Skip to main content

Full text of "Українські приказки, прислів'я і таке інше (1864)"

See other formats


РМ 

6505 

5761)55 



















га/ 


ІС[ ргуІС&2.1'су, рґу$ІІ V ’іа І Іа^С І П 


УКРАШСЬЕІ 


пржАзки, прислшм 


И ТАКЕ ИНШЕ 


- ^ 

ЗБІРНИКИ О. В. МАРКОВИЧА И ДРУГИХ 


Спорудив М. Номис 


С.-ПЕТЕРБУРГ 

В ДРУКАРНЯХ ТИБЛЕНА П КОМП. II КУЛІШ А 

186 і 







/V - V 




Р IV 

{%ІХ£Г 



Дозволено цензурою. С.-І1етер6ургг, 13 іюдя 1і»й1 і 




-і*»* 


ж І 



ОД ВИДАВЦЯ. 


Збірник д. Марковича зклався з приказок и т. и., що шановний Опанас Василевич 
сам назбірав, туляючись по разних світах и Украінах; що назбірали другі и своєю 
працею не поборонили ему покористувацьця; що були надруковані по разних видан¬ 
нях. Чиі з надрукованих приказок пішли до збірника, шановний читець побачить 
сам, в реєстрові покорочених меннів и в написах при самих приказках; там же 
вбачаюцця дечиі мения и тих, що, кажу, не поборшшли дать до спілки своі збір¬ 
ники; затим, постачали Опанаса Василевича приказками: Наум Пилип. Горобинсь- 
кий, Ил. Петр. Дорошенко, Мелаиа Овд. Загорська, Дан. Сем. Каміиецький, д. 
Крушельницький, Дан. Ив. Лавріненко, Вас. Яковл. Мокринський, Петро Микол. Мо- 
крицький, Ст. Дан. Ніс, Мих. Яким. Орловський, Хведор Тимохв. Панченко, Павло 
Яков. Паламаревський, Олена Ив. Підгаєвська, Ил. Павл. Примо, Натоль Свидниць- 
кий и инші. Всего-навсего приказок в збірнику д. Марковича, з одмінами, з пів¬ 
сотні тисяч, або й більш. 

На моє прохання, слать мені, у кого маюцця, збірники, одгукнулись: 

1) В. М. Білозерський дав: а) чийсь несвідомий збірничок (близько 600 ЛіЛа)» 
з написом «Харків 1834 р.»; б) теж чийсь несвідомий рукопис—приказок Носовичс; 
в) приказки, що постачав д. Кулішеві Микола Мих. Білозерський, частішою з раз- 
них книжок (176 №№), частиною записані по разних повітах Черпіговщмин (460 
№№), и г) артикул, д. Шейковського про здоровкання и инше у Подолян. 

2) Микола Мих. Білозерський прислав 2011 приказок и 345 загадок; з того усего, 
58 з книжок, а решт—записано в Черніговщині, Полтавщині, Київщині, Харків¬ 
щині и Чорноморіі: 1331 №№ самим д. Білозерським, а 967 дд. Білозерськнми (В. 
М. и Ив. Ив.), Хвед. Трох. Богуславським, П. О. Кулішем, Олександр. Матв. Ла¬ 
заревським, Оп. Вас. Марковичем, Олександр. В. Шишацьким-Илличем, п. Петром 
Огієвськнм и другими. 

3) Г. А. Залюбовський прислав власного збору приказки: 127 книжкових п 585 
записаних в Катеринославщнні, в Новомосковському повіті. 

4, 5, 6, 7, 8 и ‘9) Олександра Яков. Коніськнй, Вит Андр. Косовцов, Мих. 
Мих. Левченко, Дмитро Данил. Стороженім, Андр. Левк. Шиманов и Мих. Ритор. 
Щербак но кільки десятків, а дехто (напр. д. Коніськнй) н по кільки сотень приказок, 
записаних по разних місцях УкраІЇш. 

10) Всевол. Порхвир. Коховський — приказки н загадки, записані ім в Харків¬ 
щині, в Озюмському повіті. 

11) П. О. Куліш проказав в диктуру дещицю, що згадувала повно натоптана па- 
мгять шановного добродія. 

12) Вас. Матв. Лазаревський дав передивицьця свій, досить багатий на приказки, 
наський збірослов. 


II 


13) Д. Миловиденко—приказки з Валкського повіту. 

14) Д. Руданський—298 приказок, записаних ім в пгятйдесятних рокйх на По¬ 
діллі, вг с. Хомутшщях Винницького п. 

и 15) Хвед. Ладимнр. Яцімірський—приказки и загадки, що записані ім теж на 
Поділлі, в Новоушицькому п. 

Опріч того, передивився я и з дебільшого повибірав надібки: з Куліщівськнх— 
Граматки, Записок о Южной Русі и Чорної Ради; з Кобзаря (*), Основи, Черні- 
говського Листка, Збірослова Шейковського, Зілля Ревякіша (Киев. Губер. Часоп. 
1863 р. №№ 41 — 44); з дебільшого—з Черніговського Губерського Часопису, з 
Десять Кіп Казок д. Волконського ( 2 ); д. Коховський поміг вибрать з Квітки, Едуард 
Ив. Конге повибірав девідкіля з Полтавського Губерського Часопису; позбірав докупи, 
що позаночувано у себе в шпаргалках, або що задержала памгять од часів оних; 
притулив, що згадував и слав мені шановний Дан. Сем. Камінецький, передивлюю- 
чнсь виправіцицькі листи,—и отто з того усего напелешкалось на оцю книжку ( 3 ). 

Приказки отті, як легко догадацьця кожному, достались мені неразом: дехто слав 
мені збірники, як я ще пересипав збірник д. Маркевича, а дехто тоді, як він уже 
був у мене готовий, приказки понумеровані, покажчик до іх зроблений, книжка 
почала друкувацьця. Одтого и додатки в книзці: додаток одмін и додаток тих при¬ 
казок, що в мене попереду не було. Поки збірник д. Маркевича ие був налашто¬ 
ваний зовсім (се б то, поки приказки не були понумеровані и покажчик не був 
зроблений), — що прислано мені нового, можна було тасувать у шуршу; потім же, 
що мені слали, треба було—або тулить в середину одмінами, коли були такі при¬ 
казки, або робить в кінці додаток; як же книжка почала друкувацьця, треба було 
робить и другий додаток—додаток одмін: до надрукованої приказки одміни в середину 
не притулиш. Що ж до третего додатку, до приказок мені несвідомих, то и без 
его не можна було обійтись: де містить приказку, що іі ніколи не чув, або не до- 
гадуєсся, про що річ, а тим часом приказки шикуєш по речам? 

Беручись за видання приказок, я не дбав, щоб книжка була охаючена, як звичме 
бувають такі видання у сильних, напр. німецьких, пісьмаків; щоб тут було и про 
культи, и про приказки старі и нові, сякі и такі: я добре відав, що для таких 
книжок треба не року-двох, а віку, та ще й не одного, а богатех, а тим часом у 
нас, ради сего, не зроблено праве нічогісінько. Я тільки одно мав на меті: щоб 
книжку видать яко мога скоріше и щоб з неі корпстп було яко мога більше. Про 
остатнє нічого балакать; поспішав же я ради того, щоб був способ користувацьця 
приказками, або и лаштувать іх до справді хорошого видання—не одному, а кожному, 
хто забажає; щоб, хто збірає отті перли од народу, знав, що є вже, а чого нема; 
щоб було до чого тулицьця и примірювать. Ради того: 1) я містив у книжку усе, 
що було в збірниках (загадки, шепоти, зацурування, замовляння и д.): все комусь 
знадобпцця! 2) шикував збіранину у такі лави, щоб не психологія була основою, 
або що лише пісьмацьке, а як, на мою думку, огулові користніш—чи то з погляду 
одшукування в книзці, чого треба, чи полегкісті в читанневі, запамгятуванневі; 


Н 3 незабутого Кобзаря я повибірав не тільки справжні приказки, од народу ім взяті, а 
и вірші, що іх піеьменний наш люд, а деякі навет и народ уже, вживають замісць приказок. 
Мені здаєцця, що вірші такі повинні стоять між приказками — як, приміром, приказки, що 
вжяваюцця в які-небудь одні статі українського народу, або в які-небудь одні стороні України. 
Не знаючи сих віршів и що іх вживають вже замісць приказок, не можна знать українського 
погляду на все, у всюсенькі йго обширі... 

( 2 ) Рукопис. Небіжчик Волконський (Еспп) вславився на Правім Боці яко великий мистець 
розсказувать казки, брехеньки н т. и. Ото він и записав іх десять кіп (600). На превеликий 
жаль, в рукопису нема перших 77 казок, и вони прислані мені (таки Оп. Вас. Марковпчем) 
тоді вже, коли покористувацьця ними як слід неможна було: більша половина книжки була 
вже надрукована. Одначе, що потрібніше, я, здасцця, усе повибірав. 

( 3 ) Хто ще працюватиме над наськими приказками, повинен, опріч пншого, перегледіть п 
Рггуролуіезсі, Роїзкіе, ргхех Заіотопа Вузінзкіе^о геЬгаие (Кгаколу 1634- г.). Показую на іх, 
яко на таку книжку, що іх тепер дуже не густо (маецця в книгозбірі батька Тараса; подару¬ 
вав д. Щербак). Я сею книжкою не покористувася, бо довідався про неі тоді, коли вже не 
можна було покористувацьця. Про другі ж Гопіез для наських приказок, див. досить просто¬ 
ренький реєстр д. Евхименка, Ос. 21 (XIII, 41). 



III 


3) місти» одміпи, що хоч чнм-нсбудь примітні, хоч яким словом, иавет вимовою 
слова, и 4) містив усе, як воно було записано, по вважаючи, що дещиця покалі¬ 
чене (*) — нопісьмачеие, полишене, помоскалене — або що писання деяких слів не 
того штнбу, який вживасцця тепер в наських книжках: що. иаське-щирець, а що 
не наське — про те, думав я, вбрано расправлить; а що до писання — нехай йде! 
нехай виявляюцця усі місцеві вимови; колись усе тс поеудйчять — може й книжко¬ 
вому дечому треба буде трошки поруйнувацьця. Одноманітне я тільки писав: хоч, 
бо хоч и хоть у нас вживаюцця без розбору (хоць, де було записано, я скрізь 
зоставляв); скрізь писав та 7 так, то , не одрізняючи од да , дай, до — з тисі ж 
причини; тілько писав тільки , мині—мені, и пише такс. Од штибу такого я од- 
хнбнув тільки там, де приказка пзята з якого старого рукопису, або а певно но 
знав, як вимовлясцця слово там, де вона записана. 

Написи біля приказок, де або ким записані, або з якої книжки узяти, я робив 
нестемеиісінько такі, які були у збірнику д. Маркевича. Тільки там, де написів було 
дуже багато и до з їх видно було, або я знав и сам, що приказка вживасцця, 
ннпр., скрізь по Лівобочні Україні,—замісьць усіх написів я писав просто Лів. (Лі- 
нобочна Україна). Так же я робив и з написами по збірниках М. Білозерського н 
инших — даючи усюди перевагу місцеві, де приказка записана, перед вишини лю¬ 
дини, що іх записала, се 6 то: де тільки в збірниках призначено було меннямісця, 
я его скрізь ставив, а мення людини ставив тільки тоді, коли не було мення місця. 
Так я робив и з своїми приказками, коли певно не знав, де чув приказку, або де 
записав. В одному тільки я одступив од сего порядку: біля всіх приказок з збір¬ 
ничків дд. Залюбовського, Коховського, Миловидснка, Руданського и Яцімірського я 
писав не мення місця, а іх власне мення, и то ради того, що всі приказки у іх 
записані у одному місці: у д. Яцімірського—у Нові Ушнці, у д. Руданського в Вин- 
вищипі и д. Додам що, що коли в збірнику д. Маркевича не було біля приказки 
ніякого напису, я ставив Не (місце несвідоме), а коли траплялось сс по инших 
збірниках, біля приказки я писав мення добродія, чий збірник. Нокорочения ж мепнів 
и разні признаки в написахта—такі: 


А. 

Азов. / 

Бор. 

Боровиковський. р> \ 

Алек. 

Александрійщина (в Хар- 

Бус. 

Буслаев. 


сонщ.). 

Вал. 

Валки. 

Ал. 

Александровщина (в Кате- 

Вас. 

Васильківщина (в Кпівщ.). 


ринославщ.). 

Вод. 

Ведмежа (Брацлавщ.). 

Ар. 

Ареидаренко. 

Вел. 

Велично. 

Арт. Шей. 

Артикул Шойковського(див. 

Вин. 

ІЗішни шина. 


вище—про Здоровкання 

Войц. 

Войціїцький (1833 и 1834 р.) 


у Подолян). 

В. 

Волинь. 

А. Вил. 

Атеней Віденський. 

Вор. 

Вороніжщнна. 

Ах. 

Ахтирка. 

Гад. 

Гадяччина. 

Бал. 

Балта. 

Гайс. 

Гайсинщина. 

Бат. 

Батурин. 

Г. 

Галиція. 

Бер. 

Бердичев. 

Г. Бар. 

Ганна Барвінок. 

Білг. 

Білгородщина, 

Гат. 

Гатцук. 

В. Білз. ] 

1 Василь, Микола, 

Гл. 

Глуховщина. 

М. Білз. 


Гол. 

Голота. 

0. Білз. ] 

| Олимпій Білозерські. 

Гор. 

Городнянщина. 

Бод. 

Волинський. 

Гр. 

Грайворінщина. 


Каліч и дуже частенько таки траплясцця. Та іі не див: багацько приказок, певно, за¬ 
писано не просто од народу, а з падгьатн, а памгять в такім разі робить наче той бик, що, 
мовляв, куди навик^ туди и тягне ; а може хто и тиєі думки був, що, мов, як же такому 
нечупарному, варзякуватому, та між пісьменпі люде! Мовлячи огулом, з сего бокку треба 
сторожко підступать до приказок, щоб не хибить и не вважать за наське таке, що воно зо¬ 
всім не пашоі парахвіі. 1 




IV 


Грам. 

Граматка (Куліша, 1857 р.). 

Кул. 

Куліш. 

Греб. 

Гребінка. 

Кулж. 

Кулжинський. 

д. 

Джуньків (Берднчовщина). 

Лаз. 

Лазаревський (Олександра 

Дуб. 

Дубно. - 


Михайл.). 

Евх. 

Евхименко. 

Ласт. 

Ластівка (1841 р.). 

Ев. 

Евинсдорхв (Радомисльщи- 

Леб. 

Лебедянщина (Харківщ.). 


иа). 

Лев. 

Левченко. 

Ж. 

Житомирщина. 

Лип. 

Липовець. 

Закр. 

Закревський (1860 р.). 

Лист. (*) 

Черніговський Листок. 

Зал. 

Залюбовський. 

Лит. 

Лнтин. 

Зап. 

Записки о Южной Русі. 

Лів. 

Лівобочна Україна. 

Зас. 

Заславщина. 

Лох. 

Лохвищнна. 

Збр. Шей. 

Збірослов НІейковського 

Л. 

Лубешцина. 


(Опьігь Южнорусскаго 

Макс. 

Максимович (Мих. Олек- 


Словаря. 1861 р.). 


санр.). 

Збр. Лаз. 

Збірослов Лазаревського 

Мар. В. 

Марко Вовчок. 


(Василя; див. вище). 

Мат. 

Ісько Материнка. 

Зв. 

Звенігородщина(Киівщина). 

Мг. 

Мглин. 

Зін. 

Зіиьківщнна. 

М. Марк. 

Микол. Маркович. 

Ил. 

Илькевич. 

Мик. 

Миколаів. 

Не. 

Исаеико. 

Мир. 

Миргородщина. 

Казки 

Казки Волковського (див. 

Нем. 

Немиров (в Брацлавщ.). 


вище). 

Н. 

Ніжнвщина. 

Ками. 

Камінецький. 

Новг. 

Новгород-Сіверщина. 

Кан. 

Канівщина. 

Иовгр. 

Новоград-Волинський. 

Кат. 

Катеринославщина. 

Новоз. 

Новозибків. 

Кв. 

Квітка (де виставлена^лічба 

Новом. 

Новомосковськ. 


картки и д., то з ви¬ 

Нов. 

Новосілський (1857 р.). 


дання 1858 р.). 

Ном. 

Номис. 

К. 

Кнів. 

Нос. 

Носович. 

Киш. 

Кишннев. 

Об. 

Обобочна Україна. 

Кл. 

Климентій (рукопис XVII — 

Ог. 

Огіевський (з Ніжинщинп). 


XVIII ст,; д. Маркович 

Олг. 

Ольгополь. 


мав его од небіжчика 

Ос. ( 2 ) 

Основа. 


Шншацького-Иллича). 

О. 

Остерщнна. 

Кобз. 

Кобзарь (де виставлені ліч¬ 

Ост. 

Острогозьщива. 


би—видання 1860 р.). 

Павлв. 

ІІавловський (1818 р.). , 

Кобр. 

Кобрин. 

Павлг. 

ІІавлоградщнна. 

Коз. 

Козелещина. 

Гані. 

2е£о!а Раиіі (див. Збір. 

Коше. 

Коніськнй (див. вище). 


Шей. XVII). 

Кон. 

Конотіпщина. 

Пер. 

Переяслівщина. 

Кор. 

Короп (в Кролевещині). 

Печ. 

Печера (в Брацлавщ.). 

Кос. 

Косовцов. 

Пир. 

Пирятинщина. 

Кост. 

Костомаров. 

Підл. 

Підлясся. 

Котл. 

Котляревськпй. 

Иов. 

Повість о том, що діялось 

Кох. 

Коховськин. 


з Україною и д. 

Країн. 

Крашевський. 

11 ог . 

Погара. 

Крем. 

Кременець. 

11 . 

Поділля. 

Кремеич. 

Кременчук. 

Пол. 

Полісся. 

Кр. 

Кролевещина. 

ГІолт. 

Полтавщина. 


(*) Лічба після Лист, показує: та, що в скабочках, картку, а перед скзбочками — пок (1-ве 
—1861 р., а 2-ге—1862 р,). 

( 2 ) Лічба після Ос., перед скабочкамп, показує, за якиіі місяць кнпжка, се б то: 1 Січень 
(1801 р.), 2 Лютий, 3 Березіль, 4 Квітень, 5 Травень, б Червець, 7 Лппець, 8 Серпень, 9 
Берсень (Жовтень), 10 ІІаздерішк (Листопад), 11 Листопад н Грудень, 12 Січень (1862 р.), ІЗ 
Лютий, 14 Березіль, 15 Квітень, 16 Травень, 17 Червець, 18 Липець, 19 Серпень, 20 Версень, 
21 Паздерник. В скабочках же лічби показують: римська—лічбу, під якою артикул стоіть на 
палятурці Основи, аорапська—картку. 




Полт. Час. 

Полтавський Губерський Ча¬ 
сопис. 

Прав. 

Правобочна Україна. 

Прав. Ниж. 

Иравобочна Нижня (та, що 
и Ляхи звуть Україною). 

Прав. Верх. 

Иравобочна Верхня. 

Нр. 

Прилука. 

ІІр. в Ст. 36. Приписна в Старому Збір¬ 
нику (див. Старий Збір¬ 
ник). 

Проск. 

Проскурів. 

Рад. 

Радомисль. 

Рев. 

Ревякин. 

Ров. 

Ровяо. 

Р. 

Роменщина. 

Рост. 

Ростов на Дону. 

Руд» 

Руданський. 

Рус. 

Русанов (в Остерщині). 

Сич. 

Сичівка. 

Сівер. 

Сіверия (півночна сторона 
Черніговщини). 

Скальк. 

Скальковський. 

С. 

Сквіра. 

Ск. 

Скрізь. 

Сков. 

Сковорода. 

Сл. 

Слободи (південна сторона 
Украін). 

Слон. 

Слоним. 

Слуц. 

Слуцк. 

Сн. 

Снєгірев. 

Сос. 

Сосниця. 

Ст. 36. 

Старий Збірник (рукопис 
початку XIX с., якогось 


поморника. Достався вія 
д. Марковичові од д. 
Крушельницького; захо¬ 
плює приказки Уманщи¬ 
ни). 

Ст. 

Стародуб. 

Сторож. 

Стороженко (Дмитро Дани¬ 
лович; див. вище). 


Стр. 

Стрийковський. 

Сум. 

Суми. 

Т. 

Таганрог. 

Тар. 

Тараща. 

Тат. 

Татнщев. 

Тет. 

Тетієв (в Таращанщині). 

Ту Л . 

Тульчин (в Брацлавщині). 

У. 

Умань. 

Уш. - 

Ушиця. 

X. 

Харків. 

X. Вид. 

Харківс. Видання. 

X. 36. 

Харківський Збірник. 

Хар. 36. 

теж (що я мав од д. Біло- 
зерського; здаєцця, се 
той же самий, що ко¬ 
ристувався ним Опанас 
Василевич). 

Хар. 

Харсон. 

Хат. 

Хата. 

Хор. 

Хоролщина. 

Час. 

Черніговський Губерський 
Часопис. 

Черк. 

Черкащина. 

Черн. 

Черніговщина. 

Чер. 

Черияхів (в Київ. п.). 

Чор. Рад. 

Чорна Рала. 

Ч. 

Чорноморія. 

Шей. 

Шейковський. 

Шим. 

Шиманов. 

Ш. 

Шишацький. 

щ. 

Щербак. 

Юр. 

Юринівка (в Новгородсі- 
верщ.). 

Я. 

Ямполь. 

Яц. 

Яцімірський. 

г. 

губернія. 

п. 

повіт. 

м. 

містечко. 

с. 

село. 


Де при приказці (наир. №№ 2855, 4826), або при одміні (одміна під ціхвірею 2 в 
№ 4824) нема ніякого напису, або поставлено іб , там треба розуміть напис, що и 
при передні приказці, або одміні; де напис стоіть в ламаних скабочках (напр. при 
№№ 4750, 4801 [Бр.], [Гр.]), треба уважать, що до приказок мались н одміни 
(з Бр. и Гр. в вименених нумерах), але ті одміни нічим не примітні, ніякої/ корнети 
не вбачалось друкувать іх; де в написах перед певний повіту и т. и. стоять римські 
ціхвірі, то для того, щоб одрізнить кільки одмін з одного місця (напр. цри № 2597 
е Бр. и І Бр.—щоб одрізнить одну брацлавську одміну од другої брацлавськоі); де 
перед одміною маєцця кільки цяток (...), то, чи будуть ті одміни надруковані під 
приказкою дріботою, чи надруковані ик строці з приказкою, треба вважать іх яко 
кінець переднеі одміни чи приказки, та ще й так: коли в одміні маєцця яке слово, 
що маєцця и в передні одміні чи приказці (напр. № 2815, ик строці, маєцця в од¬ 
міні слово жінка), то виходить, одміну сю так треба читать: «Коли моя жінка 
шельма и д.*; де такого слова нема (№ 2782, 3-я одміна)—так: «Ириший-кобилі- 



VI 


Т 


хвіст, а в кобили и свій є», або (там же, 5-а одміна): «Нриший-хвіст-кобилі: як 
однрвецци, то далеко опиисцци»; де, в одміні, стоїть значок (»),—треба вважать, шо в 
одміні сі нема слова, до якого значок поставлений •(напр. під Л» 2823 в Лубенські 
и Илькевичсвські одміні нема слова блювати ). Одначе, мудрацію сю шановний чи¬ 
тець швидко и сам розбере—прочитавши дві-три картки. 

Думаючи про покажчик до приказок, н надумав так, щоб не тільки пошикувать, 
но азбуці, отте ватажжи, що стоіть, надруковане великими літерами, з початку кож¬ 
ного поділу в книжці, а теж: показать, які приказки з нитях поділів можна лічить 
до того чи до другого поділу; поробить ватажжям и поставуть у ряд дещо инше, що 
валкіше, але що в.кннзці, за приводом кого-другого, пішло яко рядовичі; поставить 
у ряд деякі примітніші слова и які передивившись по приказках, шановний читець 
иокористуеццн, чи то—що до нашого битопусу, до народиего поглядсвіта и д. Зупи¬ 
няло мене зиершу у сі думці, що зробить як слід такий покажчик—то,треба зглибить 
приказки (та ще богато и дечого другого) глибоко, треба передледіть иперечитать 
дечого богато, а час не стоіть. Одначе, надумавшись, пішов—на що спромога. Для 
першої обихідки и такий зиадобицця, а хто працюватиме, не помгакуючн, над при¬ 
казками сам, той и сам собі зробить; хто діло добре розуміє — не коритиме мене, 
а хто коритиме—не я перший, не я и остатній. 

Більше ще я вагався, беручись до праці, за писання: чи вдацьця меві до того, 
що воно у нас тепер найбільш вживаєцця, чи може до того, що давно вже про его 
балакають, та якось ніхто не одважуецця. Вагався я так, вагався; а далі, повто¬ 
ривши де з ким и набравшись духу, и — на відважне! мовляв... Чи тепер, чи в чет¬ 
вер, а теперішнє писання треба буде поруйновать: скрізь тепер йдуть до тнєі дум¬ 
ки, щоб писать так, як вимова показує, а не так, як показують слововиводи; пи¬ 
санням по слововиводам, починають дуд/ать, нікого не навчиш слововиводам, коли 
воно не тямить іх звіткільинде, а що тим перешкода велика робицця пісьма- 
ченневі народа—то певна річ. Так починають, кажу, думать скрізь, так дегде почи¬ 
нають вже и робить—так мусимо нехибне колись и ми зробить. А коли так, то 
лучче ж тепер, ніж в четвер, и найпаче нам, що и вся турбація у нас про те, шоб 
найбільшу полегкість прибрать для пісьмачеиня н освіти темного люду.—На чім по- 
кладаєцця нове, те прибране, писання—колись трохи було вже про его в Черні- 
говському Листкові; та не яке воно н ^руидзеване, щоб шановний читець не розбор¬ 
сав его сам, прочитавши картку-дві вг книжці: е стаиовицця всюди, де тільки в 
словах чутно мт>яким голос е (єсть, є, моє, ллє); е всюди, де той голос чутно твер¬ 
дим—як московське 9 (мене, еге! е! пише); цця и цьця замісць .тця, тьця (скве- 
^рецця, дражницьця); рря, ття,ння и д. замісць рье , тье , ньв , рья, тья,нья, ргє, тгє 
и д. (надвірря, політтн, верещання); г в кінці слів, ф, в . и 9 —зовсім геть; в сере¬ 
дині слів усюди г в таких, приміром, словах: тятий , пягний , звьязуе. Годилось би 
воно розборсать и такі, напр., речі, як наські у п ув , з и с и т. н.; але, мені 
здаєцця, тут треба вже заждать, поки наука наську мову по суставчиках розбере; 
годилось би теж прибрать букви для дж и дз (джеджулицьця, джур, переїжджа, джо§а, 
дзенькать, дзебать, дзявкать, дзебом), бо се воно у нас не два проголоси, а один- 
єдиинй; та розпитавшись з добрими людьми, одпнхнув таку думку: не всюди у нас є 
словолитні и, длятого, не всюди можна доставать потрібві літери; хто б може рад ду¬ 
шею ити в ту ж тропу, та бракує способу. Нехай и се на колись! 

«Оже ся описав, нли переписав, нли не дописав, чтите исправіяя», а меві, щи¬ 
ро прошу, вибачить. Найпаче просю не поремствувать на мене, шо є приказки два 
рази надруковані и що богато є таких, що треба б іх стягнуть до одного нумера, 
або що треба б зробить з одного нумера два-три; що одноманітних приказок час¬ 
тину я утокмачив до одного гурту, а другу до другого и д, Дещицю робив я тут 
нарочито—з разного поводу; найбільш же сталось се супровив моєї думки. Як збір¬ 
ник був уже зовсім налаштований до друку (приказки понумеровані, покажчик зро¬ 
блений),—деякі приказки треба було викинуть або перенести до других гуртів, а 
деякі, нові, вставить в середину (з разного поводу треба було се робить): длятого, 
треба було, що номіжнє, або збивать его докупи, або розводить у розні нумері. Але 
найбільш—сталось, що й розказать трудно п що добре пійме тільки той, хто над 
таким ділом сам працював. Не десять и не двадцять разів проходив я усі приказки, 
щоб не було оттого неладу... Набадураєш оце, переглядуючп, приказку, що позав- 


VII 


чора або тиждень назад десь була (приказок сила, не день и не два треба, 
щоб перейти їх); почнеш шукать—и наскакуєш па таке, що десь еегодпя чи вчора 
було; робиш замітку, шукаєш дальш—знову па щось накрапив... Годин через три- 
чотирі так у тобе у голові помутицци од тиі плутанки по картках, що хоч кинь 
работу: тут же, карток через пгнть-шість, або и вдвох картках поруч, натикаесся на 
однакові приказки н сОго не примічаєш... кинь же роботу до завтрбго, або поки 
одночние голова—и казать нічого. Кажу, що розуміє добре се діло тільки той, хто 
над ним сам працював, а найпаче, коли у Ого була така страшенна сила приказок 
и одній, доставались вони ему не разом, збірники були пошиковані по азбуці, або 
лишим штибом, ніж у мене. 

Кінчаючи своє слово до шановного читця, повинен додать, що як згадуватимемо, 
любе добродійство моі земляки, тих, що збірали оттс диво и не поборонили дать его 
нам и добрим людям на користь,—памгятаймо теж и про шановних Михайла и Якова 
Матпісвичів Лазаревських и Семена Даниловича Камінецького: тих двох, що з та¬ 
кою, правдиве наською, щиростю допомогли коштом спорудить книжку, а останиего, 
що не ради корнети якоі, а ради доброго діла працював над оттиєю непоказною, 
але тяжко нудною виправщицькою працею: виправлять оттаке, як оці приказки, то 
не нграшки! 

Та и про те треба сказать ще, що що є у оці книзці, то тільки частина того, 
що є у народа. Дехто слав мені десятків пгять-шість приказок, и траплялось так, 
що з тих пгяти-шести десятків три четі, навет пгять шестин або и девгять деся¬ 
тинок було таких, що в збірниках Опаиаса Васил. и инших зовсім не було. В 
збірниках Опанаса Васпл. и М. Білозерського найбільш приказки з Черніговіцини— 
здавалось би, що ними уже все повидзебувано по тих сторонах; одже Опан. Вас. 
* слав мені потім черніговські приказки, д. Камінецький заночував коропські — що 
зовсім нові були. Виходить, добродійство, роботи — аби тільки хіть! л\ найпаче на 
Правобоччі, и найпаче оттам, де, мовляв, «сама патока». 


М. Номис . 















І» 


г . У, ' * • і Я • і ■ ) '» . 0 1 ОТ 

' • « 'і*і Ом" • *і 

. * ■ . 

01 н4» ь 

.. * ^ V, ......... ... '. 

Л. . ) .% •»» і і ,і 1 •.» " им. • 

,•» *Н І ' ' . *4 ’ЧІ *' 41 ♦ 1' *І 1 1 

♦ * ' * І ' 

- • -І .. г». . . ..і 

П .* ; 

‘ V » Лй"І! "М - ||' Л і • п.„ 

• ‘ 1 1 
• И\ Р *1 «і » « • / ... іг>* і. 

•• . • і * ч ' м ’ . . 

. > » . ... 

.• » гичці * 

. -V .. і ....... .ц , 

"іЧ** 3 , г< 44. 

• . . '' «1 1 Ш 

• Ь .•••»" • * і і о • 


Віра 1—4. — Бог 5—95. — Гріх 96—125. — Піст 126—131. — Говіть 132—139. — Молитва 
140-161 —Церква 162-183. — Свято 18і—192. — Чорт 193—198.— Пекло 199—201 — 
Чернець, піп и д. 202—231) —Ворожка 211—234. —Відьма 235—252. — Забубони 253—318. 
— Так годицця 319—376. — Чує душа 377—381. г 


І>)ОсІ / * ( 

і 

-• 1 1 1 1 1 • «'(І/ ' . /і 

і 

1. Хто за ВІРУ умірає, той собі царство 
заробляє. Лаз. 

2. Невірний гірш Жида, або Турка. Просте. 
4. Яка віра, така н охвіра. 11л. 

Як Божа воля, то вириєш з моря. [Гат.], 

Ос. 1 (У, 43]. 

19. Хто собі що обіцуе, тое Бог нідує. Ст. 

Зо. 

21. У Бога все мога. 11л. 

Нема в світі над БОГА. Нон. 

Над Богом нема нікого. Зал. 

Без Бога ні {]) до порога. Об. 

(*) не. Бр., Бер.) Бон.; а ні. Просте., 
Зв., Рад., Ст. Зо. 

Усі ми від Богом. 0. — Усі під Богом хо¬ 
димо. Павлг.', Пир11р., Білі. 

Усе Божеє, тільки гріхи наші. [Кат.], Б., 
Бер., X. -ТІ 

10. Як би не Бог — хто б нам помігі Просте. 

Кому Бог поможе, то все ( 1 } переможе. 
Рад., Грам. 

( ! ) то той. Пир., Білі. 

3 одним Богом на сто ворог. Ш . 

Як Бог дасть ( 1 ), то и в окно подасть ( 2 ). 
Рад., Лох., [Пир.], 11р., П., Кр. — Кому Го¬ 
сподь має що дати, то дасть и в хаті. [Бр.], 
Ном. — Як Бог дасть, то іі тут завдасть ( 3 ]. 
Б., Л. 

Коли Бог( 1 ) не годить, то її ( 2 ) огонь ( 3 ) не 
горить. Рад.) 3 . 

( 1 ) Як Бог. Бр.) Просте., Рад.; Бог. 
Зв., Л., ( 2 ; и. Ст. 36. ( 3 ) вогонь. Просте.; 
то й у печі. Бр. 

Як Бог годить, то її мокре горить. Яц. 

Як Бог не поможе (*), то її святі,ие обо¬ 
ронять. Бер:, Лох. 

(*) Як Господь дасть. Бер. 

Як Бог не схоче, то хоч би десять голів 
мав, то нічого не зробиш. /Гам., [Рад.], Боз. 

У Бога все готово ( ! ). Об. 

( ] ) готове. Прав.; напоготові, Бер., Л. 

Волпо Богу, що хотіти, то чинити. Ст. 36. 

Волно Богу, и звгязавшп в рай укинути. 

Божа воля. Божа її сила. Збр. Лаз. 

Він знає, що починає. Зал. 

Без Божоі волі и волос з голови не спаде. 

Пл.) Просте. — Волос з голови не спаде (як 
того схоче Бог). Ст. 36. 

Не родить рілля, але Божа воля. Пан., К . 

Хто ж в світі знає, що Біг гадає! Гат. 

ЗО. Бог те знає, а не мп грішні. Зал. 

Божих сил не можна вгадать. Б., Бон. 

Біг усе дає, як сам знає. Гат. 

Бог знає, що робить ( 1 ). Бр., Зв.) Рад. 

(’) ділає. Ил. 

Біг суде (*) не так як люде. Гат. 

(V судить. Не. 

Нам Бога (*) не вчить, як хліб родить. Сос., 

Евх.) Гр. 

(*) Нам жать: Бога. К . 

Ніхто з Богом контракту не брав. Просте. 

На Бога не дуже гримай. Гаііс ., К., А". 

3 Богом не бицьця. Рад., Гор., Бон., Білі. 

— ... Его святая воля. Пир., 11р. 

До Бога з києм (*) не нідеш. Рад., 3., 

Бон., Білі. 

(') києм. Бер. 

40. Силою в Бога не взяти. Ст. 36. 

3 Богом не будеш позпвацьця. Бр. у Лох, 

' - % 






— 2 — 


Кого Бог любить, того й карас ( ! ). Бер., [Ір. 
(*) навідує. Бр.; навіщає. Пем., на- 
віжджає. Вед.) наказує. ІІолт., Бон. 

Каравши, Бог та й змплуецця. Ст. 36. 

Богь дасть пуждочку, Бог дасть що и оз¬ 
доровить. Б. 

Кого Бог засмутить, того ипотішить. Нроск. 

Бог покорить, Бог п простить. Евх., Не., 

Бог хоч (*) не скореп ( 2 ), та ( 3 ) вдучеп 
(<). А. 

(*) Бог Бан ., Б., Ст. 36., Г. Бар.; 
Хоч. Зв. ( 2 ) вскорен. Зв., А., Бон.) скі- 
рен. Бан., Б., Г. Бар.; скор. Ст. 36.; 
скорий; втрапсн. Рад. ( 3 ) але. Бан., Б., 
/Б.; так. Зв. ( 4 ) улучен. Зв.; лучен. 
/Б., Ст. 36., Г. Бар.; лучний. Ст. 36. 

Од Бога нігде пе сховаесся ("«бо Его око 
и па воді; и на, землі, и під землею...п зна, 
щб й зроблю». 3.) Б.І А. 

Од людей сховаесся, а од Бога ні. Ном. 

50. Бог знайде, хоч и в печі замуруйся 
( , ). Бр. — ... хоч и під піччю. Біль. 

( ! ) замазся. Б., Рад . 

Чи дасть Бог —пе одмолицця, неодкупиц- 
ця Бон. . 

Бог все бачить. А., Б. —... та не скаже. 
Бер., Рад. — .,. а вже разом покарає на 
тім світі. Бр. 

Бог не карає прутом. 11л. 

Бог не трубить, коли чоловіка губить. 

Що Бог павїпе, того ніхто не мине. Б. 

У Бога всего мпого. Г., Прав. 

Бог багатий ( ! ), то й нам дасть. С ., Б,— 
Той, що багатий, Топ нам дасть. Дуб., Пир. 
% ^)‘У Бога багацько. Пир., Білі. 

Бог старий господарь. Бр. — ... має біль¬ 
ше, ніж роздасть. — Більше Бог має, як роз¬ 
дав. 11л., Бан., Б. 'І с§ 1 “ ‘ ' 

Бог батько, государь дядько. Збр. Ааз. 

60. Що Бог дасть, то не напасть. 11л., 
Евх. —... Біг покорить, Біг.и простить. Не. 

Що Бог дає, то все к луччому. Бон. 

Що Бог пе робить, то все на лучче ( І ). 
Білі. 

(*) к луччому. Н. 

На Бога надійся, а сам не плошай. Евх. 

На Бога складайся, розуму ж тримайся. 
Г«т. . Сі . .. 

Бога взивай, а руки прикладай. Бр. 

66. Богу молись, а сам стережпсь. Проск. 

68. лДай, Боже!»—«Роби, небоже!» X, А .— 
«Поможи, Боже!» — «Роби, небоже, то й 
Бог допоможе!» Вед. 

Роби (Ч небоже, то й Бог поможе ( 2 ). Рад., 
Пир., Бон., Білі., Зап. (І, 44), [Б., Боз.]. 

* о (*) Працюй. Нем .; Трудись. Нроск. 
( 2 ) а Бог допоможе. Нем.; а Бог тобі 
поможе. Проск. 


70. Боже поможи, а сам пе лежи! Зв. у 
Бер., А. 

Іїс все ж Біг дарує, про шо люд міркує. 
Гат. 

Бог за працу міеть щось дати. Ст. 36. 
Бачить (*) Бог з неба, що кому треба. Б., 
[0., Грам.]. 

(*) Знав. 11л. 

Кого Бог сотворить, того ие уморить. Евх . 
Дав Бог роток, дасть п кусок. 0. 

Хто дав зуби, дасть и хліб до губи. 11л. 
Бог—батько: як буде пас трімати (*), то 
буде й годувати. Бр. 

(*) держати. Грам. 

Який Бог (*] змочив, такий и висушить. 
Бр., [Бан./Боз., Білі.]. 

(*) Який. Аит. 

Дасть Бог день — дасть и пожиток. Прав. 
80.Що вбогий, що багатий — у Бога все 
рівно. Рад. 

Бог перівпо ділить: жде, щоб сами діли¬ 
лися. Нос. 

Чоловік мислить, а Бог рядить (*) Ял.—... 
гадає, а Бог росполагає. Боз. 

(*) керує. Пл. 

Чоловік стріляє, а Біг кулі носить. Ил., 
Бан., Б. 

Чоловік крутить, а Бог розкручує. Бан., К. 
Коли сіно в стозі, то забув о Бозі. Пл. 
Хто — коли тревога, то до Бога, а по тре- 
возі забуде о Бозі —горе тому. Зал. 

Коли зле гадаіш, чом ж Бога благаіш! Гат. 
На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Боз. 

З Богом нічого жартоватп. Ст. 36. 

90. З Богом не з хлопцем жартовати. Кл. 
Хто з Богом, з тім Бог. Ил. — ... Бог з 
ним. Проск. 

Хто против Бога 7 то и Біг против нему. Пл. 
Як мога коло Бога. Ст. 36. 

Від серця до Бога навпростець дорога. 
Боз., Гат. 

Від серця до неба шляха пе треба. Гат. 

ГРІХ по дорозі біг, та до нас плиг. Гат., 

Не. 

На гріх не спаеесся. Зал . 

Всяк чоловік не без гріха. Зал. 

Чоловік, що ступить, то згрішить. Ст. 36. 
100. Чоловік не ангол, жеб не зогрішив. 
Гріх не личком завгязатп, та під лавку 
сховати. Пл. 

Всякая неправда гріх. Ст. 36. 

Все мине, а гріх зістане. Пл. 

Біг гріхом карає. Гат . 

Хто чинить хоч добреє, хоч злеє в пер- 
впй раз, не буде таковб, як не першип<[. 
Ст.. 36. 







-і'з - 


ІІезнай ( [ ) гріха по чииигь ( 2 ). Бр., А. 

(*) ІІсзнаомость. Нем.; Невідомость. 

//.«.; ( 2 ) не творить. Лем. і не чине. Асб. 

Хто чого по знає, тому то Бог прощає. 
Боз. 

Як пе прийме Біг гріхи за жарт, то буде, 
шелесту багато, Ил. 

Гріх пе йде в губу, та з губи. Рад., ІІир. 

110. Кілько смаку, тілько й гріху. */., 
[Бр., ІІроск., Аох., Пир., Бр.]. 

Не скілько смаку, тілько більш гріху. Бер. 

В чім пе маш смаку, пе маш п гріху. Ст. 
36. 

За тую крпху — мало гріху! 

За сее Бог не повісить. Ст. 36. 

115. «Боже паш, Боже, коли того молока 
пе гріх!» — «Брате ( ! ), коли немає!» Б. 

(*) Кажуть, А. у Бон. 

117. Гріх пе гріх, аби Бог простив. Не. 

Чи гріх, чи два, а вже не видержу! Зв., А. 

Обернися, порося, па карася! Булж. 

120. Гріха боятись. Ск. 

Гріхи спокутувати. Тат. 

Скупитись гріха. Кл, 

Гріхи отдалити. Кл . 

Де гріх, там и (*) покута. Зв., ІІроск., Бер., 
3., Пир., Н. 

( ! ) Чий гріх, того. Рад. 

125. Адам ззїв кисличку, а у нас оскома 
на зубах. Коз., [Не.] 

/ — 

128. ПОСТИМО, як Рахмани. Ил. 

129. При пості добре відбути гості. Проск. 

131. Як начнем постить, то нічого буде 

христить. К., Рад. 

ГОВІВ, Богу пе вимовно. Б. 

З дурного говіння не буде спасіння. Коз., 
[Пир.] 

«Коли ви будете говіть?» — «Тоді, як хлі¬ 
ба не стане.» Бон. 

Говіє, та у рот віє. Ст. 36. 

До Божу дару, з чортовими ногами! С. 

Святе зверху! Бр., А. — Щоб святе було 
изверху. Бон. 

Повозив попа в решеті (потаівся па спо¬ 
віді). Рад. — Возить попа в решеті (ІІир.: 
дурить кого; А.: сповідацьця). Пир., А. — 
Будеш попа в решеті возити (дітей лякають, 
що отченашу пе вміють: «гляди, як не вмі¬ 
тимеш, то будеш и д.»). Бр. — Попа вози¬ 
ти. Гат. 

Украв причастя (як не піде після прича¬ 
стя до вечерні). Бр. 


140. За Богом МОЛИТВА ио пропадає. Б. 

Разумішй молпцця, а дурень плаче, С( 

Хто в Бога просить, тому й Бог дає. Бвх. 

До Бога з прозьбою. Ил. ^ ц 

Нема очепаш, нема хліба. Бай ., Б. 

Хто не уміє молитися, пай іде на море 
учитися. Ил. — ... нехай на морс поїде: 
там научицця молитись. Ст. Зо. 

Через Святих до Бога. А., ЇІр. ... че¬ 
рез людей до цісаря (*). Ил. —- Через слуг 
до пана, а через Святих до Бога. Ст. 36. 

(*) через добрих людей до попа. Об.; 
через слуг до дана. Зв. 

Пошли, Боже, з пеба, чого нам треба. Об. 

Боже батьку! прийми гріхи паші в жар¬ 
ти. ІІир. 

Господи Исусе, я к тобі несуся. Не. 

150. Господи помилуй—або дай що! Б.—... 
помилуй та грошей дай. Бор. 

Оце тобі Господи, оце мені! Ном. 

Нехай мене Бог боронить (або: Сохрани 
мене, Господи) від лихої папасгп, від папсь¬ 
кої карноста, від людської непавпстп. Бр. 

Боже, поможи, отут п положп! Гр. 

Боже дай добре, та пе довго ждати. Ил. 

155. Прости, Боже, сей раз та ще десять 
разів: а там—побачимо. Ном. 

157. Обіцяв Бог дати, тіко казав заждати. 
Нем. 

Каже — не помилую! (як хто скаже: «не¬ 
хай Бог милує»). Иом. 

Хоч кільки молися, з біди не вимолисся. 
ІІроск. - о ( ,1 V . .( 

160. Богу молпсь, а до берегу гребись. 
36р. Лаз. 

» ^» О< 0 . *Н' « Г 

162. Звій до ЦЕРКВИ скликає, а сам в пій 
пе буває. Ил. 

Єсли голова болить,то в церков щи.Ст.Зб. 

По хріп та по редьку. Бон. — Уже дзво¬ 
нять на хрін, на редьку. Гр. — 3 хріном 
борщ! Ос. 5. (IX, 69). ' , 

На псалтмрь уже дзвонять, та нас не за¬ 
гонять. Коз. 

Нехай дзвонять—іх па панщину ие гонять. 
Пир., Бон. 

Куди ходім, то ходім, —аби ие до церкво. 
Кап., Б. 

168. Коли ие прийду до церкви, то все пас¬ 
ки святють. Б. 

170.Бог Богом,а люде людьми.Б.,Рад.,Бон. 

Треба неба, треба п хліба. ІІроск. 

Чим то той Лазар Богу приподобпвся, 
що его увесь тиждень тнуть та й тнуть! (то 
селючка на Вербнім тижні говіла в манастп- 
рі, и чуючи в церкві: усе про Лазара, п ока 
зала). 3., Пир. 




— і — 



Пабожппй — як Жпд подорожній. Бр., С. 

Те іде молпцьця, а те жпвицьця (красти). 
Зал. 

Набожний! як би такий кожпяй, то б 
увесь світ догори ногами перевернули. Евх. 

«Проти чванькуватих.» 

Святий та Божий! свічки поів, а поночі 
сидить. Нон., /ь, Евх. 

Як не по правді робить, та ще й ви- 
правляецця. 

Рукою (на молитві) махаєш, а думкою 
скрізь літаєш. Кв. 

Постава свята, а сумліпня злодійське. Ил. 

Па Бога дивидця, а чорта бачить. Бр. 

180. Борода, як у владики, а сумління як 
у шпбепика. Ил. 

Борода, як у пса, а зуби, як у собакп. 
Ст. 36. 

Показує дорогу, а сам в болото лізе. Пл. 

Щодень Бога хвалить и що день людей ду¬ 
рить. Проск. 

— 

Коли те СВЯТО буде! ІІроск., Л. 

185. У Бога щодня празник! Лгв . 

Ш.Сегодпя непразипщатп нам невказнпк. 

188. Празник ( 1 )— Иван Бражнпк! Л. 

(*) От тобі празник. Не. 

190. «А чом ви, хлопці, не орете?» —«Та, 
дядьку, свято». — «Яке свято?» — «Чересло 
й леміш зпято.» Зап. (І, 446). — «Чи сего- 
дпя свято?» — «Свято! леміш та чересло зня¬ 
то... будте здорови — піст, бачете! Лон.— 1 Ча¬ 
сом и в будень ліпше, ніж у свято—або чого 
не знято. Пр. в Ст. 36. 

Три дні заходу, а день празпику. Кап., К., 
Бер., [Пар.]. 

Хто святові рад, то й до світа папгецця 

(')• л. 

( х ) п-ьян. Б . 

— 

ЧОРТ чорний, а біс рябенькій. Гр. 

Чорт не спить, але людей зводить. Ил. 

Чорт и горами перевертає. Проск. 

Хиба не чорт, щоб не спокусив! Бр. — 
Чорт кого не підмане! Проск. 

Чорт ладану боіцця. Проск. 

Питався чортг баби: «Що о БозІ люде го¬ 
ворять?»— «Славлять, величають!»—«А що о 
мені?»—«Якось вас дуже на зуби взялп!» Пл. 

Що то за ПЕКЛО, що теплої Евх. 

200. У пеклі все тепло, а пойдп в рай, то 
й дровами дбай. Б. — Як итп в рай, так п 
дров дбай; а як у пекло, так и так тепло. 


До Бога важкий шлях, а до пекла пряме¬ 
сенький. Гат. 

А. .о *»* *» , .»>п .■!%( > *• * и 

і і " 11 • • 

ЧЕРНЕЧА злоба до гроба. Бал. 

Пе одної матері діти їчепці). Кл. 

Не же ні, и пе дітям збірато (до ченців и 
до Запорожців). Кл. 

Чорна (>) риза ( 2 ) пе спасе, а біла в гріх 
не введе ('*) Лів. 

(*) Чорная. Ст. 36.; ( 2 ) одежа. Кон.; 
( 3 ) и не погубить біла. Ст. 36. 

Як рибі без води, так черпцю без мана- 
стиря. Ст. 36. п 

Попів гудьмо, а попами будьмо. Кап., К . 
Коли маєш сто кіп, то будеш нін. В.,Иол., 
36р. Лаз.—Я к сто кіп, так п піп Ст. 36. 
Піп — золотий сиїа, Крп.„ 

210. На те піп носвятпвся, щоб по церкві 
крутився. Проск. 

Піп у хвіртку, а чорт у дірку. У. 

212. Піп жпє з олтаря, а ппсар з каламаря. 
Проск. 

214. Біда на престолі, коли нема нічого в 
стодолі. Пл. 

216. Чиі ворота минеш, а попових пе ми¬ 
неш. Бер. 

Шерть-верть, бери чверть — вийшло ро- 
кове. Ст. 36. і і- 

218. Попа одним обідом ие нагодуєш. Зе.,Л. 
222. Гудимо попа, а піп як ягода. Гр. 

Піп єси, а гріх єсп. Проск. 

Од попа з церкви, од попаді з хати. Кон. 
225. Нема дурнішого од попа: люде пла¬ 
чуть, а він співає. Пир. 

229. Ие вміє й Богу бовнуть. Кон. 

- , 

231. У ВОРОЖКО хліба трошки. Ил. 
Ворожка з бісом накладає. Кл. 

Хто ворожить, той душею наложить. Коз. 
Не так буде, як ворожка шепче; а так 
буде, як Бог дасть. Пир. 

— •** г 

Гірша ВІДЬМА вчена, як родима.- Б. 
Сонце світить, дощик кроппт, чарівниця 
масло робить. Пл. 

Коли місяць в серп, то чарівниці їдуть на 
гряппцї. Ил. 

Та він щось зпа. Л ., Кон. 

Відьмак п непевний. Б. 

240. Уппр и пепевнпй усім відьмам родич 
кревний. Б. •<** г 

Баба Яга— косцяпая нога. #ос.—...костяна 
нога, с... жпляна,...стражена. Лист.(II,23і). 
Баба сім миль зза пекла /така зла)./Той., К. 
Баба з пекла родом. Пл. ч !П( 1 9Г 
Що втну, не перетну (ириговорка ві¬ 
денська). Макс. 




Коли б не тирлич, був би я твій панич 
(каже перелсСтіїик-чорт — любі дівчині, ко¬ 
ли мас проти сто зілля тирлич при собі). 
Иос. 

Терлич! приклич! ІІоп .— Терлич, терлич! 
мого милого (*у приклич. Баз. — Терлич, тбр- 
лич! деслтох приклич; аз десятох—девгягох, 
а з девгягох—восьмерох, а з восьмерох—се- 
мброх; а з семерох—шестерох, а з шесте- 
рох— пгятерох, а з пгятерох~-чотирох, а з 
чотнрох—трох, а з трох—двох, а з двох— 
одного та доброго. Бс. (11, Ф24).' 

Примовляють так, варючи тирлич — 
4 п приворотне зілля. Як дуже зілля ки¬ 
пить—милий поверх дерева летить; як 
не дуже г— о половині дерева и так 
■ 11061 , 644 »! Див. Зап. (І, 39]’.—"(*) сім 
хлопців. 36р. Лаз . * V }Ч . • 

Чи убрів, чи ИаряжеиО.' Ст. Зо. 

Чи я вжила, чи я збрила, чи непі пара- 
жено. Сум. 1 I м * { * п • • ' ! . Г 

-Заподіяно ( 1 ). Л., Пир. о 

Чарами, то що.—Пороблено. Пир., Л. 

250. ЇІротір (*) дано. Л. 

Собаці дають злодіі,або так лихі лю¬ 
де. ( 1 ) Проторга. Пир., Кон. 

Навхрест у стіні вибито (розлучниця вибге, 
от чоловік жіпку г п бгє). Пир. 

Вдапия (давання) гірше трутизни. Бр. 

Л ’' 

.» . •! / 

Бабськи ЗАБУБОНИ. Лів. 

.* Щоб дійниця не текла, а хазяйка весела 
була; щоб хазяйка ие засинала, до корови 
рапо вставала; щоб .корова стояла та бага¬ 
то молока давала (замочування дійниці в Пе¬ 
трівку, в перший понеділок). Макс. 

•Як сей леп пзиходпть, то щоб до мене усі 
люде надходились, та мене сватали (примо¬ 
вляють дівчата, миючись зеленим леном. з 
тих зернят, що птиця упустила рота на 
перехресті). Коз. )Г , , ' 

Нехай же іде Грек з вииами, з павами та 
в нашу квашу (кажуть, затерши квашу). Черк. 

Як густо сей пояс вказався, щоб так п мої 
угорочки густо в-ьязалпсь в огудині. Макс. 

Побачивши первий цвіт на, угірках 
або на гарбузах, примовляють так и пе- 
ревгязують червоною 'гичкою, з пбяса 
висмикненою. Роблять се на царя Кон- 
стянтина.и Олени, 21 квітня. 

Як густо сей личак плівся, щоб так и моі 
огуркн густо вказались в огудині. Макс. 

Коли йде пустоцвіт, то шукають ли- 
^ товського личика, волочять ногою на 
город и'шнуряють на грядку, так при¬ 
мовляючи. 

Як не може ио світу голе ходити, щоб так 
ие могли горобці сояшників пити. Макс. 

Треба, з сиєю примовкою, оббігти го¬ 


лому, у ночі, грядки, трімаючи в руках 
нолиницю-забудьку, що з усего нечева 
сама зосталася в печі забута. 

260. Так вас всіх буду драти, як будете 
на просо літати (вбиваючи горобця, каже). 
Ііоііц. 

Дай же, Боже, час добрий, щоб моя ка- 
пусточка приймалась и в головки складалась 
(примовляють за першою росадипоїо, на Йва¬ 
на Головатого, 25 травня, держучн іі в руці)! 
Щоб моя капусточка була из кореня коре¬ 
нистая, п пз листу головастая (голову собі 
обиймаючп и бгючись у поли)! щоб пе ро¬ 
сла високо, а росла широко (присідаючи)! 
Щоб була туга, як коліно (посидівши и при¬ 
давивши коліном)! щоб була туга, як камі¬ 
нець, головата, як горщок, а біла, як платой 
(посадивши вже росаду, накривши іі горш¬ 
ком, па горщок поклавши камінця, а поверх 
білу хустку). Макс. ' я *»' Н) 

Святий Апдрію, па тобі конопельки сію; 
дай, Боже, знати, з ким буду весілля грати. 
36р. Лаз. К ! 

Мишко, мишко! (*) иа тобі кіетяпї Зуби, 
дай мені залізні. Л. 

Закидаючи, черезт» голову, зуба, що 
випав.—5 і ) Мишка, мишка! Аргп. Шей. 
Пересядься, морозе! (Як великий мороз, 
треба налічить 12 лисих, сі слова примов¬ 
ляючи за кожним: иа дванадцятого лисині 
мороз п пересядсцця). Коз. у ІІом. : от 
Ие йди мороз пі на жито, піна пшеницю, 
иі на яку пашницю. 36р. Лаз . •, * 

266. Ластівко, ластівко! на тобі веспянки, 
дай мені білянки. 36р. Шей. 

Хто має ластовиння на виду, то, по;- 
бачивши весною вперше ластівку, так 
примовляє, а потім умиваєцця, щоб не 
було того ластовиння. * * <!,! Ч 

268. Молодпк-молодик! в тебе роги золотіі; 
твоїм рогам не стоять, моїм зубам пе боліть! 
АртШей . ' * ^• лн 

Молодик-гвоздпк! тобі роги краспі, мені, очі 
ясні. Рад.у Пир., Мар. В. —...тобі на упов- 
ня, мені на здоровгя; тобі круті роги, мені 
чорні брови. Б. — Місяцеві золотіі роги, а 
намг щастя и здоровгя; місяцеві иа пїдпов- 
ня, намг на щастя п на здоровгя. Бер . 

270. Сліпий родився, иа небо не дивився; 
сліпий ие баче, мене не займе. Р.— Сліпий 
уродився, сліпий и згинеш (примовляють «як 
кутюги супуцця, ті собаки опадуть»). Бр.и 
А де ви тоді були, як Исусі Христос на 
Йордані христпвсь? (кажуть на вовків, як 
здибає само у лісі: вовки повтікають). ■ Д. 

Сам ІЇсус Христос йде попереду, а я за 
Йсусом Хрнстом позаду: що ІІсусу Хрпсту 
попереду, то мені позаду (як цочцою ДО0ОЮ 



у пущі йде само. Мати казала: «Не бійсь, 
куди йдеш! скажи молитву цю,та а не бійсь!») 
Сич. 

273. Чорте, чорте! (*) п& твоє, оддай( 2 )мое. 
Об.—Верни ( 3 ) моє, візьми своє. ІІом. '' 

Як що загублять и шукають^ то так 
примовляють.—^) Чорт, чорт! />.( 2 ) дай. 
а И ві ДДай. 

275. Чорток-чорток, не ламай кісток! ти з 
води,а яв воду. Пер.— Чорток-чорток, не по¬ 
лічи моіх кісток! Вас. 

«А що мати варила?»—«Борщ та полинь... 
от вам полинь, сама ти изгипь!» (Русавкп 
полишо бояцця.) Макс. 

«От вам петрушка!» (кинуть русавкам пе¬ 
трушку у воду, промовивши сі слова, то во¬ 
ни почнуть зараз лоскотати). —«Ти ж наша 
душка!» (Русавки так дякують за петрушку). 
Макс. 

От вам мт>ята! (як сказать так русавкам, 
то вони: «Тп ж паша мати!» або: «тут тобі 
и хата!») Макс., Л., Гр. 

Калі-буд-буд! дайте мені волосинку заріза¬ 
ти та дитинку («од русавок»). Рад . 

280. Ух, ух! соломт>яний дух! мене мати 
породила, нехрпщепу положила (ніби русав¬ 
ки Клечапппми святками вигукують). Макс. 

Люде йдуть з пасками, а я узуюся п убе¬ 
руся, так як за пасками, ийду па город. Вед. 
«То такі планитуваті єсть, що воно 
по планетах знає, коли на що сіяти.» 

Не чисть мепе до живого, то збавлю тебе 
од всего злого (часник треба носить у ке- 
шені, вкупі з грошима. Гр.). Евх. 

В кого діти мруть, то треба тому брати 
кумів встрічних. Збр. Шей. 

Як кого нападе блуд, нехай згадав в який 
день було Різдво, візьме землі спід ніг и по¬ 
сипле собі на голову. Збр. Шей. 

Надіть сорочку пазухою назад (од пере¬ 
полоху). Чор. Рад. (218). 

Дівка не повинна істн усего близнята — 
яблука там, чи-що, бо буде вагоніть усе 
близнятами: як траппцця іі таке близня, по¬ 
ловинку нехай їсть, а половинку нехай од¬ 
дасть кому другому. Збр. Шей. 

Як снпцця хто з померших, то треба на 
часточку дать, щоб очей не дерло. Коз. 

Як вплупляцця гусята або каченята, то, 
щоб здорові росли, гніздо и шкалярущу ви¬ 
носять на воду. Ос. 10 (XVI, 48). 

Як піп вперше скаже (ще в притворі)«Хрп- 
стос воскрес», як Хрпста дочитаюцця, то, 
не отказуючп ему«во истину воскрес»,—по¬ 
бажай чого:так и станетця. Ос. 10 (ХУІ> 59). 

290. Ховаючи втопленика, аоливають его 
водою—щоб дощ був. Ос. 10 (XVI, 48). 


291.Під бороною з залізними або осиковими 
зубцями можпа виховать пса віщуна— ярчу¬ 
ка. Збр. Шей. 

297.9 поховані над дорогами, то чумаки, то 
разпі пгохожалї: па іх могили жадеп, хто 
йде або іде, поліпце, скіпку, траву, або 
грудку землі кидають — буцім би то Й самі 
помогали ховати. Зап. (II, 288). 

Як покривають молоду (па Подолі скри- 
вать не водять в церков, а роблять се до¬ 
ма. завиваючи в намітку), садовлять на о- 
слін, чп що. а під ослоном відро з водою, щоб 
здорові були, як вода. Ос. 10 (XVI, 40). 

На воду виносять першу шкалярущу з пи¬ 
санок п крашанок: вона попливе до Рах- 
манів п скаже ім Великдень. Ос. 10 (XVI, 48). 

300. Щоб удалась капуста, то треба за¬ 
чинать шаткувать на семім дні, як молодик 
настане. Зап . (II, 42). 

ЗОЇ. Швець копилом ( ! ) перекинув. Лів. 

Кажуть, як усі, в розмові, ущух¬ 
нуть. — (Ч хату. Лом. 

303. Боіцця, щоб ему заєць дороги не пе¬ 
ребіг. ІІл. 

З порожніми відрами. Пир. } Л. 

Уповні перейшла. Пир. 

Свербить, та й свербить долоня... Думаю¬ 
чого? Кон.— Свербить долоня проти чогось. 
Пир. 

Хто волохатий, той буде багатий. ІІл. 

Буде дощ, бо Жиди волочацця. ІІл. 

Ластівки вилітають, годинку обіцяють. 
Ост.— ...погоду обіщають. ІІл. 

310. Як коси довгі, то и зіма довга. Кон. 

Коса свиняча, що коло печінки, дов¬ 
генька: як товща ик серцю, то зіма ве¬ 
лика буде з осени; як товща ик хвосту, 
то навиослі; а як рівна коса—рівна зіма. 

Як сницця бійка, то хтось прибгєцця (при¬ 
їде в гості). Збр. Шей. 

!Іе на вмірущого! (Як у мерця очі неза- 
плющені — на вмірущого, а заплющені — 
ні). Яолс. 

Як миша ість вблот, так буде хліб дорог; 
а як гузир, то нема дорога. Пир., Кон. 

Мошки, комарі, мухи п д. завелись з по¬ 
пелу, що зпалив и по вітру пустив змія Ки¬ 
рило Кожемгака. Зап. (II, ЗО). 

Гпва тпм червива, що кілками з неі Хрп¬ 
ста мучили. Ос. 40 (XVI, 52). 

316. Осичина тим труспцця, що на іі Ска- 
рїет повісився; другі кажуть, що він на бузині 
повісився п тим вона не годпцця для по- 
стройкп (в бузнику чорт живе). Ос. 40 
(XVI, 53). 


•і* 



—^>7 — 


319. ТАК ГОДИЦЦЯ. X, Пир. 

320. Дай, Боже, па иожяток (як колють 
кабаиа. «Одип дурень сказав: Боже поможи , 
так сміялись з бго, поки й вмер—по забу¬ 
ли»)! Рад. 

Кукуріку на свою голову (як курка засиі- 
ва, то вона віщує біду)! Бон. 

На (*) свою голову (на навісний проклей, 
па собаку як виє н д.)! Пир., О., Бр. 

(*) Бреше на. Гат. 

Тік ( х ) притік, почипка( 2 ) приволік. Черк., 
Черн. [Зв. Бер., Б.] 

«Ото у нас Відохрищ, а другого дня 
Йвана Хрестителя, а на третій день 
Йвана Предтечі, а на четвертий — и 
втік, и притік, и починок приволік». 
Бр. Кажуть так, сідаючи за гребінь на 
проводах.— ( х ) Утік. Евх . ( 2 ) починок. 

Бусепь, бусепь! ві тобі голвоту, а ти мені 
жита копу. 36р. Лаз. 

Примовляє дітвора, на Благовіщення, 
показуючи буслеві свячені хлібці. 

Кроп ( ! ) сію. Макс. 

Як побачить весною вперше ластів¬ 
ку, то так примовляють, кидаючи на 
грядку жміньку землі: там виросте кріп. 
—(*) Окріп. Гр. 

Гуси, гуси! нате вам на гніздечко, а нам 
на здоровт.ячко ( х ). Прав., Пиж., Мв.> Арт. 
Шей. 

Примовляють,побачивши весною впер¬ 
ше диких гусей и кидаючи ім соломку, 
або-що. —( х ) Гуси, гуси! вам на гніздо, 
а нам на тепло (або на добро). Гр. 

Гуеї, гусї! завгяжу вам дорогу, щоб не 
втрапили додому (дітвора на летучих диких 
гусей). Нов.— Гусі, гусі! колесом, червоним 
поясом! (Щоб то дикі гуси, почувши їх, за¬ 
крутилися на однім місці). Нов. [Арт. Шей.]. 

Патна дорога (як одлітають гусп дикі вь 
осени)! //ос.—Путем дорога! 

На тобі, ластовко, на гніздо (те ж, як и 
гусям, кидаючи землею). Макс. 

330. Оси, оси, які ви тупоносі! принесіть 
мені меду. Б. 

Топчу, топчу ряст; дай, Боже, потоптати и 
того року ( х ) діждати. Бр. 

Примовляють, топчути весною ряст.— 
(*) году. Бон. 

Щоб на той год діждати сопу топтати (се 
б то, и з сном так, як з рястом). Нов. 

Дощ, дощ, перестань: я піду па рашгань ( ! ), 
Богу молицьця, Хрпсту поклоницьця. Арт. 
Шей. 

( х ) в Хварастань. Арт. Шей.\ Дощ, 
дощ, пропусти, я поіду в три кусти. 

Не йди, дощику, дам ті борщику; постав¬ 
лю на дубоньці, прилетять три голубоиьці; 
та возьмуть тя на крилонька, занесуть тя в 
чужиноньку. Раиі.— Дощику, дощику! зварю 


тобі борщику, в новенькому горщику, по¬ 
ставлю на дубочку: дубочок схитнувся, а 
дощик линувся—цебром, відром, дійничкою, 
над нашою наймичкою (*). Л., Макс.—... по¬ 
ставлю па дуба, люна як з луба. Арт. ІІ1ей.—г 
Йди, пди, дощику, зварю тобі борщику: чи 
на дощ, чи па сонечко? очиии, Боже, око- 
нечко!.. Дай, Боже, дощик — цебром, від¬ 
ром, дойиицею. Вас . 

(*) ...в зеленому горщику: сікни, руб¬ 
ни, дійницею, холодною водицею. Боз. 
....в земному горщику, тільки не йди. 
Боз....в маленькому горіцику: тобі борщ, 
мені каша. Б. ...наварю я борщику: бу¬ 
дем борщик істи, перестанем кисти. Бр. 

Бий, дзвоне, бий! хмару розбий! Нехай 
хмари на Татаре, а соиечко на хрестяпе! 
Бий, дзвоне, бий, хмару розбий. Макс . 

Коте, коте! вилий воду, на колоду, чи на 
грім, чи па дощ, чи на блискавку (*). Л — 
Годе, годе! вилий води — чи на дощ, чи на 
погоду. Арт. Шей. 

«Як, купаючись, наберецця води в 
ухо, то стане на одну ногу, одповідню 
тому ухові, перехилить голову и скаче 
на тій нозі, примовляє». Б.— «Скупав¬ 
шись, як набіжить води в уха, кажуть 
так, хилючи голову то на той, то на 
той бік, уха долонями накривши. Коли 
на долоні сухо, до то на блискавку и 
зірниці». Макс . —Скільки мені трапля¬ 
лось бачить, то сих слів не примовля¬ 
ють, як наберецця води в ухо: тоді ска¬ 
чуть тілько на’дні нозі, — от, як про 
Биів росказано. Сі слова примовляють, 
зкупавшпсь,—просто, щоб довідацьця, 
чи буде грім, чи дощ, чи блискавка; и 
в такім разі роблять, як каже д. Мак¬ 
симович. Коли на долоні сухо—на грім; 
коди мокро —на дощ; коли ні сухо, ні 
мокро, а блищить тільки,—на блискав¬ 
ку. ІІом. —(‘) на блискавицю. Бан ., Б.; 
чи на мене молодую, як на ластівку (дів¬ 
чата гадають). Макс. 

Сонечко, сонечко! виглянь у віконечко: 
твої дітопьки плачуть, істоньки хочуть. Арт. 
Шей.— Сонечко, сонечко! одчини Боже віко¬ 
нечко—подивимось, чи далеко Татаре Йдуть. 
Пом. — Сонечко, сонечко! очпни віконечко. 
Пов. —Сонечко, сонечко, скажи, віткіля Та¬ 
таре йдуть. Гад. 

Як почнуть хмарки набігать,—дітво¬ 
ра, піймавши сонечко (Божу корівку), 
перепускають его з руки на руку, при¬ 
мовляючи ті слова. Як що воно скоро 
знімецця и полетить—незабором сояшно 
буде; як же висовує тільки крилця, а 
не знімаєцця, погода буде така, що за- 
сталицця оце па сояшно, та и знову 
хмарки. Пом. 

Папі свіргунськип! йдіть, я буду орати, 
а ви будете поганяти (крпчять хлопмта, 
найшовши нірку подбвого цвіркуна). Арт . 
Шей. л , д) 




— 8 — 


Комашки, комашки, ховайте подушки, бо 
Татаре йдуть. 36р. Лаз.— Мурашки, мураш¬ 
ки, поховайте подушки и д. Арт. Шей. — 
Муравья, муравгя! он Татаре йдуть, ваших 
дітей поріжуть и ваші подушки заберуть. 
Ос. 5 (V, 46). 

340. Гайку, гайку, дай гриба н бабку! си¬ 
роїжку з добру діжку, красноголовця .з доб¬ 
рого молодця (молодь вигукує, шукаючи гри¬ 
би). Пер., 0. 

Морозе, морозе, пди куті їсти! Л. (II.) 

Будте здорово з колядою!. Кап.; К., Дуб. 

Узвар па базар,а кутя па покутя ( 1 ).П.,Евх. 

< (*) а кутю на покутю. Пар. 

Гой коляда (діти примовляють, кидаючи 
у міх коляду). Підл. 

Просили батько й мати и явашеці прошу 
на ці чесні дари (*) (промовляють, яв при¬ 
несуть вечерю— на Кутю). 36р. Шей. 
кп п (') на що святу вечеру. Шей. 

Віншую вас з цим Новим роком, щоби 
вам вилізла кутя боком. Збр. Шей. 

Сійся, родися, жпто-пшеппця, всіляка паш¬ 
ниця, На щастя, на здоровля, па той Новий 
рік, щоб було ліпше, як торік (посівалнп- 
т). Арт. Шей. * 

Верба бт>є, ие я бью ( 1 ), за тиждень Велик¬ 
день. Будь великий, як верба, а здоровий, 
як вода, а багатий, як земля. Л., [ІІир.] — 
Не я бгю, верба бгє — якая? святая. Пс. 

' І ( 1 ) Верба хлес, бий до слез! Не я біло, 
верба бт^е. Макс. 

249.«Христос воскрес!» — «Во пстину вос- 
крес!» (здоровкаюцця так па Великдень). Ск. 
— Дождалпсьмо паски, а за тим а залі (*) 
дождемо и Божоі ласки. Ст. 36. 

0 етаросвіцкі вірші для христуван- 
-нід; ,>ня: «Христос воскрес, рад мир увесь, 
діждалися Божоі паски и дл Вом. — 

чи -О а далі * !о*« гчі . і •• О 

251. Нехай над ним ( ! ) земля пером ( 2 )1 ІІр., 
0.,Евх.— Нехай ему земля легка! Бр., Нові. 
. т{/ (^.рму, Бр., Б. ( 2 ) пером стане, що 

добрий був. Бр. 

Царство пебесне (пмьярек)! пером земля 
над ним! нехай со святими почиває та й нас 
дожидає! (примовляють, як їдять коливо). 
Зап. (II, 286). 

Царство небесне, вічний покій перестав- 
шійся душі (кажуть, як почують, що дзво¬ 
нять по душі). Зап. (II) 285). 

Нехай з Богом спочиває (як скажуть, що 
хто вмер)! Проск. 

Легко (Ч лежать! Прав., Пиж., Сл ., Лв. 
<лтк N Хай легко. ІІир., Аои г “ ( . ,, 

Легко ему лежать, пером землю держать. 
Ос 40 (XVI, 28). 


Хай вона нашим дітям сиицця (добром 
помгяиув пебожкуЛ Г. Бар. ґ 
Нехай вона своєму роду сиицця (про любу 
людину, що,далеко). ІІир., Пер. 

Дай вам, Боже, легко лежати и Христа.ді 
очівидага(на могилках на поминальниці),//*. 

360. Колом бму в спниу ,(як що вмерло 
непевне)! Нові. 

Па Подолі хлопгята стукають довбешками 
в дзвіницю па СтрастГ, як дзвоиять. Ос. 40 
(XVI, 49). , 

362. На Подолі, па Діяніях, парубки розво¬ 
дять огнище, де-небудь ие далеко од церкви. 
Ос. 40 (XVI, 57). 

365. Дай, Боже, легенько кигикнути. Бр. 
Нехай тобі легше! Пир. . а 
Хто мене помгяііув, щоб кий не минув 
{дуже гікиуло)! Пос. 

Як би не зуби, та не губи, була б душа на 

*У 61 , Рад :л.а, . » - 'і 

Як хто дуже гікне, жартують. 

Так хтось згадав, що вчорашній борщ 
відригнувся. Евх. 

370. Наздоровья! (як чхпе): Лв.г 
На здоровья, на сто літ свиней пасто! 
ІІир., Пер. 

На здоровья! спичка в ніс! Кон .—Спичка 
в ніс! Лв. [П., У:] —...та пара (*) коліс, та 
шматок ( 2 ) осі, щоб крутило ( 3 ) в носі ( 4 ); Зв., 
^.— Спичка в ніс, боля.чка в спиняку, — 
поздоровляю, як скаахвпу собаку. Пер. 

. ч (*) четверо. Пер. ( 2 ) половина. Л.\ и 
И чотирі. С.) Р. (?) крутили чорти. С.) 
Рад. ( 4 ) день и ніч у носі. Пер. 
Спичка в ніс, а вам лахва! Пир. 

III вроку. Об. — Не вроку ім! Пир., Б.— 
Ну, ість! ні «року ('і- Бал. 

( } ) ні вроку тебе! Бр. 

Дай, Боже, наперед лучче (як хвалпсся, 
що, мов, пайдить)! 0. 

Великий рости К 1 )! Прав. Пиж., Лів.— ...ща¬ 
сливий будь. Б., 0 .—Нехай великий росте! 
Кон., X.—....та щасливий буде ( й )! //., Прав. 
ІІйж , Б., Лв .—Нехай ім Бог зростить. Кон. 
(*) вирости. Прив. ІІиж.. II. В. ^ та 
многолітний буде, щасливий. Бр . ° * 

- .ТО . О НІ* Н 1- • І 1. і ь«? і 


ЧУС щось ДУША, та мені не каже. ./., 

Ст. 36. ; *’ "’у ж * ’ , ‘' 1 ' ' ь ° 

Снуєцця мі перед очі—як вдень, так вно¬ 
чі. /А*. ^ 1 и °* 1 ; м| 1 

Н птиця не злетить (віщує лихо, буде лп- 

«V н/к/гт.;: 

380. Се не перед добром! Пом. 

Од Бога, так хвалить Бога, а од лихого, 
гак нехай вопо па собі обачить. Рад. 

пг йі ( ч-і. < .*■ - * * ИЦ* • * «»»• 

оіцві!» !(імЩоД 1 7Н4ди-г* .пллоіі* 


ьг 

;% р 



Світ 382—411. — Місяць (кадендарь) 412—529. — Неділя 530—543. — Од лсіду До л<*ду 

(весна, літо и д.) 544—536. 


Широкий СВІТ. ІІир. 

Глянеш по Божому свігу! Еон. 

Ніхто не знає о Божім світі. Г. 

Кілько світа, тілько іі дива. Г., II. 

Хто в світі не бував, той и дива не 
видав. Ск —... той чуда й дива не видав. Г. 

У Бога світа багацько. ІІир. 

Початок н не можна знать, відкіля узявся. 
Евх. 

Ніхто не може світа пережити. Ел. 

390. Мири вічиостю ся здавня називають. 

Як буде місяць чернець, то буде іі світу 
копець. Макс. 

Як ся зійде Стрий н Ломець (ріки), то буде 
світу копець. 11а. 

Усе тінь минуща: одна річ живуща—світ 
з Ботом. Е. 

Нема тиі драбини, щоб до неба достала. Л., 
ІІир. 

Як небесна внсочниа, так морська глибина. 
Евх. 

Що світа, то б мира. Ил. 

Як світ великий, так різне на ним буває. 
ІІроск,— Буває різне на світі. 

Що світ, так и люде. ІІе. 

Що той чоловік в Бога за звір—не зна¬ 
ємо. От. 36. 

400. Чи шпак, чи хомгяк, чи перепели¬ 
ця: що вона за птиця (про чоловіка)? Пир., Ч. 

Земля—мати. Макс. 

Свята пскра. К. 

Чим Бог світлость доточив? —Огнем. Збр. 
З аз. 

Н скотина розумна, даром що не гово¬ 
рить. ІІир., Н. 

Срібло ( ! ) чортове ребро. Бер. 

( ! ) Сребро. Рад. 

Орел летить найвпшче, а хріп росте най¬ 
глибше. Лаз. 

Дорогий товар зиід землі йде (метал). 
Евх. 

Божа пташка (бджола). Хат. (184). 

410. Каміиь росте без коріия. Я., Л. 

Гиів Божій! ІІир. 

МІСЯЦЬ Лютень иитиє, ча обутпй; місяць 
Марець з трояка бика ріг збиває. Ж., Слуц .— 


Лютий пнтаецця, чи добреобутий .Збр.Лаз.— 
Марець третяку бику ріг зломить. Ст. 36. 

Як прийде Марець, то обмерзне старцю 
палець. О. — Як настале Марець, так за¬ 
мерзне під тином старець. Б. 

На Сорок Святих сорока сорок паличок 
в гніздо положить (9-го Березіля). О. — На 
Сорок Святах школяр иесе вчителеві сорок 
бубликів (або: книшів и д.). Ном. 

З Сорока Святих сорок морозів буде. 
Макс. 

На Теилаго Олекса (17 Березіля) щука 
риба лід хвостом розбиває. ІІир. 

До аервого грому земля не размерзаецця. 
ІІир. — ... не роствбрнцця. О. 

На Благовіщення (*25чго Березіля) й пти¬ 
ця ( ! ) гнізда не вьє. Пир. 

(*) не нессцідя й кубла не ві>є. О. 

На благовіщнім тижні вдовий плуг. Макс. 

420. Нз благовісного теляти ( ] ) добра не 
ждати. Пир . 

І 1 ) ягняти. Макс . 

Благовісне яйце ( ] ). Пир . 

( : ) коко. І\р. 

Який день на Благовіщепия, такий па Ве¬ 
ликдень. Збр. Шей. . 1 

Середохресна неділя; Хрестці (печуть и 
ід ять хрести, а один ховають, поки цщеницю 
сіять). Ном. 

Похвала похвалнцця, а Вербна поставицця, 
а Біленька іі побіліть. Бр. 

На Похвалу ( ! ) сорока яйцем похвалнцця. 
Макс. — Па Похвалу птиця похвалнцця пер- 
вим яєчком. Евх. 

(*) ІІа Похвальну суботу. 0. 

Прийде Вбрбнпця ( 1 ), назад ( 2 ) зіма вер- 
пецця. Бр. — Вербич ( 3 ), три кожухи таб- 
рпч ( 4 ). Лаз . 

Вербу дамдють—з того холодний ві¬ 
тер зриваецця Бр. — И) Вербиця. Лаз. 

. ( 2 )». Лаз.) Збр. Лаз. (*)Як прийде Вер¬ 
бич. Б. ( 4 ) тербич. 

Чистий четвер (на Білому тижні; вранці 
купаюцця). ІІом. 

К Великодию сорочка хоч лихенька, аби 
біленька, а к Різдву хоч сирова ( 1 ), аби нова. 
Лаз. 

(*) сурова. Бр., Рад. 

2 





На Великдень на радость стріляють. Кл. 

430. От пробі — Всликденьї а він зовсім 
не великий. ІІом . 

Ніби то баба так сказала. Шоб дові- 
дацьця, чи він справді великий,—у по¬ 
треб залізла и там цілий день пряла 
починки: напряла, як и аби-коли. 

Коли на Мартина (14-го Квітня) буде 
хороша година, то буде хороше на людей 
и на урожай. Евх. 

На Мартина треба піти в ліс, знайти 
жолудик и подивицьця: як що він вох- 
кий и є в нему мошки, то сподівайсь 
якоі пошести на людей. 

Догодуй бджолу до Іівана (Верхопечеринка, 
19-го Квітня), то наряде тебе, як пана. Евх . 

Годуй мене до Йвана, а я зроблю тебе 
пана (буцім, бжола казала). Не. [ ІІр ., 
Еон]. 

Святий Юрпй (23-го Квітня) по полю хо¬ 
дить ( ] ), хліб-жито родить ( 2 ). Лаз . 

(*) ходив. Збр. Лаз. ( 2 ) родив. 

Святий Юр звіра пасе (вовків). Макс. 

Юрова собака (вовк). 

На Юрт>я ворона у житі сховаецця Зе., 
Луб ., Пир ., [Евх,]. — На Юра сховаецця у 
житі кура. Евх. 

Коли сховаецця в житі ворона (на Юрія), 
то буде урожайне літо; а як горобцю по 
коліна, то буде лпхе ліуо. Макс. 

Як ніде дощ на Юрья, то буде хліб п в 
дурня. Р. 

Коли закує (зозуля) до Юрья на голе де¬ 
рево, то буде голодне літо; а як на лист, 
то буде поліття. Макс. 

440. На Юрія сіна кинь, та й вилка за- 
кппь. 3., Гл. — До Юрія догодуй скоти¬ 
ну, та іі вила закинь. Евх. — До Юрья 
сіна п в дурня, а на Миколу подавай та й 
вила поховай. Рад. — На Юрья повинна 
бути паша и в дурпя. Дуб., [Прав. ІІиж.]. 

У дурпя до Юрья, у розумного далі. 
Коз. — У дурпя сіна стане до Юрья, а у 
розумного до Миколи. Евх. 

До Юрья бьють д)рпя, а по Юрьі бьють 
п розумного. Не. 

Коли на Громнпцю півень не напьецця 
водиці, то па Юрью віл не наісцця травиці. 
Бр., Кобр. 

На Св. Марка (25-го Квітня) ранній овес, 
а пізня татарка (арнаутка). Евх . 

ІІочкап же, Маю, я ж п тобі придбаю! 
Тар. 

Наче Березіль казав Травневі, що 
той довго не приходив; а примовляють 
так тоді, як Травень завіє холодом. 

Сухий Марець, мокрий Май — буде жито 
кобп (як-би) гай. Ял. — Теплий Апріль, 
мокрий Май — буде хліб, як гай. Б. — Як 
* і 


мокрий Анрель, а сухий Май, то буде а 
клуияхь рай. Евх. 

Май — волам дай (*), сам на піч утікай. 
Кобр. 

і 1 ) бидлу дай, а. Збр. Лаз . 

Коли місяць (*) Май — кождпй ( 2 ) собі (*) 
дбай. Ст. 36. 

( ] ) Прийде. Л.; Прийшов. Рад.: Як 
настане. Бр. ( 2 ) усяк. Рад., Л.\ то тоді 
всяке. Бр. ( а ) для себе. 

Як випадуть в Маі три дощі добрих, то 
дадуть хліба па три годи. Макс. 

450. Хто в Маі звіичаецця, буде вік 
маяцьця. Макс., Евх . 

На Гліба - Бориса ( ! ) (2-го Травня) до 
хліба берися. Прав. 

(*) На Петра. Пем. 

До Миколи (’) ніколи не сій гречки, не 
стрижи овечки. Л., Пир., [Збр. Лаз.] 

( 1 ) До Дмитра Бер . (Миколи 9-го, а 
Дмитра 15-го Травня). 

Св. Микола не поставить кола. Кан ., К. 

До весняпого Миколи не можна купацьця, 
бо з чоловіка верба впросте. Макс. 

Симопа Звлота (10-го Травня; зілля збї- 
рають). ІІом, 

456. Переплавна (або: Права) середа. Збр. 
Лаз. 

Преполовениє; починають купацьця. 

458. До Духа не кидайся кожуха. Об.—... 
по Святім Дусі та все в кожусі (*). 

0) а як прийде Дух, то й кожух. Гл.\ а 
мине Дух, надівай другий кожух. Нові. 

Розгари. Збр. Лаз. 

На перший день на Кдечанних свят¬ 
ках дівчата плетуть вінки, а на пер¬ 
ший день в Петрівку розплітають. 

460. Русали (праве те ж, що п розгари). 
Ос. 40 {XVI, 44). 

Навський, русалчин Великдень. Ном. 

В четвер на Клбчанвім тпжві. В сей 
день нічого не сіють*и не садять — по- 
схне.. Дівчата печуть коржі и з ними 
(иноді з парубками, а иноді самі^ йдуть 
в поле, в жита, співають пісні. По жи¬ 
тах дівчата ходять з розплетеними ко¬ 
сами. 

Петрівка — переднівок. Бр. 

Петрівка на хліб катівка. Кой. 

Хліб на Петрівку ощажан. Ст. 36. 

Шсля Пвана (Купала) не треба жупана. 
Б., Збр. Лаз. 

Коли до Іівана просо буде (*) з ложку, то 
буде й в ложку. Рад., Б. 

(*) до Йвана проса. Евх. 

Петро, коли буде тепло? Кон. 

Прийшов Петро — вирвав листок; прий¬ 
шов Плля—вирвав п два; а пришов Спас — 
бери рукавиці про запас; прийшла Пречи¬ 
ста — на дереві чисто; прийшла Покрова— 



па дереві голо. 0. — Прийшов Петро — ви¬ 
щипнув листок; прийшла Илля — вищипнула 
два, а прийшов Спас—держи рукавички про 
запас; прийшла Покрова—покриє не листом, 
то снігом. Рад . — Петро вмщикие на дереві 
перний листок. Евх. 

По Петру, то й по теплу. Бр. 

470. Бабське літо до Петра тілько. Рад. 

Зузуля мапдрпкою вдавилась. Іїом. 

Мандрили печуть ик Петру, з боро¬ 
шна, сиру и яєць. Після Петра, чи об 
Пет|>і, зузуля перестав кувать, — ка¬ 
жуть мандрикою вдавилась. 

Кумйцьця (гулять 29 п ЗО Червця: 29 па¬ 
рубки и дівчата, а ЗО чоловіки и жінки). 36р. 
Лаз . 

473. Як па Макрппп (19 Лнпця) буде дощ, 
то осіпь буде мокра. Евх. 

475. До Нллі хмари ходять за вітром, а з 
Пллі проти вітру Л., Евх. 

Як прийде Плля, так наробить у полі гнил¬ 
ля. Б. [Пер. у Коз.у 36р. Паз.у ПІ.] 

Після Пллі нехай рій сидить (*) па гіллі. 
Коз. — До Пллі гарні роі, а послі Пллі—хоч 
плюпь на іі. Білі. 

( ! ) нехай висить. Не.; До Иллі рій 
під гіллі, а по Иллі рій. ЇЇл.; Тільки 
до Иллі добриі роі, а по Иллі повісь роі. 

Па Гліба П Бориса (24-го Липця) за хліб 
не берися. Сн.у Евх. 

Св. Бориса, сам бережися (Паликопа). 
Сн. — Св. Борисе! сам боронися. Збр. Шей. 

480. Палнкопп (27-го Липця). Ном. 

Макотрус, Маковій (1-го Серпня; мак тру¬ 
сять). 

До Спасівки мухи на пана роблять, а в 
Спасівку на себе. Л., Бор . 

Спасівка — ласівка; а Петрівка—голодівка. 
Евх.у [Бр.]. 

Спас—то осіннє свято. Олі. 

Прийшов (*) Спас, держи рукавички ( 2 ) про 
запас. Лів.у [Бр. у Б.]. — Од Спаса та й ру¬ 
кавиці до паса. Кобр. 

(*) йде. Л.\ Минув. Я. ( 2 ) кожух. Евх. 

На Семена-Юди ( ! ) (1-го Вресея) боіцця 
кінь груди. Лаз . 

1) На Симеона-Юди. ЇЇл. 

Прийшла Пречиста (друга), взяла комара 
нечиста. Ч. 

Прпйде Пречиста — буде по дереві листу 
чисто. Евх. 

Прийшла Пречиста розпосе старостів. 

490. Покров! патопп хату без дров. 

Хто сіє по Покрові, той не має що дати 
корові. Г.у Прав. 

Пройшла Н уже й Покрова — заревла ( 2 ) 
дівка, як корова. Бер. [Л., Білі.] 

( ! ) Прийшла. Збр. Лаз. ( 2 ) Прийшла 
Покрова—зареве .Евх. 


Святая Иокрівопько, покрий мені голі¬ 
воньку. Позі.у [ІІвх.] — ... землю листоч¬ 
ком, а голівоньку платочком. Сл. — ... голі¬ 
воньку: нестеижкою, не квіткою, а чесною 
наміткою. — ... голівоньку: хоч ганчіркою, 
аби я була жінкою. Бон,— Покрів моя, ІІо- 
кровоиько, покрий мою головоньку. Б., Бер 

Покрова всю землю листом покрпва. Яе.— 
Покрова листом покриє. Бр. — Покрова 
усюсько похова. Бобр. 

На Св. Луки (певно 18-го Паздерпика) 
иема хліба, а пі муки. ЇЇл. 

Ох, Сп. Парасковія (Параски и Парасоч- 
кп 14 п 28 иаздершіка)! дай жениха по- 
скоріяі Б. 

497. До Дмитра ( ! ) (26-го Паздерпика) дівка 
хитра. Зв. — До Дмитра ( 2 ) дівка хитра, а ( 3 ) 
по Дмитрі ( 4 ) хоч комін ( 5 ) витри ( 6 ). Ос. 2/ 
(ХУІІІу 107), Збр. Лаз.— До Дмитра—«а лю- 
шки, бо тя перескочу!», а по Дмитрі — «а 
кота, бо тя паздопчу!» 11л. 

(*) До Омитра. Бер. ( 2 ) До Митра. Б.; 
Лиш до Дмитра Евх. ( 3 ) а вже Б . ( 4 ) 
після Дмитра. Бр.у їїроск., Б.у Рад., 
Пер.у О. , Б. у Бон. у Бобз. ( 5 ) грубу. О.; 
ноги. У.у Б.. Рад.; каглу. Евх.; хоць 
наглу нею. їїроск. ( 6 ) обитри. Рад.; оду¬ 
рів. Пер.; хитріша. Бон.; вже й не хи¬ 
тра? Бр.; то стріне собаку, та й пи¬ 
тав: «дядюшка, чи ви не з сватами?» 
Бр.; то стріне собаку та й питав: «чи 
не в старости ви, дядьку, йдете?» Бобз.; 
куди йде ввечері, та стовп стоіть, то 
вона каже: «добривечір тобі, дядьку.» Б. 

499. Кузьма-Демьяи (1-го Листопаду)—Бо¬ 
жий коваль. Макс. 

500. Кузьма й Демгяо, пошли памт>ять! Не. 

У Пилипівку день до обіда. Бон. 

Юрпй (26-го Листопаду) мостп мостить, 
а Микола гвоздем побиває. Ст. 36. 

На ЯпдрГя ( 4 ) (30-го Листопаду) вложп руку 
в засув ( 2 ). Г. 

Ворожба на Андрія на вівцях: як ба¬ 
рана пійма через засув, — того року 
заміж. —(*) Андрія. Гаііс ( 2 ) засов. 

Варвара ночі ввірвала. їїолт.у [Б., Чер.].—... 
а дия приточила. Лів ., [Бер ., Евх.]. 

У Варвара так п ніч уворвали. Черн. 

Варвара постеле, Сава погладить, а Мико¬ 
ла стукне. М. Марк. 

Варвара заварить, а Сава засолить, а Ми¬ 
кола поставить кола. Дуб. у Ж. — Микола по¬ 
ставить кола. Бер. — Варвара заварить, Ми¬ 
кола загвоздпть, а иа Гальки сідай в санки. 
Збр. Лаз. 

Варвара мостить, а Сава гвоздить, а Мико¬ 
ла креппть. Б., II. — Сава мосте, а Микола 
гвозде. Нові., [Черн.у Білі.]. — Оце Микола 
поставить кола. Рад. 

На Гайни - зачатіа (9-го Грудпя^ почп- 



— 12 


лають бджоли мед їсти Евх. — ... почи¬ 
нають тічки бігать. Пом. 

Вовчі тічки; бгають, поки па Во- 
дохршца не стрелють наордані. 

510. На Різдво — обідецця без паски, а про 
мак — буде й так, а без олію — пе зімлію. 
Ил. 

Різдво —* яло би ся, а Великдень — пе сипв 
би ся. 

Збираюсь колядувать, як вже Й щедрувать 
пора. А'., Кр. 

ІІа Новий рік* прибавилось дня па заячий 
скік. Евх, 

514. На Богоявлепський празппкстріляють— 
очпщеніе од гріх миру пзвіщають. Кл. 

516. Тріщи, пе тріщи, вже мпиулп Водохре¬ 
щі. Об., [Евх.]. 

Дмп не дми — пе к Різдву йде, а к Ве¬ 
ликодню (ніби Циган так казав). Пом. 

Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі 
тріщить, а вдепь плющить ( 1 ). Чигр. 

( ! ) пищить. Б. 

Поки три-пгять (неділь но Різдві) не мине, 
поти тепла не буде. ІІл. 

520. На Петра Верпги (16-го Січня) роз- 
биваюцця (*) криги ( 2 ). 

(^розбивають. Не.] розбива. Б. ( 2 ) лід. 

521. На Стрітения зіма з літом пострічаюц- 
ця. Пир. [ІІл.]. 

523. На Обрітепня (24-го Лютого) обертаюц- 
ця птиці до гнізда хлібороба до плугів, Евх. 
—... оберпуцця діти до хліба, а птиця до 
гнізда. Еон., [Бр., Бер.}. 

На пущеная, як зав*язапо. Об. 

Тому пущепня, хто душі пустпцця. Ст. 36. 

Маслянпця — баламутка: обіщала масла й 
сиру, та не хутко. К. 

Масниця—напраспиця. Ст. 36. 

Колодій (понеділок на маспиці — од коло¬ 
док). 36р. Лаг. 

В Великім пості не ходи в гості. ІІл. 

V-, < 1Г _ 

530. Як НЕДІЛЯ, то й сорочьа біла. Ном. 

Середа — по коліна борода. Зал . 

Середа?., нехай не ходить наперед четвер¬ 
га [або: Середа, пехай пе трапляецця на¬ 
перед четверга). Кр. 

Знає пес середу. ІІл. 

Середа — піст, не треба губй мастить. 

В середу постила, а кобилу вкрала. 

Четвер середу нагнав на леду: як став та- 
щить, аж лід тріщить. Р. 

Якь то его душа павериедця в п*ятппцю 
скоромне істп? Евх. 

Хто в п*ятницю засмієцця, той в неділю 
буде плакати. Бер. 

Співання в піятнпцю, а снідання в неділю 
ніколи не минецця. Бон, 


540. Чи зиа пес пгятницю! Ск. — Пес 
пгятппці не знає. ІІроск . 

Е, вже посуботіло (можно скором Істи). Бр. 

Субота не робота. А., Пир., Бон., Сл., 
Зал. — ... помий, помаж, та й спати ляж. Бр. 

У суботу 0) вся работа. Бр. 

( ! ) - Пришла субота, а за нею. Евх. 

Од ЛЕДУ ДО ЛЕДУ (веспа, літо, осіпь). 
ІІир., Бон. 

Діду, діду,сій ячмінь! кидай сапл, бери віз 
(ніби пташка па весні щебече). Бер. 

Покинь ( ] ) сапи візьми ( 2 ) віз. Рад., Пир. 
—... та й поїдем* по рогіз. А. 

Синиця (хто каже, овсянка) так ва 
весні каже. — ( г ) Телегіз! покинь Бог.] 
Кидай. Бр. ( 2 ) бери. 

Весною и в веребгя ппво. Нові. 

Ярь (весна) паша отець п мати: хто не 
посіє, не буде збіратп. ІІл. 

Веспа днем красна. Бон. 

550. Летить літо, як крилами. Хор. 

Літом н мале піде, то вробить. Бр. 

Літом н качка прачка. У., Бан., Б. — ... 
а зімою п дівка шмаркачка. Бр. — Вліті 
н качка прачка, а взімї п Тереся не берецця. 

Літом старець каже: «на ката хата, нам 
и па дворі тепло!» Б. 

Літом — сякпй-такпй бур*янець, а хліба 
буханець, та й ситий чоловік. Збр. Шей. 

Влітку день — год. Зал. 

Літо па зіму робить. Ст. 36., [Бл.] 

Діти, діти! добре з вами вліті, а зімоватп, 
то горювати (*). Бан., Б. 

( ! ) а зімою, то об піч головою. Бр. 

Хто вліті гайнує, той взімі голодує. Бл. 

Літом ніжкою ( 1 ) 9 а зімою ручкою ( 2 ). 
Гад. — Літом* одгрібають ногами, а взім, 
брали б руками, та не будеть часом того 
часу. Ст. 36. — Що одмітаємо в час літній 
ногами, тоє з охотою б взімі и руками. Бл. 
( 1 ) ногою. Бр., Рад., Бог. ( 2 ) ногою. 

560. Трудно літом без корови, а зімою без 
кожуха. Об. 

Прийде літо, то є розмаїто; прийде зіма, 
то хліба пема, п чоботи ледащо, и роботи 
нема що. Г. — Зіма! кожуха..нема, чоботи 
ледащо и їсти нема що. II., Евх. 

Грім такий, що хоч тури гони, так не почу¬ 
ють. Б. 

Господь золотою різкою сварицця (як грім 
з блискавкою, то кажуть так дітям, щоб не 
иусіувалп). П., Аів. 

564. Бозя сварицця. Аів— Бог гримаєцця. 
Збр. Лаз. 

566. Моргни, моргни, моргавко! дам тобі 
угірок п пупгянок (старець, угіркп крадучи 



у ночі). 3. — Моргавко, моргавко, моргни 
щеі нехай я собі огірочка-пуіп>япочка знай¬ 
ду (поночі рвав угірки в кумовому огороді). 
її оо. 

Зорі на дощдмуцця та лунають. П. 

Молоди встають, а Бог-дощу-мас. Бр.— 
Молбдицця-молодицця, та 9 дощ не піде 
(молодиццн — як на перемінну: то дощ, то 
пискалпцця). Рад., [І\оз]. 

Оце день, так хмарп й бродять. Поз. 

570. Сліпий ( х ) дощ. Ск. 

З сонцем. (*) Курячий. Бр.', Свиня¬ 
чий. Поз. 

Коробом сонце, ситом дощ. Пос . 

Як дощ, и сонце світить. 

Дощ нде, як відром нлле, а з стріх бі¬ 
жить, як цівкою. Поз. 

Дощ ллє, як з луба. ІІл. 

Дощ ллє, як з бочки. Бр , Пир. 

Ллє, як з коновкп. Бр. 

Без лопати неможпа з хати (дощ великий). 
З в. У Б. у Нон. 

Горобйпа (Сл.: Горобппй) піч. Мв. 

Обмок, як вовк. Зо., Рад. — ...обкис, як 
лис. Бр.уБер.у Руд. — ... вовк, а змерз, як 
пес. Зох. — Нзмерз, як пес— измок, як вовк. 
Ст. 36. 

И руба сухого на ему не осталось. Пир., 
Гр. — Рубця не осталось сухого. Гр. — Ни¬ 
тки сухоі на ему нема. Зів. 

580. Оцей дощ глухий: не йде, де просять, 
а йде, де косять; не йде, де чорно, а йде, де 
вчора. П — ... не йде, де Бог велить и лю¬ 
де просять, а де вчора був. Бр. 

Пдп, дорщпку, де чорно — ні, пійду, де 
вчора; идп, дорщику, де ждуть — ні, пійду 
де жнуть. Черн . — Біг каже: «йди, де про¬ 
сять», а дощ: «піду де косять». Ст. 36. 

Не треба Бога о дощ просити: буде він, 
як станем коспги. Ил. 

Нехай йде дощ! наловим риби, буде борщ. 
З сіл. 

Бог приспоряє й раннею и пізнею ро¬ 
сою. Б. 

Падь пала (шкодлива на хліб роса). Ііир. 

Так тихо, хоч мак сіп. Прав . Ниж., Зів. — 
Темно, хоч око впкплп; тихо, хоч мак 
сій. Бр. 

її мишка не пробіжить. Коз. 

А ні дзень, а ні кукуріку! Ил. 

Ніч така тиха — піщо ніщововкне. Пир., 
[Поз., Нон., Пр.] 

590. Темно, хоч очі повиколюй. Пир., її., 
П. — Хоч око виколь! 0. — ... так темпая 
ніч. Ст. 36. 

Пек ему, моя мати рідпа! поночі зовсім 
не бачу. Зал. (І, і46). 


Так місяшпо Ц), хоч голки збірай. Ск. 

( ! ) Ніч така видна. Ск. ; Видно. Об. 
Казан Циган: «пум, діти, паску їсти: вже 
не буде світ — вже буде тьма» (а він, бач, 
цілу ніч не спав проти Великодня — и ніяк 
світу не діжде). Пап., Н. 

Іііч нікому не спріяе. Ил. 

Молодик, як бик! Евх. 

Ой місяцю-місяцю! світиш, та не грієш — 
даремпе в Бога хліб ісп. Зап(ї, 148). 

Ранок — папок. Г., П. 

Сопце ся в ложі купає, сопце спочило. Ил. 
Дай, Боже, щб твоя воля, та колнб и го¬ 
динка (що дощі поспіль йдуть)! 3. 

600. Так се сопце (осіннє) світить, як Ци¬ 
гана мати жалує. Бр. 

Коли б хоч трохи вискалилось (сонце). 
Пир. 

В погоду и смутний веселим буває. Нл. 
Хто вмер, той ( ! ) каятимецця ( 2 ). Евх. 

( ! ) то. ІІроск., Рад. ( 2 ) будекаяцьця. 
Проск ., ПРад ; каецця, що сонце ви¬ 
яснилось. Зв. 

Пече такий пік. Бр. 

Душно, так п парить (*). Пир. 

(Ц так пара и стоіть. Пр. 

Так тепло, аж пар кості ломить. Ил. 
Припекло на лежнюв, та и нам душно. 
Ст. 36. 

Пар кості ( ! ) не ломить. Зів. 

(’) костей. Ст. 36., Гр. 

Господи, яка суха рата вдарила (*)! С. 

У Ляхів є: сухі рати заплаціл — 
проти того, як нічого істи; а в нас ви¬ 
ходить, мов би проти посухи. — ( ! ) вде- 
рила. Поз. 

610. Піт из его як горох котицця. 3. 
Осінь на строкатом коні їздить. Поз.. 
Пон. 

Вьосенй, ложка води, а дві (*) грязі ( 2 ) 
П. 7 3. 

( ! ) а решето. Ион.( 2 ) а цебер болота. П. 
Вгосенй дня година. Проск . 

Вгосеші и юробець багатий. ЇІир. 
Вгоеепй п в горобця є пиво. Н. 

Покинь віз, покинь віз, возмп ( ! ) сані. 
Бер., 3. 

Ніби синиця так каже втьосени — ( ! ) 
Ховай віз, бери. Бр. 

Вдень тріщить, а вночі пищить. Б. 

Зімою сонце світить, та не гріє. Ск. 
Зімнє сонце, як мачушине серце. Бр., 
Поз. — Зімноє тепло, як мачушино добро. 
Ст. 36. 

620. Ні холодно, ні душно: як на святках 
у сіряках. 36р. Заз. 

Зіма біла, ^ не їсть снігу, а все сіно, 
Коз. * 





Йди зіма до Бучина ( 1 ), бо вже ти нам до¬ 
кучила. Бр. 

(*) У чина. Не. 

Очаківська зіма. Пир., 3. 

Удеиь плющить, а вночі тріщить. ЧигрПр. 
Лютий. 

Сніг, мов з рукава. ІІир. 

Заверюха — треба кожуха. Ил. 

Світу Божого ие видпо. Гл., [Ж.]. 

Ох о за поїхала. Л. 

Оце мороз, з очима! Р., Боз., Нам. 

630. Козацький мороз! Б 0., Пир., [Рад.] 
Ото мороз, аж скрипить! Б ., Боз. 

Мороз, аж скалки (*) скачуть. Пир., Пр. 
(*) искри. Боз. 

Як у забій бт>є мороз (день у день). Боз., 
Ст. 36. 

Аж шпари зайшли — такий мороз. Пир., 
Боз. 

Оце зашпарп зайшли (як з морозу ввіде 
в хату и до теплоі, печі руки притулить)! 
Ном. 

Аж зорі скачуть (‘). Бр. 

Мороз такий, — (*). пляшуть. Б., 
Рад., Б. 

Аж дух захватує. Л., Бр. 

Хоч вовків гапяй (холодно). ІІир., Бр. 
Холодно, неначе перед Роздвом. Б., Бан. 
640. Так холодно, що як би не вмів дри¬ 
жать, то змерз би. Зап. (1 , 447). 


Тепло, як за лихим паном. Г., II. 

Тепло, як Цигаповіпід вт»ятирпикою. Ном. 
Либонь якийсь навісний Циган захо¬ 
вався од холоду під в-ьятирину, и вит¬ 
кне оце палець кріз вічко, надвір: «ух», 
каже, «як там холодно!» 

«Холодпо, вдягнувшися у ідвої» — «Ідна- 
ково в двоє, як ледачі обоє.» Евх. — ... одів¬ 
шися у едио, а хоч п в двоє іпхое, то ні¬ 
чого. Ст. 36. — Холодно, одягнувшись ув 
одно. Рад. у Л. 

Бобром па ухо нажене. Бл. 

Так замерзло, що хоч тури гояп. Ст. 36. 
Мороз не велпк, та стоять пе велить. Б. 
Холод пе свій брат! Ск. 

Голодиий поле перебіжить, а голий три.Л\ 
Дрижакп ( ] ) істи ( 2 З ). Лів. 

(!) дришики. Дуб., О.у Бон., Бр, і 2 ) 
ловить. Бр. 

650. Овес у трех кожухах, та вітру бо-г 
іцця. Пр 

Дриготиш, як зімою хорт. Проск. 

Губи так бринять од холоду.'£.. 

Змерз, як собака. Пол., Мв. 

Посинів, як той пуп. Зал . 

Голе и босе й простоволосе — треба йти! 
Бер., Рад., І. 

Я дав би дві зімі за одно літо. Зап (1,448). 


Ті года. (битопис) 657—679.— Старовина 680—688.— Тепер 689—699. — Україна (землепис) 
700—750.— Гетьман 751—756. — Січ 757—672. — Козак 763-798.- Москаль 799—855.— 
Лях 856-884. — Жид 885-927. — Циган 928-939. — Німець 940-944. 


і Ні,. 

Як поночі в сливи, так я в ТІ ГОДА див¬ 
люсь. Чигр. 

Адамови літа з починку світа. Не. 

И повинна б всякая річ більшею бути, 
щоб міг такий великий дурень в світі жити 
(про колишніх велетнів). Бл. 

660. Радпмпчане бояцця Вовчаго Хвоста. 

З Нертора. Вовчий Хвіст, посланий 
колись Ладимирем на Радимичан, побив 
іх р. 984. З того часу повелась у Руси¬ 
нів сяя про них приказка. Войц. 

Князь Борне все плуги ковав, та людям 
давав. Макс. 

Романе, Романе 1 нічим жилеш —Литвою 
ореш. Пр. в Ст. 36 . — Романе! лихпм жи- 


веши, Лптвппом ореши. Стр . — Зле, Рома¬ 
нс, робиш, що Лптвином ореш. Тат . 

Великий Князь Роман Ростиславович, 
звитяживши Литвинів 1173 р., впрягав 
бранців до плуга и ними викорінював 
нові місця. Сн. (IV, 449). 

Од Богдана до ІІваеа пе було гетьмана. 
Паз. 

Богдан—Хмельницький, Йван—Мазе- 
па. Перший гетьманував 1648—1657 р., 
а другий 1687—1709 р. 

Впсппався Хміль (Хмельницький) пз міха, 
та показав Ляхам лиха. Ал. 

Приймаємо тебе, Хмельницький пане, хлі¬ 
бом, сіллю н щирим сері\:м (одповідь Запо- 
розців на слово до іх Хмельницького). Кост в 





-— <>15 — 


За старого Хмеля (Богдана Хмельницько¬ 
го) людей було жменя. 3. 

Бідний, бідний пане Степане! не понав, 
небоже, на Запороте, не найшов гаразд 
шляху (Степанові Цотоцькому, щб пропав в 
січі з Хмельницьким на Жовтих Водах). 
Пост. 

Ей ти, діду Хвирдію, продай нам олію! 
(региментарь лядського віська під Збаражем). 

Служив Москві, Йване, а вона ж бго гаие. 
Гат. 

670. Пане Вишпевсцькай, а нумпс виведи 
танчик понімецький! Пост. 

У Вишневецького, лютійшого ворога 
козацького, нога була поранена; в об¬ 
лозі під Збаражем так до его примовля¬ 
ли козаки. 

Мазепа в Пілтаві подавивсь галушкою. 
Иулж. 

Прославився па Вкраїні ще козак н Гопта, 
що сажав Жидів па кілля рядом поверх пло¬ 
та. Вас. 

Отак Вовчок жепе Ляхів повчок. Зап. (І, 
153). 

Славний козак Максим Залізняк —- слав- 
нійшее Запоріжжя. Вас. 

Знає об тім Головатий Антін: він нам го¬ 
лова, він наш п батько—він нам поголив го¬ 
лови гладко. Ч. 

676. Ой ти мати, Катерино, що ти з нами 
изробсла! що край гарний та веселий та й 
занапастила. Ч. 

678. Веліла мати (Катерина II) й вал брати. 
Зап. (7, 150). 

За царя Саса (Августа Саксонського) на- 
ілись люде хліба й мгяса; а як настав По- 
нятовський, то все й пішло почортовськпй 
(з Понятовським крепацтво ще гірше притя- 
ло Правобережжя). С. — За царя Саса, тог- 
ді добре було: іж хліб, хоч роспережи паса. 
С. — За старого Саса, як було багато хліба 
й мьяса. ПІ. — За царя Саса, як носили 
пироги за пасом. У. — За короля Саса іж 
хліб та розвгязуй паса, Евх. 

680. Бере живий жаль (*), як згадаєш 
СТАРОВИНУ ( 2 ). Ном . 

( 1 ) за серце. Збр. Лаз. ( 2 ) старину. 

Минулися тії рокб (*), що роснїрало пиро¬ 
ги ( 2 ) бока. Л. — ... а тепер уже й колом не 
розопреш. Пан .,ІГ. 

Н роки. Проск., Пер., В. ( 2 ) роспі- 
рали. Пер., Б. ( 3 ) боки. 

Де ся тії часи діли, що самі ковбаси до 
губи летіли! Ил. 

Як жили наші діди, то не було ім зовсім 
біди: бувало глек варенухи наберуть, та 


сидючн игють, та як ті мухи гудуть, а як 
нам пройшлося, жить довелося — усе лп 
хо докупи силилося. Пар. — Жили наші 
діди — не знали біди; стала жить онуки — 
пабралися мукп. Лів., Прав. Пиж. — ... та 
ще й иаберуцця. Сос. 

Було добро та давно, буде гаразд та но- 
зараз. Збр. Лаз. 

Цового пс запроваджай, старовини дер¬ 
жись. Ил. 

Пе за нас стало, пс за нас н перестане. Об. 

Так за батьків було (або: Так батьки жи¬ 
ли), так п нам треба. Иом. 

Як діди п батьки паші робили, так и ми 
будемо. Лист. (її, 6). 

ТЕПЕР життя панам та котам. Лів. 

690. На все не гаразд стало, а пайпаче, 
що Бог*хліба не родить. Пир. 

Що далі на світі, гірш біда наставає: убо¬ 
гий чоловік зовсім ногнбае. Нл. 

Тепер правдою па світі не проживеш. Лів. 

Така тепер у ( 1 ) світі правда. Евх. 

(!) Оттака в. Евх. 

Бувало стригало, а тепер голить. Полт. 

Що рік, то и (*) прорік. Пир. 

Теперешні порядки, звичаі, люде. 

Орловский. — ( ! ) Тепер що рік, то. 

Проск. 

Доброго чоловіка тепер (*) и з свічкою 
не найдеш. Пир., [Ст. 36.] 

(*) Такого чолвіка. 3., Л. } Пир., ЇІр . 

Тепер розумніші яйця од курей. Прав. 
Пиж., [Проск.]. — Мудріші тепер яйця, ніж 
курі. Г. — Тепер уже, простіть, яйця ста¬ 
ріші, як кури. II. 

Усе пішло ( 1 ) догори дном. Лів. 

Повернув. Рад.; Перевернув. Пр. 

Наші діди зазнали біди, наші внуки за¬ 
знають муки. Проск. 

700. На ВКРАЇНІ добре жити: мед и ви- 
ио пити. Пе. 

Козацька мати. Пост. — Маю шаблю в ру¬ 
ці: ище не умерла козацька мати (сказав 
Хмельницький, розпужавши шаблею Чап- 
линського з слугамп, що зрадою напали на 
его замість гесця). 

Великая Руська мато (земля Руська). Нл. 

Нема слободи, як па Україні. 

Не далеко то Украіпа! 

Гай-гай! добрпй край, та лихая година з 
вами! Б., [Бр.у Пир.]. 

«А це правда! Полща така!» Бр. 

Біда Україні: и оттоль горяче, и отсель 
боляче. Вел. (III, 138). 


і 



- 16 - 


Напувала и я колись па широкім світі. Кобз. 

Заїхав за Дунай ( ! ), та й додому не думай 
( 2 ). Лів ., [Ст. 36.] 

Поіхав за Дун&й. Прав Забравсь 
за Дун&Й. Кап. у іі. ( 2 ) не гадай. 

ІІа Поділю хліб по кілю, а ковбасами хліб 
(хлів?) загорожеїшй. Ил. 

710. Камгянець вінець: кругом вода, в ( ! ) 
середині біда. Кам. 

( ] ) як вінець: надокола вода, а в. Збр. 
Шсіі. 

У Печері—лягай спать без вечері. Неп ., 
Нем. 

Гайсии — с . . . син. Ер. 

Недоляшки (так Гатьмаиці дражнять По¬ 
долян). Ос. 40 (ХУІу 44). 

Віштякн (Па Подолі дражнять тих, що нк 
Каміянцю—за те, що, поганяючи коаей, гу¬ 
кають віття). 

Мадзури (Подоляне по Бугові дражнять сво¬ 
їх же братчиків, що катнлицькоі віри). 

Скирт ріка (в Галиціі) злу нгру зигра гра- 
жаном. Бус. + 

«Як индф глаголеть: Скирт рФка злу 
игру зигра гражаном, тако и Дн'Ьстр 
злу игру зигра Угром.» Нестор по 
Ііпат. списку. 

Рогатин Богові побратим (містечко в Бе- 
режинськім обводі, над потоком Гнилою Ли¬ 
пою; колись було заможне). Ил. 

Львів не всякому здорів. 

В Станіславі (обводове місто над Бистри¬ 
цею, в Галиціі) кождий на свої страві. 

720. В Луцку все не полюдску: навколо 
вода, а в середині біда. Не. 

Чнгпринці зиекли чорта в ринді, а Тара- 
щанці ззіли вранці. Тар. 

Про Київ не жахайсь, Волиия пригортайсь, 
а Покутя тримайсь. Гат. 

У Києві не женись, а в Ромні кобил не 
міпяй Бон., [X.]. 

Ромен вславився по Украінах своіми 
Циганами(«Ромснські», каже, «Цигане», 
як хоче кого налаять людьми в-відливими 
и д.), а Киів тим, що хто женицця там 
з нашого брата захожого, то певно на 
хлерці які. Ном. — коня не купуй. К. 
Гад. 

Мстислав ие одного стпснув. Нос. 

Дніпро—батько. Макс. 

Московські недоломки (Подоляне дражнять 
Гатьманців). Ое 40 (XVI, 44). 

Золотоноша кругом хороша. 3., Макс. —... 
округи ( ] ) вода, но середині біда. 3. — ... 
хороша, а ( 2 ) в середині воша. Л., ІІир. 

(*) кругом. ІІир. ( 2 ) та Евх. 

Золотоноша з золота, а Лубнї з лубків — 
гній вознть (Золотонісці кажуть Лубенцям, 
як сі глузують, що, мов, в середині воша) .Ном. 


Обізвавсь Яготин: «ІІІжен мені побратим» 
а іііжєіі каже: «є у стену Ромен, та й той 
мені не рівен». Б . 

Яготин—м. ІІир. п. 

730. В Хоролі всего доволі. Ос. 7 (XVI, 1). 

Ворскла річка невеличка, береги ламає; 
хто в Полтаві не буває, той лиха ие зиае. X. 

Не нив Полтавської води. X Иид., Гат . 

РешетплівеькІ вівці. ІІир., 3.,А., Хор. 
Решетилівка—м. Поліп, п. 

Ніжин більш од ІІосовки тільки одною 
хатою (Ііосовка справді дуже велике містеч¬ 
ко). Еулж. 

Греки-Македопп пацюки солоні. II. 

Як переїдеш Вересоч, так и ідь куди хоч 
(гребля там клята). //., Б. 

У Погівці люде но копійці, а в Конотопі— 
по копі. Б. 

У Попівці хліб по копійці, а у Перекопі 
хліб по копі. Евх. 

«Здоров, брат! а виткіль ти?» — «З Пече- 
нюг (с. Нові, п.)!» —«А жінка є?» — «Є!»—«А 
дітки?» — «А як же!» — «Ахлєбець?» — «У- 
гу-гу!» (нема, убоге село). Нові. 

740. Як приєдзєш у Сураж, то візьме тебе 
кураж (бо й па харч скудно). Мі. 

Соспиця роскошппця, великі вжпткп ( ! ): 
кругом ( 2 ) вода, а в середині біда. Черн 
хороші вжитки: хто прийде в жупані, так 
піде без свитки. Не — ... роскошнпця: єсть 
де сісти, та нічого істн. БКр. 

(') роскошвпця. Сос . ( 2 ) роскошнпця: 
по бокам. Кр. 

Ми люде торговнє, народ нромишленний 
(Любечап дражнять іх сусіде и Кия не. Заба¬ 
лакать прп Любечанпнові про торг козами 
обнда). Ос. 40. (XVI, 44). 

Бацькупи. — Падедуп. — Ліцвін.—Ліцьвяь*. 
Ном. 

Як паєшся мезги (м*ьякенька кора, під то¬ 
встою, на сосні) хвоевон, та напгєшся во¬ 
ди моховой, то здоровге мол возом по живо¬ 
ту покоциць (про Литвяків). Збр. .Іаз. 

Литвин бився з кимсь та роеказував: «Бій 
мене обухом, а я его лаптем, лаптем!... Та 
що ж би ви думали? меие повезли як пана, 
а він побіг як собака. Чер. — Він мене ке¬ 
ді чп не кеді обухом! а я его шасг) та по- 
шасту кашелем. Кр. 

746. «Литвинку, хороше танцюєш»,—«Тре¬ 
ба, пане, тому лпху годптп.» Ст. Зо. 

748. З Литвина не буде Хрпстянииа. А*. 

Адес — пес, Переспп — злодій, Куялннк — 
перевідник, а Балта — к...а. Ер. 

750- Дон, Дон, а дома лучче. Не. 


\ 



Без ГЕТЬМАНА ( ! ) військо гине Гл. 

( ! ) приводу и. Проск*\ порядку. С., 
Рад. у голови. Пер. 

Лк череді без личмапа, так козакам без 
гетьмана. Лаз. 

Про личмапів див. Ос. 21. (ХНІ). 

До булави треба голови. Рад. [Пер.у 3]. 

Аби б була булава, то'иайдецця голо¬ 
ва. Зал. 

Пропали папи гетьмани, а кобила порох 
ззіда. Б. у Нові. 

«А хто такая, батьку, тая колегія?» — 
«А хто бго, сішку, зцае! мабуть сестра ца¬ 
риці, або жінка якого гетьмапа.» 36р. Лаз. 


СІЧ мати, а Великий Луг ( ! ) батько. Не ., — 
Наш Луг батько, а Січ мати — одде треба 
помірати. Гат. 

( 1 ) темний луг. Не.\ великий Дніпр. 

П па Січі мудрий Німець картопельку са¬ 
дить. Кобз. 

«НугуІ пугу!» — «Козак з Лугу!» Чор. 
Рад. (111). 

760* Чубатий йде — лихо за собою не¬ 
се. Лаз. 

Оттак! славу під лаву! Б. —* Вони свою 
славу кинули під лаву (сказано про Запо- 
р оз ці в.) Б: 

<*Чим грішен?» — «Малим родився, пья- 
пим умер, нічого не знаю...» — аНдп ду¬ 
ша в рай!» (про Запорожця). 36р. Лаз. 

КОЗАК не боіцця ні тучі, ні грому. Бр. 
Рад. — ... пі хмари, ні чвари. Лаз. 

Зроду-звіку козак пе був и ие буде ка¬ 
том! Чор. Рад: (348). 

Де козак, там и слава. Гат. 

Козак та воля — заласна доля. 

Степь та воля —козацька доля. 

Коли козак в полі, то він на волі. Зял. 

Козак, як не сало ість, не Турка рубає, 
так нужп шукав. Лаз. — Козак— душа прав¬ 
дивая, сорочки иемае — коли не пге, так 
пужу бге, а все не гуляє. К. 

770. Не наше діло у ряжп ( 1 ) стрибати: 
наше діло козацькеє конем з меренцем- по 
степу гуляти ( 2 ). Лаз. 

Не діло ему коло , спідниці. — (*} у 
рясі. НІ. ( 2 )... діло у рдси стрибати. Б. 

Козацькому роду нема переводу. Ст. 36. 

У нас, де крак, там козак, а де байрак, 
там п сто козаків. Кост. — Де байрак, там 
и козак. Скаль. — Що крак, то й козац. ІІов. 

Що ерло, то іі сотник (за Хмельницького 
було). Коет. 


Добрий козак баче, де отамап скаче. Гат. 

Козак з бідою, як риба з водою. Лів. 

Козак з біди по заилаче. Ил ., Евх. 

Козак журби не має. Бр. у Коз. 

Козак у дорозі, а надія в Бозі. Б. 

Гдо три чоловіка козаков, тогда два тре- 
тяго должіш судити. Статті Хмельницькою. 

780. Місяць козаче (’) сонце. Лів.у Зв. 9 
/?у. — Бурлацьке сонце. 36р. Шеіі. 

( 1 ) козацьке. Пир.\ циганське. Б. 

Шщо в Бога й депь, як у козака місяць! 
О. у Коз. 

Козак — як мала дптипа. Б. — Козака, 
як діти: хоч багато — поїдять, хоч тро¬ 
хи — иаідяцця. 3., [К.у Кой.] — ... дати: 
чи мало то иаідяцця, чи багато то иоідять. 
Бон. 

Козак, мати, подумати... та вражі люде 
не хвалять. Евх. 

Нтиця з птицею не набгецця, а козак з 
дівчипою не нажпвецця (мусить поки¬ 
нуть). С. 

Козак, як голуб: знявся, та й полипув. 
Евх. — ... голуб: куди ні прилптоть, там 
п пристане. Б. 

На козаку й рогожа пригожа. Гл. 

Умер козак та й лежить, та й нікому за¬ 
тужить. Л. 

Горе тому козакові, нема сіна лошакові. Б. 

Дожилось козаки (*), нема хліба иі таба- 
и. Б.у Гл. 

0) Поляки. Не. } 36р. Лаз. 

790. Звання козацьке, а життя собацьке. 

І Евх. 

«Чув від козака, що росказуючи про 
станових и окружних, закончив ціми 
словами.» 

Горе нашому козацтву, що п пудводника 
з возов пхають. Ст. 36. 

Ишов козак на Лннію и вельмп падувся — 
йшов козак из ЛпиїГ, як лпхо зогпувся. Лаз. 

Ливію Украинскую почали д-Ьлать ко¬ 
заки и великорусскія войска, и четм - 
ре города по оной здолали, вт> коихч» 
стали жить дантмилиціи.» Южнор. Ліь- 
тописи. М- Білоз.у /, 93. 

Хохол більше нашого Богу упадає, Рус. 

В Русанові, певно, народ—мішанина. 

Твердий Русин. Ил. 

Тверда Русь — все перебуде. 

У Ляхів — пани, на Мбскві — ребьята, 
а у нас — брати. Прав. Ниж. 

Ти козак, тільки купра ие так. О. — Зо¬ 
всім козак, та чуб не так. Евх. 

Слава не поляже; не поляже, а роскаже, 
що діялось в світі, чия правда, чия кривда 
ючиі ми діти. Кобз. (41). 


З 







І 


— 18 


МОСКАЛЬ казенна вещ. В., ПирБ* 

800. ІІде москаля так як трави. Зап.(1, 146). 

801. Москалики,соколіікн,позаідали ви наші 
волики; а як вернетесь здоровії, то поістс 
и коропи. Лв. , Евх. 

803. Від москаля поли вріж та ( ] ) тікай. 

[Пдлт /7м/?., />., Сн.] 

( ! ) урвавши поли. Гат. 

Од чорта одхристисся, а від москаля не од- 
молисся і 1 ). Зо. 

(*) не одиб-ьссся. Сн.; не відхристисся 
не ВІДМОЛИССЯ. Бр. 

З салдагом — не з своїм братом, не стя¬ 
гайся, Воз. 

Москаль не свій брат. Зв., В. — ... не 
помплує. Діуб. 

Москалеві годи як трясці, а все бісом 
дпвицця. Сн., [3., Евх.] 

Москаль з бісом порадились, та п на ли¬ 
хо понадились. Гарі. 

«Тату ( ! ), лізе чорт у хату!» — «Дарма ( 2 ), 
аби не москаль.» Бер., Пир ., 3. — «Хто 
йде?» — «Чорт!» — «Добре, доню, аби не 
москаль.» В. 

(*) Тату, тату. Б, ,( 2 ) Дарма, хоч два. 

810. Впжу, що чорт москаля ніс у хи¬ 
жу. Гр. . п # 

Для того п вуланчпки, щоб запірали чу- 
лаечикп. Ал. м 

Мабуть москаль тоді красти перестане, 
як чорт молицьця Богу стане. Пир. 

Коли чорт та москаль що вкрали, то по¬ 
минай, як звали. Гл. у Гат. 

На вовка иомовка, а москаль кобилу вкрав. 
Крем.,*.І. ‘ г 11 г ' Р' * * '* 

Не за те москаля бвють, що краде, а за 
те, щоб умів кінці ховати. Р., [В.]' 

Ти, москалю, п добрий чоловік, та шене- 
лїя твоя злодій. Ос. 6 (У, 2). 

Москаль викрутнями иеребуваєцця (тім 
ж він скрізь погано лаецця). Гат . 

Коли москаль каже сухо , то піднімай¬ 
ся ( ! ) по ухо. Мв.‘, [Рад.] — Не вірь, як 
скаже, що сухо, — то певно буде по вухо. 
Проск. — Як скаже москаль сухо, то підні¬ 
майсь по самі уха, то ще замочпсся. ,/. 

(*) то держись. Пир.; то застрянеш. 
Бр.; то певно буде. Проск. 

З Москалем дружп, а камінь за пазухою 
держи. З., Л, Вр. 7 Сн., [Пир.] 

820. З Москалем бувай, а камень в назу- 
сї тримай. Гат. 

Варив чорг з москалем пиво, та й солоду 
відрікся. Збр. .Газ., Бас. — 3 паном хтось 
иніииіі ниво варив, та й молоту одцурався. 
Пр. в Ст. Зб. 


Москаль тоді правду скаже, як чорт мо¬ 
ли ць ця етапе. Евх. 

Казав москаль право , тай збрехав браво. 
Об., Евх. 

Собака брехне — москаль віри пойме. Евх. 

Салдат світ прійде, та назад пе вернецця. 
Черн. 

«Щоб тп зозулі не чув!» (каже баба). — 
«Мп*Ь и удодг закуегь!* (одрікамоскаль). Евх. 

«А багато було людей в церкві?» — «Лю¬ 
дей, мамо, пе було нікогісінько, тілько са¬ 
мі за себе москалі — так що й голки пе 
було б де встромити...» Волковський . 

Хоч убий москаля, то він зуби впскаля. 
Пр., /1. 

На грош амунвціі, на десять амбиціі. В. 

830. За москалем папство: коло йоги ре- 
мепяки — п все господарство. В. — Нащо 
мені женитися, нащо меиї папство: коло ку- 
прів ремепяки — то все господарство («то 
пісня така с»). Рад. 

Москаль здавпа вже папуе, бо бач зав¬ 
ше ... Гат. 

Московське панування, то ....... жарту¬ 
вання. 

"Про ідного москаля^) війна буде.Яц. 

( ! ) жовніра. 11л. 

Козак з Дону, козак з роду. Б. 

Я б тому бісовому тарабапу хліба б не 
дав, за те що каже: апорубать хохлів, по¬ 
рубать хохлів!»; а ту маленьку сопілочку 
все б паляницями годував, за те що каже: 
«а за віщо іх, а за віщо їх!» Гр. 

Москва слезам не вірить. Черн. 

Москаль на.слезп не вдаря. Бох. 

«Нехай що хочуть роблють: я знаю, 
коди робитиму ім добро, то й вони ко¬ 
лись охануцця.» — «Еге! не вважайте! 
Сказано: «Москаль на слези не вдаря*, 
то так и вони.» 

Москаль як ворона, та хитріший чорта. 
Хар. Зб. 

Московське пожалування. Пл. 

840. Москаль пе велпк чоловік, та ба! 
Сн. — Не великий москаль, та страшний. 
Евх. • : 

Чорзнащо в лаптях, та й то москаль. 
Евх. ■ 

842.Москаль.іпком чвацпцця й кожному під 
ніс з ним пхаецця. Гат. 

844. Москва на злиднях збудована, та й 
злиднями годована. 

Хоч добрий чоловік, та москаль. 

Москаль козака як раз огудить, а моска¬ 
ля й чорт не одурить. 3. 

Звпчме, московська напасть. Проск. 

Бов, бов по московські брехні! Евх. 




Москаль лпком вгязапий, у ликах ходо, 
та й всіх у ликах водо. Гат. 

850. Ііе приходицця (’) москаля дядьком 
звати, /ь—ІІе впадає москаля дядьком звать, 
а все длдюшка . Пир. 

( ! ) Знатимеш, як. Гл.; Годі. Кул. 

Москаль зиа (*), та ще питаєцця. Пир., 
Рад . — Не вже б то москаль та дороги не 
знав? ума питаеі Черн. 

(*) дорогу. Не. 

Московський підожди ('). X. Вид. 

(’) потрівати. Евх. 

853. Московський час, як жидівський за¬ 
раз (’). Б. 

(*) як и жидівський—не перечекаєш. 
Гат. 

856. ЛЯХ тоді добрий, як спить; а про- 
будицця, то біда. Проси. 

Вражі (або: чорговп) Ляхи. Ск. 

Шляхтич з перевареиоі сирватки (сиро¬ 
ватки), шабелька па личку, перевеслом під¬ 
перезаний. Нл. 

То тп такий шляхтич: по трп акахвпстп 
па девь читаєш, а по чоловіку глимаєш. 
Ст. 36. 

860. Провадь п мене и до Вени, а не зро¬ 
биш Ляха з менеї У ., Зв. 

Ляхи нам не пани, а ми ім не хлопці. 
Ст. 36. 

Пти до Ляхів — не істи пирогів (наських 
пирогів Ляхи пе печуть, а пирогами звуть 
варені пироги — пироги варенухи). Лаз. 

Мамо! закрий мені очі, нехай не дивлю¬ 
ся на того негідного Ляха. Сн. (из В.).—... 
щоб мені на того поганого Ляха не диви¬ 
тись. Ос. 2 (66), [К. у Гл.]. 

На один копил дідько всіх Ляхів строїв. 
Макс. 

За паши гріхи надходять Ляхи (Нестор; 
так казали колись Русини, Українців пред- 
кїв'ья). Сн ., Макс. 

Бгють не Ляхи, а наші гріхи. Збр. Шей. 
(из П.). 

Хто Ляшка рубатиме, той козацьку клю- 
гу знатиме. Лаз. 

Не рад Лях, що пб уху ляп, а він хоче 
п в друге (*). Пер. — ... що взяв по зубах, 
а він ще и ногами дригає. Проси., [Зв., 
Кан.]. — ... що убити, та ( 2 ) ще й ногами 
дридає. Кан., К., [Ер., У-]. — Не рад хлоп, 
що дістав в лоб, ще ногою дригає. Нл. 

( ] ) що по уху, а ще хоче по друго¬ 
му. Рад., [Коз., Б.]\ що по уху пдях, 
та ще й друге підставив. Б., Сос що 
раз ляп, а ще хоче и по другому. Г.; 
що по щоці ляп, та й другу підставив. 
Бер. ( 2 ) що повішали^ Уш. > і 1 


Знай ( 1 ), Ляше, по Случ ( 2 ) паше. Зап. (І, 
276). 

( ] ) Слухай. Не .; Оджс. І1е.\ Оттак. 

, Поліський. ( 2 ) Знай то Ляше, що Случ 
(віс). Нозі. 

870. Тікай, Ляше, бо все, щб па тобі, то 
наше. Бер. 

Страхи па Ляхи. Проси., Воііц. 

Ся примівка од нас перейшла и до 
Ляхів, з часу Хмельницького справи. 
Див. зкидку на Куліговського в Ргг. 
Хач. III. 59. 

Трохй, трохи! посипались Ляхи. Полт. 

Тих куркоідів, як Жидів, не живили. Ч. 

Тепер уже Ляхам паші добили пухи. Б. 

«Ляше, ти блудиш!» — «Єднаково їздити.» 
Пан., К. > . 

Доти Лях мутив, доки не паівся. Бр., Зв., 
Б., [Луб.].*— ... докп ся не наїв и пе па- 
ппв. Проси. 

' Лях як їсти хоче, то свище. Проси. 

Посунься, Ляше, паї! Русин сяде! Г. 

Таки Ляхів гудьмо, але з Ляхами будь¬ 
мо. Тет. 

880. Що кому годпцця: мужикові ціп, а 
Ляхові шабля. Бер. 

Мабуть не наськоі роботи ся при¬ 
казка: не тим вона духом дише. Або 
чи не до тиі хіба вона брехеньки, що 
Лях з хліборобом мали поєдинок? Бі¬ 
жить якийсь Ляшок — так видно якийсь 
шелихвіст. — «А нум», каже хліборо¬ 
бові, «на дуель!» — «Та я», каже той, 
«не знаю, що то воно и за дуель»! — «А 
ось», каже, «я тебе навчу!» вихопивши 
свою копистку, ну нею вихрить чоло¬ 
вікові коло голови: «стережи», каже, 
«уха!., стережи воса!» так що тому 
и зовсім ніяково стало ... А далі — 
«стій же», дума, «гаспиде!», и той ко¬ 
ло его крутицця, а він тихенько роз- 
вказав ремінець у капиці (з ціпом 
був), одпустив бич од ціпилна геть... 
знову ремінець закріпив и, одскочив- 
ши назад. — «Еге», каже, «вража ві¬ 
ро, та більше не приступиш!» а ціпом 
виробля млинка, аж свистить бич!... а 
як же той хоче, щоб ваблпзицьця, то 
и лулусне... Пом. 

Ляхові курка, а мужпкови шабля. Проси. 

Мужик евппю любить, а Лях курку. Бер. 

Мужик нігде не змерзне, як в груди, Жид 
в пгяти, а Лях в вуса. Збр. Лаз. 

Мошродзєі. Ос. II (XX, 95). 

ЖНД брехнею живе, все з нас тягне. Ос. 

2 (489.) 

Жпде-Жпде, евппб (*) ухо. Гр. 

(*) свиняче. Л. 

Нсявіра (па Жида більше)! Кул. Гр. — 
Псяюхо! Кул. — Псіюха! Гр. — Псій сип! 
Гр. — Собачий сон. Пир., Л., • 






— 20 


Жпд-Яврей, повна с...а червей. Б. 

889. Жнд-Жпд католик, загубив черевик, 
а я йшов та й найшов, та нас...в та й пішов. 
Ном . 

891. Ей вей Каламай,-продав жіпку за по¬ 
чинку, а сам ходить як бугай. Проси . 

Жпдп, Жиди! вериіцця, та візмпть свою 
тітку (лихоманку; крачять на проізжачох 
Жидів). Рад . 

Гаспидська Жидова. І\ул. 

Недовірок, ііон. 

Продове кодло. Пул. 

Невіра невірою й буде. Л*але.—Невіра за- 
всігда певїра. ІІир. 

Над Жіна нема кріпшого в вірі. Не., [Евх.] 

Жид хату закладає, то моркотить (Богу 
все молицця). Лроск. 

Жид мовить; «Хрест не зопсуйть, ві на¬ 
править». Ст. 36. 

900. Жидів, як собак. Л., Нові. 

Усякому мирянину по семеро Жидовинів. 

Не. 

Не хотіли Жиди істи манну — найже ззі- 
дять дідька ( ! ). Ііл. 

(!) манни — нехай же ідять цибулю. 

Кан., К. 

Горобці в очерет, а Жиди в кучки. //., 
Еон. 

Не займай Жида ( 1 ), не кадяй вида. Зв., 
[ИеМ., Еан ., /Г.].—Не зачіпай Жида, бо ве¬ 
лика ( 2 ) огида. Проси. 

(*) гида. Вед . ( 2 ) готова. Па. 

Жида перехрести, та и голову одотни. 
Га. 

Кукіль з пшениці вибірати, Жидів а Ля¬ 
хів різати. М . Білз. 

Жида вбий —.сорок гріхів з душі. Не. 

То жидівська напасть. Проси., Л. 

Як у Жидів родини, то нема правдпни. 
Не. 

910. Жид ні сіє, ні оре, а обманом жиє. 
Проси. 

Жеби Жид був з неба, вірити му не тре¬ 
ба. Па. 

Жид, як не обшукає, то навет и не по¬ 
обідає. Бр. 

Жид, як не збреше (*), то удавицця. Бер., 
3. 

{*) не обманить. Зв. 

Жнд, и молячи, вчицця обманути. 11а. 

Без єдпого ж Жида ярмалка буває? Евх. 

Про (*) одного Жида ярмарок ( 2 ) буде. 
Проси. 

( ! ) По. 1Іов. ( 2 ) ярмалок. 

Жидівське а папське не пропаде. 11л., 
[Проси., Рад.]. 

Рабив умер, а книжка зосталась. Нов . 


Одважпий Жид и в школі грішить. Рад., 
ІІир. 

( ! ) бз...ть. Зал. 

920. Ай коза, ай коза! хоч розорвалйсь, 
та не подалась. (Жн^ казав, стоючи над сво¬ 
єю козою, що вовки розірвали). Нові. 

На тобі, енну ['), рака, набухайся та мо¬ 
лоти. і’.— На тобі гріш, купи рака, звари, 
та юшку пззіж, а рака продай, а мені гріш 
виддай (*а6о: На тобі нице їа иабухайся до¬ 
бре). Евх. 

Був собі Жид багатий та скупий, 
мав він парубка. ТОЙ парубок докучав 
ему істи, а Жид дає шага та Й каже... 
Евх.—( 1 ) Возьми собі, наймиточку. II. 

Як біда, ми до Жида. Пов. 

Докір тому, що при лихові вдаєцця 
до шинку. 

Як біда, то до Жида, а як мине біда—най 
дідько бере Жида. Па. 

Мені доводилось чувати, що такт, кеп¬ 
кують над Жидами: ніби то якийсь 8 
них так сказав замісць «як біда, то 
до Бога и д.» Ном. 

Способом, способом, дванадцять Жидів 
насилу корець хмелю витаскало на гору. 
Проси. 

Дурний гой (невіра; жидівське). Проси. 

Жид Жидом завсегда смердить (про пере- 
хрпетів). Не. 

Пі одіюго перехрпета могилки не видно. 
Нос . 


Не робив Жид на хліб, та іі ЦПГАН не 
буде. На. 

Орн-мелн-іж. Мв. 

Циган хліборобові росказував, скіль¬ 
ки ему бідолажному роботи. «Мені», 
каже, а дути!., кувати!., ухпалі роби¬ 
ти!.. на базарь носити, хліб купувати, 
дітей гуду вати!.. А тобі що?., орн-медп- 
іж!» Часом сими словами жартують, як 
хто дорікає, що, мов, тобі так, а мені 
он-як! 

930. Дай мені енлп хоч комареву ніжечку 
(Циган, як заслаб). Зв., [Еон]. 

Щоб я до захода сонця дітей не бачпв (Ци¬ 
ган так божпвся)! Ер. 

Щоб я вмер, коли я неправду кажу! (А 
.вже ж вмремо колись усі!..) Лом. 

Не гріши на Бога—чорт діти забрав! Бр. 

Циган з великої жадібки сербонув 
шевського квасу,“та поспитавши: шевця; 
«є в тебе діти?», як той одказав: «були 
та Господь забрав»,— подумав, що то од 
сего квасу вони по’вмірали... та ото й 
каже: «Не гріши и д.». 

«Моя матка між двома хлібами вмерла.» 
—«Чоґо ж так?»—«Бо єдпого не дочекала, а 
другий вже минувся.» Лр.. 





Тату, сала! мамо, .пОіьки! (Циганча, чую¬ 
чи, що смерть приходить'). І1. 

IIк по мають домів—щоб и щастя немалії 
(Цигане). Бл. 

Лчхавбро під чсренбрс, щоб бахтірувала 
(кепкують з Циган, що ніби вони такт» по¬ 
ганяють коней,—або що: «ачхавердп!» ПдМ. 

Мгясало! 

Жартують так з Цигані,. Чоловік 
кабана смалив, Циган и нарипився, дай 
та й дай ему мі,яса. Той дав ему ков- 
батку.—Циган ще Й сала. «Добре», каже 
чоловік, «дам и сала, тільки скажи одним 
словом мясо и сало.» Циган и почав 
и «мт>ясечко-салечко», и«мт>ясце-сальце» 
— ні! А далі «м-ьясало!» каже. 

Оттак я ему головку скрутив! 

Циган внадився кудись обідать ивже 
приміча, що хазяйка, як покрав оце 
мізясо на тарілці, то лучними крише¬ 
никами до чоловіка там, чи до дітей. 
От Циган и пішов на хитрощі: почав 
росказувать, що він горобця чи - що 


піймав, — «и оттак », каже, «головку скру¬ 
тив!», та хіп за Тарілку и крутнув і і 
лучч’йші кришениками &о себе... 

•♦і 

940. НІМЕЦЬ каже, що постить все поло¬ 
вину : вдень ість скоромно, а вночі постить. 
її., Бан. 

З Німцем пехрнсть одшибае. Рус. — Ні¬ 
мець на душі не лежить (див. замітку про 
Русаоів № 793). 

Попімецкий (*) веЦький ( 2 ), а поруськия ( 3 ) 
почви ( 4 ). ІІир. 

( ! ) Понімецьки. Бр., Пл. ( 2 ) нецьки, 
БрПл., Б , ( 8 ) а похранцузький. Бр.; 
пбпольсЬкйЙ. Пл:, а пбруський. Б. ( 4 ) 
корйто. Бр. Пл.; ночовки Б. 

Он дай, жінко, ііагая — проучптп Німчая. 
Прав. Ним. 

Вража (') Німота! 1 ПрЛох. 

( ! ) Врагова. Л. 

• ‘ .• »/ • о > О 

. 4І , * * . * • і *,') 

І І ь »| І 


Сильний 945—982. — Більший 983—1050. — Сила 1051—1128. — Пан 1129—1250. — Му¬ 
жик 1251—1324. — Вол* 1325-^1342. 

І і 


СОЛЬНОГО руку Бог один судить. Ос. 10 
(XIV, 27). 

Яких у нашого царя людей немає! Бр. 

З добром думцею князь високого стола 
додумаєцця, а з лихим думцею и малого сто¬ 
ла збудецця. Сн. (Данило Заточник). 

Посел єсть як осел: носить тое, що на 
його зложено буваеть. Вел. (І, 158). 

Посланця (*) не ( 2 ) бьють ( 3 ), ні ( 4 ) руба¬ 
ють ( 5 ). Рад. у Бон. 

(*) Пісда, Проси.; Посла. Руд.; Піш- 
лянця. Бр. г) ні. Бр. Проси. (*) ні сі- 
куть. Ст. 36.; ні січуть. Руд., Бр. ( 4 ) 
не. З в., Бр. ( 6 ) ні січуть Проси . 

950. «Що то політика?»—«Нещирість!»— 

Ил. 

Чим більші комірі, Тим більший пан. Яц. 

Благородні—хліба голодні. 36р. Шеи. 

Благородна, як свипя огородня (або: Бла¬ 
городний як кабан городний). Лист. (11,246). 

З стольця пзопхнуть (з уряду). Б. 

Не місце чоловіка красить ( ] ), а чоловік 
місце. Проси . 

(') Святить. Ст. 36. 

Який-такий уряд луччий, ніж проста служ¬ 
ба. їй. , 1 . * ! і 


Доти Чоловік добрий, доки бгО десятником 
не паставлють (').^Вин. 

(*) не нирядили. Пар. 

Мишь в стіжку не згине. Проси. 

Військового цапа за хвіст скубіїи: от тобі 
и рукавпця. Ч. 

960. Ніхто не хоче з носом, а з прино¬ 
сом. Нос. 

961. Не тикай (не кажи ти), бо мене цар 
гудзиками обтикав. Пир. 

963. Перша чарка, перша палка («то у 
слуікбі* Л.). Проси. [Л.] 

На двох стільцях сидить. Пл. 

Дай, Боже, панувать—на золотіх креолах 
сідать. Слон. 

Турма не дурна: без людей не бува (*). 
Л., 0. 

(*) не живе. Ст. 36.; не пуста. Гл. 

Турма красна, а чорт ій рад. Не., [Глі] 

968. їатова хата (турма). Ж., Рад. 

970. Дай (*) кату плату. Пом. 

Бурсацький жарт: ходить оце 8 джгу¬ 
том поміж товариством (звісно, такий, 
що Не боіцця здачі), и у кого е кабач¬ 
ки або инша далда, джгутом по спині... 
Либонь колись кати так робили, ходячи 
поміж народом перед тим, як кого ка- 






— >22 — 


тувать; тільки що у іх, звісно, не джгу¬ 
ти були... Народ було, кажуть, тер¬ 
пить и дав плату, щоб не так дуже 
катував того, або ту,..//ол«.—(*) Давай¬ 
те. Ааз. 

Хто має викрут, пе піде в некрути. Г. 

Уже зайці пополошило (хлопці, тікаючи 
од пекруцтва, розбіглись). Бр. 

Пішли зайці пасти,(у москалі). Бр. [Б.]' 

Скоро взяв московську сумку, то й за ( ! ) 
чортову думку ( 2 ). Бр. 

(*) Коли надів ладунку, то уже и 
взяв. Рад . ( 2 )... суму, то взяв и мо¬ 
сковську думу. Слуц. 

На миишки ладуппп,на варениці лазуикп. 
Ж.—... на варяниці лозашш. Бон. 

«Лазунки ті ж варениці, а тут проти 
лазіння гріхом до хазяя у сімью.» Бр. 
«Ему за бійки некруцтво, а ій за ве¬ 
редування різки—мов би й так можна 
прикладать.» Пир. 

Од штика спину смика.- 36р. Лаз., Б., Не. 

Як повміраем, то тоді протупіі поскидаєм. 
Б. [Рад.]. 

Отаке здоровгя, а подушне дай. Не. 

Сам Бог бачить з неба, що на подушив 
грошей треба. Не. 

980. Дай, Боже, тім склянпнм на здо¬ 
ровгя. Сл. 

Приніс чоловік недоімку панові, а 
пан и пита: «А скільки за тобою?» — 
«15 (рублів чи чого там).»—«Як 15?.. 
ЗО!»—хотів прибавить.—«Ні», каже чо¬ 
ловік, «15». Надів пан окуляри и поди¬ 
вивсь у паперо: «Так», каже, «15».—«О, 
дай же Боже и д.» 

Не впрохав ниждего, пе впросиш вищого. 
Евх. 

Казна жалю не зна. Бох. 


БІЛЬШОМУ більше н треба. Проск. 

Коли мені сліпому курка, то тобі видю¬ 
щому и дві. А. 

Великому велика й яма. Нроск. 

Ти в нас сім з оком (сім пудів з оком? 
Ном.). Евх. 

О, широкого поля ягода! нам нерівня. 
Ст. 36. 

Пішли наші вгору! З ., Пир., Пр. — ... 
по два на віревку ( ! ). Р , Бач., А.—Цигане, 
он твого батька повісплпЬ—«О! пішли наші 
вгору!» Б. 

(*) до гори, по два ва шибиницю. 
Проск.', по три на шнурок. Бр.; по три 
ва віревку. Зе^зтурми на шибиницю. 
Рад.; по два на мотузку. Евх.; усподі 
утинають, а вгорі лятають. Нові в 
долині ріжуть, а вгорі латаюцця. Проск. 
вгору, аж віревки тріщать. Евх. — Д. 
Евхименко каже, що се проти тих, що 
з луччих поробились поганішими; так. 


— одначе кажуть, яв бував и навиворот, 
найпаче перше прислівгя. 

Велике дерево поволі росте, //л. 

990 Зпаії, миия, стійло. Проск ., Кан., Б. 

Зиай, коза, своє стійло. Руд. 

Йди, де йдеш, та знай, коза, стійло. Ст. 
36. 

Свиня в ііаритннках—так вже й кінь! Евх. 

Знай, кобило, де брикати. Шей., Евх . 

Знай, хто роком старший. Ст. 36. 

Молоди на гетманство. Б., [0 ., Ст. 36.] 

Кулик на місті соколинім пе буде птичим 
господшюм. Не. 

Чи може сова в сонце дивитися. Пл. 

Клект орлячпй зпід хмари чути. Гат. 

1000. Сказав Сепека: «стій, свине, зда¬ 
лека». Бр.— Казав Сепека: «стій собі здале¬ 
ка, та потакуй». Пл. 

Гериус ( 1 ), Грицю, комисар іде. Нир. 

(*) Гераус. Нов. 

Коли не періг, то й не ппрожися. Бач., Б., 
[Проск., У.] 

Коли пиріг, то й ппрожися. Бр. 

ІІгумену діло, а братії зась. Бер. — Що 
огумеиові (або: попові) можна, то братії 
(або: дякові) зась. Бох., [ІІр.]: 

Що вільно панові, то пе вільно Пванові. 
Пл. 

Хто старший, то не менший. Лв„ [Ст. 
36 .]. 

Хто, бач, вишник, той не король. Ш. 

Сук не верба. Проск. 

Що голова, то не хвіст. Ил. 

1010- Старший Галпч вїдо Львова (Галич 
стояв уже в 1140 р., Львов построілп в 
1270 р.). 

Старший Гриць, як Парася. Бр. 

Не старша Хпмка (Бон.: од) Пархімка, 
Не., [Бон.].-г-Ие старша віверь од Пархіма. 
36р. Лаз. 

Сторона рудаку, а сторона редці. Не. 

Сторона рудяку, сторона и гречці. Б., 
[Бон.]. 

Яйця курей учать. Сл ., Ст. 36. — ... не 
учять ( ! ). Лів.— Довелося яйцям курі вчить. 
Рад. 

( ! ) курку не учять. Б. 

Уха повпще лоба не ростуть. А. 

Вишше лоба очп не ходять. Ст. 36., Бос. 

Грибок на бок: боровик іде! Пос. 

Кінь коневі не рівний. Проск. 

1020. Не сват ситник коробейнпку. Пир., 
З . 

Гусь свині не товариш. //., Г., Пир. 

Кінь волу не товариш і 1 ). 11р., Аох. 

( 1 ) не пара. Боз.; пе рівня. Дуб. . 




— 23 — 


Ситий голодному по товарній ('). Ііир., 

(') не брат. Б. 

Ситий ( 1 ) голодному ( 2 ) не вірить ( 3 ). 

І'; У • 

(‘) Сито. Нон. ( 2 ) за голодного. Ст. 
36.; по голодному. 0. ; Евх.; голодно¬ 
го. Пр., Проск., Пер ., ./., Нон., X . ( 3 ) 
не спогадає. Ст. .76., Иос.; не погадає. 
П., 0., до#.; не питає. ./., А\; не знає. 
Пр., Проск., Пер.; не згадує. Нон. 

Старець медвідшіку не товариш. Иос. 

Ситник берднику не товариш. Рад. 

Шильник берднику ие товариш. Поз. 

НІоринк свитинку не товариш. Пр. 

Чешися кінь з конем, а віл з волом. Ст. 
36. — ... свиня з свинею. Евх., [Ж]. — Че¬ 
шися ( } ) кінь з конем, віл з волом, а свиня 
об тни ( 2 ), як иема з ким ( 3 ). Зв. — Віл до 
вола, кінь до коня ( 4 ), а евпия в тин ( 6 ), 
коли ( 7 ) нема з ким ( 9 ). Пр. 

(*) Чухаецця. І /Гой.; трися. II Нон.; 
Знайся. Проск. ( 2 ) в тин. ( 3 ) а свині, як 
ні з ким, так вона об угол. 0., ЧерН .; 
а свині ні з ким, так з угдом. Пр.; 
свині ні з ким, так вона об тин. І и II 
Нон. 4 ) Кінь з конем, віл з волом. 
Пр., П„ Павле.у Нон., Гат. (*) а пнура. 
Гат. (®) об. Павле. у Гат. ( 7 ) бо. Пр., 
П.у Павле.у Гат. ( 8 ) немає. Гат. ( 9 ) а 
свині як ні об віщо, так об лісу. Нон. 

1030. Пан з наном, а Йван з Нваном. 11л. 

Де соколи літають, там ворони не пуска¬ 
ють. П., Пр. 

Куди орли літають, туди сороки пе. пус¬ 
кають. Не. 

Орел не пристає з воробцями. Ііл. 

В свининці родившись, між святими не 
обідать. Пе. 

З паршивою головою, та в тин лізе ( 1 ). 
Зв., Бер. 

(') та в дух лізти. Пан., Б. 

З (*) свинячим писком ( 2 ) та в пшенишие 
тісто. 

(*}». Не. ( 2 ; носом. Пе.; личчем. Поз.; 
ч 3 свинячою мордою. 3. 

З свинячою мордою у бублпшний ряд. 
Нон. 

Нашому маляті лиш слинку ковтати. Гат. 

Хто ся з отрубамп змішає, того свині 
ззідять. Ил. 

1040. Циган тим не поган, що з панами 
їсть. Прав. 

Жартують, як бідний встряне між ба* 
гатих або можніших. 

1041. Як маєш кланяцьця лаптю, то луч- 
че поклонись чоботу. X. Вид. 

1043. Така честь, як на собаці лико. Евх. 

Забув вів, коди тедягйм був. Ил. 


Коли на медведя мала галузь (тільна) впаде, 
то бурчить ( ! ), а як велика, то мовчить. Ил. 

(*) На медпедя як ппаде мала галузка, 
то він кричить. Проск. 

Задню пасе. Пир. } Л ., Гр. 

Все всиоді — но папере! {'). Пар. 

(*) не наверха. Ил. 

У великому судні, та па самому дні. Поз. 

Як звали мене (*) Грицьком, носив я ( 2 ) 
гроші мішком; як стали звати пане Григорій, 
то й став як гроб голий (^. С., [Ст, 36.). 
(*) був. Пр. ( 2 ) то носив. ( ч ) а як став 
Григорій, то став и босий и голий. 

1050. Голова голові, а хвіст хвостові — не 
при вас мовлячи. 11л. 

СИЛА на удаиию належить. Ст. 36. 

Силою пе дають — силою однімають. — 
Сплою однять однімеш, а дать пе даси. Пос. 

До розум ие стає, там сила добуває. 11л. 

Чня воля, того й сила. Рад., О.у Пир. 

Сила без голови шаліє, а розум без сили 
мліє. 11л. 

Чи рада, чи нерада, — гаііда громада. Гат. 

Скрппп, а йди. Пр . 

Ііе підеш по добрій волі, то підеш по пе- 
волі. Пл. 

Як не даси з’ прозьбп, то даси з принуки; 
а чого прозьба пе докаже, то докажуть букп. 

1060. Коли пе хоч почесськи, то буде (*) 
попеськп. Л. 

{') то виженем. Пер. 

Хоч так, куме, сядь, хоч так сядь, та все 
сядь. V/. 

Хоч догори нехай скачить, ие буде по 
его. Пе. 

Як мисль, так мисль — таки буде Пере¬ 
мишль. Ил. 

Стародавній галицький город над Са¬ 
ном. Славлять, що слова сі сказав ца¬ 
реві простий Русин, як той добірав 

УП мення городові. 

Гнись не гнись, а в голоблі становись. Пр. 

Скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а 
діла підуть своім чередом. Гол., [Нон.]. 

Хоч трусися, пе*труспся, а ти, гладка, 
віддасися. Бр. 

. Хоч нерад, то мусиш ( 1 ). Бер. 

(!) та мусиш. 3.; та обіручки. Рад. 

Хоч спор, хоч лайся. А'. 

Вийде, Ляше, иа С 1 ) наше. Бал. 

(*) Стане, Ляше, за. Ст. 36. 

1070. Дяче, не буде ппаче! Ил. 

Лншпего нічого не впгадуй. Ст. 36. 1 < 

Як пе ради, а не буде так, як ти хочеш, 
а так буде, як Бог дасть. Проск. 

Як се Настя скаже, так и буде. Л\, 3. 


\ 



«Туди йти на вісту, туди.» З . 

Див. >6 9065. 

Курї її па весілля не хочуть, та силою 
песуть. Кр., /ЛдяІД 

Ііе рада (*) коза па торг, та, ( 2 ) ведуть. 
Лів. — ... торгу, а, кури весіллю, та му¬ 
сять. Ил. 

. (‘) Не хоче. Зв., І/ррск п Лв . (?) та 

силою. Пир. 

Просили — пе хотів, казала — мусів. Ил. 

Поборов — та й випросив. Павлг. 

Або їдай, або видеру. Проск ., Руд., [Ил.] 

Ткр ( и г та роди. Зал, 

1080. Оцюдп лишень, ^лухай (но пр) тво¬ 
єму буде, а он як! п д.). Хащ 

Як кажуть, то й батька вгяжуть. К. 

Зйгад діло справуе. Ст . 36. 

Орудує ними, як чрртяка грівдпими ду¬ 
шами. Чрр. Рад, (%26)’ 

Нехай; Бог скарає*того* хто насідаєся на 
кого. Ил. 

Спдованими очима не можь ся довго ди- 
вдти, 

Силованим конем не вскач ( 1 ). Гр. 

(*) не доробисся. Евх.’, не наїздитись. 
Ер. 

Сплованиод волом не доробисся {*). Проск. 
( ! ) не наробйсся. Ер. , 

Силою (Ч колодязь копать ( 2 ), води не 
цить. Кр., [Б ., Ст. 3,6.]—... колодязя не кот 
пать. 3. — Силою вода не докопаєсея. Ос. 
З (ГІ, 29). 

( ! ) Насильно. Коц.- Т Чцре.з силу. Пир. 
( 2 ) насиланого колодязя. З . 

Против спли и віл не потягне. 36р. Лаз. 

1090. Проти рожна^ не працювать. Ш. 

На рожен махати — з рогатим боро- 
тиць. Пл г 

И риба пе плине проти бистрі водц. 

В/з г тац мусить, де г его г коні тягнуть. 

Цу^рю (*): Обуха, Ііц. пересічещ (?),. /? рав. % 

[Пор,]^ 

(*) Пліттю. Кап., К., Коз. ( 2 )‘ не пе- 
реб-ьєт. Кан., К ., Рад., Коз. 

Против тори ( 1 ). піском не сипать. Евх. 
( 1 ) сили. Л., Кон. 

Сила солому ломить. 41р., Кон. 

Вода и камень довба. Кр. о* 

Коли не здужаєш, не піднімайся. Ер., Л. 

Збагатим не судися, азідущим О)'не бо¬ 
рися. Ном.,[Кан.,У., Черн., Не., Евх.,Лаз.]— 
Цур ему (?) з дужим бороцьця, а з багатим 
позивацьця! 3. —Бодай чорт з багатим по¬ 
зивався, з дужим боровся! С. 3 дужим 
боротись.— смерть на,умі* От. 36. 

I і ) сильним. Прщц. ( 2 ) Щоб не діждать. 
Рад/, Не дай Боже. Кап., К., іїир. 

1100. Не дмухай против вітру. Лаз. 


Баране, ие мути воду вовкові. Ил. 

Против води пливе. Ст. З$. 

Язпче, язичс, лихо тебе миче! во мпі си¬ 
диш, а мені добра не зичиш! Пос. 

Язичку-язичку! маленька штучка—велике 
л.мхо робиш. Ж. 

Що вимовиш язиком, то пе. витягнеш и 
колом. У. 

Хто язик держить за зубами, то того ні¬ 
чого не кортить. Ер. 

Мовчи, язичку, будеш ів йлотичку. Нл. 

Помовчи, язичку, кашки дам. Пр. в Ст. 
36., [Прав. Ниж., Л.] — ... а пе вмовчиш, 
чорта (>} ззїсп. Хар. 36. — Мовчи, язичку, 
будеш їсти кашку. Яц. — ... а як пе замов г 
чпш, то будеш істп болячку ( 2 ). Ер., [ҐІроск:]! 
( 1 ] лиха. Ер.] трясця. Кр., [Рад.]. 
то кашки ззіси; а як не мовчатимеш, 
то чорта ззіси. Кан., К. 

Держи язик за зубами, Ст. 36 — Іж борщ/ 1 ) 
з грибами, держи язпю за зубами. Лв., [К.]. 
(*). пиріг. Проск , 

ЩО. Мовчи, глуха, менше гріха. Об. 

Мовчи, та.мак товчи: мовчанка не пушить. 
Ст. 36 ; 

Мрвчи та годуйсь! Л. 

Діовчи та потакуй. Пл. 

Іж зубами, а придержуй губами. К. 

Говори та не проговорися. Б., [Сос.]. 

На час міста не умовчиш! Бер., Р. 

Мовчанка (*) ие пушить ( 2 ), головоньки не 
сушить. Ил — ... не пушить, п черева не 
дме, та,весь гнів тушать. Пе. 

(*) Мовчанка не дме. Рад. (?) нікого» 
не пушить, Ст. 36. 

Хто мовчить, то лиха ся збуде. Нл. 

Мовчене, де схочеш, то поставиш. 

1120. Хто не вмовчів, той наковчів (?). Не. 

За губу ( ! ) в губу. Зв., Б. 

( ! ) та и. К., 3., [Рад.]; б-ьють. Ж.) 
Ото за губу таїй: бт>ють тебе. Бал. 

Чзпчоц мельне та й у кут, а губу натов¬ 
чуть. Кон.— Язпк белькне та в кут, а слину 
виставлять,, бшть ()•). Л. — Язиком бовтне 
та не доведе, а по сипні, є. Ер. 

(?) а по гол оці, товчуть. Крн. 

Говорить язпк безкостий та договорццця 
до одного конця. Рад. 

Млпи меле, мука буде; язпк меле, біда 
буде. Кобр. 

Язик доведе до. Києва п до кия. Проск. 

Вкусись за язнк.*/гв., ІІол,— Укусись за язик, 
та й мовчи. Прикуси язичок. В., Лів.— 

Прикуси язика. Кр. — А хоч що збрехать, 
язика прикуси. Пов. 

Великим папам трудно правду казати. Пл. 

1128. Потурай ім, брате! Козб. (7). 






— 25 — 


1130 Но Біг ПАНІВ роде, а лихо їх ро¬ 
бо. Гат. 

Біс та ого діти панують у світі. 

Хто не звик правди поважати, той зав¬ 
ше іасіїП панувати. («На добре складапо, 
та не так вниодеііо, — я так не чула. 
Кажуть з папством пеправдувати , чи не 
з правдою панувати — якось так, чудно.» 
Г>р.). 

Папи в світі блукаюцця, та з правдою не 
зпаюцця. 

Наип правдою кепкують—проте ж в світі 
и панують. 

Панам лпхом кидати—не плугом орати. 

Коли б'панам гадалося, з чого лихо зку- 
валося. 

Богу молпцця, а чоргу вірує (про панів 
кажуть). Евх. 

Чи папи, чи люде? Сл. 

То пани, а ми люде. Ос. 15 (XII, 59). 

1140. А та палпця—пан називаєцця: треба 
іі слухати. Ер ,—Поставлять палицю—треба 
і і слухать. Е. 

«Чого чорт плаче?» — «Що панам люди 
не настаче!» /Л—И чорт плаче, щолюдп не 
настаче. Ер. 

Коли б не хлоп, не віл,—пе було б панів. 

II л. 

Коли б пан за плуга узявся, то й світа 
б відцурався. Еоз., Гат. 

Плугач оре и в праці рвецця, а панське 
черево отак аж дмецця! Гат. 

Добра пані за рабами. Ст , 36. — Добри 
иани за рабами, а раби за панами. «?., Еон. 

Пан на троні, а хлоп па ослоні. ІІ.і. 

Хиба ж є папи, яким гроші не мили? 
Гат. 

Дай панові покуштувати, а він и гамкне. 

Давай папу по жупану. 

1150. Дере, як з лика (панське здирство). /7. 

ІІІляхтаІ гарна плахта. Лак., їй 

Сегодпя пан, а завтра пропав. /7р., Евх. 

Біда панамі такп-то нам. 36р. Шсй. 

Що панська хвороба, що наше здоровгя. 
Зал. 

Не дурень видумав паном бути. Зас. 

Пан що хоче, те й робить. 36р. Лаз. — 
Папи, як дурні: щб хотять, те роблять. 
Пир., Ос. 15. (VI. 104). 

Трудно стати паном, ато все піде даром. 
3., [Ст. Зо., Павле.]. 

Як би я був паном, то усе б на подушках 
лежав. Войц. 

Пані на всі сапі. //.,///? а в. Пиж., Мв.—... 
тільки хвіст волочицци. Евх .—Оце пані на 
всі сані, ще її ноги волочацця. Ер., [І\]. 


1160. Пан на всю губу ( 1 ). Ер., Пир. 

г На всю губу пані. Лох.. Пир., 

Нр ., Не. 

Паничу, я вас підтичу. Прав. Пиж., Иол., 
Лів. 

Ой паничу, паничу! я вас за чуб посмичу. 
Кулж. 

Панич, що украв бич. //л., Пом. 

Панич не знав ніц, но (тільки) одно пісь- 
мо, та іі то му з голови встрісло. Ил. 

Тепер настало панів —кинь па собаку, а 
пана влучиш. Пом. 

Що збан, то пан. Ст. 36. 

Водп збан, а сам пап. (па II.) 36р. Лаз. 

Панів, як псів ( ї ). Зв. 

(*) собак. Нові. 

1169. Більше цапів, як псів ( , ). Тар 
а мужиків и не видно ся за ними. Бер. 

(!) курей. ІІов. 

1171. Нема добра в нашім селі, бо папів 
бата то. Пер. 

Усе папп та паип, а нікому ( т ) свині пасги. 
Чиїр., [Руд.] 

( 1 ) Все пани, а хто буде, вибачайте. 
Ил., [Проск.]. 

Все папо та пани ( ] ), а на ( 2 ) греблю й 
нікого (*). Лів. —... а греблі нема кому зага- 
тптп. 

(*) Багато панів. Проск., Руд., Евх . 
( 2 ) під. Лр... ( 3 ) й нікому. Проск., Руд., 
«/., Пир., Евх. 

Три панн, два отамани, а оден підданий. 
Ил. 

Після смерті колекатора, зосталось 
шість хлопців п одна дочка, обійстья 1 
и трохи землі, п одним оден підданий. 
От раз ідей з паничів тіх іхав візком 
и сам собі поганяв коня. Его здибає 
сусід и питає: «Чи пан сам уже й коня 
поганяєш? у вас же єсть підданий.» — 
«Утік шельмаї»—«Ато ж чого?»—«Чорт 
его матір зна! по дню тілько на тиж¬ 
день робив панщини кожному з братів, 
а в неділю, бувало, з панною сестрою 
до костела, — и утік, гунцвот!» Вол - 
ковський. 

Два кметї, пап третій. Ил. 

Я вашець п тп вашець,—а хто нам хліба 
напашець? Нос. 

«Чи тп пап?»—«Пан.»—«А чого ж у тебе 
порванпіі жупан?» Зв., Еон. 

Папство в голові, а воші за комніром. Пл. 

Два папп, одні ( ] ) штани. Руд. 

(*) на одні. У. 

1180. Оце ладно! три пани, єдпи иігапи: 
котрпй успіе, топ п штани надіне. С , — 
Два наші, а одні штани: котрпй раиьше 
встав, той ся и вбрав. Бр. 

Здаєся п пан, а штапів нема. Проск. 

Пап в чоботях ходпть, а босі сліди знатп. 

4 



Лроск.— Взути!!, а слід босий. Евх.~\\ чо¬ 
ботях ходить, а босиї сліди робить (’). Пл.— 
В чоботях кліпне, а босоі ноги слід пише. 
Пир, 

( ! ) а босий слід знать. Бан.у Б. 

ІІаии повзувані, сліди ваш? босі. У. 

Колп сам пай коло брами (або: у воріт), 
то слуг в его мало. А*. 

Казав пан, та и зробив сам. ІІл. 

Люде, хрестяие, а нуте!., або я й сам. 
І] ом. 

То пан хороший, як багацько грошей. 
Сл. 

Лучче держатись у багатого пана за клям¬ 
ку, як у бідного за столом сидіти. Яи, 

Пани паші, пани голоколіиці: ми у вас 
служим, а ви у нас хліба просите. Бр, 

1190. Пани ж наші, папи голоколіиці: як 
ми в шинок, то й ви' наздогінці. Рад ., Бер. 
Панн мої, біда з вами: ми до корчми, а ви 
за нами. У. 

Біда нашим гблояам за панамп голими. 3. 

Двом папам тяжко служити. Нл. 

Двом панам служить, а сорочки немає. Бр. 

З панами, а свинями не зпайся. Гайс . 

З паном не будь за пан-брат. Не. 

З паном не братайся. Ст. 36 .— ... жін¬ 
ці правди не кажи, чужої дитини не май за 
свою. 3. — 3 паном не дружпся, жінці не 
звіряйся, а чужих дітей не пріймай. Боз. 

З великими панами не заходити. Вин.—... 
панами не за панібрата. ІІл. 

З панами добре зпацьця, та не дай Бот 
цілувацьця. Гл. 

Панськеє кохашш — гірке горюваиия. Ос. 
18 (У, 42). 

1200. Панська ласка до порога. Проси., 
Рад. у Б.у 0., Бр., Ст. 36 ., [Бр., А.].—... а 
поріг переступив, то вже ласку утратив. 
Бр. 

Панськая ласка літом гріє, а на зіму ко¬ 
жуха треба старатися. Ст. 36. 

З панами не сідай істи, з папами п не 
говори багато: сказав слово, та й мовчи; 
хто що говорить, ти слухай. Бр. 

З папським свого язика не рівняй; бо як 
довгий, то притнуть, а як короткий, то ви¬ 
тягнуть. Проси.—... коли довгий, гакг при¬ 
корочають; коли короткий, так витягнуть. 
X. 

З панами не міряйся чубами; бо як дов¬ 
гий, то підстрижуть; як корокнй, то витяг¬ 
нуть. Пав. 

Ніколи з панами не міряйся ( ! ) руками; 
бо як довгі—відріжуть, а короткі — вьігяг- 
нуть. Греб. 

(*) не рівняйся. Евх. 


Не трімай з панами спілки; бо як твоє 
довше, то втнуть, а як коротше, то натяг¬ 
нуть. Нл. 

Лучче з медведем борікацьця, ніж з па¬ 
ном рахувацьця. 36р. А аз. 

И папські ворота широко ввійти, та уз- 
ко вийти. Рад., [Бон.]. 

(*) В панськім дворі брама широка, 
а вузка. Проси. 

ІІрозьба панська рівно з наказом хо¬ 
дить. ІІл. 

1210. Пан шапку хоч и здпйма, та в 
шапці правди нема. А. 

З паном (*) дружи ( 2 ), а за пазухою ка¬ 
мінь-держи. Зв. 

(*) 3 панами. Боз.у Бр., ( 2 ) живи. 
Рад. 

Чеши дідька зрідка. Прав. —... шоб не 
задернутп. Проси.—... зрідка, нехай пде до 
дідька. Пл. 

Не жируй з ведмедем, ато віп тебе зада¬ 
вить. Гл.—\\е грай, кітка, з медвїдем, бо 
тя здавить. Пл. 

Добрий пан, — тільки трейчп в морду 
дав. Булж. 

Пан добрий, як отець — взяв корову п 
скопець; а паиї, як мати—казала теля взя¬ 
ти/ Г. 

Тоді панн добрі, як сплять. Б. 

Добрий пан: ні бьє, ні лає, та нічим и 
не дбає. 3., [Бр., Евх.]. 

Пан—соломою папхан. Евх. 

Жаба свище—пана ісги кличе. Проси. 

1220. Жаба на ііорїг, а пант> за стіл. 

Жаба до покою, а кухар з рожною и з 
мукою. 

Жаба кричить, верещить, а кухар на рож¬ 
ні до кухні іі тащпть. 

1223. Пани переведуть, що п собака не 
їстиме (про папські прпирави). Бан., Б. 

1225. Багацке п панське пігдп не пропаде. 
36р. Шеи. 

Як у воді не без чорта, так у великого 
пана не без Жида. Зап. (7, 146), іБан., 
Пер.]. — Як у болоті без чорта, так у пана 
без Жида не буває. Б. 

В тім пани бракують, вт> чім убогні сма¬ 
кують. Бат. 

Слово ианське пе циганське. Б. 

Панське слово—велике діло. А. 

1230. Тепле ваше, паноньку. слово. Пл. 

Що то за нан, що вь его ніщо не гниє! 
Б. 

З бороиою—до гною, з шилом—до греб¬ 
лі, з макогоном — палі бить (ніби такг по¬ 
рядкують на павщипу йти, бо нема робо¬ 
та, бач, у пана). А’. 




— 27 — 


Не треба роботи, коли й такт» родить. 
Боз. — На що іі махать, коли так родить 
(панам). Бр. 

1234. Стрижи пана як вівцю, на ему 
шерсть наросте. Лів. 

1236. Хотів для пана, а й ішш.іо для себе 
погано. Бр. 

Пан далеко, а Бог високо. Прав. Пиж., 
[Ііол. Лв., Ст. ЗО.].— До Бога високо, до 
царя (*) далеко, — а ті панки, що хтять, те 
й роблять ( 2 ). Лів. — ... далеко, а пани вер¬ 
тять, як хотять. Евх.—... далеко, та й заги¬ 
бай. Не . 

( 1 ) до пана. Ер. Проск (“) а підпанки 
що хтять, те роблять. 

Не так пани, як підпанки (V //., Прав. 
Паж., Лв. —Не так пан, як панииятка. Лох., 
Нр. ш Ал ., [Ст. 36.]. 

(*) полупанки. Гад. 

Пани, як папи, та войтп собаки. Рад., 
Ер. 

1240. Лучче папи, як підпайки. О .—Лучче 
папу кланяцьця, як підпанкам. Бр., Зв. 

Стара пані все—то шиє, то поре. ІІл. 

Я такого був пана, що царство небесне, 
га й годі. Коз. 

Поздоров, Боже, нашого папа, то все га¬ 
разд буде. Бр. 

Дивись! пан, а балакає, як люде. Зал. 

Хоч бп тебе, паночку, чорт узяв, то я 
тобі хліба з медом не дам. С.- 

Будуть пани дуцця, поки полопаюцця. 
Ш. 

Мпнецця се ім (*) панство! Пир. 

(*) А, чекайї минецця іх. Бр. 

Хоч щука вмерла, то зубп не вмруть. X, 
[Пир., Пер.]. 

Як дерево зітнуть, кожний тріско збірає. 
Ил. 

1250. Цес здохлий не куса. Ил. 

МУЖИК у землю дпвпцця, а на сім са¬ 
жень бачить. Ііол. 

Мужик хитрий, як лпепця X—... дурний 
як ворона, а хптрпй, як лис. Зв. 

Поки мужик купить, то сто’раз злупить. 
Чнгр. 

Мужик і 1 ) ворона, хитріше чорта і 2 }. А., 
3.,Бр.— Мужпкг хитріщнеіі від чорта. Проск. 

I і ) дурний, як. Зв.\ дурніщий як. 
Лип., Бер.\ як. Ст. 36. ( 2 ) а хитрий, 
як чорт. Зв.\ хитріщий, як чорт. Лип., 
Бер ., [Коз., ().]; а хитер, як хто инший. 
Ст. Зо. 

На панську мудрость мужицькая хитросіь. 
Бобр. 

Мужпка вдень обдери, а вночі обросте 


Бр. — Пан мужика вдень обдере, а мужик 
вночі поросле («краде о біди»). Проси . 

Кіт ліпний, хлоп мінний. Ст. 36.— ... всю¬ 
ди ноживнцця. Ил. —Кіт нелінпиіі, хлон нс- 
мівпиіі—обоє ледащо. 

Пан кладе печать, а мужик дума, відміль (•) 
почать. X, Пир. 

(') шука де б. Коп.; дивицця, від- 
куда. Бутс. 

Пан гардиіі, хліб тпардпи, пивннця па 
кблку—трудно ся поживити худому пахолку. 
Ст. 36. 

1260 За панською головою поливай ма¬ 
слом як водою, ііол., Лв. 

З хама не буде пана. Об .—... а хоч буде, 
то поганий. Пир.— Таки хам хамом—не буде 
паном. Зв —Из мужика—хама ие буде до¬ 
брого папа. Мі. («Се вони сами кажуть... 
сирость природна осгаиецця в суцці.» Горо - 
бинськии). 

Не 6}де з ІІвапа папа. Лв. 

Не дай, Боже, з Пвапа папа. Прав.— ... з 
кози кожуха, з свині чобіт. Гайс., Евх —... 
пана, а з паіімичкп господині. Бр. 

Не дай, Боже, з хама пана. Прав. 

Хлоп бодай панував, а сплп не мав. Пл. 

Не дай, Боже, свині рогп, а мужику пан¬ 
ство. Рад .—Не дав Бог свині ріг, а мужпку 
папства: багацько б людей занапастили. 
Пер. 

Як из діда багач, або из папа пап, так 
п простиня; а як з мужика пан, то п гор¬ 
диня. Бон. 

Мужик багатпй, як віл рогатий. 

Не буде з пса солопппа. Ил. 

1270. Мужпка хоч три дні вари в росолі, 
а він єдпак спростю смердить. Ст. 36.—... 
хоч у росолі вари, то все буде мужик. К. 

Маж мужика медом, а він иахие салом ( ! ). 
Зв. — Смаруіі хлопа лоєм, а він смердпть 
гноєм. Ил. 

Ему годи, а вій все таки дмецця. 
Рад. —(*) смердить тім таки. 

Мужика хоч золотом обліпп, то він зо- 
станецця мужпком. Лох. 

Що мужпк, то гадюка. У. 

Хоч п надів жупан, все не цурайся свит¬ 
ки. №. 

Хто не був ніколи підданим, той пе буде 
добрим папом. Г. 

Виважують (так робить}, щоб п Біг ласкав, 
и батіг ляскав ( 1 ). Білі. —Аби Біг ласкав, а 
батіг тряскав. ІІл. 

(!) тряскав. Бр. 

Що малнй пан вліппть, то и велпкпй не 
відойме. ІІл.— Малий пан вдожпть, великий 
не внпметь. Ст. 36. 




— 28 — 


1278. Сто злотих ( 1 ) ію гроші, а мужик пе 
брат ( 2 }. Гаііс. 

(*) кіп. Рад акрбованців. Кап., К. ( 2 ] 
не пан. Рад. 

1280. Не бити гадюки, то не взяти єі в 
руки (пан хлібороба). Кап., К. 

Напився вій не раз людськоі крові. Проси., 
3. 

Залив за шкуру сала. Проси., Ир., Кон 
Павлі., [Пер ., Поз., Ст. 36., Манс., Сп., 
Павле.] 

У Максимовича про Ляхів, у Сне- 
гирева про Москалів. 

Кров не вода. 0., Пр.— Руда (кров} не вода 
Гат.— Людська крівця не водиця, розлива¬ 
ти не годицця. //л.—Кров не вода, разли- 
вати шкода. Г. Бр.—... повода, річками 
не тече. Кон. 

(*) проливати. Бр., Рад.; розливати іі. 
Проси. 

На що варить одну кров! щоб пополам 
з водою... К. 

Голова від Бога, а лотка скарбова: бий, 
скільки влазпцця, Бр. 

Батіг пе нитка пе увірвецця, с....а не 
шкляика пе розібхєцця. Руд. 

Що голова, то кість,—що литка, то мья- 
со. У. 

Голова—кість, а зад, вибачте, мьясо: в 
голову цілують, а в зад бгють. 11л. 

Мужик (*) жінку бге, коли істи хоче. 
Ров. 

( 1 ) Лях. Рад. 

1290. Дай пан дурню корову, а не волю: 
корова хліб дасть, а воля напасть. Паз. 

Який пан —такий хам. Рад. 

«Чого ти, зайчику, такий худенький?» — 
«Тим що всім ппткп подаю.» Бр., Кон. 

Гне шию ( 1 ), як віл у ярмо. Зів. 

(•) Гнецця. Нир. 

11 хилитесь, як и хилились. Кобз. 

Панська воля — паша доля. Не. 

Панська воля—панська й сила. Кон., [Зох., 
3.].— Ваша сила—ваша й воля. ІІом. 

«Що ти, мужик, кидаєш мені (чи «па мене», 
бо тон молотив) — то атлас!» — «Та то все, 
пане, з нас!» 3. 

Хлоп тільки в продажі має ще вільность. 
Г. 

Панської роботи ( ! ) не переробиш. Об. 

( ! ) ніколи. Зох., 3. 

1300. Ми більше на холоді буваємо, та все 
горе добуваємо. Евх. 

Сказано було, прирівнюючи панське 
життя до людського. 

Біда тій курці, що на ній сокола заправ¬ 
ляють на лови. 11 л. 


Чого паии наварять, тим ся підданні по¬ 
парять. 11л. 

Лин вилпнае, а карася очешуть. Ст. 36. 

Папи (*) бгюцця ( 2 ), а в мужиків ( г ; чуби (♦} 
болять ( 5 ;. 3 ., Кон., Пир., [Черн.]. — Хто 
бгєцця, а в кого чуб болить. Кр. — Панн 
шкунтуюцця, а нашого брага ріжуть. Кон. 

(^Багаті. Пир. ( 2 } скубуцця.Зя., Рад., 
Кр.; судюцця. //ос.; чубляцця. Нир., 
Нові.; крякаюцця. 36р. З аз. (*) а у 
бідних. Пир.', а в простолюдців. Гат. 
( 4 ) діб. Нові.', лоби. Рад.; боки. Ил.\ 
зуби. Нам.; чуприни Проси., 36р. Заз. 
(°) трусяццн. Пос.; рвуцця. Гат.; трі¬ 
щать. Ким., Проси., /\, Пир., Пр.; 
тріщить. Нові. 

Бус! тихо соди, як бороду голять. Проси. 

Як би все витрощилось на мужика, що 
ему буде, то вмер би з ляку. Вас ., К. 

Пе питай, чий я,—не питай, що я. Нл. 

Питався Лях: «Що ти постелив?»—аВорок». 
—«Чим ти вкрився?»—«Вороном.»—«Що ти 
поклав під голова?»—«Ворок.»—Авїн уліз у мі¬ 
шок, то постелився н вкрився: й під голо¬ 
вами, й під ногами—то все один. Бр. 

Панщанні та поєдинкові: що на єдній но¬ 
зі капиця, а па другій чобіт. 

1310. Ми народ невольнин—де вам узяти! 
Кон. 

Служка на служку, а пану трясця. Нир. 

Вже двірської* поливки хлиснув, а соро¬ 
кового хліба покушав. Пл. 

Цнота и покора не має місця у пансько¬ 
го двора, 11л.— ... не живе у двора; а хто 
лжеть п ьрадне, пожпвицця снадне. Ст. 36. 

Сільська собака най ся між двірськії* не 
мішає. Пл. 

Куди панська лая, туди й сучка моя. Бр., 

4уб. 

Дать купицю (викуп за крепачку, беручи 
і і за себе заміж). З ., 3., Кон. 

Мужича правда колюча, а панська на всі 
боки гнуча. Котл. 

Хлопа корцен не міряють. 11л. 

Що буде, то буде, а козак панщини ро¬ 
бити не буде. Кан., К. 

1320. Каліка не довіка, пан не до смерті, 
//л.—Не звіка каліка, не до смерті пан. Бр. 

Буде гарно на світі, як попу підсипать, 
а папа засипать. Бр. 

Хоч хто мал—не топчи его в кал. Ст. 36. 

Хіба ж про те нам розум матн, щоб на 
кривду брата дбати. Гат. 

Обніміте ж, брати моі, найменьшого бра¬ 
та! Кобз. 




— 29 — 


Своя ПОЛЯ добра, та не пожиточна ^іа 
дітей). Ст. 36. 

Дай кому волю, а сам підеш в (\) нево¬ 
лю. А. 

( ! ) а собі. IIл. , 

Кождий блазен своім строєм. 

II вовк па волі, та й вис доволі. Кох. 

Життя вольне, як собаці на приньязі. 
Пир. 

1330. Се пряме безвілля. Кон. 

Иольні-вольпі,—па все не довольні. Кап., 

/Г. 

На волі — плачу доволі. Кох. 

II пригоді—мисль о свободі. ІІл. 

Ладно иа сім світі, що хотіти, те чини¬ 
ти. Ст. 36. 

Хоч сппна гола—та своя воля. Евх. 

Лучче птиці на сухій гільці, чпм ся в зо¬ 
лотій клітці. Б. 


Н клітці в пити, їсти, в хороше сісти, та 
иемае волі. Полі. 

Бедмідь на ретязі товсто реве. Мв. 

Неволя и плаче, неволя и скаче. Рад., 

1340. Хоч за три дні перед смерті волі 
побачить. Рад. у ІІир.—... смертю полегшає. 
Кр .—Поли б Бог дав, щоб хоч тропа дня¬ 
ми перед смертю полегшало! Бр. 

«Коли та воля буде? чи вона втопилась, 
чи до поділась? Мо, іі вже ніколи не буде?»— 
«Е, ні! вже як налупилось, то й внлушіцця: 
колись таки дождемось!» Поз. 

В корита їли та у волі жили — ніякого 
горя не знали. Кап. — Хоч з корита, та до 
сита. Гат., [Гл.]—:.. а ви з б.подів, та худі 
(мов би Запорозці па столиці сказали ве¬ 
ликим панам). ІІир. 

І 


* .. ... 'МИ 

а .*«. . а , *. ІН ■ ' * ’ ■ • ^81 

Багатир 1343—1463.— Убогий 1464—1621.— Щасливий 1622—1717,— Роскіш 1718—1724.— 
Доля 1725—1738. — Нещастя 1739—1750. — Пригода 1751—1756.—Напасть 1757—1763.— 
Не пайдить 1764—1847.—Перевівсь 1848—1870.—Пропав 1871—1953.—Лихо 1954—2151.— 
Біда 2152—2257.— Горе 2258—2235.— Каяття 2236 — 2251. — Жаль 2252— 2258. —Журба 
2259—2292. — Кривда 2293 — 2302. — В нещастю нема брата 2303—2366. — Плач 2367— 

2400.— Терпи 2401—2445. 

_ А по ’ 1 

М* » ■ - І • і . І ' 


Такий БАГАТИР, що не знає, що то нема. 


Л., ІІир.у Кон. 

До чорта грошей. ІІир. 


( Грошей, як у Жпда. ./., ІІир., //., Б .—... 
вошей. ІІов. 


У нас грошей—и свині не ідять. К ., Гр. 
Там грошей и курі не клюють. 0. 

Хіба птичого (*) молока нема ( 2 ). Зв., Рад.у 
Пар .у [Кон. Білі]. 

Г) Пташиного. Бер., ІІов.; пташачо¬ 
го. Нроск.\ птичего. ІІл. ( 2 ) не знай¬ 
деш. Бер., Ст. З6. у забагає. ІІл. 


Добра такого,—не зиає, в чому й сходить. 
Ос. 19 (XIV , 29). 

1350. Ирптворя Бог (ирнбавля Бог). Кон. 
Пошився він добре, не візьме его чорт. 
Проси. 

Добре зібрав— з гімн накладав. ІІир. 
Сидить, як тур Р) у горах. К. 

Щ щур. Пом. 


Де в тебе нема грошей? козак хороший та 
нема грошей! і» 1 •». л о» 


Не взяв его враг! Л. у ІІир. 

Ие взяв іх чорт,—щб вони мають,— 

Чорт его не взяв. Рад. 

Чужа непроха (як що в себе є). Рад., X, 
Кон., Кр. 

1358. Ат, так собі копійка за душею єсть. 
Рад. 

1360. Забагатіти в Бога. Бат. 

Бідні роскндають, а багаті збірають. Л., Кр. 
Достаток чинить статок (або: Сели в чо¬ 
ловіка хліба єсть достаток, то в иего в дому 
всякий буває статок). Ст. Зо. 

Достатечность показує статечность. Ст. 
36. 

Коли хліб, тоді й розум. Рад., Коз. 
Багатий своім плугом оре. Зв., Луб., Кон. 
Багацько не вадить. Кр. * 

Як густо, то й кбпно. Руд. 

Коли густо, то не буде пусто. Гр. — Де 
густо, там не пусто. ІІл., Проси. 

Гуща (*) дітей не розгонить. Ск> 

( ! ) Густа каша. Коз. 






1370. Де можка лантух, тамі юрби не 
треба. Бобз., Збр. Заз. 

З повного легко брати: хоч убиває, не 
так знати. Ил. 

Собака кудлатий — ему тенлб; пай бага¬ 
тий— бму добро. ./. — Мужик багат—ему ж 
добро; собака кудлат —бму ж тепло. Ст. 
36.— Собаці кудлатому, а мужикові багатому. 
А>.—Мужик багатий, а иес кудлатий, то 
все едпо. Проск. 

Що треба, то її єсть. / Соп . 

Гроші—лакома річ. Проск. 

Па гроші нема пущіппи. Ил.— «Може тобі 
грошей треба?» — «Та коли іх не треба? на 
іх ніколи немає заговій.» А*. і. 

О Боже, батьку! дай грошей шапку! Зв.. 
Бер. 

Гроші всюди хороші. Руд. 

Не Біг гроші ( ! ), та милують дуже. Вас . 
(*) Гроші не знать що. Булж. 

Без грошей чоловік не хороший. ІІл. 

1380. Без грошей, як без рук. 

1381. Добрий пнтерес, коли повиий черес. 
1383. Як у калитці є гроші, то й добре. Бон. 
Тогді утішеніє, як що у кишені є. Ст. 

36,— Утішеиіє, коли в кишені є. 

Гроші не знать що, та спать не дають. //. 
Червінець хоць маленький, але важнень¬ 
кий. Не., [Яц.]—... важенький. Проск. 

За гроші тільки рідного батька не купиш. 
Кан ., Б. 

Не заростеть душа полинбм, аби гроші. 
Ст. 36. 

Чого гроші не зроблять! Проск., X, Пир. 
1390. Золотий обушок скрізь двері відчп- 
не. Тат. 

Гроші и камень кують. Ш . 

Копій камень довбе, ґр. 

Копа камень довбеть. Ст. 36. 

Золота швайка мур пробиває. Ил. 
Золото-срібло губу затикає. 

Один руб—одна ум, два рубля—два ума: 
скільки рублів, стілько гріхів (кіс) Не. 

Коли єсть хліба край, то й під вербою 
рай. Г., Зал.— Як хліба край, так и в хліві 
рай; а як хліба ні куска, так п в горниці 
туска. Бон. 

Добре гудіти, коли є в чім шуміти. Ил. 
Добре ся пестити, коли ся є де змістити. 
Ил. 

1400. Добре ся там пестити, де піч вели¬ 
ка и є кому варити. Бр. 

Добре-то казати, як ся добре діє. ІІроск. 

Щоб лиха не знати, треба своім плугом 
та на свої ниві орати. Ил. ) \ 


Х»то має в торбі, той ззість н на горбі 

Добре господині, коли повно в судиш*. 

Мудра (*) господиня, як є ( 2 ) скриня. Зв. 

(*) Добра. Рад. ( 2 ) коли повна. 

Разумиа ( ! ) жона, як стуга ( 2 ) пшона. 
3.—... як одна стуга муки, а друга ( 3 ] пшона. 
Бр як дні стугп муки, а третя пшопа, 
четверта гороху, то вона й буде носить 
потроху. С. 

(*) Мудра. А*., Бер., 3.; Добра. Б.; У 
чоловіка умна. Бох. ( 2 ) ступа. Бер., З.; 
повна сипанка. Бан., А*.; бочка. Бох. ; 
и з свого. 3. ( :і ) як два міхи муки, а 
третій. Проск. — Стуїа —діжка велика, 
усипок, бочка [Б.), лубіяна козубня, 
що сідухи носять на базарь бублики, 
буханці и д. (3.). 

Е, вже! тому низько в голови, в кого 
чисто в дворі; а тому лекше здихає, що 
двір вичищає (має, після чого вичищать). 
Бр . 

Тогді чолонік весело співає, як піятери- 
ком поганяє. Проск. 

Кому добре дієцця, той и співає. С. 

1410. Кому добре, той співає; кому зле, 
той плаче. Бр. 

Веселе дерево, весело й співає. Не. 

Добре чорту в дудку грать,епдя в очереті— 
одну зломить, другу виріже. Вас., Тар., Бан. 
—... одну зламає, другу собі виріже—а ваше 
пише діло! От. Записки 1863 р , Бвітень, 
ст. 684 , арт. д. Громеки про Бозачку.— Як 
чорт вь очерет улізе, то в котру схоче 
дудку грає. Нл. 

Багатому й чорт не брат (або: не пара). 

>/., Пр. 

Не лупне так ходак, як чобіт. Ил. 

За багатими не тягтись. Нр., О. 

Бодай ніхто не дождав з багатими знацьця. 

Павли 

Слабий з дужим не борись, голий з ба- 
гитим не дружись. Зв., Б. 

Тому и світ великий, кому хліб даревний. 

НІ. 

Багатому не дідько дієцця, що біжить за 
возом та грієцця. Бох. 

1420. Багатому чорт діти колише. Зв., У., 
3., Пир., О., [Бр.]. — Багатому чорт діти 
колише (*), а убогий п няньки не найде ( 2 ). 
Б., Бр ., [Бан., Рад., 3., О., Боз , Заз.]. 

( ] ) дідько помагає діти колихати, 
або — усі діти колишуть. Бох. ( 2 ) а 
бідному то й вянькп чорт не дасть. 
Бер.; а убогому и нянька не хоче. 
Проск. 

Багатому й чорт яйце носе. Нові.— ...несе, 

Багаотму ц чорт гроші носить. 




За бапічеми сам чорт з калачем Нц. 
Добре багатому красти, а старому бре¬ 
хати. І\, II,, В. 

Багатого хвалють. /»\, О. — ... ще й хва¬ 
лять. Рад., ,/. 

✓ 

Коли ж гроші кажуть, то всі мусять губки 
иозтулювати. Гат. у [Ил.]. 

Багатому дуїшсві місце дадуть. Проси . 
Дурень багатий, так н слово его в лад. 
Нон. 

Дурпя багатого всі величають. Проси. 
1430. Хоч у голові пусто, аби грошей 
густо. Нон. 

З грішми дурпя •- невігласа почитують. 
36р. Паз. 

Що багатий, а що дурний: що захоче, 
те іі зробить. Вас . 

Багач рідко в гаразді жие. 11л. 

Грошей багацько (на світі), а щастя мало. 
Проси. 

Що ті и гроші, як чортма нічого вт> го¬ 
лові! Нон. 

Що з тіх кубків, як повні сліз! Л. 

Багачі ііе силять пі вдень, пі вночі, а 
їдять калачі. Проси. —■ Багачі ідять калачі, 
але вони не сплять удень, а мало и вночі. 
А. Вил. —... калачі, не сплять ні вдень, ні 
вночі; а бідний борщу хлібне, та й удень 
засне. Ш. 

Нащо мені теє серебро, коли жить не 
добро. 

На чорта та худоба, як жить неподоба. 
Б .—ііащо й худоба, коли жить не вподоба. 
Нолт. п. 

1440. За гроші не купиш ні батька, пі 
мегері, иі родиип. Не. 

Гроші то н роблять біду на світі. Проси. 
Гроші—набута річ. 

Гроші — слина. їй .—... як слпня. Ст. 
36. 

П чорт багато грошей має, а в болоті 
сидить. 11л., [Нроа.]. 

Срїбло-золого тягие чоловіка в болото. Г. 
Набрався чорт багатих, то убогих кидає. 
Пан., Н., [11л.] 

Хто много має—той прагне більше. 11л . 
Що б то й було, як би всі багатші то б 
о на Бога забули. Рад. 

Багач гроші збірае, а чорт калитку шиє. 
*/., [Проси., Пан., Н .)' 

1450. Щастя ( 1 ) дочасне, а злидні довічні. 
Сл.—Багацтво дочасне, а лихо довішнє ( 2 ). 
Л., Пр. 

(*) Багацтво. Бр., Зв. ( 2 * до часу, 
а бідпость довіку. Пе. 


Багатий дрібно крає. Пр., Рад 

15 добрі ся не знає и о біднім не гадає. 
Пл. 

Баян убогому поле, а багатому дав. 

На що здорову голову під Євангелію кла¬ 
сти! 

На що в кІрпицю воду ллятн! /\, 
коли вона и так повна! Проси. — Пащо 
в морс воду лить, коли море повно! 3., 
/%]• 

В ліс дров не возять. И., 0., [Пл., Ст. 
36.]. 

Хто в иірья поростає, най на бідного па- 
мятае. Ил. 

Одно збірай, а друге давай. 

В голови не положиш (добра, як вмреш). 
Нові. 

1460. Неси (’), Боже, кудлатого ( 2 ), щоб 
було за що скубти. Р. 

( 1 ) Нанеси. Пр. Принеси. Рад. ( 2 ) 
мохнатого. Рад., Пр. 

Побий того Боже, в кого багацько грошей. 
Поз. 

Як летіла ворона до гори, то й кракала; 
а як на діл, то й крила опустила. Воііц. 

Богач а свиня по смерті скотина. Ил. 

А що ж ми зробим, що УБОГІ: Бог бага¬ 
тий, то й нам дасть. Рад ., ІІир. 

Голенький — ох, а за голеньким — Бог. 
Ос. 7 (III, ІЗ), Поз. 

Люде пе мруть від голоду, але від хліба. 
Пл. — Від хліба люде мруть ^як ато скаже 
— хліба нема). Прав. 

Чого нема, то й Бог пе візьме. Бр. 

Голий підперезався та й зовсім зібрався. 
Руд. 

£двако убогому нічого не маги. Пл. 

1470. Так’ о й бідному нігди нічого не 
мати. 

Хоч голо, аби весело. 

Менше на дворі, легше голові. Бр. 

Голий йде — ворота узькі. Рад. 

Порожня бочка гучить, а повна мовчить. 

Об. 

Хоч голий, та гострий. П., Рад. 

Хоч гол, так прав. ./. 

Голому розбій пе стращеи. Бр. — ... не 
страшеп, Ст. 36. •— Гоїпй розбою не 
боіцця. Зв.) Дуб. — ... мокрий дощу не ля- 
каєцця. Пл. — Мокрий дощу (*), а голий 
розбою не боіцця. ІІир., Бр.) [Проси.]. 
огню. Бр.) води. Пан., Н. 

Мокрий дощу не боіцця. БрЗв. 

На голому, яь* на святому. Зв. — ... ні 






чого не зиіцеш. Б., Бр. — З голого, як з 
святого. Б. — ... по візьмеш нічого. Евх. 

1480. Аби живи, а голі будем. £., 

Тогді пін буде багатий, як пес — рога¬ 
тий. Пл. 

Живе собі — ні втік, не піймав, а як Бог 
дав. Не. 

Перебиває бики на барани* Нос. 

Живе сяк так. 

У мене етілько грошей, як у Жида сви¬ 
ней. Не. 

У кишені гуде. Пир., Коз . — ...аж гуде. 
Зв. — Вітер гуде в кишеиях.. Бул. г [Бер.]: 

Гроші зховані під дубом, накриті лубом. 
Бон. 

Багатий! багато де-чого нема. А., Иов.— 
Багато де-чого немає. Прав. Пиж.у Нбл ,. 
Аів. 

Багатий, як чорт рогатий. Об. — Багатий, 
як пес кудлатий. Евх. 

Багатий, як Жид на блохи. Проск. 

1490. Сім хат з хлівами, сім душ з сви¬ 
нями. Не. — Тоді (в селі) було сім хат из 
хлівами, а деветь душ из свинями. К. г. 

Які там багатії Один Бог багатий! Ном. 

Козак (*) хороший, та ( 2 ) нема грошей. 
З. ч Лр.у Б. — Хороший та без грошей. 
Дуб- 

(*) пан. Бер. ( 2 ) тільки біда, що. 

Бр. 

Багатий на лати. Б. — ... та на дрібні сле- 
зи. Кобз. (152). — ... на латки, та на дрібні 
слізки. Аох. 

Багатий, маю трп (дві?) стодилі: в одній 
мак, а в другій так. Бр. 

Чірзік, чірзіса! скажу я вам, брацця, чор¬ 
номорські чудеса: вітром оплітаєм, небом 
укриваєм. Не. 

Ні плуга, ні ролі — висппсся доволі. Пл. 

Живе, як Нагаєць. Кап., І{. 

Пробуваємо — немовлячп. Цигане (без зем¬ 
лі). Кл. 

Н то не наш корх землі, іцо нам очі за¬ 
криють. Сл. 

1500. Оце хатаї дві сохп, та соломи тро¬ 
хи, та й діти почаділи. К. 

У нашого свата всім одна хата. Пл. 

А ні печі, а ні лави. Г. 

Ні ножа, ні образа — ні зарізацьця, ні по- 
молицьця. ҐІир., 0. 

Ні кола, ні двора. Об. 

Коло двора иечисга-ма п кола. Кан. 

Ммш в голову зайшла, закім зерно знай¬ 
шла. Нл. 


Ні писне, ні висне. Пир. 

Ні шерстили (скоту). А. г О. 

Н хвоста (або: хвостяги) нема у дворі. 
Б. 

1510. П кішки С 1 ) в хаті ( 2 ) нема. Аів. 

( ! ) И кота. Олі.у Зв., О. за пецом. 

Олі.; в дворі. О. 

И хліба шматка дасть-Біг. З ., Коп. —... 
нема. Рад . 

Вони такі убогі, що землю держалном мі- 
рать, а худобу ложкою. Бон. 

Голь нещадима. Бон. 

Голий, як пень. Прав. Пиж. 

Голий, як палець. О., Нові.—... як пучка. 
Пир., Боз. 

Голий, як долоня. О. 

Голий, як пляшка. Ном.. 

Гол, як сокол. Не. 

Голий, як мпш. Бр. — ...як руда миш. 
Пр.у Б., О.—,., як церковна миш. Б. —Та¬ 
йні голпе, як мигиі. Рад. — Голе, як миша. 
./., Ипр. — ... гостре, як бритва. Р. 

1520. Голий, як кістка («робила цілий вік 
папам, та мабіть ляжу, як кістка, гола»). 
Пир. 

Голе, аж круз ребра видно. Рид. — ... аж 
ребра світяцця. Пр.у 0. — ... аж світицця. 
З в., А. 

Голий, як турецький святий. Об. — ... як 
святий. Рад. у Ст . 36. 

Голий, як бубон I і ). Об. — ... а гострий, 
як бритва. Т., Збр. Ааз. — Тп бо, Грпцьку, 
який чубериастпй: голий, як бубон, а гос¬ 
трий, як бритва. Чиїр. 

( ! ) бубен. Пл. 

Голий, як бізун. Проск. 

Голий, як бич. Рад . — ... а острий, як 
міч. Кобр . 

Голий—як міч, гостий—як бритва. Рад.— 
Голий — як бритва, а острий — як меч. Б. 

Голяк — масти, черва — світить. Бр., 
Прав. Яиж. — Голиш — масти, чірва сві¬ 
тить. Зв. 

Нічим грудини прикрити (опріч сорочки 
Біг-ма нічого). Пир. 

Н боге и простоволосе. Ст. Зо. 

П коса світицця (нічим покритись). Полт. 

1530. Сорочки па хребті нема. ./., Б. 

Сам голпії, а сорочка за пазухою. Збр. 
Ааз . 

Руб руб кличе. Пир. 




Бндалнсьмо голих, а иа тих н шерсти 
піт. Ст. ЗО. 

Сам голий, кінь у его безногий, сам собі 
друзяка. 36р. Лаз. 

Голий, и босий, н голодний: пропаде, так 
як собака. Пер. 

Вони люде злиденні. Пон. 

За злиднями (або: Через злидні) и світа 
не бачить. Проси. 

Упросились (*) злидні на три дні, та чорт 
іх и довіку викишкає (*). Л.» Пр. — Уклю- 
нуцця злидні на час, не внжевеш іх за год. 
Поз. 

(*) Просилися. Бр., Рад.) Гір.) Як за- 
ведуцця. Лох., Пр Як уклюиуцця. 
Рад. ( 2 ) вижеве. Рад., Лох., Пр .* іх 
викурить. ///.; та й не збути. Бр а 
Й не збутися довіку. Бр .; та й за три 
неділі не хотять одходити, С'П. 36. 

II холодпо, п голодно. Ст. Зо ., Пулж. — 
Ирппялп п холоду, ії голоду. Пир. 

1540. Куди пішов Лесь, то все весь .ІІроск.— 
Куди піде Лесе, то всюди увесь. Ил. 

Нема що в коляду класти. 

Казав Хома—чого (*) нема. Бр ., Бер. 

( ] ) сего. Лох.у 1л. 

Гетьман (*) зиае, що в пас нічого немає. 
Пул. 

( 2 ) Пан гетьман нас. Б .— Мовляла ос¬ 
тання Борзенська сотничка Риба. М. 
Бглз. 

Недостатки гонять з хатки. Гр. 

Поли крає ( 1 ), а плечі латає. Не .—Поли 
одрізуй, та плечі латай. Ст. 36.— Так роз¬ 
багатіла! поли деру, та сиииу латаю. Кулж. 

(*) дере. Бр.; ріже. Не. 

Остаткп з хатки. Нос . 

Там давно старці обідали (убож). ІІроск . 

Духом Святпм живе. Л., Пир . 

Ого цвяхована гиря! Гат. 

1550. їсти, та нічого. Ст. 36. 

Не івшп ляж спати. 

Пек-пекомІ пема що істп. Ил. 

Розуму багато, а грошей мало, — Багато 
ума, та в кешеиі катма. Пом., Б. 

Яко наг, яко благ, яко пема нічого. Ном. 

Був колись хазяїн, а тепер бовкуном їз¬ 
дить. 36р. Шей. 

Прийшов (*) нестаток, забрав ( 2 ) остаток. 
Вин. 

(*) Приіхав. Бр.( 2 ) пожив. 

Яке твоє царство, така твоя іі сила. Ил. 

А ні я вківся, а ні я впився. 

Наївся лихої нужди. Проск. 

1560. Були коралі та пішли далі; буди пер¬ 
ли та ся стерли. 36р. ШеІі. 

Бог дав, Бог и взяв. ІІроск.,Ст. 36., [Гат.]. 

Бог узяв (або: припяв). Пир . 


Шаг був одпп — н той пропав. Пр. в Ст. 
36. 

Убогому мало що бракує, а захланному 
всего. ІІл. 

Б убогого все но обіді. Бр. 

Сорока в ворони просить оборони (як убо¬ 
гий иередг убогим жалкуецця). Бан ., Б. 

Бідному всюди біда. Бр. 

Біда бідному! н вмерти не дають. в ІІроск. 

Боропь, Боже, нужди, то й розум загу¬ 
биш. К. 

1570. Працюєш, працюєш, до крівавого 
ноту працюєш,—п Бог мас чого. Бр. 

Не займати голяка, бо его доля така. 
Бер.—... не така. Рад. 

Убогого и галузья тягне. Рад. 

Голого легко голити. 11л. 

Трудно рану (виразку) гоітп, а не уразити. 

Убоге ис жиє, а тміе. Ж. 

Тяжко сіяти, коли ніщо орати. Ил. 

На голого дригота. Бр.> Проск. — Все на 
бідного дрегота. IIл. 

У голоти пема що молото. Бал. 

Злиднями пе доробпсся. Проск. 

1580. Мовлять, що не дармо той нічого 
пе має,—а бідному нігде взять, він того пе 
знає. Кл. 

А трудів іх піхто не иогадає (бідних). 

Шолудиве порося п в Петрівку змерзне. 
Евх. 

Треба істп—хоч потрошку, а все треба. 
С.— Спра душа їсти хоче. Б. 

Всім зубам треба істп. Бр. 

Душа пе вппр ( ! ), того хоче, чого й мир. 
Рад., Б., Черн. 

I і ) не вупир. Зо. 

П моя душа не повстянка. Ст. 36. 

Не шаповал (*) душу вложив ( 2 ). Нос . 

( 1 ) Не Циган. Нос.; II мені не ша¬ 
повал. Ст. 36. ( 2 ) вивалив. 

Моя душа пе з лопуцька. Зв., [Пан.]. — II 
моя ж душа не з лопуцька, н хоче того, що й 
людська. Ос., (272)., [К., Рад., З ., Евх.]. — 
Хіба ж душа моя з лопуцька п не бажа того, 
що й людська? Поз., [Чор. Рад. (374)]. 

И наша губа пе хвляша: то ся бп ззіла, 
як п ваша. ІІл. 

1590. Кождому хліб не горек. Ст. 36. 

Як ситий, то п в старості закритий; а як 
худни, то п в молодостп огудпй. Ж., Слуц. 

Багацтво дме, а нещастя гпе. Проск. 

Хто має багацько, тон бурчить; а хто ие 
має, той мовчить. Бр. 

Багатий шепче з кумою, а убогнй з су¬ 
мою. Бус. 

Багач ість калачі, а бідний н хліба не має. 
ІІл. 

У князя—хверязя, а в нас и учкур. Поз. 

5 



Жаль багатому корабля, а бідному коше¬ 
ля. Не., //ос. 

Кажуть, як у бідного втрата (звісно, 
не велика), и він бідкаеццн. 

Багатого за стіл сажають, а убогого и 
так внпровожають. Лох . — ... саджають, а 
убогиіі и коло печі не сяде. Бр., Над. 

Хто багат, то всім брат. 11р. о Ст. 36. —Хто 
нічого не має, того ніхто не знає. Ст. 36. 

В одному старому (Черп. и Ст.) ру¬ 
кописові ХУІІ с. и у Климентія з сих 
двох приказок зроблена одна, та ще 
у Климентія з початку додано; «Бо и в 
лекціях пишуть: хто богат и д.» М. 
БілозерськиЙ каже, що така ж приказка 
е на одні книзці, друковані в 1690-х 
роках: написана приказка пісьмом кін¬ 
ця XVII с. 

1600. Багатого н серп голпть, а убогого 
и бритва пе хоче. 11л. 

Як бідпнй плаче, то ніхто пе баче; а як 
багатпй скрнвпцця, то всяке дивицця. їх. 

Хто має гроші, то всюди хороши. Проси. — 
... а хто бідний, той пікому непотрібний. Ж. 

Як умре багатирь, то йде увесь мар*, а 
як умре харпак (^—тільки піп та дяк ( 2 ). 
*/., З . 

(^харлак. 36р. Шей.; харлачок. Бр ., 
Коз ; харпачок. Проси., Чигр., Черп., 
Сос. ( 2 ) дячок. їй., Бр., Коз. 

Умер багатий —* ходімо ховати, умер убо¬ 
гий—шкода дороги. Пл. 

Порівняє гори з долинами, а багатих з 
убогими. 

Багатий дивуєцця, як убогий годуєцця. 
Бр .—Багатий (') дивицця, як убогий ( 2 ) жп- 
внцця. Рад., Ст. 36. —Багач ся дивує, чим 
убогий діти годує. Пл. 

( ] ) Нехай багач. Нос. ( 2 ) худак. 

Багатпй бідного пе знає. Проси. 

Багатого покута—убогого бесіда. Пл . 
Убогий чоловік на лихо пе жадбн. Л .—... 
не жадний. Бер. 

1610. Хоч чоловік убогий, та слово чисте. 
Пир. 

Я твоє багацтво переживу, а тп мого вбо¬ 
жества не переживеш. Рад. — Наші злодпі 
ваше багацтво перебудуть. Бр. 

Хоч у мене шуба овеча, та душа чолові¬ 
ча. Б . 

Ми вт> кожусі, та при своєм дусі, а в лп- 
еях, та в мислях. 0. 

Ми імо з корита, та досита—ви ж істе з 
блюда, та до худа (див. № 1341). Б. 

Наші лати переходять папські шатн. Проси. 
До вбогого йди сорочки позичати, а до ба¬ 
гатого ніколи ие ндп. Бер. 

Не тон убогий, що мало має, а той, що 
багацько жадає. А’., Б. 


Не той бідний, хто хліба не має, а той, 
хто душі. Кап., К. 

То чорт бідпнй — що душі нема. Пир. 

1620. Поможи, Боже, багачу к рогачу, а 
бідному в дітках. Нос. 

Жартують, росказуючи про бездіт¬ 
ного багатиря и сім'ьяішстого бідного. 
Хотіли вражі люде, щоб ми забагатіли, 
так не діждуть! Евх. 

1ЦАСЛПВПЙ, в сороцці родивсь. Павлі. 
Хоч не почесний, але щеснпй. 11л. 

Хоч ряба й погана, та іі доля кохана. 
Ос. 6 (III, 41). 

Хоч сонливий, так щасливий. Зал. 

А мені Біг та поміг. 36р. Лаз. 

Пішло в нитку. Ном. 

Такий доюн, що куди! Пом. 

Чий кінь, того и гроші (попередив у 
чому п користь од того має; жарт). Нос. 

1630. Довелось ( ! ) свппі па небо дивицьцяі 
Рад. — ... неба побачить. Гл. 

(*) Досталось. Гр. 

Хвортуна ему служить. Пе. — Ему хвор- 
тунить. Пом. 

Чого хотів, того и достав. Проси. 

Гуляє, як риба в морі. К. 

Живи, та Бога хвали. Об. 

Хвалить Бога! Пир ., О. —... за все! Л., 
Кулж. 

Благодарпть Бога милосердного! Пир., Кон. 
Як у Бога за дверми ( ] ). Зв ., А\, О., Пир. % 
./,, Білі. — .. за дверима. Об. 

і 1 ) за плечима. Л., Лох., Б ., Кр., 
Білі/, за пазухою. ./., З ., Пир., Нові. 
за надром. 0.; під покришкою. Мі.; 
за кроснами. Черн. 

Як у батька за пазухою. 11р., Я. 

Життя їм, як у Хрпста за пазухою. Кан., 
Л. 

1640. П не бідна головочка! Г. Бар. 

Як у раю! Бр., Л., Пир., X. 

Заліз, як муха в патоку. Проси. 

Упав в гаразд, як муха в сметану. Пл. 
Упав в гаразд, як сливка в болото. Пл. 
Упався в добро, як у тісто. Ст. 36. 

Его п шило голить. Пир., [0]. 

Убпда баба лося, так іп довелося. Рад. 
Оттак! Н не бродячо качку піймав! С. 

(*) Оттак я вигадав. К. 

Як рпбу в сак, половив. Пл. 

1650. Ловися (*), рибко, велика й малень¬ 
ка ( 2 )! Л., 0. — ... бери, чорте, Дениса й 
Омелька. Лип. 

(*) Берися. Бр.; Іїмайся. Ст. 36. ( 2 ) 
малая й великая. 

Тобі твоя доля робе. Е$л\ 







Тобі, вовче, кози пости. Ст. 36, — ... а 
овечки давнгь. І/р. в Ст . 36. 

Щасливому щастя, Бші., А\, Бер.,Бр., 
Ст. 56. 

Чом бму но пить, коли бго доля по спить ( ] )! 
Зв., Боз. — Добре тому пить, кого доля 
спить. Рад., 3. 

(*) коли йму Бог годить. А 'р. 

Уже йму як везо, так везеї Нон. 

Ему б жить 1 та Бога хвалить. А улж., 
Білі. 

Уродись та й удайсь. Прав. — Вродися и 
вдайся. Проси. — Коли уродився, то и вдай¬ 
ся. Ст. 36. — Уродися — вдайся, а пі, то 
скапарайся. 11л. 

Кому як па роду паппсапо. Ном. 
Щасливому сир па колоді. Ст. Зб. 

1660. Як Настя, то й буде щастя («Прий¬ 
шла молода!» — «А як зовуть?»—«Настя!»— 
«Як Настя п д.»). Бон. 

Як твоя, допю, доля, то накупить чоло¬ 
вік п поля; а як безділля, то продасть и ио- 
двірря. Бон. 

Як вродилась щасниця, так поправпцця 
п пгяппця. Бон. — Вже як щастя, то й пгя- 
нсця поиравицця. Дуб. 

Хоч би я за пана пошла: як моя доля та¬ 
ка, то й пап скрутицця; а як моя добра до¬ 
ля, то пойду за ігьянпцю, то її пгянпця по¬ 
прави цця. Рад. 

Як буде доля, то буде леля. Нл. 

Кому щастя, тому п доля. Нроск. 

Кому щастя, то її на києві впплпне. Пл. 
Кому щастя, тому й півепь несецця. У. 
Кому йдецця ( 1 ), то й на скіпку прядец- 
ця. Рад. 

ведецця. Рад.; живецця. А*., Боз. 
Щасливому но грпбп ходити. Бр., [Рад.]. 
— ... а нещасному пб лісу блудити. Зо. — 
З щастям п по гриби пойтп. Ст. Зб,— Без 
долі п по гриби не ходять. //., В. 

1670. З щастям по гриби ходить, з ща¬ 
стям в рибу бродить, а без щастя пі вон, а 
ні за поріг. /Б. 

Не купуй лою, та купуй долю. Не. 

Не родись багатий, а родись щасливий, 
.і., Р., Бр. 

Не родись багатий та вродливий, а ро¬ 
дись при долі та щасливий. Боз. 

Не родися красна (*), та родися щасна ( 2 ). 
Бр., [Бан., Б., Рад., Еох*.]. — Не родись 
гарний, а родись щасливий; рости вели¬ 
кий та будь багатий. Евх. 

(*) вродливий. Сос.; хороша. Бон. ( 2 ) 
щасливий. Сос щаслива. Бон. 

Не родись в платтячку, а родись в щастяч¬ 
ку. Ос. 6 (НІ, 41). 

Бог дасть долю ії а чшім йолю. Проси. 


Бог як схоче, так н из грязі поставить 
князі. 0. — ... из грязю поставить князю. 
Б. — Из грязі у князі, ИЗ князі у грязі. 3. 

Коли Біг дасть, то п в вїкпо вкинь. Збр. 
Лаз. 

Коли па те піде, то й серед битого шля¬ 
ху поламаесся. IIом. 

1680. Доля луччая Божая, ніж матчиная. Б. 

Днтипка спить, а доля ії росте. Прав. 

Лежень (Ч лежить, а Бог для його ( 2 ) до¬ 
лю держить. Бр., Бан., Б. — ... а над пим 
Бог кряжить. Ст. Зб. 

(') Лежух. Нл. ( 2 ) ему. Яц.;і>. Нроск. 

Лежухові Бог долю дає. 

1684. До щастя! Бр. — Як до щастя! Пир . 
— Кому яке щастя! Пом. , 

1686. Не знайдеш, звідки на тебе впаде. Бр. 

Не знаєш, де знайдеш. Павлг. 

Сегодня пан, а завтра пропав. Чор. Рад. 
(300). 

Щастя, як трясця: кого схоче, па того й 
иападе. Бр., Проси., Павлг., [Зв., Боз.]. — 
... кого нападе, того й трусить. Б. 

1690. Не всім однако дано: одному ситце, 
другому решітце. //. — одному Бог дасть 
ситце, а другому ришітце. Проси. 

ІІиший легко робить, та хороше ходить; 
а де-який робить, то й піт кривавий его 
’блпває, а нічого немає! Бр. 

Кому на добро пдецця — каша в самому 
молоці, пще и грудку масла положить; а 
кому на горе пдецця—велика дірка, та мала 
латка: и туди тягни, и туди тягни — не 
зиходицця. Сич. 

Его и шило голило, а наша н бритва не 
бере. Зв., Б., Л., Пр., Б., Бр. — Здному 
шила голять, а другому п бритвп не хотять. 
II л. 

Чуже ( ! ) й мило голпло, а моя (*) й бри¬ 
тва не бере. Рад. 

(*) Его. Зв ., Б., Л., 11р., Б., Бр. ( 2 ) а 
наша. 

Одному па трісоццї прядецця, а другому 
п веретінце ие хоче. Бан ., Б., А., 0. 

{дпн гроші складає, а другий мішок 
шиє. Нл. 

Єдному Бог дасть сяк, а другому овак. 
Нроск. 

Хто плаче, а хто скаче. Ж., Боз. — едпн 
плаче, другий скаче. ІІл. 

Половина світа ( 1 ) скаче, а половина ( 2 ) 
плаче. Ск. — Світ плаче, світ скаче. Г. 

(') Половину світа. Б., 1Іир.\ Півсвіта. 
Білі., Гр .; Один. Но. і., 1. ( 2 ) половина, 
півсвіта, другий. 

1700. Як не ладицця, то й в печі не гориц- 
ця. Бр. 






— 36 — 


Коли не ведецця, то й курка не несецця. 
Бр . 

Іїа чуже щастя но впасти {'). Б. —... ко¬ 
му добре, а нам зле. Бр. 

( 1 ) не мухою пасти. Слуц. 

В чужое щастя не вкупитися. Ст. 36. 

Не всім же папами бути. Евх. 

Щастя переходя живе. Пос. 

Худоба ( 1 ) переходя живе. Ос. /0 {XIV, 
58), Бон. 

(*) Добро. ІІос. 

В щастю не вміє чоловік статкувати. Пл . 

На щастя вселяке май серце єднане. 

Пархоме, в щасті не брикай: як більш 
нема, то н так нехай. Ш., Збр. Шей. 

1710. З щастя не мруть. Бат. 

Щастя па коліні не ломицця. Іїл. 

Добре ніколи не укучицця. 

Нема щастя без заздрості. 

В щасті не без ворога. Бон. 

Щастя розум відбірає, а нещастя назад 
вертає. Іїл. 

Прибудь ( ! ) щастя, а розум буде. Зв., 
Бан.у Б., Проск.^Рад. 

( ! ) Аби. Л. 

Щастя має роги, біда має ноги. Бобр. 


РОСКІШ творить біль: як приходить — 
смакує, як виходить — катує. Іїл. 

От уже того душа не в ппі (ласо ість и 
хороше ходить). Б. 

1720. Плпвае, як пампух в олію. Іїл. 

Плаває, як вареник ( ! ) у маслі. Пар. 

(*) пиріг. Проск. 

Валяєцця (*), як почка (нірка) в салі. Рад. 
З роскоші сите. — ( ! ) Обросла. Рад ., 
О.; Жируєцця. Пос.; Живе. Бон. 

Чому козак не гладок! попоів та на бок 
Б., [Лаз., Ч:]. — Чого козак гладкий? на¬ 
ївсь, заснув, та й нема гадки. Бат. — На¬ 
ївся, напився, та на бок — та не буде чо¬ 
ловік гладок! Ст. 36. 

Як би хліб та одежа, ів би козак лежа. 
Пар., [Рад., Б.]. — ... то козак би п вмер 
лежа. Пр. 


З щастя та з горя зкувалась ДОЛЯ. Бат . 
Н кат панує, та долі не бачить. Ш. 

Є стб на світі доля — а хто іі знає? єсть 
на світі воля — а хто іі має? Бобз. (77). 

Лихая доля п під землею надпбає. Проск. 


Доля карає й вельможного, й неможного, 
Ш. 

1730. Буває, що и вовк лежить горою. 
Проск. 

Лихої долі не вгадаєш.—Не вгадаєш лпхоі 
долі {або: години). 

Своєї недолі и копем пе обгідега. Нов. 

Моя доля та рубає дрова. Б. 

Бідному Савці нема долі ні на печі, пі на 
лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. Не., 
[О., Ж.]. 

Лягай долі па своїй долі. ІН. 

Плаче твоя доля, та не зпа чого. Евх. 

Впбравпсь собі долю, як баидолю. Проск. 
— У него доля, як бандоля. — Дав ій Бог 
долю, як хвандолю. Іїл. 

У сусіда донек сім, та й є доля всім — у 
мене єдна, та й тій нема. Ж. — У кого до¬ 
чок сім, то й доля всім; у кого одна, н тій 
долі нема ( 1 ). Сос.у /X, Проск.]. 

(*) та й та долі жадн&! Рад.; а в мене 
една, та й нелади А Бр. 


НЕЩАСТЯ ніколи само не приходить. Іїл. 

1740. Нещастя в дітях — нещастя в літях. 
Пос., Пол. 

Нещасна, як Подольська корова (що коро¬ 
вами там роблять). Б. 

Моє щастя таке, яктоі курки, що качата 
водить. Іїл. 

Коли б чоловік знав своє нещастя! Л., 
Проск. 

Коли б знаття, де упаду, то б соломки 
підослав. Евх., [Бр ., Бр., Бр ., НІ.]. 

То приказка, як Москаль летів 8 чере* 
шні: «Соломи», каже, «соломи!»; а як 
упав—«ні», каже, «не нада вже». 

Як бн знав, де пайду, то б тудп пішов; а 
як би знав, де загублю, то б тудп не 
йшов. Бр. 

Не знаєш, з которого боку зайтп. Бр., 
ІІир. 

Пішло щастя в ліс по пруття. Іїл. 

Талану нема! Л., Бон. 

Як не дав Бог талану змалку, то й не 
буде до останку. Б. 

1750. Хоч роби и розсядься, а як нема 
талану, то нема. Прав., Л. 


ПРПГОДН учать згодо. Ил. 

Кожда пригода до мудростп дорога. 
Давні пригоди боронять від шкодн. 




Не іімайся за пригоду, Бл.— За сон н за 
пригоду не Іімайся. Ст. 36. 

Чоловік без пригоди но живе. Бон. 

Приходила оце Наумова оліі. Каже: 
«Дитина зовсім опухла, умерав... Бога 
молимо, щоб воно умерло: істи нічого, 
одежи немає... так оце ревизін буде пи* 
сацьця—молимо Бога, щоб бго приняв 
... ні при чому світить, так оце оліі 
прийшла: як буде вопчицьцк, так щоб 
при світлу скончилось...» — «А рокове 
ж попу оддали?» — «Ні з чого! як буде 
старий говіть, так буде одроблювать 
попу: кілля тесать, або молотить... От* 
таке-то! сказано: чоловік без пригоди не 
живеї» Зап. С. Д. Ніс. 

Отак чумак дочумаковався. Гат. 


Сяка-така НАПАСТЬ, та спатп це дасть. 
11р., [Ст. 36.]. 

Від папасти п полу вріж, а втікай. Нл. 

Напасть (*) не по дереву ( 2 ) ходить, а по 
тих людях. Пар., [А., Р.]. 

( ! ) Лихо. Бр ., Гаис., Иолт., Ст. 36. 

Біда. Нроск. ( 2 ) по лісу. Нроск., Рад. 

1760. Від напасти не пропасти. Об.—... а 
від біди не втіктп. Полт. 

Від напасти не пропасти: я, пане, коня 
вкрав. Бр. 

Без напасти не пропасти. А*., Бер., Пар. 

Без причини чоловік ніколи не живе. Не. 


Коли НЕ ПАЙДИТЬ, то вже ж п пе пай- 
дить! Ном. 

Поспитав вже я и пня, п колоди. 

Кідаєцця и сірою собакою, о білою соба¬ 
кою, та ради пе дасть (убогий дуже, а щи¬ 
рий. Рад.). Рад.— Вгедця сірою собакою, ні¬ 
чого не вдіє (те ж). Бр. 

Бив на его, як па три тузи. Ном. 

Пошло паші старій (в рукопису: «панюй 
старуй») иа випадок. Ст. 36. 

Трахвилося, як сліпій курці бобове зер¬ 
но,— п тим ся удавила. Воііц. 

1770. Удалося, як тій Солосі. Нос. 

Не кує, а плеще (невдачі усе). 

Коло рота мичецця, та в рот не попаде. 

Ото я краще! Нар. 

З гори пошло. Ст. 36. 

З рук идеть, а не в руки. 

Отак наші галки бьють! пі з чим додому 
йдуть. Бон. 

Попав пальцем в небо! 3., А., Пар. — ... 
стромляй дальше. Нр. 

Не тикай пальца в небо. Зо., А. 


Як раз батька в лобі Ноо., А.—... щоб пс 
знав, куди соб. Бал. 

1780. Попав кулею в пліт! Бан., Б. — Не 
попав ні в тин, ні в ворота. Б. 

Попав, як сліпий стежку. Бр. 

Трахвпв го в седпо. 11л. 

Як пугою по воді. Р. 

Зробив що ні до чого. і\; «Ти йму 
кажи, а воно — як пугою по воді: и 
ухом не веде.» А. 

Лучив корову, а попав воропу. Нос.— Ці¬ 
лив в ворону, та попав в корову. Бон. 

Не туди стежка в горох. Аіо. 

Поправився из кулька в рогожку. 

Поправився ухом об землю. 

Поправився з печи па лоб. Ил., Нос. 

Поправився з покутя на лаву. ІІир. — ... 
під лаву. Бр. 

1790. Утікав перед вовком, а впав на мед- 
ведя. Нл. 

З дощу та під ринву. Ж., Бр. — Трахвпв 
з дощу під стріху. 1\, II. 

Зпід ринви та на дощ. Пар. 

Від огню біжу, а в воду скачу. Нл. 

З огню, та в полумья. А— 3 вогню, та в 
поломінь. Нроск. 

Из ворон почали, а па сороки перевели. 

Добувся, як Швед під Полтавою (програв¬ 
ши справу 1709 р.). Макс., Евх. 

Добувсь, як під Очаковим. Нав.п. 

Пожививсь, як сірко паски. 3. 

Поживився, як пес макогоном. Бан., Б. 

1800. Зловив зайця за хвіст! Бер. 

Піймав куцого за хвіст! А., Гр., Евх . 

Прпшов пізно, аж завізно. Ст. 36. — ... 
прийшов рапо, так не дано. Ном. 

Прийшов по хвилі, — вже мпекп помили. 
Ил. 

З чим пішов, з тпм прийшов. Иом. 

На тім же суку сів (невдача). Нос. 

Напяв куцого без хвоста. Сос. 

Трахвпв на злий раз. Ил. 

Збувся батько лиха: збувся грошей з міха. 

Полегшало пашему батьку: де сиділа бо¬ 
лячка, там дванадцять. Бан., Б. 

1810. Поліпшало батьку к смерті. Нос. 

Згоріла хижка, згоріла книжка — нічим 
ворожить. Рад. 

Кажуть (більше жартом), як невдача, 
и більше нічим орудувать. 

Йшов, йшов дорогою, та п в яму впав; лю¬ 
бив, любив хорошую, та й плюгаву взяв .ІІос. 

Жарт над невдачею. 

Спасся, як медвідь. Ил. 

Бхоппв (*) шплом^ ( 2 ) патоки ( 3 )../., [Нроск., 
Бер., Пир ., Бр., Білі.]. 

( ! ) Лизнув. Бан., Б. ( 2 ) пальцем. Гат . 
( :з ) меду. ПавловГат. 



Пошов без подошов (замотався, аматчів, 
ие випрохав). Прав. 

Хлеснула біла Іордаикп (невдача). Сос. 

Вліз межи молот п ковадло. Бр. 

По бороді текло ( ! ), а вт> рот пс попало (*). 
Нроск. 

(*) тече. ІІолт. ( 2 ) пе попаде. Ш ; в 
роті не бувало. Ст. 36.; а в роті сухо 
було. У. 

Так доробився, як сіль на окропі. ІІл. 

1820. Щастя му з рук вилетіло, як птиця 
из сіті. 

Опарився, як муха па окропі. ІІроск. 

Ускочив по сампс уха. Ст 36. 

Докатав до самого краю. С. 

Хотіла баба видри, та насилу сама вид¬ 
ралась. Бр., Проси. — ... вирви, та насилу 
сама вирвалась. Ск. 

Сиділа дівка та й висиділа дідька. У. 

. Плив, плив (*), та на березі й утопув ( 2 ). 
Прав. Ниж., Зів. 

( ] ) Плов, плов. Ст. 36. \ Переплив 
море. ІІл. ( 2 ) утопився. ІІроск., Пол ., Б. 

Ловили, ловили, та й піймали сома. С. 

Чхали, чхали, та на степу и ночували (не 
доїхали). Бон. 

Ось, ліз-ліз, та й вворвався: чи не було 
ручок, щоб держався! Ст. 36 .— Ліз-ліз* та 
вворвався. 

1830. Увірвався бас. Ном. 

Увірвалась нитка. Кв. (І, 249), [Бр.].-~ Уже 
ему уворвалось. Рад. 

Увірвалось личко. Бер.— Вворвався лик. Л*. 

Крутпувсь догори черева. Бат. 

Запобіг лиха. ІІир. 

Маком сів (нема ходу). Бр., Нові. 

Сів, як на леду. Нл. 

Підкосило, як косою. Б. Бар. 

Як різцем одрізало. Бон.—... урізав. Нр. 
в Ст. 36.—... и як руками одняв. Ст. 36. 

Минулась котові масничка! Л., [Булж.].^~ 

1840. Запала й тому клямка. Ст. 36. 

Вже по всему, вже клямка запала. ІІл. 

Запертий чмих. Ном. 

Нема тисі курочки, що несла золоті яєч¬ 
ка. Нроск. 

«Гопки, рижа!» (*), а в рижої п духу нема. 
Чигр. 

(*) рижий. Б. 

Дій его чести! 3., Зал. 

Надав мені нечистий (або: Надала мені не¬ 
чиста мати) встрять у се діло! Ном., [36р. 
Заз.]. 

Церед, смертю не пажитися ( 1 ). Руд. 

А ми в школах було додаємо: «а пе¬ 


ред екзаменом не навчитися». Яуд.-— ( 1 ) 
не надишесся. ІІос. 


ПЕРЕВІВСЬ ні на се, ні иа те. ІІр., X. 
Звівся пі на що! Ск. — ... нікуди! Нові.— 
Перевівся ні на що! ІІир. 

1850. Зьіхав ні па що. 

Лишився, як иа билині, Бр ., Ст. 36. 
Оббивсь, як билина (обсікся, нічого не¬ 
ма). Бр. 

Були п в кози роги, та притерті. Ст. 36. 
Перейшла, як Уляпа па лядськую віру. 
У. у Б. — ... у ляшську віру. X. Вид. 

Росгеклось добро усе, як слина по воді. 
ІІир., Бон. 

Усе росплилось (добро). Б. Бар. 

Що було, то за вітром по воді потекло. 
36р. Заз. 

Перевівся ( ! ) па циганський ( 2 ) пшпк. Б. 
( ] ) Перейшли. Б., Пир. ( 2 ) ковальсь¬ 
кий. ІІир. 

Душа (*) в тілі, а сорочку воші ззїли. 
Бер., 3. 

( ! ) Сама. Коз. 

1860. Воші сало ззідп, а гниди на посселю 
сіли. ІІроск. 

їли воші ( ! ), а тепер п гниди стали. 
Нроск. — ... ато вже, бачиш, пішли п гни¬ 
ди. Б. 

(*) нужі. Бат. 

Терпи душа в тілі, а сорочку воші ззїли. 
Проси., X. 36., [Чигр., Евх.]. 

Бувши конем, та стать волом! Бон., Бр., 
[Ст. 36.]. 

Був волом, та став козлом. Сл. 

То був волом, а тепер не хочеш зоста- 
цьця конем. X. 36. 

Був колись оріх, а тепер свистун. Бан.у Б. 
Бувись лісничим, а тепер нічим. Проск. 
Зійшов ні в честь, ні в славу. 

Ні вьів, ні впив, а дрантям світить. 

1870. Бувши та не буть, мівши та не міть! 
Ст. 36. 


ПРОПАВ, як здпмнів. Бр. —... здимів. Зв. 
Пропав, як собака ( 1 ) в ярмарку. Об. — ... 
як сірко в базарі. Зв., НрБр. 

( ! ) пес. Проси., Бер., /Б. 

Як в пекло кппув, так загпвув. ІІл. 
Погибоша, каже, як Оборі без останка. 
Бус. (з ІІереяслів. Зітопис;].) 

1875. Оце пропав — яь- з мосту упав, Бр. 



1877. Шлбп иїд лопагтл, та іі до чорта ра¬ 
ків! ./. 

Бовть, як камені» у виду І Евх. 

Плюснуло, луснуло, та й нема. Гат. 

1880. Розтеклисл ( ] ), як руді миші. — 
Пропан, як руда мнш. ІІроск. 

(М Розлізлись. Р., І'р .; Погинули. 

Дуб., о. 

Розлетілись, як липове клиння. Ил. 

Так пішло, як поза хмару. Бр., Бер. 

Так як прахом пошло. Ер. 

Так як вода умила (встане — як вода 
умпла! ніколи не сидить дома). Ск. — А его 
вже и вода вмила. Ос. 18 (Т, 38). 

Пропав козак з дудамп. Воиц., Ил. 

Пропав ні за собаку. Л., Пир. 

Пропав ні за цапову душу. Л., Пар., Бон., 
Р Гр., Павлі.у X. 36. 

Вхопила лунь. Лів. 

И собаки не брехали. Зв., Рад., 0. — ... 
як кожуха (*) вкрали. Дуб. — Пропав день, 
и собаки не брехалн. Кулж. 

(!) ек худобу. Боз. 

1890. И хвіст мелькнув {або: П хвостом 
покрився). Ст. 36. 

Вовкп его ззіли (нема, забарився). Г., 
11. у Л. 

Так як слиз. Ск ., [Гат.]. 

Як у воду впав. Ск. 

Як віл лпзпув. Ст. 36. 

Як каміпь у воду. Ил., Бр ., Підл., Л., Ст. 
36. 

Був батько, та одубів. Ст. 36. 

Був мед, та гості попили. Б. 

Був кіпь, та згіздпвсь. Об., [Ст. 36.]. 

Колись було добро ( ! ), та давно. 3., Пр. 
— ... впгять буде, та нас не буде. У., [Бон.]. 
(') добре. Бр., Б., Бер. 

1900. Було діло, та улетіло. Зал. 

Було та загуло. Об. — Один був, та й той 
загув. Лох., Л. 

От тільки що моя тітка була, та вже й 
загула, як Поліський яструб. Чигир. 

Що було, то зплнло. Лів. — ... то за віт¬ 
ром поплпло. Пр. — ... то за вітром по воді 
поплпло. Лаз. 

Димом пішло. ЛІв. — Димом догори піш¬ 
ло. Рад., Л. 

Пропало, яв з воза впало! Пр ., X. 

Пішло за вітром. Лів — ... на вітер. Пр. 

Зперед очей узято. Л ., Пир. 

Як мітлою зметено. Ст. 36. — ... змело. 
Бон. — ... замів. Пир. 

Як би втяв. ІІл. 

1910. Як кат втяв. Ст. 36. — ... истяв. 3., 
Пир . 


Що пройшло, як у воду ввіиїло Лів. — ... 
и і піл о. Евх. 

Що з воза впало, то пропало. Прав. Пиж., 
Лів., Сл. — Давно пропало, що з воза пиа- 
ло. [Бер., Рад., Ст. 36.]. - Упало — 
пиши, пропало. Пол. — Що впало, то про¬ 
пало. ІІроск. 

Що з горшка вибіжить, то не позбіраеш. 

Не. 

«Соб тпру, до ярма!» — оглянувся, та й 
иема. Бал. 

Давно торба кошелем стала. Пов. 

Нзлюдиіло усе. Л., Бон. 

Пусто — и духу нікого нема! Ск. 

Так пусто в селі, хоч голий біжи. Об. — 
Хоч голий біжи, то ніде нема нікого, не 
зачеписся. Бр. 

А ні лялечка не видпо. ./., Бон. 

1920. Хоч запали! Лів. — ... то ие луспе 
(або: так не трісне). Бр., Ст. 36. 

Хоч пиши, хоч лиши. Ст. 36. 

А пі же г а иі па мотузочку. Булж. 

А не гаріля. Дуб., Рад , Гат. 

Ні цурп, ні пилипки. Гр. 

Нема й па сміх! Бр.у Пир. 

Бог милував. Пир., Бон. 

Який нечистий! Б., Рад., Л. 7 Пир. — Який 
біс {або: чорт)1 Л., Пир. 

Прийшов — иі епцця, пі решіцця. Ил. 

Зосталися самі вишкварки. X. Вид. 

1930. Свищі в борщі (нема нічого: кажуть 
п не про борщ). Пом. 

Те в лузі, а те в паренлузі. Ос. 20 (XIV, 

112 ). 

У чорта в зубах! Л., Бул. 

Тут було, вертілося, чорт знає де ділося. 
Гат. 

Ні слуху, ні духу. Ск. 

Ні духу, пі хуху. Евх . 

Ні слуху, ні прбслуху. Л. — Ні слуху, ні 
вістп. Л., Пр. — Нема а ні слпху, а ні віс¬ 
ти. Рад., [Бр. у Зв., Бер., Пр.]. — Ні чутки, 
ні вісточкп, X. 

Ні гласу (*), пі послуханія. Пир., Нові. 

(*) Ні слуху. Л. 

И слух запав. X. 

А ні слнхом слихатн, а ні видом впдатп 
( 1 ). Прав. Пиж., Лів.— П ні віду відати, п ні 
чутки не чуватп. Бер. — А ні відом не віда¬ 
ти, а ні чутком не чувати. Нл:— Слихом тге 
Чули, п видом не бачили. Проск. 

(*) а ні відом відати. Б. 

1940. Пема п чутки — як в яйці замер. 
Евх. 

Сім літ (*) памгятп ніт. /Гай., Б. 

(і) ді т — та й. Пир., [0.]. 

Еге! побігли вже кози в лози. Лів. 




Шгаов Тарас лозами. Ст. 36. 

Пиши письма через Бердпчев (пропало)! 
Метиць (з Тар.). 

Пиши (*) — пропало! Проск ., Пир. — Со б 
то, пишп — пропало! та й не знавши к чо¬ 
му річ. Б. 

( ! ) Напиши. Ил. 

Помп най, як звали. Ск. 

Шукай (*) вітра в полі! 

(*) Лови. Пул. 

Митькою помппай! Мі. 

П слід пропав. Мв., Сл. — ... простиг. 
Прав. Пиж., Мв. 

1950. Рано пташка заспівала б, як би кТт- 
ка не ззіла. Проск. 

Вийде, як камепь из водп. Евх. 

И в світі, н в білому не пізнаєш (така пе¬ 
реміна)! ./. — ... не вгадаєш. Г. 

Що нема, то й пегоже. Прав. 


ЛИХО на віревоцці водять (або: ведуть). Б., 

Рад. 

«Де тп, лпхо ( ! ), ходиш?» —«Тебе ( 2 ) шу¬ 
каю ( 3 )1» Бон. 

(*) лиху. Ст. 36. ( 2 ) Тебе, пане, їй, 
Рад. ( 3 ) слухаю. В. 

Крутнувсь, та й лиха здобувсь. Гат. 

Лихе швидко приходить, а поволі відхо¬ 
дить. Ил. 

Лихо проходить (*) пудами, а сходить ( 2 ) 
золотниками ( 3 ). К. 

(*) входить. Черн. ( 2 ) виходить. ( 3 ) 
хунтами. Б. у Черн . 

Не так скоро лпхо вилізе, як влізе. Не. 

1960. Лиха не шукай — воио само тебе 
найде. Бр., 0., [Бер. } Пр.] — Це шукай ли¬ 
ха—тебе само лпхо найде: коли б так за 
добро, як за лпхо! Бр. 

Коли (*) лихо, то ще й вік довгий. Л., 
[Нем.у Б., 3.]. 

(*) Коли Бог дасть. З.у Бон.; ». Вед. 

Скорий сам набіжить, а на плохого Бог на¬ 
шле. Прав. — Швпдкпй сам добіжить, а смир¬ 
ного Бог донесе. Білі. — На смирного Бог 
нанесе, а ледаче й само наскоче. Боз. — На 
доброго Бог нанесе, а на лихе сам иабіжпш. 
Черн. — На лихого Бог нанесе, а швпдкпй 
сам собі набіжить. Боз. — Швидке само на 
себе набіжить. 

Не стямпсся( 1 ), відкіль лихо зкладецця ( 2 ). 
З.у [Зв., Рад.у 11р.у Б.]. 

л (*) И не счуєсся. Ііавлі .; Не’обиздриш. 
Бон. ( 2 ) візьмецця. Павлі.і біда приде. 
Бр. 


Умій тілько одходить, а лихо то прийде. 
Черн. 

II в погоду часом грім ударить. Ил. 

Нема нічого без лиха. 11. 

Щоб лихом жартувати, не треба панува¬ 
ти. Гат. 

Хто лихом жартує, той ж его куштує. 
Боіцця и той лиха, та не шануеть его. 
Ст. 36. 

1970. Ие ходи, де лихо. 

Від лиха полп вріж та втікай. Проск . 

З лпхого торгу хоч би з иосом. Рад.1.у 
Пар., [Ст. 36.]. — ... хоч полп урізавши. 
Б. — ... хоч пішки. З.у Пару Бр. 

Лихо прпключкп шукає. 0. — ... прпклеп- 
ки шукає. Боз. 

Коли сппть лихо—не буди ж его. Ст. 36. 
Бстапь, лихо, та й не ляж. Пер. — Встань, 
біда, не лежії (як прикидаєцця давпе лпхо). 
Пос. 

Сиди тихо, поки (*) сппть лихо. Бер., Пр. 

— ... щоб пе знало лпхо. Пер ., Білі. — Сн- 
дп тихенько, щоб не зпало тебе лпшепько. 
Проск. 

(*) нехай. Бр. 

Коли лпхо, то спдп тихо! Еех. — Лихо, 
лпхо! нехай буде тихо! Бр. 

Добре (*) пушить, а лпхо ( 2 ) сушать. Мв. * 
( 1 ) Добро. Б., Бон., Черн. ( 2 ) горе. 
Черн. 

Сели пб лпхо чоловіку пдеть, то юж со- 
всім отнюд на біду п на велнкое лихо. Ст. 36. 
1980. Сдно лихо не докучить. 

То пе лпхо, як одно, а два та трп. Гл. 

Не шукай моря—у калюжі втоппсся. Пир. 

— ... втонеш. Ст. 36 . — Не море топить— 
калюжа. Евх. 

Тп хочеш на гору, а чорт за ногу. Прав. 
Верх. 

Коли б так за добро, як за лихо (або: 
за біду). Бр. 

Коли б так за лпхо, як за біду. Бр. — ... 
так до лиха, як до біди. Бер. 

Не мини мене, мій батеньку (*), — пе ми¬ 
не тебе п лиха годпна. Б. — Не мене тебе, 
батенько, лишенько—п я тебе не мину. Бр.— 
Не минай мене, батіпку! Булж. 

(*) Не мине тебе, батечку. Рад. 

Як би знав, почбму коряк лиха! 36р. Лаз. 
На лпхо Бог дасть толк. Б , Гл. 

Дасть Бог лпхо, то дасть п розум. Бон.— 
Воронь, Боже, нуждо, розум напдецця. Рад. 

— Не дай, Боже, нещастя, а розум буде! Б. 
1990. Лоха конем не обгїхатп. Пе. 

Сказало лпхо—не буть добру! О., Бон.,Гл ., 

іББр., Евх.]. 




Кожиа лщднна своє лихо по.се. Гат . 
Кожний в світі своє лихо має. 

Де гіс люде, там н лихо. 

II в Відні люде бідні. НоІіц. 

Хоч бп сь глидів по всій Україні, добра 
но знайдеш. Пл. 

Кождий мас свого моля ( 1 ), що сго гризе. 

(М Мули. Проск. 

Нема такого дерева, щоб а па него іітнця 
по сідала. Проск ., [Б., 11р.]. 

II червонії чоботи мулять. 11л. 

Усяко село в заметі. Пир., Кой. 

2000. Як людина не міркує, а все ж в 
світі иогальмуе. Гат. 

Лишко товар продає. Не. 

Більмо окопі нічого не шкодить, але не 
бачить. Проск.) [11л .].—Більмо оку не шко¬ 
дить, тілько око не бачить. Пан.. N. 

Познаеш, откуль гримить. Ст. 36. 

Лихо не вморить, так спотворить. 0. —... 
не вморе, а розпотворе. Ах. 

Де лпхо пристале, там и трава вт>яне. Поз. 

Що миле, так н те запостпле. Рад . — ... 
то йде за постиле. Нерп. 

Лихо штани поре. Пр. в Ст. 36. 

Лихо, та пе тнхо: коло Махновкн Цнгапе 
облегли. 

Ледво лихо дозналося, где люде живуть. 

2010. У лиха пограцьця. X. 

Може Господь милосердний не все лихо 
раздасть, ище останецця. N. 

Лихая година настала: бувало, як кого 
бьщть, то и нас зовуть. Ст. Зо. 

На все достатній, а на лихо не жадбн. 
Не. 

И живеш гидко, п їсти бридко, як лихо 
чбнає (8Іс). Б. 

Багатий на лихо. Зв., Рад та на дріб¬ 
ні слезн. Пр. 

Лихо далося зпатп. Пр. в Ст. 36. 

Лихо погнало. Пир. 

Лихо споткало. 

Ніишдось на лихо. Бр., Х> Пох., Пр. 

2020. Лихом торговати. Пл. 

На лихо здатись. Гат. 

Насунулось лиха до бісового батька. 

Лихо та ще з лихом. X. 

Лихо ж мені нерибчеи^І. і#.—Лпхо пече¬ 
не. Пир. 

Ох мені лпхо! Бр ., Щир.) X 

Ні шити, ні пороти, здаєся, а яке лихо 
придалося. Проск. 

И без того ляха ніяково. Ст. 36., Пом. 

Так тяжко добра дочекатися, як з камі- 
пя. Проск. 

Нема ему честі ні від Бога, ні від людей. 


2030. Пе було добра з роду, не буде П до 
гробу. Не. 

Не було добра змалку (*), пе буде ( 2 ) и 
до'станку (»). Б.) Рад., X, Пир., Пр. 

л (*) из ранку. Бр. ( 2 ) чортматиме. 

Бон. ( ; *) старку. С.; останку. Бр. 

Не було нам гаразду, та И не буде. Пл. 

Туди не підскочиш, туди пе провалисся. 
Бон. — До Бога не підскочиш, в землю не 
пробьєсся. Паз.— Туди високо, туди глибо¬ 
ко. Бон., 3., [Бр.) X, Бон.]. 

Як піде добро в двір, то само йде; а як 
піде з двора, то хоч и ворота зачипи, то 
пс впиниш. Пом., [Поз.]. 

Иде-ндс вгору, та як піде о з горні Пом. 

По шві му ся поре. Г. 

Розживемось, халяви попікши І Бор. 

Вссго наживеш и Кузьму батьком пазо- 
веш. Б. 

Хіба ж таки я послідпішнй од усіхі Пир., 
Бр. 

2040. Хіба ж наша мати вже й кози не 
стоіть. Сл. 

Хіба ж мені не можна у своїй хаті пі¬ 
сні співати. Б. 

За кума бптпй п в кума не бути! Проск. 

Чи мп знаємо сліпий народ! Бон. 

Бідпа моя головка! Пир., голо¬ 

вонько! Лв ., Сл. 

Люде до церкви з пасками, а мій батько 
в очерет за качками. Бр. 

А Біг его святий знає, що від думає, га¬ 
дає! Гат. 

II вже у старої казки! бодай не казать. 
О. 

Добрі зубп, що п кісіль (Ч ідять ( 2 ). Зів., 
[Ст. 36., Гат.]. 

(*) Хліб. Б. ( 2 ) иймуть. Рад. 

Добре говорить—кого не болить. Пл. 

2050. Там пас люблять, де нема нас. Гл. 

Где каша з маслом, там нас не маєш. 
Ст. 36. 


Там 0) добре ( 2 ), де нас нема. Зв ., Проск., 
X, Пир., Пр.—... а мп придем и другим по¬ 
псуєм ( 3 ). С ., Бр., Яц. 


(*) Всюди, //л.;.Усюди. С.. Бр ., Ст. 
36. ; Всюди біда, лиш там. Цл.; Добре 
тут, добре Йтам. Б. ( 2 ) гарно. 3.; хо¬ 
роші. Зів., Сл хороше. Бер.; гаразд. 
Пл .; добрб. Ст. 36. ( 3 ) а где мп жи¬ 
вем, то и лрдям ропсуєм. і(1.\ а де ми 
побудем, то Все попоґаним. Гл.; а. куди 
ми поткнимой», так Чі т попсуємо. Б. 


Видно, на роду так написано. X, Пир., 
Поз., [Ж., Рад., Черн., Евх ., Зал.]. 

Не до поросят евппі (>), коли евпшо сма- 
лють ( 2 ). Иир., X., [Проск., Рад., Б., Бр. 

6 



— 42 — 


Лон.].—... свині, як вовки свиню їдять. 
Бр. 

(*) Не до поросят. Бр., Бо. (11, 90).{ 2 } 
нолтоть. Л. 9 Нр .. 

Пішли моі літа/ яко вітри круг світа. Б., 
Боз., Б. 

Не минула мене лиха година! Проск., Бр., 
Ботл . 

Господи, злізь та подивися! 11л. 

Держись (*) берега ( 2 ), а риба буде! Збр. 
Шеіі.—... Олексапдрі. Зв . 

(*) Держи. Рад., 3., А.', Бережи. Б. (*} 
берегй. Рад. 

Тарах щастя в хату (несподіване лихо)! 
Проск. 

2060. Шелеп щастя в хату! Руд. 

Оттак, здорова живеш! Пр., Павл. 

Цінь, цінь, тарара! усюди діра, та нікуди 
вилізти (ніби синиця в клітці говорила. 
Кажуть, як прискіпаєцця що: біда, халепа, 
и д.). Зв. 

Ну, щб его казать! Пир., Пр.— Що тн 
будеш казати! Павл. 

Хоч не питайся! Пир. 

Прогнівили Бога. Бон. 

Хоч ти Божу Мати пій! Бр ., Черн. 

Хоць до Бога реви. Евх. 

Хоч сядь та й плач. Ск.—... та й гуди. 
Бр. 

Хоч плач, пане,—коса не бере! С. 

2070. Мати Божа, та й годі! Боз. 

Сохрань Мати Божа! Бр.. Л. 

Крий, Божа Мати! Пир. 

Боже мій, світе мій! Пир. 

Хоч утікай. 

Хоч що хоч роби! — Хоч що хоч, те п 
роби! Б., Луб., А., [Зв., Рад., Пир.]. 

Хоч живпй в (*) яму лізь ( 2 )! Рад., Пр.— 
Живцем би в яму пішов! Бр., Рад. 

(*) Жпвцем у. Зв. ( 2 ) лягай. X. 

Лучче б свята присипала (або: пригор¬ 
нула)! Бон. 

Хоч и в прірву! Бр.—... йди. ./., Бон. 
Хоч провалися в безодню! Пир. 

2080. Хоч кріз землю йди! Бр., Рад.—,. 
провались! Пир., Пр. 

Хоч сирової землі хватайсь! Бр. 

Тільки п ходу, що з мосту та в воду. 
Бер. — Хоч 0) з мосту та в воду ( 2 )! Об. 

(*) Просто. Ил.у Зв., .1. ^ 2 ) в шум. 
С.; на бігущую воду. IIл. 

Вже мені п в пеклі гірше не буде. Об. 

Ні печаль, ні возднхание, но жізнь біс 
батька яка. С. 

А вже ж тії кучері мені надокучили. Чгігр. 


Говорив би, та и слов піт; плакав би, та 
и слез піт. Ст. 36. 

Тілько що з ніг не звалить (лихо, хороба 
и д.). Бон. 

Забили мені баки, ззідять мене собаки. 
Чигр. 

Тепер іі и кури заклюють. Т. 

2090. Як так, то скоро пас и курі загре¬ 
буть. Р. 

Та вже нас п курі загребли. А. 

Зо всякаго села по скурвому сину. Евх. 

Як горілку птноть, то мене мппають; а 
як ся бгють, то від мене починають. Нроск. 

У макогонову-юшку убрела (всі папада- 
юцця). Бер. 

Як горох прп дорозі. А.—... хто йде, то 
й скубне. У., Зв.— Маецця (^, як горох прп 
дорозі. Зв.уНр.—... хто йде [ 2 ), то й скуб¬ 
не ( 3 ). Л , [Бр.].—... йде не мине. Сос.—... 
за стручечок скубне. Макс., [Евх.]. 

(•) Живу. Сос., Макс., Евх., Не.; От¬ 
так. Зв. (*) не йде. Гр.; не зтюче. Не .; 
не хоче. Проск. { 9 ) не топче. Не. 

Як хмара на нас пенала (лихо нагальне). 
Бр.— Як туча спала. 

Ні ззість, ні зопгеть, ні хороше сходить. 
От. 36. 

Граду-тучі увійшов, а злих рук не увій¬ 
шов. IIл. 

Уродився на свою годину! Ч. 

2100. И ворогові ( 1 ) сего б (*) не зичив ( 3 > ). 
Зв. 

(!) великому. Б., А., Бон.; своєму. 
Рад., Ст. З б .; мойму. О., Бон. ( 2 ) сво¬ 
го лиха. 3.; свого добра. Рад . ( 3 ) не ба¬ 
жаю. Булж. 

Велпкпй світ, та нема де дітися. Бр., 
Черк., [Проск., Мв.]. — Ве лик світ, та нігде 
ся подіть. Ст. 36. 

Тяжко плити против водо. Нл. 

На що мені золото, срібло, як жить не 
добро. Не. 

А мні бугай виссав. Ст. 36. 

Три дні до смертн, та не як не дожпвеш. 
Черн . 

О нашую то шкуру ходить. Г., П. 

П холодно, п голодно, а ще й додому да¬ 
леко. Зв., Бон. — ... н голодно, та йтп! 
Рад.—... п голодно, п голо, п босо, та й до¬ 
дому далеко! А. 

Випав сак и тому бідному. Ст. 36. 

Не бачить світа, як сліпа курка зерна. 
Проск. 

2110. Жпвпй до Бота лізе. Об. 

Не з добра побігла з двора. Ст. 36. 

Аби цвіт, а маку П ніт. Рад. 


і 



Жне не жис-^ паскудить ( ! ) своім світом. 
І/роск. • » , і НІ і 

( 1 ) Роби добре, не паскудь. 

Життя провадить собачо. ІІроск, 

Живе, так як сорока на тину (’). Прав. 
Пиж., Аів.—... хто йде, сиолохне. Лир. 

( 1 ) на колку, або : на лободині. Кр.; 
на лозі. Кой. 

Не бачив гіркого, но бачить и солодкого. 

не. л»\ .. ил , її * *і і 

Не на сусі той до сих часів сидить (ие- 
боспешпий ще од лиха). Ст. 36. 


Угадай, земляк, скільки миль до Витебську 
(питають кому прпйшлось круто). Пос. 

Труби, Грицю, в рукавицю. Нл. 

2120. Пустив Бог Микиту ( ! ) иа волокиту. 
Об., Ст, 56.—... то буде жити. Полт.— Як 
пустить Бог Микиту на проволоки гу, то аби¬ 
де умре. Не. 

(*) Пустився Микита. Гайс. 

ІІа бідпого Макара и шишки летять. 5., 
А., Пир ., ТІр падають. Коз., Сос. — ... 
вадяцця. Зв.у Л 4 .—... сиплюцця. Ііон. 

Нещасному Макару нема талану. Коз. 

Як вели медведя до меду, то вуха урвали; 
а як тягнули од меду, то урвали и хвіст. 
Руд., [Ил., Проск., Кан.у Войц.]. 

П наш бог не вбогі Ст. 36. 


Не що бо й горе! Кон.у А. 


Не що й лихої */.; Кон. 
Не й що то й бої 


Наша й лядзськая—не людзькая. Ст. 36. 
Е, вже наше життя, моя дитино (чужа ди¬ 
тина пита, як живе)! Кон. 

2130. «Чого ти, мамо, боса?»—«Так дове¬ 


лося І» Не. 

Так наша піч пече! Аів., Ст. 36. — ... 
глевкої ІІр. в Ст. 36. — Так вже его піч 
спекла, так его паляничить. А.у Кон. 

Таку Біг коляду дав. Нл. 


Се неначе наслапо. Пом. 

Чи таке долище, чи таке дворище! К. — 
Чи по дворищу, чи по долищу. Кон. — Чи 
долпщом, чи дворищом. Бр. 

Під тобою лід ростае, а підо мною мерз¬ 
не. Нир. 

Нішло (*) уже мені з Петрового дня. 
Проск. у Кап.. К.у ./. —... як з петрівського 

дпя. Коз.— Як пійдецця з Петрового дня, то 

1 < Ж •> 

буде щодня. А. 

(') Пішлось. Бр., Рад.у Кон. „ 

До нашого берега ніщо добре по припли¬ 
ве. Ск.у [Ст. 36., Нов.].— пе кізяк («), 


то тріска. Рад. 

(*) коди не г.,.о, А. 


І • 


Хрі^ бго батька зпае: у багатого повна 
піч, та горить, а у мепе одно поліпо, та й 
то пе горить. Кон.— У людеП ( ] ) повна піч 
(*), та горять, а у мепе одпа ломака, та й 
та пе горить. Пир. 

(*) В куми, //.; У сусіди. А. Вил. ( 2 ) 

багато дров. А. 

|(| ; 

Де коротко ( ! ), там и рвецця. Об., Ст. 
36. 

(*) тонко. Об. 

х •" ' І } іЛ 

2140. Побпла (*) лдха година. Ск. — ... ота 
чужа пива, та позичений серп. Кон. 

( ! ) мене. Пир. 

Багато злого на едного. Нл. 

Отгепер — то в нас кобила порох поілаї 
Чор. Рад. (344). 

Випить добру иовпу (набрацьця лиха, 
потерюхи). 36р. Ааз. 

Маюся, як в терню. Нл. 

Віюся, як риба об лід. ІІир ., А. 

Тпняецця, як старець попід тинню. Евх. 

Дожився до самого краю. 0., А. 

За що мепе Готподь карає! чи я уплів, чи 
я убрів, чп в середу ковбаску ззів? Коваль , 
[Прав. Ниж). 

Бо благоденствує! Кобз. 

2150. А правда наша віяна спить. 

Кажуть, що з лиха вмреш — от же ніі 
Пир. ’ " > ' г * ‘ 


. *\* _ І ( НІ • 

БІДА не спить, а по людях ходить. Нл. 

\ ^ 

Хто в біді — біду стерпить, а хто в гараз¬ 
ді—щоб ніколи біди не знав! 

Біда біду породила ( 1 ), а біду чорт, іїр.— 
... чортова мати Бр. — ... а біди чорт не 
візьме. Нл. 

(*) родить. Кан.у К. 

Не то біда, що плаче, а то біда, що ска¬ 
че. Р. 

Не я скачу —біда скаче ( 1 ). Бр. — ... моя 
душа їсти хоче, Гор. 

(*) плаче. Д. 


Трудно вийти з біди, як каміню з води. Руд. 
Не так хутко згоіцця, як біда скоіцця. 
Проск. 

Біда бідою іде п бідою поганяє. Евх. 


2160. Одна біда тягне за собою п другу. 

Пи Р- О. 

Як одна біда йде, то й другую за собою 

// і » ■ і 

веде. Не. 

Біда, та п за біду зачепилася. Бр., Кан.у 
К. — Горе та ще й за горе зачепилось, 

К « іі 





—т — 


Біда біду трїмае. Бр. » 

Біда за біду чіпляецця — як у лаицузі 
кільце за кільце. Сос . 

Біда біду перебуде — одпа згине, десять 
буде. Бер. — Чорт (*) біду перебуде — одна 
мппе ( 2 ), десять ( 3 ) буде. У., Б., Кап. 

Біс. Зв., Проси.. Ст. 36.\ Хрін. П., 
Рад Браг. ҐІирІ ( 2 ) една згине, Проси. 
( 3 ) друга. Ш, [Ст. 36.]. 

Біда біду гоппть. Б., Бат. 

Біда за бідою ходить. Бр. 

Як біда уродилась, така и згине. 11л. 

Біда па вкулачкп товчецця ('). 36р. Лаз., 
Бон. 

Великі недостатки. Кап., К. — (*) 
здибає. кулаками б^едця. Бр. 

2170. Кого біда учеппцця, того тршаєцця 
п руками, п ногами. Іїл, 

Біда здибцє легко, а трудцо, іі збутцся. 
Проси. 

Од біди пе в воду. Прав. 

Біди ні продати, ні проміняти — п трім 
бідп пе забье. Бр., Б. — Бідп ні продати, а 
ні проміняти. Бр. — П грім біди не забге. 
Бр. 



Не в піч замазатись, та й пе з мосту у 
воду. Ст. 36. 


Біда найде, хоч сонце зайде. Б., Рад., 
Пр. у Пе.—... біда не спить. Н. 

Воли, копі па оборі, а біда поперед очі. 
Ил. 

Не клпч біди до себе, вона сама прийде 
до тебе. Проси . 

Не будім бідп, коли спить. 

г\ ,* , 

2180. Бідп пе шукати. Полт. — Не шукай 
бідп. 0.—... сама біда зпайде. Дуб. 

Біда за плечима. 0., Гор. 

До біди сім верст. Паєм. 1 
До біди не далеко (*). Об. — До лиха не 
далеко. Рад., 3.—... доскочить. */.—До лихо¬ 
го не багато. Ст. 36 и 
До бідп ще три дні. Пир., Сос., [Р.]. 

До біди не довго. Об. 

О біду не трудно. Ил. 

На біду не багацько треба. Зв. 

На біду, як с тіі перейдеш, — коли б 
так на добре. Проси. 

(*) «С тіі (се б то, спднпці).» • 

Коли б так на гуру (гору), як на біду! 
Бр. 

2190., Одпа біда—не біда} от—коли дві, або 
три разом біді! Пе . 


Одна біда чоловікові не докучить. Ял.—... 
біда не докучить, а десять. Проси. 

Біда иігіого не красять. Булж. 

Біда пе дудй: як етапе дуть, то аж слези 
йдуть. Ст. 36. 

Не так-то п встати, як впасти. Проси. 

Як припече, то втече, Л., (Ст. 36.].—... 
то він сам до чорта {або: то віп з того 
місця) втече. Бр., [Черк.]. 

Допекло, так н утекло. Бон. 

Кому біда докучить, той ся розуму на¬ 
учить (з вечпстоі кппгп Стародуб. Магистра* 
ту. 1692 р.). 

Біда учить хліба. Ил. 

Навчить біда попити, як нема чого вхо¬ 
пити. 0. 

2200. Колп дасть Бог біду, то й розум 
дрбрпй. Зв., Бон. 

Хто біду має, той багато знає; хто га¬ 
разд має, той мало знає. Пл. 

Пе знавши бідп, пе буде добра. 

Хто не зазнав зла, не вміє шанувати 
добра. 

Б|да пе знає прпказу. 

Що-що, а біда завше здибає. Пруси. 

Біда як схоче, то на гладкій дорозі зди¬ 
бає, 

Гараздові це хоче, а, біду мусцт^,. ІЦ. 

Гаразду знестп не може, а біду тер¬ 
пить. 

Піди до Кракова, всюди біда однакова; 
підп п за Карпати, то треба бідувати. 

2210. Піди за Бескідп не збудесся бідп. 

Піди п за Карпатп, то треба бідувати. 

Піди до Кракова — всюди біда еднз^рва. 
Проси. — Хоч п до Кракова — скрізь біда 
однакова. Б-, [Бор., Ст. 36.]. — Од Па¬ 
кова до Кракова — всюди біда однакова. 
Сос. 

Не йде на ум ні їда, ні вода, колц церед 
очима біда. X. 

Смерть за плечима, а біді весіллє. 11л. 

Голові хлопіт, а біді весіллє. 

Біда біді на слободі. 

Пнший молод годамп, та старпй бідами. 
Пе. 

Хто бідп не знає — нехай мене спитає. 
Об. 

«Що у вас чуватп?»—«Гаразд пз бідою!» 
11л. 

2220.Пде біда (^—відчиняй ворота. Проси., 
X. Вид. 

I і ) Йди, бідо. Б. 

Біда, акп в Родні (у гирла Росі). Пестор. 

,п.,. 1 ОМ 7П\П?Т 



— 45 — 


Лиав в біду, як курка в борщ. Пл. 

Упав у тісну діру. 

От біда — та іі годі! — Лихо та й годі. 
Бр., 4м //•, Гат. 

Біда боками ирецця (вїдусіля). Кон. 

З бідою, я|? з рідною мамою. Проси . 

Куди м?іх, туди мах, то все біду по зу¬ 
бах. Пл. 


Біда куца, а ГОРЕ чубате. Б 

То пе горе, що горює, а то горе, що 
смієцця. Р. 

2230. Як пійде горезрапя, то аж до смер- 
капня. Коз. 

Тілько теє не мпиецця, як горепько ймец- 
ца. Рот. 

Хоч лучпцця печаль па єдпу годину, за- 
помипть п милу родішу. Кл. 

ІІа хврасупок добрий трупок. Пл . 

ІІс поможе и трупок, як пройде хврасу¬ 
пок. 

2235. Горе — море: пий его, ее вппгєш. 
Коз ... всего. Гат. 

і • •* , . ) ' 


2237 По смертп пема КАЯННЯ. Яц .—... по- 
каяцдія, Цл . 

И вже! каяння нема. Бр. 

Каяття пізпо приходить. Пос. 

2240. 6 каяття ('), та нема воріттяі Б., 
Пер. • 

( ! ) каяння. Рад., К., 3. 

2243. Як пе покаєсся—тобі буде могила, а 
мені кобила. К. 

П ворогу своєму закажу. 4,, Нир., Пр 

II дітям своїм закажу. Л., Пир ., Р., Гл. 

Не буду до віку, до суду! Пир., Павли — 
И до суду не буду! Коз. 

Ти землю ів — зарікавсь. Кон. 

2248. Ти хрест писав (зарікавшись). Кон. 

2250. Покаявся злодій у ягодах. Кон. 

Зарікалась свиня... їсти: біжить, коли троє 
лежить,—-вона всі троє п ззіла. Ном. 


ЖАЛІ, та пе вернецця. Ск. 

Жаль много можеть. Ст . 36. 

Жаль ваги ( 1 ) пе має. Лів. 

( ] ) уваги. Вел. (III, 175). 

4 Зачужа жаль. Ст. 36. 

Жаль батька ( 1 ), та воп песуть. Ст. 36. 
( ! ) Мил батько. Пр. в Ст. 36: 


Ой жалю мій, жалю, ох и жало не по¬ 
малу: упустив долю, упустив щастя, та вже 
й пс піймаю. Коз. 

Жалю по кісїлюі Кох. 


ЖУРБА ие матінка. Ров. 

2260. Журба сорочки не дасть. ІІл . 

Журбою поля ие переідеш. Гл. 

Чого тебе за ухо бере (аа серце)? Нові. 

Якого дідька журпцьця! 4., Кон. 

Нема чого журитися: нехай той журцдця, 
що велику голову має. Бр. 

Чого журпцьця! нехай журяцця ті, що 
заміж йдуть. Лох., Пр.—... та журицця, що 
віддаєцця- Бр. 

Не журися — якось то буде! К. 

Пе журись, та Богу молись. Коз. 

Ото зажурилась! та така ходить, як тумй 
(туман). 

Тільки журицця!... як кобила, звернуаши 
вт» болоті. Пл. 

2270. Не кажи «ох», кажи «гоц». Ст. 
36. 

Хоч біда, то ( ! ) гоц! ІІл., Бр., Проси., 
Евх. 

( ! ) горе, та. Лип., К. 

Не зітхай ( 1 ): чого нема, то й так не¬ 
хай. Бр. 

(*) Не здихай. Рі 

Не вздпхай: не остатнє ще зпекди. Ст. 
36. 4 

Вздиш,—коли любиш, то вздриш. Гр. 

Як би не ох, то б давно здох. Евх. 

Гей-гей ( ! ), та не дома! Рад.—... як би 
вдома,та ще й на печі. Бер— ...та ще й в про¬ 
сі. Дуб., Рад.— О-хо-хох та не дома. Кон.— 
...як би дома та в господі. Полі. —... одно 
зверху, а друге и д. 

( 1 ) Гай-гай. Прав. Пиж., Лів . 

Здпхнув тяжко та важно, мов ковальсь¬ 
кий міх. Пир. 

Під явором жовтий ’корінь: пісок его су¬ 
шить (пісня є така; а вг приказці: кажуть 
про людину, що все чогось журицця—жур¬ 
ливе змалку). Бер., Лаз. 

Як у его дух держпцця! Л., Кон. — Не 
знаю, де в мене п дух! 

2282. Як не свій ходить. Пл., Л. 

Став не свій. ІІл., X.— Став мов не свій. 
Л. 

2282. Мов у воду опущена. Лів.— Опусти¬ 
лися, як иа воду. Бер. — Лишилася, як на 
воді. Бр. 

2284. Наче курчя впустив. Л., ІІир., Сл. 






Хожу, паче человіка згубив, або-що. Хат. 
(165). 

Все мені, й сорочка не мила! Пл., Бр. 

Червяк серце точить. Г. Бар. 

Вже [або: Нема) мені пі від місяця, ні 
від сопця. Проси. — Ні від сонця, пі від 
місяця. II л. 

Розживемось, як сорока на лозі, а тінь 
на воді. Рад. . 

2290. Ой смутку ж мій! Бр. у Бат . — 
чубатий! Гат. 

Пе забув смутку,—забув річи. Ст. 36. 

Лиха та радість, по котрій смуток па- 
ступае. Пл. 

<*••!»» 

Чия КРИВДА, пехай того Бог зкарає [ 1 )\ 
Прав.. 

(*) «А уже ж!» 3 . 

Кривда людськая боком вплазать. Нл. 

Лучче кривду терпіти, як кривду чинити. 

Хто кривдить людей, той кривдить своїх 
дітей. Проси. 

Я з тобою не маю нічого на пеню. 

Я не хочу напасти: пехай той пз напас¬ 
ти не вийде, доки жптеме. Бр. 

Слова шкоди не нагородять. Ил. 

2300. Не так I і ) шкода, як невигода. Си. 

(*) Не така. Бр. о і ! 

Шкода пікому не мила. Бон., Гл. 

Кождому кривда не мила. Ст. 36. 


В НЕЩАСТЮ нема ні БРАТА, ні свата. 
Ил. 

Бідному піхто пе подарує. ІІир. — ... не 
дарує. Рад .—... не дасть. Пулж. 

Під лихий час и кум за собаку. Пан., 

К. 

Тоді любить п сват, коли добре має 
брат; а коли бідний, то забуде п брат рід- 
пий. Ил. 

Поки багат, то поти й сват. їїр. 

Поки щастє плужпть, поти приятель слу¬ 
жить. Ил. 

Де щастя упало, там н приятель мало. 
У/л,—Щастя упало, так и приятелів мало. 
Бр. 

2310. При добрій годині всі куми й по¬ 
братими. Б.—... а при лихій—чужі куми й 
побратими. Евх .—При добрій годині и куми 
побратими ( 1 ) ? а про лихій нема и родини. 


Прав. ІІиж.) Аів. — Як добра годипа, то 
зпайдецця родина; а в злій годині, еічог* 
по родині. Ил. 

(*) всі побратими. Поніс., побратини. 
Поз. 

Поки мішки чують, поти шанують. Г. 

Як я ся гаразд мав, кожний мене добре 
знав; а як став убогий, не приходять гості 
в моі пороги. Пл. 

Як ся чоловік гаразд має, то п сусід бу¬ 
ває. 

Тоді сусід добрий, коли мішок повний. 

Утри (*) моі смажиш ( 2 ) уста, а сахарині 
а сам утру ( 3 ). Ст. 36. — Не тоді лижи 
мепі губи, як солодкі,—тоді мені лижи, як 
гіркі. Бр., [Проси.. Руд., Збр. Лаз.].— Лижи 
мені губоньки, як гіркі; а як солодкі, то я 
й сам облажу. Пап., И., [Бр.].— Тогдї мені 
губи лижи, коли чорнії. Ил. 

. ( ] ) Протри. Рад., Бон. ( 2 ) смаженії. 
Евх.\ гіркиі. Рад. ( 3 ) асахарних чорт 
тебе й просе. Евх. 

Полюби мене в черні, а вже в білі! X .— 
... полюбить п абп-хто. Иолт. — Ліби (*) 
мене в чорному, а в білому чорт тебе й про¬ 
сить ( 2 ). д.) Гл . — ... Нехай мене— полю¬ 
бить у чорнім, а в біле приберуся, тоді я 
й сама не подивлюся. Бр., [Поз.]. — Нехай 
люблять у чорному. П. 

(*) Полюби. Поз. ( 2 ) и хто-небудь 
полюбить. Б., [Поз., О.]; я тебе не 
прошу. Рад. 

Поцілуй мене сбгодня, а я тебе завтра. 
Б., Рад., ГлСт. 36.—... а як забуду, то 
й так буде' Бон. 

Умри тп сегодня, а я завтра. Зал. 

Любп мене в середу, а в неділю, як я при¬ 
беруся, то може па тебе й не подивлюся 
(або: то п на другу подивлюся). Бр. 

2320. Порятуй мене в пригоді, а в доб¬ 
рім разі не потребуєм ратунков. Ст. 36. 

Тогді, як кличу, йди. 

Хто зразу дав, той два рази дав. Бон. 

Хто в біді дав, два рази дав. Пл. 

Як лихо, то й братко. Н. 

Брат, що хочеть брать. Ст. 36. 

Як беруть, сто коней дають, а візьмуть 
— и одного не дають. Ос. 5(17, 27). 

Як иросють, и жнуть п косють. Нос. 

Як лихо, то й «ходп Петрпхо»; а як пьють 
та їдять, то па Петрпху не глядять. Руд. 

2329. Як їдять та пьють, так п кучерявчи¬ 
ком звуть; а попгіоть, поїдять, — прощай 
шолудяй! Нові. 



2331. Добре дядькові, то й Нога забув. Ос. 
З (IV, 8), Дуб., Пир. 

Як лихо, то й ( ] ) до Нога. Аів. —... а як 
лихо минуло, тоді й Нога забуло. Пом. — 
Як тривога, тоді и до Нога. Бр., [Бох.].—... 
а як ио тривозі, то Й по Нозі, Бр ., ІІр., 
[Б., Ироск., Рад., Руд.]. 

(*) Коли не змога, так и. Поніс. 

Як утопає, сокиру давав; а як поряту¬ 
ють, и топорища жалує. Ст. 36.,. [ІІр. в 
Ст. 36., X. 36 ., ///.;. 

Дообїд ложка, а післяобід не треба. 36р. 
Лаз. 

На кого біда нападе, то до Києва йде; а 
як біда мппецця, то ній н из Броварів вер- 
иецця (Броварі містечко на лівім боці Дні¬ 
пра, Остерською п., менш як 20 верстов 
од Кпева). Булж. 

Іїе завидуй худорбі — доведе Бог тобі. 
ІІос. 

Що собі пе мпло, п ЛЮДЯМ I і ) не зич. 
Ст. 36. 

(*) и другому. ІІОС. 

Не радуйся чужому лихові.' А., [Ст. 
36.]. 

Чужому лихові (*) не смійся. Аів. 

3 чужоі біди. Бр. 

2340. Чуже лихо за ласощі, а своє за 
хрін. Не. 

Чужая біда за играшку. ІІир., А.—... за 
сахар. Бр.—... за цукар. Ироск. 

Чуже горе—людям сміх.* Боз. 

Ніхто нічпего болю не знає. Проси. 

Чужий біль нікому не болить. Ж. 

2345. Вола голова не боліла, коли корова 
теля родила. Пл. 

2347. Кому користь, а нам хвористь. Ст. 
36. . 

Граєцця, як кіт з мишою (або: з миш¬ 
кою).—Граєся, як миш з котом. Проси. 

Дурню сміх, розумному слези. Рад., Пр. 
—... розумному Ж-ДОСИТЬ. Коз.у Бон. 

2350. Людям сміх, а мені плач. П., Пол., 
Аів.— Кому біда, а людям сміх. Б.— Чужа 
біда людям сміх. Прав. Пиж., Пол., Аів. 

КішцЦ 1 ) смішки, а мишці слізки. Гр., Евх.— 
Коту ( 2 ) жартушки ( 3 ), а мишці смертушки ( 3 ). 
Рад. 

5 і ) Котові. Пр. ( 2 ) Кішці. Пос. ( 3 ) и- 
грушки. Ст 36. ; жарти. Боз . ( 4 ) плач. 
ій) смерть на умі. ІІос. 

Смішки з попової ( 1 ) кішки. А.—... а як 
своя здохне? ( 2 ) Б. — ... то и плакатемеш. 
Пер. 

(*) чужоі. Б.у А., ІІир. ( 2 ) . з пановоі 
кішки, а у нас такої нема. Евх. 


Кому весіля, а курці смерть. Проси . — ... 
нехибне. Бр.: 

Добре, чуже лихо міряти — зміряй своє! 
Хат. (163). 

Чужу біду на воді ( ] ) розведу, а споїй и 
кіпця не найду ( 2 ). Б. 

і 1 ) на волосині. Рад.) руками. II.) ру¬ 
кавом. Боз.) ногою. ІІир. ( 2 ) а свою а 
ні як. Рад.) а свосі и ума не приложу. 
ІІир., [II., Боз.]. 

Свою біду на другого зведу. Пр. в Ст. 
36. 

Лучче чуже ухо гризти, як своє. Бай., 
Б. 

Кінь знає, як му сідло долігае. Ил. 

Ніхто не знає, чий чобіт муле. Евх., Пир. 

2360. Що мевінипї, то тобі завтра. Проси.— 
Дпссь мепі, а завтра тобі. ІІл. 

На кого Бог, на того й (*) люде. Проси., 
ІІолт., 3., А., Пир., II. 

( ! ) лихие. Рад. 

Не так (*) Бог, як лихиі люде. Пир. 

( ] ) Не таков. Ст. 36 . 

За кого Бог, 'за того й люде. Прав. Пиж ., 
Аів.— За ким Бог, за тим п люде. ІІл. 

На кого ворони, на того й сороки. ІІл. 

На кого люде гомонять, на того й свині 
хрюкають. Зал. 

Усяк готов, щоб погубить, та хто буде 
рятувати! Черн. 


Буде ПЛАЧУ. Пир.—,.. до нехочу! Б. 
Горе не умовчить. Пир. 

Біда як дуда: куда йде, то реве. Бр. 

2370. Тонкослізка! О. 

На кулаку слези тре. Бон. 

Слези, як перло! Пир., Б. 

Плаче, як роба в неволі. Ил. 

Заплач, дурню, по своїй голові. Бер. 

А заплач, дурню, та дуже! Зв. — Заплач 
дуже, та дурно. А .—А ну, ну! заплач, дур¬ 
ню! Пр. 

Заплач, Матвіику,дам копійку. ІІр., [Сос.]. 

• Но чім дурного знать? по тім, що плаче. 
Рад. 

• Роскваспв губи, як каппці. Пом. 

Слипить. 

2380. Кисне, як солопий огірок. Збр . Ааз. 
Скіглпть, мов крпвпй цуцик. X 
Завив, як вовк. Ст. 36. 

Голосить, неначе по мертвому. Булж. 



4 $ 


Кричать, як опарений Рад. 

Пробі (*) кричати. Зо., X—Пробу, рятуй. 
Нові .—Овалт кричить. Бр., Дуб. 

(*) пробу. Пир., 0. 

Приплакала бабка увесь ліс, а по ій ні 
біс. Іїос. 

$$му біда, то й плдч пе поможе. Ил., 
3.6р. Шей. 

Плачся Богу, а слези—вода. Пир., Л. 

Не вмієш накати, а вмієш плакати. Ст , 
36 . 

2390. Плачем лиха ие виплачеш. Гат. 
Тогді (їудеш впть, як прчпуть бить. Нос. 
Не жаль плакати, коли є за чім. Пл. 
Нехай тії плачуть, що нам зле зичусь. 
Нехай ті плачуть, що заміж вдуть. Прав. 
Ниж., По. у Збр. Лаз., Ос. З (УІ, 19). 
Кричи, хоч на гору вилізь! К. 

Жінка плаче, діти плачуть, сам плачеш, 
а луччого не бачиш. Кон. 

Плачеш, плачеш та й ухнещ. Кон.-?-... 
чхнеш. Мар. В. 

2398. Так, що тільки крівавіі не ллюцця. 
Л., Кон. 

2400. Хто звечеря плаче, той вранці буде 
сміяцьця. Збр. Лаз. 


ТЕРПИ душа, спасена будеш. Зо., Лів. 
Терпи горе — добро буде. Не. 

Терпи, козак (*), отаман ( 2 ) будеш. Лів. 

( ! ) козаче. Кр. ( 2 ) отаманом. Гацс ., 
Пир., Б ., Кон., Кр. 

Терпи, хлопче, козаком будеш. Пир.—... 
а пз козака попадеш и в отамани. 3. 

Терпи, Грицю, хоч яка спека. Р. 

Терпи, козак, горе *— будеш пито мед. К ., 
X. 36. 

Терр гор.^ пий мед. Пир., 3. 

Терпи горе—буде добре. Рад «—... добро 
буде. Рад., 3. 

Коло мука, торбу в руко, та по ягодн! 
Черн. 

2410. їж, коза, лозу, коло сіна немає. 
Ил. 

Іж ячне, так як смачне. Ш., Гр.,~ Прий¬ 
май ячне за вдячне (*). Ст. 36. 
к (*) яшне за дашне. У. 

Лежи в піску, та іж луску. Ст. 36.— ... 
туск^! Б. 


Зуби па полицю /ждать и голодувать)! 

Ос.’ 5 (X , 7). 

Напийся води, коли ззів півбіди. Ял. 

Тягни біду за хвіст (бідуй). Кап., К. 

Бідою біді не поможеш. Черн . 

Жди, море, погоди. Бр., У., Кап., К. 
Люде, посіявши, та ждуть. Ст. 36. 

Па животі гиети нпое. 

2420. % Мовчи та диш ( ! ). Ск. — ... ска¬ 
жусь ( 2 ), що сниш. Пер., Б — ... диш, коли 
горе пушить. Коз. 

( ! ) дихай. Бр. ( 2 ) не кажи. АЧ, 
Рад. 

Скажи—лихо, та й мол чи. Зал. 

Лихо, та пе мовчить. Тір. в Ст. 36. 

Мовчи з лихом. Бр. — ... аби збрилось. 
Коз. 

Поспдп, смутку, в кутку. Ст. 36. 

Гей! не з гора ж біди. Гат. 

Вдарь ( ] ) лихом ( 2 ) об землю. Пир., Кон., 
Гл., [36, Лаз., Ч.]. 

' (V Кинь. Л., Гір., X.; А ну, гоп. 
Проск. ( 2 ) лихо. Л., 11р. 

Я ту біду ще перебуду. Проск. 

За потерпіння ( 1 ) дасть Бог спасіння ( 2 ). 
Ск. 

(*) терпління. Проск.] терпіннячко. 
Л., Гр. ( 2 ) спасіннячко. 

Терпен—спасен. Ст. 36., [Проск., Евх.]. 
2430. Перемедецця лрхо—добре буде. А*., 
Кап. 

Буде добре, як мпнс зле. 11л. 

По сему ще діти будуть, хоч п малень¬ 
кі. Б., Кр. , у # і. 

Умрецця, так все мпнецця. Черн. 

Божа воля! Дуб., Пр ., Л. — Божа вдасть! 
*/., Пир. — Божа воля, Божа власть! Дуб., 
Рад. — Божа воля, Божа сила! Пр., Лох., 
0., Нові.—... що Бог схоче, те й зробить. 
Не .—Божа власть,—що схоче, те о дасть. 
Б.— А що ж робить! нате воля Божа. Зо. 
—Будь воля Божа! Бр., Рад., Пир. 

Що Бог дасть! Лів.—... те п буде. Рад. 
Пр., Бр. 

Треба бідувати до гробової дошки. Проск. 
Що ж робить—треба жиуь! душа не. пташ¬ 
ка—не виженеш! Кап., К. 

Що ж будеш робить! огню не підложпш. 
Ш. 

Треба годить (або: запобігать) свої лпхі 
годині. Пом. 




2440- Гіркни світ, а треба жить. Коз., 
І'Р- 

Що людям, то и нам. ІІроск. 

Гірке жнттє, гірка доля—що ж роби¬ 
ти! Ножа поли. 11с. 


Яке Бог уродив, іаке й жну. Пер, 
. таке треба жаги. 11р. 

Кріпицци, ик диня на морозі. 11л. 
Лехше хвалити, як терпіти. 


Нема чоловіка бон вади 2146—2456. — Гордніі 2457—2559. — Хналнцця 2500 — 2628.—Упор- 
тиїї 2029 — 2671. — Норовистий 2072—2675. — Вередливий 2076—2736. — Вгідливий 2737 — 
2791. — Пеня 2792—2820. — Сішпякувате 2827 —2853. — Лихий 2854 — 2953. —• Ледащо 
2954 — 2908. — Хитрий 2969 — 3116. — Капость 3117 — 3122. — Невмоспе 3123—3166,—Стид 
3167—3207. — Природ) (іірирбждеііие) тяжко одміпить 3208—3232. 


ЙЕМА чолопіка БЕЗ ВАДИ. Черн. 

Нема нічого без але . Г., II. 

В болоті не без чорта. Не. —... в еімгі 
не без ггьяпнці. 

ГІ межи капустою доброю буває ба¬ 
гацько гнилих качанів. ІІроск * 

2450- 6 ( ! ) люде, є и людища ( 1 ). Ном. 

(Ч Єсть. Пр. в Ст. Зб. ( 2 ) ссть и 
люди ще. і(1. и люднека. Проси. 

Час часу рознь — п чоловік чоловіку. 
Ное. 

Народ—як товар у череді: усякі є. Вас. 

Де люде, там нуди. Гази. 

Кривого дерева в лісі найбільше. Г., 
II. 

Хто в болото лізе, того ще іі піп- 
хнуть. Г.,П. 

Люд вже здавна каверзує— з того ли¬ 
хо и плазує. («Щось чутися до цего в 
миру, та ніби прикладніше». Бр.). Гат. 

ГОРДИМ Бог позбива (або: та збива) 
рог. Ж. 

Горда душа в убогім тілі. Ил. 

Чоловік гордий, як пузирь водний. Ст. 
36 . 

2460. Смирився паче вовка. 

Блоха усе костричнцця («гордують — 
от не токмо вельможні, а іі так дурні 
лопушині»). І 'он. 

Підняв морду так, що н кочергою но¬ 
су не достанеш. 11., Гр. 

II через гріб плює (горде). Бр). 

Через голови плює (горде, вихрить). 
А’., 11р ., Пар. 

Куди ж тобі—як задрав ніс! Пр. 

Завернув ніс. Гат. 

Кирпу гнути. Гат. 

Не дми сго в ус (великий він пан). 
Б. 


Ні зо босом (не приступиш—таке сер¬ 
дите, бундючне 1 ! д.). Кон. 

2470- Ти до неї косю-косю, а вона п 
голову дере! ІІом. —.. .косю-косю, так не 
; кдею. 

Не чув пупа на череві п той нсбож- 
чпк. Ст. ЗО. 

Колос повний гиецця до землі, а пу¬ 
стий догори стирчить. Ил. 

Запишався, як кошеня в попелі. С. 
Запишався (*), як ( 2 ) Берко в колоді. 
С. 

(Ч Біімбує. Збр. Шей.; Бач як помпе. 
с.; Се так чвашщця. Пр. ( 2 ) як наче. 

Пншаецця ( ! ), як корова в хамуті. 
Ном. 

(*) Чваиицця. Пер. 

Дере голову, як попова кобила. Пар., 
[Бер.] 

Через С) губу не плюне. II., Прав. 
Пиж., Лів. 

(Ч II через. К., . і. 

Кива головою, неначе кобила в Спа¬ 
сівку. Г., [Рад., Зал.]. — Кива, як ко¬ 
била. Бр. 

Чи дурень, чи пишем, чи в дурного зі- 
мовав! Ст. Зб. 

2480- Чи ялося свиням на росу ходи¬ 
ти! Пр. в Ст. Зб. 

Взявся під боки, та й думає, що пан. 
З бр. Шей. — Хвертом попід ( ! ) боки 
взявся. ІІроск . 

V) у. г Р . 

Ходить, як инднк Переяслівськнй. Г. 
Похожає (або: Ходить), як тем.Прав. 
Пиж., Лів., Зап. (І, 147). 

Оце сіла — так як та рахмпстриня. 
Бер. 


7 






— со — 


Ото, яки великий пай. Пир., 11. 

Се він на одну пиху тільки вробив. 
Не. 

Се тілько папська пиха. 

Набрався панської юхи. Нам. 
Величавшій, як заиць хвостом. Проск. 
—Надарив Бог зайця хвостом! 


2490* Завеличався, як Жид на роди¬ 
нах. Ст. Зо. 


Величаєццн, 

мов 

попадя на весіллі. 

Пр ., Лох . 
Величаецця, 

мов 

сучка 

В ЧОВНІ, ш.у 

х. зо. . 

Величаецця, 

як 

куций 

бик в череді. 

Проск. 

Величаецця, 

як 

свиня 

в борлозі (*) 

(барлозі). У., 

К. 




(*) в болоті. «?«., Проект /Г м А'., 
А ар. Зо. 


Величаецця (*), як порося на орчи- 
ку ( а )« Зет ■ (І, 147). 

( 4 ) Росходнвсь. Неї г. ( а ) як свиня на 
орчаку. //. 

Величаецця (*), як чумацька воша ( 2 ). 
Не. 

(•) Звеличивсь. Гат. 0) нужа. 

Величний, як жидівський патинок. Пир. 

У хмару заходить (заносицця розумом, 
величаецця; нноді нахід буває). Ск, 

Дмецця, як жаба проти вола Л., 3. 

2500- Дмецця, як жаба иа лопуху. Бер. 

Дмецця, як пузирь на воді. От. Зо ., 
Гл. 

Надувся, як вош на мороз. 11л. 

Дмецця ( 1 ), як ( 2 ) шкурат ( 3 ) на ог¬ 
ні («). С. 

( ! ) Бодрнцця. К ., А ар. Зб.\ Бадбриц- 
ця. Рад Величаецця. Пир.; Вертицця. 
Пан., Зап. (І, 147); Крутицця. Кон.\ 
Шкверецця. Рад.; [І гнецця и дмецця, 
Гат.; Пнецця. Пер.; Жецця. Гр. ( 2 ) 
мов. Пан.' Пир., А 'ар. 36. р) шкура¬ 
ток. А г .; шкурлат. Зв., Проск.; шкур¬ 
ка. Пер. ( 4 ) вогні. Просі;., Пер.; жару 
Рад .5 жарках. Гат. . 

Надувсь (*), як ' лопух на огні ( 2 ). 
3. — II гнецця', и дмецця, як лопух на 
жарках. Гат. 

(*) Дує ся. Проск. ( 2 ) вогні. 

Дуесся як легке в горшку. Проск. 

Дмись не дмись, волом не будеш. Коз. 

Нехай дмецця, аж розідмецця. Бр. 

Хнзуєцця, неначе на пристяжці. Не. 

Пнуцця, як грішні душі до пекла. 
Кул. 

2510- Чваницця, як дурень латкою. 
Гат. 


Чваницци, наче тая кобила, що віз 
побила. Бр ., [Лох.]. 

Ште та па ште! У/оді., | Ос. З (X , 

101) Ь 

Вдає, як кінь порожнею торбою. Б ох. 

Як би ему довгий хвіст, то сам би 
собі боки повідбивав. X, ЗО. — Як би 
хвіст мав, то б усім людям боки пооб¬ 
бивав (сімоязишному так приказують). 

п Р . 

(*) то б собі боїнг пообивав. Рад . 

Я то не я (‘З, попова свиня. 11р., II. 
—... дайте корець браги. Гл. 

(’) Не л то я. /Гоя.; Я не я. А.; Не 
я, то. Рад. Не я, так. А.і. 

Нема—як та понова свиня. Бр. —Не¬ 
ма понад попову свиню. Проск. 

Нема над ню и над війтову свиню. Ил. 

Ось то ми! Лист. (II, 13). 

Нема в світі вад ми! (*) Лом. — ... 
що надми-иадмн, та й пусти. 

( 4 ) понад нас. Проск. 

2520- Наше тільки й добре. Пир. — 
Тільки ваше й хороше. Кулж . 

Наше все славно. От. Зо. —... наше 
п бстро, наше и велико. Пр. о Ст. Зо. 

Як би не ми, то б ви вдома не були 
(або: як би не ви и не ми, то б ми 
тут не були). У. 

Без мене и хліб ся не змеле. (Ким. 
п.). Руд. 

Знайте наших! Кулж. — Знайте нас! 
ми—кислиці: з нас квас. Гл. 

Осе ж н я—що хорошеє имгя. Ст. 
Зо. 

Не пили, я к обідні йду. Черн. 

Гетьте, йду! Кр. 

Гумене, ну мене! бо я подорожня (як 
хто віїста в ля себе дуже). Зо. — Гумене, 
гумене, я прніжджа. Кр. 

Е, вона мосціва (пеидючлива). Кр). 

2530. Вашеський панич (що на вишень 
гне—гордовнтенький). 

II святи (*), н багатії! Черн. г. 

Ні пристппу до їх!—(*) Н ситії. 

II в казці не сказати, що він брідить. 
Пр. в Ст. Зо. 

На що сяй чвань поросяча! К. 

Хоч денежка в каптані, та на сто руб¬ 
лів чвані. Гл. 

Тенеткн нема на хребті, а ще бач! Ном. 

Пихи на три штихи. К. 

Злидні без пихи не живуть. З ., Кох. 

Перше коло чобіт ходив, а теперки 
не знає, як в них ступати. Ил. 






У свого батька її хліи зачинив, а п 
нашого не хоче й хати. //., Пир .—Твій 
батько и хліи зачшшн, а ти не .хочеш и 
хати причинити. І Ги]). 

2540- Ні папа, ні гана. Гат. 

Толкуй бала ( 1 ), нона плахти ткала. 
III. — Балакай, бабо, дещо: нона плах¬ 
ти тче. Не .—Нехай нона плахти тче. Гр. 

( 1 ) Толкуй. Коз. 

Коли б не Опанас, но було б тут и 
нас. Гл. 

Ні приступу! ГТир., X. — Ні підступи 
до его! Пир. — Без ломаки (*) до Сто 
ні приступ ! Л. — Без друка й не 
приступу! Кр. — Без друка не присту¬ 
пай! 3., 11р. — До его не приступу 
без кійка! ІІр. 

( { ) Без дрюка. Л. 

Куди вам! Ппр. 

Не томуй сонцем (не перебаранчай ве- 
дичацьця)! ІІос. 

Побраталась свиня з пастухом (як хто 
дме губу, щоб до значніших). Пан., К. 

Куди кінь з копитом, туди жаба з 
хвостом (*). ТТир. 

(') з клішнею. 3.. Кр. 

Коваль коня кує (*), а жаба й собі 
ногу ( 2 ) дає ( 3 ). К., Лох. 

(*) Коня кують. ПроскТіир., Кон ., 
Ст. 36., Евх. ( 2 ) клешню. лапу. 
Зр., Евх. ( 3 ) наставляє. Зр., Проск .; ' 
підставляє. ЗвСт. ЗІЇ.; тиче, Кон.; 
дере. Ііир. 

Ворона, ворона! и де ти літала, що в 
царський двір попала. Нові. 

2550* Не літай, _ ворона, в чужії хоро¬ 
ми.—Не літать вороні у панські хороми. Ш. 

Не дивись високо, бо запорошиш око. 
Зб]). Лаз. 

Не несися (*) високо, бо низько ся¬ 
деш ( 2 ). З бр. Лаз. 

(*) Не літай. Пир., Зал. ( 2 ) впадеш. 
Пир.; бо погано низько надать. Зал. 

Високо літає, та низько сідає. Зв .—... 
летів, а низько сік. Проск. 

Хто високо літає, той (*) низько сі¬ 
дає ( 2 ). Об. 

(') часом. ЯНі.; то. Рад. ( 2 ) сяде. 

Як не летіло—та вдарилось! ЦІ . 

Як упав, то н пропав. Зал. 

На жиго орали, та й гречки не має. 
Черн., Ос. З ( IV, 24). 

Не видали! Пир. — От не видали! 
Пр\Бр.]. 

Не вклонюсь багачу, бо сам хліб мо¬ 
лочу. Гат. — Наплюю я багачу, коли 


хліб свій молочу. Нол. — ... багачу, 
свою копу молочу. Гл. 


2560. Теє, що ХВАЛИЦЦЯ, то він 
лучче маєцця, як теє, що не хвалиц- 
ци. Ер. 

Власна хвальба не платить. — Похвали 
з власної губи не иоплачуе. Ил. 

Ледачая хвала сама себе хвалить. Бус. 
{Бор. г.) 

Гречана каша сама себе хвалить. Ліс, 

Хто ся сам хвалить, той злих сусід 
маіть. Ил. 

Хвали чуже—своє и без похвалок (*) доб¬ 
ре. К. 

(*) без похвалу. Зер. 

Погана та дівка, що сама себе хва¬ 
лить. II., Прав. ІІиж, Лів. 

Робота сама за себе скаже. ІІр. 

Добре само ся хвалить, а злоє похва¬ 
ли не годно. Ил. 

Дочку мати хвалила — поки з рук зва¬ 
лила. Евх. 

2570. Хороша дочка, як матка хвалить 
(як би хто збоку похвалив)! Черн ., [і?.]. 

«Чия справа?» — «Війтова!» — «А хто 
судить?» —«Війт!» /{., \Ил.]. 

Хвастливого (*) з багатим не розбе¬ 
реш ( 2 ). ІІпр. — Багатого з хвастливим 
не роспізнаеш. К. 

" О Хвастуна. Евх. ( 2 ) не пізнаєш. 

У мене чого-того не купити. ТІЛ. 

В нас н без гостей так. Бр. 

Мій верх и заткало (моє зверху). Евх. 

Мгясом хвалицця, а воно и юшки не 
іло. Бр. 

Тілько піргя, а мгясо чуже (хваста по¬ 
зиченим). 3., Пир. 

Казав Циган: «Нема ні в кому правди 
тільки вт> мені. Л., [Бр., Прав . Ниж., 
Проск., Гор.] —Нема ні в кому правди — 
тільки в мені трошки. Гад. 

Тілько людей , що Хома в церкві. Нові. 

2580. Умер Хома—й добра нема. Не. 

Хвали мене, губонько, бо як не по¬ 
хвалиш, то я (*) ти роздеру. П., В. 

(*) роте» а ні, то. Г,\ мя губко, бо 
Проск. 

Про свято держав, та у буддень ска¬ 
зав. Гад. 

Тебе и на собачі улиці хвалять. Кон. 

Про тебе ц в шпиталях шепчуть. ІІр., 
\Кон., Коз.]. 

Що ти хвастаєш, н старці в шпи¬ 
талях сміюцця, В старовину рідко де не 
були но селах шпиталі для слабих, убо- 




тих, калік; держались вони громадським 
коштом. Зап. о Мал. //. Маркована, 
І, 1709. 

Тебе и та (свиня) хвалила, що по го¬ 
роду ходила. Ил. 

Не одна баба город згородила («може 
дід хоть кілля бив». Черн.). /і., О. 
Хвіц-міц, не буде з того ніц. Проси. 
Бачили такого штирка (живчика - хва¬ 
стуна). Сл . 

Біга( і ), як ( 2 ) курка ( 3 ) з яйцем. З., 
Л., [Дуб., Бер., Бон.]. 

( ! ) Носицця, О., Не.; ( 2 ) неначе. К., 
Рад. ( 3 ) квочка. Пр., Лох. 

2590. Розносивсь, як чортзбубном. Евх. 
Розносивсь (*), як з писаною торбою. 
Лів., Сл. 

(*) Иосицця. Л., Кр. 

Носицця, як дурень (*) з ступою. Прав. 
Ниж ., Жів .—...писаною торбою. Си. —... 
писанкою. Бр., Зв. —...довбнею. Зв. — ... 
латкою. Гат .—... баба зступіром. Ил. 

(*) чорт. У баба. Проск., Евх. , Збр. 
Шеії. 

Носицця (*), як кіт ( 2 ) з оселедцем. 
Проси., [Бер., Рад.]. 

(*) Возицця. Евх. ( 2 ) кішка. Пр. 
Носицця (*), як кіт из салом. П., Прав. 
Ниж., Лів. [ Проск.]. 

(*) Возицця. Рад., Пр. } Лох. 

Не видав Гриць нагавиць: то ся вбі- 
рає, то розбірае. Ил. 

Тішицця (*),якЖид паршами { 2 ).Еан.,К. 

{') Цяцькаецця. Евх. ( 2 ) иархамн. 
Евх., Ил. 

Не вважайте, люде дорбі ( 1 ), що я швець: 
говоріть зо мною ( 2 ) як з простим ( 3 ). 
Ер.— Чуєш, говори зо мною, як з про¬ 
стим, а не думай того, що я швець. Не. 

(*) Не вжахайтеся. І Бр.; Не поту¬ 
рай. Бр. Ироск.; ІІе думай. Коз. (^го¬ 
воріть. І Бр.; говори. Бр., Проск., 
Коз. ( 3 ) з простим чоловіком. І Бр., 
Ироск. ; до простого. Бр. 

Хто хвалицця, той каіцця. Нові. 
Хвалящому и Бог не помагає. Нові. 
2600. Не хвались, та (*) Богу молись. 
Кор., Бат., Біл ., Чор. Рад. (189). —Не 
хвалися та ( 2 ) Богу молися. Павлі. Ст . 36. 

# ( 4 ) а перш. Бал. ( 2 ) перше. Бал.; 
тілько. Бр., [Бер].; а. Ироск. 

Не хвались, йдучи на торг, а хвались, 
йдучи з торгу. Прав. Пиж., Лів. 

Не хвались, як йдеш в поле, а хва¬ 
лись, як йдеш з поля. К. 

Наперед ( х ) невода риб( 2 ) не лови ( 3 ). 
Ст. Зб.— Не квапся против невода рибу 
ловити. Бр. 

I і ) Поиеред. Зв., Кр.; Перед. Кап., 


К. ( 3 ) рибки Рад ; рибкою. Ьвр ; рИ- 
ООЮ. Евх. ( 5 ) не нмати. Пр. в Ст Зб. 
не лапай. Ироск.; не хвались. Ст. Зб., 
Іівх.; не хватай. Рад. 

Не продавай вовка, аж го забгєш. Ил. 

Не остри ножа, доки сь не зловив ба¬ 
рана. Ил. 

Не стріляй наперед. Ст. Зб. 

Не кажи юц ( , ), поки не ( 2 ) переско¬ 
чиш. 1\, Лів., Сл. — Не перескочивши 
річки, не кажи гуп. Пол. — Тоді ска¬ 
жеш гоц , як вискочиш. Лів. 

( ! ) скок. Сгвер. ( 3 ) доки не. II., Прав 
Пиж., Ироск.; аж, Б., Прав. Ниж.; 
локуль не. Сгвер. 

По Божому гречка родить (як хто за¬ 
гадує наперед...). Пир. 

Товкач муку покаже (не хвались на¬ 
перед). Нос . 

2610. Ще не зловив, а вже скубе. 
Проси., [Ил., Ст. ЗО.]. — Не піймав, 
та скубеть. Ст. Зб’.—Не скуби, поки не 
зловив. Рад. 

Раз лучилось робаку на віку, та вже 
й га! Дуб.— Трахвилося хробаку раз на 
віну влізти вт> моркву. Проси. 

Дивися, який кінець буде. Проси. — 
Смотри кінця кожній справі. Ил. 

Коли ще косовиця, а ми вже сіно во¬ 
зимо. Евх. 

Де теє ще у Бога літо, а він вже ( 1 ) 
косу клепа. Лох. 

(*) а він о Різдві. Пир. 

Пт>є на вовчу шкуру. Г., П. 

Теля каже будь ласиав, а тут уже и 
з довбнею. ПІ. 

Де ще у'Бога теля, а він з довбнею 
вже носицця! Л ., [Зв., Пр., Б.]. — Те¬ 
ля де, а він уже из довбнею бігає (*). 
Бер., [Проси.]. — Ище теля в пузі ( 2 ), 
а він уже и з довбнею. Гр. 

(*) играє. Рад. ( 2 ) в гу..і. 

Помаленьку, бо спинку зломпш! Ном. 

А бо ще: «А не сідай, а пе сідай!,., 
бо спинку зломпш!» То Циганчата хва¬ 
лились, як вони їздитимуть верхи на 
теляті, що колись буде; а старий Цн- 
гап почув, та й почав іх чухрать, так 
приговорюючи. 

Де той у Бога Великдень, а він уже из 
крашанками! Не. — ...уже й з пасками. 
Дуб.— -...човпмцця. Зв. 

2620. Хрестять люде, хоч ся ще не уроди¬ 
ло Лг.—Тоє христн, що родицця. Ст.Зб. 

Не зарікайся всего робити, тілько сво¬ 
го уха вкусити. Ил. 

Буде Гі Лях, як Русин (каже чванли¬ 
вому)! Б. 

Славві бубни за горами, а прийдеш 




— 53 — 


ближче—собача шкура. Гл .— ...горами, а 
зблиска—шкуратяні. Збр* Шсй . — Славен 
бубон за горами. Ст* 36* — ... бубон 
за горами, а близько—як коробка. Збр* 
Лаз* 

Не все то золото, що блищить. З., 

, Ііир. 

Твоя слава велика: сім сіл—один віл. 
36р. Лаз* (з Кобр*)* 

Був колись дворянин, та чорт имгя пере¬ 
мін нв. Нос* 

Як хто каже, що він колись був 
оімцо! 

II носе Солосі! Нос* 

Як на досаду кому хвалицця чим, то 
так кажуть: її добре, мов, ему! 

Убий—та й виграй. Рад* —Уби, та й 
виграй —умри та й оженися. Мат* 

Як іцо неправедно. 

УПЕРТИЙ гірше свині. Проск* —Упар- 
та, як свиня. Бр. 

2630. Впарта (*) коза вовку користь. 
Нос . 

( ! ) Упірна 0г.; Вередлива, або: Уп- 
рима. /Г. 

Упряме теля вовку користь. О., Ст* 
36* 

Упертий, як Русин. Ил. 

Шия товста (непокірливий, ардат, си¬ 
тий). Нос* 

Чи бачив хто з чорта мгясо? чорта в 
укріп, а чорт утік. Бр. 

Хоч гавкай на его—нічого не вдієш! 
Бр. [Пир*, Б*)* 

Хоць заріж, то не хоче! Проск* 

Хоч кременем ухо ріж, так затявся! 
Кан., К* 

Хоч камінь на шню, та в воду. Евх* 
Хоч ему кіл ( 1 ) на голові теши! ( 2 ) 
Пол ., Же. — ...такий! Кон.—Х оч и кіл¬ 
ля теши на голові. II., Прав* Пиж., В. 

( 4 ) клин. Бр., Зв. ( 3 ) городи. Я,; бий. 
Бр. 

2640. Хоч стріль ему вг очі. Зв ., Л* 
Хоч из гармати стріляй (не почують, 
не злякаюдця, не послухають). Пир* 

З гармат не злякать (Іі не то що,— 
з...). К. —Хоч стреляй у него («хоч що 
хоч! хоч стреляй у него, а воно тілько 
очі витріщить на тебе та дивицця: та¬ 
ке угорне — хрестянин такий — угорне 
таке...»)! Бр. 

Еге! так як на пеньку став. Прав .— 
Як на пень згіхав. Пир. 

Хоць вогню до него прикладай (твер¬ 
де, запекле таке)! Проск. 


Вовка (*) в ( 2 ) илуг, а він ( 3 ) к чорту 
( 4 ) в луг. Ііир* 

( в ) Его. 11р., І'вх. Ти Йго. Я., Чор¬ 
та. Р. ( 3 ) ВОДИ В. Рад, ; веріІСІП у. Евх. 
( 3 ) а воно. ///>., Евх. ; а чорт. Р. (*) ди- 
вицця у. Рад.; глядить у. Ст. 36.; до 
чорта у. Навлв.\ собі в. Я.; у. Р.,Еах. 

Его к лісу, а воно к бісу. К. — Его 
тягни до ліса, а він лізе до біса. У. 

Ти ему плюй вг вічі, а він каже—дощ 
(*) йде! Лів. — Хоч води лий у очі, то 
скаже — дощ йде ( 2 )! Ст* 36 *—Плюнь 
ему в вічі, а він каже —«ще ж двічі». Бат. 
(*) тепленький ДОІЦИК, Р. ( 3 ) 

Нін з крестом, а чорт з хвостом. Евх* 

Піп своє, а чорт своє. Об* — Піп свов 
править, а той — убий его сила Божа— 
своє править! Бр* 

2650. Піп у дзвін, а чорт ( 1 ) в ка¬ 
латало ( 2 ). Бр. —... в клепало, та іі ка¬ 
же, що его голосніше. Проск* 

(') а дідько. Бал. ( 3 ) в соломьяппк. Я. 

Бог Боговое, а біс бісовоє. Ст . 36* 

Ему те (*), а він своє. Кулж* 

(*) Ти своє. Пир. 

Хоч тюкай ему, а він усе таки сво ь.Кон. 

Хоч ему губки (*) дай! Зв., О .—...а 
він все своє ( 2 ). Б* 

(*) чорта. Рад., 11р . ( 2 ) меле. Бр. 

Ему слово, а він сто. Кулж* 

«Стрижене!» —- «Голене!» Зв ., Кр., 
Черн *—Ти ему стрижено , а воно тобі 
голено О). Пр*, Л* —«Стрижено!»—«Го¬ 
лено!» — «Але ж стрижено!»—«Ні таки 
голено!» Бр* — «Таки бо стрижено!» — 
«Таки бо голено!» Проск* — «А голе¬ 
но?» — «Голено!» — «А стрижено?» — 
«Стрижено!» Пер*, Ил* — «Кошено!»— 
«Стрижено!» Сл* — Острижене ( 2 ), а не 
кошене. Евх*— Стрижене, а не смажене. 

У жінки з чоловіком спорка вкоілась: 
він каже голено , вона— стрижено; вже 
він іі н бив, и чого не робив,—хоч що- 
хоч! Ну, каже, коли так, — и повів іі 
топить; так и тут тисі ж! А як уже 
вершки зпди.ін, що не можна більш 
казать,—висунула руку з води п двома 
пальцями, мов ножницями: стрижено, 
мов,.. У Чернігові сливугь, що ніби се 
у р. Стрижні було и що ніби од того 
и мення іі пішло. — (‘) смалено. Пер. 
( 3 ) Голене. 

Е ні, Галонько! Кон* 

Ему кажу тату, а він каже кату! 
Л*, Кр. 

їй кажеш овес, а вона каже гречка* Кон. 

2660. Як у вас, такг и у вас кабан 
завгяз. Кон* 

Затвердила сорока Якова, та псе (*) 






одно про всякого. Лів. —Поймала, як со¬ 
рока Якова. , 

У панів.—( ! ) Якова. Кр, 

З тобою ходити, як з туром водитись 
(як з бованом). Бр. 

З тобою водицьця, як з лихою годи¬ 
ною (на лукавого вола и д.). 3., Л* 

Як з биком бицьця, а все молока не 
добицьця. Кр. 

Як з тобою голкуваті», то треба но¬ 
чувать. 1\р. 

З ним не виведе справи н той, що у 
болоті. Збр. Шей. 

Не слуха, все своім богом робить. Бр. 

И мій батько до церкви не ходив, и 
я не піду. Чигр. 

Що буде, то буде, а горілки нить не 
покину. Кр., Ч. 

Спорицця, як за батьківщину. 1\), 

2670. И (*) до сто баб не ходи (опор- 
ливе налихо)! X . 

. (*) Хоч и. 

Злодія на шибиницю ведуть, а він ще 
каже, що не винен. Проск. —Злодія ві¬ 
шати ведуть, а він своім ділом не при- 
знаецця, та оправдаєцця, яко би неви¬ 
нен. Ст. Зо. 

НАРОВИСТА, як кобила. Зал. 

Хороша ягодка. Нос . 

Вродила мама, що не прийма и яма. 
Хар. Зб. 

И не говори накриво — вона зараз на 
цабе. Кон. 

ВЕРЕДУ6, як у греблі біс. Гам. 

Мосіднзовови мухи в носі (вередливий). 
Дуб. 

А ні вбий, а ні влий, 11л., У. 

И так, и сяк, а все не так. У. 

2680. Хоч гірше, аби инше. ІІир ., 
Пр. 9 [. Кан., К., Рад., X.]. 

Хоч того самого, аби в другу миску. Б. 

Нехай книш, аби не паляниця. Бер. 

Все недогода бабиній дівці! Ил. 

Ему як не те , такг и в голови (*) 
низько. Пар. 

О Тобі як пе лаяцьця, так и в го¬ 
ловах. Евх. 

Дай того, чого нема. X. 

Най тобі ся того не бажить, чого ся 
дома не держить. Збр . Шей . 

Хоць душею ригни, а дай. Бр., Проск., 
Дуб .—Хоч тхни, та дай. Сл. — ...тхни, 
та роди. Рад. 

Знає, та вередує (*). От . Зо. 

(*) В рукописові перш було напи¬ 
сано еродує, а потім поправлено вередує . 


Телись, ялова, давай молока! Кан., 
К., Евх . 

2690. Хоч ригни! Л., Бон. —...алізь. У. 

Хоч изза нігтя виколупни, та дай. 
Поли, \Кон.\. 

Забажав неначе перед смертю. Рад., 
Ііолт., Л., О ., \Бер.\. 

Нічого ( ! ) не роби, тільки ( 2 ) Пилипа 
жени. Проск. 

(*) Ніхто. Ил. (') лише. 

Те наде, що воде. Рам. 

З ним ні стій, ні погоди. Ил. 

Е, сій дитині до схочу. К. 

Як схоче, то й на гору повезе ( ! ), * а 
як не схоче, то и з гори не спустить 
( 2 ). Л., Пр .—Як схоче то и на гору ско- 
че. Поз .— ...а якт> не схоче, то й з го¬ 
ри не звезе. її. 

(‘) потягне. Кр.,Ст,36.\ виїде Кср.\ 
злізе. Рад. ( 5 ) иезьіде. Зв., Пер., X. 
не потягне. Ст. ,36 .; не спустпцця. 
Рад . 

Як кого схоче, на ногах поставить, а 
кого з ніг звалить. П . , Прав. Пиж., 
Лів. 

Вам хоч голову пробий, то не вгодиш. 
Зап . ( 1 , 140), Бон. 

( ! ) розбий. Пир. 

2700. Дав (*) яєчко ( 2 ), та ще п об¬ 
лупи. С. — Ему облупи, та ще й ( 3 ) у 
рот положи. Лох. 

(*) Дай. ЗвПроск., Ь\, 0. 7 Сос.у Кр., 
Гр Дай лежшо. Рад.\ Подай. Коз. ( 2 ) 
ссчко. ЗвГад и В., К .; іечко. Кр. ( 5 ) 
Облупи сііце, та ще. Бер. 

Де піде Тера , все ій гірка вечора. 
Ил. 

Не гнівайся жона, коли в комори міх 
пшона. Лі., Бер . 

«Мало пирогів!»—«Та іж, сучий си¬ 
ну,—отам на печі!» — «Еге! я не хочу! 
я думав, що нема!» Прав. Ниж. 9 

II раків не хочу, и чого иного не мо- 
гу. Ст. Зо. 

II каші не хочу, и по воду не піду. 
Бер . 

Чи роби, чи ходи, а мені догоди. 
Гам. 

Не хочу... дай сюда!.. не треба зда- 
єцця. Ил. 

Бий кота, не бий кота! Нос. 

Сип борщ, клади кашу, подай пить. Яв. 

2710. И вдома мене не лишай, п в по¬ 
ле не бери. Бр. 

II не СТЯМИССЯ («)з відкіль вітер по¬ 
віє ( 2 ). 

(*) II не вгадаєш. 3., Коз. (*) повіне. 
Коз . 






Сім (*) ігьятішць на тиждень. Прав. 

(') У тсбодссяіь. ІліХ . (*) ИЄДІЛЮ..ІН7. 

На десяти голих не вішайся. Сш. Зб. 

Де літував, там було п німувати.—Де 
хто літував, той там п зімув. IIл. 

Вода в решеті не нетоншії. Ер. 

В ег£ честь до завтра. Чсрн. 

Да ізн ладбм кажіть (певно). Л ., Пар. 

Або хрести, або пусти. Евх. 

Грай, або гроші вертай. Зо. у /ь, Пр 
Ер. , Руд. —Або грай (*)> або гроші ’тдан 
( 2 ). Об. 

(Ч гранте. Збр. І Пси. (Ч вертайте. 
і*1.; віддай. В.\ ішддай. Проси. 

2720. Або пий, або ся бий. IIл. 

Або вішайте, або пускайте. К., Кеш. 

Або світи, або вон лети. Сш. Зо. 

Чорти его батька знають, де він оре 
и куди ему істи нести. Чсрн ., \Рр.\ 

Що вг Вога день, усе голову ість. К. 

/Кус мені голову. Лом. 

їсть ('), як ржа залізо. Лів. 9 Ст. Зо. 

(Ч Так гризе, так гризе. Рад. 

Воду з мене варить. 7г., Пир. — Вс- | 
редлнве, тільки воду варить. Коз. —Ви¬ 
варив з него воду. 777. 

Не тільки що, але и зелізо згіздиццл 
[або: зітрецця). ІІроск. 

Як по душі дере. Л ., От. Зо. 

2730. Як кожухом по печі. Евх. 

Як по шиі пиляє. Ст. Зб. 

ІІопотурчи, туркоте! Б. 

Не пиляй мене тупим, та ріж гост¬ 
рим. Рад. у Л. —Не ріж гострим ножом, 
заріж мене тупим. Ер. 

Не пуши, головки не суши. ІІл. 

Не ворчи, як Бардак, ні на кого. Ст. 
Зо. 

Воркотня, та не щодня. ІІос. 

Такс ВТЛДЛІІВЕ, що возьмп та пря¬ 
мо п наплюй ему серед лоба. Ос. і (77/, 
31). 

Не з біса хлопця, а яке уідливе (*). 
ІІом. 

(Ч Згідливе. Вр. 

Свиня квічнть, а в пліт лізе. 11л. 

2740- Унадився, як свиня в моркву. 
Прав. Лиж. у Лів. 

Уівсь, як свиня в молот. Лів. 

Як ти мені осточортіла. Л.уІІир. у Кон. 

(Ч очортіла. Кой. 

Оце пристав! наче вош до кожуха. Коз. 

—Держнцця ( х ), як вош кожуха ( 2 ). 7/., 
Прав. Лиж. у Лів . —Як вош до кожуха. 
Кулж. 

(Ч Ціпллсцця. Вр. (Ч за кожух. 


Причепився (*)> як реигях ( 2 ). Ло: г., 
Пр. — Мов репгихом ( я ) взяипі. Нроск .— 
Взявсь, як рсігьях кожуха. Евх. 

(■) Взявся. Вр., ЇК.\ Ухопимся, 3в ; 
Уігьяпся. А'.; припьяз. Панлі.. Дер- 
жнцця, ІІол .,.//«. ;Ухнативс*ь. .1 ; Узявся. 
Кр . (Ч репгяхом. Вр., ./., Кр., А". (*) 
Так рспгяхомь и. Збр. Зал. 

Учепився, як гріх села. Ил. 

Вчепився, як злидні бопдара. ІІроск. 

Чіпляеццн (^як сліпий до ндота(Ч-/^л. 

(Ч Прилип. Просі:., Вар.; пчепивсл. 
Просі:. ;прмвгязавсь. Зв. ( 3 ) до типу. Вер. 

Прнвгнзавсь, як москаль. Кр. 

Пристав ( 1 ), як смола. Прав. Лиж.у 
ІІо.г.у Лів .—Смолою причепився. Ер. 

(Ч ІІрппгязалась. Кон . 

2750- Прилип до мене, як шевська смо¬ 
ла до чобота. Ос. 10 (Г, 48). 

Прилип, якг сліпий до тіста. И.г.уПавлов. 

Прилип, як до Гандзі Пилип. Гат. 

Якг пгявка впивсь. Кр. 

Не здоровкайсь, коли ніхто тобі не кла- 
ияецця. Ер. 

Лізе, як сатана. Ер. 

Лізе в очі, як сновида. ІІроск. 

Лізеш слетою. Л.у Пир.у 0. — ...як 
слота. Проск ..—Як слюта у очі лізе. Ст. 
Зб .—Не лізь в очі, як слюга. Кр. 

«Сле'та—мокрий сніг йде.» В Аубен- 
щіші, мокрий сніг (мовлячи огулом, не- 
погодь) —слеша, слетою (зупинка ладе), 
а слеша слетою , —ніби щось пише. Полі. 

Лізе ( 1 ) в вічі, мов (Ч оса. Павлі. 
\Нроск.уХ.\.—Мзе ( 3 ), як(*) оса. Рад .— 
Як оса. /Том.—Оце! так як та оса межи 
очі летить. Ер. 

(Ч Сичецця. Пир. (Ч паче та. Зв. ( 3 ). 
Налазить, Бер.; Прнснкавсь. О. (Ч ді¬ 
лася, як та. Лів. 

Лізе сліпицею. Пир. — Так сліпмя и 
лізе. Кр. 

2760- Що хоч кажи! Пир. — Що ему 
казати (як лізе в вічі)! Рад.у X. — Ну 
що его казать! Пр.у Пар. 

Як сліпий овад! Л.у Пир. 

Став мені сіллю в оці. Ер. 

Став мені хріном у носі. Г ., //. 

Алеж дався він (*) в знаки! Лом . 

(Ч Але вже він удався. Рад. 

Він мені у печінках сидить. Пир.у [Евх.]. 

Усвиріиився ж мені — ніщо пекло су¬ 
тані. Ер. — ...ніщо трясцн вранці. Це. 

Допекла гірш од (Ч сироі кваші. Л. 

(Ч Пропекло горш. Ст. Зб. 

Канюкою сидить. Ж. 

Ото канючить! Пир.у Л.у Хор ., 3. 

2770. Пищить, як каня. 11л. 







Не тра стару клопотати, стара знає, 
кому дати. 

«Ти, Гандзю, сама знаєш,—на що ж ме¬ 
не ще питаєш?»—«Тим, не жичу тобі ли¬ 
ха,— роскажи, будь ласкав, зтиха!»Яр. 

Нагадав (*) козі смерть. Ск .—... а ко¬ 
за «мекеке!» ( 2 ) Не. 

(*) Згадап. Бр. ( а ) попа й мекегае. 
Нові,-, а коза й мекече. Гад.; то й 
сам не рад будеш. Лох,, Пр.\ пола що 
ступить, то й треть. Іїир.; що ступить, 
то й П..дь! Л.; а коза п..дь. Зал. 

Як ті і ж, так тіі! Нар. 

Як коржа, так коржа! 3., Л-, Пар., Кр. 
—... як спечемо, так и дамо(«). Лів., Павле* 

(0 як спечу, то дам. Бр.; спеком, 
так дадом. Нові. 

Таке уідливе. Пар. 

Не стій (<) над моєю душею! Лів. 

О Ч^го ти стоіш. Бр., Л, 

Та вже сиди, не сиди, то нічого не 
випросиш. Проск . 

Оце! як накупились! Нар., Л. — Ото 
накупились! Л., Павлг. 

2780- Оце! неначе та орда. Пом. 

За людьми и хата не згорить (докуча¬ 
ють). Пар. 

Пришихвіст! Гр. — Приший-кобилі- 
хвіст! Коз ., Бр., [Бр., Проск-— а 
в кобили и свій є. Б., Рад . — Приший- 
хвіст-кобилі (*). Лів .—...як обирвецця, то 
далеко опинецця. Л .—Причешіть кобилі 
білий хвіст. Булж.'— Причепи кобилі хвіст, 
Ил. 

. (*) Кобилій. Ст, 36. 

Ходить, як корова за тилям. Проск .—... 
як теля з коровою. Г., П. 

Як хвостик, позаду бігає. Иир,— Хво¬ 
стиком біга. Зв., Нир. 

Очепилась, як хвіст. Бер. 

Стримлять, як більма, на очах. Полт. 

БезГриця (>) н вода не освятицця. Об ., 
Руд* 

(*) Юхвима. Ст. 36.; иего. //., О. 

Де не посій, то вроднцця (*). К ., [ Бр., 
Зв., Проск., Бер., Пар., Я.].—Тебе де 
не посій, то вродисся. ,/., [У., Павлі.]. 
—Ти 'вродисся там, де тебе не посіяно. 
Проск. 

(*) виросте. Рад. 

Кинь (*) мене, Боже, де мене не тре¬ 
ба! 2 )! Зв ., Я., Л. 

(*) Встіби. Ил. ( а ) де дія непотреба. 

2790- И чого б я ліз туди, куди не 
треба! Ном. 

Не лазь таз|, де тебе не треба,—так 
тобі треба! Проск- 


На кого ПЕНЕЮ лізе—гірш ножа ріже. 
Ял. 

Лучче ж иениому сіло на шию зложити, 
ніж бідних людей правдивих зводити. Ял. 

Неня московська. Г., Лів., Сл -—Оце 
привгнзка (‘)> як московська пеня! Я., Бр. 

(*) Оце пристав. Кр. 

За лучинку найде причинку. Пр., Кр. 

Не з сива [сіва?], не з дива. Гат. 

Відхрестисся від дідька, а збудесся грі¬ 
ха. Ил. 

Як гріх на душі! Об• 

Куди ти, очмано, лізеш! Проск. 

2800* Геть, сатано! Кон. 

Одчепись без шага! Пар., Л. 

Одчепись од мене—глянь на Бога. Рад. 

Візьміть одчіпного! Кон. 

Нападнсь ( ! ) на кого багатшого! .7—... 
то й шаг дасть. Кон., {Лох-, Кр., Евх\. 
—... чи не дасть хто копійки, або шага. 
Рад. 

(') Одчепись од мепе та нападись. 

11р.; Відчепися! пападпся. Нир ., Зв.; 

Надпади. Кой.; Нападіцця. Кор. 

Відчепися, напаснику, я не була на 
празнику. Ил- 

Од чорта одхрпстисся, одмолнсся, а од 
его, дурня, и ломакою не одибгєсся. Рад-, 
Лч —Від чорта бим ся відхрестив, а від 
тібе ні відхрещусь, ні відмолюсь. Проск- 

А ні его відмолитися, а ні его відхре¬ 
ститися. Ил. 

Нехай (*) тобі сто чортів ( 2 )! Л- — ... 
н сіра свитка. —Нехай сто бісів твоїй ма¬ 
тері! Кон. 

р) Хай. Кон., Л. ( а ) бісів. ІІер.,Зв. 

Пусти чорта в хату, то він и на піч 
залізе. Л* Пар. 

2810» И ладаном не викуриш. Лів. 

Плюнь на мару! Зв., Пар. 

На твоє лихо зроблю. Кон., .7.—Зроб¬ 
лю тобі на пеню. .7. 

На злість моій жінці нехай мене бгють. 

Ил. 

Добре на мою жінку: нехай менебгють. 

Коли моя жінка така, то нехай свині 
борошно ідять. Рад., Иир. — ...жінка 
шельма, нехай (>) свині муку ідять. Б. 

(') к.,.а, так нехай же. Гр. 

Піду до церкви, але не буду молитися. 
77л. 4 — Піду вже, тату, до церкви, але 
чорта ззіси, щоб Богу молився. Кан ., К. 

Хазяйська курка комірннцькій корові 
ногу переломила. Бр. 

Не (‘) по коню ( 2 ), та (*) по голоблях ( 4 ). 
Лів. 


(*) Не може. П., Прав., Ниж.,Каи. % 



— 1)7 — 


І\ Но міг Проси.; По можь Ил. ( 3 ) по 
коняці. //., Піти, Пиж.; по конові. 
Проск.; По ііошівсь мопсі. Пр . ( 5 ) та 
попав. Іір.\ то, Ил. { я ) голоблях. Іір ; 
Проси.; оглоблях. ІІол голоблі. Се., 
кульбаці. Ні. 

Як нема на кого, то па жінку. Зв. 

2820- «Хто нинен?»—«Невістка!» Бр. 
— «Хто се?» — «Невістка!» — «Ти невістки 
лома нема?»— Коп .— «Так плахта іі до¬ 
ма!»—Не невістка, так невістчина плах¬ 
та. Лів ., Сл .—Невістчина й плахта шкоду 
робить, бо повістки дома нема. Л. —К, ні¬ 
хто не зробив!.. Ен невістчина плахта ви¬ 
сить—то вона зробила. Бр. 

На того вина, кого вдома нема. Руд. 

Не гаразд—жінка ледащо: не зварить, 
не спече, коли нема що. Ил. 

Нічим (*) вовкові ( 2 ) блювати (*), так( 4 ) 
ликами ( 5 ). Гір. 

(*) Немає чим. 11л. у Ироск. ( 3 ) вовк. 
Ил., Про. Ст. 36.. ( 3 ] смердіти. Ироск .; 
с...ь. , 1 ., Лові.; вовка рвать. Гл.\». 
11л. , 3. ( 4 ) то. Пл. у та. Проси. ( й ) ли¬ 
ком. іб.; завертамн (завертнями). Нові. 

Нічим ие візьмеш, так нклоччем. Сос. 

Як на неню. К., Пар. у Гл .—Як на 
іу пеню. Пар.у — Так робиш, як мені 
на неню. Рад., Л. 

Або чорт, або Німець розбив. К.уКан. 

СВИНЯ свинею. К ., Коз. 

Сіре, як топ кнурь сірий товстий! Ос. 

4 (III, 28). 

Свині хоч золотое колце управ, а во¬ 
на не пойдеть всадити лпч у гумно, раз- 
ві у що иноє. ІІр. в От. Зо. 

2830- Свиня полуднії не знає. Нос . 

Свинарне вірує (*) в Бога—тілько в ве¬ 
ликого ( 2 ) стога. Бал. 

(*) не вірить. А\( 2 ) але в. 

Клапоуху (каплоуху) хоч родзинками го¬ 
дуй, а все буде клапоуха. Пас. 

Убравсь, як свина в ворох. Гр. 

Не знає ні шти, ні пори (або: ні віри). 
Бр. 

Не будь так, як попова свиня. 

Не будь тім індиком (*), що моркву 
риє. С. 

. (*) свинею. Кр.; тим. З. 

Куме, Андрію, не будь свинею! Не — ... 
як же мені не бути, що мене люде зна¬ 
ють. Пі. — Андрею , не будте свинею, 
коли вас люде величають. 

Сховай кепство на господарство. ІІроск. 

Не вдавайся з апостолами за стіл. Ил. 

2840» Куда ти вбрався па стіл з по¬ 
столами. Кап., Іі. 


Позволь собаці лапу ни сил покласти, 
то ній н цілий втеребиццн. Кан., К. 

Носили (‘) свиню щ стіл, вона й но¬ 
ги ( 2 ) на стіл. Лів .—Пусти пса під стіл, 
а він дерецця ( 3 ) на стіл. Проск. 

I і ) 'Ги. Павлі.; Пусти. і(1., Нр., Коз. 
( г ) вона іі лани. Коз.; так вона іі лапи. 
К. ( 3 ) він и ноги. Ил. 

Сидить, як чорт на грошах в болоті. 
Проск., [Ил.\. 

Соне, як ковальській міх. Об. 

Розсілася як Решитнлівська толока 
(Решстилівка м. в Полт. п.). ІІолт. 

Як собаці в зуби сунув. Ж., Пр. в Ст. 
Зо. 

Як собаці в корито. Ст. Зб. 

Росиустився, як циганська пуга. Ил. 

Рот без заворот. Ном. 

2850- И дітки звичай знають. Сл. 

Пришита тобі шапка на голові? (що в 
шапці). Ь'р. — Шапка не пришита. Ст. 
Зб. 

Скинь шапку—теща глуха буде. К., 
Пер. — ...бо Бог у хаті. С., Бр. 

В шанці правди немає. Л., Коз. 

ЛИХПІІ (») доброго не любить. Ст. Зб. 

(’) Лихе. Ил.; Зле. Іір. 

Як лихий чоловік, то не став и чорта. 

Добрий пес луччий, як злий чоловік. 

Ил. 

У злому зле й сидить. Л.у Б. 

Злий чоловік ні Бога ся не боіть, ні 
людей ся не стидить. Сн. 

Не бійся чорта, а лихого (*) чоловіка. 
З в., Лів. 

(‘) але злого. Г. 

2860. Лихого чоловіка бійся, бо лихий 
чоловік переможе все. Рад . 

Не звгязуйся з лихим знершу, так и 
впослі бачить не будеш. Коз. 

Од (*) ледачого ( 2 ) поли вріж та ( 5 ) 
втікай (*). Рад. у Л. 

(•) Від. Кр. (*) лихого. Пр ., Ст. 36. 
( 3 ) врізавши. Коз., Ст. 36. ( 4 )'втікати 
треба. Ст. 36. 

Лиха («) некра ( 2 ) и поле ( 3 ) спалить 
( 4 ) н сама ( 5 ) згине ( с ). Рад. 

(*) літа. Зал.; Зла. Ил. ( 3 ) Искра.Оп. 
36. ( 3 ) все поле. Ироск. ( 4 ) спалила. 
Ил.; спале. Зал .( 3 ) та іі сама. Евх. ( 6 ) 
згасне. Кр., Проск.; ечезне. Кр.; ече- 
зла. Ил.; ск.іизне. Зв.; слизне Зал.; 
пропаде Коп.; погасне. Евх. 

Ледачого не займай, сам себе не ма- 
ран. Пер. 

Ледачого держать — лучче не мать. 
Коз. 


8 



Од лихої тварі В СВІТІ не ВГІЧЄШ. III ., 

Поз. 

Не .можеш збути, як лихого шеляга. 

Ст. Зб. 

Нема ліса без вовка^ а села без ли¬ 
хого чоловіка. 11л. 

Лихий лихом иогибас. 

2870. Ледачому (*) всюди зле. Пер. — 
Ледащо, куда не иовернецця, то всюди' 
ему зле. 

(') Поганому. Ра'о. 

Лукавому суком випре. Нон . 

«Де ти, чорте, звик?» — «А в боло¬ 
ті!» Прав .—Де чорт любить? вг болоті! 
Нов. 

На злеє не учи нікого: и сам дога- 
даєцця. Ст. Зо, 

Лихо коіти. Прав. Нпж ., ІІолЛІ в. 

Сила злого — два на одного. Ст . ЗО. 

Трудно, аби на добре вийшло, що из 
злих рук прийшло. Лл. 

. Не грій гадюки за пазухою. Ст. Зб. 
— ...вг пазусі бо вкусить. Л., 11р. —... 
гадини за пазухою, бо вкусить. Зв. — 
Гадини ніколи не грій за пазухою; бо як 
розигрієш, то вкусить. Бер. 

Гадюка, хоч не вкусить, то засичить. 

Рад., [Бр.\. 

Крий, ховай погане, а воно ж таки 
гляне, ґат. 

2880. Ото злиденник! Проск. 

Руки білі, а сумління чорне. Ил . 

Мале щеня, та й те гавкає. Евх. 

Не з доброї муки и той (вижу) зліп- 
лен. Ст- Зо., [11р. в Ст. Зб.} 

Такий злий, аж в роті чорно. Евх., 
\3в.]. 

Добрий собака, аж за кочергу хапаєц- 
ця. 3., Пр. —... так аж за куцюргу ха¬ 
пає. Бер . 

Та й зле (')! як зінське ( 2 ) щеня. О. 

(і) злюче. С. ( 2 ) жіиське. 

Я его знаю, як лихого шеляга. Нроск. 
—Знаю, як мідний шеляг. Черн. —Зна¬ 
ють его, як лисого. Кап., 1\. 

Его всякий знає, як (') облуиленного 
І 2 ). Коз., [Рад., З ., Пар.}. 

(*) Я его пізнаю, хоч. О. ( 3 ) облу- 
пляного. Пер. 

II пес за ним не виє. Ил. 

2890. Ему ( 4 ) й муха на заваді. Зал . 

(*) Тобі. Евх. 

Дав Бог, та й чорт не візьме. Пр. 

Мухи (*) в носі. ІІОС. 

Непевний. —(*) Багато мух. Кулж. 

II погляд у его не людський. Л., Пр. 
в. Ст. Зб. 


Хоч сук ('), іа злим ( 2 ) д>х. /;., Нон. 

(*) сух. Ііир . ( 2 ) ЛИХИЙ. О. 

бсть н вг тебе блохи, та нікому ви 
гнати. Ст. Зб. 

Е, чоловік! чорт заволік. К., Пар. 

Се ще тютя з поливгяним носом. Нов. 

Зла личина. Пар. 

Чуєш, в тобі дідько сидить. Нроск. 

2900. То Язя з пекла родом. Ил. 

бгипецька .чума (про злих бабів). Пр. 

бгипецька баба. Лі в. 

Не медунку ведуть, та не медунка и в 
коноплях сидить (та злюща, а та ще 
гірша). Рад. 

Хибнув у чорти. Лип. 

Скпра на чоботи, язик на підошви. Ил. 

Не ждати з тебе (*) иуття. Пав. 

(*) Не буде з его. ПирПр. 

Оіі казали мені люде, що добра з те¬ 
бе не буде. 11 ар. 

Хоч у ступу всадіть, та пирогами го¬ 
дуйте,—все буде однака. Зап. (І, 147). 

Великого роду, а псего ходу. Нос. 

2910. Ще-ще зпереда, а ззаду на чор 
та походить. Проск. 

Підкував дядька, підкуєш п татка. Рад., 
Л., Пар. 

Дав Біг душу, як в грушу!., волів би 
козу, то б и молока дала. Ил. —Вложпв 
(*) Бог душу, як в ( 2 ) грушу. Проск. 

(і) Уклав. Пр. (*) як у. 

Мав Бог дать душу, та дав грушу. Зв. 

Уклав (‘) Бог душу, як у пня ( 2 ). Бер. 
—Утулив Бог душу у пень. Л. 

( ! ) Утеребив. С. /Уліпив. Рад.;К\о:ит. 
П. ( 2 ) у пень упень, та й каєцця. Г. 

Мав (•) уродицьця ( 2 ) чоловік, та ви¬ 
лупивсь ( 3 ) чорт ( 4 ) Пар. — Мав вилу- 
п^цьця чорт, та півні заспівали — ви¬ 
лупився чоловік. Л. —Мала вродитися са¬ 
тана, та півні запіли, то вродилась ди¬ 
тина. Бр. — Мав уродицьця чорт ( 5 ), та 
кури запіли. У — Уродився 6 біс, та 
півень заспівав. Бон. 

«Про жінку, що ссть таки і чудіші 
діти родять». Рад. «Як таке зле, недоб. 
ре.» Пр .—(‘) Що мав. Зв, ( 2 ) родиць- 
ця. Рад. (*) то вилупився. Зв. ( 4 ) ви¬ 
родок. Рад . (■>) Мав хтось шшп роди¬ 
тися. Ст. Зб. 

Так его мати зродила (*), Бер .—3 ма¬ 
тері народивсь. Кл. 

(*) уродила. 3.; народила. Лох . 

Породила ненька. Павли 

Уродила мама, що не прийма й яма. 
Бон., Щир.у Б., Ст. Зб.]. 

II мій батько такий мався, няв его 
вдався. Нос. 




2920. Пошився в собачую шкуру (або: 
н чорти). Лан., УС—... ігь нею шкуру. 
ІІроск. 

Ти ходиш вг іісііі шкурі. 

Єсть и в того сірого сукна клин. Ст. 
Зо. 

Продав чортові душу. .7., Пар. —За¬ 
продав чортові душі. Тіл ., Л. 

Псові очі, а чортові душу запродав. 
Ііи 

Ей, то-то ти дуже вже розпсотивси. 
Ііроск. 

Він так намоскалнБся, що и зиід жи¬ 
вого пгятн ріже. X., Евх. 

Юшки московської ухватлв (баловства 
заживав). Кон. 

Набравсь юхи. Лон . 

Набрався у Юхима юхи. Евх . 

2930. Це той пан, що в соломі снить, 
зубами ськнєцця (як кого собакою хо- 
гять назвать). Лан ., Л. 

Це тон пан, що при місяці воші бгє. 

Гадина в его словах дихає. Л. 

Гадину за пазухою має. Ял. 

Зо злості болять кості. 2 >., [Бер.]. 

Злості повні кості. Ст. Зо. 

Знать и того по писку, що добрих 
свиней плоду. 

Не годен того, же го земля святая на 
собі носись. На. 

Та по ему, на тім світі хоч тип ду¬ 
шею підперай, аби ему тут гаразд! Евх. 

Зібралося но ягодці (один од одного 
гірший). Нос. 

2940. И той з пекла родом, ба ще три 
милі зза пекла. 11р. в Ст. Зо. 

Така вже вдача собача. Лів. 

Вовча натура. Ск. 

Вовчу думку мас. Лон., Л. — Вовче 
думав. Л. — Вовчов гадає. Ст. Зо. — 
Вовк, то вовче й думає. Рад., О. 

Вовча натура (*) в ліс ( 2 ) тягне. Бр. 

(') Вовка таки. Пов . ( 2 ) до ліса. 
ІІроск. 

Скільки (*) вовка нн годуй ( 2 ), а він 
у ( 5 ) ліс днвицця. Пир., [/{.]. 

- (*) Як. О., Нові . ( 2 ) корми. Нові. ( 3 ) 

все в. О., Нові. 

Видно, яка удаль. Л. 

Ніхто чорта не сіяв, а родицця. У. 

Бійся Бога! Бр., Лон. — Бога бійсь, 
що ти робиш! Лон. —«Бога побійся!» — 
Лон. — Як таки Бога не бояцьця! Лон . 
— Треба ж таки и Бога побояцьця. Т. 

Бога пошануйте! Бр. 

2950. Глянь на Бога! Бр., Бер., Лон., 


Лр; Білі. — ... та посоромся людей. 
Дуб. —Глянь собі на Бога! Евх. 

За те й Бог побтіє. Лон. 

Схамеїііцця, будте люде, бо лихо вам 
буде! Лобз. 

Умийтеся, образ Божий багном не 
скверніте. Лобз. 

ЛЕДАЩО з цілого світа. Лон. 

Ледащо—з віку ледащо. Евх. 

Хоч покинь, такс ледащо! Лів. 

Вбоіще таке—що хоч ти ему що хоч! Лом 

Крутиш своім світом, як иес хво¬ 
стом. ІІроск. 

З его води не вивариш. ПІ. 

2960. З тобою водицьця, як из тим вед¬ 
медем. Лом. ' 

Золоті руки, а вражий писок (миіець 
на все, та ледащо). Ял. 

Куди ни (*) кинь, ( 2 ) то клин. Яол., 
Лів .—... а наверх дірою Бр. —... то го¬ 
лову на плечі! Л. 

Ніби ого кравець вимощус. ( ! )Куди. 
/ >р., Ст. 36.-, а все. ІІроск. 

Причаївся (лукавнує)! Бр. 

Хлопець не що—піди ж (*) яке ледащо! 
Зв., Дуб. 

(*) Та піди. X. 

Ні швець, ні мнець. Об., Ст. Зо., 
Павле. — ... ні чорзнаєщо (*). Проск., 
[ Павлі.] 

(') а казнащо. ІІир.\ чортвідьіцо. Кр .; 
ні в дуду игрець. Нас .; пі в дуду грець. 
III. 

Тілько на порі в Кричев (па негідного; 
десь був у тому Кричсві пороховий завод. 
Яос.). Нос. 

Пустивсь берега (на все лихо пустив¬ 
ся). Пир. 

Ледачого и в церкві бгють. Пир., Лр. 
—... бгють, нігде не минуть. Бер. 

ХИТРОЩІ та мудрощі. Ст. Зб. 

2970. Чоловічина! одна душа в чоботі, 
друга в животі, а третя по світу (ша¬ 
храй). Нос. 

Ти вже святий та Божий! О., Лр. 

То непевна, то хитра пташка. Ил. 

Хитрий, як лисиця. Ск. 

Хитрий, як біс (або: чорт). Об. 

Хитрує, як вовк. Бер., Лан. 

Хитрує, як собака. Бер. 

Крадецця, як вовк. П., Лів. 

Кавкає (*) як ворона, а хитрий як 
чорт ( 2 ). Б. — Хитрий як чорт ( 3 ), а дур¬ 
ний як ворона. Бал . 

(') Дурний Кр., Кулж . (*) біс. Кулж. 
( 5 ) гадюка. Щ. 



Хоч дурний, та хитрий. Лів., [Бр]. 

2980. А чого ж ви, люде добрі, мов¬ 
чите? я за себе сказав. X .— Усе н, та я 
— чом же ще ви не говорите! Зв., [Проск.]. 

«А хто , пита хазяїн свою работу, 
«по чарці?» — «Та хоч п я!» озивасцця 
один... Впгпів, покректав, втерся.» А 
хто по другі?» — «Та хоч и по другі 
я!»—«Л хто по треті?» — «Та чи по 
треті, то и по треті!» — «Л хто ж, 
будьте ласкаві, завтра у тік?»—«Та що 
це ви», каже до других, «усе я, та 
я п д.» — Притуляють сю брехеньку 
ииоді до Цигана — разно росказуюгь. 
Полі. 

Хитрий—як чорт, дурний—як ворона, 
а упрямий—як свиня. Кан ., Е. 

Кум красно говорить, але кривий пи¬ 
сок має. Ил. 

Ангельскі волоса, а чортова голова. С. 

Голос, як сурмонька,—гале ж чорто¬ 
ва думонька. Бат. 

Янгольский (*) голосок, а чортова дум¬ 
ка. Е., [О., Проск Г, Ос. 1 (111)]. 

(*) Добрий. Рад. 

Лестю б душу ’тдало, а чортова думка .Л 

Слова твоі ласкавці, та чортова дум¬ 
ка. К . — Слово (*) з маслечком, та чор¬ 
това думка. С . 

і 1 ) Слон це. Б. 

Слова мгяспні г а пироги пісниі. Ил . 

На словах, як на цимбалах. Еон. — ... 
як на варганах?,, а на ділі, як на бала- 
байці. Е. — На речах — наче па кобзі 
Копіє. 

2990. Мгяко стеле, та твердо спать. 
Лів., [Евх]. —Мгягко постелити, а твер¬ 
до спати. ЇІроск . 

Добре говорить, а зле творить. Ил. 

Уже язик такий, як двуличная китай¬ 
ка. Б . 

Двійна китайка. Пер. 

Облесливий, як собака. У. 

Без мила в душу 0) лізе. Не. 

(*) в гу..о. Полі. 

2996. Куда вітер, туди й він. Бр ., Дуб. 

2998. Москаля верти (не води)! Сн. 

Крутицця (*), як послід ( 2 ) в ополон¬ 
ці ( 3 ). У., Пнр. 

(*) Вертицця. Ст. 36. ( 2 ) тріска.» іб; 
г...о. Л. ( 3 ) полонці. Ст. 36. 

3000* Его н (*) в ступі ( 2 ) не влучиш 
( 3 ). Лів. 

(Ч и чорт. Зв.. Ил. ( 2 ) в ступі тов¬ 
качем. Бр., Нові. ( 2 ) поіімасш. Нир , 
Нові., Иавлі потрапиш. Бер.\ нотра- 
хввть. Ил.\ влучить. Зв. 

Зробив {або: Був) Хома, та й дома 
нема. Гаііс. 


Вгецця , як гадина, Зап. ( 1 , 14.7), 
\Ил. |. 

Вертить хвостом. О. — Крутить хво¬ 
стиками. Дуб . 

Вергнцця, як чорт в боклазі. Лаз. 

Він так як литовський ціп—и сюди, н 
туди. Л., Еон- — Литовській цій. КЛ. 

Крутить, як Циган сонцем. Бр.,Проск., 

Ж . 

И нашому Богу, н вашому. Кулж. 

Він ні нам, ні нам. Лроск. 

Поможи, Боже, и нашим, п вашим ! 

Кулою. 

ЗОЮ* «Помагай, Біг, нашим!» — «А 
которі ж ваші?» — «Которі подужають!» 
Ер. 

За тим ( ! ), Боже, хто зможе ( 2 ). Прав. 

(*) Поможи. Бр. ( 2 ) переможе. Ил. . 

Хто дужчий, той и луччнй (*). Лів., 
[Лип., У.]. 

і 1 ) ліпший Ил., Ст. 36.; прудший. 

Рад . 

Двом богам ніколи не моляцця. Кан., 
Е. 

Перед паном Хведором, росходнвся 
ходором (падаєцця, та ще не знать перед 
ким). Прав. 

У свято звониш (догожає значним). 
От. Зб- 

«Цигане, якоі ти віри?» — «А тобі 
якоі треба?» Ном. 

аА біло?» — «Бідо!» — «А чорно?» — 
«Чорно!» Ил. 

Сюди гав—туди дзяв (и нашим, и ва¬ 
шим). Ном. 

Бач, який викрутень! Бат. 

3020* По кривому шляху поіхав. Не., 
М. Білз. 

Підлазить, як чорт під манастирь. 
ІІроск. 

Его и в лозці ме піймаєш. Рад., О., 
Ер. 

И в корці води не піймаєш. Б., Гл. 

Его їй в окропі не піймаєш. Сос. 

Его и в ступі не влучиш. Ном. 

Заступи чорта дверима, то він тобі 
окном. Збр . Лаз. 

По правді роби, по правді й очі по¬ 
вилазять. Ном. 

У тихому болоті чорти плодяцця (*). 
Хор., X, Пир. 

(') водяцця. Б.; живуть. Не. 

Тиха вода людей топить, а бурна тіль¬ 
ки лякає. Зал . 

3030* Тиха вода греблю (*) рве. Лів., 
К . — ... вода береги ломить ( 2 ). Проск. 
а бистра тамує ( 3 ). Ил. 


І 






— 61 


(*) греблі. 3.. Пир., ІІр. ( 3 ) рис. 

Черк., Пер.. Пир завжди риє. 

Пер. ( а ) гатить. Як, 

Од тиха все лихо. Нос. 

З тихеньких все лихо впас (*). Зв., 
Б., Лох- 

(*) виходить. 3. 

Ходить, нк овечка, а буцкає, як ба¬ 
ран. Тіл. 

Телят боіццн, а воли краде. К. 

Не кожднй слабий, що стогне. Лроск . 

Не кожний спить, що хропить. Тіл. 

Знишка та зтншка. Прав. Пиж., Лів. 

Зиідтишка мішки (‘) рве. Лів. — Так 
як та свиня: стишка ( 2 ) мішки рве. 3. 
( 4 ) греблі. Зал. ( 2 ) знишка, /і он. 

Зпідтишка литки рве. Евх . — Мов 
собака изпідтишка. Павлг .—Як ниця со¬ 
бака—зиншку рве. 0., Коз. 

3040- Ник, як сучка в глек. Гр . 

Гляне—молоко кисне. Л . 

Зогнувсь в три погибелі (од лиха, або 
прикииецця). Лів. 9 [Прав. ІІиж., Пол.\. 

Він там важний, де маленькі вікна. 
Павлг. 

Зашморгом сей дивнцця. Кой. 

Очима світить, а (або: Ег, в вочі сві¬ 
тить, а поза очі) боком душу тягне. 
Проск . 

Потайного собаки гірш треба боятися 
(або: горшей бойся). От. Зб. 

Инший в ноги кланяецця, а за пгяти 
кусає. ІІе. 

Чоловік нічого: так собі — маленька 
собачка. Кр. 

Скулився, стулився... гі, пес! ще й 
хвіст піджав. Ил. 

3050-'Собачого трохи, та ще й потай¬ 
ний. Пир. 

Добрий би був чоловік, та собаками 
підшитий. Зв.у О . — Собаками підбитий. 
Кон. 

Лисом підшитий, псом підбитий. Ил. 

Жмецця, гнецця, — як кургузий дідь¬ 
ко. Гат. 

Искладний, як чортяка в мисочку. С. 

На язиці мід, а під язиком лід. Ил. 

Він и укусить, и меду дасть. Зал. 

Ей, стережися тпі омани, як вогню. 
Проск. 

Та то ще, гледн, мрево! Пир ., Ал. 

Марево, паиоче, увесь світ мороче. 
Гат. 

3060. Були такі дурні, що нас дурили. 
Кап., К. 

З своїм хлібом пообідаєш (не обдуриш, 
шкода). Нос. 


Добродію—не торбою! Сос. — Е, до¬ 
бродію! що з торбою! Зв. 

Л до Межпбожа кіз кувати! О. 

Межнбож дамно Четвер пінських б) в. 

В Тилигул (’) до лами. Гад. 

Заіюрозці обдурили так Тсксмія.—(<} 
В Тилигул на заробітки. Пс. 

Мудрий Мазур! Иойц: \з Нідл .|. 

Кажуть на того, хто підходив одури¬ 
ти, та даром. 

Пропив (*) міх, то й на батька гріх. 
Іх.у ІІр., Чсрн. 

(*) Як украдено. Рад., Кр., ІЇвх.; 
Як пропав, кажуть. Пир. 

Мудрий! ззів куропатну, а каже, що 
одгризлась. К., Кап. — Мудрагель! ку- 
ропгя (*) ззів, а сказав, що сама вгриз¬ 
лася ( 1 ). ІІов. 

(*) куропатву. Яц., А. Вил. ( 3 ) ся 
вгризла. А. Вил.; та й каже, що від¬ 
гризлася. Яц. 

Дмитер хнтер: ззів курку, та сказав— 
сама полетіла. От. Зб. 

Хоминий чай (хвальні). Кон. 

3070. Нявся, як на стіну дрався (хи¬ 
трував, а то ще хитріше, перехитрува¬ 
ло). Нос. 

На 'труту тільки илуйтка йде. Коз. 
Лестки горшей отрутнзни (або: По- 
хлібство гірш тритизнн). Ст . Зб. 

Хитрощами недовго проживеш. Проск. 
По (') сей дуб ( 2 ) миля! П., Прав. 
Ниж., В . 

Більше не обдурять! — (<) Знай по. 
Сш. Зб. ( 3 ) сего дуба. Кр. 

Мудрий не дасцця за ніс водити. Ил. 
Чоловік не дасцця, — лише раз з ро¬ 
зуму звести. 

Раз тільки козу на лід нагнати можна. 
Г., П. 

Раз ошукаєш, а потім не вдасцця. 
Проск . 

Ніякої обмани тут нема. Пир . 

3080* Да его и на козі не пудгідеш. Кр. 
Треба рано встати, аби его ошукати. 
Ил. 

Яке маленьке, а не несе ложки за 
ухо! Бр. — Ложки за ухо не занесеш. 
О., Лр. 

На мід, не на жорч, люде мух ловлять. 
Ил. 

Стали думать та гадать, як би в шори 
убрать, а самим десь дальше мандрувать. 
ІІе. 

Вивів его в поле. ТІЛ. 

Продав пса за лиса. 

Пришви пришив. Пир. 




Ману пустив (*). Зо., Пр., Л. 

(‘) напустив. Поліп. 

Підвів (*) під мапастир. Лів .—Так ліспе 

підвів, як дурну під манаетир. Пер. 

(•) Підвів наче. 

3090- Підвів під пень кашлять. Руд. 

Лиси підпуска. А г . 

В свої чоботи хоче его взути. Ер. 

В постоли вбути. ІІом. 

Як узяли лестовочками підходить. 
Ппр. 

Продав кота в торбі. Гат. 

Купив кота в мішку. Ер. , Проск ., 
Гр. 

Зразу личко, а потім ремічке (потро¬ 
ху видурює н д.) Ил. 

Манить — так як горобця на полівку. 
Пир. — Мани, та й мани — як горобця 
на полову. Р. 

За ніс кого водити. Ск. 

3100- Манить, як кота мишею. Л. 

Дає еобі по носі грати. Ил. 

Накадив му під ніс (підійшов лестю). 

Он тоє править, як швець женився. 
Ст. З б. 

Снм-тим баба Ляха здурила. Проск. 

3105. Убрав 0) в шори. Пер.—У шори 
втяти. Гат. — 

(‘) Убравсь. .?в. 

3107. Так же до (то штучно підійшов! 
Ном. 

Підтав его так, що тільки ушима 
стрепенув. Чор. Рад. (360). 

Пошив у дурні. X. 

3110. В мутні воді рибу ловить. Еон. 

Собі на умі. Р., Я., Ер. 

Бог з вами, що знаю за вами, а що 
за мною—то мовчіть. Е. 

Моя хата з краю: я нічого не знаю. 
Я., Прав. Ниж ., Тіол., Лів. 

Моє діло, як кажуть, мірошницьке: за¬ 
пусти, та й мовчи. Ер. — Наше діло 
мірошницьке: підкрутив, та й сів. Рад. 
— ... накрути, та й сядь. Еон. 

Нівсюд, ні втуд, а все прибудь. Проск. 

Хочецця так, щоб хитро-мудро 0), та 
невеликим коштом. Ном . 

(•) Хитро-мудро робить. Проск. 


То все на КАПОСТЬ. Л., Пир., Кон. 
Блоха кусає, а за що, не знає. Сл., 
ІЙ/с.І. 

Чоловік сім і; її сіє, а чорт плевели. Ііон. 
3120- «Чорте, де йдеш?» — «Болото 
палити !» — «Не буде горіти!» — «До¬ 
бре мені пакість зробити!» Ил, 


ЗО. 


Завгнзав шутки нто му добре той! Ст. 


Бпдап, як наче на заріз. Пр 


МОРДУ6ЦЦЯ, як чорт в лотоках. Зв., 
ІІир. 

Вертицця, як оюн в ополонці. Лів. 
Вертшщя, як сорока на тину. Пив. 
3126. Вертицця, як чорт у боклазі. 
30р. Лаз. 

3128. Звпваєцця ('),як пес в сливах. Ил. 

«Як істи хоче, не зна іцо діяти, _ 

перетнннцця». (*) Крутицня. Пр.; То-то 
вертицця. Проск. 

Крутпцця,як посолений оюн. Л., | Ил.]. 
3130. Крутнцця, як медведик в млині 
(невеличке колесо, що зверху пада на 
его вода; а то іце є підсубіек н гончак». 
Ііон.). Проск. 

Крутнцця (‘),як енте ( 2 ) порося. Рад; 
Л., Ппр. Б. 

(') Мордуецця. Лох.. Пр. (») жирне. 
1(1 , Ил. 

Пірвався, як з мотикою на сонце. 
Ил. 

Непосидущій як чорт. /І ОТ. 

Переізджа сваха. Евх. 

Кинь на собаку, то й тебе вдариш. 
Ер. 

Куди не повернесся—золоте вербгя Є) 
росте (*). /і., | ІІир., Пер .].— Де ніде, 
то все золоті грушки за ним ростуть. 
Ил» 

Нноді так хвалять, а иноді — ганять. 
С; золота верба. О. ( 2 ) золоті верби 
ростуть. у Бр. Л Проск . 

Хндить, як дідько по пеклу, х. — 
Шибаєцця, як чорт по пеклі, 11л» 

Ганя, як чорт по болоту. Не. 
Товчецця, як Сивко в пеклі. Гат. — 
... як Савка по пеклу. Не. 

3140* Тевчецця (*), як Марко по пе¬ 
клу ( 2 ). Еон ., Е., Л ., Пир., ОНов 
Ст. Зо. — Марко пекельний. Не. 

0) ПІатаєцця. Бр.\ Соваецця. Бер 
Човпецця.Ді/о.; Працює. /»>.; Бгзцця. 
Нові.; Росходнвся/ Нос. ( 2 ) по пеклі. 
Бр., ГаіїсПроск.; в пеклі. Бер 
Кр. 

От II пішов тарани ганять (стукать). Б. 
Стука раз-по-раз, мол его домовик ' 
душить! Не. 

А що там—жениеся вже? Л.,Пир 
Оце чорт тебе женить! Дуб. 

Як упустить н грякне дуже. Пе¬ 
вно, од звичаю бить горшки на по¬ 
красу. 





А що то? у горщечка голова заболі- І 
ла? Пнр. 

Голо пою об ( 1 ) стіну! Кцлою. — Голо¬ 
вою! Б ., У/., //. 

Як грюкне хто дверима. — I і ) та об. 
Зал. 

Пий, ще батько купить (як що розби¬ 
ли). Л., .Толі., І!)). 

Вий, бий,—ярмарок по далеко. Зал. 
Нехай горшки бгюцця—па гоичарову 
голову. Проси. 

Гвецції (*), як дурний до образа. Пов. 

У) Летить. Квх.; Біжить. Збр. Зал. 
3150* Як од гіллі одирвався. Ск. — Як 
з гіллі зорваись. Бр. 

Гоне, як вітрів батько. Евх. 

Біжить, мов з шибениці зірвався. Пр., 
А);., |/і'., Пир.]. — Вндирвався, як ши- 
бенник від шнбешшці. Проск. — Зір¬ 
вався з шибениці. X. Вид . 

Вирвався, як Пилип з конопель. Пар. 
— Вискочив, як Пилип з коноплі. Б. — 
Гульк, як Пилип з кукурудзів. Лам., Я. 

Був шляхтич, в військових речах 
бравий, родом з Конопель Сандомнрсь- 
кого краю, и звався Пилип. Па я- 
кімсь сеймику він, не рознбравнш 
діла, вбовтпувся в річ без ладу, так 
що усі, розсміявшіїся, стали один по 
дном у питать: хто то, хто то? А су¬ 
сіди п. Пилипа н кажуть: «То рап . 
РіІІр х Копорі!» З того часу и пішов 
той Пилин у люде, та п до пас дій¬ 
шов. 

Скаче, як дідько. Тіл. 

Поверх дерева ходить. Нас. 

Ог побіг, мов скажений. Лів. 

Тиснуцця, як до дари в церкві. От. 
ЗО. 

Товпляцця так (або: Пхаєсся), як до 
свяченої води. Тіл. 

Хапаєццн, як попівна заміж! Прав. 
ІТиж.у Лів., Сл. 

3160. Оце роззяпнв двері, як теща рот. 

Ер ., Бер. 

Чого ти скакаєш, як собака? Л . 

Не рвися, як собака на ретязі. Пар. 

—... па привгязі. Бр. — ... на ланцю¬ 
зі. Л ., Рад. 

Не шастайся, як миш по пастках. От. 

Зо. 

Не шелести, як віник по хаті. 

Вона нагрієш. К. — Ребра нагрієш. 
11р. — Вгрієсся. Л. у Пр. 

Грай, грай,—будеш плакать! ПІ. 

Поганому (*) виду нема СТИДУ. Об. 

(*) У поганому. Ос. 2 (І89)\ Леда- | 
чому. /\; У поганого (в Ніжені на | 


базарі сказала молодиця Жидівці, що 
та продала іі битий глечик замісць до¬ 
брого), ІСоїгіс. 

Де нема лиця, там нема истидн. Тіл. 

Він и Бога не боіцця, и людей не 
стидицци. к Бр., Бон. 

3170* У іх драгунська совість. Б. 

Ему такий встид, як тій кобилі, іцо 
віз переверне. Проск. 

Нема тобі пі стиду, ні брйду. Збр. 
Лаз. 

Соромота вийти за ворота. От. ЗО. 
Сором буде тобі за воротами. Рр. 

Стидно й очі поивнти. Чор. Рад. 

(Р,г>0). 

Сором казати, а гріх потаіти. Евх. 

Така вже біда, бодай вже та не ка¬ 
зать. Проск. 

Треба якось у очі дивитись. .7., От. 
36. 

Не знаю, чим мені йти: чи плечима, 
чи очима («етндаєццн»). Бр. 

Ему пробігла собака проміжь ногами 
(сором комусь—вигнали, абощо). Бон. Б., 

3180. В очах чоловічки дороги ногами 
стали. Бо. (ІБ 220). 

Сидить уже (*), як собака ( 2 ) в човні. 
Пнр. 

(‘) Ні в сих, ні в тих. Пар.; Луиае 
очима. Пнр.; Мул я очима. Пр.\ 
Биляс. Проск. ^ 2 ) як той нес. 

Як порося впустив. Рад., Лів. 

Як мила ззів ( ! ). Бр., Нові. 

(‘) ззівши. ().; Як з милом. Дуб. 

Носик під себе. Коз. -— Він и ніс під 
себе. Ном. 

Щилники тре. К.уЛ.,Пир ., Ст.'Зб. 

У сірка I і ) очей позича. Зв., Л., ІІпр. 

(') сірого. Ст. 36.: вовка. К. 

Микуляє очима, як кіт на глині. 3. 

Позирає (або: Поглядає; або : Ози- 
раєцця), як собака в ярмарку. Л.> О. — 
Так гарно, як собаці в ярмарці. Б. 

ІІезна, на яку ступить. Бр ., Л.,Пнр., 
Сос., Павлг , 

3190* Покраснів, як рак печений. Нов., 
Бр. 

Пече раки. Ск . 

Седить, як на жару. Тіл. 

Сидить, як сорока в сливах. Чтр. 

Сидить, як за тином. Рр. 

Як кіт в салі. Евх. 

Схилив хвіст та під міст. Рад. 

Циганський піт пройма. Зв., ЖБ. у 
Бон., X . — ... пробіра. Бач., Б. 

Трусицця, як Каін. ІІнр. 








Коли сором—закрившіся (одказує, як 
хто корить—«сором»). Л.у Ст . З б. 

3200- Коли стндаєсся, то крий реше¬ 
том толову. Ил. 

Соромився б, та нема кого. Дуб. 

Як п сего соромицьца, то» ніколи й 
скоромицьця. Кап.у Е., Евх. — Скільки 
не соромицьца, пора скоромицьця. Рад. у 
Еоз., Кон. 

Се світове. Ск. 

Сором не нагодує. Ст. Зб. 

З сорома очі не вилізуть. Ст. Зб. 

Стид не дим, очей не ниість. ІІр .,— ... 
не викурить. Еоз. 

Добрі очі все перелупають. />., Павлг. 


ПРИРОДУ ТЯЖКО ОДМ1НІІТИ. Ііг. 

Який вродивсь, такий н вдавсь. Рад .. 

3210- Який удався, такий и згинеш. Чгар. 

Який вродився, такий и згине. Проск. 

Яке в (*) колиску, таке ( 2 ) в могил¬ 
ку. Ш. 

(*) з чім у. Нос.\ таке и. 

Синицю и на салі поклади, то синиця 
синицею. Бр. 

Сова хоч би літала попід небеса, то 
соколом ніколи не буде. Ил. 

Хто родився вовком, тому лисицею не 
буть. Сл. 

Криве дерево не дужо випрямитись. Нос. 

Крукові и мило не поможе (щоб не був 
чорний). Ил. 

З лисиною родився, з лисиною и про¬ 
паде 0). 3., \Новг.]. - Як уплодицця ли¬ 


сим, то н пропаде з бісом. 111. — Лисе 
уроднцця, лисе н згине. Бр.у [Кан.уК.у 
З.|. —Як уроднцця лоша ( 2 ) з лисиною, то 
гак воно й пропаде. Черк.у [О., Ст. Зб.\. 
— Конь з лисиною родпцци, з лисішою и 
згинеть. Ст. Зб. 

(*) и вмре. //., їівх.\ її вмреш. Мі. 
( 2 ) теля. Рад. 

З чорноі кішки білоі не зробиш, /і. 

3220* На біса вилий цілий ліс, а все 
бісом біс. Е. —Хоч вивози цілий ліс, то 
все буде оден біс. Ил. 

Горбатого ( 1 ) могила виправить ( 2 ). 77.; 
Прав. Пиж.у Лів. — Горбатого випра¬ 
вить ( 3 ) могила, а упрямого дубина. Проск. 
—II вже! не справить горбатого м мо¬ 
гила. Нир.у [X.]. 

(') хіба вже. Слуц., ЇІнр.; вже. Зв. ( 2 ) 
скрямить. Слуц,; справить Лів. ( 3 )спра- 
вить. 1\р. 

Пізно старого кота учить гопки. Е. 

Від чорта не буде добра. Ил . 

Чорт все чортом буде. 

Коростяве порося дармо чісати. 

Гадюка и вмірае, а зілля хватає. Коз. 

Ледаще ледащим н згине. Проск. 

Сахару хоч повен віз, а віз усе соло¬ 
ний. Еоз. 

Ледачого нігде не епискає («не візьме 
ціба»). Бр. Лихе не згубицця. Проск. 

3230. Лихого справить заступ та лопа¬ 
та. Зв.у Збр . Лаз. 

Добре, то добре й буде, а лихе, то ли¬ 
хе й буде. Е. 

Доброго коршма не зопсує, а лихого 
и церков не поправить. Ил. 


Плохий 3233—3274* — Спокій 3275—3323. — Завзятий 3324—334-8. — Сердитий 3349—3509. 
— Звада 3510—3532. — Лаять 3533—3807. — Бить 3808—4139. — Бицьця 4140—4204. — 
Воііна 4205-4213. — Нестрашно 4214-4295. — Стережися 4290—4325. — Страх 4326— 

4403. — Утек 4404—4422. 


Такий ПЛОХИЙ ('), хоч у вухо бгай. 
Прав- Ниж., Лів. , 

(•) Смирний такий. Р.; Такий став, 
(«сумирився»). Пар. 

Я такий, як хліб мгякмй. Зал. 
Сметана на голові б встоялась. Бр. 
Мяхкий, як подушка. Ил . 

И водою не помутить. Ер 
Ходить, як лии по дну (тихо). Зв.у 
Рад. у X. 

Живу тихо, без плюскоти. Ст. З б . 


3240- А, сякий-такин, сухий та нема 
заний (з ласкою, найпаче до дітей). Е. 
—Сякий-такин, немазаний! 77})., Еон . 
Щоб я од вас лиця не одвернула. Пар. 
Бог вам І 1 ).... батько! Еон. 

Ніби заведе на ланку, а скінчить 
божо. О Хай вам Бог. кой. 

ІІЗ курей та з гусей, та на твого та¬ 
та, та на твою маму! Бр. 

Бодай тебе квочка вбила. Збр. Лаз. 

А щоб тебе взяла лиха ндрача! Ном. 







ЙК — 


Щоб ти не діжлан — гречаної паски 
істиі IIир. 

Бодай ти—упився! Евх. 

О, щоб ти упився н попалився! Ст. З б . 

Бодай же ги пропала—курка ногу стоп¬ 
тала! а не курка—горобець, наш Иванко 
молодець. Гр .—Бодай тебе курка вбрик¬ 
нула, або добре рак урачнв. Сторож. 

3250- А щоб же(‘) пас Бог любив! Об* 

(') Хаіі. Пал Бодаіі. Зв., ІІр ., О. 

Щоб тебе добра година 2 ?іша. Об, 

Нехай тебе чорт возьмс. Пав, — «Не¬ 
хай тебе морг возьме!»— «Як мене во- 
зьме чорт, то Богові віддасть, а як тебе 
—то не ’ддасть нікому!» Бр. 

А вбин тебе безроге теля! Т. 

Бодай тебе водами возили, а мене хоч 
коростявою, та конячкою. Евх, 

А щоб тобе Кузьма ( ! ) вбрикнув. Лів., 
[ Кап., К]. 

О Хома. Кр. (чи не хома у тут тре¬ 
ба, хомт>як? а там чи не нузьма— куз- 
ка, куземна? Ном.). 

А щоб тебе муха вбрикнула! Ном, 

Нехай тобі аби-що! Ном. 

Нехай тобі ледащо! К. 

Щоб тобі воша в потилицю! Евх. 

3260. А щоб тобі копа літ! Кон., Б. 

А, матері твоїй—индик печений! Зв. 

А, матері твоій книш! Пр. 

Матері твоій дуля. Кон., Пар. 

Матері твоій—сто карбованців! К. 

Аїатері твоій московська бурулькаїЗя.,#. 

А, матері твоій хрін! Дуб. 

Копійка вашому батькові! щоб ви в жи¬ 
то головою! Рад .—Шоб тебе у жито го¬ 
ловою! Рад., [!>.]. 

А, батькові твоєму гарбуз печений! 
ЗвЛ. —... гарбуз, гарбуз, злий сину! 

Гарбуз мамі, а татові диня! Ил. 

3270. А, батькові твоєму жито родило! 
Кон. 

Батьку твоєму хліб житній! Рад. 

Батькові твоєму (*) ковінька! Зв., К. 

(■) А, матері твої. Ном. 

Батькові твоєму—добро! Л. 

А щоб ти під вінцем стала! Бр. 

Святий СПОКОЮ (*), добре ( 2 ) з го¬ 
бою! Бр. 

(*) покою. Нові. (*) гаразд. Проск. 
Святий мій покою, добре мні. Ст. Зб.; 
Мій милий покою, добре моїй. Н. 

С^мир умен. О. 

Добра жилба, коли сварки нема. Гат. 

Де незгода, там часто шкода. Ил. 

Лучша солоигяна згода, як золота звада. 


3280. Згода дім будує, а незгода руй¬ 
нує. Бр. 

Коли тихо, не буде лиха. Прав. 

Худий мир гірше лихої сварки. III. 

Спар не сватьба. Ст. Зб. 

Но вдавайся в сварку, бо будеш би¬ 
тий. Ил. 

Треба ходити, як лип^ по дну. Ст. 
Зб. —Ходи, їїк лин но дну'—Ходи тихо, 
як лин по дну, що ні до кого не дотор- 
каєцця. К. 

За піччю сиди, та кашу іж. Ст. Зб. 

Седи дома та мовчи (або: та не шкодь). 
Черн. і. 

Чорзнащо — щоб и посудини не пога¬ 
нило. Зв., Кон .— Як чорзнащо,—не че- 
иать, щоб и посуди не запаскудить. Рад . 

Не займай (*) гною ( 2 ), не буде волять 
( 3 ). Рад. — Не чіпай посліду на дорозі, 
бо як торкнеш, буде смердіть. Зв. — Не 
воруш», бо завопяє. Лох. 

(') Не воруши. Ир., Лох.; Не чіпай. 
Нон., К., Поз., II., Гр.\ ( 2 )».ІТкр., //.; 
калу. Поз.; г...а. Пай., К., Гр. ( 5 ) и 
вонять ие'буде, Поз. 

3290. Не торкай , бо черва світить 
(тут н про масть черву, и про справжню 
черву, н про злість, злидні). Пар. 

Не займай гида, не каляй вида. Бр. 

Хвук на хвук як піде, то зобачиш, 
що з того нічого не буде. Проск. 

И баран буцне, як зачепиш. Евх . 
Кожне одбивасцця, як нападають. 

З чортом не змагацьця. О. 

Дай покій, Кнлино! Гайс. — ... за¬ 
сунь, нехай не віє. Гайс., Евх. 

Засунь, нехай не віє. Кан., К ., Нові. 
— Нехай не віє. К. 

Не все (‘) те ( 2 ) переймати ( 3 ), що на 
(*) воді пливе ( 5 ). Гл., [О.]. —Хіба то 
переймеш, що на воді пліґве! О. 

(*) Чи. Рад., ІІир. (*) тес. ІІир., 
Гат. ( 3 ) перенять. Рад.; переймать. 
Зв ., ІІир ; спиняй. Кан., Коз., Ш . («) 
по. Зв., НІ. ( а ),по воді плине поз хати. 
Гат. 

Без підпалу (*) н дрова не горять. Прав. 
Пиж., Лів. — Без піджоги и вогонь не 
горить. Проск. 

0 піджоги. Но.і., Лів., Ст. Зо., По. 
(І, 233); зажогн. Чиїр. 

Від жару й чкамінь трісне. Бер. — 
Против вігню и камінь лопне. Коз. —... 
огню н камінь лютує. 111. 

3300„ Слово жестокоє ( ! ) воздвигає ( 2 ) 
гнів. Ст. Зб. 

( ! ) жбетоке, жорстоке. ( 2 ) уздвигає» 
ставить. 


9 






Огші огнем не потушиш, а шукай но- 
ди. Лаз. 

Ласкаве (*) телятко ( 2 ) дві матки ( 3 ) 
ссе (*). Лів. 

(*) Ласкавеє і Кр.; Ласкавос. Ст . 36. 
Ласкаво. Гр.; Добрес. Кал ., Рад.; По¬ 
кірливе. Пер,,,Ос. 7 (VIII, 73); Покір¬ 
не. Вр., Кап., . Смирне, >/ц. 

( а ) те.іято. Вед/, теля Ви,. ( 3 ) мамі. /А., 
Проск., Ви,.; матері. />/;., Ос. 7 (VIII, 
7с?). ( 4 ) ссеть. Ст. 36.. Ос. 7. (VIII, 
73); сце. Гр а бистре ні одноі. Зв.: 
а бистре и ідиоі не йме; а буйне жа- 
дноі. Пі; а лихе жадної не виссе. 
Проск.; а погане, то й одиисі не вис¬ 
се. Рад.; а як яке, то чорта її одну 
зоссе. Л.\ сце, а злісливе а ні сдноі. 
Вр.; буде сцати, а злісливе, то іі одна 
не дасть. Вед . 

Ладбм усе можна. ПарЛ. 

Покора стіну пробиває. Ил. 

Покорноі голови міч не ймегь. Ст. З б. 

Не переорюй межі нікому. 

Иноє за жарт приймай. Пр. в Ст. 
36. 

Орать клепкою (перекіром ити). К. 

Коли не реч, то не переч. Бал. 

3310. Не бурчи, та навчи. И. — Не 
кричи, а лучче научи. Бр. 

Як питаєцця, так на розум наведи. 
К. — ... а як не питаєцця, так и з то¬ 
го розуму зведи. Рад. 

Хоч лясь, та тільки не цурайсь. Бат. 

Нам батьківщини не ділить. Л., Пар., 
Бон. 

Як би хто тепер народивсь, то Тиш¬ 
ком назвали б {або: назвався б). Не. 

Як тихо все. * 

Як би святиі дім перелетіли. Ил. 

її кривим оком не погляне. Ст. 36. 

Сварка на воротях не висить. Проск. 

Святий на святого часом'скривицця. 

И межи святими буває часом супереч¬ 
ка ( | ). Проск., [Пер.]. 

(‘) колотня. К., Коз. 

3320. Нема теі хатки, де б не було 
звадкн. Збр . Лаз. 

Нема риби без ості (*), а чоловіка 
без злості. Г. — Риба не без кості, а 
чоловік не без злості. Проск. 

(*) КОСТІ. І»р. 

Горобець маленький, а сердечко має 
(*). О., і Дуб., Кр.\. — Хоч який горо¬ 
бець не маленький, а серце має. Гр., 
[і?.].—Горобець малий та сердицця, ато 
щоб чоловік не сердився. Пар. 

(‘) а волове серце. Іївх.; а сердицця. 
Пар.; та й то зло має. Рад. 

Коні бхюцця, та лошят водять. Бон. 


ЗАРіЗЯТЕ (*), як панське щеня. Зв., 

Лох. 

(<) біс его батькові. 3. 

Сей з зубами родивсь. О. 

Еге! ся на обидві кована. 3., Л. — ... 
кута. Рад. 

Не плюй, бо попа й сама чвіркне. 
Зал • 

Паба з кованим носом. Збр. ІІІсй. 

Се така баба, що чорт іі на махових 
вилах чоботи ^оддавав. Ос. 9 ( VI, 09). 

3330. Становицця, як окунь проти во¬ 
ди. Ил. 

Ему й чорт не брат. Об. —... не пан. 
Ном. 

Хоч вріж, то не потече. Ил.. 

Хоч прир/ьяжи. то одгрпзецця. Ст. 
ЗО. 

Се таке, що не вступить ні конному, 
пі пішому. Бон. 

Не дасть собі в кашу наплювать. Збр. 
Лаз. 

3336. Хоч насподі лежатиму, а в вічи 
плюватиму. Пар., Б. 

3338. Та вже бкм рачки ліз , а свого 
доконав. Проск. 

Хоч поміра, а все таки пальцем ни¬ 
ва. Сл. 

3340. Тут уміра, а ногою ще дрн^а. Б. 

Лаяла, лаяла, —насилу ціле село пере- 
лаяла. Л. 

Оггак, матінко, лихиі люде! як напа¬ 
ло на мене семеро перекупок, то ледві 
одгрнзлась. Зап. (І, 147). 

Як напало на мене сім зарічанок, а я 
сама, то насилу відгризлась. Евх. 

Напало ( 1 ) на мене сім сіл, та всім 
дала отпір ( 2 ). Л. 

Г) Надалось. Тар . ( 2 ) сіл, а я сама, 
та всім отпір оддала. 

Коли б сім собак, то б од усіх сімох 
одгілась. Рад. 

Така, що постав сім терніть, то пе- 
ребгє. Бр., ІА\]. 

Січе, як ціпом. Евх. 

Гострий, як бритва. Заа. (І, 147). 

СЕРДИТИЙ, та недужий, візові (кал) 
рівня. Н., І'р. 

3350* Кез сили на даремний гнів. Ил • 

Сердита собака вовкові користь. Ил. 

Сердите не бува сито. У. 

На гнів нема ліків. Ил. 

Не давай серцю потолі, бо сам підеш 
до( 1 ) неволі. Збр. Лаз. 

(') Не дай серцю волі, будеш сам у. 
11р. е Ст. 36. } Ном. 



67 — 


Нгкромнгь своє серце. Бан., К, 

Не то сильний, що камінь перш;,—тіль¬ 
ки сильний, що серце н собі одержить. 
Пр. в От. 36. 

Усе на храпок бюро. Пав лі. 

Сердитий, як собака. Бр., Пар. 

О, як затрусить зеленіш маком, так 
держись берега! (як розсердиццн, найпаче 
господарі., и почне на нсіх — «ну ж! та 
повертайсь! та ногами!»). Нам. 

3360- Важким духом дише. Чор. Рад. 
( 68 ). 

Коли 6 то можна, то пін би нсіх поіп. 
Кул. 

Жалке(обо:Серднте), як кропива. ІІом. 
Рогата скотина вдаєцця, то всіх коле. 
Бер., Рад. 

Комолнй віл її рулімо бгє. Гат. 
Досада скребе, як кішка лапою. Пс. 
Ну, вже намурмосилась. Зал. 

Оддув губи, як капиці. Евх. 

Таке то гречане — аж репаєцця. К., 
Пер. —Отаке-то! грецьке, то й порепа¬ 
лось. Рад. — ...свахо! як гречане, то й 
порепалось. Прав. ІІаж. — ...воно гре¬ 
чане: ти его в піч, а воно и репаєцця. 
Гр. 

Дмецця, як легке в горшку. Рад., Бер. 
3370. Сидить, як чорт у (‘) болоті. Бр. 

«Так він сидить, очі вилупив... ска¬ 
зано, що неслухняне.» />>.—(*) Се си¬ 
дить, наче сутана в. Пр.; Насів, мов 
чорт в. Проск. 

Напустила брова, як пуіцнк 0). Бр. 

Пущик , путькало— пугач.—(*) брови, 
як сова. Пер. 

Наступивсь, як чорна хмара. Пр.. 
Гат . 

Надувся, як півтора нещастя. Пл. 
Надувся, мов кулик на вітер. Л. 
Надувсь ( 1 ), як иидик. Лів. 

О Надувся. //., Прав. Ннж. 
Надувсь (*), як той сич ( 2 ). II., Прав. 
Пиж., Лів. — Надувся ( 8 ), як сич на 
дощ ( 4 ). Прав. Ниж., Рад. 

, (*) Насупивсь. Пер. , Гат.; Насупо¬ 

нивсь. По?. ( 2 ) сова. Пер., По?. ( я ). То¬ 
го ти трусисся. Кап.. Коз . ( 4 ) вітер. 
Кой.; мороз. Проск.; негоду. Кап. , 
Коз.; курі. Пар.; галушки. ЛІ.; сову. 
Гор. 

Роздувся, як ковальський міх. Нос. 

Про сердитого або чванькуватого. 
Сидить, наче як туман. Б]). 

Муха му сіла па ніс {або: Розгнівав¬ 
ся: мухи му на ніс сіли). IIл. 

3380* Як тебе муха вкусила! Бр. 
Шаленая муха вкусила за ухо. Нос. 


В халяву вступив (як смирне розсер 
днццн). Слуц. 

/ Як чорт на іто зсяде. О. 

От, мов вихідного! Бон.— Тож нахідиа! 
Пар. 

Сердицци, як би ему пес ковбасу ззів. 
IIл. 

Мов его окропом облив. Бон. —Як би 
го окропом спарив. Пі .--Мов варом об¬ 
дало. ПарПр., X. 36 .—Спарився як на 
окропі. Проск. —Як на окропі. Гр. (він 
так п осатанів, мов...). • 

Так як искра на иего впала. Бр. 

Як приску на его кинув. Ном. —...вси¬ 
пав. От. 36. 

Седзель уразив. Зал. 

3390- Уразив козла в £Єдзло {або: у 
^едза вразив). Бр. 

Цапком став. Бон., Зон. (І. 147). 

Дпбка став. Пар. 

Як стане цапа. Хор. 

Мов та скаженюка. Зал. 

Крутити носом. Л., Гат. 

Закрутив носом, як тертого хріна по¬ 
нюхав. Ил. 

Подивився { 1 ), як шага ( 2 )дав. Зз ., 
Рад., Пр., Лох., | Л., О., Евх.]. 

О Оце глянув. Пр. ( 3 ) три гропш. 
Г>р.. грош. Кулж.\ ігьятака. Пир.; 
сто коиіек. Пер.; копійку. Слуц. 

Дзизом дивицця. Л., От. Зб. 

Дивицця, як собака на висівки. Евх. 

3400- Приміг ( 1 ) би очима ззів. Прав. 
Паж. —Очима проймає!., коли б міг, то 
очима б лизвув. Б'р. 

(’) Примів. Лів. 

Світить очима. Бр., Зв. 

Оскілками дивицця (дзизом). Збр. Лаз. 

Як глимне він на мене, так аж холод 
поза шкурою ходить. Нос. 

Витріщився, як дідько. Ил. 

Мурдуєцця мов скажена пані. Зал. 

Підскакує як зінське щеня. Ос. 10 
(Г, 27). 

Приска,неначе сукно мочить (шпує).!^. 

За парою и світа не бачить ( 1 ). Лів. 

(*) не видати. Сш. ЗК. 

І [оси ніла, як жаба. Бер. 

3410- Роспалився, як оса. Прав. Паж. 

Роспаливсь, як жаба до каченяти. С. — 
Пнецця, як жаба до гусяти. Б., Бер. 

Оце! наче жаба до очей лізе. Бр. 

Лізе в очі, як осока. Кулж. 

Росходився, як московський постіл. 
Черк. і. 

От, як розбаерився. Не. —...розмаго- 
рився, розмаерився. Хар. Зб. 





— 08 — 


Росходилась, як квочка "перед бурею. 

# Пр., Лох . 

Як з грому напав. Ст . Зб . 

Він на мене—не грім, не туча. Кулж. 
—II грім, и туча. Кр. 

Напав, як сніг на голову. III» 

3420* Накрив мокрим рядном. Проси ., Б. 

Не дав и слова промолить. 

Мокрою онучою очі забиває. Ст.Зб. 
Оце колотить, наче чорт лозою. Черн. г. 
Править, мор чорт болотом. В. 
Крутить, як чорт греблею. Кр. 

Мутить, як під греблею біс. Лох. — ... 
у греблі біс. Ил ., Вас. — ...в греблі чорт. 
От. Зб. 

Як дідько в греблі. Гат. 

Крутить, як чорт дорогою. Л., Кр. —... 
як вихор на дорозі. Лох . 

Веремія крутити. Вел. (7, 68). — За¬ 
крутив веремія. Л., От. Зб . 

Так колотить всіма, як вір водою. Кр. 
3430* Мутиш, як той вір. Проси. 
Мутить, як біс у віру. К. 

Мутить, як у селі Москаль. Г. 

Наче сутана у камені шумить. Бр. 
Приміг ( 1 ) би в ложці води втопив! 
Збр. Лаз . 

(*) Примів. Евх. 

Примів би вбив его. Збр. Лаз. 

Приміг (*) би проковтнув. Л. 

(*) Примів. Кр. 

З одного двох би вчинив, або десять, 
гди 6 мог. От. Зб. 

Да нас би иззіли не соливши. Ис. 
Пристав з короткими гужами. Пр., Кр. 
3440* Як очей на спнчку не повидовбує 
(дорікання). Кон. 

Без ножа ріже. Ном., \Ст. Зб.\. 

Без огню пече. Ном . 

Без мила голить. К . 

Ворчить як £..а (похова грижа). Не. 
Роспустив морду, як халяву. Чор. Рад . 
(376). 

Роззявив губу, нк жаба на гусеня. К., 
Кан. 

Моркву скребе (*)* Л ., Гр. 

( 4 ) струже. Аів. ; скромаде. X. 
Скребнув редьку, що аж из хати вті¬ 
кай. X. Зб. 

И не дороби, н не договори («щоб не 
був дуже пащікуватнй»). Рад. 

3450- Верещить, як дідько. Ил. 
Кричить укрик (або: криком кричить). 
Пхьр.у Л. 

Кричить, на десяті улиці чутно. Ном. 
Кричить, як ворона надг курчам. Проси. 
Кричить, мов з его чорі лика дере. 


Пар .—Кричить не своім голосом, як би 
чорт з него лико дер. Ил. 

Кричить, наче на печінки. Кр. 

Кричить, як (*) па пуп ( 2 ). Ск. 

(') паче. Ис.:». Дуб. Пар. * на жи¬ 
віт. Дуб., Псу. 

Кричить, мов скажений. Лів. 

Кричить, неначе за вола вхопили. Рад 

№•]• 

Кричить, аж з шкури вилазить. Гр. 

3460* Кричить не своім голосом. Ск. 

Кричить ув одну душу. Пер. 

Аж з душі вилазить (такт» кричить). 
Кон. 

Що ( ! ) гляне, то й ( 2 ) гряне ( 3 ). .7., 
[Рад., Кр., От. З б.]. 

(*) На кого. Ст. Зб.; Куди Кр. ( 2 , 
того іі; туди ( 5 ). гране. Пр ., Пер. 

Оце як розгримався! Коз. 

Визвіривсь ( 1 ), як на батька. Іі., Бер., 
Гад . — Кричиш, наче на свого батька 
( 2 ). Рад. — Наскіпався ( 3 ), мов на бать¬ 
ка. Л. 

(*) Разкричався. ТІроск.; Чого ти кри¬ 
чиш, так. А.; Оце кричить. О.; Грім* 
ну в. Кр. ( 3 ). тата. Пр. ( 3 ) Розкричався 
«?в., Пир. 

Прочитав молитву. О. 

Була добра молитва! Лів. 

Була ему шаноба! Пар., Л. 

Нагонив холодцю. Пар., Л .— Нагнав 
І холоду. Пр. 

3470* Перегнав на росу (напудрив доб¬ 
ре). О., Ном. 

Госпідь з тобою, що се ти! Ном. 

II нудно й весело (як досадно, або в 
нудні кумпаніі). Зал . 

Сердилась баба на діда, а дід того не 
відав. Кох . 

Почує, так послуха, коли має чпм слу¬ 
хати. Козб . (157). 

Як би з Богом став на річах («то б ско¬ 
ріше замовчав... або лучче було 6, що 
багацько казать, — плакати перед ним»)! 
Кон. 

Повипірала б я вас за старців. Г. Бар. 

Сварицця, 

Тпрру, стій, моя мила, щоб ти воза 
не побила. Збр. Лаз. 

Що я вам—на сміх здався, чи що? Ном. 

У свій ніс не сопи. Ст. Зб. 

3480* На твій (*) гнів не заплели ( 2 ) 
хлів. П. 

(*) На. Г.\ ваш. Прав. Ниж. (*) не 
загороженпй іЗ.: не запертий- Г. 

Чия( 1 ) б гарчала, а твоя мовчала. Пр., 
Аоз.— Чиє 6 гарчало, а чиє 6 и ( 2 ) мов¬ 
чало. Кр. 








Вже чия. Пир. ( 3 ) а твоє, //е.; Вжо 
чпс б бурчало, а ти б и. Ш. 

Ми, як лін, але вони, як нони. Проси, 

Начхать я хотів на твоє серце! Лом. 

Дала не дала, а в морду не бий. Евх. 

«Перпіо рожжпакаіі, що маєш роби¬ 
ти, або капати.» 

Нехай Бог боронить від скаженої ми¬ 
ші. Ер., \Евх.\. 

Поглумка над гим, хіо лякає, що 
•пробить те та те. 

Щоб ииденосане втерто! Чор.Рад.( 64 ). 

Хоч и сволоч , та цареві в поміч; а 
ти пан, та баран (або: а ти пшик, та му¬ 
жик). Зал. 

Гі на тя! Ил. 

Гі на гя, пек тобі, осина! 

3490» Таки гір! Кулж. 

Гір, семинасга. Пир., Кон. —Гир, гир, 
та не вкусиш, Не. 

Гир, малеваний! .7., Евх. 

Постой, не кричи—налий чарку, та й 
мовчи (кажуть жартом на того, хто крик¬ 
не). Кон. 

Не кричи дуже—панський двір близь¬ 
ко, в пастухи візьмуть. Нос- 

Лучче замовчиш, ніж закричиш. Сл. 

Що ти кричиш, як нанявся! Гр. 

Свиня міх дре, и сама реве. Ил. 

Реве медвідь, а не знає . чого. Проси. 

Говорить можно, алаяцьця нічого. Кон. 

3500» Труби на пса— на чоловіка зви¬ 
чайне слово. Бр . 

Не черти, бо воза поламаєш. Пир. 

Батькуєш, а гріх. Пир. 

Відсадив его, як кота від сала. Ил. 

Як з коня ссадив. Коз. 

Оставсь він, як остужений. Чор. Рад. 
(362). 

Став, нк опарений. Прав. Лиж., Не. 

Осадила, мов горщок од жару одстави- 
ла. 4 Чор . Рад. (51). 

Пішов, як не стріианиіі. .7., [Кр.]. 

Пішов и пішов—мов мила ковтнув. Лом. 

3510. Як зачинає ЗВАДА, не поможе 
и рада. Бр. 

Зводи (*) та переводи. Кв. 

(') Як підуть зводи. Пр. 

6 бунти и тут, як видим: нсе тілько 
сваритеся та бунтуетеся один з другим— і 
не зна за що. Ст. 36. 

Полаялись за масляні вишкварки. К .— 
За масляні вишкварки не помирились. З ., 
.7., Пир. — «За що позмагались?»—«За 
масляні вишкварки!» Евх . 

Завелися, як той казав: багатий за ба- 


іацтво, а убогий -бозна й за віщо вже. 
Зал . 

Сваряццн за міх, а и міху нічого ніт. 
Ст. 36. 

За онучу збили бучу. Проси., З., Б. 
— ...та й наробили тику бучу. Евх. 

Ні з сего, пі з того — бери за лоб 
один другого. Ил. 

За Марка не була снарка, за Мися взя¬ 
лися. Евх. 

Зуб за зуб стялися. Пар. — ...затяли¬ 
ся. Г. 

•3520- Заварив кашу добру.. Кон .—Ну, 
так заварив кашу. Ис. 

Наварив каши, та й не ззіси. Бер . 

Наварив юшки—нехай хлищуть. Не. 

Нароїциняв, а чим замісити! Бр. 

Рощинив—забачите, що з того вийде! 

Дуб- 

Я тобі казав, не зачіпай, бо не обе- 
рестиссй. Не. 

Се ще тільки (*) цвіт, а ягоди ( 2 ) бу¬ 
дуть. Лів.— ...а ягід( 2 ) ніт. Бр. 

(') Є ще то. Ст. 36. ( 3 ) а яго дня. 
Кр. ( 3 ) а ягід ище. Зв. 

Достанецця и вашим, и нашим. Лів. 

Кожній (*) свасці по ковбасці. Бр., 
Бер., Ласт. (II, 24). — Всякій свасі 
по ковбасі. Кр. 

(•) Жадній, або—Кождуй. Пр. в Ст. 
36. ( 2 ) Буде кожній. ЗвРад., З До¬ 
станецця кожній. Л., Пир., [Проск.]. 

Буде усім по сім. Лів. —Усім по сім, 
а мені буде (*) вісім ( 2 ). 7/7., Нові. 

(’) а одному. Зал. ( 3 ) а мені чотирі. 
Сос. 

3530- Усякому по Якову. Б. 

3531., Що (*) дальше ( 2 ) в ліс, то більше 
дров. Бр., Бер., О .—Дальше в ліс, більше 
дров. Проси., З., Б. —Далі в ліс, більше 
труску. Пол. 

(«) Чим //., Зв.>К.,Лу6. ( 3 )Гдедалій, 
Ст. 36. 

3533. ЛАЙКА лаіццп, бо з дідьком зна- 
іцця. Бат. 

На всі заставки лає. X. 

Шпетить на всю губу. Павле. 

Лаять в батька п матір. Ном. —Пога¬ 
но (або: иомосковському) лаять. — Ма¬ 
тюки загинать. 

Лає, скільки в пельку влізе. Ном. 

Лає, на чім світ стоіть. Б., Лів. 

Будь він такий, такий! Кон. 

3540* Я з вас, сучі сини, зроблю те, 
щоб ви у трех н кози не купили. Коз. 

Плюнь собаці під хвіст (як хто з сер¬ 
ця плює на річі чиі або-що)! Зал. 







70 


Якої лихої години (сидіть и д.)! Л., 
Пир- 

Іи якого гаспида (приміром—нндичнс- 
ся, пришийся)! /{., .7., 3., 

От I і ), Господи прости! БрПир .,— 
Господи милостивий! Пир., Бон -—Л пі 
суди, Гоже! Ил. 

(‘) Ет. Рал. 

А, лиха година! .їм. 

З тобою ночсськн, а ти все поиесь- 
кн. ІІр [/>}?.].— Зійшлись ночеськн, а 
розійдемось понеськи. Соє. 

Собача печінка. Кон. 

Сучого виводу. 

Стара суко! .7., З-, /&н. 

3550. О, се ще зілля! Пир. 

Рудий шершень! Бр-, Л., 0- 

Ах ти, удуде смердячий! Проск. 

Нричипний! Кон. 

Чорт лисий (або: Лисий чорт)! Пир-,Л- 

Бісова челядь. Кул. 

Чортів жевжик. Л., Пр., ІІавлг. — ... 
дженджик. £р. — Жевжик! Пир., О- 

Чорт ароі баби. Иов- 

Д. Новосільський закидає, чи не Яга- 
Баба наша яра баба? 

Гаспидський сину (хлопче, дочко и д.)! 
Л-, Пар-, Кон. > 

Гпмонів син (Перський дука; Юдихва 
виявила его капості перед Ксерксом)! 
ТІир-, Л. 

3560. Чортовії (або: бісовії) діти. 3-, 
Л -, Пир. 

Чортова кров. Кул. 

Чортова ( 1 ) мацапура! Пир., Л- — 
Иш, мацапурова невіра. О. 

(*) Бач яка. Гат. 

Чортів кришеник. Кул. 

Чортове кодло. Л-, О., Нові. 

Чортове насіння. Об- > 

Чортова сатана, бісова! Л-, Рост . 

Тидолів син. Л -, Кон. — Гидолецька 
дочка. Кон- 

От сібірні (сібірянй и д.)! К-, Пир., 
Л-, Кон . 

Се іце чума Бендерська! Ііов. 

3570. Мазепа! Бойц. 

Лайка на мугоруватлх и непрово|>г 
инх людей. Чувать подекуди и в иа- 
ших сторонах (праве теж, що й маца¬ 
пура), а більш Москалі так дражнять 
наших, за гетьмана Мазепу. Б Лу- 
бенщині й тепер ще можна чувати 
(росказуе народ), що за часів царя 
Петра І розсердицця було Москаль на 
чоловіка та п ножякою, чи чим там: 
«Мазепа!», каже, або: «Мазеиин дух!» 
А далі, кажуть, царь Петро дав указ— 
що, мов, хто залізецця душі з огтакоі 


ирнчиші, и сам повинен наложиіь го¬ 
ловою. І і ом. 

Махомет (розбійник)! /{. 

Иродів син! Кон., Л. — Ги роді в си¬ 
ну! Бр. — Яропудів с^иііу! Л. 

Лядський сину! Л. — Лядська дочко! 

Чортова матір (понаставляла). Пир. 

Бісбатьказнащо! Бр., Л- — Чортбать- 
казнакуди! Лів. 

А прід его відає! Лом- 

Лиха его година знає! Л., ІІр., Н. 

Ночішк тебе уилодіш! О. 

Мовчи відьма—Каяиська ти дочка. Ш. 

3580. Луччс бим чорта зооачіів,ак тебе. 
Проск. 

Все за все, як би не той лисий 
чорт. 

Я б її сказав тобі, та честь на собі 
кладу. Л-, Ил. 

Сказав би веремію, та здумав, що 
говію. К- — «Ой ти крутиш веремію, а 
я б сказав, та говію.» — «Ти тепера 
схаменувсь, як святий піст минувсь.»— 
«А я дякові та паламареві поклонюсь, 
та нікого й трохи не боюсь.» К. 

Сказав би словечко, та вовк недалеч¬ 
ко. Кан., К. 

Говорив би, та рот замазаний (нічого, 
не можна казать). Нос. 

Говори, . говори, а чогось ти догово- 
рисся. Проск. — Він договорицця до чо¬ 
гось. Бр., Кр. 

Говори, донько, — виговорисся. Евх. 

А як би Ти язик прикусив! Зал. 

Не говориш ти? не говори ж до Стра¬ 
шного суду! Бр. 

3590. Не говориш ти до мене —не го¬ 
вори ж ти й до миру! Бр. 

Без еквурвого сипа не обиндецця. 
Ном. 

Огнем граєш. 

II костки моі струхпуцця в ямі. Бр. — 
То б уже й моя кість струхнулася. Бр., 
Пир. 

Нехай тільки руки зложу (або: зло¬ 
жить) , заскавучиш ти, як цуцик. Ном. 

Нди (або: мовчи) за добра ума! Кон. 
— ... поки не лаяли. 3., Я. 

Пропадеш, як собака в ярмарку. 
Ном. 

А знав би ти (*) морсе! Бр. 

Мого?—прочухан як хто прошпе- 
тицця.—( 4 ) А знав бись. ироск. 

За то є Литва кошелями бгєцця Ст. 
36. 

Тоді вже не кажи, що моя мати 
рідна (буду бить и д.)! Л. — ... що моя 
мати . ЗКр. 





3600. ЕЙ шануйси коли хоч, бо днлебіг 
колись тму-мно-здо-тло спишу на спині. 
ІІроск . 

Кому зкрутиццн ( д ), а куцому ( 2 ) зме- 
лсцця ( : *)- Бер. г 3., Л.у \Бр., Зв., У., 
/Те/;]. — Кому зкуеццл, а кому змедец- 
цн. Рад ., /{/>. , [///юс;;.]. — Кому зме- 
лсцци (*), а тобі зкрутиццн (*). ///;. 

(•) и ( а ) сл зкрутить. //.*., Кр. С) и 
( 4 ) оя змело. ( а ) а тобі. Гр. 

ДІМ тобі змелеццл, то куцому зкру- 
гиццл. Бр . 

Кому-кому, а куцому достаноцца I і ). 
Ев$. — ... хвосту, //ос. — Кому-кому, 
то так собі жахнсцції; а що куцому, то 
ні вже, не минецця. Гшп . 

( 2 ) скрутнцця*. Просі;.; буде. 11р.,0., 
Пр. 

Суча дочка, коли не вибатькую. Кон. 
3605. Вилаю так, що тобі в пельку (*) 
не полізе. Л.у Павлі. 

(*) в душу. Пар.; в горло. О. 
3607. Ой, дам я тобі перцю! ІІроск ., 
Кан.у 7Г., .7. 

Поподчую тім чаєм, що ворота нудні— 
раюгь. Кр. 

Не торкай, бо торкну. Збр . Лаз . 

3610. Битий ходиш (отогот попобгють)! 

.7., О. 

Научу я тебе в середу пишку ісги. 
Ил. 

Достанецця на горіхи! X., Павлі. — 
Та достанецця ж комусь на оріхи! Пр ., 
Лох. 

Достаиецця на кабачки! 

Треба му в сім пасом воду освятити. 
Ил . 

Освятити кому воду у три батоги. Збр. 

III ей. 

Як дам шкварки, то буде тобі жарко. 
Зал . 

Шкуру здеру! Пар. 

Мовчи, бо я тебе на кабаку зотру. Зв. 
Тропарів з кондаками. Л., Пар. — 
Дам н тобітропатн. К. 

3620. Хука усучу. X. 

Хоч ігьлть братів (палців—иоляиаса)? 
Бр. ' 

Бить тебе, бить, та й кий положить. 
О. —... та й кіек закинуть. Пар. 

Бить би, бить, та нікому. Ном. 

Знала б прасок добрий. Кон. * 
Хвіста підкосять. Зв. 

Бережи нюха. К . 

Будеть хрибту и череву. Ст • Зб . 

Як одважить ніякою, то хліба більш 
не істимеш. Чор. Рад . (273). 


Е, ти ще не бачив смаленою (*) вов¬ 
ка. .7., IIр. 

(‘) Смалячого. Лов. 

3630. Знаю я, де козам роги втинають. 
ІІроск. 

Туди тебе зашлють, де козам роги пра¬ 
влять ( ! ). Лів.у Павлі . — ... на дядьків 
хутір. 3. — ... до волам роги правлють, 
а кіз кують підковами. К. 

(*) справляють. Пер,; втирають. Кр. 

Я тебе пережену на гречку. Пар. 

В рукопису д. Марковича с до сні 
приказки така замітка, з Пирятина: 
«Взято, здасіщя, од бджіл, як іх на 
гречку у порожні вуллі переганяють». 
Не перечу: може, воно й так: додам 
тільки, що колись у дяків и, огулом 
мовлячи, в школах,, кара школярам за 
казінку, що не вміли штиха и д.. — и 
така була: ставили на гречку навко- 
люшки, и .часами голими коліньми. 
Полі. 

Як дам тобі бобу, то й крикнеш «про¬ 
бу!» Кр. 

Як дам тобі, то й зорі позбіраеш! Пр . 

Як дам тобі, то и ногами вкрйесся. 
Гат., Чор . Рад . (204). 

Як тобі дам, аж тобі в пгятах постиг¬ 
не! Бр. 

Як мазну по морді, то й пасокою уми- 
єсея. Нос.у Л. 

Як тобі дам, аж тобі дідуне ирисниц- 
ця. Бр . 

Такого духопелу (*) дам! Кан., К. 9 Л. 
(') Таких духопелків. Л. 

3640. Як дам тобі, тілько очима луп¬ 
неш. Гат. 

Як я тобі дам, то будеш знати, по 
чім в Новім Костянтинові гребінці. Бр. 
—Буде знать, но чім в Тростянці гре¬ 
бінці. Бр. 

За девгятпми ворітьми гавкнеш (як 
оперіщу). .7., [Зв., Чтр .]. 

Знатемеш ти Кузькину матір! Ном. 

Почухавсся, де й не свербить. .7., 
[. Проск.у Кр ]. — Почухрайся, де тя не 
свербить. Ил. 

Тямитеме (*) ДО НОВИХ ВІНИКІВ. Зв.у 
Лів. — Намітатиме до ннвих віників и 
до судноі дошки, покуль аж пороху на 
очі насиплють. Ст. Зб. 

(*) Знатиме. Лів. 

Буде він тямив,докибудежнв. ПрОСК.уЛ. 

Буде знати сому масляну! Пир. 

Хоча 6 ти шановав піч, та лаву, та 
себе прояву. Прав. Лиж. 

Убью та й на вишки скину. Гат. 

3650. Амінь тобі буде! Збр. ІПей. 

А вже ж я тобі доіду кінця! 



Шукай собі, або глибокої води, або 
високої гиллі. Кон. 

Хай він своєму роду сннццн — свиням 
та собакам (лайка за очі)! Пир. 

Щоб тобі на світі добра не було! 

Ж., Л. 

Щоб тобі лихом скрутилося! Гат. 

Водай ти з лихо но знав! Ст. Зб. 

Напив бись ся лихоі нужди! Проск. 

Нужда б тя побила! Ил. 

Най го злидні побгють! 

3660. Щоб ти не розжився сякий та- 
кий сину! Кон . 

Щоб воно на свою голову вивішувало! 

Бодай іх мир не знав! Кан ., К. — ; 

Щоб іх и мир уже не знав! Бер., Л. 

А, щоб тебе люде не знали! Бр. у Л. 

Щоб тебе побив несвітський сором, як 
ти нас осоромив! Чор. Рад• {379). 

Щоб ти скрізь сонце пройшов! Б . 

Сонце би тя побило! Ил. 

О, щоб іх вихром винесло! Кон. 

Щоб тебе буря вивернула! Черн. 

Щоб тебе взяло та понесло поверх 
дерева! Л.у Б . 

3670. Щоб тебе горою підняло ! Черн. 

* Щоб тебе понесло но нетрях та по 
болотах! Б. — Щоб тебе нетри поне- | 
сли. 

Бодай ти не знав о собі та о білому 
дні! Л., Коз. 

Бодай ти не знав, що сегодня за день! 
Коз., [Бр.\. 

Бодай тебе не минула Вересоцька греб¬ 
ля! Н. у Б., Кр. 

Щоб ти крачки там сів! Бр. 

Бодай туди не дойшло н відти не прий¬ 
шло! Ст. — Щоб ти туди не дійшов (*) 
н назад не вернувся ( 2 )! Евх. 

(Чиє доіхав. Кр. ( 2 ) не вертав- 

Щоб ти пішов круга світа! Л. —... 
світа, та гала світа. Б. — Ходив би ти з І 
круга світа! ІІроск. —Женися, женися з 
круга и світа! Б. 

А щоб ти ходив, як води ходять! 
Проск . 

Щоб ти ходив, поки {або: доки) сві¬ 
та та сонця! 

3680. Слава б тобі пропала! 1 \, //. 

А, щоб ему випадком випало! Кон. 

Щоб ти и в старцях щастя не мав! 
Бр. 

А щоб ти під царський вінець не пі¬ 
дішли (не треба гіршого слова сказати 
дівці)! Бер. у Лох. у Л. - 

Щоб воно тобі запалось! Гат. 


Щоб на тебе образи падалі- Чор. Гад. 
(379). 

Бодаіі кат споров! К.і. 

Ото бт>є — щоб тебе кат попобив! 
Кон. 

Кат би справив тебе за твою натуру! 
Проск. 

Щоб тебе кат сіконун перед великими 
вікнами! Кр. 

3690. Щоб тебе не .минули катівські ру¬ 
ки! Бр. 

Бодай ти дождав перед великими вік¬ 
нами (стояти)! Зв. 

Бодай тя пай Біг мав—в чужій комо¬ 
рі! Ил. 

А щоб ти на добрий путь не зійшов! 
Кон. 

Бодай вас на росиуття розвело, як ви 
(ведете,—що там мучите, чи що)! 

Щоб іх путь погибла! Бр., 1. — Бо¬ 
дай его путь пропала навіть! Не.— Щоб 
твоя и путь заклекотіла! Хор. 

А будь тобі непутно! Збр. Лаз . — 
А будь ти неладний (а, е)! Полі. 

Щоб тебе Біг покарав! Білі., Гат . 

Бодай іх невіра знала! 3., О . 

Бодай іх віра не знала! Бр. 

3700. Щоб тебе пін не ховав! Пар. 

Коли ти, бабо, рада, то нехай на те¬ 
бе уся громада! Ку.іж. 

Собі на безгодовгя! Кон. 

Нам на здоровья, а тобі на безго- 
ловгя! Евх. 

А, безголовгя та короткий вік на те¬ 
бе! Збр. IIIей. 

Сорочки б своєї боявсь (як хто ска¬ 
же: «а я тебе боюсь, або що?»)! Бр. 

Побили 6 тебе іх слезн! Пир. 

Щоб тобі світ замакітвнвсь! Кон. 

Бодай здорова була та назад не вста¬ 
ла! К. 

Дай, Боже, тобі повен живіт здоровг я, 
— щоб дихать тобі було тяжко {або: ні¬ 
куди було дихать)! В. Біле. 

3710- Бодай же кінець ваш був нудний 
та гіркий! Збр. Лаз. 

Куди ти, сліпий овад! Гр. 

Хіба тобі повилазило?! Ос. 2 (24). 

А що тобі—на потилицю вилізли? Бр. 

Баньки ім бодай посліпило! К. 

Бодай ему повилазили! К. — Ото ви- 
триііЦмп сліпні, а нічого не бачить—бо¬ 
дай тобі повилазили! Проск. 

Дивпцця, щоб ему повилазили! Зал. 

Хай тобі на язиці сядуть (певно, 
пранці, пузирі)! Кон . 

Бодай тобі заціпило! Лів. 








73 


Щоб тобі руки иокорчило (або: посу¬ 
домило)! Иом. — ... та посудомило! 

3720. Щоб ти на милицях нішо»! 

Так нехай ему груди заб'ьв (каже по¬ 
бите)! Кон. — Щоб ему груду збило! 

Щоб тебе пекло та парило! щоб ти не 
знак ні «день, ні вночі покою! Чор. Гад. 
(379). 

Хай тебе .за живіт візьме (як ка¬ 
жуть—взяв, вкрав)! Л 0. — ... візь¬ 
ме! щоб тебе взяла самка з пристрітом! 

в Р . 

Щоб тебе завійна узяла! Кон. — Не¬ 
хай тебе завійна візьме! Лпр. — Подай 
тебе взяла завійниця! Ер. 

Щоб тебе різачка (хороба) ионорізала! 
Пар., Кон. 

Вбий тя трясця! Бр. 

Держи, щоб тебе хиндя поподержала! 
Кон . 

Хай тебе хиндя иопотрясе! 

Щоб тебе родимець побив! Б. — ... 
убив. Кр. — ... взяв. Нові. 

3730. Щоб на тебе причина вдарила! 
Кон. — Хай вона зпричинпццн! Пер. 

А щоб на вас чума насіла, матері ва¬ 
шій чорт! Кон. 

А сто крот болячок у твоі печінки! 
Збр. IIIей. 

А сто дідьків у твоі бебехи та печінки! 
Бодай тебе грець вимивав! Кон. 

А щоб ти скрутилось, прокляте! 

А щоб ти не стишивсь! 

Щоб тебе лють турнула! Бр. 

Щоб тебе лунь вхопила! Пар. 

Нехай тебе лизень злиже! Не — ... 
лизне*. Зв. 

3740. Щоб его смуток узяв! Кон . — 
Смуток би на тя темний та чорний у- 
пав—не до вас кажучи! Лл. 

Побила б іх морока! Пар., .7. 

ІЦоб тебе Чорний бог убив! Войц. 
Щоб на тебе Див пришов! 

Щоб на тебе прншла чорна година! 
Войц., Л. 

Хай па вас лиха година! Пар ., Л. — 
... ссяде (або: вдарить). Кон. 

Щоб тебе лиха година знала! Об. 
Побий (*) тебе лиха година! Бр ., .7., 
ТІир. —... та нещаслива. .7., ІТир. 

(*) Побила б. ./., Иир. 

Щоб тебе не минула лиха година! 
ІІир. 

Нехай тебе супротивник візьме! Збр. 
Лав. 

3750. Хай тебе візьмуть ті, що купа¬ 
ми трусять! Кон. 


Чорт (*) бго бери! Пар., Л. 

(і) Чорти. Нул. 

Стонадцять чортів ему в хвіст! Гат. — 
Хай тобі стонадцять бісів! .7., Кон. —... 
чортів. 7/., Пар. 

Сто копанка дідьків ему в голову! Гат. 

Подай тебе той звав був, що трясе 
очеретами! Проск. 

Чорт би тебе спік! Кон. 

Чорт би вбив твого батька! Л., З ., 
Пар., Хор., ІІолт. 

Чорг би мучив твого батька, сучий 
сину! Кон . — Чорти 6 перемучив твого 
батька! Пар., Л. —та твою матір, 
сучий сипу! Л. * 

Чорти б казни (*) твого батька! Л. 77. 

Як пуступ дуже, кінь біс.ицця и д. 
—(‘І скакав, ламав, ходив, молотив и 
д. .7., Хор., Нон. 

Нехай твій батько сказнцця (кида ро¬ 
боту, обридло, и д)! Пар. 

3760. Нехай твій батько скалицця (*) 
(коневі хорому)! /{. 

( ! ; сколецця. Вин. 

Рви его батька (або: батькові)! Кон. 

Не вдалося. 

Чорти-пирись твою ма! Гат. 

Мордовав би чорт твою маму! Кр. — 
Хай тобі (або : твою) маму мордує! Бр. 

Сто бісів твоі матері! Л., Кон. 

Матері твоі чорт! Пар., К., ІГатЛ. 

Кадук твоі матері! Чиїр. 

Сто сот крот его ма! Гат. 

Щоб ему дихать не дало! Лі6. — ... 
з его нащадком, накоренком! Кон. 

Щоб не діждав ні Петра, ні Павла, 
ні дрібних святків! ІІос. 

3770. Щоб ти не діждав сонечка пра¬ 
ведного побачити! ІІом. —... на сонечко 
праведнеє дивитись. — Щоб над тобою 
світ не світав и сонце праведне не схо¬ 
дило. Б . 

Щоб перша куля не минула! Л., Сл. 

Хай его поб'ье те, що в хмарі гуде! 
Л., Пар. 

А щоб его побила руда глина. Лів. 
—... та що з кручи пада. Рад .— ... 
глина, що пада з хреетянина. Бр. —... 

А щоб ти на осині (‘) повісився! Л., 
Пр. — Щоб ти повісивсь на осиновій гол- 
лі. Рад. 

«То згпьяна такт, уже погано лає: 
Юда христопродавець на осині пові¬ 
сився». Рад. — (*) на гіллі. Пр. 

Щоб тебе, окаянного, земля не прина¬ 
да! Чор. Рад. (379). 

Щоб ти на Страшний суд не встав. 

10 










Пропав бнсь, ис снив бнсь ся! Ил. 

Щоб тебе вдушило та вдавило! Б. 

Щоб ти лопнув! Кон. 

3780. Щоб ти колом став! Не. 

Подай нагло зслиз! Кл. 

А щоб ти головою наложив! Кон. 

Щоб тобі дубовий хрест (смерть)! 

А убий тебе Божа сила! /У., Л. — 
Бий тя сила Божа! ИлЖ. — Хай его 
гнів Божий иобге. Кон . 

Побий тебе сила Божа на гладкій до¬ 
розі! 1І. 

Щоб тебе побило потемнило на путі, 
на дорозі н куди ти иовернсеея лицем 
своїм! щоб тебе било, як горох при до¬ 
розі, та як птиця по дереву бгецця! Б. 

Бодай его корінь звівся! Л., [ІІов.\. 

Бодай его кодло з накоренком переве¬ 
лось! О. 

Щоб тебе снискало! Бр. 

3790. Щоб тебе положили на лаву! Гр. 

Щоб тебе на марах винесло! Ном. 

Щоб тебе сира земля пожерла !' Кр. 

Щоб ти в сирицю вбився! Гам. 

Щоб его земля (*) не прнняла! Л.,Пир ., 
Пр. — Земля б его святая не приймала! 
Кл. 

(•) сира земля. .1., Кр. • 

Щоб під ним и над ним земля горіла 
на косовий сажень! Пр. 

О, щоб над тобою земля затряслась, 
сякій та такий сину! Кон. 

О щоб ему ні дня ( | ), ні покришки! 
В., Лів. 

(*) ні дна. Кон. 

Щоб тебе понесло поза вітряками! Б. 

Щоб тебе поховали на рбстаннях( 1 )!//г^. 

Не на могил них, а от як вішални- 
ка.—(’) па ростопьках. Евх. 

3800. А щоб курі загребли! К. 

О щоб твою кість викидало з того 
світа! Кон. 

Бодай тебе волами возили, а грабля¬ 
ми волочили! Кон. 

Вилаяв, як собаку. Пир., Кон.у Гр. 

Вибанітував (*) на всі бокі..ї. 

( ! ) Вилаяв. Ск. 

На собаці не хотів би слухати таких 
слів. Ст. З б. 

На злого челокіка и собака бреше. 
Гайс., Зв. 

Лайка—не бійка. Евх .— ... битва — 
молитва. Проси. — Лайки — байки, бит¬ 
ва (*)—молитва. Бр ., Проси., Кан., К. 
—... банки, а бить—купить. Рад. 

^‘) а битва—щира. Зв. 


Лайся лайся, а БИТЬ — купить. Б. — 
Бити—купити. Ст. Зб., [ Кр., Нові.]. 

Він того не дума, що тепер бгють, 
як куплять. Л. 

3810. Замірся, та не вдарь. Бр. — 
Замахнись, та не вдарь; россердся, та не 
вдарь. Евх. 

Бити—ис штука. Пир. 

Бити не купити. Ил., Л. 

Не бий, бо нробгеш. Зв. — Не пий 
— не нропгеш, не бий — не пробуєш. 
Ст. Зо. 

Як так грацьця, то я іі хатку пола¬ 
маю. Евх. — ... то й хатку ногеряєм 
(*). Л. — ... то я й палички позакидаю. 

Зал. 

(*) докішем. Рао. 

Нень, а не бий. Ил. 

Не мій рук свербячих. 

Що за що, а руки за пазуху. Пер. 

Бреши, бреши,—та не кусайсь! Евх. 

Язиком що хоч роби (*), а рукам во¬ 
лі ( 2 ) не давай ( 3 ). Зв., Кр. — Язиком 
що хоч кажи (*), а руки при собі дер¬ 
жи ( 5 ). Кан., К . — Спор до слез, а ру¬ 
кам простору не давай. Нос. 

(*) хоч спину лижи. Кон.; або — 
мели скільки хоч. . І що хоч балакай. 
Пр.; скільки хоч говори. Рад.; можна 
говорити. Кр.; ( а ) потолі. Рад. ( 3 ) а ру¬ 
ками не руш. Кр.\ а рукам дай покій. 
Сіп. Зб. ( 4 ) клепай І Ил.; Губою що 
хоч плети. II 11л. (*) трі.паіі. / ІІ.і. 

3820. Не давай рукам волі. Проси. 

Дай рукам волю, то сам підеш у не¬ 
волю. Лів., Сл . — Не давай рукам пото¬ 
лі, бо сам будеш у неволі. Рад. — Не 
дай рукам волі, то й сам не підеш* в не¬ 
волю , та язика ще не роспускай. К ., 
Кан. 

Очима іж, а руками зась! К . 

Хто на мов здоровгя важить, той (сам 
его) не має. Бер. 

И на жалку О кропиву мороз буває.А. 
( ! ) 11а жишкую. Ст. Зб. 

Як би на кропиву не мороз, вона б 
всіх людей яожалнла ( ! ). Кр., [Пир.]. 

(*) то б вона людеіі попекла. Кр. 

Коли Бог не попустить, то свиня не 
вкусить. Нос. —Кого Бог не видасть (*), 
то свиня не ззість. К., Рад. 

Як Бог не позволить. ІІроск. 

Не дай Боже свині роги, всіх лю¬ 
дей (*) поколе ( 2 ). Зв. —Коли б ( 3 ) сви¬ 
ні роги, то б усіх поколола ( 4 ) {або: то 
б цілий світ виколола). К., ІБр., У., 
Проси., Р., Кр.]. — Не дав Бог свині 
рог, ато б усіх людей поколола ( 5 ). К. — 



Видів Ваг, що не дай свині рог. ІІов., 
[ГайсА. 

(*) весь мир. . 1 . { 7 ) увесь би світ 
ПОКОЛОЛИ. /;/!., /\ ( 3 ) Жо би, ПнбИ'ШЙ- 

ге. Ил. (*) всі би люде виколола. ( в ) 
роги, ато б все стадо переколола. 
Пов. 

Не дав Вог (*) жабі хвоста, ато б 
траву усю потолочила ( 2 ). ІІар. 

(*) Не даром Бог не дав. Гр. ( а ) щоб 
трави не толочила. Ах., Гр. 

Роззявляє губу жаба проти вола, але 
го не ззіеть. Ил. 

3830. Не дав Вог свині вгору глянуть. 
Зал. 

Піди, псе, укуси мене, а ио тому бі¬ 
ди не збудссси. Ил. 

Не гостри зубів, бо не будеш істи — 
ні, ти п не вкусиш. Бр. 

Одступись, зелена жабо! 

Заплюй ему очі! Кон. 

Сіль тобі в вічі, а камінь у груди, Бер. 
— ... а камінь в зуби. К . 

Пек тобі, враже, хто тобі каже! Ст. 
Зб. 

Чорте на (*) груш, тільки мене не воруш. 
Лів. 

( 4 ) Па тобі, чорте. Прав. 

Що ти на мене кидаєш, наче на Ба- 
турку! Сос. 

Могила коло м. Олексаидрошш Сос. 
и. Хто біля псі йде, що-нсбудь на пеі 
кине. Було про неі в Втпогр. Збор. 
Рус. Геогр. Обіц., т. І, в ар. М. Але- 
ксапдровка шановного панотця Бази- 
левича. 

Батька в лоб! Ном .—... матір у циць¬ 
ку, щоб не діждала істи паляничку (або: 
кисличку и д.). 

Разно притулюють, найпаче дітвора 
як хоче влучить грудкою, або-що,ине 
попаде. 

3840. Не давайся кожному вітрові по¬ 
вівати. Ил. 

Хто стаєцця вівцею, того вовк ззість. 

З малоі хмари великий дощ буває. Коз. 

З малоі искри великий огонь. Ил., Кр. 
—З маленькоі искри великий вогонь буває. 
Проси. 

Пішов ио лихо. К. — О, сам по лихо 
пішов. Бр. 

Схотілось лиха. Пар. 

Лихом ему занудилось. Кост • 

Буде честь носом об землю. К ., Бон. 

Свербячиі руки має и той. Ил. 

Окуляри втерти. Гам. — ... треба на 
очі поставити. Проск. — ... під очі по¬ 
ставити. X. Вад. 

3850. Утерти кабаки. Збр. Лаз. 


Збить паскудник. Ос. 6 (VII, 31). 

Лшца в пику дати. Бат. 

Ляпаси (*) дати. Ном. 

(*) ГІолшіаса. Пом.; Ляпаса у пику. 

Павле. 

Ночубеньнів дати. Ном. 

Нотилиішіикамн нагодувать. Л. 

Загилити у потилицю. Бат. 

Дати бухана. Зал. 

Стусана дати. X. Зо., Л. — Тусанів 
надавати. X. 

Розуму до голови нагнати. Г., ТТ. 

3860. Прочуханки дати. Бр. —Завдати 
прочухана. Гат. 

Парла (прочуханів) задати. Бр. 

Хлосту дати. ЖПар. —... завдати. 
Бат. 

Дали хлесту. Р. 

Губки дати. Бат.— Дать губки (ду¬ 
лю). Б.\ 

Олію видавити. Гат. 

Зтрощпти на дрізочки. Рад . — ... на 
гаму з. Гат 

Не робіть старцям каиости. Л., Павлі. 

Не бий,' бо й так (*) злидні его поби¬ 
ли. Б. 

0 Давно вже. ІІроск. 

Нехай на чужі руки переходить (не¬ 
хай другі его провчять — злодія)! Зв ., 
II. — Ет, пусти его! нехай він перехо¬ 
дить на інші руки. Бр. 

3870. Коня кірують уздами, а чоловіка 
словами. Ил. 

На ледащого и кий положи, то все 
єдно. Проск. 

На добре, як що такеє, посварись тіль¬ 
ко, словами покартай его , а не бий. 
Бр. 

Добрий доброго слова боіцця, а ле¬ 
дащо її иобою (*) не боіцця. Ст. 

(') бою. Пар.; а ледачий и убою.Хар. 

Зб. 

Як слово не поможе, то й кий не до¬ 
шкулить. Бр ., К., Кан. 

Не боісся кива , не боісся кия. Дуб . 
— Добре боіцця кива, а ледаче не бо¬ 
іцця й кия. Рад. 

Побий на бісові ліс, то все з біса буде 
біс. Збр. Лаз. 

II побить, и полаять, та як є за що. 
Кон. 

На битій дорозі трава по росте. Прав. 

Хто годує, топ н бгє. 11р., Сос. 

3880. Кого люблю, того й бгю. Кон. 

Хто кого любить, той того чубить. Ж. 
—... гудить. Кулж. —... згубить. Рад. 

Кіпоть, не на лихо учять. Ст. Зб. 

Добротиць, як ніць. Ил. 

* 




— 70 — 


Махання за биття не рахувцця. 

Де страх, там и Бог. Об- —....як би 
то всі боялись Бога! Пар .—... там п 
Бог перебувай. Проск- 

Клин клином виганяй. Зал- 
Негріте залізо не зігнеш. Ос. ХО 
{IV, 4). 

З ледачого ( ! ) вовка хоч шерсті клон. 

Евх. 

(«) 3 лихого. Пир. 

Лихого нічого жалувати. От- Зб. 

3890. На крутеє (*) дерево треба кру¬ 
того ( 2 ) клина. Бр., 3. 

(•) кривеє. Ил., Бр., 3. ( 2 ) кривого. 
Раз, два не поможе, то десять помо¬ 
же. Ил. 

Ганьбою не візьмеш, так силою дій¬ 
меш. Коз. 

Собаку од ночі бий (або: бгють). Ст. 
Зб- 

Доти ледащо січи,поки дух у нім учуеші. 
Бр -—Ледащо бий, поки душу в тілі чуєш. 

Дуб- 

Уважай на душу, аби шкура витріпа¬ 
ла. Бр. 

Бита посуда дві небитих пережне. 
Прав. Наж- 

За битого двох не битих дають. Лів ., 
[Бал-, У., Рад.]. — ... та ще й не бе¬ 
руть ( , ). Лів. , [Проск., Бер., Рад., 
Кулж.]- — За битих то дають двох. Бер. 

{*) не ХОТЯТЬ, Зв.; не ХОТЯТЬ брЯТИ. 
Бр. 

И десятому закаже (покараний) Л., Р-, 
Пир., Гл . 

Поки світ стоятиме. Пир - 
3900. Поки світа іі сонця (або: світу 
сонця). Ск. 

Кішку бьюгь, а невістці замітку да¬ 
ють. Не. 

Песика бгють, а левнк боіцця. Евх. 
Бійся, Левку, коли пса бгють. Бр. 
Вівцю стрижуть, а друга дивицця. Проск. 
Барана ( ! ) стрижуть ( 2 ), а козлу ( 3 ) 
навішкн ( 4 ) дають. Л. — Вівцю скубуть, 
а козам на віжкіґдають. Ил. 

В Даурських степах іі досі скубуть 
— не вміють стригти: по сому знать, 
що Галицька одміиа найстаріша.—(і) 
Козла. Боз., Бр.; Овечку. Ш; Вівці. 
Бр., Проск.. Ящ., Нов.; Одних. Б. ( 3 ) 
етрнгуть. Ст. Зо,\ бжють. Бр. ( 3 ба¬ 
рану. Боз., Бр., III.\ козам. Бр ., Проск ., 
Лц., Лов.; а другим. Б. (*) на вістки. 
Рад.; па вєіику.’ Бр.; знать. Боз., Ш. 

На те Циган матку бге, щоб его жінка 
боялась. Ліспі.(З, 63), Черн., Нові. 
бдного скорапня десятем покаяння. Ил. 
бдного пригода — другого перссторга. 


З чужого злого учися свого. 

3910. Каацьця на кому. Прав . Пиж., 
Лів. 

Да вже ж я тебе, не иззім. Бон. 

Бозиак, коли будуть бити, а тим ча¬ 
сом голодом морять. Рад. 

Нехай бгють—оліі не вибгють. Пир.,Л. 

Не шклннка, не розибгюся. Черн., Черк. 

Як битимуть, то не лаятимуть. К., 

.1., | Бр.\. — Лаятимуть, то не битимуть, 
а як битимуть, то не лаятимуть. Л О. 

Як будуть бить, то не будуть вішать, 
а як будуть вішать, то не будуть бить .Рад. 

Як буде вішати, то не буде різати, а 
як буде різати, то не буде вішати: над 
смерть біди не буде. Бр. 

Битимуть - битимуть, та й перестануть. 
11р., Л. — А вже ж, не все битимуть: 
колись и перестануть. Пир., Л- — А 
вже ж не битимуть все ж! Гат • 

Дай тобі, Боже, тілько гадки, абись 
о мні забув. Ил . 

3920. Хоч бий, хоч лай, тільки через 
тин не кидай. Л., [Рад.]. — Нехай би 
бив, аго й через тин перекинув. Л. 

То Циган так сказав чоловікові, як 
гой піймав его на крадіжці; як же пе¬ 
рекинув — «О, спасибі», каже, «тобі, 
батеньку, що ти мене не бив н не ла¬ 
яв, та. ще Гі ч$рез тіш перекинув—ато 
самому приходилось лізти!» 

З гарячого часу збіг. От. Зб. 

Чорта впховаєсся (не сховаесся). Л., 
і Бон. .. ' 

Піймався в лабети. Л-, Евх. — По¬ 
пав у лабети ( ! ) добре. Кон. — Попався 
в лабет. Пир., Р- 

( <ч в лапетн. Гл. 

Попав в сіло. Бон. 

В куну запроторив. Гат. 

Послав туди, де козам роги правлять. 

Лів. 

Застукав, як сотника в горосі. Ос. 

13 ( Г, 14). 

А що ви робите, отче Есипе? Бон- 

А тягніть Варвару на росправу! Зв. 

3930. Прийдеш, Юрку, до порахунку 
(осін.). Прав. 

Ходи, Петре, до війта! Бор. 

Боісся, а лихо робиш. Прав. 

Опіраєцця, як кіт на леду. От. Зб. 

Як правду сказавши—будуть бить зака¬ 
завши. Кан., Б- 

Трути в, як сліпого з моста. Проск- 

Не пхайте его, він и сам упаде. Гл. 

Допік, мов горохом об стіну. Евх- 

Дошкулив (*), мов пугою по воді! Евх. 
(*) Накарбував. 






Дав пилі, як заєць кобилі. І [ос. 

3940. Забнп, як иедмеди жолудь. Л. 

Лихою шайкою заходились («ти та ти 
узяла»!). Сос. 

Не з біса чоловік, а яка жаба дужа 
(або: а як душо бьс). Бр., Л. 

Не знає й той козацьких жартів. Ст. 
36. 

От тобі й швець, — коли не хотіла 
доброго чоловіка мати! Г. 

От тобп, Савка, булавка! І'айс., II. 
Ходив Санна розбійник з булавою, та 
и піймався. Кажуть на ледачого, як до- 
грасцця до біди. Бр., Я. Як кіпця не 
иивелось. Іайс. 

Носив вовк овець — понесли вже й 
вовка. Бр ., \Пир.\. 

Дали зілля од похмілля. ІІос. 

Кий забій на него. Гл. 

Души, як чорта в верші! Пер. 

3950. Знай, по чому в Константанові 
гребінці! Проск. 

Дурного по ногах, щоб присів. Зв. , 
Кан. — А бийте ( ! ) дурного ( 2 ) по но¬ 
гах, щоб присів ( 3 ). ./7., {Пер ., Рад. |.— 
А бий дурного по ногах, нехай сховає 
ноги на неділю. Бер. 

(*) Тютю. Зв .; Тарарах. Б.; Цур. Евх. 
( 2 ) дурня. ( 3 ) то він и присяде. * 

4952, Души вражу бабу за(*) цибулю. 3. 
(*) як. Лох. 

4954. Бийте его добре киями, щоб знав, 
по чому ківш лиха. ІІе. 

Бийся в груди, лайся в мать. Ил. 

Бт>ють, так як жидівського гамана. 
Проск. —... як Гамона. Ст. Зб. 

Ух, иззів обух! Ер. * 

Піймав смаленого вовка. Пар. 

Без всяких обрізків. От. Зб. — ... з 
гряззю змішав безвинне. 

3960. Зомняв (*) на ( 2 ) кабаку. Пар. 

(і ) Зтер. Бр. ( 3 ) мов. Боз. 

Дав доброго диптю: одвохрив добре. Еон. 
—Одволожив. Пир.уЛ. 

Одважив соли добре! Чор. Рад. (27). 

Наівся буханів. Зал . 

Стусана покоштувать. Павле. 

Бебехи одибгєш. Ер. — Бельбахи ві- 
дібгєш. Прав. Паж. 

Пішло ему по кні! Бр. 

Варовався кия, та палкою дістав. Бр. 

А що понюхав табаки? Дуб., Б . 

Так ми ему дали табаки понюхать: 
тепер стидно й між народ. Еон. 

3970. Натер ему перцю в ніс. Гат. 

Не бий его в ніс (або: по носу), бо 
кров потече. Л. 


А що иззіп ( 1 ) облизни! Лів.— Облиз¬ 
ни схапати. Гат. — Так ему треба — 
піймав облизни. Проск. 

(*) піймав. Зв., Бр. 

А що иззів ляща ? Прав. Лиою., Лів. 

Помостив му медалі під ніс. Ил. 

Лиски од миски! І [ом. 

Ляпаса злапати. Гат. —А що ляпаса 
иззів? Лів. 

Иасокою умився. Л., Пар., Ст. Зб. 

Розсвігив ему свічку, аж з очей искри 
летять. /\, II. 

Оперезав па всю маспнцю. Ст. Зб. 

3930. Як м'ьяло (*) облизав. 

(‘) макогін. Бр. 

З товкача умивався. Ст. Зб. 

Як загилив ( ! ) по потилиці, так аж 
каганці в вічю ( 2 ) засвітились. Лом. 

С) заіхав. Збр. Лаз. ( 2 ) в вічах. 

Потилишника покоштувать. Евх. 

Набився ( ! ), як голоі вівці ( 2 ). Бр.,Л. 
(*) Налупивсь. ( 2 ) овечки. ,7. 

Дався в тямкн. Пар. 

Слуха джмелів (*). Бер., Пар. — Дав 
ему лупня добре — довго буде джмелів 
слухати! Проск. — Як учистив по пиці, 
та тільки чмелів слуха. X. Зб. — Дочу¬ 
тись чмелів. Гат. 

(*) чмелів. О. 

Діяти, діяти, йде батько сіяти: бере 
матерь волочить, та нам его не учить. Б. 

Губи та опенечки — заходивсь ста¬ 
рий (*) коло ненечки: як став молотить, 
так аж пірт>я летить. Не. 

(*) заходивсь панотець. Лаз. 

Будеш мати весілля: тато маму віддає. 

Бр. 

3990. Погладив проти шерсті. Евх. 

Гладив-гладив за шерстю, та як почав 
и проти шерсті! Лом. 

Ухопив за чесну грипу (за чуприну). 

ІІир. 

Схватив добре за Боже пошиття. 
Проск . 

Волосом засвітила (очіпок злетів). 

Хор. 

За косинки та в поволочку. Б, 

Попав, наче сліпий кобзу. Б. 

Вчепився, як рак. Проск . 

Тащнть, як чорт Жида. 

Бгє и ногами й руками. Бр. 

4000. Мне, мов Семен швець шкуру. 
Зв ., Рад., [Пир ., Евх.}. 

Душить, як вовк кобилу. Дуб . 

Трясе, як хидня. О., [ІГоз.]. 




Давить, як мороз бабу. Прав. Пиж ., 

Лів. 

Мііегь, як гостоць бабу. Просі :., X. 

Кусай ліпне, псе, поки кров но поте¬ 
че. іїл. 

Кусь лоно, вовчо, бо н тебе но могу 
О- Бер. 

(') бо в мене зубів нема. Пер; як пі¬ 
хто мене не хоче. (*.; ззаду, бо я зу¬ 
бів не маю. 11р. ; хоць зубів не маєш. 
, Проск. 

Було не еавити, но варварити, та на 
сорочку сурганнти. К . — ... не савитн, 
но варварити, ні амбросити, але куделю 
було кундосити. Проск .—... нно кудею 
термосити. Збр . І Цей* 

Оженився собі якийсь сирота, мав 
хатину н вдвох живуть. Дивицца він, а 
его жінка усе гуляє! ч «Чому ти, жіп- 
ко, не прядеш?))'—«Та сегодия, чоло¬ 
віче, Сави» — або Варвари, або якого 
иншого видума празника, сидячи гола 
на печі, а все таки не иряде. От и 

• хвплицця чоловік сусідові, а той и од¬ 
казує. «Постій», каже, «я іі нерекре- 
щуі», та так, як уже стемніло, убрав¬ 
ся, у одну руку нагая, та й прихо¬ 
дить туди в хату. «Добривечір», ка¬ 
же, «люде добрі!» — «Здорові були!», 
каже чоловік; «проходьте», каже, «дядь¬ 
ку, та сідайте!»—«Пі, чадо», каже, «я 
прийшов спитацьця, чом ви оегодня нічо¬ 
го не робите?»Ажінка як була голенька, 
так з печін зскочила. «А як же»,січе, 
«робить, коли моя баба казала, щоб у 
свято нічого не робила?... а сегодня 
якогось св. мученика!» — «То оце ти, 
небого», каже той, «домучилась так, 
що у тебе, на хребті іі сорочки нема?.. 
Е, треба ж тебе перехрестить!»—и як 
почне іі хвоіть, примовляючи: «Було 
не еавити и д.», поки та,—що, мов, 
до суду її до гробу ие буду иразиику- 
вать. «Добре», каже той, пускаючи, 
«гляди! я», каже, «ще прийду, дохре- 
стить, як що ие поможе!» Де не помо¬ 
же: помогло мов рукою зняло! /Л, Кап. 

Добулась, мов сова на току. Пар. 

Така в мене голова, йк запаска ста¬ 
ла (синя). Пгір. 

4010. Шумпть-шумить березина, свер- 
бить-свербить середина. Ст. 36. 

Сповідали Иллюху від пгят до уха. X. 

36 . 

Дали ему помосковськи, аж ся лоб за¬ 
курів. IIл. 

Так его чинить! Пар. 

Дали ему доброї чиньби. ІІом. 

Прочухана дали. Зв. 

Списав спину, що п курці нігде клю¬ 
нуть. О. 

Змірив го від ніг до голови. IIл. 


Обідрав (*), як Сидорову козу. Пр .— 
Набився, як Сидорової кози. У. 

(•) Облупив, Надув. /Го*. 

Облупив, як кат Микиту. ЛР. 

4020. На всі боки випоров. //., Пар. 

Знівечив чоловіка (одкатував, погано 
вилаяв). Л., Пир. 

Нопінив чоловіка. Лом. 

Бив-бив, та ще й друк кинув. О. — 
Бив-бив києм, та й кий кинув. Коз. 

Оце наївся меду! 11р. 

Почухався він добре. Проск. 

Випив ( ! ) дві неповних. Об. — ... а 
третій иедолитип. іі. — Буде тобі два не¬ 
повних (невдача). Сос. — Гїочув два не¬ 
повних. Ст. Зб. 

И Дали. /,\ 

Як притяглії до хверта, то знав кузь- 
кину матір. Лист. (Іі, 246). 

Здобувся добре, сіромаха (або: До¬ 
бувсь, сердега). Гат. 

Шкіру з него здер. Ил. 

4030. Били, як кота. Лів. 

Заколупив живота не помалу. Ст. 

Зб. 

Зогнали трохи серце. Чор. Рад. (74). 

Оскому зогнав. Зв ., Пар., Л. 

Хоч уже й заплатив, та уже п набив¬ 
ся. Кет., К. 

Оттаке-то на сім світі роблять лю¬ 
дям люде. Кобз . (76). 

З вас деруть ремінь, а з іх бувало й 
лій топили. Кобз. 

Бодай мій ворог знав, що нині за 
день! Пі. 

Напрасннця, обійди около! От. Зб. 

Се вже напрасннця. О. 

..4040. Хіба тебе возом зачепили! Кон., 
Квх. 

Бгють (*) и плакать не дають. Дуб., 
Л., ІТар., О. 

(') II деруть, и бгють. Рад. 

Поверх моей праці та ще мене бгють. 

Яр. 

Бгють нас, и наша правда. Руд. 

Чи я ему межу переорав! О. — Межу 
переорав. Ст. Зб. 

Виноватий як Хрнстос перед Жидами. 
Пар., О. 

Виднть Бог, чий козел, а чий баран. 
Проск. 

Бачить Бог мою кривду. Б., \Продк.]. 

II горе мені, п добре мені — л бгють 
мене, п правда моя. Бр ., У .—II добре 
мені, и зле мені—и бгють мене, и пла¬ 
кати не дають. Проск. 

Нахопився—як накупився. От. Зб. 






— 79 — 


4050 Бея суда й прана. Л., Б., \Ил.. 
11р., КрОт. Зб.}. 

Так собі: пі сіла, ні пала (нагально). 
Пр. 

Без данин причини. Ж., Ст. Зб . — ... 
обсячсстни. Ст. 36. 

Так як я вазі вишній. Ж., [А/;.|. 

Ні світила, ні кадила, як тебе смерть 
входила. Просі:. 

Ні сном, ні духом но вмюпят. Л.,Кр. 

Н муха говоруха. Ст. Зб. — ... об 
мені не буркне. Пр. а Ст. Зо.' 

За наше жито (*) та ще нас и бито 
(або: побито, набито). Об., Пуд., Ст.Зб. 

(') сито. Пер. 

З чужого похмілля голова болить.Ряд. 

Жінка сало «гамнула, та на кота звер¬ 
нула. Пр. —Пропало, пропало — коти ззі- 
ли сало! Дуб. 

4060. Коваль зогрівше, а шевця пові¬ 
сили. Ил. 

Баба (*) винувата, що дівка 'черевата. 
Проск. , Дуб., ІІщ). 

(') Чім (\, .їв., Рад.; Чи я з того. 
Пер. 

Пногді бгють Хому за Яремину вину. 

Не. 

Хто пив, а мене волочат. Ироск. 

Який біс женицця, а нам коровай 
плескать. Ст. Зб. 

Кому Варвари, а мені голову обірвали. 
Ироск. 

Чин обід, а старцям лихо (*). Ироск 
Пар. 

(*) клопіт. С. 

Хтось квасу наівся, а .мене оскома на¬ 
пала. Ил. 

Хто кислиці поів, а на кого оскома 
напала. Зв., ЛПпр., О. 

Хто виноват, а на мені окотилось! 
Збр. Лаз. 

4070. Синиця шкоду робить, а жура¬ 
вель попадецця. Рад. 

Горобці шкоду (*) роблять, а синиця 
в спаш упаде ( 2 ). Бр. 

{•) спили просо. Ироск., Пан., И. ( 2 ) 
а синицю злапали. Ироск. 

Побить, то* н абихто знайдення, — от 
инше діло пожалувать! ІІом. 

Пригладь-голови не знайдеш , хіба про- 
бнй-голову. Пир. 

Кров—не водиця, розливати не годин- 
ця. Руд. 

На похилі 1 (*) дерево п кози ( 2 ) ска¬ 
чуть ( 3 ). Ск. 

(•) плохес. //. ( 3 ) и жаби. Пр.; н че¬ 
репахи. Чшр. ( 5 ) лазють. 


Ни сухеє дерево и огонь пади. К ., |3.|, 

Через низький тин усі собаки скачуть. 
Черк., Чсрн. 

На лежачу березу кози скачуть. К. 

Смирного й на тім світі бгють .Пах., Л. 

4080. І ї і того сокола и ворони бгють. 
Пр. в Ст. Зб. 

Песиголовець, людоїд! Л ., Пир. 

ГІесиголонець — псино циклопський 
нащадок. Воно чоловік з одним оком и 
людеіі ість. Як иійма чоловіка, то за¬ 
пре в лех и доти годус волоськими го¬ 
ріхами , що чикне мезнного налця на 
ліві руці, то вже й кров не йде од 
жиру: тоді ість. Там десь вони, ті Пе¬ 
сиголовці, біля Криму, чп-іцо. Пом. 

Ах ти людоід! Кон. 

Живцем ість. 

Піду, куди очі. Л.*,Пир., Кой.— Куди 
очі понесуть. Ст. Зб. 

Піду світ за очі. Л. Пир. — Припадає 
світ за очі йти. Бр. — Тра йти в світ 
за очі. Ил. — Пти світ за очима. Проск. 
Світ за очима пойду. Ост. 

Або води завідаю, або петлі на шшо. 
Кон. 

Я таки напгюсь на тебе холодної води 
(утоплюся на твою душу). Коз., Сл . 

Поки й живіття мого—не забуду! 3., 
Пар. 

Побере іх хапко (чорт)! Пир . 

4090. Сокира свого дорубаецця. Ж. 

В чіпці уродився, а на посторонку 
згине. Ил. 

Прийдецця (*) ниточка до клубочка! 
Л . —... та не змотаєцця.—Чекайно, че¬ 
кай! прийде нитка до клубочка, не вхн- 
труєсся. Пар. 

0) Лостопте, прийдецця. Пир. 

Вовк ловить, та й вовка як піймають! 
Л ., \ПроскСл.]. — Ловив вовк ловку, 
поки й [сам піймавсь. Кан. — Ловить 
вовк, ловить вовк, а як вовка піймають, 
то шкуру здирають. А.—Носив вовк ко¬ 
зу, аж н вовка понесли. Кан. 

Повадицця вовк в кошару ходити, по¬ 
ки ні одної вівці не буде (або: ходить, то 
п у хаті буде). Пар. 

Піп людей хова—сховають и попа. Ж. 

Повадилось решето гречку переводить 
(що на его гречку точять). Рад. 

Поводицця кухоль по воду ходить, по¬ 
ки ему ухо одломлять. Лох. 

Оступляцця цуцики в три ряди гудзи¬ 
ки. Гл. 

Одізвуцця вовкові коровгячі (*) слізки. 
Проск. — Побили вовка бараніі слези. 
Пр. в Ст. Зб. 





— 80 


(*) Відольюіщя ловку овечі Павлг . 

4100 . Підеш ти туди (або: Будеш ти 
там), де великі вікна. Бр. 

Та я піду перед великі вікна. («То на¬ 
ші так кажуть—на панів до Государя.») 
Рад .—Як мені тут нічого справи не ви¬ 
дасте, так я піду перед великі вікна. Ер. 

Воля Божа, а суд царів. (*) В ,, Лгв. 

( 4 ) папський. Рад.; Гальчснків. с. /»*?/- 
.іажеиці Пир. п. (В Кулаженцах був 
старий чоловік, Гальченко, и до его на 
розсудок ходили). 

Тріваіі, це ему рогом вилізе. Ііавлг .— 
Воно тобі рогом вийде, /{он., Гр. 

Прийде и на пса колись зіма. Ял. 

Прийде на него лиха година (підожди)! 
ІІроск . 

Увірвецця! О.—дрвецця (*) нитка! Ер. 

(*) Підожди, урвецця и тобі. X., Рад. 

Боком вилізе. Бр. 

Скоро іх Бог скарає на гладкій доро¬ 
зі. Лроск. 

Нехай Госпідь скарає того, хто довів 
до того. 

4110 . Давно вже тебе чекає хвурднга. 

Виє, та на свою голову! Рад., Пир. 

Нехай сей раз и так буде, ато все 
так буде. Пир . * 

И не роби, и не вий (нема чого)! Бр. 

Хто таки, •простий чоловік, даєцця в 
знаки! Б. 

Пропало, як на собаці. X, Я. 

Зійде, як вода з гуски. Евх. 

Присхне, як на собаці. У., [X, Пар. 

Гр-]. 

Зносиш (*), як батьківщину. Бр., З. 

( в ) Понесе. Іір. 

Тебе жаль, и на тебе жаль. Рад., X 

4120 . Дурна клятьба господара шука. 
О. ~ Дурна клятьба об стіну головою. 
Кр. 

Жіноцька клятьба дурно йде — так як 
мимо сухе дерево вітер гуде. Сос . 

Чи Бог дитина дурнів слухати. Яц. 

Бог не дитина слухати дурного галя- 
тина. Руд .—Хіба Бог дитина, щоб по¬ 
слухав Галатина («галатин придуркува¬ 
тий».) Евх .—Бог не (') дитина слуха- 
ти ( 2 ) дурного Литвина. Проск. , Пар., 
[X, Сос., ІІов.}. 

(*) не мала. /»' , Пар. (*) не послухає. 

Як би Бог слухав пастуха (*), то б 
уся череда вигинула ( 2 ). Бр. 

ІТастух завжди лас: «а щоб тебе, а 
бодай тебе!»—(') чередника. Зв . ( а ) ви-, 
здихала. Проск.\ увесь товар виздихав. 
3».- у то и сдноі б товариші з поля не 


пригнав. //де.; давно б погинуло стадо. 
От. 36, 

Торік була пожежа, а й досі ще сма¬ 
лятина чуть. Пар., Оков. — ... була по- 
гориджа, ще й досі чути. Бр. 

Укусивши, не залижеш (як перепро¬ 
шує). Пос. 

Не мила та хворостина, що по очях 
била. Зал. 

Бог з вами (або: Бог из ним)! Об. 

Извиднть тобі Бог! Бр., Зв., Бон. — 
Бог з вами! хай вам Бог звнднть! Бон . 
X—Нехай тобі Бог звидить н збачить. 
X, [Зв., Рад., 3., О., Білі.]. — Звн- 
днть и заплатить. Проск. 

4130. Нехай вас чапля розсудить! Бр. 
—Нехай вам звидить чапля! ІТом. 

Бог з ним! на тім світі оддасть пи- 
рожками. Б. 

Як вислюк хвицкпе, в полицію не 
йти. Бр. 

Накажи вас, Боже, хлібом та сіллю. 
Бон. 

Як хто в тебе каменем, то ти в его 
хлібом.., Бр., [Ил.]. —Хто до тебе з ка¬ 
менем, ти до его з калачем. Лип. — Я 
на его хлібом , а він на мене каменем. 
Бач., К . 

Хто старе поминає , той щастя не 
має. Б. 

Хто старе помгяне, тому роспікши па- 
л ець та в око. Пос. 

Що було, то ся минуло. Збр. Щей. 

Велика хмара, та малий дощ. Евх. — 
З великої хмари малий дощ буває. Коз. 

Здибався хміль з цибулею; перше ся 
позневажили, потім ся повеличали. «По¬ 
магай Біг, гірка!»—«Бодай здоров, ша¬ 
лений!» — «Помагай Біг, смаковита!» — 
«Бодай здоров, веселий!» Тіл. 

/ 

4140. Чи будемо ВИЦЬЦЯ, чи будемо 
мирицьця? Збр. Лаз., [Збр. Шей .]. 

Чи нам братицьця, чи щодня трапиць- 
ця. Коз . / 

Наскочила ( 1 ) коса на камінь. Лол. 9 
Лів., Сл . —... та камінь не подаєцця. 
Рад. 

(*) Натрапила. З/?.; Трапила. Сл., 
От. 36 ., 36р. ІПеії ; Трахвила У., 
ІІроск. 

Наскочила кулага на врага. Рад. 

Наскочив чорт на біса! Б., X, Лох., 
Пр- 

Наскочив удовеїдь на вдову. Евх. 

Надибав свій свого. Бр., Тіл. — Трах¬ 
ей в свій на свого. Ил. 




— 81 


Живуть ( 1 ), як кішка з собакою, Лів. 
—Так люблнццн, як собака з кішкою. 
Прав. ІІиж.— Жиють з собою, як пес 
з котом. Ил. 

—/Кис, як кіт з псом. Проск. 

(■) Живе. Поз. } Хар. 3(7. 

Не помиряцця, як два коти над са¬ 
лом. Коз .—Дпа коти в однім салі не по¬ 
мирання. Рад. 

Два коти в однім мішку (або: на од¬ 
нім салі) не помиряцця. Прав . ІІиж., 
Пол., Лів., Ос. 14 (Вістів 62). — Два 
кота в єдино»! мішку не могут з собою 
жить (подлуг присловя людского). Вел. 
II, 38). 

4150. Собака собаки не мине. Кр. 

Міль моля ( 4 ) гризе, коли нема що ( 2 ). 
Бр. 

(*) Муль мул я'. А. Пил. (*) не має що 
істи. 

Міль молю гризе, а молі чорт не бе¬ 
ре (міль там найбільше, де є чортопо¬ 
лох, та в сухе літо. Рад.). Нос. — 
Мільга мільгу ість, а мільги й чорт не 
ззість. Кр. 

їсть пес пса, коли нема барана. Ил., 
(Бр., Проск.).—... коли ся істи хоче. 

Трудна згода, де огонь и вода (або: 
Олію з водою ніколи не погодиш). 

Два когути , два дими , дві господині 
ніколи не погода дня 

Очерет з лозою не помиряцця: хоч 
вітру нема, все лаюцця. Б. 

Окунь з раком не помиряцця. К. 

Як порося з вовком (погодились). Кл. 
Дітей не христить. Лів. —Хоч и по¬ 
лаємось, нам з тобою дітей не христить. 
Коз. 

4160. Поборовся б як би малось сили. 
Кобз. (44). 

А % нуте, нуте—хто кому накруте! Гр. 
Дай, Боже, вам побитись, а нам поди¬ 
витись. Збр. ІПей. 

Хто кого нагне, той того набгє! О. 
Нехай дурні бгюцця, нехай розумні¬ 
шають. Л., Б. 

Най бгютцця, колі міцні голови ма¬ 
ють! Збр. ІПей. 

Де два бгютцця ( 4 ), третій не мішайсь ( 2 ). 
Рад., Лох., Б. Павлі., (Бр., Проск., 

Бер.). ' .. 

(*) сварицця. Кам .. Евх. (*) ио мі- 
шастцця. Зв , З. у Б.\ за калитку бе- 
рецця. 11л.\ трстсму по носі дають. 
ЯцНам.у ї'вх. 

Миого яла коли на єдиого два. Ил. 
Роздрочились, мов бугаі. Чор. Рад. 
{ 68 ). 


Отто грнзуцця! й хвостів не зостапец- 
ця (се б то, одна ’диу ззідать — Й хво¬ 
сті поїдять). Лом. 

4170. Бореццл, як рибець. Зап. (І, 
14.7), Кон. 

Одя—як брацця, як борнцця. К. 

А воші добром бгюцця. 

Пнсцця, як жаба на купу. Зап. (1,147). 

Добре его приняв, що аж носом за¬ 
поров землю. Проск. 

Носа (*) вкрутити. Тат. 

I і ) У д. Гатцука піса —певно, помилка. 

Носа втерти. Гат .—Ох, и ему ко¬ 
лись втруть носа! Кулж. — Трівай, я 
втру ему носа! Паєм. — А що втерли 
носа? Прав. ІІиж., Лів. 

Цибульки б під ніс дати, Гат 

Вкрутили (*) хвоста. Пир., Гр. 

Вкоротили. Х.\ А, вже підоткнуля. Бр. 

Цибульку дать під ніс. Павле. 

Задав пинхву—нехай чха. Л., Пр .— 
Пинхву дав. Кв .—Задав пинхвн. 

4180. Завдати гарту. Гат. 

Нагнав духу (страху) К. 

Дали ему духу (пропудили добре). Пир. 

Зогнав на слизьке. Л. 

Притяли ему крила. Ил. 

Задав бобу. Бр., О. 

Дав ему бобу залізного, ззісти. 

З гряззю змішав. Нов., Ст. 36. 

Гуру узяти. Гат. 

Пропав ні за цапову душу. ІІом. 

4190. Наложив головою. Пир. 

Нечистий его узяв (пропаде чоловік: 
утоне, абощо). Кон. 

Там и чорту баран (кінець). X. 

Відданий хліб (добро за добро, зневага 
за зневагу). Бер . 

На одвороті гречка родить. Кон. 

У кочерги два кінці: один по мені бу¬ 
де ходить, другий по тобі (або: один на 
тебе, а другий на мене). Л., [Кон.]. — 
У кия два конці: єдин буде по мні, а 
другий по комусь иншому. Ст. Зб. —Пали- 
ца два кінці має. Проск. 

За писок в писок. 

Не той (*) козак ( 2 ) що поборов, а той 
І 3 ), що вивернувся.^ Прав. Пиж., Пол., 
Лів., Евх .—Той старший, хто на грудях 
посидить, а найпаче, хто вивернецця зи- 
споду. Ст. Зб. 

(*) и ( 3 ) то. , Пир. (*) дужчий. Ст.Зб. 

Не то молодець, що за водою пливе, 
а то молодець, що проти води. Кон. 

Щирий козак ззаду не нападаецця. 

Кулж. 


11 






4200 І Лежачаго не бгючь. Г., ТІ ., 
Лів. — «Лежачого не бгють.»—«Леда¬ 
чого то й бить!» ІІом. 

Таки тявсь, таки тявсь, а все ему не 
подавсь. Збр. Лаз. 

Хоч пика в крові, та паша взяла. Бор., 
Евх. —... наше взяло. Лаз. 

Ваші и батьки було бгюцця-бгюцця 
—та й трохи оддишуть. Пар. 

Ось я вам напишу помириу! ІІом. 


На ВОЙНУ йдучи по чужу голову, й 
свою неси. От. Зб. 

Військо йде, як мак цвіте. Евх. 

Лучин дома горох, капуста, як па бой¬ 
ні курка тлуста. Ил. 

Хто не має зброї, пай не йде в боі. 

Куля не галушка — іі не проковтнеш. 
Бр. Па р . ч 

4210 . За честь голова гине. Не. 

Щ ляхтич за гонор уха рішивсь. 

«Йдіть скоріше—ваших бгють!» — «То 
не наші, то Ничипоренковн». О. Бглз. 

То ж то іх полегло! Пр. в От. Зб. 


НЕ СТРАШНО ні тучі, ні грому. Ж*, 
Пар., Бр. 

Як не дасть Бог смерті, то чорти не 
візьмуть. Бр., [Ер.}. 

Оце ж бояцьцн! де страх, там и Бог. 
Нем., Бр. 

Се ему (або: Він мені) и за ухом не 
свербить. Л. 

И ухом не веде! Пар. — Ухом веде. 
От. Зб. 

И в ус не дме! ІІос. 

4220. И усом не моргне. Пр., Лох., 0. 

Боіцця, як вовк кози. Слуц. 

Не чує пблуску (не боіцця нічого). 
От. Зб. 

Хоч ся переволоче, та не утече. Ил. 

Поти старець плохий (*), поки соба¬ 
ки не оступлять. Рад., Пр. — ... а як 
собаки оступлять, то тоді й кия най¬ 
де ( 2 ). Рад. —Доти старець плохи, поки 
собаки не обступлять—тоді ярміс найде 
и палкою обгоняєцця. Коз. 

(<) рохмап. Ст. Зб. ( а ) то він и ого- 
ницця. Бр. 

Коли сова згяструбіє, то више сокола 
літає. Ил. 

бдин кіт стада мишій не боіцця. Ил. 

Вовк не такий лихий ( ! ), як страшний. 
Еан., Б. 

(*) недобрий. Бер. 


Ведмідь (*) який (*), а й го кільце в 
губу ( 3 ) нправляють. Л .—Ведмідь здоро¬ 
вий, та кільце в носі. У., С.г., Лаз. 

(') Медвідь. Рад., п., о. ( а ) дуж¬ 
чий. Бр.) який дужий. Рад. р; кільце. 
Бон. 

Страшеи рак, та гдесь (*) инде очі. 
Ст. Зб. 

(*) та в с...і. Нові.; та в г...і. Л. 

4230 . Страшеи и вовк, та иа ліс ди- 
вицця. III. 

Вовка (*) бояцьця, в ( 2 ) ліс ие ходить 
( 3 ). Б., [її., О., Нові.}— Боявшіїся вов¬ 
ка, в лісі не бувать. От. З б —...та уже 
в ліс не йти. Б., [Б.]. 

(*) Як вовка. Пир., Бр., Бр.\ 

Коли вовка. Бон Хіба вовка. З в.; Чи 
вовка. Рад. ( а ) и; так й; так и; то н; - 
та. ( 5 ) не йти, и без грибів бути. 
ІІроск. 

Боятися попа, та в вівтарь не йти. 

Не ( 2 ) такий чорт страшний, як его ма¬ 
люють ( 2 ). П ., Лів., Сл. 

(*) Чи то. ІІроск. ( а ).як иамалева- 
пий. Бр . 

Який ти мені в вічю дрібний! Ном. 

Вила острі, а еден кінець мають. 
Проск. 

Не такі сосни ми рубали (не таких 
бороли). Еан., Б. 

Не в "такому наварювали, та виідали. 
Лів. 

Не страши кота салом! Ст. Зб. 

Ми самії з усами. Пр., Лох. — ... 
тільки ніс ис обріс. Бр., Зв. 

4240 . Не бий мене в ніс, бо я сам 
біс. Не. 

Ні кришечки, ні капельки (не боюсь). 
Бон. 

Сирий не покуриш (се б то тютюн; 
кажуть про завзятих, лс£ и д.). Л., 
Пар., II., Бон., Бр. — ... а варений 
не одуриш. Л. 

Не дамся у кашу наплювати. Бр. — Не' 
дав у кашу наплювать. Гат. 

Не дам з себе насміятись! Пар. , 
ІІавлі. —...ля (глянь?), який дурень, а й 
той буде сміятися. Бр. 

Не вдаримо тваррю в грязь. Гол. 

Бачили ми таких! Еан., Б. 

Кусила така! Пир., X., [Л., Ст. Зо.]. 

Іду, іду не свищу, а наіду—не спущу. 
Зв. —Я іду не свищу, а хто займе — не 
спущу. Коз. 

Стіп — погоди, чекай — не втікай! 
Проск. 

4250 . Ой ти щука бистра, бери окуня 
з хвоста! Нові. 



Хоч одвірки виймем, а з хати вий¬ 
дем. Б. 

Якого врага бонцьця! Л ., Пост. 

Де підвага, там іцастп. Г., II. 

Не закривай ока хоч перед ким. От . Зо. 

Думка пгє воду, а відвага мед. Лроск. 

Одвага мед пге. Зя. — ... н (*) кай¬ 
дани тре. 7/е., [/£.].—... мед-внно пге, 
одвага и каидали бгє. К. — ... коди ве 
мед пге, то кайдани тре. 7/е. — Одвага 
каидали тре—де відвага, там щастя. Ил. 
( 1 ) або мед пге, або. Поліп. 

Одвага або мед пге, або слези ллє. Зад. 

Одпажилася б на три дні пекла! Пир. 

Смілий батька у лоб бге. Ст. Зб. 

4260. Як в ліс не йти, то й вовка не 
бояцьця. К., Б. 

Та вже ж, гарбуз капелюху не зверне! 
Кор. 

Нуте, браття, або добути, або дома не 
бути. Зап. (77, 137)* —Або добути (*), 
або дома не бути. Кан., К., Рад . 

(*) здобути. С., Дуб., Евх. 

Або рибку ззісти, або на дно сісти. 
Рад ., Зир. Лаз. 

Або (*) полковник, або ( 2 ) покойннк. 
Прав . ЇІиж. у В., Лів. 

(<) и ( 3 ) хоч. 11р., Кр. 

Або (*) пан, або ( 2 ) пропав. Об. 

{') и ( 3 ) хоч. Г>р., К. % Яр., Кр. 

Або будемо на Русі, або пропадемо 
усі. Кул. 

Або зелене жати, або нічого не мати. 
Ил. 

Раз мати родила ( 1 ), раз и умірати 
( 2 ). Бр., К, Бер ., О., Л., Ер. —Чи 
вмреш, чи повиснеш—раз мати вродила. 
Гайдамацька пісня. 

(*) породила. Зв ,, Яр. ( 2 ) гинути 
треба. Г. 

Коли вмірать, то день терять. Пол., 
Лів. —Коли емірати, то умірати—то все 
треба день стирати (стеряти). Бр., [./.]. 

4270. Ідноі смерти не минеш, другоі 
не буде (гайдамацька). Евх. 

Більше разу не вмреш. 77/?. 

Або зиск, або страта. Бр., Дуб., К. 

Або виграв, або програв. Проск . 

Куць (*) виграв, куць ( 2 ) програв. Лів. 
—Куць дав, куць узяв. Зв. 

(*) Хіть. Прав.; Пусть. Гад. ( 3 ) хіть, 
пусть. 

Та нуте! напусти, Боже, смілость! З., 
Кр. 

Раз козі смерть! Бер., О. 

Сім бід — один одвіт. ІІир., [Проск., 
У., О.}. 


Шасть, що Бог дасть. 7/од. 

Сниток (*) не пбиток. Ні. — ... сирос 
не біда. Кр .—Сирос но біда. 11р., Кон. 

(*) ЇІопиток. Збр. Паз. 

4280. Знайшов не знайшов, а помаца¬ 
ти можна. Пер. 

Піймав не піймав, а погнацьця (*) мож¬ 
на, Зв., Рад., Пир., Рад. 

(*) а погнатись. Пер.; а побігти. Л 
Евх. 

Утік не втік, а побігти (*) можна ( 2 ). 
Прав. ІІиж., ІІол., Лів. 

(*) а потюпати. X. 36. ( 3 ) вільно. 
Зв.\ не скілько побігти. Кон. 

Купив не купив (*), а поторговацьця 
( 2 ) мояйіа. Л., Пир., О. * 

(*) Купить не купить. К., К. ( 2 ) а 
поторговатн. Бер. 

Чого (‘) Бог не дасть, того и коваль 
не викує ( 2 ). Ил. 

(‘) Кому. Вонц . ( 3 ) не иакус. і<1.\ но 
укус, Ил. 

Лучче від разу ковтун з голови збу¬ 
ти. Ил. 

Що буде, тс й буде. Рад., Л., X. 

Що було, то ( 1 ) бачили, а що буде, 
то побачим ( 2 ). Лів., [От. Зо]. —...бу¬ 
де—побачимо. Пир., Кр., [. Кор .].— ... 
що буде, побачимо,—а буде те, що Бог 
дасть. Пир. 

(*) то сьмо. Проск. ( 2 ) зобачим. 

Що буде, то буде, а буде те, що Біг 
дасть. Кор., [II., Пр.\. — Так буде, як 
буде—так буде, як Бог дасть. Бер., Л. 
— Так буде, як Бог дасть. Проск., Л. 

Що буде, то буде, а голови не зір¬ 
вуть. Евх. 

4290. Чи раз, чи два—ідна біда. Бал. 

Хоч гріх, хоч два, жінці человіка би¬ 
ти—нехай Бог простить. Збр. Лаз. 

Раз у рік Великдень. Руд. 

Один тому час, що батько (*) у плах¬ 
ті. Кр. — ... а мати щодня, та й дива 
нема. ІІир., [Зал.]. 

( ! ) Катря. І>.\ мати. ІІир., [Павлі.]-, 
сваха. Не.\ невістка 

Пустив на отчай Божий. Ном. 

, Раз не гаразд, в другий раз лучче. Ном. 

Не бійся, та СТЕРЕЖИСЯ. Ст. 36. 

Береженого (*) и Бог береже. Лів. —... 
а козака шабля стереже. Лаз. —...береже, 
а небереженого и чорт не стереже. К. 

(*) Стереженого. Прав., Ст. 36. 

Бережись, як огню! Кр., Л. 

Бережи уха. Л .— .щоб не вкусила 
муха. Пир. —... бо вкусить муха. Б. 





84 — 


4300. Не клади із огонь палці. 1і., Кон. 

Не клади сіла подля оглю. От. Зб. 

З огнем не жартуй, бо то жижа. ІІом. 
—Не играй з огнем, бо оттші.Ст.Зб. 

Не (*) подіївлюцця в зуби. Пар. — В 
зуби не заглядують. Рад. 

(*) И чорти не. X. 

Не громадь, дудку, сіна, бо загрузнеш 
по коліна. Ил. 

Оглядайся на задні колеса. Бр., Іі., 
Кон., Ж. 

Ой не гони, угонщику! а хоч голи, то 
з оглядом. Н. 

Василю, не бери на силу. Ст. Зо. 

Не вірь собаці, бо (*) укусить. І(. 

(*) псові, бо тя. ІІЛ. 

Не вірь, то (*) звір, хоч не вкусить, 
то зляка ( 2 ). Ж — ... звір: вкусить. 
Проск . 

(*) бо то. А\, Рад., Пир. ( 3 ) злякас. 

Зв., її. у Рад., Пар ., ІІрЦ., Коз. 

4310, Не визивай вовка з лісу .36р. Жаз. 

Як є голова, то й носи ,здоров. Гат. 

Нажився на світі! мабуть, болить у 
его голова. X. 36. 

И смілого пси кусають. Ил. 

И неббя вовки ідять. К ., Евх. 

Удалий, як проданий (або: забитий). 
Нос. 

Чоловік поліз до Орловки, та й рі¬ 
шився своеі головки. Нові. 

Од того й село прозване Орловкою. 
Було в Чершіг. Губ. Від. 1854, здаєц- 
ця, року. 

Можна, та осторожно. Кулж. 

Потилицю нагрієш. Рад. —Карка вло¬ 
миш (впадеш). Бер . — ... вловиш. К. 

Политиш, як мт>яч. Ж., Пир . 

4320. Лузан візьме. Кл. 

Згинеш, як руда ішш. Проск. —Змер¬ 
знеш, як руда миша. Бр. —Розийдстссь, 
як руді миші. Пар. 

Там ему жаба и цицьки дасть. Об. 

Там ему й капут. Бр ., 3., Жох ., Ж., 
Пр. 

Там ему й лоск. Кр. 

Пропадеш ні за копійку. Ж»,Пр., Жох., 

Кр. 

СТРАШЕ—ПЕРЕПОЛОЩЕ! К., Ж. 

Не міхом полохає. Ст. Зб. 

То не з Грицем справа. Ил. 

Тут не ладаном пахне. Бер. 

4330. Се (*) не переливші! Ж., О. 

О Е, бачу! ІІир.; Е, бачу! се вже. 
Л., Пр.\ А вже ж. Кр., Л.\ Побачив, 
що. Кон., Л. 


Постеріг ( ! ) лопатки в горосі. Ж 
[Бр., Рад., Б]. 

(•) Пізнав. Проск.\ Ти в мене взнаєш, 
або—я тобі покажу. П.\ Знатимеш. Л. 

Пр. 

Побачив Савчин деготь. Ж .—Будемо и 
ми знати, по чім Савчнн деготь иродаєц- 
ця. С. 

Догадавсь, та й вареники (*) в шайку. 
Коз. 

(*} та пироги. Пер,, Пир . 

Сміливий, як Жид. Не. 

Смілий, як за плотом. Г., Пол. 

Аж ему в литках застигло (або: По¬ 
стигло му в пгятах). Ил .—У пгнтах по¬ 
ставав. От. Зб. 

Почув короля в жилі (притих з пере¬ 
ляку). Руд. 

Де й ділась ведмежа натура! Кобз. 
Показався, та й сховався. Ст. Зб. 
4340 . Чого б ти з ляку не сказав! Жів. 
У страха великі очі. Прав. Ниж.,Жів., 
Сл.. От. Зб. —У страха очі по яблуку. 
Нос. 

З переляку очкур луснув. Ст. Зб. 

У его тенькає (серце). Пар. 

Холоне серце. Павле. —... у серці, 
Гат. 

Душа вт> ігьятки зховалась. Кулж . 
Таки є той біс, що й мене боіцця. 
Ж., Пир., Пр. 

Куме! солома суне! Гр . 

Показалась за сім вовків копиця сіна. 
Сл. 

Крий порога тривога, коло вікон за¬ 
лога. Кон. 

4350 . Дзигарі бгють (страх забірне). 
Павле, у 

Ставився, як лев, а згинув, як муха. 
Ил. 

Дома лев, а на війні тхірь. Ил. 

Не той Лях в полі, який в коморі. 
Гат. 

У лісі вовки виють, а на печі страш¬ 
но. П.,Жів. 

Жінка Йвася боялася, під принечок 
сховалася. Ил. 

Ну ійбогу ж, поза кущем щось ше¬ 
лесть, шелесть! Кр. 

(*) Не няли віри, що бачив сто вов¬ 
ків, так зменшував - зменшував , а да¬ 
лі ото й каже — чув , мов * що щось 
шелеснуло. 

Що один, то один, а що два, то два: 
два завше не один. Бр. 

Казав Жид, надівши яломок собі на 
коліно — побачив пенька біля дорогі и 
думав, що розбійник... 



\ 



— 88 ~ 


Есь смілий: па лежачу березу п сам 
верх зліз. І Іов. — Сміліший Есь: крізь 
засувку гучжа (цькує). Евх. 

«Куди ідеш, Жидку?» — «На пойму!» 

— «Чого ж так не рано?» — «Може, ще 
хоч одного убгю.» — «А ик тебе хто 
вбгє?» — «Хіба я ему що винен!» Зв., 
Рад [/У/;.]. 

4360. «Де ви мого батька піймали?» 

— «У коморі!»—«Е, у коморі! ви его у 
степ пустіть, та й піймати!» ІІавлг. — 
«Твого батька в коморі піймали»! —«Еге, 
трясця матері твоій! випусти та й пій¬ 
май!» Зв ., [В.]. —Пусти, батю, на поле! 
Рад. — «Цигане, твого сина в коморі 
поймали! » — «Е , в коморі!... Як би то 
в полі, та на добрім коні—то б то ему 
було стидно!» Кор. 

«Тату, я зловив Татарина!»—«То ве¬ 
ди го сюда.»—«Не ведецця бо!» — «То 
держи го.» —«Не держися бо!» — «То 
пусти го.»—«Не пускаецця бо!» Ил. 

Ви утрох, та злякались вовка, а ми 
усемн, та тікали від сови. Евх. 

Тром, та кози боятися. Ст. 36. 

Не бійсь, коли я смілий (як нічого га¬ 
разд н боятись). ІІОв. 

Що два, то два! хоч коня одняли, та 
воза не дали! (гайдамаки одняли, а вони 
ще й хваляцця). Рад . 

Молодець проти овець, а против бара¬ 
нів и сам баран. Кох . 

Хто з ляку вмірає , по тім (*) свині 
дзвонять ( 2 ). Лів. 

С) Хто від страху умер, тому. І\ ( 3 ) 
по тім дзвонять. Иом. 

Духу бояцця. Ск. 

Як огнюстережецця. П., Прав. ІІиж.', 
Лів. 

4570. Жахаєцця, як зо сну. О. 

Оце жахаєцця, як Жид Христа. Зв ., 
Пр. 

Боіцця, як чорт свяченої води. Дуб. 

Він так боіцця, як заяць бубна. Проск. 

Не видала сова сокола, як уздріла, 
аж умліла. Ил., [Войц.]. 

Хвіст підігнув. Евх. — А, вже підог- 
нув хвіст! Зв., Дуб., О., Гр. 

Трусицця, як Жид над грішми (*). 
Кон. 

' (*) па ярморці. Кулж.\ на г.,.і. 
Хор., г>. 

Трусицця, як осичина. К., Коз. 

З переляку душа аж опинилась. Пом. 

У хвості була душа з страху и тогди. 

Ст. 36. 


4380. «З переляку стан такий, як прей : 
да. 36]). Лаз. 

Побілів, як Пилат. 36р. Лаз. 

Білий як стіна. Ск. 

( 4 ) Нобілів. Гр . 

Побіліла, як полотно. X. 

Побіліла, як хустка. Вр. 

Білий (або: Побілій), як смерть. Проск. 

Злякався — аж у шьяти закололо. III. 

Аж у животі похолонуло. Прав. ІІиж., 
Лів., Сл. 

Аж у душі похолонуло. Л., Пр., О. 

Так як'ііа мене жаром сипнуло. Вр .— 
Наче жаром всипало. Зв. 

4390. Аж подевняиіла! Вр. 

Як деревгяна була. Г. Вар. 

Аж сорочка пополотніла. Л., Пир .— 
Так злякалась, що аж сорочка полотном 
стала. Проск., К ., Пр. 

Так я й отетеріла. Г. Вар. 

Ні живий, ні мертвий. Вр., Л., Сл * 

Боюсь и за тин вийти. Г. Вар. 

И волос завгяв. Лів. —Аж волоси вгя- 
нуть. Ст. 36. 

Зза плечей бере (острах, лихоманка). 
Лів., Сл. —Узяло зза плечей. X. 

Так аж снігом сипле за шкуру. Коз. — 
За шкуру снігом мов сипнуло и волос 
шапку підсував. Греб. 

Все може нагородитися: нно страх ні¬ 
коли. Ил. 

4400. Ляк сили додає, а переляк ви- 
діймає. Евх. 

Добре того страшить, же ся боіть. Ил. 

Коли страшиш, сам не бійся. 

Більше страху, як (*) переполоху. Вр. 

( 4 ) Страх більший від. Ил, 


УТІК не славен, та пожитечен. Ст. 36. 

Як втік—як десяти побив. 

Дивіцця ж, брацця, як я буду тікать, 
то й ви за мною. О. Білз . 

Дай, Боже, ноги! В., Пол., Лів., Сл. 
— Давай, Біг, ноги! II.—... та й но¬ 
гам лихо! Кон. 

А ну ноги на плечі! Л., О., Кр .—... 
та й чухрай! Пр .—... та навдери. ПІ. 

А нуте ноги!., та не лускайте! ІІр. 

4410 . Ага, до лясу! К., Пир .—А що, 
до лябу утікать! /{.—Дав долясу. Ном. 

Дати лиги. Кон. 

Дзусана дати. 

Драла (або: Дмухача, Драпака, Дрід- 
ка) дати. Тат. —Дмухнути драла.—Дре¬ 
менув. Пир. 

Спину показали. Т. 




— 80 — 


Пішли наші навтікача. Проси. 
Вирвався, як заєць з конопель. Г., П. 
О то драпоиув! аж потилиця лиска. 
Зв. 

Пгятамн накивав, аж залопотіло. К. 


Тільки чуприна маерить. Лів. 

4420. Курить, як чорт од какаріку 

Не. 

Покривсь. Пар . 

Куди видно (втікає)! Гр. 


Добрий 4423-4464. - ЇІрозьба 4465-4613. — Дарований 4614 -4641. - Старець 4642- 
4666. — Скупий 4667—4802. — Завидно 4803—4859. — Добра надія 4860—4903.—Спромігся 
4904—4912. — Підняв уші 4913—4931. — ІТро мене 4932—5007. — Хочу 5008 — 5074. — 
Не люблю 5075—5153. — Дурниця 5154—5560. — Який швидкий 5561—5606. Дурна надія 

5607-5682. 


1 


і 


ДОБРОМУ всюди добре. Л., Проси . 

Будь людям добрим угоден, будеш и 
Богу падобеп. Ст. 36. 

Будь лагодним, будеш и Богу угодним. 

Кинь хліб назад себе ( 1 ), а він стане 
наперед тебе ( 2 ). Рад. — ... за собою, 
прийде перед тобою. К. 

(*) назад. Бр., 11ир. % О. ( 3 ) наперед. 

Дуброму добре буде. Дуб. 

«Чесному всюди честь.»—«Хоч и під 
лавкою.» Руд. 

Хто шануєцця, и люде того шанувать 
будуть. Ст. 36. 

4430 . Доброму чоловіку продовж, Боже, 
віку. Ск. 

Доброму добра іі памгять. Не. 

Добрость помницця, а злость и луч- 
чей. Ст. 36. 

Добре довго памгятаєцця, а зле іце 
довше. Проси., Ил. 

Золото и в попелі видно Ж., 

Лох. —Золото и в болоті світнцця. Проси . 
—Золото и в огню блищить. Ис. 

(*) блищить. О. 

Хто чисте сумлінне має, той спокойне 
спать лягає. Ил. 

(*) лігае. Я. 

Щирому и Бог помагає. Нос. 

Цнота й того гріє без кожуха у мо¬ 
роз. Сіп. 36. 

На одні к низ ці, друковані 1594 р., 
написана (письмом XVII с.) приказка: 
Біерзга споіа \уіе ?Лут ко/исЬи, піг 
піеспоіа \у хіоіут Іапси/.ки. Л/. Білз. 

Добре з добрим и в стовпа постоять. 

Рад. 

Не жаль з доброго коня и впасти. Руд. 

4440. Покрасіти чоловік ис покраєш. 


а подобріти, як схоче, подобріє. Проси. 
— Покрасніти ие покрасніє, а подобріти 
подобріє. Ил. 

Коли люде до тебе добрі, а ти будь 
ліпший. Ст. 36. 

Не чини лихого, не бійся нікого. 

Коли тебе шанують люде добрні, ша¬ 
нуйся и сам. Ст. 36. — Шануйся, коли 
я тебе шаную. Ер. 

Мій добрую натуру, не пріймеш кар- 
ности на шкуру. Ст. 36. 

Лучче честь, ніж безчестя. К., Пр. — 
... чесно, як безчесно. Ер. 

Моя цнота лучче од твого, пане, зло¬ 
та. Ер., Рад. — ... лучче срібла-злота. 
Евх. —Цнота ліпшен од злота. Ст. 36. 

Лучче цнота в'болоті, а як нецнота в 
золоті. Ил. 

Батьком -матіррю не хвались, а хва¬ 
лися честю. Рад. 

Кого почитають,того й величають. Ер., 
Зв., Рад. 

4450. Кому чість, тому хвала. Ил. 

Добре ( 1 ) далеко чутно ( 2 ), а ледаче 
( 3 ) ще далі. П., Прав. Паж., В. 

( { ) Доброго. Кр. — ... чоловіка. Бер. 
( 2 ) чуть. Яр.-, чувати. Бер. а ле¬ 
дачого. 

Хороша чутка далеко чутна, а погана 
ще дальше. Черн ., Ос. 3. (VI, 28). — 
Далеко йде хороша слава, а худая єще 
дальше. Б. 

На воротях слава не висить. Ер. 

Що по тій місти, як нічого істи. Нос. 

На,собі сам честь покладай. Ст. 36. 

Благий та Божий! Пар., Паш. 

Догождає, як чирякові на роті. Ил. 

Годить, як ( ! ) бодяццї. Зв., Б. — ... 





нк тій боляцці лихій. О.—Я ій гожу, як 
сирота боляцці. Р. 

(*) ЛИХІЙ. Дуб ,, Пґр ., Ті*.; гіркій. 
Яле).. О. 

Добреє не надоиго. ЛГ, Ст. 36. 

4460. Гріх п сказать ('). Пнр. 

(*) н голорить. Ноп,; казать. Пир. 

Таке добре, иііо его до серця прикла¬ 
дай. Ил . — Таке, що хоч до . его 

прикладай. ІІнр. 

Як сім баб пошептало (*). Ст. 36. 

О .|. 

Добрий став.—(*) до иего промовило. 
Ил . 

Дан би и сорочку з себе. Ер. — Ос¬ 
танню сорочку зніме, та оддасть. ІІом. 

Газ добром палите серце — впік не 
прохолоне. Кобз. 

ПРОЗЬБА мур пробиває. П., Прав . 
Ниж. — ... стіну перебге. Ил. 

Прозьбамістце має. Л., Пир., Ст. Зо. 

Чоловік не каменя (*) хоче. Зв. 

(*) не камешо. II. 

Серце не камінь; таки все одно на 
другого оглянецця. Гат. 

Люде не Татаре, дадуть кусок хліба. 
Кан., ІІ. 

4470. Як таки—христіянство мати, та 
й хліба хуска не дати! Збр. Лаз. 

До доброі криниці стежка утоптана. 
Сл .—... кірниці стежка утоптана. Г., П. 

Хто з язичком, той з пиріжком (хто 
уміє попросить). Бер. 

Як тому не дати, хто вміє прохати! 
Ст. 36. 

Прийдіте ( 4 ) поклонімося. Лів., Сл .— 
Колись п до нас прийде — прийдіте по¬ 
клонімося. Ил. 

С) Придіге. Пв. (/, Ж). 

Прийде коза (*) до воза, та н скаже 
( 2 ) мекеке! Прав. Ниж ., Лів .—... дай 
сіна! Кон .—... нема сіна! У. — Підож¬ 
діть, прийде коза до воза сінця просить. 
Кулж. — Прийде коза до воза. Бал ., 
Проск., Л. 

(*) Прийдуть кози. Пнр. ( а ) и скажуть. 

Приткне носа и до нас. Ст. Зо., Л. 

Не зарікайся красть, а як Бог дасть 
(нк хто скаже—не попрошу, мов). Иос. 

Не плюй в колодязь (*): пригодицця ( 2 ) 
води ( 3 ) наиицьця ’( 4 ). Ск . 

(*) в кірницю. У., Проск.; в калюжу. 
Коз. , Ст. 36. ; в маленьку криничку. 
/Г.; у лужу. Мі.; у воду. Ил ., Пр., Пап., 
Рад., Поз.; Не брудь криниці. Гат. ( 2 ) 
згодицця. Пр.,Лв., Павле.; прпйдвцци. 
К.\ трапицця. Кап., По*., Ст.Зб.; до* 


ведецця. Рад.; лучпцця. Ил. ( ; )о. Ил., 
Пр., Пап., Рад,, Ст. 36., ІІавлв.(*) на¬ 
питися. Пр., Ст. 36.; напитись. Пл., 
Пап., Поз.; бо прийдецця и тобі напи¬ 
тися. У.; бо МОЖО КОЛИ ПрИЙДОСЯ ВОДИ 
напитися. Проск.; бо схочеш водиці. 
Гат. 

Не ясла до коней ходють, а коні до 
ясел. Лів .—Ясла ( ! ) до коней ( 2 ) не хо¬ 
дять. Б., Коз., Кр. — ... а ( 3 ) коні (*) 
до ясел ( Гі ). Рад., Пр., Кон.— Не йдуть 
ясли за полами, але воли за яслами. Нос. 

(*) ЯСЛІ. Пр. ( а ) за волами. Проси .; 
за коровами. Гр. (*) але. Ст. 36. (*) 
а корови. Гр. (*) а воли за яслами. 
Проси. — Ся приказка вживасцця теж 
про дівчат и хлопців, що, мов, дівчата 
до хлопців не ХОДЯТЬ, м. ПїАЗ. 

4480. Корита не ходять до свиней, а 
свині до корнт. Гр. 

Дитина (*) не плаче, мати ( 2 ) не чує 
( 3 ). 3., Пнр. , Б., Кон. — Як дитя не 
плаче, у матері думки нема. К. 

(*) Дитя. Поз., Пр. ( а ) матка. Рад. 
( 3 ) не знає. Рад., О., Ст. 36. 

Хоць яка біда, кожух до громади не 
буде кричати. Проск. 

Як у себе не має — у людей просить. 

Пр. в Ст. 36. 

За що не хватись, все в люде поко¬ 
тись. Бр., Кон. 

Світу запобігти (помочі од людей). Бер., 
Пар. 

Из рук глядіти. Кл. 

Запобігати ласки. Бр., Пар . 

Ласка не коляска: сівши не поідеиі. Ил. 

Як в людей буде, то и в нас буде. 

Ст. 36. 

4490. З миру (*) по нитці—голому со¬ 
рочка. Зв., Пр., Кр. 

( 4 ) хати. Пнр. 

Не до стида, нк сорочки нема. Б. 

Хто не бере, тому легше. Ил. 

Проханий кусок горло дере. Пнр. — 
ІІросений кусок горло дере, бо тягне его 
відбути. Бр. — Прохатни кусок в горлі як 
колок. Коз . 

Гіркий чужий хліб. Зал. 

Стане кісткою в горлі. Ск. 

Бог нам дав, н людям вділяймо! Кл. 

Хто дає, той н має. Бр. 

И над собакою повинно ласку мати. Ш. 

Добра воля стане за учинок. Ил. 

4500. Хто дасть, той князь, хто не 
дасть, гой грязь. Не. 

Опукою в ноги. Л., Пнр. 

Не в службу, а в дружбу (як просять 
що подать, зробить). Прав. Ниж., Лів. 




Глянь на Бога! Бр., Л. —На Бога ди- 
віцця. Кон. 

Я вас прошу так як Богаї Кон., Білі. 

Бога ради. ПирКон . 

Рятуйте,хто в Бога вірує, рятуйте! Об. 

И така, п сяка,—тільки дайте. Пир. 

Я вас буду згадувать (так просять,або 
дякують). Л., З ., Пир., Кон. 

Встаючи и лягаючи буду згадувать. 
Пир., І Кон .].—...дякувать (або: Бога за 
вас молить). ІІом. 

4510. Не впали б руки, жеб що по¬ 
міг. От. 36. 

Бог Тройцю любить. Об.— ... а чет¬ 
верту Богородицю. Коз. —Бог любе Трой¬ 
цю, а четверту Богородицю, а пгятий 
Спас. Евх. 

Просить чого третего, найпаче тиі 
бідниці третю чарку. 

Без Тройці й дом не строіцця. Пир, О. 

Хоч півдулі, аби тілько під самую пи¬ 
ку. Кобз. 

«Побачу)), казав сліпий! Зв., Пир., 
Кон .—Казав сліпий—«побачимо)). Кр. 

Обіцянка цяцянка. Проск .— ... а дур¬ 
неві (*) радість. Рад., Пир., 3., [О.].— 
Обіцянка, а не данка, дурному радість. 
Ил. 

(*) а дурному вішная. Черп. 

Обіщанка дурням радость. Кр. 

Казав пан, кожух (*) дам ( 2 ), та й сло¬ 
во его тепле. 3., Л., Кон., [Пир., О.]. 
— Обіцяв ( 2 ) пан кожуха, та слово его 
( 4 ) тепле ( 5 ). У., Дуб., [Проси.]. 

( 4 ) жупан. Ис. ( а ) куплю. Рад. (а) 
Обіцявся. Вас., Д\; Обіщав. Ст. 36. 
( ч ) хоць кожуха нема, коли слово. Вр. 
(*) гріє. Вас., ІС. 

По обіцянку треба швидкого коня. 
Ил. —По обіцянку на скорій клячі поспі- 
шайся. Ст. 36. 

Обітницям не радуйся. 

4520. Хто рад обіцяти-, той не має 
охоти дати. Бр. 

Хто багато обіцяє, той рідко слова до¬ 
трім ає. Ил. 

Жди, татку, до лятку (квітка обітни¬ 
цям). Ст. 36. —Чекай, татко, до лятка. 
Пос. 

Казала та не завгязала. Лів. —Обіця¬ 
ла та не завгязала. Бр. 

•Буде сім пгятниць на одну неділю! 

Кон., К. 

Як хто обіцяє, а уже колись не до¬ 
держав слова. 

Казаному кінця нема. Кон. 

Золоті гори обіцяє. Ил. 

Коли хочеш милостиву дарити, так 


обийди трейчп кругом церкви: коли сво¬ 
го не побачиш, тоді и чужому дай. Бат. 

Куди наше не й шло! Дуб., О. 

Куди кинь, то голим на плечі. Ст. 
36 .—Куди кинь, туди кинь, то все го¬ 
лим на пгяти. Ил. — Голому на плечі. 
Сос. 

4530. На, рудий, паски, щоб и ти 
святки знав. Р.—На, паски, щоб и ти 
знав, що сегодня Великдень (хто дасть 
яку пустош ще й доладу). Кох., [Кан., 

К; Гр -]• 

На, та знай мою добрість. Ск .—... 
ласку. Бр. —На—знай наших! Мі. 

Нехай и коза знає, коли світає. Ил. 

Хоч з перцем, та з щирим серцем. К 

Се вам не в жадібну. Коз. 

Не так, як хотя,-гтак, як мога. Ст. 
Зо. 

Из малого манастиря мала й милости¬ 
ня. Рад., 3., Кр. 

Який манастнрь, така милостнна. Кан., 
К. —Для малого монастйра мала й мпло 
стйна. Б. 

Щоб себе не огудить и тебе не обді¬ 
лить. Л. 

Діли та себе на огули. Рад. 

4540. Як міг, так допоміг. Бр. 

П ринзі ай малеє за велике. Ст. Зо. 

Бог дасть. Об. —Най Бог дасть. Бр. 

Сам Бог бачить, що нема де взять . Бр. 

Само ся дає, коли є. Ил. 

Не штука дати, коли є звітки брати. Бр. 

Дай, голоде, хліба (каже бідний, як у 
его чого просять)! Руд. 

Позич, голий (*), сорочки! Б., Р. 

(*) у голого. Рад. 

И собака чує, кто іі годує. 3в.,3., Б. 

И пес пізнає чоловіка. Ил. 

4550. Дар за дар, слово за слово. Бр. 

Хліб за хліб людям оддавай. Ст. Зо. 

Легко (ему) дихать! Л., Пир., Кон. 

Нехай вам Бог нагородить и наповняє, 
чого ви в Бога жолаєтє! Бр. —Хан вам 
Бог приповня! Б., Кон., [Бер.]. 

Хан вас Господь подержить на сім сві¬ 
ті! Кон. 

Пошли ім, Боже, многа літ! Кон.'—.. 
на світі пожить! 

Дай, Боже, многа літ! 

Спасибі Богу за помогу. Евх. 

Хай тобі Бог дає вік — и щасливий и 
добрий! К. 

Нехай вам Бог дає щастя, здоровгя н 
вік. Бр. —... здоровгя й многі літа. Дуб. 

4560. З рук наробитись, з ніг нахо¬ 
дитись, з очей наглядітись. Ст. 36. 



Щоб ти був багатий, як земля! Бр. 

Бувай здорова, нк риба, гожа, ніс иода, 
весела, ик весна, робоча, як бджола, ба¬ 
гата, як земля святая! Ил. 

Година вам щаслива! щоб ви бачили 
сонце, світ и діти перед собою. Бр. 

Щоб ти був здоровий, як вода! 

Дай тобі, Гоже, спішно й охотпо ро¬ 
бити ; щоб твоі думки були попні, як 
криниця подою; щоб твоя річ була тиха 
та багата, як нива колосом; пошли тобі, 
Маги Гожа, на всо гаразд! Кох. 

Хай Бог дає на здоровгя! Л. 9 Бон. 

Дай, Гоже, щоб и моїм дітям так! Г. 
Бар. 

Дай, Гоже, дітками радувацьця. Бон. 

Дай тобі, Гоже, и з росі и з води. Бр. 

4570. Дай, Гоже, разом двоє: щастя и 
здоровгя. Прав. Ннж ., Б., Пол. 

Нехай вам Гог здоровгя прибавить в 
ручки, в ніжки и в животок трішки. Бон. 

Гоже вас благослови — и батькови, и 
материни молитви. Пар ., Б. 

Хай ваша душка буде між солодкими 
медами, перед пахучими ладанами! Не. 

Пошли їм Гоже, чого вони в Гога ба¬ 
жають. Л. у [Бон.]. 

Дай, Гоже, тобі з неба, чого тобі 
треба! Білі. 

Хай Мати Гожа пошле (*), чого в Го¬ 
га просите! Л., Бон. 

(*) Хай вам Бог дає, або —Дай вам те. 

Пошли тобі, Боже, на сім світі пан¬ 
ство, на тім світі вічнеє царство. Зап. 
(І, 146). 

Умій дать—умій и одходить. 

Як був квас, то не було вас; а як 
настало квасило, то и вас розносило. 
Евх., [Рад.]. 

4580. Так ви ж ие виколядуєте (не 
виканючите)! Бон. 

Без мене и дірочки малоі нікому зату¬ 
лить. 

И кури б загребли, єслн 6 не рату- 
вав. Ст. 36. 

Це б то, бачиш, лепта удовиці. Бобз. 

Не дай ( 1 ) и не лай. Прав . Наж. 9 
В. — Дай не дай, а лаяти не лай. Ст. 
36. 

(*) Лучче не дай. Бр. 

Дай не дай, а в зашиек ие пхай. Боз. 

( 4 ) шию. Ст. 36. 

Дав, не дав, а в груди не бий! Бр. 

Дасть ие дасть ( 1 ), у голову не вда¬ 
рить. Ст. 36. 

( 4 ) Дать не дать. Не. 

Лучче псу муха, як поза уха. Ил. 


Хлібом кормлють (*) , а стеблом очі 
колють. X. 

(*) Ложкою годують. Бр. 

4590. Сховай собі на подзвіння. Евх. 

Сховай собі та купиш скатирку руки 
вкрити. 

Хай вам на полуду. 

Щоб тобі така смерть (погане щось 
дав)! Пр., Сос. 

Нехай вже сам себе помішає! Бл. 

Поминай свого батька! Пом. 

Нехай воно тобі нівцем перейденая! 
36р. Лаз. 

Коли (*) наше ( 2 ) не в лад, то ми ( 3 ) 
з своім ( 4 ) назад. II., Лів. , Евх. 

( 4 ) Як. Бр. ( 2 ) моє. Бр., Рад., Іїнр.[ 1 ) 
я. ( 4 ) собі посунем и. ЗвДуб., 3. 

Сам Бог людям не вгодить. Лів. —Го¬ 
сподь не вгодить, не то щоб одно дру¬ 
гому вгодило. Бр. 

Живому чоловікові ніхто не вгодить ( , ). 
Проск., Б. 

( 4 ) не владить. Черн. 

4600. Ще ТОЙ не родився, щоб всім до¬ 
годив людям. Проск., [Пар., Пр]. —Той 
ище ся не родив,щоб усім догодив. Бр. 

Один чоловік усему миру не вгодить. 
Л., Пар., Гад. 

Не будь солодкий, бо розлижуть (*); 
не будь гіркий, бо розплюють ( 2 ). Бр., 
Бан., Б., Ж. — Солодкого проглинуть, 
гіркого проплюють. Б. — Не будь ні гі¬ 
рок, ні солодок: будь гірок—проплюють, 
будь солодок — проглинуть. Бон., [Б., 
Ст. 36., Проск.]. — Не будь солодким, 
бо проклюють; не будь (гірким?), бо про¬ 
плюють. Бан., Б. —Як'будеш гіркий, то 
росплюють, а як солодкий, то злижуть. Бр. 

( 4 ) пролижуть. Б./ Пир *; злижуть. 
Бр., У. ( 2 ) проплюють. У., Б. , Пир.\ 
.... самий мірний будь. Бр. 

Ні дяки ні ласки. П. } В., Пол. 

Не сподівайся ж дяки від (*) приблуд¬ 
ної псяки. Тат.' 

( 4 ) Не жди дяки од. Яц. 

Як напився, то до кірниці задом обер¬ 
нувся. Ил. 

Нагрів в пазусі гадюку. Проск. —Ви¬ 
грів гадину за пазухою. Дуб. 

Лихо давши, лихо й не давши: поіхав 
козак не подяковавшн, 

Лопата—заплата, а Бог—нагорода. 

За твоє добро—кадук тобі в ребро! Ил. 

4610. Бувай здоров, коли м’ змолов. 

Ти мене визволь, а я тебе виучу (ота¬ 
ка подяка!). Не. 

6! тут малий спасибіг. Бр. — Малий 

12 






90 


з ного спасибі. Ил. —Малая спасибі. Ст. 
36. 

Не вдячним горе! Кл. 

ДАРОВАНОМУ один кінець. Рад. 

Дарованим конем не іздити. Бер. —... 
не иаіздисся. Зв., К. 

Дарованому (*) коневі ( 2 ) в зуби не див- 
ляцця ( 3 ). Лів. 

( 4 ) Даремному. Ст. 36.\ Дареному. С., 
Н. ; Иодареному. Пир. ( 2 ) КОІІЄВІ. 11 \ 
коню. Лів, ( 6 ) не заглядають. Г.;не за 
глядати. //. ; не заглядай. Проси., В., 
Іїол.\ не дивися. Прав . Пиж.-, не гляди. 
Ст. 36.; не глядять. О.; не дивись. В. 

З чужоі торби хліба не жалують. Бр . 

Що Бог дасть (*), то все в торбу. Ж. 
— Що не попало, то клади в мішок. Гр. 

( 4 ) дав. ІЇвх .; Що не найдеш, мій не¬ 
боже. Поз. 

За перебір дасть Бог внтрешки. Іі. — 
За вибірки дасть Бог витрнбки. Б. —... 
витришки. 

4620. У чужому стаді непереберай. Ст. 
36. 

До готового хліба знайдеццн губа. Ил. 

На готовий крам найдецця пан. Б. 

До готової колоди легко огонь прикла¬ 
дать. 3., Пар .—... добре вогонь роскла- 
дати. Бр., [Бер., Ду б.]. — колоди 
огонь класти. К .—Добре то діло—до го¬ 
тової колоди вогонь прикладати. Проск .— 
Добре £ лежачій колоді и огонь класти. 
Рад. — При готовій колоді не лінись огонь 
класти. Ст. 36. 

Не батько купив, не син іздить (чу¬ 
жого не жалує). ІІос. 

Подарунки (*) за Дніпром ( 1 ) без шпа- 
нів ходють ( 3 ). Лів. 

«Колись не так мирно (людно) було, 
не так досадно, то іі даровалося, и 
все,—а вже тепер!» Г»р .—( 4 ) Подаруй- 
ко. Прав. Пиж.; Подарунок. Л.\ Пода¬ 
руй. 7/ос.;Дарунки. Збр. Лаз. ( 2 ) ». 1*р ., 
А.\ за Десною. Пр ; на Луполові. Нос.; 
за Москвою. 36р. Лаз. ( 3 ) ходить. Прав. 
Ниж. 4 Пос., Л .; бігають. Вр.—Лупо¬ 
лов — задніпрянська сторона Могилева 
од Чаусівськоі и Черніговськоі брами, 
мення своє взяла од того, що живуть 
найбільш кожомт>яки; Подаруй же — 
було прізвище одного міщанського ро¬ 
ду в Мотилеві. Один з сих Подаруів, 
превеликий нгяниця, обшарпаний, в 
канцуррі, швепдяс було по Л у полову и 
канючить милостині. 

Ті вже повміралн, що даром давали, 
давно іх нема. Лів., Сл .—Умер той, що 
даремне давав. ІІроск. 

Минулася барма, що давали дарма. Ст. 
36. 


Ми без грошей нікому не граєм. Не. 
Хто па сопілку дав, той буде на ній 
грав; а хто не дав—не буде грав. Ил. 

4630. Купи та й лупи. Прав. Пиж., 
К., Пол., Лів.—Хю купить, той лупить. 
Г. — Що купив, то й злупив. Ц. 

Извик па дурницю. ГІавм. 

Ему б усе дурничками. Кулж. —...дур¬ 
нички. Л. —Хотіли б усе дурно. Пир. 

На дурницю жити. Гат. 

Всяк ласий па чужі ковбаси. Евх. 
Продай за так гроші. І[р., Яр., [Бр.]. 
— Купи за так гроші. — За так грошей. 
Хор., Л. 

Коли б, Боже, воювати, щоб шаблю- 
ки (') не виймати. Гат. 

(*) Дай, Боже, воювати, та табель. 
Ст. 36. 

А! спасибі в кишеню не ховають (або: 
не кладуть). Бр. 

Де подав гроша, так не пхай носа. Ил. 
Вола дарують без ярма (кажуть, як 
подарують, та ще просять). Зал. 

4640. Лучше даровати, ніж брати. Ил. 
Дурний дає, а розумний, бере. Ил., 
І Нос.\. 


В СТАРЦІВ наука єсть: язика ся вчи¬ 
ти. Кл. 

Чорниш у комині, білані у кармаш. 
Лист. [1,287), Б. — Еілаш—йди в кар¬ 
маш, а чорниш — біжи в комиш. Сто¬ 
рож. 

Чи хархарить, чи хархасло? Ном . 

З старчовідськоі мові: перше—ніби 
старці так кажуть про пшенпшніїкн и 
про жптннк, а друге—«Чи свїтицця, чн 
погасло світло?» Сими словами пподї » 
кепкують над поганими старцями, на¬ 
тякаючи на того старця, що, лежячп з 
своєю жінкою десь під містком, під час 
ярмарку, питав \ людей: «чи харха¬ 
рить, чп хархасло?»—чи є сонце, чи 
вже ніч, 

В старецькім тілі та папськая душа. 

Сл. 

Торба мені жінка, кий у мене братом! 
Краги. 

Не зарікайся бути в старцях. ІІроск. 

Старець старцем, а повагу любить. 1П. 

Розігралися сліпні проти пгятнмці свя¬ 
тні (д. Евхнменко каже, що се про цер¬ 
кву Пгятннцю Чериіговську. Коло тіі цер¬ 
кви місто, а ярмаркового часу круг неі увесь 
майдан—мов у казані). Черн. 

4650. В старці пугою не вгнати, а з 
старців калачем не виманиш. Кл., [Ст. 
Зо.]. 




91 


Сім раз на день києм бптп (ледащо- 
старця, коли здоровий, а хліба просить). 
Кл. 

Іїо бий старого, сели не бере чужо¬ 
го. Ст. 36. 

Старцю село не покутя. Б. 

З лихого торбу, аби з носом (лихому 
не даруй ніколи и торбу знімі). Кан., К. 

Старця нагодуєш, а торби его пі. 
Пар. —Старецькоі сунки иі§;ди не напон- 
ниш. Ст. 36. • 

Веди мене поводир, де пампушки пе¬ 
чуть: там мене поцілують н пампушками 
нагодують. Черн. г. 

Лучче би ся не раждати, ніж, родив¬ 
шися, світа не видати. Кл. 

Сліпого Сог веде! Коз ., Кр. 

Сліпий лучче (*) ходить, як новода- 
тирь водить. У. 

(*) Сліпець сміліше. Зв. 

4660. Сліпому нема гори: куди попав, 
туда й вали. Кон , 

Сліпийлучче знає, як який поводатер.2>р. 
Не святий, а сліпий. Кр. 

.Сліпі (*) не родяцця, а ( 2 )робляцця. С., 
Л. у Кон .—Каліка не родицця—робицця. 
Ст. 36. 

( 4 ) Каліки. Бр. ь Бер., РадПер. (*) 
а сами. Рад., 1їер.\ тільки сами. Пер.; 
тільки. Бр., 1 Бер.; але. Бр. 

Сліпець, на млинець! Зв., Кр .—... 
«Не хочу.»—«На два!»—«Не бачу,» 
—«На три!» — «В торбу (*) при.» Лів. 

— «Сліпець, ззіж млинець!»—«Не вмію.» 

— «На два!»—«Не смію.» — «На три!» 

— «У міх при.» Л. 

(*) Сюди. Сос. 

Так ему Бог дав. Л. у Кон: 

Гріх сміяцьця: так ему Бог дав: Б: 

У СКУПОГО завжди (*) по обіді. Ном. 

(*) Завсіди. Ил.; завше. Проск. 

У людей шаг скаче, а и скупого руб 
плаче. Не. 

Скупий складає, а щедрий поживає. Бр , 
4670. Скупий збірає, а чорт калитку 
шиє. Кан.у К. 

Тогді скупи, коли на дні, а не звер¬ 
шечку. Бр. 

Лінивий двічі ходить (*), скупий дві¬ 
чі ( 2 ) платить. Пар. 

( 4 ) два рази робить, а. Бон. (*) два 
рази. 

Скупий два рази тратить. Ил .— ... а 
голодний буває. М. Білз. 

Не жалій ухналя, бо підкову загубиш. 
Евх. , Нар. 


У скупощах не кохайся. Кл. 

Щедрий — иа батьківські гроші. Прав. 
Пиж. у ІІол.у Ліз. 

Він глухий, як скажеш дай; а як ска¬ 
жеш на, то й чує. Евх. — Не чує глу¬ 
хий, як скажені дай у а як же на, то 
чує. От. 36. 

Та иін такий, що й над копійкою тру¬ 
си цця. Ис. 

Глухому пісню співати. ІІс. 

4680. Ніяким богом недопросисся . Иом. 

Щедрий, як (*) Грек. 3., Пр. 

( 4 ) ніжепський. Булж. 

Видно з низького тину , той щедрий, 
Сл. 

В его посеред зіми леду не випросиш. 
Л.у Кр., Позі. —Щедрий! зімою леду (*) 
не випросиш. Бр., Зз.~ Щедрий! не ви¬ 
просиш и леду. Коз. 

(*) серед зіми снігу. Пар. 

Змилувався Біг над раком ( 1 ), та в за¬ 
ду очі дав ( 2 ). Над.— Змилувався ( 3 ), як 
Біг над раком. X. 

(*) на рака. */д.( 2 )-дав му в заду очі. 
11л., та дав Йму очі там, де не треба. 
Ст. 36 .; ( 5 ) Розжаловавсь. Павле. 

Скорійш в курки молока випросиш. 
Евх. 

Захотів молока від бика. Лох. 

їм и на се зійшлось. Пар. 

У такого и чорт ладану не достане. 
Кап., К. 

А ні каменя не дадуть голову прова¬ 
лити. Ил. 

4690. Захотіли в жука та меду! Коз. 

Найшов, де (*) Богу молпцьця. Зв., 
РадЛів. — ... молитись, що й ліб 
пробгєш. Бр., \Кон .\.— Найшов ( 2 ) цер¬ 
ковцю ( 2 ), де ( 3 ) Богу молитися ( 4 ). Руд. 

(*) Знайшов до кого. А\, Коз . (*) 
Знаіішов. Ш. ( 3 ) церков. Проси. ( 3 ) ». 
Л.І., Проск. ( 4 ) МОЛПЦЬЦЯ. 11л. т 

Розжалобивсь, як вовк над иоросям: 
відтьів ніжки, та й плаче. Евх. — Так 
жалує, як вовк поросяти: як ухватить, 
то вже бвіцця пустить. Рад .—Тоді вовк 
над поросям змилувався, як ноги подгі- 
дав,—тепер:«біжи, біжи!» 3. —Розжало- 
вався ( 1 ), як вовк над поросям. Бер, 

«То так и над нами буває.» 3. — 
Змилувався. ІІар.: Зжалився. О , 

Гни-біда! Пар. 

Дрижить, як Гуцул над дітьми. Ил. 

Добрий, як собака. У. 

Моторний, як собака чорний. Ск. 

Добрий, як спить. Б. 

Добрий! як спить, істи не просить. 


І 




Б.у Пир .—Піп добрій чоловік: як спить, 
то н істи не просить. Кулею. 

Добрий горщик (борщик?), та'малий 
горщик. Руд- 

4700.* Хорош коровай, та порепався. 

Ст. 36. 

Такий я добрий куций, як ти з хво¬ 
стом. К.у Коз. 

Добрі люде: що положиш, то й не бу¬ 
де. К. 9 0; 

Та він чоловік добрий: од хліба, од 
солі (*) чорт его и оджене. Сл. 

( 4 ) Він чоловік добрий, до хліба, до 
солі допадецця, то. Гр. 

Такий добрий, як чортового назімка 
хата. Ер. ' / 

Хороший (*) чоловік, та Березинець. 
Черн .—Славний чоловік, та Березинсь- 
кий. Б. 

( 4 ) Здаецця добрий. ПІ. 

Скупий не глупий. Зв.у К,у [Бр .]. — 
... а щедрий не мудрий. Ст. 36, } [ Ил .]. 

Хто скуп—собі не глуп. Иос. 

Хто не чує, той здоров ночує. Б . 

Пусти сусіда в хату, та й сам в су¬ 
сіди йди. Л., Кр . — ... та й волю ему 
дай. Зв, —... в хату, а сам з хати вбі- 
райсь. Рад ., Павлі, 

4710. Добре тому дати, хто не хоче 
брати; а той, хто бере, як по душі де¬ 
ре. Збр . Шей . 

Візьми чорта на плечі, то й сам не 
рад будеш. Зал. 

Як маєш сусіду пустити, то в сінях 
камінь положи. Бр .—Не держи сусіди в 
хаті, поклади на тім місці камінь : из- 
бгєш ногу, та знаєш , що на тім буде 
кінець. 

Хто стаєцця медом, того мухи ззідять. 
Ил, 

На всякий чмих не наздоровкаєсся. 
Зал .—На всякий чих не на здрастуєсся. 
П,у В. у Лів. 

На кожний гук не одгукаєсся. Нос¬ 
ії кума сором, и хліба жаль. Ил, 

Нема зайвини (не хоче дати). Пир. 

А що ви мені? ні сіль, ні гречка! 
Пир-у Пр- 

Я тобі не брат, ти мені не сват. 
Крага -—Мені як и ти не брат, як и то 
не сват. Кон. 

4720. Ти мені не Титяна, я тобі не 
Савка. Не. 

А дзуски! Лів-у В,—А дзус! К .— А 
дзузу! ІІр .—А дзу [ Пр-у Пир-— -Дзус¬ 
ки!... а по лапах! Евх. 

А зась! Лів . 


Поцілуй свого батька лисого! Рад-у ІІр- 

Не дай (*) курці проса—нехай здох¬ 
не! Лів. 

( 4 ) Не дам. Я. 

Не тягни чоловічоі голови з грязі—са¬ 
мого утопить; а тягни кінськую—самого 
витягне. ІІос. 

Не всякому по Якову. Евх. 

Не для пса ковбаса. Бр., Проск. 7 Рад- 
—... не для кіцьки (*) сало. У.—... ков¬ 
баса, не для Кузьми гроші. Не- 

( 4 ) киськп. Кр.; кота. Кап., К, 

Є сало, та не для кота! Ер. у Проск.у 
Чор- Рад- ( 92 ). 

6 ’Сало, та не можна достати: високо 
висить. Бер. 

4730. Гудзь, пане, та не вам, — за¬ 
стебнувся б, та не дам. Бремена . 

Не для Гриця паляниця. Ил. 

бсть в Хилка, рогатина, та не для ко- 
го иного. Сіп- 36- — Рогатинка єсть в 
Хилка, та в кошелику. Пр- в Ст. 36- 

З довгою рукою під цвинтать (*). Лів. 

( 4 ) манастирь. А., Я., Пт>ятницю (цер¬ 
ква у Чернігові). Евх.; церков. Зв.уїр 
Кр.; церкву. Рад., А., К. 

Завтра з мішком! Зал .—... прийдеш. 

Евх. 

Наставляй ширше! Ном. —... ато бач 
нікуди сипать. 

Сегодня з мішком, а завтра з торбин¬ 
кою. У 

Візьмем, руку ВС...ШПІ Ном. 

А ріжна не хочеш? Зал. 

Шлсп ваші милості, зус ваші честі! Зал . 

4740. Який хват до вареників! Кан.у К. 

ІІще сієі не пахали. К. 

Дулю ззіж. Дуб. у Л. 

Дулю дать під ніс. Павле- 

А дзус, холодцю істи! Евх . 

Чортового батька! К.у Лів .—... візь¬ 
меш (побачить, матиме и д.). Чорта з 
два!—А чорта!—Вражую матір! 

Прийшов з лісу—и иди собі к бісу .Прав, 

Жирно буде. Лів. 

Ти б може, тату (ІІване, Петре, и д), 
й мед їв, та де ж его взять! Л.у Кр. 

Тогді будеш мати, як старий чорт візь- 
мецця помірати. Прав. 

4750. Дав би на молебень, та й собі 
потребеп. Рад., [Бр.]. 

Отдай жунку, а сам у солумку. Евх. 

Оддай (*) жінку, а сам свисти ( 2 ) в со¬ 
пілку. Бр. 

( 4 ) Дай. Проск. (*) труби. 



Оддай людям (*) жінку, а сам труби п 
кужілку ( 2 ). С. 

(') Дпіі кому Ш,; Позич кому. Пай., 
/і. ( 2 ) кужіику. ііі ч Ил. 

Судна діравого не напошпіш. Ил. 

ДіравогсЦ 1 ) мішка ( 2 ) иснисиилеш( 3 ). Об. 
(*) Дірявого. Рад., 3., А., П. Поз.: 
Дюрапого. Проск. ( а ) міха иі£ди. Ст, 
36.; мішка ніколи. А/М*) ис шшовпиш. 
Рад., 3., Поз.\ по паиопннти. 

Ст. 36.; не наситиш. Пр., Проси. 

Діравого горшка не на ллєш. Зв. — 
Щербатого горшка ніколи не наповниш.Рад. 

Чужих злидиін не наситиш. Проск. 

Оддай нищим, а собі ні з чим. Рад», 
Л., Пр., [Еоз.,Ер., Ст» 36.]. 

Прийде сто душ, та візьме сто груш, 
то мало що й остапецця; а прийде сто 
душ, принесе сто груш, то буде мірка. 
Бр., Рад» 

4760. Нюхачів багацько, та табаки не¬ 
ма. Ил» 

Три вірви в шию и міх кулаччя. Еон ., 
Кр» —... в шию, та лантух кулаків. 

Дав ему куку в руку. Ил» 

Пожививсь (*), як собака мухою. II., 
Прав» ІІиж», В., Лів. —Вхопив, як со¬ 
бака муху. Зв», Рад», В» 

Кажуть більш, як хто ззість що не¬ 
тривне, або-іцо. (*) Зажививсь. П., Л.\ 
Покропився. Пр., Пер., Пор. 

Набрав,як убогий в торбу(здобувся)!Р#г. 

Годі вже, куме, тоі ласки! Проск»— Го¬ 
ді, куме, честі! Ил» 

Спасибі вашому батькові (не того жда¬ 
ло)! Л», ІІир. 

Тільки по губам помазав. Евх. 

Сеі ласки я и в Жида дістану. Лип. 

Такоі (*) ласки можна и в Цигана за¬ 
побігти ( 2 ). Л», [К », О», Пир.]... —ла¬ 
ски я и в Цигана добуду. Б» 

С) Сієі. 11р. И добути. Евх. 

4770. Такоі ласки дістану й в Пара¬ 
ски. Бр», Руд» 

В Комлика б досі випросив, що коло 
его иопотупаєш. Пир . 

И вже такі дари: сметанку избсри, а 
сироватку дай. Еон. 

Вбірай, сват, капусту: коли 6 тебе не 
принесло — свині поіли б (дає таке, що 
ні на віщо). Прав. Верх» 

Дарма, нехай хрінпя вже беруть! Е. 

Гірко ззісти, жаль покинути. Б» — 
Тяжко нести , а жаль покинути. Прав . 
ІІиж» —Тяжко брати, а важко кидати. Е. 

Ятебенікому не дам бить—ясамбуду. Не» 

Хоч риби нема, нате вам кіш на рибу. Бр. 

На тобі, Данило, що мені не мило. Ил., 

Пом. 


На тобі, пебожс (*), що мені негоже. 
Ск.— .... оце я теє тобі дав, що мині з 
носа упало. Бр. 

( { ) Боже. лів. 

4780. Нашим салом та по нашій шкурі. 
Л», ІІир», [Пер .].— Тим же салом, та но 
тій шкурі. Гаис», Сл ., Ст. Зо. — Моїм 
салом та по мені и мажуть. Еон. —... 
та мене й мастиш. Бр. 

И понюхать не дадуть. ІІом» 
Зачиняюцця царські врата для нашого 
брата. Зал. 

Тогді дали хліб, як зубів не стало. Г., 
П.— Що мені по хліб, коли зубів нема. 
Ил. 

Давали, та не виймали. І\ 

Давали (*), та з рук не пускали ( 2 ). Лів. 

(*) Давас. Ст. 36.; дас. О. ( 3 ) не пу¬ 
скає. 

За тим ладом и вернувсь додому. Пир. 
Як ( 4 ) прийшов/гак( 2 )и пійшов. Рад»,Х. 

(*) Из чим. Пр. ( 2 ) из тим. 

Звіткн прийшов, туди й пішов. Проск. 
Поїхала Гася, та й вернулася. Ил. 
4790. Е, узяв, як дома! Л» 

Щоб ( 4 ) чорт, та Богу молився! Ер. 

Г) Схотіли, або— Захотіли, щоб. ІІир.; 
Де ж ви бачили. Пр.; Де ви видали. 
Рад. 

Захтів у діда випросити хліба! Ил. 
'Захотіли в старця кий однять. О. 
Хотів у розбійника та ще й кий од¬ 
нять! Ер» 

Хочеш ти в старця копійку однять. О. 
У старця в торбі не иоживиссн. Зв., 
Евх. 

Хочеш бо ти в Цигана пугу видерти. 
Бр» 

Кланятися чужим богам, мавши своі! 
Проск» 

Чужих богів шукає, а своїх дома має. 
Ил. 

4800; На що ти другого бога взиваєш, 
коли свого маєш? 

Що тому богу молицьця, которий не 
милує. Пир», [Гр.]» 

Оглухли, не чують! Еобз. 

ЗАВИДНО, що в когось видно. Ст. 36. 
Що на людях видно, то и собі жадно. 
Збр. Лаз. 

На чужій ниві все ліпшая пшениця. Ил. 
В чужих руках завше більший ішіаток. 
Проск» 

Бабина гривня всім людям дивна. Ил. — 
Бабине гривно ( 4 ) всім людям днвно. Збр. 
Шш. 


(*) грішно. Проск. 





Чуже коня—пана. 1Іос. 

Кажуть, як хто од завндоїців чуже 
хвалить. 

Знає , що в людей в горшках кипить. 
Ст . Зо .—Вона зна, що у пас и у бор¬ 
щі кипить. Евх . 

4810. Знають сусіди, що в багача в 
обіді. Бер. 

Нема дивки на свої гроші, а чужі все 
важкі. Черн. 

Чуже добро голодному страва. НІ. 

Сові сонце очи коле. Б. 

Чужа доля під бік коле, Нос. 

Срібло очі всякому коле. Не. 

Гарна дівка, як засватана. Прав. ІІаж., 
Бал., [Рад., і?.].—Засватана дівка всім 
хороша. С., [У., К., Бер.].— Заручена 
дівка усякому хороша. Коз. 

Зависливі очі, як у попа. Кр . 

Очі-завидощі! Ном. 

Попівські очі. Л., Кр. 

4820. За вами та й мене не видно. 
Прав. Пиж., Лів. 

Заздрівому боком вилізе. О. 

Людям на завйсь, а нам ( 2 ) на користь. 
Бер . 

С) в зависть. Не. ( а ) Тобі на завість, 
мені. Евх. 

Завидиику пирожок, а жалоснику ро- 
жок. Нос. 

Кому завидуємо, у того можна до* 
стать, а кого жаліємо, —ііі 

Собака на сіні лежить (*),—и сама ( 2 ) 
не ість, и другому ( 3 ) не дає ( 4 ). Л., 
Евх., [ Проск .].—Лежить собака на стер- 
ві, — н сам не буде їсти, и другому не 
дасть. Бр., Бер . 

(- 1 ) Лежачи. Ст. 36. ( 3 ) ні сам. іА\ її 
сам. 11р ., Гр. ( 3 ) а скотові. Пр. ( 4 ) пі 
товарові не дає істи. Ст. 36. 

И сам не ість, и другом не дасть. Ил. 

А ні нам, а ні вам. 

Твоє не заведецця ніде. Евх. 

Та він би з рідного батька злупив. 
Проск., Білі. — И з рідного батька зде¬ 
ре. Евх. 

За більшим поженись, та й того рі¬ 
шись. К . 

4830. Хто два зайці гонить, жадного 
не здогонить. Ил.,' [Кон*]. 

Тобі хоч діжу з тістом, то все мало. 
Л., Евх. —Хоч и діжу з тістом оддай, то 
ще буде клясти, що важко нести. В. Білз. 

Хіба ще ему хороби лихоі треба !Х.,77гф. 

Не будь ласий (*), як попівна замуж ( 2 )! 
Проск. —Е, ця наче попівна заміж ква- 
пицця! Бр. 

( 4 ) Кваписся. Кап., А\; Іхвапляіцця, 
хапаіцця. Гат. (*) заміж. 


Оце (хватав), наче собака мухи! Коз. 
Так хапав, як собака рве. Іівх. 
Допався, як муха до меду. О., ІІавлі. 
Добрався, як вовк до кошари. Од. 
Укажи палець, а вій руку просить. Ил. 
Розгівся, як вош у корості. ІІІ.,[Проск]. 
4840. Тілько допусти его до коша, а 
сам не рад будеш. Б. 

аііостой, бісопа свиня! я тобі дам ма¬ 
ку!»— «Ух, иззіла обух! коли б змогтись, 
та ще поволоктись—казав чоловік, маку 
дам.» Кр. 

Коли мед, то й ложкою. Бр., Бер., 
Лів., [Зв.] — Коли мед, так п ковшем. 
Нос. 

Коли добре, то єще хоче ліпшей. Ст. 
Зо. 

Гарне, та ще й з папкою. Рад . 
Потрошку та з папкою. Ном. 

Хорошого I і ) потрошку. Лів. —... та 
ще й з папкою.—Смашного ( 2 ) потрош¬ 
ку, щоб животик не болів. Пар. — ... 
щоб не занедужало. Р. —Не все ж ра¬ 
зом: хорошого потрошку. Лох., Пр. — 
Потрошку та з папкою. Ск. 

( 4 ) Гарного. 3. ( 2 ) Доброго. Зв.\ Гар¬ 
ного. Р. 

Дайте мені, ще й дитині моїй. Кон. 
Обдре до шнирочки, до шерстиночки. 
Кон. 

Вовк, що спіткає, то ззість {або: що 
споткае, то зт>идс). Кл. — Як вовк: що 
стрів, то ззів. Ст. 36. 

4850. Землю поідала 6, як би могла. Кл. 
Всего світа не забереш. Проск. 
Вовкові барана з горла не видереш. 
Ил. 

Хоче у вовка з зубів вирвати! Пр. в 

Ст. Зо. 

Трудно вирвати, як псові з зубів. 
Проск. 

Не дурний крук, пустить из рук. Бр., 
[Проск.]. 

Трудно вовку лапку. З .—... а там и 
зовсім лізе. 

Хоч ляпку вмочить! Евх. 

Таківський з лоба! Сос . 

Він тим не забагатів, а ми не завбо- 
жіем. Лів ., Ст. 36. 


4860. ДОБРА НАДІЯ. X, Пар. 

На Бога надія! Об. — Наджа ( 5 Іс) на 
Бога. Бушиночка (с. Бр. п.). 

Сподіватись на Бога, на его ласку. Гат • 
♦ Я на то, як на свято. Бр. 




З несподіваного часом и люде бувають. 
ТІроск. 

{Із несподіваного буїш сподіване, а з 
сподіваного несподіване. С. 

З ого люде будуть (кажуть и не на лю¬ 
дей) . ІІир. 

Колись воно щось з того буде. Проси. 

Як кущ розивгєцця, то й козак роз- 
живецця. Лов» 

То не козак, що отаманом не думає 
бути. Поліп. 

4870. Бог не без милости, козак не 
без щастя. Пол., Лів. —... не без долі. 
Прав. Пиж ., Лів., Ос. 7 (XVI, 5). 

Козак не без долі. Л., Гат.— ...дів¬ 
ка не без щастя. Об. 

Козак не без долі, риба не без лус¬ 
ки, Бог не без милування, государ не 
без жалування. Бр. 

Бути козі на торзі. Ст. Зо. 

Знайде свадьба сорочку. Б., Ст. Зо. 
[Л. у Бр., 11р. в Ст . Зб.\. 

Тоді буде й насіння, як буде весілля. 

Ш. 

Аби моя голова здорова була, то все 
гаразд буде. Ил., [ Коз ., Ст, 36.]. 

Аби голова на вгязях! Рад. —....а ро¬ 
зум буде. Кан. 

Є, й буде, й знаєм, де взять. Пр., 
Бр[С.]. 

Як будем живі, то будем и ситі. Бон. 3 
[Бр.]. 

4880. Найду куму, аби було к чому. 
Ш. 

Коли стало на хліб, то станс и па 
обід. Бр. 

Отягнувсь на корову, то стягнусь и 
на віревку. Ппр. 

Стало на рибу, стане (або: вистарчить) 
и на юшку. Проси. 

Як потягнувся (*) на юшку, то розста¬ 
райся ( 2 ) и на петрушку. Бр. 

(*) Як вистало. Вр. л [Лох]. ( 2 ) то ви- 
стане. 

Колись и на моім підкірні буде боло¬ 
то (худоба, а од неі и гній). Нов. 

Колись и в моє віконце засвітить сон¬ 
це. Л., [Ил., Б.].— Колись таки дожде¬ 
мось сонця в оконце. Сос. — Колись и 
перед моім окном сонечко зійде. Рад. — 
Колись и перед моїми ворітьми сонечко 
зійде. Бр., [X.]. — Єще и на моїх воро¬ 
тях сонце засвітає. Ил. 

Колись и нас сонечко гляне. Гат. 

Сонечко блисне, сорочечка виехне. Зал. 

Не буде тогді в мене голова боліти. Ил. 

4890. Коли (*) наклюнулось, то й ви- 


луцицця. Пар., Гр .—Уже яєчко наклю¬ 
нулось, то п курчатко незабаром вилу- 
пиццн. Сос. 

( 4 ) Що. С., Ст. 36. 

Дождусь и я тіі години, що будуть по 
шелягу ( 1 ) дині. 3., ТІр. 

( 4 ) по шагу. І>. 

Аби цвіт, а ягідки будуть. Зв.,Б. 

Буде й па нашому тижню свито. Пе. 

Буде й на паші улиці празник. Л. у 
Б., Пр., ІІавлі., | Б., Рад., II., О., 
Нові., Т.]. 

Не все істи скором — колись буде й 
піст. Бр. 

Колись и моя копійка не щербата бу¬ 
де. Зв., Б. 

ІІеремелецци — мука буде. Си. 

Все тоє перстовчецця, та иеремелецця. 

Ст. Зо. 

Немає злого, жеби на добре не вий¬ 
шло. Ил. 

4900 . Лихо не без добра. Г. Бар. 

Буде баба війтом! Пар . — Твоя баба 
війтом. Ст. 36. 

Не тепер,так (*) в ( 2 ) четвер. Л., Пар . 

( 4 ) то. У., Ст. 36. ( 3 ) у. Ст. 36. 

Дайте мені набристи на стежку. Ч. 


СПРОМІГСЯ дід на обід, а баба на 
кісіль. Ил. 

Спомігся,як убогий (на?) кісіль. Ст. 36. 

Довелось (або: доведецця) ( 1 ) червлку 
на віку. Зв., Рад., Лів. —Чсрвяку на ві¬ 
ку доведецця и на жлукті пообідать. Р. 

( 4 ) Приіідецця. Гад . 

Хто гарячого не бачив, той холодному 
рад. Бон. 

Хто великого не бачив, той и малому 
дивуєцця. Пар. 

Лучилося сліпій курці зерно, та й то 
похожає. Войц. —Трахвилося сліпій кур¬ 
ці пшеничне зерно! Проси. —Трахвицця 
(*), як сліпій курці просо ( 2 ). Проси. — 
II сліпа курка де-коли найде зерня. Ил. 

( 4 )‘ Трапилося. К. (*) зерно. 

4910- Прнбулося тещі зятніі діти кЬли- 
хати. Ст . 36. 

Сліпому Омелькі все копейки. Нові. 

Хто новини (*) не видав, тон и вето- 
ші рад. Л., Пар., Бон. 

( 4 ) нового. Кан., К . 

ПІДНЯЛА УШІ. Л., Бон. 

Діждав рясту (*) топтати! Л. 

( 4 ) расту. Ст. 36. 





Як з події вийшла. X. 

Вгосени літо. Г> Бар. 

Мов чарами одвело. 

Уже на ряст виліз (остербав). Бр. 

Душа в мене вступила. Ил. 

4920- Став на лад. 11р., Кон. 

Став на стану. Зв., Л. 

Суженому дівка. ІІос. 

Як удача кому в чому. 

Огу, мій хлопець (конательиіший став, 
як дали хлосту або-що; або веселіший 
став чого и д.)! ІІом. 

Так як оилине (понравицця дитина, 
коли ходять коло его добре). К . 

Як на коня ссадив! О., [Ст. Зо.]. — 
Як на сто коней посадив (як руч за ним 
потягнуть). Дуб., [Ил., Бр.]. 

Бог на его зглянувсь. Пар. 

Мов небо ростворилося ' (полегшало в 
недузі, або-що). Кон. 

И світ его піднявся вгору. О. 

Як світ ему свінув! Кон. 

4930. Избулось, як не було. Бр. 

Біда вмерла —и ноги задерла. ЛҐ. 

ПРО МЕНЕ, Семене. Ж., Кр. 

Мені все рівно — що кахоль, що піч¬ 
ка. X. 

Нехай твого батька журавлі, а мого 
чаплі. Збр. Лаз. 

Побачим того н ката. Ст. Зб- 

Побачим, що буде з нас, — чи торба, 
чи мішок! Зал. 

Нехай вже раз той горіх розгризу. Бр. 

Щоб и моя душа не в пні (поласую)! Б. 

Бачили ми вже вселяково: нехай ще 
й так побачимо. Бер. 

4940. Нехай так, як піп скаже. Евх. 

Про мене (*) — хоч вовк траву іж. 
Ном. —Про мене—нехай вовк траву їсть 
(або: нехай пси траву ідять). Кан., К. 

(*) По моїй голові. Ст. Зб. 

Кат вас бери! Пол., Лів ., Сл. 

Хрін его бери! Гр .—Та хрін тебе по- 
бірай! Рад. 

Нехай теє лихо буде тихо! Лох., Пр ., 
Кон: 

Мовчи^ 1 ) лпхо—аби тихо! Кр. —Мовчи, 
аби тихо лихо! Рад• 

(*) Нехай. Яод. 

Не що дівці, як кросна ткать. О. 

Волі маєте (як нам завгодно)! Черн. 

Панська воля. Бр., Рад. —На панській 
волі (або: охоті). Бр. —Як панське зве¬ 
дення. Б, 

Воден Бог, та и ти. Ст. Зб. 


4950. Вільному воля. Бр . —... ходячому 
путь. С. 

Вольному воля, а бішеному в поле. Пар. 

Вольному воля (*), спасеному ( 2 ) рай. 

Об. 

О вольиость. />’. ( 3 ) світлому. Пр. 

Не 'сильно—вільно. Ном. 

А не любиш—не цілуй! ІІос. 

Охочого не вняти. Суп. Зб. 

Охота (*) гірше неволі. Бр., Зв., 3., 
Проск., Л., Пар. 

(*) Козацька охота. Лаз. 

Хоч головою наложи! Дуб. 

Як хто схоче, так 'и скаче. Бр. — Як 
схочь, так скочь. Проск. —Де схоче, то 
скоче. Ст. Зб. 

Нехай собі,якхоче, сокоче. Бр.,Рад 
Пр. —Як схоче, так и сокоче. Пр. —Як 
хто схоче, таки сокоче. Бер., Ппр.,Гр. — 
Хто хоче, сокоче, а хто хоче, кудкудаче. 
Бер., Рад., Л., Гр. — ... сокоче, а я 
буду кудкудакать. Не. 

4960. Як хто хоче, так пр своєму бать¬ 
ку плаче. Пос. —по своїй матері и пла¬ 
че (*). У.,3в., Бер., Б. —...одні голо¬ 
сно, а другі тихо ( 2 ). Чсрн. 

(*) сокоче. Лип. ( 2 ) ЧИ Т 1 ІХО, чи го¬ 
лосно. Пр. 

Хто хоче, по своєму батькові плаче, а 
хто хоче, то й скаче. Рад. 

Водно, кому хотіти, по своїй матері 
плакать. Ст. Зб., [іГл.]. 

Нехай ваше зверху буде. Дуб. 

Нехай привгязан! ІІос. 

Нехай буде гречка! Лів. —... нехай не 
буде суперечка. Сос. —... аби не супереч¬ 
ка. Бр. 

Нехай твоє мелецця—не вибірай. І\, П. 

Нехай ваш (твій, его и д.) чорт (*) 
старший. Бр., Кан., К. у Евх. 

(<) біс. Ст. Зб. 

Нехай руно (або: буде руно; або: ва¬ 
ше руно)! К. 

Най буде бабі плескано! Ил. 

4970. Нехай ваша річ напереді! (*) Ск .— 
Т^оя річ спереду ( 2 ). Л., Пар. 

(*) у началі буде. Рад. ( 2 ) напереді. 
ІІр. в Ст. Зб. 

Та коли 6 же (*) нашому теляті вов¬ 
ка піймати ( 2 )! Кр. 

(*) Дай Боже. Зв. Рад., 3. } О., />,(*) 
та вашого вовка ззістп. Зв. 

4972. Хто ( ! ) любить попа, а хто ( 2 ) по¬ 
падю. Рад., Пар. — ... попа, хто попадю, 
а хто попову дочку .Л.,Кон. —... попадю, 
хто попову дочку, а хто и наймичку. Зв., 
[/{).—Кому піп, кому попадя, а кому и 






07 — 


попова дочка. Зв ., іГ., г /с/>«.—Хто 

про попа, а хто про попадю. Пр., С'ос. 

(*) и ( 2 ) Иншніі. Проект Иний, Ст. 
36.\ Той. Пер. 

4974. Захтілося—«запрягайте!», відхті- 
лосп—«випрягайте!» Ил. 

Аби хіть була! 1Іир .—... от, як уже 
немає хоті (а не хіті? Лом.). Пр. 

А1 її п у вії] її звопнцю, хоч на шибеницю. 
Пр. в 0)п . 36. — Нехай йдеть по имя, 
голову ломя: минувши н д. Ст. 36. 

З Богом, Парасю ( ! ), коли люде трап- 
ляюцця. Об. 

(*) Марусю. Іїом.; Парашо. Гайс. ( 2 ) 
трахвляюцця. і(1\ иаходяцця. І*.: луча- 
юцця. Не.; коли тебе люде хотят ь. Ил. 

З Богом, Марусю, по морозцю! (7., /{. 

До миловання нема силовання. Ил. 

4980. «Куме, пий пиво!»—«Грошей ніт!» 
— «Йди ж вон!» — «Слова ніт!» Ст. 36. 

А ему й байдуже! Кулж. — Він собі 
байдуже. Гат. 

Так дбає, як пес о пгяту ногу. Кан., Іі. 

Так дбає, як пес о пгятінку. Г ., П. 

Тоє мені ні свербить, ні болить. Ил. 

По моїй голові, іцо хоч уже роби,—я 
вже не буду бачить. Бер. 

Дуже мені теє в голові! Пар. 

От мені велика турбація! Лом. —...ве¬ 
ликий клопіт! 

Оце б ще надало! 

Про мене, хоч головою об тині 

4990. Як умру, то хоч лісу підіпри. Зал. 

И гадки немає! Зв., Пр ., [Рад., 3., 
Ж .].—А ему н не гадки! Ж., П .—Я б 
и гадки не мав. Д ., Сос .—Ні думки, ні 
гадки не було. Пир. 

«Старче (*), село горить!» — «А я за 
суму, та далі посуну ( 2 )!» ЕрЗв., Ж ., 
Кон. 

(Я Діду. : Г.. Проск., Пер)', Старцеві 
кажуть. Евх . ( 2 ) а вів за свою суму, та 
й далі посунув. Пер., [ІІроск.]\ а дід’під¬ 
перезався, та іі зовсім зібрався. Проск.; 
я піду у друге. Г.\ а мені що! я за су¬ 
му, та її у друге суну. Евх.; а я, взяв¬ 
ши сунку, далій посуну,— або: а я, взяв¬ 
ши сунку, да поііду в друге село. Ст. 
36. 

Мені Уляні й тут видно, що пряду на 
рядно. ІІовг. 

Може—тобі журба! Кон . 

Церква горить, а люде руки гріють. Ил. 

Як наш брат Савка поів недогарки, 
так до повночі и мешкає. Коз. 

Наш Антін не тужить ( Гр .: не туже) 
об тім. Бр., [Гр .].—Не журицця Антін 
об тім: батько вміра£, а він блинн вми¬ 
нає. Черн., Нові. 


4998 Порт не плаче, коли чернець ска¬ 
че. Ил , 

5001. Ох мені печаль ( ! ) велика! Зв., 
Рад., К ., Л. 

0) сухота. Рад. 

5003. Йде Йван красти— Божеегощасти! 
утік — его сила! а піймавсь — одбувай 
шия! Евх . — Йди красти: як украв — то 
сила, а як не пкрав — то шия. Сич . 

Як по чув, то й не вадить (*). Зв., 
Рад., Ж ., Пар ., Ал ., [Бер., Кон.]. —... 
як не бачить, то не болить. Не. —Як не 
бачиш, то не вадить. ІІавлі. 

(*) щоб так и не вадило. Пр.; не бу¬ 
де вадить. Пр.; то нехай не вадило. Коз. 

Нехай буде ні по твоєму, ні помоєму, 
а побожому. Ос. 12 (XV, 42). 

' Нехай риє, роскопує, не своє шукає. 

Кобз. 

Нехай, каже, може так и треба. Кобз. 


Не ХОЧЕ, як коза сіна. Прав. ІІаж.,Б. 

Не хоче, як кобила (*) вівса. Бер., Гад., 
Гр., [Пр., Коз.]. 

С) кінь. Рад., Пир. 

5010* Не любить, як кіт сала. Прав., 
ЇІиж., ІІол., Ж., [Бр.]. —Бридицця, як 
кіт салом. Г., П .—Ласицця [або: Ос- 
трить зуби), як кіт па сало. Ил. 

Такти не хочеш,як дід сороківки. Бр. 

Лихо 0) Литвинка ( 2 ) нападе, як не 
дзєкие( 3 ). Павле., Лаз. — Кортить Лит¬ 
винка ( 4 ), як не дзєкне ( 5 ). 

(*) Чорт. К. ( 2 ) Литвина. Пир. ( 5 ) щоб 
не дзекнув. X. 36., /Г.; щоб не дзяв¬ 
кнув. К.; колп не цвенькпе. Гат. ( 4 ) 
Ляцвіпу. Евх.; Литвина. І\он. ; Лнт- 
випку. Зал. ( а ) щоб не дзекнуть. Евх.; 
щоб не дзекнув. Кой.; поки не дзвяк¬ 
не. Зал. 

Кортить Литвинка (*) скоринка ( 2 ). Ж. 
—... бабу скорина. Лом. 

(*) старця. Пир. ( 2 ) шкоринка. Рад.; 

/ Маринка. Не. 

Кортить Маринку, що не була, на рин¬ 
ку. Кап., Іі. 

Не спицця вовку під селом. У. 

Противна, як старцеві гривня. Ж., Пир., 

X. 

Се гірш, ніж — ходи істи. Ст. Зб. 

Ждали, як свяченоі паски. Евх. 

Так мені вподобалась, як вовкові ве¬ 
сільні пісні. Ос. 7 (XVI, 1). 

5020. Припав му до смаку, як муха до 
меду. Ил. 

Скучає, як собака за києм. Павлг. 

' 13 







Жалує, як собака палку. Евх. 

Аж слинка потекла. Еулж .—Аж слюнь- 
ка в роті потікає. 

Слинку ковта. Ев., [О.]. 

Як (*) кобила до вівса. Евх. 

(*) Ирже, ЯК. Бр. 

До жаги приспіло! Гат .—До аж-аж! 
Карай, Боже, тім довіку кожного (*)! 
Рай., Слуц. 

і 1 ) по вік тим. Іір. 

Обома руками! Ск. 

Прилип (*), як пгяний ( 2 ) до тину ( 3 ). 
Рай.—Берецця ( 4 ), як пгяний за тин (*). 
Ст. Зб. 

(*) Причепився. Ііроск., Каи. % К. ( 2 ) 
пгявка. ІІроск . (*) плоту. Кап., її. \ А ) 
Держицця. Не.; плота. Не. 

5030. Тільки за дугу, тут уже й на 
возі. 

Геть его,—та й сюди! Бр. 

Геть его сюди! Ос. 10 (VII, 60). 

•Хоч кисло, хоч прісно—усе вали умі- 
сто! Ер. 

Якзавіточку! О .—... вхопився ( 1 ). Ном. 

(*) взявся. Пр. е Ст. 36. 

И хвіст роспустив. Ст. Зб. 

Він и лапки зложив. Евх. 

И лапки полизав («Вони й лапку туди 
полизали» — на сирітську хату. Б.) Ст. 
Зб. 

Летять, як горобці на огонь. Дуб. 

На (*) руку ковінька. Лів. 

Г) О, це на. Пор.у [Пир.]. 

5040. Аж жижки дрижать (*). Прав. 
Пиж., В., Лів. — Аж литка дрижить. 
Вад. 

( 4 ) трусяцця. Лів. у Сл. 

Аж трусицця (так пить хоче и д.) Ном . 
Тобі туди йти, як з гори бігти. Евх. 
Як попереду танцевати. Л., Ст. Зб. 
Забажалось, мов перед смертю. 1Том. 
Як би твоє слово та Богу в уха! Ос. 
20 (IV, 24). 

Ждала, як Бога. Зв., Е., Пир., Л . 
Силуйте бо мене! Ном. 

Дай же, Боже, чутеє побачити! 

Як кортить, то й Бог простить! Яц. 
5050. До сего С 1 ) торгу и пішки. Зв., 
3., Л-, Пир., ЕрОс. 8 (III, 18). 

( 4 ) Я к тому. Ст. Зб К сему. Кой. 
Не од тих грошей! Ном не од тиєі 
речи! Пир. 

Ласий, як до ковбас. Евх. 

Ласий на ковбаси. Вад. 

Ласий, як кіт на сало. Ер. 

Ласий, як Циган на сало. Бр., Л 
Пир о Б., Еон., ІПроск .]. 


Ласий, як собака на легке. С. 

З нехочу кум у кума порося ззів. Пир. 

Баба з нехочу ціле (*) порося ззіла. Пер . 

(*) 3 нехочу кума и. У». 

Из нехотя ззів вовк порося. Ил. 

5060, Из нехочу ззів три миски бор¬ 
щу! Ном. 

Оце з того нехочу! 

Коли ласовать, то ласовать—бий, жін¬ 
ко, ціле яйце в борщ! 

Коли вживати, то вживати, — по дві 
єйці в борщ вбивати. Бр. 

По много — по цілому грибу у борщ 
кидати. Бр., Ст. Зб. 

Кум не свиня, аби (щоб) яйце в борщі 
ззів. Ил. 

Хоч на час, та навскач ( , ). Сл., Евх. 

(*) нйвиш. Нові. * ' 

Сип, жінко, перцю! нехай нам на віку 
хоч раз гірко буде (се б то, коли гірко 
жить, то гірко й істи). Еан ., Е. 

Лупи, козак, яйця по цілому на день! 

Прав. ІІиж. 

Хоч ср..а гола, так каша з молоком. 
Зал. (з Пир.). 

5070. Хоч голий, та в поясі Пир., 
[Ер., Гл .]. 

Хоч голий, та в підвгязках. Еоз., Черн., 
X., [Л., Б.]. 

Хоч куліш, та з перцем. Пир. 

Хоч злидні, та (*) з перцем. Ер., 
В.,Х . 

С) аби. У ер. у Ліг.) Злидні, та ще й. 

Бер., Пр., ІІавлг. 

Дай, Боже, в старцях живши,та з пер¬ 
цем істи. Еоз. 


Чого НЕ ЛЮБЛЮ, того н в борщ не 
кришу. Бр. 

Так любить, як порох у оці. Ст. Зб. 

Люблять, як собака палицю (або: пес 
діда). Евх. —... пси діда. У. —... з по¬ 
рожніми торбами. Бр. 

Любить, як собака редьку. Ск. — Не 
любить, як собака редьки. Вад. — Обрид, 
як собаці редька. Пр. 

Любить, як собака (*) цибулю. Прав. 
Пиж., Лів. 

(*) пес. п 

5080 . Любить, як вовк порося. Черн. 

Кваписся, як Жид молотити. Еан., Е. 

Ти так (просиш,^наймаєш и д.), як мо- 
роза кличуть обідать. Л. — ... на кутю. 
Еан., А . 



— 99 — 




Крутити носом ( 4 ). Павле ., Гат. 

(*) пикою. Гат.; мордою, Павла., Бвх. 
Губу закопилив. Лом . 

Чого ти рило своє квапиш? Не- 
Коле в ніс. Павле- — Коле шпилька в 
ніс. Гат. 

Кисле,—в рот тісне. Евх- 
Скрививсь, як середа на пгятпицю. 
Об ., От- Зо. 

Руками (*) й ногами! О. 

(*) Куди тобі! руками. ЗвПир., 
ІГр. 

5090. Коли коні ідять и набік глядять? 
як січку ідять. Пр- в От- 36. 

Не туди чирка носом кируе. ІІос -—... 
носом сидить (не до ішіи£и балака). 
Кан ., К- 

Не в ч тую дудку грають. Войц- 
Хочецця, як голому на улицю. Полт ., 
X., Сл- 9 Евх., [Руд-]- 
Як на рожен—не хочедця. Кон. 

Йти, неначе у ярмо. Гат- 
Се так, неначе як панщину робити* 
Бр. —Се неначе за панщину. Павлі- 
И калачем го не звабить. Ил. 

Тепер ему так (до обнімання и д.), як 
грішникові до гарячоі сковороди. Чор. 
Рад- (290). 

Рад, як сирота трясці. Ном- 
5100. Так рад, як торішнему снігові. 
Проск., Бер., Ж. , Пир. 

Так тому рад, як би му пси обід ззі- 
ли. Ил- 

Терпить го, як сіль в оці* 

Сторонить від него, як вовк від сіті. 
Жахаецця, як чорт хреста. Тар-уПавлі- 
Боіцця (*), як чорт ладану. Об ., Ст- 
36- 

(*) Тіка. Пр.; Утіка. Пир Сахаєцця. 

Рад.; Жахаецця. Павлг. 

Як болячка на носі (хто кому). Ж- у 
Кон. 

Сім літ го не бачив, бодай го був ні- 
гди не побачив. Ил- 
Дідько его сюди приніс. 

Наче на лиху личину принесло. Сл- 
5110. Чорт несе. Дів. 

Сего чорт его ма и в думці. Зал. 

И в головах сего не покладай! Ном* 
Та й не сницця нехай воно тобі! 

Та таки а ні же! 

И не близько (и слухати не хоче чого 
там)! Кр- 

Хай тобі риба й озеро! Кан ., [Кр-, О.]. 
Нехай вам кіш та риба. К . 

Нехай ему хрін! Зв ., Ж. 

Нехай ім кукли и теремки (нехай 


граюцци, а я у іх більше пе зостанусь)! 
Пер. 

5120. Геть лишень до ката! Гат. 
Нехай він скисне па путрю. Кон. 
Нехай ему осичина! Бр ., [ Пр ., Кр., 
Ис .].—... осинб. ІІом- 

Хай ему прасунок (або: цур)! 

Хай ій жаба! Пир. 

Хай его батько сказицця (проклеїш сі 
білше на скот то що, ніж на людей)! 
Кон. 

Та нехай вони виказяцця, ие займай іх! 
Нехай па тебе каз найде. Збр. Жаз. 
Цур тобі, пек тобі (*)! Ж. , Ж-уПир.у 
Пр. —... осина тобі. ІІ.у Ж., X. — ... 
гірка. Рад. — Цур та пек тобі, сатано! 
Проск .—Пек та осина! Ил. — Цур ему 
Об .—... пек ему! Пир. , ІІ.у Кон. 

(*) Цур тобі та пек. Пер.—-., и пек. 
Бр. } Бер., Лип. 

Ну его, к сину! Збр . Жаз. 

5130. Нехай ему халепа^)! Прав. Пиж 
Жів.у Сл. 

( 4 ) халеп, Кон. 

Хай вам лихо! Ж-, Кон. 

Нехай ему аби-що! Ж. у Кулж. 

Нехай воно ім сницця! Ос- 2 (91). 

Як не дівка, йди до дідька. Бр. 

Хай вона зпричиницця! Пер. 

Будь воно неладно! Ж ., Кон .—Будь він 
тричі неладен! Ж.у Пир. 

Будь воно тричі німцево! Кон. 

Хай (*) Бог ( 2 ) милує! Жгв. 

(9 Нехай. Прав. ( 2 ) Господь. Бр . 
Нехай Бог одвертає! Бер., Ж., Пир. 
— ... Господь відвертає! Нем. 

5140. Нехай Бог боронить. Пир., З ., 
X.—Воронь Боже (або: Господи)! Кон. 

Ховай Боже! О. — Крий Боже! К. — 
Нехай Бог криє. II. 

Щоб твій и дух не пах! Пир., [Рад., 
Полт. , Ж-уПр.]. 

Щоб я и не довідався! Ном- 
Не буду сокири сталити. X. 36 • 

Мій и батько того не любив. Г ., П. 

Я не требую: ні з помоччю, ні з не- 
моччю. Кон. 

Наші родителі за тим не, гонителі. 
Прав. Ииж . 

Волівбіш пса за хвіст потримати , як 
у тебе дитину (лає недоброго кума). 
Проск. 

Та який его собака піде (або: візьме, 
буде давать и д.)! Рад., Ж. 

5150. Ото вже не люблю, як хто вмре, 

та ще дивицця. Ст. 36., Бр., Проск. 

* 






♦ 


— 100 — 


Чого очі не видать, того серцю не 
жаль. Г. 

Де мило—там очі, де болить—там ру¬ 
ки. Ил. 

Мокрого поліна вогонь не ймення. Бр. 


ДУРНИЦЯ, що батько сницця! Л .—... 
плюнь, бо то мара. Б., \Пир .].—... сон. 
Нові. — ...сницця; а мати ж—тая мара! Б. 
—... сницця—от як мати! ІІом. 

Се дурниця, що мара сницця, а пере¬ 
хрестись, та певно й спи. Пер . 

Дурниця з маком паляниця. Не. 

Роби теє, іцо піп каже, а не роби 
того, що він робить. Руд. 

Вхопилась бн без Петра, тільки шко¬ 
да, що нема. Бер. 

Хома купив, Хома й пгє, бо у Хоми 
гроші є. Зв ., Рад .— ... пгє, и нікому 
не дає. Черк ., X. 

5160. Хоч нема очей, так є ті ямки, 
що були баньки. ІІе. 

Не той пиво пгє, хто варпть. Кл . 

Плюнь на раки, а юшку геть вилий. 
Нов .—Раки іжте, а южку вон. 

Бодай здоров старий сподарь (згадує 
за очі). Еон. 

Поздоров, Боже, вас. Л., Пар., Еон. 
—... добрих людей. Пар.—... вас, та й 
нас, коли вас! Еан., Е. 

Поздоров, Бонує, нашого пана, то все 
гаразд буде. Рад., Л .—...то буде в нас 
все. Бер. 

Поздоров, Боже, того, що світ Его. 
Б ., Проск., Еон. —... та н мене побіля 
Его. Білі. 

Де ріки текли, там и будуть. Прав. 
Ниж., [Тіол.]. 

Не бити С 1 ) кума, не пити пива. Гайс ., 
У., Проск., Павле. 

Р) Не бивши. Бай., /Г., Ст. 36. 

Не всім туди раком лізти, де зузуля 
кує. Не. 

5170. Не коли колька , бо я не Поль¬ 
ка; коли Русина, бо у Русина більша си¬ 
ла (щоб не іі кололо, а чоловічий род). 
Бр. 

Шкода вже того н говорити—котороі 
потрави не будеш варити. Ел. 

Який бог звгязав, то нехай и розвгя- 
же. Ст. Зо. 

Зпантиличивсь, небоже! Тат. 

Дасть Бог н від квасу окрасу! Ил ., Бр. 

(іПусти, я чорт!» — «Дарма, що чорт: 
ззідять добрі люде з хлібом!» (а воно, га¬ 
спид, у вершу влізло). Пер. 


Не вашої вдачи. Не. 

5177. У кого яка вдача. Еон. 

5179. Сліпому не світять. Б. 

5180. Мужик па мужика хоч бреше, та 
не вкреше. Гір. в Ст. 36. 

Дарма. Гат. —Дарбм. О.—Дармо. Бр. 

Шкода, не буде того! сідькись, нехай 
буде! 

Шкоди казати. Гат. 

Що хоч роби, а з того нічого не буде. 
ІІроск . 

Не треба плахти, що и в запасці гар¬ 
но. Е. —Не треба запаски, коли и в плах¬ 
ті гарно. Бр. 

Нащо Лесці намисто! Бр. 

Батька в наймах не вжалуєш. Хар. 36. 
—Не вжалувать (*) батька в наймах. Зв., 
Ер. —... коли нанявся, то нехай служить. 
Рад., Л., [Ер., Евх., 36р. Лаз.]. 

О Не вжалусш. Б'р., Гл., Евх. Не 
жалуй. 36р. Лаз. 

Не голодна корова, що під ногами (*) 
солома. П., Лів. 

Р)у стрісі. Гайс., Рад., Б., Черн., Кр. 

Хвали попа, прикопавши. Ер. 

Орав чорт вовком, та й хліб ів. Ер. 

5190. Пес бреше на сонце, а сонце сві¬ 
тить. Ил. 

Пси виють, а місяць світить. 

Собака (*) бреше, а пан ( 2 ) іде. Евх . 
—... собака ж собакою, а дворянин дво¬ 
рянином. От. 36. 

Р) Собачка. Бер.; Пес. 36р. їіїей. ( 2 ) 
дворянин. Іїос . 

Собачі голоса не йдуть попід небеса. 
Проск., [Ил.]. —Собаче слово на небо не 
йде. Б. 

Собака злая и на владику лає. Нос. 

Собака и на святого гавка. Евх. 

Дурний собака н на хазяїна бреше. У., 

[ІІҐей.]. 

Вільно собаці (*) и на владику бреха¬ 
ти. ІІроск. - 

Р) псові. Прав. Ниж.. Проск. 

Не святий, щоб не зогріишв; не чорт, 
щоб не зпокутував. 3., Пар. 

6, то мннецця; чого нема, то обіндец- 
ця. Ил. 

5200. Обійдецця паска й без шахвра- 
ну. Е. 

Обійдецця Великдень без гречаної па¬ 
ски! Ил. 

Обійдецця в неділю (*) без свяченого. 

Р) па Різдво. Лц. 

Обійдецця циганське весілля без мар¬ 
ципанів (*). Бал., Еан ., Е., Евх. 

(*) марціпапа. Пир. 





Нехай на Петрівку! Не. 

Все тоє будоть у морі. Ст. 36. 

ІІсреведеццн на жуки та на блощиці. Гад. 

Пропаще, як слони. Куме. 

За тим хата не пустка, що дурень сви¬ 
ще. 17., II. 

Найдесн купець ннадіравнй горнець. Ил. 

5210. Но погане море, що собаки хлеп- 
чуть. Бр., [Ер., Ст. 36 .].—...не пога¬ 
ні люде, що під прпказом живуть. Чигр. 

Кажуть, як, приміром, багатий оббро- 
іцця и йде на заробітки. 

Не сто кіп за петрушку. 3., Л . 

Не коси писати. Ст. 36. 

Абитеприслів , ья!7/ам.—Тільки для при- 
слівгя. Ісі ., Еон. 

Хоч не гарно, аби добре. Бр., Дуб. 

На наш вік пще буде. Бр., Е., Пар. 

Хотя б своє пожить. Еон. 

Аби кінці з кінцями позводить. Еон. 

Не печися утренею—утреня тобою пе- 
чецця. Ст. Зо .—Не печалься утром, бо 
утро тобою. Ил. 

Аби пень через колоду. Гл. 

5220. Мені два віки не жити (каже ста¬ 
ре). 3., Л. 

Аби ближче до смерти. Проск. 

Аби чудно! Лів .—Аби чудніше. Л. 

Аби, бобо (*), рябо. Об. 

(*) бабі. 36р. Шей. 

Аби не лежачого ( 1 ) Татаре взяли ( 2 )! 
Пир.,Полт .—Що робить, то робить, аби 
сидячого Татаре не взяли. Нос. 

(*) не сидячого- Вр., Зв., К., Рад , 
Б. ( 2 ) брали. А\; напали. Евх. 

То (*) боком, то скоком. Пр. 

(*) Не. Бр. 

Так подоба, як сліпому дзеркало. С. 

Навіщо сліпцеві дзеркало! він и у во¬ 
ду подивицця! Евх. —... він н в дощеч¬ 
ку иодивицця Гл. 

Чи то можна Січ віддати ... за спа¬ 
сибі. Збр. Лаз. 

Що буде, то буде, а більш копи ли¬ 
ха не буде. Лох . — Більш коїш лиха не 
буде! Об .— ... хай з копу! Пер., [17.1. 
—... не буде, а рублем (*) чорт его від¬ 
буде. Не. 

(*) а коли ж дві, то. Гат. 

5230. Який був, такий був, аби хліба 
роздобув. О. Білз. 

И в тата не своя хата. Ил. 

Чого жалувати козі ліса! нехай ість. 

Г. 9 И. 

Що за біда, що ігьсцця вода! Евх. 

По тім не пгацця вода (то не велика 
ще біда). Ер. 


Вік живи (*) та дурнем умри. Сос. — 
Скільки не живи, а все дурнем умреш. 
Л., Ер., [Рад.]. 

О ЖИІШ вік учись. Лоб., О. 

Не все добре, що смакує. Ил. 

Що ся стало, розета ги не мусить. Бел. 
(ПІ, 135). 

Що було н не було : вссго перебуло. 
Ил. 

Не рідному батькові, не за готові гро¬ 
ші. Еон. —... и не за его гроші. Гл. 

5240. Не (1) надовго старий жеиицця! 
Л-, Пар., Ст. Зо., [Зв.].— ...хоч сам 
згине, хоч жінка покине. Еан., Е., [Бр., 
Зв., Евх.]. —... або вмре, або зкрутиц- 
ця. Проск., [Рад.]. 

I і ) Чи, хіба. 

Дармо з сухої криниці воду браги. Ил. 
То, що не єсть, не писати в реєстр. 
Проск. 

Чого нема, то й Бог не возьме. Бр., 
[Ил., Ст. 36.]. 

Вари воду, вода й буде. Лів., [Ст. 
36.]. — ... а вкинь круп, каша буде. 
Прав ., ТІиж ., Проск. 

Марево не варево (не нагодує). Гат. 
У ялової корови молока не випросиш. 
Ил. 

Збіраним колосем не напхаєш рота. 
Проск. 

Малеваним (гарним) конем не далеко 
вгідеш. Е. 

На ліченому коні (*) не паіздисся ( 2 ). 
О., [Ст. 36.]. 

(*) Ліченим конем. Рад.,Лолт.,Кл.; 
На ліченій кобилі. Крем., .1. ( а ) чортів 
батько паіздицця. Коп .; не далеко за- 
ідеш. Крем., А., [Сос., Мі.]; не наро¬ 
битись. Кл. 

5250. Через пень та колодою. ТІ. — 
Дармо колодку через нень валити. Ил. — 
Чи вже ж через пень колоду валити! 
Проск. 

Пня через колоду не перекинеш. Л. 
Через (*) силу и кінь не повезе ( 2 ). 
ЕоЗ .— Через йору и кінь не скочить. Зв., 
Е., II. —... через міру и свиня не ззість. 
Пир., [Ж.]. 

(*) Терез. Вед.; Над. Ил. ( 3 ) не по¬ 
тягне. Ил., Вед.-, не ступить. Иос. 

Ликом постернаку не викопаєш. Ил. 

З палця меду не добудесся. 3. — ... 
не давиццн. Л. 

Нічим нічого не одбудеш. Гад. 

З осичини не роблять коліс. Г. 
Головою стіни не Ііроб'ЬСШ. Ил. 

З багна хліба не зиечеш. Гат. 

Ботога з піску не уплетеш. Ил. 




— 102 — 


5260. Тяжко вовка за хвіст уймити. 

Вовка за ухо не втршатн. К . 

Ведмедя не налягаєш. Ров. 

Який чорт вовком орав, такий з ого й 
хліб і в. Зв., Ж. 

Вовком не орать. Зв . — Остатня річ 
вовком орать. Ил. 

Навздогінці (*) не иацілувацьця. Л., 
[Ж., Рад .]. — ... хоч як гладь, то все 
воно не гладко буде («сказано, як грима¬ 
ли на невістку, що недавно взяли и що 
швидко мала перебрацьця назад»). Еан.у 
К . — Хіба мені перервацьця, та навздо¬ 
гін цілувацьця! Пар. 

(0 Наздогін. 3.. Коз.\ Ганяючися.Ст. 

36. 

Шилом моря не нагрієш. 3., Пар . 

Волом зайця не здогониш. Ил . 

Не коні нам запрягати и не на возі (*) 
кластись. Ст. 36. 

(*) А не «на вози»? Полі. 

Не усе ж то козак, що списа має. Гат. 

5270. бдин цвіт не робить вінка. Ил. 

бдна ластівка не робить весни. 

Єдин кіл плота не удержить. 

Що з пива за квас буде? шкода пива, 
шкода й кума! Не. 

Коли б не було пива, не було б и ди¬ 
ва. Ил. 

Най буде и яка лисиця,—з цурки не 
викрутицця. Лиш. 

И Микити, и рокити (всі даватимуть 
гроші; як пристяжить). К . 

Пізнає коза, коли полудня. Ил. 

Хто схоче пса вдарити, той кия най¬ 
де. Бр. 

Пізнає свиня своє порося. Проск. 

5280. Полюбить и мене, кого лихо не 
мине. Коз. 

Не з києм ся вирвало, нікому в лоб не 
дало. Ил. 

Де^хліб-сіль іли, там будуть и істи. 
Рад. 

Не ти перший, не ти й останній. Л.у 
[Е.]. 

На Титяну поговір, що Тетяна вмер¬ 
ла: вона лежить на печі и ноги задерла. 
Не. 

Піде Параска, як іі ласка. Гайс. 

Знайшов би й десять, як би не Олеся. 

НІ. 

Як (*) не стане, то ( 2 ) батько доста¬ 
не. Бр ., [Ст. 36 .].— «Іж, брате, хліб, 
та на завтра оставляй!» — «Не стане, 
так батько достане.» Черн. 

І 1 )». Гад. % Кр.\ Як хліба. />. ( 3 )». Кр. 

Гад. 


ІІослідня в попа жінка. Прав. Ниж., 
Тіол., Лів. — ... а там хоч на шибени¬ 
цю. ГІир., Хар. 36. 

Так одказують, як хто скаже, що, 
мов, / останнє; або примовляють так, да¬ 
ючи и д.,що останнє.—(*) Остання. Д\, 
її он. 

Годував Бог Андрушка (або: Михалка) 
и без того окружна (або: кавалка ).Проск. 

5290. Як би о голову йшло. Ил. 

Знає (*) кіт ( 2 ), чиє сало ззів. 3., 
[Гат.]. 

(*) Чус. Ііулж. ( 2 ) кішка. і(1,; Кр. 

Чує кішка, де сало лежить. Ев. (ІІ> 

54). 

Не прнйдецця рахуба до чуба. Еон. 

Коли не пропав в пелюшках, а вже в 
рядюжках не пропаду. Рад . 

Не взяв чорт малого, а великого не 
озьме. Ст. 36. 

Вигосим сірого тура з луга. Пойц. 

Що має висіти (*), то не утоне. Бр. 

(*) Що увпсне. Ил. 

Не вдавицця, так явицця (не де дінец- 
ця, прийде). Нові. —Явицця, коли не 
вдавицця. Гл ., Ст. 36. 

Нехай йде своім ладом. Бр ., Л. 

5300. Чую, чую, моі діти, що мені не 
животіти. Гат. 

И я научуся на семій детині дівочитп. 
Ил. 

Маю я руки на тіі муки. Ил. 

Все тоє буде в ладу, як у меду. Ст. 

36. 

Аби хтіти, можна знайти. Еан. у Е. 

Загоіцця, поки весілля скоіцця. Зв ., 

3.—... до весілля. Бал . ф 

Ще з того смерть не показує. Бр. 

Не буде тобі смерті з того. Проск. 

Песся мати не загине. Ил. 

Лихий гріш не загине (або: Лихого 
гроша ніхто не украде). Ил. 

5310. Не бійсь, не завадить. Павлі. 

Та враг тебе не візьме. Л ., Еон. 

Кат тебе не візьме! Об'.—Не узяв іх 
кат. Л.у X. 

Миршава голова мені не указ. Дуб. 

Годі за гріш танцювати. Яц. 

Побачить пгятака, так схоче й не та¬ 
ка. Ос. 18 (V , 37). 

Заново 0) ситце на кілочку. Бер.у Ж.у 
Пр.у Б.у Еон.у Ер.у Ст. Зо.—... а як 
пристаріецця, садять квочку ( 2 ). Не. — 

... а як пристаріецця, то під лавкою. Ж, 
[Зв п Рад. у З.у Еон., Гр.]. — Новеньке 
ситце на клинці, а старе під лавою. Бр. 

(*) Занова. Пир.- 9 Ззанову. Проск/, Но- 



— 103 — 


ненько. О.; Иопес. ІІос. ( 2 ) а ііриста- 
рісцця, так и сміття носять. Б. 

Сліпий ис баче, а храмиК но скаче. 
Зал. 

Дасть Бог світ, дасть и совіт. Ев. (II, 
56). 

Одрізаного не приставить. Збр. Лаз. 

5320. Кажуть на вовка гладкий , а він 
тиждень не ів. Кох. 

Багато казать, та нічого слухать. 11ом. 

Як приступе, так и в чорному полюбе. 
Нові. 

Усе бредня,що люде кажуть. Збр. Лаз . 

Багацько два гриби в борщ! Проск., 

Не в кождій воді мило роспустицця. 
Ил. 

Дудка знає, нащо грає. Яц. 

Чого чорт не придумає. Проск. 

Чого наші не вигадають! Суп. Зб . 

Не довелось (*) свині на небо днвнць- 
ця! Рад. 

(Ч Не вдалось. .1. 

5330. Не щодня бридня. Об. — ... бу¬ 
ває и піст. Пир. 

Поминецця коту масниця! Пир., Ер ., 
[Рад.]. —... буде (*) середа и пгятниця. 
Кр. — Не [все коту' ( 2 ) масниця: буде и 
великий ( 3 ) піст. Пр; 

(Ч Не щодня (Не все. ./.> Кор.) ко- 

' тові масниця: буває. Рад., і. (Ч Не 
щодня котові. ПирГл. ( 3 ) буває. Ш\ 
буде п. Кор. 

Не все то Петра в середу. Проск.,[Ил.]. 

Не щодня попинятам (або: поповим ді¬ 
тям) Дмитрова субота! Л. 

Не щодень Великдень. Ил. 

Ет, захотіли!., аби тихо лихо. Зв. — 
Аби лихо тихо! Руд. 

Заманулось! Ном .—... як серед зіми 
криги! 

Ти вже Бога гнівиш. Кр. 

Журицця, а чого ище треба? хіба ли¬ 
ха. Пир . —А більш чого? хіба лиха? Еон. 
— Ще лиха треба! К., Л. 

Хоч сорочку (або: кошулю) застав (як 
чого заманецця)! Кл. 

5340. Забажалось козаку зеленого ча¬ 
снику (либонь, дівоцькоі краси). Бер. 

Болячка солодка, — чого не залюбить! 
Еон. 

Захотів вірви домагатись, як москаль 
медалі. Бр., [Нові.]. 

Бач чого гирі забажалось — кісничків! 

X, [Гл.]. 

Забажалося (*) в Петрівку ( 2 ) мерзло¬ 
го. Б. — Захотілось мерзлого ( 3 ) в Пе¬ 
трівку. Е., Лів., [Яц., Бер.]. 


(Ч Новина бруньки: захотілось. Б. (*) 
Захотів о Нетрі. «7. ( 5 ) змерзлого. ІІвх. 

Най ся тобі не бажить печеного рака! 
Ил. 

Забажав печепоі криги. X, Гаууі. 

Тобі того бажаєцця, чого дома не ма- 
єцця. Проск. 

Стнрцем жить, а з перцем істи. Черн. 
—Е, е! як у старцях жити, та з перцем 
істи! Едз., [Рад., Б ., От. Зб.]. 

У злиднів живши, хоче з перцем істи. 
Еон. 

5350. Захотіла муха злого духа! Ст. 
Зб. 

У кожної Олени сережечки зелені. Лів. 
Як до дна доглядацьця, так за Дунай 
убірацьця. Кох. 

На вербі груші, а на осиці кислиці 
не ростуть. Хар. Зб. 

Викореницца, як вгяла риба. Збр. Лаз. 
Полов'ьяннй хліб не голод, а пачосняя 
сорочка не нагота. Збр. Лаз., Ж. 
Колись-то й чорти дурні були. Руд. 
Не вчи орла літати, а рибу пливати. 
Яц. 

Але! ззіж мале, бо велике дороге! Збр. 
Шей. 

На (*) своі руки найду всюди муки. Пер. 
—Найдеш муки на своі руки. Еан. 

(Ч Аби хотів, то на. Рад., .1. [Вас., 
/ 1 ., Бер.]. 

5360. Даром по бояром. Суп. Зб. 

Довго ходила, мертво родила. Не. 
Широкі ворота увійти, та узькі вийти. 
Ст. Зб. 

Світить, а не гріє. Бр., Білі. 

Світить місяць, та не гріє. II., Лів. 
—...тільки в Бога дурно хліб ість. Еан., 
Е. — Ой місяцю, місяцю! світиш, та не 
грієш—даремне в Бога хліб їси. Еан. 
Товста стіна, та не гріє. Суп. Зб. 
Мало чого не бува (або: не живе)! X 
— ...що пгяний скаче( 1 ). Пир., [О., Сос .]. 
—... не буває, що пгяний співає. Чор. 
Рад. (73). 

(Ч сказав. Бр. 

Е, не всім то в тебе вдатись! Бр. 

Не кожна ж Ганна гарна. Гат. 

Не все ж теє маім, про що гадаім. Гауп. 
5370. Не все теє зробицця, що на дум¬ 
ці згодицця. Пир., Гат. * 

Не так воно робицця, як нам хочецця. 
Ос. 10 (II, 11), [Кулж.]. 

Его! як би то так! Еон., X, 3. 

Як би так малось, як не маєцця, так 
що б то було! Еон. 

Ба! коли б то сліпий очі мав! Зв.,Кан 





— 104 


К. —Еге! що н казать, як би то сліпий 
очі мав! та ба! Лох. —Як би сліпий очі 
мав, то вій би усе знав. Бер. 

Чого б оліпачище хтів, як би пліт ба¬ 
чив! Ил. —Чого б и плакав ( ! ) сліп, як 
би бачив світ ( 2 )! 3., [Бр., Бас., К.].— 
Не іютребовав би поводира сліп, як би 
бачив світ. Б. — Чи плакав би сліпий, 
если б стежку бачив. Ст. Зо. — Чого 
сліпий плаче? бо стежки не баче. і 1 ., ТІ. 

(‘) Но плакав би. Рад . ( 3 ) коли б бачив 
слід. Гл. 

Як би все те діялось, іцо кажецця, то 
чого б и хотіть! Зал . 

5377. Коли б не пліш, и голо 6 не було. 

Нос. 

5379. Як би не тес, то було б онее. 
Просі:.—... другеє. Кан., ]{., Проск. 

5380. Як би не теє, та не онее, та ще 
не дещо другеє. Ном. 

Я б и горн нокотип! Л., ІІир., Сос. 

И дурень стіпннй кашу істи. Тат. 

И дурень каші наварить. Зо., Л., Кр. 
—... аби пшоно (*). 3., Л.—... було. 
Зо., [ Поліп., Пир., Ц., О., 1іон.\.—... 
та сало. 11р. — Як би було з чого, то б 
и дурень каші наварив. Л., Пр., [Рад.]. 

(') крупи, о., ІІОв/.. 

Купив би село, та грошей голо ('). Лів. 
—...купив би к тому нще и другоє, та 
не платив и за тоє. Ст. Зо. 

(‘) Малр. 11р. 

Рада б душа в рай, та гріхи не пуска¬ 
ють. Об., От. Зо. 

Рада б мама (*) за пана, так пан ( 2 ) 
не бере (*); Л.,Пир.,Пр., Б., Кон., X., 
[Збр. Шей.]. 

(') Ганна. 1'ат.\ ». Рад. (*) та пане. 
Рад.-, та діяволськиіі пан. .і., Р.; не хо- 
че. Проск. 

Кінь з чотнрьма ногами та спотнкаєц- 
ця! Ном . —... а то б то чоловік (або: а 
чоловік Ь двома). 

Великий ріт у вола, а говорити не мо¬ 
же. Ил .—У вола язик довгий, та гово¬ 
рить не може. Кан.,К. , Збр. Лаз. (з П.). 

Є ложка, та в мисці нема. Не. 

5390. Єсть риба в воді, та істі іі годі. 

Бр., [Проск.]. 

Є і 1 ) в'глеку ( 2 ) молоко ( 3 ), та голова 
не влізе. Ск ., Пр. 6 Ст. 36.—... роз¬ 
бить, та в корито налить—можна без лож¬ 
ки наістись. С. 

(*) ІЗидно. Поз., Черк.; Ой ссть. Бр. 
(’) в горшку. Бр.; в гладущику. Бер. ( 3 ) 
Великий глек молока. Бр. 


Носом чує, та руками не виойму. К., 
Кан. 

Бачить око, та зуб не йме. Л ., Пир., 

Коз. [О. , Ст. Зо.]. 

Бачить очі, та ба! Нові. 

Близько локІть—та не вкусиш. Коз. 

Видно, та не під пеньком губка (видно, 
та достать трудно). Ст. 36. 

Ів би паляниці, та зубів нема. Пар 
Збр. Лаз. 

Хотів би, та Хотін не дає. Ст. 36. 

Гарне и зличне, та не вічне. Не .—... 
и зляие, -та не вічне. О . 

5400. Хороше, та не наше. Пар. 

И у владики два язики. Ил. 

Солодкий мед, але пальців не обгризти. 
Бр. . 

Любить солодко, та морда коротка. Ш. 

Не хочетея за гарячий камінь брацьця, 
та треба. Зал. 

Не раД би Лях за гарячий камень браць¬ 
ця, так оберемком треба. Кон. —... за 
гарач камень, та обіручки. Рад. 

Як би той розум спереду, що тепер 
ззаду! Прав. ІІаж., Лів .—Коли б той ро¬ 
зум був напереді! Ст. 36.—... розум на¬ 
перед, що потім назад і знайдецця. Кан.,К. 

Як би знаття, що в кума пиття, то б ( ! ) 
и дітей забрав. Об. 

(‘) то б сам пішов. Пр. 

Ведмідь здоровий, та кільце в носі. Збр . 
Лаз. 

Великий дуб, та дупленатий. Коніс. —... 
та дупловатнй, а маленький, та топтува- 
тий. Збр. Лаз. 

5410. Рожа червона , та й тая блідне. 
Коз. 

Красному й дурень рад. Че})н. і. 

Смирне щеня, та не надовго. Коз. 

Де не думаєш ночі ночувати, то там дві 
заночуєш. Евх., [Зв., Проск., Рад., Пер., 
3., Пир., Коз., Кр., Ст. Зо.]. 

Як би я мог!.. та не дав мені Бог. Нос. 
—Дав єси, Боже, тому, що не може; а 
я б и зміг, та не дав Біг. Ил. 

Ех як би то!., та що й казать? Кебе¬ 
ти не маю! Кобз. (43). 

Аби пшоно ( ! ), каша буде. Лів. 

(*) крупи. Б. 

Без чорта болото не буває (як хто по- 
хваляєцця, що кину, мов, служить). Гл. 

Аби болото, а жаби (*) будуть ( 2 )! Об. 
—... а жаба буде. Руд. 

(*) а чорти. .Іів., Сл. ( 3 ) наскачуть. 

Кон.; найдуцця. Коз. 

Аби озеро, а найдеся жаба, що буде 



кракала (про пана и д., що страхають— 
з села, мон, зхідуть). Проси. 

5420. Аби (*) було корито, а ( 2 ) свині 
будуть. ТІолпьу І>., X . 

(*) Було б. Рад. , Збр. Лаз. (*) та й у 
кориті що, то. ІІох. 

Аби гроші, а повітка буде. ІІир. 

Аби місяць па мене світив, а про зорі 
то й байдуже. Пер., Пир. — ...а що зорі — 
дарма! У., [К]. —...а звізди хоч и гак. 
Ст. Зб. —...а зорі будуть. Бр. — ...а зір 
не треба. Кон. — ...а зорі хоч потухнуть. 
Евх.—... а я зорі й колом (*) побгю( 2 ). 
Рад. у 0., [Кон.у Павле.у Сл.\. 

(*) кулаком. ІІир. ( 2 ) піихну. Просі:. 

Аби вуздечка, а кінь буд е.Цроск.у[Рад.у 
Пар.у Б.]. 

Аби зуби, то хліб буде. Об.у Руд. 

Аби люде, а піп буде. Ск. 

Аби коваль та ковалиха—а того буде 
лиха (мабудь, про діти). Ж. 

Аби з рук, а з ніг хоч хто иний здии- 
ми. Ст. Зб. 

Аби голова, а шолуді будуть. Коз. 

Аби що до губи—будуть істи зуби. Ил. 

5430- Аби хліб, а зуби найдуцця Б .—... 
будуть, Проси. 

Аби були побрязкачі (*), то будуть и 
послухані. Ск., Руд., Павле. 

(*) побренькачі. Крем., Ст. Зб., Збр. 
Шей.', побрязкач. Кр. 

Аби б був послухач, а постукач буде. 
Бр., 3. 

Дай, Боже, дитину, а корова буде! Руд. 

Аби душа в тілі, а сорочку хоч и во¬ 
ші ззіли, то дарма. З.—Аби душа в ті¬ 
лі! Пир. —... держалась. Зв. 

Дуцу в дружки, а бояре й сами прий¬ 
дуть. Л. 

Далеко (*) куцому до зайця!—... заєць 
стрибає, куций бігає, та не поймає. К.у 
[Рад.]. 

(*) Куди. Кал., Просі:., Кр. 

Куций безхвостого не догонить. Ил. 

Далеко шьяному до Києва! Руд. 

Він и в слід его не вступить. ІІир. 

5440- Пан всігди паном , а хам хамом 
(до вискочок). ІІос. 

Куди тобі грішному кісіль істи: ти й 
квашею замазався. Евх. 

Куди тобі грішному за шаг танцювати! 
ІІолт.у Иов.у [У., Кап., К.]. 

Яке цікаве! Прав. 

Довго пошито, та не зносиш. Ст. Зб. 

Треба ему ще сім літ свині пасти! Кан.у 
К. 


Хлопче , паси свиней, та тоді вже и 
людей. Гр. 

Перехрести ніс, щоб великий ріс. Рад. 
— ...ато кирпатий. Евх. 

Ще тобі ніс не заостривсл (не час нмі- 
рать — не вчи, бо сам єеи нетямущий). 
Бр. 

Вибийте хвіст об тин (шкода, не спо¬ 
дівайтесь). Коша. 

5450. ІІодковзнссся (не хвались, не зро¬ 
биш)! Кон. 

Не хватай... за бороду, ато одирвессн, 
то вбгєсся, Збр. Лаз. 

Оженився б на тобі, так на руці пер¬ 
стень. ІІолт. 

Куца губа! ІІом. 

бсть квас, та не для вас. Зв.у Лів. 

Бачить корова, що на повітці солома. 
Нос. 

Не утнеш, Аврааме, Исаака, бо порох 
замок! Бр А—Не втне Аврааме Исаака! 
Проси. 

Таких примовок цд народу я нігде не 
чував по Правобочних Украіиах, а чу¬ 
вав од паничів то-що. Кажуть, що ні¬ 
би десь коло Бердичева, чи коло Радо- 
мисля (а дехто каже, що не тільки там, 
а п по инших місцях) на заізиім дворі 
е малювання: праотець Оврам з рушни¬ 
ці бере на око Исака, а зверху ангол— 
на панівку дзюрить. Внизу напне: «Не 
утнеш, Авраме и д.». ІІом. 

Не втнеш, отче Аврааме, бо тупа со¬ 
кира. Яц. 

Не утнеш (*) Каін Абля, бо тупая шаб¬ 
ля. Бал., У. 

і 1 ) Не утне. У. 

Не утне Панько з колискою. У. — ... 
Панько Оришки (*). Евх. 

(*) шилом борщу. Ил .; тіста, бо яч¬ 
мінне. Г.,Л. 

5460- Не кланявся дід бабі и не буде. 
Кан.у К.у Л. 

Не кланявся дід бабі — я не стану й 
жабі (найпаче каже чоловік, як не хоче 
корнццн жінці. Рад.). Бр.у [Рад.]. 

5462. З шолудивою головою та в дух 
(в лазню 6 то)! Збр . Лаз. 

5464. Єще на тоє у великий звін.не 
звонили. Ил. 

6ще и той но поймав... за бороду. Ст. 
Зб. 

Не пив Полтавської води. Збр. Лаз.у 
Гат. 

Рад би его піймати, та слизек. Ст. 
Зб. 

‘Де вже нашому теляті та вовка пій¬ 
мати! Павлі. 

Куди тобі до ІІерекладовського! Бр. 

14 




— 106 — 


5470 . Куди кумові до коровая! Ил. 

Не в тіі (^вбувсь! Зв., Л- 

( 5 ) Не в тіі чоботи, Бр.-, Не туди. 
Рад.; Куди. Пр. 

Перебуйся назад носками. Пр . в Ст- 

за 

Батько его не говїь! Пир .—Піди по¬ 
переду висповідайся! Л- 
Не говіла его мати (або: батько) Міом. 
—... нехай попереду піде та одговіецця. 

Не говіла твоя баба! Евх .—... трен- 
чи на год. Б. 

Не вмивався ти, щоб так сказать! Еон. 
Піди, поганий, вмийся! Пр-, Павлг .— 
Куди вам! підіть лишень вмийтесь! Лох- 
—ІІідн тричі умийся. Л-, Бр. — Нехай 
вона проти вас тричі умиецця. Бер-, Б. 
И в головах собі не покладай! Ном- 
Не милися, бо не будеш голитися, і};., 
[ЗвК-у Бер.]. 

5480 . Не з нашим шішлашшм! Еон. 
Світ світом, не була баба війтом, та 
й не буде ніколи. Еан., К- 

Побачиш, як своє ухо!. О-, [Дуб-, Іі -, 
Кап-]-— Ему того не бачить, так як сво¬ 
їх ушей. Еулж. 

Побачимо—як свою потилицю. Пир• 
Хіба на моі груди землі насиплють! 
Еон. 

Як вовку здихать, так сему бувать. 
Рад- —Як вовку не здихать, так мені не 
бувать. 

Як сова світ уздрить. Войц- 
Як свиня на небо гляне. Пр. 

Тоді це буде, як свині з череди йти¬ 
муть. Евх- 

Як на долоні волосся поросте. Об- 
5490 . Як у куреці зуби виростуть. Не. 
Як бабак свисне. Давлі. 

Заснулий на зіму бабак, з Березіля 
(на Евдокіі) пробуркуєцця до сонця и 
свище. Шанс. 

Як рак свисне. Зв., Проск-, Рад-, Н-, 
Евх- — На Юрія ( 1 ), як рак ( 2 ) свисне. 
Бсіл., Зв-, Бер-, Л. — На Юрія о цій 
порі, як рак свисне на оборі. Бал. 

(') На Юра. Г.\ На безрік. С.; На 
маленького Юрія. Бр. у житі. Л. 

Завтра, як сонце вгріє! Еон- , 

Нехай виясницця! Ск- — ... бо дуже 
нахмарило. Лів- — Ще рано — нехай-но 
перш виясницця. Бр. 

Нехай ще сорока побіліє. Е -—Не вся 
ище сорока біла (як хвалицця довести 
недоведоме). Нос- — «А, буду бити!» - 
«Е, ще сорока не побіліла.» Бр., Гр- 
Не було в зайця хвоста, н не буде. 
Ил- 


Вродився не христнвся, и умру не бу¬ 
ду. Евх. 

«Став я казати одному дорослому па¬ 
ламареві, чому він не вчицця пісьму 
хоч тепер, так він мені н одказав цисю 
помовкою.» Евх. 

Чому (*) чорт не орав, тому й ( 2 ) сі¬ 
яти не буде. Зв. 

(*) Коли. У.; Чім. Б., О.; Кому. Уіи., 
Бал. (*) тім. Б ., 0.\ то. У. 

Не крапала ворцна вгору (М летючи 
( 2 ), то наниз певно не буде ( 3 ). Л- — 
Не крякала ворона, як до гори летіла, 
але буде кракала, як з гори полетить. 
Ил- 

( ! ) В гори. К., Кр.у до гори .Проск., 
Кл.; уверх. Б. ( 3 ) лігучи. Рад.; Як ле¬ 
тіла ворона в гору, не кричала карр\ 
Бр . ( 3 ) а вже вниз! Пир., Кор.\ а вниз 
уже й поготів. />.; а на дол и поготов 
не буде. Ст. 36 ., [Кл.].; а вже з го¬ 
ри, то и крила огустила. Проск.-, а вниз 
нічого и починать. Гл. 

5500. Не кричали журавлі, як з цирію 
летіли—не будуть же кричать, як и на¬ 
зад летітимуть. Е., О. 

Соловей піснями (*) не сит. Нос. 

О баснями. Нов, 

От завгорив! Ном. 

Не буде Галя, буде другая! Об . 

Сердилась баба на торг, а торг того 
й не чує (*). Пир. — ... на торг, та й 
дуже, а торг ій и байдуже. Пр., [Ер.]. 

(*) не віда. Р.; не знаєть. Ст. 36.; 
не знав и не відав. Пир.-, не тура. 
Чнгр. 

Баба 0) з воза ( 2 )—кобилі ( 3 ) легше. 
Лів .—Баба з воза—велика зрада: па во¬ 
зі легше, кобила рада. Ер., Лаз. 4 

О Тарах баба. У.; {*} з колес. Новг . 
( 3 ) на колеса. У., К., Дуб.\ колесам. 
С., К., Бер., Рад., Б., Нові.; коням. 
Бал., У., Кр.; конем. Проск .; возу. 
Ст. 36. 

Не видали попа в боярах! Л- 

« Дайте істи!»— «Нігде сісти! Е. 

Не тебе беру, Тацю, — тілько твою 
працю. Ил. 

Лотоцький! не думай, що ти грап По- 
тоцький, бо ти вех (паламарь) села Бе¬ 
бех. Збр- Шей. 

Лотоцький, родом з Бебехів, підскар- 
жував на своє товариство. Приказка ся 
вжнваєцця в Подольскі семинаріі. 

5510. Не один пес Гривко. Зв., Руд- 

Не 0) ідей пес Левко. Бр. 

' (') Чи то. Кап., К. 

Чи ідна сорока білобока! Збр- Шей- 

Не один Гаврилко, що в Полоцьку. Нос . 



— 107 — 


Не велика річ, що в в хаті ніч. Ил. 

Хоч куй, зозуле,’ хоч не куй: мені и 
удід закує. Рад. 

Куліш не каша, ігьять рублів не гро¬ 
ші. Е. 

Швець не купець, а коза не товар. Г. 

Не сто кіп за рибку, не сто кіп утра¬ 
ти. Бр . 

Йван не пан, а сто злотих не гроші. 
Ил. 

5520. Гаман не свято, трясця не хоро- 
ба. Еан., Е. 

Не будуть за ним звони розбиватись. 
Бр. 

«О!» — «И не о!» Пщ). 

Будь ласкав! ІІом. 

Я тобі не молюся, ти мене не поми¬ 
луй. Бел. (III, 329). 

Не вродив мак, пробудем и так. Бос. 

Сім год (*) мак ( 2 ) не родив, та голо¬ 
ду не було ( 3 ). Ж. , [Бр. , 3в . , Бер., 
Пар., Б.]. — Не родив мак сім літ, не 
було голоду; не уродить и восьме, не бу¬ 
де голоду. К. 

(*) рік. Бр ., Гл .; літ. У., ІІроск ., О., 
Гр .; ( 3 ) біб. Рад. ( 3 ) та без того маку 
з голоду не вмірали. Сос.; та живі бу¬ 
ли. Гр. 

Хіба я зроду (грошей и д.) не бачила! 
Ос. 11 (V , 52). 

Хіба на світі одна вода! можна и аби¬ 
де напицьця. Пар. 

Хіба (*) тільки світа ( 2 ), що у вікні! 
ЗвЖ., II. — ... за вікном шце й біль¬ 
ше ( 3 ). Гр., [Бр., Бер.]. 

( 4 ) Чи. ІІроск ., Рад.\ Не. Г., Бр ., 
Бер., Гр. ( 3 ) сонця. Г. } Рад. ( 3 ) єсть 
пще и надворі. Рад . 

5530. Світ великий (можна знайти при¬ 
становище)! Б., Ж.—... було б здоровая! 
Гл. 

Сим літо ні пізно и військо не щер¬ 
бато. От. Зб. 

Горіла (*), маку не іла, — яаілася, то 
й розсілася. Бр. 

«Сваволя, то то так приказують». Бр. 
— С) Пика горіла./ Бер. 

Сорока горіла, бо пити хотіла. Ил. 

Велике диво, що в церкві піп. Бр. 

Диво (*),' Щ° в пана жінка хороша! 
Жів., Павле., [Ст. Зб.]. —... бо все са- 
хар ість ( 2 ). 3. 

(*) Велике диво. У ., Дуб., Рас)., Лох.; 
Не велика річ. Л\, Бер., Ж. ( 2 ) бо хо¬ 
роше водить. ІГ., Бер.; бо хороше хо¬ 
дить. Ж.; коли б я прибралась, то б и 
я така була. Рад . 

Велике диво—опеньки! 0. 


Велике диво (*) світило! К. 

(*) діло. Пир. 

Не великеє диво, що баба пуп завгяжс. 

От. Зб. 

Яке диво, що в сучки дівер. Р. 

5540. Яка диковина! Рад., Кр. 

Яка диковина, що собака не кована! 

Пр., Жох. 

Л що він за ( або : От яка, не вели¬ 
ка) важниця! Збр. Жаз. 

Ото яка цяця! Зв.,Бер . Ж. 

Велике свято, що Гриць в церкві. К. 

Ото (*) велике свято, що в церкві 
Клим! Бр., [ Ил.]. 

О Не. Гайс. 

Уже так, що в гарбузі смак! Сос. 

Знайте нас, що ми голі, та в жупані 
ходим. Еоз. 

Не звикай у гостях, бо й дома захо¬ 
чеш. Зв., Е., Гад., Пар., Пр. 

Казала Хвеся, що обійдецця. Ил. 

5550. И горілки не хочу, и лиця (віж¬ 
ки) не дам. Ил. 

Я краков не хочу — и собі не.могу. 
Нос. 

Буде з старця яйця, а з багатого (або: 
з сироти) болячки. Пар., Б. 

Досить з Ляха курки. Еан., Е., Гад., 
Еон. 

Досить (або: Буде) єдного сонця на не¬ 
бі! Ил. 

Високій пороги на наші ноги. Ил. 

Цар води не вніме. Ст. Зб. 

Не жарене—не пахне. Жів. 

Не ковбаса — не знюхаєш (наперед но 
вгадаєш). Нос. 

Що буде, то буде, а в торбі хліба не 
буде. Гад. 

5560. Не минецця, як бабі жнива. Ж- , 
Пр. —... Великдень. Не. 


ЯКИЙ ШВИДКИЙ! Нов.— Які скорі! 
Пар. 

Оце нетерпляча бере! ІІом. 

Поспієш (або: Та ще поспінете) з ко¬ 
зами на торг! Жів . 

Підожди срік, не вали з ніг. Е. 
Помалу (*)— Миколу ( 2 ) звалиш! Зв ., 
[Бер.]. 

Як йде, та заточуецця. — (*) Тривай 
лишень, Хомо. X. ( 2 ) Микиту. Павлг. 

Поволі, бо попа звалиш! Бр. 

Помалу—Хіврю утопиш. Не. 

Чекай ряду, дістанеш коляду. Ил. 

Хіба тобі дощ за шию илде! Гад., 
Пир . 






— 108 — 


5570. Но за шию каилеть. Ст. Зб. 

Хіба па панщину гонять. Кан ., К. 

Прудко гонить — голову зломить. Зв ., 
Рад., II. 

Що скоре, то ледащо. У. 

Прудка ріка береги розминає. ІІос. 

Хто скоро робить, то сліпі рожаюцця. 
Черн. 

Швидкої роботи ніхто не хвалить. Ивх. 
— Скорої роботи не хвалять. ІІом. 

Швидка робота—погана. Л.,\Кан., К.]. 

Швидка робота животу скорбота. Нов. 

Швидка робота як нагла смерть. Коз. 

5580. Скорий поспіх — людям посміх. 
Нос. 

Хто спішить, той людей смішить. Прав. 
Ниж., Сл ., [ Г ., Л., Евх .].— ... а хто 
тихо ходить, той на ум наводить. Зал. 

Не питають, чи хутко, але питають, 
чи добре. Ст. 36. 

Неразом ( 1 ) Краков будовався ( 2 ). К . 

(*) Не відразу. ІІеч. ( 3 ) збудовано , 
тільки потрошкіи. Н.\ будований. Бр.; 
будован. Кр.; Краків збудований. Проск.; 
Кряков город будуецця. Я. 

Києв не від разу збудований. Ил. 

На один раз не зітнеш дерева. Ил .— 
За єдним разом дерево не звалицця. Проск. 

Мало вкусиш, більше ковкнеш. Ил. 

Тільки кусай, кільки можеш лизнути. Бр. 

Менше вкусиш—борше лигнеш. Проск . 

Се не так швидко, як на мертвого со¬ 
рочку шить. Пар. 

5590. Но волі світа тому діецця. Ст. 
36. 

Не хватайся, як попівна заміж! Ст.Зб. 
—... попівна хваталась, та й тепер си¬ 
дить. Рад. 

Спускайся з гори тихіше вниз, щоб 
ніхто голови не гриз. Зал . 

За великим поженесся, та й мале вте- 
ряєш. Зал.' 

Зробили спішно, та коли б воно не вий¬ 
шло смішно. Чор. Рад. (318). 

Помалу ідь, а дальше заїдеш- Бр —... 
далій станеш. От. 36. — Тихше ідь, 
дальше будеш. Лів. —... станеш. Поз. 

Хто хоче питлювати (борошно), мусить 
зачекати; а хто нараз, буде зараз. Ил. 

Хто зразу виграє, той на кінці не має 
що ставити. 

Йди помаленьку, доженеш и стареньку. 
У. — Помалу, то и стару зловимо. У., 
[К., О.]. 

Не хапайсь (*) ноперед ( 2 ) батька в пе¬ 
кло ( 3 ). Об. — ... нехай батько попереду. 
К ., Рад. —... в пекло: може ще й син 
захватить. Бр. 


( 2 ) Не хапайся, Не хватайсь, Не спі- 
шись, Не попереджуй, Не сунься, 11с 
супся, Не лізь, Не пхайся. ( а ) виеред. 
Нос. ( 3 ) на шибеницю. 

5600» Хто глибоко оре, тон хліба не 
ість. Збр. Лаз. 

Хоч не скоро, та здорово. Кр. —Хоч 
не хутко (*), аби добре. Бр., Ст. 36. 

(*) Хоч не скоро. Рад. 

Не так ся бардзо діє, як ся бардзо го¬ 
ворить. Не. 

Не так хутко діецця, як хутко гово- 
рицця. Ст. 36. — Не так ся хутко діє, 
як говорить. Кан., К. —Не так швидко 
робицця, як мовицця. ІІом. 

Це наказали, що на воловій шкурі не 
впишеш! Бер .— Що він загадав тобі — 
на воловій шкурі не списати. Ил., 

Лекшс говорити, ніж зробити. 

Що надто, того и свині ( 1 ) не іднть. У. 

(*) кози. Я; то, вибачте, и безроги. 
ІІЛ. 


ДУРНА НАДІЯ. Л., Пар. 

Надія в кут окрилася. Ил. 

Уже не надоложиш, уповаючи. 

5610. На людей, як па Бога, а на себе, 
як на чорта (надію поклада). Кан., К. 
Не тіш тещі коростовим зятем. Ст. 36. 
Ні позад себе, ні поперед себе. К. 
Туди моєї ворон и косці (*) не занесе. 
Л ., Пар., Кон. 

(*) и кости. 3., ІІр.\ кості. Бер ко¬ 
сті. Ст. 36 ., 11л. 

Як світа не побачиш, конем не вско¬ 
чиш. Тат . 

Мала надія. Пар., Л. 

Надвоє баба ворожила. Гайс.,3., [Пир., 
Пр .].—...або вмре, або буде жила ( | ). 
Ил., Проск., [3.]. 

(*) або здобути, або дома иебути./>р.; 
хоч сіна клок, хоч вила в бок. А*., Гл. 

Навряд, чи є в Кузьми О гроші! Гайс ., 
Бер. , 3., Ж., [Зв.]. — ... хіба який 
чорт ( 2 ) підкинув. Не. 

(*) чи будуть як Кузьмі. Рад. ( 2 ) хіба 
хто. Проск. 

Мабуть не буть козі на торзі! Р., 
Пир , — ••• а свині на ярмонці. Б. 

Чи буде баба у решеті, чи не буде 
(на замисли великі)? Ч. 

5620. Жданого жде (непевного діла). 
Пар., Зал. 

Жде (Жди, Дождався), як віл обуха. 
Об ., Ст. Зо. 

Коли то того хто дочекаєцця! Проск. 
Якого прасунка ждатимеш! Л., ІІар. 



- 109 — 


Живого тата або мамидочекаєсся1///?0ск. 

Дождався чортової* матері. Пир .— До¬ 
чекався чортопоі мами. Проси. 

Дождався (*) до ( 2 ) енного ( 3 ) порту. І Гир. 

(') Докатап. ('., І і он ., А. (*)». Ст. Зб. 
(*) до самого. С, 

Ждали, ждали, та й жданий погубили. 
К. —... жданки розгубили. Пар. — ... 
поіли. ІТос .—Ждавики погубив. Сл. 

Ждала-ждала, та й годі сказала. Зал. 

Дождалися Великодня, та не істн яєць, 
Кох. 

5630. Сейчас, та не зараз. Пир ., Л. 

Жидівський зараз! З. 

Підожди з руський місяць. Лів.,[Проси., 
Ст.„ Зб.]. — Нопопамтжтаеш московський 
місяць. Ил. 

До Кімлицьких заговій. Пир., Кон. 

На Юра-Ивана, па Рахманський Ве¬ 
ликдень. Ил. 

Як Хан (*) долізе до Криму. X. Зб. 

(*} Як. Не. 

Сиди тут та здрій (*) (неволею сижу). 
Пар. 

(Ч склій. Л. 

II голова посивіє (поки діждусь). Пир. 
— И голова так посивіє (як будеш пе- 
ребірать, дівчат). Пр ., Лох. 

Надіявся (*) дід на ( 2 ) обід, та без ве¬ 
чері ліг спати ( 3 ). Ил ., [Кап. Бас.]. 

( 1 ) Сподівався. 11. і., Проси . ( 2 ) на ба¬ 
бин. К. ( 3 ) па чужий обід, та и дома 
не побідав и в людей. Л. 

Надіявся дід на мід, та води не пив. 
Бр .—... та й без вечері ліг спати. Проси. 

5640. Пождіть , діти, поки Біг на кі- 
сіль шкурку натягне. Не. 

ІІостой, діду, не вмірай—киселики до¬ 
жидай. Проси., Х.'Зб. 

Не вмірай, кобила, пожарі горять (ко¬ 
ли то воно буде)! Зал. 

Годі, Василю, бабити, бо чорт чепе- 
лик взцв! Проси . 

Не буде риба раком. Бат. 

Не буде баба дівкою. Проси. 

Не буде з тоі муки хліба. Ил. 

Не буде з тоі кози мгяса. Кап., К. 

Не буде з тоі кузки грошей. К. 

З него вже не будуть люде. Кулж .— 
... не ждать людей. Пир. 

5650. Не буде з сего пива ніякого ди¬ 
ва. Лів., [Бр., Евх.]. 

Не буде з сего пива квасу! Лів. — 
Побачимо, що з сего пива за квас бу¬ 
де! О., | Бр., Евх.]. 

Чого нема, то й не буде. Рад. 

Коли не було (’) на молоці, а па си¬ 


роватці не буде. Л., Кон .—... а вн;е на 
сировацці ( 2 )! /Л—... а па воді и давно 
не буде! Гл. — Не взяв на молоці, а на 
сировацці не візьме. Бр. 

(*) Ис було добре. II, ( 2 ) иа сирват- 
ці. Проси. 

Хоч ідь, хоч назад вернись! У. 

Огляділась киця, як мокра гузицн. Зал . 

У пустий слід хоч тупицею. Л., Ст. 
Зб. — В пустий слід сокирою. Б. 

Окладі вся, як наінея. Пом. 

Пізно з козами иа торг! Б. 

Мертвого (*) з гроба ( 2 ) не вертають. 
( 3 ). Лів., Сл .—Мертвий з гроба не во- 
рочаєцця. Рад. 

(Ч Мерлого. Пр.\ Вмерлого. 

Проси.; Умершого. І\, Проси. ( 2 ) з гро¬ 
бу. Г., Яц., Пр., Проси., Ст. Зб.; од 
гроба. П. ( 9 ) не несуть. Ст. Зб., />. 

5660. Слини з землі не підняти. Проси. 

Внесе цечиста — не винесе й Пречи¬ 
ста. ІІос. 

Пройшло літо—не ходи п луг по калину. 
Бер ., Рад. 

Седи та грійся—плач, та втерайся.йл. 

Хоч лобом в стіну ( ! ) бийся, то не по¬ 
може ( 2 ). Зв. 

(Ч об стіну. Пир., X.; об тин, або— 
об ПЛИТ. Рад. ( 2 ) не поможецця. 

Бодай так не вадило, як не поможе! 
Евх. 

Хіба б батько й мати з того світа встав. 
3., Бон. 

Не поможе бабі кадило, коли бабу ска- 
зило (*). Об. — Помоглось бабі кадило, 
що ( 2 ) бабу сказило! Л. 

(Ч скривило. Проси. ( 2 ) як. Пир.; 
Кадило! Пир., Г>. 

Поможе, як умерлому кадило. Бр., 
Проск., [Яц .].—Не поможе воронові ми¬ 
ло, а мерлому кадило. Ил. 

II святий Боже нічого не поможе. 

Руд. 

5670. А ні свячена вода не поможе! 
Бр. —А ні свіїщеною водою не відхрис- 
тисея (або: Не скропиш того священою 
водою)! Ил. 

Не поможе, милий Боже, восковая свіч¬ 
ка. Ном . 

Як візьмуть на мари та понесуть до 
ями. Черн. і. 

До сто баб не ходи! Збр . Шей. 

Забудь ласощі, паслін и цибулю, а за 
гірку твою працю візьми під ніс дулю. 
Зал. 

Приходить наше до нас (старість, смерть 
н д.). Л., Кр. 

Нім пироги будуть, то баба умре. Ил . 





— 110 


Поки бабуся спече книші, а у дідуся 
не буде душі. Л. 

Поки (*) багатий ( 2 ) стухне ( 3 ), то у- 
богий ( 4 ), опухне ( 5 ). 3.—Поки гладкий 
охудие, то худий здохне. Збр. Лаз. 

( ! ) Закім. Просі:.; Зачім. Ст. 36. (*) 
ситий. і(1, Бр.; тлустий. Іїроск тов¬ 
стіш. Кап., .К., Л.; ( 5 ) схудне. Бр., 
Проси . ( + ) худий. і(1, Кап., К., Л.; го¬ 
лодний. Ст. 36. ( а ) умреть. і6.; згасне. 
Бр.; здохне. Проси.; то В ХуДОГО Й Д) г - 
ху не стане. Рад . 

Поки (*) сонце зійде, роса очі ниість 
(*)• Ок. 


( в ) Покіль. Пар.; Заким. Проси . (*) 
вибгс. Кр., І'л. 

5680- Поки (*) хвалько нахвалицця ( 2 ), 
будько набудецця ( 3 ). 3., Л. — Хвалько 
не нахвалицця, будько не набудецця. Руд. 
— Будько набудецця, а хвалько иахва- 
іицця . Полт., Павле.]. 

О)». Кр. ,ч Рад.., Сл. (*) Чванько на- 
чваницця. Кр. ( 3 ) а битько ііабгсцця. Т. 

Чи буде, бабо, решето, чи ні, а оби¬ 
чайки не стане. Ос. 20 (XIV, 114). 

Ще до того багато води втече. Проск. 
—Багато води до моря уплине. Пл. 


Розум 5688—5703. — Битий жак 5704—5774-. — Бувалий 5775—5802. — Голова 5803—5810. 
— Забувсь 5811—5821. — Віщий 5822—5827. — Розмишлять 5828—5916. — Двічі літо не 
бува 5917—5935. — Потай 5936—5981. — Злі компаиіі 5982—6001. — Наука 6002—6105.— 
Приклад 6106—6109. — Рада 6110—6149. — Дурень 6150—6509. — Не знаєцця 6510—6583. 
—Роззявляка 6584—6651. — Лад 6652—6684. 


Не дай, Боже, щастя, а дай РОЗУМ. 
Бр. 

Не збірай сину худоби,—збери ему ро¬ 
зум. Дуб., Пир. 

бдин мудрий стоїть за десять дурних. 

Ил. 

Догана мудрого більше стбіть , як по¬ 
хвала дурного. 

Коли з розумніш говорю, то ся розу¬ 
му наберу, а ’сли з дурним, то й свій за¬ 
гублю. 

Ум голови не йме. Ст. 36. 

Добро ( х ) лице з носом. 3., Ст . 36. 

(*) Май. Бр.; Мав бись. Проси. 

5690* Головаті люде. Пр., Гл. 

Хоч и молодий ще, а старечий розум 
має. Лист. (II, 24). 

Мудрий, як би всі розуми поів. Ил. 
Знає чорне на ‘білім, не сліпий. 
Розумний по коліна в Библиі. К. 

Всі пости и святі в палцях викладає. 
Збр. Лаз. 

Чудо творить и немілку човпеть. Ст. 
Зб .—Немілку човпеть. 

На (*) ус мотає. Зв. 

(*) Слуха та на. Дуб., Л., О., [Зв., К., 
Б.]; Він сидить та на. Бер.; Ти гово¬ 
риш, а воно все на. Рад. 

За умом гоницця. Ст. Зб. 

Повернув головою (гаразд подумав и на¬ 
думав). Пир., О., Ст. Зб. 

5100* Надогад (*) буряків ( 2 ), щоб ( 3 ) 


капусти дали (*). Лів. —Надогад буряків. 
Л., X. 

(*) Наздогад. Пир., Гр.; Навдогад. Зв., 
Рад., Пир.; Наобиняки. 3.; Натяки. К.; 
Навманяки. Бр. ( 2 ) буряки. 3. ( 5 ) а. Бр. 
(<) а капусти дайте. А’., Л., [Пир.,Кр., 
Гл.]. 

Дає натабе. Ном. 

Замічай, куличок, куди чайка летить. Б. 

Чорзна-хто кума бгє, та мені не до- 
ведецця (хотіли вгязать, попобивши, так 
він вдарив, та кужучи и одвів). Гр. 

О, то БИТИИ ЖАК (меткий, тямущий)! 
Сос. 

Тільки звізд з неба не зніма! Бон. — 
Як би можна, звізди з неба брала. Кл. 

В голові му вилами укладали. Ил. 

Голова, як маковка, а в неі розуму, як 
наклано. С. 

Дивицця рідко, та густо бачить. Л., 
[Лох.]. 

6 таки спичка в носі. Гл. 

5710* Дарма що малий, а й старого на¬ 
учить. Пир., Р., Н. 

Из раду и сбго не викидають. Бр. — 
Из десятку не викинуть. Пир. 

Більше в него розуму в пгяті, як у те¬ 
бе в голові. Ил. 

II! ти, пане-брате, из самих спинок (та¬ 
кий розумний)! 3. 

Не в потилицю битий. Ном. —Не взя- 





ла его прагова мати—не в потилицю би¬ 
тий. 

Мене мати п голову не била. 7/е. 

Зна, де вовк, а де лисиця. Чор. Рад. 
(15). 

Ще й батька твого научить. Лом. 

Зпає все, як старий. Л., Ст. Зб. 

Знає, де раки зімують. Лів. 

5720. Цей и на лігу хапа. Евх. 

Угору (*) плює, а в рот хапає. Ос. 20 
(XIV , 113). 

(*) Через голову. 

Не буде палця лизав. Не. 

Занюхає ковбасу в борщі. Ил. 

Мухами гудований (пронозувате). Бр. 

Птиця з закованим носом. Евх. 

Не заспить грушок в попелі. Ил. 

Стриже и голить. 

Такий, що в одно ухо влізе, а в дру¬ 
ге вилізе. Зв., Ж. 

И в коло, и в мгяло (усюди годящий, 
або усюди пруть). Пол. 

5730. Буряк не дурак: на дорозі не ро¬ 
сте, а все в огороді. Гр . 

Савка не дурак: не бьє жінку, та все 
мачуху. С. 

Еге, наш соцький Мархвела не дурень 
(не дав себе окпить)! Бр. 

Наша Парася на все здалася. К., Пр. 

Бути тобі угадьком. Ст . 36. 

Як там був. X . З б ., Павле. 

Бас гуде, скрипка грає, Йван (*) мов¬ 
чить, та все знає. Зв ., Я ., Евх .—Дуд¬ 
ка не знає, нащо играє,—Йван мовчить, 
а все знає. Не. , 

(*) дудка. Кап., К.\ Хома. Не.; Гнат, 
або—Язько. Ил. 

У лісі родівся, нічого не знає (при¬ 
кинувся незнайком). Ст. Зб . 

Знає свиня, що морква. Проск. 

Сова знає, де кури ночують. Коз. 

5740. Сова спить (*), та кури ( 2 ) ба¬ 
чить. Зв., [Пир., Руд .].—Спить такури 
бачить. Кр., Ст. Зб. 

С) сліпа. Лох., Пр.; ( 3 ) курей. .Лож., 
Пр ., Коз. у Нові. 

Чує кішка, де сало лежить. Лів —Хут¬ 
ко зачує кішка, де сало. Бр., Рад . 

Як спить, то не ість, а як ість, то не 
дрімає. Бр. 

Ти-то шелевило (вертячеє сказать би 
шило)! Проск. 

Шило голінное. Ст. Зб. 

ІІусти-вирвусь (шибеник, проноза.) Зал. 

Така, що зуби й губи говорять. Нові. 

Лихе, аж искри ему скачуть. Бр.— Аж 
искри скачуть ( х ). Бр., Б ., О. 


(') скакають. Рад., Л. 

Хват на псі заставки. 11р. 

Він зпід землі видере. Евх. у 
5750. Ускочив и вискочив. Ст. Зб. 
Що стрів, то ззів. Пос. 

Не говівши дару ковтнув. Гат ., Не. 
Не говів, та проскурку ів. Рад. 

Хоч криво впряг, та поїхав так. Рад. 
Звиваецця жвавій гадюки. Збр. Лаз. 
Крутицця (*), як дзи£а. Л., Лох., ІІир. 
(*) Біга. Кой. 

Швидкий, як мотиль. К., Пул. 
Швидкий, н пуги не треба. Кр. 
Проворний, як вітер у полі. Кан .—... 
так як вітер. Бр .—Як вітер вг полі. Ж., 
Гат . 

5760. Такий жвавий, як біс уночі* У . 
Жвавий, як рибка в ріцці. Еат. 

Як на шрубах ходить. Евх., ІІом. 
Ходить, як по бритвах. Ил. 

Аж шкура (^говорить ( 2 ). Бер., Коз . — 
И шкура говоре. Павлі. 

( 4 ) Па ему шкура. /*,; Шкура на нем. 
Ст. Зб. ( 2 ) ходить. Дуб. 

Жвавий Савка, аж шкура на ему го¬ 
ворить. Пар . 

Вислизнувся, як піскарь з матні. Ил. 
Якби з ока випав (такий жвавий). Г.,П. 
Дід за дугу, а баба вже й на возі. Н . 

, За (*) вовка помовка, а вовк и тут ( 2 ). 
Бр. —За( 3 ) вовка мовка, а вовк у хату. 
К. —Об вовка помовка, а вовк и суне ( 4 ). 
Б. — Про ( 5 ) вовка річ, а вовк ( е ) на 
встріч ( 7 ). Коз., Кой., Кр. —Про вовка 
помовка, а чорт пана несе. Ж., Лох., Пр. 
—О вовку помовка, а вовк у кошарі. Ил . 
—О вовку говорять, а вовк тут же. Сіп . 
Зб. —Гаду, гаду, а вовк суне. Войц. 

(*) На .С.,Пир.,Кон. ( 3 )а вовк нде.Ял., 
Б.; сам йде. Бр.; и сам йде. Бер.; ось и 
в хату супе. 3.; тут. Бал., Проск.; а він 
навстріч. О.; а він меже нами. Кан., 
/і.; амедвідь пзнишка. Кон. ( 5 ) Про. Зв. 
(*) сам йде, або— и йде. Рад.; помовка, 
тут же зараз и є. К. ( 5 ). Об. Гор. ( 6 ) 
а медвідь. Ш. ( 7 ) у кошарі. Іїавлв. у X. 
Зб.; а він на зустріч. Евх. 

5770- Комар з дуба впаде, то скікне. Бр. 
Ти мабуть на мечику літав. Евх. 

Що швидко так звернувсь. Мечик — 
деревьяний ніж у терниці; на ему б 
то відьми літають на Лису Гору п к 
світу вертаюцця. 

Опинився, як Панас на тім боці. Я. 

В один дух прибіг. Кон .—Духом при¬ 
біг. Пар., Кон. 

Там такий, що все на кіівах і а на ми¬ 
тах. ІІом. 








\І2 — 


Був О у БУВАЛЦЯХ. Же.—... знає, 
що кий, що палиця. Лан., К .—Купай п ( 2 ) 
буваличах. Г., II. 

(') Кував. Пир. ( а ) він в. їїрос 

Був на коні и під конем. Дуб., Іі., Л., 
О., Іір., Гр .—Бував на коні и під конем, 
на столі и під столом. 11л. 

Був вовк в сіті и перед сіттю. 

Перейшов вже скрізь сито й решето. 

Зуби вже па сему попроїдали. Л., Пир. 

5780» Не з одниеі печі хліб ів. Пир ., 

|У.].—Не єдноі скоштував печі хліба. Ст. 
З б .—А вже він хліба спитав з семи пе¬ 
чей. Мі. —Не вчи вже мене плакати, бо 
я вже добре й сама вмію: не з ідиоі я пе¬ 
чи хліба иззіла—я вже знаю віск и во¬ 
скобоїни! Бр. 

Собаку на сім ззіли. Іір. 

Не першина сивцю война. Ст. Зо. 

И шитеє, и поротеє знає. ІІос . 

Не питай старого (*), а ( 2 ) бувалого. 
Пир., Гад. 

(') або видалого. ІІроск. ( а ) та питай.. 
ч Рід,; питай. К. 

Все на частім заживанню належить. Ил. 

Собака не навчицця пливати, поки не 
иаллєцця води в уха. Бр .—Доти пес не 
навчицця пливати, доки ему вода в уха не 
налляєцця. — Не навчицця пес плавати, 
доки му ся вода не наляє в вуха. Проск. 

Спусти старця з села, прибуде ему й 
ума. Евх. 

Хто походить по світу, той нзберец- 
ця ума. 

Чим пес старий, тим хвіст твердий. Ил. 

Вовк старий не лізе до ями. Г ., П. 

5790- Старого горобця на полові (*) не 
обдуриш ( 2 ). Іір., Поз. 

(*) па ільякинах. А.; на мт.якині. Кон. 
( 2 ) не зловиш. Кап., К. 

Старого лиса тяжко зловити. Ил. 

Хто спаривсь на окропі, той и на хо¬ 
лодну воду дмухне. К., Пан. — Хто на ок¬ 
ропі спарився, и на зімну воду дує. Ил. 

Опарився ( 1 ) на молоці, та н на воду 
студить ( 2 ). Л.,[К., Рад., Евх.].—Як спа¬ 
рився на молоці, тади на сироватку бу¬ 
деш дуть. Гл. 

( 4 ) Опечесся. Зв., Гїир. ( 2 ) то й на во¬ 
ду будеш дмухать. 

Налякав (*) міх, що ( 2 ) й торби ( а ) страш¬ 
но ( 4 ). Л .—Кого міх налякав, тому.и тор¬ 
ба не дасть спати. Г.,[Кан ., К.]. 

(*) Навчив. Л.\ Накарав. Рад., Гір. (*) 
то. Л. % О. ( 3 ) торбинки. £., Сос. ( 4 ) ; бо- 
яцця. О.; боязко. Рад . 


Стріляная ворона хоч к бісу летить уже 
нехай. Ст. Зб. 

Полоханий заєць и пенька боіцця. 

11р. 

Кого гад укусив, той и глисти боіцця. 

Ил. 

Лякана (*) ворона куща ( 2 ) боіцця. О. 

( ! ) Полохана. О.; ІТужаиая. /;.; Пу¬ 
тана. Кулж. (*) п тіш. і (І; и пня. /;. 

Бита собака не боіцця палиці. Кох. 
5800. Битому собаці кия (*) не пока¬ 
зуй. Б., Ст. Зб. 

(*) палиці. Пир., С. 

Битому и різку покажи, то він боіцця. 

Проск. 

Десь которий добре христив, що так 
далеко звертає. Бр. 

ГОЛОВА —як торба: що знайдеш, то 
сховаєш. Іі. 

Що з голови, то з мислі. Проск. 
Мислі до суду не позивають. Ил. 
Мислі в небі, а ноги в постелі. 

Взяли мене думки та гадки. Лів. 
Задумавсь, як собака в човні. Пер. 
Згадав, ся зволив, та й удоволив. Гат. 
5810. «Що старше від розуму?»—«Ува¬ 
га!» Г., П. 


От и ЗАБУВСЯ—па его соснове лис¬ 
тя! Р. 

Так, наче заорало ! ч Бр., Зв. — Забув, 
як заорав. Проск., Евх. 

Ударив у губу, та й забув рахубу. С. 
—Як ударив в губу, то й розбив всю ра¬ 
хубу. ІІ. 

Дай,Боже, памгяти (*)! 3., Л.,Пир.,Б. 

(*) памгять. Зв., Дуб., Гад., А., Кр. 

На вмі вертицця, та не згадаєш хутко. 

Ст. Зб. 

Крутнцця мені на язиці. Ил. 

Що минуло, то ся забуло. 

Якось я багацько завгязав (узлик на 
памт>ятку), а як розвгяжу, то усім пока¬ 
жу. Черк. 

Не знав, не знав, та як на те забув. 
Бр. 

5820. Треба тобі дать забутковоі (щоб не 
забував). Кон. 

Дав памгятнбго. 3., Д., Пир. 

Щоб був ВІЩИМ, то бим біди не з пав. 

Ил. 

Зроби з мене віщого, а я з тебе бага¬ 
того. Яц. — Зроби мене віщим, зроблю 
тебе багатим. Не. 




— 113 — 


5824. А пророкові що? Ил. 

5826 Велетню у світі недовго жити. 
Бат. 

Велетні були лдорові па зріст дапні 
люде.— Полоті Пеотора. В приказках 
д. Гатцука, воші—великого духу люде. 
Шкода полика, що, опріч приказок* д. 
Гатцука. пінних про велетнів нема. 

Велетень н громаді, нк правда в пораді. 


Треба на псе РОЗМИШЛЯТЬ, треба 
буть полізіші. Хор. 

На все впажай и на ус собі мотай. 
Проск. — Хто що говорить добреє, а ти 
па ус мотай. Ст . Зб. — Слухай, слухай, 
та на ус мотай, а під старості», як иаход- 
ка. /{.—Замотай собі на ус. Пр., Павлі. 

5830. Питатися кума-розума. Г ., П., 
Прав. Пиж. 

Піти до голови по розум. П., Прав. 
Лиж., Лів. 

До гори плюй, та в рот хватай. Ст. Зо. 

Не силою роби, та розумом, не серцем, 
та обичаєм. 

Мудрий не лізе під стіл. Ил. 

Лучший розмисл, як замисл. 

Не спитавшись (*) броду ( 2 ), не сунься 
( 3 ) У ( 4 ) «оду. Л., Пр.— Не суйся про¬ 
жогом у воду. Гат. 

(*) Не питавши. Нов .-, ІІе спитавши 
Нл.„ Пр., Полт. ( 2 ) перше броду. 11л. 
( 5 ) ис лізь. Ял., Нов.; не ходи. Кулж.\ 
не сикайся. Полт. ( 4 ) прямцем в. 11л. 

Не розмовившись ( 1 ) з головою, до чо¬ 
гось йнного не важся. Ст. Зб. 

(*) Не розважившись. Не. 

Не спитавши голови, не лізь до ніг. К. 

В притузі треба знать усячину и дороги 
щоб не нитацьця. Кой. 

5840. Пошовши в мир, приймай и тістом. 
Рад., ІІос. 

Чи хазяін ти, чи наймит, чи сім'ья- 
нпн и д., не вередуй, лагодом па все-, 
або, взявшись за діло, пильнуй, щоб ні¬ 
чого не минуть—щоб свого донти. 

Не наперед людей, тілько поперед лю¬ 
де. Ил. 

Де не можна перескочити, то треба 
перелізти. Прав. Наж.— Де не переско¬ 
чиш (*), там підлізь. Г., П. 

Де не можна перескочити. 11л. 

Треба розумом надточити, де сила не 
візьме. 

Де не стає вовчоі шкури, настав лиса. 

Не вважай на урожай, а гречку сій 
(або: Не питай на урожай — гречку сій, 
то хліб буде; або: Не вважай на врожай, 


а жито сій, то хліб буде). Бр. — На те 
не вважай, гречку сій. Над. 

За хлібом хліба достачай. Ст. Зб. 

Не кидай живого, не шукай мертвого.— 
Покинь живе, та шукай мерлого! Над.,[Бр., 
ІІроск., Л.). 

Коли тобі добро, коли ти мистець в 
які роботі и д., — ие кидай. 

Клин клином виганяють (*). Кр[Пос., 
Кулж .]. Клин клина вибиває ( 2 ). Кап ., К. 

( ! ) вибивають. Г.,Сл.; вибивай. Ст.Зб. 
( 2 ) побиває. Просі:. 

Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зер¬ 
но шукає. Ил. 

5850. Не заливай нікому за шкуру сала. 
Ст. З б. 

Загубиш, то не смутись,—знайдеш, то 
ие веселись. Не. —Найшов— не радуйся, 
а загубиш —не плач (*). Бр. 

(*) а як загубиш — не тужи. Не. 

Радость — не радуйся, а смуток — не 
смутись. Рад. 

Хто звечора плаче,той уранці буде смі- 
яцьця. О. * 

На те коваль (*) кліщі держить ( 2 ), щоб у 
руки не попекло. Пр., [Гайс., Ст. Зб.]. 

(*) Циган. 3. ( 2 ) тримає. Проск кує. 
Рад., Коз.; мас. Гор.\ держе. Лох. 

На те Бог дав голову, щоб посторонок 
не ссуиувся. Проск . — На це голова, щоб 
ся шнурок не зсунув. Бр. 

На те в церкві колонки, щоб шапки ві¬ 
шать. Пир. 

На те щука в морі, щоб карась не дрі¬ 
мав. Ск. 

На те квас, щоб его пити. Бр. —Коли 
квас, чом его не пити? Над. 

Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не 
журивсь. Евх. 

5860. Не всякий, раз крадь, та всякий 
раз бережися. Коз . 

Гляди та й не прогледись, купи та й не 
прокупнсь (и до сватання). Рад. 

Наперед не виривайся, ззаду не зоста¬ 
вайся, середини держися. Лох. — Напе¬ 
ред (або: Вперід) не виривайся, а ззаду 
не лишайся. Проск. 

Де ідять, там пхайся, а де бтлоцця, 
звідтіль ( 1 ) утікай. Нов. — Де ідять, там 
тіснись; де гроші лічать, там не пхайсь, 
а де бгють, утікай. Бр. 

(*) там. А, Вил. 

Як дають—бери, а бт>ють—біжи. Черні. 

Добре все по мірі. Ст. Зб. 

Живись — та під себе дивись. Кон. 

Стрижи—не оберай. Ил. 

Не крути, бо перекрутиш. 

13 










114 


Масло каші не портить. Бр.у Яр.—Ка¬ 
ші маслом не зопсуєш. Проск.,[Лох.уНос.] 

5870 . Не давай сам на себе кия. Ст. Зб. 

5871 . Бога не гніви ( ! ), а чорта ( 2 ) не 
дрочи ( 3 ). Проси., Бер. 

(*) не гнівай. Дуб.; проси. Гад.; бій¬ 
ся. Коп.\ Богу молись. Пр., Гл., ї/овг., 
Ст. Зб. ( 2 ) а злого" Гад.; п кого ПІШОГО. 
Ст. Зб. ( 5 ) не дражни. Руд., Дуб., Каи. % 
/і Лот.; не гніви. Гад ., Кой., Гл. % 
Ст. Зб.; не гудь. Лр.; не сміши. Збр. 
Лаз. 

5873 . И чортові треба часом свічку за¬ 
палити. Ил< 

Треба н (*) прпнадббнцьци. Нон. 

(‘) Добре й. 3. 

Куди хилить ( 1 ) вітер, туди й гілля ( 2 ) 
гнуцця. ІІом. 

(*) віє. К. ( 2 ) п люде. Гад. 

Як заграють—так танцюй. Так танцюй 
—як играють. Ст. Зб. 

Куди ноги, туди й голова. Зо., Дуб. 

Між попами піп, між дяками дяк, між 
вовками вий пововчи, між свинями хрю¬ 
кай посвинячій. Кон. — Між вовками по- 
вовчп й вий. Зв. 

До панів пан, а до мужиків мужик. Пр ., 
Пир ., Кон. 

5880 . Убрався між ворони, и крякай, як 
бни (*). Л.у [Пр., О.у Навлі.у Евх.]. 

( ! ) вони. Л.; єни. Нові.; п они. Ст. Зб. 

Тра знати, ио чому локоть. Ил. 

Не бери заліза вт> руки, поки на иего 
пе плюнеш. Бр . 

Хто по кладці мудро ступає, тон ся в 
болоті не купає. Ил. 

Вт. часі погоди бійся педикоі води. 

В добру хвилю чекай злоі (або: по до¬ 
брій хвилі лихую ждай). 

Хто припоминає, той допомииає. 

Не присувай соломи до вогню. 

Не тятнн пса за хвіст, бо тя вкусить. 

Не клади псові пальців в зуби, бо вку¬ 
сить. 

5890 . Не клади палця в рот, бо одкусить. 
Пр.уПнр.у \Бр.у Проск.у Кон.у Рот.у 
Сіп. Зб .\. 

Не клади в рот руки без рукавиці. Б . — 
Не клади палця в зуби. Евх. — ... пуч¬ 
ки у рот, бо укусиш. Не. 

Між (*) двері палця ( 2 ) пе клади ( 3 ). 
Пир .—Не стромляй палців між двері, бо 
прищикнуть ( 4 ). Ном. 

(*) Межи. Проск.; Попуд. Коз. ( 2 ) пу¬ 
чки. Пр ., Коз. ( 3 ) не супь. К.\ не тикай. 
Ирдск.; пе клади, бо придавлять. Зв. , 
{*) розплющать. Кап., К. 

Не лізь, куди голова не влізе. Пир. 


Нехай тебе не несе дідько, де людей 
рідко. Бр .— Не неси дідько, де людей 
рідко. Рад.у К. — ... а неси, де густо, 
то не буде пусто. Не. 

(*) Не несе нехай дідько, гдо. Ст. Зб. 

З сокирою не лізь туда, де пила побу¬ 
ла. Кремени. — ...де пила не втисне. Не. 

Хто ходить поночі, шукає букової не¬ 
мочі ( ! ). 

(*) шукає немочі. Ст. Зб. 

Лови рибку, де лопух є. /{., Коз. 

Туди гладь, куди шерсть лежить. Пр. 

в Ст. Зб. 

Курка кудахче в однім місці, а яйця 
кладе вт> другім. Сков. 

5900. Мани собаку , а з рук не пускай 
кіяку. Сков. 

Намірся, та не вдарь (молодого учять, як 
жить). Рад. 

Тричі міряй (*), а раз одріж ( 2 ). 3. 

(*) Три рази мір, або — Сім раз міряй. 

Проск.; Десять разів мірь. ЛСл. % ІП. 

( 2 ) вріж. Проск.; утіш. /А., Сл. 

Забий діру — собака не полізе. Ст. Зб. 

Сокола з рук не пущай. 

Не виводи вовка з ліса. Ил. 

Не дивись, що малі собачки, але па¬ 
лицю бери добру. Бр. 

Не дурний той вовк, що вг пусту ко¬ 
мору заглядає. Пир.у \Кон.]. 

Не умен до двадцять, не жоиат до 
тридцять, не богат до сорок — кругом ду- 
рак. Ил. 

Не кайся рано вставши, молодим оже¬ 
нившись. Рад. , \Ж.у Ст. Зб.]. — Не жу¬ 
рися, що рано встанеш, н не журися, що 
молодим оженнсся. Г.у Бр .— Рано встав¬ 
ши, молодо оженившись п рано посіявши, 
не будеш каяцьця. Иов. — Не кайся, ра¬ 
но вставши, — більше зробиш; а молодо 
оженившись — скоріше помочі діждеш. 
Черн . 

5910. Не смійся над людьми нині, бо 
завтра люде над тобою будуть сміятися. 
Проск . 

Не купив батько шапки, нехай ухо мер¬ 
зне; а яку дав, то бережи, бо погано п 
без нсі. Збр. Лаз. 

Не купив батько шапки—чорт его бе¬ 
ри (*)! нехай уші мерзнуть. Кан., К.у Нос . 
(*) шанкн. Кан., А\, А>.—Кепкують з 
тих, що все па других покладаютея. Лос . 

Не братайся з козаками мед пити. Ст. 
Зб. 

Вікно три річи псує: атрамент, сіль и 
молоду жінку. Проск. 

Нема прудчого над очі! Бр. —Що єсть 



— на — 


1 { світі найпрудшііішо и насвідіншо, ял 
очі! Пир . 

Лихая лаходка гурш крадіжки. Пр . а 
Ст. Зб. 


ДВІЧІ ЛІТО НЕ БУВА. За., П., |Х., 
Еоз., От. Зб.\. 

Раз літо родить! Пр., Гад. 

Весна раз красна. Ск. 

5920. Лови рибку 3 як ловицця. Евх., 
Гад., [/>)>.]. 

Одчиняй двері, поки одчиняюцця; бо як 
п зачиняння — не скоро одчиниш. Ос. 10 
(XIГ, 83). 

Берн гриби, як єсть. Рад. 

Дери лика, коли'дерунця. Рад., [Зо., 
Ііроск., Ров ., Дуб., З ., Ст. Зб.,Вел., 
Есх.]. — Тогді лика дери (*), коли ся де- 
руть ( 2 ); тогді дівку, ’тдаи, коли беруть. 
РІл. — Дери лика в тон час, як даєцця 
дерти. Прав. ІІиж. 

Р) Дри. Яоіщ. ( г ) друть. 

Не щодня можна сіяти, збсрати. Ил. 

Поти дерево гни, поки дасцця гнути. 
Бр. — Гни тоді дерево, коли гнецця. 
Проск. — ... як воно молоде. 

Хапай, Петре, поки тепле. Гайс. 

Коваль клепле, доки тепле. Бр .— Тогді 
коваль залізо кує, коли гаряче. Г .— Куй 
тогді жалізо, коли гаряче. Зв. — Куй за¬ 
лізо, покуль не загасло. Ер. 

Тогді дівку віддавай, коли люде трах- 
вляюцця. Проск . 

Шов козак дорогою, а на колоді сиді¬ 
ла — « Е! дівчина , та пгятни ця.» А во¬ 
на ему: «Козаче, завтра субота буде, та 
дівчини не буде. Сл. 

5930. Платниця—вдруге не (*) трапицця. 
Зал. — Не гляди, що платниця: тогдн бе¬ 
ри, як трахвшщя. Ст. 36. 

С) Як. г>р.\ кому ие. Пер., Пир., х. 

Уживай 0) світа, поки служить літа. Г., 
В. 

Р) Запобігай. Зал.; Запобігайте. Ос. 
И (111, 181; Поти вживати. Г., В. 

Іж, поки (') рот ( 2 ) свіж. Зв., Ер., Еон. 
—... а як помрецця, то ( 3 ) все минецця. 
Рад. 

(') Тоді іж, як. Пр., г,ер. (*) ЯЗИК. 
36р. Лаз. ( 5 ) Пий, іж, поки рот свіж: 
умрецця. ЛІС. 

Напиймося тут, бо в небі, не дадуть. 
Проск. 

Нийте (*) жили, поки живи. Пир ., 
Еоз. — ... а як умрете ( 2 ), тоді лиха ( 3 ) 
зопгеге ( 4 ). Б. 


(*) Яорушіцця ще. Пр.; ІІтлть. Вад.; 
їжте. С.; Тягніть. Поз.; Танцюйте. Пер. 
( 2 ) замрете. Ш.: помрете. Поп помрец- 
ця. 1*ад.\ дійдете ДО гробу. Пр., [С .]; 
умрем. Пос. ( 3 ) чорта. ///., Поз,; ли¬ 
хого батька. О. (<} то все те минецця. 
Рш) -\ то ЗЗІСТО хворобу. С., Пр .; ТО Й 
КОЛОМ не впреш. Нос.; то тоді не йме¬ 
те. Пр.; то не будете. Пер. 

І уляй, дитина, покіль твоя година. Нос. 


ПОТАЙ Бога, щоб и чорт не знав 
(зробив потайно). Гад., Ер. — Потай - 
Біг! Пир., Ч. 

Хата покришка! Ск. 

Своя хрта повинна буть покришка. Ііов. 

— Хата як покришка: що зговориш, то 
в хаті повинно пропасти. Бер. 

Як камеиь у воду, так жеби з твого 
дому не вийшло нічого непотребиого. Ст. 
Зб. 

5940. Смотри—мовчи, а своє роби, Ил. 

Щоб (*) ні сич, ні сова! Ж. — Утрись 
и запрись, щоб сич и ( 2 ) сова не знала. 
Кл .—Ні сич, ні сова (не знають). Гад. 

Р) Щоб в нас ніхто не впав. Пр. ( 2 ) 
жеб ні сич. пі. Ст. Зб . 

Нехай між нами сокірка пропаде («щоб 
лишилося в тайности»). Бр. 

Чуй не чуй, бач не бач, а (або' Чи 
бачиш, чи не бачиш, то) мовчи. Ил. — 
Бачиш, ие бачиш, а не бреши. Проск . 

Чув—не чув, бачив — не бачив. Пос. 

— Чуй—не чуй, видь—не видь. Ст. Зб. 

Іобі— нехай золотом уші позавішува¬ 
ні! Ном. 

Не слухай, що балакаємо. 

Замотати, завгязапц та й нікому не 
казати (кажуть більш на Циган, що ні¬ 
чого не докопацьця, як вкрадуть). Кан.,К . 

Не у всі дзвоніть. Пом. — Не по всі 
дзвони дзвонять. Ііоз. 

, Хоч відають, та нехай не видать. Кл. 

Мовчок: розбив тато горщок, а мати 
и два, та ніхто не зна. /{., 3. 

5950. Шито й крито. Дів. 

А ні гич! і 1 ., Я.-—Не гич! Гат. 

Щоб з рота й пари не пустив. Зал. 

О том ні слова. Ст. Зв. 

Хто мовчить, той двох ( 4 ) навчить. Гад., 
Пир., Ііоз., Ст. Зб .—...а хто говорить, 
той договорицця. X. Зб. 

(*) десятих. Пр.\ десятох. Д.; деся¬ 
ти. Зв., 11р.; СТО. 11л. 

ТІЛЬКИ ти будеш знать, та я, та Бог 
третій («А більше десятка ие буде ніхто 
знать?» 3.). К. 

* 




— 110 — 


Побалакаєш, як у піч укинеш (ніхто 
не довідаєцця). ІІир. 

Ніхто не скаже, не перекаже. Коп¬ 
ії б сказав, та гурки за пазухою. Кр. 

Я б сказав, та піч у хаті. Рад., Л., 
Пир ., Гр., [.Коз.] . — ... для твоєї речі 
не виносить печі. Евх. — У тім річ, то 
в хаті піч. Бер. —Мовчи, бо піч у хаті. 
Л., Пир., О., Кр. — Лишня пічка в ха¬ 
ті. Кулж. 

5960. И стіни мають уха. Ил. 

Знай та гадай — мудрому досить! цить 
та диш! Ст. Зб. 

Мудрій голові досить дві слові. Ил., 
Проск . 

Розумному досить. О., [Кр.]. 

Надав чорт маком заговіть (скажеш, а 
те винесе). Л., 3. 

Був там, де тепер нема (не признаєц- 
ця). К., ЇІр., Б. — ... де нема вже. 
Полш. г. 

Що Бог дав (не хоче призиацьця)! Бер. 
—... на що тобі? Рад. 

Що сказав—то сказав. Ил. 

Я вже то забула, що учора іла (не хо¬ 
че про людей переносить). Бр. 

Тобі не питать, мені не казать. Евх., 
Л. 

5070. На пти (*), щоб дивувались (*) 
такі дурні, як ти. Лгв., Сл. 

Кажуть, як спита хто—на що, мов, 
робиш, або-що? — (*) На кпи. Г., Я., 
Прав. Ниж. ( 2 ) щоб ся дивували. Г. 

Хто не знає, так и не узнає. К. 

Я так знаю, що часто й обід забуваю 
(не хоче чого виявляти). Черн. 

Стара не віда, що вчора й обіда (не 
бійтесь, не скаже—забуде). Коз. 

Без мого гріха (як не хоче виводить 
неправду). Л., Гл. 

Про те перші знають. Пир. —Не знаю 
—питай перших. Павлі. 

бдно око має більше віри, ніж два 
(що скажеш одному, те двом не скажеш). 
Ил. 

Не питайся, бо (*) старий ( 2 ) будеш 
0. Ск. 

(*) Не питайся. Ос. %0 (IV , 49). ( 2 ) 
старим. Кок. ( 5 ) бо скоро зстарієсся. 
Пир. 

Як багато будеш знать, то скоро зо- 
старієсся. Л., Коз., [Тіир.]. 

Більш будеш знати, менш будеш спа¬ 
ти. Пир., [ Ог.].—Багацько знатимеш, 
менше спатимеш. Евх., Ог. 

5980. Хто багацько знає, то мало має. 
Проск. і 


Чючю, періста! підслухала (як поміча¬ 
ють, що хто підслухає)! Л., [ІІавлг.]. 


ЗЛІ КОМПАНІЇ и доброго чоловіка зо- 
псують. Проск. 

Лихий доброму (*) попсує. Пр. в Ст. 
Зб. 

( 4 ) доброго. Пр. 

Послухавши жука, всігди в гною бу¬ 
деш. ІІос. 

З дідьком не сягай до однії миски. Ил. 

Не гризи з дідьком оріхів. 

Одна паршива овечка усю отару пога¬ 
нить. Копіє. —Паршива (‘) вівця ( 2 ) все 
стадо спаскудить (*). Кап.— Др....пая ко¬ 
рова все стадо об...ще. Гр. 

О Одна паршива. Зв ., ІІр ., Ог.;6диа 
погана. Проси. ( 2 ) овця. ій.; овечка» 
Пер., 3. (Я портить. Зв., Пер., 3.,ІІр.\ 
заразить, або—занапастить. Проск.\ за¬ 
поганить. Ог. 

З яким пристаєш, сам таким стаєш. 

Кап., К. 

З яким придеш, таким сам останеш. 
Ил. 

5990. З чим ся обходимо, тоє до нас 
лепне. 

_Хто з псами лягає, тон з блохами 
встає. 

Хто з псами пристає — навчнцця бре¬ 
хати. 

Хто в болото лізе, той ся покаляє. 

Від диму закоптисся, від води замочпс- 
ся, а часом н зовсім утописся. Бер., 
Пар. 

Хто вліз в будяки—хоч би и нерадий, 
то в іх уберецця. Кап., К. 

Хто коло чого ходить, то ся ТИМ II у- 
робить. Лип. 

Коло води ходивши, не можна, щоб не 
замочицьця. Лгв., [Рад., Ст.Зб.]. 

Коло воза ходивши, не можна не об- 
мазацьця. Евх. 

Тим бочка смердить, чим налита. Пир., 
Білі., [Проск.]. 

6000. Чим горщок накипів, тим буде 
смердіти. Бр., У., Проск. 

Чим собака закусить, того покинути 
(*) не мусить. Ст. Бб. —Хто чім заку¬ 
сить, терпіти ( 2 ) не мусить. Пир. 

(*) Чого собака вкусить, покинуть. „ 
Нові. ( 2 ) той и покинуть. Кон.; Хто 
чого вкусить, то перестать. Рад . 


Штука НАУКА. Ст. Зб. 




И7 


Но учися розуму до старості, але до 
смерті, Г., Бр. 

Учись — на старість буде як нахідка. 

.7., {Кон. |. 

Не кайся рано встати, а молодо учи¬ 
тись. Бр. 

Як дуба не нахилиш, так великого си- 
па на доброе не навчиш. Ст. Зб. 

Наглішії гілляку, доки молода. Ил. 

Чого Йвась не научицця, того и Иваи 
не буде вміти. 

Було б учити, як лежало поперек по¬ 
душечки, а як удовж, то вже не помо- 
жецця ( 1 ). Л., О. —Тоді учи, як упо¬ 
перек на лавці лежить, а як иодовш ля¬ 
же, то тоді вже его трудно вчити. Бр., 
\Кан ., К., Рад ., 3., Пр.\. — Коли не 
навчила, як упоперек полу лежало, а то¬ 
ді вже не навчиш, як уподовж йолу. Л., 

Дуб- 

(') а вже як уиодовж! В. 

6010. Хто не вчивсь, не буде знать. Кл. 

Чого не вмів, не буде й знати. 

Що вміть, так того за поясом не но¬ 
сить. В. — ІЦо вмієш робить (*), то за 
плечима не носить. Рад. — Що знать, то 
за спиною не носить. Пар. — Науки не 
носить за плечима. Л., Пар. 

(*) що знаєш. К, 

Старі скажуть на глум, а молодим тре¬ 
ба брать на ум. К.— Старий говоритиме 
на глум, а ти, молодий, бери собі часом 
на ум. Ст. Зб. —Старе скаже на глум, 
а ти бери на ум. О., [Бр.> Проси.,Кон.}. 

Що знать, то все добре. Кулою. 

Ученому світ, а невченому тьма. Кон. 

Пісьменному книжка в руки. Черн. 

До смсрти учицця чоловік. Ст . Зб. 

Знайко біжить, а незнайко лежить. Рад» 

Ув умілого и долото рибу ловить. Коз. 

Москаль підманив на таке рибалство 
чумаків, а другий тим часом рибу з во¬ 
зів покрав, та так н наловили долотом 
риби. 

6020. Тон хто тяме, не той, що тягне. 

Ват. 

У невмілого руки болять (і 1 ). К., Бер . 

(') не болять. Рад. 

Того руки не болять, що уміють. Кулж. 

Наука в ліс не йде. Бр ., Зв.,К.,Л., 
Коз ., \Гайс.]. — Наука не йде в ліс, а 
(Ч В ніс ( 2 ). Йвх. 

(Ч але. Бр ., Ж. ( 2 ) тілько в голову. 

Бр. 

Наука не йде на бука. Г., П. 

На ,тс коня кують, щоб не спотикав¬ 
ся. Проси . 


За сю науку цілуйте батька, и матір 
у руку. Кулж . 

Науки не од ліса забігти. Ст. Зб. 

Не в череві учацця. 

Люде стали знати, як стало хліба не 
ставати. Сл. 

6030. Добре все уміти, але не все ро¬ 
бити. Збр. Лаз., [О.].—Дай, Боже, все 
уміти ( ! ), та не все робити ( 2 ). Ст. Зб. 
[Бр., Дуб., Рад., З., Евх.\. 

{') знати. X, [/>.]. ( 2 ) ііробоваги. Кан. % 
К ., Пер. 

Нема муки без науки. Евх., Зал. — 
Без науки нема муки. К. 

Доки не намучицця, доти не научицця. 
Бр. 

Не терши, не мнявши, не істи (^ка¬ 
лача ( 2 ). Бр. —не мгявши, не буде ка¬ 
лач. Пир., Кон. 

(*) но буде. Бер. ( 3 ) калачів. Проск. 

Давшися в науку, дай що иноо на муку. 
Ст. Зб. 

За невміння деруть реміння. /{., Пр., 
Б. —... а з тебе и хвашію (стяга з ли- 
маріцини, вздовж шкури). Зал. 

Медведя, коли вчять танцювати, то му 
на сопілку грають * Ил. 

Не штука наука, а штука розум. Кр. 

Вік (*) живи ( 2 ), а дурнем умреш ( 3 ). 
Рад .—Цілий вік учись, цілий вік живи, 
а все дурний умреш. У. —Чоловік цілий 
свій вік розуму учицця, а дурнем умірає. 
Нов. 

(') Скільки не. Кр. ( 3 ) живи, вік у- 
чись. Дуб., О., Коз. ( 5 ) умри. Сос.) а 
дурнем все таки емірати. Коз. 

Лучший розум прнрождений, як науче¬ 
ний. Ил. 

6040. Шкода учить розуму. Г., П: 

Ворона за море літає, а дурна вертає- 
ся. Проси. 

З пісьменнмх все лихо встає (Ч* К., 
З ., Л., Пар • 

(<) зло буває. Кл. 

Пісьменний самий прескверний.Зф.Ла?. 

Через пісьменних западецця світ. Кл., 
Пом. 

Як буде уміть писать, буде людей ку¬ 
сать. Кон. 

Риба смердить (Ч від голови. Сков., 
[Ил.]. 

(') псуецця. Чер. 

Як би ви вчились так як треба, то й 
мудрість була б своя. Кобз. 

Нехай Німець скаже — ми но знаєм! 
Кобз. 






— 118 


Но вчений, га товчсііміі (*). С. — ... 
та дрюковаиий. <7., [Бр.\ . 

(*) так провчений. Рад. 

6050. Де чому училися, та дещо іі зна¬ 
єм. Е. 

И я колись під школою ночував. Лів. 

Я був иа росЬ, та навчився пороськб- 
му говорити: «Сену, запрягай кобилу бе¬ 
лу—поїдем у ліс по дрова!» Сл. 

Не святі горшки ліплять. Об., Евх. — 
... ті ж люде. Л.> Сл .—...а такі гріш¬ 
ні люде, як и ми. Проси. —... а такі ж 
люде, як би й ми грішні. Лом. —Чи то 
святі горшки ліплять! Кап ., Л\, Л. 

Як умієм, так и иісм. Яц ., Бр.у Бер.у 
Рад. —Як згуміла, так и спіла. Коз.у О. 

Хто що вміє, той те й діє. X. 

На гривні вчений. Пар. 

Що ти знаєш! я більше винен, як ти 
маєш (на того, хто поправля старшого 
н д.). Евх. 

Хвилозохв, а кобили в хамут не вміє 
запрягти! Ж. —Учений, а кобили не за¬ 
пряже. Збр. Лаз. 

Не вміє ні бе, ні ме. От. Зо. — Ні 
6 е, ні ме не знає. Лів.у Г\ —Ні бе, ні 
мс, ні бельмес. Павле. —Ні бельмеса не 
знає. Пар. 

6060. Пісменний, та не друкований (*). 

Кап. у К. 

(*) дрюковаиий: Кой. 

Не знав, та й забув. К. 

Як поночі в сливи. К. 

Од дощечки до дощечки, а по середи¬ 
ні ні трошечки. Л. у II. у [Пар.]. — Од 
доски до доски, а в середині ні трошки. 
Пар. 

Од краю до краю, а в середині не 
знаю. 

За титлу зачепивсь. Лів., Сл. / 

Покой та покой, та дванадцять иокоів, 
та у, та три палочки вгору—от тобі й 
тпру! Кап., Е.у Ном. 

Аз—били мене раз. Збр. Шсй. 

Аз—били мене раз; буки — набралися 
муки. Збр. Шей. —Аз—бив дяк раз; 
буки — не понадай дякові вдруге в руки. 
—Аз, буки—бери граматку в руки. — 
Аз, буки, глаголи, повісили Василя, и 
драбинку несуть, зака..чку трясуть. Лист. 
(IIу 246). 

Мурмулю чаричи—подай, жінко, онучі. 

Збр. Лаз. 

6070. Ижиця—дубець до с...и близиц- 
ця. Лист . (IIу 287). 

Архивимшііхокопотопомозанечеревіміиі- 
кевич (в Лубенські повітові школі було 


колись учні вимовляють оце прізвище — 
звісно, «а ну, мов, хто вимовить!»). Ном. 

Летів горобець через безверхий хлі¬ 
вець, ніс четверик гороху, без червото- 
ку, без червоточини, без начервоточини 
(теж було вимовляють, яко трудне для 
вимови). 

Наш Карпо з своїми Карииишштами 
полукалукарпився (теж). 

Йшов мужик из ярмарку по колоді че¬ 
рез воду, тільки став він па колоду, бовть 
у воду! викис, вимок, виліз, висох, став 
иа колоду та знов бовть у воду. Збр. 
Лаз. 

«А знаєш?» — «Знаю.» — «А дога¬ 
давсь?»—«Який біс!». Кап. 

Бери, Петре, на розум! Ил. Р. 

Пішла его исалтира иа перець. Ил. 

Пише, як сорока лапою. Ном. — ... 
сорока по тину. Зв., Бер. 

Написав, мов курка (*) лапою. 77., 
Прав . Пиж. у Лів. —Се написав, неначе 
сорока. Бр. 

( 4 ) як сорока. Прав ., Пиж .1. 

6080. Написав, як чорт до Арехви. 
Ном. —... до Арехти. Бр. — Написав до 
Арсхти! К. 

Писав писака, читав собака. ІІр. — 
Писала писачка, читає собачка. Зв.у Л.у 
[Проси. 1-—Писав писака: хто прочитає, 
тому стегняка (або: и той собака). Ер .— 
Як напише писака, то не розбере й со¬ 
бака. Проси, у Л. 

Писав, писав, та чім иним запечатав. 
Сіп. Зб. —... писав,—чім заиечатав?77.і. 

Як напише дурень, то не розбере и ро¬ 
зумний. Проси. 

Так пише, як мак сіє; прийде читати, 
як в розі не знає. Ил. 

Не при нас (тобі, мені) писано, і/.,* 
Лів. 

Спробовать пера и чернила, що в ему 
за (*) сила: так перо пише, як муха ди¬ 
ше. Ос. 10 (IVу 26). 

О що в перові за. Ном . 

бжели будеш пісьмснний, пильнуй 11 
не отступай вісьма: бо ти од нсго одсту- 
пиш иа пгядь, а воно од тебе па сажень. 
От. Зб. 

Луччс сороці без хвоста літати, ніж 
пісьмснному уміти читати, та не уміти 
писати. Дуб . 

Учений недоучений гірше, як простак. 

Ил. 

6090 Школа—церковний угол. Ел. 

В нашій школі, як иа татарськім полі: 
єсть где сісти, та нічого істи. Ст. Зб. у 


/ 



—Школа гола, в де сісти, та нема що 
істи. Ил. 

Школа неяким страішилі дім ость поль¬ 
ки й. Кл. 

Школа дом колький, а ио сноявольний. 

Ст . Зо. 

Смажено, печено в смолі, покажи, що 
ся діє к школі. ІІроск. 

Ирнповість в школярів: ке вкрав, але 
достав. Кл . 

Школярської юхи набрався. Ст. Зб. 

Єдна то бурса! 11л. 

Субітки дадуть. 3., Л ., Хе;;.', Лщн з 

11 ер. 

Березовим пером виписувати. /Сг. 

6100. Прийде Май, (школярів) ке зай¬ 
май, а Юль, хоч плюнь. Пир.—їі к прий¬ 
де Май, у книжку дуже заглядай (бо ек¬ 
замени надходять), а як прийде Юнь, то 
п в книжку плюнь. Кор . 

Шануй учителя паче родителя. Евх . 

До кас в науку — ми навчимо! Кобз . 

Просвітити, кажуть, хочуть — соврє- 
мекннми огнями. 

II премудрих немудрі одурять! 

Невчене око загляне ім в саму душу 
глибоко-глибоко. 


Лучший ПРИКЛАД, ніж наука. Ил. 
Старі крутяцця, а молоді учацця (або: 
Старі покрутились, а молоді навчились). Р. 

Коли игумен за чарку, то братія за 
ковші. Евх. 

Коло сухого дерева (*) и сире горить. 
Ил. 

( ! ) За сухим. Л ., Ст . 36, 


6І10« Що РАДА, то не зрада. Рад., 
Зап. (1, 65). 

(*) порада. Ст, 36, 

Як рада, то й порада. К, 

Одна рада хороша, а дві ліпше. Нос . 
Одна голова добре, а дві лучче. Зв, 
Одна розумна (*) голова добре, а дві 
ще краще ( 2 ). Л . — Що голова, то ро¬ 
зум, а дві ще лучче. Кр. 

(*) Одна. Зв.; Один розум. Пар. ( 2 ) 
лучче. Зв., ІІир. 

З порадою добре (або: лучче) бити. 
Кой. 

Без ради й вісько гине. Бр. 

Хто людей питає, той розум має. Ск. 
Надто знай, та ще питай. ІІир. 

Хто каже доладу, то ухо наставляй, а 


хоч и без ладу, то и тож не затикай. 
К., Кан. 

6120. Щоб часом дармо не блудить, чу¬ 
жого розуму питайся. Ст. Зб. 

Послухай мене дурня, то будеш розум¬ 
ним ( 1 ). Л., Ос. 7 (V, 42). 

(‘) дурного, то й сам розумним бу¬ 
деш. ІІир., Пр. 

Хороше нарадив—так як умів. Ст. Зб. 

Наче вуші иідогнав (як хто дасть доб¬ 
ру пораду). Зал. 

Ей, мнряне! шевці, кравці, крамарі, 
шапарі! сходіцця, сходіцця ради послуха¬ 
ти, табаки понюхати! К. 

Табаки понюхаймо и ради послухайзю. 
Бр. —Сядем на колоді, поговорим но при¬ 
годі, табаки понюхаєм и ради послухаєм. 
Дуб., Гад., Ж. 

«А що ви там робили?» — «Табаки по¬ 
нюхали, ради послухали — та н додому 
пішли.» Зв. 

Де великая рада, там рідкий борщ (де 
довго радяцця, користі! мало). Ил. 

Буде правда, буде рада. Тат. 

Той дає раду, хто знає правду. Тат., 
Коз. 

6130. Добрая тая рада, де щирая прав¬ 
да. Ос. 19 (ХІТ, 29). 

Инша рада гірш як зрада. Тат. 

Добре той радить, хто людей не зва¬ 
лить. Ил. 

Добра рада — як готові гроші, а ліхая 
— готове нещастя. Бр. 

Були б гроші, а порада буде. Ос. 19 
(І, 14). 

Коли шукаєш ради, стережися звади. 
Ил. 

Радься другого, а смотри свого. 

Чужа голова—темний ліс. Нові. 

У чужу душу не влізеш. Кон. 

Нікому на чолі не написано, що він. 
Ил. 

6140. Не один раз чоловік міняє на 
своїм віку. Пгір. 

Йди по другу голову. К. — ... щоб и 
тіі збуцця. Зв. — Оце ще йде по другу 
голову! К. 

Од того лиха не маю, що свій розум маю. 
Пир. 

Людей питай (*), а свій розум май. 
Проск., Кан., К., Л., Пир. 

(*) ся радь. Г. 

Людей (*) слухай, а свій розум май ( 4 ). 

Ск. 

(*) Людей добрих. Рад.; Других. Ис. 
( 3 ) держи. Рад.; а сам уважай. Пр. 

Не позичай у сусіда розума. Г., II., 
Прав. ІІиж. 




— 120 


Послухай мене, то зза мові голови на 
твоїй и волоска не станс. Евх. —За мо¬ 
єї голови на твоій н волоска не стане. Ил. 

Хан чорт як не скаче, то скаче, а ти 
гріха не берись (не набіраііси). Кр. 

Хороше нарадив—хоч покинь. Ст. Зб. 

ІІс знатися ради. Гат. 


6150. Хто ДУРНЕМ уродивсь, тому дур¬ 
нем и вмерти. Ос. З (X, 95). 

Як нема розуму від роду, то не буде 
и до гробу. Евх., Бер. 

Дурне вродилося, дурне н згине. Проск. 

Дурний н в Києві не купить розуму. Ил. 

Як Мурин ніколи білим, так дурний 
розумним не буде. Ил. 

Скоріш дурень одурить розумного, як 
розумний дурня на розум наведе. Ос. 18 
СУП, 55). 

Пуста голова а ні посивіє, а ні полисіє. 
Ил. 

Дурна голова не полисіє. Кр. 

Дурень и мгяло вломить. ,К. —... ло¬ 
мить. Рад. 

Послухай дурного, то й сам дурним ста¬ 
неш. Ном. 

6160. Дурень псові очі псує. Ил. 

Дурням (*) закон не писан ( 2 ). О., Кр. 

(Ч Дурню. її .; Дурному. II., ІІр. ( 2 ) 
но писаний. 3. 

Дурному гори (*) нема. Же.—...немає, 
а все низ ( 4 ). Б. 

(Я й гори. Рад. ( 2 ) усе рівно. Л. 

Дурному море по коліна. Об. 

Дурному (або: Дурню) розум не зава¬ 
жить. Ст. Зб .— Тому не розум заважить. 
Пр. в Ст. Зб. 

Дурний дурне й торочить. Пр., Лох. 

Дурному дурне в голові. Прав. Ніж., 
Бер., Пол. 

З панами рідко, и з дурнями ніколи 
не ставай. Ил. 

З С) дурнем пива не звариш. Гад . 

(■) За. о. 

З сліпим дороги не знайдеш. Не. 

6170. З дурнем зчепитись — дурнем 
зробитись. Гат. — Звгяжись з дурнем, 
то й сам дурнем будеш. 3. — 3 дурнем 
зайди, сам дурнем будеш. Проск. 

-З розумним розуму (*) набересся ( 2 ), а 
з дурним и останній ( 3 ) загубиш ( 4 ). Л. 

(*) ума. А\, 1Н. ( 2 ) иабрацьця. А\ ( 3 ) н 
готовий. III. ( 4 ) загубить. А\ 

Послухай дурня (*), то й сам будеш 
дурень ( 2 ). Рад., Л., Пир. 


(Ч дурного, Пр. ( 2 ) дурний. 

Кого Бог хоче покарати, то перше ро¬ 
зум відійме. Крем., Нос., Грам., [Проск., 
Б.] 

Антигопа Сохвоклова. 

Луччий піяк, ніж дурак: Ил. 

Луччий мудрий, хоч лихий, як добрий, 
а дурний. 

Лучче з розумним у пеклі, ніж з дур¬ 
ним у раю. Зал. 

Чим мудрий вотндаецця, тим дурний 
величаєцця. Г ., II. 

Один дурень камсиь у воду кине, а де¬ 
сять розумних не витягле. Кр., [Зв., К., 
Евх.\. 

Один дурень закине у воду сокпру, а 
десять розумних не витягнуть. Яц. 

6180. Най сліпий камінь у воду верже, 
то и видющий не найде. Ил. 

З дурнем знайдеш, то н не ноділисся. 
Проск. —3 дурнем ні найти, ні поділить. 
Коз., [О.]. 

Лучче з розумним два рази згубити, 
як з дурнем раз найти. Яц. —Дай, Боже 
(*), з добрим (або: розумним) загубить, 
а з лихим (або: дурним) не найти. Бр. — 
Добре з добрим, а з сучим сином, найшов¬ 
ши, не ноділисся. Кон. 

(*) Лучче. їїап., її., Бодай. Пнр. 

До сіти впаде, хто з дурнем краде. Ил. 

З дурним и в ступі не справисся. Дуб. 

Дурному хоч кіл на голові теши, а він 
все своє. Зал. 

Чорта (*) хрести, а він каже ( 2 ) пусти. 
Прав. —... а він в воду лізе. Проск. 

(') Дурня. У.; Дурного. Проск.; 'Ги 
его. Пр .; ( 2 ) кричпть. Пр.\ У., Проект 
Чорт чортом: ти его хрести, а він кри¬ 
чить. Кап., К. 

Півня на заріз несуть, а він каже: ш- 
каріку! («не знає своєі смертн»). Рад. 

Ти ему Оченаш, а він тобі од лука¬ 
вого. Лгв. 

Дурня на голову тручай, а він на но¬ 
ги паде! Ил. 

6190. Дурнем бути—не дуба гнути. Коз., 
Гат. 

Дурня де не посієш (*), там н уроднц- 
ця ( 2 ). Бер. 

(Ч сіють. її. (*) вродить. 

Дурнів (*) не ( 2 ) сіють, не ( 3 ) орють ( 4 ), 
а самії родяцця ( 5 ). Д., [Пр.]. 

(Ч Дурня. Ст. 36.; Дуриюв. Рад .; 
Дурних. Зв., По.іт3.; ( 2 ) и ( 3 ) пі. 
Проск., Ст. 36. ( А ) пашуть. Рад., Коз., 
Ст. 36. (- 5 ) плодяцця. Лох.; родять. Іїоз.; 
ростуть. Рад. ; ся родять. Проск.; СЯ 
родить. Ст. 36. 





— 121 — 


За дурними нічого в Киін іхати, вони 
й тут о. Зв. 

Пізнати з мови, пкоі хто голови. Ил. 

Дурний носить серце на язиці, а муд¬ 
рий язик у серці. 

Дурний, коли мовчить, то за мудрого 
уходить. 

Дурень (^думкою багатіє ( 2 ). Ск.,Лист. 
(II, 24Г>). 

( ( ) Дурний У. ( 2 ) багатий. Рад. 

Сліпий, хто через решето не бачить. 
Бр. 

Сліпий, хто дальше від носа не бачить. 

я. 

6200. Чорт тому винен, хто дурень. Пр. 
в Ст . Зб. 

Дурного С) и в церкві бьють. Рад.,Л ., 
От- Зб ., Ку.гж. 

(*) Дурня. Проск ., 1\оз О., Кр .; Дур¬ 
нів. 3., 11р ., ІІавлі Дурних. Кр. 

Дурнем то н наробитися. У. 

Добре дурня здурити. Ил . 

Коли не вмів пирога ззісти — ке его 
сюди (як хто прогавить що, а друге по- 
користуєцця)! ІІом . 

Дурневі щастя. Зя.-г-Дуриеві Бог ща¬ 
стя дає. У.—Дурням щастя. II. 

Щасливи дурень, нічим ся не журить. 
Кан ., К. 

Дурень нічим ся не журить : горілку 
нгє н люльку курить. Ил. 

Дурневі и Бог не противниця. 

Дурному (*) и Бог простить. Ск. 

(*) Дурневі іі. Просі:., іір. 

6210. На дурню и Бог не зшиє. В. 

II Бог за дурним. Не. 

Хто дурневі вибачить, має сто днів від¬ 
пусту. Ил .—Дурном з кроку ступити, сто 
днів одпусту доступити. Бр. 

Пошийсь у дурники, та й іж бублики. 
Пир. 

Дурному удасцця, розумному ж трясця. 
Коз. 

Не всім же в дурня и вдасцця. Евх .— 
Еге , не всім же в дурня и вдацьця! Лох., 
Пир . 

Дурному дасть Бог щастя, та пс дасть 
розуму. Евх. 

Човпуть его, мов дурного. Проск. 

Дурень на дурню сидить н дурнем по¬ 
ганяє. Пир., II. 

О, де ви такі розумні й понабірались. 
Пир., О.}: 

6220. Розумного батька дитина! Ск .—... 
діти. Л. 

Дурень дурнем! Проск. 

Безличшш попів Гриць. Збр. Шсй. 


Дурний зверху. Сос., Кр. 

Дурний Харько Макогонснко. Евх. 

Уманський дурень! Пер. —... з чужого 
воза бере, та на свій кладе. Прав. Пиж . 

Дурень ярмарковий. Лів. 

Дурний, як Омелько. Я. 

Дурний, як турецький кінь. Ил. 

Дурний, як баран. Пир. 

6230. Дурний, як нень. II., Кон .—... 
як сосновий нень. О. 

Дурний, як довбня. Кр. 

Дурний, як сало. Бр., ДІроск., Ис. — 
... без'хліба. Бр. —Розумний, як сало. Кр. 

Ого дурний—як сак. Бр., У. 

Дурний, як чобіт. Проск. 

Дурний, аж гуде. Кр. 

То-то сь розумний, аж крутисся! Проск . 
—Дурний (*), аж крутицця. Прав. Пиж., 
Лів., Сл. 

V) Дурне. Л., Гр. 

Дурний, аж світнццп. Л., О., Кр. — 
Дурне, аж світицця. Лів. 

Дурне, аж носом баньки дме. ТІр. 

Дурне, аж очі ему рогом лізуть. 

6240. Розумний, як Хведькова кобила. 
Прав. 

Розумний,як Бернові!штани. Збр.Шсй., 
Б ., О. —... як Беркове теля. Кр. 

Розумний, як Соломонів патинок. Бр. — 
Як жидівський патинок. Сл. 

На (*) цвіту прибитий. Рад., Л. 

О У. З Коп.\ 1ІЗ 11р. ( 2 ) пршпибе- 
лніі. 3.\ прншибоио. У. Зв. 

Мішком прибитий. Пир . , Гор. — Мі¬ 
шечком прикритий. Кр. —Мішком зза утла 
прибитий. Л., Кр., [Бр., Зв., К., Кон.]. 
— Неначе пзза угла мішком прибитий. 
Пр., Р. 

Пошився у дурні. Пир., Ст. З б ., [Бр., 
Пр.]. —... у дурниьи. ІІроск., 

Строиився (здурів, загубив тропу). Лів. 

Дурному він брат. Бер., Рад. 

На дитячий розум перейшов. Бр., Проск., 
Ил., [Коз.]. 

Перейшов на дівочий розум. Прав. Пиж., 
Пол. 

6250. М ладен ці в голові (дур). Кон. 

Нема гоя в голові. Ос. II {XVIII, 40). 

Царка в голові немає. К. 

Нема кишок в голові. Евх. 

Нема клепки. Пир. —Клепки (*) не до¬ 
стає. Дуб. —Третеі ( 2 ) клепки нема. Бер. 
—Третеі (*) клепки не |достає (*). Зв. — 
Тобі клепки єдноі в голові не достає: то¬ 
бі треба клепку вставить. Бр. 

(‘) Клепки в голові. ІІос. (*) Девгя- 
тоі. X./ Десятої. Пир.,Пр., Павлі .> ///?.(*) 

16 




— 122 — 


Десятої. Зв. } Рад., 3 ., Л., Кр, (*) не 
сгас. Рад. 

Не повно ума. 1і. —Не зиовна ума. Бр. 

Не всі (*) дома ( 2 ). Ск. 

(*) Нема всіх. Проси. ( 2 ) вдома. Кр. 

Голова не до ради, а кунра не до крі¬ 
сла. Гайс . 

Голова не до ради, а паністара ие до 
крулн. К., Кап. 

Вітер свище в голові. Ж. 

6260. Ловить білі метелики (бавнцця, 
мов дитина). Пир¬ 
ії сі ще золотом уші позавішувані. Л., 

О- — Золотом тому сще уши завішані. 

Ст. 36. 

У его в умщо за дурну вівцю. Сл . 

Ума ні з шило нема. 11р. в Ст- 36. 

Дурніший од попа. ІІир.-~Х іба я (*) 
дурніший ( 2 ) од попа! П., В ., Сівер ., [3., 
Коз., їх) р.]. —Хіба ж то він дурнійший від 
попа. Евх. 

Що співа над мерцем , як усі пла¬ 
чуть. — (*) Чи вже я. О. ( 2 ) Оце вже 
таки, хіба я дурнійший. А>.;дурніє. Кр.; 
дурній. А’оз.’, дурніше. 

Нема в тебе толку — хоч запали, так 
не трісне. Евх. 

Не маєш у голові тулку за дурну кур¬ 
ку. Бер., [Бр.].— Нема в тебе толку и за 
курку. РадПир. 

Ні з губи мови, иі з носу вітру. Ил. 

Щі мови, ні §лови. Бр. 

Хоч село в голову клади. Рад. 

6270. Дурний тебе иіпхристив. Зв ., О. у 
[Бер. у Рад.].—..- що в воду не впустив. 
К. —... христив, що не втопив. Мі. 

Що втне, то калач! Пер. 

Дурень, дурень ( 1 ), а в школі вчився! 

Ос. 16 (IV , 14), ІІроск . 

( 4 ) Дурний. ІІпрПр.; Дурний. З. у 
Л., Пир ., Пер м II. 

Ото з тебе бемул (дурень)! Збр. ІПей- 

Алежто дурний, ажкурицця! 36р. ІПей., 
[Кап., К.\. 

Утеребив Бог душу, як у пень, та й 
каєцця. С.—Уліпив Бог душу, як у пня. 
Рад. —Утулив Бог душу у пень. Л- 

Создав Бог та й ніс висякав! Ном. 

Світ зійшов і 1 ), а ще такого дурня не 
знайшов.—... не бачив. Проск. 

С) пройшов. Гл. 

Ото дурний! а ще й битий! Кобз. 

Дурний, дурний,—та й не журицця. Б- 

6280. Від дурня чую, то ся не дивую. Ил. 

Мовчи, так подумають, що ти розум¬ 
ний. Кулж. 

Чи то ему дав Бог мудрость. Ііон. 


Нащо голова на ігьязях (не так зроби¬ 
ли)! К .—... на вгязях? щоб перепала. Бр. 
Иознаеш Познанського! Ст. 36. 

Стидко-бридко Яремою звацьця {або: 
Яремі озвацьця), а Ярема—«гов!» Б. — ... 
Яремою звати, та Ярема й гу! Нові. 
Забув, що й на боргу. Лист. (II, 182). 

З ним н остатній розум загубиш. Пом. 
Думають-думають—ні вголос, ні мовчки. 
Кобз. (154). 

Як суде, так и буде. Кр. 

6290. Який ум, такий и товк. Кр. 

Не козаковать Миколі, бо не буде у его 
коня ніколи. Не. 

Таке цікаве, аж бульки з носа лізуть. 
Ил. 

Чи не дав вам Бог на розум (полічи¬ 
ти, поховати и д.)? Л., Кон. 

Що ж ти будеш робить! свого розумт 
не вставиш. Кон. 

Який бо ти бевзь и справді! Кобз . 

Цур тобі, який ти дурний! Бр. 

( ! ) Цур та пек. Пр., /А. 

Ійбогу, овеча натура! Кобз. — Натура 
овеча. Чшр. 

Е, та й дурний же ти, нанебрате! Зв. 
—«Та й дурний же який ти, нанебрате!» 
—«Е, так великий!» Л.-~ «То-то ти дур¬ 
ний!»— «Коли здоровий!» Бр. 

Ото дурень! був би ще більший, та вже 
нікуди. ІІир. 

6300. Цимбале, цимбале дурний. Проси. 
Голова! Лів .—Ой ти, голово! Кон. — 
Овва! та й розумна ж голова! Гам. 
Бецман! Пир. 

Цвілі голови! Кр. 

Безголова уся спші. Пар. 

Ах ти пришнблена курка! Проск. 

Оглух (*) царя небесного! Кон. 

(*) Охух. Пир. 

Оце, сало (дурний)! Бр. 

Дурне село. Нос., Л. 

Ет, маняк! Б. 

4 6310. Покиньків (покидьків) брат. Евх. 

Отто ще митутя: ні дома, ні тута (дур¬ 
не н дома, и тута). Зал. 

Ростом з Йвана, а розумом з болвана. 
ІІр. 

Голосний, як дзвін, а хоч довбнею вбий. 
Рад., О., Б .—... дзвін, а дурний, як дов¬ 
бня. Пр., Лох. 

Глянь ( ! ) на вид, та й кажи ( 2 ), що 
Свирид ( 3 ). Рад. 

С) Подивись. Кр. ( 2 ) та іі питай. Кр.; 
шідпо. О.; Глянувши на вид, то знать. 
Рад. ( 3 ). Давид. О., Кр. 





— 123 


Видно ззаду (*), що Нархім ( 2 ). Проск 
Павлг ., За., Рас)., |/7ф.]. 

(') іі з [пил.Пер. ( 3 ) Мартин. />>., Пер . 

Видно іі ззаду Сунрунаду. Лш. 

Як "дурень — соди та дома гледи. /{о,?. 

Дід твій—дрица: піймав жабу, та й ка¬ 
же—риба. Евх. 

Дід трій лисий, а баба голомоза (або: 
куца). Евх. 

6320. Ой ти тімешшй! Б. 

Кручений ти благовісний. Сл. 

Наівся блекоти (Ніозсіашив иідег. Ь.). 
11ом. 

Де він, неклепаний! Пир. 

Оце як бач, то не товнач, бо скажуть 
—дурень дужий. Це. 

Чирак великий, а гною мало. Проск. 

Скорішії, та (*) босий. Г • 

(') Хитрий, а. їй; Цікавий, та. 11ов % 
Пир. Цікавий, а. Пр. 

Цікавий, а дурний. Бер., К. 

Цікавий козак, та босий. Б . 

В очах мигтить, а ( 1 ) в голові свистить. 
Проск. 

«Хоч би й я: одяглася, а довгу бага¬ 
то». — (*) Зверху блистить. 3. 

6330. Глудзу нема. Гр. 

Глудзу натятись. Бат. 

Зсунувся и глузду. Прав . Ниж.у Пол. } 
Лів ., Сл .—... як пес з соломи. Проск . 
— Стара з глузду зсунулась, мов собака 
з соломи. Евх .—Згіхав з глузду. Вад. у 
Пир., Кр . 

Одбив глузди («хто вдарився на потили¬ 
цю»). Пир . 

Збився з плигу. 

Збився з пантелику. Брав.ІІиж.у Бол., 
Лів . —... панталику. //., В. 

Днвицця, як чорт на попа. Л., К. 

Дивицця (*), як теля на нові двері. Кан. 

(Ч Дивусцця. Гат . 

Витрощив (*) очі, як козел на нові во¬ 
рота. Сос.у Мі. 

( 4 ) Вилупив. Гл 

Дивицця, як баран (*) на нові ворота. 
Збр. Шей. 

( 4 ) віл. 11л.; корова. Кр. 

6340, Великий, а дурний. Бр. 

Волик нень, та дурень. Ст. Зо, 

Великий дуб, та дуплинастий. Прав. 
Пиж. , Пол ., Лів . —малий, та натоп¬ 
туваний. Коз.у Кр. —... дуплинатий, по¬ 
рохнею папхатий. Гр. — Вслик дуб, та 
дупнат. Ст. Зо. —Дуб, та дуплинатий. Гр. 

Великий, як ломака, а дурний, як со¬ 
бака. Евх. 


Високий, як дуб, а дурний, як пень. 

Вад. 

Великий, як світ, а дурний, як кіт. У. 
—... як сак. Броск .—... як чіп. Яц. 

Високий, як тополя, а дурний, як хва- 
соля. Уш. 

Високий до неба, а дурний як треба. 
У.у К.у Зал. — Великий аж до неба, а 
дурний, як не треба. Бер . 

(*) Високий. Зв. } Пер., Чсрп.\ Здоро¬ 
вий. Пир .; Виріс. За.; Вслик. Гл. 

Через пень, через колоду валить без 
уходу (здоровий, а дурний). Пос. 

Хоч дурний, та високий. ІІе. 

6350. Хоч дурень, аби вслик. Ст. Зб. 

Велика ІІсдоря, та дурна. Бавлі. 

Великий татарський кінь, а дурний. Ил. 

Голова велика, а розуму мало. Ил ., 
Кр. 

Борода велика, а розуму мало. 

Борода виросла, та ума не винесла. 
Ст. Зб. 

И вродилась, и виросла, а розуму ис 
винесла. К. 

Борода як у старого, а розуму піт и за 
малого. Г.у Б. 

Живіт товстий, а лоб пустий. Ил. 

З великого розуму! Пир. — ... у дур 
заходить. Л. —... та в голову зайшов. Об. 

6360. Ум за розум зайшов. Л.у Кр .— 
... зійшов. К. —Ум за ум заорав. Павлі . 

Оттакоі небувалої! Пир. 

Оттакоі пресвятої (*)! Л .—... соли за 
копійку. Кой. —... пресвятоі ще й не бу¬ 
ло! Чср. —Огтакеє пресвятеє! Зо. у Пир. у 
Бр. 

(*) трисвятоі. Полі. 

Хоч тюкай! Пир. 

Тютюна тебе! Гат. —... навісний (або: 
навіжении)!—Тютю дурний! Кулж. 

Тю на твого батька! Ос. 10 (Т, 47). 

Тю, на твого батька віровка! НІ. 

Плюй на свою голову! Коз . 

Плюй на свій слід! 

Навіжсний, схаменися! Проск. 

6370. На, дурний, сала! К.у Коз. 

ДУР 0) дурня! Зв.у Бр ., Лох. у Л. 

(*) Цюр. Сос. 

Цур дурня (і) та масла грудка ( 2 )! 
Пир. у Х.у Кв. (ІІу 02). 

(') дука. По. ( 2 ) грудпя. Пир., X. 

Цур дурня и паличка зверху! Ном. 

Цур дурного, та в горох! Рад. 

Цур д^ріш в борщ! Евх. 

Цуцу добрий, ис порви торби! Поли 

Цуцу, босий! не ходи в просії Лист. 
і (ІІу 246). 







Ні се, ні те,—іжте хрестяне. Збр. Лаз. і 

З дурноі голови та на людську. Б. 

6380. Чи ти здурів, чи збожевільпів! 
Лист. (II, 287). 

Джи£, Марушка,—з перцем юшка. Не. 

Шик-прик! ІГом. 

Сік-пік на помело,коли води не було.Ил. 

* Сцик-брик на гвоздик! Збр . Лаз . 

Круть, верть,—та й геть. Гат. 

Прийшов, бдикпув,—та й далі пішов. 
Збр. Шсй. 

Вернись, куме, шило ззаду. Ном. 

Митець голою наністарою їжаків бить! 
— Нема вдачі пикою іжака вбить. Лир. 

З дуру, як з дубу. Чтр ., ІІир . — 
Сказавесь, так як дурний з дубу вірвав- 
ся. Бр. 

6390. Утяв Ианька но штанях. Зал. 

Не в ті взулась! Ос. 20 (XIV , 113). 

Штурх (*) ГІанька в око! Гайс. — ...а 
він ( 2 ) н так сліпий ( 3 ). Ісі ., [Ст. Зб.]. 

(') Лнб. Ст. Зб.-, Утяв. Бр. ( 3 ) а Пань- 
ко. Ебх. ( 3 ) а воно и так сліпе. Ящ. 

Здоров, дурню, коли намагаєсся! Зал. 

Добридень на Велидень, добривечір на 
Різдво! Черн. і. 

Церкву обдірае, а звіннцю побиває. Ил % 
—Церкву покрив, а звіницю обдер. 

Після гебля сокирою! Нос. 

Дурню, купи перцю, коли велика мір¬ 
ка! Нов. 

Купи, дурню, перцю—шахврану ті при¬ 
чиню. Ил. 

«Світи, Гайко, дав Бог телятко!))—«Пі¬ 
ди , Денисе, подивись, чи лисе!» Пішов 
Денис—собаку вхатувтис. Чтр.,[Евх .]. 

6400. Дурний в дурного та й спове- 
давсь. Рад. 

«Що, дурню,робиш?»—«Воду міраюЬУ. 
—Що дурню робиш—воду міраеш? Проск. 

Небозі сонечко мріецця,—воно ж зрад- 
ніло, та й справді гріецця. Гат. 

Ворона літає* а дурень голову задирає. 
Проск. 

Брехун бреше, а дурень віри йме. Бр. 

Летопень (*) лепече, а дуринь слухає. 
Проск. 

(') Лепстень. Бр.\ Лопотун. Бон . 

Рушив розумом, як здохле теля хво¬ 
стом. Ил. 

Рожжуй, та ще й у рот положи. Пир., 
Бон ., [ Зв., Бер., Боз .]. 

Ему треба так, як лопатою класти (не 
хутко розбірає діло). Бр. 

Сліпій куриці усе пшениця. ЦІ. 

6410. Напитав Сорок Святих и без Ве¬ 
ликого посту. ІІроск. 


Дурному Гаврильці усе чорнобривці. Боз . 

Гоницьця за лисицею, а стрілять зай¬ 
ця. Гл. 

Молись Богу, та лягай спати. Бр ., Л. 

Перехристн мари, щоб не дремали (або: 
не брехали). Бр., Б. 

Перехрестись та лягай спать. Пол., Лів. 
—Хрести нгяти та лигай спати. Л., [/{., 
Бер). 

На здоровгє кумі Олені, що хвіст дов¬ 
гий! Тор. 

Доброго здоровьячка, пані Муйсіева! 
Булж. 

Здоров, Терешко, в новуй сороцці! 0)П. 

Зб. 

Крути, Панько, головою! Бр. 

6420. Дай курці гряду , а вона летить 
на банти. Ил. 

Тягни, чорте, за попом. Не. 

Що навіженому по розумі! Б. 

В очереті шукає сука. Ил. 

Що дурний робить? плює та хапає. 

Дурень воду носе , дурна Бога просе, 
гори хага ясно, щоб ти не погасла. Сум. 

Оженився дурний (або: Оженився по 
весні), та взяв бісновату , та не знали , 
що робить—запалили хату. Рад. 

Впав батько з горн — чорт его бери! 
ІІроск. 

Брехавнсь, писку, Великдень близько! 
коноплі нетерті и діти обдерті (у д. Шен- 
ков. росказана н брехенька, відкіля взя¬ 
лась ся приказка). Збр. Шей. 

Чудний, як бублик! Лист. (II, 286). 
—... що кругом обгісн, а в середині не¬ 
ма нічого. 

6430. Дурень и тому рад. Бр. 

Богу невимовно—шага положила, а пгя- 
така взяла. Б., Б. 

Нате н мої штани, нехай визоляцця! Бр. 
— ...штани в жлутко. Боз . п. (у Козарі). 

Нате й мій гріш на ладан, щоб и моє 
перед Богом курилось. По.ті. і. 

Нате и мій галун до церкви! Бр., Бр. 

Пате вам пгятака, прийміте мене штур- 
пака. У., Евх. 

Нате и моіх пгять. Б. —...щоб було 
десять. Лів. — На й моіх пт>ять грошей 
до складки, щоб було десять. Бр. 

Нате й мій стовбун, щоб и я там був. 
Пер. 

Нате й мій гріш, та купите дегтю, бо 
и у мене паршива голова. Евх. 

Нате и мій глек на капусту. Зв.,Л.,Боз., 
Бр., Евх.—... щоб н я Хівря 0) була. 
Крсмснч., Л., Пар., [Не]. 

ч (‘) Гапка. Не.\ Настя. А., Пер.; Вів- 
дя. Б.; Пріська. .І.; ршідя. Не. 






6440 Нате й мій глек на капусту, щоб 
порожній не був. Л. 

Нате и мій глек на сироватку, щоб н 
моя була масниця. Л., Гл. 

Тинди-ринди за три грошн. 11л. 

Стріло-бріло, здоров іхаїз! Сос. 

Не приходицця в Середу Вшестя. 3., 
Л., 11р., Гад., Павлі., [Евх .\.—... а псе 
в четвер. Пир. 

Отакоі соли за копійку! Пар. 

6446. Ні се, ні те,—святи, попе, яйця! 
Бер., К. 

6450* Огледілись, як наілись. Зв ., Пр ., 
Пир.у Збр . Лаз. 

(■) Зпохватнлись. ІІир. 

Огледівся Курта, як хвоста не стало. 
Збр. Лаз (з Кобр.). 

Очнувсь (*) монах, аж смерть ( 2 ) в го¬ 
ловах. Гр . 

Не вдалось поправитись, а через по¬ 
правку на гірше вийшло.—(*) Гай, гай. 
Гр. ( 2 ) Малах аж скула. ІІос. 

Очнувсь дурень у ягодах. Рад. — Оду¬ 
мався {або: очнувсь) ( 1 ) дурень та в яго¬ 
ди. Б. — ... та не впору. 

(') Схамепувся. Гл. 

Очнувсь дурень у ІІІведчину. Кр .—... 
га в ІІІведчину. Кор .—Як дурень в Швед- 
чину. 

Назад, ринда! Кан ., К. 

З якоі речі? 3., Л ., Пир ., [Гат.]. 

З якого дива, з якого вдання? Гат. 

Після чого?! Пир. 

Роди, Боже, з мішка та повмішка (ніби 
Литвин сказав). 3., Л. 

6460* Дурному ( ! ) вічная памгать. Ск 
Ст. Зб. —... а нам на здоровгя. Лі6. 

С) Дурневі. Ил ., Кап., К. 

Божевільний Марку, ходиш по ярмарку: 
ні купуєш, ні торгуєш, тілько робиш свар¬ 
ку. Ил. 

Лисиця од дощу під борону ховалась— 
не всяка, казала, капля капле. ІІос. 

Що піп, то й батько. Проск ., Павлі ., 
Б ., Евх ., Ст. Зб. 

Сім літ хробак в хріні зімував, а смаку 
не зазнав. Ил. 

Зажурився, що в мене грошей нема. 
У.— ... незабавно и в тебе не буде. 

Стережися того, що немає чого. Ил. 

Ні сіло (*), пі пало ( 2 ), дай бабо ( 3 ) 
сало (*). Бер., ІІир., [Бр., Проск., Рад., 
ІІр., Кр.\. 

/ (‘) сіла. Ст. Зб. ( 2 ) пала. ( 8 ) бабі. 

Міл; Боже. Зв. ( 4 ) сала. Ст. Зб. 

Роди, бабо, дитину, а бабі сто літ. Б'р. 
— ... будеш панянкою за годину. Ил. — 


... бабо, коли бабі з літ вийшло. К., 
Коз. 

Роди, бабо, ягоди! Евх. 

6470* Так як кажуть за дванадцять миль 
кісілю! ні з сего, ні з того приїхала до 
мене кума з Ніжена. Зап. (1 , 146). 

Куме, куме, дурний твій уме! за сім 
миль та в мед ити (на храм або до при¬ 
частя). Рад. 

За сім (*) миль ( 2 )кісілю істи ( 3 ). /{., Л. 

(*) дванадцять. Кап. ( 2 ) верст. Шр. % 
О., Павлг за сто верст, /;.; Дурний ку- 
ме! за сім миль ідеш. Гад. ( 3 ; хлебать. 

За кавалок ( ! ) кишки ( 2 ) сім миль пі¬ 
шки. Лц., Руд. 

(*) шматок. Зв ., Кер.\ кусок, К.; для 
одпоі Ил. ( 2 ) тріпай. /»*., Пер біжить. 
Зв. 

Три дні ходу — до обід празннка (про 
храмування). Ил. 

Де храм, п я тамг. Ст. Зб. — ... то 
и ми там. Ил. 

Доладу, як ложечка по меду. Л. 

Танцювалн-тавцювали, та й не укло¬ 
нилися (кінця не довели чому)! Бер., К., 
Кан. 

.Усі раді, що у рябоі теля. Ном., [К.]. 

Закупила батька, щоб горілки не пив. 
Кой. 

6480* Кукуріку мапдернку. Ил. 

На здоровая козі, що хвіст довгий. Лгв. 

Моргни, сліпа, коржа дам! Бр ., Лип., 
Бер., К. 

«То чекар, хлопчія та!... говорить на 
дівку.» 

Не туди стежка в горох. У. —Пізнає, 
куди стежка вт> горох. Г. 

Сирено, масляно—корова ожеребилась! 
Ст. Зб. — Сиряио, масляно — на голові 
яаклано. Л. 

Сиряпо-масляио,дан, Боже, на користь. 
Ос . 20 (XI, 73). 

На твого батька лисого! II])., Лох 
Пир . —... лисого батька. Л., Пир. 

Цюцю дурний салабай! Не. 

Здоров живеш, що води напився! К. 

«Здоров, дурню! де живеш?» — «Не 
знаю.» К. 

6490. Хіба ему розум завадить. Евх. 

Пізнати дурного по сміху его. Г., II. 

Дурному горя нема. Пир. 

Не казав би то—мала, ато велика, та 
змалилась. Л., 3., Кон. 

Дурням диво! Кр. 

Дурному на диво. ІТр., Лох. 

Дурному и лубок цяцька. Бал . 

Дурень червоному рад. Зв., Бр., Кат., 

[К., з., л.\. 





12С — 


Дурень, дурень,—а п огонь не полізе. 
Пар. 

Не хвались мудрий мудростію, ні силь¬ 
ний силою. Ил. 

6500. Мудрим ніхто не вродився, і 1 ., 

В ., 11 

И по премудрих часом чорт іздить. 
Проск. 

II на мудрім дідько на Лису гору із¬ 
дить. Ил. 

Од великого розуму н роги поростуть. 
Б., Пр. % 

Що тобі до того, як розуму нема ні в 
кого. Проск . 

Дурень, та собі. Ст. 36. 

Кінь на чстирех ногах та спотикаєцця. 
Л | Зо., Проск., Дуб.) Бер., Рад., 3., 
Пар., О., Коз .]. — ... ато чоловік не 
споткнецця. Л. — ... а чоловік на двох, 
та щоб не спіткнувся. Бр. — ... спот- 
кненця, а мені на ’дному язиці, та не 
спаткпуцьця. Б. —... копитах та споти- 
каєцця, а чоловік, одним язиком говорячи, 
можеть помилитися. Ст. З б. 

Що робити з біди! тра в голову захо¬ 
дити. Ил. 

Забив баки. Ск. 

Памороки забив. Ск ., Павле. 


6510. ТеляНЕЗНАЕІЩЯ на пирогах. Яр. 
^ Знаєцця, як Циган на вівцях, яка си¬ 
ва, така й сита. Пер.) О .—... яка чор¬ 
на, та й сита. 3. 

Розумієцця, як Мошко на перці. Проск. 

Знає свиня— шановавши сонце святеє, 
образи святиі и слухи ваші—що перець! 
вона каже, що то гречка! Ил. — Знаєц- 
ця, як свиня на перці. У. , Проск. , Кап. , К. 

Такий знающій, як Циган до пасіки. С. 
— Знаєцця (або: Цікавий), як Циган до 
бджіл. Проск. 

У мене (каже Циган) три сини та всі 
три угадьки: як скажуть — один, що бу¬ 
де дощ, другий, що сніг, третій, що со- 
яшно — як раз которий вгада! ІІом. — 
Так и Циган угадував, що завтра буде 
хоч доіц, хоч сніг, хоч сояшно.ЛГ., Бон. 

Знаєш ти курячу цицьку! Збр.Лаз. — 
... за курячу цицьку. У. —... піпку. Ил. 

Він знає, що король обідає. Евх» 

Як хто удає, що все зиа. 

Ніхто не зна, не віда, як хто обіда. 
Полт . г. — Ніхто того не відає , коли 
кума обідає. Руд. — ... що король обі¬ 
дає. Евх. — ... як хто обідає. Ск. — 
Хто відає, як хто обідає. ІІос. 


Ніхто того не відас, хто що робить 
насамоті. Евх. Трудно знать чужий до¬ 
хід и росхід. ІІос. 

Зна вскус, як Жид у солоді. Не. 

6520. Тямиш, як свиня в дощ. Бер. 

Тямиш (або: знає смак), як свиня в 
онельсннах. Лів. , [Сл]. —... вг опаль- 
цинах (опальцгінгі тут —що гіноЄ) як мов¬ 
ляє. Ст. Зб.). Л. 

Знаєш ти багато, уночі родившись! Б.) 
Кр. — ... та ще и в погребі. Рад. 

Знаєш ти батька твого лисого. Евх. 

Знаєш ти свого батька , який був на 
шерсть! Л. 

Знаєш ти діда свого дриду, що як уми¬ 
рав, то ногами дригав. Евх. 

Знаєш (*) ти свого дідька! Л.) Гр. 

(*) Назвав. Гр. 

Знаєш ти в гарбузі смак. Соє . 

Тямиш ти, як ідять та тобі не дають. 
Евх.) \3.) Пост.}. 

Ти знаєш з носа та в рот. Ск. — Тя¬ 
миш из носа в рот. Л.) [ Бер ., Лох.) Пр). 
— Знає—з носа кап, та в губу хап. К. 

5530. Ти тільки знаєш, що з миски та 
вт> рот. К. 

Тямиш, як ряст колупати. Тат. 

Що ти знаєш!., жука та рака, та по¬ 
лову бабку, догори плекати та п рот ха¬ 
пати. Проск. 

Роскажи батькові своєму лисому. Бон 
Пар. 

Роскажи своїй першій! Лів.) Сл. 

Ще (*) его батька навчать! Пар. — Ти 
кажеш, що не вмію, а я ще твого й бать¬ 
ка навчу. Бр. —Навчи свого батька! Рад ., 
Л. 

(') Не вмію! ще. А’. 

Знаєм н без попа, іцо в неділю свято. 

Бр.) 3. 

Знаю, що- в Кузьми є. гроші. Ос. 1 
(274). 

Знаю, що в Хіврі нема очіпка. 

Я вже білшс забув, ніж ти знаєш. Л., 
Б. —Я вже те забув, що ти знаєш. Пар., 
Кр. 

6540. Моя свиня більш знає , як ваш 
астроном. Кан.) Б. 

То, може десь у степу, приіхалп па 
піч два напичі, и одпп з іх астроном. 
От воші и почали надворі слацьця — у 
хаті душно, та н бліх багато. «Е, не сте¬ 
лища на дворі», каже шішкарь, «бо бу¬ 
де дощ! вже моя свиня не даром до хліва 
лізе!» Астроном подивився на зорі, та й 
каже: «Чорзпащо мелеш! брехня, дощу 
не буде!»—«Як собі хочете», каже шіш¬ 
карь, «тілько я як замкну хату, то вже 
не пущу!» Лягли ті надворі,— а вночі 
де не возьмпсь хмара, та як ушкварить 




— 127 — 


дощі** «А що», каже ішшкарь, пуска¬ 
ючи іх гнітом у хату — аго по пускай, 
«бачте, мол спшід и д.» 

Знаєш ти за кобилячу голок у. Пом. 
Гокорити було не мало, та розуму не 
стало. Проси, 

Сиділа баба на печі, та й каже—але! 

ІІОАПІ. 

Хто тілько старус, а робить ис до- 
любляс. 

Геть собі, бо ти ні грач, ні помагач. 
Кон .—Ні грач, ні помагач. Прав. ІІаж., 
Тіол., Лів ., [Евх.]. 

А пі граєш, а ні заважаєш. Бр. 

II заводити не вміє. Ил. 

Не дістане він язика. 

Таке догідне, що тільки на смітник по¬ 
викидать. Пар, — Хоч на смітник ви¬ 
кинь. Л., Кр . 

Здібний ( 1 ), як віл до корита. Яц. 

(*) Такий спосібиий. Ил. 

6550. Жвавий, як ведмідь до карит. Бр. 
Ні живий, пі вмерлий. Проси. 

Не варт и річи (або: и гича). Тат . 
А ні до любові, а ні до житця. Бр. 

Ні сюда Микита, ні туда Микита. Евх. 
А ні до сака , а ні до бовта : дурень 
вічний. Ж., А. Вил. — Ні до сака . ні 
до бовта. Кап ., К. 

А ні до ради, а ні до звади. Ил . 

З нашого Захарка ні Богу свічку, ні 
чортові угарка. 

Ні Богові свічка, ні чортові (*) ладан ( 2 ). 

Лів. 

(*) Лукавому. Гр. ( а ) ожог. Каи.,ІС., 
Рад ., ПнрЧери.; гожуг. Лип.; голо¬ 
вешка. Иол.; огарок. Пал., Проск.; уга- 
рок. 11р.\ кочерга. Яв.; каганець. 11 р .; 
дудка. Пнр., їх он.., Р., Кр ., Гр.—Ожої 
а в Лубеищіші ожуг —дориюлио в ко¬ 
черзі або в хватках. 

Не здався ні до чого: ні за ниві, ні 
перед ним. Проск. 

6560. Там то вже ні до чого не вдав- 
% ся! Проск .— Це іце вродився та вдався! 
Евх . 

II кулик на воді, н музика на копі (не¬ 
вдалий). ІІе . 

Не вміє шила заострити. Ст. 36. 

Не вміє коню (*) хвоста заігьязати. 

(‘) кішці. Л . 

Ти-то спритний, як Матвій до куропатв. 

Проск. 

Молодець, як печений горобець. К. , 
Пар., Евх. 

Ловить, як кіт шпака. Полт. 

Так и в Києві роблять. Пом. 

Як хто, поправляючи, загасить світ¬ 
ло. ІІатяка па звичай у хлерок, що іх 
у Києві за всі України. 


Хотін ся перепрясти, та собі очи ви- 
штуркав. Ил. 

Не впусти (або: Упустив) рака з рота. 
Ос. 10 (ХІТІ, 200. 

6570. Умів там влізти, та не міг пере¬ 
скочити. Ил. 

Ухватив, як панського самовару. Кон. 

Бдом гайно збуває. Кап., К . 

Не годно зробити, тільки збавити. Бр . 

Ви б хотіли, щоб собака та млинці пік: 
він тістом поість (сказано на удову: де ж 
ій великі порядки завести!) Коз ., | К.\. 

Дай дурню товкач, він и вікна побгє. 
Кр. 

Загадай (*) дурному ( 2 ) Богу молицщя, 
він и лоб ( : *) розібьє (*). Л. — як за¬ 
тієш дурня молитись, то п лоб собі роз¬ 
квасить. Пос/ 

(*) Пошли. Полт.; Нагадай. Черн.; За¬ 
став. Проск., Лох., Пнр., Пр ., 11. ( 2 ) 
дурного. ІІолт., Пнр.; дурня. Проск., 
3., Лох., Пр., II.; дурню. О. ( 5 ) голо¬ 
ву. ІІир.; икоип. Полт. ( 4 )побт»с. Полт ., 
Черн.; пробне. Проск. 

Пошли дурня по раки, а він жаб па¬ 
лала. Бер. —... наловить. Пар. 

Пошли дурнаго, а за ним другого. Зв., 
С., Бер., Нар., Кр., Ст. Зб., [Рад., 
Л., Пр., Коз.}. — ... та й сам и тре¬ 
тій иди. Ер. — Пошли дурня, й сам бу¬ 
деш дурень. Не. 

Заставили чоловіка моркву стругати. Бр. 

6580. Єсть и в тебе кибіть ( 1 ) на печі 
сидіть! 3., [Пар.]. 

(*) Кибіть. Л.\ От кому кибіт. К.; ки- 
біт. II. 

Кому кибіть — на печі сидіть, а кому 
не кибіть, то й з печі летіть. Пир. — 
Як кому кибіть на печі сидіть, а як ко¬ 
му кибіть під піччю. Б. 

Як тяма є. Пар)., Кон. 

Чого бим ся брав до того, коли не тям¬ 
лю. Проск. 


РОЗЗЯВЛЯКА, чого ти тут стоіш! тут 
тебе вовки поснідають. Кон. 

Не роззівляй рота, бо сорока влетить. 
Пом. — ... и вис—ця, то так погано- 
погано буде—пхуі 

Роззяв рот—сорока б му влетіла. Ил. 

Ворона влетить! Рад., ЛПар. — 
Не роззівляй рота, бо ворона як летіте- 
ме, так н влетить шце. Б. 

Заворонився! Л., Пир. 

Гаразд рот роззявив! хоч колесами ідь. 
Бер ., Л., [Пр., Лох., Б .].—3 колесами 
в рот не вгіхати и тому! Ст. Зб. 




6590 Роззяв рот, то влізе чорт. Бер. 

Він ротом мух ловить. Гр. 

От, роззявив {або: розджяпив) вершу! 
Лом. 

Роззявив рот, як вершу. Л . 

Йшла роззявляка, а іхав иепроворняка 
ч(‘), та мені дишлем в рот. Бер. —їхала, 
мамо, розвора, та оглоблею мині ( 2 ) в 
рот. К. 

(*) Я стою проворняка, а він розвір- 
ияка. 1>р.\ Я стою роздовпяка, а він 
іхав розвірпяка. Пах. ( 2 ) Йшла роззява, 
та оглобля. Рад. 

О, бісова тіснота! Кр. — А, сучого 
сина з его тіснотою! Л .—Оце бісів син 
поставив стовбн по дорозі! Дуб. —Пона¬ 
ставляли тут перстів, що й розмнкуцьця 
трудно. Пар., Павлі. 

Очі витрищіш, як жировий туз. От. Зо.' 

Вишьяв очі—неначе ті баньки. Коз. 

Ни витреіцайся ні на кого, як коза на 
р.езника. Ст. 36. . 

Вилупив (*) очі ( 2 ), як ( 3 ) баран. Же.— 
... як баран дещицю. Л., Гр., Зал . 

(*) Витрищкв. Ял., Зал.; Вивалив. 
Гр. ( 2 ) баньки. Л., Гр. '( 5 ) як зарізаний. 
Ял. 

6600. Чого ти білки витріщив! Збр. 

Шей. 

Як ви дивитесь—просвіти вам очі, Бо¬ 
же! Л., Кон . 

Витришка ззів (продивився). Бр. 

Роззуй очі. Коз. 

Як оце він проморгав? Пар . 

Сей хомгяк побаче! Евх. 

Сам хомгяче, а мене н не бачс. Кре¬ 
мени. ' 

Сліпий не кожен бачить (кажуть на то¬ 
го, що прогледів и д.). Нос. 

Густо дивицця, та рідко бачить. Зв 
Рад., Л., Пр., Кон. 

За великим носом нічого не бачить. 
Зал. 

6610. Був у Римі та й папи не бачив. 
Руд. —В Римі бути й папи не ттт.Ил. 
—Бувши в Римі [або: У Римі (*) бувши) 
Та папіжа ие видати. От. Зб. 

(*) В рукопису Старого Збірника сто- 
іть: «У Крпмі». 

В лісі був, а дров ие видів. Ил. 

Мівши сокола в руках та випустити! 
Ст. Зб. 

Зорі іцнтаєш, а під носом не бачиш. 
Черк. — 3 неба зорі хвата, а під носом 
не бачить. Бер. 

Бачить під лісом, а не бачить під но¬ 
сом. Ч. 


За гоню блоху бге, а під носом вед¬ 
мідь реве. Не. —... жене. II]. 

Люльки шукає, люлька в зубах. Бр., 

Павлі. 

У воді стоіть, а води просить. Пол., 
Лів. 

На коні іде (*) и коня шукає ( 2 ). Б., 
[С., Гайс., К., Ироек., Бер., Рад., 3., 
Пер.}. 

(') сидить. Гр., Руд., Гр. ( 2 ) питас. 

Гр ., О ; глядить. Руд., Гр. 

Він. коня шукає, а кінь его. Пр. 

6620. Коли не вовк, то дикий голуб. Кр. 

Коли не тріска, так бревно. Гл. 

Розгубивсь, як швець з копиллям. ІІОМ. 
— Швець з копилом, пгючп, розгубивсь. 

Болить бік довитий рік, та не знаю, в 
которім місці. Сл., Бус. 

«Чий ти?» — аПаньків дядьків.»—«А 
чого ти прийшов?»—І Та дайте нам по¬ 
ходеньки, батько й мати просили.»—&Е, 
не знаю ж, чи вона у нас дома, чи од¬ 
дали кому—попитаю у Усті... А, хлопг- 
яткр, віддали до Веприка, то ти иди от- 
туди на краю села, то там уже скажуть, 
чи ти знаєш, чого питаєш (кінця не ро¬ 
зібрав. Ном.).» 

Мудрий Лях по шкоді! 3., У., Бер., 
Павлі .— ... як коня вкрали, то він тоді 
станю замкнув. Бр., [Зв., У., Яц. |. — 
По шкоді Лях станю зачиняє. Рад. 

Лисицю піймав. Нос .—Лиса зловити. 
IIл .—Вишукати лиса. Вас . 

Полу опалів, гріючись. 

Аж зірниці засвітили (так стукнувся)! 
Бр. 

Аж засвітало! * 

6630. Аж искри посипались (з очей — 
так вдарили, або вдарився). Ск. 

Аж вчорашній борщ вернувсь. К. 

Так на лоб и стукнув. Кр. 

Підковався на всі чтирі ноги. Ст. Зб. 

Упав так, що аж носом заорав. Лів. 
—... зарив. Зв., Бер., Рад. — Заорав 
носом. Л., Пар. 

Пгятака найшов. Пар., Р. 

Пішов би та й пгятака піймав. Полт. 

Упав, як міх з воза. Г. 

Як упала, так и блиснула на цілу ха¬ 
ту (голим тілом). Збр. Шей . 

Оце, замалом не впала! (Жартують, як 
хто впаде. Пішло од того, що одна па¬ 
нійка так сказала, упавши в танці, на ве¬ 
сіллі. Ном.) Л- 

6640. Здоров був, кулика вбивши (ку- 
ликнуцши, спіткнувшись, незнать де взяв¬ 
шись). Пар. 




— 129 


Скачи здоров! Ск. 

Скачи, діду (*), трава видно! Бр., О . 
(*) кумо, /і\ 

Держись за землю! Дів. —Тримайся за 
землю! II. 

Вовка вбив. Зв., О. 

Бевх! Кон. —Геп об землю! Бат. 
Падай! ІІр. — Л чом ти не впав? /і’., 

11р. 

Як упаде. 

Впуталась, як Настя в лапті. К. 
Вбрався, як марасуда. Ном. 

Умастився, як сутана (непроворне, не¬ 
хибне, нехупавие).Ь}>.— Це умастивсь, на¬ 
че сотана в болото. Бр. — Вробивсь, як 
чорт (або: біс.). Пар., Ж. — Заробивсь, 
як чорт. Пар., Ж. 

6650. Укачався в щастя (в що иное). 
Ж., Ст. 36. 

На потиіиці очей нема. Евх., Б. — 
Назад очей ні в кого ніт, тільки у рака. 
От. 36. 


И той ЛАД чюгас. Ж., Кон., [Пар.]. 
—Який був лад, и той пропав. Ном. 

Стріло—бріло. Зв. —Куди стріло ( 1 ), ту¬ 
ди й бріло. Ж. —Куди брело, туди й стрі¬ 
ло. Ж., Пол .—Не вже так: куди стріло, 
туди й брело! Пар . —Іхала-бріла. Пр. 
в Ст. Зб. 

(*) свіло. Ст. Зб.] здріло. Евх. 

Ні (*) ладу, ні пбладу ( 2 ). Бр., Ж. 

(‘) Нема. Пир. ( 2 ) ні переладу. X. 

У нашому полку чортимає товку. Кон. 
Субітним штихом на недідний торг. С. 
—Субітним штихож шиє для поспіху. Ст. 
36. 

Молов батько не віючи, пекла мати не 
сіючи. Б. 

Хто в ліс, а хто по дрова. Бер., Пир.,X. 
Хто в горох, а хто в чечевицю. Дів. 
—Те в горох, а те в чечевицю. Рад . 

6660. Той хоче гарбузів, а той гурків. 
Не. 

Хто зван, той и пан. Б. 

Хто на хвості, хто на голові, а хто на 
колесі. Кон. 

Один не йде, другий не везе. Евх. 
Єден (*) дивнцця до ліса, а другий до 


біса. Проси .—Є дно к ( 2 ) лісу, друге к (*) 
бісу. Кан., К. 

(*) Ідей. БсрД 1 ) Ідеї! д. Зв. Иадру- 
’гиіі д. 

Збив з штиху и з плину. Ст. Зб. 

Рахуби не дам. Бер., Д. 

Де багато баб, там дитя безпупе. Кон. 
— ... безносе. Рад., О. — ... беззубе. 
Черн., Кр. 

Де багацько господинь ( ! ), там хата по¬ 
метена ( 2 ). Проси., [Рад., Гл.\. 

(*) хазяек. Б.] досиодиль. Ер., Зв Где 
дві досподіші. У. ( 2 ) не метяна. Бр. % 
ЗвУ. 

Де багацько няиек , там дитя каліка. 
Сос., Мі. —... дитя без голови. К. 

6670. Так як на зарваній (вулиці. Ж. 

«Як ІіерехО/Ке місце, що веяке топ- 
чецця,—хто що попав, те несе.» Бер. 
—(9 зарванськін. 3.] зарвенськііі. Бер. 

На леду дурний хату ставить. Ил 

Дурню, дурню! борошно продаєш, а хліб 
купуєш. Пер. 

Що б то був за швець, же б кождо- 
му на однім копиті робив. Ил. 

Мордуєцця ( 1 ), як Омелькова ( 2 ) мати 
перед смертю. Евх. 

0) Змішався. Ш., Збр. Лаз. ( 2 ) Та¬ 
расова. Не. 

Біга, як Синякова чустря. 3. 

Бігає, як кіт загорений. Г., П. 

Бігає, як солоний заєць. Кон. 

Біга (*), як опарений ( 2 ). Об. 

(*) Біжить, вискочив, кинувсь, схо¬ 
пивсь п д. ( 2 ) опечений. БрБер., Л., 
1Гр. у ь\, о. 

Біга, як Настя в конопельки. 3. 

6680. Голова задумала, а ноги несуть. Л. 

Куди голова задумала, то туди й ноги 
несуть. Рад. 

За дурною головою нема ногам упокою ( 1 ). 
27.— та й ногам лихо ( 2 ). Г., Бал., Пол., 
Лів., Ст. Зб. —... рукам и ногам біда. 
Кан., К .—Через дурний розум ногам ли¬ 
хо. Бал .—За дурноі голови ногам біда. 
Проси. 

С) соиокою. Яц.; впокою. Кр. ( 2 ) бі¬ 
да. У., Кои.\ горе. Бер.] невпокін. Бр. 

Загнав дурня (дурно провіявсь, послу¬ 
хавши дурня). Пар. 

Гляди, дядьку, порядку. Ст. Зб. —Ко¬ 
ли ти дядько, то гляди порядку. 


17 






130 


ІІрявда 6685—6792. — Брехня 6793-0979. — Плітки 0980—7021 — Не правий 7022-7032 
— Не розбереш 7033 — 704-1. — Винен сам 7042 — 7102. — Причина 7103 — 7220 — Сила в 

чому 7221-7371.-Суд 7372-7473. 


ПРАВДА н в морі ие втоне. Кон. 

Щирая правда всюди куток найде. III. 

Хоч правду женуть люде, ’тале ж прав¬ 
да завше буде. Гат. 

Правда не втоне в воді , ие згорить в 
огні. Рад., Е. 

Правда из дна моря виринає, а неправ¬ 
да потопає. Еон. — Правда зі дна моря 
верне. Б .—... виймає. От. Зб. 

6690. Правдою цілий світ зійдеш, а не¬ 
правдою а ні до порога. Ил. 

За правду б'ьіоть, а за неправду н діду 
пгють (карають на голову за неправду). 

Хто любить світ, той любить правду. 

Праведного чоловіка и Бог оправда. X. 
Вид., Рад. 

Справедливого чоловіка то й Бог лю¬ 
бить. Бр. 

Дай, Боже, и покопать {або: смерті) по 
правді. Кон. 

Хто по правді жне, то й Бог дає. Бр. 

По правді живи , по правді й вмреш! 
Бр., Рад., К. 

По правді роби, по правді й буде. Евх. 

По правді роби (*), по правді й очі ( 2 ) 
повилазять. Зв., Рад., Л., Пр., Ер. 

(*) ний. Евх. ( 2 ) й очі з лоба. Р . 

6700. На правду мало слів. Бр. 

Правда розмислу не потребує. Ил. 

Правда кривду переважить. Бр. 

За правду ходить {або: Ходить за прав¬ 
ду, не за що!). Бр. 

Не любить кривить душею. Кон. 

Що б то й було , як би всі в правду 
жили! Кон. 

Хочеш ти правди!... правда давно вже 
згоріла. Бр. 

Собака, як ледачий, то его всі бгють; 
а як злий, то всяке, хто йде, то шматок 
хліба кине (так и доброму чоловікові до- 
водицця часом злим, бути межи злими). 
Кан., К . 

Була колись правда, пожила—та й гай¬ 
да. Гат. 

Була правда,та позички ззіли. ІІир.,Р., 
Кр. 

6710. Уже сім літ, як правди ніт. Ил. 

Правда на дні мора спочиває. Нас., К. 


Отак пак! може, чи й не правда? Л., 
Кон. —А то ж и не правда? Бр., Л . 

Сорока на хвості принесла (чутку, віст¬ 
ку). Об. 

Мізиний палець мені тб-то (то, теє) по¬ 
вів (сказав). Ил . 

З палця не виссав! К., Кон. 

За що купив—за те й продаю. Л., Н., 
Б., Павлі. 

Яксвоі пгять пучок знаю. Чор.Рад. (23). 

Що правда, то не гріх. Об. 

Не приказка, але правда. Ил. 

6720. Се не судьба ( 1 ),а щира правда. 

Бр., Л., 

(*) су дня. У. 

Правда, як дві. Ил. 

Перед очима діло. Ст. Зб. 

Причина перед очима (нема що каза¬ 
ти)! Ск. 

Світле око (ділосправедливе). Пир .—... 
хоч где пайдеть. От. З б. 

Видно, як удень. ІІом. 

Мій батько не брехав, и мені не велів. 

Кр. 

Хіба я на себе буду пеню (*) волок¬ 
ти! Пир. 

С) біду. Гл. 

Хоч п позвать перед великі вікна (на 
суд за правду)! Л. 

Не дасте мені збрехать (п ви моє сло¬ 
во зтвердпте). Пир., Кон. 

6730. Люби (*), Боже, правду! Об. 

И А вже!., люби. О.—Як скаже 

правду в вічі, або як сказав, та ремству¬ 
ють п д. 

Хліб (*) іж, а правду ріж. Ск ., Як. 

(*) Хліб—сіль. Сл . 

Правду мовивши, одного Бога бійся. Ст. 
З б. 

Скажи правду, та одного гріха бійся. 
К., [Б]. 

Як би з Богом говори! Бр. 

На за очі—в вічі. Л., Пир. 

За очі клевета, а у очі правда. Ст. Зо. 

Говбрпм на вовка, але за вовком щось 
треба сказать. В., II .—Говорім за вовка, 
говорім и поза вовка. Ил. 

Рубає коло сука, треба раз в сук. Ил 







- 131 


На повна помовка, а заєць попереду бі¬ 
жить. К* 

6740. Правда омі коле. Ск. 

Не любить правди, як пес мила. Ял* 
Хто сам такий, то й па другого кладе 
знаки. Прав* 

Смола к дубу не пристане (до безвин¬ 
ного піша). Иос* 

Не ів редьки, не буде ригати. Пер* 

Не іж цибулі—й вошіть не буде. НІ* 
Неіла душа часнику, не буде смердіти. 
Бр*, /{., Рад*, Пир*, Гр*, \Лип ., Проск ., 
Ж*, Пер.]* —... пахнуть. Зо*, II*, Мі*, 
[Ст* Зо *].—...понять *К*,Л*, Чсрн*,Гл* 
Землі ззім. Ласт* (1, 03)* 

Бодай мені добра не було! Ос. О (X, 76). 
Бодай я додому не дійшов. 

5750. Дай мені, Боже, так по правді 
вік изжить н дітей роспорядить, як я по 
правді кажу. 

Бодай б же я неділоньки святоі не діж¬ 
дала , коли не правда (або якого иншого 
свята, вечора и д.). ІІом .—Хай я не ді¬ 
жду Пречистої! Кон* 

Хай я лопну. Кон. 

Щоб я жила, що правда! Ер. 

Щоб я так на світі була! Бр* 

Хай у мене духу не буде! Л*, Пар*, 
Кон* 

Нехай мені на полуду! Кон* 

Та хай в мене стільки болячок! К*, Л* 
6758. А щоб же я тричі Ляхом став!£р., 
З в., Пир., Ч *— «А щоб же я тричі Ляхом 
став!»—«Стій, чоловіче, чи ти вже скру¬ 
тився?.. не губи душі!» (*) Сн. (зі?.). 

С) «Чоловіче , схаменись ! помни на 
свою душу, не запропащай іі.» Макс. 

6760. Щоб я до світа сонця не бачив! 

Кон*, Пр* 

Щоб нас живих земля пожерла! Кл* 

А щоб мене до вечора на лаві положи¬ 
ли. Проск* 

А щоб мене до вечора посередині ха¬ 
ти побачили. Проск*, Кр* 

А щоб надо мною ворони кракалн! Евх. 

Як ворона крайнє, то хто-иебудь умре. 
Бог (*) мене вбий! Об. 

«А гріх так божицьця!.. а як убт»е?» 
Пир. —(’) Боже. Пал., Л. % 

Хай маню Бог побгс {або: убгс). Пр. 

То так божицця, щоб пе сказать мене: 
жарт. 

Бодай мені очі повилазили 1 Л* — Бо¬ 
дай мені очі повилазять. Кон. 

И знать не знаю , и відать пе відаю. 
ІІОМ* 


II чуть не чув, и бичить не бачив. 
6770, И сном и духом не знаю. Ск* 
Сучий сип буду! //., Кон* —Сучий син, 
колинеправда. ііі. —Сучадочко, принесу, ід* 
Турецький син буду, коли... Ч. 

Присій Бога! Псм *—Присяг Богу! 'Пул* 

Д. Марковим [О* Л.) дума,що присій— 
мабудь те ж, що церковио-слапт.яисько 
присутнії: ніби приспи. 

Як и й Бог снятнй! чи я ж таки бачив! 
Псм* 

Вір же Богові! Пр*, Л*, Пир* —Повір¬ 
те Богу. Кон* 

Накарай мене Боже! Пат .—Хай мене 
Бог накаже ( 2 ). Л*, Кон* 

(*) Скарай, Покарай. Полі.; Накажи. 
Пир. ( 2 ) скарає, покарає. Ном. 

Делебі! Лів *— Далібіг! Далібіжже! П* 
—Далібійжс! Пал* 

Ійбогу! Лів. —Єйбогу! Прав* 

Як Дух Свят! Л*, Пир . 

6780. Як Бог на небі! Бр. 

Великий Бог (*)—єйбогу! Об* 

( ! ) Велике діло. Рад .;Велике слово. Ном 
Як світ світом (буде, правда, не миисц- 
ця, брехня и д.). Проск*, Ж *— Як и світ 
світом, а Бог Богом. Бр*, Л* 

Як сонце на небі! Бр*, Рад. 

Не вірите мені, так вірте горшкові. Руд* 
Хома ти невірний {або: Невірний Хо¬ 
ма). Ск* 

Зостався, як на цідильці (попався в 
брехні). Кон*, К* 

Приткнув, як ужа вилами. Ст. Зб* 

Не в брів, а в око. Зал. 

Ему забожицьця,так як собаці муху ззі- 
сти. К*, Пр* 

5790. Богом свідчицця, а чорту душу за¬ 
продав. Ил* 

Не божись, бо кров з носа потече! Л* 

6 повірря , що як убт>є хто чоловіка 
її, не признавшись, прощатимецця з тим 
убитим, то у песо, у убитого, кров пі¬ 
де з поса. 

Сякий-Біг, такий-Біг! К*, Кан*, Коз*, 
Кон. \Ст. Зб*]. 

Росказує, що хтось божився—кепкує. 

БРЕХНЯ в вічі коле. Бер . 

Бредня покажецця. Зв. 

Правда—як олива наверх вийде. Ил* — 
Вийде воно, як олива паверха. Проск* — 
Вийде наверх, як олива на воді. Евх* 
Брехнею'не шібрешссся. Пир., Коз . — 
... не відбрешесся. Зо*, Пир. 

И під столом не вибреіцесся. Ил* 
Шила в мішку не сховаєш (*). Об. — 

* 




— 132 


Шилця в мішечку не утаіш. ІІос. —Шило 
в мішку не втаіцця ( 2 ). Об., [Ст. 36 .]. 

(*) ие втаіш. Лох и Кр, ( а ) не вдер- 
жицця. Рад. 

Вдарь (*) у стіл — ножиці обізвуцця. 
Проск., Руд. 

(*) Торкни. Ил. 

6800. Не ми, так люде знають. Кулж . 

Хто раз збреніе, другий раз не вірять. 
Проск. 

Брехнею недалеко зайдеш. Дуб., Пр. 

Туди брехнею перейдеш, а назад труд¬ 
но. Ер. 

Брехнею світ прійдеш (перейдеш, прой¬ 
деш), та назад не вернесся. Ск., Гат. — 
...а правдою п перейдеш, и вернесся .Пар. 

З брехні не мруть, та більше (*) віри 
не ймуть. Об., Павле. 

(*) та вдруге. Кр. 

Брехнею хліба не істн. Бер. 

Не на брехні світ стоіть. Ил. 

Мнлійша душка,ніж телушка. Б.,[Евх.]. 

Души не вбивай, правду виявляй. К . 

6810. Аби душа чиста! Ер., Пир. 

Все в аренді— брехня не в аренді, Ил. 

Вільно губці в своій халупці. 

Хто уміє брехати, той вміє и красти. 

Хто уміє красти, той вміє и брехеньку 
скласти. Бер. 

Брехати—не Ділом махати. Ск. —...ма¬ 
хати — и кпам можна. Кап., К . 

Брехня на .столі, а правда під порогом. 
Ил. 

Брехнею світ живе. О., X . Зб . 

Брехливу собаку дальше чути. Г ., П. 9 
Прав . Пиж. 

Нема того дерева, щоб на ему яка пти¬ 
ця не сиділа—нема того чоловіка, щоб хоч 
трохи не збрехав. Зал. 

6820. Ганьбу дати. Пер. 

Се ще вилами писано. Прав. Пиж., 
Же., [Ст. Зб.]. —... а граблями скоро- 
жено. Пир .—... гребено. Б. 

Не все тому правда, що в пісні співа¬ 
ють. Ж. 

Не все то правда, що на весіллі пле- 
щутьО).^., Евх ., Черн . п., [Проск.]. 

(*) ладнають. Ил.; співають. Ил.,Кап. % 
К. 

Не все то правда, що и пишуть. Проск . 
—... що в книжці пише. Ил. 

Не всякому духу вірь. Ил . —... віруй. 
Ст. Зб. 

И сороцці не вір. Зв. 

За Двою пазуху не ручись. 3., Л .—Не 
ручись не то що за рідного батька, а за 
свою пазуху. Гл. —II за свою пазуху не 


ручись: часом що залізе. Рад., Л. — За 
пазуху не имайся. Б. 

За чужую пазуху не ручись. Л., О. 

Не ймайся ні за кого. Ст. Зб. 

6830. Не вір нікому—ніхто не зрадить 

( 4 ). Бр., Рад. 

(*) но зневірицця. Ст. Зб нікому не 
буде жалю. Пр. 

Не увіриш, поки сам не зміриш. Ил. — 
Як звідаєш, то зміраєш. Бр. 

Вір своім очам, а не чужим речам. Проск. 

Щось ся псові припало, що бреше. 

Не віттіль неділя зіходить. Не. 

Була колись правда. С., Рад. Кр. — 
... та заржавіла ( | ). Об. 

(‘) заиржавіла. зачерствіла. Пр ., 
Кой.; вдавнилась. Сос. 

Та воно то так, та тільки трошки не 
так! Л., Ис. 

Воно то правда, та брехнею дуже пах¬ 
не. Кон. 

То пустіі слова, але правди в них не¬ 
ма. Ил. 

Каже—та не баче. Евх. 

6840. У его всі кози в золоті (хвастає). 

Б., О., Гл., Гр. 

Бачить (*), так як та сова уночі. Б . 

(*) Не бачить. 11р. 

Е, се вже назад ігьятамп. Б. —... вже 
на попутний двір. Л. 

Перевернув догори ногами. Зв., Бер., 
Пир. 

Сліпий не побачить, так видума. К ., 
Бер., Л., Коз. 

Послухай що по селу ходить та бреше. 

Л. 

Ти казане кажеш, а мій батько од лю¬ 
дей чув. Лів. —... під корчмою чув. Прав. 
Ниж. —... а я те, що мій батько од ста¬ 
рих людей чув. К. 

Мати на кладці (*) прала, то там п чула. 

Зв. 

(і) на ріцці. Шр. 

Не вірь, мужу, своім очам—лише моїй 
повісті. Ил 

Присягались сліпці, що своіми очпма 
бачили. Не. 

6850. Тоді то було, як баба була дів¬ 
кою. Проск., [Кап., /£.]. 

Тоді я, паночку, гроші найшла, як за¬ 
між йшла. Б. —«Чи ти найшла, бабусю, 
гроші?»—«Найшла,паночку!» — «Коли ж 
ти найшла?» — «Як заміж ішла... в страс¬ 
ну пгятницю, як и тепер знаю... надворі 
хвпжа та хурія, а я сиділа на постелі, а 
капуста в печі тороро, тороро... Тоді я, 
паночку, гроші найшла!» Кон. 



— 133 — 


Оце-то те: «як тепер знаю, що в стра¬ 
сну платницю вінчалась!» Л. 

За рижого бога, за перістих людей (ду¬ 
же давно. Рижий бог певно з кодла сла- 
вгннських поганських божків). Пер. 

За царяГорошка. Пар* —--«якбу¬ 

ло людей трошки. Х’#. —...трошки; як сніг 
горів, а соломою тушили, як свині з походу 
йшли. Кор .—... Горошка, як лубгянене¬ 
бо було, а шкуратяні гроші ходили. Пир. 
— За короля Горошка, коли людей було 
трошки. Рад . — ••• Горошка, коли хліба 
не було ні трошки. К. —За царя Гороха, 
як було людей троха (*). Зв., Пер. 

( 4 ) трохи. Кон. 

То ще тоді діялося, як шкуряні гроші 
на світі були. Закр. 

За царя Толк а (*), як була земля тон¬ 
ка ( 2 ). Бр .—... пальцем проткни, та й 
води напийсь. Бр. 

Дуже давно,—( 4 ) Томка. С. (*) топка. 

За короля Сибка (*), як була земля тон¬ 
ка, що носом пробгєш, та й води ся на- 
пгеш. Евх. 

Кажуть тоді, як хто славить,що в ста¬ 
ровину було лучче. Д. Евхименко дума, 
що Собко чи не Собеський.—(’) Темка. 
Евх. 

Не бачила очком, то не бреши и язич¬ 
ком. Нові. 

Може воно колись и правда була, та те¬ 
пер за брехню править. Ос. 5 (XII, 72). 

6860. Собака (*) брехне, а чоловік и 
віри пойме. Бер., Л., Кр. 

( 4 ) Собака на вітер. Кр. 

Так то й брехать, лиха не набравшись! 

Коз . 

Треба брехні толок дать. Коз. 

Нети б казав, не я 6 слухав. Пол., Лів. 

Ваше слово з криллями (залітає в брех¬ 
ню). К. 

Добре речеш, тілько (*) в громаду не 
беруть. Бр. —Добре мовиш, та в громаду 
не ходиш. Ст. 36. 

(*) та (сказано було в Бериславі чума¬ 
ком поповичеві, як той хвалився, що 
який би з его піп був, коли б не ви¬ 
гнали з бурси). Копіє. 

Моргай не моргай: покрали хлопці кап¬ 
ці. Бр. 

Не роби з губи (*) халяви. К. —Не го- 
дицця халяву ( 2 ) з губи робити (пообіщав, 
та й не дає. Бр.). Гайс., К. 

0) писка. Іїроск. ( 3 ) халяви. Кр ., Гайс. 

Не вірь губі, бо вона часом бреше. Ил., 

Кап., К. 

Губа не заперта и в того! Ст. 36 .— 
... чоловіка. Пр . в Ст. 36. 


6870 Брехали твого батька діти. Кр .— 
... батька сини, та Й ти з ними. Об., 
Гам. —... твоїй матки дочки, та й ти з 
ними мовчки. Рад. 

Аж обридло слухаючи! Збр. Лаз. 

Не бреши, бо я слухать не буду. К .— 
... я слухати не люблю: через лад уже 
брешеш. Бр. 

Годі вже брехати тобі, бо вже й своя 
брехня докучила (або: оприкрилась, осто¬ 
гиділа, осточортіла, остила, надокучила)! 
Об., Ис. —... йди вже па село дурити. 
Бр .— Не бреши, спасибі тобі, — и своя 
брехня набридла. Зал.— Тут и своя брех¬ 
ня оприкрилась, ато ще й він. Лист. (II . 
246). 

Своя брехня не докучила, ще й за чу¬ 
жими гоницця. Бр. 

Не бреши, бо мені брехня зуби пере¬ 
точила. К. 

На село людей дурить! О .—... ми са¬ 
мії з міста. Нов., [Ил.].— На село дури¬ 
ти, бо міщане знають! іїг.—Росказуй се¬ 
лянам, а міщане сами знають. Бал. 

Коли б з села (*) Йван, то 6 и віри 
поняв. К. —... ато з города, та ще й (напр. 
Лубень), то й віри не йму. Евх. 

( 4 ) з Гайшпна (с. Пер ., п.). Пер.; Ци¬ 
ган. Коз. 

Як з хутора, то б и повірили. Кой. 

Прийшли (або: Приіхали) з Борозни ( 1 ), 
та чорзнащо й зверзли. Р., Б . 

( 4 ) Борзни. Коз. 

6880. Треба слухать, може и справді 
сонце не так сходить! Черн. 

У чиісь сороцці та бреше! Ном. 

У чиій сороцці ти брешеш? Кон. 

Правда Сидорова! киселем млинці по¬ 
мазані, на паркані сушяцця. Пр. в Ст.Зб. 

Така правда , як вош кашля. Проск., 
К., X. Зб., Збр. Лаз нашле. Ил. 

Це така правда, як ти попадя. Евх. 

Оце тому правда була, шо вкусив за¬ 
єць за хвоста вола! Чтр. 

Така правда, як у рові вовк издох. X, 
ПрЛох. 

Так то правда, як пси триву їдять. Ил. 

Дідчая мати видала, шоб сова зайця има- 
ла. Ст. Зб. 

6890- Наварила юшки без петрушки (ска¬ 
же, та не докаже). Ск. 

Наказав ва вербі груш. Об ., Евх. , 
Ст. Зб .— Така правда, як на вербі гру¬ 
ші. К ., Л., Лох. — Показує грушку на 
вербі. Ил. —... грушки на вербі. Проск . 
— На вербі груші, а на осиці кислиці 
не ростуть. X. Зб. 





— ш 


У нас такі ночували, та іі сокиру вкра¬ 
ли. Бер., Рад ., Б. у Кон. у [Бр.\. 

Не ість ( ! ) пан дяк гусей ( 2 ). Павле. 
— ...бо крадені. Кон. —... гусей, а шап¬ 
ка в ніргі. Сторож- —Казав пан дяк, що 
гусей не ість, а повна стеля кісточок. 

Зв.у Евх. 

Відкіля сс прислів'ья взяли—див. Ос. 

21 (XIII,32). — ( 4 )І»оіцця. Кр. ( 3 ) гуси. 

Гат. 

II тако скончашася Нанькова чтенія! 
Проск. 

Погорілець!., хліб ззів, а солому спа¬ 
лив. Г.у П. 

«Наповав ти коші?» — «Наповав.»— 
«А чом же в его морда суха?»-*-«А во¬ 
ди не достав!» ІІос. 

Правда, раки, лізтс в вершу (*)! Об. 
—...' в вершу — буде риба. Р. 

( 4 ) в торбу. Кой ., КрНов. 

То чудо, кум, а не раки: одного рака 
повна торба и клішня висить (щось брех¬ 
нуло шпарко)! ІІос. 

Невістка скаржниця, а на лиці не змар¬ 
ніла. Р., П . 

6900. Бреши, не бреши, а то зовсім не¬ 
правда. Проск. 

Сказав на гривню правди. К. 

Стільки правди , як в шелягу сребра. 

Кл. 

Стільки правди, як у решеті води. Лох, у 
Збр. Лаз. 

Не щодня брідня — де-коли й правда. 
Лист. (ц, і)- 

Стар , як котюга, а бреше, як щеня. 
Ст. Зб. 

Старий, а бреше як зза корча. Проск. 

Брехав, доки зовсім не вбрехався. Проск. 

До такоі добрешись! ІІом. 

Цнтте, Жиди, нехай рабан бреше! С. 

6910. Тумань світа! Бр. — Туманити 
світу. Ж. 

Смаленого дуба плете. К . 

Плете дуба, як на палилі. Ил. 

Та він не ступить без того, щоб не 
збрехать. Л. у Ис. —Що ступить, то збре¬ 
ше. Проск. у Бер. у Лів. у Збр. Шсй. 

Як не брехне, то й не дихне. Об. у 
[. Кулж .]. 

Не ззість, доки не обреше. Проск. 

Походило! Л.у Пар . 

О, це ще правда! Пар. 

Химнни курі! Зв.у Л.у Сос. — Мо¬ 
тринії яйця. Шик —...курі гонить (*). 
Б. у Сос .—Він говорить мені за Химнни 
кури. Проск. —От и понесла Химини гу¬ 
си! Сл.у Гр. к 


( 1 ) строіть. або підпуски. X.; наказав. 
Квх.; плете. Рш). 

6919 Здався Циган на своі діти. Ск. 

Павле. 

6922. Се друга казка! К .—Стільки казок! 
Нар. 

Хвидлі! Бр. 

Еге, дудки! Пар. 

Бреши на свою голову! Зв.у Проск.у 
Рад.у Л.у Б. 

Поклепав правдою. От. Зб. 

Нехай бреше—на душу легше. Евх. 

Бреше—не вперше. Рад. , Л . 

Які бойки! як з листу бере (добрий 
брехун)! Черн. г. 

6930* Утнути мелуна (збрехать). За.г. 

Це брехенька—моя ненька. , 

Брех стара на покуті! Кон. 

Він гори ворочає (язиком). Л.у Пар. 

Убрався в правду,як Татаринв зброю. Ил. 

Губи в ного, як халява. 

Підпускає Москаля (до жінок домощу- 
єцця, або бреше). Прав. Нкж.у Лів. 

При якогось тумана! Бр . — Напустив 
туману. Ж. 

Потилиця глибока (брехливе).3<?.,7му;., 
З.уЛ. 

Кулі ЛЛЄ (бреше,, боіцця). Лох. у Пр.у 
Павле. 

6940. И в вічі не бачив, який (а, е) 
він (а, о)! Ном. 

Не брав, не займав п д.; кажуть не 
про одних людей, а про хліб, напр., гро¬ 
ші н д. 

Він бреше, а ти побріхуєш. Лист. (II , 

216 ). 

На вітер! Ск. — От ти говориш — на 
вітер пускаєш. Бр. —Аби говорило, а на 
вітер пускає! а вітер зйом (§іс) по всім 
світі несе. Бер. — Так говорить, як пу¬ 
стий вітер. Бр.— Оце то пустий вітер в 
полі! 

Собака (*) бреше, а вітер несе ( 2 ). Об. 

(') Пес. Кр., Проск., Кап., К. ( 3 ) но¬ 
сить. . Іох., Нр О. 

Вітер віє, собака бреше. Зв.уБ.у Гр. 
—Вітер повіне, а собака брехне. Евх. 

Чув, що дзвонять, га не знає де. Лів. 
—...в якій церкві. Бр., [Проск. у Рад. , 
ІІр.у Евх.], 

Бреше та й дивицпя, хоч би очі за¬ 
плющив. Черн. і. 

Бреше, аж не постережецця. Зал. 

Бреше, як собака на висівки. Рад., Б. 

Хіба помилившись правду скаже. Евх . 

6950. З брехні й кишки повились. З.уЛ. 

Брехун на всі заставки. Пр. 



Бреше, ик сам зпає. Зо., Рад,, Кон, 
Що в Бога день, а він завше бреше. 
Проск. 

Бреше, як шовком шиє. 

Бреше, а за ним аж курицця. — Ото 
бреше! аж курицця. Збр. 111т, 

В жипиі очі бреше. Ил. 

Як пес, своєю губою збрехав. 31, Еілз,, 
Чор, Рад . (172), 

Бреше, як собака. Ск. —... як попова 
собака. Л., Павлг, 

Бреше, як собака на вітер. Зо,, ІІр ., 
О,, Гр, 

6960. Гав—та и зуби стяв. Нос . 
Бреше, як циганський цій. В, 

Уже він (уміє)-з чорного біле зробити. Ил, 
Хоч як, то вішалюєцця. Бр.,Л,,Пир, 
На два криласи не можна співать. Кап,, К. 
Не в одно ( ! ) бреше. Л,, Евх. 

(‘) СЛОВО, о . 

З ним и в ступі не потрапиш. К. — 
Его и в ступі не влучиш. Ном. 

Богослов, та ие однослов. Зв., Проск., 
5., Л., Пар,, О,, Ст, 36. — Богослов 
двоеслов. К, 

Бреше ж твоя губа! Л., Я., Гат. 
Щоб тобі так жить! Кулж, —Щоб ти так 
на світі жив, як сему правда. ІІом, —... 
як ти правду кажеш. Рад ., [Бр., Пар,], 
6970. Бодай так пси траву іли по тій 
правді! Ил, 

А щоб ти так по правді дихав! Л,, Пар,, 
Чор . Рад. (70). 

Так би сь чув звони! Ил. 

Так він собі царство Боже думав. Кон. 
Бодай же ти так хліб у рот брала! Леб. 
Бодай вміли комарі очі (тому, хто ка¬ 
же, що бачив, а бреше). Лів. 

Щоб у тебе душа так була! Кап, 
«Брешеш!»—«Червиву сучку почешеш!» 
— «Я граблями, а ти зубами!» Кон. 

Хто бреше, тому легше. Л., Пар. — 
... тому (*) легше, а хто віри не йме, 
того в сук ( 2 ) зогне ( 3 ). Прав. Наж., Лів. 

0) тому на живіт. Кап., А\ ( 2 ) в крюк. 
Евх. ( 3 ) то того надме. Зв ., Рад.; Пкр.\ 
тому очі на лоб нре. Евх.; нехай судорга 
зомкне. Л; нехай в с...у подме. Кап., 
/Г.;'а хто ні, тому три г..ні і(і.\ а хто ся 
оправдує, того як гору вздус. Ер.; а хто 
правду каже, того крюком звьяже. Збр. 
Шеіі. 

Я сказав на сміх (жартуючи). Пар., Л. 

6980. Ляда ПЛІТКАМ не ймай віри.См. 
36. 

Не люби клевети, ие позиаєш нищети. 
Людям губа не заперта. 


Сріблом ушей ис зависіш. Кул. 

Людям язика не заігьяжсш. Руд,, Кр. 
—... не занретшп. Л, * 

У чужім язиці не заирстиш. Бр. 

Не можно іісім губи заткати. Ил. —Лю¬ 
дям губи не замкнеш. Б]). 

11а чужий роток не накинеш платок. К. 

Великій треба хусти, щоб завгязать лю¬ 
дям усти. Рад. 

Чужий рот не хлів,—не зачинити. Не. 

6990. Гот ие город—не загородиш. Ш. 

Людзкоі брехні не переслухати. Проск. 

Чи хто его переслухає, що люде гово- 
рать! Ст. 36. 

Коби сь впустив свої уха на торг, 
вчув би багато о собі. Ил. 

Пусти уха межс люде, то чимало учуєш. 

Хоч бись був чистий, як лід, а білий, 
як сніг, то та обмовлять од голови до ніг. 

Куцюба кудкудакала, помело єйце зне¬ 
сло. Бер., Рад. 

З ніг до голови осудили: сказано, и кіст¬ 
ки живоі не оставили. Пар. 

Взяли в шик. Кон. 

Виють тоє вже її вовки в лісі. Ил * 

7000. Ніхто не знає, лише дід, баба— 
и ціла громада. 

Ніхто не буде знати—тільки сич та со¬ 
ва, та людей півсела. Проск,— Знає кум 
та кума, та людей півсела. Бр.,Бал.,Л. 

В лісі дрова рубають, а до села тріски 
падають (проти пліток, брехень). Ил. 

Ні з того, ні з сего,—веретиния! 77/)., 
Пер. 

Сорока летить, а собака на хвості си¬ 
дить (проти бабгячих пліток). Кр. 

Стрішному-поперешнему роскаже. Пар . 
— И встрічному, и поперечному. Кулж. 

Скоро з воріт, а тут и ріт. Ст. 36. 

Сорока сороці, ворона вороні (и піде 
чутка). Л.,Кон., Ст. Зб. 

Пішло личко по ремінчику (плітки, бре¬ 
хня). Бер. 

Сам блудить, а других судить. Ил. 

7010. Самн в гріхах, ак в решьяхах, а 
ще й людей судять. Коз. 

Об мене словами, а об себе дзвонами 
(як що на мене говорить напрасно). Рад., 
Черн. 

Нехай дзвонють, поки охоту згонють! 
Прав. 

Ще ми не встали, а вже люде за нас 
говорють. Проск. 

Як ми людям, так люде нам. Ил. 

Як ми о людех, так (або: Ми о людях, 
а) люде о нас говорять. 

Посудим людей раз, а люде десять раз. 
Кон. 





136 — 


Слово вилетить горобцем, а вериецца 
волом. Ил. 

Правди на ніготь, а прибавнцци на лі¬ 
коть. О., Бон. 

Раз ііавіку спіткнесся, та й те люде 
побачать. Дуб. 

7020. Не дай подоби, уйдеш обмови. Ил. 

Як нема невістки, то нема на селі 
звістки; а як стала невістка, то стане на 
селі звістка. Бр., Рад. 


ПРАВИЙ ('), ЯК КОЧЕРГА. К., Л. 
(*) Справився. .1., Ир ., />. 

Правий, як віревка вт> мішку. Ж. 

Прямий, як свинячий хвіст. Р. 

Прямий ( 1 ), як дуга. Бр., [Ж-]- 
(*) Простий. Пир ., ІІр. 

Чесний, як жидівська потилиця. Не .— 
... як Беркови штани. Зв. 

Найлучче ся своєю пгяддю мірити. Ил. 

Не вмієш конці у воду ховать. Бу.гж. 

Своі ж слова та ій у зіва (одбріхує). Б. 

7030. На (*) вовка помовка. Бр. — ...а 
злодій ( 2 ) кобилу ( 3 ) вкрав. Р., П.уЖів. 
—... а зайці кобилу ззіли. Ж. — ... а 
заєць капусту ззів ( 4 ). Пир . —... а вовк 
за горою {або: у лісі). Гайс. 

( 4 ) За. Проск Про. Павле. ( 3 ) Мо¬ 
скаль. Проект заєць. Свх. ( 3 ) а заєць ло¬ 
ша. Іхр. порося ззів. Л.; а Циган по¬ 
рося вхватив. Не. 

Піп людей карає, а сам лихо робить. Б . 

Вовк сливи поів — Гапон усом мор¬ 
гає. ЦІ. 


їх сам ЧОРТ НЕ РОЗБЕРЕ. О., Бр. 

Хто ж (*) его знав без попа! Пир. 

(‘) Чорт же. С., Л. 

Нехай розбіра на суботах! Ном. —Бу¬ 
де по суботах. Ж. у Черн . 

Бугай реве и ведмідь реве — хто ко¬ 
го дере, и чорт не розбере. Б. 

И сам старий Циган не розбере. X. 

Без попа не розбереш. Об. — Вас и 
сам чорт без попа не розбере. БЖ . 

Ви — як ті Цигане. Ном. 

7040. Кат вас розбере! Об. 

Чортове ткання (як чого не знайде, нит¬ 
ки в жмуті, якої треба, або-іцо). Ж. у Пир. 


НІХТО НЕВИНЕН, сама я. Ном. 

Ну, як би нещастя, — то така стать 
(ато дурний розум). Бон. 


Не Боже карання — своє дуровання. 
Прав. » 

Не Бог на смерть веде, сам чоловік йде. 
Пир.у [Бр., Евх.]. 

Не кінь наніс, сам молодець набіг. Д. 
—... але сам вюлодець наскочив. Бр. 

Він сам собі руку січе. Бу.гж. 

Само себе раба бт>е, що нечисто жи¬ 
то жне. Б.у [Гр.\. 

Собі дорогу перебить. Ст. 36. 

7050. Чорт его підвів, — а чорт'того 
не знає. 

Мужик з печи спав — ніхто его не спи¬ 
хав. Пол. 

Зробив петлю на свою голову. Бр. — 
... шню. Пир. 

Іж, коли сам наварив. Не. 

Наварив пива — випий же его сам. 
Проск. 

Якого пива наварили, таке й пийте. Ер. 
—Якись наварив пива, так и випий его. 

Проск. 

Хто каші наварив, той мусить и ззі- 
сти. Бр. —Заварив (*) кашу , так и іж. 
Не. 

(Ч Запарив. 

Скільки спекли, стільки ззіли. X. 36. 
Йван зробить, Йван ззість. Ил. 

Гриць наварив, Гриць и пожив. Проск. 
7060. Жни, коли посіяв. Пир. 

Як посіяв*, так и зібрав. Проск .—Що 
посієш, те й пожнеш. Бонів. 

Трусітеся рубці, дивитеся людці: як ро¬ 
бимо, так ходимо; як дбаємо, так маємо. 
Бан.у Б. 

Жеби пес робив, то б н в ходаках хо¬ 
див. Ил. 

Як би пес не сидів, то б зайця зло¬ 
вив. Г.у П. 

Було казати, що писати. Ст. З б. 
Коли 6 кізка не скакала, то б и ніж¬ 
ки не зламала. Б., Н.у Евх.у [Бр., Я.). 
Як би не винен, то б и не винува¬ 
тили. 

Нехай на себе жалкує виноватий. X. 
Не хапайся дурниці—не будеш сидів у 
темниці. Ил. 

Якою мірою міряєш, такою тобі одмі- 
ряють. Б. у Бан. 

7070. Лихому така и доля. Проск. 

Як заробив, так н відбудеш (*). Бр. 

(*) вибачиш, ир.; одбуватимеш. Ст. 
36 .; відвічать. Рад., Пр. % X. 

Де гріх, там н покута. Збр. Жаз. 
Терпи тіло: маєш, щось хотіло. А. Вил . 
Бачили очі, що купували. 3., Ж.у Бр. 




— Бачили очі ('), то купували—іжтс ( 2 ), 
хоч повилазьте. Ск. 

(*) чортовії очі. Пс. % Імх. (*) плачте. 
Рад ., Поз., Збр. ІПсп. 

Купили хріну, треба ззістн! плачте очі, 
хоч повилазьте: бачили, що купували — 
грошам ие пропадать. Кобз. (154). 

Обібрався (*) грибом ( 2 ) — лізь у кіш 
(*). Вал., |У., Кеш., К.). 

(') Назвавсь. Нон.; Назвався. Ст. 
36.; Коли обрався. Ил. ( а ) раком. Ст. 
36. ( 3 ) у кузоб. иі; у кузуб. 3., П'он., 
Кр.\ в кошіль. Нл.; у короб. Гл.; в борщ. 
Евх., Руд., Ящ.\ Коли піднявся грибом, 
так п лізь у коробку. 36р. Лаз. 

Знала, нащо грала. Ис. 

Знала кобила, нащо (*) віз ( а ) била ( 3 ). 
П., Прав. Пиж., Лів., Павле. — Знав 
кінь, нащо оглоблі бив. Кл. 

Чий. Гат. ( а ) оглоблі. Прав. Пиж., 
Иол., Сл. ( 5 ) побила Гат.; ламала. Пр. 

Знала кобила, нащо віз била—щоб но¬ 
вий був; знала дяківна, чого заміжхішла 
—що треба робить. Кон. 

7080. Любиш іздить — люби й саночки 
возить. Лох. 

Ему 6 можна озолотицьцн. Л., Кулж. 

Поганому погана й честь. Пир., Л., 
Кр.— ... й чість погана. Бр. 

Скотилась баба з неба, так ій и тре¬ 
ба. Евх. 

Яку голову маіш, ту ж и носи здоро¬ 
ва. Гат. 

Яким мечем воював, таким н поліг ( 1 ). 
Пір. — Яким мечом махає, такою путтю 
й иогибає. Бр. 

Вмер з горілки, з знахарства.—(^зги¬ 
нув. Рад.; погибиеш. К. 

Хто не слухає тата, той послухає ка¬ 
та. Пір., X., Павле. 

Не слухав батька-матері, нехай люде 
учать. К., Гад . 

Не хотів (*) слухати ( 2 ) батька ( 3 ) — 
послухай собачої ( 4 ) шкури. Кан., К.,Рад. 
—Хто не слухає вітця-матері,нехай слу¬ 
хає песеі шкіри. Ил. 

Батога, тарабана.—(') Не хш.Проск., 
Пер. ( а ) Не слухавись. ( 3 ) та матері, 
тата и мами, мене и д. ( 4 ) исеі. Проск. 

Котюзі (*) по заслузі. Бер., 3., Кр. — 
По заслузі котюзі. ІІроск., Ст. Зб. 

(’) Котузі. Пр., ЛохП ., X, Кв. • 
Катюзі. Зв., Рад., Л., О. 

7090. Хто біжить, той и добіжицця. Збр. 
Лаз . 

7092. Коли не хоче собача лапа на сто¬ 
лі, то (*) нехай під стіл. Збр. Лаз. 


(') Не хотіла кошеча лапа шануваць- 
ця на столі Н 

Було б не кпити з Микити, бо Мини 
та и сам кеп. Збр. Лаз . 

От (*) тобі ( 2 ) наука, не ходи надвір ( 3 ) 
без дрюка. Л. —... свиня звалить и віку 
умалить (*). Гр. 

(') Оце. Рад., Л., Кон. ( а ) Ото. Пр.; 
Оцце. Пир.\ На другий раз. Зв.( 5 ) в ліс. 
Зв., Пир., Пр.; щоб ніколи не ходив. 
ІСоп.; тпруті. Л. ( 4 ) свині ззідять. Рад. 

Оце тобі, бабусю, наука—не ходи за¬ 
між за внука. ІІе. 

Наука не ходить по лісу, а по тих же 
людях. Рад., Пар., Сос. 

Туди ему й дорога! Рад., Лів. 

Так тобі и треба! нехай тебе чорт ту¬ 
ди не носить! Л., [Проск .].—Нехай его 
чорт на глибоку (*) не несе. К. 

(*) на вершину. Пр. 

Собаці собача смерть. Ск .—... честь. 

Об. 

7100. Ледачому ледача й смерть. Кох. 

Яке життя, така й смерть. Ил., Проск. 

Як робив, так и вмер. Ст. Зб. 


БЕЗ ПРИЧИНИ смерть НЕ БУДЕ. Бр. 
— ...и смерті не буде. Проск. —Без при¬ 
чини и смерті не маш. Суп. Зб. 

II трясця не бере без причини. Ил. 

II чирак даремне не сяде, хіба поче¬ 
шеш. Проск. 

Який пастух, така й череда. Я. 

Який піп, така его іі парахвія. Евх., 
[Пир.\. —... такі й парахвіяне. Супорож. 

Який піп, таке й благословення. Об. 
—Добрий піп, добре й благословення. Рад. 

Який день, такий и пожиток. Нос. 

7110. Який дудок, такий чубок. Ил. 

Який Яків—тільки й дяки. Гайс. 

Який Сава, така й слава. Не., [Бр., 
Гайс., X. Зб.]. 

Який пан—такий (‘) крам. Об. 

.(*) такий его # й. Зв., . І ., Павле. 

Який пан, такий и жупан. Зв., Пр., 
Коз . 

Яка псповідь, таке й розгрішення.йд. 

Яка ляпанина, така и хватанина. Проск . 

Яка приправа, така и потравц. Нос. 

Яка грушка, така й юшка. Ил. 

Яка пряжа, таке й полотно. 

7120. Яка прядка, така нитка. 

Яке частування, таке дякування. 

Яке поіхало, таке повернуло. 

Яке (*) иомагай-Біг ( 2 ), таке ( 3 ) й бу- 







— 138 - 


вай-здоров (*).—Який здоров, такий по¬ 
магай—Ніг. Гр. 

(*) Який. Пр. У Еср.( 2 ) добридень. Проси. 
( 8 ) такий. Пр. у Пер. ( 4 ) бодай-здоров. 
і(1., І/росп . 

Яка пшениця, така й паляниця. Г.у П. 
Яка хатка, така й паніматка. Гр. 

Як люде дрань, то така іх Ордань. 
Проск. 

Як гукають, так и одгукуюцця. Рад. 

— ... як зовуть, так и обзиваюцця. Коз. 

— Як у лісі гукнеш, так н одгукнецця. 
Ж—Як зовуть, так и окликаюцця. Ст. 
Зб. 

Як стукне, так и гукне. Тат. 

Як Курту (*) годують, так Курта ( 2 ) и 
бреше. Г.у П. 

(*) Рябка. Р. ( 2 ) Рибко. 

7130. Як дуди (*) настроють, так дуди 
( 2 ) грають. Кап. у К.у Л. 

Дуда, або ще коза , робицця з теля¬ 
чої або козиної шкури—московська во¬ 
линка. Рг%у$1 . ІУоісіс. (11 , 48 ).— (*) и 
( 2 ) струни. Бр.; кобза. Ящ. 

Як пійшла пішком, так и прийшла з 
порожнім мешком. Б. 

Як ні з чим в млин, так порожняком 
додому. Вас .—3 нічим до млина, впорож¬ 
ні додому. Кап.у К. 

Коли не йде, так и не везе. Нос . 
Коли нерод, так и невмолот. 

Який дід, такий его плід. Тат. 

Який батько, такі й діти; Об. 

Який батько (*), такий син — викрали 
( 2 ) з діжки сир; Ил. 

(*) тато. Проск . ( 3 ) виносили. 

Яке дерево С 1 ),—такий клин ( 2 ), який 
батько—такий син. Б)).у Р. 

(*) Яка колода. ІІроск .; Який мелник. 
Ил. ( 2 ) млин. 

Який корінь (*), такий и одросток. 
Черн. 

/ (*) кущ. Нос. 

7140. Яке дерево, такі й одростки. 
Черн. і. 

Який пуп, такий и одрост. Кулою. 

Яка щеп,-така яблуня. Г.у П. 

Якова нива, таково и насіння. Пр. в 
Ст. 36. 

Яке зілля, таке й насіння. Бер.уРад.у 
Лів. 

Яке коріння, таке й насіння. Лів. 

Яке насіння, таке й коріння. Проск. 

З доброго плота добрий кіл. Г.у П. 
Зо злоі трави не буде доброго сіна .Ил. 
Од доброго коріня добрі й окоренки. 
Кон. 


7150 Од доброго коріння добріш и па¬ 
гонець одійде; од доброго батька—добра 
й дитина. 

Дурна мати—дурні діти. Проск. 

Сова не приведе сокола. Кан.у К., 
ІІир .—Не уродить сова сокола—мио та¬ 
ке, як сама. Ил., Кон. —... тільки та¬ 
ких, як сама. Войц . 

З тлустого мгяса тлуста и юшка. Ил. 

На добрій ‘ землі, що посієш, то и вро- 1 
де. ІП .— • •« на добрі зуби, що вкинеш, 
то и ззість. Бр. 

Добрі зуби и камень їстимуть. Бер. у Б. 
—... перегризуть. К.у Л.у Пир. 

Хорошії коровайниці хорошій коровай 
бгають. Збр. Лаз. 

Як добрий став—риба буде; а сточе 
став—болото буде. Бр.у Кан . 

Доброму вору все в йору. Бр. 

Поганому (*) животові ( 2 ) и пироги ( 3 ) 
назаваді ( 4 ). Ж. —Доброму животові то 
й кій не вадить, а підлому, то й пироги 
вадать. Бр. 

(*) Плохому. К.\ Слабому. Г.; Лихо¬ 
му. Нос.; Ледачому. ГлЕвх.; Леда- 
щому. ІІроск. ( 2 ) На плохенький живо- 
ток. Ш. ( 5 ) и вареники. Нос.; и хліб. 
К. ( 4 ) вада. Кон.; завадять. Г. у Проск., 
Кон.; вадять. Рад. у ГлІІов. у Евх. у 
ІП.\ вадить. К. 

7160. Ледаякого бортника и мед леда¬ 
чим пахне. Ст. 36. 

Дегтяр н смердить дігтем. Чор . Гад. 
(209). 

Де господарь не ходить, там нивка не 
родить. Бал. 

Хто сіє густо, то не буде пусто; а хто 
сіє рідко, в того вроднцця дідько. Бер. 

Хто хочеть збірати, мусить добре за¬ 
сіяти. Ил. 

Хто сіє, той віє; хто не сіє, той скліє. 
Збр. Лаз. 

Хто вітру служить, тому димом платять. 

Ст. 36. 

Сіє вітер, вітром жати буде. Ил. 

Дідька посій, дідько н вродицця. Ил. 

Заволоком—уродпцця, як нароком. Кон. 

7170, Наори мілко та носій рідко, то й 
уродить дідько. Евх.у [К.у Проск. у Ж., 
Рад .].—Засій рідко, уродпцця дідько. К. 

Хто сіє (*), топ ся надіє. Ж. 

' (*) оре, СІЄ. ІІЛ. 

Хто посіє, той пожне. Рад. 

Кто рано посіє, рано й пожне. Ст. Зб. 

Хто оре, той поє. 

Хто паше, той пляше. Рад. у Ст. Зб. 
і —... з мешками пляше. О. 

Яке посієш, таке н пожнеш. Зв.у К. 9 Л. 



— 139 


Хто годин, той не голодом* Зв. —... той 
не холодом. Црв. 

Добре роби, добре и буде. Ск. — ... 
а як зле зробиш, то зле й буде. Бер. 

Добре роби, доброго іі кіпця дожидай. 
Бер., Кон . 

7180. Як хто жне, так ему Бог н дає. 
ІІроск. 

Без праци не будуть калани. 

Не взявшись за сокиру, хати ис зро¬ 
биш. X. 36. 

Не надсівшіїся, не вмерти. Ст. 36. 

Поки не упріти, ноти ис уміти (або : 
не уздріти). Йл. 

Печені голуби не летять до губи. Г., 
Лів. —Нікому сама птаха в руки не вско¬ 
чить. Йл- 

Як ( 1 ) ручки зароблять, так ( 2 ) ніжки ( 3 ) 
сходять. ІІир . 

(*) ІЦо. Пер, ( 3 ) то. ( 3 ) хребет. Рад . 

Як робиш (робить, робимо и д.) , так 
и ходиш. Об. 

Як (*) ноги ( 2 ) в гнойку ( 3 ), то й гу¬ 
ба ( 4 ) вг лойку ( 5 ). 3., Евх .—Де гно- 
ек, там и лоек. Б. 

( 4 ) Хоч. Рад., Пир. ( 5 ) гною. ( 8 ) ЛОЮ. 
( 2 ) рука. Коз.;чобіт. /7<ф.( 4 )душа. Рад., 
Коз.; чуб. ІІир. 

Хто товче, той хліб пече («Бодай ні¬ 
хто товченого хліба не діждав ні істі, ні 
иекшиЬ). Ш. 

7190. Хтівши гаразд мати, треба ухом 
землі приймати. Ил. 

Роби, роби, то й матимеш; посій жи¬ 
та, то й жатимеш. Не . 

Як не наповажисся, то и не буде з то¬ 
го нічого. ІІроск. 

Хто добре уйме, той добре несе. Ил. 

Хтоборше (боржішс?) насипле, тон бор- 
шс змеле. 

Всяка птнчка своїм носиком живе. Евх., 
[Ст. 36., Кл.\. 

Як заробиш, так и вибачиш (як на бі¬ 
ду, на сварку наскочить, що вилає хто). 
Ер. 

Хто торка, тому відчинять. Збр. Лаз. 

Хто трудицця, той журицця (до серця 
приймає). Кон. 

Треба прясти,щоб рубінім не трясти. Лів. 

7200. Хто тріма взімі пєцуха (пічкура), 
то має вліті пастуха. Ил. 

Хто як постеле, так и виспицця. IIом., 
[Проск.].— Як постелеш, так и спатимеш. 
Ст. Зо., [. Бр ., У., Зв ., Раб.| — ... як 
заробиш, так и одбуватимеш. Ст. Зб. 

Рівніш згладиш, тісніш ляжеш. Ос. 20 

(■ІУ , 12). 


Де не горить, там ся не курить. Ил. 

Що платить, з тим на торг учащають.йл. 

Силющий пес не уроннт зайця. 

Під лежачий камінь и вода не біжить. 
Л., ІІов,.— ... не длє. Пир.-г-.*. не під¬ 
тече. Проск . 

Вовка ноги годують. Ск. 

Затим вовк не лицяє, що в кошару .ча¬ 
сто никає. Бал., К. 

Вовк через посли не пише. Цойц.—... 
не тне. Ил. 

7210. Вовк, лежачи, не утне. 

Як пес робить, так иес в чоботях хо¬ 
дить. 

Хто бТіЄ, той пробне. Прав. 

Як марно нажив, так марно й ніде. Л.,Б. 

Як ве гримить, то й не христицця. У. 

Де люде ходять, там трава не росте,. 
Ил. 

Де грім гуде, тцм мокне щось (мркце- 
пожежа. Коз.). ЦІ. 

Добре вогонь грритр, як є ціт підпа¬ 
лити. Як*. 

Не було снігу, не будр и сліду; стар 
сніг, став и слід. КанК. 

Ти мені ковбред не даси, а я тобі киш¬ 
ки а ні кришка. Руд. 

7220. Як ви нам, так и ми вам. Кулж. 


НЕ В ТІМ СИЛА, що кобила сива. Д., 
Пир., Гр. —... а в тім, що не везе (*). 
Ск. 

(‘) що вона везе. У., Пир., Р.,Евх.; 
що віз перевернула. Г>р.; побила. Пан,, /Г. 

Ні в тім річ, що в хаті піч: то біда, 
як нема! Бр. 

Не в тім хороша, що чорноброва, а в 
тім, що діло робить. Пир., Лох. 

Не то воші, що в колоші, а то, що в 
онучі. Б. — ... та й бнй ндучн. Збр. Лаз. 

Не то кінь, що в болото увезе, а то, 
що з болота вивезе. Кр. 

Не то біда, що не ігьєцця вода, а то 
біда—пгецця вода. Коз. 

Єще то не біда, як єсть хліб та вода. 
Ст. Зб. 

Єще то не біда, що по вгязй вода: 
тоє горш проняло, що и копилля ионяло. 

Ще не біда, що без риби середа. Евх. 

7230. Не то дорого, що єсть де купи¬ 
ти,—то, що нігде. Ст. Зб. 

Не то талан (*), що лежить, а то, що 
біжить. Черн. 

( 4 ) товар. А’., Гр. 

Не то черви (*), що ми імо, а то, що 
нас ідять ( а ). Пол., Лів . 




— 140 — 


( 4 ) червяк, Бр ., Лип , Бер ( а ) ість. 
Лип., Бер.; буде )Сги. Бр., будуть їсти. 

Б . Кр. 

Не то гарне, що гарне, але то, що ся 
кому подобає. Яц. 

Не те (*), що мете, а те, що зверху 
йде/ Бр. у Лів . 

(‘) Се ие те. Пир., Ос. 6 (III, 48). 

Не на те козак (*) ггьє ( 2 ), що е ( 3 ), 
а на те, що буде (4). Бр. у Зв., Кап ., К ., 
Рад., Збр • Лаз. 

( 4 ) чоловік. Б. ( а ) бгє. ІІир., ІІр.,Р.; 
гуляс. Бр., Зв. ( 5 ) що має. Ш\ що не¬ 
ма. 3. ( 4 ) що Бог дасть. 

Не той тато, що сплодив, а той, що 
вигодував. ІІроск. — ...що до розуму довів. 

Не той злодій, що украв, а той, що 
сховав. Рад.) Лох ♦, Пр. У Коз ., Лиш. 
(Б 62 переведе. Бр. 

Не за те бито, що ходила в жито, а 
за те, іцо дома не ночувала. Рад ., Пир. 

Не тим наші діди поголіли, що солод¬ 
ко пили та іли, а мабуть на іх гроші 
прах прийшов. Пир*) [7.].—Не тим по¬ 
голіли, що сласно іли, а тим, що не гля¬ 
діли. Л.) Еон. 

7240. Не тому прісно, що не кисло, іно 
тому, що не рощиняно. Ил. 

Не тому плачу, що мама вмерла, а що 
нога змерзла. Збр. Лаз . 

Не тоді мені неділя, як сорочка біла, 
а тоді, коли мала час узяти. Бр. 

Не шень-пень, не гороховая каша. Нос. 

Жартуючи, боронять честь, свою або 
чужу. 

Через то и хліб не родить, що свиня 
у плахті ходить. Нові. 

Не дивно пиво: дивнійші люде, що его 
пгють. Евх. — Пиво не диво: диво до¬ 
бриє люде. Спг. 36. 

Не пиво диво,—дивнійший сік, що раз 
у рік. Б. 

Не пиво диво: дивній слово. Б. 

Не старіють літа, тільки тарапата. Проск. 
—... лата, але торопата. Бал. 

Не палкою, так шапкою. Прав. 

7250. Не штука вбити крука: злови- 
но живого. Бр .—...але живого злапати. 
Проск. 

Не жаль пива, та жаль дива. Б. 

Не противсь ( 1 ), що забродивсь, —аби 
халяв не покаляв. 3. 

I і ) Не бридись. Б ох. 

Не боіцця вовк собаки , але его звя- 
ки (*). Кан .—Собаки не боязко, та звяги 
( 2 ) его. Рад. 

С) звяги. Нос. ( 2 ) дзвяги. Кап., К. 

Бійся ие того собаки, що бреше, а то- 

і 


го, що ластицця. Гайс . — Не бійся тпі 
собаки, іцо гавкає. Кв. (II , 213) —... 
бреше. Не. 

Котрий пес багато бреше, той мало ку- 
саєцдя. Ил. 

Звягливого не бійся, а кусливого. Нос. 

Не так' боюся я его, як его дурного ро¬ 
зуму. Бр. 

Не велике бгє, а дуже. Зв. 

Не дуже бгє, та сміле. Рад .— Не ду¬ 
жий бгє, а сміливий. Бр. 

7260. Не страшно женитись, а страш¬ 
но попа єднать. Гад ., Нові. 

Не іцо-що, але а що що? Проск. 

Не старе мре, а поспіле. Рад ., Лох ., 
Пир.) Коз.) Збр . Лаз.) [Еон .]— Не вмі- 
рає віковий (*), тільки часовий. Бр., Грам . 
—Не вмірають старі, тільки часові. Проск . 

( ! ) Уміра не слабий. Збр. Лаз. 

Не старість — так сталось. Коз. 

Хто сивий—не мудрий: лиш старий. И.і. 

Борода не робить мудрим чоловіка. 

Не копитові кобила, а копит кобилі. 
Збр. Лаз. 

Не пахіття, а поліття. Гр. — Не па- 
хіття, а паліття. О. 

Не поле родить, нива. Сл. 

Не земля родить, а літо. Е. у [Евх.]. 

7270. Не проси у Бога дорщу, а проси 
урожаю. Евх. 

Не то добро, що принесеш, а то, що 
наживеш. Коз., О. 

Хоч на краі, аби в раі. Ст. 36. 

Не гляди — біла, аби била. Нові. 

Чи обідала, чи не обідала, аби рід од- 
відала. Прав. Пиж.) Лів. —Обідав, не 
обідав, аби відвідав. Бр. 

Хоч обідала, хоч не обідала, аби жи¬ 
віт завідала. Б ., Черк. 

Де був, то був, аби дома ночував. Об. 

Хоч не гладко, аби міцно. К. — ... 
кріпко. Еон. 

Хоч за копійку , та на тарілку , а за 
шаг, та у ведро. Б. 

Хоч чорт неси, аби яйця. Евх .— Нам 
хоч чорт, аби яйця ніс. Пир ., Кр. у Х ., 
Л. — Хоч дідько нехай злетить, аби мені 
яйця. Ст. 36 .—Хоч біс, аби яйця ніс. Зв. 

7280. Байдуже паски, аби порося. Проск. 

Де сісти, то сісти, аби що ззісти. Бр. у 
К.) НІ. 

Чорт бери шапку, аби голова була ці¬ 
ла. Бр. — Кат бери и шапку, аби б го¬ 
лову додому донести. Ев. 

Чий бугаек пострибав, аби телятко на¬ 
ше. Ер. 

Нащо мені куми — були б пироги. Е. 




1.41 


Дарма ярма, аби поли були, Евх. — 
Дарма ноли, аби ярма були. В. 

Не щнтай корову по у док}. Ис. — Як 
іцитать корову по удою, так вона сама то¬ 
го не стоіть. Б* 

Лучне око золота, ніж камінь олова. Ил. 

Лучче істи хліб з подою, ненуж буха¬ 
нець з бідою. Гат. 

Лучче погано їхати , чим хороше йти. 

Ер. 

7290. Лучче з добрим найти, як з кепсь¬ 
ким поділитися. Проск. 

Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сот¬ 
ник. Котл. 

Луче соломгнний дід, як золотий син. 
Бр., Бер. 

Лучче маленька рибка, як великий тар¬ 
пан. Пол. 

Лучче одна свічка перед собою, ніж дві 
за собою. Ил . 

Луччий нині горобець, як завтра голу¬ 
бець. 

Лучче синиця в жмені, ніж журавель в 
небі. Еон. + 

Лучче соловгя в рот, ніж журавля в год. 
Еон . 

Не сули журавля в полі, та давай си¬ 
ницю в руки. Черн. 

Як мать сліпу кобилу водить, так кра¬ 
ще пішки ходить. Пир ., [Еон., Евх .]. 

7300. Як мать з кислим (*) молоком, то 
лучче з водою ( 2 ). К ., Л. 

(‘) поганим. Рад.\ підлим. Бр. ( 2 ) з во¬ 
дою. Бр ., 3 в . 

Як мать ногам кланяцьця, так лучче го¬ 
лові. Прав. Пиж ., [ Бал ., Рад.]. 

Як маєш кланяцьця лаптю, то лучче по¬ 
клонись чоботу. Гл., Ах . 

Волю (*) голові до ніг упасти, як хво¬ 
стові кланятися. Вин . 

( 4 ) Волпся. Бр. 

Як мать погано орать , то краще й в 
поле не ходить. 36р. Лаз . 

Як погайо 0) орати, то лучче ( 2 ) випря¬ 
гати ( 3 ). Зв., X. Зо. 

Як погано чоловік з жінкою. Рад. — 
( 4 ) ледачим. Пр., Кр . ( 2 ) випрягти ( 5 ) во¬ 
ли. Рад. 

Як на сухоземлю, то нехай лучче в мі¬ 
шку стоіть. Бр. 

Як з лихим квасом, то ліпше з водою, 
аби не з бідою. Прав. 

Маю висіти за одну ногу, волію за оби¬ 
дві. Ил. 

Кезиечніше—батька привгязати. Пир. 

7310. Хоч соха, а глибоко оре. Сл. 

Ліпш гаразд, ніж не гаразд. От. 36. 


Рожок—та з табакою. 

Хоч бік голий, то каша з молоком. Пир., 
[Бер.]. 

Чорна корова, біле молоко. Ил. 

Тихо ходить, та густо місить. ІІос- 
Мішок, та не завгязан. От. 36. 

Хоч рябо на виду, так маслаки доладу. 
Еон. — Хоч тарани на виду, але маслак 
до ладу. Нос. 

Хоч не в лад, та широко ступає. Евх. 1 
Хоч смердить,—коли смак має. Ил. 
7320. Хоч в орді, та в добрі. Полт., 
Евх. 

Хоч погано баба (*) танцює, та довго. 
Сл., Евх. 

( 4 ) дівка. Рад., ІІир . 

Молоде орля та вище старого літає. Не. 
Понура свиня, а глибоко риє. 3., Б. — 
... корень копає. Рад .—Понурая свинка 
глубей корень копає. От. 36. 

Ворона маленька ( 1 ), та ріг великий ( 2 ). 
Зв., [У., Рад., От. 36.]. 

( 4 ) Маленька галка. Гат. ( 2 ) та вели¬ 
кий писок мас. Проск.; а великий ку¬ 
сок мт>яса ковкне. Ил. 

Здаецця й мала пташка, та кигті гост¬ 
рі. 3., Пр. 

Мале щеня,-та завзяте. Евх. 

Кулик не велик, а все таки птиця. Кр. 
Мад золотник та важок. Пр. в От. 36. 
Маленьке, але важненько. У .—... важ¬ 
кеньке. Ил. 

7330. Хоч мале, та натоптуване О). Л. 

( 4 ) натоптане. Зв X; натопкуваие. О. 
Хоч мале, та уздувате ( 1 ). Лів., Мат. 
( 4 ) возлувате. К. 

• Малі тілом, та великі духом. Коз. 

Не великий чорт, та великі яйця несе. 
Пр., Л., Хор., [Евх.]. 

Видно (*) пана по халявах ( 2 ). Пир. * 

( 4 ) Знати. 3.; Пізнати, ироск. ( 2 ) ха¬ 
лявам. К О.; халяві. Бер.\ халявкам. 
_ Евх,— Давній пан польскиіі носив цвітні 
чоботи—сап'ьянці. Служки, допошуючи 
після своїх панів стареньку іх зобуву, 
пришивали до неі, для одміни, чорні при¬ 
шви, а халявами вицвічалися. Войц. 

Видно (*) пана ( 2 ) но походу. Лів. 

(*) Знать. Зв. ( 2 ) Ляха. Рад., Кор 
Хому. Не. 

Видно, що Ганна млинці пекла, бо й во¬ 
рота в тісті. Евх. 

Чорт (*) би дятла знав, коли б не дов¬ 
гий ( 2 ) ніс! Нос. , 

( 1 ) Кат. Ст. Зв. ( 2 ) не свій. не 
его. Нос. 

По роботі пізнати майстра. Ил. 

Видно між ложками ополоник. Не . 





142 — 


7340. Видно, де дно. Лир., О. 

Видно пана н під ціиовкою. Л., Кр. 
Попа ішдио и під ціиовкою. Л ., Зал. 
Пізнати сову по лоту! Проск .— Видно 
сокола по полоту, а сову по погляду. Гл. 
Пізнати ворону по піргю. Г., П. 

Не заведе (*) так пес, як вовк. Бр. 

( 4 ) Не завиє. Проск, ; Не затрубить. 
А. Вил. 

Бачу, що в хижу, та дверей не найду. 

Гл. 

Пізнати вовка, хоч в бараиій шкурі. Ил. 
Слова—полова, а праця—дпво. Гат. 
Люде, як люде: були б ми добрі. Ст . 
Зо. 

7350. Коли б мі гриз чобіт, то б и не 
жаль, а то ходак, та й ще не так. Ил. 

«Люблю, мамко, Ивахна!» — «Коли б 
тебе любив Ивахно—жесь нічого доброго.» 
Ст. 36. 

Туди ввіти—широкі ворота, а відтіль— 
вузькі. Зал. 

Дитина каже, що бита, а не каже, за- 
іцо. Іїпр., 36р. ЦІей. 

Гору хвали, а низ ори. Еох. 

У нелюбоі куми не смашні й пироги. 

Коз . 

Добрий жець не питаєцця, чи широкий 
загінець. Ил. 

Добреє ковадло не боіцця молотка. 
Вден кулак стане за десять. Проск. 

И малиі камінці роблять сипці. Ил. 
7360. Хромого пса легко догонити. 

Де густа рука, не треба и друка. 

Як добре плече, таки тупиця січе. Коз. 
Так от-чого зозуля ковала (так он з 
якої се причини)! Зв., Пар., Треб. 

; Не в чім не реве, аж дома (*) нема! 

Об ., Ст. 36 ., Ис. 

«Бо чоловік до Жида одвів, а на зав¬ 
тра пита, чи ти ходила до корови?» У. 
— ( 4 ) лисоі. Р. 

Не чим так дуже ббляче! 36р. Лаз. 
Не в чім штука. Гад . 

Не по чім 0) и бт>є ( 2 ), як не по го¬ 
лові! ( 3 ) Кап. 

( 4 ) Не де. Бр., ЗвЧшр ., ІІроск., 
Рад., Павле.; Куди. Руд. ( 2 ) б^ьсіп. Бр 
Проск., Рад., Павле.; бгецця. Зв., Чшр. 
( 3 ) лисині. Л. 

Ото-то н горе, що риба в морі! Кр . 

З того хліб імо (як хто ганить ремество 
яке, або-що). ІІом. 

7370. Така вже планида надійшла. 3., 
Л., Пир .— Така мала планета надійти. 
Бр. 

Така година надійшла. 


СУД не затяга, та суд и не отпуска. 
Кт. —Суд не заклик», та й не випуска. 
Зал. 

Без суда суд буває. Ст . 36. 

Не знайду на свічку, а на позов — як 
біс дасть. 

Осудися перш вдому, та на право йди. 

До справи двох, а по справі (*) один. 
Кап., К. 

( 4 ) двох хваляцця, а під справи. Бр., 
Бер.; На суд йдуть, так у двох хваляц¬ 
ця, аз суду йдуть, так. Не.; До пана 
йдуть, то два хваляцця, а од пана, то. 
Рад. 

Хто хоче що справити,—треба ся за¬ 
бавити. Ил. 

Добра справа не потребує суду. 

Суд сквапливий рідко буває справед¬ 
ливий. 

7380. Лучче до попа, як до суда. Бр. 

Бог дасть судця, а чорт (*) розсудця. Бр ., 
Зв. 

( 4 ) а чоловік. • 

Піро страшне не в гусака, а вже тоді, 
як у дяка. ПІ. # 

Що написано (*) пером, то ( 2 ) не ви¬ 
волочеш ( 3 ) волом ( 4 ). Лів. 

( 4 ) Заведе. Бвх. ( 2 ) ». Прав. Пиж., 
Поз.; того. Ос. 15 (XII, 55), Л., Пр. ( 3 ) 
не виведеш и. Пай., К., ІІол.; не ви¬ 
везе. Коз.; не витягнеш и. Проск., Евх.; 
ие вивезеш. Прав. Пиж. ( 4 ) ие виру¬ 
баєш топором. Л., Пр. 

бдні руки право пишуть, єдні и мажуть. 
Ил. 

Бодай ніхїо добрий не діждав (*) пози¬ 
ватися. Полт. 

( 4 ) піхто не дочекав. Проск. 

Поли вріж, а втікай од позвів. Кулж. 

До права треба мати два мішки: оден 
грошей, а другий бачності!. Ил. 

Йдеш до суду, то треба—прийдіте по¬ 
клонімося. 

У суд иди, віз битих людей вези І! віз 
грошей,— и все діло пропаде. Гл. —Набий 
віз людей та повези у суд віз грошей, то 
й прав будеш. Коз. 

7390. Загина крючки. ІІр.,Х. 

Пише и дере, а гроші бере. Проск . 

Там, де великі вікна, багато світла, а 
мало правди. Ил. 

Золотий ключик до кождих дверін прп- 
дасцця. 

Коза з вовком тягалася: тільки шкурка 
зосталася. Гат. —...тільки паністара зо¬ 
сталася, та ще хвіст, та язик: простяглась, 
та й лежить. А. 

Суха ложка рот дере. Кап., К., Лів., 
Евх ., [Бр.]. 



Сухий кусок (') горло ( 2 )дс|іе. Гаї). 

С) кавалок хліба, то. Пер. (*) то іі в 
роті. Пр. 

Треба пудмазати, жеб не рипів. Ст. 36. 

Де не мажуть, там дуже (^скрипить. Не. 

(*) Но помащено, то іі. ЇЇвх. 

Хто мастить, тому віз не скрипить. 
Проск. 

7400. Хто маже (*), той н іде. Об .—Не 
помажеш ( 2 )—.не поідеш. Квх. —Помаж, 
так и поідеш. Сос- 

С) Мастить. Яц. ( 2 ) Як не помастиш, 
то и . Проск. 

Масти голову, поплювшн в руки. Ил. 

Де треба руки гріть, там треба и огню. 
ОсЗ (X , 97). 

Заваривши кашу, не жалуй масла. 
Проск., Кр. 

Рука руку миє. Прав. Пиж.) Ліс.) Ст . 
36. — ... щоб (*) білі були. Пол ., Жв.) 
[Пр. в Ст. 36.]. 

(*) аби. Пр., Проск. 

Не поможе нічого: треба червоної шап¬ 
ки перепросити. Проск. 

Не хорів, не болів, и гроші сь узяв — 
щоб ти іх вистогнав («от, який сіпака па¬ 
па децця»)! Бр. 

Чорти его знає, що це за пан сидить 
за верцадлом, та ще й лаєцця («а він по¬ 
рядок знає, що не можна б там лаяцьця»)! 
Сл. 

Хапаинем не дать дітям своїм ні щастя, 
ні долі. Проск. 

То такий дерун, що з Христа зняв би. 

7410. Чужая, знать, за пазуху воїн н 
тому залізла. Ст. Зо. 

Прийшов гарбар, та все загарбав. 

Дере з живого и з мертвого. Кулж. 

Печи й дери. Не. 

Що ступить, то лупить. Бр. 

Прийде до ладу, так н я вкраду. К. 

Як хто одмагаєцця, що ніколи не ква¬ 
пився на хапунці. 

Хто хоче полюбить суддю грошо-запло- 
да, про его роспитай панів, а не просто¬ 
го порода. 36р. Лаз. 

Зробіть справу (розсудіть судом). Пир. 

У свідка очі, як у дідька. Ил. 

Свідки право судять. Кл . 

7420. Свідкі первая чарка н первая пал¬ 
ка. Гл. 

Хто хоче свідком бути, треба хрестик 
цілувати. Ил. 

Давно тон присяг, хто за чужеє посяг, 
(я чув так: «Давно топ простягся, хто за 
чужеє присягся». ІІом.). Ст. Зо. 

Хто ламає слово, той віру ламає, той 


душу ламає, той Бога ламає. Ос. 1 (281). 

Віч на ні ч.З.)Л.)Кон. —Стать очі на очі. 

А. 

По питці и клубка можна найти. /Гай., 
К.) [Ст. 36.]. —По нитоцці дійдеш клу¬ 
бочка. Пир. —Ниточка доведе клубочка. 
Полт . —Но ниточки голки шукають. Нові. 
—По нитці голки доходють. Пир. 

Виноватого Бог найде ( ! ). Пир.) [Гл.]. 
(*) судо. Павлі. 

Не взявшись за невинного, не будеш 
міти винного. Ст. Зб. 

Як би поклепом не пішов, так и про¬ 
пало 6. Кой. 

Хто ся оправдує (а зовсім винний), то¬ 
го як гору вздує. I і .) П. 

7430. Як не призиаєсся, то потріска- 
єсся (давня запорозька примовка). Ч. 

Як признався—розквітався. Лох. 

За признання Бог прощає. Гл. 

Одже воно и по правді! Бон. 

Не буду душі вбивать, буду правду ка¬ 
зать. К . 

Що ж, виноват! ів гуси. іі. 

Нігде правди діти. Прав. ІІиж.) Пол.) 
Лів.) Сл. —... треба сказати. Бр. у Л. — 
Нігде дітись. X.—... треба правду каза¬ 
ти. Пол. 

Нічого гріха таіти. Л., Пир., X, —Ні¬ 
где гріха діти. ІІроск.) Л., Пир. 

Сказав—признав. Бер. 

Злапати на гарячому вчинку. Гат. 

7440. Один (*) Бог без гріха. К. 

Тут здаєцця багацько є винних.— С) 
Тут один. Лом.; вден. Проск. 

Як тя видготь, так тя пишуть. Ил. 

Не горлова справа. Бр. —Не горлове 
діло. Кр. 

Упався в ставку, або тс ж в суспи- 
цію. Ст. 36. 

Не ходи до суду, бо хліба не буде. 
Полт. п. 

Зараз не -вішають, а поперед розсу¬ 
дять. Гл. —За раз не вішають. Ил. 

Помилка за хвальні не йде. Л. —...не 
буває. К. 

Чия шкода, того й бгють. Бер . 

Хто в -ділі, той и в одвіті. Гад.) Кр ., 
Гл., X. 

Тоє винно-—що єсть. Ст. 36. — ...а 
хто втік, той и прав. Гл. 

7450. Хто втік, той н прав. Гад. 

Чия шкода, того й гріх. Ск. 

Чия згуба, в того й ( 1 ) гріха Повна гу¬ 
ба. Зв., [Бр.]. 

С) а в тебе ж самого. Кр., Пер. 

Не платить багатий, а винуватий. Лвх ., 




— 144 — 


[ Проск ., Кан /£., Рос)., 7е/ж.]. —По- 
платниця не сват, а той, хто винуват. 
Лів. 

Чий би бугай не скакав, а теля наше. 
Кон ., Рр.—Чиї бики, а моі телята. Ст. 
Зб. 

Хто коня купить, бере и уздечку. Ил. 
Чия гребля, того й став. Пир ., От. 
36 . 

Кому дрова, тому й тріски; кому гор¬ 
шки, тому й миски. Пир . 

Чий кінь, того й віз. Ск. 

Чий берег, того й риба. Лів. 

7460. Не прав вовк, що козу ззів,—не 
права коза, що в ліс пішла. К. —Непра¬ 
во теля, що в ліс пішло —не прав и 
вовк* що й теля ззів. Нові . 

Не наш віз, не наш и кінь. Проск . 
Коза наша й мнясо наше. Збр. Лаз . 
Одчіпного дать. Кон . 


Карай, та назад оглядайся. Бр.,Ст. Зб. 
За едного винного сто невинних гине. 
Бр . 

Виноватого кров—вода, а невинного— 
біда. Пир . 

Кров буде волати до Бога о помсту. 
Збр. 7/аз. 

За одного невинного сто душ погибне. 

Гл. 

А и над винним добро б часом ужалі- 
ти. Кл. 

7470. Безвинному жаль завше много може. 
З одниєі липи двічі лика (*) не деруть. 
Бер. 

( 4 ) В літо два рази з лини лик. 3. 

З одного вола (*) двох шкур ( 2 ) не де¬ 
руть ( 3 ). О., Ст. 36. 

(*) чоловіка. 11л. % К. ( 2 ) шкір. 4 Яроск. 
( 3 ) ие дерти. 11л ., /;. 

Винного двома батогами не бгють. Ил. 


і 


Хвалить 7474-—7523. - Погано 7524-7660. — Багато 7661—7693/— Трохи 7694—7716. — 
Легко 7717—7725. — 3 лихою годиною 7726—7736.—Худко7737—7714.— Далеко 7715—7759. 
— Дужо 7760— 7763. — На все е час 7764—7781. — Давно дієцця 7782—7801. — Новинка 
7802—7810. - Дивуєцця 7811—7916. — Неоднакове 7917-7950. - Однакові 7951-8121. 


ХВАЛИТЬ, як би медом мастив. Бр. 

Як по душі маслом. Евх. 

Як салом его помазав. Ст. 36. 

Хвальба сорочки не дасть. К., Проск., 
Бр. 

Перехвалить на один бік. Л., Пир .— 
Перехвалити на другий бік. Евх. 

Добро не дядина! Ном. —....... и хо- 

чецця. Зал. 

7480. Коли, куме, добре! Пр. в Ст. Зб. 

Хоч варила, не варила, аби гаразд (*) 
говорила. Пол . 

(*) добре. Сл. 

Чому не Маруся! Чор. Рад . (243 )•— 
... як би (*) шанувалась ( 2 ). Об. 

( 4 ) аби. О.. Кр ., Сос. ( 2 ) аби шанува¬ 
ли. Коліс. 

Як миле щастя. Ном. 

Чому не так! О., Сос .—...як би дали 
пгятак! Лох. 

Батькова дитина. П., Прав. Пиж.,Лів. 

Гарний, як искра. Бр. 

Хороший, як глемгязовський бублик! 
3., Пир. 

Глемгязов — м. 3. п. 


Хороше черевики шиє. Ст. Зб. 

Медок солодок, а патока й пбтім. Кох. 
7490. Доладу усе зроблено. Пир. 
Пахучоє то єсть якоєсь зілля! Ст. Зб. 
Таке добре—нехай мені Бог дає таке 
життя! Бр. 

Добре діло карасі: не поіси, так про¬ 
даси. Н . 

Добра то річ, що є в хаті піч. Лів., 
Павле., [Прав- Пиж., Ст. Зб.]. 

Коли б твоя знала, що моя йграла, то 
б твоя плакала. Ст. Зб. 

II дома, п заміжжю. Л., Пир. 

Дома и на полі. Павлі. —... и в полі. 
Гаразд тобі, сиди ж собі. Ил. 

Раз (*) та гаразд ( 2 ). Лів. 

( 1 ) Хоч раз. />., Кр. ; Здибав 

раз. Проск. ( 2 ) гораз. Пол. ; гараз. Я, 
Прав. Пиж. 

7500. Ой, ой! там сама патока! Кан. 

Мовив Шляхтич, боячись щоб козач¬ 
ка 1855 р. не сягнула ^о Черкащини» 
Чигршпцшш. 

Увага не блага. Нос . 






— 145 — 


Купила Олена сережечки зелені: як у- 
ділн у вуха—славна була дівуха! Не. 

Укріпив, ак Бог черепаху. Кох. 

Живе, лиха ( 1 ) прикупивши. Л., Пир. 

( 4 ) лихо. Чери. 

Живе тітка за дядьком! К. 

Живе дівка за парубком! Л., Коз., Іір. 
—... лиха (*) прикупивши. 3., Л., Б .— 
...за парубком, нк за скурвим сином. К., 
Л., Кон . 

С) горя. Зв., Рад, % О. 

Живе баба за дівером , лиха ирикупив- 
ши. Рост. 

Вийде шите за пробите. Проск. 

Як уродицця лобода—н то не біда. Коз . 
—Як в лобода, так и не біда. Кон . 

7510. Невпірому пану буде гоже й сеє. 

Коз . 

Хоч не пишно, аби затишно. Кап., К., 
Л; Гр. 

Нехай стара вгязне—більше мгяеа бу¬ 
де! Кобз. (159), Р., Л., Кон. 

Не скільки дива, аби тільки більше пи¬ 
ва. Бер. 

Пошло за вбитую. Ст. 36. 

Ніщо бабі по єдвабі !' Ил. 

Ладна баба без єдваба. 

В затінку стане за дівку. Лип. 

Добре буде, як захолоне. Ст. Зо., Л. 

Вашими (*) устами та ( 2 ) мед пить! Л., 
О., Кулж. 

(') Дай Боже вашими. КЗ .; Та ко¬ 
ли б же. Кр. % [Зв.]. ( 3 ) тілько б. Зв. 

7520. Коли б твоб(а#о: ваше) слово та 
Богу в уші! Нос., — 3 уст твоіх та Богу 
в уші. Ст. Зо. 

Мені з уст , а тобі за пазуху шусть! 

Ил. 

Дав би то Бог! 0.,Л .—Коли б то Бог 
дав! Пир.,Л .—Немов би дав Бог! Р., Л. 

Нема над рибу линину, мгясо свинину, 
ягоду сливину, а дівку Марину. Ил. 


ПОГАНО, Титяно! Об. 

Погано вража баба скаче, та ще й дов¬ 
го! Гор. 

Погано пан пише. Зв ., Пир ., Кон. 

О, який же се поганий (або: хороший) 
голос (не по душі, або,по душі мені ка¬ 
жеш)! Ном. 

Бочка меду, та ложка дігтю. Не. 

Справа (*) коло дядькового ( 2 ) воза! П., 
Прав. Ниж ., Лів .—Та й справа ж коло 
дядькового воза! а коло мого й такої не¬ 
ма. Евх. 


(*) Справа, як. Пир. Р. (*) батьково¬ 
го. Пир. 

7530 Не до чмиха. Гат. 

Не до ш.миги. Бр ., Пир. 

Не до нуди! Ном. 

Аж палці знать. Прав. Ниж., Пол., 
Лів. 

Курям на сміх. П., Р., Лів. 

ІІІиворот на виворот (у панків). Лів. 
Через десяте-пгяте. Зв., Л., Пир., X. 

— ...в пгяте. Лів., Сівер. —ГІгяте через 
десяте. Бр. 

На злах (*) лободах. К., Л., Пир., Р. 

— ...на курячі ніжці. Л., 11р. 

0) На глах. Прав. Пиж ., Лів. ; На 
слах. Іір. 

Казиа-як! Лів., Сл. 

Як за копу звона. Пр. в Ст. 36. 

7540. Як за денежку пистолет. Лів.- 
... пистоль. Не. 

З воза вбитись (там такі каралі, що 
з воза повбивались. Коз. Такий уже май¬ 
стер—про оптекаря—нзвоза вбився. СосЛ. 
Коз. 

Як лихому на шкоду. Проск. 

Як циганська кобила : день біжить , а 
три дні лежить. Бал. 

Як біжить, то й дрижить, а як упаде, 
то й лежить. Не. 

Добра кобила! день біжить, три дні ле¬ 
жить; море перескочить, хвоста не замо¬ 
чить (кажуть, як хвастає кіньми). Евх. 

Така корова—аби людська ломова. Бер., 
Кон. 

Аби оснівна—потканнячко солімка. Коз. 
Не лізе, не тече,—само ся волоче. Ил. 
Ні пгєцця, ні ллєцця , ні в чарці не 
остаецця. Зал . 

7550. Нема що в тріски зберати.Рл. 
Прнложи шаг (*), то й бублик купиш. 

Л., [О.]. 

( 4 ) копійку. К. 

Таке гарне , як ти дівка (лає молоди¬ 
цю). Бр. 

Таке добре (або: красйе), як моє жит¬ 
тя. Бр. 

•Жороше, та рідко шито. Ст. Зо. 
Хорош, як бабин Ярош. 

Стань, подивися—плюнь та й оступися 
(як побачить гидке, а хвалене). Евх. 

Казан парубок — дівка нічого, а вий¬ 
шло казнаїцо (або: чорзнащо). 

Рвецця, як бзднни (дермо таке). Збр , 
Шей. 

Одна одну ловить рідко,—(напр.: щер¬ 
би багато, а галушок трохи). Зал. 

7560. Дунь та й плюнь! (Нічого більше 

19 





не врадиш! Узято з того, як у хрест вво¬ 
дять). Е. 

И шаг пропав, н дитина дурна. Ном. 

Тільки що Савці свитка (благеньке, ні¬ 
чого з его не зробиш)! Зал. — Як раз 
Савці (*) свитка! Зв .—... та тільки рука¬ 
вів нема ( 2 ). Л. —От тобі, Савка, й свит¬ 
ка! Б. 

(<) на Савку. Пр. ( 2 ) тільки трохи ку¬ 
ца. Ле. 

Коли б тая пшениця добра була, то б 
еі н там змололи (покрали 6). Ил. 

Так доділа, як свиня штани наділа, і 7 ., 

Пр- 

Тоді б тебе бачити, коли свою поти¬ 
лицю. Ил. 

Горить,як сліпий дпвицця. Драв. Пиж., 
Тіол., Лгв. 

Теперь удружив мені, посадив на кал! 
X.* 36. 

Утяв за шаг бога (лИ то буває!., ко¬ 
ли ж так!»). Ер. 

Утяв по саму завгязку. Л ., X. 

7570. Утяла мама милая (або: Улила ми- 
луна), що й на світ стидно. Л. 

Милая печуть из тіста, весною. 

Утяв галки! Зу., Рад., X., Ст. 36. 

Наварив пива—начинив дива. Сл. 

Наварила галушки, та нікому й істи.Зя. 

Хватив нзза дуба. Ст . 36. 

Вихвативсь (або: вискочив), як на що- 
лопок. Гр. 

Вискочив (*), як голий ( 2 ) з маку. О. 

(*) Вихопився. Лл . ( 2 ) голий козак.Ял., 
Лов . 

Зробив людям на сміх. Л., Павлі. 

Замкнув вовка межи вівці. Ил. 

Вскочив в мак (недоладу що зробив). ІГ. 

7580. Наладив дід хижу для 1 бабки: то 
лазили кошкн—стали лазить собаки. Ер., 
Ст. 36. 

Добра, як з курки молока, а з верби 
петрушки. Бр. 

Из его добра, як з козла молока. Зв., 
Л., Ер. — ...з козла—ні вовни (*), ні мо¬ 
лока. Л., [Рад., 3., Б., Еон .].—3 кйз- 
ла ні вовни ( 2 ), ні молока. Ст. 36. 

( 4 ) и ( 2 ) шерсті. О., Проск. 

Не з того боку зайшов. Зал. 

Добром город городить. Ііулж. 

На мідяні гроші славі добувати. Зал. 

Так сяк, на косяк, пеполюдскііі. О. — 
як так, аби неполюдскій. Ил. 

З рижу не зробиш Парижу. Проск. 

Вези овес й до Парижа , а не буде з 
вівса рижа. Бер. 


З попелу галушки не вдаюцця. Еулж. 

7590. Покинь лук, коли пусто рук. Ст. 
36. 

На плохенький животок и пироги вадять. 

36р. Лаз. 

Ти его медом масти, а він дяблем во- 
ня. К., Еан. 

Шкода псові (*) білого хліба .Проск .— 
Шкода собаці булки: не ззість, тілько по¬ 
каляє. Бр. 

(*) Пожалься, Боже, собаці. Лом. 

Худоба |за очима, а чорзнащо перед 
очима. Б. 

Из свинячим личєм та в пшенишне ті¬ 
сто. Еоз. 

Шкода мого Красного ІІоізду! Ст. 36. 

Шкода заходу! Зв., Рад., Л .—Дурний 
захід. Бр., Л.—... тільки захід .Л.,Рад. 

Шкода й воску псовати. Ст. 36. 

Шкода лою, світи водою. Не. 

7600. Шкода и лою на лемішку. Гр. 

ІІлюнь на раки—верша видно. Иир. 

Жалься, Боже, чого доброго! Прав. 

Хунта кланів не варт. Бр. 

Курчяти не варт. Бр., Кон. 

Не варт н печеноі цибулі. Проск. 

Не варт и рожка табаки. Войц. 

З піргям не стоіть. Л., Еулж. 

Зробив з дуба спичку. Еох. 

Зробив з леміша пшик. Еох. 

7610. Оттак , тату, зробив ковальский 
пшик. З. 

То од Цигана з науки син прийшов и 
хвалився нею батькові, а більш нічого н 
не вмів. 

Звів на Гришков войлок. Ст. 36. 

Пшик собачий и вийде. Еон. 

Зроблять з лемеша швайку. Еобз. (154), 
Кох. 

Нехай чорт у дядька служить! роби, 
роби, та й сучим сином не зови. Иир., 
Кр . — Бодай чорт у дядька служив! Л., 
[. Евх .].— ... а до дядини ( 1 ) за платою 
ходив ( 2 ), Бер. —... ходив: служив, слу¬ 
жив, ще того дочекався, що сукиним си¬ 
ном назвався. І?)?. 

( 4 ) тіткн. ( 2 ) а в дядини істн просив. 

Рад. 

Ні риба , ні мнясо. Проск., Л., 3., 
Иир., Пер., [Пр., Р.\. — ... н в раки 
не годицця. Пар. —... ні мгясо, а щось 
наче гриб. Поз. 

Ні пес, пі баран. Г., П. 

Ні брат, ні сват. Лів. 

Ні дар, ні купля. Ил. 

Ні юшки, ні петрушки. Ил . 




7620. Ні гріха, ні спасіння. X . Вид*, 

| Проси., Пар., Пр., Черн.}. 

Пі слави, ні иамгяти. Прав. Паж., 
Лів. 

Ні спору, ні ласки. Ер., Рад. 

Ні сирий, ні підпечений. Бер., О. — 
Не сир, не впікся. К. —... не підпікся. 
Рад. —... не підпсчси. О. 

Ні пришити, пі приліпити. К. 

А ні пришити, а ні прилатати. Ил. 

Ні занять, ні доиять (доточить). Сл. 

Ні кує, пі плеще. О. 

Ні мечсу ні цілицця (ні дає, ні.не дає). 

ІІос. 

Ні гріє, ні знобить [або: Ні знобить, 
ні гріє). Лів. 

7630. Ні бере, ні кладе. У .—Ні кла¬ 
дуть, ні беруть (с. Сококотяжинці; з по¬ 
воду накраєннх нових садиб). Бр. 

Ні тпру, ні ну. Пар. 

Ні вкинь, ні в лий. Ер .—А ні вбий, 
а ні влий. Ил ., У. 

А ні сак, а ні бовт. Дуб. 

Ні втік, ні піймав. Л ., В .—...ні на¬ 
гнав. Сум. 

Від одного втік, а другого не здігнав. 

Евх. 

Од одного берегу одстав, та ( 4 ) до дру¬ 
гого не пристав ( 2 ). Л. 

(*) Від берегу відстав. Прав. Пиж. 
(*) одиплив, к другому не приплив. ІІр 
Кр. 

Ні тієі стіни не достав, ні ’д тієї стіни 
не одстав. Кон: — Оце зостався: ні теі 
стіни не достану, ні теі—хоч у той куток 
головою бийся, хоч у той. Бер , 

Ні самому поглядіть, ні людям показа¬ 
ти. ІІос . 

А ні злому кари, а ні доброму похва¬ 
ли. А . Рил. » 

7640. Прийшов ні за чим, пішов ні з 
чим: нічого и питать—шкода час терять 
( 1 ). Пр. —... шкода й питать, тільки но¬ 
ги болять. Евх. 

(*) шкода ноги топтать. 11р. 

Ні взад, ні вперед. Ил. 

Ні в кут, ні в двері, Г., II. 

Ні в тин, ні в ворота (ні куди не го¬ 
ден). Прав. Ніж. , Пол., Лів. 

Ні попові, ні наймитові. Ж., Пар ., Ер., 
Евх. 

Ні Богу, ні людям. Проси., Пар. —Ні 
собі, ні людям. Білі. 

Ні до Бога, ні до людей. Ил. —... ні 
до третіего чорта. Зал. 

Ні до ліса, ні до біса. Ер. 

Ні до села, ні до города—той же вжи¬ 
ток. ККан. 


Став на стану — пі к лавці, ні к сто¬ 
лу. ІІос. 

7650. Ні к селу, ні к городу. Лів., Сл. 
—Ні до села, ні до міста. Ер. 

Ні шість, ні пгять. О. 

Ні в пгять, ні в десять. Кан., І(. 

Ні в три, ні в чотирі — ні в 5, ні в 
9. Ил. —Ні в 5, ні в 9. Ер. 

Ні сюди, ні туди. Ил. 

Ні сюди, пі туди—ні саньми, пі коле¬ 
сами—ні зімою, ні літом. От. 36. 

Ні в сих, пі в тих. Прав. ІІаж., Лів., 
Сл. 

Ні сяк, пі так. Б}). 

Ні се, ні те. Ск. —... ні з чим пиріг. 
Гр., Сл. 

Ні те, ні се, ні третє чорзіїащо. Пар. 
—... ні чорзнаєщо. Ер. 

7660. Ні се лій, ні се масло. У. 


БАГАТО, як трави. Кул. 

Як у зайця ломів. Кл. 

Буде сего добра в три коліні! К. 

Буде й голому поза пазушшю. Проск,, 

Л., Б. 

Хоч греблю гатн. Ск. 

И хату можна закидать. К. 

Е, там буде чим Кузьмі награцьця! 
Буде ще й батька женить. Пар. 

У нас у самих свині не ідять: Кр. 
7670. И нам обіцав єще дати. Ст. 36. 
Більше, як шмат, більше, як мпого! 
Ил. 

Хоч ногою заткни. Черн. і. 

Сего дива—аби хіть! Лист. (II, 280). 
Дочорта (багацько)! Л., Пар. —До- 
біса. 

На воловій шкурі не списав би. Евх. 
На собаку кинь, а Йвана піймаєш ( 4 ). 
Лох., Полт. 

( 4 ) вдариш, попадеш. ІІр . 

Народу, як дим йде (багато)! Лів. 
Хмарою йдуть люде. 3. 

Як плав пливе. Лів. — ...військо йде. 

От. Зо. 

7680. Так як орда йде (багато). Еон. 
Тіснота така, що іі києм не протис¬ 
неш. Т. 

Тісняцця, неначе хліб у печі. Ііоз. 
Найшло, як по воду святую. Нові. 

Як чорт пугою нагнав. Евх. 

II курці носом нігде клюнуть. Зал. 

Так що Боже (такого клопоту, страху 
и д.)! Лів. 

Кучугура й три оберемки (багато). Л., 
Рад., Пар. 






— 448 — 


Тьма тьмуща. Об. 

Набравсь ( 1 ), як Май ( 2 ) груш. Зв., Л., 
Евх., [Бр ., ІУер.]. 

(*) Надвся. Ра().,7.; Додався... до. />. 
( 3 ). Мепь. Рас).; Мань. Ст. Зв.; Маль. 
/>.— Мань був Жидок , хотів груш на¬ 
красти; чоловік піймав его, вибив и ви¬ 
кинув за тин. Дапилевич. «Набравсь, як 
Май груш» кажуть, як хто набере чо¬ 
го багато и за пазуху, и в полу и д. 
А. ч Бер . Май, кажуть, такий чоловік 
був. 3. 

7690. Через лад (надто, через міру). 

Пир., Л. 

Передав куті меду (переборщив, бага¬ 
то чого налив и д.). Прав. Пиж., /{., 

Ж. 

Стругав - стругав, та й перестругав. 
Ил. 

Дуже вже переборщив. ІІом. 


ТРОХИ, як комар наплакав. Кан Я. 

Як кіт наплакав. Об. 

Из мишачу бідницю. ІГор. 

Миль-миль, як у Петрівку ягода (де- 
негде побачиш). X. 

Тілько світила, тілько и кадила. Проск. 

Се моя соха й борона. Нові. 

7700. Тільки свічі й воску. К. 9 Л ., Пир., 
Кр —... воску и ладану (або: світла 
и кадила). 77.4. 

Кілько воску, тільки п свічки. 

Тільки пекла й варила. Об. —Тільки й 
пекла, що варила. Кр. 

Увесь Хвесь. ІІом . 

Що там и грошей тіх (н груш тіх, и 
того паперу и д.)—хвороба! Нові., ІІом . 

Що там—жмінька іх була! Пир. —Було 
людей з жменю. К. 

Як в зайця хвоста! Ст. 36. 

Як коза поскочила. Кой. 

Як пилинка в морі. 

Як леду (узяв так трохи). Пир. 

7710. Багацько, як у голомозого (*) чуп¬ 
рини. Збр. Лаз. — ... у лисого волосся. 
Дуб., К. 

( 4 ) на лисому. Пир.\ у голого. Пр. 

Багато, як за гріш маку. Евх. 

‘Багацько, як за шаг часнику. Л. 

Як шилом борщу. Проск. 

От и вся недовга! Пир. 

За шаг казки.—Немного и сеєі за чех 
казки. Ст. 36. 

З Антонову слезу. 


ЛЕГКО, як з роси и води. Ким., Ер. 


Як дурному з гори. Пир. — ... збігти. 
Коз. —Легко, як дурному з гори бігти. Л. 
—Як дурний з гори. Зв. 

Як пгяному з гори котицьця (так лег¬ 
ко). Зал. 

7720. Як трава на гостру косу (впала). 

Мар. В. 

Не хворівши (*), не болівши. Рад., Бр. 
(*) Не горівши. Б. 

Чім чорт не жартує! Евх. —... не шу- 
тить. Кон. 

Сего як води! Лів. 

Ного доброго, а—и д 
Як пить дасть. Пир. 

З родом и плодом. Кон. 

З ЛИХОЮ ГОДИНОЮ, л., Кон.—... 
та з нещасливою. Рад., Л. 

Як плугом оре. Сл. 

За малим-малим богом та переміг. Черн.г. 
Як паршивого голити (так легко зроби¬ 
ти). Проск., Кан., І{. 

7730. Чуприну нагрієш (далеко, важко). 

Лів., Сл. 

Пальцем не перевивать (далеко, довго). 
Лох., Пр ., О., Евх. —Не пальцем пере¬ 
вивать. Л., О . 

Бо то не грушку—вкусити Марушку. Ил. 
Третім (*) нападом (роблю її д.). К : , 
Бер., Л. —Трема нападами. Л., Пир. 

(’) Другим, четвертим н д. ІІом . 

В ряди-годи. ІІир., Л. 

Ні вічно, пі судно не скаже! Кон. 
Поки Бог віку протягне. Лів., Сл. 


ХУТКО, як оком «змигнуть. Пир. 

Ото летить, аж земля стугонить (*). Нов. 
—Так біжить, аже земля дрижить. Бр .— 
Аж земля гуде. С. 

0) гуде. Кон . 

Поспішаєцця з ( 1 ) козами на торг. Пир. 
( 4 ) як з. Гл. 

7740. И час не змпгнецця. Бр., Л. 

В один мет. Пир. 

Хіба він за горами? Ск. 

Не в човні, на березі (от-от! зараз). Кон. 
Но пошті на волах. ІІов. 


ДАЛЕКО, як оком сягнеш. Л .—... за¬ 
глянеш. Прав. Пиж., Лів. 

Миля козацька (довга). Бр. 

Як на воловий рик (міра далині). Коз. 
Як штихом докинуть (близько так). Пир . 



— 149 — 


На кінці язика. X, Пар.у О .—... до 
нові ворота и собака рабнй. Бр. —... со¬ 
бака рябий, потреб у яму впав. К. — У 
кінці язика можна доиитацьцн хоч куда. Бр. 

7750. Не доходи минаючи. X, Ис. 

У ржі, на межі, на кривій березі. Не . 

Судою-тудою поза пколицею. Чсрн. 

Из Череиівки та на Нову греблю. Сл . 

У-строці (комора на причілку хати — 
у-строці). К . 

Де Рим, де Крим! Кан ., К.у Краш.— 
Де Крим, де Рим, а де попова груша! 
Не. —... Рим, а де Балабанівка. Олі. 

На трапку. X, Пир. 

«До ніж?»—«На трапку!» Як хто по 
зиа сего трапка и запита: «На якому 
трапку?»—«До трапицця!» Пом. 

Побіг рябою (білою, холодною, гострою 
и д.) дорожкою. Жів. 

Як питають, де (що-там), и скажуть, 
що воно рябо, холодне н д. «Чи не ба- 
чив вола?»—« Якого?»—«Рябого.»—«По¬ 
біг II д.» Ном. 

Від кінця до кінця. Ил. 

Як Решетилівська толока (про що ши¬ 
роке). Зал. 


7760. ДУЖЕ—аж кричить (хоче, треба). 

Зал . 

На всі заставки хватає. Ск . — Пустив 
(^на всі заставки. Ст. Зб. 

Дуже, скоро—ість, робить, говорить 
и д.— О Бере. Гор.\ Оце попер. Р . 

Оце вжарив! аж небові жарко. Х> Пр . 
Як сніг сипле. Кон.у X 


НА ВСЕ Є ЧАС. X 
Порою сіно косять. Ное. 

Часом з квасом, порою з водою. Об. 
Иноді (*) густо та пусто, а иноді ( 2 ) рідко 
та мітко. Бер. у X 

(*) и ( 2 ) Инколи. К. 

Як коли—густо, а коли—й пусто. 3., 
Ж.у Пир. — Разом густо, а разом пусто. 
К.у Пир. 

Час на часу ( 1 ) не стоіть. II. у В. 

«Волися різкою дитшіу вдарь, а лан¬ 
кою не лай, бо нас и д.* Пер. — (*) па 
часі. Кан.; на час. Зв. 

7770. Кусає комарь до пори. Проск. 

До пори (*) збан ( 2 ) воду носить. Дуб ., 
Рад. у [Бр.у Ст. Зо.]. —Поти ( 3 ) збан во¬ 
ду носить, покуль ухо не вворветь (*). Ст. 
Зб.у [ІІроск.].. —... доки ухо не ввірвец- 
ця; а як ухо ввірвецця, то й збан ро- 


зібьєцци. Бр. — Пішов глечик за водою, 
та й головку там положив, Нолт. — Не 
доки, глечнкопі по воду ходити! X, IX]. 

С) До часу. Кр., Ст. Зб. ( 2 ) жбин. 
Кан. ( а ) Доти. Кр. ( 4 ) До пори глек во¬ 
ду носить—покіль ухо одорвецця. /;. 

Під год, так и хліб родить (як до году). 
Ж. у Кон. 

Дороге яєчко к Великодню. Ст. Зб. 

Не в час даєш хліба густа (луста?),коли 
зубів в губі пусто. Ил. 

Дорогий шаг до сповіддя, а після спо- 
віддя не вельми. Черн. 

Дорога ложка до обіда. Пир. — і., а 
пообідавши, то и під лавку. 3. — ... а 
післяобідхоч и за вікно ( 1 ).Х, [У., Рад.]. 
(*) а післяобід до вечері хоч и під лав¬ 
ку. І'л.\ хоч кинь. Кр .; а післяобід під 
стіл. 

Не тепер по гриби ходити: вгосенн, як 
будуть родити. ІІом. у [Ст. Зб.]. 

Не тоді хортів (*) годувать, як на влови 
( 2 ) іхать ( 3 ).Х, Бон. —їхати на полювання, 
тоді хорти годувати. Проск. 

(*) пси. Кан.,К.,Ст.Зб.; собак. Бр., 
Зв.,Л., Повг., ІІавлг. ( 2 ) на улов. Пир.; 

. на ловлю. Зв.; на полювання. Кр. (*). 
йти. Бр.,3в., Пир., Повг., Ст. Зб. 

Не тогді коня сідлати, як треба сідати. 
Проск. у [Ил.]. 

7780. Не тогді коневі вівса, коли він 
дивицця до пса. И.і.у [Проск.]. 

Не тогді меча шукати, коли ся треба 
потикати. Ил. 


А що вже ДАВНО ДІ6ЦЦЯ (чи рано 
ще)? Ж.у Пир.у Коз. 

Не світ, не тьма (рано). Пр. 

Ще й на світ не благословилось. Ном . 
Ні світ, ні зоря. Кр. 

Ще чорти навкулачки не бились. Хор. у 
X, З.у Пир. у Кон. 

Білий уже день. Ку.гж . 

Що в Бога день. Ск. 

Ніч ніцьку.Х, О.у Кон,' 

7790. Зіма зімська. Кон.у Коз. 

День денськнй. Жів. 

Цілісінький Божий день. 

Уже тому третій день, як я пряла мич¬ 
ку вдень. Бер.у X 

, Каже, як по пряде довго. Л. Каже, 
як прийде з кужелем одна до одшісі па 
оденки ✓ Кер. 

Під пгяи вечор. Ст. Зб. 

Було-у головці. Кв. 

Тоді колодки тягали (на масниці в по¬ 
неділок. Хто не оженився, тому вгяжуть 




— 150 — 



жііікп колодку, а він одкуповуєцця). Нон,, 

Гр. 

В свншімй голос. Л . — Зробиш, та в 
свинячий голос. Е. 

Як світ, побідавшн (поідотс ид.). ІІос. 

Промхяшкурного, або, жартуючи, ка¬ 
жуть гостям, як вони з світом думають 
іхать. 

И на сей день (пішов, пропав). Ск. 

7800. Поки суд та діло (*). Лів. 

(*) та право. Л. х Н. % О. 

Ще и кіт не женився. Евх .—Ище и 
кіт не валявся. Нов. 

Ще й заводу нема, ще й не почи¬ 
нали. 


И НОВИНКА то така—бодай не чуть! 

Е., Л. 

Не всякому слуху вірь. Коз. 

Еще ся не уродить, а вже по світі хо¬ 
дить. Ил. 

Люде—собаки. Ер ., Проск ., Еан.,Е., 
Пир., Ер. — ... вони скажуть, що й 
на вербі груші ростуть. Ос. 20 (XIV , 
113). —... собаки — чого не набрешуть!* 
Рад., Л. 

Люде зложуть и смоляну кобилу. ІІос. 

Дзвін десь виливаецця. Л ., Еон. —Десь 
дзвін великий лили и пустили таку пого¬ 
лоску. Хат. (191). 

Див. Ос. (ХНІ 37). 

Нема й не буде,—тільки загадують лю¬ 
де. Нові. 

«А, добрі горобці в молоці!» — «Чи 
ти ж ів?»—«Ба, ні! козав басистий, що 
бачив цимбалистий, через дірочку як Жи¬ 
ди ілн!» (про тих, що кожну новинку хва¬ 
лять). Пан., Е. 

7810. Що говорять, то й виговорять. 
Ер., Л., [Рад. ].— Що бають, то вибають. 
Збр. ІІІей. 


ДИВУЄЦЦЯ, як сич на сову. Гат. 
Аж об поли вдарився. Зал. 

Ззираюцця, як на тура. Г., П. 

Хто дивує, нехай и собі так правує. 
Кл. —Хто дивить, нехай собі так чинить. 
От. Зо. 

Недивним річам не дивуйся. 

Не тільки пива, кільки дива. Рад., 
Пр ., Гад. —... пиво, скілько диво. Ер. 

Диво мотовило! Пир* —... що по полю 
ходило! Ном . 

Диво—на березині бруньки. Ер. 


Диво не решето: багацько дірок, та ні¬ 
куди вилізти. Евх., | Л.]. 

7820. Диво, як сито, а чудо, як реше¬ 
то. Ил. 

Диво не диво, що кобила (*) здохла ( 2 ); 
але хто дав псаи знати ( 3 ). Ер. 

(*) кінь. Г. (*) на полі. Проск. ( 5 ) що 

33)ЛИ іі. 

Добре баба говорила, що не буде без 
дива. 

Наварила дива! 

Диво йме, та й годі! Гат. 

Що не пиво, то диво. 

Оце мені не з диво (дувуєцця)! Пир. 
Чудний, як (*) бублик. Л .—... кругом 
обьіси, а в середині нема нічого. Ном. 

— ... круг обт>іж, а середину кинь. Е., 
[*/.).—Чудній бублика. Еоз. — Таке чуд¬ 
не, що чудній бублика. Черн .—Як не чуд¬ 
ний, а все чудніш бублика не буде. 
Ер. 

(*) Смішний, як втрос. С. 

Чудеса в решеті. Об. _ . 

Чудосія на Водохрещі. Гр. 

7830. Чудеса на колеса: самі котяцця! 
Еон. 

Ого! чудеса! вербовиі колоса! Черн. 
Чудо не раки! де вони зімують? Еан.,Е. 
Чудо, а не наші! и в дощ молотять. 
Ар. 

Що за хрінова мати! ІІом. 

Що за катова мати! Пир. 

Моя годино (жаль, диво и д.)! Лів .— 
... годинонько! 

Ой мамко любко! Ер .—Моя мамочко! 
Пир. —Ох, моя матінко! Пир .—Моя ж 
таки та й матіночко! Л. —Ох, моя мати 
рідна! Л. 

Дувуєцця, жахаєцця, жалкує. 

Боже (Господи, Господи Боже) твоя во¬ 
ля (як багато и д.)! Об. 

На его прасунки. Еон. 

7840. На лихої години! Еон. 

Щось непевне! Пир., Л. 

Мов заморочено. Еон. 

Морока его зна! Лів. 

Оце, убий тебе куцюба! Ер., Зв . 

От н знай! Пир., — ... мовляв, ти з 
ним! що хоч, те й роби. Еон. 

Ото ж річ! Гат. 

От тобі раки! 

А ні посла, а ні хісна. Ил .—Нема ні 
хістна, ні посла. Проск . — Ні осла, ні 
посла. Е., Еан. 

От н нстереглись! Пир., Н. 

7850. От тобі, Гандзю, книш! Еон., Е. 

— ... Гапко, книш. Не. 







Ох гобі й рарати, чорте (*) чубатий!/£. 
Рорати —катмлицька одиршиї; сказа- 
ио ші панію, що заклякла, поки доіхи¬ 
ли. (*) Масні руратн, дідьку. Ил. 

От тобі, бабо, й Юрія! ІІе. 

От тобі, чорте, шпак (чого забуде)! 
Прав. 

От тобі кукли и теремки! От. Зо. 

От тобі й на! Лів.у Сл.у Гат. — ... 
бун та нема. Лі в. 

Оттак, сіють мак—нехай буде й так! 
Сос. 

Оттака лонись! Ж.у Пр.у Г., ІСр .—... 
хоч дрібна, але свіжа. К .— ... ловись, 
яка влізла. Евх. 

Оттака халепа! Пр.у X. 

Оттак наробив халепи. Сос. 

7860. Оттснер ні до торгу, ні до жін¬ 
ки! Кр. 

То ласий був чоловік, розвьязав гор¬ 
щок з сметаною, везучи іі: воли смик¬ 
нули, сметана й розлилась. 

Біс та й не батько — ідо більш знав! 
Ст. Зо. 

Така то вже оказія! Я. 

Шургічь у піч! Кулж. 

Ніде, мовляв, не всиіли того дива од- 
гулять (весілля), уже й... (побилися). Кон. 
Туди бий, а туди потече (кров). Ил. 
Смуток іі зна! Кон. 

Батькові его хвороба—як воно й буде. 
Бог то святий знає, що з того буде. 
Проси, у Л. 

Бог его знає! Об. — А Бог его зна! 
Пир., Л.у О .—Госпідь его знає! Кон ., 
Ж .—А я знаю? Кр. 

7870. Кати (*) его батька зна! Ж.уКон. 
( 4 ) Чорти, і., ІІпр ., Кон.; Чорт. і(1. % 
3. } Хор.; Дідько. 1/.; Дідько святий. Ш ф 

Урагова (*) его мати зна! Ж., X. 

( 4 ) Вража. Л., О. 

Не чуть и на миру. К. 

Не видано й на миру не казано (такого 
страшного, або-що). Кр. 

Не думав и в головах не покладав. Кон. 
И вво сні не снилося. Ст. Зо. 

У казці тільки казати, та в чуда пи¬ 
сати. 

Ні здумати, ні згадати, ні в приказці 
сказати. Пр. в Ст. 36. 

Як бачиш, так и пиши. Ж ., Ст. Зб.у 
Кулж. 

Сказав ему кеп есьу а він и зуби стяв. 

Рад. ш 

7880. Наперед би смерті на себе спо¬ 
дівався! Ст. 36 ., Ж. 

З доброго дива сталося. Пир . 


Треба сесо (сеє) н комині записати! Гл 
II .—Оце ви сказали тс, що хоч у коми¬ 
ні записать. Гр. 

Хоч сядь, та й руки склади. Ск. 

И сміх, и біди, и людям сором казать- 
Ст. 36 .—И стид говорить, и гріх пота¬ 
їть. Гл. 

И в своі хаті не вільно. Не. 

Наробили предки, що—померли од редь¬ 
ки. Кон. 

Що вже вони ради дадуть! Кон .—Не 
дам собі ради. Бр .—Немає ради з тім. 

Як же воно буде? жінка там, а я тут! 
А. Вил. 

7889. Оставайся лавка з товаром. Зал. 

7891. Шик-пік, аж не гра! Гл. 

Ник, аж там бик. Б. 

Тиць, аж и (*) Гриць. Ер.у У.у Пир . 
—Тиць-тиць, де був Гриць. Ил. 

( 4 ) попів. Проси. 

Певно, всі собаки в рові повиздихали. 
Ном. 

Певно, собака в рові утонув! 

Мабуть у лісі щось велике здохло! О., 
Евх. —... у лісі вовк здох, або ведмідь. 
К. — Десь великий вовк у лісі здох. 
Черн. 

Діждав (*) гречаиоі паски. Ст. Зб.у 
[Бр.у Бер., А. Вил.]. 

( 4 ) Дочекався Грицько. Ил. 

Се ему не первинка (або: не первина). 
Ж.у Пир. 

Не иершинка, ні з чим до млинка. Бр. 
—Не первина, ні з чим до млина, з по¬ 
рожнім мешком. Рад. 

7900. Пішли наші істи каші. Гол. 

Пішли наші в толоку! Проси. 

Прийшов хтось, та взяв щось, бігти 
за ним, а чорт его зна за ким! Гр. 

7903. «Сидоре, Сидоре, до дари!», а 
Сидору й не дали. Б.— Поперли, як Сидо¬ 
ра додарй. Ст. 36. 

7905. Що я буду робити! не хоче Хів- 
ря любити: треба ій губу набити (або: 
Що буду робити, що не хоче мене Хівря 
любити!). Чтр. 

Оце кучма! мати Каленика привела, та 
не знаєм, як звати. Прав. — ... як зо¬ 
вуть. Гад. 

Се біда! мама Гриця. Ил. 

-Ждали Петра, як Бога, а він у пгят- 
ницю! Евх. 

Ні (*) читати, ні писати, а хотять за 
(*) короля обібрати. Ст. Зб.у Руд. 

( 4 ) Не вміє ні. Збр . Лаз.; Не вмію. 

Бал., Евх. (*) мене. *і.; его. Збр. Лаз. 



— 152 — 


Чи чорт видав, щоб ведмідь щебетав. 
Лох .—...одже щебече! Ном. 

7910. И світ настав, та ще рак ие 
свистав. Г.,П.,3 .—Тепер такий світ на¬ 
став, що й піп засвистав. Черн. 

И світ стоіть, та щесего не було! Бр., 
Лох-, Пр- —... сего не чули, не бачили. 
Пир. 

Бач, невбачай та й попав. 36р. Лаз . 

Не було в куми запаски, аж гледи — 
кума в плахті похожає. Ос. 17 (VIII , 8). 

Уже воно щось є: коли не вовк, то 
бурая (*) сука. Прав. Ніж. 

(Ч сірая. Лів. 

Обійшовсь, як Сахно в церкві. Пир., 
Ж., От. 36. 

Той Сахно ч обійшовся ніби тим, що 
чогось задумався в церкві, чи здиво- 
вався,та й свиснув.Чув Лубенщипі. Ном. 

Власне гайно—шановавши слухи ваші 
— ні смердить, ні пахне. Ил. 

Одна мати рожає, та НЕ ОДИН обичай 
дав. Ст. 36. 

Одні дідьки бояцця хреста, а другі ба¬ 
тога. Ил. 

Що дід, а що Жид, а що й Запорож- 
ський козак. Макс. 

7920. Що дар, то дар, а що купля, то 
купля. От. 36. 

Ті каптани, та не ті кармани. З., Збр. 
Лаз .—Той каптан, та не той карман. Черн. 

Що у воді, то риба, а в пірьях та в 
шерсті, то мьясо. Ил. 

Що (*) сіре, то й вовк. Проск., Бер., 
Рад., Лів. 

(Ч Що не. Павлг. 

И жаба риба, бо в воді сидить. Ил. 

Болото болотом, а чорт чортом. Б. 

Не того кіста книш. Л. 

Похожий, як сова на яструба. Кан., К. 

Далеко, як небо від землі .Г.,П., Б. 

Прирівняв кішку до собаки. Евх. 

7930. Прирівняв свинюдо коня,та шерсть 
не така. Евх. 

Походила (*) свиня на коня! Л., Пар .— 
... тіки ( 2 ) шерсть не така! Л., [.Б., Рад., 
Бон.}. —Е, прировнялась ( 3 ) свиня до ко¬ 
ня! Бр., Л.— Куди рівняцьця свині до 
коня, коли шерсть не така! С .—Пришла 
свиня до коня та й каже: «ось бо й я ру- 
макЬ; а кінь одказав: «и ніженьки коро¬ 
тенькі, и ушеньки клапоньки, и сама як 
свиня*. Сн . (з Б.). 

(Ч Походить, похожа. ( 3 ) оно. Бер. (*) 
Пришла, пришлась. Бер., Рад.,Б., Бон.; 
Не доросла. Ил, 


Прирівняли послід (*) до оладка! Бер., 
Пар. 

(Ч г... о. Л. 

Та рожа, та не та кожа. Черн. і. 

Не нсе те повіть, що по ріцці пливе! Зв. 
ссіїавле , нобила плавле!» — «Брешеш, 
Антоне, то ж вона тоне.» Кр. 

Замішався, як полонин межи ложками. 
Проск. —Мішаєцця, як жіночий ополоник. 
Павлг. 

Бери вище! Проск. 

Про бери вище див. Збр. Шеіі., або 
Лист.(ІІ, 482). 

Кожний Йвась ма свій лас. Бат. 
Кожда голова свій розум має. Ил. 
7940. Що голова,то розум. Об., Ст.Зб. 
Що кум, то й ум. К. 

Що хатка, то инча гадка. Ил. 

Що село, то й піп. Дуб. 

Що сторона, то новина. Збр. Лаз. 
Кождий край має свій обичай. Ил. 
Що вік, то инший світ. 

Що вісь, то иншая піснь. К.г. — ...що 
край, то инший обичай. Збр. Лаз. (з Г.). 
Що чоловік, то й обичай. Б., От. 36. 
Що город, то норов ( 1 ). Лів . — ...що 
голова, то й розум ( 2 ). Ном., Бон. 

(Ч народ. Коп. ( 3 ) що чоловік, то й 
обичай. А". 

7950. Що город—то й гонор. Рад. 


ОБОЄ РЯБОЕ 0). Об. 

(Ч ребое. Ст. 36.; рабове. Бр. 
Одним миром мазані. Л., Пир., Павлг., 
[Ст. 36.]. 

Ворон ворону (*) ока ( 2 ) не виклює ( 3 ). 
Кан., Б., Рад., Л. 

(Ч Ворона вороні. Пир., Бон.; Сокол 
соколу. Бр.; Крук крукові. Бр.. Проск.; 
Чорт чортові. Евх. ( 3 ) очей. Боз ., Ш.. 
Ос. і (312). ( 5 ) ве клює. Ст. 36 .; не 
видовбає. Ш. не виколе. Проск., Бон., 
Евх. 

Собака собаки не рве. Зал.. —...соба¬ 
ці хвоста не одкусить. Бор. 

Чорт бісу потягає ( 1 ). Б. 

(Ч За чортом потягне. Лип. 

Біс у чорта (*) сповідався—той кивнув, 
а той ( 2 ) догадався. Рад. 

(і) Чорт перед чортом. ( 3 ) один мор¬ 
гнув, другий. 

Хапко сь хапком знався. Проск. 

Злодій злодія зараз пізнає. Ил. 

Чорт біса (*) пізнав та й на бал ( 2 ) по¬ 
звав. /Г., Кан. 

(Ччорта. Проск.,Не.;(*) пиво. Проск.; 
та и в пиво. Не. 




453 — 


7960 Чорт біса изпід куші бачить. Черн ., 
Нові. 

Пізнав свій свого. Не., [Ил .\. 

Свій свонка вгадає здалека. Проск. 

Рибак рибака пізнає здалека. — ...ри¬ 
бака бачить здалека: хоч воно й не ри¬ 
ба, а хвіст видно. В. 

Лисий лисого здалека бачить. ІТроск. 

Кулик кулика бачить здалека. Іґр. 

Грач грача здалека бачить. Кон. 

Чумак чумака бачить здалека. ПІ. 

Одна мати родила, одну й смерть дава¬ 
ла. Рад. 

Як Хомка, так его п жонка. От. Зо., 
[Коз.]. — Який дідько з Хімка, така его 
жінка. Ил. 

7970. Який чорт Шишка , така его й 
жінка. Нов. 

Який дідько печений, такий и варений. 
Ил. 

Який іхав ( 4 ), таку ( 2 ) стрів ( 3 ). Лів. 

(*) йшов. Коз.. Кр . ( 2 ) такий. Збр. 

Лаз. ( 5 ) здибав. Я., Прав. Пиж., Збр . 

Лаз.; віз. Ьр ., Полт зачепив. Сос. 

Який іхав—такий поганяв. Рад., Пр. 

Як там не мед, так там не масло. Збр . 
Лаз. 

Зійшовся Яким з таким. Ил. 

Зібралося два Юргі, та й обидва дур¬ 
ні. Бер., [Рад.]. 

З того сукна и дудзики. Л. 

бдного плота коли. Г. , П., Прав . 
Ниж. 

Одного тіста книш! Павлі., Ал. 

7980. Той же Савка, та на других сан¬ 
ках. Кр. 

Так же з одного яйця вилізли — и та, 
и ся. Хор. 

Родом кури чубаті (всі одного кодла— 
и про людей). II., Прав . Ниж., Рад., 
Нос. 

Пес псу брат. Ил. 

Один другого не переважить , хоч на 
одній гілляці повісь. К » 

И ти не дуже-то хваткий, и я не швид¬ 
ка. Пир. 

То добра, а то ще й лучча. Бр. 

Добрий та на доброго наскочив: один 
другому не видасть. Л. 

Не бачить сова, якая сама. Нос . 

Мовчи сяка, бо й ти така .Бр., Чшр . 

7990. Такий я добрий голий, як ти без 
сорочки. Не. 

бден за вісімнадцять, а другий без двох 
двадцять. Ил. 

Такий квас, як и в нас. Проск. 

Така кваша, як би й наша. Р. 


Що дід, що баба, то єдна рада. Бер., 

[Рад.]. 

Сокира остра, мотика ій сестра. Ил. 

Та ж уздечка, що на коня, що на ко¬ 
билу. Збр . Лаз. 

Кожне стадо не без паршивої вівці, ко¬ 
жне село не без скурвого сина. Руд. 

Насміявсь кулик болоту, та й сам ту¬ 
ди ж у (або: у тую ж) воду. Коз. 

Насміялась ( ! ) верша з болота ( 2 ).Бр., 
Гаме. —...коли оглядицця ( 3 ), аж и сама 
в болоті ( 4 ). Пир., Гл. — Верша вг бо¬ 
лоті гомоніла, а й сама там сиділа. Коз. 

(*) Сміялася. Лох., Л. у Р.\ Насміва- 
лась. Ил. ; Смісся. Проск. Глумилась. 
Кат.) Не покривицця. Руд. ( 3 ) болотові. 
Р.; болоту. Рад., Пир.,Коз., Гл. ( 3 ) огля¬ 
дицця. Навлв.\ оглянулась. Лох., Коз.; 
аж гульк, Гат.; а подивицця. Кілі. ( 4 ) 
на купі. Коз.; та й сама в болото впа¬ 
ла. Кр.; бо й сама в болоті. Руд. 

8000. Смієцця верша з сака, бо й са¬ 
ма така. Бр. 

Смієцця горщок над котлом , а обидва 
чорні. Проск. 

Насміявся шолудивий голомозому. Нос. 

Насміявсь голенький стриженому. 

Сліпий невидющого водив, та обидва в 
яму повпадали. Ил. 

Сліпий хломому (хромому?) доганяє. 

Горнець котлові доганяє, а обоє смільні. 

Не смійсь, барило, само кухвою ста¬ 
неш. Лох. 

По синку шапка (Приписка : «по собі 
йогу простирать.»). От. 36. 

По Савці евйтка. Н. — ...по пану шап¬ 
ка. Кр. 

8010. Хто з ступою, а я з товкачем. Кон 

Який кінь, така и кульбака. Ил. 

Яка пуга, така й слуга. 

Против ставу гребля. Черн. 

Луччі пошли до луччих, а ми до твоєі 
милооти. Лів. 

Яке співання, таке и читання. Проск. 

Один біс по тітку їздив. От. Зо .—... 
біс, що по бабі іздив. Ном . 

Скільки не літай, а все прийдецця на 
землю падать. Евх . 

Одна дяка, що за рибу, що за рака. К. 

Що раз батька в лоб, що два. Кан., 
К., Лів. —Хоч раз батька вг лоб ( ! ), хоч 
два ( 2 ), то все єдно ( 3 ). Прав. 

(*) по уху. Кр. ( 3 ) десять. ІІОЛ. , Сі - 
вер. ( 5 ) ровно. Кр. 

8020. Хоч так, хоч замінявши. Л.,Пир., 
Б., Кон. — ...запитавши. Кан., Кон. 

Все один чорт, що собака, що хорт .Евх. 

Чи в камінь головою, чи каменем в го¬ 
лову. Г., Л. 


20 



— ш — 


Чи соваю в нень, чи соною в дуба, а 
все сові буба ( 1 ). ІІос .—Хоч нень об со¬ 
ву ( 2 ), хоч сову об нень, а все сові ли¬ 
хо. Пар. 

(Ч сова буде. Зв. } А. Вил. (Чннем ио 
сові. Нові. 

Все однако—що Яким, що Яков. 3., О. 

Одниково ніяково, однаково дякувати. 
Ст. 36. 

Ні втять, ні взять. 

Або так, або сяк. Ил . 

Идем-пер-идем (ійеш рег і(1сш) Кузь¬ 
ма зДемидом. //. 

З одної діжи и хліб, и нероги. Бр. — 
З того хліб, з того п пироги. Рад. 

8030. Но парі, по парі,—а ззаду два. 
Ил. 

Коли не викинув (*), то випхав. К. 

(') Як не витрутив. Вр. 

Куди вороні літати, то що гіноє клюва¬ 
ти. От. 36 .—Куди вороні не літать, то 
все клювать. К. 

Де сороці не літать, то все одно. Евх. 

Як з Прокопом, так и без Прокопа. 
Кап. у К. 

Не києм , то палицею. Бр. , Проск. , 
Рад ., Павле. —Не києм—ломакою. Бат. 

Хоч круть-верть, хоч верть-круть. Ер . 

Однаково не причащатися. 

Ті ж штани, та назад узлом. /і. 

Ті ж гості, та в ту хату. 3., Пр., Ер. 
— Самії тіі гості та н до хати йдуть. 
Бер. —Той же гость та в тую хату. Ст. 
Зо. —...бо внадився. ІІр. в Ст. 36. 

8040. Не здох кінь, тільки Бог убив. Не. 

Не вмер—болячка вдавила. Об. — ... 
лихо вдавило. Тат. — ...та галушка вда¬ 
вила. Бр. 

Не вмер бачка 0), вдавила болячка. X. 
Зо. 

(Ч дячки. Еон. 

Не вмер Данило—болячка вдавила. Лів. 

НевмерГаврило—галушка вдавила. Тор. 

Хоч правду говори, хоч бреши, — все 
вибгю. Бр. 

Дій швидко—так бридко, дій тихо—и 
так лихо. Ил. 

Йди швидко, и так бридко—иди тихо, 
и так лихо. 

Швидко иди — ти доженеш лихо, иди 
тихо—тебе дожене лихо. Пар. 

Идіі худко—біду доженеш; иди помалу 
—біда дожене, а все від біди не втечеш. 
Яц., [Руд.]. — Иди швидко, то біду на¬ 
женеш, а иди поволі , то біда тебе на¬ 
жене. Бр.,[У., Кап., К.— ...иди помалу, 
біда на тебе насяде. Проск. 


8050 Не доверпесся—бгють, неревер- 
несеа—бгюгь. ІІол ., Лів . 

И сюди (‘) гаряче ( 2 ),