Skip to main content

Full text of "Галицькі приповідки і загадки"

See other formats









г ч 

Г А ЛИДКІИ 

ПРИПОВІДКИ 

н 

ЗАГАДКИ 

ЗОВРАНГІ 

ГРИ ГОРИМ илькевичом. 

-- 


у В-ВДНИ 

аапечатаво черев.»-» о. о. «еівт.рисіо. 

















/зч 

ГАЛИЦБІИ 

ПРИПОВІДКИ 


ЗАГАДКИ. 


ЗОБРАНІИ 

ГРИГОРИМ илькєвичом. 



У вьдни. 

НА1ІЕЧАТАІІО ЧЕРЕНКАМИ О. О. МЕХНТАРНСТОВ, 

18 4 1 . 


■оодіе 



ПРЕ ДИС ЛОВІв. 


.Шле так шдіиишсм погорілець, 
сли блукаючися на згарищи зни- 
щенного обисшя свобго, вьідобуде 
акй дорогій недогарки свого иліЬня, 
як я ’м радовався, списуючи сій 
народній приповідки и загад¬ 
ки, в надІІ подати их честим лі 
читателям руським. — Тблько- 
шо лише, миліи краяне! наїиои 
народности ; твлько-то, що в 
пісньох, обрядах, казках, при¬ 
повідках и ар. осталося бо- 
гатства из колиханого умінія и 
словесносши давнои Словеищинш 
и славного Галича !.і Є то скарб 

1 * 


0ідіІІ2егі Ьу Соодіе 



— IV — 


народності!, котрьій в паліяти 
іі в сердцях вЬрного народи захо¬ 
вався; акотрого нЬ огонь, нЬліечь 
бесчисленньїх ворогбв досягнути 
не мбг. Валі, любезніи краяне! 
иосвящаю сей невеличкій, але 
дорогій подарок. Суть то правила 
иредкбв наших, освященій дов- 
голЬтньїлі досвЬдченьелі, не раз 
гбрко окупленій недолею, а пере¬ 
казанії с поколЬня в поколЬньв, 
на внуки-правнуки для пересто¬ 
роги и поученія; суть то памят- 
пики дЬяпій правбтфв наших, с 


^ п ересторога. Гитати мався по 
внговору южно-руському: е , як 
росс. в , поль. ческ. е; в, як росс. 
Ь, е, поль. де, іе, ческ. де, е; і, 
и , ьі , ледви не так, як росс. ьі , полб. 
у; 6, й, як росс. і, и, полб. ческ. 
і; Ф , як росс. і, її, поль, ді, Ч, 
ческ. ді, д ; г, як полб. ческ. А, 
серб. х. Прочіи буквьі, як звьічанно 
у Россіян н Серббв. — Окрбм того 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



котрої# видко, як вони дулїали, га¬ 
дали. В при и о в Ь д к а х про явля¬ 
вся правдивов житьв, люралнов 
здоровьв народи, тут зараз у- 
знавте, де го болить и долЬгав, 
дбйдете и иричиньї болю... При¬ 
повідки показують точний о- 
браз народи — вго доліамного 
жить я — узнаєте в нЬлі нарбд 
богобоязливий, робочій, гостин- 
ний, згодливий—пбзнавте в сих 
плодах души вго дух бистрий, 
глубоко ліисленний, розулі про¬ 
никливий, що все изсл'Ьдув, до¬ 
ходить и ажь до живого прой¬ 
мав—задивувтеся не раз, кйль- 


богато Русннов Галицкнх вимовля¬ 
ють: а у по, ж у ги у щ, такожь л 
по согласних, як є у ье; еЮу ою 9 в 
творит. пад. зміняють на ев у ов у т 
наконечно» в глаголах не нзмягчають 
и проч... тотн могуть собі сіп букви 
по сроему виговору читати. 



— VI — 


по мудрець руській ионяв и як 
коротенько виповЬв — переконав¬ 
шеся, якій народний нашь язик 
сильний, гнучкій, сиритисний — 
зачудуєтеся над тим коротким, 
а предцЬ шочньїм и д&исшньїм 
виразом, над буйносшью зрбвна- 
ній, як далеко вони сягнушй, як 
глубоко ионяшй, як незвичайнй , 
а однако’жь правдивій. —З агадки 
покажуть Вам бистроту розу¬ 
ми, лехкбсть вьідумованя,играю- 
щве остроумів народнеє. 

Посилаю Вам сів собранів... 
прійліЬте го, миліи краяне! с 
тим пріятньїм сердцем, с ко¬ 
трим Вам посвящае 


ИЗДАТЕЛЬ. 



ПРИПОВІДКИ. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 




Нема приповідки без прпвдвд. 

Пргт . 


% 


Оідіїііесі Ьу 


Соодіе 




ПРИПОВЬДКИ. 


А 

Або грай, або гропгк воддан. 

Або дай, або видру. 

Або добути, або дома не бути. 

Або зелене жати, або н'Ьчог’ не мати. 

Або зиски, або страта. 

Або пій, або ся бій. 

Або так, або сяк. 

Або ти старий, аби’м тя просив. 

Аби Бог ласкав, а батбг тряскав. 

Аби були побрязкачн, то будуть и по- 
слухачн. 

Аби вам гарбуз не покотився. 

Аби день передноватн, та ночь переначо- 
вати. 

Аби здоровье, будуть руки на муки. 

Аби зуби, то хліб буде. 

Аби лпха не знати, треба сбонм плугом 
та на своМ ниві орати. 

Аби моя голова здорова, то все гаразд 
буде. 

Аби на мене місяць св’бтнв, а я зеґЬздьі 
кругом побью. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



Абм що до губи, будуть істн зуби. 

* А біло ? — біло. А чорно ? — чорно.- 
А голено ? голено. А стрижено ? стрижено. 
Ажь му в литках застигло. 

V Ангелскій голосок, а чортова думка. 
Андрею, не будьте свинею, коли вас люде 
величають. 

Андрушку, будешь ів юшку, а я мясце, 
бо мене детина ссе. 

Ані бе, ані ме не знає. 

Ані вбій, ані влій. 

Ані видком не видати, ані чутком не 
чувати. 

Ані в студеній воді не умиється. 

Ані го вбдмолнтнся, ані го водхреститися. 
Ані дзень, ані кукуріку. 

Ані до ради, ані до звади. 

Ані злому кари, ні доброму нагороди. 

Ані каменя не дадуть голову провалити. 
Ані ладу, ані складу. 

Ані лопата, ані мотика нх не розлу¬ 
чить. 

Ані на нитку, ані на вирнтку. 

Ані нашь, ані вашь. 

Ані на селі, ані в місті не вірь н е в і с т і 
Ані печи, ані лави. 

Ані посла, ані хосна. 

Ані прншнтн, ані прилатати. 

Ані продати, ані проміняти; л^чіпе було 
не брати. 

Ані священна вода не поможе. 


_Оіді1І2есІ Ьу Соодіє 


— 5 — 

Ані священною водою не водхрнстншься. 

Ані суди Боже. 

Ані я ся в-ів, ані я ся впив. 

Ані івшн , ані пнвшн, скачи дурню о- 
шалівшн. 

А пророковн що ? 

„А робив бьісь”—„Ланко.”—„А ів бись?”— 
„Дайко” — „Оженив бмсь ся ?” — 
„Ого!”—„А сорочка де?” — „Мовчи”. 

А ти з вбдкн? — „Я не з вбдкн, я з до- 
брои горілки.” 


Б. 

Баба а чорт, то собі рбдня. 

Баба внновата, що дівка черевата. 

Баба з воза, коням легше. 

Баба с пекла родом.—Баба як тур. 

Бабина гривна всім людем дивна. 

Бабина донька а окомокбв кбнь усе гла- 
донькй. 

Баране ! не мути воду в о в к о в и. 

Барить дурному товарншь. 

Бас гуде, скрипка грав, Гнат мовчить, а 
все знав. 

Батога с піску не уплетешь. 

Бачили очі, що куповалн. 

Без Бога ані до порога. 

Без б о ж о н вблн н волос з голови не спаде. 
Без г р о ш і й до міста, без соли до дому. 


Оідіїііесі Ьу Соодіе 



— 6 — 


Без грошій чоловік не хорошій. 

Без гроші й, як без рук. 

Без когута ^ата глуха. 

Без муки нема науки. 

Без м ір ьі нема віри. 

Без подпалу и дрова не горять. 

Без снльї надаремний гнів. 

Без соли, без хліба худая бесіда. 

Без суду, без права повісили. 

Без ямьі гребля, а без накладу зьіськ не 
буде. 

Бере Лесько, хочь не лехко. 

Берн Петре на розум. 

Бере як вол на роги. 

Бесідьі богато, а розуму мало. 

Бзди (пробачте ми чесни люди) тому , що 
носа не має. 

Бнтн, не купити. 

Бій брнндзю в діраву діжку. 

Бій забій на него. 

Бій пса, най буде добрьім. 

Бійся в груди —лайся в мать. 

Бій тя сила божа! 

Блаженна вода не мутяща ума. 

Ближча сорочка, як жупан. 

Ближша сорочка тілу, як родная тітка. 
Блуд мя допитався. 

Бог Богом, а люди людьми. 

Бог до уроди розуму не прнвязав. 

Бог заплать за обід, же наівся дармоід. 
Бойся Левку, коли пса бьють. 


ейЬуСоодІе 



— 7 — 


Ббльшая громада, як една баба. 

Больше Бог має, як роздав. 

Больше в него розуму в пяті, як у тебе в 
голові. 

Больше днів, як ковбас. 

Больше заходу, ніжь вразнику. 

Больше страху, як переполоху. 

Больше, як шмат — больше, як много. 
Ббльшій росхбд, ніжь прнхбд. 

Ббльшій чоловік громада, як пан. 

Бога взивай, а руки прикладай. 

Бога не гніви, а чорта не дразнн. 

Богато води до моря уплине, закнм ся то 
стане. 

Богато говорить, а нема що слухати. 
Богатого и серп голить, а убогого и 
бритва не хоче. 

Богатого покута, убогого бесіда. 
Богатого с хвастливим не роспб- 
знаешь. 

Богато два гриби в борщ. 

Богато злого на одного. 

Богатому чорт діти колише. 

Богачь, а свиня по смерти скотина. 
Богачь крав дрббно. 

Богачь рідко в гаразді жіє'. 

Богачь ся дивує, чим убогій діти годує. 
Богачь ся дивує, що бідний обідує. 
Богачь ість колачь, а бідний и хліба не 
має. 

Бог високо, ц а р ь далеко. 


Оідіїііесі Ьу 


Соодіе 

* • **%• 



— 8 — 


Бог дав. Бог взяв. 

Бог знав, ідо ділає. 

Бог людій не бракує. 

Бог не детина, слухати дурного Литвина. 
Бог не карає прутом. 

Б о г не скорий, але лучен. 

Б о г не трубить, коли чоловіка губить. 
Богом ся свідчить, а чортовн душу за¬ 
продав. 

Богу хвала, що ся душа напхала. 

Бодай єсь богато видів; а не мав за що 
купити. 

Бодай жартовати, а не хоровати. 

Бодай и пес свою хату мав. 

Бодай мбй ворог знав, що ньіні за день. 
Бодай так пси траву іли по тій правді. 
Бодай тя качки здопталн. 

Бодай тя пан Бог мав — в чужій коморі. 
Бодай умерати, а в свбй горщок зазирати. 
Божевольний Марку, ходишь по ярмарку; 
ні купуєшь, ні торгуєшь, тилько 
робишь сварку. 

Боже дай добре, та не довго ждати. 

Боже поможи, а тьі небоже не лежи. 
Бойки , що роблять мало, а ходять по 
легойки. 

Боится, щоби му заяць дороги не перебіг. 
Боится як чорт свяченои води. 

Болить горло співати дурно. 

Борг умер, зачекай не жіе, хто не має 
грошей, най не пьє. 


-ОідіїігєсІ Ьу Соодіе 



— 9 — 


Борода велика, а розуму мало. 

Борода не робить мудрим чоловіка. 

Борода як у владики, а сумлінье як у 
шибеника. 

\у Борода як у старого, а розуму ніт и за 
малого. 

Борщ а капуста, хата не пуста. 

Бо то не грушку, вкусити Марушку. 

Боятися вовка, та у ліс не йти. 

Брат собі рад, а сестра собі несла. 

Брехати, не ціпом махати. 

Брехливу собаку далше чути- 

Бриднтся, як кбт салом. 

Бував в Буваличох. 

Бував на кони и нод конем, на столі и пбд 
столом. 

Бувай здорова як риба, гожа як вода, ве¬ 
села як весна, робоча як пчола а бога- 
та як земля святая. 

Бувай здоров, колнм змолов. 

Бувай здоров розуме, не зобачнмося ажь 
савтря. 

Був вовк в с і т н и перед сітью. 

Буде добре, як мине зле. 

Буде (досить) одного сонця на небі. 

Буде дощ, бо Жи дн волочатся. 

Будем мати весілье, тато маму видає. 

Будемося гостити — то у вас, то в 
тебе. 

Будешь дула, будешь іла; не будешь 
дула, не будешь іла. 


Оідіїііесі Ьу 


Соодіе 


* « 



— 10 — 


Будь добрьім внслухачом, будешь добрим 
повідачом. 

Бурлак свічки до церквьі не всуче. 

Бути козі на т о р з і. 

Бьеся за иасляни вьішкварки. 

Бьють, н плакати не дають. 

Бігає, як кбт загореньїн. 

Біда бідному и без наймита. 

Біда біду породила, а біду чортова мати. 
Біда біду породила, а біди н чорт не 
возьме. 

Біда біду тримав. 

Біда біді на слободі. 

Біда з бідою ходить. 

Біда на престолі, коли нема ничого в 
студолі. 

Біда не знав прнказу. 

Біда не спить, але по людех ходить. 
Біда не ходить по лісіх, але по людьох. 
Біда тій курці, що на ній сокола за¬ 
правляють на лови 

Біда, у кого жінка бліда, а в кого ру- 
мяна, то кажуть що пяна. 

Біда учить хліба. 

Біда чоловіка найде, хочь н сонце зайде. 
Біда, як дуда, куда йде, то реве. 
Бідному всюди біда. 

Біди н грбм не забьв. 

Біди ні продати, ані проміняти. 

Біжить, як швець с чоббтмн на торг. 


Оідіїііесі Ьу Соодіе 



— 11 - 


Білий як Арап — чорний як гусь. 

Біс біду перебуде, вдна згниє, десять 
буде. 


в. 

Варовався кія, та палкою достав. 

В Бозі надія, коли хліби торбі. 

В буддень по старецьки, а п неділю по 
ігшськи. 

В великим пості не ходи в гості. 

В голові му вилами укладали. 

^ В голові тбк, в язиці ціп; де схочу то 
змолочу. 

В добру хвилю чекай злои. 

В додрі ся не знав, ао біді ьіине гадає. 
В дорозі, в гостині памятай о худобині. 
Вези кобило, хоть тобі не мило. 

Великая руська мати. 

Великій дуб, та дупловатий. 

/ Великій рот у вола, а говорити не може. 
Великій світ, а нема ся де діти. 

Великій татарській кбнь, а дурний. 
Великим панам трудно правду казати. 

В е л и к о в дерево поволи росте. 

Велнкое свято, що Климко в церкві. 
Величався, як (вибачте) свиня в дощ. 
Верещить, як дідько. 

* Вертится, як швець в ярмарок. 

Весна раз красна. 


Оідіїііесі Ьу Соодіе 



Вже двбрскон поливки хлиснув — та о- 
брокового хліба покушав. 

Вже мені н в пеклі гбрше ие буде. 

Вже по всьому — вже клямка запала. 

В живіи очи бреше. 

В зимі сонце якмачоха — світить, а не 
гріє. 

Взяв біс коня, най и уздечку бере. 

Ваявго дідько за старий довг. 

Взяв убогому поле, а богатому дав. 

Взяв чорт батог, най бере н пужало (би- 
чиво). 

У Взяв чорт корову, нехайже н теля возьме’. 
Взяв чорт, як своє.. 

Вився, як гадина. 

Винного двома батогами не бьють. 

В к о р ш м і нема пана» 

В кропиві (на смітью) шлюб брав. *) 
Власна хвальба не платить. 

В ла сн е лайно (шановавшн слухи вашій') 
ні смердить, ні пахне. 

О Вліз в чужу солому, тай шелестить. 

Вліз цежи молот и ковано. 

В лісі був, а д р о в не видів. 

В лісі дрнва рубають, а до села тріски 
падають. 

В літі и качка прачка, а в зимі и Тереся 
не береся. 

В мужа краду и перед него кладу. 


# ) То е: на віру жіє. 


Оідіїііесі Ьу Соодіе 



— 13 — 

Вміти не вміти, треба говорити. 

В нещастью нема иі брата, ні свата. 

В ночи всі коти бурій, а всі коровьі сірій. 
Вбвцю скубуть, а козам на віжки дають. 
Вбдважиин іКид и в школі (шановавши 
' честь вашу) бзднть. 

Вод голови риба смердить. 

Ьбд дошки до дошки, а в середині ані 
трошки. 

^Вбд дурня чую, то ся не дивую. 

Вбд злого давця бери и капця. 

Вбд кбнця до кбнця. 

Вбд кознка до ножика, вбд ножика до ко¬ 
ника. 

Вбд лихого довжника н полову бери. 

Вбд иап асти н полу вріжь а втікай. 

Вбд напасти не пропасти. 

Вбд огня біжу, а в воду скачу. 

Вбдпала му вбд рота цицка. 

Вбдпустн Боже гріха, коли пригода лиха. 
Вбдпусти Боже, коли тра борте. 

Вбдсадив го, як кота вбд сала. 

\У Вбд свого пана мила н рана. 

Вбдси ріка , вбдти гора , а в середині 
біда (Галичь). 

Вбд смерти ані вбдхреститися, ані вбд- 
молнтися. 

Вбд рогу до рогу, хто кого ошукає, то 
хвала Богу. 

Вбдхрестншься вбд дідька , а збудешься 
гріха. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 14 — 

Вбдчепися напаснику, я не була на праз- 
нику. 

Вод чорта не буде добра. 

Вбз там мусить, де го кони тягнуть. 

Вол гребе, и сам на себе персть мече. 
Вольно собаці н на Бога брехати. 

Вольно губці в своій халупці. 

Вбн собі байдуже. 

Вовка ноги годують. 

Вовка треба оженити. 

Вовка у плуг, а вбн к чорту в луг. 

Вовка щось псе до ліса тягне. 

Вовка як годуй, а вбн у ліс дивится. 

Вовки го з-іли (бавнтся). 

Вовк и лнченн вовці бере. 

Вовк лежачи не утьів. 

Вовкови барана з горла не видрешь.’ 

Вовк сьітьій н вбвця ціла. 

Вовк старьій не лізе до ями. 

Вовк хований, пріятель перепрошений, 
син прибраний, а Жид хрещений, 
то все непевнй. 

Вовк через посли не тив. 

Вода в решеті не встонтся. *) 

Вода все сполоще, лише злого слова 
ніколи. 

Вода з водою зійдется, а чоловік с чолові¬ 
ком. 

В одній руці палці та не однаковії. 


*) Говор.інвьій не затримає тайну. 


Оідіїігєсі Ьу 009ІС 



— 15 — 


Воду вари вода буде. 

Вола голов Не боліла, коли корова теля 
родила. 

Вола вяжуть мотузом, а головіка словами. 
Волом заяця не догонишь. 

Волос сивів, а голова шалів. 

Волочеся, якголодне літо. 

Волочится, як волоцюга у плуга. 

Воли, коні по оборі, а біда по перед очи. 
Воли, корови даю, але долі не вгадаю. 
7 Волівшь свои вопш бити, ніжь чужії! 
грошн лічити. 

Волю коловатн, як просто іхати а бідо- 
ватн. 

Воробець на себе смерти не мав. (Казка). 
Ворог, то не птах, шо в своє гніздо каляв. 
Ворона хоть мала, а рот мав великій. 
Ворон воронови ока не виклює. 

В очереті шукав сука. 

Впав в біду, як курка в борщ. 

В пригоді мисль о свободі. 

В пригоді пдзнавай п р і я те л я. 

В свои чоботи хоче го взути. 

Все в споді, не на верха. 

Все гаразд, жінка ледащо, не зварить, 
не спече, коли нема що. 

Все вдно, чи кнншь, чи пнрог. 

Все йде в спак. — пбшло иа нсн. 

Все купишь, лише тата и мами ні. 

Все мав, хиба ще птасього молока забагав. 
Все мине, а гріх зостане. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 16 — 


Все мн сорочка не мила. 

Все може нагородитися, ино страх ніколи* 
Все на бідного дригота. 

Все недогода бабиній дівці. 
х/ В середу постила, а кобьілу вкрала. 

Все риба н хрущ масо. 

В службі треба ухом землі прій мати. 
Встав, оперезався — зо всім зобрався. 
Встань жінко — будемо говорити л бо люди 
о нас давно не говорять. 

В Станіславі*)кождьійнасвоійстраві. 
Вступися грибе, най козарь сяде. 

Встіби мене Боже, де мя не потреба. 

Всьо бери — а мене лиши. 

Всьо в аренді — брехня не в аренді. 

Всі пани, а хто буде (вибачте) свині 
пасти. 

Всюди біда—лншь там добре, де нас нема. 
Всюди гаразд, де нас нема. 

Всюди гаразд, а в дома найліпше. 

В танці два конці; чн сам впадешь, чи 
тя трутять, то ся пббьвшь. 

Втікай голий, ободруть тя< 

В убогого все по обіді. 

В убогого тогді неділя, коли сорочка біла. 
В хаті як в загаті. 

В часі погоди бонся велнкон води. 

В чнпцн уродився , а на посторонку згине. 


# ) 


Станіслав або Станиславов обводовоє місто нам 
Бистрицею. 

Пр. Над. 


Бідіїі^есі Ьу Соодіе' 



— 17 — 

В чоботьох ей чоловік умер. *) 

В чоботьох ходить, а босій сліди робить. 
В чім пани бракують, в тім убогій сма¬ 
кують. 

В щастью не вмів головік статковатн. 
Вибераеся, як* за море стріляти. 

Вивів его в поле. 

Видав го на заріз. 

Вийшов на їщкову суку. 

Вилетіло, як мак, а учинили, як шпак. 
Виміняв шило на швайку. 

Виори мівко, посій рідко, уродится 
дідько. 

Вирвався, як заяць с конопель. 
Вислнзнувся, як пискорь з матні. 

Високій, як дуга. 

Високій пороги на наші ноги. 

Ви стряхну в го на блазна. 

Витріщив очі, як зарізаний баран. 
Витріщився, як дідько. 

Виховав детину в добрую годину. 
Вихопився, як Козак з маку (Казка). 
Вищирив зуби, як циганськй діти до 
місяця. 

Вьпоть тое вже н вовки в;л!с1. 

В1 н о: або вовк зість, або згине само. 

^ В1 тер божій дух. 


*) Не мала чоловіка. г 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 18 - 


г. 

Гадина в вго словах дихав. 

Гадину мав за пазухою. 

Газда цілою губою. 

Гадка гадку проїли бав, журится, що нігог* 
не має. 

Гадка за горами, а смерть за плечами. 

Гаду, гаду, а мьшіи в крупах. 

Гала, драла — гоца драла. 

Галу, балу > а (вибачайте) свині в ріпі. 
Гаразд—кобш витримати. 

Гараздовиие хоче, а біду мусить. 
Гаразд тобі—сидижь собі. 

Гаразду знести не може, а біду терпить. 
Гарбуза наіжься, а на вербу подивися, то 
станешь голодеи. 

Гарбуз мамі — а татови диня. 

Гей! гей! — та не дома, куда мацну, то 
солома. 

Гстьта впала — вісьта встала. 

Ги на тя, пек тобі осина (не до вас мо¬ 
влячи). 

Гине як риба за водою. 

Глухій, що не дочув, то вигадав. 
Глухого а німого справи не допи- 
тавшься. 

Глухого питайся—а вон Богу молится. 
Глухому пісню співати. 

Глянь на себе — буде с тебе. 

Гбрка гостина, коли лиха година. 


ОідШгей Ьу Соодіе 



— 19 — 


Гбркій світ—тато и мама осліпла діти 
помацки ходять. 

Гбрко зароблю —- солодко з-ім. 

Гбсть лавьі не засидить, ложка не зале¬ 
жить. 

Гбсть не прошений, не дуже бував ту- 
. ченьїй. 

Гбсть першого дня золото — другого 
срібло — третого мідь, а четвер-' 
того до дому ідь. 

Говори Грицю богородицю. 

Говори до горьх, пане Грнгоре, а гора 
таки дурна. * 

Говори до нен а в нен Маковен. 

Говори до стовпа, а стовп стоить. 

Говори Климе най твоє не гине. (Казка.) 
Говорила неббжченька до самои смерти — 
а як вмерла, то ноги задерла. 

Говори Петре с ФОСТОМ. 

Говорить, якби в него купити. 

Говорить, якби три дни хліба не ів. 
Говорить, як з бочки. 

Говорить, як на муках. 

Говорить, як спить. 

Говорить, що слина до губи принесе. 
Говори чорте за паном. 

Говорім за вовка, говорім н по за вовка. 
Година платить, година тратить. 

Годуй мен$ до Йвана, а я с тебе зроблю 
пана. 

Годі куме чести. 

2 


ОідііігесІ Ьу Соодіе 



— 20 — 

Годі куме істи, бо не буде на пироги 
місце. 

Голова болить, а хліб, як на огни, трі¬ 
щить. • 

Голова велика, а розуму мало. 

Голова вод клопоту тріщить. 

Голова голові, а фост фостови (не при 
вас мовлячи). 

Голова кбсть, а зад (вибачте) мясо, в го¬ 
лову цілують, а в зад бьють. 

Голова місця шукає. 

Голова не до ради, а (вибачте) зад не 
до крісла. 

Головов стіни не пробьвшь. 

Голові клопбт, а біді весілье. 

Голого лехко ГОЛИТИ. 

Голоде дай істн! 

Голодне око не засне. 

Голодному завсіди полуднє. 

Голодному н вбвсяннк добрий. 

Голодному, кожда страва добра Іому. 
Голодному хліб на гадці. 

Голодний н кія не бонтся. 

Голодний як пес. 

Голодних н муха поваднть. 

V Голодній кумі, хліб на умі. 

Голубець гукає, як пари шукає. 

Голий и босий, а голова в вінку, 
ч/ Голий розбою не бонтся; мокрий дощу 
не лякаєтся. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 21 — 

Гольїй, як турецкін святьій. — як пень. — 
як бубен. — як мати на світ родила. 
Гоняться, як хмарьі. * 

Гора з горою не зійдеся, а чоловік с чо¬ 
ловіком завсідні. 

Горбатого и могила не справить. 

Горда душа в убогим тілі. 

Горе дворови, де корова росказуе во- 
лови. 

Горнець кбтловн доганяє, а оба смольній. 
Горох, капуста, хата не пуста. 

Горох на стіну кидає. 

Горівка не дівка, а мачуха не мати. 
Горівка не дівка, а Семен не дурень. 
Горівка не дівка, не треба ій ціловати. 
Господарь слузі не в ні к а є. 

Господи! дай свбй час добрий. 

Господи допомагай, перше на хрестинні, 
як на коровай. 

Господи! злізь та подивися. 

Граду, тучи увбйшов , а зльїх рук не 
увбйшов. 

Грай Петре! а все шумки. (Казка.) 
Грицю! не спускайся на паланицю. 
Громада великій чоловік. 

Грінка му упала. 

Гріх не личком звязатн , та пбд лаву 
сховати. 

Губа в него, як холява. 

Губа як на коловороті літає. 

Губою говори, а руками роби. 

2 * 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



Губою що хочь плети, а руки при соб'і 
держи. 

Гуку, пуку за талярь, а чоботи за шостак. 

Гуляй душа без кунтуша, шукай пана без 
жупана. 

Гуляй душа в тілі, коли кости в цілі». 

Г у панській дурень с чужого воза бере» 
а на свой кладе. 

Гучно, бучно, а в пятьі зимно. 

Гуща дітій не розганяє. 


Д. 


Давали, а не виймали. 

Дав Бог душу як в грушу, волівби козу, 
тоби молока дала. 

Дав би’м на м о л е б е н, але’м сам потребен. 
Дав би му н сорочку с себе. 

Дав єн Бог долю як Фандолю. 

Дав есь Боже тому, ща не може» а я би 
змог, та не дав Бог. 

Дав му бобу залізного з-істн. 

Дав му куку в руку. 

Давни пригоди боронять вод шкоди. 

Давно пропало, що з воза упало. 

Дає собі по носі грати. 

Дай Боже біди, а гроші будуть. 

Дай Боже гостя в дом, то н я напьюся 
при ним. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



- 23 — 

Дай Боже здорово сходити, а на друге 
заробити. 

Дай Боже на перед боліле! 

Дай кону волю, а собі неволю. 

Дай кому жінку, а сам труби в кужівку. 

Дай коневи вовса, а гони го як пса. 

Дай курці гряду, а вона летить на банти. 

Дай мені Боже той розум на перед, що 
Русинови на послід. 

Дай, не дай — а не лай. 

Дай серцю волю, а сам подешь в неволю. * 

Дай старче палицю, а тебе най пси ідять. 

Дайте н сало, абьі за моє стало. 

Дай ти Боже тилько гадки, аби ’сь о мні 
забув. 

Дай хліба-солн вороговн, хоть як ска¬ 
женому псови. 

Далеко куцому до заяця. 

Далеко, як небо вод землі. 

Дали му по московськи, ажь ся лоб заку¬ 
рив. 

Дали істи, а не було де сісти. 

Дар за дар — слова за слова. 

Дармо колодку через пень валити. 

Дармо с сухои кирииці воду брати. 

Дармо сушить голову небоже, крупа пшо¬ 
ном бути не може. 

Дармо — треба бренькнути/ 

Дарованому коневи не заглядають в 
зуби. 

Даси коневи полови, буде робив ловоли. 


ОідіїііесІ Ьу ^зоодіе 



Даси руками, не виходить ногами. 

Дасть Бог н вод квасу окрасу. 

Два Жиди, а дві невісті зроблять ярма¬ 
рок в місті. 

Два кметі, пан третій. 

Два когути, два дими н дві господині 
ніколи ся не згодять. 

Два третього не ждуть. 

Двоє рідких, третій борщ. 

Двом панам служить, а сорочки не має. 
Двом панам тяжко служити. 

Двох недужих сіли, тай хліб з-іли. 

Де Бог церкву ставить, там дідько 
коршму. 

Де богато господинь, там хата не метена. 
Де в Бога коршма, а в чорта церков? 

Де великая рада, там рідкій борщ. 

Де верба, там и вода. 

Де водвага, там и щастье. 

Де все гостина, там голод не далекій. 
Де голова блудить, там фост рядить. 

Де го не посіешь, там зійде. 

Де громада церков ставить, там пан коршму. 
Де густа рука, не треба й друка. 

Де густо, там не пусто. 

Де двох бьеся, третій не мішайся. ; 

Де дерево рубають, там тріски падають. 
Де добре пиво, не треба й віхи. 

Де дідько не посіє, там ся баба вро¬ 
дить. 

Де кого долігае, там руков сягав. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



- 25 - 


Де кого не просять, то ківм виносять. 

Де кого не свербить, там ся не чухрав. 

Де кум? — де коровай? — 

Де люблять, не части, де не люблять, 
не ходи. 

Де люде ходять, т£м трава не росте. 

Де мило, там очн — де болить, там руки. 

Де мужь старий а жЬнка молода, там 
р£дка згода. 

Де не горить, там ся не курить. 

Де незгода, там часта шкода. 

Де нема лиця, там нема в стида. 

Де нема, сам Господь не возьме. 

Де не можешь перескочити, там подліззь. 

Де нестае вовчон скири, надстав лиса. 

Де лоде лис, то всюди увнс. 

Де поде Тера, все $й горка вечера. 

Де поде, то все золоти грушки за ним 
ростуть. 

Дере коза лозу, а хлоп козу, а хлопа Жид, 
а Жида пан, а пана юриста, а юриста 
триста. 

Де розуму не став, там сили добував. 

Де рукн н охота, там спора робота. 

Де сила (множество), там н мбць . 

Десь не дав гроша, там не пхай носа. 

Де ся двом варить, третій ся поживить. 

Де ся двох бье, там третій за калитку 
бере. 

Де ся тій часи д'Ьлн, коли самн ковбаси 
до губи лет'клн? 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



Десять разов мірь, а раз утни. 

Де сісти, там сісти, аби що з-істн. 

Де ти ради, там рідко бувай; а де не 
ради, там не заглядай. 

Де гой хліб дівся, що ’сьмо вчора з-ілн ? 
Де тонше, там ся рве?. 

Де тя просять не вчащай, де не просять 
не бувай. 

Де хата не метена, там дівка не пле¬ 
тена. 

Де храм, то н я там. . 

Де хто літовав, най там н зимує. 

Де худоба, там н шкода. 

Де чорт сам не зможе, там бабу пбшле. 
Дешева риба, дешева и юшка. 

Де щастье упало, там и пріятель мало. 
Де ідять, там ся тисни, де гроші лі- 
чуть, там ся не пхай, а де бьють, 
утікай. 

Днвится, як вол на новій ворота. 

Дивного фєлю чоловік. 

Диво, не решето, богацько дірок, а ніку- 
да вилізти. 

Дкво, що у пана жінка хороша. 

Диво, як сито, а чудо, як решето. 
Дитина що ся поступить, то лупить. 
Дитину люби як душу, а тряси як грушу. 
Дитину серцем люби, а руками гнети. . 
Для пріятеля нового, не пускайся ста¬ 
рого. 

Дмеся, як лехке в борщи. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



Днесь мені, а завтра тобі. 

До Бога с прозьбою. 

Добра вода, бо не мутить ума. 

Добра воля стане за учинок. 

Добра дівка — як старостві йдуть, тогдьі 
хату мете. 

Добра птиця свого гнізда не каляв. 

Добра рада, як готові грошн, а лихая 
готове нещастье. 

Добра справа не потребує суду* 

Добра то річь, що в в хаті пічь. 

Добре богатому красти, а старому бре¬ 
хати. 

Добре глухому — не скаже нікому. 
Добре горорить г а злое творить. 

Добре говорити, кого не болить. 

Добре господині, коли повно в судині. 
Добре гудіти, коли в в чим шуміти. 
Добре дуріти, коли приступає. 

Добре на мою мінку ; нехай мене бьють. 
Добре ніколи не укучится. 

Добре ріці с потоками. 

Добре само ся свалить, а злоє похвальї 
негодно 

Добре слово стонть за завдаток. 

Добре ся довго памятає, а злоє ще довше. 
Добре ся пестити, коли ся є де змістити. 
Добре ся ширити в чужим. ♦ 

Добре тоА> страшити, ’же ся бонть. 
Добре той радить, хто людей не звадить. 
Добре то люде повідають. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



Добре тому ковалевн, ’же на обі руки кує. 

Добре шуміти в чужим. 

Добро все уміти, а не все робити. 

Доброго коршма не зопсув, а лихого 
и церков не направить. 

Добро дурня здурнти. 

Доброе ковало не боится молота. 

Добро псу муха. 

Добро тиць, як ннць. 

Добрьій жне ць не питав, чи широкій за 
гонець. 

Добрий интерес, коли повний черес. 

Добрьій курець, коли в люлька и тютю¬ 
нець. 

Добрий пан — ні бьв, ні лав, та в ни- 
чим не дбав. 

Добрий пес лучшій, як злий чоловік. 

Добрий хліб, коли нема колача. 

Добрй діти вінець , а лихіи конець. 

Доведе язик до К і в в а *) — але н до кія. 

Довжник весело бере, а смутно воддае. 

Догаджав , як чнраковн на риті (шано- 
вавшн сонінько святив н день білий 
и вас яко кречних). 

Догана мудрого больше стонть, як по¬ 
хвала дурного. 

До готового хліба знайдися губа. 


*) Кіев (Кьієв), старий город над Дніпрові , перве- 
нець вкрм хрнстіанскои на Руси—мати градом 
руським (як *Нестор пише). 

Пр. И:»д. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 29 — 


До Дмитра Скаже дівка): А люшки! бо 
тя перескоку — а по Дмитрі: А ко- 
та! бо тя наздопчу. 

До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі 
хочь нею грубу витри. 

До доброи кнрннці стежка удоптаиа. 

До Ил ь і рбй пбд гнлі, а по Ильі рбй 
на гнлі. 

Доки ся не намучить, доти ся не научить. 

До кривои діри, тра кривого кблка. 

До кума треба р о з у м а. 

Дома лев, а на в б й н і тхбрь. 

До милованя нема снлованя. 

Домового злодія ніхто не встереже. 

До мого берега иігог’ не приплине, хиба 
тріска або - 

До міста по гроші, а на село по ро¬ 
зум. 

До оружа! до хліба, та до ножа. 

До права треба мати два мішки: оден 
грошей а другій бачности. 

Доробився хліба, ажь зійшов на діда. 

До святого Духа не скидай кожуха, а по 
святим Дусі ще ходи в кожусі. 

Досн збанок воду носить, доки му ся ухо 
не урве. 

Доскулив, як пугою по воді. 

До сімь літ чеши, по семи літех сте¬ 
режи, ще заплати кому, шоб’ взяв 
лихо з дому. 

До сіти впаде, хто з дурним краде. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



- ЗО - 


До тарілки, напіймося горілки. 

Дочекався Грнцько гречанои паски. 

Дощ льє як з луба — як с коновки — як 
з бочки. 

Дреся горло — цмбьі спало, циби жерло? 

Дрижить як Гуцул над дітьми. 

Дров до ліса ніхто не носить. 

Дувся, як лопух на вогни. 

Дурень нічим ся не журить: горівку 
ІІЬб и люльку курить. 

Дурень псови очи псує. 

Дурневи вічная память. 

Дурневи и Бог не протнвится. 

Дурний дав, а розумний бере. 

Дурний и в Ківві не купить розуму. 

Дурний, коли мовчить, то за мудрого 
уходить. 

Дурний носить серце на язиці, а мудрий 
в серци. 

Дурний як т у р е ц к і й конь. 

Дурнів ні сіють, ні орють, сами ся 
родять. 

Дурня на ноги тручай, а вон на голову 
паде. 

Дуріє — бо му ся добре дів. 

Душа в мене вступила. 

Душа в тілі — а сорочку вошн з-іли. 

Душа до нього спати ходить. 

Дівка, »як верба, де ю посадишь там 
пріймеся. 

Д і в к а, як огонь — невіста як коругов. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 31 — 

Дій швидко, так бридко — дій тихо и 
так лихо. 

Дід о хлібі, а баба о ФІялках. 

„Діду! село горить.* — „Я торбу беру — 
на друге йду?” — 

Дідька посій — дідько ся вродить. 
Дідькови очі промив. 

Дідько го сюда приніс. 

Дідько св... тоє знає. 

Діравого міха ніхто не напхає. 


е. 


6 в глеку молоко, та голова не влізе, 
бго отець того не любить, 
бго тіло не дасть уже тіни. 
бдин гроши складає, а другій мішок шіє. 
бдни до ліса, другій до біса, 
бдин за вбсімнадціть, а другій за без двох 
двадціть. 

бдин кбл плота не удержить, 
бдин кбт стада мьішій не боится. 
бдин мудрьій стоить за десять дурньїх. 
бдин мужь в дбл, а другій в дбм. 
бдин плаче — другій скаче, 
бдин тримає печеню, а другій рожен, 
бдин цвіт не робить вінка, 
бдин шіє, другій поре. 

6 де сісти,.а нема що істн. 
бдна біда чоловікови не докучить. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



бднако убогому нічог* не мати, 
бдна ластбвка не робить весни. 

6дна паршива вбвцд всю череду заразить, 
бдна сорока з ліса, а десять у ліс. 
бдна то бурса. 

бднй дідьки боются хреста, а другій 
батога. 

бдніи руки права пишуть, одній н мажуть, 
бдного пригода другого рересторога. 
бдного скаранье десятьом покаянье. 
бдного то плота коли, 
бдно збирай, а друге давай, 
бдно минути, друге звннутн. 
бдному шила голять, а другому и бритвьі 
не хотять. 

бдно око має бблше віри, ніжь два. 
бдно пиши, а друге лиши, 
бдвою ногою в гробі стоить, а ще злое 
творить. 

бдньїм богацьо не прибуде, 
бдньїм волом ніхто не доробився, 
бдньїм зубом треба істн. 
б розум над розум. 

6 того цвіту по цілим світу. 

6, то мннеся, нема, то обійдеся. 
бще мачоха не забилася в голову, 
бще на монх воротах сонце засвитав. 
бще на тое в великій (вічовий?) з в он 
не звонили. 

бще не зловив, а вже скубе. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



бще ся не уродить, а вже по світі хо¬ 
дить. 

біце ся той не уродив, жебьі всім догодив. 


ж. 

Жартуй гладущик, поки ухо не урвеся. 

Жебьі Жид був з неба, вірити му не 
треба. 

Жебьі вовк був сьітий и баран цілий. 

Жебьі вовк не сидів за горою, бувби за 
другою. 

Жебьі котка не скакала, тобьі нбжки не 
зломала. 

Жебьі мбг, тобьі го в льіжці води утопив. 

Жебьі мог, тобьі нбжь в него встромив. 

Жебьі не губа, булабьі золотая шуба. 

Жебьі не діти, лишебьі в корчмі сидіти. 

Жебьі пан Ббг пастуха слухав , тобьі 
весь товар виздихав. 

Жеби пес не сидів, тоб’ заяця зловив. 

Жеби пес робив, тоби в ходаках ходив. 

Жеби (вибачайте) свиня роги мала, всі- 
бьі люде виколола. 

Жени сина коли хочь, коли можешь да¬ 
вай дочь. 

Живбт товстий, а лоб пустий. 

Живий о живим гадає. 

Жувий живе, гадає, думає. 

Жид, а винниця мати, не дасть загибати. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 34 — 


Ж и д н молячи вчнтся обманути, 

Жндбвське а панське не пропаде. 

Жіють с собов, як пес с котом. 

Журба сорочки не дасть. 

Жінка Йвася боялася, пбд припічок схо* 
валася. 

Жінка княгннка, а хата не метена. 

Жінки довге волосье мають, а розум 
короткій. 

Жінку люби як душу, тряси як грушу , а 
тріпай як шубу. 


3 . 

Забагае му ся печеного леду. 

За битого, два небитих дають, та іце н 
не беруть. 

Забув вбв, коли телятьом був. 

Забув, шо оженився. 

Завнруха — треба кожуха. 

За вовка помовка а вовк йде. 

За всі голови н за Мартиновй діти. 
Загоится загоить, нім ся весілье скоить. 
Загряз в довги по самй уха. 

Загубивши сокиру добре и топорнско. 

За одного винного сто невинних гине. 

За едним присідом вечера з обідом. 

За ким Бог, за тим н люде. 

Закрутив носом, якби тертого хріну по¬ 
нюхав. 


ОідЩгееІ: Ьу Соодіе 



— 35 — 


Замкнув вовка межи вовці, 

Зальяв му сала за скиру. 

За моє жито ще мня побито. 

За мови головина твовй и волоска не стане. 
За море по зільє пбшов. 

За нбс кого водити. 

Занюхав ковбасу в борщи. 

За правду бьють» а за неправду и діди 
пьють. 

Запродав чортовн душу. 

За раз не вішають. 

Заробив на соль до оселедця. 

За свбй г р 6 ш ь, кождий хорбш. 

За сиджеиье нема ідженьв. 

За сиротою Бог с калитою. 

Засміється ти ще н на кутнн зуби. 
Заспівай собі олиповим клннью, та о 
білій березі. 

Застався — а постався. 

„Застели стбл.” — „Нема чим.” — „Дай 
істн.” — „Нема що.” — „То спрячь.” 
Застнвбись як зазуля. 

За твоє добро кадук тобі в ребро. 

За тим Б о ж е, хто кого переможе. 
Захотіло му ся в петрбвку змерзлого. 
Захтів у діда впросити хліба. 

Захтілося — запрігайте; вбдихтілося — 
випрігайте. 

За чуже добро, вилізе ребро. 

За чуже личко, дась свбй ремінець. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



З бабиного сьіна, а дочки ничого людя¬ 
ного не буде. 

З бабою и дідько справу програв. 

З Богом Парасю, коли тя люди хотять. 

З Богом — на биструю воду: 

З брехні не мруть; та вже больше віри 
не ймуть. 

Збувся батько лиха — збувся грошей з 
міха. 

Збігаются як на солонище. 

З великими панами не за пан - брат. 

З велнкои хмарьі мальїй дощ. 

Звбн до церквьі скликає, а сам в ній не 
буває. 

Звнваєся як муха в мазн (або) — як пес в 
сливах. 

Згода дом будує, а незгода руйнує. 

З губи мені вийняв. 

Здався Циган на свон діти. 

Здибався хміль с цибулею, перше ся 
позневажалн, потом ся повеличалн: 
„Помаганбог горка.”— „Бодай здоров 
шалений.’ 9 — „Помагай бог смакови¬ 
та.” — „Бодай здоров веселий.” — 

З детинов на водпуст, а з лихов долев на 
весілье. 

З доброго плота добрий кол. 

З д о б р о н студоли н потята добрій. 

Здоров сволоче! коли ніхто не хоче. 

Здоров трам! вмпью я и сам. 

Здох як пес — кром души святон. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 37 — 


З другого ся насміває, а за себе забуває. 

З другон бочки зачинає. 

З дужчим боротися — смерть за плечима» 
З дужшнм не борись, з богатьім не су¬ 
дись. 

З дурним ні знандешь, ні поділиться. 
Здибав го, як чайку на гнізді. 

З дідьком не сягай до одно^ миски. 
Земля би го святая не пріймила! 

З одного вола дві шкирі не деруть. 

З одного дерева хрест и лопата. 

Ззнраются як на тур а. 

Зійшовся Яким с таким. 

Зла и с к р а все поле спалила и сама згасла. 
Злодій злодія зараз познає. 

Злий сховок и найліпшого попсує. 

З малон искри великій огонь. 
Змиловався Бог на рака, дав му ззаду очі. 
З милого ссісти купити істи. 

Змірив го вод йог до голов. 

Змішався як Омелькова мати перед смертью. 
Знає Бог з неба, що кому треба. 

Знає господин, хто чого годен. 

Знає, де зимують раки. 

Знає кбт, чіє сало. 

Знає — за курячу пипку. — Знає, з носа 
кап, а в губу хап. 

Знає пес середу. 

Знає свиня (шановавши сонінько св., обра¬ 
зи св # и слухи вашй) що перець, вона 
кацсе шо то гречка. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



Знаєте нас самих, знайте и межи людьми. 
Знає чорне на більш — не сліпий. 
Знандешь — не веселися; згубить — не 
смутися. 

Знайшов — сокиру за лавою. 

Знайшов церковцю Богу молитися. 

Знала кобила» нащо воз била. 

З нашого 3?харка, ні Богу свічкц, ні 
чортови угарка. 

Знають сусіди» шо ість богачь на обіді. 
Знаются» як лисій коні. 

З ннм ні отой» ні погоди. 

Зо з л о н трави не буде доброго сіна. 
Золота швайка мур пробивав. 

Золоти гори обіцяє. 

Золоти руки, а вражій писок. 

Золото, срібло губу затикав. 

Золотий ключь до кождих дверій при- 
дастся. 

З осичини не роблять колес. 

З разу личко, а потом ремнчко. 

З разу ілн логазу, а як ся запомогли, то й 
без вечерн лягли. 

Зуб за зуб затялися. 

З - івши колачь берися знов до хліба. 

3-іси мульку. 

З-ість пес пса, коли нема барана. 

З яким прнстаешь, таким сам оставшь. 


Оїдїіігесі Ьу СоО£ІЄ 



и. 


Йван зробить, Йван з-ість. 

Йван не гіан, а сто золотвіх не гроші. 

И в моє вбконце засвітить сонце, 

И в погоду часом гром ударить. 

И в старій печи дідько топить. 

И в тата не своя хата. 

И голодно, н холодно, н до дому далеко*. 
И горівкн не хочу, и лиця не дам. 

Йде зима, а кожуха нема. 

Йде с своим двором. 

Йде як вода на лотоках. 

Йде як с каменя. 

Идешь до су ду — то треба „прійдіте по¬ 
клонімося.” 

Йди на чужій руки. 

Йди на штири вітри, а на пятьій шум. 
Йди швидко, и так бридко, иди тихо, и 
так лихо. 

И дома мене не лиши, и с собов мня не 
бери. 

Йду, йду, на місця стою. 

И едно око спати хоче. 

И жаба риба, бо в воді сидить. 

И заводити не вміє. 

Из нехотя з - ів вовк порося. 

И каши не хочу, и по воду не поду. 

И квасницю хробак гризе. 

И колачем го не звабить. 


ОідіїігесІ ьу^лОО^ІЄ 



— 40 — 

И малій кам^нц^ роблять синц'Ь. 

И меже святими буває суперечка. 

И ми люде добрй — и наша мати не синиця* 
И на мудрим дядько на лису гору 
•Ьзднть. 

И наша губа не Фляша, так би з-'Ьла як и 
ваша. 

И н е б о я вовки з-^лн. 

И перед нашими воротами колись сонце 
засвитае. 

И пес дурно не бреше. 

И пес за ним не завиє. 

И пес пбзнає чоловіка. 

И пбд столом не вибрешеться (Казка). 

И риба не плине проті бистрій водІЬ. 

И сам не ість, и другому не дасть. 

И святий Боже не поможе. 

И сліпа курка деколи найде зерня. 

И сиі л ого пси кусають. 

Истка кбстка — викапаний батько. 

И старому собаці дригають жили- 

И ст'Ьни мають уха. 

И то єму не до соли, коли грають на 
басови. 

И трястье не бере без причини. 

И у владики два язики. 

И у сина горка година, а у доньки 
прибуде бідоньки. 

И червоній чоботи мулять. 

И ч о р т богато грошей має, а в болоті 
сидить. 


ОідіїігесІ Ьу Соодіе 



И чортови треба часом свічку запалити 
И я научуся по семій детині дівочити. 


к. 

Каже детнна, що бита, але не скаже, 
за що. 

Казав пан „кожух дам” — та его слово 
тепле. 

Казав пан, та изробнв сам. 

Казав сенека: стон собі з далека, та по¬ 
такуй. 

Казала Феся, що обійдеся. 

Каламутна вода, як кисіль, як жур. 

Каліка не до віка — а пан не до 
сиерти. 

Капуста не тлуста, а Матвій не гордий. 

Карає Бог старій кости за гріхи в мо- 
лодости. 

Карай Боже до віка (такни хлібом). 

Каша наша, батькбв борщ. 

Кнлько воску, тилько й свічки. 

Килько світа, тнлько дива. 

Кинув слово як в маточину. 

Клин клином вибивають. 

Клин му в голову забив. 

Кбиь знає, як му сідло долігае. 

Конь молодий в грошй йде, а старий 
виходить. 

Кбнь над силу не потягне. 


Оідіїііесі Ьу Соодіе 



Конь на чотирох ногах, а предці поти¬ 
кався. 

Кбт ловньїн, хлоп мовний всюда по 
жнвнтся. 

Кбт не лбвньїй, хлоп не мбвньїй оба ля- 
дащо. 

Коб* знатье, що в куми питье, тоб’ н 
діти забрала. 

Коб’ не скрипка, та не бас, тоб* музик» 
(виб.) свині пас. 

Кобиляча голова, як на дорозі знандешь, 
то ховстай и бій ю. 

Кобм мя гриз чоббт, тобм не жаль , а то 
ходак, тай ще не так. 

Коби не було п н в а , не було би днва. 

Коби не хлоп, не вбв, не було би панбв. 

Коби’сь пустив своя уха на торг, вчув 
би’сь богато о собі. 

Коби Тома робив, тоби дома роботу мав. 

Коби тота пшениця добра була, тоби ев 
н там змололи. 

Коби хліб, а губи будуть. 

Коби х л і б, та одежа, тоби ів головік 
лежа. 

Коваль клепле, доки тепле. 

Коваль согрішив, а шевця повісили. 
(Казка). 

Кого Бог любить, того навіджае. 

Кого Бог сотворить, того не уморить. 

Кого Бог у карати хоче, тому й розум 
вбдбере. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 43 — 


Кого гад укусив, той н глисти бонтся. 
Кого люде за люде мають, с тим ся ку- 
мають. 

Кого міх налякав, тому н торба не дасть 
спати. 

Кого не припікав, тот ся не цодсував. 
Кого стане на юшку, стане й на петрушку. 
Кого ся біда вчепить з ранку, того дер- 
жится ажь до останку. 

Кого ся біда учепить, того ся тримав н 
руками и ногами. 

Кого щастье згубити хоче, тому перше 
розум водбере. 

Кожда голова свой розум мав. 

Кожда дівка гарна, котра заручена. 
Кожда корова своє теля лиже. 

Кожда лисиця свой хвостик хвалить. 
Кожда пригода до мудростн дорога. 
Кожда птаха" с в о в гніздо хвалить. 

Кожда птиця знайде свого Гриця. 

Кожда рука н собі крива, 

Кождому добрий, собі злий. 

Кождий блазен своим строіом. 

Кождий дідько в свою дудку грав. 
Кождий когут смілий на своим смітью. 
Кождий край мав свой обичай. 

Кождий мав свого моля, ’же го гризе. 
Кождий иебожчик добрий. 

Цождькй пес на своим смітью гордий. 
Кождий свов знав. 

Кождий Циган свои[дітн хвалить. 

З 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



- 44 — 


Козак з бідьі не заплаче. 

Козаки, як діти, хоть богацьо з-ідять, 
то мало наідятся. 

V Козак не гордуй — що оббриє товкавдун. 

Кокотить як Бойко жовточеревьій. 

Коли Бог годить, то й вогонь горить. 

Коли біда, не йди до Жида, лише до су¬ 
сіда. 

Коли біда, то й плач не поможе. 

Коли стьідаєшься, накрьій решетом голову. 

Коли голова не по тому, най ся мають ноги 
на бачности. > 

Коли гроші говорять , то всі мусять губьі 
постулювати. 

Коли дівці сходить на вінці, то збабіє. 

Коли єсть, то шелесть; а як нема, то 
сквересть. 

Коли з розумним говорю, то ся розуму 
наберу; а сли з дурньїм, то н свбн 
згублю. 

Коли йдешь до вовка на обід, бери пса 
с собою. 

Коли любишь, любн’жь дуже, а не лю¬ 
бить , не жартунже. 

Колн’м був мол од, не ів мене голод. 

Коли’м не годна молодця, то не хочу го¬ 
лубця. 

Коли моє не влад, то я с своим назад. 

Коли молодьій зо старою оженится, 
то так є, якби молодій неуки коні до 
старого воза запряг. 


ОідіїігесІ Ьу ^лОСК7ІЄ 



— 45 — 

Коли мьішн кота не чують, то собі бео 
печно герцюють. 

Коли мід, то и ложкою. 

Коли місяць в серп, то чарбвниці і- 
дуть на границі. 

Коли на медведя мала галузь впаде, то 
бурчить, а як велика, то мовчить. 

Коли нема на молоці, то н на сьірватці не 
буде. 

Коли прійде вбддаватн, то нема що брати. 

Коли пса бьють, най собі козьі на розум 
беруть. 

Коли (шановавшн сонінько св., образи св. 
и людей добрих) свиня в болоті, то 
мовить, що красна. 

Коли сидишь в ряду, давай коляду. 

Коли сова з-яструбів, то вьіше сокола 
літає. 

Коли стало на хліб, то стане й на обід. 

Коли страшишь, сам небойся. 

Коли сусід, якмід, тогдм проси іого на 
обід. 

Коли’сь в свободі, гадай о пригоді. 

Колись и до нас прійде „прійдіте поклоні¬ 
мося.” 

Коли’сь пяньїй то лізь в болото— а не 
зачинай. 

Колн’сь ся обрав грибом, то лізь в 
кошіль. 

Коли’ сь щвець, пилнуй свого копита. 

Коли ся зачинає звада, не поможе и рада. 

З * 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 46 - 

Коли ся рьіба ловить, тогді хліб не ро¬ 
дить. 

Коли ся сироті женити, тогді нбчь ма¬ 
ленька. 

Коли сіно в стозі, то забув о Бозі. 

Коли тревога, то до Бога; а по тревозі, 
забуде о Бозі. 

Коли цвете ббб, то тяжко о «хліб, а як 
мак, то не так. 

Коли хочешь пр і я т е л я позбутися у то му 
позичь грошей. 

Коли шукаешь ради, стережися зради. 

Коло бука великая мука. 

Коло мене — абьі не на мене. 

Коломию *) гудьмо, а в Коломьіі будьмо. 

Колос повний гнеся до землі, а пу¬ 
стий до гори стирчить. 

Коло сухого дерева и сире згорить, 

Комарь з дуба впаде та спбчне. 

Кому Бог годить, тому и огонь горить. 

Кому Бог поможе, той все переможе. 

Кому Бог розуму не дав, тому н коваль 
не укув. 

Кому весільв, а курці смерть. 

Кому на вік, тому на лік. 

Кому на лік, тому на льрк (ляк). 

Кому ся веде, тому ся и когут несе. 


*) Койоти я, стародавнє міісто 
обводове. 


при Пруті, ньінЬ 
Пр. Изд. 


ОідіїііесІ Ьу ССЮ£ІЄ 



— 47 — 


Кому ся змеле, Тобі ся скрупить. 

Кому честь, тому хвала. 

Кому щасть в рачить, той н на ківві ви¬ 
плине. 

Конець діло хвалить. 

Конець н вінець. 

Коня в позичку не давай, а ясенку в при¬ 
данки не'пускай. 

Коня кирують уздами, а чоловіка сло¬ 
вами. 

Коня кують, а жаба ногу подставляе. 

Коня не бій, слуги не проклинай, жін¬ 
ки не дразни, коли хочь щоб’ стат- 
ковалн. 

Корову тримав, а хто другій молоко з-ідав. 

Короставое порося дармо чесати. 

Корчма розуму у*інть. 

Кота в міху не торгують. 

Котра корова богато реве, тота мало моло¬ 
ка дав. 

Котрий пес богато бреше, той мало кусав. 

Котюзі по заслузі. 

Кракала ворона, як горі летіла, а як долів 
летіла, то н крила опустила. 

Красная мова находить добрій слова. 

Красно в личко — серцю непокой. 

Краснов пірьв на вудвуді, алн сам смер¬ 
дить. 

Краси на тареля не крають. 

Кривда людськая боком вилазить. 

Кривого дерева в лісі найбблше. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



Кричить не своим голосом, якби чорт з 
него лика дер. 

Кров не вода, розливати шкода. 

Крукови и мило не поможе. 

Крутнтся мені на язиці. 

Крутнтся, як дурна вовця. 

Крутнтся, як жирне поросья. 

Крутнтся, як муха на окропі. 

Крутнтся, як посолений вьюц. 

Крутит, як швець шкирою. 

Крутий, як криве дерево. 

Кріпнтся, як диня на морозі. 

Куда голка, туда нитка. 

Куда ему за грбшь танцювати? — 

Куда кинь, туда кинь, то все голим на 
пяту. 

Куда крутн, туда верти, таки треба вмер¬ 
ти. (Казка). 

Куда кумови до коровая? — 

Куда кухті до патини? — 

Куда мах, туда мах, то все біду по зубах. 
Куда не кинь, то клин. 

Куда оберни, то все діра на верха. 

Куда ноде Лесь, то всюди увесь. 

Кукуріку — мандернку. 

Кума не бити—горілки не пити. 

Кума с кумов тнрири, свині (виб.) морков 
порили. 

„Куме Андрею, не будьте (виб.) свинею.”— 
Як же мені не бути, коли мене люде 
знають. 


ИдМгесІ Ьу Соодіе 



— 49 - 


Кум красно говорить, але кривий писок мав. 
Кум — не кум, не лізь в горох. 

Кум не свиня (простить ми се слово), аби 
яйце в боріцн з-ів. 

І г Купити, не купити, поторговатн можна. 
Купить, як пса облупить. 

Купне, щупне. 

К ** ві плюй в очи — вона каже, іцо дощ 
нде. 

Курка зббжье розгребае, а в смітю зер¬ 
на шукає. 

Кусай мене псе, поки кров не потече. 

Куць виграв, куць програв. 

Бив в не вбд разу збудований. 

л. 

Ладна баба без едваба. 

Лайка, байка — битва, молитва. 

Ласится, як кбт на сало. 

Ласкаве теля дві корові ссе, а буйне 
жаднои. 

Ластбвки вилітають, погоду обіщають. 
Ледача детина, котрои батько не вчив. 
Лежаний хліб гріх істи. 

Лежачи и камінь мохнатеє. 

Лежачого не бьють. 

Лежух лежить, а Бог му долю держить. 
Лекше говорити, ніжь зробити. 

Лекше хвалити, як терпіти. 

Лехко прійшло, лехко й пбшло. 


Оідіїііесі Ьу Соодіе 



— 50 — 


Лижи мені губи, коли горкн, а сли со¬ 
лодки, то сам злижу. 

Лиса зловити. 

Лисом пбдшитьій — псом пбдбитий. 

Лихе доброго не любить. 

Лихе швидко приходить, а поволе вбдходить. 
Лихій грбшь не загине. — Лихого гроша 
ніхто не украде. 

Лихій лихом погнбае. 

Лихій набьіток не спбрньїй. 

Лихій набьіток не дбйде третих рук. 

Лихій передобідок и найліпшій обід 
попсує. 

Лиха то радбсть, по котрій смуток наступав. 
Лихо Литвинка нападе, як не зякне. 
Лихом о землю вдарити. 

Лихо не козацка, нема хліба ани пляцка. 
Лихо тобі воле, коли тя корова коле. 

V Ловив вовк, ловив — а колись и вовка 

зловять. 

Лоша — вовчій пбдпалок. 

Луб лице — очі тріска. 

Лутша одна свічка перед собов, ніжь дві 
за собов. 

Лутша соломина згода, як золота звада. 
Лутша цнота в болоті, як неЦнота в 
золоті. 

Лутше вод разу ковтун з голови збути. 
Лутше годоватп, як поминати. 

V Лутше давати, ніжь брати. 

Лутше дома, ніжь на празнику. 


А , 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 


— 51 - 


Лутше з добрим згубити, як з лихим найти. 

\/V Лутше кривду терпіти, як кривду чи¬ 
нити, 

Лутше мати, як позичати. 

V Лутше не обіцяти, як слова не здер¬ 
жати. 

Лутше око золота, ніжь камінь олова. 

/Лутше одно око своє, ніжь чужій обі. 

Лутше псу муха, як поза уха. 

Лутше своє личко, як чужій ремінець. 

Лутшій дома горох, капуста, ніжь на 
вбнні курка тлуста. 

>/Лутшін мудрий, хоть лихій, як добрий а 
дурний. 

Лутшін нині горобець, як завтря го¬ 
лубець. 

Лутшій піяк, ніжь дурак. 

Лутшін приклад, ніжь наука. 

Лутшій пяинця, як недбалнця. 

Лутшій розмисл, як замисл. 

Лутшін розум природжений, як нау¬ 
чений. 

Лучнлося сліпій курці зерно, та й то по¬ 
рожне. 

Ликом пастернаку не викопаєшь. 

Лисе ся теля уродило, лисе нзгнне. 

Л ь в б в не всякому здоров. 

Лінивий в своін хаті змокне. 

Лінивий двічн ходить, скупий двічи 
платить. 

Літа упливають як вода. 


( ОідіїігесІ Ьу Соодіе 



— 52 — 


Любімося як брати, а рахуймося як Жиди. 
Люде не мрут вод голоду, але вод хліба. 
Люде о людьох говорять. 

Людій ся радь, а свбй розум май. 

Людська кров ця не водиця, розливати не 
годнтся. 

Люльки а жінки нікому не нозьічай. 

Ляда біс чоловіка удре. 

м. 

Має губу вод уха до уха. 

Має тильно гадок, іцо пес стежок. 
Маешь вбз н перевбз. 

Маешь рурати дідьку чубатий! 

Макогбн облизав. 

Мала ворона, а великій кусок мяса ковкне. 
Мала детина, не вьіспишься -— б б л ь ш а 
детина, не наіснся — велика детина, 
не убереться. 

Маленьке, але важненьке. 

>/Малй діти, малин клопбт— великії ді¬ 
ти, великій клопбт. 

Мало вкусить, борте ковкнеть. 

Мало го очнма не з-ів. 

Малий з него сііасиббг. 

Марусю душо, мийся, чешися. 

Маснои бесіди чоловік. 

Масти голову, поплювши в руки. 

Маханье за битье не рахуеся. 

Маю висіти за одну ногу, волію за обі. 


ОідНігей ЬуСлООдІЄ 



Маюся — як голий в терню. 

Маюся — як горох при дорозі хто йде 
то скубе. 

Маю я руки на тоти муки. 

Мед вед я коли вчать танцювати, то му 
на сопілку грають. 

Медок солодок, а язичок дере. 

Меже двома свонмн сокира згинула. 

Меже людьми треба бути людьми. 

Мені з уст, а тобі за пазуху шусть. 
Милость о голоді не сита. ♦ 

Минули тій роки, іцо росперались боки. 
Много зла, коли на енного два. 

Мбцний, яке клоча батбг. 

Мова ся мовить, хліб ся ість. 

Мовляв кійсь, або якійсь. — Мовляв той, 
гей той казав. 

і 

Мовчанка не пушить, толовоньки не су¬ 
шить. 

Мовчене де ехочешь, то поставишь. 
Мовчи, коли письма не знаешь. 

Мовчи, та потакуй. 

Мовчи язичку, будешь ів плотичку. 

Моє щастье таке, як тон курки, що качата 
воднтЬ. 

Молоде, золоте — а старе гниле. 
Молодбсть буйнбеть, а старбсть нера- 
дбеть. 

Молодий дурний. 

Мруть люде и нам то буде. 

Московське пожалованье. 


Оідіїііесі Ьу Соодіе 



Мудрагель, куропатву з-ів, та казав, що 
ся вбдгрнвла. 

Мудра голова не дбав на лнхіи слова. 

Мудра жона, коли е міх муки а другій 
пшона. 

Мудрий не дастся за нбс воднтн. 

Мудрий не лізе пбд стбл. 

Мудрий, якби всі розуми поів. 

Мудрим ніхто не вродився. 

Мудрій голові досить дві слові. 

Мудрійшін тепер яйці ніжь кури. 

МуЖь а жона, то одна сотона. 

Мужь жені закон. 

Мутить як у греблі біс, (або) — в селі 
Москаль. 

Муха му сіла на нбс. 

Мий, чеши, строй и ховай — а потом за¬ 
плати кому, щоб’ взяв біду з дому. 

Ми о людех, а люде о нас говорять. 

Мисли в небі, а ноги в постели. 

Мисли до суду не позивають. 

Ми’смо собі свояки — вго мама н моя мама 
на одній воді хусти прали (або*) — 
мбй батько а вго батько коло однои 
печи грілися. * 

Ми с тобою, як риба з водою. 

Мишь в голову зайшла, заким зерно знай¬ 
шла. 

Мишь не одну мав діру до ями. 

Мясом хвалнтся, а вбн н юшкн не ів. 

Мяхкій як пампух — як їюдушка. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 55 — 


Мізиннй палець мені тото повів. 

Міняй свату, сліпу кобилу за носату. 
Міньба одному панує. 

Місто помощн — немощи. 

н. 

На Бориса н Гліба берися до хліба. 
Набрався богатнх, та убогим кидав. 
Наважи, надрожи — а жито зійде. 

На вербі грушки не родятся. 

На весілю всі свати — на хрестинах 
всі куми. 

На вовка помовка, а злодій кобилу украв. 
На воротах слава не висить. 

На виббр Господи. 

Нагадай козі смерть, то все буде.„мб. и — 
Нагадала собі бабка, як дівкою була. 

На галай, на балай. 

На голій кости нема що гризти. 

На голій толоці тяжко доробитися. 
Нагинай гнляку, доки молода. 

На гнів не запертий хлів. 

На гнів нема лікбв. 

На голові строй, а коло заду (пробачте) 
з лопатою стбй. 

На гроши нема пущння. 

На двоє баба ворожила; або вмре, або 
буде жила. 

На двох стблцьох сидить. 

На добрий камінь, шо насипле, то змеле. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 56 — 

На другого примова, а о собі ані слова. 

Надувся як пбвтора нещастя, (або) — як 
вошь на морозі, (або) — як коваль" 
скін міх. 

Надія в Бозі, коли хліб в стозі. 

Надія в кут скрьілася. 

Надіявся дід на мід, та води не пив. 

Надіявся дід на обід, та без вечерн ліг 
спати. 

Надіявся Циган, на пироги, та борщу 
не ів. 

На его виді горох дідько молотив. 

На едно око сліпій, а на друге не бачить. 

На злодію шапка горить. 

* На зл оману шею. 

На злбсть моій жінці, нехай мене бьють. 

НайVбуде бабі плескано. 

Най буде хоть при людех, коли не на 
люде. 

Найби го чорт на глубокв не носив, тоби 
вбн ся не втопив. 

Най вже раз той оріх розгризу. 

Най го злидні побьють. 

Найдеся купець н на діравий горнець. 

Най жаба голову здбнме, то н царь не 
поставить. 

Най йде свонм ладом. 

Най и тото здобрів. 

Най кобила журнтся, що велику голову 
мав. 

Найлутша спблка, чоловік та жінка. 


ОідШіесІ Ьу Соодіе 



- 57 — 


Найлутше ся своєю пядью марити. 

Най не буде вод Бога гріху, а вод людін 
сміху. 

Най сліпий камінь у воду верже, то н 
видющій не найде. 

Най ся твоє меле — не вьіберай. 

Най ся тобі не бажнть печеного рака. 
Най ся того не бажнть, що ся хатм не 
держить. 

Най того р п а ну в, хто свого не пнлнув. 
Най у ката, абьі була заплата. 

Накадив му пбд нбс. 

На кбнскін Великдень. 

На кого Бог, на того и люде. 

На кого ворони, на того й сороки. 

На кони іде, а коня шукав. 

На кпи — шоб’ ся диво вали таки дурні, 
як ти. 

На круте дерево крутога треба клина. 

На ласий кусок найдесд куток. 

На леду дурний хату ставить. 

На мелника вода робить. 

На мои руки нанду всюда муки. 

На мід, не на жовчь, люде мух ловлять. 
На оден раз не зотнешь дерева. 

На одній сіножати и вол ііасеся и бузько 
жаби ловить. 

На одним місцн и камінь порастав. 
Напасть на гладкій дорозі здибле. 

На перед не виривайся , з заду не о- 
ставл яйся — середини * держись. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



58 — 


Напер на мня, як дюг на теля. 

На Петра вериги *) розбиваются криги. 
Напійся води, коли ’сь з-ів пбв б йди. 
Напиши пропало. 

На По долю, хліб по колю, а ковбасами 
плбт горошенмн. 

На похиле дерево и кози скачуть. 

На пса уроки — на кота помисл. 

На Рбздво оббндеся без паски, а про мак, 
буде й так, а без олію не зомлію. 
На рожен махати — з рогатим боротись. 
На свбн млин воду обертає. 

На святого Луки, нема хліба, ані муки. 
На село дурнтн, бо міщане знають, (або)— 
бо у нас місто. 

На Снмеона Юди бонтся кбнь груди» 
Наскочив звірь на ловця. 

Наскочила коса на камінь. 

На смерть нема зілья. 

Наспівалась верша з болота, коли огля- 
днтся, ажь сама « болоті. 
Наставилося вовковн в зуби. 

На старе смітьв вертайся. 

На столі тарілки, напіймося горілки. 
На стрітеніе стрітилася зима з літом. 
Натер му перцю в нбс. 

На ти сину рака, набухайся, та молоти. 
На тобі Данило, що мені не мило. 


*) Ібго Січня. 


Оідіїііес! Ьу Соодіе 



— 59 — 


На тобі небоже, іцо мені не гоже. 

На тое коваль кліщи держить, щоб’ го 
в руки не пекло. 

На тое курка гребле, аби що вигребла. 

Натягався як пес до роботи. 

Наука не йде на бука. 

Научить біда ворожити , коли нема що 
в губу вложитн. 

Научу я тебе в середу кишку істн. 

На «расунок добрий трунок — не поможе 
и трунок, як гірійде Фрасунок. 

На чінм возі ідешь, того пісеньку співай. 

На чорним ся хліб родить, а на білим 
що ? ... 

На чужій коровай очей не зривай, а о 
собі дбай. 

На чужій ниві все ліпшая пшениця. 

На чужим подвбрю и тріски бьють. 

Нашого поля ягода. 

На щастье вшелякв май серце єднане. 

Нащо бик навик, на тое и налітає. 

Нащо в кирницю воду льятн? 

Нащо здорову голову пбд Євангелію Класти. 

Нащо свині (не при вас мовлячи) монигто. 

Нащо ти другого Бога взиваешь, коли 
свого маешь. 

На Яндрія вложи руку в засув. 

На язиці мід, а пбд язиком ід. 

НД! іджь дурню, бо то з маком. 

На Юра-Йвана, на рахманскій (брах- 
манскій ?!) Великдень. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 60 - 


На Юра, як рак свисне. 

Не ббйся чорта, але злого чоловіка. 

Не бити кума, не пити з ним пива. 

Не буде Галя, буде другая. 

Не буде нас по нас. 

Не буде пес голон кости глодатн. 

Не буде с- песього хвоста сита. 

Не буде с пса солонина. 

Не буде с тон муки хліба. 

Не буде уже тогдм мене голова боліти. 
Не будешь палця лизав. 

Не будутся за ним звони розбивати. 

Не будь солодкій, бо тя злижуть; не будь 
гбркін, бо тя сплюють. 

Не було в заяця Фоста н не буде. 

Не було нам гаразду, тай не буде. 

Не вдавайся в сварку, бо будешь битий. 
Не вдавайся з апостолами за стбл. 

Не велика річь, шо е в хаті пічь. 

Не видав Гриць нагавиць, то ся вберав, 
то розберав. 

Не внділа сова сокола, як уздріла, ажь 
умліла. 

Не в кождій воді мило роспустнтся. 

Не вмився до неи. 

Не вбдкотится ябко далеко вод яблуні, а 
хоть ся вбдкотнть, то СЯ ФОСТИКОМ 
оберне. 

Не вол (шановавши слухи вашй) нерднті, 
то чоловік говорить. 

Не все добро, що смакує. 


ШдИгегі Ьу Соодіе 



Не все то в середу Петра. 

Не все то золото, шо ся світить. 

Не все то правда , що на весілю ладна¬ 
ють (співають). 

Не все тото правда, що в книжці пише. 

Не всякому духу вірь. 

Не всім однако дано, одному ситце, дру¬ 
гому решітце. 

Не втне Панько шилом борщу. 

Не вчас даешь хліба густо, коли зубов в 
губі пусто. 

Не вьіводи вовка з ліса. 

Невідомость гріху не чинить. 

Не вірь губі, бо вона часом бреше. 

Не вірь губі, положи на зуби. 

Не вірь жінці, як чужому собаці. 

Не вірь кобилі в дорозі, бо серед бо¬ 
лота скине. 

Не вірь мужу своим очам , лише моін 
повісти. 

Не вірь нікому, ніхто тя не зрадить. 

Не вірь псови, бо тя вкусить. 

Невістка скаржнтся, а на лиці не змар¬ 
ніла. 

Не говори пишно, аби ті на зле не вийшло. 

Не годен того, же го земля святая на 
собі носить. 

Не гордун, що достав то ковкнув. 

Не грай котка з медведем, бо тя здавить. 

Не громадь дудку сіна, бо загрузнешь но 
коліна. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 62 — 


Не гризи З ДІДЬКОМ ОрІХОВ. 

Не грій гадюки в пазусі, бо укусить. 

Не давайся кожному вітрови повівати. 

Не дай Боже з Йвана пана. 

Не дай подоби, уйдешь обмовьі. 

Не далека то Украйна. 

Не дармо го Бог назначив. 

Не дасть того добра родина, що зла го¬ 
родина. 

Не дбаю о звіздьк, коли ми місяць свя¬ 
тить. 

Не де й бьешь, як не по голові. 

Не дивися на уроду, лише нй пригоду. 
Не для Гриця паланиця. 

Не для пса ковбаса, не для кота сало. 

Не достане нон язьпса (вісти). 

Не доросла (вибачте) свиня до коня. 
Недосоль на столі, а пере соль на хребті. 
Не до тебе пилося. 

Не дрн’жь мене приступаючи. 

Не жаль плакати, коли е за чим. 

Не жаль утопитися у чистій воді. 

Не женився — не журився; оженнвея -*—* 
зажурився. 

Не вазнавши бідьі не буде добрй. 

Не за нас то настало, не по нас пере¬ 
стане. 

Не замітай чужон хижи, смотрн чи твоя 
заметена. 

Не зарікайся всього робити — тилько 
свого уха вкусити. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 63 - 


Не заспить грушок в попелі». 

Не затрубить пес як вовк. 

Не за тото бито, шо ходила в жито, але 
за то, що дома не ночовала. 

Не заходи з дідьком в заклад. 

Не закипай гида, не каляй собі вида. 

Не закидай Жида, бо готова огида. 
Незваному гостю місце за дверми. 

Не з віка каліка — не до смерти пан. 
Не здоровкай, коли ніхто тн не кланявся. 
Не влюбив собі містця. 

Не з однои печи хліб ів. 

Не йде до Петра, ино до Рбздва. 

Не йди борзо, бо на біду найдешь; не 
цди поволн, бо біда на тебе найде. 
Не йди дощику, звару тобі борщику. 
Не кажи „злодій’ 9 , поки ’сь за руку не 
схопив. 

Не кажи „гоц”, поки не перескочить. 

Не кайся рано встати, а молодо учити. 
Не кіом, то го палко в. 

Не клади псовн палців в зуби, бо вку¬ 
сить. 

Не кождин спить, хто* хропить. 

Не кпите з Микити, бо Микита сам кеп. 
Не крякала ворона, як до гори летіла, 
але буде кракада, як з гори поле¬ 
тить 

Не крути, бо перекрутдшь. 

Не кусай, не стнящ » не дежц. 

Не лакомься Гриц*о ця дурницю. 


> 


Оідіїііесі Ьу 


Соодіе 



— 64 — 


Не лупне так ходак, як чоббт. 

Не лізе, не тече, само ся волоче. 

Не любить правди, як пес мила. 

Не мав вовк чим — та ликами. 

Нема злого — же би на добре не вийшло. 

Нема злон дороги до своій небоги. 

Нема кости в язиці , можь брехати и 
владиці. 

Немала баба клопоту, купила си порося ; 
баба в крик, порося в квік. 

Немало чорт ходакбв сходив, закнм их 
позносив. 

Нема ліпшого чоловіка над мене — нема 
гбршого пса над мене. 

Нема ліса без вовка, а села без лихого 
чоловіка. 

Нема над ню и над вбтову свиню (вибачте 
ми сесе слово). 

Нема над рибу линину, мясо свинину, 
ягоду сливину а дівку Марину. 

Нема нині в ніким правди, йно в Возі, 
та в мені трошки. 

Нема нічого без „але”. — 

Нема приповісткн без правди. 

Нема роду без вироду. 

Нема риби без остн, а чоловіка без злости. 

Нема слободи, як на Украйні. 

Нема смертн без причини. 

Нема то ремесло, як л емішь, та чересло. 

Нема щастья без заздростн. 

Нема що в тріски збератн. 


. ОідііігесІ Ьу 


Соодіе 



Нема що в коляду класти. 

Не мбг ем тобі; — ледвьі собі. 

Не могла звабити колачем, а потом тяжко 
було вбдбитн бичем. 

Не може по конях, то по голоблях. 

Не можна всім губьі заткати. 

Не можь по кони, то по кульбаці. 

Не на брехні світ стоить. 

Не на перед людей, тнлько по перед люде. 
Не нині с поминком — не против ночи 
згадуючи — не прудком кажучи. 

Не обертай кота фостом. 

Не оден пес Гривко. 

Не ожениться, поки тя не оббрешуть. 

Не острн ножа, доки ’сь не зловив барана. 
Не паде грушка далше вод лнстя. 

Не переливки. 

Не печалься утром, бо утро тобою. 

Не пирожися, коли ’сь не пнрбг. 

Не писанії! рукавьі скачуть, но смте че¬ 
рево. 

Не пьітай „чій я?» — но пьітай „що я?”— 
Не пуши, головки не суши. 

Не пьітай „як ся мавінь?” — посмотри то 
пбзнаешь. 

Не пишно, аби затишно. 

Не плакавби сліп, коби видів світ. 

Не платить богатий, але виноватий. 

Не плачь за жінкою, буде другая. 

Не плюй у воду — лучится напитись. 


ОідіїігесІ Ьу 005ІС 



— 66 — 


Не подешь по добрій ВОЛІ, то подешь по 
неволі. 

Не поберігшн тіла и душу погубить. 

Не позичай, злий обичай, як воддае, 
то ще лає. 

Не позичай у сусіда розум а. 

Не показуй пугачеви зеркалц, бо вбн сам 
знає, що красний. 

Не помажешь — не поідешь. 

Не поможе кадило, коли бабу сказило. 

Не поможе воронови мило, анн вмерлому 
кадило. 

Не приказка, але правда. 

Не присувай соломи до вогню. 

Не продавай вовка, ажь го забьешь. 

Не пхай палців меже двері. 

Не пхайся, де тя ие треба. 

Не рада коза торгу, а кури весілю, та 
мусять. 

Не рад хлоп, що достав в лоб, ще ногою 
дригає. 

Не рбвняйся свиня (виб.) до доня , бо 
шерсть не така. 

Не робив Жид на хліб, та и Циган не 
буде. 

Не роби з губи хрляви. 

Не родися красний, ио родися щасний. 

Не святій доршки ліплять. 

Не с кіом ся вирвало, нікому в лоб не 
А840, 

Не скропить того свяченов водов. 


Оїдіїійгй Ьу Соодіе 



Не скупость, але лихая сила. 

Не солоне , як трава. 

Не спитавши перше броду, не лізь прям¬ 
цем в воду. 

Не стала шкнра за виправу. 

Не сягай через крупи до пшона. 

Не такій чорт страшний, як го малюють» 

Не тебе беру Тацю, тилько твою працю. 

Не тилько світа, що в вокні. 

Не тилько іди, кнлько біди. 

Не тогдьі коневи вбвса, коли вон дивится 
до пса. 

Не тогдьі коня сідлати, коли на него сі¬ 
дати. 

Не тогдьл меча шукати, коли ся треба по¬ 
тикати. 

Не тогдьі хорта годують, коли на лови 
Йдуть. 

Не той злодій, 'же вкрав, але тон, ’же 
сховав. 

Не той козак, що зборов, а той, що ви¬ 
вернувся. 

Не тому прісно, що не кисло, нно тому , 
що не росчиняно. 

Не то сирота, що роду не мав, а то сиро¬ 
та, що долі не мав. 

Не тра стару клопотати, стара знав , кому 
дати. 

Не трать часу, поки бритви голять. 

Не треба Бога о дощ просити, буде вон, 
як станем косити. 

4 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 68 — 


Не треба все на нбжкн ставити. 

Не треба с тим жартоватн, що болить. 

Не тримай з панами спблкн, бо як твоє 
довше, то втнуть, а як коротше, то 
натягнуть. 

Не тягни пса за хвбст, бо тя вкусить. 

Не увірншь, поки сам не змірншь. 

Не умен до двайцять , не жонат до 
трійцять, не богат до сорок, кру¬ 
гом дурак. 

Не умерають старій, але часовій. 

Не умер — болячка го вдавила. 

Не уродить сова сокола, ино таке, як 
сама. 

Не уроком — не уроченькн. 

Не утикає пес вод колача, але вбд бича. 

Не учися розуму до старости, але до 
смерти. 

Нехай буде гречка, най не буде суперечка. 

Нехай гуляє молодь... ббльшь копьі ли¬ 
ха не наробить. 

Нехай н коза знає, коли свитає. 

Нехай ся прічь каже. 

Нехай тоти плачуть, що нам зле зьічуть. 

Не хапанка на Иванка. 

Не хапайся дурниці, не будешь седів в 
темниці. 

Не хвалися мудрьій мудростію, ні силь¬ 
ний силою. 

Не ходить о наідок — лише о покушаньє. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



Не хотіли Жиди істи манну, найже з-і- 
дять дядька. 

Не хочу — дай сюда ; не треба — здастся. 
Не чудно, що кбнь здох, але хто дав псам 
знати ? 

Не чим то і так величають — з а з у ля, за- 
зуля! 

Не шкодить більмо оку, лише що не вн- 
дить. 

Не штука дати, коли е з вбдки брати. 

Не штука писати, коли е що дати» 

Не штука роскинутн, а штука зобрати. 
Нещаслива година, як лиха родина. 
Нещасливость світа, збавилося літа, 
прійшла зима, тай хліба нема. 
Нещастье ніколи само не приходить. 

Не щодень Великдень. — Не що дня брідня. 
Не щодня можна сіяти, збератн. 

Не ів — замлів; наівся — розболівся. 

Не ість пан дяк гусей. 

Нос вьшіе губьі носить, 

Ночь нікому не спріяв. 

Нове ситце наклннци, а старе под лавою. 
Нового не запроваджай, старовини дер¬ 
жись. 

Нога ногу подперае. 

Ноги собі скалить, а чоботи на кію носить. 
Носится, як б а б а зо ступіром. (Казка), 
Нужда би тя побила (не на вас показуючи). 
Ну жда закон ломить. 

Нужда мовчати не вміє. 

4 * 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 70 - 


Ні Богови свічка, ні чортовн ожух. 

Ні взад, ні вперед. 

Ні в кут, ні в двері. — 

Ні вод сонця, ні вод місяця. 

Ні ворон кости мои туди не занесе. 

Ні в снх, ні в тих, як собака в човні. 
Ні в три, ні в штирн — ні в пять, ні в 
девять. 

Нігде місця не загрів — такій непосе- 
АУЩІй. 

Ні дар, ні купля. 

Ні до Бога, ні до людей. 

Ні з губи мови, ні з носа вітру. 

Нікому на чолі не написано, що вбн. 
Нікому сама птаха в руки не вскочить. 
Нім детнна запіла, когут духа спустив. 
Нім пироги будуть, то баба умре. 

Нім сонце зійде, роса очн виість. 

Нім товстий схудне, то худий здохне. 
Німий як риба. 

Ні пес, ні баран. 

Ні писати, ні читати, а хотять за короля 
обнбратн. (Казка). 

Ні плуга, ні ролі, виспися до волі. 

Ні се, ні те. 

Ні с сього, ні с того, берь за лоб оден 
другого. 

Ні сіло, ні пало, дай бабо сало. 

Ні сюд, ні туд. — Ні так, ні сяк. 

Ніхто не відав, як хто обідав. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 71 — 

Ніхто не знає —пише дід, баба н ціла 
громада. 

Ніхто сороці с пбд хвоста не вьшав. 
Нічого не знав о божим світі. 

Нічого не роби, лише Пилипа жени. 
Нічого собі не внний’смо, йно добре слово. 
Ні швець, ні мнець. 

Ніщо бабі по єдвабі. 

Ні юшкн, ні петрушки. 

о. 

Обійдеся Андрушка без того онрушка. 
Обійдеся Великдень без гречанон паски. 
Обійдеся в неділю без свяченого. 

Обійдеся циганське весільє без марци¬ 
пана. 

Обійшовся, як Сахно в церкві. 

Обложився дітьми, як дід онучами. 

Обома руками дати. 

О біду не трудно. 

Обіцяв Бог дати, але казав чекати. 
Обіцянка, а не данка, дурному радбсть. 
О вовку помовка, а вовк у кошарі. 
Оглядайся на задні колеса. 

Огонь а вода добрн служити, але лихії 
пановати. 

Огонь з водою ніколи не погодншь. 

Огонь святий — мститси, як го не ша- 
нуєшь. 

Одже ту сук — тай годі. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 72 — 

Оженився, на чотьіре вітри, а на пятмй 
шум. 

Он дружба, дружба! гбркая твоя служба. 

Ой жур, мати жур, ліпшій Русин, як 
Мазур. 

Он не втне Панько тіста, бо ячмінне. 

Ой так, тай не як, де урода, там и смак. 

О нашую то шкиру ходить. 

О Николі, тай ніколи. 

Орел не пристав з воробцями. 

Оріх, вол н невіста одним духом жіють, 
нічого доброго не чинять, коли нхне 
бьють. 

Остатня річь вовком орати. 

Острить зубьі, ?к кбт на сало. 

От біда — тай годі. 

Отець по батькбвськн побье, по батькбв- 
ськи н помилує. 

Отечество на язьїці, а в серци облуда. 

О той добі — кождьій собі. 

От так по козацкн, нема хліба, істн 
пляцки. 

О умерлим добре вогори, а ні, то мовчи. 

Очі бм іли, а губа не хоче. 

п. 

Пан Бог дав купця, а чорт розгудця. 

Пан Бог старий господарь. 

Пан добрьій, як отець, взяв корову и ско¬ 
пець , а п а н і, як мати, казала теля 
взяти. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 73 — 


Пан с паком, а Йван з Йваном. 

Паничь — не знав ничь, но едно письмо, 
тан то му з голови витрісло. 

Паничь — що укррв бичь. 

Пан лупить хлопа, як скопа, а дідько 
пана , як барана. 

Пан на троні, а хлоп на ослоні. 

П анська ласка до порога. 

Панське око коня тучить. 

Панство в голові, а вошн за комніром. 
Пан хорошій, та нема грошій. 

Пани бьються, а мужнкбв боки болять. 
Пани скубутся, а подданих чуби болять. 
П ани, як дурні, що хотять, то роблять. 
Пані, на цілії санн, та ще н ногн висять. 
Пек -пеком нема що істн. 

Пек ти о с н н а — гн на тя — пропавби’сь, 
не сннв би’сь ся. 

Пеня московськая. 

Переф неводом риби не ловлять. 

Перед обідом не вадить, а по обіді за¬ 
гладить. 

Перезувся в січку. 

Перейшов вже скрозь сито н решето. 
Перейшов на дитинячій розум. 

Переплив море — на березі утонув. 
Перехрестися, та влізь в болото. 

Первого торгу не пускайся. 

Перше коло чо бот ходив, а теперка не 
знав, як в них ступати. 


Оідіїііесі Ьу Соодіе 



— 74 - 


Першій килишок, як по леду, другій, як 
по моду, а за третій не питай, лише 
давай. 

Перши коти за плоти. 

Пес бреше, вітер несе. 

Пес бреше на сонце, а сонце св'ітнть. 

Пес бреше, пан іде. 

Пес здохлий не кусає. 

Пес на кости лежить; сам не ість н дру? 
тому не дасть. 

Пес не з-ість не повалявши. 

Пес пса ість, коли ся істи хоче. 

Пес пеу - брат. 

Леся мати не загине. 

Печеня голуби не летять до губи. 

Пій, а не бін. 

Пнлнуй носа свого, а не кожуха мого. 

Писав, писав — чим? запечатовав. 

Питався чорт баби: „Що оБозі люде го¬ 
ворять?”— „Славлять, величають.”— 
„А що о мені?” — „Якось вас дуже 
на зуби взяли.” — 

Питалися дідька, чим би хотів бути ? — 
„Окомонсйою кобилою, мелннка кур- 
- кою, або панскою мамкою.” 

Питатися кума-розума. 

Пнтье, пожитьв. 

Пищить, як каня. (Або) — як дідько в гра¬ 
довій хмарі. 

Пье на вовчу шкнру. 

Пье, як по оселедцн. 


ОідіїігесІ Ьу Соо§Іе 



- 75 — 


Плаче, як роба в неволі. 

Плачте очн — виділи ’сте, що ’сте куповалн. 
Плете дуби, як на палилі. — Плете ба¬ 
не люки. 

Пливае, як пампух в олію. 

Подн до Кракова, всюда біда однакова. 
Пбди за Бескндьі, не збудеться біди. 
Подн и за Карпати то треба бідоватн. 
Подн з дурнем на раки, а вбн ловить 
жаби. 

Подн псе, укуси мене, а потому біди не 
збудеться. 

Пбду до церкви, але не буду молитися. 
Пбзнав, куда стежка в горох. 

Пбзнав свбй свого. 

Пбзнае и коза, коли полуднє. 

Пбзнай грача, не партача. 

Пбзнати вовка, хоть в бараній шкирі. 
Пбзнати ворону по пірью. 

Пбзнатн дурного, по сміху іого. 

Пбзнати з мови, якон хто голови. 

Пбзнати пана по холявах. 

ТІбзнають хлопці н в калній сорочці. 
Пблтя ніхто не мастить. 

Порвався, як з мотикою на сонце. 

Посла нісікуть, ні рубають. 

„Пбшла би ти за муж?” — „Та би ся пб- 
шло.” — „Маешь ти що?” — „Таби ся 
знайшло.” — „А робила би ти?” — 
„От! розговорили ’сте ся. 

Пбшла его псалтира на перець. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



- 76 — 


Пбшла по сир, а в хаті пожар — цошла 
по масло, а і в печи погасло. 

Пошли дурного, за ним другого. 

Пошли дурня — то сам дурнем збстанешь. 
Пошло му по НОСІ. 

Пошло поле в ліс. 

Пошло іцастье в ліс по прутьв. 

Пбшов в лозьі пасти козьі. 

Пбшов до голови по розум. 

Пбшов дід на жебри, та не мав в що хлі¬ 
ба класти. 

Пбшов, як богачеви (або: бідному) по 
смерть. 

Пбшов, як рак по дріжджи. 

Поберімься небого, в тебе мало, а в мене 
и того. 

По бороді потекло, а в рот не попало. 
Повело му ся, як с Петровон днини. 
Поволн хлопчику, раз хліба, два рази 
борщику. 

Поганому за шостак. 

Погорілець — хліб з-ів, а солому спалив. 
По добрій хвилі лихую ждай. 

Показався — тай сховався. 

Показує грушку на вербі. 

Показує дорогу, а сам в болото лізе. 

Поки діда, поти хліба. 

Поки Василя, поти весілья. 

Поки мішка чують, поти шанують. 

Поки не упріти, поти не уміти (або 
уздріти). 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



- 77 - 


Покинь живе, та шукай умерлого. 

Покинь сани, возьмн вбз. 

Поки пліши, поти кньїшн. 

Поки ся д і в к а не воддасть , то и псовн 
водьі подасть; а скоро ся воддасть, 
то и собі не хоче. 

Поки три-пять (неділь по Рбздві) не ми¬ 
не , то тепла не буде. 

Поки щастье плужить, поти п р і я т е л ь 
служить. 

Покора стіну пробивав. 

Покрасили, не покраснів, а подобріти 
подобрів. 

Половина світа скаче, а половина плаче. 

Помагав, як мертвому кадило. 

Помастив му медом пбд нбс. 

Помагайббг — Бодай здоров. 

„Помагайббг Гриню.” — „Копаю пане 
глину.? 

По нитці дбйдешь клубка. 

По німецки нецкн, по польски корито. 

По обіцянку треба швидкого коня. 

По оченаши, напіймося по чаши. 

Попамятавшь московській місяць. 

По парі, по парі, а з заду два. 

Поправився с печи на лоб. 

Порбмняв гори з долинами, а богатьіх з 
убогими. 

По роботі пбзнати майстра. 

Порожня бочка гучить, а повна мовчить. 

По смертн нема покаана. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



- 78 - 

По сміху плачь наступав. 

Постава свята, а сумлЬпьв злодійскє. 
Постигло му в пятах. 

Постимо як Р а х м а н е. # ) 

Поти добро, поки мокро. 

Поти ягнятка скачуть, поки мати видать. 
Потрібний, як діра в мості. 

Похвала з власнои губьі ие поплачув. 
Почухрайся, де тя не свербить. 

По шві му ся поре. 

По ярмарці лихій торг. 

Поїхала Гася, тай вернулася. 

Правда в очи коле. 

Правда розмислу не потребує. 

Правда, як дві. 

Правда, як олнва на верх вийде. 

Пра вдою цілий світ зійдешь, а неправ¬ 
дою, ані до порога. 

Працює, як чорний, вол. 

Прибери пенька, то стане за Сенька. 
Прибери пня, дай му имня, н з него буде 
чоловік. 


# ) Росказують, що є люде (народ) далеко десь на сход 
сонця за чорньши морями, котрй звутся Р а хм а не. 
Оньі суть у Бога щасливім — Дуже твердо постять, 
лише раз в рбк на Великдень масо Ьдлть. А Велик¬ 
день рахманскій (кажуть) припадав на перепо¬ 
лов л е н і е ( 25 го дня по наших великодньїх святках), 
коли шкаралупа свяченого яйця вод нас ажь до них 
через море запливе. - Чи не є то яка темна повість 
о Браманах Индійскнх, або вЬдав память ко- 
лншнои связи нашого народа а далеким востокон, 
або знать походженія Словен из Индіи! ? — 

II р. Из д. 


ОідііігесІ Ьу Соодіе 



— 7 » — 


Прибудь щасть в, розум буде. 

Привикай до господарства з молоду, 
не будешь знав на старбсть голоду* 

Пригодьі учать з г о д ьі. 

При готовій колодці добре огонь класти* 

Придаток не стонть за даток. 

Прійде н на пса колись зима. 

Прійде коза до воза, скаже „ме.”— 

Прійде кумець на обідець, а льіжкн не 
буде. 

Прійде літо, то е розманто, прійде зи¬ 
ма, то хліба нема, и чоботьіледащо 
и робити нема що. 

Прійшла свиня (вьіб.) до коня, тай сказа¬ 
ла: „Ось бо я румак.”— А кбнь вбд- 
казув: „И ноженьки тоненькй, н у- 
шенька клапонькн, н шерсть не така, 
н сама як свиня .’ 9 

Прійшов гбсть, та на голу кбсть. 

Прійшов — ні ситця, ні решітця. 

Прійшов по хвилн —вже МЬІСКН ПОМЬІЛН. 

Прійшов хтось, тай взяв щось, пбшов бьі’м 
за ним, та не знаю за ким* 

Прійшов, як сліпій до Фарбьі. 

При компаній дався Цьіган повісити. 

Прилип, як пяньїй до плота. 

Прилип, як сліпьій до тіста. 

Приложи руку — бо рука не кума. 

Приліпив, як горбатого до стіньї. 

При мні мого не бій. 

Припав му до смаку, як муха до меду. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



Природу тяжко ОДМІНИТН. 

При СВОЄЙ небозі добре и в дорозі. 
Прнсхло, як на псови. 

Притялн му крила. 

Прнчіпи кобилі фост. 

Продав пса за лиса. 

Про едного жовніря вбйна буде. 

Прозьба панська рбвно з наказом ходить. 
Прозьба стіну перебье. 

Промий чоло, чи не дасть Бог чого ? ., 
Проміняв ремінець на личко. 

Пропав батько з дурними синами. 
Пропав Козак з дудами. 

Пропав, як пес в ярмарок, (або) — як ка¬ 
мінь у воді. 

Просили — не хотів, казали — мусів. 
Проси, як найббльше, % а бери, що дають. 
Просто з моста на бігущую воду. 

Пси виють, а місяць світить. 

Пси му за ухом виють. 

Псовн очн, а чортови душу запродав. 

Псі голоса не йдуть на небеса. 

Пуста голова ані посивіє, ані полисіє. 
Пустив Бог Микиту на волокнту. 

Пустився на хехкій хліб. 

Пусти пса пбд стбл, вбн лізе на стбл. 
Пусти уха меже люде, то цимало учуешь. 
Пфу на землю, закнм ся оженю. 

Лхаєся, як до свяченон води. 

Пянй а діти и нехотя правду скажуть. 
Пяний на все збзваляє. 


Оідіїііесі Ьу Соодіе 



— 81 — 


Пянмй свічки не поставить. 

Пяний собі розум вбдберае, а Бог му и- 
знов ДП6. 

Пятами накивати. 


р. 

Рада бьі душа до раю, та і гріхи не пу¬ 
скають. 

Рада би мама за пана, та пан не бере. 
Радься другого, а смотри свого. 

Раз, два не поможе, то десіть поможе. 
Раз мати родила, раз гинути треба. 

Раз тилько козу на лід нагнати можна. 

Рана загоится, але зле слово ніколи. 

Рано встати, треба ся вмити й росче- 
с а ти. 

Ранок панок. 

Рани пташки зуби тереблять, а пбзніи очн. 
Раховати сир, масло, то н пирогбв не 
істн. 

Рахуй гроші с тиха, не зазнаешь лиха. 
Рація рацібв, а шкода шкодов. 

Рбздво ялоби ся, а Великдень н$снив 
би ся» 

Робив — на себе ся днвив. 

Рогатин*) — Богови побратим. 


*) Містечко в Бережансвим обводі над потоком Гни¬ 
лою Липою, колись було заможне. 

Пр. Изд. 


Оідіїііесі Ьу Соодіе 



— 82 — 

Роди бабо дитину— а бабі сто літ. 

Роди бабо дитину, будешь панянкою за 
годину. 

Родом курьі чубатн. 

Рожа н межи кропивою збстане рожею. 
Розгнівався — муха му на нбс сіла. 
Роззявляє губу жаба на вола, але го не 
з - ість. 

Розлетілися, як липове клинье. 

Розмова, як гуся с пацятком. 

Розмова, як с кобилою в болоті. 
Розумний пбд стбл не ляже. 

Розуму богато, а грошей мало. 

Розуму до голови нагнати. 

Р о с к 6 ш ь творить ббль ; як приходить 
смакує, як вбдходнть катує. 
Роспустився, як циганська пуга. 
Роспустне жнтьє в молодостн, прино¬ 
сить хоробу на старій кости. 

Россвітнв му свічку, що ажь з очей искри 
летять. 

Россміявся так красно, як би пекла не 
хотів. 

Росстаньє з милим смертн ся рбмиає. 

Росте, як з води, (або) — як на дріжджох. 
Рости псу трава, коли мого коня нема. 
Росчесав ій косу до вінця. *) 

Рубай коло сука, треба раз в сук. 

Рука кожда к собі горне. 


*) Навів єю. 


Оідіїііесі Ьу СоО£ЇЄ 



— 83 — 


Рука руку миє, абьі обі були біли. 

Руки біли а сумлЬпь§ чорне. 

Рушив розумом, як здохле теля хвостом. 

Риба в воді, а істн ін годі. 

Риба рибою живе, а люде людьми. 

Риба, свинина не потребує вина. 

с. 

Савка в кут, коли гості сут. 

Сам блудить, а других судить. 

Сам бик аемлю борнкає, и на себе кидає. 

Само ся дав, коли в. 

Санна ізда, ангелская ізда, але дідьчій » 
виворбт. 

Свиня (шановавшн слухи ваши) квнчить, а 
в плбт лізе. 

Свиня (вибачте) міх дре, н сама реве. 

Свині (виб.) не до поросят, коли ю смалят. 

Свбй дбм не ворог, коли прійдешь, то 
прійме. 

Свбй мені не милий — а при мні го не бій. 

Свбй, не свбй, не лізь в город. 

Свбй свому завсіди рад. 

Свбй хоть не заплаче, то ся скривить; 

хоть ся не скривить, то не висміє. 

Своє взяв, там прав. • 

Своє не видить пбд носом, а чуже пбд лісом. 

Своє святоє — чуже иансвятінше. 

Своя люде не Т а т а р е ^ не дадуть за¬ 
гибати. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 84 — 


Свідчите» Циган свонмн дітьми. 

Світ скаче — світ плаче* 

Світ собі завязала. 

Світ, як банька , а люде як мухи. 

Святий спокою, гаразд с тобою. 

Се біда, мама Гриця привела, та не знабм, 
як звати. 

Сей світ позичений. 

Сей світ, як маковий цвіт. 

Сербам, не дбай, хоть рідке, аби богацько. 
Середа пост, не треба губи мастити. 
Сердитая собака, вовковн користь. 
Сердится, якби му пес-ковбасу з-ів. 
Серцем’ люби, а руками тряси. 

Седи в хаті, не рипайся. 

Седи грибе, зак* тя хто здибле. 

Седи, та грійся — плачь, та втерайся. 
Седить, як у - бога за дверми. 

Седить, як на ножах, (або) — як на жару. 
Седить, як чорт на грошах в болоті. 

Снк, пнк на помело, коли води не було. 
Сила без голови шаліє, а розум без си¬ 
ли мліє. 

Снлованим коньом не доробиться. 
Силованимн очима не можь ся довго дивнти. 
Сирота — а губа як ворота. 

Скажене (хрань Боже) лише сліпе зара¬ 
зливе. 

Скаче, як дідько. 

Скаче, як теля на посторонку (на упоні). 
Скачи враже, як пан каже. 


Оідііігесі Ьу 4^005 ІС 



— 85 — 


Скачу, як хліб зобачу. 

Скнра на чоботи, язик на пбдошви. 

С кого ся насміхають, с того люде бу¬ 
вають. 

С конем не гран, невісті не улігай, 
грошей сам не ховай, коли не хочешь 
шкоди мати. 

Скорій як черепаха. 

Скулився, стулився гн пес, ще й хвбст 
пбджав. 

Скупий два рази тратить. 

Скупий пе глупий, щодрий не мудрий. 

Скривився, як середа на пятницю. 

Скрипливе колесо довше їздить, як нове. 

Слава би тн пропала (нехай ся прічькаже'). 

Слабому животови и пироги завадять. 

Сливка— слинка, грушка — мннушка, риба 
— вода, х л 4 б голова. 

Слова до ради — рукн до звади. 

Слова масній, а пироги пбсніи. 

Слова не полова. 

Слова шкоди не нагородять. 

Слово вилетить горобцем, а вернеся волом. 

Служба вольностн не тратить. 

Служба не дружба. 

Слухай богато, а мало говори. 

Сліпий невидющого водив, та оба в яму 
повпадали. 

Сліпий хромому доганяв. 

Сліпий — хто через решето (або — далше 
вод носа) не вндить. ' 


Оідіїііесі Ьу Соодіе 



— 86 — 


Смаку — як в печеним раку. 

Смаруй хлопа лоіом, а вбн смердить гноіом. 
Смертн не треба шукати , сама прійде. 
Смерть а ж е н а вод Бога призначена. 
Смерть за плечима, а біді весільв. 
Смерть лести не знав. 

Смерть не переберав. 

Смотри желізного кблка, а не срібного. 
Смотри кбнця кождін справі. 

Смотрн, мовчи — а своє роби. 

Смотри себе — буде с тебе. 

Смуток би на тя темний, та чорний у- 
пав! (не до вас кажучи). 

Смійся смушку — дам ти кишку. 

Смілий, як за плотом. 

Снувся ми перед очи, як в день так в ночи. 
Соль омаста — масло окраса. 

Соб бицю коло плота, яка плата, така 
й робота. 

Сова хотьби літала по пбд небеса , тог со¬ 
колом ніколи не буде. 

Сокира, мотика, топорець — сорока, во¬ 
рона, воробець. 

Сокира остра, мотика ій сестра. 
Соломяимм слугою ніхто не доробився. 
Соломяний парубок золоту дівку бере. 
Сонце би тя лобнло (нехай ся прічь каже). 
Сонце світить, дощик крапить, чарбв- 
н и ц я масло робить. 

Сонце ся в морі купає — сонце спочило. 
Сорока горіла, бо пнтн хотіла. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 87 — 


Сорока скрегоче, гості каже. 

Сором стер собі с чола. 

Сорочки не має, а женитися гадає. 

Сорочку викупив , а сукман заставив. 

С палця свбі того не виссав. 

С панами рідко, а з дурнями ніколи не 
приставай. 

Спаньєм голоду не перебудеш!». 

Спань є не дасть коиьє. 

Спасовка ласовка, а петровка голодовка. 
Спасся як медвідь. 

С перцем, чн не с перцем, коли с щирим 
серцем. 

Спився як Б є ля (Бейла) *). 

Спи доню — най ти доля росте. 

Спить сова, тай кури бачить. 

Спить, якби шовком шив. 

Сплющій пес не угоннть заяця. 

Спблка двох годує. 


*) 1188 Вела король угорскій, буцім в помочь про¬ 
гнаного Князя Гіілнцкого Володимира Ярославича, 
подступнв с сильним войском под Галнчь. Гялнчане 
по удаленію свого Князя Романа Мстиславича Во- 
лоднмирского вотворили врата Уграм. Бела уверг 
Кн. Володимира в темницю, а осадив на каяжеским 
престолі сина свого Андрея, котрий загостив¬ 
шися беспечно, пановяв насильно над Галичанами; 
доки Кн. Володимир не утік из неволі, н (1190) с 
помочью Казимира Справедливого не приступив под 
Галнчь. Тогді Галнчане вигнали Угро в и з радо- 
стію прійинлн свого родимого князя. По тим то 
Белі осталась приповідка. 

Прип. Изд» 


Оідіїііесі Ьу 


Соодіе 



С повного лехко брати, хочь убиває, не 
так знати. 

Спокойньїй, як кобеля за возом. 

Спомбгся дід на обід, а баба на кисіль. 
Споможн сироті, виколе тн очн. 

С прнбудку голова не болить. 

С пустон студольї не вилетить хнба сова. 

С піснн слова не викидають. 

Срібло, золото тягне чоловіка в болото. 

С сліпого, глухого, німого найлутшій чо¬ 
ловік (мужь). 

С старецького сина не'буде добрий газда. 
Ставився як лев, а згинув як муха. 
Ставнтся, як окунь проті воді. 

Став ми костев в горлі — сблью в оці — 
хріном в носі. 

Став не свбй. — як укопаний. — як опа¬ 
рений. 

Стало на юшку, а нестало на петрушку. 
Стара пані все то шіе, то поре. 

Стара правда н старе вино завсе добре, 
але не стара дівка. 

Старого лиса тяжко вловити. 

Старий, а не росте. 

Старий, а храмав. 

Старшій Галичь водо Львова. # ) 


# ) Л ь в 8 в, нинішняя столиця королевств Г я л н ч ч и- 
ньі и Володимнрщини над потоком Полткою, 
построєн Л ьв о м Даниловичем, князем руським 
около 1270 года; а Галичь, давнібшая столиця 
княжества, уже стояв 1140 года, коли Володи¬ 
мири о Володаровнчь Князь Теребовельскій переніс 


Оідіїігесі Ьу *^,СЮ£ІЄ 



Старшій Гриць як Парашка. 

Статок робить достаток. 

Стереже го, як ока в голові. 

Стереженого Бог стереже. 

Стережися того, же не має нічого. 
Стережися того, кого сам Бог назначив. 

С тлустого мяса тлуста и юшка. 

С тобою говорити, гороху наівшись. 
Сторонить вод нього, як вовк вод сіти 
Страх большій вод переполоху. 

Стриже н голить. 

Стрижи, не обберай. 

Стругав, стругав, тай перестругав. 

Ступай з дороги, бо іде безногій. 

Судна дірявого ніхто не наповнить. 

Суд сквапливий рідко буває справедли¬ 
вий. 

Сукманка не мамка, коли ся істн хоче. 

Сук на сук. 

Суха ложка губу дре (рот дере). 

Сухій марець, мокрий май, буде жито 
коби гай. 

Схилився по поліно, та стонк собі коліно. 
Сховай, що не вадйть. 

С чим ся обходимо, тоє до нас лепне. 

С чужим и на серед села росставанся. 

С чужого злого учися свого. 

С чужого коня и серед калябухи злізай. 


свою столицю нз Теребовл-Ь до Галича. —Чують 
ще ньінька подупаліи Галичане достойность свого 
города. 

Пр Изд. 


Бідіїігесі Ьу 


Сооді 



— 90 — 


С чужои торби хліба не жалують. 

Сир тильно вбдкладаний добрий. 
Ситий голодному не вірить. 

Ситий голодному не товаришь. 

Сів каменем. 

Сів як на леду. 

Сіє вітер, вітром жнтн буде. 

Сільска собака най ся меже двбрскін не 
мішав. 

Сімь літ го не бачив вм, бодай вм го був 
нікди не бачив. 

Сімь літ мак не родив, а голоду не вчинив. 
Сімь літ хробак в хріні зимовав, а сма¬ 
ку не зазнав. 

Сімь миль пішки для однои кишки. 

Сякій такій, аби був, аби хліба роздобув. 
Сяк так, аби вижити. 

Сяк так, аби не по людськн. 

т. 

Така правда, як вошь кашле. 

Так би’сь чув звони. 

Так го люблять*, як пси діда. 

Так дбає, як пес о пяту ногу. 

Так тепло, ажь пара кости ломить. 

Таке цЬкаве , ажь бульки з носа ліауть. 
Такій добрий, ино го до серця прикладай. 
Такій жвавий, якби з ока випав. 

Такій красний, якби го з воску ульяв. 
Такій спосббиий, як вол до карнти. 


ОідіїііесІ Ьу Соодіе 



* — 91 — 

Такій страх, що ажь сорочка полотном 
стала. 

Таким ся рогом ^еши, яким дбстанешь. 

Так кравець крав, як му сукна став. 

Так мама казали. 

Так моя добра хата, як твоя кбмнат». 

Так он бідному ніколи нічог* не мати 

Такон ласки найду н в Парашки, 

Так пише, як мак сіє, прійде читати, як 
в розі не знав. 

Так ся доробив, як соль на окропі. 

Так ся зателепав, як Ж и д. 

Так ся тебе бою, як вторбчного снігу. 

Так ся хліб удав, щоб’ ся кбт за шкиру 
сховав — закалець'на палець. 

Так тому рад, якби му пси обідз-іли. 

Так то поможе, як сухому попіл. 

Так то правда, як пси траву ідять. 

Таку Бог коляду дав. 

Там де великй вбкна, богато світла, а ма¬ 
ло правди. 

Там де сирота зостатися мав, лутше аби 
камінь вирбс. 

Там макогбн блудить, де макитра рядить. 

Там ся ліниво працює, де пожитку не чув. 

Тане мнясо пси ідять. 

Танець не робота, хто не вмів, то сро^ 

моша. 

Твердий Русин. — Тверда Русь, все пе- 
ребуде. 

Тебе я святий Петро не загрів 

5 


ОідііігесІ Ьу Соодіе 



Телиця яловая. 

Теля не знався на пирогах. 

Тень, тень, аби збути день. 

Тепле ваше паноньку слово. 

Тепло як в б а ни. 

Теплб, як за лихви паном. 

Тернина грушок не родить. 

Терпить го, як соль в оці. 

Тнлько воску и ладану. 

Тнлько гадок, що в решеті дірок. 

Тнлько до Ильі добрій рои, а по Нльі 
повісь роя на гялі. * 

Тнлько світла и кадила. 

Тнлько ся журить, як кобила звернувши 
в болоті. 

Тнмто прісно, що не кисло. 

Тиндьі - рьіндьі за три гроші. 1 

Тиха вода береги ломить, а бистра тамує. 

Тихо , як мак сів. 

Тобі сміх, а мені плач. 

Товарншь мовньїн в дорозі стоить за вбз 
смарованин. 

Товчеся як Савка по пеклі. 

Тогди би’м тя видів, коли свою потилицю. 
Тогдн вон буде богатим, як пес рогатим. 
Тогди дали хліба, як зуббв не стало. 
Тогди дорога спішна, коли розмова по¬ 
тішна. 

Тогди коваль зелізо кує, коли горяче 
Тогди лика дрн, коли ся деруть, тогди 
дівку дай, коли беруть. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 93 — 


Тогдьі любить и сват, коли ся добре має 
брат», а кольї бідний» то забуде и 
брат роднБій.. 

Тогдьі мама біду знав» коли малую детину 
мав. 

Тогдьі мама дурна.» коли детина мала 
Тогдьі ми губи лижиколи чорній. 

Тогдьі скупи», коли на днн<. 

Тог дві су с-і д. добрий г коли мішок повний. 
Тогдьі то буде» як на дололи волосьв ви¬ 
росте. 

Тогди у сироти велнкдень, коли сорочка 
біла: 

Того и чорт в ступні не потрафить. 

Того шукав» що не положив* 

То вго права рука » (або)— праве око. 

Тов мене ні свербить» ні болить. 

Тов му так потрібно, як лисому гребінь» 
сліпому зеркало» а глухому музика. 
То не вчнслі- 
То не до шмиги.. 

То не з Грнцьом справ». 

То не певна» то хитра пташка- 
То пустій слова». але правди в них нема 
Торкни в стбл» то ся ножиці водозвуть. 

То ще тогді діялося, як шкн рани гроші 
на евіті були. 

То язн с пекла родом. 

Тра знати по чому локоть. 

Тра йти в світ за очн. 

ТраФив го в седно. 

5 * 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



ТраФнв з дощу пбд стріху. 

ТраФив на злий раз. 

ТраФнв своя на свого. , 

Трафилося сліпій курці бобове зерно, и 
тим ся удавила. 

Треба го, як пятого колеса в возі. 

Треба довго калатати, щоби бабу ошукати. 
Треба му в сімь пасом воду освятити. 
Треба рано встати , аби вго ошукати. 
Треба розумом надточити, де сила не 
зможе. 

Треба сесе в комині записати. 

Треба шести, аби звести (лінивого). 

Три бабі, а два Жиди зроблять ярмарок. 
Три дни не живився, а красно дивився. 

Три дни ходу, до обід празнику. 
Тримався, ‘як репяк кожуха.* 

Тримався як сліпий плота. 

Тримав як мертвий рукою. 

Тримайте мене з заду, бо впаду. 

Тримай язик за зубами. 

Три пани, два атамани, а оден під¬ 
даний. 

Труба на пса, на чоловіка з в б н. 

Труби Грицю в рукавицю. 

Трудна згода, де огонь и вода. 

Трудно, аби на добре вийшло, щоиз злих 
рук прійшло. 

Трудно рану гонти, а не уразити. 

Тріщи, не тріщи (морозе), вже минули 
водо’рщи. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



- 95 - 


Трясе як молоде теля. 

Туда бій, а туда потече. 

Туда то стежка в горох? — 

Тут треба побренькати. 

Тьі мене за чоп, а я тебе за воронку. 

Ти на него хлібом — вон на тебе каменем. 
Ти ему образи, а вбн тобі лубье. 

Тиць, тиць, де був Гриць/ 

Тішится, якби го бузько носом нськав. 
Тішится, як Ж н д пархами. 

Тягли медведя до меду, та урвали уха — 
тягли медведя вод меду, та урвали 

ФОСТ. 

Тягне воду на своє колесо. 

Тяжко вовка за фост уймитн. 

Тяжко діти годоватн, як камінь глодати. 
Тяжко нести—жаль (шкода) покинути. 
Тяжко плисти против води. 

Тяжко сіяти, коли ніщо орати. 

Тяжко там украсти, де газда (господарь) 
сам злодій. 


У.' 

Убери пень, буде подобень (хорошень). 
Уберися жінко в кожух, бо тя буду бнтн. 
У В о г а всего миого. 

У Бога всемога. 

Убогого и галузье тягне. 

Убогому мало що бракує, а захланно¬ 
му всього. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



Убрався в жупан и мислить же пан. 
Убрався в правду, як Татарин в зброю. 
Убрався, як чорт на утреню. 

У вдови хліб готовий, але не всякому 
здоровий. 

У ворожки хліба трошки. 

Увяз, як пес на ланцуху. 

У голоти нема що молоти. 

У гостині о статний починай істИ, а 
первьш переставай. 

У доброи господині нема ніколи по 
обіді. 

У діда в торбі не поживишся. 

У дітей високії пороги, а в роднчбв бо¬ 
дай ще вижчй були. 

Уже горло засхло, куди що йшло. 

Уже не надоложишь уповаючи. 

Уже сімь літ, як правди ніт. 

Уживай Федьку, то хрін, то редьку. 
Уживай світа, поки служать літа. 
Уздрншь вовчу з в із д у. 

Укажи му палець, а вбн руку просить. 

У кія два конці. 

У людій дівок сімь, а доля всім, а в ме¬ 
не одна, и тая негбдна. 

У лінивого усе свято. 

У мене того не купити. 

Умер богатий, ходімо ховати, умер убо¬ 
гій, шкода дороги. * 

Умерла детина, тай кумство пропало. 
Умерлого з гробу не вертають. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



Умий кожух, а не помочи. 

Умів там влізти, та но мбг перескочити. 
Умів вои с чорного 4?іле зробити. 

Уміла варити, та не вміла давати. 

У нас сегоднд Луки — ані хліба, ані 
муки. 

У нас така приповедінка, де парубок 
там н дівка. 

У нас Украйна — треба собі самому хлі¬ 
ба укроитя, 

У нашого свата всім одна хата. 

У нашои Катерини весіль в н родини. 

У него натура як у тура. И 

У него душа рогата — тяжко му сконати. 
Упав в гаразд, як сливка в болото, (або) — 
як муха в сметану. 

Упав в тісну діру. 

Упав есь жучку панови в ручку. (Казка). 
Упав як міх з воза. 

Упертий як Русин. 

Урвалась му нитка. 

Уродився, оженився — тай вмер. 

Уродила, та не облизала. 

Уродися— вдайся, а ні, то скапарайся. 
Уроки на сороки. 

У свідка очи як у дідька. 

У сироти два роти, одним ість а другим 
бреше. 

У скупого завсіди по обіді. 

Усолодився як червак у хріні. 

У страх а великій очи. 


Оідіїігесі Ьу СоодІ 



Утопив свой маєток в животі. 

Утикав перед вовком, а впав на медведя. 
Утік, не утік — а побігти вольно. 

Утіха, як с порожного міха. 

Утіхи на годину, а біди до смертн. 

У цимбалнсти нема на чим сісти, а у 
б а сісти нема що істи. 

Учений — не доучений, горше, як 
простак. 

Учепився репяком, тай держится. 

Учепився як гріх села. 

У яловои корови молока не впросить. 

х. 

Хата чужая, як свекроха лихая. 

М Хату а жінку все треба покривати. 
у у Хвали мене роте — а ні, то тя роздеру. 
Хвалится, як Циган свонмн дітьми. 
Хвалить, якби * медом мастив. 

Хвальба сорочки не дасть. 

Хвальковся нахвалить, абудков ся набуде. 
V Хватив шилом патоки. 

Хитро, мудро, не великим коштом. 

Хитро, мудро — як не даси то ті видру. 
Хлопа кбрцьом не міряють. 

Хлоп бодай паиовав — а сили не мав. 
Хлопець воли гонить, а дівчина ще ся 
не вродить а его догоннть. 

Хлопець, як жнвое срібло (ртуть). 

Хлоп тилько в продажі! має ще вбльность. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



- 99 — 


Хлоп як дуб. 

Хліб, а вода бідного іда. 

Хліб а вода, нема голода. 

Хліба не много, а я н до того. 

Хліб в дорозі не затяжнть. 

Хліб має роги н ноги. 

Хліб погорів — не журися, не будешь 
го ів. 

Хліб святий, дар божій — карай нас 
Боже ним до віка. 

. Хліб іжь, а правду ріжь. 

Ходак ся находить, ніжь ся чоббт зробить. 

Ходи дурню перцю, шафрану тн причиню. 

'Ходи Петре до вбйта. 

Ходить, як блудная вовцд. 

Ходить, як овечка, а буцкав, як баран. 

Ходить як по бритвах. 

Ходить, як теля за коровою. 

Хоре коли не вмре, то роспестится. 

Хоть без зуббв н о одним оку, лншь бьі 
сего року. 

ч/Хоть бьі’сь був чистий як лід, а білий 
як сніг, то тя обмовлять вод го- 
лов до нбг. 

Хоть би’сь глядів по всій Украйні, 
добра не знайдешь. 

Хоть біда, то гоц. 

Хоть вріжь, то не потече. 

Хоть вивози цілий ліс, то все будеоден 

біс. 

Хоть голо» аби весело. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 100 — 


Хоть голий, та в подвязках. 

Хоть нду в гостину, то беру ХЛІб в 
торбину. 

Хоть ми собі братві, але нашн кишені 
не сестрн. 

Хоть не красне, але власне. 

Хоть нема що істи, аби коло кого сісти. 

Хоть не почесний, але щесний. 

Хоть не тепер, то в четвер. 

Хоть раз, а гаразд. 

Хоть смердить, коли смак має. 

Хоть ся переволоче, то не утече. 

Хотівся перекрасти, та си очі виштуркав. 

Хоче бути газдов, а не вмів коневн фо- 
ста завязатн. 

Хрестять люде, хоть ся ще не уродило. 

Хромого пса лехко здогонитн. 

Хто богато говорить, той мало творить. 

* Хто богато обіцяв, тон рідко слова до* 
тримав. 

Хто богато пьв, сам себе побьв. 

Хто богато ість и пьв, той в р о з у м не 
тие. 

Хто борше насипле, той борше змеле. 

Хто біду мав, тон богато знав, хто гаразд 
мав, тон мало знав. 

Хто біди не знав, нан ся мене спитав. 

Хто в болото лізе, того ще Й попхнуть. 

Хто в болото лізе, тот ся покаляв. 

Хто в біді, біду стерпить — а хто в га¬ 
разді , шоб’ ніколи біди не знав. 


ХіідіїігесІ Ьу Соодіе 



- 101 — 


V Хто в б і д і дав — два рази дав. 

Хто в коршмі) служить, тому в бровари 
платять. 

Хто в літі гайнув, тог в зимі голодує. 

Хто вод страху умер , тому б»дивами 
звонять. 

Хто волохатий, буде богатий. • 

Хто в печи лягав, другого ожогом досягав. 

Хто в пірьв порастав, най на бідного 
памятав., 

Хто в ряду, мусить дати коляду. 

Хто в світі не бував, той чуда и дива 
не видав. 

/Хто високо літав, тот низко сідав.. 

Хто дав зуби, дасть н хліб до губи. 

Хто дбав, той мав. 

Хто два заяці гонить, жадного не здого- 
ннть. 

Хто добре уйме, той добре несе. 

Хто дужчій, той ліпшій. 

Хто дурневи вибачить, мав сто днів вод- 
пусту. 

Хто дурним уродився, той и в Ківві 
розуму не купить. 

' Хто з Богом с тим Бог. 

Хто здоров лікбв не потребув. 

Хто з разу виграв, той на коици не мав що 
ставити. 

/ Хто каши наварив, тот мусить и з-істн. 

Хто кого мине, най ногу вивине. 

Хто кому стрик, все му дащо тик. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— № — 


Хто коня купить, бере н уздечку. 

Хто колує, тон дома ночує, а хто дуже 
простує, той в дороз-Ь ночує. 

Хто любить ревне, жаліє певне. 

Хто любить світ, той любить правду. 

* Хто має богацьо, той бурчить, а хто ма¬ 
ло, той мовчить. 

Хто має в торбі, той з-ість и на горбі. 

Хто має викрути, не пбде в некрути. 

Хто має грошн, той все хорошій. 

Хто має пасіку, той має мід, хто має 
діти, той має смрод. 

Хто много має, той прагне ббльше. 

Хто мовчить, сто навчить. 

Хто мовчить, то лиха ся збуде. 

Хто на сопівку дав, той буде на ній грав, 
а хто не дав, не буде грав. 

Хто на тебе каменем, ти на него хлібом. 

Хто на окропі спарився, н на зимну во- 
АУ АУв. 

Хто на чужій обід ся спускає, той з голо¬ 
ду вмерає. 

Хто не бере, тому лекше. 

Хто не важить, той не має. 

Хто не випьв до дна, той не зичить 
добра. 

Хто не був ніколи подданим, тон не 
буде добрим паном. 

Хто не зазнав зла, не вміє шановатн до¬ 
бра. 

Хто не має зброй, най не йде в бон. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 103 — 

Хто не слухає вотця, матери, нехай слу¬ 
хає песьон шкнрьі. 

Хто не слухає тата, тон послухає ката. 
Хто не стоить о грбшь, той и шелюга не 
варт. 

Хто не уміє молитися, най йде на море 
учитися. 

Хто оре, сіє-—той ся надіє. 

Хто переберає, той перебере. 

Хто першій, той ліпшій. 

Хто пмтаєся, той не блудить. 

Хто под ким яму копає, сам в ню падає. 
Хто пбзно ходить, сам собі шкодить. 

Хто ПОВОЛЄ ІСТЬ , той поволе робить. 

Хто по кладці мудро ступає, той ся в 
болоті не купає. 

Хто посмарує, той поіде. 

Хто потапає, тот ся бритвьх хапає. 

Хто прнпоминає, той ся допомннає. 

Хто против Бога, то и Бог против ньому. 
Хто пьє, тому наливайте, хто не пьє, 
тому не давайте. 

Хто рад обіцяє, той не має охоти дати. 
Хто рано встає, тому Бог дає. 

Хто робить, тон ся доробить. 

Хто сивий не мудрий, лншь старий. 

Хто скляний дух має, най на чужого ка¬ 
менем не кидає. 

Хто служить з ласки, того мішок пласкій. 
Хто служить з ласки, тому мнлосердієм 
платять. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



- 104 — 


Хто служить з ласки, тому стає хріном 
хліб панскій. 

✓ Хто с псами лягав, той з блохами встав. 

Хто с псами пристав, навчнтся брехати. 

Хто спішить, той смітить. 

Хто стався вбвцею, того вовк з-ість. 

Хто стався медом, того мухи з - ідять. 

Хтось ся квасу наів, а мене оскома напала. 

Хто сів по Покрові, не мав що дати 
корові. 

Хто ся з отрубамн змішав , того свині 
з - ідять. 

Хто ся лічить, того біда цвічнть. 

Хто ся сам хвалить, той зльїх сусід мав. 

Хто терпен, той спасен. 

Хто тримав в зимі пьвцуха, той мав в літі 
пастуха. 

Хто три роки служив упанбв, а три у 
Ж и д б в; того би лишь повісити. 

Хто умів брехати, той вмів и красти. 

Хто умер, той в ямі, а хто жів, той з нами. 

Хто хліб носить, той істи не просить 

Хто ходить по ночн, шукав буковои помочи. 

Хто хоче зберати, мусить добре засіяти. 

Хто хоче питлювати, мусить зачекати, а 
хто нараз буде зараз. 

Хто хоче пса ударити, той кія знайде. 

Хто хоче свідком бути, треба хрестик 
лизнути. 

Хто хоче що справити, треба ся забавити. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 105 — 

^Хто часто в дорозі, був пбд возом н на 

ВОЗІ. 

Хто чисте сумлЬньв мав, той спокбйне 
спати літав. 

Хто чого шукав, той знайде. 

Хтівши гаразд мати, треба ухом землі 
пріймати. 

Худа худоба свого хованя. 

Худьій пес не сказнтся, нно сьггьій. 


Ц 

Церква горить, а люде руки гріють. 

Церкву обдирав, а звбнницю побивав. 

Церкву покрив, а звбнницю обдер. 

Цнота и покора не мав місця у панского 
двора. 

Цьі вндишь, цм не видніш», то моцчи. 

Цьм. камінь головою, цкі каменем в голову. 

ц н все тотев переймати, що на воді 
пливе ? 

Цьіган меже двома хлібами з голоду 
вмер — старого не стало, а нового не 
дождав. 

„Цьігане! якон тьі віри?” —„Якон хо- 
чешь.” — 

Цьіганска кобила день біжить, а три 
дин лежить. 

Ци опнханий паноньку ячмінь ?.. (Казка). 

Ци пьв, ци не пьв, то все пяний. 


Ріді1і2ес Ьу Соо§Іе 



— 106 — 


Ць. ся врачимо, цьі не врачнмо, нехай ся 
хоть побачимо. 

Цить Йвасю ! п а н 6 в не переслухаешь. 
Цура ха поганим очем. 

Цу р дурня, та масла грудка. 

Цур тобі», та пек. — 

ч. 

V/ Часом н межи кропивою росте кійло (лнліл)» 
Часта крапля дощу и камінь подірявить. 
Чекай ряду, достанешь коляду. 

Через бабинін телята, не можь в город 
подивитися. (Байка). 

Через вороги тяжко до пекла дбстатнся. 
Через святих до Бога, через людій до 
цісаря. 

Через сндженье не мог запопасти в лежане. 
Чеши дідька з рідка, нех йде до дідька. 
Чеши дідька з рідка, бо теплий. 

Чіб веремньв, того и погода. 

УЧій хліб існ, того пісню співай. 

Чія душа часинку не іла, не буде смерділа. 
Чія згуба, того гріху повна губа. 

„Чія справа?” — „Вотова.” — „Хто ю су¬ 
див ?” — „Вот.” 

Чія хата, того правда. 

Чія шкода, того й гріх. 

Чигав, як каня на дощ. 

Чи купити, чи не купити, а могоричу треба 
ся напнтн. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 107 — 


Чим бьік навик, тим и реве. 

Чим горщик накипів, тим н смердіти буде. 

Чим дальше в ліс, тьім больше дров. 

Чим не наіснся, тим ся не налижешь. 

^Чн може сова в сонце дивитися ? 

^ Чим пес старий, тим хвост твердий. 

Чим ся мудрий встидае, тим ся дурний 
величав. 

Чим хата богата, тим рада. 

Чим хата мав, тим гостя пріймав. 

Чого би сліпачнще хотів, коби плбт 
видів ? — 

Чого жалувшь козі ліса ? .. най ість. 

Чого надто, то (вибачте) н безроги не 
хотять. 

Чого не купити, того и не жаловатн. 

Чого очн не вндять, того серцю не жаль. 

Чого пани наварять, тим ся пбдданін по¬ 
парять. 

„Чого сліпий плаче ?” — „Бо стежки не 
баче.” 

Чого ся Йвась не научить, того и Йван не 
буде вміти. 

Чоловік гордіе, коли му ся добре дів. 

Чоловік за батог, а жінка за пнрог. 

Чоловік мислить, а Бог рядить. 

Чоловік на світі, як банька на воді. 

Чоловік не ангел, аби не согрішив, а не 
чорт, аби не покутовав. 

Чоловік не дастсл, лише раз з розуму зве¬ 
сти. 


• ОідіїііесІ Ьу Соодіе 



— 108 — 


"Чоловік не є собі ворогом. 

Чоловік стріляв, а Бог кулі носить. 
Чоловік, як муха; ньіні жів, а завтря гніе. 
„Чому чорт мудрий?” — „Бо старий.” — 
Чорна корова, а біле молоко дав. 

Чорно пье. 

Чорт все чортом буде, — 

„Чорте! де йдешь ?” — „Болотопалити.” — 
„Не буде горіти.” —: „Добро мені па- 
кбсть зробити.” 

Чорте! на грушь, тилько мене не ворушь. 
Чорт не плаче, коли чернець скаче. 
Чорт не спить, але людій зводить. 

Чорт по титулі, коли нема ннчого в шка- 
тулі. 

Чотире свічок спалила, заким Гриця уми¬ 
ла, а пятьін каганець, такой Грнцко 
поганець. 

Чув що звонили, а не знає в котрій церкві. 
Чув муха де струп. 

Чужа кошара не наплодить овець. 

Чужа хата як свекроха (мачоха). 

Чуже красне — своє нанкрасче. 

Чуже миле, своє наймилійше— чужесвя- 
тое, своє пренайсвятійше. * 

Чужій кожух, не гріє. 

Чужій хліб найсмачнійшій. 

Чужим волом не доробиться. 

Чужими руками добре гада ловити. 

Чужими руками тилько огонь брати. 

Чужих бо гов шукає, а свонх дома має. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



Чужії руки лехкіи, та не пожнтечнй. 
ч/ Чуй не чуй — бачь не бачь — а мовчи. 

Чухайся вол з волом, кбнь с коньом а свиня 
(виб.) о тьін, коли нема с ким. 

ш. 

Шануй гори, мости, будуть цілй кости. 

Шафрану не перетрешь, а жінки не пе- 
репрешь. 

Швець знай своє шевство, а у кравецтво 
не мішайся. 

Швець не купець, а коза не товар. 

Швидкій, як медвідь за перепелицями. 

Шенці - венці — а чорт в кншенці. 

Шіе, поре — ниткам горе. 

Шіе соббтньїм штихом на недільний торг. 

Шибався, як чорт по пеклі. 

Шнло в мішку не утаится. 

Шкиру з него здер. 

Шкода псу білого хліба, бо го не з ість, 
лише покаляв. 

Шкода учить розуму. 

Шкода ходу до поганого роду. 

Школа гола — в де сісти, а нема іцо 

&£ТИ. 

Шляхтнчь с переваренои сьірватки, 
шабелька на личку, перевеслом пбд- 
перезанин. 

V Шукав вітра у поли. 

Шулька двох годує. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 110 — 


Шуми до куми. 

Шум що не можна, а кишеня порожня. 

Щ 

Щаслива година, коли заспить вечеру де- 
тина. 

Щастье му з рук вилетіло, як птиця нз 
сіти. 

Щастье на коліні не ломнтся. 

Щастье розум вбдберае, а нещастье назад 
вертає. 

Щастье, як трястье, кого схоче, то нападе. 

Що бабине, то все не таке, як людське. 

Що Бог дасть, то не напасть. 

Що було н не було, всьо ся перебуло, 

Щоби’м був віщнм, тоби’м біди не знав. 

Щоби то був за швець, жеби кождому на 
одним копиті робив ? . . 

Щоби чоловік знав, що не знає, тоби я 
мав, що не має. 

Щоби я моглася до тебе шпнльков при¬ 
шпилити. 

Що вбльно пановн, то не вольно Иванови. 

Що вбн загадав, тоби н на воловій шкирі 
не списав. 

Що в серци, то й на язиці. 

Що вік, то иншій світ. 

Що вісь, то нишая п і с н ь. 

Що голова , то не хвбст. 

Що голова, то розум. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 111 — 


Що громада скаже, то н пан не поможе. 

Що громадці, то й бабці. 

Що два, то не един. 

Що день, то добридень. 

Що дурному по розумі ? . . 

«Що дурний робить?” — „Воду міряє.” 

„Що дурний робить ?” — „Плює, та хапав.” 

Що з голови, то н з мисли. 

Що знав, то сказав. 

Що конь, то (вьіб.) не свиня, шерсть не 
така н нога тонка. 

Що кому мило, хочьби н половина зо* 
гнило. • 

Що коршма то стбй, іцо корчь то бл«й, 
кріпися, а далій ступай. 

Що край, то иншій обьічай. 

Що краснійше, то смачнінше, що старов, 
то гиднов. 

>/ „Що курці снится?” — „Просо.” — „А що 
дівці ?” — „Молодець.”. — 

Що лехко прійде, то лехко пбде. 

Що мав висіти, то не утоне. 

'Що малий пан вліпить, то й великій не 
вбдойме. 

Що мені по хлібі? коли зуббв нема. 

Що минуло, то ся забуло. 

Що молодше, то солодше, шо старов, 
то твердов. 

Що міра, то віра. 

Що на мисли, то й на язиці. 

Що на свонм смітью, то не згине. 


Оідіїііесі Ьу Соодіе 



— 11 * — 

Що не потрібне, ТО Н В’ горнець не 
класти. 

Що не свербить, то не кортить. 

Що не складно, то не ладно. 

Що ньіні мені, то завтра тобі. 

Що платить, с тьхм на торг учащають. 

Що правда, то не гріх. 

„Що робити з бідьі ?” — „Тра» ю голову 
заходити.” — 

» Що старше вод розуму?” — „Увага.”— 

Що світа, то й міра. 

Що там чувати коло вашои хати? бьікцьі 
привик, телиця цьі веселится? 

Що тверезому на умі, то шшому на я- 
зьїці» 

„Що то політика^” — „Нещирості».” — 
„А. шпекуляція що ? . . — „1Щ- 
ганьство.” — 

„Що у вас чуватн?”—„Гаразд нз бідою.” 

Що увисие, то не утоне. 

Що упало, то пропало. 

Що хатка, то ннча гадка. 

Що червоне, то красне; що солодке,- то 
добре.. 


ь. 


Іів бьг кот рьгбу, а в воду не хоче. 

1»дь кобила, хоть есь три дни не іла. 
■Ьжь гбрко, кнсело, солоно — умрешь, а 
не згніешь. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



- 113 — 

1)Жь коза лозу, коли сіна нема. 

Ііжь прісняки, закнм будуть киелякн. 
ііжьте боріц, капусту, бо пироги 1 
не - суть. 

Ііжь, що дають, а роби, що кажуть. 
■Ьсти, пити було, а принуки не було. 
ї>хала Хима з Єрусалима, вбзок скрегоче, 
Хима ся регоче. 

я. 

Я го кладу на полицю, а вбн паде на ла¬ 
вицю. 

Я забула, що я хора — як танцюй, так 
танцюй. 

Я з к о (я) мовчить, а все знає. 

Язьїком клепай, а руки при собі тримай. 
Яка біда уродилась, така изгине. 

Яка в і р а, така й ОФІра. 

Яка голова, така й мова. 

Яка грушка, така й юшка. 

Яка нсповідь, таке розгрішенье. 

Яка кроква, така й лата, яка робота, та¬ 
ка заплата. 

Яка мама, така сама. 

Яка иеия, така й доня. 

Яка плата, така подяка. 

Яка предка, така нитка. 

Яка пряжа, таке й полотно. 

Яка пуга, така й смуга. 

Яка пшениця, така паланиця. 


Оідіїііесі Ьу Соодіе 



— 114 — 

Лка така пісенька лутша, ніжь сварка. 
Як Бог несхоче, то хочь бьі’сь десять 
годов мав, нічого не зробить. 

Як буде доля, то буде н льоля. 

Лк будешь паном, то все будешь брав даром. 
Як було з ранку, так н до останку. 

Якбьі втяв. 

Якби го на сто коній всадив. 

Якби го окропом спарнв. 

Якби з Богом говорив. 

Якби о голову йшло. 

Якби святі н дбм перелетіли. 

Якби сімь баб до него промовило. 

Як біда, то до Ж н д а, а як мине біда , 
най дідько бере Жида. 

Як в житі куколь, то хлібови покбй, а як 
звонець, то му конець. 

Як в пекло кинув, так загинув. 

Як гуляв, так гуляв; ні чоббт, ні холяв. 
Як дерево збтнуть, кождий тріски зберае. 
Як добра година, то знайдется родина, а 
в злій годині иічог* по родині. 

Як д> ди настроять, так дуди нграють. 
Яке дерево, такій клин, якій батько та¬ 
кій син. 

Яке ж ять є, така й смерть. 

Яке корінье, таке й насінье. 

Яке поіхало, таке повернуло. 

Як єсть, то шелесть, а як скупо, терпи 
губо. 

Яке твоє царство, така й твоя сила. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 115 — 


Яке частованье, таке дякованье. 

Яке іхало, таке н здибало. 

Як жвто в оборозі , то надія в Бозі. 

Як заграють, так танцюй. 

Як звав, так звав, аби що дав. 

Якій батько, такій син, викради з діжки 
сир. 

Якій дудок, такій чубок. 

Якій дідько печений, такій и варений. 
Якій дідько с Хнмка, така его жінка. 
Якій кбнь, така н кудьбака. 

Якій медннк, такій млин, якій отець, 
такій син. 

Якій пан, такій крам. 

Якій пастух, така й череда. 

Якій пес на утрени, такій н на службі. 
Якій „помагайббг”, такій „бодайздоров. 99 — 
Якій розум, така й бесіда. 

Якій щепь, така яблбнь. 

Якій, такій уряд лутшій, ніжь проста 
служба. 

Яки санн, таки самн. 

Як коржа, так коржа; як спечемо, так 
дамо. 

Як мбг, так допомог. 

Як М у р н н ніколи білим, так дурний 
розумним не буде. 

Як ми людям, так люде йам. 

Як ми о л юдь ох, так люде о нас го¬ 
ворять. 

6 


Оідіїігео Ьу Соодіе 



- 116 - 


Як мисль, так мисль — таки буде Пере¬ 
мишль *). 

Як напввся, то до кнрницЗз задом обер¬ 
нувся. 

Як не буде Йвана, то не буде пана. 

Як йе даси с прозьбьі, то даси с принуки; 
а чого прозьба не докаже, то дока¬ 
жуть буки. 

Як не прінме Бог гр'Ьхн за жарт, то буде 
шелесту богато. 

'Як не продрешь очн, то прбдрешь мо¬ 
шонку. 

Як не свой ходить. 

Як огню стережеся. 

. Якого ’сь пива наварив, такоє и пій. 

Як пес ребить, так пес в чоботьох хо¬ 
дить. 

Як поде душа по руках, то сд чортови 
достане. 

Як посіяв, так зійшло. 

Як прійшло, так ся розійшло. 

Як пье, то не проливає, як бье, то добре 
влучає. 

Як рибу в сак половив. 


*) Перемишль, стяродавиьій город над С як о и , 
колись столиця княжества Перемьіского — ньіні об- 
водовоє місто, пребьіваніе руського ЕіінСкопа. (в 
тутки книгопечатня Словенсно - руськая н проч.) ... 
Кажуть люде, що якійсь царь строивши сей город, 
задумався, як го назвати? . . . Ажь чоловік якійсь 
приступивши к непу, сказав: Як мисль и проч.. . 
и водси город назван Пер емишлем. (?) 

Пр. Изд. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 117 - 


Як світ настав, то рак не свистав. 

„Як собі поживаєте?” — „От! часом с 
квасом, порою водою.” 

Як собі постелить, так ся виспить. 

Як спить, то не ість, як ість, то не 
дрімає. 

Як с платка вивинув. 

„Як ся звешь?” — „Михайло.” — „А роби¬ 
ти хочешь?” — „Нехайно.”— „А бор¬ 
щу ?” — „Не хочу.” — „А пирога ?” — 
„Хоть би й два.” 

Як ся зійде Стрий и Донець (ріки), 
то буде світу конець. 

„Як ся маєте?” — „По середині, як вчора 
так нині.” 

Як ся набуло, так ся набуло. 

Як ся пріобріло, так ся нз-іло. 

Як ся убрав, так го урачилн. 

Як ся чоловік гаразд має, то н сусід 
буває. 

Як -так, аби за моє стало. 

Як ти ся тішить, вороги ся смутять; як 
ти ся смутить, вороги ся тішать. 

Як тя видять, так тя пишуть. 

Як умре детина, то мала щербина, а як 
тато, або мама, то велика яма. 

Як уміє, так п і є. 

Як хорошій, не жаль грошій, як поганий, 
копну ногами. 

Як хто дбає, так и має. 

Як хто хоче, так по своєй мамі плаче. 

6 * 


Оідіїігесі Ьу 


Соо^іе 



- 118 — 


Як ЧОЛОВІК Ж ІІАКИ не бье, то в неи у- 
тро^а росте. 

Як чорт в очерет улізе, то в котру схоче 
дудку грав. 

Як? — а не дяк, десять раз говорити, я 
скажу раз, але гаразд. 

Як я ся гаразд мав, кожний мене добре 
знав — а як став убогій,, не при¬ 
ходять гості в мон пороги. 

Я о цибулі — а вбн о часнику. 

Ярь /весна) нашь отець и мати, хто не 
посів, не буде збератн. 

Я Татарина зловив, а вбн мене не пу¬ 
стив ; (або в приказці так): „Тату! я 
зловив Татарина.” —„То веди го 
сюда/” — „Не ведется бо.” — „То дер¬ 
жи го.” — „Не держится бо.”— „То 
пусти го.” — „Не пускався бо.” — 


V 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



ЗАГАДКИ. 

-асиїіваіпшт іп&епІит ргосіипі, е( Ііі- 

Івгаїит еііаш асі віпрогет гаріипі ехргеввіо- 
пит уітосіїаіе е( сопуепіепМа. 

МісЬ. ЬиНкау. 


1. Штьірн тиш, дяа патики, семьга за* 

махайло. 

2 . За лкмш, за пралісом суха дзяв а 

(собака) бреше. 

3. Більше вод коня, менше вод стиск 

4. Берн — квичить, клади — кяичить, 

лиши - мовчить. 

5. Чотьіре брата все б£жуть, а ігЬкдьі 

негоднй зд ©гонитися. 

6. Виса висить, хода ходить; виса впа¬ 

ла, хода взяла. 

7. Чорненьке, маленьке, що найболь- 

шу колоду рушить, (або) 

Менше вод толи, я найбільшу ко¬ 
лоду переверне. 

8* На под% ночов а в, як упав, нііхто ко¬ 
стей не збирав (лизав). 

9. Кривенько», маленько*?, все поле 
счепурляе. 


Оідіїігесі Ьу 



10. Лісом нде, не трісне — водою йде, 

не п люсне. 

11. За лісами, за горами золота діжа 

кисне. 

12. За лісом, за пралісом білій хуста 

висять. 

13. Одно просить: свит ай Боже, друге 

просить: смеркай Боже, трете 
мовить: мені все одно як в день, 
так в ночн. 

14. Шуварова сестра, шуваром йшла, 

сімь сот сорочок на собі несла. 

15. Нім ся отець уродить, вже син по 

світі ходить. 

16. Біле як мука — не мука, хвбст мав 

як мишь — не мишь. 

17. Шнло-вило, мотовило, по пбднебо 

ХОДИЛО, по німецкн говорило, по 
турецкн заводило. 

18. Йде чоловік у ліс — днвнтсяв се¬ 

ло ; йде чоловік до села .— дивится 
в ліс. 

19. Шило-вило мотовило, по іібд небе¬ 

са ся вило; в літі співав, на зи¬ 
му нас покидав. 

20. Вбз без коліс, дорога без піску, 

батбг без тряску. 

21. Сивий вол випив води повний дбл. 

22. Скунда скаче; ринда рив. 

23* Червоний корінь, винний смак — 
земля го зродила, чому так? 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 121 — 


24. Маленьке, кругленьке на столі не 

бувало, а весь мір згодовало. 

25. Довга Гася (лася) простяглася, 

кобьі встала тобьі неба достала. 

26. На серед села зарізано вола; в кож* 

дій хатці* по бокатці. 

27. За лісом, за пралісом бочка крови 

мокне; в нанбідиійшій хаті му¬ 
сять ю мати. 

28. Йду — не берегом, кнну — не дере¬ 

вом, нму — не курьв, скубу — не 

ПІрЬЄ. 

29. Вис а висить, хода ходить, Бога про¬ 

сить, щобьі внса впала. 

30. Без рук, без нбз (нбг), на пбд вьіліз. 

31. По пбд коні лягає, до сусіди бі- 

гає. (або) 

В станин ся кохало, на руках сівало 
— хто буде знати буде добре казати. 

32. Стонть при дорозі на одній нозі; 

головка мала, а в ній тьма. 

33 Стонть д е ре в о серед села, а в кож- 
дій хатці по гнлячці. 

34. Стонть ду б — на дубі лнпнна, на липі 

конопля, на коноплі глина, на 
глині капуста, а в капусті свиня. 

35. Плахта-тарахта всьо поле збігає. 

(або) 

Д і р а в е рядно все поле вкрьіло. Бога 
просило, щоб* ся зазеленіло. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



36. Стонть дуб, а в дубі дванадцять 

ГНЛЯК, В КОЖДІЙ ГИЛІ по штьгрн 
гнізді, В КОЖДММ ГНІЗДІ ПО СІІЬ 
птах. 

37. Білон поле, гусь на нем оре, чор- 

н е насіньє, мудрий го сіє. 

38. Чотнре йдуть, дванадцять несуть, 

де платити треба; еден ся каже. 

39. Що росте без кореня? 

40. Що цвите без цвіту? 

41. Що біжить без повода? 

42. Питалася швидка свірка; чи в хап- 

ко дома. 

43. 6 у нас такій баран, що у него со¬ 

рок ран. 

44. 6 у нас такій кбнь, що пбд себе ме¬ 

не гнбй. 

45. Отець лежить в повитью, а сьін по¬ 

їло в по світу. 

46. Конець села забито вола, до ко ж дон 

хижки тягнутся кишки. 

47. Корова сива гори позбивала, при¬ 

шле домов, тай заричала. 

48. Сімь миль мосту, а за тим мостом 

цвіт, радує му ся весь світ. 

49. По з е м л н бігає, пбд л а в о в лігає. 
59. В лісі росло, на полю ся пасло, 

на градці схло, на столі ся 
трясло. 

51, Чорне як крук, біле як сніг, про¬ 
сте як стріла, криве як коса.. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 123 — 

52. Меже двома горами/ бьют ся барани 

золотими рогами. 

53. Мбй брат Кундрат, на горах, на во¬ 

дах, на желізі, на телізі, на 
рачачій нозі. 

54. Йде — дід бабу за руку веде. 

55. В лісі росло, листок йміло, теперь 

носить душу и тіло. 

56. Чотнре брата стріляют до е д н о г о 

пня, а не могут вистрілити. 

,57. 6 у нас бучок, а на бучку яворець, 
на явбрци конопка, на конопці 
глинка, а на глинці млачка, а 
в ній хвостачка. 

58. Два нцять красних, тридцять 

сильних, пятьдесят мудрих, а 
сто дурних. 

59. Суть то росохн, на росохах кадо¬ 

бе ць, на кадовбци драбинка, на 
драбинці гбрка, а на горці жер- 
дьв; по тим жердю днки пташки 
літают, але крилець не мают. 

60. Стонт при дорозі, розложив обі 

нозі — прійшов хлоп, меже ноги 
льоп: ІЦасте дай Боже. 


Оідіїігесі Ьу Соодіе 



— 124 - 

1. Товарина. 

32. Макбвка. 

2. Терлиця. 

33. Сонце. 1 

3. Кульбака. 

34. Стбл накритій — 

4. Ланцюх. 

в мисці капуста. 

5. Колеса. 

35. Борона. і 

6. Яблуко — порося. 

36. Рбк. 

7. Блоха. 

37. Пнсьмо. 

8. Горнець. 

38. Бо;*. і 

9. Серп. 

39. Камінь. і 

10. Місяць. 

40. Папороть, 

11. Сонце. 

41. Вода, 

12. Зубм. 

42. Мьіінь — кбт. 

13. Бонна — дверні — 

43. Ковбиця. 

пічь. 

44 Жорна. 

14. Риба. 

45. Дим. 

15. Дьім. 

46. Ріка. 

16. Ріпа. 

47. Косі. 

17. Каня. 

48. Великдень. 

16. Сокира. 

49. Мітла. 

19. Ластбвка. 

50. Снто. 

20. Човен. 

51. Сорока. 

21. Мороз. 

52. Звоньї. 

22. Ворона — свиня. 

53. Млин. 

23. Ягода. 

54. Двері. 

24. Перси жененій. 

55. Колиска. 

25. Дорога. 

56. Коровячй цьіцки. 

26. Кнрниця. 

57. Стбл накритий 

27. Борщ квашений 

зо стравою. 

28. Риболовля. 

58. Літа чоловічії. 

29. Кбт — сало. 

59. Тіло чоловіче. 

ЗО. Дьім. 

60. Плуг. 

31. Снто. 



• • 

і 

Оідіїііесі Ьу С О ІС ' 




Оідіїігесі Ьу Соодіе