апЗ. V, 103 (Шегіїї 16), 

9, На варт єс, пебоже, того ілїба, що го їш, (Наг.) 

Говорять до лшивого або щіабоснлото робітника, Пор, АіІаІЬ. \¥агІ 11. 

Ю* Не варт єс дїлий за мій шіаельнніІ палець. (Наг,) 

Мізельний палець — оріан маловажний у людськім тШ, пор. А її а її). Раїес 1, 5, 

11. Не варт за віхоть. (Наг.) 

Віхоть — жменя соломи, яку Вїаадвіоть зимою в чоботи задля теплоти. Те 
саме АбаіЬ. Шаіі 9. 

^12, Не варт за зломаннй феидк. (Наг.) 

Феинк, нім. РГеппщ, маленька монета; зломапа вола очевидпо представляв мі¬ 
німальну або Й ніяку вартість. Жиди кажуть: Ей Іі^ \уєі11і а НеЮь" тії 
див. \^апіІ. V, 204(\Уеґ11і 38); у Поляків І гіашапеі ЬаЬкі ше \Vа^^ (АсІаіЬ. 
ДУаі-і З, 13, 19). 

13, Не варт за нюх табакп. (Наг.) 

Про якусь пікчемну, иенотрібау річ. Німець каже: Ег ізі кеІпеіі ВсЬикя і-^ціуст 
іуєіііі, сор. Шапб. V, Ш (\¥ег11і Щ‘, так як у мас, також у Поликів 
(АбаІЬ. \УагІ 1). 

14. Не варт му водп подати, (Дрог.) 

Не годен бути його слугою. Те саме у Чехів (Се Іак^ 567), у Поляків (Леї а 1Ь. 

Шаіі 2). 

^5» Не нарт снпнї пасти. (Наг.) 

Про нездару, що бере сн до роботи, якої це вміє. Пор. латинське (у Мар- 

_ 189 ** 






Варт - Василь 


Ч. 1944 




ціядя): Іцііі^пііз ез рогсо^і разсеге РігіОю! і близькі до сього 
ОУеНІї НО). 

16. Не варт сї з його сліду води иаішти. (Наг.) 



а п ( 1 . 




Говорить порівнюючії двох людиЛ. Шипти са води ні сліду ^ казковий 
Пор. Сеіак. 567; ІУаііС. V, 20І (№еп!і 39). 

17. Не варт торби еїчки, (Дрог.) 

дурного, тумановатого чоловІяа або про неадарпу худпбаиу Те 
АСаІЬ. \УагІ 17. ' 

18. Не варт фунта кланів. (Дрог.) 

Про якусь річ, за дку другий заплатив солоно, Шмець каже; Пай іьі V' 
ігУєгШ, аЬ еіпє іапЬе Ншз, пор. \¥ап(І, V. 203 (\УеПЬ 12, тщ само 
у нас АііаІЬ. ШагЬ 8 
10, Хто ЧОГО варт! (Ваг) 

Говорять про чоловіка, якого честить та шанують за його ааслуги. Загальні 
нїЙше в німецькім- Ман тивз ^есіет зетеп \УегІІг кйзеп, ЛУапсі, V 
(\УегШ :3). 


Варувати ся, 1, Варуй ої як огню! (Наг,) ,,,як стеклого пса! (Яс, С,) 

Бережи ся, від нїм. зіеіі ^уаіігеп. Пор, 2а1иг, VIII, 782, 

2, Варуй 0 я мене, абдм з тобов до бІдп не прийшов, (Лол,) 

Утікай, бо як зловлю, то дуже побш, скалїчу і буді^ мати за се біду, 

3. Хто СЯ ке варує, той потім бапуе, (Лім,) 

Хто не беріг ся, ноті» шалуе своєї шкоди, Пор, ^аіиг, 211, 

4* Як ТІ кати від огню варувала, так те сї варуй моїх рук, (Яаг,) 

Погроза, МОВЛЯВ! бо буду бити. Мити берегла його дитиною 

Варунок. 1* А якого ти му там варуика зрубав? (Наг.) 

Знач, яку ти там зробив йому таку велику шкоду, іцо так кричить і сварить 
ся? Варунок — дерево-насїнннк, яке лишають у ліеї рубаючи зруб. Врубатя 
варунка в молодім лїсї вважає ся великою лісовою шкадого, 

2, Туди бії ПІД варунком іти, (Кржвор,) 

Обережно, бо місце небезпечне, можна впасти, 

Василнха, 1. Васплихо, а що вд мнете як Ідете? (Наг,) 

Одно з жартливо-динічних натань, у яких циніям лежить нлестаао в їх ди^’ 
значности, підчеркуя се нераз специяльшін жестом, моргнеав.м і т, и. 

2, ВасйЛйко, буде ли:іо! (Наг.) ^ 

Жартливо до близької знайомої, сусіди, але також без обертана до ньОІСЬ 
дійсної Василихи, або навіть сам собі, коли чоловік іюбоюв єн чогось нєдО" 
брого. Б такій самім загальнім значімвд вживають ся жартливі звороти! 
моя ВасилихоІ (Кол,), або Мати Васнлишина! (Цен.), дин, далі Мати, 

3, „Васплахо, па ви нже не шйткховУ® — вНі',“ — „Ця вп людей 

хтїли, ції люде вас?“ (Лучан.) 

ЛСартують із шінян бувшого війта, особливо воли вона перед тим дуже гарду^Ч-'^^' 

Василь, І. Без одного Васиїя обійде ея весїля, (Заиул.) 

Знач, бея ОДНОГО якого будь чоловіка зробить ся громадське діло, 

2. Василю, па нитку тї засилю, па бодак тї повішу тай сї тобов 
тїшу, (Наг,) 


^ 140 — 


Вгадати __ Ч, 1059 — 197!- 

Тач ириііпвідають діти, дразпячи між собою хлопця па імя Васіїль. Лнадьо- 
/ІЧ0І пєредрааншвапя яньших імен див. А дам 2, Андрух 1 — 3, Агідрушко 1 -4 іт. а. 

Раси-ію, ПОВІСЬ кітну на ишю, (Опят.) 

Дразнеію як у попереднім, або мудронаня, прим, один хлопець кличе другого 
ло Ішо: Василю! — а сей швидко відповідає йому: Повісь кітву па шию. 

Василю, сїдй в бадияю ! (Наг.) 

Дравпеїю як внсше ч» 2, Порівняй також пісню: 

Ой Василю, сідн в билю, сорочку ти вшиюі 
Василь сїдїв, три діш по їв, сорочки не видів, (Наг.) 

^ Пскп Василя, поти всеїля, (1льк.) 

Здач, поки В сїм’і був чоловік, іцо на всіх робив і за всіх дбав, поти було 
там весело, був лад і достаток; а пе стало його, то все звело си ні на що- 

Про Взсвльн буде весїдьи. (Сор.) 

Значіне таке саме, як висше ч, 1. 

7 , До мій Василь".-„Нї, мга“. - „А ле-с го найшов?" - ,Шд цер- 
вов^ов". ^ «А що робив?" ~ „С-в кровіов". (Наг.) 

Жартливий яіндьог ніж двоиа хя іицнии (прим, паотухаин) про третього, при- 
сутного при ТІ 1 Г, якого хочуть подратувати. Се така забава, що два хлопці 
ніби то сварять ея між собою за третього; один скаже про пего щось погане, 
а другий піби протестує і скаже від себе щось ще погавїйіпе. 

В. У Василя весїля, а к^рцї смерть. (Міич.) 

Сю саму приповідку говорять і без ириточеня іиеян Василя, див. далі ВесНя. 
Імн Василя попало сюди очевидно тілько „для притоки", тому, що воно римує 
і ся з двесіля". 

'(Ватра, І. Добре з ватров і в Петрівку. (Кольб.) 

І Ватра — огонь. Вартість огню відчувають особливо в горах, де приходить ся 

• ? від ооелї до оселі переходити пераз далекі простоііи. Гірішкп (Гуиу.ти, Бойки) 
в дорозі, де лише сядуть спочивати, зарав розкладають огонь, а Гуцули зви¬ 
чайно провадять із собою „шкаііе“, а на ньому в „терху“ котелик і кукуру- 
звпу муку, з якої тут же й варять кулешу. 

.'Вбити. 1. Аві вбий, анї влий. (Ільк.) 

Характеристика чоловіка, що недотепний вп'і до бійки, ані до піятнкн, по 
повій шоку ^філїстра", чоловіка, що любить порядне, помірковане жпте. 

Вгад. 1. На вгад говорити. (Наг.) 

Не знаючи напевно, угадуючи говорити. 

Вгадати, 1. Ану вгадай, ідо иивї будемо їсти і (Наг.) 

ЛіЗртує господивя, у яко'і не лишило ся в коморі ані Х-Лба, анї муки. 

2, А ТО вгадав, як би вр» тім був. (Наг.) 

Коли хтось не бувши при якімсь ділі вгадає його перебіг. 

.4. Игадап. у котрім Йому вуеї дзвонит! [Наг.) 

Язвоиепе в вухах уважветь сн віщувапям добра або лиха, відповідно до того, 
чи дзвонить у прввім, чи в лівім вусі. Поговірка мав звачіаа: вгадай, у якім 
вів настрою, в добрім чи злім. Говорять про лихого, цримховатого чоловгка, 
якого не можна зміркувати і з яким тяжко договорити сн до чогось путдього. 

4, Ніхто не вгадіїе, де го ідо чекає. (Кол.) ...біда... (Код.) ...еиерть... (Наг.) 

— 141 — 








Вгадятя—Вдатп 






*^юдська будущина, а ссибдиво смерть невідсша Угодам па аепет іг 
2^3ііЛпл(і 4 *. ^ 

5. Хта би ТО вгадані (Наг,) *' 

Бпслов здпвопаїш цад якоюсь подією, якої Шхто де падїіів ся Тг 
2^апа<5 1; Шапії. 1. 8і(ї (ЕпаІІшд 4). ‘ 

Їі. Хто вгадає, той буяє війтоі. (Иаг.) 

Іоеорятц коди домашпї розглядають річи кудлеаі да нршшду і 
їх дїну, і' І У 1 

Вдарити. Ь А вдарило би иа тебе я яедого соидя! (Лол.) 

прокдятє е діддовідь Ші чийсь удар, якого вдарений не може віддати 
щоб да тебе вдарив грім дри зовсім безхмарому небі. ^ 

2. Лиу вдар по селазі, по містах ! (Наг.) 

Вдарити тут у здачідго; кинутись, побітти- Так радили чоловіковд V 
вкрадено коні а возом. ^ 

3. Вдарцк сї по полах рукаип, (Наг.) 

Звичайний знак пепривиного, болючого здивоваїїя, коли чоловік оде])щиті. ні«п 
[кіість Про якесь десдодїваае педщсте. 

4. Ядарило бп ти на адорон]и ! (Наг.) 

Прокляте, відповідь слабосилого на удар силміійшого. „Вдарило" тут у „ипе. 

пости аначіню, про хоробу, яку уивлево якоюсь іюсторонвьою, дсцов- 
оькою силою. «-“оа 

а, Иолїв бп ИІ вдарити, пїж ии вав таке скааати. (Иаг,) 

Говорить про якесь надто прикре, вриз.іиве слово. 

П. Де вдарнт, тав тііава не рооте. (Крех.) 

Про сильний удар, 

V. Раа^ ударив, а пінть зпаків зробив. (Наг.) 

Говорять про сильний удар в лице, так що від нождото вальци видно синець 
Пор. висшб Божай ЕО. 

8. Хто хоче вдарити, зпайде чия. (ІІетр.) 

Обрязово: хто хоче зробити ввесь діло, все знайде способи, або -щкож: хто 
хоче усправедливити аррблеае погане діло, все зпайде якусь випівку. 

Що вдарят, то лпак зробпт, (Ден.) 

Жартливо про (ьгабооилого робітника, у явото во вождік ударі (првп. довбнею, 
сокирою) ледве видно знак, де би кали бути якісь значиїііші результати. 

10. Як ТІ вдару, аж сав виаду. (Наг.) 

Жартливо Відпгюідають на погрозу слабосилого чоловіка. 

Вдати. І. А ТО вдав, ик Цигаи в медом! (Кол.) 

Знач, попав у нкийсь клопіт, сак собі нашукав біди. Натяк па оиовіданн про 

Шр віГзб"™ бТ'“ ‘ ‘ ““ *■ 

2. Вдало ну СІ, як старі бабі дїтяиа, (Наг.) ...лихо. (Льв ) 

Знач, зробив щось зоясїк певдатпе. убрав ся пе до лвцв, сказав не до ладу. 

3. Коод то вдати! (Наг.) . н " хг 

Знач, воби то вгадати пору або спосіб, яв що зробити. Пор. пісню: 

□те^а бни еашаїїочку, та кобн то вдати, 

Бо то чужа староішчаа, будут сі сьміяти. \наг) 

— 142 — 


1 


.Ш1П І^ОИГ.; 

комусь щось незвичайно пощастило ся, коли іііііііді^ 4 | 


тось іде в якесь лихе місце,’ прии. на службу або ви варо- 


іттяк мудрий! (Наг.) 

Говорять вчздро, коли кому-’ 

Лвабогатів або мудро зробив. 

гя вдасть, то в ніх, а як иї, то в сьміх. (Луч.) 

І” '*3няя. як удасть ся вкрасти, то сховай, ^ яв не вдасть ся, споегсрежуті,, то 
оберни па жарт. 

дати. !. А то вдирає, що духу мав. (шг.) 

Біжить що сили, тікаючи від якоїсь вебезпеви. 

І^їда ВІДТ” вдиратп і свої сліди аабнрати. (Наг.) 

^Говорять, воли хтось іде в яке 
і бітокр в такім значіпю Й пісня: 

^ Ой піду я 8 того села тай заберу с-іїди, 

Бо вже я сі й'а в тім сеаі павидїла біди, (Наг) 

^ ■Бдцрав, аж мало іі)итів не погубив. (Биип.) 

Утікав що сили. 

1 Вдирає, аж ся пятами в с— ку 6е. (Збар.) 

Згірдіїо про тру сли його чоловіка, що тіваа від небезпеки. 

г, Вдирає, аж язик вивалив. (Наг.) 

Коли хтось біжить з аапружевйм усіх сил; звичайно про собаку, зпрдпо 

також про чоловіка. 

Вдова. 1. Вдовин плач, а циганський лай, то всьо на єдно. (Лім.) 

Вдова плаче, а Дитап лаеть ся за що будь, за паймеїіьту дрібницю, 
ї. Вдовиче серце ЯК весною сонце : хотя ясно гріє, зииеи вітер віє. (І. Н1ДК.) 

Осторога парубвови, щоб не брав удови. Властиво виравок із пісні. 

3. Приставав парубок до вдови тай таке їй заповідав: »Дров иоспти не 
будеш, бо за тобов до хижі ваяечу; хижі не будеш замітати, бо 
тобов замету; води не будеш носити, бо ся вмиєш сльозами. (Мшан.) 

Властиво анекдота, але вживаеть ся як приповідка — осгорога вдові, щоб по 
Йшла за молодого нарубка, який вбриднвши собі її буде нею поиггуватн або 
й збиткувати СЇІ ияд нею. 

і. у вдови хлїб готовий, але не всякому здоровий. (Ільк.) 

Осторога такому, що хоче сватати вдову па тій підставі, що у ноі, мовляв, 
готове господарство. Те саме АбаІЬ. Шоіча; \Уапб. V, 320 (Шіііує 6). 

5, У вдовиці жеиих на полиці. (Залїсє) 

Знач, вдова, особливо молода, легко зпайде собі жениха^ Пор. \УаіііІ. V, ЛЛ 
(\уііідге а2): 

С. У вдовіщї їлїб в лолащ- (Гнідк.) 

у вдови готове господарство, не потрібно старати всього па ново, тая як воли 
побере ся парубок з дівчиною. Пор, Шапсі, У, ВЕО (\УіІі¥е 12, В1). 

7. У ддоііпцї чари да полищ, (Коб,) 

Загальне віруваве, що молода вдова вмів причаровувати до себе парубків або 
чоловіків, збудити до себе дику пристрасть. Про сю тему в нашій устній сдо- 
песпости дпв. ДрагонаиоЕ^ І'оавідки И, Ш2—Ш. 

Н, Ик Я буяа сїм дїт вдога^ не чулам зеїїЯЇ під собою; а як пішлапе 
нечестивого СЕии, продала лод худіооиька і моя сила, (Залїсє) 
Жплуе ся вдова, що Віїй’піла вдруге замуж, 

— 14:4 — 








Вддка—Велпкай 


Ч. 2002^ 


.дцїсиіі —Величати ея 


Вдяка. Ь Одяа вдяка чи аа рибу, чи за рака, (Ком*) 

Очевидно, що тому^ хто дав рибу, ітривда. Значить “ енс,іов докору 
хтось однаково віддячу® ся за зовсім неоднакові доГіродійства або услугв 

Везти. 1. Як тьнжке везе сї^ ТО яюбит сї зеериута і колесо зиаети. (Кер^ 
Образово : колй на що покладають богато надії, то се дуніе часто ие вд;і^ 
Великдень, 1, Буде Великдень без гратиої паски. (Гнїдк,) 

Миска на Великдень повинна бути шнепичва, знач, гречана паска на 

не до рєчН| тай жалувати за нею нема що. Поговірка значить; обійде св г 

якоїсь аіарниці або без якогось аепоікаданого чоловіка. ^ 


2, Великдень уже би д кодеї не здогоиди, так борзо кинув. (Кольб.) 
Говорять звичайно кілька день по сьвятах, споминаючи, як забавляли ся, якя^ 
приємностей зазнали підчас сьвят. 


3, Де ВОВК на Великдень зачує голос дзвонів, там буде цілий рік кру^ 

тїїтд ся, (Мшаи,) 

Віруване, задля якого декуди в горах но велять на Великдень весь день двво, 
ітт, як се діа ся па Цідгірю, 

4, На Велдкдедь аерілий крайчик сь8]їічєяої паски треба викииути иоу 

крізь ВІКНО; то як сї, бороли Боже, стече, то сї гег потече, (Наг.) 
Господарське правило, основане па вірувапю про чудесну силу сьвнченої іінсвя,' 

5, На кільськйй Великдень. (Ільк,) 

5Іїар гливо зал. ніколи, бо коні не справляють Великодня. 

6, Не аіИде сї Велнкдепь з Біздвои, (Кодьб,) 

Знач, два противенства, дві супереч пости, два вороги не погодять сн з спбою, 

7, Не щодень Велйкдеігь, (Ільк.) 

Знач, не щодня траплвє сн якесь добро, якась неаничайна радість, Пор, 
Л(ЗаІЬ, \¥іе1каігое 4 

8, Тогди у сирота Великдень, як сорочка біла, (Лев,) 

Знач, сироті рідко траплнн «я мати білу сорочку і се у неї вже иеавичаііяа 
радість. Так характеризують безрадісне, оплакане шите сироти. 
і>. Як на Великдень у депь спят ґосіїодар, то вильнже пшедицї, а як 
сішт ґосподині, то вильнже льон. (Наг,1 

Жартлива поговірка. Коли лихий господарь густо посіяв збіже або ієн і мо* 
лоді ростипя виляжуть^ то сусіда кплять собі: „О, пеюип господарь або тоспо* 
диня спали па Вєлиіїдєгіьі“ Звичайно па Великдень по обіді спллть усі старшЬ 
ватомлені попередньою роботою та постом. 

Великий. 1. Великая руська мати, (Ільк.) 

Поговірка маб. книжного походжена, знач, руського народа богато,Русини — сил»- 

2, Велике, а дурне, (Бар.) 

Говорять і цро екотипу і про люди в у, у яноі розум не йде в парі зі зростйЯ- 
Пор. лат. Аіцепз Іоіг^нз і докреваі ШапіЗ. П, 14? (Бтз 50), 

3, Великий, а дикий, (Коб.) 

Знач, хоч виріс, а не привик до товариських зенчаїв, не вмш поводити ся міі® 
людьми і для того втікає від них, 

4, Великий ДІДИ, (Тери,) 




Ч. 2017—2031. 


Дідн в дітсьиім жаргоні велитень. Слово дїдп те саме^ що боліврсько жід, серб¬ 
ське джіда, джІдішіна, див. про се М. ХаланскіЙ, Велшюрусскія бмдшіьі КЗев- 
скаго цикла 2}9. 

Бели КИЙ дуб^ Та дупловатпй, (Ільк,) 

Те що показне па ногляді буває в сутн нікчемне, зопсовапе, непотрібне, 

і,. Великий т ТИ Б очох І (Кути) 

І^ли хтось дивує ся або васьміхаб ся; то-с великий вітрісР то сей другий, 
мабуть оервІсіш бончи ся уроків, вІдиовідае сеш поговіркою, мовляв: твої очи 
ба чуть мене таким великим, тож нехай на ті очи сїНаде все лихе, яке через 
се могло б снасти на меае. 

Великий иоціа Іван, а дуриий. (ЇІіич,, Гол., Петр.) 

Жартують із чоловіка, що внрк великий, а при тім не набрав розуму, не- 
проворний і недотепний. 

Великий татарський кінь, а дурний, (Ільк,) .„кінь турецький,, (Наг,) 

ІІ 1 дно відають звичайно, коди хтось захвалює якусь річ тим, що вона велика, 

9 , Великий як сьвіт, а дурний як сак, (Дучак.) „.як кіт, (Замул.) .„як 

чін, (Наг.) 

Жартують із чоловіка великого ростом, Иор, ЛіЗаІЬ, ЇЛ^іеІкі 9. 

10, Всліїкий як сьвіт, а слова в нього пїт, (Мшаи,) 

Покірвнй, тихий, а може й обмежений розумом та нездарнші. 

11, Не волика обрадоваііиа. (Иаг.) 

Обрадованиа В значіяю радість, пожиток, користь, дор. висше Анва 1, 

12, Не неликЕЙ спасибіг. (Лунак.) 

Знач, нема за що дуже днкуватИї іге великий даруїшп, не велике добродійство, 
^,Сцасибіг“ — звичайна (нераісно жебрацька) формула ішднкп за одержаний дар, 

ЇВ. Не о'шо велике, а дурне, а иише мале, та па весь сьвіт удале. (Комар*) 

в вагальній формі висловлена і ще й а сопігагіо скріплена та сама думка, що 
висше ч* 9. Пор, АіІаІЬ, \Уіе1кі 

14. Хто більший, той ие меичпй, (Наг,) 

Знач, хто старший, поважнійший, того не слід рівняти з меншим. Осторога 
молодшому, підвладному, щоб не пхав с« ріанятн сн ві старший. Пор. Нос, 457. 

15. Щось таи їіевае велике в лїеї здохло! (Ниг.) 

Говорять почувши якусь песподївачу новину або бачучи у себе рідких, неспо¬ 
діваних гостей. Пор. Дик. 1451. 

ІС, Який аа великий, такий за розумипй* (Кольб.) 

Знач, він ще малий і нерозумний; який його зріст, які літа, такий розум. 

Величати СЯ, 1. Беличае ся, як (вибачте) свиия в дощ. (!льк.) 

Еасьміх над чваньвоватим чо.іовіком, що гордпть ся не маючи до того піпвої 
підстави. Свшін дощу не любить і тікає до хліва, отже й норівіїинє вянте тут 
якось в роді Іисиз а поп Іисепііо, 

Величає ея, як Жид пархави, (Гш'дк.) 

Знач, величав сп таким, чого б властиво повинен соромити сн. 

3. Величьиє СЇ тиі, як Гриць цортками. (Наг,) 

Насьміх, коли хтось горднть ся або величає ся якоюсь пустою або зовсім 
звичайною річю. 

Ктийіір. ВСіриїтк Ті X. 1'^ 


— 144 — 


1 


^ 145 — 







Вертіти—Верх 


Ч. 2002 



С. 


Хто хотїв^ тон еертш* (Рагат *) 

Говорить про річ полишену бев доаору; хто хоче, тнонге нею кориотуїсік , 
Ііерйіепо мабуть про вплоду, яка звичайпо лежить воло куааі по 
якій пробують повозмайстровапі сверликн^ так оїО вона вся повна дір. 


(!Я, 


Верх. 1. Аби иое на верха було І (Наг.) 

Гішорнть про чоловіка, що в кождіи товаристві хоче ґіути періїшіі, в ■ 
розмові хоче мати о статне С-їойо, в кождій суперечці хоче мати рацію, 

2, Аж через верх Іде, (Наг,) .,,сї ллє. (Наг.) 

Говорять^ коли чогось за богато, більше шж бу.то треба. 

3. Верх зеи.тї еьвягої зогниєш, (Лол.) 

Грозять злому чолоаікови, що, мовляв, земля тебе пе прийме або иіхто 
схоче тебе поховати, 

4, Верх дноз! поставити, (Наі%) 

Перенеріїути, перемІшіта первіеиий порядок, зовсім па пі пащо звести, 
господарство, хату і т. и 

5. Верхоїн иа пал шиї поїдеш, ([іаг,) 

Зпачіпк двояке: 1) не маючи яоня візьмеш у рук» палицю тай цідет іііітпі 
(образ узятий із датської забави — їхати па вербових коиііх)^ 2) ко,ія будеш 
ішняратії сн їхати (мова про дітей), то візьму палиіцо і іюбю, 

0 . Вія уже ПО ве[їха читає. (Наг,) 

Знач, читає імавцо, не розділяючи складів. Говорять ся також образоюі про 
такою, а^о привчив са до якогось, вличапно менше ідеального діла, прим, до 
зносим з дівчатами, до ходжепя по корщмах і т. д, 

7. Далі нерх із хати знесеш, (Наг,) 

Гово|жть до збиточного, марпотратиого чолопіка. 


8 , В єерха в голопу бий, (Яе. С,) 

Се вважають за пайтяжшяй найнебезпечшйшиіі спосіб битя, бо лід псго чо.іовік 
яе тілько від разу тратить приток ігіеть, але робить си глухий, тумаповатяЙ 
па весь вік. 

у. Ти иа ииї верхоя пе поїдеш. (^Ко.д) 

Знач, не будеш верховодити наді мпош. 

10. у верьїп ти дорога! (Лол.) 

Говорить лихому, напасливому чолові вовн, мовлнв, відчоин сн, йди іш исі'Мі 
та на гори, куди відсилають злих духів, 

11. Хто має верх у хаті, жінка ця чояовік? (Наг,) 

Так сварив чоловік ііа жінку, що верховодила пад ним, очевидно вважЕііочії 
зовсім ириродипм те^ що верх — його, 

12. Хто яа верха, того бють, (Гпїдк.) 

Коли ДВЕІ борють ся і один другого кине на землю та приляже, то присутні 
розбороншють їх і при тім трафить ся, що й ііобють верхнього, ІШЛИ сей пс 
хоче пустити свойого цротишшкй. Загальне зиачіиє ^ хто дужчий і ііерекаїп^ 
та кривдить слабшого, проти того звертав ся громада. 

13. ІЦе Я Йолу верхіт втру. (Цеа,) 

Знач, іфилоялю верха, обрааово зал. аібю а нього пиху, покажу йому свиїо 
впсіпість, упокорю його. 


— 14В — 


Йвка—Весело 


Ч. 2и7ії-20і)1. 


їШ 


3. 


ірХІвна, І. Верхівка — яе ряба^ а тріска. (Ліобша) 

Верхівка .або уклін — дуже худа риба, через пщ рибаки не люблять її і! брати. 

00[)Х{їВИЙ. 1, Верхове галуая вітри ломмт, (Гпїдк.) 

ОбразОБо: хто підносить сн високо по над г]ю.мнду, па того вайбої піо і пап* 
тнжпш спадає громадське пещаетя. 

!рша. 1, Басьмівіїлаеь верша з бо,лотз, коли огладить (.я, аас сака 
в болоті, (ІЯВК,) 

Остер]гавіть, коли хтось кпить собі з пригоди або клопоту Другого, а с;гм може 
легко иоїшстЕ в таку саму халепу, 

;СЄЛИЙ. 1. Веселий, їіж иу очп иромаиіают. (Наг.) 

Про чоловіка з «снами, виразнимц очима. ІІор. Хйіііг, IV, 310. 

3. З веселяїїги пе жі^иль сї я повеселити, (Наг,) 

Приговорюють у веселій компаиїї. 
вселити СЯ. 1. В 0 .ЛЮ СЇ веселити, НІЖ СмутПТП, (ГоЛоб.) 

Говорить нри охоті, пемов успраііедлпвлнючп радісний настрій так рідкий у се- 
лнпському житю, 11 ор, йімецьке; НоеЬяеіі ІіаЬеп і^І Ьеввег аІ5 Тосїіе ЬевгаЬеп, 
ДУ аті II, 696 (НосЬгеіі 24). 

. Даіі Боже яаіїї сї повеселити, а вам сї подїівптп, (Голоб.) 

Говорять жартуючи завидливому або такому, що докО|їяв веселим, підпитим 
людям їх забавою. 

Няні СЇ весели, а завтра заплачеш. (Наг*) 

Говорять до гуляки або пяпиці. нкого жде цушдн. 

І еселиця. 1. Неселіщї іюду не. (Наг.) 

Народ уявлло собі веселку як якусь істоту, що випинав ві>ду а якихсь псіїпйх 
криниць, ставів і т. и., а ипод'і з водою внннвав й жнби та риби яні пізніІ1шс 
при великих тучах спадають із ирба грть далеко від топ» місіщ, де були 
нпссаиі в по вітре ІІор, Л баї її. Т^с5Ш 1. 

Веселиця каже: „Аби ти такий доигий був, як я!“ (Кол.) 

Перед веселкою почувають пашІ люде забобоппий страх ^ ЇЙ прцвпсуюгь силу 
Щ .чмімятп нол чоловіка, який стане там, де нона ив воду, і загалом иричиїїювати 
Ь йому ріишо лихо. 

Веселість. 1. Веселість^ ТО потоіиііга здоровля. (Вамул.) 

Т ІІііі'ліід, )іі; б»чішп, иовеш не иекєгичіїїіП. Пер. \Уап<]. І, [КгГіІіІіеІікеіІ 

10, ІА Му 

По неселост плач ігпступає. (Наг.) 

ХарЕіктерпзуєть сн зміна людської долї, в якій чергують си іірнкмпі й не- 
І'і приємні пригод». П р. ЛбаПі. \УекеІе 11; \Уапі1. І 5 1219 (ГгбІїіісЬксіІ Ні, 1Ь). 

'ЄСЄЛ0. 1. Весело, ішсело, подцруаки ііое^іло, (Каяуш) 

Ііримовлиють п часі весіла, кил» поїяд з му зикам п наближає си до дому. 

Весело жп цц еерцік (Наг.) ...тіа душл (Наг.) 

Говорить чоловік у раді спім настрою. 

Весело ау СЇ ДІЄ. (Паг.) 

Знач, вш веселий, тішить са. 

Весело СЇ дішпт, (Наг,) 

Говорить про чоловіка з веселою, отвертою фіаіономшю. 

^ І40 - 










Весело—Бесїле 





5* Кому дуже весело, той певно пезадовго буде нлакатн, (Ііаг,) 

в тане иїруване, ідо ноли чоловіка мав стїіткіші пкесь велнге нещасте 
твндно асрея тип йозі у без прнчиин робить с« душе весело, збирає сн на 
Пор, Ч¥ап(1. І. 1219 {РпіМісЬкеіІ 18). '*• 

(і. Як весело, то пай же буде па все село 1 (Цеп.) 

Окрик гулявшого чоловіка, що рад би бачити все село в такій самі» нсселі^гиастр<^I^^ 

Весїлє» 1. Будем дати весш; тато маїу видає* (Ільк.) Бееїлє, весїле 
(Явор.) *.*віддає, (Ваг,) 

Жартливо, коли тато а мамою еваркть еа або бють са або кода тато 
виї'анає а хати 

2* Весїля година, а бідп до смерти. (Пост*) *, біди вії:, (Пост*) *,ліа го*. 
дииу.** (Зазул.) Година весїяя.,* (Коб,) 

Говорить чоловік, що дістав недобру, ліниву або сварливу ікіїшу, Пор, АВаІЬ, 
\Уейе1е 5ї Шаи<3, І, 185 (АинепЬІіск 2)* 

3. Весїля — кураї смерть* (Гиїд*) 

Бо на вееїла иеревашно ріжуть курей, мб, відгоніи давнього ішгааського культу, 
де курка була ритуальною жертвою ари шлюбі (див* А, Л* Ко тля ревені 
О иогребйльпшх'ь обмчаиж'Ь язБіческих-ь Славаа-ь, ст. 85 {^кашка проф. М. 
Гр^шееського). Говорять також обрааово, при а* про панів, що бавлять сн 
Кіїштом мужицької іірацї, муки й нужди. 

4 . Дай Боже на вееїлю віддячатись (Сор.) 


Коли молодий царубок або дівчина зроблять старшому якусь невеличку при¬ 
слугу, прим, цодадуть воли або огвш до люльки. 

5* Доки сї весїлє скоїт, то еі загоїт, (Колом,) 

Говорить жартливо до дівчини або нарубка, що жалують ся на якусь болячку, 
терплять від рани або мають якусь гризоту* Пор. А іІаІЬ* \УевеІе 1; Ди к* 1605. 
(з. Же б не тп та не я, не було бн весїля* (Сор*) 


Жартливо, буцїи то говорить сї слова придурковата молода або такий же мо¬ 
лодий. Приповідки вживають також для характерпетяка якоїсь спілки зліпленої 
з трудом і не піддержаної ширшим загалом; мовляв, таке того, як весїлн зложене 
тілько в двох осіб* Пор* польське Шезеїе роІггеЬи^е \тіе1и (Л(3*чїЬ \Уеіе1е 17)- 


7- Колись Я тобі на твоїм вееїлю водп подаї, (Наг*) 

Говорять до хлопця або дівчини, навіть малих, коли яке ш них подасть стар* 
шому води, Пор* Ті¥аїі(І. 11, 6*^8 (НосІїгвН 69). 

8 . Іїопу весїля, а курцї смерть. (Петр.) ...весїяе,.. (Ільк ) 

Говорить иелянжолїйіш цевдачцик, що з усякої, язвіть яаііііриймнїйшоі М® 
иньших нагоди, надїє ся для себе тіе добра, а лиха. Пор. висше ч* З* 

9 Кругле весїля кому справити. (Гнїдк*) 


Знач, набити його круглим буком. 

10 . На нееїлю всі свати, на хрестинах усї куми* (Ільк.) 

Сватами властиво називають сн лиш ті, яких дїтн пибрахи ся* а кумами лиіП 
ті, що разом держали одну дитину до хресту. Та цри веселій нагоді сш тигУ' 
лнтуру розширяють на всіх присутпих. 

И. На день весїля, а до віку клопоту. (Лучак.) 

Зйачіяе таке саме, як висше ч* 2, 


12 . Ни иа кождім иесїлю ияеідут. (Кольб.) 


— 150 - 


Ч* 210(1—2118* 



— Весна 


Значіяе неясне. Плескати — тут очевидно в зиачіпю; балакати дурниці або 
неправду* Значило би, що не на вожді» вееїлю говорять неправду. Мабуть 
попсована приповідка; Не все то правда, що на вееїлю н-іощуть, дин, далі 
Правда 1 Овал ь ба. 

0 , Обійде СЯ цигаііське вееїлб без марципадц* (Ільк*) ..зіарцниашв* (Наг*) 

Марципани — якесь делікатне печиво* Циган звичайно найбідпїйщий у селі* 
Знач* обійде ся бІдішй без панських вибагіВз — але також, коли циганське 
весїлє брати в вгірднім значіею, в такім разі значіно буде: таке ледаче діло, 
ледача ксшианїя обійде ся без драсутаости якогось шановного чоловіка або 
загалом без деремошй. 

14 . Перед весїієм пси трубят, а кури суку ют. (Гнїдк.) 

Пси трублять — тїшуть ся, що й їм дістануть ся бодай кости до гризешт, 
а кури сумують, бо їх жде смерть. 

15 . Гавам весїлє й хрестцнк* (Кол.) 

Коли мо.чоді перед весіїби мали змпеивн з собою. Пор. Шайб. И, 698 (Носіїгеіі 
68). Вандер додав невірне пояснене; От еіпе СЬегГШІе 8ег Кгенбе гн Ьєгеісішеп* 

16. Сиравю я ти вескьи! (Наг,) 

Погроза, вам. побю, нароблю клопоту. Пор. \¥апб, 11, 698 (Носіиеіі 61]. 

17* Я тобі ВИ ТО на вееїлю решетом водп подам* (Сор.) 

Жартливо дякують за дрібну услугу, пор, висиш ч, 7* 

Весло. К ВІД весла до кресяа* (Гвїдв.) 

Говорять про чоловіка, що нагло забогатїв, зробив наріеру, дословпо; з ве- 
слнря вийшов на радника чи загалом на □анв* 

2* То так як 6 е веслом по воді вдаряв* (Цей.) 

І Знач* нема сліду, не робить ніякого впливу. Говорять про якісь марні зуепля, 
Г про упімпеїія звернені до унертого чоловіка* 

Весна, 1. Весна раз краепа. (Ільн.) Раз весна... (Гнїдк.) 

Г Знач, раз у році, а потій мине. Образово про молодість, нкої радість і при- 

' ііада цвате раз у житю, а потім не вертає. 

2. Весиою сїй, ОСІНЮ нбереш* (Гнїдк*) 

Знач, за колоду працюй та дбай, а на старість будеш ворнстувати ся* 

З* Зелена весда чорне еїдо з’їдає, (І'пїдк.) 

Ие маючи досить сьвіжої паші худоба весною з'їдав й те найгірше сїно, якою 
не хотїла їсти в зимі* Чорне еїно, таке що гнило на слоті* 

4. На весні корець дожджу а лижка боїота, а в оседп лвжка дожджу, 
а корець болота. (Наг,) 

На весні йде все до тепла, новітрє сухійше і все швидше висихає, а в осеяи 
навпаки. Те саме у Поляків АбаІЬ* \УІОша 2; у Білорусів Нос. 269; 
у Словаків 2й1иг. ХІУ, 1* 

б* На весну чйіль, у оседд нчола женнт ся* (Гнїдк*) 

На вєсвї джміль нерший вихапує ся з зимівкн і бренать весело, а в осепи 
він типе, а бжола бревить весело, бо має запас меду. Про джмельові зальоти 
до бжола на весні див. оповідане Війок II, 395* 

С* Прийшла весна, замуж не йшла; прийшло сї оеїдц замуж не йшло еї; 
прийшли місдпдї, такп сидпт еї* (Явор.) 

Жартують з ДІВКИ, що засиділа ся в дівках, хоч її ровесішиї повиходили заміж, 

151 — 





Весна—Весь, вся, все 


Ч, 21 

7. Рана весна, рана зима, (Береа.) 

Гої-іидарська вороиба. У Ш»цш: Зрїіег ГгШіІіпв, ГгШіег ХУІпІег и» 
ігза (Ргпііііпв 15). ’ , 

Веснувати. 1. Дай Боже веснуватц, лиш не иередиівкуватп, п\ 
Файно... кобп ЛИПІ.,. (Лол.) ' 

Веснунатя — робити вевіїяиу роботу в ііолї та огороді. На жаль, вссв 
надто часто, особливо у біднійшох селян, трапліііоть си голодні передні,]^ ** 

Вести (ся). І. Веде «у сї ЯК 8 ВОДИ, (Наг.) 

ІГІ,ось В(ч^е ся — всрвісдо про домашиш худобу, ввач. плодить ся і йях 

с«; псревосио: щастить ся. Порівваав „як з впдв“ натякає па пло.!"^* 
силу води, -""Діоіцу 

2. Ведут го ЯК вола аа роги. (Наг.) 

Знач, тишуть де зважаючи па опір. Говорить си звичайтю про пщіого чол 

вікка, що па підпитку любить шукати собі сварка або брати си до бійки та' 

що треба пасиву втихоипргавати Його і відводити до доиу. Пот А іІіП 
ШІе^с 3. ' Иї. 

3. Доти сї веде, доки не иереведе. (Наг.) 

Дотеп лежить у апаиолютї: доти чоловікови щастить ся, дояи де злариув 
свойого добра. Подібно зОудоваав, хоч з відяіяаии зпачінвл, польське: М'ісіїгіс 
яі?, «іеЗгіе, яі сі? пагеягеіе гтеіеЛгіе (АйаІІ). ІУієі^Є .чі? 7), де в другій но- 

ловииї треба дорозумітя ся підмета; агсг^йсіе. 

4. Коли сї веде, то сї й згублеце панде. (Наг.) 

Знач, коди чоловік має щаста* 

5ч Кому СЯ веде, тому ея І когут Лесе* (Заїїеє) 

Жартливо, коли хтось маа надавичайле щастя. Поа ЛОаІк У¥їе^б чіе 
Дик. ШЗ; її, 26, 

0, ІЦа сї іш веде, то сї яе веде, (Наг.) 

Говорить з реаитнациею чоловік при невдачі якогось трудного діла, 

7, Як СЯ коїу веде, то й лїище краде. (ПостО дііьох украде, (Цеп.) 

До всього треба мати щасіе^ а дїї крадіїкіш ще й поготів, 

8, Як СЇ В 0 ДЄ| то ц дівка хлолця криве де, (Кол.) 

Жартливо або іропїчіш; знач, коли па чоловіка епадчютіь усякі лиха, то 
й таке спаде на нього в діідатку, 

9, Як ЄЇ веде, ТО СЇ веде, (Еаг,) 

Говорять про.такого, що йому все щастить ся. 

Весь, ВСЯ, все* Із Вже ш всьому* (Иаг*) 

Знач, уже В(!е иянуло, справа скінчила ся, хориіі умер і т, и, 

ВІН до всього! (Наг*) 

Знач, готов, бере ся, все вміє, ііор, в^рус* На всь руки ма^ггерт» (Дик. ВіЗІ)- 

3* Все В свош чьйсї* (Наг.) 

Зсії. треба аробатп, (Іор, французьке СЬацие сЬове а йоа Іетря і йод 
1. 46 (АІІей 4). 

4. Все а Богом І (Наг*) 

ЙсІІ. штшіай, роби, твнй і т* д* Пор. \УаплІ ї, 46 (АНез 15), 

^ Ш — 



Ч* 2134—2148 


Весь, вся, все —Вечеря 

п 

«іше, гріх сї Діїшпт, (Наг*) 

Говорять морадіети на тій основі, що зле довше оаиятавть ся, ніш добре. 
Зовсім навпаки у Німців: Аіієе уєг^єЬІ, Тибеті ЬєїїієЬі, Шапб. І, 47 
(АІІез 38 ). 

Всі на мене, ВСІ на мене: агі на мене! (Цепів.) 

З розпукою, звичайно гумористичною, скрикуй чоловік, до якого з рІШїШХ 
ботЕІв рівночасіїп пристають люде я докорами, закидами або нспривмгівмп 
еапитанями. 

Всї*смо СВОЇ тут* (Наг.) 

Не конче значить; свояки, але звич. люде ЗЕгайомі, причасні до якогось сиглЬ' 
ного діда. 

6, Всього пі'всього тілько маю, (Наг,) 

Знач, ляше етілько, а більше ш. Пор, кім. ЛПез Іц АІІеіп 
ї)* Всьому копець буде, (Наг.) 

Знач, мине ся добро й лихо* Пор. Шяп<ї. І, 46 (АПез Ш]. 


1(1, Всьо ііусте, (Кол*) 

Поговірка при якійсь малій страті, яку легко переболіти. Пор. І, 46 

(АІкв 8 ). 

11* На все свій чьііс. (Наг.) 

На кощу річ приходить відповідна нора. Пор. цім. Л 11 е 5 Ьаі 5 еіпе 2 еІІ і под, 
IV а а СІ 1 , 46 (АЦез 4 ). 

12. На все час буде, (Кол,) 

Знач, усе гїороґіить і'Я, часу ви стане на все, нема чого надто квіиштись. 

13. На ВСЬО плюну. (Наг,) 

Знач, усього зречу ся, все покину. 

14. Нїі ВСІ на него: Агій на дего! (Кольб,) 

Хтось один упомиийй ся за чолсшіжа, па якого нявидаїоть ся всі ипьші: та 
й той. що вномищіеть ся, не дуже то любить папастованото. Пор висше ч* 6 . 
І5* Цо пїм СЇ ВСЬОГО цадїй, (Наг*) 

Говорять про непевното або злого чоловіка, від якого мояша надіяти ся і наЙ^ 
гіршого лиха. 

10. То ВСЬО байка, (Наг,) ,,*байки* (Наг*) „.фрашка. (Наг.) 

Знач, пуста^ неважна річ. 

17* Ци ВСЯ ЦІЇ пе вся, я втяв гопкя тай пішов* (Наг,) 

Передражнюють Бойків. Пог(івірка осповаші на анендотї про Бойка, що зай- 
іповши до костелщ при музиці орґанів ночам танцювати. Поляки у но минають 
? його; Сісіш^ Воіки, Ьо іо тзга! А він відповів: ^Ци вся, цн ис вся“ і т, д* 
І Днв, Етн. ЗО. VI, 166 . 

Вечеря* 1. Вечеря З обідоя, (Льв,) 

1 Говорять, коли хтось вечерне не обідавши. Пар* піспго: 

Ой на-ж тобі* наймнтоньку, вечерю в обідом, 
г А ям т<* 5 і буде мало* то докладай хлібом. (Иаг.) 

Вечеря коротка, але за то діч довга. (Кол,) 

Жартують з такого, що лнг спати скупо новвчерявши або ве вечерішнін зовсім 
. Ктігйір. 3<Яріьіїк т* ї. 

і — 153 - 









Вечеря—В зятії 




! через те ие міг спати й иочц, Иоакше у СловавІиї Увсбі*а кг^^іка» пос ІаЬкй, 
(2іІиі-, V. 257); \¥апси І. 8 (А1>еп(ШгоЬ 1, 4); ішдШне до нашого 
і, 9 (АЬепая 11)* 

:ї. Суху вечерю дати, (Кол.) 

Обрааово: набити, паонарити. 

4. „Що буде на вечерю “ „Г—о/* — ?тД<^бре, ігрові? ііаиц а ддд 
челяди ідо?“ (Явор.) 

Оповідають про скупу паню і кухарку. 

Вечеряти, 1, Вечерьийте в Богом еьвійтил, най Вог благословит! 

Відповідь прихожого, що ввійшовши в хату застане домашніх 0 ]>и вечері і його 
просять такойі звичайною формулою: „Просимо до вечері," 

Вечір. 1. Добрпй вечір, ХТО-СТ 0 В хатї! (Наі\) 

Привйтапв чоловіка, що входить вечером у хату, де не сіїВІтить ся і він пн 
може бачити, хто о в хатї. 

2 . З вечера пів години тай до білої дішнії* (Слят,) 

Жартливо про дівчину або парубка, що не іючувїіли дома, гулнвшн всю віч. 
Пор, лісню: 

Ох тілько-ж то було 
Гуляньичка мого: 

З печера година * 

Аж до дня білого, (Наг.) 

3. Чечір-чечір, цп борзо вечір? (Наг.) 

Кричать пастухи на толоцї, бажаючи чим скорше гнати худобу до дому. Слова 
^ііенір-ііечір" не мають мб* ніякого значіпщ а скомпоновані лише „для притока^, 

4. Як вечероЕ жаби квакают, то буде погода. (Кол.) 

Господарська ворожба, Пор. Шап^З, ї, 7 (ЛЬєїігІ Зо), 

5. Як вечером небо червоне, то буде вітер. (Наг,) 

Господарська ворожба, Иаакше у Німців, пор. \¥ал<1. І, 7 (АЬепіІ 37, НН). 

Взяти, 1. А взьила би тї еї хороба! (Наг.) 

Пройїйтє: А щоб ти аахорував, 

2, А взьвло бн тї в меже миру хрдетаянеького ! (Наг,) 

Проклято: щоб ти вмер, щез. Смерть уявлева в виді демона, що бере нолоаіва 
з ряду його товаришів. 

3, Взяв го на бас, (Льв.) 

Знач, одурив, викпив* Пор. висше Бас Я> 

4. Взявши аа уз не кажи, що-св недуж. (Гкїдк.) 

Знач, уаявиш ся за якесь діло не вимовляй ся сии-тил, але доводь його до кііррі, 
Пор. Нос. 270; Дпк. 899. 

5. Взяв як своє. (Збар.) 

Говорять про злодія, що вкрав щось у білий день, при людях, з леввняоЮ 
подобою. Пор. Дик. &98 

(ї, Ввьяв би, видііш, аби ііи цім гадина сіічьнла* (Наг*) 

Про злодія, якого не спинить ніяка завада. Річ, на якій лєщить гадина, ввя- 
жавть ся нечистою, зачарованою і тим страншІЙше її брати. По.іяк каже і 
\У 2 Іа 1 5у 2 оііагза (АіІаІК Шііас 13 1 . 

7, Ваьпв вісьта таґі заїхав до міста. (Наг.) 

— іо4 — 


ІЗМТЇі 


Ч. 2164—2180, 


Взяті! вІсьта знач, поворнутгі кіньми на ліво. Поговірка значить, що взявши 
сй аідпсшїдїю до діла зробиш його, дійдеш до мета. 

І^Н, Изьив ГО В КЛІЩІ, ГНаг.) 

Зиач. узяв його в свою власть, коверзуй ним нк хоче. 

[ 0 . Взьна ГО В тапець, (Дрог.) 

Знач, нрішер Й 01 Ч) до стіни ішташіми, заставна признати сн до чогось, затдом 
увів Його в і'яжке, клонотливе положена. 

10. Вїьив го на едео палець. (Дрог.) 

Знач, поборов, кинув йото на землю без найменьшої трудиости. 

,11- Взьїїв ГО сї льик. (Наг.) 

Зам. ііере.іяіїаа сн. Лак уявлені» як якпгпсь деиоиа, іцо незримо прнчешів сн 
до чоловіка. 

12. Взьив ГО твердо в руки. (Наг.) 

Знач, узяв його під острий догляд, не дає йому волі. У Словаків \га1 Іш па 
ІУігІо (241111*. УІП, 88В). 

ІЗ* Взьив за старий довг, (Наг.) 

Говорять про з.іодїн, що вкрав якусь маловарту, дрібну або попсовану річ, 
якої не варто було й красти. 

14. Взьив па будущий вІк, (Наг.) 

Взяв а наміром віддати на будущий вік, тоб-то в яагробцому житю, знач, гіе 
' віддати пїволн, аапропастнв. 

[15. Взьив да вічне віддане. (Наг.) 

Украв або позичив з тіш* наміром, щоб більше не віддати. 

10. Взьив на НЬОГО ііізьму. (Крдвор.) 

Зиач. завзнв ся на нього, мас на нього злість, 

17. Взьив но питавниг, пішов не дьнкуваііиш. (Наг,) 

Говорять про ЗЛОДІЯ. 

118. Взьив с—ку в жменю, (Дрог*) 

Жартують іа такого, що набравіна буків ти скулившн ся з болю, пішов геть. 
Пор. \Уапа і, Ш (АгйсЬ 58). Пояснене у Вандера хпГшс. 

Ли. Взьцв сї ДО НЬОГО грубшим кінцьоі. (Наг.) 

Знач, кинув ся його бити або загалом узяв його під острнй догляд, не дає 
йому волі, держаїь під цогрсізою. 

120, Взьив, ІДО не положив. (Маг,) 

Про злодія, пор. вясше Брати ч, 7, 

21. Езьпли би ті іга мари! (Наг.) 

Прокляте^ коли один бере щось у другіїго, а сей не хоче дати. Знач, щоб ти 
вмер І щоб тебе несли на кладовище. 

[ 22 , Ввьнлн ГО яюде па зуби* (Наг.) 

Знач, пустили на нього обмову, вні'оворюніть на нього по за очі всякі не- 
шриі річи. 

23, Взьило го еї ноїціетьи. (Иаг.) 

Знач, нещасте переслідуй його, йому пе щастить ся* 

24, Взьила би тї сї фрпбра! (Наг,) ...колотьбаї (Уерез.) 

Хороби унвлеві в виді демонів, що чіпають ся чоловіка. Проклятя. 

— 155 





Ваятя - Вибалушцтд 


25. Взьпла го сї ішблїка. (Наг.) 

Ііпав на нього сором, або звнеан сн а якоюсь людиною^ з нкою тоеарац 
приносить Йому сором. 

2(]. Де-с уаьиїї, там назад положи [ (Наг.) 


Говорять особливо про ріни знайдені на дНЄЧі1С?ГИХ‘^ МІСДНХ, ННіЦі; ііс 
шати. До таких річей належать уснкі німати аавїшепі на деревах нйо « 
річи не агублені, а нідкинеиі навмисне в якесь незвичаЙцо місце (па \ 
иід угод дому, під поріг) з метою — наслати чари, хоробу то що ’ 

хто візьме сю річ. Те саме у Поляків АсіаІЬ. \¥2Ш<; З, 

27. Куди вп СЇ ваьалй ! (Наг.) 


Знач, не добре вгадуєте, ваші здогади аовсім хибні. Доеливш: ви ааїхїіла пи 
злу дорогу. 

28, На аеребесаги взьити. (Наг.) 

Знач, узяти на плечі перевішуючи один конець на плечі а другий нч грудц 
Бисаги, з лат, Ькассіиїн — підвійпий мішок з рознором на середині, прила¬ 
джений до такого ішшенн. 

21), Не ВЗЯВ ГО кат, (Коб.) 

Говорять про здоровогОї сильного, моторного5 вродливого чоловіка, Лка пси¬ 
хічна ассоцияция між тими при ям етапи і катом — де знаю. 


ЗО, Не взьпв анї тілько, аби раз палець обвииути. (Маг,) 

Знач СІНІ маленького ні маточка пожітпа, загалом нічогісінько. 


31, Не взьив е;м і ТІЛЬКО, як того чорного за иіхтьом. (Наг,) 

іКалуван сн нрнймич, яйого по кідькапаннтьох роках праді прогнав названий 
батько^ не давши йому нічого. 

32, Не взьив ем НІЧОГО за мак-зерно- (Наг.) 

Знач, апї найдрІбшйшоі річи, Пор, АсІаІЬ, ІІІ, 

33, Овва! Возьме ми сокиру з еа лави, (Ііаг.) 

Вислов легковазгенн чвйоїсь погрози- мовляв: адже до мене ді) хати не прийде 
і сокири в за лави не візьме, тоО-то: чую себе в своїй хаті, чи загалом у своїм 
праві безпечніш. Сокира в жаті звичайно застромлена в іішару між лавою 
і стіною межи вікнами. 


34. По собі кого взяти, (Гнїдк,) 

Знач, судити, дїпити когось по собі, 

,35. Тре сї ввьнтц і за горьйче і за бояьаче. (Сор.) 

Говорять до слуги або до молодої невістнії, яка у-нерве приходить на госио- 
дарство. Зворотом горяче і поляче“ характеризує ся вен жіноча робота, 

ЗБ, Що ВОЗЬЙГеШ^ то не ПОЛОЖИШ, (Сор,) 

Знач, беруча а не докладаючи мусиш віічернати запас. 

Вибагн. 1. На всї вибагя ставе! (Наг,) 

Буде досить, щоб васїїокоїти всякі бнжаіїн. 

2, Що там за ввбаги в тебе ! (Наг.) 

Знач, чого тобі захочує ся, які в тебе аретензиї. 

Вибалушити, І. Вибалушив очи як баньки, (Кол.) 

^ Згірдно: видивив ся, витріщив очн. 

- 156 — 


;д ч йти—Виварити 


г 




І. 2100—2213. 


ідчити. 1. Вибачте ии ееее слово, (ільк.) ...ач тій слові. (Наг.) 

Звичайна формула нереиросии, коли чоловік хоче сказати якесь иеподопно, 
і Грубе слово. 

Іукбачьпвте, ІДО так скажу, {Нлг.) 

П Формула перепросяп^ див, нонеред. 

^ЗЗибачьийте яко ґречні! (Наг,) 

формула перепросин, як поііеред, 

йибзчний. І. Вудьте вибачні, що сї так стало. (Наг.) 

® Формуло перепросин, коли чоловік пе зробив чогось, що мав ар«.6ити, ііс до- 
держав слова, то-що. 

Вибір. 1* На вибір, Господи! (Ільк.) 

1 ^ ЗіШчіив поговірки ве ясне мені, Вона мусить оеповувати си иа якімсь опоиі- 
£ даніо, якого н по знаю, 

ІНібрзти, 1, Ііиберіт нїі очи, ци можу си ир в гадати! (Наг,) 

Щ Говорить чоловік не можучи пізнати когось, що нризішось до ЗЇШЙиМОСТІІ з ним, 

2 .! Вїібпрае оя, як за море стріляти, (Ільк,) 

' V. Знач, вибирає ся пйшіво, робить великі нриготованн длм річи, що но стбіть 
^ того. Пар. АбаІЬ. ТїуЬіето 7. 

ЗІ Ви бра В му дса* (Льв,) 

І Знач, вилаяв, ішганьбип. 

4; Вибрав сї як за море с—тп. (Наг,) 

І Коли хтось з великою нарадою, з великими нретензингии бере ся дсі дрюїшго, 

І нікчемного діла. 

Вибубнити. 1. Дай то вибубиитпі (Дрог.) 

І Іронічно до балакучого чоловіка, що оповідає пвісь сплітки, які новніюн оун 
^ заховн'ї'и в тайні. 

Ще ТОГО не вибубпювалп на місті, (Дрог,) 

Знач, я сього не знаю, ге ще не вякон, ие ойовааковн річ. Натяк ца цааиїй 
ввичай оголошувати нові вакоііи та розчоряджепя ио міеьішх вулицях і площах 
ї перед народом зваблення гуркотом барабанів, Пор. №аіі б. і, 206, (Лиаііопііпеїп 1) 

ІІВибути. 1. Вибув’ вм свов. (Наг.) 

'' Знач, відслужив службу, нимужив у війську або аагалом сновіїин якийсь не- 

легкий обовязок. 

Вибуяти. І. Вибуяв як иврба. (Наг.) 

^ Знач, виріс високо і швидко. 

Вивалити. І. Вивалніі очи як баран. (Наг.) 

Витріщив очн, видивив ся. Пор. ннеше Бойко ї. 

Вивалив суку не аиати на що. (Наг.) 

Знач, видав богато грошей аа якусь нєнотрібну, мшіоварту рІч. 

Іквалив язик як гінчий пес. (Наг.) 

Висолопив, прим, біжучи надто швидко. 

ІВиварачати. 1. Внварачьиє, як свипьіі яри кориті. (Наг.) 

1 Знач, іфикдуа собі, дорікав, дослонно доревертак, пор. польське іууіїгпса і врусь. 

І церееорнчннаетті. 

Виварити. 1. Пиварив як а гармати. (Наг.) 

— 157 — 


ІЗ. 










Вдвецувати — Вйглядатн 



Ній і 


Знач, вистрілив, гукнун, ударив. їіор. старосл. варити 
(див. Паїиіітик І, 38І)- 

Виввцувнти. 1. Иіїнедуєш ТИ мепе на всі боки* (Наг.) 

Знач, вимучиш, натомиш роботою* Бивецувати від пїм* \уєізїєіі — 

Вивіжати. 1 Вавіжьив го наскрізь* (Наг*) 

Знач, визнав, вислїдив* 

Вивчити СЯ* 1. Хто СІ Дії вівчиТу ни буде уміти* (Кояьб*) 

До всякого діла потрібна пауіга* ГЬр, иїм, Ьете \^аз, зо кадпзі іЬі 
Шап(]. [[[, 38 (Ьегиеп 37). 

Вигад. 1, На всі вигади досить* (Наг,) 

Знач* хоч снк або так міркуй, а сілого досить. Іїор* виспіє Бути Н ; ВеШц 

Вигадати* 1* Ци ие вигадали би ви ми пару Трейцарівг (Наг*) 

Первісно: чи не видумали б, відки їх дістати, а тепер звичайно; іщ 
зачали б? 

Виганьбити* ЗІаганьбив го як лсг. (Наг*) 

Иорівнаик нуль гаво, бо нса а і хто не гапьбнть. а основапе хиба на тіш згірдиіл 
иоглндї на аса, іцо характергаїун уству традицню майже всТх народів* 

2* Виганьбив на фунти. (Дрог*) 

Знач, аідмїрин йому лайяи добру порцію, видане здорова* 

З* Нема ГО кому виганьбити сорьидно* (Наг*) ^ 

Говорить про зухвалого, ішнасливого чоловіка, нкош ніхто не важить сн при¬ 
сором пти. 

Вигатити. І* Вигатив го, що еї влізло, (Дрог,) Вигаратив,*. (Наг.) 

Знач, набив сильно* 

Виглядати* Ь Виглядає, як би чоловіка ;ґіотїї хотів, (Збар,) 

Знач* грізний, жорстокий, з впразіїм новним ненависти. Іїор* а п б. І, 

(Аикнеііеи 19). 

* ІЗиглядае як а хреста адитіш* (Збар.) 

Такий змучений, нещасний, марний. Іїор* пїи. Ег зіеЬІ аи^, аій ІібіГ ег сігеі 
Твї'Є ііп БгаЬе ^сІеден і нод. ^Уаіиі* 1, 197 (АиззеІіоп М, 25, 26); АбаїЬ' 

\Ууи1іібас 81. 

З* Виглядає як калі дощу, (Сор.) 

Поговірка основана на мар, віруваню, що каїш (Мі1ти$ гснаїш) не сьмІе нитн 
води з ріки або жереіа» а тілько ту, нау собі е повітрі зловить підчас д^нцу^ і 
і ддн того підчас довгої ногодн лїтае жалібно ь'евкаючн, бо її мучить снраї^Ні і 
П ор* Етн. Зб. V, ст* 81; Л(іа1Ь* Шуніаііас 26. 

4. Виглядає як комеяяр. (Коя.) ! 

Такий чорний, замурваїшй* Пор. \\^аги:і І, 21ГЇ (Лп.чїїсЬсп Ш2), 

Виглядає як кров з молоком. (Вікно) 

Знач* тарний, вродливий сьвіжнй* Пор. 1, 20іІ (АітвІїеп 181]; ЛіІнІІ*' 

ІУуе^айаб 33. 

Б, Виглядає як мара* (Тернои*) 

Знач, страшний, нуждешшй, худий. Иор, \Уап4. І, 202 (АцйнеЬеп ' 
АсіаІЬ* Шуй:кбас 37. 

7, Виглядає як місяць у іювиї, (Вібр*) 

-- 158 — 




У 


___ Ч. 2230—2245. 

Ні Знач, повішвидий, товстий, круглий. Пор. \Уаііб. 1, 201 (Ані^зеКеп 105); 
Ж і А 4а І її, \Уу£^к(Зас 34* 

І^игяядаб ЯК мокра курка (Дол*) 

Знач, скулеїшй, опущений, нещасний. Те саме у Німців Шапб. І, 201 (Аия- 
|Н веіієп 115). 

Длдглядає як слотаве літо* (Збзр*) 

Ті Знач, не то добродушний, не то сердитий. Пор. нїм. Ег зіеііі аиз, 4геІ 
{ Та^е Вексп^УеІІег шб ііег міегіе посЬ оісіїі ІійЬзсЬ, і^апіі. І, 201 {Аіт^ 

' ' аеЬеп 113). 

Виглядає як смерть* (Іїол,) 

Знач, страшний, блідий, худий, схчрованші, Пор \Уап4. ], 200 (Аия'^еіюп 94), 

]І^ Виглядає як холера* (Льв*) 

Страшний, пелюднниЙ, 

ІЗ. Виглядає як „що ии зробиш (Печен.) 

і Говорять про чоловіна, що вдає дуже сьмідого, бутного, завадияву. 

13. Вигльидає, як би сї з шибениці урвав. (Наг*) 

Говорять про непевного чоловіка, волоцюгу, обдертого або подряпашїго та но- 
кровавленого. Пор. \УаїИІ. І, 196 (Ацвйєіієп З, 48), 

14. іїпгльпдає, як Михайлове иудо, (Наг,) 

Є в календарі таїїе сьвято (д, 6 вересня), то в нар. мові чудо заачйть також 
- поганий, огидливий чоловік, пор. початок їііснї: цУгу па ти, чудне чудо, угу 
па ти, угуІ“ (Лол.) 

15. Вигльидуб як мкш у оастцї* (Дрог.) 

Такий перелнкакиії, безрадний. Іїор. ДУаоб. І, 203 (АнййєІієп Ібок 

16. Вигльидає як оґер. (Наг*) 

Про вдорового, сильного, повішкровдого чоловіка. Пор* Ш*чпі1, Т, 202 (Айв- 
йоиеп 145)* 

17* Впгльидає як опуд* (Наг.) 

Про брудного, нечесаного* неопрятного чоловіка* Пор. \\Гап (1* ї, 203 (Лив- 
кеЬеп 170); АааІЬ. ІУудІабас 62* 

І8* Вигльидає як цацюк годований, (Наг*) 

Знач, гоастий, гладкий, Пор. АУапа. І, 202 (Ли^еНеп 145). 

И)* Вигльидає, як иацьи аа сороківцьи, (Наг*) 

Зпач* пспоказпйЙ, сьмішно малий та нечепурний. Сороковедь — срібна австр. 
монета 40 кр. віденської валюти або 24 конвепдийпоі вал. Пор, нім, Ег зівІЦ 
айв ше еіп ОговсЬепГегкеІ, \Уап(1. І* 1Я7 (Апйзеїіеп 1о), 

ЇО, Вигльидає як півтора нещіетьи. (Наг.) 

Знач, дуже аришоблеїшГї, обдертий, опущештй. Пор. Л (1:^15* Шу^^кііке а2. 

її* Виглядає як сам не свій, (Наг.) 

Пєрелякаїшй, беатїїмний. 

22* Вигльидає як сова* (Наг*) 

Знач, понурий, пабупдючепнй, маломовний* Те саме \\'^апіІ. (, 203 (Аіш^еііеп 
175); ЛЗаІЬ. 35. 

23, Вигльидає як три днн не ївши, (Наг*) 

Знач, такий пуждеішиїї, нимаріплий, збідовібшй. Те са.ме у Німців Шапб. 
197 (Аи^зеЬеп 18), 


— 159 






Виглядати—Вягодяти 


Ч, 2246 



гріті 


Ч. 2263—2277. 


24. ІІигльидаб як трун. (Наг.) 

Такий блідий, жовтий, без виразу на лиці, схороваїїий. Пор. <Уапі1. |_ 
(Апзиеііеп 172); АЙаІЬ. \\'уг1ябас 70. 

25. Вігльядае як гаянь у ступі. (Спят.) ...у вертнї. {Кол.) 

Такий иереляваїїий, свуяеппй, 6езрв,іций, исвьііілнй. У Поляків: ІУувЦіІа 
яіопу заіас (.А сі а ІЬ. УУудІшІае 57). Натяк іга анекдоту про слизькояякву «і, 
якій чііловік показуяа» зайди а верші, див. Етп. 36. VI, ч. 1.3, 14. і 

26. Так вігльидаєііі, як небіжка с—а. (Цен.) І 

Жартливо говорять до чоловіка яасумоваїшго, зііеохоченого, обезсилеиого ііер^д | 
часом. НІМЦІ каяіуті. про побитого, охруповатоіо; Ег вісі 1 1, яіів \уіе рід 
к1аІ8СІіІег Ваііегпагзсії, \Уап<}. І, 202 (Аіівзеїісп 130). ^ 

Виглянути. І. Виглянув, ЯК аедвідь г ґаври. (Лвл.) 

Про иеопрятйого, лшивого чоловіка, що ледви-двдки руиіііть с« зі своєї хати 

2. Вцгльвнув, ЯК щур а муки. (Наг.) 

Про чоловіка, що боязливо визирне зі евовї с.ховаіши або з .хати і зараз зіюа 
сховав си. Пор. АсІаІЬ. ІУуеЦбаг 1. 

Вигнати. 1. Вигнав/ як верба. (Наг.) 

Знач, виріс швидко і високо, авич. про молодого парубка. Пор, Вибуїіти 1. 

2. Вигнало му в його «аьирі оттакий больпк! (Наг.) 

Звач, викинуло, набрало, вчиїшв ся, 

.3. Вижену я 8 тебе тоту ногану пару, (Наг.) 

Зяачівв сеї погрози двояке: 1) вби» тебе, вижену з тебе душу. 2) відучу тебе 

від поганих норовів, немов: Еиткену з тебе лихого демона. 

4. Вижену я тобі мухи а носа. (Наг.) 

Знач, зібю з тебе пиху, відучу тебе від погани.х ііривичок. 

5. Не внганьиГі пари в тіла! (Наг.) 

ІКартліїво : не бий, ііе вбивай ив смерть - звісно, коли па се зовсім не за¬ 
носить са. ішпр. коли два пастухи борють «я і один ііамагае ся кинутії дру 

ТОГО иа землю. * 

С. От лише вигнали пару. (Наг.) 

Говорять Цро худу, мізерну або хору екотипу, нку зарізали на мяео, ішл* 
вже це могла робити або коли без того Й сама була би швидко здохла. 

7. ІЦо-м вигнав, то назад жену. (Наг.) 

Жартув бідаий чоловік, вертаючи іії з чим із ярмарку. 

Вигнути. 1 . Тут треба вигнути коліпо. (Иаг.) 

Говорять про дорогу, що викручує «я великим 8,ткрутоіі, крішу.їЄі<>. 

Вигода. 1. вроби їй вигоду, то ніде по «оду. (Наг.) 

МСартливо про непокірну, веслухішиу жінку. „Зрббити їй «ягоду" доіодит* 

їй у однім спеднйльнім значіню. 

2. Маю свою вигоду, і Наг.) 

Маю те, що засоокоюе мою потребу, маю щось для себе самого. 

Вигодити. І. Коби Бог виго.аив! (Наг.) 

Знач. Коби Ног дав гарну погоду. 

2. Ця Ив вигода В бис ми яким ґрейцаром ? (Наг.) 

Знач, чи не позичив би, чи не вчиняв би вигоди? 

— іео — 


||цграти. 1. Або віграю, або пріграю. (Печей.) 

т ВпслОБ альтерпатпвп у чоловіка, ідо зважуєть ся на якесь дїло* 

2 . А ТО виграв 1 (Наг.) 

■ Іронічно, иро чоловіка, що самохіть убрие у якусь біду або своїм зухваль¬ 
ством напитав собі адопоту. 

3. Д ш,Оу впгралії тато справу?“ „Та впграяп/ „А деж сут?“ — „Та 

зараз прїійдут, ще лиш мают дістати 25 букІв.“ (Наг.) 

Жартлива поговірка про нещасного процесовнча, тай загалом про такого, що 
замісь корвети до праву вав ся чн загадом доборов ся до шкоди, 

4. - Впграв а ишож справу. (Ко-т.) 

Іроиїчао а а аг, дістав буки, набрав ся лиха. 

5. Виграв па геяьбе-цвельбе. (Яс. С.) 

Первісно говорило ся про нкусь гру, імпортовану з Нїмеччніги, в паристо або 
непаристе число очок (еїІГ-г;¥бІГ); тепер уживають у зпачішо якогось дуже 
некорисного діла, страти, скандалу. 

6. Впграв ЯК па льотерІю, (Наг.) 

Знач, його стріло падзвачайпе, несподіване щастй. 

7. Бятрав, як тато справу, (Наг,) 

Жартливо про такого, що завісь сподіваної нористи здобув шкоду. Натяк па 
поговірку подану висше ч. З, Шмедь каже: Ег ^ешппі йЬеґ сіеп Ийскеп, 
^УапсІ. І, 1663 {Ое\уіппеп 124), 

8. Вагрдй же ту з пнм 1 (Наг,) 

Говорять про крутарп, що вмів висмикнути ся з кождого иєпривмпого поло- 
яеїш, а також про мудрого чоловіка, що вмів переиерти протиапика своїми 
доказами. 

д. Виграй на кони як паш (Наг.) 

Знач, бучно їде, басує, їде гуляючи, для забави. 

Ю. З ЦИМ не виграєш справи. (Дрог.) 

Знач, не дійдеш до ладу, але також: Його не обдуриш, пе визискаеш. Пор. 
ШапП. І, 166В ((їе\уітіеп 11В). 

її. Ш виграв, НІ програв, при своїм ся обстав. (Снят.) 

Говорять про діло, що не принесло апї особливих користей, аіії шкоди. Пор. 
ДОЛІШНЬО-німецьке: 1к Ье\V\Vе^ пі І \уііпгіеп, ік пії Бршвеп, еі Ішаї ші 

кеіп ОеМ козЬєІ, \УапсЗ. І, 1664 (Пєууіппєїі 135), 

12. Раз впграв, раз пріграв. (Дрог.) 

Характеризують зміну щастя в людському жнтю, де конче при грі, пор. 
висше 1. 

13. Раз віграєаі, а дееїть раз сріграєш. (Цеп.) 

Остерігають чоловіка, що любить грати в карти. 

14. То не виграна справа. (Дрог.) 

Знач, справа, яку тяжко або неможливо виграти, некорисна. 

15. Хто З раау виграє, той на кінци пе жт що ставити. (Ільк.) 

Кому з разу щастить, того на кідцї щаств покине. Те саме у Поляків АсІаІЬ. 
Шуі^гас Зї \Уап(3. І, 1663 (Оетшіеи 110, 117). 

ЕтИФГр. ВСірнця Ї. X. 


- 161 







Виграти— Видати 


їдати—В идимий 


2207—2315. 


Ч. 2278- 


...того ще кортпт. (Голоб ^ 


16. Хто раз виграв, той ще рай хоче. (Дрог.) 

Так характеризують зріст у чодовіка прнстрастп до гри и карти або в дьот "***^ 
Вигребти. І. Вигріб ЯК уперлого г гробу. (Вереа.) 

Пригадав ви до речи якусь давво забуту, а непрнвиау справу. 

2. Не вигрібай иериьн з гробу! (Сият.) 

Не згадуй про давні свари або кривди. Пор. жидівське А Тоііеп Іги^і щсд 




й, 


пії гиі-йек, ТУапй. IV, 1253 (Оег ТоЛе 2); АіаіЬ. Іішагіу 11. 

Вигризти. 1. Вигризли го З пожеже себе. (Наг.) 

Зпач. пс дали йому шити »іш собою, зиусиди до устуидеин {про сііідьішкії 

сусїдів і т* Й.) 

Вигрожуватн ся. 1. Не вигрожуй еї, бо тї сї не боюі (Наг.) 

Звичайна відповідь иа чиїсь погрози, прим, у свардь 

Виґарбувати. і. ВиГарбую я тобі скиру. (Наг.) 

Погроза, зиач. ііабю. 

Вид. 1. Видом видати, елихои с.іихати. (Сият.) 

Радісний окрик при привитапго з якимсь любим, давко не баченим гостей. 
Пор. Днк. 910, 

2к Глянь на вид, о здорове не питай 1 (Луч.) 

Знач, по виду, по дякї, чи воно сьвіже чи змарпїле, шанаєш, чи я здоров, чи пї, 

3. З виду блаї іу й трипаїтьох іїт не дав. (Наг,) 

Знач, дивлячись на нього міг би подумати, що йому нема й ЗО лїт, хоча па 
дїді він старший. 

4, На його ВИДІ дідько герої модотив. (Гльк.) 

Говорять про дзюбатого, вісповатога чоловіка. Пор. \У^апіІ. 1, 198 (Лп!?- 
яеїіеп 50). 

5* Яким видом того робиш? (Лін.) 

Знач, на основі якого права, па якій підставі? 

Виданий, І, То невидана річі (Наг,) 

Знач, такого ще пїхто пе бачив, звичайно в злім зпачІяю: се така погань^ 
така підлота, таке нещасте. 

Видати. 1, Видав війну; як пес вовковн, а кі? мвшом, (Наг,) 

Жартливо про двох ворогів^ що де тілько стрінуть ся^ мусять посварити ся 
або побити ея. , 

2м Бїїдав го на покаяниє. (Наг.) 

Здач, наробив йому окавдалу 1 сорому перед людьми. 

3, Видав ем сї до ґренцарика, (Наг.) 

Знач, видав усї гроші, які мав. 

4, Вждао му дрібнБін. (Коя,) 

Знач, почастував Його стусапаїїи та позаушшіками, 

5, Видав му з н]иткп. (Наг.) 

Знач, ударяв його долопею (цатїрвею) в лице. 

0, Видати хтобудь дотрафпт, (Наг.) 

Знач, видати, витратити легко, але тяжше здобути, заробити, 

7, Доки ЧОЛОВІК жнє^ доти видає, (Цей,) 

Людське шите — нерозриввяй лаидюх видатків і доходів. Відповідають, к^^-*** 
хто ща.іуе ся па пеяастаииі видатки в господврстві. 

- 162 - 


2 Декше видати, як ааробити, (Ниг,) 

Загальнїйше сказало те саме, що висіле ч. б. Пор. \¥а пс1. І, 190 (Апв- 
деЬєп 13). 

І'л), Не видам, то до дому понесу, (Наг.) 

Говорить ОПЩДПИЙ чоловік, перемагаючи свою охоту купити щось пе ЗОВСІМ 
вонче потрібне. 

10 . Н 0 впдаш — пе купиш. (Дрог.) 

Говорить продавець до покупця, який вагаеть ся в купої, шкодуючи грошей. 

1 1. Не штука видати, штука потій здибати. (Код,) 

В шіьшій формі то сама думка, що висше ч. 5 і 7. 

12. Поки видасть ґрейцар, то го двадиїть раз оберяе в жмеии, (Наг.) 

Говорять про скупого. 

13 . Щем видав, то аіи сї вериула. (Наг.) 

Говорять про пе дуже корисігу покупку, що ве дала піякого зиску. 

1 14. Що НИНІ не видаш, то завтра в рея єни найдеш. (Урич) 
в реміпнім чересї носять гроші, 
іидатний. 1. Ходь дрібне, але видатне. (Цеп.) 

Говорять про збіжо пе веііше ростом, але добре па зерно; жартливо також 
про ріжпі дрібні првкростй, що можуть чоіовшови оетогвдити жате, 

;идаток. 1, Без видатку еї в иіетї не обийдеш. (Наг,) 

Не тілько в міетї, але й усюди чоловік мусить раз у раз робити видатки^ 
Пор. висше Видати 7. 

2. Видаток сї все найде. (Наг.) 

Скорочено зим. усе знайде ся пагода, щоб щось видати, або: коли іірийдо ся 
видати, то все знайдеш що. 

Найстарший видаток — цісарський податок. (Лім.) 

Бо той пе чекає, Його пе можна відложити на потому апї змепьшити. 

і Видерти. _1. Видер ЯК псу 8 горла. (Наг,) 

1 ^; Звач. відібрав з трудом, хоч він пе хтїв віддати, 

2. Віп би МИ оча видер, (Наг,) 

Образово аам, наробив би крнку^ розсердивсь би на мене за щось. 

[Видзьобати, І, Видзьобали якісь пташка, (Наг.) 

Коли щось було десь зложене (в коморі^ в стозі або що) і потім без відома 
властивця пропало або помепьшало; викрала, виносили якісь невідомії зви¬ 
чайно таки свої хатпї злодюжки, Пор. далі Вивташити. 

Видивити. 1. Видивив свої оча за ник. (Наг.) 

Знач, визирав його довго, стужив ся за ним. 

2. Видивив сі па нього, як би го звісти хотів. (Наг.) 

Говорять про дєнависпий^ злобний погляд одвого чоловіка па другого. 

3. Видивив сі на нього, як тельв на нові ворота. (Наг.) 

Говорять про такогОі що зачудувавши ся витріщив па другого оч». 

Видимий. 1. Впднаа річ! (Збар.) 

Зам. ее очевидно, се дійсна правда, 

(2. Таж то видьбва смерть! (Наг.) 

Знач, очевицна, пвгіа. Говорить про цуие небезпечне діло, що грозить чо 5 о- 
ВІКО ВИ ваги білю. 

— 168 — 











Вндїти 


Ч. 

Видїти. 1. Абнм иеро видів, то би» не сказав. (Наг.) 

Говорить добродушішй чоловій, покриваючи прогріхи свойого (ілиаінього, Ці 
ре дійсао. ' 

2. Л видкга, крутяші (Код,) 

Коли когось переконано, що бреше, викручує си. 

3. А ВИДІВ ТИ кармазцц Р — Ого, я вже їв, — Таж то с?кііо, — Аеп 

зелене. (Бар,) * 

Насьшж над легкодушним брехупон, що не надумуючись усюди втвить свод 
слово і все не до ладу. 

4. А ввдїв ти форс иа біле коня ? (Дрог.) 

Жартують передразіїюючи Шиця, коли хтось шукав чогось загубленого т# 
допитуєсь сього й того: чи не видів ти сеі річи. ? 

5. А вїїдїла сова еьвіт? (Наг,) 

Іронїчне питане в відповідь на иньше иитапе в родї: чи, коли, де а се по¬ 
бачу? в значіпю: не побачиш так як сова не бачить сьвіта, Пор, польське; 
Туїе Д¥Іб 2 І, со зота \уе ,сіпіе (А сі а ІЬ, Шсігіео І8). 

6. А видїлп бп ТІ на шабеїшіш І (Наг,) 

Клинуть такого, що твердить або сьвідчить у судї^ буцім видів щось таке, 
чого на ДІЛУ не видів. 

7. А не видів бис сьвіта божого! (Наг*) 

Прокляте, в відповідь па те, ко,ш хтось питає другого, чи видів «пусь річ, якої 
шукає нерптий, а другий каже, що не видів, хоч міг або й повинен був видітя її, 

8. Близько вїїдїти, далеко дибати, (Наг.) „,видатн,., (Яе, С.) 

Говорять у відповідь на те, коли хто про віддалене одного місця від другого 
каже; „О, то блязспько, онде видно" і т. и. ОГіравово також про труд пости 
всякого діла^ що в далека видає ся *тсгким, а на ділі вимагає більшої вмі- 
лостп і терпливости, Пор, АйаІЬ* ШМас 1; Иос, 261. 

2, Бодай биж тї тогдя видів, як свою першу сорочку 1 (Город,) 

Жартливе прокляте. Своєї першої сорочки чоловік ніколи не побачить. 

10» Бодай €м тї тогди видів, як иа мої долоне волосе виросте, (Наг,) 

Прокляте, зам. щоб я тебе ніколи не вадів* Зворот про волосе па долоні дав. 
висше В у ти ч, 24, 

11, Бодай &сь богато видів, а ие кав за що купити! (Ільк) 

Жартливе прокляте, яке поясняють психольоґічною увагою, що, аювлив, нош 
нічого нрикрійшого, як бачити якусь річ, що тобі подобаємся і не могти ву- 
пвти її. у Поляків: \УЩгіеб, апіе гигуе, іо шіеіка оЬгага (А аІЬ. \Уі(ігіес 19)* 

12, Бодай єс так видів сопде, а я иьиі (Наг,) 

Тая божить сн чоловік у відповідь на закид, що^ мовляв, я сам видів, нк 
зробив се й те. 

13. Вилжу яіїш ОСЬ як крізь сито. (Наг»1 

Говорить челонік старий або хорай ші очи, У Поляків: ІУііІгі |ак ргкеїі 
АбаІЬ. ІУіікїес 20). 

14. Вадит яи сї, що буду битий, (Наг,) 

Знач* вдаеть ся, дрочуааю, Пор. пісню; 

Гонят мамко па сторожу 
Під Чорний ліс на могилу; 

^ 164 


Ч, 2330^2344, 


Р^їти 


15« 


Видйт ми сл, моя мамко, 

Щод відав я там аагииу* (Лііт, і Драг* І, 134.) 

Вадиш, ие видпиі — мовчи, (Залїсе) 

Остерігають такого, що поряваєть ся присьвідчити якусь річ, яку він сам 
бачив. Таке правїіло житевоі мудрости сьвідчить про невисоко розвинену по¬ 
требу — говорити правду і давати сьвідоцтво правді. Дпв* такого рода при- 
повідпи далі під словом Сьвідок. П<ір. польське; \Уі(із піе теііійас, 5ІуЕ?2 діє 
віуьг^с (ЛгІаІЬ. ^Уіагіеі; 23); те саиеу Чехів (СіеІаЬ. 77), у Німців \Уапй. 
IV, 508 (Зеїіеп 68). 

16- Вндвш тепер яа власні очя. (Наг.) 

Знач, перекопай сй про те, чому вперед пе хотів пяти віри* 

17 , Видів — оближи X— Жидів, (Наг,) 

Мудровале до слова „видїв^. 

18* Видї.іи очи, що купували, (Наг.) 

Відповідь па жалі чоловіка, що купин якусь лиху річ замісь доброї або пе¬ 
реплатив її. Натяк па звісну апендіїту про дурня, що купив хріп замісь ,іа- 
сощів і потім плакав їдячи його. Німець вяжс; Іебегшапії яеііе, \уоГцг ег веш 
СекІ IV, 503 (Веїшп 67), 

19, Віїї Епдит, ЯК трава росте, (Дрог,) 

І Знач, дуже видющий, догадливий, хитрий, Пор, Шапсі. IV, 512 (ЗеЬсп ЗО-І). 
ШО, Вояїв бим иидїти дідька лабатого, як його, (Наг.) 

■ Говорять про ненавпсішго, лихого чоловіка, 

21. Дай СЇ видїти! (Дрог,) 

Знач, покажи ш особисто або покажи свою здібність, силу чп вмілість* Пор* 
нім. Ьааз зеЬеп, ^їяв ііп каплзі! ШапсІ, IV*, 512 (Зеїіеп 292), 

22. Дасть ся то видїіп, (Льв.) 

Фраза, якою потішають чоловіка, щп просить чогось, а прошеицй не може 
обіцяти йому на певно, та пє маже й рішучо відковитн йому. 

23. КождиД своє ВІ1ДИТ, (Наг.) 

Знач, кеждий дбає про свою користь, а байдуже йому до чужої шкоди* ІІор, 
^Уап<і* IV, 502 (ЗеЬеа 26). 

24* Меш вЕдїти ва жидівське пущільп, (ОіштО 

у Жидів иущапя нема, знач, пе собачищ шкоди. 

25* Меш видїти тогди, коли своє вухо, (Сият,) 

Знач не побачиш пїколн. Пор* висше Бути 25; ЛсІаіЬ* ТУіікіес 1. 

^26, Ьіеш ВИДЇТИ, ЯК СЇ вода горі ріков оберне. (СийТ.) 

[ Знач, не побачиш ніколи. 

Ьт. Ми сї рідко вндніїїо, а ва то сї навядимо* (Бе* С.) 

! Говорять п|Ю себе свояки або приятелі, що живуть далеко один від одпого І 

І через те не мають пагоди сварити ся* Навпаки в Поляків : Кіе сг^чіе ^уїсіаціе 

І _ доіоию піегпапіе (АбаІЬ. 1¥і(1апіе 1; ЛУібзіеб 15), 

[28. Навидїв еї лихої години. (Наг.) 

І Навидїв ся в звач, бачив богато лиха. Про чоловіка, що богато перебідував* 

і 29, Най впджу, з ким сиджу. (Кол.) 

І Окрик рішучости, долагаїш — сказати всю правду про нпогось чоловіка, щоб 


І другий звав, з шш має діло. 


І ) 


— 165 — 







Видїтп 


Зо. Най му сї вядЕт, що аа його стаяо. (Наг») 

Знач, нехай Йому зда(ї СЯ- Vстулка зроблена дурному, зарозумілому чл,,* . 

ЗІР Най тї це виджу І (НаГр) " 

Л Говорять у цересердю, 8пач, Іди геть, забирай ся від исііе. 

32: Не вдджу за макове вар до* (Наг.) 

Говорить половій у пітьмі або хорий яа очн або слїшіЙ* 

З Зр Не ваджу, хоць мп очи вибери, (ІІаг,) 

Говорить чоріовїк у пітьмі або ие моягупи добачити того, що иоказуе ^ 
хтось яньший. ^ 

34, Не віідит дальше свого досар (Льв,) 
у\ Говорять про духово обмеженого, недогадливого чоловіка. Пор Лсіаіь 
^Шес 1^; \Уап(?. IV, 510 (Зеїіеп 237). 

35, Не впдат, як сяїпий плота. {Наг,) 

Про бідного, що ие має лїншої страви або одежі, а також про ветямучого^ що 
поступає па вмаїїш не знаючи, що робить і по що, звячайпо собі па шкоду 
36* Не видїіт^ як я свого тата пе вцджу, (Наг.) 

8сі1, який умер. Говорить ся про якусь згублену річ або про чоловіка, що 
жие в недостатку і пе має ніяких засобів до житя. 

37. Не видів Гриць воза тай вробив собі сани, (Лучак.) 

Говорять про ііедотепу, що бере ся майструвати не виіючи. 

38. Не ВИДІВ ЄЯ — не скажу. (Маг.) 

Відиовідь на питане: чи не видів ти того # того (загубдсіїОІ річн або чоло- 

віка, зя яппи хтось іпуное). 

ЗІ). Не ВИДІВ еля ТОГО, як жию, (Ваг*) 

Говорять про якесь нове, незвичайне явище. 

40. Не видів ее тата на яамІ ? (Ивор,) 

Жвртллво-цинічпе гулюкамє, воли хтось пидто иіішво придцвля^; сн нкіЙсь 
річи або в Еєднйім зачудувапю витріщає очи па неї, 

41. Не вцдїла Васдлпха цьвочка. (Кол.) 

Жартують, коли хтось дивує ся якійсь звичайній річи, Цьвочок — гвіздсш, 

42. Не валяла п—а авозда таа гадає, що то х-, (Наг.) 

Цнпїчпий пасьміх. коли хтось дввуя ся якійсь звкчаґіііій річи. ЗвІзд-^гаіздь, 

43. Ну, ОД ВИДІВ хто таке на божім сьвітї! (Ниг.) 

Окрик обуреня і зачудуваая при виді якогось незвичайного злочину, якогось 
підлого, безсоромного вчипка. 

44. От не ВИДІВ, тай очи витріщив. (Вір,) 

Говорять про селюха^ що прибувши у-перве до міста дивує ся всьому. Оор. 
польське: КІО сге^о діє тіігіаї, с1гі\уще бі§ (А ^ІаІЬ, \УІиаїе6 9), 

45. Тогдїі бам тя впдїв, як свою потилицю! (Ільк.) 

Прокляте, знач, щоб я не бачив тебе ніколи 1 
40. Тогди ґо будеш видів, як свого вітцьи в тамтого сьвіта. (Наг.) 

Знач, ве побачиш ніколи. ДокладніЙше висловлена та сама думка, що висше ч, Зб. 
47р Увндпмо сї иа Сафатові дб.іииї. (Наг.) 

Говорять роастйючи ся з кимось па завсітди, без надії побачити си ще в житй>. 
Йосафатова долина — леґевдове місце страшного суду» 


Ч. 2345, 


— 106 


Ч. 3363—2376. 




і»- 

іО- 

\о. 

61 . 


І53. 


54. 


^5 


5С. 


59. 


60, 


Увидпяо сї па тамтім сьвітї, (Наг.) 

Говорять роастаючись або в сварці, зарікаючись не сходити си більше. 

Хоць ес ВИДІВ, ТИХО будь! (Наг.) . 

Ие викликай СЯ па сьвідка, бо наживеш клопоту, тиганяви но судах, пор. 

впеше ч. 15- 

Хтїв бия то вядїтаї (Льв.) 

8сі1. щоб ти сього не зробив, або щоб ти се зробив. В тій формі висловліон 
№1 нерекоиапв, що щось станс сіі копче тан, як хоче бесідник. Пор. \Уат1. 
IV, 501 (Зеїіеп 12}. 

Хто пе видит, той ие аавидпт. (Кол.) 

От тим то сеашіе снлкують синк йога більше річей і вчинків окривати від зави¬ 
дющого ока, яке по їх дунцї може наслати лихо. Пор, ЛіІаІЬ. \УіЄ 2 Іей 4. 

Хто ТОГО пе впдот, пай му очи валїзут! (Наг.) 

Сердита репліка на неоправдааі еумнїви або заперечуваїш. Пор. німецьке: 
\Уег йаз ПІСІ 1 І яіеЬІ, Ііаі. кеіпе Аивен. МГапб. IV, 613 (ЗеЬеп 323) 

Хто того не видів, той би но повірив. (Збар.) 

Говорять про якусь дивну пригоду. 

Чи видпш, чи ве ввдвш, то мовчи. (Міпч.) Пи... (Ільк.) 

Відміна приповідки поданої і поясненоі висше ч. 15 і 49. 

Чогом не ВИДІВ, того ие скажу. (Наг.) 

Говорить суилїнігай сьвідок Та сома думка в нііьшій формі в лат. Аийііа 
пагго — ве бачив, а оповідаю, очевидно не ручачись за вірність того, що 
мент оповіли ипьші. Пор. польське: Сош теїЗмаІ, Іо роі.їіаі1ат (ЛіІаІЬ. ^V 1 - 
3/Іес 3); ’їіГапсІ. IV, .512 (Зеїіеп 284). 

Чого пе виджу, того пе аьплую. (Дрог.) 

Найбільше болюча та страта, яку чоловік бачить 

иіпяо у По-иків: Скеео віє піе ітіїїгі, Іес*» «і? ше зІеЗи (А<1.ч1Ь. '«г.еь о), 
вгідио з пашим №апа. IV, 506 (8е1іеп 133) і вепоміщене у Вандера: ЇУаз 
ІсЬ ПІСІ1І веіі’, Игаї тії- пісіїї №еЬ. 

Що ввидит, ТО ЙОГО. (Наг.) 

Говорить про ЗЛОДІЯ, грабівиива. 

Що ВИДИТ, ТОГО прагне. (Наг.) 

Говорвть про дитину, про пяного або захлаппого чоловіка. Словак остерігав. 
Со УІгШ, пе їлизій тас (2а1иг. X, 736); в такім "“'.‘І 

порить Німець: АІІез, и-аз ісіі зеїіе, Лаз ісіі, див, Шапй. IV, оОІ (Зеїіш 

2); АДаІЬ. Бігзеб, 1; беїак. 123. 

Щось ми СЇ так ввдпт, (Наг.) 

Знач, так мевї здавть ся, пор. висше 14, 

Як бим И0 ВИДІВ, то бпм сам ие вірив. (1і,о.ч.) ^ 

Говорять про якесь неймовірне, веззичайне діло, пор. висше ч. 61. У Німців: 
Мап гоизз сз зеїіеп, ит’н хи еІяиЬеп, ШапіІ. IV, 512 (Зеііеп 294). 

Як тї виджу, так тї пишу. (Кольб.) 

Знач, но твойому виду, по зверхньому вигляду Цінять 1 поважають те^ Сдо- 
словво: записують дО певвого сгшіу, до певпоі верстви). Пор. А її а 1Ь. ІУпІгіеі. 
7 ; беїак 207; ЇУапй. IV, 508 (ЗеЬеп 174). 

— 107 — 












Вцдїтн—Ццдок 


Ч. 2377- 


03, Як ш впдять, так тя пишуть. (Гльк.) 

Те само 5 п;о Гі поїтередке. Дословпо вгідве з польськин А а 1 Ь. \Уі(1гіес й 

ВидкОі І. Вцдко сї лішов, КОЛИ го пеша. (Дрог*) 

„Видко ев“ в зїшчїпю: вдавть ся, напевно* Жартують, воли шукаючи 
ЙЄ застануть його доиа або на умовлевін мІсдї. 

2, Не ВИДКО »у СЯ* (Гиїдк.) 

Іронічяпй вислов, знач* він не иоїке добачити чотось, хоч таи зовсім не тецид 
не може догадати ся, хоч патякають вправно. ^ 



Видно* 1* Видно го наскрізь. (Наг.) 

Говорять про чоловіка, якого вдачу легко нізватв, про иростодушпого Оо 
«вливого і т, 11 * ^ 


2* Видно шу до носії що бреше, (Наг.) 

Знач, по виду, по тонї дізвати* Те саме у Німців Шааіі. 17,512 (Зе1іеп :^0П 

З, Вїідпо СЇ ЯК у день* (Наг,) 

^ Говорять про яспу, місячну піч. 

Д 4. Видно сї, хоць іглн аби ран. (Кол.) 

Про ясну ніч або про велику пожежу* Пор, ЛйаІЬ* Шісіпо 1* 

■ 5, Видно, ЩО не СП 0 В 1 ШЦ ровуау* (Борне.) 

Досдовпо: божевільний. Говорять, коли чоловік задумує або робить щось 
звичайне, небезпечне або погане* 

6. Видно ЯК па долоип* (Иаг.) 

Говорять про віддалений предмет, прим, сусїдве село, гору, а також іровїчпо про 
справу не дуже то ясну, яку бесїдішк силкуеть ся роатодкувати і пойсаити но 
свойому. Пор, Л(іа1Ь. \7ібаа 2^ Дик. 915; пїм. Кіаг луіе Зсішішіеіш. 

7. Ввдно ЯК на тарели. (Наг.) 

Про село або поле, що лежить на рівпім иісд'І. 

8, Уараз видно^ що н кім кіянт* (Наг.) 

Знач, якої хто вдачі, чого можаа яадіятись від цього. Пор. а п сі. 17, 503 
(8е5еп 72, 73, 76). 

9, Кому ВИДНО, тому й сьвічкії пе треба. (Ко*т.) 

Зиач. хто розуміє якусь річ, тому пе треба Ті поаспювати апї доказу вати. 

10. Ледве ГО внддо від землі. (Наг,) 

Говорять про малу дитину або загалом про чоловіка малого росту. 

11, Най ми сї видно буде! (Дрог,) 

Обраяово зам, хочу вияснити сю справу, хочу мати певність, 

12, Не ВИДНО відти таї. (Наг.) 

Жартливо про якусь далеку (і( і зично), трудну, пєдосяжиу річ. 

ІЗ, То видно й без сьвічкк* (Кол,) 

Говорять про очевидну, безсумнівну річ. Пор, Шада, ІУ, 209 (Йеііеп ЮО)- 

14. Що видио^ то видної того по сховаєш. (Кол.) 

Говорять про якусь очевидну, всім відому річ* 

Видок, 2. Анї видком не видати, апї иутком но чувати. (Ідьк.) 

Говорять про чоловіка, що пропав десь, не дає про себе чутки, також про 
приятелп, в яким давно пе видались. Пор, висше Пид ч 1, з такойї 
її ос, 381* 


щдок—ВпймїїТїї 


Н, 2395—2413. 


2, На видодї хата стоїт. (Наг.) 

Знач, па видному місці, иа сугорбі, не заслонена будипками аиї деренвми, 

|д. На моїм вадоці еї то стало* (Наг,) 

і Знач* я сам бачив, як се стало ся. 

Видовкще. 1. А видовище би 8 тебе було 1 (Наг.) 

[ Прокляте: щоб тобі стало ся таке лихо, щоб люде вбігали ся дивитись на нього, 

2* Збігайте сї, люде, на видовище! (Наг.) 

І Знач, дивити ся па якусь пригоду, па пещасте або на погань* Сердитий окрик 
і у сварці. 

^Видрулити. 1. Бїїдрулю тї па йломану голову з хати. (Наг.) 

Погроза; витручу так сильно, що вломиш голову* 

Видужати. 1. Видужьив на другий бік. (Наг.) 

Іронічно вам. умер, коли мова про д'ікаря, чи поміг хорому видужати* 

Видурити. 1. Видурив би 8 дідька гроші. (Наг.) 

Говорять про а ручного дурись віта* 

Видусити. 1. Видусав го як цитриду, (Дьв.) 

Знач* витягнув із пего всю можливу користь, зужив, виексшіьоатував його* 
Пор, Шапб. І, 183 (Аизбгаскеп 1) 

І 2, Не впдуснш в нього апї слова* (Наг*) 

Говорять про маломовиото або сердитого чоловіка, що мовчить уперто. 

Видушити. Видушив ЯК ЛИС кури, (Наг.) 

Сказано про вбійцю, що помордував цілю сїїію людей у сні* 

2. Видушило ба вас до лабиі (Наг.) 

прокляте: щоб ви всі до одного погибли як кури, яких душить лис. 

'8. Видушу Я З тебе остатипй олїй. (Коя.) 

Здач* таки присилую тебе віддати те, що ввиен, доведу тебе до бідаости. 

4. Не видушиш у нього нї шелюга* (Наг,) 

Знач, ие видобудеш, пе вйтягнеш, бо бідний. 

Вижерти. 1. Вижерли ГО З села. (Скал.) 

Змусили свошп обмовами, погрозами та збитками забрати ся геть* 

Виздоровіти. 1. Вивдоровів на другий бік. (Скал.) 

Зам* умер, пор, висше Видужати 1* 

Визнати СЯ, 1. А хто ся в тім годеп визвати? (Льв.) 

Знач, тоді зрозуміти сю справу, дійти а пєю до ладу, розібрати ся в заплу¬ 
таних дрібницях. Пор* \УапД, 1, 191 {Аивкешіеп 1). 

Виймити. 1. Впимив ГО ВІД смерти, (Дрог.) 

Знач, вилічив. Уявлено смерть як якусь безодню, 

2, Впйяй З мене душу, бо більше пе маю нічого свого! (Сквар,) 

Говорить неоплатний довжпик або загалом бідний чоловік, від якого домага* 
ють ся якогось датку, 

З, Віп бн Бїїййпв око за кавалок хліба, (Наг.) 

Говорять про скупого, захланного і иемилосерного чоловіка* Натяк на широко 
розповсюджену казку про брата або товариша, що в дорозі еиймив око брату 
. за шматок хліба, пор, Бтп* 36. 1, 79. 

22 


Етай^р, Збірялсіс т* X. 


— 169 — 











Виймити—Впйтп 


ІУН. 




> 


4. Зарав иу впймп тай положа! (Кол.) 

Зішч. давай в тій ДВІ 11 Ї, звичайно щось таке, чого чоловів 
Говорнть про вередливого,, ввПагливого чоловіка* 

5< Чеиь то нас іще ввіііяе Пан Віг із того нещастя, (Крех ) 

Згшч, вир а тує, дасть перебути те пеществ. 

Вийськати, І. Байськав го, як лса до сонця, (Кол,) 

Виганьбив, докучив йому. Блохи від сонця вискакують, тікають 
осьвітив, розібрав його о отав і діла, * ^нач. 

Вийти. 1, А ЩО, не ВИЙШЛО на моє ? (Кол,) 

Знач, чн це стало сд так, як и говорив? ПорЛ^апО. II 147т 

2. Вийде ти тото очима, (Кол.) 

Знач, виплачеш, будеш жалувати, 

3. Вийду 8 НИМ на своє, (Отна.) 

Знач, дійду 8 цим до ладу, погоджу ся з ним корисно для себе, 

4. Вийшла би з тебе иараі (Наг,) 

Прокляте; йііара“ вгірдио заи, душа- „Пара« по вародньояу віруваавд тільял 
у вьвірів, які яе мають душі такої, як чоловік, 

5. Вийшло «п З ііаі]нти, (Наг.) 

Знач, забув. 

6. Вийшло ми з рахубн, (Дрог,) 

Здач, я занедбав рахунок, не числив сего, не таилю числа, 

?• Вийшло МИ ТО на добро, (Дрог,) 

Здач, я скорнстав па тім, 

8. Виїішяо на моє, (Наг.) 

Знач, стало ся так, як я говорив. ГІор, 2а1ііг. VII, 1267. 

9. Вийшло шите на дробите. (Дар.) 

Знач, з ткжкою бідою затушковано якесь лихо, 

10. Вийшов з літ. (Наг.) 

Знач, постарів ся, його молодість минула, прим, йому вже за пізно 
нити ся. 

11. Вийшов із кляе. (Наг,) 

Говорять про парубка, що відбув приписані три клнси військового побору* 

12. Вийшов му чьис, (Наг.) 

Знач, сповнив ся реченець, скінчила ся йото служба, 

13. Вийшов да своє. (Вібр.), 

Знач, яе сі’ратив па підцрніиетві або добив ся свого нрава, 

14. Вийшов иа тім, як Заблотнпи на малі, (Яс. С,) 

Властиво польська приновідка про якогось Заблоцшго, що вів мило човяо« 

. - - - ^ т ^ - .^іілемй 


у 


иро НИОГОСЬ іїаОЛОІЩОГО, що вів 

І щоб не іьтатнтц мита, дрпвнвав тіло в сподї під човном, а воно й ^ 

св. Знач, стратив, ошукав ся на якімсь підпрішмстві, Пор, А баї Ь.2й.ЬІо^ 


15, Вийшов цілий із того. (Дрог,) 

Знач, вийшов беа шкоди з небезпеки. 

16, Все иа едпо 8 ИХ 0 ДНТ, (Наг,) 


^ев на едпо 8 ИХ 0 ДНТ, (Наг,) ^ 

Вислов ревйґнацвї: ніщо не поможе, нема ніякої ради. Пор. пїм, 
аиГ еіпн Іііпаш, \Уаііб, 11, 661 (Ншацнкоттеп 2). 

— 170 ^ 


іті* 




^ Виїсти 


Ч, 2433-^2449* 


\іЬ 

19. 
І 80 * 


На того воно й Вїполпть! (Дрог,) 

Знач, так справді дїе ся або так справдї мушу зробити 
Не вийде ТИ ТО яи сухо, (Наг.) 

Знач, не обійде ся та справа беа клопоту, без яенриємяости, будєя] мати еа 
се біду. 

Не вийдеш МИ живий їз рук, (Наг.) 

Погроза: вбю на смерть, або аагалом буду бити сильно. 

Так уже внходит- (Дрог,) 

Знач, таке належить ся, або: таке закліоченс треба зробити з певних пре міс, 

І То вже у нас вийшло з иовпкн, (Тяглів) 

Знач, нема такого звичаю, перевів ся такий звичай, 

^2, Ще ии В ТОГО вийдемо. (Наг.) 

Знач, перебудемо се -- про якусь біду або яещаста, 

І за. Щ^ ® вийде ? (Мост.) 

Знач, яка тобі користь із того ? 

24, Як де вийде, то чепь хоць віїстаие. (Наг,) 

Жартливо; дотеп у тім, що вийде і вистапе мають тут однакове зпячіею. Гово* 
рить ся про полотно, або сукно, чи буде його досить на одешу, або про жив¬ 
ність, „чи вийдемо з нею до весни" і т. и. 

Виїсти. 1. Лду виїдаймо сї І (Наг.) 

Жартливо : йдім у перегоїш в їдї, пробуймо, хто борше і більше заїсть. 

2. Воїн би, аби ну шлпй горпець поставив. (Наг.) 

Говорять про п ЄЯ аж ер лив ого. 

3, Виїїі би хлаиь, (Наг,) 

Такий ненажерливий, Хлань, пор польське оі-сіііая і ро^сіііспас} див, також 
Желех, П, 1039, 

4і Вяїв-єс МИ серце. (Наг.) 

Говорять до когось, що паро бив песїдпикови богато гризоти, клопоту, що 
часто сварить ся з шім або загалом докучає йому. 

Виїв І миску вилизав, (Наг.) 

Жартливо, знач, ве лишив иїчого. 

Виїв, коби здорові (Яаг,), 

ПерЕІсво серіозно, про дитину, яву при кождім И вчинку тавимя вворотами, 
як „коби здоров^, „широку“ і т. и. етараготь са охоронити від уроків, лихих 
очей і пньших чарів. Говорять також ірояїчпо про лінивого, що їсть до¬ 
бре, але до роботи не дуже квапить ся. 

Виїв, хоць же ііриирошува.іи. (Наг.) 

Жартують І8 голодного, що напрацювавши ся їсть ае дбаючи ні па які це¬ 
ремонії. 

Ввів, ще й облизав сї. (Наг,) ..л ие.„ (їїагЛ 

Говорять про голодного або про чоловіка з добрим апетитом. 

Виїли, й раз полизати ие лишили, (їїаг,) 

Виїлі! й горшки новяшкр о бували. 


— 171 — 





Бйїстп—Бїїкапапцй 


ІОі Виїли, лиш лиж нами иокалата лц, (Наг,) 

Знач, швидко, до чиста виїлн, 

ІЬ Виїли, ЯК вимели. (Наг,) 

ЗЕгач* виїли до чиста, не лишили иїчого. 

ВІН МИ виїсть они аа тото* (Наг,) 

Знач, буде лаятись, додівати, соромити мене. 

13* На, виїдж, абио тріс ! (Наг.) 

Говорять сердито, даючи їсти якомусь ненажері, а також говорячи 
навасноігу якусь прикру для нього новину, ве- 

14* Не впїш. хоць розпережи сї. (Наг,) 

Говорять захланному, що наклав перед собою богато страви, 

15. Хто ВИЇВ, пай здоров відпхає, а хто не їв, буде мяїв, (Цеп) 

Говорять такому, хто розсердивти ся не їв обіду, 

16. Що де ВИЇВ, бух ДО иомЕЇв, (Гол об.) 

Про сердитого, завндливого чоловіка, що не дбав про те, чи їли иньші або ч 
не схочуть їсти нізаїйше. ® 

17. Як усьо ВИЇМ, тогди цодьпкую. (Наг.) 

Жартують із таких, що дякують перед їдою, коли їх припрошують до їди. 
Виїхати. 1 , Виїдь, виїдь крідю ва червопім коию І Твої сина порубані 
по під мости пометапі! (Наг.) 

Приговорюють діти при забаві, яка полягає в тім, що ключечку утворену 
з аігпеного стебла занускашть слиною так, що в аїй із слини робить са 
„шибка*, а по тім сю шибку запускають краплиною з соку „песього молока*. 
Тоді на шибці з слини, досі зовім безбарвній і прозірчастій, виступають різ¬ 
нобарвні а остаточно червоняві пасма. 

2, Виїжджьие В ТИМ, ЯК баба з сту пер паком. (Наг.) 

Підносить у ронмові зовсім непотрібну річ, виривав ся з дурницею. Натяк па 
оповідано про бабу (дурня) що носила ся зі сту пер паком, який завіщав їй 
дід, пор. Бтн. Зб. Тій, ст. 80—85. 

В, Виїхав верхом на паявци* (Наг.) 

Значіне двояке: 1) вийшов пішки, або 2) його вишалп буком. 

4. Виїхав колїсїїицев на храм. (Лол.) 

Колісниця — підтока з колесами, отие половина воза, телюжкй. ЗначіяЯ по 
говірки: вробив щось не до ладу, сказав дурницю при людях, пабрав 
сорому. 

5. Виїхав на трох колесах. (Наг.) 

Говорять про недбалого чоловіку, що не пильпуа норядку, звпізпюе ся 
гаво робить своє дїло. 

6. Ти а тим не внїжджьай при іюдьох! (Наг.) 

Знач, не виривай ся з тим, не розголошуй сего. /ТІагЛ 

Викалатати. 1. Дедво-я викаяатав у нього, що ми сз ііаяежьияо. 

Знач, ледво випросив, виходив, видобув. Мабуть натяк чіа даняій рід-* 

іататіі, робити стукіт та крик перед домом неоплатного довжішяа, 
дасть довгу. На подібний звичай иатянаеть ся в анокрифічніп Дїяиія> 

(див. Палатки III, 109). 

Викапаний. 1, Вдкаианпд тато! (Наг.) 

— 172 — 



Іуашїти — Вйвдтати 



Ч. ^460—2485. 


Говорять про дитину в зпачіяю : аовсїи подібне до батька (або до кого там), 
кб, такс подібне, як одна каїша води до другої. 

И^апати. 1. А вякапаяд би ти очні (Наг.) 

Прокдятє ; щоб виплили очп І (Наг.) 

, Цд тя очн вакааилп, що не вндащ ? (Наг.) 

З пересердем : чи ти осл'ш? 

л Як би му З ока викаиав. (Наг.) 

и Такий подїбшій. Мабуть у такім значішо: немов би ннваиав з ока той відби- 

* ток („чоловічок*), який видно в людському оцї. Пор. А<За1Ь- Око 21. 

рининути. І. Вптшуло би го з гробу! (Ден.) Впвергло... (Наг.) 

Проіїлнтє, основане на вірувапш, що дуже грішних, проклятих людей пе 
приймає земля і вавидуе з гробу їх тіло. 

Викинуло мїї 8 памзитії. (Кол.) 

Знач, забув до разу. 

3 ,>Бякппь го дверми, він вікном уіїзе. (Збар.) 

і'> Говорять про впертого, влазливого чоловіка. Те саме у Поляків АсіаІЬ. 

І \Ууг 2 ис*ас 3. 

,4. Коли не викинув, то винхав. (Город.) 

І' Жартують Із чоловіяа, якого впкинулн відкисц а він до сього не хоче при¬ 
знати ся. 

іноріцмати ся. 1, Ледво-м сї викоріцяав а тої біди. (Наг,). 

Знач, а тяжким трудом видобув ся з біди. Словак казке: Уусіїгйшаі за г боїіо 
(гііиг. УІ, 581). 

2. Якоеь сї викорідмав і« хоробк. (Наг.) 

І Знач, видужав по довгім хорованю. 

Іинрасти. 1. Впкра.то ба з тебе душу! (Наг.). 

Проклинають злодїя, знач, щоб ти вмер несподівано. 

ійкресати. 1. Викрешу я ТИ ОГНЮ З г—ЦІ. (Наг.). 

Знач, кабіо. Грозять веслухішпим дітям. Пор. 2й1иг. VI Г 148. 

іИкривити. 1. Викривив висок, як від пояииу. (Наг.) 

Говорять про чоловіка, що кривдуа собі в чогось, невдоволеннй чимось, а не 
хоче сказати сього. 

Викривило би тп писок до самої похил іїцї ! (Наг.) 

Прокляте. Мабуть патак на казку вро чудесне перекривлено голови лпцс^ 
плечей за якісь великі гріхи, йор. Бірїерову баляду „Оег \уіШе 
■ккришити. 1. Викришило би вас до лабиі (Наг.) 

Прокляте, знач, щоб ви ви всі погнбли. Смерть уявлено в виді якогось різ- 
шіка, що ріже всю отару до остатньої штуки. У Словаків : Уутгеїі ро коїеиа 
{2.ІІМГ. УГ, 658). 

*^крут, Ь Цішов па викрути. (Наг.) 

Знач, почав вибріхувати ся. 

Хто має викрути, ие піде в рекрути. (Ільк.) 

Знач, хто вміє вибрехати ся; але іронічно також: хто .має чия викупити ся, 
піднлатути кого треба. 

ІННрутити. 1. Викрутив би йіі, такий єм мокрий, (Наг.) 

Говорить чоловік, що змок ва дощи або впрів при роботі. 

Викрутив ЄЇ 8 біди, (Наг, 

— 178 - 









Викрутити — Вилічити 



ЇІО. 




з а ач. вибрехав св, видобув ся з біди якимсь пс кояче чря« 

2^1111% V, іоа 

З, Викрутив сї з рук як слйж. (Наг.) ..лк пискир. (Наг) 

Вирвав сЯу про проворного, зручного або брехливого та хутрог 

Вилапати. 1 * Вилапав го на горячім учинку. (Вбар.) 

Знач, зловив при злочині, йор. латинський правний термін* 

^гапіі, певно нервіспо про палія, шюго зловлено па місці пожєїкР^^*^^ 

Викурити. 1* Викурив ГО ЯК лиса в яма, (Наг.) ' 

Знач, вигнав, внетрапіив. Натяк иа звісппй мисливський спосіб 
з ями дниом. Те саме АіІаІЬ, Шукигзуб 1. лиса 

Вилабудати ся. 1 . Ще я сї видабудаю в біди, (Иаг,) 

Знач, хоч не легко, але видобуду ся з лика, дороблю ся чогось, 

Вилет, 1 , На вндетї бути, (Гцїдк.) 

Знач, ось-ось відійду, ось-ось мене відпустять або проженуть Ів місця 

Вилетїти, 1 . Вйяетит воробцен^ не спіймаєш нервів дек, (Код.) 

Лихе слово, сказане в гпїв) та пересердю, не вернеш нізпійше, хоч і як Йо 
жалуєш. . 

2. Вялетит як шпак, люде зробзит як сак. (Наг,) 

Про людське С.ТОВО, поговір, що розходячись чим раз далі росте, набирає диво¬ 
вижних розмірів. Пор. лат, Раша сгевсії еигкіо. 

3. Вилетіло ми з памзити, (Наг,) 

Знач, забув* Пор. висше Викинути 2. 

4. Десь З тебе ВИЛ 6 ТЇЯ 0 так борзо! (Наг,) 

Оклик здивоваия^ коли хтось пообідавши недавно заявляє, що вже знов 
голоде п* 

Вили, 1 , Вилькп МОЛОКО їлпі {Рава ?,) 

Жартлива характеристика саиохвалька, що величає ся своїми достатками. 

2. То би на вили взьптд тай іде ііідтріети. (Наг,) 

Образ узятий І8 іиоллченя: змервлепу вимолочену солому беруть па види і нн‘ 
трясають (^,нідтрісаїОть“), щоб із неї висилало ся все а ер по. Говорять про 
"^РУДУУ» замотану справу, в якій треба добре намучити ся, поки дійде ой лВД* 

"Х8, То ще вЕламії на водї пнеапо, (Наг.) 

/ Знач, хто знає ще, як то буде, се справа аовсім непевна, нема що покладати па 

неї надїю.Пор. грец, хсі&^ ^^атод лат. іп тепіо е1 аерда зсгІЬеге Е. ВоГ 

4. Як нїїламд сьвіт пхати, (Гнїдк,) 

Знач, жити в біді, в тяжкій праці і клопотах. 

Вилиця. 1. Вилиці луиают від зимна. (Вор.) 

Говорить ся про почута сильного холоду па зубах. 

Вилїзти. 1 . Вилізла би в тебе кила! (Наг.) 

Проклята. Кила—ВгисЬ, п ропу клина* 

2, Вилізли би ти очд з голови! (Наг.) 

Прокляте, знач, бодай ти осліп, 

3, Вилізло шило з мішка. (Кол.) 

Знач, правда таки вшшнда сп. Пор. польське \Чу^£Іу згуйіа 2 
(АсІаІЬ, Бгу^Ио 9). 

ВилТчкти. 1. На другий бік вилпінтд. (Гиїдк,) 

— 174 — 




„ІОІО"'’*’'" 


Впдед 




Ч. 2502—2517. 


0вач. ліками довести чоловіка до Сїіертп* Пор. пїзг. Вісіїіі^ кцгігі, Агт ітО 
0еіа еаїxVVеі [^еЬгосЬец. ШапИ, II, 172В (КигІгеп 8) 

ййЛКИ^ 1. На вилки ставити. (Гиїдк.) 

Значінє для мене неяспе. Може те саме, що ставити па вістрю меча? 

лупити, І. Вялуаи з коліна, а дай му! (Наг.) 

Знач, візьми відки хочеш. Иатнн на дитячу забавку, при якій щільно до 
пупи стулепимп обома долонями бють но КОЛІНІ і впевняють, що там бряж¬ 
чать гроші. 

^ Дедво СЇ вилупило, а вже яке мудре ! (Наг,) 

Говорять про молоду скотину, пташеня, з також про дитину, 

З ІТаДже ТИ де внлупю В колїиа! (Наг,) 

І Знач, не дам, бо не маю відки взяти. Пор. висше 1, 

Вилляти. 1. Як би вилляв. (Гнїдк.) 

Знач, такий подібний, такий гладкий, гарний. 

Вимести. 1. Вимету ним хату, як жи ще раз прийде. (Наг.) 

Обрааово : буду вим кидати, водочитя по хаті нк мітлою, буду бити, викину 
з хати, 

Вимівна, 1. Бпмівку легко найти. (Наг,) 

Легко в 1 ІТОЛкувати, оправдати те, що вже вроблено або чого чоловік не хоче 
вробити. Те саме АбаГЬ* \Уут6іука 8; \УапсІ, І, 189 (Апвйцсііі 1); 24- 
іпг, V, 121. 

2. Найде внвівку, як миш дїрку. (Льв.) 

Про балакучого, брехливого чоловіка, який уміє вбрехати не надумуючись. 
Пор. Шапб, V, 866 (Аингебе ІЗ)* 

3. Перша вижівка г всьому винва дївка, (Вік.) 

Очевидно натяк па звісну гесІїегсЬе бе Іа раіегпііе* Жартують із чоловіка, 
що оправдує ся нкпмись недоладпими або очевидно видуманими арґумептами. 

імовити. 1. Вимовив сн тцто при згоди (Наг.) 

І Знач, поклав таке усліва. жадав того. Жартливо, колй хтось пристав па вгоду 
V і потім покааало ся, що його обдурили, 

ї*|Вимовїїв СЯ пехотячїї, (Пужн.) 

І Сказав те, чого не повипсп був або не бажав сказати, вирвалось йому слово. 

Вимовиш слово, нещістьи готово. (Наг.) 

Нераз одним словом чоловік може наробити собі богато лиха. 

Не вимовит анї слова. (Наг.) 

Про чоловіка, що розсердивши ся мовчить уперто. 

1, Бодай ТОЙ здоров був, що шіиї вииеді (Городеи.) 

Жартливо про довжпика, що не квапить ся віддавати довг. Зсік як буде вдо^ 
ров, то мені віддасть* 

цп не Еииее, а теріїїтн гговипея, (Наг.) 

Говорять при всяких громадських нещастях, пожежах, їшведих, які не пере- 
^ барашть винуватих чи певипуватах. 

' Вццен Богу душу. (Наг.) 


— 175 









Впиеп 


Л^25і8- 


Говорять про чоловіка простого, недогадливого і пезачіплавого, нкп 
не робить кривди, ипколн з іропїчппм ВІДТІНКОМ, бо, мовляв, зацаа 
па се. Иор. Шаіпсі. IV, 372 (йс1ш1(И& 9, 38). ^-^Упай 

4, Бпнаого двома батогами не бють. (Ільк.) 

Висловлено старий юридичний прівціп, що за одну провину ие ^ 
два рази. Пор. у Нїмдїв: Оег ЗсЬиШІ^е ши5!ї ой (Зорреіі ЬегаШеїі 
IV, Ш (ЗсІїїзМі^ 21). ^ 

5. ВІЕ 1 хіба пяотам не вднея. (Ліипа) 

Знач, усюди задовжений, иождоиу сусіді виїїеп. ІІолпк каже: Од ^ 

піе \ушІеЕ {АїІаіЬ, Шіппу 8); йор. Шапб. ІТ^ 373 (ЗсІшІШ^ 29, ^2). 

С. Даю ея вцциим. (Збараж.) Кладу ся.,- (Кодом.) 

Знач, признаю ся до вшш, Пор. латинське Меа сніра. 

7, За єдного винного сто цееідних гниє- (Мінч*, Петр.) 

в зкитю аж надто часто невинуваті відповідають за чужу провину. Говора-їі 
головно про війну, У Поляків: Рггу ^уіаиут і піе\^шпети 5І§ Позивів 
(АіІаІЬ. \Vіапу 9). 

8, На вїїяпого шию брати. (Гиїдк.) 

Зпачіве не 80 ВСЇМ ясне. Мб. брати знач, брати горівку, вапивати на кощт 
винуватого. Але слово „шяя“ натакає на давпі кариі звороти т ^дати шцю«, 
„скарати на горл'і“, якими означувано кару смерти. А в такім равї який ідей¬ 
ний підклад поговірки? 

9, Шчого собі пе винні СЬМОд йно добре слово. (Ільк.) 

Говорить противники При перепросипах, залагодивши вже суперечку між со¬ 
бою і приступаючи до могорича, без якого й „добре слово*^ не скажеть ся. 
Пор. Шапб. IV, 373 (ЗсІшШі^' Н7> 

10, Сам собі винед, (Наг.) 

Говорять про чоловіка, що самохіть попав у біду або взагалі про такого, 
якому не спочувають у нещастю. Пор. Шапб. IV, 371 (ВсЬиІіІі^ 4). 

11, Та кобил хоць щ,о винен був! (Наг.) 

Нарікає чоловік, що иотерпш не за свою епву, 

12, Той винен, КОГО тут нема. (Збар.) 

На пеприсутного найлекше вдожнти вину, бо він не може боронити са. 
саме АсІаІЬ- \Ушпу 11. 

13, Хто винен, віддати цовніїед. (Залїсе) 

Затягдений довг треба сплатити. Те саме А4а1Ь. \¥шпу 2; пор. \Уап ■ ’ 

364 (йсЬпІіі І). ^ 

14, Чя Я тому винна, що нерпна йимка ? Як би було Петра, вона ^ л 

тепла. (Сор.) ій вш 

Жартливо йідиовідаа чоловік, якого винуватять за якусь справу, 

80 ВСШ не винуватий. гіСаЯ ) 

15, Що Я тому внина, що Господь язик без кіеткн сотворпв і' сьа 

Огривае ся жінка, якій докоряють ва балакучість або за шнревв 
Язик без кістки дйв. АбаІЬ. ^^2ук 8,12, 64; 2а1иг. V, 217 і даАі > 


Те 


р 


■есїИ — Випадає 


Ч. 2532—2546. 




16. Як- Я що впцен, иаіі перед ваша як очниа як віск скапаю. 

Капвіів воску зі сьвічки в церкві ^яа ввіїуватого" грав визиачву рол*® 
ДИЧІ 1 ИХ цогдпдах наїїюто варида, пор. Етв. 36. У, 194. 

17. Я не винен, вуйна викна, вуйна дати ке повинна. (Наг.)- 

— 176 — 


[З- 


1 


Зайняв ся жартливо парубок, коли йому дорікають зпосипами з замужпою 

2 ЕІНКОЮ. 

Я яе впцен за шокове зерно, (Наг,) 

Знач, ие винен апі крихітку. Макове зерно як симболь иаймепшої дрібниці 
пор. висше Ви ДІТИ 32. 

Я тому ие винеи, так мііії Бог дав. (Наг.) 

І Говорить каліка, але також жартуючи лїийвнй, якому докоряють, що не хоче 

» робити або за іиа.то робить. 

нести. ї. Винесли бн ТІ иа оконпще І (Наг.) 

Прокляте. Окоппще — жидівське кладовище або місце, де закопують надлицу. 
Знач, щоб тебе признали негідним христюшського похорону, а поховали 
•равом з Жидами. 

ипиосн сьмітьд З хатп 1 (Наг.) 

Не розголотуй того, що дів ся в хатТ, прим, коли твої хатнї сварять ся або 
1 бють ся, Пор. ЛйаІЬ, Йтіесіе о; \Vап^і її, 1236 КеІшсМ 1). 

З/Так СЯ ВИІ1ЇС, ЯК би го хто впаів. (Луч.) „.як цеіиішидц, (Наг.) 

І Забрав ся, піїпов мовчки або поспішно, боячись чогось. 

Врно. 1* Дав па епяо, ва ладаи^ па церковиі вптребеиькп. (Дар.) 

^ Жартують ів чоловіка^ що справляє часто молебЕїі та [церковні відправи, 

2.ІМЄШ склянка вппа, а тобі гак і драбина. (Залїсє) 

І Відповідь сердитого пянидХ на докори, що не богато і нарпуе добро. 

іуватий. 1, Двома бичами винуватого не бют, (Гнїдк.) 

Пор. висше Винен ч. 4, 

інюхатк, 1. Винюхав би земне серце. (Наг,) 

Знач. ВИСЛІДИВ би річ навіть заховану в землі. Земне серце, рід труфлї, росте 
ивноли до лодовиїш або Й цілком у землі. Деякі ссліше мають такий пшх^ 

^ п^о занюхашть місце в лісі, де находять ся вемнІ сердй і виїшрнують їх 
із ЗЄ.МЛЇ. 

І Десь ВІЯ ТО винюхав. (Наг.) 

Знач, десь ВИСЛІДИВ, винайшов. Пор. VI, 574. 

бертати. 1. Внобертав го на всі бокп. (Наг.) 

Знач, вибав або вимучив, гапяючи ним на всі боки при роботі, 

Юпа/іати- 1, Вїїо палав пав, аж питя просила. (Голоб.) 

Говорять про дівчину, яку парубок патоміш у тапцп. Опадати — підкидати 
в гору на решеті або в коритці зерно, щоб вичистити Його від грудок і трвіїи. 

Ностєгати. 1. Ваоетьигав го, пю сї ваїз-жо. (Наг.) 

Набив прутом або палкопор. рпс. стегать. 

і^дае. 1. Бипадїіє ця яе випадає, а як треба, то мус. (Наг.) 

Знач, супроти певідхильпої монечностп мусять уступати на бік огляди па чем- 
^ аість, ііа коввенціоїшльні форми. 

' не випадає, то пе роби. (Наг.) 

Не випадає — ек ^егіеті зісії пісіїї, з огляду я а нагальну опіпїю, а де 
а огляду на саму суть діла. Говорять іропічіш такому, що ааслопюо ся від 
вкогось діла оглядами па конвєїщіоиидьпу чемність. 

28 

■атіго/р. Збірїщк т. X. 


— 177 — 








і 


Випадок—Випасти 


•то ие подоба. (К,,. 


.) 


«О 


■^Ра- 


3. Що ие випадав, го це випадав, (Наг,) 
еї не годцт, {Яс. С,) 

Вдаставо тавтольоііп, для свріоленя одпої думки, що щось іц; 
личїіо робити або мовити. ^ 

Випадок. І. Беа випадку сї ие обійдеш. (їїаг.) ..лолоаік 
жив. (Кол.), ^ 

Випадок тут у значіию лихої пригоди^ иещастн. 

2 , Боронп Боже від випадку І (Наг.) 


Додають ик формулу благосдовеиства говорнчи про повий дій, про гарно ^б' 
ТО'що, де иоиіна думати, що хтось позавидує або паш де шкоду, 


паст II- 


Внпити. 


Ч. 9564—258ї^. 


То 




3. Випадок ми сї став..(Наг.) 

Знач, мене спіткала иесоодївапа, звичайно исмила пригода. 

4-. За випадок ве ручу. (Наг.) 

Знач, за лесподївапий, пеііередвидяЕепнй зустріт обставин, які моткуть зробити 
исиоягливюі додержене слова, сповнено обіцяпка, 

5. На випадок, чого ие дай Боже. (Наг.) 

Говорять допускаючи хоч на хвилю якусь нещасливу евентуальпість, 

Випаздерити. 1. Впігаадерпв іо, аж драптьи летіло. (Наг.) 

Знач, пабив сильно. Пїіздерити, вйпаздерати тіпати так як коноплі, щоб 
очистити їх від паздїрп, пор. іЕелех. II, 596, в кепським паголосом. 
Випазо/іити. 1. Віїпаволіо ти очи, як іде раз до аіепв прпіідеіп. (Наг.) 

Грозила жіїша безсоромно її у сусїдовп, що не давав їй спокою своїм залвца- 
нєм, Бйііазолити — випарити окропом, у Желех. нема. 

Випалити. 1. Випалив як з фузпї. (Наг.) 

Вдарив в лускотом, образ о во: сказав якусь несподівану, ирикру або добру 
новину. 

Випарити. Випарив го як у лаапи. (Дрог.) 

Знач, набин або налякав, видержав у трівозї, так, що той аж потом обля- 
вав ея, 

2. Випару, аж па пю ие зможеш сісти. (Наг.) 

Набю по заді прутом, висічу. 

3. Випарю, аж г—ця огию дасть. (Збар,) 

Набю сильно. Образ узятий із кременя, по яшму бючи добувають іскрш 

4. Так ТІ випару, аж буде с—а горіти. (Наг,) 

Знач. яабЮ' грозять особливо .малям дітям. . 

Випантрнти, 1. ВїїпантриЕ би і під зеділев. (Спят.) Бипапїтруиав..- ( _ 

уСЬОЇ’® 

Про догадливого, бистр<їЗорого, такого, що любить усіодм » 

дошукувати ся. Пйитрити, пнпїтрувати, чн не з лат. репеиаге‘? 

Випас. 1. На випас го дав. (Наг.) ^ 

Іронічно про батька, що дав свою дитину в найми. Підгірські ' 

дерзїнть вівці, дають їх па літо в гори па випас, 

2, На добрім вппасї був. (Лім.) 

На добрій паті, па добрім стравупку, зяач. добре годований, гладі' 

Випасти. І* Випав би ти вад! (Наг,) 

— 178 — 




Значїне двояке: 1) щоб тебе висїклн різками, так щоб тобі шяіра облізла 
в ваду; 2) гумористичне кравецьке прокляте: нріб у тебе подерли ся штаті 
і ти мусів купувати нові, пор. вясше Бог ч. 179. 
рішав ту з ласки* (Наг*) 

Знач, стратив ласку в нього. Пор. Л<ІаіЬ. ІУураяе 4. 

^ ІІВипаде колись чоловікови іеже яюдий піти. (Голоб.) 

Прийде потреба забавити ся з людьми, піти до коршнй або в гостину, 

^^іВншіде Щ 0 такий чьис! (Наг.) 

Знач, прийде пора відповідпа для якогось діла, 

ипала ни дорога. (Наг.) 

Знач, зайшла конечна потреба рушати в дорогу. Пор. пісню: 

Ой бувай же ми, Гану су яю, здорова, 

Бо ми вяпала па Вкраїну дорога, (Наг.). 

Є, Випала ми нагла потреба. (Наг,) 

Зпач. прийшла вееподівано. 

Ї.Щлпа.чо ми з тьнкки. (Наг.) 

У І, Зпач. забув. Память уявлена як якась посудина, решето, пор. \Уапб, і, ІЯ92 
І (Себікіїіпійз і) і далі Память. 

З.ШвїіалО ти з кишки, (Наг.) 

Знач, ти зголоднів. Звичайно згірдяо до ненажери. 

9. Гет МИ випали підошви. (Наг.) 

Знач, 1) подерли ся чоботи; 3) патомия ноги, ходячи довго а безхосегшо за 
якимсь дїлом. 

1 10. Я не випав оїкому з під фоста* (Наг,) 

[ Звач, Я пе такий остатпШ, я також щось варт, Пор. АіІаІЬ. Шураас 1. 

Випасти ся, 1, Випас сї па нашій працп. (Наг,) 

^ Вигодував ся, а далї розбогатїв із чужої праці. 

‘Випас СЇ як пацюк, (Наг.) ,„як бпк, (Наг.) 

^ Про грубого, товстого чоловіка. Пор, ЛіІаІЬ, \¥ураз6 5І§ о, 

З ; Випас черево як нецкп, (Наг,) 

Вигодував^ виситив. Говорять про товстого, лінивого чоловіка. 


І 


перти ся. 1. А випер бп сї тебе Иип Біг ва страшцім суді! (Наг.) 


ЯКИЙ прим, у суді вапєречуя річ, що сам бачив, або 


■ іїіїЙ, 


Прокляте, про чоловіка, 
вробив. 

Випер би СЇ Бога. (Наг,) 

Про брехливого чоловіка, який готов заперечити найбільш очешгдпу річ. 

Виперло бк а тебе дуі 1 (Наг.) 

Прокляте: щоб ти вмер серед тяжкої муки. 

Випер СЇ В ЖИВІ очи. (Кол,) 

Заперечив гаку річ, яку люде бачили на власпі очи. 

Шиписатй. І. Виписав му аа і буки. (Кол.) 

^ Знач, набив буком. 

Бйппіііу я ти па тій карті, що ї до люстра читают. (Льв.) 

^ Знач, пабю по задку, 

Р*^^НТИ, 1. А ТО ВИПИВ гіркої І (Коя,) 

II Завоав при прости, цатерпів ся нужди, 

І 













Виповісти—Би правити 



іітн— Випросити 


Ч. 2637—2653. 




2, Виплив би ти й той розум, що го не маєші (Нас.) 

Прокляте, знач, щоб ти здурів, хоч і без топі дурпиЯ. Розу 
ЯКИЙСЬ П.ШП розлитий у ЛЮДСЬКІН тїлї. ^ 

3, Вяплило мїї з гадки. (Гояоб.) 

Знач, вабув, перестав думати про се, позбув сд турботи. 

Виплодити^ 1. Виплодив карану! Наг.) 

про батька, у якого богато дрібних: дітей, а такоїк про чол<т! 

СІЛИ воши. ^ 

Виплюнути. 1, Вішяюиь і ногов затрц І (Наг.) 

Говорять чоловікови, що Нїурить ся якоюсь маріїинею або якимсь 
лон, иегідішм Його турботи; мовляв: покинь пр^ї се думати! 

Виповісти, % Виловів ми службу, (Наг.) 

Знач, заявив, що далі [іе потребує моєї с.іуікби. Жартлиио говорять така 
бездушні річи, прим, про Одещину, що подерла ся, або про хліб, що 
2 , Виповів, ЩО мав на серіш, (Дрог*) ^ 

Признав ся до всього, висловив свій шаль або причини свойого 
З* Вииовів, ЯК З кяЕЖки впяитав. (Наг.) 

Вилощив якусь річ ясно і глядко, або сердито, 

4, Не ВИПОВІВ би МОЄЇ біди й за три дии. (Наг.) 

Жалує ся чоловік пробитий ріжнородішм ляхом. 

Виполошити. 1, Вииояошпн го, як заяаьп з капусти. (Цеп.) 

Би страшив, вигнав Із криївки. 

Вип остити СЯ. 1. Випестив єм сї, що н сьеіта пе впджу. (Наг.) 

Після великого посту у наших селян справді буває тзв. курячи сліпота, 

2 * Бипоетнв СІ. як миш у церкві, (Наг.) 

Б церкві миш не має що їсти. 

В, Впіюстїіії СЇ йк па пущи. (Дрог.) 

Довго постив, їкив де доїдаючи, мов пустинник у пустині. Пїмсдь каже: \Vеґ 
пісЬі Га^їіеп \уі11, тшй пісЬІ іп сііе \Уия1е деііещ ШапіІ. ї, 1Ш7 (Га^іев 

4. Хто СЇ ВИ постиг, той сї впчястіїт. (Цеп.) 

Вичистить иб. у двоякім значіню: 1) вііголодше ся і 2) усього млпс ся здістії, 
завзяте, вороговане, грішні думки. ГТор, німецьке: Ман 1а;?й еіпеп еіп %сШйП| 
Газіеп, 50 уег^еіи іЬт йаз Тапгеп, пор. ДУапП. І, 987 {Гавіеа 10, Н)- 

5. Хто СЇ ввіюстит^ тому всьо смакує, (Наг.) ^ 

Пор. німецьке: \Уег Іап^^е ^еГайІеі Ііаі, бет еіпсі гоїіе Воішеп і>а55. *| 

І, 937 (Газіеп 21). 

Випотрошити. 1. Випотрошу з тебе кишкп 1 (Наг.) * 

Погроза в сварці* Здач, убю на місці, розідру. 

Виправити. І. А то виправлений язик, як юхтова екітра! (Наг.) 

Говорять про язикатого, брехливого чоловіка, що любить обмовліггн 
2* Виправив би з дїтька довг. (Лол.) | 

[Іро впертого, беаличного, енергічпого чоловіка. Натяк на казку * 

наймита, що ходив до чорта вномшіати ся господаревого довгу* 

Зб. І, 73 (вкаеана література в доті). 


І 


у 


/ 


[длравив го за море с — тп. (Наг.) 

‘ Рнслав десь далеко по пнусь иарду річ або простеє для жарту, 
рцираїшв го па тамтой сьвіт. (Наг.) 

Здач, убив, замучив па смерть або довів до смерти лічеивм. 

пргшіїг СЇ па 8ІВСЇ. (Наг.) 

Первісно про коня, що ЇДЯЧИ овес внглядая гарно; образово і з насьиіхом 
про чоловіка, 11 щ здоров і виглядає добре не вважаючи па піспу і погану (вів¬ 
сяну) їду. Часто жартують так із Бойків, що живуть переважно вівсяним 
хлібом. 

рати, І. Виправ го, аж луск ішов, (Наг.) 

Знач, иабив; поріепапє взяте з праня білизни, при чому йде лускіт від 
праників. 

іровадити* 1. Випроваджу я тебе с псамп, (Наг,) 

Знач, вижену, ще й псами ватровлш. 

,її про вадив ГО В поле. (Дрог.) 

Знач, одурив, ошукав; поле тут рівнозначно з бездоріжєм. 

.алравадив го з парадов. (Наг,) 

Тропічно, здач, в лайкою і побоями. 

1. Випровадив сї на ІІоталове, (Дрог.) 

^ Знач. умер, у Дрогобичі був колись міщанин Потала, якого грунт закуплено 
^ під міське кладовище. Та в приповідці я й гра слів, бо Потала зблпжуєть 
ся з ііптаиути — иропастд, щезнути, вмерти. 

5* Випровадив єн до Закопаного. (Чорт,) 

'Звач. умер. Пршіовідка мб. довійшої формаїщї, коли польська місцевість За¬ 
копане вробила ся звісною і в східпій і'аліічйаї і дала привід до сеї гри елі в 
(Закопане — могила, в яку закопують покійпнна). 

І.ІВиировадив ся своїм вяаепия коштом. (Льв.) 

Знач, забрав ся геть, виніс єн зо скандалом, не сьміючи протестувати. 

1-Шіїпровадит ВІВ тебе по за хрест. (Бік.) 

Знач, одурить, отуманить. Хрести поставлені на роздорожах на Поділю, осо¬ 
бливо зимою — одинокі знаки, що показують, куди йде дорога. Випровадити 
по за хрест зпачить стілько, що звести з дороги на манівці. 

Випроси. 1. Пішов на вйвросїї. (Лол.) 

Здач, на жебри, у старці. 

Випросити. 1. Анї виироситп, анї вимолити. (Наг.) 

І ) Про твердосердого, немилосериого чоловіка, у якого і^оді добити ся диски. 

®'№орше бй вппросйв у пса кість, як у скупого кусник хліба. (Иаг.) 

Пес гдоджучії кість дуже сердитий І не любить вивустити її з зубів. 

Ьипроі-іїв го з хати. (Льв.) 

Чемно або й де дуже чемво повбув ея Його, прогнав із своєї хати. 

[Випрошу Я в Бога на тебе тьижке безгояоіуи. (Наг.) 

^ Говорить покривджепиЙ чоловік кривдщіковя. 

Дедвом сї пппроедв від тої ласки. (НагД 

Ласка тут ірошчіш, в зпачіяю якогось клинітливого абоаязку або поручсіш. 

— 183 — 

V 


- 182 ^ 









Вдасикатзі—Вїгп х пу ти 



—Вирватд 


Ч, 2672—2П88. 


С- Так у нього липрооиш, як у бика молока* (Наі\) 

Говорять про снупарн^ у якого годі випросити що побуде 

7. Чого де вдпроіну, то й так озьму. (Голоб.) ...то вцдру 

Говорять про злодійкуватого або пакастливого чоловіка На* 

Сгедо ліе \^ургоеЬг, іііе ^уу^Згяезг. (Асіаііь ШургозІо.).' ^ 

8, Ще я сїі вдирошу кусень хяїба* (Наг.) 

Говорить йалїнщ немічний чоловік, що пе може вже заробляти па 
9; Як де видроедт, ТО вигрозит. (Лол*) 

Зпач. добуде коли не просьбою, то погрозою, 

Випсикат 1. Вдішикав го, яв кота, (Иаг*) 

Відстрашив від чогось саипии словами, лайкою або погрозами. 

2* Ого, кеде не випсокаєш 1 (Наг.) 

Зпач, мене пе залякаєш, я не бою сп марної погрози. 

Випташити, 1* Бигіташив зердо з сусїка* (Наг*) 

Про домашнього злодія, що по троха, неспостережеію випорожнив сусїк 
птах видьобан зерно по зерну. Пор. висше Видзьобати 1. * *2^0в 

Випулнтк* 1, Бипулдв очи ЯК цибуль (Лол*) „,як Ендїік* (ЛолЛ 

Про чоловіка з вптріщеишш очима або про такого, що вдавляс'сд в шоок 
сильно, дивує ея чомусь, ^ 

Випустити* 1, ]іицустив дух ЯК обух* (Збзр.) 

Говорять, коли хтось у компанії наробив смроду, так що аж у ніс ударило, 

2* Бдпустпв сї Е далеку дорогу, (Наг,) 

Знач, вибрав ся, з відтінком того зиачіня, що пе приготовив ся добре або 
що се дорога небезпечна. 

3, Випустив таке, чого не міг здержати. (Збар*) 

Жартують, коли хтось у товаристві голосно випустить Газ, або скаже якусь 
дурницю, 

4. Бнпустиш слово, то вже пе епіймаш* (Кол.) 

Про необережне, сердите слово, яке сказати легко, але годі зміркувати і від¬ 
вернути його паслїдки, Пор. Шапсі, V, 402 {Шогі 117); Сеіак. 7!1 

р. Зараз тут з тебе випущу кишки! (Наг*) 

Знач, убю, проколю, 

6, Не випущу ТІ з рук жпвого ! (Наг*) 

Погроза; вбіо па смерть. 

7. Що раз випусти то вже не ззїмаеш. (Наг,) 

Говорять рибаки про рибу, яку часом беручи в еїти випустить дехто з 
і вона втече; загалом: що не вдало са від першого разу, сього не 
бяш добре, 

Випуцувати. 1. Випуцував го, як цісарську ремуиду. (Наг.) 

Зпач. вилапв на веї ааставіш. Реиунда, а французького гетопіе (німе'''' 
термін) — кінь, шкапа, 

Випчихати ся. 1. Випчихай сї, поки то зробиш. (Наг.) 

Знач, не зробиш того, не твоя сила, не зумієш* 

2, Треба сї випчихати, доки відти виїхаш, (Дрог*) 

- т - 




І Мовив віяішв, заїхавши в невилазне болото. 

ЛціХ^ти. 1. Випхали дурного па божу дорогу. (Кол.) 

Знач, обдердн (свонйи чн сусіди), обграбува*іи, зруйнували і пустили в старці 
] ' 


за жебрамин хлібом* 


'®нихалп і за нього^ як у бояото, (Нйг.) 

^ Знач, присилували Ті вийти замуж ва нелюбого чоловіка. 
Дай СЯ випхати ! (Дьв.) 


Знач* ти такий дурний, непотрібний, що слід би тебе випхати мов заграначну 

І аьвІрипу і показувати за гроші як курІоз. 

йПХнути. 1* Биихнули ГО за двері^ аж носом землю «апоров. (Наг*) 

Пхнули, аж упав викинули. 

ИПЯТИ. І. Внпіив аа нього г —ю. (Дрог.) 

Зішч* відвернув ся від аего, покинув його в біді, доказав ся невдячаим. 

2 . Бій іне КОЛИСЬ на тебе с—ку епігнє* (Кол*) 

Знач, відплатить невдячністю за твоє добро, попине тебе в біді. 

Вир. Ь В сам вир попав. (Кол.) 

Знач, у найнебезпечнїйгае місце, я еїмю де иовно еєзгоди, сварки, гризні, в то¬ 
вариство, де бють ся. 

Хіба виру шукптй, де найглїбше* (Снят.) 

Вислов розпуки: хиба втопити ся. 

3. Як у вврі вода, так ніиї голова сї крутит. (Наг.) 

Говорить чоловік у великій турботц не бачучи виходу зі свого лиха. 

Внрабляти. 1. Таке в нпи внрабіи,іе, мало на голові ае ходат. (Нар.) 

Знач, тішить сн, жартує, бавить сн, або також; сварить ся, бя ся. 

2. Що та ввраб]иіеш та витворуеш ? (Наг.) 

И Окрик досади: які збитки, жарти, непотрібні річи ти робиш ! 

Ьиратувати* К Биратував го, як кота від сала* (Наг*) 

Жартливо: позбавив його якоїсь потрібаоі, любої річи, довів до бідйотя* 

іраховамс. І* НЇЦ вираховаяьи не маєш, (Наг,) 

Говорять до легкоиисвого, добродушного чоловіка» що тратить свої засоби пе 
питаючи, що лишить ся Йому самому. 

рахуваний. 1. Вирахуваний як Жид. (Льв.) 

Знач, чоловік^ що вміє числити ся зі своїми засобам в, еїоіст, скупи й* 

рахувати. 1. Вирахував па ішьцьох. (Наг.) 

Вичислив, висловив усї свої жадав я або кривди. 

2. Вира.хую та сї з кожлого ґренцарика. (Наг.) 

Знач. вЕКажу, куди я ща видав. 

ати. 1. Аби Йому вирвало, що йону наймилїйше, як вія иінї вирвав 
мою працю. (Залїід.) 

Проклята. Вирвало тут у яначіню; аби якийсь деион ухопив. Натяв на 
«идівсьвиго ангела оаерти, який будім то що року в судний день „виривав* 
одного Жида, внач. вабирае його з тілом так, що ніхто не анав, де він 
ПОДІВ ся. 

и 


1 


Етаоґр. Збірвіїк т. X, 


— 185 — 










Вдректн—Вярід 


З, 


-- 


Подай тї вирвало та виїопвло в йєжє івру ірещеного ї 
Проїтдятсі: щоб -ґй згинув пагдо. Див» увагу до ч. 1. 

Вирвав сй ЯК гола в колопенв. (Войв.) 


Знач висночив з весподїванйк дотепоаг, з иедорічиоїо увагою» Беручії 
вЕІнки задля задухи роядпгатоті. ся нерав до сорочки У Поляків- 
]ак Гііір г копорі. (АіІаІЬ. \Уугу\^ае щ 3)» 


4, Вирвало би тї, як Жида в судини день! (Наг.) 

Прокляте: щоб ти ааїло згинув, пор» внсше ч. І. 

Виректи. 1. Виречу сї ВСЬОГО, абим тебе не видів. (Наг.) 

Вислов анєохоти, оіврзїня; покпну діло розиочате спільно, дія, сїмні і 

2. ВІН би СЇ іШрік Бога ва ґрейцар. (Кол.) ' 

Говорять про еахіяппого, иенасйтного чоловіка. 

3. Не вирче й слова^ так сї завньив. (Криаор.) 

Коле селяниБ загвївао сн еа кого, то не говорить до пегО; не витав ся ае 
товари ЛІ уо вераа цілини ронами. 

4. Хто ЄЇ вирече роду, того сї рід Впрече. (Наг.) 

■ Виректи ся свойого роду ввяа;ае сн у селян тяїкклм грікоч, звакоя едикої 
безсердечностй. 

5. Що варчеш, того не злижеш. (Крпвор.) 

Знач, даного слова не вернеш; коли скажеш комусь лихе слово або ііообь 
цяаш щось; то вже поноси й наслідки» Пор. польське; Кіо па ко^о \\ 7 гсгу, 
Іе^о ти Рап В6§- віугсзу. (АсІаІЬ. Шугсгус^?) 1) 

6. Як Я би СЇ варік тата-маши, то пене би сї Бог вирів. (Наг.) 

Виректи ся, занедбати батька*шат'ірь — найтажший гріх^ за який Бог иені^ 
вуче покарає. 

Вирискати СЯ. І. От то ни ся вірнекав прштїль! (Лол.) 

Іронічно: явайшов сп нриктіль, що іанісь ооцогти та ще шкодить. 

Вирихтувати. 1. А то-і сї вирихтував, аж яи в п]ити иішлої (Наг.) 

Знач» сам собі наробив біди, накликав клопоту. Від нім, гісЬієб — кермуватя» 
давати напрям» Олова зложені з гІеЬІеп мають вайріжнійше звачіиз, 

2. Вирихтував го аан глум. (Кол.) ... ва ікс. (Льв.) ... на ишик. (Наг.) 

Знач» зробив йому якусь велику пакість, язів його плнии нї на що* 


В. Вирихтую Я тебе, ЩО поиампьітаєш ! (Наг.) 

Погроза: дам ся тобі в япаки, докучу тобі помщусь на тобі. 


4. Вірахтував го па гоц» (Кривор») 

Дословно: накериував його, себ то його дарабу, ва нодонад, па иеосянечиУ 
бистрину; далї: обдурив, ошукав його, наробив йому шкоди, клопоту. 


Вирівняти. 1. Вже Я вая вирівнаю вашу шкоду. (Дрог.) 

Знач» заплачу, відроблю за шкоду» 

2. Вирівиає ще Пап Біг гори а долнцами. (Наг») 

Знач» прийде ще однакова енраведливість дліі бідни.ч і Гкивтих; доведе^*' 
гордому впасти, усмирити ся» 

Вирід, І. А ТО якН"СЬ внрід, не дїтвнаї (Наг.) 

про лиху, неноендющу дитину» 


— ІЗБ — 


^іаати—Ввсипатй 


Ч. 2700—2722. 


|„різати. 1. Виріж пия до зеї.лї, аби сї аж вогаяп накрив І (Наг.) 

^ Вирівав... аж сї... (Наг.) 

І) ) Знач. НИНІ, сильно, вдар пил до веиїї. Накрити ся ногами — задерти в гору 
' поти, упавши на зсм»іію плечима. 

й [;Виріаав будиикн на ціле село. (Наг.) 

Знач, иибудував висові, гарні, показні будинки. 

Віірі«ав му иеже-очи. (Наг.) 

Знач, ударив у ладе. 

і Вирізав нрут, а саиого ипи бют. (Наг.) 

І ' Про чоловіка, що заваривши (ікусь колотнечу сам у нїй потерпів найбільше, 

І* ЩО сам дйв віїрогам сріосіб, як йому пошкодити* 

Вивобити. 1. Виробив свою силу ва дїдьчу маму. (Рог.' 

І Говорить найиит або прийиич, що стратив молоді літа працюючи на чувіях 
І людей. Іїорівпяй пісгіго : 

І Бідаж таму пайиїтови старому, малому, 

Що виробив свою силу сам не знає кону* (Рог.) 
виродити СЯ, 1. Десь СЇ таке впродит, НІ В вітцьи нї В маму. (Наг,) 

Про вевдатву, негарну, нездібну або ялу дитину. 

Вирости. 1. Виріс до аеба, а яурияй ак треба. (Ком.) 

Про великого а дурного чоловіка 

2 , Впрос-теш ів ТОГО, не бій сї ! (Наг.) 

Знач, мние ся се лихо, перебудеш його ^ шартлнво також про добро, мовляв : 
не тіш ся надто, зійдеш і та ще на біду. 

З І Я не в »чїсї виріс, а меже людьми. (Наг.) 

Говорить чоловік, якого заиедбують у товаристві, обминають чаркою, - мов- 
І ляв: і я варт того-ш, що й впьші люде. 

4» Ве виросте грушка на вербі. (Наг.) 

І Образово : з поганого роду, з лихого виховцни но вийде добрий чоловік. 

нрунтати. І. Вііруатав го з місцьи, (Дрог.) 

І Випхав, вигнав із якоїсь посади або з доку, 

Іирушити. 1. Ворушив ЯК на войву. (Наг.) 

І Коле хтось вибрав сн до якогось діла в великими приготоианняи. 

Рйпялити 1. Вирьйдпв ГО иа таитой сьвіт. (Наг.) 

Г Знач' виправив, вислав, тоб то вбив або через занедбане, порене голодом 
І довів до сиерти. 

Висадити 1 Висадило мене аж ші попівське иіспе. (Луч-) 

І Жартун підчас гостини той, кого посадять на чільнім місдї {на покуті) за 
Т столом, де авйчайно саджають попа, 

Іване, висади кіт иа під, блохи попутай тай сьодь собі! (Орт.) 

Жартують із жидівського аайиита, коли сей жалує сн, що має багато роботи, 

іисипати. 1. Виепнав косто з воза. (Наг.) 

і Знач, випав із воза, коли вів перевернув ся, потовк ся сильно. 

^. Висипав му вікаа. (Наг.) 

" Заачінс двояке: 1) вибив віква ; 2) повибивав або попідоавав очв. 

- 187 — 








Висіти —Вислухач 


Висїти, К Врсит ти вуйко я носа. (Наг,) ^ 

Говп^'Кть до дїтей упоми^паючи їх, щоб обтирали ообі носа- ■ 
до молодиста, що м1ша« ся а роямову сгаршох, мовляв; тіг ^ 

2. Маю висіти иа єдиу йогу, волю за обі. (Міяч. Петр.) 

Знач, маю втдиовіднти або терпіти кару за дрібну річ, колю 

^еріе^ га оЬів пойге туівіей (АіІаІЬ. ^^іаіес 4). ’ '‘‘^иву. гіор^ 

3, Ще на мдї внсит довжок. (Наг.) 

Знач, іще й дпси залягаю в довгом, доои він пе оплачений. 


Що має ВИСІТИ, то не втоне. (Ільк. ІІвтр.) ...то сі яц утопіїт ІК 

Про ялого чоловіка, якому, мовляв не стращна ніяка пригода йо Н 
анвчоно висіти на шибениці. Те сние у Полавів, Асіаіі). ШізіеС Ч к - 
II, 347 (Напдеп 21; II, 350 (Нйпееп 50). ’ ' ^''“«'1. 

Як яа єдпу йогу висіти, так за дві. (Яс. С.) 

Значінв те саме, що й висше 2. 


Внсканати.І. Я собі де не віскакав, так міні Бог дав. (Цен.) 

Знач, се Гякесь каліцтво, .тихо або якась добра прикмета) прийшло мені 
8 жарту, не а власної волі, а а в тим уродив си, або в зага.іі се прийшло .',л 
мене з божоги донусту. * 

' Вискочити. 1. Вискочив, як коаак з маку, (Кол.) 

Вирвав ся не в пору в акнмсь дотепом. Те саме у Поликів АтіаІЬ. \Ут- 
йкосгус 2 . ‘ ^ 

2. Вискочив як Сеиь з колопень. (Наг.) 

Вирвав оа я чимось не до ляду, вийшов між людей голий або обдертий. Пор- 
нисше Вирватись ч. Й. 

В. Вискочило би ТИ око! (Наг<) 

Пронлнте, 1 Е 0 ЛИ хтось скаче або бігая на перекір або на шкоду другому, пр. 
по траві, або де ицьші кеш лють, 

ВиславитИс 1. Вис;іавцаТП мі на все сеяо* ідо-м богач, (Наг*) 

Розголосили, пустили поголоску, розуміє сн, безгпдставЕу. 

2. Ее дармо то дюде вдслав]йют, (Иаг.) 

ЗпаЧь оповідають про когось дивпі, не конче нодвальпі річи. 

Вислуга. 1, Я вже на висдузїь (Нпіч) 

Знач, уже дослугую свого реченця у господаря, добуваю речсяца кари ітд» 

Вислужити. 1. Вислужив ДВІ каїїітуляцйїч (Наг.) 

про най ванта, що слушив довго в одіИи місці. Первісно про військову сгувїбуї 
в якій одна капітулицнн чнслвла колись 12 літ, 

2. Бислзжиа сї в мями тай пішов до я.ип, (Яс, С.) 

Про сина, що вмер дитиною або молодим парубком. Дитина поки малщ вт* 
жав маминою власністю і служкою, тілько пізнійшв переходить під, батькову 


і Гяьк. 


Вислухати. 1. Вислухає ще 1'осподь мою молагву, (Кол.) 

Говорить у сварці, просячи в Бога всякого лиха на противника, 

Вислухач. 1 . Ьудь добрим вислухачом^ будеш добрні повіддчом. 
Ііетр.) 

Хто вміє добре шісіудатн, той зумів добре оповісти. У Білорусів: Будь 
внслрачимь, а цбтьіи'ь пов'Ьдачимь (Нос. 265); у Німців троха я 
апачіпю: №іе їіег Нбгег, зо <1ег Поіігег, 11, 782 (Ногег 7)^ 

— 188 — 


Ч, 2739—2755. 




арката ся — Внсоївути 


ірцдарнати ся. і. Вас шаркай сї вперед, 
розмі^ви (Наг.). 


а потім ставай ао миов до 


Говорить стрий мо-іодшому, кола сеЙ бере ся в чім будь перечити йому, 

іцсіиарувати. ІмВпемарую с-^ку, аж ги спухає. (Наг.) 

Знач, пабю^ висічу. 


іисокий. 1. Високий ЯК драбипа (Нагл 

Про високого а худотїлого чоловіка. 

І^Впгокий ЯК дуб. (Наг.) 

Про високого, статного, огрядного чоловіка. Те саме ЛсІаіЬ. Шузокі 2, 

[Високий ЯК дуга, (Ільк.) 

Про чоловіка високого а тоякого, згорбленого, 

і; Иисокий як оборожана^ (Ьіаг.) 

Обор ожина — внеокий, сильно в землю вкопаний дрюк ; па чотярьпх -шких 
дрюках держить ся, піднимав ся в гору або спускав ся и нив оборіг. 

Вїїсокдй ЯК тика. (Дрог.) 

Про високого а топкого човіка. Те саме у Ііоляків АіІаіЬ. АVузокі І. 

|.гВисокий ЯК ТОПОЛІ. (Наг.) 

Про чоловіна високого а тонкого. 

7. Ввеокі порош на наші нош, (Іяьк.) 

Знач, се вананадто великі пани, щоб ми могли з ними товаришувати Пор. 
Д(За1Ь. Ргбе^ Я. ^ 

Високо. Ь Високо голову носит. (Наг.) 

' Знач, гордує нами, не добачав нас. Те с.аме у Німців Шапіі. 11, 1522 
(КорГ Ш), 

2 . Високо ся днвитії. (Гнїдк,) ...носити, (Гпїдк.) 

Про чоловіка з надто великими претепвіямщ з високими намірами. Пор. нел. 
рус. Он^ вьісоко МІІТИТІї. 

|8. Висше иоса писок задирати, (Гн'щк*) 

Іроп'ічио про шідмірво гордого, претенсіопальнош чоіопіка, 
і. Не с—її висше, НІЖ с —ка виросла. (Льв.) 

Зяач. пе вдавай надто великого пава, пе пишай ся своєю силою анІ своі>і 
богацтвон по над міру того, що мавпі дійсно. 

То ДЛЯ мене за високо. (Яс, С.) 

Сії розмова занадто мудра для мене, я сього не розумію, і е саме у Німців 
\УапсІ. II, 6Ж) (Носії 61). 

Хто ВИСОКО літає, тот низко сїдає. (Ььк.) 

Хто мав занадто великі прстепаиї, кладе собі ціли висші по над свої сила, 
І той кі вчать авачайно чимось дрібппм і буденним. Загально розпопеюджепа 
І приповідка, Пор, А сі а ІЬ. Ьаіае 2; 1 ильф. 2897 , її, 690 (Носії 

I 68), Наїіег 1, ЇВ: Озш. Брг, бо; ШаЬІ П, 45. 

■исохнути. 1. Висох як на грьидах. (Наг.) 

ір Гряди —два грубі дрюки в селянській хаті, уїфітеш між двома стінами понад 

II иічю. Сіодп кладуть сушити ріши і річи: дрова, коноплі, шматн, 

р' Висох ЯК скіна. (Ваг.) 


— 189 — 







Виспати ея—Вистатн 


Про худого, ВИГОДОДПЇДОГО ^ЮДОВІК^, СвІПіЕЯ рпбяди давцігіпхе з С 



оя 1 п — Впстррїти 


Ч. 2771-2787, 


2 


кс- 


Польське: \Уу$е1і!у іак Іггайка (А(1аІЬ, ШузсЬІу 3). 

Виспати ся, 1* Бцсиав сї як цовх, (Наг,) борсуку яя* 

Знач, сішв довіо й твердо. Повх — зьвірик Муохиз дііз. 

Висппт СЇ й па камепи* (Наг,) 

Про молодого, «кому гіє треба вигідного діжка, васне дсбуль 
каві в (2аіиг. VI, І-ІО). ' ^ У С 

3. Бйсипін СЇ ЯК сорока па плоті. (Наг.) 

Знач, не будеш мав коди спати, бо вгоцять до роботи (мова про ці.н 
вістку). Пор. польське! \Уузра1 ві^ Ьу тувг па рп^іе (А^аІІі. \УуйраС^^* 

4. Висіло СЇ Гї па куладї, (Наг*) ^ 

Зпач, беа постелі, без вигоди, буду спати де будь 

5. Та ди влсіїиш ти сї коли в своїм жптю? (Наг.) 

Говорять з докором до такого, що любить довго спати. 

Виспівати. 1. Виспівав усе як канарок* (Льв,) 

Про злочинця, що призвав е« до всього в слідстві. Первісно про такого шп 
нразвав ся на тортурі, кричачи (яСЦІваючи“} на муках. * ^ ' 

Висповідати. 1 . Висповідав як у ве.тикий піст. (Наг.) 

Знач, [іаганьбив, присоромив випоминаючи Його погані вчинки. 

2. ВпеповІдаю я тебе без попа. (Цен.) 

Знач, няганьблю, присоромлю перед людьми,^ напю. 

Вистава. Ь Таке би лнщ де на виставу пісяати. (Льв^ 

Говорять про всяку незвичайну річ, але також ттро всяку комічну або дішо- 
вижну сцену, сварку або бійку. 

Виставити. !• Віістав зробити. (Льв.) 

у жартсшї львівських вуличників деистав'" знач. утікаГі; вистав зробити — 
втекти* сн фра:ш перейшла і в околичні села. 

Вііставиіі на нього с-ку* (Наг.) 

Знач, відплатив ся йому певдякою, занедбав його, покинув його. Пор. Внпятн І. 

3. Иистїіввії Ііалеаь із вятїра тай каже: „Оз, сяота1“ (Цей.) 

Жартливо про лінивого, який терпить через своє лінивство, та приймає се 
лихо з певним гумором. Натяк на анекдоту вро Цигана у вятїіт. пор. Етіь 
36. У1, 545. 

4. Вистав ніс на двір тай назад на піч. (Наг.) 

Говорять до дітей у Вїші, ЯКІ напирають ся, щоб їх пустили на двір ів 

5. Виставила каиляїдо. (Дрог.) 

Про жінку, що зробила цинічний жест або про тку, що снить гола, іїатяк 
на анекдотичне капаке якогось попа, що посьнячуючи каплицю говорив в 
тосом! „Наша пані виставилн 1 Але не гадайте, що щось там таке ! ВніггавпЛ* 
каплицю, де приходите Богу молити сй“. Каплиця в зпачіпю звісного жіночого 
орїача також у пісіїЇ! 

Ой сїдїла на порозі тай ііідцьила ногу, 

А дід попив, що каплиці, тай сї молив Богу. (Маг.) 

Ви стати. 1. Вистало яа рибу, ви етапе й на юшку. (Дрог.) 

Образово; вистало кошту, заходу на більшу річ, то внставс й па ченшу ■ 


2 


уястане до самої смертп. {Иаг.) 

Кажуть про нову хату, до якої спроваджують ся, а такг»ж про якесь тяжке 
лихо, мовляв: досить мені сего до самої смертп, не треба, щоб ще по¬ 
вторяло єн. 

■ Циста і!е ДО страшного суду, (Наг.) 

^ Каі«уть про трупу або иро одежу, в яку одягають мерця. 

ТО би В мене цїлого не виста. 10 . (Наг.) 

Про якийсь надто великий видаток, мовляв: на се не вистолоб, як би й мене 
самого і все иое добро продати. 

Віїста де мене на такі видатки. (Наг.) 

Знач, иоі засоби, мої сили за малі на се. 

|Не вистаде екирка ш внпраоку. (Наг.1 

П Знач, приготовани до якогось діла довші, коштовній ні і, ігїж сама та [ііч, про 
1 яку ходить. Пор, ЛОаІЬ. Зкогка 18. 

І^тойти. Ь Виетояв €м хвалу божу, най буде Богу невимівио, (Наг.) 
* Зоач, вислухав служби божої. Про „най буде Богу невимівно" діш. висше 
Бог 251. Бислухане служби божої селяпнп уважає добрим і сиясешінм ділом, 
певного рода заслугою перед Богом. 

Вистояв перед дверима, ^Деи.) 

Про чоловіка, що довго і надаремно ждав па щось, просив чогось у папа чи 
І у властй. 

ііди гет, ЕЄ вистоюй місце! (Наг.) 

До уприкрепого чоловіка, що просячи чогось стоїть довго на однім місі^. 

ДелвО“і вистояв па ногах. (Ниг.) 

Знач, мило не впав з ослабленя. але також: кало не кнпув сн па когось 
\ з лютости. 

5Таки вистою свою чергу, (Коя.) 

Знач, стоятиму доти, доки пе прийде черга па мене ; діждусь своєї черги, 
дібюсь свого права. 

Чого тут ВИСТОЮЄШ? (Наг.) 

Знач, чого дожидаєш, стоїш так довго ? 

іотрілити. І. Вистріль му в лоб, дп що знає, (Наг.) 

Дословно; пе роаумітиме павіть тоді, коли будеш стріляти па нього, зовсім 
дурний, туиановатйй. 

Вистрілів на вітер, (Наг.) 

Дословшк вистрілив не міряючи нікуди, на дармо; образово: скаяан. обіцяв 
погровсв, а не сиоввйв того. 

Вистріль му на віват! (Кривор.) 

Жартлнро : дай йому добре по а а вухВі вдар сильяо. 

^йтроєниЙ. 1, Внстроєва як ляяька. (Дрог.) 

Про гар::о одягнену дївчвпу. Те саме АбаІЬ. ЇУузІгоіопу 1. 

^Троїти. 1. Вистро)ив му збитка, (НагЛ 

Зробив пакість, жарт, прикрість. 

Вїїстроїв СЯ ЯК аанйа до слюбу. (Дьв.) 

^ 191 


- 190 — 










Бастру гати —Вптати, 


Про гарно однгіїепогс чоловім», але також гумористично про ©б* 
шарпаного* Пор. А (ЗаІ Ь* Шузігоге йЦ і. Р^оіч>, 

Вистругати, Ь ВиСТЇ)уГ5]В ІЛОПЦЬИ як ляльку, (Голоб.) 

Сьзіів ся нарубок з обдуреної дівчини* 


Виступити. Ь Виступай па пяяд! (Кол*) 

Знач, ставай до бійна, а також: скажи рішуче слово. 

2. Віступиіа му юха з поса. (Крех,) 

Поболи Його так^ що бризнула кров ів носа. 


3. Впетугшлїг му СЛЬОЗИ Еіа очох. (Наг.) 

Знач, закрутила ся* показали ся с*і!.озп, заплакав. 

4, Вистуїінт ти кров в нова ніхпв, як сТ с тобов иривитню (Голоб.) 

Погроза. При витаю сНї знач* візьму тебе в свої руки і з^Душу, аж кр^д 
внстунить. 


Висунути. 1, Посунуло сї, як а коцьп п-епьн, {Наг.) 

Говорять нро чоловіка іга вид доброго, чемного й чесного, коли почують цро 
нього якусь дуже лику відомість, що він вробив якесь погане діло. 

Висушити. 1. Бпсушин би голосу, аби не знати яку, (Еаг.) би 

І1 КІУЬСЬКу. (Орт.) 

Знач, вивів би всякого з терш^ю^ завдав би грижі, довів би до роздуші Кіїшсьва 
голова - велика і знач, може стерпіти богато Дпв. дал) (Собила, 

Висуятити. 1. Впсуятив би (її цілу піч, (Наг.) 

Знач, не міг спати, вимучив св. 


Витати, 1, Витаємо, вптаежо! Гостї до нас! (Дрог.) 

Формула привйтачя, якою відзиває ся господарь. коли н Його хату входять 
гостТ або й чужі люде. 


2* Витайте, Витку [ Скадаііте снитку ! (Дрог.) 

Жартують витаючи несподївавого або непожаданого гостя. Зяачіве другої по 
ловипи приказки двояке: або роагостїть ся. або скияьте свитку, яку ми анбе- 
ремо від вас за якийсь довг. Щось подібне, іронічне проти новоприхожогО 
у Словаків: Уі1а| ргіШ, зкого ро^бев? {2іииг. XVI, 160}. 

З, Витали, а за здорове не питали. (Цей*) 

Знач* пе дуже то щиро й витали, бо в формулах прй&йталя власне аятаИ*» 
про здоров.’іє стоїть на нсршш місщ. 


4. Витали, але сідати не просили, (Наг,) 

Оповідають цро веприямну гостину, коли хтось уеіЙшов у жату і вароз 
шов пе зорудувавши нічого. 


5. Битают як доброго, а женут з хати як оса, (Кол.) 

При вступі в хату не пізнати, з яками пвмірамн входять чоловік, а- 
знають, що злий, то Й гонять геть. Я чув сю прнвааку від жебрака» 
характеризував нею деяких богачів-міщав, мовляв; з раеу чемненькі, » 
треба щось дати, то гонить із хати. 


ик 

йкяй 

ка^о 


- 1^2 — 


Вихід 


Ч. 2816—2833, 


Битьпг ЄЯ ті з болота, (Наг.) 

Згшч; видобув із біди, з поганого товариства Дор. виоше Болото 11, 

Битьцг З НЬОГО ВСІ секрети, (Дрог.) 

Знач, вивідав, випитав, 

Витьигли би ті гаками на окопи ще 1 (Наг.) 

Прокляте, Еолись в часї страшних пошестей мерцїв тягли гаками до ям, щоб 
не доторкатись їх. 

Витьигло би з тебе душу! (Наг.) 

Проклято: щоб ти помер. Душа уявлена тут як щось, що ставить опір, прим, 
як риба, яку треба тягти з води. Пор, євангельські: сію нощ душу твою 
истажу от тебе, Д у к. XII, 20. 
р, Витшгии го ла розмову І (ІІаг,) 

Застав його говорити^ введи в такий настрій, щоб виговорив ся. 

Ю, Вптбпгпуи з мене всі цоаіоґи. (РІаг.) 

^ Знач, вимучив мене, витягвув усі засоби, всі мої сили. Походжевя слова цб- 
моїй менї неясне; вяачіпя його на підставі отсє'і поговірки подав я Желехів- 
ському; нутро, кипши, жилщ пор. Желех. II, 1067, 

1!, ВитьигнуЕ МІ З хати, іоць єн мере ае хотів, (Наг,) 

Витягнув значить часто: намовив, упросив вийти, морально спонукав, 

12. Не ватьиі'ие її кіііі> по ііад силу. (Наг.) 

Знач, тил менте чоловік може витерпіти або працювати по над силу. Пор. 


АіІаІЬ. Кой-ІЗВ. 

13. Той би витьііг уеї жим в ‘іо;іовіка. (Дрог.) 

Цро докучливого, пакістливого чоловіка, лихваря, або завзятого продесовдча. 
Натяк ва давню кару сиертй задавану черев вигигапе жил із подомапих членів* 

итянати. 1. Коби то чоловіка вітьикало! (Крпвор.) 

Знач* коби то людська (спец, моя) змога, достатки, час 1 А то нема, 

І2, Не вітьикає веде на такі відаткп. (Крииор.) 

Знач, вс вистарчав моя заиошність, мій маєток, 

■ИФиркувати. 1. Е, вів оп тепер вифиркує, (Наг.) 

Зііич. впоров (у відповідь на питане про когось, що недавно невдуяав), весе- 
ЛИЙ, пе журить ся. 

Побіг вифиркуючи (Наг*) 

Знач, побіг у дуже веселім настрою, як кінь, що вірвав ся з припону, 

ИФирци. 1. Вифарца біжит. (Наг.) 

Знач, чвалає, біжить фиркаючи, про молоду, бутпу худобину, теля або коника. 

іВиФорувати. 1. Іійфорунали го а рідкого дояу. (Дрог.) 

Бигвали, дословпо ; вияиггулн за двері (з лат* ґогак) ори помочи уряду* 

ИФуруватк* 1* Вифурують му кости в гробу. (Богат.) 

Поганого чоловіка по сперти іірок*іппають люде і тин немов викидають із гробу 
його кости. Пор. Етн. 36* VI, 8* 
ихід. 1 . Вже йоаіу виходу не буде, (Иаг.) 

Знач, не видужає з недуги, не вийде з вязішцї або з* біди, 

. З тобов НІ виходу нї поаджіпьп. (Наґ*) 

Знач, нестерпний, невстрійливнй. Пор. словацьке Кіе уутоО іші го5!¥осї (2й' 
Інг V, 710). 


^ 191 - 







Виткнути — Витягти 


Виткнути. 1* Влткиув му так, як паяііцьозс у око. (Цец.) 

Виткнути обравово: ушмпути,’^ лагідно накартати, Ііоговірва іроаїпп 
незручного, брутальпого проповіднякаї що ааиісь лагідного упімпенд * 
ся ва чоловіка з лаґшош. 

2. Ваток вм палець, робити не можу. (Наг.) 

Знач. ЕИБилнув палець, Наськіх над неробою, що задля якоїсь карпаїїї 

е Ч* це ХОЦЛ 

робити. 

Витратити ся. 1. Витратив ем сї до фепика, (Наг.) 

Знач, видав усТ гроші, вубожів. 

Витребеньки. 1. На витребеньки то ти є, а до роботи тебе неяа. (Батят) 

Говорять лепїоду:лам, що лвдблять шартуватв і робити пакости, адд 
цюиати. Пор. иїеяіо: 

Ой па деньки роботици, па деньки, на деньки: 

Нема тебо до роботи, лиш на витребепьки. (Батят.) 

Витримати. 1. Дай Боже вітріїиати! (Кол.) 

Потїшають себе в бідї, жартуючи з неї. 

2. Кобим тото витримав, то іде бим довго жив, (Стрий) 

Говорить чоловік у великій бідї, якої, адаеть ся йому, віп не переживе, 

3. Ее можеш витримати, то квиь, (Гоюб.) 

Лїартлива порада, коли хтось жал уз ся: таку, мовляв, біду маю, що пе ножу 
витримати. Пор. нїи, ШігГ аЬ, ш 5е]і\¥ег М. Шац іі. І, 19'(АЬ\VегГеп 1). 
Витріщити. 1. Витріщив очи як бавькн. (Наг.) ...як цибулі. (Наг.) 

Знач, видивив ся дїкаво, з зачудуванвн, з тупим виразом. Пор. 2 й.іцґ. ХУ, 189* 

2, Витріщав ся да милю, а не вкдит на вядь. (Гяїдк,) 

Про короткозорого, що питріщая очи, а проте не бачить добре* 

3, Витріщ 0ЧЯ, як серед почн! (Дрог.) 

Образово: до ясдогадливого, тумаиоватого чодовіка, який ае бачить, що псіо 
пєго Дїеть си, як його ошукують. 

Витягачка. 1* На мене ватьнгачка, а на тебе сім літ с—яка. (Яе. С.) 

Кола один витягав ся (вставши з постелі), а другий докорив йому тим, го¬ 
нить до роботи, то перший так відповідав на Його докори. 

Витягти. 1. А ХТО вїїтьиг ковбасу з борщу Р (Наг*) 

Жартливо допікають такому, що був підозревий у якінось дрібнім хатніп 
злодійстві, але не признав ся і у йшов кари* Натяк иа анеїд^оту про сліпого 
дїда, якому поводатор украв шматок ковбаси з борщу, та сеЙ зашохавши П 
побив поводатора за ту ковбасу, якої де бачив* Пор. Ети. 36. VI, 221, 

2. Витьїїг бис СИ зуб! (Наг.) 

Клииуть ЗЛОДІЯ, що прим, витяг щось із воза'в часі ярмарку. Пор, IV я п ' 
489 {2аіш 136)* 

\ З, Витьиг го ва язик. (Наг*) 

л Здач, вивідав, хитро підійшов і заставив виговорити ся* Пор. IV аг псі. V, 

(2ап^е 263). 

4, Витьаг ем сї до остатдого. (Наг.) 

Дословно: тягнучи натомив ся до крайнього занепаду сил; образово: 
ся нвдсЕГЛЬВИМИ видатками (ярим, па удержаве сина в школах, па нику^ ^ 
від військової служби і т. и.) 

Етно/їі. 361 [іі[Ш£ ї. X. 


СЯ—Виходити Ч. 2834—2852. 

1 Не виджу виходу з тої справи. (Наг*) 

Оправа така трудна та замотапа, що пе знаю, як виплутатись із реї. 
йихое^ти СЯ. І. Де ТИ СЇ ва^овав, іщ в лісах, цк в дебразс? (Наг.) 

Говорять до чоловіка, що не звав звичаю, товариських форм. 

Не виховаєш еї, колие такий мудрий* {Наг.} 

^ Сердито до молодого чоловіка, коли сварить сн зі старшими, лав їх або ви- 
5 кавун їх нерозум. 

Тут єм СЇ виховав від малої дїтпнп. (Наг,) 

‘ Знач* тут няріс^ вигодував сіі. 

Вкховок. 1. Віддав па впховок* (Дрог.) 

Первіспо: на виховане, про батька або ііатїрь, що не можучи самі зі'одувати 
своїх дїтей віддають їх чужим людям на виховапв; в иереноснім, жартливім 
зпачівіо І віддав у застав, заставив або продав якусь річ. 

Виходити. 1* Виходив ЄМ СЇ, аж си піг ве чую, (Наг.) 

Ходив так богато, що ноги болять дуже. 

і2* Виходив ие єдЕІ чоботи* (Наг.) 

Знач, старий, бувалий чоловік, первісно мб, ходок, що ходив у грамадських 
справах до ріжиих далеких властей. 

Ь. Виходив сї З ТОЇ елабостіг. (Наг*) 

Знач* «еребув слабість ходячи, ие ззнгши в постіль., 

4* Не ввхбдит ми до ладу, (Льв.) 

Знач. ІШ можу ЗЕССТ 0 кіпців до купи* ве можу спривдпти рахупків, не можу 
потрафити в пору* 

:6. Так виходит, хте борзо ходпт. (Гнїдк.) 

Знач* той користає, бо все прийде па час, а хто спізнать ся, той прогавить 
пагоду. 

6* Таки вїіходяв своє право* (Наг.) 

Знач, добив сн права. Давяїйша процедура вимагала частого і довголітнього 
ходженя по ріжвих судах, заки чоловік міг добити ся свойого права* 

7. Таки виходит ва моа. (Н’аг.) 

Знач, дїв ся так, як я заповідав, моя правда. 

іИХОПИТИ* К Іїо.хап ТЇ вихопило З 3!ЄЖЄ миру хрещепогої (Наг*) 

Знач, щоб Тії иронав безелїдпо. Пор. шісше Вирвати ч* 2. 

2* Вихопив иу и рук* (Наг*) 

Знач, перебив уже готовий іятерес, позбавив иористн. 

3, Виходив сї з матяї. (Наг*) 

Варатувавсь із великої біди, з цебезиечіюго положеші* 

4 , Вихопив СЇ з меже яих, як з иеже исів, (Наг.) 

' Знач, вирвав ся з сварливої, незгідливої кошїацїї, а посеред злющих ворогіш 

5, Вихопив СЇ як з огню. (Наг,) 

Знач. уЙшов із великої небезпеки, 

6* Вихопив сї, як Дпгаи з пасіки* (Наг*) 

Зяач. вибіг вагло, переликапий і зиіщаиий. Натніс на анекдоту про Цигана, 
що ходив до иасїкії жрасти мід і буя пояусаїшй ичоламн (Ети. 36* VI, 566). 

7* Вихопило аи еї слово* (Наг.) 

Вимовив слово нехотячи, пеоберещио* 

— 195 — 


— Ш6 ^ 







Вихор —Вишукітя 


Ч. 28*^0—2887. 


8, Ей, як вихоплю бучок 1 (Кол,) ,,.ків із плота 1 (Наг.) 

Погроза^ 5СІІ аабю дузсо. Пор, пісню ї 

Як вихоплю буковиИ бук, 

Убш тебе, агала, ось тут. (Кал*) 

0. Ледво ЄЇ З душев внхоішв, (Наг.) 




Про погорільця, «кого пожежа еахоппла в хатї і який череа 
і сам ледво втік живий* 


те стратив усе 


10. Не вїїхопігт тї^ можеш зачекати. (Наг.) 

Знач, пе вхопить тебе нїякяй бІс* Коли хтось дуже иєторіїливить 
іочн чогось. 


ДОіеида. 


Вихор. 1. Вихор аж 8ЄІВЛЮ рве, (Наг.) 

Говорять про дуже сильний вихор* 

2. .Чети а усїми вихрами 1 (Голоб*) 

прокляте^ основане мб* на віруввню, що дуже сильний вітер, то демон, }|кцй 
може вхоойти чоловіка і запроторити його так, що не знайдуть його сліду, 

3. На три вихри, па четвертин шум! (Кол.) 

Проклвто, зсІІ* лети, забирай ся^ пропадай! 

Вихрапати ся. І. Вихрапав сї па паиа. (Наг.) 

Знач, доробив сн маєтку, добив ся по ріж лих пригодах доброго місця. 

2. Якось Я сї ш вихрапаю з тої біди. (Наг.) 

Знач, видобуду ся, хоч і з трудом, 

Вихроватий. 1. Вихровата голова. (Льв.) 

Говорять про чолойіва непостійпоІ вдачі, у якого сьогодня се па думці, завтра 
щось ипьше, який часто мівяє плани й погляди, 

Вицицькати. І. Иицпцькав го до чиста. (Бібр.) Вндо,Івв... (Наг.) 

ОПравово : вибрав у нього по трохи все добро, всї гроші, вруйнував його по- 
звчками або иньшии хитріш способом, 

Вицьвари* І. За БЕцьварн Пап Біг каре. (Янор.) 

Вицьвари — збитки, псоти, иішни (з польського \ууІ\уаггас, диялект* \уус^* 
гине — витворити). Дуже близьке у Сдовішв Воіі кіга га (Іиііа (2^1иг* І, 
99); пор, далі Кепкарь, 

Вичиняти СЯ. 1. ВІН лишень так внчиаяе ся. (Лол.) 

Здач, удає, строїть вомедию, жартує* 

ВиштиФтувати, 1. Бпштифтупаз ся на остатніїй і'уденк. (Льв.) 

Знач, убрав ся парадно» явив сд в повній параді, від нїм. йМЛеп — фунДГ 
вати, давати кошт на щось. Та тут ввязок дальший. 81ЇГі-ами знались у 
ЧИЛІ в першій ПОЛОВИНІ ХІХ-го віїгу специильно військові школи каде^'ї*^» 
виштифтувапий — убраний так гардо і парадно, як „штифт“, тоб то учеп^к 
такої пшоли. 

Вишуміти. 1. Впшуипт сц добрий буде, (Наг.) 

про молодого парубка, коли гуляв, бе ся, робить пакости. Пор. нїм. ЛопеїКІ 
шизз ЗІСЇ1 аіізІоЬеа (Зітг* 5270). 

2. Міяї тото давно вишуміло а голови. (Наг.) 

Знач, я давно се забув, перестав думати про се. 

3. Поки сї ие вишумиг» поти сї не встаткує. (Наг.). 

Про молодого парубка, пор. висше ч* 1; ЛбаІЬ. \7уя2а1ес 1. 

— І96 ^ 


^атй— Вівтар 
виїдати. 1. Так витдпт» аж ми сї крівь вуха прохануе. (Наг.) 

. Верещить, аж вуха ріже. Вищати — в. русь. влежать* 

ііват. 1. Віват ва посторопку 1 (Цей.) 

І Жарливе провдйт«, мовляв: щоб тебе вели вішати, в народ щоб дивин ся ііа 

І се як па параду, при якій кричить ся віват. 

Дай му на вІват 1 (Льв.) 

Знач, трісни його в лице, набий. 

д. На віват стрільити. (Крввор.) 

Стріляти для паради» прим, підчас сьвят або празпиків. 

Там такі віватн» аж на все село чути, (Наг.) 

Знач, у якійсь хатї кричать та толоспо співають гості, 

цівкати. 1. Вівкае, аж хата іодпт. (Наг.) 

Знач, кричить, співав, аж у хатї весе.ю. 

2 . Вівкає ЯК ва весїдю. (Наг.) 

Знач, кричить радісно, викрикує поодинокі слова. 

3. Бівкиц сп, най тя сї виднт, що сї жепиш. (Наг.) 

Ліартливо потішають засумовапого, мовчазного чоловіка, заохочують до снів>. 

Вівкіш сп» най ти сї не кучит. (Дрог.) 

Знач, заспівай собі, ярпкпн весело, щоб тобі не було вкучпо. 

Ь, Як ТИ вівкну» то аж оглухнеш. (Наг.) 

Знач* крикву голосно, вилаю* 

ІВіволанкк. 1. То якіс віволаникп, ви сусіди. (Косе.) 

' Знач, поганці, алочанцї, дословио; такі, яких а уряду оголошено (виволапо) 
вко бевчеспих (іпГашей)* 

Вівсик. 1. Дрібне як вівсик. (Наг.) 

І Про дрібну рибу або про дрібних дітей. 

Бівсяний. 1. ВІВСЬПІІИП хлїб, вербові дрова — готова біда. (Наг.) 

І На Підгірю, де головна страва — житаШ хлїб, поява вівсішого хліба на столі 
значить паступленє переднівку і не до статку. 

Вівсяник. 1. І вівсяник гладко ея їсть, коли колача веиа. (Гвідк.) 

У горах їдять переважно вівсяні коржі. Хто пе звик до такого хліба, може 
,1 їсти Його лише в крайнім недостатку, Пор, німецьке: Векзег НаіегЬгоІ, аЬ 
Нип^ешоИі, їУапН. II, 257 (НаГегЬгоІ 1.) 

Зівтар. 1. ВІД вівіарьи відстуїшв. (Дрог.) 

про парубка, що покинув свою наречену в сам момент перед шліобом. У По¬ 
ляків: 1 0(1 оііагш йЦ гоЕСІїскіга (АсІаІЬ, ОНага 2); пор* ЇУапсІ, І, 6-і 
(АІІаг І 5}. 

2, Волю то на вівтар иоложита. (Наг.) 

Знач, волю офірувати Богу, дати па церков, пїж тобі. 

До вівтарьи приступає, а дїдьчу гадку має. (Наг.) 

Про лихого попа, а також про такого, що жеішть сл, щоб поіім ішкипутй, 

або збиткувати жінку* 

і. На вівтар в ходаками не яїзь! (Дуяібп) 

Образово: не потань сьвятих річей, чистої справи брудними пїдозреними або 
дідами. Пор. латинське: Не тізсеапіиг засга ргоГаїхш (С^ар, 310). 

Б. Перед вівхаром прясьдгну, (Наг.) 

^ 197 -- 








Вівторок—Вівця 


Л: ааев—ч, 


Звач. присягну в пайбільше торжествешіі Й формі, йсІІ, що . 

6, Хто вівтареви сяужит, той з вівіарьи жііїп жусит. (Ниі\) 

Говорять про СаОе СЬВЯЩеіШИКИ, НОТНВуїОЧИ тим КОНОЧПІСТЬ поґ 
йЮІае* Речене ац, Павла {І. Кор. 18, Ш), що вШшло також у канон^чГ^* 
і в уста ріжнях ішродів, дна. лат, диі еегуіі аііагі, ех аііагі 
4Ш); нїіг. \Уап(3- І, 5В (АИаг 1 8 }ї АйаІЬ, ОНтг 4 * 

7. Як перед вівгарої ти кажу. (Лаг.) 

Як під присягою, як перед Богом, знач, ощру правду тобі говорю. 

Вівторок. 1. Буде тобі обливаний вівторок! (Наг.) 

Знач, будуть бити, обіллєш сд сльозами. Звичайно говорять про облива 
понеділок, — так називає он другий день Вєликодиих сьвкт, у який варуб:їд^ і 
дівчата обливають одиі одних. Але в Нагуєвичах у ВедакодаиГі понедїдоя 
у сєлї храм, сходить си богито чужосїльних людей, і для того звнчавае обди 
ване неревеели па вівторок, «кий і назиная ся обливаним. 

2. Вівторок — поцюлюй бабів сорок. ^Яс. С.) 

Мудро ване до слова з, вівторок 

3. Вівторок — кодюлюй бабу в подолок. (Наг.) 

Мудроваие до слова „вівторик“, 

4. У вівторок ВИЖНЕ сдоїіів сорок. (Цеа.) 

Жартують із педбалоі господиаї, що зачинай жниво не в попеділок, а а вівто¬ 
рок, і протягом дня не нажне ані когш (60 снопів). Та сама іронія і в пісці: 
Я в неділю танцювала, в ііоиедївнок спала, 

А в вівторок снопів сорок пшешцї нажала. (Кол.) 

Вівця. 1. Без иастуїа вівдї ие стадо, (Гнїдк.) 

Обраново: громада стає громадою тілько тодї, коли в пій в порядок, лад, на¬ 
чальство. Пор. старохорв, Овда безті пастнра нейиа млЛка ви сира (Г н л ь ф. 
2170; ї ще близше до нашого чеське: Оусе Ьег разіугє небіпі зіабо. (беїак. 
818) і пім. \Уапа. IV, 63 (ЗсІїаГ 211), 

2. Біда вінцяїї, де воак пастутяг. (Гнїдк.) 

Біда громаді з злим, грабівішцьким ітчальством. Пор. ЛУапсІ, IV, 56 (ЗсІїаГ 
67, 138. 13У) І чеське ВйЗа оусіш, к бе уїк яоиЗсеш (С е 1 а к. 362). 

3. Блудна вівця — вовча вечеря, (Урнчв) 

Таку вівцю, що відблукала са від отари, [іайшвндше хапав вовк. У Чехів 
8уШау4 оусе уїкп коші (беїак. 117); пор. \У а в 4IV, 58 (ВсІїаГ ІОЗ, 107 ,233^; 
241 иг. УПГ, 432. 

4. Блудьат, як вівці' без пастуіа. (Дрог.) 

Про людей, що ходять беарадаі, прим, у чужому місті, не зпаючи де аодїт^^ 
си, Пор. иім. Еб віпЗ ВсЬаГе оіше Нігіеп, ДУапб. IV, 69 (йеЬаГ 365). 

5. Ворше отій вівци до розуму аримоннш, як йому, (Нат.) 

Про обмеженого, а при тім у пертого чоловіка, що не слухав ніяких доказї^* 

0. Вівця божя худоба, а коза дїтьчя. (Лол.) 

Первісно дійсне віруваде, один із слїдш давнього дуалізму. Тепер говор«'^‘* 
у такім впачіню, що вівця тиха, іюслушда і держать ся купи, а коза 
збиточна з любить ходити самопас. 

7, Відросте, ЯК на вівци вовна. (Наг.) 

Обравово, коли когось скривдили, обдерла, довели до бідпости; мовляв" 
биш ся знов, Еіадоложиш сю страту. 

198 — 




Ч, 2901—2914. 


0 ^ Дурна як вівцьїі. (Наг.) 

Говорять про дівчину, яка дає над собою коверзувати або дає себе без вла- 
сноі волі віддати замуж. Пор. пім. Ппшш \гіе бан Веііаґ, \Уапс1. IV, (Ш 
(ЗсІгаГ 328, 361)-. 

у. Вівцю скубуть, а коаам па віжки дають, (Ііьк.) 

Одного карають для ириміру, для постраху яньшим. Даннїйше мабуть не стри¬ 
гли оведь, а скубли з пігх вовну. Пор. Нос. 389. 

10. бдна вівця паршива всю череду зараапть. (Ільк. Иетр,) 

Один лихий чоловік зопсуе дїле товарцство, розстроїть сумирне жите. При¬ 
повідка давня і аагальио розповсюджепа. Пор. сгарор. О и м. 1[, 629: білор. 
Нос. 391; АсІаІЬ. 0\^са 4- Свіак. 40; 24і;иг. УИІ, 439; Шаііі ІГ, 24 
КгишЬ. 74; \Уапб. IV, 54 (йсІїаГ 1, 84 92, 93, 99), 
її. За вівцїма пішов. (Наг.) 

Зпач. пішов ігасти вівці, твкже образово: пішов у гори, пішов блукати без 
мети. Пор. пісшо: 

Ой заграй ми музиченько бніими пальцїма, 

Най в собі потанцюю, бо йду за вівцїма. (Наг.) 

12. За вівцю ровуму не иає. (Наг.) 

Про тупоумного та при тім добродушного чоловіка. 

13. За єдпов вівцев див стадо біжит, (Урпче) 

Така вже овеча натура, що ходять купою. Пор. латияське : Ніс ргіташ геїі- 
([пае сошіипіиг оуєз е1 иЬісріе, і покр. 1\^ап(1 IV, 66 (ВсІгаГ 278, 279, 315). 

(14. За паршиву вівцю мя мают. (Лол.) 

Знач, оминають мене, гордують мною. Пор. її а Ід г. її, 334. 

15, І ііориховапу вівцю вовк їсть. (Наг.) 

Само почислене, та ще пе обережність; усякої річи треба аильпувати нена- 
етапно. Пор. лат. Епрця отез еііапі пигаегаїаз (іеуогаї і покр. В е Ь. 315; 
Дик. 991; Гїїльф, 607; Нос. 271; Сп м. 1411; ІУапеГ IV, 5*1 (8сПॠ14, 
45, 150, 229). 

ЇО, Коли вівцю скубут, козї на розуй дают. (Гцїдк.) 

Думка та сама, що виеше ч. 9. З порівпапя бачимо, що ]^па віжки давати^ 
= давати па розум, на здогад. У Поляків : Кіебу ол¥с^ зіггук^ па Ьагапіе 
зкога сігйу (АбаІЬ, 0\уса 5); у Чехів Оїе^ки вШЬои, а (ЗгиЬі ІеЬо^ сека) 
{беїак. 250); пор. ЛУап(І, IV, 65 (БсіїаГ 276). 

17. Котріу вівцю ВОВК найначив, тоту му сит і ззїетл. (Лол.) 

Знач, яка була вже рая у його павурах, яку скалічив. Загальнійша думка: 
що кому призначено, те його ае мине. Той сам образ у старохорв. Овцу, 
кою има вук-ь язчіїїсти, треба да Є изів (Гильф. 2173). V Поляків О^Vса огіо- 
ціопа (падихаеа вовком) га т^іікіега бо Іаяа Ьіейу (АбаІЬ. ОVVса 10); 
Ш а п б. 1У, 55 [ЗсЬॠ33, 102). 

18. Крутить СЯ, як дурна вівця. (Ільк.) 

Про безрадного чоловіка, що бігає сюди й туди пе вміючи помогти собі. На¬ 
тіш иа овечу хоробу — крутоць. 

ІІ9. Кручену вівцю вовк не бере. (Гиїдк.) 

Мабуть тане аавевжили пастухи^ що вовк не бере вівдї хорої иа крутець. 

20. Куди баран, туди й вівдї. (Урпче) 

Образово: де муж, там і жінка, або де начоитьник, там і громада. 

ЙІ. Обі'мушив го ЯК ВІВЦЮ, (Наг.) 

Досдовцо: вияв смух, обстриг, обголив, образово: обідрав, довів, до бідпости. 

— 199 — 


[І 










Відай—Відати 


Ч. 2915—2920. 


22. Пішов до Вога вівщ пасти. (Довгоп.) 

Знач. умер. Іитереспий обяв віруааня в те, що еагробпе жита — проковжепв 
__9 г'пїми ЙОГО заиятяии. Див, про се також Фе йь ко ви ч, 


уогии його заиятяии. Див, про се 


с&огосьвіїііого а 
Пвсаня і, 416. 

23. Рукеґае, як тота вівцьн. (Наг.) 

Про такого, що їсть помалу, жве дуже довго, маючи слабі еубв або яе маюча 

зубів* ^ • /Л \ І 

24. Совій як віацьи^ де йди за вдівцьи* (Оор.) | 

Говорить дївцї, що хоче йти замуж за вдівця. 

25. Укажи ся вівцею, а вовки готові. (Іпїдк.) 

Знач, покажи ся с.габям, дурням, то зараз найдуть ся так., що готов, тебе 
скривдити, зруйнувати, Пор. АйаІЬ. 0\^са 1* 

26. Ходить ЯК блуддая вівця, (Ільк.) ^ І 

зіч ходить ^удо., сюди й туди, без ии вшци, Щп відбила ся від І 

отари. Шр. 2АІиг. 11, 334, а ташж шсіію; 

Апї родини, ані друшини, 

Аиї рідаого нітдьи, — 

Ой ходжу-бдуджу по Україні, 

Цк та блудпая вівдьи. (Наг.) 

27 Хадит, ЯК вівдьи замотялячева. (Наг.) . ^ ^ 

Про чоловіка, що ходить похвюплеппй, заилопотяіщй, мовчазний, без ...якого 

9Я Хто стає ся вівцею, того вовк з їсть. (Іяьк.) 

(ЗсЬаГ 174., 175, 308). , . ■ 

29 Шлу вівцю на голові носит. (Наг.) п 

^Сьиіють ся із старосьвітської овечої кучми, яку ще ДОСЙ воситк декуди СТ.РМ 
люде і на яву, монлнв, треба було смуха З Цілої вівці. І 

ЗО. Чия вівця, ТОГО й вовна. (Ло.т.) 

Образово й про иііьіпі форми влаонооти, прим, чия земля, того Й о, 1 
збіже або трава. Ппр. ІУапй. IV, 66 (ЗсіїаГ 28 ). 

3). Як на вівци скври не стане, то на чім вовна впросте. ( ‘ 1 

Образово про всяких здирдїв, особливо панів; мовляв. ,о 

до повної бідностп, то пї Відки буде тяггп доходи, пер. 
іівця озавнвть ся до господаря, що стрижуча втяв .й шматок ш р 
Не муч же мя так без міри, 

Тому, що-іі бидля простії : 

Як це стїше иа МІ 1 Ї шкірп, 

На чім вовда поросте? 

відай. 1. Відай, відай ! Украв ес, то віддай , , . 

д. ■ «'”> “'"‘ХГ 

підоаріне ва ипьших („відйй той або відйй сей ). Відай - маб^гт^ 

Відати. 1. Відай ся а такими, як ес еам^^Крех.) 


(Цей.) Відай, не 


Знач, зпаїі ся, нороаунівай ся з рівними собі, 

5200 — 




—. г^іТгЧ‘1 і Б . 


Т^шчаеояа опоаіетка. 

Передаючи піаи. Громадї початок моєї збірко галицько-ру' 
сБКпх вароднїх приповідок, уважаю потрібним сказати дещо про 
пляв сього ввданя. Розпочавши збвратп приповідки та всякі обра¬ 
зові печеня, порівнаня, прокляїя, Формулкн, шудрованя і т. н. ще 
на шкільній лаві, звиш ЗО лїт тому назад, я постановив нарешті 
приступити до виданя отосї збірки, в яву крім зібраного аівою без- 
поеередно з уст народа аіатеріялу входять численні, більші або 
меньші рувописні збірки иньших осіб, що набрали ся чи то у мене, 
чи в Наук. Тоа. ііи. Шевченка, чн в нньших біб.іїотеках, а надто 
-чі збірки галицько-руських приповідок, що були друковані дав- 
нїйшс (Осина Левицького, Ількевпча, Кобриноького, Головацкого, 
Ст, Петрушевача, Гвїдковсьвого, Ґреґороввча, Кольберта, Незабі- 

товского і т. ц). . 

Відк.ладаючя детальне обговорене веїх тих, а особливо руко¬ 
писних збірок, які війшли в мою, до передмови першого, зглядно 
остатнього тому, позволяю собі на сьому місці загально висловити 
сердечну подяку ВСІМ тим Вішв. Паням і Панам, що залило своїми 
арнчввкамЕ допоаюгтн оіенї до злпженя отсеї збірки. До оеі' подяко 
долучую просьбу - не залишати сього діла, збирана рриказкового 
матеріалу, й далї. Отеей перший випуск нехай буде заразом і по¬ 
кажчиком, як і які річи збирати. 

Основні прінціпп, на яких я й 0 к.іав своє оброблене та впоряд¬ 
коване отсеї збірки, можна внеловвти ось у яких точках: 

1) Кожда приповідка повинна бути заппсана як найдоклад- 
нїйше, в тім диялектї і в тій Формі, як живе в устах народа; коли 
її вживають у ріжвих Формах, у ріжннх язикових конструкцвях, 

треба записувати всі відаїіни. -{„.«л 

2) При кождій прпцовідцї зазначую, де вона записана, тілько 
іСам, де се неможливо (при праповідках узятих із старших збірок, 
т ЯКИХ но зазначено місцевости) подаю назву збврачз. 

3) До кождої ириіювідки додаю більш або меньше Д^^^не 
пояснене річеве, а де треба, то й язикове, по 

із уст Народа; се конечне тоаіу, що вже тепер деякі приповідки 





11 


в наших старших збірках незрозумілі, бо виплилп нераз із якихсь 
місцевих чи □риаадкових обставин. 

Ф) При кождім поясненю, а властиво там, де се можу зро. 
битв, вказую паралелі даної приповідки в иньших збірках наших 
і чужих, виколи цитуючи вповнї ті чужі приповідки, де Чх текст 
може причиивти ся до поясиенн нашої, частїйше даючи тілько бі¬ 
бліографічну вказівку. 

5) При внорядкованю матеріялу я держав ся принятої в на¬ 
уці системи азбучного порядку тем. Так упорядкована най¬ 
більша з виданих доси збірок приповідок, гіятитомовий Зргісіпубг.., 
Іег-Ьехісоп К, Ваидера; одначе я занехаяв проведений Вандерощ 
(і Словаком Затурецким) скрізь подїл на властиві приповідки і при¬ 
казкові звороти, порівваня, обрЯзи і т, и,,' йдуча тут за упрошеною 
системою Адальберіа. Для .іїпшого перегляду і для вигоди ира 
уладжуваию .покажчика я завів подвійну пущерацяю приповідок ; 
одну в рамах кождої теми, а другу в живій паїінациї, де показую 
загальне число всіх приповідок у збірці'. 

Моя збірка буде виходити випусками (один випуск, се один 
том ЕтноїраФІчяого Збірника), кождиЕ в обеші 200 сторін. Три такі 
випуски будуть чинити один том (600 сторін тексту), до якого буде 
додана оріевтацайна передмова, иокажчвк літератури, скорочень 
і тем. Цілість, на скілько можу оцінити се тепер, обійме що най¬ 
менше З такі томи (9 випусків).' До остатнього тома буде додана 
детальна студіщ про приповідки взагалі, про важнїііші збірки і епе- 
цияльно про матеріял використаний у моїй збірці Зі сказаного ви¬ 
ходить, що докінчене друку отоеі збірки буде можливе хиба за 
яких 10 ЛІТ, числячи один випуск Бтиоїр. Збірника на рік. 

Для ТИХ, хто захоче корнету вати ся отспм видавезі, подаю 
тимчасове аоясненв вжитих у ньому скорочень. 

Л й а 1Ь. рггуз16\у. ргауротігіезсі і \уугаііеп рггузіоіуіоіуусії 

роІакісЬ, геЬгаі і оргасо^аі Затиеі АйаіЬег^. 'ЇУ'аі'зга^а 1689 
— 1894. 

А н т. І Драг. Историческія п'Ьени Малорусекаго народа, сь обг- 
ясненіями Вл. Антоновича і М. Драгомавова. ІСіевії 1874, 187&. 
(2 томи). 

Бар., Ваг. — Ваікі, і'газгкі, ррбапіа, рггувіолуіа і ріейпі па Низі, 
геЬгаІ кз. Зайок Вагцег, Вги§іе ^уу(іапіе. 1886. 

Вагкоз. — Могаузку Іій. Ргапіі^ка Багіойе зеЬгапе гохргауу х о- 
Ьоі'ц тогаузкй Ийоуейу, V Теїбі 1892. 

Батят. — Батягичі, село жовківського пов. 

ВеЬ. — Неіпгісії ВеЬеїз РготегЬіа §'егтапіса, ЬоагЬеіІеІ уоп Сґ. 

\У. Н. В. Зигіп^аг. Ьеійеп 1879. 

Б е л е л. — Белелуя, село сняіинського пов. 

Бере ж. — Бережниця, село жидачівського шів. 

Берез. — Березів, ЄЄ.ЛО коломийського пов. 

Б ж 03., В'гхОі!. — Рггузіолуіа роїзкіє, геЬгаІ Ггапеі.чгек КогаЬ ВгіЮ' 
готазкі, Кгакоіу 1896. 

Бібр. — Вібрка, міеточко бобрецького пов. 

Бір. Вор. — Бірки або Ворки Великі, село тернопільського оо0- 


III 


Б о л е X. — Болехів, міеточко долннського пов. 

-Борис-. — Борислав, село дрогобицького пов. 

Ворки — див. Біркн. 

Борін. — Бортники, село бобрецького пов. 

Вратк. — Братківцї, село стрийського пов. 

Б у д и л. — Бурілі в, село саятинського цов. 

■’УаЬІ. І. — Ваз Зргісіпуогі йег ЬеЬгГизсІї-агатйізсІїеіі Ьііегаїпг тії 
Ьезопсіегег ВегйскзІсЬіі^шд без- Зргісіїучогіез Дег пеиегеп Ут- 
дапдззргасЬеп. Еіп Веіігае 2Ш' уег^ІеіеЬепДеп Рагбтпіоіодіе уоп 
Вг. М. С. УУаІіІ, Бгзіез ВисІї, 2иг ЕпіугіскІпп^зЬЬеогіе Дез зргісії- 
тубгіИсігеп Маїегіаїз. Ьеіргі§ 1871. 

^Vа^гI. II. — Ваз Зргісіїїуоі-І; Дег пеиегеп Йргасіїеіі. Еіп уег§:1еі- 
сЬепД ріігазеоіо^ізсіїег Воііга^ 'апг Депізсіїеп Ьііегаїпг уоп Вг, 
М. С, \УаЬ1. ЕГІШ-М877. _ • . , 

\У а п Д. — Вепізоііез Зргісіїуубгіег-Ьехіеоп. Еіп НаивзсЬаІй Кіт паз 
ДеиІзсИе Уоїк, Ьегапз^ей-еЬеп уоп Каї’І ЕгіеДгіс'Ь ТОІЬеІт У/ап- 
Дег. Ьеіраі§ 1867—1880, перше вид. 6 тоаіів. 

\УасІ, г 01. РіезпІ роїзкіе і гпзкГе ІиДи ріісуізкіє^о, г ітігукі^ іп: 
зігитепіоууапа рггег К.аго1а Ьіріпзкіе^о, геЬгаі і ууусіаі \УасІа-уу 
2 ^ ОІезка. ^Уе Ьіуошіе 1833. 

Впни. — Винники, міеточко львівського пов. 

Вік. — Вікно, село екалацького пов. 

ЛУІІ8І. — Мш’СІїеп шісі Зарп Дег Викоууіпаег ітД ЗіеЬепЬ-йгрг 
Аппепіег. Аиз еі^епеп тіД і’гегпДсп Зашшіипрп йЬегзеІгІ. уоп 
Вг. НеіпгісІ -1 УОП \У1із1оскі. НатЬпгд 1891. 

Вони. — Воіінилів, міеточко калуеькош пов. 

\Уоіе. Войцїцкий — О ргхузІолУІасН Ііізіогусгпусії і гоїшсиусії 
ІиДи у\' Роїзсе і па Низі, ргиег К. УУІ. АУоісіскіер. ^Уиг-згауча 
1865. (В книзі 21оІа рггв^Диа рое16\у І ргогаікоуу роїзкісії, х. И, 
етор. 639 - 652). 

В « р о б л. — Вороблевичі, село дрогобицького пов. 

Вурцбах. — Віє Зргісіїууогіег Дег Роїеп, ЬізіотасЬ егійніегі, тії 
НіпЬІіск аиГ Діє ещепІКіішИсІїзІеп Дег ВіШаиег, ЯиІЬепеп, ЗогЬеп 
ішД Зкіуепеп (.шД уег^іісіїеп тії йпЬІісЬеп апДгег N 811011011 , 
тії Ьеідеґц^іеп Огі§:іпа1еп. Еіп Веіга? хиг Кеппіпізз зІагізсКег 
СиІІШ'гизІйпДе уоп Вг. Сопзіапі ДУиггЬасК, 2. Аиз?. ЛУіеп 
1852. 

'ІіаІІег. — АІІзрапізсІїе ЗргісЬуубгІ'ег ипД зргісіїуубгьііоііе 1-^сДепз- 
агіеп аиз Деп 2еі1еп уог Сеп'апіез... уоп Вг. ІозерЬ Наїїег. 
2\уеі1ег Тііеіі, КедепзЬиг? 1873. 

І’в'.оад. — Гвоздець, міеточко коломийського пов. 

ГнльФ, — Старинвнй сборникт* сербскихт» поелокнц'ь, іізд. Л. 
ГильФерднні"ь (Записки Имп. Русекаго ГеограФпчеокаго^ оо- 
щесгва 110 отд’Ьлепію втнограФІн, т. II, С. Нетербургії 1 ■*<, 
стор. 117- 224). 

'Д’нї д к. Пословццьі и поговорки Галицкоіі и 

В. С. Ввелоцкаго (Запнекп пі зйрга, стор. 227 .3)-) 

дане крім, рукоиненої збірки Гнїдковського війшли дав 


друковані збірка Леввцкоі'о, Головацкого та Ільквввча, я - 
викораохала окремо. ' аіа 

Г о Л Г. — Голгочі, село підгаецкого П 08 , 

Г о л о б, — Голобуїів, село стрийеького пов. 

Гол. - Головацкий Яків, цаіоваві його збірки приповідок 
яски вЯінок Русинам на обжинки" Відень 1847 (т. ц 
—254) і ЗІауізсЬе БіЬІіоІІгек осіег Ьеіігй^е ицг зіауізсіїеп рь'ііо! 
йіє ип(і еезсІїісЬіе, ИегаизеекеЬеп уоп Рг. Мікіовісь Шіеп і 
т. І, стр. 264-266. ' 

Голов. Пісни — Народншя піснц Галицкой й Угорской Русц 
собраввня Я. 0. Головацквмі. Москва, 1878, три части в 4 
томах. 

Горб. — Горбачі, село рудецького пов. 

Городен. — Городенка, отісточко городенського пов. 

Гор. ~ Городок, аііоточко городецького пов. 

Гриб. Грнбов. — Грибовичі, село львівського пов. 

Стій ЗІ і — КассоНа йі ргоуегЬі Тозсапі соп іііозії'аиіопі, сауаіа баі 
шапозсгіШ бі бшзерре йіизи. Гігепхе і8оЗ. 

Огед. ' Ргиечуобиік йіа г\уіебга]^сус1і Сяагподбг^ роїойопїі ^V ро- 
\уіесіе Ко83о\узкіт, парізаі )ап Єге^оготсг. Ь\уй\у 1881. 

йгігат. ГМ. — Геиізсіїе МуіЬоіо^іе уоп ^асоЬ бгітт. 

Даль — Цооловнци русскаго нар ода, сборвик'в.,. Владииіра Дала, 
изд. 2, два тома. С. Петерб. Москва 1879. 

Дар. —Рггузіота гизкіе, аеЬгаІ М. Оаготекі, рукопис бібліотеки 
Оссолїньокнх у Львові. 

Двдь. — Дидьова, село турецького пов. 

Двк. — М. А. Докаревг, Воронежскіїі зтнограФнчеекій еборплк'ь. 
Воровеж'ь 1891. 

Д м н т. ^ Дмитровичі, село львівського пов. 

До брів л. — Добрівлянн, село дрогобицького пов. 

Добр. — Добромвль, міеточко добромильського пов. 

Доброс. — Добросин, село жовківського пов. 

Довгоп. Довгополе, село косівського пов. 

Дол. — Долина, місіочко долинського пов. 

Драгом. Розв. — Розвідка Михай.їїа Драгошанова про україн¬ 
ську народню словесність і письменство (Збірнпк фільольої. 
секдиї Наук. тов. ім. Шевченка т. П і III). Львів 1899, 1900. 

Дрог. — Дрогобич, ВІЇСТО дрогобицького пов. 

Дул.' — Дулїби, село схрайського пов. 

ІС т н. З б. — ЕтноїряФІчаий Збірник, видає ЕтноїраФІчна комісші 
Наук. тов. ім. Шевченка у Львові. Теми І -IX. 

Етнол. мат. — Матеріялн до українсько-руської етиольоїп, ви¬ 
дане етноїр. ковіісш за редакцнеіо Хв. Вовка т. І—Ш. 

Ефпм. Млр, зак. - Сборнпк’ь малоросеійскпх'ь заклинаній, со- 
сіавил'ь II. Ефнменко. Москва 1874. 

Жабб — .Шабе, село косівського пов. 

Желех. — Малоруско-нїмецкий словар, уложпв ЕвгоаиЙ Жоле- 
ховский. Львів 1886, 2 томи. 


V 


Жовк. — Жовква, місто жовківського пов. 

‘Зав. Завад. — Завадів, село стрийського пов. 

’Зазул. — Зазулцнц'ї, село залїщнцького пов. 

Йалїщ. — Залїщикв, міеточко зал’їщнцького пов. 

'Йаіиг. — Зіоуепзкі рпзіоуі, рогекасНа а іізіоуі, зерзаі АбоИ’ Роіг 
2&1.игеск>4’ V Ргаге 1897. 

;3бар. Збараж, міеточко збаразького пов. 

Іваннк. — Іванивівка, село богородчаноького пов. 

[•Ільв. — Галицкін приішв’Ьдкп п загадки зббраніи Григорим Иль- 
[ кевичові. У В’йдни 1841, 

|Ка1іпа. — Ьцб, огдап Тоуу. !ийогпа%Усгедо, роб геб. ргоГ. А. Ка- 
I Ііпу. Ьтїблу. Виходить від р. 1895. 

ІКал. Калуш, міеточко калуеького пов. 

|К а р л. — Карлів, соло онятинського пов. 

ІКлнвісць ' село стрийського пов. 
іКлючів — село коломийського пов. 

|Кпар. — ТЬезаигоз роїопо-іаііпо-дгаесиз бге^рпі Спаріі, І. ІІІ, 

І сопііііепз Абадіа роїопіса зеїесіа еіс. Уагзоуіае 1632. 

|Коб. Кобил. — Кобпловоловв, село теребовельського пов. 

|к о б р. — Букварь новнм'ь споеобомь оул^ений для доашшнои 
» науки. Вф Львові 1842 (автором був ИосаФат Кобрвнський; 

и тут уміщено 45 приповідок). 

[|к о 1 Ь. III. — Ьпб, іедо і!^,уус2а^е, врозоЬ йусіа, то\у_а, робапіа, рггу- 
Н зіотуіа, оЬггдбу, дизіа, 2 аЬа\уу, ріейпі, тчиука і Іапсе. Зег)а 111. 
і, Киза\уу (\Уагзгй\уа 1867), 

І.Кол. Колом. — Коломия, місто коломийського пов. 

^ольб. — Рокпсіе, оЬгаг еІподгаПсгпу Озкага КоІЬегда, 4 Іоту. 

І Кгакоту 1883 —1889. 

І К о м. Ко м а р. — Койїарно, міеточко рудецького пов. 

ІКом. — Нова збнрка народнахті малоруських-ь прнказокт., при- 
І сливьівї, повіовокті, загадок^ а завіовлявь. Впорядкувавії М. 
І Комарові. Одееса 1890. 

і Корч. — Корчин, село стрийського пов. 

І Косе. — Коссів, міеточко косівського пов. 

ІКот. Котуз. — Котузів, село підгаецкого пов. 
і К расноіля — село косівського пов. 

ККрех. — Крехів, село жовківського пов. 

К'Кривор. — Крпворівяя, село косівського пов. 

К:К г п т Ь. — ЗіІаипдеЬегісЬіе бег кбпіді. Ьауег Акабетіе бег ^Уіз- 
В зепзеЬаІІеп. РЬПоворЬізсЬ-рІїіІоІодівсИе СІазве, Зіігипд тош 8 

Щ Іаіі 1*893. Рго!'. К. ІСі'итішсІїег, МІІІеІдгіесЬізсЬе ЗргІсЬубгіег. 

і' МішсЬеп 1893. 

І К у н, ^ Ку инн, село жовківського ішн. 

І К у тц — міеточко косівського ЇШВ- 

І Ле», (дштгпаіік сіег шІЬепізсІюп осіег к1еіпш$БІбс1іеп Йріасіш іп (іо- 
І ІІгісо УОП І05ерк Ье%уіскі. Рішшуві 1831% 

1 ЬіЬ!. — Совка рпзіоуі а рогокаДІа. 8сЬгаІ а 5С$Iа^VІ1 Дап вІи^уіЬог 
■ ЬіЬІшвку. \У Ргаге, 1848* 

і Дїбух* — Лїбухора, село стрийського пов* 


Лімна — село турецького пов. 

Ьіпае — 51о\¥ііік і^гука роїзкіедо ргіїег М. 8ашие1а Воат..;» 

Ьіпсіе, \уу(і. йги^іе, Ьлу6\у 1859. ^ 

Л о л. •— Лолин, село долинського цов. 

Луч. Лучак. Др. В. Лучаківськин, рукописна збірка ирццо^: 

док зібраних у Тернопільщинї. 

Л ю б. — Любша, село жидачівського пов. 

Л ь в. — Львів. 

Махн. — Махновець, село золочівського пов. 

Мінч. —■ Филимон Мінчакевич, рукописна збірка приповідок із 
30-их років, у біблїотецї Нар. Дому у Львові. 

Мост. — Мостнска:', місточко мостиського пов. 

М ш а н. — Мшанець, село суаросамбірського пов. 

Наг. -г- Нагуевичі, село дрогобицького пов. 

Нез. — Нєзабітовский, , збірка приповідок із сяніцького пов., вій- 
шла в видане Вжозовского. 

Ном. — Українські приказки, прислівя і таке иньше, зібрав М. 
Номвс. С. Петербург 1864. 

• Н о с. — Сборниік'ь б'Ьлорусскнх'ь пословиц'ь составлен'ь И. И. Носо- 
вичем'ь (Записки И. Р. Геогр, Общества по отд. атногр. т. І.) 
С. ІІетербургь 1867. 

Оезіегіеу, АУепсі. — \Уеп(іипти11і уоп На.пз ЛУіШеІт КігсЬІіоГ. 
НегаиздедеЬеп уоп Негтапп Оезіегіеу (ВіЬІіоШек сіез Ьіііегап- 
зсЬеп Уегеіпз іп Зіиіідагі, томи 95 -99). ТйЬіп§:еп 1869. 
Орел. — Орелець, село енятинс^>кого пов. 

Орт. — Ортиничі, село савібірського пов. 

Озш. 5рг. — ОзтапізсКе 8ргісЬ\убгІег, Ііегапзде^еЬеп йигсії Ліс к. 

к. ОгіепІаІізсЬе Акайетіе іп ^Уіеп. \Уіеп 1865. 

Ост. Біб. — Біб.іїя видана в Острозї 1580. 

Отин. — Отиневичі, село бобрецкого пов. 

Намітки — Памятки українсько-руської мови і літератури, вид. 
АрхеоґраФІчна комісия Наук. тов. ім. Шевченка, томи І- ІП? 
Львів 1896, 1899, 1902. 

Напір. — Папірня, село теребовельського пов. 

Петр. Рг 2 у 8 Іо\УІа і рггуролуіезсі Іпйи гизкіей’олу Оаіісуі, геЬгапе 
рг 2 Є 2 8. Р. 2 ОоЬг 2 ап. (Рггуіасіеі йошохуу, Іі\у6\у,1857) 8. Р.—Сте¬ 
пан ІІетрушевич ; також його рукопис у моїм посїданю. 
Петруш. — Общерусскій дневник^ь церковньїх'ь, народньїхт», се- 
мейньїхті празднйков'ь и хозяйствениьіхь занятіи, приміть 
и гаданій, составиль А. С. Петрушевичт». .Дьвбвь 1866. 
Печен. Печенїжин, місточко коломийського пов. 

ЛІ ід вол. — Підволочиска, місточко скалацького пов. 

/Пост. — Посто.^івка, село гусятинського пов. 

Пужн. — Нужники, село бучацького пов. 

Пустим. — Пустомити, село львівського пов. 

Рава Р. -- Рава Руска, гяісточко равського іґов. 

Р о гат. — . Рогатин, місточко рогатинського пов. ь 1а- 

Е. Но і. Айа^іа, ій езі РгоуегЬіогпт, рагоетіагит е1 

типі опшіит, с|иае арий бгаесоз, Ьаііпоз, НеЬгасоз, Аг^ 


VII 


еіс. іп изи Гиегипі, соИесііо аЬ.9о1и1:І88Ігаа... Без. Егавші Кої- 
Іегйаті еі аііогит. ГгапсоГигіі 1670, 

Ио$ 2 к. О. - ОЬг2§(1у і р'іейпі ЛУЄ8ЄІПЄ Іисіи гизкіо^'о \у Ьоііпіе, 2 е- 
, Ьгаїа Оі§га Козгкіетеісг (ОаЬіІка ге 2Ьіога луіасіотобсі (іо ап- 
Ігороіо^іі кгазо\Уез т. ХП). , 

Сенеч. — Сенечів, се.ло стрийського пов. 

Зе уЬоІй — Уігійагіиш, й. її. Вег Ьпзіо^агіеп.уоп аизегіезепеп ЗргісИ- 
; ' \Убгіегп, УОП ^оЬ. Оеогд ЗеуЬоІй. ШгпЬег§', 1667, 

[Сим. — Стариниме сборники русскихть пословиц'ь, поговорокь, за 
гадок'ь и проч. ХУІІ—XIX сто-чіітій. Собраль и приготовил'ь 
к'ь печати Павел-ь Симони. Вьш. первьш, І—ЛІ. С. Ііетербургт» 
1899. 

^ішг. — Віє йеиізсіїеп УоІкзЬйсІїег, дезашшеїі уоп Кагі 8ітгоск.‘ 
І Вй. V. ВеиІзсЬе 8рпс1і\УогІег. Егапкіигі а. .М. 1846. 

.Скал. — Скалат, місточко скалацького пов. 

Сквар. — Скварява, село жовківського пов. 

Спят. — Снятин, місточко снятинського пов. 

Сор. — Сороки, село львіського пов. 

Стан. — Станіславів, місто. ' 

ІСтец. (через помилку Стеж.) — Стецева, село снятинського пов. 
Стоян. — Стоянів, місточко каменецького пов. . 

Стрий — місто. 

Стрільб. Стрільбнчі, село старосамбірського пов. 

Сумцов. Размск. — ПроФ, Н. 0. Сумцов'ь. Разисканія вть обла- 
^ сти анекдотической литературш. Анекдотьі о глуицах-ь. Харь- 
ковг 1897. 

р я н і ц. — Сяніцкий повіт, приповідки зібрані Незабітовским не 
знати в яких селах. 

чЛепйІаи — 8ргісіі\убг1ег ' ішй Кейепзагіеп йеиІ8сЬ-]ййІ8СІіег Уог- 
: 2ЄІІ. Аіз Веііга^ 2 иг^ Уоікз- . ЗргасЬ- ипй Зргісіпубгіегкипйе. 

АиГ§'Є2Єіс1іпе1 аиз йенГ Мшійе йез 'УоІкез ипй егійиіегі уоп 
АЬгаЬат Тепйіаи. ГгапкТигі а. М. 1860. 

Тереб. -- Теребовля, МІСТОЧКО'тірейовельського пов. і 
Топільн. Топільниця,'село самбірського пов. 

Ту г лук. — Туглуків, село снятинського пов. 

Т и п п і с. — Типпісіиз. ’ Віє аііезіе піейегйеиІзсЬе 8ргіс1і\у6г1ег- 
заттіипд, Ьегаиз^едеЬеп... уоп НоЯГгаапп уоп ГаІІегзІеЬеп. Вег- 
Ііп 1870. 

Туриль. — Турильче, село борщівського пов. ^ 

Турка — місточко турецького пав. 

Туст. — Тустановичі, село дрогобицького пов. 

‘Тяглів — село белзького пов. 
гУ г е р ц >* — село самбірського пов. 

У г н. — Уі^нів, місточко райського пов. 

У р. — Уриче, село стрийського пов. 

Ггапск. — 8рпсЬ\убгІег йигсЬ ЗеЬазІіап Ггапскеп. РгапкепГигІ 
^ / а- М. 1541. : 

}Рґізс1їЬ. — Ргеиззізсіїе 8ргіс1пуог1ег ипй зргісІпубгІИсІїе Кейеп; 
г агіеп, ^езанітеїі ^оп Н. ЕгізсЬЬіег, Кбпі^зЬег^, 1861. 



УШ 


2 ом Сі', — 2 еіисІігіїІ сіег сІеиІзсЬеп Мої'йепІапйізсЬеп СезеІІзсІїаГі 

Цеп. — Ценїв, село коломийського пов. 

2іп§е)'1а — Оіе (ІеиізсЬеп ЗргісІшОгІег іт Міиеіаііог, ^'езаттеїі 
топ 1 §па 2 уоп 2 трг 1 е. 'УУІеіі 1864. 

Сіпс. — Рггузіота, рггуротейсі і Ір. Іийи роїзкіе^-о па Згіазкп 
геЬгаІ Апсігге] Сіпсіаіа. Кгак 6 ^V 1884. “ ’ 

Сгар. “ Кзі^^а рг 2 узі 6 \у, зепіепсуі і \Vугаг 6 ^V ІасіпзкісЬ ийу\уа- 
пусії рг 2 е 2 рІ 5 аі' 2 б\у роІзкісЬ, геЬгаї Ьеороїй Сгарігізкі. \Уаг- 
зга\уа 1892. 

Сеіак. — Мийгозіоуі пагойи Зіоуапзкеію ує ргІзІОУісЬ... изрогайаі 
Гг. О. Сеіакогзк^. V Ргаге 1852. 

Чуб. — Труди зтнограФическо-статнсгвчеекоц експедицій віі За¬ 
падне русекій край, енаряженной Имд. Р. Геогр. Оощесіпопіі. 
Югоаападннй отд’Іілі. Матеріали и нзсл'Ьдоваиія собранния !1. 
П. Чубинскаш'ь, т. І, % 

Явора — село турецького пов. 

Явор. — Яворів, місточко яворівського пов. 

Яс. С. — Яеелиця Сільна, село дрогобицького пов. 




сдез-веє- 

вшиотк€С.А 

, ІІКІУЕДЗІШ'ІЗ 

иороійм. ■