Skip to main content

Full text of "Етноґрафічний збірник. Т. 28. Галицько-руські народні приповідки. Том III. Вип. ІІ (Рабунок–Ячмінь)"

See other formats



т\* 






і 


►>* 






* 




ї4/ч«г 




* 










г їда 


і 


і 




. 


. 




к 


і 


І 






щт->' 


} 


: 


і« 


г. 


/• 


І 


•а- 


І * 


V 


І 


іїС 


.• 


/ 


\ 


ж 


к'* 


>' 


г 


>> 


«Т',1 


І* ;У* 


>>• 


ш 


. 




І 


і 


* 


І 


г* 


■\ 


І 


’ 


X * V 


У і І 


і' 


< 


і 


'- 


КГ А 


Шґ 




•• 




.< • 


, > 


« 4* 




'/,4 • , 


п 


1 • ' 


р ■ 


! І 


► 




ІР 


* 


і- 




і 


>Р‘ 


і 


і 


л 




і 




І 


. 




і 




І (. 




■І 


.ч 




г- 1 


< 


і 




і 


г 


І 




): 




і 


! 






; 




К 


• / 


і 




V.' . 


І 


- ' ■•• 








і 


ц 


її 


« 


н 


Я 


+! 4 


А * 7 


1 




І 




► 


* 


V • 


<’ ' 


^ • 




і 


•: 


1 


ж 


* 


З 


ь 


Л’ 

Іі 






йй? 


Мі 


Я 




/ л 


Ш Х Л >9 





























* . І 


І 


* 




* 


* 


* 


* 


І Ш 

'/ І 


/* 


<•> 


і'. 




* 


і» 




А. 


% 




І 


*і 




1 




І 


* 


І 


« 


І 




6 * 


*• . У 


' .,г . . • 

я* >, 4 


► 


» 


Р 


І 


1 




*> 


_*. і 


Г 


- * 


і 


* 


► 


•І 


і 


•п 




► 


* 


< 


? 


К 


Р 


Р 


% 


І 


& 


і 




ЇЇ- : 


і 


ї 


*• 






Ч 


І 


і 


>. 


.л 


і 


ЕТРОШРШЕСНЕ ШПОНЕ. 


Негаи8£Є§еЬеп 

уоп сіег Е Ш п о §т ар її і 8 с Ь е п Коттіззіоп сіег беуеепко - безеІІзсЬай 

йег ’УУіазепзсЬайеп іп ЬетЬегд. 

Вд. XXVIII. 


і 


\ 


т 


( 


* 


: 


\ 


г 




: 


• * 


* 


’ * 


* 




И/.І 


» • 


І 


* 


4' 




\ 


•• 


► 


* 


і 


• > 


’ 


И 






і 




* 


/ 


ВИДАЄ ЕТНОГРАФІЧНА КОМІСІЯ 


•* 


НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНИ ШЕВЧЕНКА 




г 


Галицько-руські народні приповідки. 


дібрав, упорядкував і пояснив 


9 


Др 1?ДН ФРДНКО 




4 


\ 


* 




* 


9 


У ЛЬВОВІ, 1910. 






Накладом Наукового Товариства їм Шевченка. 


І 


> 


> 


З друкарні Наукового Товариства імени Шевченка 

дід зарядом К. Беднарського. 


і 






і 




4 


ї 




> 


^ ч. ' 


’ 


« 


г . 




► 


* \ 


<4 


9 






► > 




Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 








їі 




к. 


► 


► 


х 


в' 


4 




п 


■■4 




• і.У. 


■* 


■::і' 




і 




г. 








М*г- 




* 




* 


' 


м 


і 


- 


г 4 .. ;? * ф'ЯЬ, 
Г * 






Е» ^ 




•V 


* * 


І 




►< 4 


і 






р 


■к 


І 




•Л*# 


Ч 


я 


►. 


» 


і«? л> 


^ .*г « 


4 


4 


І 


4 




к 


й 


к 


І 


Я 




р 


Г-ЧГ- і%], 


.% 


► 


► 


V/ 




Ли*»« р*#*Ч. 




З 




4 


Р 


4 


V 


* 


/ 


с 


ЗЕ 


4 


« 4 


: !і 

і .>.;• 

Ч 4 •' 

* «У 


1.5 




'Л 


Г 




Є 


гУ* 


*'/ 


9 


* 


* 


*л 


/ А, 


4 


> 


и , 


-V 






/?Ч 


4 


9 


• 9 і 


ч * 


/Я 


і 




ГГЛІ , 




4 




► * 


г 


4 


і 




і 


4 




'і 


■ ’'*і 


А* 


4 


► 


■1 


> 


к 


V 




І 


г 




\ 


\ 


• 4 


* 


* 


і’ 


< 


\* 


і 




4 




І 


• / 


* 


р 


> в 


► 


і 


*ї 


> 


■х\ 


і’ 


і 


► 


4 




О і 


І 


У • 


► 


/ 


> 


і 




* 


%* 


■ЛЛ 




4 < 


► 


* 


4 


/ 4 * 

*к / и 


. ^ 




V 




;. <-> •■ і 


к 

г 


* 4 


*У 


* 


4 


► * 


> 


V 


1 


*!-■ 


к 


і 


4* 


4 


4 е 


л 


•••?• 


4 


к 


> 






1 


.і 


* 


/ 


х. 




\1. 


► 


( 


- V 


4 


•К 


«■ 


х> 


4 


► 


л 


1 


> 


* 


4 


* -'і 


ч > 




9 


. 9 


С\ 


4 


г 




'1 


► 


•>« 


* 


> ’ 




¥ 


т 


«» 


* 


V 


4 


4 


і* 


і 


7 








4 


■*.;і Ш) 
’Н'л 1 Т< Р- 

*Г, і І' 

ті 


> 


4 


/ 


к 


Ж'А 


6АШІ8СМ0ШНКСНЕ Ї0Ш8Р8ЮТ0ШВ 


> % X ^ 


41 




л . 


р 


Г- ■ 


г 


► 


Р г р 


/ 


V 


г 






► 


г 


4 


► 






4/ 


•' 


■ 4 




і 


Р 


% 




Оезаттеїі, гесП^-іегі: ипсі егкійгі 

КАИКО, 

(Вй. ПІ, КаЬипок—^ас 2 :шіп). 


< 


г 


ч. 






ч 


р 


р 


р 


к 1 


• ? ■? 


р Е . 


г 


► 


ч^. 


УАИ 


ЇОИ 


‘4 


■ 


І 


М 


) 






* 




+* 


* 


4 




<?. 


г 




і 


ш 


■• ф . 


/9 


Уі 


» 


У 


/ф > 


> 


я 


44 


І 


/ 




• г. 


> 


4.<‘ 


► 


V*. 


!” о/. 


Уі 


і 




* 


і . 




ХГ 


•ф 


9. 


л 


4 


Р 


:<й 




« 


, }М-/. 


* 


•90' 


л 


і 


ч 


М <■ 


р 


« 


* 


* 




► ► 


✓ V 


• 4 


^4 


* 


7", 


\ 


: >' 


V. 


Р 




•% 


«У 




\ 


* 


Й* 




* 


і 


ті- 


»»» 


* 




'& д 


*И 


..ЇЙ 

ЙМ 


г 




•:. 


л 


“уч 




> 


р 


'4 


I і 


V 


Ч 'Ш 
. #ї 1 




4 7 


і 




'.у 


м. 




р 




р 


р 


• : <* • 


І 


к 


/ 4 


* 


* 


м 


» 


I і і 


Ч 


І 




* 


¥ 


І 


і 




хі 


» 


І 


1 




/Л 


Й 


4 ^ 


V 


»’ 


І 


•\> 




г 


► 




<'*Л 


% 


р 




»44 


V 


ч 


І 


с 




4 




Зібрав, упорядкував і пояснив 


’й 


к 


І 


ЇЇ 


і' 










«- 






;; 


•» 


( 


» 


і 


Др. ІВЯД ФРДДКО. 


І 


>.' 


•ь* 


•V 


► 


. 








* 

ІЛ 


Л Ьі: 






і 


'V- 


* 

І-: 






І 


4 


п 


> 

V 


& % 
"^Л 


► 




р 




л: 


И 


4Г 










4> Ч 


’’ -ґ. 


Л' 


* 


я 


р 


і 


* 


ч 


► 


' 


і 


У 




* 


Ь: 


. 


И 


1 


» 




♦ 


I і 




%*4 


V 




і/ 


І 

і '••і'ЛЧ 


■' 


1 


» 


/і 


І 


» 


:* 


' 


► 




‘V 

І 


: ' * 










! * 


* 


. 4 


г 


- 


м О 


‘ 4 


То 


І 


4 


третій. 


9 


Іі'іІ 


.У 


>: 


щ . 

і ' . ! 

Лі і 


■< 3 л ^ 




✓ 


> 


% 


:ۥ 




* 


► 


-4 






' 


^ • 




■ 




І 




* 


е 


І І ' 

г < І 

;;; • < 

• • А 4 \ 


Я 


р 


г 




(Рабунок—Ячмінь). 




Р 


С 


Р 


І 


• < 




) : 




4 • 




і- 


** 


4 


$ * 


' 


✓ 


Р* 




' 


4 


► 


« 


Р 


4 4 


I 


і 


' 


'4 






,П : , 

і. : і 


ІҐА 


УР* г 


І 


>о 


л 






і 


{ 






\ 


р. 




> 


» 


» 


-р 


♦ 


«р 


• <ь 


4 




*.Р 


1 


‘ 


' 1 “ *' 


' Г ! 




і 


ту 


г 


■>, 


і/ 


' 


* 




5^ 


і 


№ 


і 






І 


! 




і 


Р 


# 


* 


► 


< 


► 


► 






І 


г 


У*. 


ЬІ'І 


р. 


► 


.1 


*л 


Р 




4 


' 


I 




І І 




4 


І. 

Ч 






*• 


•/> 


м і 


!І)і 




Г Л 


№ 


^ 




Ч" 


І 


>1 


і 


‘ 


4 


к 




? ; 


у..: •' 


4 


І 


Рї 




і 


' 


•^ІР 


Г* 


» ' 




т 


и 




і 


* 


>4 


« 


:( 


4 


&ЇЇ’ 


< 


і 




► 


> 


4' 


^ І 


»' 


У- 


4 • 


«іл 


л Л 




а 


і 






► 


1 4 


Р 


А . 


.р- 




>» 


¥ 


і 


к 


4 


* 


1' 


* 


І 


Р 


Т 


* 


Ш : 


І 


V 


к‘ 


’• 


р 




г 1 




і 




ч 


ї 


* 


9 


9 


гі 


л 


‘ 


; 


р 




. 


і 


»4 


• -;і 


$ 


► 




ір 


►4 




* 


♦ X 


л 


4 


г 


р 


X 


► 


І 


■/ 




•Сї 


IV 


* 


І 


/ 




У ЛЬВОВІ, 1910. 


і! 


« 








Р» 




Ґг 


і 


■- 




’Ч 
І <4 

X. 


> 


4 


л. 


44 


1 * 


Й'. 




9 


*» 


7 




/ * 


" 


\ 


У 




9 


* 


► 


\ 


44 


* А 




чч 


і 


І 


/. 


А 


'^Й7 


> 


9 


І 


* ■ 


' й 


р 


с 




І 


Накладом Наукового Товариства імени Шевченка. 


і 


І 


/ 


% 


І 


р 


: 1- 


і 




■ЛІ* 


• * 


» 


1 


9 


► 


Г 








Р 


З друкарні Наукового Товариства імени Шевченка 

під зарядом К. Ееднарського, 


л* 


К ’ 


► 




► . 


я< 


► 


► 


9. 


1 






* 


у 


»4 


І 


г 






4 


4 


4 


4 


< 


У 


ч 


♦ 


* 


А’ 


£ 


4 4 




4 






> 


► 


9 


► 


•к 


г 


; ¥ 


4 


4 


4 


/ • 


4 


* 


І 


і 


і 


4 


4 


4 


4 . 




► 9* 


\ 


А 


4 


к 


Й 


Г. 


ч •• 




к 




Г 


< 


4 


4 


4 4 


4 4 


і<: 


► 


Й 


и 


9 




4 


Ч' 


/ ' 


4 


■V 




■м 


' •> 


к 


4 


1 




,ї 


'і 


• 4 


'І 


1 


к 




Р 


4 Рг 


г. 


І 


V 


4 


» 






*/ 4 


► ’ 


/ 


Лч 


V! 


я? 


( 


<уА 




ЧГ 


>44 


!к 




1 


#4 




8Р-. 


к 


’ К 




4'» 


у. 


зГ: 




•р 






Г л 


V* 


4 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу оі Укгаіпе 


\л/\л/\л/ . п р І и. о гд 


% 








4 


І* 


4 


4 


і- 




♦' * 


< 


Ч • 


/ 

4 4 


г X 


■І 


к 






&■ 




р 


4к 




І 






1 


І 


'* ’ 


№ 




4 


’ ^ -4 


й 


4* 


А 




•X 


■ ' 

ййй*.''' 






и 


V’’ ' V 

• л: V, 

?Я'-' ' 


> 


І 






9' 


а . 


& 


' 


' ч х 




• ч 


чяШК” 


ь; і*^Г(4% 


>г- 


р 




► >* 


'<• 


і 


( 




V 


4 


> 






> 


1 






4 


>Р 


А 


' 


к' 


'її 'ії:5с *> * 


V 


► 


• >,> 9І9 


/.*> 


► 




ш 


■А 


і. 


» 


< 




МЙ 







І 


А 




ї> 


* V 


у 


'.и\ 




% 


г 


і 


А 


КОРОТКИМ ПАСПОРТ книги 


І 


У/ 


І 






в.№ 


* 


► 


/ 


« 


•7 


> 




т 




І 


Уй 


і 


І 


І 


4 


і 


** 


9 


* 




? 


у> // і 7 £ґ 

4 


' х 


/ 


/ 


- 






І 










/ * 


«Й 


/ 




Назва ££*?Усу 


ї 


9 


2 




Г 


•; 


1 » 


/ 


« 


& 


4-~* 






Г, 


/ . 


< 


4 


І 


< 


1 


/ 


► 


/• 


. ААР: 5&ш, 


Г 


і 


і 


■« 


8 


і. 


г. 


і 




-ч 




А- 

•їйие. рік видання 

4 

Кіл-ть стор. 

\ - окр. листів 

•:■- ілюстрацій 




Я 


і 


* 


г 


«і* 


• ■« 




Г 


» 




і 




і А 

Я 


-г 




» 


и 


V 


» 


.3 




.ч 


Ґ 




/ 


і 


‘4 


Ш+ 




у 


1 


і 


і 


»» 


✓ 


; 


г 


/ 


І 


І 


■і: 




і 


т 


• У* 

. *А 






«*/ 


І. 


ч 

% 


І 


Її 


Г-* 


•у 


І 


/V 




'Л 


*/ 


л 




< 


У 


І 


■ 


* 


-. 




й 


/• • 




Г»; 


></А 




/ 


* 


>* 


и 


г 


у . 


>» 


4 / 


І 


1 




> ; 


* 


і 






* 


4 


і 


*\ 


• л\ 


>. 


<1 


І ,ч 


І* 




\> 


1 


* 


у > 


ь 


і 


\\ 


‘ 


V- 


о 


>‘ І 


г;/ 


< 


► 


» 




«V 


>< 




* 


і 


і 


.• 


1 4 . 


\\- кат 


» 


>>•> 




» 


Гм 


р* 


І 




й: 


схем 




і 




' 




. 


І 


п 


< 






і 


* 


< 


Том 




вип 


її 


/ 4 • 


( 


І 


<і> 


► 






. • 


г 


Конволют 




й> 


І, • 


>:• •. 


ЛІ 


I 


' 




: 


9 


к 






N 


! 


•V 




І 


І 


>1 


( 




' 


! 


Г/\ 1 


У/! і 


Ш 




VI !• 


ЛІ • * 


Т • 


Ж 


т 


і’гЛ' 


сЛ« 








№ 


Ш Г: 


Ті'І 


► 




ЙСА 


Примітка: 






і; 


1 


№ 




Ш 


Тілі 


у/і' 


; і; 


Щ 


; • 




!! іГ 


І 


7 ^ 
1\ 


її с 




ЖЙК 


7рі; 


і 


ІГЛУ 


17 


К» і 


й«; 


А>Д 


І 


Щ 

Мі;, 


І 


«. 


» 




і 


А* 


л»І7 


її:; 


2>а' 


Ш 


Ш! 


* 




З 


/і 'Л 


Г> і 


*!/ 






ли; 

Ш 


щ 


‘IV 




' 


т. 


Ш У, 




І 


№ 


л 






ш 


ш 


ІЗ 








№ 


ш 

Ь'А 




Ші 


Ж 

Ш 


4 


і 


& 


IV 


№ 


’йй?» 

ІІ 


щ 

•г-' •■; 


5ІІ| 

«М 

иІУАу 


Г 




І 


N 


К 




' 


І 


І 


і 


і 


І 


Я- 


У 


* 




І 


8 




V 


І 


л 


* 


N 




І 






У 




1 




<*. 


й 


і 








Г: 




-V 1 


1 '. 


>. - 


'С 


< 








І 








І 




Ч ,Т 


ІУ-П 


.да 

ж* 


І 








І 




І 


4 - • 




І 


г : 


с 




І 


>• • /• 


Т 


Ч І < 


: ^ 


Ч % 


V-! 










« > 


V 






"І 


' •*ч'Д§4 */ * 




Уі 




-л 


І 


'Д 






*ж 






;4 




1: 


?Л 




^ІЧ>~ 

V Да « 'V * «# * 








* 


* І*Г 4 •,/ 


.У: 






>#| 


% 'І 




4 




/ 


/ V і #» •* ' 

‘•і 


* 






* 


я 






< 




,« 


* 


> 






Гл.- 


•й" 

•’Г 

/ •/- ' 

?: Т ‘; л 

ЧЖ'Ф' 

9:» 'і 

»* Л г- 


• •і 


і 


І 


».; . ЧЛ/ 


Ь 








і .*? 


к‘ 


у 


Гіі 


і: 


< 


А 






V 


І: 


г 




< • 




* 


/ 


* 






і 




» 


.* /• 






і * 




V 






• ' 


І 


ч> 


і 






і 




•» 




Ії' л і. : , ;:■>>•: 


; * 
Л : ' -V . 


«і.:»' 


/ 




# # 


*> 


. ^ 


% 




‘ 


< // 








0 




л<! 


* • 






«• 


І 


< ь: г - 


5* 


І 




:: «.у 








- 


> 




/ 




і 


* 


'; м *> 
т Ч^:*і 


*> 




€.1 


І 




'/ 




ї-у 1/ У/і 


%ч 


* 


/ 


< 


ґ 


і 


\ 


а; 


* 




у і • 


т> 




*» 










•< 


> 


.V 




*• «*л 


V 


* 




у 


/ 


* 




* - 


>. 




► 


♦ 


г * 


в 


■ 


г 


і 


* 


% 


'•Й 1 
ІІ!?!! 






Рш 


І 


т 




і 


і 


щ 


ж 


¥4 


ш 


/ 


Я 


V 


й 


•о 


: 1 л 


* 


у* 








■V, 




й 


Ж 


тії 




У 




1! 


я* 






7^ 


У-1 

Ьі 


Ш 
[1 Ж 


€ 


г* 




Ж 


і 




и 


► 


ш 


Ж 


► 


г 


<* 


? 


і 




І 


■4 


ч » 




*> 


У 


V ** 














л 




.V*. 


/I 


✓ 


V?* 


: 


(V; 


І 


П; 


у- г 


* / 


л 


4 




( 




р 


'г* 




л 

( '*• /» І 
'/ *- *•:•' 








Л 


Ш 


т 




№їіопаІ Рагііатепїагу ШЬгагу ІІкгаіпе 


хллллл/. п р І и. о гд 


У■*'*' > 

$т 


р 


т 


■і 


і 




і 








і 




\ 








4 


І 




У 




■£!*> 


I 


; ЩЖ 








''IV’,. 








• * 


л* 


> / 


* 


8 


■ 


> 








*ґ 




.ла: ••• 




к 


•* 


. МІ4%4 


» л 


'""*** ? .у 


« 


** * 


'**Лш+*> 


* “ 


‘■к 


9 ,.,ч* 


»**>• 


• ^ • V 


< 


• І • 


и; 






в * 


. V 


А 




’■ 


• «—V.. 


* .4 


к 


ІҐ 


•44 


•~Кь*** . 


* 


% 


* 


► 


* 


і- 


• V г 


/ 


-Й 




5 


'Іф* • '№> ■' 




і 


А 


£ 


4 


4 • 


І 


44 


** 


* 


\\ 


V* 


* 


4. 




4 ;л 


•ЛІ*/-* 




►* 


4г > 


•?ГЖ:Ч, 

. * • 4 


Г ’< 


к> 


► 


* 


4 


> 




І 


ч ► 


Р 9 


' 'а > ; 


* 


О 




І 


< 


Н 


> 


І 


/ 


V, А 


* 


і-3. 


< 


4 


! » 




* 


« > 


кГ 


Г- 


'/2 


' 4 


* 


4 


V-' 


к 




► 


'".'і - А 

гЛ, 




..у 


к 


/, 


4 


► 


► 


ЯЯСТГ 

■%* 


§ 


*✓ 








•» 




к 


р 


* 


9 


» 


V 


А 


< 


< 


& 


4' 


■: 


► 


Щ :' 

:Ф Є 

Щ 

• * чг- 


> 




Й 




< 


¥ 




9. 


ь 


4 


VI 


і 




Я* 




ЗІ 


9 


4 


к 


V • 




*,.А 


і 


№ 

& І 
1“ 


1 


► 




8 


4 


Я 




Ч 


* 




1 




•і 






■ 


ч 


»» 




і» 


4 


Ж 


9 


- Зґ г У і 

>*ї>*Ь/к, 


к 


І 


А 


»" • 


і 


► 


* 


І 


X 


у 


-<* 


4 


*• 


і 


► 


І 


к 


V *г 


• і- 


У. 


>.%0 


♦ 


'* 


4 • 


к 


І 


► 


> 


Л 


І 


* 


'І 


. 4 


\ 


• 4 




V 


к 


9 


« 


(І 


<4 


/ 


І 


> 






* 


4 


* 


1 


І 


і 


4 ^ 


► 


і 


І 


4 


► 




к 




1 




/ 


►* 




» 


> 


к 


7 


► 


► 


4 


< 


4 


' 


к 


: 


< 


* 


« 


,, 1 4 
4 


І 




ч 


► 


/ 






і 






< ,к 




/ 


і 


► 


* 










\ 


у 


т] , 

Т ( '1 


І 


» 


/ 




»• т"* 




І 




> 






■ А 


4 




* 


* 


\ 










І 


4 




} 


• і 


► 






‘V 








* 




















і 


) 


• V 


к 


в 


*4 






•>^ Л 


/'-) 14- 




,..;1 


і 






• 








V / 


І 












> 


> 


* 


І 




V 


к 


9 




.1 


І 


< 


Ч 


4 


к 


4 


V 


■*» 


Р 


V 


' 


і 




Р 






1 п'й9І 

/• лТл/л ^ 


• • 


/ 












г/ 




/ 


'к # 






( 




>* 




4 


Ч- 








* 


с 












А 






»» 


ч 


•Л 


і 






: 








I е * 




V .. 




■-і 






# 


и 




Передмова до третього тош. 


і 


1 


г 


т 


► 




і 


І 


і 


.. І 


і 


> 


І 


% 


* 


1 


► 




1 


Третій, поки що остатній том моєї збірки галицько-руських припо¬ 
відок, виходить троха менший від обох попередніх, головно тому, що 
я зрезиґнував із думки, висловленої в передмові до другого тому, додати 
на кінці показник тем і рідших слів, поміщених у цілій збірці. Такий 
показник заняв би був дуже богато місця, тай важний він більше для 
лексікоґрафа, як для етноґрафа. Так само не потребую в передмові до 
сего тому подавати ніяких загальних уваг що до змісту наших народнїх 
приповідок і методи їх оброблена в моїй збірці, бо все иайважвїйше 
було сказано в передмові до першого тому і в передмові до додатку 
т* III, ст. 373—4. Лишаеть ся тут тілько доповнити подані в обох по¬ 
передніх томах реєстри місцевостий, у яких були записані приповідки 
і збирачів, яких причинки війшли тілько до третього тому. 

Ось виказ місцевостий, із яких ваписи приповідок війшли в тре- 


і 


X 


Ш 


і 


ж 


АШ 




і 


* 


і . 


■гі : 


9 


4 




* 


• • 


. 'і 




} 




і 


% 


9 


*• 


•І’-- 


• V 






<Г 


? 


► 


* 




< 


- 


V 


І 


• 4 




- 




► 


- 


> 


'••• 


< 


* 




- 


І 


V 


У 


а;* Ч 

г 


< 


«. » 




( 


Ь. г ’ІІ 




«в 




V 


У 


"Г 


► 


р 


0.- 


9 




Ж* 






* / 




9 4 


4 






ї 


• 4 


к‘ 


Р 


Р 


> 


і' 

і 4 


У 


*•' 


1% 


9. ш 


м 






V* * 


4 


► 




Р 




« 


: і: 


/ ^ 


. / 


І 


І 


р 




■к 


к 


і 


8 


і 


р 


► 


і 


< 


*• 


# »Ч 


л . - # 


р # 




і 






.4? 




'. ь 


к 




9 


к 




*• О 




І 


9 


* • 


тш том: 


та 


> 






Ґ 


' 


► 


І 


' 


* . 




< / 


і 


► 


\9 




1 


" 


Ф 


Вандрів 
Бедриківцї 
Берездівцї 
Біличі 
Боберка 

Богутин 

Ботелка Нижна 

Братківцї 
Бубнище (Бубн.) 

Бук коло Тісної 


*• 


г 




село турецького пов. 
с. залїщицького пов. 
с. бобрецького пов. 
с. дрогобицького пов. 
с. турецького пов. 
с. золочівського пов. 


І 






» р 


ГА »• -4 

:й ■' \ 


* 


V 


р 


І 




р 


■ р 


<• « 


4. 


Ш' 1 
т : 


IV 




4 


і 


* 4 


4 


У 


т 


* 


✓ 


V 




/ 


І 


* 




•/ 




І 


р 


р. 


* 




9 






р 


р 


V 


'у 




*/' 


к 




* 






• к-р 


< 4 




► 




• / . 


ґ 


•І 


р 


/4 


і 


А 


А 




І 




к 


*. 1 


г 


4 


> 


' 


І 


II 


* ,♦ -* 






4 


і 


/*■ 


/ 


к 


п> 


І 


І 


4 


9 


к 


/ 


► 


» V 


Т 


'і 




•І 


* * 


'9 


к 


1 


і 


к 




4 


р 


р 


> 4 




<•/ 




І 


є 


р 




. р 


р 




,Р Ч 4 


\т 


Г і 




І 


І? 


* » 


• у 4 


с. турецького пов. 
с, стрийського пов. 

с. долинського пов. 
с, лїсккого пов. 


•■І 


І 


ж- 






-І 


р 


і 


4 


► 




І 


і 


І 


/ 




- і 


І 


р 


V 


г 


р 




р 




1 




ч. * 


■ї 


¥1 


I і 


1 




п 


9 


*' ' 


9 


* 




к 


І 


9 


♦ 


к 


у 


* 


у 




9 


і 


* 


»/ 




* 


/ 




к 


к 


А 




і 


к 


і 




Р ( 


Я,',7 


/ 


я 


р 




4 


- Я ч 


р 


я 




І 


г 


/ 


р 


ГР 




г ■ 1 




! 


► 




І 


г. 4 • 


• п 


щ* 


І 


р 




і 


К : 


* 




р 


* 


І 


Рк 


ч 


V 




І 


і 




9 


к 








* 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу о\ Укгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


► 


! } 


і 


* 


9І 


» 


-У' 






і 


■■Тії 


і» 




Р 








> 




, ^ 


► 






с: " 




г- »• 




•У:? 






і 


Г'ГЛ 


> 




<■: 1 




* 


і 




■і 








и* і'-, / 


144. 


•X. 


« 


г 


■ «? 


// 






















і 




> 


І 






к 


• • м ІМ» V . - - 


'щФ • 








' 


Г',» ' 


V • « - 


У 


* 




•*• 




>* 


І 


{ф 


* 


Г / 


І 


УА 


і 


& 


Ш* 


і 


' і 


я 


\і 


І 


. %ф 


Г. 


4 






к 


► 


V 


Л ; 


ч 


4 У 




І 


V 


4 


* 


ь 




► 


* 


VI 


» 


4 


*4 


¥ ? 


9 


с. самбірського пов. 
місточко вижницького пов. 

е. теребовельського пов. 
с, снятинського пов. 

Висіцько Вижне — с. турецького пов. 
Витків Новий — с. каменецького пов. 
Водники — с. бобрецького пов. 

Волоща — с. самбірського пов. 

Воля Баранецька — с. самбірського пов. 
Вороців — с. городецького пов. 

Глебівка — с. богородчапського пов. 
Горуцко — с. дрогобицького пов. 
Грабовець — с. ярославського пов. 
Григорів Р. — с. рогатинського пов. 
Грималів — місточко скалатського пов. 
Ґрозьова — с. турецького пов. 

Демня — с. стрийського пов. 

Довга Войнилівська — с. калуського пов 
Должиця. — с. берегівського пов. 
бзупіль — с. станїславівського пов. 
Жерниця — с. ліського пов. 

Живачів — с. городенського пов. 

. Жучка Стара —? с. черновецького пов. 
Заболотцї — с. перемиського пов. 

Завале —,с. снятинського пов. 


Ваньовичі 


Вашківцї 
Вербовець Т. 
Видипів 


♦ 




* 


< 


* 


Р 






'А 


І 


І 


і 


* 


* 




1 


і 


ч 


* 


■V 


Р 


* 


* 








0 * 




1 






* 


І 






4 


І 


* 


І 


» 




4 


І 


* 


* 


г 




І 


, * 


і 


4 


г 






и 




А 


А 


> 


І 


» 




"ч 


г 




► 




# . 


І 


І \ 




♦ 


» 






і 




А* 


’.'І 




. * 


» 


* * 




•\ 


* 


І 








1 


1 






4 « 




* 








р 


А 










■ 


к 


% 


і : 


* 


9 




4 . 


і 


) 






* 




* ♦ 




« , 


? 




> 




і 




» 




я» •- 


А 




* А# 


А 


1 




1 


* 






т 


9 


* 


* 










♦ 


* 


* « 


і 




*• • 


« 




" » 




4 


» 


# • 


* 






і 


і 






А 


* 


М 


< 


і 


Залуже — с. дбаражського пов. • 

Зборів — місточко волочівського пов. 
Звиляч Горішний 
Злоцке — 

„■ І в дні в ЦІ ; К. 

Ілинцї 
Ісиптичі 

Камянки 
' Клекотів 


< 


і 


і 




* 


і 




і 


% 


4 




4 




р 


4 




■ 


\ 


\ - 


Ч 


•* 




к 


ц . 


» 






І 


• .і- 




І 




і 




* 


і 


\ 


р 


9 




І 


» 


* 


« V 


г ^ 


І 


р 


V.' ’ 


4 


* 


і ' 


1 


г 


р 


V 




А 


ч 




с. турецького пов. 
с. новосандецького пов. 

А А *- «І 


П 


* 




Ч 


і 




V 


і 


Ш 


Г '• 


ш 


4 


* / 


І 


4 


4 


» 


* 




І 




і 


і 


* 


А « 


> 


* 


* 






с. коломийського пов. 

* • ш 

с. снятинського пов. 
с. жидачівського пов. - 

ч* » 

с. лїського пов. 

% 

с. брідського пов, 
с. косівського пов. 
с. бучацького пов. 

с. львівського пов,- 

* 

с. стрийського пов. 
с. косівського пов 
с. бережанського пов. ■ 

с ? долидського под. 


г 


І 






► 




р 


• ^ 






•і ' / • 

• І - 


р 


\ . 


1 


* 


к 




1 


4 


4 


4 


1 


► 


р 


к 


* 


* 


* 




/ 


1 в 


А 






* 




р 


А 


1 




‘І 


* 


р 


р 


- 


/ / .»І '• 

і' 




и 


к 


1 


г 


► 




І 


І 


• * 


V 


І 






*| 


» 


• # 


* 


.У’ 


і* 


г 


:3 і 'І 


♦(Г І Ч 

І • 


р 


р 


Р 






1 




І 


к 


к 




•• к 


* 1 


« 




4 • 


я 




і 


І» 


* 


І 












р 




•' г 






* 


р 




« 




кі • 




* 




К 




е- 


алівка 
Кожичі 
Коросїів 
Космач 
Котів 

Креховичі 






* 


♦ 4 


; •/ 


ЙР 




9 


} ( 

4 


# * 


і 


4 


•. І 


4 


¥ 


І 


р 


« ь 


* 




А 


* 


► 


І 


І 




І 




4 




І 


А. 


* 


» 


р 


:г ’ 


і 






І 


к 


* 




& 




и 


■ 


к 


р 


► 


к 




► І! 


•» 


І 


* * . 


• 1 


'ТІ. 


І 


І 


і, . 


‘ І 


р* 


р 


* 


і» 


% 


1 




» 


І 


к 


р 


• 4 


У 


і 

І 


к 




І 


р 


► 


І 






« О «м 


« 








*г 


т 


У 


к 




/ / 


А* 




і 




/ 




• *г 














р • 


4 




І 


Г 


н І 




■ 






•1 


* 


4 


р 




5 


'4 


І 




* 




^4 




У; 


я 


І 


І 




► 


я 


/ 


► 


1 


Маїіопаї Рагііатепіаґу ШЬгагу оі ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


* 


і 


к 


І 


! 


* 


XV 


*. 


ї> 




і,- 


! 


4 


ь ^ 






йііТ-'і- 








^ -.ч 'х/ 1 : -і-іісМУ. }&■ 


‘"чч.-,- 




.1. 






• * 


► 




’и 




Р 


У 




4 - 


* 


*► 




* 


у 




'V 




* / 
. г 'л 


< 




р 




ЖЙ 


■> 






V 




Ш 






•> V, 


% 




* 


І 




с 


^ V 


'і 




/ 




к 


> 


• 




■'Ай 


4 


«* 




к 


: /4 


V 


І 


► 


' > 


/. 


Р 


V/ 




«V* 


г«<" 




. >4 


* 


►л 


:«* 


г. 




р 


*/? 


І 




► 






іС 




/ 


•л 


г/ 


Р 4 


.ш 


■X' 


► 


* 


* 


ч 


✓ • 


'К 


•4 


л 




к 


« > 


А 


р 




р. 




* . 


■**й8аг-. 


м 


• Ч**/ 


г '-.' 


> 


? 




К 


► * 


А 


VII 


V 


/ 


4 


► 


ш 


р 


к 




- Ї&Я: < 








* 


а /. 


ш 


► 


>. 


і' 


✓ . * 


чщрщ. 


► 


> 


► 


і 


'А 


• уЬ* 




А. 


4 


Р 


Криве — с. бережаньского пов. 

Кривуяянка — с. каменецького пов. 

Крупсько — с. жидачівського пов. 
Куропатники — с. бережанського пов. 

Кутківцї — с. тернопільського пов. 

Липовець — с. дрогобицького пов. 

Липовиця — е. короснянського, пов. 

Ляцке — с. добромильського пов. 

Малехів — с. жидачівського пов. 

Малехів Новий —- с. жидачівського пов. 
Марківцї — с. товмацьког.о пов. * 

Матків — с. турецького пов. 

Мацїйова (М. ВЛ.) — с. новосандецького пов. 
Миклашів — с. львівського пов. 

Микулинцї — с. тернопільського пов. 
Мокротин — с. жовківського пов. 

Монастирок — .с. брідського пов. 

Мшана — с. городепького пов. 

Назарія — місточко львівського пов. 

Надвірна 
Нааірна 
Настасів 
Нежухів 
Неслухів 
Озжина 


V 


Р 


* 


> 


V 




г 




::я 


'4 


V» 




чд •. 


і ► 


* 




> 


У. 


І 




► 


л V 


» 


* 


4 


'і 


н/ 


і 


4 


• ш 


г 


} 


<уу г 


* 


Г 


і 




Г' 


р 


► 


* 




. и 


•у 


■І 


< 




І 




к 


і 


1 


р 


► 


( 


<А 






ь ' 


» 


і 


/ 


А 


✓ -и- 






к 




у 


' > 


і 


* 


* 


К 


>*¥ 


і 


> 


л 


у* 

^ /. 
-? : . 






г 


р 


г 


/ 


» 


; <:*л 


/ 


У і 


ч 


' 4 




49 


4 • 




* ■ 


і 




4 




ЛІ"- 


4 




* 


У 


У 


’ 


\ 




•• 


. 


•ь 


4 




+ ЧК 


'ґ. 




і 


N 




і 


Т( 






р Л 


^ * 




Р- 










» 


т 


■> > і 








«р 




9* 


514 


4 


* ^ 


/< 


р 


► 


< • 


' 




І 


-і 




N 




ш 


/ 


'їШК 




► 












/* 


№ 




► 






* 


* 


► 


4 . 




? 


\ 


' 9 


4\ 


* 9 




і 


\ 


Ч 


/• 


у'Ла* 

»»кі N 










9 1 


4 1 


* 




А# 


< 




/ 


І- 


и 


» 


► 


г 


9 


# 








' ї * 






.1 


9 Р 




І • 




к 


к 


: 




ч 




г 


» 




л 




і 


І 


* 


* 


♦ 




/ 


і 


* 




р • 


► 




р 


р 




4 




і 


Р 


•- 


І 


рУ 


. 




• 4 «А. 




Л 


V 


'О 


* Р 


- 


*• 


, І 






ІІГ5Ї 


р 




'С 


* 




* 


'V 


■ .. М 


/г ' 


і 


рж 


І 


І 




і 


І 


' 


* 


6 


<• 


і 


і 


п 




> 


« 




І 


4 


а 


р 




4 


4 


І 


4 


4. 


ш 

і- 


!. 


4 






І 


' ' 






Г 


> 


1 




# • 


повітове місто. 

с. коломийського пов. 
с. тернопільського пов. 
с. стрийського. пов. 
с. стрийського пов. 
с. самбірського пов. 


••Лі 


4 


4 


■'/ 




* 








• і 




4 


4 


* 




• » 


і 




р 


# 


♦ 


4 


» 


* 




4 


У : 


і 


V 




і 


: 




4 


4 


о 


& 


я 




’ 


> 




І 


1 




і 1 * 


» 


1 


• • 






.. 


щ 


• • 


4 




4 


% 




•• 


» 




9 




. ■* і 


І 




4 


1 






р 


1 


і 


И 


V 


р 


\ 

\ 




Ольховедь 
Оиишківцї 

Опарівка (0. ВЗ.) 

Пикуличі 

Шдгородцї 

Підкамінь 


р 


с. короснявського пов. 
- с. брідського .пов. 


«А 




4 


* 


• ^ 


- л ‘ 


і 


/ 






*р 


* 


і 


% 


р 




' 


♦ 


> 


* 




і 


р 


с. ряшівського ПОВ. ’ 


Ч 


р 


*• 




■ *.1 


к 




-р 






с. перемиського пов. 
с. стрийського пов. 
місто брідського пов. 
с. каменецького пов. 


І 


<ь 


> 


& 


г. 


» 


І 


І 


І * 


4 


*• 








► 


•Г •• 


4 




ч 




<>;* * 


* 








А 


и * 


/ 


. -10 


Полове 

Полонині 

* 

Попелі — с. дрогобицького пов. 
Пороги 
Ременів 


* 




* 


* 




• Ч 


І 


- р 


» 


V, 


с. перемиського. 1І0В. 


4 




І 














• н 


к • 


к 


> 


ч 


:ч 


р. 






І 


ч 




-І,-‘ 


к 


с. богородчанського пов.. 
с. львівського пов. 


'Я 


* 




у. 


І 


к 


і 




* 


* 


* 


4 


► 


У 


І 


І 


: 1 4 










4 


1 


У 


Рожнів — с. товмацького пов. 
Рожнятин 

Святкова -г с. кросяянського пов. 

с. бобрецького пов. . 
с. шнїславів.ського пов. 




/ 




£ 


І 


/ 


♦ . 


р 


у. 


► 


* 


► 








4 


і 


с'. мелецького пов. 


' 


• • ч 


4 


./а: * 


* 


► 


! 


V 


' 


* 


Я 


І 


* 


ф 


• * 


і 


* 




І 


\ 


)• 


і 


к* І 


І 


к 


4 


4 


к 






Серпики 

, .Сілець 

♦ ^ 


- і 


\ 


4 


*ч. 


і . 


* 


ч 


І 


1^' 


к 


в 








4 - 




♦ . * 


к 


9 » ^ 


► ■ 


ч 


і 


4 


\^ г 


4 


\ 


і 


% 


г 








І 




к 


г 


> 


ч 




9 


г\ 




* 


і 


і 






\ 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу о\ Укгаіпе 


\л/\л/\л/.прІи.огд 


р 


* 


‘..А* 






/. і 


ГУ 


% 


4 к 


■:< 


л» 


іч'.м; 


• А • . 




* 








І 


СІЧ 


У/ 




■< 




М',' І - • 


-1‘Л 




ШШш і 




л 


5» 




ь 


І 


І 


.. : ПШ"~—ШІ— 


’*!.‘'.'•у’.-:. 










л* 




'> V 


V 




І 


' :УІ-Ї”і 1 .-?/. 




* 




І 


ГТ 


л 


І 




.V. «.:..»і 




.. і 








'■ / * 







*к ' 


9 • >. 


4/ * •' 


/ •» 


ґ: 1 








4 


9 


П. 




/ 




-4 


І 


* ^ 


. ► 


г : 


. 4 


5*. 




ій ; 






VIII 


ч 


м 


Смільник 
Сіїятинка 
Соколики 
Солопка 

Старе Місто 

Старі Богородчапп 
Стібно — с. перемиського пов. 

Стриганцї 
Сушиця 
Таурів 
Тершів 
Тинів 


с. ліського пов. 
с. дрогобицького пов. 




* 


р 




г* 


А 


Г 


4 « 


* 


і 


І 


.* 




І 


і 


«З 


1 


• ? 


с. турецького пов. 
с. львівського пов. 

повітове МІСТО.-- 

с. богородчанеького пов. 


* 


* 


щ 


> 


» 


* 


4 « 


♦ 


4 


г 




к 




* 


к 


4 


І 




і 


+ 




* 


І 


І 


* 


► 


* 


Щ 


г 


•і 


г 


4 




к 


9 * • 
\ 


І . 


І. 


і 


< 


1 


ь 


V 


* 


\ 


» 


г 


с. товмацького пов. 
с. старосамбірського пов.. 
с. бережанського пов. 
с. старосамбірського пов.; 


і 


І 


і 


к 


9 




п.' 


в» 


к 




< 


і 


\ 


• • 


► 


Ч 


0 


* 






« 


■< 


« 


5- 


> 


% 


к 


& 


І 


7 


‘ .« 


* 




* 


Р 


* 


* 


* 


І 




» 




І 




І 




і 


к 




1 


Г * 


і 




► 


* 


с. дрогобицького пов. 

Тирява Волоська.— :с. сянііібкого пов. \ 
Торговиця 
Тростяпець 

Туре 


і 


4 


І 




• • 


І 


> 


к 




► 


І 






* 


4 




9 


.1 


І 


с. товмацького пов.- 
с. снятинського пов; 


9 


* 


. * а*. 


* 


* 


к 


* 


і 


< 


» 






« 


* 


- • 


V 


к * 




с. старосамбірського пов. 




* 




к 




І 


І 




г 


с. етанїелавГвського пов. 


Угринів Долїшний 
Угринів Середний 
Устрики 

Хлївчани 


і 




- 


4 


4 


« * 


І 


с. калуського пов. 


* 


Г 


* 


* 


місточко ліського пов. 


» 




♦ 


* 


% 


* 










с. равського пов. 
с. рудецького пов. 

с. тернопільського пов. 
с. бережанського пов. 
м. львівського пов. 
с. цїшапівського пов. 


І 


і 




1 


* 


* 




9 


.ч 


V 


І 


і- 


Черкаси 
Чернелів Руський 
Шибалип 


і 


р 


» 




> 


<* 


» 




*• 








* 




> 


г 


■ 




9 


І 


ЧГ • 


Р 


► 


1 


Р 




І 


Ш 


% 




І 


5 


* 


» 


і 




і 








? 


Щирець 

Щутків 


г 




¥ 


І 


Г 


і 


9 




■ 






*■ 


% 


ь 


• * 




/ 


% 




Яблінка Нижна (Ябл. н.) 
Ябловівка 


е 


* 


* 


с. турецького пов. 




‘ 




* 




г 


І 








'У'< 


*» 


і 




к 




с. шдгаецького .пов. 






Яворів 
Яселко (Я. ВЛ.) * 
Ясїнє 


* 


с. косівського пов* 

с. сявіцького пов. 


І 






9 












І 


с. кадуського пов. 

Загалом у всіх трьох томах маємо' приповідки із 477 місцевостий’Схід- 
ної Галичини та Буковини, що розділяють ся ось на. які повіти: бере- 
жанськай 9 місцевостий, березівський 1, бжеський 1, бобрецький 10, бого- 
родчанський 9, борщівський 6, брідський 11, бучацький 5, вижницький 1 
горлицький 5, городенський 4, городепький б, грибівський 5, гусятин- 
ський 3, добромильський 3, долипський 10, дрогобицький 26, жидачів 
ський 15, жобківський 10, залїщицький 4, збаражський 4, золочівський 
8, калуський 11, камінецький 9, коломийський 17, коросняиський 6, ко 
сівський 18, лїський 14, львівський 21, мелецький:!, мостиський 1, на 
двірнянський 8, новосандецький 5, перемиський 10, иеремишлянеький З 
підгаецький 4, равський 5, рогатинеький б, рудецькай 10, ряшівеький 1 


4 


9 * 


і 




р 


* 




У 




7 


і 


* 






Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу о\ ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 




4 




► л 




• 4 


к* 




І 








9 






* 


► 




< • 


> а 




* 


м 


к 


* 


<%» 


• /- 




**•» 


" - - < „ МіілИИГ 




& 


' "•' л - ■ ч 


!•* 


І' 


* Р %Л ***• 




/ ь.. . 


аЧ 


' 4 




І 




пил 




\ 




N 4 


І** 


Г5 


**? 


Б 


»' • 


>Ж¥ 


* 




'V 


І 


/ 


Уу 


Я" 


?'■:<.> 


ГІ 


ї*. 


й 






■ І 


/ 


> 


У*. 


* 


.*> 


Г 




*> 


• * . 


4 


* / 


V 




Щ 


* 


\ 


* 




-Я 


к 




' г 


г. 


<. 


< 


✓ 9 


У 


і 


ї 


& 


< 


&? • 




&■. 


► 


► 


р 


'£ 9 




* 


ЇЖР 

Ш'.- 


* 




»/ 




> 


* 


і- 


їх 


"V 


її/'- 

і/*' 


%/■- 


& 


к 




і* 




і. 








< 


ж 


>’ЛЛ. * 


* 




р 


й; 


симбірський 11, скалатський 8, енятияський 13, сокальський 3, етанїсла- 

вівський 18, старосамбірськии 10, стрийський 26, сяніцький 12, теребо- 

вельський 6, тернопільський 9, товмацький 13, турецький 21, цїшанів- 

ський 1, нерновецький 2, чортківськай 2, яворівський 2, ярославський 1 
і ясельський 1. 

Із співробітників, що надіслали причинки до третього тому, назву 
тут Олексу Іванчука, що прислав цінну збірку матеріалу із снятинського 
повіту, а власне з сїл Карлова, Тростянця та Ілинець і з села Товма- 
чика коломийського пов. Цінний причинок прислав Омелян Булка, студ. 
прав, із Григорова рогатинського пов., а дуже цінні записки з Вербівця 
теребовельського пов. прислав Василь Деркач на руки В. Гпатюка. Не¬ 
величкий причинок прислав також о. Микола Михалевич, парох із Чер- 
нелева Руського. Тим добродіям, а також усім тим, що присилали при¬ 
чинки до попередніх томів, складаю тут прилюдно щире спасибі. Деякі 
приповідки з Ізб, поміщені в отсьому томі, взяті з писань пок. о. Воло¬ 
димира Хшгяка (бронїма Анопїма), що тут зазначую для намити. Розу- 
міеть ся само собою, що ся збірка хоч дійшла до поважного числа 
31.091 яумерів, не вичерпує всего приповідкового матеріалу, що живе 
в устах нашого народа хоч би лише в самій Галичині, не говорячи про 
Буковину, з якої тут подано лиш дуже незначне число приповідок. Не 
реконує мене в сьому кождий новий причинок, який я одержував від 
принагідних записувачів; не було такого причинна, який би крім відомих 
уже текстів не містив чи то зовсім нових приповідок, чи то цікавих 
і важних варіантів. Се дає мені надію, що до опублікованих тепер трьох 
томів можна буде з часом додати ще не одно доповнене. 

Зібраний у сих томах матеріал дає тривку і важну підставу для 
ріжнородних студій язикових та етяольоґічних, які — дай Боже, щоб 
як найшвидше знайшли собі здібних та науково підготованих робітників. 

Із чужонароднїх збірок, визисканих у сьому томі для порівнаня 
нашого матеріалу, назву тут дуже цінну збірку „Бмгарски притчи или 
пословвци и характерни думи, сьбрани от II. Р. Славейкова, част 
прва, Пловдив 1889, част втора София 1897 м , прислану мені ласкаво 
видавцем другого тому И. її. Славейковим за посередництвом болгар* 

ского письменника їїетка Тодорова. 

На закінчене складаю щиру подяку мойому синови Дндріеви, без 

якого помочи і дуже старанного співробітництва, я при безвладности 
обох рук не міг би був повести сеї праці так, як вона фактично доко¬ 
нана. Особливо не мало праці задав він собі в систематичнім порядко- 
ваню рукописного матеріялу та в добираню численних варіантів із дру 

кованих жерел. 


► 


4 


' 


У 


'А 


4 




& 


Щ 


‘ 




► 


Р 


// 


. » 




А*.- 


4 








9 


Р. 


У 


9 


і 


4 


у;». 

>‘Ч' IV 


к 


► ► 


5У 




• « 


4 


) 


4 


V 


с 


9 


> 


► 


у \ 




< 


I 


/ 


•V • 


і 


V/ 




У 




* 4 


ч 


1* 


г< 




Л- 




І ‘ 


ж 






9 




І 


/■; 


•/* 


О/ 




( 


* 








і 


4 








і 


% 










9* 


V 






* 4 


Г/ ' 




ч 


► 


► 


< % 




•4- 






4 




і 


І 


) 


V. 






/ 


> 


и 




/ 




ґ 


* 


л 


• 


V 


і 






А 


& 




* 




'4 


и 


і 


»• 


і 




< 






Л 


і 


А/ 
г .:.* * 




к 








У' 


4 




* 


№ 








і. 


і 






V, 








У* 


і, 


л- 


< 




* 


► 


і 


к 


\ 




4 


Ж; 

& 


І 


4 


V 


% 


І 






> % 


Ь 


1 


9 


VI 






* 




•V/ 




; 


•V 


> 


м 




4 




✓! 




і 


% 


* 


\ 




І • 


•м 


і 




с 




и 




> . . 


. І 


і 




'/> 


л 


.» 9 


«і 


* 




* 


* 


У 


і 










/ 


► 




г 


1: 


л*. 




/• 




Ґ 


1 


і. 


к 


К 


> 4 ! 


► 






'*« 






• і-.: 


> 




* 


к-- 






•- 




► 


, к 


і 


У 


% 






•і: 


і 




► 


і 




*. 


д' 




/ 


і 




► 


/ 


* 


Ф К 


•V 








Р 




і 


•д 


4 • 


і 


'і 


► 


к 


і 


.< 


і 


«- 


к 


їг 


■У. 






НІ 


» 


* 


Ь ' 
«;• : 




9 


4 * 


* 






* 


й- 






' 


> 


і 




г 


і 




V 


*• 


То 




5 » 


О 




у 


л 


П 


* 


€ 


У • 




р 


г 


< 


л. 


« 


► 


т . 


т % 

йч 






к 


► 


І 


г- 


І 




р 




к 


*\4 




* 


* 


► 


1 


Р 


і 


•р 




V 




* * 


і 


► 






‘ 


► 


* 




/ * 








л 


9 


і 


Ч 




к 




/ 


.V 


у* 


р 








К • 


к 


> 


Пш 




4 


* 


г 


1 




4 


► 






Р 1 




Р 




і 




р 


р 


6 


А 




У' 




У 


V:* 


* V 


* 


" 


У 


> 


> 






► 




4 


► 


Ф 4 


V 


І 


> 


> 






9 


9 


І 








>А- 


р 


V 


»* 




* • 


І 


4 к 


л 


к 




> 




І . 4 


к 


З? 


р 


^ • 


4 


Р 








N 




< 


ад- 


і 


к 


г» 


І 


4 




/• 


¥ 


► 


р 


5^ 


& 






}. 




% 


Ці' 


к 


т 


к 


4 


№. 

І 


Львів, дня 22 иая, 1910. 


І 


Г 




*<■ 


Іу 






у- 




9 


Іван Франио 


9 


/ 


ч 


< 


► 


к ■ 


* 


к 


р 


У! 


► 




V 


N 


»« 


>1« 


Р 




Р. 




МаїіопаІ Рагііатепіагу ШЬгагу оі ІІкгаіпе 


^^^.пріи.огд 


і 


* 


і- 


р 


і V 


> 


4. 


с 




к|^|% 




І 


/ 


4 • 


к 


І 


V 


к 


) 


44 


р 






І: 








г 




к. 


► 


. 






✓ 


І 




/ 


• к 


■*■'»** •: , • 


і»’: 








/ / 




р 






І. 


• * 






ми 


* 




і 


• 


% 


г> 




кі 






і 


КГ'.' 


• у 


у. 










ії ч 












■■ 


й 


' 






• <Р/ 


а/ 




к 


/ 




г 


ґ. 


ш 


іт: 


Ч' 











* - * 


>, 






. а <: 


4**Л 




‘А*?' * 


Ча- 


"'-"Ь .-** 






\ І - 


* 




N 


* 


л. 


*%> 


к 


***»% • ' 


■I а . 


* 


. «*. 
.* "' V 




' 


■<& А 


«'.* 


'* |і ; *м РАшщщряяхьт:™ #*9* •* ' 




."'*-• О*■.■ М у> - -а./ 


»т 


**Ь*ярщ > .* 




7 *» 


. І! 


V 




«... » '«■*■•>-• 




• • 




я 


* 


# 




•• ► 


В 


* 


. л 




> 


і 




* 


О 


► 


О 


т 


>і 


► 


і « 


4 « 


• > 


% 




•і 


г 


к 


* 


а • 


і 


к 


► 


V 


►. 


И 


Час 


к» 


Ч. 27.365-27.382: 


к 


Р 


/> 


ї 


^4 


І 


‘ і 


1 




і 


% 


і 


► 


к 


4 • 


«» 


к 


/ 


« 


43. Отос вибрав добрий чьис! (Наг.) 

Говорять про такого, що прийшов не в пору. 

45. Пішов перед чьисрм сиру землю гризти. (Борис.) 

Говорять про такого, що вмер молодо. 

44. ІІриходит чяс, усьо достигат. (Звиияч Гор.) 

Кожде дїло з часом доходить до кінця. 

40. Се тепер на часї. (Льв.) ...ке на часї. (Льв.) 

Говорять про дїло, на яке пора або не пора. 

47. Страчений чьис ніколи еї не верне. (Наг.) 

Говорять про чоловіка, що дармо гаїть час. 

48. Страченого чьису не повернеш. (Наг.) 

Варіант до попер, ч, Пор. ЇУапб. У, 2еіі 176; АбаІЬ. Сгаз 29, ЗО? 
Сеіак. 202. 

49. Тепер не такі чьиси настали. (Наг.) 

Говорили люди по скасованю панщини. 

50. То були добрі давиі чьиси. (Наг.) 

Говорять старі люди, яким у давніх часах вело ся добре. 

51. Час би вже положити вашу голову на піч. (ЮКм.) 

Говорять до чоловіка або жінки, що дійшли до таких літ, коди мусять пере¬ 
давати господарство в руки молодших, а самі переходити в підрядне стано¬ 
вище дїда або баби. 

52. Час ва часом минає. (Льв.) 

Минають дні за днями, рік за роком. Дор. Ье Ноих бе Ь. І, 84; АсІаІЬ. 

Схаз 42. 

53. Чьис і минї старшьов бити. (ЮКм.) 

Говорить молода жінка по смерти матери або свекрухи. 

54. Час мочдт, час сушит. (Льв.) 

Говорять про змінну погоду в часї косовиці або жпив. Дор. Слав. І, 91. 

55. Час найліпший лікар. (Льв.) 

Бо загоює рани не тілько тіла, але й дуті. Пор. АсІаІЬ. Схаз 18; Вгхо и 

Схаз 10. 

56. Час на часї не стоїт. (Гнїдк.) 

Кожда хвиля грозить чоловікови небезпекою. Дор. АбаІЬ. Сгаз 83; Нос. 
ст. 274; Даль І, 45; їУапП. У, 2еіі 68, 201. 

57. Час на чоловіка не чекає, а чоловік на час чекає. (Кол.) ■ 

Час усе минає, а чоловік жде догідної пори для всякого свойого діла. Дер 
Слав. І, 81. 

58. Час не чекає. (Льв.) 

Час усе минає, не зупиняє ся. Дор. ЛУапсІ. У, 2еіі 232. 

59. Часом з квасом, порою з водою. (Кол.) 

Жартливо говорять про добрі і злі пригоди в житю. Пор. Даль І, 55; Нос, 
ст. 464; Дик. 1184. 

60. Часом і дурень правду скаже. (Льв.) 

Житєва практика, що правдиве слово виходить нераз із уст навіть найпро- 
стїйшого чоловіка, Пор. Даль І, 579. 


* • 


4 




к 


* 


14 


к 


* 


4 


к 


* 


Я 


► 


к 


► 


\ 








4 


V 




І 


* 


\ 


і : 


і .) 


% 


і 


ч 


\ 


і 


Г 


► 


і 


{ 


4 


4 


* 4 


► 


4 


к 


« ’ 




4 


> 


► 




к 


і 


і. 


і 


* 




V 


к 




к 


* 


# 






А 


♦ 


" 4 


* 


♦ 


% 


і; 




< 


- і 








і 


< 


і 




\ 


. і 


і 


к 


■/ 


< 


і 


і 




к 


4 


А 




і 


І 




у 


* “ 




•* 




І 


і 


І 


■ 


■ 




к 


ч 


к 




-1 


4 


» 


І 


> ' 




к 


*• 


і 




* 


>« 




І 


к 


Т 


і 


У 




і. 




V 






' і 


і 


•г 


с 


: 




І 


* 




і 


г 


і 


і 


1 ! 




! 


і 


1 • 




Л 




к 


№ 


;к 


■4 ■ 


* 


‘ 




•і 


і 


и 


' 


> 




* 1 


І 


чЧм 










г 


* 


1 


1 


і 




і 




* 


і 


* 


і 


* 


♦ 


9 


* 




► 


1 




9 


к 


І 


4 


і 


4 


» 


і 


* 


9 


к 


і 


1 


4 


> 


* 


1 


і 


к 




( 


9 


і 


і 


\ 




X 


к 




і 


> 


1 


ЗОЇ 


приповідки ПІ. 


. * 




> 


т 




9 


'• 


І 


-V . 


к 


} 


\ллллл/.прІи.огд , 


Маїіопаї Рагііатепіагу І_іЬгагу о\ Укгаіпе 


! 


к. 


* 


к 


;• 


р 




к 


о* 


'Ь 


г 


< 


4 


і 


/ 


ч>; 


\ 






• 


--.Хї 


► 


•'я• 


к 


к. 




ж 






ІЯЇ№&!.У 




/» 


•1 


4 


► 








і 


* » 


■'««'-з. 






> 


я щіи <цЩ. .ии;— 






**:• 


і 


« 


. • >4 








9 


* 


І 


» 


Ч. 27.383—27.401. 


Час—Чекати 


І 


І 


61. Час платит, час тратит. (Тереб.) 

Час приносить усякому чоловікови зиски і страти. Пор. Нос. 464; ^Уагкї. У 

2еіІ 90, 683; Сеіак. 262; АбаІЬ. Сгаз 20. 

62. Час робит гроші, а погода сїно. (Звипяч Горішини) 

Добрий час сприяє усякому ділу. 

63. Час тратит, час платит. (Видинів) 

Варіант до ч. 61. Пор. АсїаІЬ. Сгаз 23. 

64. Час усього н?вчит. (Льв.) 

З часом чоловік набирає ея чим раз більшої практики. Пор. Слав. І, 91. 

65. Час як вода, сам наперед іде. (Корч.) 

Час пливе без перестанку, так само, як пливуча вода. Пор. УРап<1 У, 
2еіі 116. 

66. Чьисом бют малого муцьи, аби се старий цюдьо каяв. (М. Гош.) 

Малого вчать, аби й старий розуму набирав ся. 

67. Чьисом з жарту приходит до правди. (М. Гош.) 

Жартуючи нераз доходять і до бійки. 

68. Чьису за гроші не купиш. (Наг.) 

Час дорожший від гроший. 

69. Ще ни втік чьис красно ходити, іно коби уміти. (Жидач.) 

Варіант до ч. 7. 

70. Ще час з козами на ярмарок. (Льв.) 

Ще діло не запізнене. Пор. УГапб. У, 2еіІ 299. 




і 




І 




* 


с 






4 


4 


¥ 


т 




* 


4 




і 




71. Ще час файдо ходити, коби йно було за що. (Луч.) 

Варіант до ч. 69. 

Частка. 1. Бог кождому призначує частку ще нїм на сьеіг прийде. 

(Бел. Очи) 

Народна віра в фаталізм людського житя. 

Частоване. 1. Яке частоване, таке дяковане. (Ільк.) ...честовапє ...дгку- 

ване. (Гнїдк) 

Народній звичай 

і всім домашнім. Пор. А<іа1Ь. Сг^зЦтапіе 1; Сеіак. 87; УІ^иггЬасЬ. 225. 


* 


і 


Щ 




т 


* 


/1 


• * 


велить після гостини одному з гостий дякувати господарю 




Чатувати. 1. Чатує на нього, як кітка на миш. (Богородч.) 

Засідає ся з якимсь лихим наміром. Пор. АбаІЬ, Сяаіо'игас 2. 

Чекати. 1. Ви мене не чикайти 


едеп тьигвїт, другий пхайти. (ІІужн.) 

пару коний. Пор. Етп. 36. УІ, 




я 


Говорив Циган пану, що в нього вимантив 


ч. 584. 


2. Вій лиш чекає, аби я очи зажмурив. (Наг.) 

Говорить батько про сина, що жде, не дожде ся його смерти. 

3. Так на то чекаю, як кіт на від. (Наг.) 

Не чекаю на се зовсім, не надію ся того. 

4. Чекає, аж му грушка в губу впате. (Сор) 

Говорять про лінивого чоловіка, що все еподїває ся чогось незаробленого, 

5. Чекає на печені перепелиці. (Гнїдк.) ..голубці. (Наг.) 

Надіє ся на щось неможливе. Пор. ЬіЬІ. 176. 


л 


А 


г 


' 




* 


« 


: 


* 


► 


і 


І 


302 


і» 




і 


Р 


І 




Ф 


г 


І 


г 


* 


» 


Маїіопаї Рагііатепіагу І_іЬгагу ої ІІкгаіпе 


хллллл/. п р І и. о гд 






* 






І- 




V 


« в 


5 


-ш* 


1 


т 


•* Лч , 




'4/ V 


•• 


• ■ 






» \ 


к * 


► 


Р 




Чі- 




І 












: < 


.5 










* 


№. < * 


*- 


V 




г<- 


✓ 


-2 




—1 — 




ич*. % 


-Г* 




• л ік г ч 




. І- 


М •-*!■ 


Чекати—Чепець 


6. Чек їй, аж тї другі похвальит. (Наг.) 

Не хвали себе сам. Пор. ^аскі. ПІ, ЬоЬеп 29. 

7. Чекай, аж чьис прийде. (Наг.) 

Не вихапуй ся передчасно. Пор. \Уапб. V, 2еіі 392. 

8. Чеклй псе, зак кобила здохпе. (Явор.) ...аж ти... (Наг.) 

Говорять образово про марне сподіване. Пор. АбаІЬ. Сяекас 18. 

9. Чекай псе, иий кінь здохне. (Сап.) 

Варіант до попер, ч. 

10. Чекати, як каня дощу. (Гнїдк.) 

Народне вірувань, що каня не може пити дощу із землі*, тілько мусить че- 

па дощ. Віруване основане на тім, що каня перед дощем літаючи в по¬ 
вітрі зойкає жалібно. Пор. А<їа1Ь. Сгекас 7; Сеіак. 524. 

11. Чикай псе, нїі кобила здохни, то сам здохниш. (Будз.) 

Просторійший варіант до ч. 8, 9. 

12. Чикай, чикай, підиш ще й ти вуши їсти. (Жидач.) 

Грозять чоловікови, що попаде ся до арешту. 

Челядина. 1. Добра челядина як стане, то мов слуп. (Сап.) 

Жартують із такого слуги, що любить постояти без діла. 

2. Лиш дві челїдинї були добрі, та одна умерла, а друга дес пропала 

шо ни мож найти. (Кольб.) 

Чедїдина“ в покутськім говорі значить жінка. 


кати 




3. У челїдинп довгий волос, а короткий розум. (Кольб.) 

Челїдина 

Чемний. 1. Чемний 


значіне як висше, пор. т. І, Баба 72 і т. II, Жінка 103. 


як епит, ТО ЇСТИ ни просит. (Кольб.) 

Кепкують із ■ нечемного, ненаситного чоловіка. Пор. АбаІЬ. Росгспуу 7; 
Вг 2 ог; Росгсшу 1. 

Чепець. 1. В чіпця сї вродив, а на посторонку згине. (Іль.) 

ку... (Лучак.) 

Народне «віруване, що хлопець, який уродить ся в чіпци, буде в жатю ща¬ 
сливим. Дор. 2&іш\ ХП, 92. 

2. В чінци сї родив. (Карл.) 

Говорять про щасливого чоловіка. Пор. Даль І, 53; Нос. ст. 278; А<іа1Ь. 

19; беїак. 615 *, Шит. XII, 92. 

3. У чипци родив сї, а на посторонку згинув. (Жидач.) 

Говорять про чоловіка, що змарнував своє житеве щаете. 

4. Я му дала на чепець, а він купив ситко. (Наг.) ...крайку. (Наг.) 

Жартує жінка із чоловіка, що купив не те, чого їй було треба. Приказка 
взята із співанки: 


на стрич 




ІІҐОСІ2ІС, ЗІ§ 


Я му дала на чепець, а він купив ситко; 

Я му дала на конець, а він запхав вшитко. 

Я му дала на чепець, а він купив крайку; 

Я му дала на стрібунон, а він зробив ляльку. 

Я му дала на стрібунок, аби стрібувати; 

А він мені таке зробив, що ба колисати. 


303 


Маїіопаї Рагііатепїагу І_іЬгагу ої ІІкгаіпе 


& ., 












е. 




»%« І 


V 






%• 


* 


) 


+: 


> 




* 


і 1 


< 


Г: 


V 


4 


$ 




І 


>* 


>* 


/. 


* 






* 


\ 


* 


► : 


4 


V 


V 


'•- 


% . 


Ч. 27.417—27.435. 


О*. 


Чепити ся—Червоніти 


' 


*\ 


/ 


► 


* 


і 


■ 


* • 


Г; 


» 


с 


4 


к 






і 


К\ 


ч . 


/ 


І 


г 


< 


/ 




Чепити ся. 1. Чепив ся, як рак іеду. (Карп.) 

Чіпає ся там, де нема чого чепити ся. 

Червак. 1. І червак трепіцкае сї, як го еї настолочпт. (Кольб.) 

І найелабший чоловік жалує ся і спротивляе ся, коли йому кривду роблять. 

2. Наступи і червака, то мече ся. (Гнїдк.) 

Варіант до попер, ч. Значіпе: не треба і найелабшому робити кривди. 

3. Не той червак страшний, що я його в’їм, а той, що мене з’їсть. 

(Котуз.) 

Говорить чоловік, коли йому трафить ся 8 яблоком ЧИ 8 чим иншии з’їсти 
червака, властиво гусїльнидю, Пор. Хробак ч. 10; АбаІЬ. НоЬак 7. 

4. Ни тото черваки, що ми їх їмо, але тою, шо нас будут їсти. (Кольб.) 

Варіант до попер, ч. 

5. Трафило ся черваку раз на віку, тай то не по людськи. (Пужн.) 

Трафило ся бідному чоловікови іцасте, та він не зумів із нього скористати. 

Червінка. 1. Різала би тї червінка! (Наг.) 

Прокляте. Червінка — кровава дівентерія, срачка. 

2. Червінка би тї стругала! (Наг.) 

Прокляте. Варіант до попер, ч. Така хороба швидко обезсилюе, зістругує 
людське тїло, бо позбавляв його крови і може, іноді бути смертельною. 

Червонець. 1. Червонець маленький, але важненький. (Гнїдк.) 

Малий чоловік може нераз бути ліпший і дїннїйший, ніж великий. 

Червоний. 1. Червона як ружі. (Наг.) 

Говорить про румяну дівку або жінку. 

2. Червоне лице в серце пече. (Гнїлк.) 

Чоловік склінвий закохати ся в румяноЛицю жінку. 

3. Червоний Іван у мене ночував. (Лол.) 

Говорить дівка про свою місячну. Пор. Слав. І, 210. 

4. Червоний як дідько в ягодах. (Ворона) 

Глузують із рудого чоловіка. 

5. Червоний як кат, як огень, як кармазин. (Наг.) 

Говорять про червонолицого чоловіка. Такі чоловіки мають звичайно 
висисати инших людий. Пор. АбаІЬ. Сгепуопу 1. 

6. Чирвоний як рак. (Жидач.) 

Говорять про червонолицого чоловіка. Пор. Слав. П, % 205; АйаІЬ. Сгег- 
\уопу 1. 

7. Червоний як цвик. (Наг.) 

Говорять про червонолицого чоловіка. Ц 

по нїмецьки 2шске1гйЬе. 

8. Чирвоаїщнй від иирвоних. іДидач.) 

Говорять про щось дуже червоне. 

9. Що червоне, то красне; їдо солодке, 

квасне. (ІІетр.) 

Характеризують типовий руський смак. Пор. АйаІЬ. Сиеічтопе 1. 

Червоніти. 1. Почервонів як упир. (Сор.) 


і 


і 








‘і 


А 


* 


* 


V 


* 


Ь 


V 




( 


і 


* 


і 


І: 


* 


* 


* 


9 


І 


і 




9 


► 


* 


4 


« 


р 




с 


9 




І 


І 


ч 




% 


% 




і 


у 




\ 




* 




V 


> 




к 




к 








І 


• 


* 


І 


А 


► 


» 






Г 


І 






І 


І 


м 


» 


1 


4 




і 


* 


І 




0 




і 


* 




і 


і 




« 


і. 


«і 


* 


! 


% 




4 


г 


* 




р 


* 


і' 


* 


р 


натуру 


і 




* 


і 


вик, по польськи с\уіУа, цвікловий 


► 


і 


.червоний буран, 


г 


4 


І 


і 


то добре. (Ільк., ГІетр.) ...та не 


4 




І 


І 


І 


і 




і 




* 


ЗОЇ 


* 


І ' 


г 


V"* 


і 


* 


! 




* 




9 




9 


9 


* 


І 




Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої ІІкгаіпе 


хллллл/. п р І и. о гд 


і 


■ 


•ь 


* 


* 




4 




к> 








Ї‘-Л'ї, 






' 




►.% 9 • 


► 


І 








» 










* 


і 








5ЙГ. 


і 


.V* 


л- ' ІГЖ 


•!. 


г 


і У 


. Г- 


І 


Ж 


* • 


ш > 


а 4 


■А 




і 






ул 




і 






\ л 


А* 


* 


4 9 


► 


А 


«едемі 


йШ 




-*г 


< 


к 


* 




і 






■Я 


Ь» 




4. 




І 




І 


/ 


■ ,> 




р 




р 


щ4 







і 




«Ні " ■ «*«> »■ . .... 


т • 4 






% 


І 


і 


* %> п- 


•** + • 


.<•* 






•* г л 


І# 


і 


■•■Ч 4 . Ч 1 


**• 


♦. 


їй 


Л 


і і 




> 


• чГ 




*•' • і. 


" л# 1 




■іі «> 


« 


л*< 




V 1 




« 


І 


4 






«' 






« 


' 


< 


Г. 




'V 


чл 


% 


1 


V, 


'.* 


л 


6 


< 






! 


* 


ч 














Черевик—Черлош 


Ч. 27.436—27.453. 

Л 


* 


* 


^ 4 - ■ 


* 


І 






г * 


Говорять про чоловіка, що бувши блідий нарцз починає червоніти. Пор. 

АйаІЬ. Сгегтсопу 5; Сеіак. 495. 

2. Червоніє як вишні. (Наг.) 

Говорять про дівку, що починає румянїти ся доходячи до літ. 

Черевик. 1. Дали міні* черевик, я на тою не навик. (Наг.) 

Примовляв селянський парубок відібраний до війська. 

2.. Нема черевиків, нема 8 екзицирки. 

Говорив вояк, що не діставши черевиків не хотів іти на муштру. 




» 


* 


і* 


і 4 




* N 


11 ♦ 


Р 


4 




► 


V - 


► 


* 




4 


1Г* 


V. 


1 


» 




З 


► 


а 


* 


« 


* 


н'* 








4 


( 


Р 


• і 




» 


> 




Л 




4 


4 


4 




У, 


І 




♦ 


Черево. 1. Волпт ся черево сказити 


як має ся страва лишити. (Загоч.) 

Говорить негаїсниЙ чоловік, що не може відірвати ся від страви, поки не до¬ 
їсть усе до решти. 


л 




• •••4 


* 


' • 4 


» 


* 


р 




2. Волит черево тріснути, як має страва скиснути. (Мшан.) 

Варіянт до попер, ч. 

3. І черева чим будь не здуриш. (Ком.) 

В голодних роках пробували люди наїдати ся лободою, гірчицею або хлібом 
із муки, мішаної з тертою березовою корою, але такі наїдки ніколи це могли 
наситити чоловіка. Пор. А<їа1Ь. Йоіайек 2 5 беїак. 188. 


* 


і 


* 


* 




► 


< 


■ 


І 




* 


і 


і 


і 


* 


л 


1 

4 


к 


і 




Ч 


і 


і 


► 




Р 


1 




♦ 


► 


► 




* 


І 


» 


ь 


»> 




•<> 








І 




І 


І 


4. Коби черево повне, а там ни дбає. (Тухля) 

Говорить легкодухий чоловік, що любить дгбре наїсти ся, не дбаючи про те, 
яку службу мац за те робити. 

5. На черево болїги. (Наг.) 

Говорять про червону болїзпь, різачку або срачку. 

6. На черево робити, (Наг.) 

Робити лише на те, аби наїсти ся до сита. Пор. ї^агкі. І, ВаисЬ 85. 

7* Шсите .черево їсти просит. (Наг.) 

Черево починає боліти і гуркотіти, коли зголоднів. Пор. Е. Ноі 382, 417. 

і * ' 

8. Оби му ще таке черево уросло, то я за ним не піду. (Тухля) 

Говорить дівка про череватого жениха. 

9. Паскудному череву і пироги шкодят. (Терн.) 

Лихому чоловікови нічим не догодиш. Пор. Нос. ст. 428. 

10. Таке черево випас, як надовб, як вацьок 

Говорять про череватого чоловіка. 

11. Черево тріщит, а душьи їсти пищит. (Яс. С.) 

Говорять про богатого, а лихого чоловіка, що жив людською кривдою. 

12. Черево як бубея. (Наг.) 

Говорять про сите черево, особливо у малої дитини. Пор. \У\ап 

13. Череву служит. (Наг.) 

Робить усе тілько для того, щоб добре наїсти ся. П^р. IV а псі. І, ВаисЬ 147. 

14. Я би про черево був попом, тілько що в голові розуму дасть Біг.(Цен.) 

Говорив богатий, череватий, але неписьменний чоловік. 




. ^ 




4 






« 






» 


* 


4 




*« 


О 


* 






( 








V . 




% 


» 


1 


\ 




» 


Т 


' 


* 


► 


V 


* 


* 




9 




1 


І 


*> 


І 




> 


і 


’Л 




а 


!• 




ч 


І 


* 


* 




Ш 


у?'''!?* 




' 






і 




1 


І 


як бодню. (Наг.) 


і 


і? 




1 


4 








І 


і 


І 


7 ' 




а. Ш, ЬеіЬ 124. 


9 


► 


* 




9 




л 


• і 


г 




Йд 




< 


1 


4' 


И 




У/ 


і 




1 


и> 


Гуцулів глибокий. (Жабє) 


Черемош. 1. Черемош нам на пиить 

Говорив Гуцул про глубоке міеце в Черемоши. 


І 


і 


г 


На пять Гуцулів^ в зна- 
а се в вначіяю: на 5 сяшнїв. Відгук первісної міри, 


1 


•X 


і 




I і .І 




£0 






на пять хлопа 


чіню 

де ріст нормального чоловіка був одиницею довготи, сяжнем. 


-■ 


і 




75 


і 


V* 




9 


9 


‘І 


г 




305 


і 


► 


4 


І 




ґ. 




і 


4 


1 




. ► 


► 


► 


* 


с 


У 






і 




9 


« 


■ 4. 


* 




•і 


і 


► 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу о\ ІІкгаіпе 




\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


у 


► 




► 


* 




V 


і 






1 


► 


' 


1 


; і. 




і’&ляЛ \ 




і'*? 











і 


. 4"* »и*»***^ 






І 


|*Г • ~'* Ш 


> и 9 


к 


*т— • 




> 


* 4 


* 








\Л 


4 


1-У. 


і 


Ь, 


\ 


* 


>• > 


'< 


У'у> 


:Л 


/4 


ь 


* 






► 


к 


< 


і 


Ї.!Й 


9/ 


4 


V', 




<?7Ш 

->ііЛ'Ж/. 


4 


4 


ущ 

Л*/{ЇЛ 


’ < 


& 


і 


у 


т 




** 


‘Г/ 


4 


г 


"7н. 




£ 


к 


* 


/т 


І 


/. 


ж 


► 


► 


> 


> 




л 


/: 


щ 

А 


<;і 


• г 


4 


• 4 


► . ► 


► .ки 


і 




І 


<Р< 

&х 


У 


./і'. 


» 


і 


*1 




44 


'•Ш 


'СІ 


► 


» 


► 


Черепаха—Чесати 


ї* 


Ч. 27.454—27.471. 


і 


:? 




• 7 * 


• -ч 


•ч/. 


у 


?и 


* 


а» ' 


% У- 


< 


і 










* 




4 


І 


І 


С"Г: 


/./ 


V 


/л 


4 






» 


► 7 


•Л' 


■і 


’Л 


* 






Р 


* 


і 


Р 


. л 


V* 


* 


і? 


р. 


І. 


4 


: 


Черепаха. 1. Лізе як черепаха. (Льв.) 

Говорять про чоловіка, що йде дуже помалу. 

2. Наїсть ся черепах, тай хоче му ся музики. (Жуків) 

Жартують із бідного чоловіка, що в переднівку мусить жити самими черепа¬ 
хами, які варять і додають до їх маса кукурузяної або гречаної муки. В се- 


ч 


<- 


► 




$ 

м 


і 


г 


* 


4 


% 


к 


і 


4 


( 


І 


/V. 


у 




І 


А 


1 


/ 




> 






А 


Р 


Ч 


. Л 


і 


ч 


й* 


*. 






і. 


і 


8 




> 


\ 




\ 




к . 




4 


ч 


» 


У 


•- 


/ 


к» 


*• 


4 


4 


•і 


І 


Р 

г 


І 


4 


і 


Г 


4 


} 


лах бережанського пов., що лежать над великими ставами, бережанським і ур- 
манським, перед кождою хатою видпо купи поломаних черепків із великих ста¬ 
вових мушель, які виловлюють у ставах і вживають на страву. 

Чернець. 1. Згубив чернець клобук, не смутив ся; знайшов 

р 1 * 


> 


і 


■ 


4 


4 


л 


V 


у 




І- 


< 


4 


Й 






®! 


» 


1 


1 


Г'Л 


<К\ 


* 


* 


І 


г 




\ 


>'г 


# 


л 


і* 


¥ 


.* 


ї 


. 


* 


. 


І 


ї> <1 


! 


• І 




і 




\ 




не ряду- • 


V. 


.* 


/ 


г. 




л 


’ р 


• » 


.* 


« 




І. * 


4 


І 


> . 


4» 


4 


» 




у 


к 






вав ся. (ІІетр.) 


V. 




ЇІ 










: 




І 


► 


І 




к 


І* 


.*• 




к 


г 


4 




г' 


ш 


* 


> 


А 


♦ 1 » у 

Чернець звичайно незадоволений своїм чернечим станом. 




/ 




► 


< 


к 


V. 


- 




. 


> 


> 


•і 




М/ 


* 


/ 


2. Не кождин чернець, що клобук має. (Гнїдк.) 

Кравець, що робить клобуки, все таки не чернець. 

3. Не кождому черцю ігуменом- б\ти. (Гнїдк.) 

Не кождий чоловік може бути старшиною чи то в селї, 

4. Чернець: виїв кашу, розбив горнець. (Гнїдк.) 

Мудроване до слова „ чернець 

Чесати. 1. Вичесав го против волоеьи. (Наг.) 

Зробив йому прикрість, виганьбив його. 

2. До сїм літ чеши, по сїмох лїтах стережи, іцб заплати кому, щоб взяв 

лихо з дому. (Ільк.) 

Говорять про дївку відданицю, що до 20 року свойого 
наприкрити ся родичам. 

3. Збулам ся чесати, коби ще не вмивати. (Гпїдк.) 

Говорить жінка полисівши. 

4. Розчеши юту стріху, не ходи як дивовище людське! (Наг.) 

Говорять про розстрапаного чоловіка, у якого волосе стирчить як стріха, 
розбурхана вітром. 

5. Таким ся рогом чеши, яким дістанеш. (Мінч. 

(Залїсе) 

Гребевї від найдавнїйших часів робили ’з рогів або з ксстий. Пор. Гильф. 991. 

6. Чеше босоніж. (Наг.) 

Чеше замісь іде. 

7. Чеше му сї язик. (Наг.) 

В значіню свербить його язик, кортить його щось сказати. - 

8. Чеше під шерсіь. (Сор.) 

Говорить правду 

9. Чеше пішки. (Наг.) 

Замісь: іде пішки. 

10. Чеше як мачоха. (Сор.) 

Драпає гребенем, робить прикрість. 

11. Чеши дїдька з рідка 

Потурай лихому чоловікови, щоб його 

12. Чеши дїдька з рідка, 


Г 


А 


і 




) 


і. 


І 


' 


* 


. 


к 


* 


.* 


Л 


К 




4. 


( 


/ 


і 


і- 


¥ 


к 








о. г/;ч 

■фу 




9 


% 


І’ 


ї 


. 


чи в громадї. 


. 




* 


> 




М 


% 


* 


4* 


ґ 


Г-. 


4 




А 


к 


к 


І; 

і }» 






і:" - 


Р 






V 






4 


Л 




* 


у 




№ 


1 - 




Ж 




к 




ш • 


г / 




к 


І і' 


і 














4 


І 


4 




* 


к 


А» 


4 


V 




* 


V 


*. 




. 




А 


4 


/ 




ЇЇ 


і 






к 


' 


* 






* 




•ґ 


* 


' 


4 


** 




' . 


(І 






гУл 


житя здужала порядно 


У 


4 


'4 


і 


И 


* 




* 




і • 


» 


’ 


* 


І 


* 




І 


І 




і 


< 


% 


г. 




■ 


4 




' 


і 


‘ 


і 


і 


► 






< 


► 


!. 


V.’- 


■у 


.1 






( 




1 


* 


* 


* 








І 




•і.» 


Г 


і 




» 






- 






' 




\ 


4" 


? 


1 




; 


♦ 


X' • 






і 






‘1 


У 


:*а 


* 




► 




г* 


к 


8 


> 




1 




у ; 




Р 




*. 


і 


»• 


«% 






" 


ІІетр.) ...яким можеш. 




г 




ї щ 


V 




/. 


к 








к 






> . 


4 


у 


» 


і 


► 






% 




« 




І 


9 




к 


! 


босиии ногами. (Наг.) 






► 


'7 


І. 




р 






і 




* 


(V 




У 


> 


1 




І 


ІГ'. 




І 


І 


№ 


* 


І 


і. 


-п 


і - 




к 


Г 


Ь І 


► 




к г 




в 


< 






І 


44 » 


РІ 


/< 


Р 


* 


І 




І 


в очи. лаеть ся. 


* 


♦ 




► 


9 


» 


* 


* 


V 


М 






•і 




т, ■ 




;Р 




ч 


9 




* 


*к 


9 


л • 


Г>-^ 

і ч '.і?-* • 


* 


9 • 


к 


* •• 


» 


К 


4, 


4 


Г- ' 


щ 


V 




І 






“ї 


аби гладкий був. (Явор.) 


*• 




% 


З 


і 


р 


/ 








не дразнити. 


► 


‘ 4 


Ж 


Я 


д. 




бо теплий. (І.тьк.) 

варіяат до попер, ч. 


4?: 


► 


► 


4 


Р 


1 


щ 


► 


У 




ч 


к 


-■ 


І 


р 


► 




306 —, 


♦ 


► 


* 






4 




•і: 




і 




4 


І 


► 


Р 


* 


* 




Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/.прІи.огд 


і 


* 


4 


* 


1 


4' 


4 


І 


« 


* 


1 


* 


< 


* ■ 


Р 








І 


. 




* 








щ 


> 




<' 


} 


І 


■>. 




і-Ул 


8 


* 


Ж 


т 


Ш 


А 




#й>і. 


к 

Шщ 


мЧ 




І » 


А 


А • 




Л *>> 


••» •• > 


^ V 


м 




• ^ ■ 




* • 


N 




і 


і • 




- 


* 


>> 






-*• * 


• * • 


і. % 


р 


■»■* * І* « М»і < И»Щ) /:уаг—***&• ** 






і 




\ 


* 


ь 


І 




Т 


* 


* 


\ 


ш 


* 


І 


* 


І 


і 


> 


4 • 


♦ 




4 


І 


\ 


# 


> 


% 


і 


Чесний—Честувати 


Ч. 27.472-27.488. 


•і 


* 


4 


і 


і 


9 


% 


13. Чеши дїдька з рідка, бо як покрачеш, то певно заплачеш. (Коб.) 

Докладнїйший варіянт до ч. 11. „Покрачеш 44 походить від німецького кгаігеп 
дряпати, тут у вначіню: „подразниш 4 *. 

14. Чешут сї язиками. (Наг.) 

Забавляють ся пльотками та обмовами. 

Чесний. 1. Будь чесний, буде й тобі честь. (Дрог.) 

Правило житевої звичайности. Чесний тут у значіню: такий, що вміє иішіим 
честь віддати. 

2. Самі чесні, а сокира згибла. (Наґ.) 

Говорять, коли між чесними людьми стала ся якась паскудна справа. 

3. Чесному всюда чесно, і у рові. (Жидач.) 

Кепкують із порядного господаря, що впивши ся заснув у рові. 

Чесний Хрест. 1. На Чесного Хреста гадь ховає ся. (Онишківцї) 

Народне віруване. Свято Воздвиженія Чесного Хреста припадає д. 14 вере¬ 
сня ст. ст. 

2. На Чесного Хреста не годит сї, аби колоппї в водї мокли. (Наг.) 

Народне вїруване. 

3. На Чесного Хреста не йди на губи. (Онишк.) 

Бо боять ся побачити гадюку. Вірять, що того дня гадюки ховають ся, а яка 
не заховаєть ся в той день, то вже й не трафить до зимової схованки і її 
вбють. 

Чесник. 1. Не їдж чесиику, тай не будеш ним вонити. (Гиїдк.) 

Від чеснику смердить досить довго І8 рота. 

2. Хто чіснику не їв, від того не смердит. (Городен.) 

Варіянт до*попер. ч. Пор. \¥апсІ. У, 2шеЬе1 15; АсЗаІЬ. Сгозпек 3. 

3. Чесоик дїтинї під язиком! (Наг.) 

Примовляє мати, коли хто при малій дитині згадає про жабу або щось инше 
нечисте. 

4. Чесяик каже чоловікова: „Не лупи мене до живого, то я тї збавю 

від усього злого.“ (Наг.) 

Народне віруване, що чеснок треба їсти не луплячи його з твердої шкіри, 
а тілько випльовуючи її. Старі люди іноді й тепер кусають чеснок нетереблений, 
витискаючи зубами мягке ядро із* твердої лушпини. 

5. Чесник — руське сало. (Наг.) 

Його вживають їдячи сухий хлїб для побуджена слини і заостреня смаку. 

6. Чеснок повідат: „Не лупи мене до живого, бо я помагаю од много 

(Б. ВЛ.) 

Бойківський варіянт до ч. 4. 

7. Чия душа часнику не їла, не буде смердїла. (Ільк.) 

Варіянт до ч. 1. Пор. Даль І, 207. 

Чесно. 1. Хто собі чесно поступає, тому й люде честь водя. (Бергом.) 

Правило житевої чемпости. 

Честувати. 1 . Чесгуй сї, коли тї люде чеегуют. (Кольб.) 

. Значінє двояке: честувати 
поем і закускою. 


в 


г 


* 


к 


V 


у 


* 


« 


4 


» 


» 


* 


» 


У 


і 


» 


* 


% 


І 




* 




і 


4 


* 


< 


► 


4 




і 




# 


і * 


► 






4 


► 


А 


* 




і 


*• 


» 


» 


Ч 




4 




і 


• % 






І 


"І 

« 


і 




► 


* 


І і 




і 


І 


V*', 


» 


а 


• і 


• • 








і 














к 


♦ 


9 




І, 


* 


'І 


і' ' 


* 


9 




4 




* 


4 


* 


9» 


\ 




І 








► 




і 


* 




* 


4 




9 


і 


- 


•і ' 


і 


І 




Г 


і 




•> 


' 


» 


► 

* 


Г і і 


і 


N 

' 


і 


і. : 










» 


" V 1 




Й 




* 


У*т 




* 


► 


А 


V 


* 




/ 


І» 


І 


1 


І 




'Ч 


і 


.44 


7 5 


. і . ;■< 

*■ І 




.» 


І 




ЧІ 


г 




І 


ь 


І. :■ 


% 


* 


і 




* 


І 


* . 


4 


і, і 


* І 


4 


* 


І 

І. 


. Ч 


’ і 


9 


і» 


1 


V 


І 


:> 






і 


► 


9 


А 


► 




4 




- 




А 


* 


► 


/ 


ч 


і 






4 


?• 


9 


І 

^ Лі >» 






>.1 


І 




4 






1 


І 


«І 


І 


* 


* 


9 






злого. 


•і 


> 


* 


V 


.* 


і 




* 


9 


і 


к 


9 


і 


І 


» 


4 




► 


Гг 


9 


к 




і 


► 


ї, 


4• 


ч 


► 


4 


І 


► 


»• 9 


у- 






'І* 


•ь 


■ і 


4 






< 


і 


\У. 


7» 




: 


\ 


► 




6 




> 


» 


4 


9 


Ч 




& 






9 


А 


Ь 


.4* 


А 


о 




V 


Ц * 


мати честь, і гостити ся, звичайно якимосьна 


• і' 


г 




.4 


А 


/ 


и 4 


9* 


Ь 






9 




’ \ 


*г 


\ 


І 


<і 


< 


4 і 


* 


і ► 


' 4 


» 


- 307 




т* 






І 


а 




к'Л' 




I 


І % 


в 


«*• 


■ь 


\ 




■ 


і 


» . 


ч 


► 


* 


- - а. 








ч 


9 


9 


А.\ 




І 




І 


V 


1 


14 


4 


; V і 


І 




ї 1 


'V 


< 1 




ї 


к 


• А 


/ 


к 


V. 


4 


її: 


< 


г> 


І 


і :» 


г> 


- ^ 


< 


Ьі 


■» 




\ . ІV 








4 


► 


г 




* 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої ІІкгаіпе 






► 


• * 


... 


г 


і 


і.* 


* 




Щ 


І 


■ ► 




# 












ч- 






» -.»Г' 


■}І 


V 


Я 




І 


* -гтл» г 


' 


*-• г 


> 


4 


4 


- Ли 'йЛ^'-.у 

' г «Ч?Г 


А * 


? * 


/*. > • 


я 


і 


.*ЛЇ 


і 


.44 


< 


► 


* 


ЛІ 


« 


м 




4 


* 


«' •* <; 


ял/ 


{ 


• 14 


Р 




і 


* 


£ 


* 


* 


«і 


► 


V 


Й! 


* 


* 


. я 


-> 


•V 


я* 


? 




' 


*/Г 




к 


V 


я 


* 


В-. 


** І 


*к 


4 




* '✓ 


Ч. 27.489 -27 507. 


І 


Честь—Мир 




А 


Г 


* 


І 


V 




4 


Я 


і? 


•у. 


і 


Честь. 1. За богато- чести! (Кольб.) 

Іронічно, коли хтось робить комусь нечесть. 

2. Кождому честь мила. (Кольб.) 

Кождий дбав про її збережене. Пор. співанку: 

Ой казала приходити, тай не виходила. 

Ци знаєте, добрі люде, кождому честь мила. (Наг.) 

В. Кому чесіь, тому й хвала. (Ільк.) 

Бути чесним чоловіком похвальна річ. Пор. АсїаІЬ. СгеЗс 6. 

4. Май честь, коли не хочеш, аби тї спіткала нечесть. (Наг.) 

Кождий повинен шанувати свою честь і не наступати на честь инших. 

5. Нїі має чести, як пес середи. (Кольб.) 

Кепкують із нечесного чоловіка. 

6. Нї в честь, нї в славу. (Лол.) 

Говорять про непочесне діло. 

7. Так не положит на мене чести, що на безрогу. (Дид.) 

Жалувала ся жінка на чоловіка, що ганьбив і безчестив її. 




І 


5 


4 


к 


я 


І 


* 




і 


і 


І 


► 


'і 


І 


і 


« 


9 


/ 


4 




і 








Я 




► 


* 




Ґ 


« 


► 


і 








•* 


і 


Н, 




9 , 


) 


♦ 


у4 


% 


9 


4 


% 


Ф 




ь 


«г 


і 


І' 


А 


І N4 


і 

•ґ 


я 


я 






* 




V- 


Я 


Я 


9 






4 




к 


9 


яч 


> 


'►я 


я* 


я. 


я 


к 


> 




* Я 


І 


♦ 


* 




Я 


І 


* Ч 


' 




* 


л 


> 


\ 


¥ 


Ч 






« 


•« 




* 


І 


І 


‘1 


* 


«• 


І 


► 


я 


ї. 




» * 


і 


* 


.9 




і 


к 


І 




і 


4 


я 


і 




* 






* 




г 


:• 




* 




< 




ь 


► 


і. 


* 


* 


■« 




4 


V 






•/ 


к 4 




х,гй 


і 


) 


к 


г 


<я 




> 


V 


к 


« 4 « 


4 


І' 




/і 


4 


* 


* 




< 




к 


я 


к 


* 


І 


«* 


1 


! 


1г 


» 


І 




4** 


я 


» 


* * 


* 


*• я 




\ 


л 


ь. 


\ 


і- 


Г:- 


і 


й-'. 


8. Честь Богу, хвала, що сї душьи напхала. (Наг.) 

Говорять устаючи від обіду або вечері. Пор. І^аікі її, Єгоіі 2580. 

9. Честь, кому честь. (Наг.) 

Честь віддають, кому вона належить ся. 

10. Честь честю, але ніс васмаркашш. (Наг.) 

Жартують із засмарканої дитини, обтираючи їй ніс. 

11- Яка честь, така подяка. (Гяїдк.) 

Хто кому віддасть почесть, має подяку. Пор. АбаІЬ. Сгезс 5: 

поцюлюй бабу тепер. (Наг.) 


* 


» 


Я, 


і*» * V 


І 


І 


Г 


‘ 




я 




« 




► 


4 


і 






і 


Ь 




я Ч • 


^ * % 

№ 

і 'л; 


€ 


і 


• 4 




% 




І 




. * 


4 


І 


4 


г! 


« 


к 


. * 


* 


» 


Я 


4 


» 


> 


І 


% 


І 


* 








к 


“ 


% 




4 


* 


» 


і 




* 




4 


♦ 


-1 


V 


З 






І 


V 


я 


к 


♦ 


/ 






* 


І 




* 


Я 


* 


• • 




Четвер. 1. Четвер 

Мудровашз. 

Чигати. 1. Чигає, як каня на дощ. (Ільк., Мінч.) 

Чигає тут у зиачіню чекає. Пор. т. II, Каня 1 і висше Чекати 10. 

2. Чигає, як чорт на добру душу. (Льв.) 

По народньому віруваню чорт наводить на добрих людий покуси, щоб дове¬ 
сти їх до злих дїл і опанувати їх душі. Пор Сеіак. 555; АбаІЬ. Сгаіо- 
\уас 1. 


► 


# 


4 




гУ 


* 






* 


г 






я 


Г* : >. 




Я 


к 


• ь 




» 


* 


Я 


Я 




к 


* 




* 




{■ 






* 


ґ 




► 








1 


• « 


^ Т' 


к 


* 




* 


*< ' 






Ч 


і 


* 


' • 


Я 




»• 


-* 1 


я 


4 


5 


Я 


•а /. 


. і 


І ■ 




н 


* 


к 


і 




а 


і • 






і 






1 








9 


Чин. 1. Чин чина почитає. (Гнідк.) 

Приповідка ввята з російського: урядник шануй урядника, титулований чоло- 
вік шанує титулованого. 

Чиниш, 1. Не чини другому, що тобі не мило. (Льв.) 

Основне правило христіянської моралі. Пор. Е. Коі. 437; Ное. Доповн. 113; 
Даль І, 166; Тимош. 236; АйаІЬ. Сгупіс 9. 

Чинити СЯ. 1. Він чинить ся май розумнїйшим від мене. (Вогородч.) 

в зиачіню: йому здає ся або він удає. „Май - *, румунський 

дієприкметник, під .латинського шаз'їіз, більше, але без .того значіая. 

Чир. 1. На піснім чирі виріс. (Наг.) 

Говорять про бідного чоловіка. 


г 












* 


'Л 


» 


к 






Й.' 






% 


я 




4 


я 


*■ 




<9 


я 












і 


і 


І 


У 


к 


і 


і 


«Г 


к 


б.» 


Я 


к 


'Ч 


І 


► 


* 


V 


» 


% 


‘А 




* 




к 




І 


4 


9 


" 


< 


► 


я 


к 


♦ 


► 


г . 


* 


і 


*Я 


к 


* 




я 




Я 


•я 




Я 




я 








> 


і 


Гу 




9 


я 


► 


4 


9 


і> 




■ 1 




Він чинить ся 


и 


* 


к 




■У 


< 


4 


1 


► 


► 


А 


к 


» 


А» 


ч 




І 


і 


4 


1 


я 


я к 


► 


V. 






4 


в 




І 


•ґ 


І 


к 


к 


<к 




я 






к» 


ч; 


Ґ ’ 


■ 


•-5 


4 




4 






4 


І 


я 




’ 


* 


2. Нехай буде єден чир 


аби хокмо мир. (Иетр.) 

Нехай чоловік жие і в бідности, аби тілько в злагоді з нашими, 


© 


■ 


4 


* 


4 


г 


р 




/ 




і- 


І 


4 


V 






1 




* 


< 




к 


•* 


V. 


» 


к» 


г 


4 


4 


Я 


Я 


Я 


• Г 


І 


к 




ч 


1 


4 


я 


< 


► 


► 




І 




- 398 


4 V 


і 


Д 




Д' 


» 






* 


і 


А* 




'4% 


V 








•4- 




я 


.4 


Я 


< 


/ 


А 






МайопаІ Рагііатепіагу ШЬгагу оГІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


і > 


« 


4 




Я 


і 






• >к 


і 

















ш 


ти 


'і* 






од 


•4І 






$$Г 


#*Ч *г - 


'«V" 


V* “ 


М« у.^ 


*• ■'Чч 


к 


4»Л - 




л» 






І 




?/.*}* 1 
Ш 




►>. 


•% 




> 




р 






»• • • 


.»»•' 


к 


' л~,п* - .. 


к 






г 




% 


* 


Чирок—Чвтити 


Ч. 2,7.508—27.523. 


І 


♦ •> 




- Р % 0* 


** +* •% -т 




~ т *Ш 


і 


3. Чнр з врикуром. (Ваг.) 

Говорять про прикурений, придимлений чир. . 

4: Що лїише, ци чир, ци затврк і ? (Уаят.) 

Жартливе питане, бо чир і ватирка виходять на одно. Старий Стапяк зви¬ 
чайно толкував, що руське ,>чир а треба толкувати польським: „гасіегка*. 

Чирок. 1. Хоть чирок рідойкий, коли милий солодойкий. (Мшан.) 

Хоть у біднім етапі, але при обопільній любови подруже може жити щасливо. 

Число. 1. Тое не в числі'. (Лев.) То... (Ільк.) 

Се не входить в рахубу. 

Чистий. І. Такий чистий, як вастола. (Наг.) 


1 


* 


і 




1 


» 


Г 


» 


*• 






І 


І 


Р 


Ь 


Р 






7 


» 




і * 


# 


* 


р 




і 




і 


9 


і 




* 


і 


і 


» 


і 


і 


* 




р 


\ 


і 


>1 


й: 


к 


« 


4 


у м. 




* 


г-' 




< 


£ 


9 


І 


Г 


* 


» 


* 


% 


Р 


Р 


І 


* 


вапяток чи то в чоботї, чи в ходацї, на якім звичайно 
болота. .іГоворять про нечистого, нехарного, або обра- 




лишаеть ся найбільше 

І ' * * ' . - 


* 


Р 


► 


V 


і 




V 


Г 


І 


* 


зово про. неморального чоловік»!. 

« І* ' ^ . І »* '«і • • £ Л 'Л "^Д • 'І ' ■* •• 

•2. Хоть бись був чистіш як лїд, а білий як сяїг, то тя обмовлять від 


' 


І 


■У 


♦ 


І 


1 


» 


» 


* 


» 


» 


•* 


4 




* 




і 


& 


.3 


# 


і 


У 


* 


* 


* 


/ 


ГОЛОВИ ДО НІГ. ; (ІЛЬК.) 


/ 




* 


► 


ч * 


а. 


і 


1 :<ж- 

І найліпший чоловік не уйде обмови. 


»• 




V' 


%. 




* 


» 


* 


І 


< 


І 




' І 


•% 






і 


г 






1 


І 


І 


> 


* 


* 


4 


к 


3. Чиста як роса. (Наг.) 

Говорять про. сльозу. Пор. ДйаДЬ. Сгувіу 1. 

3. Чистий як бурштин. (Льв.) 

Говорять у, двоякім значіню; чистий, або іронічно 
чий. Пор АсІаІЬ. Сгузіу .1*. 

4. Чистий як кришталь. (Льв.) 

Говорять про чоловіка, якому не можна дати жадної догани, праведною і : 
рактерного. Пор. А4а1Ь. Схузіу І 

6. Чистий як сльоза. (Наг.) 




і 




* 






Г 








• • 


\ * 


« 


*• 


. * * 






І 


« 










4 


% 


з 




“И 


І 


• • 






А 


1 


І 


» 


9 


І 




І 


\ . 




4 


и. 1 . 


4 






; 




♦ . 




У- 




І 


І 


І 


* 


І 


І 


4 




і 


к"4 


* 


і 


• ♦ 






( 


голий, незасібний. немаю* 

* і * 

: о 




ч 


у 


і 


» 


і 


1! 


• 9 


«г 




А 


‘V 


Г * • 






-І 




* 








$ 


* 


і > 


: і ^ 




і 


% 9 


Ж 




І 


• 9 






* 








Р 




9 




< 


к 




• * - 
' 9 „ 

Щ 






І 


4 






4 


І 


* 




» 


* 




Ч ^ 


'Г 


Ь т , 


N 

ч 




к 




'і ... 


і ха- 




* 


і 


► 


і 


► 




1 • 


> 


4 




* 


« 




* 


і 


♦ 


«• 




Р 




* 


ї \ 




Т? 


- 1 








» 


І 


► 




і 


І м 


9 


і 




' 


Р 


і 




* ~ 1 






к 


► 


‘ 




> 


* 


' і 




і 




9 ‘ 


1 






9 




А 


.* « 




9 


і 


к 






4? V 


> 




( 


’ Говорять про чистий, безбарвний плин, але також образово про чесного, без¬ 
доганного чоловіка. Ш>р. А4аіЬ. Схузіу 1. 

7. Чистому все чисто. (Льв.) 

У кого душа чиста від -сказ, той і 
вити чисто і ясно. Пор,-Даль, І, 126. 

Чистити. 1. Кал калом чистити. (Гяїдк.) 

Іронічно: брудну річ чистити ще брудаїйшою. 

Читальник. X. Небіжчик дуже добрий читальник був: вито так апостола 

не прочитав, як він. (Котуз.) 

Говорили про пі кійного, письменного чоловіка. 

Читати. 1. Вичитав му, як но книжці. (Наг.) 

Виговорив йому всю правду або. вилаяв. Пор. Слав II, 206. 

2. Хто не читав Гудри, той не буде мудрий. (Бар.) 




* 


9 


* 


•1> 


» 




* 




► 




г 


* 


\ 


\ 


р 








% 


і 


* 


І 






І 


. ^ 


* 


І 


» 


/ 


% 


) 


4 


4 


' N 


і найсквераїйші річи вміє бачити і висло- 


г 








і* 


■■•«а 


« 




* 


г 


г 


І 




» 




і 


к 


к 


к 




9 • 


4 




’ * 


* 




І 








І 


4 


% 




► 


* 


> 


N 


л. 


* 




9 І 


» 


« 


> 


> 


5 








ь 




» 


І 


* % 


І 


► 


V' 


> 


І 


І 












: ^ 


* > 






/ 


91 


і 


У 


* 


и> 






*• ■№ 


р 


>; 




м 


9 






І 


► 


9 


\ 


І 




У 


Р 




► 








4к 


V 






■* ^ 


* 




4 


У9 ' 


4 


* 




. * 


І 


І 












Барончем. ^А>. 8а&ок Вагасх, 

Ь\у лу 1886, Гууб. сіги^іе, 
іцо Гудра був „з1а\упу кагпогігієна 41 , од¬ 
наче про такого проповідника апї в руськім, ані в польськім письменстві не 
відомо. Вже сама форма „тгш<Ігу“ римована до „Нийгу 44 вказує на ненародне 


г 


Ся приповідка скомпонована, здаєть ся, самим 
Вадкі, йгавгкі, росіапіа, рггуз1о\уіа і ріезпі па Еи*і, 
ст. 257). Автор поясняє в скобках, 


9 


• > 






к 


ж 


> 


9* 


походженє приказки. - 

3. Чи вмієш читати? 

(Терн)п.) 


. * 


ч 1 


» 




І 


9 


» 




; - 




« 


% 


г 






І 


* 


Від дошка до дошка не знаю ані трошки. 


к » 


4 4 




» 


4 


к 


809 


4 


і 


р 


4 


4 




• 4 


№ііопаІ Рагііатепіагу ШЬгагу ої ІІкгаіпе' 


\л/\л/\л/ . п р І и. о гд 




і 


Г 


і 


9 




іШІЇШІЇЖЬ' 


> 


ш 


11 ЛІ 




І 










► 


9 /■ . 




л • 


•• -* 






< 


і 


1 






з* 




■**•** ** . ' 

- ."V *>■ »• -*-"*■ 


ЯТв 


і 




• - «4В* 


» ■» % 


>'Г • 


<*іЬі . 




, . 




1*» 


..■**<*■ * о 


А- 


г.- 




У/ 


- / 




^ і*- -в*»-; 


* 


• * <ЩЯШт> ’ #* *ттт» щ т 


► 




*<г< 


У*" • 


► 


' 


/%• 




* 


»•/ * 


* 


:» 




> 


/ 


\ 


;т?щ 


\ 




« • 




і 


► ч 




./5' * 


* 


/ '4 


• ► » 4 


► 


•V 


А 


9 


І 


* 


і . 


Ч. 27.524—57.541. 


Чільний—Чобіт 


Приповідають про неграмотного чоловіка. 

4. Читаю, читаю, на полицю складаю. (Вібр.) 

Кепкують неписьменні з письменного, що прочитавши троха з книжки, кладе 
її на полицю. 

Чільний. 1. На чільнім віеци посадити. (Наг.) 

На першім, почеснім місці. 

2. Чільне зерно. (Наг.) 

Чільне зерно або чоло навиває ся те зерно, що при віяню відпадає найдальше 
на перед. 

3. Чільний чоловік. (Наг.) 

Говорять инодї в згірднім значіню: чоловік без чести, без сорому, „Ье2С2ЄІПу и . 


І 


« 


І 


4 


І 


Г 


і 




і 


& 


4 




ь 


* 


І 


І 


* 


V 


І 






► 


г 


♦ 


А 






Ф 




*( 


> 


Чільце. 1. Чільце на пивце, а послїіець на хлібець. (Доброс.) 

чільний Гатунок збіжа, те найкрасше зерно, яке при вія..ю вилітає 


* 




Чільце 

найдальше і буває найчистїйше. 


► * 




* 


< 




* 


і . 






4 


4* 


• м 




п 


-«► 




Чіп. 1. Ти мене за чіп, а я тебе за врропку. (Ільк.) 

Говорить парубок до дївки. 

Чіпати ся. 1. Чіпає сї як смола. (Наг.) 

Говорять, про напасливого чоловіка. ІІор. АбаІЬ. Сгеріас зі§ 2. 

2. Чіпає ся, як пяний плота. (Будз.) 

Говорять про такого, що без ніякої рації шукає собі напасти. 

3. Чіпай сї до того, що у болоті сидпт. (Жцдач.) 

. Відпекують ся від напасника. „Той, що в болоті сидить" у значіню злого духа. 

Чіпма. 1. Чіпма бере сї до мене. (Кос.) 

Чіпма бере ся — чіпає ся, напастуе мене. 

Чміль. 1. Гудпт, як чзяііь по кропиві. (ГІетр.) ...джміль у.. (Город.) 

Говорять про пяного чоловіка, що йде з коронуй гудучи, т. є. або приспіву¬ 
ючи або буркотячи щось під носом. 

Чобіт. 1. В свої чоботи хоче го взути. (Ільк.) 

Образово в значіню: хоче його одурити, довести до втрати. Пор. АсІаІЬ. 
В ці; 12. 

2. В чоботьох їй чоловік умер. (Ільк.) 

Не мала чоловіка, покритка. 

3. В чоботьох ходить, а босі слїди робить. (Ільк.) 

Кепкують із чоловіка, що ходить у подертих чоботах. Пор. Даль П, 260 ; 
Дик. 393; АбаІЬ. Виі 18. 

4. І червоні чоботи мулять. (Ільк.) 

Червоні чоботи носили тілько богатші люди. Значіпе приказки: і в богатім 
стані долатають чоловікови ріжні прикрости. 

5. Коби мя гриз чобіт, то би не жаль, а то ходак, тай ще не так. (Ільк.) 

Примовляє чоловік, коли його напастуе якийсь негідний чоловік. 

6. Кождий зпає, де го чобіт долягає. (Гнїдк.) ...глодже. (Наг.) 

К:ждий сам найліпше знав свої прикрости. Пор. ІДЬі. 118. 

7. Має чоботи в тої самої шкіри, що й иа срацї. (Льв.) 

Жартують із босого чоловіка. 


ь 


Щ 


I * 


І 


X 




и V- ' 


!(• 


* 




І 


* 








ч\ 


г. 




4 






* „> 


5 




> 


і 




І 

V, 


і 






V- 


9 • 


* 






1 


л 


• • 




4 • 




• * 


• ■ 9 Г 


%• 


* * 


*• 






*• 




» 




г 




*. 


Ч 


► 




і 


Ч 


» 


4 


■ 


9 




■а 


■ 


# 


«* 




І 


' 


¥ 


<9 




И 


; 


і 






» 






* 


'г* 


» 


І 


І 




у 


4 


0 


1 


І 


і 


і 






и 


* 


к 


* 


І 


і 




" 


' 


4 




9 


І 


9 і 


% 


*Ь. 


«т 


} 


4 




і 


& ♦ 




* V 


і 




% 


• к 


V* * 




ї 






і 


г * 


і 


у 


Р 


9 


і і 


* 


1 


V 


* 


► 


II 


* 


I 




Г: '.'т 


1 


і 






І 


і 


( 


* 


9 


& 


т 


’ 


,'41 


■ 


4 




т 


т 


г 


а 


№ 


Е 




310 — 


н 


* 






І 


% 


1 


¥ 


* 


% 


Маїіопаї Рагііатепіагу І_іЬгагу о\ Укгаіпе 


\а/\а/\а/ . п р І и. о гд 


і 


* 






9 


І 




» 


% • 


* 


: 



ж 


> 




гл 


Ш 




№ 




я 




44 






ш 


ч 


/. ч 




р*9. . • 






Шґ*9 




• 4.- 


'• 


*-я«- « 


*4 • 


N 


< • 




гі 


і 




і 4 


* 


V 


к 


V 


.*■ • 


* 


* 


І 


У.‘. 


• ► 




* 


А. 


% 


/«• 


* 


% 


V ч 






» <' . 


V г 


%♦ 


' 4 


* / 


\ 


4 


* 


V ► 


* 


* 


І 


4 


й 






& 


ч 


9 


к 


/ 


** : 


/ 


• *. 


<иь 


> 


* 


\ • 


т 


Чобіт - Чоловік 


Ч. 27.542—27.559. 


А 




. $• 


■Л 


І 


4*. 


'Я 


’ 


0 






І . . ► 4 




-Л 




Ч\4 


. * 




( 




< 


V 


. V 




► 








*і - 


«• 


4 


V/ 


І 






І- 


І 


< 




У<|\ 


А 


9 


8. Перше коло чобіт ходив, а т^перка не знає, як в них ступати. (Ільк.) 

Говорили про чоловіка, що за молоду чистив папські чоботи, а пізнїйше за- 
богатївши ходив гордо в своїх власних чс ботах. 

9. Такі чоботи широкі, іцо би в них з пєца вскочити можна. (Наг.) 

Говорять про чоботи з широкими халявами. 

10. У теби кілько чобіт, як у жида бизрогів. (Жид.) 

Договорюють такому, що ходить у підраних чоботах, а хвалить ся, що ма» 
ще й другі. 

11. Чобіт ш^кає чобота, черевик черевика, а ходак ходака. (Жидач.) 

Кождий стан шукав рївпого собі. 

12. Чоботи на менп ни робет, іно я на них, то на що їх шіиувати. 

(Жидач.) 

У чоботях іде чоловік по болоті і по каміню, щоб зашанувати ноги. 

13. Чоботи на нитку, а гроші в калитку. (Наг.) 

Говорять про шевця, що носить чоботи па продаж, насилані на пшаїатї. 

14. Як в чоботї ни зафачу, то в 

Зафатити- тут у значіню: заробити. 

15. Якись ни едну пару чобіт сходив, нїм рас до купи злучив. (Жилая.) 

, Якийсь" тут значіпю дїдька, чорта. Говорять про дібрану пару. Дор. т І, 
Дідько ч. 104. 

10. Як чобіт нема, не іди в танець. (Вереж.) 

Босому йти в танець не яло ся. 

Човно. 1. В єднім човнї везем ся. (Гнїдк.) 

Образово: однакова наша доля або скрута. 

Чоло. 1. Вмий чоло, а дасть Біг чого. (Еукиз.) 

Примовляють рано перед умиванем, обовязковим у щоденнім селянськім житю. 


$ • 


Я • 




а • 


4* 








;4 


%»* < 


<4 * 


* 


п. 


* ■ 


’ 4 • 


і 


і 


* 


У. 






' 4 


4 


> 


А 


І >9 


,-Дт 


► 


А 




І 




'■І" 


* 




У. 




> » 


'Ч 


і , 


Щу 


% 






І ' 


. 9 






► 


. 


і 


► 


і 


ч 


ч 


/ 


А 


► 


► 


> 


<• 




0 






І ? 




ш, 


4 . 


< 




4 


• І 




/ 


к 


V 


► 


Ч 




% 




/.► 


І 


*, 


* 








► 


► 


к 


У. 


* 


\ 


& 


V/ 


А 9 


4-С 






і > 






4 


* 






к 


і 


► 


і 




4 


* 




У- 


Ч 


ч 


► 


г 


* 


* 


іС’Ч 


ь 


\4/ 


У 


Ш 


► 


Іг. 


•• 


І 


4 


г. 


> 




» 


г 


А 






* 


• І 




* 


% 




і,; 


г<* 




і 


* і 


Л. 


і 






* 


% 


л 




4 


.• 






/у 










\ 


V.»» 




; 


ї/ > 






Ч 




► 


»• 




> 


А 






«•• 






► 




V 




У. 








ш/ 


г * 




V*. 












ч 


* 


м 


•І 




%' 


я;» 


V. 


и» 


І' . ь 


р 


* 


г 


І 


• < 


- 


* 


*. 










.» 




* 








*4 


'і 


У/ А 


II 


* 


" "> 


ЇІ ; 


» 






■і 




і.* - 


» 


Ш: 


4 




7 


і 


< 


№. 




► 


к . 


V * 1 і 


І 










► 7 






їй 


'і-. 




> 


# 


І 


л 


постолі ни утрачу. (Кольб.) 




► 


* 






‘і ’ 


І 


і 




\ 


* 


V 


н 


№ ’ 


І, 




і 


і 




. 


. 


І 


і 4 


* 




1 


і 


< 




* • 


їі 




№ 








. 


• 7 


І 


л 


г 


і' 




Г: 


* 


І::;. 


І 




V 


>. • < 


.V 




І * » ' . 








І 


•* 




/. 


у 


/ 


' 


► 




о 




* 


І 


* 


І 




к. 




і 




* 


І 




І 


І 


% 




•і 


р 




і 

4 


вг* 


я 




% 




і 




м* 


* 


-Л/ 


< 




^4 


* 


а 


V 4. ' 


'V 


Р 


V. 


' 






а 


V 




'Г 


ІК X* • 
*№ 

6гІ 


і 


і ? 


с: 


І 


35 






► 


* 


’ І’ 


► 


V 


* 


\ 


* 














% 




А 


,Ч‘А4> 




1 


І 


Р 


4 


4 


, /. * 


а 


* ч 


Ям? 


г 

* ' §9 




І 


4' 


' 






/V? 


/* 


•і 


І 


Р 


І 


. • 




♦ 


и* А * • 


V 




4 






ч 


* 


ч • 






V, ^ 




І 


ЇЗр.’С:. " 

їй" 


р» 


. 


І 


/ ' 


• 




ф ф 






\ - 


и 








' ш 


Їй: 


1 


І. 


• м 


4 . 


‘ Ч 


„І ї' 




I і . 




♦ * 


й-'. 


•Я' '< 


. 14 




•• 


фг- 

т 

'й:і. 




V 




> 








'ч 


НІ 


р 


у 


) 


і 


* 


р 


4 


№. • 


г 




і 


2. Нікому на чолі не написано, що вія. (Ільк.) 

З першого виду не можна півнати вдачі чоловіка. Пор. Мика 2270. 

3. Промий чоло, чи не дасть Біг чого. (Ільк.) 

Варіант до ч. 1. 

4. Саме чоло. (Гнїдк.) 

Говорять про чільне зерно або про громадське начальство. 

5. Тре умити чоло, чи не дасть Бог чого. (Луч.) Промиваймо 

(Наг.) 

Варанти до ч. 1, 3. 

6. Чоло захмурпти. (Гнїдк.) 

Насупити ся. 

Чоловій. 1. Аби-сге зиали 


* 




У 


т 


.. \ 


'7. 








./ 


т- 


и-иг 


І 


► 




і 




99 




’М ' 


т. 




% 

- їм 


Л 




4 * 


•7Р/. А. 

Щ>у 

У* ••' 




Ч 


4 


т 




Щ 


9 


н ' 


4 і 


1 


, » 




і 




і 


* Ч 




І.! 


' 


ч 








і * 




:* 




: І- 


- 




4* 


ь 




Ті 


V 


/• 






у. 


ч 


# 


і 


і* 




і 


. 




і 




У 


І 


І 


І 


1 


,ь 


< 

V .. 9 




• і 


N 


9' 


І 


> 


Р 


. • . 


ч 


У»/' і ■ 

І' 


< 


Ч 


ЦИ 




. о 




д: 




. » 




■* 


г 


ч 




Г 


І 




'3 й -- . 
>'Л.- 


''' 


4 




* 


V 




Я 


Р* 


.І?/ 


*/ 


й-> ■ 


р 


► 


р 








*. .. 


•У 

‘к 


* 


7' 


> 


і 




/ 


4 


У* 


► Ч 


У і у 

т ■ 


р 


ж 


і 


# 


4 


г- 


4 








• • 














Р 


Г^’ 


/ 


'і' 


:4'. 


ч 


V 


У 




№ • 


4*1 


’ір 

і.'.:., 

;,Х\ 


& 


% 


" 




а 


V . 




<г < 


що як чоловікови добре йде, то він тогди 
і тьижкии, ноги го больи, і пїчо він де смакує їсти анї пити. Але 
як троху прибідує, то такий лехкий! (Ко.т.) 

Рефлексія з житевої практики. 

2. Аби чоловіка пізнати, треба з ним горнець соли ззїсти. (Наг.) 

Пізнати чоловіка душе не легке діло, вимагав довшої знайомости. Пор. Даль- 

І, 373; АбаІЬ. Огіошек 2; беїак. 320. 


► 




І*: 


№ 


► 






Щ: 

Щ 
м - 


ь 




4 




ч 




І 


і 






9 


і 


- 


V 


т 


А 


% N 


"І.' 


€* 


> 


:у< 


у 


V 


> 


у\г* 


> 


ш 


* 


і 


ш 


і 


* 


ІД 


я 


1 


» 


* 


У-у 


к 


І 


і 


р 


ас 

! м\\ < 


і 


* 


V' 


і: 


Ч ‘4 


■ 


З 


р 4 


р 


вії 


ч 


► 






І 


і 


>ч* 


А 


4 




1 


-л 


• 9 • 


Р 


4 


Як* 


У 


\’е 








і * 


4 


4 * 


її 


ь 


<А> 


/ч 






4 




Л 




г »• 




✓ 'Ч 


'і 


Ш 


5 і 


9 


■ » 


4 


ь 


і-';.,' 


V; 


V 


Л 


* 


'А 


рі 




| ¥ 






7 






► 


А-, ; 


Р 


► 


V* 




1 


т. 




► ► 


< • 


//, 






-ч 




4 


Г 


4 


І 


► 




1. "• -. 


м 


4 


9. 


► 


Р 


"V 




ь» 


Р 


► 


і* 




4 


< . 




< ■ 


► 


« 1 


► 


* 


*■< 


л 


Р 


Г 311 - 

9 л 


т 






р 


► 


V 




( 


0№г 




% 


Ч 4 




Р/ 




і*'.' 

ї* 






4 




і 


р' • 


► * 






«я» 


ч< 


••ЛІК ■ 


ад: 4 


Ж 

’Л.С 4 ? 


Ч * 


І 


ч 


■л , 


Я - 




4» 






і. 


І 






' 4 


Ж 


< 


в 

& 

ІЄР/ 


І 










V- 


Р 




і 




<* /’ 






► 


& 


* 


'■я. 


г 


> 


{* 


&’Й5 


Г 


г 


• >4 








► 


У 


► / 


ш 






Г 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої ГІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 






5 




V 


ЧЧ 


< 


ч 


*л 






* 


ж 




і. 


л 






Г. 




рч 


Р 


( 


* 






,9/ 


* 


4 


V 


Р 


► 


Ш 


* 


«І 

'їм <•••■ • .X 


1 




. > 


"Ґ.Г'Ґ 




І 




'ШШЯЛ 


ШШ 




ЛЛ‘/л 















■ Яі 








г 


V 




► 


/ 


З 




:> 


• 4 


‘ > 






<«' 


>/ 


«и 


*г- 




■«а? 


* 


к . 


► 




/ 




> 


І 


* *"І5***^1^*^ ^«мми^^ьм^ 








Р V 


І* І 


І 


/► 


и 


«г 


ь 


•<»Г«* V 


'«і. 




і 


7 


« 


* 


І 


ч 


Г 


* 


* 


к 




< 


> 


* 




і 


4 


1 


/ 


.і 


і 


. і 


» 


* 


% 


4 


') 


л 


» 


► 


Чоловік 


* 


Ч. 27.5СО 


27.578. 


* 


м 




) 


і 


3. Аби чоловік сьвнитий був, то би межо вами не витримав. (Наг.) 

Говорять про неспокійну громаду або родину. 

4. Аби чоловік як ворона, то велика оборона. (Город.) 

Говорить жінка про свойого мужа. 

5. Аво, узріли чоловіка на штирох ногах. (Жидач.) 

Як прийде до села чужий чоловік і на нього аглядають ся. 

•0. Біда такий чоловік, нї в 

під боком сї кумосит. (Старі Богор.) 

Говорить жінка про малого, горбатого чоловіка. 

7. Бодай чоловік не їв, як нема що! (Дім.) 

Жартливе прокляте голодного чоловіка. 

3. Бувалий чоловік, бував за столом і під столом. (Наг.) 

Зазнавав чести і не чести. 

3. Вважьий, чоловіче, бо небо на тебе впаде. (Ком.) 

Говорять такому, що робить иншому кривду. 

10. Горішньинський чоловік, а долїшньинський пес, то 

Кепкують долїшняни із горішнян. Додїшний конець села у Нагуевичах ле¬ 
жить на схід від горішного. 

11. Давай чьоловічє свої боки, няй їдят сороки. (Ю. Км*) 

Піддавай ся під усяку напасть. 

12. Де чоловік старий, а жінка молода, там рідка згода. (Наг.) 

Де муж старий, а молода жінка, там подруже недібране. Пор. т. II, Муж 2. 

Пор. ІУаші У, ЧУеіЬ 461. 

13. Для чоловіка буде, для другого буде, і ще до гробу сї лишит. (Ль°.) 

Говорять про жіночий половий орїан. 

14. Добрий чоловік дурневи брат. (Іванівні* К.) 

Варіант до т. П, Добрий ч. 25. 

15. Знївощів чоловік на нїд. (Наг.) 

Говорить про себе схорований або збіднілий чоловік. 

16. Коби чоловік знав, де си ногу зломит, то би тото місце на десїть 

миль обходив. (Наг.) 

Як би знав наперед своє нсщасте, то би старав ся його обминути. 

17. Кождий чоловік має свою звізду. (Котуз.) 

Народне віруване у фаталізм людського житя. 

18. Коли чоловік сивіє, тогди шалїє. (ІІетр.) 

Старіючи чоловік інодї дуріє. 

19. Лепський чоловік був, дай му Божо легко души! (Яе. С.) 

Згадують про помершого, доброго чоловіка. 

20. Лихий чоловік гірш дїдька, бо від* дїдька пережегнаіі сї, то ті сі 

відчепит, а лихий чоловік хоць крижем лежи, то сі не відчепит. 
(Щирець) 

Рефлексія з житевої практики. Пор. ЧУапб. ІУ, ТеиМ 79; АбаІЬ. Сгіо- 

'шек 145. 

21. Не все так буває, як чоловік думає. (Замул.) 

312 —■ 


і 


І 


і 




І 


Г ■ 


V 


< 




і 


в колиску сі не втавит, 


і 


і 




* 




к 


> 


» 


|4 








► 


Г 


ь 


- 




І 




• ► 


4* 


4 


« 


> « 


» 






% 




• • 




Л 


» 


г 


ЛІ. 


Р 




* 


Ч 


і 


І 


5 


* 


си браті. (Наг.) 




\ 


-к 




> 


* 


і. 


1 


_ • 




І 


Р 


Р 


к 


4 


І 


» 




к 


І 


г 


• і 


* 


*. 




» 


« 


р 




* 






І 


*/, 


.! 


т 


* 






. / • ■ 


і 


* 




7 




► 


» , 






9 






І 






> 


9 




9 


# * 








» 


Р 


» 










* 


► 


9 


І 


І 


9 


І 


* 


І 




1 




і 






* 


* 




і 


* 


* 


» 


* 




* 


* 




І 






І 




1 


і 


4 


♦ 


І 


І 


9 


9 


і 


» 


:* 


V 


Г 


А 


9 


1 


* 


9 


к 


••А 


-5 


✓ 


1 




Ч 


Р 


" 


І 


і 


Л 


>> 




/ 


\ 


і 








9 


м 


м 


■ 




* 




* 


і 


► 


• • 


9 


* 


4 






* 


► 




4 


9 






«„• 




9 




к 


і 


‘ '4 




* 


1 


і 


% 4 


к 


► 


♦ 




І 


\ 


г 






* 




4 


Ч 




( 




• / * 


* 




9 


і. 


•4 


ь 


к 






9 






<*?'? 

•и.і,. 




» 


І 


1 




► 


< 




Г 4 




► 


к 


» 


к 






І 


ш і4 


г 


4 


► 


г л 


в 




4 


.і 


* 1 






< 




► 


* *^ї 


N 


4 


.Ьв 




. 9 к» 


/ 




і 


. ■? 


► • 


’ . 4 




9 




И 


‘Л 


І 




► 


А 


* 


\ 


• V 


*• ч 


> 


ч 




Г ‘4 


І 


9 


к 


• к 


у 


* (- 


‘І 


> 


Маїіопаї Рагііатепіагу І_іЬгагу оі Укгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


► 


і 


9 . 


V 


* л 


* 


*04 


к 




И 


N 


4 


-і 


і 


і 




. 




. 












/'.«♦ці 


І 


9 


\ 




І 




/і . ... . . 






> і- 


-■ 


Ш&’&Ш 


•VI;' 


г**- 


г 


ш 


■? •' г -"' 


-• / 




у/ 


р 


ІIV V г (Л. 


А 


М--І 


• * І • 


..С*- 


ГЧ'-' 


і 






•і 


г- . 


' .. 




І 













г%\< 




пі* 


Ш 






N 




й? 


ЧіК 


М // 


• • » 




*М 


* 


Мі 


лЯГ' 




А* 




•І 




»•• *Л-*. 


1*" 


► 


і 


1 


► 


І 


» 


* 


X 


і 


/■ 




Ч. 27.579—27.596. 


Чоловік 


« 


* 


І 




*• 


/ 




1 


* 


НУ 


й: 


** 


V. 




► 


V 


Людські наміри рідко коди сповняють ся так, як були задумані. Пор. АсІаІЬ. 
Сгіотсіек 112. 

22. Не втїче чоловік від колачьи, але від мечьи. (Наг.) ...бичьи. (Кривор.) 

Не втікає від добра, тілько від лиха. 

23. Не злий чоловік: серце добре, но голова лиха. (Сап.) 

Говорять про добродушного, але малоумного чоловіка. 

24. Не мав чоловіка і за ствір божий. (Борис.) ...за боже сотворіньи. . 

(Наг.) 

Говорять про такого, що ганьбить, зневажав чоловіка. 

25. Нема ліпшого чоловіка над мене; нема гіршого нса над м<не. (Ільк.) 

Говорив чоловік, що вмів бути добрим для добрих, а лихим для лихих. 

26. Не так чоловік рознесе мішком, як жінка горшком. (Луч.) 

Жінка в господарстві витрачуе звичайно більше як муж, бо вона мусить го¬ 
дувати всю родину. Пор. Даль І, 462. 

26. О, то сьвітовйй чоловік. (Наг.) 

Говорять про бувалого чоловіка, що бував богато по світі. 

28. Перший чоловік то повісмо, а другий то микавка, а третин то кло 

чьи; а як би се віддала за читвертого, то ни варт і за тирмїте. 

(Пужн.) 

Говорить жінка, що мала кількох чоловіків. Пор. Егн. 36. VI, 22. 

29. Пішов чоловік до Вериня, а там біда розмелена. (Мик. н. Дн.) 

Верине, село коло Миколаєва, Мудрованє. 

30. Поки чоловік здоров, то здоровій не шьинуе. (Наг.) 

Тілько слабість учить чоловіка шанувати вдоровле. 

31. Поник чоловік, так що лиш мощі стали. (Берез.) 

Говорять про схорованого чоловіка. 

32. Походит на чоловіка. (Гнїдк.) 

Говорять про незвичайного кадїку, що ледви подібний до звичайного чоловіка, 

33. Раз чоловік молодий. (Льв.) 

Молодість минає скоро і не вертав. Пор. ^апсі. ЇЕ, Іип£ 49. 

34. Скажіт сами, чи я свого чоловіка не люблю? Наймитови як змию 

голову в неділю, то знов аж у неділю, а чоловікови то на Різдво 
то на Великдень, то на Різдво, то на Великдень. (Коб.) 

Жартливо приповідають про жінку, що любила наймита, а не любила чоловіка. 

35. Слабої голови чоловік. (Наг.) 

Говорять про такого чоловіка, що як випє чарку, дві, то вже пяний. 

36. Там уже чоловік буде гараса скакати, що-в сї так забавила. (Наг.) 

Говорила жінка, забавивши ся- десь поза домом і боячи ся сердитоети чоловіка. 

37. Тогди чоловік гордїв, коли му ся добре дїв. (Гнїдк.) 

Рефлексія із житввої практики. 

38. То чоловік людьиний. (Наг.) 

Говорять про приязного, згідливого чоловіка. 

39. То чоловік на два дишлї. (Гнїдк.) 

Говорять про дволичного, фальшивого чоловіка. 




і 


і 


* 


* 


► 


\ 


ік*' 


4 


Р 


; :* 




4 


Гк 


► 




> 


} 


А* 


ї 


У 


* 


к . 


Га 


: <4 


Г 


V' 

* 7 . * 






А 


Є 




> 


ч 








и 


* 


о 


А 


ї 




« 


V 




Ч 


) 


■і 


^ 4 




’і* 


V. 


р 


* 


• 4 


4 


І 


\ 


* 


/ 


і. 




Р 


) 


Р 








і 


* 


І 


4 












І "• 


Р 




\ 




у 


9 


4 








* 


* 


• • 




9 








•• 


« 


і 


і 


► 




» 


•У. 


«V 


> 


ї* 


а* 






V 


¥ 


9' 


4 А' 




і 


і 


І 

» 


• » 


іі 




4 




■■т 


/ 


* 


• ' . 


і 




'і 










> 


ї 

ч* 


) 


9 , 


4 




4 


•ч 




• 4> 4 


& 


' А 4 

іЬ 


г 


/Г 




•> 


і 


/ 






% 


*. V 


* 


• • ф 


4 


А- 






-Л 




у 




чЧ 


•• 


* 


А* 


% 




Р 










І 


4 


• « 


4І 


* 


і 




У 


.*! 


і 


« 


* 


► 


.41 


■ ь 


І 


і 


* 


' § >ф. 


•г 


4 


’Г+ 


1' 

» і». 


[І, 








Ч 


і 


ф 


» 




? . 


р 


І 




р 


і 


V 




\ 


ч 




д 


І • 


і' 




А • 


* 




і 




А 


► 


• 4 


І 




• І 






7А 






Ш 


• ► 


г 


'і 


1 


р 


І 


* 


4 


А 




• % 


■ < 




’ • * 






* 


і 




• < 


і- 


р 


% 


& 


щ 


1 


і 


р. 




р 


4 ч 


4 • 


і 






"і 


• 4 


► 


► 


• /✓' 


* 


* <•: 


І 


1 ч 


І 


9 А 


* Г 


і 


•5 




9 4 Ч 


Л • 


і 


р 


•4 


9 


Ч 


1» 


Ч’ 




р 




І 




/і 




я 


ЗІВ 


І 


ч 


4 






’ 


І 




А 


'-У 


І 


• 4 


4-Ч- 


ї- 












. ?{ 


І 








► 


/ 


4 


8 




І 






№ 




Р 




% 




* 


* 


р^ 


4 


4 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу оі Укгаіпе 


хллллл/. п р І и. о гд 






•Л 


••5» 


' 


-3. 


% 


30. 


« 




' 


.1» 


< 


тт 


і 








и 


ж 




№ 


І 


> 






І 




ґ>- 


Штїїі 


Л 






> 




р 


«Л - . 






їм 






ІМр./т' 


» р. 


V ' 




ш 


р. * 


>р і 


► 


/ • 


Щ 










* 


< 


* 




* 















4 








4 


4 






< 










*- ► 


р 




• ► 


к 




* 


-в» 


•> 


>Л«. 


І 


к 


’»'к 


• ■•* 


& 


г 


«1 


» 


*1 


і 


4 


» 


ь ' 


в 


р 


« 


V 4 . 


5 '■ 


V 


'• 


т 


і : 


І 


» 


> 


\ 


І 


І 


\ 


І 


' 




Ч 27.597 —27.617. 


Чоловік 


1 


к 


і 


\ 


\ 


* 


♦ 


Р 


ч 


І 




1 


► 


40. То чоловік незаеїдущий. (Наг.) 

Такий, що не занедбав ніякого свойого діда. 

41. То чоловік смола. (Гіїїдк.) 

Говорять про такого, що чіпає ся кождого без потреби. 

42 То чоловік як мур. (Гнїдк.) 

Х'оворнть про сильного, добре збудованого чоловіка. 

43. Хоть чоловік як ворона, прецїнь жіндї оборона. (Луч.) 

Варіант до ч. 4. Пор. Даль І, 463. 

44. Хоть чоловік як жаба, а все дужший як баба.' (Лучан.) 

Народній погляд на ввсшїсть чоловіка над жінкою. 

45. Цп едно то собі чоловік гадає! (Наг.) 

Снує всякі плани, а воно виходить інакше. 

40. Чьовек тілько квопоту має, то мусит випитії. (Лемк.) 

Примовляв лемківський війт випиваючи. 

47. Чоловіка за язик, а вола за ріг. (Ворохта) 

Всії. ведуть. Чоловіка ведуть, переконують словами. 

48. Чоловік без людськости. (Голоб.) 

Говорять про нелюдяного чоловіка, що не знає товариських звичаїв. 

43. Чоловік божий, але душьи в нїм дїдьча. (Наг.) 

Говорять про лукавого чоловіка, що удає святого та божого. 

50. Чоловік їде, але ся не верве. (Гяїдк.) 

Говорять про брехуна, на якім його брехні мстять ся. 

51. Чоловік вчит ся ціле жите, а дурний умре. (Тростянець) 

Всіх розумів він ніколи не поїсть Пор. А (і а 1Ь. Сгіошек 20. 

52. Чоловік гордїє, коли му ся добре дїє. (Ільк.) 

Він перестав розуміти своє відношене до ишдих і погорджуе ними. Пор. 

АбаїЬ. Сгіошек 14. 

53. Чоловік гордїє, поки ся. ему добре дїе. (Заставці) 

Варіант до попер, ч. 

■54. Чоловік давної верстви. (Гнїдк.) 

Старий чоловік, що держить ся старих звичаїв. 

55. Чоловік жие як муха, а всере сї як віл. (Цеп.) 

Кепкують із такого, що вдав хорого, а їсть багато. 

56. Чоловік жіику і в короля з під поли взяти може. (Дар.) 

Він перший мав на неї право, 

57. Чоловік за батіг, а жінка за пиріг. (Ільк.) 

Характеризують звичайний порядок селянського господарства, в якім чоловік 
занимае ся звичайно скотиною, а жінка кухнею. 

58. Чоловік з Устрік, голова з Бандрова, а ноги з Берегів. (Мшан.) 

Говорять про бездомного бурлаку. (Ж. Зубрщький). 

59. Чоловік з Устрік, голова з Бандрова, воги з Нанови. (Устр.) 

Звиваний ряд мудровань. 

60. Чоловік і жінка, то одна спілка. (Луч.) 

Се найстарша легальна спілка. 


> ч 




* 


\ 


і 




і 


9 




І 


і 


І 




г 


І 


І 


к 


аг- 


* 


► 


4 


1 


. 


V 


ь 






4 


« 


} 


г 


А 


і» 


► 


»■ 




Г 


4> 


* 


\ 


« 




\ 


4 




ч 




* 


» 


\ 


1 ■ 








4 


І 


І 


> 


* 






А 


І 


■Ь:І 


* 




а* 


** % 






і 


9 




9 




І 




к 


І 




V 


І 


І 


* і 


7 








* 


* 


І 


4 


* 


А 




Ч 


\ 


к 


я» 


V 


♦ 




1 


* 4 


к 




1 


► 




і 


1 


/ 


Ч 




* 


* 




!- 


4 




* 


*.С 








і 




чі. 


І 


4» 








І 


4 




; 




/ 


► 


9 


4 


І 


л 


і 


> 


\ 




К 


І 




4 


і А 
5 * 




ь к 




* 


І 


/ 


» 


V І 




► 


4 


4 




V 


А 


І 


4 


І 


і 


к 


* 


" 




9 


> 


1 


Р 


9 


І 


І 


ї 


І 


к 


• ' 


* 


І - 




/ 




1 1 '• 


) 


і 


4 ► 


4 


4 


4 


у 


і 


І >л 




•У 


■У 


і'. 




і 


4 


♦ 


4 


* 


4 і 


‘4 


>* 






* 


* 


► 


► 


* 


к 


9 


г ' 


.1 


* 


:*л 


* 


і 


» 


■ 


.г 




4 


1 


і 




4* 


І •' 




4 


* 


- 


314 


X 


,А 




’А 


- 4 


і 


і - 






лї 




(І 


и 




* 


’1> 


г \ 






К 


* 


і 


і- 


р 




4 


к! 


1 


■ч 








’К 


• п 




-1* 


і 


і 




і 


4 


* 


І 

і 


к 




* 




* 


V 


• / 




л 


. / 




МаііопаІ РагІіателіагу ШЬгагу оі ІІкгаіпе 


м\л/м . п р І и. о гд 


і 


> 


* 




к 


г/ 

і 




, \ 






Й 


і 


4 • 


< 


* 


\ 


4 


. * 


5 


і? 


4 


Ш: 




* 




4 




і 




V 


і 


•У. 




4 9 


» 




л 


і 


л- 




. ГД#4-*І . »<•. ' 


\ 


.л 




і" 




-.''-V - 








* 




















і 


к 


І ІГ 




Л ■ • 








9 


ш 




К 


л 




•** 




і 


V* г*» 


8й 


/ 


*» 




- “-»**'‘*^*" ■ - 


* 


» 


Ч. 27.618 —27.636. 


Чоловік 


* 


то й до нічого! (Сїлець) 

У пянім стані і найліпший чоловік наробить дурниць. 

62. Чоловік МИЛЮ, ПеС десять. (Льз.) 

Говорять ловці. 

63. Чоловік МИСЛИТі 


61. Чоловік і найліпший як сї напє 


З 




* 


і 


► 


■4 


а Біг рядить. (Ільк.) 

Наміри чоловіка не все сповняють ся, бо ними кермує висіла сила. ГЕор. 

А<іа 1Ь. В6& 102, 107; 2аіиг. І, 12; Сеіак. 13. 


► 


•» 


► 




64. Чоловік місце крісит, а не місце чоловіка. (Наг.) 

На кождім місці добрий чоловік зробить добро, а лихий зло. Пор. Гяльф. 3442. 

65. Чоловік на світі, як банька на воді. (Ільк., Мінч., Петр.) 

Жите людське зглядпо коротке і минуще. 

66. Чоловік не ангел, аби не согрішив, і не чорт, аби не покутував. 

(Ільк.) 

Чоловік грішить і покутує в своїм шитю. Пор. Даль І, 370; АбаІЬ. Сгіо- 
\уіек 36; 2аІиг. XII, 6. 

67. Чоловік не дасть ся лише раз з розуму звести. (Гтьк.) 

Кождого чоловіка нераз можна звести з розуму. 

68. Чоловік не е собі ворогом. (Ільк.) 

Кождий чоловік дбав поперед усього про себе. Пор. АсІаІЬ. Сгіоигіек 44. 

60. Чоловік не з каменя, анї з керви. (Наг.) 

Він почував біль, і радість. 

70. Чоловік не з соли, від дожджу сї не розтопит. (Наг.) 

Говорить чоловік, якому доведеть ся промокнути на дощи. 

71. Чоловік не Инан, випе тай поставит. (Наг.) 

Говорить чоловік, що не соромить ся випити чарку. 

72. Чоловік не Йван, нпсьма не знає: носом читає, писати наймає. (Тисьм.) 

Говорись жартливо про себе неписьменний чоловік. 

73. Чоловік не перебирає: у що видит, в тою пхає. (Тисьм.) 

Значінв неясне. 


* 


% 


І 


І 


.% 


>і 




«і 








р 






» 


* 


т, 


г 




74 Чоловік не сьвятий, щоби не согрішив, а не чорт, щоби не покаїв 

ся. (Дмитр.) 

Варіант до ч. 66. 

75. Чоловік не шукає погіршіньи, лише полїпшіньи/ (Наг.) 

Він на стілько розумів ріжницю між добром і злом, що все шукав, де ліпше. 

76. Чоловікова жінка не вмре, лише дїтем мама. (М. Яцк.) 

Бо чоловік знайде собі другу жінку, а дїти другої мами не діждуть ся. 

77. Чоловікови при бідї й своя сорочка не мила. (Наг.) 

В тяжкім горю йому все остогидне. 

78. Чоловікови треба трохи хлїба, трохи неба. (Мшан.) 

Кождий мусить дбати не тілько про свою користь, але й про висші, духові 
інтереси. 

79. Чоловік по смерти не йде з разу нї до пекла, 

кут, де всї чекають суду. (Папір.) 

Народне віруване, основане на старожидівській традиції про т. зв. лїмб, або 
середнє місце між небом і пеклом. 


О V 


г 


І 


9 


* 


Г 


* 


1 


9 


\ 


І 


»• V 


* 


І 


нї до неба; 6 такий 


* 


* 


і 


< 


« 




і* 


315 




9 




І 


* 


к 


* 




р 


к >' 


к 


9 


► 


і 


* 


* 


ч 


МаііопаІ Рагііатепіагу ШЬгагу ої ІІкгаіпе 


< • 


* 


г 


* 


9 


■ > 




к 


* 


ш, 
















«• 


ЩііГ '-Мій 


•• 


.184,5 


к 


• ** 


¥ . 


► 


*і ч •• *в 


► 




V*» 


п 


V е 




Гі> 


• V 


* 


•*4 


► 






» 


*№ 


**<* ► -чк^,^ 


Ь 


V» 


Л . 


* 


14* 


л — 


* * 




« 


л 


4 І 




к 


к« 


А 


4 




Г. 


» 


І 


І 


і 


* 


к 


ч 


( 'і 


! 


4 


\ 


* 


) 


* 


і 


* 


Л 


* 


Ч. 27.637—27.655. 


Чоловік 


і 


І 


► 




. *•>, 


80. Чоловік пропе вола, тай його слава, а жінка помело 

не яло. (Яс. 0.) 

Жінці соромнїнше бути пяницею, ЯК ЧОЛОВІКОВІЇ. 

81. Чоловік робнт способом, не СИЛОВ. (Кол.) 

Людський розум повинаходив найріяшїйші способи, що помагають йому в ріж- 
них його працях. 

82. Чоловік робит, як той бик у ярмі. (Вел. Оли) 

Говорить про себе робучий чоловік. 

83. Чоловік сам собі не пан. (Наг.) 

Він підлягає найріжнїйшим житевим припадкам. 

84. Чоловік сїе на щісливу парть. (Зазул.) 

Оїе надїючи ся доброго врожаю. 

85. Чоловік собі не ворог. (Наг.) 

Варіянт до ч. 68. 

86. Чоловік спит, а Бог за нього дбає. (Наг.) 

Говорять про щасливого чоловіка, якому добре веде ся в житю. 

87. Чоловік спит, а дугсьн хто знає куди літає. (Наг.) 

Народне віруванє, що людська душа в часі сву може вийти з тіла і літати 
в далекі місця. 

88. Чоловік старший, як гроші. (Наг.) 

В здоровім стані він заробить на гроші, а в немічнім стані йому гроші не 
поможуть. 


таи вже їй сі 


} 


/ 


4 


* 


к 


4 


« 


і 


</• 


* 


г 


4 


ч 


І 


І 




і/ 


> 


4 


► 


і 


» 




/ 




і 


1 


• ' “) 






4 


\ 


‘4 


•і 


г 


* 


Ч 


і* 


► 




$ 


І 


* 


89. Чоловік стріляє, а Біг кулї носить. (Ільк.) 

Людські наміри часто перебиває еудьба. Пор. ЗсЬІеі. АбаІЬ. Во» 70; Сеіак. 
13; \Уиг 2 Ьасіі 155. 

90. Чоловік так, а Бог инак, (М. Гош.) 

Чоловік думає так, а стане ся зовсім инакше. Пор. АбаІЬ. Во£ 113; Сеіак. 13. 

91. Чоловік, то пес 




р 


* 


Ь ь 


< 


4 




* 


* 




* 


4 


і ' 


: 




..V 


< 


і 


► 


то кіт. (Ворохта) 

Характеризують ріжницю чоловіком і жінкою: пес хоробрий, а кіт любить 




а жінка 


і 


► 


* 


7 






' 


* 


лащити ся. 

92. Чоловік у людий нрахтикує. (Сяят.) 

Від людий учить ся розуму. 

93. Чоловік умирає і- всього лиха ся збуває. (Залїсе) 

Смерть кінчить усі людські радости і турботи. 

94. Чоловік у ирикрости сам не знає, що мовити. (Мілан.) 

В прикрім випадку не раз вимовить прикре слово. 

95. Чоловік холе перехрестити ся, т *й око вибере. (Лучак.) 

Говорять про незручного чоловіка. 

96. Чоловік, хоць го до болячки прикладай. (Бор.) 

Говорять про добродушного чоловіка. 

97. Чоловік цілий свій вік розуму вчпт ся, а дурнем умирає. (Тереб.) 

Варіяат до ч. 51. 

98. Чоловік чоловіка потребує. (Наг.) 

Кождий чоловік потребує людської помочи. На тім полягає суспільний устрій. 

Пор. М^апб. І, Вебіігїеп 1. 


► 


р 




♦ 






► 


► 


1 


І 


к 


► 


4 


* 




І 


і 


г 






Ч ■ 


4 * 


Т 




І 


■І, 


€ • 






' ч 


* 


«4 


•А 




А 


і 


< 


і 


і 




р 


\ 


4 


О 


1 


к 


ь 


к 




І 


І 


П 


♦ 


А 




4 




а 






► 


* 


і 




4 


* 


* 


I 


Р 


< 


і 


316 


І* 






р 


4 


І . 




І 






4 


Ні 


* 


і 




4 


► 


‘г. 


к 


Р 


► 


к 


І 


* 






Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу о\ Укгаіпе 


\¥учуч . п р І и. о гд 


л- 














• ' -%■ 


«* 


* 


Р* 


• * 


* 




X 




Л 


ЛгіЛ 1 ' 




► 


-^Лч«л». 


«г * 


к І 




Ч 


Ч ' 


І 1 










/ 


і 




І'-* 9 •" 






* 


\ 


* ' < 


і 


> 


*• 


•‘і. 


•* в 


•. 


* 


А 


«■' 7 


Я* 


. «V 


Ч* 




г 


V- 


Л 


► 


і 


► 


н 


•і 


і 


' 




V 


V 


► 


і 










^ 


І 


* ч 




І 




•-•Й 


ч 


у 


■> 


І 


\ 


і 


г ^ 


* 






л 


* 


* 


І 


>+ ч 


к 


А 


а 


\ 


/ 


і 


■М 


•% 


■н 


'* 


і. 


Ч. 27.656-27-673. 


Чоловік 


л 


а 


1 


І 


\ 


•ч 


* 


1 


* 


► 




» 


» 


1 


4 


і 


\ 


» 


4 


/ 


'І 


/ 


99. Чоловік що день, то мудрогень. (М. Гош.) 

Кождий день вимагає нового зусиля людського розуму. 

100. Чоловік як банька на водї: банька мик, а чоловік фік. (Бар.) 

Говорять жартливо про скороминучість людського житя. 

101. Чоловік як ворона, а жонї оборона; а мій великий як сьвіт, а слова 

з нього нїт. (Мшан.) 

Говорила жінка про свойого великого, а вевимівного чоловіка. Пор. висше 

ч. 4, 4В. 

102. Чоловік як муха: нинї жиє, а завтра гниє. (Ільк.) 

Говорять про минучість людського житя. 

103. Чоловік як на що ввикпе. (Белз) 

Людське жите складає ся в найбільшій части з привичок. 

104. Чоловік як не перемліє, то й їсти не хоче. (Корч.) 

Голод заострюе у чоловіка апетит. 

У* 105. Чоловік як опит, то росте. (Наг.) 

Народне віруванє, основане на тім, що днем ходячи і роблячи чоловік будїм 
то тратить силу, отже не може рости. 

106. Чоловіче, бій ся Бога: летат миска до порога! (Бел.) 

Кричить жінка, в яку чоловік кидає від стола мискою, в якій вона подала не 
милу йому страву. 

107. Чоловіче бісаоватий, на що жінку продавати? (Наг.) 

Жартують І8 чоловіка, що не може вижити зі своєю жінкою і рад би по 
збути ся її. 

108. Чоловіче, журо моя! Лишила ся дьира моя; казав-єсь, шо зашиєш 

а ти умер тай лишиєш. (Тростянець) 

Із заводжена жінки по помершім чодовіцї. Пор. Етн. 36. т. VI, ч. 195. 

109. Чоловіче налиснику, біда твоя в намиснику. (Зазул.) 

Говорять жартливо про чоловіка, що бідує зі своєю жінкою. 

110. Чоловіче, нотка втїче! Шьишсу знимай, нотку їмай! (Наг.) 

Мудроване. 

111. Чоловіче, чоловіче, пусти гівно, буде бічи! (Ворона) 

Мудроване. 

112. Чьоловік ги муха, худоба ги роса. (ЮК.) 

Худоба в народнім поглядї так само, як роса, 

113. Шкода чоловіка, що за бідов жівка. (Орел.) 

Жартливо жалкують чоловіка, при якім жінка бідує. 


4 




і 


* 


ф і 


і 


/ 


А 


< 


І 


* 


« 


► 


І 


» 


) 


А 


< 








' 


4 




# 




З 


9 


і 


і 


V 


4 




'і 


»■ • 


4 


\ . 


у* 


І 


* 


. і 


р 


\ ■ 






г 


» 






Р 








Г 


ь \ " 


О 


І 


* 


-А 




\ 


Ч 4 


І 


І 


>. ,* 


І 


і 


і 




Г\ 




г 


• / 


« -Чі 


гі 


* 






•9 


«/ 


'О 


У 


І 


; і' 


V ! 


і 


» • 


%■< 


йч 


:> 


К 




■ г 


л 


.4 


•4 


і 


\ 


Р 




І 




* 


> 


9 




* 


ч 


► 


• • « 


* 




І 


І 


ч , 






► 




і 


і 


► 


9 








9 








і 


/ 


І 




Ч 


) 


4 




А 




9. 


гт 




9 


і 




І& 


*«• 


^ / 


»• 






і 




4 




♦ 


/ 




'4 


V 




•IV 


• * 


У 


<■. 


г 


■. ■ 








* 




А 


І 


ї і.‘ 


> г . 


• . 




1. 


* 


і ' 




<)*9 

•,1ч 


► 






і 








9 


і 


« ч 




I і .. 


. * 


. 9 


і 


'О 


9 і 


< 


/ 








1 


. * 




V# 


і 


Р 


і 


• * 


V*. 

А у 


* 


.» / 


і 


V і ' 


\ 


і • 


* 


* 


. ; 


* 


•* 




* 


> 






і 


* » 


ф 


9 






І- 


► 




£ ' 


< 


V • 


9 




г \ 


/• •' 


ш 


9 


І 


■ 


І" 




І 


А- 9 


і: 


А 4 

*Р 9 9 


> 


X V.-.. 


4 


л 




. • 9, 


► 


і! V і 










№ 




ласка божа. 


01 


\9 




9 » 


»*> • 


мУ 


■і? 


У 


к) 


і. 


і Щ. 






Й: 


Р 


^ . 


4 


г:*. 






•У 


’! 


9 


і 9 * 
♦ ^ . 


9 




іі\ ■ 




4 


• « 


г 




* *. 




р 


4 


;,л 


і 


• ► 


9 * 


114. іДоби чоловік знав, що не знає, то би і мав, що не має. (Ільк.) 

Бідність чоловіка не раз випливає з його недосвідомости і незнаня людських 
відносин. 

115. Що то за чоловік, що не бє жінки! (Сор.) 

Жартують із такого чоловіка, що справді бє жінку. 

116. Що той чоловік у Бога за звір, не знаємо. (Замул.) 

Говорять про дивака або злого чоловіка. 

ПРИПОВІДКИ ПІ. 


N 


9 


'• 


9 




9 






«\* 




• * 




т 


49 




9 






■ 9 


і і 


/ 


;?ч 


* 9 


9 4 


* 




. • 9 






л* 1 


^ . 


< л- 




% • 




% 


р 


р 


р 


* 




4 


► 


> 


. V 


► 


4 




1< 


/А Ч’Л 


(/ ► 
4' 


^ / 


«і 


І 


і 


г- 


► 


і 




у 


% •- 






Г9 


• # 


ЇХ 


Ж Г 




Р 


г 


V 


;л ч 


► 


/ 


4< 


М 






І 


І' 


! 


V 


і 




М-- 


А 


с: 


Г 




*4< 


Г: 


і 




4 9 7 




; 


г - 




г 


І 


І 


і 


р 


► 


* 


/'Р’. 




І 


І 


/ 




ц 


4 


* 


к<9 * ’ 

ч 


0) 


317 


а: 


м 




* 


< 


г 


і 


* *Л 


► 


г 




і- 


9 


і 4 


Р 




ч. 


9 






'*> 


.4» 




“• 


р 


П 




# 


/ > 


9 


9 . 


» 


* Ф 




V 


► 




і’ 




а 


/• 


' 4 


9 




к 


9 


І 


МаііопаІ Рагііатепіагу ШЬгагу ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


9 


I 


>л 


•г 


* 


V 


* 


Іг 


І 


9 


\ 


V 4 








і 


4 л 


і'* 


















/ 


Ґ/(. 




Р 








*4 Г 






І 






4 Ч 


Г' 


.. 




р 






т 


... 


>» 


4 Г 


і* —— 




* 


4й 


-•"«і.,-.,, і >• »«. 





















• .< 




І 








► 




& 


* 


>1 


і' 




* 


4 




* 


4 


• ( 9 


Л 


І 


А 


"9. 


► 




'4 


Р 


* 


к 


► - 


Ч. 27.674—27.690. 


і 




9 • 


Чоловік—Чорнии 


► 


і 


* 


► 


V 


► 


І 


9 


.. * 






9 


г 


► 


4 


► • < 


І 


І 




у 


у7. Що чоловіка має спіткати на дорозі, то його не мине и на печи. 

(Криве) 

Народня віра в фаталізм людського житя. 

118. Що чоловік у день гадає, то му сї й на сон набиває. (Наг.) 

Народне віруванє в те, що сни являють ся відбитком того, що чоловік пере¬ 
живав на яві. Часто одначе сни бувають символічні, що віщують чоловікова 
близшу або дальшу будучність. 

119. Що чоловік найліпше любит, Бог тото віднимат. (Ю. Км.) 

Говорять родичі, коди їм умре люба дитина. 

120. Як би чоловік знав, де ногу зломит, то бн тото місце на сто кро 

ків обходив. (Наг.) 

Чоловік не може знати, де його має спіткати нещасте. 

121. Як би чоловік знав, що впаде, то би сїв. (Лучак.) 

Инший вислов тої самої думки, що в попереднім чисдї. Пор. АсіаІЬ. Сгіо- 

\уіек 145. 

122. Якіси невжити чвовек. (Лемк.) 

Говорять про нелюдяного, нетовариського чоловіка. 

123. Як ся чоловік добре має, то й суеїд буває. (Луч.) 

У заможного чоловіка часто гостять сусіди. 

124. Як ся чоловік спішит, то ся біда тїшит. (Ком.) 

Спішачи ся чоловік звичайно щось забуде або зробить не до ладу. 

125. Як ся чьоловік нещасливий вродит, нещасливий і вмре. (ІОК.) 

Народня віра в фаталізм людського житя. 

126. Як то є, як чоловік жінку бе? (Ст. Богор.) 

Дивує ся постороннїй чоловік, заставши господаря, що бе жінку. 

127. Як чоловіка пес укусит, то й кота боїт ся. (Лім.) 

Як чоловіка,, спіткав й більше нещасте, то він бо.їть ся й малого. 

128. Як чоловік жінки не бє, то у неї утроба росте. (Ільк.) ...гниє. 

(Наг.) ...то в ній... (Луч.) 

Народне віруванє, що небита жінка псує ся. Пор. \¥ап<1. І, Ггаи 690. 

129. Як чоловік іде- попри тебе і кажи: „Слава Богу 

здіймає, то єст певно, що він Бога в серци ни має. (Жуків) 

Народній погляд про важність здіймана 

130. Як чоловік пустйт туск до себе, 

гріти, що тілько й віку його. (Жабе) 

І8 рефлексій селянина-арештанта, якого дбвго держали в тюрмі. 

131. Як чоловік у церкві дрімає, то сї робит скусоватий. (Берез.) 

Народне віруванє. Що значить „скусоватий^, 

132. Як чоловік захоче дуже їсти в хоробі, то на смерть. (КЖ) 

Звичайна обсервація про сухотників, що перед смертю хочуть богато 

Чорний. 1. Видно чорне на білім 

Чорне на бїлім“ говорять образово про письмо/ 
мені неясно. 




* • 


► 


► 




і . 




< 


► 


4 


к 


4 




< 


‘ 


9 4 


к 






* 




9 




' 




' 


* 


« 




' 4 


• * 


9 


► 




< 




* 


У* \ 


► 




* 


4 


Р 


4 


► 


і 


*9 


• К 


»і 






А 


: > 




► 


• < 9 • 


« 


► 


ь 


» / 


• ► 


* 


< 


* * 






4 




» 


9 


' 








* 










9 


гМ- 

. - Ч/ 




.ч 




^ 4 


' '/ і 




9 


І 


Р 


с 


- 




N 


9 


' 


* 4 




І 


4 у 


. . * '. ' 


' * 


* • 


* 


4 • 


’ • 


■«*" - 


► • 


•* 

<9* •, 9 


9 9 


У . 


•\ 4\ • 


•ч 


7 


9 


■т 


9 * 


* * 


. К,-. 

; .-Л-Г 

V ' 




> 


9 




* • 


І 


'А. 


і 


4 




/ « 


' ** 


< ■ 




9 • 


• 9 


4 


\ 


9 


9 


4 


* * 


* 


9 


1 4 


У'. ‘ 






?< 


: »'4. 


і 




/ 




і 


' 


/»:. 


V <* 






4 * 


>9 


' 


9 


* 9 


} ^ 




4 * 


* 


к 


і 


г 


і 


9 




9 


г 


9 ' 






і/ *' 




ч 


і 


>4 


• 9 




' 1 


• ► 


\9 \ 


* 


\. 


* 


’ 






4 • 


/ » * 


* 


< * 


у 




' Г • V 

•VI 






' 


р 


. \9 






' 


І 


лі 


': 


к 




9 


У 


’ 








4 і 


/• 


9 


І 


і . 


. ' ^ 


У 


\'С\ 


XV г 


у 


' Ь 


% % 9 


•/ , 


9 


• 4 


І 


Р 




9 


9 






І 


І 


‘ І 


У 9 




* 


і 


к 




* 




І 




► 




І 


І 


4 % 


1 


’Ш 


і 


V 








4 


I 


і 


А 


к 


4 


4-І 




/ 






.'1 


» ' 




• • V 


► 






• ’/ 


: Г 


»• 4 




і 






■і 


у 


р 


/ 




І 


І 


р 




'••у* 


9 


9ч , 




* 


р 


р 


. і 


к 


4 


Р 


-4 ' 


9 


‘ « 


І 




-V 


Ч>. 






Р 


р 


<« 


Р 


> 


* 


р 


р 


► 


Р 


4 


► ! 


ч 


»• 


* 


« 




•. • 


Л\ 


І 


* - 








її 


* 


► 




. ^ 


* •» 


к 


• • А* І 






4 


Р 


» 4 


4 


• 4 




9 


► 


« 


► 




І 


І 


> * 


І 


І 


' 


* 






' 




а шинки ни 




*« 


і 


к 


> і 


Г 


І 


> 


► 


> • 




шапки при привитаню. 


р 


І 


р 


І 


і 


і 


1 




то могло би чоловіка таке на 


9 


Р* 


І 


І 




* 


4 


" 


» 


к 


не знаю. 


► 


< 


► 




• І 


ЇСТИ. 


р 


І 


» 


а біле на чорнім. 


5 




(Сор.) 


V 


V 




> 


І 




І 


І 


а що таке 


'• і. ч 


на чорнім 


в 


І 




V' 


р 


г 


) 


і 




9 


І 






і’ • 


* 


‘ 5 1 


■318 


/ 


к 


І 


* 


і 


\ • 


І ~ ’1 * 


І 


* 


* 






І 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу о\ Укгаіпе 


хллллл/. п р І и. о гд 


* 




<> 


/ 




л 


А : 




ш 


* 






■ 


> 


У:, 






V «ї • 


Гі 


< 


► \ - 


• * 


* 


М?!& 


* 


< 


■а 




• ** V. 




г % 

. 

£ю&( 




л 






л 


,’ ^Г/Л; 

ЬІ4Ї Ч « 


► 


ЧШ' • 


р л 


—- +*' • 




р» 


• » 


« їй - • ^ 


• «4#‘ 


-* \ 


• * ‘/'Г '■ 


' & '>- 


** ^з— 
- * 


к 


V**. 


4 


1 








•^■■4» -4 . : '4 


«ЙИ" 


•'. 


*|- 


***** 


• ► 


А 


***** 


• • 


1> 




, ■ 

4 29 


»' у 


.*• 


•> 


"•• і 


. 


і 


♦ 




4 


І* * 






► 




> 


1**' 


і 


і 


ш 


4 


і 


к 




І 


5 


► 


к 


4 


► 


4 


і 


« 


І 


і 


* 


л 


.і 


г 


* 


4 


/; 


4 


Л 


І 


X 


4 


9 


* 


Ч. 27.691—27.707. 


Чорний—Чорнити 


?} 


•/л 


► 


\ 


>< 


1‘ 


< 


* 


і 


і 


і 


« 


4 


\ 


> 


Ь 


■2. Доярах чорний, як гавраи. (Врхв. ВЛ.) 

Лемківське порівняне. Допрах— до разу, зовсім. 

З- 3 чорного біле робити. (Наг.) 

Образово говорять замісь брехати, вле за добре видавати. Пор. IV а псі. У, 

\Уеів5 17; Тимош. 173; АДаІЬ. Сгагпе 4 

4. На чорнім хлїб ся родить, а на білім що? (Ільк.) ...а на біле срати 

хольит. (Наг.) 

Чорне" тут у значіню рілї, а „біле" в значіню паперу, яким підтирають 
сраиу. Нор. ЬіЬІ. 85; Даль І, 379; АУапб. І, Аскег 8; Нос. ст. 349; Ье 
Коих (Зе Ь. І, 59; ВеЬеІ 138. 

3. Чорна би ти година була! (Наг.) 

Прокляте. 

■0. Чорна корова, а біле молоко дає. (Ільк.) 

Очевидна житева обсервація. Пор. АУапб. П, КиЬ 18; Сеіак. 269; Даль П, 

151, 245. 

7. Чорне як мак, а дїдько знає як. (Ми$. н. Дн.) 

Говорить неписьменний про письмо, якого не вміє прочитати. 

в. Чорний та темний би ти сьвіт був! (Гнїдк.) ...рік... (Гяїдк.) 

Прокляте. 

9. Чорний як вуголь. (Наг.) 

Порівнане. Вуголь — символ темноти. Пор. Слав. П, 205; АбаІЬ. Сгагпу 14. 


> 


г 


* 


і 


Г 


к 


* 


1 




* 


и 


N 


. і 


к 


і 


к 


і 


І 

і 


І 


♦ 


Т 


і 


і 


І 


І 


\ 


ч 




к 


і 


4 


\ 


І 


» 


І 




* 




/ 


► 


і 


> 




ч 




»' 


І 


ь 




4 


І 


І 


к 


% 

4 


і 


і 


# 






і 


ч 

/ 




1 




1 


І 








* 


І 


С 




4 


► 


» 


» 




І 




і 


І 






* 






І 




о 


і 


► 




І 


І 


у 


і 


І 


* 


і- 


4' 


І 


" 


І 


І 


4 


I 


'і 




} 




І 


і 


У 




л . 


. 


і 


< ■ 

► 






* к 


І 


г 


\ 


? 


ч 


4 


4 


\ 




> 


4 


% 




і 


4 


\ 


І" 


I 


<4 


а 


і 


г 


.1 


/ 


’« 


ь 


► 


о 










І 


> 




і 


4 


? 


10. Чорний як гавка, як гавран, як крук. (Наг.) 

Звичайні порівнаня. Пор. АбаІЬ. Сгагпу 5, 8. 

11. Чорний як дїдько. (Сор.) 

Дїдько в народній уяві все явдяеть ся чорним чоловіком. Пор. АЗаІЬ. 
Сгагпу 3. 

12. Чорний як мурин. (Льв.) 

Звичайне порівнане. Муринів іноді показують народови у вандрівних цирко¬ 
вих будах. Пор. А<1а1Ь. Сгагпу 10. 

13. Чорний як саджа. (Льв.) 

Звичайне порівнане. Саджа 


і 


и 


і 


1 


• • 


'і 


і 




4 


* 


1 




а 


і 




і 


* 


і 




і 


» 






> 


і 


і 


* 




» 


9 


і 

і 


І 


І 


І 


* 


і 


•л 


ч 


9 


♦ 


" 


4 


т 


і 


і 


4 


І 


* 


1 


і 


і 




4 




* 


ч 


і 




! 




# / 




* 


І 




У 


І 


і 


9 


І 


4 




✓ 


а 


N 


•і. 


V 


1 




і 


»* 


4 


к 


' 


І 


4 


* 


* 


* 




і 


І 


4 


І 


.і 




і 


V 




■Ь 


4 


У 


* 


* 




І: 


* 


* 




к 


к 


N 


* 


І* 




деревляний вуголь, що в виді тонкого порошку, 
змішаного з димом, осідає в комині. Пор. АсІаІЬ. Сгагпу 11. 

14. Чорний як смола. (Льв.) 




і 


« 


♦ 


* 




/ 


4 


«• 


* 


/ 


і 


4 


4 


4 




4 


4 


Звичайне порівнане. Смола робить ся з тогож деревляного вугля, перетопле¬ 
ного з живицею-шпилькових дерев. Пор. АсІаІЬ. Сгагпу 13. 

15. Чорний як Циган. (Наг.) 

Цигани належать до орієнтальної, неарійської раси з дуже 
спокревиеної з індійськими Дравідами, передарійськими мешканцями Індії. 

Пор. Слав. П, 205; АйаІЬ. Сгагпу 2; Сеіак. 473. 

10. Чорну долю мати. (Гнїдк.) 

Говорять у значіню: бідувати. 

17. Щоб тебе Чорний Бог убив! (\^одс.) 

Прокляте сумнівної вартости. Пор. Вггог. Сгагпу Во£ 1. 




. V 




* 


У 




> 




Ґ 


1 








9 


А 


9 


і' 


темною шкірою 


! 


7 


► 


к 


4 


» 


V. 


• * 


► 


І 


* 4 


І 


9 


ь 


1 


«V- 




* 1 


г 


9 




9 


* 


і 


* 


9 


* і 


' Я 




/ 


І 


1 


^ 1 






І 


І 


9 




* 


4 


► 


# щ 


І 


г 


у 


к 






1 


к 


І 


% 






а 




л 


1 


5 


г 


1 




к 


г 


V 

і 

т 


« 


Чорнити. 1. Не вчорнит, не вбілит. (Луч.) 

Говорять про чоловіка, що не любить ані хвалити, ані ганити. 




4 


< 


4 






* 


* 


* 


\ 


г 


< 






V 




к 


» 


* 


319 


4 


■і 


І 


* 


І 


і 


І 


к 


кк 


А 


4 


4 

І 


. > / 






4 


* 4 


* 




9 


< 


4 Ч 




к 


г 




Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу о\ Укгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


» 


%. 


4 


- 


► 


* 


4 


к 


/• 


I 




У4 


г 


я 


І 




к 


і 


И 


Я 


'* 






і 




, 4 


V 




► 


► 


і 


Ч 4 




>*Г 

Ф Кф 1 








* ■ 


* 9 ?4ьЬ 4 4 4ш 9 


V 






<ґ? - 1 




******* 


«А 






ч 


.і 


. * 




Ж 


С 


т 


ч > 


4. 




У ' \ ф * г 


' - » 


ял 


Ч'>: 


і' 


► 44* 


ч 


>1 






\ 




•V, 


І/Ч-4М 


.«..---і. 




V 


... 




/ г .-Ь * . .. 


І 


ш 








* 


4 п 


* 


і 


► V 


/ * 


> * 




'V/’' ■ 


Г( 




* 


'І 




і 


* 


і 


< 


< 


4 


► 


Г 


и 


V 


« 


І 


* 


* 


•/* 


К 


ч* 


' 


І 


► 


» 


<■ 


9 


* 


Чорніти—Чорт 


Ч. 27.708—27.725. 


* 


і 


* ' 


і 


► 


* 


* 




Чорніти. 1. Почорнів як вуголь. (Наг.) 

Звичайне порівнапе. 

2. Почорнів як головні. (Наг.) 

Звичайне порівнане. Головня 
кінцем. 

3. Почорнів як земльи сьвйита. (Наг.) ' 

Чорна земля уважаеть ся найкрасшОю землею для хліборобства, і тим вона. 
свята, що родить найкрасший хдїб. 

Чорнобривий. 1. Ой Госаідку чорнобривий, будь же міні милостивий і 

(Снят.) 

Із жартливої жебрацької молитви. 

2. Отто міні в головоньці, що не чорнобрива! (Бібр.) 

Мені про се байдуже. 

3. Що я вроблю, що я не чорнобривий? (Збар.) 

Не великий клопіт, я тому не винен. 

Чорноголовий; 1. Бувай здорова, чорноголова! Руда, 

Прощаеть ся парубок із одною дівкою, 

Чорно. 1. Чорно му в очох. (Наг.) 

Говорять про чоловіка, що тяжко сумує або бідує. 

2. Чорно не. (Ільк.) 

Говорять про чоловіка, що день у день 

Чорнокнижник. 1. О, я також чорнокнижник, 

зазирати. (Унят.) 

Жартливо говорить парубок, що часто мав подові зносини з дівками. 

2. Чорнокнижник град снущат, хмарьі розганят, с хмарами гварит, мае- 

силу над ними. (Чр. ВЛ.) 

Народне віруване про чорнокнижників або хМарників. 

Чорт. 1. А чорт би го вхопив! (Наг.) 

Народне прокляте. 

2. А чорт його знає! (Льв.) 

Я його не внаю 
ТеиГеї 1143. 


4 






і 






► 


* 


* 


* 


недопалений шматок дерева зі звугленим 




< 




► 




» 


► 


/• 


* 


» • 


І 


Ь 


9 


< 


к 


'• 


< 




і 




* 




4 




•; 




і 




Г 


* 


9 


< 


> 


У 


* ♦ 




і 


* 


* 




І 


Ч і 


4 




і 




і 


4 




і 


* 






і, 




* 


* 


• * 




► 


► 


' 


V 


* 


•> 


/ 




► 




9 


>• 




♦ 


і 




► 


* 


4’ 


► 




ходи сюда! (Ґалівка). 


» 


р 


9 




І 




4 


4 


\ 






а закликає иншу. 




І 




\ 


\ 


► 


і 




*' 


р 


9 




\ 




► 


* 


» 


* 


► 


9 


Г 




І 


9 


• • 




4 




* 




( 


9 


і 


І 


на 


вав ся до пяна. 

бо вмію в чорну КНИЖК) Г 


11 Гі і 




ч ' 


• • 


І 


Г 


і 


9 


9 


І 


* 


І- 


* 


V 


Р 


► 




І 


> 


к 


г 




і 






* 


\ 


* 






к* 


* 


/ * 




* 




. * 




9 


* 


* • 


► 




І. 


і 


І 


і: 


* 


* 


* 




9 






•4 


І 


Р 


І 




< 




* 


* 


І 


і 


/ 


♦ 


/ 


* 


► 


9 




І’ 




► 


і 


\ 


І 1 


м 


»* 








'І 


'<■ 








V. 


9 


\ 






. К 


» . 


І 


не знаю, що він думав, або що робить. Пор. \Уап<3. IV 


* 




Р 




г 


1 


й 


і 


/• 




> 


І'. 


І 


у 


Ч 


3. А. чорт його знає без пона! (Дар.) 

Нросторійший, жартливий варіант до попер, ч. 

4. Ба, який же чорт гречку розволочив? (Гнїдк.) 

Говорив чоловій, що забувши вечером заволочити 
у тій вірі, що заволочив ії, а рано побачив незаволочену. 

5. Берн чорте груш, а мене не руш! (Дар.) 

Жартливо відпекують ся від 

6. Бери чорте, що твоє! (Городен.) 

Говорять, коли у чоловіка пропаде щось непотрібне, або 
ний. Пор. IV а пб. IV, Теиїеі 60. 

7. Бойит сї, як 


І 


І 


9 


./ 




І 






V 


г 


ч « 




* 








► 


< 


* 


* 


І 


9 


* 






* 










► 


!■ 


♦ 


І 


* ♦ 


посіяну гречку ночував 


% 


4 


І 


% 


► 




► 


* 






► 


г 




% 






\ 


* 




* 


•V 


напасника. 


' 




4 


9 


і 


' І 


і 




/ і 


\ 


X- 


'і 


>• 


п 


вмре хтось ненавие- 


и • 




Г: 


( 


► 


► 


* 


9 


\ 


ч 




► 


чорт свииченої води. (Наг.) 

Говорять про чоловіка, що боїть ся чогось 

боіть ся. Пор. \Уапб. ТУ, ТеиМ 1482. 


і 




*г 


9 


\ 


І 


і 


І 






• п 


у 


такого, чого звичайний чоловік не- 


► ■ 


« 4 » 


І 




% ' 


І 


к 


► 


% 


► 


і 


і 




> 


> 


9 


320 


Г 


г 




к 




► 


і 


£ 


о 


і 


> 




* 


- 


4 


У 






г 


І 


І 


'4 


>4 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу оі ІІкгаіпе 


\а/\а/\а/ . п р І и. о гд 


і 




к 


\ 


* 


с 


> 


к 


* 


к 




І 


- 


% 


> 






9. 




ь. І 


І 




Ж 


9 




і « 


Т 


к* 


4 ■ ->► 





'1% 












% 


<* 




.V* # > 


» • 


• ^ 


Р 


• « 




,1 


*и 






•* 


7 


"Л* 






1 її 




> — 




1 


-Ю&'ІЇА 4 ' ’>& ' »* 




' 


* » 


■л 




< 


** 


- ► і 


< 


• «*£ X . 2^' ^■Г’Гї.'&л* 




« 


*т***'о+ 


и *. 


V 


І 




>Чі 


л**'' 


І 


•• « 


» 




•' 


► 






► 


* 


* 


Іі 


•'*. 


< 




& 


І 


р 


? . 


І 


! 


* 


$ 


»• 


£ 


Чорт 


Ч. 27.726—27.744. 


* 


І 


Р 


* 


' ”г 


< 


► 




? 


І 


в. Взяв чорт батіг, най бере й пуджало. (Ільк.) 

чівно. (Наг.) 

Прокляте, коди чоловік згубить батіг і держить у руках голе пужало. 

9. Взяв чорт кобилу, най бере й лоша. (Залїсе) 

По великій страті не жаль і меншої. 

10. Взяв чорт коня, най бере й узду. (Кол.) 

Варіант до попер, ч. Пор. \Уапб. IV, ТеиМ 571. 

11. Взяв чорт як своє. (Ільк.) 

Говорять про річ, яка пропала і якої не жаль. 

12. Взьив чорт колиску, най бере й Івасьи. (Доброс.) 

Думка подібна до ч. 9, 10, висловлена иншим порівнанем. 

13. Взьив чорт сокиру, най бере й топорище. (Наг.) 

Варіант до ч. 9, 10. Пор. IV а псі. IV, ТеиМ 574 

14. Від чорта не буде добра. (Ільк.) ...не чекай... (Наг.) 

Чорт тут у значіню лихого чоловіка. 

15. Він з чортом сват, з Богом за пані-брат. (Кобил.) 

Говорять про побожного, а скупого богача. 

16. Він і чорта в поле виведе. (Наг.) 

Говорять про хитрого, зрадливого чоловіка. В поле вивести 
в значіню ошукати. Пор. т. П, Поле 1; \¥апб. IV, ТеиМ 1077. 

17. Він і чорта лисого не бойит сї. (Наг.) 

Говорять про смілого чоловіка. Пор. ’УГапІ. IV, 1433. 

18. Всюди коло церкви чорт каплицю ставит. (Гнїдк.) 

Де робить ся добро, там повстає покуса до злого. 

19. Де чорт сам не може, там бабу пішле. (Петр.) 

Пессімістичний погляд на жіночу влобу, гіршу від чортівської. Пор. 

І, Ргац 722; V, ТеиМ 1056; ТОеіЬ 305; Сеіак. 309; Даль І, 440; Мика 1003; 
Слав. І, 224; П, 158; Нос. ст. 256; Ье Коих бе Ь. І, 9; ІЛЬІ. М; І'Уигг- 
ЬасЬ 66. 

ЗО. З вами і чорт ладу не дійде. (Наг.) 

Говорить чоловік до сварливих, не8 гідних людий. Пор. IV а псі. IV, ТеиМ 

1120. 

* 

-21. З чортом зачинати. (Гнїдк.) 

Зачинати в лихий час, або з лихим наміром. 

•22. Іди до чорта! (Наг.) 

Прокляте. 

;23. І чорт баби не пізнав. (Клекотів) 

Натяк на відому анекдоту. Пор. Етн. 36. VI, 127. 

24. І чорт Бога боїт ся, а зло творит. (Гнїдк.) 

Кепкують І8 богобойного, а при тім 8ДОЧИНННОГО або нелюдяного чоловіка. 

;25. І чорт Бога знає. (Наг.) 

Докоряють чоловікови, що поступав несумлінно, немов би не мав Бога в серцї. 

Пор. "УУапб. IV, ТеиМ 252. 

:26. І чорт богато грошей має, а в болотї сидить. (Ільк.) 

Народне віруване про те, що деяким богачам чорти доносять гроші з болота. 


.. * 


бичиво. (Ідьк.) ...би 


4 


• •• 




Ь 


і 


1 


І 


•’ * 




і 


і. 




< 


і 


і 


► 


і' 


1 


* 


Г 


► 


І 


І 


ь 


Ф 




♦ 


» 


І 


* ') 






\ 


> 






♦ 


І . 


■* 


і 


•1 


І 


* 


\ 


л 

** 




Ч 


р 


І 


І 


І 


і 




* 


А 


і 


образово 


* 


•V 


5 


і-' 


* 




/ 


і* 


,К 


і 


* 


\ 


ч 


* 


І 




* 


і 


> 






* 




*» 


/ 




І. 


І і 


і 


* 


1 






ч 


« 


■ 


ч 


І 


« 


і 


і 


'і. 


(Ільк.) 


не зиохе 


► 


♦ 




Ґ* 


І 


+ 44 


• + + 


* 


і 


І 


і* 




і 




і 


1 


0 


у 


з 


4 


і* 




► 


► 




* 


р 


% 






и 


* 


• і 


■І 


і 


* 


► 






і 


р 


* 


І 


І 


* 


•і 


І 


і 


4 






9 


І 




і» 








р 


► 






", 




І 


г 


5 




9 


: 


и 






р 


р 




* 


ч 




' 


р 


' 


1 


І 


г 4 




я 




• і 


■і 


і 


< 




і 


г 






г 




< 


Г : 


- 




* 


І 


і 




Л 


* 


р 


І 


1 


* 








А 


> 


і: 






і 


і! 


і» 


і 


І 


' 


І 


* 


{ 




г 

% 


8 


і 

5 






X 




\ 


І 


* 


її 


і 


І 




І 


і 


и 

і 




' 


і 




' 4 


V* 


Р 


І 




► 






і 


321 






% 


& 


* 


* 




« 




4 




Маїіопаї Рагііаглепіагу ШЬгагу ої ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


і-; 


і 




г 


И 


у 


?г 






р * 




•* У 








/• 






-А 




і 


. *■>* 




а 


✓ • 


4 


<" 


Я 


* 


: 




• < 


V 






г 


-І* •« 


' 






А. .ІГЛ« .Л’.'г» 




І 


Я-Ч. ’ 





















* 


< 


К 


(- 


н 


І' 


1 


к 




г9 ■ 


Г 




ч 


9. 


. і 


* 


4 


1 


І 


Ч. 27.745—27.761. 


1 


Чорт 


і 




» 


1 


г- 


■ 




* 


27. І чорт знає, що гріх, а предцї зло робвт. (Гоя.) 

Для чорта нема ріжницї між добром і злом, знач, він по свойому не грі 
шить. 

28. І чорт не такий лихий, лиш го люде в зуби взяли. (Гиїдк.) 

Жартлива поговірка про те, що й чорт инодї робить людям добро, хоч за 
гально має лиху славу. 

29. І чортови треба баки світити. (Гнїдк.) 

Властиво: не треба його дразнити. 

30. І чортови треба часом свічку запалити. (Ільк.) ...нераз 

ти. (Явор.) 

Не раз і злому чоловікови треба догодити. ГЕор. IV а всі. IV, ТеиЕеІ 69, 662:, 
Ье Коих (Іе Ь. І, 8; Сеіак. 254. 

31. Йди к чорту! (Льв.) ...до сто чортів! (Наг.) 

Проклятя. Пор. ^аші. IV, ТеиМ 1549; Газеїіиз 6. 

32. Кривий чорт найгірший. (Льв.) 

Народне віруване про кривого, хромого чорта. 

33. Леда чорт, тай страшит. (Гнїдк.) 

Говорять про чоловіка, що страшить инших по ночах. 

34. Мало мі чорт не возьме. (Наг.) 

Говорить чоловік маючи тяжку гризоту або . сердячи ся дуже. Пор. ^ап<3. 

IV, Теиіеі 1105. 

35. Най би го чорт на глубоке не носив, то би був ся не втопив. (Ільк.) 

Говорив жебрак про покійника, за якого жінка дала йому милостиню ї про* 
якого сказала йому, що втопив ся. 

36. Не бій ся чорта, але злого чоловіка. (Ільк.) 

Чорт як дух може чоловікови менше шкодити, як злий чоловік. 

37. Не мало чорт ходаків сходив, заким їх позносив. (Ільк.) 

Говорять про лиху компанію або про злочинне подружб. Пор. т. І, Дідько 104. 


і . ■. 


о 






► 


1 


Г І 


ч 


%• 


А 


І 




* 


і 


* 


1 




* 


і 


♦ 


І 


засьвіти 


♦ 


* 


• ♦ • 


і 


«4 




і 


і 




I 






I 


V 


і 


і 


і 


( 


і 


< 




1 


І 


5 


* 


4 


* 


і 


І 


І 


і 


і 


І 


і 


1 


і 


і 




І ' 


» 


І 




I 


' 


і ' 


і 


і 


І 


І 


► 


У 


* 


і 




1 


і 


і 


і 


:і 






« 


♦ 


А 


* 


•• 






І 


1 • 


« 


І 


х • 






* 




* 


І 


І 

* 


*• 


і 


КЬ 


і 


1 


я 


ч 


■ і 




♦ 


38. Не такий чорт страшний, як го малюють. (Ільк.) ...як єго... (Петр.) 

Чорта малюють звичайно чорною, по можіїости страшною почварою. Пор. 
Тимош. 319; Гильф. 1658; беїак. 21; Нос. ет. 373; ’УУаїкЗ. IV, ТепГеї 48 
234, 409, 539; Слав. І, 161; А4а1Ь. ЩаЬеї 78. 

39. Питав ся чорт баби: „Що люде о Бозї говорять? 

А що о мені? 


> 


> 




► 


* < 


* 


' 


і 


І 


•г 


і 


г 


І 


» 


\ 


V 


І 


* 




Славлять 




( 






> 


* 




Якось вас дуже на зуба 




величають", 
взяли/ (Ільк.) 

Просторійший варіант до ч. 28, в формі народньої анекдоти. 

40. Піде чортови під фіст. (Лучак.) ...під хвіст. (Бар.) 

Пророкують лихому чоловікови, що пропаде з душею й 






12 


5 


* 


к 






♦ 




тілом. 


* 


41. По чорті не надій ся добра. (Гнїдк.) 

Він лиха сила. 


* 


я 




42. Причепив сі 




як чорт до грішної душі. (Наг.) 

Говорять про напасного чоловіка. Пор. УУаїкЗ. 17, Теиіеі 1463. 


1 


1 


і ' . 


43. Старої баби й чорт не хопит. (Дулїби) 

Згірдно говорять про лиху бабу, що жив дуже довго. 


І 


п 


¥ 


!» 


322 


г 


і 


* 


* 


І. 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої ІІкгаіпе 


\л/.\л/\л/. п р І и. о гд 


* 


> 


/У/.* 




ЧІ- 


4 




> 






>л * 






к вНИМ** 




* 1% 


• щС > 




4- * - . 


• / 


»• 


С 


\ 


и *■ 


г« 


з* 


• Іч 


9 


* 




% 




'м .- 


0 _***'*^ * : **«*' 


':А Г * '1 ' 




••*&*> «—г’ 


1 •* І* 


•* •' 




■і <* 'і • 


'л 


■■V?-^ 




"і* 


•■**-«*. 


►> 




’**»««вИЖйА. 


'Л 


*’ 




І 


/. 


.у 


« .к /' 


* 


/ ^ 


•г 




■ / и 


✓ 








л 


я 


і 




4 


і 


4 


1 


* 


* 


{ 




і 


А 


і 


* 


► 


л 


І 


/<*Ч* 


4 


;* 


« 


Ь 


•V 




к 






. і 


4 


► 


4 


4 


* 


4;. 


> 


Ч. 27.762—27.779. 




Чорт 


4 


9 


! 


* 


4 


/ 


І 


< 


* 


9 


4 и 


к 


4 


У 


4 


І 


< 


/ 


9 


І 


« ч 


44. Тим то їх чорт бире, що поєдинце. (Териоп.) 

Говорять про лихих людий. Пор. т. П, Лях 32. 

45. Ти чорте дйвий! (Будз.) 

Лайка. Дивий 


і* 


і. 


► 


* 


* 


/ 


4 


* 




-* 


4 


І 




► 


V* 




► 


рідке, старе слово. 

46. Того і чорт не потрафить. (Ільк.) 

Говорять про проворного чоловіка, якому ніяка біда не може докучити. 

47. То старий чорт. (Наг.) 

Говорять про старого, хитрого чоловіка. Пор. \7ап(і. ІУ, Теиіеі 1522. 

48. Чим чорт не орав, сїяти не буде. (Дар.) 

Значіне неясне, може таке: де чорт не напакостив, там і не знайде для себе 
ніякої поживи. Пор. АЛаІЬ, Сгагі 6. 


< 


* 


г. 


► 








< і/. 


і 


* 


* 


V 


1, 


► 




і 


ч 


ш 


ч 


* 


І. -ь 


. <• 




і'л 




> 


4 


► 


!> 




І 


► 


/ 


і 


і 


/і 


► 




4 


г 


4 


і 


4 


1* 


49. Чому чорт Ляхів бере? Бо поединчі ходять. (Гол.) 

Чи е таке народне віруване, що чорт справді хапає живих Ляхів, мені неві¬ 
домо. Приповідка основана на тім факті, що в руських селах польські зайди, 
які звичайно давали ся людям дуже в знаки, часто пропадали без сліду. 




* 


і 




'< 


50. Чому чорт мудрий? Бо старий. (Ільк., Петр.) 

Народне віруване. Народна фантазія уважає чорта мудрим, але тілько в дріб¬ 
них річах. Пор. Слав. І, 187; ІУапЗ. ІУ. ТеиМ 237; ЧУиггЬасЬ 75. 

51. Чорта ззїдж, коли хлїба нема. (Наг.) 

Говорить жінка чодовікови не можучи подати йому до обіду хлїба. 

52. Чорта хрести, а він кричит: „Пусти!* (Наг.) 

Чорт тут у значіню дурня. Пор. т. П, Дурний ч. 66; Даль П, 279; Тимош. 
279; Сим. 2576. 

53. Чорт безнятий. (Збар.) 

Народне віруване про те, що сотворений чортом вовк зараз кинув ся на нього 
і відкусив йому пату. 

54. Чорт би сї тобов удавив! (Наг.) 

Прокляте. 

55. Чорт би ті взьив! (Наг.) ...вхопив! (Наг.) ...їмив! (Дорож.) 

Варіант до ч. 1. Пор. ІУапй. ІУ, ТеиГеІ 1147. 

56. Чорт боїт ся, а Бог не хоче. (Сіл. Б.) 

Говорять про злого чоловіка, який не здав ся нї Богу нї чорту. 

57. Чорт го пе вхопит. (Наг.) 

Він не пропаде. 

58. „Чорте, де йдеш? 

Добро мені пакість зробити.* (Ільк.) 

Характеризують охоту чортів робити людям пакість. 


•4 


і 


І 


4 


з 




З 




* 


І 




♦ \ 


9. 


> 


і 


А -4 


9. 


$ 




№ 


І 


► 




4 




. 


кі ф 




- л 1 


"Л 


* * 

% •* * ' 




* 


к 


Я 


& 


4 а 


г ? 


V 


і 


* 


9 


4 








у 




І ‘ 


«і 


'•4 

• і 


І» 


9 


>9,, 

4 


9 


* 


\ і 


9 






4 


9 




X 


4 


І 


к 


Р 


І 


9 


* 


г 


* 


* 


* 




V 


р 






% 


з 


і" 


г- 

► 


с 


9 




і 


* 


• о 


* 


> 


' 




"У 


.а 


V. 




.к 


09 


► 


* 


5 


• > 


•• 


*. < 


і 


А 4 


'4 


і 




іЧ 


Не буде горіти. 




* 


Болото палити. 






1 








( 




І 


к. 


V 


9 


І 


Р 


9 


59. Чорте, на груш, тілько мене не воруш. (Ільк.) 

Варіант до ч. 5. 

60. Чорт знає, який вік, най си 






► 




»% 


л 


» 


г 




- 9 




N 


І' 


* 


Р 


1 І 


* 


* 




оть закурит чоловік. (Кьїгиния) 

Чоловік не знає, кілько його житя, і бажає скористати з нього, як може. 


4 




А 


% 


і 




* 




61. Чорт не плаче, коли чернець скаче. (Ільк.) 

Навпаки він тішить ся, коли чернець грішить. 


► 


і > 




і. 


І 


< 


9 


* 


9 


¥ 


> 


4 


к 




«/ 




л 


823 








► 




• ^ 






? 


/ 


і 


* 






/» А 






:< 




% • 




4 < 


4 


* 


л 


Ь 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу о\ Укгаіпе 


\л/\л/\л/.прІи.огд 


Як 


► 


^2- 




• ► 






9 


І 




к 


9 


> 


і 


І. 


••І- 




>* 


■ км.м ь» 


. їй.» > г 


..-..і >-*■'»>»> 


ь- 


1 


% 


,..ЧІ 




тім- 
















ті 


т 


* 


% 




Ш 


< 


к 


IV. 


■<* 






<г 






•ж 


> 


15 


'.К****- 1Г Л ¥** **!Й* г ЙЛ»; К^>- 


>; 




#;*»:»*і Н ф : іір»- 


г < 


- • 'Т'* 


^. 


-уі 




' * 


г 


! 


#1 • 


. V* 


Ч * * 


Р 


> 


V. 


«V **«**•**'-' 




і 


* 


і 




«« 


І 




ч 




• Г 




л 


,ш:' 




її. 


* 


'/,.; • && 


■'■'-> Ь№'^ : 


■'.у\ь •.• 




Г ■ 


:« «,«‘- . 


V 


■ V 


7 « 


* 


V 


ч • 


9 




ш 


Ч. 27.780—27.798. 


Чо рт—4-у вати 


Р 


* * 


4 




62. Чорт не спить, але людий зводить. (Ільк.) 

Чорт як дух не спить ніколи, але завсїдй снокушуе людий. Нор. Ье Коих (іе 

Ь. І, 9; АсІаІЬ. Сгагі 4. 

63. Чорт ніколи не дрімає. (Городен.) 

Варіянт до попер, ч. Пор. ІЛЬІ. 64. 

64. Чортови душу запродав. (Наг.) 

Говорять про 8дого, непоправного чоловіка. Пор. Нос. ст. 468. 

65. Чорт своє, баба своє. (Гнїдк.) 

Говорять про вперту бабу, що все хоче поставити на своїм. Пор. ІЛЬІ. 79; 

АЛаІЬ. Сгагі 5. 

66. Чорт своє, піп своє. (Наг.) 

Характеризують антіте8у релїїійности і безбожности. Пор. Сеіак. 116; АЛаІЬ. 
Сгагі 5. 

67. Чорт сім пар ходаків сходив, нїм їх обоє де купи звів. (Городен.) 

Варіант до ч. 37. Пор. Слав. І, 244; П, 144; Нос. ст. 369; IV а псі. IV* Теи* 
М 147, 1101. 

68. Чорт усе чортом буде. (Ільк.) 

Лихий чоловік не подобріє ніколи. 

69. Що чорт ухопит, того не нустит. (Наг.) 

Говорять про злого чоловіка, що не перестає грішити пр. про пяницю, що 
не перестав пити. Пор. \¥ап<1. IV, ТеиГеї 142. 

70. Якого чорта від мене хочеш? (Льв.) 

Говорить сердито чоловік до чоловіка замісь: „Чого від мене хочеш? 

71. Якого чорта ти дам? (Наг.) 

Говорять сердито вамісь: не маю тобі що дати. 

72. Як чорт влїзе в очерет, в котру хоче дудку заграє. (Петр.) 

Де чорт унадить ся, там не перестав робити пакости. Тема „Чорт в очереті 
взята *8 книжної лвїенди про Соломона, що заклепав тьму чортів у бочці. Пор. 

Памятки т. І, 292 і т. II, Очерет 2. 

Чортовець. 1. Коли ТИ 

Приказка в роді мудрованя. Чортовець 

Чотири. 1. Гоп, цуп, штири бабі, о ден зуб! (Верґом.) 

Кепкованв із беззубих баб, що беруть ся танцювати. 

2. Чотири милі два дни. (Карл.) 

Говорять про такого, що йде дуже помалу, або про лиху дорогу. 

землі трошки. (Сяніцке) 

8сі1. треба чоловікове по смерти. 

4. Штири мили за піч. (Бібр.) 

Не далека дорога, жартливий вислов. Пор. ІЛЬІ. 223. 

5. Ще й ти своїх штири новеньких ? (їїужн.) 

Додай і ти ще своє слово до непотрібної бесіди. 

Чувати. І. „А що там чувати? 

Жарт опертий на грі слів: „чувати 

2. Ні чувати, нї видати. (Наг.) 


і 


і 




► 


$ 


1 


V 


* 


! 


к 


► 


І 


\ 


ч 


• > 


.1 


) 


: 


\ 


ї 


і 


і 


І 




9 


V 


і 


' 


« 




і 


я 


■) 


і 


9 




* 






1 


* 


» 


« 


* 


г 


♦ 




І 


1 


ь 






а 


■і 


і 


г 


9 


І 




і 


І 


> 


Г 


І 




> 




і 


* 


4' 


4 




\ 


* 


4 




і 




\ 


і 


! 

« 


і 


90 


* « 


? 


І 


'і 


» 


з Чортівцьи, то сідай з онтого кінцьи. (Матїївцї) 

село коломийсько пов. 


» 


к 


І 




І 


’1 


І 




І 


9 


1 


* 


\ 


І 


г 


\ 


* 


і 


р 


г 




\ 


> 


* 




► 


* 


і 


і 


3. Штири дошки, 


р 


о.. . 


і 


і 


✓ 


І 


>1 


І 


і 




І >. 


/ ’ 


и- 


і 




і 


р 


р 


* 




і 


/ 


і 


у 


9 




і 


► 






а 


і 


ч 




Нїд яв чубате, всьо гладке.* (Рибно) 


1 


б 


І 






л 




> 


► 


9 


к 








і „ чубатий “. • 


9 




?( 




9 і 


І 


ь 


і* 




< 




/ 


9 




\ 


9 


і 


І 


у?;* 




і 


о; 






* 


І 


•А 


► 


* 


9 




ґ 


324 


■ * 




'лі'- 


У, 


► 


► Р 


І 








4 


►х 


7 


м 


9 


V. 


► 


9 


і 


* 




* 


л; 


і- 


у 




і 




і 


г р. 


► 


і. 


і 


р 




* 


у- 


• ч 


9 


Маїіопаї Рагііатепіагу ЬіЬгагу ої Укгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


7 


9 


9 




• * 


і 


і 




► 


\ 




У 


9 


► 


► 




* 


4. Л 


V 


► 


'її 


гі: • 4 


ш 


і 


. } 


« 


■'« 




V. 


І 


9 


г 


і 




*. 


1 




















і, 


І 


■ 


я 


» 


► 


* 


к 


к 




л 


г т 


* 






І! 


« 


( 


% # 


І 


1 




Ч 


» 




У 


* 


к 


Чувати—Чужий 


Ч. 27.799—27.815: 


і 


ж 


« 


4 


у 


' 


Говорять про пропавшого чоловіка, або згублену річ. Пор. \V а п (І. П, 
Нбгеп 122: 


* 


і 


3. „Що в вас чувати? 


Та що чувати? На горі снїг, під горов 
дощ, на долинї музики грают, тай нема чим танцювати." (Гро- 
зьова) 

Так характеризував свій стан старий чоловік, себ то волосе сиве, очи пла- 






* 


.• 


► 


►. • 


» 


•і* 


. * 


« 


% •• 
•' < 


•і/ 


і 


чуть, у грудях хрипить, а ноги болять. 

4. Що там чувати коло вашої хати? Бик ци привик? Телиця ци весе¬ 
лих ся? (Ільк.) 

Жартлива ампліфікація привитального запитанні „Що там у вас чувати? 

б. „Що у вас чувати? 

Жартливий вислов привитаня 8 характеристикою звичайного людського житя 
в якім мішає ся гаразд із бідою. 

б. „Що у вас чувати? 


я 


і 




. І 


ї 


* 


І 


*■ 


9 


4 




І 




> 


* 


♦ 




Гаразд із бідою.* (Ільк.) 




і 




* 






к 


» 


5 




* 


Нового нима нїчо, а старе. се минає. 






* 


; 




к 


І 


< 




(Пужн.) 


4 


! 


> 




« 

< 


Гумористична відповідь. Пор. Етн. 36. т. УІ, 370. 

7. „Що чувати? 

Жартливе привитане між двома знайомими. 

8* „Що чувати? 


* 






і 


і 




І 


Доброго нічого, а лихе аби не згадувати." (Кол.) 








■і 


*> 






* 


* 


« 


» 


З голоду не вмираємо, а ситі не буваємо." (Дид,). 

Жартливе привитане двох ввайомих із ріжних сіл. 

Не хотят старі баби здихати." (Мшан.) 






9 






> 


✓ 


•і 




Ф 


І • 




• 


• * 




І 






* 


9. „Що чувати? 

Жартлива відповідь на питане: „Що чувати ?“ Пор. АйаІЬ. ЗІусЬас 5. 

Старі баби не хотят здихати; молоді би йшли 


І 












А 


N 


і 




\ 


/ 




' 


10. „Що чувати? 






замуж, нема за кого." (Явор.) 

Просторійший варіант до попер, ч. 

Чудно. 1. Не чудно, що кінь здох, але хто дав псам знати? (Ільк.) 

Житева обсервація, що коли де кінь здохне, то пси вбігають ся з найдаль¬ 


•> 




4 


' 


\ 


5 


к 




/ 




ших хат. на стерво. 


Чудо. 1. Бодай на тебе чудо зайшло! (Токи) 


* 


Прокляте. 


2. Ніхто ни видів такого цуда. (Будз.) 

Говорять про якусь дивну, незвичайну пригоду. 


г 


чудо, що кобила здохла, але хто псам дав знати? (Лев.) 


3. То не 


Варіант до- Чудно ч. 1. 

4. Чудеса в решетї: дір багацько, а не мож із жадної вилізти. (Дар.) 

Жартлива обсервація про дїравість решета. 

5. Чудо Михаіла. (Гиїдк.) 

Окрик при дивній, незвичайній пригодї. Натяк па церковне свято, Михайлове 
чудо, що припадав на день 19. вересня. 

Чудовище. 1. Взяв собі чудовище на голову. (Стан.) 

Взяв собі негарну жінку на свою біду. 

Чужий. 1. Видит чуже лід лїсом, а свого під носом не. (Жид.) 

Говорять про завидющого чоловіка. Пор. АйаІЬ. СшІ 2 Є 21; Сеіак. 273. 

2. Від чужої біди голова не болит. (Наг.) 

Чужа біда не докучає. Пор. ЗсЬІеі. 183. 


І 


* 




і 


і 


і 


А 


к 




А 




і 


V ♦ 




І 


і 


і 


325 


і 




і 


4 


У 


І 


І 


* 

- К 


І 


1 


Ч 


'і 


* 




• л 


І 


І 


і 


і 


* 


МаііопаІ Рагііатепіагу І_іЬгагу ої ІІкгаіпе 


хллллл/. п р І и. о гд 


і 


'« а 


V 


І 


і 


і 


І 


< 


і.у. 


} ' 


■ и 


'V 


* ' 




ШШ 






В 






І 






4 І*» 




ЦніЧ»*;:.'*.' 








4 


... 4 ► Ч.*. 


-*+ш- 




* »■■■ %^ 


* 


о. - 


^ * 


* 


•х 




•*к ч^. 


1 


Ч. 27.816—27.833. 


Чужий 


3. Влїз в чужую солому тай швдестит. (Ільк., Лев.) 

Робить збитки в чужій хатї. 

4. В чужий горох ходити. - (Гнїдк.) 

Робити нашому кривду, зводити його жінку. Пор. АбаІЬ. бгосії 19. 

5. В чужій соломі спит, тай шелествт. (Гнїлк.) 

їримасуе, виварачае в чужім домі. 

6. В чужім не вибирай, що дают, тримай. (Гнїдк.) ...то приймай. (Наг.) 

Думка подібна до того, що дарованому коневи в зуби не заглядають. 

7. В чужім селї і тріски бют. (Бор.) 

В чужім седї треба держати себе спокійно і обережно, а то наскочиш на біду, 

8. В чужу траву їхати ся. (Гнїдк.) 

Наробити комусь пакости. „їхати ея“ властиво „вїхати ся“ значить усрати ся. 

9. За чуже личко дай свій римінец. (Жид.) 

Варіант до т. П, Лико ч. 3. Пор. АбаІЬ. Ьуко 4; Сеіак. 143; Нос. 468; 
ЬіЬІ. 104; Дик. 740; Даль Д, 15. 

10. За чужим столом сиди, а право суди. (Гнїдк.) 

Правдний суд не повинен залежати від того, в якім місці сидить судія. 

11. За чужим столом сиди, не співай, лиш гуди. (Гнїдк.) 

В чужій хатї поводи ся сумирно, старай ся звертати на себе як найменше 
увагу, як найменше заколочувати хатній порядок. 

12. З чужим і на серед села розставай ся. (Ільк.) 

Здибавши ся з чужим чоловіком, чоловік звичайно небогато з ним має що 
говорити. 

13. З чужого воза і серед дороги злізай. (Наг.) ...і серед води вставай* 

(Кольб ) ...і серед калябухи злазь. (Тереб.) 

На чужім возі сидить чоловік лиш доти, доки позволить йому властитель. 

Пор. 8сЬ1еі. 175; Гильф. 2578; Нос. ст. 438; ІдЬІ. 79; АйаІЬ. їїог 27. 

14. З чужого злого учи ся свого. (Ільк.) ...сподій ся... (Борис.) 

З чужих злих пригод набирай ся досвіду для власного житя. Пор. Е. Кок 

40; І^ашЗ. ІП, Ьеиіе 292. 

15. З чужого чортяти не буде дитяти. (Дар.) 

Говорять такі, що приняли чужу, погано виховану дитину за свою. 

16. Ладно чуже їсти, али штука перед Богом кари відповісти. (Звиняч) 

Легко иншим кривду робити, але важка за неї покута. 

17. Ліпше чуже вухо гризти, як своє. (Луч.) 

Свойого вуха ніяк не вгризеш, а чужого не треба гризти. 


# 


4 


* 






і* 


/ 






І 


% 


Р 




і 


і 




Г 


► 


І 




V 


р 


* 


» 


► 


* 


і 


і 


* 


18. На чужій ниві все ліпшая пшениця. (Ільк.) 




* 


ладшиша... (Петр.) 

Чуже добро все збуджує у декого зависть. Пор. Сим. 404; ІУашЗ. І, Аскег 
6; П, <М 6; ПІ, Ьеиіе 286; КасЬЬаг 3; Сеіак. 109; Ье Коих бе ПІ, 52; 

ши п, зо. 


4 


> 


і 


\ 






•« 


х 


і 


V 


* 


4 


і 




► 




< 


* 


Р 


ї 


19. На чужій постели нема досиіху. (Лол.) 

8сі1. годі досипляти, треба вставати, коли велять. 

20. На чужім подвірю і тріски бють. (Ільк., Нетр.) 

Там треба ходити обережно, щоб не завадити нікому 

до ч. 7. Пор. АбаІЬ. Роб^огко 2. 


А 


* 






4 


V 


* 


Р 


«4 


9 




< 


з домашніх. Варіант 


5 


< 


і 


'і 


< 


% 


4 


в 


і 






( 


326 


* 


У 










V 


у 


ї 




і 


9 


* 






* 






« 


ч 


4 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої ІІкгаіпе 


шш . п р І и. о гд 


* 


4 


'Ч 




г.Л* 


7,\ 


% 




ЬД 




► 






к 


-> -.і 




і**?:- 




і 


її 


.. 


г 


У’ 


і 


> л* 


•- } • 




і 


і 


-л 


І 


Ійі 


і 


► 


& 


Й 




& 


№. 


£ 


* " 




А 


АІ **ЧЬ. 


*> ^ 


— - -«-V**» 


%»/ 


4 • / 


• -* 


Ч І> ь 


-шМ* 


у»- « 


г и 


* '•*» 


'/ 


* »• 


л*+ 






' - 




^ ку<Я* ^*ч- 




»І » 


-• 




> 




А 


І 


Д - 


Р 




і 




* 






- ^ 


> ” 


Чужий 


Ч. 27.834—27.853. 


* 


21. На чужі ручки намочут і вояучки. (Стрільб.) 

Значіне неясне. 

22. На чужу працю губи не жалуй. (Іуч.) 

Коли тебе гостять у чужій хатї, можеш наїсти ся до сита. Говорять також 
іронічно про такого, що сам собі жалує страви, а в чужій хатї їсть пажерливо. 

23. Перед чужим миє собі лице. (Карл.) 

Удає перед ним невинного. 

24. Тут чужий не прийшов, якийсь свій злодїй був. (Наг.) 

Говорять про хатну крадіж. 

25. Хто на чужий обід ся спускає, той з голоду вмирає. (Ільк.) 

Треба самому заробляти на своє виживлейє. 

26. Хто чуджого не хоче, бодай свого не пожиткував. (Мшан.) 

Жартливе прокляте. Чоловік звичайно не моше обійти ся без річий, зробле¬ 
них чужими руками. В тім лежить сила суспільного порядку. 

27. Хто чужого не хоче, аби й свого не мав! (Наг.) 

Варіянт до попер, ч. Пор. Слав. 1, 242. 

28. Чужа блоха меже його вскочила. (Гнїдк.) 

Жартують, коли хтось кривдуе собі з якоїсь дрібниці. 

29. Чужа кошара не наплодить овець. (Ільк.) 

Треба мати свою кошару і свої вівці і тоді надїяти ся приплоду. 

30. Чужа кривда не вийде на добре. (Гнїдк.) 

Вона все мстить ся на тім, хто її робить. Пор. А<1а1Ь. Кггу\у<3а 2, 8, 15. 

31. Чужа праця боками вилазе. (Бергом.) 

Коли була з кривдою для того, хто робив. 

32. Чужа праця боком лїзе. (Гнїдк.) 

Варіянт до попер, ч. Зсії. не оплачена праця. 

33. Чужа хата як свекроха. (Ільк.) ...як мачоха. (Ільк.) 

Вона не дає тихого і постійного захисту. 

34. Чужа шкода нам наука. (Наг.) 

Обсервація з жит$рої практики. Пор. Мика 625. 

35. Чуже бачимо під лісом, а свого не бачимо під носом. (Город.) ...ви 

димо ...а свого ні... (Петр.) 

Чоловік звичайно бачить чужі хиби, хоч малі, а своїх, навіть більших, не- 

бачить. Пор. Гидьф. 197; Авансі. ПІ, Ьеиіе 279; Маззоп'236; АбаІЬ. Сц 
бає 21; Сеіак. 273. 

36. Чуже видиш стебло, а ни видиш своє бервено. (Кольб.) 

Варіянт до попер., оснований на євангельськім реченю. 

37. Чуже добро не гріє, хиба чужий кожух. (Льв.) 

Чуже добро зсії. набуте нечесним способом. 

38. Чуже красне, своє найкраще. (Ільк.) 

Все своє чодовікови наймилїйше. 

39. Чуже миле, своє наймилїйше. (Ільк.З 

Варіянт до попер, ч. 

40. Чуже не гріє. (Мінч., ІІетр.) 


4 




/ 


< 


* 


і 




1 


г 




«4‘ 


А 




» 


Р 




І 


Я 








* 


*• 






* 


р 


* 


р 


к 


V 


Р 


■ 


Р 


І 


Р 


¥ 


► 


Ь • 


♦ 


і 


р 


р 


ч 


* 


р 


• • г 


і 


327 


І 


5 


Маїіопаї Рагііатепіагу І_іЬгагу ої ІІкгаіпе 


шш . п р І и. о гд 


р 


«= 




> ;• 










л*,. 



















ж 

ж 


і 


і/ 




ш 


/ 




ш. 




ж 


к 


N • 


і 


■і* •■»!« • »• 


• *■***•> їжт 


І 


1П* •'•■'«V» . 




% 


І*.,. і 


»і* 


к 




*> 




« 


4 




і 


« 


і 


4 






( 




к 


9 


9 


> 


* 


► 


4 


Ч. 27.854—27.873. 


Чужий 


» 


8сі1. чуже неправдою здобуте. ГЕор. Нос. ст. 468; АсІаІЬ. СшЗие 19; Вгяо^. 

Си<І2Є 3. 

41. Чуже не завдавай, бо у троє понадиш. (Грнн.) 

Завдавати тут у значіпю заставляти, а попацити — понести страту. 

42. Чуже святе, своє пренайсвятїйше. (Ільк.) 

Думка подібна до ч. 38, 39. 

43. Чужий братом сї робит. (Белз) 

Чужий став іноді чоловікови в пригоді так або й лїпше, як рідний брат. 

44. Чужий добиток не прийде в пожиток. (Луч.) 

8сі1. тому, хто його обійме неправно. 

45. Чужий кожух не гріє. (Ільк.) 

Бо грів свойого властителя. Пор. АсІаІЬ. Коіисії 5. 

46. Чужий хлїб найсмачніший. (Ільк.) 

Кому свій хліб проїв ся, тому смакує чужий. Пор. Асі а 1Ь. СЬІеЬ 46. 

47. Чужий хлїб не ситий, хоть смачний. (Гдїдк.) 

Значінв не зовсім ясне,|хиба розуміти чужий у значіню незароблений. 

48. Чужий хлїб рот дере. (Наг.) 

Жито на чужім хлібі бував чоловікови дуже прикре. Пор. Даль П, 128. 

49. Чужий хлївець не намножит овець. (Луч.) 

Треба держати вівці в своїм хліві. Пор. висше ч. 29. 

50. Чужий шелюг — вовк голодний, десять своїх зїсть. (Гнїдк.) 

Чужий тут у значіню крадений. 

51. Чужим волом не доробиш ся. (Ільк.) 

Треба дорабляти ся своїми. 

52. Чужим добром не вбогатїєш. (Доброс.) 

Треба мати своє. 

53. Чужими руками добре гада ловити. (Ільк.) 

Варіянт до т. П, Рука 131. 

54. Чужими руками добре грань брати. (Сан.) ...гребсти. (Кривор.) 

Варіанти до т. П, Рука 132. 

55. Чужими руками тілько огонь брати. (Ільк.) ...лише... (Мінч.) ...добре 

лиш ватру брати. (Кольб.) 

Варіанти до т. П, Рука ч. 132, 133, 135. 

56. Чужим не доробиш ся. (Луч.) 

Загальніший варіянт до ч. 51. Пор.' А (За 1Ь. СшЗге 15. 

57. Чужим потом не вигрієш ся. (Доброс.) 

Чужою працею богатий не будеш. 

58. Чужим ціпом лиш терне молотити. (Зазул.) 

Бо свій би на терню попсував ся, а чужого не жаль 

59. Чужих богів шукає, а своїх дома має. (Ільк.) 

Значінв неясне, може таке, що чоловік переймав чужі звичаї, а своїх не ша- 
нув. Пор. А4а1Ь. Вб£ 93. 

60. Чужих рук ніхто не пожалує. (Стрільб.) ...не шкода. (Наг.) 

Говорять звичайно господарі і господині, що люблять 
В Нагуввичах часто говорять „чуджий 

— 328 










* 


І 


4 


і 


і 




1 




* 


і 


♦ 


> 


99 


► 


■V 


♦ 


* 


•і 


/ • 


і 


і 






* 


Л' 


І 


:? 


• * 


9 


>' 


■У 


* 


« 


» 


У 


і 




1 


* 


► 


■- 


* 




* 


4’ 


► 


> 


9 


* 


0 


► 




* 


г 


і 


К 


« 


і 


*: 


* 




І 




9 


* 


( 


9 


4 


«І 

і 


* 


2 




4 


і 


к 


р 


І 


> 




1 


* 


► 




1 




► 


І 






9 


і 


* 


► 


\ 


І 


► 






і 


► 


•« 




7 


X 


9 / 


<?• 


:і 


І • 


► 


• « 


1г 




4 


І 


> 


* 


► 


9 




* 




4 




* 


* 


• V* 


к 


9 


4 


І 


V 


і 


У 


• * 


X 


/ 


/Л 


9 




і 


Я 


і 




“ 


< 


9 


к 


4 


І 


■!. 


і 


► 


Р 


З 


І 


'? 


*» 


І 


* 




к 


9 




Г 


< 


я 


• % 




Р 


•ь 




*: 


Ж 


І 


>' 




і 


1 


. <► 




надуживати працю слуг. 


і 


9 


9 


* 


X 


Т 


► 




і* 


особливо старші люди. 


к 


к 


5 


► 


і 


т 


£ 


ч 


Ч. 




* 


< 


к 




* 


V 




9 


\ 


* 


' ► 


к 


•і 


к 




г'Р» 


У 






• ► 


і 


* 




\ 


4 


9 


* 


і 


>■! 


У 


у 


* * 


У і 


'••к 


,4 


V, 




Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу о\ Укгаіпе 


хллллл/. п р І и. о гд 


г- 








к 


І 


* 


4 


9 


У*,- 


у 


► 


; % 






і'. 


- 


> 


і 




• ^ 


< 


і'/. 




/• 


і_..4.. 


Г'*-* 




^>И 




« * 




~ . 


* 


• «* 


в « 


Г 


* 


* 




»* ЛЛі^ «. 


* 


*»»» 


г » 


* 


V#»’ 


....І*4І 


- -*« м 




* 


€ 






«V 




Г*"*-*»: 


к 




Чужий—Чути 


Ч. 27.874—27.893. 


* 


І 


61. Чужі ворота тяжко заперти, не то писки. (Гнїдк.) 

Людським обмовам тяжко запобігти. 

62. Чужі руки лехкі, та не пожиточні. (Ільк.) ...але... (Иетр.) 

Варіянти до т. П, Рука 136. Пор. АбаІЬ. К§ка 10; Сеіак. 428. 

63. Чужого не бери, а своє держи. (Яс. С.) 

Правило житевої обережности. Пор. Даль П, 129, 130; АбаІЬ. Сисіге 8; 
ВГ 202 . Сисіге 2. 

64. Чужого не гуди, а свого не хвали. (Дар.) 

Правило житевої мудрости. Пор. АсїаІЬ. Сибге 6. 

65. Чужого не руш. (Наг.) 

Правило житевої обережности. Пор. Вггог. СиЗге 5. 

66. Чужого не хочу, свого не дам. (Наг.) 

Говорить чоловік задоволений тим, що має. Пор. ЗсЬІеі. 158; АбаІЬ. Сшке 8. 

67. Чужою дитинок» не доробиш ся. (Сор.) 

Вона все бажає робити на себе. 

Чужина. 1. В чужині то й углової підпори слухай. (Залуче) 

В чужинї мусить чоловік підлягати чужим звичаям і правилам. 

2. Як заїде в чужину, то хоць бородатий, а сирота. (Збар.) 

Бо чув себе самітним між чужими людьми. 

Чужити ся. 1. Хиба би сї чужив, аби родину занїдбав. (Наг.) 

Говорять про члена родини, що відбив ся від своєї родини, а все таки при¬ 
знає ся до неї. 

Чуприна. 1. Як мя взяв за чуприну, то я догадав ся, що буде бити. 

(Городен.) 

Жартливе оповідане про бійку. 

Чупурити ся. 1. Чупурит ся, як порося на орчику. (Стоян.) 

Говорять про чоловіка, що гордить ся тим, чим нема що гордати ся. 

Чути. 1. А,би ніхто не чув, лиш одна баба тай ціла громада. (Тлум.) 

Говорять про громадську новину, якої ніби то ніхто не повинен знати. 

2. Бода-с не чув дзвона на Великдень! (Наг.) 

Прокляте. 

3. Від кого чую, тому ся не дивую. (Замул.) 

8сі1. від дурня чую, і не дивую ся, коди говорить дурниці. 

4. Не всі не чуют, що хрошгят. (Замул.) 

Буває так, що чоловік навмисно хропе, а не спить, аби підслухати, що го¬ 
ворять инші. 

5. Не почуєш ся зараз по тім. (Гнїдк.) 

Стане ся тобі щось таке, що й не стямиш ся, сам себе забудеш. 

6. Так би-сь чув звони! (Ільк.) 

Прокляте. 8сі1. як ти чув те, що говориш. 

7. Тебе борше вчути, як обачати. (Гнїдк.) 

Говорять про малу дитину, що сховала ся десь і кричить. 

8. То чимось лихим чути. (Наг.) 

Се лиха, нечиста справа. 


з • 


/ 


к 




і 


Ч 


*Ч 


* 




4 * 






» 


« 


4 


її 


і 


і 


» 




9 




т 




і 




► 


в 


329 


4 


Ф 


* 


« 


Маїіопаї Рагііатепіагу І_іЬгагу ої ІІкгаіпе 


шш . п р І и. о гд 


* 






ь 


V 


9 


і 


л я 9 








Ь 

N 


,. г л Є .ї+Жл*' . 






► 


• ч 


I 




*> 


і 


■‘і 


ж 







% 


> 


І 


І 


л '‘*ьг< 


* 




** 


-- * *• У 


*• • ■ 


* 




-* ■(*•*• ■ « І І 








к 




ч 


й *Л * 


к 




5 


* 


4 


•» 


к 




* 


4 


і 


V 


1 

4 


А 


» 




І 


► < 


Р 


Чути—Чутка 


Ч. *27.894—27.913. 


* > 




*9 


4 


*) 


# 


9. Ци ти чуєш, чоловіче? Твоя жінка кукуріче. (Наг.) 

Мудрованв. 

10. Чого не дочує, то зновит. (Наг.) 

Говорять про глухого, або про такого, що неуважно слухав. 

11. Чув-єм, що в небі пси брехали. (Наг.) 

Чув якусь неправдоподібну річ. 

12. Чув, жн дзвонили, али ни впав де. (Жидач.) 

Чув новину, але не вмів про неї докладно нічого сказати. 


* 


<• 


> / 


і 


і 


► 


і 


і 


* 


- А 


р 


і' 




-у 




р 




И 


> 


■% 


к 


\ 


13. Чув, жи дзвонили, а ни знав, у котрі церкві. (Жидач.) 

Варіант до попер, ч. 

14. Чув не чув, бачив не бачив, 

Поучають свідка, якого покликано до суду свідчити. 

15. Чув, що дзвонили, а не знає, в котрій церкві. (Ільк.) 

(Наг.) 

Варіанти до ч. 12, 13. Пор. Нос. ст. 467; ІдЬІ. 194; А4а1Ь. Зіузгес 12. 

16. Чує, як вош кашлає. (Наг.) 

Чув таке, чого ніхто инший не чув. Пор. Мика 2209; АбаІЬ. Зїузяеб 10. 

17. Чує, як трава росте. (Наг.) 

Варіант до попер, ч. Говорять про такого, що вдав дуже мудрого. Пор. Е. 

Коі 288; 1¥ап<3. П, НогеЬеп 6, 8; Бгазз 3; ВеЬеІ 85; АйаІЬ. Зїузяеб 11. 

не бач, а мовчи. (Ільк.) 


і 


к* 




МОВЧИ. (Дмит.) 




р 


; 








► 


•> 


;» . 


" 


І 


не знає. де. 




%' 


**• 


■и 


г- 


* 


І 


V 


і 




<• 


І 


.І 


* 


і 


Г 




4 




18. Чуй 


не чуй, бач 

Варіант до ч. 14. 

19. Чули-смо через сороки-ворони. (Войн.) 

Говорять, коли не хочуть виразно сказати, вїдки що чули. 

20. Чую, чую, щем не оглух. (Наг.) 


і 


4 


« 


І 


/ 




* 


> 










■! 


р 




і 


4* 


Р 


4 


Говорить, чоловік, доли хтось до нього каже щось два рази. 

21. Я від вас чую, то сі не дивую. (Мик. н. Дн.) 

8сі1. чую від дурного. Варіант до ч. 3. 

22. Я його десь чую. (Будз.) 

Значіне неясне, може мова про наприкреного чоловіка, якого чуеть ся в пе¬ 
чінках. Чути також у значіню занюхати. 


► 


- 


ч 






а 


4 


Р 


:! - 


і 


♦ 




> 




» . 


і 


і* 


р 




р 


р 




- 




і 


23. Як не чуєш, то проверти си вуха. (Замул.) 

Говорять приглухому чоловікові 

24. Як тя чуют, так тя пишут; як тя бачат, так тя судят. (Городок) 

По твоїй розмові пізнають твій розум, а по твоїй одежі пізнають твій стан. 

25. Я сї в тім нічого не чую. (Наг.) 

Не почуваю себе в сьому дїлї ні до якої вини. 

Чутка. 1. Ані чутки про то не було. (Наг.) 

Ми про се не чували нічого. 

2. Коби мі хоць чутка від нього дійшла] (Наг.) 

Говорить жінка про неприсутяого чоловіка або 

ДО дому. 

3. Чутка мі доходи?. (Наг.) 

Зачуваю якусь новину. 




р 


► 


* 


4 


І 


9 


і 


> 


► 


4 » 


А 




9 


В 




9 


7 


( 


«а 


X 


“ 




* 




< 


* 


р 


► 


* 


< 


« 


к 




■ 


і 


4 




* 


у 






і 


І 




>} 


* 


1 


4 


1 


К 


* 




і» 




І 


І 


А 




ї 


» 


\ 


сина, що довго не вертав 




4 


1 


9 


* 


* 






4 


Р 


Р 


Я: 


І 


/ 


9 


► 


І 


9 






А 


її 


ї 


Л 


І 


* 


► 


І- 




і 




у 




і 


► 


к 


« 


& 


> 


:Д 


-У 


330 - 

^ / 




< 




к 






* 


• * 


'У* 


к 


Л 






і 


і 


у 


* 


'4 


СУ 




*4 


і 


9. 


к 






. 


Я • 


* 


к 




(X 


І 


г. 


* 






і • 


9 9 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу о\ Укгаіпе 


* 




* 








і 




•Ж'' 


л 






► 


<* " 


і* • 


* 


Ч. 27.914— 27.929. 


Чуткий —Шанувати 


4. Чую чутку через люде. (Наг.) 

Просторійший варіянт до попер, ч. 

Чуткий. 1. То чутке, як згливілий сир. (Наг.) 

Говорять про нечисту справу. 

Чухати ся. 1. Чухай ся віл з волом, кінь з коньом, а свиня о тин, коли 

нема з ким. (Ільк.) 

Май ся свій до свого, стан до стану. Вар. до т. II, Кінь ч. 32. Нор. Нос. ст. 465. 

Чухрати ся. 1. Почухрай ся, де тя не свербить. (Ільк.) Почухраєш сї 

там... (Комар.) 

Говорять до чоловіка, якому грозить лиха пригода або бійка. Пор, ЬіЬІ. 178. 

Чухрій. і. Ой ти чухрію 1 (Наг/) 

Чухріем називають чоловіка з нерозчесаним волосем або вошивого, що раз- 
у-раз чухаеть ся. 


9 


ї 


9 




* 


* 


*• 


► 


О 


І 


І 




І 


* 


* 




* 












4 


\ 


Шабас, 1. А ти шабас не дивуй, коли видиш клопіт муй! (Явор.) 

Варіянт до т. Сабаш ч. 2. Пор. Нос. ст. 380. 

Шандар. 1. На мене шяндарі гарчят. (Ю. Ки.) 

Говорив чоловік переслідуваний жандармами. 

Шанувати. 1. Най вас Бог шьинує, як ви мене вшьинували. (Наг.) 

Побожне бажане гостя, або жебрака > якого угощено. 

2- Хто не шанує старого, той не має нового. (Замул.) 

Правило житавої мудрости. 

3. Хто ся не шанує, най того опанує. (ГнїДк.) 

Лають такого, що поневіряе ся між людьми.- 

4. Хто шанує гори, мости, у того зістанут цілі кости. (Стан.) 

Шанувати тут у значіню їздити обережно по горах і мостах, щоби при необе¬ 
режній їздї не потерпіти шкоди. 

5. Шанувавши слухи ваші. (Ільк.) ...честь вашу. (Ільк.) 

Оговірка, коли хочуть сказати якесь непристійне слово. 

-6. Шанувавши сонїнько святоє і день білий і вас яко кречних. (Ільк.) 

Оговірка, коли хочуть сказати щось непристійне. Такі оговірки подіктовані 
товариською чемністю в розмові поважних селян. 

7. Шануй батька й Бога. (Доброс.) 

Правило житевої практики. 

в. Шануй гори, мости, будуть ділі кости. (Ільк., Петр.) 

Варіянт до ч. 4. Пор. Даль І, 330. 

9. Шануй нашу до сім лїт, вибавит тя від всіх бід. (Мшан.) 

Паша, що зістав з року на рік, означав заможного господаря, у якого худоба 
не терпить недостатку. 


« 


* 


і 








к 




* 


І 


т 


> 


* 




І 


* 


331 




о 


► 


Маїіопаї Рагііатепіагу І_іЬгагу ої ІІкгаіпе 


хллллл/. п р І и. о гд 


< 


* 


і 


4 


> 4 


* 




► 




'/і -и ні 




/» 




* 


>.» 


•>і. 




%: 


>• 









& 


•І 


% 


І 






£ 


ґ. 








Ґї| 


і* 




\ 




і 


✓.і 


і 


і 


■ * • 


1 


N • 


і 


► 


І 


І 


» 


і 


ч 




і 


Ч 


* 


% 


Шанувати—Шайка 


Ч. 27.930-27.945. 




10. Шінуючи піч тай лаву тай ваші морди як холяву. (Гвізд) 

писок... (Наг.) 

Жартлива оговірка товариської чейности. 

11. Шіную себе і вас і живіт, як бас. (Жидач.) 

Жартлива оговірка товариської чемности. 

12. Шьинувавши ваші слухи. (Наг.) 

Оговорюють хотачи сказати щось ненридичне. 

13. Шьинувавши день сьвйитий, соньичко праведне, образи в хатї, тай 

вае яко гречних. (Наг.) 

Просторий варіант оговірки товариської чемности. 

14. Шьинувавши ковбицї, лавиці, тай тоту мітлу, що під одвірком 

(Наг.) 

Жартлива оговірка товариської чемности. 

15. Шьинувавши хліб сьвйитий на печи. (Наг.) 

Оговорюють, коли хочуть вгадати про щось бридке пр. іївно. Хлїб на печи 
значить тісто ровчинене на хлїб. Оговірка основана на народнім вїруваню* 
що таке тісто легко чим будь уректи, і тоді хлїб не вдасть ся. 

16. Шьинуй гори, мости, будеш мати цілі кости. (Лев.) 

Варіянт до ч. 8, Пор. ^7апсї. І. Вгйске 22. 

17. Шьинуй себе, піч тай лаву, тай писок як холяву. (Іваник.) 

Правило житевої обережносте. Пор. ч. 10. 

18. Шьинуй еї, синочку, в креиіналї, аби тї тут пани довго держьили. 

(Наг.) 

Говорив батько увязненому еинови, довідавши ся, що йому поводить ся добре 
в тюрмі. Пор. 1/7 а п <і. І, АиіїйЬгеп 1. 

19. Як ви мене фаіно пошанували, так я вас. (Лімна) 

Говорив чоловік гостячи чужосїльного чоловіка, який його гостив перед тим» 

Шапка. 1. Бодай вже раз п’еред тобов шейку знимали! (М. Яцк.) 

Жартливе прокляте чоловікови, якого в житю ніхто не шанує, і якому бажа¬ 
ють, щоб він умер, і щоб тоді люди шапки внимали, як його будуть нести 
до гробу. 

2. Не клади шьипкй на столі, бо ти кертицї все поле пориє. (Наг.) 

Народне віруване, оперте на тім, що шапка подібна до горбика землі, нари 


• о 




тай твій 


• і • 


* 


* 




* 




♦ 


« 




І 


9 


і 






СТОЙИТ. 


л 


* 


і 


і 


9 




і 


9 


* 






* 


1 


І 




\ 


того кертицею. 

3. Не купив батько шапки, нехай вуха мерзнут! (Дар.) 

Жартливо передають слова сина, незадоводеного тим, що батько не сповнив 
його просьби. 


ч» 




4. Шапка така підрана, що нима ся па що дивити. (Звиняч Гор.) 


Говорять про подерту шапку, яку носить чоловік. 


► 


5. Шапкою та палкою все вробит. (Гнїдк.) 

Обравове речене: шапка в значіню просьби, а п 


в значіню примусу. 


амза 


* 


* 


6. Іїїепка не дїлетка 








і 


Шапку легко зняти 8 голови, а повну дїдетку підняти тяжко. 


і 


« 


► 


* 






332 




4 


9. 


( 


І 




\ 








І 


- 


* 


і 


І 


і 


і 




і . 




А 


і; 


г 




І 


с 


4 






к 


я 


і 


іі 


9 


і 


9 




% 


( 


і 


ч 


< 




* 


І 




і 




№ІіопаІ Рагііатепіагу ШЬгагу ої ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


► 


! 


ЛІ 




4 




9 


І 


к 


А 


і 


•<>: 


.і 




;■ 


і 


•) 






* 


48 








* 


► 






/>. •. • к/ 




Ж 




4 % 


к 


< 


гг 


г ». 




► 


г • 


4 


7* 




•ьМ 












4-А 


V 


Ж 


4 , : > 


9 ' 


гґ','. 


► • 


9. 




'Л 


у. 


А. І 


у 


% 






К 






* 


у 


4 


V 




► 


• . . /л 


л 


г « 


•А 2 


І 


* 


к'І 






і 










І 






€ 


9 




* 


% 


г?# 


ч 




* 


гійР * 


«V, 


ч 


< $ < т ■&. 




-I і * - г . 




ж 


чА * * 




* 


% г ■ 




->} % 


• * **90£- 


І* 






« 

* 




* і 




■т 




V 


^ Л 




»• 


VI* . 


: > 


V.! 




** 


Г * 




•і 




’ '< » 


4 




Аг : 


Й&ь*;'^<?• •>л V 


« 




► 








'V 


► 




>, 


’ 


•І . 


► 


■ . ■*.• 


< 


У 


г» 


>. 


< 


Ч'Л'ЛХ 


* 


> 


* 


/ 


«. 


4. «, 


< 


1? * 


► 


< 


ч 


Шарварок—Швець 


Ч. 27.946—27.961. 


Шарварок. 1. „Добридень, шарварок! 

плату". (Колом.) 

Привитане між прохожим чоловіком і людьми, що робили направляючи го¬ 
стинець. 

Пішов шьирварок у гостинец. (Карлів) 

Шарварок — примусова, безплатна робота селян при направі доріг і гребель, 
з нїм. ЗсЬагигегк, декуди також шельварок. 

3. Там цілий шарварок у хаті. (Наг.) 

Зійшло ся богато людий. 


Ми не шарварок, ми за 






о 


т 


І 


« 


і 


Шарнути. 1. Як ес мнї шарнув 


аж ем сї звирнув. (Чужа.) 

Шарнути в значіню сильно вдарити. Пор. Етн. Зб. т. У І, 259. 






► 


* 


•» 


і 


ШаФран. 1. Шафрану не перетреш, а жінки не перепреш. (Ільк.) 

Шафрану не труть, тілько мочать у воді. 

Шахер. 1. Шахер-махер. (Льв.) 

Говорять про ошуканеький торг. Пор. Нос. ст. 469. 




► 


✓ 


V 


* 


1 


\ 


і 


* 




V 


► 


Шахта. 1. На шахти робити. (Борис.) 

протяг робучого дня, в Бориславі давнїйше 12 годин, а тепер ма- 


і 


/ 


► 


а 


•/ 




*. 


Шахта 


< 


Ч • 




V.. 


Р. 




буть десять. 

2. На шахти з ким сварити сї. (Наг.) 

Сварити ся довго і завзято. 

Шваб. 1. Шваб, драб, кутернога, він не вірит в пана Бога. (Явор.) 

Прозивали Нїмцїв-протестантів, що в ХУЛІ віцї численно напливали до Га¬ 
личини. Кутернога 


* 


V 




І 


ч 


с. . 


, ч 




ги 


•• 


і: 




-о ’ 


* 


і 


'' * 
ч * • 


•*( 




/л . 

'у 


І 


> 


Р 


* 


* 




’/*» • : 




* 


і*. 




р 


* 


І 








¥■ 




* • 


4 


)• 


ї 


• * 


* 


« 


і 


* * 


і- 


* р 

С 


•» 




хромий. 

дурень деревяний, (Підгірки) 


► 


І 


2. Шваб 


ь 


І 


1 




Згірдний вислов про Німця, що не може порозуміти ся з Русинами. 


► 


► 


І 


► 


* 


А . 


* 


то з’їст. (Горохолина) 


«ч* 


3. Шваб, то кіт: що йме 

Згірдний вислов про Німця. 

4. Що Шваб, то драб. (Дрог.) 

Згірдний вислов про Німця. 

Швайка. 1. Золота швайка мур пробиває. (Льв.) 

Швайка 


ь 


* 




V 






* 


> 


ч 




/ 




і 


► 




< 


і 


г 


Р 








9 


и 


* 


\ 


І} 


•», 


V 


•» 




* 


• • 


• • 




ь 


\ 


* 


* 


І 


л 




* 


4 




V 




► 


протичка. Образово говорять про те, що золотом, підкуаом можна 
побороти найтяжші трудности в заплутанім діді. Пор. ІУапб. І, АМе 2; 

Сеіак. 362; АбаІЬ. Згтуаз'са 1; Згубіо 10; ^УиггЬаеЬ 338. 

Швець. 1. Аби ти собі зо мнов у таке пе зайшов, як швець з нова- 

яком. (Дрог.) 

Натяк на оповідане про те, як коваль викивав шевця, відбивши йому сужену 
таким способом, що перед шлюбом устромив йому в холяву ровпечену шину 
так, що швець як стій мусів вибігти з церкви. Пор. Етн. Зб. т. VI, ч. 256. 


і 






с 


і 






'к 




• V 






I 


І 




Р 






X' 


І; 


✓ 


г* 




р 


/ 






< 


ч • 


І 


. 






% 


) 


► 


' ч 


р 




.1 


і 






2. Бігає, як швець з черевиками. (Ден.) 

Порівняне взяте з постати • шевця, що носячи черевики на продаж бігає по 

ярмарку. Пор. Мика 43. 

3. Величаєм тя шевче чоботодавче і чтем твоє шило і правило і клевец 

і столец і всьо твоє плюгаве ремесло. (Сапогів) 

Жартливий прокимен про шевське ремесло. 


к 


► 


4 


Р 


г 


► 


к - 


V 


І 


* 


* >• 


І 


/ 


Р 


Ь 




4 


І 


» 


І 




•* 


І 


V. 


* 




\ 


і 


і 


З 


333 


ііриповгдки ІП. 


р 


> 


* 


і 


і 




І 






МаііопаІ Рагііатепіагу ШЬгагу ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 






















































ж 






% 




* 


* 


В.1 » л V « 


і- •*/ .4 « 








23 






!*• 




м 


'-І- . 


■г 












і 


• >. 


і 






*С* 




‘4-.. 


•АЬ^.^І«М*<Чк!»ч» » 


> • 


>•. 


І 


1' 








**.♦ 




Р* 




► 


И 


Гі 


"• 


**4ШвР 


^ -л, . •* 


► 


■ ' 


к 


І 


я 


9 


к 




(? 


с, 


І 


ІА 


Ч. 27.962—27.979. 


Швець 


і: 


ї 




І 


і 


4. Вертить ся, як швець в ярмарок. (Ільк.) 

Думка та сама, що в ч. 2, висловлена иншими словами. Пор. ЬіЬІ. 216. 

б. За шевцем і трава не росте. (Сап.) 

Значіне неясне. Якесь місцеве кепковане із шевця. 

6. Кождий швед хвалит свої чоботи. (Явор.) 

Кождий ремесник хвалить своє ремесло. 

7. Коли-сь швець, пильнуй свого копита. (Ільк.) 

Говорять чоловікови, що вдав ся в не своє дїло. Пор. Вггог. 8яе\ус 6; 

АсіаІЬ. Вгетсс 2, 14, 15. 

8. Нї швець, нї мнепь. (Ільк.) 

Говорять про недотепного чоловіка, що не вміє ніякого діла добре зробити. 
Мнець — гарбар, що мне шкіру. Пор. Нос. ст. 386. 

9. Ой ліз швец по драбині, та впав межи свині. Свиня йому шепче: 

Чого-сь ту вліз, шевче?“ — „Свині мої, свині, скиньте ся ми 
по шерстині (Сапогів) 

Жартлива примівка про шевське ремесло, яке потребує свинської шерсти для 
дратви. 

10. Се швець, бо знав, де в чоботї конець. (Кукиз.) 

Ое знає кождий і без шевця. 

11. Смердит, як швець смолою. (Коб.) 

Шевця іноді дорікають, що смердить смолою. 

12. Такий швець, як дїравий горнець. (Замул.) 

Кепкують із лихого шевця. 

13. Так швець крає, як му скири стає. (Наг.) 

Із малої шкіри не може зробити великого чобота. 

14. Той тілько втне, що швець шилом молока. (Ком.) 

Говорять про недотепного чоловіка. 

15. Угоньиє си, як швец з шилом. (Орел.) 

Грозить чимось не дуже страшним. 

16. Швед каже: „Як піде сніг з дощем, то ти до мене прийдеш з пла¬ 
чем." (Пужн.) 

8сі1. або полатати старі чоботи, або зробити нові. Пор. Егн. 36. VI, 245. 

17. Швец має розум но до полудня. (Збар.) 

Бо по полудни звичайно бував пяний. 

18. Швец партола: курка 

Кепкують із шевця. 

19< Швець без брехні не буде. (Дрог.) 

Швець, так само, як кождий міський ремесник, має ввичай 
ного слова. 

20. Швець в кобилі скіру хвалит. (Гнїдк.) 

Бо його в звірині цікавить тілько шкіра. 

21. Швець в подертих чоботах ходит. (Гнїдк.) 

Жартують із чоловіка, що 8а чужими ділами занедбує сзої. Пор. IV а псі. П, 

Напбтсегк 61; ІУІіяІ. 180; Вггог. 8ге^с 5; АбаІЬ. 8ге\ус 8; Сеіак. 332; 
2аіцг. VIII, 920; Мика 3833. 


і 


р 




« 


и 


» 


А 


/. 


> 


>1 


> 




/ 




' 


* 


р 


1> 




' 


і 


і 


V 


І 




* 


* 


І 


* 


У 


$ 


• % 


і 






* 


* 




% 


1 




/ 


Р 


9 




І 




» 


# 




* 


і 


Ф 


І 




%• 


в 


V 






* 


І 


► 


еї всрала, а він мйслву, жц то смола.* (Розділ) 


і 


» 


« 


і 


не додержувати да- 


* 


'і 




* 


* 




Р 


І 


* 


* 






► 


334 • 




г 


9 


\ 




і > 


-З 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої ІІкгаіпе 


\а/\а/\а/ . п р І и. о гд 


р 


/ 




і 


* 




ж 


І 




‘.Яг 


Г-. 


І 


. , - ..-1 


г. 




** 


ЧА 


шш 


х 


і 










. . |#|>***** ■ 


І 


■ 'їм.. 








і 


і 











і 


і' 


я 


4 


* 


І 


н 


ї. 










\Ф' 


4 ' 








* *и** ч * 


*♦• . 


:*а; . 




Ь*.' 


*-■ 


І 


* • 


/ • 




к 


к 


»• Г1 


Ч V* А 


4- 






* / г 


. . ’!«** 


Г* > ' * Т ч й , 


;' -^ИЛГ” 


р 


* 




> * / ‘’ҐНГЯ'Г 


‘IV • 


к 


г 4 


І 


V. 


1 


« .с 


к 


ьі 


к 




4 


І 


Ч. 27.980- 27.999. 


Шїієць—Ш евський 


і 


* 


* 


* 


► 


► 




* 


> 


4 


32. Швець знай своє шевство^ а в кравецтво не мішай ся. (Ільк.) 

Правило житєвої мудрости, щоб кождий чоловік знав своє дїдо. а не встря¬ 
вав у чуже. Пор. АсІаІЬ. Згеїус 15. 

33. Швець не купець, а коза не товар. (Ільк.) 

Згірдний вислов про шевця. 

24. Швець не люди, коза не худоба. (Сііят.) 

Острійший варіяпт від попер, ч. Пор. АсІаІЬ. Зге^с 13. 

55. Швець не чоловік, коза не худоба, фрайтер не шаржі, ґрейцар не 

гроші. (Тисьм.) 

ПросторіЙший варіант до попер, чисел. 

56. Швець партола, всрав сї тай каже, що то смола. (Дрог.) 

Кепковине із шевця. Варіяпт до ч. 18. 

57. Швець пердола, обісрав хату довкола. (Наг.) 

Варіант до попер., по троха мудрованб. 

58. Швець провинив, а коваля повісили. (Стрий) 

Говорять у таких випадках, коли один чоловік терпить за вину иншого. 

59. Шевче, за тобов біда шепче. (Наг.) 

Кенковане з шевця в формі мудрованя. 

:30. Що би то був за швець, що би кождому на однім копиті робив? 

(Ільк.) 

Швець на кожду ногу добирає инше копито. 

ЗІ. Що швец, то крутарь. (Сан.) 

Без брехні ніяке ремесло не обходить ся. 

Швидкий. 1. Швидкий, як медвідь за перепелицями. (Ільк.) 

Кепкують із лінивого або незручного чоловіка. 

Швидко. 1. Хоць швидко, то не бридко. (Наг.) 

Говорить чоловік, що швидко й добре упорав ся зі своїм ділом. 

5. Швидко му, як тельитя малому в ярмі. (Синевід.) 

Оповідач додав: Віл як спйлат борзенько, а тельи не то. 

3. Швидко, поки ще сї видко. (Пісочна) 

Говорять заохочуючи до роботи, поки ще день. 

4. Що швидко, то бридко. (Наг.) ...гидко. (Яс. С.) 

Швидка робота звичайно лихо вдає ся. Пор. 17 а псі. І, ВеЬешІ 1; АІІги- 
ЬеЬепбе 1. 

Шев. І. По шві му ея поре. (Ільк.) 

Коли по шві поре ся, то лекше зашити, як коли поре ся по цідім. 

2. То циганський шев. (Наг.) 

Говорять про недбале шите. 

3. Циганським швом шити. (Наг.) 

Говорять про недбале, рідке шите. 

Шевкиня. 1. 8 шевкинї нема господині. (Гнїдк.) 

Шитем жінка богато не заробить. 

Шевський. 1. Ти шевська поправко! (Богор.) 

Лають шевського челядника або термінатора. 






А 


і 


\ 


4 




і 


І 


* 


Р 


> 


к 


І 


і 


Ь 




7, 




* 


< 


* 




/ 


г 


к 




4 


* 


< 


( 


< 




* 


І 






' 




4 


► 


І 


А 


і 






* 


і 


\ 


* 


* 




« 


І 


І 




* • 




► 


І 


І 


І 




4 


9 


• і 


і 




* 




/ 


»% 


ІЧ* Ш 


' 


І 


* 


<< 


: 


► 


/ 




► 


*• * 










У. 


І 


* 


> 




/ 


V 


к 


р 


> 


4 


г 


•/ 


'і 


і і 




*' 


' 


* 


1 




І* 


.і 


І 




І 


< 


Т 


л 




* 


к 


і 


/ 


1 


N • 


•5 


й. 


■* 


І 




/ 


й 


Р 


V 


) 


* ‘ 


* 


к 


► 

і . 


✓ 






► 


V 




* 


44 


‘ І 


ІГ 




І 


9 


І 


І 




і ■ 


1 


5 




н 




к 


І 


І 


► 


і 




і 




І ' 




і 


і 


і 




Р 


Г 


* 


- 


к 


к 


» 


* 


і 




і 




* 


.5 


г 


І 


І 


Г 






Р 


І 


Р 


І - 




4 


! * 


г 


І 


■ і 






* 


► 


з:іо 


І 


к 


І 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу о\ Укгаіпе 


хллллл/. п р І и. о гд 




р 


А 


> 




г .< V • • і 


к'чЧ 








> 


Н' 


► 


І 


і 


N 


* 


/ 


► 


/ 




* 


% 


і'' 


*' 




5 


* *• . 


Гл 


к 


* 


к**#и.-.зв.« “Ь, ,; 


< |ЦИр—***» М^) 








4*- 


* 


Г 


+**>*т*‘ 4С 




» 


(& 


•*!*- 


% 


л » 


ч* * 


І 


' ^.Ййм^ а. 


А 


Мкд. 


/**►■**- 


ІХм_ 


Л 


•9 


• ».« 


Ч« ** *Л 


•?' 




V” 






ї> 


»<« • 


і- • 


ї-я 


* 


Чь 


«*• 




р' 


р 


► 


к 


н.. 


* 


1 --** 


к 


’ ^ . 




« 


'V 


А, 5 


' V. 


і 


V 


- 4 


І 


► 


" 9 


* 


к 


І 


*\ 


\ 


г 


л 


« 


/ 


< 


* .'■■ 


к • 


Ч. 28.000—28.015 


Шелесть - Шибениця 


' ► 


Г 


4 


ч 


V 

0 


і 


^ 




* 


і 


ч 


2. Шевська поправка. (Бергом.) 

Варіант до ч. 1. 

3. Шевський дух Бога хвалит. (Пужн.) 

Пародія польської приказки: „"УУзгеїкі сІпсЬ. Рапа Во^а еІшаїіА Пор. Етн.. 

36. т. VI, 153. 

Шелесть. 1. Як єсть, то шелесть, а як скупо, терни губо. (Ільк.) Коди... 


І 


► 


9 


Р ■» 


і 


» 


1 / 


V 


й І 


І 


І 


і 


і 


► 


> 


і 




► 


4 


4 


4 


> 


4 


4 


к 


лупо. (Петр.) 


» 4 


1 


‘ 


• Л 


' 


4 


к 




Варіанти до т. П, 6 ч. 15. 

2. Як єсть, то шелест; як нема, то сквересг. (Лев.) Коли... а як... (Ільк.) 

Варіанти до попер, ч. Сквересть — наслідуване з польського зішегев, у вна- 
чіню: гризота, клопіт, наріканб. 

Шелюг. 1. То шелюга не варто. (Наг.) 

Говорять про мадовартну річ. Шелюг, українське шеляг, польське згеїа^, їерм_ 

8сШ1іп£. Пор. УГапб. II, Неііег 78; Ьотра 5. 

2. Шелюг шелюга не доганяє. (Гнїдк.) 

Говорять про бідного чоловіка, у якого ніколи не став гроший. 

Шельма. 1. Шельма баба, найшла дїтий по кропиві і пішла до жьи 

браню. (Ю.Км.) 

За молоду курвила ся, а на старість пішла по жебрах. Шельма 
ЗсЬеІю, первісно кат, пізнїйше в вначіню лихого, підлого чоловіка. 


► • 


• « 


• * 




• « 


9 


► 


> 


► * 


* 


І 


* * 




► 




> 


* 


г 


• у ; < 


< 


і 




■ • 


/ 


с 


к 


І 


■ і 


р 


9 


« 


9 


•V 


4 


і 


4 


і * 


► 


9 


•' 


N 




1 




І 


► 


4 


і 


> 


► 


* 


4 


4* 


р 


* 


' • 


> І 




¥• 


к 


.• » 






} 




9 


• * 


» • 


9 


і 




І 


і 


А 




*< 


< 




і 


к 








і 


і 


9 




► 


► 


* 


’ 




’ 


< 


* 


і 


і 


9 . '' 


І 




к 


к 




► 


•4. 


І 


г 


4 • 


( 


4 


. .4 


4 


і 


♦ ♦ 


► 


З Н1М. 


і 


. і 




4 




♦ 


*Ф • 


9 


4 


Л 


Шенцї-венцї. 1. Шенці-вевцї, а чорт у кишенцї. (Ільк.) 

Пародіюють польський виговір з носівками, і характерний для польської на 
тури брак дрібних. 

Шептати. 1. Нашептав еї 


і 


• м 


.* 


\ 








*< 




* 


4 


4 


1 


І ‘ 


» 




• > 


к 


1 


4 




.‘4 




> 


* 


/ 


♦ 


«1 




1 


*. . 


4 




1. * 


4 ' 


у ; 


4‘ 




як рак у торбі. (Наг.) 

Говорять про такого, що кривдуючи собі не говорить голосно, тілько шепчо 




.1 


• А 


а 




*4 


і 


г 




•у 


І < 










\л 






« 


4 


• 4 


4 






► 


4 


по тихо. 




* 


І 


V N 


2. Хто вміє шептати, вміє і молоко хлептатя. (Залїсе) 

Шептати тут у вначіню: примовляти, ворожити. Мова про чарівниць, що^ 
вміють шептанем приворожувати молоко для своїх коров. 

3. Хто вміє шептати, той уміє брехати. (Яе. С.) 

Жінки або чоловіки, що мають у селі славу чарівниць або ворожбитів, бува¬ 
ють також брехливі. Пор. АйаІЬ 8геріас 1. 

4. Хто шепче, той хлепче; 

сіянець) 


4 • 


' 




4 


г ,г 


4 


І 


» 






• • • 


> 


к 


4 


і 


4 


І 


к 


і 


к 


■ 


Р 


4* 


> 


Р 


> 


4 




/ 


Р 


► 


ґ 


*• 


* 

:? 




» 


- 


• .V 




► 










Я 




4* 


Р 


Р 


4 


1 * 


г 


/ 


І 


І 


к 


І 


я 


4 








«і 


•і 


і 


■4? 




4 Л *« 


4 


Р 


•1-ї 


1 


І 


8* 


Ґ ' 


хто ворожит, той головов наложит. (Тро 




• 4 




* 4 


і-' 


І 


'9 


/ 




4 


Е 


№ 


ч 


і 




ї: 


*і‘+ 




: 


%• 


Р 


% 


4< . 


V' 


Мова про шептух і ворожок, яках даввШше нераз карали смертю. 

Шибати ся. 1. Шибав ся 


•мі 


•V * 


4 


І ■ 


•' » 


<9 


* 


4 




► 




ж 

‘Л: 

>->п 

і/-' 




і 


чорт ио пеклі. (Ільк.) 


як 


1 


& 


І 




•> 


Ц 


Говорять про непосидючого чоловіка. 

Шибеник. 1. Ти шибенику дурний! (Підгірки) 

Дають непосидючого хлопця. 


і 


Ї.Г 


к 


р 




9 Л % • 


В 

т 


V 


4 


ЖЖ 


4 




•У: 


к 




*■ 


► ■ 




І 






І* 


* 




І 










4 




4 




ч 






< 




4 


/^. Р 




■Р 


і:- 


2. То якийсь шибеник. (Льв.) 

Говорять про лихого. чоловіка, 

Даль І, 307. 

Шибениця. 1. Що буде, то, буде, шибениці не буде. (Льв.) 

Говорить чоловік важу чи ся 
не грозить смертю. 


• \ ’4 


V 


У 


\ 


< 


9 


р 




т 




■'.1 


що буцїм то заслужив на шибеницю. Пор 


4 


к 




X’ • 


* • 


г. 


І 


чіл 1 


*< 


> 


* 


* 


і 


ч: 








г 






і Л 








4 








4 


т 

Щ; 

Ж 

Щ 




І 




І 


І 


- * 




* 


ш 


У 


Я 


Щу< 


4 


на якесь небезпечне діло, за яке нї в якім разі 


* 


Ш- 


»■ 


І 


* 








.V# и 


т 




і 


> 




і 




4 


-Ж гг 

фЖ' 

ш 


4 




4 


б 


4 


ЙМ/» 

ж 


336 


20^ 






# % 




і 


і 




к 


ч 




4 


і 


А 


4 


Жї 


'Л 






4 


< 


І 


^ > 


ч 








% 


* і; і 

" ;»:•% 'V 

• V ^ 


( 


< 


< 


. 




р 




г 


► 


#: 




а 






їу*;;? 


>ж 




4 








. У 


к 


» $ 




і 


с А.. 


.>' :**'• 




* •* 


: < 


р 


. - і 


* 


>* 




N 




: 


> 




>>і л 


► 


і . 


/, 


ч 






і 












I 


ч* 


< 


» / 


*«/ 


< 


✓ 




V . 


X 


У 


4 V 




V * 






» * 


1> 


V 


л 


к^ 


✓ 


ІГ 




а' 




У 


•*; % 


4 


» 


г - 


/ 


д 


/- 


/ 


► 




V.; 


<• 




^ > 


У 


< 


V/ 






/ 


/ 












'У 


* 


і 


% 


і * 




І'к 


4 




V 




/ // 


* 


■- Г- ' 

V 'V 


(. 


N 




1 


► 


І 


ДА* ‘ 


> 


✓ 


1 


*• 


> 


4 






ІФ 


»/; 


>,* . V*" 

• ‘ >/• 4 


с 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої Укгаіпе 


> < 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


-'Г 




\ 


''А ; 


Ч' 


> 


г 




. 


> - 


Г 






“4 


/ 
















' 


'ч 


* 






V 


>/ 


г 


ч.'* 


/V 




г 


*■ 












✓ 






V» 


/■ 


> 




£ 


. 






/ 


V. 


V 














: У 




> 


у 


■; в. 


л. 


/ 


і 


►/ 


5 


< 


у 


у 






*> 








V 


< 


. - ь 


у - 


4< 






* 


і 




Г 






1 *4 


^ .1 


^ К'.*- 




< 


V 






Х<, 


* 


* /г/ 




.Ч#4*4* 








5 


*ь .• 


Л' 




/ 






/У 


Чг 




/ 


./* 


/ 


Д' 


5 


✓ 






г і 




• у 




> 


> 


* 


* 


у 


/ 


9 


•А . Л" ! 






о: 


> 




X 


і 


А/ 




> 


* 


і 


У'< 


и 


і 


/* 


9 


* 


1 


V 


ж ч - 




г / 


У. 


ж 


у 


ж 


х 






ж/ 


і 




9 


У 


. 


'4 


X 


і 




• ) 


А. 


4\ 


>1 • ^ 




2 




< 


4 






:ч. 


V 


л 


/ 


/ 


Лу 




к 




і’ 


*»• 


л.’ 


і 


X 


4 






/ 


>»-'Ч 


1 


✓ 


4 


V/ 


> 


> 


> 




4 


-г;- 


X 




я 


8 


> 


8 


V 


к' 


у 


ж 


* 


4 ‘т- і ?; ' - .< 
- у -Ч'. 






% 


/ 


> 


'їх 


*ж 


* 


* 


ж 


*- 4» 


► 


1» 


V 


у •/ 


.>Л*> ? 




V 




^ і 


} 


* 


\ 


> 


К 'І 


¥ 


і 


< 


т 




і 


*4І 4<Л.У. 


4 


•4»Ч 


















І* 




» 


* 


З 


■р 


і * У* 




0 


.+ 


>( 


ЛШІ 


і» 


к 


а*,- с ; 




% * 




*■. 


ч т * і' 9 ьЯ т« 0ь ~ *• • 






• • ... , - 1 -іт у^ - ._ . ’ - -•■ - _ V- . ■ •• • -*«* тшь* .м, 


' І— 


р 




м 


р 






/ 


1 




21 


4 


р 


4 


■ч 


ь 


Шибти—Ширити ся 


> 


Ч. 28.016-28.035. 


1 


. 1 


4 


ь 


г 


І 


ІІІибти. 1. Тото не шибе красно. (Лім.) 

Се не пахне гарно. 

Шиворот. 1. На шиворот виворот. (Льв.) 

З російського замісь наруби. Пор. А<За1Ь. 8гу\Угоі 1. 

Шило. 1. Виміняв шило на швайку. (Ільк.) 

Говорять про дрібну заміну. Шило і швайка в одній цїнї. 

"2. бдному шила голять, а другому бритви не хотять. (Ільк.) 

Одному доля сприяв, а другому не щастить. 

3. Захопив шилом натоки. (Яаг.) Зачерпни... (Гнїдк.) 

Спіймав облизня. Пор. Нос. ст. 452. 

-4. Йому и шило голит. (Наг.) 

Йов іу добре веде ся. Пор. Нос. ст. 447. 

~5. Ішло шило через мотовило. (Замул.) 

Говорять про заплутане дїло. Пор. А<1а1Ь. Згусіїо 9. 

-0.* Ликнув шило. (Сор,) 

Говорять про неспокійного чоловіка, якого немов щось коле в середині. 

7. Мав шило в срацї. (Наг.) 

Говорять про неспокійного, непосидючого чоловіка. 

3. Не утаїт ся шило в місї. (Гнїдк.) 

Зле діло не утаїть ся в людській памяти. Пор. Даль І, 227; АбаІЬ. Згубіо 

4; Сеіак. 238. 

•9. Стрібував шилом каші. (Наг.) 

Говорять про всяку невдалу пробу. 

10. Хватив шилом патоки. (Ільк.) 

Варіянт до ч. 3. 

11. Шила в міху не вкриєш. (ГІужн.) ...в місї не сховаєш. (Наг.) 

Варіянт до ч. 8. Пор. Даль П, 249; Слав. П, 15, 213; Нос. ст. 469; Сим. 
2648; ІлЬІ. 133; №ап<і. І, АЬІе 1; 8сЬ1еі. 149. 

12. Шило в мішку не утаїть ся. (Ільк., Петр.) 

Варіянт до ч. 6 Пор. ВеЬеІ 187. 

13. Шило з міха все ся вкаже. (Валиг.) 

Зле діло, хоч як укрите, все вийде на верх. Пор. АйаІЬ. 8гу<і1о 7. 

14. Шилом дуба виртїти. (Жидач.) 

Говорять про недоладну, безцільну роботу. 

Шимцьо. 1. Шимцю, Шимцю дай му раз! (Дрог.) 

Жартливо мовлять одному хлопцеви, щоб ударив другого. 

Шина. 1. Аби мнї шинами пекли, то того не скажу. (Наг.) 

Натяк на давні тортури, при яких злочинця для признаня пекли шинами 
в ноги або руки. 

2. Із шини шпик. (Льв.) 

І8 великої річи дрібниця. Натяк на оповідане про невченого коваля, що кле¬ 
пав розпалену шину доти, доки з неї не лишило ся майже нічого, тілько не¬ 
допалок пшикнув у воді. Пор. КгитЬ. 17. 

.Ширити ся. 1. Добре ся ширити в чужім. (Ільк.) 

Ширити ся тут у значїню роскошувати, прибагати собі. 




1 


* 


* 


к 


і 


* 


* 


І 


і 


і 






4 


* 


’ 


І 


і 


І 


? 


* 


/' 


* 




ч 


•4 


к 


► 




► 


♦ 


* 


»Ч*; 


р 


* 


і 






* ^ 


/•V 


і 


/ 1 


Р 


Р 


Р 


. 1 


• • 




4, 






Р 


А 


к 


« 


• к 


ш 








% 




’ 










з 


і 


► 


/ 


•'•'г 






•• 




* 






► 


• » 


4 


У 


ї‘ 


• * 








І 




* 


[ 


і 




і * 


р 


4 


і 


4* 


* . 


Р 


Р» 




■ 




Р 






'•У 


Г 


4 . 


V 1 


* 


і 


< . 




4 






> * 


І . 


(,■: 


*Л' 






ч • 






к 






р 


» 


і 


р 


І 


* 


г. 




% 


■* 


і 






// 


* 


і 




* 


4 


* 


У 


* 






І 


> 


і 




* 




337 


г -. 




9 • 


*> 


♦ 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу оі ІІкгаіпе 


\л/\л/\/у. п р І и. о гд 


► 


У. 




'■< 


< 


і 




< 


* 




Ш' ■ 


А 

9к п . 


► 


* 




і 






І 


я 


•о 


> 


4 




. -л; г V, 


I м - 


* . 


•я 


»• 






^ 


* 


»•- 1 




— -Ай* '*- ч*Л* 




Гі 


\ 


ше 


«і. 


Й 




■*" 


#Г’ 






■} 


* • 


м 




V 


* 


А" ** 


>3 


1 


з 


» 4 


'і 


4 


\ 






V 


/ 


/ 


V 


\ 


9 


► 


< 


Ч. 28.030—28.055 


/ 


Широкий—Шия 


і 


* 


0- 


і* 


Широкий. 1. Широка до пекла дорога. (Гиїдк.) 

Нагрішити в житю лекше, як заслужити ся добрими ділами. Пор. АбаІЬ.- 

Ріекіо 11; Сеіак. 15. 

Широко. 1. Аби лиш тобі широко було. (Вогор.) 

Аби ти мав богато місця, маєтку, а я нічого. Докоряє бідний богатому. 

2. Широко му межи плечима. (Гиїдк.) 

Говорять про широкого в плечах, плечистого чоловіка. 

Шити. 1. Анї шити, нї порота: иів таляра від роботи. (Збар.) 

Кепкують із робітника, що за лиху роботу жадає великої плати. 

2. бдип шиє, другий поре. (ІЛЬК.) 

Характеризують контраст у житю, де один будує, другий руйнує. Пор. Сдав^ 

П, 212; АбаІЬ. 8гус 8. 

3. Не вийде шите на пробите. (Лучак.) 

Малий зиск не покриє великої страти. 

4. Вї шите, нї рите. (Наг.) 

Говорять про всяке недоладне діло або про недобре виховану людину. Пор. 
Даль І, 238, 546; Нос. ст. 386. 

5. Нї шити, нї пороти. (Гиїдк.) 

Говорять про такого, що не вміє анї найдекщої роботи. Пор. АсІаІЬ.. 

8гус 4. 




► 


* 


4 


І 


* 


> 


ь 




Л 




9 










*» 


м 


» 


► 


І 


V 


і' 


» 


% 


Р 




і 


■ 


4 




* 






. 




/ 




\ 


4 


ь 


і 


І 




/ 


9 




5 


* 


( 


і 


6. Хто шиє щось на собі, той зашиє памйить. (Наг.) 

Народне віруванє, що шити на собі самім, пр. пришивати гудзик не годить ся* 

7. Шив, шив, не дошив, тай зубами відкусив. (Яс. С.) 

Жартують із такого, що робить щось довго і пиняво і не може скінчити. 

8. Шиє, поре 


і 


< 


І 


• 0 




і 


і 


* 


Ь 


у 


« 


/ 


* 


* 


г ♦ 


* 




4 


. 


і . 


* 


* 




\ 


* л 


І 


9 , 


/ 


V 


ь 


і: 




9 


П 


ниткам горе. (Ільк.) 

Жартують із лихої шевкинї, що тілько псує нитки. 

9. Шиє субігним штихом на недільний торг. (Ільк.) 

Жартують із поспішної, недбалої роботи. 

10. Шити, білити, завтра Великдень. (Гиїдк.) 

Жартують із поквапної, наглої роботи. Пор. Даль II, 222. 

11. Шити, пороти, аби було більше роботи. (Кольб.) 

Жартують ів жінки, що при дрібницях задає собі ніби то богато труду. 

Шия. 1. Бодай єсь шию скрутив! (Наг.) 

Прокляте. 


* 


.А 




і 










* 




і 


► 


і 


Ч< 


■ * 


% 






і 


► 




4 


і 




іУ' 


V 


і 


* •' 






ч 


* 




0 . 


>' 


* 




> • 


4 


: ч\ 


і 


•> 


* * 


і*. 


. 


* ч 




► 


.' • 


■ а 


► 


* 






% 


* 


• * 


О? 


: 


"І 




.♦ 


•• 




9 


* 


ч 




’ 4 


1 


* 




’Г 


у 


•і 


4 


ч 


► 


* > 


■І 






9 


) 




/ 


' 






■ ’і 


' 


.'І 


► 


¥ 


. 9 




4 

і 






І 




••І 


г 


а 


► 




4 


/ .* 


•74 


* 










% 


’<А 


« 






г. 


•> 




.< 






$ 


•Ж 


АЧ 






* 


* 


9 




* 


я 


2. Висіти комусь на шиї. (Наг.) 

Бути йому тягаром, жити його коштом. 

3. Волів бим си був камінь 

пити сї. (Наг.) 

Говорить чоловік, що бідує 

4. Завйижи си камінь на шию тай 




І 


V* 


9 




І 


л 




V 






* 




► 




Ф'0, 


4-С 


9 


•У 


л 


р 


* 


4 




т 


► 


1. 




■? 




» ' 






► 


/ 


4 


№. 

іу. 

•4 ». / 


► 


2 


4 


9 


■Ф. 


4 • 


) 






на шию завйдзати, як з таков жінков о;ке 






*•. 


і. 


0 < 




•'і:! 4 




1 


/ 


' 


У: . 


* 


* 


•:УУ ‘ 


* А 


9 


;> 


► 


'4 


► 


’ 


4 


N 


*• 




>1 




* 






* 


/ -4 


ч 




9 


і 


і 




т 


к 


з лихою жінкою. 

скачи в воду. (Наг.) 

не Може собі в житю знайти ніякого діла. 


'/і; 


І. 




1 






9 


4 


V. 


а' 


4 


* 


Ж 


Ь' • 


9 


4 




Ш 


/ 




т 


і 


щ 


< 


'•І 


і 


V- 


щ, 

й 


Говорять чодовікови, що 

5. На зломану шию! (Ільк.) 

Прокляте. 8сії. іди, щоб зломав голову. 

6. На шию ти сї не повішу. (Наг.) 


■ 


V 


Ж 


г 


і; 




► 


У 


А. 


* 




4 




і 


ч 


/ 


і. 




>;^4 < 




4 


А 


\ 


9 


к 


* 




9, 


г ь 


4 




л 


* 


9 


N 




Щ 




'і 




і 






І 


ГК>‘ 


9 


ї 


'А 


ж 


9 


ш 




ч • 


► 


9. 


► 








Р 




Р 


V 












► 


•х 






* 


'0 


І 




•Ч 






г 




р 


А 


► 


❖ 


Говорить жінка чоловікови, 




р 


р 


І 


і * /• 


* 


закиває їй, що не може внайти собі роботи.. 


' *4 


9 




‘ . 0 


* 




І 

і 


№ 


.4». 




4 


% 


'Л< 




Г 


і* 




4 


4 




► 




9 




*¥ * 




•ч. 


/ % 


► 


/ 


» * 




у. 


9 


Г У/Ґ 




> 


> 


► 


< > 




► 


> 


р. 






• р 




р. 






& 


и 




р. 


І 


/ 


І 


► 


/ 


І 




і 




► 




► 


р,Ч 




4 




/ 




л 


р 




*. 


< 


4 


Р 


в 


Р 






Р 


Р. 


4 


Р 


► 




«'і 


Маїіопаї Рагііатепіагу БіЬгагу ої Укгаіпе 


хллллл/. п р І и. о гд 




* 






/ 


► 


* 


(X 


*4 


\ 


V 




'А 






р 


У 




► 


І 




кг 


► 


р 


ч 


► 


г /< 




4 


ш 


4* 


Р/. 




'Й 








. ■/: 


'Ж 


У 


> 




1 








• / 


* 






. 


*.‘ , *«*"Ч*М**-- - 


' а», ■ 




'Ь.г 


и 


,*¥**?<£ 








м* <т •, 


/ •* 




V • 


І* ► 




і 


Шість—Шкода 


Ч. 28,056—28.072. 


«*• 


Шість, і. Треба шести, аби звести. (Ільк.) 

Зсії. лінивого: треба шістьох людий, щоб його підняли з постелї. Жартують 
із лінивого чоловіка, що не хоче рано вставати. 

Шкапє. 1. Через боже шкапйя тьижко дїдьчий отчеиаш віговорити. 

(Кривор.) 

Говорив Гуцул, якого кінь, привязаний біля церкви, сполошив, ся і він мусїв 
вибігти з церкви не докінчивши молитви. 

Шкіра, і . Аж ми шкіра на мивї терпне. (Будз.) ...трісе се. (Буде.) 

Говорить чоловік у великім страху. Варіант до т. П, Скіра 1. 

2. Аж на мвї скира потерпає. (Наг.) 

Варіянт до попер, ч. 

3. Волит грішна скира нукати, ніж сї має дар божий марнувати. (Наг.) 

Говорить чоловік, що волить обїсти ся над міру, ніж лишити страву недо¬ 
їдену. Пор. ‘УУадб. І, ВатісЬ 13. - 

3. Лиш скира та кість. (Наг.) 

Варіянт до т. Н, Скіра 1. Говорять про сухого чоловіка. Пор. АбаІЬ. 
Зкога 5. 

4. Не твоя скіра на тобі. (Гнїдк.) 

Варіант до т. П, Скіра ч. 7. Говорять до чоловіка, що заслужив на тілесну 
кару, від якої може йому шкіра злізти. 

5. Не стала шкіра за виправу. (Ільк.) 

Варіянт до т. II, Скіра ч. 8. Говорять иро товарну якім праця більше варта 
ніж матеріал. Пор. АсіаІЬ. Зкога 13. 

6. Ни продавай шкіру з живого медведьи. (Кольб.) 

Не продавай товару, якого не маєш у руках. Пор. АбаІЬ. Зкога 6. 

7. О нашу шкіру то ходить. (Ільк.) 

Говорили селяни за панщизняних часів, коли пан панови продавав село, або 
коли уряд накладав нові податки і повипности. Пор. АсіаІЬ. Зкога 14 

8. Руска шкіра, польске сало. (Іванівцї) 

Поговірка про хрунїв, що продають своє виборче право на користь поль¬ 
ських інтересів. 

9. Шкіру з него здер. (Ільк.) 

Визискав, ограбив його. Варіянт до т. ПІ, Скіра ч. 14 

Шкіряний. 1. То ще тогдї діяло ся, як шкіряні гроші на світі були, 

(Ільк.) 

Староруські писані памятки згадують часто у віках IX і Х-ім про данини 
шкірами, кунами і білками. 

Шкода. 1. Мала шкода, короткий жаль. (Комар.) 

Обсервація з житевої практики. Пор. ІлЬІ. 122; АсіаІЬ. Згкоба 10; Сеіак. 157 

2. Мене чькода: що тілько зроби, і ще бурчят. (Ю. Км.) 

Жалує ся наймит на незадоволеното господаря. 

3. Не мало ми бути па шкоду. (Наг.) 

Говорить чоловік, коли знайде загублену річ. 

4. Не так шкода, як невигода. (Наг.) 


л 


V 


* 




V 




і ' 


* 




339 


і 


Маїіопаї Рагііатепіагу І_іЬгагу ої ІІкгаіпе 


хллллл/. п р І и. о гд 


Ч' • 


• і 


. у- 













% г. 


► 


< 




/• 


► * 


* . 




« 




* 


V, 


•\ *>><• */4 




/Л 


; Ч. 


• л 


І 


►V/ 


'Л- 








*/• 


€ 




і- 


• * 


* 


*Г> *• 

Л> ■ к •* 4 г 


Ь’ 


► 


> 


* 


лЯ * І 


* 


.* 




4* 


• *'•*■ . , ■- 


1 . 




«М.** "•*** 




І/ 


- 


***+. «'-"•Мчви* 






л •> 


' ~ г ч 

» і ^ ) 


^ ф"^* "■ 


*ь> «р 


14 


1» »"^ 


І *\ ■ и - 


- ♦і. 


» 9 




Ч 


' 


±А - — 




* 


ч* 


к 


Ч 


і 


*К* 


А 




•' 


•**ц- 


^ * 


У 


. ?*<*» 


І 


* ** 


. > 


► 


* 


і 


- 


%»*ф мт* ' <&*"•*■ 




** А 


р 


, «ф>. * * 


с 


«. Я « <*-»*•*' и 


і 


«V- 




Ч> »лЛ 




»• »**•• 


* 


**• 


► 


/ 




г 


І 




< 




, /• 


4 


4 


* 


‘ 


Ч. 28.073-28.089. 


Шкода—Школа 


» 


% 


Говорить чоловік, коли стратить не так дїнну, а все таки дуже потрібну річ. 

Пор. Нос. ст. 873; АсіаІЬ. Зхкосіа 19. 

5. Про щьо така шкода? (ЮК.) 

Запитує чоловік, коли йому стала ся якась несподівана шкоди. 

0. Чия шкода, того й гріх. (Ільк.) 

Хто понесе шкоду, той гадає на ріжних людий, що могли йому зробити ту 
шкоду; а що в числі тих підозреиих бувають люди невинні, то він підозрі- • 

ваючи невинних грішить. Пор. Даль І, 165; Нос, ст. 465; АсіаІЬ. Вгкосїа 3; 
ВеЬеІ 235; Сеіак. 158, 183; Вгхох. 8гко<іа 1; 2аіиг. X, 106. 


«* ■ 


V 


4 


7. Чия шкода, того гріх, того бити як у міх. (Орел.) 

Жартливий варіянт до попер, ч. 

8. Шкода бисїдовати. (Тухля) 

Нема про що говорити. 

9. Шкода, жи-сти старі, а-сти дурні. (Пужн.) 

Говорять до старого чоловіка, який говорить або робить дурниці. Пор. Етн, 

36. VI, 71. 

10. Шкода з вами чьис тратити. (Наг.) 

Нема що з вами ан'і говорити, анї робити. 

11. Шкода мене, шкода й тебе. (Мик. н. Дн.) 

Говорить чоловік, що допоминае ся свойого довгу від неоплатного довжника 

12. Шкода перчику і мугерчику, бо лайно в<зе замогло. (Пужн.) 

Лиху страву ніякі приправи смачною не зроблять. Пор. Етн. 36. т. VI, 100. 

13. Шкода всу білого хліба, бо го не з’їсть, лише докаляе. (Ільк.) 

Шкода годувати неробу, бо се тілько змарноване добро. Пор 8сЬ1еі. 154. 
АсіаІЬ. Ріє8 264. 








% 






<Ґ 




? 


і 


* 


14. Шкода учить розуму. (Ільк.) 

Вчить 

АсіаІЬ. Згкосіа 16, 16; Сеіак. 156. 

15. Шкода ходу до мутного броду. (Явор.) 

Бо з нього годї води напити ся. 

16. Шкода часу і атласу. (Дрог.) 

Говорять про марно страчений час або за марновану роботу. Пор. АсіаІЬ. 

Схаз 69. 

Шкодити. 1 


поперед усього обережяоети і оглядности. Пор. Озш. 8рг. 417 




і 


► 






я 


► 


і 




* 




4 ' 




І 


. Шкодити і муха може; в недоли і лев не поможе. (Гнїдк.) 

Пошкодити легко, помогти або направити трудно. 

Шкодувати. 1. Пошкодуєш малого, то стратиш велике. (Дрог.) 

Шкодувати в вначіню жалувати. Пор. АсіаІЬ. Вхкосіоигас 1. 

2. Чькодуе минї кусника хліба. (Ю. Км.) 

Докоряють скупому. 

Школа. 1. Тримати з ким школу. (Дьв.) 

Учити його чогось систематично. Звичайно іронічно учити 

повинен був знати пр. урядника законних приписів. 




« 


* 


■ 










** 


такої річи, яку 


вія 


2. Школа гола; 


в де сісти, а нема ідо їсти. (Ільк.) 

Говорили про давню школу, в якій, школярі були на удержаню дяка або вчи¬ 
теля і жили жебраною стравою. 


* 


4 


340 


Маїіопаї Рагііатепіагу І_іЬгагу ої ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


* 


* 


і 


«сі 


і* 


У: 


** 







л 






+ 


* 


а Іал 






* 


і 




* 


-«г 


ш*' 


< 


- 


ти-»** 


7 




»# к *. 


►1 


і 


♦ 


*> 


► 




« 


' *" . 
. ЧЙі 


V 




. * 


г ► 




► 


► 




/. 


* 


І 


* 


9 


{ 


4/ 


:'$ 


* 


V і 


* 


ї 


► 


4 


* 


9. 


9 


7, 


'■ 


4 


і 


Гі- 




к 


Школяр —Шлях 


Ч. 28.090—28.110. 


і 


4 ' 


а 'и 


Л 


3. Я була в такій школі, що були сліпі й голі. (Мик. н. Дн.) 

Говорила жінка, що перебула тяжку біду. 

Школяр. 1. Що школяр, то фіґляр. (Луч.) 

Давні школярі допомагали собі веселими дотепами і жартами при випрошу- 
ваню милостині на своє удержане. 

Шкробати ся. 1. Шкробае сї в потилицю. (Наг.) 

Говорять про заклопотаного чоловіка. Пор. IV а псі. II, Кгаігеп ЗО. 

2. Шкробае сї, де го не свербит. (Наг.) 

Говорять про чоловіка, якого побито. Пор. IV а псі. Н, Кга&еп 34; 2&1иг. 

IV, 424. 

Шкрум. 1. Згорів на шкрум. (Наг.) 

У значіню: згорів на вуголь. 

Шлюб. 1. А то твердо польський сьлюб іде! (Пужн.) 

Натяк на анекдоту про шлюб шевця й коваля. Пор. Етн. 36. VI, 256. 

2. В кропиві шлюб брав. (Ільк.) На емітю... (Ільк.) 

Говорять про подружє, що жив на віру. 

3. Конї на толоці сї без слюбу побирают. (Городок) 

Говорять обравово про нешлюбне подружє. 

4. Я ще з ним сьлюбу не взяв. (Лол.) 

Моє дїло з ним не таке, щоб не можна було розвязати ся. Пор. IV а псі. П, 
Неігаііі 32. 

Шляк. 1. А шляк би тї трафив під серце! (Підгірки) 

Прокляте. Шляк із німецького 8сЬ1а£ — удар, постріл. 

2. Бодай тї шляк трафив у саме серце! (Наг.) 

Варіант до попер, ч. 

3. Вже тя шлєґ трафив? (Ю. Км.) 

Злобне запитане: чи ти вже нагло вмираєш? 

4. Ци тобі шляґ не має око вибити? (Льв.) 

Жартливе прокляте, гра слів: шляї — удар, яким можна око вибити. 

5. Шляґ би тебе ірафив, аби тебе впік! (ЮКм.) 

Прокляте. 

6. Шляґ би трафив ті гори! (Соколики) 

Прокляте о стілько безпредметове, що горам ніяка біда не станс ся. 

7. Шляк би го маленький трафив! (Підгірки) 

Прокляте. 

8. Шляк би те поганий трафив! (Кривор.) 

Прокляте. 

9. Шляк холеру трафив! (Льв.) 

Прокляте. 

10. Шльики шльиченні би тї трафили! (Наг.) 

Прокляте. 

Шлякувати. 1. Шлякуе, аж льично слухати. (Наг.) 

Шлнкувати в зпачіню проклинати. 

Шлях. і. Щ.іях би тебе трафив! (Тухля) 

Варіант до Шляк ч. 1. 


% 


- 


'А 


<? 


* 


ь 


»г 




4 


і 


4 


і 


/ 






& 


■’і 


:• і 


■ • 


г* • 


% 


* 


V • 


№ 


/ 


. І 


і 




Ч * 


. ч 


/ 


і 


І 


% 




\/9 


* 




► 


•я* 




4; 




$ 




$ 
• >. 








* 


’г 




9 , 


► 


1 


а 




> 


4 


і 


і 


► 


*'Ч 


• • 


•' / 




V 


* 






•V 


* * 




і 


' 


< 


* 




-1. 


і 


- * 




т 


•г 


У 




9 


* 


і 


•<: 


•і 


у 


*9 


* 


к 


9 


І 


4, 


І 


І 


І 




< 


V 


г 


*« 


► 


ч 


1 


і 


% 


•» 




>* 


‘ 




І 


І 


і 


У 


< 


4 


\ 




\ 


/ 


І 


І 


•« 


і 


І 


Л 


■ • 


І 




9 


і 


* 


* 


► 


* 


и 




• 9 


к 








* 


9 




\ 


> 


341 




* 


• ► 


4 


9 


9 


к 


У 


Ч 








Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу о\ ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


























1к 


« 




І: 


ІіЬ.' ^ 


■Ш 


м 








Ж 

















г 




У 




V 






І 


* 






г 












>4': 






І 


> 


Г 








4 /. 


.Із 




*•-* 


' -»>• *• 






тк ‘і 


ІГ* 


»• • 


/ 


* 


и 


* 




і -» 


.. 




V* 


"*»► V . 






І 


-.*■»< #1 


. "«*' 


' * 






'*■>. 


♦»! 


4 * 


* А. 


* ’ІГ^ 


• І 




т 


V? «П' 


* *' 


V » ♦ 


' 


■ 


"і* *•• кі^і 




і 


* 






« 




• л 


•» •» 


**ч 


* 


р*‘У 


£ 


/ 


4. 28.111 — 28.127» 


Шляхоцький— Шпак 


Шляхоцький. 1. По шльихоцьки сїкае сї. (Наг.) 

Кепкують із шляхтича, що сїкае сї в хустку; по хлопеьки сїкають ся го¬ 
лими пальцями. Сїкати ся в значіню висмаркувати ся. Лор. \¥апс1. І, 

Асіеі 35. 

2. Шльихоцької манерії і до смерти сї не позбуде. (Наг.) 

Говорять про шляхтича, який ніколи не покидає ся шляхоцьких звичаїв і по- 
ведїнок. Мова, розуміє ся, про т, зв. загонову або ходачкову шляхту. 

Шляхта. 1. Змокне кожух, змокне плахта; поцюлюй мнї в сраку, шляхта! 

(Снят.) 

Мудроване до слова шляхта. 

2. Панове шляхта, а на них дьврава плахта. (Наг.) 

Кепкують із бідних шляхтичів. Лор. А (і а 1Ь. ЗиІасЬсіс 11. 

3. Шляхта дріб, а вуши як біб. (Бород.) ...дрібненька... (Луч.) 

Кепкують із тзв. дрібної, загонової шляхги. 

з переду міх,- а з заду плахта. (Явора) 

Кепкують із лихо одягнених шляхтичів. 

5. ЇЇІльихта все сї надіє, що Польща буде, але то пропало, бо польська 

коруна втоплена. (Наг.) 

Логовірка про шдяхотське віруване про відновлене Лольщї. 

0. ЇЇІльихта з Бачний мав шаблю з вільшини. (Наг.) 

Кепкують із убогих шляхтичів. З Бачивй, села самбірського пов., походить 
численна шляхта імени Бачинеьких. Лор. ’УУапсІ. І, А<Зе1зіоІ2 29. 

Шляхтич, І. Шляхтич з перевареної сирватки: шабелька на личку, пе 

ревеслом підперезаний. (Ільк.) 

Кепкують І8 убогого шляхтича в двірській службі. 

2. ЇЇІльихтич казав: „У мене три стодолї повні: в едній мак, у другій 

такой так, а в третій миш у голову зайшла, поки зерно найшла. 

(Наг.) 

Жартують із убитого шляхтича, що чинив себе богачем. 

Шлячок. 1. А шлячок би тї дрібний підстрілив! (Наг.) ...поцілив! (Наг.) 

Прокляте. 

Шмат. 1. Більше як шмат, більше як много. (Ільк.) 

Шмат уживав ся в значіню: богато. 

Шмате. 1. Забирай шмате! (Дрог.) 

Говорять виправляючи когось із хати. 

Шмига. 1. То не до шмиги. (Міич.) 

Се не до ладу, не до смаку. Пер. Нос. ст 365. 

Шмиґ. 1. Шмиґ-у-лїс. (Лол.) 

Так прозвав себе один селяпин, зловлений розбійниками, від яких сховав 
ея в ліс. 


* 


І 


і 




а 






і 




< 






► 


♦ 


* 


»• 


■4 




► 


>*• 




* 


* 




ч 


► • 


4. Шляхта 


» 


ь 


► 


•• 




* 




4 


і 


* 


І 




■ 




І 










і 


* 




> * 


4' 


і 




* с 






• і* 


► * 


л-* 


* 


9 


Шнур. 1. Так того шнура видко 


як дїдька в ночи. (Підгірки) 

Говорить чоловік, не добачаючи в потемках простертого шнура. 

Шпак. 1. Вже-сте троха шпака вдушили? (Ден.) 

Шпака вдушити значить проспати ся. 


і 




і 


і 




'V 






і 


► 


► 


** 




¥ 


і 




- 342 


'Ч 


♦ 


► 


і 


‘•Ч» 


Маїіопаї Рагііатепіагу І_іЬгагу ої ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 




* • 


/ 


V 










* 


V; 




^. 


V 


% 


*і/ 


< 






♦ 


> 


». * 








< 


V 






жЖ <’ 




* 




& 


/ . 


і 




і 


І 


► 


* 




ІЬ 




* 


У.у 


* 


•4 ж Л »ж 


'■-« -Ж 




'ч 




> 


V 


■> 




Ь 


/ 


* 

'.я 


І 






л -Г;'і 


‘-О 




■У ' 


► 






«V-,- 

ш 




і 


} 


4 




І 




:• 




< 


► 








■ 


*у 






- \ 9 а 


/ л* 


І 




І. 








V' 


' 














<• 




і. 






'*ж 


у ■ 


• . 


Л 




ї • * 


Л * . 

* 


► 




► ж 








л-: 




'У*л 




і.'ж'ЯШ^' 




и - 


* 


і 


у* 


* 






■/ 4 


; 


* 


■Щ 


Ші 


£ 


► 




► 


.■ +и00“ • 




-А, • & *ЕІ* г ііОЬ ' Г. 4 




* '1 


їй* 


і 


,<**&*«“ ■—* **~ф-&£шь &***» ** ' ■** 


*М т /. ґ іаД 


*• 




І 


Д«л. 




■т#***" щ*я*ш0&**' 


/. 


Л; 


• 4 






* 


Р 


в 


І » 


> 


# 




« 1 


► 


► 


Є 


р. 






ті 


•■ «& 




► 


І 


і 


? 


* 


р 


р 


І 


1 


І 


4 


< 


І 


І 


4 


* 


1 


і 


‘ > 


*> 


Ч. 28.128—28.143* 


Шпати—Штука 


4 


2. Вилетіло як шпак, зробило сі як сак. (Наг.) 

Говорять про новину, яка з дрібної дрібниці вробила ся в людськім поговорі 
великою пригодою. Дор, ^апб. V, \Уоі1 46. 

8 . Шпаками годований. (Гяїдк.) 

Говорять про розумного або зарозумілого чоловіка. Дор. АсіаІЬ. Вграк 2. 

4. Шпаками жити. (Гнїдк.) 

Жити хитрощами, незвичайним промислом. 

5. Шпаки самі не летят до рота. (Гнїдк.) 

Треба їх наловити і насмажити. 

Шпати. І. Шшіють мі, як хроби стерво. (Наг.) 

Говорять про ненависних людий, що гривуть, доточать чоловіка. 

Шпекулювати. 1. По пандки кажут „пшекулювати", а по хлопськи „кра 

ста". (Стрий) 

Жартлива поговірка про спекулянтів. 

Шпилька. 1. Щоби я могла ся до тебе шпильков пришпилити! (Ільк.) 

Говорить дївка до милого парубка, якого рада би не покинути ніколи. 

Штани. 1. Грубі штани сраку друт* (Коб.) 

Кепкують із чоловіка, що ходить у штанах із грубого, т. зв. міхового по¬ 
лотна або міховини. 

2. Ото му скроїв штани! (Луч.) 

Вибив його по задницї. 

3. Треба штани драти, гарбузи латати. (Лол.) 

Жартують із такого чоловіка, що потолочив у сусїда гарбузи, а сей шкодує 
собі з того. Дор. співанку: 

Ой тікав я від сусїди з тяжкої пригоди, 

Запутав ся в гарбузине тай наробив шкоди. 

Як зачала суча баба до суду тягати, 

То я мусів штани драти, гарбузи латати. 

4. Штани сподням не рівня. (Коб.) 

Жартливо характеризують ріжпицю між селянами і міщанами або загально 
між простим і панським станом. 

5. Штани тїсні в кроку. (Наг.) 

Говорять про штани, що друть ся, коли чоловік пробує йти ширшим кроком. 

Штих. 1. На перший штих пішов. (Наг.) . .руф... (Дрог.) 

Говорять про чоловіка, що перший попав у вещаете, яке постигло з ним ра¬ 
зом також инших. 

2. Перший штих кравства, шевства без їудза нїчо не звачит. (Наг.) 

Оповідають, що се правило шевського і кравецького ремесла видумав і ого¬ 
лосив зібраним шевцям і кравцям премудрий Солозюн. 

Штудирувати. 1. Треба якось штудирувати. (Бел. Очи) 

В житю треба всяко промишляти, щоб уйти ріжних небезпек. 

Штука. 1. Аж сї в штуки мече зо злости. (Ваг.) 

Говорять про чоловіка, що страшенно сердить сй. Штука тут у вначіяю нїм. 
8Шск; в штуки метати ся — іп Зійске Ьегзіеп. 


4 


>» 




/ 




■0 






є* 


у 


> 


м 


* 


і 




І 




» 




% 


. г \ 


< 


* 


. 9 




V * 


■т- 


І 




і ' 


І 


* 


V 




л 


у 


у> 


І 


► 


і 


/ 




9 


т 


% 




ч 






У 


/ 


г 4. 


V/ 




: 






% 


* V 


Ч 


* 


Г 


р 




► 


\ 




* 


< 


г 


) 


і 


\ 


і 


4 


► 




■ 




А 


т ч 




р * 




/ 


і 


І 1 


і 


: 




44 


І 




* 


} 


* 


* 




* 


* 


и 


.1 


І 


* * 


■} 


■і 


'і 




т» 


\ 


:< 




і 


► 




* 


& 


V 


і 


к 


т 


9 




і 


і 


' І 


► 


* « 


і 


і 


■і 

* 






Й 


’Г 


> 




ь 


т 


•К 


р 


5 


► 


V 


4 


/ 


V 








► 


* 


і 


МаііопаІ Рагііатепіагу ШЬгагу оі ІІкгаігіе 




і* 


У ■ 


і 


У- 


■і 



► 






V- 


-■ 


9 


(У. 


і 




І 


4т 






* % 


.' ,|Ь 






•«« м 


* 


■V *• 


*^ в 


'і. 


*•* 






»-* 


* ’ 






\кМ • 


.V - 


к 




' 




<■*»* 




л 


• * 


*4 '•'+ ь */ 




• *• 


* 


;>..ь • * 


* 


* ■ 


.!« 




Ь 


а 


р 




р 


р. 


V 


V 


1 


Штука 


Ч. 28.144—28.164. 


і 


І 


* 


г 


« • 


2. Вдало му сї за штуку. (Наг.) 

Вирвав ся жартом або хитрощами із якоїсь немилої пригоди. 

3. Взьив си на штуку. (Кривор.) 

Взяв ся на спосіб, на хитрощі. 

4. Від штука плата. (Дрог.) 

Говорить робітник, що бере платню від штуки зробленого товару, а ве по¬ 
денно. 

5. Від штуки робити. (Дрег.) 

Робити поштучно, а не поденно. 

6. На штуку найде ся штука. (Замул.) 

На хитрощі знайдуть ся ще більші хитрощі. Пор. А<1а1Ь. Згіика 7. 

7- Не штука богато говорити, але мудро. (Замул.) 

Упоминають такого чоловіка, що говорить богато, але не обдумано. 

8. Не штука вбити крука, а голов сраков їжака. (Снят.) 

Жартливо характеризують якесь не дуже хитре діло. 

9. Не штука дати, коли е звідки брати. (Ільк.) 

Богатому легко запомогти иншого, а бідному тяжко. 

10. Не штука забити крука, але штука голов сраков на їжа сїсти. (Луч.) 

Варіант до ч. 5. 

11. Не штука крука забити, али живого їмити. (Кам. Струм.) 

Варіант до ч. 5, 7. Пор. АбаІЬ. Кгик 12. 

12. Не штука оженити ся, але штука розженити ся. (Луч.) 

Говорить чоловік, що оженив ся нещасливо і рад би розійти ся з жінкою. 

Пор. АбаІЬ. Оіепіс зі§ 11. 

13. Не штука писати, коли є що дати. (Ільк.) 

Писати тут у значіню: писаря наймати. 

14. Не штука розкинути, а штука зібрати. (Ільк., Кобр.) 

В житю лекше розтратити готове добро, як надбати нове. 

15. Не штука розчинити, але замісити. (Сор.) 

Не трудно розпочати дїло, але труднїйше докінчити. 

/ 

16. Не штука ся оженити, коби на чім жити. (Бергом.) 

Женити ся треба з оглядкою, чим удержати родину. 

17. Не штука убити крука, але голов сраков їжіка. (Рибно) 

Варіант до ч. 5, 7. 

18. Ни штука сказати, али зробити. (Жидач.) 

Говорити лекше як робити. 

19. Ни штука убити крука, али живого зланати. (Жидач.) 

Варіант до ч. 8. 

20. Отто штзку вдав І (Наг.) ...вдрав 1 (Цен.) 

Доконав якогось незвичайно хитрого діла. 

21. То не штука ногнївати сї, але перепросити еї. (Сор.) 

Погнївати ся за що будь легко, але перепросини бувають часом дуже трудві, 

22. То штука тай кавалок. (Наг.) 




А 


« 


* 




7 


* 


► 




& 


\ 


► 


ч 


А 


■;ї 


< 


»к 


-а 


& 




і 




’*» 


г 


• ► 
) 


• « 






і 


у 


► 




\ 


•ь 




* 


. ч . 


*•* 


* 


V. 


і 




<І!Ч 


І 


► 


І 


.Сі 


7 


* 


> 


* 


'с 


► 


4. 


* Ф 


X 




'* 


г- 


< 




Ги 




і 


>: 








< 




■’> 


1 




І 


'/ 


* 


* 


» 


і 


' ..'V 














4 




щ 


І 


■і 




Ь 


г 


► 


іґ/ф 




• \ 




•і 


•?і 




•« 


ч 


і 




V 


' • 


А 




І 


і 


•? 


'4 




Мі- 


Й 


>: 


і 




* 


К 


і 


► 


\ 


< 


•7 






і 


і 


.і 






■* 




•А 


щ* 


* 


і 






к 




* 


► 


* 


-і 


і 


9 


► 


Я 




9 




т> 


► 


я 




ч 


41 




і 


* 


► 


/ 


'у 


* 


І) 


Ь 




- 4 " 


V 


* 




* 






У 


••ф 


л 


> 


«г 


*» 




►.V 


і 


1 


• * 


* 


> V 

'К> 




9 


<* 


\ 




1 


9 


» 


л 






> 


< 


% 


І 


) 


і 


* 


•4 


І 


у 


4 


■( 


* 


* 


► 


V 




& 




і 




* 


Р 




► 


7 




344 


& 










1 




■ 


ї 


і 




♦ 


>■ 


і 


к 






і 








у 


і 




а 




V; 


%4 


$ 




і 






Л 




Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої Укгаіпе 


\а/\а/\а/ . п р І и. о гд 


* 








ч у 


4 


і 


Ь 


І 


л 




І 


/ 




< 




І 


% І 


► 


і 


• * 


• ф 






'4 


* 






V 


.. V 


& 


Г - /у. 


/ 










Й.-ГЙ 




І 






► 


• ^ 


► 


9. 


* 




І 




і. 


/ * • ’ 




• *. її Д 






•** 


V • 






- '4 


1 


г» 




*• 




:’ж, 




У- # 


ж 


у 


► • • 


і 








4 








г 




ті 










► 




У 


4 


-і 








^ * 


- ■ Г 


■ • V.' І і.-;; л Л-.І7 -'-,—•'(''.-<<11 ",ч- .• і. 








* 


* 










9 г 


І * 


4 


*' *• 


V' 


-: - * 


* 


рі 


і о. - 


* 


4** 


•'• ■*. 


- .~«Ц*- •• 


- * 




"" л 


V 


і и 


. ■? 


•• *** 


*?• 


► 


Г 


** 


- **• 


*• 






*> 




. <^/ ►.. 


у- 


► 


< 


:• 


і 


о* 






< 


і 


4А 


А 


9 1 


4 


і 


Я 


і 


і 


і* 


У 


/ 


* 


Штукар - Шукати 


Ч. 28.165—28.181., 


► 


» 


Говорять про всяке незвичайне дїло, з жартливим відтінком. Пор. Вггог 
8гІика 1. 

28. Треба всяку штуку втяти. (Вел. Очи) 

В житю треба не раз здобувати ся на ріжні хитрощі. 

24. Штука на штуку. (Наг.) 

Приказка має двояке значіне: 1) На хитрість помагав хитрість. Варіянт до 
ч. 3. Пор. А(іа1Ь. Згідіка 7. 2) При купованю ріжних товарів буває така 
згода, що за кожду штуку всякого товару платить ся однакова цїна. 

25. Штуков го підійшов. (Дрог.) 

Переміг його або ошукав хитрощами. 

Штукар. 1. То ще штукар! (Кол.) 

Говорять про хитрого, веселого чоловіка, що вміє забавити внших людий. 

Штучка. 1. От штучка: загни палец тай ключка. (Цен.) 

Жартливо промовляють до дитини, яку можна такою штучкою розсмішити. 

Пор. Е. Воі 57. 

Шукати. 1. Вчорашного дня шукати. (Гнїдк.) 

Шукати чогось такого, чого нїяк не знайдеш. Пор. АсІаІЬ. Згикас 13; 
беїак. 567; Вг 202 . Згикае 6. 

2. Гей би си ґудза шукав. (Тростяиець^ 

Здаєть ся, що він шукає собі напасти. Пор. АсІаІЬ. Сиг 4, 6. 

3. Кождий шукає ліпшого. (ЮК.) 

Звичайна житєва практика, що чоловік усе дбав про поліпшене свойого стану. 

4. Не шукай гроший, а шукай приятеля. (Наг.) 

Правило житевої мудрости, що добрий приятель ліпший від гроший. Пор. 

ВеЬеІ 224. 

5. Не шукай собі біди па мнї. (Наг.) 

Остерігають напасника. Пор. ладканку: 

Сїди, дїдоньку, сїди, 

Не шукай собі біди. 

6. О, не шукай того: тото штири хлопи на друках понесли. (Наг.) 

Говорять жартливо такому, що шукає якоїсь дрібної згубленої річи. 

7. От шукає собі козери. (Кольб.) 

Шукає собі лихої пригоди. 

8. Самохіть біди не шукати. (Гнїдк.) 

П равило житевої обережпости. Пор. Даль І, 170; АбаІЬ. Віесіа 76, 77. 

9. Сам собі біди шукає. (Наг.) 

Говорять про чоловіка, що шукає собі напасти. 

10. Того шукає, що не положив. (Ільк.) 

Кепкують із вдодїя, що шукає чогось, що би міг украсти. Пор. АбаІЬ. 

Згпкас 4. 

11. Треба шукати собі рівного складу. (ЮК.) 

Треба старати ся дійти до рівноваги 

12. Хто чого шукає, той знайде. (Ільк., Петр.) 

Говорять-про такого чоловіка, 

1/7 а п б. П, Сгиі 238; Сим. 2447; Слав. П, 173; АЛаІЬ. Згикас 1. 


♦ і 


Р 


І 


ч 


к 




9 




ч 




4 


\ 




і 


► 


чг 


х 


► 


* 


4 


4 


* 






/ 


'/ 


і- 


і 


4 




І 


І 


• < 


<• 


І 


» V 


І 


» 


* 


* 


к 


і 




і 


✓ 






9 


* 


і 


9 


І 


я 


Л 


і 


І 




* 


і 


V 


► 


# 


І 


І 


ІІ 


і 


/ 


* 




•І 


Р 


І 


•і 


* 


і 




’9 


1 


* 


Р 


> 


І 


Г* 




* 


І# 


► 


► 


9 


І 


•р 




: 




В ЖИТЮ. 


І 


г 


9 


9 


І 


9 


к 




і 


* 


І 


що шукав собі напасти і попав у біду. Пор. 


4 


Р 








( 


4 




* 


ї 


і 


т 


> 




* 


345 


к 


4 


V 


І 


і 


\ 






І 


1 


* 


4 


* 


•4 . 


9 


> 


X 


* 


л 


< 


► 


і 




і 


5 






0 


Г'* 


г 


V 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої Укгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


і 


* 


г 


'І 


І 


«• 


І 


► 


І 


/ к 


} 


г 


і 


І 


< 


* 


и. ■ 




* < 








* ► 




? Д. ' 


9 


</ 


9 


ш 


< 


9 г . 


% 


і 


ш 



і 










* •/ 




і'л» ' 


* 












І 




і 










т 










А 




и 


* 


\ 


* 


. *■ 


и 




і 


-‘‘ч 


* 


І 


г 


і 


» 




► 


►' 


і 




і 


ч 




' 1 


•4 


І 


«У 


1 * к 


• V 


* 


4 


* 


4 


4 


< 


& 


Ш укати 


Ч. 28.182—28.199. 


* 


х9 


• ► 




* 


і 


13. Хто шукає, топ найде. (Кольб.) 

Приказка основана на св. письмі. Пор. ^аЬІ І, 59, 90; Гильф. 2822: АбаІЬ. 
Згикас 6. 

14. Шукав шшпшіньи, найшов собі погіршіньн. (Наг.) 

Говорять про чоловіка, якому не. вдала ся спекуляція на поліпшена його стану. 

Пор. ’УУ'агнЗ. ІН, Оиі 238; АсіаІЬ. Роїерзгепіе 1. 

4 

15. Шукав, чого не загубив, а найшов, чого не шукав. (Наг.) 

Говорять про чоловіка, що шукав собі напасти і наскочив на велике лихо. 
Пор. Вг 202 . Згикас 1. 

16. Шукав, шукав, просив Бога, щоби не найшов. (Кой.) 

Шукав чогось такого, що йому було немиле, пр. жінки, що втекла від нього. 

17. Шукає вітра в поли. (Ільк.) 

Шукає сам не знає чого. 

18. Шукає вчорайшого дня. (Сор.) 

Шукав чогось такого, чото не можна найти. Пор. ЬіЬІ. 152; АбаІЬ. Згикас 

13; Сеіак. 567, 

19. Шукає другої голови та вчорашної днини. (Богород.) 

Шукає сам не знав чого. Пор. Даль І, 219. 

20. Шукає си ключки. (Наг.) ...зачіпки. (Наг.) 

Шукав собі напасти. 

21. Шукає собі приключки. (Кольб.) ...напасти. (Наг.) 

Варіант до попер, ч. 

22. Шукає, чого не згубив. (Наг.) 

Говорять про злодїя, який шукав чогось такого, щоби міг украсти. Пор. 
АсіаІЬ. Згикас 4. 

23. Шукає, шукає, а иросит Бога, щоби не здибав. (Кольб.) 

Варіант до ч. ІЗ. Пор. Вггох. Згпкас 4. 

24. Шукай вітра в поли. (Жидач.) 

Говорять про річ украдену або таку, що пропала безслідно. Пор. Нос. ст. 
320; Даль І, 329; АсіаІЬ. Згикас 10. 

•• 

25. Шукай вітра в поли, а блохи в еорочцї. (Підгірки) 

Жартливе розширене тогож варіанта, що й у попереднім числї. Блоху в со¬ 
рочці не легко зловити. 

26. Шукай на мнов, а я за тобов буду. (Наг.) 

Говорить жінка до чоловіка, шукавши його довший час по місті в сутолоцї 
в торговий день. 

27. Шукай, падай, анї сліду неиа! (Наг.) 

Говорять шукаючи чогось довго і даремно. 




У 4 






/Г 


А 






< 


X» 


*' 


*/ 


І 


« 


<8* 


» 


'М . 


г 


і 


4 


> 


* 


\ 


4 




. л 


і 


/ 


► 


і 




і 

її 


1 


■ ^ 


4 


* 


► 


р 


А 




г 


> 


4 


і 




4 


А 


& 


* 






9 


І' 




і 


•V -Ж 


і' 


•і* 


б 


і- 


* 




4 


* 


л 


% 


% 


► 






л'УЛ 


і 


•в*. 


г 


ч« 


і 


ш- 


/т» 


V, 


ч 




'.у;/ 

І 




*>, 




* 




А 




% 


і 


А 


. 


\ 


V, 


* 




• У 


УМ 


% 




• 4 








щ 


\ 


■ 


■ 


«і 




► 


» • 


V 


л . 




Рк 

ї*А 


> * 


ПН’І 


•ф 


►, 


•ґ 


% 


4 • 


4 


» 


•) 


п 


і 


щ 


н 






р 


І 


і 


і 


’ 


* 




/ 


'/ 




* 


4 




м 


і 






»/ 


*• 




N 




* ' 




9 . 


4 








б 


І 


\> 


V, 


<•4 


ж 


І 


К) 


і*л« 


* 




IV 


в 


V 


► 


• і 


і 


* 


* 


* 


т 


і 


Ь 


г 


V. 


4. 






9 


4 


ч 


т 


г 


* 






І 


М 


Ц 


і: 




р 


4 




► 


9 


► 


' 


* 


* 








* 


4 • 


V* 




. \ І 






к 




4 


* 


у* 


р. 


• р 


9 


і 


1 




9 


* 




А 




' 




у 


* 


* 


землев. (Наг.) 


28. Шукай ходь пі 

Шукай і не внайдеш ніяк. Пор. Слав. І, 210. 

29. Що шукав, то найшов. (Льв.) 


► 


• 4 


► 


9 


тт 


<: 


< 


• 9 


л 


* 


\ 


■ь 




* 


* 




9 • 


і. 




'і 


4 


А 


► 


Говорять з притиском про чоловіка, що знайшов собі якусь напасть. Пор. 

Гильф. 8489. 

ЗО. Я за тобою шукаю 


* и 




И 


і 




Ьуі 


а ти ту. (Луч.) 


'р 




у 


► 






346 


9 


- 


Г 


. * 


І 


9 


у 




* 


N 


‘і 






» 




І 


МаііопаІ Рагііатепіагу ЬіЬгагу оі Укгаіпе 


\а/\а/\а/ . п р І и. о гд 


\ 


* 


* 


• А* 


* 






/ 


\ 




т л 




« 


і 


■ :їі 


і 


4 




а 


і 




л 


У. 




44 


V 


<4 


9 4 


•ч 


' і 




ї 


•« » 


А 




. > 


N - 


9 


. 




'А 


* 


>. *.%' 
і Л ч Г - / 




X 






І 


ч 


4: 


и\гш 




/ ^ 

' І-І-У 4 • >*//^ 




ггТ" глгг/ гілідід 








*/■ 




V ^ 




і-: !'?*•:! 


. .'С-. 


'г-'/Ч ..>%!,«ІГГ/И-Н4 1 к* Й , 


.... 


О 


■ї. -^ ч. 


•л 




ц 






* 


’*< 


» 


< 


* 






< 






л- 




И* 




1 


► 


^ЧЬіі і«г»амг.іич*^ 1 ^-- 


4Ш ' • " 


4 . 




* 








і 


► 


«•»* 




' 




й. * 


■ч 


«№ 




І 


« 






У 


Шуляти—Шустка 


Ч. 28.200—28.215. 


А* 




V/ 


Я 




’Х 








Говорить чоловік до чоловіка, якого даремно шукав по ріжних місцях, і знай¬ 
шов у зовсім несподіванім місці. 

31. Якої галузи шукаєш? (Наг.) 

Говорять напаеникови, що шукає собі зачіпки. Галуза — зсії. така, на якій 
би він міг повісити ся. 

Шуляти. 1. Аби мені ним по під ніс шульили. (Кривор.) 

Аби мені за нього докоряли, 8сі1. не хочу. 

Шулька. 1. Шулька двох годує. (Ільк.) 

Шулька — кукурузяний плід. Образово про пожиточність кукурудзи. 

Шум. 1. Великий шум, малий дух. (Ільк.) 

Говорять про гордого, а мало вченого пана. 

2. Шум, що не можна, а кишеня порожнє. (Ільк.) 

Говорять про гордого, а незаможного пана. 

Шумівка. 1. Ковтнімо собі шумівки. (Дрог.) 

Говорили про горівку, яка при наливаню пускала бульки і яку задля того 
називали шумівкою. 

Шуміти. І. Добре шуміти в чужім. (ІЛЬК.) 

Шуміти тут у значіню потішати ся чужою шкодою або чужим терпінєм, Така 
потіха кінчить ся звичайно дуже сумно. 

2. Шуми до куми. (Лев., Ільк.) 

Говорять веселому чоловікови, що шукає веселої компанії. 

3. Шуми-лїс то. (Гнїдк.) 

Говорять про веселого чоловіка. 

4. Щумит му троха в голові. (Наг.) 

Він троха підпив собі. 

5. Шюмит минї в голові, як у млинї. (ЮК.) 

Говорила стурбована жінка. 

Шумлянський. 1. Був Шумлянський, не шумів, був Шептицькиіі, не шеп 

ті в, і ти Рило не рий. (Дул.) 

Поговірка руських священників з кінця XVIII віку про подьонофільські зма- 
ганя епіскопа Рила. Поляки зложили про нього свою приказку: 

кі рораігяес тііо, 

Лак з'есігіе кзізДг Куїо. 

Шурґотв. 1. Відні люде саме шурґотє їдьит, а богачі білу капусту. (Наг.) 

Шурїоте — відпадки при чищеню капусти, які давнїйше іноді квасили і да¬ 
вали їсти худобі, або навіть і слугам. 

Шурувати. 1. Вішурувало би ти очи! (Лол.) 

Прокляте. 

2. Шурували би тя від кольок що дихнеш, а все аби тя сто вкололо 1 

(Лол.) 

Прокляте, 

Шустка. 1. З шустков сї ни вродив, з шустков ни вмер, а щістє можна 

трібувати. (Іванівцї) 

Говорить такий, що ставить на льотерію. 


* 


< 




• с; 


V 


► 


■ ч 




•Г 


/ 


у 


> 


•• 'г 


і 








.. І 


• «• 


* 


-і 




»* 




* 


р 






і 


■ 






* 


\ 


І 




І 


* 




І 


р 


•і 


р 


р 




} ь 


4 


* 




У 


* 


ї 


► 


X 


р 


І 


І 


347 


* 




* 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 






і 


> 







і* 


4 




* 


■ V» 


* 


* 


***. 




* 


1 


к 


/* 






4 


Ч 


4 




« 




* 


» 


•* 


Ч. 28.216—28.228. 


Щадити—Щаете 


к 






* 


2. Шустку на сіль, шуетку за сіль 

нів Горішний) 

Обчислювала свої видатки жінка перед чоловіком, від якого дістала три шустки 
із яких дві пропила, а за одну купила соли. 


а за шустку ? м соли купила. (Угри 




4 


і 


* 




> 


* 


« 


* 


і 




« 


* 


* 


• 4 


1 


» 


І 


У 


*• 




* 






« 


* 


/ 


0 


* 


.¥ 


> 


І 


Щадити. 1. В зимі щади 


в лїт'і жади. (Мшан.) 

Значіне неясне, бо в зимі звичайно кождий господар щадить на те, аби в літі 






4 


не жадїти. Можливо одначе, що мова тут про бідного чоловіка, що в зимі 
жие скупо, а в лїтї на переднівку терпить деколи голод. 




Щасливий. 1. В щісливу годину вродив сї. (Наг.) 

Кождому новонародженому бажають, аби вродив ся в щасливу годину. Бажане 
основане на вірі в щасливі і лихі години. 

2. Щаслива година/ як заспить вечеру дитина. (Ільк.) 

Бо в вечір не докучає родичам. 

3. Щаслива му парть була. (Сквар.) 

Говорять про помершого чоловіка, що прожив свій вік щасливо. 

4. Щасливому щасте. (Стриг., Луч.) ...щастят ся. (Тереб.) 

Говорять про чоловіка, якому все веде ся. 

5. Щіслива ти дорога І (Наг.) 

Бажають тому, хто виїздить із дому. Пор. \¥ап(і І, Оійек 1004. 

0. Щіслива тї година принесла. (Наг.) 

Говорять такому, що приходить у хвилю якоїсь родинної радости або з до¬ 
брою новиною. 

Щасливо. 1. Дай Боже шісливо з колачом! (Наг.) 

Примовляють у великодну суботу входячи до чужої хати, в якій пече ся паска. 

Щасний. 1. Не все той щасний, хто па вроду красний. (Замул.) 

Вродливі люди, а особливо вродливі жінки в шитю бувають дуже часто не¬ 
щасливі. 

Щасте. і. Більше щістьи як розуму. (Наг.) 

Говорять про малоумного чоловіка, якому в шитю веде ся добре. Пор. 

ТО а шї. І, Сгійек 983. 

2. Великого щастя треба, аби ся то стаю. (Кропиви.) 

Се річ мало правдоподібна. 

3. В щастю і когут яєчко внесе, а в нещастю і комаха вколе. 

Щасливому чодовікови удають ся і найнеможливійші дїла, 
шкодить і найменша дрібниця. 


і 


> 


% 


♦ 


У 


І 




ф: 


» 


« 


► 


г 


* 










і 


к 






Р 


і 


"'щ 


* 


* 


й 


і 


* 




р 


* 






* 


» 


* 


' 


9 




4 




і 




► 


І 






9 


* 


к 


І 




к 


* 




1 




- 




к 


і « 


ь 




І 


І 




} : 


* 


9 


і 


9 


а нещасливому 




► 








* 




4 


< 


* 


9 


I 


1 


848 






V 


9 


і 




9. 


* 




► 


'І 




і- 


> 




* 


* 


і 


і 


► 


і 


с 


і 


■» 


? 


* 


к 




► 


й 


9 


ІМаїіопаІ Рагііатепіагу ШЬгагу ої ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


к 




А- 


* 


\ 


V 




ч \ 


*л 




4 


V 




<. 




і 


* 


* 






► 




>■ '*іг'Л 


•и 


/ч . ^ * 




|Т»« 













г 






* 


4 


• V 


V 




9 *. 


7,ЧЇ~ 


* * 




> 






• • «* 


V*;, - 


- 






•>з 


*. 7 # 


*Тй:? 


' 






> ’ 




І 




І 


> 




< * 


V'* 


-V 


1 


'. ЧУ 


*• о* г 


>«• 






ї* ' 


*>'> 


> 




✓ 




ч ;/• ' 


л* 


$• 




•• V 


І/. 


* 


» 






‘ 






*• 


* 


• V * 


V 


* - 'ч-' 


/ 


и К 


V* 


/ 


І 


* 


9 


* 


Щасте 

•4 


Ч. 28.229—28.245 


< 


т 


+ 


# 


► 


* 


і 


4. В щастю не вміє чоловік статкувати. (Ільк.) 

Йому часто 

їете ; 


і 




Р 


для тривкого щастя бракує відповідної розваги., Пор. приказку 


і 


* 


і 


і 


Ез іеі юісЬіз зсЬіуєгєг ги егіга^еп, 

Аіз еіпе НеіЬе уоп зсЬбпеп Та&еп. 

5. В щастю приятелів мяого, а в нещастю нї одного. (Залїсе) 

До щасливого чоловіка горнуть ся люди радо, а нещасливого опускають. Пор. 

Е. Ноі. 46; АйаІЬ. 82 С 2 §йеіе** 47 . 

6. В щастю ся не нажити, а в нещастю не вмерти. (Луч.) 

Щасте в людськім житю не буває довге, та за те й нещасте не все переслідує* 
хоч би й найбіднїйшого чоловіка. 




і 


І 


► 


і 


і 


■ 


*4 


4 


І 


4 


4 


€ 


4 


/ 


' > 


► 


► 


► 


'4 


«* 




« 




* 


► 


* > 


І 


% 




\ 




і 


4 


9 


Г 


* 


І 


% 


V, 


V 


/ 


V 


. /• 


К 


7. Грим щістьн в дім. (Кольб.) ...в хату. (Наг.) 

Говорять в разі приємної або щасливої пригоди; 
несподіваного нещастя. 

8. Грим щістьн в хату, аж вікна побило. (Наг.) 

Ширший варїяпт до попереднього, 


і. 

N 


^ • 


І’* 




«* 


*' 




часто також іронічно в хвилі 


і 




/ 


4 • 


І 


•* 


9 


> 


І 


к 


і 


в іронічнім зиачіню, коди комусь вибито 
вікна. Натяк на народне оповідане про щасливого дурня, 

і якому щасте .вибило вікно вкидаючи йому до хати гроші. 


< 


що лежав на печи 


і 


р 


ч 




9. Дав Бог щастя, та не дав розуму. (Замул.) 

Говорять про чоловіка, що ие знаючи ея в своїм щастю марнує його. 

10. Дай Боже щасте і Проший десять’ (Луч.) ...і сто ринцьких. (Снят.) 






і 




» 




» 




р 






► 


•*; 


*і ■ 




>'•/ 


\ • 


І 


► 


► 




о 




•/ 


/ 


* 


9 


9 




. « 


& 


$ 


■І 






Жартливе поздоровлене. 

11. Дай Боже щастя, сказала Настя. (Сїл. Б.) 

Жартливе мудровавє до імепи Настя. 

12. „Дай Боже щістьи ! 

Жартливе привитане чоловіка, що входить до більшої 

13. Дай Боже щістьи з волом ца з коровов. (Наг.) 

Привитане прихожого до хати, в якій застає нововроджене теля. 

14. Дай Боже щістьи з колачом. (Наг.) 

Привитане прихожого до хати, в якій печуть паску. 

15. Дай ти Боже щістьи, аби тї спіткало тьижке нещістьи! (Наг.) 

Прокляте в формі щасливого бажаня. 

10. Де щасте упало, там і приятелів мало. (Ільк.) ...відпало... (Луч.) 

В нещастю опускають чоловіка менше надійні приятелі. 

17. Допоки щастя, допоти приятелі. (їїетр.) 

Увага з житєвої практики, що поки чоловік щасливий, поти приятелі" горнуть 
ся до цього. 

1В. Кого щасте згубити хоче, тому перше розум відбере. (Ільк.) 

Нерозум у жвтю веде яайчастїйше до сваволі й нещастя. Пор. АйаІЬ. 

Й2С2ф§СІЄ 21. 

19. Колесом моє щістьи пішло. (Наг.) 

Кожда точка в колесі* біжить раз у гору, то знов у долину. Образове речене, 
про зміну людського щастя. 

20. Коли щасте упало, і приятелів мало. (Тяїдк.) 

Варіант до ч. 16. 


І 


і 


» 






► 


* • 




% 


* • * 


4 • 


і 


І 


\% * 


4 , 


І 


✓ 


4 


.'у 


► 


І 


І 


► 




* 


*•*; 


і 


'і* 




* 




♦ 




А от нас шість. Помагайте сідати.* (Наг.) 




п 


•* 




компанії. 


« 






* 


* 


► 




і 


р 


♦ 


і- 


> 




' 


І ‘ 


9 




І 


* 


/ 




Р 


V 1 


& 


і .! 




• • 












р 




■V • 


•• * 




:ї. 


9 


* 


* Ч 


/ 






І 


9 


/ 








/ 


X. 


* » 


і 


* 


І 


■ 


І 


► 


№ 


4 


л 




І 




/ 


І 






► 


V. 


і 


9 


* • 


г 


з ю 


приповідки III. 




і 


і 


«а 


і* 


< 


: ^ 


4 


• * 


9 


г 


\ 


ір 


Маїіопаї Рагііатепіагу ЬіЬгагу ої Укгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 




* 




.'Лі 


ч 






* 4 


І 


г 


9. 








. /4 


* 


№ 


9 






\ 




► 






• 4 




і г. 


і 




і 




< *• 


і 


І * 




4 


► 


► 


> 


* 


у і V ?• */. 'V' ’• ; •• 


► 


к 




ФШ:Я 


9 










г 


А . 






,1 » 


9 




4 


\ 




9 


* ' 




г 


р. 


< 


А 






ь 


ь 


* 


"К . V 


* 


і 




Л 


і 




“Ї"Г: Ц 


* ' 


І9Л*4. * «4|4 ^Н І » ^ “ 


^4‘^ь і 


9 


•> 


4* * 


9 


г « 


> 


✓ 


► 




. 4 . 






г 


'4 4*' 




/. 


► 


< 


Р 






\ 




•л 




*■ 




9 


г 


У- 


. ) 




► 








9 




► 


X 


Г \ 


£ 




9 


І 


4 


а 






І 




л» 


Ті 


4 


І 








£*ціи**и 




<-.. 


**.* 


• 


1 


V 




'« 


* 


к 






•Я* 


I 


І 


Щасте 


♦ 


Ч. 28.246—28.262. 


І 


І 


.21. Кому щасте рачить, той і па кієві виплине. (Ільк.) 

Щасливому скрізь щастить. 

22. Кому щасте, тому й доля. (Гпїдк.) 

Доля тут у значіню уссї житевої колії, яка у щасливого чоловіка пересічно 

буває добра. Пор Даль І, 49; 2&(;иг. XII, 58, 61; АгІаІЬ. 8 гс 2 §йсіе 27. 

23. Кому щіете, тбму й долі. (М. Гош.) 

Дінлєктовий варіант до попер, ч. 

24. Лїаше щасте, як готові гроші. (Лучак.) ....щіете... (Мик. н. Дн.) 

С - * ' 


кшацї... (Наг.) 


• ** 


! 


• * 


і 


її 


Є 


І 




і 


* * 




» 


4 


» 


► 




і 




і 


щпсте 

Готові гроші бувають іноді причиною найбільшого нещастя для 
Пор. IV а псі. І, ОеМ 1266; АсІаІЬ. Згсг^зсіе 85. 

25. Має іцістьїї в Бога. (Наг.) 

Щасте в зкитю вважають найкрасшим даром божим. Лор. IV ап її. І, Оійск 160. 

26. Має щістьи, як Дорожів. (Наг.) 

Дорожів —* найбільше село, дрогобицького пов. 1 
щасте. 


Ш * + 


і 


# 


І 


► 


і 


4 


чоловіка. 




і 




* 




» 


1 


С 


і 






. Жартливе речене про велике 




і 




: 


♦ 






. • 




< 


» 


і 




> 




« 


, • • 






І 


4 ' 


І 




*<» 


27. Моє щасте таке,, як тої курки, що качата водить. (Ільк.) 

Говорить про себе нещасливий чоловік, особливо вітчим або мачуха, 
ють клопоти з пасербами. 

28. Наилїаше щасте 


що на- 


:? . 


ь 


• : 


: * 


* 


і 


г- 






0 • 




гаразд в бідою. (Гпїдк.) 

Іроиїчна увага з житевої практики, що в людському житю, навіть найщасля- 




► 


« 




* 




І 




війшому, мішає ся доводжене 8 неповодженем. 


І 


29. Най то мінї буде на щістьи, на здоровий і на довгий вік! (Наг.) 

Бажає собі чоловік добра при якімось особливім явищу або знаку. 

30. Н.а щасте всіляке май серце еднаке. (Ільк.) 

В щастю і нещастю повинен 'чоловік заховати рівновагу духа. Пор. АЗаІЬ. 

Й2С2§6еІЄ 40. 

31. На щістЬй, на йдоровйн 


* 


і 


і 


* 




і 


р 


* 


* 


і 


і 


з тими свиитавш, аби сте тоти щісливо оітро- 

лїта. (Наг.) 

в часі різдвяних свят. 


► 


вадили і других дочекали на многа 

Благословлять входячи до чужої хати 


« 


► 


32. Не енному щіете ріков плине. (Берез.) 

Говорять про чоловіка, якому в житю все веде ся. 

33. Не кождого бенькарта щасте єднане. (Заставці) 

Бенькарт, з польського Ь§каі4, байстрюк Байстрюки 
вайщасливійшими людьми. 

34. Нема щастя без завдросги. (Ільк.) 

Кожде доводжене в 
Пор. Даль П, 209. 

35. Ни дай Боже щістьи, 


♦ 




4 


4 


і 


Г 


* 




► 


4 


► 


\ 


І 


г 


І 


Р 


4 


г 


І 


Г 


бувають іноді в житю 


б? 


% 




► 


* 






« 




і 


4 


Г 


• 0 ■ 


♦ 9 • 


людськім житю будить заздрість у ріжиородних ворогів. 


і 


к 


І 


* 


а дай розуму. (Кольб.) 

Розум ратуе чоловіка не раз і в найтяжшім нещастю. 

36. Ой ти гладкоє щісгьп ! (Кольб.) 

Мовить парубок до гарної дївки. 

37. ГІессб щістьи мавш. (Цеп.) 

Говорять до нещасливого 


* 


* 


І 


* 


1 . 


* 


► 


к 


4 


і 


4 


4 


* 


* 


> 




і 




► 




з 


чоловіка, якого кождий кривдить. 


г 


850 


* 


\ 


і 


9 


і 


4 




МаііопаІ Рагііатепіагу ШЬгагу ої ІІкгаіпе 


\а/\а/\а/ . п р І и. о гд 


* 


і 


► 


► 


& 


* 


9 


і 


■* 


» 




4 


'і 


* 


і 




► 


► 


к 


> 


■ 







• • 


4 7 




./• 


•'■ > }'. -г. 




■<* . 


^ м І 


■''* ■ 


. ► 


► 


#4 


► • 


І 


І 


/ 






* 


І 


5 




•л 


І 


Щасто 


Ч. 27.263—28.281. 


* 


У 




# 


* 

-. л 


* 




! 


► 


і 


$8. Пішло дасте в лїс но пруте. 

Образово говорять про людий, що збідніли або змарнували свон 

•о9. Пеки дасте в плузі, потн щирість в 

ІЦастє в плузі в значіню: щасте илужнть, сприяє. 

-40. ІІокн дасте плужить, поти приятель служінь. (Ільк.) 

Точнїйший варіяпт до попереднього ч. Пор. А(Іа1Ь. Вгсг^сіе 47. 

41. Попанило му дістьи. (Наг.) 

Йому повело ся добре ДІЛО. 

42. Послужило ми дістьп. (Бат.) 

Сприяв мені щасливий випадок у моїм дїль 

43. Прибудь дасте, розум буде. (Ільк., Нетр.) 

Говорить чоловік, що не вважаючи на свій розум бідує і не зазнає 
дженя. ІІор. Даль І, 57; \Уапй. І, Оійск 867; АбаІЬ. Згег&чсіе 48. 

44. Само му дістьн в руки пхає сї. (Наг.) 

Говорять про чоловіка, що вміє користати 8 кождої доброї нагода. • 

45. Сохрапи Боже від великого дастя тай від красної жінки! (Гнїдк.) 

Нагле, велике іцаетє не раз доводить чоловіка до наглої емерти, а краеиа 
жінка дуже часто буває яещастем у житю чоловіка. 

40. Счеетя Боже лай вам! (Чр. ВЛ.) 

Говорять прохожі до тих, що вавяті полевою роботою. 

47. Таке щісте богацьке. (Ком.) 

Говорять завидуючи щастю богача, не раз іронїчио, коли його спіткає нещасть. 

48. Таке дієте, як у тої квочки, що к.ачіта води. (Сор.) 

Варіяпт до ч. 27. 

4 9. Там то му дістьи папит. (Голоб.) 

Щастить йому, веде ся добре. 

50. Твоє дістьи таке, як тої качки, що куріта иодит. (Жидач.) 

Варіянт до ч. 27 і 48. 

51. Тілько щастя, що го в руцї маю. (Заяул.) 

Говорить чоловік, що жиє 8 праці своїх рук. 

52. Упав ся в дасте, як курка в борщ. (Гнїдк.) 

Говорять про чоловіка, якому трафило ся особливе щасТє або неїцасте. 

Пор. АбаІЬ. Зге2§5сіе Ш. 

53. Ухопити щастя новпї жмеш. (Гнїдк 

Говорять завидуючи щасливому чоловікови. 

54. Хто пп мав дастї з райку, 

Сумие пророковане такому, якому не щастило за молоду. 

55. Цебром дістьп не мньпріют. (Наг.) 

Людське іцасте дуже зглядна річ, іцо має тілько субективну вартість. Обста 
вини, серед яких один чує себе щасливим, для иншОго були би нещастем. 

56. Щасте за пещасте без додатку міпяют. (Ур.) 

Нещасте приходить дуже часто із самої легкомиспости людий дуже дешевим 
способом. 


і 


Г 




* 


> 




; 


4 


і . 


« 


4 


* 


4 


\ 




ЖЙТЄ. 


* 


і 


■п 


друаї. (Гвїдк 




/ 


4 


і 


І 


• > 


> 






с 


* 


і 


\ 


♦ 


* 


Ь 


І * 


і 


' 




\ 


І 


* 


і 


► 


* 


► 


* 


і 




4 






г 




г 


4 


> * 

4 :■ 


* 


V 




■ 




1 


і 


■ч « 




► 


а 


і 


і 


* 


і •’ 


І 


1 


► 




і 




л 


4 


І 

і 


і 


* 


< 


і 


% 


4 


і 


А 


4 


І 


■4 


• • 




і 


і 


■ 


* 


і 


» 


4 


Р 


* 


і 


4 


1 


* 


9 


9 


і 


4 


и 


и то- 


\ 


/ 


1 


4 


і 


* 


* 


♦ 


► 


* № 


» 




** 


4 


9 . 


4 


* 


♦ 


- .і 


* 




* 


9 


І 




« 








і 




' І 


V 


9 


9 




І 


і 


"і 




І 




• * 


V 


■ * 


■ 


і 


1 










V % 


1 




9 






І 


•1 


* 


І 




« 




/ 


» 


/ 


* • 




» 


І 


4 


« 


* 


і' 


* 




» 


і 


» 


4 


4 


\ 


\ 




І 




ь 


» 


V 


* 


г 




4 


і 


І 


9 


► 


4 


4 


і'* 






Р 




•< ' 


і 


І 


і 


* 


9 


* 


) 




І 


4 


1 


І 


І 


' 


* 


і 


» 


V 


» 






4 


1 




І 




1 






І 


г* 


/ 






І 




4 


Р 


И 


1 


4 


н 




% 


І; 


І 


1 


пп буди иав до останку. (Пісочна) 


► 


4 






( 




І 


і 


у 


\ 


* 


* 


* 




» 


✓ 


* 




л. 


1 


і 




і 


• і 




•і 


і 


V 


і 


г 


* 


І 


І* 


4 




І 


> 


■4 


І 


І 

/ 


* 


► 


І 


б 


* 


4 


і 


і 


і 


д 


Ш 






і 


* 


і 




» 


і 


4 


* 


№ІіопаІ Рагііатепіагу І_іЬгагу оі ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/.прІи.огд і 


4 


г 






7' 


) 


• і 


V 


•4. 4 

і % 


І 


% 


л 








шш 


<4 


Ли*;- 










■ ^ 






• 9 


■;. М і 
■ж- 












* 


л 






і 


* 












' 


ї 


р 


4 


Щаете 


Ч. 28.282-28.298 


4 




•*" 


І 




57. Щаете і баби за молодим пропадают, а від старого утїкают. (Залїее) 

Жартлива увага із житевої практики. 

58. Щаете мені в рук видер. (Стан.) 

Говорить чоловік про такого, що перебив йому суджену, з якою він міг би 
жити щасливо. 

59. Щаете мотузом сї потягнуло. (Берез.) 

Говорять іронічно, коли в людському житю одно нещасте тягне ся за другим 

60. Щаете му з рук вилетіло, як птиця із еїти. (Ільк.) 

Говорять про чоловіка, що змарнував своє щаете. 

61. Щаете ва коліні не ломить ся. (Ільк.) 

Коли воно тривке, то не пропадає від першого ліпшого нещасливого приладну 

62. Щаете розум відбирає, а нещасте назад вертає. (Ільк.) 

В щастю чоловік іноді тратить розум, і треба тілько лиха, яке би знов пав 
чило його розуму. Пор. 2 &іпг. XII, 69; беїак. 151; А<Іа]Ь. $ 2 Є 2 §зсіе 81. 

63. Щаете само за ним ходит. (Гнїдк.) 

. Говорять про чоловіка а щасливою, веселою вдачею. 

64. Щаете, як курки, що качата водит. (Гнїдк.) 

Коротший варіант до ч. 27. 

65. Щастя як трясця: кого схоче, тбго нападе. (Дар.) 

Говорять іронічно про те, що в житю не раз щастить людям, які того щастя> 
зовсім не гідні. Пер. Нос. ст. 474. 

66. Щістьи го засліпило. (Наг.) 

Говорять про чоловіка, що в щастю, стратив розвагу. 

67. Щістьи маєш, що сї так не стало. (Наг.) 

Говорять в разі щасливого випадку, 

ЛУапН. І, Оійск 987. 


і 


і 


* 






\ 


і - •. 


« 


г 


1 


І 


► 


І 






» 






І 


« 4 


4 




і 


Г 


А 


ї 


* 




4>* 


4 


і 


л 


4 








і 


1 


* 


► 




< 


4 




» 


І 




9 


1 


•І 


і 




* І 


4 




■ * 1 


* 


І 








І 


* 




• • 


9 


І 


що виходить комусь на добре. Пор. 


А 


' 4 




- * 




іете му еї трафило: зломив ногу, 

Іронічно говорять, коли чоловік через 

\Уап<1. І Веіа 8. 


1 / 8 . 


а міг голову. (Наг.). 

менше нещасте унинвув більшого. Пор 




.4 


* 


V 






.А 








* 


Г. 


* 


г 


69. Як е щаете, розум найде ея. (Тереб.) 

Щастить звичайно людям 
здоровим розумом. 

<0. Як бя баба щаете мала 

Рефлексія основана иа спостережеш^ 


і 


* * 


% 


І 




9 




* 


що по при вшш прикмети визначають ея також- 


.4 


Т 


* 


9* 


•* 




4 


4 


* 


* 


♦ 


• • 


П. 


І 


то би хлопом била. (Мшаи.) 

що жіноче жите звичайно далеко менше 


* 


* 






> 


> 


р 


щасливе, як жите мущин. 

71. Як. кому щістьи служит. (Наг.) 

Говорять чуючи про щасливий 

72. Як нема щастя 




* 




і 


4 


і 


* 


1 




» 


випадок, що трафив ея якомусь чодовікови.. 


* 


* 


9 


повідают старі люди, то і коваль не укує. (Мшаи.) 

Обсервація з житевої практики, 


1 


$ 


що щаете в житю часто незалежне від самої 


• % 


і 


людської в о лї. Пор. АіЗаІЬ. Зисгейеіе 29. 

• * 


* 




І 


« 


73. Як хто має щісте, 


V 


то аби налицев відганяв єго від нього, то не від 




жене. (Льв.) 

Щаете деколи уперто держить 


І 






* 




1 # 


* 






* 


І 1 


1 


ся одного чоловіка, а миназ лншого. 

X % 


ЦГ-9 


г 


V 






Маїіопаї Рагііатепіагу ИЬгагу ої ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 






ч 




і 


і 




• А 


г 


й’ 








Г Фл., 


^ Л V • Г-1 • 




/ 


► 






. 9 




'"і 


г- 


Ж 


і 


Ш 


І 










*»> 


" :■' 




■ 




Шіг 6 '- 


у 




4 . 




■ 


’Ш 


«• 


іїїї&ч 


г 






- 


і 


#т 




9 




■Л\ 


І;--' 1 




її 


І .і 


4. > 


■ШЩ 


■Я? 


... 


V 


- 


V- 


> 




І 


-г. 


її 


•- 


Р 


> 






Я 


>> 


> 


4 >А&* 




ш 




N 


1 




ГггИі | 






•- 


і 






§гг^: 


л 


■ 




і.. 








ьжлі- 




КГ 




4« 


'V;, 


І У ґТ 1 \> ■ ' . 




% 




» 


ваш 


»> 




■/ > ґ. 


<і і* Лг;» 










• *■ •• 


*. 




* 


4 


ЗЙ 




... 




І*. 




і 


'• < і ’> 


і*і>' 


і 




.■ч'Н 



< 


І 


ДО: 


Ж 








. • 






• 4ц^* •" 




►. 


, 2 ’ 


9 


***** 


\ 


\ • 


Г 


• * 


-**ч^»глч« ч .* жг> * 




' 


>* .< 


♦ 


• • >% 


: * 


• " 4>>7 


>. 


ш* 


г ’ 


' 


> 


* 


/ 9 


к «: ч .^Г 
‘ ^ 


А ч 




<- 


ЇЙ 


V -> ; г > 


ч 


► 


з 


# . 


* » 


/ 


. # 




І 


■2 


'і'. 




► 


► 


/ 


г 


Ч. 28.299—28.317. 


Щастити— Щзкавкі 


Р 


► 


► 


9 


к 


« 


’Ф 


< 


Щастити. 1. Кому ся щастит, тому ся і когут несе. (Вурцбах) 

Образово говорять про чоловіка, якому все добре веде ся. Пор. т. І, Вести 

ся 5; ’УУиггЬасЬ 229. 

. Най вам Бог щастит на худібці! (Наг.) 

Із жебрацької молитви. 

Щебель. 1. Вій ще крізь іцеблї перелізе. (Наг.) 

Говорять про малого хлопця, що ще може перелізти поміж щеблї драбиня¬ 
стого воза. 




£ 






і І 


» 


9 


4 


і 


► 


і 




і 




і 


1 


в 


4 


« 




V. 


• і 


* 


\ \ 


► 


♦. * : ’ 


• 9 


* 


У* 






► 




* 


І 




4 




г 






*• N 


2. На иослїдяий щебель вилізти. (Гпїдк.) 

Підняти ся занадто високо, гордувати і лишати ся. 

Щебетушка. 1. Нивиличка щебетушка 

Говорять про курку. 

Щезати. 1. Щезай бідо! (Наг.) 

Формула відпеканя від злого чоловіка або від злого дуга. 

2. Щезай пометене якес! (Кари.) 

Формула відігнаня. Пометене знач, вирід або злий дух. 

В. Щезай проклятий! (Карл.) 

Формула відігнаня лихого духа або лихого чоловіка. 

Щезнути. 1. Бодай-еь щез та пропав у цудї та диві! (Ком.) 

Прокляте, 

2. Щез бис нагле! (Наг.) 

Прокляте. 

3. Щезни бідо! (Снят.) 

Варіяпт до Щезати ч. 1. 

4. ІЦез як сіль на водї. (Гнїдк.) 

Говорять про чоловіка, що пропав безслїдпо. 

Щенячий. 1. Перейти з щенячого на собаче. (Гнїдк.) 

Жартливий вислів замісь зійти на пси. 

Щеп. 1. Який щеп, така ябліиь. (Міпч.) 

Який чоловік за молоду, такий буде й у старших літах. Пор. АбаІЬ. 

8хс2ер 2, 3. 

Щербина. 1. Мала щербина, як умре дитина; а як умре мама, то ве¬ 
лика яма. (Явор.) 

Малої дитини не велика шкода, а смерть матери буває ’ іноді иещастєм для 
цілої родини. 

Мала щербина, як умре дїтипа, а дуже знати, як умре отець, мати. 
(Гусне) 

Варіант до попер' ч. 

Щесь. 1- Щесь на мя має. (Тухля) 

ІЦесь тут замісь щось; па мя має 


► 




і 


' 


- 




* 


і 


/ 




9 


І 


< 


І 


* 


І ' 


' 


► 




заріже, буде юшка. (Льв.) 




т 


як 


.1г А 




'* 




і 


* 






* 


*• 


і 




У 








і 






9 ч 


* 


Г*. 


< 


і 


Ф~ .•* і. 






І 




V .V 

/''V 


* 


V . > 




% 


» 


/ 


к 


/А * 




4 




* * 


( 


і 


1 


► 


к 


V 


а 


% 


* 




> 


► 




V' 


* 




9 


І 


- і 


. 


» 


9 • 


’ ’<• 


к 




1 >, 




< 


І 


* 


4 


9 9 Ф 




к 


N 


'ч 


к 


'■X' 




*9 • 


р 


»• . 

./ •• * • 


ф 


• •) 


■ ї" ' 




» 


4^2 


р 


9 


9 


І 




* 


* * 9 і 


* •/*: 




к 


і 


9 ‘*Ч 


1-У 


фі> 


к 


І 


р 


р 


1 


• • ■< - 








« 






« 




' 


1 


9 








•і 


і : 


V 




# 


9 


" ч 


I • 




I 


* 


І 






► 






1 


\ 






4 


ЇУ; 


9 


• > • 


а 


т 


і 


9 


* 


9 






V* 


Т 


і 


* 




/ V 


*9 


І 


!" ' 


ф* 


9' 


•І* 


♦ 




9 


< 


9 


і 


1 


1 


і 


і 


! 


и 






І 




* 


і. 


9 


\ 


Г 


9 




9 


» 


І 




ь 




9 




і 


має проти мене. 

Щетина. 1. Продай щетини, волосини, кожушини! (Наг.) 

Оклик старого жида Фавля, що ходив по селах скуповуючи свинячу щетину 
волосе або звірячі шкірки. 

Щикавка. 1. Щикавко, гикавко, видийди вид «епе, а з непе на, пліт, а 

з плота Н. Н. в живіт! (Кок.) 


Й 


т 


І 






Ч * 


і 


9 


А 




ч 


І 


І 


V 


V 


■■і 


9 


Ч 


*- 


І 


353 


*> 


г 


і 


•а 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу оі Укгаіпе 


\а/\а/\а/ . п р І и. о гд 














4 




# 








к 






* 


і - 


Щипавець — Щупак 


Ч. 28.318 - 28.336. 


І 


і 


І 


* 


Примівка. проти щикавки, з наміром наслати її на когось иншого. 

: Щикавочко, икавочко, де-е була? 

Забудь же й о мпї! (Ваг.) 

Инша примівка проти щикавки. 

Щипанець. 1. Щипаньцїма, луїіапьцїма ледвн троє хліба ззїв 

Говорить про такого, що удає- слабого і пїби не може їсти. 

Щипка. 1. Такни став як-іципка. (Вуд-з.) 

Говорять про чоловіка, що дуже висох. 

Щирий. 1. Щьі іров і приватної* руков дати. (Ю. Кя.) 

Дати з доброю волею. 

Що. 1. Що кому до того? (Наг) 

Відповідає чоловік, коли хтось влазить в його дїло. Дор. IV а псі. III, Ьеиіе- 

157 і. 

2. Що міиї в того? (Наг.) ...по тім? (Наг.) 

Яка мені з сего користь? Говорить чоловік про дїло або річ сумнівної 
тости. Пор. жидівське: Ч¥из іо^і тії: сіиз? (І^аз іаи^І 

3. Що міиї з сего віросте? (К)тя) 

Яка мені з того користь або шкода буде? 

4. Що рехт, то рехт; (Дрог.) І 

Вмішав ся чоловік у суперечку двох людий, признаючи одному 

5. Що як що, а так пе було. (Наг.) 

Говорять, коди хтось в живі очи говорить неправду. 

0. Що я си за це куплю? (Снят.) 

Іронічне запитане про маловартиу річ або немилу 

Щось. 1. Ліпше щось, як нїчо. (Наг.) 

Щось у значіню дрібної, наловартої 

І» Везвег 191; Еідуаз 2; У, 6.; АбаІЬ. Ср 2. 

2. Чогось му, видно, ие стає. (Наг.) 

Говорять про чоловіка, що кривдуе собі 

3. Щось бим ти сказав, але сі уцамаю. (Наг.) 

Сказав би я тобі 


4 


■ 


4 






В поділ. 




Що-с їла? - За 


і 




була. 


* 




'і 




і». іЖидат.) 




І 




«• 


І 


* 


» 


Я 


9 




« 








* в 






Ь 


> 


! 


* 


% 


» 


і 


і 


* 




/ 


г 




« 


і 


і 


► 


і 


і 


вар 


* 


тіг (Зіез ?) 






і 


» 


♦ 






9 


* 




• в 


* % 




І 


І 


і 


* 


з них правду. 


4 








1 


% 


Р 




» 






пригоду. 


І 


■ 


1 


, а все . таки потрібної річи. Пор. АУ ап сі. 


9 


•* 




* 


Ч 


I 


Р І 




1 




Р 


І 

» 


не знати з чого. 






1 


І 


> 


* 


Г . . ' 


І 


І 


і 


прикре слово, але мені ніяково. 


і 


' 


4. Щооь вів до іеие лає. (Наг.) 

Говорять у значіню сердить 

5. Щось ми сї ввздт. (Наг.) ...здає. (Наг.) 

Говорить чоловік підозріваючи щось 






І 


і 


т 




ся, гніває ся па мене. 


V 


* 




* 


I 


Р 


4 


* 




* 


* 


непевне. 




І 




6. Щось пе ЩОСЬ, 




* 


а все таки є. (Наг.) 

Говорять про незаможного чоловіка, 

7. Щось то в тім є. (Наг.) 


* • 


•і 




* 


* 


* 


і 


у якого все таки дегцо є. 




» 


І 


м,усит бути. (Наг.) 

Говорять про таеине, загадкове діло. 

Щупак. 1. Ця щупав, ця видра? (Наг.) 

Натяк на оповідане про двох рибі 
видру. Коли* оба здибали 
відповів: „Щупака". На 

гий: 


• * • 


% 


• І 


* 








І 


і 






♦ 


\ 




Р 




* 




^, із яких один зловив щупака, 
ся, одна запитав другого: 
се перший сказав Я А я видру 

то я волю кинутиІ ие чекаючи 
кинув щупака в воду. Дор. Егн. Зо. VI, ч. 42. 

* я 


и 




, а другий 
Що ти зловив?" Сей 
. На се відповів дру- 


4 


ч 




І 




и 


* 


* 


Е, маєш ти видерти, 


♦ 


)3 


дальшого виде- 


у 


( 


* 


р 


* 


І • 




* 


* 


неня 


і 


І 


* 




* 


9 




І 


І 






' ш 


« 


І 


9 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої ІІкгаіпе 


\а/\а/\а/ . п р І и. о гд 


/» л 


Ш 


* 










> 


* 


(■ 


* 


* 




І 




► 




і 




9 


1 


► 


*Гь 

> * 


► 


► 


•< 


* 




> 


ь 


І 


1 


* . 






> , 


І 




С 


►* 


/д 


1| 


Й 


Гі. Ч 




і' 


к 


У 


► 




•» 


і 


і 


1 * 


< 


І- 


ч 


к 


4 


Ч. 28.33и—'28.349. 


* 


к 




к 




*І • 


І 


1 


« V 


4 


Щупець. 1. Я пе щупець, але купець. 

Жартлива поговірка чоловіка, який пе тілько хоче ■обдапати Г! о.бмадати то¬ 
вар, але на правду купити. 

Щур. 1. Виглядає, як щур з муки. (Луч.) 


і* 




і 


ч 


/ 


г 


ч 


} 


* 


Ь 


г 


• ' * 
\ 4 І • .♦ 




9 • 






І 




* 


1 


І 






І < 


*« 


ч 


і 




і 


і 


». . 4 




і 


0 


> 


+ А 9 


р 


к 


• 




І 1 


9 - і 


'І 


■ .* ! • • 


# 1 


І 






І 


« 




а 


9 


\ 


4 


44 і 


Г 




4 


І 


. 1 


♦ 


/ , 1 


* 


1 4 4 


•д 


« 


у 


•г 


л 


Ь 


і * 


* І 


а 


< 


* 




- 9 


< • м ' 


. * . 


* 


г 


1 


і 


• 1 


і 


• *. 


і 




4 


* ч . 


І 






4 


к 


а 


и 1 * «і Ь 


* 


4 


** 


» 


4«* 


< 


Говорять про переляканого чоловіка, що виглядає із своєї,крвдвки. .Дрр. Іе 
Кочх сіє Ь. І, .129. 

пущати. (О.В.З.) 

• Р 

Кидати камяну плитку по водї так, щоб підскакувала на водянім плесі. Деінде 

* ’ ' - • * ’ • • ■ .' * •.'її! •» 5 '7 > і | ‘ • • * ! І * 


< 


► 


4 


•* •* { -• 


» 


к 


1 


•» 


і 


•1 




г 


Л''. 


4 9 


і 


І ч 




4 ' -V ' ' ' > 


< , 

і.- 


( м 

. І 




4 


• І 




* 


9 


\ ■ 


к 


Ь 


і * 




* 


ь 


і 




І 


% * 


. # 




4 


9 


9 


' * 




7ЇІ 


) 


4 


> 


І 


✓ 


V 


( 




/ 


г. 


: і * 


9 


І 


\ 






к 


% 


> 




і 


і * 




І 


і 


І 


І 


і 


. і 


І 


і 




і 


9 


\ ' -і 


ч 


. 4: 


* і 








і 


/ 


, і 


•« 


■ 


4 


Ч 


4 


І 


* 




4 


•і -4 




і 


а 




^ 4 


кажуть: я Качки пускати. 

3. Щур у оливі ае згине. (Гцїдк.) 

Він має там досить чого нажерти ся. . 


' *Ф 


* 4 • 








* 


0 


* 


* • 




А 


• . * 


• Л 4 


І 


‘ * 




к 


' • І 




І 


І.*» 


І 


г 


і 


1 %| 


« 


1 


ь 


і 


І 


* 


І 


і 


* 


і 


і 


*■ 


4 


. • 


9 а 


% « 


* * 




4 


*.* 




\ 


0 


* 


* 


♦ 


N 


• • 


* 


. * і . 


$ 


' ‘ 


/ Н 


9 


і 




ф • 


4 


» 


І 




0 


< • 


і 




* 


І- 


• • 


« 




1** 


І 


■ 


* • 


в 


4 




9 






■і •, ■ 


І 






« 


♦ 


> 


4 


* 


*» 


.Ф 


: * 


: 


«V • 




» 


• і 


І 


V 


• 9 


і 


€ 


•Чі 




* М 


# 


і 


і • 


9 


9 


“ . ■ 4 : \ 


і • 


і 




« 




■« 


» 


і 


І « 


* 




* 


. • 




%• и 




в* 


і' - ♦ 




і о* 






а 


2 


І 


* 9 ,» ♦ • 4» 


• 4 


« 


• Р 


4 


. 4 А * 






4 * 


к 


к * 


і 




“ ♦ 


* 


к 




^ Г- \ 


9 


ц 


^ т 


м 


І 




> 


* І 


•2 


) 


І . 


*• • 


‘ 


% 


4 


і 


/ 


і 


І 




: 


■ г.г 


* 




к» 


4 


1 / И 


«‘ в * г в 


І І 


4 




.* . Г* 


« 




« . ' 




* » 


* 


і - 


V 


* • * . 


« 


•' 


« 


І 


• * 


V 


і 


. * 


і 




% 




.* '• 4 


г і 


• 4 * « 


4 « 


4 






к 




— .1 


> 






» 


■і 


• -4 


• •,« * і * * ■ » • 

1 ‘і!. •••■«..• 




» 


V 


*. д 


к 


г 


► 


фф Р 


. . * * •* 


' * 


\ 


* 


• < 


* * 


ґц 

» ч к •, /І 

; ^І 




. ♦. 






г 


і 


♦ 


■..» ї«* «•» г-» ■* 


іг 




» 


к 


• І • 




• І 


. Г ♦ 


•• . 


V. 




. \ 


\ 


•* ч 


4 • 


»Г 


Т 




/ 


1 


9 


4 




І 






. І 


* \ 


9 




* 


7' 


; 


4 • 




% 


л 


ф 




» 




*4 +• 9 


А## 


* 




І 




г: 




■ 


і 


- • 


.* 4 * 

4 > 1 І* Л > .* « ? • 

•„ 4» «• * А - 








V 


* •* 


* . *ь • 


Г71 


► 


• .1 • - 




* і 


;? 


4 • 


и 






« . 


• *» 


* * 






І 


♦ 


• 9 






• л 


»• 




/і 








»і 


99 


А 


■А 

V 


І 


І 




■} 

•«? 


І 


* 


А 


4 






Р 




V . Ч - 'Т 4 ! 




♦ 


2 » 


9 


\ 


>' і 


І \ 


' ‘ • 




І 


і 


* . 




• • • 




4 


і 




І 


І 


% І 


» 


4 


» 


ї * • 


*/ 


< » 


* 4 




•ч : 






І 


4 


і Ф 


в 






і 


і 


* 


« • 


\ » 


‘ ? 




4 




І 


« «4 «*» 




« 


• « 




—»• 


Г*-“ 


► 






* « 




Ч 


І 




ч 


»^4 


• % 


і 


І 


№ 




* V 




Лі Л *■ ‘ * # * 'і 
Г" І 4 *іМ ‘ ^ » 

4 * ^ ^ і ** 9 


••4$ * • ^ 

;ч 


м 


і . . 


к к в 1 «7 

- і '*>■ 

4 * ті { • 


•4 


‘ Г 


І • 




г 


• І 


і 


и 






«к 


4 


• ■ «• 


8 


І 




Ч 


4 « 






4 


* 


1 


і 


• • 


< 


1/1 


• І 4 


• -» - ? г - 

. ! 4 




\ 




Г 


■і 


# 


* 




«і‘ •* 


’К 




л 


Юдити. 1. Юдит на мене, як той 

Говорять про обмівника або клеветника 

Юність. 1. Чого ся в юпости павчмш, па старість йк зпаидеш. (Гтдк.} 

Приказка зі старосвітським забарвлепем, г книжкового похбдженя. Пор. т. її, 
> Молодість 8 .'" 

Юпітер. 1. А ти Юпітре! (Гвізд) 

Жартливе прозвище, очевидно книжкового 

Юр, Юрій, Юрко. 1. Гур, гур, їдв еьйятйй 

Св. Юр 

чути перші громи. 

2. Два Юрі, а обидва дурні. (Дар.) 

Згірдна приказка про двох Юрків. 

3. На їря велят, оби не гнати нмі»я ; ао вигонах 

дужьятп близько хати. (Ю. Км.) 

Народаїй звичай. 

4. Па сьвятого Юра чей внсхне баюра. (Сявіц.) 

Тоді настав звичайно весняна погода. Пор. ..В 1 * 292 . їегху 




4 


л 


І 


к 


і 


■І 


< 


4 * 


.0 


г 


•. 9 


» 


4 . 


.4 


І 


• » 


Г ? ' 

0.4 ' 


<!, 


» 


/ \ 




• •• 


•І* 


9 • 






• г 


ї 




► 




< г.. 

■і » 






► 












І 


* . » 


•І 






к 




І 


І 


* 




‘к 


! 




' 9 








0*-* 


•» 


І 


І 


І 


* 




Ч 




ї? 


» 


>• 


ч 


Ь 


* - > ‘ * 


ч4» 


+.*іі 4 - V 


і 


14^*. 


■;п 


і 




« . 


А 




4 


1 / 


Ч 




к 




• .4 


У 


‘ 


/1 


і 


9а 




» 


•і 


і 


4 


• < 


'ч 


к 


►4 '•* 


4 


* 


» 


•• 


1 


:* .г 




•» 


■і 




" •• ¥ і * г ‘ в і ? •.! ' « н 

: . =( -і... і •: / 


. ч • • 




*» • 




І 


І 


г 


► 


* 


% 


І 




4 


4 


• Я. І 


4 




»* 


. і 


* -4 


к 


4 




І 


М 0$ 


4 9 


' 


4 


» 4 


і * 


.і 


» 


к 




І 


»« 


V 






•4 






І 


• » 


і 


•» 






4 


% 




і 


4 




і 


4 




4 


.и 


* 


< 


У 


ь * 


* 


І 






V* ' 

■ * 

і Я... 


ш 


9 


• • 


4 






» 


► 






9 


9 


4 


і 


4 


І 


> 




І 


к 






9 








* 


• Р т 


4 


І 


5 


✓ 


•4 




і 


і 


. *• 


і 


і ■ 


4 


• М ; Н 

.• 9.І4 і : , 


‘ • Н г 


4 


І • 


4 


' 


' 


І 


І 




•'? 1 


» 




► 


ч 


-4% • 


Л 


* 


• 4 




» 


» * 




♦ 


к 


! 


% 


І 


► 


V* 4 


» 


‘ 




4 


► 


4 


І 


»• • * * 

♦41 

^ • і. 


І 


і 




к 


і 


9 


: > 


.л 






Ч • 


* 


* 


* 


і 


/ 














її 




4 


\ 


4 


. 


св. Георгій, якого свято припадав дня 2.3. цвітшг, в часі, коли 


» 


; 


* 


> 


і 


1 1 




1 


І 


4 


* 


4 


І 


І 


»*• 9 *0 4 




І 


9 


ч 


9 


І 


9 


4 


І 






І 




4 


* 


4» 


► 




> 


і 




# 




і 


і 


* 


•*.« . 




9 


І 




к 


4 т 


» 




і 


; 


•• 






4 


> 


І 


4 


/ 




» 






І 


т 


; в > 






* Ч 


% 


» і 




•• 


* 


« : 


4 




► 


І 


* 


% 






і/' 








Р 


і 


Я 


І 




♦ 


• 4 




к 


ї 


і/ 








4 


■ 


« 


• • 






• . • 


9 


і 




* 


к 








4 


► 


4 


к 




4 


. *• ’ 


4 


# 


4 


4| 




4 




9 


"І 




» 




' *ь 


і 


* 


«• 


к 


• • 


4 


і 


М й 


и* 






* 


V 


І 


4 


і 




4 


> 


4 • 41 


• І 


4 


► 


І 


к- 


9 


41 






% 


► 


І 


1 


•і 


9 


► 


. # 




* 


2 . 


% 


4 


У * % 


* , 


• * 


-і 


Ь 


4 


4 


. 1 


І 


4 


4 


* 


ч • 


5. На Юра-Івана, на рахманський Великдень. 

Оговїркою кажуть про всспяву пору 

С. На Юра, як рак свисне. (Ільк.) 

Жартлива поговірка в знач, се пе буде школи. 

ВГ 202 . ЇЄГ 2 у 8 ТС. 1. 

7. На Юрє сховаї сї в жбті курє. 

В ту пору озиме 8 біже вже значно підросло. • Пор 
Сгеог^ 2, 20; АбаІЬ. Іеггу йтс. 6 ; МпЬа 836; 


4 


І 


* 






І 


к 


і 


> 


І 


« 


і 


4 




І 


4 


к 


к 


4 




І 


к 




4 


к 


к 


■ 






« 


-% 11 


і 


- 


« • \Ф 


і 


4 


* . 


4 


І>1 


■ т 








4 « 


* 


І* 


: 


ч 


і 


4 4 


І 


* 










•' -* 


4 


Р 




* 


І 


V 




4 • 4 * 


г 




ь 


П>р. АйаІЬ. Іеггу §тс. $; 

А , V . ‘ я «ф 

* ч, • г * , І • • * - . ’ 4 Ч І 


і 


9 


\ ♦ *. 


»• 




• • 


4 




* 


: 


•і 

9 


. V* 


к 


I і 


к 


» і. 




і 




.'ь- и. 


>*4. 


» 


* 


4 


» 




г . »' 


г 




•в 4 


и 


1 


І 


І* % 


\ Р • 


і 


і 


♦і 




* 


4 




. і 


* 


ч 




» 




* 


і* і/ 


4 І 


Є 




І 


* 


І 


• '> 




4 . 


.4 


*■ 


>4 


* 




V.» 


1 * V* •' 


* \ 


"і 


*** 


^•1*. 


І* 


к 




І 


9 


к 






9 


9 


1 


ь 


4 


* 


355 


І 


і V, 


№ііопаІ Рагііатепіагу ШЬгагу оі ІІкгаіпе 


хллллл/. п р І и. о гд 


і 


4 


.'І 


А . 


'-‘у. 









— ЧЛ % 




- 




*4*л 


. .У V , * 


м Іь- •■* 


* 


,ч 






• 


-• 4 4 


. 4и 


її • 


% *■ 


» ''*** 


• і 


у- **- 




. 1Г*. *• 
* .^(11 **Ц Чі> 


Т? 


УГ •’*ЧЛ* 


у .> 


< Г * 


і 


« + 


* " 


► 


І 


< 


І 




Ч 


Юр—Юшк* 


Ч. 28.350—28.366. 


1 


1 


і 




* 


8. На Юря повніша бути паша і в дурня. (Кол.) 

Тоді вже середина весни. 

9. Не завше еьвятого Юря. (Луп.) 

Приходить час і на инпіі свята. 

10. Прийдеш Юрку до рахунку. (Тереб.) 

Говорять до Юрка — наймита. 

11. Пристань Юрку до вербупку, будеш їсти з маслом курку. (Наг.) 

Поговірка давніх вербовників, що вербували селянських парубків до війська. 
Парубки звичайно додавали ще іронічний двостих: 

Будеш їсти, будеш пити, 

Довбеньками вуши бити. 

12. Сьвятий Юрку, натягяи на кісїль шкурку, бо вже мама з церкви 

йде. (Дар.) 

Примовляла дівка, яку мати заставила варити кисіль, і яка не вміла його 
як слід зварити. 

13. Ховай ся Юрку, де найдеш дзюрку. (Луп.) 

Жартливо говорять до боягува. 

14. Юрку, не йди в мандибурку, бо там дївкп иасут бики, здерут ти 

ярмурку. (Троегянець) 

Жартлива п домівка. 

15. — Юрку, Юрку, ци їв бя-е курку? — Ци варену, дн печену, ци 

маслом 

І ■ » і 

Жартливо примовляють до 

® * » 

10. Як па полопипї ва Юря вівчарі вікрутят живого огцю, то торит аж 

до осели. (Жабє) 

Народній звичай викручувана’живого 

Юсько. 1. А ти, Юську, хлепчи юшку, я буду мясце, бо меле дитина 


і 


■V 


І 


9 


► 


к 


і 


4 






* 


• • 


« 


* 








у 


І 


І 


* 


І 


» 








> 


і 




прнжащену ? (Іван.) 


► 


і 


♦ # 


І 


* 


І 


І 


» 








4 


І 


* 


І»** •„ 

. -І 1 ■ 


* 


І 


* 


* 


* . 




% 


г • 1 




Г 


І 








І 


1 


> 


* 






4 




* 


* 


* 


« 


І 


1 




І 


І 


огню. 


4 


> 






♦ 


І 


р 


* 


\ 


ссе. (Убине) : 

Говорить жіцка до чоловіка. 

Юха. 1. Пся твоя погана юха. (Наг )" 

Лайка. 

2: Юха го обілльила, як го вдарив. (Крех.) 

Юха тут у значівю кров. 

3. Юха тя облие. (Гнїдк.) 

Погроза: як тебе вдарю, то обіллєш ся кровю. 

Юхтований. 1. ІОхтоваиа-ґарббваиа буде скира на тобі. (Наг.) 






• ) 


і і» 






І 


« 


4 


9 




І 


* 1 . 


* • < . 


* 




V 


І 


* 


І » 


% V 


1 


4 • 


і 




► 


« 




> 


9 


в 


І 


» 




* 


» . 


► 




* 


9 


* 




4 






► 


► 


% 


І 




• і 




І 


■ 


І 


► 


і 


4 


к 






% 


І : 


9 


і 


- 17. 


4 


9 


І 


' 








* 


-1 












* 


► 


І 


і 




9 


* 


* 


Р 


9 


► 




>< 




І 


Погроза ; буде на тебе тяжка бійка 

% ^ • . # 

Юшити ся. 1. Юшит еї па мене. (Наг.) 

Сердить ся, злостить ся. . 

^ * 9 Я « *. » • 

Юшка. 1. Анї юшки, анї петрушки. (Л у я.) Нї.. нї... (Ільк.) 

Говорять про бідне господарство. 

4 * 

му по агордї, аж юшка з носа потекла. (Дрог.) 

Юшка тут у значіню кров. Пор. Етп. 36. VI, 1В5. 


і 


9 




/ 






■> 


9 


І 


* 


р 


V • \ ' 


* * 


і 


9 




. * 




г- 


► 


% 


V 


• І 


9 


» 






¥ 




9 


І 




9 


* 


* 


1' 1 


* 




Р 




*• 


л 


4 


% 


• ш 






* • 


* 


366 




4 


4 


Г 4 




Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу оі Укгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


V 




► 


• 4 




А г> 


’ .*'• 
'ж: - 


ІЬ.і 






9 


-.і 


* 


4 • 


1 


/ 


► 


* 


У 


* 


9 


(: 


- 







> 


ч* 


Ж 








• V' л “ч 


Г 


* 


♦ ‘ *ч* І 4 * л 


»•></• « 




• • ^ 




г 


* 


*• 


і •< 






ч' 




♦ ► 






9 


І- 


✓ - 




4 








г * 




► 


» 










► 




І 








► 














* 






V; 


ч 


І 


« 


Юшкі—Я 


4. 28.367—28.382. 




3. їдж юшку, Андрушку, а я буду жясце, бо кеде дитина ссе. (Дар.) 

Варіант до Юсько ч. 1. 

4. Ідж юшку, Андрушку, бо масо дороге. (Коб.) 

Коротший варіяпт до попер, ч. Пор. Вггог. «іизгка 3. 

5. Коли-с дав на юшку, дай же й на петрушку. (Кольб.) 

Коли хто дав менший даток, то звичайно по тім мусить дати більший. 

*€. Стало на юшку, а пе стало на петрушку. (Ільк.) Стане... (Тереб.) 

(Сор.) Як стане.. то стане й... (Явор.) Кого стане 






І 


4 


1 


* 


і 


► 


7. 


. 


і 


V 


■* 


. 4 1 


* 






> 


і 


/ 


< 


* 


< 


. .V 






/А. 


% 


...неи стане 


. * 




% • * 






І 


9 


* 


:р: /„ 

■і V 


етапе н... (Ільк.) 

Кого стало на масний видаток, того етапе й на більший. Пор. АНаІЬ. .Гизгка 

1; Вгхо 2 . Лизгка 5. 


Г 


ч 


9. 


* 


і 


4 


* 




7. Юшечкн самі пдут до душечки. (Наг.) 

Поговірка винята із весільної піснТ. 

8. Юшка хлептюшка: наїш сї, подивиш сї на суху вербу, тай знов го- 

яодпий. (Ваг.) 

Примовляють згірдно про всяку рідку страву, в якій поживні части розпу¬ 
щені теплою водою. При тім народив віруване, що аби чоловік як наїв ся, 
скоро подивить ся па суху вербу, то зараз зголодніє. 

"9. Яка юшка, така й петрушка. (Винники) Така юшка, яка петрушка. 

(іЬій.) 

В юшці звичайно тільки й смаку, що валах петрушки. 


ч 


* 






л 


-о- 


» 




ч 


> 




» 


ь 


і 




Л 


І 


І 








* 


* 


♦ 


* 


і 


♦ 




» 


► 


І 


а 


4 


ч 


> 


і 




І 


4 


* 


Я. І. Аби я так! (Наг.) 

ВсіІ. жив або дихав. Жартливе закляте. 

2. Або я, або не я. (Наг.) 

Відповідав жартливо чоловік на питане: 
разно признати ся. 

3. Або я, або ти. (Наг.) 

Говорить чоловік чоловікови в вначіаю: або я згапу, або ти, або я втону 
або ти. 

ч 

4. Або я що, чи що? (Льв.) 

Форма запитаня в вначішо: я не аби-що. 

5. До мене є, а мінї пема. (Зазул.) 

Люди мають до мене претенсії, а менї не дають нічого. 

•6. Нема як я та попова свиня. (Дар.) 

Жартливо характеризують самохвалька. Пор. АбаІЬ. Бореїтепіа, Йшаіа 54. 

7. Що Я, ТО ПО ТИ. (Дрог.) 

■€ між нами ріжішця. 


і 




► 




4 




Р 


їша 




ШШШш 


9 




ц 


и 


ЙЖ 




<у 




і 


у 




І 


і 




\ 




к 


І 


У< 


' 


1 


Чи ТИ то зробив ?“ не хотячи ви- 


' 


9 


0 


< 


Мі 








* 


4 




‘ 


г 


1 


І 


1 




У'/ 


• * 4 


л 


'-А 






І 


9 


яр 


• .1 


ЧЙ 


4 


► 


І 




* 




і 


* 


* 


357 


Маїіопаї Рагііатепіагу І_іЬгагу о\ Укгаіпе 


\а/\а/\а/ . п р І и. о гд 


4 


9 




<* • 














і 


«І < 




* 




«‘н 


^ * .. 


м 






««ж 


+'УІГ Г '« 


л < 


• «І * • 


> *^ї' 


•г *_*і • 

•• ' »► • 


\ 


•і- / 


і 


« 




у ь 


•' - 


*■ 


*» 


* 


4 • 


'і 


• і 


9 


Ч. 28.383- 28.397. 


» 


І 




і 


♦ 


* 




4+ 


* 


і 


к 


к 


* 


8. Я до неї, моя в неї; я до того, тото в тім; я за своє тоб та туди,; 

а вона мине бнс своє тоє тай до гори тим. (Пужн.) 

Жартливий приклад пароднього говорена натяками. Говорила селянка перед, 
судом, у якої сусідка вкрала курку, зараз зарізала і поставила в горіадь ва¬ 
рити. Позивачка прийшла до сусідки і побачивши свою курку в горшку, 
вхопила її з горшком і пустила ся йти з хати, а сусідка трутила її через 
доріг так, що вона впала до гори животом. Отже стидаючи ся говорити в я- 




* 


І 


>т 


л 




І 


І 


і 






разно, вона в суді стилїзувала своє оскаржене висше наведеними словами 

ч. 190. 


м 


І 


*• 




т 


ІІор. Вгп. 36: VI, 


* 


» 


Ч 


І 




# 


.* » . 




> 


9. Я за вами, а ви ту, прийшлисте тай стоїте. (Кнїг.) 

челядина до господаря, шукавши ііого по ріжних хатах! 


1 +* 


% 


і 




•л 


і 


9 


* 






Яблінка. 1. бдної то яблінки ябка. (Наг.) 

Одної, зі згірдпим значінем лихої матери дїти. 

Яблінь. 1. Яка яблінь, таке яблико. (Гвїдк.) 

Які родичі, такі діти. Пор. ГУ'апсі. І, АрІеІЬаит 1; А(Іа1Ь. ІаЬїоп 2. 

Яблоко. 1. Ладне ябко свинка в 5 їіа. (Сор.) Напкрасще... (Наг.) 

Образове речене; вайкрасща дївка дістане пераз лихого чоловіка. Пор. Слав. 

І, 285; II, 199; Озт, &рг. 490. 

2. Не відкотить ся ябко далеко від яблувї, а хоть ся відкотить, то ся 

фостиком оберне. (Ільк.) 

Діти звичайно не відроджують ся дуже від своїх родичів. Пор. АсІаІЬ^ 
ЛаЬІко 4; беїак. 401; Вгхог. ІаЬІко 3. 

3. Не впаде ябко далеко від яблінки, а хоть зпаде, то ся фостом обер 

не. (Петр.) 

Варіант до попер, ч. Пор. Сим. 1519. 

4. Не далеко ябко від яблінки відбігло. (Мик. н. Дн.) 

Варіант до ч. 1, 2. Пор. Тимош. 314; ВеЬеІ 217; Вггог. ІаЬіко 7. 

5. Такі ябка рісні, як болото. (Жидач.) 

Не мав з чим ліпшим порівняти. 

6. Такі ябка рісаі, як рінь. (Жидач.) 

Варіант до попер, ч. 

7. Червоне ябко, а хробачливе. (Наг.) 

Червоне яблоко уважають найкраспіим, але' 

Трьома червоними яблоками. настромленими на гильну, украшують звичайно- 
коровай, Пор. Слав. II, 205. 

8. Ябко від яблінки далеко по впаде. (Явор.) 

Варшнт до ч. 2, 3, 4. Пор. Слав. І, 250; Дик. 229; Озгп. Зрг. 73; ЬіЬІ. 52 
АбаІЬ. ІаЬІко 4; ІаЬІоп 1; беіак. 404; Даль П, 276. 

9. Ябко хоть ся відкотат, то ся фосгом до яблінки оберне. (Луч.) 

Варіянт до ч. 3. 

10. Яблоко від яблонї далеко не від 

Варіянт до ч. 9. Пор. Слав. І ? 160.* 

11. Яблуко від яблінки дьлеко сї ви вїдкбгпт. 

Варіянт до попер. 


І 


к 




і 


г 


І 


4 


» 






* 


ЛІ 


4 






0 


і 


і • 


к 






тр й 


к 


«1 


г 


и* 




І 


ш 






* 




/ 


/ 








Г| 










V *• 


•99 


"Чи. 


* 


V 




І 


* 


► 






* 


Л 


к 


* 


/ 


? 


« 


Г 


4 


* 


і 


* 


< 


9 




І 






І 


9 


4 


• 4 


І 


І 


♦ » 0 


І 


і 


А 


» 




'V 


*< 


гг 


» ' 


* і 


V 




і'М 




' у** 4 


г 


• 4 


І 


* 


* 




» 


Гопо часом буває хробачливе;. 


І 






4» 


І 






4 


' 




І 


* 


► 


1 


► 


8»' 


* 


•п 


'"'і#?** 


* 


9 


*< 


г 






ґ 










Г « 


4 






9 




\ 


і 51 


»• 


Р 




(Городок) 


1 


9 




> 




ся 


І 


* 






т 


і 


* 


І 




% 


к 


► 


І 


9 


г 


4 


4 


І 


і 


І 


к 




(Іваиівдї К.) 


і 


1 




* 


« 






І 


9 


9 


>4 ' 'Гі 


4 ^ 


. Т 


4 . - 


# * 




• * * 4 




9 


і 




4 


* 


0 


► 




•І 


’ і 


* 


> 


* 


9 


* 


Зі 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу о\ Укгаіпе 


\л/\л/\л/ . п р І и. о гд 


• к 


' 4 


. а/.* 




4 


< 


9 


і 


* 


уі-: 








•.т 


► 


ж 


ї 


/ 


(А 


* 


► 


і -»Л У 

• 


І 


5» 


А 


9 


:М 


V 


*•* 


4 




4 




а 


:ЩІЖ 

ЯЩ' 




І 









& 


/. 


* 


І 






№ 


Я 


(V 


■ . ■ ииЧ »—* П. 


• •л 


« 


•IV/' г. « < •• 






;7 




^ м 


м # 


ЛУГ 


* 




V 


' 






і 


щ 


9 


ш 


/. 




* 


у$*і Г 

> * 'ч* • • 




я:*' 


* 


А 






і 


► ' V 


\<- 






і 


в 




і 


І 




► 






і» 




р 


► 






ми— • 


І 


Є 


> 


'•> 


* 


Р 


4* 


' 






* ?• 




> 


. ► 


V 


V 


і-> 


3$ 


► 


р 


Ь 




/; 


ч 


? 


У л 


' 


■їх.: 


■і :\ 


*»ї 


> 


/ . 


и 


* • 


/ 


/, 


'л 


/ 


'/ 


► V 4 


* 




► 


► 


У ' 


►► 


' <- 


4 


* 


\ 


► 


Г 


* 


> г ; фЛ 

-,ь ч 


► 


4 


4* 


А 


/ 


.'6" 


Р 






► 


V 




*♦ 


т 


р 


► 


* 


\ 




4Г 




► 


ь 


\> 


* 


/ 


*Л 




Ч» 


Р 


« * 


Ябяочко—Язик 


Ч. 28.393—28.414. 


І 


•>< 






Гм 


► 


* 


4 


-і 


12. Яблуко де котит сї далеко від яблуні. (Тростянець) 

Варіянт до попер, ч. 

13. Як дасть дівчина яблоко 


> 


9 


* 


V 


і 


% 


V* 


) 




Р 


* 


* 


ь 


Р 


і 


а шзлшслит собі при тім що злого 
дотримати його в постели через девять день, 

(Папірня) 

Народив вірувапе, основане на вірі в чародійну силу яблока. 

Ябдочко. 1. Минули ся червоні яблочка! (Наг.) 

Червопі яблова носить парубок до дівки в пору, коли залицяе ся До неї. Го- 
ворять або до такої, що вийшла замуж, або. до 
хом лишила ся старою дівкою. 


* 


ТО 


1 


4 


А 






7 






і хробп заведут ся 


4 




4 


► 


г • *4 




► 




’ * *. 






‘1-І 




* 






•і'. 


І 


■ « 


• /✓ ♦; 


.4' 


* 




4 




> 










•Я', 


4 


4* 


> 


Л+ 


А 






* 




г 






« 


4 




І 


» 


1 


*' 




V» 


* 






V, 


► 


/ 


* 




4 


1 


\ 


» 


► 


г 


•/ 


такої, що згордувавши - жени- 


► 


4>- 


<• 


р 


* -V 


* 




♦ 


« 


і 




4 • 


'■ 


і ; 




г 


6 


' 


Явдока (Євдокія). 1. До сьветої бвдоки лея 

Церковно свято бвдокії припадає д. 1. парта. 

2. На Явдоки води по боки. (Залїсе) 

З початком марта часто буває відталь. 

. Явдоха — дала всім по троха. (Гава Р.) 

Насмішка або мудроваїїе. 

Явче. 1. В Явчи біда мнявчи, там еавеїгдя біди еьп ноказуют. (Підіи 

хаилівдї) 

Явче — село калуського пов. 

Ягла. 1. Варили ягли, таи так спать лягли. (Дар.) 

Ягла 






І- . 


: 




боки. (Явор.) 


' 


піт сніг по 


••‘V 


ь 


-и' 


* % 


« 


< 






•р 


г* - - 




І 


А 




ь 


і 


І 


» 


« 


є 


і 


► 


І 


I • • 


ру 




9 










і 


* 




\ і 


■■> . 


* 




' І 






і 




1 


а 


! 




* 


р 


р 


« 


4 




> 




г 




і 


І 


* 


* 


:> 




* 




У : 


І 




о 


І 






(Наг.) 




> 


І/ 


О 




псам 


'З 


г 


4 


И 


• « • 


* • » 


і 


І 


р 






* 


/ ♦ 


V 




* 


г :« 


і 


І 




‘і 4 
* • 


і 








± 


*' 




* 


і 




1 » 




• ' 


і 


К\ 


к 








» 1 ' 


* 




Ь. • 




к 


<• « 


\ 




* 


У 






г 


► 




р 


»• # 


/ 




\< ; 














% 










•і 




т 






л. 


V. - 




♦ 


* 


% 


І 


Ґ.. 


4/ 


# • 


€ 


І а 


» 


А ♦ / 






4 




ЇМ 




А і 


’ л 


і 






.V « 




‘V* 


І 


н 4 


% 


V, 


. V 






і 




4 * 


і 


: » 




* 


і 


Г/У 




/ 


Г' 4 


* 




/. / • 


*< • 




ІЧ 








1 


їг* 


» 


І 




9 • ‘ 


ПШОНО. 

Ягня. 1. Паршиве ягня цілу череду запаскудиг. (Сї;т. Б.) 

Образове речене: один лихий чоловік може наробитіа кібіюту цілій 
або громаді. 


V 


/ г ^ 


.Г # ’. 




V 




я # 


р * 


І 




* 


%\ • 


з 




♦ . 






« 


•V 


V 


«. / 


і 




Ч'. 


» Л 


/ 




'Р 


Я, 


9Щ 


• : 


родині». 


І 


4 


4< 




Г 




»• * 


ґ • 


і 


І 


к 




► 


•А. ’ 


! 


І 






4 


І 


ЬУ 




і 


ж 


* 


І/ 4 


І 






2, Поти ягнятка скачуть, поки матїрь видять. (Ільік.) 

При матери вони веселі, а без неї починають тужливо блеяти. 


<*. 






>л. 


* 


4*, 


І' 


’» 


/< 


т 


► 




49 




[ ІГ • 






і 




р 




л* 






. */ 


У; 


* 


ш 


'У 




4 


4 




І 


Ягода. !. Збиравши но ягоді* буде козубок. (Гдїдк.) 

Помалу осягають ся й більші річи. 

І • 

2. Нашого поля ягода. (Ільк.) 

Го наш чоловік. 

• * * і , 

3. Не лнь по ягоди, не зломиш ноги. (Ком.) 

Не шукай собі небезпеки. 

4. То не нашого цольи ягода. 

То чужий, з побічним зцачінем лихий чоловік. 

Яґнїшка. 1. А в-завтра Яґпїшки: до не забрав, то пгдут вішки, (Доброе.) 


% . 


>М\4 


* 




‘ 


Л 


4 . 


0 //Х 4 


4' У/4 






т:- 




р 


4^. 


► 


/ 






/ • 


9, 


4 




і і** 


%• 


9, 


* 


' 4' 


% 


. . » 


<> 








» 


» 


Г. 






► 


ч 


Р 














г * 






л 


Ш" 


* 


У. 




р 


т 




і' 


У/, 


4- 


І 


І 


Й- 


► 


І 


р 




♦ 


: ч 4 






% 


•і 


ш- 


і* 


і 






р . 1 




■ 


І 


т 


*/ 


V. 


: 


і 


і 




І 


Ш 


V 




и;. 






>л 


& 


% ♦ 




4.4 

( Ї>Г' 




\\ 7 * 




а 


»* 










с 




г* 




•р 




9 \* 










л, 4>. 


■ 


Р 


Р 


Р 


“ 


► 


ч 






І 




Яїиїшка — мазурьска форма імспи Аипе$, якої свято припадає 21 січня» 




У» 


Я 


Л*! 


Л 






У 


8?л 


/Л 


{?: Й 


‘ і 


. ' І 


4 


; 


§ 






. Поговірка мабуть про М 4 зурсьву с: 

^ А А • 


сїміо, що забрада ся з руського села 
з дрібними дітьми, із яких одні поїхали возом, а решта пішла пішки. 

і. -у Та я даа^ — Е, Ядад уже давно вяер 




н. ст 


4‘ І 


'•Г 


/. 


к // 


У? 




► 


ш 


йг:- 




. ЧР.Г>К 

; 

ЙЧї’ї 

^•/г. 










й'Г-*"' 

|ї ! 


* 


І 


ч *<//.► 


Ядам. 1. 


ь Х/г ’ 
У>І>У • 

т 




< 


</4 4 


П: 


> 




4 .1 




<* - 


\Р 




I * 


4 


і': 


> 


’ С* 


* 


і 


• р 


а ти від лай тепер. 




9. 


№; 
4.ф. •.' 






* ч 


. : 




■ф 




І 




* • 


1 


І 


І 


І» 


9 • 




1 А 1 




V 






. • 


п 


діялектова форма, замісь Адам.. Тут гра слів: 


Я дам 1 і й^А а и“* 


Ядам 


Ж 




; 


м> 






г*'- 




► 


л- 


< 


' 


Г: 




т 


Язик. 1. Аж ти язик десь вибігає. (Наг.) . 

а IVап <1. У, 2 ї 




» 4 


1- 


4 


’ 


-і 


> 


* 


Ще 


>> 






* 


•5. 


ЗсіІ. так будеш смакувати. 


е 236.' 




< 


* 


«■ 


* 




Ш 


94 




* 


УіУ»* 


р 


А 




7 


Р 




*./Р 


V 


Р 


// •• 


* V 


Ґ> 


*ч 




359 








Я 




г 




р. 




а 


У % 


г - 


Ж- 


4іч- 


г. 


►* 


Л 


/ 








V 


і 


>>< 


:?;4 


Іг 


4 


V 






Р 


* 


► 


Р 


/< 






Ш 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу оі ІІкгаіпе 


і 


% 


і 


У 


* 


і 




/ • 


і 


. 


і 


* 









* 




к 


9 


*. 




' 


і 




1 


У 


* 


Язвк 


Ч. 28.415-28.434. 


. . *' 


ч 


І 


І 




І • 


2. А то тї язик сеербит. (Наг.)' 

Зн. не можеш анї хвилю промовчати. 

3. А язик би та в сра-ку забіг! (Наг.) 

Лають балакучого або клеветливого чоловіка. 

4. Бабський язик усе роги показує. (Стан.) 

Баба любить усе сперечати ся. 

5. Бриши язичку, будеш їв паланичку. (Жидач.) 

*• Набміх із брехливого чоловіка. 

6. Взьили го люде на язики. (Наг.) 

Обмовили його. Лор. Вг 202 . <Г§гук 86. 

. Вкуси сї в язвк, ніж маєш то сказати! (Наг.) 

Говорять чоловікови, що не в пору хоче вихопити ся з явимось словом. Пер. 

А¥ап<3. У, 2шз£е 257, 286; Даль І, 529. 

8. Вкуси сї за язик, коли тї свербит. (Кольб.) 

8сі1. коли маєш сказати щось пе в пору. Пор. Нос. от. 477; Вггог. 1§гук 33. 

9. Вкушу ся в язик і буду ждати дальшого порядку. (10К.) 

Буду мовчати. 

10. В НЬОГО язик як терлиця. (Бережи.) 

Говорять про балакучого, язикатого чоловіка. 

11. Волїв єс сї був у язик вкусити, нїж ес мав тото сказати. (Наг.) 

Говорять такому, що скаже щось пе в пору або не до ладу. 

12. В яяьїку кости нема; хто як хоче, так оберне. (Рад. ВЛ.) 

Кождий чоловік волен брехати як хоче. Пор. АсІаІЬ. 1§гук 53, 64. 

13. В язик укусити ся. (Гнїдк.) 

Образово: замовкнути. Пор. Вггог. «Г$гук 32. 

14. Гірше болит від язика, як від ножа. (Григ.) 

Людська обмова не раз гірше докучить чоловікови, ніж бійка. 

15. Де^жи язик за зубами. (Ілинцї) 

Не говори ніколи зайвого. Пер. Нос. ст. 293; Гильф. 264; Даль І, 619; • 

АйаІЬ. «Г§ 2 ук 48; САак. 76. 

16. Держи язик за зубами, а пе вмієш, в сраку влізь, а нікому пе ио- 

віж. (Грин.) 

Просторійший, жартливий варіянт до попер, ч. 

17. Десь го язик не зболит, ідо так ним раз-у-раз отїпаві (Наг.) 

Говорять про чоловіка, що балакав довго і ненастанно. 

г 

18. Дорєдє язик до’Кієва, але п до кія. (Ільк.) 

Чоловік у дорозї допитав ся дороги, а в житю не раз і напасти. Пор. Даль 

1, 330, 518; Слав. II, 141; Нос. 477; Сим. 2763; Озт. 8рг. 280. 

19. Жибись хопь язика не зїв. (Вуда.) 

Приговорюють такому, хто хвалить собі тстраву, що смачна. 

20. Забігне ти язик у гузвцю, як того покоштуеш. (Наг.) 

Кепкують І8 такого, що ласий на щось солодке. 

21. Забув язика в губі. (Кол.) 

Не стямив ся, що сказати. Пор. АбаІЬ. 1§гук 67. 


і 


* ..і 


Ґ 


і 


9 




% 


* 


Р 


* 


* 




і 


Пі 


А 






► 


и 




»• 




* 


< -> г 




/ 


/ 




« 


9 . 


\ЇГ 




>!>;.>( їда г> 




► 


,' і 


-■ 


кіл 






І 


« 


Г7 




( 


і 


і 




і 




■■л . 






Л 


4< 




! V 




► 


4 


Р 


V» 




■ 


І 


' 




і 


І 


і 




А 


І 


ж 


: 




ч 


9 


ЇЇ 


г 


І 


І 


* 


9, 


А 


* 


4 


І 


1 






і 


•> 


/ 


і 

✓ 


і 


V 


І 


4 


* 


* 


* 


4 


1 


/< 








• 4* 


* 


4.* 


Я* 




ч 


<- 


* 




► 


9 


» 


І 




’ * 


4 


1 


9 




І 


* 


9 


І 


її 


9 


І 


1 


і 


4 


9 


Ч 


* 


* 


І 






* 


9 


к 


► 




> 


І 


860 


і 




Ш 


і 


9 


1 


І 


< 


Маїіопаї Рагііатепіагу І_іЬгагу ої ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 




> 


ч| 


І 






* 


А 


9 


А 


Г 


ш 


% 


’г 




* 


ш 


Ж: 


г 


ш . 




г.и 





* 


. . т«Ш» Дш й 4а»і 


... - и ї й »—«■ »» *** 


—л* - • 


■*» - 






— 


1' • 


'+Ья**'+тт-~ 


•--*•■ *»— 


«і**. 


»/ 


► 


N 


* 


і 


4 


* 


► • 


>г 


« 




Г 




> 


; 


$ 


'/ 


ч 




4 


4 Г 


':/< 


З 


ЯЗИЕ 


Ч. 28.435—28.453-. 


і 


А 


* 


У 




:3 4 


* 


22. Злі язвки плещут. (Ваг.) ...клеплют. (Нчг.) 

Образове речене про обмівпих людий. Пор. V? а п «і. У, 2ип#е 260. 

23. І в мене язрк добре підрізаний! (Голешів) 

Говорить одна язиката жінка другій. 

24. Кордюк му на язик! (Наг.) 

Прокляте. Кордюк — рід чирака. 

25. Ляпає язиком, гий праішиковг. (Жидач.) 

Говорять про балакливого чоловіка. 

26. Меле язиком як вітряком. (Вікно) 

Говорять про балакучого чоловіка. 

27. Меле язиком, гий пес фостом. (Жидач.) 

Говорять про балакучого, брехливого чоловіка. Пор. АсІаІЬ. ^гук 35. 

28. Мили язиком, коли ни завізно. (Жидач.) 

Бо як глітно, то лїхто не хоче слухати. 

29. На кінди язика дорога є. (Мик. н. Ди.) 

Дороги можна і треба допитувати ся. Пор. А<Іа1Ь. <1§гук 51; Оеіак. 74. 

30. На кінди язика шукати чого. (Гнїдк.) 

Пригадувати собі щось. Пор. А<їа1Ь. 51. 


* 


4 




І 




* 




►. 


/ 


Ч 


% і 


°л'У. 


& 


гЛ, 


/ . 




і 


.. І 


* ' 


4 


№ 


4 




« 


Р» 


* 


Л 


♦ 




/ 


' 


як на жорнах. (Город.) 




*»« 


.К 




Ч 


А 






. 4 




' 


•V* 


І 


І 


*.4 


4 


N 


4 


► 


І 






I 


< 


І 




V 


' 


. 


і 


* 


< 


л 


> 

4 






к 


% 


І 


ь • 


А 




• N. 


і. 


'і 




*» 


31. На язик е два замки: оден 8уби, а другий губи. (Залїсе) 

Дуже вдучпий вислов вро те, що мовчанка в житю часом буває пожиточна. 

32. На язиці ми висит. (Гоїдк.) 

От-от хочеть ся щось сказати, та це можу собі пригадати. 

33. На язиці мід, а в серца лід. (Гнідки ...а під язиком... (Вурцбах) 

Говорять про фальшивого, облесного чоловіка. Пар. Тимош. 128; Гильф. 1490; 
Даль П, 190; ЬіЬІ. 167; ІУаЬІ II, 47; Наїїег Д 21; ІУигаЬасЬ 334; Вггог 
<1§гук 21; Слав. І, 298. 

34. Не варт тримати язик за зубами. (Тростянець) 

Не варт тут у двоякім яначінїо: 1) не годен, не може —■ про такого чоловіка 
що ие годен замовчати, коли треба сказати кому правду в очи; 2) загальна 
увага, що не стоїть мовчати, коли треба сказати слово. 

оо. Не дістане він язика. (Ільк.) 




» 


р 


' 


» 


р 


* 


■ 




і 


і 


* 


7 


к 




Р 


І 




І 






І 


* 




і* 


І 


І 


* 




І 


і 


І 


■ 


4 


І 


■о '■* 


« 


7 


•Г 


* 


» 


І 


Язик тут у значіню відомосте. Спогад про даввї військові відиосшш, коли 
кожде військо висилало окремі віддїли до табору противника, щоб „дістати 

який би чи то добровільно, чи на муках. 


• ■ 




* 


\ 


а 


4 


4 






> 


* 


( 


ш 


► 




► 


•» 


и 


т; зп. зловити чоловіка 


язика 

подав відомосте про стан і розклад ворожої сили і про її плани. 


7 




*. 




у* 




* 


г 


* 


V 


ЗО. Нема кісток у язиці, мож брехати і владиці. (Міич.) 

Жартливий варіант до ч. 12. Пор. Оеіак. 68. 

37. Ие слухай чужих язиків, бо свій затирьиїш. (Маїїаегирок) 

Не слухай людських поговірок, бо вони тебе збаламутять. 

38. Ніхто тя за язик не тягнув. (Луч.) 

Ніхто не силував тебе говорити. Пор. ї¥апс(. V, 2ип$е 263; 

39. Обсів го язиком. (Льв.) 

Нї а сього нї з того почав його лаяти. 

40. Острий на язик. (Льв.) 


р * 


Я 


і: 


4 


► 




/*> 






■■ • >• 


« 


< 


о 


* 




Ті 


4 


4 


л 


4 


* 


т 


4 


І 


л 




І 




.7, 


• * 


; Нос. ст. 308.. 


і 


9 


¥ 


< 


і 








-1 


л 


Г 


* 


г 


* 










> 


36І 


► 


4 


4 


> 


І 


й. 




у 


/) * 


\ 








и- 


> 


■ і 




і 


* 




к . 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу о\ Укгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


І 


► 


Р 




* 


* 


<( 


► 


4 




р 


/ 


> 


'Л- 


І: 


і 


і 


А 


\ •* 


/ • л 


і 


( 


ж 


V 


< 


Ч 


4 


і 


к 


І 




V • 




М*. 






►.» 


г * 


•«"•'ЇІЛ 


4/ 




Х.О Т «С 


г- 


4ЛМ 






с» 








. / 


4 V ч 






9 


<1 


к 


* 


/ 


і 


4 


- 


9 


% 




V 




і 


І 


4: 


* 9 


у* 


к 


4-' 


»* 




1 


* 






4» 






* 


' ч 




• •* *с 


ж 


V 




Ч. 28.454—28.471. 


Язик 


> 


■&* V 


•V 


і 


> 


з 


л 


« 


'/ 


-І 


л 




4 


* 




Говорять про дотепного, в'їдливого чоловіка, що вміє допекти нашому. 

Ш\. 178; Даль І, 528. 

41. Оттак ми сї па язиці веріит. (Наг.) 

Пригадує ся пені щось, але не па стілько виразно, щоб я міг се сказати. 

Пор. ІУапсі. V, 2ші£е 288; беїак. 519. 

42. О, то ще язик пе випарений! (Орт.) Там то... (Наг.) 

Говорять про дуже балакучого або брехливого чоловіка. 

43. Пппоть ти на язик! (Наг.) 

Проклято. Пипоть — роговий наріст на кінці язика у курий ; коди їм до¬ 
веде ся довший час не пити води. Такий пипоть треба здерти, а то курка но 
якімось часі перестане їсти і здохне. 

44. Пішла з язиком до папа. (Тростянець) 

З язиком у значіню: зі скаргою, з клеветою або простою брехнею. 

45. Поставали тай молотьит язиками. (Наг.) 

Говорять про балакливу купку людий. 

40. Притупити язика кому. (Гнїдк) 

Пристидати, змусити до мовчани. 

47. Пустив сї до нього з язиком. (Наг.) 

Накинув ся на нього з лайкою. 

48. Розпустив язик до меде. (Наг.) 

Кинув ся до мене 8 многословною лайкою. Пор. Вггог. 3§гук 16 

49. Став з язиком до поедипку. (Наг.) 

Натрафйв один сварливий чоловік на другого і розпочали завзяту сварку. 

50. Такий маєш язик, шо би-е й дим по ерадї вітьила. 

Говорять про жінку з острим ЯЗИКОМ. 

51. Так му ходит язик, як па завісах. (Будз.) 

Говорять про балакучого чоловіка. 

52. Того 8 язиком пе злижеш. (Наг.) 

Говорять про наглу брехню, 8 якої годі вибрехати ся. Пор. Даль І, 534. 

53. То-то ти на язик запору нема. (Наг.) 

Говорять балакучому чоловіковії, якого годі здержати в його балакашо. 

54. Треба бп му язик підрізати, аби вмів лїдше говорити. (Наг.) 

Говорять про маломовного чоловіка. Вірять, що деяким птахам, нр. сороці, 
треба підрізати явик, щоб навчила ся вимовляти людські слова, 

55. Тримай язик за зубами. (Ільк.) 

Мовчи, коли не мусиш говорити. Пор. \Уап<1. У, 2ив£Є 158; Сеіак. 76; 

Озт. 8 рг. 49; А<ШЬ. 1 <§гук 48. 

56. У нього язик як бритва острий. (Наг.) 

Говорять про дотепного, в’їдливого чоловіка. Пор. ЧУапсЗ. У, 2ицде 278; 
Даль І, 528; АбаІЬ. ^гук 44. 

57. Хляпаєш язиком як праником. (Стад.) 

Згірдно говорять невтомному балайунови. 

58. Ци тебе хто за язик тьигне? (Залїщ.) 

Чи хто силує тебе говорити? Говорять такому, що відзивав ся не в йору. 
Пор. висше ч. 37; Нсс. ст. 886 . 


* 


*• 






* 


4 




* 


І 


♦ 








г 


Л 


*. 




. \ 


і 




/ 


I 




'V 


V 


> 




/ • 


ї 


і 


1 




1 


% 


>9 


V • 


* 


Ч 


к 




4 


і-ш 


> 




т 


і *• 


г 


", 




* 


< 


а 




т* 


► 




. 




>• 


■і 


* 




У 


4 




* 




4 


\ї 




* 


* 






>4 


і 


к 


•4 


• І 




'«•а 


к‘ 


1 


V 


і 


А 




*Ч 


* 


- Ф 


4 


І, 


•V 


\ 


4 






/• 


► 


> 


* 


7ь 


і 


Я 


і < 


Уій ї/ 






!І. 


* 






ГМ 


1 , 


4 










фт 




V 




*» 


; л -. 


*» 


* 




.4 


І 


* 


<'■4 




у. 


і 




* 


4 


9 


ч 


% 


ЖІ 


і 


і 


) 


і 






л* 


і 


« 


4^ 


; 






)Ш 




к< 


•/ 






•V 


г 






рі 


і 




к 




■ 




* 




* 


4 


* 




»• 




-і 




і 


* 


■ 






. ;• 


/ 




/» 


9 




а 


к 


л. 




М: 


% - 












% 


•в 


•С« 




? 


Ж 


и 


' { Н 


> 


* 


л 


І 


ч/ 




/ 




V 


ї 


» 


4 ф 


* V. 


/* 


/■ 






г» 


9 • 


% 


/ 


у 


9 V е 


г л 


І 


4 


• ► 


4 




у 


\ 


,г 




'* / 




г 


к 


• . 4 






У 


► 










V- ’ 










О 


9 


к 


1 


/. 


* V 




Ч 


Й 


К 


4 


4 


362 


► 


к 


4* 


- 


/ к 


4 


і 


9 


\ 


1 
















Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу оі Укгаіпе 


\А/лд/\А/.прІи.огд 


5 




































'ці 




і 






>1 




П 










V*''* 


4 ьАуі 


У 












. . . /ЛІ./ 












4 


> 


9 


9 


> 


< 


.7 • 


Л 


л* • 




г . 


4 




* 


% ► 


► 


9 


. ► 




59. Чого вже ти не наплетеш своїм безкостим язиком! 

Говорить завзятому балакунсгви. 

60. Шпичка тп на язик! (Кол.) 

Прокляте. Пор. Даль її. 316. 

‘01. Шьнткує язиком. (Сор.) 

Згірдно говорять про балакуна. Шаткувати 
капусту або розвалковане тїс.то. 

.-62. Щось бня ти хтїв сказати, але волю сї в язик вкусити. 

Волю змовчати, нїж сказати тобі се. 

•63. Щось хтїв сказати, та за язик ея вкусив. (Луї.) 

Хотів щось сказати і заноичав. 

64. Язик аж лоптит, так хоче ея кричати. (Ю. Кч.) 

Так щось запекло чоловіка, що йому хоче ся кричати. 

$5. Язик без кістя, меле без кінця; пич му не заваджає, все ним обер¬ 
тає. (Стрільб.) 

Жартлива характеристика людського язика. 

€6. Язик без кости, але повний злости. (Кол.) 

Говорять про чоловіка, що любить лихословити. Пер. УГ&псі. У, 

беїак. 75; Ьошра 14; Нос. от. 477; Озт. 8рг< 282; АйаІЬ. Л$гук 64. 

<67. Язик без кости, блекоче як хоче. (Мик. н. Дн.) 

Говорять про балакливого чоловіка, Пор. Слав. її, 228; Даль І, 523: АсІаІЬ. 
1 §гук 12. 

-68. Язик без кости, на всї боки погинае ся. (Гнїдк.) 

Образово про те, що чоловік може говорити і так і навпаки, правду і бре¬ 
хню. їїор. Дик. 1253; А<!а1Ь. Л§гук 64. 

69. Язик би му шилом наколоти. (Наг.) 

Говорять про чоловіка, якого не можуть змусити до мовч&вя. 

70. Явик го свербит. (Наг.) 

Хочеть ся йому говорити. їїор, Вг202. Л§гук 7. 

71. Язик до добра не доведе. (Наг.) • 

Чоловік часто договорює ся до лихої пригоди. їїор. Даль І, 525. 




> ;< 


л 4 


* 


✓ < 




: . * * 




V 


. ✓ 


і 


і 


■ 


А 


, 


І 


К' 




к 




4 


9 4 


> 


* 


\ 


і 


І'* 


І* '• 


9 


У 


і' 


і 


і: 


* 




/ . 


) 


V 


і. 


* 


* 


* 


І 




І 










*Г 


* 


« > 


і 9 




ГА 


І: ’ 


* 


л 




4* 




. » 




-у і.-/ 


У. 


Ш: 


4 


V 


9. 


9 


У 


V 


V' 


7 


4' 


& 




7 


► 


дрібно краяти, говорять пря 


**. 


> 


У/. 




/.і 


її 


/ 


4 


9 


к 




ш 


V 








Г 


І 




\ 


► 


у 














7 


•X; 4 . 




■4Г 




т, 


№' 


К' 


ш 


у 


'і 


> 


4 


* 


і 


о. 


* 


її 


,.ф. г 

ш- 


ч 


> 








№ 




* 




* 




У, 


у 


-» 




% 




% 




/ 


и 




► • 


« 






4 




9 




' ‘'і» 
•<< 4 ' 


І 


І 






і 


, * 


У, 


І 


г. < 


* 


і 


> 


'і 


* 






ж 


► 


- 1 




*• 


* 


т 


і' 


І 


і 




У# 




4 






№. 






» 


і 


ї 




•> 




З 


> 


► 






► 




* 






•/л> 


л 


< 


* 


* 


?! 


Ь 


Щ 


9 


IV.' 


І 




I 




> 


Г 


і'; 






■а. 


% 


\ 


9 Ї 






л 




ч 


ь 


•* 


’ 


І 


І 




* 


% 


' 


:ї. 


N 


А 


л/, 








% 


Ь 


ї 


* 


’ • 








< 


п 


V 




•> 




а 


4 


/ 


іГ 




У 


* 


/' 


А. 






* 




/ 


& 


й 


' 


V. 














и 


к 




% 


/V 






«• 


* 


І 


* 




Г 


!• 




* 






І 


« 


з 


; 










! 




і 


Р 


» 






і 






> 






» 


' 






► 


# 


І 




9 




ЇЇ 




і 


* 








І* 






І 


І 


ч 


V 


к 


І 


■ 








Г: 


4 


» 


« 


:< 


4 


* 


/ 


І 




> 




7?. Язики їй ходят, як ті праника. (Вогородч.) 

Говорять про балакучих лшдий. Порі висше ч, 25, 55. 

73. Язик маленький, а великим тїлом владає. (Гнїдк.) 

За язик не раз ціле тіло покутує. 

74. Язик ми сї не поверне то сказати. (Наг.) 

Не можу зважити ся сказати се. їїор. Даль І, 532. 

75. Язик ми як лпком завйизав. (Наг.) 

Не можу добре говорити. Говорить про себе пяний чоловік. 


* 


9 


1 


я 


І 


>3 




у 


< 


/ 


г 




* 


9* 




7 


9 






%ч 






4 


І» 


* 


*« 


) 


«•> 




* 


« 




* 


і 


> 


9 


* 


♦ 




# 


ІГ 


9 .. 

'У А * 


4 


\< л 


* 


* 


Ж 


► 




г 


к> 


і 








* 


І 




1 


4 




Ь • 


» 




> 


І/ 


*• 


♦ 


4 а 


мій пайтьижшпи ворог. (Наг.) ...ворог мін* (Тростянець) 

Язик не раз доводить чоловіка до лиха. їїор. Даль І, 525. 

77. Язик му сї путає. (Наг.) 

Говорять про чоловіка, хо баламутить говорячи, пр. пяний. їїор. \Уапсі. У, 

У, 2ип£е 


76. Язик 


А* 




> ч 


І 


і 


г. 


/ 


; /. 


♦ 




**9 




9 * 


“І 


♦ 


V 


Х ії 1 

‘ІКш 




"І 






і 


\ 




1 






і'. 


9 




ґ. • І 


г 


4 


' > 


Р 




Ь 


і‘і 


'* 


% 




ЗІ7; АбаїЬ. ^гук 27; Вггог. 1§гук 28. 


і 


к 


* 


к 


& 


4 


І 


: / 


Г,- 


* 


■-Ф 


9 < 




► 


V*;.. 

ІЙ.. 




І 


363 




► 


. 'Л 

'■•'ж < 


4 




► 


Є 




* 


► 


і 


• А 




:Ь_- 


т 


У 


9 




/ * 


9 


9. 




► 




І 


V 


5 


І 


«< 


к 


• V 


І* 


г < 


► 


4 ^ 


' 'Г’ 


► 


к 


і 


9> 




•ї 


Маїіопаї Рагііатепіагу І_іЬгагу ої Укгаіпе 


\а/\а/\а/ . п р І и. о гд 


► 


9 


9 




А' 




у . 


І 


* 


* 


* 


4 


У ’ 


О 




у. -/' ■ 


9 




\ 


г 


і 


V. 








к 


к 


|Г - 


* 




• V 


. г 




*т 


•V 


► 


. • >Г 




* 


9 


І 


і 


* 


.л 


І 


І 


<х 


> 


Л 






9 


4. 


Л 




І 


* 


А 


. * 


« 


І 




■-'й 


N 








* 




<:••■ 


%' 


* 


к 


у 
**• ?.; 


4 


» 


\ 






Гк г 


-: Лі 


>1 


* 


• и. 


* 




9 


• Ф% 


» 


Л 




* 


•ад 


< 


.V 


к . 


( 


V 

'".‘-Є 




Язик—-Яйце 




► 


* 


Ч. 28.491—28.51 Оч 




* У 


5 ' <г 


•< • 


>м. 


к • 


І, 


4 


г 


9 


9 ' 


л 


► 


9 


;% 






4 


щ 


у. 


•.* 


«V 




78. Язик му ся розвязав. (Богород.) 

Розговорив ся. Пор. \Уапсі. У, 2пп£е 265. 

79. Язик му бігав, як на завісах. (Наг.) 

Говорять про балакучого чоловіка. 

80. Язик му кілком став. (Наг.) 

Він остовпів, отуманів. Пор. Даль І, 327; Вгхох. 1§хук 11. 

81. Язик му на веретенї ходит. (Гнїдк.) 

Говорять про балакучого чоловіка, що балакав дуже скоро. Пор. Л¥ а псі У 

2ип£е 247; АсІаІЬ. Д§хук 24. 

82. Явик не лик, губа не обруба, няй теркоче, кади хоче. (Мшан.) 

Образово висловляють природну свободу чоловіка говорити, як хоче. 


Ч 


і 




\ 


?<й 




9 


-л> 


9 


.у 


•4 


йв 


& 


4 


к 


* 


У>. 


у 


►> 


< 






л 


ї 


* 


4 


► 


► 


Р 




9. 


\ 


•< 


• Ж, 


> 








► 




\Ф 






ш 


9 


і 


щ* 


X 


4 


і 






►* 


•У. 


/ 




► 




* 


і 


і 


і 




* 


► 


► 




4* 


» 

У.І < 


Я 




% 




•>,1* 


> 


* 






І* 


т 


к. 




й ї 




>’ 


і. 


ж • 


* 


к 


к 




І 


У' 


ь 


: 


9 


Л 


* 




/■ 






► • V» 




ч 


* 


► 


ч, 


* 






83. Язик не помело, слова не полова. (Ком.) 

Говорить поважний чоловік, що не ввик кидати слів на вітер. 

84. Явиком клепай, а руки ири собі тримай. (Ільк., Петр.) 

(Мінч.) 

Остерігають чоловіка, що любить перейти до бійки. Пор. IV а п й. V, 2ип^е 

164 ; Даль І, 188; Сим. 2777; ЗсЬІеі. 187; Вггог. 1 егук 8. 

85. Язиком мели, а руку держи. (Горол.) ...а руки при собі держи. (Наг.) 

Варіанти до попер, ч. Пор. 1\ 7 ап<3. Ц, Наші 62; Нос. ст. 477; Даль І, 319, 532. 

8С. Язик як лопата. (Жидач.) 

Говорять про широкий, балакучий язик. Пор. АсІаІЬ. ^хук 19. 

87. Язик, як прапник. (Жидач.) 

Говорять про балакучий, лопітливий язик. 

88. Я його за язик не тьиг. (Валїід.) 

Л не силував його говорити. 

89. Я еї 8 тобов не буду на язики моцувати* (Дрог.) 

Не буду висварювати ся з тобою, бо я не охочий до сварки. 

Язикатий. 1. Але-сь 


.і 


г 


й 


>' 


/ 




► 


-і 


< 


* 


*> 


і* 


* 


І* 




% 


5Г: 


і 






« 










4 




№ 


клапан... 


► 




* 


► 




- 


4 


І 


у 


. 


їй 








Ц 




і 


'і 




> 


* 


9 


*' 


+! * . 


// 




і 


п 




< 




і 






І 


9 


і 






З 


4' : 




•* 




« 




« 




І ? 




9. 


» 


V 


ї 


1*’ 




ід» 






• •» 


; 


* 




* 


9 




ч 


лг 








« 


/ 


г 


> 


\ 


к* 


о 


7/ 


і 




/ ' 


1 




і 


•К 


4 


♦ 


« 


к 








■ 


• * 


язиката! Що ти иа умі, то й на язицї. (Ст. Вогор.) 

Говорять до балакучої жінки, що що вадуиае, то зараз і скаже. 

Язко. 1. Язко мовчить, а все знає. (Ільк.). 

Язко — здаеть ся здрібніле Явон. 

Язя. 1. То Язя з пекла родом. (Ільк.) 

Згірдно говорять про відьму, а(5о загадом сварливу жінку. 

Яйце. І. В великім яйці малий жовток. (Гнїдк.) 

В великім чодовіцї бував мала душа. 

2. Возьмн яйце, а відбере лице. (Лімна) 

Укради найменшу річ, а все таки нашиєш сорому. 

3. До сьвяченого яйця. (Гнїдк.) 

8еі1. дочекати до Великодня. 

4. Мудрійші тепер яйцї, в їж кури. (Ільк.) 

Нарікають старі люди, що тепер діти мудрійші від родичів. Пор. Нос. 

477; АсІаІЬ. Ла^е 16; беїак. 218. 

5. Мудрійте ейце від курки. (Наг.) 

З докором говорять про дитину, коли хоче бути розумніша від матери. Пор. 

ЇЛ 1)1. 164; ЗсЬІеі. 155; \УаЬ1 II, 25. 


» 


9 




« 


» 




9 


І 




9 


9 


І 


■■ І > 


* 


і * 






•/ 


9. 


п 


І 


І 




» 




• < 


к 




► 


і* 




9 


4 




•9 




\ 


► 




* 




і 4 


Ь 


* 


9. 


> * *•> 

♦ 


9 




Ш' 


* 






н 


* л 


г .4 


:-'к 


9 


* 


4 


. 


ї 




/ 


І 






9 


.9 


К у 


г /, 


і 


. 4. 


і 




і 


і 




* 


і 




і 


ет. 




У 


і: 




и 


я 


I і 


- 


9 




- '4 • 


і % 


* 


► % 


і 


і 


і; 




4 


л 






‘і 


>>' ' 


ч 


І 


9* 


4 


І 


* ^ 


• V . 


364 


9 


9 


* 


9 


► 


і 


* • 


* 




► 




( 




9. 


Н 


* 


4 


► 


* 


< • 


9. 


• '9 




У 


к 




к 


\<: 


і 


* 


► 


/ V, 
• •* 9'< 




/ 


А 




’ ■ ! 




* 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу о\ Укгаіпе 


\а/\а/\а/ . п р І и. о гд 


4 \ 


• •р» гл 


К 


Кї-У: 


<</ 


2* .шГ 








І 


* • 




г* <»І || *т\ »•' V 


• Ч 




**^*Г-їг Г* ' Т^' * *' 


зод- «сл?^ 
*' і-&:• 7 


* 


>• 


.'**'• * V. 


• • ^ %%ммвгг.; яагап» 4 ^і^***— -*^ «- »*■ 


т •♦ 


V-- 


Ф 4 % 




4 " < г*!?** 9 *** *УЯґ и 


1 Ч *Г 




•-'*»■'“3"? "' 


і 


ФІ; 




ЧГЛВ! 




► / 


* 


/ 


І 


гіф - ' 


•* і 


% '^р 


*Г- 








> 


Ж 


V 




V 


ЗЇІІ8 


>У 




л 


І ; 


. г І 




• * >' 


в 


І 






* г 


* 


/1 


Зд; 

V- г ^ 


*. 




і 


і 


► 


і 


к 


V 


V 


^ ' 


► 


/ 


•У.'г'Л!- 


і ' 




к * 


к 




4 


' 


► 


4 


> 


! 


►* • 




4' 


і 


> 


■9 


Ту- 


У~! 


4 




'і 


< 


8* 


<\ЧІ 


/ 


« 


/ 










І 




І 


► 


>, 


ІЬ 

Ш 


■У> 


с 


І 


ш 


!<” 


ЕЙ#< 


4 


//;Г. 


► 




> 


і 


?л 




< 


V 






к 




•'Л 


► 


(І 


4 


► 








% 


» 


■’*<> 


Ч. 28.511—28.532. 


ж 


* 


Яйце—Якось 




йй 


V. 


<Ч' 




я 


* 




и 


ч 




У 


г 


► 


* 


►! 


► 


/ 




Ч 


У 


» 


і 


V 


* 


< • • 


е- 


X 


І 


2 






Зс 


* 


•• 


*!• 


4 


»<. 


Л- 


9 


г 4 


к 


6. Розумнішій яйця, як кури. (Мінч.) 

Варіант до ч. 4. 

7. Тепер старші яйцї, як кури. (Товсте) 

Варіант до ч. 4. 

8. Яйцї відцідити. (Код.) 


г 




*л 


• * 


► 




V 


/ 


// 


-і 


* 


к 


•Аа 


< 


\ 


о 


* 


г % 


4 


ф 


4 


4 


к 


> 


4 


‘Л 


I і 


■ • «я? 


'і 


к 


4 • 


і 


/. 


к 




к 


к 


'•З 


1 


к 


4 


» 


4 


к 


і 


г 


✓ 




2 


/ 


4 


^ «V 




» 








• ► 




.4 


<' 


' 


4 > 


} 


► 


к 




У 


я 




,> 






» 




і 




і"" 




Г /Л 






4 


г 


► 


. Л-. . 




4 




Образово заміеь висцати са. Пор. Шапй. II, Іип^Гег 52. 

і). Яйцї Й пуцька 




і 


і 


•к 




4 


г. 


/ 


» 


\ 


*/і 


4 % 


\ 


біда людська. (Наг.) 

Приказка про людське природжіне, що буває причиною житевих клопотів. 

10. Яйцї маєш? (Дрог.) 

Жартливе привитанє заміеь: ак сї маєш? 

Як. 1. Як би то так, а воно не так. (Наг.) 

Говорять, коли щось не так діє ся. як би хотіло ся. 


и; 


.4 






I і 




»- 


Г 


•' 




І 


*. 


к 




* 


• ь 


V і? 4 


* 


► 


* 


І. ^- Ч | 


і 




к 


4 


.ч 


і 


• . ** 




і 


► 




к 


'А 


І 


N 


9 


І 


г І 


> 


* 


к* 

*• 




* 


* 


г 




4 


Г'8 






2". Як не як, а все таки так. (Наг.) 

Говорять про діло, що йшло то зле, то добре, а все таки дійшло до кінця. 

3. Як не як, а Хома ніяк. (Наг.) 

Жартували із пяного Хоми. 

4. Як так, то так. (Наг.) 

Формула згоди на доконаний факт. 

Який. 1. Ви не яке щобудь. (Ю. Км.) 

Ви шановний чоловік. 

2. Зійшло сї яке 8 таким. (Ілинцї) 

Говорять у згїрднім значіню: лихе з лихим. 

3. Яка є, така ве! (ІІужн.) 

Мова про лиху кобилу, що лихо тягне. Пор. Етн. 36. VI, ч. 41. 

4. Який ти до мене, такий я до тебе. (Наг.) 

Говорить ворог ворогови або приятель приятелеви. 

Якийсь, 1. Якесь тото ніяке. (Наг.) 

Говорять про щось не дуже добре, пр. про не дуже гарну дитину або скотину. 

2. Якийсь тому конець буде. (Наг.) 

Говорять про непевне діло. 

Яким. 1. Зійшов ся Яким з таким. (Ільк.) 

Зійшов ся лихий з лихим, або добрий з добрим. 

2. Нехай би був і Яким, було би весїля із таким. (Кукиз.) 

Яким тут у значіню непринадного або бідного парубка. 

3. Як би не був Яким, то би не був таким. (Луч.) 

Говорять згірдно про лихого чоловіка. 

4. Яким ве*е з таким. (Кольб.) 

У згірднім значіню: рівний з рівним. 

Якось. 1. Якось не-якось! (Лол.) 

Говорять про діло, що йде не зовсім добре, а все таки йде. 

2. Якось ми сї погодимо. (Наг.) 

Говорять такі, що не можуть на разі погодити ся, а хотіли би дійти до згоди. 

3. Якось ми ще прожнемо в світї. (Наг.) 

Говорять люди, яким доводить ся бідувати. 


• * 


\ 


4 


У 


ф 


ф 


ч 






-ж 




г 


к 


V 


► 


и і 


к 


л 


к 


) 


8Я 


У 


0 


к 






к 


4 


і 


4 


» 


> 


л 


* 


І 


4 


І 


»: - 




5’ 


* 




:*ф 


■л 


Г 


> 


* 


і\ 


ф 


2Р; 


' 


у 


*• 


4 


а 




•• 


• / 




і 


V* 








і 


* 


*: 


•к • 


. N 










г. 








* 


'у 




> 




<* 


и 


* 




» 


'У' 


л 


У. 


* 


і 




с 


с, 


/ 4 !" 


4 






* 


її 


■ 


У 




V, ’ 


- 




і.-' * 




IV 


-І 

'к . 


) 


г. 


І4 




■•її 


.V 


'• 


' 




' 




Г 




Щ 


‘ • 


У 


« • 


з 






“ 


ф. 


? 


і 


с * 


■ 


І 








.ГЖ т 
її: 1 - 




І 








ІЧ-* 


. »< 


4< 


т; 


\ 


Л/ • 


1 




•І" 


. < 




4 • 


V; 


*4 




к 




к 


¥ 


4 


/* 


► 


' 


► 


• к 


* 


V 


4 


• / 




к Ч 


; 

. • “<;і * /»4 


• •• и ф ./ 
<>' • 


'■ч 


* 


* 


У 


* '•* 


і 


І 


> 


к 


9 


< 1 > > 




'І 






у 


У 


і 


* 


< 


' 


••4 




»/ 




к 


г» N 


► 


■г 


/■- 


< 




к 


4 


. / 


-А 


» 


» • 








к4 


к 


І 




к 


к 


к 


4 . / 


к 




л • 




4 


• ч. 


>• 




► 




4 


» 


« 


4:.* 


м 




І 


г 


І 


І 


І 


к 






і 


к 


к 


> 


ПРИПОВІДКИ ІП. 


к 


к 


’І 


< 


> 


г г -> 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої Укгаіпе 


г» 


► 


•» 


)•' 


% 


1 4 


У * - 


4* 


.-г рі я тая т». 




к-мі'.і 


■ --•/ 








НГ А 


ж 


ц 

•л' 


• ь 




1 А« 


* 




^ л * ^ 


ч*-*^**. + Ш¥ #- } і т ф чГ -*ь тя #з 


... 


^ ^ Ч і щ 4 , „ %м , ,„ м і ^ 


І 


'******чд* і **Л£ * 




/ 


- . ИЛЄ/ ч *^т і- 


- • . Г. • .,,4 


• І >•' 




•♦" *»ЧИ*Т Р-^41» ^..^. 




ра * а 


' іаа 


' ^ГА г 


■і 


'І’ 


• •«ар, 




<> 


2 - 


% 


»ї 


0. 


V. 7 


• « 


X 


^ • 


</ 


;•* 


& 


: 


> 


/* 


* 


І 


г. 


у 


' 


<* 


* 


■ 


ЯЬ 




• * 


/ 






•ч 


/ • 


V 


& 










4 


й 


г 


**ЧЇ 


л г 




ІІ 


/Лі 


ЇЙ 


і 


!>• 




С 


Ґ8 


і? 


:• 


>: 


; .<ь 


>& 


і'Л 


-*Г, 


і 


і- 


Г 


?Л 




Ял о ся — Яма 


Ч. 28.533—28.548. 


Ч 1 


І 


■» 


т 


Л 


§ 


с. 


І 


\Ґ4 


її 


. т 


Ш 


■•а 


% 




Й* 


:•?. 


‘;'і 


«• 




•я 


& 




І'/ 


& 


т 


4. Якось ми сї обійдемо й з тим, що маємо. (Наг.) 

Говорять люди, що мають надію прожити з тим, що мають. 

5. Якось ся молодит. (Мілан.) 

Повідають тоді, коли в погідний і теплий день затягають ся хмари і похолод¬ 
ніє. (ЗІ. Зу&рщ-ький). 

6. Якось то буде. (Наг.) 

Говорять про непевне діло, що воно все таки якось не зле скінчить ся. 

Яло СЯ. 1. Так не яло сї робити. (Наг.) 

Так не випадає, не годить ся. 

Ялиця. 1 . Бодай тя суха ялиця вбила! (Матків) 

Прокляте. 

2. Великий як ялиця, дурний як рукавиця. (Підгірки) 

Про великого а дурного чоловіка. 

3. Най го там суха ялиця бє, не аби я за него гріх збирав! (Крех.) 

Оговорене прокляте. 

Яловець. 1. Коби не яловець та не одолян, то би ходила корова як 

пан. (Голг.) 

Яловець і одолян ростуть на пустих, камянистих полях, на яких худоба не 
може напасти ся. 

Яма. 1. Без ями гребля, без накладу зиськ не буде. (Ільк.) 

Спостережене з житевої практики. Пор. АсіаІЬ. Бої 1; Сеіак. 286. 

2. Велика яма, де лежит мама. (Гнїдк.) 

Велика яма 44 тут у значіню велика страта в родині. 

3. В велику яму бавити сї. (Наг.) 

Діти бавлять ся в велику яму таким способом, що побравши ся за руки ста¬ 
ють довкола і ходячи кругом промовляють: „Мала яма, мала, більша би сї 
здала 44 . Забава основана на загальнім бажаню 

найбільше дїтий. 

. 

4. З якої-сь ями вилїв, у таку лїзь. (Лім.) 

Значіне неясне; можна розуміти двояко: з якої біди чоловік виняв ся, 
попадає знов, або загальніше: із вемлї повстав і в землю піде. 

5. Не сягай до ями голими руками. (Ільк.) 

Бо там може бути гадина. Образове речене 
мисно в небезпеку. 

6. Нїхто чужої ями не залежит. (Лучак.) 

Кождий буде мати власну смерть і власний гріб. 

7. Одпого в яму, а па другого гляну. (Явор.) 

Говорять про молоду вдову, що ховає мужа. Пор. АйаІЬ. Бої 12; Сеіак. 395. 

8. Хто під ким яму копає, сам в ню впадає. (Ільк.) 

(ГІетр.) ...гребе ...паде. (Кольб.) 

Говорять про напасливих людий, що через свою 

Пор. Слав. І, 207. 235, 237; Даль І, 218; Тимош. 331; Гидьф. 3317; 

367; Сии. 1636; IV аШ І, 41; IVа п <1. Ш, Ьеиіс 1360; АбаІЬ. Бої 8; С еіак. 
19; Бггог. Бої 4. 


і 


* 




<!? 






« 


ш 


Ш 


' Я 


П 


і 

» 


я 




/’/■ 




< 


в 


т 


ж 


Ш 




• <* і 


т> 






т 


» 


і 


І; 






ж 


с 


ВИ 


Г.І 




.4:1 


( 


і 


і 




і 


Г 




<. 4 


► 


Г: 




V 


4 


і 


і' 


/ 


і 


\ 


>•» 


/ 


* 


* 




і ■ 


Р 


.»• • 


9 


і 


О 


(І 


Ул 




Г а 


ц з 


V 


у 


р 


» . 


« 


► 




) 


А, 


/ 


Л) : 


1 


і 


і 


> 


Д! 




і/ 


- 


І 


N 




З 


і 


У 


г 




► / 




і 


// 






г 


? 


і 








А 


8 


6 




і 


. к 


•» 


г 


► 


і 




«« 




і. 






В 


< 


у 


% 




і 1 


* і 


» 




і 




* 


і 




і 


/ 






К 


> ч 


.у 


г 




і 






- 


І 


Гг ' 




•Ж 




;■ 


■ц 


і 


І 


І 


. 


/ 


* 


( 




І 


► * 


. 


\ 


у 


І 


с ^ 


г 


І 


% 


Ж 






■ т 




і; 


% 


* 


і 


V 




№ 




а. 


і 


V. 


► / 


І 


ч: 


у 


л 


гг 


(> 


■х 


і 


'У 


•І 


ш 


• т 


• т 




т 


■А 


і 




І 


І 


І 


9 


г 


* 


* 






і. 




> 


>,с 


т 


% 






* 


•Ш 


• * 


: 


р 


) 




/ 


4 / 


' 


1) 




* *УГт 


‘І. 


* 


І 


і 




і 


* л 






ш 


'■’Л 


і 


л 


! 


ш 


/ 




9 


Щ 


>« 


'Г 


V Ж 


И 


: 


У 


1 


І 


► 




> І 


■її 


Р» 




г 


'•'/І! 




• * 




* 


•а 


’А 


* 


* 






^ & 
т 


і 


• • 


ш ш 


Ум 


старої, великої родини мати як 


• і? 


& 


» > 


<>. 




9 




Аїл 


т 


* 




/ 


* 


Л 


X 


"Л 


і 


* 




и 


і 


і 




:) | 

<С »> # 
ї’Ш 


9» * 


/ 




• /. 


9 


і 


9 


* 


І 




І 


І) 


1 < 


& 




ч; 


/<■ 


в таку 


:.•* П' 


9 і 1 




► 




// 


і 




» ' 


І 




І 






9 


1 


' "• ■§ 
*'. л 


І 


І 


4 ' 


■■■ 








у 


' 






"і 






' 




і 


т 










' 




► 


► 


•V 


■ ч 




осторога, не вдавати ся легко- 






і 


» 




' • 


•. І 


ЧА 


У 


9 


І 


•< 7 




І 


- » 


► 


і 


' 








9 


- 






. ? 4 




9 


•і . 


> 






- 


У 


* 


П 


/ .. 






* 1 


А, 


' 


- 






' І 




■■ :г ■ 


•.•V 


І 




. МЛ? 


9 


’ 


' 


I 


• :Л : 






9 


Ж- 


р 










р 




Р 


► 


* 


► 




«4 


той сам в неї 


• • • 






напасть попадають у лихо. 

Нос. ст. 


ч 


і 


< 


4 






к 






366 


і 


4 




І 


9 


І 






ь 


г 




р 






і 


' 


-і ' 


• ► 




9 


4 ^ 


► 




9 


' 


9 * 


► 




Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої Укгаіпе 


\л/\л/ \л/. п р І и. о гд 


.Г . 


9 


9 


9 


5 


► 


І 


9 


9 


■ 


' * 


9 


' ► 


і 




у 


І 




► 


► 


9 


А* 


' 


І 


К, 


І 


9 


>• 


9 


г 5 

*-:• Л>/'Ґ л 

, гі А.Ш&И' . 


■л 


'-Л-Л 


і. 


л 


№ 


ж 


■ л 


£ 


9 


Ж 


і/ ••»адїі,‘і1'йі;42ї8^йії>^ 


"4У>Кі 


* 


9 


ч 




а 


«Яії- 


*Г. 


*. гЛ' 






✓ 






Хі 


»/ 




ч 


.. 






./ 


* V 


^ * 


/4 














т 


л 


Мі V* ^ 


• • І 






І' 


■> • •'ІРІ 


* 






г * + ш « 






* +: Я Г Т 


' 


% 


/ 


<>* 


Г 7 * 




« 


** ч > 


*кя* 


і 


іШі 


* . 




І 


< 


к 


* 


4 




* 




І 


Ш і 


% 


І 




ШШ 


!& 


дв 


■V 


ш 


►. 


























*/ 








а 








ШяШ 
















* 




Пика — Ярка 


Ч. 28.549—28.565 










« 










Ші. *^Й 


у 


к 


4 




/<Ьч 


ж- 


& 


"9. Цй великі в тім пецу яма? Ца влїае сї мої невістки мама? (Дрог.) 

Оповідали про свекруху, іцо війіновши в дім своєї невістки заглянула в піч 
і промовила отсї слова, ворожачи близьку смерть. її матери. 

10. Яму піл ким конати. (Наг.) 

Рити під ким, шкодити кому, чи то на маегку, чи на чести. Пор. Гильф. 760: 

А (За 1Ь. 061 5. 

11. Я тобі твої ями не иальнжу. (Ценїв) ...залежу. (Наг.) 

Я в твоїм гробі не буду лежати, не візьму на себе твоєї смерти. 

‘Ямка. 1. Вистояв ямку. (Сор.) 

Говорять про чоловіка, що чекав довго стоячи на однім місці. 

2. Не конай ямку, бо сам в ню впадеш. (Сор.) 

Не рий під иншим, б> сам собі пошкодиш. Пор. Яма ч. 8. 

•3. Хто під шм ямку копат, сам до нсй хпаде. (Ольховец ВЛ. 215) 

Варіант до Яма ч. 8. 

Ян. 1. Аби Ян так! (Наг.) 

Жартлива гра слів, замісь: аби я так, зсії. здоров був або жив. 

2. На Ина кожде зїля ся нроснт, жебьі го брати і сьвятиги, а буде по 

мічне. (Радоціша) 

■ 

Мова про свято різдва Івана Хрестителя або Купала, що припадає д. 24* в 
червня ст. с. 

‘3. Ян Забіян, сто душ забив. (Дрог.) 

Приказка взята з оповідана про кравця, що забивши від разу сто мух, про» 
звав себе Забіяном. 


х 


% 


•/ 


і Я, • 


• .4 


»;• : 


•г 


• .у. . 


*■' ЧЧ 


/Л*'> '> 

Ж 


9 








V,.' 




* 


4 


/ 






■У< 






9 


% 






\ 


к 


?* 


У 


•V < 

* 

‘ ; >Й. 
•.* Л 


'Д‘ 


► 


І 


4 * 


9. 




V 


№ 






"УЛ 






* 


Ч; 


/ 


к 


9 


< * 


V • 


■$ 


і 




.1.5 


( 




► 


V 


4 * 




' 


У 




* 






У.І 


к 


к 




9 


г 


т 


м 


п 


V, 




♦ 




> 


* 


< 


> 




4 


► 


♦ 


ч 


V 


* 


і 


* 




у 


х 7 . 


/Г 


і 


- / 




<* 


л 




и 


У. 


О 


► 


► 








" 1 **. 


V 


« 




4 


' / 




/ 


9, 


-<<: 


> 






% 


% 


йа 




к 


► 












А 












* 


\У- 




у 








і 


► 


п 


І 




и 


у 


І 


І 


• 


і 


'> 




« 


‘ 








Г 


< 




* 


' / 


* 


► 


ч 


*- 






* 


*< 


► 




* 


ч 


N 


І 


Ш 


К 


1 


І 


№ 


V 


і 


& 






* 




■/' • 
?•:* • 


к: 


т 


V. 


» 


І 


« 




•ч 


І 




4. Ян Яна хутко нкине з пана. (Буськ) 

Мова про незаможних панів або шляхтичів, що ворогують між собою. 

■Яндрій. 1. На Япдрія вложи руку в засув. (Ільк.) 

Значінє неясне, якийсь народній звичай. 

Яндрух. 1. „Де йдете, Яндруху? 

(Сквар.) 


№ 










& 




І 


і" 1 


і 


;«• 




: 




До Ягипту, до того вертепу". 






л 




, і 










Г; 




' 


* 


' -V* 


*• 


4 


л 


/. І 












и 




Запитав священник, а відповів селянин, що йшов до коршми. 

2. Зійшли сї два Яндрухи: єден сліпий, другий глухий. (Сор.) 

Варіант до т. І. Андрух 3. 

:Янтко. 1. „Яитку, їч!“ 


».• 




- 


< 










•> 


- 










* 


;і 

■іі * 


•у. ». 


іт 






* 


І . 


І 


. ч 






Г/МШк 

ШШ 


* 
















* 


*. 


і 


.< 


* 


► 


ІЖ 






У ш 


.44* ■ 

: Щ 


я- 




4 $ 


і. 


V 




і..’ 




Угм! а (Будз.) 

Приговорюють такому, який видить, що смачне подали, а не може їсти, бо 
вже «наїв ся. 


' 


(- 


4 




4 


V 




І 


:<• • 


/ />• 


* 


ТГ 




- 




Ш 


і 


> 


Шя 


> 


л 


%• 


и 




^ • 


а 




■УЛ- 


1 


«І» 


► • 


9 


• * 






* 


‘І * 






1 


і 


Г 




/ 




9 






:ЯреіУіа. 1. А хто ти таків? Чи ае Ярема попів? (Дар.) 

Жартливе запитане і жартлива відповідь в роді мудрованя. 

Яремушка. 1. Яремушка утонув, а Хоиушка не сплинув. (Гнїдк.) 

Відривок із гумористичної пісні про Хому і Ярему, великоруського похо- 
дженя, але розповсюдженої також по Україні в українській перерібцї. Галиць¬ 
кий відривок своїми формами я Яремушка и і „Хомушка и зраджує великоруське, 
походжене. 

іЯрка. 1. Йидна засрана ярка всю череду засмердит. (Вербовець Т.) 

Один лихий чоловік розстроїть ціле товариство добрих людий. Ярка—ягниця 
овечка, що вродила ся на весні. 


/ . 


9 


9 


/• 


І 


« 1 






4 


г 


л 




* 




* 


// . 9 . 




/ 


ґ. 








х; 




\ 


• • 




4 








І 


9 


* 


Г 


С 


4 


І.- 


* 


< 






4: 


9 ' 




І 


* > 


4 


367 




* 


І 


« 


* ► 


І 


■ 




Щ! • 


Маїіопаї Рагііатепіагу БіЬгагу ої Укгаіпе 


\ллллл/. п р І и. о гд 




► 


9 




' 


5 


< . 


* 




► 


г * 


9 


■Г: 




4 








* У 


%4 . 




і. • 


► 


9 




к 


І 


9 • 


У 


* 


Г 








/ 4* 


7. 


к 




► 


; і 




/. ■ 




/ 


< 




і 


>*ґ - 


9 


> 




ІК * 


л 


1 


> 


Г| "М &4 

)у 


< 


. Р і ч *. 




/ 






•V * V*. .. .* - 






■^гтг 






і 


і 












т 


' -4 


Ж» 


X 




• > 


* 


і' 


■ • і 


.* 




У' 


• »%,» •• 




/. 




і 




* 


І 


-*• 


д. 


< 


< 


* 


* 




Ярмаркувати—Ясеницький 


Ч. 28.560—28.582- 


\ 


4 


► 


* 




Ярмаркувати. 1. Хто багато ярмаркує, той собі біду готує. (Замул.) 

Бо тратить дармо час, який міг би обернути на користнїйшу роботу. Пор- 
АсіаІЬ. Дагтагсгус 1. 

Ярмарок. 1. Аби густїйший ярмарок був. (Ілпіщї) 

Всії. треба йти на ярмарок. 

2. Баба, жид, гуска 


4 


\ 


\ 










і вже ярмарок. (Мик. іг. Дн.) 

Ті троє зчиняють звичайно найбільший гармідер. 




3. Вибрала сї з голов н—ов на ярмарок. (Дрог.) 

Кепкують із жіпки, що приходить на ярмарок в порожні або з наміром тор¬ 
гувати своїм тілом. 

4. брмаркова річ: не продереш очи, продереш кишеню. (Кос.) 

Правило житєвої обережности на ярмарку. 

5. Ішовши на ярмарок, треба дома честь лишити. (Гнїдк.) 

На ярмарку звичайно брешуть чи то купуючи чи продаючи. 

0. На ярмарок без гроші, до дому без солї. (Стоян.) 

Ідучи на ярмарок треба мати запас, за який можна купити потрібне. 

7. Нема ярмарку без Жида. (Замул.) 

Говорять люди поучені практикою, що ярмаркові дні, визначувані инодї ріж- 
ними властями на суботу, коли Жидам не вільно торгувати, ніколи не могли 
удержати ся на практиці. 

8. По ярмарцї лихий торг. (Ільк.) 

По оживленім ярмарку цїни непроданих товарів звичайно падають. Пор 
АсІаІЬ. І аг шаг 1с 8; беїак. 261. 

9. Хто ся проклинат на ярмарку, же худоба здорова, то Бог відпус- 

стит. (Мшан.) 

Хоч би проклинав ся брехливо. Загальне правило купецької моралі, що при 
купованю і продаванго вільно ошукувати чи то на ціні, чи на мірі й вазі.. 

Ярувати. 1. Дай Боже в добрі ярувати! (Наг.) 

Бажають один одному сусіди, коли настає весна. „Ярувати“ знач, робити всяку 
весняну роботу. 

Ярь. 1. До яри не діжду. (Наг.) 

Говорить старий чоловік, хоруючи в зимі. 

2. На яри сій і ори. (Наг.) 

Господарське правило. 

3. Ледви-м у ярь війшов. (Лол.) 

Ледве прозимував. 

4. Ярь у Господа за двпрьми. (Ю.Км.) 

Весна ось-ось настане. 

Л 

Ясениця. 1. Пішов до бсеннцї, дістав кусень пеленицї. (Наг.) 

Приказка жебрака в формі мудрованя. 

Ясеницький. і. бсепицькі зваричі. (Наг.) 

Прозивають инодї ясеницьких людий постороннї сусіди. Задля численних 
соляних .жерел Ясениця (пов. дрогоб.) зове ся Сільною. Чи була коли там 
соляна жупа і при ній обовязкові зваричі, народна традиція не тямить. 


» 


* 


і- 














Пі 


і 


і 


9 


1 


9 


V 




► / 


с 


► 


9 


> 


( 


"А; 


V 


* 


І 


і 


* 


У 


І' 


(' 


/ 


к 


< 




і. 




у 


► і 




4 








/ 


І 


/Я 




9 / 




і. 


-А- 


9% 




/ 




) 




к 


' 


• .о 




) 




* 






Г 1 


' • 


•V 


* 




’ 


9 


і 


- 


1 


’ 


‘ 


¥ 






* 


* 


' 


9 


'9 * 


' 4 








9 


4 ' 




9 


* 


* * * 


4 






лу.г 
Л ' 4 '« 


* 


► 




* »* 


• 2 : 




9 






і- 


9 


І 


* 


9 


9 


► 




N 


І 


. "П 


•ь 


► 


\ч 




9 




» 1 


* 




* 


9 


-у 






‘ • 




І 




9 


► 


4 


> 


► 




♦ . 




г 


► 




І 




■...'І 


* / 




І 


9 


і 


І 


' 




► 


І 


9 


*• 


9 




► 


V 

•ч 


9 


(' 




' 


І 




.а 


9 


і 






' 


г 


9 


V 


* 




4 


І 


' 






* 


... 


г 


>• 




( 


► 


* .1 


9 




і 


► 


/ 


: 


368 


І 


► 


► 


► 




* 


: 


9 


9 


* 


• 4 


А 


• ч 




: 




9 


А 








Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу оі Укгаіпе 


. \ллллл/.прІи.огд 


9 




► 


/ 


► 


*• 


► 


V 






* . 


№ 




< 


/•* 


/• 


9 


* 


т 


1 


шш* 




• < • 






і 








> 


• * 


і>. 




-> 




У 


* 


* 4 


г 


1 * ► 






* 




і - 


9 






9 


ТГІ/ЧИ” 


► 




• / 


■ 


•Ч 


Т. 


/ 


’ЛІ 




.і 


Щ. 
















« 


( 


л 




* 


і 




* 








і 


/ • 






‘5*1- у 


/ 


Д>'- *?е.* • Г*~7«ЧЯГ * ТЯ!ЩщМй% 


> 


* 


т 




1 






*~Г~'ГТ *ГЯ Г-Ч 

- »|н*- 


* 


*• 


/ 


*• ^ 


* 




ШП^ •* 


■'*- 






• "V 


1» *. 


: ^ ' 


‘ ьь 




і- 


'ї&у’-. іС ^,ЙйіЬ.Л' Л^'У'.* 


-А,.,. 


< 


♦ 


•^1 г/ 




■ -* 


► 




- *и^ 


а. 


. '-*• • 




•У 4 *. .і 


Й» 




***%• 


9. 


Ж& 




* 


** 






ч 


•їйи* 


*'5 




V 


; і г/> 


<*. 


V 


< 


а**' 


/ 


Я'Г 


/. 


•;/сю 


' 


> 






і* 


< 


>*€ 


І* 




. ■ м«*ет<!3 - 




4 % 


Л 


Р 




•• - »»' *• 


■'*’ » • 


-і 


• » 






«< 




Ч 




'.'V 


» • 






ШШ 


і 


■ < 


> 




;м/р« 
- 'і . . 


' 


8* 


* 


! 


» 


• » 






« 




. і 


>: 




>л 


?<7Й?/ 


► 


Ш; 




► 


► 


' 


І 


І 


І 


ГФ*І 


£ 


< 


. 4 


ф 


•Я 


./ 


/' 


9 


А 


г 


» 


* 


г. 




У 


к 


'і 


> • 


З ' 


*У 


► 


> 


► 


л 




► 




4 


• 4. 


Л'<* 


► 


/'Г. 






' і 


/5 


У 


ґг 


*№> 


►/ ►. 


і 


Ясла—Ячмінь 


►* 


Ч. 28.583—28.593. 


* 


і 


і 


> 


; 


р'А ч 


І 


/ 




► 


г 


/ 


* і 1 


ґ 


/ 




<»'■ 






<» 


>7. 


і- 


-і 


4 


> 


4 


Псла. 1. Не ходят ясла за волами, лиш воли за яслами. (Гнїдк.) 

Ясла тут образово в значіню прокормденя, годівлі. їїор. Нос. ст. 380. 

Яспеда. 1. Яспеда якась, не жінка. (Наг.) 

в українськім від сего слова прикметник гаспидський 

гадина, веретільниця. 

Ястріб. 1. Ловит ястріб безкарно кури, а голуба і за просо бюг. (Гнїдк.) 

Образове речене про те, що сильні грішать безкарно, а слабих карають инодї 
і безвинно. 


і І 


к. 


і 


І 




% 


а 


9 


А 






Ж 


► 


> 




. ► 




► 


'4 


*'• 




*. 


у 


і 


♦ 


. п 


г 


* 


*• 


Яспеда 


З і)9» 


и 


Л 


4 


У. 




означає 


/ 




і 




ш 


К 


* 


Ь *♦ 
'»/< 


лихого духа. Яспеда, гаспеда, з грецького аапід 


\ 


й 


' С Л\ 


У 


і 


'Ь>. 


4 


V 


І 


»* 


► 




► 






\ 


к 




V ф 


и 


►> 




т 


■ > 




і 


► % 


■ж 




ш 




п 


4 


^.1чЛ*Г,Ч 


/ ■ 


і 


•л 






* 


й 




2. Спав на него, як ястріб на курку. (Гнїдк.) 

Говорять про наглу напасть. 

Ясьо. 1. Соломяний Ясьо бере золоту Касю. (Петр.) 

Ледачий парубок знаходить инодї добру або посажну жінку. Пор. т. П, 

Парубок ч. 4, 5; АсїаІЬ. 4ап 19; Вггог. ^ап 6. 

2. Ясьо буди з Міхаеьом жиннв сї. (Жидач.) 

Говорять про парубків-однолїтків, що можуть рівночасно женити ся. 

Ятка. 1. На дві етки пішли і мньиса не принесли. (Кривор.) 

Сільські ятки дуже часто бувають без маса. 

^Ячмінь. 1. Ци ониханий паноньку ячмінь? (Ільк.) 

Питала лінива баба, коли пан обіцяв їй горнець ячменю на логазу. 

2. Ячмінь і баба ожогом з колоса вижене, але добре би ся хлоп о ви 


V 


* 






>/. і 




К-. 


V 




< 


> 




к 


V 


* 


4 


А, 


І 


* 


> 


V- 


Гг. 




ч 




V. 


■г> . 




* 


і 




/V 




л 


* 


► 




» 


к 


4 


\ 


► 






«К 


У.. 




► 


і; 




ї 

4 


9 




4І. 


* 


* 


9 




« 


г. 


1 


9 


* 




І 




** 


і 


г 






9 


І 


* 


І 


>• 


К 


< 


і 




і 


(І 


' 


> 




■ 


? 


' 


і 




\у 


Р 


уперти, аби му вуса утерти. (Гнїдк.) 

Вимолотити ячмінь легко, але вивіяти від полови дуже тяжко, задля прикрої 
трипи із ячмінних вусів. 

3. Ячмінь із снопа й баба вимолотит 


( 


► 






і 

• ♦ 


• / 


/ 


і 


• т- 

ш 






> 


. • > 


і 


► 


і 


9 


І 


V 


О 


та коби му вуса втерти. (Тро 


9 


/• 






сіянець) 

Варіант до попер, ч., яснїйший у першій половині, але в другій половині так 
само образокий: вуха втерти в знач, вивіяти. 

одним словом ячміх. (Кол.) 

Язикова штучка основана па анекдоті про Мазура й Цигана, що знайшовши 
міх ячменю і не можучи поділити ся вмовили ся: „Хто.скаже обі річи одним 
словом, той візьме їх собі". Мазур заклопотаний зітхав: „О 1а Во^а, (Іус і о 
тігесек і ^сшіопесек". На се Циган сказав: Г А по мойому ячміх“. І взяв 
собі нахідку. 


* 




Ь 


» 


9 






І 


♦ 


‘ 


Т 


> 


► 




9 


* • 


. ч< 


4* 


\ 


! 




‘ 




ь 




9 


4 \ 






І 


г 




•9 


и ► 


9 




4. Ячмінь і міх 


% 


і 


/ • 


і 


« 


і 


> 

і 

4 


# <9 


*• 


* 


Г 


* 


% 


. :ц. 




г •£' • 






< 


44 


і 


.;г 


> • 


> 






9 


. * 


4 






і 


4 


<■ 


ї. 




' 


ь 




< 


й 


г 




4 


І 


р 




р 


.» 


1 


* 


І 


І 


V 


► 




► 






І 


к 


- Г 


‘ 


Р 


<4 






і 


к 


г 


О 


ь 


4 


< 


у 


і 


- 


Г- 










і 




* 


300 


• > 


* 


і 


'4 


А' 


к‘ 


9 










< 


* 4 




< 


к 


Р 


к 




1 


Маїіопаї Рагііатепіагу І_іЬгагу оі Укгаіпе 


\а/\а/\а/ . п р І и. о гд 


* 




м 






7Лг 


ІГЛ 


ж 






ж 


ж 




№ 


ї'і 


І 


ШШ 


й: 


і>;> 


я 


Ш: 


«ж 


і. 




А 
















.. А 


>' . 


✓ . і 


► 


* 


► ' ✓ 


Ь 


І 


* 






4т . * и:^ 


- цц ’ уг- *Г -«П** «г. } 


*<т кігщ* 


Т б 


** Г^т 


. .•«*» + у+*> ' 

'* іі/и • < 


•*; /** '^Г'п^г^т; -зак 

>^*»** 1 **>' Щ Й ШИД і і 


^ ; к у - .•у 


.? ЯК '"- 


• -Яр,/-'’ 


*-**?■? 

-^Л-4 


*< * * 


Р ь * 


* 


Ч А 


. ... «♦/!*««»«ЮР**»*'' 




-*■ 


■ Ч-’Ї Г * 
. .' / ? • 

■.«*. -*-**• -і 


• * 


4 


■;лмж> 


•* 


'■іпш^УтіїаГ'г " ‘ «, 


V- 






V*- £»' . " 

у!>-; . 


/л 


І 


Г*# 


І 




. р* * 




'г. 


У 


яг*. 


ч 


» г • 


р 




-“ І V- 


>* 


аз: 


/ 


р 






■і; 


> г’ 


'&> 


г\ 


•^•ГІ 

і «и */ 


~ • , 




■І І| ^ ГІГ||Г . 


► 


I' 


Р 


► 


Я 


УГ« 


ЙЙ 


• р 


к» 


4 




р 


р 


< « 


► 






ч"сй 




► 






/А ”/>Г. 

0 • • 'і 


р 


ЛІ 


і 


'і 


< 


► » 


І 




9 


*’ 


Г 1 


X 


>№* 


І 


***• 




і 


'* 


чЛІ 


*р> * 


Р. 


Я 


/ 




Р 








р ► 








І! 


р 


/. Л\ 




£ 




р 




& .-А 


* 


' ..: /* 


Л' 


> 


р 


Л; 


■Г •; 


р 




•V. 


* 


л 


і 


г- 


Г, 


* 


•у. 




а, 


і 


гт; 


г. 


І 


44 л 


► 


> 


1 


у 


к 




/V. 


л 




р 


/ 


• ^ ’ 


Ж 


/ 


Гр 






V 


Л 


: Ж 


* 


X 


VI» 


Р 


N 


/? 


X 


!< 


і, 


А 




> 


і 


Л 


► 


► .► 




ч 


► 


: * 


З 




► 


і 


► 


► < 


« 


► 


-V 




і 


► 


л. 


і 


і 




І 


4 


4 








X 


ггі 


* 


*» 












р 




► 












































* 


Г "І 


. У 






0 








> 






Х€&. 




У- 


у 


/: 






ш 






!/п 






А 


/ / 




'ІІ' 


> 


• » 


:-? 


• 4 


* 


> 




« 


Ч ». 


( 


. Г 


і 


М- 


► 


'/> 


» 


• • ч 
/ / 


і 




> 




/ 




^ Лр 




: • І; 


■Л 






і 


* 






І 


9 • 






р 








4’ 






м 


А 

! 


/• 


► 




9 


« 


* 




! ; 


І 








♦ ' 


♦ 




І 


г 


р 


>г/ ? 
§'.». 
і*: /: 


к 


*■ і 


і 


і/. 

V .,<' • 






* 


• Р 


ї- 


► 


, Р 


: <„>'• 

•:І 


і 


•>. 


9 • • 


* 


’ 


» 


4 


'Р 


ДОДЯТКИ І ДОПОВНЕНЯ. 


► 


‘ 


? 




© & 


Л :. 


■А&! 


■* 


•• 




X: 




V / 


. • 








'«1’ 


4 


4 




іа 




» 


» 


» 






• р * 


4 








' 


ї* 






' 


*• 




і'; 


• ^ 


>’/' 


• \ч - 


*ЇЇУ' 


І ' 


ІІХ 

•• 


>- 


р Ч 

• р*р 


ч . 


« 




'■■';« 
•. . Л ІІ 




. Р 


•* <> 


► 




/. 


І 


* 


V ' 


І 


4 * 




‘ • •* 


’р 






. / Ь 


• р» • •• ■* • 




.« І>‘ 


> 


• ' 


» 


р 


!- 


» 


9 










;‘г 




■І 


І. • 


І 


І 


*• 


Р 


Р# 


?•:■• :■ Я 


•Я 




Р 


•о* 


І'. 


•л; 

■ « V 

•' '*•;.* 


< 


* 


А 

« 


Р 


Ч 


к 




р 


► 


• 4 * 


; 


> «• 




■ м 

А/ 




»• 




р 


ч». 


р 


і 


р* 


// 


І 




; 


N 


Р 


Р 




І 


Р 


* 


•6 


У. 


*• 

і 


р 


г 






р 


і 




>Г 


‘ 


? 


Р 


► 


р 


р 


р 




ч 


р 


► 


Л 


р 


Ч 


* 


.< 


/ 


р 


-р 


І. 


’Р 


► 


р 


І 


‘ 


Гр 


І 


N 




г 


V 


'і' 




4 




І 


« 


* 








<У 


4 


► 




/ 


І 


І 


І 


І 






’ 


г 






П' 


• р 


і 




У 


1 


р 


< 


ь 


;. ■* 


< 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу о\ Укгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


✓.: 


► 




V 




V 


% 9 


С 


% --ч 


і 

пі\ 


% 


К , 


* 


ШШ 


5 

'з 


я 


% 


4 




« 


ї! 


«Л 


І 


а 


*г 


4 


Ж 


1 


Ш, 




№И 


... 








* 


* • 


- , »» • 






<1 




г 


г < ' ,І > 


е •+ 


* 


' * 


♦ * 


< 


*: 


► 


< 


і» 


4 1 


1 


* 


* 


* 


с 


і 


і 


і 


• ; 


* 




т 


І 


І 


* 


і 


І 


4 


« 


# 






•ь. 


4 ; 


і{ 

■V* ? 




> 


* 


* 


е 


? 




» 


'> 




% 




•; 


■) 


4 


ч 


► 


4 


ь 


І 


'! 




« 


4 


ґ 


4 


І 


* 


•І 


* 


Г 


« 


« 


' 


І 






* 


І 




* 








■и 


4 


4 


* 




* , 


і 




ч 


І 


І 


1> 


р 




І 


* 


І 


4 


ь 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої ІІкгаіпе 


шш . п р І и. о гд 













* 


І * 




* 




> 




► 


Л 


* / 


'■і'/ 


■ ї. 


г 


V 


"І 


.і/ 


• к 


>. < <. 
# * -V % 


* 


■4 


і • 


і 


і Л 


'’Ч> ; < 


* 


'У 


> 


► 


« 


6 




> * 


V. 


і 




.V 


► 




N 




> 


► 


► 


і 


и 


і 


9. 


І 


N 


С 


X 


1 


л 


9 




► 


* 


/► 


« 


" 4 


»/• 


'# 


* 


И 


« 


ч 




>< 


* 


* 


г . 


* 


« 


/ 


► « % 


ч\ 


« 




‘ » 


*• 








**Ч 


Я 


/г 


* 


& 




* 


/ 


/ 


і 


* 


* 


« 


• л 


> 


« 


4 


9 


« 




Протягом друкована сеї збірки від р. 1901 прибували що раз нові 
матеріали від ріжних збирачів і примножувало ся також число варіантів 
та паралель із инших друкованих збірників, що появили ся або дійшли 
до моїх рук пізнїйше. Весь сей матеріал, списуваний чи то на окремих 
картках, чи на вільних полях друкованого тексту при кождім відповід¬ 
нім нумері, являеть ся природним доловненем збірки, яка одначе, нри 
всім своїм богатстві, нїяк не може вважати ся повним вичерпанем усього 
приновідкового матеріалу, що живе в устах нашого парода, так само як 
ніякий словар ие може вичерпати всього скарбу живої народньої мови. 

Друкуючи сей додаток придержуємо ся і далі тої самої методи, 
виробленої західно-європейською наукою, а особливо Карлом Вандером, 
але проведеної у мене по части нростїйше, по части еистематячнїйше 
ніж у инших збирачів. І так я не розріжняю, так як сз чинять Баядер 
і инші збирачі, дійсних приповідок, так сказати моральних сентенцій 
від приповідкових або образових речень, проклять, мудровань або пере- 
дразнень і инших більш або менш усталених народньою традицією форм 
народнього вислову. Все те в моїх очах має однакову вартість, як нри 
чинок до культури людського духа, без огляду на те, чи се буде своє 
рідний витвір нашої народньої мови, чи в більшій або меншій мірі зано 
зика з якоїсь чужої. Подаючи всї ті ріжнородні форми народнього ви¬ 
слову під відповідною темою в одвоцїльнім, азбучнім порядку, при чім 
під одним числом зводить ся нераз у скороченю декілька льокальних 
варіянтів, я тим самим уникаю неприємности повторюваия тих самих 
•фраз по кілька разів у ріжних місцях, яка так доткливо дає себе чути 
майже у всїх більших збірниках народнїх приповідок, починаючи від 
найстаршої, кіясичної збірки грецьких та латинських нрияовідок Еразма 
Ротердамського, обробленої Ґрінеєм, а кінчачи класичною памягкою ні¬ 
мецької нильности та систематичяости, пятитомовим лєкеікопом припові- 


♦ 


і 






* 




* 


* 




і 


т 


« 


•і 


..і 




V/ 


л« 




9 


Я 


£ 




і 


4 




7 


* 




► 


9 


І 


373 


Ь 




? * 


► 


9 




< 


► 


і 


> 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої ІІкгаіпе 


хллллл/. п р І и. о гд 


V 


К,-' 


! 


щ 

к:Ґ‘< 

ж. 




4-‘ 


> • ’> « * і V .. 




Ж 


'Дії 




<>і • 




& 


1 















І 


а йІН 


(Ш 


< 


і 


* 


>\> 


л 


Ж 


V 


а 


ш 


>> 






І. 




¥ 


У г * 


♦ 


?й 


і 


і 


•і 


і 


* > 


• * 


44 ■* 


Й. 


« 


А 


а 




* 


«♦ « 




# 




* 


док наиріжніиших народів, а поперед усього німецького з ного ріжними 
діалектами, безсмертною працею Карна Вандера. 

В чім я поширив і полїдпіив методу, приняту Вандером, так се в тім 
що систематично до кождого нумеру даю річеві або язикові пояснена, * 
які у Вандера попадають ся тілько декуди. Натомісь звільнив я свою 
збірку від величезного балясту чужомовних варіянтів, якими перепов¬ 
нена абірка Вандера, відсилаючи при помочи відповідних скорочень 
усякого, хто буде на далі займати ся науковим дослідом над приповід 
ками, до збірки Вандера та инших численних, особливо славянеьких збі 

рок, із яких Ваедер використав тілько малу частину. 

Друге поліпшене в методі впданя моєї збірки лежить у тім, що 
в ній систематично проведена одноцїльна нумерація приповідок, і то 
власне подвшва, раз при кождій темі, де цифра кладе ся при кождім 
нумері, а другий раз загальна нумерація, що в виді живої пагінації іде 
в верхнім рядку кождої сторони. 

Для більшої иаглядности видана ужито також трояких букв, а вла 
сне теми (ЗЦеЬшігіег) друковано т. зв. штайншріфтом, тексти 
і їх варіянтів та вказівка паралель їармондом, а пояснеш, чи то мої, чи 
инших збирачів., петітом. В огляду, що в отсьому додатку нам доведеть 


і 


) 


1 




/М 


л/Л 


г. 










• о 




г 




* 


► 


< 








Т 




< 


% 


» 


* 


» 


■ 


и 


н 


ся повторяти тексти тих приповідок, до яких підшукано нові паралелі 
завважую т}т, що для ощаджена міеця кожда така приповідка разом із 
нумером, якш вона має в тексті, і з темою, до якої вона належить 
буде друкована петітом, а ті нові приповідки, що впадати муть до сеі. 

до яких 




► 




і 


(і 


І 


ї 


і 

А 


м - 




І 


теш, будуть друковані і'армондом 




з числами дальшими від тих 

доходить нумерація сеі^теми в тексті. Розуміеть ся, що и загальна ну¬ 
мерація в живш пагінації буде числити тілько ті нові причинки, а про¬ 
пустить всі пумері друковані петітом. 


Т 






\} 






г 


• « 






/ • 


9 




і 


. * 


* 




*•- 


Ь 




» 








* 


І 


■» 


І 


* 


« 


І 


Р 


V 


* 


► 


* * 










:< 


і 




* 


« 


% 


;9 


а 




і 


і 


V 


І 




г 


А 


' і 




а 


* 


• л 


■■■7 


► 


• * 


г 


< 


і 


■ * 


9 




І 


‘4 


. * 


9 


» 


« 


7 


І 


9 






ч 


* * 


" 


■ ** 


А 


• / 


9 


■ .я 


і 




1 


; / 




9 


г 


* 0 


9 


* 






і 


4 


* 


4 


І 






і 


і 


/ 


' 


* 


4 


» 


'.а 




* 


> 




« 




* 




* 


< 


і 


і 


ь 




І 


V 


іг 




Ь * 


» 




9 « 


‘ » 




* 






» 




* А 


» 


І 


* 


І - 


' 1 


к 


* 


* 


374 


* 


і ' 




4 


9 


4 


< 


4 


і. ^ 


г 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу о\ Укгаіпе 


хллллл/. п р І и. о гд 


к 


9 


► 


І 




г- 








* 




А 


І 








№ 




Ш-ж 


шт 





♦ ' 


щ 


л 


Мів 


4 




, > * 


* • ^ 










/ 


-з***’" 


' *Ч 


Л Г* 


4* 


«* 


а 


ч' 


4 


І 


ь 


4 


.> 


Л 


х 


і 


і 




"л 


ї 


*? 


«г 


А 


Або-або —Анниця 


ч 


* 


Ч. 28.594—28.002. 


7 


і 


► 


р 


п 


* 


5 




4 


і 


< 




* 


.« 




л 


";У 


. / . 




< 


» 


► 


* 


* 


Ч 




Р 


4 


* 


>. 4 




і 


*• 




► 


4 


7 


Л 


*ь 


к 


Г Г/ 


і» 


ч*' 


ч. 


V 


» 


І 




А 


ГІ 


Р 


' 


* 


* &. 


► 


. 


/ 


к 


1 


4 


»•« 


4 


* 


4 


►. 


4 




* 


Р 


*» 






V 


• » 


♦ 


4 


% 


> 


І 


• « 


>. 


і' 


•і 


І 


•* '. 


» 


> 


« 


1 


.4 


Або-або. 2. Або 


*4 


так, або сяк. Пор. Даль І, 323. 

Адвокат. 7. Адвокат і вовк, то еп брате. (Вовчинець) 

Злобна увага про здирливіеть адвокатів. 

Вігме а ! (Нежухів) 

Але тут у значіню: „чи правда ?“ 

Альмужна. 2. Що то міні за 

(Ожид.) 


» 






» 


п 


V 


і 


Але. з. 


Але? 






< 


% 


і 


і 


г 


* 




\' 


І 




V 




•ч 


І 


!< 


( 


Й1 




і 




ацьмужна, що вішала курці з гузнаГ 


* 


4 


І 


► 


9 




} 


* 




Г . 




• М 


І 




І 


VI 


> 


І 




Кепкує жебрак, коли господиня за милостиню дасть йому 




і 


р 


яйце. 

Американський. 1. Ви в гамериканських черевиках. (10К.) 

По черевиках Бойки пізнають чоловіка, що був у Америпї. 

Ангел. 2. Аби мене апгеяи до пеба взели, як я що вати взев. (Іва 

лівій*) 


* * 


8 


І 


І 


•> 


І у 


І 




Я 


V 


■і 


* 


і 


Жартливо заклинає себе такий, що справді взяв щось у ившого. 

Андрій св. 3. Аидрію, Андрію, коноплі' сїю, димков волочу, ґваут, від 

давати сї хочу! (Жииач.) 

Примовляє дівка вечером на св. Андрія. 

Андрух. 3. Андрух иудер кожух. (Комарио) 

Дразнене в формі мудрованя. 

Анї-анї. і. а 


г 


> 




Ч 


1 




У 




а 


9 


> 


ні бе, анї^ме. Пор. ІлЬ]. 195. 

20. НІ сюд, нї туд. Пор. Даль І, 240. 

Анна. 3. Іди-ко, Адно, відовкни браму. (Кривор.) 

Гуцульське речене, цікаве задля переміни звуків'нн на Дн і мк па вк. 

Анниця. 1. Аннице. заблисни та дай псови, а я кобилі сам запхаю. 




► 


* 


Ц 


р 


>?. 


р 


) 


* 


4 


► 




► 


► 


(Сият.) 


і 


► 


* 


і 


* 




Характерне речене, в якім „заблиснути* 4 значить „засвітити", а . запхати 
значить вложити еїна за драбинку в стайні. Треба зазначити, що одно й друге 
з тих слів має також инше, слизьке значінє. 


и 


ІС 




І 


і 


І 


» 


# * 




» 






375 


* 


* 


N 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої Укгаіпе 


\а/\а/\а/ . п р І и. о гд 


► 


А 


74 


Р 


V 


•і 


І*. 




« 








► 


*• 


* 


Р 


Л 


*/ 




• •» 




«» 


І'» 


4 


і 


♦ * 


<Л»і 


■*; 


Ч. 28.603—28.611 


Антін-Баба 


л 




Ч 


* 


» 


2. Анниця тегла кота за яйця, (Тростянець) 

Мудроване. 

Антін. 2. Антоии, нрудай за їрейцар бамбони! (Розділ) 

Дразнешз в формі мудрованя. 

3. „Антоне, твоя кобила тоне! 

гіркн) 

Розмова в формі двох мудровань. 

Антошко. 3. Антішку, лапай жибу за нішку. (Розділ) 

Дразнене в формі мудрованя. 

Анця. 1. Десь далеко за Бескидами є свята Анця, що лежит на стриху 

в трумаї, їсть булки і варіне, а більше ничо\ (Дид.) 

Бойківське оповідане, іронічно про ліниву жінку. 

АпТИКар. 1 Аптикаря не здуриш інайдваеером. (Мик. н. Дн.) Дор. т. І, Аптикарь 1. 

Арендар. 1. Коли арендар на борг горівки дає, то не оден скаче, а як 

прийде платити, то плаче. (М. Гош.) 

Народна поговірна. 

.Арешт. 14. Кажут люди: в арешті зле 

(Лївчиаї) 

Значіае неясне. 


* 


>; 


і 


* 




К 






ч 4 




* % А 


% О У/ 




к 


V 


4 




■ Л".; 


її/ 


'Щ 








\ 


V 


Нї, Павле, вона нлавле!* (Під- 






і 






К 




/ 




ф % 


4 


* 


► 


г » 




і 


"Г, 


* 4 


’ » 


. ‘ 


І 


9 


' 


І 


І 




у 




* 




* 


9 


*• 


4 


А 


І 


І 




' 


1 








» 


;:<? ' 




• Л 
1 




> 


X 


і 


і 


і». ; 




' / 




і 








л 




► 


г 


4 


неправда, в срацї добре. 




і 


і 




і 


► 


> 


і 


і 


Асеитерунок. 1. Іди, йди, тибе в коболи понесут до асинтирунку. (Бу 

дзанів) 

Кепкують із малорослого парубка. 

2. То тогди було, як ти до асинтирунку ходив. (Жидач.) 

Іти до асентерунку, значить іти до суду на термін, то або озьмуть до ареш¬ 
ту або пустять. (Пояснене збирачки). 

Атлас, і. Купив 


і 


•> 


р 




N 


1 


І 




* 


* 




: •« 


м 


1 ^ 






р 






* 


■ *. 


«• 




р 


9 




ч 






V 


і 


атлас, та все з нас. Пор. Даль І, 283. 


пан 


» 


т. 


* 


■Ьт 


•І 


* 


і 


► 


« 


'• 


4» 


І 






І 


І 


V 


і 






► 


9 


І 


У 


баба. 6. Баба 


а » 


коньом лекши. (Жидач.). Дор. Даль І, 284; Д, 473, 481. 

45. Надвоє баба ворожила: або вмре, або буде жила. Дор. Даль І, 58; Слаз. 

І, 282. 


т/ 


з воза 


Р 


V 


► 




► 


7 


. ^ 


> 


•гх л 


«•і 


і* 


■ч 


А 






9 




* 


\ 


. * 


* 


г 




г. 


г 


Є 




► 


49. Не мала баба клопоту, та нудила поросе. (Снят.) 

Дн.) Дор. Слав. І. 319. 

50. Не поможе бабі й кадило, як ії скривило. (Дужн.) Дор. т. І, Баба 50. 
72. У баби довгий волос, а короткий розум. (Иаг.) Дор. Тимош 323. 

80. Ще баба дївков була, як сі то стало. Дор. Даль І, 234. 

84. Як би баба вуса мала, то би була дідом. Дор. Слав. І, 6. 

67. Баба без діда, як борщ без хлїба. (Мшан.) 

Жартлива примівка про бабу-вдову. 


Т9 


(Мик. 


1 


.. купила си 


н. 


/ 




• •• 


9 А 




І 


* 


•« 


і 


* І 


І 


4 






І 


І 




4 


► 


.» 


її 






* 


. * 


4 




9 


\ 


І 


4 


► 


І 






► 


І 


9 




\ 


І 


< 






І 


р 


► 


* 


4 


37 6 




4 




* 


І 


а 


► 


і 


у. 


5 і 




^ * 




4 


і 


ч 








» 


»■ 


і 


► 


► 


. * 


/> 


* 






* 


1 




А 


V 




і 


Маїіопаї Рагііатепіагу І_іЬгагу о\ Укгаіпе 


\а/\а/\а/ . п р І и. о гд 


9 


* 


% 


і 


і 




У 




■А 


і 


\ф ' 




І: 




► 




4 п 




Г 


• ф 


& 


V 


1 




А 


у. 


$ 




П 


п . 








N 


' 




к 






І 


* 


•"'і 


> 


> ;■ 




<* 




* » 


' 


•/' т.і 


V 


‘Г* 


У 




** / 


• г 




-*• •»’" , і її йме .^ *»*•' 




— *~ 




■ «п;>. 


*» »* 


* 


* 


ще 


к 


л 


« • 




4 


Щ* 


/ ' 


■і 


>• 




ж. 


> :*г ' 




г 


► 


> 


і» 


*. / 


* 


г 


< 


% 


І 


14 


і 


Ч. 28.612—28.630. 


Баба 


\Г 


і 


9 


88. Баба видобуде всю правду й нинравду. (ЮК.) 

Вона звичайно розмівна і вміє збудити до себе довіра всякого чоловіка. 

89. Баба о образах, а дїд о гарбузах. (Колоиг.) 


-■Мч 


>“ 


■п 


• »Г 


Образово говорять про незгідливе подруже. 

Бабо! 




* 




* 


» 


І 


9 


І 


/• 






* 


А ци я ти бабила? (Мілан.) 

Огризаєть ся жінка, коли хто без потреби назве її бабою. Бабити значить 
бути за акушерку. 

91. Бабу не здуриш. (Бистре) 

Вона за свій довгий вік набрала ся розуму. 

92. Варуй баба не налила ? Бо гольн дома не було. (Кнїгиние) 

Передразнюють говірку урльопника, що мішає руські слова з німецькими. 


90. 




Я 


9 


к 


і 


•• 


•/ 


/ ► 


І *г 


і' 


ч 


4/ 


/ 




% 






\ 


і 


/ 


< 


№ 


* 








. и- 


4 


9 


\ 


& 


► 




і. 


* 


'У 


І 


* 


к 


£ 




кГ * 




О 


ґ 










# 


і 




/ 


ь- 


/ 


* 




і 


їл 


ь 


•4 


і" 




І 


' 


К 


$■; 

г, 

і: 




п * 


1 


V. 




у- 


4 


л 


Іг, 


9 




і- 


‘ 






* 


1 •. 


г 


'4‘: 


% 


* 


Н 




А 


і 


% 


*» 


№■ 

№ 




4 


► 


І 




о 


93. Давнїйше баба хлопа бояла ся, ниїтї хлоп баби боїт ся. (Мопастирок) 

Поговірка старих людий. 

94. Дві бабі, а три жабі як ся зійдут у місті, не переговорят і чоло¬ 

віків двісті*. (Буськ) 

.Характеристика говірливости жінок. ГЕор. т. І, Баба ч. 71, де подано зовсім 
анальоїічиий латинський двостих. 

95. Дві бабі, одна гуска, цілий ярмарок. (Буськ) 

Варіант до попер, ч. 

96. Де е баба, там і чорта не треба. (Снят.) 

Лиха баба вміє скоїти сварку та иевгоду і в найліпшій родині. 

97. З бабозі і чорт не порадит. (Тих.) 

Старі жінки бувають лихі і хитрі. Пор. т. І, Баба 31. 

98. Не видїла баба воза, тай казала, що карита. (Снят.) 

Кепкують із баби, що мало знає світа. 

99. Не вір бабі до смерти. (Мик. н. Дн.) 

Правило житевої обережности. Пор. т. І, Баба ч. 19. 

100. Пішла баба по перець, надибав ї старець, припер бабу до две 

рець, розсипав ї перець. (Кнїгинин) 

Жартлива примівка взята із весільної пісні. 

101. Сик баба на помело, коли води де було. (Монастирок) 

Пор. т. III, Сик. 1. 

102. Така баба, жи штпрма кіяьми є що обиртати. (Жидач.) 

Говорять про грубу, заживну бабу. 

103. Така баба, що як би сї не сварили, то би сї дееїть поділили. 

(Киїгинин) 

Значіне неясне. 

104. Така баба, як шустка. (Жидач.) 

її легко підкупити на лихе діло. 

105. У баби тілько віри, що на бистрій воді* піни. (Мшанець) 

Пессімістичний погляд про жіночу зрадливість. Винято з пісні про Довбуша. 

106. Що сї бабі хтїло, ТО сї бабі снило. (Ілинцї) 

Можна би сказати й загально, що чоловїкови снить ся тс, чого йому ба- 
жаєть ся. 




*. 




7 


/ 




► * 




► 


' 4 


і 


4? 


& 




«у 


К 


Лі ’ 




ж 


■У 


к 




► 


*. < 


9 л 






>; 


Л/. 


і 




І4 


4 


✓ 


№. 




(і 


V 


. / 


І 


% 


V 




і 


- 


№ 


і 


і 


% 


'і 


( л V- 


* 


№ 


т 






Жі 


і 


/'/■ 




і. 




V 


Ч 


І 


* 




і; 


..і 


► 


* 


» 


і 


і 


9» 


>> 


/ 


’.ч* 


> 


> 


' 4, 


*• 


Т 

і 


І 


-1 


І 


і* 


9 


* 


и 


* 


► 




/ 


і 




.V 


і 


і 




т 


і 


і 


*.* 




о 




4 


і 


* 


і 




\ 


’ 




/ 


< 


* 








У 


/ 


< 


4 


і; 


і 


V 


4 


І 


г 4 


/ 


/ 


І 




9 


1 У 




І 


* 


і 


¥ у 


у/У* 


У 


V 


► 




'о 


V 


* 




* 


\ 


\ 


► 


і" 


і 


;ї 


й 


\) 




к 




/ 


І 




-і 


§ 


А 


)• 




і . 


*.* 






і 




» 


V 


% 


’Л 


І 








; 






* 


9 


і 


* 




< 






й 


9 


4 




І 






і 


* 








К 






’ 








і 


: 


8 : 




й 


ІЗ. 


ч* 




•І 




У 


І 


!» 




1 


Й 


► 








9) 






у 




1 


■ 


І 


► 


І 


І 


* 


!і ГЩ 


Ж 


■ 


■ 


■ > 




Р 


•і*. 


і 


г 


Гі 


Р 


1 


4 


« 




І 


* 


$ 


к 


І 


* 


1 


■! 








1 




\ 


У/ 


'У- 




«І 






-|И 

4 . 


'і; 


І 


й 


і 


і5 






Р 


С 




А 


І 


І 


Щ 


Г.І 




'Г 




'Л 

'І і г 


; 




' 


Л 


і 




І 


< 


а 


І 




п 


& 


54 

гЖ 




ш 


І 




щ 




й 


% 




Шв 
8® 


І 




ш 






& 


т 


Ж 


Л* 




Й!'. 


> 




Й 


. 


ш; 




і 


і 


і 


4Г 


і 


ч 








г 


г 


% 




з 






І 


377 


■ 


і 


і 


і 


і 


■ 


І 


« 


І 




г 


1 


4 




І 


$Д 


<г. 


> 




і 


І 




і; 


і 


і 




і 




ш 


р 


1 




а 


щ 


і 






9 




♦ 




ш 

ж 


І 






І. 


’і 


І 


і 


і; 


!/Я 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої Укгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 








ш- 


Ш 


У 


я 




* 


І 








к * 




'ґі 


І 


І 


* 


V 




я 

ті 

Ж 

Щ 

чШй 


р 


ч 


у 


і 


9 


У 9 




Ф\ - Л 




- 






4 


9 


О 


к 


Т 


9 


* • 




і'/ 


і 


1 




І 


л 


•у, 




1 







... .„($!• 


* 


л 




Бабина—Баіік і 


Ч. 28.631—28.647. 


107. Як баба розсипеть ся, анї не позбираєш ся. (Вуськ) 

Образово: коли баба розговорить ся, то й не переслухаєш. 

Бабйна. 1. Діна-діна, де моя бабіна? Пасе коти за вороти за ішизанку 

сїна. (Наг.) 

Жартливо приговорюють про жінку, що за якусь марну річ посваривши ся 
зі своїм чоловіком, покинула хату і пішла „на прічки". 

2. „Чомусь моя бабина дома“. „Добре, що дїд погуляв, а бабина вже 

так буде". (ЮК.) 

Хвалив ся дїд, що його баба дома сидить, а вона відповіла жартом, що добре 
те, коли він погуляв. 

Бабка. 1. Моя бабка й твоя бабка продавала в небі ябка. (Мшан.) 

Жартують із далекого або неясного свояцтва. 

2. Що бабцї, то й громаддї. (Богород.) 

Пор. т. І, Баба, ч. 81. 

3. ІЦо вільно бабцї, то не громадді*. (Старий Скалат) 

Значіне не зовсім ясне. 

4. Як бабцї, так громадці. (Зїбол.) 

Варіант до ч. 2. 

Бабрати. 1. Хто в чім бабрає, на тім ся й знає. (Бел. Очи) 

Бабрати тут у значїню: практикувати, порати ся з чим. 


О 




?► 




/ 








1 


/ 






Г 


V 


> 


Ч 




>:1 


і 1 




% 


їх 


.і 


ч 


< 




У«. 4 






► 








ч 


•• 


І 




* 




Щ 


.Бабський. 4. Бабська голова най ни скажю до нього здала. (ЮК.) 

Згірдний вислов про бабський розум. Пор. т. І, Бабський 3. 

Ба^а і. Баґу їсти. (Бор.) 

Баїа 


І 


І 


V 


¥ 


осад 18 перепаленого в люльці тютюну. Речене: 
розуміти образово: нити гірку, перебувати тяжкі злидні. 

Бажати. 8. Най 


« 


багу їсти* 4 можна 






гї 


А 




ся того не бажит 


шо ся дому не держит. (Постолївка пов. 


з 


Гусятин) 

. Просив бай на коровай 
стирок) 

Жартують із просьби байдужного чоловіка. 

3. У него там великий бай був. (Довгоіі.) 

Вай тут у значіню: баль, гостина. 


► 


« 


Бай. 


і) 


хоч бувай, хоч не бувай. (Мона- 


\ 


% 


•л 




її 




4. Це малии бай. (Росгоки) 

Се мала радість, не дуже приємне діло. 


Ч\ 


.8 




Байка. 10. Байка про копи, коби долї богато. (Богод.) 

Байка про копи и образово в значіню: байдуже про богатство. 

11. Він мені байка гне. (Лучак.) 

Дурить, туманить, говорить нісенітниці. 


33 


V 


12. Всьо байка, коби Бог здоров. (Жидач.) 

Жартливе речене зам. аби ми здорові були. 

Не маю коли“. 


► 


13. „Кажіт дїду байки! 

сі до плота". (Угринів) 

Гра слів: „Не маю коли" 




Покиньте коли, беріт 








і „коліт 4 від „кіл". 




в значіню: „не маю часу 


33 


З 


378 


Маїіопаї Рагііатепіагу І_іЬгагу ої ІІкгаіпе 


шш . п р І и. о гд 


' "Ш 






V 


Я 




% 




ж 


і 


Ш 


ш 


л 


шт 


і 


т 




І 


Ш 


Ші 


V 






9 і 






9 


** 


/ 


У 




V 




► ► ■ 






к%. 


ШЯ 


І 




Хь. 


.V . 


г 


•V/ 


і 


' ^ V; « 


5Й 


X 9 


штт 


шт 


“Ф'Ш 






/ 






Ьі&гЛЮІ 




«* 












її 


• -.Л' 




72В Л 


і Лііїе.: 




*: .2 * 0 




► V 


І 






•' . 5 ' 


іа» 






* ^ 











-І * 


* 




і*""* 


р 


к 


• 'Л 


к 








N 




Валець—Беззубий 


Ч. 28.648—28.004. 


і 


к 


4 


14. Скажу вам байку: курив пес файку, таа ие стало му тютюпу, таи 

нароби? під стїиу. (Кнїг.) 

Жартлива нримівка з- дошкульним закінченєм. 

Валець. 1. Валець ва палець. (Наг.) 

Валець — весільний дарунок, рантух, більша або менша штука білого по¬ 
лотна. 

Бандиґа. 1. Вандиґи бити. (Стара С.) ...плести. (Наг.) 

Говорити нісенітниці 

Бандра, 1. Бапцри бити. (Наг.) 

Говорити дурниці або строїти жарти. 

Бандура. 1. А то з тебе бандура! (Дрог.) 

Бандура в зиачіню: дурень, нездара. 

2. Я свою бандуру чим будь іздуру. (Мик. н. Дії.) 

Говорить жінка про свого недогадливого чоловіка. 

Бандурити. 1. Банлурпти кому голову. (Наг.) 

Дурити кого, туманити. 

баран. 10. Баран каже: „Мороз буде?" А цап каже: „Вже її 

(Крнвор.) 

Баран має вовну тай не чує ще морозу, а цап уже мерзне. 

Барвінок. 1. Бервінок у холоді любит. (Лол.) 

Звичайне спостережене, що барвінок росте в отінених місцях. 

бас. 5. Великий бас, а мало гуку. (Лучак.) 

Говорять про глухий бас, музикальний інструмент. 


У 


р 


II 


р» 




к\ /' 


р 






і 


9 








• рК-. 




' «* 


%¥ 


ч 




Ч 


4 








І 




р 


> 


і 




і 


> 


4 


« 






4 


к 


» 




і ІУ 


< 


* 


І 


X 

V 






к 


І 


ч 


р 


1 




* 


ч» 


і 


<• 


і 


і" 


е !“ 


і. 


р 






4 












Р 


к 


< 


» 




І 




к 


і 




V 


% 


* 


Басом. 1. А басом твою душу! (Квїгипиіі) 

Басом ;£ мб. не походить від нашого „бае и , тілько від мадярського „Ьаззаті 

2. Басам кутя теремтете. (Наг.) 

Мадярська лайка, уживана також нашими людьми, які не розуміють гаразд її 
значіїїя. Ки^а по мадярськи пес. 




* 

■і 


* 


■ Чь 


*> 


& 




і 


к 


БатЬКО. 1 . Батько збирав лижною, а діти їли варишкою. Пор. \¥ап(ї. І, Аііег 63. 

мара го бери. (Наг.) Пор. т. І, Батько 4. 




* 






4. Упав батько з гори, 

12. Який батько, такий син, видовбали 8 мацьки сир. Пор. т. І, Батько ч. 12; 


к 


в 


‘І 


Слав. І, 211. 


*5. 


► 


9 


г 


♦ 


13. Було-б батька вожениги. (Вербовець ї.) 

Кепкують діти із ледачого батька вдівця. 

БаЧИНСЬКа гора. І. Зігнало би ті, як Бачипську гору! (Наг.) Прокляте. П<>р. т. І, 

Бачинська гора ч. 1. Зігнало би тя в зиачіню: „щоб ти спух! ;с 

Бе. 1. Ні бе, пі ме, ані кукуріку. (Жкдач.) 

Образово говорять про невимовного, недотепного чоловіка. 

Беззубий. 1. Беззубий не вкусит. (Кол.) 

Жартують із безсильної злости. 

2. З беззубим добре книші їсти. (Збар.) 

Бо він може їсти тілько мягкі страви. 

3. Хоть беззуба, коли серцю люба. (Кол.) 

Говорить чоловік про свою беззубу жінку, з якою прожив довгий вік. 










X 


г 


п 






*. 




7 


V 


г 


я 


\ 






і 


9 


* 


м 


А 


9 


1 


\ 


* 


•V 


* 




9 


379 


% 




* 


9 


Маїіопаї Рагііатепіагу БіЬгагу ої ІІкгаіпе 


\а/\а/\а/ . п р І и. о гд 


Р 


* 




4 . . 




► 


І 


< 


* 


І 




9 






І* • ' 


■Щ 


•/< 






г< 


І': 


'к -‘і 


Ж 




9 




Ж,: 


1 ' . •• 


г 



1 


І 


і 




* 


І 


* 


* 


о 




% 




.і 


*>. 




* 


4 




* 






1 


Безкишквй—Бзина 


Ч. 28.6С5-28.679.. 


9 


* 


4 


Безкишкий. 1. Безкишкии як бузьок. (Будз.) 

Бузьок хоч пожирав еотворіня тверді ї-бо з кістками, то все те переварюй 
так, гцо каляе рідким. Безкишким. називають його мабуть тому, що може зїсти 
дуже богато, і не наситить ся ніколи. Ми годували раз молодого бузька і нї- 
як не могли настарчити йому рибок і жаб. Одного разу він з’ів на раз 5 
ликих жаб, 1В малих, і ще один малий пиріг з капустою. 

БервЗОВИЙ. 1 . Березової наші дати. Пор. Даль І, 257. 

Беріг, і. До мога берега все припливе як іти гівно, то~бодай устрана тріска. Пор. 

Даль І, 40. 

Берь. 1. За тов берю і берега не стало. (Кривор.) 

Берю називають деревляну кладку над Черемошем, збудовану досить штучно,, 
чи то між двома високими берегами, чи то між одним високим", а другим по¬ 
логим. Будуючи таку берь, треба на пологім березї робити дуже сильне під¬ 
муроване, яке в разї великої повені звертає головну силу води на противний 
беріг, який в такім разі через таку берь терпить дуже богато. 

Бесіда. 9. Бесіди на годину, а біди до смертн. (Балиг.) 

Через приємну бесіду чоловік оженив ся з жінкою, з якою потім бідував дуже. 

10. За бесіду треба платній, а за сварню ще й дубельт. (Наг.) 

Зиачінє не зовсім ясне, хиба о стілько, що сварня инодї веде до образи, за 
яку суд накладає грошеву кару. 

11. На бесіді живо чьис зійшов. (Бібр.) 

При розмові час минає скоро. 

Бесідувати. 2. Бесідуєш, як ремінний дишель. (Мшан.) 

Докоряють, коли хто говорить довго і без звязку. 

3. Биеїдуйте, бисїдуйти й поговоріт еи. (ЮКм.) 

Заохочував їосподар гостий, заньтих живою розмовою. 

4. Бисїдуйте, минї тою яич пи вадит. (ЮК.) 

Говорить чоловік иншому, який стараєть ся допекти йому словами. 

5. Бисїдуй щось вартого. (ЮК.) 

Говорять такому, що балакає пусті річи. 

0. Ни бисїдуй много! (ЮКм.) 

Остерігають балакучого чоловіка. 

. Я злудне ни бисїдую. (ЮКм.) 

Я говорю по правдї, не хочу нікого дурити. 

Бздини. 1. Бздияами гімна не збудеш: мусиш ся добре паняти, щоб го- 

висрати. (Монастирок) 

Говорять, коли хто дурницею хоче викрутити ся. 

Бздїти. 1. Бізди тому, що носа не мани. (Вербоведь Т.) 

Роби пакости тому, хто на них не розуміє ся. Форму , біздїти" замісь 
бздїти“ стрічав я також у Нагуєвичах; се цікавий приклад заступленя пер¬ 
вісного ь через і. 

2. Не бзди міні попід ніс, бо маю нюх. (Снят.) 

Образово: не говори мені* дурниць, бо я розумію ся на них. 

Бзина. 1. Не рзи по полудни бзини і базника, бо вмреш. (Вербоведь Т.) 

Народне віруване, що боз і базник 


ш 


Я 




і 


► 




N 




І 


4 


* 




9 


4 










Чї £ І, 


' . і ‘ 


ве- 








/ 






4 . 


► 


► 


і 






п- 


У 




■н 


• * 4 






> 




л 




► 


> 


4 




О. 




* 


* 






* ж 


4 


П 


* 

У 


І 


і 


* 


* 




* 


і 1 . 


і 




. / 


* 


і 


у 


1 


і'». 




► 




І 


V 


1 


> 










4 


І 


І 


1 


А 


* 


! 


1 


І 






п 






9 


В 


* 




І 


IV 


» 




і 


9 


І 




п. 


* 




і 




І 


• І* 


V 


і 


9 


о: 


П 




4 


У 


і 


« 


ч 


► 


► 




4 




4 


V/ 


'•'•і 


■і 


‘ 




*« 


У 






* 


& 




9 * 


* 






І 


9 


1 




\ 


V 




ь 


я 




* 


і 


► 


• в 


4 


дідькові ростини. 


1 


І 


* 


V 


880 


5 


► 


* 


V 




* 


* 


я 








* 


* 






* 


* 


І4 


V 


* 


і 


Маїіопаї Рагііатепіагу. .іЬгагу оі ІІкгаіпе 


шш . п р І и. о гд 


і 


і 


і 


\ 


» 


в* 


* 


( 


► 


* 




і 


9 


** 


9 


> 




У" 




\ 




9 


( 




► 




* 


4 


■ 


І 


* 4 




► 


► 




4 


< 




► 


«г. 




* . // 


/ 


в' 


/у 




4* 


* 




/ 




- ч 


і 






•• - 








у>1' 








» і * 


* і ■ 




^ * 


сгг- 




г 




► 


•* ^ 




* 






< 


* 


* 


/№.; 




*> • * 




• • 




9 












. 4 а 


• г ' 






: л* 






9 


і 




1*4 • 


к 


V 


• * 


< 


4 > 












..... 


я» 

9 • 

тїШ і 


ГІ ♦ 


,Т >4 






-• 


Ш- 




* 


ь\ 


/. 


V 


*Я. 


* * 


* • а 'і* * 4 лч**ҐІ 

л.Л. V, 


* 


к • 


' / 




• г 




V 


і 




/ 


р 


к % 


/. 


✓ 


и 




> V/ 


Р 


> 4 ^ 




% а 


і 


г- 


Ф. 9 


,<•.'/' •'*< 


ч 


?>:»*< 

V'- 


► . 






*7 




■ # 




4 


У 


П 




і." 




Ш: 


:к»у.' 




&7&Ж* 




і 


р 




► 


р 


р 


> 


ЙШ» 


* 


?ЯП- 




УЬЩ 




•V, 


✓ 


• ♦ г' 


Ж 


Р 


-\ 


р 


►; 


І 






/ 4«*- 


V 




< 


І. 




'*< .V, 


^ ' 


р 


р 


?■ 


У4* ». 
4/5 У 




1 


V Г 






*ч 


ї 


■ •••'Г 




\ 


Ф* 


< 'Ф 


• >■ • 


Р 


14 


- * Ч>4 


• Р У 






■ •' лу» 


V 




/ 


>у 


■» 


г . 


і 




т 


ЛІ 


р 


( 


р 


> 




► 






4 • • 


» 


Г 


4/ 


• / 


г 


р 


4 


Ч. 28.680—28.697. 


Бик—Біг 


Р 


* 


БИК. 6 . До чого бик навіїк, до тото рйче. (Іванівцї К.) Пор. АУиггЬасЬ 199. 

12. Вик биком як був, так і є. (Дрог.) 

Образово про дурного чоловіка, який жиючи між людьми не навчив ся розуму. 

13. Най той бик здохне, що його корова бє. (Угр. Гор.) 

Він не варт бути биком. Докоряють мужови, над яким старшує жінка. 

Бистрий. 1. Бистра як звер. (Жидач.) 

Говорять про прудку, здорову Дівку. 

БИТИ. 1. Бють і плакати не дають. Пор. Слав. II, 111; Даль І, 216. 

89. Бе і плакати не дає. (Винники) 

Варіант до т. І, Бити ч. 47. 

90. Бий на моє конто, а на свою скіру! (Сап.) 

Жартливо командує один другого, щоб бив третього за його наказом, але що 
сам дістане в бійцї, сего йому ніхто не відбере. 

90. Бий та слухай, чи дихає. (Жидач.) 

Пор. т. І, Бити 29; Даль І, 214. 

91. Бий та слухай, чи ще теплий. (Жидач.) 

Варіант до попер, ч. 

92. Били, били в сраку, тай, впбачийти, в голову. (Льв.) 

Жартливе речене, де слово „вибачайте^ замісь до сраки приставлено до голови. 

93. Бити можна, али так, би ніхто ии видів. (Жидач.) 

Т. зи. аби не було ніякого свідка, бити в чотири очи. 

94. Бити можна, аби лише слїду не було. (Рава Р.) 

Злодій оповідав, що його зловивши били мокрими шнурами по сухій сорочці, 
аби боліло, а сліду не було. 

96. Де ся бют, відтам утікай, а де пют, там ся не пхай. (Балиг.) 

Де пють, там також легко може прийти до бійки. Пор. т. І, Бити 54. 

96. Можна бити, іяо треба знати, де. (Жидач.) 

Аби не зробити загально видимого знаку. 

97. Так го биу, што лем кушічок жив. (Воля Ножна) 

Оповідав чоловік про тяжке побите чоловіка, що швидко потім умер. 


*. 




1 


і 






А 




І 






І 


І 


» 




» 


» 


/ 


4 


< 


► 


і 




* 


І 


< 




М 




1 


4» 


* 


г 




98. Як бити, то бити, а не, то нп зачинати. (Жидач.) 

Кепкують із такого, що грозить, а не бере ся до бійки. 

99. Як бити, то раз по при раз, до поредку. (Жидач.) 

Жартують із поважноі, завзятої бійки. 

Битий. 8 . За одного битого двох небитих дают, тай то не берут. Пор. Даль І, 540. 


6. Битий небитого везе. (Наг.) 

Натяк на казку про лиса і вовка. Пор. ІЛЬІ. 211; Даль 247. 

тікай! (Черпїв) 

т. І, їедз 


Биц. 1. Вид, биц, таралай, задри фіст тай 

Кричать, коли корова бицкаєть ся. Пор. 


9 


то вже ни так. (Жидач.) 


Біб. 


о. Як цвитс біб, найгирше за хліб; як цвите мак 
тьишко... (Тростянець) 

Біг. 1. Біг запєток! (Льв.) 

Жартлива пародія формули: Біг заплать! 




І#» 


Р 


і 


6 


381 


* 


приповідки III. 




№ііопаІ Рагііатепіагу ШЬгагу ої ІІкгаіпе 


хллллл/. п р І и. о гд 




> 


ч 


► 


• ф 


ф . 


-'•-П 


я ГкА а 


»«« 


А 




1 


► 


і 


. .. , І Ц І -* 




к 


* 










і 














✓ 


4 




/ 
















г *' 


« 


* . 


• І ■* 


олтвтьт > 


•" к 




ї 


> 


' ►•■ч 


’ .. - 


£***' 


"• С- 


4 к ;»*% - 




4 .'« 


, „ .*»** 


V • 




Бігати—Біла 


Ч. 28.698—28.711. 


Р 


Бігати. 10. Бігай-бігай, а ноги за римінь сховай. (Жпдач.) 

Баріяит до т. І, Бігати ч. 9. 

11. Няй бігає, аби собі аж ноги позривав. (Богор.) 

Речене зі злим замислом, коли хтось сердить ся на те, що инший ходить за¬ 
надто скоро або бігає без потреби. 

Бігти. 20. Біжут люди, ги на чюдо ся обзиратя. (Ю. Км.) 

Люди в селї збігають ся глядїти на якусь незвичайну пригоду. 

Біда. 9 . Біда біду перебуде: єдна мине, дееїть буде. Пор. Даль І, 169. 

12. Біда біду породила, а біди і чорт не возьме. Пор. Даль І, 36, 169; 
БеиізсЬ 24. 

47. Біда не ходить по лїсах, але по людьох. Пор. Даль І, Зо, 169. 

49. Біда сама не ходит, але десять за собою водит. Пор. Даль І, 36, 168. 

58. Біда як дуда: куда йде, то реве. Пор. Даль І, 145. 

65. Біди нї продати, нї заміняти. (Лучак.) Пор. т. І, Біда ч. 65. 

78. В бідї пізнавай приятеля. Пор. Слав. І, 74; 79; Тимош. 55; Ошзіі 38. 
123. Кождий свою біду знав. Пор. Слав. II, 184. 

125. Коли біда найбільша, то поміч божа найблизша. Пор. Слав. І, 225. 

142. Навчит біда ворожити, коли нема що в губу вложити. Пор. Даль І, 80. 
172. Сїм бід на едеи обід. Пор. Даль І, 36. 

200. Що за біда, петь ся вода. Пор. Даль І, 161. 

215. Аби-сте мою біду знали, то би-сте свою показали. (Ст. Богор.) 

Бідний спочуває бідному. Варіант до т. І, Біда 207. 

216. Ану, втри бідї роги! (Бор.) 

Зарадь бідї, відверни біду, поможи собі в бідї. 

217. Біда бідному без наймита: піелав би до млина, та не має кого, а 

пішов би сам, та не має з чим. (Сап.) 

Жартлива характеристика бідного стану. 

218. Біда бідному за наймита. (Льв.) 

Вона в нього найблизша, пе покидає його. 

219. Біда буде колись і бідї; йиї сьн то іш мине, як Жидови сабаш. 

(Вербоведь Т.) 

Народне віруване в неминучість судьби. 

220. Біда верх бере. (Тростянець) 

Говорять про чоловіка, що сходить на біду і не може дати собі ради. 

221. Біда вчит розуму. (Жидач.) 

Житева практика. Пор. Беи^сЬ 46. 

222. Біда гошит, мішком грошит. (Гріш.) 

Значіне неясне. 

223. Біда мі придибала на гладкі дорозї. (Жид.) 

Говорить чоловік про наглу напасть. 

224. Біда па бідї їде і бідов поганяє. (Льв.) 

Характеризують велике злидарство. Пор. Тимош. 10. 

225. Біда не спит, бо хнжі не має. (Мілан.) 

Оріїшальнс мотивоване 
І, Біда 45. 






•4 


% 


Р 


4 


* 


+ 




* 


ч 


л 4 


'І 


> 




* 


* 


І 


І 




І 


1 


* 


і 




*■ 


4 


І 


* 


* 


Р 


* 


І 


* 

'ї 


) 


' 


І 


, • 


9 




'* 


*' 


9 


* 




"і 


► 


/ 






► 






* 




Р 


•і 


« 


А 


♦ 


ч. 








и 


* 


* 


♦ 


• 1* 


І 


* 


І 


Л 


* 


’> 




► 


< 






*»‘ • 


« 


► 


'> 


і / 


4 




'/ 


•> 


# • 


І 


* 


І 




V 




* 


V 


тої загальної думки, що висловлена коротше в т* 


382 




і 


Маїіопаї Рагііатепіагу БіЬгагу ої ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 






$ 




і 


Я 


* 




г 


І 










і 




І 


ї«ї*й*К* 






‘. і.* / :•*. >■' 1 к. 


•VI 


■Р 


к< >. 


^ -. *>* 




•*- ::. 


їгЛ 1 


Уч .. • . 


> /• 






; •■ ^Ч; V’ 


'•<• І- 




*. х 


' А У 




'Л*? 


■' ?-, •' 


'V 






7л? 


* 




і* 


• 


а 

^ ч 




•- 


У* 


**," Уу<>? 




•V 






/и 


і**/ 






* 








• # 


* и>“ 




/ 


О 




<’ 


► 




' 




* 


► 


.4 




* 


і 


< 


Ч. 28.712-28.730. 




♦ • 


* 


# 


•) 


І 




• і 


' 


N 


■ 


■ 


* 




А 


у 


* 


* 


*► 




І > 


226. Біда по лїсї пе ходит, лише по людех. (Кнїгипян) 

Варіянт до т. І, Біда 47. Пор. Даль І, 35, 169. 

:227. Біда сї врила, як свиня в болото. (Підгірки) 

Говорять про вперту, невилазну біду, або впертого чоловіка, що не хоче 
вступити ся з хати. 

228. Біда тому волови, жи го корови підганеют. (Жндач.) 

Пор. т, І, Віл ч. 24; висше 226. 

:229. Біда ходит по людях: кого здибат, того побиват. (ЮК.) 

Варіант до т. І, Біда 47; висше ч. 226. 

230. Біда, як сї одна чужа вош межи свої замішьиє. (Голешів) 

Згірдно говорять про чужого приблуду, що робить клопоти в хатї або в селї. 

:231. Біди конем не обїдеш. (Льв.) 

Кого має постигнути, того постигне. Пор. Даль І, 31. 

232. Біди не шукай, біда за тобою шукає. (Сап.) 

Упоминають бутного чоловіка, що сам собі шукає напасти. 

‘233. Більши біди пи тра. (Жндач.) 

Говорять у прикрім припадку. 

:234. Бода-с па біді була! (Кривор.) 


► 


• ‘V 


У 


►І 


► 


і 


► 


I 




/ 


г 


« 


'І 


р 


4 




/ 


< 


і 






► 


і 


! 






І 


< 


* 


4 


»• 


і 


і) 


і 


і 


►> 


и 


4 


г 


І 


* 




* 


► 


ь 




% 


І 


і 




І 


І 


•/ 


) 


у 


* 


І 




Р 


) 




* 




І 


> 




і 


* 




і 




Прокляте. 




• • 


І 


і] •' к 


* 

! 


:235. Вам юж біда нич не зробит. (Демк.) 


ґ 




« 




І 


) 


» 


) 


Говорять або такому чоловікови, що забогатїв і чує себе безпечним, або та¬ 
кому, що близький смерти. 

:236. Вийди, вийди, бідо з води! Ліпше з бідов, як без біди. (Валиг.) 

Приказка основана на оповіданю про чоловіка, що кинув до води евою не¬ 
любу жінку, а потім викликав її з води, не можучи без неї жити. 

.237. Від біди полу рубай та втїкай. (Орел.) ...одну полу... а з одною 

(Тростянець) ...вріж, а... (Жндач.) ...вріж і тікай. 

Від напасти гаразд вилабудати ся,,хоч би й з невеликою шкодою. Натяк на 
біблїііне оповідане про Йоеифа, що вириваючи ся з обіймів Пентефрієвої 
жінки лишив у її руках свій плащ. 

-238. Від біди розумнію?, від богацтаа дуріюг. (Тростянець) 

Увага основана на житєвій практиці, що біда розуму вчить. Пор. т. І, 

Біда ч. 53 і висше ч. 220. 

•239. Він там біду робпт. (Наг.) 

Робить неспокій у хатї або в селї. Пор. Оіизії 84. 

240. Всюди біда однакова 

Пор. т. II, Краків ч. 3. 

241. З біди біда. (Кривор.) 

З одного лиха виникає друге. 

242. З едпов бідон, то так як з жоііов. (Мшаа.) 


і 


і 


« 


► 


► 


* 


) 




•» 


■ 


* 


і 


і 




► 


і 


і 


* 


ч 


І 


* і 


► 


і 










І 


І 


* N ія* 


* 


і 


І 


і 






* 








11 


•І 


и 


1 V. 


і 




* 




* 


ь 




иі Львона до Кракова. (Пісочна) 




► 


г 




> 


> 






р 




7 


Пор. т. І, Біда ч. 111. 

243. Знатно біду но гівиу. (Тростянець) 

Приказка в формі мудрованя. 

244. Кождіії біді копець нрайде. (Стібио) 

Вона кінчать ся коли не сама собою, то зі смертю чоловіка. 


1 


* 


} 


♦ 




І 




> 


9 


г 




* 




І 


383 




► 


р 




< 


* 


\ 


і 


Маїіопаї Рагііатепіагу БіЬгагу ої Укгаіпе 


\а/\а/\а/ . п р І и. о гд 


і» 




і*-* 


' 


* 


р 


' 




// 




7 




* 




► 


\ 


':К 






4* 




•>> 


.і* 




т 


у 


П 






У 


( 










р 


л 


У;. 


•« 


! 


Ж 


а 


й 


! 


* 


V 


*► 


# 1 


р 


і 


V 












* 
























Р 






Р. 


















V 


* 




V 


Ч. 28.731—28.750 


* 




Біда 








* 










♦ 












би 


















* 










І; 
















245. Кождому біла, лиш мепї пе одна. (Вікно) 

Жалує ся чоловік, узажаючп себе бідпїйпшм або нещасливійшим від шшшх.. 

246. Колись і на білу прийде біда. (Угринів) 

Т. зн. буде їй конець. 

247. На бідї сидит і бідою поганяє. (Лучан.) 

Варіннт до ч. 223. 

248. На бідї й лїс поломи, а біда бідов. (Ілипці') 

Біда тут у значіню лихого або дурноватого чоловіка, якого аиї бійкою, 
сваркою не поправиш. 

249. На біду-м сї уродив, з бідов бачу й згину. (Жилач.) 

Бідкае безталанний чоловік. Ширший варіннт до т. І, Біда 135. 

250. Ба біду му пішло. (Наг.) 

Впало на нього нещасте, якому він пе в силі 
Біда 168. 

251* На біду хоть і лїс вирубай, а біда бідою. (Лучан.) 

Варіант до ч. 248. 

252. На біду цілий лїс вивози, бідї яїчо не поможе. (Сап.) 

Варіант до ч. 248, 261. 

253. На всї боки біда. (Наг.) 

Говорить чоловік у тяжкім припадку, або 
рогують. 

254. Не така біда страшна, як намальовапа. (Тростянець) 

Біда тут рівнозначна з чортом. Пор. т. І, Дідько Х76; т. Ш, Чорт 38. 

255. Ни клич біди до себи, бо 

Осторога всякому не шукати собі 

256. Ой бідойко кирвава! (Ю. Ки.) 

Зітхане бідного чоловіка 


1 ^ 










> 






► 


с 




% 






* 






* 








► 




І 


і 






і 


) 






* 




V» 




Р 




► 
















9 








І 










* 


* 


/ 


г 


















* 




















Ч 














\, 4 


► ► 


►4 






& Г' 






і 


9 


а 




: 

і* 


* 




од* 




* 






► 








і 


ь 








.. .V 

-І',ь 


Я 




* » 


.4 


і 




І 




. 


/V 


; ч 


: • "■$£" 

• ... г.*» 


/ 


р 


Ч і; 


:< 


п 




> 


' ‘ • 

'Ч 

' 

V.- У; 1 


р • 








»* 


ані? 


Л[)Ь :* 


► 


Р 


ь 


/р 




5ЯЙ& і 

.р* 


* 




V* 

* - ' і*. 


’р 




* .•*« 


•ч-г 


Г 


4 


' « 




4 




4 


і. 


К ’ 


и • 


а 




*• № 

«<'4» у> и 
* /Л.5Й. 


ч 


4 


а . а 




а 


^ • 


► 


► 




"І 




►Л 




► 




і 4 


й'ь - 


р 




»>■ 




й 


• » 


* 


« 


а 






V' 

• <. * 


$4 

з? 




» 


\ 


• 0? 




к- 


р/ 


» 


я 


V 




к 


а 


р 


V* 


'' *. м . /'/' і» 
'* V Г- и-ч, '.ь- 


р 


•• Ї.г 




*»» 




»*» 


/4 


^ ’ • 




і 


І 4 


V 


5 


■ ’ГҐ»,, 

чт 
• ;;Щ 

V V Л//-4 - 


У 


► ( 


.> 


► 


р р 


> 


М< 




І 


/ 




У 

4 ' Ж 

*• іші 

ь,тт ;: 






4 


► 


Р. 


4 


а 


а 




• 1 


І, 




, ; ;4 


З 

І- < 


л 


••О 




* . 4 


а 




•V 


зарадити. Варіант до т. І, 


с * .*• 

•• \'Л' 


4 


а 


: 


4 


4 


' 


Р 


•Р 


І. 




»• 




• *>.У 


•р 




ч 


• і'Л. 


’ 


4 




і 


> 


І 


4 


:• . 


а 


і 


4 


► 




о 


./ 




і 


4 «»« 

•#4:л 


/. • 


« 


V 


У’ 


«. • І 'а 


і 


* 


■ 

г *х < 


; >* 


т 


. 1 


/І 


: 


* 


і 


Г 


V її 


г 




Зі' 




ґ. 


4 




V 








4 


. а 


л 








і 


а 




» 




♦ 


і 


і 


іт 

і 


* 




* 


* 


/ 




4 


О 


» 


-а. 




Р 




. ї 


Л 




/а.. • 


/ 


V 7*«Л 






і 


• р 


/Г. 


• -.л 


а 


«і 


ш 

л: 4 >:щт, 

і 

1 і.- * 


І 


- 


І 


9 


V- 




.ч- 






і:: 




< ' 


« 






і 


-.V 


Ж 




у.- • а- 


• . . 


.<. 


/ .і 


• !' 




т 
% 




* 


л 


р 


і 


4 


V 


• -5 




• • 




-'1 


► 


» 




і 


V 


4 


І 


І 


/ 


І 






а 


« . / 








V" 




І 


' 


і 


•Г’ 


, 1 .,..: 




V 




V 


р. 1 


•* ' 




а 


4: 


а 


5 




• р 




► 


а 


» 


РР. • 

* У. 




' 




а 




Ші. 


коли на нього з ріжних сторін во 


і 




м. 


-V 


& 


У 


»Р % 


. Л 


> 


’ 




■ т 


ш 






4 Р 


•'Р 


5,1 


Ч 


л-.ч 






4 


А 


а 




і 


/ 


• ' ;* П (Я, 

.1 ф 


Р 


а 


І 


► 


•у. 


► 


а 


4 


■Л 






4 Р * 


ч< 


► 


• Пі 


ч V і • 


• ■**, 


’Р 


к 


. •• 


‘ І 




• 4 


* Р ‘ 


#4 ^ 


:'5і 


’Р 


4 


І 




'а 1, * 


► 


1 * 


і 


\* , 




. '■$ 


І 






а 


р 


; -і.; 
' . *п 


^ р 






■ Л •• 








'Л''4* 


► 


а 


то 


•V 


ї 




/ 


’ 


вона сіма принци до теби. (Жидач.) 

напасти на людях. 








а 




' А 


’ 




Р 


‘ 


г ч - 


ж 




‘ 


а 




Р • 




а 




• • ч 


* 


> 


V 






- 


і 


н 


) , 4Г 

? : .ІЛ 


і 


і 


• * р 






г 






шз 


V 








•’і' 


► 




I 


1 


І 






< 


^ • 


* 


• . г - 

• •. Н - г 




•”1' 


« 


* 


І 


У/« 


♦ 


► * • 


: 


'•> а ^Г! 




в тяжкім припадку. 

257. Ото вже остатаа біда, гий! (Жидач.) 

Окрик чоловіка в прикрім випадку. 

258. Пізнати біду по 

Варіант до ч. 243. 

259. Пішлю біду і сама за иев піду. (Мшап.) 

Як післати де такого, що там 
(М. Зубр.) 

260. Теньїа біда 


і 


9 


• ' 


■V 


5Й 


• * 




р*. /Ч» 




V 


Р;. 


ш 




І 


/• 


ш 


Ш 








• й 


І 




• (/Г 

Р 4» V» % Р» 

* 4 


у. 


р 


' 


"■> • 


/* 


• Ш 


* 


* 


« 


. * 








. .а. 


а 


Р 


І 


Р 




а 


'•Р 


.-/г* 


.Ж 




. л • 

• '“Ч 

щ 

. •Л , 7 

%р» * 




• • 




/*. 


• р 


гівну. (Іваиівцї лов. Коломия) 


к 


Г 


/* 


ч * . 




р 




» 




І< 


• ! 


ї) 


• н*. %* 


к • • 


■ у».. 


* • 


' 




) 


' 


Р 


* 




V 




’ 


* 


- V • 


‘■і 


- - -.«К 


Л 


і 


* 


у 


4 


> 






< 


• .• &*• 

. •. ,іи. 


4 


* 




. г 


к 


'і . 




.<. 






*л 


і 




і 


< 


а 


а 


• Ч 


»* 


4 


А» 


що не був, пр. до міста, або неповоротного 


4 а 


* 


/ 


а 


•* 


► 


» 


V 




' 


4} 


’ 


а Л' 


Оі 


-і . 


Р 




. •/. - V 




і 


* 


4 * 


У 




Р 


а 


І 


4 ^ч*/ 


•- -Р 

л Р 


V і 


р 1 


» ‘V 


* 


Ч 






У 


* 


а 




а дурна. (Жидач.) 

Говорять про сильну, рослу і малоумву людину. 

261. Тут без біди пе обійде 


1 


р 






? 




р 




І 




а 


І 






Ра. 


• •; 






: 




а 




4 


• Р 




сї. (Наг.) 

Се таке діло, що потягне за собою богато клопотів. 




к 


Р 




4 


> 




-а 


а 




І 


• 4 


202. Ту біда 


► 


■> 


* 


» 


а 


а на другим сьвітї гірша годна бнги. (Висл. В.) 

Бідний чоловік і по смерти не цадїе ся значної поправи своєї долї. 

263. Ти собі з того лиш біди наробиш. (Наг.) 

Мішаєш ся в таке діло, що не принесе тобі добра. 

264. Хоть біда в каменїци, али гоп на улїцц. (Жидач.) 

Кепкують із немавтного Поляка, що дома бідує, а на зверх удав пана. Польб- 




4.' 

' V * 




1 


* 


•> 


а 


1 




► 


к 


* 




У* 


> 


а 


. - \ 


а 


► 


> » 


4 і 


л' . 


•• о 


у 


V 


а 


< 


<* 


І 


► 


► 


І 


а 


а 


а 


с 


► 


р 


:. • %■ ■ 


« 


и.‘ 


• •. . : ‘Д 


а 


< 


“ 


Ч • 


г 


:г^1> 


>' 


* 4 


і • 


• р--: 


Р » 


а 


/ 4 


і • 


. < 


* Г 




а 


Р 


»/ . 


** 


! 


Р 




а 


► 




к 


/ 


1 




г 


• 4 


4 


/.«а; • 




І- 


"4 


4 


а 


І 




« 


а 




Р 




а 


• » 




► 


< 


► 


Р 


І 




Р 


‘ 


► 


Р 


• • 


. - Ь' 


4 


% 


* 






Ф > < 


■4 




а 


» ► Р 


V 


У 




► 




р 




а. 


і 






► 




Р 


к 


19/5 


а 


< • 


4 




Р 


► 


► 








< 


а 


»* 


384 


* 




4 


У 




У' 






а 


а 


>- 


► 


•і 






У 


. -■* 


Р 


V 




* 


& 


*>. 


і 




;Ч 


Р. 




а^ 


г- 


>>4Й 




с 






Й' 


р 


ж 






й 




. р • 


дай®* 


р 


р. 




к’ 




* 


> 


4 


а 


► 


► 




р.Гі 


* 




а 


Р. 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої Укгаіпе 


^^^.пріи.огд 




► 


► 




-■ ;^Г. , 

. • у ї/ ’ІУ.Й 

- л.«л" А.» ■-*Ч№ 

•- ' "‘•V* г . 


* р 


► 




► 


р • 


у 


< 


% 


к 4 


. 1 


► 


а 


► V 


'4 




і» - 








► 




ч 


ф р 




-4 


- Г 


Й.Т."? 


» 






І 


а 


її™ 


\ 


/ 


✓ 


/ ' 


а 




► 


4 


5 


і’ї 




* 


а 


'X 

у.АІ і РЛ 


► г 


. ^ 




1 чл 


N 


4 


#1 


/ 


► 






► 


* 


у-ж і 






• р 


■ : *Лу-^- 4 

► ► . ••>***/** 
<>А> 4 >' 


✓ 




>; 


. К'- 


* * 




‘ * С. ^ 
с ' 

КЧЧк 


\ * 


І 




*Ч.’ 


г ? у > 






4 Р 


Яі^4 ф4 




< 


*►> 


► 


' 




*1 


І 


г 1 : 


К 


*: 
«» -- 




• • > 


Р4 


► 


і 




«ЩЕ 


* ► 






к* ».а 


У 


* 


Р4 




а 




к 


г< 


4 




г 


► 


4 


»к 




■ * Ж. . 


- ь. 


- 4 


' 


Г._- - 


X». к у 


4 




4 




\\ ' 


і- 


1 


УЙ>:~«і 


4 




ч 






к 




1 -у. 




4 




I 


/Р 


к 


І 


9 


. к ’ 


ш щшшж* ■ 

іт 1 ■ 






Й 




« 


Р4 




р 


»4 


‘ 4 


• Г/ 


і 


ІІЙ4- 






р 






'р 


• * ■ 


-І; 


Р 


г 


’ 








к 


а 


’ 4 .► 


Р* 


►Р 


г? 


■к V 


а 


< 


Р 


а 


г 


і 


С Р, 


4 






► 


*к 




а» 


І 


” ,% »л* 


р 


м 


ї 


в. 


р / 






г. 


/ 






р 


р 






гх* 




► 


V 


а. 


< 


І 




- г 


* 


►р 




;#Д‘ 


а 




?а і 


* 




а » 


•• 


а- 


<»• 


РР 


* 


к 


Р .V 




»*Чр # і«< 






' -'і. '. ». »■ 








І 


4 




/ 


р * 




і 




% • / 


А- 


к 


\> л /яУ 




•*'Р' 


йі: 


' 


к 


‘ 


9 






а 


я 


4 / 


> 


І 'йл 


> • /•? '«'»■- 




Зі 


* - л. ► х. '' 


> 


. І 


**.. Іиьь 


■ V *• 


Ч 


к 


к 


а 


а* 




4 




* к а 


'І:'-* 




;-«С - • 


N 


Л< >Ь>;, л 






-ьі *<ЛР > 


А 




П 


• *Рк 


'* 


г 


тт 

ШШ" 


І 


У' 












/ 


' '•$“ •• 1 * ! ;■ 


'***?% 


р*:-ц&? 


, "-чвл* -— »*щні+ *фт~- 
№' •• >'^т'.^ іН ^,^Ц 




Ч 


> 


яГмі? 


* 


'Г 


* 


■ - 

■ > •*••• ■У і (ф«і‘ г 


ч 


у 


КС 


*»► 


>-ч- 


- * 


"4 




•яй*®: . '••'*» р№/. 




1». 


-**'>• 




► 


V. 


► 4 


— «V 


.. 


ІГ'«\ . 


'.ЛвйЙ* 


•■■• І 


>« 


г 


• > 






-<*. 


» ** 


* 


* /Я;»*. 




-[У* •■•'і. 




/ 


Г 




Ш 


Л * 




'>' Ч‘ 




< 


: ;5 


» 


і 


# 


Л 


///Г 


N 


<«• 




і 


* 


•"» * 


* % .Г 


1 


р л 


N 


І 


'Уг 


ї 


V 


Л р 


* 


і 


► я 




^ ► 


Ч' 




-4 


і 


*/ 


5ЧбС- « 


і: 

*Ч-’- 


9г: 


« 


V 4 


і 


А 


* 




4 V, 


И 


р 


р 


І 


к 


г 


/ 


* 


ШШ 

м 




V» 


!?•'• •. 




Біда—Відпий 


Ч. 28.751—28.769. 


Р 


Р 




нїзми вказують на польський оріїінал. Пор. ДбаІЬ, Віесіа 23. 

205. Хто біди це зазнав, той іцасгя не зазнає. (Тростянець) 

Біда вчить чоловіка шанувати себе в щастю. Пор. АбаІЬ. Віеба 66, 67. 

206. Ци ті біда не може найти! (Наг.) 

Вислов уприкреня, чи то про якусь річ, якої в даній хвилі не можна знайти. 

‘267. Ще не біда, як е хліб і вода. (Наг.) 

Тоді ще не можна говорити про голод. 

•208. Як біда лінива, каже, же широка нива. (Пісочна) 

Біда тут у знач, лінивої людипи. 

‘209. Як біла, то не поможе сьвічена вода. (Роздїловичі) 

Свяченій воді приписують инодї чудотворну силу, але її роти людського біду¬ 
вання вона безсильна. 


Ж 

'УЛ.і 




І 


Р 


■ 


»• 


* 


Ж 


ж 


І 


♦ 


* 


; 


і 


і 


<\Ч. 




‘іу 


і 




І 


► 


* 


І 


т 


К 


► 


* 


і 


* 




к. 


р 


г< 


■к<і 


?*» 




► * 


б ' 


:М. 


* » 


* 




♦ 










і 


р 


ч 


щ 






А 


р 


І 




%* 


. * 


* 


* 


і 


> 


» 


'270. Я вам з того біди наробю. (Наг.) 

Говорить чоловік, коди инші зачіпають або кривдять його. 

Фідити. 1. Бідит в гіркий череп. (Бел. О чи) 

Бідити тут у значіню „плакати", пор. т. II; Плакати ч. 6. 

'Бідний. 10. Бідному 

17. Коли еь бідний 


г 


у 




'І 




. 




к 


г 




X 


А 


і 


к 


І 


* 


к 4 


'А 


* 


* 


% ■«; 


уф 


№ 


а 


* р 


і 


\* 




'А 


Г 




к 


4 . 


гж 






Л 


4 




У 


</ 


4 М 


к 


У 




. ж 


V' 






’Л» 


І 


<9.' 




’/>У‘ 

> • 


к 


V. » » 

т: 


* 


№ 


и 


* 






1| 


я 






і 


з: 


і 


; 


/ 


« * 


* 


все вітир в очи. (Жидач.) Пор. Даль І, 34. 

не знав тя й брат рідний. Пор. Е, Ноі. 567. 

28. 6к сї бідний женит, то й віч мала. (Товмадик) Пор. Даль І, 84*. 

59. Або то Гшо що бідни, то гідни? (Жидач.) 


і 




»$ 


А 


в 


/ 


) 




Р 


! 




м 


р 


І 




р 




•» 


. V 


V. 


I 


Р 




' • х>у ’ 
■ • І. ' 


і 




ч Ч • 


к 


■ ‘Г* 


р* 








в ї 






» 


# 


4 


*/ 


► 


г 


9 


О 




I і 


* • 


У * 


Р 


Кривдув собі заможний чоловік, коли хто дише бідних уражав чесними людьми. 


4 4 о 


^ - 




.* 


« і 


/ 


> 


► 




^30. Бідний пе ііє 


г р 




бо не має; скупай не не, бо жалує. (Стібно) 

Дотепна характеристика тверевих людий. 

'-31. Бідного лихе нп мине. (Жидач.) 

Богатого частїйше біда минає, як бідного. 


- 


> 




■ 


< 


•і 








* 






% 




і 








г СІ І 


І і 


'4 ^ 




'/ 


і 




і 


► 


► 


» 


І 


і 


^ І 


• • 


І 


1 


* 


І 




І 


» 


< 


л • 


•• 




« 


► 


і 


і 






р 


1 












ч. 


І 




32. Бідного нагодуй, ще й до дому дай. (Грин.) 

Кепкують із бідного гостя, що часто кривдув собі зі скупої гостини. 


• V 


р 




я. 


> 




* 


* 




І 


У ■ 


» 


ц 


* 


і 


І 




'р 


1< 


І 


І 




І 




І 


І 






І 


І 






і 






33. Бідному все дірою па верха, (Сіл. Б.) 

І і д • 

Всяка хиба у цього видвїйша, як у богатого. 


Гм 


т< 


і 


і 


.. • 


V 


К 


* 


\ 


* 




І 


і 


л 




Р 4 


І 




У, 


» 


ї" 




». 


* 




.' 


І 


т> 


* 


Р 




І 


* 


* 


» р 


* 


* 


* 


* 


• и 


р 


І 


7 




' 




34. Бідному велгда бідно. (Звпняч Гор.) 


* 


У 














•г 


р 




р 


* 


І 


' 




* 




Пор. т. І, Бідний 11; Даль І, 8Е 

36. Бідному грошит, як дїтва кншит.* (Грин.) 

Хоч мав богато дїтий, заробляв вебогато гроший. 

36. Над бідним піхто не має амнлуваня. (Товсте) 

Жалув ся бідний, який одначе все нарешті знайде такого, що дасть йому ро¬ 
боту або запомогу, 

37. Тот бідний, що душі не має. (Мшаи.) 

„Душі а тут у значіню милосердя, снівчутя для бідних. .. 

38. Тото бідне, але гідне. (Угрипів Гор.) 

Роворйть про бідпого, але чесного чоловіка. 


І 


г 




і 




'4 


І 


4 


*. 


І 


Г 




% 


% 




К 


І 




р 


І 




» 


\ • 


І 




*> 


я 


і 




* 


* 


ф* 


г 


У 




* 




■ш 


► 


» 


г: 


4 


* 


* 




и 




* 


► 


і 




*// 




» 


і 


р 




5» 


V 




і 


ги 




4 


9 


» 


► 


► 


* 


« 






4 


► 


4 


"гї, 

Ж 


4 


г 




я 


а: 1 . 


9‘ * 


* - 


Р 


4 4 4 


Р. 


’Л 


Ж ' 






/ 




► 


> 




</Л4\ 


• » 




І 


4 




• *» 


N 


4 




•> 


5 






■’.ч 


► 


► 


і 


< 


/• \ 


Шк 


4 


4 






’ 


і/ 




І 


9 


* 


4 


і -Ж 

ІЛ-.4 


У'. 


у 


» 




% 4 




к 


* 


« я 


►у» 


4 


І 


і 


% 9 


Ч 'у у 

їМ 




& 


4 


* 








»і 


4 


4/ 




7 /, 


• р». 

С *і 


4 




і 






/.Л 


І* 


4 




% 


щ. 


4 




4 




► 


• 4 


уЧ 


9* 


4 


► 


4 


1 


Ч< 


•4 


4 


► 


. іЧЛ 


-і 

& 


► 




її 


V ‘4 

К'Д* 


к . 


•) 




ж 

г 'і с, 

. А 


'4 


* 


І 




« 


к 


■А. 


> 




4 


* 


* 


•* ' 


- 


Ф. 


* 


► 




V' 


т 


XV 




' 




4 


► 


г 




«45 


4 


39/У бідного нема иї брата, иї свата. (Наг.) 

Всі його вирекли ся. Пор. ЕЬегІ 79. 

40. Чим для бідного голод, таї для богача смерть (Тростянець) • 

Богач волів би вмерти, як тервіти голод. 




► 






* 




р 


% 


і 


Ґ 4 


* з8 




} 


► 


■Йв 




* 


і 


► 


• 1 і 


\ 


► 


4 






Ф* 




* 




*%:М 


/ 




V 




У 


* * 


4 


4 


і 


І 




к 




« 


г 


4 


'і 


► 


і< 


4 


4 


№ 




* 


4 




► 


* \?ї$ 


* 


Т 


Ш : 


4 И' 




4 


і" » 


• V 




*Р 


4 • 


4І 




// 


4 


( 




к 


і 


4 


-•ь/ 


! 


Р 


Р 


к 


?4« 






4 


4 


* 4 


сі 




4 


' 


« 


4 


к 


* 


* 


Ч Ф 


• ч . 


* 


4 




1 


• і*А 


•? 


» 






* 


Р 


г: 




р 


і 


І 


к 


V 


І 








4 


4, 






4* 




у 






• :.Л 


4 




’<С- 


■ р 


р. 


І 




З 




к» 


4 




4 


% >, 




> 


/й^г. 


* 


4 


* Р 




і 


< 


* 




Р 






І 


*» 








І 


► 


• V * ♦ •-ГЛ ** 


885 




4 


п< 


ч 




< 


лч 


• я* 




• .. 


':А, 


і* 


4 




ш 


* 


► 


к 


•? 


1 


4 


» л 


р 


-4 


9 


У 


Є 


4 ЧИ 

'•■-V 


4 


к 




. к 


І 


р 


л* 


Щ . ї( 


<5 


4 




4 


Р* 


л 


у 


І 




► 


> 


І 




■■ ’2и 






4 


»> 


I 


«ч 


л 


4 *«А 


4 


4. 


> 






. *3п ж 




і 




о 




р 


► 




р 


> 


г 


4 


! 




!Ж - '«Ч- ^ 
■ •// /> 


Р 




жкр. • ?;«4 


*. 


і “ 


* 




» 


►V 


Г • 


4 


К* 


ш 


И-: 


і, 


к 4. 


4 


і 


У/ 


ч 


к 


4 




к 


Ч 


4 


• • 


► 


> 


и. 






< 


4 


I й 


4 


4 


V, 


І 




4 


4 


4 


. > 


• Я\ 




► 


к 


/ 


4 


► 


Р 






•к 


к # 


К 


4 


V 




^ -- 


к 


* 


Ф Г 






• > 


4 








? 


к 


4 


►> 


/ж 




І 




к 


► 


0 


к 


Щ-Глл 
«•* 


ік 




4 


44 


< 




, «і",.*: 

Л V; /ґ- 


• 'Ь. 


> 




V 




к 


к 


< 


к 


► 




Р 


•V 


кк 


► 


1*4 




ж 


4 




<4 


4к 


к 


4 


* 


І 


їж* 


>г 


і «:»/.. 


/ 


V 






Р 4 


п 


к 


• кк 




< 


\4. ^ 




4 


4 


► 


'у. 'Ж 


1 


4 


к- 


► 


яг г 

Й‘ 


4 


с 4 ; 


г 


/ • 


* * 


% 


»'р 


•* 


і 


4 


/ 


< 


‘ Р 




* - 


'5 


< 




< 


г . 


4 


.V . 


У* 




►к 


» 


> я 


* 


4 


Л* 


к 




А 


* ' к 




м 


« 


1 


в 




4 


* Р 


-* 1 *. # 


; у;. И 


4 


< к 


? »..ч 


■І. 


4 


* 


► 


4 


► 




•л 


ш 


5 


^ ■> 




к 


Р 


ш 


4 




Я 


► 




4Р ' 


Маї опаї Рагііатепіагу ШЬгагу 


V 


Ч 


Р 


' 7 










к к 


У* 


4 


4 4' 


У 


.< 4 

І*Г 


к 


к 


► 


4 


*>: 




-в- 


‘ 


ф / • 


4‘ 


V- 


► 


* 


-'л 


4 / 


'<•* 


і 


> ' 


Р 








!'■ 


4** 


•> 






і 4 


к 


У 


% < * % 


„.і 


к 




4 


Я 


Я ' 


с 




к 


► 


4-. 


: 


і 




/» 


► 


•р 


► 


А 


>ЇІІ 


г 


І 


» 




'.О 


> 


4 


V- 


чг 




► 


к 


к 


* V 4 




► 




г 


✓ 


к 


і 


V 




4 




< 


44 




• Я 


4 


•А 


я* 


4 • 


4 


* '• 




9 




9 > Ч 






4 




4 




Я- 


4 






•.я 


р 


• І 


ЇЖ 


?- 




: 


• 


т. 


•- 






^ -'9 


>2 




4 


Р 


Р, 










-V' 


‘.-4 




>♦ 


IV 


•» / 


я 




І- 


ї. 


і - 




. ч 


V' 


» 


= /* • • 

Йч Щ 


4 


І 


я 4.4 


* 


'і 


і 


к* 






р 


► 


л 


ч/- 


к 


► 


4 


Л^г-гг- 






-Лу?Г/.Ч>с^ 4 Л ^ 


г 


•< 


4 


* :/ 
• ч. .*. ^л*. 

. • . % -Л. 4 / . 

& У 


Жгл-рл. 8 * 

-Ц ^ 

• »г<- - 


к 4 




‘ г і 


V- 1 




4 


*5* 


:%Ь- Т 

і —4. Г..ИЙА 


4 


-< 


4 


4 л-Р * 


4 


4 


к % 


* 


і 




": 

;; 

Л< V 


І 


к 


► 


,*2-> 










'• Й . ‘-‘і,* 


к 


4 


'./П 


Р 


і 


• <Г 


V 


сї ■ 


4 


'• 


7:^':7 < 




4* 


- 


і» 1 '' 
фігу 


4 












к 


>► 


► 








- 


► 


А 




•ч 


к . 


да 


- 


.1 


. р 




4 


& 




я ї 


• ' Ч ь' 

і-р Фі 


►.Ч4Р. 


р> - г ► 




V 


і 


я 


к 


Г-4 V 


> 


р 






8 


'і 


- 


» 4 




/г 


г 


<<А • Я 


к 




► 


4 


■> 




4 




► 






-•■д 


Г‘ 






4 ' 


».ч-. 


ІЙ?: 




4 


4 


4 


► 




< 


яуЬ 






► 


к 


; 




і 




Ж 


* -і 




4 О 4 


- 




► 


і 


» 4к»< 




- 


: 




9 


*- 


/ 


я: *' 


4 








•' 'ЙЕШ 


« * %»• 




< 


И 






/ 




4 < V * Лк* > 




< 


V' * • ^.Я^кк 

I V» 4 гґ 

Йік 




ф ь 


/ 




р. 




І Шаяр 


к . 




4 


*ч 


4. 




Ь 




“і 


р 


к 


% я 


«а 




« 


■V 


і 




.• 


Л » А .*'<ЛЛ*.-. 


ч ч * 






№ 


р 


' /я* <1 


а* 


4 




►К-' 


к 












я 


к 


'І 


з 


< 


' Р. 


✓) 


> 






■» 


к 


» 


• т ^Щк 


Я 


* V 


Р. 


Ч 


. , г 




шж 


4 


>А 


■■ШШ/ 


•4* • 


4 


к 




і 


■/* 


Д 


4, 


ш 


ч. 




Р 




‘ У '/С 

»; / 'і* »л 


< 


л. 


4 у 










Л!« 


► 


’4 




і- ;х^‘ > 


р. 




Я ' 






*• 




А 


і 


* ь 


» 








і 


ч 


* --4 








> 


г 1 


► 


» 


шшМш 


г 


ф 


тш, 


хіьл* V а V. і - •* • -• 


'р 








Р » 


І 


* 


І 


4,- 


4 


к 


Жг 


4 




* 


х у 

/ ^Ц«кр к 


< 


# : 




4 




ж 


4 




А 








4 


і?. 




Ж 


Ж/? 








% 


* 


► 


ь > • .V? 




► ч 


к 


л 


‘ 4 : 4 


4 


О 




І 


Р, 








їй 


> 


і 


Л 


к к 




► 


► 




4 . > 
;Ч Г 




V 


і 


4 






ІчР. 




4 


'14 




«' ' 






ш 


лХ. 




4 


Г". 


• 4 




К; 












«Г 


4 


л 




* 




я/ 


р к 


й» 




»• . 


р^ 




/ 


• ► 


V. 


ш 




\> 


І 


*я 


тг 


4 


/ 




г л 




. 








А 


я • 


'•;3іу^да^«8ї 


Кі 




>;р 




Гр> 


я 




в 


І 


■т 


4 ”р 


" * 






*ІЛ 


' 


"1 




►г 


У 


4 


л 




*'я 


.V 


к»; 




і 


»*■« 




4 


Р* . 


4Ї 


%ч 




4 


1 


. . V і --. 


> 




< 4 


► 


ху 




> 




* 


4 


4 


V* 




' 


5. 


4 


♦ * 


•СЛО 


► 




► 




4 


'ЧР.-Р 


4 


•ЛііЙ 


г 


* 


4, 


►Р 


4 


♦ 


А 


ЇЙР 


діВД 


•-•і 


й,' 


4 


4 




►<Я 


к 


а- * 


> 


> 


• . 






г -я 


к 


* * 


4 


; 


і 













• * 


ь 


* 


% і 


І 




X 


? 


І 


і 




4 


* 


4 




> 




і 


•4 


* 


1 


V 




5 

І 


► 


! 


;5 


к 


г 


•з 


4. 28.770 


О 


8.788- 


Бідувати—Близько 


9 


V, 


і 


* 


з 


г 


і 


І 


І 


-і 


> 


1 


і 


'-і 


к 


Р 


к 


» 


•‘І 


11. Чого бідний? Бо дуршш. (Сїя. Б.) 


V 


4 


і 


і 




І. 


} 


І 


і. 


Не вміє собі в бідї ради дати, 

Бідувати. 3. Гірко, нищьисно бідувала. (ЮК.) 

що в своїм житю перебула тяжку біду. 

(10. Кат.) 


г 


*< 




л • 


Л 


і 


І 


»> 


1* 


а 


к 


? 


і 


» 


У 


і 


А 


Нарікала жінка 

4. бдві бідували, єдві других ратували. 

Характеристика тісних років, коли всі терпіли біду. 

5. Маю бідувати за дурно, то як буду бідував, то буду здав, ва що. 


* ► 


Н 


ь 




'5 


р 




► 










\ 


г. 


І 


* 




к 


4 






► 




І 


-І 




V- 






і 




* 


і 


\ 


А 


- 


** 


* 


4 


4 


І 




•) 




г 


(Яреиче) 




* 


* V і 


1 ’ 


4 


> 


* 




* \ 




II *. 


І 


і 


4 




’4 


І 


І 


'і 


І\шорив чоловік, що з біди рішив ся на к-радїягабо якийсь ишний злочин, за* 
який мусїв дістати ся до вязішцї. 

Бізувати. 1. Я цего не бізую зробити. (Косе.) 

Не маю сили або відваги. 

Білий. 8. Такий білий, як смерть. (Жіідач.) 

Говорять про блідого чоловіка. Смерть представляють собі марою, огорненою 
в біле простирало. 

9. Що було біле, то пси зїли. (Убипе) 

Біле к в значіню: мясо або солонина; пор. далі Біль. 


ф • 




І 


\ . 




•ч 


к 


і 


к 


> 


4 


І 


» 




:« ' 


4 


* 


г 


■ 




І 


9 


Л 




(■ 


—* 






* 


\ 


і 


» 


/ 


4 




У 


", 


■ і 




► 




Н- 


і 


р 


« 


► 


4 




■ 




к 


г* 




* 


► 


’ 


» 


* 


к 


І 


І'.Г 


І 


* 


• 


до 


Ш;Г 






* 




*. ► . 


1 ' 


А 






9 


І 




І 


*• 


9 


9 


\ 


* 


« і 
У 


«З* 


• * 


.ф • 


к 




( 




1 


і 


і . 






* 


». і 




► 




і 






А 


Біль (ЗсИюегг). 5. Чей та” ся біль иеревалит. (Звиияч Гор.) 

Біль тут значіню тяжкоі^орйби, яка : перебувши крізу дізнае полекші. 

Біль (сіаз МГеіззе). 1. Біль бїлатиі (Наг.) 

і Поетично 






► 




< 


\ 


.5 




>1 


Г. 


* 




* 


і» 


‘.ї- 




г 




ш 






і' 




1 


♦ 




І 


•і 


•Г 


4 


і 


* 


► 


► 




к 


і 


* 




замШ’- бїлйти 


полотно, т. б. мочити, прати і сушити дотй, док® 




( 


ш ф 


І 


► 




І • 




Я 


Ні 


/ 


з сірого не(>тане бітЩ)Є ’■ 

2. Е, трохи біли, тай то пси здзїди. (Орел.) 

Біль тут у значіню білої солонини. 

3. Не дуже той біли, тай тою пси ,зїли. (В. Б.) 

Варіант до попер, ч. 


1 




Й 




/-V 


;о 


г 


4 


V 


9 


й 




% 


ж 


т • 




/ 


і 


» 1 


і 




•* 


*-■ а » :. 


•» 


(\ 


і 


А 












! ' 




?■ 


% 


■ї, 


і 






1 


4 • 


І 




г . 


а 




| -/'І 


І 










І 




'і 


X •* 


< 


< 


г 


і 


У 




І г. 


'І 


, 


І 






* 


у 


% 


* 1 


« 




І 


/ 




у; 


У 


V. 




ш 








'1 




; , 


' & 




V/. 


V 


!•?« 




ш 


> 


ПІ 


? 




' * 


І 




ж 




• 4 


і 


•« 


і 




•• . 


* 




і 


» 




Гл* 


і 


% 


. То сама біль. (Ваг.) 


4 


і 


і 


* 


< 


г* 


* 


й 


»■ 
і * 


^ • 8і 1 
• - Ь . \ < 


/і 


і . 




9 


» 


» 


« І * 


І 


4 




% і 


і 




»■ 


* 


і 


І 


•% 






1 








А 




(І 


Говорять про товсте, свиняче мясо з грубою верствою солонини. 

БІЛЬМО. 2. Не шкодить більмо оку, лише що не видить. (Ільк.) Пор. т. І, Відьмо 21. 

Більше. 1. Чим більше, тим ліпше. (Григ.) 

Звісно, як чого, бо злого чим більше, тим гірше. 

Вірувати. 1. Я того пе бірую. (Спят.) 

Вірувати — брати на себе, зважити ся на що. 

Біс. 22. Бісе, чорте, що ти е? (Ю. Км.) 

Нарікає чрлрвік на иншого, що пе озвав ся до нього хоч такими не зовеїш 
чемними словами. Пор. т. І, Біс ч. 19. 

Благовіщене. 6. Яке Благовіщене 

Благословити. 6. Благословив я й. Антін, і 

Приказка в формі мудрованя. 

Бленіт. 1. Блекоте, блекоте, блекотиш, а ди ти тото видів 

З докором зупиняють такого, що говорить небилиці. 

Близький. 1. Ми си близькі свої. (Наг.) 

Говорять, про себе близькі свояки. 

Близько . 1. Близько видати, а далеко дибати. (Наг.) 

Говорять, коди від села до села видно, а йти далеко. 


Д 


* 




' г 


І 


* 




6 




’ 


к 




* 


■5 




> 




У/ 


І 


9. 


I 


і 






І 


1 




і 


І 


* 


і 


* 


1 


І 


І 


9 


! 


І 


' 


? 

» 


► 


І 


9 




1 


? 




І 


і 




к 


А 


* 


:! 


і 


"і 


* 


І 


і 




4 


/ * 


; 


9 


* 


') 


4 • 






і 


і 


такий Великдень. Пор. Даль П, 495,„ 496 


У . 


і 


1 


* 


і 


» 


г 


І 


! 


Матвії був при тім. (Жидач.) 


Ф‘ 


“ 


9 


> 


і 




•4 


) 


І 


» 


к 


► 


* 


4 


V 


1 


І 


• Ди*) 




9 


к 


4 


» 


< 


І 


і 


V 


1 

І 




4 




І» 


І 


І 


І 






Г 




• *► 


4 


к 




[ 


1 




І 


г 


4 


^1 


к 


► 


1 


і 










». 


* 


■ 


я 




р 




к 


р . 


) 


І 


— 386 


9 




Р 


► 




> У 


\ 


' > 


р 


► 














' / 


к 


к 


р 


к 


к 


4 


А 


і 


А 




. ► 




■ ’Л 










к 


\А 


Рк 


к 




V 


ЧН' 




к 


* 


V* 


• й 


<• • >е 








V » 


” - ^ 


.4'. у. 


► 








Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу оі ІІкгаіпе 


\а/\а/\а/ . п р І и. о гд 


► 


л\ 


'І: 


к 


О. 


р 


'-4 


У* 


к 


« 


1 




9 






і. 


■<* 


к. 




г 


Я 


л 


р 




. # 


Г' 


? 


* 


і *лл 


З 








'4 


% 


Ж.': 


' 


«• 


р 










р 




► 4 


р 


і 


• • ■ 


к 


* 




к 




І 


л. 


■ • 


і. »' 


* 


і 




■ » 


* 


4- 


’ 


Ч.-УШ 


V 


і 


у 




% 


» 


і 


- 


► 


: 




Г-* 


Ьіф Айі4&г*ьяь ... 




ш 


г 


. о 


і. 




г ґ > 




р г 


'Швшаі 


► 


і 








І 


І * 


* 




-4 


"V* • 


.* %’/ 


А? 






к 


Л /. 




к 








і*-.; 


V 






5 




Г 






л». 


л 








ЙУл* 








—— 










і 






т 




і 


-»ч»ве-'Г;; 


> ►. 




- -г 


• уф'<У* 

% Лк. . '* .. . 


# * 


г* 






* 


+'ь 




$*•. . 
V/ - " 


&:■ 


► 


ш*Ь 




> 


* . 


.«■■•» . 








*. •*> 




та** ► 


► 


► 


4 




М V 


'* 


V 


Р 


% 


У, 




А* 


Г-^3 




5Г?* 


/ 


'л.'» 


•• X 




« 


:% 




' * 


. * 


> 


ч* 








% 


V/ 


4 


1. 


І 






У№с& 


» 


► 


' »с 


/ 


V Ь 


' ^ 




► 


і 


* •* 


К 


* 


\&т 




> ^ 


'Л 


< 






і/ 


'її* 


У' 


4'0»т 


• 


■і я 


і 


4 


* 




4 


. \ 


' 




-р 


<>•' 


к 


•• 


• ' 


ч• > 




С 


► 


► 


У Л->/. 






► 


і 


► * 


■» • 


ь . 


► 


« 


' 


-. •• 


* 




• ' 


ґ'. 


;■■/. :">=:.?• 


' 


*• 


Ч 


' ' 


т: 
** .' ' 


• « 


' 


• > 


.г, 

• * >і 


* 


: 


• ■ ч 


< 


• і. 


V -і'* 


'/ 


:і- 


* 


* ■ , 


» 


> 


► 


' 






V 


4 




► 


■£ 




* 


Г 


« 


І 


&*&>* 


к. 


<. 




Ц.\ 

'*• 4 


4 


* 


* 






І4 


і 


'і 


►*«КЧ 


м 


р 


•44 


к 


* 




.. У' 
* ш. 


■ 


* 


* 


► 


✓ 


■;И' 
>.ш 


:Т ■'*;>. 

• « г ч ї 
Л*««, > 

и/ /*. 


4 


4 


: * 


«й- 


4 


► 


*4' 


4 


►V 


т 


•4г 


ї' 


* »» 


*4 


► 


Ч. 28.789 


Блищати ся—Бог 


4 


28.796. 


А 




/ # 


к 




► 4 


І 


*ч\ 


іЧ'.й , і 


я 






і 




» 




р 


,і 


і 


р 






р. 


< 


Ж'- 


Ич- 


Ж^і*> 


?• 


2. Близько, під самим носом. (Наг.) 

Говорять про невелике віддалене, пр. від хати до хати. 

3. Близько, туй під руками. (Наг.) 

Так близько, що не треба й уставати, можна рукою досягнути. 

4. Не близько сї то діє. (Наг.) 

Не близьке село або місто. 

5. Хто ближе, тот лиже. (Звішяч Гор.) 

Чим близша яка річ до чоловіка, тим лекше йому корнету вати ся нею. 

Блищати ся. 1. Де ся блпщит, там. і кобила щит. (Гпїдк.) 

Де на земли блищать ея до сонця або в ночи, там звичайно буває калюжа. 

Блоха. 7. Блиіи, блвхй, та ще й гниди! (Голешів) 

Говорять про б ; льші і менші прикрости. ГГрим. докучав наймитови не лише 
господар, але також господарські дїти. 

8 . Така блиха, як кінь. (Жидачг.) 

Мова про велику блоху. 

Блуд. і. Блуд мі сі взяв. (Жидач.) Варіант до т. І, Блуд 1. 

Бляха. 1. Тая на горі жовта бляха; не боїт еї пизда Ляхи. (Вербо¬ 
ве дь Т.) 

Приказка в формі мудрованя. 

Бовдур 5. Ти бовдури проклятий! (Жидач.) Влріяпт до т. І, Бовдур ч. 2. 

БОГ. 1. Аби Бог здоров тай я по при нього! Пор. Даль І, 23. 

0. Війте ся Бога та не йдіт до церкви! Пор. Даль І, 16. 

48. Бог вас обмислит. Пор. ЬіЬ). 219. 

50. Бог видит і зпае, але нікому не скаже. Пор. Слав. І, 101. 

51. Бог високо, цар далеко. Пор. Слав. І, 46, 101; II, 2С0: Даль II, 438. 

56. Бог дав. Бог взяв. Пор. Даль І, 111; Слав. І х 46. 

60. Бог да прости! Пор. Слав. І, 45. 

62. Бог до часу чекає, але свого 
84. Бог прутом не карає. (Луч.) 

112. Бодай за тебе Бог забув! Пор. Даль І, 34- 

119. Боже, Боже, дав єс тому, що не може, а я би міг, та не дав Біг. (Рож- 

нятин) Пор. т. І, Б 

131. Боже поможи, а ти небоже не лежи, Пор. Слав. І, 48. 

142. Від Бога гріх, від людий сміх. Йор. Даль І, 268. 

ходимо. (Голешів) Пор, т. І, Бог 148; Даль І, 23. 

191. За Богом молитва, за царем служба не пропаде. Пор. Даль І, 

192. За все Богу дьикувати. Пор. Бе Ноих Де Ь. І, 14. 

216. Карав Бог старі кости за гріхи мододости. Пор. І^иггЬасЬ 198. 

219. Кого Бог карати має, тому розум відбирає. Пор. Тимош. 59; Слав. 

• І * & ^ 4 

І, 225. 

222. Кого Бог лкбит, тому хрестики посилає. Пор. Ге Воих Де Б. І, 12. 

229. Кому Бог поможе, той все переможе. Пор. Бе Нопх Де Б. 1, 12. 

265. На кого Бог, па того і люди. (Стібпо, Жидач ) Пор. Даль І, 169. 

266. На тобі. Боже, шо ми сї влїзти не може. (Винники) Пор. т. І, Бог 266; 

Слав. І, 295; 

379. Нї Богу свічка, иї чортови огарок. Пор. Доль І, ЗОБ 

Щ4 




І 


І 


* 


Щ 




V. 










* 


4 


* 


І 


* . 






і 


* 




У, 


Рм 


І 


4'* ■ 


а 


» .• 


і 




У 


л 








4 


£ 


■тіл- 


Ж 




* 


р 


♦ 




І 


Ч' 


*% 


< 




* 


і 


* 




м: г. 


і 


* 


* 




► 


і 


9 


4 


* 




4 




► 


* 


і 




} 


п 








4 


"і 


■* 




і 


/ 


І 


в 


5 


к 


*4 > * 


І 




\ ** Ш 

ї ^ ш 


*4Г 


V* 






К 






Г 




< 




і 


’ 




( 




г 


* 


л// 


І 


к 




і 


VI 


< 


УіІЇ’’ 


► 


& ^ 






V 


4 


. ‘ШЬ 


г‘ 


N 




4 




' 


і 


.V 






• 




й 






’ і 


>ї 


4 


. »• 


ґ л 


У 1 




4 • 


► 


1 


І. 


* 






<• 


і 


► 






ч 


К 


V 


* 


4 


к 




* 








і 






І ІЛ 




•.І 


С. 


А 


& 


і 






І 


л 


4 і 




* • 




І 


У 


V. 


* 


< 






І 


► 


- 




* 






» 


•< 


г 


► 






к 


» 


«• 


* 


■- • 




/' 






Ч 




: •; ; 








* 


- 








т 






і 


і 






% 










- 




а* 4 






т 


■ 


і 


о. 


.1 








г <: 


і 


* 


* 


/ • і* 


9 


4 * 


І 


* 


О'^ , 




«* 




к 




» • 


* 




> 


І 


' І 


м 


% 






і 


♦ 


І 


* 


МЖ: 


і 


ІГ 


* г. 


« 


до т. І, Бог 62. 

І* 


* х 4 


не дарує. (Бор.) Варіант 


% V 


* 








» 


Ч 


І 






» 


4 


.4 




І 




м 


► 


к 


** 


и 


І" - ' 


} 




Ч 




і 






9 


ь 


► 


* 






•• р 


* 


* 


* 








Г\ 


9 












4 


* 






V 


І 




А 


V# 




* 


І 




* 


. и » 




9 


' і 


* 








► 




9 


9 


* 


і- 


» 


одним 




* 


к 


і 


9 


1 


* 


кЧ" 


♦ < 


п 


4І 


* 


'в* 




З 


► 


і* 


* 




* 




♦ 


к 


¥ : і 


г а 


< 


*) 


і 


4 




< 


Ч 


..М •: 


1 ■ 


ч 


І 




«і 




4 


1+ 


І 


9 




\ 


► 


* * 


І 


% 




9 




* 


N 


і*!. 


' 


Ж 


> 




"Ц 

V. ; 


І 


О 






.. .*>. 

■ :іУ) 




V 




і 


.< 


•і 




! • ' 


Щ- 

•4 '* V “ Ч Д> 


і 


« ч 


І 


Г 


► 


> 


/. 


« 


С ^ч- 




І 




* 




► 


9- 






і 


р 


7 




ч 


4 


) 


V 


< 


9 








V 


4 


Ч 


► 


.9 


9 




к 


к' 


! ^ 


V 


і 


• .»! 




► 


► / 




і 


4 4 




« 








' .» 






** 


р 


г. 


р 


•V! 


» 


4 




І 




Уї ?*• 

/■■У 

. .V 


І9 


'•Г 


Ч: 


і 


\ 


< 4 




. * 


-' Ж 

т 


* 


¥ 


І 


; Даль І, 21. 




ж 


А, , 






\ 






и 


і 


•л/ 


С 




г 


4 ' 


Р. 


І 


9 


* 


% » 




■Ш 
я® 




І 




І 






і 


> 


;г-ч» 

•'інШ 








4 


Р 






у. 


І 


ч V 


► 


і;- 




9 




і 






.4 


- 7 


► 




• :$ 


X 




к. 


387 


►. 


р 


• оЖ§ 

. ;Й: .даІ 


І 




І 


** 


к 


* 


к 




/* \ 




л 


X 


* 


* 




і: 




:• г> 






►«і 


V 


к 


к 


і 


к 


І 


9 


► 


9 


(! 


к 


< Р 


ч 




•// 


Я 






С- 


/!¥; 


9 


!'■ 




/• 


ч 


І 


• Ґ Л^' 






► 


•ф 


\ 


її 


І 


•5 - 


» 


к 


1 


р 


Ф ч 


і 


Р 


Я 


к 


% к • 


Р 


і': 


к 


р • 




7' 


•' ) 




к 






Ч 


Л 


► 4 


к 


9 


► 






з 


к 




р / 


'^•5 Л -Ш 

><4*? гї-чИ 


р 






І 




І 


1 


р 






€ 


/І ». 


і' 


ч 






А 


•• 


-• 4 / 


•у?у У 


т* 


1 




/ 


і 


І 


V 


ж 




І 


.л 




к 


І 




І 


& 


ч; «V 


* 




м 


. А* 


\>4' 


и 


» 


* 


,<Лі 




V 


А 


4 « 


і 


► 




Р 


к 


І / 


Р 




**Щ[ Ж 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу оі ІІкгаіпе 


з 


і 


-* 


4 


І 


\л/\л/\л/ 


?ф 


9 




- 4 


И 


і 


;л-; 


4 / 


> • 


л 


р. 




► 


к 




•г 


^. 


У* 


І 


4 9 


4 


к 


9 




/* 


1 ^-‘ 


Р. 




•V О/ 


>» 


І 


ч 


р 




С.' 


• г^; 


• •* 




> 


> 


»%: 




> - 


<4 


Г 


V 


4 З 




4 л 


ІїШмт 


к 


► ■ 


► 


У' 




4 ' 


.; 


■ 


і 


V? І‘<. 

> . 


к 


Г 


ЇГ* 

-V- ? 




л 


► 


І 




І ■ 




И4 


Р 




// . ; 


9 


р* 


► 


к 




‘V 


► 


4 \ 


к 








К 


4 


й 








►4 


Р 


Рк* 


,Ч9Ф 


'А 


► 


9 


к 




* *.А* 




р 






і 


► 


* 


«р 


'/•гй, 

$р‘ 


► 


► 


Й2 


4 к 




} *• 

, -л ..р;^ 


< 


► 




р 


* А 


І 


Р' 


7} 




л 


к 


р • 




► 


р*/ *р 

* 




:< 


►V ^ 




А’ 


•^4 


І 




. 4 


* Г І 




Бг , 'і 
’ Шьг* 




9 


4 


г / 




х 






.ч 


р ^ •р' • 


к • 


► 


р 


. 






% • 


4 • 


1 


« > 




VI 


'Ь* 


Р. 




А-. 




чЬ' 5 
•V:' 












шш 




Р Ч 


р 


/ 


► * 






їШ-;,. 

РЛ/Ьу--' 


? 


І 




1 


/ 4 










4 .. 


9 


тшФї- 

Г и ^-' т< 


і 


ч 






' • 


4 


\ 


-І 




і 




тт 


4 


*4 








' 1 

ь 7..^: • 2 
* •* •</ ^ 


4 


V 


► 


Г4 


V 


*І’Ь' 




о 


№ 


* 


► у.' 


к 


4 


* 


Ч4 4 


'•г 


4 » 


р 


► 


V 


> 


к 








Ліг . 


1 


* _ '. >4 


^ * 


<Уч 


» 


► 






* 1 ЛЙ 






> 1 


V, 




* .. •<&£•*• 


І 


' ?І '"'Ї.Ь ‘-<ф‘ 


~г<- • 


,...„,.-і* 


* »?, 


їй». 


-?• 




#7* *^і.: 


г /■ 


» - 


р 


• *•*”>*' 


ЙЙ/ЙЙ 




> 


* 


► 




« 






к 


Г 




р 


і 


Ч. 28.797—28.813. 


Бог 


\ 


А 


к 


4 


> 


* ' 


4 


о 


» 


•>; 


>’ 


к 


і 


.. 4 


4 


• і 


* 4 


I' 




Р 


► 


► А 




- 


4 


328. У Бога все мога. Пор. Слав. II, 137; Ье Коих <3е Б. І, 11. 

331. Хіба би вже Бога у небі ни було. (Жидач.) Пор. т. І, Бог 331. 

368. Як би Бог пастуха слухав, то би весь товар виздихав. Пор. Слав. І, 9. 
370. Як Бог дає шпару, вікно отвирає; як забирає, дверий не запирає. (Мшап.) 

Пор. т. І, Бог 228, 370. 

373. Як Бог дасть, то і в вікпо подасть. Пор. Даль II, 170. 

384. Я не Пан Біг, наперед не знаю. Пор. Слав. І, 313. 

386. Бог би те крив! (Кривор.) 

Побожне бажане. 

387. Бог буком не бе. (Тростянець) 

Пор. т. І, Бог ч. 84, 85 

388. Бог всьо в руках тримає. (Вел. Оми) 

Загальна церковна віра, що Бог 

389. Бог дасть, сгисне і подасть. (Мшао.) 

Значіне неясне. 


* 


V 


./ 


• і 


. і 




► 


і 


А 




к 


X:- 


V 


> 


►ч 


& 


4 






\ і 


і «з 


* • 


А 


► 


> 




Л 




4 


► 


п 


і 




а 


> 


* 


/ 


р*. 


п 


► V 






. і: і 


4 


•А 






* 




4 


Р 


4 


4 


1 


> 


X 


4 




. >\ 




•'І 


> 


/ 


✓ 


\ 


4 






>Л 




* 


4 


у 


4» Ж 




* 


* 


ж 


* 


р 


4 


► 


44 


( 


► 


4 


► 


4 


у 


} 


4 


► 


і 


й 


к 


г 


/ 












• 4 




І 


► » 


>Р 


'І 


И . к 


У 


► 


/ 




* 


» 


\ 


\\ 




гЛ 


І 


& 




’ ж 




і . 


№4 


4 


( 


и» 


* 


•у ‘ 
Х:/л 


І 


і 


Ь 


* 


А 

1 


Р 


44 


* 




Р 


:4 


і , •! 


р 


4 


► 


і 


♦ 


I 




.2 


і 


з 


ь 


. 


к 


І 


✓ 


► 


> 


4 


: 


а 


► 


•і 






/ 1 






> 


р 


* 


* 


І ¥ 


вседержитель. 


■> 


»• Ж' 


-•І 


> 


< 


І 


1" 


І 




4 • 


у; 


р 


К і 




4 


і' 


► 


% 


її* 


і 


* 


* 


•с.-л 


■)! 


/ 

ї' 
‘ !• 


р 




•А 


••г* 


» 


7, 




і 




► 


► 


/ 


2, 


390. Бог ва глину, я ва калину. (Лучак.) 

Говорить чоловік, якому вмерла жінка; значить, її тіло 

калину. 


» 


і 


к > 


'X 


*« 


'і: 


'і 


лк 




•/ 




: 


і 


\и 


Г' 


її 


І 




глина, а він ду- 




і 


т 


V, 








П 




«• 


г 




має сватати румянолицш дівку 

391. Бог карає за ниправду. (Вел. О чи) 

Загально-людський погляд на божу справедливість. 

392. Бог кождому чьистку тримає. (Голеш.) 

Народне віруване, що Бог призначує кождому чоловікови його долю. 

393. Бог на небі всьо видит. (Вел. Очп) 

По церковному віруваню Бог веевидючий, 

394. Бог ни напасть. (Жидач.) 

Віра в Бога 

396. Бог усе видат. (Наг.) 

Варіяит до ч. 393. Пор. Ье Коих бе Ь. І, 12. 

396. Бодай Бог боронив від такого! (ІОК.) 

Побожне бажане при згадці про пещастє. 

397. Бодай вас Бог пожегнау! (ВЛ.) 

Пожегпати те, що у нас благословити. Се бажане 
що йде в дорогу. 

398. Боже! Боже! 

небоже! 






4 


» 


/л> 


* 


V*. 


і 


л<! 


і 




*» 


• • 




і 








% 


> 


У» 




'У* 


¥ : ) 




і 


Г V! 


V 


у. 


* 4 


< 


і ‘ 


4 




4. 


V 


і і 




і; р 


/ 


ІУтг 

4:* 

ш 




Та 


Ж 


А 


д* 




1 


* 


Г' 


І 




К 


Ж 

ш 


> 


ш. 


і 


* 


'А* 


і. 


‘І 


к 




<> 


N 




.4 


І 




р 


і 




/ 


* 




* 




* 






► 


N 


< 




* 


* 


'н 


* 


* 








природна потреба людської душі. 


. •. 


о 


і 


і 






і 


і 






♦ *> 


у « 


► 




•1 


► 


їх 




/ 


ПИ 


7 


4/ 






і 


ль 




А 


ш 


* 


.V 


І 


і 


( 


г 








г 


Ь* 




Я; 


>4 


ласки божої, прим, такому, 




л 




А» 


І 


г 


р 




4 *У 


. / 


V,. 

/.V 




м» 


І 


'а 


їв бих, Боже. 
Терпи небоже! (Коеиач) 

Дотепна парафраза думки, що бев праці чоловік буде терпіти голод. 

399. Божо вам пережегиай! (Чр.ВЛ.) 

Боже вас благослови на дальше жите 

400. Боже відпусти гріха, коль натура лиха. (ІОКм.) 

Пор, т. І, Гріх 28. 


А чого там небоже? 




Роби 








І 


Ве хочу, Боже! 


« 


* 




І 


■А 


► 


* 


>1 


► 


Р 




Р 






Р 


чи на якесь дїло. 


9 




. 


г 


/ 


> 


р . 




р 


4 


* # 


” 


І 


40 І. Боже, 

(Тухля) 


милостив буди мівї грішному тай мельничку горішному* 




- у 


І 


р 




► 




І 


4 


Жартлива молитва. 

«• 

402. Божи, Божи, вьлїсь, 

Жартлива примівка, 


► 


і 


подиви сє, таи назад вирпи се! (Будваоів) 

коли чоловік давить ся на щосі* несуразне. 




4 




І 








388 - 


і 


і 


* 


р 


« 




г ’ 


< 


► 


►. 


► 


9 




Ч • 


>>* 


Р 


к 


чк 


* 


* 


* 


Лґ ч 


р 




Маїіопаї Рагііатегіїагу ШЬгагу оі ІІкгаіпе 


\а/\а/\а/ . п р І и. о гд 


► 


р 










Р 


1 


► 


іі 




і 


\Р 




”, І 
Г 


■Д - . 


ч 


■ . •• 


V 


4\ 


в/ ! Лй 






ш 






І 












г 


* 














і 




ттщШЩт 




! іг". • «//'г . 


і- г.ч : 




V; 


І 


.?»вд 


І 




;*г 


..XI-- 








ч 


к 




• V 


7* 


• '*• • 

•,л* 




*** 


^/»" >"• <»* « 

і?®**-^ п< 


4 • 


* 


« 


Г 


<і 


► -х •. 


к 


Ж* 


а 


V, 




► / 


* 




£• А<Лгад£ 

■.КІЇ-'™ 


‘ 


V 


Ф 




: 


* 


** . . 


Р 


Р 


< 


--^,Т »>. 


р 


■/ 


к 


'л 


А 








! 


► 


> % 




V? 


.;/. . 


> 


* 


► * 








е "•' 

• V-' - 


4 * 






І 


/ : # 


:* і* 


' *ч* 


► 




. А 


/ 


у;*»* 7 Ч<< 


у • р 


►V 


р 


* 4 


Р 


■ 4 


« 


г 




4 


ч 


& 


ч* • 


С 


• * 


•/ 


’УГ 




-V * 


4 


■у? 

х&- 


ч ■ <*,\ 


й 


І 


" У. 




. ►. 


& 




:і 


А* 


а. 




і 


< 


ГШФ Г “ 


4. 9 


’ Уі 


р 


*< 


и. 


А 


* 


•л 


9 


4 


ї; 


Ч\ 






/ 


/> 


р 




і 


р 


а 


► 


і 


8 ’** А 

л* 

І'.;'/54 


► 


«* 


4 9 




Ч* 


< 


< 


* 


и* 


V 


> 




У, 




Ші 


р 


Ч. 28.814—28.832. 




Бог 


і 


І 


4/ 


І 




• • 


<4. 


г 


► 


З- 


V •'• 


к 


к 


► 


к 


4 


Р-4 




і 




У 


р / 


*ч 


• ч Аь 


і» 


І 


р 


І 


\р. 


р 


► 


х 


ч* 


? 


4. КУ 

^ -54 ** 


403. Борони Боже, як при блощицях гпиди сї плодї! (Карл.) 

Згірдно говорив чоловік про лихого попа і дяка. 

404. Волїв бив Бог ту душу всадити в колєчу грушу. (Стібно) 

Говорять про докучливу, незгідливу людину. 

405. Дав би Бог, аби ґосподареви без жінки в хаті сонце ні сходило 

нї заходило! (Кривор.) 

Побожне бажане, щсб порядний господар ніколи не лишав ся вдівцем. 

406. Дай Боже, аби все було гоже! (Наг.) 

Побожне бажане в формі мудрованя. Пор. Даль І, 28. 

407. Дай Боже наших літ дожити та таким бути. (Товмачик) 

Говорили до старого, поважного і всїми любленого чоловіка. 

408. Дай Боже всім по сім, а нам по вісім! (Горохол.) 

Жартливе побожне бажане. 

409. Дай но Богойку, аби він умер! (ІОЕ.) 

Молила ся молода жінка за старого чоловіка. 

410. Дай ти Боже вік тай торбу на бік, тай темної но чи костур межи 

очи! (Кнїгинип) 

Побожне бажане замісь прокдятя. 

411. Дай ти Боже і з води і з роси тай ще н з калабані! (Кнїгиния) 


> 


І 


► 


•% 


і 


А 


І/ 




* 




4 


\ 


ч 


к 


4 




% 


к 


У 


\ 




* 


І і 




< 


і 


•ЧК 


>р* 




и 


4 * . 


9 


4 




4 


г 




Ун 


А 










>к 


* 9. 




У 


Л, . 




* 4 


У> 


ч 


/ 








» 


І 


Ж 


1 


Г А. 


і 




V, 


/ • 




У 


> 


'-'і 






► 


> 


/ 


л 




к - 


' 


4 


* 




А 


(: 








УЛ 




• //,'Ж 


і 


?. 


■і 


Ч; 


її 


‘ч 


І 


и* 




'4 


4 










•і.'* 


<Є 


і 


.4 




І 


к 


► 


4 


,.Ь* 


к 




4 






л< ^ 


' 




1 




‘і 








/ 


* 


. 


» А 








'У* 




И 


4 


* 


* 


> 


?<- і 


* 


• М 


Ж 


’ф 




к 


ІГ-» 




к 


» 


Ч/Д 


«і 




& 




к 


* 


V • 




« 


* 








{ 


'А 


•г 


' 




► 


А 


4 




► 




► 


/ 






► 




ї 




* 


і 


і 


* 


> 




і 


г 


і 


Щ» 






•к 


!' Й 




* г 


М 


% 






» 


* 


« 






' У 


к 


І 


- 


► 


-*• 


•• 


» 






' 


* 


і 


*) 


і 




► 






»• 


Жартливе бажане не добра, а лиха. 

412. Дай ти Боже лік 




■» 






* 


♦ 




► 


Ч 


► 


' 


І 


сім кольок під бік, аби ті кололи цілий рік! 






ж- 


’ 




(Наг.) 

Побожне бажапе замісь проклятя. 

413. Де Бог дават, і на скаборшді пхат, а як одберат, апи двери не 

заперат. (Вв. ВЛ.) 

Варіянт до ч. 370, 382. 

414. Жив Бог 


9 


* 


У 




І 


» 




г: 




і 


о 


У 


9 






#л ^ • 


4 


Р 


9 


. ^ 


І 


* О 4 


І; 


\ 


> 


% 


і 


* 


жива душа моя. (Троетяиець) 

Примівка біблХйоого походженя, основана па вірі, що людська душа 
стиііа божества. 




л -^М- 


* 


*;К 


• 

Н'{ 




« 


>4^4 


> * 


І 


Т 


* 


* 


ча- 




' 


Л 


І 


V, 




* 




■» 


V 


9 


9 


і 


9 


\ 


1 


*• 


9 




«V/.. ‘ 






і 




N 


ч 


к ШШІ’ 


415. З Богом нима жартів. (Жидач.) 

Бог — найвисша сила і наЙвисша святість. 

416. З Богом нпма права. (Жпдач.) 

Що Бог кому судить, того ніхто не розсудить. Пор. т. І, Бог 196. 

417. Кілько е богів? Панський, руський і жидівський. (Дид.) 

Жартують Бойки ів ріжпицї церков та віроіеповідань, 

418. Мене Бог злучив з ним і люди. (Ю. Ки.) 

Говорила жінка про свойого шлюбного чоловіка. 

419. Мене буди Бог диржяти і добрі люди. (ІОКм.) 

Говорить чоловік надїючи ся ще прожити довгий час. 

420. Ми неї під Богом, (Товмачик) 

Пор. т. І, Бог 148. 

421. Най Бох пприскочвт, тай постоли помочит. (Кам. Струм.) 

Просить ся пр. до вечері або до обіду, а прошений відповідав сею приказ¬ 
кою. Пор. т. І, Бог ч. 257. 




т 


'V 


- 


- 


► 


№ 




і 


і 


9 


і 


» 


Г 


* 




%• « * 


44. 


% 


'І 


» 


І 




М 


> 4 


І 


» 


► 


' ; •№* 
' І4'И > 

■щ 


■ 




і 


і 


>А 


'‘V 


к 


* 




г 


9. 


* 




. 4' .- 


.4 


И 


/V; 


V: 




» 




к » 


Фч 


* 


. 








1 


■: 


к 




7 


< 


Р 


► 


І 


♦ 


• у 


9 


9 




% 


* 




* 






$ 




► 


і < 


І, « 


Р 




\199 


'і 


9 


А 


і. 


і 




•Ь * '' 




•я 


9 


* 


* 


9 




Р 




► 


г 


/ 4 




г 




• % \ 






. і 


9 




' 9 




9 


< 


► 


► 




9 


4 


І 


\ 




9 










► 


► 


< 


9 


Ч 






¥ 


V. 


• * 


■•Є 




І 




Г' 


р 


р 


Р 


Р- 


р 


Р 






/д^- 


> 




Р 






-і 




‘ 


* 


9 


<« 




І 


► 


9 


V 




Р 


$ 


р* 


» - 








* 




► 


9 


У'Ж 


• 9 




х 


4 


'< ■ * 
«І ’’ 


1 


» * 


Р 




' 

-• '/л. 




«V 


'V 


• -• г- г9 


1 * 


4 


р 


і 


'• гол 


<^Ч * г . 

ч 


. > • 


У 


І 


ч 


44 *. 


> X. А 


• % 








ш 


к . 




’>>Л 


ЩЬ. 


* *• 




* 


. ■'Ці 


- -щ 
№ 


А 


А 


/. 


9 


> 


•: 


і 


р 


р 




389 - 




• "«V , 


. 2 


► 




► 


Р 


^ . 4 '9 


\ 


4/ 


І 


* 


А 




• з •’ :ІьШ 


к 




с- 


< л 


* 


9 "л: 

. ч /• 


Г . 


9 








’7^Д 


'.«у 


< ч 




./ 






• ж 


4 


к 


* 


у. 


'ф . 


' . 9 




А 






► 








к. 


ч - 




' % */ 


р 


ч > 


І 




Ж- 


4 


•4 ► 


Ч 






✓ 


* 


< 


І 


к 


« 


’ « 
'$йГ 


х 




* 


к 


9 


ч: 


4 'Ь </. 


№ 




ш 


'І’Р. 

>• 


9 


4 




«5 ‘ 


► 


. ж--.- 


.чЯЛ 


Й 

V.' 


Ч 4 




Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу оі 


■ 


\л/\л/\л/. прій ,оі 


і 


► 




І 


•Ч- 


9. 


4* 


ате 




> 


> 


► 


Яї’ЖШґШ 


>4 




І 


с 




4. 




А* 




» г - 


# Л'-' 


► 


•л 


>к 


► < 




•4 •» 


■ т 


>№>'•* 


• 4 * 




* 


' « 


к 


г 


( 




4. * 




!> 


А 


• 


< 


і:' ? 


> 


& 


І *• 


І 


І 


/ 


ч.4 


/ 


Р 


Ь 


5 


< 


Ч 4 








* 






р 


>4 


‘ 


Р 


7 


ч 






к 




А 


4 










•іг 


З 


І® 


і 




> 




4: ,; 






і 


І: 




А‘ 




- 


/ ^ 




і» т 1, 

*"уи&г.ґі& . /-уДу-'кгі? 


ЧУ 




V 






>. * 


р 


і 


і 


к/ 




- 


р 




7 


< 


- % 


о 


< 




і 




* 








Ж 

*К>А 


► 




X- 


: А 


: 


•і 


-.4 




Р. 






А 






X 


►5 


\ ч - 


. А 


■й 


.'.4 


А 


*4 




* 


.1 -«V, 




' / 


‘і 


> 


- / 


і 


к 




/ 


р 


.. ур-г ; ; . 


7; 


/• 


?" 


► 


- -- ГІ* 


ть*'*. фЛ - .с.і 


ф 


ч 


. <. 


1. 


>; * і. 


1/ 


► 




-> 




і 


ж 






9 


* 


» 


Шжі 


* 


•г 


Р‘4 І 'і' 
, .і *,->■. ;.і 

- - іАі-* 




/ 


► • > 


А* 4 4р к 


і 


► Р. 


Р 


'> % 


% 4 






с 


^ -X 


✓ 






У 


► 


„4 у 


9 




•» 


?^ Л * 


4 


»-'Й 


лг 


А« 


І 








7/- 


Я 




»// 


< 


к 


> 




к 


* 


■•4- 


•7 


✓ « 


/ 


ь 




' 4. % 9* 

' і- 


4' ' +* V. Ф 


и 


А 




V.*# 


г к» 


ф 


г 


І 


9 9 


с • 




4 А 


к 






>9 




* 


і; 






і ;►» 






► 


< 


/ 


/ 


'•* 




/ 


\9 А ь 


/ 




> 


к 






V 










. г ч 


> ч 




> 


1 . . 




І ■- 4 


4 * 


< • 


Ч 


< 


/ 


к 


• ч 


4 А . 


> • 



Ці 


■т 


>• 


✓ N І* 


✓ < 




1 




<л 


Фучг" "- 


•*А*Л*»у~*• 


.„«г*****^ *'•*' 


?. _?■* - 


л • 


V*. 


• Я . < і.».-^. »1*ЙМГ 'У* *• и ^ 


••\л> 




V 




4 % 




, ааі».. л ^аї 


к 




► V» 








* 


**•** 




♦/ 


к 


<Г 


к 


<1 


•> 


><й 


к 


► 






V 




■ і 


\- т 


\к 


і- 


* 


<*<. 


її 


у 


к 


і л - 


г 


9 


и 


л> - 


% 


Г< 


г 


б 


> 


к 


4 


Г' 


Бог—Ногатий 


Ч 


Ч. 28.833 — 28.850. 


<► 


Р * 


9 


ї 


#/ 




и 


к 












к 


4 


••/ґ Ч 


► 


4 


к 


« 


V, 


к 




4 4 


/ 


к 


с 


1 'Ч 


4 


і 


422. Най ти Бог допомагає! (Вел. Очи) 

Звичайне побожне бажане. Пор. т. І, Бог 121. 

423. Не казав, Бог дати, але казав ждати. (Ст. Богор.) 

Пор. т. І, Бог 214 

424. Ні до Бога, нї до оборога. (Яблонівка) 

Жартують І8 чоловіча, що не знає, куди себе приткнути. 






9 


( 




У 


} 




9 


9 • 


* 


■Лй% 


* 


* 


І 


* 


* 


► 




1 


> 


► 


► 


к 


V 


.А 


і 


✓ 


► 


у. 






к> 


4 > 


г : 


к 


. N 


»• І 




* 


і 


к 


► 






: 


ь Щ 


) 


1 


*'• 


/ 


Л і 


: 




► 


г > ' 


•і 


9 • 


► 


1 


% 




* 


и 


4 9 


425. 


Га? (Жидач.) 

Жартлиг.о озивае ся чоловік, коли хтось инпівй зітхає: „Ой Боже, БожеI а 

426. Ой, Боже, Боже, даєш тому, що пе може, а я би міг, та не дав 

меиї Біг. (Мпк. и. Дц.) 

Варіант до т. І, Бог ч. 287. 

427. Ой Боже 








ґ 


% 




» 




» 


/ 


І 


: 


/ 


і 


ч 


,ч 


> 


» 




* 


% 




% 


► 


► 


к 


к 








я 


л + 


// 


I і 


татку, дай жінку гладку] (Ілиицї) 

Побожие бажане парубка, що хоче женити ся. 

428. Ой Божи, гай-гай! (Жидач.) 

Пускають іма боже на вітер. 

429. Перед-Богом, сонцем, еудице-царице І (Гол.) 

Уривок із якогось заклинана. 

430. Святий Божп, святий кріикий, пішов оогач на 






\ 




У 


? 




* 


г 


\\ 


I х 


7 


..у*:» 

! ’У' •! 

> * 'А*» 

ш >* 9к % 


к 


*•< 


.9 


4 




к > 


I і 4 ’ 


ш* 


• ‘ 


к 


к І 


к 


к 




к 


к 


І 


* 


* 




* 




1 


9 


N 






• ф 


/ 


і: 


V 


к 




к 


г 


'V 


І 


у 




У1С 


І 


Яг ТІ 4 


. 


4 


€ 


\ 








ся з богача, що збіднівши мусів іти на заробок. * 


г 


І* 




йк 


А 






4 


І 


431. У Бога надїя. (Жидач.) 

Чоловік у житш все надіє ся божо 


* 




> 


«4 


» 


9 


•:й 


& 


і ' 


% 


1 






► 




к 




> 


к<^ 


І 




.9 


\ 




І ш 


V 


к 


» 


І 


: 




• • • 




» 


і 1 


* 


. і 


432. Хоть Бог боргує, одвак пе дарує. (Кукиа.) 

Він ягде іноді поправи грішника, аяе його гріх мстить ся па нїм. 

то добре. (Льв.) 

Народня віра в те, що всяке добро йде від Бога. Пор. Слав. І, 212. 

434. Що кому Бог дасть. (Льв.) 

Говорять про ріжяородві людські 

435. Як* би Бог ласкав 

Пор. т. І, Бог 2. 

436. Як Бог дає, то і шиарн затьїкає. (Ту.) 

Пор висше ч. 370. 

437. Як Бог де божит, то і огонь не горнт. (Стібно) 

Божити в знач, сприяти, благословити. 

і * 

438. Якось Бог ластц і іютисие і ііодаст. 

В осени 1905 р. сніг упав досить вчасно і люди бідкали ся, бо ще бульби 
викопали 

(М. Зубр.) 

Богатий. 5. Богатий 


і 




‘Р-. 




» 




» 


' • 




\ 


9 


* 


і 


' 




І 




•■І 




Ф * 9 






9 






"V 


• к 


/ 


# к 


/ * 




9 


433. Що Бог дасть 


•• 






к 


* • ,ч 


‘ 


"'к 


І 




. . ^ • 

Іл • 


* 


<» 


> % 


1 




* 






лі. Пор. Даль І, ЗО. 

буде й,$іп бич траскав. (Надвірна) 


• *1 




к 


«їь Т' •: . 
&.Г 




Г '* ^ ,к 






і'* 


і 


к 




) 


* / 


к 


к 


і*. 


г 


№ 


► 




9 


• Є 




»- 








ь. 


9 


А 


к 


к 






р 




А 


«• 9 


> • 


* 


і 












9 { 


* 


•А#» 

>4* 








* 


ан.) 


9 


А. 


: У 


І 


>г^- 


4 . 


г 


' » 




і 






^.4 


к 






к 


не 


к 




< 


дров па зиму не зладили, та потішали себе отсею 




приповідкою. 


к 




5 




Ґ4 




* 9 


к 


к 


4 


г 




у 


9 / 




рс бит яг хоче, а бідний 


як може. Пор. Даль І, 83. 

11. Богатого і серп голит, а вбогого і бритва не хоче. Пор. Даль І, 40. 
25. Добре богатому красти, а старому брехати 
31. Чим богаті, тим і раді. Пор. Даль І, 99. 




•• И! 


9 




* 


4 




/Кф 


% 


■к 


'І. 


■ і 


і 


У 


к 


с 


4 


> .• 




• І’ 


»• 




І, 65, 444. 


г 




Г 


і 






► 


■ 


* 


і 


У 










♦ 


ф 


* 






<4 


■щ 


► 




> 


к 


І 


' 




V 


І 




к 


Г, 


і 


33. Богатий тїщит ся волами, бгдв 

У богатого звичайно 
тий ч. 28. 


і 


і 


дітьми 

множить єя маєток, у бідного діти. Порт. т. І, Бога- 


: 


* ► 




' / 


л 


М' 


9 






> 




>4*2 


* 


к 


390 


> 


> 


і 


•> 


7 


. 


ял 


. ^ 


г - 


к 


к ф 


<* 


і 


>■/> 


к 




* 




к 


г 


Л- 


г 


1 


к 


і; 


<'/ I 


• /г 


< 


) 




>» 


Г. 


%• * ^ 


/ • 


• ,£ 


к 


► 




»к 


' % 


.V» 




к 










;-л 


Маїіопаї Рагііатепіагу БіЬгагу оі Укгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 




№ 


[ 


* 


% 


V 


Іл 


Лг. 






# 


л». 








Л*Р 


£ 










тщ 






ІІШШІ 


•• : 




і 


*. *► 




>/. 


7: 


Я 




Л. 






> 




V: 




' 


м Ї-»ИЙЙ*5!§, 




І 










я®. 






ящтш 






їЯК>» 


с 




1 


і'К;' 












"-™ 1 


г->'- 


."V 




V 




.;і 


И 


і 






І 










9 




4- - '4* 




г 




ч 










< 


ч> Ч 




- У 


/. 




5^ 




** 


» 


✓ 




• • ► 


.'і 


9 


* 


йз** 

О - 'її * 'V* 

*• *'/Гл>^:^ V -* 

. :Ж і&\3 

м 

■у . уЩ. 

' 'уЩР* 


► • 




№ 


' V 


%' - 


. .*'%«У... 
Ш №-■ 


ш 


ч' 


9 


7: 


И 


; 


► 


► 


/1 


"-4 


б 




9 




► 


* кТ 


-"Ч 


« 


4 




м 


-р 


І' 


/ / 4 
























Л6»Г 

ш 










? 






4 


Богородиця 


Ч. 28.851—28.866. 




Богацтво 




р 






? 


*»• 


і? 


# : ІЙ 


$ 


г 


















34. Богатому й когут яйце знесе. (Мщан.) 

Йому все щастить. Пор. т. І, Богатий ч. 11. 

35. Богатому як в палацах бувати, бідному як за морем стати. (Дрог,) 

Протиставлене богатого і бідного, не зовсім ясно переведене. 

36. Хто богат, то всім брат, а хто нічого не має, то о тім ніхто но 

знає. (Льв.) 

Богачеви легко бути щедрим; а бідний звичайно таїть свою бідність. 

Богацтво. 1. Де богацтво, там прокляцтво. (ЮК.) 

Варіант до т. І, Богацтво 6. 

БОГаЧ. 9. Вийми богачеви воко, а він сї задішм давит. (Мик. н. Дн.) Пор. т. І, 

Богач 38. 

14. Богачеви дїтько дитину колиши. (Жидач.) Пор. т. І, Богатий ч. 18; 
Богач ч. 12, 13. 

19. їдять богачі колачі, а не спят пи в день, ни в ночи. (Моиастирок) Пор. 
Даль І, ч. 82. 

50. Що богачеви біда вдіє? Вибери му одно око, він на друге дивит сї. (Голеш.) 

52. %’би богач не женив сп з бідпов! (Грин.) 

Подружє буде не дібране і нещасливе. 

53. Богач бідного ни знає. (Жидач.) 

Шн не розуміє його потреби. 

54. Богач два рази єдоо їв би. (Мик. я. Дн.) 

і: Вій звичайно скугйай. 

55. БбгаЦевиЧІ когут сї’ несе/ бідному курка не хоче. (Тростяпець) 

Пор. т. І, Богач 16. 

56. Богачеви то й біда дитину колише, а бідному то н дитина не хоче- 


і 


► 


9 


* 


> 




' -* ї 




•їй 


4 


і 


► 


і і 


9 




9 


’ 


к 


4 


к 


► 


З 


да.т : 

■** ч 






нг 


ку 


к 


"А' 


.Л 


«.* 


'ІА 


У 


к 


к 


І 








1 і 






А 


л 


► 


І 


► 


?&;. і 


► 


.і-хШ 

■•'•куХі 


к 


і 


к 






>хг 


/ 




4 


* 


* 




і 








к 


г 


& 


* 




» 




1 


4 




У 


► 




* 


4 


«• 


г 


і 




У 


р 


•' 


* 






► 




н 


• .: 


► 




Г 


А 


V 


У 


її 




/ 


І 








'9 


г 


# 


І 








‘Ь 


\ 




к 


9 


( 


У, 


• Ч 


4 


»• 


р 




, 4 




• * 


І 




І 


І 




І 


і 


\ 


к 


і 




’ 


► 


* * ;п 


І 


■ « 


І 


«% 


• * 




► 




• • 




* 






' •? 


р 


9. 


' ■ ’! Ч 


% 


4 


- 1 


» 




♦ 


► 


• > • 4 


І 


4« 






-Я* 




4 




► 


* 




Г , • 


І 


» 


к ' 4 


ж 


> 


. Ч Ї 4 ^ 






4 •! 


9» 


і 


• І 


І* 










» 


№ 


І 


< 


1 


І 


і 


4. 




і 


• і 




•» 


Єї 


% 


т. 


V 






и 


'ь 


І 


1 




> 


* 


*» 


ї 


І 


•І,- 






*• 4 А *І 

. НІ 


Г 


і 


* 




і 


* 




і 




і 






• » 


■ 


* 


і 


І 4 


* 


І 


* 


4 


* 




і 


Р . 


» • 


► 




«• 




'і 


* 


• і 




+ 




ї 


4 


Пор. т. І, Богач 12, 13] 

57. Богачеві всього замаю. (Городок) 

Він звичайно захланний. 

58. Бодай богач вочий не мав, 

Як би богач не б<ічив нічого, то й не бажав би нічого, а бідний без того 


4 


► 


? 


4 


4 


» 


І 


► 


« 


• * 


N 


І 


9 


% 


ь 


•> 


і: 


і 






. * 


* і 


< ■ * 


і 


. ’Ь .■ 


І 




І 






і 


*4 


/ 




"і 




* 9 

•*І 


. а 


Ж- 


к 


к 






к 




члена не плодив би. дїтий. 

59. Йому так, гей тому богачеви, як В; поли пшениця цвите.^ (Голешів) . 

Йому весело, радісно, він націє ся добра. 


■>{ 


* 


у 


9 


• 9 і.ш 


%У 


* ». 


я ^ 


► 


* 






* 


ч 


1 




к 


ч 








>) 




V 


*Ч 


•а 




< 


к 


к 


«4 


■л 




60. Поки богач схудне, 


* 




4 • 


бідний. Пор. Слав, І, 146. 

то богач 


Богач потрафить довше витр-дмати,недостаток, як 


і* 


* 


м 


61. У богачи пес із кіетьов не втікає; як пее не зіеть 

зїсть. (Мик. п. Дн.) 

Пор. т. І, Богач 48.- 

Богородиця. 1. Богородице Дїво 

Мудрованє, 

Богородице Діво 


V 


•У 


► 


І 


І 




чЯ 1 * 


І» 


4 


гі * 


Т 


ь 




% * 


9 


ч 


І 


‘І 




•4 


> 




ся з’їло. (Мшап.) 


• і 


9 


І 


* 


* 


9 » 




1 




9 


, -•. " 


,9 ’ 


9 




► 


І 


І 


> 


і .Г‘» 


4 '* 


• н 






І 


4 


9 




9 




на плоті сиділо, таи очима сьи дивило, таи че 




3. 




» 


•4 


9 


4 • 


' 


і 


і 


к 


► 


к 


* 


л 


,г » 


'* 'т 


■ 




* 4 


к 


/» / 


% 


\ •* ‘ 






I 


л * 


Примівка неясного зпачіня, мабуть про збиточну дївку. 


* * 


Ь 4 


* 


> 


* 


V . 


V 


к 


• І 


4* 


І 


9 


► 


к 


к 




9 


І 


% 


І 


і» 




V 




► 


» 


я 


і 


9 


і • 


* V 




«• 


4 • 




І 


} 


* 


< 






► 


Маїіопаї Рагііатепіагу БіЬгагу ої Укгаіпе 




* 


► 


чч- 




► 


X 


* 


* 


► 


Є 


4* 


/4 


і&'уї-л* 


9* 


4 




< 


Л5> 








«і 


: ; 








* * ***" *. 


. ^ 


* 


* 


чг-* 




9 


► 


. “4^ 


- •"*■ *ГЇ“ Ь *- 


•* »«>Ь. »»«••* 




«£ 


»* 




► 


* 


т 


**• 


- № 


9 




>•?« 


• і 




-і 


/ 


4 


' • 


• V 


4 


І 








і 


4 




г/$ 


іі 


•>.; 






% 


► 


і> • .• 


Ч. 28.867—28.882. 


Божий—Борзо 


* ► 


щм 




р 


9 


г /, 




► 


% 


> 


А 




4 




1К 


Ч> 


к 




Богородиці! Дїво* у городї спдїдо. (Жилая.) 

Мудровапе. 

БОЖИЙ. 6. Боже тай мов. Дор. ІлЬІ. 177. 

31. Бев божьої волі і змия пе вкусит. (ЮК.) 

Вкушене змії уважають випадком так само судженим, як сама смерть. 

32. Най сл діє божа воля, я не подарую. (Вергоаг.) 

Говорить чоловік, що обстоює при своїм праві. 

Бойко. 17. Бойко Наливайко, виїв цебер борщу, тай ще каже: „ 

(Криворівня) 

Жартлива поговірка Гуцулів про Бойка. 


4. 








* 






% 


\ 


1 


» 


У 


4 


» 


V. 


9 


✓ 


4- 


і* 


» 




/ 


і*- 


4 


9 


Щ 

Ж 




» 


:я 


;Г 


і» 


X 








♦ 


9 


» 


» 


4 


> 






І 






і '* 


і . 


► 


> 


•т> 


ч 


► 






9 


< 


• ф\ 


р 


ї 


* 


< 


. % 


9 


Г 


І 






* ’• 


ч>. 


4 




! « 




і 


ч 


> 


► 




г - 




і 


7 






> 


♦ 


І 


> 


• г а 


* 




4 


* 


Щ 


1 • 


е; 


* 


* • 


4 




N 


ч 


ь 




* 


' 


у 


18. Бойко чиривайко, зїв миску каші, тай ще каже: 

Варіант до попер, ч. 

19. Гі Бойку! будеш ходаком чир сербати. (Мшан.) 

Два молоді брати прийшли з Подїля на полишену батьківщину і так наспі¬ 
вали ся з людиЙ в селї. (М. Зубр.) 

120. Йшов Бойко бойкаючи, йшла біда за ним йойкаючи*. „Ижди, Бойку 


(Жидач.) 


Даико! 


а 


щ. т 
■0 




ч 


4 


ф . 




Ь. 


* 


і 


* 


< 


* 




4 


- 


♦ 




* 


► 


7 


‘ 


'І 


ч 


І 




І 




» 


У 




* 


V. 


» 




4 


най хоть раз си за тобов йойкну*. (Голови) 

Жартлива поговірка Гуцулів про Бойка. .. 

21. Не вміє Бойко жати, апї в копи класти, іяо ходит по під 






V 


« 


1. 


і 


і 


* 


* 


1 


< 


» 


ь 


і 




’ 


9 




і 


* 


\ 


' 


* 


І 


ІІ 


ч. 




» 


* 






* 


ч 


І 


* 


>1 




* 


- 


<- 


«4 




> і ' 




і 




г ■ '■ 

' ч 


У 




' •» 




V 


V 


*• 


- І 


* 


* 


І 


І 


*> 


4 і 


І 


І 




/• 




V ^ 

л *• 




* 


і 


Т 


» 


* 


р 


р 


. * ; 


/ 


і - V : 


•• 


* - і 


^ Л 


•4 


ч . 


* 


* 


соли вкрасти. (Мик. н. Дн.) 

^ •> 

Кепкують із Бойка; кепковапв більше стосувть ся до Цигана, вї» до 

_ 4 «. а ' ^ 

■22. „Ти Бойку!“ — „Не бовтай, бо. як тобов бовтну, то ся слоков ро- 


І 


і. 


■+ 




V У 


► 


% 


4 


X 


• .Г\ 


* ■* 


1 


І 


4 


» .. 


І 


4 


9 ' 






■ 


г 


ч 




* 


4 


% 


» 


* 








1 


4 




4 


І 


9 • 


* 


І 








V 


% 


) 










''X 


*> • 




•*Ч «г 




р 


А 




» 


% 


І 


4 


4 


* 




Бойка. 








•V 


■Г 


) 






ч 


р 


4 


* 




І 


віллєш*. (Мшан 


•) 


• 4 


І 


* 


* 




Р 


* 




і' 


•' ■ » 




р 


ч 


І 


А 


* 


І 


І 


> І 








► 


; 




і 


► 


Огризае ся чоловік, якого хтось прозве Бойком. 

# і « и < . . 1 

• О • Л • І* *. 4 «. 

‘23. У Бойків скоро хто вмре, то зараз мерця під лаву, бо він уже усно 

коїв ся, а самі сїдают ва стіл тай честуют сї. (Наг.) 

Народне віруванв про звичай у Бойків. 


■ 


м .* »• 


Ьг 








І 


У 




% 






» 


І 


/ 


V 


•» 


І 


4 


9 




• • 


> 


і 




•4 




І 




І 


9 








І 


* 


ь 








,' г 


* 


•і ► 


* 






9 








4 




* 


& 


■і 


* 


І 


4 


І 


4«» 


Ч 


/ 


І 


Боковим. 2. По боковій мінї ніхто не має до розказу. (Кута) 

Зі свояків жінки піхто 




не мав до мене права. 

4>оле. 1. Боле, що мі пси не виділи. (Наг.) 

Говорив чужий чоловік війшовши до хати. Воле в значівю добре. 

■2. Боле, шом прийшла боса. (Кривор.) 

Могла зовсім не прийти. 

Боліти. 13. То мя дашто боввт, то ми иедоб}*н. (Лехк.) 

Лемківська поговірка 5 коли чоловікове недобре робить ся. 

Болото. 26. Як у болото верг. Пор. ІЛЬІ. 173. 

27. Там болото невилазне. (Грималів) 

Говорять про славве скалатське та грвмалівеьке болото. 




► 


* < 


» 


9 


* 


і 




¥ 


ш 


II., 

-А) 




л ч <;« 


'• г 


* 




О 


г 


Га 




■і 


’■ 




*4 






№ 


:>у 


р 




•я 




4А 


м 


І 


> 


V 


9. 


* 


і 


9 


і У 


* 


і 




Ч\ 




•$ 




4 


< 


► 


► 


'і* 


♦ 




* 4 #>> 


Р 




ч 


У 




4 ч 










V 


4 


4 


* 


-8 


4 




7 






у 


4 


г 


« 




< 




9 


■'і 








4 


► 


( 


і 


) • 


м 


і 


► 


► 


ч 


Р 


* 


& 




? ■ 


> 


У 


► 






4 




' • 


) 




4 






•А 






■д 


€орг. Ь-Як нема боргу, то нема торгу. 

В простій формі висловлена дуже вірна економічна думка, що кредит е осяо- 




исьм.) 


1* 


» - • 




г 


г 


\ 


У*, 


> 


< 




4 • 


ч 


N. 






* 




> 


і 


► 


' р 


і 


> 


А 


* 


> 


п 


4 


4 


» >ч 


\9 


>4 


вою новочасної торговдї. 


• * 


* 


• «V# 


* 


і 


Ь 


ч 


* 






4.4 


4 




і 


» 


ч 


*1 


♦•А- 


ч 




•З 


4 . 


►* 


4 




борзо. 1. Борзо йди 

Даль І, 170. 


ч р 




9 


біду найдеш, помалу йди 


біда тебе найде,; Пор, 


\ 






- 4 % 


4 


9 


П 


> 


Я 


і 


у 


<К 


•і 


► 


* . 


4 


Ч 


4 


4ч 


Р 








4 


Г 


г. 


7 


п 


і 


7 


' ;г 


- 392 — 

« 


9 


• ф 




4 


* 


• -ч*і 






І 


- р 


'V 


Л 






9. 


4 


Р 


^ .V 


(і 


9 


14 


• о 


' 


А 


9 


V 




Р 


- Р 




ш 




■і* 




< 




• #/. 






► 


; ж 




' 7 




-4 




Р 


-л. ч 






9 




Р; 


ч/. 


V* 


р 




4 


< 


►» 






'Л в 


IV. А 


#»Л 


р 




4 


й 


і 


"і/. 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу оі Укгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 












4» 


Р 




9. 


Ш 


і 


р 


11 


4 


9 


А 




.4 * 


р. 


4 






4 л 


9 


9 


у ч 


•НР 


► 








4*. 












Ж 






* 


■Г 


: 




* 


► 


ч 






/ 


г 




V 


» 


Л • 


Г'ІЇ'У 7 ' 


< 




* 










; 


іяьЛК.'я 








5?» 


г . 


С7Й.ЇГо- 


ЙЄ 


- 


















•*с 


> 


і 


V. 












: 


шт. 


•'П 


і 










'Г-.« 




і >> 


9 


















і 






ШШШШ 


■ 








■ 1 -■-'V.і >, 




■ 


ШтЖтт 




і 




г> 


щттп 




«'V 


■: 




■ 


■І'К- 




7 


ї ■ 


■ її- 




І 


ш 


г 


. і • ЛІ ї'Лл. • 





А 


' .** 


. • < 


І 




ш. 




І" 




І 


.. *•* 


•% 


- 




л 


р 




-•*«/• 




</ 


► 


+ а 


*/ І* » 


і 


* 


Ю, 


V 


4« 




р ■ 






М 


' Г 


! 


«' 


»*- * 




>• 




м 


V 


І 


< 


*олв; 




►. 


% Лг 


* 


>* 


*<* 


* 


$ЗїТ - 


і 


* 


а 


< 






> і 


а 




> І 

4 • ^/* •••" 

- .'* :Г ,. 


уї‘?>£*Л 


* 






% > 


* \+ 


• ?т 


ш 


> 


І 


' 


4 


► 






**/ 


А 


. * 


ч 


» 


А 


>и 


• -• ч 


) 


ч« 


•</ 


9 . 


І 




л/ 


* 


> 


V, 


■ ^2 
ІЇ&&* 


9 


>,{ф к 4 




л 


>*► 


і 


» 


Х\ , 

у/ . 


І 


4 


< 


г 


ь 


V 






Ч..' 


* 






9 




* 


>кі°; 


* • 

;л г> 


с 


; •*'* 

■лУ'- 


« 


¥/ 




% 






'V 


'. 'п® 


V <? 


': <'. 


.4 


І 


2 • 


►'.. 4 


* 




*'*В 


Борода— Бразилія 


Ч. 28.883—28.893. 




Ч 


) 




г 


4 


* 


* 


X 


ь< 


7. Чим борзо, тим ііильно. (Мшаи.) 

Значінє близьке до того, як т. І, Борзо 6. 

Борода. 3. Борода виросла, а розуму не винесла. Пор. Даль І, 558; Слав. І, 54 

10. Він уже по бородї плює, то певне довго не иожие. Пор. Слав. II, 52. 

20. Чорна борода з сивов не пара. (Кривор.) 

Молодий із старим, не ровесники. 

Бородавка. 1. Не рахуй иа другім бородавок, бо еьи на тобі кипут.. 

(Вербовець Т.) 

Народне віруване. 

БорОЗДИТИ. 1. Минї все щось бороздит. (Ю.Км.) Пор т. І, Бороздити 1. 

Борона. В. Як за боронами курит ся, то їоеподар хдїбом не журит ся. (Заставці) 

Варіянт до т. І, Борона В. 

Борщ. 16. їдж борщ з грибами, держи язик за зубами. Пор. Даль І, 520. 

27. Борщ варила, борщем закришила і борщем підбила. (Балиг.) 

Жартливо говорять про кухарку, що не мала що зварити крім борщу. 

28. В боршд мачав, по пецу писав. (Явор.) 

Кепкують із невчепого писаря. 

29. Верати сї в борщ, коли меса нема. (Мяк. н. Ди.) ...як грибів 

(Стрий) 

Кепкують із неваправленого борщу. 

30. Пісний борщ, хоть голову мий. (Жидач.) 

Кепкують із голого, пісного борщу. 

Борщик. 1. Борщику рідовький, нема тя з ким їсти! Мужу солодонькпй,. 

тож коло тя сїсти! (Тісна) 

Примівка або приспівка жінки до чоловіка. 

2. Най би був борщик ріденький, коби солоденький. (Богородч.) 

Коби 8СІІ. до нього милий чоловік. 

Бояти СЯ. 2. Бойит сї, як Жид сьвяченої води. (Жидач.) Вар. до т. І, Бояти ся 2. 

11. Бою сї, аж ми волосе дубом стає. (Жидач.) Варіант до т. І, Бояти ся 11. 
39. Я його так се бою, як ваяць бубна. (Буде.) Пор. ЬіЬІ. 225. 

40. І бою ся, й обертаю ся до того. (ЮК.) 

До чогось страшного. Звичайна людська натура. 

41. Не бій сї богатих погроз, але бідних сдьоз. (Троетянець) 

Погрози богатих минають марно, а сльози бідних падуть па душу. 

42. Не бій сї, бо я сам в страху. (Сїл. Б.) 

Жартливо додає відваги чоловік, що сам боїть ся. 

43. Не бій СЇ, не вирве ТЇ. (НаГ.) 

Утишують, коли хто кричить зо страху або в болю. 

44. Ни бі сї, нїчо ти сї ни стани 

Жартливо потішають такого, що боїть ся чогось не дуже страшного. 

45. Не бій сї смерти, бій сї гріхів. (Тростяниць) 

Жартливо говорять чоловікови, що грішить без боязни. 

Бразилія. 1. Ти Врензельнику! до Брензедїї 

з голов сраков, (Вербовець Т.) 


і 




6 


V 




• * 




4 






( 




і 


* 






Ги 




* 


ч • 




• і/т 




* 


с 




ч 


4 






і 


* г 


ф • 


Уг 


\ 


у 




* 


і. 


V •, 




.V. 






► 




А 


‘ > 


* 


І 




Ь 


/ . 






Д 




* 




» 


* 


у. 


>. 


* 




і 


► 


К 


* 


> 


у 




* 


.• 






** 




х 


■ >7 


? 


л 






Й| 


/ 


І 


А 




і 


і 




г- • 




# # 




9 


І! 


О* 


С 


Ж 


• * 


К 








* * 


9 


\ 


ч V/# 

-.Лі' ■ > 




ф • 


• •« 


.• -і . г. 


г • 


» 1 


І 


• :■$ 
••Ч 1 ч 


: 


і 




І 


# • 


І 




•Є 


* 








ї 


■ 




і 


р 


р 




і 


р 


ч 




і 


і 


І 


І 


І 


і 








Г 


р 








ч* 


.Ті 




■ 'Д 




•»* 


р 


і 


► 


І 


? 


1 


> 








* 


Уі 




а/ 










► 


■V 


г . 


. 






і: 


і 


^4* 


і 






І 


У 


У 




► 


9 


► 




і 


► 


я. 


р 




/ 


Р 


І 


•и. 


і 


► 






‘Ґ' 


у • 




* 


¥ 


Щф 


* 


А- 




% 








Ф 


1 








І 






Р 


















до самої смерти. (Жидач.) 




















? 


і. 


У 


\ 


і 


і 


р 


р 


р 


1 


X 






а з Брензелїї 


р 


А 




саком паком 


і 


* 


' 






р 




/. 


► 


і 


і 




С 






'4* 


4 




р. 






* 


Г 




У 


4 




і 


>2' 


■и 


) 


ч 


І 




І 


* 


* 


Р 




Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу оМІкгаіпе 


\а/\а/\а/ . п р І и. о гд 


*• 


X/ 


У 


іг 


< 


г 


.X 




Я 


. с 




К 


А 


► 




Л 


№ 


.На 




> 'г 






-І 






Г 








іу> 








'■ * 




А 


■ 


п 








■ 








-іу/у 






N. 


Ж 


шй 




'г. 






> 


і* 


і 


; І-У. 








Р 


••/.і 


/ • 


ї'чу 











о* 






«і 




► 


( 




Ч 




* 


і 






і 


і 


► 




Р 


* 


V 


’Ч 




V/ 


// 


•У» 


*« 




т- 


4 


Ч. 28.899 




Бракувати—Брехати 


-28.913. 






% 




і 


« 




4* 


Так прозивали і кепкували з тих, що полакомивпш ся па еміграцію до Бра¬ 
зилії, поїхали туди попродавши свої маєтки, а потім повертали потративши все. 

Бракувати. 5. Што-сп ми бракує, а сам не знаю, што. .(Лемк.) 

Лемківська поговірка. 

Брат. 16. Бра-а-тиє! ве йдїт на гній ератие! Бо з переду вітер віє, а 

із ваду сонце гріє, во осгавленіе гріхові (М. Яцк.) 

Жартлива поговірка в роді дяківської приспівки. 

17. Братіє, подерло ея на миї шматіє! Як не маєте віри, подивіт сьи на 

дїри! (Марямпіль) 

Жартлива примівка в роді дяківської приспівки. Пор. т. І, Брат 34. 

18. Знайиш трох братів? Йиден Мартин, другий. Тйвшьи, 






V 


* 


Р 


: г 


V 




і 


н. 


\ 






9 . 


.4 


V 


► 


► 


і 




і 


і 


• * 


4 




1 V 


/ 




і' 


V- 


* 


* 


* 




* 


» 


>г 






І 


м» 






► 


Ш 


< ■ 


4 




9 


«1 


* 






У 


і* 


І . 






а третин взпи 


ж 


« 1 


Ч 


► V. 


щ 


мньи! (Льв.) 

Жартлива поговірка з мудрованем на кінцї. 

Брати. 35. Всьо бири, іно мине лиши. (Жидач.) 

37. Лекше брати, як віддавати. Лор. Слав. І, 27. 

58. Вони берут на бук. (Мілан.) 

Беруть силою, розбоєм, дуфаючи на свою перевагу. 

59. До того сї треба браті зубами й пазурами. (Цеп.) 

До сего діла треба брати ся завзято, всши силами. 

<39. Хто бере, тому лекше. (Лучак.) 

Видає ся парадокс, бо хто взяв, той обтяжив себе чимось 
тяжше. Треба розуміти, що Йому лекше 


Г 


Ф Л 




»* 


і 


► 






4 


* 


ч 

■А 






\ 




к 




» 


» 




* 


І 


: 


9 


** 


♦ 




V 


І 


і 








* 




¥ 


значить, йому 
на душі, бо заспокоїть свою потребу. 


1 


<30. Хто богато бере, мало має. (Підгірки) 






-И 




ч * 


1 


Як би мав, то не потребував би брати. 

Братова. 2. Ти з братовов? Ни заходи еи з вдовов! (ЮК.) 

Осторога взята з жатевої практики. 

Бревітер. 1* Я му бревітер в очи 

Бревітер 


%- 


* 


Р 


Ч* 


і 


то скажу. (Дид.) 


♦ 


і ' 


ж 


латинсько слово, в устах люду останок старого польського кан- 


* 


* 


г 




1 




целярійпого язика. 


. • 


* 




л 


* 








<1 




Бреха. 3. На бреху забивайте, 


» 




■ 


а иа правду вважайте. (Ю.Км.) 

Ьреха тут у значіню брехня, а не в яиачішо і брехливий чоловік, як у т. І 
Бреха ч. 1, 2. 


► 


1' 




* 


і 


і 


Р 


і 


її. 


>4» 


У 


І 


І 


* 


І 


БрвХаТИ. 9. Бреши гий пес. (Жидач.) Пор. 

8. Віп так бреше, аж му сї з носа 
40. Хто раз збрехав, тому й 

45. Бреше і сам собі не вірит. (Льв.) 

Такий забреханий чоловік, бо инодї чолозїк бреше 
І. ч. 220. 


4 


т. І, Брехати 9. 
курит. (Мик. п. Дн.) Пор. ЬіЬ]. 19]. 

Слав. І, 234. 


і 


правді не вйирйит. 




> 


} 


* 


а 






Р 


* 


і • 


У*. 


► 


в добрій вірі. 


Пор. Слав. 


} 


4 


40, Бреши, як з книжки. (Жидач.) 


- 




. * 


і 


♦ 


* 






г 




р 


47. Ей 


не 


чорпс піднебіпя. (Ви 


4. 






✓ 


► 


•у 


- 


у лд.\ 

стік Великий) 

Такою приказкою утишують пса, 

брешу, іно як сї 

З того виходпті, що звичайно брешу. Пар, 


І 


* 




9* 


I 


* 


\ 


Р 


I 






і 




\ 




І 


* 


* 


і. 




*» * 






ь 


* 


і 


. І, Брехати 25. 


. 




> 


не о 






2 


. т 


І 


і* 


•і* 


і 




і 


і 


48, Я пи 


екажу. (Жидач.) 


► 


* 


» 


г 




•* 


і 






хати 44. 


І 




• * 




V т. х, 




і 


і- 








394 






Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу о\ Укгаіпе 


хллллл/. п р І и. о гд 


V 


П 


І 


і 




ш 


•< 









р 


"7 




- ? 


..у* 


V. ?ч* 








\ ^ 


і 




•"^ л 


• » 


) 


>:*: - 


і 








► 


•м 


Р“ . 


► 




к 


8Я? 


А 


» 


% 


' 


> 




► 


% 


/. 


< 




: 


к>. 


*• 


► 


? ***• 


•'/V 


> / 






► А 


1 


» х 


ЩШрЩШ 

Л-:К№іїі| 

■ ' 


Ш 


•О * 


і 


і 


І 


V 






* / 


V 


# . Р 






► 


< 


г 


* 


> 


У 


Ь 


* 


► 


Р 


’ • >' 


* ► 


/ 






► 


► 




»* г < 
* *« 


. ► 


я* Ж 


*г< / 


Рг 


4« 


Р-О 


г' +ГІ'\ 


щ 


і 




4 


к 


:< 


V * 


*і! 


к 


/ /'А 


УА' 


л 


9 




г 


і у '? 


4 


& 


. .жи 


ег 


*{ 


г. 


► 


Г 


< 


к 


4 


► 




< 




4 


'> 


і 


І 




\ 


і 


І 


» ► 




► 


і 


\ 


.< 


V. і V 


к 


’Г' 


► 


і 


І 


г» < ІК 


> 


/1/ 


// 


І 




■■■■"ШШ- 

У Х'АЖЛІї Кф* 


* 




V' *\: 

V, 


к 


' 


4 


о 


* 


1 


.: Н$& 




' 'Г^ЯЯК» 




/ ► 


к 


► 


<• 


* 


► 






. ^ 


11 


4% 


і 






л* 


к 


ч 


► 






9 


• т 


Брехяивии—Бути 


Ч. 28-914-28.929. 


/ 


>• ’ 


'V 


4 


• лг 




,? 


/... 


> 


• X 


< 


з 


-у 


>*• 


• < 


і 






Брехливий. 4. Таке брехливе, як горохова митка. (Жадай.) 

У лаянях уживають декуди ниток із гороховиня. 

Брехня. 1В. Іио раз брехне колач із’їеть, а другий раз вже нї. (Мик. 

над Дністром) 

Чоловік, якого раз спіймали на брехні, пізнїйше не має віри. 

Брехун. 1. Брехун, якого світ не видів. (Стад.) 

Говорять про брехливого чоловіка. 

БрИСТИ. 1. Брив, брив, при беризї утопив сі. (Жидач.) 

Бритва. 2. Бритви н жінки не позичай нікому. (Сяят.) 

Правило житевої мудрости. 

Брід. і. Не розпитавши броду, 

І, 195; Даль її, 202. 

Брязнути. 1. Брязну яков маров меже очи, тай... (Тухля) 

Брязнути тут у значінні вдарити. Не договорена погроза. „Яков маров 14 оче¬ 
видно означав якийсь небезпечний зваряд. 

Бувати. 9. Так-то буває: хто на верха, той сї кевае. (Мик. н. Дії.) 

Жартливо говорять про супружий акт, 

Буґа. 1. Адк-ко, буГа загальмувала фиру. (Жабе) 

Крикнув фірман побачивши серед дороги великий камінь, який годі було 
обїхати. 

% 

Будзанів. 1. Будзанівеькі клйпьдї пекли ґітька в рпіщї; штири воли за 

прігали, Гітька в ривки витьигали. (Вербовець Т.) 

Клинцями прозивають парубків. Жартливе дразнене. 

Бузьок. 1. Пан буеьок, пан, заложив си капилюшок, пан бусьок пан. 

(Жпдач.) 

Дїточа примівка або приспівка. 

Бук. 4. Буком бий, та очима диви сї. (Троегяиець) 

Уважай, куди й кого беш. 

Буквар. 1. Буквар тримаю, а нема кому вчити. (Кривор.) 

Говорив неписьменний чоловік, маючи в своїм поеїданю букварь або загалом 
якусь книжку. 

Буляник. 1. Буляник тєньґий, як решето. (Мілан.) 

бульбяний, печений пиріг. Його печуть на тонко ро8валкованім 


У* 




і 




«■ 




-л 


к 




г 


* 


V. 


% 


► 






г, 


% 


9 


* 


ч. 




► 


* 


9 


4 




7 


і 


'і ч 


і 


\ 


і 


► 


:>■ і 


:/ 


» 


А 


► > 


і 


Т 


ишш 

"Ять 


’ 


► 




І 1 


І • 


Л. - 


. 




к 


Ф * 




л 


А 


і 




^ • 


4 


У. 


і 




1 ґ 


'і*. 




» 




\ 


«і 




ч 


■» 


к 


/ 






‘/і* 




'Ч 


< 




лїзь перший у воду. (Тростянедь) Пор. Слав. І, 


л 


не 


і 


-Я 






\ 


V 


0 


І* 


» 


* 


к 


► 


Ь 


* 




< 




іф 


* 


Ні 


V 


- Ф 


0#*Ж 


# 


* 


4" 


■РЧ 1 




.г 


* 


4 










'9 


І 




9 




9 


к 




і 


► 




? 




4 


к 




І 


¥ 


ч 


• » 




к 


■Ш 




' 1 У 


’\ 


IV 


* 




т 


► 


і 


^г 




** 


і# 


і 






» 




і; 


А* 


А, 


► 


■ 


* 


9 


Буляник 


4 


І 




* * 




ТІСТІ. 

Бульба. 4. Бульбу вибздиш, воду вищиш, а верати ся нема чим. (Єзуціяь) 

Говорить чоловік зголоднівши швидко по обіді, особливо при тяж тій роботі. 

Бурий. 2. Бурий як вовк, а лисий як бик, а бив би. (Буде.) 

Говорять про понурого чоловіка, скорого до бійки. 

Бути. £5. Що було, то сї минуло; що буде, то будїм видїти. (Ілинцї) Пор. Слав. 

І, ч. 212. 

40. Аби ти ни був нї ту нї там! (Жидач.) 

Прокляте. 

41. Воло, тай байбардзо. (Тухля) 

Було тай минуло. 


і 


І 




•4 


!* 


К¥< 


«;ч 


9' 


: : 'ій» 


9 




7 


Г 7 


г 


4У 


.'V 


ґ- 


$ 


і 


і 


* 




і 


9 


•• %.л 


4 


п 


І 


4 


9 




А 


9 


* /. 


► 


¥ 


'■’-’Ф 


> 




і 




•А 




Ф * 


і 


. /»' 


• і 




' 4 




► 


ф \ 




л- 


* 


.V ' 


*> 


Р 


і 






і 


к 


• ¥ 


ш 




к4 


► 


9 


* л 


9 




« 


Г 


* 


4 


І 


> 




і 




* 4• 


\ 




Т • 


І 


а 




395 


* 


к 


'>!• 


І 


г- 


л. :• . 


9 


► 


.»» 


і' 


у 


• # ' 


. Г 


. -/«а 


л 


п. 


1 і ^ 


^7 


*к 


А 




4 


> 




9 


І 


к 


П РІ^Й 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу оі Укгаіпе 










щ 

4Ш 




<• 


ї. 


о. 


і'; . 
>• .?* 


і 


Р 




'У- 






N 




І 






р. 


.<- 




< 


А' 




* 




» І 


* 


’ . 1 


І 


Щ? а** 


"і. 




р 


і 


\ 


А 




» 




\ 


>. 


6 


• ^ ► 


► 


*> 


/ 


>Л. - 




// 


► 


>4 


* ► 






'<і* 




* І 


Ч. 28.930-28.946. 


* 


Бути-— Варити 


і 


*> 


• ■'■*%, 




Л-» > 

& '• 


• ► 


1<и,. 




* ч 


• * 


■» 


> 




► 


* 


* 


\ 


» 


4 


4 


Ф • 


► 


Г 




► 


1 






42. „Ти був з ним? 

Мудровапе. 

43. Чому бути, тому не минути. (Лучак.) 

Вислов фатальности в порядку річий. Пор. т. І, Бути ч. 36. 

44. Що буде, то буде, а буде, що Бог даеть. (Льв.) 

Народна віра в те, що Бог дає чоловїкови долю. Пор. Даль І, ЗО. 

45. Що було, то не верне ніколи. (Льв.) 

Житева практика. Пор. Слав. І, 2 8, 

46. Що має бути, то не відбуде. (Кос.) 

Що мав стрінути чоловіка, те його не мине. Пор. Даль І, ЗО. 

47. Як буде, так буде. (Льв.) 

8сі1. а мені байдуже або мені все одно. Пор. Слав. І, 7. 

48. Як бьшо, так бнло, тягни сива кобило. (Тухля) 

Варіянт до т. І, Бити 85; Слав. І, 42. 

49. Я ни бьіла в жадній бисїді, від коли новдовіла. (ЮК.) 

Оправдувала ся вдова, що від коли повдовіла, не було на неї ніякої не¬ 
слави нї поговору. 

50. Я хиба не била, де гицель пси бє. (ЮКм.) 

Говорить про себе жінка, що бувала досить по світї, але все між порядними 
людьми* 

Бутний. 2. Бутяий, як кінь на оброці. (Жидач.) 

Говорять про сильного, веселого чоловіка, що любить шукати собі зачіпки. 


З ким? 


З дурним". (Троетянець) 




и 




4 


* ф 




4 




м 






р 


* 


** 


X 


* 


* 


* 


л 




ф •% 








V 


с, 






» 




► 


■&. 




’Ш'А 




/ * 


■і 


І 


•ІІІЛ 


■< 




7г 




\Р 


Г <V 4 


І 


> 


Р 


л 






ш 






4 




4 




гіф* 


і 


41 




\ 




* 




> 


4 *£Л 


9 




* . І 


■і 


г 


н 


4 % *ф 


ч 


► 


4 






:*цкі 


* 


► 




г •• 


у. 


у» 




ІЇ-м 


•Ф 


■ > 




<* 


ф 




► 


$ 


V 




4 Ф 


4/ 


%\ 


9. 


4 




4 


* 




І 


/ 


р 


і 


» 


>7 




* 


4 


* і 


4 


ч 




4 


«І 




»■ 




І 


4 






(* 


Ф.Ф 


9 «Л 


н 




► 






/• 


4*. 


* 


Ч> 


V# 


и. 


"■7а 


Н' 




9 


Ф 


* 


9 


> 


•І 


► 








і • 


V 


9 


4 


І 




< 


> 


>1 


V 


І 


І 








А 


% 


& 


І 


■ 




9 


% 


► .* 


* 


♦ 


І 


І •»% . 


с. 


4 


>- 






9 








► ' 


*> 




р 


4 




І 


* 


І 


І 










9 








Вага. 6. Що вага, то вага. (Кривор.) 

Що тяжке, то тяжко рушити з місця. 

Вадь. 1. Вадь так, вадь сяк. (Лол.) 

Або так, або сяк. 

Ваканц. 1. Приїдь до мене літом на 

Ваканц у значіню школярських вакацій. 

Вакація. 1. Не вакация ми то говорити. (Ту. ВЗ.) 

Не маю вільного часу, а се довго б говорити. 

Ванкир. 1. Підяеели ванькир на него. (Будз.) 

Розсердили ся, повз яли ненависть, 

Варвара. 3. Сьвіта Варвара по сьвітї брикала. (Бабух.) 

Примівка в формі мудрованя. 

Варити. 17. Де двоє варит, там 

Бо зварять непорядно. 


і 




* 






* 


1 


4 


( 


* 




р 


* 


>•’ 




р 


і 




ваканц. (Озмнна) 


і 




р 


9 


•Ч 






р 


І, 




і 


й 




* 






Г 




* 


* 


** у 


7і 


9 


т 


9* 


ся. Ванкир з латинського гапсог. 


ч. 


завзяли 


і 


9 


ч 


> 


і 




н 


4 


т 




4 * 


и 




* 




► 




нима що їсти. (Жидач.) 




р 


4 


)• 


4 


V 


► 


н 






' 


р 


/ » 


*1 




л. 






і 


’і 


І 


І 


і 


396 


і 




і 


р 




І 


► 


9 


X 


і 


ч 


І 


< 


* 






і 


ґ 








< 


■З 




? 


• < 


< 


* 


•* 


< 


Й 






Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої Укгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 




і 


п 


і- 


Я 




..4 


» 




% 


з 


і 


•р 


і 


’П 


* 


* 








* 




✓ 


>*4 


ь 




- 


лз 


«р 


>4 •* 








\р< 






/ > 




Г *- і 











1 -»'{»' • *• /,е 


:»4 


» 


к 


ййй 


4 


І 


> 


кш 


►. - 


4 




► 


я 


> 


4 Л 




' 


і « 


* 


і 


і 




< 




р 


и* 


•’' > 


’*• ‘V’ ’ 
V* 


я 


■ '/-• • 


%ТЧ 


ЬР \Г 


« ї 


4 


л.л 


л 


Ш 


>■ V» 


'•^Ч* у 


✓ с» 


* ф!- 


4 


/і 


4 


« * 




' т Аі* 


\ 




► 


* 


'***<* 


4 ‘ 


Р 


І 


► > 


. --•/ ‘■ййг^^'М 
■ * V' •' 


4 




ч 


р 


4 . 


«■ 


Я 


р 


*4 




< 


V 


< 


ж* 


► 


'П‘ 


у ; 1 /-; 


»ч % *. ~ 


>5? 


г к 


І 


V 




* 


*>. 




• • •' 




* 


н > 


»<: 5/* 


► 




> 


Лі 


> 


/> 


4 


* 


л V 




V;*#- 


► 


> 




4 ! 


4 


/ > 


► 


І/. 


Ч 


4 


>р л 


С 


р 


ї 




р 


► 


ч 


/ 


І 


ч 






•1 


■: 




» ч 


р 


к 




4 


> 


* 




4 




г 




п- 


Ш 


; V 


Ч. 28.947—28.962. 


Варта—Вдова 


Р 


% 


< 


і 


те.? 


р 


■ .гу 


4 4 


'< •’ 


* 


4 


ч 


і 


* 


,ї 


І 


*>' 


г 


Ж 


/ 


Варта. 1. Варта на него сьлїяе око візалити. Може не файний ? Кунї 

фай як лгошнї. (Кнїгинин) 

Жартливо висловлений подив для чоловіка з великим носом. 

2. Варта щось варта. (Жидач.) 

Гра слів: перше слово означає нічну варту. 

3. бдно варта вісїмяацїт, а другії биз двох двацїть. (Жидач.) 

Обоє маловарті. 

Вартувати, і. Не вартує за пустий їрейцар. (Кривор.) 

Говорять про дрібну, або непотрібну річ. „Пустий їрейцар 
нета, що вийшла з курсу і не має ніякої торгової вартости. 


* 


Г‘ 


І 


■і 


\ 


> 


.4 


*' Ч 


* 


"і 


к 


•4 


V 


к 


. ф • 


■у 






І і& 






* 




* 




















І 


;А 


Щ 






















т 








































дрібна мо- 






4 






>5 


> 


А 


> 


' Чч 


* 


\ 


* 
і 

• X - 


’! 


І 


2. Ти ни вартуєш за мій старий віхоть. (Жидач.) 

В лайці обнижують вартість чоловіка. 

Василь, з. Василю, повісь кота на шию! (Тростянець) Пор. т. І, Василь 3. 

9. Василю, Василю, на нитку тебе засилю, а нитка сьи вірве, тебе дїть 

ко порве. (Угринів К. Ст.) 

Варіянт до т. І, Василь 2. 

10. Василю кісилю, на нитку тьи засилю, на вербу тьи повішу, най сї 

тобов натїніу. (Вербовець Т.) 

Варіант до т. І, Василь 2. 

11. Василю, повісь нотку на шию 

припічку. (Озерянн) 

Віршоване дразнене. 


№ 






* 




V 




І 


4 


, ? 




> 




і 


лД; 




* 


\ 


► 






* 


щ 


> 




> 


і* 


ї $ ' 


'Л 


* 


і 


її 


V 


А 


► 


/ • 


* 


і 


і 


4 ' 


/ 


{ 




с 


» 


І 




► 














' # І 


и 


а яйці на ниточку, таи тьигаи по 


і 




: Ті 




9 




Р 


9 


• • 




і 


І 


/ 


► 


с 


► 


> 


І 


* 


• • 


Р ; 


' 


4 


V • 




Ш 


<к 


І 


біздиль. (Вербовець ї.) 

Дразнене в формі мудрованя. 

кісиль. (Вербовець Т.) 




12. Василь 




& 


► 


• * 


р 


< 


» 


► 


4 


ч' 


і ? * 

•З 


І . 
& • 


? / 


г 


І 


І 




. ^ 


р 


13. Василь 


4 


<1 




4 


4 


* 


І 


4 


ш 




Л 




V, 


/ 


- 


«4 




9 


* 


$ : 


* 


Варіянт до попер, ч. 

14. Не плач, Василю, пе плач, принесе ти кітка на фостї колач. (Вер 

бовець Т.) 

Лор. т. її, Плакати 29. 

15. Хоть не Василий, а милий. (їїучак.) 

Церковною формою „Василий* замісь Василь називають старшого, поважного 


\ ■ 




9 


І : 


. 






і 








» 




• 4 


І 




! 


•з 


' 


> 


V 


г 




* 




і 




> 


І 


•А 






♦ / 


»• 








1 14 


* 


І 


4 


Р 


Й, 


В 






р 


р 


'5 




V* 


чоловіка. 

Васичин. 1. Васичииські голопупи посідали коло купи, наїли сьи лободи 

дрибудь-дрибудь до води. (Дідмихайлівцї) 

Дравнене Васичинських дїтий. Васичин 


9 




І 


X 4 


V 


і 


9 


м 


£ 


» 


V 


і 


: 


л 




4 


9 Гч 


У 


І 


4 


Р 


Р 


/ 








► 


І 


І 


село калуського пов. 

Вбирати ся. 1. Вбирало би ся красно, їло би ся масно, а робити стра 

піно. (Ю. Кит.) 

Кождий чоловік бажав би жити вигідно, а трудити ся як найменше. 

Вбігати ся. 1. Вбігала ся, аж 8 мене води текли. (ЮК.) 

Вбігати ся зам. набігати ся, втомити ся бігаючи. * 

Вдарити, і. Вдарив як кімаком по руках. (Підгір.) 

Говорять про наглий, сильний удар. 

Вдова. 4 У вдови хліб готовий, але не кождому здоровий. (М. Гош.) 




4 


* 


р 


. і 


4 


> 


і 


і 




І 




■ 




г 


V 






1 


І 


р 


* 




к 


> 


ї -V 


І 


; З 


І. 


V 


' 






І 


І 


4: 




.ї 




і 


і’ 


4 


% 


* 


с 


4 




. < 


< . 




9 


* • 4* 


І 


р 


і 


і- 


а 


ш 




І 


'Л 




І 


4 




« 


4 




І 


9 


і. 


р 


9 


% 


г 


► 


/ 


9 Ф 


* 


/ 


т 


4 


к 


ш 


\ і 


І 




; 1 




N 




І 


%. 




4 р 


: ч* 


І 


Р 






► ■ 


Р 




» 


шрииовідки ПІ. 


397 


7 


р 


р 






і 




X V ІЧ * 




4 


> 




І 


Г 




І * • 








4 


► 




Ш. V 




р 








/ 




г 










/• 


*»* 








/7 


V/ 


р 


4 


Р 


Р 


* 










► 


і 


і 


9 


* 


* 


■ 


а.1 




* 




г 




РХіШвг'Ж 


я 


*Нг 




Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 






* 


9 




і 


'Г 














'й. 


> 


і 


: 




• # 


V 


4 


* 


г 






4 

у 


« 


* 

Везти—Вертати ея 


Ч. 28 903—28.981. 


■* 


* 


Везти. 2. Не везїт го поиежи плоти, бо ея схопит, а ків хопвт, то веїх 

помолотит. (Мшаяедь) 

Так заводила одна жінка по своїм мужу, що її поневіряв. (М. Зубр.) 

Вексель. 1. Вексель і жінка ніколи не згублять ся. (Льв.) 

Спецїфікадія думки: лихе пе згине. Нор. т. її, Жінка 10. 

2. Вексель і лихва, то наша біда. (Льв.) 

Приповідка повстала в 60-их роках XIX віку, коли наслідком нового вексле- 
вого закона богато селян через векслї попало в жидівську лихву. Під сим 
титулом була видана навіть популярна брошура. 

Великдень. 10. Виликдень раз у рік. (Жидач.) 

Се одно з найбільших, а у нашого народа таки найбільше свято. 

Великий. 17. Бірше великий, як розумний. (Кривор.) 

Говорять про чоловіка великого росту, а малого розуму. 

18. Великий, а дурний. (Жидач.) 

Думка та сама, що в попер., тілько коротше висловлена. 

19. Великий, а не росте. (Сїл- В.) 

8еі1. дурний, не росте умом. 

•20. Великий, як Бойків сьвіт. (Вербовець Т.) 

Жартливе порівняне. 

21. Великий, як пес за ґрейцар на сидьичи. (Вербовець Т.) 

Жартливе порівняне. 

22. На вшшке ни завишкай, абись малого ни втратив. (Жидач.) 

Не завишкай- 4 — не важ, не ризикуй. 

23. Хоць єм вилика, а язиком мине обиртаеш. (Жид.) 

Докоряла велика жінка малому чо'ловікови, що допікав їй їдкими 

24. Хоць ем вилика, том ти сї у писок улїзла. (Жидач.) 

Ти пустив або пустила про мене обмову. 

Верба. 1. Верба ти в срацї виросте. (Вудз.) 

Говорять дітям, що часто купають ся, тому, що верба любить рости над водою. 

Веремя. 4. Коли то вже тото веремя буде! (Стара С.) 

Говорять люди тужачи за погодою. 

Веречи. 3. Верг бис дещо на льотерию. (ВЖ) 

Веречи на льотерію 

Вернути. З. т Бодай ее тогди вернув, 

(Наг.) 

Прокляте. 

4. Вернув, як із лихого торгу. (Дрог.) 

Вернув невеселий, пр. із гостини після бійки. 


>’ 


і 


4 






* 


ь 


і 


І 




і 


« 




І 






словами. 


І 


І 


« 


поставити на льотерію. 




коли сї втерлий з гроб} верне! 


Г 


> 


' 




Р 


* 


•■V 


щ 


* 


* 


Вернути ся. 1. Аби с тогди вирнула сї, коли 

Прокляте. Натяк па місцевий випадок, що якась 
і не вернула більше до села. 

Вертати ся 


і 


% * 


< 






і . 




* 










р 








Р 


Р 


► 


жінка пішла в лїс на губи 




р 


і 


< 


* 






і 


і 


. В(-ртай ся на едній нозї. (Лучан.) 


<3 


І 


о 


І 


і 


Вертай ся Швидко 


, не бари ся. 


4 


і 


і 


і 


■ 


< 


398 


9 




І 


Р 


* 






в 


№їіопаІ Рагііатепіагу ШЬгагу ої ІІкгаіпе 


\/¥\дг і #.прІц,огд 


► 


- 


І 


і 


* 


* 


і 




*' 


р 


і ■ 




!>• 


< 


№.. * 




> 


К- 


М<:'к 




і 


*4 


Ґ 




* 


. У 


л4 


Р 


* 


' 


* 


* 




; А- 


► 


» 


* 




"х 


• > 


> 


► 


/*% 


к • 


* г 


г 


А' .УЛ-' V; 




4 •* 




і 


9 


І 


'ШШ-'" 






л 




* 


ч 




г 




► 






р 


< 


> 


У 


І 




к^м.- • 




р 


► 


д; 


*г* 








у ь 




•/ і- 


. .*/РЛ^ 


І 


р. 


< 


4* 


і 


* 


І 


* 


>Е 


І 


9 








' ї' 


* 


т 




► .4 






* < 


► 






V 




4 


У:* >М - • . 


.1 




* ' Г >ІІ 
№/1 






% 






г 




* 




«‘•1 


V.ШЙу і 


Л. 








Т 




і 


їда» 


X' 


' 


• « 


•V 






















'' 




• 


2*7. 






«П**г- "*%>-• 


С • < и . #Л • 


' 


І$Г 


•.V 




9, 


І 


><х 


’/'•■ •:' -‘і 


« 


.; .і. * "*» 


*" 


44 « 






«•> - 


£:+ї&. у і 

7?$т 






< 




’ 


3 а 


> У 4 


О?** 


' 




■ 


-/. 


■¥*> 


А 




% 


< 


/ 


-■ 


л» 




\ 




> • . 


► 


в • • 




* ■ 


к 


< • 


•• Ч 


• * 


► 




/ 


► 


Ч 




* 




ч 


І 


ЙЗ& 


♦ 


Ч. 28.982—28.996. 


Вертепити— Весь 


Вертепити. 1. Все ся таке вертепит, оби ни на лад. (Ю. Км.) 

Оловом вертепити ся означають якусь незвичайну і неприємну пригоду. 

Верх. 14. Аби я так на верха був! (Угринів Гор.) 

Жартливе прокляте. 

15. ІДо верх, то йинчий терх. (Грин.) 

пакунок, який накладають на коня, звичайно або подотндні бисагм. 




ь 


р 


Терх 

або деревлян! бербеницї, що звисають коневи по обох боках черева і дер¬ 
жать його в рівновазі на небезпечних гірських стежках. 

веселий. 3. Бп*сь була така весела, як козячий хвіст. (Колом.) 

Жартливе прокляте: козячий хвіст ледво видно. 

Бесїлє. 2. Година 


висіле, біда на ціле жите. (Жидач.) Оженивши ся нещасливо. 
8. Чиєсь висіле, а курці смерть. (Будзан.) 

18. Гук, весїле 


г 


І 


> 


дьидя неню віддає. (Грип.) 

Жартують, коли з якоїсь хати чути крик, коли муж жінку бе. 

19. Д*пь висїля, а цілий вік смуток. (Сїл. Б.) 

Варіант до т. І, Весїле 2. 


» 


20. Ба весїле принесу колач і поввицу віддам. (Кривор.) 

Гуцульський звичай. „ Віддавати повницу* значить віддати молодій повну 
чарку горілки налиту з її рук, при чім гість дає їй грошевий даток. 

21. Що ми то за весїле, що го гино два дни! Як би било дві ,щедщ, 

то би било ладне. (Мшаи.) 

Приспівка; марикують собі І8 короткого весі ля. Давнїйше весїле з усїми 
ріжними обрядами тревало майже цілий тиждень. 

весна. 8. Весна не зачне ся, доки крупи не падут. (Лучак.) 

Крупи замісь снігу падуть тоді, коли повітрв потепліє. 

9. ІІрі ійшла весна барю тісна. (Мик. н. 

На весну 

вести (ся). 6. Боли 


г 


4 


і 


♦ 




ШЗ 


селяни терплять передновок. 

ся не веде, то ся не веде. (Богородч.) Пор. т. І, Вести ся 6. 

1 ? . *■ 

його, аж ся мир карує. 

■* > 

• . . . ' . V * 

• • 0 

пр. злодія, зловленого на горячім учинку, серед великого збі 


і 


* 


/ 


І 


'й 


•ї 




* 




І 


> 






•1 

•і 


І 


■ 




р 


* 


т 


ґ 


ь когось 


* 


* 


4 


► 




/ 


.V- 




* 


'• << * 


І 


• 4 


* 


* 


І 




■ }■ 


/ 


* 


■ і • 


4 


І 




; 


п 


* 




і 




* 


І 


•І 


І 


І 




к 


* 




І' 




и л 


> 


* 


.1 


4 


* 




а 


* 


і 


V 


». / 


і 


V 


л 


А 


' і' 


1 




І? 




р 


1 


9 


9 


1 


► 


4 




к 


• 4 


І’ 


* 


І 




4 


4 4 






ч 


11. Кому ся веде, тому і когут ся несе; 

хце. 

Характеризують доводжене і неповоджене деяких людий. Пор. 

12. Як ведеть ся, то й когут несет ея. (Сїл. Б.) 

Варіант до т 

13. Як си не веде, то не треба підгонєти. 

Коли чоловіка Ьтріне нещасте, то за ним тягаеть ся й друге. 

14. Як сї виде, то когут ейці несе, а як біда, то й курка мести сї 

дурна. 

Варіант до ч. 11, 12. 

ВеСЬ, ВСЯ, ВСЄ. 5. Все мине, гріх сї лишит. Пор. Слав. П, 118. 

9. Всьому консць буде. Пор. Слав. ЇЇ, 117, 118. 

11. На все свій чьис. Пор. Слав. П, 117. 


» 


і 




а кому ся не веде, і 


4 Л 


І 




■ 1 




V 


* 




І 


% 


/ 


4 






р * 




. І, Вести ся і5: 


і 


■ 


» и 




і 


► 


4 


► '* 








І 


І 


6 


399 


* 


І 


і 


р 


* 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу оі Укгаіпе 




р 




► 


р 


5» 








к 




> і. 


У 




І 4 


•< 




*• ч ' -і, 

Ж 






х. 


« 










4 . 


9 


9 


% 


9 




і 




г * 


р 




С 


/ 


- \ 


> 


9 


9 


>• 


і 


ч<. 




» і 


і 


* 


* 


р. 


0 ? 


о 




о 


г 








4ч 




> і 


** * 


/ 








'АР; 


'<■ 


І 




"і 


► 


► 4 


ч 






Л- -і» .... 


ч. 






4 


к 




• 








•*4л 






і 


> * 




;5 . 




* 


% 


і 


\ ' ‘ 


•/ 


Я 


• • 

'•"'Ч 


* * 




- л 






* * 


V 




К 


'іь */ч- 


' 4 


Р 




І 


Р 


/ 






. І 


\Т-: 




У 


•V, 


і'-' 


І 




* 




і# 


• Ч 4 




* 


Г/ 






• V і" 






-і 




■т 

"А і У. 






1- 


К 




► 




> > 
'/Л 


► 








✓ 


і 


• г 


* < 


ж 


Яг 4} 


р 


>< 




✓ 




‘4 




/ 






фШ 

'!'ЖР Г - 










4 




Т/ 








4 


' 


•і 




/ 




/- 






л 


»/ 


►4 




> 












і 




У. 




' 4 








А 


< 


/ 


«. %• -• 


- ^4 




-ї 




г* 




і* 












► 4 










/ 


к 












5^. 


4 


г 


*» 


> •• 


* 


** 


< • 


* 


% 


< 


у 


ш 


і 


/ 


ш 


/ 




/ 


? Л' 


4' 


/ * 


і 


А'. 




-••і.' 


1 




‘ V* 


У' 






>- 




ч 




'і 4 /- 




Л • 




V 


а 


Ь 






> 




V 






ВДгг-:- 













* н 


/ 


,‘л 


і '! * 


и 


* 




< 


$ 




5 


її 


'г ' 


с 


►► 


• < 


р 


:. \Ж 




) 


''і.'і: 


V*. 


[ 


і # 


ЛУ< 


•ф 


*->• 


* 


і 




' ^ 


► 


• # 


' 1 # 


'■ </.. 


* 4 


► 


р 


. л . 


і * 


р 


р 


п 


*. / 


> 


► 


р 


• * ч 


« / 


Р 


•гЬ‘ 


V 4 


► 


► 


* • 




< 


ї 


р 


Ч. 28.997—29.013. 


Р » 


✓ 


Вечеря—Вигад 


і 


< 


і 


*/ 


Г 




» « 


Л 


• 


І 




* 


Г'і 


К 


* Г 




* 


» 


'і 




// 


і 






г 


4 


18. Всьо може бути. (Льв.) 

Сфера можливосте не обмежена. Пор. ¥аЬ1 І, 128. 

19. Всьо било й запарило ся. (ЮК.) 

Згадують про колишнього богача. 

20. Всьо по дурному йде. (Наг.) 

Маринує собі чоловік, що сам себе вважав дуже мудрим. 

21. Всьо буде гаразд. (Ю.Км.) 

Надїе ся чоловік у веселій хвилї. 

Вечеря. 5. Що буде на вечеру? Мовчанка і терпячкй. (Яблоиів ай 

Теребовля) 

Говорить само собі немаюче подруже. 

Вечір. 6. Тебе коло того вечир захопит. (Жидач.) 

Підгоняють лінивого робітника. 

7. У вичьир перед Ірьом проженете чари на дїлий рік, як промовите 

перед стаияев: „Іди, іди у скали та потоки, у дибри страшні 
високі, де пси яи добріхуют, кури лп допівают і води нп дотїка 
ют, а моє добро як било так е. й (10. Км.) 

їв поученя старої жінки молодій попаді. 

Взнути. 1. Взнн мнї в сраку! (Наг.) 

Найзвичайнїйша лайка. Відки походить слово „взнути“, люди не вміють пояс 
нити. Воно походить мабуть від староруського гонза, гоизнути, що мало рі- 
жне зеачінє, ганьби і похвали. 

Взяти. 37. А взяв би ся за зуба І (Льв.) 

Прокляте: щоб його раптом зуби заболіли. 

38. Взяв дурне і дурний з нев. (ЮК.) 

Говорили про чоловіка, що взяв дурну жінку, яка же знала звичаю, ї обоє* 
не вміли собі дати ради. 

39. Взьив, як на шило борщу. (Вербовець Т.) 

Взяв мало, ледви значно. 

40. Візьмеш дівку, то облїаиш ся; 

росте. (ЮК.) 

Коли старий оженить ся з молодою, то вона нераз 

4Ц Ни можу сї взяти. (Жидач.) 

Не можу півнати, зорвнтувати ся. 




і 


і 


► 


У 


н 


4 




і. 




4 


4 


4 


\ 


і ? 


і 


І 


* 




\ 


І 


* 


і 


< 


у / 


о. 


* 


1 


'Ч 


« 


' 


4 




4 ’ 


• ' 


N 


І 


4 


І 


4' 


► 


% 




■ І 


"У 


4 


► 


І 




* • 


' 


•і 




і 


4 


4 


ч 


4 


% 




у 


4 


І 




' і 




V 


*• 


% 


4 




* . 


► 


« І- 


4 


* 


Р 


* 


4 


* 


♦ і 


ік г> 


• л* 


► 


« 


* 


4 


> 


І 




ч 


* 


І 


І 


п 


*. 


4 


Ьь ' 


9 


ф 


І 




І 


< 


І 


► 


у 




4 


І 


і 


4 


Ф 


У 




ф 


і 




» 


р 




4 




► 


' « 




V '• 


► 


Ф 


' ї 


• * 


' 


* 


І 


І 


•І 






4 


• • 


і 


і 




V 


* • 




4 


* 


І 


І 


•> 


І 








і 




У 


ч « 


• »•« 


4 


І 








Р 


Р 




І 




Р 


► ' 




І 




4 


* ,Ч . 




І 


* 




► 




р • 




і 


- 




і 


* 


► 




»• 


о 


: і*' 




• • 


•і 






% 


* 




'4 




■ї 










V' 


■і 


у 


і 




г 


\ 


4 




> 




І 


* 


» 


* 


♦ 




Г 


Л 




' * 


старе піде, а молоде щря не по 




% 


* 


у 


* 


змарнує його добро. 


І 


і 4* 




і 


\ 




-У. 




. 


> 


•У 


* 


І 


4 


І 




ч * 




4 


І 


Г 


і 




Вибирати ся. 3. Вибирає сї, 

Пор. т. І, Вибрати 2, 4. 

Вибити. 1. Так те вибю, аж 

, Зсі], буде срака горяча. 

ати ся. і 


4 


* 


як за море срати. 


г - 




г 


И ь 


Р 


Р 


► 








к 


і 




4 і 


ти буди пашіти. (Жидач;) 


І 


І 


9 






с 




і 


4 




4 

т 


У 


> 


* 


ф 




► 


*. 4 


> 




І 


УШ 




№ 


<4 


р 


сї, гий з котом на полюване. 

Вибрав ся до якогось діла без відповідного 




4 


і 


4 


► 


І' 


* 


ч 


А* * 




« 


і 






> 


> 




* 


► 


Р 




► 


Є 


< 


* 


р 


>4 


Р 


І 


» 


І 


4 




Ш; . 




р 


г 




* 


< 


► 


Вивчити сй. 2. Вівчив 


р 


сі на їден бік. (Угр, Гор.) 

Навчив ся лише самого злого. 

* 

Буде на всї вигади. (Наг.) Пор. 


і 




4 


І 


* 


• / * 


+ 


р 


•> V- 


< ■* 


► 




і 


• «І 


і 


/ 




> . 


► 


і- 


4 


* 




* 




> ■ 


І 




І 4 


► 




4 Ч ' 




■1 


а 


і 


і 


і 


1 


р 


р 


І 




* 


► 


4 


4 




Вигад 


І 


І 


* 




4 






І 


> 


Т 


4 




і 


* 


► 




я .. 






І 


► 


ї 


» 


г 




4 




•V. 


1 


► 




4 


4 




і 


і 






І 


Р 


>/> 




Ч: 


4 


Маїіопаї Рагііатепіагу БіЬгагу ої ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


► 


. ► 











. и»у у * * .. * 






" ті0*ЇЇЬ ^ •■чїМ’жяд^"’»— 


•- і 






к 


і **•'< ** г ’Л\‘~ Л &*'Ф 


і* ***» ‘ 


•чу-аал 


- «« 


*К ’ 


.Г*.-»ь 


к. 


у***-#*'?- у 


* 


« 


"Н «-гг*.*$ 


» 


#П 


- 


« 


• —• 






' і- 


?< 






<Л 


.и 


*к<»< 




І 


< ї 


І 


^ * 


> 




' - # * 


• # 


• / 


і 


* 


♦> 


і 


# • 


о<- 


• -V 


/7ї 


У 


Л: 


У ч 


*«* 


V 


? і 


< * 

м 


• ї 


. к 


» • 




■ 


* 


к 


л 


Ч. 29.014—29.031 


Вигадати—Викоштити ся 


\ 


> 


* 


* 


4 


Уч 


|£ 


> 


> 


І ■ 


> 


► 


А 




І 


і 






> 


і 


« . 


< 


І 


/Л 


1 


( 


X 


щ 




Вигадати. 4. Такожи-сь щось вигадав. (Вудв.) 

Говориш щось недоладне. 

2. Ану ще що вигадай! (Наг.) 

Говорять, коли хто здивує когось незвичайною новиною. 

3. Таке би не вигадав і не приповів. (Наг.) 

Говорять про неправдоподібну новину. 

Вигладити ся. 1. Вигладив бие ся, як сіль на водї! (Мілан.) 

Прокляте. „Вигладити ся“ тут у значіню: щезнути, так щоб гладко було 
слїду не було. Дор. Етн. 36. У І, ч. 246. 

Виглядати. 27. Так виглядат, як би го хто піжвав і виплював. (Мшаи.) 

Говорять дро вигляд змарнілого, занедбаного чоловіка. 

Виглянути. 2. Вигльинула, як богиньи з вовера. (Вербовець Т.) 

Мова очевидно про гарну дівчину, якої поява викликає приємне вражіне. 
Вид. і. Видом видати, слихом сдихати. Пор. Даль І, 41, 284. 

Видати СЯ. В. Видав ем еї до їрейцара. Пор. ЬіЬІ. 169. 

Видивити ся. 3. Видивив сі на нього, як тельи на нові ворота. Пор. ЬіЬІ. 150. 

Видіти. 61 . Як 

63. Будеш його так видїти, 

Не побачиш його ніколи. 

64. Що-сь ту не видів? Курічу цицьку, чи кінську маму? (Кнїг.) 

Окрик до такого, що видивив ся на якусь не зовсім звичайну річ або подію. 

•65. Як ся видим, то ся ненавидим. (Зїбол.) 

Близькі сусіди иноді ненавидять себе обопільно. 

•66. Як тї вижут, так малюют. (Тростянець) 

Варіант до т. І, Видїти ч. 62. 

Видко ся. 3. Вже му ся пи видко. (Будз.) 

Ве може нікуди вийти, вдає що нічого не видить, не дивить ся на нікого, бо 
стидно йому вже. Пор. т. І, Видко 2. 

як ни видно, так ни видно. (Звиняч Гор.) 


* 


І 


І 


* 






V* • 


і 


9 


лК 




9 


* 


і 


І * 


й 


І 


і 


4 






г 




1 • 


к 


і 


« 


# 


> 


4г 


р 


* 


5 


І 


4 


"“X 


% 




* 


і 




\ 


у 


> 


і; 


\ 






■ .• г[ 


і 


■*1 


І 


; 








* , 


ч 


і 


П: 


І 


і 


і 


4 


V. 


9 


* 


% і 


к 


і 4 


і 


к 


4 




► 


і» : ; ‘ 


► 


* ' 


< 


✓/ 


У' 


' і 


т 

• ІЙч 


І 


1 


і 


/ч7 


4 


* 


4 


\ 


* 


’А 


4 . 


> 


І 


І 


















і 


► 


* • 


■ 4 


. * 


< 




в* 


► 




/ 






.... 






в 


• к 






* І 


і 


* 1 


‘ 


< Ф 


/ 




V 


Р 


■у-. 


’Ь 


* 






•А 


К 


•9 


І 




г 


•» 


к 














> 


г 


ч 


, 


І 


.Я 


< Ц 


#1 


І 


І • 


4 


г 


V- 






4 


л 


► 


№ 


9 


Я 


і 


. 


ч 




► 


і* 


і 


і 




* 


4 


І 




* 


І 


У 




ті виджу, так тї пишу. Пор. Слав. І, 212, 214; П, 157. 

як свої перші чоботи. (Жураки) 


• « 


І 


1 


* 


І 


ґ 


І 


? 






1 


І 


І 


І 




% 








ш 


V 


9 


і 




\> 9 


\ 


9 




' «V# 




► 


и 


п 


-л 


* 


І 








». 






І 


І 


9 




к 




4 


'і, 


* 


І 


І 


1 


4 


ч 


9 






1 


«і 


І 




* 




»*ї 




І 


« 


г 


% 


•« 


і 


» 




к 


' 


1 


і 




» 




Видно. 15. Його 


► 


з 


£ 




к » 


•#-ч 


І 




4 


* 


к 






4 


/ * 






• ,, • 
>'• 


і 


І і 


ч 




4 


















к 








1 


* 


4/^ 


І 


1 не 


* 


9 


4 


» 


І 


» 


9 


г г 


1 


І 






9 


к 


г 




► 




і) 


9 * 




« 


1. Видра мудра, 


;/• •? ї 






ЮІ 


Видра. 


* 


* 


/ 


(• 


V . 




І 


^але їй. 


'/ 


№ 


1 


Л 


а и 


■» 


» 


т 


» 




С.# 


і 










• * 


<» 


► 




& 


І 


9 




к 






- і 


І 


вад Дн.) 

Дуже гарна стрілецька приказка 








V • 


* 


► 


* г 










* 


» 


Р 


/) 


> 


Г 






.* 




і 




й 


' 


« 






І 


І 












5 


• * 


б 


V 


V 4 


1 


і 




\ 


4 








% 


. У 


■я 


І 






► 


‘і 






І 


& 


♦ 


'/V 




Видужати. 2. Видужав, хот я й руки складала яа його смерть. (ЮК) 

Говорила жінка про нелюбого чоловіка, який видужав, хоч вона молила ся, 
щоб умер. 

Видумати. 1. Не видумаш ияачи, хиба як ти Бог назначит. (Мшан.) 

Чоловік хоч як хитрує і поводить ся в житю, не у йде своєї долї. 

Вийти. 25. Відки вийшли, туди підемо. (Тростянець) 

8сі1. із землі вийшли і в землю підемо. 

26. Коди я вийшла на загін, то все била іга передї. (Ю.Км.) 

Згадує бабуня, коли була роботящою дівкою. 

Викоштити ся. 1. Я викошьтида ся на сипа. (Ю.Км.) 

Видала богато гроший, щоб увільнити його з війська* 






% 




9 






І 


к 


І 




<1 


т 




і 


. 


г. 


а 






! 


і 




і 


< 




9 * ’ 


а: 


* » 






* 


,1 


V, 


і 


І 


> 


й 




Ш 


ь 


тії. 


1 


V 


І 




ш 




і 


1 






і 


9 


т 


І 


1 




Ж 


к 




і 


«ф 


І 


к 


і 


т 


і 




і 


і 


9 


Р 


— 401 


і 


шш. 


І: 






Ш 


яг. 


К ’ 


ЯК: 




І 




І' 


г 


г 




1 




9 


«К І: 


ІПі 






т 










Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої Укгаіпе 


\а/\а/\а/ . п р І и. о гд 






в 




•I й ”. 


. І .НІ 






• І* • 




І* 


4 ; 




і 1 : 


іа/і '&.< 


і 




О.їЛ 








- 1 




г 


'ЧчХ-Ч 


'Л -«V 






4Н 




















і 




•к 




■-> 


І 


а 


/ 








г 


Ч. 29.032-29.048 


Викрутити ся—Висіти 


Л 






4 


Г . 


4 






1 


І 


І* 


Р 


4 


л 


ВикруТИТИ СЯ. 3. Викрутив сі з рук, як пискир. Пор. ІУапсІ. Ааі 2 

Вилазити. 1. Не вилазьий, небоже, бо смерть тї пасе. (БогородР.*) 

Остерігають чоловіка, що тілько*що перебув тяжку хоробу. щоб не виходив* 
із хати. 

Вили. 3. То 

Вилизати ся. 1. Вилизав ся 


і 


V 


► * / 




N 


« 




і 


Ч 


* 


й: 


* 


ч 


У 


•і 


к 


Л‘ 




4 


► 




4 /. 


V 








'Чн 


/■і.' 




'І 


•і 1 * 


і ; 




і 




V 


9 


\ 


4 


• . *. 


9 


►л 


* - 




«' 


Ч'Н 


4 


V 


ще вилами на воді писано. Пор. Даль І, 355; Нос. ст. 270 ; Тим. 52 

як би го корова облизала. (Мілан.) ‘ 

Вилизав ся* значить умив ся і вичесав ся гладко. 


> 


г >Л 


К 


*• 


«н 


V * • 




’4 


\ , 






> 


і 


* 


і 




і 




> 


* 


► 


Вина. 1. Не моя вила, не моя воля. (Колом.) 

Говорить чоловік, коли зробив щось під примусом, під впливом т. зв. уіз таїог 

6 . Даю себе винним. (Лучак.) Пор. т. І, Винен ч. 6. 

Винести. 4. Винесли би те на шарах! (Жндач.) 

Прокляте. 

Вино. 3. Вино розвеселяє серце, а хлїб покріпляє серце. ! (Котів) 

Приказка книжкового походженя. 

4. Від вина кожда жила упадає. (Бат.) 

Характеризують вплив вина на людське тіло не зовсім докладно. 

ВИПИТИ. 18. Хто не впне до дна, той не зичить добра. Пор. Сим. 1961. 

21. Як єм випив, а горі мцов ги би вітер повіяв. (Ю. Км.) 

Характеризував чоловік вплив якогось напою, мб. ліку, на своє тіло. 
ВИПРОСИТИ. 6 . Випросив би і в бика молока. (Стежн.) Пор. 

10. Сам випроси, сам в’їджь, ст відповіджь. (Ю. Км.) 

Поучав жебрак свойого ученика. 

Випсьочити. 1. Винсьочив, гий посьлїдиого. (Жидач.) 

Випсьочити 


► 


4 


о 


■У 


*** У» 
- «/>’! 


4 


\ 


*Ь 


!» 




* 


г' 




\ 


9. 


• « • 


К 






І 


% 


. • 




Винен. 


і 


ь 


І 




► 


і 




к 






і 


і 


* 






¥ 


...у 


9 


чї? 


«і 


► * 


4 






/ ? 


* 


4/ 


ф\ в 4 


4 


і 


> * V 


І 






•ІІ.4, 

■ 


♦ 


,-иа 


9 


т 


':5г 


4 


і 


і 


> 


і® 


«й> 


Ш. 


& 


г? 


і 






• 'і-' 


* 


У 




\ 


* 


Ч 




4 > • 


я 


* 


т. І. Випросити в. 


і 


л 


* 


► 


■СЧ 


* 




4 • 


• « 






* / 


\ 


' 


< * * 


з 






► 


/ 


І 


> 




• 




виганьбити. 


і 


і 






► 


і 


Вирвати. 5. Вирвав з під серцьи. (Наг.) 

Взяв у нього силою щось дуже миле. 

Виривати ся. 1. Вперед ие виривай сї, в середину не пхай сї, в заду 

не лишай сї! (Тростянець) 

Правило житевої обережности, троха перемудрене, бо в такім разі деж бути? 

Внрискати. 1. Шо собі віриекаеш, то меш мати. (Грип.) 

■Яку собі долю зготуєш своїм житем, таку будеш мати. 

Вирости. 4. Виріс би тя дїдько на язиці! (Богород.) 

Клепуть язикатого чоловіка, клеветника. 

вже голова висшя шиї 

Жартливий вислов, бож у кождого голова 
він високий, чи низький. 

Висікачка. 1. А то ти висїкачка! (Дид.) 

Балакуча, сварлива жінка.. 

Висіти. 4 Що 


* 


і 


К 






9 






я 




. к 




4 


» <• 


■та 


* 








* 


* 


4 » 


к 


< 


Т 


$ 




4 


* 




і 




9 




ч->. 




т. 


ۥ 


Г* 4 


а. 


ї і 


9 


І 




» 




* 


к. 






4 


> 


•І 


■І 


► 






► 


п 


* 4 


4 > 






« % 


І 


>ї 




4 


• г 


6. Так виріс, жи 


9* 


; Я?» 

У 


і# 


і 


4 




- 




• >./ 




* 


І 






І 




висше шиї без огляду па те, чи 


Ж 


■Ц 


т 


•ж 


ї.'чл 


> 


і 


л 




- ;:,'й 




і 


► 




' ..4 


І 


Г‘. 


щ 


* 


> 


з 




ч 


Р 




І 




>' 


1 


• '(''Я 

■Щ 


* 


9 


► 


І 


* . 




і 


Іі 


'*г 


+* І х • 

ггі 




7 


І *• 




о 


І 


к 


► 


4 


/ 


* 


> 


• * 


9 


4 






Ч 


Даль І, 53; Тимош. ЗОЇ. 


9 


* 




4 


має висіти, то не втоне 


.* 


''.VI 








4 


Ч 


6. Висиш за їдну ногу, новіш сї в за другу 


І 


< 




‘ і 


ь) 


і 






* 




• * 


9 


V 


• У 


► 


/ 


► 


* У 


і 


Говорять ЧОЛОВІКОВЕ, що не може себі 

” • */ 


р 


. 4 


» 




в тяжкім положевю. 

'І ' і 9 ’ 


* 


‘ 


І 


► 


► 


; 


■ ч 


9 


> 


* * 


І 


► 




* 




І 




и 




9 


А*' 


І 


7. Як висіти, то за обі шщь 


* 


► 


* * 


У 




н 


% 




% 


► 


І 






І 




ь ** 


І 


і 


р 




Г 


: 




ч 


І 


* 


\ 




г » 


* 


► 


І 


■ 4* 


т 


4 




І 


4І 


> > 


1 


* 


к 


к 


* 


* 




< 


; >* 


г 


9 


4 


•V 


1 


► 


розпуки в невилазнім полошеню. 


і 


* 


> 


» 


4 4 


Ї А 


' 9* 




► 


/ ^ Г 




І 


-' * л 




1 - 4 . Ч 

і ї І " * 'І 




* 


у 


* 




% 


і 


9 


<ІА- 


* 


> > 


4 


* 


% 


І 


к 


І 


а* ь 


* 


4 


* - 


4 • 




І' 


"Ш 


4 


г 


► 




ІР 




► 


/•/ 










4 


. 4 


р 


► 


4 


і 






V 
>■ 1 


к 


Г 


4 


9 


І 


" *• 


у 


к 


9 






* 


і 




► 


\ 


4 




> 


9 


і 9 


* 


► 


• ’у, 


■р 


■і.'-- а 


► 




4 


у 


\• 


% 


"к . 




У 


щ 




9 


< 


;? 3 


9 


4* / 


. > 


< 


р 






./А 


‘V* 


• ^ 4 




> 


• • 4 к и 

• - 


► 


«А 


?м 

.V 


к 




р 


4 


УлУ'Ч 

й:І 


ь 






• к‘» 


V 




VI- 


V 


\г>\ 


т 


< 


*т 


*• 


► 


№ 


к 


\ 


ж 


4 


Маїіопаї Рагііатепіагу І_іЬгагу оі Укгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


<к 


4 


і 






мк\ 




ір 


* 


•• 




•- 


* 


..Ж V 




Р 


* 


* 


► 


і 


► 


« 


4 4 *™ *' • ** 




і» 




9 




4<4 


\ 


• р 








г 


І 


Т. 


Ш 


4 • \У* 




■А 




у 1 




Р 






* / 


•Ч г 


р 




' 


* 








З 


р 


р» 






і 


* 


: /#> 

►V . \ -V 




4 * 


< 


м * ^ 










► 




► 






ш 


* 




І 




І 




Г' 




. 




У 


■ 


4 


П 








ІШ 


шш 






щш 


•: 


і-ЛІ 




■ ■ * * 








■' 








л 


■ 




- 








* * 








І» 


< 


І», 






І:: 


■ 


•-../1. г 


'«с. 




4» 


-- 


- 


■лґ 




- 








€ 










- 










и.~у. 








і 


. ■ 













Високий—Вівця 


Ч. 29.049—29.067. 

і* 




« 


4 


А 


« 


4 


* 


і 


* 


» 


і 


< 




► 


в 


4 


( 




ий як топольи, дурний як фаеольи. («Чербовець Т.) 

Лор. т. І, Високий 6. 

9. Високий, як бузько. (Винники) 

Говорять про довгоногого чоловіка. 

А 

ВИСОХНУТИ. 1 . Висхла, гзай на гридах. (Жидач ) Пор. т. І, Висохнути 1. 

2. Так висхла, як скіпочка. (Жидач.) 

Виспівувати. 1. Виспівую, аж дебри трясут ся. (ЮК.) 

Згадував старий чоловік свої парубоцькі часи. 

Висране. 1. Но висранім з ложкою. (Монастирок) 

Говорять, коли хто прийде аа пізно. 

Висцїпати ся. 1. Висцїпав ся до мене. (Лучак.) 

Накинув ся на мене. 

Витвара. 1. За витвари Иамбіх каре. (Вербовець Т.) 

Витвари — збитки, пакости. 

Витерпіти. 1. Витерпнт, мине, перейде й гаразд. (ЮК.) 

Говорить чоловік про свою біду. 

Вити ся. і. Ве еї як хробак. (Наг.) ...як гадина. (Наг.) 

Говорять про чоловіка, що „ве ся“, корчить ся з болю. 

Витрібувати. 1. Витрібував го на всї боки. (Наг.) 

Випробував його силу або вірність. 

Витріскати. 1. Витріскаю, аж ти срака спухне. (Наг.) 

Витріскати — набити долонею. Лор. \Уап<І. Л, Наиеп 35. 

Витріскувати. 1 . Ввтріскує, ги біда по пеклі. (Підгірки) 

Лро лускіт та гармідер у домі. 

Витріщити. 4. Витріщив очи як баран. (Мшап.) 

Говорять про такого, що витріщив очи дивуючи ся. 

Витягнути. 1. Витьїїгиув воду, як вуж. (Вербовець) 

Мова мабуть про якогось мітичного вужа, що висисає воду з криницї. 

2. Витягнув мене з послїдиого. (Стає.) 

Наразив мене на кошти, довів до бідвости. 

Виходити. 8. Ни виходвт тобі на рихт? 

Запитують чоловіка, чи вже добив ся свойого права. 

Вицьвара. 1 . Ота вицьвара кождого зачедат. (Вел. Очи) 

Вицьвара* тут у значіню: збиточниця. 

Вівдати. 1. Вівдают ми, дома сиджу; бирут мине, я ни ішджу. (Жидач.) 

Вівдати к мабуть сватати. Зяачіпе неясне. 

Вівкати. 6. Як ся вівкат, такі голоси йдут. (Дид.) 

Вівкати“ тут у значіню: кричати, гукати. „Голоси йдут а у значіню: луна 
відбивав ся. 

Вівкнути. 7, Як ся вівкне, так ся голосив (Валиг.) 

Варіянт до Вівкати ч. 6. 

Вівтар. 6 . Хто вівтарю 

І, 3; Даль П, 257; Сгіизії 174. 

. 10. Одна вівця паршива всю чзреду заразить. Лор. Даль І, 196; Тимош. 

239; Слав. І, 166. 


* 


► 


г 


і 


» 


9 




% 


і 


і 4 


* 


4 


і' 


* 


> 




. * 


/А 


V. 


1.« 


л 


/ 


► 




► 


4 


к ' 


♦ 


І . 


і 


Р 


* 


* 




і 


і 


1ЖЖ 


ШШ 


і 


Ш 


т 




і 


* 


> 


т 


0 


т 

жг'Ж 


Гь 


Ф 


> 


* 




* 








ч 


» 


А 


'4 


V 


Ф>. 


$ 




4 


"'А 


і 


4 


і 






і-4 






» 


у 


РАГ- ► > 


*л 


• м 




» 


І 


і 


■ 


т 


»• 


* 


4 \ 


Ф 


і 


* 


V 




І 


і 


* 


‘ 


* 




« 




► 






і 




4 






>» 


* 


І 


Ж 




V. 


*> 




І" 


№ 




» 


•••» - 

N .» 


9 




•л 




й: 


\ї* 




ш 


і 


і 


І 


•і 


- 


«V* 1 




4 


4 


Ж 


V 




% 


• « і 




4 






V? 


► 




ш 


ш 


4 








■і 






ї 


' 


•ч 


■ 


і 




І 




' 




‘ 


* 


і 


» 


.4 


* 


І- 


І ‘ 




< 


« 


V * 






* 








і 


■г, 


П ■ 


• * 


А 




4 


&А 


) 


* 


' 


І 


К 




■ 




* Л 


4 • 4 


1 


•*Л4» 




■4ІЛ 




Пі. 


П 




4 




• І 




пу 


гм 


я 


■) 


► 


аг 


г. 




і 




я 


( 


А ^ 


► 




« 




1 




4. 


** 


у: і 




Ш і 




V 


і 


р 




► 


4. 


4 


О 






* 


4 А 


► 


І 






4 


4 


г. 






► 


// » 




■і 










ш 


5 


V 


т 


Ш 




Ж 


’ 


І 


у. 


ШШ 


*■- 


ж 


>1 


ЩШят 


І 


» 


і»; 
■ 




І 


Ш і 


Ж 




ж 






V, 




я 


шш 


.* 


Г: 


служит, той з вівтарйи жити мусит. Лор. Ьб Воих бе Ь. 


я 


ш 


л 


І 






4І 




* 




І 


У 


Ф 


'?/ 


і 








і 






9 


І 


і 




403 








І 






&■ 


► 


а 


і 






і 


і 




4 










Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої Укгаіпе 


\л/\л/\л/.прІи.огд 




т 




8 


І 








ї 


4 


Я 


З 






1 




/ 


£ 




-АзАЖ&Ь С^*г 


' 


; і- 


('Ми і . 




4 




^ *. - : г ь 


* 








. '! 




► 


ш 


* 




^ .. ’•: 




•О - 




А *« 4 Г • • 


.••VI. 




і 


Ж 




і 









} 


> 








•- *( 






к . 


- 


V 'Ш <- % 


V * " 




^ * 


• *» 4 * . 


*■ 


< 






*** 


, *•*$>(.£ „ 


** - : ч =Яг 


Х-г» 




V 


'< 




'М,м 


«. 


г &Х+1Ї+9+ . -.* 


*-". 4 


< 


Е 


• VГП 11 І Г • І "'ІІшМ і І 




і 


9 


к 


І 


Ч. 29.068—29.082. 


Відати — Віз 


і 


15. ї пораховану вівцю вовк бере. Пор. Даль І, 31, 173; П, 161; Слав. І, 
85, 178; Сгіизіі 114; 119. 

32. Не будь вівцею, бо тя вовк іззїеть. (Лім.) 

Не будь занадто покірним та смирним, бо всякий тебе скривдить. Пор. Мика 5538. 

Відати. 3. Ніхто не відає, як бідний обідав. Пор. Даль І, 83; П, 410. 

Відважний. 17. Межи відважними приклек на колїна. (Ілинцї) 

Схрунив, злякав ся. 

Віддати ся. 25. Не віддам ся, собі здам ся. (Лавочне) 

Варіянт до т. І, Віддати ся ч. 24. 

* Відень. 1 . І у Відні ходят люде бідні. (Мілан.) 

Приказка в формі мудрованя. Пор. ІлЬІ. 118 
ВІДІЙТИ. 3. Відійшло ми від серцьи. Пор. Даль 1, 163. 

Від’їсти ся. 1 . Від’їсти ся. (Гнїдк.) 

Значінє неясне. 

2. Не можу від'їсти сї. (Наг.) 

8 сі1. така смачна страва. 

Відкинути. 1. Вже ми се відкинуло. (Снят.) 

Се мені збридло, проїло ся. 

Відлїв. 3. На вїддїв го вдарив, як злого духа. Пор. Даль І, 316. 

Відстояти. 1. Чей я відстою за сива або брата при голосованю. 

(Мшанець) 

Міркував чоловік, чи при голосованю приймуть його голос за голос сина або 

б рата. 

Відтам. 1. Я відтам, де красний пес, а на воротах виизапка води ви 

сит. (Рава Р.) 

Жартливе означене місця, якого чоловік не хоче вказати виразно. 

Відчинити. 1. Ни відчиню губи. (ІОК.) 

Мовчу, не промовлю слова. 

Відьма. 4. Аби відьма не начькодила, обмазуют двирі дехтьом. (Ю.Км.) 

Народній звичай, опертий на віруваню, що відьма боїть ся дехтю. 

5. Відьма на їря виду ну в тріски на людських двирьох. (Ю.Км.) 

Народне віруване. 

6. Відьма сидит при дорожнім жьолобі, диржьит у руках шнурь до жьо- 

лобка иривязаний, а з шнурка молоко біжит. (Ю. Км.) 

Народне віруване. 

7. Ни відьма і іш трутяна. (Ю.К.) 

Се щось зовсім невинне. 

Віз. 4. Віз там мусить, де го коні тягнуть. Пор. Ье Коих <3е Ь. І, 41. 

9. На чиїм В 08 Ї їдеш, того пісеньку співай. Пор. Даль І, 137 ; Слав* І, 83 

215; ЗсЬІеі. 184. 

16. Що з воза впало, то пропало. Пор. Даль І, 33, 367. 

17. І на два вози го не забереш. (Наг.) 

Такий великий пан. Говорять іронічно, коли хто занадто гонорує ся. Пор. 

2аіиг. IV, 447. 


.« 


V 


г 


і 


4 


* 




> 


Г 


і 


) 


/ 


* 


• І 


» 


і 


< 


•ь 


<л 


* 


к 


* 


/ 


і 




\ 


к 




і 


• < 


• »• 




/ 


* 








і 


ч 


’< 


ї* 




\ 


* • 


\ 


*. 


< 


і 


д 




п. 




І 


І 


‘Я 


І 


*» 




•/ 


. *, 


* 




к 


ч , • 


р 




’и: 




« 


•• 


* 




і: 


'І 


* 




і 'І 


► 




9 


ї 


* 


/* 




: 


9 




► 


•і 


% 


Р 




І 




✓ 


/ 


І 




г 


” 


« 




* 




А 


. ► 


І 




1 


> 




> 




І-• 


/ 




а 


А 


V, 


І 


9 


% 










І 


< 


V 


« 


9 . 


‘Жі 


* 


\ 




з* 


7 


9 


г 


ї 


л 




► 


9 


І 


І 


* 


1 


к 


9 


* 


404 


> 


* 


■ 


І 


* 


і. 


у 


► 


ч 


Р 


/ 




і 


і 


) 


9 


* 


і 


і 




.0* 


У 


* 


І 




9 . 


► 


9 


• 


9 


ш ■ 


■І 


у 


І 


Ґ 


* 


к 


А'* 


’> 


і.* 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу о\ Укгаіпе 




.г. 


т- 


& 






* >< 


у 


і ■* 


9 


* 


її 


■ 


9 


г -к 


-V- 


і. 


; /!' > 
-V 


\ 


й. 


►V / 


ь 


т 




і 


і 








% 




.V 


л 




•;с 


1 


"'“«Я» 




* ' 


«и-л. 


с 


4. О 


\ 


* 


■X 




* 




т 


< 


► 




тт 




шш 




' чі 


* л 




< 








► 


Г‘^-1 


У 








1 








І 


к 




і 


» 






■< 


яшг 


N 


.< >* 










-.м 




ж 


> 






1 


' 














і 




т 


> 


V 


. 






■. 




р 




р 


► 


і 'Ш 


шп 


А 




у. 




-У 


■>у, ї'-Т 




г 


І- 




^1' . Л»к-- 


і' 








! 


Л 









* • ■щ*®т*'* ' ■ 




>-ЩЩ\ 7 ч 


-Г'Г . ■! 


ТУ' 






-* .». 




"■* / 1 


і 


: -. ь.іР-Ь 


♦ 


• V % 


«*.«Л 


- : '/д \-;ь- -X ^ 




Ж 




І 


/.* 


> 




^ > 


'хь; 


Ш 




'■ііГ’Г'^ 


/ 


■: 4 Г. 


-;* * 


гтщ 


* 


У' 




/ .► 


. ** 


< 






У«: 


*Х;Г/ГУ; 




' і 


' 


“ % - 


1 




г> 


Війна—Вірити 


Ч. 29.083—29.097. 


Війна. 15. Війна і о Бозї забуває і пана не знає. (М. Гоїп.) 

Вірне спостережене, оперте на практиці воєнних часів. 

Військо. 7. У войську найгірша штурма. (Підгірки) 

При штурмі звичайно найбільше людий гине. 

8. Хто в войську не бувайи, той біди ни знайи. (Вербовець Т.) 

Військова служба давніми часами була дуже прикра, а воєнні часи тепер 
страшнійші, ніж колись. 


ь. 




/ 




< 


І * 


А. 


* 


¥ 


У 


іит. 16. Війте, кобилу здійте, молоко вихлишіт, а у гудзвду вистви- 

шіт. (Голови) 

Гуцульське дразнене війта. Ваствишіт зам. висвищіт. 

ВІК. 12 . Вік 


в 




> 


і 






живи, вік учись, а дурньом умреш. Пор. Слав. її, 208; IV а п б. ПІ, 

Ьегпеп 66; беїак. 217. 

23. Кому на вік, тому на дїк. Пор. Слав. І, 19. 

43. Віка щасливого! (Лол.) 

Бажають, коли хто чихне. 

44. Вік все одно, що година-хвилипа. (Снят.) 

В порівнаню до вічности. 

45. Мепіїш віку, мениш гріху. (Жидач.) 

Чим молодшим чоловік умре, тим менше нагрішить. 


» 


* 


> 


* 








\ 


■9 


40. На віки віком, а з верха друком. (Кяїгинин) 

ЇЇримівка в формі мудрованя. 

47. Як кому на вік, то еї знайде й лїк. (Мик. н. Дії.) 

Варіант до т. І, Вік 23. 

7. І в моє віконце засьвітить сонце. їїор. Слав. І, 151; Огіизіі 77. 

6 . Від гребе і сам па себе персть мече. їїор. Слав. І, 77. 

ЗО. З одного вола дві шкірі не деруть. їїор. Даль І, 187. 

42. Старий віл борозни не попсує. їїор. Нос. 434. 

46. Воли бере, миши дарує. (Троетянець) 

Кепкували піддані з пана-здирцї. 

47. Воли -і корови в ліс* а 

Говорить чоловік, що взяв поеажну, але погану жінку. 

48. Воли і корови на збочи, а біда поперед очи. 

Говорила дівка вийшовши замуж за богача. 

49. ІІІтири воли сперти, а вош вбити, все одно. (Троетянець) 

Значіне неясне. 

50. То віл в воду сере, чи я говору? (Снятин) 

Обурює ся чоловік, коли говорить правду, а йому задають брехню. 
ВІЛЬНИЙ. 2. Вільному воля, спасенному рай. їїор. II, 441. 

Віно. 4. Віно на убочп, а біда поперед очи. (Мшан.) 

Віно 

Віл ч. 48. 

ВІрИТИ. 23. Не увіриш, поки не зміриш. їїор. Слав. І, 17; (хшвіі 116* 

16. Нікому ни вір, ніхто те ни зрадит. (Жидач.) їїор. ІЛЬІ. 122. 


♦ 


■ 


Вікно. 


Віл. 


* 




поперед очи біс. (Рава Р.) 




* 


і • 


■ 




* 




► 


* 


ч 


* 




І 


І 








9. 


і 


І 




< 


V 


\ 






к 


« /. 


9. 






V 






• 9 


V 








! 




/Л 


4 




' ь 


9 4 


і-'А 




9 . 


І 


► 


л 




ж 

Яв • * 

тії / 

► ^ 






( 




\ 


9 • і 








V 


* 


\ 


л. 






* 9 


худоба, яку жінка привела до чоловіка від батьків. їїор. висше 


« 












У 


* 


9 


« 


& 








' 




V- 


' 




« 




9 






т 

Щф 

ш 




► 


405 


> 








■ЛІ 


1 


Л 








І : 










9 




' 




А 


• • 


- * 




•к 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу оі Укгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 




■ кЩ 


> 






► 




ч & 




* 


< 




* 


' 


•і' 




► 


ж 


> 








► 






г 




і- ' 


■Н Ґ 


* 


< •- 






9 


' • 




і 










і 




ж 


ї 








^ .. 




*- **т-ш т** 


• ^*г^Я5 .•-- 


і 


- Л -X 1 


V 




А 


\ 


л *, 


» 


9 


• .«■** - 


•**■• ■ 


№ *ЛЛІ л^і Ц М^ Ц ;; 


Ц С ^» *?> Ц Д|« * Ц - ЛЛ* *-чп' *>■ *- 


■* 


ж.- *Ь 


'» 


*•» • 'О* ■• *• 


*• 4*/-«0>< І •'■►*• «я** 


**■»».' 


У 




« 


* 


\ 


і 


і 


* 


к 


Ч. 29.098—29.113. 


Вірццй—Власїіі 


* 


34. Або пи вірте, або ся сьмійте. (Ю.Км.) 

Се на одно вийде. 

35. Вір ни вір, а пи кажи: брешиш. (Жидач.) 

Сказати кому в очи: брешеш! 

36. Днись нема що кому вірити, навіть свому язиковії. (Мшанець) 

Увага сйептика, що не довіряє сам: собі. 

пи вірит, а такі ни зрадит. (Жидач.) 

Говорять про недовірливого, але характерного чоловіка. 

Вірний. 6. Ти такий вірний, як кінь, що віз переверне. (Голені.) 

Кепкують ів непевного, зрадливого чоловіка. 

Вірувати. 3. Керую, вєрую, на иецу хирію. (Жидач.) 

Мудроване до першого слова молитви „Вірую". 

4. Вірую, зарізав піп кобилу сїр}Ю, а попаде варила, тай фоетом сьи 


4 


* 


9 


:« 


V 


\\ 


> 


се нечемпість. 


* 


г 


/ 


і 


... ш 


• 4 


► 


л 


* 


І 


* 


► 


І 


V 




к 


V 


4 


і 


► 




< 


:» 


і 


-) 


і 






7 


► 


* 








/ 


* 


удавила. (Довга Войаил.) 

Народна пародія початку молитви. 

5. Вірую, їхалн Жиди фірою, а шали кобилу сірую; візочок туркоче, а 

кобила їстоньки хоче. (Старі Вогор.) 

Народпя пародія початку молитви. 


► 


) 


► 


* 


і 






а 


і 


4 




* 


і 




ї ■ •’ 
І- 


і 




І 


Вітер. 


19. Длвит сї, відки вітер віє. Пор. Тимош. 216. 

20. Доганьий вітра в поли! Пор. Даль І, 522. 

28. На вітер говориш. Пор. Даль І, 238. 

49. Хто від вітру гине, тому бздинами дзвоеят. Пор. Даль І, 273. 
54. Яким тебе вітром принесло? Пор. Нос. 478. 
об. Якого вітра хочеш у мене? (Мілан.) 

ВІХОТЬ. 5. „А ви в віхтї?* 8 


* 


V* 




4 




► 


\ 


4* 




/« 




« 


І 


4 


« 


> 


І 


А -здуло би тї!“ (Кнїгинии) 

з відки", а на се у відповідь невеличке 


* 


9 


• Ч 


- і 




4 


т 




ч' 




Передразненє: 
прокляте. 

Вказувати ся. 1. Не маєш чого вказувати ся на село. (Богородч.) 

Вказувати ся" замїсь показувати ся. Говорять чоловікови, що чимось ском- 
промітував себе. 

Вкрохмалити ся. 1. Ото сї вкрохмаливі (Винника) 

Впив ся. 




замісь 


• « 


8 ВІХТІ 


г.ґ 


V 


і 


► 




і 


V 


З* 


І 


ч 


*♦ 


1 “ 


У 




ч' 


’ * 


к 


V* 


[ 


4 


* 




у 




/ 




* 




І 


< 


і' 


Вкусити. 1. Вкусимо дрібку горівкп та запєм хлїба, (Підгірки) 

Жартлива переставна слів замісь: випемо горівки і закусимо хліба. 

2. Менше вкусиш, скорше ликнеш. (Стібно) 

Пор. т. II, Менше ч. 2; 20МС. ХЬІІ, 64. 

3. Та я ти ни вкушу. (Будз.) 

Як хто чого не хоче дати до рук, або не хоче дати поцілувати себе. 

Владика. 6. Як владика на нона руки положит, то злий дух, б 

ци не мав, з нього дно вирве. (Стрільбпчі) 

Народній погляд на значіне попівського освячена. Пор. т. II, Піп 73. 

" • % 

Власїй. 3. Святий Влаеїй у Бога завертає овечки, а у людии стереже 

череду від вовків. (Тяглів) 

Народив віруваие. 


•> 


.і 


і 


/> 


*» 


-■V 


X 






П 


>•* 


І 


' 


► 


( 


> 




и 


і 




9 


* 




> 


* 


п 


< 


І' 




Ж 


і 




} 


: 


9 




. •/ 


У 


і 


► 


к 


► 


4 




9 






V 


4 




?{* 
' £ 


:ан мо 


4 


V 


9 




1 


► 


► 


9 




*ІА 


% 


•» 








■ * 




ІР 




г : 


* 


к 


* 


к 


к 


'•'■Ж 

‘ "і<$$ 


ш 


4\ 


4* 




& 


► 


9 


І4 


І 


І 


■V 




м. 


к 




Ш 


г 




4/ 


І 


т 






І 


9 




) 


« 




* 




* 


і 


9 




9 


■І 


* 


* 


4 


г 


і 


.У 




І 


9 


9 


І 


* 


► 


6 


І 


Ч. г 


і 


* 


і 




У. 


V 


’ 4 




Кк У 


■Лі 


'Ж‘ ■ 

■Щ 


406 




< 4 


І 


! 


1 


<і 


і 


* 


А / 


> 


& 


-V 


* 9 




9. 


і 


к 


9 


и> 4 




Л « . 


л 


І 


к 






ч 


■4 


4 


* * «* 


Ч .. 




Ч 


¥ 


І 


9 


МаііопаІ Рагііатепіагу ШЬгагу оі ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


і 






і 


Л 


■ 




л? 


н. 


< 


І 


' 


Ч* 










/ у 


> 


* * 


% - 


- 


* 


* * 


* 


* 


ь 






. «\ 


ч 


;ї. 


/ 




<- • 




> 


- І 




9 


9 




Г 




ґ 


9 


• 


і 


✓ 




. < 


І 


■ 9 


V 






- < 


‘П£-£- 

' 


' 


• а 


* 


ч 


і 




* ! **4 




.ч О 






-и:.Л- -к’і Со \л 


>4^ 


І 


/: ж 


•/ « 


. 






т. 


‘9 




* 


І\ " 




: 


• . *' *- 


> * 


* 






чГ 


> 


« 


У* 












і 






і* 




* 






/ А» 


к 


) 4 


' < 


* 


> 


дат. 















о 


,ї 


* 




* 


І 






І 




Л—І 


"Ьл. 


«4+Лт**- 


и. * ■ Ч ^ 4 • 


«п. 


3& 


* 


Ч. 29.114—29.12^ 




V 




і 


9 


4 


і 


* 




* 


4> 


* 


1 


*1 


Р 




г* 


4 


Вмерлець., 1. Як є вмерлець. у селї, то кіселидї пе вдасть сї; 

вдала, то треба веречи в пю вуголь. (Наг.) 


аби сц 


.* 


е. 


ае 


* 






-» 


і 


г 


» 


1 


м 


Я 




І 


І ' 


І ' 


* 


• і 


’ і 




»• > 


Хто вмер?* 


Вмерти. Л 


Петриха*. 


Котра ? 


✓ 


** 




п 




* 




в сраку Петра!“ (Тростянедь) - 


і 




і 


г 


І ф 


і 


і 


щ.* ' -і 


, - т 




• » 


А 


і 


« 


І 


о 


* і 


І 


І 


* 


% 


: 


■ ' : } 


4 




і 


■ 


* 






> 


« 


і 


* 




я 


Вміти. 1. Чого не вмієш, до того сї де бери. (Наг.) 

Правило житевої мудроети. 

Вовк. 6 . Був би добрий за вовка до ягнят. Пор. Тимош. 26. 

гонит.. Пор. Ье Коих бе Ь. І, 117 
17. Вовка ноги годуют. Пор. Тимош. 275і 8сЬ1еі. 186. 

24. Вовк зими не заїсть. Пор. Ье Коих бе Ь. І, 117. 

33. Вовком оратя не будеш. Пор. 8с1і1еі. 186. 

34. Вовк серсть, а не природу покидає. Пор. Тимош. 205. 

35. Вовк ситий і коза дїла. Пор. Слав. І, 194. 

45. Говоримо па вовка, скажім же й за вовка. Пор. Даль II, 15. 

51. Про вовка помовка,, а вовк суне. (Іванівцї К.) Пор. Даль І, 215; 6ла»і 

І, 178; Ье Воих бе Ь. І, 117. 

58. З вовком жити, по вовчому вити. Пор. Слав. II, 137; Даль II, 146, 431 $ 

Ье Коих бе Ь. І, 117; Сіизіі 03. 

77. На вовка помовка, а злодїй кобилу украв. Пор. Даль І, 181, Зоб; ЬеиізсЬ 

37; Тимош. 129. 

81. Най тото вовк їззїсть! Пор. ВсЬІеї. 190. 

87. Не викликай вовка з лїса. Пор. Даль І, 168. 

99. Носив вовк, понесли й вовка. (Тростянедь) Пор. Даль І, 55, 204; II, 131- 
108. Пожалував вовк кобилу, лишив хвіст і гриву. Пор. Даль II, 197. 

112. То ще вовк в овечій скирі. Пор. Даль І, 22. 

125. Бій ся вовка таіі не йди до лїса.- (Городок) 

Пор. т. І, Вовк ч. 18; Даль І, 324; Ье Коих бе Ь. І, 40. 

126. За вовка помовка, а зааць кобилу заїв. (Випивка) 


# 


♦ * 


* > 


» * 


4 


4 


£ £ • 


і : 








Г 


( 


К 


9 


р 




І 




І 


1 




І 


< 


. ? 




1 


І 


1 


І 




і 


лі * 


* 


- 4 • 






Я# 


• в. 


і 


* 


р 


І 


г 


, 1 


і? 




і 


І, * 




•І 


і 


13. Вовка' голод з лїса 


і 


* 


і 




е ' 


. \ 


4 


І 


1' 






> 


<> . 


Ш' • 


< 


4 




* * 


» 


І 




І 




.І.Ч • 


, л 


к ^ 


» 




І 


» V 


, • ■ , .1 


І 


< 


. * > 


\ 


г 


V 


І 




■ 


' » 


* 




1 


. -ї* 


V 


•у и 




% 4+ 


■І 


4 


» 


1 


■4 


І 




І 


1 


і 


* 


І '• 


* 


* 


І 




І 


Г/ 


і 


4 


! 


ім і 


Л • 


^ 4 




* « 


^ І 


\ 


г- 


і! 






«1 


* 






. ; ^ 




і 




і 










* 


» 


* 




» 




* 


* 


І 


Пор. т. І, Вовк ч. 52. 






127. Наймити вовка 


* 






Дати шкідникови вдасть у руки. Пор. Слав. II, 83 

як го нишут. (Кар 

Він сам звичайно не кидав ся на чоловіка. 

129. Якесь нї вовк, нї пес. (Вербовень Т.) 

Щось ніби страшне, ніби не страшне. 

Вовна. 2 . Най буде й вовна, аби кишка повна. (Ст. Вогор.) 

В0Д£1. 6. Блаженна вода не мутяща ума. Пор. 

36. В мутній воді риби ловити. Пор. Даль І, 189. 

73. На чисту воду го вивів. Пор. Даль І, 225. 

94. Против води кепсько плисти. Пор. Сіизіі 17. 

106. То вода на мій млин! Пор. ЬіЬІ. 212. 

120. Ще мпого води уплине, заки то буде. Пор. Даль І, 355. 

А що, ввіде вода?“ 

Значить, нї тепла, нї холодна. Пор. \Уапб. ІП, N335 16. 


і • 




128. Бе такий вовк страшкий 




І 


* 


4 




І, Вода.55; Слав. І, 76. 


т. 


V 


5 


) 


ч: 




і 


4 


* 




* 




* 


* 


і 






». 


* 


► 


4 


* 


От мокра.* (Наг.) 


130. 


п 


г> 


ь 


» 


І 




-1 


407 




і 


Маїіопаї Рагііатепіагу І_іЬгагу ої ІІкгаіпе 


хллллл/. п р І и. о гд 


* ► 






* 


4 










/ і<Л • 








л " *• V- » 




І 






4 г 


4 


Гф 1 
















* 


9 V 




й - 




^ а м. 




* 


% 




* 


'•і* • і 
- і 


і 


*** V* 


» 


• г • 


І 




* 


ін 






% . 4 




л 


/ 


> 9 


* 


к 


ч 


< 


І* 


у і 


'■&'.,Г- 


у*: і 


V 


к 


1 


Г ‘ V 


9 


* 


V 




ь$ 


, 4 


'}■ 


V* 


99 


• 9 


к 


: і 


,-ь 




'■'і 




■т 


& 


9* 


В 




Ф. 


* 


л 


і >. 


* 




Вода—Ворона - 


Ч. 29.123—29.137. 


& 


4 


• > 


*• 


» 


І 


і 


І 




* 


* 


> 




•7/ 


7 


► 


Ч 


1 




131. Бистра вода надійде тай перейде. а тиха мулит тай мулит. (Го-* 

лешів) 

Прудкий чоловік погнївае ся, тай гнеть забуде, спокійний дбвго гйївае ся. 
Велике нагле нещасте менше нищить, як довга, безнастанна хоч і менша 
гризота. (Евгеигя Бохенська.) Пор. Сгіизіі 165 

132. Благослови воду сію, аби пішла добре в шию. (Підгірки) 

Примовляють випиваючи горілку. 

133. В великій воді великі риби. (Льв.) 

В малій їм місця мало. Пор. Сгіизіі 82. 

134. Вода в ріці, дрова в лїсї, мука в місті, печи хліб. (Ілшідї) 

Жартливо характеризують повний недостаток. 

135. Воду вари, вода буде: не дай круп, не буде каші. (М. Гош.) 

Кращий варіант до т. І, Вода 49. 

136. Ти сї бачу а водов загшваяа. (Жидач.) 

Говорять до такої, що ходить брудна. 


■і 


м 


V 




* 


> 


> 


9 




\-4. 




у: 


► 


V/ 


► 




* 


4 


* V 


а? 


V- 


/ 


ҐЛ 




•4- 


ф> 




*>. 


і 


• 1 . 


• ► 


І 




* 


» 


ї 


і 


* 


* 


'С 


і. ►’ 


< 




► 


► 


і 


т 


ж 


/« 


* 


*> 


4 


« 


V* 


р 






► 


р 




* 


* 




> 


-і 


137. Тиха вода бириги ломит, а як шумит, пирибіжит. (Жидрч.) 

Вар. до ч. 131. Пор. Слав. II, 29, 166; Даль II, 195, 202, 292. 

Чи добра вода? 


> 


к ► 


* / 


> > 


Г: 


& 


М Г * 


» 


* 


Ш' 


»**. 


і її 


І 


> 


138. 




А пек ти осина! та хто каже добра вода? 
Здорова пай, папиченьку, і всім людям на ндоровле“. (Бережани) 

Народне віруванч, що не годить «я мовити „добра вода". Пор. т. І, Вода 118. 




9 


. 




»» 

й 


•9 


» 


у) 


* 




І 


і 


* 




9 


Р 


н 




4 




139. Яка вода, такий млин; який тато, такий син. (Мик. и. Ди.) 

Варіянт до т. І, Вода 124. 

К 

ВОЛОС. 2. Аж ми волосе в гору встало. Пор. Даль І, 326, 388. 

22. На волоску васит. Пор. Тимош 137. 

Воля. 2 . Аби добра 

7. Воля ваша, а суд царів. Пор. Даль І, 286; Слав. І, 77. 

Воль. І. Воль так, воль сяк. (Жидач.) 

Або так або сяк. 


І 




і 


* 




Л 


і З 


« 


з 


9* 






і 


; 


і 


‘ 




і 


воля, а борщ буде. Пор. Сгіизіі 22. 


1 !»‘ 


ї 


1 




1 




ш 


* 




4 




» 




• 9/ 




Воробець. 7. Старого воробця 

Ворог. 42. Як є воріг, то і з очьий псувати ся буде. (ЮКм.) 

Народне віруване про пристріт. 

. 1. Бодай би того ворожьюіьника лихо прало 

Прокляте. Пор. народню пісню: 


« 


/ 


І 


► 


полову не зловиш. Пор. Сим. 2562; Нос. 483, 


на 




'т 




■і 


* • 


і 


і 




4 


1 




► 


І 


• .9 


к 


/• 


! (ЮК.) 


* 




1 


* 


І 


► 


9 


* 


* 


' 


> 




г 


9 




% 


/ 


і 


■/.Її 








? • 


9 


Г 


* 


* 


І'' 




І 


С^й ішов я горі селом, найшов собі 
А на мене люде кажут, що 




' 


\ 


* 


пильник 
я ворожильник. (Наг.) 


у- 


9 






7 


■> 


л 


4 


99 


► 


о 


*» 


о 


Гу-Ь:'-' 

’і‘' Чк •. 

ш 


♦♦ 




1 


к 


9 




> 




) 




щт $У; 


4 


* 




І 


4 






Р 








2. Ворожьильник з едного зняв, 

Народне віруване, що ворожбит 
переносить його з одного на другого. 

Ворон. 5. Ворон вбронови очи ни 

Варіянт до т. І, Ворон ч. 1 

Ворона. 33. Стріляв ворону, траф 

38. Не кракала ворона, як в гору летіла; 

лоті сіла. (Буськ) 

Пор. т. І, Ворона ч. 27. 






а 


ґ;'9' 




а на другого, переслав. (ЮК.) 

чи чародій не може усунути лиха, тілько 


’ 




«» 


► 


ж- 


» «4 


• 4 


9’ 


* 


Р 


•» 


> ' 




к 




аг; 


: 






І 




»■ 


4 


б 


Р 




■ 


* 


Р/ 


Р 


І 




л. 


9' 


4 


• » • 


І 


1 


49 


У 


9 


* 


Т-У’ 


1 








: 4 




Г 


9 








к 


> 




І 


► 




' 




9 










І 


І 


І 


Р. 


✓ 


! 


4 


І, 46. 


Г” 




1 


ИВ Корову.' 


► 


‘ 


► 


І - 

<< 


> 


* 




І 


г ’І 


* V 






► 


4 • 


V 


• * 


к 


м 




* 


9 


4 


1 


* 


V 


р. 


І 




і 




* 


9 


вона, як на бо- 


> 


< 




. *• 


і 


■- V 




р 


4 


* і 


► 


* 




•і 


* 


І : 






V 


* 


► 


І 








і 


г 


к 




І 


► 


* 




І - 


' к / 


•4 




і 


я 


у 






р 


- ► 


о 


р 


г 4 


І 


к 


I 


і — 




І 


> 


І 




Р 


* ч 






■к 


і 


І 






• * 




9 


» 


і 


•ь- 




р 






► 


* 


% 


Р 


9 


< 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої Укгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


* 


» • 


іГ 




р 




яійіетиаабаййїК.: 




1 * 






і 


■ ■ 

її» І 




ТЯАІ-Р.ИІЙЧ. 




Т '.Т;■» і 


... г . 


.IV г 


■у Ггімі... 











з* 


9 


Ворота—Втекти 


Ворота. 12. То ще ворота незаперті! (Цей.) 

Язикатий, балакучий чоловік, що не змовчить нічого. 

ВоскресТнцї. І. Воскресївщ в скринцї.(Під»шх.) 

Воркресїнцї, село Станіславі вського пов. 

2. Воскрееїнцї: павкола гори, а вони так в долику, гей в скринцї. 

(ГІідмихайлівцї) 

Просторійший варіант і заразом пояснене *о попер, ч. 

Вош. 47. Вуши кохані, держіт ци кампанії На шо вн мене кусаєте, коли 

ви мене знаєте? (Голови) 

Пор. т. І, Вош ч. 23. 

Воювати. 4 . Хто чим воює, той від-того гани. (Жидач.) 


• 4 


г 




а 




ч 


9 


4 




* 




щ 


г ‘> 


/ . 




У 


І 


9 


\ 


У 


а 


. •* 


. •. 'і 


• І 


/ 


* 


4 








* 


* 




► • 




* 


/ 


4 








і 




• -а 


V 




/ * 


• 




► 


■ 


} 


► 


* 


м . 


і 


► 


Р. 


✓ 


і 


’ 






Л 


•» 




<• 




І 


► 


І 


: 




Впасти. 46. Впало сї, як сліпій курді зерно. (Ілиацї) 

Впало ся а в значіню: трафило ся. Пор. т. III, Трафити 16. 

Вперти СЯ. 5. Впер ся, як кіт па лежу. (Тростянець) 

Упер ся без підстави. 


Лі.. 




4 


► 




4 




» 


і 


4 


» 




V 


а 




» ч 


Л 4 


. 13. Ще ся той не вродив, аби всім догодив. Пор. IV а псі. ПІ, Ьеіііе 

10 , 1003. 

17. Я тебе вродила, а ни ти мене. (ЮК.) 

Говорить мати синови. 

Врожай. 1 . Не вважай на врожай, сій жито, хлїб буде. Пор. Даль 1,116; Нос. 374. 

Всеночне. 1. І веиношне би било і хвала божя й параетас. (ЮК.) 


/ * 


< 


г 


А 


і 




■і 


і 




* 


> 


' 


« 


* 


• Ч 




* 


\ 


А 


у 


V 




* 


* 




У 


- 


> 


* 


І 




■ 


І 


І 




* 






• • 


' 


І 


' 


р 








р 


' 


- 




■ 


► 




' 


і 








' • 


І 




І 




Наймають усю церковну відправу. 

ВСІ. 12. Всім не догодиш. Пор. Даль Н, 146. 

16. Всі там будемо. (Льв.) Пор. Даль І, 341. 

Всрати ся. 1. Всери му сьи, — він кажи 

вець Т.) 

Не розуміє ся на річах 


і 


і 


» 


» 


1 




► 


1 


і 








що цукром сипле. (Вербо 






І 








* 


^ -і 


< у : • 


/ * 


» 


і 


*/ 


* 


♦ 


* 


< 




* 


» 


І 








І 


і 




І 




* 


» 


•г 


і 


і 


. 




%-г * 




А» 


✓ 


4 * 








*• 


>і 


і 


і 


V 


V» , 






* 


• • 




І 




< 


« 






Р '■ 


І 






О 


били. (Снят.) 




’ 




4 




І 




р 


казав, що го 


г 


І 


• • 


а- 


г * 


і 


* 




* 


* 


і 


Г - 




* • 




І 


> і 


Р 




7 




/ 


1 / 


г 


р 


м 




* 






> 


► 


ИЧ 










► 


* 


л 


V 






* 




4 




* • 






9 




> % 


І 






* 


> 


4\ 


ПІ, У срати 


ся ч. 1. 

лежу не бита. (Вудз.) 

Говорить вдова, що позбула ся недоброго чоловіка і чує себе щасливійшою- 

23. Ні встав, нї впав. (Мик. н. Дн.) 

Коли кого питають про здоровле, а тому нї добре, нї зле. 


> 


*; 




•< 


е 


9 


Т. 


/ 


1 


ч ( 


і 


9 




І ' 


* ї 




* 


4 


І 


ч 






. І 


ГУ9> 


ч 




І 


* 


* 








не сита 


9 




г. 


► 




« 


і 


; і 




і 


► 


4 


I 


Р * 


* 


( . 


Ф 


.* 


► 




І 


і 


•V 






(і 


► 




9 




тлш 


«•V 


г 


і 




► 


у 


* 




/Л 


9 


ч 


п # 


Встид. 1. Майи такий встид, як жидівська кобила, жи вів переверни, 

(Вербоведь Т.) 

Пор. т. III, Стид ч. 7. 

Встидно. 1. Тай не встддво му людьом очи дерти І (Наг.)- 

Людям очи дерти —- просити у них чого або жебрати. 

Встояти ся. 4. Абись се ни встояла! (Будз.) 

Прокляте. Щоб ти не видержала дівкою, ідоб ти скурвила ся! 

Встромити, 1. Встромив Бог душу, як в дуплаву групіу. (Город.) 

Говорять про чоловіка хоровитого або негарної вроди. ЇІор. II, Душа 17. 
ВТЄКТИ.- 11. Втїк, не втік 


І 


» 


4 


Ні 




9 


І 




► 








V 




9 


4 


; 






І 


ш 


ж. 


V 




4 




V 


ь 


І*. 




*■ 


► 


І 








■’К 


4 


І 


4 


щ 


► 


( 


4 






9 




> 


* 




і 




» * 


9 


І] 




/4 




ж. 


*■ 


4 








І 


/ 


>И 






і 


І 


9 




> 


% 


* 




4< 


► 


< 






г 


% 4 


'<• 






Г 


V 


► 




І 




4 і 


і 


і 


а побічи можна. Пор. Даль І, 275. 


ч 




І 


•> 


9 


409 




4 




* 


Я 


'Ч 


й 




Гі 




і 




І 


г 




•• 








► • 


< \ 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої Укгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 




- 




V 


> 


► 


% 




> 


* 


4 . 


-* 


4 І 


* * . 


► 


*>' 

/'Л? 




* 




► 


) • 


* 


4 


* 4 






\л 


• ч Гг 


4* » 


4 / 




ь 


*л 


. ► 


«4. . 


ч 


\ 






•*>г 


і 


% 


4* . 


44»- •- 














< 


- > 




і* 


4 


З 


’9 


'і* 


« * 


(: І 


Ж 


► 


< 


:>Ь, 




р 


4 


І 




к 


(? 


< 




4 




* 




< 


4 *'. 


•«.ї 


Лі 


4 




< 


» 


4 




> 




Ч. 29.154—29.165. 


«тїк - Гадати 


► 




* 


* 


Ф % • 


* 


УЛ 


V 


% 


*-> • 


► 




'Л 


к 


' ’й 




8тїк. і. Святий Втік не славний, але пожиточний. Пор. Даль І, 328. 

Втопити. 11. Втопили мене без води. (ЮК.) 

Віддали вамуж за нелюбого чоловіка. Пор. т.І, Втопити ч. 6. 

Втрастувати. 1. Десь го ви могло втрастувати, тай ту. (Будз.) 

Втрастувати 

Втяти. 12. Втяв і заплішив. (Мшан.) 

Щось сказав влучно. (М . Зубргщький). 

13. Заки втнеш, змір; заки стрілиш, ціль; 

нуеш не раз. (Тростяііець) 

Правило житевої мудрости. 

14. Не втне Ианько кіста! (Вовчинець) 

Пор. т. І, Втяти ч. б. 


N 


► 


9. 


А 


І 


>9 


4 ✓, 


м 


к 






// 


9 






* 


А 


А 


% 




9 








* 


'*4 


4 *. 


•А 








ч; 


№ 


* г - 


& 


► 






Л 


Р ( 










V 




впхати, запроторити. 


/і 


•І 




► 


ч,« 


к 


’л 


•А 




1 


Ф/ 


V 




' > 


* 


4 




Н 


і 




і. 


заки скажеш, зваж, бо заба- 


* 


к* 


к 


. і. 


УМ 


ч&ф 


/. 


• ► 




' 


•ш 




к 


* / 


к ■ 


ч V 


Фі !*• 


* 4 


н 


V 


// 


і* 


№ 


* 


і /4 


■т 


4 


V 


І 








► 




И> 


* 


і 


к 




• 


,Л 




* 




Вуйко. 

5. Мого вуйка, мого дїда 

Мова про дві кобили. 

СуС. 15. По вусах текло, 

Вухо. 12. В котрім міні вусї Д 8 В 02 ИТ? Пор. Даль І, 399. 

25. бдним вухом слухав, другим вухом випускає. Пор. Слав. І, 83; П, 22; 
Нос. 276; Даль П, 192. 

45. По вуха в довгах. Пор. Даль І, 151. 

59. Я на сесе вухо глухий. Пор. Слав. 1, 29с. 

€1. Натегнут еї вуха до сьвітого Духа. (Жураки) 

Заачінв неясне. 


1. Вуйко му 8 носа лізи. (Жидач.) 

една кара 




і 




друга тїда. (Будз.) 


Ч 


І 






<' 


4 


т 


І 


X 


роті сухо було. Пор. Слав. П, 71; Даль І, 38, 45. 


а в 


* 


т 


І 


-• 


.і, 












й 


і 


р 


► 


✓ 


* 


✓ 




9, 


к 




* 




К‘ 




К 




к< 


Ш 


» 


ч 


к 


ж 


* 


9 




V; 




і» 


А 


* 




Вчений, б. Вчений, але не товчений. (Вар.) Пор. Даль І, 540. 

3. Вчений та не друкований. (Снят.) Пор. т. І, Вчений З, 

16. Не всі вчені та розумні. (Тростянець) 

Сама наука розуму не дасть, коли природа не дала. 

Вчистити. 1. Вчистив го в лице. (Снят.) 

Вчистив замісь ударив. 


' 


р 


#г 








* 


'« 


’ 




9 






> 






> 




«- 


■ 




9 


» 




І 


ЯГ 




* 




>• 


0 


’ 


* 


У •! 


<УЛ 


я 


№ 


У-; 




Ж’ 


ш. 




ж 


■>;у 






г 


т 

•Пш 




Ж 




■ 


•9 


4 








* 


► 


9 


& 


■ 




* 






< 


г 


І- 


І 


Гавкати. 1. Щоби-с гавкала, доки світа та сонця. (Снят.) 

Лають брехливу жінку, клеветницю. 

Гаврило. 10. Гаврило, з Богом говорило. (Голови) 

Мудровавв. 

Гадати. її. Гадає, 

43. Він гадав си, що віа на заати що, а то ціле вїч. 

Говорять про зарозумілого, а пустого чоловіка. 


і 


4 ) 


V 


4 


4 


9 


а 


Ч 


< 




► 




<ї- 


’І 




л 


4 




ІЧ 


► / 


* • 9 ф 


% 






’Мі- 




■ 




І 


Ж 


► 


9 


'Уфи ч 

* ЩьІ 
Лш 


с 


А 


/ 


Й і 


к 


9 


4 


« 


'А 


л. 


Т, 




що всї роаумипоїв. Пор. 'Л 7 а п г]. V, ^УеізЬеіі 172; Сеіак. 546. 

(Жидач.) 


4 


№■> 
'М’У\ 


і 


'Ч 


• % 4 


л чл 


* 


> 


4 


ч 




V 








•к 


ГАЛ- 




-'і. 


9 9 


<> 




« % 




і 




* 


* 


■ 


* 


і 


> 


т 


V 


( 






і і 


► 






V 






«Ж 


г 




1 




4 


і 


*/. 


► 


- 1 


► • 


•Л 


9 % • 


І 










Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу оі Цкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о і д 


* 


\ 


9 


... а 


А 


9 




.V ' 


9 


> 


І 


9 


► 




/ 


► 


■» 


4 


> 


ш 


• 


1 


ь * » 


► 


р 


к - 


► 


► 


•» 


•і.;: 


І 


•і 


) 


>9 


‘А 


* 


ф< 


ф9 


І 




№ 


>л 




І 






/ 


і..-'- 




%г 5 


4 ' 








9 








. к 


4 






і* 


6 




4 




7*^ 


‘.V 


* Ч 


«;■ 


-А 


-лг 


>- 






% 


•.і 


'• 


ч *< • 


і 




і 






АЛ 4 






і; 


9 


Л 




< 


п 










► 


• : 


► 


1 


і 


► 






4 ♦ 


X - 




* 




і 




•г 


• І 








V 


і 




•» 




* 






- ►* 


І 






- > 


І 








' 


.-Ч? ‘ 


Р 




1 


> 


< 




Л ’ 




9 




А. 


к 




і 


В 


V 


/ Ч 


І 


А / 




)Л- 


ч»\ я: 

"ВЇ.І-ГА 


ч. 




. 4 . 


Р 


Ж! 




к 


* 


/ 


ч 


л 


:к • ї' <* і/у 


* 






9'Ф 


► 


4. / 


ш 


№ 


4. 


1 


г 


► 




•- 






• / 




і 


V* 






« 


. ■»;* 


► 






• • ' < */ 'ОЛ’ї^яС®. 

4 4 «Д # % Й1 




4 


«4 




/ А; 






її 




^ У к 




> 






■ 




І 


<? 




С 






и- 


г . • 


е 






^ у 


* 


г4 


► 


» Л 




> 


/ 


їх’ 




■ 






Ч 99, 


V 


* 


•> -і ІГ- 


9 


к 


• *» 




л; 






чГ'Л. »* 


чіИК-іі 


і--’-.' 




> 


чи і 












/ 


Гадина Гафтувати 


Ч. 29.166—29.185. 


« 


і 


і 


► 


44. Гадав би хто: не знати що, а то грушки продає. (Стара С.) 

Удає велику паню. 

45. Гадати бьі за ся. (Тухля) 

Пора подумати про себе самого, про своє положене. 

46. Кожний гадає, жи його біда найгірша. (Жидач.) 

Не розуміє положена инших людий. 

47. Най так ни гадає, як ии можна. (Жидач.) 

Що не можна зробити, про те не варто й думати. Приказка не вовсїм вірна. 
ГадИНа. 4. Вигрів гадину 8а назухов. Пор. Даль І, 141; ЬіЬІ. 167. 

Гадка. 24. Гадка за гадков іде, яка мене колись година найде? (ЮКм.) 

Чоловік думає про свою будущину. 

25. Гадка за морем, а смерть за плечима. (Іванівн;*! К.) 

Пор. т. І, Гадка 10; Слав. II, 186; Даль І, 46. 

26. З добров гаїков, а зі злов мошеяков. (Тростянець) 

Зсії. не зробиш ніякого діла: 

27. У него гадок, як у пса стежок. (Бергом.) 

Варіант до т. І, Гадка 23. 

28. У теби гадок, як у пса етижок. (Жидач.) 

Пор. т. І, Гадка 17. 

29. Що на гадці, то й на язиці. (Бергом.) 

Особливо у пяного. 

Гаївка. 1. Цїла гаїлка була би за тобов. (Будз.) 

Так би люди бігли дивити ся, як на гаївку. 

Галастра. 1 . Там ціла галастра зійшла сї. (Дрог.) 

Зійшла ся юрба народу. 

Гамайда. 1. Прийшов Гамайда 






♦ 


* 


* 


« 


/ 


і 


V 


* 


/ 




\ 


і 


і А* 


Г 


і 


і 


А 


" ч 


У*. 






\ 


* 










* 


» 




•V 








» 




4 


* 


Г 




* 


і 


І 


> 


* г 


* 


і 


* 


1 


» 


І 






І 




\ 




І 


У 




♦ 








•У'у. 




9 

А 


4 


* * 


« 


9 




і * 


4 


» 




•• 


л 


•:д 


/ 


І 


» 


г 


р 


* 


і 




• 


•а* 


* 




І 


► 




І 


халайстра... (Наг.) 








\ 


4 


і 








л 


•і'. 


«♦ 


за два гроші, тай гайда. (Мик. н. Дн.) 

Зиачінє неясне. Коди се імя власне, то можна розуміти так, що Гамайда взяв 






* 


✓ 


« 


* 


* 


4 


/ 




* 


♦ 


• • 


► 


якусь річ ва дуже дешеву ціну 1 ПІШОВ. 

калабаиьи. (Вербовець Т.) 




р 




9 




• • 


Ганя. 1. Гапьи 

Дразнять дівчину на імя Ганя. 

Гаразд. 74. Гаразд не надокучит ніколи. (Тростянець) 

Добре позоджене все приємне чоловікови. 

75. Не для нас гаразд. (Тростянець) 


* 






ф 




•V 


л . 


1 


* •: 




€ 


* > 


І 


т 


і 


м. 


р 


р 




І 


О 




ї 




*!* 






і 


> 


' 




і«5 




‘У 


Зітхають бідні люди завидуючи богатим. 

Ганьба. 20. Аж ми ганьба биво. (Лемк.) 

Я засоромив ся, застидав ся. 

Ганьбити. 17. Коли він вас ганьбив, то вам було його на відлїв! 

(Стара С.) 

На ганьбу треба було відповісти ударом. 

Гарасим. 9. „Гараеиме, закрути ми!* 

(Камінне к. Надв.) 

Жартлива розмова між дівкою і парубком. 

ГаФтувати. 1. Він йіяї гафгував 

вона важила дванацїть фунтів. (Кривор.) 


* 


І 






І 


* 




► 


► 


« 


► 


Р 




І* 


І 


> 


: 




* ' 


Закручу ти, заплати «ги!“ 




і 


м 


► * 




* 


* 


що бербеница важит десїт фунті 


9 


► 




Ик 


» 


5 




:> 


» 


» 


411 


Маїіопаї Рагііатепіагу І_іЬгагу ої ІІкгаіпе 


шш.п ріи.огд 


і 




* 


9 




і 




> 


V 


> 


>■ 


0 


.а- * •: 




. >*■ 




I 


* ► 


Ж 




V 




► 


« 




С? • 


• * 


і 


4. ' 






► 


' і 




І 


> V 


* 


* 


* 1г 


* 


Д. 1 *ф *; 


ч 


9 




т 


ш 


'х <У' ■ 








> 


• * 


■ - о •«* 


9 


> 


'Лі 






. «к» 








к. 


4-У 


/-/А 






^^4 г * 








4 


► 




•>*: ч -- 


► 




^ * 4 


* 




А 


. ..... 


• Ч 














п V 4^ 4.0 / 


0 .. г ^ ' і 


V*. • 


^ 4 


• V * 









А 




- 


■> 


•*ї 




. ч*' 


* 




і 


к 


з 


І 


* V 


► 




/; 9 


\ 


- и 


' 9 


¥ 


Г 


х,:. < 


• « - > < А 


л 


► 


;,г? 


%•• • 


ґ 


•/ 


*<* 


1 


< 


/ 


у’Ж&У':-. 




* 


V 


V . 


V 


V*' 




•{ 


<Г 


' > Г 


^•'*-'-Гй<’л 




' ч, ■ 


у* ' 


<- ч 


* 


• V : 


* < 


/і • *-; 


А 


' Ч 


А. 


У 


>'У 


;■ 




4^ 




і. -ІГ 


р 


ч- 




•і 




/Є* 


< < •- 


* 




* 


і 


е 


ч 


1 




> .* 


г 


ьг» 


п 


0ЬЙ’/ 




» 


* 




♦> 


•V 


» 




; г 


і 




і 


к 


* 










//- 


* 


і 


Ч. 29.186—29.200. 


Гвіздь—Гнїв 


► 


У.- 


► 


І 




.V 


4 


. ь 


і 


Г. 


і 




; 




п 








і 


►» 


Г 


т 




► 


Гафтувати“ 8 німецького Ііа&еп 

Гвіздь 1. Такий гвіздь маю забитий. (Будз.) 

Так міні голова закручена, так гризу ся чимось. 

Гидь 2. Аж гидь бире слухати. (Будз.) 

Гидко, обридливо слухати поганих слів. 

Гир. 17 Гир ся став: галушки випали, вар ся зістав. (Мшан.) 

Жартують із чоловіка, що з горшка виїв галушки, а лишив саму юшку. 

18. Яким я гиром став! (Лол.) 

Яким злидарем, бідолахою я зробив ся. 

Гичка, б. Що то буди, як свої гички доросте, а вечирі ни дочикає. 

(Жидач.) 

Значінв неясне. 




• У 


ручити, дати слово. 


Ж 






і 


і •/ 


"> 


> 


4, 


* 


Ж 


► 




► 


<. 






і 


и '4\ 


т 


* 


* 


% 


Щг 

Ш 




У . « 


5 




> 


► 


4 




ч 


[і 


\/ 


» 


'й. 






V. 


•,Я> 


'А 


* 


к 




ь 




/• 


А 


*// 






* 


!■ 




у 


> 


•у 


< 


V. 


'Ж- 


УЛ 


* 




•КП: 

£ 


. 


т 




ч 






у> 




4 


► 


► 


% 


і 


V 




>ф 


Г 


■А 


гЛ 


7А 






г» . . 


* 


■ * 






4 * 




% 


І 




ч 


/ 




ч 








1 


• У 


Л 


* 






/ 


> 






' 




V. 


у 




У. 






ЧК* 






*р 


<» 


V/ 






V у 






р 






І 


У 


► 


N 




у • 


4 


* • 


•/С: 




4 


* 


А 




ГІВНО. 6. Гівно з того буде. Пор. ЧУапсІ. І, Бгеск 113. 

9. Гімном вапечьитано. Пор. \УапсІ. І, Бгеск 96. 


4 




► 


И 




ч» 


А' 


У 


• / 


ч 






16. З гімна бич робити. Пор. Тимош. 33. 
23. Не зачіпай гівно 


► 




* 




* 


* 


> **: ' 


Ж 


не ме смердіти. (Троетянець) ...воньити. (Іванівцї К. 


► 






і 




та 




в 




► 




* * 


* 


і 


0 




* 


У* <- 


» 




< • 


* 


Гірко. 7. Тобі не гірко, бо ти на сухім. (Снят.) 

На мокрім їрунтї лихе шите. 

ГІСТЬ. 4. В гостях добре, дома ще ліпше. Пор. Даль II, 375. 

20. Гостї і риби до третого дня смердят. Пор. Сгіизіі 65. 

34. Непрошений гість гірше Татарина. Пор. Даль II, 155. 

39. Прийшов гість та на голу кість. Пор. Слав. І, 150. 

50. Добре то гостї мати, ще й самому сьи поживити. (Нижнїв) 

Господар рад, що при тостях і 

Глина. 11. Я не з тої глини. (Снят.) 

Я з ипшого роду. 

Глїб. 1. На Глїба й Бориса нї хліба, нї мйиеа. (Товмачик) 

Свято Бориса і Глїба припадає 24 липня ст. ст. Пор. т. І, Борис 1. 

Глупий. 21. Глупе взяв, ни поведу межьи люди 

(ЮК.) 

Говорить чоловік про глупу жінку без товариського виховаия, з якою не 
можна показати ся між люди. 

ГлуХИЙ. 7. Чого глухий не дочув, те вигадав. Пор. Даль І, 391. 

28. Що глухий яе дочуйи, то си дурний вигадайи. (Вербовеп^ Т.) 

Варіант до попер. 

Гляба. 1. Гляба дати ради собі. (Кривор.) 

годї або трудно. 

2. Гляба шо вробити. (Кривор.) 


► 




* 




» ч 


* 


•о 


» 




т 


І 


► 






* 


' 


' 




► 


і сам добре пообідав. 


* 


ч 


* 


V 


'г 


' 




І 


І 


» 


> 






1 


► 




•І “ 


I і йГг ■ 


. .V 


► 


л 




І 


І 


• *• 


♦ 




* 


‘Гп- . 


І 




> 




.4 


і V- *" 


•4 


* * 


і' 


. * 


І 




І 


У • 


> 


ч 


Р 




» 


Р 


• > 






Р 


4* 




* 




* 


і 


/ 


4 


V 


•г 


V 




► 




9 


9 * 


А 


* 


■V 


9 > 




і 


і 






* 


4 


най спдит на запічку 




л 


* 






* 




' 


* 




4 




9* А * у 
> 


г 


.1 


.-Й** . 


'■ ** Ь . . 

• % 44 > 




•• ч 


• 9 


V 


•Л' 


•Ч 


"• V 


Р 


:■> 




■ 


' "Г 


Р 


З 


і 


‘ • 


ї; а:.' 


' 


л 




р 




// 


> 




* 




► 


У * 


« 


- 


Р 




<4 


* 




# 4 


1 


Р 


І " 




^4 4 




їгА 






У 


1 V.-. 




І 


* 


♦ 


р 


* 




► 


І 




і>4 


V 


*• 


► 


Ч* 


• Г-Г 


4 




9 


Л 


■"Щ 


Ж 


4 


* 


а 


А 




4 


I 


♦7* 






9<ґ> • 


і 


ІУл- 


*/1 


’ 


4 






4 


'А 


і 




К 


V; 


>Ф. 


'■ 


/ 




► 




■ 1 




► 


Ч< 


ф ф • 


І 




4 1 


► 


^ * 


І 


Р 


► 




Р - 


4 


4 








Р 


Гляба 


/ 


і 


► 


1 


4 




І 


І 


Р 




4 


► 


‘і 




> 


* 






V» 


а 








') 




1 


'4 


Р 


4 




і 












4 


п • 






♦ 


* 


у 






і* 


і 


і 


І 


V.". ’ 


/• 




% 


Ш V 


Гнилий. 4. Гнила як пес. (Жидач.) 

Говорять про лїниву жінку. 

Гнїв. 19. Що на гнїв, то й на перепросини. (Стежн.) 

При горівцї посварили ся, горівкою й перепросили ся. 


V 




т ■ 


»> 




9 


/«/ 


ш*г *. 

ГВОО'/і* 


V 






► 


І 


4 


І 


Ч 4 




Ь * 




% 






4 




\ 


■ г > 


> * 




9 Ф. 


ф9 


► 


х. 




У 


* 




V 


« 


> • 


9 4 




> 


У 






к >< 


А 


к 


у 


ЙП 

>5 ч у а • 


V 


0 




З 


1 


ш 


» 


* 


У 


V ) 


Щ> у- 


4 


* 


4 


* * 


1 


< 


412 


і 


4 


и/4. 


:■» 


4 


*< 


ч 


:Ґ. 


> 


р. к 


■;Й 


‘•4 




♦ 




X' 












4 


ч* 




> 






4;і 


4 








>. 




г 




Ч 


р. 


р 


/< 




І 




їГА 




4 г 








К. 


і 




/ % 


і 


< 


Л 




► 


*> 




* ч 


¥Г. 


► 




г - К 




ч 


І 


у 


4 


І 












'*■ 


* 




Маїіопаї Рагііатепіагу І_іЬгагу оі Укгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


у 


* 


і 


р 








•>> в ' 
' V- 




К 


/ / 


► 


*> 


і 


- 


Ф 9 


»Р 




А 


'4 >1 \*'4 


і 


штж 




К; 






* 




Гнїздо—Говорити 


Ч. 29.201 


29.214 


4 


і 


ґнїздо. 17. Не скидай бузьичого гнізда, бо бузьок запалит хату. 


9 


У 


► 


(Вербовець Т.) 


і 




Народне віруванє. 


9 


Гнути. 8 . Гни деревину 




доки молода, бо старої не зігнеш. Пор. IV аші І, Азі 1В. 


9 


ГОВОРИТИ. 16. Він говорить і не договорює. Пор. Даль І, 527. 


* 


75. Говори на вітер. Пор. Тимош. 75. 


V 




106. Говори таЙ не договорюй! Пор. Даль І, 529. 


121. Говорит на вітер. Пор. Тимош. 9. 


і 


9 


9 




162. Говорит як сліпий цро фарби. Пор. Ье Ноих сЗе Ь. І, 196; Сгіизіі 130. 
194 Говоріт, панове громадо, я вже говорив. Пор. Слав. І, 154. 


* 


« 


і 


і 


202. Говорю як перед Богом. Пор. Слав. І, 210. 


209. З тобов говорити, тра 


перше гороху наїсти. (Жидач,) Пор. Даль 


і 


♦ • 


сі 


І, 525. 


4 


220. Говори менше, слухай більше. (Тростянець) Пор. Сгіизіі 230. 

229. Не говори того, чого не знаєш. Пор. Слав. І, 304 

236. Хто богато говорить, той мало творить. Пор. Даль І, 519. 


♦ 


і 


і 


* 


V. 


і 


► 


V 




4 


А 


і 


* 


254. Ваш се хочи вогорити, а в минї би се крови ни дорізав. (Вудз.) 

Говорить чоловік притиснений бідою прийшовши ДО ІІНІНОГО за підмогою, ко¬ 
ли той почне забавляти його довгою розмовою. 

255. Все говорити 

Не все те робить ся, що говорить ся. 

256. Говори до него, як до иия. (Бергом.) 

Пор. т. І, Говорити 50. 

257. Говори до нього, гий до стіни. (Жидач.) 

Варіяат до попер, ч. 

258. Говоримо ми на людий, говорьит люде й на нас. (Наг.) 

Поговірки, так як і жарти вільні. Пор. Сгіизіі 171. 


к 


9 




< * 


« 


ь 


X 


і 


' < 




* 




11 


- 






' 


* 


І 


•> 






і 


* 


не все творити. (Боргом.) 








ш 






4 


• 1 


; } 


' 


% 


*' 










► 






2 


* * 




* 


р 


у 


ч 




І 


к 




г 


•І 


% 


І 






І 


* 




> 


% 


» 




« 




ла манкодїя, (Троетянець) 

мелянхолї я. 


259. Говорит, геп 


> 


V 




І 


1 




Я» 




р 


9 


а 


Говорить мов одурілий, божевільний. 




* 






І 


1 






• 4. 


260. Говоріт си людоньки здорови! (ЮК,) 

8сі1. а я буду своє 
поговір. 

261. Добре щось говорити, але не так его зробити. 

8сі1. не так то легко. 


* 




Р 


* 


І 


9 


Г 


І 


І 




9 


9 


ити. Огризае ся чоловік, 


пускають 


І 


9 


і 


• * 




Р 


ї 




Гі 


* 


* 


ї 


* 


262. До нього говорити, як до кобили отченаш. (І 


■ 


і 


р 


Не розуміє анї в зуб. 

263. З ним так говорити 

Зовсім не цікаво. 

264. 8 тобов говорити, як з котом полювати. (Жидач.) 

Даремна робота. 

265. Ииша річ говорити, а инша робити. (Наг.) 

Говорити лекше, як робити. Пор. СИизіі 130. 

266. Красно говорит, а лихо творит. (Наг.) 

Пор. т„ І, Говорити 214; Сгіизіі 130. 


як з заораним бити сьи. (Вербовець Т.) 






і 


р 


* 


* 


• 9 




І 


* 


* 


І 


к 


І 


і 


\ 


9 


* 


і 


► 


І 


* ' 




« 


І 


пншовгдки ПІ. 


413 




МаііопаІ Рагііатепіагу І_іЬгагу ої ІІкгаіпе 


4 


► 


' 


► 


V 


► 


« 


► 


Лл&А/. . 










■- і’ 


< 


9. 


А 


9 




я 






л 




\ 


г? 








,9, 


І 









* 


у 


Ф іл* 


І 


і 




Ч. 29.21 


Говорити —Голова 


29.226. 


І) 


і.і 


и 


207. Би говорила я до дайсь, 

мушю виговорити ся. (ЮК.) 

Промовила стара жінка по довші мокчаию. 

268. Так говори, гпй горохом котит. (Жидач.) 

Говорить гладко і швидко. 

269. Ти мвнї говори, а я тобі скажу. (Жпдач.) 

Говорить чоловік заходячи з иншими у поважну розмову. 

270. Що бвм говорив, коли нн знаю. (Жпдач.) 

Озивае ся чоловік слухаючи такого, що говорить про річи, па яких не знає 

271. Що говорити, як иїчо вварити. (Ворохта) 

Говоренем голоду не заспокоїш. 

Говорїнка. 2. Від гозорінки до діла далеко. (Косе.) 

Лекше говорити, як робити. Пор. Оіизіі 130. 

Годен. 32. Хто годен, той не голоден. (Тростянець) 

Бо може собі заробити. 

Година. 61. Ой година, панопьку, але щож робити, коли так Бог дав. 

(Кривор.) 

Година тут у значіпю: лиха погода або негода. 

Годити. 45. Як ем годив, аж ми сї руки трісли, а як ем платив, аж сї 

болото ровскакувало. (Жпдач.) 

Говорив про себе злодій: як 
кувало ся болото. 


від тшіврь пришило ми до голови, що 


а 


» 


ся. 


«/ 


•» 


4 


1 


І 


І 




\ 




► 


4 • 


9 


* ; 


• * 


• ' 


у. 


\ 


' 


9 • 


9 


* 


* 






* 








•* 


* 


' ЧІМ 


} 




'.•і 








І 


► 


> 


• • 




« 




крав, трясли ся йому руки, як утікав, розска- 


гі- 






і« 


І 


Голий. 


1 


10. Голий розбою ни боїт сї. (Жидач.) Дор. Даль 1, 82, 178. 

15. Голий, як липа. (Товмачия) Дор. т. І, Голий 15. 

16. Голий, як мати на світ родила. Дор. Слав. II, 143; Динар. 1192. 
23. Голого не обідреш. Дор. Даль І, 82. 

39. Тікай голий, бо те вбідрут. (Жидач.) Дор. т. І. Голий 39. 

Голий, збирай ся! 

Голому нївіщо більше вбирати 

45. Голий як бич. (Підгірки) 

Порівняне відповіднїйше від „Голий як бик 

46. Голий як долоня. (Підгірка) 

На долопї вї в кого не 

ГОЛИТИ. 2. Голит без бритви. Дор. Слав. П, 2. 

Голова. 42 . в 


9 


* 


* 


9 






44. 




Голий устав і підперезав ся. (Кукиз.) 




9 


СЯ. 




и 


т. І, Голий 13. 


»* 


І 


м 


4 


г , 


росте волосе. 


голові му пустий вітер свище. Пор. Слав. І, 65, 

61. Від голови риба смердить. Дор. Слав. II, 99; Оіизіі 155. 
156. За лихою головою і 


9 


» 


І 


ногам біда. Дор. Даль І, 306, 307; Оіизіі 258, 


162. Звісив голову. Пор. Слав. І, 279. 
194. Куди голова, туди й 


фїст. Дор. Тимош. 242. 
228. На свою голову зробив. Дор. Даль І. 271. 
288. Нема коли і в 


4. 


голову пошкроблтя сї. Пор. Гильф. 15Ю; Тимош 213. 

притулити. Дор. Даль І, 96. 

іш паменьом у толову, то все одно. Дер. Слав. 


41 






236. Не маю де голови 


і 


^ 9 


✓ 


► 


321. Ци головов у камінь, 

І, 14. 

328. Що голова, 

Оіизіі 208. 






* 




розум. Пор. Тамога. 113; Слав. П, 146; Д 


ТО 


аль II, 144; 


► 


**. 


% і 


: 




і 






і 


* 




414 




► 


і 




МаііопаІ Рагііатепіагу ШЬгагу оі ІІкгаіпе 


хллллл/. п р І и. о гд 






















1 




г 


* 






і 


















? 


' 


4 і 


Ч 






ЇУ.'У; 


* 


і 




4 


о 




і 


Р.И.{ 




$ 


( 


Ш 


Ат’' “г - 








► 


■' 










* 


хЩ, 

її 






.І. 




у. 


:> 


г^г 






•4 * 


і 


і 


і 


ІІ'Ж:”. 


/ у 


•/Іі\ 


•“4 «і» 




•У 


4 






; •' 




.1 


І. 


ш 


< 




» 


і 


>8 


ш 




І 






у 






/К 










чЛ і 




М • 




і 


м. 


.. 


тт 


* 




щт 




І 




■&!?<< 


Ж 


г 


» 


► 


> 


► 


у 


. > 


/і" 


ч7 




■ -ґ 






У 






•V 


уг. 


• * 


/ 


і’- 


» 


’. /а 




І'і 


у 




■‘Щі 


г*' 








у}- 






л 






пЯЦі 


І 


.. 


г. - 






і ■ .* 




і 




і 






* 


••■ЬА»- .. 








• -Сі Л++* ; 




Я 


• » 


# * ^ 




/ 




'** 




*-< 


Ж 


і 




*-г <-><ї 


•: л і-. 


✓*.* 


* ► 


« 








•:А 


«і 


* 


> 


Ж 




І 


&*&> 
щ 

* VI ‘. 


. /- 


► 




г 


> 




г 


•А 


'л 


V ’«■ 

■ -;Д 


• • 


' 


І 




< 








/. 


► 


І 


-• 




* 


? 


к 




4 


к 


і 


т V 


Голова—Голодний 


Ч. 29.227—29.243. 


342. Задер голову, як баба кози жене. (ІЗербоведь Т.) 

Говорять про такого, що запишпив ся не знати чого. 

343. Майї в голові гопки, а іпї старий дїд. (ЮК.) 

Говорить молода дівка, якій раюгь іти за старого чоловіка. 

344. Моя голова иа вигоні* і иа загоні. (ЮКм.) 

Чоловік дбає про своє господарство: на вигоиї худоба, а на загоні збіже. 

34 5. Набилив собі голову. (Лучак.) 

Набив собі голову хибними думками. 

-‘346. На голові мороз, а в иортках Петрівка. (Надвірна) 

Якийсь уже старий чоловік хотів женити ся мабуть другий раз, та йому мо¬ 
вили, що вже’старий. Однак він не дав зонти себе з пштелику і повів отсю 
приповідку. (М. Зубатуькиїї.) 

-347. Най тебе ни болит голова за мене. (Жидач.) 

Не жури ся мною. 

348. Огтнм би я собі голову сушив! (Баг.) 

Се мене не турбує, про се пе дбаю 

‘349. Так ми в голові, як колової в траві. (Мшан.) 

Коноплї в траві не ростуть. Значить : се мені не в голові, про се не дбаю. 

-350. Твоя голова статейна, іцо ти ни потріскає. (Нуда.) 

Говорять про чоловіка міцної голови, іцо не зажурить ся чого будь. 

351. Тою голова, як би му вилізла. (Будз.) 

Вилїзла и тут у злачіню полисїла, зеіі. із журби або гризоти. 

352. Ци ня голова залоптїла? (10. Км.) 

Голова свербить або доптить чоловіка, коли його чекає щось добре. 

353. Як то може бути, аби голова моя була, а чуприна чужа? (Стара С.) 

Відповів селянин, коли пан доказував йому, що їрунт селянський, а лїе на 
цім панський. 


М 




ь 


* 


ь 


м 


* 




І 


Головка. 4. Головко моя бідна! (Ростоки) 

Зітхає зажурений чоловік. 

Головосїка. 1. Бід Гояовосїки чьнс овес бра 

Головосїяи 


ги. (Кривор 


. 


свято усікиовешя голови св. Івана Хрестителя, припадає дня 
29 серпня ст. ст. В гирах від того дня починають вівсяні жнива; на долах 


• і 


вони починають ся далеко вчасвїйшг. 

# 

ГОЛОД. 2. Голод вовка з лїса гопит. Дор. Даль II, Н93; СгШЗІЇ 57. 

)4. Голод найліпший кухар. Дор, Слав. II, 19. 

44. Великі голоди були, люди умирали, мов ті мухи загибали. (ІО.Км.) 

Згадують про голодні літа. 

45. З голоду ня кольки колют, а їс ги па буду. (Ю.Км.) 

Говорить хорий чоловік, що стратив апетит. 

4 0. Ніша голода, як е хлїб тай вода. (Жидач.) 

Хлїб і вода має зеачінє мінімум, потрібного для піддержана людського жятя. 
ГОЛОДНИЙ. 17. Голодний і десїть раз село перейде, а голий апї разу. Дор. Даль 

І, 72. 

32. Голодній кумі хлїб на умі. Дор. Слав. І, 281; Даль І, 92; II, 146, 393. 
34. Гол еній курцї все зерно снит ся. Дор. Даль. І, 275. 


Щ 


* 


І 


► 


*•* 


* 


і 


* 






9 


415 


У 


9 


< 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


--т 






► ✓ 


і 


9 


і /К - к^ 4 


4 


к 


1 


І 


► 


9 • 


* 


<■ 




. 4* 




І 


і 


і 


к 


? 


4 


г 


► 




І 


► 


к 


к 


к’ 


у ■ 

У ; > <.. 


/Т”-’ 


> .V* ї : ‘ 


* 


* / 


V 


\ 




к 


к к : 


:0’ 


< к 


< 


к 




N 


г 4*» 


•.Лч* - ' 


‘'.'зГр 


VI 




У 


> 




І 


к 


9 


4 Ч 




. .4 


і 


У?* 




"ШШ 


2 . 


і 


Уш- 




І 


и 


£сі*** у»^ч йй Д Йі *4і6ии • -ЬА* '***+"%&/^««•- 


9 


1 


*1 


І 




4 


к 


к 




л 


№> 


V £ а-в іі Чл.. . /' Л~ •. 


-\ т ‘ • 




І 




* 




✓ 




л? 




> /• 




1 












9 






к 


і 


/ 


л • 


ч 


►V.' 




- 


** 






і 






г 


4 * 




•• 






№ 




* ■ 


ЧГ 


* 


9 


► 


9 


9 


З 


* л 






\ 


'Ж 




л 


№ 


^/к - 


Т* . 






Кї 




4 г 


/ 4 




‘'у 17 ' 1 


9 


л 


► 













ь 




д »• 


4 -ч 


•'л.и- К’ 


І 


Ч. 29.244—29.258 


Голодний — Горівка 


9 


41. Голодному все смакує. Пор. (лЇпйіі 50. 

70. Голоден нрнновісти не годен, а як ся наїсть, то н пршюшеть. 

(Кукиз.) 

Голодний чоловік буває маломовний, а ситий любить побалакати. 


* 


77. Голодна, говорити ни годнії. (Івапівцї) 

Щоб говорити евобідно, треба бути ситим. 

78. Голодний, як млинська курка. (Вербовець Т.) 

Іронічно про чоловіка, що не терпить голоду, іг каже, що гододеп. 

79. Голодному не ешіт сї. (Наг.) 

Голод не дав йому спати. Пор. Оіизіі 57. 

80. Тілько має, що голодний на зубами. (Кол.) 

Кепкують із такого, що не мав нічого. 

81. Я така голодна, що й нса би вкусила. (10. Км.) 

Говорила про себе голодна жінка, коли іі остерігали, аби її пес не вкусив. 
ГОЛОДНО. 2. І голодно і холодно і до дому далеко. Пор. Даль І, 97. 

ГОЛОДНЯ. 1. Голодна бере з огая. Пор. (діизіі 57. 

Голуб. 5. Печені голуби не летять до губи. Пор. ЬіЬІ. 01; Ге Ноих <іе Ь. І, 88. 

Гонити. П. Мене гонят від яорога: ни 

Говорила стара, безпомічна жінка. 

Гонор. 20. Пнрипрашию вашого гонору, купив єн бізрогу. (Жидач.) 

Формула перепросин, коли чоловік хоче сказати якесь не зовсім ьодобпе слово. 

Гора. 6 . Гора з горов сї ни вийде, а чоловік з чоловіком 

Пор. Даль І, Тимош. 293. 

16. І за горами люде жшот. Пор. \Уапс1. І, Апсіеічи-о 2; Даль І, 401. 

горов. (Мик. II. Дв.) 


к 




» 


к 


І 






< 






! 

ф % 


і 


* 


і 


* 


► 




> 


і 


* 




« 


я 


і 


ч 


' 


* 


і. 


» 


і 




І» 


$ 


* » 


9 


У 




г 


» 




•і 


годна робити аіш молотити. 


9 


4 


і 




І 


к 


І 




І 


1 


сї зайде. (Івапівцї К.) 


р 


» 


V 


і 


І ' 


І 


І 


30. Говори гора до гори, а гора 


і 


і 


і 


і 


* 


Пор. т. І, Говорити 43—46. 

31. Гора а горов сї сходит, чоловік в чоловіком це 


* 


І. 


1 




« « 


заїде сї. (Тро 


І 


1 


І 


г 




стяпець) 

Навпаки того, що в т. І, Гора ч. 6 і 

32. До гори вийдеш, а з гори знйдеш 


р 


і 


висше вар. 6. 

а рівним 


і 


»* 




і 


• • 


і 


і 


* 


« 


ноги ти не пола 








*. 




мало, то також підеш. (Богор.) 

Договорюють лінивому, іцо боїть 

Горбатий. 2. Горбатого й 

4. Горбатого і гріб не 


9 


* 


% 


4 * 


* 


І 


ся далекої дороги. 

могила не напросгуд. (Тростянець) 
напростув. ^Городок) Пор. Даль І, 239. 


/•, 


4 * 


► 


к 


X 


. п 




9 






І 




І 


І 


і 


• '» 


• » 






Г » 


9 


и 


•у 


. « 


л> 


І ' 


• « 




м 


9 


9 






У 


я . 


І 


І 


<А 


► 




« 


► 


У'А* 


9 






► 


« * 


► 




* 


9 


V 


* 


Гордий. 3. Така гарда 




*• 


** 




► 




же би ї трісков пос.і пе досяг. (Мгаан.) 

Бесідував парубок про дівку, яка в ним мала дитину, а відтак чогось 
нього 


І 


%**■ 


1 Л/І 


І 


» 




9 


І 


*4 




► 


1 




1 


; < 




¥ 


• V 


* 


і •*. 


О 


. >>: 




9 


і 


/ 


на 


•' V 


1 


) . 




V. 


/ 


•О 


ворогувала. (М. Зу&рицькиі\.) 


і 




4 


* >/ 


9 


г- 


►V 




% 


9 


\ 


ь 


. 'г О. 


Горе. 3. Не знавши 

Горе й радість чергують 

Горівка. 48. Горівка 








4 * 


9 


радостп, (Тростянедь) 


горя не назнаєш 




* 






/ 






• 2* 


г . 


* 




► 


> * 


ій • 

Ч У 

л ; о ‘. 


ся в людському житю. 

ми по голові ходит. (Тухля) 

Говорить чоловік чуючи, 


І 


9 


* 


і 




V 


► 




»* 


- .4,',4 




л 


. ► 




» *4 


% . 


я, 




* • 


ЧИ* 


> V 

Г кчі. *.,\У 


. .) 


І 


і. 


ч 




► 


► * 


> 








ч 


* • >:< 




І 


*.:А- 


що троха пяний. 




і 


9. І 






гс 




і; 








► 


ф 


>/ 


і 




49. 


;, 


горшки не обіидеть СЯ 




4 




без біики. (Бергоаг.) 

що пяні з разу цілують ся, а потім бють ся. 




і 


Чи 




♦ 


.'і і ! 


'у. 


* 




і 




• '-V’. 

\-:лШ 


* 


* 


. \\ ' \ 


> 


л 


І 


* 


Звичайна житева' обсервація. 


'■їф 


9 


1 


і 


'V'. 

'Ш 


І 


7 


. ^ 








’ ЛЧ 




■і 


► 


. ф 


► 




. 4* • 


► 


* і 


4 


т 


і 


• • >>, 

• •• 

А. 'х ./ • *; 

. . чл *'П/4№и> 


г 


V 


• ^ 








- 416 




і . 






• ► . 


9 


«щ 

.-.и н -."лг/л'Л 


І 


/ 






► • 




. ✓ 






> 




1 


і 








Ф 




і 




Ч- 


І 




р 


г 




■фЩ 
,л- • ^ 




% 


ж 






р 


* ► 


/та 








V 


•І» 


••■а 


р 




► 


9 


•Р;Р 




■■ і» 




* 


• ї<г>. 
. 


' 




% 




п. 


4 Х У'ЛЧГ'* 






► 


. ч ч 






9 


( 


V »» 


ш 




Маїіопаї Рагііатепіагу І_іЬгагу оі Укгаіпе 


^^^.пріи.огд 


К 


ті 


. ► * 


V 




. ► 


< 


► 


• * 


Ж 




V у/ № 
** • г ‘А / 


< 


р 


> *л 


/ 


< 


р 


: , • 


к 


■І 


/.» д 

-;$4 


р 


к 


* 


* »< 










< 




Л 


Ж 


• < і 


€1 




і 




.т? 


■ лу 


► 


р. 




1», 




—• 


р 


Г ► 


9. 


к 


■і-’ 


•УФШ: 




я 








Ш 


9 


ш 


%■ 


ж і 


"і: - 


9 




(9 


ШШ 

Шт 


г 


< 






9 




т 


> 


і 


9 




а 


.і 


і! 


► 


• Г к 


/ 


9 


► 


... :-уі 9 


9/> 


І . 


к . 4 




Ж 


шт 




*»•■**«•*•* .* +***" ' • ‘тиц, г 




-л-~» 


г < '. 


' « • 


І 


Ь* •" 
»«• 


- 




8ЙУ**-~ 


/*” ' - 




«5л»—'* < ^* *Л З*> ■ - іці*і « Гі ..&*» - 


X» 


г /» 


:ГдйМб»^5- 


* 


Г*: Ч Х 




А»» 1 * - - *■*•» ' 






' -«■•**** '—. 




ЯМ.'- 




и*<» - 


І* 


^ •' -ЛЛ 


• *«* ■****. 




► 


V 




%лч 


' 


г€в 

Уу'лУІ’.ЯІ 


«* 


к 


• ■(.: 


■:*?' 


* 


• і 








" *да§ 

• - ф}Л '-. 


«*Лк 


V 


; 


/ * *. Г 


/- 


'г > '> 


► 


% 


і '!■*; 




> 


» 


*Гл 


V 


* г\:' *> 


9* 


* 


* 


* 1 .44 


% 




4 


ш 

тМ 


* * 


V. 


< 


* 


* 


і 


г*. 


Ш 




Щ 


у 


»,'■ 




1 


* 


’ 4*. 


я 


»Штж-. 




# « 


• * 




«. 


/4 


* 


/V % 

. ► г 


► 


А 


* 


» 




. > 


У 


* 


*Ф 


і;\- 


і" 


і 


»• 


< * •> /> 


/ 


/ 


ЇХ 


Лі 


'Л'г.4' 


✓ 


ь 


4 


А * 


Ч 


> 


/ 




;• 


%Ч 


* 


* 


► 


*-лл 


і 




1-і-* 






; г/. 




я 


« • 


* % 


к 


* 


Горіяонька—Гостина 


Ч. 29.259—29.273 


* 


4 ' 


•і 


' 4 


і 


I 




К 


<. 


•9Л* 


Горілонька. 1. Го-ча-ча 


горіяопька з Бучача, а келїшок з 


4 


і* 


І 


го-ча-ча 


л<г 




А 


ш 


> 


* 


1 


> 


7 


ї 


А> 


** 


к-- 


Ч 


Р 


■т 


у: 




Трембовлї, дай нам Боже здоровле! (Буськ) 

Примовляють випиваючи. 

Горіти. 13. Де не горить, 


»>. 




ш 




\ 


0 


т 


4 


І 








*Чі 


УУ 


т 


Ті 




к* 


і4 


ш 




\ 


г 


там ся не курить. Пор. Бе Ноих (5е Ь. І, 45. 
15. Не моє торит, не буду гасити. (ІЦпрець) Пор. Вгяог. Раїіс 1. 

горит? (Будз.) 

Ще можна з сим почекати 


4 


'і. 


/ 


І 


* 


4 


* 


Яг' . » 


► 


/ 


>н< 


31. Або то що 


»• 




* 


І’*-'** 


** •/ 


4 > 


й 


к * 


> 


г 




/ 


% 


і 


ч 


воно не СПІШНО. 

‘32. Так красно горит, що аж сї топит. (Вогородч.) 

Говорять про запальну матерію, що горяча топить ся, пр. бурштин, ляк, це 


? 


% 


і 


. 


№ 


V- 


№ 


ш 


: 


> 




% 


/■ 


* 


і 




. -т 


к 


:> 


V 




л / 


Л 


► 




і 


** 


І А 




люльоіда. 


к 




4 


і 


< 


' 




< 


Горїща. 1. У горіщах дощі впали. (Кривор.) 

Горіщами називають найвисші гори, з яких виилевають ріки. 

ГорЛО. 24. З горла би му видер. (Наг.) Пор. Даль І, 155; ІлЬ]. 169. 

ГорНЄЦЬ. 4. Горнец 


/ 




і 


- 


* 






А 


І 


< 




у 


< 


> 


к 


П 


** 


і 


4 










* 


% 


\ 


V 




ч 


♦ 


* • 


*< 


! 


ь кітлови доганяє, а оба смольні. Пор. Слав. Н, 70 
19. Чим горнец накіпит, тим смирдит. (Жид.) Пор. І^игхЬаеЬ 199; Тимош. 144* 

Город. 7. Що город, то й народ. Пор. Тимош. 222, 

Городенка. 2. Біда в Городеицї, пема грошин у жшенцї. (Голови) 

Се важне не лише для Городенки. 

Горожінка. 1. У Горожіицї лежить чоловік иа жінцї. (Мик. и . Дн.) 

Мудроване. Горожінка 

ГорОХ. 6. Горох 

13. Варит горох тай ще щось у двох. (Троегянець) 

Про господиню, що варить звичайний, иепишший обід. 

Горуцко. 1. В Горуцку не по людку : 

(Горуцко) 

Горуцко 

Горячий. 22. Хто 
23. Хто сї впече па горячім 


% 


* 






г 


І'. 


к 


» * V V. 


к 




► 




•» 


. 




\ 


і,у 


> 




- 


І' 




г 


р 


> 


) 


її 


в 






Ч 


к 


і 






* 




т 


•р 


■і 


№ 


Ж 




і 






* 


* 


село, коло Миколаєва. 






ї 


і • 




* 




І 


9 •• 




* 


к 


стіну кидає. Пор. Даль І, 251; ІлЬІ. 163. 


■нт 


йг 


ч 


* 


на 


щ 


к 




Ж 


йї 


І 


І 


9 


І 


У, 


В 


і 


ц 








» 


к 


ш 


і 


* 


Ч 


> 


А 


5 


7; 


І 




І 


в середині* біда. 


довкола вода 


і 










г 


і 




•! - 






ч 






* 


село дрогобицького пов. 




і 




* 

► 


зимни дує. ^Жидач.) Пор. Даль І, 245, 


на горячім попиче сї, той на 

то дує на студене. (Ямпиця) 








* 


і: 










Вар. до попер, ч. 


> 


) 


••Ь 


/ 


ч 


І 


у А* 


Горячка. 5. Не будь горечка! (Сяят.) 

Потерпи, будь терпливий. 

Г осподар. 14. Де господар ііи ходит, там ріля пи родит. (Пісочна) 

27. Такий з него господар, як з верби кілок. (Будз.) 

Нездалий господар. 

Господиня. 18. Де дві господині, там борщ це засипаний. (Монастпрок 

Загалом нелад у хатї. 

4 

Г осподь. 16. Господи, злізь тай подиви ся. Пор. Слав. П, 122. 

89. Оби му Господь заплатив мнлосернии! (ГО.Км.) 

Говорить покривджений замісь: щоб його Бог покарав. 

90. Отій Господи, помилив ем сї. (Жпдач.) 

Помилив ся у молитві. 

Гостина. 20. Гостина 


.4 


і 


і 


т 




<х 




4 




► 


9 


\ 


V 


► 


і 


* 


І 


І 


І 




і 






І 


* 






« 


'її 




І 


к 


* 


і 




« 


і 




•а. 


X 


• 4 


' 


І 




І 


І 




4 


4 


► 


4 Ф 


Т 


'і 






‘І 


і. 


і 


* 


► 


•Ні 


* 




І 


*> 


4 


* 




*г 


*> 




9* 




0 




/ 




4 


І 


-ч. 


.4 




І 


У 


і 










... 




4 


V 


> 


•9* 


і 


і 


І 




:ї 


• 


к 


1 г(- 


% 


* Ф 




і 


• * 'V. 


4 






< 




І 


неладне, три діш обридне. 


V 


И 


година, два дии 


> 


/а 


4 




■X 

лУїч 


* 


(Кукав.) 




9 


і 


6 


* 


V 


12 


► 


► 


і 


Образово висловлено думку, що найліпша гостина коротка. 




г 


\ 


> 


% 


Ч,‘ 

4 


х: 


4' 


417 


► 




? 


ф 


ш 


У>> 


► 


У 




т ■ 


►V 




.Чк. 


к» 


// 




<4 


г*. 


Г і 


< 


к 


А 




У, 


¥ 


№їіопаІ Рагііатепіагу ШЬгагу оі Окгаіпе 


\ллллл/.прІи.огд 






Ш 


9 


У 


* 


І 


% 


г 


і- 




І 


І 


► 




і 




■ т 


9 


№ 


9 , 


; 


, < 


і 


* 




с 




К 


< 


У 


і 


< 


У 


► 




9 


► 


9 




І 
















к 


•* і 


І 


* 


А 1 


А 


У 


. *. 


а 


Гостити—Гриць 


І 


Ч. 29-274-29.290. 


І 


У 


• * 


21. Хочеш мати гостину, возьми си малу дїтину. (Мілан.) 

Тодї иайлїпша гостина буде попсована. 

Гостити. 1. Ви гостїт ся, а я йду. (ЮК.) 

Говорить гість, відходячи з компанії. 

Готов. 14. Як готов, будь здоров! (Буськ) 

Зробив своє дїло, і йди, куди тобі треба. 

Готове. 1. При готовім хоть хто вміє ґаздувати. (Ілиндї) 

Пор. т. І, Готов ч. 11. 

•Грань. 4. То так, як на грань. (Будз.) 

кинути; кинеш, і воно щезав, мов би згоріло. Образово про 
страву, які поставлять перед голодних людий. 

Грати. 24. Як граьот, так танпгоіпт. Пор. Слав. І, 214. 

27. Міпї ие такої грає. (Товсте) 

У мене гірша біда. 

28. Хто пе грає, той не нріграє. (Наг.) 

Не мішаючи ся до гри, він 
Сгїизіі 142. 

29. Я так граю, як сам знаю, а ти так скачеш, як сам хочеш. (Хлївчани) 

О ба поступають автономно. Пор. т. І, Грати 16. 

Гриб. 1. Богато грибів, а мало хлїба. Пор. ІлЬІ. 140. 

2. За багато два гриби в борщ. (Броди) 

28. Ко-сь сї обібрав за гриба, то лївь у козуб. (Мик. н. Дп.) 

Варіянт до т. І, Гриб 16, 17. 

29. Устань гриби, пай козар сєди. (Жидач.) 

Варіянт до т. 1, Гриб ч. 4, 5. 

Гриторів. 1. Григорів 

Мудроване. 

2. Григорів часом вигаруйи: там хата згорит, 

михайлівцї) 

Сусідська поговірка. 

Гризота. 43. Велика гризота, 

Великий клопіт за малу річ. 


* 


( 


* 


п 


/ 


1 




4 


5 


« 


N 


1 


Ь 


4 


N 


Л 


> 


4 


> 


► 








\ 


N 




ЗсіІ. 


* 




хло або 




* 


. 


4 


* 


І 


) 


.* 


. 


4 


І 


► 


і 


А 


* 


> 


4 


4 


X.' 


4 


* 




•ї • 


нічого це аиекав і нічого пе стратить. Пор. 


і 




і 


1 


\ 


4 


« 


і 




к 


* 


► 


«» 




і 




4 


І 


І 


* 


9 


і 




і 


і 


< 


0 


► 


і 


0 


і 




вигорів. (Підмихаилівцї) 


* 


* 


V 


і 


<• 

» 




у’ 


‘ ! 


У • 


0 


* 


І 


* * 


там хата згорит. (Під 


і 


4 




► 




0 


а порожиа. (Зриняч Гор.) 


і 


\ 


і 


і 


і 


і 


4 




0 


4 


\ 


і 


44. Гризота більша війна 


як робота. (Жидач.) 

Гризота втомляє душу чоловіка, а робота тілько тїло. 

Гризти. 7. Гризу 


4 




4 


I 


к 


І 




( 


І 


0 




0 


• • 


па кости. Пор. Слав. І, 164, 188; ВеЬеІ 201. 


т СІ 


як пси 


? 


* 


Гринь. 4. я Добрий девь, Грилю! 

Буде ва цілу зиму". (Свят.) 

Ширший варіянт до т. І, Гринь 2. 




Копаю глину “. 


Взпи мі Грп 








ню . 


» 




І 


Гриць. ЗО. Грицю 


на басї не поривай сї! (Опят.) 

не мішав ся в пе своє діло. 

31. Не видів Гриць нагавиць; як уздрів, аж умлів. (Мик. н. Ди.) 

Варіянт до т. І, Гриць 14, 15, 17. 


* 




* 


V 


Остерігають чоловіка, аби 




і 


♦ 


♦ 


418 


0 




Маїіопаї Рагііатепіагу І_іЬгагу ої ІІкгаіпе 


шш . п р І и. о гд 


А % 4 


А 




'* 


і 


* 


* 


. в-. 


І 


? 


к • 




к 




шштч 








> . 


а 








£ 


ч 




ШіїШґл 


.і. 


т 


. Г і Н шмлпт^кг ^*я2іі^«ййг^ 


"^ ^шш ш Ш* * * * «т- ф, І І» ^ мв цма «» ^^ 


. ^ 


»» 


5 


► ' 


' 


•/ ■ ‘ А* 


< 


І '.Ч ^ 
4 Ь л ' 


► 


V. 


і • 


"-• 4 « 




< 


м 


< 




;•/ 'ї 


-1 


■ 


X' 


г 4 


л 


•; 


І 


►г г 


/ 


/, 


* 


Й 


► 




► 


> 






► 


•ч.;?п.- 


і 


/ 


і* 


4 ► 


л, 


( 


• * / 


Л 


і 




\ 




ф. 


V 


* 


''І 


9 


пм 


\ 


ь 


► 


з 


/< 


ф * 




і:г; 


*»*. 


V і ! 


• < 




ч 




Ж- 


;> 


ш. 


*0 




5 


& 


:> 


*Л. 


у 


Ч. 29.291—29.305. 




>;. ■ 


Гріб - Гроші 


к 


&*г 


4 


г - ► 


*'<■ 


ш 


т 


і 


т 


щ.т 

т 


•/ 


ї>\ ► 

&: •• 


ч> 


м 




? 


Ь/‘\' . 


► 


\ 


к 1 




► * 


*У"« ' 


32. Ни видів Гриць нагавиць, то здонмав, то натегав. (Жидач.) 

убирав, то розбирав. (Жидач.) 

Варіанти до попер, ч. 

33. Ни видів Гриць нагавиць, як сі убрав, аж сї усран. (Жидач.) 

Варіяпт до попер, ч. 

Гріб. 29. Вже міні хіба в гробі лекше буде. (ЇІаг.) 

За житя не падїю ся полекші. 

30. І в гробі ме проклинати. (Товмачик) 

Так завзято ненавидить. 

Грім. 8. Впало на мене, як грім з ясного неба. Пор. ЬіЬІ. 210. 

18. Грім не гряне, мужик не перехреетит сї. (Тростянець) 

Приповідка російського походжеея. Пор. Даль 

Гріти. 1. Грій гадину за пазухов, аби ті вкусила. (Наг.) 

Годуй чужі дїти, аби тебе потім поневіряли. Пор. Сгіпніл 158. 

. 

Гріх. 70. Вез гріху, без сміху дожила я віку. (Ю.Км.) 

Без надзвичайного лиха і добра. 

71. Гріх ші гріх, али встид. (Жидач.) 

За дрібну крадіжку. 

72. Не то гріх, що в губу входит, але що з неї внходііт. (Кукпз.) 

Варіант до т. І, Гріх ч. 41. Пор. Даль І, В17. 

73. Один гріх всю душу сквериит. (Тростянець) 

А про те чоловік грішить часто. 

74. Такий будеш мав гріх, що го в портках не донесеш. (Кшг.) 

Остерігають, коли хто їсть занадто чогось нестравного. 

75. Хто на гріх вважайи, той нїчо ни майи. (Верборець Т.) 

Говорить чоловік зі широким сумлїнем, що не дуже вважає на гріх, аби ли¬ 
ше поживити ся. 

Грішити. 22. Вмієш грішити, вмій покаяти сї. (Тростянець) 

Упімнене священника. 

Громада. 7. Громада великий чоловік. Пор. Даль І, 515. 

11. Громада по разу плюне, то едного втопит. Пор. Даль І, 516. 

14. Громада як тілько плюне, війта затоішт. ІІор. Тимош. 278. 

31. Громада гей її кури: як ястріб влетит г то ся всі розпирхиут. (Бо 

телка Нижна) 

Мова про те, що громада звичайно в найбільшій небезпеці тратить голову 
і робить ся безрадиою. 

Громезник. 1. Цп який громеаник тобі стаз ся? (Мшаи.)- 

Дитина не хотіла нічого їсти ■ мати оповідала, що взяла її з собою па в 
ї там їй щось стало ся. (М. Зуб]).) 

Гроші, Гріш. з. Без грошей до 

16. Великі гроші 
35. Гріш круглий 

42. Гроші до гроший тьигнут. (Наг.) Пор, Даль І, 63- 






і * >• 


то 




* 


► 


і 


4 






9 


► 


• • I 


і 


ФЛ • 


1 






Ь. 


В* 


к 




г . 


! 4. 


*>■ 


у 


і'/-' 


А 


4 А 


і 




) 






■а 




ї 


І 




ф*і 


н 


І 


. р 




. 9 


і 


9 




і 


* 


•і 


< 


Ф 


\ 


ч< 


-і 


4 


* 


і 




ж 


ф • 


к 


л ЩЧі 


і .да 

• л>Щі 

ш 


* ч • 


/ 


9/ 


> 


АР 


к 


й:і 


ІЩ 


. 4 


'(Л 


ч 


к 


>/- 


г. 


/ 




з 


* 




ч 


к 


І ¥ 


ч 


о 


і : 1 




і 


V 




N 




к 






Ф Ф. 


* 




> 






1 


н 


♦ 




( 


V 


ф • 


•г :. ' 




*• 








/ 


> 






> • 




. * 


ьг % 


V. 


* 


І 


) • • 


.• к 


* 


І 




1 


ф 


* 




і 




і 


т 


І 






; 


* 


і 


► 


9* 


і 






* 


* 


« •» 


< 


І 


к 






і 


► 




♦ 


і 


■> 


V 


* 




% 


9. 




І 






9 




і 


Лі 


І 


* І 


•;< 




! 












* 




1 




* 




"Ж 


:• 




* 


/ * 


'■Ч; 






9 


' 


", 


< 


V 




т 


,ь 


• и 


9 .. 


ї 


9 Г 


/ / • 


'Ж4. 


* 


і 


9 


ф~ 




* 


V 


В 

Ь\> 


V 


/ 




» І 


> 


% 


к 


•1 


► 


9 


6 








■ 


.А 


V. 


І 






1 




ь 


/1 


і 


• I й ', 


» 


№ 


* 


/ 




>; 






4 


І 


РК 


Гг- 


ч 




г. 


* 


І 


/ 




я 






А 




*г 


І 


\ 


І 










1 


ьу*; 




І 


* 


* 


* 


?. 


* 


* 


9 






V 


V 




л 


ї 


< 


І 


? 




І 


< 


в 




ш 




/ 


5 


4 




* 


► 


IV 


/ 








1 


1 


* 




і 








9 




ш 


/ 


•1% 




Т 




ЛА\ 


ж 


ш 


І 


9 


ш 




V 


в 


* 




І 


« 


V. 


І 


а 


[АР 






> 


4 і ; 


> 


І 


1 




/ 


к 


* 


І 


я® 


4 




г 






А 


І 


' ^ 


4*. 


* 


І 


» 


► 


# 


* 




Ч 




ІІ 


і 


г: 


* 






і 


і 


І 


. 




І 


• * 




► 


І 


І 


к 








І 


І 


І 


я 




і 


ч 


>І 


•' і 


•‘І 


* 


І 


І 




* 
















І 




І 






¥ 


і 




міста, без соли до дому. Пор. Слав. І, 38. 
готова біда. Пор: Слав. І, 289. 


<> 






* 


> 


к 


Ч 






•у 


> 


* 


> // 


« 


► 




* 


3: 


п 






' . 




* 




ьЛ 


V 


* 


і 




і. 


• * 


розкотит ся. Пор. Даль І, 10 Г 




4 




г 


І 




І 




,И. 




V 


►у 




» 


* 


г 


м 




V 


•4 4" 




І 




► 


9 . > 


* 


> 


к 


І 


/І 


* 


* 


к 


и<- 


І 


к 


Г 




\ 


9.9 


* 


І 


Ь 


V 




■ 


4 • 






44< 


419 


і 


ь 


І 


* 




к 




* 


4 




4* 


4 




& 


>1 


► 


* 


і 


я. 


* 




► 


/ 


Маїіопаї Рагііатепіагу ІДЬгагу ої Укгаіпе 


\а/\а/\а/ . п р І и. о гд 

« 


;■; 


> 


у! 


> 






> ■ 


’ 


< 


► 


ЛГ Л Ф- 


* 


1<? ‘ 


Ф 


< 


♦ 


.СX^ >. ..... -. ( ^ 


.1 


У 

























♦. * 


% 




• ' з; 'Г/аілр®’’' ч * ' '^й»л ’’ 


- V Ч' -** -**^ ■ 


* * 


*“Ч 


V 


•• *••* 


'?£$.-. г, }« ;;С- 4***' 






%. 


« • 


>4» ♦- в**,-*Л- . 


- -» у ^ у« » *►** -мягіЦ^.* 


І 


т-«я'« .тазЕЯДО-ч”'"! • ^ -*: 


г ; 


'■* 


Г>.^ 


-' * *♦ **> ‘З 




* *ль - 


' 4 


* 


й 


Гроші—Губа 


Ч. 29 306 —29.В22. 


\ 


47. Гроші не полова. Пор. Даль І, 71. 

51. Гроші 

62. Де гроші говоріит, там ти розуме мовчи! Пор. Оіизіі 159. 
85. За свій гріш кождий хоріш. Пор. Даль І, 141. 

110. На гроші нема пущіня. Пор. Даль І, 62. 

117. Нині за гроші, завтра за дурно. Пор. Даль її, 18. 

181. Сьвяті гроші, молїте Бога за пас! Пор. Даль І. 67. 


* 


слина. Пор. Даль І, 78; Оіизіі 251. 


\ 




* 


\ 


і 


\ 


ч 


* 




183. Аби я був, гроші будут. (Дрог.) 

Людське жите важнїйше від гроший. 

182. Гроші на гроші лїзут. (Мшан.) 

Вогач звичайно все ще богатїв. Пор. Бтн. 36. т. VI, 83. 

183. Дав ес ми, Боже, гроші, дай же ми й розум. (Нужники) 

Говорить дурний, чоловік, забогатївши несподівано. Пор. Етн. Зб. т. VI, 13. 

184. Дай вам Боже гроші, а міні худобу. (Стара С.) 

Бажає господар куицеви. 

185. Добив ся грошин фальшивим способом. (Карпів) 

Забогатїв ошукою. 

186. 6 гріш 


■% 


% 


г 


І 


\ 


> 


>• 


і 


і 


X» 


] . 


■і 


} 


4 


4 


* 


\ 


> 


/ 


І 


і 


К 


і 


е розум. (Тростянедь) 

Маючого чоловіка уважають звичайно також розумним. 

187. За свої гроші тай льижу. (Залуже) ...сьиду, де схочу. (Залуже) 

Гроші дають чоловікови певне право в громаді. 

188. Кілько гроший, як полови. (Жидач.) 

Говорять про богача. „Кілько* 

189. Коли я гроші мав, том 


•у* • 


і ■ 


1 


* 


2 


і 


і 


в знач. стілько. 


горілку купував, то мене кожани любив і 




г 


і* 


і 




1 


кохав, таи хоча я зле казав, мою правду признавав. (Льв.) 

Хвалив ся бідний чоловік, що колись був богачем. 

190. Хто даст гріш, буде робиш в кіш. (Камінне) 

Гроші дають право робити, що хочеш. 

191. Чужі гроші кишеню друг. (Тростянець) 

Бо їх треба віддати. 

192. Як бп тоти гроші подусив, 

•л[дла. (Наг.) 

Вони гірко зароблені. 

193. Я маю на гроші 

Маю 


► 




У 


« 


\ 


9 

( 




6 




і. 




• • 


4 

• !• 


І 


ч 


ч- 




'1 


' -І 




і 


* 4 


I і ‘ 




V і 


то вцдйш би в них різана кров ка 


а не маю гроший. (Моиастирок) 

товар ще не проданий, або місце на гроші-, мошенву. 

Грошин. 1. Без грошики сї опинив. (Наг.) 

Лишив ся без одного гроша. 

Груди. 13. В грудех задуспло, 

Говорить чоловік, якого 

Грушка. 8- На вербі 

Губа. 25. На губах 

41. Губи і куби, дві запори, 


І 


5 


і 




У 


* 


А 


І 


І 


: и 


< 




І 


•» 


і 


і 




що И ІІП віддихнути. (ЮК.) 

дусить кашель або дихавиця. 


І 


/ 


її 


4* 


і 


грушки не родять ся. Пор. Даль І, 202. 


І 


* 


мід, а в серци їдь. Пор. \Уапб. П, Нопіг 21, 29. 


I 


о 


г/ 


а язвкови дверни нема. (Трос ганець) 

Язик про те свобідеійший. Пор. гомерівське „боход діїбутш>. 

положиш на зубі. (Мик. и. Ди.) 


к 


і 




42. Не вір губі, поки не 

Варіант до т. І, Губа 26. 


* 


Р 


I 


і 


і 


І 


І 


І 


І 


?ч 




* 


Маїіопаї Рагііатепіагу БіЬгагу ої ІІкгаіпе 


ммм.пріи.огд 


,г і’ 


•І 




• * 


ч 


у 


іі 


І 


є- 


/ И 





р 


р 






> 


і 


р 




* 




) 


> 


• г 


Гузиця—-Ґаздиня 




Ч. 29.323 -29.338. 


; 


• У 


»■ 




І 


• 


V; 


43. Своя губа, собі загуба. (М. Яцк.) 

Через лихий, сварливий язик чоловік доходить до нещастя. 

Гузиця. 5. З єдїїов гузидев на два ярмарки. (Кривор.) 

ІІор. т. ТІ, Празник ч. 6. 

Гук. 5. Гуку, пуку 

ґулшкати. 2. Гулюкают, гий на пса. (Жидач.) 

Кричать сердито, лають. 

Гуляти. 23. Видим, як гуляют, не видим, як роботают. (Троетянець) 

Мова про бідних людий, що напрацювавши ся люблять 

Гусениця. 2. Як наступит поухату усепицю 

Народне віруване. Повхата 

Густий. 5. Таке густе, жи би кіт ногу зломав. (Жидач.) 

Говорять про густу страву або молоко. 

Гуцул. 13. Гуцул такий темний, що був черев ціле 

в церкві, а раз у коргамі. (Ямеиця) 

Кеиковане із буцім то неляцяности Гуцулів. 




& 




г 




е 




•а 




* * 


к 




> 






* 


'А 




& 


з 


* 


я 


Л 


!• 


таляр, а чоботи за шостак. Пор. ІлЬІ. 190. 


І.Г 


за 


л 










* 


/4 


* 


/« 




4* 


► 


у;- 


і 




> 


» 




і 


. • 


, і' ' ' ^ 




4 


■і 




р. 


і* 


« ► • • • 


к 


► 


•з: 




у. 




*» 


щ-. 


ч 




к 


Ш 


І 


п 


* 


> 


■м 










* 


г.« ► . % 


> 




Ч* 


к 


• і • 




* 




► 


т 


»■ 


► 1 


** 






•» ' 


' і* 


4 


Ж. 


*■ 




г 


: >\*> 
АІ ** 




) 


X 




погуляти. 

то дістане вшрут. (І.ВЛ.) 


У 


■Ії 


ги 




І 




• х ч 


• . ► 




£ ^ 


» V 


<. 


Л 


< 


„ •>**’ . . 


р 


V 




V. 


і: 


волохата. 




< • 


* 




>/ 


-«. Л. 


У 








/ 


■* » 


■ 


/ * 




V 


ч 




* 


* 


І 


► 


V 


І 


;у 






Р 


' 




своє жите два рази 


А 


№ 


ї« 


/ ч 


.* 




» 


А 




■ 


> 


■ 


IV 




і': 








% 




* 










І 




/ 


ГМ 


X 


ґ. 


г 


ї 




»V 




+ 




* 




Ґазда. 21. Ґазда жьони не держит ся. (ЮЕ.) 

Чоловік при живій жінці пошукав собі иншої. 

22. Ґазда умират, 

Жінка рада смерти нелюбого чоловіка. 

23. Ґазда, що по судах сї тегає; (Ілиящї) 

Процесу^ ся. Говорять у зпачіню: лихий господар. 

24. Коби я ґазду мала, то я би го шьяпувала: пяй буде як дїтина, то 

вже вся потїха в 

* 

Бануе вдова за мужем. 

25. Коли ґазді лекше за ґрейцар, то все з за лїеа. (Кривор.) 

Де лїс близько села, там лекше заробити. 

26. Ти си ґазду ни вродила, а я. 

Говорить свекруха невістці. 

27. Я тобі ґазда, гги отиць. (ЮК.) 

Говорив старий чоловік до жінки, що викала йому. 

Ґаздиня. 3. Де дві ґаздинї, там хата не метена. (М. Яцк.) 

Пор. т. І, Господиня 11. 

4. Як би я ни била гідна ґаздивя, то ти би ни трясла чьиривом так, 

як нинї. (ЮКм.) 


г* 


1 




■ 




• • 


9 






Ж 


► 




а жінці співи иа язиці. (ЮК ^ 




9 


І 






•> 


V- 


* 


* » 


* 


> 


І 


* 


» ч 


П' 


.у. 


' 




і 


* 


* 






і 


4 


► 






і 


► 


А 


ф* 


і 


У 




І 








* 


ч 




<1 


> 


> 


І 


•/ 




* ф. 


► 


► 




* 




► 


0 


'?А 


і 


\9 


► 


* 






1> 


і 


.г 


|> 


І 


9 




■V' 




<’ ■ 


її' 


к 






(Ю.Кн.) 


1; 


V 


У 


І 






У 


і 


4 


1 


V 


9 


V. 




!•/■ 




І 


«Г 




Ж 


■ж 








’ 




і 


V 






І 




/ 


7 




Р. 




' .-.N1 


:» 


—* 




Р 


р% 






9 


/? 


Р 


» 


Ф • 




-і 










- 4 




Р * * 


:Я 


І 


-шш 


( 


І 


к 


► 


ч • 


! 


► к* 


>и. 


р 






* і 


’ 


% 




9 




'У 




р 




р 


т 


г 




► р 








г 




<• К 




* 


< 


і 




І 


' 


і 




• ■ ч. 


к 






І 


■ч н 




ж 


Г- Р 






к 






* / 




* 


7 


■а 










і 


і 




р. 


[9 


> 






ш 




9 


і 


* ■ 


и4і 


р. 


К V 


* < 


>- р. 


р 


К 


ф 


% 




& 


,Ч«{, 




М» 


р 


ф • 






9 




* 


■•П 








'і 




< 


Мцііопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої Укгаіпе 


\л/\л/\л/.прІи.огд 


к 


• ■ 




► 


9 


« 


0 


► 


1 


> 


• - 




■' 


* 




' 


' 


« 


'/ 


* 


і 


■ ■-т 


. >г>. 




» • 




І 


9 




Р / 


. •: .Су . 






Р 




І 


к 






V 


і 


• • 




>*•. 


І 






:е?/ 












. ♦ 


* 


1» 


І* 




> . 


♦ 


і 


• Ф V 


**' 




• 4 




М 


А 


* >* 




**" ф»*#?тодок> ь «ч* •• «X — і ГІ*-*— щ ц, „ - а гГ- 


. Я- . 




і 


Ч 


• У -**•“ ' 


»« 






Я. 


• * 


++-* 






• % 


У* 


У* 


* 


У 


у 


< 


'« 


► 


► • 


& ^г... 


» 


к' 


> 


V 


'V 




# ► 


* 


V 


т 


ь: 


Ґаздувати - Ґуст 


Ч. 29.339-29.354. 


Л 


А 


* 


Говорить свекруха невістці, яка завдяки її синови зайшла в тяж. 

Ґаздувати. 12. Вже би ґаздував, а ше му молоко мамине шд носом. 

(Кольб.) 


т 


4 


іГ'> 


г«- 






Говорять про недолітка, що обирає ся бути господарем. 

13. Ґаидовала би і вош, як би мож. (Мшап.) 

Мала дівчина, якій умерла мати, повідала, що не бажала би, аби батько дру 
гий раз жепив ся, бо мачоха буде над нею збиткувати ся. Баби бесїдовали 
про се і долошили отсю приповідку 

Ґазета. 4. Вас тілько в казетн пустити. (10. Км.) 

Задля його цікавих оповідань. 

Ґвалт. 4. Г 


-V;, 




і • ) 


. * 


’ ► 


*• 


► 




и 


* 










т- 


% 


>< 


. (ЗІ. Зі/їїрицькиїі). 






і 


■ 


і 


/ 


вавт, яабєта невинного! (Коб.) 

Так кричав Циган, коли його зловили в коморі і хтїли бити. Аж як ний 
добре хтось потелепав, вилетіло з за пазухи сало. (В. Щурат). 

5. Ґвавту ліпити. (Ю. Км.) ...рипіти. (Наг.) 

Замїсь: ґвалту кричати. 

Ґмитро. 1. Ґаитр 

їмитро зам. Дмитро або Митро. Мудроване. 

Ґосподиня, 4. Господиня 






► 


І 


В 




т 


ІГ*' 


псови сраку витри! (Вербоведь Т.) 


ч 






два городи, єдна диня. (Жидач.) 


Пор. т. І, Господиня 3. 

Ґрейцар. 61. Ґрейцар 

Лор. т, І, їрейцар 21. 

62 Грейцар, шустка тай корона 

к. Надв) 

Мудро вапе. 

СЗ. Жідае ґрейцїра, як сліпий дороги. (Спят.) Жьидит... (Наг.) 

Лор. т. І, їрейцар 27. 

64. За ґрейцар випє, 

Щаслива вдача задоволена 


ни шустка, дївка нн люди. (Жидач.) 


Опофрій, Михась тай Никола. (Кам. 


4 


І 


« 


* 




* 


1 


яа шустку поний. (Ілипцї) 

малим. 

бо. За ґрейцар і кіт не. (Ворохта) 

неясне. Може пє за їрейцар молока. 

С6. За ґрейцар пігпав би козу ді.Львова. (Жидач.) 

Говорять про скупого чоловіка. 

67. З ґрейцарів більші гроші робльн сї 


► 


' 


► 


ч 


* 


•1 




З 


1 


* 


¥ 


< 


.! 


► 




9 




* 


€ 






Зяачіне 


>♦ 


* 


* 


щ 


Я. 




1 




- ч 


•> 




ЯК з левів. (Тросгянець) 

Деякі ^люди щадячи дрібні гроші доходять до маєтку, а ивші маючи більше- 
гроший більше тратять. 

Ґрунт. 16. На ґрунт 

Лідписав ся на те, 

Ґудз. 1. Без їудза перший 

Ґуст. 14. Маєш ґуст? Шкода 

Лриговорюб дївка хлопцеви, 


* 


VI 


7 




п • 


Ь: 


4 < 


«' 


/ 


Р 


•* 


► 


л>. 


І 


« 










: підписав. (Тухля) 

що відступає мені їрунт. 

страчений. Лор. Сгіизіі 96. 

що хочиш. Вистав язик. (Будзан.) 


ми ся 




9 


• .V 




к 






Г* 7 


► 


штих 


.'і 


«Ч/ 


А 


• 9 






• / // 


' » 


1 


9 




* ч • 

''У- 


* 


> 


З 


► 




* 


9 


І 




ь< 


г 


► 




► 


і 


* 


\ 


І 


► 


* 


с< 




* 




г 


1 


І 


»» 


Г 


У 


г 


р 




і 


л . 


І 


і 


* 


Ч 




► 


9 


* 


42 2 


а* 


І 


'л- 


(■ 




* 


I і 


» 


.і 


/і 


• у. 


і 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої Укгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


А 


і 


* 


Ґ. 


І 


і 


ЙЙ 


м. 




л 


А 






' ► 




г . 


► 


% 






9 


< * 






і 


4 




І 


ї. 


% 


■ І 




Ш-г 




!> 


Шаж 




9. 




* 


» 


. А 




• • 


-Ч 


* 


1 




И 


"'V' 


ш 




'• і' 




■ ■* 


V V. 


*« 7 




Р 


*4 


» 


* » 


тт 


% 


, .. * , 




■чктт 


> 




У 


;г 


'О: 


і 


т 


»• 


**. - 


І 






>г — 


;"\/;У.у. 




і 


'* 




► 


► . 




4 


4 


< 


■н* 


' 


р;»«с ^ , 






► 




- : Ь*Г 


* * 


► 




* 


/ 


* * * 


р 1 


р 


► 


' 


р 


► 




о 


кр* 
. .і# 




« 


' 1 


р 


' 


► 


і 


,»*• • 


4 


► 


/і 


< 


•л 


•. . -І». 


► 


* » 


► 


► 


А 


р. 




/ 


► 


р 


* 






** Г« ' ^ 






І 


V 


*«'Ч> 


Ь 


; ч - 


¥ 


Л 


$ч 




р 


V.*'. 




Р. 


к 






< / 


р» 


✓ 


► 


р 




*л 


'ШШ 


¥ 


/ * 


< 


р\ 


г 


У 


г* • 


р # < 

У » 


у 






*** . 


... :та 

• 1 л*'*н*®Р 


'.4 


ГЧ 


р 


Х4 Г 


Р 


► . 


;<•*. 


^ *<&* 


р 


/V 


І 




4 


> 


► 


“У. 


р 




р 


•‘Л 


► 


4 




я 


-і’ 


і 


і/ 


т 


Ч. 29.355-29.365. 


Р 


Давати —Два 


•а:*- 


4 




V 


► 


/ *, 


* 


к 


І 


1 




№- • 


► 




► 


, Р 


«'і 


і 


к 


/V 


І 


► 


• А 


і 


р'/ 


► 


і 


. 




Р і 


* 


V 




г 


р 


л 




р 


й 


д. 


1 • 


к 




*5 


р« 


ч 


V» 


•р 


А 


.» 


л 


4 


Г 




> 


* 


У 


р .• 


► 


м». 


> 


■ю;{>УГ. 

<Г Г Р 


► 


Давати. 10. Давали їсти й нити, ляше принуки не було. Пор. Нос. ст. 274. 

53. Як дают, то бери; як бют, то втікай. Пор. ЗсЬІеі. 159. 

Данило. 5. Аби Данило за Гаврило платив, то не йде. (Крнвор.) 

Кошдий мусить платити сам за себе. 

Дармо, з. Дармо Богу докучьиєш. Пор. Даль І, 114. 

Дармувати. 5. Кто за молоду дармує, той па старість бідує. (Валиг.) 

Хто за молоду дармує, той вчасно привикне до лінивства і потому не до¬ 
робить ся. 

Дати. 117. Дай старче палицю, а тебе пай пси їдять. Пор. ВсЬІеі. 168. 

158. І дала бим і бою ся і що мама скаже. Пор. Даль І, 277. 

239. Дам тобі, що кровю ригнеш. (10.Км.) 

Ударю так сильно, що з тебе кров бухне. 

24 0. Даеь, не дась, не кулакуй, ніхто тьи нп силуйи. (Вербовець Т.) 

Говорять такому, іцо замїсь дати ипшому щось, бе його кулаком. 

241. Добре тому дати, що не хоче брати, а той, же бере, то так як ду 

шу волоче. (Мик. її. Дії.) 

Передають пеїхольоїію скупого, який ніби то наставляє ся, що хоче йншому 
дати, але лише в тій думці, що той не візьме. 

242. Забуваємо дати, не забуваємо взяти. (Тростянець) 

Вірне псіхольоїічпе спостережене, що чоловік скорше забуде дати те, що 
обіцяв, як узяти те, що йому дають. 

243. Ни дало бьі му дихнути! (Тухля) 

Прокляте. 

244. Отто му дав! (Ваг.) 

Дав скупо або пе дав нічого. Пор. IV а псі. І,> 0-еЬеп 224. 

4 

245. Хто дає більши, той пан. (Жидач.) 

Той бере товар, 

246. Хто дає, той має. (Льв.) 

Як би не мав, то би не дав, 

247. Що вій дасть, то голий і за пазуху не буде мав що взети. (Мик. 

над Дн.) 

Кепкують із скупого. 

% 

Дбати, з. Кождий за себе дбає. (ІЇаг.) Се егоїстичне правило являєть ся про те 

першою основою суспільного житя, Пор. ІУагкЗ. IV, Зог^еп 3; ОіизЬі 117. 

Два. 6. Два третого не ждут. Пор. Даль І, 514. 

10. Де двох бе ся, третий не мішай ся. Пор. Даль II, 44. 

12. Де ся двох бе, там третій за калитку бере. Пор. \¥ап<1. V,. 2тсеі 34, 47 
26. Як два скажут, що-сь шш, то йди спати. Пор. Даль Н, 174; СгіизЬі 59. 




Г 




( 




і 




і 


9 


р 


і 






У 




< і 


І 


► 


о 


г/гг. 

^4 


► ■ 


*>• 




< 






► 




9 


г- ■ и л 


р 




* 


* 




■V 


к 


І 


’• ■ 


V 


Я” 


т 


» 


1 




■ < 






•• ■ •?. 




’Пл. 








\ 


\ 


А 




в 




/ 






> 


•4 


'с 


* 






і 




* 


4 


* 


І 


р 


р 


р 


к 




* 


•г. 


V 




:*ж 


ч 


і 


Г і 




І 


. 


р- 


* 




’Ш- 


І 


<4 


V 




р 


т 


Ж: 


І 


V 


і 




К, 


/ 


І 


І 


; ► • 




я 




•г 




•і: 




к 




Ф}( іЩ 




» 


/ 


1 


і 




‘Ч'. 


р І 




9 






. / 


І 


> / 




■Ж 


4 




ш 




. р 


* 




ЧЙ 


1 


і 


* 


|р 


т 


І 4 


№ 


і 


•Ч!Г 




V' 




Р 




гд 


5 




ш 


/ 




і 




V 


» 


р 


Р 


* 


Р 






І 


1 




! 


/ 


* 


7\' 




1 






* 






і 


р 




р 


й 


р 


* 


' 


р 


* 


* 


р 


> 


пі 


•А 


У 


* 






Л ‘ 

Й*. 




у> 




* N 


р 








> 


► 


І 


а. 


ні 


9 


Г 


V 


" 




5» 




і 


і 


І 


<* 


•у 


»р 


і.. 


4 


р 




Р 


І 


4 


*< і 






ч 


і 


л »р.- 


¥ 




Р 




V 


У; 




4 


* 


к 




і 


і- 


V 




р 


і 


і* 


* 




* •: 


р 


к * 




з. 








< 


у 


► 


V 




І 


* \ 


. .4 . 




Ж- 




І 


к 




4^ 




► 


І* 


.•*Л 








г / 






4 


► 


< 


У. Ч. 


► /* 


1 








► 






► 




. У 




Р 1 


к 


м 




р ' 


4 


г- 


• -7^; 

4 44.* 


/ * 


\ 


.Я 






► 




4 


1 


9 


( 


р*к 


• >< 


V 




• .г 




■* »«• 








л 

V 


423 








. р 


/V 


чг 


р 


» 


м . 




р 


І 






р 








І 


* 


. "* 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу о! ІІкгаіпе 


\а/\а/\а/ . п р І и. о гд 


* 


Г 


























£ 




► ✓ 








р 










(і 


>■ •? 










% 






Ик 


і 




р 






% 


л 


Ч. 29.360 


Делїкатяий—Дзвінок 


9.376. 


О 


и 


і 




І 






А 


>- 


І 


г 


1 


28. Де два бют сї, третин кориетає. (Наг.) 

Пор. лат.: ВцоЬііз ШдапііЬиз іегііиз £аи<їеі; Сіизіі 152. 

Делікатний. 1. Дилїкатна паскуда. (Жадав.) 

Говорять про елєїаигау проститутку. 

День. 7. Більше днів, як ковбас. Пор. Слав. II, 65; Огіизіі 237. 

27. Девь за дпьом минає. Пор. Даль І, 337. 

29. День ми роком стає. (Будз.) 

73. Що в день на гадці, то в ночи на сон дїзе. Пор. Слав. П, 224. 

75. Весь день була приємна погода; хто отаву мав, той добре гостив. 

(Кривор.) 

Говорив Гуцул про погідний осїнвий день. Гостити тут у виаяіню: провести 
день при роботі. 

76. День, як бик. (Жидач.) 

Як хто хоче встати рано, а 8аспить, то каже: .Пробуджию сї, а то вже день, 
як бик 44 . Пор. т. І, День 14. 

77. Коротят ми ся дни, що раз менші. (Звиняч Гор.) 

Говорить чоловік старіючи ся. 

78. Перший день гісгь, другий иід, а третин їдь. (Пісочна) 

Гість милий тілько першого дня. 

.ДербВО. 8. З єдного дерева хрест і лопата. Пор. Слав. П, 22*, Тимош. 42; Даль 

І, 544; II, 28?. 

7. І сухе дерево без підпалу не горит. Пор. Даль І, 192. 

10. Коло сухого дерева і мокре горит. Пор. Слав. II, 62, 143; Сеіак. 40; 

Озт. Врг. 372; \¥иг 2 ЬаеЬ 168. 

12. Кривого дерева в лїсї найбільше. Пор. 8сЬ1еі. 154. 

16. На одеи раз не зітнеш дерева. Пор. Д»ль І, 113. 

17. На похиле дерево і кози скачуть. Пор. 8еЬ1еі. 170, 185. 

29. Як дерево зрубают, усї тріски вбирают. Пор. Слав. І, 220. 

30. Яке дерево, такий клин; який батько, такий син. (Кукиз.) Пор. Даль 

II, 277. 

31. З сухого дерева добре огонь кяасти. (Наг.) 

Воно легко горить. ЗсЬІеі. 180 
Держати. 35. Не держит ми ся голови. (Мшан.) 

Деркач. 1. Василь Деркач загубив товкач; я в крик та плач: 

товкач! 44 (Вербовець Т.) 

Жартлива прикладка до імеви збирача приповідок. 

Дерти, і. А дер бис сї по стїяах! Пор. Даль І, 133. 

Дєдя. 2. їі дьпдьи за мене не дадьи. (Кривор.) 

Гуцульське речене: її батько за мене не дасть. 

ДЗВІН. 8. Дзвін до церкви 

27. Я у дзвін, а він у калатала. (Жидач.) 

Я говорю се, а він инше. Пор. т. П, Пін. ч. 45. 

Дзвінок. І. Дзвінок голосний! 

Пльотка розходить ся скоро. 


і 




7 


« 


с 




к 


ч. 




/ 




V» / 


/ 


1 


М'" 




9 4 


» 




4 




► 


► 


» 






► 


і 








м, 


4 


9 * 


► 


4 


У 


V 


< 






/ 


А 


9 






г* 


%• 


а 


•4 


< 


> 


і 




І 


* 


* 


' 




/ 


« 






► 




* 


* 


1. 


т : 


9. 


. 9 


% 


і- 


І 


« 


• 1 


І 


* 


\ 


9 


\ 


* 


1 


х 


‘ї. 


* 


<9 


І 


« 


: 


І 


л 


* 




9' 


ь 


9 


* 


І 


рУ ' 


► 


«4 


9 


* 


і 


' 


І 


ь 




9 


9 






І. 


0 


4 


І 


9 




Г* 


Віддай 








> 


Аї, 


* 


і 


"І'А 




'і 




і 




1 


і 


Я 


"к 


* 


* 


. 


і 


• * 






% 


У 


V 


о 


І 


9 


9 




/ 


і 


і • 


* 


\ 


!> 


і 


скликає, а сам у нїй не буває. Пор. Даль І, 22; її, 133 


»• 


г 




А 




7* 


г 


Т 


і 






І г 


)ОСТЯ 






ж* 


V" 


І 




« 


І 


► 


* 


<1* 


«. і 


* 


424 


і 


* 


4 


9 




У • 


V 


Є 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


• 4 


► 


9 




4 


>>■ : 


І 


V. 






'V. 


г 




к 


у 


ІЙЇШІ 


л4\ 








4 ^ 








4 




Ж 









І 


■Р- 


к 




4 








•* 


< 


< 


/ • 


* V* > *' ^ 

. . ►* ; і# 


► ■ 


• V 


- 7 - 


К 


' 


► 


і 


к 






& 
44 . 


г 




•••• } 




к 


І 


к 


1 


« 


'4 . 


4 


У4 


► 


у: 


* 




* 


4 


> 


І 


к 


♦ 


м 


А 


’ ч 


/ 


ц . 


І 


4 


\ 






Дзвонити—Дитина 


4. 29.377—29.394. 


І 


Л 


Дзвонити. 11. Як дзвониш, то дзвони, а не, то дзвонів ни дражни. (Жид.) 

Так казав старий паламар до хлопців, що взяли ся дзвонити, а не вміли 


'Ж ■ 


А 


р 


* 


і 


4 


і. 


1 




& 


'Є? 


* 


.4 


? 


* 


І 


і 


гаразд. 

Дзявкати. 1. Так дзявкає, аж сї стелї знимає. (Жидеч.) 

Говорять про вдареного пса або переносно про сердитого чоловіка. 

Дивити СЯ. 34. Див 

71. Дивит сї боком. (Жпдач.ї 

Дивить ся сердито або з погордою. 

72. Дивит сї кривим Боком. (Жилая.) 

Дивить ея заздро. 

73. Но диви ся, де ни треба. (Ю.К.) 

Остерігають цікавого. 

74. Чо ея дивиш? Ни видїви-е тата иа маші? (Будз.) 

Як що старші роблять, а дїти з цїкавоста підбігають дивити ся 
говорять, так парубки і молоді господарі. 

Дивно. 5. Ни дивно, що кобила здохла, іио хто дав псам знати? (Жид.) 

Дивував ся чоловік,, коди до його здохлої кобили збігли ся пси з цілого села 

Диво. 22. Не можу з дива вийти. (Наг.) 

Дивую ся дуже. 

23. Що ти дива твориш? (ЮКЛ 

По що робиш неподобні річи? 

Дивувати ся. 8. Не дивує сї вода водї, іпо біда бідї. (Жидач.) 

Говорять, коли хтось дивує ся бідности иншого. 

Дим. 19. Дим очи виїдає. Пор. Ье Коих <1е Ь. 1, 49. 

ЗО. Пустив го з димом. Пор. Даль І, 310. 

Дитина. 47. Дїтина не плаче, то мати не знає. Пор. Даль І, 533. 

117. Богацька дитина не хвалить ся пшеничною паскою. (Пужп.) 

Бо й бідні дїти їдять пшеничну паску. 

120. Ги би я ни вашьа дїтина була. (ЮКм.) 

Говорить дочка до матери, що віддає її на ивше село, або на службу. 

121. Де мала дитина в хаті, не кажи „заяць 

Народне віруване, що тоді дитина буде 

122. Дїтина як би му з ока випала. (Мілан.) 

Така подібна до нього. 

123. Люби дїгину як душу, а тряси ї як грушу. (Мілан.) 

Народній погляд, що дїтий треба держати в погровї. 

124. Не давай дитииї зеркала, бо не буде говорити. (Вербоведь Т.) 

Народне віруване. Пор. т. І, Дитина 113. 

125. Поки дїтина їсть з черепка, доти у матери гладка; а як ся хопит* 

миски, не -сходит ї ни з гадки, ни з мисли. (Мшан.) 

Чим більша дитина виростає, тим більше матери турботи. 

126. Своя дитина єк не заплаче, то 




і 


£ 




■У"-. 


. *>' 




г« 


/► 


і 


> - 




. 4 . 








1 


* /.■ 


к 


к 


лт 


4 » 


А 


* 




-.'■т 


к 


/ 


Ф 44 




► 




і 


\ 


1 * * 




та 


'-V 






• 1 .. 






сї тим боком, жи на пса. (Жидач.) Пор. АбаІЬ. Око 78.. 


« 


• , >' ■■ 


ить 


к 




* 


9. 


V 




к 


. • * 


* 


V 


► 


Ь. 


: ф. 


> 






4 




► 


& 




7.; •. 


'■ЩМ 
■:МРШ 
т 


г>. . 


V 




•Ч" 




'Г 


9, 


' < 


Ф '• 4 


* 


'У 


/• 


•ж 


".» 


У > 








* 


4 




4 


• * 


• ч 


✓ 


> 


4 


* V 








'‘4‘ 


і 


& 


А 




ч 


/ 


. Ч^»4 / ’ • г% 4 


і 




. * 


к 


і 


г » 


1 


ь 


* 


> 


V! 


' І 


т 


І 




.Й 




4*4 


* 


.. 9м і 


4 


> 


г 


' 


к 


к 


► 






і 




9 


і ■ 


#4 ч 








і 


9 






я 


і 




/■> 


4 


/V 


о 


звичайно 


* 


* 




‘ 


к 


-і 


1 






ч 


* 






с; 


* 




> 


* 


к 




» 


к 


/ 


*ру. 


4 


9 




► 


і 






і 


‘ 


і 


4 


• ' 


І 


»І 


* 


* » 




& 

6: 






і 


9 


І 




Ж 


4 '. 






► 


4 . 


4 


к 


9 


ф\ 


4 




* 


,т 




4 


• * 


► 


9 


45* 


">УА'< 




4 


у 


. 


■?: 






« 


•г* 


► 


•і 


Ч 






А 


І 






к 






<> 


9 


■Ж 


• Ч 












4 • 




// 


'У 




9 


• Ц 




' 4 


'I 




•і 


• .3 


ч Ф 


4 


і’ 


% 


к 




к 


>% 


ь 


ш 


І 


і 




. і 


І 


4. 


•ф . 


І 






У 






5 






і; 


* 




/ 


4 


/ 


І 


. » 




а 




але .спюх 


’ 


г. 


і* 




7 


> 


< "«З 

ж 


► 


9 


■ 'ї. 


спати. 


г 




4 






і 


і 


Р 


і 


9 






• 4 


І 




4І 


1 




9 


\ 


л 








• * 




N 


/ 


і #./ 


•і 




<■ 


к 


А 




/ 


І 


► 




I 


. > 






чИ # 


4 


9 


► 






4 




к 


к 


І 




\ 


І 


^ч 


к 


І 


4 


4 


► 


4 








І 


л .* 




‘4. 




■« 


І 


«І 


’/л. 


.иЛ) 


. ч 


V 








си скривит, а чужа єн ані 


У 




4 


'1 


V. 










9 


І 


не подявит. (КриворЛ 

Пор. т.ДІї, Свій 28, 38, 40. 


4 


Ф ' 


► 


► 


9 


к 




1 


1 


9 


* 


Ж 


■т 


Щ 


9 


* 


> 




Г 


4 


т 






к 


к 




І 


г, 


425 




ТО 

Я 


р 


і 


► 


і 


і 




р 




4. 


1 


► 




:т' 


9 


І 


< 1 


* А И 


* 


З 


к 


л Ж 


9 


т- 


ІЬ 


( 


к 


9 


ч 




. 7.2 


•ч 


к 


к 




9 


V 


А 


/ 


Р 


к 


г 


гд 


■ • •'}■ 


к 




4 ' 


А? 


і* 


у- 




•ф 


/і 




А 


► 


б V 




І4 г 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої Укгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


: 


к 


< і 






I 






к 


И,. 


9< 


4 *ч 


І 


•‘І /V 


4 






► ** 


<4 


Р 


► 4 








к 


«А 


(■ 


> 


9 






к." 


/ Ч 




& 


з 


» 


<• 


* 5 


► V 


/ 


к 




4 


Чш, 




>/ * • 


4 А 

* 'А 


4 


* 




ч 


р 


4 




4 


9 




* 


к 


/ 


р 




• . / 




► ч • 






9 


40 


V « 


к 


*4- 


к 


4 




N 




к 


Р 


► 


< • 


к 




Р 


. 




4. . V ”4 


к 


4*4 


‘У 






• » 


• 4 




л-4. 


р' 


: іч*'- 




> і 




і 




' 


і 


9 


4Ч‘» 


» 


4 


І 


* * % 


І 


Р 


Р 






/ 


і 


9 


* 


* Ч 


лл 


4 


■ 


/і 






а 


>ч 




і 




•V 











і* 




Р« 


..ж- 


к 






ґ 


V/. 


4 : • 




4 


* 


>> 








► 


* 


У 




-і 




І .# 


*' - '. 


V 


к 


• > 


V. 


V 




4- 


4. 


Дїзка—Дївча 


Ч. 29-395—29.421. 


<Г’ 


/ к 




і' 


І 


V 


Я* 


у 


Г У 


І 


к' 


л 


І 






І 


127. То се ни виплачує дитину годувати. (Будз.) 

Кошту богато, а коли прийде дохід, то дитина потребує для себе. 

128. Ци я ти дїтігпу зарізав? (10,Км.) 

8сі1. що ти на мене ворогуєш. 

59. Хоть дївка вбреше, то личко не збреше. Пор. Слав. І, 25. 

64. Дївка пок ся віддаст, то й псу води подаст; а як ея віддаст, то і 

собі не хоче. (Мшап.) 

Бесідував батько про свою дівку, яка віддавши ся, стада недоброю для нього. 
(М. Зубр.) Пор. т. І, Дївка 51. 

65. Дївко, просили вас вуйко на вогирки. (Будз.) 

Може на якусь прикру розмову. Гра слів: „ огірки “ і „гірко. 

66. 6 дівок, ек шишиного гімна, (Росгоки) 

В кождїм селі їх богато. 

67. б дівок, коби лиш кому брати. (Ростоки) 

Дівок на кіддапю досить, а женихів обмаль. 

68. Зак ся дївка віддаст 

(Вотелка Нижна) 

Варіянт до ч. 51, 64 

69. Ни дївки, ни горівки. (ЮК.) 

Говорить батько по весїлю, на 
з дому. 

70. Ото дївка, як сова. (Будз.) 

Понура, неохоча до розмови. 

71. Штикова дївка пішла у лїс на губи, таи пи вирнула сї більши. 

(Жидач.) 

І8 одиничного випадку зроблено опісля приповідку. Пор. Вернути ся ч. 1. 

72. Така дївка, як гарлата. (Жпдач.) 

Велика і сильна. 


► 




А 




і» 


* 


4 


* 


к 


І* 


’З 


і 


* 


у 




► 


І 


\ 




4 




■ І 


& 


* 


4 


тт. 




и 


и 


к 


і 


Дївка. 




* 


У 


* 


4 


► 




і 


к- 


'<и 


► 


* 


\ 




к 


■М 




ь 


і 


► 


і 






я 






% 




к 


\ 




і 






* 


1 .1 


# 




. 4* 


4 


Р 


'•V 


* . 


« 


и 


і 




Ч 


і 




к 


* : 


і 


& 




1 4 




»• • * 




> 


І 






► 




і 




і. 


. 


І/ 


4 


. * 




* 


4 


* 


і 




и 




■Я 


А 


У' 


> 


к 




І 


то псу воду подаст, а пак і д^аздї не хоче. 


$ • 
і Л :' 




Л 


* * 


р. 


і 


* 


, ц 




й) 








к 




7 


р 


т* ^У. 




Л' 






І» 


І 


V 


якім богато пили і по якім він збув ся дівка 




г 








: 






> 


р 




► 


і 


І 


» 




73. Така дївка, як з гівиа кужівка. (Тростянець) 

Нездала до роботи. 

74. Тогди дївка файиа 

(Кнїгиішн) 

Пор. т. І, Дївка 69, 40, 44 

75. Ще найліпше дївков жьитп. (ЮК.) 

Во дївка має свою волю. Пор. пісню: 

Молодиці 

А дівчина волен козак, хоч 


/ 


і 


як сї віддала, а доти то ніхто не впав. 


> 


* 


V 


V 


1 






к 


/• 




■ 


► 


г 


к 


4 


і 


0« 


* 


*4 




■т 


і 




у 


• і 


р 


. * 


# • 


і • 


к 












невільниці, нї подивити сї; 




* 


* 


► 


> 




з ким любити сї. (Наг.) 


я 


Р 


► 


► * 


І 


76. Як дївка гей 


V 


то робота фе 1 (Іванівцї) 

Гарна дївка звичайно до роботи лінива- 


У 


► • 


р 


І 




? 


* 


р 


V 






4 


• * 


Ж ? 


р 


р 








А 


р. 


Дівоцтво. 1. Та бо того дівоцтва ги кіт наплакав. (10К.) 

Воно коротке, а инодї дуже гірке. 

Дївча. 20. Дівчата аж 

Такий милий, гарний. 


/ 




4 


V 


1 


* 




і 


& 




■ 


у 


1 4 • 


липнут до нього. (Тростянець) 


X 


» 


4 




/ ► 




ч 


► 


у. 


> 


ш 


л 




у • 


4 


і. 






<к 




426 


/•'к 








V 




> 


к 


4 


к 


У 


} 


Є. 




р 




к 




№ 






Р 


У 


4 


< г* *• 


р 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу оі ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


* 






ч 


р 


< 


* 






* 




р 


% < 


► 


р 


р 






► 


л 


к. 


# * 




р 


к ^ 


* # 


і 


► 


р 




• # 


► 


* 


і 


4 


•-2' 4 *’ 


Р 


Р 


к 


4 


і” 


к 


* 


к 




к 




4 


г 




А ф г * 




і 


4 


* 


1 


4 


Р 


У 




! 


і 


Р 






к 


Р 


Р 


V 


, г •> 


р * 


/ 


4 


* Р 


і 


4 


Р 








Р 




* ». 




<4 


к 






АчК »Гг-/л 


4 


♦ 


г < * 


’ к 


І 




І 


І 


► 




Р 




т 


^ • 






і..' 


і 


- 4>% ь ; 


\ 


'і 




і 


•І 


І 


УЛ 


І - 




ч 


► 


І 




' ♦А. V/ К/ / Іґ/ кУ Гл ^ 




шм 




»■ 




* >1 




>■ 




л 


^ % 




к 


І 


І 


ІІ4І 


V 


к 


■ 


* л* 


• > 


• г » / і 


. 




к 


і 


Л' 







































































































































Дівчина - Дідько 


Ч. 29.412—29.42 

« » 


































іиЬ* 
































9 




4 






*4 




► 






































Дівчина. 12. Дівчина, як смитана. (Жалач.) 

Приємна, гарна. 

13. 6к дівчина пєяа, табака її всрана. (Тростяпець) 

Значіне неясне. 






















































► 




* ч 




























































* 




























V 
























* 




























Г 












І 








& 










































































































ті 




Ш 




> 








14. Файна дївчина, ноги як чепиги. (Вудз.) 

Дає добре. 

Дївчук. 1. Дївчук малий розум має. (ЮК.) 

Незвичайний спосіб перемінювати женеьке слово на мужеське. Пор. Дітвак. 

Я в тамтї хатї їв щось солод 










































І'ІА. 

ш 






. ►. 
















І 


Д* 










1 шш 














ж 

жз 






















•/ч /Лі, 






























/V'* 


► ч 


/ ► 




", Л. 7/ • г • ” 


. * 




* 


9 


< * 




9 


• » 


•>л5А8 

V/ > 


!. 


.7, 


► 


• в-.?. 




. 4 


> 


' V 


і 


■> • 


-Л V 


'ІП 




і 


'7*/ 




*. « 


4 






/ > 


< 


' 


► 


л 


) • 




9 


' 9 


У 




Уі'Ж 


Дати ваш діду борщу? 

КОГО, ТО биМ 8Ї8“. (ВуДЗ.) 

Коротший варіант до т. І, Дід 25. 

63. Дїд бабі вуйко, а вона йму цьотка. 

Пор. т, І, Дїд ч. 6. 

64. Дїд мід, баба патока; гості еут, та шдут, а ми помремо, все зіста 

вимо. (Вуськ) 

Приємне товариство розійдеть ся і минеть ся. 

65. Дїд про хліб, баба про фіялки. (Льв.) 

Пор. т. 1, Дїд ч. 12, 18. 




ДЇД- 62. 


9 




% 




> 




4 




* 4 


г 




:; :щт 

1\ 


1' 


1 *.р 




*►< 


► 




4 у/рУ 


9 




► 


* 




4 


г 


*л • 




4 ♦ 






'/> 


• 


4 * 




« 




;У« 


к 


1 




«. 




. І 


і» 


* 


► 


*• 




4 * 


& 


4 ' 


Г 

9 ф 


\т 




4 


і 


:<» 






4/ %Д 


/ • 


«А 




, 




ч 


/. 






' • 9 


к 


!*/: 


/•х 


► 


» 4 


<Ь,и- 




у 


>4 


к 


>4 


♦ 


І 


< 






4 


. 


.'V. 


\ 






4 


І 


/* 




V 






<,Г /■< 

'кі 


» 


9 *» 


:4 


/ 










* 


’ 


»• 


* 




* 






4 


* 


\ 


* 


.я* 


У 


о 






4 ф 


і 


» 


І 


0 


ї 


Ч 


* 




4* 


► 


* 




У 


V- 


4 


І 


V. 


Р 


•«» 




4 




« 




І 






Й 






’^4 


Я беру торбу тай іду далї“.(Мик. в. Дн.) 


66. „Діду, село горит! 

Пор. т. І, Дїд 17; Слав. II, 111. 




У) 




* 


67. „Діду, сило горит“. Дїд торбу на плечі, тай на други. (Жидач.) 

Варіянт до попер, ч. 

68. Малий дїд з великов патицев. (Кнїгинин) 

Забавне спостережене. 

69. Мій дїд і твій дїд ходили обидва на сорокопуди; мій був висше 

тай всрав се твоиу на груди. (Мариямп.) 

Кепкують із далекого свояцтва. 

70. По що дїдови давати, коди дїд не хоче брати. (Підгірки) 

Кривдують собі на такого жебрака, що не хоче брати милостині. 

71. Ти з дідами, я з жебраками. 

Жартливо: ми собі рівні. 

72. У кождого дїда е своя біда. (Кукиз.) 

Вона гонить його від хати до хати. 


♦ 


і 


9 


* 


»• 


> 


/ 


І 




у 






ї 


‘ 


► 






9 


••• 






9 


* 




' 






щ 




‘1’/ 


4 • 


І 


І 


: 


. < 




> 


* 


4 


І 


•О 


‘ 


I 






% 


4 


• & 








,1< 


/ 






аби розливали на Великдень? (Взрбовець Т.) 


73. Ще дїдам пива 

Пор. т. Т, Дїд ч. 24 і 25: т. Ш, Старець 4. Говорять у значіню: ще чого не 








> 


* 


9 


1 




9**. 4 




/ 


^ 4 


г 


1 


ч 


N 






ч 


• ^4 


9 


стало. 

Дідько. 12. Бери дїдьку, що твоє! Пер. Сгіиеіі 85. 

88. Дїдько би тї вхопив! Пор. ВсЬІеі. 190. 

У9. Дїдько не спит, а людий зводит. Пор. ВсЬІеі. 182. 
150. Курит, як дїдько дорогов в осени. Пор. Дик. 1517. 

24\. А дїдько би в тобі здох! (Кривор.) 

Жартливе прокляте. 






4 


* * 




% 


<* 


■ї 


9 


9 >. 


ш. • 


V. 


9 


л 






» 




^ * 


. 


Г/ 




► 




і 


► 


V Л, 


й 


Р 


4 


і 


/ 






і- 


* 


. / 


• >1/ 






*• < 

ф 






< 






► 




4 


* 




V 


4 




1 ; 






І 


4 




* 






► , 


1 ч • 




- 






'V 


► 


9 


V* 


-7 


І 


4 


1- 




► 


► 


?Лч- 




% 


' 4 


I 


* 


4 


& 




► 


427 


► 






Ш- 


* 


і' 


\ 


і: 




‘X ■. 


І 




р 






І 


V* 


9 




< 






4- 


V, 


•ї 






Р 


4 / 




V 




1 


ь 




■ і; 




р 




«к.» 




-Я 






►» 


р. 




к'» 


І* 


І 

4 . 


> * 




Ж 






4 


р 






и 


/\ 


< 


. .‘Лі 






7 


* 


* 


9,' 


* * 


9 


*!>* 


"У 

Чн 






р 


ч < 








р 


/ 


V 


Р • 




Г 


і 




р 


д" 




• » 




: • < 




л 




ж 






* 


Г 


і 


жг 

V* • 


Маїіопаї Рагііатепіагу ЬіЬгагу оі Укгаіпе 


\л/\л/\л/.прІи.огд 


.4 


> 


* 


V \ 


V: 


■ ■У'. 


і 


/ 


^ 4 


. 4 


А 


- 


»> 


<* % 


\ 




Ж 




* 


ь 


9 


І 




► 




7' 






і ї 


9 


+ 




4*4 




» 


Ь. 


ь: . 




»• 4 


і 


'4 


і 


4 . 


4 г 


4 


9 


Ф 1*'У 


♦ 


л 




\ 






< 


4 




• І 


к 4 


і< • » 


І 


V. • 


• 4 




* 


І 


Р 






г 




> 




/ 


» 


р. 


а: 


і 


► 




к 


. -ЇХ 


* 


л 


► 


V 


Р 




/ 


/ 


І 


І 


► г 






« 








4 


9 




* 




■-.у<Х 


>4 


* / 


к 


4 


1 


** 


* 


•. 9\ 


V 


9 


» « 


/ 


* 


х 




9 




. 4 






> 


5 










р 


/ 4к» 


9. 


А 




*'у і 


'Г 'Ї&'Іі ' • 




9 




- 








•у 


ТУ 




,п. 


* 


' 




к 4 


* 


4' 4 




У*».*, 

Шт 




і- 


к 


4 








« 


& 


% 


V 


’/ 4 ‘ 

ч 




І 




9 


•* 




; 




4* 


г 






р 


-л 


4 










І 


К 


► 


< 


► 


9 


І 


Ж 






• > 


4^*'^ 

Й4-ІІ 


► 


% 




/Лр* ;. 5 '/г 


* ^ 






• / • 




9 






* * 




V 


/ 






І 


і 








< 






/ 


і 


* 


>4 




4 


Ч 




І 


< 


4 




г*. 






4 











і 


я 




л 


>-* 


г-г». 






•'» 


Л-ї 


* 


* 7 .' 






г' V? 


« 






■‘ 




)» .*г<4ф и \ 


і* 


<>ч&гаь*Ф#х *>##р**мм ґ№ї*і ;*»! гда ’^ 5 ®^* • ♦*&*** «&» 










* 




« 


* 


* 


*<*•»* 


/н 


'г 


* 


\ •• 




у 


ч г - 




► 


-ж 


4 


4 


к 


•'«> 


- ( 


> 


► 


г 


Дїтько—-Дїтвак 


Ч. 29.429-29.448, 


245. Бодай би ти еї дав дїтько видїти! (Жадай.) 

Прокляте. Побачити чорта страшно. 

243. Взяв дїтько корову, най возьме й теля. (Коломия) 

Вар. до т. І, Дідько ч. ЗО. 

244. Вори дїдьку за попом. (Колом.) 

Вори — скорочено залісь говори. Заохочує мати дитину, аби повтаряла за 
попом молитву, яку він їй проводить. 

245. Дїдькови й мило не поможе. (Снят.) 

Народна уява, що дїдько чорний. 

246. Дїдько грому боїт сї. (Ваг.) 

Народне вїруване, що кождай грім убиває одного ’здого духа. Пор, 8сМеі. 182. 

247. Дїдько кума привїс, бо му лижки не стало. (Лучак.) 

Прийшов кум не в пору. 

248. Дїдько мі бере. (Ваг.) 

Говорить чоловік сердячи ся. Пор. ЗсЬІеі. 182. 

249. На дїтька ми того тра. (Жидач.) 

Варїянт до т. І, Дїдько ч. 156. 

250. Прийшов дїтько, вирвав дитину з хати. (Жидач.) 

Говорила мати про дочку, що вийшла замуж. 

251. Ходи дїдьку-чорте, та поможеш змолоти. (ЮК.) 

Кличуть кого будь до помочи при роботі. 

Діждати ся. 1. Діжьдав ея гіркого гаразду. (ЮК.) 

Дождав ся лихої долі. 

2. Оби ти ни діждав ясного сонця! (ЮК.) 

Прокляте. 

Дїжка. 1. Дві дїжки розчинив, а одної нема чим замісити. (Монастирок) 

Кепкують із негосподарного чоловіка. 

Дійти. 1. Бода-с не дійшов, куди-с сї пустив іти! (Наг.) 

Прокляте. 

Ділити. 1. Хто дїяит, тот собі не віриг. (Мшан.) 

Боїть ся, аби зле не поділив. (Ж. Зубр.) 

ДІЛО. 2. Діло майстра хвалит. Пор. Слав. П, 147; Даль І, 547. 

6. Видко діло, що то так е. (Вуд8.) 

Видко дїдо* в значіню: видно справді. Пор. російське: „то и д-Ьдо" в вна- 
чіню „дфйетвительно*. 

Дїра. 9. Як би дзюри не було, то би пес не лїз. (Льв.) 

Розуміють дїру в плоті або в дверях. 

Дістати. 1. Дістав ва своє. (Наг.) 

Його набили або вилаялли за якусь провину. Лор. ЬіЬІ. 217. 

2. Дїстала-с вже, правда? Ховай жв голову. (Жидач.) 

Вже тебе вдарили, то ховай ся, не жди дальшого удару. 

Дїтвак. і. Дїтвак без матери, як земля без дощщ і сонця. (ЮК.) 

Характеризують долю сироти. „Дітвак* знов характерний приклад мужеського 
слова зааг. женського „дитина а . 


і 


к 


9 


* 




► 




Гь 


► 


► 


і 


• ►. 


ь 


* 


9 


V 




</' 


V. 


/ 


к 




.5. 


А 


і 


і 


/ 




і 


І 


* 




і 


* 




V 


< 


< 




9 • 


» 


/ 4 






• • 


* 




* 


А 


9 . 


4 


> 


♦ 


» 


и. 


*» 




*• 


9 


> 




9 






V. 




"п 


Ь 


* 


* 


* 


*» 


* 


к 






• 4 


і 


'ч 


N 




к 


♦" 






•і 


. • 


% 








к 




ч 


.» 






* 


І 


'ь 


к 


* 


9 


% 






> 


І 


А 


* 


к 


« 




» 


9 


) 


і 


« 


І 


« 


т 


І? 


1 


І 


1 


4 


І 


» 


І 


9 


У 


* 


X 


< 


к 




1 


► 


9 


І 


ї 


4-28 




І 


і 


9 


к 


ч 


І 




І 


* 


\ 


1 


і 


'І 




6 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої Укгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


І 


9 


* 


* 


і 




',>1 


■. ;й 


.V. 


■4 


»•/ 


Ч 


•V 


' <>ї 


Л- Ч 


п 


ч 








'/> 


ж 




ШШ& 


'.. 5*1 ■ 






І 




Г<; 


/Ш/І 


Л ' •!« ІРНР 




< ■* • 




н , 


■*** 


Л^.і 


• ь* »<. л 


-і . Д*< 


«>* 


Л • 


*► • 




'і 


'4 


/ 




V * 


•шь : ,.. 

шш 


( 


» 


ЙНь-йа 


і 


і» 

■. 


V 


і 


* ь « 


»; 


м*' 


/. 


і 


А ш 


і 


'«'.ш 

4*'- 

У{/У" 

<,'и 
•«г-Г 


*'• у.'» 


.<■'• І 


ь Ч' 7 ' 


4 


► 


► 


Р 


*9 % 


* 


& 


г 




V*: 


К 


%' /. 


► 


к 


¥>, 


к 


4 '< 




>*< 


І* ' 


> 


► * 




і 


к 


ч * 


4 


і 


/ 


4 


9 


л* 


А 9 


■- 


✓. 4 


' > 


р. 


Діти- -Днеська 


Ч. 29.449—29.404. 


7 


< 


•«V/ 




7 V. 


ч 


Дїти. 8. Дїти, де вас подіти ? В грубу сховати, кілком заткати. Пор. Даль І, 589. 

17. бдного тата мами, та не едні дїти. Пор. 8сЬ1еї. 168. 

22. Малі дїти — малий клопіт, великі дїти — великий клопіт. Пор. 8сЬ1еі. 168: 

Оіизіі 125. 

32. Хто мав дїти, той мав смрід, ІІор. 8сЬ1еі 168. 

35. Всі ми дїти божі. (Жидач.) 

Говорять про себе добрі люди. 

36. Дїти кричут, буди дощ. (Жидач.) 

Народня ворожба. 

37. Дїти пухнут, нииа їх чьим прокормити. (Ю. Км.) 

Мова про голодний час. 

38. Дїти своїми руками кормят вітцьи як дїтину. (ЮК.) 

Мова про знемощілого вітця. 

39. Мої дїти по моїй голові підут межьи люди. (Ю. Км.) 

Говорив чоловік, у якого були дорослі діти. „По моїй голові" 
смерти. „Підуть поміж люди' знач, не будуть мати своєї батьківщини. 

40. Оби.дїтий мав, як головка маку, кожде едиаке. (ЮК.) 

Не знати, чи благосдовенство, чи прокляте. 

41. Поки дїти малі, то спати не дают, а як великі, то хату рознесут. 

(Наг.) 

З ними все родичам невигода. Пор. 6ІИЙІІ 125. 

42. Свої дїти сьвйитили си, а чужі бодай запали си! (Кривор.) 

Нема гіршого, як робити па чужі дїти. 

43. Ті двоє дїтий у мене значут тілько, ідо ті дві оцї у моїй голові. 

(Кривор.) 

Вони мені' дуже милі й дорогі. 

44. Хто не має своїх дїтий, той бере годованців, а такі годованці чьи- 

сто поневірйиют своїх їаздів, а не раз на конец внрйидьи в тор 
бами. (Кривор.) 

Гуцульський звичай. 

45. Я за дїти такий, що бих у огонь пішов. (Кривор.) 

Так дбаю про них. 

Дїточки. 6. Дїточьки: єдно таке, друге тіцьке, трете на руках. (Ю.КмЛ 

Говорила мати про дрібні дїти. 

ДГнти. 16. Дій ще хоч. (Тухля) 

Роби, що хочеш. 

Дмитро СВ. 6. Сьвятий Димитрій білими кіньи їде. Пор. Слав. II, 106. 

8. До Дмитрі дівки хитрі. (Іванівцї К.) 

Варіянт до т. II, Дмитро 1. 

Днесь. 3. Дниеь, коли ни можу, гонят мене з хати. (10.Км.) 

Говорить знемощілий батько. 

Днеська. 1. Двиська вже по за пятьдесять, і си сядь. (ІОКм.) 

Говорить чоловік переходячи в старші літа. 

ПРИПОВІДКИ ПІ. 


л 






\ 


і 






і 




► 


‘Ж 


О. 


7 


4 


> 


7 


І» 


1 




* 


І ' 


7 


У 




у і 


> 


к 


► 


к 


4 ’Ф 


' 


У 


‘її/. . 

.Ч.Х 




к 




9 




/ * % 


¥ • * 


ф\ 

• і 


с 


•г 


у 






т.:- 


/ 


у 




л* / 


. *• 4 < € 
«/дай 


а .»• 


* 


Ул 


Ч~> 




мгУ». 




4 


і 


’< 


* 




• •> 


7 


7 


У 




у 


У 


•/•ч 




7 


•А 


у 


7 


і 


' І г* 




І 




4 


9 


І 






• *. 




> 


1 >< 

'.№ж 
'V.* 


/ 


► • 


9 


4 ► 




9 


. 


& 


у 


і 


* * % 


* 


► 


№ 


у 




/ 


V 


4 


г 


І 


9 


і 4 


► 


* 


► 


* 


» 




* • 


9 • 




А 


і' 




к 




к 


>1 


* 


* 9 


і 


<>4* 




'V 




% 


Ж 


у 




І 


* 






1*1 






А, 




1 ► 


*• 


► 


• ' 




. 


► 


9 


‘ 


• • 


► 


* •* 




* 


* 


V 




І 




V А-І 




' 


• -.хГШ 


* * ’ 


* 


■ 


•» 


г 


С 


* 


к 


п 


' 




у- 




Лі • 

ш 


/ 


\\ 




>1 


І 


У. 


а 




Гл ", 


< •> • 


і 




♦ 




по моїй 


к - 


• ' 


-4? 




ї в 


V 




- ' 


ш 


ш 


у 


4 


9 


9 




у 


' 




Г . 


• ,^'К 


9 




: 


9 


* 


І 


« ; 




к 


і 


і 7 


і 




і 


► 




і 


% ' .« 


і 




І 


* 


І 


9 






\ 


* 




к 


І 


у 


* 




V 




* 


Ші \ - 


т 


л 


'V 




4 


9 




к 


а; 


і* 


9 


* • 




}/& 


І 


І 


»* 






к 


V 


I 


к 


\ 


I. 


.1 






А 


у 


‘ 


4 


9 


у 


\ 




І 


9 






у 


к 


Ч 


►> 




- 


V. 




• г.. 

'.І 


С. 


> 


1 


к 




4 


V 


% 


► 


і 




* 


і 




4 


\ 


к 


♦ 


9 


1 


к 




ш 




> 


9 




і ь 


9 


* 


Га 


► 


9 


9 


' > Л 


Р 






і 


У 


і 


■І 


і 


.. І 




п 


¥ 


-1 


ч 




і 




»• 






р 


4 






► 


* А 


У' 




)| 


44 




Р 


Є 








4* 


І 


< * 


і 






> 


Й. 




Р 




\ 


► 




К 


< 


і'ґ 


ж 




і 


2 


► 


а * 


ь і :і 

! ї; ' ■ І 

І і ■< 


■4/ 






* 


» 


І 




г 




р 


у 




р 


М'-'і 

ш'.-: 


у 


2. 


^ і 








^ Щ- 


•»# 




■7 


Р 


► 


А 


Р 




1 




: } 




у. 1% - 


< 






І 


► 


/V 


т 


> 


т : 


! І. 


4 






Ж 

Щ % 

«І 






> 


7 к 


7 к 




р 




Т 


Ач 


У 


Г . А 7 Л 




І 




Г 


4 




4 




4 


і 


** }*< 


ЧгЛ. 








'V 


2.^ 










к 


Г -А< 

4 




> • 


к 


р. # 




*■ 


*' 


ї ’Ф- 
ь .6- 


* 




4 ¥ 


ь 


у 


і 




і 


\ 




<ЇГ 


Ші 


щк 

Ші Ж 


кі 


7 


4 


< 


ж. ; 


►> 


4 




Гч 


✓ 


І 






І 


9 


К . 


429 






:Л 


7 


4 


7 , 


V 


/ 


7 


і 


% 


й 


.V 1 ': 


»• 


7 


к 






і; ; 


А 


і 


% 


у 


\ 


'Лл® 


у 


♦ 


< 


те 


Г 






4 


і 


К 


у 




« 


и 


Ь. 


к. 




</’ 


X 


< 


л 


ч 


► ¥ 




7 


‘Ж 


. 1 - 


л 


► 




ч> 








► 




$ 


к 


> 


к 






7 




І 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої Укгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о ^ з 




7 


Г Р 




• Л 




4 


9 






* 


л- 






< 


•4 










а 


V, 


7 


у 


к 


/ 


7 -*Л 


/АА * 




с- 


к 


/ <•* 






. к 


• г 


*■ 


7 




* 


'ї 






ї- ; 


' 


* 




4 






Л . 


^ ^ 


1 




4 


А 


Л 




# V 


Ч 




4 






* • • 


ЇУаа 






т:?\‘ 




ч 


X 


« \ 


А А 


V . А 


А У 








а* *. 


*- / 


* V. 




• V 




4 








1 




ШМ 


і 




І 


І 


<* 


/V'-’ 


V- - 




Р 


І 


• ► 


і 








А 


*< 






N 


ШШ" 




ц 






4 Л 




1» * . 




7 4 


•Дййї 


/4 V 




і 






І 


* 








у 


у 






< »< 


4 


; 






.V «Л 


‘ 


7 


’*4 « 




' г 


р 


6-Й 






:-4 


► * 


« 


.А* 




► 




4 » 






4.» V 










<>- 




ь-Х 




А * 




‘ліЯ'г 


к 






» 




► .У/ 


і 




«р- Г. 


7 


а 


► 




к. 






рі 




м 


ч 


к 


> 


А--Л 


і • 






► 7 








7 




- 


г ./ 7 




7 ' 




ш 


УіііНй&ч* 


9 


У 


т* 


7 


►V 




* 






V • » >' 


к 


► 






» 


4 


► 


«• .... 


ч иЬ ш'.ф+Ь 




. > 


•• .ь 






г V- 


4 


V 




' чк >е 


► 




*Я- Т.^ГЧ ■ *. . -г*-^аП"»й 


»- * 


% 


■ 4 




:. . . 






«А-Фгґ : 


Ш№ 


>;.>:,и+ '*ГЧ* 


» 


г .м 


•» 


* 


С’ 


<к 


к • 


1 


к 


* 


ї 


>У*.ф 


і< 


*к 


& 


V 


« 




\ 


► • 


.■■уЖ<? у * 


у\: 




%г 


л 


к • 


X 


'Г>. 


ч* 


■Г4Ь- 




г- 


'><* 


► 


/ 


* 


і 


* 


4 


\ 




) 




* 


л 


:4 


' * 


* 


д 


» 


і 


Ч. 29.465 -29.479. 


Дно—Догодвги 


► 


7*ь 


■Ні 


' '1*» 


М 




* 


V 


Дно. і. А бодай ти вї дна, ні покришки не було І Пор. Даль І, НІ9. 

1В. Там дна нема. Пор. ІлЬІ. 169. 

Днювати. 1. Там і днює і ночує, де солодку морков чує. (Вогор.) 

Де чує принаду, пр. парубок милу дівчину. 

Добрати ся. 3. Так ся добрали, як в кірци маку. (Грабівка) 

Знайшли одно одне в посеред великої маси лгодий. 

Добре. ЗО. Добре роби, добре буде. Пор. Даль І, 125; Ошзіі 321. 


р 




* 




4 


* 


і 




А 


* « 


4 к*./ 


Ні 




V 


1 


9. 


т 


і 


\ 


< 






64. Добре не умре, зле не пропаде. (Троетяпець) 

Одно й друге тривке. 

65. Добре там, де нас нема, а де ми є, там біда. (Тростянедь) 

Пор. т. П, Добре 55; Даль П, 125, 208. 

Добрий. 25. Добрий дурному брат. Пор. \¥апб, III, МепзсЬ 342. 

33. Добрий спит, то їсти не хоче. Пор. 1¥апб. Ш, МепчсЬ 935. 

36. Доброго і коршма пе зіпсує, а злого і церков пе направ ит. (М. Яцк.) 
38, Доброму всюди добре. Пор. Даль І, 126. 

85. Який ^добри-день 

86. До доброго пе припрошуй. (Троетяпець) 

Що добре, тс всякий радо бере. 


* 


► 






► 




'V 


ч . 






ч 


V 


І 


ь * 




. • • 


■* 


*• 


'у 




'' •л № 

ч< 


к 


’ 


І. 


► 






\\ 


•кЧ 




\*л 


9 


и 


: І 


9 


і 


/ 


< 


*5 


// 






► 


к 


к 




9 








9 


* 


9 




* 






V 


лЛ 


і 


1 


І 


* 


1' 


к 


. ( 


добре 8доровле“. (Троетяпець) 


• •9 




таке 


к 






і 


ч 


; < 


\ 


V 


Ш 




87. Доброго веїгди трішки 


. (Тростянень) 

Як занадто богато доброго, то вже пе добре. 

88. Доброго не тра бити, а злому не поможе. (М. Яцк.) 

В такім рааї бите.як педагогічний спосіб зовсім зайве. 

89. Хто добрий, собі добрий. (Троетяпець) 

Бо роблячи нншим добро запевняв й собі від них добре доводжене. 

90. Як би вона була добра, то ба її давно люде забрали. (Городок) 

Говорять про лиху дівку, що жив старою панною. 

Добро. 25. За мов добро ще мене в ребро. Пор. Даль І, 141. 

28. За чуже добро ввлїве ребро. Пор. Даль І, 209. 

себе хваяит. (Наг.) 

Чужа похвала йому байдужна. Пор. Оіцзіі 251. 

45. Добро що-то, як нїчо. (Іванівні К.) 

Добро и тут у значіню: ліпше. 

Добровільно. Ь Я добровільно 

Говорить чоловік, що задля 

Добути. 2. Або добути, або 

Довг. 38. Як му плачу довг, 

Щоб віддячити ся за вчинену вигоду. 

Довгий. 4. До 
Довжник. 1 . Від 


* 


* 


* 












у 




V 




* 


к 


* 


9 






-1 


> 


44. Добро само 




/ ■ 




> 


9 


к 


к 


Р 


к • 


І 


* 




і 


' 


9* 


і 


1 


* 


І 


г 


к 


► 


Пор. т. II, Добро 13, 19, 11. 

чьириз вас гину. (Ю.Км.) 

инших самохіть попадав н нещасте. 






« 


Р 


%* 




Л 


» и 


* 


9 




/ 








1 




*/ 




Л 




% 


дома не бути. Пор. Даль І, 3^3. 

ставлю му почеспе. (Льв.) 






І 


» 9 


'А 


;А<ч * 


9 


л 




і 


А 


9 




> 


9 


► 




► 


; 


1 




* 


голодне літо. Пор. бінзіі. 367. 
злого довяника добра й полова. Пор. Слав. II, 23. 

ня догляне на старість? (Ю. 

припильнує, обслужить? 

догодити. Пор. Даль І, 140; бічнії 322. 

не догодпт. (Наг.) 

та Сан», що в ‘г. 1. Пор. біиьіі 38. 


вге як 






з 


► 


Доглянути. 2. Хто 

Хто мепе зайде, 

ДОГОДИТИ. 1. Годі 

6. Хто би ВСІМ хотів догодити, 

Ширше висловлена думка 


4 


. 


< 


/ 




* 


У 


> 


► 


* / 




веш 


к 




’ р 




9 


► 


к 


к 


V 


І 








« 


V 






і 


«ь 


І 




9 






















і 






















•7 1 Р 


















Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу оі ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 
















•/ 




І 




і & 




























К ???/* 


І 








































•л 










• 4 



І 


9 




••■V- 


' 


ш 




Я 




► 








Г 


і 


► 


< 






4 


'• 


Р 




* 




9 












► 


>\ 


► 


► 


► 






У 




«*Р 


І 






* У 


► 


- % г 


► 




•»% 




І 






4 






► 














1 


















>да 














V 




















































І 


















4 










► 








Р 














► 






іУ 






► 






% 








* 




'4 
























► 










т 


















































Догуляти ся — Дочекати 












і 


Ч. 2 








9 
























* 








* 




















/і 






V . • 






*ь 


І 




< 


7. 




І 












/ %► 










її 








V* 




X і 
























І 




ЦГ^ 


Я! 










* 




л 




;.?/: >” '• 




Ми 




' 




> 








% 


< 












і' 




>і 


'С 


г 








П 


««• < 












** »• 


ТО. 










>/✓ 


* 








✓ Л 










І 






уі 






'>5 


л*>р> 




^ -4 


*** . 














ІІ 








*• 




































ш 


9 


> • 


9 




У 






















І 






*п:. 


. >Ч •..»'. .»-/> 








"•Л. 


* * 














9 
























щ*>* 




































► 




,. „.„ій. 

в ■' 

Щшш 

■Ш 










V-. ^ '''* 


їЩІ 


































* 






л Шгґ 

і* ■'■ *Дй йщ 

?4#8 

і' ;г л'д 
















•йЧ»-*' 


























Догуляти ся. 1. Отой сї догуляв: нї чобіт, вї холяв 

Говорить гулящий чоловік підтоптавши ся гначно. 

Дожити. 8. Коби м вже дожив до краю, і 

Зітхає чоловік, якому надокучило злиденне жате 

Позірність. 1. Таку дозіриість маю від нього. 

Дозірність — захід, догляд, запомога. 

Поїдати. 2. Не доїдаю й пе досипаю. (Наг.) 

Говорить чолсвік бідуючи. Пор. І, 156. 

Долоня. 4 Ей, то мі долоні евербит, буду гроші рахувати. Пор. Даль І, 398. 

15. Як на долоїш волосе виросте. Пор. ЬіЬІ. 235. 

Поля. 19. Таку вже долю маю, що мушю погребувати жьони. (ЮК.) 

Говорив чоловік ховаючи третю жінку. 

20 Я свою долю у нидїлю проснїдалі, 

Говорить жінка бідуючи замужем після веселого дївованя. 

.Дома- 9. Не всі дома у него. Пор. ЬіЬІ. 147. 

Домарити. 2. Домарити, лишити когось на домарстві. (М. Яцк.) 

Домарити тут у зиачїню заступати неприсутного дома господаря. 

Донька. У кого доньок сім, то б доля всім, а в кого одна, тай то гидна. (Сяят.) 

а в кого одна, то й ті нема. (Ілиндї) 

.Допирати. 1. Не допирає рекс ум. (Наг.) 

Руське перекабачене німецької комеяди: Іп рорреІгеіЬе гесМз шп! 

Доробити СЯ. 3. Доробив сьи, як Мошко на вощині. (Вербовець Т.) 

Порога. 74. Кривими дорогами ходиш. Пор. Слав. 1, 148. 

184. Туди му дорога! Пор. Даль І, 334 

465. Дорога мпват ся, ги тот дим. .(Звияяя Гор.) 

Ідучи вона немов уходить із під ніг. 

166. Кажуть: на дорозї знайди, а порахуй. (Карл.) 

Ое потім може бути важне для пізнаня згубленої рїчи, особливо гро ший. 

167. Крута до того дорога. (Наг.) 

Се не легко здобути або осягнути. 

163. Минї ся дорога просту пат. (Звипяч Гор.) 

Мб. стелить ся. 

10У. Пішли дороги ровами. (Троетянець) 

На Поділю звичайно дороги йдуть досить глубокими ровами, чи то вимуле- 
ними водою, чи прокопаними навмисно. 

Дослухати ся. 1. Не дослухав сї, бо коротке було та не добігло. (Тро- 

стянець) 

Говорять про коротке, а не зовсім доладне оповідана. 

Досолити. 3. Добре ми досолили. (ЮК.) 

Допекли, докучили. 

Доспати. 1. Ни доспала, м доїла, на чюжих робила. (ЮК.) 

Говорить про себе служниця або невістка 

Почекати. 8. Бодай ес не дочекав до завтра! (Наг.) 

ПрОНЛЯ: 9. 
























► 






















Н.І 












* 








з; 






« 




ІІ 








у-л 




'‘‘А*. 

, тШШ 




Ш^ті 1 % 


ж % і % 

ш/т 


• ^ 






* 










У 






І 


щ 




/ 


‘V 


І 












- $ 






► 






.4 ' 


п« 








* 
















Зі 




<т 




















$ 
























4 






4 












> 


* а. 












'* 












и 








% 




> 








*4 




ті 


&■ 4,1 »Чл 




її 


.* 


» 


1 '.т 














* 






ґА 




•>. 

У*™ 






















*■ 




>4 


і 










і 




«Г 




> 


і 


% 


^ І 
* .і 


V 








І 






І 




•• 


► 


% 


т 




і 


/ » 


















р 




н 


* 


'Г. 




І 






Л 


л 












\ 










'V** 

: 










* 


ч 








\ 


З# 




: *' % * • і * * 




4* 


* 


І 










V 




9 


У 






р 


V .» 






. > 














^7 




V 


, \ 






Г 


. * 


■ж 




* 


у 


і 


4 


і 


Ц / 




4 


' ' Ь 


> * 


'Л 


о ► 


4 




і- 




4 


* 


► 


а у 




* 


4 






► 




ч 


-л 


г 


і - 


І 


► 




і-.. 




р 


► 


9 


4 \ 


І 




г. 




9 


Г 




/ 






► 




* 


■.Аг 


І 


р 


► 


■ і'- 








* 


■У- 


УЖ ; 4 ; * ; ^>р. 

■/ / /л » /• > Л#** 


•• 


* 


' • V 


( 


■ 




.ч.; 


* 




» 


9 


• 4 


* 


» 


і 


> 


' 






N 




V • і* ^ 


4 


*< 


а 




« 


:Уу,»\ 




/* 


- 


* * 4 


І 


V. 




► 
















- 


V 


і 


■ 




> 


• і. 


* 




з 


р 


Гі 


1 


і 


І 


9 


- 


9 


9 


і 


7,. 




4 


/ ► ^ 
ї 


Р 


ь • 


і' 


а у петницю проепівала. (Жид.) 


4 


* . 


І 


І. 


і 


І 


У 


> 


/ 


і 


І 


9 


І 

У 


і 


: 


/ 




\ 




і 


» 






і' 


і 




р 


« 




і 


• і 




* 


а 


4 


і 


/ 

5 




* 








л 


< 




- 






• V 


Р 








* • 




•* 


Г 


І 


► 




•1 




» 


Як 


р 


Р 


і' 


4 


Р 


► 


• * * 


* * 




і 




* 


№ 


4 


Г: 


{ 




► 


► 


< 


У 


І 


І 




► 


1 






9 




Р 


■> 


І 


% 


/ 


4 ■. 


« •: 


/і 


р 


> V 


Р 




► 


І 




• % 


' 


* 


4 




9 


4 


9 


іі - 


/ , 






р 


І 


V 


І 




Н 


•7 


4 


<1 • ) 


і * 


і 


и 


•* 


и: 


9 


ч 


і ? 


*! 




( 


І 


-і 


‘А 




* 








} ' * 

1 } 


■ і ^ 

:! ■ І 


г 


І 


г, 








І 






‘ І 




к 


■ 


р 


« 


р 


І 






ч 


•» 


• 4 • 


V 


» 






#*4 


І 


‘ 


► 


1 




І 




І 


г 


» 


Р 




І 


І 


І 


' : * з 


І * 


♦ 




4 




-І4 % 


і ‘ 


# 


4 * 


І 


I 


•У 


) р 


£ 


п 


> 


' 


^' 


V 


« . 


< 


Р 


і 






4 




4 


(*' 


ї * 


4 • 


Р 




І 


І 


9 


і 




І ' 


І 


( 




Ч 


'V 


*• 


г-< 


1 


1 


» 


9 


9 


*• 


І 






і 


і 


і « 




* і 


.І 






і 




► 




У 


* 


•4 


и 


у 


► 


* 






і 


М 


► 


V 




> 


9 




і 


#4 


• / 


► 


у 






! 


. . - -г 

і"4 . . 


’ 


Р 


І 


Р 






► 


ч 








>' 


X' 


І. 


/ 


5 


і 




4 


р 


■і 




V 


» 


Г № 






і 




> 


і 


А 


■ 


Р 


► ^ 


1 


/ 


■ І* 


► 




9 


> 


4 




І 




Р 


► 


► 


Р 


I . 


* 






Р. 




4 


* 


9 




і 


Ч' 


І 


Г 1 


) 












Г 




'4 






Р. 






г 








і 


і 


► 




/ 


у 


* 


г 


Р 


І 


і 


к і 


► 


1 


9 




р 


р 


5 


І» 


% 'і 


і 


<, 


1" 


А 




!>, ' .ЖК 

■ # 


;4.| 


► 


р 


V 


\ 


* 


і 


> 


З 


< 1 




► 


1 


♦ 


/ 


У» 


<г V 


* 




► 




✓4. 




К 


^ • 


..ї' 


'с 


і 




4 £ 


* 431 


;л 


т 


* 




Р • 


«І 


р 


*т 


* 




і 


І! 


* Р 




у 




і • 


1 


р 


V 


Ф 


9 


* . 


Р 


* 




і'» 


/ 


'У- 


9 




і 


1 


■ 9 




9 


І 




'Г 


У /. 


9» 


у 


4’ 


* 






» 


г 




р 


р 






< 


р 


1 




к А 


р 


і* 


і 






р 


і*! 




* 




р 








» 




к 


І 


- 


*> 








•' І » 


к 


р 




і 


% 


* ■ 




* 


/. 


р 






■?'.Н 


.р 


І 


Г 


р 


і- 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої Укгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


р 




Р * 4 


»; 


гГ. 


>* 




> 






.V 




/ «•■ 






* 






9 










У 




Г 




4 Г 


► 








> 


► 






• . 4 А ? Г. 


*2 


ь*У * . 




Єї 






і 


'У. 


► 






ШШ* 




■ 




■ і* 


► 


'•Ла 


І 


► 


І 


5 








К 






к 




Ь!Г4 






> 




•АСІ: 


• *ЛЧ 


ьг 






► 




9 














► 


«Г- ' 








■ 




л р 


.'/ 








% 


в 






х. 




і: 












; 




ч 






‘ї 


/ 








'• і.І 


ааК- 








• %>-к^ 


Т -р 


* 




» 


► / 








$ 


-* 


.&■ 






Р 


•«< 


*-У 


ия 


І ч н 




' 


л А*.* '*“ 


*Ч* 






Р 


:. ■ ^ 




ч 


І 


•*•' а? 


* 


ж 


* 


к 


Я№ 


ш 


% 


* 


► 




* 


* 


« 


І 


*? 


* 


Р V 




л 


4 


.л 


• 


V • 


► 


< 


і 


і 


* 




Ч. 29.497—29 509 


Дошка - Дурень 


Р. 


Ф 




V- 




І 


/А 


і 


? 






► 


4 


ДОШКа. 1. Від дошки до дошки. Пор. Даль І, 536. 

Дощ. і. Або дощ або снїг, або буде або вї. Пор. Даль II, 457. 

4. Буде дощ, бо Жиди волочать ся. Пор. Д¥апб. НІ, Ке^пеп 151. 

2?. По доіди погода. Пор. Слав. Н, 122. 

42. Дощ іде, роса паде на Юркову хату, а ти Юрку скуби курку 

лошнвай хату! (Вербовець Т.) 


% 




Ь. 


З 


р •» 


> 


* 


\ 




' ч 




* 


\ 


9 


р 


№ 


4 


X* 




» 




9 


<ч 


« 


* 


•> 




► 


І 


/ 




та® 


* 


. і 


к 


* 


> 


. 




Жартують Із господаря, у котрого на хаті пошарпана стріха. 

43. Ранний дощ 


■» 


$ 


< 




« 


бабьскии танець, а вечірний 


дівочий плач. (Тро~ 


ш 


% 


1 


ш 


N 


І 


стяпець) 

Компіляція з двох приказок, пор. т. II, Дощ 27 і 28. 


* 




ь 


№ 


ті 


V-' ? 


Щ 


► 




ф • * 




а 




\ 


1 


> 


44. Як з неба дощ канат, так сльози снуют ся. (ЮКм.) 

Говорила жінка про себе плачучи рясними слезами. 

Дощик. 3. Дощику, дощику, навару ти борщику, ноетаулю тьи на гурі 

щоб не звіти кумарі. (Битків Новий) 

Пор. т. П, Дощик 2; Етн. 36. У, ст. 132, ч. 36; 2е%. Раиіі, К ]. г., І, ст. 47. 
ДрОВа. 6. Де дрова рубають, там ся тріски розлїгають. Пор. Даль І, 203; II, 452. 

14. Вербові дрова, жінка молода, 

Пор. т. її, Дрова 1, 2, 3. 

Друґа. 1. Що то друґа малий! (Підгірки) 

ДРУ** 


. 


г 


ш 


Ж 


* 


г 


•я 


* 


«г 


ї 


і 


> 


► 


«І 


ф* 


і 


№ 


Т 


готова біда. (Товмачик) 




і 




V 


/ 




* 




\ 


д • 


» 




4 / 


ч • 






> 


) 






І 


* « 


р 


збиточник. Про малу дитину. 

Дуб. 8. За одним разом дуба не зрубаєш. Пор. Слав. П, 138; Ь. Коих бе Ь. І, 37. 

24. Такі дуби, як ляльки. (Жидач.) 

Мова про гарні, рівно вирослі дуби. 

25. Що дуб, то ви рожа; що віл, то ви коза. (Жидач.) 

Характеризують контрасти ріжних річий одної категорії. 

ДуЖИЙ. 7. Хто дужчий, той ліпший. Пер. \Уапб. Ш, ВесЬі 48. 

Дуля. 5. Дав му дулю. (Тросгянець) 

Теж, що фіїу, не дав нічого. 

Думати. 2. Не богато думав, а розумно сказав. (Підгірки) 

Говорять про чоловіка, що вмів швидко похопити ся в ситуації. 

ДУМКИ. 3. Думка 

її, 473. 

14. Мужицка думка там, 

Чоловік задумує 




І 




Ь&ь! 


** * 


І 


. 




* 


«• 


і 


* 


> 


* 


4 


І 


І 


* 


к •. 
'Г. 


•д 


Ч 


* 


і 




> 


► 


* 


* * 


> 


* 


і 




К '* 
V/ N 


< • 


* 




•> 


Ч 




► 






4 


♦ 


* Ч 


л . 


•і 


І 




•у 




і 


•> 


► 








► 


і 


» 


* 


І 




•:? 








* • 


\ 

» 


>4. № 


ф 






* 


\ 


* 


► 


# 




> 


па горами, а смерть ва плечима. (Наг.) Пор. Даль І, 339, о'>4 1 


* 


І 


'У 


► 


*. / 


ї> 






І 


9 


• І 


V 










'А 


Л 




\ 


► 




і 




' ч 


де НИВИ СІ сходьи. (Кирл.) 

ся над тим, що межа від межі близько. 




*/ 








* 




* / / 


\ 


л* 




п 




\ 


* 




і*Д 


9 


V 




% 






• 


► 




Г; 








Р 


і 


Ж 


► 


і 




л 


к 


» 




і 




^ / / 


» 


■С: 


Дурень. ЗО. Дурне 


ш 


) 


< 




у 




щістьи служит. Пор. Даль І, 47; віизіі 138. 

у РУК7, бо собі палці втне. Пор. Тимош. 162. 
дурньи на риби, а вігі їмае жьиби. Пор. \Уапб. ПІ, ^гг 1С7. 
дурньи, аби тї послухав! Пор. Даль І, 553. 

кине камінь у воду, то і сто мудрих не можут найти 


* 


2 




ВИ 


) 


\ 


/ 


'. 




'4 




< 




9* 


*■ т 




61. Не дай дурневи ніж 
66. Пішли 


9 


'д- 


р. * 


и 


ж 


<- 


► 




4 


І 


ш 


9 


. Ф 


'*& 


І 






»• 


і 


V 


► 




І 




. 


> «г 




% 


г 






І 


■ 




V 


► 


• * 


•< 


% 








1 


*••• 








98. Шукай 
96. Як еден дурень 
Пор. Тимош. 285. 

100. Для дурпя гроші тяжкі 




і 


.і 


т 




• V 


4 




А '/. 


Р 




•> 1 




:-Я5 




Р 


Р 


г/і 

'/І 




4 


'г- 


<■ 




\ 










• /* 


г* 


а 


► 


і • 


р 


р 




« 




* 


р 


і 




р 


р 


«і 




•7 


‘Л; 


р 






г'Х. 




► ■ 




► 


9 


п 


> V 






І 




і 




% 


і 


► 


► 


р 


г / 






не перенесе. (Карл.) 

Все розгубить, не тому, що тяжкі, але тому, що не вважав. 

101. Не дай дурневи ніж 

Пор. т. П, Дурень 61; віи8« 297. 


І 


► ► 


к 


і 






Г 






і%ї 




'і 


І 






Р 


ь 


' < 




< 


►. 




* * 




//у ч 

••А - 


і- 


* 




У 




% 


р 


■-а 






•V 


► 




и 




ГІ^ 


•? • ’ 


нець) 


заріже сі. 




А 


9 


► 1 






1 




А 


► 


і* 


% 


Р 


І 


ч 


п 


\ 


ЛІ 




9 


* . 


* Ф 


* > 


* * к 


• і >л 


* 


1 


•/ 


К 


і 




► 


О 




-► . ч 


< 


9Ф 


* 




І 




Р 4 




* 












4 


* 


• / 


Я - 


- 


9 


♦ 


Р 


Р 




Р 


\ ► 


Р 


Р 


► 1 


« 


- л 








* 


► 


•'І 


р 


* 9 


> . 


► 1 


* 


•> 


4» 




л Ч 


4 


• ► 


Ь 


'• * 


р 


► 


► 


9 


€ • 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу оі Укгаіпе 




УУУУУУ. 




- 


Н. 


Л 


і 


* 




». 


¥ 


Ь 


і 






N 


9 


V * 


Щ 


* 




• " 1 . 


* 


'а. * 




ч 


-і 


■> 




а: 


> 


-і: 




► 




V * 


• Г і 




• Г 


•V * * ’■* 




V- 


> ^ 


г 


^ -V 








'-V. 


. -»-■ 


► 


► 




1 




І 















• 






♦ • 


г- 


'■ 








9 


І 




г 




і 




і 


4 






4 


► 




л 


р. 


Дуріти—Дурний 


Ч. 29.510-29.527. 




* 


кі 




й 


♦ 


б 


* 


ЧЛ 






V 


»г 


/УЖ 1 ? 

^ к 


102. Хто би сї дурневи противив? (Наг.) 

Дурень з дуру розумного чоловіка не може образити. 

103. Ци мало дурнїв на світі, йно не в купі ходят. (Убинв) 

Пор. т. П, Дурень 31. 

Дуріти, і. Добре дуріти, коли приступає. Пор. ЬіЬІ. 147. 

^УРКати. 2. Не дуркай, бо колеса поломиш. (Льв.) 

Жартлива віпповїдь такому, хто до другого скаже: дурню! 

.Дурний. 26. Дурний дурне говорит. Пор. Тимош. 57. 

51. Дурний як цап. Пор. Тимош. 44. 

53. Дурних не сїют, не орут, самі сї родьит. Пор. Даль І, 562. 

63. Дурного і в церкві б ют. Пор. Даль І, 244. 

90. Дурному щїстє сприяє. Пор. І^апсІ. II, Сгійск 93; Даль І, 48. 

105. На дурнгх сьвіт стоїт. Пор. Даль І, 561; IV а псі Ш, №агг 72. 

109. Ни дурний то якись вигадав. (Будз.) 

119. Пішли дурного, а за ним другого. Пор. Даль І. 539. 

159. Вогато дурних, по не в купі ходьит. (Вербовець Т.) 

Пор. т. П, Дурний 121. 

160. Дурне як гуска. (ЮК.) 

Говорять про малу дитину. 

161. Дурний дивує ся, де відьма молоко бере. (Ю.Км.) 

Не знає, що на те порадити. 

162. Дурний не зійде в розуму. (Льв.) 

Бо нема з чого сходити. Пор. Даль І, 570. 

163. Дурний тим сї тїшит, що дурний. (Хотінь) 

Не почував свої дурноти. Пор. українське: Раденький, що дурненький. 

164. Дурний, як чобіт. (Вербовець Т.) 

Пор. т. П, Дурний 126. 

165. Дурних дуже богато, лиш ласка божа, що разом де ходьи. (Карлів) 

Пор. висше ч. 159. 

166. Дурного Бог научит. (Троетяиець) 

Образово: житеві пригоди навчать його розуму. 

167. Дурному Бог номіч. (Троетяиець) 

Бо він сам собі не вміє помогти. 

168. З дурним ся не нагадав, з смаркатим ся не наїв. (Стібно) 

Нагадати ся тут у значівю: наговорити ся. 

169. Ліпший дурний покірний, як гордий розумний. (Троетяиець) 

З таким лекше дійдеш до ладу. 

170. На дурну пима кари. (ЮК.) 

Бо вона не розуміє, що робить. 

171. Не кажя дурному нердиути, бо. він ся всере. (Мопастирок) 

Пор. т. Н, Дурень 59. 

Нема дурних, пішли лїс малювати. (Вербовець Т.) 

Жартливе речене; лїс малювати 

173. Не такий дурний, як вобдертий. (Вербовець Т.) 

Говорять про бідного, але розумного або дотепного чоловіка. 

Г- 433- 


Уу/)-. 


Ь. 


< 


V 






щ? 
ШЙ 




4 гУ 


и 


• 




7 


* • V 






у 




у 


г 


4 




Гь 


■' 


і 


У, 


у А? 




'< 


( 


і 






► 


. 9 


* -Р 

М 




• / 




* 


4 


< 


у 


•1 * ► 


% 


т 


/ 


►' 




< 




* 


► 




Р 


► 




* 




\ 


* 




V 


« * 


' 


•о 


4 4 .> 


1 


9 


► 


< 


’ > 


* 


к 


< % 


V 


- • 




Л 




» 


► 


І 


> 


► 




і* 


'.і, 






І 




. •' 




у 


9 


* 




9 




і 


« 


► 






•С 




< 


і#: 




р 


* 


& 


*■/.! 






-■ 






Ш'М 


. • 


.Уи, 


••'І: 


• < 


► 


- 




•V 






► 


4 


і 


ь 






•V! 


і 


► 


' 


р 




« 


Ь. 




' ш 


. ч 


і 


? 


* 


' 


* . 


♦ 


І 


* 


І 


4 


у 


4 


•*. 




І 


* 


І 


ь 


І 


; 




* 




* 


► 




і 


» 


9 


І 


► 


І 


9 


4 


' 


* 


9 


' * 


► 


* 


. < 




' 


І 


>/ 




І 


і 


9 


* 






• • 


- • 


► 


9 


* 


. / 




\ 


* 


* 




* 






і 


Т 




* 


І 


' 


+ *** 


9 


Г®- 


* 


9 


І 


9 


9 


ї 






і 






'А 


І 


Ґ' 








і 


г / 


І 


► 


•л 


* 


■І!. 




4 


9 


» 




9 


* 


* 


9. 


у 




\ 


ї 


і 


4 


І 


і 


> * 


* 




* 


4 


•* 


9 


і « 


Щ 






* 


ї 






!■ 


І і ї 




/ 


4 . 




І 


4 


Є в 


к ■ І 


9 


4 






• Ц- || 


» 






І 


► 






* 


1 


► 


1 


9 


V. ^ 


і 




/♦V 








» 




.V. 




► 


♦ 


. ✓ 




Ч* 


Чб-. 


І 


у 






р 


4 


► 


У г • 


р 


і 


4 






<*. 7 


3^ 




ч > 


' 


V 


* 


► 




у 

А 


А 




: 


Й'* . 


; І 


*. 






І 




І 


► 




► 


Є 4 










-■ 


г 




> 


4 


4 




# /а . 




У- 


У 




4Г / 




/■/ 


О. 


/ 


І. 


І/ 


4 


Р . * 


» 


з; 


9 


Г й' 


■ 


<<. 






-У 


9 






► 




Р 


5' 


!;• і 1 




► < 




» Р 


ЛІ*. 


У’ 


Р 






р 




р 




'<ли.' 


р 


Р 




р 


/ * 


ч 


'< -4 








?• 


9 4 


р 


> 


У 






••• 


► 




V 


V.;,. 








V, 


* 






V:- 


4 


Р 




>1 


* 4 


<• 


4 


4 


\ й 
; 


? 


Т' 


» 








г- &> 


* 


4 








7/ 




г 


у 


^ 'А 


172. 




а - 


ГЦр. 


>/і *• 




л\' 




► 


> 


► 






и:<ґ. 
К7 ^ 


і 




► 


і 




ь 




* 


> 


•» 


( 


дурна робота. 


75< 


і 


р 


■ /// р ► * 


► 


V/, 


►. і 


РІІ 




»• 


* 


р 


4 


Ж' 


'її'. 




► 








ШШ 


* ■ 




І 


І 


V 


’ 






р 


р. 


Ж 




Жї 


і 


^ • 


9 








г 










4 


Р * 


ЙК 4. 

ЇМ; 

'і ч V» V . 


У 


к, 


г 


І 




І 


► 


і 






і 






1 


ЛЙІ 








44 








7 


• 4 






Д 


* 


4 


4» 


' Ц§Р§і : '- 

! ЙТ' 

Шж 


р 








- 


р / 


'■і:. 




г 


р 


> 


р 




► 




І 


■ 


і 




* 


1 


Г' Ж 


г*:\: 


У 


І 






<р 




* 


р 


•> 


ж 


< 




< 


І- 


і; 


а 


У. 


* 


и 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу оі ІІкгаіпе 


\а/\а/\а/ . п р І и. о гд 


* 


3. 






% 


РС 




Р 








і 


* 4 * 


► 


► 


Р 




Р 


9 


І 




* / 




г 




ІУ. * 




% / 


< 


І 


г -. 


р / 


4 • у/р 
< * 




9 


► 








І 




’ 4 • 


*>! 


і 


V. * 


•Р 


► 




. р 










► 


р 


* 


< 




Р/ 




-* ї.і-.г? ,С »і-ГУоІ': . 




► 


ТІ- 


7 














^ агі#■*•.*&:* 


1 


/ ї 


V.* 


/ - 


і» 






► 


< • 




І 


:*р 




‘У 


, Л й-о. •' ? Ьлч-ї 




ЯМЮеіКї 






V Г 


г.ь 






-1 к йЛ- '.і А чч 


’> 











* 




* % 




і 


»•/. 


* 






і 9 




% 


- *л- 


-• ** 


» ••' 




чгзг»^. 


і 




• ч/ІіШіЬіі 




>4- 


т£*?: ’ - " 


* *. ^ м 4 


НГ 




І 


< 


>М \ ‘Нї'ІІ*.’*! 


4 




9 


У. 


й ; 


/* 




*.• і. . 


*». 


♦ 






к г 


> 


* 


4 


І 


► 


* 




' * 


і 


9 


1 


V 




♦> 


л< 






і і 


У. 


9 


% »• 


/ 


* 


1 


4 


% 


Т 


»' 


N 




N 


г 


Ч. 29.528-29.537 


Дурио —бден 


V 


К 


І 


* 








х і 


> 


ь 




«і. 




< 


* 


174» Хиба би я дурна була, розуму ни мала. (ІО.Км.) 

Поетична ампліфікація замісь: я собі не дурна. 

175* Я не такий дурний, як обідраний. (Цен.) 

Варіант до ч. 173. 

Дурно. 4. д урно-м сї намучив. Пор. ЛУапб. Ш, МііЬе 58. 






9 


і 


* 


4 


4 


* 




! 


і м 


9 




\ 


< 


У % 


* 


І 








> 


ж 


І 


і 


•' 


І 


9 


ж 




г ь 


4 


і 


19. Дурно нині пішки пи ходит. (Ст. Богор.) 

Дурио а в вначіню дармичка. 

Дути. 12. Я ьа тебе дула, а воно крункат. (ІО.Км.) 

Говорить мати до дитини: я тебе берегла, а ти мені докучаєш. 

Дух. 8. Аж ми захопило дух у грудьох. Пор. Даль І, 327. 

20. До сьвятого Духа не скидай кожуха, а по сьвнтїм Дусі ще ходи в ко¬ 
жусі. Пор. ІЛЬІ. 140. 

74. Б минї дух запинат. (Звиняч Гор.) 

Спирає дух у грудях. 

Душа. 21. Гуляй душа без контуша, шукай папа без жупана. Пор. Даль ІІ Г 

484, 367. 


/ 




І 


« 


і 


І 


"І 


ч 




4 


, .) 


•> 


і 


V. 


"і* ’• 


► 


4 


Ч 


4 


і 


> 


А 


( 


4 


% • 9 


.. ■ Ж 


» 


V ' 


г 




г 




<7 


і. 




4 ’ 


А 






і 


> 


*\№ 






і*. 






/ 




% 




>; 




4 


* 


4 


V 


І 




► 


• V 




і 


9 




А- і 




V, 


Ш 


і 


Лі 






« 




V; 


л 


' 


і 




9т 


- 


* 






•» 


'ІГ. 




% 


Я 




зад 












« 


. 7 ? 


4^ 


' 




V 






А 




¥ 


» ' 


1 


* 


) 




► 


І'- 










► 




и 


> 


» 


' 


< 




іо: 


■ 1 


V 


>1 




32. Душа в няти втїкла. Пор. Даль І, 327; Тимош. 5. 

33. Душа в тілї, а сорочку воши з’їли. Пор. Даль І, 78. 

3&. Душа грішит, а тіло покутує. Пор. Даль І, 212. 

36. Душа міру внае. Пор. Даль І, ЗГ1; II, 51. 

68. Пішла душа по руках. Пор. Даль І, 199. 

72. Рада би душа до раю, та ї гріхи не пускают. Пор. Слав. 1, 315; Даль. 

П, 426. 

84. Чия душьи чеснику не їла, не буде смердїда. Пор. Даль І, 3~7. 

92. Наша душа 

Вона доти в нас, доки Бог судив. 

Дяк. 7. Дяче, дяче, їш смердяче I й 




> 




► 


і 


'• 




) 


I і 


і 


І 


9 

і 


} 


> 


*9 


* 






г * 


* 


4 


ж 


► 


І 


! 




} 


9 


І 




І 


* 


І 


І 


► 


. І 


1 


>жа воля* 


* 


І* 


9 


і 






І 


•/ 




Л 


Іштн вн, напочи, бо минї си нй» 




9 


* 






*.<• 


І 


У 


♦ 


. (Вашківцї) 


* 




* 


4 


9 




о 


\ 


я 

* 


9 


* 


* 


/.Г' 


) 




І • 


X 


4 


► 


І 


Жартлива розмова між попом і дяком у формі мудрованя. 


♦ 


9 


' ь 


4 






* 


< ФУ\ 


/. 


ч 


9 


і 


т . і ’ 


% 


і 


і 


Дяка. 1. Не в дьику менї було її взьити. (Кривор.) 

Не до любови прийшла ся менї. Говорив 
пізнавши близше покинув. 


: 


і 




* 


■ 


4 е 


* 


чоловік про дівку, яку посватав, а^ 


і 






9 


V* 


Г 


І 


10. Декую за ласку, бо вже іїоеьветпв піп наеку. (Надвірна) 




•» 




4 


' 


• 4 




‘ * 


1 


* 


* 


І 


І 


* 


І 


5 / 
* % * 


* 








» 


і*. 


*. 


9 




А 


* 


\ хоче бг 


' 


4 


? 


і* 


/• 


ей до не свойого діла. 


* Ч* 




* 


V • 


►- 




І 


л 




і 


і 


* 




* 


і 


» 


'У 


•/ 


: 


- 




► 


і 


* 


• 4 


* 


> 


г 






В * 


* 


і 


9 


) 


> 




ч 




4 . 










* 


4 


і 


Г 


» 


V- 


* 


»є 


і 






* г ..> 
> •«* 


-5 


•» * 


1 


< 


і ж 


ТІ 


Г 


*• 


і • 


► 


і 


V. 


І 


► 








4 








* 


• '* 


* 




' 


' 4П 


. І 


І 


її- 








«• 


* 


І 


► 




' 


>Гг 




► 






і 


і 


І 


і 


4 


І 


V. 






4 


> 


% 




4 а 




< 


І 


4. . 






► 


»/ • 






► 




( 






І 


І 


V 






'У# 


'4 


• ► 


р 


У 


4 . 












► 


Ч 






4^ 




ф 


\ 


► 


41 


# 


і 




і 


* 


< 


і 






• * 


У 




► 


* 


V 


• -V. 


* 




* 




► 


•і- • .% 






► 


} 


* 


► 


* 


4 9 


> 




Р 


І 


З 


г 


* 


X'- ■ 








з 






у. 




< 


.\4 


І 


. У 


. » 


Є. 12. Йи 


•4 


\ * 




N 


I 


І 


^ /- 


•• 
















і 


мине сьи; нима - 

Єден. 21. Єден 8а вісїмнацїть, 

* 

% * * 

9 • ’• 

75. бдно дало би пальця втяти 


р 




"•і. 


4 


•V 


Т.) 


} 




І 


* і 


► 


І 


» 


► 


< 


* 


р 


І 


% 


► 


4 


І 


II 


► 


► 




Р 


► 


а • 


л 






► 


і 


і 


► 






г 


І 




а другий за без двох двацїть. Лор. ЬіЬІ. 184. 


ї 


ї 


Р 


/ 


! 


1 




І 




г 




*> »• 


} 


і 




4 


І 


ї 


* 


9 4 


9 


І 


І 




г 


* 


р 


•> 


# 


р 


г 


% 


«і 


р 


' * 




* 


I і 


л 


дихнути. (Ю.Ки.) 


/ 


/ 


І 


НИ 

. >. / /./ * 




А 


V 




І 




г 


. 




У ' ^ 


‘ 




► 




? 




V 


*!■ 


■ 


І 


V 'Г * 

І: '•* 


Р 








** 


Згірдно про ріжницю між добрими 


7 


І 


г 


* 


> 


‘ .А 






♦ 




І 


9 • 


1 злими людьми. 


0 


¥ 


І 


і 


р 




► 


і* 


4 


4 




► 


‘1 і 


N 


• і 


4 . 


І 


/а 


я 


г 


і. 


9 


р 




у 




* 


р 






р 


4 






► 


>.•> 


9 


•• 


І ' 


N 






р 


о» 


< 


- 4 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу оі ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


р 


} ? 


4 




► 


►. 


к 


У 


* 


У 


» 


■ * 


у 


’0 




8? 




1; 


9 4. 










V ІДО-" 


« 


«• 




і 


1*9 


Ус 








л 


9 


І 


► 


<// 




4 


к 


ЧС'-Л 


ш 


*4 


4 • 


к 


Й- 


к 


£ 


'> 


* 


’Фт 

,Мт 
*жШШ 

>-'ПМжЖ 

> : '&&&<>?& 
• • • .Г/і: ’<ч 


/ 


«7 

к' 


г 




к 


( 




т 




> 


* 


► 


' ч • » 


> 


*•" ?Лс 




* 


• *# 


'Л 


І 


* 


< 


л’і 


4 


9 


Г * * 


Г-# 1 


9 


• ► 


<1 


• * 


І ' 


► 




і . 


•У 


І 


; » 


Ґ-К. 




к 


9 


- 


/••М 


» г 


/к 


► 


♦ 




к 


► 


* 


А 




к 


. ► 


к 


ч > 


' 




V >*Х ’ 


► 


А ’ ' 


к 


*?Л' 

ЬҐ 




к 


І 


./_ ' 


1’: 


Г 




к 


► 


9 


9 


✓ 9 


1 


'* г 


. Г . 


. 

Ч '4 


*'4 




< г 


І 


4*4 


к 


■ N 'V'. 


і 


*•* 


4 


4 


4 


• і '• V 


г/ . <. 


к 


к 


«*л.. 

«Ні 'у. 


я. 


Г 


з 


► ” 


* 


9 4 9 


4 


* 9 


> 


/ • 




V 


9 






' 


< 


4 . 




9 


к 


* 


■ч •*., 


.ч 


> 


з 


> 


к 


м.: 


• г 


/* %* 


( 


9 


► 


к 






, > 










ІІ 












► 
































* 








ч 4 




к 




Єднаний—Женити 




9 












4* 












































ЖЙ? 

**■ *Ь\ 




уЯ V 


І 




1 


76. Такі едно в едно. (Будз.) 

Одно подібне до другого або однакові. 

Єднаний. 1. Ни всі єднакі. (Ю.Км.) 

Люди бувають ріжні. 

Єднаково. 1. Однаково всягди ви в, десь ліпше, десь гірше. (Ю.Км.) 


■л 














\ 




Цг 


* 


* 


4 


'• 


> 


9 


к 


I /.• -4 




І 


4 


/ 


А 




г 




*• 


/ 


• > 


* 


* / 


і 


• & 


• » 


І 


4 






9 


* 


* 


* 


Жите людське не однакове в ріжних сторонах. 

Єлей. 1. блеем грань поливати. (Гнїдк.) 

Те саме, що г до огню оливи доливати. 

2. блеем огонь гасити. (Гнїдк.) 

Олїем огонь піддержиш, а не вгасиш. Образово про таке людське поступо- 
ване, що вамісь погодити незгідних ще гірше ровдратовуе їх. 


» 


* 


\ 




і 




< г 


/ 


✓ 


І 


) 


* 


9 


4) * ' 

* •>: 4 


9 \ 9 


і 


І'І ': 
<Л 






*» 




. 


і 


' 


’Т- 




\, Р"- 


< 


• 4 


ц 


< 


' • > 




V 


І 


\ і 


''і 




»♦ 




•;-*7 


Г 


к 


с 




► 


• # 


/ 


4 


) 




4 


І' 


Л 


V 


—* 


к 


4 




<х • , • 


4 


■ 




л» 




к 


г / 


о. 


к 


Г г і: ! 


ч 


к 


► 


,• • / 


► 


» 


■ 


» 




\ 








• (Г* 


І 


г 






> 


> • 


І 




к 


** 


к 










« 




»Л 


А. 






к 




»• 




*> 


► 


* 




^ ЕЧік> 


* 




к 


І 


к 


** ' 






' 


і 


■і 


І 


к 


І 


> 


Ч 


*• 




V' 


к 




У 


: !■ 




З 


й 


V 

> 

| 

і 


і 


9’ 


% 


* 




І 




Ґ. 1 


і, 


>» 


і 


' 


к 


► 




» 


* 


к 






я 


. і 




4< 


♦ 


І 




ч 




4 


І 


> 


і* 


П- 




Г 






V' 


. І 


4 


4 


І 


к 


Жаба. 16. Роззявляє губу жаба ва вола, але го не в’їсть. Цор. Слав. І, 283. 

вмре. (Вербовець Т.) 


- 


* 


> 


: і; 




<> 


• н 


% * 


ф 


20. Не биі 




« 




к 




\ 


і 




І 




* > 


І 


: 




* 






с * 


і 


Пор. т. II, Жаба 17. 

21. Не встигла жаба вилїзти на беріг, вже квакани 

Кепкують із чоловіка, що хвалить ся всякою дрібницею. 

Жадати. 1. Хто богато жадає, мало дістає. (Наг.) 

Жаданя чоловіка дуже часто неоправдані. Дор. Сгіцзіі 21. 
Жаль. 4?. Жаль ваги не мав. Пор. Нос. ст. ЗОЇ; Слав. І, 170. 

26. Всього минї жяль 

Говорить 


І 


» 




ь 






V 






/ 


\ 


І 






1 


► 




■ 






•л' 


* 4 


к\ 


4 \І 


п 


А 


к 




І' 






< 


> 


Р 


4 


к 




: 


у 


? 

. * 




> 


І 


• к 








/ 


віку, свого здоровля. (Ю.К.) 


І 


9 


•л 


І 




і 


* • 


і 


І 






► 


4* 


* 


► 


- '♦ 


і 


I 


'4 






•* 


чоловік. 




*> 


<• 


«Л' 1 


І 


'-і 


' 




1 


9 


*• 


ТІ,’ 






У 


'X 


к 


* 






У ч 
г і а 1 


і 


е 


не ве і 


іФТІ 


4 


у І 1 


У *ч 


п 


і 


І 


•* 










І 


с 


N 


А 


І 


9 


1 




.* 




Р 




47 *Ц?* 


* 


» 




> 


к 


і 






• У, 


) 


• 4 


9» 


У 




» 




' 


4 і 


1 




і 


* 








' 


* 


*% 




Жартливий варіяат до т. П, Жартувати 2, 3, 4, 5. 

ЖЬИТИ Н 


Я 4 % * 


Ґ'<,. • 

' Лі Г 


): 


і 






еьнїтв#. (Вербо 




>‘к 


І 


. 4. Не можна 


Жати 


* 


* 




І 


*!■ V 


* 




5 


4 


► 


і- 


І 


А 


* 


вець Т.) 

Народне віруване. 

Жвавий. 4. Він ще жвавий на свої лїтя.' (Іванівні) 

Говорять про старого, але здорового чоловіка. 

ЖеНИТИ. її. Жени сипа, коди хоч*, коли можеш, да*$ай доч. (Вурцбах) Пор. Слав. 

П, 113; Авансі. II, Дип^е 4; \\ г игиЬасЬ 487. 

35. Женив ся, аби мав жінку. (ЮК.) 


і 


4 




І 


І 


І 


Ч 


« 


Р. 


• >% ■: 


і 


9 


* 


/ 


%> 


! 


9 


‘І? 


І 


4 






І 


к 


-І 




9 


І 


\ 




‘і 


4 


м, 


і 


V 


І 


► 




14. 




9 




№ 


І * 


/ 


І 


•4 ^4 


* 


’кЛ 


• * 


І 


Женив ся не дуже вибираючи. 


V/ 


А* • 




4 


Г 


* 


* 






» 


* 


36. Женити еьи і веселити сьи. (Вербошць Т.) 

То не все па одно виходить. 


і 


А 




► 


І: 


іН-.- 


* 


* 


4. 


► 


9 


9 




» 


А' 


\ 




І 


> 


І 


> 


’ 


/ 


> 


9 




9 


/ 




: та лїншьа, що вмерла. (10К.) 

Говорять про вдівця, що нарікає ва свою другу жінку. 


Ч* 




37. Женит сї, а потім крнчьит: 


К А 


ж 




► г 


А 4 


і 


4 9 


► 


к 


к 


4 


*уі)Щ 

«• і/і 


% 


* 




7» 


< 


1 


2 


4. 


к 


♦ 


Ж' 


4 


А 




435 




'1& 






’ * 


к 


9 




А 


• Ж 


\ 


У 




►V 


і 




Ж 


* 


&*• 


у* 


< 


4 






Я 


4 *ф'4. 


< 


к 




9 . 


< 


>►* 
./ *• 


О 


Я}'. 


•я» 






к 


к 


* ' 




і 






г% 




МаііопаІ Рагііатепіагу ШЬгагу ІІкгаіпе 


^^^.пріи.огд 


і 


- •<< 


• 4 


*) 




) 


к. 


ї 


/ 




-А 


І 


?к- 


Л'і 


і • ► 


•> 






і 




к 


'4 


г 


• » 


7 


•/* 


і 


к 


' / 


і 


• » 




< 




V- 




-іі 


► 


й 


і 






> 


л 


у 


г 


4 


І 




г. 


с 




”Л, 






-А . г/Ж 













І 


з 




ЖФЇИйт»..-- **?*№**>' 

•&*/• .. .ь^/..*< <*л ... ' 


** 




лг* 




»> 


^ » 


і 


* 


* 


*ш 


Фй ***І 


ї.; 




і»)*« 




н 




я; .^?; 


р*%^**ЯР** ^ 




■ ф<-ф* ■&■'&.+***« 


► 


р 


■*** *і .V.'- о*^.> 


я 


*>" 




* 


< 


ф і 


> 


*>т я 


* 


г • 


• л «ч ' 


І 








Лля 


/• 


£ 


* 












р 
















/>7 

6 


і -^' 

рк'юі-і 

ш 
























Ж 






Ч. 29.553—29.566. 




Живий—Жите 






























?** 






Живим. 8. Живий живе гадає». Пор. Нос. ст. 303; Даль І, 335. 

20. Лиш тропіка живий. Пор. \Уап<3. II, ЬеЬеп 268. 

22. Нї живий, нї мертвий. Пор. Даль І, 327. 

28. Живий живої хоче. (Тростянець) 

Чоловік з горячим темпераментом шукав собі відповідної жінки. 

Жид. 6. Бий Жиде Мошка! Пор. \Уап(3. П. Наиеп 27. 

55. А Жидів повний віз, межи них їітько вдїз. (Вербовець Т.) 

81. Жид хрещений, а вовк пещений, то на едно виходит. Пор. Даль І, 20. 

144. Добрий Жид: вітер віє, вин біжит. (Голови) 

Жартлива примівка в роді мудрованя. 

145. Жид богатий а пес кудлатий, то все одно. (М. Гош.) 

Оба недобрі. 

146. Жид, Жид халамей, продав жінку на ремепь, а з ременю па куль* 

баку, поцюлюй мньи, Жиде, в сраку. (Вербовець Т.) 

Пор. т. П, Жид 46. 

147. Жид за Жидом обстане, коби так хреетїнин за хрестїнипом. (Наг.) 

Саостережене з житевої практики. Пор. Нос. Доповн. 22. 

148. Жид, парх, харайім, прода^ жінку за римінь, а римінь сьі урво^, 

Жида дьітько пірвоу. (Розділ) 

Дразненв Жида. Пор. Етн. 36. У, ст. 151, ч. 24 і зам. 










ш 

П. і 
« 






















ш 
















ь 


















« 




























* 


•• 




* 


4 




* 




4 


р 


V 


Й 


№ 


ч. 


*Л 




і 


йш 




ГА 




*> 


\ 






р 


■ї 


р 


Р 


к 


і 


І 


< 




(Ж 


* 


4 


ч»л: ї/ 


•9* 


і 




>х 






■ -ї 




р 


< 


і 


'» І 


у* 


р 


А 


■ ✓ 


* * і 






✓ * іН 


11 

.V#. 


-* 


► 


Ч/І/. 




а 


А 


« 


О 




ґУ 


щ. 


їй 


г‘ 


► 


Г'Чщ 


99 


>1 




к 




,1 


ш 




р 


« 


V 






р 


&•: 


ч 




(і 




р 


> 




9 • 






♦Л 


Ф 






ч ш 

І %-■ 


► 


а; 




V 


я 








>•> 


«•Ч 




< 




< * 


* 


» 








. 










» 


р 


* 




т 




• і 




-і 


№. 




Ш 


\ 




• * 


* 


* 


І 


У 


\А 


■і 




► 




» . ч 


% 


г 


149. Жид пес, Жвд пес, а Жадівка сука; Жндиньита як письита, отото 

ми штука. (Вербовець Т.) 

Примівка або приспівна 

150. То ще Жид! (Льв.) 

Говорять про чоловіка з жидівською вдачею. 

151. У Жида злодійське око. (Тростяпець) 

Говорять про злодійкуватого Жида. 

152. Як Жид не вкраде, нїчо їсти не буде. (Тростянець) 

то вони шиють із крадїжи. 

6. Віддам тобі тото на жидівське пущінв. Пор. Слав. 

АУашІ П, Ішіе 94. 

13. Жидівське „ заразпанське „почекай*. Пор. Нос. ст. 303. 

46. Жидівське „зараз". (Вербовець Т.) 

Не швидко то буде. 

47. Жидівське не пропаде. (Ілпацї) 

Пор. т. II, Жидівский 15. 

48. З жидівського „зараз 

(Жидач.) 

Пор. т. II, Жидівський 13. 

Жите. 2. Або 








р 






/ 


і; 


»« 


• * 


► 


* 


* 


V 


► 


, • 'і 


дразнепв Жидів. 


р 
















► 






Л 


4'- 


а 




Жл 




Ж 


* .4 


№ 




Щ 

-•‘І 




« 


р 


г • 




• * 


І 


* * 


І 


\ 


• » 


;) 




л* 


X 




іг 


Ят 


* 




> 




ж 




/. 


? V» 




і 


4 


І 


ч 






І 


/ • • • 


. і-А 




Ч 




1 •» 


А . 


« 


> 


Пессімістичний погляд на Жидів, буцїм 

Жидівський. 






* 


• 

V ’т 
*’ * ,Г' 


• 9 


* 


ч 


‘ 


П, 214; 


•* *. 






І 


уі 


( 




•* іі 

І>4 






ч 


:5< 


> 


/ 




9 * 


Ри 






р .♦ 


чч. 


4» 


і 


? 


У 


р 




і 


р 


І 


р. 






* 










9* 


1 


А 




* 


і 






і- 


і! 






' ҐА <Л 

■"•А 








р 


р./ г 




V і '- 




’ 


Г. 




* 




і 




> 


V 


' 


РР 


1 


І 


Р 


4іі7; 


> Я 


р 


ці 


* 


1 




г 












: 


и < 






* 


4 


і 




І^І 






а з папського „почекай'* едеп пожиток. 






г, 


* 




* 


і 




% 


■. < 


ш. 

•АЧ Ж . Ч 

1-Й/' 
ШШ 


Сі 


'> 




:Л 


і 




% 


<'к 


♦ 


І 


Р 


Л 


г/ 


■/ 


ї-уА 






'Г • 


V 


аь. а 


.. > 


‘ Я 

'ч*л 




Ш: -Й 


< 




\ 


Ч • 




жите або смерть. Пор. Даль І, 323. 

33. Там то житьи, як у небі. Пор. Даль І, 50. 

така й смерть. Пор Даль І, 349; Сіизіі 203. 

; щож робити, божа воля. (Жидач.) 

на своє жате, і сам себе вдержує. 


V 


к 


г 


■і 


г>. 




Р 




Г і 


Ж * 

Ж 


Г 


и 


р 


•/ 


'4 • 


• / ' V 


>*■ 




'я 


• ч 




< 


І 


4АФ 


\ .* 




' 


І 


ч 4 




X 


р 




50. .Нке жите 


► 


'і 


► 


р 




• < 


Р 


« и 


і 


і 


г 




/ 1 


»• 


< 




V? 


Р 


І 


*» 


\ 9 


‘Ь 


( 




53. Гірке жите, гірка доля 

Нарікає чоловік 




ж: 


г ' «■ 


> '9 ’ 
• 4 Ч • 


Е 


► 


*іч 


р 


Л 










Г 4 


у:.. 


► 




Р 




і 


► 


І 


і 




'.V. 




і? 


і 






Д'- 


І 


і 


Р 


і 


* 




Ж' 




З- 


Ч' Ч % 


Р 




V • 




к 


Р 


" 






р 




436 


х. 


► 


'к 


Г 


- 


р. 








■р 


N 


р 


/ 


г 


А > 


*; 


р 


і.* • 


5 


/ 


р 




і 


► 


р 


► . 


р 




л 


. Ч • 


> 




- 


Р 


- 


/ 


? 




Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу оі Укгаіпе 


^^^.пріи.огд 


< 


р 




і 


р 


‘ /? 




р 


► г . 


р 


І 


■чия.і^мп- 


Р 


/- 


І 




► 


к 


Ч 


з 


<* 






*«*>*,. 


І 


4 












г 


* 






; "^Щ 
Ч*чч№ 

• ч и ^>4 

'.>>•/■•'■ 

• ч ?'. V. 




ш 


► 


І 


'А** 


► 


* *: 


и<- 


7« 


* 


<( 


У. 


І 


/ 


г 


І 


*'ь 


► 




4\, 


% 


р 


й 


< 


► 


%' * 


І 


І 


«*ж 
А-Г"- 


і' / 




. % 


9 


4 , 


* • 


4 • 


У 


4 4 


4» 


« ► 


► 


*м 


4 


ІІ*> 


ч' 


Я 


С 




з 


V 


V 




Г* 


у 


І 


» >* 


І 


* 


■V'#- 
-/£* 


• Г 


Ц л 


* 


• •*■■. 


і 


* 


ч 


» 




р 


4 


4 Ч^* 




► 


•Я 


'і 




* 


к 


' ► 


> 


* 


4'.* 


► 


Р 


* 




1 •> 




* 


\ /* 


► 


* 


<* 


г> 


<; 


4 


•л* 


Я 




’ : т 


і 


% 


* 


р 


► 


•„'З 




■ і 


г 


Ч, 29.567—29.583; 


Жити 


» Р 


► 


• А^У 4 


Г 


і 


♦ 


л 


.'М 




4 9 


П 


. 


?<:* 


/. 


4 


і* V 


;У 


. 4 


І 


54. Житьи му на волоску висит* (Наг.) 

Він близький смерти. Пор. Даль І, 340. 

55. Не то жите, що еї роки вперед тручеє, али, що сї за ним банує. 

(Ілинцї) 

Говорить чоловік згадуючи щасливі роки свойого житя. 

56. Ни легко перейшло жьптя. (ЮК.) 

Говорять при смерти трудящого чоловіка. 

Жити. 6- Вік жий, вік учи ся, а таки дурньом умреш. Пор. IV а псі. Ьегпеп 66; 

Сеіак. 217; Даль І, 346. 

21. Жив як пес. Пор. Слав. І, 175. 

38. Жиють 8 собов, як пес з котом. Пор. ІлЬІ. 166; Слав. П, 1; \7апб. П, 
Каїге 933. 

. 

61. Так жить, як набіжить. Пор. Даль І, 33. 

77. Як жив, так умер. Пор. Даль І, 342. 

79. Аби жив сто роки, аби си облупив на сба боки! (Голови) 

Прокляте. Занадто довгий вік, особливо при лихім здоровлю, се велике 
нещаете. 

80. Доки жив отець, то й син ся коло нього корчит. (Бела) 

Хоч з бідою, а живуть разом. 

81. а Єк вам сї жило, бабо? 

а на передні виходжу.® (Товмачик) 

Жида нї зле, нї добре, не має що згадувати. 

не любила, вмер 
було з ким жити. (Тростянець) 

Ширший варіянт до т. П, Жити 11. 

83. Жити надїй сї й умирати готов сї. (Тростянець) 

Бо смерть неминуча, але не відомо, коли чоловіка постигне. 

84. Жию з того, як Жид з їрейцара. (Підгірка) 

Говорить чоловік про свій заробок. 

85. Жию як у пекли (Наг.) 

Жию серед усяких прикростий 

86. Жьий, ги тот у степі або на пущьи, би ни мав нищо. (Ю.Км. 

Говорять про жите бідного чоловіка. 

87. Жьий і розпережи ся. (ЮК.) 

Кепкують із богача, що добирає собі всяких прибагів. 

88. Жьили добре з собов. (Ю.Км.) 

Говорять про померших чоловіка й жінку. 

89. Кождий хоче жьити. (ЮК.) 

Гріх одному наставати на жате другого. 

90. Не жие, а гниє. (Товмачик) 

Жие раз-у-раз хоруючи. 

91. Сегодни жнемо, завтра гниємо. (Тростянець) 

Пор. т. II, Жити 52. 

92. С ким би жити, с тим би пити. (Голови) 

Пити и тут у зпачіню: поділяти приемности й прикрости житя. 


< 


і 


у 


/ 


* 


І 


-З 


¥ 


> 




* 


& 


г г* 




< 






4 % 


Г 




• ч 


. А 


'і 


У 


1 


► 


І 


► 


н 


4 


Ч 


:л 


■ 


ЧУ- 


. и 


► 




4 


’4 


у. 


І І 


4 




і 


І 


/ . 


їв 

Лі 




► 




1 % 


V 




V 




ч*» / » * 


і 


► 


і? 


Г/ 


* % 


• . ^ 




► 


* 


* 


V. 










Ч*« 


* 


• * • 


* < 






4.\ 




* 


/ 


■ * !'4* 




«»»• 


V 1 -? 


Аї 




к<.' 






ч 


4 




л 


V 


* 


л 


* 


V 


•А* 


>. 




* 


Ул 


і 






) 


4 


1 


'ЇЧ || 


А.* 


к . 


► 


ч 


г . % 


/ 




>.ф 


Й 




4 






і 




V у - 




о 


і. 




і 


4. 


< 


4 . 




1 


■V 


*4 


У 


& 


к 


4 * 


и 




і 


* 


і'ї 


4 






9 


\ 




* 


V. 


•» 


■ 


V 


Чьл 




> 


І 


ч . 


$ 


І: 


4 


\ 






> 


/ 


1* 








г. 


І 


-1 


” І 


" 


і 




!' 




г 


9 


> 


І 




/ • « 


» V' 

І 




І- 


Р 




. 




• • 


і 


* 






» 


► 


і 








4 


! 


< 




і 


Отгак, як би ввійшла па задні двері 


« ,; Лч 6 А»Ч»* 

м * • ги 




. # 






і 


♦. 


•І 






і 






і 








V 


ь ’ 


* 






У' 


* 


■ к.Т 


ШЬ, 


*р 


'9 




% 




















і 




І. 


“1 




82. Жив 


не тужила, таи не буду тужити, бо не 




/ 


;* 


► 


і 


4 . • 


л 


4 


І 


> 




У 


•*. 


г 


ІЛ 


% 


1 


І 


/ 


І 


' 




> 






V 


‘4 


/ 


/ 


л 






♦ 


І 




► 


% 


>. * 


У 


п 








4 * 




1 


* 


* 








V. 


► 


■г> 


Р 


і 


» 




« 








І 




Г. 




Я 




9 


"І 


+ 1 


у 


і 


І 




4 








І 




У' 


г 


• 4 


* 


» 


•Л 


' І 


У 




/4 




’ 




І 






У 


► 


‘ / 


4 


і 




) 


> * »*. 


* * 


І 




>'У 


• и •: 






V 


9 


» * 








4* 


Р 




Р 


и N 


* 


і 


ч 




Р 




*. 






.V 


і 


У 


( 




• * 


% 


V/ 


‘ 


4 




>• 


9 


У 


. 


І; 














#Г 




5? 


437 


> 






І 


І 


* 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої Укгаіпе 


** 


іпі'^ —* 




*• лЛі 1 


* 




/ 


♦ 






г.пі: 


' і" 






N 


і 




4 








і а* 




• •V і 




ч ♦ 




.«. ч * 1> - 


► 


1 гр«ЛГЧ І 




’ - /.•. 






» 




‘{І 


5И6*Я*«ЧГ *«*.?.»• ■ ■ 


с* 


І» • 




7 


•ІИЧ » 




Ч* 






/. 


. * 


* • 


/ 


У 


И 


9 


ч 


» 


* 


>щ> 

>';* "(• .. 






«№ 


. #**ЧІ*« -•» 


й 






л 


• * 


Кї«в>г І'УЇ/Г 


“*-«V: . 




Л 


<> 




• * 






' ' • 


•V е : 


« 




' 1/ 


^ 4 


• ► 


'■мя- 






► 


: ^ 


і-:у: 


< 


* 


ч« 


• 4 


* • 


? к 


% 




Чі 

% 








► 


/ • 




І 


% 


Ч. 29.584—29.595. 


Л 


•* 


. 4 


І 


93. Я тепер жию так, як бомок в сгрісї. (Будзан.) 

Жию в чужій хаті. Бомок нор. польське Ьак, чмідь. 

Жито. 2 . За моє жито тай мене побито. Пор. Даль І, 141; Нос. ст. 306. 

5. 13 кождім житї кукіль. (Вербовець Т.) 

Без нього жито не обійде ся. Образово говорять також про людське това¬ 
риство, в якім усе знайде ся лихий чоловік. 

Б. Бери жінку з близька, а кради з далека. Пор. ІУатї. V, АУеіЬ 154. 

32. Жінка два рази мила: раз, як входит у хату, а другий раз, як її віио- 
еят. Пор. Даль І, 475. 

36. Жінка княгинка, а хата пе метена. Пор. Слав. І, 171. 

50. Жінка не бита, коса не клепана — иїц не варта. (Тростянець) 

67. Жінки стидати ся, то дитини не буде. Пор. Даль І, 471; \¥апс1. У 

1¥еіЬ 1362. 


••а 


т 




*• 


У * 


4 




І , 




> 


>У 






I і 


► 


а 




а* 




> 




4 * 


.* У% 


\ . 


с 


* / 


* 


ь 




* 


^ • 




\ 


* 


► 


к 


» 


*• 




Жінка. 




Н 


/ 




► 


■і 


* 


* 


< 


У** 








» 


<пР‘ «■ 


г 


к 


у’. 


к 


і 


•ч^ 


► 


к 




V 






V 


•і. 


** 


■Ч 




73. Жінку люби як душу, а тряси як грушу. Пор. Даль І, 470; Нос. 340; 
\¥ апсі. V, \¥еіЬ 176. 

84. З жінков клопіт, без жінки ще більший. Пор. Слав. II, 141. 

86. Ладна жінка, а бистрий кінь, то смерть. Пор, Сгіизії 50. 

* 97. Перша жінка від Бога, друга від дюдий, трета від дїтька. Пор. Даль І, 

476; У^апб. У, УГеіЬ 114; Мика 3140. 

108. Як би міг чоловік обійти ся без жінки, то був би Пан Біг не сотворив 
Єву. Пор. Слав. І, 172. 

114. Де лиха жінка, там хата пеклом пахне. (Наг.) 

Вона нікому не дасть спокою. Пор. У^апб. У, \УеіЬ 189. 

115. Добра жінка і лихого чоловіка переробит, а як сз надасть який 

біс, то неребб цілий лїс. (Убинє) 

Говорить жінка, що не може переробити свого лихого чоловіка, який часто 
бє її, Пор. УГапй. У, УУезЬ 384; ОіизЬі 102; 

110. Жінка добра, віколи 

Вона мовчазлива, не любить нарікати 

117. Жінка нездара, що в господарстві нічого 

Бо була лихо вихована. 




т>< 


г 


и 


4 4 


г« 


. * 1 








■ут 




&./Кч 


•ч" 


«. 


А.’ 


І 


*' 


» 


» 


* 


> 




'а 


• ! 


. 




т. П, Жінка 22. 


|у * 


9 


* 


44 


► 


. 4 


на що. (Кривор.) 


і 




\ 


* 


9 




' 






відказувати®. 






9 


* 


к 


не 


> 




‘Ь . 


* 




>■ 




118. Жінка трібна, але до горівки здібна. (Кривор.) 


» » 


•Як 


/ 


* 


\ 


Робуча, але любить випити. 


V 


І 


> 


І 




119. Жінка хоровита, тому мізерковато виглядає 




9* 


щ 






9 


Ч 


і, 




•• Ь 


'Ж 


Видно се по ній. 


9 


Ґ 


•і 


І 




» 


/в 4у. 




&<- * 


■л'» 




120. Ж>нка чоловікови 




* 


* 




* ч 




9 


як умре, то так як 


її 


4 


здохне. 


т 


► 


► • 






/і 


* 


* 




9. 




* 


* 








* 


•* 








(М. Яцк.) 

Се для нього малий клопіт. 

121. Лутчая яка така жінка, 

Задля жінки чоловік дуже 

122. Так тобі жінки треба, 




* 


4 






Л 


І 




► 


І 


‘ 


5 


9 


4 


І 


*> 


> 


9* 


> * 




9 


як рідная иагн. (М. Гош.) 

часто покидає матїр. 

як лисому гребіня, С 

музики, а бізногому чобіт. (Жидач.) 

Договорюють негосподарному, ледачому 

Жменя. 14. Не потребую нікому 

Не мушу нї в кого зичити анї жебрати, 


• і 


к 


ь 


щ 


А 




л 


Ч 


9 


> 


4 


Г . 


ліпому зеркала, глухому 




к 


9 


Г 


» 


> 


9 


► 


І 


► 


9 




« 






9 


9 




І 


■V 


9 


г 


ви 


* 


> 


9 


* 




9 


і 


ґ* ь 


► 


• V 


9 




к 


с 


І 








9 


и 




»4 


Г 


* 


9 


4 


► 


V 


► 




9 


9 


* 


9 




* 








9 




9 




► 


♦ 


І 


* 


9 


4 » 


І 


4 * 


І> 


9 


V 


І 


І 


І* 










• ». 


9 


і 


А >• 


< ^ 


► 


Г 




* 




г» 

- 




і 


Щш 


9 


к/ 


У 


4Л 


* 4 




9 


\ 


► 


г 


\ 


-5 




4- 


У. 




4 • 


І 


9 


У 




* 


* • 






/. 




4 • 


. І- 


І 


І 


► 


ІГ ї 


я 


і 




до сить 


? 


•У 


< 


і 


і 


і 


г 


'4 


г|.-' 


* 




Г 


^ N 


І 


> 


9 




► 




% 


' » 




/ 


► 




' 4 


г 




N 


✓ 


' 


• < 


V/ 


* 


* 


1 




I 






ч 1 


•і 




Ч* 




б 


.4/ 


4 




І 


** 


У. 


V’ 


Ч 


9 


\ 


4 


1 * . 








Я* 4 


• . * 


Р 


► 


• к 




*•> 


І 


•'% 


і 












і 








сії 


Ь'. 


:Гі 


* 


І!" 




*' 


і 


МаііопаІ Рагііатепіагу иЬгагу-ої ІІкгаіпе 


і 


\а/\л/\а/ . п р І и. о гд 


к 






< 


* 


І 


у 


* • 


/ 


• / 


► 




. / 




Ч 


► 


*» 


V * ' Л 


V 


V* 


г * і* 


# і •» 


і/* 




... . іУїі 

ЧїЬі '-..і'ккля.' 


Л 


і: ,г 


Ь 




'>4 •, > 


і 


І 


І- 


> 


н 


*« 


к * і 


✓ 




< 








• л 




* Й./// 


к 




і 


4 % 






V у 


Р 






V 




/ 


. ■ ,'.}* ■ 




> 


9 


* 




к х 




► 


к 


► 




к ^ 






к . 


І 


( 


і 










І • 


- /’Чьг*—* 








«* 


9 






■* 


« 


« 


І 


* 


Жовнїр—Забути 


Ч. 29.596-29.608 


І 


І 


Жовнїр. 12. З нього такий жовньир, як з мене пін. (Наг.) 

8сі1. нездадий. 

ЖОВТИЙ. 2. Став жовтий, як віск. Пор. Слав. І, 176. 

Жона. 13. Всував жонї деякий 

хоия купила. (Ю.Км.) 

Говорили про бідного чоловіка, що запомагав свою жінку. 

14. Добра жона від Бога суджена. (Льв.) 

Се велика ласка божа. 


■» 


ші бідпла, оби си яке 




бо 


оби 


* 


/ 




і 


ь 




% 










15. Жьона собі за гоиїрь має, як 


. (ЮК.) 




І 


і їа8да побиває 


* І 




» 


* • . А; 


9 /У 


4-У 


► * 


*■ і ' ■ 


4 


. * 


'4 


; 


г 


/ 


ч 


’У 




V: 


\г 


V. * 


«> 




’ • 


\М -Ж'- 


а 


*: 


Р 


» * 4 « 


* 




І 


Ж 


Жартують із старого народиього ввичаю, який одначе держить ся й доси. 

■ 

16. Коби минї жьона викала, я мав би си за 




* 


гонїр. (ЮК.) 


і 




/ 


* 


■***$ & 


Говорив чоловік другому, який ображав ся тим, що йому жона викала. 

17. Як почне жьона викати, му тю з хати тікати. 

Жалував ся старий чоловік, що взявши молоду жінку, не міг знести її 


/ 










\ 


і 


ч 


'у 


і 


І 


І 






* - 


/{*■> 


л 


г 




1 


4 


я ь 


виканя. 

Жонатий. 


І 


* 




► 




> 


х 


»• 


/ 


*• 


1 • 




« * 




* 






9 


І 


1. Як до трицать рік ни жонатий, а до сорок ни богатий, то й нима 

що зачинати. Лор. ВеЬеІ 150; біизіі 292. 


* 


* 


-І 




і 




Й» 




і 


.4 ■ 




■і і 


Жура. 6. Гей 


8 голови. (Каря.) • 


«« 


тікає 

а 

З журби чоловік деколи сам себе не тямить. 

І 

Журити СЯ. 22. Не жури сї, 


X 






► 


Ч 


< 


. і 


і 


і 




* 


9 


1 ‘Л* 


к •/ 






І 


V. 




■ 


« 




Ь 


! 






а 




' 




- ? 


► 


(Кнїг.) 


’ 


9 




О 


* 




- 


* 


має. 


* 


сі тон 


7 


... т 




й 


ТІ 


і 


4 




І 




* 


Ж 


І 




»«о журить ся не маючи нічого; буцім то лиш той по 


їв 


і 


* 


* 


•/ 


П 


> 


• • 


і 


* 




і 


•• . 


• *. 


* 


.* 


журити «я, що мав богато такого, що йому можуть украсти. 


• • 


/ 


/• 


< 


і 


- 


- 


обкурів. (Шдиихаилівцї 


Журів. 1. Журів 

Прикладка до назви села Журів. 

2. Журів часто горит, що року. (Підмихайяівцї) 

Пояснене прикладки, що Журів^ обкурів, бо в вш часто курить ся. 

1. Жучку, жучку, дістав єс сї допови в ручку! Пор. Даль І, 103. 


) 




» 




і 


V 






І 


'V 






. .•' г; 






X 




№ 








і 






% 




9 


4 




і 






І 


















Р 




Г 


<. 


♦ 






. 9 


* 


/г'' 




\ 


і 


9 




'•А' 


V 








* 






а 


*• * 




•л 


» 










> * 


і 


У 








1 


» 


р. 


'4 


• * •• 




• * 0 


► 


« 


/ 




•Г V 








* 


І 


* 


4 


і «, ; /-• 




* » 






♦ • 


’• 


« 


І 


А 




■'X % •* 


•- і*. 


і 


1 


л 


і -г. 




> 




Н 


► 


Ч 




► 




. ^ 


-V 




»• - 


* 


«п- 






4-І-* 


« 






і 






* 


І 


- - 


- 


V . 




* 




V 


і* 


У. 


Г 


* 


І 


І 






‘І 


*• 


-. • 




- 


І 4 ? 


І 


І 


* 


- %• 




к 


► 




- р 






» 




Ж 




« 


► 




А . 


•* А 


-V ; 


4 


‘ 


N 


■> 


і 


І 




У! * 

** ' 




► 




І 


' > 


» 


V 


‘ * 


і 


* 




- 




V 


’ # 


’ 


«/* 




1 




\ 




V І 


•/ .Г 


•: ч" '«• 






- ЛІ 


х* 


4 


Я- 




л . 






V 


І 


• * 






>- 




і 




г 


* 




і 


9 






» 


І 


•» 




9 






* *» 


* 


4* • 






* » 




-* 


>► 




% 


9 




І 




у 






* 


• ► 


К 


► 








9 


V.* 






9 




і 


І 


9 






• » 


і 


Р 


« 


* 


* 


* 


І 


^ » 


' 


ч:»‘ < 


’ 


Р 


• • 


г 


' 




1 




0 *> 






к 






• * 


« 




...а, . 




р 




І 


' 


• і 


- 


Г 


*» 








-> 


9 




1 


о 


* 


► 


Р 




р 


р 


49 

^ *-4Г* 




# 




І 


ш 


•• 








Ж 4 

. 


« 


► 


р 


* .# 




р 


✓ 


► 






4 


І 


> 




* 


»• 


4 • 


> 


р 


' 


р 




- 


► 


і 




► 


N 


і 


* 


ЛА 


і 


* 


* 


9 


і 


р 


* 


- Ч 


* 


> 


л 


г 










* 


І 


■V. «І 


4 


> * 




< 




<1 


.И # 




р 


к • * 


•'/ г 


. %*■ 


* 


:• • і 




' 






р 








Р 








-• 


1 


4. 








* 


к 


4 


• < 


Р 


Р 




( 


► 






г 




4 • 


*► 






** 






9 


* 


і 


» 


► 


Н 9 


► 


4 




І 


* 




т 


* 


9 


к 


/ / 


•Т. ' 
\-<е *' 






> 


и*. 


І 


■ 


► 




к 


р 




І 




1. Забагае му сї печеного леду, Пор. ВеЬеІ 570. 

свіжої литки. (Тростлнець) 

Говорять про молодого парубка, що забаг женити сн 

Забрати. 7. Забрали мої морги, а минї й доброї торби ни дали. (ІО.Км.) 

Говорив чоловік до тла зубожений лїцітацією. 

Забути. 3. Забув бис, що нинї за день! Пор. Слав. І, 177. 

14. Забув, як му па ймньи. Пор. Слав. І, 177. 

19. А то-м забув, як ваорав! (Свят.) 

Пор. т. II, Забути 9. 






” 


*Я 




ч 




о 


* 


• » р 


!■ 








\ 


• • 


»* 


► 




4 


»к- 


І 


І 


У 


49 


9 Л 4‘ 




• Є*' 




рр 


\ 


•> 


р 


V 


4 




/Л 


І 


♦X 


І 


< 




► 


* 


< 


* 




А 


І 




У 






’г 


' І 




Л 


і 




р 




•!> 


і 


р 


к 


* 


0 


< 




«і 


•р 


ґ..„ 




► 


> 


р 


р 


> * 








•4 


к 




І 




Є/ ! 


р 


р • 




44 . 


І 


к 


7. 


Р 


Р 






► 


4"» * 


Р- 






’ 


І 


V* 






* 


4 


Р 






р. 






1 г 




4 


г 




•>У • *• 


► 




► • 


р 




4 . 


Р 


; Л- 


4 


/ 


• V 


{•/ 




Г' • 


р 






Г 


’Г 


« 




* 


* 


І 


* 


439 


і 


і 


і 


% 


1 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої Укгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 




і 








. 9 




V >тґОЬи 






+ і -' 


•* І 


V»-* 


.«мі * 


•Л' 


* 


'І* 


і 




1*і 


>Уі 


< 




/ 


V 


І 


> >7 


.* **» 


• 4 а 


•■и 




Ж 


\ 


** 


* 


і • 


-»• 


%1>, >Ч>-" 


* 


і 


} 


* 


/>% 

д 

ч.* 


9 


►. 




У • 




Ч. 29.609-29.627. 


Заверабожкати ся—Заїхати 


* 


■ 


б 




л 


І 


• ► 


♦ 


20. Забудь о тім поводи, бо я чистий вітир у поли. (Жидач.) 

Говорить парубок ошуканій ним д'івцї, уходячи 8 села. 

Заверабожкати ся. 1. Ану ваверабожкай ся! (Жег.) 

Заверабожкати ся 

Завертати ся. 1. Завертат ии ся голова. (Звиняч Гор.) 

В голові мені крутить ся, сам себе не тямлю. 

Завидїти ся. 2. Якесь ми ся вавидїло страшне. (Ю.К.) 

Лривидїло ся щось страшне. 

Завічати. 2. Сес завичьиє вже на зиму. (Тростянедь) 

Говорять про такого, що перед часом тепло вбирає ся. 

Заводити. 3. Буду заводила, аби люди вбігали ся. (Ю.К.) 

Заводити 


9 


и 


і 


у 


І 


4 


) 


А 


г"У. 


’Л, 


п 


з 


9 




9» 




< 


► 


А 


ш 


ЧИ 


4 


1 


<*♦ 




Ч- 


вера Боже“, те саме, що „їй Богу“ або „бігме*. 


сказати 


► 


І 




* 






*, 


у 


\ 




V 


» 


► л 


' * 


4* 


► 


у 


Уі 




* 9 


9 




Ч‘ 


ч 




4 


/ 




% .9/ 




V 




* 


4 




ї'4 


4 




и. 




* 


А 


•л 


* 


•>* *► 




:> 


і 


► 


► 


ч 


► 




і 


у 


'г 


І 


V. 


и 


► 




» 


4 




у. 


Я 


Л* 


г. 




>,ц 


.* * 


п 


і 


ж 


<•? 


голосно плакати з примовлянями. 

4. Як стану заводити, як зайду плакати, аж серце пукат. (Ю.Км.) 

Говорила жінка вгадуючи про свій нещасливий стан. 




Ь 


♦й 


т 


і і 


* 




У 


> 




1 


- 


* 






» 






І 


* 


< 


/Л 


4 




► 


Завстидати ся. 1. Так сї вавстидала, як та кобила, що возок пере¬ 
верне. (Кольб.) 

Не застидала ся ані троха. 

Загадати ся. 1. Так єм ся загадав, що зуби закусую. (Ю.Км.) 

Рішає ся чоловік на якесь небезпечне діло. 

Загін. 1. Якийсь я 




► 




► 




► 








► 




> 


« 


> 


к 


* 




*► 


и 


* 


Ґ •» 


У 




« * 




% ‘ 


«7 






> 




► 


* 


* 




! 


< 


\ 


+ 


* 


\ 




•л . 




'і. 


* 


> 


* 


* 




► 


9 


► 




І 


І 


і 


9 




І 




У 




Кк.) 




» 


*« 


загін оо 




і 


* * 


*и 


* 


* 


* 


і 


• * 




V 


•* 


>• 


/ 


•< 


* 


і .‘Л* 


р 






•і 


л 






І 


І 


* 


9 


4 


І. 




М 


► 








Говорить робучий чоловік, що в своїм житю виорав і вижав 


загонів. 


) 


•1 


і. 




Загнїваний. 2. Загнїваний 


як би му хто в кишеню насрав. (Маріями.) 


«Г'І 


І 






Сердить ся дуже невідомо чого. 


9 


» 


► 


І 


Р 


і 






« 




» 


5 • 


< 






Заговорити. 1. Заговорит, якої ни треба. (ЮК.) 

Не в пору промовить негоже слово. 

Загодинити ся. 1. Загодинило сї 

Заслотило ся. 

Загубити. 1. Загубив 

стянедь) 

Загубив чернець рясу, 
мав чого тішити ся. 

-Зад. 3. З ваду хорошого складу, подиви сї в очи 

4. Нї в зад, ні в перед. Пор. Даль І, 240. 

Задриґнути ся. і. Бода-с сї задриїпув ! Лор. 8сМеі. 190. 

Зажити. 1. Зажив молодого, няй шукає старого. (ЮК.) 

Значіне неясне. 

Зазирати. 3. Зазирає, геп би добра свого донантровував 

Дивить ся заздро. 

-Зазір. 2. І зазором не видати. (Гяїдк.) 

Анї слїду його не видно. 

Заїхати, б. Як ти заїду 

Заїхати 

7. Як ти заїду, то світа не ввидиш. (Наг.) 

Вдарю так, що тобі в очах темно стане. Пор. "№ап(ї. П, Наиеп 33. 


і* 


р 


к ч 


•ш 


л 






► 


і 


і 


і 


у. 


• » 


і 




г 




дворі. (Кривор.) 


У -* 


І 




і'; 


- 




* 


’ 






» 


М 






І 




' 4' 

, л V • , 


І 


І 


і 


/ 


р 


* 






Г> 9 Ч 

№ 


»• 


м 


не звеселив сї. (Тро- 


У *• 


не засмутив сі; вмер 


і: 




ь 


і 


г/ 


к 9 


•/А 


І 


». • 


9 




* 




*4 


* 


* 




* 






9 


не жалував; умер ігумен його манастиря 


він не 






• 4 


/ 


* 


«*> 






и 


і 




і 


ригати сї хочи. (Ьіинцї) 


9 


П 


, 4 /- 


І 


і 


№ 




1 




І г 


> 




V/. 


У,- 


і!.У. 


!> 


> 


і 


6.1 


1 


1 






ч 


л 


* 


ч Ч 


ІЧ 






іУ 


ш 


4 






Р 


І 


* 


(Тросгянель) 


І 








*• 


/р : 1 


І 




й» 




9 


І 




і 


й 


ж 


у. 




і 




‘/, 7 . 


і. 


і 


Р 


Г 


г 


' 




і 


б: 


► 


Р 


9 




р. 


І 






І 




і 


9 


4 і 


» 


У 




Га< 




і 


« 




.. 


9 




то лиш раз квікиеш. (Наг.) 

вдарити в лице або в потилицю. Пор. ЧТУапсІ П, Наиеп 40. 


,! й 




<к 


і 




■ 






?г 




Лі 




і 


о. 


* 


. і 


► 


І 


і 


✓ 


! 


І 






Й 


І 




?і. 


'І 


І 


І 


/і 




' 


і 


К 


а 






у- 


(і 


Й 


440 






ігб: 


і 


4 


і 




я 


* 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої ІІкгаіпе 


\л/\л/\л/. п р І и. о гд 


г. 


і 


♦ 


4 1 






► 


І 






Г \ 


'- ЛАГ; імцяЗ. ?- 


V-». і 


► % 


# 


! л 








4 




ч 




к.Є 




► 










•4 г 




% " 




• • € / 


► 














V?'! * аі. - 4 ‘ 

кі.ІМіІ.4Чі.4І« 44 1. . 44 


Г ► 


44 




► 




« 


№ 


!; 


7. 


і 




$ 


у 


г.‘*их-41і 









* 


І 


Закомашити ся—Затріскати ся 


« 


Закомашити ся. 1. Законашьило ся миаї в голові. (ЮК.) . 

Потемніло, помішало ся. 

Закорити ся. 1. Закорив си чогос. (Снят.) 

Завзяв ся. 


* 


*. 


Закрити. 1. Закрий чужий гріх, Бог два простит. (Тростянедь) 

Людяність вимагав того, іцоб бути поблажливим на чужі гріхи. 

Закурити ся. 1. Аж сї закурило за ним. (Винники) 

Так побіг утікаючи. 

Залетіти. 1. В пк> залетит вже й свиня з гарбузом. (Ілиндї) 

Говорять про неморальну жінку. 

Замалювати. 4. Як ти замалюю 


? 


І 


то ти сї всього відхоче. (Наг.) 






Ударю сильно. 

Замашкарити. 1. Як го замашкарив, аж го кров валела. (Іванівцї) 

Вдарив у лице. 




і 


Заміняти. 


1. Заміньив килу за здорові яйці. (М. Гош.) 

Замішати. 1. Замішьили, гий мак з перцьом. (Жидач.) 

Забаламутили, затемнили справу. 

Заотавити ся. 1. Добро ваотавити ся. (Гнїдк.) 

Говорять про бідвого чоловіка, що починає дорабляти 


* 


* 


* 


» 


ся, немов скошена-. 


лука поростати отавою. 

Запас. 1. Запас лиха ни зичит. 






* 


0 


Бо а запасу чоловік може черпати у всякій потребі. 

2. Ще-м сї, Богу дьикувати, без запасу не лишив. (Наг.) 

Ще я не збіднїв зовсім; 

Запах. 2. Запахом 

Треба конче їсти й пити. 

Заплакати, і. Якийсь 


І 


* 




с 


* 


ч 


% 


ни можна жьвтн. (Звипяч Гор.) 




* і 








* 


г 


і 




і 


'/ 






раз я заплакала. (Ю К.) 




\ 




г; • 


і 


* 


* 


П V 


): 


: ’.л 


«> 


V. 


1 








* 


ЩЦ 


ЧИН 






і 


я» 


'* 






Г » 


• /Мі и* 


• > 




Я- 


І 








+ 


: 


і 


і 


1 


» 


— * 




* у 


А 


' 


#. . 




бнсїдо В. (ІЯИїЩЇ) 


.* • 




V 














З 


* 




р 


г 


ч 


* 


і 




' 




► 


* 


• • • • /•? 


I • N 


► 


1 


І 


/. 


« 


I 




/ 


* 


г » 






9 • 








ч 






* 




/ 


І 


< 


* 


•і.*1 


І 


і 


У'яї 


* 


’ * 




ч 


» 


І 


' 


1 




І 


► 


І 


1 


І 


І 


>г 


І 


? -І А -. 


• / 




> 




* 


і 


* 


1 


і 


V/ 




* 


( 


V 


9 


вав ся, зрадив 


Г 


1 




* 


( 


І 


к 








/ 


* 


- 




Г-Н 


солодко з'їж. (Тростянець) 

на воскоооинї. (М. Гош.) 

біди. Пор. висше Доробити ся 3. 

2. Заслужила сї, як голий пень. (Тростянець) 

ила ся до тото, що не мав нічого. 

Зассати. 1. Зассати (заспати) губу. (М. Яцк.) 

У старих людий, що не мають зубів, губи засисають ся так, що рот робить¬ 
ся глубокою ямою. 

Затишно. 1. Затишно, як за лихим паном. (Краснос.) 

Іронічно: нема спокою. 

Заткати. 4. Заткай му рот! (Тростянедь) 

Дай йому їсти, зацитькай, заспокій його. 

Затріскати ся. 1. Затріскав сї по коліна. (Наг.) 

Забризкав ся болотом. 


арооит 

12. £ 


7 


* 




а 


І 


Й 


> 


і 


4 


1; 


І 




У 






1 




1 








' 








* 


► 






к 


' 


*і•' 


9 




і 


' 








ч 


і 






9 


* 


І 


• « 


9 


ї 


* 


* 


N 




9 


* 


' 


* 


і 


'' 




4 




// 






і 


\ 




г 




І 


І 


* 


' 




І 


і 


> 


А 


♦ 








г 


* 


* 


•ЛІ' 


* 




9 


І 


► 


і 


* 


І 


П 


к 


* 


У 


» ч 




N 






% 


» 


* 


' 


► 




* А 






1 


І* 




► 


► 


>\л 




• •» ►. 


ч 


4* . -Л. 
' і' ; 


* / 


* 


* 


1 * 




>• 


, (А. 


т 


* 




♦ 


•і 




!■* 




і 


* 


* 






* 


► 




І 


І 


* 


А 


І 


1 


к 










І 




9 


* 


- > 


V 




А 


і 




► 


► 


'■її 


► 


і 


•» 






Ч 4 






> 


4 1 


І 




9 • 


* 


А 


* 


> 


► ' 






« 


44-1 




* 


Маїіопаї Рагііатепіагу ШЬгагу ої ІІкгаіпе 


# 




і .» V 




4 


ї - їх 




. 












•* . - - 








-V , і». 1 ' 






м-- 


П.Т'.Г* 


. 




і 




4 • 


/ V 




'V*** V* ч 












1 


9 


' >•< 


* • 






> 


і 


* 


-4 


V. 




► • 


С 






і 


<Н 




'5 


А * 




► 




л 




І 4 - 


► 


к 


• А 


к 


> 


н 


9 


4 


І?Ч* 
. •$ 


> ' 


Ч. 29.048—29.658. 


ї 


У 


Заходити - Згода 


?? 


9 


У 


9 


9 


>4 


9 


Г\ 


Заходити. 6. Таке мене ваходвт. (ЮК.) 

В голову сунуть ся погані думки. 

ЗаХОПИТИ. 2. Захопив шилом патоки. Пор. Даль І, 37. 


ь • 


к 


л: 


у. 


< 




і 


А 


к 


V 


9. 


Г 


уж 


4 


4* 


>. 


* 


► 


* 


► 


Ч 




*• ^ 






к 


► > 


: «V 


-г. 






•'г 


* 


Г- 


• ✓. 


А 


Зачати, і. Найтьижше вачьити, а потому вже йде легко 




як хлїб з ма 


<ї 


► 


4 


к 


У 


4 




• « 




? 


І 


к 


• 4 


•к 




І 


N 


* 


слот. (Наг.) 

Говорять про добру роботу або лихе житє. 

. Хто не зачне, той не скіпчит. (Наг.) 

Житеве спостережене. Пор. Оіи$іі 278. 

Зачинати. 8. Лшше 


. к 


•'Гл 


« 


І 


V/ 


* 


о 


9 * 






к 






> . 


* 


А 




і 


їй.. 


V 






к 


V; 


> 


4 ' 


) 


о 


і 


•ч» 


і 


► 


% 


к 


4 ' 


> 




к ■ 


{' 


к 


* 


к \ 






не зачинати, ніж зачавши не докінчити. Пор. а п <3. 


І, 


І 


Апіап^еп 11. 

Зачіпати. 7. Не зачіпай сї зі мнов, бо набереш 

іМ. Яцк.) 

Не зачіпай мене, бо набю. 

ЗаяЦЬ. 3. Заяць му дорогу перебіг. Пор. Даль І, 32; \^апб. II, Назв 193, 236; 

ВеЬеІ 589. 


> 


\ 




і 


о 




В 


- 




\ 




І 


к 




8. Заяць спит, то очий не жмурит. Пор. Слав. І, 179. 

19. Хто два заяцї гонить, жадного пе здогонить. Пор. Л¥ап(ї. її, Назе 268; 
Тимош. 154; Слав. І, 8, 285; Даль II, 214. 

20. Як заяць чоловіка перебігне, то буде нещїстьи, а як лис, то щїстьи. Пор. 
Даль І, 61. 

121. Заяцїв не вільно бити, доки си котьи. (Кривор.) 

Стрілецьке правило. 

ЗапЧИЙ. 1. Заяче серце має. Пор. І¥ап<3. II, Назе 182. 

Збавити. 3. Що тьи збавит, то тьи й вибавит. (Вербовець Т.) 

То саме, як дотум і антідотум: що пошкодило, те й поможе. 




% 


* 


4 




і 


н 


її 


л 


І 


* 






УіУ 


Щ9* 






* 


і 


' ■ 




г 




¥ 




«? > А. 


% 






9 


.У 


* 


* 


I X 


» 


Збан. 1, Доси збан воду носит, доки му ся вухо не урве. Пор. ЗсШеі. 182; Ье 

Кодх <3е Ь. І, 44. 

2. До чьису збан воду носит. Пор. Даль І, 55. 

Збрехати. 2 . Збр 


* 




. 




9 


► 


ш 


І 




4 . 






ц 


ехав і пе захдиснув сї. Пор. Даль І, 233. 
3. Збрешеш раз, то вже не маєш віри. Пор. (тіцзіі 298. 


А 






► 


9 


Ж 




V 


♦У 


> 


Зварити. 4 . Добре звариш, добре ззїш. (Наг.) 

Образово: добре зробиш, в добрі й поживеш. Пор. ьеЬІеі. 168. 

5 . Ни ту ви звару, ни у сусїда, бо бис вікна вибив, (Ю.Км.) 

Говорила жінка не можучи дійти до ладу зі своїм чоловіком. 

Звивати СЯ. 1. Звивайи сьи, як муха в мази. (Вербовець Т.) 

3. Звиває сї, як пискир. Пор. Сгшвіі 370. 

5. Звиває сї, як гадина. (Наг.) 

Говорять про сердитого чоловіка, що крутить ся зі 

Звін. 2. То лише про великий звін. (Богор.) 

Справа, яку треба широко розголосити, не держати в тайнї. 

Згирити. 1. Так го згирило, що ни вартує ничого. (Ю.Км.) 

знищити, зруйнувати. 

Згода. 8. Ліпша еоломяна згода, як золоте право. Пор. Сгіизіі 151. 

10. Ліпша еоломяна згода, як золота звада. Пор. Даль І, 318, 


Ф : 




* 




9 


► 


9 


* 






* 


► 


'/ 




<> 


і 


іТ 


І 


• І 


і 


ЦІ 


І 


ж 


к 


ш 




\* 


Ь 


> 


N. 








■ • 


ц 


► 


* 


9 


ш 


\ 


"ї 


ч 


-* 


'і- 


9 






\ 


а 


>£ 


’ 


•А 


’ 


/>'■ 


< 




ш 


ш 




І 






І 




її 


І 


► 


У 


V 


•і- 




і ) 

. *Л;і' 


■"У 


.І 




' 


І 




1 


9 


З» 


4 


* 


і 


І 


4 


І 


т 






* 


їх 


V* 


і злости. Пор. (хіизіі 370. 






♦ 




4 




* 


і 


і 


► 




і 


* 


У 


Згирити 


і 


Ь 




> 




•і 


ч 


Ч 


А 


442 


•ч 


к 


> 


і 


* 


9 


\ 


► 


<4 




« 


► 


V 








ч * 






► 


ІЧІаІіопаІ Рагііатепіагу ШЬгагу оі ІІкгаіпе 


\А/уууу.прІи.огд 


* 


V • 


л 


*4 


л 


/ 


> 


і 




% 


> >. 
'* <1 . 


.л 


5Л / , 




ч 




<: « 


•< 




.і 


< 


к 




> 




у 




4 




•* 


< 


і 


^к» 


'4 


її * . 

V / л 


9 


к 


с : < ; 








► 


> 


9 




4 


’ 


І 




жм 


► 


4 


р1 ; ‘\ 

и'Шх 


V 


к-* 


4 


« »» • 


к 


* 


; V;.. 








' Ь 


1 




► “Ч 


9 


V А 


. . _ . ; • * Ч -0-1 'V 

у .V '■ •жв'іь їЬг.Мяь 

шмф- 


>ч 




V.* 


< 




4 






г 








4 


► 


к 




/ »/ 

»»Г * 9 

:• *. г> 


► 




4 




і . 


> : V 


к 


•'5 


к 


к 






4 


І 


і 




1 


' ► 


4 


г; 




► 




І 


і 


4 




ае». 




■кі 




> 


/ • - ^ 




V' 












4 . 




•* 




к 


1 


♦ 




■'Я 


1 


о 


► 


і ■ 


к 


■ 


І 


.. 4 


'і * 


Иг- а. 










к 


к 


Г 






.4 




л к 1 




* 


І 


► 


/ 


л* 




»> 




► 


‘* л 
V' 


І 


4 4 


/і 


жАш£ї 




шш 

к ЛІ о - 


- 




*к » 


-1 


ч 


я г. 




к 


' і у. і оу, -і , 


г. *- / 




і 


4 


л 






•А « : 




> 


И 






/• ^ 




> 4 


к 


>** 


> 






V 






%' •%* 


*л- 


•ґЛ\ 


- . * ; -4.* • . •> 




і 


І 


г. 


щш 


**• 


к 




і 


к 






V . 


^■т 


т 




< 


шя 


5/ 




4 


Й5 


і 


/. ; 




(**/ 


> 




ж 




. «> 


в 


/ 






& 


і 1 


> 


-4% 




4 


ш 


/Иг 




4 


/ 




•І*'; 


► • 


я 




г- 


к 


« 


1 




І '?-іккХЛ 


4 


и 






Шії: 


А 













• 


«а** 




гг». 






■ і' 
■:-:ш 


7. 


4 


її 




/ . 


< 




л- 


І 


<• 


<4 


'. ч‘ 


■ » 


4 


У - 


К 


ЗДй 

•аа* ' ‘ 


N 


► 


■•: :<и 


/л » 


♦ • 


♦ 


/ 


%»» « 


4 


9 . 


► 


І 


і 


У 


*Ь 


* 


■ їг '» 


4 


. • /' V* 

( ■■; “/$ 
ґ*< ' 


/ 


У/ІЇі 


< 




\ 


І 


лї**>. 

V ' і. •'>/ *'?&&</•/ 


. Ч 


р 




р 




І 


V/ 










і 










ШЩ 


чі^и^от 


































10 






► 






І 


* 


Ч. 20.659 


Згонорувати ея—Здоровле 


• 29 . 674 * 












р 
























Згонорувати сн. 1. Чогос си згояорував. (Свят.) 

Образив ся і не приходить. 

Згуба. 8. Чия 8губа, того й гріх. (Льв.) 

Пор. т. II, Згуба 7; Сішіі 118. 

Згубити. 11. А згубив бас свій дурний розум! (Наг.) 

Кленуть пянидї або забудькови. 

12. Згубив би й голову, як би му сї на вйизах не телїмбала